cmyk

Дорожнеча, пільги, знання, духовність – певно, саме такий асоціативний ряд виникає при згадці про сучасну українсь-ку книжку як у пересічного читача, так і урядовця. Працювати на книжковому ринку завжди було непросто – будь-які соціальні, політичні, економічні збурення миттєво позначалися на прибутковості галузі, адже книжка – соціальний продукт, і споживач, який в Україні змушений вибирати, що йому купити – шматок хліба чи книжку, вочевидь обирає перше. Спробуємо дослідити, як же нині живеться вітчизняній книзі, які труднощі щодня доводиться долати видав-ництвам та як чиновники можуть і повинні сприяти розширенню книжкового меню українського читача.

всеукраїнська галузева газета

Вибираємо «листопідбірку»с. 6, 7

Український книжковий ринок – міф?

№7 (11) липень 2010 року

Нова друкарня «Укрполу»: все заради клієнтів!

Відкриття нової друкарні, обладнаної потужним сучасним обладнанням і спорудженої за найновішими будівельними технологіями, – подія неабияка для поліграфічної галузі України. А враховуючи складні для галузі часи, за останні два роки – це просто як потужний порив натхнення з вірою у майбутнє. Тому так приємно було побувати 24 червня у місті Стрию, де відбулося урочисте відкриття нового виробного ком-плексу поліграфічної фірми «Укрпол». Нова друкарня спеціалізується на випуску упаковки, а її виробничі потужності – одні з найбільших у Східній Європі. Звісно, хочеться, щоб таких подій було більше, щоб дедалі більше підприємств купували нове високоавтоматизоване обладнання і переїжджали у сучасні цехи.

Закінчення на с. 4

Продовження на с. 3

Поліграфія №7 (11) липень 2010 року2

На початку 1990-х рр. в українсь-ких видавців зажевріла надія на май-бутнє. Тоді навіть мільйонні тиражі іноземної перекладної якісної літе-ратури розкуповували миттю – рані-ше ж доступу в книголюбів до таких книжок не було. Здавалося, що слід лише наполегливо працювати, вкла-дати ресурси – й успіх не забарить-ся. Однак загальна економічна ситу-ація в країні внесла свої корективи в ці плани. Попит різко знизився, і, як чимало видавництв, «Фенікс», при-стосовуючись до нових умов, був змушений трохи змінити спеціаліза-цію. Перейшли на замовні видання, активно зайнялися дистрибуцією. У 1995 році купили кілька дуплі-каторів «Gestetner», відтак почали друкувати книги самостійно.

Нині під керівництвом Олек-сія Храмова працює ще одна друкарня – «Софія». «Фенікс»

же виріс у потужне підпри-ємство з виробничими май-данчиками площею 4,5 тис. м2. Крім складної поліграфічної продукції (книжки, журнали), тут виготовляють візитівки, рек-ламну продукцію – від звичай-ної листівки до повноколірно-го багатосторінкового буклета. Видавничої діяльності «Фенікс» не припинив, однак, зважаючи на умови на ринку – відсутність добре налагодженої мережі дис-трибуції та належної реклами книжкових новинок і нерента-бельність книжкового бізнесу в Україні, – видавничі проекти становлять лише 5–7% загаль-ного обсягу виробництва.

У технопарку серед машин – «Heidelberg Speedmaster SM 102- 4», «Heidelberg Speedmaster SM 102-2 ZP», «Planeta

Supervariant P24-7», «Planeta Supervariant 24-8» (2+0/1+1) та ін.

А нещодавно Олексій Хра-мов придбав нову повноколірну систему «Konica Minolta bizhub PRO C6501», що, за його словами, найзручніша для виконання чис-ленних замовлень на друк книг накладом від 100 до 500 примір-ників. Хоч завдяки швидкості, що сягає 65 повноколірних сторінок на хвилину, «bizhub PRO C6501e» легко й у стислі терміни впораєть-ся і з великими тиражами

«Досі для своїх потреб ми вико-ристовували машини «Xerox», однак у систем «Konica Minolta» є низка переваг, зокрема, краще припре-сування плівки на відбиток, змога робити кольоропробу автоматично,

друк не лише на папері для елект-рографічних систем граматурою до 300 г/м2, а й на крейдованому офсет-ному папері (як глянцевому, так і матовому), – розповідає директор друкарні. – Великий запас паперу та широкий вибір носіїв у поєднанні з розширеними професійними фініш-ними функціями забезпечує виго-товлення широкого асортименту готової продукції, а завдяки точно-му механізму пристрою двобічного друкування вдається досягти винят-кового суміщення лицьового та зворотного боків. Фахівці компанії встановили у «Феніксі» додаткове програмне забезпечення, тож тепер тут можна буде відкалібровувати всю ланку виробничого процесу – від моніторів до устаткування».

інсталяції

Засновник Василь Масюк––––––––––––

Головний редакторВолодимир Нетак

Поштова адреса:а/с 5922м. Львів

79054Адреса редакції:вул. Садова, 2а,

м. Львів, УкраїнаТел./факс:

(032) 244–59–49

e–mail: polygraphy@prominfo.

com.ua

Передплатний індекс:

37820

© ТзОВ «Промінфо», 2010Свідоцтво про державну

реєстраціюКВ №15381–3953Рвід 03.07.2009 р.

Періодичність – один раз на місяць.

Тираж – 5 000 примірників.

Ціна договірна.––––––––––––––

Погляди авторів публікаційне завжди збігаються

з думкою редакції.Редакція залишає

за собоюправо не листуватися

з читачами.Рукописи не рецензуємо

і не повертаємо.За достовірність поданоїу матеріалах інформації

відповідаютьавтори матеріалів.

За зміст і достовірністьінформації у рекламнихта інших повідомленнях

і за якість рекламованоготовару відповідає

рекламодавець.

Передрук дозволеноз письмової згоди редакції

–––––––––––Газета «Поліграфія»

є учасникоммедіа–групи «ПромІнфо»

www.prominfo.com.ua–––––––––––

Газета надрукована у СП

«Полі»(м. Львів,

вул. Лазаренка, 6Б)Замовлення №

«Konica Minolta bizhub PRO C6501» у київському «Феніксі»

Фенікс – стародавній символ безсмертя, відродження, сонця. За леген-дою, ця дивовижна червоно-золота птаха живе 500 років. Київську дру-карню «Фенікс» також можна назвати довгожителем: відродженням книжкової справи її керівник Олексій Храмов займається з 1991 року.

Швидкість копіювання (А4) 65 повноколірних або чорно-білих копій/хв

Роздільна здатність копіювання/сканування

600x600 dpi

Роздільна здатність друкування

600x1800 dpi

Масштабування 25–400%

Автоматичне копіювання 1–9,999

Напівтони 256 відтінків

Пам’ять 4х256 Мб

Жорсткий диск 4х40 Гб (опція)

Формат оригіналу макс. А3

Формат копій A5–A3+(від 100х148 мм до 330х487 мм)

Подавання паперу 3 універсальні касети на 500 аркушів кожна, пристрій прямого подавання на 250 аркушів

Щільність паперу для копіювання

64–256 г/м2 при подаванні з будь-якої стандартної касети;з пристрою прямого подавання – до 300 г/м2;

64–256 г/ м2 при автоматичному двобічному друкуванні

Друкування Опція («Fiery IC-408», «Fiery IC-305», «Creo IC-304»)

Сканування Опція (за допомогою контролерів)

Технічні характеристики

�Поліграфія №7 (11) липень 2010 року

cmyk

ноВини

коротко

«Sappi»: злет цін і зростання попиту дали сВої плоди

Керівництво «Sappi» – одного з найбільших вироб-ників LWC-паперу – не при-ховує радості – підвищення цін на папір у Європі й Північній Америці допомог-ло компанії збільшити при-буток. Нагадаємо, після закінчення минулого року «Sappi» зафіксувала зби-ток у розмірі €17 млн.

І хоча 2009-й був найбіднішим в історії компанії, «Sappi» уже досягла непоганих результатів у поточному. Втім, прибуток концерну принесла не лише нова цінова політика, але й чималий попит на крейдований папір.

У компанії відзначають, що попит на крейдований папір у Європі й Північній Америці зріс насамперед завдяки тому, що рекламодавці знову віддають перевагу друкованим ЗМІ. Щоправда, судячи із продажів «Sappi», у країнах Африки й Азії відродження ринку відбувається повільніше, і особливо високих цифр після закінченню фінансового року в цих регіонах не варто очікувати, говорять у компанії.

Наразі «Sappi» сконцентрована на розвитку напрям-ку виробництва целюлози, продаж якої на нині в компанії становить 13%.

Нова друкарня «Укрполу»: все заради клієнтів!

ат«киїВполіграфмаш» спіВпрацює з поляками

На початку червня 2010 року АТ «Київполіграфмаш» відправило польській фірмі «TEWEX Sp. Z. O. O.» велику партію валів-мандрелей для флексодрукарських машин, що були виготовлені за кресленнями замовника. На підприємстві надають комплекс послуг з металообробки, термообробки, нанесення гальванічного покриття (оксидування) та порош-кового полімерного покриття. Широкий спектр сучасного металообробного обладнання, зокрема токарні, фрезерні верстати, оснащені ЧПК і керовані досвідченими фахівцями, зубофрезерні і зубошліфувальні верстати, унікальний шлі-фувальний верстат для високоточної обробки великогаба-ритних циліндрів (L = до 2 м і діаметром до 2 м) дають змогу виконувати замовлення з високим рівнем якості.

На свято, яке компанія «Укрпол» подарувала дру-зям, партнерам, клієнтам і своїм працівникам, завіта-ло близько трьохсот гос-тей. А загалом – це свято для всіх поліграфістів України, адже так приємно зайти в обладнані за остан-нім словом техніки цехи, подивитися, як працює нове сучасне обладнан-ня і відчути ту насолоду і приємність, котру справж-ній поліграфіст може відчути від перебування у сучасній друкарні. Тут успішно працюють: CtP-комплекс «Kodak Magnus 800 Quantum Prosetter», друкарська машина «Heidelberg Speedmaster XL 105-7+L», фальцю-вально-склеювальна лінія, а також лінії висікання та припресування фольги від «BOBST», комплекс для вклеювання віконець «Heidelberg+Schroder», машини «SB» − це далеко не повний перелік облад-нання на новому виробни-чому майданчику площею 10 тис. м2, встановленого компаніями «Гейдельберг Україна», «Нісса», «Bobst». А головне – важко зрозумі-ти, що ти в Україні, адже сучасних друкарень тако-го рівня в нашій країні не

так вже й багато. Та й гості свята відразу розуміли, що підприємство належить до лідерів на українському ринку поліграфії.

Під звуки трембіт учасники заходу потрапи-ли у друкарський цех, де за завісою чекала офіцій-ного введення в експлуа-тацію друкарська машина «Heidelberg Speedmaster XL 105-7+L» – гордість друкарні.

На добре діло друкарню благословили святі отці. А під час офіційної частини працівники підприємства отримали нагороди від першого заступника керів-ника «Ліги кращих» Мико-ли Маркевича. Золотими медалями «Професійна слава України» нагороди-ли технічного директора «Укрполу» Василя Чорне-ля, заступника генерально-го директора з маркетингу Ігоря Возного, директора з виробництва Ігоря Ушува-ка. Дочірнє підприємств ВД «Укрпол» ТзОВ «Укрпол ЛТД» на чолі з директором Олегом Мацишином стало цьогоріч «Підприємством року» за досягнення знач-них переваг над конкурен-тами і четверте місце серед 350 тис. підприємств Украї-ни відповідно до даних державної статистики та аудиту міжнародного еко-номічного рейтингу «Ліги

кращих». Керівником року справедливо визнали гене-рального директора підпри-ємства Сергія Ковальчука.

