ИПСУХА #79

ИПСУХА #79 май 2014

ПРЯМИЙ фiзичнийметод

#СЛОВА РЕДАКТОРА

Дивна річ ескалатор: підіймаєш-ся, дивишся на людей, що їдуть униз, азробитинічогонеможеш,тайнепобачишїх,мабуть,вженіколи.Аленезавждидляцьогопотрібностоятинарізнихшляхах. Станція метро «Університет» маєдоситьдовгустрічку,їхатинудновато,йтипішки-нестанесил.Передсобоюпомічаювже сивого, на вигляд звичайного, інте-лігентного чоловіка. Він тримає в рукахпланшет, на якому зосереджено допома-гає якимсь пташкам дістатися дому, ми-наючимонстрів.Черезплечеяспоглядаюцейпроцес інепомітнодля себепочинаювболівати за незнайомця. Переходимо нанаступний ескалатор, встигаємо пройтиновийрівень.Навиходічоловікввічливопритримуєдляменедвері, ітількитодіябачу його обличчя. АндрійКуликов – ве-дучийпрограми«Свобода»наICTV.Віннераздивувавменесвоєювитримкоювефірі,аособливонапередодніввечері.Зробившидекількакроків,завмираю,вголовіпроно-ситьсясотняпитань.Однакчоловікзникаєунатовпі.

Не прогавте головного!У травне-вомуномеріредакціязбільшиласвійштаттаобсягсторінок.Наражаючисебенане-безпеку, випробувала КПІшні їдальні татранспортнесполучення.Неоминулаівен-тів,яквсамомуінституті,таківКиєвіза-галом.Атакожвзялаінтерв’юувиклада-ча,чийЖивийЖурналцієїзимипрочитавчинекоженстудентІПСА. Вйо!k

@captain

{

#СЛОВА РЕДАКТОРА

май 2014 | ипсуха | 3 фото Анны Полянчиковой

4 | ипсуха | май 2014

#СОДЕРЖАНИЕ

Май 5 #афиша 6 #личность Селін 16 #проверено_на_себе Гонка20 #стиль_ипса Fx22 #проверено_на_себе Eat it

26 #искусство Арсенал30 #культ_кпи Кардіо32 #тонко Кодекс Межигір’я 34 #чтиво Немиті слова

май 2014 | ипсуха | 5

#АФИША

до 27.06 выставка«КодексМежигір’я»вНациональномхудожественном музееУкраины(подробнее на стр. 32)22 мая ВалентинСтрыкалов«ЗеленомТеатре»24 мая ЛесьПодервянскийиSocialClassesспрограммою «Героїнашогочасуабогудбайкацапстан»вSentrum31 мая Литературно-музыкальныйперформанс«Альберт,абонайвища формастрати»вМыстецькомАрсенале31 мая «Бумбокс»вStereoplaza1 июня «Крихітка»вSentrum13 июня «ДругаРіка»вCaribbeanClub21 июня «ОкеанЕльзи20роківразом»настадионе«Олимпийский»

которые стоит посетить в ближайшее времяРедакция выбрала самые интересные мероприятия,

Майский номер напечатан иначе, нежели апрельский. Вместо обычной типографии редакция воспользовалась

услугами предприятия, изготавливающего фотокниги. Детальнее о них нам рассказал директор компании Print-a-tet Владимир Ющак.

Вы спросите у нас: «А что будет в ИПСА и КПИ?». А мы ответим: «Будет ВЕСЕЛО!». Сдавайте лабы и закрывайте хвосты, коллеги!

Сегоднявозмож-ности полиграфииразрешаютсоздаватьнепростоколлажиизфото-снимков,аполноценныедизайнерские фоток-ниги. Главное отличиефотокниги от стандарт-ного альбома – это ори-

гинальный дизайн, вы-сокое качество печатии надежная техноло-гия переплета. Такаявыпускная фотокнига –это не набор фотосним-ков, вклеенных либовставленных в альбом,аименнокнигасосвоей

собственной историей. Теперьпользо-ватель сам определяет,сколько фотографийразместить на стра-ницах, и где располо-жить текст и подписик снимкам. Также, онможет сделать абсолют-но уникальную облож-ку, чтобы оригиналь-но оформить историюсвоих студенческихлет. Соберите своюфотокнигу на сайтеprint-a-tet.com.ua.k

6 | ипсуха | апрель 2014

#ЛИЧНОСТЬ



СелінПід тиском першої й останньої в цьому семестрі атестації

Ясиджунавпроти,О.М.спо-кійний та доброзичливий, як і зазви-чай.Інтерв’юобіцяєбутицікавим. - Що ж. Почнемо з веселого.Кількатижнівтому,підчаслекції,Вирозповіли,щовчасистудентствапра-цювали у зоопарку.Що стало причи-ною такого працевлаштування та яківраженняВиотрималивідцьогодос-віду? - В зоопарку є загальнийохоронець на вході та нічний охоро-нець у кожній секції. Причому, колия прийшов туди, більшість працівни-ків складали студенти КПІ. І майжетретину – студенти мого факультету(тодіянавчавсянакафедрі,щозараззнаходиться на ФІОТі). От. А потра-пивнацюроботуянаступнимчином.Мійтовариш,зякиммижиливоднійкімнаті14-гогуртожитку,напрактикуїхаввіншемістойдуженехотів,абимісцеохоронця«пропало».(Сусід О. М. працював у секції мавп. – прим. ред.).Томупередвід’їздомвіннаписавзаяву«Прошу звільнити мене», я написав«Прошуприйнятимене»,іколипрак-тикавприятелязакінчилася,мизно-ву помінялися місцями. Тобто я пра-цювавнедовго:тримісяці.Найбільшевраження на мене справило те, щомавпиведутьсебемайжетаксамо,якілюди.Звичайно,зоглядунате,щоя

