Методика розвитку творчих мовленнєвих здібностей...

Інформаційна й технічна підтримка — Видавництво «Ранок»

Друга сесія: 25 квітня – 07 травня 2016 року

День 2


Методика розвитку творчих мовленнєвих здібностей

молодших школярів

Коченгіна Маріанна Вікторівна, завідувач секції розвивального навчання кафедри

методики дошкільної та початкової освіти Харківської академії неперервної освіти, кандидат педагогічних наук


Поет – це така людина, яка сильно радіє і сильно горює, легко сердиться і міцно любить, яка глибоко відчуває, хвилюється і співчуває. І діти такі.

А філософ – це така людина, яка глибоко замислюється і обов’язково хоче знати, як усе є насправді. І знову діти такі.

Дітям важко самим сказати, що вони відчувають і про що думають, адже доводиться говорити словами. Але діти – поети та філософи.

Януш Корчак


Термінологічний апарат• мовленнєва діяльність;• види мовленнєвої діяльності (слухання,

говоріння, читання, письмо);• висловлювання;• текст; • зв’язне мовлення, розвиток зв’язного мовлення; • мовна особистість ;• творча мовленнєва діяльність;• словесна творчість;• словотворчість;• дитяча словесна творчість; • мовленнєвотворча діяльність;• мовленнєвотворчі здібності;• креативне мовлення;• творчі мовленнєві здібності; • літературна творчість


Види мовленнєвотворчої діяльності (за Гавриш Н. В.)


Уміння, спрямовані на сприйняття готового тексту

й побудову власного

• уміння інформаційно-змістового характеру (уміння добирати інформаційний і фактичний матеріал для майбутнього висловлювання, визначати й розкривати тему та головну думку тексту тощо);

• структурно-композиційні вміння (уміння бачити й відрізняти частини тексту, складати план і будувати частини тексту, зв’язно й послідовно викладати зміст тексту);

• уміння використовувати різноманітні мовні засоби (уміння вільно та правильно користуватися лексичними, граматичними і стилістичними засобами);

• уміння вдосконалювати текст (уміння знаходити помилки й недоліки й усувати їх).


Складові процесу побудови тексту


Механізм наповнення довгочасної пам’яті

«Письмові структури дитина сприймає й запам’ятовує головним чином завдяки читанню (оскільки читання – це завжди розуміння написаного) й тим самим оволодіває новим знаряддям оформлення своєї думки, дещо іншим, ніж вона володіла раніше»

Д. Б. Ельконін


Складові процесу побудови тексту


Етапи побудови висловлювання

за О. О. Леонтьєвим: 1) мотивація висловлювання; 2) внутрішнє програмування; 3) здійснення задуму; 4) зіставлення реалізації задуму із самим задумом.

Усі чотири стадії не тільки плавно переходять одна в одну, а й можуть збігатися в часі залежно від умов формування мовленнєвого висловлювання.

за І. О. Зимньою: 1) спонукально-мотиваційна фаза; 2) орієнтовно-дослідницька фаза; 3) виконавча фаза.


Етапи побудови тексту1. Докомунікативний етап:

мовленнєва ситуація (мотивація – усвідомлення мети висловлювання). На формування мотивації впливають емоційна сфера, вольовий і оцінно-критичний фактори, підготовчі дії (мовленнєва інтенція: вибір адресата мовлення – мовець повинен розуміти, для кого призначене висловлювання), попереднє продумування стильового оформлення висловлювання.

Фактори, що забезпечують реалізацію мовленнєвої інтенції: вибір мови, ступінь володіння мовою, соціолінгвістичний фактор, особливості індивідуального мовленнєвого досвіду тощо. На докомунікативному етапі формується зміст мовлення, його план, композиція, добираються факти й визначаються персонажі хід усієї думки.


2. Комунікативний етап: матеріалізація висловлювання.

3. Посткомунікативний етап: реалізується вербальним (відповідь співрозмовника, нове висловлювання) або невербальним засобом (тією чи іншою дією).

