Рух Опору

Самойлик С.В. 1

Рух ОпоруСамойлик С.В.учитель історії

Бочечківський НВК


Уже у перші дні Великої Вітчизняної

війни тисячі жителів міста та району пішли на фронт, а хто залишився, будували оборонні укріплення, виробляли продукцію для фронту, забезпечували швидкісне формування і просування поїздів, безвідчепний ремонт вагонів.

Бойові дії на території Конотопського району велися з 6 по 18 вересня 1941 року та з 3 по 11 вересня 1943 року.

У роки фашистської

навали


Причини руху опору:

1. ОКУПАЦІЯ БАТЬКІВЩИНИ

ЗАГАРБНИКАМИ; 2. ЖОРСТОКІСТЬ

ОКУПАЦІЙНОГО РЕЖИМУ; 3. ОРГАНІЗАЦІЙНА

ДІЯЛЬНІСТЬ РАДЯНСЬКОГО КЕРІВНИЦТВА,

КЕРІВНИЦТВА ОУН.


Окупаційні порядки викликали масовий рух

Опору в Україні, який зіграв важливу роль у розгромі гітлерівської Німеччини.

Особливістю українського руху Опору стала наявність двох напрямків боротьби. У

цей час в Україні діяли:

Радянське підпілля і партизанський рух, які боролися за відновлення радянської влади.

ОУН-УПА (українські націоналісти), які боролися за незалежну Україну і воювали проти нацистів і радянських військ.

Особливості руху Опору в окупованій Україні


Течії руху опору в Україні

--------Радянська Українська

націоналістичнаМета: відновлення радянської влади.

Організаційне оформлення: 1941-

1942рр.: партизанські загони, з'єднання, радянські

підпілля.Основні райони дій: українське Полісся,

Чернігівщина, Сумщина.

Мета: домогтися державної

незалежності України.

Організаційне оформлення: 1941-

1942рр.: похідні групи, УПА та інші

формування, підпілля ОУН.

Основні райони дій: Волинь, Галичина, українське Полісся.


О 6-й годині вечора в районі с. Камінь противник розпочав форсування Сейму. Ця та інші спроби в районі Озаричів та біля залізничного мосту були відбиті, але 7 вересня біля села Мельня противнику вдалося переправитись на південний берег річки, захопити Таранський і продовжувати наступ на Попівку. Зранку 8 вересня радянські війська перейшли в наступ і вибили ворога з Таранського, але ворог переправив на південний берег великі сили піхоти та танків, перейшов у контрнаступ, 9 вересня зохопив Конотоп і розпочав наступ на Ромни. 11 вересня німецькі війська форсували Сейм у районі Путивля, 15-го захопили Буринь, внаслідок чого третій повітрянодесантний корпус потрапив у оточення в район сіл Анютине, Гвинтове, Мутин. З великими втратами 19 вересня йому вдалося пробитися до своїх у Буринський район. Після закінчення бойових дій на Конотопщині 18 вересня 1941 року боротьба з ворогом не припинилась. З кінця серпня розгорнув свою діяльність Конотопський партизанський загін під командуванням голови райвиконкому Ф. Є. Канавця, якого після поранення замінив В. П. Кочемазов.


13 вересня 1941 р. відбувся перший бій Конотопського партизанського

загону в лісі неподалік Козацького. На місці першого бою у 1967 р. було

встановлено памя’тний знак. Будинок лісника Ф. М. Мошенка в Бочечках був

явочною квартирою і місцем переправи військовополонених і

місцевих жителів до партизанського загону. Сім’я П. Ф. Патруля з с.

Новомутин постачала партизанам продовольство, збирала для них дані

про сили ворога.


