Свято «Веселий ярмарок»(Слайд 1)Для учнів 7- 8 класів

Мета: ознайомити учнів з традиціями проведення ярмарку українського

народу;

розвивати допитливість, цікавість, бажання вивчати культуру, побут, звичаї

українського народу;

виховувати інтерес до народної творчості.

Наочне оформлення: мультимедійна презентація (30 слайдів), кульки,

лотки з різним товаром, плакати.

Хід заходу

Ведуча.(Слайд 2,3, 4,5)

Увага! Увага! Спішіть-поспішайте!

Господарі й гості, глядіть, не минайте!

На ярмарок, прошу гуртом, поодинці,

Чекають на всіх там чудові гостинці!

На ярмарку нашім веселім, багатім,

Є чим дивуватись і є що придбати,

Тут щедрі дарунки і саду, й городу,

Тут пісня і жарти —усім в нагороду.

Тут речі умільців, ні з чим незрівнянні —

Барвисті стрічки, рушники вишивані,

Поливаний посуд — тарілки, горнятка,

Сопілки — хлоп 'яткам, намисто — дівчаткам.

Ведучий.

Мерщій-бо на ярмарок всі поспішайте,

Купуйте, милуйтесь, танцюйте і грайте

Бо ж люди в нас такі талановиті,

А їх серця багаті, чисті і відкриті.

Гостинно вас запрошують дівчата

І хлопці, що прийшли на наше свято.

Сьогодні ярмарок! Хай музика звучить

Хай лине пісня – як без пісні жити!

Сьогодні ярмарок! І як завжди ведеться,

Нехай він піснею і жартами почнеться.

Пісня «А я молода на базар ходила».(Слайд 6)

А я молода

На базар ходила,

А я молода

На базар ходила,

На базар, на базар

На базар ходила.

А я молода

Окуня купила,

Окуня, окуня,

Окуня купила.

А я молода

Юшки наварила,

Юшки, юшки,

Юшки наварила

А я молода

Хлопців запросила,

Хлопців я, хлопців я,

Хлопців запросила я.

Картопля. (Слайд7)

Купуйте, купуйте усі бараболю,

Варіте і смажте із сіллю й без солі.

Сто страв господиня з картоплі зготує,

Картопля, як хліб, — вона всіх нагодує.

Помідора. (Слайд 8)

Беріть помідори, вони пречудові!

До вашого столу хоч зараз готові!

Морква. (Слайд 9)

Ця морква під сонечком щедрим зростала,

Земелька водою її напувала.

Тому-то морквина така соковита,

Морквяного соку вам треба попити.

Продавець капусти .(Слайд 10)

Купуйте капусту, вона вітамінна,

І солена в бочці, в салатах відмінна.

У борщику, в супі, в смачних голубцях,

І смажена в маслі, і терта — в млинцях.

Огірки.(Слайд 11)

Огірки вродили рясно,

Урожай зібрали вчасно,

Товстенькі й колючі, немов їжачки,

Аж просяться в бочку, візьми й засоли.

Гарбузи.(Слайд 12)

Подивіться, люди добрі, на наші гарбузи —

Жовтобокі, величезні, аж у землю вгрузли,

Їжте кашу гарбузову, вживайте насіння,

А найбільший припасіть парубкам на сватання.

Продавець цибулі.(Слайд 13)

Погляньте, цибуля яка уродила —

Велика, ріпчаста, ну — справжнєє диво.

Цибулю на зиму собі запасайте,

Тушкуйте, варіть і сирою вживайте.

Часник. (Слайд 14)

Хто гострого хоче — часник хай придбає,

Він всякі мікроби вогнем випікає.

Груша. (Слайд 15)

Скуштуйте цю грушу — солодку, духмяну,

У роті, немов би медок, вона тане.

Яблука. (Слайд 16)

Лотків із яблуками не минайте,

Які до смаку вам, такі вибирайте,

Сортів тут багато, усі вони — різні:

Ось яблука ранні, ось яблука пізні.

