Під час карантину оформити 3 практичні роботи :

Звернути увагу на виконання домашнього завдання письмово в робочих

зошитах та завдань для самостійної позааудиторної роботи студентів у

зошитах дя самостійної підготовки ПИСЬМОВО

Розділ 2 СПЕЦІАЛЬНА МІКРОБІОЛОГІЯ, МІКОЛОГІЯ ТА ВІРУСОЛОГІЯ

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

до практичного заняття №9

Тема: Патогенні коки Актуальність теми: коки набули патогенних властивостей в процесі еволюції.

Грампозитивнї коки (стафіло - і стрептококи) викликають гнійні запальні процеси органів і

систем. Грамнегативні (гонококи і менінгококи) мають більш локалізовану органотропність,

тому діапазон захворювань значно менший. На сьогоднішній день проблема кокових

інфекцій полягає в тому, що вони, внаслідок природного добору, наявності R - плазмід і

адаптивних ферментів, стали полінечутливими до дії антибіотиків, що утруднює

лікування і вимагає цілеспрямованої антибіотикотерапії.

Патогенні коки (гноєрідні) спричиняють переважно гнійно - запальні процеси

практично всіх органів та систем, як окремо, так і в асоціації з іншими аеробними та

анаеробними мікроорганізмами. До захворювань призводять як патогенні, так і умовно -

патогенні коки, що входять до складу нормальної мікрофлори людини. Внаслідок цього,

вони здатні викликати екзогенні й ендогенні інфекції; часто є причиною

внутрішньолікарняних інфекцій.

Отже, молодший медичний спеціаліст повинен володіти знаннями щодо причин

виникнення гнійно-запальних захворювань органів і систем організму, викликаних

патогенними коками, та їх профілактики.

Навчальні цілі:

Знати: - Загальну характеристику групи

- Особливості взяття та транспортування матеріалу до лабораторії

- Методи лабораторної діагностики кокових інфекцій

Вміти: - Проводити взяття патологічного матеріал для мікробіологічного

дослідження(слизу із зіва і носа)

- Висівати матеріал на живильні середовища

- Оформляти супровідну документацію.

- Аналізувати антибіотикограму

- Дотримуватись вимог охорони праці, техніки безпеки, протиепідемічного

режиму, чинних наказів МОЗ України під час роботи з патогенним матеріалом, з

електроапаратурою, дезінфекційними засобами тощо.

Ознайомититись з: препаратами для специфічної профілактики і лікування хвороб,

спричинених патогенними коками. Перелік практичних навичок:

1. Проводити взяття матеріалу для дослідження у разі різних інфекційних

хвороб спричинених патогенними коками та первинне висівання матеріалу на поживні

середовища.

2. Оформляти супровідну документацію;

3. Транспортувати інфікований матеріал до лабораторії;

4. Дотримуватись вимог охорони праці, техніки безпеки, протиепідемічного

режиму, чинних наказів МОЗ України під час роботи з біологічним матеріалом,

електроапаратурою, вимог Календаря профілактичних щеплень

5. Виконувати шкірну алергійну пробу .

6. Дотримуватись вимог охорони праці, техніки безпеки, протиепідемічного

режиму, чинних наказів МОЗ України під час роботи з біологічним матеріалом

Питання вихідного контролю знань: 1. Загальна характеристика групи.

2. Короткі відомості про морфологічні та культуральні властивості (монококів,

стафілококів, стрептококів, диплококів).

3. Взяття матеріалу для дослідження при хворобах, спричинених патогенними коками

4. Які заходи безпеки під час взяття і транспортування матеріалу до лабораторії?

5. Методи мікробіологічної діагностики кокових інфекцій

6. На які поживні середовища проводять первинний посів досліджуваного матеріалу

(слизу із зіва та носа, крові з вени у разі сепсису)?

7. Правила оформлення супровідної документації

8. З якою метою проводять профілактичне обстеження на носійство стафілокока?

9. Препарати для специфічної терапії та профілактики кокових інфекцій

10. Яке значення має визначення чутливості коків до антибіотиків?

Міждисциплінарна інтеграція № з/п Назва дисципліни Знати Вміти

1. Біологія Хімічний склад і

молекулярну організацію

клітинної мембрани

Користуватися світловим

мікроскопом

2. Українська мова за

профспрямуванням

Оформлення супровідної

документації

Оформити супровідну

документацію

3. Медична біологія Мінливість організмів Розпізнавати й характеризувати

форми мінливості

4. Анатомія людини Будову органів та систем

людського організму

Давати їм характеристику

5. Основи латинської

мови з медичною

термінологією

Медичну термінологію

Терміноелементи

Вміти користуватись науковою

латинсько-грецькою

термінологією

6. Основи

медсестринства

Правила взяття матеріалу

та його транспортування

до лабораторії

Дезінфекцію, стерилізацію

Взяти слиз із зіва та носа, кров з

вени. Провести дезінфекцію

інструментарію та матеріалів

7. Фармакологія та

медична рецептура

Антибіотики, принципи їх

застосування. Причини

формування резистентних

штамів мікроорганізмів та

їх усунення

Оцінювати доцільність

застосування протимікробних

засобів з метою хіміотерапії.

8. Основи психології та

між особове

спілкування

Правила спілкування з

пацієнтом

Спілкуватись з пацієнтом,

дотримуючись правил етики та

деонтології

9. Клінічні дисципліни

циклу професійної та

практичної

підготовки

Гнійно-септичні процеси

органів та систем

Проводити профілактику

гнійно-септичних процесів

Дотримуватись санітарно-

протиепідемічного режиму

Орієнтовна карта Завдання Вказівки до завдання

4. Повторити:

3.1. Техніку посіву досліджуваного матеріалу на живильні середовища

(посів тампоном на чашку Петрі) – див. практичне заняття №3

3.2. Правила оформлення супровідної документації

3.3. Аналіз антибіотикограми - див. практичне заняття №5

2. Вивчити : 2.1. Короткі дані про морфологію та культуральні властивості

патогенних коків (стафілококів, стрептококів, диплококів)

2.2. Особливості взяття та транспортування матеріалу до

мікробіологічної

2.3. Методи лабораторної діагностики кокових інфекцій

3. Опрацюйте: 3.1. Техніку взяття слизу із зіва та носа тампоном

3.2. Взяття крові в разі сепсису та її висівання

5. Ознайомтесь з:

5.1. Препаратами для специфічної профілактики та лікування

захворювань, спричинених патогенними коками

Обсяг самостійної роботи студентів на занятті Студенти беруть слиз із зіва та носа стерильним ватним тампоном, роблять посів

матеріалу на цукровий бульйон і кров'яний агар. Вивчають техніку посіву крові в разі сепсису.

Визначають особливості взяття і транспортування матеріалу до лабораторії,

оформлюють супровідну документацію. Спостерігають за ростом патогенних коків на поживних

середовищах. Аналізують антибіотикограму за демонстраційним визначенням чутливості

коків до антибіотиків методом паперових дисків. Складають схему лабораторного

дослідження при кокових інфекціях. Знайомляться з препаратами для специфічнох

профілактики і лікування хвороб. спричинених патогенними коками.

Хід роботи

Завдання 1. Ознайомитись з алгоритмом «Висівання крові у разі сепсису» Сепсис можуть спричинити будь-які гноєтворні коки й інші мікроорганізми, а

в ослабленому організмі й умовно-патогенні в разі їх проникнення у кров.

Культура бактерій, виділена з крові, називається гемокультура.

Кров на гемокультуру відбирають з перших днів захворювання з вени у

кількості 5-20мл (залежно від дня захворювання та вираженості клінічних ознак).

