Полтавська філія побленцум

МІНІСТЕРСТВО НАУКИ І ОСВІТИ УКРАЇНИПОЛТАВСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ЕКОЛОГО-НАТУРАЛІСТИЧНИЙ ЦЕНТР

УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ

КОНКУРС «ЗЕЛЕНІ ПЕРЛИНИ – 2015»

Визначення перспектив розвитку ботанічної пам’ятки

природи «Урочище Триби» Полтавського району

Виконавці: вихованці гуртка «Юні лісівники» філії Полтавського обласного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді у Полтавському районі

Керівник: керівник гуртка «Юні лісівники»

Йосипенко Ольга Миколаївна (0996707964 — Валентина Олександрівна Дулій)

філії Полтавського обласного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді у Полтавському районі, вчитель біології Терешківської ЗОШ І-ІІІ ст. Полтавської районної ради

1

Полтава 2015

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. Місце ботанічної пам’ятки «Урочище Триби» в природно-заповідній

мережі Полтавського району

РОЗДІЛ 2. Загальні показники біорізноманітності урочища Триби

2.1 ФІторізноманітність урочища Триби

2.2. Особливості весняної флори урочища Триби та нозологічна

характеристика

2.3. Загальна характеристика мікобіоти ботанічної пам’ятки природи

«Урочище Триби»

РОЗДІЛ 3. Дослідження демекологічних особливостей деяких рідкісних видів флори

досліджуваної території

РОЗДІЛ 4. Визначення перспектив розвитку ботанічної пам’ятки природи «Урочище

Триби»

4.1. Можливості розширення меж ПЗО

4.2. Доцільність зміни категорії ПЗО

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИМТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

2

ВСТУП

Рослинний світ відіграє надзвичайно важливу роль у функціонуванні та

розвитку біосфери і в житті людей. Він нараховує понад півмільйона видів. Із них

близько 250-300 тисяч – вищі рослини. Ботаніки встановили, що приблизно 25 тисяч

видів вищих рослин знаходиться під загрозою зникнення. Отже, кожен десятий вид

на землі потребує охорони [22].

Охорона рідкісних та зникаючих видів рослин є невід'ємною складовою

частиною загальної проблеми – охорони, відновлення, збагачення і раціонального

використання рослинного світу. Необхідно індивідуально охороняти окремі види,

вести їх старанний облік, вивчати, створювати спеціальні реєстри. Такий підхід

щодо охорони фіторізноманіття можна здійснити нині шляхом заповідання вцілілих

природних комплексів і створення природно-заповідних територій [14,15].

Цінність створення природно-заповідних територій посилюється місцезна-

ходженням на них регіонально рідкісних видів рослин.

Під впливом техногенної цивілізації людського суспільства змінюється

біорізноманіття планети. Останнім часом помітно зменшилися території з

природною рослинністю, біднішою стала флора. Тому дуже важливим є виявлення

таких територій, на яких зберігаються рідкісні види рослин.

Природа Полтавщини багата. Флора Полтавської області нараховує понад

1500 видів вищих судинних рослин. Та майже п'ята її частина потребує охорони – ці

рослини є рідкісними [8] і потребують збереження шляхом вжиття різних заходів на

різних рівнях їх збереження: індивідуальному, популяційному, ценотичному (рівень

охорони угруповань), ландшафтному. Але найдієвіше ці заходи будуть

спрацьовувати на біосферному рівні охорони.

На сьогоднішній день Полтавщина є найбільш окультуреним регіоном

України. Цивілізація наступає на природу: розорюються під огороди луки,

вирубуються ліси, створюються сміттєзвалища. Тому актуальним завданням на

сьогодні є розширення і оптимізація мережі природно-заповідних територій.

Сучасна оптимізована природно-заповідна мережа Полтавської області станом 3

на 1.01.2006 р. включає 348 об’єктів та територій загальною площею 116539,08 га,

що складає 4,046% від загальної площі області. За останні дванадцять років

показник заповідності підвищився від 0,4% до 4,046%. Дана мережа в цілому

забезпечує збереження ландшафтної, ценотичної, флористичної різноманітності та

унікальності, генетичного фонду рослинного та тваринного світу.

Основу природно-заповідного фонду складають ландшафтні заказники. 19

заказників загальнодержавного значення та 148 місцевого значення займають

більше половини площі заповідної мережі. Але розміщені вони вкрай нерівномірно.

Це стосується також і Полтавського району. Більшість цінних заповідних об'єктів

сконцентровані в околицях самої Полтави і, на жаль, на сьогодні потерпають від

антропогенного впливу, хоча в недалекому минулому це були еталони природи

Полтавщини (за даними гербаріїв, публікацій тощо). Це стосується урочища Триби,

де знаходиться ботанічна пам’ятка природи “Урочище Триби”. Макухівське

сміттєзвалище спричинює забруднення його території – механічно, хімічно та

бактеріологічно. Біорізноманіття урочища потерпає від значного рекреаційного

впливу у вигляді потужної рекреації, неорганізованого відпочинку відвідувачів,

зривання на букети рідкісних рослин і витоптування їх, створення несанкціонованих

сміттєзвалищ та ін.

Як засвідчує інформація Додатку А (картосхеми 1,2), Додатку Б (табл. 1) та

Додатку В сучасна природно-заповідна мережа Полтавського району представлена

47 територіями та об’єктами загальною площею 1625,1 га (відсоток заповідності

1,19 – відношення площі заповідного фонду до загальної площі району; він значно

поступається такому показнику, виведеному для Полтавської області) (див. Додатки

А, Б, В). У структурі природно-заповідної мережі Полтавського району лише 2

об’єкти (Вільхівщинський ландшафтний заказник та Полтавський міський парк –

пам’ятка садово-паркового мистецтва) загальнодержавного значення, решта –

місцевого значення. Основу природно-заповідного фонду району складають

пам’ятки природи (32) та парки-пам’ятники садово-паркового мистецтва (9).

Це не зовсім узгоджується з більшістю районів області та Полтавщини в

цілому, де основу природно-заповідних мереж складають заказники. Це 4

пояснюється наявністю обласного центру – міста Полтави, зростаючим наступом

урбанізованих систем на природні комплекси. Незначна кількість заказників (5) та

заповідне урочище.

Це визначає актуальність проведення заходів щодо оптимізації природно-

заповідної мережі району. В основу цієї роботи повинні лягти результати

комплексних досліджень щодо дослідження біорізноманітності, в тому числі її

фітокомпоненти. Згідно сучасних підходів розбудови регіональних екомереж

природно-заповідні території є природними ядрами або біоцентрами, основними

завданнями яких є забезпечення охорони екосистем та популяцій представників

біорізноманітності, серед яких – значна частка рідкісних.

У літературі відсутні сучасні дані про ботанічну пам’ятку природи місцевого

значення “Урочище Триби»” та її біорізноманітність. Свого часу інформація про

біорізноманіття, а саме рослинний світ, урочища була опублікована полтавським

ботаніком С.О. Іллічевським у „Записках Полтавського сільськогосподарського

політехнікуму” (1928). Останні спогади про ботанічну памятку природи “Урочище

Триби” датуються 1979 роком [33].

Опрацювання цього матеріалу, а також каталогу гербарію Полтавського

краєзнавчого музею свідчить про значне фіторізноманіття досліджуваної території,

в складі якого – значна кількість рідкісних рослин, які на сьогодні мають статус

державної та регіональної охорони.

За трохи менше 100 років природні екосистеми навколо Полтави значно

змінились у бік їх спрощення, деградації (із зникненням представників

біорізноманітності), а то – і зникнення у результаті наступу урбанізованих

ландшафтів. Тому виникає цілком науковий інтерес щодо дослідження

фіторізноманіття урочища Триби, зокрема його раритетної частини Крім того,

важливо встановити у природі межі існуючого природно-заповідного об’єкта –

ботанічної пам’ятки природи “Урочище Триби” та дослідити на предмет

фіторізноманіття прилеглі ділянки для розширення меж існуючого об’єкта, що

обумовлене сучасними природоохоронними підходами до збереження

біорізноманіття. Все це визначає актуальність даного дослідження. Крім того, на 5

нашу думку, необхідним є визначення загального екологічного стану урочища

Триби, незначна частина якого (5 га) охороняється у категорії: ботанічна памятка

природи “Урочище Триби”, в тому числі і на основі сучасного стану

фіторізноманіття (що лежить в основі методу фітоіндикації).

Саме цими положеннями визначена мета дослідження – визначення

перспектив розвитку ботанічної пам’ятки природи «Урочище Триби» Полтавського

району, можливо створення тут ландшафтного заказника місцевого значення.

Об’єктом досліджень є територія ботанічної пам’ятки природи «Урочище

Триби» у Полтавському районі.

Предметом досліджень є обґрунтування доцільності розширення заповідної

території.

Для реалізації даної мети нами у ході виконання наукового дослідження

вирішувалися такі основні завдання:

– загальна характеристика та аналіз сучасної природно-заповідної мережі

Полтавського району;

– з’ясування місця ботанічної пам’ятки природи “Урочище Триби” у сучасній

природно-заповідній мережі району;

– коротка характеристика природно-кліматичних умов району досліджень;

– загальна характеристика фіторізноманіття ботанічної пам’ятки природи

«Урочище Триби»;

– систематичний аналіз та екологічні особливості шапкових грибів;

– надання біологічної, загальної екологічної характеристики рідкісних видів;

– проведення демекологічних досліджень деяких рідкісних видів флори;

– визначення показників наукової цінності ботанічної пам’ятки природи «Урочище

Триби»;

– розширення меж території в рамках ландшафтного підходу до збереження

біорізноманітності;

– дослідження особливостей весняної флори .

6

Робота виконувалась протягом весняно-літнього періоду 2014 - 2015 р.р. за

загальноприйнятими в ботаніці та екології методиками, зокрема використовувалися

такі методи:

– метод моніторингу: застосовувався для спостереження за фіторізноманіттям,

чисельністю та щільністю популяції деяких рідкісних рослин;

аналітичний метод: застосовувався для аналізу стану проблеми охорони

фіторізноманіття в Україні, Полтавській області, районі та урочищі Триби;

метод описовий: використовувався для опису особливостей досліджуваних

рідкісних рослин, насамперед їх біологічної характеристики, умов зростання та ін.;

метод визначення (за допомогою спеціальної та довідкової літератури) [18,38];

методом узагальнення формувалися результати, висновки, рекомендації;

ще використовувалися методи: польовий експедиційно-маршрутний, гербариза –

ція рослин, закладання пробних ділянок, метод статистичних підрахунків тощо.

Новизна роботи полягає в тому, що вперше розроблене наукове обґрунтування

доцільності розширення території ботанічної пам’ятки природи «Урочище Триби».

Це забезпечить охороною цінні природні комплекси та біорізноманітність, вирішу –

ватиме проблеми раціонального природокористування та регулювання рекреації.

Практичне значення результатів досліджень. Дане обґрунтування , можливо,

ляже в основу розробки створення ландшафтного заказника «Урочище Триби».

Аналіз робіт, які уже досліджували дане питання. Ми опрацювали літературу,

що стосується урочища Триби. Останнім часом це питання майже не

досліджувалося. Ми звернулися за допомогою до працівників відділу „Природа”

Полтавського краєзнавчого музею С.Л. Кигим та О.В. Халімон. Вони люб'язно

надали нам раритетні роботи С.О. Іллічевського, які ми детально опрацювали у

відношенні рослинного світу досліджуваної території. Саме цей дослідник зробив

найвагоміший внесок у вивчення флори Полтавщини та виявлення рідкісних видів у

першій половиш XX століття, вивчаючи рослинність Полтавської губернії. Ми

опрацювали роботу С.О.Іллічевського "Флора околиць Полтави", де він вказує

видовий склад рослин та їх угруповань у 1920-1930 роках. Автором наводяться

списки рослин для сухих гаїв та „лівобічних пісків” (піски борової тераси) урочища 7

Триби. Всього ним вказано 148 видів вищих судинних рослин. У статті „Об

учреждении группы заповедников в Харьковской области УССР” (жовтень 1935

року) С.О. Іллічевський наводить перелік рослин, зокрема, рідкісних, які зростають

на території урочища Триби, всього 57 видів. Із визначених нами (41 вид) нині як

рідкісні наводимо (по Атласу рідкісних і зникаючих рослин [9]) 16 видів. Із них до

регіонального списку занесено 11, а до Червоної книги України – 5, на даному етапі

роботи нами підтверджено на території пам’ятки природи – 2, на прилеглій

території – 2 види. Це лише 25%, тому актуальним є підтвердження існуючих видів,

указаних Іллічевським С.О., на сьогодні.

