СТОРІНКА РЕДАКТОРАЛариса Лук’яноваТой, хто відкриває двері школи, зачиняє в’язницю ............ 1

ТЕМАТИЧНИЙ МАЙДАНЧИК:ОСВІТА ДОРОСЛИХ У ПЕНІТЕНЦІАРНІЙ СИСТЕМІ УКРАЇНИЛюдмила ГанінаІсторична ретроспектива становлення українськоїсистеми професійної освіти у місцях позбавлення волі ...... 2Крістіна Криженко, Роман ДроздОпыт внедрения международных стандартов образованиябывших осужденных в Полтавской области ................... 5Руслан КубракСучасні вектори організації професійної підготовки персоналуДержавної кримінально-виконавчої служби України ......... 8Олег ДукаСучасний інноваційний навчальний заклад: досвідБілоцерківського училища професійної підготовки персоналуДержавної кримінально-виконавчої служби України ......... 11

ЦІКАВО ПРО ВАЖЛИВЕІлля ПахомовНавчання священнослужителів (капеланів),які здійснюють душпастирську опіку засудженихта персоналу ДКВС України ..................................... 14

ДОСВІДРоман Дрозд Освіта засуджених: доcвід Полтавщини у контекстіреформування пенітенціарної системи України ............... 16Ярослав ЧеркаськийНа шляху ресоціалізації(з досвіду навчання засуджених в Україні) ................... 19Олена Сахнік Проблеми формування професійної компетентностісучасного пенітенціариста: досвід Хмельниччини ............ 23Євгеній Івашев Формування професійної компетентності працівниківпробації: вітчизняна практика ..................................26

ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД Світлана Бабушко Освітня практика в’язниць Каліфорнії ......................... 28

НАШІ ПОДІЇ Олена Аніщенко Професіоналізація освіти дорослих: нотатки з регіональноїлітньої академії країн Східного партнерства – 2016 .......... 32Валентин Молодиченко Міжнародні дні освіти дорослих у Запорізькій області:виклики і стратегії ............................................... 35

МАЙСТЕР-КЛАС Олена Мерзлякова Створення дистанційних навчальних курсів: з чого почати? ..... 39

МАНДРІВНИК Юрій Петрушенко Подорожі-стажування до європейськихЦентрів освіти дорослих ........................................ 42Наталія Косик Народні університети: досвід Німеччиниі Польщі для України ............................................ 44Сергій Прийма Перша Міжнародна конференція членівГлобальної мережі ЮНЕСКО міст, що навчаються(презентація досвіду Мелітополя) ............................. 47

КНИЖКОВА ПОЛИЦЯ

SUMMARY

ТЕРИТОРІЯ УСПІХУ№2 (3), 2016Свідоцтво продержавну реєстраціюдрукованого засобумасової інформаціїСерія КВ № 22022-11922Р від 23.03.2016

Видається з 2015 р. громадською спілкою

«Українська асоціаціяосвіти дорослих»

Видається за підтримки:Інституту з міжнарод-ного співробітництва

Німецької асоціації народних університетів(DVV International) — Бонн, Німеччина.

Мета видання:Поширення інформації про неформальну

освіту дорослих

РЕДАКЦІЙНА КОЛЕГІЯГоловний редактор:

Лариса Лук’янова Заступник головного редактора:

Олег СмірновВідповідальні за випуск:

Мирослава ВовкЛюбов Ващенко

Дизайн, верстка:Юлія Кравець

Адреса редакції:04060, Київ,

вул. Максима Берлинського, 9Тел.: +38(044) 440-63-88

E-mail: uaea@ukr.net

Редакція може не поділяти думку авторів.Усі матеріали можуть бути використані тількиз посиланням на журнал «Територія успіху»

Підписано до друку 06.12.2016 р.

Віддруковано у ТОВ “ДКС-Центр”:м. Київ, пров. Куренівський, 17

тел. +38(044) 537-14-34

Наклад 1000 примірників.Формат 60х84 1/8, ум. друк арк. 6,15.

Друк офсетний, папір крейдований.Гарнітура BenguiatGothicC.

Тери

торі

я ус

піху

№2

– 20

16

1

Ці слова відомогофранцузького письмен-

ника Віктора Гюго сьогодні зовсім не втратили своєї ак-туальності. Оскільки, на превеликий жаль, кількість осіб,позбавлених волі, в Україні є досить великою. Так, заофіційними даними Державної пенітенціарної службиУкраїни станом на 1 вересня 2016 р., в установах ви-конання покарань та слідчих ізоляторах, розташованихна території, що контролюється українською владою,знаходиться 60 771 особа. Загалом у сфері управлінняпенітенціарної системи України перебуває 148 установта 589 підрозділів кримінально-виконавчої інспекції.При 75 установах виконання покарань функціонуютьпрофесійно-технічні навчальні заклади. Загальноос-вітнє навчання засуджених та осіб, узятих під варту, за-безпечують 124 загальноосвітні навчальні заклади(офіційний сайт Державної пенітенціарної служби України http://www.kvs.gov.ua/peniten/control/main/uk/publish/article/628075;jsessionid)

Нагадаємо, що вже з перших кроків становленняпенітенціарної системи в Україні навчання засудженихрозглядалося як один із основних засобів їх виправ-лення і перевиховання. У самій назві «виправна колонія»акцентовано увагу на головній функції – впливати навиправлення осіб. Тобто ці установи повинні дати за-судженим те, чого раніше не змогли дати сім’я та дер-жава – основи здорового способу життя, поваги дозаконів, середню освіту та хоча б нескладну професію.Допомогти засудженому здобути освіту, професію єважливим соціальним завданням. Без професії і, як ре-зультат, без роботи звільнений з місць ув’язненняшвидко втрачає соціальні орієнтири і здатність адапту-ватися до життя на волі.

Причини та передумови вчинення кримінальнихзлочинів становлять предмет дослідження різних галу-зей сучасної науки. Втім статистика свідчить, що най-частіше злочини скоюють особи з низьким освітнімрівнем. Адже саме освіта впливає на світогляд людини,її ціннісні орієнтири, розуміння і сприйняття суспільнихнорм поведінки, культурних цінностей і традицій.

Варто наголосити, що така турбота з боку дер-жави не є чимось винятковим. Норми, що регламенту-ють здобуття ув’язненими освіти (бодай, початкової),існують практично в усіх європейських (і не тільки) краї-

нах. Й недарма ця проблема знаходиться у центрі увагивчених, недержавних громадських організацій, благо-дійних фондів багатьох країн.