бувнічнимпрацівником,простонемігнескористатисяможливістюприводи-ти дівчат-одногрупниць на службовучастинузоопарку,дебуласпеціальнасітказдверцятами,черезякумавпго-дували.Яцього не робив, бо вночі їхне годують, а дівчат приводив поди-витися. Іщонайцікавіше, коли хтосьнамагавсядівчинуобійняти,томавпи(саме нижчі примати) влаштовувалину дуже бурхливі сцени ревнощів, алюдиноподібніякразспокійнодоцьо-гоставилися.Навітьнезнаючому.Нуоттаке. При підготовці до інтерв’ю ядостатньодовговивчавсайтСеліна.Івідкрив для себе багато цікавого проневикладацьке життя цієї людини.Зрештою, я вирішую спитати про всепо порядку. Спочатку про чималийстажподорожуванняО.М. тапро те,якчастовінцеробить. -Щороку. Я закінчував шко-лу в Ужгороді. І там було прийнятонавихіднівибиратисявгори.Апотімстали ходити групою з наплічника-митанаметами.Так от.Школуя за-кінчиву1975-му.Ізтихпір,щороку,коли починаються відпустки, ми зби-раємося з друзями і йдемо.Нажаль,зараз вже і вік, і здоров’я не ті, томумибільшенеходимозвеликимирюк-заками,апростопоселяємосянаякусь

@skorohod та @anamarkovych зустрілися з, можливо, найбільш творчоюособистістю ННК «ІПСА» - Селіним Олександром Миколайовичем.Мова пішла про роботу в зоопарку, вірші та австрійські діалекти.


#ЛИЧНОСТЬ

турбазу хоч унашихКарпатах, хоч уСловаччині, уПольщі булиминулоголіта (туристичних готельчиків у та-ких місцях дуже багато), ну і ходимоу такі собі одноденні походи. Все за-здалегідь планується: куди і о котрійнам потрібно піднятися зранку, депобуватиіяктудидістатись.Осьтак. - Амісце, якеВас найбільшевразило? -Певно,щоцеАвстрія. Їїмивідвідалидварокитому.Іоттаммененасправді вразив той факт, що ав-стрійці називають себе німцями. Яквідомо, Німеччина об’єднувалася на-сильноучасиБісмарка.Доцьоговонаскладаласязкнязівств.ІБісмаркпро-вівзнимивідповіднідії.ВтойжечасАвстріяшвиденькооб’єдналасязУгор-щиною, а ця держава вже булапрус-самнепозубах.Ітам-таки,вАвстрії,япрочитавводнійкнизі,щоавстрійціпишаютьсятим,щовонинімці,аленепруссаки.В Австрії дуже багато різних діалек-тів, і зрозуміти їх просто неможливо.Звичайно, що літературну німецькузнаютьвсі,ушколахвивчаєтьсясамевона,томуколизвертаєшсядолюдей,

вониодразурозуміють,щоти - інозе-мець. Німецьку я знаю, тому склад-нощів у мене не виникало. Але самфакт,щожителі,наприклад, сусідніхсіл розмовляють різними діалектами,

причомуїхпрактичнонеможливозро-зуміти–осьцесправдівражає. МистецькісмакиСелінаята-кож не можу залишити поза увагою,тому й прошу розповісти про них де-тальніше. -Ну,малюватиягетьневмію,музична освіта - два роки, а віршіякосьсаміприходять,гріхнескориста-тися.Інодіпописую.Асамеусенсісма-ків, то змузики я дуже люблюджаз,класичну.Тайвзагалі,всякухорошуполюбляю(посміхається).Аотзліте-ратуривменесмакищеті.Ядвічіпе-речитавпоемуГомера.Іце,явамска-жу, булонепросте читання.Спочаткуросійськоюмовою,апотімдізнався,щоєукраїнськийпереклад,купивнаПе-трівцііпрочитавщераз.Першаглавайде складно, а от далі – пісня.Дужезахоплює. Із сучасного… (думає) Отвилетіло прізвище із голови. Є в цієїписьменницітакийтовстийроманпропригодихлопцяідівчини,уякихбулипредкизлавУПА.Іотцідвоєрозслі-дують справу, розплутують таємницюсвоїх родичів. Ой, якже її звали.Непам’ятаю,нажаль.Напишітьменінапоштучинаfacebook,іявамвідповім,

щотозаписьменниця. - Звичайно, напишу. Ну, іповертаючись до студенства, хочу щедещозапитатипротічаси.ЯкВина-вчалися і чи цікавив Вас сам процес

МАЛЮВАТИ Я ГЕТЬ НЕ ВМIЮ, МУЗИЧНА ОСВIТА - ДВА РОКИ,

А ВIРШI ЯКОСЬ САМI ПРИХОДЯТЬ,

ГРIХ НЕ СКОРИСТАТИСЯ.


здобуттязнань? -Навчатисябулодужецікаво.Явтіроки,ацесередина70-х,маривобчислювальною технікою. Звичайно,тоді жодних персоналок не було. Об-

числювальнийцентрКПІ–цебув13-йкорпус.Напершомуповерсірозміщу-валосядвімашини.Іцещевважалисямалі.Третійповерхзаймалабільшпо-тужнаЕОМ.Ну,іначетвертомубулащеодна.Іщобвідлагодитипрограму,потрібно було записуватися за тиж-день. Це вже потім інші факультетипочалискуповуватипотрохумашини.Аосьтодібувлише13-й. -Аокрімнавчання,булиуВасщеякісьстудентськізахоплення,хобі? - Гмм… Та ні, які там хобі!Мені настільки подобалося писатипрограми,щонавітьзараз,колицепо-трібно,ажрукитрусяться-такхочеть-сясістийпрограмувати.Тобтоможнавважатицетакимсобіхобі.Вжепотім,у80-хроках,явступивдоаспірантури,писав дисертацію. Але ж аспіранту-раця трироки, і я дужедовго валявдурня.Ну,як.Роботабуламайжего-това. Щось десь дописати, десь вста-витиграфікиі,врешті-решт,здатинадрук.Іотзакінчивяаспірантуруу86-му,азахищавсялишеу89-му.Аленатой часмій навчальний керівник, нажаль,помер. ІЗгуровський, спочаткукандидат, а потім доктор наук, дуже

накачаний,якосьсхопивменеукори-дорі,притиснувдостіни(недивлячисьнамоюкомплекціютіла)ісказав:«Запіврокунезахистишся–вб’ю».Ічерезпіврокуязахистився.(сміється).

