№ 10 (22) жовтень 2010

Творчий проект «Прикраса молодої панянки»

Оленич Наталія Анатоліївна,керівник методичного об'єднання

вчителів трудового навчання,учитель вищої категорії, "Відмінник

народної освіти", старший учитель Мелітопольської ЗОШ № 22

Виконавець проекту: учениця 9-А класу ЗОШ № 22 Савельєва

Марина 14 років

ВСТУП

Тема проекту: «Прикраса молодої панянки»

Мета проекту:

навчальна – набути теоретичні і практичні компетенції при

вивченні жіночих прикрас на всіх етапах проекту;

розвивальна – формування вмінь ставити мету, розвивати

сенсорну сферу, планувати свою діяльність, мислити, досягати

значних результатів;

виховна – формувати моральні, трудові і естетичні якості

учнів;

профорієнтаційні – підготовка до профорієнтаційного

самовизначення і трудової діяльності в умовах ринкових

відношень.

Форма організації навчальної діяльності: індивідуальна

Об’єкт проектування: намисто для дівчини

Вимоги до моделі: функціональність і відповідність стилю моделі

моді.

Методика виконання проекту: для учнів – самостійна робота,

для вчителя – консультації, проміжний контроль етапів виконання

проекту.

Матеріально-технічне забезпечення проекту: різні види

матеріалів і фурнітури, література з історії прикрас, журнали з рукоділля,

техніко-технологічна документація, креслярські інструменти та інструкції

з техніки безпеки.

Поставлені задачі:

Експлуатаційні:

функціональність виробу;

зручність в експлуатаціюванні;

використання за призначенням.

Технологічні:

витрати матеріалів, їх дефіцитність і довговічність;

стандартність технології і вибір обладнання;

легкість у виготовленні і об’єм виконання роботи.

Екологічні:

використання екологічно чистих матеріалів;

можливість використання відходів виробництва

Естетичні:

оригінальність;

привабливість;

декоративність;

кольорове рішення.

Економічні:

невисокі за ціною

Очікувані результати:

1. Оформлення проекту.

2. Виготовлення зразка намиста.

3. Реклама для подруг на заявку і продаж аналогічних моделей

4. Обмін досвідом

2

Послідовність дій, які подані в проекті:

1. Визначення теми, пошук і аналіз проблеми, висунення

гіпотези, поставлення мети, обговорення методів дослідження.

2. Аналіз отриманої інформації, пошук оптимального способу

досягнення проекту, поетапне планування роботи.

3. Виконання запланованих етапів.

4. Оформлення кінцевих результатів.

5. Підготовка і проведення презентації. Захист проекту.

6. Аналіз результатів, корегування, оцінка якості проекту.

І. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПІДГОТОВЧИЙ ЕТАП.

1.1. Обґрунтування теми вибраного проекту.

На творчий тур олімпіади з трудового навчання треба було

виготовити прикрасу молодої панянки. Мені ця пропозиція

сподобалася тому, що мені дуже подобається робити щось гарне

своїми руками. Мені стало цікаво, які прикраси носили наші

прабабусі, яка їх історична цінність. З метою відродження

українських традицій, я вирішила виготовити святкове намисто з

бісеру та коралів.

Щоб виконати творчий проект, я склала план роботи.

План роботи з виконання проекту

1. Обґрунтування теми проекту.

2. Обговорити тему з матір’ю та вчителем на предмет

необхідності такого виробу, його практичного застосування, виділення

коштів на придбання матеріалів.

3. Вивчити найбільш можливу кількість літератури з обраної

теми.

4. Робота з Інтернетом.

5. Знайти цікавий історичний матеріал про намисто.

6. Розглянути різні варіанти виготовлення проектного

виробу.

7. Розробити власну конструкцію прикраси

8. Розробити необхідну документацію для виготовлення

намиста.

9. Виготовити намисто молодої панянки

10. Оформити пояснювальну записку.

11. Захистити проект.

1.2. Обґрунтування вибору варіанту виробу

1.2.1. Історична довідка про національні українські

прикраси.

Історія прикрас невід’ємно зв’язана з історією розвитку

людської спільноти, її культури, традицій, побуту, розвитком

естетичного і художнього смаку. Носити прикраси люди почали

раніш, ніж одягатися. Використовувались зуби тварин, кістки

птахів, зернятка, мушлі. На малюнках епохи неоліту зустрічаються

зображення стародавніх людей оголених, але з прикрасами.

Археологи знаходять предмети, які служили намистом, у розкопках

самих стародавніх цивілізацій. Невеликі камінці оброблялися,

перетворюючись в намисто, браслети, за довго до того, як були

побудовані перші піраміди.

