країни Контактні телефони: 8 044 527 8945, 443 6006, 8 066 863 ... · 2011....

України

“Тв

ар

ин

ни

цтв

о У

кра

їни

”, №

6,

20

08

, с

.1—

44

Ін

де

кс

74

47

6

Контактні телефони: 8 044 5278945, 4436006, 8 066 8632644

www.tvarynnyctvoua.at.ua

НТП

: ПРО

БЛЕМ

И, П

ОШ

УКИ

, ЗД

ОБУ

ТКИ

ПЛ

ЕМРО

БОТА

ТА

ВІД

ТВО

РЕН

НЯ

СТАД

А

ВЕТЕ

РИН

АРІЯ

КОРМ

И Т

А ГО

ДІВ

ЛЯ

6/2009

Відтворення у скотарстві прискорять біологічні регулятори

Obklad№6_2009.indd 1 25.06.2009 22:49:50

І. КУЦИНЯК, канд. вет. наук Р. КРАВЦІВ, докт. біол. наук, академік УААНЛьвівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій ім. С.З.Гжицького

При оцінюванні якості харчових продуктів враховується вміст білків, як важливого пластичного матеріалу, жирів і вуглеводів, та

джерело енергії. Не менш важливим показником біологічної цінності є вміст у харчових виробах вітамінів.

Вітаміни надзвичайно важливі для людини.

Недостатній їх вміст може призвести до порушень обміну речовин і навіть до захворювань. Організм людини не може сам виробляти вітаміни, тому необхідно, щоб вони у достатній кількості надходили із щоденним раціоном.

У процесі технологічної обробки сировини тваринного походження частина вітамінів руйнується, тому важливо, щоб початковий їх вміст був досить високим [1, 2, 4].

Метою наших досліджень було виявлення різниці за рівнем вітамінів у м’ясі косулі та дрібної рогатої худоби.

Досліджуване м’ясо косулі добували у Львівській, Тернопільській, Івано-Франківській та Закарпатській областях у встановлені чинним законодавством терміни полювання. З туш косулі було сформовано відповідні групи за статевими та віковими ознаками. До груп дорослих тварин відносили самців і самок дворічного віку, а до груп молодняку – віком до одного року. Для порівняльної оцінки ми використовували м’ясо, одержане від забою дрібної рогатої худоби відповідної статі та віку.

Залежно від віку та статі для визначення вітамінного складу м’яса косулі й дрібної рогатої худоби використали по 15 туш кожної групи тварин.

Вітамінний склад м’яса, отриманого від косулі й дрібної рогатої худоби, визначали за описаними методиками [3].

Цифровий матеріал обробляли методом варіаційної статистики на персональному комп’ютері за програмою «Статистика» із використанням t-критерію Стьюдента [5].

Проведеними дослідженнями встановлено, що рівень тіаміну у м’ясі косулі, коливався залежно від віку й статі в межах 0,41-0,55 мг%, а в м’ясі дрібної рогатої худоби – від 0,27 до 0,38, тобто відповідав встановленим фізіологічним нормам. М’ясо дорослого самця містило 0,41±0,03 мг%,

УДК 637:517

Журнал включено до Переліку фахових видань ВАКУ за сільськогосподарськими, ветеринарними

та біологічними науками

2ТВАРИННИЦТВО УКРАЇНИ

Н

ТП:П

РОБЛ

ЕМИ

ПО

ШУК

И З

ДО

БУТК

И Н

ТП:П

РОБЛ

ЕМИ

ПО

ШУК

И З

ДО

БУТК

И

НТП

:ПРО

БЛЕМ

И П

ОШ

УКИ

ЗД

ОБУ

ТКИ

НТП

:ПРО

БЛЕМ

И П

ОШ

УКИ

ЗД

ОБУ

ТКИ

Вітамінний склад м’яса косулі й дрібної рогатої худоби

У номері

ТВАРИННИЦТВО УКРАЇНИ№6, 2009 р.

Формат 60х84/8. Папір крейдяний.Гарнітура PragmaticaC. Офсетний друк. 3,72 умовн.друк.арк.

9,95 умовн.фарб.відб., 5,8 обл.вид.арк. Підписано до друку 06.05.2009 р. Набір та верстка редакції журналу.

Надруковано Видавничою компанією "КИТ"

ТваринництвоУкраїни№6, 2009

Науковопрактичний журналЗареєстровано в

Міністерстві юстиції України Серія КВ № 123031187 ПР

ЗАСНОВНИКИ:

Міністерство аграрноїполітики України Українська академіяаграрних наук

ПП “Видавничепредставництво“Паралель”

Національне об’єднання по племінній справі утваринництві“Укрплемоб’єднання”

ВИДАВЕЦЬ:

ПП “Видавниче представництво“Паралель”

ГОЛОВНИй реДаКТОр

Л.В.ЛЕОНОВА

реДаКЦІйНа КОЛеГІЯ

М.Д.Безуглий, В.П.Буркат,В.А.Бурлака, Л.П.Бучацький, П.І.Вербицький, В.В.Влізло,С.А.Гнатюк, A.М.Головко,М.Я.Єфіменко,М.О.Захаренко,М.В.Зубець, В.С.Козир, Р.Й.Кравців,Ю.Ф.Мельник,А.М.Мірошников,Ю.О.Приходько, С.Ю.Рубан,Є.В. Руденко,Б.Т. Стегній, В.О.Ушкалов,Г.Г. Харута

Редакція не завжди поділяє позицію авторів публікацій. За точність

викладених фактів відповідальність несе автор. За зміст та достовірністьінформації у рекламних публікаціях

відповідає рекламодавець.Редагування та скорочення матеріалів

— прерогатива редакції

©Тваринництво України, 2009www.tvarynnyctvoua.at.ua

Адреса редакції: 04136,м.Київ136, а/с 49

Тел.: (044)5278945,(044) 4436006,

80668632644.Email: [email protected]

НТП: проблеми, пошуки, здобутки

КУЦИНЯК І., КраВЦІВ р. Вітамінний склад м‘яса косулі

й дрібної рогатої худоби . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 2

ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОБНИЦТВА

МайСТреНКО а. Технологія використання кормових

добавок у свинарстві . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 6

ШУрчКОВа Ю., ГаНЗеНКО В.., раДчеНКО Н. Замінник

незбираного молока - за новою технологією . . . . . . . . . . . . . . 10

ПЛЕМРОБОТА ТА ВІДТВОРЕННЯ СТАДА

Д. БІЛай.Сезон осіменіння телиць та їх продуктивність . . . . 13

ДеНИСЮК О. Екогенез плідників та молочність

корів-дочок . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 15

КаЛИНКа а. Інтенсивність росту м’ясних сименталів . . . . . . . 17

Л. ГОрБУНОВ, В.. ФІЛІПОВ, Л. БУчаЦЬКИй. ефективність

кріоконсервування сперміїв коропа. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 21

ТОПІха В., ВОЛКОВ а. Свині дюрок української селекції . . . . 25

ВЕТЕРИНАРІЯ

ДОрОщУК В.. Кілерна активність лімфоцитів при

стрептококовому увеїті телят . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 26

ТрОхИМеНКО В., ШереМеТа В. Препарати, регулюючі

отелення . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 29

БОрИСеВИч В., БОрИСеВИч Б., КаПЛУНеНКО В.,

КОСИНОВ Н., БОрИСеВИч В. Наноаквахелати металів

у лікуванні коней . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 31

КОРМИ та ГОДІВЛЯ

чУДаК р., ОГОрОДНІчУК Г., ШеВчУК Т., СКУБІЛОВа Л.,

чОрНОЛаТа Л. Продуктивність курчат-бройлерів . . . . . . . . . . 33

СаВчеНКО Ю., СаВчУК І.,.СаВчеНКО М,.чОрНа Л,

КарПЮК Н. Відгодівля бугайців пелюшко-

вівсяним силосом . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 36

БОМКО В., КУЗЬМеНКО О. Мінеральна збалансованість

комбікормів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 40


Obklad№6_2009.indd 2 25.06.2009 22:49:51



Н

ТП:П

РОБЛ

ЕМИ

ПО

ШУК

И З

ДО

БУТК

И Н

ТП:П

РОБЛ

ЕМИ

ПО

ШУК

И З

ДО

БУТК

И Н

ТП:П

РОБЛ

ЕМИ

ПО

ШУК

И З

ДО

БУТК

И

НТП

:ПРО

БЛЕМ

И П

ОШ

УКИ

ЗД

ОБУ

ТКИ

НТП

:ПРО

БЛЕМ

И П

ОШ

УКИ

ЗД

ОБУ

ТКИ

менше (Р<0,05). Дещо більше тіаміну було в м’ясі, отриманому від самки косулі – 0,47±0,05, що пере-вищувало рівень вітаміну В

1 у м’ясі від вівці на 0,16

мг% (Р<0,05). Найбільше тіаміну відмічено у м’ясі молодняку косулі – 0,55±0,06 мг%. Цей показник був вищим, ніж у м’ясі від молодняку дрібної рога-тої худоби на 0,17 мг% (Р<0,05).

Статистично вірогідна відмінність була зафіксо-вана також за рівнем рибофлавіну. Так, його вміст переважав у м’ясі молодняку косулі (0,51±0,04)порівняно з цим показником у м’ясі від молодняку дрібної рогатої худоби на 0,1 мг% (Р<0,05).

Рівень піридоксину в м’ясі самця косулі був вищим, ніж у м’ясі барана на 0,07 мг%. Вміст віта-міну В

6 у м’ясі самки косулі становив 0,37±0,03,

що було на 0,06 мг% більше. З такою ж різницею м’ясо, отримане від молодняку косулі, відрізня-ється від м’яса молодняку дрібної рогатої худоби. Відмінність за рівнем піридоксину в м’ясі від косулі та свійських тварин була незначною, а тому статис-тично невірогідною.

Істотна різниця була відмічена за рівнем панто-тенової кислоти (табл. 1, 2). Найвищий її рівень був у м’ясі від молодняку косулі - 1,12±0,06 мг%, що переважало рівень вітаміну В

3 у м’ясі від молодняку

дрібної рогатої худоби на 0,3 мг% (Р<0,001). Статистично вірогідна різниця була відмічена

за рівнем ціанкобаламіну в м’ясі косулі та дрібної рогатої худоби (табл. 1, 2). Не зважаючи на незна-чний вміст вітаміну В

12 у м’ясі, його різниця у тварин

дослідних груп була значною.У м’ясі косулі рівень нікотинової кислоти залеж-

но від віку й статі був у межах фізіологічних норм. Відмінність за рівнем нікотинової кислоти була статистично невірогідною.

Статистично вірогідна різниця відмічена за рів-нем біотину в м’ясі косулі та дрібної рогатої худоби. Найвищий рівень вітаміну Н відмічений у м’ясі від молодняку косулі – 0,075±0,011 мг%, що переви-щувало такий самий показник у молодняку дрібної рогатої худоби на 0,037 мг% (Р<0,01).

Рівень параамінобензойної кислоти в м’ясі, отриманому від косулі, коливався в межах 0,051-0,067, а дрібної рогатої худоби – 0,051-0,062 мг%. Різниця за рівнем параамінобензойної кислоти між тваринами дослідних груп косулі та дрібної рогатої худоби була незначною, тому статистично неві-рогідною.

Серед усіх досліджуваних вітамінів найбільше виявлено холіну. Його рівень у м’ясі від косулі коли-вався в межах 84,9-85,8, а в м’ясі дрібної рогатої худоби – 78,2-79,1 мг%.

У м’ясі від косулі рівень фолієвої кислоти був у межах 0,012-0,023, а дрібної рогатої худоби – 0,012-0,017 мг%. Різниця за вмістом фолієвої кис-лоти у м’ясі від тварин дослідних груп була незна-чною і тому статистично невірогідною.

Друге місце за кількістю після холіну в м’ясі косу-лі та дрібної рогатої худоби займає карнітин. Його рівень у м’ясі косулі коливався залежно від віку й статі в межах 44,9-48,3, а в м’ясі від дрібної рогатої худоби 35,8-36,8 мг%, що відповідало встановле-ним фізіологічним нормам.

Беручи до уваги вищевикладені результати досліджень вітамінного складу м’яса, отриманого від косулі та дрібної рогатої худоби, можна зробити висновок, що нами була зафіксована статистич-но вірогідна різниця за рівнем більшості вітамінів (виняток становить рівень піридоксину, нікотино-вої, параамінобензойної та фолієвої кислот). У

Таблиця 1Вміст вітамінів у м’ясі косулі, мг%, M±m; n=15

Вітаміни Самець Самка Молодняк

Тіамін (віт. В1) 0,41±0,03* 0,47±0,05* 0,55±0,06*

Рибофлавін (віт. В2) 0,39±0,03* 0,42±0,04* 0,51±0,04*

Піридоксин (віт. В6) 0,35±0,04 0,37±0,03 0,41±0,04

Пантотенова кислота (віт. В3) 1,02±0,07*** 1,09±0,08*** 1,12±0,06****

Ціанкобаламін (віт. В12

) 0,0071±0,0005*** 0,0075±0,0004*** 0,0081±0,0006**

Нікотинова кислота (віт. РР) 7,81±0,17 7,75±0,18 7,91±0,21

Біотин (віт. Н) 0,061±0,006*** 0,068±0,008*** 0,075±0,011***

Амінобензойна кислота (Р) 0,055±0,004 0,051±0,003 0,067±0,004

Холін 85,2±2,3* 84,9±2,1* 85,8±1,8**

Фолієва кислота (віт. Вс) 0,014±0,002 0,012±0,004 0,023±0,003

Карнітин (віт. Вт) 45,4±2,5*** 44,9±2,3*** 48,3±2,7***

* – Р<0,05, ** – P<0,02, *** – P<0,01, **** – P<0,001


Тваринництво№6a_2009.indd 3 25.06.2009 23:51:44


Н

ТП:П

РОБЛ

ЕМИ

ПО

ШУК

И З

ДО

БУТК

И Н

ТП:П

РОБЛ

ЕМИ

ПО

ШУК

И З

ДО

БУТК

И

НТП

:ПРО

БЛЕМ

И П

ОШ

УКИ

ЗД

ОБУ

ТКИ

НТП

:ПРО

БЛЕМ

И П

ОШ

УКИ

ЗД

ОБУ

ТКИ

середньому в м’ясі від тварин усіх дослідних груп було виявлено відмінності за вмістом тіаміну на 0,16, рибофлавіну – 0,11, пантотенової кислоти – на 0,002, біотину – 0,033, холіну – на 6,6 і карнітину – на 9,93 мг%.

Очевидно, на кількість вітамінів у м’ясі диких тварин має великий вплив різноманітність кор-мової бази. Вищий рівень вітамінів у м’ясі диких тварин забезпечує витривалість організму до зна-чних фізичних навантажень та несприятливих при-родних умов. Окремо слід зазначити, що в м’ясі від молодняку диких тварин рівень вітамінів був вищим, ніж у дорослих. Така сама ситуація в м’ясі від молодняку свійських тварин. Ймовірно, це

пов’язано з інтенсивним ростом організму. Зважаючи на вищий рівень вітамінів у м’ясі

диких тварин, слід рекомендувати його до дієтич-ного раціону харчування людини, ширше викорис-товувати в харчуванні дітей.

ЛІТЕРАТУРА

1.Антипова Л.В., Глотова И.А., Рогов И.А.Методы исследования мяса и мясных продук-тов.–М.:Колос,2001.–571с.

2.Якубчак О.М., Хоменко В.І., Мельничук С.Д.та ін. Ветеринарно-санітарна експертиза зосновамитехнологіїістандартизаціїпродук-тів тваринництва / за ред. Якубчак О.М., Хоменка В.І.–Київ,2005.–800с.

3.Фізіолого-біохімічніметодидослідженьубіоло-гії,тваринництвітаветеринарніймедицині/Довідник.(виданнятретє,переробленеідопо-внене).Підзаг.ред.ВлізлаВ.В.–Львів,2004.–399с.

4.Кравців Р.Й., Личук М.Г., Паска М.З. Технологічна оцінка хімічного складу ялови-чинипризастосуваннімікроелементнихдоба-вок. Наукові праці.– Одеса, 2006.– Вип. 28., Т.2.–С.114–116.

5.Лапач С.Н., Чубенко А.В., Бабич П.Н. Статистические методы в медико-биологических исследованиях с использовани-емMicrosoftExel.–К.:Марион,2000.–319с.

Таблиця 2

Вміст вітамінів у м’ясі дрібної рогатої худоби, мг%, M±m; n=15

Вітаміни Самець Самка Молодняк

Тіамін (віт. В1) 0,27±0,05 0,31±0,04 0,38±0,04

Рибофлавін (віт. В2) 0,31±0,02 0,28±0,05 0,41±0,02

Піридоксин (віт. В6) 0,28±0,03 0,31±0,03 0,35±0,05

Пантотенова кислота (віт. В3) 0,75±0,05 0,76±0,05 0,82±0,04

Ціанкобаламін (віт. В12

) 0,0053±0,0003 0,0055±0,0004 0,0059±0,0005

Нікотинова кислота (віт. РР) 7,31±0,19 7,27±0,15 7,41±0,11

Біотин (віт. Н) 0,032±0,004 0,034±0,003 0,038±0,003

Р-Амінобензойна кислота 0,051±0,004 0,055±0,005 0,062±0,002

Холін 78,2±2,1 78,7±1,8 79,1±1,7

Фолієва кислота (віт. Вс) 0,012±0,004 0,014±0,003 0,017±0,005

Карнітин (віт. Вт) 36,2±1,1 35,8±1,7 36,8±2,1

5



В.П.Ситник народився 1 червня 1939 р. в с. Вовківка Кигичівського району Харківської області. Свій трудовий шлях розпочав у 1956 р. робітником радгоспу. Після закінчення у 1963 році Дніпропетровського сільськогосподарського інституту працював головним агрономом господарства, начальником відділу, заступником, першим заступником начальника Дніпропетровського обласного управління сільського господарства. У 1976 році В.П.Ситника призначено на посаду заступника завідувача відділу, згодом – зав. відділу Ради Міністрів УРСР. З 1985 р. він – перший заступник голови Держагропрому – міністр України, з 1991 – перший заступник міністра сільського господарства і продовольства України. У 1992 р. – віце-прем’єр з питань агропромислового комплексу Кабінету Міністрів України. Починаючи з кінця 1992 р. і до сьогодення весь свій багатий досвід роботи в аграрній сфері, всі свої знання В.П.Ситник віддає аграрній науці. У тому ж році його обрано на посаду віце-президента, а 1996 року

– першого віце-президента Української академії аграрних наук. Широко відомі його наукові праці з проблем удосконалення цінового і податкового механізмів, земельних відносин, інформатизації та комп’ютеризації різних секторів АПК країни, реформування аграрного сектора. Завжди пам’ятаючи, що саме аграрна наука покликана працювати для підвищення рівня сільськогосподарського виробництва, Віктор Петрович спрямовує свої зусилля вченого на розробку і впровадження нових форм інтеграції сільськогосподарської науки та виробництва. Він організував і є незмінним редактором науково-інформаційного бюлетеня “Аграрна наука – виробництву”, який належним чином оцінено працівниками агропромислової сфери. Результати наукових розробок Ситника Віктора Петровича знайшли відображення у 184 наукових працях з актуальних проблем аграрної політики, стратегії розвитку АПК, соціально-економічних питань сільських територій

тощо. Віктор Петрович брав безпосередню участь у розробленні законодавчих актів і державних програм, спрямованих на розвиток АПК, зокрема, Концепції реформування аграрного сектора економіки нашої держави. За активну і успішну трудову діяльність держава відзначила В.П.Ситника орденом “Знак Пошани” (1971), двома орденами “Трудового Червоного Прапора” (1973, 1976), орденом “За заслуги III ступеня” (2004), орденом “За заслуги II ступеня” (2009), 4 медалями; йому присвоєно почесне звання «Заслужений працівник сільського господарства України» (1999). Віктор Петрович – народний депутат України. Колектив Відділення зоотехнії УААН вітає Віктора Петровича Ситника з славним ювілеєм, зичить йому міцного здоров’я, щастя, сімейного благополуччя і довгих років творчого життя!