Калина.(Слайд 17)

Беріте калину — червоні корали —

Ці кетяги небо і сонце ввібрали.

Напоїть матуся калиновим чаєм —

Недугу ураз, як рукою, знімає

Продавець посуду.(Слайд 18)

Підходьте сюди, дорогі господині,

Та й виберіть посуд всій вашій родині.

Тут ложки, миски і всілякі горнята,

Мішалки, тертки і качалка пузата.

Макітру купіть, щоби маку натерти,

Гладущик, щоб пити смачне молоко.

Горщечки, щоб квіти хатні посадити,

Великий горщок, щоб куті наварити.

Вишивки.(Слайд 19)

Купуйте, дивуйтесь, але не баріться:

Краса то яка — прийдіть, подивіться!

Яка то робота, які то узори!

У цих вишиванках — лани неозорі,

Птахів щебетання, весняні світання,

Квітковий розмай і калини зітхання!

Беріть, не минайте, рушник цей, сестрички,

Утріться, й рум'янець не зійде із личка.

Жінка.

Продаю чоловіка! Купіть чоловіка! Добре їсть.

Пісня «Ой, там на товчку на базарі» (Слайд 20)

Ой, там на товчку на базарі

Жінки чоловіків продавали.

Як прийдеться до ладу,

То я свого поведу, та й продам,

Як прийдеться до ладу,

То я свого поведу, та й продам.

Із лик мотузок ізсукала,

Взяла свого милого залигала.

Та й повезла на базар

До терниці в третій ряд прив'язала.

Та й повезла на базар

До терниці в третій ряд прив'язала.

Як наїхало торгувальниць,

Як наїхало купувальниць,

Стали думать і гадать

Що за цього мужа дать,

Мужа дать.

Стали думать і гадать

Що за цього мужа дать,

Мужа дать.

А за цього мужа треба дати,

А за цього мужа треба дати

Пару коней вороних,

Ще й сто рублів золотих,

Золотих.

Пару коней вороних,

Ще й сто рублів золотих,

Золотих.

Ой, стала я, подумала,

З кіньми треба возитися,

А мій милий чорнобривий

До роботи не лінивий

Знадобиться.

А мій милий чорнобривий

До роботи не лінивий

Знадобиться.

Він насіє ще й наоре

Не для іншої, а для мене.

Ти мій милий чорнобривий,

Пожалію я тебе, серденько.

Ти мій милий чорнобривий,

Пожалію я тебе, серденько

Той, що продає картоплю.

У минулому році посадив сто гектарів картоплі — жуки з’їли. Цього року

посадив сто п'ятдесят гектарів картоплі — жуки з'їли. Так думаю в

наступному році посадити двісті гектарів картоплі — може, ті жуки нарешті

подавляться".

— Дядьку Петре! Я обробив картоплю хлорофосом, а через годину пішов

дощ. Як ви вважаєте, загинуть жуки чи ні?

— Як тобі сказати, Миколо... Поздихати вони, звичайно, не поздихають...

Але того здоров'я, що мали, вже мати не будуть!

Входить Омелько в солом'яному брилі, а за ним вся його родина під укр.

народну пісню «Чи не той то Омелько».(Слайд 21)

У нашого Омелечка

Невеличка сімеєчка:

Тільки він та вона,

Та старий та стара,

Та Іван та Степан,

Та Василь та Панас,

Та той хлопець, що в нас,

Та дві дівки косаті,

Та два парубки вусаті,

Та дві Христі в намисті,

Та дві ляльки в колисці.

Он як!

Омелько.

Так, у мене, Омелька,

Чималенька сімейка!

Усі хочуть їсти, пити,

треба посуд їм купити.

Омельчиха.

Купити кожному по мисці:

Великому – велику,

малому – малу,

меншому – меншу,

найменшому – найменшу.