Одразу після взяття кров асептично висівають на рідке поживне середовище

(цукровий бульйон) у співвідношенні 1:10 та транспортують до лабораторії. Для

виділення чистої культури роблять пересів з бульйону на щільне поживне

середовище й ідентифікують культуру за схемою (див. практичне заняття №3)

Завдання 2. Ознайомитись з алгоритмом «Взяття слизу із зіва та носа,

посів матеріалу на живильні середовища» Завдання Техніка виконання Умови виконання

1. Підготуйте руки до

виконання маніпуляцій

1.1. За відомими Вам правилами

(практична робота № 4)

2. Приготуйте необхідне

оснащення

2.1. Два стерильних ватних тампони з

маркуванням (номер пробірки, позначки

«З», «Н»)

2.2. Стерильний лоток

2.3. Шпатель

2.4. Живильні середовища (цукровий

бульйон, кров’яний агар)

2.5. Лоток для відпрацьованого матеріалу

3. Усадіть пацієнта

3.1. Усадіть пацієнта на стілець

3.2. Попросіть відкрити рота

Освітлення повинно

бути зліва

Дотримуйтесь

правил спілкування з

пацієнтом, етики

та деонтології

4. Візьміть мазок із

зіва

4.1. У праву руку візьміть стерильний

ватний тампон «З»

4.2. У ліву руку візьміть стерильний

шпатель

4.3. Натисніть їм на корінь язика

4.4. Введіть тампон у порожнину рота

4.5.Візьміть мазок із зіва на межі

здорової та ураженої тканини

4.6. Опустіть тампон у пробірку

4.7. Відпрацьований шпатель помістіть у

лоток з дезінфектантом

- Обережно! щоб

не викликати

блювотного

рефлексу

- Працюйте так,

щоб не

торкатись

стерильним

ватним

тампоном

язика, щік та

зубів

- Під час взяття

матеріалу

дотримуйтесь

правил

асептики та ТБ 5. Візьміть мазок з носа:

5.1. Пальцем лівої руки злегка підніміть

кінчик носа

5.2. У праву руку візьміть тампон «Н»

5.3. Введіть тампон спочатку в один, а

потім у другий носові ходи

5.4. Зніміть тампоном слиз зі слизової

оболонки носа для посіву

6. Проведіть посів слизу,

взятого із зіва, на

живильне середовище:

6.1. Посів на кров’яний агар тампоном

здійсніть за відомими Вам правилами

(методичні рекомендації до практичного

заняття №3)

7. Проведіть посів слизу,

взятого з носа, на

живильне середовище

7.1. Запаліть пальник

7.2. Візьміть у ліву руку пробірку з 1%

цукровим бульйоном

7.3. Відкрийте її, тримаючи корок між

мізинцем і долонею правої руки

7.4. Зафламбуйте край пробірки, опустіть

тампон «Н» до дна

7.5. Струшуйте пробірку з бульйоном і

тампоном 10 хв.

7.6. Вийміть тампон із середовища,

відтисніть об край пробірки

7.7. Зафламбуйте край пробірки та корок,

закрийте пробірку, поставте у штатив

7 8. Тампон опустіть у порожню

пробірку «Н»

8. Відпрацьований

інструментарій та матеріал

помістіть у дезінфектант,

знезаразьте руки

8.1. Проведіть передстерилізаційну

обробку та знезараження за відомими

Вам вимогами

9. Оформіть супровідну

документацію до

мікробіологічної

лабораторії

Направлення до мікробіологічної

лабораторії.

Направляється

Назва матеріалу……….

ПІП, вік………………...

Назва лікувального закладу……….

Мета дослідження або клінічний

діагноз……...

Підпис особи, що взяла і відправляє

матеріал….

Дата…………………….

10. Транспортуйте посіви

до мікробіологічної

лабораторії.

10.1. Посіви укладіть у фенопластиковий

ящик, супровідну документацію у

поліетиленовий пакет або папку

10.2. Транспортуйте до лабораторії

При підозрі на

менінгококову

інфекцію пам’ятайте

він не стійкий у

навколишньому

середовищі.

Завдання 3. Вивчіть за мал. морфологію клітин коків у забарвленні за

Грамом. Визначте: до якої групи коків належать збудники на фото, їх

відношення до забарвлення за Грамом.

1 2 3

____________________ ______________________ _____________________

Завдання 4. Вивчіть препарати для специфічної профілактики та терапії

хвороб, спричинених патогенними коками та заповніть таблицю

(додаток1)

Препарати для

профілактики

Препарати для лікування

Стафілококи

Стрептококи

Стрептокок

пневмонії

Менінгокок

Гонокок Для лікування сепсису, остеомієліту та інших важких стафілококових інфекцій

використовують імунологічні препарати: стафілококовий імуноглобулін, гіперімунну

плазму. При хронічних захворюваннях застосовують стафілококовий анатоксин,

аутовакцину.

При стрептококовій інфекції специфічна профілактика не проводиться, вакцин

немає. Для лікування з успіхом використовують пеніцилін, еритроміцин, олеандоміцин і

сульфаніламідні препарати.

Гонорею лікують пеніциліном і сульфаніламідними препаратами. При хронічних

формах із лікувальною метою застосовують гонококову убиту вакцину.

Для лікування менінгококової інфекції використовують пеніцилін, рифампіцин,

левоміцетин та сульфаніламідні препарати, особливо сульфамонометоксин.

Завдання 5. Вирішити ситуаційні задачі: 1. Хворий Н., 21 р., студент. Звернувся до дільничного лікаря зі скаргами на

різку слабкість, головний біль, нудоту, біль у суглобах. Захворювання розпочалось

з першіння в горлі, нежиті, загальної слабкості. Стан погіршився день тому:

з’явились мерзлякуватість, головний біль, біль у суглобах, підвищилась

температура до 38,9°С. Визначається ригідність м’язів потилиці та симптом

Керніга. Пульс 100 за хв., АТ 80/40 мм рт.ст.

Вкажіть: а) Попередній діагноз; б) місце госпіталізації, засіб транспортування

хворого, невідкладну допомогу на догоспітальному етапі.

Відповісти на питання тестового контролю кінцевого рівня знань

студентів.

ВИСНОВОК до практичного заняття: ___________________________________

_______________________________________________________________________

Домашнє завдання: Вирішити ситуаційні задачі:

Підготуйтесь до практичного заняття.

Вивчення питань «Короткі відомості про кампілобактерії та гелікобактерії,

їх роль у патології людини. Специфічна профілактика» (2 год),

«Лабораторна діагностика черевнотифозного носійства» (1 год)

пропонується для самостійної позааудиторної роботи студентів, матеріал

необхідно опрацювати і виконати запропоновані завдання для

самоконтролю.

Ознайомтеся з темою і метою практичного заняття № 10 «Збудники

кишкових інфекцій». Вивчіть теоретичний матеріал (див. підручник, с.).

Література:

[1]. Люта. В.А. Практикум з мікробіології: посібник для вищих мед. навч.