Відділення зоотехнії Української академії

аграрних наук

Відомому вченому, доктору економічних наук,академіку УААН, першому віце-президентові УААН

Віктору Петровичу СИТНИКУ – 70!

5

ЮВІ

ЛЯР

И Г

АЛУЗ

І

ЮВ

ІЛЯ

РИ

ГА

ЛУ

ЗІ

ЮВІ

ЛЯР

И Г

АЛУЗ

І



Т

ЕХН

ОЛ

ОГІ

Ї ВИ

РОБН

ИЦ

ТВА

ТЕХ

НО

ЛО

ГІЇ В

ИРО

БНИ

ЦТВ

А Т

ЕХН

ОЛ

ОГІ

Ї ВИ

РОБН

ИЦ

ТВА

Т

ЕХН

ОЛ

ОГІ

Ї ВИ

РОБН

ИЦ

ТВА

ТЕХ

НО

ЛО

ГІЇ В

ИРО

БНИ

ЦТВ

А


А. МАЙСТРЕНКО, науковийспівробітник*Інститут тваринництва центральних районів УААН

Одним із шляхів підвищення продуктивності ремонтних свинок є застосування в їхній годівлі кормових добавок як вітчизняно-

го, так і зарубіжного виробництва. Але, на нашу думку, білково-вітамінно-мінеральні добавки і премікси за стандартною рецептурою для свиней недостатньо ефективні. Передусім, у них не вра-ховані особливості біогеохімічних провінцій, які впливають на хімічний склад кормових культур, і фізіологічний стан тварин, їхній вік та жива маса. Тому введення їх у комбікорми для свиней зумов-лює різні гіпо- і гіпер- як мікроелементози, так і авітамінози.

Метою наших досліджень було визначити оптимальніший варіант структури кормових добавок для свинок, що ростуть в умовах Придніпровського регіону. Розробку їх рецеп-тур проводили на основі аналізу біологічної повно-цінності раціонів за фактичним хімічним складом кормів та виявленого дефіциту окремих елементів живлення, що нормуються.

Досліди проводили на зростаючих свин-ках великої білої породи в умовах науково-виробничої дослідної агрофірми «Наукова» Дніпропетровського району Дніпропетровської області. Згідно з рекомендацією А.І. Овсянникова [1] були сформовані контрольна і дослідна групи свинок віком 5 місяців по 37 голів у кожній.

При постановці в дослід жива маса свинок була однаковою: контрольна – 53±63 кг, дослідна – 53±0,77 кг і вирощували їх до 120 кг живої маси, тобто до парувального періоду.

Свинки обох піддослідних груп перебували в однакових умовах утримання і годівлі. Основні раціони розраховували за нормами ВАСГНІЛ [2]. Різниця між ними полягала в тому, що раціони контрольної групи балансували кормовими добав-ками за стандартними рецептурами, а раціони дослідної групи на виявлений дефіцит окремих елементів живлення – удосконаленими кормови-ми добавками за авторською рецептурою, в яку вносили таку кількість недостатніх елементів, яка доповнювала норму.

Хімічний аналіз кормів проводили за стандарт-ними методами в лабораторії Дніпропетровського центру “Облдержродючість” (Атестат сертифікації UА 6001 H 807 від 11 квітня 2001 року та № 1667 від 16 липня 2003 року).

На основі фактичного хімічного складу кормів основного раціону була визначена їх загальна поживність, кількість обмінної енергії, а також вміст деяких макро- і мікроелементів.

Добові раціони складали в 6 місяців життя сви-нок (живою масою 71-72 кг): зелена маса кукуру-дзи – 1,5 кг, кабак – 2, буряк кормовий – 1, комбі-корм – 2,5 кг; у 7 місяців (живою масою 90-95 кг) – зелена маса кукурудзи – 2 кг; буряк кормовий – 2; сіно люцернове – 0,4, комбікорм – 3 кг; у 8 місяців (живою масою 100-125 кг) – зелена маса кукурудзи – 2 кг; буряк кормовий – 2; сіно люцер-нове – 0,5, комбікорм – 3,5 кг.

На основі оцінки біологічної повноцінності осно-вного раціону виявлено як надлишок, так і дефіцит окремих елементів живлення (табл.1).

Балансування елементів живлення в основно-му раціоні здійснювали у контрольній групі тва-рин за рахунок стандартної білково-вітамінно-мінеральної добавки (БВМД) – ТУ-8-3-62 (рецепт 52-4) за рекомендованою технологією її згодо-вування [3, 4], тобто 18% на тонну комбікорму на весь період вирощування від 4 до 8-місячного віку. Недоліком стандартної добавки є те, що її рецепт не змінюється весь період вирощування свинок.

Тому нами були удосконалені помісячні рецеп-тури добавок з урахуванням росту свинок, відпо-відних змін у їх потребі в окремих елементах жив-

УДК 636.4.085.5.

Технологія використання кормових добавок у свинарстві

* Науковий керівник – академік УААН, докт. с.-г. наук В.С. Козирь





лення і, безумовно, їхнього надлишку або дефіци-ту в раціоні тварин (табл.2).

Потім розробляли рецептури комбікормів з вве-денням конкретної кількості кожної добавки на вікову групу племінних свинок (табл.3).

Аналізуючи стандартні й авторські рецептури кормових добавок для племінних свинок піддо-слідних груп, були виявлені істотні відмінності між ними. А саме:

1. Три авторські рецептури розраховані індиві-дуально до раціонів 6, 7 і 8 місяців життя тварин з введенням їх на тонну комбікорму відповідно 8,3; 8,19 і 6,3 кг. Тоді як балансуючі білково-вітамінно-мінеральні добавки за стандартною рецептурою ТУ-8-3-62 (рецепт 52-4) не враховують ні повно-цінність раціону, ні вік свинок і вводяться у кіль-кості 18% на тонну комбікорму для всіх ремонтних свинок у віці від 4 до 8 місяців життя.

2. Склад добавок також відрізняється. Так, на тонну удосконалених рецептур вводиться всьо-

го 612-500 і 665 кг високобілкових компонентів тільки двох видів кормової сировини власного виробництва – шрот соняшниковий і горох. За стандартною рецептурою білкові компоненти ста-новлять 780 кг і представлені вони крім шроту соняшникового і гороху, ще і такими дорогими компонентами, як шрот соєвий, рибне та м’ясо-кісткове борошно, дріжджі кормові.

3. У стандартній рецептурі на тонну комбікорму вводиться 200 г заліза сірчанокислого, дефіциту якого в раціонах не лише спостерігається, а за рахунок кормів утворюється його надлишок від 45% до 1,5 раза відповідно до норми. Це спричи-няє в організмі тварин гіпермікроелементоз, що, звичайно, негативно впливає як на обмін речовин, так і на ріст свинок. Водночас, вводиться недо-статня кількість міді сірчанокислої – 80 г, замість 122,1 і 317 г в 7 і 8 місяців, бо в 6 місяців життя свинок її вміст відповідає нормі. Також у 3-4 рази знижене введення сірчанокислого кобальту і від

Таблиця 1

Дисбаланс елементів живлення в основному раціоні зростаючих свинок,%

Елементи живлення в раціонах

Вік свинок, міс.

6 7 8

надлишокдефі-цит

надлишок дефіцит надлишокдефі-цит

Перетравний протеїн – 13,92 – 15,5 – 16,07

Лізин – 17,71 – 13,94 – 13,39

Метіонін + цистин 18,90 – – 10,99 – 5,39

Сира клітковина 13,10 – 2,8 раза – 2,7 раза –

Кальцій – 71,72 – 36,44 – 36,75

Фосфор – 51,23 – 6,08 – 32,60

Залізо 45,37 – 64 – 1,5 раза –

Мідь 16,80 – – 33,53 – 33,85

Цинк – 23,09 – 46,24 – 46,43

Марганець 10,83 – 68,64 – > в 1,5 раза –

Кобальт – 82,59 – 82,65 – 83,59

Йод 61,6 – – 28,57 – 27,50

Каротин > в 2 рази – 8,85 раза – 7,9 раза –

Вітаміни:

А (ретинол) + + За рахунок каротину + +

Д (кальциферол) – 99,53 – –78,86 – 76,96

Е (токоферол) > в 1,8 раза – > в 2 рази – > в 2,1 раза –

В1 (тіамін) > в 2,8 раза – > в 4,3 раза – > в 4,3 раза –

ТВАРИННИЦТВО УКРАЇНИ7

ТВАРИННИЦТВО УКРАЇНИ

ПЛ

ЕМРО

БОТА

ТА

ВІД

ТВО

РЕН

НЯ

СТАД

А

ПЛ

ЕМРО

БОТА

ТА

ВІД

ТВО

РЕН

НЯ

СТАД

АП

ЛЕМ

РОБО

ТА Т

А ВІ

ДТВ

ОРЕ

НН

Я СТ

АДА

ПЛ

ЕМРО

БОТА

ТА

ВІД

ТВО

РЕН

НЯ

СТАД

АП

ЛЕМ

РОБО

ТА Т

А ВІ

ДТВ

ОРЕ

НН

Я СТ

АДА



Т

ЕХН

ОЛ

ОГІ

Ї ВИ

РОБН

ИЦ

ТВА

ТЕХ

НО

ЛО

ГІЇ В

ИРО

БНИ

ЦТВ

А Т

ЕХН

ОЛ

ОГІ

Ї ВИ

РОБН

ИЦ

ТВА

Т

ЕХН

ОЛ

ОГІ

Ї ВИ

РОБН

ИЦ

ТВА

ТЕХ

НО

ЛО

ГІЇ В

ИРО

БНИ

ЦТВ

А


2 до 10 разів цинку сірчанокислого. Такий самий дисбаланс спостерігається і за введенням віта-мінів: вітамін А включений у кількості 6 млн. МО, хоча його дефіциту в кормах немає, навіть більше норми у 2-3 рази і, навпаки, ціанкобаламіну (В

12)

додано всього 6 мг за його дефіциту в раціоні від 0,112 г до 90-100%.

Випливає закономірний висновок, що рецеп-тури балансуючих білково-вітамінно-мінеральних добавок не повинні бути стандартними взагалі, а

Таблиця 2

Рецептура балансуючих кормових добавок для підростаючих свинок (на тонну загальної маси)

Інгредієнт

Стандартна БВМД

ТУ-8-3-62 рецепт 52-4

Удосконалені кормові добавки для свиней у віці, міс.

6 7 8

Шрот соняшниковий, кг 200 462 250 415

Шрот соєвий, кг 150 - - -

Рибне борошно, кг 70 - - -

М’ясо-кісткове борошно, кг 80 - - -

Дріжджі кормові, кг 100 - - -

Горох, кг 180 150 250 250

Висівки пшеничні, кг 120 239,2 346,5 301,2

Крейда кормова, кг 60 14,7 30 7,3

Сіль кухонна, кг 40 5,5 5,5 5,1

Трав’яне борошно з люцерни, кг - 100 100 -

Динатрійфосфат (Na2HPO

4), кг - 14,7 6,0 9,4

Лізин (ККЛ 25%), кг - 1,9 - -

Добавка на тонну БВМД

Залізо сірчанокисле, г 200 - - -

Мідь сірчанокисла, г 80 - 122,1 317

Цинк сірчанокислий, г 60 610 122,1 110

Кобальт вуглекислий, г - 24,1 80,7 64,0

Кобальт сірчанокислий, г 20 - - -

Калій йодистий, г 4 - 0,060 1,590

Селеніт натрію, г - 50 0,013 0,016

Вітаміни:

А, млн. МО 6 - - -

Д2, млн. МО 4 - 100 158,7

В12

(ціанкобаламін), мг 6 2080 310 112

Н (біотин), г - 90 0,122 0,159

С (аскорбінова кислота), г - 12,05 12,21 15,88

Вс (фолієва кислота), г - 25 24,42 31,74

В5 (нікотинова кислота), г - - 366 318

Дилудин, кг - 12 12 12




Т

ЕХН

ОЛ

ОГІ

Ї ВИ

РОБН

ИЦ

ТВА

ТЕХ

НО

ЛО

ГІЇ В

ИРО

БНИ

ЦТВ

А Т

ЕХН

ОЛ

ОГІ

Ї ВИ

РОБН

ИЦ

ТВА

Т

ЕХН

ОЛ

ОГІ

Ї ВИ

РОБН

ИЦ

ТВА

ТЕХ

НО

ЛО

ГІЇ В

ИРО

БНИ

ЦТВ

А

Таблиця 3

Склад комбікормів для ростучих племінних свинок дослідної групи, %

ІнгредієнтВік племінних свинок, місяців

6 7 8

Балансуюча кормова добавка 8,3 8,19 6,3

Ячмінь 22,01 32,01 13,40

Кукурудза 18,34 19,00 26,80

Пшениця 18,34 21,00 18,70

Шрот соняшниковий 7,31 8,00 -

Овес 10,67 - 15,60

Висівки пшеничні 15,03 11,80 19,20

Норма на голову на добу, кг 2,5 3,0 3,5

Таблиця 4Ріст свинок і затрати кормів на 1 кг приросту

Групи тварин

Вік тварин, місяців

6 7 8

жива маса, кг

добовий приріст, г





Контрольна 71,7±0,92 623 90,8±1,75 636 112±2,87 707

Дослідна 72,4±0,88 647 94,3±1,83 730 124±2,60 990

Ступінь достовірності

P>0,5; t=0,56 P>0,2; t=1,39 P<0,001; t=3,10

Таблиця 5Затрати кормів на 1 кг приросту в ростучих свинок

Піддослідні групи

6 місяців 7 місяців 8 місяців

к. од., кгперетравний

протеїн, гк. од., кг

перетравний протеїн, г

к. од., кгперетрав-ний проте-

їн, г

Контрольна 4,86 417 5,83 479 5,99 495

Дослідна 4,68 401 5,08 417 4,28 353

Різниця, < дослідна,%

3,70 3,83 12,86 12,94 28,54 28,68

складені індивідуально для кожного вікового пері-оду (на 1 місяць) зростаючих племінних свинок. Це підтверджується результатами вирощування ремонтних свинок за різними технологіями вико-ристання кормових добавок (табл.4).

З табл. 4 видно, що свинки дослідної групи під впливом удосконалених рецептур, що збалансо-вують кормові добавки, у 8-місячному віці мали в середньому вищу, на 12 кг, живу масу за рахунок більших (в 1,4 раза) середньодобових приростів.



Т

ЕХН

ОЛ

ОГІ

Ї ВИ

РОБН

ИЦ

ТВА

ТЕХ

НО

ЛО

ГІЇ В

ИРО

БНИ

ЦТВ

А Т

ЕХН

ОЛ

ОГІ

Ї ВИ

РОБН

ИЦ

ТВА

Т

ЕХН

ОЛ

ОГІ

Ї ВИ

РОБН

ИЦ

ТВА

ТЕХ

НО

ЛО

ГІЇ В

ИРО

БНИ

ЦТВ

А


Ю. ШУРЧКОВА, докт.тех.наукВ. ГАНЗЕНКО, канд.тех.наукН. РАДЧЕНКО, аспірантІнститут технічної теплофізики НАНУ

В Україні в умовах різкого скорочення вироб-ництва молока та яловичини постала про-блема нарощування поголів’я великої рога-

тої худоби. Для її розв’язання необхідно забезпе-чити якісну і повноцінну кормову базу, особливо, для молодняку. В Інституті технічної теплофізики НАНУ розроблено технологію отримання ново-го продукту – пастоподібного замінника незби-раного молока (ЗНМ) для відкорму молодняку сільськогосподарських тварин із застосуванням екструзійного методу обробки та рідинного спосо-бу охолодження на виході з філь’єри. Основні ком-поненти ЗНМ — молочні продукти та соєві боби, які забезпечують збалансованість корму за вмістом білків та життєво необхідних амінокислот. У якості жирового компоненту додається тваринний жир та всі необхідні вітаміни, мікроелементи і фосфатиди. Технологічна схема виробництва ЗНМ показана на рис. 1.

Боби сої з необхідним вологовмістом подаються із місткості 1 в екструдер 4 для високотемператур-ної термообробки. Паралельно в місткостях 2 та 3 проводиться підготовка інших компонентів: другій – розтоплюється тваринний жир, у третій згущуєть-ся сироватка та змішується з розтопленим жиром, сухим знежиреним молоком та фосфатидами. На виході з філь’єри гаряча маса миттєво змішується з підготовленими рідкими компонентами без кон-такту з навколишнім середовищем у спеціально розробленій в ІТТФ системі рідинного охолоджен-ня 5. Потрапляючи в гомогенізатор 6 пастоподібна

Затрати кормів та перетравного протеїну на кілограм приросту виявилися нижчими в тварин дослідної групи (табл. 5).

Аналіз результатів використання удоско-налених рецептур, що збалансовують кор-мові добавки, свідчить, про їх високу ефек-тивність.


1.Овсянников А.И. Основыопытногоделав животноводстве.– М.: Колос, 1976.–304с.

2.Калашников А.П., Клейменов Н.И., Баканов В.Н. и др. Нормы и рационыкормления сельскохозяйственныхживотных:Справочноепособие/Подред.А.П. Калашникова, Н.И. Клейменова.–М.:Агропромиздат,1985.–352с.

3.Богданов Г.А., Зверев А.И., Прокопенко Л.С., Привалов О.Е. Справочник по кор-мамикормовымдобавкам.–К.:Урожай,1984.–С.207–225.

4.Крохина В.А. Справочник. Комбикорма,кормовые добавки и ЗЦМ дляживотных. Состав и применение.– М.:Агропромиздат,1990.–С.158–166.

5.Майстренко А. Вітчизняні премікси –загнучкоютехнологією//ТваринництвоУкраїни.–2006.–№10.–С.4–6.

6.Васильева Е.А. Клиническая биохимиясельскохозяйственных животных.– М.:Россельхозиздат,1982.–С.66–90.

Рис. 1. Технологічна схема виробництва замінника незбираного молока

1 – місткість для зволоження бобів сої; 2-місткістьдлязгущеноїсироватки;

3 – місткість для розтоплювання жиру; 4 –екструдер; 5 – рідинна система охолодження;6–гомогенізатор.

1

2

3

4 5

6




Т

ЕХН

ОЛ

ОГІ

Ї ВИ

РОБН

ИЦ

ТВА

ТЕХ

НО

ЛО

ГІЇ В

ИРО

БНИ

ЦТВ

А Т

ЕХН

ОЛ

ОГІ

Ї ВИ

РОБН

ИЦ

ТВА

Т

ЕХН

ОЛ

ОГІ

Ї ВИ

РОБН

ИЦ

ТВА

ТЕХ

НО

ЛО

ГІЇ В

ИРО

БНИ

ЦТВ

А

суміш гомогенізується при температурі 100°С і подається на пакування. Термін зберігання за умов герметичності упаковки при 0±4°С 4 місяці.

Така технологія дає змогу:- суміщати декілька технологічних операцій в

одному апараті, зокрема, транспортування обро-блюваного матеріалу, його подрібнення та пере-мішування з одночасною високотемпературною обробкою;

- у процесі обробки відбуваються глибокі біо-хімічні перетворення вуглеводів, білків, що підви-щує їх рівень засвоєння і позитивно впливає на якість продукту та термін зберігання;

- забезпечується безперервність процесу виробництва, високий рівень автоматизації та висока продуктивність при малих габаритах.

Всі наведені переваги технології забезпечують-ся високотемпературною обробкою в екструдері, принцип роботи якого наведено на рис. 2.