-Дієвийзасіб!–кажуя. - Так, називається «Прямийфізичнийметод»,–смієтьсяО.М. Далі в процесі розмови я ді-знаюся, що зовсім скоро ОлександрМиколайович збирається оновитирозділзцікавимиісторіяминасвоємусайті.Звичайно,янеможувтримати-сяіпрошуйогорозповістищосьпрямозараз. -Добре.Євменеоднаісторія.

Мизжінкоюякразпобралися,алесинунасвженародився.Жилимиутомуждомі,щоймоїбатьки,лишеньу сусідньому під’їзді. І от одного днялунаєдзвінок.Кажу: -Алло. -Саша? -Так,–кажу.–Саша. -Ачогожтинесказав,щотижонатий? - Вибачте, дівчино, ви хто? –кажу. - Вінще й питає! І дитина втебеє?! -Так,є. Ну, і чи та дівчина вагітнабула,чисвогоСашканастількилюби-

ЗГУРОВСЬКИЙ СХОПИВ МЕНЕ У КОРИДОРI,

ПРИТИСНУВ ДО СТIНИ I СКАЗАВ: «ЗА ПIВРОКУ НЕ ЗАХИСТИШСЯ – ВБ’Ю».

I ЧЕРЕЗ ПIВРОКУ Я ЗАХИСТИВСЯ.


#ЛИЧНОСТЬ


ла,внеїпочинаєтьсяістерика.Ія,зви-чайно,вженеможукинутислухавку,намагаюсяїїзаспокоїти. - Дівчино, може ви номеромпомилилися?–кажу.

-Ценомертакий-то? -Так,–відповідаю.–Може,тодіСашконеправильновамйогодав? А вона все рида. Ну, я й по-чинаюрозповідатипросебе,просвоюродину.Ічую,щоголосдівчинизаспо-коюється. В результаті дістаю із неїзізнання.Вонаподзвонилапотелефо-ну,щодавїйтойСашкоіпотрапляєвквартирумоїхбатьків.Причомувсяцяситуаціяпродовжуєтьсяхвилиндвад-цять.АпоручзімноюстоїтьмояжінкаСвітланайпитає,мовляв, нущо тамтаке,хтотобідзвонить?Пояснюю,щотодівчинаномеромпомилилася.«Ітизнеюдвадцятьхвилинрозмовляєш?!»(сміється) Такот.ДівчинацяпотрапляєнамоюматиіпитаєСашка.Їйкажуть,що Сашко живе окремо з дружиною.«Якздружиною?Авінменінеказав,що вінжонатий!». В результаті мамадалаїймійномер,дівчинакидаєслу-хавку, і вони обидві починають менідзвонити.Першоювстигаєсамедівчи-

на.Отож,післядвадцятихвилинтакоїрозмови,менідзвонитьматийпитає,зкимятакдовгорозмовляв.«Тацеді-вчина номером помилилася.» - кажу.«Не бреши матері!». (сміється). Ну, і

тепер яще двадцять хвилин розпові-давматері,вчомубуласправа. Врешті-решт, виявилося, щономер того Сашка відрізнявся від те-лефонумоєїматерінаоднуцифру.Атоді телефонибулидискові, от дівчи-на,певно,інедокрутила.Більшевонане дзвонила, мабуть, розібралася. Внеділю приходжу до батьків у гості.Сидимонакухні,мативжезаспокоїла-ся:кількажднівпройшло. Іот,колимизбатькомлишилисяудвох,вінменінапівпошепкикаже: «Ну,що?Зі свої-мижінкамирозібрався?».Ітеперящебатьку мав двадцять хвилин поясню-вати, що дівчина просто помилиласяномером.

Уходірозмовиядізнаюся,щоОлександр Миколайович – нащадокпедагогічної сім’ї.Дід та його дружи-на,мати,тітка–всівонибуливчите-лями, тому куди-куди, як не у педа-гогимав пітиО.М.Єдина різниця втому,щоСелінставвсежнешкільним

ОБЧИСЛЮВАЛЬНИЙ ЦЕНТР КПI – ЦЕ БУВ 13-Й КОРПУС. НА ПЕРШОМУ

ПОВЕРСI РОЗМIЩУВАЛОСЯ ДВI МАШИНИ. I ЦЕ ЩЕ ВВАЖАЛИСЯ МАЛI. ТРЕТIЙ

ПОВЕРХ ЗАЙМАЛА БIЛЬШ ПОТУЖНА ЕОМ. НУ, I НА ЧЕТВЕРТОМУ БУЛА ЩЕ ОДНА.

I ЩОБ ВIДЛАГОДИТИ ПРОГРАМУ, ПОТРIБНО БУЛО

ЗАПИСУВАТИСЯ ЗА ТИЖДЕНЬ.