Етапи побудови тексту


«ЧИ МОЖУТЬ ТВОРЧІ ЗДІБНОСТІ ДІТЕЙ

РОЗВИВАТИСЯ САМОСТІЙНО?»

«НІ»: «…формування художньо-творчих здібностей повинно здійснюватися в умовах спонукання до продуктивної діяльності, тобто в умовах розвитку нахилів до неї... Дитина, яку полишили на саму себе, не здатна в повній мірі виявити свої природні задатки; «втручання» дорослого визначає успіх творчо розвинутої дитини».

Н. О. Вєтлугіна


Значення мовленнєвотворчої діяльності для дитини

«Дитина, яка починає оволодівати писемним мовленням, не тільки не відчуває потреби в цій новій мовленнєвій функції, але вона ще надзвичайно нечітко уявляє собі, для чого взагалі ця функція потрібна їй», тому навчальний процес у початковій школі необхідно будувати таким чином, щоб «...письмо було усвідомлено дитиною, у ньому має бути природна потреба, необхідність, воно повинно входити в життєво важливе для дитини завдання».

Л. С. Виготський


Значення художньої творчості для дитини

«У своїй художній творчості дитина активно відкриває щось нове для себе, а для оточуючих – нове про себе».

Н. О. Вєтлугіна


Літературна творчість


Значення літературної творчості для

розвитку дитини

«...У будь-кого, хто вдивляється в дитячу літературну творчість, виникає запитання: який сенс у цій творчості, якщо вона не може виховати в дитині майбутнього письменника?..Смисл і значення цієї творчості тільки в тому, що вона дозволяє дитині зробити той крутий перевал у розвитку творчої уяви, який надає новий напрямок його фантазії, що залишається на все життя. Смисл її в тому, що вона поглиблює, розширює і прочищує емоційне життя дитини, яке вперше пробуджується й спрямовується на серйозний лад, і, нарешті, значення її в тому, що вона дозволяє дитині, вправляючи свої

творчі прагнення й навички, оволодіти людським мовленням – цим найтоншим і найскладнішим знаряддям формування й передачі людської думки, людського почуття, людського внутрішнього світу».

Л.С.Виготський


Значення літературної творчості

• дозволяє нівелювати в дитини ігроманію (бажання лише грати в комп’ютерні ігри).

• засіб самореалізації та соціалізації дитини;

• засіб художньо-естетичного та морального розвитку, виховання почуття гумору, саморефлексії та ін.


«Чи обов’язково в дитини виникає потреба орієнтуватися на читача? Чи не може дитина

молодшого шкільного віку писати тільки для себе?»

«ТАК»: • науковці виокремлюють провідну роль соціального

фактора, до якого традиційно відносять стимулюючий вплив найближчого соціального оточення, яке демонструє зразки творчої діяльності та здійснює підтримку самостійних творчих проявів дошкільників;

• для дитини обов’язковою умовою творчості є етап милування результатами цієї творчості.


«Чи всі діти здатні займатися мовленнєвою та, зокрема, літературною творчістю?

Чи існують специфічні здібності до літературно-

творчої діяльності?»

«ТАК»:

до літературної творчості може залучитися будь-яка дитина, навіть та, яка не любить читати, не відвідує бібліотек, пише з великою кількістю помилок.


Умови залучення до літературної творчості дитини з низьким рівнем навчальних

досягнень (дії дорослого)Дорослий • має бути уважним до цієї дитини, до результатів

її творчої праці; • не повинен сміятися або демонструвати байдужість

до вигаданого вірша або казки; • не буде лаяти і взагалі звертати увагу на граматичні

та орфографічні помилки, буде обережно давати поради цій дитині;

• своєчасно підбадьорить її, запропонує почитати «ось цю книжку» (але спочатку стисло і цікаво розкаже про її зміст), ця дитина відчує в собі прагнення скласти казку або вірш і почне читати книги.


Фактори, які негативно впливають на готовність

дитини до літературно-творчої діяльності

• обмеженість життєвого досвіду;

• труднощі у писемному висловлюванні думок і почуттів;

• вузький читацький кругозір;

• слабке володіння технікою літературної праці

• недостатньо сформована навичка читання.