Сучасна статистика свідчить про безпосереднюзалежність між рівнем освіти правопорушників і кіль-кістю рецидивних злочинів, між зростанням освітньогорівня і прискоренням процесу виправлення засудже-них. Сучасна пенітенціарна наука (від лат. роеnitentіа –каяття) розглядає освіту як невід’ємну складову вико-нання кримінальних покарань і умову успішної реінтег-рації у суспільство громадян, які скоїли кримінальнийзлочин.

Зокрема, дослідження, здійснене у штаті Вашин-гтон Інститутом суспільної політики, показало, що кож-ний долар, витрачений на освіту засуджених увиправних установах , дозволив заощадити державі 12доларів. А дослідження групи американських учених зУніверситету Лос-Анджелесу (Каліфорнія) встановило,що один млн. доларів, вкладений у пенітенціарну сис-тему, упереджує триста п’ятдесят злочинів. Тотожнасума, витрачена на освіту у виправних установах упе-реджує біля шестисот злочинів. Виправний ефект ос-віти економічно майже вдвічі є більш ефективним, аніжполітика боротьби із злочинністю.

Європейські пенітенціарні правила, обов’язок до-держуватися яких взяла на себе Україна у 1995 р.,коли стала членом Ради Європи, передбачають, щокожна виправна установа має прагнути надати усім за-судженим доступ до освітніх програм, які мають бутимаксимально різнобічними і відповідати індивідуальнимпотребам.

Розвиток і удосконалення освітньої системи ви-правної установи в усіх її вимірах ще не набула достат-нього розуміння в Україні і практичного вирішення, авідтак вимагає осмислення, вивчення кращого вітчиз-няного і зарубіжного досвіду.

Отже, у цьому номері «Території успіху» ми спро-буємо подивитися на проблему під різним кутом зору:зазирнути в історичну ретроспективу вітчизняної про-фесійної освіти в місцях позбавлення волі; висвітлитипозитивний досвід наших громадських організацій, якідавно опікуються проблемою освіти засуджених; по-бачити, як відбувається підготовка фахівців для пені-тенціарної системи; з’ясувати, яку роль у цьому процесівідіграє церква; представити зарубіжний досвід на-вчання у в’язницях та ін.

ТОЙ, ХТО ВІДКРИВАЄ ДВЕРІ ШКОЛИ,ЗАЧИНЯЄ В’ЯЗНИЦЮ

Лариса Лук’янова голова Правління УАОД, д. п. н., професор, член-кор. НАПН України,

головний редактор журналу “ТЕРИТОРІЯ УСПІХУ”

Тери

торі

я ус

піху

№2

– 20

16

2

Глибокі соціальні зміни в українському суспільстві,що мали місце в перші роки набуття незалежності тапід час світової економічної кризи 2007-2009 рр., за-гострили криміногенну ситуацію в сучасній Україні. Зо-крема, невпинно зростає кількість правопорушень,зберігається високий відсоток громадян, які ранішебули засуджені чи перебували під слідством, активізу-ється рецидивна злочинність, знижується вік осіб, щоскоїли правопорушення та злочини тощо. Одним зефективних шляхів виправлення засуджених є освіта,зокрема професійна. Надання засудженим базовихзнань з професії, формування професійних умінь – цепевна гарантія того, що після звільнення вони зможутьлегітимно заробляти на життя.

Питання освіти та виховання в установах пенітен-ціарної системи належать до пенітенціарної педагогіки– галузі педагогічної науки, що досліджує діяльність звиправлення осіб, які скоїли злочин і засуджені до різ-них видів покарань. Поняття «пенітенціарна педагогіка»був введений в науковий обіг у 90-і роки. ХХ ст., колипроблема злочинності розглядалась освітянами з пози-ції соціалізації особистості. Саме в цей час розпочавсяпошук нових концептуальних засад виховної роботи вумовах пенітенціарної установи, який здійснюється внапрямі посилення уваги до особистості засудженого(М.Г. Дєтков); гуманізації та демократизації діяльностіпенітенціарних установ, формування гуманного ви-правного середовища (Р.Г. Галикеєв, В.Г. Деєв, М.П. Сту-рова, Ю.В. Чакубаль та ін.); створення у виправнихустановах психологічної служби, посилення її впливуна ресоціалізацію засудженого (М.Г. Дебольський, А.В. Пшцелко та ін.); використання освітнього факторавиправлення засудженого (В.Л. Васильєв, Ю.Н. Галагу-зова, І.Д. Жарков, А.Ф. Сизий, Е.Я. Тищенко та ін.).

Цінні положення, що значною мірою вплинули нарозвиток пенітенціарної педагогіки як галузі педагогіч-ної науки, можемо знайти у працях Н.Г. Калашник, Н.С.Калашник, С.А. Ветошкіна, Л.Б. Лук’янової, Н.М. Лаври-ченко, В.М. Синьова, І.М. Трубавиної та ін.

Питання професійної освіти дорослих засудженихналежить до маловивчених проблем в сучасній укра-їнській педагогічній науці. Ні відповідна галузь націо-нального права, ні пенітенціарна система, на якузаконодавством України покладено функція вико-нання покарань, ніколи не мали власної історії. Ці про-блеми немовби розчинились у середовищі численнихрозвідок з історії тюремної системи й законодавстваРосійської імперії, а згодом – виправно-трудової си-стеми й законодавства СРСР, створюючи лише тло дляверсій становлення та розвитку останніх [4; с. 15]. Від-

сутність чіткої історії розвитку пенітенціарної системиускладнює визначення етапів становлення системиосвіти, зокрема професійної, у місцях позбавлення волі.

Варто зазначити, що першими установами вико-нання покарань в Україні, які надавали можливість ово-лодіти професією, були монастирі. Монастирі були нетільки найбільшими землевласниками того часу, алетакож і найпотужнішими суб'єктами господарства, об-слуговування яких постійно вимагало робочих рук. Томумонастирі «брали на виправлення» більшість засудже-них за нетяжкі злочини, аморальний спосіб життя, ша-храйство тощо. Державна система виконанняпокарань утримувала у в'язницях лише особливо за-взятих і рецидивістів. Звичайно, складно говорити просистему професійної освіти в монастирях того часу,проте жінки, які потрапляли в монастир на виправленняй покаяння, зазвичай навчалися там вишивки, плетіннямережив, виготовлення перук тощо. При монастирях іс-нували цілі артілі, які випускали спідню і постільну бі-лизну, розшивали на замовлення одяг і взуття,виготовляли шати для священиків (золотошвейки).

Ув’язнені жінки похилого віку або нездатні до кро-піткої роботи отримували навички з прання і прасу-вання тонкої білизни, що також можна вважатиелементом професійної освіти в монастирях як місцяхвідбування покарання. Чоловіки тривалий період до«профільної» праці не залучалися.