#ЛИЧНОСТЬ#ЛИЧНОСТЬ


май 2014 | ипсуха | 13 фото Анны Полянчиковой

вчителем, а пішов викладати до уні-верситету, хоча свої сили спробувавуякостівчителявПолітехнічномуліцеї. - І, напевно, одне з останніхпитань.Майже кожен студент ІПСА,та й не тільки, взимку читав ВашLiveJournal,демовайшлапросічневіподії.Тапитаннявнаступному:яквизараз,оглядаючисьназад,сприймаєтевсе,щотрапилось?Іякможетеохарак-теризуватиостанніподіївкраїні? -По-перше,явважаю,щовсебуло недаремно, бо справа справдізрушила з мертвого місця - золотогобатона таки скинули. Інша справа,

хтоприйшовдовлади.Бо є стара за-гальновідома фраза: «Революції за-думуються ідеалістами, звершуютьсяфанатиками, а результатом користу-ютьсяпокидьки».Потрібно далі боро-тися,змінюватисистему,щобжодензнихнемігскористатисятим,нащонезаслуговує.Ну,астосовноостанніхпо-дій,асамеросійськоїокупації,товва-жаю,що,якінабудь-якійвійні,землямаєгорітипідногамиокупантів. - І на завершення. Класичнепобажання студентам. Чи потрібнобутиактивнимиівнавчальномупла-ні,івгромадськомужитті? - Кожного року я кажу сту-дентам,що в залежності від напрям-ку їхньої подальшої діяльності зале-

жить те, чим вони мають займатисяпаралельно з навчанням. Бо у нас вінституті знань всеж таки надаєтьсянедостатньо. Тому, якщо людина, на-приклад, планує стати програмістом,вона має обов’язково відвідувати спе-ціальні курси та розвиватися само-стійно.Аіншіпредмети,щопрограму-вання не стосуються, потрібно знатинастільки,абиневилетітизінституту.Ітакукожнійсфері,втомучислійугромадському житті. Якщо людинаобираєсамейого,тообов’язковопотріб-нобутичленомСтудентськоїРадидляпочатку, брати участь у суспільному

житті, розвивати навички спілкуван-ня із людьми. А навчатися так, абиотриматидиплом.Івибірсвоєїспеціа-лізаціїтребаробитиякомогараніше. -Ягадаю,щоцевсе.ДужебулоприємнозВамипоговорити.–кажуяйтягнуруку,абивимкнутидиктофон. -Стривайте,щезаписує?–пи-таєСелін,якиваю.Віннахиляєтьсядомікрофона.–ОксанаЗабужко.k

СТАРА ЗАГАЛЬНОВIДОМА ФРАЗА: «РЕВОЛЮЦII ЗАДУМУЮТЬСЯ

IДЕАЛIСТАМИ, ЗВЕРШУЮТЬСЯ ФАНАТИКАМИ,

А РЕЗУЛЬТАТОМ КОРИСТУЮТЬСЯПОКИДЬКИ».

#ПРОВЕРЕНО НА СЕБЕ


Эта гонка призвана решитьспор между тремя средствами перед-вижения: автомобилем, велосипедом иметрополитеном.Каждоеизнихимеетсвои неоспоримые преимущества. Ма-шина - самый комфортный и чащевсего самый быстрый транспорт, но вусловиях пробок любой велосипедист«уделает» разъяренного, остервеневшесигналящеговодителя.Авэтовремявбезысходных объятиях милой бабулен-циикто-топодземлейбудетнапрямикдвигатьсякцели.Вобщемговоря,каж-дыйимеетнепредсказуемыешансынапобеду.Итак, день гонки. На высоком печер-ском холме уже ждет Николай Мосто-венкоиегожелезныйшоссейныйконь.Немного спустя, вырвавшись из оковтянучекприближаетсяавтоИльиЛип-чака–верныйинадежный “DAEWOOLanos”.ВыгружаетсяАндрейНикитин,с которым я пройду через подземельеиЛераРазинина–штурманИльи.Всевсборе,всеготовыкстарту,нонетут-тобыло!Ядостаюизширокихштанин

Корпус кафедры систем-ного проектирования. Для редакции это тайна, по-крытая мраком, ведь здесь уже давно не ступала нога ее корреспондентов. Но все повторяется, хоть и за-держаться надолго здесь не пришлось. Наступило вре-мя состязания.

ТРОЕ В ГОНКЕ, #ПРОВЕРЕНО НА СЕБЕ


три конверта с заданиями редакции.Они былипродуманы так, чтобыуров-нятьшансыкаждого.Ильепредстояластандартнаяужепроцедура:заправитьбак, купить пачку сигарет и помытьокна.БедномуКолемыспустилишины,дали велонасос и оставили трудитьсяпосле сигнала старта. Бывает множе-створазныхситуацийвжизни,нозачетпоТВбываетразиайкакважен.Мыотобрали у Андрея кошелек, и ничего,кромекакпроверитьдобротуиотзывчи-вость прохожих, ему не остается. Ледтронулся...

"Бегущий в толпе"

До станции метро «Кловская»ведетзатяжная,какпьянкапослесдачисессии, лестница. Каждый блок из 4-6ступенекбылпринят за однубольшуюи два оголтелых «страуса» понеслисьвниз, вызываянемойшок у прохожих.Спортивная обувь и высшие силынампомогли: через несколько мгновениймыпреодолелидосегоднянезнакомыйпуть. Теперь нужно выполнить зада-ние, но лица ушедших в себя глубже,чем станция метро «Арсенальная» лю-дейнеоставлялинадежднасочуствие.От Андрея шарахается щуплый скри-пачсосвоейскрипочкой,выворачиваетпустыекарманыполупьяныйработяга,вообщенеобращаетвниманиячеловекв костюме – результата нет, а времянеумолимоидет.Ивотпоявляетсяона- хрупкая, как финансовая стабильно-