«Керівництво «Укрпо-лу» провадить соціально відповідальний бізнес – сприяє розвитку міста, долучається до відро-дження його промислової зони, – відзначив заступ-ник мера Стрия Ігор Стецик. – Сьогоднішнє відкриття – це соціаль-ний захист, стабільність, показник належної спів-праці влади і бізнесу і, що найважливіше, – робочі місця для мешканців».

Цікаво, що свій бізнес засновники «Укрполу» розпочали у 1995-му з продажу електропобуто-вої та комп’ютерної тех-ніки, а згодом виготовля-ли бухгалтерські бланки.

«Тоді, у далекому 1998 році, все почалося з просто-го «Romayor 314» у напів-підвальному приміщенні і п’яти осіб персоналу. І вже тоді ми були горді, що може-мо щось робити, випуска-ти продукцію, потрібну нашому місту і людям. З часом фірма почала розбу-довуватися, – пригадував під час виступу генераль-ний директор «Укрполу» Сергій Ковальчук. – У результаті злагодженої роботи усього колективу уже 2000 року ми працюва-ли на майданчику площею 500 м2 у центрі міста. Доле-носною тоді стала зустріч з Анатолієм Бойчуком, що

представляв «Heidelberg» у Західній Україні. Він пере-конливо довів, що слід роз-ширювати виробництво, і запропонував придбати першу друкарську машину Heidelberg». Відтоді змі-нювалися тільки моделі та формати машин («Sormz SO74-2», «Printmaster PM 74-4», «Speedmaster CD 102-5LX», «Speedmaster CD 76-6LF»), а бренд зали-шався незмінним.

«На другий виробни-чий майданчик (на вул. Новаківського, 7), загаль-ною площею 5 тис. м2, виробництво переїхало у 2004 році. Це і досі основ-ний комплекс, де працю-ють 4 друкарські маши-ни. А першим поважним клієнтом став Моршинсь-кий завод мінеральних вод. Відтак – «Нестле», «Конті», «Рошен» та інші, - пригадував Сергій Коваль-чук. – Загалом нині маємо понад дві сотні замовників. І для усіх «Укрпол» нама-гається бути надійним пар-тнером. Новий майданчик створено за найновішими технологіями будівництва, технічного оснащення, щоб виготовляти найкращу, найякіснішу продукцію».

А на закінчення офіційної частини від-бувся урочистий пуск друкарської машини «Heidelberg Speedmaster XL 105-7+L», який здійс-нив Сергій Ковальчук.

Володимир НЕТАК

Закінчення. Початок на с. 1

Поліграфія №7 (11) липень 2010 року4

Віз і досі там«Коли мене запиту-

ють, як позначилася еко-номічна криза на видав-ництвах та книготоргівлі, відповідаю, що для нас, працівників українського книжкового бізнесу, криза зовсім не новина. Вона виникла на книжковому ринку України ще в 1992 році, коли на ринок книгу заштовхнули на загальних підставах, не враховуючи її особливої сутності й місії, що полягає у форму-ванні людини, її мораль-ного, духовного, інтелек-туального обличчя», – каже президент Українсь-кої асоціації видавців та книгорозповсюджувачів Олександр Афонін.

І справді, до 1996 року через інфляцію та кризові явища в економіці відбу-вався лавиноподібний спад книжкових накладів. 1999 року в країні видали лише 21 млн примірни-ків книжок – це разом з підручниками для загаль-ноосвітньої школи за держзамовленням. Після тимчасової стабілізації у галузі, пов’язаної з введен-ням гривні, гостро постала ще одна, хоч і далеко не нова, проблема – російські видавці, яким у РФ надали пільги щодо сплати ПДВ, отримали вирішальні рин-кові переваги порівняно з українськими, що сплачу-вали ПДВ за ставкою 20%. Відтак росіяни зі своєю продукцією безперешкод-но заполонили 85–90% нашого ринку. Це нарешті спонукало до дій урядовців і у 1998 році було введено певні пільги для українсь-кої книги. Як результат – через два роки наклади зросли вдвічі. Найбільші ж надії на майбутнє у видав-ців були пов’язані з пов-ним пакетом податкових преференцій для українсь-кої видавничої галузі, що його надавав закон 2001 року. Документ повинна була, згідно з відповідним указом Президента, супро-воджувати низка підзакон-них актів і заходів фінан-сового, організаційного та адміністративного харак-теру. Однак, як кажуть, віз і досі там – у виконавчої влади руки до виконання указу не дійшли й донині.

Йдеться не про бюджетні вливання, а про кредити для галузі, зазначають в УАВК. Тобто пільги є, але можливостей і механізмів для їхньої повномасштаб-ної, ефективної реалізації нема.

Щодо сьогодніш-ньої кризи, то найбіль-шого удару, за словами О.Афоніна, видавнича сфера зазнала в період з листопада 2008 по травень 2009 року, коли чимало банків припинили всі опе-рації. І навіть коли вони відновили діяльність, втрати обігових коштів видавництв (а це від 20 до 40 %, залежно від жанро-вої ніші і розміру видав-ництва) суттєво підкосили галузь. Щоправда, стовід-соткових банкрутств не було: далася взнаки дія пільгового закону, але навіть до рівня 2008 року піднятися їм без підтрим-ки держави буде нелегко. Тож заледве чи досягнемо у близькому майбутньо-му середньоєвропейських стандартів, відповідно до яких на особу населення видають 4–5 книжок.

Сусіди – головні конкурентиЗа оцінками фахівців

УАВК, Україна покриває лише 15% потреб у книжках за рахунок власного вироб-ництва і є залежною від імпорту книжок з Російсь-кої Федерації. Торік у Росії було видано 127 тисяч назв книжок накладом 716 млн. Чи можна порів-няти ці цифри з нашими 48 млн?.. Якщо взяти співвідношення населен-ня України до населення Росії, то це приблизно 1 до 3, а от виробництво книги в тиражах – 1 до 15. Від-повідно, різниця обсягів виробництва надає вирі-шальні переваги росій-ській книзі у наведених нижче складових.

1.Собівартість вироб-ництва книжок.

При виготовленні накладу в 10 тисяч при-мірників поліграфічна собівартість удвічі нижча, ніж при виготовленні тисячі примірників.

Якщо припустити, що видавничі витрати в Росії та Україні однакові, розді-ливши ці витрати на наклад, побачимо, що на собівар-тість кожної книжки в Росії

потрібно вдесятеро менше коштів, ніж в Україні.

Результат, як пише економічний тижневик «Галицькі контракти», – вдвічі менша поліграфіч-на собівартість та вдеся-теро – видавнича. Отож, загальна собівартість книжки, виданої в Росії, приблизно в три-чотири рази менша, ніж собівар-тість української.

Порівняння собівар-тості виготовлення книж-ки (опираємось на підра-хунки «Друга читача» (vsiknygy.net.ua) форма-ту 60х84/16; 8 обл. вид. аркушів, 240 сторінок, палітурка 7 БЦ, плівка (див табл.).

2. ДистрибуціяРізняться і можливості

витрат для представлення продукції на прилавках. Книги на оптовому ринку не купують за передопла-тою, а реалізовують на умовах комісії або 6–12 місячного відтермінуван-ня платежу. Це означає, що видавці власним кош-том оплачують усі склад-ські залишки дистрибу-торів та книгарень аж до моменту роздрібного про-дажу книжки. До витрат на дистрибуцію належать також природна втрата та зношення при транспор-туванні та на прилавках. Таким чином, що більше у видавця коштів, то шир-шою буде мережа розпов-сюдження його книжок. Для розрахунку витрат на дистрибуцію візьмемо за основу кредитну ставку 17% річних та передбачи-мо, що норматив витрат на дистрибуцію складає 3% видавничої ціни книжки.

3.Ціновий демпінг70% російських кни-

жок на ринку України – це складські залишки продукції, виданої понад рік тому, яка реалізуєть-ся за стоковими, втричі нижчими цінами. Вра-ховуючи низьку купі-вельну спроможність нашого населення, саме цей сектор в основному й конкурує з українською книжкою, витісняючи її з ринку.

4 . І н в е с т и ц і й н и й потенціал для монополі-зації ринку

Російські видавці отри-мали податкові пільги на початку 1990-х років. У результаті основним інвестором галузі стали експортери енергоносіїв та копалин, які таким чином легалізували свої прибутки. Через це росій-ські видавництва почали розвиватися як видавни-чо-торговельні концерни, що працюють за замкне-ним циклом – від видання книжки до власної книгар-ні. Це, наприклад, росій-ські видавництва «Ексмо», «АСТ», «ТОП-Книга» тощо, які відкривають кни-гарні для продажу книжок

лише власного виробниц-тва, закриваючи доступ до читача продукції менш потужних видавництв.

Світло в кінці тунелюНаприкінці люто-

го 2010 року більшість видавництв змушена була скоротити тираж видава-них книжок майже вдвічі. Новинок стало менше на 60–65%, що, зрештою, не дивина – подорожча-ли поліграфічні послуги, папір, фарба й інша необ-хідна сировина.

Попри це, Українська асоціація видавців і кни-горозповсюджувачів звер-тає увагу й на позитивні тенденції у галузі. Майже 25% видавництв, навіть за умов загального спаду обсягів розрахунків за пос-тавлену продукцію, зали-шили незмінною кількість назв і накладів, а 15% з них навіть збільшили накла-ди на 15—20%порівняно з торішніми показниками. Близько 20% видавництв збільшили кількість назв у межах 50%, при цьому зменшивши середні накла-ди майже вдвічі. А основна частка (55%) видавництв вдалась до суттєвого ско-рочення і кількості назв (на 60–65%), і середніх накладів (на 48–50%).

Водночас у 75% опита-них УАВК видавництвах обсяги відвантаження продукції у роздрібну та гуртову торгівлю зі скла-ду залишилися на попе-редньому рівні, а у 10% навіть суттєво зросли.

Цей «феномен» в умовах загальної кризо-вої ситуації пов’язують насамперед з різким змен-шенням імпорту росій-ської книги і значним зростанням, порівняно з українською, її вартості. Намагаючись не зменши-ти асортиментну пропо-зицію, книжкова торгівля збільшила запит на літера-туру вітчизняного вироб-ництва. Вочевидь, можна прогнозувати «вимиван-ня» з видавництв товарної маси без відповідного її оновлення і поповнення.

Уміння продати Частка видавництв,

які мають проблеми щодо розрахунків з ними з боку книготорговельних структур, становить 69% загальної. За результата-ми аналізу, проведеного Правлінням УАВК, у 2009 році розрахунки роздріб-ної книжкової торгівлі з видавцями та постачаль-никами з числа гуртівень у середньому зменшили-ся на 37–38%. Однак в окремих жанрових нішах, а відповідно і в окремих видавництв, що займають-ся виданням такої літера-тури, спад обсягів розра-хунків в окремих випадках сягає 60–70%. Зокрема, йдеться про довідкові та

енциклопедичні видання, підручники та посібники для вищих навчальних закладів, мистецьку літера-туру. Більш стійкі позиції у картографічної продукції та юридичної літератури, підручників і посібників для старшої школи, де обсяг надходжень змен-шився лише на 10–15%. У художньої, розважаль-ної та дитячої книги цей показник коливається в межах 20–25% спаду.

До кризи книжку (якщо це не бестселер) на ринку продавали й за два місяці, у книгарнях — за вісім. Нині ж продавці зауважують, що книж-ки – навіть цікаві, яскраві проекти – можуть затри-муватись у них ще довше. Повільно розвивається й інтернет-торгівля книга-ми. Річні обсяги продажу, за словами операційного директора ТОВ «Супер-медіа-Україна» (інтернет-проект www.superbook.com.ua) Олега Терещен-ка, у 2009-му становили 75 тис. прим. Утім, книж-ковий інтернет-продаж назвати рентабельним біз-несом в Україні поки що складно. Більшість людей все ж таки воліє купувати книги в магазинах і книж-кових супермаркетах. А їх, за даними Асоціації книговидавців і розповсю-джувачів, не вистачає – в Україні нараховується не більш ніж 400–500 вели-ких книгарень.