На території нашої країни намиста і бісер вже у VI – V ст. до

н.е. використовувались для вишивання одягу та взуття, предметів

жіночого туалету скіфами та сарматами, а на початку нашої ери

стародавніми слов’янами.

Жіноче населення України здавна полюбляло носити

різноманітні вушні, шийні та на грудні прикраси. «Шийні прикраси

українських жінок з натуральних і фальшивих коралів частенько

стоять набагато більше, ніж їх хати» — писав в своїх

«Поверхностных замечаниях» німецький мандрівник Отто фон Гун

в 1805 році. Тому в заповітах і описах майна запису про прикраси

велися окремою графою, а намиста дбайливо передавалися від

матері до дочки.

3

Янтарні намиста були дуже

популярні в центральній і

північно-західній частинах

України. Люди знаходили

смоляні крапельки, що

окам'яніли, навіть у себе на

городах — залишалося

відшліфувати їх, нанизати на

нитку і надіти. На півдні і сході

країни є покладу сердоліку і

халцедону тому місцеві дівчата

носили намиста з цих каменів.

Гуцулки більш всього любили

бісер і латунь. Ну а традиційні

коралові в'язки (їх називали

«бунтами») уподобали мешканки

центральної України. Річ у тому,

що тут проходили торгівельні

шляхи, по яких корали везли зі

сходу на захід. Дозволити собі «щире намисто» могли небагато

жінок, бо воно коштувало дуже дорого. Але оскільки носити його

хотіли всі (етнографи відзначають, що навіть найбідніша дівчина в

свято надівала низку добрих коралів), в народі швидко

призвичаїлися виготовляти підробки із смальти — сплаву скла і

різних смол. Ну а багаті дівчата надівали по 20—25 рядів коралових

намист, так що коли вони танцювали на вечорницях, доводилося

притримувати «намисто» руками, щоб воно не розсипалось.

Особливо виділялися нагрудні прикраси, що складалися з

декількох компонентів, гармонійно пов'язаних між собою. До

складу шийних та нагрудних прикрас входили різне за матеріалом

намисто, вироби з бісеру, а також прикраси з металу (ланцюжки,

хрестик, згарди, монети-дукачі). Так, у Центральній Україні носили

багато разків різнокольорового або червоного намиста, монети-

дукачі, ланцюжки з хрестиком або прикріпленими до них

бовтунцями, дармовисами. На

Лівобережжі як прикрасу

використовували один великий

дукач з багато оздобленим

металевим бантом. На

Правобережжі частіше носили три-

п'ять невеликих з'єднаних між

собою монет.

У побуті гуцулів збереглися

найдавніші металеві прикраси -

згарди у вигляді нанизаних

хрестиків. Популярними

прикрасами гуцулок також були

намисто з різнобарвного

венеціанського скла та вироби,

плетені з бісеру (сітяний, ґердани).

Різнокольоровий бісер нанизували на шовкову або волосяну нитки,

плели або ткали, утворюючи мальовничий геометричний, іноді

рослинний орнамент. Бісерні прикраси могли бути у вигляді смуги

або опліччя і мали свої локальні особливості за формою, способами

плетіння, малюнком, колоритом. Їх виробництво тривало до XX ст.

і стало основою сучасного художнього

промислу, продукція якого розходиться

по всій Україні та за її межі.

Виробляли прикраси місцеві

ремісники-ювеліри, довозили їх і з

інших країн. Селяни купували їх на

ярмарках та у спеціальних торгових

рядах у великих містах. Селянські

"коштовності" - коралі, бурштин, дукач,

сережки тощо - збирали протягом

десятиліть, передавали як сімейну

реліквію від покоління до покоління.

4

Мода на них ніколи не минала.

Намисто - найпоширеніша складова жіночих нагрудних

прикрас на всій території України. Було різним як за матеріалом,

кольором, формою, так і за способами носіння. Найбільше цінилося

намисто з дорогих природних матеріалів - коралів, бурштину,

перлів, гранатів, скла, смальти. В ряді районів Західної України

зберігалась архаїчна традиція прикрашатися намисто із плодів -

клокичкою. В XIX ст. серед заможніших верств населення було

розповсюджене привозне намисто з гранатів та кольорової смальти:

кровавниці, блискавки, перли. Дорого цінилося і гуцульське

намисто з венеціанського різнокольорового скла, яке завозилося з

Італії.

На Лівобережній Наддніпрянщині було поширене намисто з

"щирого" бурштину, що добувався в околицях Києва. Носіння

такого намисто мало приносити здоров'я і щастя. Частіше носили

одну довгу й масивну низку бурштину у сполученні з кораловим

намистом.

