Розділ. 12.2-12.3 Суспільні рухи в Наддніпрянській Україні (50-90-ті рр. XIX ст.)

та культура

ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ОПРАЦЮВАННЯ(Розділ 12.2-12.3 та тести після нього)

План

1. Хлопоманство.2. Громадівський рух.3. Стара Київська громада.4. Інші суспільні рухи.5. Культура

Хлопоманство.

• Хлопомáнство — народницько-культурна течія української інтелігенції на Правобережній Україні 1850-ті—1860-ті роки, яка прагнула зближення з народом.

• Зародилася в середовищі польських студентів (українського походження) в Університеті Святого Володимира (50-60 рр. ХІХ ст.) під впливом романтизму.

• Найвідоміший представник – Володимир Антонович.

• Студент-хлопоман Володимир Антонович у селянському вбранні. Світлина 1860 р.

Громадівський рух.• 50-60-ті рр. ХІХ ст. – становлення громадівського

руху. Громади – спершу неполітичні об’єднання української інтелігенції.

• Діяльність – культурно-просвітницька, поширення освіти укр. мовою (недільні школи).

• 1859 – в СПб утворюється перша укр. громада (Костомаров, Білозерський, Шевченко). Видавали перший журнал “Основа” (перший укр. мовою, 1861-62, в СПб.)

• Громадівський рух поширюється по містах Наддніпрянської України, найбільша громада виникає в Києві (голова – Володимир Антонович).

Валуєвський циркуляр 1863 р.• таємне розпорядження міністра внутрішніх справ

Російської імперії П. Валуєва, в якому наказувалося призупинити видання значної частини книг, написаних «малоросійською», тобто українською мовою.

• Заборонялась публікація релігійних, навчальних і освітніх книг, однак дозволялась публікація художньої літератури.

• Причина – страх Р.І. перед українським сепаратизмом• Цитата: української мови «не было, нет и быть не

может».• Були закриті недільні школи з українською мовою

навчання, громади призупинили свою діяльність.

Стара громада

• 1870-ті – відновлення громадівського руху, в Києві Антонович створює “Стару громаду”:1873 – засновують історичне товариство

імені Нестора-Літописця1873 – засновано Південно-Західний відділ

Російського географічного товариства (1873-1876 рр.), голова – Г.Галаган + П.Чубинський

1873-1875 – газета “Київський телеграф”.

Емський указ Олександра ІІ (1876)УКАЗОМ ЗАБОРОНЯЛОСЯ:

Ввозити на територію Російської імперії з-за кордону книги, написані українською мовою без спеціального дозволу;

Видавати українською оригінальні твори і робити переклади з іноземних мов, тексти для нот;

Друкувати будь-які книги українською мовою;Ставити українські театральні вистави (заборону знято

у 1881р.);Влаштовувати концерти з українськими піснями;Викладати українською мовою в початкових школах.

• Емським указом були заборонені громади, закрито Південно-Західний відділ Російського географічного товариства, припинено видання газети “Киевской телеграф”, звільнено ряд викладачів з К.універу (М.Драгоманова).

Молоді громади (70-80-ті)

• Були більш радикально налаштовані, перейшли до політичної боротьби за права українських земель.

• Захоплювались соціалізмом (!).• Активні члени: Михайло Драгоманов, Федір

Вовк, Мих. Потебеня

М.Драгоманов

• Учасник Старої і молодих громад• Поширював соціалістичні ідеї базовані на

українському традиційному самоуправлінні – громадах. Відкидав радикальних соціалістів – марксистів (комуністів).

• Після Емського указу 1876 р. мусив емігрувати у Швейцарію, де почав видавати журнал “Громада” й інформував західну громадкість про становище в Наддніпрянщині.

Михайло Петрович Драгоманов

Братство тарасівців (1891-1898)

• Таємна політична організація українських студентів, яка ставила за мету боротьбу за українську державність

• Учасники: Микола Міхновський, Борис Грінченко, Іван Липа та ін. – присягнулись всіма засобами поширювати ідеї Шевченка, українську мову.

• Братсво Тарасівців у Харкові 1891 р.• Братство Тарасівців мало девіз: «Не ми будемо,

коли Вкраїні волі й долі не здобудемо!»

Інші українські організації

• 1896 – Молода Україна – таємна організація, пропагувала ідеї соціал-демократії (Київ).

• 1897 – В.Антонович ініціював створення позапартійну “Всеукраїнську загальну організацію”. Мета – об’єднання всіх українських громадських організацій Наддніпрянщини.

Культура Наддніпрянщини у другій половині XIX ст.

• Активізація культурного життя, інтерес до національної історії.

• Велика роль громад.• Головний напрям у літературі – реалізм• У підручнику с. 92-94 – ОПРАЦЮВАТИ

ТАБЛИЧКУ!