Для високотемпературної обробки боби сої з необхідним вологовмістом подають у завантажу-вальну лійку екструдера 1, транспортують вздовж циліндра 3 шнеком 2, оснащеним спеціальними шайбами 4 для покращення якості змішування, підвищення температурних режимів обробки та тисків. Завдяки відповідним чином спроектованої геометрії шнека матеріал піддається глибоким фізико-хімічним перетворенням. Саме конструк-ція шнека має визначати режими обробки, якість продукту, його фізико-хімічні властивості. Під час руху маси всередині корпусу по складній тра-єкторії відбувається ряд складних перетворень, зокрема:

- завдяки підібраним температурним режимам, тиску та часу обробки поступово денатурується білкова структура, збільшується кількість пепти-дів і вільних амінокислот і, відповідно, підвищу-ється рівень засвоєння;

- жири під час обробки свої властивості не змінюють, оскільки, екструзія інактивує ліпази, ліпоксигенази – ферменти, що зумовлюють окис-лення жирів;

- крохмаль у процесі екструзії піддається гідро-лізу. При цьому збільшується кількість декстринів та олігосахаридів, розщеплюються молекули амі-лози і амілопектину. Екструзія підвищує розчин-

ність та рівень засвоєння продукту;

- вітаміни, більшість з яких термолабільні, тобто під дією високих темпера-тур більшість втрачаються, тому їх додають, безпосе-редньо після обробки [1].

На виході з екструде-ра за рахунок стрімкого перепаду тиску та темпе-ратури, відбувається мит-тєве випаровування води “декомпресійний вибух”. При переході води, що міс-титься у продукті, у стан пари виділяється значна кількість енергії і відбува-ється деструкція клітинної структури зі збільшенням її розмірів.

Замінник незбираного молока – за новою технологією

Рис.2.Принципова схема екструдера.1–завантажувальналійка;2–шнек;3–корпус;4–шайба,D–діаметршнека;H–глибинанарізки;E–ширинавитка;S–крокнарізки.

21 3 S E 4

D

H

P

L

5



Т

ЕХН

ОЛ

ОГІ

Ї ВИ

РОБН

ИЦ

ТВА

ТЕХ

НО

ЛО

ГІЇ В

ИРО

БНИ

ЦТВ

А Т

ЕХН

ОЛ

ОГІ

Ї ВИ

РОБН

ИЦ

ТВА

Т

ЕХН

ОЛ

ОГІ

Ї ВИ

РОБН

ИЦ

ТВА

ТЕХ

НО

ЛО

ГІЇ В

ИРО

БНИ

ЦТВ

А


Розроблена технологія передбачає миттєве занурення екструдату в рідинне середовище без контакту з навколишнім середовищем, що допо-магає використовувати тепло, виділене під час екструзії і позбавляє необхідності догрівання пасти для її стерилізації перед упаковкою. Характер та глибина зміни властивостей продукту при такій обробці, їх вплив на якісні показники залежать від режимів переробки. Отримувані кормові продукти характеризуються сітково-пластинчастою струк-турою (рис. 3).

При екструзійній обробці утворюється нова структура з частинками, що переважно нагадують прямокутну, пластинчасту форму і мають орієнта-цію у напрямі дії зсувних напружень. Розміри час-тинок екструдату у поздовжньому напрямі дорів-нюють 150-180 мкм, тоді як розміри частинок соєвого боба становлять 40-100 мкм. Крім того спостерігається виділення значної кількості віль-ного жиру 2.

Екструзійна обробка дає змогу виробляти продукт з кращими показниками ступеня набухання, олієу-тримуючої та емульгуючої здатності. Завдяки розро-бленій рецептурі продукт відповідає нормативній кіль-кості білків та жирів, фізико-хімічним і радіологічним показникам (див.табл.) і отримав позитивний експерт-ний висновок у випробувальному центрі Державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагнос-тики та ветеринарно-санітарної експертизи.

Крім цього, створений продукт має тривалий термін зберігання та при випробуваннях показав підвищений показник приросту маси у молодняку сільськогосподарських тварин.


1. Остриков А.Н., Абрамов О.В., Рудометкин А.С. Экструзия в пищевых технологиях.–Санкт-Петербург:Гиорд,2004.–280с.

Рис. 3. Мікроструктура екструдату із застосуванням рідинного способу охолодження

Результати випробувань пастоподібного ЗНМ

ПоказникМДР за нормативними доку-

ментамиРезультат дослі-

джень

ТОКСИЧНІ ЕЛЕМЕНТИ:(масова частка, мг/кг, не більше)

свинець 5,0 0,047

кадмій 0,40 0,220

миш’як 1,0 <0,01

ртуть 0,10 <0,005

РАДІОЛОГІЧНІ ПОКАЗНИКИ:(питома активність радіонукліда, Бк/кг, не більше)

цезій-137 600 2,9±7,2

стронцій-90 100 0±9,1

ФІЗИКО-ХІМІЧНІ СКЛАДОВІ:(масова частка, мг/кг)

уреаза – 0,16

цинк 100,00 38,60

мідь 30,0 12,76

частка вологи, % – 54,87




ПЛ

ЕМРО

БОТА

ТА

ВІД

ТВО

РЕН

НЯ

СТАД

А

ПЛ

ЕМРО

БОТА

ТА

ВІД

ТВО

РЕН

НЯ

СТАД

АП

ЛЕМ

РОБО

ТА Т

А ВІ

ДТВ

ОРЕ

НН

Я СТ

АДА

ПЛ

ЕМРО

БОТА

ТА

ВІД

ТВО

РЕН

НЯ

СТАД

АП

ЛЕМ

РОБО

ТА Т

А ВІ

ДТВ

ОРЕ

НН

Я СТ

АДА

Д. БІЛАЙ, викладачАграрно-економічний коледж Полтавської державної аграрної академії

Експериментальними дослідженнями і прак-тикою доведено, що інтенсивний ріст і роз-виток ремонтних телиць гарантія їх майбут-

ньої високої молочної продуктивності. Молочна продуктивність корів за I лактацію багато в чому залежить від того, як телиць підготовано до пару-вання. У цій роботі визначальними факторами є скороспілість, вік і жива маса. Під скороспілістю розуміють здатність організму тварини швидко рости і розвиватись. У порід великої рогатої худо-би вона залежить від умов вирощування молодня-ку та напряму селекційного добору.

В Україні більшість планових порід належать до середньоспілих, а зокрема, це молочні та ком-біновані типи тварин (молочно-м’ясний, м’ясо-молочний). Загальноприйнято, що найефективні-ше осіменяти телиць цих порід у віці 18-20 місяців, коли вони досягли 70% живої маси дорослої коро-ви. Відповідно до сучасних вимог перше отелення у корів повинне проходити у віці не пізніше 29 місяців. Це можливо при інтенсивному вирощу-ванні ремонтних телиць.

Раннє парування телиць затримує ріст і розви-ток корів, негативно впливає на розмір надою та якість приплоду, особливо в перших двох-трьох лактаціях. Наступна повноцінна годівля корів до V-VI отелення дещо зменшує недоліки, спричинені раннім запліднюванням, але не усуває їх зовсім.

Метою авторської роботи було вивчити, як впливає сезон запліднювання телиць на їхню живу масу і молочну продуктивність у першій лактації.

Дослідження проведено в АТФ “Росія” Лубен-ського і КСП ім. Степового Новосанжарського районів Полтавської області шляхом статистичної обробки продуктивності корів-первісток, заплід-нених у різні пори року (табл.).

З наведених даних видно, що в цих господар-ствах телиці запліднювались у віці 591-612 днів, або в середньому у 23 місяці, на три місяці пізніше від загальноприйнятих рекомендацій. Проте і в цьому віці жива маса їх була різною: найменша у тих, які запліднилися весною – 297-310 кг і най-більша восени – 339-353 кг (у середньому на

14%). Це пояснюється більш повноцінною годів-лею за рахунок зелених кормів у весняно-літній період, за 5 – 6 місяців перед заплідненням.

Така різниця в живій масі збереглася і після оте-лення, відповідно в середньому 416 і 449 кг, або на 7,9% більше.

Кращий результат щодо молочної продуктив-ності тварин одержано при заплідненні телиць восени – надій молока за першу лактацію становив 2331 – 2412 кг, або в середньому на 31,8% більше, ніж у тих, яких осіменяли весною. У них останні 1–3 місяці тільності прийшлись на травень-липень, отелення і роздій на червень-вересень, коли за рахунок зелених кормів раціони були повноцінніші і на кормову одиницю припадало 100-120 г пере-травного протеїну.

У зимовий період у раціонах тварин в основно-му використовували солому, силос і 1,5 кг концен-трованих кормів, а вміст перетравного протеїну в кормовій одиниці був 73-82 г. Це негативно позна-чилося як на розвитку ремонтних телиць, так і на продуктивності корів-первісток.

Отже, з одержаних даних можна зробити висно-вок, що телицям і нетелям необхідно забезпечува-ти повноцінну годівлю згідно з нормами, а саме: на голову на добу забезпечувати від 4 корм. од. у 7-місячному віці до 7 корм. од. у 30-місячному при вмісті на кормову одиницю 100 г перетравного протеїну в умовах нормального вуглеводневого, мінерального і вітамінного живлення. Це дасть середньодобовий приріст на рівні 500-550 г і живу

УДК 636.2.082.453.5

Сезон осіменіння телиць та їх продуктивність за першою лактацією



ПЛ

ЕМРО

БОТА

ТА

ВІД

ТВО

РЕН

НЯ

СТАД

А

ПЛ

ЕМРО

БОТА

ТА

ВІД

ТВО

РЕН

НЯ

СТАД

А

ПЛ

ЕМРО

БОТА

ТА

ВІД

ТВО

РЕН

НЯ

СТАД

АП

ЛЕМ

РОБО

ТА Т

А ВІ

ДТВ

ОРЕ

НН

Я СТ

АДА


масу телиць у віці 20 місяців 360-380 кг. Тоді вони будуть високопродуктивними коровами, а сезон запліднення телиць менше впливатиме на їхню продуктивність.


1.Білай Д.В. Загальнетваринництвотатехно-логії виробництва продукції тваринництва зосновами стандартизації.– К.: Кондор, 2008.–337с.

2.Білай Д.В.Каталогпорідвеликоїрогатоїхудо-би.–П.:Друксервіс,2006.–69с.

3.Білай Д.В. Шляхи підвищення молочної про-дуктивності у корів приватних сільськогос-подарських підприємств Полтавської облас-ті. Магістерська робота. – П.: ПДАА, 2005.–126с.

4.Вінничук Д.Т., Меренко П.М.Шляхистворен-нявисокопродуктивногомолочногостада.–К.:Урожай,1991.–232с.

5.Іванченко М.М., Рубан Ю.Д. Годівлятаутри-

маннявисокопродуктивнихкорів.–К.:Урожай,1991.–398с.

6.Петрушка Е.З. Удосконалення техноло-гій виробництва молока // Вісник аграрноїнауки.–2002.–№5.–С.39–42.

7.Недава В.Ю.Новівиміриурозвиткумолочноїіндустрії//Пропозиція.–2003.–№7.–С.18–20.

8.Недава В.Ю. Нові виміри у розвитку молоч-ної індустрії // Пропозиція.– 2003.– № 8.– С.20–21.

Вплив пори року на запліднення телиць і їх наступну молочну продуктивність

Показники

Період

березень-травень

червень-серпень

вересень-листопад

грудень-лютий

АТФ “Росія”

Кількість голів 35 22 33 52

– ” – у відсотках 24,6 15,6 23,2 36,6

Вік при заплідненні, днів 594 593 598 612

Жива маса тварин, кг

при заплідненні 310 315 353 332

при отеленні 415 436 447 440

Надій молока за лактацію, кг 1758 2117 2331 2190

КСП ім. Степового

Кількість голів 20 22 24 47

– ” – у відсотках 17,7 19,5 21,2 41,6

Вік при заплідненні, днів 610 604 591 601

Жива маса тварин, кг

при заплідненні 297 320 339 329

при отеленні 417 440 451 442

Надій молока за лактацію, кг 1842 2182 2412 2290

У середньому по двох господарствах

Надій молока, кг 1800 2149,5 2371,5 2240

– ” –, % 100 119,4 131,7 124,4




ПЛ

ЕМРО

БОТА

ТА

ВІД

ТВО

РЕН

НЯ

СТАД

А

ПЛ

ЕМРО

БОТА

ТА

ВІД

ТВО

РЕН

НЯ

СТАД

АП

ЛЕМ

РОБО

ТА Т

А ВІ

ДТВ

ОРЕ

НН

Я СТ

АДА

ПЛ

ЕМРО

БОТА

ТА

ВІД

ТВО

РЕН

НЯ

СТАД

АП

ЛЕМ

РОБО

ТА Т

А ВІ

ДТВ

ОРЕ

НН

Я СТ

АДА

О. ДЕНИСЮК,науковийспівробітникІнститут тваринництва центральних районів УААН

Зростаючий попит населення на молочну продукцію зумовив необхідність створен-ня вітчизняних високопродуктивних порід

великої рогатої худоби молочного напряму про-дуктивності. До таких належить українська черво-на молочна порода, яка була створена на основі червоної степової худоби з використанням зокре-ма голштинської [3, 5].

Доцільність використання голштинської породи в породотворному процесі в Україні обґрунтована в новітній концепції вченими М.В. Зубцем, В.П. Буркатом, М.Я. Ефіменком, Ю. П. Полупаном та ін. [1, 2, 4]. Схрещування корів червоної степової породи з голштинами червоно-рябої масті різно-го екогенезу дало змогу створити голштинізо-ваний внутрішньопородний тип української чер-воної молочної породи. Одержані тварини нових генотипів характеризуються різними показниками селекційних та біологічних ознак. Тому виникла необхідність визначення параметрів продуктив-ності корів залежно від походження батьків.

Дослідження проводили на тваринах централь-ного зонального заводського типу української чер-воної молочної породи (n= 1553), які належли пле-мінним господарствам Дніпропетровської облас-ті. Маточне поголів’я було згруповане за країною походження батька (Німеччина, США, Канада та Росія). Статистичну обробку одержаних матері-алів проводили з використанням комп’ютерного забезпечення STATISTICA-6.

Корови голштинізованого типу характеризують-ся високим генетичним потенціалом продуктив-ності і перевищують стандарт породи за першу, другу та третю лактації відповідно на 1302,6 кг (надій 5302,6 кг молока жирністю 3,83%), 1188,6 кг (5688,6; 3,80) та 550,4 кг (5850,4; 3,81) молока. У процесі досліджень встановлено, що первістки від бугаїв-плідників канадської селекції достовір-но (Р≥0,99) переважали за показниками молочної продуктивності корів інших груп.

Так, перевага голштинізованих первісток, за нодоєм порівняно з дочками плідників американ-ської, німецької та російської селекції була від-

повідно на – 502,3; 856,3 та 831,6 кг (або 9,3, 15,8, та 15,3%). За вмістом жиру у молоці на 0,04; 0,08; 0,03%, а за кількістю молочного жиру – на 20,8 (10,0%), 37,3 (17,9%), 33,8 кг (16,2%). Найвищі надої і кількість молочного жиру за другу і третю лактації мали корови, одержані від плід-ників канадської селекції (Р≥0,99). Від повновіко-вих корів, батько яких з Німеччини, за лактацію надоїли 8035,7 кг молока, але через їх невели-ку чисельність неможливо зробити об’єктивних висновків. За певну кількість лактацій найбільшою жирномолочністю характеризуються дочки бать-ків, які за походженням з Канади та Росії (Р≥0,999). Аналогічні дані були і при визначенні вмісту білка в молоці корів.

* Науковий керівник – докт. с.-г. наук, академік УААН Козирь В.С.

УДК 636.2.034.082.26

Екогенез плідників та молочна продуктивність корів-дочок

Вплив організованих факторів на ознаку «надій за лактацію»



ПЛ

ЕМРО

БОТА

ТА

ВІД

ТВО

РЕН

НЯ

СТАД

А

ПЛ

ЕМРО

БОТА

ТА

ВІД

ТВО

РЕН

НЯ

СТАД

А

ПЛ

ЕМРО

БОТА

ТА

ВІД

ТВО

РЕН

НЯ

СТАД

АП

ЛЕМ

РОБО

ТА Т

А ВІ

ДТВ

ОРЕ

НН

Я СТ

АДА


Мо

ло

чн

а п

ро

дук

тив

но

сть

до

чо

к б

уга

їв-п

лід

ни

ків

різ

но

го е

коге

не

зу,

Õ±

Sx

І л

акт

ац

іяІІ

ла

кта

ція

ІІІ

ла

кта

ція

на

дій

, кг

вм

іст

жи

ру,

%м

ол

. ж

ир

,кг

на

дій

, кг

вм

іст

жи

ру,

%

мо

л.

жи

р,

кгн

ад

ій,

кг

вм

іст

жи

ру,

%

мо

л.

жи

р,

кг

До

чки

пл

ідн

икі

в із

СШ

А

n=

14

6n

=1

00

n=

55

49

18

,9±

10

0,2

53

,80

±0

,01

31

87

,7±

4,0

75

10

7,6

±1

67

,92

3,8

0±

0,0

20

19

4,8

±6

,74

50

16

,2±

15

8,9

33

,80

±0

,01

81

90

,9±

6,2

7

До

чки

пл

ідн

икі

в із

Ка

на

ди

n=

12

76

n=

72

9n

=3

14

54

21

,2±

29

,69

3,8

4±

0,0

05

20

8,5

±1

,22

58

61

,5±

47

,12

3,8

1±

0,0

06

22

3,6

±1

,93

60

29

,1±

81

,99

3,8

1±

0,0

09

23

0,6

±3

,34

До

чки

пл

ідн

икі

в із

Нім

еч

чи

ни

n=

74

n=

46

n=

7

45

64

,9±

10

4,8

83

,76

±0

,01

91

71

,2±

3,8

75

15

7,1

±2

98

,46

3,7

1±

0,0

26

19

2,8

±1

2,1

68

03

5,7

±6

65

,03

3,8

6±

0,0

38

31

1,0

±2

7,3

7

До

чки

пл

ідн

икі

в із

Ро

сії

n=

57

n=

44

n=

24

45

89

,6±

93

,28

3,8

1±

0,0

16

17

4,7

±3

,51

47

00

,3±

15

4,8

23

,82

±0

,01

41

79

,6±

5,8

64

78

6,3

±2

50

,84

3,7

8±

0,0

12

18

1,0

±9

,41




ПЛ

ЕМРО

БОТА

ТА

ВІД

ТВО

РЕН

НЯ

СТАД

А

ПЛ

ЕМРО

БОТА

ТА

ВІД

ТВО

РЕН

НЯ

СТАД

АП

ЛЕМ

РОБО

ТА Т

А ВІ

ДТВ

ОРЕ

НН

Я СТ

АДА

ПЛ

ЕМРО

БОТА

ТА

ВІД

ТВО

РЕН

НЯ

СТАД

АП

ЛЕМ

РОБО

ТА Т

А ВІ

ДТВ

ОРЕ

НН

Я СТ

АДА

Силу впливу досліджуваних факторів – «бугай-плідник різного екогенезу» та «рівень годівлі» на молочну продуктивність корів було встановлено двофакторним дисперсійним аналізом.

Проведені дослідження показали, що батько-плідник різного екогенезу достовірно впливає на ознаку „надій за 305 днів лактації”, а також рівень годівлі та поєднання цих факторів (див. рис.).


1.Буркат В.П, Єфименко М.Я., Хаврук О.Ф., Близниченко В.Б. Формування внутріпород-нихтипівмолочноїхудоби.–К.,1992.–196с.

2.Буркат В.П., Зубець М.В. До питання пропородоутворювальні процеси в молочному ско-

тарстві України // Вісник аграрної науки.–1997.–№2.–С.79–80.

3. Козир В.С., Олійник О.С., Мовчан Т.В. та ін.Методичнірекомендаціїпоствореннютавдо-сконаленню Дніпропетровського зональноготипуукраїнськоїчервоноїмолочноїпороди/заред.В.С.Козиря.–Дніпропетровськ,2003.–39с.

4.Полупан Ю.П.Генезистаперспективиукра-їнського голштинізованого типу червоноїмолочної породи // Тваринництво України.–2000.–№5-6.–С.18–20.

5.Микитюк Д.М., Литовченко А.М., Буркат В.П. та ін. Програма селекції української чер-воної молочної породи великої рогатої худобина2003–2012роки/заред.Ю.П.ПолупанаіВ.П.Бурката.–К.:Атмосфера,2004.–216с.