Коралове намисто набуло на Україні найширшого

розповсюдження, хоча й залишалося малодоступним для біднішого

населення. Ставлення до нього відбилося в таких назвах: добре

намисто, справжнє намисто, щирі коралі, мудре намисто. Коралі

були різними за якістю, розміром, обробкою, кольоровими

відтінками. Більш дешеві коралі були невеликі, нарізані у формі

трубочок, маленьких циліндриків (колюче намисто). Дорогі червоні

коралі оброблялись у вигляді овалів чи барилець. На Правобережжі

великі центральні намистини стягували срібною обручкою, на

Лівобережжі між коралями нанизували срібні бусини (рифи,

пугвиці). Кількість разків коралового намисто та характер обробки

свідчили про достаток людини.

Кораловому намисто народ приписував особливі лікувальні

властивості. У траур та на піст замість червоного намисто одягали

скляне - молочне або прозоре. Після 30 років жінка частіше

відмовлялася від носіння намиста, в деяких випадках носили й до

40 років (як якій добре жити, то й довше носить намисто). Жінки

похилого віку якщо й носили

намисто, то у незначній

кількості й темного кольору.

На свята, ідучи до церкви

або "на музики", всі груди

завішували різнокольоровим

намисто. Добре коралове

намисто було в заможніших;

бідні купляли намисто з

різнокольорового скла.

Скляне (не дуте) намисто

поширилося на Україні з

середини XIX ст. Воно було

білого, блакитного, зеленого,

жовтого, червоного,

вишневого, чорного

кольорів. Іноді на одну нитку

нанизували різнокольорові намистини. В кінці XIX - на початку XX

ст. розповсюджуються різнокольорові скляні, іноді типу ялинкових,

буси, які органічно доповнювали декоративні особливості

народного вбрання цього періоду.

Намисто з доброго натурального каміння хоча й вийшло на

початку XX ст. з селянського ужитку, проте ревно зберігалося

селянами впродовж десятиліть, особливо коралове. У 60-70-ті роки

воно було високо оцінене міським населенням і стало широко

використовуватись як прикраса сучасного одягу.

Ґердани (ґерданик, ґерданка, ґерда, крайка, лучка) - шийні

бісерні прикраси у вигляді досить вузької смуги.

Силянки (сильованки, силенки, плетенки, плетінки) - прикраси,

назва яких походить від техніки нанизування (силення) бісеру.

5

Дукати. Монети займали особливе місце серед традиційних

нагрудних прикрас. Звичай використовувати монети як прикраси

дуже давній: у різних народів монети нашивали на одяг,

доповнювали ними ювелірні вироби або повністю складали з монет

окремі прикраси. На Україні побутували різні способи носіння

дукат: три-п'ять-сім і більше монет скріплювали між собою у

вигляді намиста, прикріплювали їх до коралів тощо.

Дукач (личман) - прикраса у вигляді великої медалеподібної

монети з металевим бантом, прикрашеним камінцями. Займав

центральне композиційне місце у всьому комплексі нагрудних

прикрас. Дукач у XIX - на початку XX ст. називали дуже різні за

матеріальною та художньою цінністю жіночі прикраси - від

грубого, але старанно виготовленого ювелірного виробу до

фабричної штампованої бляшки. Відповідно до цього в одних

місцевостях України на початку XX ст. дукач лишався святковою

прикрасою, а в інших його носили щодня не тільки дорослі, а й

діти.

Дукачі становлять інтерес як пам'ятки народного мистецтва, що

донесли до нас часом не властиві селянському побутові композиції

та сюжети. За дукач правили австрійські дукати, а пізніше російські

рублі та місцеві вироби з різноманітними зображеннями. Носили їх

на Лівобережжі, Чернігівщині, Полтавщині та Слобожанщині. При

цьому традиції носити намисто з дукатів та один медалеподібний

дукач не виключали одна одну.

Згарди - архаїчна гуцульська шийна прикраса культового

призначення. Мали вигляд нанизаних на ремінець, шнурок чи

дротик в один, два чи три ряди мідних литих хрестиків, між якими

чіпляли мідні трубочки або спіральки, згорнуті чи скручені з латуні

або міді.

Рифи (пугвиці) - металеві буси, які чергувалися з кораловим

намистом. Разом із ланцюжком та хрестиком композиційне

врівноважували великі металеві дукачі. В західних областях

України останні часом замінювали однією чи декількома

металевими або фініфтяними іконками чи хрестиками.

6

Хрестики - культові елементи, які входили до комплексу

нагрудних прикрас і були водночас виразною оздобою. Хрестики

були срібні, часом прикрашалися емаллю, у заможнішого населення

іноді й золоті. На Лівобережжі досить великий хрест носили на

довгому ланцюжку або на вузенькій стрічці. На Полтавщині

зустрічалися дерев'яні білі та кольорові хрести. На Черкащині ж

нанизували по декілька маленьких хрестиків.