У виданнях „Енциклопедія. Полтавщина” та „Заповідна краса Полтавщини”

згадується урочище „Триби”, а в „Атласі рідкісних ізникаючих рослин Полтав –

щини” вказуються рідкісні рослини, які зустрічаються на досліджуваній території.

На початковому етапі досліджень ми вирішили перевірити стан обізнаності

населення с. Микільське та с Ваці з пам’яткою природи «Урочище Триби». Ці села

найближче розміщені до вказаної заповідної території. Нами була розроблена анкета

з метою з’ясування знання місцевим населенням про дану територію. Учням

Вацівської ЗОШ I – II ступенів було запропоновано дати на неї відповідь разом з

батьками, яка показала незначну обізнаність населення. Всього 0,1% вказував на

існування ботанічної пам’ятки природи «Урочище Триби». Нами була проведена

роз’яснювальна робота. Повторна анкета (2015 рік) показала, що 80 % знають про її

існування та називають рослини, які там охороняються. Наші дослідження

привернули увагу працівників Чалівського лісництва до пам’ятки природи, там був

установлений вказівний щит , що це заповідна територія. Це також можна віднести

до особистого внеску автора .

8

РОЗДІЛ 1. Місце ботанічної пам’ятки природи “Урочище Триби” в

природно-заповідній мережі Полтавського району.

Територія Полтавщини належить до Лівобережного Придніпров’я. Проблеми

збереження біорізноманітності, ландшафтів, стабілізації екологічної рівноваги,

підвищення продуктивності екосистем, охорони здоров’я населення є надзвичайно

актуальними. За останнє десятиліття в Полтавській області спостерігається помітний

прогрес у розвитку природоохоронної стратегії.

Сучасна оптимізована природно-заповідна мережа Полтавської області станом

на 1.01.2006 р. включає 348 об’єктів та територій загальною площею 116539,08 га,

що складає 4,046% від загальної площі області. За останні дванадцять років

показник заповідності підвищився від 0,4% до 4,046%. Дана мережа в цілому

забезпечує збереження ландшафтної, ценотичної, флористичної різноманітності та

унікальності, генетичного фонду рослинного та тваринного світу.

Основу природно-заповідного фонду складають ландшафтні заказники. 19

заказників загальнодержавного значення та 148 місцевого значення займають більше

половини площі заповідної мережі.

В природно-заповідній мережі області представлені території середнього рівня

охорони. Основу її, як і інших регіонів України, складають об’єкти охорони біотопів,

видів і ландшафтів – ландшафтні (48), гідрологічні (57), ботанічні (36), лісові (2)

заказники, заповідні урочища (50), регіональні ландшафтні парки (3). У складі

природно-заповідної мережі області відсутні природні та біосферні заповідники,

національні природні парки, ботанічні сади, зоопарки [1, 4].

В енциклопедичному довіднику заповідна територія урочища Триби

визначається як ботанічна пам’ятка природи з 1979 року, площею 5 га та

місцезростанням цінних рослин, ряд яких занесено до Червоної книги України (сон

чорніючий і широколистий, орляк звичайний, півники борові)[ 33 ].

Розміщена ботанічна памятка природи “Урочище Триби” в Полтавському

районі на території Чалівського лісництва, поблизу села Микільське квартал 48 (2, 3

відділ), 45 (1,2,3,4 відділ) (Додаток А, картосхема 1). Ця територія перебуває у

віданні Полтавського ліспгоспзагу [33]. 9

На картосхемі Полтавського району (Додаток А, картосхема 1) вказане місце

розташування ботанічної пам’ятки природи „Урочище „Триби” на фоні розміщення

інших природно-заповідних об’єктів (під номером 471).

Як засвідчує інформація Додатку А (картосхеми 1,2) та Додатку В сучасна

природно-заповідна мережа Полтавського району представлена 47 територіями та

об’єктами загальною площею 1625,1 га (відсоток заповідності 1,19 – відношення

площі заповідного фонду до загальної площі району; він значно поступається

такому показнику, виведеному для Полтавської області) (див. Додатки А, В). У

структурі природно-заповідної мережі Полтавського району лише 2 об’єкти

(Вільхівщинський ландшафтний заказник та Полтавський міський парк – пам’ятка

садово-паркового мистецтва) загальнодержавного значення, решта – місцевого

значення.

Основу природно-заповідного фонду району складають пам’ятки природи (32)

та парки-пам’ятники садово-паркового мистецтва (9). Це не зовсім узгоджується з

більшістю районів області та Полтавщини в цілому, де основу природно-заповідних

мереж складають заказники. Це пояснюється наявністю обласного центру – міста

Полтави, зростаючим наступом урбанізованих систем на природні комплекси.

Незначна кількість заказників (5) та заповідне урочище.

Ботанічна пам’ятка природи місцевого значення „Урочище Триби”

досліджувалася нами на предмет цінності як природоохоронний об’єкт та

біорізноманітность суміжних територій, в перспективі для розширення його

території. Сучасні дані про нього відсутні, хоча в минулому для цієї території

вказувалась значна кількість малопоширених, рідкісних та науково цінних рослин.

Отже, площа заповідного об’єкта всього 5 га, що не може повноцінно виконувати

функцію збереження, відтворення та охорони біорізноманітності. Можливо

проведені нами дослідження будуть покладені в основу наукового обґрунтування

доцільності оптимізації цього природно-заповідного об’єкта.

10

РОЗДІЛ 2. Загальні показники біорізноманітності урочища ”Триби”

2.1. Фіторізноманітність урочища Триби

Фіторізноманітність – сукупність різних груп рослин та їх поєднань на певній

території.

Урочище Триби являє собою лісовий комплекс на боровій терасі річки

Ворскли. Рослинний покрив представлений здебільшого штучними різновіковими

насадженнями сосни звичайної (основні масиви) та дуба черешчатого. На окремих

ділянках зустрічаються насадження берези, осики.

Територія ботанічної пам’ятки природи “Урочище Триби” 5 га, представлена

такими насадженнями:

48 квартал 2,3 відділ – сосна звичайна

45 квартал 1, 2 відділ – 90% сосни звичайної, 10 % дуба черешчатого

3 відділ – 10% сосна + акація + дуб черешчатий

4 відділ – сосна звичайна.

В цілому урочище Триби характеризується лісовими масивами мішаного лісу,

або соснового.

Мішаний ліс складається з фітоценозів. Фітоценоз – сукупність однорідних

рослинних ділянок, які перебувають у складних взаємовідносинах між собою, з

тваринами і навколишнім середовищем. Морфологічна структура мішаних лісів

урочища виявляється через ярусність та мозаїчність. Ярусність – це вертикальне

розчленування фітоценозу на окремі відділи, причиною виникнення яких є різні

вимоги рослин до умов сумісного проживання, зокрема світла. У лісах урочища

можна виділити такі яруси: деревний, кущовий, трав‘янистий. Перший складений

деревами різної величини і утворений з двох під‘ярусів. Перший під‘ярус займають

найвищі: дуб звичайний, сосна звичайна. Другий деревний під‘ярус складає липа

серцелиста, береза бородавчаста, робінія звичайна, тополя чорна (осокір).

Чагарниковий ярус виявлений місцями. Його утворюють ліщина звичайна, бруслина

бородавчаста, клен татарський. Поодиноко зростає бузина чорна, черемха звичайна,

яблуня лісова, груша звичайна.

11

Трав‘янистий ярус виражений нерівномірно. Де переважає сосна звичайна, він

одноманітний: пирій повзучий, очиток їдкий, молодило руське, чистотіл великий,

грабельки звичайні.

Де більше листяних дерев трав‘янистий покрив дещо різноманітний: кульбаба

лікарська, деревій майжезвичайний, валеріана бульбиста, купина лікарська, герань

криваво-червона, гвоздика дельтовидна, суниці лісові, перстач прямостоячий,

вероніка дібровна.

Надґрунтовий покрив утворюють мохи, гриби, які представляють науковий

інтерес і визначають напрямки подальших комплексних досліджень – мікологічних,

бріологічних, ліхенологічних.

На деревах зростають епіфітні водорості, лишайники, мохи. Специфіка

ліхенофлори визначає комплекс епіфітних лишайників, що ростуть на соснах,

березах, дубах: ксанторія настінна, евернія сливова або дубовий мох, пармелія

рискувата, гіпогімнія здута. Епігейні лишайники: різні види кладоній трапляються

разом із мохами на ділянках із супіщаними ґрунтами. Епігейні мохи цих ценозів

представлені типовими бореальними видами: політрих звичайний, дикран

багатоніжковий, дикран віничний, плевроцій Шребера та ін.

За результатами проведених досліджень урочища Триби нами був

складений видовий склад флори безсудинних та судинних рослин, який наведений

у Додатку Б (табл.2).

У результаті проведеного аналізу флори безсудинних і судинних рослин,

наведених у Додатку Б (табл. 2), на досліджуваній території виявлено 92 види

рослин (слід зазначити, що список неповний; складений за результатами

оригінальних досліджень), які представлені 79 родами і 28 родинами. Переважаюча

більшість рослин відноситься до відділу Покритонасінні (80 видів), Голонасінні

представлені одним родом (сосна) і одним видом (сосна звичайна),

Папоротеподібні двома родами (щитник і орляк) і трьома видами (щитник

чоловічий і шартський та орляк звичайний). Безсудинні представлені 6 родами і 7

видами. Найбільш кількісними у видовому відношенні родинами є: айстрові (14

видів), розоцвіті (12 видів), бобові (8 видів), губоцвіті і злакові (по 9 видів), 12

гвоздикові (7 видів), лілійні (5 видів), кленові осокові (по 3 види). Решта родин не

виявляють видового різноманіття на досліджуваній території і представлені 1–2

видами. Найбільша кількість видів у роді перстач, осока, клен – 3. Інші роди

представлені 1 – 2 видами. Таблиця складена на основі власних спостережень.

Звичайно, зроблений неповний аналіз видового складу урочища Триби. Площа

дослідження відносно значна. У складі флори урочища Триби в ході проведених

ботанічних досліджень нами виявлено 15 видів, які є рідкісними, 4 з яких

занесені до Червоної книги України, а 11 – до регіонального списку рідкісних

рослин. Їх наукова цінність, категорія рідкісності в рослинних

угрупованнях( фітоценоз), екологічна характеристика (відношення до умов

зволоженості місць зростання) та стан популяцій наведені у Додатку Б (табл. 3).

Фіторізноманітність урочища Триби на рівні фітоценозів представлена

лісовими угрупованнями: соснові насадження з локальними фрагментами березових

( берези бородавчатої), мішані ліси з переважанням дуба черешчатого та на заплаві –

локальні вільхові фрагменти. Дослідження також засвідчують флористичну

репрезентативність – флора є типовою лісо-узлісною з рядом бореальних видів.

Вважаємо, що подальше вивчення території урочища Триби виявить більший

видовий склад рослин.

13

2.2. Особливості весняної флори урочища Триби та созологічна

характеристика.

Ще не скрізь зійшов сніг, а весняне сонце пробуджує до життя перші квіти –

ефемероїди. Їх швидкий розвиток відбувається дякуючи поживним речовинам, що

були відкладені в підземних органах рослин – цибулинах, кореневищах, бульбах. Це

дає змогу первоцвітам починати свій розвиток ще восени і продовжувати взимку,

коли всі інші рослини спочивають. М’яка підстилка з опалого листя охороняє їх від

замерзання.

Чисельність природних популяцій багатьох ефемероїдів Полтавщини за

останні роки зменшилась внаслідок масового винищення під час квітування. Наші

спостереження показують несвідоме ставлення людей до рослинного світу. Мабуть

вони, зриваючи первоцвіти на букети, не знають їх особливостей і тому не

розуміють, чому ці рослини потребують бережливого відношення.

На відміну від інших квітуючих рослин ефемероїди мають своєрідні біологічні

цикли розвитку. Тому, зриваючи квітуючу надземну частину, ми порушуємо

нормальний розвиток рослини, а в більшості випадків знищуємо її. Досвід показує,

що дорослі і діти з великою шаною ставляться до заповідних об’єктів, які їм добре

відомі. Якщо ж вони не знають, що об’єкти охороняються, то порушують

заповідний режим території.Створення ландшафтного заказника місцевого значення

на території урочища Триби сприятиме охороні та відтворенню цих унікальних

рослин.