ТРОЕ В ГОНКЕ, не считая Мостовенко



стьУкраины, беззаботнаяи задумчи-ваядевушка.Онаподнимаетглазаи,не совсем понимая, что происходит,немного испуганно протягивает ла-донь, на которой лежит жетон. Всегонесколько минут заняло выполнениезадачи,имыужебежимвнизпоэска-латору,впиваясьноздрямивзатхлыйподземный воздух, наполненый аро-матомвоображаемойпобеды... Холодный женский голособъявляет:«Станція«ЗолотіВорота»-сигналкнизкомустарту.За19летжи-знивКиевениразуещенепересажи-валсясзеленойнакраснуюветкувчаспик.Ожидалдавкинеменьше,чемнавходевЦКМвденьлекцииВакарчу-ка.Нонет,парарывковимыобошлибольшую часть пассажиров, достаточ-

нобыстроибезболезненнооказавшисьна нужном пероне. Еще три станциивпереди, не оставалось ничего, кромекак ждать. И ожидание убивало, всечаще взглядпадална часы, в головебыл только один вопрос: «Где сейчасмашинаивелосипед?». Наконец, дверь открылась,несколькошагов,имыналенте,при-ближающей нас к выходу. Но стоятьиждатьнельзя,Андрейдалкоманду«Погнали!»-имыпонеслисьвверхподлиннойвереницеступеней(слишкоммногоихзасегодня).Дальше:ослепи-тельный солнечный свет, толпа про-хожих–всепронеслосьзасекунды.Ивотужепередглазамипоказался35-йкорпус.



Впервые я увидела 26-й кор-пус, такой загадочный, такой…ско-лоннами. Но сейчас не об этом. Этотдо боли знакомый каждому сапровцупуть от 26-го корпуса до 35-го мне сИльёй вместе довелось проделать намашине. Настроены мы были тольконапобеду! Тонированные стёкла, люби-маямузыкаиприоткрытыеокна.Вотона,поездка,которойяждала. Нобылоито,очёмянеочень-тоихотеладумать…Пробки!Бывает,

попадаются на дороге неправильныеводители, которые совершают та-кие себе неправильные действия. Непрошлоипарыминут, какмывстре-тили одного из них. И эта встречаобошласьнамболее,чемв5минут.ДаивцеломситуациянадорогахКиеваоставляетжелатьлучшего. Исходэтойгонкисталдлянассюрпризом.Большевсегомыбоялисьуступить велосипедисту, но никак неожидали, что обогнать нас удастсяпарнямнаметро!

"ШТУРМАН"



Илья с Лерой и я с Андреемуже давно финишировали и наслаж-дались теплым апрельским закатомв ожидании последнего учасника.Нождатьпришлосьдолго,ивголовуста-ли приходить мысли, что случилосьнечто неприятное.И таки случилось.Черезчасснебольшимсмоментастар-таиз-зауглапоявилсянашвсадник...Свелосипедомвруках.Подлыеотече-ственныедорогинепощадилитонкиешины кроссового двухколесника иоднаизнихрешилазакончитьвсеещеврайонеметро «ДворецСпорта».Такилииначе,адекватногорезультатамынеполучили,носдаватьсяниктоинесобирался. ПерваямайскаягрозавКиеве.Чтоможетбытьпрекраснее?Мощныйпотокводыосвежилвоздухикаксле-дуетпромыласфальт.Явызвалнапо-мощь своего старого друга, имеющегоневероятно сильныеногии генетиче-скиепредпосылкиинтенсивнокрутитьпедали. Егор Диптан и его двадца-тиодноскоростной продукт немецкой

велоиндустрии–горный“Bergamont”. Именно на эту комбинациюбыла сделана моя ставка, велосипедлегкопрыгаетстротуаранапроезжуючасть и обратно, срезает углы черездворы,емунезнакомослово«пробки». Легко выполнив задание сшинами,мыринулисьвниз,безудерж-но набирая скорость. Ехать по Киевувтакуюпогодудлянасодноудоволь-ствие, пусть зад и неистово заносит,и все время приходится объезжатьлужи, это остается так же глубоко,как и «Титаник» на дне Атлантичес-кого океана. Энергия, адреналин отчувства скорости и легкие брызги налице.Ноудовольствиеотспускадлит-сянедолго,мывыезжаемнапрямую,и дальше идет только грубая работамышц бедра. Егор постепенно удали-лсяотменя,пользуясьвсемипреиму-ществами быстроты хода аппарата иобъемаквадрицепсов.ДогнавегоуженаКПИ,явыключилтаймериприсое-динилсякуничтожениюзапасовводыифруктов.Результатнаснеогорчил...

"я буду долго гнать велосипед..."



НатретьемместеоказываетсяИльяиего«Ланос»срезультатомв35минут.Нозаданиезанялоунегоболь-шедругих–около10минут.Безэтогоонпоравнялсябыссеребромзаезда–велосипедом.Вместе с накачкойшин

(около2мин.) в результатеполучаем28 минут и неизгладимые впечат-ления.На первомжеместе (25мин.)оказался Андрей, умело выклянчив-шийжетонвсегозапаруминут,проя-виввпечатляющийнавыкобаяния.k

После всех подсчетов подведем итоги:

фото @captain и Валерии Разининой

#СТИЛЬ ИПСА


FxВмайском

номере

попросьбе

редакции

Ипсухи

свои

карманы

исумку

вывернул

Дима

Галицкий,

гаражный

музыкант

иавтор

афишидля

апрельского

IASA

RockFest.

Пиджак Marks&Spencer, сумка Asos, часы Orient, брелок, портсигар девушки Никитина,

зажигалка Zippo, очки Ray Ban, телефон Nokia Lumia 520,

кеды Sperry

май 2014 | ипсуха | 21 фото Валерии Разининой


#ЕДА

EAT IT


День своего восемнадцатилетия Денис Таран посвятил поискам самого изысканного места для студенческого обеда. Редакция искренне благодарит его за столь отважный поступок.