А. КАЛИНКА,канд.с.-г.наукБуковинський інститут агропромислового виробництва УААН

Вступ України до Світової організації торгівлі передбачає виконання багатьох вимог до виробництва продукції тваринництва, адже

господарства з традиційними способами годівлі та утримання тварин не зможуть конкурувати із сучасно оснащеними зарубіжними виробниками.

Для успішного розв’язання цієї проблеми, пере-дусім тваринникам, потрібні методичні матеріали, використовуючи які вони зможуть обирати най-оптимальніші технології [1, 2, 6-9].

Наші дослідження зумовлені потребою розроб-ки нової технології годівлі та утримання молодняку м’ясної худоби у нинішніх умовах господарювання в передгірній зоні Карпат.

Метою роботи було – встановити законо-мірність росту, споживання обмінної енергії та сухої речовини на 100 кг живої маси у під-сисний період за пасовищного вирощування молодняку у різні пори року – влітку і взимку.

У державному підприємстві Дослідне господар-ство „Чернівецьке” згідно з розробленою схемою (табл. 1) провели науково-господарський дослід на 3-х групах бугайців-аналогів м’ясного комолого

сименталу по 10 голів кожна, з живою масою на початок досліду 293-298 кг.

Умови утримання тварин влітку та взимку були однаковими. У заключному літньому періоді дослідних тварин випасали на культурних пасови-щах з бобово-злакових травосумішок довготрива-лого використання без підгодівлі концентровани-ми кормами.

Потребу в обмінній енергії обчислювали на основі оцінки фактичної поживності кормів з ура-

УДК 636.237.23.083.314

Інтенсивність росту м’ясних сименталів

в умовах передгір’я Карпат



ПЛ

ЕМРО

БОТА

ТА

ВІД

ТВО

РЕН

НЯ

СТАД

А

ПЛ

ЕМРО

БОТА

ТА

ВІД

ТВО

РЕН

НЯ

СТАД

А

ПЛ

ЕМРО

БОТА

ТА

ВІД

ТВО

РЕН

НЯ

СТАД

АП

ЛЕМ

РОБО

ТА Т

А ВІ

ДТВ

ОРЕ

НН

Я СТ

АДА


хуванням концентрації доступної для обміну енер-гії на 1 кг сухої речовини корму. Контроль за інтен-сивністю розвитку бугайців здійснювали шляхом індивідуального зважування один раз у квартал. У процесі досліду раціони коригували за віком та живою масою тварин у кінці кожного місяця. Вели груповий облік спожитих кормів.

Компенсаторні можливості бугайців сименталь-ської худоби у формуванні м’ясної продуктивності за різних рівнів концентрації обмінної енергії в 1 кг сухої речовини корму вивчали за результатами післядії кожної моделі раціону.

Фактичне споживання кормів бугайцями за основний період у розрахунку на 1 кормодень наведено в табл. 2.

Зміни в живій масі бугайців за періоди досліду див у табл. 3.

Дослідженнями встановлено (табл. 3), що за різної концентрації обмінної енергії в 1 кг сухої речовини в раціонах упродовж 79 днів основно-го періоду середньодобові прирости у бугайців ІІ-дослідної групи становили 949 г, що на 76 г (8,7%) більше за ровесників-аналогів контрольної групи, у яких концентрація обмінної енергії в 1 кг сухої речовини була 9,9 МДж.

У вирішальному періоді на пасовищних кормах з бобово-злакових травосумішей бугайці ІІ групи зберігали підвищену енергію, яка становила 1020 г, що на 62 г (6,5%) більше від ровесників-аналогів контрольної групи.

Отже, за різної концентрації обмінної енергії в 1 кг сухої речовини в раціоні бичків ІІ групи серед-ньодобові прирости збільшувались на 8,7% порів-няно з контролем.

Основні показники концентрації обмінної енер-гії, фактичного споживання енергії та сухої речо-вини на 100 кг живої маси бугайців за основний період досліджень подано в табл. 4.

Дослідженнями доведено, що споживання на 100 кг живої маси сухої речовини в контролі ста-новить 3,5 за концентрації обмінної енергії в сухій речовині 9,9 МДж та витратах на 1 кг приросту 9,5 кормових одиниць, що на 1,0 к.од. більше за ІІ дослідну групу.

Встановлено, що компенсаторні можливості бугайців ІІ групи за різних рівнів концентрації обмінної енергії в 1 кг сухої речовини корму у в заключному періоді проявились збільшенням енергії росту до 1020 г за рахунок високої кон-центрації обмінної енергії в 1 кг сухої речовини в основному періоді, що і сприяло високим добовим приростам у дослідних групах.

Кращі економічні показники одержано в ІІ групі, де затрати кормів на 1 ц приросту живої маси ста-новили 8,5 ц.к. од., собівартість приросту живої маси 1 гол. за період вирощування дорівнювала 447,7 грн. Чистий прибуток на 1 гол. в цих групах був найбільшим і становив 202,3 грн. за рента-бельності - 45,2%.

Крім того, визначено економічну ефективність інтенсивного вирощування бугайців м’ясного напряму продуктивності з використанням у раціо-нах різних рівнів концентрації обмінної енергії, при цьому досягаються середньодобові прирости – 962,0 г 1 гол. збільшується рентабельність на 2%, що доводить перспективність розробленої техно-логії виробництва яловичини в умовах передгірної зони Карпат.

Таблиця 1Схема досліду

Група тварин

Жива маса на початок досліду,

кг

Годівля тварин, період

підготовчий (25 днів)

основний (90 днів), концентрація обмін-

ної енергії, МДж в 1 кг сухої речовини

заключний (30 днів)

Контрольна 298Раціон, прийнятий в

господарстві9,8-10,0

Раціон зеленого кон-веєра культурних пасо-

вищ

І – дослідна 293 –„– 10,0-10,2 –„–

ІІ – дослідна 294 –„- 10,3-10,5 –„–




ПЛ

ЕМРО

БОТА

ТА

ВІД

ТВО

РЕН

НЯ

СТАД

А

ПЛ

ЕМРО

БОТА

ТА

ВІД

ТВО

РЕН

НЯ

СТАД

АП

ЛЕМ

РОБО

ТА Т

А ВІ

ДТВ

ОРЕ

НН

Я СТ

АДА

ПЛ

ЕМРО

БОТА

ТА

ВІД

ТВО

РЕН

НЯ

СТАД

АП

ЛЕМ

РОБО

ТА Т

А ВІ

ДТВ

ОРЕ

НН

Я СТ

АДА

Таблиця 2Використання кормів дослідними тваринами за періоди досліду

(в середньому за 1 кормодень)

Група

Корм, кг Вміст раціонівз

ел

ен

а

ма

са

сін

о

зе

рн

о-с

уміш

си

ло

с

сін

аж

к. о

д.

об

мін

но

ї е

не

ргі

ї, М

Дж

сух

ої

ре

чо

ви

ни

, г

вс

ього

Перетравного протеїну на

1М

Дж

1 к

.од

.

1 к

г с

ух.

ре

ч.

Підготовчий період

Контрольна – 2 2,0 18 5 8,21 90,2 10,1 711 7,8 86,6 70,4

І – дослідна – 2,1 2,0 18 5 8,21 90,2 10,1 711 7,8 86,6 70,4

ІІ –дослідна – 2,1 2,0 18 5 8,21 90,2 10,1 711 7,8 86,6 70,4

Основний період

Контрольна – 2,0 2,0 – 21 8,3 127,4 12,8 776 6,1 60,6 93,4

І – дослідна – – 2,0 – 23 8,2 122,6 12,02 723 5,9 88,2 60,1

ІІ –дослідна – – 3,0 – 31 8,4 141,5 12,7 662 4,2 64,0 43,9

Завершальний період

Контрольна 35 – – – – 8,4 113,0 7,0 840 7,4 100,0 120

І – дослідна 35 – – – – 8,4 113,0 7,0 840 7,4 100,0 120

ІІ –дослідна 35 – – – – 8,4 113,0 7,0 840 7,4 100,0 120

Таблиця 3Інтенсивність росту живої маси бугайців, (M±m, n=10)

ПоказникГрупи тварин

контрольна І дослідна ІІ дослідна

Кількість тварин, гол. 10 10 10

Жива маса, кг:

на початок досліду 298±1,5 293±2,0 294±1,3

на кінець основного періоду 364±2,1 369±2,5 369±1,8

Приріст:

загальний, кг 66±1,0 76±1,2 75±1,6

середньодобовий, г 873±70,1 962±65,1 949±45,5

± до контролю – 89 76

Критерій вірогідності, Р – P<0,01 P<0,01

Витрати корму на 1 кг приросту, к.од. 9,5 8,5 9,9

Жива маса на кінець досліду, кг 410±1,3 415±1,8 418±2,3

Приріст:

загальний, кг 46±1,5 46±1,8 49±1,7

середньодобовий, г 958±1,5 958±1,8 1020±2,5

Витрати корму на 1 кг приросту, к.од. 7,3 7,3 6,8



ПЛ

ЕМРО

БОТА

ТА

ВІД

ТВО

РЕН

НЯ

СТАД

А

ПЛ

ЕМРО

БОТА

ТА

ВІД

ТВО

РЕН

НЯ

СТАД

А

ПЛ

ЕМРО

БОТА

ТА

ВІД

ТВО

РЕН

НЯ

СТАД

АП

ЛЕМ

РОБО

ТА Т

А ВІ

ДТВ

ОРЕ

НН

Я СТ

АДА


Таблиця 4Концентрація обмінної енергії та сухої речовини на 100 кг живої маси

Групи

Приріст за весь

основний період

досліду, кг

Концентрація обмінної енер-гії на 1 кг сухої

речовини

Витрати на 1 кг при-росту

Споживання на 100 кг живої маси

обмінної енергії,

МДж

кормових одиниць,

к.од.

обмінної енергії,

МДж

сухої речо-вини, кг

Контрольна 66 9,9 145,5 9,5 35,0 3,5

І – дослідна 76 10,2 127,4 8,5 33,2 3,2

ІІ – дослід-на

75 11,3 149,1 9,9 49,1 3,4


1. Дідьківський А., Ткачук І., Вишневський В. Рісттарозвитоктваринрізнихпорідітипів//ТваринництвоУкраїни.–1997.–№9.–С.7.

2.Козир В.С.Формуванням’ясноїпродуктивнос-тівеликоїрогатоїхудоби.–К.:Урожай,1992.–125с.

3. Калинка А.К., Повозніков М.Г. Відгодівельніякості молодняку м’ясної худоби на різнихтипахгодівлівпередгір’їКарпат//Зб.Наук.пр. Подільського ДАТУ.– Кам’янець-Поділ.,Вип.12.–С.159–162.

4.Калинка А.К. Відгодівельні та забійні харак-теристики бичків, вирощених у передгір’їКарпат//ТваринництвоУкраїни.–2001.–№8.–С.28–30.

5.Калинка А.К. М’ясна продуктивність бичківм’ясного напрямку продуктивності в умовахпередгір’я Карпат // Сільське господарство:

Наука і практика: Матеріали симпозіумуУкраїна-Австрія (9-11 вересня 2004 р.).– К.:ЗАТ“Нічлава”,2004.–С.219–220.

6. Мамчак І.В.М’яснапродуктивністьпомісно-гомолоднякувідсхрещуваннясиментальськихкорів з плідниками м’ясних порід залежно відтипу годівлі // Молочно-м’ясне скотарство:Респ.міжвід.тем.наук.зб./М-вос.г.УРСР.НДІтваринництваЛісостепуіПоліссяУРСР.–К.:Урожай,1974.–Вип.36.–С.71–75.

7.Мамчак І.В., Когут М.І. Ріст і розвитокчистопородного та помісного молодняка //Наук.вісникЛьвів.держ.акад.вет.медициниім. С.З. Ґжицького.– Львів, 1999.– Вип. 3 (Ч.ІІ).–С.175–177.

8.Медведєв А. Продуктивність бичків різнихгенотипів // Тваринництво України.– 1998.–№11.–С.14–15.

9.Богданов Г.О., Славов В.П., Ібатуллін І.І.іін.Методичнірекомендаціїуніфікаціїдослідженьпогодівлім’ясноїхудоби.–К.,2002.–42с.




ПЛ

ЕМРО

БОТА

ТА

ВІД

ТВО

РЕН

НЯ

СТАД

А

ПЛ

ЕМРО

БОТА

ТА

ВІД

ТВО

РЕН

НЯ

СТАД

АП

ЛЕМ

РОБО

ТА Т

А ВІ

ДТВ

ОРЕ

НН

Я СТ

АДА

ПЛ

ЕМРО

БОТА

ТА

ВІД

ТВО

РЕН

НЯ

СТАД

АП

ЛЕМ

РОБО

ТА Т

А ВІ

ДТВ

ОРЕ

НН

Я СТ

АДА

Л. ГОРБУНОВ, канд.с.-г.наукІнститут тваринництва УААНВ. ФІЛІПОВ,наук.співроб.Л. БУЧАЦЬКИЙ, докт.біол.наукІнститут рибного господарства УААН

Загальноприйнятий спосіб оцінки кріокон-сервування статевих клітин тварин здій-снюється за збереженістю деконсервова-

ного біологічного матеріалу. Цей показник щодо сперми коропа, замороженої одним методом, може змінюватися в межах від 10 до 70%. Він оцінюється відношенням кількості рухливих спер-міїв до їх загального числа і залежно від впливу початкової якості біооб’єкта, складу і способу застосування кріоконсерванта, обраного режиму заморожування-відтавання. При послідовній реа-лізації процесу кріоконсервування об’єкту відбу-вається зниження його збереженості на кожному з етапів

Метою роботи було визначення впливу різ-ної якості сперміїв коропа на показники збере-женості, оціненої на різних етапах кріоконсер-вування за допомогою запропонованого нами дегідратаційно-вітрифікаційного методу.

Об’єктом дослідження були спермії малолуска-того коропа. Захисне середовище для кріоконсер-вування сперми готували за стандартною методи-кою [1, 2]. Оцінку рухливості сперміїв проводи-ли за допомогою візуального методу. Одержані еякуляти охолоджували до 5 0С в холодильнику протягом 30 хв при безперервному перемішу-ванні додавали охолоджене до тієї ж температу-ри захисне середовище в об’ємному відношенні 1:1. Суспензію сперми в захисному середовищі залишали на еквілібрацію протягом 0,5 години.

Якість розбавленої сперми оцінювали за рухливіс-тю сперміїв. Відібрані розбавлені еякуляти розли-вали у пронумеровані пластикові пробірки 0,5-2,5 мл, які герметизували і переносили на лід. Після закінчення розливу контейнери виймали з крижа-ної бані, протирали насухо і встановлювали в диск заморожувача.

Зміну температури контролювали за допомогою хромель-копелевої (ХК) термопари з діаметром спаю 0,3 мм. Спермії заморожували у спеціаль-ному пристрої, [3, 4]. Охолоджування проводили у два етапи. Перший – охолоджування від 5 до -15 0С зі швидкістю 2-3 0С/хв, а другий – від -15 до -70 0С – 15-20 0С/хв. Відтавання контейнерів, що міс-тили біооб’єкт, проводили у водяній бані при 40 0С [1, 2]. Збереженість сперміїв перевіряли в кожній пробі не менше трьох разів і обчислювали серед-нє значення [1, 2] за формулою:

%100⋅=î

jj n

nS

,

,

( )î

jjj n

SSm

−⋅=

100

де: nо- загальна кількість сперміїв у пробі, n

j-

кількість рухливих сперміїв на першому етапі кріо-консервування, S

j - збереженість сперміїв, оцінена

на j-му етапі кріоконсервування: свіжоодержаний еякулят; після розведення середовищем; тем-пературної адаптації; обробки кріопротектором; заморожування-відтавання.

У процесі досліджень ефективність обраного

УДК 639.215.2:636.082.453.53

Ефективність кріоконсервування сперміїв коропа



ПЛ

ЕМРО

БОТА

ТА

ВІД

ТВО

РЕН

НЯ

СТАД

А

ПЛ

ЕМРО

БОТА

ТА

ВІД

ТВО

РЕН

НЯ

СТАД

А

ПЛ

ЕМРО

БОТА

ТА

ВІД

ТВО

РЕН

НЯ

СТАД

АП

ЛЕМ

РОБО

ТА Т

А ВІ

ДТВ

ОРЕ

НН

Я СТ

АДА


етапу кріоконсервування сперміїв розраховували зі співвідношення збереженості сперматозоїдів.

Ефективність підготовленого середовища визначали через відношення показників збереже-ності розбавленої сперми до цільної. Для оцінки ефективності технологічного етапу температур-ної адаптації порівнювали показники збереже-ності сперміїв після 30-хвилинної витримки при 5 °С в середовищі, що не містить кріопротектор, із збереженістю нативної розбавленої сперми до її охолодження. Ефективність вибору спосо-бу застосування кріопротектора оцінювали через відношення збереженостей сперміїв в середови-щі з кріопротектором і без. Режим заморожування визначали за допомогою порівняння показників збереження сперміїв після заморожування і до. Ефективність вибраного способу кріоконсерву-вання обчислювали через співвідношення збере-женостей деконсервованих сперміїв до нативних.

Результативність різних етапів кріоконсерву-вання сперміїв коропа становила для: темпера-турної адаптації 90%; застосування кріопротекто-ра 90%; режиму заморожування-відтавання 75% і кріоконсервування в цілому 60%.

Для оцінки впливу різної якості еякуляту на досліджувані показники ефективності викорис-товували результати кріоконсервування сперміїв коропа, одержані за 2000-2008 роки.

Досліджувані проби були розділені на дві групи за умови, що в першій рухливість нативних спер-міїв була вище 70%, а в другій – нижче. Різниця середніх показників збереженості порівнюваних груп 79,2±2,6% і 66,4±2,5% дорівнювала 12,8%, для 4 еякулятів у першій групі і 3 у другій відпо-відно.

Відмінність збереженості між групами на кож-

ному з тестованих етапів: температурної адап-тації, застосування кріоконсерванту; вибору режиму заморожування-відтавання була в межах 14-16%, а за показником відносної збереженості-ефективності 3-7% (табл.).

Вплив початкової рухливості сперміїв коропа на оцінку різних етапів процесу кріоконсервування, визначеного за показниками: збереженості S і ефективності W

При оцінці складових етапів обраного способу кріоконсервування за показниками – ефективнос-ті величини різниці між групами, що мають різну початкову якість еякуляту, виявляються майже у двічі менше, ніж для збереженості. Водночас розбіжність показників, що характеризують ефек-тивності різних етапів технологічного ланцюга для різної якості еякуляту відрізняються між собою. Найвищий показник відповідає температурній адаптації 90-93%, потім 86-92% – підбору кріо-консерванту і режиму заморожування-відтавання 69-76%, а також способу кріоконсервування в цілому 54-65%.

Таким чином, виявлено значний вплив (з досто-вірністю Р≥0,95) різної якості нативної сперми коропа на показники її збереженості при оцінці різних етапів обраного способу кріоконсервуван-ня, та можливість його усунення при викорис-танні запропонованих показників ефективності. Показано, що основним лімітуючим фактором, що визначає ефективність 60±5% кріоконсервування сперміїв коропа, є обраний режим заморожу-вання, ефективність реалізації якого становить 73±3%. Вважаємо, що підвищити одержані показ-ники можна завдяки багатофакторній оптимізації вказаних етапів кріоконсервування сперміїв коро-па та інших видів риб.

j Технологічні етапи

Показники стану сперміїв у першій групі з початковою активністю 79,2±2,6, n=6 (у другій 66,4±2,5, n=8), %

S±m ∆S Sj-S

j+1W±m ∆W

1 Температурна адаптація73,6±3,7*

(59,8±3,9*)13,8 5,6 (6,6)

92,9±3,5 (90,1±3,4)

2,8

2 Застосування кріопротектора67,4±3,5*

(51,3±3,9*)16,1 6,2 (8,5)

92,0±3,5 (85,6±3,7)

6,4

3 Режим заморожування51,2±3,6*

(35,6±3,8*)15,6

11,2 (10,7)

76,0±3,6 (69,4±4,2)

6,6

4 Кріоконсервування51,2±3,6*

(35,6±3,8*)15,6 28 (30,8)

64,7±3,5* (53,6±3,6*)

11,1

* достовірність відмінності між групами, що мають різну якість Р≥0,95




ПЛ

ЕМРО

БОТА

ТА

ВІД

ТВО

РЕН

НЯ

СТАД

А

ПЛ

ЕМРО

БОТА

ТА

ВІД

ТВО

РЕН

НЯ

СТАД

АП

ЛЕМ

РОБО

ТА Т

А ВІ

ДТВ

ОРЕ

НН

Я СТ

АДА

ПЛ

ЕМРО

БОТА

ТА

ВІД

ТВО

РЕН

НЯ

СТАД

АП

ЛЕМ

РОБО

ТА Т

А ВІ

ДТВ

ОРЕ

НН

Я СТ

АДА


1. Методическое пособие по крио научно-исследовательский институт прудовогорыбногохозяйства.–Москва,1997.–10с.