Син.

А як же миска без ложки?

Омелько.

Купимо і ложки

Великому – велику,

малому – малу,

меншому – меншу,

найменшому – найменшу.

Омельчиха.

Та ще треба купити діткам

Сорочки то спіднички,

Чобітки і рукавички,

Звичайнісінькі шнурки,

Стрічечки і пояски.

Омелько.

Ой, доведеться.

Діти.

А гостинці?

Омелько.

Будуть вам і гостинці, якщо покажете, як ви вмієте

співати,танцювати.

Дівчата з Омелькової сім "і співають українську народну пісню

пісня "Як пішли ми на базар ".

Як пішли ми на базар

Ложки купувати,

Ложки мої, ложки

Ходять коло хати. двічі

Як пішли ми на базар

Миски купувати,

Миски мої, миски Двічі

Ходять коло хати.

Омелько.

Гарні діти! Порадували тата і гостинці заробили. Ходімо купувати.

(Чуються діалоги):

1. - Почім ця тканина?

- Дуже дешево: поцілунок за метр.

- Дайте мені три метри ... Бабусю, йдіть розрахуйтеся!

2. - Скількі коштують яйця?

- Карбованець за штуку. А, биті - півкарбованця.

- Та розбийте мені два десятки.

3. - Годі, тату, торгувати!

- Чому, синку?

- Та вже нема чим здачу давати!

На бутафорському возі приїжджає Явтух. Між ним і дітьми

відбувається діалог, як в українській народній пісні «Ой куди їдеш,

Явтуше».

Діти. Да куди їдеш, Явтуше? Да куди їдеш, наш друже?

Явтух. Не скажу!

Діти. Да коли ж твоя та добрая ласка,то й скажеш!

Явтух. На базар!

Діти. Ой, що везеш, Явтуше? Ой, що везеш, наш друже?

Явтух. Не скажу!

Діти. Да коли твоя та добрая ласка,то й скажеш!

Явтух. Груші!

Діти. Ой, дай же нам, Явтуше! Ой, дай же нам, наш друже!

Явтух. Не дам!

Діти. Да коли твоя та добрая ласка,то й даси!

Явтух. Візьміть ось гниленьку!

Учитель. А що ще є на твоєму возі, Явтуше?

Явтух. Не скажу, а як гості відгадають — покажу.

Явтух загадує дітям загадки

Ген із поля до села

В кухню тіточка прийшла.

На підлозі сіла, хрусь!

Я сама не роздягнусь!

Стали тітку роздягать,

Зняли хусточок із п'ять,

Фартухи, кожух, каптан,

Аж залишився... качан.

Як же зветься тітка тлуста?

Здогадалися? (Капуста.)

Що це Женя сховав у кишеню?

Кругле, наче м'ячик,

Кинеш — а не скаче.

На дотик — гладеньке,

На смак — солоденьке? (Яблуко.)

Пісня «Ой продала дівчина курку»

Ой продала дівчина курку

Тай купила козакові люльку

Люльку за курку купила, вона дуже козака любила |(2)

Ой продала дівчина юпку

Та й купила козакові губку

Губку за юпку купила, вона вірно козака любила |(2)

Ой продала дівчина сало

Та й купила козаку кресало

Кресало за сало купила, вона дуже козака любила |(2)

Ой продала дівчина серце

Та й купила козаку сідельце

Сідельце за серце купила, вона вірно козака любила |(2)

Ой продала дівчина душу

Та й купила тютюну папушу

Тютюну за душу купила ,вона дуже козака любила |(2)

Ведуча.

А які тільки пригоди не бувають на ярмарку!

Гумореска М. Хижка

Це було позаторік

Та на нашім ринку:

Хтів купити чоловік

Кабанця чи свинку.

Ламав голову Павло

(Нелегке це діло)

Нешкідливе, щоб було,

І щоб добре їло,

І нарешті підібрав:

О! Які хороші!