Навесні, особливо у вологих місцях, трав‘янистий ярус урочища Триби має

особливий вигляд. Він представлений проліскою дволистою, гусячою цибулькою

занедбаною, рястами ущільненим, порожнистим, на деяких ділянках з участю ряста

Маршалла, конвалією звичайною, медункою темною та ін. У ході виконання роботи

ми досліджували різні ділянки. Найбільш перспективними виявилися територія

ботанічної пам’ятки та 26, 27, 53, 32 квартали. Весняна флора 45 і 48 кварталів

представлена спочатку гусячою цибулькою, потім зявляються сон широколистий,

чорніючий, ряст порожнистий, конвалія звичайна, купина багатоквіткова, півники

борові, фіалка запашна і дворічна, вероніка весняна, осока волосиста та різні види 14

злаків. 53 квартал представлений широколистяним лісом із заболченими ділянками.

Тому тут первими з’являються проліски (сибірська та дволиста), різні види осок,

ряст порожнистий і ущільнений, анемона жовтецева, медунка темна, жовтяниця

черговолиста, зірочки жовті, зірочник лісовий, калюжниця болотна, конвалія

звичайна, купина багатоквіткова, підбіл звичайний, пшінка весняна,чина весняна,

вероніка весняна, фіалка запашна. 26 квартал представлений чорновільшняками та

дібровою. Весняна флора тут дуже цікава. Спочатку з’являються проліска сибірська,

ряст порожнистий і ущільнений, ряст Маршалла, медунка темна, пшінка весняна,

зірочки жовті, анемона жовтецева, калюжниця болотна, різні види осок, жеруха,

купина багатоквіткова, вороняче око чотирилисте, зірочник лісовий, конвалія

звичайна, копитняк європейський, чина весняна, фіалка запашна, пролісник

багаторічний, тюльпан дібровний. 27 і 32 квартали подібні. Вони представлені

мішаним лісом: сосна звичайна, дуб звичайний та ін. Весною тут з’являються рясти

порожнистий і ущільнений, зірочки жовті, купина багатоквіткова, конвалія

звичайна, вероніка весняна, сон чорніючий, широколистий, зірочник лісовий,

рябчик руський, чина весняна. Фото представників весняної флори наведено у

Додатку Д (фото 1 – 18).

Отже, весняна флора урочища Триби представлена багатьма видами рослин-

ефемероїдів, які є рідкісними і потребують охорони в першу чергу. Причинами

цього є пряме їх винищення та порушення природних екотопів.

15

2.3 Загальна характеристика мікобіоти ботанічної пам’ятки природи

“Урочище Триби”

У ході проведення комплексних досліджень ботанічної пам’ятки

“Урочище Триби “ нами був зібраний матеріал щодо мікобіоти, який наведений

у Додатках Б (табл. 4, 5). Дослідження проводилися восени (вересень – жовтень –

листопад ) 2007 року. Всього у різних природніх угрупованнях виявлено 36 видів

шапкових грибів, які належать до 19 родів 9 родин 4 порядків класу

Базидіоміцети. Із аналізу отриманих результатів, наведених у Додатку В (табл.. 4)

видно, що найбільшу перевагу мають гриби порядку Агарикальні та

Трихоломотальні (по 11 видів).Встановлено, що найбільшу кількість видів має

родина Трихоломові (12 видів), за нею родина Болетові (7 видів), потім родина

Русулеві (6 видів). Інші представлені меншою кількістю – Мухоморові (4

види), Лепіотові – 3 види, родина Строфарієві – 2 види, а Гігрофорові,

Кортинарієві – по 1 виду.

Серед Агарикальних частіше зустрічаються представники роду Мухомор

(4 види). Порядок Трихоломотальні (11 видів) представлений в основному

родами Рядовка (3 види), Клітоцибе (2 види), Міцена (2 види) [11,24,25,26 ].

Визначення грибів проводилося під керівництвом доцента кафедри

екології та охорони довкілля Полтавського державного університету ім.

В.Г.Короленка кандидата біологічних наук Беседіної І.С.

Ці дані свідчать про те, що видовий склад шапкових грибів заповідної

частини урочища Триби досить різноманітний.

Гриби виявлені в угрупованнях соснового, листяного та мішаного лісів.

Див. Додаток Б (табл.5).

Найбільше їстівних грибів виявлено у сосновому лісі – 12 видів, листяному –

8 видів, у мішаному – 4 види; умовно-їстівних найбільше також у сосновому – 7

видів, мішаному – 6 видів, листяному – 4 види; неїстівних найчисленніший

видовий склад у листяному лісі – 5 видів, у мішаному – 4 види, у сосновому – 3

види; отруйних видів найбільше у листяному лісі – 4 види, в сосновому та

мішаному – по 2 види. Див.Додаток Б (табл. 5) [11,26 ].16

У сосновому лісі при дощовому літі білий гриб з’являється уже в червні

і може давати декілька врожаїв до середини осені. Восени (вересень)

починають вегетувати маслюк звичайний, козляк, польський гриб, валуї,

мухомори та інші. У жовтні кількість видів зменшується, проте деякі види

продовжують утворювати плодові тіла навіть після приморозків (представники

роду Рядовки).

Серед видів листяного лісу зустрічаються різні сироїжки, мухомори, свинуха

тонка, груздь чорний.

У мішаному лісі найчастіше зустрічаються сироїжки, мухомори, хрящ-

молочник.

Екологічний аналіз виявлених видів показав, що серед них є усі

екологічні групи, що виділяють серед шапкових грибів. Найбільшу групу з

них утворюють мікоризні види, приблизно 70 відсотків (25 видів) від загальної

кількості Додаток Б (табл. 4). Це можна пояснити тим, що більшість їстівних

та отруйних грибів мають здатність утворювати мікоризу з сосною звичайною,

березою бородавчатою, дубом звичайним. Зокрема, більшість видів мухоморів,

білий гриб можуть зростати як у соснових так і у листяних лісах. А маслюки

навпаки є вузькоспеціалізованими видами, вони можуть утворювати мікоризу

тільки з сосною, моховики зростають переважно під дубом. Мікоризні види мають

велике значення для лісу. Вони забезпечують найкраще живлення дерев у лісі.

На території ботанічної пам’ятки природи “Урочище Триби” велика

кількість відмерлої деревини, що створює сприятливі умови для розвитку

ксилотрофних видів. Вони складають майже 22 відсотки (8 видів). Це види родів

Армілярія, Гіфолома, Міцена. Опеньки сірчано-жовті та цегляно-червоні, колізія

групова приурочені до пеньків сосни, опеньок осінній, міцена – до пеньків дуба,

осики. Ці види беруть активну участь у руйнуванні відмерлої деревини,

забезпечуючи швидке розкладання та колообіг речовин у екосистемах.

Добрий розвиток підстилки у листяних лісах сприяє розвитку сапрофітних

видів. Вони складають 8 відсотків (3 види). Це представники роду Лепіота,

Лепіста. Вони представляють групу підстилкових сапрофітів завдяки яким швидко 17

переробляється опале листя, що сприяє збагаченню грунту гумусом. Див. Додаток

Б (табл 5).

З’ясовано, що гриби є невід’ємною часткою лісових екосистем, виконують

роль редуцентів і симбіонтів та значну роль у колообізі речовин.

Отже, шапкові гриби, виявлені нами відіграють велику роль у досліджуваній

нами екосистемі заповідної частини урочища Триби. Збереження грибів на даній

території є важливою справою, тому що через надмірну діяльність людини

(необмежений збір, неправильна поведінка під час збирання та відпочинку в лісі,

випасання худоби) відбувається руйнування грибниць. Велику шкоду приносять

пожежі. Вони руйнують умови зростання підстилкових сапрофітів та

мікоризних грибів, що призводить до погіршення стану екосистем.

18

РОЗДІЛ 3. Дослідження демекологічних особливостей деяких рідкісних

видів флори досліджуваної території

Важливим показником стану збереженості рідкісних рослин є утворення

ними популяцій, вивчення екологічних закономірностей яких є предметом

демекологічних досліджень.

Демекологія або популяційна екологія – це науковий напрямок, що досліджує

закономірності взаємозв’язків між організмами певного виду (або видів) та

оточуючим середовищем, у результаті чого відбувається формування біосистем

( популяцій ), здатних до самовідтворення і розвитку.

Таким чином, суть демекології полягає у дослідженні особливостей

процесів розмноження та смертності в популяціях, їх життєвості, характеру

онтогенезу, способу підтримки стійкості, типу стратегії через призму впливу

екологічних факторів, що дозволяє оцінити перспективу майбутнього популяції,

розробити заходи, спрямовані на її збереження [5].

Популяції як групові об’єднання мають групові особливості – це основні

характеристики:

– чисельність – загальна кількість особин на певній території;

– густина – середня кількість особин популяції на одиницю площі або об’єму,

які займає популяція в просторі;

– народжуваність – число нових особин, які з’являються на одиниці площі за

одиницю часу внаслідок розмноження;

– смертність – показник, який відображає кількість померлих ( зниклих ) особин

популяції за одиницю часу;

– приріст – різниця між народжуваністю і смертністю;

– темп росту – середній приріст за одиницю часу;

– генофонд популяції – генетична різноманітність особин даної популяції.

Популяціям властива певна організація – структура, основними показниками

якої є : чисельність, розподіл організмів у просторі та співвідношення різноякісних

особин [15].

19

Структура популяцій нестабільна. Від того, яка структура популяції в

даний період, залежать подальші зміни, що в ній будуть відбуватися. Саме

тому важливо здійснювати моніторингові дослідження структури популяції, щоб

зрозуміти особливості стратегії популяції і розробити найбільш ефективні

заходи щодо її збереження [21,22].

Ми у ході виконання наукової роботи досліджували популяції сону

широколистого, сону чорніючого, проліски дволистої, проліски сибірської.

Дослідження проводились протягом весняного і літнього періоду 2004-2015

року.

Предметом проведеної практичної роботи є:

1. Закладання ключових майданчиків для дослідження сону широколистого,

сону чорніючого, проліски дволистої, проліски сибірської, тюльпана

дібровного.

2. Дослідження чисельності їх популяцій .

3. Дослідження просторової структури популяцій цих же рослин.

4. Проведення фенологічних спостережень.

Наводимо біолого-екологічні характеристики вказаних видів (див.Додаток Ж)

і результати їх деяких демекологічних особливостей(див. Додаток Е)

Отже, результати демекологічних досліджень показують, що популяція сону

широколистого (багаточисельна), сону чорніючого (середньочисельна), проліски

сибірської (багаточисельна) відновлюються, а популяція тюльпана дібровного

(малочисельна), але теж має тенденцію до відновлення. Маємо надію проводити

моніторинг за ключовими ділянками і надалі.

20

РОЗДІЛ 4. Перспективи розвитку ботанічної пам’ятки природи «Урочище

Триби»

4.1 Можливості розширення меж ПЗО.

Рослини на відміну від тварин не можуть залишити свої місцезростання при

зміні умов, уникнути небезпеки, подати голос про свій біль. Тому ботанічні

пам’ятки природи повинні стати запорукою надійної охорони рідкісних

представників рослинного світу.

Але, ботанічна памятка природи «Урочище Триби» займає площу всього 0,5

га, що не дозволяє в повній мірі зберігати рослини, які тут зростають. Тому нами

були закладені ключові ділянки на території урочища Триби, на яких ми проводили

моніторинг, з метою розширення заповідної частини. Це луки в заплаві р. Коломак,

вільшняк та заплавна діброва (26 квартал); мішаний ліс борової тераси (27, 32

квартали), мішаний ліс (53 квартал).

Проведені дослідження прилеглих територій до ботанічної пам’ятки прроди

«Урочище Триби» дають змогу пропонувати розширення її за рахунок 26, 27, 32, 43

кварталів. Ці території відповідають основним критеріям створення на них

ботанічної пам’ятки:

– переважання на території відносно незміненого природного ландшафту,

характерного для Лівобережного Лісостепу, з багатим рослинним і тваринним

світом;

– відсутність на території великих промислових центрів і значного забруднення

природних комплексів, вона не має значного ступеня екологічної загрози;

– зростання на території рослин, занесених до Червоної книги України та

регіонально-рідкісних;

– можливість підвищення статусу охорони за умови обєднання територій;

– привабливість територій для регламентованої рекреації і туризму;

– можливість організації на цій території наукового, екологічного, зеленого

туризму, а також природоохоронних екскурсій (забезпеченість автошляхами,

розташування поблизу м. Полтава, можливість розробки екологічних стежок та

еколого-туристичних маршрутів).21

Отже, ми маємо надію, що територія ботанічної пам’ятки природи «Урочище

Триби» має широкі можливості для розширення її меж.