Сьогодні, традиційні для України прикраси з червоних

коралів можна побачити на багатьох жінках та чи не в кожній

вітрині ювелірного чи сувенірного магазину. Їх роблять зі скелетів

коралових поліпів. У народі, к. із справжніх коралів називали

"добре намисто", "мудре намисто", "щирі коралі".

На сьогодні замість справжніх намистин із червоних коралових

поліпів часто використовують намистини із фарбованих білих

коралів, або синтетичних матеріалів (пластик, кераміка).

1.2.2 Вимоги до проектного виробу – намиста.

Матеріали. Основні матеріали: коралові намистинки у

вигляді циліндриків, або барилець, намистини з бурштину, перлів,

гранатів, смальти , срібні намистини (рифи, пугвиці), намистини із

синтетичних матеріалів (пластик, кераміка), різнокольорове скло,

бісер,дрібне намисто, медалеподібні монети; нитки для вишивання,

шовкові і штучні нитки.

Тип застібки.

– металева застібка, на магніті.

- намистини нанизані на нитки, шнурок, ремінець, ланцюжок,

стрічки

7

1.2.2. Фото альтернативних моделей - аналогів

Модель 1 «Гамбургське кольє»

Ця біжутерія у вигляді синіх круглих бусин, підвісок з

перлин та бісеру, нанизаних на капронову нитку. Схема плетення

нескладна, вона являється основою

для використання різних творчих

варіантів: доповнень з бус, капель

та фестонів, бахроми та підвісок з

бісеру. Використовується як

прикраса для святкового вечору.

Модель 2 «Намисто

рубінове»

Це намисто виготовлене з

каменів гранату, червоного бісеру.

Схема низання – однорядний

ланцюжок. Підвіска виконана на

металевій сітці, закріплюється на

ланцюжку з бісеру з додаванням рубінів.

Серединка намиста виконується більш

крупним бісером. Використовують, як для

ділового костюму, так і для повсякденного.

Модель 3

Намисто «Ніжність»

Намисто виконане з огранених бус- кристалів, серебристого

бісеру та серебристого стеклярусу. Складається з двох частин,

з’єднаних застібкою. Вибір кольорів – необмежений.

Ця прикраса вдало доповнює літній ансамбль, а також

придасть шарм вечірньому туалету, підкреслить індивідуальність та

вишуканість смаку.

Модель 4 «Гуцульский ґердан»

Шийна бісерна прикраса у вигляді вузької або широкої

стрічки, виготовленої з різнокольорових намистин, нанизаних на

нитяну, чи волосяну основу, що утворюють строкатий

геометричний, а часом рослинний орнамент. Орнамент і його

колорит зазвичай узгоджувалися з вишивками певної місцевості на

сорочках. Часто ґердани мають форму петлі з суцільної або ажурної

смужки різної ширини, яка одягається через голову на шию;

з'єднані спереду медальйоном кінці прикрашають груди.

Модель 5

«Святкове

намисто»

Намисто з

натурального

червоного коралу.

Маленькі гілочки

коралів, ретельно

підібрані та зібрані в

нитку довжиною 1.5

метра, без застібки. Ця

прикраса вдало

8

доповнює святкову чорну сукню, придає шарм вечірньому туалету.

Корал очищає кров, регулює обмін речовин, нейтралізує

негативні достатки, корисний при захворюваннях щитовидної

залози. Коралові намиста застосовуються від головного болю.

Модель 6 «Намисто з червоного сердоліку»

Виготовлене з натурального каміння, намистини різного розміру та

відтінку. Ця прикраса придає святковість національному

українському одягу, підкреслює дівочу вроду.

Модель 7 «Ромашка»

Центральна частина намиста це прямокутна сітка з рожевого

бісеру, в центрі якої - перлини. Краї центральної частини

оформлені підвісками пелюстка. Намисто оформлено багатими

насиченими намистами - набором бісеру, перлів, корала.

Використовується як прикраса для святкового вечору.

1.2.3. Критерії оцінювання альтернативних моделей.

Намисто необхідно зробити таке, щоб воно було

універсальною прикрасою для святкового українського

національного вбрання так і для повсякденного.

Прикраса повинна бути не дуже важкою та зручною в

використовуванні; довжина намиста не повинна перевищувати 35

см в готовому вигляді.

Довговічність намиста забезпечує якісні матеріали, міцні

нитки, надійна застібка і якість виготовлення.

Традиційні для України прикраси можна побачити на

багатьох жінках та чи не в кожній вітрині ювелірного чи

сувенірного магазину. А намисто, зроблене власноруч, ще більш

коштовне і вишукане. Особливо якщо носите його саме ви. Ви в

авангарді сучасної моди.

Намисто і зараз найпоширеніша складова жіночих

нагрудних прикрас на всій території України. Воно є різним як за

матеріалом, кольором, формою, так і за способами носіння.