Гаманець мерщій дістав,

Став платити гроші.

- А з якого ви села? –

Та йому відповіла:

- Я з села Мельниці.

- Забирайте їх назад!-

Буркнув незабаром, -

Я мельницьких поросят

Не візьму й задаром.

Тітка ближче підійшла:

- То ж назвіть причину!

- А я з вашого сіла

Маю вже ... дружину.

Вірш Степана Руданського "Добре торгувалось"

Чи в Києві, чи в Полтаві,

Чи в самій столиці

З мазницею чумак ходить

Помежи крамниці:

І в крамницях, куди глянеш,

Сріблом-злотом сяє,

А йому-то і байдуже:

Він дьогтю питає!

Реготять купці дурнії,

А він тільки сплюне

Та й до другої крамниці,

Багатшої, суне.

В найбагатшій крамниці

Два купці сиділо,

1 туди чумак заходить

З мазницею сміло:

"Добрий день вам, добрі люди!"

Та й зачав питати,

Чи нема у них, принаймні,

Дьогтю де продати.

"Нєту, нєту!" — купці кажуть

Та й, шельми, сміються:

"Здесь не дьоготь — только дурні

Адні продаються!"

"То нівроку ж, — чумак каже, —

Добре торгувалось,

Що й но два вас таких гарних

На продаж осталось".

(Виходять два хлопці)(Слайд 22)

— Куме!

— Га?

— А що будете просити за поросят?

— Та... Даремно віддав би, так жінка з'їсть...

— А що, не їдять?

— Не-е...

— От би їм та апетит куми!

— О-о! Тоді ціни б їм не було. Хто б їх на базар повіз... Сідаймо на коней та

поїхали. А ви, куме, вирішили корівку продавати?

— Еге ж.

— Хороша корова, видна, годована...

— Та? Якби ще доїлася, ціни б їй не було! Пр-ррр!

— Приїхали!..

Учасники повертають стільці спинками до глядачів. Стають позаду.

(Слайди 23, 24)

— Люди! Налітай на поросят! Світ ще таких не бачив, їдять все підряд.

Ростуть як на дріжджах! Якби було чим годувати, нізащо не продав би!

Налітай!

— Гей, люди! Купіть корову! Спокійна, добре їсть, а що вже молока дає —

видимо-невидимо! Весь посуд зайняв, нема в чому води принести. Якби мав

кілька зайвих відер — нізащо б не продав!

— Куме!

—Га?

— А давайте по ярмарку прогуляємось, побачимо, чим люди торгують!

Учасники, широко відкривши очі та роти, роздивляються по сцені.(під

музику)

Разом. Чого тут тільки нема!..(Слайд 25)

— Сало, м'ясо і ковбаси, . Оселедці, бочка квасу.

— Жир, сметана, холодець,

— Хрін, капуста, сирівець.

— Сир, цибуля і часник,

— Курка, гуска, кріль, індик.

— Гуслі, скрипка і сопілка,

—Пиво, мед, вода,

— Разом. Горілка... пауза.

—Діжі, бочки, корзинки.

— Штани, шапки та свитини

— Туфлі, чоботи, калоші.

— Постоли — і все за гроші!

— Сукні, персні та намиста,

— Пиріжок, вареник, тісто.

— Пшениці, овес, ячмінь,

— Баранець, коза і кінь.

— Каструлі, горшки, тарілки.

—Склянки, банки і

Разом. Горілка...

Пауза. Ковтають слину, продовжують

—Салат, перець і котлети

— Помідори, хліб, гірчиця,

— Вишні, яблука, суниці.

— Груші. сливи, глід, грибочки,

— Яйця, бульба, огірочки.

— Дьоготь, дуст, смола, морилка,

Мухомори і

Разом. Горілка-а... Пауза.

1-й хлопець. Бачив, куме, тут повно людей?!

2-й хлопець. Що то значить — Фастів!