14 корпусЦены: пирожокскартошкой—2.50,

полоскасповидлом—3,песочноекольцо—3Вкус:хорошиепирожки

Обслуживание: добродушноеПлюсы: милейшаяженщиназаприлавком,низкиецены

Минусы: скромностьассортимента«Когдахочетсянепообедать,апростоперекусить,пирожкииз14-го—отличныйвыбор:

дешево,вкусноинедалеко.»

18 корпус (буфет)Цены:пирожкипо3грн.,борщ—5.75,гречказа3.01,куриныйшашлык—11.50за100гр.

Вкус:неплохо,нов35-мвкуснееОбслуживание: оченьдоброжелательное

Плюсы: достаточнонизкиеценыМинусы: разницавовкусезначимее,чемвцене

«Добуфета18-гокорпусаяпочтиникогданедобиралсяиз-затого,чтопрямопереднимпродаютвкусныехот-доги,но,добравшись,могусказать,что

этонебылоупущением,поестьможно,новкорпусеИПСАвсежевкуснее.Ихотяместныебуфетчицырассказали,чтоунасв

35-мдорого,большойразницывцененет.»




7 корпус, главная столовая Цены: мясопо-гавайскисгречкой,зразы,салатскрабовымипалочкамииузвар—34.56

(ценанепридумана)Вкус:мясопонравилось,зразыисалатневпечатлили

Обслуживание: самообслуживание,приятнаяженщинанакассеПлюсы: достаточноширокийвыборблюд,нормальныестоловыеприборы

Минусы: неудобнонаписаныцены:несразуясносколькостоитто,чтоберешь«Доэтогонеприходилосьестьвглавнойстоловой,слышалихорошееиплохое.Истина,каквсегда,где-топосередине.Отличительнаячерта—самообслуживание,чтоявляетсянеплохойидеей,учитываяколичествопосетителей.Ноиз-заэтоговысокавероятность

того,чтопридетсяестьостывшуюеду.»

7 корпус, кафе «Пельмешка» Цены:8грн.—заказанныйкусокпиццы,былавозможностькупитьза14грн.шницель

илибиток,ноихвидоткровенноотпугивалВкус:заставляетдуматьотом,чтовсеблюдадостаточнонесвежые

Обслуживание: нормальноеПлюсы: сложнонайти

Минусы: сомнениявсвежестипродуктов,вызванныеихвидомивкусом«Скореевсего,еслибыОльгаФреймутпобывалавлюбойизстоловокКПИ,нигдебыонанеоставиларекомендательнуютабличкупрограммы«Ревизор»,нодажея,обладающий

менееизысканнымвкусом,несоветовалбыходитьсюдасцельюпоесть.Невкусно,вотивсе.»

24 | ипсуха | май 2014 фото Дениса Тарана


35 корпусЦены: заказанныелю-

ля-кебаб,картофельпо-се-лянскиисокобошлисьв19грн.Главныйхит—пельмениза8грн

Вкус: действительновкусноОбслуживание:отличное

Плюсы:пельмешки!Минусы:найтисложно

«Столоваяв35-м—отличноеместо,здесьвкусноготовятиловит

вай-фай.Честно,сложночто-тосказатьоместе,гдебываешь

такчасто.»k

7 корпус, «Стекляшка»Цены:пирожное«кольцо»—4илимонноепирожное—4.75

Вкус: пирожныепонравилисьОбслуживание:нормальное

Плюсы:вкусноМинусы:впредпраздничноевремяпочтиничегонеостается—хотяэтоиплюс,

таккакнетриска,чтопотомбудутпродаватьзалежавшуюсяеду«Заденьдо1-гомаяассортиментбылпредставленвесьмаскудно,

аименно:несколькимивидамипирожных,хотявобычноевремяв«сте-кляшке»широкийвыборсамойразнойвыпечки,причемвкусной,еслисудитьпоиспробованнымпирожнымиувиденнымвнепраздничноевремяочередям.»

7 корпус, кафе под 124 ауд.Цены: хот-догза8грн.,пол-литровыйчайза4грн.

Вкус:неплохойхот-дог,хотявКПИможнонайтилучше.Многовидовчаявпакетикахналюбойвкус(анетолькочерныйизеленый)

Обслуживание: приятноеПлюсы:близкок124-7,больший,чемвдругихместах,

выборразнообразногопеченьяибатончиковМинусы: здесьпрактически(совсем?)неготовят

«Этоместосложноназватьстоловой,таккактутнеткухни,ногеографическаяблизостькаудитории124-7недаетобойтиегостороной.

Райдлянеутонченныхлюбителейчаяспеченьками.»

#ИСКУССТВО


#ИСКУССТВО


ARSENAL

Нетакдавно,с 8 по 13 апреля,в сердце нашейстолицы (в районеправого желудочка),в Мыстецьком Арсе-нале снова состоя-лась крупнейшая вУкраине междуна-родная выставка ис-кусства и издательс-когодела-КнижныйАрсенал. На нейбыли представленыболее100украинскихиздательств, в томчисле крупнейшиеиз них: А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, КЛІО,РАНОК и другие.Так что посетителиимели возможностьнайти интересующиеих издания, в томчиследостаточноред-кие: автор приобрелвеликолепно иллю-стрированный сбор-ник сказок Умбер-то Эко, чему до сихпор несказанно рад.

В то время, пока Украинская Армия пополняет арсенал оружейный, редакция отправила Андрея Никитина отточить свои литературные вкусы на Арсенал книжный, который в четвертый раз

прошел в Киеве.