2. Горбунов Л.В., Бучацкий Л.П.Криоконсервация половых клеток иэмбрионов:Монография.–Киев,2005.–325с.

3. Пат. 6417 Україна, МКВ 7 F25 D 3/10.Пристрій для кріоконсервації біологіч-них об’єктів тваринного та рослинногопоходження: Пат. 6417 Україна, МКВ 7F25D3/10/Л.В.Горбунов,В.І.Кабачний,Н.І.Горбунова, М.В. Гринжевський (Україна);Національний фармацевтичний універси-тет. - №20040706332; Заявл. 29.07.2004;Опубл.16.05.2005;Бюл.№5.–10с.

В. ТОПІХА, докт.с.-г.наукМиколаївський державний аграрний університетА. ВОЛКОВ,канд.с.-г.наукВАТ „Племзавод „Степной”

Майже 30-річний досвід використання сви-ней породи дюрок в умовах України дає змогу виявити особливості їхньої акліма-

тизації та продуктивні якості як при чистопорідно-му розведенні, так і при схрещуванні. Встановлено, що основна перевага породи – це її відгодівельні і м’ясні якості, а також позитивний вплив її кнурів на підвищення цих властивостей у помісей як при двопорідному, так і трипорідному схрещуван-ні. Проте за багатоплідністю свиноматок порода дюрок зарубіжної селекції не конкурентоспромож-на порівняно з вітчизняними [1-6]. Це стримувало розвиток чистопорідного поголів’я свиней породи дюрок у країні. З метою поширення й викорис-тання породи при чистопорідному розведенні в умовах України виникла необхідність розробки методичних підходів до її вдосконалення і на цій основі створення племінних стад, а надалі нового внутрішньопорідного типу свиней породи дюрок української селекції „Степовий” конкурентоспро-можного за репродуктивними якостями маток.

Основний масив імпортного поголів’я був зосереджений у радгоспі „Степной” Кам’янсько-

Дніпровського району Запорізької області. Сюди періодично завозили тварин чеської селекції (1983, 1984, 1986 pp.), американської (1986 p.), англійської (1996, 2005 рp.), данської (1998, 2002 pр.).

Удосконалення свиней породи дюрок в умовах України проводили з часу надходження генотипів різних географічних популяцій, але цілеспрямова-на робота зі створення нового внутрішньопорід-ного типу свиней цієї породи української селекції розпочалась із 1989 р.

Вона базувалась на чистопорідному розведен-ні в умовах повноцінної годівлі. Було поставлено завдання поліпшити відтворні якості маток при збереженні основних ознак за відгодівельними та м’ясними властивостями. Використовуючи їхню внутрішньопорідну мінливість за відтворними якостями, формували нові. Вона забезпечувалась наявністю географічних популяцій породи дюрок, тобто генетичною різнорідністю великої кількості особин, які характеризуються високою подібніс-тю. Були визначені варіанти поєднання геноти-пів свиней чеської, американської, англійської і данської селекції на поліпшення багатоплідності маток.

Новий внутрішньопорідний тип свиней породи дюрок української селекції з поліпшеними від-творними якостями „Степовий” створено мето-дом внутрішньопородної селекції на основі ціле-

УДК 636 4.082./3

Свині дюрок української селекції



ПЛ

ЕМРО

БОТА

ТА

ВІД

ТВО

РЕН

НЯ

СТАД

А

ПЛ

ЕМРО

БОТА

ТА

ВІД

ТВО

РЕН

НЯ

СТАД

А

ПЛ

ЕМРО

БОТА

ТА

ВІД

ТВО

РЕН

НЯ

СТАД

АП

ЛЕМ

РОБО

ТА Т

А ВІ

ДТВ

ОРЕ

НН

Я СТ

АДА


спрямованих поєднань географічних популяцій свиней породи дюрок: чеської, американської, англійської, данської в умовах повноцінної збалан-сованої годівлі. Дослідження зі створення нового генотипу проводили за відповідною методичною схемою.

Цільовим стандартом передбачалися такі вимо-ги до відтворних якостей маток та відгодівельних і м’ясо-сальних властивостей молодняку на відго-дівлі: багатоплідність маток – 10,8-11,0 поросят; вік досягнення 100 кг живої маси – 170-180 днів; середньодобовий приріст на відгодівлі – 750-850 г; товщина шпику – 22 мм; маса заднього окосту – 11,8 кг.

У новоствореному типі свиней сформова-но 5 основних ліній: Швидкий, Вітамін, Далекий, Могутній, Степовий.

Відсоткове співвідношення різних ліній таке: Могутній – 29%; Швидкий – 18,5; Вітамін – 13,8; Степовий – 15,9; Далекий – 15,5.

Маточне поголів’я селекційних стад представ-лене 10 родинами, %: Ромашка – 23; Вишня – 13,6; Росинка – 9,3; Гастела – 10,7; Роза – 7,8; Августа – 9,3; Венера – 8,8; Лілія – 8,8; Музила – 11,7; Лама – 5,8.

У результаті проведення імуногенетичного аналізу встановлено, що для нових ліній типо-вими були генотипи А-/А- (виняток тварини лінії Могутнього), Ва/Ва (виняток лінія Швидкого), Fb/Fb (80,6-100,0%), Gb/Gb, Ha/H-. За генетичною сис-темою E-груп крові лише тварини лінії Могутнього мали алелі Eaeg/Eaeg, Eaeg/Eedf, Ebdg/Eedf. За генетич-ною системою G-груп крові зокорема серед тва-рин лінії Степового виявлено гомозигот за алелем Ga (40%).

Серед тварин різних ліній нового внутрішньопо-рідного типу найвищою генетичною різницею за комплексом груп крові характеризувалися пред-ставники лінії Могутнього. Пояснюється це тим, що на завершальному етапі створення цієї лінії було використане поголів’я дан-ської популяції останнього заво-зу. Найменшою генетичною дис-танцією відрізняються тварини при поєднанні ліній Швидкого і Далекого, Швидкого і Вітаміна, Далекого і Вітаміна.

На підставі результатів дер-жавної апробації та рішен-ня Науково-технічної ради Міністерства аграрної політики України наказом Міністерства аграрної політики України від

Фото 1. Кнури внутрішньопорідного типу свиней породи дюрок української селекції „Степовий”

Фото 2. Ремонтні кнурці ДУСС.

Фото 3. Свиноматка ДУСС з приплодом (2007р.).




ПЛ

ЕМРО

БОТА

ТА

ВІД

ТВО

РЕН

НЯ

СТАД

А

ПЛ

ЕМРО

БОТА

ТА

ВІД

ТВО

РЕН

НЯ

СТАД

АП

ЛЕМ

РОБО

ТА Т

А ВІ

ДТВ

ОРЕ

НН

Я СТ

АДА

ПЛ

ЕМРО

БОТА

ТА

ВІД

ТВО

РЕН

НЯ

СТАД

АП

ЛЕМ

РОБО

ТА Т

А ВІ

ДТВ

ОРЕ

НН

Я СТ

АДА

19 листопада 2007 р. №814/116 було затвер-джено новий внутрішньопорідний тип свиней породи дюрок української селекції „Степовий” та його генеалогічну структуру (5 ліній і 10 родин). Визначено як нове селекційне досягнення внутріш-ньопорідний тип свиней породи дюрок української селекції „Степовий” та його структурні одиниці – лінії: Швидкого, Вітаміна, Далекого, Могутнього, Степового; родини: Венери, Рози, Лами, Лілії, Августи, Росинки, Музили, Гастели, Ромашки, Вишні, а також занесено до Національного реєстру селекційних досягнень у тваринництві України, оскільки новий тип за відтворними якостями маток перевищує кращі світові аналоги, а за відтворни-ми і м’ясними – не поступається їм.


1. Топиха В.С., Роюк Н.П., Волков А.А., Чернадчук А.С. Свиньи породы дюрок.–Симферополь: „Таврия”.–1994.–116с.2. Топіха В.С. Акліматизаціясвиней породи дюрок //Тваринництво України.–1995.–№2.–С.8.3. Топіха В.С. Створеннянового типу свиней породидюрок української селекції //Методистворенняпорідівико-ристанняс.-г.тварин.–Харків,1998.–С.186–188.4. Топіха В.С., Волков А.А., Чернадчук А.С. Свині поро-ди дюрок української селек-ції племзаводу „Степовий”// Свинарство. Міжвідом.тематич. наук. збірник.– К.:Аграрнадумка,1997.–Вип.53.–С.26–29.5. Топіха В.С., Мельник Ю.Ф., Волков А.А.Новеселекційнедосяг-нення – заводський тип свинейпороди дюрок української селек-ції “Степной” // ТваринництвоУкраїни.–2002.–№5.6. Топіха В., Волков А.,

Гнатюк С. Шляхипідвищенняінтенсифікаціїсвинарства//ТваринництвоУкраїни.–2001.–С.9–11.

Фото 4. Свиноматка ДУСС (2006р.).

Фото 6. Апробація внутрішньопорідного типу свиней породи дюрок української селекції „Степовий” (2006р.)

Фото 5. Свинарник-маточник на 700 голів з індивідуальним утриманням холостих та поросних свиноматок (2006р.).



В

ЕТЕР

ИН

АРІЯ

ВЕТ

ЕРИ

НАР

ІЯ

ВЕТ

ЕРИ

НАР

ІЯ


В. ДОРОЩУКНаціональний університет біоресурсів та природокористування

Хвороби очей у тварин зустрічаються часто [1-3]. Вони завдають скотарству значних економічних збитків, оскільки сліпих тва-

рин вимушено вибраковують. Вчені і практи-ки основну увагу приділяють кон’юнктивітам і кератитам, які досить легко діагностуються за клінічними ознаками, тоді як такому поширеному захворюванню очей як увеїт (запалення судинно-го тракту) запобігають недостатньо. Увеїт дуже небезпечне і тяжке ураження судинної оболонки ока (tactus uveus), оскільки досить часто усклад-нюється катарактою або глаукомою, які неминуче закінчуються сліпотою.

Згідно із сучасними уявленнями в патогенезі увеїтів значну роль відіграють імунні порушення [ 4,5], у тому числі зумовлені К-клітинами (кіле-рами). Водночас залишається мало вивче-ним стан ефекторної ланки імунної систе-ми, зокрема кілерної активності лімфоцитів в перебігу увеїтів, що й стало метою нашого дослідження.

Проведено клінічне, гематологічне [4], мікро-біологічне і патологоанатомічне обстеження 75 голів молодняку великої рогатої худоби віком 9-15 місяців, хворих на фібринозний увеїт. Встановлювали температуру тіла, частоту дихан-ня, пульсу і скорочення рубця. Стан органу зору досліджували оглядом, пальпацією, застосову-вали офтальмоскопію, пуркіньє-сансоновські зображення. Мікробіологічні аналізи включали мікроскопію препаратів-відбитків з диференціа-цією мікроорганізмів за Берджі [5]. Після виму-шеного забою око видаляли з орбіти, розсікали на декілька частин (по меридіану) і визначали стан тканинних елементів очного яблука.

Цитологічну активність К-клітин оцінювали в реакції антитілозалежної клітинної цитотоксич-ності методом Зіміна [6]. Принцип методу поля-гає у визначенні цитолітичної активності клітин-кілерів за виходом гемоглобіну клітин-мішеней (еритроцитів барана), сенсибілізованих анти-тілами [7]. Він забезпечує надійні результати

в мікросистемі з малою кількістю регулюючих клітин. К-клітини, які здійснюють цитоліз еритро-цитів барана, є Т-лімфоцитами і відносяться до „нуль-клітин” [8]. Цифровий матеріал оцінювали методом варіаційної статистики з використанням t-критерію Стьюдента з використанням програм-ного забезпечення „Статистика”.

Результати досліджень показали, що хворо-ба проявляється помітним пригніченням тварин; дихання і пульс стають частішими, ніж у нормі. Відзначаються мляві і відносно рідкі скорочення рубця. На фоні змін загального клінічного стану хворих тварин з’являються чіткі офтальмологічні симптоми, які можуть бути поділені на окремі стадії. Кожна з яких характеризується своєрід-ним перебігом з особливими патогенетичними механізмами.

Перша стадія – запальна гіперемія у відповідь на інфікування бета-гемолітичним стрептококом судинного тракту клінічно проявляється глибоко перикорнеальною ін’єкцією кровоносних судин tactus uveus. Вона свідчить про посилене крово-наповнення в системі війкових артерій, переваж-но передніх. Одночасно спостерігається сльозо-теча і світлобоязнь.

Для другої стадії властива масована фібри-

УДК 619:617.7:636.2

Кілерна активність лімфоцитів при

стрептококовому увеїті телят




В

ЕТЕР

ИН

АРІЯ

ВЕТ

ЕРИ

НАР

ІЯ

ВЕТ

ЕРИ

НАР

ІЯ

нозна ексудація в камери ока. У ділянці зіни-ці виявляються нитки, пластівці, пухкі грудочки фібрину. Фіброзна ексудація є наслідком осо-бливо вираженого посилення проникності капі-лярних стінок, в основному війкового тіла. На цьому етапі перебігу хвороби починаються осо-бливі ускладнення запалення увеального тракту. Зокрема злипається райдужка з передньою кап-сулою кришталика (задня синехія). Синехія пору-шує відтікання камерної вологи, що призводить до підвищення внутрішньоочного тиску (глауко-ма). Очне яблуко пальпаторно втрачає еластич-ність і стає кам’янистим; купол рогівки виразно випинається назовні, помітно збільшується гли-бина передньої камери. При цьому посилюється проникність гемато-офтальмологічного бар’єру.

На третій стадії внаслідок посилення про-никності гемато-офтальмологічного бар’єру стає можливим безпосередній контакт лімфоцитів з кришталиком, до якого відсутня імунологічна толерантність (позабар’єрний орган). Це про-вокує аутоімунний конфлікт між кришталиком і сенсибілізованими лімфоцитами. Виникає так званий факогенний увеїт. У зв’язку з цим різко змінюється сам зміст патогенетичних механізмів хвороби. У речовині кришталика виникають крап-ки і плями темно-сірого кольору, які утворюються внаслідок інфільтрації лімфоцитами і мононукле-арами. З часом кришталик мутніє, втрачає всяку прозорість і ригідність, його тканина поступово лізується. Разом з кришталиком зазнає розплав-лення і склисте тіло. Сітківка дистрофічно зміню-ється і на окремих ділянках розпадається.

Субатрофія ока – четверта стадія хвороби. Внаслідок завершення аутоімунного конфлікту з кришталиком, розсмоктування його і частини

склистого тіла, атрофії сітківки зникає запальна гіперемія оболонок очного яблука. Це призво-дить до значного зменшення очного яблука в об’ємі. Око западає в орбіту (енофтальм). Зір ураженого ока остаточно втрачається.

У відповідності зі зміною характеру клінічної картини хвороби відбуваються зміни показників білої крові (див. табл.).

Як видно з таблиці, кількість лейкоцитів в крові тварин в І стадії хвороби, порівняно з клінічно здоровими тваринами збільшилася на 32,12%. У перебігу ІІ стадії кількість лейкоцитів в крові тварин більше на 36,2% ніж у І. На ІІІ стадії рівень лейкоцитів в крові тварин зріс порівняно з ІІ на

Антитілозалежна цитотоксичність ефекторних клітин

(кілерів) у перебігу фіброзного увеїту залежно

від стадій хвороб

(% лізованих еритроцитів барана)

ПоказникиКлінічно здо-рові тварини

Стадія

І ІІ ІІІ IV

Загальна к-ть лейко-цитів, Г/л

7,13±0,21 9,42±0,25 12,83±0,37 13,08±0,53 8,67±28

Кілерна активність (К-клітини)

31,25±0,98 36,75±1,05* 38,5±0,56** 44,75±0,71** 36,5±2,11*

* – Р<0,01, ** – Р<0,001 відносно клінічно здорових тварин



В

ЕТЕР

ИН

АРІЯ

ВЕТ

ЕРИ

НАР

ІЯ

ВЕТ

ЕРИ

НАР

ІЯ


1,95%. У перебігу IV стадії хвороби лейкоцитів в крові тварин стало менше ніж під час ІІІ на 33,72%. Зростання лейкоцитозу в перебігу пер-ших трьох стадій хвороби пов’язано із посилен-ням інтенсивності антигенного подразнення (на перших двох стадіях спричиненого антигенами стрептококу, на третій стадії – антигенами кри-шталика, до яких відсутня імунологічна толерант-ність). Істотне зниження кількості лейкоцитів в крові в перебігу четвертої стадії хвороби, ймовір-но, пов’язано з ліквідацією обох джерел антиген-ного подразнення.

Відповідно зі змінами вмісту лейкоцитів в крові хворих тварин відбувалися зміни кілерної актив-ності. Під час першої стадії порівняно з клініч-но здоровими тваринами вміст у крові К-клітин збільшився на 17,6% (Р<0,01). На другій стадії хвороби, вміст К-клітин був більшим лише на 4,76% (Р>0,05), ніж у першій, тобто не досто-вірно. Це вказує на певну стабілізацію кілерної активності лейкоцитів крові, яка зумовлена про-тягом перших двох стадій стрептококовими анти-генами.

Зі зміною характеру патогенетичних механіз-мів хвороби і настанням третьої стадії (перехід хвороби в аутоімунну фазу), спостерігався поміт-ний сплеск кілерної активності на 16,23% вище від другої і на 43,2% порівняно з клінічно здоро-вими тваринами. Це вказує передусім на те, що лізування кришталика в зв’язку з аутоімунізацією відбувалося за участю К-клітин.

Цитотоксичні кілери (К-клітини) знищують антигенно чужорідні клітинні елементи. До числа останніх можуть бути віднесені лейкоцити, в середині яких знаходяться стрептококи; внутріш-ньоклітинна локалізація розглядається як спо-сіб переживання стрептококами несприятливих умов [9]. У зв’язку з цим посилення кілерної активності протягом перших двох стадій відобра-жає боротьбу тваринного організму зі стрептоко-ковою інфекцією.

Таким чином, збільшення вмісту К-клітин в крові протягом перших двох стадій ураження хворого на фібринозний увеїт стрептококової етіології молодняку великої рогатої худоби можна розглядати в якості антимікробного

захисту, тоді як збільшення вмісту в крові кілерів в третій стадії хвороби зумовлено ефекторною діяльністю в зв’язку з розсмок-туванням кришталика (аутоімунний процес).


1. Авроров В.Н., Лебедев А.А.Ветеринарнаяофтальмология.– М.: Агропромиздат, 1985.–270с.

2. Русинов А.Ф. Диагностика, лечение ипрофилактика болезней глаз животных примассовом их поражении в промышленныхкомплексах.–арьков,1988.–87с.

3. Борисевич В.Б. Ветеринарна ортопедія іофтальмологія.–К.:Урожай,1994.–135с.

4.Левченко В.І., Судаков М.О., Мельник Й.Л.таін.Клінічнадіагностикахворобтварин/Заред.В.І.Левченка.–К.:Урожай,1995.–368с.

5.Bergey`smanualofdeterminativeBacteriology.Ed. by R.E. Buchanan, N.F. Gibbons.– Baltimore,1975.–640р.