1-й хлопець. Не докаже й київський базар!

2-й хлопець. А людей, як мурашок у цукрі!

1-й хлопець. Лиш циганів бракує, щоб усіх у дурні пошили!

Цигани.(Слайд 26)

О, шановне панство! Вас вітає шатро циганське

Ми не з Румунії, ми з Закарпаття

Нам не треба ні бульби, ні шмаття.

Ми вміємо танцювати, співати,

Можемо щось узяти,

І нікому не сказати.

- Позолоти руку, парубче, я тобі долю нагадаю.

- Невже скажеш, чорнява?

- Та на руці написано, що паном будеш. А генеральська дочка тобі

жоною стане. Закрий очі, я тобі пошепчу, щоб грошики до тебе

прилипли (щось шепоче, витягує гроші)

- От, чорнява відьма. Таки прилипли мої грошики.

(Танець циганів).

Входять бабуся і дідусь під пісню «Наша баба на базарі була»(Слайд 27)

Бабуся. Ой, яке чудо! Та я ніби в дитинство повернулася і потрапила на

справжнісінький український ярмарок!

Ярмарок для українського народу завжди був очікуваною і бажаною

подією. Як правило, великі ярмарки відбувалися в кінці літа. Зібравши

врожай хліба, овочів, фруктів, господар бачив, що з цього достатку можна

продати, щоб прикупити щось з одежі, хатнього начиння або поміняти

товар на товар.

Дідусь.

Ще за кілька днів господарі з синами змащували колеса возів, вистеляли їх

сіном та домотканими килимами, складали товар, що мали везти на продаж.

Господині з дочками готували святковий одяг, щоб самим показатись і на

інших подивитись, а, як поталанить, то й жениха знайти. Коли наставав

ярмарковий день, то шлях, що тягнувся до містечка, кипів народом, який

поспішав з усіх навколишніх сіл і містечок.

Пісня «Дід бабу продає»

Під мелодію пісні «Господиня» виходить жіночка з поросям(Слайд 28)

Слава Богу, встигла я!

Петре, зупиняй коня!

Я товар для вас привезла, любі господині!

Подивіться, яке диво: мої лялі-свині!

Є рябенькі, є рожеві, є м’ясні або з жирком…

Дядьку, нащо до них лізти своїм довгим п’ятаком?

Ніякої в вас культури. Це ж тендітні тварі.

Дядьку, забирайтесь звідси. Йдіть собі до Галі.

Мої лялі, мої доні! Я вас так кохаю!

Не продам я вас нікому!

Петре, їдемо додому!

Ведуча.

Але все на світі має свій кінець. Закінчується і ярмарок. Тече річка

селянських возів додому. А там вже чекають своїх рідних, які повернуться,

напевно, з подарунками. І звучить у кожній хаті радісний сміх або крик

невдоволення, бо ж по-всякому повертаються з ярмарку...

Пісня «Ой що то за шум учинився?»(Слайд 29)

Ой що ж то за шум учинився?

То із ярмарку народ воротився.

Той воли собі купив та спідничку,

Тепер добре і дружині й чоловічку.

А на ярмарку так добре торгувалось,

Що у декого чобіт вже не зосталось.

Та не плач, моя миленька, не журися,

А на нашого сусіда подивися:

Він вина віз продати цілу бочку,

А продав і чоботята, і сорочку.

Ведуча.

На доброму ярмарку ми побували.

Одні — продавали, другі — купували.

Співали, сміялись та ще й жартували.

Ведучий.(Слайд 30)

Наш ярмарок закінчується. Ми бажаємо вам, щоб завжди на ваших

столах був достаток, щоб було що продавати і за що купувати.

Щоб родила щедро нива,

Щоб у хаті все як слід,

Щоб до віку був щасливий

Український славний рід.

Щоб згадку про свято наше несли.

Щоб стали ми друзями я, ти і ви.