Найбільше цінне намисто з дорогих природних матеріалів - коралів,

бурштину, перлів, гранатів, янтарю, напівкоштовних каменів.

1.2.4. Аналіз альтернативного виробу моделі.

Аналізуючи моделі прикрас для дівчини, можна сказати, що

всі вони відповідають призначенню виробу, естетично гарні на вигляд.

1.2.5. Висновок з технічної пропозиції.

Моделі-аналоги достатньо прості з точки зору технології

виготовлення. Використані в моделях намистини, каміння, бісер,

фурнітура надають виробам святкового вигляду. Бісер і намистини

знову в моді. Створені ще в стародавні часи, вони повертаються в

яскравих фарбах стильних аксесуарів, в розсипі блискучих,

вишуканих прикрасах.

Свою роботу я вирішила зробити в техніці нанизування

натурального та штучного каміння червоного кольору.

1.2.6. Обґрунтування вибору проектної моделі.

Багато аналогів я знайшла в Інтернеті. Вони мені дуже

сподобалися, але найбільше цікаво було зробити щось своє, традиційне

для українського святкового весільного вбрання. Впродовж вікової

історії кожна деталь одягу освячувалась колективною народною

традицією. Вона мала служити одній високій меті - захистити подружжя

від лихих сил, забезпечити молодим щасливе майбутнє, показати на

людях їхню чесність у житті та вправність у роботі, а значить засвідчити

їхню зрілість і готовність до створення власної сім'ї.

А саме намисто служить оберегом молодої дівчини та реліквією, яку

передають із покоління в покоління, в спадок.

Тому я вирішила виготовити намисто з бісеру та коралів,

з’єднуючи традиційну і сучасну техніку виконання. .

9

ІІ. КОНСТРУКТОРСЬКИЙ ЕТАП

2.1. Ескіз виробу.

Переглянула багато варіантів виготовлення намиста.

Розробила ескіз.

2.2. Опис моделі.

Намисто молодої панянки червоного кольору з намистинок

штучного коралу, стеклярусу та бісеру різного розміру та відтінку.

Складається з 7 низок різної довжини, з чергуванням дрібних

коралів і бісеру, у проміжках між намистинами коралу бусини-вставки

з стеклярусу. Централь- на низка має хрестик, згідно українським

традиціям. Кінчики ниток заплетені в кіску — автентичне «намисто»

позбавлено металевих застібок, а просто зав'язується на шиї ззаду.

2.3. Вибір матеріалів.

Основним матеріалом для виготовлення намиста є бісер,

стеклярус і намистини з штучного коралу, великі бусини.

10

Бісер – це скляні бусини, матеріал екологічно чистий, має

красивий зовнішній вигляд, створює ефект ошатності і свята.

Бісер (червоного, коралового кольорів різного розміру),

коралові намистини різної огранки та відтінку.

Вимоги до матеріалів. . Бісер – різної форми, відповідних

кольорів, товщина нитки – середня, віск (для натирання нитки).

Кількість, форма, розміри деталей, інші елементи

(таблиця).

№

з/п

Матеріал Кількість Примітка

1 Бісер:

великий червоний

дрібний коралового

кольору

5 п.

3 п.

Однакової форми

Різної форми

2 Стеклярус 9 шт. Однакової форми

3 Штучні корали- лепешки 150 г Різної форми

4 Металевий хрестик 1 шт.

5 Нитки «муліне» чорного

та червоного кольору в

6 ниток

48 м

Середньої

товщини

6 Бусини 3 шт. Різної форми

7 Віск 5 г Для натирання

нитки

2.4. Вибір методів обробки.

При виготовленні використана техніка нанизування, шаг –

рівномірний. Кожна низка нанизується окремо на чорну або на червону

нитку, має свій малюнок (згідно ескізу), з’єднуються послідовно в один

ланцюг.

2.5. Вибір інструментів.

Для виготовлення намиста виконуються ручні роботи, тому

використовуємо різни інструменти і пристосування:

Вид Номер Призначення

Голки для ручних

робіт довгі з

великими вушками

№ 0 або № 1 Для нанизування

Наперсток Для запобігання

проколювання пальців

Ножиці Для обрізання кінців

ниток

Сантиметрова стрічка 150 см Для вимірювання

зразків виробу і

деталей

Нитковдівач Для заправляння

нитки в голку

2.6. Екологічне і економічне обґрунтування проекту.

Бісер, це скляні кульки з отвором, тому вони не шкідливі для

здоров’я людини та навколишнього середовища.

11

У наш час актуальною необхідністю є формування нової

економічної

культури

Її основні риси - це:

прагнення до накопичень;

економічне господарювання;

дисциплінованість;

відповідальність за результати своєї праці.