Часи монархічного ладу в Російській імперії, доскладу якої входила й значна частина України, виріз-нялися тим, що надання освітніх послуг не було завдан-ням системи виконання покарань. Однак пенітенціарнасистема Російської імперії існувала в тісній взаємодії згромадськими та релігійними організаціями, метою яких,крім поліпшення побутових умов утримання ув'язнених,також було підвищення культурного й освітнього рівнязасуджених, надання їм можливості оволодіти профе-сією. Наприклад, в обов'язки священика, приміром, вхо-дила організація курсів з вивчення Святого письма. Прибагатьох в'язницях у містах були курси, де ув’язненівивчали грамоту й арифметику. Такі курси в основномубули організовані за ініціативи та підтримки громадсь-ких організацій.

Діяльність більшості громадських організацій усфері професійної освіти була спрямована на підлітківі молодих ув'язнених (до 30 років), які відбували пер-ший термін: намагалися максимально перевести цейконтингент на альтернативні форми покарань, непов'язані з позбавленням волі, й направити на навчаннята перебування під поліцейським наглядом на фабрикита заводи [3; 10].

ІСТОРИЧНА РЕТРОСПЕКТИВА СТАНОВЛЕННЯУКРАЇНСЬКОЇ СИСТЕМИ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ

В МІСЦЯХ ПОЗБАВЛЕННЯ ВОЛІЛюдмила Ганіна

Тери

торі

я ус

піху

№2

– 20

16

3

Першими установами професійної освіти для до-рослих ув'язнених можна вважати пересильні пункти,де стихійно виникали майстерні для ремонту й пошивуодягу (великі пересильні пункти були в Харкові, Олек-сандрівську (Запоріжжі), Херсоні). Переважно, до такоїпраці залучалися жінки. Згодом ці стихійні майстернібули перетворені на швейнi майстерні для потреб самоїпенітенціарної системи Російської імперії, так як забез-печували ув'язнених спецодягом (робами). Засудженіжінки в таких майстернях отримували початкові на-вички з крою матеріалу, пошиву одягу й головних уборівдля спецконтингенту. Харківський робітний будиноктакож використовував працю ув'язнених у ремісничих,кравецьких, шевських цехах майстерень, які займалисякартузною, палітурною справою, плетінням рогожкидля стільців, гімнастичних матів [1; 101-104].

На початку заснування молода Радянська дер-жава, вирішуючи більш глобальні питання, практично незаймалася облаштуванням місць позбавлення волі. Набільшій частині території СРСР діяли ще дореволюційніпринципи. Тісною була співпраця з громадськими орга-нізаціями.

Значним кроком вперед у процесі становлення си-стеми професійної освіти в місцях позбавлення волі, зо-крема для неповнолітніх в'язнів, стало створення вУкраїні колонії імені М. Горького – виховної установи длянеповнолітніх правопорушників. У контексті організаціїпрофесійної освіти спочатку метою колоністів було за-безпечити самих себе знаряддями праці (робота наземлі, у стайнях, ремонт автомобіля тощо). Для цього вколонії були організовані ремонтні майстерні, кузня. А.С. Макаренко відзначав, що незабаром мешканці на-вколишніх сіл також почали користуватися послугами колоністів, приносили їм для ремонту сільськогоспо-дарське знаряддя. Усі колоністи були розподілені набригади, кожна з яких мала певний фах: теслі, косарі,агрономи, ковалі тощо. Для навчання колоністів булизапрошені як педагоги, так і кваліфіковані робітники, якіпоєднували посади трудових наставників і вихователів.У 1936 р. колонія була передана до системи виправно-трудових установ [6; 51].

Для вирішення питання перевиховання неповно-літніх злочинців та безпритульних була організована си-стема трудових колоній під егідою Відділу трудовихколоній НКВС СРСР, яка первинно (вже в кінці 20-х рр.була апробована в Україні). Трудових комун в Українібуло дві: перша – імені Ф. Дзержинського, друга – тру-дова комуна ДПУ імені наркома внутрішніх справ УРСРВ. Балицького.

Комуна імені Ф.Е. Дзержинського була створена вселищі Новий Харків (передмістя Харкова) на добро-вільні відрахування із заробітної плати чекістів Україниі відкрита 29 грудня 1927 р. Керівником комуни був А.С.Макаренко (до 1935 р.). Ядром колективу стали ко-лишні вихованці Колонії імені М. Горького. Виховний про-цес ґрунтувався на основі поєднання навчання зпродуктивною працею: спочатку в майстернях, потім увиробничих цехах. Вихованці щодня працювали по чо-

тири години в майстернях, які пізніше були перетвореніу виробничі цехи. Комунари об'єднувалися в загони, ана виробництві – в бригади. В комуні працював шкіль-ний комбінат. Його навчальна база включала школу-семирічку, а з 1934 р. – повну середню школу-десяти-річку. Також діяли підготовчі групи для вступників на ро-бітфак. У школі працювало понад 40 творчих гуртків, аоркестр комуни став одним із кращих аматорських ко-лективів УРСР. У січні 1932 р. у комуні був відкритийзавод електроінструменту, що дав країні перше ра-дянське електричне свердло (марки ФД-1), а потім –завод плівкових фотоапаратів (перша їхня серія типуФЕД випущена в 1933 р.). У 1930 р. у колонії був від-критий робітфак Харківського машинобудівельного ін-ституту, а в 1934 р. – школа-десятирічка. Наприкінці1930-х рр. комуна була передана до системи ви-правно-трудових установ.

Трудова комуна імені В. Балицького була відкритана території Густинського монастиря в с. Ладан (біля м. Прилуки, Черкаської обл.) у жовтні 1928 р. для моло-дих правопорушників, які залишилися без житла. Зазразком комуни імені Дзержинського, навчальний і ви-ховний процес у комуні відбувався у тісному взає-мозв'язку з трудовою підготовкою підлітків. На територіїкомуни було відкрито ремонтні майстерні для сільсько-господарської техніки. Через 10 років потреба в комунівідпала, й вона була перетворена в державне підпри-ємство завод «Протипожежного обладнання» (пізнішеоб'єднання «Пожмашина»). На основі досвіду трудовихкомун України були відкриті такі комуни в РосійськійСФР (найвідоміші – Большевська й Люберецька) [2; 147-151].