4.2 Доцільність зміни категорії ПЗО.

На сьогодні досліджуваний нами об’єкт існує як ботанічна пам’ятка

природи. Зараз в Україні існує 11 категорій природно-заповідного фонду. Режим

охорони, характер можливої діяльності в них наведено в Законі України «Про

природно-заповідний фонд України».[4] Кожна категорія заповідного фонду має

чітко визначені завдання по збереженню та відтворенню природних ресурсів і

відповідно свої вимоги до заповідного режиму. Ботанічні пам’ятки природи є

великим природним багатством народу. Це окремі утворення живої природи, де

зростають унікальні реліктові і ендемічні види, різноманітні угруповання та окремі

рідкісні, малочисельні і зникаючі види рослинного світу. Більшість із них мають

велике наукове і практичне значення.

Пам’ятки природи – переважаюча за загальною кількістю об’єктів категорія

природно-заповідного фонду України. Ця категорія в цілому відповідає категорії III

(«пам’ятка природи») за класифікацією МСОП. Як правило, це об’єкти високого

ступеня унікальності. Згідно існуючого законодавства режим в них суворіший, ніж у

заказниках. Він відповідає в цілому II режимній зоні (сувора регуляція). Ботанічні

пам’ятки природи створюються з метою збереження невеликих за площею, цінних,

насамперед, унікальних ботанічних об’єктів. Заповідний режим їх передбачає

заборону всіх втручань, які не є необхідними для охорони пріоритетних об’єктів

охорони. [1,2 ]

Зараз уже доведено, що зберегти рослини можна тоді, коли охороняється увесь

природний комплекс. Саме це можливо зробити на нашу думку, створивши

ландшафтний заказник місцевого значення на території урочища Триби.

Ландшафтні заказники забезпечують збереження цінних і типових для кожного

окремого ботаніко-географічного району ландшафтів, охороняючи увесь природний

комплекс. Заповідний режим ландшафтних заказників дозволяє деякі види

діяльності людини (санітарні рубки).22

Отже, на нащу думку, створення ландшафтного заказника місцевого значення

більшою мірою дозволить зберегти і відтворити біорізноманіття чим ботанічна

памятка природи.

23

ВИСНОВКИ

1. Актуальну проблему збереження біорізноманітності на сьогодні можна

вирішити шляхом створення природно-заповідних територій. Згідно сучасних

підходів до розбудови регіональних екомереж доцільним є дослідження

біорізноманітності і прилеглих територій, які виявляються не менш науково

цінними.

2. Ботанічна пам’ятка природи місцевого значення “Урочище Триби” є цінним

природно-заповідним об’єктом природно-заповідної мережі Полтавської області,

яка включає 339 об’єктів та територій. Це – один із 47 об’єктів природно-заповідної

мережі Полтавського району.

3. Пам’ятки природи – переважаюча за загальною кількістю об’єктів категорія

природно-заповідного фонду України. Ця категорія в цілому відповідає категорії III

(«пам’ятка природи») за класифікацією МСОП. Як правило, це об’єкти високого

ступеня унікальності. Згідно існуючого законодавства режим в них суворіший, ніж в

заказниках. Він відповідає в цілому II режимній зоні (сувора регуляція). Ботанічні

пам’ятки природи створюються з метою збереження невеликих за площею, цінних,

насамперед, унікальних ботанічних об’єктів. Заповідний режим їх передбачає

заборону всіх втручань, які не є необхідними для охорони пріоритетних об’єктів

охорони.

4. Ботанічна пам’ятка природи місцевого значення „Урочище Триби” як

природоохоронний об’єкт, потребує розширення його території. Сучасні дані про

нього відсутні, хоча в минулому для цієї території вказувалась значна кількість

малопоширених, рідкісних та науково цінних рослин. Площа заповідного об’єкта

всього 5 га, що не може повноцінно виконувати функцію збереження, відтворення

та охорони біорізноманітності. Тому, на нашу думку, тут доцільно створити

ландшафтний заказник місцевого значення.

5. Урочище Триби являє собою лісовий комплекс на боровій терасі річки

Ворскла. Рослинний покрив представлений здебільшого штучними різновіковими

24

насадженнями сосни звичайної (основні масиви) та дуба черешчатого. На окремих

ділянках зустрічаються насадження берези, осики.

В цілому, урочище Триби характеризується лісовими масивами мішаного лісу

(дубово-соснового), або соснового (із сосни звичайної), на вологих ділянках –

тополівників та чорновільшняків.

6. У результаті проведеного аналізу флори безсудинних і судинних рослин,

наведених у Додатку В (табл. 2), на досліджуваній території виявлено 92 види

рослин (слід зазначити, що список не повний; складений за результатами

оригінальних досліджень), які представлені 79 родами і 28 родинами. Переважаюча

більшість рослин відноситься до відділу Покритонасінні (80 видів), Голонасінні

представлені одним родом (сосна) і одним видом (сосна звичайна),

Папоротеподібні двома родами (щитник і орляк) і двома видами (щитник чоловічий

та орляк звичайний). Таблиця складена на основі власних спостережень. Звичайно,

зроблений неповний аналіз видового складу урочища Триби. Вважаємо, що

подальше вивчення території урочища Триби виявить більший видовий склад

рослин.

7. Під час фітосозологічних досліджень урочища Триби у складі флори виявлено

15 рідкісних рослин, 4 з яких занесені до Червоної книги України, 11 – до

регіонального списку рідкісних рослин, що охороняються в Полтавській області.

8. Більшість рідкісних видів, виявлених на території заповідного урочища є

погранично-ареальними, тобто знаходяться на межі поширення в Полтавській

області. Це бореальні види (поширені у хвойних або мішаних лісах): тирлич

хрещатий, сон широколистий, сон чорніючий, орляк звичайний, півники борові,

півники сибірські. Чотири види належить до неморальних (характерні для

угруповань широколистяних лісів європейсько-азіатського континенту): проліска

сибірська, проліска дволиста, конвалія звичайна, ряст порожнистий; а зустрічається

тут конвалія та ін. 11 видів (тирлич хрещатий, конвалія звичайна, півники борові,

півники сибірські, дзвоники персиколисті, рябчик руський, проліска сибірська,

проліска дволиста, тюльпан дібровний, сон чорніючий належить до степових видів,

сон широколистий – дубово-соснових лісів та соснових лісів). Ці види складають 25

групу рідкісних рослин з декоративними властивостями. Вони страждають від

збирання в букети, їм загрожує небезпека внаслідок знищення або трансформації

природних екотопів.

За категорією рідкісності 14 видів є рідкісними, 1 вид (конвалія звичайна) є

вразливим, який може в майбутньому бути віднесеним до категорії зникаючих,

тобто видів, що знаходяться під загрозою зникнення, якщо не припинити згубної дії

факторів, що впливають на стан їх популяції.

На досліджуваній території є ділянки соснового, мішаного, листяного лісу. До

соснових і мішаних угруповань приурочено 6 видів, до широколистяних –7 видів, 2

види – до умов узлісь.

9. Рідкісні види флори досліджуваної території представляють декілька екологічних

груп за відношенням до умов зволоження екотопів. Більшість видів є мезофітами

(10), ксерофітами (3), мезоксерофіт (1), гігромезофіт (1)

Стан популяцій рідкісних видів флори є важливим соціологічним показником

фіторізноманітності досліджуваної території. У ході досліджень нами відмічалась

така характеристика як стан популяцій: малочисельна, средньочисельна,

багаточисельна. Більшість рідкісних рослин представлені малочисельними

популяціями (9), меншість – середньочисельними (6).

10. В результаті наших досліджень різних рослинних угруповань урочища

«Триби» було виявлено 36 видів шапкових грибів, що належать до 19 родів 9

родин 4 порядків класу Базидіоміцети. Видовий склад найпоширеніших

шапкових грибів представлений досить різноманітно. Найбільшою кількістю

видів представлені порядки Агарикальні та Трихоломотальні (11 видів).

11. Дослідження встановили, що найбільша кількість видів зустрічається у

сосновому лісі (2 види), у листяному – 23 види, мішаному – 16 видів.

12. Нами з’ясовано, що гриби є невід’ємною часткою лісових екосистем,

виконують роль редуцентів, симбіонтів та значну роль у колообізі речовин,

допомагають деревам у живленні. Виявлені нами шапкові гриби відіграють

значну роль у досліджуваній екосистемі заповідної частини урочища Триби.

26

13. Важливим показником стану збереження екосистем є утворення рідкісними

видами чисельних популяцій. З цією метою нами були закладені пробні ділянки

для здійсненя моніторингових досліджень популяцій рідкісних рослин (сону

чорніючого та сону широколистого – на території пам’ятки природи, а проліски

сибірської та тюльпана дібровного – на прилеглих територіях).

14.Дослідження просторового розміщення особин популяцій рідкісних рослин

показали багаточисельну кількість (у сону чорніючого, сону широколистого,

проліски сибірської) та малочисельну кількість (у тюльпана дібровного) на

одиницю площі. Популяція тюльпана дібровного має тенденцію до відновлення. .

15.За спостереженнями 2015 року популяцій сону чорніючого, сону широколистого

та проліски сибірської можна зробити висновок, що за показниками чисельності

популяція характеризується позитивним приростом – відновлюється. Звичайно

спостереження потрібно проводити і надалі, щоб закріпити цей висновок.

16. За фенологічними показниками всі описані рідкісні рослини є ранньовесняними

ефемероїдами, вегетативний період яких значною мірою залежить від погодних

умов. Весна 2015 року була сприятливою для періоду вегетації та

плодоношення даних рідкісних видів, що тривав 1,5 – 2 місяці.

17. Прилеглі території до ботанічної пам’ятки відповідають основним критеріям,

розширення заповідної території за їх рахунок: переважання відносно незміненого

ландшафту, характерного для Лівобережного Лісостепу, з багатим рослинним і

тваринним світом; відсутність на їх території великих промислових центрів і

значного забруднення природних комплексів; територія не має значного ступеня

екологічної загрози; збережене навколишнє середовище буде виконувати значною

мірою буферну функцію щодо можливого забруднення території; можливість

розширення заповідної частини за рахунок обєднання цих територій; привабливість

територій для регламентованої рекреації і туризму; можливість організації на цій

території наукового, екологічного, зеленого туризму.

27

ДОДАТОК А

Схеми

Картосхема 1.Розміщення урочища Триби

28

ДОДАТОК А (продовження)

Картосхема 2.Розміщення природно-заповідних об’єктів на території Полтавського

району

Площа Полтавського району – 136167 га

Кількість заповідних об’єктів в – 47

Площа заповідного фонду – 1625,1 га

(показник заповідності – 1,19 %)

29

ДОДАТОК А (продовження)

Картосхема 3. Проектований ландшафтний заказник «Урочище Триби»

ДОДАТОК Б

30

;

ф - контора ДП "Полтавське лісове господарсі і ко

- контора ДП "Полтавське лісове господарсі і

УР. БАЛЯСНЕ

Таблиця 1.Перелік природно-заповідних територій Полтавського району

(станом на 1.01. 2014 р.)

№

п/п

Назва об’єкта Категорія Площа

(га)

Місцезнаходжен –

ня

Рік

створен -

ня

1. Вільхівщинський Ландшафтний

заказник

1030 Села Вільхівщина,

Василівка

13.02.80 р.

2. Полтавський

міський парк

Парк–

пам’ятка

садово-

паркового

мистецтва

124,5 с. Яківці 27.07.77 р.

3. Кротенківський Ландшафтний

заказник

28,5 с.Кротенки,

Диканське л-во кв.

2, вид. 12, 15

27.10.94 р.

4. Розсошенський Ботанічний

заказник

15,7 с. Пожарна Балка,

Розсошенське л-во,

кв. 56 вид. 5, кв. 57

вид. 2

28.12.82 р.

5. Руднянський Ботанічний

заказник

14,2 Руднянське л-во,

кв. 31 вид. 6-8, кв.

32 вид 2

20.12.93 р.