Важливу роль в затвердженні нової економічної культури

суспільства відіграють економічні знання людей.

Для виконання економічного аналізу свого проекту я звернулася

за допомогою до вчителя економіки ЗОШ №22 м.Мелітополя Кабак

Петра Івановича, який ознайомив з основними економічними

поняттями.

Економічний аналіз включає наступні питання і розрахунки:

1. Собівартість виробу.

2. Реалізаційна ціна.

3. Валовий доход.

4. Ставки оподаткування.

5. Чистий прибуток.

6. Визначення шляхів реалізації.

Розрахунок собівартості намиста.

Дня визначення собівартості намиста необхідно зробити

розрахунки витрат:

1. Розрахунок матеріальних витрат Мв

ВАРТІСТЬ МАТЕРІАЛІВ НА ВИГОТОВЛЕННЯ НАМИСТА

В матеріальні затрати входить також витрата електроенергії, але я

не застосовувала електроприлади, тому ці витрати враховувати не буду.

Розрахунок витрат на оплату праці Рз:

Відрахування на заробітну плату проводиться з розрахунку, що

плата за роботу оздоблювальниці складає Пз = 1 грн. На виготовлення

намиста витрачено 12 годин

Рз= 1,0012=12 грн.

№

з/

п

Матеріал

Ціна,

грн./

кількість

Витрати

матеріалі

в

в грамах,

штуках

Вартість

витрат,

грн.

1 Бісер:

великий червоний

дрібний коралового

кольору

1,90

1,50

5 п.

3 п.

9,50

4,50

2 Стеклярус 1,0 9 шт. 9,0

3 Штучні корали-

лепешки

10,0 за

100г

150 г 15,0

4 Нитки «муліне» 3,0 1 моток 3,0

5 Бусини 3,0 3 шт. 9,0

Всього (Мв) 50,0

12

Розрахунок відрахувань від заробітної плати на податки (Пз):

Податки складають 36,2% від Рз,:

33,2 % - пенсійний фонд;

1,5 % - соціальне страхування;

1,3 % - фонд зайнятості

0,2 % - від нещасних випадків

Пз=36,2% Рз=36,2% 12=4,35 грн.

Всього заробітна плата з відрахуваннями становить:

Рз+Пз=12+4,35=16,35грн

Розрахунок амортизаційних відрахувань Аоб:

Амортизаційні відрахування на інструмент й обладнання:

10% від вартості інструментів й обладнання поділити на час зносу

обладнання (в год.)

Амортизаційні відрахування на інструмент і обладнання

(таблиця)

№

з/п

Інструмент Вартість,

грн..

Амортизація, грн..

1 Ножиці 4,00 0,40

2 Голки 3,00 0,30

Всього: 7,00 0,70

Повне списування інструменту проходить через два роки. В

календарному році 300 робочих днів, відповідний час роботи

інструментів і обладнання за 2 роки

Тд = 300 2 = 600 днів.

Робочий день учня складається з 6 годин, тоді повний час

дорівнюватимуть: Т = 600 6 = 3600 год.

Амортизаційні відрахування за 1 годину складатимуть:

А1 = Ці х 10% : Т = 7 10% : 3600 = 0,0019грн.

Знаючи затрати часу для виготовлення виробу – 12 години, з

використанням інструментів, знайдемо відповідні амортизаційні

відрахування:

А = А1 12 = 0,0019 12 = 0,0228 грн.

6.5.Загальна собівартість виготовлення виробу за

пунктами 6.1. – 6.4. складає:

С = Мв + Рз + Пз + Аі = 50 + 12 + 4,35 + 0,0228 = 66,37 грн.

Мінімальна ціна для продавця:

Ц-С:(1-П), де: Ц - мінімальна ціна,

С - собівартість одного намиста, П - складається з коефіцієнту

інфляції, що становить по оцінкам Міністерства економіки України за

2009р. 12,3 %, а в розрахунки ціни закладено коефіцієнт зі страховим

запасом 10 % та прибуток в розмірі 20 % = всього 30 %, тому ціна:

Ц = С: (1-П) = 66,37:(1-0,3)= 94,80 грн.

Прибуток на добавлену вартість;

ПДВ-20%

ПДВ=94,80 0,2= 18,96 грн.

При реалізації з урахуванням

13

ПДВ = 94,80 +18,96 = 113,76 грн.

Кількість виготовленої продукції:

1 намисто-12 годин

1 місяць - 27 роб. днів, а це 27 8 : 12 = 18од/міс

Витрати на операцію за місяць:

18 66,37 = 1194,66 грн.

Виторг буде становить: 18 113,76 =2047,68 грн. (за місяць).

Виторг від реалізації без урахування ПДВ:

2047,68 - (18 18,96) = 1706,40грн.