Книгарень, асортимент яких хоча б на 50–60% скла-дається з вітчизняної про-дукції, дуже мало. Перед-усім це ті, що залишилися з радянських часів і зберег-ли свої трудові колективи. Книжкові супермаркети, більшість яких мають в основі не український капі-тал, працюють здебільшо-го з російською книжкою. Логіка зрозуміла – навіщо їм працювати з великим колом наших видавців, коли вони можуть у трьох російських видавництвах взяти всю кількість назв асортиментної бази Украї-ни за кілька років? Тому, як вважають в УАВК, держава має законодавчо закріпи-ти відповідальність керів-ників, особливо місцевого

рівня, за створення ними умов щодо забезпечення населення книготорговель-ними послугами з продажу саме вітчизняної книги та унеможливити перепрофі-лювання книгарень на інші заклади.

Галузь необхідно роз-вивати як триєдиний комплекс книговидання, поліграфії і книгороз-повсюдження. Законо-давчі ініціативи – це ще, звісно, не гарантія, що у книгарнях стоятимуть черги. Потрібна й широ-ка популяризація книжок, адже кількість україн-ців-книголюбів з року в рік залишається майже незмінною — близько 40% усього населення країни.

Мовою статистикиС т а н о м н а

01.01.2010 р. до Держав-ного реєстру видавців, виготівників і розпо-всюджувачів видавничої продукції внесено 4539 суб’єктів видавничої справи. З них видавни-чу діяльність здійснюють 1435 суб’єктів, 606 з них виготовляють продукцію, 255 – розповсюджують, а 2248 суб’єктів поєднують кілька видів діяльності.

За оперативними даними Книжкової пала-ти України, станом на 15.02.2010 р. до устано-ви надійшло 22 491 назва книжок і брошур, вида-них загальним тиражем 48 514,4 тис. прим., що становить порівняно з аналогічним періодом минулого року за назва-ми 93,6%, за тиража-ми – 83,4%, у тому числі українською мовою вида-но 14 797 назв, або 65,8% загальної кількості назв книг, тиражем 27 527 тис. прим., або 56,7% загаль-ного тиражу. Порівняно з аналогічними даними 2008 року відбувається зменшення темпів випус-ку видань на 1549 друк. од., тиражів на 9643,7 тис. Українською мовою за назвами випущено менше на 1620 друк. од., тиражі знизились на 5079,1 тис. прим.

Підготувала Уляна ГАВРИШКІВ

тенденції

Закінчення. Початок на с. 1

Український книжковий ринок – міф?

Параметри собівартості книжки Україна Росія

Наклад (примірників) 18000 90 000

Поліграфічне виконання на один примірник (екв. грн)

6,00 3,00

Гонорари і роялті всього (екв. грн) 6 000 6 000

Загальні видавничі витрати всього (екв. грн)

12000 12000

Загальні видавничі витрати на один примірник (екв. грн)

4,00 0,4

Собівартість виготовлення одного примірника (екв. грн)

12,00 3,60

Видавнича ціна (екв. грн) 15,00 15,00

Витрати на рекламу на один примірник (5%) (екв. грн)

0,75 0,75

Витрати на рекламу всього (екв. грн). 2 250,00

22 500,00

Загальні витрати на один примірник (транспорт, зберігання тощо) (екв. грн)

0,25 0,25

Калькулятивна рентабельність 13,33% 69,33%

Собівартість виробництва книжок

5Поліграфія №7 (11) липень 2010 року

cmyk

актуально

«Приїхав я до столиці і прямісінько до улюбле-ної книгарні у центрі. Аж гульк!.. А там, гм, жіночу білизну продають. Я до іншої – а в ній фінська сан-техніка замість книжок!», – мабуть, приблизно так не один наш інтелігент із «гли-бинки» ділиться враження-ми із земляками, вирвав-шись раз на кілька років до Києва. Зрештою, подібні «Аж гульк!» стали буден-ністю в усіх областях Украї-ни. Наприклад, у Львові, дарма, що його позиціону-ють як один з видавничих центрів України, за остан-ні десять років закрили 26 книгарень – приміщення відвели під кав’ярні, клуби, інші розважальні, більш прибуткові заклади.

«Не мають рації, ті, хто каже, начебто читача наша книжка не має, тому її важко реалізувати. А звідки ж йому, читачеві, взятися, якщо він не знає про появу новинок та ще й позбавлений змоги їх придбати? Так, половина райцентрів Львівщини не мають жодної книжкової крамниці, тож яку би ми гарну книжку не видавали, все одно вона буде неко-мерційною. Отож, доки не матимемо відповідної інф-раструктури, книжковий

ринок не зможе нормально існувати і розвиватися», – каже Михайло Ватуляк, голова голови ради Асоціа-ції видавців та книгороз-повсюджувачів Львівщини і директор ТзОВ «Книж-кові джерела» – гуртівні, в асортименті якої понад 50 тис. книг. Їх відповід-но класифіковано, тому потрібне видання зручніше шукати, пам’ятаючи, хто й коли його випускав. Не знаєте – запитайте у кон-сультантів. На додачу ще й кавою-чаєм пригостять. Ціни – за прайс-листом видавництва.

«Маючи широке коло партнерів (працюємо з 460 постачальниками з Украї-ни, а також з російським «АСТ»), можемо констату-вати, що наклади у біль-шості видавців зменши-лись на 40%, – розповідає Михайло Ватуляк. – Щодо лідерів книгодрукування, то перші місця посідають, як і раніше, Львів і Харків. Наше місто вирізняється великою кількістю невели-ких друкарень, видавництв, Харків – наявністю потуж-ніших. Для масової про-дукції — краща харківська модель, для академічних видань, котрі виходять накладом 100—300 примір-ників здебільшого для біб-

ліотек,— невеликі друкар-ні. Але малі друкарні — це завжди вища вартість оди-ниці продукції. До речі, вартість книжки потроху зростає. Нині ошатне ціка-ве видання коштує на 30% дорожче, ніж торік. Проте не можу сказати, що це аж так позначається на прода-жу. Переконався – поку-пець завжди буде, якщо продукцію належно подати, оформити, прорекламува-ти. Половина видавничого успіху – обкладинка видан-ня. Також із рукописом повинні добре попрацюва-ти літературний, художній та технічний редактори. Ми ж, своєю чергою, як розповсюджувачі може-мо забезпечити необхідну промоцію, зустрічі з чита-чами тощо. А для того, аби все це вкупі принесло добрі плоди, потрібна ще й підтримка держави, яка

наразі лише створює нові труднощі видавцям. Взяла торік на 41 млн грн товару й не розрахувалася. Кошти почали надходити лише тепер. А як видавництва, котрі на реалізацію держ-замовлення взяли кредити, мають виживати, нікого не хвилює.

Найліпшою допомо-гою усім видавцям, окрім розв’язання проблеми книгорозповсюдження, стало б скасування вимоги сплачувати податки відра-зу після випуску продук-ції. Правомірно було б цікавитись у видавництва, як справи з реалізацією книжки, не наступного дня, а, скажімо, через два-три роки. Книжка ж — не хліб і не масло, кошти від реалізації яких надходять чи не одразу. Це дорогі гроші, які повертаються довго й потроху».

Михайло Ватуляк, ТзОВ «Книжкові джерела»:

«Доки не матимемо відповідної інфраструктури, книжковий ринок не зможе нормально існувати і розвиватися»

коротко

ноВий бренд на ринку україни

«MacHOUSE» уже постачає офсетну фарбу ком-панії «Dong Yang ink»

Компанія «Dong Yang» розробляє й виготовляє офсет-ні фарби з 1948 року й зараз є лідером цього сегмента в Південній Кореї.

Виробництво «Dong Yang Ink» сертифіковане за Системою менеджменту якості й системою екологічного менеджменту (ISO 9001/ISO14001), продукція компанії сертифікована за ISO 2846.

Освоєння ринку України «Dong Yang» розпочала з продажу фарб для аркушевого й рулонного (coldset) друку. Схвальні відгуки українських поліграфістів про цю продукцію засвідчують, що на ринку з’явився стабільний робочий продукт із належним співвідношенням ціни та якості. А тепер «Dong Yang» повідомляє ще й про поча-ток дії спеціальної бонусної програми на українському ринку. Кожній українській компанії, що вирішила працю-вати з фарбами «Dong Yang», а відтак зробила першу закупівлю з 1 липня до 30 грудня 2010 року, програма гарантує пільгову ціну для перших трьох місяців роботи від часу першого відвантаження.

ноВа Ctp – система «MagnUS 400 iii platESEttEr»

Компанія «Kodak» представила нову розробку CtP-системи серії «Magnus–400 III Platesetter». Чотирипо-лосна CtP-система при-значена насамперед для друкарень, які займаються виробництвом комерційної продукції, офсетного упа-кування та книг.

Щоб полегшити виробничий процес, кількість мов, які під-тримує устаткування, збільшено до семи. Також нова «Magnus 400 III» оснащена механізмами автовідновлення й комунікації «Gigabit Ethernet». Окрім того, інженери «Kodak» завбачливо додали опцію переходу в режим cну під час простою. А про-грамна опція «Kodak Intelligent Prepress Manager» дає змогу повністю контролювати випуск друкарських форм у віддале-ному режимі, що підвищує продуктивність устаткування.

Поліграфія №7 (11) липень 2010 року6

Найдоступніші «листопідбірки» – ручні. Ви розкладаєте відбитки в лотки (від 6-ти до 12-ти), а потім одним рухом спеціальної ручки висуваєте на себе по одному аркушу з кожного лотка. Оче-видні переваги пристроїв – невеликі ціна і габарити, мобільність, використо-вуються в основному в офісах і учбових закладах.

Перейдемо до професійної техніки. Головний критерій класифікації «лис-топідбірок» – спосіб подачі паперу з лот-ків. «Листопідбірки» початкового рівня оснащені фрикційними механізмами. Принцип їх роботи знайомий всім влас-никам принтерів: подавальні ролики силою тертя зрушують верхній аркуш з пачки і передають його на ремінний транспортер, що подає аркуш до при-ймального лотка. У моделях високого класу застосовують вакуумне подаван-ня. Аркуш знімають зі стоса вакуумним ременем («Duplo DC-10/60», «Nagel S-8», «Watkiss DIGIVAC», «UCHIDA AeroCollate» і ін.). Для надійності пода-вання стос роздувають з торця стисне-ним повітрям.

Фрикційні «листопідбірки» в 1,5–2 рази дешевші від вакуумних того ж самого виробника. Їх основна пробле-ма – надійність подавання паперу. З часом фрикційні ролики забиваються паперовим пилом і перестають захоп-лювати папір. Особливо важко вони переносять «крейду» (очищення роли-ків стає регулярною процедурою). Для крейдованого паперу краще викорис-товувати надійніші аркушепідбиральні машини з вакуумним подаванням. До речі, про надійність: усі листопідбірки оснащені системами контролю якості. При подвійному захопленні паперу бракований комплект подається в спе-ціальний лоток.

Ще однією характеристикою «лис-топідбірок» є їхня будова – вагомий аргумент при виборі і експлуатації обладнання. У горизонтальних «лис-топідбірках» всі самонаклади підбору розташовані горизонтально в лінію. Такий тип машин призначений для великих тиражів з нечастими змінами найменувань продукції. Машини мають велику ємкість самонакладів – до 50 см, швидкість 3–4 тис. підбірок на годину (якщо не рахувати роботу двійниками). Також до особливостей цієї категорії можна віднести широкий асортимент самонакладів за форматами – від А4 до А2. З недоліків відзначимо велику площу, необхідну для машин, тривалий час переналагодження, неможливість збільшити кількість самонакладів на встановленому пристрої, а також висо-ку вартість обладнання.