Початком формування централізованої системинавчання дорослих ув'язнених в системі ГУЛАГу є при-йняття в 1930 р. на посаду начальника управління та-борів особливого призначення М.В. Слонимського, якийразом з прищепленням трудових навичок ув'язненим,намагався підняти їх інтелектуальний рівень і політичнуграмотність шляхом загальноосвітнього й професійногонавчання, а також ознайомлення з основами радянсь-кої влади, обов'язками громадянина Радянської Рес-публіки. Однак ця реформа зустріла значні перешкодита з арештом М.В. Слонимського (1938 р.) була призу-пинена [7; 271].

Проте система ГУЛАГу продукувала ще однуформу закладів професійної освіти, підвищення квалі-фікації – «Шарашки» – секретні НДІ і КБ, підлегліНКВС/МВС СРСР, в яких працювали ув’язнені інженери.Варто зазначити, що вдосконалення професійних уміньув'язнених не було метою «шарашок». Також вона немала масового характеру. Однак, залучення значноїкількості людей з вищою освітою, початковим і серед-нім рівнем технічної підготовки до роботи в «шарашках»як підсобних працівників, технічного персоналу, аси-стентів, простих креслярів не тільки дало їм можливістьне деградувати професійно, а навіть і підвищити влас-ний професійний рівень завдяки роботі з такими мет-рами радянської наукової і технічної думки, як

Тери

торі

я ус

піху

№2

– 20

16

4

конструктор ракетно-космічної техніки С. Корольов,авіаконструктор А. Туполєв, професор-хімік, фахівецьз хімічної зброї, Е. Шпитальский, спеціаліст з дальньогорадіозв'язку Л. Кербер та ін.) [2; 199].

Повернення до практики організації системи про-фесійної освіти в місцях позбавлення волі стався на-прикінці 60-х рр. ХХ ст. і пов'язано з прийняттям у 1969 р. Постанови ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР від02.04.1969 р. «Про заходи щодо подальшого поліп-шення підготовки кваліфікованих робітників у навчаль-них закладах системи професійно-технічної освіти».Хоча в постанові безпосередньо не йшлося про про-фесійно-технічну освіту в місцях позбавлення волі,проте вперше в історії системи виконання покараньСРСР професійні педагоги отримали доступ до на-вчальних закладів у місцях позбавлення волі для конт-ролю змісту, методів і цілей освітнього процесу. Зокремау параграфі 10 цього документу зазначено, що «зметою посилення контролю за якістю підготовки ква-ліфікованих робітників покласти на Державний комітетРади Міністрів СРСР по професійно-технічній освіті дер-жавне інспектування всіх навчальних закладів, які го-тують робітників незалежно від їх відомчоїпідпорядкованості» [5; 169].

У зв'язку з особливостями виробничого процесу вмісцях позбавлення волі, які були пов'язані зі специфі-кою географічного розташування таборів і колоній, пе-релік професій в ПТУ для засуджених був зумовленийпотребами конкретного виробництва. Також у 1960-х рр. набула поширення практика шефської до-помоги засудженим з боку виробничих колективів. Цебуло пов’язано із спробами гуманізації системи вико-нання покарань СРСР, реалізацією норми обов'язковоїшефської допомоги з боку виробничих колективів всім навчальним закладам професійно-технічного спряму-вання. На території таборів і колоній мали розміщува-тися виробничі майданчики заводів і фабрик,відбувалось дострокове звільнення «передовиківпраці» за клопотанням виробничих колективів зобов'язковим наданням їм місця роботи за фахом напідприємстві. В законодавство була введена норма проумови заміни в деяких випадках тюремного ув'язненняобов'язковою працею на «шкідливому» або «важкому»виробництві, умовно-дострокового звільнення зобов'язковим залученням тих, хто звільнився, до праці.

Подальші законодавчі акти щодо вдосконаленняпроцесу навчання й виховання учнів системи профе-сійно-технічної освіти (1972 р., 1977 р., 1984 р. і 1987 р.)закріпили вищезазначені норми, хоча в них також незгадується система професійно-технічної освіти в міс-цях позбавлення волі як складова загальної системипрофесійно-технічної освіти країни.

Більшість вищенаведених норм у зв'язку зі склад-ним матеріальним становищем системи виконання по-карань в перші роки Незалежності України втратилисвою чинність. Наприклад, якщо в період 70-80-х рр.ХХ ст. кримінально-виконавча система СРСР щодо на-дання освітніх послуг засудженим була підконтрольна

Міністерству освіти СРСР, яке було зобов'язане кожні 5років проводити зріз якості освіти в ПТУ і КПК країни,то сьогодні згідно з чинним кримінально-виконавчимзаконодавством України, представники Міністерстваосвіти або інших освітніх органів не належать до тихосіб, які без спеціального дозволу Державної Пенітен-ціарної служби України можуть з метою контролю від-відувати місця позбавлення волі (отже, і контролюватидіяльність навчальних закладів в системі виконання по-карань) [2; 210].

Таким чином, сучасній Україні необхідно розроб-ляти, впроваджувати й поширювати освітні професійніпрограми для громадян у місцях позбавлення волі зметою інтелектуального, морального розвитку особи-стості засудженого, корекції психологічних установокщодо добровільного творення духовного й соціальногоаспектів життєдіяльності. При активній взаємодії пені-тенціарних педагогів, викладачів професійних технічнихучилищ, представників інститутів вищої освіти, фахівцівсоціальної роботи зросте ефект з реабілітації, реадап-тації, ресоціалізації та якісної професійної підготовки за-суджених з метою їх подальшого працевлаштування йполіпшення добробуту звільнених засуджених, щостане істотним чинником запобігання рецидивної зло-чинності й зцілення наявних у сучасній дійсності соці-альних хвороб.

Література:

1. Багалей Д.И. История города Харькова за 250лет его существования. С 1665 по 1905 год. / Д. И. Багалей, Д. П. Миллер. – Харьков: Репринт,1980. – 681 с.2. Калашник Н.Г. Пенологія: виконання покараньу світі: посібник / Н.Г. Калашник, Н.С. Калашник. –Вінниця: ПП «ТД «Едельвейс і К», 2012. – 320 с.3. Крикушенко О. Г. Досвід взаємодії системи ви-конання покарань та громадських організацій /О.Крикушенко // Новий Колегіум – 2009. - № 2. –С. 6-14.4. Кримінально-виконавче право України: (За-гальна та Особлива К82 частини): Навч. посіб. / О. М. Джужа, С. Я. Фаренюк, В. О. Корчинський таін.; за заг. ред. О. М. Джужи. – 2-е вид., перероб.та допов. – К.: Юрінком Інтер, 2002. – 448 с.5. Народное образование в СССР. Сборник норма-тивных актов / составитель Н.Е.Голубева / под ред.К.С.Павлищева. – М.: «Юрид. л-ра», 1987. – 336 с.6. Педагогическое наследие А.С. Макаренко ипроблемы исправления и перевоспитания осуж-денных: Тез. докл. Всесоюз. науч.-практ. конф., по-свящ. 100-летию А.С. Макаренко. - Рязань: РВШМВД, 1988. - 68 с.7. Упоров И.В. Пенитенциарная политика Россиив XVIII-XX вв.: Историко-правовой анализ тенден-ций развития / И.Упоров. – СПб.: Издательство«Юридический центр Пресс», 2004. – 610 с.