Валовий прибуток від реалізації продукції визначається, як

різниця між виторгом від реалізації продукції без урахування ПДВ та

витратами на виробництво та реалізацію продукції, які включаються до

собівартості; тому прибуток дорівнює: 1706,40 - 1194,66 = 511,74 грн.

Податок на прибуток становить 30%, отже: 511,74 0,3

=153,52 грн.

Чистий прибуток дорівнює: 511,74 – 153,52 = 358,22 грн.

Екологічний й економічний аналіз проекту

Розроблений проект з виготовлення намиста має достатньо

позитивних ефектів:

По-перше - є можливість виробити та реалізувати естетичну,

привабливу прикрасу за доступною ціною;

По-друге -є можливість використовувати відходи виробництва

(з якого виробляють бісер);

По-третє — забрудненість навколишнього середовища під час

виготовлення

виробу відсутня;

По-четверте - дає прибуток.

2.7. Конструювання намиста

При виготовленні намиста існує пряма залежність між

вибором метода конструювання й методом обробки, то б то одну і

ту ж модель можна конструювати декількома способами й

обробляти по-різному.

При розробки конструкції своєї моделі я вибрала

найпростіший й доступніший спосіб конструювання.

Для зручності виготовлення намиста розбиваю конструкцію

на сім частин (низок), з яких складається прикраса.

Кожна низка різної довжини: від 70 до 36 см.

2.8. Специфікація деталей нанизування.

№ з/п Складові виробу Матеріал Витрати

матеріалу(шт.)

1 Перша низка Бісер:

дрібний

великий

корали

стеклярус

40

20

60

1

2 Друга низка Бісер:

14

дрібний

корали

40

120

3 Третя низка Бісер:

дрібний

великий

корали

стеклярус

40

50

40

3

4 Четверта низка Бісер:

дрібний

Хрестик

300

1

5 П’ята низка Бісер:

дрібний

великий

корали

стеклярус

80

80

40

3

6 Шоста низка Бісер:

дрібний

великий

корали

80

90

40

7 Сьома низка Бісер:

дрібний

великий

корали

великі бусини

80

90

20

3

8 Нитки «муліне» 48 м

9 Кріплення стеклярус 2

2.9. Схема обробки і монтажу намиста

Перевірити якість і кількість матеріалу.

Створити ескіз. Визначити положення контрольних точок.

Послідовно нанизати низки виробу (кожну окремо), згідно ескізу та з’єднати їх разом за допомогою стеклярусу

З’єднати всі низки разом в ланцюжок. Зробити закріпку за допомогою стеклярусу. Нитки закріплення сплести в косичку

Намисто у готовому вигляді

15

2.10. Технологічна послідовність виготовлення прикраси №

оп

ерац

ії

Зміст операції

Ви

д

роб

оти

Ви

трат

и

час

у (

хв.)

Обладнання,

інструменти,

пристосування

Підготовка виробу до обробки

Перевірити якість і

кількість матеріалу.

Створити ескіз.

Визначити положення

контрольних точок.

Р 60 Олівець

1. Виготовлення і обробка виробу

1.1 Вимірювати довжину

ниток для кожної

низки намиста

Р 5 Сантиметрова

стрічка

1.2 Нанизування 7 низок

намиста

Р 620 Голка, віск,

ножиці

2. Монтаж намиста

2.1 З’єднання низок у

ланцюжок

Р 15 Голка, ножиці

2.2 Плетення косичок Р 15 ножиці

3. Остаточна обробка виробу

3.1 Закріплення кінців

плетення

Р 5 Голка, віск,

ножиці

2.11. Інструкційні карти

Намисто складається з 7 низок плетіння, які виконують в

техніці нанизування. Для цього використовуємо «муліне», складені

в 6 ниток. Кожна низка виконується окремо, починаючи з

центральної частини, з чергуванням дрібних коралів і бісеру, у

проміжках між намистинами коралу бусини-вставки з стеклярусу.

Центральна низка має хрестик. Застібка у вигляді плетеної косички

для зав’язування на шиї.

Інструкційна карта №1 (в додатку)

Інструкційна карта №2.

Контроль якості готового виробу.

1. Перевірити відповідність виробу розробленому фасону.

2. Перевірити правильність з’єднання деталей виробу.

3. Перевірити виріб на чистоту.

16

ІІІ. ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЕТАП

3.1. Виготовлення прикраси.

Перед початком роботи повторити правила з охорони праці під час

роботи з колючими та ріжучими інструментами, згідно інструкції

№ 72. Для виготовлення намиста розроблені інструкційні карти № 1, 2.

Згідно інструкцій виготовляється виріб.