Специфічні здібності до літературно-творчої

діяльності

• поетичність сприйняття оточуючого світу;

• підвищена вразливість, безпосередність сприйняття, образність мислення;

• здатність сприймати літературні зразки;

• підвищена схильність до творчості взагалі і до словесної творчості зокрема;

• емоційність, розвинена уява, високий рівень художньо-естетичного сприйняття


Етапи побудови тексту в умовах

мовленнєвотворчої дільності Мовленнєва діяльність Творча мовленнєва діяльність,

літературна творчість

1. Д о к о м у н і к а т и в н и й етап підготовки висловлювання

Мовленнєва ситуація (життєві обставини, природні або штучно створені, які викликають неусвідомлену потребу висловитися)

Мотивація (усвідомлення мети висловлювання)

Дитина може вигадувати неусвідомлено, заради самого процесу творчості, граючись.

Підготовчі дії (мовленнєва інтенція): вибір адресата мовлення – мовець повинен розуміти, для кого призначене висловлювання. На цій «сходинці» формується зміст мовлення, його план, композиція, добираються факти та визначаються персонажі. Мовленнєва інтенція наближає мовця до вербального висловлення замислу.

Орієнтації на можливого читача може й не бути; дитина може не завжди чітко уявляти, про що вона хоче розповісти і яким способом буде викладати свої думки.


Мовленнєва діяльність Творча мовленнєва діяльність, літературна творчість

Фактори, які визначають мовленнєву інтенцію: мотивація; особистісний досвід; прогнозування результатів висловлювання; мета мовленнєвої дії.

Фактори, які забезпечують реалізацію мовленнєвої інтенції: вибір мови; ступінь володіння мовою; соціолінгвістичний фактор; особливості індивідуального мовленнєвого досвіду.

Попереднє продумування стильового оформлення висловлювання

Ця «сходинка» можлива лише для дітей, які знаходяться на найвищому для їх віку рівні мовленнєво-художнього розвитку, у яких розвинений художній смак, які володіють не тільки стилями мовлення, а й уміють вільно будувати висловлювання.


мовленнєвотворчої дільності



2. К о м у н і к а т и в н и й етап:

Матеріалізація висловлювання, тобто кодовий перехід на акустичний (усне мовлення) або на графічний код (писемне мовлення)

Сприйняття висловлювання співрозмовником

Сприйняття висловлювання співрозмовником; дитина може вигадувати лише для себе

Зворотний зв’язок Якщо дитина вигадує для себе, зворотного зв’язку може й не бути, але в системі розвитку творчих мовленнєвих здібностей співрозмовник або дорослий повинні бути обов’язково.





3. П о с т к о м у н і к а т и в н и й етап

Відповідь співрозмовника Оскільки реальний співрозмовник може бути відсутній, ніякої «відповіді» може й не бути.

Критична оцінка висловлювання дорослим або дітьми

Оскільки реальний співрозмовник може бути відсутній, ніякої «критичної оцінки» може й не бути; але в умовах літературної творчості така оцінка є обов’язковою

Нове висловлювання




Умови розвитку творчих мовленнєвих здібностей

• створення в класі атмосфери взаємоуваги дітей одне до одного, розвиток толерантної поведінки, стимулювання доброзичливості дітей.

• «Одне зауваження. Завдання «дай оцінку» може спрямувати малюків на пошук помилок у товариша, на самовип’ячування за рахунок інших. Тому важливо створити таку атмосферу, щоб діти очікували, хотіли почути вдалі варіанти, раділи б їм та успіхам учасників гри, а не отримували задоволення від можливості зробити критичне зауваження товаришеві».

Ні в якому разі не можна порівнювати та протиставляти за якістю роботи ровесників! Не можна просити дітей надати критичну оцінкутворам (віршам або казкам), складеним однолітками!