Інший вид – аркушепідбиральні ком-плекси баштового типу (вертикальні), які, своєю чергою, поділяються на башти

з фрикційним подаванням аркуша гумо-вими роликами і аркушепідбиральні башти з вакуумним захопленням арку-ша і повітряним розподіленням. Як вже зазначалось, перші використовуються в основному для офсетних паперів. Вони надзвичайно компактні, але обмежені за типами використовуваних матеріалів.

Наступний параметр «листопідбір-ки» – кількість лотків, що визначає максимальну кількість аркушів і роз-мір брошури. Цікава концепція машини «Watkiss Vario»: ви вибираєте кількість лотків (2–16), додаєте їх в міру потреби і варіюєте лотки з фрикційним і вакуум-ним подаванням. Якщо лотків в одній «листопідбірці» не вистачає, об’єднуйте їх в комплекси. Кожна машина стає секцією такого комплексу. Максимум об’єднуваних машин залежить від моделі, наприклад, «Duplo DC-10/60» і «Horizon VAC-100» можна об’єднати до 6 машин. Зазвичай перша і подаль-ша секції конструктивно різняться, і виробники позначають їх додатковою буквою в найменуванні («DFC-100A» і «DFC-100B»), але є винятки: всі секції «DC-10/60» або «Nagel S8» однакові, що, звісно, зручніше, оскільки кожна башта може працювати самостійно, а не лише як ланка комплексу.

Максимальний формат паперу – важливий критерій для пристроїв, що працюють з аркушами А3+. З таким форматом дають собі раду майже всі принтери, дуплікатори і ЦДМ. Стеж-те, щоб «листопідбірка» не обмежувала формату друкованих видань. Вона може обмежити і максимальну щільність папе-ру. Найпростіші з фрикційним подаван-ням працюють з папером щільністю не вище за 128 г/м2. Для текстових блоків брошур щільніший папір використову-ють рідко, але його часто вибирають для обкладинок, тому зручно, якщо листопідбірка справляється з щільним матеріалом і автоматично укладає його в комплект. Максимальну щільність папе-ру (до 300 г/м2 ) допускають вакуумні механізми подавання паперу моделей «Watkiss». У «Duplo DC–10/60» щіль-ності до 250 г/м2 досягається лише на якісному папері (на папері середньої якості – до 153 г/м2). Аркушепідбираль-на машина «Nagel S8» працює з папером до 240 г/м2 у будь-якому лотку, а в «Uchida AeroCollate» до 300г/м2.

Навряд чи критичною стане номі-нальна продуктивність машини. У пред-ставлених на ринку машинах вона почи-нається від 1500 комплектів на годину, що відповідає, як мінімум, 200 зображен-ням формату А4 на хвилину (два аркуші А3 в комплекті і 4 зображення на одному аркуші). Це значно вище за швидкість роботи більшості цифрових друкуваль-них пристроїв. На продуктивність впли-ває ємність подавальних лотків. Що вона

Вибір обладнання

Термоусадне устаткування «Kallfass» від «Інтертехнодрук»

Розвиток економіки, конкуренція й зростання товарообороту змінили став-лення до упакування, до його якості й властивостей. Серед багатьох видів упакувань особливе місце посідає упа-кування в термоусадну плівку, що нині здобуває дедалі більшу популярність завдяки таким перевагам:

захист від вологи, вогкості, пилу й бруду, вища герметичність порівняно з іншими видами;

зручність зберігання плівки (не псується, не потрібно великих складсь-ких приміщень на відміну від картону);

економність (плівка дешевша від паперу або картону);

мізерний відсоток відходів;термоусадне устаткування дешев-

ше, компактніше й продуктивніше, ніж картонажне, а також набагато простіше щодо технічного обслуговування.

На світовому ринку спостерігаєть-ся збільшення споживання термоусад-ної плівки в різних сферах, відповідно, й пакувального устаткування. Плівка поступово витісняє ящики й паперову упаковку, оскільки вона втричі дешевша.

З огляду на дедалі більше зацікавлення до устаткування для упакування в термо-усадну плівку, вивчивши вимоги спожива-чів до такого типу обладнання, СП «Інтер-технодрук» (м. Київ) налагодило парт-нерство з німецькою фірмою «Kallfass», яка близько сорока років є одним зі світових лідерів на ринку пакувального устаткуван-

●

●

●

●●

ня. Серед клієнтів «Kallfass» – «BASF», «Bata», «Coca Cola», «Esselte Leitz», «Henkel», «Herlitz», «Kimberli Clark», «Kodak», «Philipps», «Reebok», «Rockwool», «Siemens», «Sony» тощо.

Модульна система, суворий конт-роль якості, а також широкий вибір різних компонентів і складових – така таємниця бездоганної роботи устатку-вання «Kallfass», що налічує понад 50 моделей: від найпростішого зварюваль-ного апарата до автоматичних ліній.

Крім оптимальної якості упаковки, устаткування відповідає й всім іншим вимогам сучасної промисловості: про-стота керування, широкий спектр засто-сування, а також економне використан-ня ресурсів.

За останні кілька років фірма СП «Інтертехнодрук» постачала пакувальне устаткування таким українським ком-паніям та установам, як «Новий Друк», «Rainford», «Баланс-Клуб», «МІККО», МК «Азовсталь», Дніпропетровська паперова фабрика, Український центр оцінки якості освіти, НБУ.

На початку липня 2010 у Донецькій області завершено інсталяцію лінії на базі верстата бандерольного пакування «SUPER WRAP 650 De Luxe» у ком-панії ТОВ «Кальдеріс Україна».

Пакувальна лінія – це верстат бан-дерольного пакування «SUPER WRAP 650 De Luxe» і термоусадний тунель «Standard 650 NT».

Винятково функціонально гнучка машина бандерольного упакування працює з двома рулонами плівки. Подають продук-цію за допомогою прямого завантажуваль-ного конвеєра. Потреби в техобслуговуван-ні немає, температуру роботи зварювальної системи з постійним нагріванням регулює термостат. Машина оснащена особливо ефективною системою безпеки. Зварюваль-ний штамп обладнаний оптоелектронною системою захисту й електромеханічним приводом. Крім того, машина має бічне захисне огородження. Рулони плівки укла-дають у тримач, оснащені електропривода-ми. Продуктивність машини становить до 30 уп./хв, залежно від продукту й плівки. Машина використовує поліетиленові плів-ки завтовшки до 80 мкм

Ще в недалекому минулому в нашій країні упаковці не приділяли належної уваги, деякі товари взагалі не запаковували, тому продукція часто псувалася при збері-ганні або транспортуванні. Це не влаштовувало ні виробника, ні споживача.

заявка на безкоштовне отримання газети

Назва підприємства ________________________________________________________

ПІБ отримувача ___________________________________________________________

Поштова адреса: ___________________________________________________________

Вул._ _________________________________________________ буд. ________________ Місто _________________________________________________ село _ ______________

Область _ _____________________________________________ район ______________

Поштовий індекс __________________________________________________________

Телефон __________________________________________________________________

E-mail ____________________________________________________________________

Профіль діяльності ________________________________________________________

__________________________________________________________________________

яку статтю ви хотіли б прочитати в нашій газеті?_______________________________________________________________________

Заповнену анкету надсилайте на адресуредакції газети «Поліграфія»

поштою: а/с 5922, м. Львів 79054факсом: (032) 244-59-49

e-mail: polygraphy@prominfo.com.ua

#

ВибираємоПідбір віддрукованих аркушів - одна із завершальних стадій під час виробниц-тва більшої частини поліграфічної про-дукції. Досі з метою економії або просто тому, що так прийнято на підприємстві, для підбору віддрукованої продукції використовують ручну працю. Iнколи використання ручної праці доцільне. Проте якщо обсяги великі, використан-ня аркушепідбирального обладнан-ня стає виробничою необхідністю. Не кажучи вже про те, що якість робо-ти просто не зіставна з ручною під-біркою, при якій велика ймовірність різних помилок через недосконалість людських можливостей. Отже, головні переваги «листопідбірок» (аркушепід-биральних машин) – висока продук-тивність, економія завдяки тому, що не використовується робоча сила, змен-шення (усунення) ймовірності помилки, скорочення втрат від браку.

7Поліграфія №7 (11) липень 2010 року

більша, то рідше доведеться зупиняти машину для дозавантаження. Цікаве рішення – обгортковий лоток збільшеної ємності в аркушепідбиральній машині «Nagel S8», що дає змогу укладати рівну кількість аркушів у всі лотки навіть, якщо для обкладинки необхідно використову-вати щільніший папір. У цьому випад-ку використання щільної обкладинки не знижує продуктивності машини.

Технологічне призначення є найваж-ливішим критерієм при виборі устат-кування для підбору аркушів і/або зошитів. Саме цим критерієм визнача-ють ефективність виробничого процесу, його якість, швидкість і економічність.

Дайте відповідь на такі основні запи-тання:

Яка основна спеціалізація вашого виробництва?

Яким чином будується технологіч-ний процес на вашому виробництві?

У якому напрямі ви плануєте роз-виватися?

Це допоможе знайти найбільш раціональне рішення того завдання, яке ви ставите перед собою, задумавши механізувати процес підбору аркушів і/або зошитів. У більшості випадків «листопідбірки» доцільно застосовува-ти у лінії з брошурувальними машина-ми, таким чином утворюють аркушепід-бірно-брошурувальні лінії.

Плюси і мінуси Отже, перерахуємо переваги «лис-

топідбірок» вертикального типу (всі дані узяті з буклетів виробників):

– компактність комплексу; – можливість нарощування кіль-

кості секцій підбору завдяки придбан-ню додаткових башт;

– висока автоматизація процесів керу-вання і швидкість переналагодження;

– мала кількість обслуговуючого персоналу (дві особи на комплекс з двох башт і фінішних пристроїв);

●

●

●

– велика кількість опційних при-строїв;

– вартість значно нижча, ніж у гори-зонтальних аркушепідбірних комплек-сів;

– можливість одночасно виконувати два завдання: одна башта (або група башт) працює на брошурування, а інша – на підбір комплектів аркушевої продукції.