IV. ЗАКЛЮЧНИЙ ЕТАП ПРОЕКТУ

На заключному етапі проекту виконується оформлення

пояснювальної записки, а також за необхідністю, можна провести

корегування виготовленого виробу, порівняти його із

запланованим. При порівнянні виробів відмічаються особливості

виробу. Особливості виготовленого мною проектного виробу

слідуючи:

1. Естетичні властивості матеріалів:

колір – червоний, відтінки червоного;

об’єднання різнофактурних матеріалів – бісеру,

намистинок, металу, стеклярусу;

використання способу виготовлення – техніка

нанизування.

2. Оригінальна ідея:

виріб зроблено із бісеру, намистинок, металу,

стеклярусу – це надає йому красивий зовнішній

вигляд, створює ефект ошатності і свята;

поєднання національних українських традицій та

сучасних вимог до виготовлення жіночих прикрас .

4.1. Рекламний проспект

Намисто як жіноча прикраса завжди в моді. Створена ще в

стародавні часи, вона повертається в яскравих фарбах стильних

аксесуарів, в розсипі блискучих, вишуканих прикрасах.

Сьогодні, традиційні для України прикраси з червоних

коралів можна побачити на багатьох жінках та чи не в кожній

вітрині ювелірного чи сувенірного магазину. Їх роблять зі скелетів

коралових поліпів. У народі, намиста із справжніх коралів називали

"добре намисто", "мудре намисто", "щирі коралі".

Рожевий корал в древніх вважався символом безсмертя і

щастя. У Індії шанувався за цілющі і магічні властивості. Особливо

цінувався червоний корал. З них виготовляли намиста, підвіски,

амулети, персні. Вважають, що корал очищає кров, регулює обмін

речовин, нейтралізує негативні наслідки, корисний при

захворюваннях щитовидної залози. У Португалії коралові намиста

застосовуються від головного болю.

На сьогодні замість справжніх намистин із червоних

коралових поліпів часто використовують намистини із фарбованих

білих коралів, або синтетичних матеріалів (пластик, кераміка).

Вибираючи намисто, пам'ятайте, що головна його функція –

не тільки прикраса для молодої панянки, але й оберег.

4.2. Висновки

Усі знають, що світ рятує краса! А українську жінку рятує

бажання створювати щось своїми руками, яке передалося їй у спадок

від предків. Сучасна жінка має прагнути до постійного оновлення своїх

прикрас, щоб бути такою ж самобутньою та неповторною, як і

українська культура. Прикраси, які ми обираємо, створюють нам

імідж, формують смак та певну думку про те, що ми самі думаємо про

себе. Бажання створювати щось власноруч породжують не лише

економічні міркування, а й можливість виразити свою індивідуальність.

Сучасна дівчина, яка володіє мистецтвом рукоділля, завжди може

розраховувати на повагу та визнання.

Під час виконання цієї творчої роботи я отримала велике

задоволення. В мене з'явилося багато ідей та планів на майбутнє. Одним

із них є задум зробити ще декілька ексклюзивних прикрас в подарунок

17

матусі. Але, якщо буде попит на таку прикрасу з коралів серед моїх

знайомих, подруг, то це буде непоганим заробітком для людини

мого віку та фінансовою допомогою моєї родині. Зробивши

економічний аналіз виробу й підрахувавши можливі прибутки, я

вирішила, що це досить непогані гроші.

Працюючи над проектом:

познайомилась з самобутнім явищем української культури з

виготовленням національних українських прикрас, на жаль,

мало знане сьогодні як в Україні, так ї у світі;

розглянула походження та розвиток художніх виробів з

коралів сільських ювелірів;

ознайомилася з багатьма технологіями виготовлення та

композиційно-художніми особливостями традиційних

прикрас українців;

виготовила намисто для молодої панянки;

моя робота сподобалась моєї матусі, подругам, а також

вчителям.

БІБЛІОГРАФІЯ

1. Альбом. О. Космина. «Українське традиційне жіноче

вбрання

Київщини: кінець ХІХ - поч. ХХ ст.», Київ: Хрещатик, 1994

– 232 с.

2. Магия бисера: новые идеи для рукодельниц /

Л.А.Романова. –

Изд. 3-е.- Ростов н/Д:Феникс, 2007. – 155 с.: ил.

3. ж-л «Сабрина» Модные штучки. М «Прогресс», №7 2007.

– 48 с.

4. О. Федорчук. Українські народні прикраси з бісеру, 2007.

– 120 с.: ил.

5. О. Косміна. «Українське народне вбрання», «Балтія-

друк», 2006,

124 с.: ил.

6. Бисерные украшения. Н.К. Зайцева. Олма Пресс. 2006. –

64 с.: ил.

7. Українське весільне вбрання . Етнографічні реконструкції

(Комплект. 18

листівок з текстівками українською, російською та англійською

мовами). Автор реконструкції Косміна Т.В. Художник Васіна

З.О.

8. Інтернет