Керівництво Конотопського району біля партизанської землянки


Пізніше Конотопський загін приєднався до Путивльського загону С. А. Ковпака, а потім увійшов до складу Сумського партизанського з’єднання. На початку червня 1942 року диверсійні групи загону на залізничній лінії Конотоп-Ворожба пустили під укіс три ешелони противника з живою силою і технікою, підірвали мости через ріки Сейм і Клевень. 11 листопада 1942 року загін одержав назву «Смерть фашизму» і ввійшов до оперативної групи Я. І. Мельника, а взимку 1943 року – до з’єднання Наумова. Конотопський загін брав участь у рейді на Правобережну Україну. Під час рейду на Кіровоградщині загинув командир загону В. П. Кочемазов.


У жовтні 1941 р. було створено Об’єднаний Путивльський

партизанський загін. Командиром загону став С. Ковпак, комісаром – С. Руднєв, начальником штабу – Г. Базима. Так почалося формування

1-го партизанського з’єднання.


У селищі Дубов’язівка діяв підпільний райком комсомолу України під керівництвом П.Л.Навального. Підпільні осередки були в селах району – Новомутин (С.О.Приймак), Озаричі (І.К.Стрельченко), Бочечки (Г.П.Мошенко). Вони друкували і розповсюджували листівки та зведення Радінформбюро, збирали для партизанів зброю, а розвідниці Сохіна і Долбіна добували та передавали для партизанів дані про рух ешелонів ворога через станцію Конотоп.

У Конотопі діяли підпільні групи під керівництвом комсомолок Інни Сохіної та Віри Долбіної ( 19 чоловік), комсомольсько-молодіжна група Л. Андрєєва (9 чоловік) і група П. М. Глущенка, до складу якої входили його дружина Євдокія Миколаївна та дочка Надія.


УПА (Українська повстанська армія). Перші партизанські загони українських націоналістів виникли на Поліссі та Волині й спочатку, як не дивно, не були пов'язані з ОУН. Як тільки вибухнула нацистсько-радянська війна, місцевий український діяч Тарас Бульба-Боровець, близький до петлюрівського уряду УНР, що перебував на вигнанні у Варшаві, сформував нерегулярну частину під назвою «Поліська Січ» (пізніше перейменовану на Українську повстанську армію) з метою очищення свого регіону від залишків Червоної армії. Коли під кінець 1941 р. німці спробували розпустити його частину, він повів своїх бійців «у ліси», щоб воювати як із німцями, так і з більшовиками. У 1942 р. невеликі підрозділи створили на Волині члени ОУН-Б та ОУН-М, що ховалися від переслідувань Коха.


На початку німецько-радянської війни на Сумщину приходять члени похідних груп ОУН, обох напрямків - і бандерівського, і мельниківського. Це були кільканадцять осіб, які взялися до участі в самоврядних органах, окупаційній пресі, школах. Ідея була опанувати українське середовище і підготовляти боротьбу за Українську самостійну соборну державу.

1919-1923 роках діяло 106 антибільшовицьких повстанських загонів, загальною кількістю понад 40 тис. людей. Останній такий загін під командою отамана Пилипа Ващенка був розбитий у шосткинських лісах на початку 1929 року, тому виникнення підпільних клітин ОУН в Сумській області не було чимось несподіваним і штучним".


Щодо діяльності на території області груп ОУН-УПА відомо, що

керівником таких груп на Сумщині був С. Сапун(обласний провідник ОУН). Час створення – вірогідно

січень 1942 р. Представники ОУН створювали “Просвіти” і через них

проводили роботу серед населення. В Конотопі члени цієї

організації займалися створенням підпільної друкарні. Серед

учасників підпілля ОУН в Конотопі називають і жителів с. Бочечки Сучка і Лисенка.(Із сайту Держ.

Архіву Сумської області).


Таким чином ми бачимо, що на території області в русі Опору

приймали участь представники обох напрямів: як радянського так і

націоналістичного.Таким чином ми бачимо, що на території області в русі Опору приймали участь представники обох напрямів: як радянського так і націоналістичного.

Рух Опору

Education