закладів І-ІІ рівнів акредитації /.Люта В.А, Кононов О.В. – Київ: Медицина,

2008 с. 79 -85

[2]. Ситник. І.О. Мікробіологія, вірусологія, імунологія: підручник для вищих

медичних навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації /Ситник І.О,. Климнюк С.І,

Творко М.С. – Тернопіль: Укрмедкнига, 1998 с.160-171

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

до практичного заняття №10

Тема: Збудники кишкових інфекцій

Актуальність теми: бактерії цієї родини – це грамнегативні, неспороутворюючі

палички до яких належать збудники черевного тифу, паратифів А і Б, сальмонели –

збудники харчових токсикоінфекції. За даними ВООЗ, у країнах Європи щорічно на

сальмонельоз хворіють більше 1млн. людей. Великою медичною проблемою в останні 20 -

30 років є внутрішньолікарняний сальмонельоз. Його викликають госпітальні штами

сальмонел, які є поліантибіотикорезистентними. До епідемічного процесу першими

залучаються діти у віці до 1 року, пацієнти хірургічних та реанімаційних відділень, які

перенесли обширні оперативні втручання, особи похилого віку, пацієнти з важкою

соматичною патологією та імунодефіцитами.

Знання морфологічних, культуральних і біологічних властивостей має велике

значення в практичній медицині, що пов’язано з погіршенням санітарно- епідеміологічної

обстановки, збільшенням завозу продуктів з-за кордону сумнівної якості, кількість їх

неухильно зростаєдає змогу молодшому медичному спеціалісту віддиференціювати один

вид збудника від іншого.

Навчальні цілі

Знати: - Загальну характеристику родини кишкових бактерій

- Особливості взяття матеріалу для бактеріологічного дослідження , його

транспортування до мікробіологічної лабораторії

- Методи лабораторної діагностики патогенних ентеробактерій

Вміти: - Взяти матеріал для дослідження, транспортувати його до лабораторії

- Висівати випорожнення на поживні середовища

- Оформлювати супровідну документацію

- Дотримуватись вимог охорони праці, техніки безпеки, протиепідемічного режиму

під час роботи з патогенним матеріалом

Ознайомитись з :

- Методикою проведення реакції Відаля при черевному тифі і паратифах

- Препаратами для специфічної профілактики та лікування хвороб, спричинених

кишковими бактеріями

Перелік практичних навичок:

1. Взяття матеріалу для дослідження

2. Транспортування матеріалу до мікробіологічної лабораторії

3. Оформлення супровідної документації

4. Первинне висівання матеріалу на поживні середовища

5. Вибір препаратів для специфічного лікування та профілактики

6. Дотримання вимог охорони праці, техніки безпеки, протиепідемічного режиму, чинних

наказів МОЗ України під час роботи з патогенним матеріалом, електроапаратурою,

дезінфекційними засобами

Питання вихідного контролю знань: 1. Загальна характеристика родини кишкових бактерій.

2. Основні морфологічні та культуральні ознаки ентеробактерій

3. Який матеріал найчастіше відбирають у пацієнтів з підозрою на кишкові інфекції?

4. Особливості взяття випорожнень при кишкових інфекціях

5. На які живильні середовища здійснюють первинний посів досліджуваного матеріалу з

метою виділення ентеробактерій?

6. Які існують методи відбору випорожнень при хворобах, спричинених

ентеробактеріями?

7. Умови транспортування матеріалу до лабораторії і як готують матеріал для посіву?.

8. Основні методи лабораторної діагностики кишкових інфекцій

9. За якими ознаками проводять первинну ідентифікацію ентеробактерій?

10. Як визначити сероваріант збудника для остаточної ідентифікації ентеробактерій?

11. Особливості мікробіологічної діагностики тифо-паратифозних бактерій

12. Яку серологічну реакцію використовують для виявлення черевнотифозного носійства?

Міждисциплінарна інтеграція

№

з/п

Назва

дисципліни

Знати Вміти

1. Основи

латинської мови

Медичну термінологію

Свідомо користуватись науковою

латинськю термінологією

2. Анатомія людини

Будову ШКТ,

сечовидільної системи

3. Фізіологія Фізіологію: ШКТ,

сечовидільної системи

4. Основи Типи температурних кривих. Зображувати температурну криву

медсестринства Правила та техніку взяття

крові, випорожнень,сечі.

Техніку дуоденального

зондування. Методи

дезінфекції, способи

стерилізації.

підраховувати і записувати пульс

відносно рівня температури тіла

Проводити дуоденальне

зондування та транспортування

жовчі до лабораторії. Взяти кров з

вени. Здійснити забір сечі,

випорожнень на дослідження

Провести дезінфекцію,

Стерилізацію.

5. Основи екології

та профілактичної

медицини

Санітарно-гігієнічний,

протиепідемічний режим

ЛПЗ.

Дотримуватись правил санітарно-

протиепідемічного режиму в ЛПЗ

6. Медична біологія Хімічний склад і

молекулярну організацію

клітинної мембрани

Мінливість організмів

Розпізнавати й характеризувати

форми мінливості, вплив

тератогенів та мутагенів на

організм

7. Фармакологія та

медична

рецептура

Антибіотики, принципи їх

застосування. Кристалоїдні

розчини. Дезінфектанти.

Антисептичні речовини

Оцінювати доцільність

застосування протимікробних

засобів з метою хіміотерапії на

основі знань їхніх властивостей

8. Патоморфологія

та патофізіологія

Ентерит гострий і хронічний

та коліт гострий і хронічний

9. Основи

психології та

міжособове

спілкування

Правила спілкування з

пацієнтом

Спілкуватись з пацієнтом,

дотримуючись правил етики та

деонтології

10. Медсестринство в

інфектології

Ешерихіози

Тифо-паратифозні

захворювання

Сальмонельози.Шигельози

Дезінфекцію, стерилізацію

Збирати клініко-епідеміологічний

анамнез;Зібрати випорожнення,

сечу, кров, посіяти на живильне

середовище, транспортувати до

лабораторії.

Орієнтовна карта

Завдання Вказівки до завдання Самостійні записи

1. Вивчіть:

1.1. Загальну характеристику родини кишкових

бактерій

2. Занотуйте:

2.1. Короткі відомості про ешерихії, шигели.

сальмонели

3. Повторіть:

3.1. Загальні принципи взяття досліджуваного

матеріалу для мікробіологічного дослідження та

його транспортування до лабораторії (див.

практичне заняття №2)

4. Назвіть:

4.1. Матеріал, який досліджують при ешерихіозах

4.2. Матеріал для дослідження при ,шигельозах

4.3. Матеріал, який досліджують при тифо-

паратифозних захворюваннях та харчових

токсикоінфекціях, спричинених сальмонелами

5. Визначіть: 5.1. Можливі варіанти та особливості

транспортування матеріалу до лабораторії

5.2. Методи лабораторної діагностики патогенних

ентеробактерій

6. Ознайомтесь: 6.1. Методикою проведення реакції Відаля при

черевному тифі і паратифах

6.2. Препаратами для специфічної профілактики та

лікування хвороб, спричинених кишковими

бактеріями

Обсяг самостійної роботи студентів на занятті Студенти проводять взяття випорожнень для мікробіологічної діагностики,

висівають випорожнення на живильні середовища Ендо, Плоскірєва, вісмут-сульфіт агар.

Спостерігають за ростом ешерихій шигел на живильних середовищах. Вивчають методи

лабораторної діагностики патогенних ентеробактерій. Ознайомлюються з методикою

проведення реакції Відаля при черевному тифі та паратифах, препаратами для

специфічної профілактики та лікування.

Хід роботи Для виділення та ідентифікації мікроорганізмів родини кишкових бактерій

посів випорожнень здійснюють на диференціально-діагностичні середовища Ендо,

Плоскірєва, вісмут-сульфіт агар.

Завдання 1. Ознайомитись з методикою посіву випорожнень

бактеріологічною петлею.

Досліджуваний матеріал (випорожнення) в мікробіологічній лабораторії

попередньо готують до посіву:

- матеріал розводять ізотонічним розчином натрію хлориду у

співвідношенні 1:10, відстоюють 30 хв., доки великі частки осядуть на дно.

