ДИСОЦІАЦІЯ ЕЛЕКТРОЛІТІВ У ВОДНИХ РОЗЧИНАХ

Дисоціація Кислот Основ Солей

Електролітична дисоціація.

У 1882 році шведський хімік Сванте Арреніус почав вивчати електропровідність розведених водних розчинів електролітів і в 1887 році дійшов висновку, що в розчинах відбувається розпад електролітів на йони – електролітична дисоціація. Розглянемо, на які саме йони дисоціюють кислоти, луги, солі, і сформулюємо означення цих речовин із погляду електролітичної дисоціації.

Кислотами називають -електроліти, при дисоціації яких не утворюється жодних інших катіонів, крім гідратованих йонів Гідрогену.

HCl + H2O → H3O+ + Cl- HCl → H+ + Cl-Кислотні залишки в різних кислот різні, проте

спільною ознакою всіх кислот є наявність у їхніх розчинах катіонів Гідрогену

Наявність гідратованих катіонів Гідрогену у розчинах кислот зумовлює їхні загальні властивості: кислий смак, дію на індикатори.

Багатоосновні кислоти дисоціюють ступінчасто. На першій стадії дисоціації ортофосфатної кислоти легко відщеплюється перший катіон Гідрогену:

Дисоціація за другим ступенем відбувається меншою мірою, ніж за першим:

Відщеплення третього катіона Гідрогену відбувається ще меншою мірою:

Лугами називають -електроліти, які дисоціюють з утворенням гідроксид-аніонів. Жодних інших негативних йонів при цьому не утворюється.

Луги – йонні речовини, тому їхня дисоціація є повною. Катіони в різних лугів різні, проте спільною ознакою всіх лугів є наявність у їхніх розчинах гідроксид-аніонів:

Гідроксид-аніони в розчинах лугів зумовлюють їхні загальні властивості: милкість на дотик, руйнівний вплив на шкіру, папір, волосся тощо, дію на індикатори.

Солями називають -електроліти, які у водних розчинах дисоціюють на гідратовані катіони металічних елементів та аніони кислотних залишків.

Cолі – йонні речовини, тому їхня дисоціація є повною.

Розгляньмо приклади дисоціації солей.

Зверніть увагу на індекси у формулах солей і коефіцієнти перед відповідними йонами в рівняннях електролітичної дисоціації

Висновок Кислотами називають електроліти, при дисоціації яких

не утворюється жодних інших катіонів, крім гідратованих іонів Гідрогену. Наявність цих катіонів у розчинах кислот зумовлює їхні загальні властивості.

Лугами називають електроліти, які дисоціюють з утворенням гідроксид-аніонів. Жодних інших негативних йонів при цьому не утворюється. Наявність цих аніонів у розчинах лугів зумовлює їхні загальні властивості.

Солями називають електроліти, які у водних розчинах дисоціюють на гідратовані катіони металічних елементів та аніони кислотних залишків.

Кислоти дисоціюють ступінчасто. Солі та луги – йонні речовини, тому їхня дисоціація є повною.