Тери

торі

я ус

піху

№2

– 20

16

5

Существующий уровень проблем в сфере испол-нения наказаний в Украине привлекает внимание какнациональной, так и международной общественности.Находясь последние 20 лет в состоянии перманен-тного реформирования, основные элементы отечественной уголовно-исполнительной системы зна-чительно изменились. Среди развивающихся направ-лений сферу предоставления образовательных услугв тюрьмах можно указать явным аутсайдером.

Фактически, на данный момент изменения, прово-димые в образовании осужденных, сопряжены преи-мущественно с общенациональными реформами(длительность образовательных программ, внешнеенезависимое тестирование, дистанционное образова-ние в ВУЗах). При этом нахождение осужденных в ус-ловии изоляции (то, что отличает их от свободныхграждан) практически не учтено. Мы имеем в значи-тельной степени морально устаревшую систему обу-чения взрослых в колониях.

На современном этапе отсутствует не только сов-ременная система образования, но и сама концепция,какой она должна быть. Разрешение этой ситуацииможно приблизить, среди прочего, проанализировавразвитие международных актов в этой сфере.

Концепция «непрерывного образования» ныне яв-ляется превалирующей в передовых странах. Впервыеона была представлена на форуме ЮНЕСКО (1965) вы-дающимся теоретиком П. Ленграндом и вызвала зна-чительный теоретический и практический резонанс. Впредложенной П. Ленграндом трактовке непрерывногообразования воплощена гуманистическая идея: вцентр поставлены все образовательные начала чело-века, которому необходимо создать условия для по-лного развития его способностей на протяжении всейжизни. Толчком для создания теории непрерывного об-разования стала глобальная концепция «единствамира». Согласно ей, все структурные части человечес-кой цивилизации взаимосвязаны и взаимообуслов-лены. При этом человек является главной ценностью иточкой преломления всех процессов, происходящих вмире.

Для определения понятия непрерывного образо-вания используется ряд терминов. В современной ли-тературе можно встретить такие устойчивыесочетания: «образование взрослых» (adult education);«непрерывное образование» (continuing education);«дальнейшее образование» (further education); «возоб-новляемое образование» (recurrent education) как об-разование в течение всей жизни путем чередованияобучения с другими видами деятельности, главным об-

разом с работой; «перманентное образование» (per-manent education) «образование в течение жизни» (life-long education, lifelong learning. В каждом из этихтерминов сделан акцент на определенной стороне яв-ления, но общей является идея пожизненной незавер-шенности образования для взрослого человека1.

Непрерывность профессионального образованиякак мировая тенденция формируется во второй поло-вине XX в. Именно в этот период усилилась тенденцияк международному сотрудничеству в области профес-сионального образования. Прежде всего, речь идет оширокой деятельности ООН, ЮНЕСКО, Международ-ной организации труда (МОТ), которые приняли доку-менты по проблемам профессионального обученияразличных категорий населения.

В 1962 г. Генеральная конференция Международ-ной организации труда на 46-й сессии приняла Реко-мендацию о профессиональном обучении. В этомдокументе четко обосновывается необходимость в не-прерывности профессионального обучения. В соответ-ствии с этим, специально сформулирован принцип:обучение является процессом, который продолжаетсяв течение всей трудовой жизни человека в соответ-ствии с его потребностями как индивида и члена об-щества.

В 1974 г. Генеральная конференция ООН по воп-росам образования, науки и культуры приняла Реко-мендации по профессиональному и техническомуобучению.

В 1975 г. Генеральная конференция МОТ принялаКонвенцию о профессиональной ориентации и про-фессиональной подготовке в области развития чело-веческих ресурсов и Рекомендации попрофессиональной ориентации и профессиональнойподготовки в области человеческих ресурсов.

В 1976 г. Генеральная конференция ООН по воп-росам науки, образования и культуры на 19-й конфе-ренции приняла Рекомендации о развитииобразования взрослых.

В 1989 г. Генеральная конференция ООН по воп-росам науки, образования и культуры приняла Конвен-цию о техническом и профессиональном образовании.

В 1997 г. Генеральная конференция ЮНЕСКО при-няла резолюции по двум программам «Образованиедля всех на протяжении всей жизни» и «Реформа образования в перспективе образования в течениежизни».

В 1999 г. Второй Международный конгрессЮНЕСКО по техническому и профессиональному об-разованию принял Рекомендации Генеральному ди-

ОПЫТ ВНЕДРЕНИЯ МЕЖДУНАРОДНЫХСТАНДАРТОВ ОБРАЗОВАНИЯ БЫВШИХ

ОСУЖДЕННЫХ В ПОЛТАВСКОЙ ОБЛАСТИКрістіна Криженко

керівник відділу інформації та комунікації БО «Світло надії»Роман Дрозд

заступник виконавчого директора БО «Світло надії»

1 - Чернишова Є. Р. Освіта дорослих як складова національної системи неперервної освіти / Р. Є. Чернишова //Освіта дорослих: теорія, досвід, перспективи. –2014 – Вип. 2 (9). – С. 90.

Тери

торі

я ус

піху

№2

– 20

16

6

ректору ЮНЕСКО «Техническое и профессиональноеобразование и обучение: взгляд для XXI века»2.

Совет Европы также утвердил обучение на протя-жении жизни как один из основных компонентов ев-ропейской социальной модели. Такое обучение неограничивается только сферой образования. Оно яв-ляется критическим фактором в сферах занятости исоциального обеспечения, экономического роста иконкурентоспособности.

Что касается организации процесса образованияосужденных в местах лишения свободы, то этот воп-рос, хотя и в общих чертах, раскрывается в большомчисле международных стандартов. Основные из них –минимальные стандартные правила обращения с за-ключенными и Европейские тюремные правила.

Текст Минимальных стандартных правил обраще-ния с заключенными (Правила Манделы) был принятКомиссией по предупреждению преступности и уго-ловного судопроизводства на 24 заседании в Вене.Отдельный раздел Правил содержит положения отно-сительно образования осужденных – «Образование иотдых» (статьи 104-105).