Проте в аркушепідбірних башт є деякі недоліки, які виявляють під час реальної роботи:

ємність лотка 5 см (вказана деяки-ми виробниками ємність – 6 см), або приблизно 500 аркушів паперу щіль-ністю 80–100 г/м2. Єдиним винятком є башта VAC-60, заявлена висота стопи якої аж 13 см, але при цьому лотків подавання всього шість;

продуктивність у більшості випад-ків вказують для паперів щільністю 80 г/2. Це безпроблемний, легкий папір. У разі роботи з «крейдою» доводиться зменшувати швидкість, щоб забезпечити якісне відокремлення аркушів;

максимальної продуктивності в 9 тис. підборів досягають лише в разі роботи башти «в коробку», тобто без під-ключених фінішних пристроїв, і лише на короткий період часу. Чому? Тому що 500 аркушів з лотка на швидкості 9 тис. підборів на годину «відлетять» за 200 с, а потім башта зупиниться, вимагаючи дозавантажити лоток. Процес дозаван-таження десяти лотків самонакладів силами одного оператора (передбачає-мо, що всі лотки порожніють одночасно,

●

●

●

хоча на практиці так не буває) триватиме приблизно 120 с (в ідеалі). Таким чином, за годину при встановленій швидкості 9 тис. підборів на годину ми отримаємо «в коробку» приблизно 5625 комплектів (теоретично);

максимальну продуктивність автоматично обмежують під’єднані периферійні пристрої. Наприклад, під’єднавши до башти простий джогер з поворотом на 90°, нам відразу дове-деться знизити швидкість до 2 тис. комплектів на годину, інакше пристрій просто не встигатиме повертатися і комплекти падатимуть на всі боки. Зви-чайно, можна використати наявне у всіх виробників високостапельне прийман-ня із зсуванням комплектів, але і такий пристрій після з’єднання спеціальними кабелями обмежить максимальну про-дуктивність. Те ж саме відбувається і при під’єднанні пристроїв брошуруван-ня і переднього підрізання. У результаті майже у всіх виробників при під’єднанні пристрою шиття і фальцювання (бро-шурувальник) і переднього підрізання продуктивність комплексу становити-ме максимум 4500 екземпляри на годи-ну для листів А4 (виняток–комплекс «Stitch Liner Horizon»);

важливим чинником також є кількість сторінок у зшиваній брошурі і кількість башт у лінії. Цей параметр більшою мірою залежить навіть не від кількості башт у комплексі, а від мож-ливостей механізму ножового фальцю-вання, а також від швейних головок. Більшість виробників встановлюють

●

●

швейні головки «Hohner». На основі даних з буклетів тих же виробників отримаємо, що, працюючи на підбір аркушевої продукції у стос, ми можемо використовувати і шість башт у лінію, отримуючи комплект з 60 аркушів. А для шиття брошури можна застосову-вати максимум три башти, при цьому використовуючи найтонший з мож-ливих паперів. З великою кількістю аркушів у нас не впораються пристрій фальцювання і швейна головка. Отже, у традиційних аркушепідбірно-брошуру-вальних комплексах баштового типу ми можемо виготовити брошуру обсягом 120 сторінок, у тому числі обкладинку;

ще однією особливістю всього аркушепідбірного комплексу з верти-кальними баштами є необхідність додат-кового обтискання брошур великого обсягу після процесів шиття і ножового фальцювання. Цей чинник обумовлений конструкцією модуля ножового фаль-цювання. При роботі з однією баштою (обсяг брошури – 40 сторінок, у тому числі обкладинка) цих проблем ще не виникає, але при більшому обсязі дово-диться або докуповувати спеціальний модуль обтискання брошури кількома парами валів (ставляться між пристроєм брошурування і модулем переднього підрізання), або на деякий час укладати готову продукцію під прес.

Отже, для більшості друкарень, майбутнє все-таки за аркушепідбір-ними комплексами баштового типу. Хоча б тому, що вони дешевші від горизонтальних, компактніші, а також володіють більшою гнучкістю і швид-кістю переналагодження. А врахову-ючи, що основні тиражі зараз – від 0,5 до 5 тис. буклетів, то за той час, доки горизонтальний комплекс буде нала-штований на тираж 5 тис. екземплярів, вертикальний вже виконає замовлення і почне роботу з наступним. До того ж аркушепідбиральні комплекси башто-вого типу вимагають меншої кількості обслуговуючого персоналу.

Володимир НЕТАК

●

Вибір обладнання

Параметри порівняння C.P.Bourg BST 10d+ Duplo DC 10/60 Horizon VAC-100 Коментарі

Кількість лотків, макс.

10, 20, 30, 40, 50 10, 20, 30, 40, 50,60 10, 20, 30, 40, 50,60 Насправді робота в лінію з брошурувальником можлива не більше, ніж з трьома баштами. Більша кількість у лінію рідко потрібна для

одночасних робіт на підбірку і на брошуру. Під-бірка ж у стопу з великої кількості башт також

ускладнена через обмежену товщину блока при проходженні через башту

Формат аркушів макс./мін., мм

350x 520/115x200 352x500/120x148 350x500/120x148 У друкарнях працюють зазвичай з аркушами внутрішніх шпальт - щільність 50 г/м2 (газетний

папір), 70–80 г/м2 (офсетний папір), 150 г/м2 (самокопіювальний), і обкладинкою - щільність

до 250 г/м2

Щільність паперу, г/м2 50–250 60–300 52–208 (230 з дод. компресором)

Ємність лотка, мм 55 60 55

Система подавання Пневматичні вакуумні ремені з отворами (шість широких). Вакуум через отвори в ременях.

На спільній осі з вакуумними ременями вста-новлений гумовий корд круглого перерізу, що

створює канавку на відокремлюваному аркуші і перешкоджає захопленню подвійних аркушів

Пневматичні вакуумні ремені (вісім вузьких). Вакуум між ременями

Вакуумне колесо. Вакуум в отворах колеса

Продуктивність однієї башти, комплектів на годину, на підбір/на шитті

9000/4800 9000/5000 9000/5000 Максимальну продуктивність башти завжди обмежують фінішні пристрої. Максимальна про-дуктивність підбору навіть у стос із зміщенням

або поворотом рідко перевищує 4500 комп-лектів на годину. Продуктивність знижується

при збільшенні кількості башт у лінію і роботі з брошурувальником і фронтальним підрізуван-ням, а також при збільшенні формату аркуша. Базовою завжди вказується продуктивність у

форматі А4

Системи контролю ІЧ-датчики подвійного аркуша, пропуску, зами-нання, порожнього лотка; контроль довжини аркуша при вимкненому датчику подвійного аркуша (для роботи з темними матеріалами)

Датчики на просвіт, подвійного аркуша, пропуску аркуша, заминання паперу, порожнього лотка, заминання

паперу в транспортері

Датчики на просвіт, пропуску, заминання аркуша, подвійного аркуша, порожнього

лотка, проходження аркуша

Габарити однієї башти (Дx Шx В), мм

930x 730x 2000 630x 750x 1972 810x 650x 1670

Маса, кг 358 320 310

Порівняння 10-лоткових вакуумних башт

«листопідбірку»

Поліграфія №7 (11) липень 2010 року� обладнання�

Компанія «Терра Прінт Україна» пропонує широкий вибір професій-ного післядрукарського обладнання для виробництва брошур, журналів, буклетів та іншої поліграфічної про-дукції. Враховуючи останні тенден-ції зменшення тиражів, зростання популярності «книги на вимогу», обладнання з оптимальним співвід-ношенням ціна/якість і можливістю автоматизації процесів у постпресі дає відчутну перевагу підприємс-твам. Рішення від «Uchida» вигля-дають найбільш оптимальними для вітчизняних друкарень.

Японська компанія «Uchida Yoko Co.» була заснована в 1910 році. На сьогодні – це один з найбільших сві-тових виробників післядрукарсько-го поліграфічного обладнання. Компанія має свої представництва в більше ніж 90 країнах світу.

Постійні інноваційні досліджен-ня дозволяють компанії «Uchida» посідати провідні позиції у сфері тех-

нічних рішень і поставляти на світо-вий ринок високоякісне обладнання, що відповідає найвищим вимогам. Усе обладнання марки «Uchida» про-ходить строгий технічний контроль якості і має дворічну гарантію.

Політика компанії спрямована не лише на виробництво якісного обладнання, але і на створення мак-симальної зручності і простоти опе-рацій для людей, що працюють з ним. Саме тому все обладнання «Uchida», окрім високої якості, вирізняє ще і продуктивність, легкість і швидкість виконання всіх операцій. Недороге і надійне обладнання «Uchida» може працювати як в комплексах, так і окремо, й ідеально підходить для вирішення завдань малих і середніх друкарень, яким необхідно при порів-няно невеликих витратах забезпечити високу продуктивність на виробниц-тві і хорошу якість обробки.

Конфігурація «листопідбір-ни к»+брошурувальник+тример дає змогу повністю автоматизува-ти процес. Підбірка, брошуруван-ня і підрізування країв майбутньої брошури здійснюється в рамках однієї виробничої лінії. Продук-ція на виході вже повністю готова. Аркуші з 10 лотків підбираються із швидкістю 3600 прим. на годину, потім скріпляються на скобу, фаль-цюються і обрізуються по кромці.

UCHIDA UC-1100Аркушепідбиральна машина

баштового типу з 10-ма лотками,

фрикційною подачею аркушів і мож-ливістю під’єднування додаткових башт. Продуктивність цієї маши-ни – до 60 комплектів формату А4 на хвилину – робить її вигідним придбанням не лише для невеликих друкарень, але і для великих вироб-ництв. Машина здатна працювати з папером щільністю 35–210 г/м2 і форматом до 325х469 мм. У «лис-топідбірці» є лічильник прямого і зворотного відліку. Фотоелект-ричний сенсор і датчик помилок контролюють наявність паперу в подавальному лотку, повідомляють про зминання або подачу подвійно-го аркуша, переповнювання прий-мального лотка. Ємність подаваль-ного і приймального лотків – 28 і 65 мм відповідно. Викладення підібраних брошур здійснюється або в один стос, або хрест навхрест під кутом 200.

Окрім цього, «Uchida UC-1100» може додатково оснащу-ватися високостапельним укла-дальником ST-31 і додатковою баштою «Uchida UC-1100 B» із з’єднувальним столом, що збіль-шує кількість лотків до 20 штук!

«Листопідбірник» «Uchida UC-1100» може виконувати свої функції як машина, що стоїть окремо, так і в лінію з брошу-рувальником, складаючи, таким чином, аркушепідбирально-бро-шурувальну лінію.

Uchida USF-3100«Uchida USF-3100» – автома-

тична брошурувальна машина з продуктивністю 3100 брошур/год, призначена для роботи з невели-кими і середніми тиражами друко-ваної продукції. Брошурувальник може працювати як автономно, так і в лінію у комплекті з аркушепід-биральною машиною «Uchida UC-1100». При роботі за останнім варіантом стандартні формати і вид паперу визначаються автоматично.

Цей брошурувальник здатний виконувати операції скріплення в накидку і фальцювання. Завдяки вбудованим датчикам, він може

визначати такі помилки операцій, як зминання паперу, неподання блока і відсутність скоб. У випадку, якщо відбулося зминання або подвійне подавання, цей комплект виводить-ся у спеціальний лоток, причому робота машини не зупиняється. Також можливе оснащення брошу-рувальника додатковим лотком для ручного подавання аркушів.

У пам’ять брошуруваль-ника можливо занести 4 види нестандартних робіт і форматів матеріалів.

Uchida UT-3100«Uchida UT-3100» – три-

мер, що працює в аркушепідби-рально-брошурувальній лінії з обладнанням «Uchida», призна-чений для підрізування брошур по широкому боці. Продуктив-ність машини – 2800 блоків за годину. «Uchida UT-3100» дає змогу одночасно обробляти до 48 аркушів формату А3+. Три-мер має у своєму розпорядженні захисний блокувальний пристрій і оглядове вікно.

Роботу обладнання можна переглянути у відеоматеріалах на нашому сайті.

Габарити, мм 545x740x1056

Продуктивність, прим./год 3600

Кількість лотків 10

Формат паперу, мм мін: 95x150, макс: 328x469

Типи матеріалів офсетний папір

Ємність лотків, аркушів (64 г/м2) 350 (28 мм)

Ємність приймального лотка, аркушів (64 г/м2) 880 (65 мм)

Щільність паперу, г/м2 35–210

Характеристики Uchida UT-3100

Обладнання «UCHIDA» – це 95-річний досвід, праця 1500 осіб, японська якість, прекрасний дизайн, зручність в управлінні і функціональність.