6. Воронянський Ботанічний

заказник

35,6 с.Ворони,

Руднянське л-во,

кв.23 вид 5, кв. 27

вид. 1,2,4

20.12.93 р.

7. Рожаївський Ботанічний

заказник

14 с. Рожаївка 21.11.00 р.

8. Козацькі дуби Пам’ятка

природи

0,04/2 Розсошинське л-во, 22.07.69 р.

31

ботанічна кв. 7 вид. 11

9. Зарості цибулі

ведмежої

- „- 0,5 Розсошинське л-во,

кв. 9 вид 3

16.11.79 р.

10. Урочище

„Триби”

- „- 5 с.Микільське,

Чалівське л-во, кв.

45-48

16.11.79 р.

11. Дубовий гай - „- 1,5/30 с. Горбанівка 16.11.78 р.

12. Дуб черешчатий - „- 0,02/1 м. Полтава, вул.

Садова,3

22.07.69 р.

13. Дуб черешчатий - „- 0,01/1 м.Полтава,

Першотравневий

проспект, 10

13.12.75 р.




13.12.75 р.




інфекційна лікарня

13.12.75 р.

16. Дуби черешчаті - „- 0,02/2 м.Полтава,



13.12.75 р.

17. Дуби черешчаті - „- 0,05/3 м. Полтава, вул.

Карла Маркса,4

13.12.75 р.

18. Дуб

пірамідальний

- „- 0,02/1 м. Полтава, вул.

Фрунзе,43

13.12.75 р.


Жовтнева, 37

13.12.75 р.


Фрунзе, 9 ДЮСШ

24.12.70 р.

32

№2


Радянська, 9А

24.12.70 р.

22. Каштанова алея - „- 4 м. Полтава, вул.

Жовтнева від вул.

Сінної до

пам’ятника

генералу Зигіну

24.12.70 р.

23. Дубовий гай - „- 4,2 м. Полтава

територія

психіатричної

лікарні, вул.

Медична,1

24.12.70 р.

24. Бульвар

Котляревського

- „- 1 м. Полтава від вул.

Леніна до вул.

Пушкіна

24.12. 70

р.

25. Бульвар Гоголя - „- 1,5 м. Полтава від вул.

Жовтневої до вул.

Пушкіна

24.12.70 р.

26. Березовий гай - „- 1 м. Полтава, вул.

Пушкіна, 2

24.12.70 р.

27. Парк державної

дослідної станції

- „- 1,5 м. Полтава, вул.

Шведська,86

24.12.70 р.


Загородня, 43

28.12.82 р.

29. Дуб черешчатий - „- 0,01/1 м. Полтава, пров.

М. Вовчка 9А

28.12.82 р.


М’ясоєдова, 27/29

28.12.82 р.

31. Дуб черешчатий - „- 0,01/1 м. Полтава, вул. 28.12.82 р.

33

Гоголя, 20


Пушкіна, 127

16.11.79 р.


Алмазна, 16

16.11.79 р.

34. Парк обласної

лікарні

- „- 13 м. Полтава, вул.

Шевченка, 23

13.12.75 р.

35. Каштан Вавілова - „- 0,1/1 м. Полтава, вул.

Шведська, 86

14.03.89 р.

36. Дуб черешчатий - „- 0,05/1 м. Полтава,

територія лікарні

ст. Полтава

Південна

17.04.92 р.

37. Дуб черешчатий - „- 0,05/1 с. Розсошенці біля

а/д Полтава-

Кременчук

17.04.92 р.

38. Криниця Петра-I Пам’ятка

природи

гідрологічна

0,2 с. Новоселівка,

землі в/ч

16.11.79 р.

39. Вільшане Заповідне

урочище

258 Розсошинське л-во,

кв. 15-20, 23

16.11.79 р.

40. Куликівський Парк –

пам’ятка

садово-

паркового

мистецтва

16,9 с. Куликівка 13.12.75 р.

41. Корпусний сад - „- 6 Центр м. Полтави 18.04.64 р.

42. Парк „Перемога” - „- 30,9 м. Полтава 24.12.70 р.

43. Парк

ім.Котляревськог

- „- 5 м. Полтава, вул. 24.12.70 р.

34

о Фрунзе – вул. Сінна

44. Парк

агробіостанції

педуніверситету


Моргуна, 6

18.04.64 р.

45. Парк на садибі

Панаса Мирного

- „- 2 м. Полтава, вул. П.

Мирного, 56

13.12.75 р.

46 Петровський - „- 3 м. Полтава, площа

Леніна

18.04.64 р.

47. Парк аграрного

технікуму


Менжинського, 7

18.04.64 р.

35

ДОДАТОК Б (продовження)

Таблиця 2.Видовий список флори урочища Триби

(безсудинні, вищі спорові та судинні рослини)

№

п/п

Родина Рід Вид

1 2 3 4

Безсудинні рослини

1 Брієві Полія П. нахилена

2 Дітрихові Цератодон Ц. пурпуровий

3 Дикранові Дикран Д. багатоніжковий

4 Д. віничний

5 Ентодонтові Плевроцій П. шредера

6 Політрихові Політрих П. звичайний

7 Атрих А. хвилястий

Судинні рослини

8 Ціатейні Щитник Щ. чоловічий

9 Айстрові Деревій Д. майжезвичайний

10 Козельці К. сумнівні

11 Кульбаба К. лікарські

12 Латук Л. дикий

13 Нетреба Н. звичайна

14 Нечуйвітер Н. волохатенький

15 Оман О. верболистий

16 Підбіл П. звичайний

17 Полин П. звичайний

18 Роман Р. собачий

19 Сухоцвіт С. лісовий

20 Цмин Ц. піщаний

36

21 Череда Ч. трироздільна

22 Березові Береза Б. бородавчаста

23 Ліщина Л. звичайна

24 Бобові Буркун Б. лікарський

25 В’язіль В. барвистий

26 Дрік Д. фарбувальний

27 Зіновать З. руська

28 Конюшина К. повзуча

29 К. альпійська

30 Чина Ч. весняна

31 Ч. лісова

32 Букові Дуб Д. звичайний

33 Валеріанові Валеріана В. бульбиста

34 Вербові Верба В. козяча

35 Гіполепідієві Орляк О. звичайний

36 Гвоздичні Віскарія В. звичайна

37 Гвоздика Г. дельтовидна

38 Г. польова

39 Зірочник З. ланцетовидний

40 З. гайовий

41 Коронація К. зозуляча

42 Геранієві Герань Г. криваво-червона

43 Г. Робертова

44 Губоцвіті Горлянка Г. женевська

45 Г. повзуча

46 Залізняк З. бульбистий

47 Глуха кропива Г. к. крапчаста

48 Материнка М. звичайна

49 Розхідник Р. плющовидний

37

50 Чебрець Ч. маршала

51 Ч. повзучий

52 Шавлія Ш. лучна

53 Дзвоникові Агалик-трава А.т. гірська

54 Дзвоникові Д. персиколисті

55 Жостерові Крушина К. ламка

56 Звіробійні Звіробій З. звичайний

57 Злакові Грястиця Г. збірна

58 Костриця К. лучна

59 Келерія К. гребінчаста

60 Куничник К. наземний

61 Тимофіївка Т. степова

62 Тонконіг Т. дібровний

63 Т. звичайний

64 Очерет О. звичайний

65 Чаполоч Ч. пахуча

66 Кленові Клен К. американський

67 К. гостролистий

68 К. татарський

69 Коноплеві Хміль Х. звичайний

70 Лілійні Вороняче око В.о. звичайне

71 Конвалія К. звичайна

72 Купина К. багатоквіткова

73 Проліска П. дволиста

74 П. сибірська

75 Осокові Осока О. лісова

76 О. волосиста

77 О. пальчата

78 Первоцвіті Вербозілля В. лучне

38

79 Ранникові Вероніка В. лікарська

80 Розоцвіті Гадючник Г. звичайний

81 Глід Г. кривочашечковий

82 Горобина Г. звичайна

83 Гравілат Г. міський

84 Груша Г. звичайна

85 Ожина О. звичайна

86 Суниці С. лісові

87 Перстач П. прямостоячий

88 П. повзучий

89 П. гусячий

90 Шипшина Ш. собача

91 Яблуня Я. лісова

92 Соснові Сосна С. звичайна

Всього: 28 79 92

39


Таблиця 3. Характеристика рідкісних видів флори урочища „Триби”

(біологічні, екологічні, охоронні аспекти)

п/пВид

Наукова

цінність

Категорія

рідкісності

Ценоз Екологічна

характериска

Стан

популяцй

23 4 5 6 7

Конвалія

звичайна

Європейсько –

азіатський

неморальний

вид

Вразливий Узлісся Мезофіт Середньо-

чисельна

Ряст

Маршала

Східно –

середземномор-

сько- середньо–

азіатський вид

Рідкісний Широко –

листяний

ліс

Мезофіт Малочисе-

льна

Тюльпан

дібров –

ний

Понтичний

причорно –

морсько –

передкавказь –

кий вид


листяний

ліс


льна

Сон

широко –

листий

Європейський

бореальний вид

Рідкісний Сосновий

ліс і

мішаний

Ксерофіт Малочисе-

льна

Сон

чорнію –

чий


степовий вид


ліс і

мішаний

Ксерофіт Малочисе-

льна

Орляк

звичай –

ний

Голарктичний

бореальний вид


ліс і

мішаний

Мезофіт Середньо-

чисельна

40

Півники

борові


степовий вид

Північно-

причорномор –

ський ендемік


ліс і

мішаний

Мезоксерофіт Середньо-

чисельна

Півники

сибірські

Європейсько –

середземномор-

ський вид


ліс і

мішаний

Гігромезо

фіт

Середньо-

чисельна

Аконіт

дібров –

ний

Понтичний

східно-причор –

номорський

ендемік

Рідкісний Мішаний

ліс


льна

Ряст

порож –

нистий

Центрально –

європейський

неморальний

вид


листяний

ліс


льна

Тирлич

хрещатий

Бореальний вид Рідкісний Узлісся Ксерофіт Малочисе-

льна

41


Таблиця 4. Систематична структура видового складу найпоширеніших їстівних

та отруйних грибів заповідної частини урочища Триби.

Клас Порядок Родина Рід Види

Базидіоміцети Болетальні Болетові

Паксилові

Болет Білий гриб,

боровик

Дубовик,

синяк

Польський

гриб

Болет

тріщинуватий

Всього : 4

Маслюк

Паксил

Козляк

їстівний

Маслюк

звичайний

Всього : 2

Свинуха

тонка

Всього: 1

Русасальні Русулеві Сироїжка Сироїжка

чорно –

пурпурова

Сироїжка

зелена

42

Хрящ -

молочник

Валуй

Всього : 3

Хрящ

молочний

Рижик

смачний

Груздь

чорний

Всього: 3

Трихоломо –

тальні

Трихоломові Клітоцибе Клітоцибе

сірий

Лисичка не

справжня

Всього : 2

Лакарія Лакарія

блискуча

Всього : 1

Рядовка Рядовка

молочник

оранжевий

Рядовка

штрихувата

Зеленушка

або рядовка

жовто- зелена

Всього: 3

Колібія Колібія

групова

Всього : 1

43

Трихоломела Трихоломо-

псис жовто –

коричневий

Всього: 1

Лепіста

Лепіста

зворотна

Всього :1

Цистодерма Цистодерма

запашна

Всього :1

Міцена Міцена


Міцена

мужна

Всього 2

Агарикальні Мухоморові Мухомор Мухомор

червоніючий

Мухомор

пантерний

Мухомор

зелений,

бліда поганка

Мухомор

червоний

Всього : 4

Лепіотові Лепіота Гриб – зонтик


Лепіота

велика

44

Всього: 2

Армілярія Опеньок

осінній

Всього: 1

Строфарієві Гіфолома Опеньок

сірчасто –

жовтий не

справжній

Опеньок

цегляно –

червоний

Кортинарієві Фоліота

Всього: 2

Фоліота

борова

Всього: 1

Гігрофорові Гігрофор

Гігрофор

дібровний

Всього: 1

Всього 1 4 9 19 36

45


Таблиця 5. Розподіл шапкових грибів пам’ятки природи «Урочище Триби»