- Посівним матеріалом служить поверхнева рідина.Техніку посіву

бактеріологічною петлею повторіть (див. методичні рекомендації до практичного заняття №3 «Живільні середовища. Техніка посіву»).

Завдання 2. Ознайомитись з методикою посіву випорожнень шпателем.

Шпателем випорожнення сіють у мікробіологічній лабораторії або

безпосередньо із судна (горщика) біля ліжка пацієнта.

Із судна (горщика) випорожнення шпателем набирають з кількох місць.

У лабораторії випорожнення попередньо готують до посіву (див. вище).

Техніку посіву шпателем повторіть (див. методичні рекомендації до

практичного заняття №3 «Живільні середовища. Техніка посіву»).

Завдання 3. Ознайомитись з методикою взяття випорожнень

ректальною петлею та посів на живильне середовище Завдання Техніка виконання Умови виконання

1. Одягніться

відповідно до

вимог

Гумові рукавички та клейончастий фартух!

2. Підготуйте

необхідний

інструментарій та

матеріал

2.1. Ректальну петлю

2.2. Диференціально-діагностичні середовища

Ендо, Плоскірєва

2.3. Лоток для відпрацьованого матеріалу

Інструментарій та

матеріал повинні

бути стерильними

3. Укладіть

пацієнта

3.1. Укладіть пацієнта на лівий бік

3.2. Запропонуйте зігнути ноги в колінах і

притягнути їх до живота

Дотримуйтесь правил

спілкування з

пацієнтом, етики та

деонтології

4. Візьміть

досліджуваний

матеріал

4.1. У праву руку візьміть ректальну петлю, як

перо

4.2. Лівою рукою розведіть сідниці пацієнта

Працюйте уважно,

щоб не травмувати

пацієнта

4.3. Введіть ректальну петлю в анальний отвір

на глибину 3-5см у напрямку до пупка, а потім

паралельно до хребта ще на 5-7см

4.4. Обертальним рухом наберіть

випорожнення

4.5. Виведіть ректальну петлю .

Дотримуйтесь правил

стерильності

5. Здійсніть посів

на живильне

середовище

5.1. Привідкрийте чашку Петрі із поживним

середовищем

5.2. Розташуйте ректальну петлю біля края

чашки Петрі

5.3. Зробіть кілька щільних штрихів, а потім

зигзагоподібними рухами здійсніть посів

5.4. Петлю помістість у лоток з дезінфектантом

Уважно!

При введенні петлі не

торкайтесь зовнішніх

країв чашки

6. Знезаразьте

інструментарій,

матеріал, руки

6.1. За відомими Вам правилами практична

робота №4

7. Оформіть

супровідну

документацію

7.1. Зразок оформлення супровідної

документації див.у попередньому занятті №9

8. Транспортуйте

до лабораторії

8.1. Транспортування посівів до лабораторії

здіснити з дотриманням ТБ, протиепідемічного

режиму, чинних наказів МОЗ України під час

роботи з патогенним матеріалом

Завдання 4. Здійсніть спостереження за ростом збудників кишкових бактерій

на живильних середовищах. Проведіть диференціальну діагностику за

характером росту на фото. Зробіть підписи під малюнками та опишіть вигляд

колоній.

1.1. Розгляньте ріст ешерихій, сальмонел, шигел на поживних

середовищі Ендо (середовище Ендо призначене для виділення

ентеробактерій, виявлення ешерихій. Складається з живильного

агару, 1% лактози і індикатора – основного фуксину, знебарвлене

сульфитом натрію. Свіжоприготовлена середовище безбарвне або

блідо-рожеве. При зростанні лактозопозитивних бактерій їх

колонії забарвлюються в темно-червоний колір з металевим

блиском; лактозонегативні кишкові палички утворюють

безбарвні колонії).

Мал. E.coli на середовищі Ендо ______________________________________

_______________________________________

Мал. Сальмонели на середовищі Ендо

________________________________________________________

_______________________________________

_______________________________________

Завдання 5. Розгляньте ріст ешерихій, сальмонел, шигел на поживному середовищі

Плоскірєва (це диференціально-діагностичне та селективне середовище, сприяє кращому

росту деяких бактерій (збудники черевного тифу, паратифів, дизентерий) і пригнічує ріст

інших (кишкова паличка тощо). Містить агар з лактозою, діамантовим зеленим, солями

жовчних кислот, мінеральними солями і індикатором (нейтральний червоний).

Лактозонегативні колонії виростають безбарвними, лактозопозитивні – червоними. На

деяких модифікаціях середовища Плоскирева виявляється ще і здатність сальмонел

виділяти сірководень: виросли колонії чорніють.

Завдання 6. Розгляньте ріст сальмонел на вісмут-сульфітному агарі. Вісмут-сульфітний агар селективне

середовище для виділення сальмонел.

Готове середовище непрозоре,

зеленуватого кольору. Містить

глюкозу, неорганічні солі,

діамантовий зелений, агар.

Діамантовий зелений та вісмут

пригнічують ріст грампозитивної

флори і багатьох ентеробактерій, у

тому числі шигел, ешерихій.

Сальмонели при рості на середовищі

виділяють сірководень, який взаємодіє з солями вісмуту. В результаті утворюються

колонії чорного кольору з металевим відтінком на зеленуватому середовища.

Мал. Шигели на середовищі Ендо

Шигели на середовищі Плоскірєва

Опишіть колонії сальмонел на вісмут-сульфітному агарі

Завдання 7. Ознайомитись з методикою проведення реакції Відаля При тифо-паратифозних захворюваннях з 2-го тижня в крові накопичуються

антитіла, які можна виявити у розгорнутій реакції аглютинації, запропонованій у 1896

році Ф.Відалем, в честь якого цю реакцію називають реакцією Відаля. При обліку реакції

Відаля враховують динаміку утворення О-і Н-антитіл.

Реакцію непрямої Vі-гемаглютинації (РНГА) використовують для виявлення

мікробоносіїв.

Аглютиніни до збудників черевного тифу і паратифів вияв-ляють у сироватці крові,

починаючи з 8-10 дня захворювання й пізніше. Динаміка їх накопичення досить своєрідна:

спочатку появляються антитіла до О-антигену, але їх титр швидко зменшується після

видужування. Н- і V i - антитіла з’являються пізніше, але роками зберігаються у високих

титрах після хвороби, щеплень і у бактеріоносіїв. У зв’язку з цим для правильної оцінки

серологічної реакції важли-воодночасно виявляти всі типи аглютинінів.

Для постановки реакції аглютинації Відаля необхідно три компоненти:

1) антитіла (сироватка хворого);

2) антиген (бактерійний або еритроцитарний діагнос-тикум);

3) 0,85 % розчин хлориду натрію (електроліт).

Для одержання сироватки у хворого з вени, пальця або мочки вуха в стерильну

пробірку беруть 2-3 мл крові, ставлять її в термостат на 30 хв для згортання. Утворений

згусток обводять пастерівською піпеткою, відділяючи його від стінок пробірки, вміщують

на 30-40 хв у холодильник, відсмоктують сироватку і роблять її робоче розведення 1:50.

Потім у шести паралельних рядах аглютинаційних пробірок роблять наступні розведення

сироватки від 1:100 до 1:1600 за стандартною схемою (табл.)

Потім у кожен ряд пробірок додають по 2 краплі відповідного діагностикуму (вбиті

бактерії черевного тифу, паратифу А і В). У реакції використовують контроль сироватки

(в пробірку не додають діагностикум), і контроль діагностикуму (в пробірку не додають

сироватку).