Европейские тюремные правила (Рекомендация№ R (2006) 2 Комитета Министров государств-учас-тников) предусматривают аналогичные положения,хотя и в несколько расширенном виде.

Специальным документом, который касается воп-росов образования осужденных, является рекоменда-ция № R (89) 12 Комитета Министров Совета Европыгосударствам-членам Совета Европы об образованиив тюрьмах (13 октября 1989 г.). В этом акте Комитет ми-нистров Совета Европы рекомендует правительствамгосударств – членов Совета Европы – осуществлятьполитику согласно таким положениям: 1) все заключен-ные должны иметь возможность получить образова-ние, предусматривающее общеобразовательныедисциплины, профессионально-техническое образо-вание, творческую и культурную деятельность, физи-ческую подготовку и занятия спортом, социальноепросвещение и пользование библиотекой; 2) образо-вание заключенных должно быть сходным с образо-ванием, которое получают представители подобныхвозрастных групп вне мест лишения свободы, круг воз-можностей заключенных в учебе должен быть какможно более широким; 3) образование в тюрьмах до-лжно осуществляться всесторонне и с учетом соци-ального, экономического и культурного уровняличности; 4) все работники администрации тюремнойсистемы и руководство должны как можно большеспособствовать образованию; 5) статус образованияв тюремном режиме не должен быть ниже статусатруда, и заключенные, участвуя в образовательных ме-роприятиях, не должны нести финансовых или иныхпотерь; 6) следует прилагать все усилия к тому, чтобыподдерживать желание заключенных активно учас-твовать во всех видах образовательной работы; 7) сле-дует обеспечить развивающие программы, чтобыгарантировать лицам, которые осуществляют образо-вательный процесс в тюрьмах, овладение соответ-

ствующими методами образовательной работы совзрослыми; 8) особое внимание следует уделить за-ключенным, у которых возникают наибольшие труд-ности, особенно тем, кто не владеет чтением иписьмом в достаточной мере; 9) профессионально-техническое образование ставит своей целью болееширокое развитие личности и, кроме того, должносоответствовать тенденциям на рынке труда и т. п.

Значение общеобразовательного и профессио-нально-технического обучения заключается и в том,что предоставляя возможность осужденным бес-платно учиться за счет государства и приобретать оп-ределенные профессии, поощряя при этом их желаниек обучению, государство тем самым проявляет заботуо будущем осужденных. Это, в свою очередь, свиде-тельствует о германизации уголовно-исполнительнойполитики нашего государства3.

Согласно Ч. 2 Ст. 125 УИК Украины, тем осужден-ным, которые готовы повышать свой общеобразова-тельный уровень, независимо от возраста, создаютсяусловия для самообразования, предоставляется воз-можность обучения в общеобразовательных учебныхзаведениях колоний. Общеобразовательное обучениеорганизуется в специально создаваемых при учреж-дениях исполнения наказаний общеобразовательныхшколах трех степеней и консультативных пунктах. По-следние обеспечены соответствующим оборудова-нием, штатом учителей и возглавляются директором(назначается по согласованию с органами исполнениянаказаний).

Статья 126 УИК Украины устанавливает порядокорганизации и осуществления общеобразовательногои профессионально-технического обучения. При этом,детально вопросы образования осужденных раскрытыв подзаконных актах, таких как: приказ Министерстваюстиции Украины от 19 декабря 2013 г. № 1794/2691/5 «Об утверждении Положения об учеб-ном центре при уголовно-исполнительном учреждениизакрытого типа», а также в совместном приказе Ми-нистерства образования и науки Украины и Министер-ства юстиции Украины от 10 июня 2014 г. № 691/897/5«Об утверждении Порядка организации обучения в об-щеобразовательных учебных заведениях при испра-вительных колониях и следственных изоляторах,относящихся к сфере управления Государственной пе-нитенциарной службы Украины».

Однако анализ действующих нормативных актовв сфере исполнения уголовных наказаний показывает,что нормативная регламентация касается в основномименно образования формального, устанавливая лишьобщую возможность неформального обучения. В связис этим, а также из-за отсутствия системного подходав обеспечении осужденным возможности непрерыв-ного неформального образования на практике такиеформы получения этими лицами жизненных навыков ирасширения кругозора не получили распространения.Однако без развития именно неформального и непре-рывного образования невозможно обеспечить эффек-тивность подготовки осужденных к жизни в обществе.

2 - Неперервна освіта як світова тенденція. Навчальні матеріали онлайн [Електронний ресурс]. – Режим доступу:http://pidruchniki.com/1529052755044/pedagogika/neperervna_osvita_svitova_tendentsiya

3 - Чечин М. Ю. Міжнародні стандарти з питань освіти дорослих / М. Ю. Чечин // Кримінально-виконавча політикаУкраїни та Європейського Союзу: розвиток та інтеграція : зб. матеріалів міжнар. наук-практ. конф. (Київ, 27 листоп.2015 р.). – К. : Ін-т крим.-викон. служби, 2015. – С. 616–619.

Тери

торі

я ус

піху

№2

– 20

16

7

Благотворительной организацией «Свет надежды»было инициировано создание учебно-производствен-ного центра с целью улучшения ситуации с получениемкак формального, так и неформального образования.На данный момент указанный центр позволяет лицамосвобожденным из мест лишения свободы, овладетьпроизводственными профессиями. Кроме того, лицам,проходящим обучение, преподается курс «Жизненныхнавыков».

Обучение проходит при поддержке Международ-ной организации DVV International в Украине в рамкахпроекта «Профессиональное обучение и ресоциали-зация осужденных».

Специалисты, практики, которые являются луч-шими в этой сфере, обучают клиентов БО «Свет на-дежды» швейному и столярному делу.

«Наша организация дает возможность уязвимымгруппам населения получить профессию, определен-ные умения, навыки, чтобы потом найти работу. Чело-век чувствует себя полноценным членом общества,поскольку получает опыт, практику и знания. Это шансовладеть производственной профессией, работать, за-рабатывать на жизнь, а не бегать по так называемым«шабашкам» и нестабильным подработкам. Во времявыполнения работ люди изготавливают изделия, и этостимулирует их интерес к учебе, поскольку они видятконечный результат своего труда», – рассказал Евге-ний Маслак, руководитель «Учебно-производствен-ного центра».

Именно с целью повышения доступа социальноуязвимых групп населения к обучению, получениюпрофессии и трудоустройства и создавался «Учебно-производственный центр». За период своего сущес-твования он смог улучшить уровень знаний ипрактических навыков владения профессиями, кото-рые востребованы на рынке труда, 168 клиентам. Это,в свою очередь, напрямую влияет на повышение эко-номической самостоятельности клиентов и снижаетуровень бедности среди целевых групп БО «Свет на-дежды».