за рослинними угрупованнями екологічними групами та групами за їстівністю

Вид Екологічна група Їстівні

Рослинні угрупування

Сосновий

ліс

Листяний

ліс

Мішаний

ліс

Білий гриб,

боровик

мікоризний їстівний +

Дубовик, синяк мікоризний умовно

їстівний

+

Маслюк

звичайний


Болет

тріщинуватий

мікоризний їстівний + +

Козляк їстівний мікоризний їстівний +

Польський гриб мікоризний їстівний +

Свинуха тонка мікоризний неїстівний + +

Сироїжка чорно –

пурпурова

мікоризний їстівний + +

Сироїжка зелена мікоризний їстівний + +

Валуй мікоризний умовно

їстівний

+ + +

Хрящ - молочник мікоризний умовно

їстівний

+

Рижик смачний мікоризний їстівний +

Груздь чорний мікоризний умовно

їстівний

+ +

Клітоцибе сірий мікоризний умовно

їстівний

+ +

46

Лисичка не -

справжня

мікоризний неїстівний +

Лакарія блискуча мікоризний їстівний + +

Рядовка молочник

оранжевий

мікоризний умовно

їстівний

+ +

Рядовка



Зеленушка або

рядовка жовто-

зелена


Колібія групова ксилотроф їстівний +

Трихоломопсис

жовто -

коричневий

ксилотроф умовно

їстівний

+ +

Цистодерма

запашна

мікоризний неїстівний +

Міцена


ксилотроф неїстівний + +

Міцена мужна ксилотроф неїстівний + +

Мухомор


мікоризний умовно

їстівний

+ + +

Мухомор

пантерний

мікоризний отруйний + + +

Мухомор зелений,

бліда поганка

мікоризний отруйний + +

Мухомор

червоний

мікоризний отруйний + +

Гриб – зонтик


сапротроф їстівний + + +

47

Лепіста зворотна сапротроф умовно

їстівний

+

Лепіота велика сапротроф їстівний + + +

Опеньок осінній ксилотроф їстівний +

Опеньок сірчано –

жовтий не-

справжній

ксилотроф отруйний

+

Гігрофор

дібровний


Опеньок цегляно-

червоний

ксилотроф неїстівний + +

Фоліота борова ксилотроф неїстівний + +

48

ДОДАТОК В

Характеристика природно-заповідної мережі Полтавського району(за

Андрієнко Т.Л., Байрак О.М. та ін., 1986р.[1])

ОБ'ЄКТИ ЗАГАЛЬНОДЕРЖАВНОГО ЗНАЧЕННЯ Заказники

Ландшафтний1. Вільхівщинський, 1030 га, с. Вільхівщина, с. Василівка, Василівська сільська

рада – 179,4 га, акціонерне с/г підприємство т. Петровського – 103,1 га, Черкасівська

сільська рада – 18,7 га, КСП "Коломак" – 494,6 га, Куликівська сільська рада – 39,6

га, КСП ім. Благоєва – 166 га, Полтавський ДЛГ – 28,6 га.

П а р к - п а м ' я т к а с а д о в о -п а р к о в о г о м и с т е ц т в а

2. Полтавський міський, 124,5 га, с. Яківці, Полтавське міське житлово-

комунальне управління.

ОБ'ЄКТИ МІСЦЕВОГО ЗНАЧЕННЯ

Заказники

Ландшафтний3. Кротенківський, 28,5 га, с. Кротенки. Руднянське л-во, кв.2 вид. 15, турбаза

"Кротенківська" – 17 га, Полтавський ДЛГ – 10 га, радгосп "Полтавський" – 1,5 га

Ботанічні4. Розсошенський, 15,7 га, с.Пожарна Балка;

Розсошенське л-во, кв. 56 вид. 5, с Полтавський ДЛГ.

5. Руднянський, 14,2 га, Руднянське л-во, кв.31, вид. 6, 8, кв. 32 вид 2,

Полтавський ДЛГ.

6. Воронянський, 35,6 га, с. Ворони, Руднянське л-во, кв. 23 вид. 5, кв. 27 вид.

1,2 Полтавський ДЛГ.

П а м ' я т к и п р и р о д и

49

Ботанічні

7. Козацькі дуби, 0,04 га/2, Розсошенське л-во, кв. 7 вид. 11, Полтавський

ДЛГ.

8. Зарості лікарських та рідкісних рослин, 5 га, с. Рожаївка, Полтавське

тампонажне управління.

9. Зарості цибулі ведмежої, 0.5 га, Розсошенське л-во, кв. 9, вид. 3,


10. Урочище "Триби", 5 га, с. Микільське, Чалівське л-во, кв. 45 - 48,


11. Дубовий гай, 1,5 га/30. с Горбанівка, обласне відділення

“Полтаватурист”, АТ по туризму та екскурсіях.

12. Дуб черешчатий, 0,02 га/1, м. Полтава, вул. Садова, 3, банк "Україна".

13. Дуб черешчатий, 0,01 га /1 м. Полтава, Першотравневий проспект, 10,

Полтавське міське житлово-комунальне управління.

14. Дуб черешчатий, 0,01 га 1 м. Полтава, Першотравневий проспект, 17,


15. Дуб черешчатий, 0,01 га / 1, м. Полтава, Першотравневий проспект, 22,

інфекційна лікарня, Полтавське міське житлово-комунальне управління.

16. Дуби черешчаті, 0,02 га / 2, м. Полтава, Першотравневий проспект, 10,

с/г коледж по підготовці керівних кадрів.

17. Дуби черешчаті, 0,05 га/3, м. Полтава, вул. К. Маркса, 3,

Полтавський гарнізонний військовий госпіталь.

18. Дуб пірамідальний, 0,02 га / 1, м. Полтава. вул. Фрунзе, 43,


19. Дуби черешчаті, 0,04 га/ 2, м. Полтава, вул. Жовтнева, 37, обласний

Будинок спілок.

20. Дуб черешчатий, 0,01 га / 1, м. Полтава, вул. Жовтнева, 32,

ДЮСШ № 2, Полтавське міське житлово-комунальне управління.

50

21. Дуби черешчаті, 0,04 га / 2, м. Полтава, вул. Радянська, 9-а, школа-

інтернат № 1.

22. Каштанова алея, 4 га, м. Полтава, вул. Жовтнева від вул. Сінної до

пам’ятника Зигіну, Полтавське міське житлово-комунальне управління.

23. Дубовий гай, 4,2 га, м. Полтава, територія психоневрологічної лікарні.

24. Бульвар Котляревського, 1 га, м. Полтава, від вул. Леніна до вул.

Пушкіна, Полтавське міське житлово-комунальне управління.

25. Бульвар Гоголя, 1,5 га, м. Полтава, від вул. Жовтневої до вул.

Пушкіна. Полтавське міське житлово-комунальне управління.

26. Березовий гай, 1 га, м. Полтава, вул. Пушкіна, 2, Полтавське міське

житлово-комунальне управління.

27. Парк НВО "Еліта", 1,5 га, м. Полтава, вул. Шведська, 86, науково-

виробниче о6'єднання "Еліта".

28. Дуб черешчатий, 0,01 га / 1, м. Полтава, вул. Загородня, 43, Полтавське

міське житлово-комунальне управління.

29. Дуб черешчатий, 0,01 га / 1, м. Полтава, вул. М. Вовчка, 9-а,


30. Дуб черешчатий, 0,02 га / 1, м. Полтава, вул. Мясоєдова, 27/29,

Полтавське міське житлово-комунальне управління

31. Дуб черешчатий, 0,01 га / 1, м. Полтава, вул. Гоголя, 20, Полтавське


32. Дуб черешчатий, 0,01 га / 1, м. Полтава, вул. Пушкіна, 127, Полтавське

міське житлово-комунальне управління

33. Дуб черешчатий, 0,02 га / 1, м. Полтава, вул. Алмазна, 16, Полтавське


34. Парк обласної лікарні, 13 га, м. Полтава, вул. Шевченка, 23, обласна

клінічна лікарня ім. М.В.Скліфосовського.

35. Каштан кінський, 0,1 га /1, м. Полтава, вул. Шведська, 86, НВО

"Еліта".

51

36. Дуб черешчатий, 0,05 га / 1, м. Полтава, територія лікарні ст. Полтава-

Південна, Полтавська відділкова лікарня.

37. Дуб черешчатий, 0,05 га/ 1, с. Розсошенці, біля а/д Полтава –

Кременчук, Полтавська районна шляхово-ремонтна будівельна дільниця.

Гідрологічна

38. Криниця Петра I, 0,2 га, с. Новоселівка, землі в/ч. Лубенське військове

лісництво, кв. 57, вид. 7. *

Заповідні урочища.

39. Вільшане, 258 га, Розсошенське л-во, кв. 15-20, 23, Полтавський

ДЛГ.

Парки – пам’ятки садово-паркового мистецтва

40. Куликівський, 25 га, с. Куликівка, Куликівська сільська рада.

41. Жовтневий, 6 га, центр м. Полтави, Полтавське міське житлово-


42. Парк "Перемога", 30,9 га, м. Полтава Полтавське міське житлово-


43. Парк ім. Котляревського, 5 га, м. Полтава, вул. Фрунзе - вул. Сінна,


44. Парк агробіостанції педуніверситету, 5,25 га, м. Полтава, вул.

Крупської, 6, ботанічний сад педуніверситету.

45. Парк на садибі Панаса Мирного, 2 га, м. Полтава, музей П.Мирного.

46. Петровський, 3 га, м. Полтава, площа Леніна, Полтавське міське

житлово-комунальне управління.

47. Парк радгоспу-технікуму ім. А.С.Макаренка, 2,5 га, м. Полтава,

радгосп - технікум ім. А.С. Макаренка

52

ДОДАТОК ДФотоматеріали

1). Представники весняної флори урочища Триби.

53

Фото 1. Сон широколистий.

Фото 2. Сон чорніючий. ДОДАТОК Д (продовження)

54

Фото 3. Ряст Маршалла.

Фото 4. Тюльпан дібровний.ДОДАТОК Д (продовження)

55

Фото 5 Жовтяниця черговолиста.

Фото 6. Проліска сибірська.

ДОДАТОК Д (продовження)

56

Фото 7. Чина весняна.

Фото 8. Анемона жовтецева.


57

Фото 9. Півники борові.

Фото 10. Медунка темна.ДОДАТОК Д (продовження)

58

Фото 11. Зірочник лісовий.

Фото 12. Калюжниця болотна.ДОДАТОК Д (продовження)

59

Фото 13. Конвалія звичайна.

Фото 14. Купина багатоквіткова.ДОДАТОК Д (продовження)

60

Фото 15. Рябчик руський.

16. Ряст порожнистий.


61

Фото 17. Фіалка запашна.

Фото 18.Фіалка двоколірна.

ДОДАТОК Е

62

Дослідження демекологічних особливостей деяких рідкісних видів флори та фенологічні спостереження за ними.

Сон широколистий

Сон широколистий – рідкісний європейський бореальний вид, занесений до

регіонального списку [9 ].

Результати демекологічних досліджень.

1. На трьох закладених згідно загальноприйнятих методик пробних ділянках

розмірами 1 х 1 нами підраховувалась кількість виявлених особин сону

широколистого:

на 1-й – 28 особини, розміщених у всіх частинах ділянки;

на 2-й – 40 2008 особин, розміщених в одній частині ділянки;

на 3-й – 46 особини, розміщених відносно рівномірно по всіх

частинах ділянки.

Рис. Просторове розміщення сону широколистого на ключових ділянках

Чисельність особин сону широколистого на пробних ділянках (2014 – 2015

роки).

ДОДАТОК Е (продовження)

Графік чисельності популяції сону широколистого на трьох закладених

ділянках

63

№ ділянки Кількість особин сону широколистого

2014 рік 2015 рік

1 22 28

2 35 40

3 44 46

Середня 34 38

50

40

30

20

102014 2015

Результати досліджень: середня кількість особин досліджуваної

популяції – 38 особини на кв. м.. – багаточисельна; популяція відновлюється.

Проведені моніторингові дослідження на пробних ділянках у 2008 році засвідчують,

що кількість особин збільшилася на всіх трьох.

Результати фенологічних спостережень:

1. 12. 03.2015 р. – поява рослин сону широколистого. Висота 1 см.

2. 16.03.2015 р. – поява перших листочків. Утворилося по 3-4 листочки на

кожній особині у кущі; по 4-8 особин у кущі. Листки піднімаються до

висоти 4-7 см. Кущ – 4-8 пагонів.

3. 21.03.2015 р. – поява бутону. Стебло досягло 5-10 см у висоту, 0,4 мм – у

товщину. Бутон має довжину 3-4 см, товщину до 1 см..