6. Зимин Ю.И., Чуканов С.В., Каганов В.С., Марчук А.И. Новый микротестоценки антителозависимой клеточнойцитотоксичности по выходу гемоглобина излизированных эритроцитов // Лабораторноедело.–1984.–№9.–С.556–559.

7. Панченко Н.В. Коррекция сниженияактивностиК-клетокубольныхсэндогеннымиувеитами // Офтальмологический журнал.–1997.–№1.–С.9-12.

8. Зимин Ю.И., Чуканов С.В., Каганов Б.С. Спектрофотометрический методоценки антителозависимой клеточнойцитотоксичности. Характеристикаэффекторных клеток человека,осуществляющихцитолизэритроцитовбарана//Иммунология.–1983.–№3.–С.79–82.

9. Брикс Н.И., Филатов Н.Н., Журавлев М.В. и др. Клинико-эпидемиологическаяхарактеристика стрептококковой (группыА) инфекции на современном этапе //Терапевтический архив.– 2002.– №11.– С.26–31.




В

ЕТЕР

ИН

АРІЯ

ВЕТ

ЕРИ

НАР

ІЯ

ВЕТ

ЕРИ

НАР

ІЯ

В. ТРОХИМЕНКО, здобувачВ. ШЕРЕМЕТА, докт.с.-г.наук,професорНаціональний університет біоресурсів і природокористування України

В Україні накопичений чималий досвід досяг-нення високих показників відтворної здат-ності та продуктивності сільськогоспо-

дарських тварин, які за біотехнологічних методів відтворення залежать від процесу приживлення ембріонів у репродуктивній системі самиці. На цьому процесі позначаються різноманітні зовнішні та внутрішні фактори, зокрема пора року, вік, тип нервової системи самиць, сервіс-період [1, 2]. При чому, абіотичні та біотичні чинники можуть діяти ізольовано або комплексно як на окремих тварин, так і на все стадо, навіть на цілі регіони [3].

Приживлення ембріонів у статевих шляхах корів значною мірою зумовлено рівнем годівлі та зба-лансованості її за поживними речовинами, які опосередковано через обмінні процеси підготують організм тварини до лактації і нової вагітності.

Звєрєва Г.В. з колегами [4] вважають, що у сухостійний період відбувається підготовка тва-рини до пологів та здатності у наступному після-родовому періоді відновлювати маточні залози ендометрію. Саме ступінь їх відновлення істотно впливає на повноцінне живлення ембріону і своє-часне настання нової тільності.

З економічної та зооветеринарної точки зору доцільно здійснювати регулювання часу родів у корів. Це дає змогу планувати й економити тру-дові затрати, а також інтенсифікувати відтворну здатність тварин [5].

Як відомо, підготовку організму до перебігу пологів регулює нейрогуморальна система тва-рин. Підвищення енергетичного і пластичного потенціалу цієї системи повинно сприяти поліп-шенню майбутньої відтворної здатності телиць.

Дослідженнями встановлено, що інгредієн-ти біологічно активного препарату «Глютам 1М» впливають на обмінні процеси в організмі корів та мають нейротропні властивості за трикратного його введення як після осіменіння, так і в післяро-довий період, сприяючи поліпшенню їх відтворної здатності [6-9].

Тому вивчення впливу вищевказаного препара-ту на тривалість останньої декади тільності та на

ознаки наступної відтворної здатності корів мають наукове і практичне значення.

Метою досліджень була стимуляція проце-су родів та підвищення відтворної здатності корів завдяки введенню тваринам в останню декаду тільності біологічно активних препара-тів (БАП).

Дослідження проводили у приватному сіль-ськогосподарському підприємстві “Саверці” Попільнянського району Житомирської області в зимовий період за прив’язного утримання корів голштинської чорно-рябої породи, живою масою 550-650 кг.

Було сформовано чотири групи по 14 корів кожна. У контрольну та дослідні групи відбирали тварин за принципом аналогів за віком, вгодова-ністю, живою масою та датою штучного осіменін-ня. Досліджуваний БАП вводили підшкірно, почи-наючи з 260, 265 та 270 дня тільності в дозі 20 мл раз на добу, упродовж трьох днів поспіль. Телицям І групи на 270 день тільності одноразово вводили внутрішньом’язово 2 мл естрофану, контрольної – ін’єктували по 10 мл фізіологічного розчину.

У ПСП «Саверці» технологічний процес одер-жання молока передбачає сухостійний період три-валістю 60 днів. Тому запуск корів розпочинають на 210 день тільності.

У досліді один технік штучно осіменяв усіх піддо-слідних корів ректо-цервікальним способом, доза-ми по 15 млн. сперміїв з прямолінійно-поступовим рухом.

У попередніх дослідженнях було встановлено, що триразове введення біологічного засобу почи-наючи з 270 дня тільності сприяє скороченню тривалості вагітності та поліпшує відтворну здат-ність корів [10]. Для прискорення процесу родів коровам у перший день введення препарату (270 день тільності) ввели аналог простагландину F

2a естрофан. У результаті такої обробки телиць про-цес родів розпочався вірогідно раніше на 5,8 доби) порівняно з контрольними коровами. При цьому у І дослідній групі термін виявлення першої статевої охоти, сервіс-період та індекс осіменіння були меншими відповідно на 8,8 діб, 12,1 діб та 20%, ніж у контрольній.

Введення коровам під шкіру БАП упродовж 3-х днів починаючи з 265 дня тільності сприяло скоро-ченню тривалості вагітності на 2 доби. При цьому у корів вірогідно збільшилася на 42,8% заплід-

УДК 636.234./.082.454/456

Препарати, регулюючі отелення



В

ЕТЕР

ИН

АРІЯ

ВЕТ

ЕРИ

НАР

ІЯ

ВЕТ

ЕРИ

НАР

ІЯ


неність після першого осіменіння, зменшилися сервіс-період та індекс осіменіння на 38,9 доби (Р<0,001) та 35% (Р<0,05) порівняно з контролем. Початок введення тваринам препарату на 260 день тільності зумовлює лише тенденцію до змен-шення на 20% індексу осіменіння.

Час виділення посліду у корів контрольної групи був тривалішим, ніж у тварин першої, другої та третьої дослідних груп на 13,4, 11 та 8,5% відпо-відно. Проте зменшення часу виділення посліду у всіх групах статистично недостовірно. Крім того, значна мінливість цієї ознаки у першій та третій групах зумовила велику похибку, що не дає під-став пов’язувати це з впливом введених біологіч-но активних препаратів на час виділення посліду.

Слід зазначити, що у дослідженнях [11, 12], було встановлено затримку виділення посліду у корів, яким на 265-270 день тільності вводили аналоги простагландіну F

2a, що позитивно позна-чилося на тривалості виведення посліду, у бік дея-кого його зменшення.

Одна з важливих запорук високої молочної про-дуктивності – накопичення в сухостійний період достатньої кількості поживних речовин в організмі корів. Вони відіграють важливу роль у віднов-ленні функціонування відтворної функції на фоні інтенсивної лактації, особливо в перші три місяці. Тому тривалість сухостійного періоду може бути критерієм, який певною мірою характеризує стан запасів поживних речовин у корів перед отеле-нням. Тривалість сухостійного періоду у корови залежить від терміну вагітності. Однак введений засіб не мав значного впливу. У другій та третій дослідних групах цей термін був меншим на 3,1 та 4,3% відносно контролю. Коливання показників відбувалося в межах похибки, за винятком першої групи. У корів цієї групи тривалість сухостійного періоду вірогідно (Р<0,05) зменшилась на 7,5%, що не мало негативного впливу на ріст плоду, оскільки маса новонароджених телят у всіх групах була майже однаковою.

Другим важливим критерієм, від якого зале-жать ознаки відтворної здатності корів є їх молоч-на продуктивність, особливо в перші три місяці лактації. Порівняльний аналіз показав, що скоро-чення сухостійного періоду у корів І групи не мало негативної дії на інтенсивність лактації за цей період, оскільки надій у них (1851,1±50,29) був майже однаковим з контролем (1860,4±65,31). У корів ІІ групи (1922,1±31,01) різниця у надої молока з контролем була в межах похибки, а у ІІІ – (1940,1±66,16) більшою на 4,2%. Стосовно ІІІ групи можна було б припустити наявність негатив-ного впливу більшого надою на ознаки відтворної здатності корів, але враховуючи те, що у ІІ групі вони були найкращі, а інтенсивність лактації у них була майже однаковою, то таке припущення неко-ректне.

Подальші дослідження будуть направлені на збільшення економічної ефективності методу,

який розробляємо шляхом використання аналогу простагландину F

2a на 265 день.


1.Звєрєва Г.В., Сергійко О.І., Чукрій Б.М. Профілактика неплідності корів і телиць.–К.:Урожай,1981.–104с.

2.Буркат В.П., Харута Г.Г., Краєвський А.Й. таін.Методичнірекомендаціїповідтвореннювеликої рогатої худоби молочного напрямку.–БілаЦерква,1995.–28с.

3. Гараздюк Г., Гараздюк І.Ефективністьсти-муляціїприфункціональнихрозладахяєчниківу телиць і корів // Зб. матер. Міжн. наук.-практ.конф.“Сучасніпроблемиветеринарноїмедицини, зооінженерії та технології продук-тів тваринництва”.– Львів.– 1997.– С. 122–123.

4.Звєрєва Г.В., Яблонський В.А., Косенко М.В. Рекомендації з профілактики неплідностіхудоби.–К.:Наук.Світ,2001.–18с.

5.Прокофьев М.И. Регуляция размноже-ния сельскохозяйственных животных.–Ленинград:«Наука»,1983.–264с.

6.Шеремета В.І. Регуляція відтворної функціїкорів біологічно активними препаратом //НауковийвісникНаціональногоаграрногоуні-верситету.–2005.–Вип.85.–С.197–201.

7. Тищенко Я.Г., Шеремета В.І.Відтворнафунк-ція корів при введенні біологічно активногопрепарату в післяродовий період // ВісникДніпропетровськогоДержавногоаграрногоуні-верситету.–2006.–№2.–С.92–94.

8.Шеремета В.І, Сіроштан О.М. Підвищеннязапліднюваності корів біологічно активнимпрепаратом глютам // Науковий вісникНаціонального аграрного університету.–2003.–Вип.63.–С.158–163.

9. Шеремета В.І., Себа М.В. Вміст статевихгормонівукровітелицьукраїнськоїчорно-рябоїпороди//Вісникаграрноїнауки.–2004.–Вип.12.–С.35–38.

10. Трохименко В.З., Шеремета В.І. Відтворназдатність корів за умови введення біологічноактивногопрепаратувостаннюдекадутіль-ності / Передгірне та гірське землеробствоі тваринництво: Міжвідомчий тематичнийзбірник.–Л.:Обрашино,2008.–Вип.50.–ч.1.–С.118–123.

11. Bosc V.J., Martinat-Botte F., Duchene P.Induction de la mise bas de la truie par un ana-loguedelaprostaglandineF2aconsequenceszoo-techniques // Ann. zootetech.– 1975.– v.24.– P.661–670.

12. Henricks D.M., Rawlings N.C., Ellicott A.R., Dickey J.F. Hill J.R. Use of prostaglandine F2atu induce parturition in beef heifers // J. Anim.Sci.–1977.–v.44.–P.438–441.




В

ЕТЕР

ИН

АРІЯ

ВЕТ

ЕРИ

НАР

ІЯ

ВЕТ

ЕРИ

НАР

ІЯ

В. БОРИСЕВИЧ, Б. БОРИСЕВИЧ, докторивет.наукВ. КАПЛУНЕНКО,докт.техн.наукН. КОСИНОВ,канд.техн.наукВ. БОРИСЕВИЧ, лікарвет.медициниНаціональний університет біоресурсіві природокористування України

Однією з актуальних ортопедичних проблем у конярстві вважається гниття стрілки копи-та (ГСК) у коней [1-4].

Для лікування цього захворювання вивчали ефективність застосування наноаквахелатів Ag, Cu, Zn.

Дослідження проведено на 223 конях, у яких було виявлено ураження 261 кінцівки. Загальноклінічне і ортопедичне вивчення доповнювали бактеріоло-гічним обстеженням [5-6].

У процесі роботи порівнювали два методи ліку-вання ГСК при неускладненому та ускладненому перебігу хвороби. В обох випадках лікування про-водили після виконання ортопедичної розчистки копит. Щілину в стрілці старанно й економно роз-ширювали. Тварин утримували ізольовано на чис-тих продезинфікованих підлогах без підстилки.

Згідно з першим методом (стандартним) на стрілку копита накладали марлевий тампон, про-сочений березовим дьогтем, а зверху – трикутний пластир, який міцно кріпили до ніжок і тіла рогової стрілки. У другому випадку для змочення проклад-ки використовували суміш наноаквахелатів Ag, Cu, Zn в однакових частинах. Тампон змінювали

через кожні 48 годин за обох методів лікування.Результати досліджень показують, що випад-

ки ГСК переважали у коней фермерських гос-подарств, де, зазвичай, був відсутній регуляр-ний і кваліфікований догляд за копитами тварин. Непідкованих коней здебільшого утримували на вологих забруднених підлогах. На іподромах і в кінно-спортивних школах, де щомісячно проводи-ли розчистку копит і підковування, ГСК зустріча-лось вкрай рідко.

УДК 619:616.717:617.57:636.1

Наноаквахелати металів у лікуванні коней

Ефективність лікування ГСК

Види лікування кінцівок Неускладнене ГСК Ускладнене ГСК

Березовим дьогтем:уражених 76 57

вилікуваних 59 34

(77,6 %) (59,6%)

Наноаквахелатом Ag, Cu, Zn:

уражених 73 55

вилікуваних 73 53

(100 %) (96,4 %)



ПЛ

ЕМРО

БОТА

ТА

ВІД

ТВО

РЕН

НЯ

СТАД

А

ПЛ

ЕМРО

БОТА

ТА

ВІД

ТВО

РЕН

НЯ

СТАД

А

ПЛ

ЕМРО

БОТА

ТА

ВІД

ТВО

РЕН

НЯ

СТАД

АП

ЛЕМ

РОБО

ТА Т

А ВІ

ДТВ

ОРЕ

НН

Я СТ

АДА


Гниття стрілки копита коня супровджувалось розпадом її рогу, накопиченням у борознах тем-ної, нерідко зловонної маси (неускладнений пере-біг), утворенням щілин у борознах стрілки (усклад-нений), які іноді проникали до основи шкіри, у результаті чого виникав пододерматит, який помітно ускладнював перебіг захворювання). В останьому випадку відмічали кульгання і зниження працездатності коня.

Бактеріологічними дослідженнями ГСК виявле-ні такі мікроорганізми: Cl. perfringens, E. coli, P. vulgaris, St. anaerobius, F. nekrophorum, найчасті-ше в різних асоціаціях, які, на наш погляд, істотно позначаються на етіопатогенезі ГСК.

Результати лікування ГСК представлені в табли-ці.

Лікування ГСК березовим дьогтем, який має слабко виражені дезинфікуючі та протизапальні властивості, виявилось недосить ефективними. При використанні наноаквахелатів металів за неу-складненого ГСК вдалось вилікувати усіх хворих коней, а за ускладненого – у двох коней (3,6 %) не було очевидного лікувального ефекту. Пізніше їх вилікували методом кування на круглу підкову зі знімним дном і прокладкою з клоччя, яку рясно змочували колоїдною сумішшю наноаквахелатів Ag, Cu, Zn, яку змінювали через день.

Таким чином, встановлені переваги застосуван-ня в лікуванні ГСК суміші аквахелатів наносрібла, наноміді і наноцинку. Їх виражений лікувальний ефект зумовлений, з одного боку, антисептич-ними властивостями наноаквахелатів металів, а з іншого – участю в біосинтетичних процесах, зокрема в кератинізації.

На відміну від антибіотиків, до срібла у бактерій не розвивається стійкість; нанорозмірне срібло не токсичне і не спричиняє побічних ускладнень. Доведено, що срібло стимулює імунну систему, стабілізує обмін речовин у тваринному організмі і знешкоджує понад 1000 видів патогенних бактерій, вірусів і грибів. Для порівняння антибактеріальний спектр будь-якого антибіотика охоплює лише 5-10 видів мікроорганізмів [7-9,]. Антисептична актив-ність наносрібла значно посилюється за сумісного застосування з наноміддю.

Такі метали як Cu і Zn, які є кофакторами в про-цесах кератинізації, вирішальним чином впли-вають на синтез кератину, основу якого складає перехід сульфгідрильних груп цистеїну (прекера-тину) в дисульфітні групи цистину (кератину), за рахунок чого відбувається регенерація пошкодже-ного копитного рогу і зарощення щілин та інших дефектів. При цьому необхідно також враховува-ти, що вплив на кератинізацію наночасток Cu і Zn набагато вираженіший, ніж дія цих же металів у звичайному молекулярному масштабі [8, 9].

Отже, у процесі досліджень при гнитті стріл-ки копита коня виділені Cl. perfringens , E. coli, P. vulgaris, St. anaerobius, F. nekrophorum, найчас-

тіше в різних асоціаціях, що впливає на етіо-патогенез ГСК.

Хвороба ГСК коня перебігає у двох формах – неускладненій, яка супроводжується розпадом рогу і накопиченням в борознах темної, нерідко зловонної маси та ускладненої з утворенням у борознах стрілки щілин, часом заглиблених до основи шкіри, що спричиняє пододерматити.

Лікування гниття стрілки копита коня бере-зовим дьогтем за неускладненого перебігу дає ефективність виліковування 77,6%, а за ускладненого – 59,6%; лікування ж сумішшю колоїдів наноаквахелатів Ag, Cu, Zn за неу-складнеого перебігу сприяє виліковуванню в 100%, а за ускладненого – в 96,4%.

ЛІІЕРАТУРА

1. Борисевич В.Б., Борисевич Б.В., Сухонос В.П.таін.Ортопедіяпарно-інепарнопалихтварин / Під ред. проф. В.Б. Борисевич.–Київ:видав.НАУ,2008.

2.Веремей Є.И., Лукьяновский В.А., Тимофеев С.В. и др. Ортопедия ветеринар-ноймедицины.–СПб.:Лань,2003.–198с.

3.Вогель Колин Дж. Ветеринарная помощьлошадям / Пер. с англ. Ю.Зарифова,И.Суровцева, Ю.Суровцева.– М.: Акваріум,2000.–217с.

4.Матвеев О.Ю. Предпосылкигниениястрел-кикопытаулошадей:проблемыипутиихрешения // Ветеринария.– 2007.– №12.–С.45–47.

5.ОпределительбактерийБерге/Пер.сангл.подред.Дж. Хоут, Н. Кригаидр.–М.:Мир,1997.–Т.І,Т.ІІ.

6.Костенко Т.С., Скаршевская Е.И., Гительсон С.С. Практикум по ветеринар-ной микробиологии и иммунологии.– М.:Агропромиздат,1989.–347с.

7.Бурмистров В.А. Применение препаратовсеребра в ветеринарии // Нанотехнологииинаноматериалыдлябиологииимедицины:Сборникмат.научно-практ.конференциисмеждународным участием (11-12 октября2007г.).–Новосибирск,2007.–Часть2.–С.64–70.

8.Борисевич В.Б., Борисевич Б.В., Хомин Н.М. та ін. Здобутки нанотехнології влікуванні та профілактиці хвороб тварин/Підред.В.Б.Борисевич.–Київ:ДІА,2009.–183с.

9.Борисевич В.Б., Борисевич Б.В., Каплуненко В.Г.таін.Нанотехнологіяуветеринарніймедицині / Під ред. В.Б. Борисевич, В.Г.Каплуненко.–Київ:Поліграфцентр«Ліра»,2009.–232с.