За 2015 год образование в Центре получило 48человек, всего же за время работы учебно-производ-ственного центра более 80 клиентов после прохож-дения обучения были трудоустроены, создано 35рабочих мест.

Сейчас стратегия БО «Свет надежды» заключаетсяв предоставлении образовательных услуг взросломунаселению, развитии социального предприниматель-ства, созданию новых рабочих мест для социально не-защищенных, бедных жителей региона.

Один из клиентов – Владимир. Он прошел обуче-ние в рамках курса «Столярное дело – изготовлениемебели» и начал работать в учебно-производственномцентре. Не более 3-х месяцев он учился, стажиро-вался, выполнял различные виды работ.

Хотя все могло сложиться совсем иначе.Владимир, родом из г. Луганска, отбывал наказа-

ние в Кременчугской колонии для несовершеннолет-них. Когда он освобождался, в его родном городе ужешла антитеррористическая операция. Парень осознал,что не то что найти работу, а вернуться в Луганск он неможет.

«Когда я освободился из колонии, то начинал уз-навать, где принимают вынужденно перемещенных

лиц. Меня направили в Полтаву, в Центр социальнойадаптации БО «Свет надежды». Я начал жить там и ис-кать работу, однако безуспешно. Тогда мне предло-жили пройти обучение в учебно-производственномцентре. Первый месяц у меня ничего не получалось.Все в буквальном смысле валилось из рук, я ничего непонимал, не мог запомнить. Но потом меня научили об-резать и затирать древесину, а затем я начал работатьна кромкооблицовочном и форматно-раскроечномстанке. Сейчас я могу не только изготавливать и сос-тавлять мебель, но и учусь разрабатывать чертежи, ди-зайн мебели», – делится впечатлениями парень. Завремя проживания в Центре адаптации Владимир по-знакомился с девушкой. Она тоже приехала в Полтавуиз Луганска и получила статус внутренне перемещён-ного лица из зоны боевых действий. Теперь они живутвместе, снимают дом за городом и работают.

Это один из примеров того, как такие проектыспособствуют улучшению жизни лиц, освобожденныхиз мест лишения свободы. Люди получают опыт, работуи возможность жить полноценной жизнью и больше нестановиться на путь повторного совершения преступ-ления.

Безусловно, один лишь учебно-производственныйцентр не может удовлетворить ту потребность в про-фессиональном образовании, которая существует вУкраине, даже в одном регионе. Но накопленный опыторганизации и функционирование учреждений такогоплана является бесценным и должен быть популяри-зирован.

КНИ

ЖКО

ВА

ПО

ЛИ

ЦЯ

Каталог провайдерів послуг з освіти дорос-лих м. Львова та Львівської області / ЗУРЦ;Представництво DVV International в Україні.– Львів: Вид. ФОП Ніколаєнко, 2015. – 60 с.

Видання каталогу провайдерів освітніх по-слуг приурочене до проведення МіжнароднихДнів освіти дорослих у Львівській області (5-10жовтня 2015 р.). Книгу складено на основі ін-формації, поданої представниками організаційта отриманій із відкритих джерел. Видання доз-волить відкрити нові горизонти для особистіс-ного й професійного розвитку різних категорійдорослих. Каталог містить перелік організаційЛьвова та області, які здійснюють навчання до-рослих за різноманітими напрямами. Каталогпокликаний стати орієнтиром для вибору шляхупізнання, незалежно від віку.

Тери

торі

я ус

піху

№2

– 20

16

8

Організації професійноїпідготовки персоналу Дер-жавної кримінально-вико-навчої служби України(ДКВС України) має харак-терні особливості та склад-

ності, враховуючи специфіку діяльності органів таустанов виконання покарань. Оскільки вона є тим фун-даментом та основою, на якій базується практична ді-яльність в установах виконання покарань. І від того,наскільки вдало та кваліфіковано буде організованопідготовку персоналу залежить якість виконання нимпоставлених службових завдань з охорони установ,узгодженість, зваженість та правильність дій при на-дзвичайних обставинах як кожного працівника окремо,так і підрозділу в цілому. Сьогоденні реалії вимагаютьвід персоналу установ виконання покарань не тількичіткого знання положень законів України, міжнароднихправових актів, ратифікованих Верховною Радою Ук-раїни, підзаконних нормативно-правових актів Прези-дента України, Кабінету Міністрів України, якірегламентують порядок виконання кримінальних пока-рань, а й повсякчасно застосовувати їх у своїй прак-тичній діяльності.

На персонал установ виконання покарань та слід-чих ізоляторів покладається державою широкийспектр завдань, що насамперед вимагає від нього ви-сокої відповідальності та професійної компетентності.ДКВС України залишається однією з мілітаризованихдержавних правоохоронних структур, в якій викорис-товується табельна вогнепальна зброя, закріплена закожним співробітником, спеціальні засоби, найбільша вУкраїні чисельність службових собак.

Часто у процесі виконання співробітниками зав-дань виникає необхідність в застосуванні спеціальнихзасобів, вогнепальної зброї – для захисту свого життяабо життя та здоров’я інших громадян. А це вимагає відперсоналу установ виконання покарань та слідчих ізо-ляторів чіткого знання порядку застосування сили танеухильного дотримання вимог законності у разі її за-стосування. В умовах сьогодення, коли у всіх сферахнашого життя все більше уваги приділяється гуманізації,особи, які наділені владними повноваженнями, яким назаконодавчому рівні надано право застосовувати за-ходи примусу, окрім того, що повинні знати регламен-товані законом межі їх застосування, повинні матинавички вміло використовувати вогнепальну зброю,спеціальні засоби та службових собак при виконанніслужбових завдань.