4. 31.03.2015 р. – 25.04.2015 р. – період цвітіння.

64


5. 31.03.2015 р. – 02.04.2015 р. – стебло висотою 5 – 10 см, товщиною – до 1

см. Розкривається квітка. Довжина пелюсток – 3 – 4 см.

6. 02.04.2015 р. – 25.04.2015 р. – стебло висотою 15 – 20 см. Більшість

особин цвіте.

7. 25.04.2015 р. – закінчення цвітіння. Висота стебла 20 см . Пелюстки квітки

починають засихати.

8. 30.04.2015 р. – 12.05.2015 р. – період плодоношення. Утворюються

багатонасінні плоди.

9. 17.05.2015 р. – плід сохне, поширення насіння , засихання вегетативних

органів.

Порівняння термінів зміни фенофаз життєвого циклу сону широколистого

протягом сезону 2014 та 2015 років.

Рік Поява

рослин

Початок

цвітіння

Кінець

цвітіння

Період

плодоношення

Кінець


2014 18.03 10.04 24.04 29.04 – 04.05 08.05

2015 10.03 31.03 25.04 30.04 – 12.05 17.05

Висновок : Сон широколистий – ранньовесняний ефемероїд. Він утворює

багаточисельні популяції. Весна 2014, 2015 року була сприятливою для

вегетації і плодоношення сону широколистого, яка тривала 1,5 місяці.

Підрахунки чисельності особин сону широколистого на моніторингових ділянках

протягом двох років засвідчує перспективність цієї популяції, яка має тенденцію до

відновлення.

Сон чорніючий

65

Сон чорніючий – рідкісний європейський степовий вид, занесений до

Червоної книги України. [9 ]


Дані демекологічних досліджень.

1.На трьох закладених згідно загальноприйнятих методик пробних ділянках

розмірами 1 х 1 нами підраховувалась кількість виявлених особин сону

чорніючого:

на 1-й – 14 особин, розміщених у всіх частинах ділянки;

на 2-й – 15 особин, розміщених відносно рівномірно у всіх частинах ділянки;

на 3-й – 10особин, розміщених в одній частині ділянки.

Рис. Просторове розміщення особин сону чорніючого на ключових ділянках.

Результати досліджень: середня кількість особин досліджуваної популяції – 11

особин на кв. м.. – середньочисельна.

Чисельність особин сону чорніючого на пробних ділянках (2014 – 2015

роки).

№ ділянки Кількість особин сону чорніючого

2014 рік 2015 рік

1 12 14

2 14 15

3 7 10

Середня

кількість

11 13

66


Графік чисельності особин популяції сону чорніючого на трьох закладених ділянках

Результати

фенологічних

спостережень:

1. 17.03.2015 р. – поява

рослин сону

чорніючого.

Висота 0,2-1 с

2. 21.03.2015 р. – поява перших листочків. Утворилося по 2-3 листочки на

кожній особині у кущі; по 2-4 особини у кущі. Листки піднімаються до висоти

3-6 см. Кущ – 2-3 пагони.

3. 29.03.2015 р. – поява бутону. Стебло досягло 4-7 см у висоту, 0,2 мм – у

товщину. Бутон має довжину 1,5-3 см, товщину до 1 см..


5. 9.04.2015 р. –10.04.2015 р. – стебло висотою 8см, товщиною – 0,3 см.

Розкривається квітка. Довжина пелюсток – 2-3 см.

6. 10.04.2015 р. – 20.04.2015 р. – стебло висотою 16-25 см. Більшість особин

цвіте.

7. 22.04.2015 р. – закінчення цвітіння. Висота стебла до 30 см . Пелюстки квітки

починають засихати.

8. 27.04.2015 р. – 2.05.2015 р. – період плодоношення. Утворюються

багатонасінні плоди.


67

50

40

30

20

102014 2015

9. 6.05.2015 р. – плід сохне, поширення насіння , засихання вегетативних

органів.

Порівняння термінів зміни фенофаз життєвого циклу сону чорніючого


Рік Поява

рослин

Початок

цвітіння

Кінець

цвітіння

Період


Кінець


2014 22.04 09.05 24.05 30.05 – 03.06 08.06

2015 17.03 09.04 22.04 27.04 – 02.05 06.05

Висновок: Сон чорніючий – ранньовесняний ефемероїд. Утворює

багаточисельні популяції. Весна 2014 року була затяжною, що обумовило

пролонгованість річного життєвого циклу. Підрахунки чисельності особин сону

чорніючого на моніторингових ділянках протягом року засвідчує перспективність

цієї популяції, яка має тенденцію до відновлення.

5.3 Проліска сибірська.

Проліска сибірська – декоративно квітуючий євро-сибірський неморальний

вид, занесений до регіонального списку [9 ].


1. На трьох закладених згідно загальноприйнятих методик пробних

ділянках розмірами 1 х 1 нами підраховувалась кількість виявлених особин

проліски сибірської:

на 1-й – 73 особин, розміщених у всіх частинах ділянки;

на 2-й – 90 особин, розміщених рівномірно у всіх частинах ділянки;

на 3-й – 110 особин, розміщених в одній частині ділянки .


Рис. Просторове розміщення особин проліски сибірської на ключових ділянках.

68


популяції – 91 особина на кв. м.. – багаточисельна.

Чисельність особин проліски сибірської на пробних ділянках (2014 – 2015

роки).

№ ділянки Кількість особин проліски сибірської

2014 рік 2015 рік

1 60 73

2 81 90

3 105 110

Середня

кількість

82 91

Графік чисельності популяції проліски сибірської на трьох закладених

ділянках.


Результати фенологічних спостережень:

1. 04.03.2015 р. – поява рослин проліски сибірської. Висота 0,2-1 см..

2. 09.03.2015 р. – поява бутону між двома листочками. Висота рослини 1,5-2

см. Подекуди зустрічаються рослини з 3-4 листками.

3. 14.03.2015 р. – рослина витягується. Листки розходяться в боки, їх довжина

досягла 4-6 см у висоту, 0,5см – у товщину. В одній рослині 2-4 квітоніжки з 69

бутонами. Бутони мають довжину 0,5-0,7см, в товщину до 0,5 см. Квітоніжки

видовжуються до 6 см верхні і до 3 см нижні.

4. 19.03.2015 р. – рослина збільшує свої розміри. Листки довжиною – 9- 11 см,

товщиною – 0,8-1 см, широколінійні, короткозагострені . Верхні бутони досягли

до 1 см у довжину, починають розкриватися. Квітоніжки верхніх бутонів 9-11

см у висоту, нижні квітоніжки 6-7 см у висоту.


19.03.2015 р. – 31.03.2015 – цвітуть квіти на верхніх квітоніжках. Квіти пониклі.

6. 31.03.2015 р. – 11.04.2015 р. – цвітуть квіти на нижніх квітоніжках, квіти на

верхніх квітоніжках закінчують своє цвітіння. Листки довжиною – 11-13 см,

товщиною – 1-1,5 см.

7. 13.04.2015 р. – 15.04.2015 р. – закінчення цвітіння. Рослини довжиною – 17-20

см . Пелюстки квітки починають засихати.

8.17.04.2015 р. – 23.04.2015 р. – період плодоношення. Утворюються плоди –

коробочки. Квітоніжки полягають на час дозрівання насіння в коробочках.

9. 28.04.2015 р. – плоди сохнуть, поширення насіння , засихання вегетативних

органів.


Порівняння термінів зміни фенофаз життєвого циклу проліски сибірської


Рік Поява

рослин

Початок

цвітіння

Кінець

цвітіння

Період


Кінець


2014 03.03 18.03 10.04 16.04– 22.04 24.04

2015 О4.03 19.03 21.04 17.04 – 23.04 28.04

Висновок : Проліска сибірська – ранньовесняний ефемероїд. Утворює

багаточисельні популяції. Весна 2015 року була сприятливою для періоду

вегетації і плодоношення виду, що тривав майже два місяці.

5.4 Тюльпан дібровний.70

Тюльпан дібровний – рідкісний європейсько-південносибірський вид,

занесений до Червоної книги України.


1. На трьох закладених згідно загальноприйнятих методик пробних ділянках

розмірами 1 х 1 нами підраховувалась кількість виявлених особин тюльпана

дібровного:

на 1-й – 1 особина (див. Додаток Е, фото 18).

на 2-й – 2 особини, розміщених по різні боки ділянки.

на 3-й – 3 особини, розміщених в одній частині ділянки.

Рис. Просторове розміщення тюльпана дібровного на ключових ділянках.


популяції – 2 особини на кв. м. – малочисельна. Потребує подальшого вивчення

чисельності.


Чисельність особин тюльпана дібровного на пробних ділянках (2014 – 2015

роки).

№ ділянки Кількість особин тюльпана дібровного

2014 рік 2015 рік

1 1 3

2 2 7

3 3 9

Середня

кількість

2 9

Графік Чисельності популяції тюльпана дібровного на трьох закладених

ділянках71

ДОДАТОК Ж

Біологічна характеристика рідкісних видів рослин 1 ) Сон широколистий

Систематичне положення:

Порядок Ranunculales - Жовтецевоцвіті

Родина Ranunculaceae – Жовтецеві

Рід - Pulsatilla Mill.

Вид - Pulsatilla latifolia Rupr. – Сон широколистий.

Наукова цінність. Рідкісний європейський бореальний вид.

Статус охорони: регіональний. Занесений до регіонального списку.

Еколого-біологічні особливості. Багаторічна світлолюби ва рослина

заввишки 15 – 20 см з чорним товстим укороченим кореневищем; цвіте до

розпускання листків. У період цвітіння вкрита відстовбурченими шовковистими

волосками. Прикореневі листки (2,5 – 7см завдовжки, 4 – 10 см завширшки )

спочатку білувато-волохаті, потім – майже голі, довго-черешкові, в обрисі

округлосерцевидні, пальчасто-3-розсічені, з широко ромбічними сегментами.

Листки квітконосного стебла зібрані в кільця. Покривало дзвониковидне, із

зрослими основами листків. Квітки великі ( 3 – 4см завдовжки ), одиничні,

правильні, спочатку – пониклі, потім – майже прямостоячі, з віночковидною

дзвониковидною оцвітиною. Листочків оцвітини 5 – 6 , вони фіолетові, лілові

або синьо-фіолетові, вузькоовальні, прямі, загострені, з відстовбурченими

волосками. Тичинок багато, зовнішні – жовті, значно коротші від внутрішніх.

Маточок багато. Плід з багатьох сім’янок.

Цвіте у квітні – травні. Ксерофіт.[18,9].

Антропогенний вплив. Суцільні рубки лісів. Масове зривання на букети.

72

50 40

3020100

2014 2015

Поширення в Україні. Росте в соснових і мішаних лісах, на узліссях,

галявинах. В Україні поширений у Лісостепу, Поліссі, зрідка – в Передкарпатті

та Розточчі.

ДОДАТОК Ж

Поширення на території Полтавської області. Зустрічається в ряді

природно-заповідних територій. Охороняється в заказниках

«Борівський», «Гадяцький бір», «Червонобережжя», «Новосанжарський», пам’ятці

природи «Урочище Триби».

Використання. Рослина лікарська, декоративна, фарбувальна, бактерицидна,

отруйна.

2) Сон чорніючий


Порядок Ranunculales - Жовтецевоцвіті

Родина Ranunculaceae – Жовтецеві

Рід - Pulsatilla Mill.

Вид - Pulsatilla nigricans Storck. – Cон чорніючий.

Наукова цінність. Рідкісний європейський степовий вид.

Статус охорони: державний. Занесений до Червоної книги України.

Еколого-біологічні особливості. Багаторічна трав’яниста рослина з

кореневищем і прикореневими листками, волохата від притиснутих волосків.

Квітконосне стебло з покривалом із зелених, пальчасто-багатороздільних,

зрослих при основі листочків, одноквіткове. Листки в обрисі довгасто-яйцевидні,

тричі перистороздільні, з лінійними або вузько лінійними загостреними

частками. Оцвітина проста, з 5-6 забарвлених пелюсток. Квітка поникла, темно-

фіолетова, 20-30 мм завдовжки, дзвоникоподібна. Тичинки чисельні, маточки

чисельні, з довгими перистими стовпчиками. Плоди – численні сім’янки, які

несуть на верхівці довгі перисті стовпчики.