№ пробирки Титр

Ингредиенты

1:100 1:200 1:400 1:800 К 1:100 1:200 1:400 1:800 К 1:100 1:200 1:400 1:800 К

Физиологический

раствор, мл 1,0 1,0 1,0 1,0 1,01,01 1,0 1,0 1,0 1,0 1,0 1,0 1,0 1,0 1,0 1,0

Сыворотка

больного, 1:50, мл 1,0 1,0 1,0 1,0 1,0 1,0 1,0 1,0 1,0 1,0 1,0 1,0 1,0 1,0 1,0

Диагностикумы,

капли:

Брюшнотифозный 2к 2к 2к 2к в

дезр-р 2к

Паратифозный А

2к 2к 2к

2к в

дез.р-

р

2к

Паратифозный В

2к 2к 2к

2к в

дез.р-

р

2к

Пробірки ставлять у термостат на 2 години, потім залишають при кімнатній

температурі до наступного дня і проводять облік.

При позитивній реакції аглютинації на дні пробірки утворюється осад, рідина над

ним стає прозорою. Коли струсити пробірку, осад підіймається в рідину у вигляді

пластівців. При негативній реакції рідина залишається каламутною, осад на дні

пробірки відсутній.

Діагностичним титром реакції Відаля у хворих, що не вакцинувались та

мають типову клінічну картину, вважається 1:100, а при атипових чи стертих

клінічних формах захворювання – не нижче 1:200.

Інкубація в термостаті при 37 ° С 2 год; 18 ° С 18 год

Результат

Завдання 8. Ознайомлення з препаратами для специфічної профілактики і

лікування.

Препарати для специфічної

профілактики

Препарати для

лікування 1. Ешерихії 2. Збудники черевного

тифу та паратифів

3. Сальмонели – 4. Шигели

Завдання 9. Вирішіть ситуаційні задачі. 1. У баклабораторію направлено випорожнення дитини з попереднім

діагнозом “Коліентерит”.

а) На яке середовище потрібно посіяти випорожнення?

б) Якого кольору колонії можуть вирости?

в) Як встановити, що виділена культура є патогенним сероваром E. coli?

2. До інфекційного відділення поступив хворий з орієнтовним діагнозом

“Черевний тиф?”. Хворіє три дні. Температура весь час 39 °C.

а) Який матеріал необхідно взяти для проведення бактеріологічної

діагностики?

б) На які середовища і яким способом його необхідно посіяти?

в) Чи можна в даний час використати серологічний метод діагностики?

Відповісти на питання тестового контролю кінцевого рівня знань

студентів.

ВИСНОВОК до практичного заняття:___________________________________

_______________________________________________________________________

Домашнє завдання: Вирішити ситуаційну задачу:

1. У лікарню госпіталізовано хвору жінку, яка скаржиться на біль внизу

живота, часті рідкі випорожнення з домішками слизу, тенезми.

Антибактеріальних препаратів не приймала. а) Яке захворювання можна запідозрити?

б) Який матеріал треба взяти для дослідження і як встановити вид збудника?

Вивчення питань «Мікробіологічна характеристика єрсиніозів» (1 год) пропонується для

самостійної позааудиторної роботи студентів, матеріал необхідно опрацювати і виконати

запропоновані завдання для самоконтролю.

Підготуйтесь до практичного заняття. Ознайомтеся з темою і

метою практичного заняття № 11 «Умовно - патогенні бактерії». Вивчіть

теоретичний матеріал (див. підручник, с.).

Література:

[1]. Люта. В.А. Практикум з мікробіології: посіб. для вищих мед-х навч. закл. І-ІІ

рівнів акредитації /Люта В.А, Кононов О.В. – К.: Медицина, 2008 с.

[2]. Ситник. І.О. Мікробіологія, вірусологія, імунологія: підр. для вищих мед. навч.

закладів І-ІІ рівнів акредитації /Ситник І.О,. Климнюк С.І, Творко М.С. –

Тернопіль: Укрмедкнига, 1998 с.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

до практичного заняття №11

Тема:Умовно - патогенні бактерії Актуальність теми: до умовно-патогенних мікроорганізмів відносяться

представники нормальної флори організму та навколишнього середовища, які безпечні

для здорового організму, але здатні проявляти патогенні властивості у разі порушення

функцій захисних факторів макроорганізму. Інфекції, які спричиняються умовно-

патогенними мікроорганізмами, називаються опортуністичними. У всьому світі

спостерігається зростання такого виду інфекцій. Основними чинниками зростання

захворюваності слід назвати: зміну імунного статусу макроорганізму, забруднення

довкілля, розширення резервуару інфекції, несприятливі соціальні фактори. Умовно-

патогенні мікроорганізми здатні уражати будь-який орган або систему організму. Тому

встановити причину хвороби можна тільки мікробіологічними методоми дослідження.

Т. ч., середній медичний працівник повинен знати морфотинкторіальні та

культуральні властивості найбільш поширених умовно-патогенних мікроорганізмів,

особливості взяття досліджуваного матеріалу та методи лабораторної діагностики.

Навчальні цілі

Знати:

- Морфологічні та культуральні властивості клебсієл, протея, синьогнійної палички,

ієрсиній;

- Осоливості взяття матеріалу на дослідження, його транспортування;

- Методи лабораторної діагностики

Вміти:

- Висівати матеріал на поживні середовища;

- Дотримуватись заходів безпеки, протиепідемічного режиму, чинних наказів МОЗ

України щодо профілактики гнійно-запальних процесів, спричинених умовно-

патогенними мікроорганізмами.

Перелік практичних навичок

1. Взяття матеріалу для дослідження

2. Транспортування матеріалу до мікробіологічної лабораторії

3. Оформлення супровідної документації

4. Первинне висівання матеріалу на поживні середовища

5. Дотримання заходів безпеки, протиепідемічного режиму, чинних наказів МОЗ України

щодо профілактики гнійно-запальних процесів, спричинених умовно-патогенними

мікроорганізмами.

Питання вихідного контролю знань: 1. Охарактеризуйте причини захворювань, спричинених умовно-патогенними

мікроорганізми.

2. Умови і фактори, що сприяють прояву їх вірулентності та виникненю госпітальних

інфекцій.

3. Морфологічні та культуральні властивості клебсієл. Фактори патогенності.

4. Морфологія, культуральні та біохімічні властивості протеїв .

5. Захворювання, які спричиняють клебсієли, протей, синьогнійна паличка, ієрсінії

6. Який матеріал використовують для виявлення клебсієл, протею, синьогнійної

палички, ієрсіній та які медоди лабораторної діагностики застосовують?

7. На які поживні середовища висівають досліджуваний матеріал?

8. Джерела, шляхи розповсюдження та профілактика госпітальної інфекції.

9. Біологічні властивості кишкового ієрсініозу.

10. Епідеміологія і патогенез кишкового ієрсініозу. Принципи мікробіологічної

діагностики, лікування і профілактики.

Міждисциплінарна інтеграція № Назва

дисципліни

Знати Вміти

1. Анатомія

людини

Будову ШКТ,

дихальних шляхів та інших

органів та систем

2. Фізіологія Фізіологію ШКТ,

сечовидільної системи,

дихальних шляхів тощо

3. Основи

латинської мови

Медичну термінологію

Терміноелементи

Вміти свідомо користуватись

науковою латинсько-грецькою

термінологією

4. Основи

медсестринства

Техніку взяття

досліджуваного матеріалу

Правила спілкування з

пацієнтом

Асептику

Антисептику

Взяти кров з вени.