#ИСКУССТВО

Также стоит отметить доступно-сть цен: вот уж где можно разгулятьсябиблиофилу, потратив совсем немногоденег. Отдельно стоит сказать о значи-тельномколичествезамечательныхжур-налов:ШО,Esquire,Личности и множе-стводругих,чтооченьздорово,иборедковыпадает возможность выловить старыйвыпуск,такчтоколлекционерыипростолюбителихорошегоглянца (инесовсем)-налетайте,ценынаэтосчастьенаАрсе-налетрадиционноприемлимы,нижечемсреднерынковые за свежеотпечатанногокрасавца. Очень порадовали отдельныеэкспозиции, например, действительновпечатляющая монолитная презентацияпервой части графического романа Дао-гопак.Вообще,КнижныйАрсеналвэтомгодуварт-программепредставилдвемеж-

дународныевыставкииллюстрации.Кро-метого,такжестоитотметитьважнейшиемузыкальную и кинематографическуюсоставляющие: кинопоказ фильма «Сум-кадипкурьера»(реж.А.Довженко,1927)(чтопримечательно: сживыммузыкаль-нымсопровождениемгруппыZapaska)ипремьера Культурфильма альтернатив-ной образовательной программыНацио-нального центра Александра Довженко.ТакжекаждыйвечернаКнижномАрсе-нале проходила специальная програм-маФестиваляновоймузыки.Отдельнойпохвалы заслуживает образовательныйпроектАрсеналИдей, ведь, кроме тема-тических книжных инсталляций, на судсамыммладшимпосетителямпредстави-лицелыхтрилаборатории:Художествен-ную,НаучнуюиИнновационную,полных


интереснейших штуковин, вплоть до 3Dпринтера-тутивсеещелюбознательномустаршемупоколениюбылогдепотеряться,сноваощутивзахватывающийдухдетскийвосторг. Но ключевая особенность даннойвыставки - воистинну огромное количестокультурных мероприятий. В частности, врамках фестиваля проходил ПоэтическиймарафонвыпускниковЛитературнойшко-лы от Центра литературного образованияналокациимеждународнойлитературнойкорпорации«MERIDIANCZERNOWITZ».Втечении5днеймолодыепоэтыпрезентова-ли свое творчество,а главнойцельюбылоотобрать наиболее талантливых авторовдля выступления на молодежной сценеодноименного 5-го международного фес-тиваля , который пройдет 5-7 сентября в

Черновцах.Помимовыступлениймолодыхавторов,здесьпроходиличтенияиавторовшироко известных:СергейЖадан презен-товал два своих новых сборника «ДинамоХарків» и «30 доказів існуванняБога і 29заперечень»,ТарасПрохасько-книгу«Од-ноїітоїсамої»,ЮркоИздрык-«Післяпро-зи». Ежедневно здесь проходили чтения вформате«Монологзакелихомчевоногосу-хого»,вкоторыхпринималиучастиеОкса-на Забужко, Александр Бойченко, ЛесьПодеревянский,АлександрРойтбурдит.д.Центрлитературногообразованияежедне-внопроводиллекции«Забытыеклассики». Иконечноже,Арсеналужетради-ционнопорадовалвеликолепнымиинстал-ляциями и шедеврами изобразительногоискусства,закоторыемыеготаклюбим.k

фото http://kolotylka.blogspot.com/


#КУЛЬТ КПИ#КУЛЬТ КПИ



КАРДIО

Меніщеніколинедоводи-лося бувати у вежі. Видряпувавсяна башти середньовічних фор-тець,дививсянароботимайстрівуарт-галереях,атутвперше.

Навколо все чепурене, усідеталіпродуманійпрості–кругомвідчувається смак. Дійсно, важкоповірити,щолишеріктомутутбувне більш, ніж хламидник - уявапросто відмовилась від такої екзе-куції. Місцина специфічна, що йпояснює невдоволення ніг (бігаливверх-вниз не мало) і, як на моюдумку,нестачутогосамого«просто-ру»,хочанатовпстудентівспокійнорозійшовсязколоноювисокихгос-тей,причомукоженвстигпривіта-тисязректором.

Та, вийшовши на балкон,розумієш, що не так вже і багатоцих сходинок і кожна вартує того.Краєвидчудовий,західсонцязача-ровує,відчуттянеповторні,частутбіжить інакше, ніж у тих, хто хо-

дитьпоземлі.Дивитисьнавсібокизгори, немов вартовий гарнізону,можна годинами. Ще більше хо-четься притягнути кріселко, вмос-титись з книжкою надовго, а кра-щеназавжди.Окрімцього, є одинцікавийзакутокбілясамоговходу,трохинижче.Тутможнапочитатиприємнийжурнал(миінашпідки-нули),випитичаю,дотогожусюдиє покриттяwi-fi.Ще одна частинатілапростовимагаєвідзначитиве-ликі,справдізручнімішкидляси-діння.

Щось незвичне, естетичновисоке тепер має своє місце у на-шомуйбезтогопрекрасномустуд-містечку. Перший корпус загаломє місцем натхнення, моралі най-видатніших поколінь, яке мотивуєі спонукає унепрості часи, а з по-явою«Вежі»цейвпливлишезбіль-шується,защойдякуємоусімпри-четнимдоїїстворення.k

@captain

Афішу квітневого номера Іпсухи очолювала новина про студентський арт-простір «Вежа». На його відкритті побував @captain.

фото Анны Полянчиковой


#ТОНКО

КОДЕК

С

МЕЖИГ

ІР’Я

Царі пішли, а скарби лишились. Невгамовний @captain дізнався, що саме забули у своїх палацах

екс-президент Віктор Янукович та колишній генпрокурор Віктор Пшонка.

Ввечері, напередодні моговізиту до Національного художньогомузею України, я переглянув «Мис-ливцівзаскарбами».Розповідьпроте,як Гітлер збирав найкращі витворимистецтвазусьогосвіту,іякзанихбо-ролисьіповерталиназадвійськапро-тивників.Жоднихпаралелей.Мабуть,простозбіг.