Продуктивність, екз/год 3100 (А4)

Формат паперу, мм макс :328х457; мін: 182х257

К-сть швейних головок 2

Кількість аркушів до 20 при скріпленні, до 25 при фальцюванні

Ємність картриджа, скоб 5000

Датчики відсутність скоб, пропущення встановлення скоби, зминання паперу, наявність паперу в подавальному і

приймальному лотках

Відстань між скобами, мм 68, 128, 200, 260

Фальцювання ножове з двома валами

Види операцій скріплення внакидку і/або фальцювання, скріплення втачку збоку і під кутом

Характеристики Uchida USF-3100

Терра Прінт Україна04074, Київ, вул. Шахтарська, 4А, оф. 309

тел.: (044) 537-25-21, www.terraprint.kiev.ua, info@terraprint.kiev.ua

«UCHIDA» – раціональне рішення для друкареньНА ПрАВАх реклАМи

Розкіш від «NEO UV-LED K-M»

«Відтепер, коли у нас з’явився широкоформат-ний УФ-принтер «NEO UV-LED K-M», спектр наших можливостей став величезним, – розповідає Іван Кущенко, директор компанії «VD Art» (м. Одеса), яка виготовляє меблі на замовлення за індивідуальними ескі-зами клієнта. – Колись альтернативи не було – друкували лише чор-ним кольором, а зараз можна використовувати які завгодно барви для виготовлення справді розкішних, ексклюзив-них речей». Економіч-но вигідна й екологічно безпечна модель друкує на рулонних і твердих матеріалах завтовшки до 20 см і вагою до 100 кг.

Принтер інсталювала компанія «Сан», з якою «VD Art» вже має досвід співпраці. За словами Івана Кущенка, додатковим чин-ником для вибору саме цього обладнання стала його прийнятна ціна та й, зрештою, авторитетність «Сану», високий рівень сервісного обслуговування.

Ширина задрукову-ваного матеріалу – від 1,6 м (саме цей варіант обрали у «VD Art») до 2,5 м.

ноу-хау: світлодіодні блоки

УФ-затвердіння;дві японські напрям-

ні рейки на переміщення каретки;

металеві притиск-ні ролики. На принтері встановлені спеціальні вали (спереду й ззаду), які при друці на тон-ких аркушевих матеріа-лах не дають краям матеріалу загинатися. При друці на рулонних гнучких носіях вали допомагають подава-ти матеріал без хвиль, рівно по всій ширині матеріалу;

два безколекторних високоточних серводвигу-ни «FUJI» для подавання матеріалу і руху каретки;

завдяки італійсь-кому ременю із дрібним кроком забезпечується плавний розгін і гальму-вання каретки, тож пода-вання матеріалу – з точ-ністю до мікронів;

підняття основної балки принтера за допо-могою контролерів від компанії «SIEMENS» для високої точності підняття каретки над матеріалом;

нові складні столи уможливлюють друк на матеріалі необмеженої довжини.

●

●

●

●

●

●

●

9Поліграфія №7 (11) липень 2010 року

Зауважу лише, що за даними Книж-кової палати торік в Україні видали 57 мільйонів примірників книг (врахова-но абсолютно все – від брошур та під-ручників до художньої літератури), а, отже, не кожному українцеві дісталася хоча б одна українська книжка (мається на увазі художня). Тим часом у краї-нах Європи на одну особу припадає в десятки разів більше: у Німеччині – 12, у Польщі – 9. Щоправда, в Україні цю прогалину заповнюють піратські, видані за кордоном і ввезені нелегально, як пра-вило, російськомовні книжки. «Загалом, оцінюючи становище усіх, хто так чи інакше задіяний у видавничій галузі та беручи до уваги темпи розвитку закор-донних видавництв, мусимо констатува-ти – насправді ринку української книги немає, – каже Зіновій Романів, директор видавничої фірми «Афіша» (Львів). – Наклади невеликі, поліграфічні витрати зростають, мережа книгорозповсюджен-ня зруйнована, до того ж відчутна кон-куренція з боку російських видавців… У таких умовах важко працювати, і видавці, навіть маючи нові цікаві проекти, вида-вати їх на-гора не поспішають. Потрібні чималі кошти, а спрогнозувати – мати-ме книжка попит чи вкриватиметься на полицях книгарень пилюкою – важко». І справді, новинок після кризи з’являється у рази менше – 70% видавництв України скоротили випуск нових видань більш ніж на 33% за назвами. Подвигом нині можна вважати видання поезії, інтелектуальної літератури, «виведення» у світ нових імен літераторів. Навіть знані видавниц-тва – «Факт», «Фоліо» чи «Кальварія», не беруться ризикувати і пропонують здебільшого «ходову» класику, бестселе-ри і також потерпають від кризи.

Невеличким же «зірочкам» на кшталт «Афіші» так-сяк допомагає втриматися на плаву державне замовлення, певні дотації з боку місцевої влади (до слова, 2010 року в львівському обласному бюд-жеті на потреби галузі передбачено лише 700 тис. грн). «Найприбутковішими сег-ментами, в яких ми, власне, й працюємо від початку свого заснування, є дитяча і навчальна література для шкіл і вишів. Чимало науково-популярних, краєзнав-чих видань, – розповідає Зіновій Романів. – Конкуренція неабияка, але наші вироб-ничі потужності дають змогу оператив-но та якісно працювати, тому продукція за якістю, оперативністю виготовлення, переконаний, нічим не поступається про-відним видавництвам. У Києві маємо власне представництво і налагоджену по всій Україні мережу збуту, тож придба-ти наші книги можна без вдвічі-втричі більшої від справжньої вартості націн-ки. Є й ще одна причина того, що ми, як і чимало українських книговидавців, мусимо займатися дистрибуцією. Річ у тім, що капітал поважних гравців галузі має польське чи російське походжен-ня й вітчизняну книгу, наприклад, ті ж «Буква» чи «Літера» на продаж беруть неохоче – мовляв, невигідно. Водночас україномовну продукцію, навіть ті ж видані у нас підручники, науково-попу-лярну літературу, купують і в Донецьку, і в Криму, бо якщо книга цікава й варта уваги, вона має попит, незважаючи на те, якою мовою написана».

В «Афіші», за словами виробничого директора Олега Шведяка, налагоджено повний цикл виробництва, у технопар-ку – порівняно нещодавно придбаний п’ятифарбовий «Roland 100», «Miller» двофарбовий, швидкісна фальцюваль-на машина, біндер тощо. Словом – усе, щоб вчасно виконати будь-які побажання замовника. «Нових закупів не планує-мо – заледве чи знайдеться, чим заван-тажити машини, бо ж на 40% роботи і так поменшало. Та й бюджет не дає змоги, – зізнається. – Але якщо повер-немось до того рівня, на якому були, ска-жімо, років три тому, поміняємо нашу лінію «Colbus» для палітурного процесу, ниткошвейне обладнання. Ну а наразі

партнери (серед авторів підручників та навчальних посібників – вчені та педа-гоги НТУУ «Київський політехнічний інститут», ЛНУ ім. Івана Франка, НУ «Львівська політехніка», спеціалісти-практики з Києва, Харкова, Хмельниць-кого, Луганська – прим. авт.) до якості наших послуг не мають критичних заува-жень». Якщо звертаються із замовлен-ням розкішних ювілейних, подарункових художніх видань – в «Афіші» не від-мовлять, але такі проекти трапляються, починаючи з минулого року, дедалі рідше. Беруться й за видавничо-редакційну під-готовку будь-якої друкованої продукції. Тобто, як і всім, видавництву доводиться шукати шляхів виживання, адже за остан-ній час прибутки тут скоротилися втричі. Довелось частину працівників звільнити. І, судячи з нинішнього стану економі-ки й відсутності сигналів про згортання кризи, розраховувати на великі прибут-ки у нинішньому році також не варто. «У нові книжки доводиться вкладати удвічі більше коштів, ніж торік, тобто істотно зросли витрати на видання, – каже Зіновій Романів. – Хоча собівар-тість просто шалена, ми хочемо втримати покупців і ціни на продукцію відчутно не підвищуватимемо». До того ж суттєво зменшились обсяги накладів – зазвичай замовляють від 500 до тисячі примір-ників. На більше ніхто не відважується, адже, хоч рукописи і не горять, все ж непродані своєчасно книжки втрачають

привабливість «гарячих млинців» і мають ще менше шансів бути реалізованими.

Болісною проблемою є й система розрахунків з книгарнями. Не маючи змоги залучати кредитні або інвести-ційні ресурси, основна маса видавництв змушена згортати обсяги виробництва. А скасування пільгового оподаткуван-ня книговидавців відповідно до проекту нового Податкового кодексу, за слова-ми директора «Афіші», може остаточно припинити розвиток галузі. Сутужно буде не лише невеличким підприємс-твам, а й великим «зіркам». На його думку, українській владі доцільно взяти за взірець політику росіян, які книгови-дання звели до рангу державної справи. У нас наразі видавці зі своїми проблема-ми залишені віч-на-віч. «Україномовна, українська книга повинна коштувати дешевше. За рахунок чого – це вже має думати держава: пільги в оподаткуван-ні, збільшення ввізного мита, – каже Зіновій Романів. – Переконаний – єдине, що може зараз суттєво допомог-ти українській книзі – це не поодинокі гранти, а належні комерційні кредити під розвиток видавництвам. Хай мені як видавцю відверто скажуть і на ділі дове-дуть, що в Україні справді зацікавлені в україномовній, в російськомовній книж-ці. Чи ми й надалі будемо ринком збуту продукції російських видавництв?..».

Уляна ГАВРИШКІВ

9підприємстВо

Рукописи не горять – для цього бракує коштівРобити висновки про ситуацію на ринку книги насправді може кожен із нас, чесно відповівши на просте запитан-ня: коли я востаннє купував книжку? Правдиві відповіді у багатьох із нас збігатимуться.

Михайло Іванов, один із засновників і головний редак-тор видавництва «Манн, Іванов і Фербер», у статті «Що буде із книжками через 10–15 років» зазначає, що переломним момен-том у книжковій індустрії стане масовий перехід шкіл на елек-тронні тексти. Завдяки цьому держава зможе значно заощадити на друці й доставці підручників. «Електронна книга для школярів буде розрахована на 3–5 років

використання. У Конгресі США триває обговорення такої про-грами. Після шкіл на електронні книжки перейдуть університе-ти», — прогнозує Михайло Іва-нов. Згодом міністерства освіти почнуть закуповувати електрон-ний контент і пристрої для його читання. Масовий попит спричи-нить зниження собівартості елек-тронних рідерів. Водночас ціна друкованих видань через спад продажу паперових книг зроста-тиме, а незабаром видавництво стане й зовсім нерентабельним. З іншого боку, видавці можуть укладати договори із власниками інтернет-бібліотек, а доходи від продажу пропорційно розподіля-тимуться між сторонами угоди. «Звісно, такий перехід відбудеть-ся ще нескоро, але перші тенден-ції на українському ринку уже з’явились, – розповідає Тарас Сорока з видавництва «Друк на потребу» (Львів). – Ось візь-

мемо до прикладу видавництво «Медицина і світ». Тривалий час ми плідно співпрацювали, однак віднедавна вони почали розміщу-вати повні версії виданих кни-жок і журналів на своєму сайті, відтак «переїхали» в он-лайн». Це – взірець вміння підлаштову-ватись до нових умов на ринку і потреб споживача, для якого щораз очевиднішими стають переваги електронних видань. Цінний же не папір з надруко-ваною на ньому інформацією, а власне інформація. Досить один раз витратити кошти на букрі-дер, щоб потім завантажувати на нього будь-які тексти, куплені офіційно або отримані безкош-товно з електронних бібліотек. І тоді, як паперові видання ста-ють досить дорогими для кінце-вого споживача – у книгарнях бестселери продають по 70–90 грн за примірник, їхні електрон-ні аналоги можуть коштувати,

наприклад, не більше 10–20 грн. «Звісно, усе це не означає, що в майбутньому видавництвам немає місця, – каже Тарас Соро-ка. – Просто значна їх части-на повинна подумати про нові перспективи і напрями роботи. З іншого боку, про необхідність таких дій, на мою думку, свід-чить і нинішня кількість видав-ництв – лише у Львові працює близько 400. Конкуренція шале-на, а прибутки мізерні. Це як маленький ставок – коли заба-гато риби, а живитися нічим… Хтось, вклавши великі ресурси в устаткування й прагнучи якнай-швидше їх «відбити», вдається до демпінгу. Але, виставляючи надто низькі ціни, все одно не може дати собі раду»…

Видавничий бізнес Тарас Сорока розпочав у 2000 році. Робили свого часу, згадує, цікаві проекти з молодими українсь-кими прозаїками, однак прода-ти ті книжки було дуже важко.