Здійснити забір сечі, випорожнень та

інших виділень на дослідження,

транспортувати до лабораторії

Провести дезінфекцію,

стерилізацію. Дотримуватись сан-

протиепідемічного режиму в ЛПЗ та

правил спілкування з пацієнтом

5. Основи екології

та

профілактичної

медицини

Санітарно-гігієнічний,

протиепідемічний режим

ЛПЗ

Заходи профілактики ВЛІ

Дотримуватись правил санітарно-

протиепідемічного режиму в ЛПЗ

Дотримуватись санітарних норм

зберігання харчових продуктів

6. Фармакологія та

медична

рецептура

Антибіотики, принципи їх

застосування. Кристалоїдні

розчини. Дезінфектанти

Антисептичні речовини

Оцінювати доцільність застосування

протимікробних засобів з метою

хіміотерапії на основі знань їхніх

властивостей

7. Основи

психології та

міжособове

спілкування

Правила спілкування з

пацієнтом

Спілкуватись з пацієнтом,

дотримуючись правил етики та

деонтології

8. Медсестринство

в інфектології

Гострі кишкові інфекції

Дезінфекцію, стерилізацію

Асептику

Антисептику

Зібрати випорожнення, сечу, кров,

посіяти на живильне середовище,

транспортувати до лабораторії.

Провести дезінфекцію, стерилізацію

Забезпечувати особисту безпеку під

час роботи з хворими та інфікованим

матеріалом

Орієнтовна карта

Завдання Вказівки до завдання Самостійні

записи

1. Визначіть:

1.1. Морфологічні та культуральні властивості клебсієл,

протею, синьо гнійної палички, ієрсіній.

1.2. Причини захворювань, які спричиняють УПМ

2. Ознайомтесь

з:

2.1. Захворюваннями, які спричиняють клебсієли, протей,

синьогнійна паличка, ієрсінії

3. Повторіть: 3.1. Техніку висівання матеріалу на поживні середовища

4. Закріпіть

знання з:

4.1. Особливостей взяття матеріалу на дослідження, його

транспортування

4.2. Методів лабораторної діагностики

4.3. Дотримання заходів безпеки, протиепідемічного

режиму, чинних наказів МОЗ України щодо профілактики

гнійно-запальних процесів, спричинених УПМ

Обсяг самостійної роботи на занятті Студенти вивчають морфологічні та культуральні властивості клебсієл, протею,

синьо гнійної палички. Опрацьовують техніку взяття досліджуваного матеріалу, його

транспортування до лабораторії, оформлення супровідної документації та висівання на

поживні середовища. Закріплюють знання з методів лабораторної діагностики хвороб,

спричинених вказаними збудниками. Знайомляться з короткою мікробіологічною

характеристикою ієрсиній.

Хід роботи. Клебсієльози – захворювання які викликають бактерії роду Klebsiella. Вони

можуть бути гострими і хронічними; гострі викликають Klebsiella pneumoniae, K.

oxytoca, K. planticola, K. terrigena, хронічні – K. ozaenae i K. rhinoscleromatis.

Найчастіше запальні і септичні процеси викликає K. Pneumoniae – пневмонії,

бронхіти, септицемії, отити, перитоніти, інфекції жовчних і сечовивідних шляхів,

харчові токсикоінфекції, госпітальні ранові та опікові інфекції тощо. Основним

методом лабораторної діагностики клебсієльозів є бактеріологічне дослідження.

Серологічний метод застосовують рідко. Проводять також мікроскопію мазків.

Завдння 1. Роздивитися мікрофотографію мазка (бактеріоскопія) з

культури клебсієл, забарвлені за Бурі-Гінсом. Позначити на малюнку

клітини та капсули клебсієл. Метод Буррі-Гінса - належить до складних методів

фарбування і використовується для виявлення

капсули бактеріальної клітини.

Етапи фарбування:

1. На предметному склі змішати краплю суспензії

мікробних клітин з краплею туші, розведеної 1:10

2. За допомогою скла з

шліфованим краєм зробити мазок

таким же чином, як мазок крові,

3. Висушити і обережно

зафіксувати в полум'ї пальника.

Нанести на мазок водний розчин фуксину на 1-2 хв.

Промити водою, висушити на повітрі.

Відзначити: Клітини клебсієл ______Капсули _____

1. Джерело інфекції:________________________________________________

2. Хвороби, які викликають: ________________________________________

3. Матеріал для дослідження:_________________________________________

4. Профілактика:___________________________________________________

__________________________________________________________________

Капсули Klebsiella pneumonae.

Забарвлення за Бурі-Гінсом.

Завдння 2. Ознайомитись з алгоритмом "Хід мікробіологічного

дослідження матеріалу при підозрі на інфекцію,

обумовлену клебсієлами". 1-й день: посів патогенного матеріалу на МПА, середовище

Ендо і Плоскірєва, цукровий бульйон. Інкубація при 37 ºС

24год ;

2-й день:із слизистих колоній (на Ендо – рожеві, білі або

червоні, на Плоскірєва –бежеві або жовті), що виросли,

роблять мазки і проводять мікроскопію (забарвлення за

Грамом). За наявності грамнегативних паличок відбирають

4–5 колоній, пересівають на скошений агар і комбіноване

середовище Ресселя для вивчення ферментативних

властивостей і рухливості одержаної чистої культури. У

пробірку під пробку опускають смужки паперу, просочені

реактивами для визначення утворення індолу та

сірководню. Проводиться посів на середовище з сечовиною

за Преусом, на цитратний агар Сіммонса. Інкубація при 37

ºС.

3-й день: облік результатів посіву.

(схема прийнята при захворюваннях, що викликають

ентеробактерії).

На простому або гліцериновому агарі через 2-4 год

вирощування основні види клебсієл утворюють характерні

колонії з різною внутрішньою структурою, що виявляють

при агар-мікроскопії таких молодих колоній. У К.

pneumoniаe вони мають петлеподібну будову, у K. rhinoskleromatis – концентричну,

а у K. ozenae – розсіяно концентричну. Це дає змогу диференціювати названі види

клебсієл між собою.

Зрілі колонії мікроскопують і відсівають на косий агар для виділення чистих

культур. Ідентифікацію останніх проводять посівом в середовища строкатого ряду

Гісса, жовчний бульйон, визначають рухливість, наявність уреази. Клебсієли

нерухомі, більшість штамів розкладають глюкозу, лактозу, сахарозу, сечовину, не

виділяють сірководень.

Завдання 3. Ознайомитись з препаратами для специфічної профілактики

і лікування клебсієльозів. Лікування залежить від форми захворювання (яка система або орган

вражені), тяжкості проявів, яку визначає лікар. При ураженні кишечника і легких

проявах (немає скарг або вони незначні, а також збільшення клебсиелл у

випорожненнях невелике) амбулаторне лікування комплексне, з використанням

бактеріофагів і пробіотиків:

1) Бактеріофаги («Бактеріофаг клебсієл пневмонії», «Піобактеріофаг полівалентний

очищений рідкий» і «Бактеріофаг клебсієл полівалентний») призначається до їди 3

рази в день. Разові дози: до 6 міс – 5 мл, 6 міс-1 рік – 10 мл, 1-3 роки – 15 мл, 3-7

років – 20 мл, 8 років і старше – 30 мл Якщо пацієнт погано сприймає препарат, то

можна призначати в клізмі 1 раз в день: до 6 міс – 10 мл, 6 міс-1 рік – 20 мл, 1-3

роки – 30 мл, 3-7 років – 40 мл, 8 років і старше – 50 мл. Курс лікування

встановлює лікар, частіше 5-10 днів.