518 експонатів з резиденції вМежигір’ї та 44 з маєтку екс-генпро-курора.Целишечастинабагатств,тавсежвраженнясправляєсильне.Єкс-позиція займає весь перший поверхмузею, усе згруповано більш-меншлогічно: амфори до амфор, картинидокартин,статуїдостатуй.Аленемаєжодних табличок загального порядку

–всевиглядаєхаотично.Цезробленоспеціально за задумом авторів, такскладаєтьсявраження,щоусенавколокинуто,навітьвжеіящикипритягли,та не встигли вивезтиКАМАЗами загосподарем.

Важковідповістинапитання,щовонизтимусімробили.Спочаткудумаєш,що молились, і молились неменше за ченців з Лаври. Святі Пи-сання і Євангелії, оправлені справж-німзолотом,неймовірнакількістьіконрізнихрозмірів(славаБогу,щохочабна них тількі Святі) – все наштовхуєнаце.Тадалівженевиникаєілюзій.Відомінавсюкраїнупортретив істо-ричнихобразах,натюрморти,пейзажі,статуї та статуетки, безкінечна кіль-кість амфор та ваз, сервізи, виробиз малахіту, кришталю... Все вражає,

всенеймовірне,можнагодинамироз-дивлятисьілюстраціїнаміфічнімоти-ви, альфреско ті мисливські пейзажі.Тількиякцевсевтулитивдома?Хатачимала, зрозуміло, алевсе однощосьдесьмалолуснути,тадетам... Розмаїття експонатів вразитьвас,будьтевпевнені.Багатознихуні-кальні: антикварна зброя та ікони,датованіXIVстоліттям,абошкіракро-кодила, що висить на стіні останньоїзали. Але виставкамає зовсім іншийвідкультурознавчогохарактер. Виставкатриватимеаждо27липня, тому відвідати її може коженстудент навіть після сесії. Сам музейрозташованийзаадресоювулицяГру-шевського,6–якразнавпротистадіо-на«Динамо».k


«За великим рахунком, несмак – це діагноз, який можна поставити всій українській пострадянській квазіе-літі. Майбутні політики повинні усвідомити дуже просту річ: поганий смак – це неприйнятно. Зухвала роз-кіш в бідній країні – неприйнятна»

АлісаЛожкіна

«Основна маса – це дорогі речі, куль-турна цінність котрих обмежена. Є суцільний кітч, який не шкода вики-нути, є речі, яким місце в музеї, а є підробки. Це симптом того діагнозу, що ми ставимо суспільству. І це та-кож привід для розмови про культур-ну модернізацію країни.»

ОлександрРойтбурдвінтерв’ю«РадіоСвобода»

фото @captain


#ЧТИВО

Люба,мизавтравстанемоп’ятій,Зберемовсіречійпоїдемоздому.Може,доЛьвова,а,може,уКанни.А,може,наКубу,депахнесвобода.

Мивізьмемотрохизеленихкупюр,Приїдемойзнімемдвоміснийномер.ІзкольоромспальнітемнийпурпурІнашміні-барБаккардіповен.

Тивип’єшзімною,можливо,упершеНатомунічномулипневімбалконіІзаспіваєш«Верше,мійверше»,Хочнеспіваладоцьогоніколи.

Тебезовсімп’янувкладуядоліжкаЙпоручприляжу,абиобійняти.Такізаснемодоволісмішно,Щобзавтрапрокинутисьзновуоп’ятій.

* * *

немиті слова

А. С.

Іноді варто відкривати збірки віршів замість романів чи оповідань,

а особливо - коли в номері відверто не вистачає місця для повноцінної прози. Цього місяця редакція обрала три вірші,

що не залишать тебе байдужим.


Издатель:СтуденческийСоветУНК«ИПСА».Главныйредактор:АлексейАтаманчук

Редакция:АндрейСкороход,АнастасияБалдынюк.Надномеромтакжеработали:ВалерияРазинина,ДенисТаран,

АннаПолянчикова,АндрейНикитин,ИльяКурин.Журналраспространяетсябесплатно,направахрукописи.

Тираж500экземпляров.Ответственностьзадостоверностьсодержанияматериаловнесутавторы.Редакцияможетне

разделятьмнениеавторапубликации.Повсемвопросамобращатьсяпоадресу:проспектПобеды,37,корпус35,

оф.323(3этаж),03056,г.Киев,Украина,тел.:(044)599-52-67,[email protected],vk.com/ipsuha

* * *

Мипокінчимзсобоювжескоро,Може,зранку,а,може,підвечір,Коливийдемнаганок,розправившиплечі,Йпрострілимоскронізпістоля.

Мипокінчимзсобоюбезболю,Яіти,іпідгуркітпідземки,ІцейстукітколіснийдалекийНасрозмаже,мовмухпідвіконня.

Мипокінчимзсобоюізтилу,Випиваючисклянкуотрути,Захлинаючись,хочемобути,Тавжепізно,дограли,допили.

МизсобоюпокінчиморадоІповісимпопетлівкімнаті,ІзавісоювнашімтеатріВікистуляться.Викрики:«Браво!»

А. С.

* * *

ДесьзагораминемитихтілУвипарахнепотрібнихзнань.Начедимвідкуріннявобличчя.Боксерибезбоюпораненівклінчах.

ДесьзагораминемитихтарілокПовічнозабутімнамидз.Типахнешненачетойп’янкийвітер,Щовмоїхвухахшаленореве.

ДесьзагораминемитихслівТайтакихженемитихсніданківДумки,щолітаютьвмоїйголовіПісля7тисячсвітанків.

ДесьзагораминемитихпорушеньІзастіноюобов’язківчистихЩотирозкажешпронашемайбутнє,Сидячинаелектричномукріслі?

А. С. k

фото anamarkovych, whereislera {

ИПСУХА #79

Documents