В.О.Левін•



• наявність творчої людини, з якою дитина могла б себе ідентифікувати або яку наслідувати (на думку В. М. Дружиніної, О. Л. Музики, Н. Ф. Портницької, Л. М. Толстого, Н. В. Хазратової, відсутність у досвіді дитини зразків креативної поведінки унеможливлює в подальшому прояв власної творчості);

• стимулювання розвитку творчих здібностей на основі особистісно зорієнтованого характеру взаємодії суб’єктів навчально-виховного процесу;

• надавати учням право самостійно обирати тему свого твору;• необхідно розвивати емоційну сферу дітей;• створювати ситуації успіху в художньо-мовленнєвій діяльності

школярів, забезпечувати виникнення позитивних емоційних стимулів у складанні творчих розповідей.



• під час складання дітьми письмових творів не можна робити їм зауваження щодо почерку, охайності зошита, наявності помилок – це зупинить творчий процес;

• для письмових творчих робіт діяльності в учнів мають бути окремі зошити, в яких можна малювати, писати різнокольоровими чорнилами, наклеювати тощо.

• систематичність вправляння у написанні різноманітних творчих робіт і читання дитячої художньої літератури;

• створення креативно збагаченого середовища (насичене зразками творчої діяльності – дитячими малюнками, саморобками, книжками-саморобками ).

• залучення учнів до предметно-пластичної діяльності з метою матеріалізації вигаданих образів.



• формування в учнів критичного ставлення до відбору і сполучення слів, розвивати механізми контролю та самоконтролю мовлення, спонукати школярів до пошуку слів, які більше відповідають замислу висловлювання;

• створення атмосфери шанування книги;

• підтримка з боку батьків.


«Як бути з помилками, яких учні припускаються під час

побудови висловлювань?»

«Учити й виховувати дитину не можна і немає сенсу тому, що дитина перебуває ближче, ніж я, ближче, ніж кожний дорослий, до того ідеалу гармонії, правди, краси й добра, до якого я, у своїй гордості, хочу піднести її. Їй від мене потрібен тільки матеріал для того, щоб поповнюватися гармонічно й різнобічно. Як тільки я дав їй повну свободу, перестав учити її, вона склала такий поетичний твір, якому подібного не було в російській літературі. І тому, за моїм переконанням, нам не можна вчити».

Л. М. Толстой


«Як бути з помилками, яких учні припускаються під час

побудови висловлювань?»

«Твори, складені дітьми за їх внутрішнім переконанням, виправляти немає необхідності, навіть шкідливо… Взагалі ж виправляти твори дітей, нав’язувати їм свої рішення та погляди – це означає, по-перше, навчати складати фальшивки і привчати до фальші вихованців, по-друге, позбавляти юних авторів надії висловити свої почуття. Інша справа – дати оцінку твору дитини, пояснюючи, чим вона викликана… Під час читання, обговорення творчих робіт не можна й недоцільно акцентувати увагу на дотриманні правил граматики, правопису, але цілком необхідно підтримати розпочату дітьми розмову, яка для них виявилася життєво важливою…».

І. Ф. Ґудзик


Принципи мовленнєвого розвитку учнів

• загальновідомі принципи навчання (загальнодидактичні, лінгводидактичні, мовленнєві);

• специфічні принципи розвитку мовленнєво-творчого потенціалу особистості


Специфічні принципи мовленнєвого розвитку учнів

• принцип комунікативної спрямованості навчання побудови зв’язних висловлювань;

• принципи гуманістичної педагогіки;• принцип розвитку у дітей інтересу одне

до одного, поваги до почуттів і думок своїх однолітків, однокласників, інших людей;

• принцип формування у кожного учня уявлення про те, що він (як і інший учень у класі) – унікальна, по-своєму, неповторна особистість;

• принцип діалогічної взаємодії учасників навчально-виховного процесу.



• принципи встановлення емоційної довіри, підтримка позитивної атмосфери спілкування учнів та учителя

• принцип активного застосування читання в процесі розвитку творчих мовленнєвих здібностей

• принцип активного застосування в навчальному процесі вправ і завдань, які забезпечують розвиток творчих здібностей, допитливості, спостережливості

• принцип паралельного застосування у навчальному процесі раціональної системи репродуктивних, конструктивних і творчих методів і прийомів.