Тепер не ризикують – вида-ють хіба що подарункову, пер-соналізовану, рекламну продук-цію. А здебільшого виконують

усі післядрукарські процеси для друкарень, підтримують клієнтів під час створення книги на будь-якому етапі – чи то з початково-го набору тексту, верстки, чи вже тільки скріплення та обрізки до готового примірника. Похвали-тися повною завантаженістю обладнання у «Друці на потре-бу» не можуть. Не так давно купили потужну фальцювальну машину, але належного обся-гу роботи для неї немає. Щодо того, аби знову працювати над видавничими проектами, Тарас Сорока налаштований скептич-но. На те, щоб видати бодай із десяток серйозних книжок, пот-рібно нині мати у гаманці близь-ко 500 тис. грн. на підготовку текстів, друк та гонорар авторам. Випуск однієї книжки залежно від обсягу, оформлення та гоно-рару, потягне щонайменше на 20–30 тис. грн. Додайте сюди ще витрати на рекламу, без якої книжка – якщо не належить відомому авторові – заледве чи матиме попит. Зайве, мабуть, говорити, що рентабельність такого бізнесу невисока.

Тарас Сорока, ПП «Друк на потребу»:

«Конкуренція шалена, а прибутки у всіх мізерні»

Поліграфія №7 (11) липень 2010 рокупостпрес10

cmyk

Тенденція до скорочення накладів і збільшення номенклатури видань спро-вокувала появу високоавтоматизованого, але менш швидкісного устаткування. Крім того, у зв’язку з активним розвитком циф-рового друку в книговиданні з’явилося таке поняття, як «книга на запит» – Book-on-Demand. При такому проекті для піс-лядрукарських процесів необхідно вико-ристовувати сучасні палітурні машини, повністю автоматизовані, оснащені інно-ваційними пристроями.

Цікавими для наших підприємств виглядають рішення від компанії «Tecnograf» (Італія). За словами Анто-на Несхозієвського, керівника проектів компанії «ЯВА–ІН», котра є офіцій-ним представником цього італійського бренда в Україні, дуже популярні на ринку СНД напівавтоматичні книго-вставні лінії «TECNOGRAF TOWER» і «TOWER+». Вони призначені для невеликих палітурних майстерень, друкарень, спеціалізованих палітурних майстерень і інших компаній, які не можуть собі дозволити повну книжко-

ву лінію або де облаштувати «велику» книжкову лінію неможливо через роз-міри, швидкість або спеціальний типо-розмір книг, а також для палітурників, які ще працюють з напівавтоматичним устаткуванням і хотіли б перейти на вищий рівень автоматизації для вико-нання основних операцій.

«TECNOGRAF TOWER» – це нова концепція для твердої палітурки: нові рішення і технології приклеювання, висока якість, малі габарити, висока гнучкість. Лінія «TOWER» містить машину для приклеювання каптала «Easy Band», книговставний модуль «Easy Tower» і модуль обтискання і штрихування «Easy Press». Машина призначена для вставляння книг фор-матом від 100х100 мм до 350х420 мм, завтовшки від 6 до 70 мм. Максимальна швидкість лінії – 400 циклів/год. Лінія «TOWER» дає змогу вставляти книги з прямим і круглим корінцем у тверду й інтегральну обкладинку, а також блоки Wire-o, на пружині. Одна з особли-востей згаданої машини – це перена-

лагодження з тиражу на тираж протягом 3 хви-лин. Керують машиною за допомогою програми «Copilot».

Модель «TECNO-GRAF TOWER Plus» є напівавтоматичною кни-говставною машиною. Лінія «TOWER+» – це новий етап у розробках компанії «TECNOGRAF». Основною відмінністю цієї машини від лінії «Tower» є вдосконалений вузол вставляння. Якщо в лінії «TOWER» вставляння здійснювали одним «крилом», то в новій моделі – за допомогою трьох. Таке удосконалення дало змогу підвищити швидкість встав-ляння в 3 рази. Але для збереження низь-кої вартості машини решту вузлів не міняли, тому загальна швидкість машини збільшилася до 800 циклів/год. Зазнав змін і клейовий апарат: його клейові вали стали не круглими, як раніше, а схожи-ми на кулачки. Така форма клейових валів активно використовується в кни-говставних лініях відомих європейських виробників. Цей вид валів уможливлює якісніше нанесення клею на блоки з гри-боподібним корінцем, який отримують після відгинання фальців. Також, на від-

міну від лінії «TOWER», тепер в лінію з машиною для книговставляння можна під’єднати модуль заокруглення корінця книжкового блока і відгинання фальців «Easy Round» і машину приклеюван-ня каптала «Easy Band». Таким чином, можна отримати повноцінну книговстав-ну лінію для невеликих тиражів книг, при цьому час переналагодження з тиражу на тираж залишиться однаковим, оскільки ці модулі, як і модуль «Easy Tower+», переналагоджуються автоматично.

Дуже важливо, що обидві книговстав-ні лінії можна комплектувати поступово крок за кроком, що дасть змогу друкар-ням зменшити первинну суму інвести-цій.

Володимир НЕТАК

Технологія Touch&Work робить керування лінією легким і зрозумілим навіть для недосвідченого опе-ратора. Ця технологія настільки спрощує та при-скорює переналагодження комплексу, що виправда-ною стає обробка навіть одного примірника друко-ваної продукції. Як наслі-док, така лінія буде ефек-тивною на виробництвах не лише з офсетною, а й з цифровою технікою. До того ж, завдяки здатності зберігати в пам’яті систе-ми налаштування для 200 замовлень, при повторній роботі з тиражем відходів немає навіть на етапі налаго-дження. Розглянемо окремо переваги аркушепідбірки та брошурувальної машини.

Подвійний цикл підбо-ру на вакуумній «Horizon VAC-100» уможливлює експлуатацію машини без зупинок на додаткове завантаження лотків. Фак-тично всі лотки поділяють на дві групи. Спочатку завантажують першу з них, машина починає підбирати

аркуші, а оператор в цей час завантажує другу групу. Як тільки один з лотків пер-шої групи порожніє, «VAC-100» миттєво автоматично перелаштовується на другу. Оператор може тимчасом доповнити першу групу, не зупиняючи лінію.

Крім того, верхніх два лотки «Horizon VAC-100» за бажанням можна вико-ристовувати для подаван-ня обкладинки – також у подвійному циклі. Тобто при спорожнінні одного з цих лотків машина авто-матично переналашто-вується на підбір з друго-го. Це неабияк прискорює процес виробництва, адже лотки з товстим папером для обкладинки порож-ніють швидше, ніж ті, в яких міститься матеріал для блока, і зупиняти машину в кожному такому випадку було б неефектив-но. Кожна башта «Horizon VAC-100» має по 10 лотків, а в лінію можна встанови-ти до 6 таких башт.

«Horizon» приділи-ла максимум уваги якості

виробництва. Такі дефекти, як подвійний аркуш, від-сутність аркуша чи його застрягання, миттєво фік-суються сенсорами оптич-ної щільності, встановле-ними на кожному лотку. При реєстрації помилки бракований примірник продукції швидко виво-диться в спеціальний лоток без переривання роботи машини. Уся інформація про помилку виводиться на монітор, оператор одразу бачить, в чому проблема і де саме вона виникла. Сен-сори мають чотири режи-ми чутливості, один з яких обирають в кожному окре-мому випадку залежно від товщини та якості паперу.

Щодо брошурувальної «SPF/FC-200A», то однією з її переваг є система, яка подає сигнал, коли запас дроту на котушці добігає кінця, та у випадку застря-гання дроту. Потім машина зупиняється, аби унемож-ливити появу на виході непрошитих брошур.

«SPF/FC-200A» здатна зшивати до 48 аркушів зви-

чайного паперу (64 г/ м2) чи зшивати і фальцювати до 32 таких аркушів. Роз-ташування притискних і фальцвалів регулюєть-ся автоматично, залежно від товщини брошури. Для якісного скріплення використовуються надійні головки «Hohner».

Керують системою за допомогою 10,4-дюймово-го цифрового сенсорного екрана з інтуїтивно зрозумі-лим інтерфейсом. Незначні налаштування можливі навіть під час обробки тиражу – «на льоту». До

речі, аркушепідбірку також можна контролювати з пульта SPF-200A.

У модулі обрізання FC-200A задіяно серводвигун, аби забезпечити високу швидкість та точність різу. Смуги обрізаного паперу здувають повітря-ним потоком у зовнішній ящик, в результаті чого у зоні різу не залишається жодних відходів.

Детальнішу інформа-цію про це обладнання можна отримати у ком-панії «Горізон». Ця фірма допоможе придбати

не тільки нову лінію у складі «VAC-100 і SPF/FC-200A», а й вживану, якщо таку пропонувати-муть на українському та загальноєвропейському ринках. Можна також обміняти старе облад-нання на нове за схемою Trade-In. Після інсталя-ції, на бажання покупця, «Горізон» може регуляр-но обслуговувати техніку та оперативно забезпечу-вати друкарню запчасти-нами з українського чи європейського складів.

Книжково-журнальна лінія «Horizon VAC-100 + SPF/FC-200A»Підбір листів, зшивання на скобу, фальцювання та обрізання передньої кромки ця система виконує на швидкості до 4500 компл./год. за один прохід. Комплекс у складі листопідбірки VAC-100 та брошурувальної системи SPF/FC-200A стане опти-мальним рішенням для підвищення ефективності післядрукарської обробки книж-ково-журнальної продукції в середніх та великих друкарнях.

Технічні характеристики VAC-100

Продуктивність до 10 000 компл./год

Макс. формат паперу

350х500 мм

Мін. формат паперу 120х148 мм

Ємність лотків 55 мм

Щільність паперу 52–230 г/м2

Режимидвійники (режим nonstop), режим брошур (можливість завантаження

обкладинок), блочна програма (один чи два відокремлювальних аркуша)

Живлення 230 В/50 Гц

Маса від 310 кг до 1860 кг

Технічні характеристики SPF/FC-200A

SPF-200A FC-200A

Формат паперу 120х180...356х508 мм 90х120...254х356 мм

Щільність паперу 64–157 г/м2 не суттєва, товщина блока до 4 мм

Ширина кромки, яку обрізають

від 2 до 20 мм

Пам’ять на замовлення усі DIN-формати, 200 індивідуальних спеціальних форматів для тиражів, що повторюються

Живлення 230 В/50 Гц

Маса 500 кг 245 кг

Тверда палітурка при малих тиражах: все дуже просто!Книга в твердій палітурці - найбільш давній і поширений вид поліграфічної про-дукції. За роки свого існування книга зазнала безліч змін, але суть її залишається незмінною - це блок аркушів в обкладинці. Спочатку книги виготовляли вручну в одному екземплярі. Поступово, з появою друкарських механізмів і машин, наклади книг зростали, а піком книговидання стало ХХ століття.

Поліграфія №7 (11) липень 2010 року

Замовникам часто доводиться виб-рати, яким способом скріпити полігра-фічну продукцію. Це залежить як від особистих смаків, так і від устаткуван-ня, яке є на підприємстві, куди людина звернулася. Вагоме значення для вибо-ру має і вартість операції скріплення тим або іншим способом. Уявімо собі, що виробництво володіє всім спектром необхідного для скріплення обладнан-ня, хоча в реальності таке трапляється надзвичайно рідко.