2) Пробіотики (біфідумбактерин, пробифор, аципол, ацилакт, біфіформ, линнекс,

биовестин, біфілонг, нормофлорин, примадофилюс та ін.) призначаються курсом

не менш 10 днів, а краще 14-21 день, приймаються 2-3 рази на добу до їди. Разові

дози різні для кожного препарату.

При ураженні інших систем і наявності у пацієнтів скарг, а також більш важких

проявах клебсієли інша тактика лікування.

Завдння 4. Ознайомтеся з алгоритмом «Хід мікробіологічного дослідження

матеріалу при підозрі на інфекцію, обумовлену протеєм". Враховуючи

результати посіву харчових продуктів на скошений агар за Шукевичем. Звернути увагу на “повзучій” ріст протея.

Алгоритм: 1-й день: посів патогенного матеріалу на

середовище Плоскірєва, середовище збагачення –5%

жовчний бульйон. Інкубація при 37 ºС 24 год;

2-й день:облік результатів посіву. На середовищі

Плоскірєва – прозорі великі ізольовані колонії з рожево-

жовтуватим відтінком, навколо колоній жовтуватий ореол

через підлужування середовища. Колонії, що

виросли,пересівають на комбіноване середовище Ресселя (з

сечовиною), роблять посів у конденсаційну воду пробірки зі

скошеним агаром за Шукевичем, середовище з сечовиною

за Преусом.

3-й день: облік результатів посіву, приготування

мікропрепарату, забарвлення за Грамом (грамнегативні

дрібні палички).

У пробі за Шукевичем–зростання по всій поверхні

скошеного агару (посів роблять у конденсаційну вологу

свіжоскошеного МПА, культура протея поступово

піднімається у вигляді вуалі вгору по поверхні

середовища). Проводять посів на додаткові середовища

"строкатого ряду": маніт, бульйон (утворення індолу і

сірководню), напіврідкий агар, желатин.

4-й день: облік результатів: протей не ферментує маніт,

утворює індол і сірководень, рухомий, розріджує

желатин і утворює фермент фенілаланін-дезаміназу

(поява темно-зеленого забарвлення при додаванні на поверхню росту 10 % водного

розчину FeCl3). Найважливіша ознака, що відрізняє протей від інших

ентеробактерій –здатність дезамінувати фенілаланін.

Про-форма протея росте на певних поживних середовищах, що містять жовчні

кислоти (середовище Плоскірева). На середовищі Плоскирева протей дає прозорі,

ніжні, блискучі колонії з характерним запахом, злегка щелочащие середу, яка

забарвлюється навколо них в жовтуватий колір. Колонії протея по формі мало

відрізняються від колоній сальмонел, що ускладнює їх ідентифікацію.

Завдння 5. Вивчення морфології клітин у забарвленні за Грамом.

Позачте: клітину протея, перитрихи.

1. ______________________________________

«Повзучий» зростання Proteus

vulgaris на пластинчастому агарі

при «точковому» посіві в центр

чашки

Зростання Proteus vulgaris на

кров'яному агарі (вуалеподібна

плівка).

2. _______________________________________

Завдання 6. Ознайомитись з препаратами для

специфічної профілактики і лікування інфекцій,

спричинених протеєм. 1) Специфічні бактеріофаги призначаються при надмірному зростанні

протея. До рекомендованих відносять «Бактеріофаг протейний рідкий»,

«Бактеріофаг коліпротейний рідкий», «Інтест-бактеріофаг рідкий»,

«Піобактеріофаг комбінований рідкий», «Піобактеріофаг полівалентний очищений

рідкий». Бактеріфагі призначаються за годину-півтори до їжі. Разові дозування

розраховані залежно від віку і становлять: до 6 міс - 10 мл, 6-12 міс - 10-15 мл, 1-3

роки - 15-20 мл, 3-12 років і старше 30 мл. Кратність прийому і курс лікування

визначає тільки лікар. Перед прийомом бактеріофага необхідно попити лужну

мінеральну воду.

2) Пробіотики і сімбіотікі для відновлення нормальної флори кишечника

(аципол, ацилакт, біфідумбактерин, біфіформ, лінекс, нормофлорин, біовестін,

примадофілус та ін). Призначаються натщесерце, курсом не менше 10-14 днів.

3) При вираженому зростанні протея у дорослих пацієнтів призначаються

антибактеріальні препарати (амоксицилин, ніфуроксазид, цефалоспорини III-IV

поколінь, фторхінолони, стрептоміцин). Перед призначенням антибактеріального

препарату необхідно провести спеціальне дослідження - антибіотикограму

матеріалу для виключення помилок лікування. До тетрациклінів деякі штами

стійкі. Антибіотик призначає лікар!

4) Симптоматичне лікування - жарознижуючі препарати, ентеросорбенти,

знеболюючі, протизапальні, препарати, які нормалізують водно-електролітний

баланс та ін.

Завдння 7. Основний метод лабораторної діагностики Ps. aeruginosa -

бактеріологічне дослідження з

подальшою ідентифікацією, при

якій враховують здатність мікроба

до утворення пігментів і біохімічні

властивості.

Для дослідження беруть кров,

ліквор, гній і ранові

відокремлюване, сечу, мокротиння

та ін., залежно від захворювання.

Посів матеріалу роблять на щільне

живильне середовище, інкубування посіву в аеробних умовах при 37 °С протягом

16-18 год.

Виявляють характерні для синьогнійної палички властивості -

пигментоутворення, термофильность, запах (жасмину, квітучої липи, опалого

осіннього листя або карамелі)та ін. Утворення слизу – особливість вірулентних

штамів, слиз надає в'язкість бульйонні культур і колоніям. В рідких середовищах

Ps. aeruginosa утворює сірувато-сріблясту плівку та помутніння зверху вниз.

Спостерігається феномен райдужного лізису– поява на поверхні колоній плівки, що

переливається всіма кольорами веселки у відбитому світлі (обумовлений дією

бактеріофага). Утворення пігменту (піоціаніну), який забарвлює живильне

Proteus vulgaris- поліморфні

палички, перитрихи

середовище, рани і перев'язувальний матеріал в синьо-зелений колір (70-80%

штамів).

Завдання 8. Ознайомитись з морфологічними та культуральними

властивостями ієрсіній, препаратами для специфічної профілактики і

лікування ієрсініозів. Yersinia pseudotuberculosis (збудник псевдотуберкульозу) та Yersinia

enterocolitica (збудник кишкового ієрсиніозу) належать до умовно-патогенних

мікробів, є сапронозами і викликають захворювання ієрсиніоз. В Україні на їх

частку припадає 6–11% випадків всіх кишкових інфекцій. Широко розповсюджені

в природі, здатні розмножуватися у воді, ґрунті, рослинах. Мешкають в організмі

гризунів, домашніх тварин.

Ієрсиніоз кишечника характеризується гарячкою, переважним ураженням

травного каналу, токсико-алергічними проявами, різноманітністю клінічних форм.

Зараження людини настає аліментарним шляхом через харчові продукти і воду,

контаміновані виділеннями хворих тварин. Джерелом інфекції для людини є хворі

на єрсиніоз гризуни і санатропні тварини (корови, свині, кози, телята, коні). В

Україні спостерігаються спорадичні випадки.

Мікробіологічна діагностика кишечного єрсиніозу подібна до

бактеріологічних досліджень при псевдотуберкульозі. Досліджують кров,

випорожнення, блювотні маси, дуоденальний вміст, сечу, ліквор. При оперативних

видаленнях червоподібного відростку та лімфатичних вузлів посіви роблять з цих

емульгованих органів. Якщо на початку хвороби є запалення глотки і мигдаликів,

досліджують слиз із носоглотки.