• застосування як дидактичного матеріалу цікавих для дітей матеріалів з творів високохудожньої дитячої літератури;

• принцип активного застосування індивідуального життєвого досвіду кожного учня під час розвитку всіх видів мовленнєвої діяльності

• принцип паралельного застосування у навчальному процесі раціональної системи репродуктивних, конструктивних і творчих методів і прийомів;

• принцип розвитку саморефлексії школярів; • принцип самостійності.


• «...як немає творчості без наслідування..., так немає наслідування без творчості» (П. П. Блонський);

• «...Наслідування є процесом, який сприяє художній творчості» (Н. О. Вєтлугіна)

Ми обговорюємо питання розвитку творчих мовленнєвих здібностей молодщих школярів. А чи можна розвивати творчість за допомогою репродуктивного

методу, імітації?


Репродуктивний метод

1. Прийом спостережень:

1–2 класи:• «Виявлення наявності вступного речення (вступної

частини), заключної частини або висновку в тексті, який діти сприймають на слух»;

• «Визначення послідовності подій у тексті, який діти сприймають на слух»;

• «Виявлення відповідності малюнка змісту тексту, який діти сприймають на слух»;

Метод мовного (мовленнєвого) розбору (аналізу)



• «Виявлення помилок в описі малюнка (репродукції картини);

• «Виявлення потрібного малюнка за текстом, що сприймається на слух»;

• «Виявлення в тексті, який учні сприймають на слух, мовленнєвих художньо-виразних засобів (наприклад, порівнянь, метафоричних образів або одухотворення)»;



2 – 4 класи:

1. Прийом спостережень:• прийом мовних і мовленнєвих спостережень; • прийом побудови власних висловлювань

за аналогією2. Репродуктивна бесіда.3. Прийом репродуктивних вправ:• добір заголовків до частин тексту (якщо

це відбувається на етапі формування вміння); • усі види навчальних усних і письмових переказів; • складання речень (за аналогією) або компонентів тексту відповідно

до якогось певного типу тексту;• усні та письмові висловлювання за аналогією.


Конструктивний метод

1. Прийоми, в основу яких покладено теорію тексту (складання текстів різних видів, редагування власних текстів тощо).

2. Прийоми, які виконують підготовчу функцію у процесі навчання зв’язного мовлення (словникова робота, робота з словосполученням, робота з реченням).

3. Прийоми, в основу яких покладено зміну мовного або мовленнєвого матеріалу (учні вносять певні зміни, що стосуються форми чи структури мовних або мовленнєвих одиниць тощо).

4. Побудова власних висловлювань або їх елементів; відтворення деформованого тексту.

5. Робота з деформованими текстами.


Творчий метод

• усні та письмові твори;• вільний і творчий диктанти;• імпровізація;• літературна творчість;• драматизація;• творчі перекази;• словесне малювання;• створення коміксів;

• складання сценарію.


Комунікативний метод

Форми навчальної діяльності комунікативного методу: • складання тематичних груп слів і речень,

відповідей на запитання; • мовленнєва діяльність – висловлювання власних думок відповідно до

вимог конкретної мовленнєвої ситуації тощо. Прийоми комунікативного методу: • самостійний аналіз мовного матеріалу та самостійний вибір мовних

засобів при побудові висловлювань, • створення мовленнєвих ситуацій або добір їх з життя, • рольові ігри, екскурсії, походи, • спеціально організовані спостереження та різноманітні види

діяльності, які спонукають до висловлювання, • вигадування казок, віршів, оповідань, загадок.


Комунікативний метод

Вправи методу: • твори за літературними темами;• твори на основі досвіду й спостережень дітей;• вільне письмо;• літературна творчість;• словесне малювання;• складання словесного діафільму;• відзиви про прочитане;• листи;• записки із вітанням, вибаченням, оголошенням тощо.


Приклади шляхів розвитку творчих

літературних/мовленнєвих здібностей учнів


Дякую за розмову!

Методика розвитку творчих мовленнєвих здібностей...

Education