К

ОРМ

И Т

А ГО

ДІВ

ЛЯ

КО

РМИ

ТА

ГОД

ІВЛ

Я К

ОРМ

И Т

А ГО

ДІВ

ЛЯ

К

ОРМ

И Т

А ГО

ДІВ

ЛЯ

КО

РМИ

ТА

ГОД

ІВЛ

Я

Р. ЧУДАК, докт.с.-г.наукГ. ОГОРОДНІЧУК, Т. ШЕВЧУК, кандидатис.-г.наукЛ. СКУБІЛОВА, магістрантВінницький державний аграрний університетЛ. ЧОРНОЛАТА, канд.с.-г.наукІнститут кормів УААН

Мінеральні речовини відносяться до необ-хідних кормових речовин, але на відмі-ну від білків, жирів, вуглеводів не мають

поживної цінності. Вони необхідні птиці, як речо-вини, що беруть участь у регулюванні обмінних процесів, і потрібні у певній кількості та співвідно-шенні для забезпечення нормальної життєздат-ності організму.

Засвоєння мікроелементів залежить від їх вза-ємодії з іншими речовинами корму в шлунково-кишковому тракті, а також можливості утворювати комплексні сполуки та форми стабільності і роз-чинності останніх. Характерно, що органічні спо-луки мікроелементів порівняно з неорганічними мають більшу біологічну доступність [1,2].

Водночас ряд вчених своїми дослідженнями доводять, що біологічна доступність мікроеле-ментів з хлоридів, оксидів, карбонатів і сульфатів у організмі птиці досить висока [3,4].

Метою наших досліджень було вивчити вплив карбонатних мікроелементних добавок на м’ясну продуктивність та забійні показники курчат бройлерів порівняно із комбікормом сучасного промислового виробництва, до складу якого входять, крім кормової сирови-ни, ензими, кокцидіастатики, антиоксиданти, та інгібітори.

Дослідження проведені у віварії кафедри фізі-ології при Вінницькому аграрному університеті на двох групах курчат-бройлерів за схемою, наведе-ною в табл.1.

Тривалість досліду становила 49 днів. Середня маса курчат-бройлерів на початок досліду – 45,4 г.

Поживність комбікорму І і ІІ груп – 0,92 к. од., 143 г перетравного протеїну та 10,6 МДж обмінної енергії.

Під час проведення досліду визначали динаміку росту курчат за результатами індивідуальних зва-жувань вранці до годівлі (табл. 3).

Встановлено, що використання повнораціон-ного комбікорму, виготовленого в Інституті кормів забезпечило нижчу на 259,52 г або 10,9% живу масу курчат-бройлерів порівняно з аналогами І групи, яким згодовували комбікорм «Мультигейн». Середньодобові прирости за період вирощування у І та ІІ групах були різними – 54,5 г та 47,5 г.

Слід зазначити, що комбікорм запропонова-ний інститутом, хоч і має нижчу продуктивну дію, проте дає змогу повністю реалізувати генетичний потенціал кросу «Кобб-500».

У кінці досліду було проведено контрольний забій бройлерів. Для цього було відібрано з кожної групи по 4 гол. піддослідної птиці (табл. 4).

Дані табл. 4 свідчать, що передзабійна маса курчат-бройлерів дослідної групи становить 2281,3 г або на 13,9 % менше контрольних ана-логів. Маса непатраної тушки у контрольної птиці порівняно з дослідною вища на 345 г, або 16,3 %, що вказує на позитивний вплив комбікор-му. Різниця між показниками напівпатраної маси тушки також на користь контрольної групи курчат-бройлерів відповідно на 399 г, або 21,1 %, а патра-ної на 379,5 г, або 20,5%

Вірогідної різниці за масою внутрішніх органів

УДК: 636.52/58:084.085.55

Продуктивність курчат-бройлерів за використання комбікормів

різного складу



К

ОРМ

И Т

А ГО

ДІВ

ЛЯ

КО

РМИ

ТА

ГОД

ІВЛ

Я

КО

РМИ

ТА

ГОД

ІВЛ

Я К

ОРМ

И Т

А ГО

ДІВ

ЛЯ


між групами не було, за винятком печінки – у кур-чат другої групи вона зменшилася на 41,7% (Р < 0,05).

Цікаві дані ми одержали аналізуючи масу вну-трішніх органів дослідної птиці. Печінка, нирки, серце курчат-бройлерів 1-ої групи мали більшу масу відповідно на 72, 26 і 54%, тоді як забійний вихід патраної тушки лише на 4,4, а передзабійна маса на 16%. Можливо, комбікорм промислово-

го виробництва, наповненого різними добавками спричиняє більше фізіологічне навантаження на органи курчат-бройлерів. Адже маса м’язового шлунка у птиці 1-ої групи була меншою на 7,2%.

Важливо, що використані комбікорми мають різну ціну, а, отже, позначаються на собівартості та рентабельності виробництва м’яса бройлерів. При виборі комбікорму варто врахувати і цей еко-номічний аспект.

Таблиця 1Схема досліду

Групи

Тривалість періоду, дібКількість

курчат, голОсобливості годівлі

зрівняльно-го

основного

І 7 42 20 ОР (повнораціонний комбікорм)

ІІ 7 42 20ОР (повнораціонний комбікорм +

карбонатна мікроелементна сумішка)

Таблиця 2

Хімічний склад комбікормів у розрахунку на натуральну речовину, %

Назва комбікормуСуха

речовинаСирий

протеїнСирий

жирСира клітко-

винаСира зола

БЕР

Комбікорм «Мультигейн» 89,12 18,38 4,80 2,86 7,64 55,44

Комбікорм Інституту кор-мів

90,55 19,50 5,41 5,25 7,23 53,16

Таблиця 3Продуктивність курчат-бройлерів

Вік кур-чат, діб

ГрупиІ ІІ

Жива маса, г Середньодобовий приріст, г

Жива маса, г Середньодобовий приріст, г

0-7 167,6±5,43 17,5±0,76 164,6±5,31 17,0±0,76

7-14 339,9±10,43 24,6±1,78 338,5±8,60 24,8±1,59

14-21 625,9±14,76 41,3±2,07 588,1±13,09 34,9±2,30

21-28 1168,7±25,30 77,1±4,15 994,4±23,45** 58,1±3,22*

28-35 1694,6±49,83 75,1±7,07 1436,0±49,77* 63,1±7,71

35-42 2335,5±51,09 91,7±7,89 2046,9±72,21 87,3±7,99

42-49 2637,1±67,34 54,2±7,11 2377,6±51,36* 47,2±4,27

* Р<0,05; **Р<0,01.




К

ОРМ

И Т

А ГО

ДІВ

ЛЯ

КО

РМИ

ТА

ГОД

ІВЛ

Я К

ОРМ

И Т

А ГО

ДІВ

ЛЯ

К

ОРМ

И Т

А ГО

ДІВ

ЛЯ

КО

РМИ

ТА

ГОД

ІВЛ

Я

Проведені розрахунки свідчать, що викорис-тання комбікорму, виготовленого за рецептом Інституту кормів УААН з карбонатними мікрое-лементними добавками дає змогу одержувати хоча й дещо нижчий приріст маси, ніж за годівлі „Мультигейном”, проте за рахунок використання дешевої сировини, сприяє вищій на 10,3% еконо-мічній рентабельності.

ЛІТЕРАТУРА1. Кліценко Г.Т., Кулик М.Ф., Косенко М.В. та

ін. Мінеральне живлення тварин.– К.: Світ,2001.–576с.

2.Околелова Т.М. Макро- и микроэлементы впитанииптицы//Ефективнептахівництвотатваринництво.–2009.–№10.–С.60–61.

3. Кальницький Б.Д. Минеральные веществав кормлении животных. Л.: Агропромиздат,1985.–207с.

4.Кіщак І.Т. Виробництво і застосування пре-міксів.–К.:Урожай,1995.–276с.

Таблиця 4

Забійні показники курчат-бройлерів, г (n=4; М±m)

Показник Групи

І ІІ

Передзабійна маса, г 2652,5±75,1 2281,3±60,3*

Маса тушки:

непатраної 2454,0±85,3 2109,0±52,6*

напівпатраної 2287,5±119,0 1888,5±56,1*

патраної 2139±114,9 1759,5±52,0

Маса:

залозистого шлунку, г 10,7±0,30 9,3±0,6

м’язового шлунку 51,2±7,0 54,9±7,7

печінки 68,2±8,7 39,7±2,6*

нирок 17,4±3,0 13,8±1,1

серця 21,7±2,8 14,1±1,3

Забійний вихід патраної тушки, % 80,54±2,49 77,12±1,06

* Р<0,05



К

ОРМ

И Т

А ГО

ДІВ

ЛЯ

КО

РМИ

ТА

ГОД

ІВЛ

Я

КО

РМИ

ТА

ГОД

ІВЛ

Я К

ОРМ

И Т

А ГО

ДІВ

ЛЯ


Ю.САВЧЕНКО,докт.с.-г.наук,академікУААНІ.САВЧУК, М.САВЧЕНКО, кандидатис.-г.наукЛ.ЧОРНА,наук.співроб.Н. КАРПЮК, аспірант*Інститут сільського господарства Полісся УААН

Кукурудзяний силос – основний корм у раці-онах худоби у стійловий період, займає 40-50%, а іноді й більше усієї енергетичної

поживності раціону [1].В умовах Полісся цінною кормовою культурою

є також пелюшка (горох польовий), яку в умовах Житомирщини вирощують з вівсом. Пелюшко-вівсяна сумішка значно менше енерговитратна, ніж кукурудза.

Метою наших досліджень був порівняльний аналіз ефективності згодовування пелюшко-вівсяного силосу та кукурудзяного в раціонах молодняку великої рогатої худоби на відго-дівлі.

На фізіологічному дворі Інституту сільського господарства Полісся (щільність радіоактивного забруднення території 5-10 Кі/км2) у стійловий період проведено науково-господарський дослід на двох групах-аналогах бугайців української чорно-рябої молочної породи по 9 гол. кожна. Тривалість порівняльного та дослідного періодів становила 23 і 129 днів відповідно.

У порівняльний період усі піддослідні бугайці утримувались на раціоні з використанням кукуру-дзяного силосу.

У дослідний період тваринам першої (контроль-ної) групи згодовували кукурудзяний силос, а другої (дослідної) такий ж за масою пелюшко-вівсяний за однакової кількості інших кормів. Для всіх тварин використовували корми власного виробництва.

Живу масу молодняку визначали індивідуаль-ним зважуванням, зокрема до ранкової годівлі на початку і в кінці кожного періоду досліду та щомі-сячно. Витрати на оплату корму розраховували за приростом живої маси у тварин контрольної та дослідної груп.

Вплив згодовування різних силосів на ефектив-ність засвоєння поживних речовин у процесі трав-лення вивчали шляхом проведення фізіологічного

(балансового) досліду на трьох тваринах з кожної групи згідно з існуючими методиками, рекомен-дованими О.І. Овсянніковим [2]. Проводили інди-відуальний облік спожитих кормів і виділених калу та сечі з відбором середніх проб для аналізу.

Матеріали досліджень обробляли методом варі-аційної статистики на основі розрахунку серед-ньоарифметичного (М), середньоквадратичної похибки (m) та достовірності різниці між порів-няльними показниками (Р) за М.О. Плохінським [3]. Для показу вірогідності прийняті умовні позна-чення: Р>0,95; Р>0,99, в таблицях, відповідно, позначені зірочками (*, **).

В 1 кг кукурудзяного силосу, який згодовували бугайцям на відгодівлі, містилось 0,18 кормових одиниць та 11 грамів перетравного протеїну, а в пелюшко-вівсяному – 0,15 та 18 відповідно.

Раціони годівлі піддослідних бугайців були роз-раховані на 900-1000 г середньодобового при-росту живої маси. У структурі кормового раціону тварин концентровані корми за поживністю стано-вили 42,5-45,6%, грубі – 8,7-9,4, соковиті – 45,0-48,8%. При цьому в контрольній групі силос куку-рудзяний – 41,8%, а в дослідній – силос пелюшко-вівсяний – 37,4% (табл. 1).

*Науковий керівник – докт. с.-г. наук Савченко Ю.І.

УДК 636.2.084.522/.085.52

Відгодівля бугайців пелюшко-вівсяним силосом




К

ОРМ

И Т

А ГО

ДІВ

ЛЯ

КО

РМИ

ТА

ГОД

ІВЛ

Я К

ОРМ

И Т

А ГО

ДІВ

ЛЯ

К

ОРМ

И Т

А ГО

ДІВ

ЛЯ

КО

РМИ

ТА

ГОД

ІВЛ

Я

За період проведення досліду концентрація обмінної енергії в 1 кг сухої речовини середньодо-бових раціонів була однаковою і становила 9,76-9,88 МДж.

Результати досліджень засвідчили, що згодову-вання бугайцям на відгодівлі пелюшко-вівсяного силосу сприяло достовірному зниженню інтен-сивності росту тварин порівняно зі згодовуван-ням кукурудзяного (Р0,95). Так, середньодобовий приріст живої маси бугайців дослідної групи був на 70,5 г або на 7,6% нижчим, ніж у їх аналогів контрольної (табл. 2).

Витрати кормів на 1 кг приросту живої маси у молодняку ІІ групи були на 0,06 кормових одиниць

більшими порівняно з аналогічним показником І групи.

Проведені дослідження показали, що введення до складу раціону бугайців на відгодівлі пелюшко-вівсяного силосу знижує коефіцієнти перетрав-ності сирого протеїну на 2,2 п.п., а також усіх інших поживних речовин раціону, крім безазотистих екс-трактивних речовин: клітковини – на 9,8 п.п. при достовірній різниці (Р>0,99), сухої речовини – на 3,2 , органічної речовини – на 1,5, жиру – на 8,7 п.п. (табл. 3).

Для нормального засвоювання корму в організ-мі жуйних на 8-10 частин перетравлених безазо-тистих екстрактивних речовин раціону, враховую-

Таблиця 1

Середньодобове споживання кормів піддослідними бугайцями, гол.

Корми та поживні речовини

Групи

І – контрольна ІІ – дослідна

кг % за поживністю кг % за поживністю

Силос:

кукурудзяний 17,24 41,8 - -

пелюшко-вівсяний - - 17,24 37,4

Буряк кормовий 4,015 7,0 4,015 7,6

Сіно злакове 1,403 8,7 1,403 9,4

Дерть:

пшенична 1,378 22,8 1,378 24,5

вики 1,227 19,7 1,227 21,1

У раціоні міститься:

кормових одиниць, кг 7,42 6,91

обмінної енергії, МДж 74,8 74,8

сухої речовини, кг 7,57 7,66

сирого протеїну, г 956 1111

перетравного протеїну, г 632 753

сирого жиру, г 233 233

сирої клітковини, г 1934 1917

цукру, г 434 383

кальцію, г 36 40

фосфору, г 22 25

магнію, г 13 11

калію, г 108 105

міді, мг 42,8 47,9

цинку, мг 249 232

кобальту, мг 2,2 1,8

заліза, мг 1891 1254



К

ОРМ

И Т

А ГО

ДІВ

ЛЯ

КО

РМИ

ТА

ГОД

ІВЛ

Я

КО

РМИ

ТА

ГОД

ІВЛ

Я К

ОРМ

И Т

А ГО

ДІВ

ЛЯ


чи жир (помножений на 2,25), мусить припадати не менше однієї частини перетравного протеїну.

Протеїнове відношення в раціонах годівлі бугай-ців визначали за формулою Є.А.Петухова зі спі-вавторами [4]:

перетравні: жир х 2,25 + клітковина + БЕРперетравний протеїнУ наших дослідженнях раціон з включенням

кукурудзяного силосу (контрольна група) харак-теризувався великим протеїновим відношенням (8,15), а пелюшко-вівсяного (дослідна група) – середнім (7,33).

Важливим показником ефективності викорис-тання кормів при відгодівлі тварин є баланс азоту. Проведені дослідження показали, що у бугайців, яким згодовували пелюшко-вівсяний силос, спо-стерігалось значне збільшення його втрат з калом

(Р±0,95) та сечею, як в абсолютних величинах (г/гол на добу), так і у відсотках від прийнятого, від-повідно, на 6,78 та 2,2 і 5,26 та 1,0 (табл. 4).

Загальне відкладання азоту в тілі молодняку дослідної групи становило 32,0 г, що менше за показник контрольних тварин на 8,7%. При цьому рівень засвоєння азоту від прийнятого та пере-травленого був вищим у відгодівельних бугайців контрольної групи відповідно на 3,25 та 3,95 п.п.

Молодняк великої рогатої худоби, який перебу-ває на вирощуванні та відгодівлі, потребує постій-ного надходження в організм основних мінераль-них елементів з кормами або підкормками. При збалансованому мінеральному живленні ці твари-ни добре ростуть і розвиваються, мають міцний кістяк. Водночас, за нестачі тих чи інших елементів живлення в раціоні, може бути негативний баланс

Таблиця 2Продуктивність бугайців та витрати кормів на 1 кг приросту (n = 9; М±m)

ПоказникиГрупи


Тривалість досліду, днів 129 129

Жива маса, кг:

на початок досліду 189,4±7,2 190,5±3,1

в кінці досліду 308,5±4,6 300,5±4,0

Приріст:

загальний, кг 119,1±2,1 110,0±2,7*

середньодобовий, г 923,2±16 852,7±21,0*

± до контролю:

г – -70,5

% – -7,6

Витрати кормів на 1 кг приросту:

корм. од. 8,04 8,10

перетравного протеїну, г 685 883

Таблиця 3Перетравність поживних речовин кормів раціонів, % (n=3; М±m)

Показники Групи


Суха речовина 72,2±0,5 69,0±1,3

Органічна речовина 75,0±0,5 73,5±1,5

Протеїн 63,0±0,8 60,8±1,1

Жир 47,6±7,6 38,9±4,3

Клітковина 62,2±0,8 52,4±1,1**

Безазотисті екстрактивні речовини 85,0±1,2 87,3±2,3




К

ОРМ

И Т

А ГО

ДІВ

ЛЯ

КО

РМИ

ТА

ГОД

ІВЛ

Я К

ОРМ

И Т

А ГО

ДІВ

ЛЯ

К

ОРМ

И Т

А ГО

ДІВ

ЛЯ

КО

РМИ

ТА

ГОД

ІВЛ

Я

цих речовин в організмі, що спричиняє різні хво-роби, затримується ріст та розвиток молодняку.

У наших дослідженнях баланс кальцію і фосфо-ру в організмі відгодівельних бугайців був пози-тивним (табл. 5).

Результати показали, що основна кількість каль-цію виводилась з організму бугайців з каловими масами (36,7 і 40%), та тільки незначна кількість із сечею (1,15 і 1,03%). Тварини другої дослідної групи на 3,3 п.п. втрачали з калом більше кальцію, ніж бугайці контрольної. При цьому кальцію в тілі бугайців контрольної групи відкладалося на 3,1 п.п. більше, ніж у їх аналогів з дослідної.

Поряд з кальцієм, дуже важливим є вивчення обміну фосфору. Встановлено, що його баланс в організмі піддослідних бугайців також був пози-тивним і залежав від виду силосу в раціоні. Так, при використанні в складі кормових раціонів для годівлі тварин пелюшко-вівсяного силосу ендо-генне виведення фосфору з екскрементами було на 1,6% меншим порівняно з контролем, а загаль-не його відкладання в організмі молодняку – біль-шим на 0,51 г або 23,6%, у відсотках від прийнято-го – на 1,7 п.п.

Таким чином, при використанні бугайцям на від-годівлі пелюшко-вівсяного силосу, поживні речо-вини раціону перетравлювалися дещо гірше, а загальне відкладання азоту виявилося на 8,7% меншим проти показників у тварин, яким згодо-вували силос кукурудзяний, що зумовило нижчу їх продуктивність, збільшило відкладання фосфору в організмі тварин від прийнятого на 1,7 п.п. та зменшило відкладання кальцію на 3,1 п.п.


1.Богданов Г.О., Караващенко В.Ф., Звєрєв О.І.та ін. Довідник по годівлі сільськогосподар-ськихтварин/заред.Г.О.Богданова.2-евид.,перероб.ідоп.–К.:Урожай,1986.–488с.

2.Овсянников А.И. Основы опытного дела вживотноводстве.–М.:Колос,1976.–304с.

3.Плохинский Н.А. Руководство по биометриидлязоотехников.–М.:Колос,1969.–256с.

4.Петухова Е.А., Крылова В.С., Емелина Н.Т.,Мартынов И.М. Практикум по кормлениюсельскохозяйственныхживотных.–М.:Колос,1977.–С.8–11.