Посіви роблять на щільні диференціально-діагностичні агари Ендо або

Плоскірєва та середовище збагачення (селенітовий бульйон). Для виділення Y.

enterocolitica із фекалій пропонують щільні селективні середовища, що містять

цефсулодин, іргазан і новобіоцин (CIN-агар) та агар Мак Конкі. Оптимальна

температура для культивування 28-30 0С. На цих середовищах колонії дрібні,

блискучі, часто опуклі, мають голубуватий відтінок. На агарі Ендо мають слабко

рожевеве забарвлення. На МПА утворюють дрібні, блискучі, безбарвні, з рівним

краєм колонії (росинки), що збільшуються при подовженні термінів вирощування

(при 22–25°С). При культивуванні при 37 °С колонії непрозорі, мають нерівний

фестончастий край і опуклий центр. На МПБ – рівномірне помутніння, потім

з’являється осад і плівка на поверхні середовища.

Ізольовані колонії досліджують мікроскопічно, на рухливість при 25 0С,

висівают на середовище Олькеницького й ідентифікують.

Для серологічної діагностики кишечного єрсиніозу використовують реакцію

об’ємної аглютинації, РНГА, метод ІФА. Важливо ставити ці реакції з парними

сироватками. Наростання титру антитіл в 4 рази і більше свідчить про

специфічність інфекційного процесу.

Можлива також постановка алергічної проби з діагностичною метою і

експерементальне зараження лабораторних тварин.

Yersinia pseudotuberculosis - овоїдна паличка розміром 0,6–0,8 мкм в

довжину і 0,4–0,8 мкм завширшки. Грамнегативна паличка, має джгутиками,

рухлива. Майже 60 видів тварин і 27 видів птахів є природним середовищем для

Y.pseudotuberculosisв природних умовах. Ці мікроорганізми присутні у

будинкових мишей, щурів, котів, кролів, ВРХ, зайців, лисиць, курей, качок та ін.

птахів. Екскрети забруднюють корм, воду, грунт. Хвора людина як джерело

інфекції епідемічної небезпеки не представляє.

Інкубаційний період від 3 до 14 днів, в середньому 5-10 днів.

Механізм зараження – пероральний. Фактори передачі - харчові продукти

(овочі, коренеплоди, молоко і молочні продукти), вода. Зараження можливе при

обробленні інфікованих туш диких і домашніх тварин.

Лабораторне обстеження проводиться в обов’язковому порядку всіх хворих з

клінічним діагнозом або підозрою на псевдотуберкульоз, всіх хворих на кір,

скарлатину, краснуху та ін. інфекції з нетиповими проявами висипки, апендицитом.

Основний матеріал для бактеріологічного дослідження на псевдотуберкульоз –

фекалії, кров, вміст гнійників, ділянки резецированного кишечника, лімфовузлів.

Серологічні дослідження – РНГА з специфічним еритроцитарним антигенним

діагностикумаом (діагностичний титр – 1:100 і більше) або дослідження парних

сироваток, взятих з інтервалом в 7-10 днів (збільшення титру антитіл в 2 і більше

рази).

Диспансерне спостереження за особами, які перехворіли псевдотуберкулезом,

проводить лікар-інфекціоніст або дільничний лікар протягом 3-х місяців у разі

важкої форми захворювання. За цей час через 1 і 3 місяці призначається клінічний

огляд з лабораторним дослідженням крові, випорожнень, а при ураженні печінки –

з біохімічним дослідженням. При середньотяжкому та легкому перебігу

диспансерне спостереження - протягом 1 міс. При появі скарг, клінічних проявів

призначають лабораторне обстеження за показаннями госпіталізують повторно.

Для лікування ієрсиніозу у дорослих рекомендують використовувати

фторхінолони (ципрофлоксацин по 1000 мг у добу). Хворі ієрсініозом як етіотропні

препарати приймають похідні оксихінолонкарбоксилової кислоти - фторовані

хінолони третього покоління - пефлацин по 400 мг 2 р. на добу і ципрофлоксацин

по 500 мг 2 р. на добу протягом 7-8 діб.

Терапевтичний ефект спостерігається у 96,2% випадків. Деякі Y. enterocolitica

утворюють пеніцилінази і цефалоспоринази, тому при ієрсініозі не рекомендується

призначати беталактамні антибіотики, за вийнятком цефалоспоринів III покоління.

У рекомендаціях, присвячених проблемі ієрсиніозу, звертається увага на

доцільність використання різних вітамінів, засобів дезінтоксикаційної терапії,

неспецифічних протизапальних та дезінтоксикаційних препаратів згідно симптомів

при цій патології.

Завдання 9. Заповніть табл. «Препарати для специфічної профілактики і

лікування». Препарати для специфічної

профілактики

Препарати для

лікування

Klebsiella pneumoniae

Proteus vulgaris

Ps. aeruginosa

Yersinia enterocolitica

Завдання 10. Зазначте профілактичні заходи для захворювань, що

спричиняють клебсієли, протей, синьогнійна паличкиа і єрсінії.

8. 1 _____________________________________________________________

8. 2 _____________________________________________________________

8. 3 _____________________________________________________________

8. 4 _____________________________________________________________

8. 5 _____________________________________________________________

8. 6 _____________________________________________________________

Відповісти на питання тестового контролю кінцевого рівня знань.

ВИСНОВОК до практичного заняття:___________________________________

_______________________________________________________________________

___________________________________________________________________

Домашнє завдання:

Вирішити ситуаційні задачі: 1. В мазках, виготовлених з раневого вмісту від хворого з підозрою на газову

гангрену, виявлено велику кількість розташованих хаотично Грам-позитивних

паличок розміром 1×6 мкм, які оточені ніжними капсулами. На поживних

середовищах в аеробних умовах ці мікроорганізми не ростуть.Який це вид

мікроорганізмів?________________

2. При дослідженні підозрілих харчових продуктів виявлено рухомі Грам-

негативні палички, які після 18-годинного культивування на МПА давали

повзучий ріст у вигляді вуалеподібного нальоту. Ізоляти не ферментували

лактозу і манніт, розкладали глюкозу, мальтозу та сахарозу до кислоти і газу,

виділяли сірководень і індол. Належність бактерій до якого роду

підтверджено?________________________________

Підготуйтесь до практичного заняття 12.

Вивчення питань «Протичумний костюм. Одягання і зняття» (2

год.),

«Загальна характеристика, епідеміологія, патогенез збудника туляремії, взяття

матеріалу та заходи безпеки під час роботи» (1 год.), «Проказа. Мікробіологічна

характеристика збудника» (2 год.) пропонується для самостійної позааудиторної

роботи студентів, матеріал необхідно опрацювати і виконати запропоновані

завдання для самоконтролю.

Ознайомтеся з темою і метою практичного заняття № 12

«Збудники особливо небезпечних інфекцій». Вивчіть теоретичний матеріал

(див. підручник, с.).

Література:

[1]. Люта. В.А. Практикум з мікробіології: посіб. для вищих мед-х навч. закл. І-ІІ

рівнів акредитації /Люта В.А, Кононов О.В. – К.: Медицина, 2008 с.

[2]. Ситник. І.О. Мікробіологія, вірусологія, імунологія: підр. для вищих мед. навч.

закладів І-ІІ рівнів акредитації /Ситник І.О,. Климнюк С.І, Творко М.С. –

Тернопіль: Укрмедкнига, 1998 с.