Один з найнадійніших і найдов-говічніших способів, що застосовують у виробництві книжкової продукції – шиття нитками, яке з високою міц-ністю скріплює як тонкі, так і щіль-ні аркуші паперу. Крім того, він не обмежує розкриваності книжково-го блоку. Різновид шиття нитками – шиття термонитками. Його основна перевага полягає в тому, що нитки не зав’язують, а спаюють. Ідея хороша, але на сьогодні шиття термонитками не надто поширене на наших підпри-ємствах. Зате дуже популярне шиття дротом внакидку. Устаткування для його реалізації є практично в будь-якій друкарні. Подекуди ще можна побачи-ти й найпростішу «тачалку» (ручний пристрій із швейною головкою), але сучасні підприємства обладнані так

званими «ВШРА» – вкладково-швей-но-різальними агрегатами, які здійсню-ють вкладку, шиття і обрізання готових виробів. Зошити майбутнього видання спочатку вкладають один в одний, щоб вийшов рівний корінець, а потім про-шивають дротяною скобою по лінії згину. Кількість скоб залежить від тов-щини корінця. Наприклад, для корін-ця завтовшки не більше 12 мм вистачає і однієї скоби. Отриманий блок легко розкрити – він залишається відкри-тим на потрібній сторінці. Крім того, його легко перегнути обкладинкою всередину. Спосіб шиття дротом вна-кидку – один з найдешевших і найоп-тимальніших для журналів, каталогів, брошур, шкільних зошитів та іншої продукції. Проте у нього є й недоліки. У такий спосіб можна скріплювати не більше 96 сторінок. Крім того, він не забезпечує тривалого терміну експлуа-

тації, оскільки аркуші, особливо з тон-кого паперу, можна легко вирвати.

Для скріплення виробів більшого обсягу використовують: 1) шиття дротом втачку; 2) безшвейний спосіб. Розгляне-мо перший. Це досить старий метод, який досі використовують у невеликих друкарнях вищих навчальних закладів. Він дає змогу надійно скріплювати блок, але зовнішній вигляд при цьому не най-кращий. До «мінусів» можна віднести і незручність під час читання: розкритий блок необхідно тримати обома руками. Це пояснюється тим, що нерозкритий блок прошивається дротяними скобами на відстані 6–8 мм від корінця. Проте є і «плюси» – дешевизна і можливість з’єднувати різні сорти паперу. Крім того, для скріплення аркушів не потрібне фальцювання.

Звичайно, дорогі ексклюзивні видан-ня вимагають відповідних способів скріплення і шиття дротом тут не варто застосовувати. Доцільними будуть шиття нитками і безшвейне скріплення. Безшвейним або термоклейовим спо-собом скріплюють майже всі журнали і більшість книг. Цей спосіб з’явився не так давно – в другій половині ХХ ст., але швидко потіснив своїх попередників. Використання нового способу значно здешевило процес виробництва книг і журналів незалежно від накладу. Важли-вим позитивним чинником термоклейо-вого способу є його універсальність, що дає змогу працювати як з тонкими, так і з товстими блоками і зошитами. Окрім цього, вигляд готових виробів, скріп-лених за допомогою термоклею, дуже естетичний. Проте є обмеження: 1) щодо щільності використовуваного паперу – фахівці не рекомендують клеїти блоки з паперу щільністю понад 220–250 г/м2; 2) щодо товщини блока – якщо виріб тонший за 3 мм, скріпляти сторінки за допомогою термоклею не варто, інакше блок розпадеться. Крім того, техноло-гічно неможливо зробити дві біговки на дуже близькій відстані. Крім того, при інтенсивній експлуатації і тривалій дії негативних температур книжковий блок на термоклеї може розпастися. Якщо ви хочете, щоб склеєний журнал або книга служили довго, не слід дуже широко їх розкривати.

Замовник, звичайно, найчастіше не знає технологічних вимог, які врахову-ються при виборі того або іншого спо-собу скріплення друкарських виробів. Наприклад, при шитті внакидку кіль-кість сторінок обов’язково має бути кратною чотирьом, а тонкі сорти паперу для нього зовсім не годяться. Для шиття внакидку рекомендується використову-вати папір щільністю не менше 55–60 г/м2. Не рекомендується скріпляти дро-том внакидку блоки завтовшки більше

5 мм, бо виріб виглядатиме роздутим. Крім того, товщину корінцевих фаль-ців і різницю в довжині між зовнішні-ми і внутрішніми сторінками потрібно обов’язково враховувати при верстанні полос виробу. Наприклад, при товщині корінця 2 см різниця між ними станови-тиме 1 см, тому зовнішні сторінки мають бути довшими на власне цей сантиметр.

Окремо слід поговорити про рек-ламну продукцію. Так склалося, що рек-ламні буклети скріплюють дротом, хоча це і не дуже презентабельно. Зробити попередній розрахунок товщини блока не складно. Маса паперу пропорційна його товщині, тому блок з 96 сторі-нок на папері 80 г/м2 матиме товщину приблизно 4 мм. А при такій товщині вже можна вибирати: чи шити дротом внакидку чи віддати перевагу безшвей-ному скріпленню.

Окремий вид скріплення – це спіралі, металеві або пластикові. Мета-

лева спіраль забезпечує дуже хорошу розкриваність книжкового блока (на всі 360 градусів) без пошкодження обкладинки і сторінок. Вона найчастіше використовується у виробництві кален-дарів, зошитів, блокнотів, довідників, каталогів. Проте для скріплення рек-ламних матеріалів або ж офісних пред-ставницьких документів найчастіше застосовують пластикові спіралі. Вони естетичніші, можна підібрати різний колір, а саме скріплення виконується на простому і недорогому апараті вруч-ну. В особливих випадках для скріп-лення аркушів паперу використовують пластикові кільця, гвинти, пластикові пружини й іншу оригінальну фурніту-ру, мета якої – не стільки скріпити, скільки виокремити поліграфічний виріб, посилити його привабливість і неповторність.

Уляна ШЕлЕНГ

11

Нитки, дріт, клей... І що обрати для скріплення?

Виробничий цех

Серед великого різноманіття поліграфічної продукції є група виробів, що потребують скріплення надрукованих аркушів. Перш за все, це – книги, брошури, каталоги, блок-ноти, щоденники, календарі, журнали. А останніми роками багато компаній замов-ляють для себе багатосторінкові рекламні вироби, при виготовленні яких використо-вуються такі методи з’єднання аркушів, як шиття або склеювання. Отже, треба знати, скільки ж способів скріплення є і які технологічні переваги і недоліки кожного з них.

12

cmyk

Поліграфія №7 (11) липень 2010 рокунаостанок

Серед основних видів витратних матеріалів, що поставляються на ринок України і представлені в асор-тименті пропозицій фірми: пластини для офсетного друку «Great Weall», «ZYLO», офсетні полотна з планка-ми «Phoenix» («Aquamarine», «Topaz», «Sapphire»), «Conti Air» («Zenith», «Entropia», «Dotstar»), хімія для дру-карських форм, змиви для валів і офсетних полотен, добавки у зволожу-вальний розчин, гумувальний розчин, матеріали для коректування і допоміж-ні («Saverio Rief», Італія). Також ком-панія пропонує фарби для аркушевих і рулонних машин «SWeetco», кальку для лазерного принтера («Abazeta», Іспанія), плівку для ламінування матову і глянцеву «Cosmo» (Індія), «Polyflex» (Китай), а також витратні

матеріали «Standart» для дуплікаторів «Ricoh», «Riso», «Duplo» – фарбу і майстер-плівку.

Характерними для роботи компанії є стабільність і оперативність поставок, постійна наявність матеріалів на складі, індивідуальний підхід до роботи з кож-ним клієнтом, гнучка система знижок. Пропоновані матеріали мають хорошу репутацію як серед друкарень, так і серед кінцевих споживачів поліграфіч-ної продукції.

Як фірма, що динамічно розвиваєть-ся, ПП «AS-trading» прагне оператив-но реагувати на всі зміни, що відбува-ються на ринку поліграфії в Україні, що дає змогу знаходити оптимальні рішення навіть для найвимогливіших клієнтів.

Компанія практикує індивідуальний підхід до кожного клієнта. Менедже-ри грамотно підбирають відповідні для клієнтів матеріали, а технологи дають рекомендації щодо їх оптимального використання в поліграфічному вироб-ництві. У компанії гнучка цінова полі-тика, різна форма оплати, для постій-них клієнтів – відстрочення.

У модельному ряді «KW-Trio» є всі види різаків: шабельні різаки з довжиною різу від 310 до 546 мм і потужністю різу до 2 мм, тримерні різаки найвищої поліграфічної якості різу від 360 мм до 2000 мм з подовже-ною платформою, а також гордість колекції «KW-Trio» – найрізноманіт-ніші механічні гільйотини.

Гільйотини «KW-Trio» вирізняє висока культура виробництва, високі функціональні дані і, що найголовні-ше, різноманітність специфікацій: наприклад, тільки зараз в Україні

нарешті стала доступною гільйотина з довжиною різу 360 мм і стосом до 150 аркушів. Модель цієї гільйотини «KW-Trio 3943» виконана в метале-вому корпусі, з дуже високою якістю сталі і загостреннями ножа. Не менш популярною, ніж ця гільотина малої потужності, за короткий час стала і гільйотина середньої потужності «KW-Trio 3947» з довжиною різу до 430 мм і товщиною до 200 мм, на столі-підставці. «KW-Trio 3942» — це приклад класичної гільйотини на 430 мм різу зі стосом до 400 мм, а

«KW-TRIO 3941» – покращений і потужніший її варіант: стос до 550 мм і прецизійний привід заднього упора (точність похибки менша 1 мм).

Отримати детальнішу інформа-цію, довідатися про характеристи-ки обладнання або придбати його можна, звернувшись у компанію «Полігруп».

«Stora Enso» зупиняє дві ПРМ

Унаслідок закриття ПРМ №2 і №5 на заводі у Варкаусі паперо-ва промисловість втрачатиме 290 тис. тонн газетного й каталожного паперу на рік.

Крім того, буде звільнено 175 з 506 працівників. Після скорочень на заводі продовжиться виробниц-тво тонкого паперу й целюлози.

Завдяки раніше здійсненим скороченням фінансові результа-ти компанії в першому кварталі поточного року трохи покращи-лися. Очікується, що в результаті оптимізації виробництва другий квартал буде ще успішнішим.

Нагадаємо, що, за словами керівництва «Stora Enso», рішен-ня про припинення роботи двох ПРМ прийнято у зв’язку зі зни-женням попиту на газетний папір у Європі – зараз пропозиція пере-вищує попит на 18%.

Відповідно до звіту «Stora Enso», сегмент газетного вироб-

ництва за підсумками першого кварталу приніс концерну лише втрати – €1,6 млн. У 2009 році аналогічний період увінчався при-бутком у розмірі €20 млн. Загалом компанія зафіксувала прибуток €119 млн за перший квартал. При-ріст становить 137% порівняно з минулим роком.

Компанія «Stora Enso» офіційно ого-лосила про свої плани закрити дві папероробні машини з виробництва газетного й каталожного паперу.

Доступна за ціною технікаВ Україні розширилися пропозиції рішень для поліграфістів і офісних користувачів: вперше стала доступною вся лінійка різальної техніки відо-мого світового бренда «KW-Trio» (Тайвань), що спеціалізується на випус-ку різальної техніки, степлерів у дуже широкому асортименті.

Надійний постачальникПП «AS-trading» є одним з провідних постачальників поліграфічного устат-кування і витратних матеріалів для виготовлення поліграфічної продукції. Компанія пропонує комплексні рішення для поліграфії, підібрані і оптимізовані відповідно до вимог клієнта