Таблиця 4Середньодобовий баланс азоту в піддослідних тварин, г (n=3; М±m)

Груп

и

Прийнято з кормом

Виділено з калом

Перетрав-лено

Виділено із сечею

Відкладено в організмі

всього, г% від при-

йнятого

% від перетрав-

леного

І 149,8 54,54±1,15 95,26±1,15 60,22±4,31 35,04±4,2 23,4±2,9 36,78±4,5

ІІ 158,8 61,32±1,75* 97,48±1,75 65,48±6,16 32,0±4,48 20,15±2,8 32,83±5,4

Таблиця 5Середньодобовий баланс кальцію та фосфору, г

ГрупиПрийнято з

кормом

Виділено з Відкладено в тілі:

калом сечею г% від при-

йнятого

Баланс Са

І – контрольна 34,6 12,72±1,00 0,40±0,02 21,48±0,98 62,1±2,8

ІІ – дослідна 40,6 16,22±0,76 0,42±0,07 23,96±0,78 59,0±1,9

Баланс Р

І – контрольна 19,73 7,76±0,43 9,81±1,57 2,16±1,16 10,9±5,9

ІІ – дослідна 21,23 7,97±1,05 10,59±1,83 2,67±0,85 12,6±4,0



КО

РМИ

ТА

ГОД

ІВЛ

Я К

ОРМ

И Т

А ГО

ДІВ

ЛЯ


В. БОМКО, канд.с.-г.наук, О. КУЗЬМЕНКО, аспірантБілоцерківський національний аграрний університет

Кальцієво-фосфорний обмін має велике зна-чення для всіх процесів в організмі тварин. Зокрема, ріст тварин нерозривно пов’язаний

з відкладенням у їхньому тілі мінеральних речовин, переважно у кістках, у вигляді фосфату та карбонату кальцію, фосфату магнію і невеликої кількості солей калію і натрію [4].

Кальцій і фосфор становлять більше половини мінералів у складі молока і близько третини – у тілі тварин. Тому важливо забезпечити раціони свиней цими речовинами, які слід розглядати у сукупності, оскільки між ними існує тісний взаємозв’язок [7].

У раціонах свиней найчастіше не вистачає каль-цію і рідше – фосфору. Це пояснюється тим, що зерно злаків, як основна частина раціонів, дуже бідне на кальцій, але задовільне джерело фосфору. Для повного використання кальцію і фосфору необ-хідні такі умови: по-перше, слід згодовувати достат-ню кількість кальцію і фосфору; по-друге, вони пови-нні бути в оптимальному співвідношенні; по-третє, в раціонах має міститися достатня кількість вітаміну D [3, 5].

За даними Г.О. Богданова, оптимальне співвідно-шення кальцію і фосфору для свиней від 1:1 до 2:1 за умов достатнього забезпечення тварин вітаміном D [1].

Т. Куна рекомендує нормувати відношення каль-цію до фосфору на рівні 1,5:1. Залежно від маси, віку тварин воно може бути вищим або нижчим 1,5, але обов’язково з достатньою кількістю вітаміну D, який поліпшує всмоктування кальцію, фосфору, магнію, заліза, марганцю, кобальту, цинку в тонкому відділі кишечника [6].

Про характер обміну мінеральних речовин в орга-нізмі та ступінь забезпеченості ними тварин певного виду можна судити за балансом елемента, вплив якого досліджується. Для повнішого вивчення ефек-тивності використання поживних речовин раціону тваринами у нашому досліді вивчали баланс кальцію і фосфору. Оскільки мінеральні речовини надходять до організму з кормом, а виділяються з калом і сечею, то для складання балансу потрібно визна-чити кількість досліджуваного елемента в названих джерелах [4].

Найважливіша функція кальцію в організмі – його зв’язок з білком і участь у формуванні кісткової тка-

нини. Відомо, що 97-98% кальцію у складі кісткової тканини перебуває у вигляді фосфатів і карбонатів. Кальцій знайдено у складі усіх тканин організму тва-рин. При цьому значна його частина зв’язана з біл-ком. Стабільність колоїдних структур білків забез-печується впливом іонів кальцію [2].

Фосфор необхідний для регулювання нормально-го клітинного і міжклітинного обміну в організмі тва-рини. Він використовується як структурний елемент для побудови тканин тіла і міститься у всіх клітинах і речовинах. Найбільша частка фосфору в організмі припадає на кісткову тканину, оскільки він разом з кальцієм є її основою. Близько 10% його міститься у м’язах і 1 % у нервовій тканині [3, 8].

Метою досліджень було оцінити продуктивну дію пребіотика і вивчити його вплив на обмін мінеральних речовин в організмі молодняку свиней на відгодівлі з встановленням опти-мальної дози.

Дослідження проведені на базі племсвинофер-ми „Еліта” на п’яти групах молодняку свиней на відгодівлі великої білої породи аналогів за живою масою, віком та походженням, по 19 голів у кожній. Початкова жива маса молодняку свиней всіх груп була практично однаковою і становила відповідно 37,79; 37,68; 37,53; 37,47; 37,42 кг. Перша група була контрольною. Після 30-добового зрівняльно-го періоду свині другої групи одержували в складі комбікорму пребіотик у кількості 0,04% за масою комбікорму, третьої – 0,05, четвертої – 0,06 і п’ятої – 0,07%.

Фізіологічний (балансовий) дослід з перетравнос-ті поживних речовин на відгодівельному молодняку свиней великої білої породи був проведений в кінці науково-господарського експерименту. Для прове-дення досліду з кожної групи за принципом аналогів було відібрано по 4 підсвинки, яких розміщували у спеціально обладнаних клітках. Дослідження про-водили двома етапами: підготовчий (3 доби) та

В. БОМКО, канд. с.-г. наук, О. КУЗЬМЕНКО, аспірант

УДК 636.4.053.087.72

Мінеральна збалансованість комбікормів

за включення пребіотика


К

ОРМ

И Т

А ГО

ДІВ

ЛЯ

К

ОРМ

И Т

А ГО

ДІВ

ЛЯ

КО

РМИ

ТА

ГОД

ІВЛ

Я К

ОРМ

И Т

А ГО

ДІВ

ЛЯ

КО

РМИ

ТА

ГОД

ІВЛ

Я

КО

РМИ

ТА

ГОД

ІВЛ

Я К

ОРМ

И Т

А ГО

ДІВ

ЛЯ

К

ОРМ

И Т

А ГО

ДІВ

ЛЯ

К

ОРМ

И Т

А ГО

ДІВ

ЛЯ

КО

РМИ

ТА

ГОД

ІВЛ

Я К

ОРМ

И Т

А ГО

ДІВ

ЛЯ

КО

РМИ

ТА

ГОД

ІВЛ

Я К

ОРМ

И Т

А ГО

ДІВ

ЛЯ

40

К

ОРМ

И Т

А ГО

ДІВ

ЛЯ

К

ОРМ

И Т

А ГО

ДІВ

ЛЯ

К

ОРМ

И Т

А ГО

ДІВ

ЛЯ

КО

РМИ

ТА

ГОД

ІВЛ

Я К

ОРМ

И Т

А ГО

ДІВ

ЛЯ




К

ОРМ

И Т

А ГО

ДІВ

ЛЯ

КО

РМИ

ТА

ГОД

ІВЛ

Я К

ОРМ

И Т

А ГО

ДІВ

ЛЯ

К

ОРМ

И Т

А ГО

ДІВ

ЛЯ

КО

РМИ

ТА

ГОД

ІВЛ

Я

обліковий (5 діб). Упродовж підготовчого періоду піддослідне поголів’я пристосовувалося до умов утримання та годівлі. Під час основного етапу робо-ти фіксували кількість спожитих кормів, виділеного калу та сечі за групами. Підсвинкам кожної групи двічі на добу точно зважували корм, згідно з раціо-ном, відбирали не з’їдені рештки і проби для хіміч-ного аналізу. Під час обмінного досліду кал і сечу зважували, відбирали середні проби і поміщали їх у скляні банки з притертими корками та консервували сірчаною кислотою і толуолом. Хімічний аналіз цих зразків проводили за загальноприйнятими методи-ками зоотехнічного аналізу [3].

Згідно із схемою досліду тварини контрольної групи отримували раціон, прийнятий у господарстві. До його складу входять, %: кукурудза – 30, ячмінь – 45, пшениця – 15 та БМВД – 10. Антибактеріальний препарат згодовували молодняку свиней у складі комбікорму протягом 120 днів, попередньо змішав-ши його з БМВД.

Результати вивчення балансу кальцію і фосфору залежно від умов годівлі комбікормом наведено в таблиці.

Аналіз цих даних показує, що тварини контроль-ної і дослідних груп споживали практично однакову кількість кальцію (40,99-41,38 г) і фосфору (22,05-22,25 г) при однаковому їх співвідношенні в усіх дослідних групах (1,85:1) та рівні в сухій речовині – 1,19 % кальцію і 0,64 % фосфору. У тварин контроль-ної і дослідних груп баланс кальцію і фосфору був позитивний. Виділення зазначених мікроелементів з калом та сечею у свиней дослідних та контрольної груп теж було на одному рівні. Тому в тілі утрима-лось кальцію – 22,66-23,45 г і фосфору – 9,99-10,88 г, тобто практично порівну у тварин контрольної і дослідних груп. Згодовування пребіотику піддо-слідним свиням не спричиняло істотних змін у рівні

використання і ступені відкладення спожитого з кор-мом кальцію. Баланс фосфору у свиней усіх груп був майже однаковим, різниця між рівнем його засвоєн-ня була незначною, хоча спостерігалася тенденція до кращого засвоєння фосфору свинями IV та V дослідних груп.

Отже, використання пребіотика у складі комбі-корму при відгодівлі свиней забезпечило ефективне використання кальцію та фосфору.

Як показали проведені дослідження, введення до складу комбікорму молодняку свиней на відгодівлі пребіотика в кількості 0,06% за його масою в умо-вах застосування новітніх технологій вирощуван-ня забезпечує ефективне використання кальцію та фосфору.

Висока ефективність його застосування вказує на доцільність і необхідність подальших наукових досліджень з порівняння дії пребіотика й антибіоти-ків у годівлі свиней.


1. Богданов Г.О., Кандиба В.М., Атражева Г.Я. Годівля свиней/ За ред. Г.О. Богданова.– К.:Урожай,1986.–С.232–315.

2. Кальницкий Б.Д., Батаева А.П., Цветкова Н.Я.ИспользованиеосновныхминеральныхвеществпоросятамиприразномуровнеСаиРврационе// Сб. науч. тр. ВНИИ физиологии и биохимиипитанияс.-х.животных.–1978.–Т.19.–С.129–136.

3. Коваленко Н.А. Методика проведения физи-ологических и балансовых опытов на свиньях// Методики исследований по свиноводству.–Харьков,1977.–С.83–102.

4. Кузнецов С.Г., Батаева А.П., Кальницкий Б.Д.Биологическаядоступностьфосфоракормовдля

Таблиця 2Баланс кальцію та фосфору в організмі свиней

ГрупаПрийнято з кормом, г

Виділено, гВідклалося, г

Використано, % при-йнятогоз калом з сечею

Баланс кальцію

I 41,23 17,79 0,78 22,66±0,265 54,97±0,783

II 41,26 17,64 0,75 22,87±0,282 55,44±0,837

III 40,99 17,22 0,74 23,03±0,422 56,19±1,185

IV 41,38 17,20 0,72 23,45±0,231 56,68±0,656

V 41,17 17,30 0,74 23,13±0,410 56,18±1,032

Баланс фосфору

I 22,18 10,90 1,29 9,99±0,265 45,07±1,281

II 22,19 10,40 1,27 10,52±0,525 47,41±2,341

III 22,05 10,28 1,26 10,50±0,433 47,63±1,806

IV 22,25 10,16 1,22 10,88±0,470 48,88±2,075

V 22,14 10,24 1,24 10,66±0,376 48,16±1,736

УДК 636.4.053.087.72

Мінеральна збалансованість комбікормів

за включення пребіотика



свиней // Бюл. ВНИИ физиологии и биохимиипитанияс.-х.животных.–Боровск,1987.–№2.–С.44–48.

5. Карпусь Н.М., Парамонова В.Ф. Минеральноепитаниесвиней.–К.:УкрНИИНТИ,1972.–28с.

6. Куна Т. Кормление свиней / Под ред. А.И.Овсянникова.–М.,1961.–С.11–147.

7. Клиценко Г.Т. Минеральное питаниесельскохозяйственныхживотных.–К.:Урожай,1980.–147с.

8. Cromwell G.L. Phosphorus requirnments of swine// Proceedings., 1985, 49-65. Animal internationlminerals conference. Daytona Beach. Fla.,27.03.1985.

Президія Української академії аграрних наук

з глибоким сумом повідомляє, що на 80 році пішов з життя ви-датний вчений, талановитий організатор, один із фундаторів аграрної науки в Україні – док-тор сільськогосподарських наук, професор, академік УААН, іно-земний член Російської акаде-мії сільськогосподарських наук, заслужений діяч науки і техні-ки України Богданов Григорій Олександрович.

Його життєвий і науковий шлях – це яскравий приклад служіння науці. Ака-демік Богданов Г.О. майже десять років очолював провідний науковий центр - Ін-ститут тваринництва Української акаде-мії аграрних наук УААН, працював рек-тором Харківського зооветеринарного інституту та Української сільськогоспо-дарської академії в м.Києві.

Після обрання в 1979 році дійсним чле-ном (академіком) ВАСГНІЛ Григорій Олександрович протягом восьми років очолював Президію Південного відділен-ня ВАСГНІЛ, на базі якого створено Укра-їнську академію аграрних наук. Тут він обирається академіком-секретарем Відді-лення тваринництва, ветеринарної меди-цини та переробки продукції.

Основні наукові розробки академіка Богданова Г.О. присвячені розробці те-оретичних та практичних основ годівлі сільськогосподарських тварин, техноло-гіям виробництва та використання кор-мів, проблемам мінерального живлення тварин. Він автор більше 500 наукових праць, у тому числі 20 монографій та під-ручників. Йому належить 26 авторських свідоцтв та патентів на винаходи.

Починаючи з 1986 року, Георгій Олек-сандрович бере безпосередню участь в розробці проблеми оцінки наслідків Чор-нобильської катастрофи і очолює напрям

наукового обґрунтування і розробки заходів, щодо ре-абілітації тваринництва в найбільш забруднених регіо-нах Полісся України. Був на-ціональним координатором радіоекологічного та еколо-гічного наукових проектів, які виконуються спільно з науковими установами США та країн Західної Європи.

Він — засновник науко-вих шкіл з різних напрямів

агарної науки, які актуальні і будуть ще багато років служити розвитку вітчизня-ної науки. Протягом 10 років працював в експертній раді ВАК Радянського Союзу і три роки очолював експертну раду ВАК України.

Під науковим керівництвом професо-ра Богданова Г.О. підготовлено десятки кандидатів і докторів наук. Упродовж 30 років він був головним редактором або членом редколегії наукових та науково-виробничих журналів з питань сільського господарства. Обирався депутатом Верхо-вної Ради України десятого та одинадця-того скликань.

Нагороджений орденами Трудового Чер-воного Прапора, Дружби народів, орде-ном "За заслуги" ІІІ ступеня та багатьма медалями. Є Лауреатом Державної пре-мії України. Всі колеги, друзі по роботі, наукові колективи Української академії аграрних наук глибоко сумують з приводу смерті Григорія Олександровича Богдано-ва.

У наших серцях назавжди залишиться добра і світла пам'ять про Григорія Олек-сандровича, його справи, чуйне і шано-бливе ставлення до людей.

Президія Української академії аграрних наук



наукового обґрунтування і

Пам’яті вченого



У номері

ТВАРИННИЦТВО УКРАЇНИ№6, 2009 р.

Формат 60х84/8. Папір крейдяний.Гарнітура PragmaticaC. Офсетний друк. 3,72 умовн.друк.арк.

9,95 умовн.фарб.відб., 5,8 обл.вид.арк. Підписано до друку 06.05.2009 р. Набір та верстка редакції журналу.

Надруковано Видавничою компанією "КИТ"

ТваринництвоУкраїни№6, 2009

Науковопрактичний журналЗареєстровано в

Міністерстві юстиції України Серія КВ № 123031187 ПР

ЗАСНОВНИКИ:

Міністерство аграрноїполітики України Українська академіяаграрних наук

ПП “Видавничепредставництво“Паралель”

Національне об’єднання по племінній справі утваринництві“Укрплемоб’єднання”

ВИДАВЕЦЬ:

ПП “Видавниче представництво“Паралель”

ГОЛОВНИЙ РЕДАКТОР

Л.В.ЛЕОНОВА

РЕДАКЦІЙНА КОЛЕГІЯ

М.Д.Безуглий, В.П.Буркат,В.А.Бурлака, Л.П.Бучацький, П.І.Вербицький, В.В.Влізло,С.А.Гнатюк, A.М.Головко,М.Я.Єфіменко,М.О.Захаренко,М.В.Зубець, В.С.Козир, Р.Й.Кравців,Ю.Ф.Мельник,А.М.Мірошников,Ю.О.Приходько, С.Ю.Рубан,Є.В. Руденко,Б.Т. Стегній, В.О.Ушкалов,Г.Г. Харута

Редакція не завжди поділяє позицію авторів публікацій. За точність

викладених фактів відповідальність несе автор. За зміст та достовірністьінформації у рекламних публікаціях

відповідає рекламодавець.Редагування та скорочення матеріалів

— прерогатива редакції

©Тваринництво України, 2009www.tvarynnyctvoua.at.ua

Адреса редакції: 04136,м.Київ136, а/с 49

Тел.: (044)5278945,(044) 4436006,

80668632644.Email: [email protected]

НТП: проблеми, пошуки, здобутки

КУЦИНЯК І., КРАВЦІВ Р. Вітамінний склад м‘яса косулі

й дрібної рогатої худоби . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 2

ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОБНИЦТВА

МАЙСТРЕНКО А. Технологія використання кормових

добавок у свинарстві . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 6

ШУРЧКОВА Ю., ГАНЗЕНКО В.., РАДЧЕНКО Н. Замінник

незбираного молока - за новою технологією . . . . . . . . . . . . . . 10

ПЛЕМРОБОТА ТА ВІДТВОРЕННЯ СТАДА

Д. БІЛАЙ.Сезон осіменіння телиць та їх продуктивність . . . . 13

ДЕНИСЮК О. Екогенез плідників та молочність

корів-дочок . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 15

КАЛИНКА А. Інтенсивність росту м’ясних сименталів . . . . . . . 17

Л. ГОРБУНОВ, В.. ФІЛІПОВ, Л. БУЧАЦЬКИЙ. Ефективність

кріоконсервування сперміїв коропа. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 21

ТОПІХА В., ВОЛКОВ А. Свині дюрок української селекції . . . . 25

ВЕТЕРИНАРІЯ

ДОРОЩУК В.. Кілерна активність лімфоцитів при

стрептококовому увеїті телят . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 26

ТРОХИМЕНКО В., ШЕРЕМЕТА В. Препарати, регулюючі

отелення . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 29

БОРИСЕВИЧ В., БОРИСЕВИЧ Б., КАПЛУНЕНКО В.,

КОСИНОВ Н., БОРИСЕВИЧ В. Наноаквахелати металів

у лікуванні коней . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 31

КОРМИ та ГОДІВЛЯ

ЧУДАК Р., ОГОРОДНІЧУК Г., ШЕВЧУК Т., СКУБІЛОВА Л.,

ЧОРНОЛАТА Л. Продуктивність курчат-бройлерів . . . . . . . . . . 33

САВЧЕНКО Ю., САВЧУК І.,.САВЧЕНКО М,.ЧОРНА Л,

КАРПЮК Н. Відгодівля бугайців пелюшко-

вівсяним силосом . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 36

БОМКО В., КУЗЬМЕНКО О. Мінеральна збалансованість

комбікормів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 40





країни Контактні телефони: 8 044 527 8945, 443 6006, 8 066 863 ... · 2011....

Documents