Квітує у квітні – травні. Ксерофіт. [18,9].

73

Антропогенний вплив. Розорювання, випасання, випалювання степових

ділянок, збирання на букети.

ДОДАТОК Ж ( продовження)

Поширення на території України. Зростає на степових схилах, в

соснових лісах, на пісках борових терас річок. В Україні поширений у Поліссі,

Лісостепу, Степу, (крім Криму).

Поширення на території Полтавської області. Зустрічається на території

ряду природно-заповідних об’єктів. Чисельні популяції охороняються в

заказниках «Балка Широка», «Іскрівський», «Великий і Малий ліс»,

«Довгораківський», «Драбинівка»,

Використання. Використовується як лікарська, декоративна, фарбувальна,

бактерицидна, отруйна рослина.

3). Проліска сибірська.


Порядок Hyacinthales – Гіацинтоцвіті.

Родина Hyacinthaceae – Гіацинтові.

Рід - Scilla

Вид - Scilla siberica Haw. – Проліска сибірська.

Наукова цінність. Декоративно квітуючий євро-сибірський вид.

Статус охорони: регіональний. Занесений до регіонального списку.

Еколого-біологічні особливості. Багаторічна цибулинна трав’яниста

рослина 10-20 см заввишки. Листки (2-4) широколінійні, коротко загострені, що

закінчуються ковпачкоподібною верхівкою. Квітки голубі, зібрані у численні

китиці на верхівках. Квіткові стебла сплющені, після цвітіння полягають.

Квітоніжки зігнуті, квітки пониклі, сині, по1-3. На час дозрівання насіння в

коробочках квітконоси полягають.

Квітує у березні- квітні.

Антропогенний вплив. Вирубування лісів, витоптування, збирання на

букети.74

ДОДАТОК Ж ( продовження)

Поширення на території України. Зростає в широколистяних лісах –

нагірних, байрачних, заплавних, на узліссях, по чагарниках.В Україні

зустрічається в Лісостепу, окрім західної частини, в Степу, (окрім півдня,)

Зрідка – в Криму. .

Поширення на території Полтавської області. Зустрічається на території

ряду природно-заповідних об’єктів. Чисельні популяції охороняються в

заказниках «Іскрівський», «Великий і Малий ліс», «Довгораківський»,

«Драбинівка», «Червонобережжя», «Осове», «Нижньопсільський», «Лучківський»,

«Короленкова дача», «Балка Широка», «Лісові озера», «Заплава Псла»,

«Середньосульський», «Гирло Хоролу», заповідному урочищі «Яри-Поруби»,

пам’ятках природи «Морозівська дача», «Мгарська дача», «Бутова гора» та інші.

Використання. Проліски не тільки гарні декоративні рослини, а ще й

медоноси. Мають вони і лікарські властивості. З пролісків виготовляють

препарат для лікування неврозів, неврастенії. Слід пам’ятати, що проліски

отруйні. Вживання цибулин викликає нудоту, болі в шлунку, шкідливо впливає

на нирки.

4). Тюльпан дібровний.


Порядок Liliales – Лілієцвіті.

Родина Liliaceae – Лілійні.

Рід - Tulipa.

Вид - Tulipa quercetorum Klok. Et Zoz. – Тюльпан дібровний.

Наукова цінність. Рідкісний понтичний причорноморсько-передкавказький

вид.

Статус охорони: державний. . Занесений до Червоної книги України.

ДОДАТОК Ж ( продовження)75

Еколого-біологічні особливості. Багаторічна цибулинна трав’яниста рослина 25-

40 см заввишки. Листки лінійно-ланцетні. Квітки поодинокі, жовті, верхівкові.

Тюльпан дібровний добре себе почуває на багатому поживними речовинами

ґрунті під широким пологом лісу. До умов затінення пристосувалася – як у

більшості лісових первоцвітів квітування відбувається до появи листя на

деревах. Плід – тригранна коробочка з насінням.

Цвіте в квітні – травні.

Антропогенний вплив. Вирубування лісів, збирання на букети,

витоптування.

Поширення на території України. Зростає в широколистяних лісах на

вододілах, схилах балок і річкових долин у Лісостепу та Степу, переважно на

Лівобережжі.

Поширення на території Полтавської області. Зростає в широколистих

лісах на вододілах та схилах балок річкових долин Ворскли, Псла, Сули,

Хоролу. Охороняється в заказниках «Іскрівський», «Великий і Малий ліс»,

«Драбинівка», «Розсошинський Кут», «Довгораківський», «Заплава р. Многа»,

«Лизня на балка», «Червонобережжя», «Лучківський», «Короленкова дача»,

«Балка Широка», заповідному урочищі «Яри-Поруби», «Вільшане», пам’ятках

природи «Морозівська дача», «Мгарська дача», «Бутова гора», РЛП

«Диканський», «Нижньоворсклянський», «Полтавський міський парк».

Використання. Декоративна рослина, подекуди вирощується в культурі.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Андрієнко Т. Л., Байрак О.М., Залудяк М.І. та ін. Заповідна краса

Полтавщини. – Полтава: ІВА “Астрея”, 1996. – С. 7, 168, 169, 184 с.

76

2. Андриенко Т.Л., Плюта П.Г., Прядко Е.И., Каркуциев Г.Н. Социально-

экологическая значимость природно-заповедных территорий Украины. – К. Наукова

думка, 1991. – 155 с.

3. Амирханов А.М., Тишков А.А. Сохранение биоразнобразия. – М., 1999. –

С. 27-28.

4. Байрак О.М., Проскурня М. І., Стецюк Н.О. та ін. Еталони природи

Полтавщини. Розповіді про заповідні території. Науково-популярне видання. –

Полтава: Верстка, 2003. – С. 17-21, 208-211.

5. Байрак О.М., Самородов В.М., Стецюк Н.О. та ін. Збережи, де стоїш, де

живеш. По сторінках Червоної книги Полтавщини. – Рослинний світ, 1998. – 205 с.

6. Байрак О.М. Оцінка ботанічної цінності природно-заповідних територій

Лівобережного Придніпров‘я. Заповідна справа в Україні. – Т. 5., вип. 1, 1990. – С.

15-20.

7. Байрак О.М. Фіторізноманітність Лівобережного Придніпров‘я.

Автореферат докт. біол..наук. – Київ, 2000. – С. 35-36.

8. Байрак О.М., Стецюк Н.О., Самородов В.М. та ін. В гаю заграли проліски:

Розповіді про весняні рослини Полтавщини та їх охорону – Полтава: Верстка, 2001.

– 99 с.

9. Байрак О.М., Стецюк Н.О. Атлас рідкісних і зникаючих рослин

Полтавщини. – Полтава: Верстка, 2005. – С. 17-20.

10. Байрак О.М. Еколого-ценотичні особливості реліктових видів рослин

Лівобережного Придніпров‘я та стан їхньої охорони. Укр. фітоцен. зб., 1999. – Вип.

1-2 (12-13). – С. 4-6.

11. Бесєдіна І.С. Їстівні та отруйні види грибів порядку Aqaricales s. 1.

Придніпровські низовини і можливості їх використання // Другі Каришинські

читання: Міжвузівська наук. метод. конф. з проблем природних наук:

Матеріали доповідей. – Полтава, 1993. – С.35.

12. Бутейко А.М. Сигнал тревоги – цветок лилии. – Львов: Высшая школа,

1981. – С. 48, 52.

77

13. Вакулюк П.Г., Горлицкий Н.И., Горбань С.И. Наш друг – лес. – К:

Реклама, 1983. – 4-5 с.

14. Голубець М.А. Біотична різноманітність і наукові підходи до її

збереження. – Львів: Ліга-прес, 2003. – С. 20-25.

15. Голубець М.А. Актуальные вопросы экологии. – К: Наукова думка, 1982.

– 157 с.

16. Губанов И.О. Определитель высших растений. – М.: Просвещение, 1981–

265с.

17. Давиденко А.І. Мальовнича Полтавщина: Путівник по заповідниках і

пам’ятниках природи. – Х: Прапор, 1982. – С. 4-5 .

18. Дідух Я.П. Популяційна екологія. – К: Фітосоціцентр, 1998. – 192 с.

19. Єлін Ю.Я., Оляніцька Л.Г., Івченко С.І. Шкільний визначник рослин. –

Видання 2, доповнене. – К.: Радянська школа, 1988. – 299 с.

20. Єлін Ю.Я. Рослини наших лісів. – К.: Радянська школа, 1983. – 210 с.

21. Емельянов И.Г. Разнообразие и его роль в функциональной

устойчивости и эволюции экосистем. – К., 1999. – С.167 – 168.

22. Заверуха Б.В. та ін. Рослини Червоної книги. – К.: Урожай, 1985. – 120

с.

23. Заверуха Б.В. и др. Охраняемые растения Украины. – К: Наукова думка,

1983. – 176 с.

24. Зерова М.Я. Атлас грибів України. – К.: Наукова думка, 1974. – С.

252.

25. Зерова М.Я. Їстівні та отруйні гриби України. К.: Наукова думка,

1970. – С. 209.

26. Зерова М.Я., Раджзівський Г.Г., Шевченко С.В. Базидіоміцети./

Визначник грибів України т.V, кн. 1 – К.: Наукова думка, 1979. – С.565 .

27. Зерова М.Я., Раджзівський Г.Г., Шевченко С.В. Базидіоміцети./

Визначник грибів України т.V, кн. 2 – К.: Наукова думка, 1979. – С.565 .

28. Злобін Ю.А. Основи екології. – К.: Лібра, 1998. – 256 с.

78

29. Злобин Ю.А. Принципы и методы изучения ценотических популяций

растений. – Казань : изд-во Казанского ун-та, 1989. – С. 125 – 147.

30. Івашин Д.С., Самородов В.М., Буйдін В.В. та ін. Щоб росли горицвіти

(розповіді про рідкісні рослини та тварини Полтавщини ). – Полтава, 1992. – 45 с.

31. Іллічевський С.І. Рослинність околиць м. Полтави. Записки Полтавського

сільсько-господарського політехнікуму. – Т. 2. – Полтава, 1928. – С. 119-121.

32.Илличевский С.И. Об учреждении группы заповедников в Харьковской области

УССР // Советская ботаника. – №1, 1936. – 25 с.

33. Кудрицький А.В., Бутич І.Л., Жук В.Н., Назаренко М.І., Пустоцвіт Т.П.

Полтавщина. Енциклопедичний довідник. – К.: Українська енциклопедія імені М.П.

Бажана. 1992. – 909 с.

34. Лебедева Н.В., Дроздов Н.Н., Криволуцкий Д.А. Биологическое разнообразие. –

М.: Владос, 2004 – С. 4-5.

35. Морозюк С.С. Трав’янисті рослини. – К.: Радянська школа, 1986. – 158с.

36. Наш рідний край (сторінки про природу та пам‘ятки природи Полтавщини) . –

Вип. 5. – Полтава, 1990. – С. 2-3.

37. Одум Ю. Основы экологии. – М.: Мир, 1980. – 400 с.

38. Определитель высших растений Украины./ Доброчаева Д.Н.,Котов М.И.,

Прокудин Ю.Н. и др. – К.: Наукова думка, 1987. – С.4 – 534. 39. Полтавська

область: природа, населення, господарство: Географічний та історико-економічний

нарис /За ред. Маца К.О. – видання 2-е, доповнене і перероблене. – Полтава:

Полтавський літератор, 1998. – С. 20-78.

40. Природно-заповідний фонд Української РСР / За редакцією М.А.

Воїнственського. – К.: Урожай, 1986 – 224 с.

41. Рідкісні рослини природної флори України шляхи та методи їх збереження. – К.:

Наукова думка, 1993. – С. 51-75.

42. Словарь – справочник по экологии под ред. Сытника К.М. – К.: Наукова

думка, 1994. – С. 666.

79

43. Стецюк Н.О. До характеристики широколистяних лісів пониззя р. Ворскли

(Полтавська обл.) // Актуальні проблеми ботаніки та екології: матеріали конф.

молодих вчених-ботаніків України. – К., 2000. – С. 40-41 .

44. Стрижев А. Сон – трава. // Наука и жизнь. – 1974, № 4. – Москва: Правда. –

С. 160 – 161.

45. Червона книга України. Рослинний світ/ під загальною ред.. Шеляг – Сосонко

Ю.Р – К Видавництво “Українська енциклопедія”, 1996 – 603с.

80

Полтавська філія побленцум

Environment