У контексті підготовки персоналу ДКВС України ужемайже 40 років приділяється значна увага при органі-зації освітнього процесу в Дніпровському училищі про-фесійної підготовки персоналу ДКВС України. У стінахнавчального закладу пройшли первинну професійнупідготовку та підвищили свою кваліфікацію понад 60тис. осіб та більш, ніж 16 навчальних категорій персо-налу органів та установ виконання покарань. Освітнійпроцес організований відповідно до вимог Міністерстваюстиції України, освітніх стандартів та максимально на-ближений до практичної діяльності установ виконанняпокарань і слідчих ізоляторів. Це досягається шляхомпроведення практичних занять на базі установ вико-нання покарань та міжрегіонального воєнізованогоформування, врахування думки практичних працівни-ків, результатів проведених з ними спільних нарад,круглих столів, матеріалів службових розслідувань таоглядів надзвичайних подій, які стались з вини персо-налу ДКВС України при складанні навчально-методич-них матеріалів та навчальних програм. Упродовжнавчального року в училищі проходять підготовкублизько 2000 осіб, з них більшість становлять молодшіінспектори відділів охорони кримінально-виконавчихустанов закритого типу і молодші інспектори відділіврежиму та охорони установ виконання покарань і слід-чих ізоляторів, персонал територіальних (міжрегіональ-них) воєнізованих формувань ДКВС України. Тобто цекатегорії персоналу, які безпосередньо виконуютьслужбові обов’язки з охорони та оборони зазначенихустанов з вогнепальною зброєю. Як показує практика,ці категорії персоналу ДКВС України проводять пер-винні заходи з припинення протиправних дій з боку за-суджених або інших осіб (напад на установу, персонал,скоєння втеч та ін.) із застосуванням вогнепальноїзброї. На жаль, мали місце випадки її неефективногозастосування або з порушенням вимог чинного зако-нодавства. Динаміка вищезазначених надзвичайних

СУЧАСНІ ВЕКТОРИ ОРГАНІЗАЦІЇ ПРОФЕСІЙНОЇПІДГОТОВКИ ПЕРСОНАЛУ ДЕРЖАВНОЇ

КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИРуслан Кубрак

перший заступник начальника Дніпровського училища професійної підготовкиперсоналу Державної кримінально-виконавчої служби України,

начальник навчального відділу

Тери

торі

я ус

піху

№2

– 20

16

9

подій в останні роки є ста-лою, що вказує на необхід-ність формування уперсоналу поглибленихзнань правових підстав за-стосування вогнепальноїзброї та набуття практичних навичок її застосування.Від якісної підготовки персоналу прямо пропорційно за-лежить законність та ефективність застосування нимспеціальних засобів і вогнепальної зброї як крайньогозаходу припинення протиправних дій.

Професійна підготовка персоналу органів і установвиконання покарань, слідчих ізоляторів, навчальних за-кладів ДКВС України – це організований, безперервнийі цілеспрямований процес, спрямований на розвитокдуховності, культури, оволодіння професійними знан-нями, спеціальними уміннями і навичками, необхіднимидля успішного виконання службових обов’язків. З ог-ляду на особливості службової діяльності в ДКВС Ук-раїни необхідно приділяти значну увагу питаннюпрофесійної компетентності персоналу. Співробітникиповинні вміти здійснювати психологічний аналіз вчинківі поведінки людей, які відбувають покарання, мати на-вички поводження у критичних та екстремальних си-туаціях. Як зазначалося, персонал установ виконанняпокарань та слідчих ізоляторів виконує свої службовіобов’язки з вогнепальною зброєю або спеціальнимизасобами. Тому такі дисципліни, як вогнева та фізичнапідготовка, повинні стати однією з основних змістовихскладових процесу фізичного удосконалення праців-ників ДКВС України. Набуття стійких навичок володіннявогнепальною зброєю та спеціальними засобами за-безпечують ефективне виконання персоналом служ-бових обов’язків у випадку необхідності застосуваннязаходів фізичного впливу та прийомів самозахисту, спе-ціальних та підручних засобів, табельної зброї, вчаснихдій в екстремальних ситуаціях.

Багаторічний досвід підготовки персоналуДКВС України вказує на непоодинокі випадки на-явності у співробітників низького рівня фізичної тавогневої підготовки, що не повною мірою відпові-дає сучасним вимогам до рівня професійної ква-ліфікації. Особливо ця проблема набуваєактуальності в сучасних реаліях, коли відбува-ється комплектування посад особами, яких при-йнято на службу без досвіду роботи вправоохоронних органах, не проходили строковуслужбу в ЗС України, жінками, тобто особами, якіне мають початкової базової підготовки щодо ви-

користання зброї та спеціальних засобів. Їхня підго-товка потребує більшої тривалості часу та патронів длянабуття сталих навичок застосування вогнепальноїзброї.

Тому ми вважаємо за необхідне у навчальних про-грамах підготовки персоналу, зокрема молодших ін-спекторів ДКВС України, передбачати до 60%навчального часу саме на такі дисципліни, як вогнева,

спеціальна фізична та тактико-спеці-альна підготовка. Виходячи з досвідуроботи навчального закладу, необхіднозауважити, що значно покращують рі-вень професійної підготовки організо-вані факультативні заняття (гуртки) звогневої підготовки «Снайпер»; зі спеці-альної фізичної підготовки «Ратібор»,«Щит»; з тактико-спеціальної підготовки«Охоронець»; проведення спортивно-

масових та фізкультурно-оздоровчих заходів, змагань,конкурсів. Організація такого виду занять поза навчаль-ними закладами на місцях служби може бути пробле-матичною, проте не буде зайвою. Навіть необхідною єорганізація спортивних змагань серед персоналу уста-нов. Це надасть можливість у стислі строки заповнитипрогалини в системі підготовки персоналу щодо на-буття стійких навичок застосування фізичної сили, вог-непальної зброї та спеціальних засобів.

Для більш ефективної організації навчання з вог-невої підготовки вважаємо за необхідне:- переглянути існуючі курси стрільб у напрямі кіль-кісного збільшення вправ зі стрільби з близької відстані(5, 10, 15 метрів);- максимально наблизити умови виконання норма-тивів зі стрільби до реальної ситуації застосування вог-непальної зброї персоналом ДКВС України;- розширити діапазон стрільб з різних видів зброї,яка знаходиться на озброєнні в ДКВС України;- збільшити витрати боєприпасів на вогневу підготовку,що надасть можливість проводити більшу кількістьстрільб, щоб особовому складу вдосконалити свої на-вички з володіння вогнепальною зброєю;- включити окремим розділом програми підготовкиперсоналу, комплексні вправи та нормативи з фізичноїта вогневої підготовки.Значно підвищить ефективність проведення передба-чених навчальними програмами підготовки персоналуфакультативних занять (гуртків), підготовку за місцемслужби при установах, наявність необхідної навчально-

Тери

торі

я ус

піху

№2

– 20

16

10

матеріальної бази, а саме:1. Інфраструктури сучасних спортивних споруд

(спортивних комплексів, басейнів, стадіонів, тирів, по-лігонів), які повністю б задовольнили потреби персо-налу ДКВС України.

2. Інтерактивних стрілецьких тирів, що надастьможливість:• забезпечити більш якісну підготовку слухачів учи-лища, ефективно проводити практичні заняття з вогне-вої підготовки та навчальних стрільб;• економити патрони та державні кошти, передба-чені для їх придбання, підвищити якість підготовки слу-хачів;• зменшити амортизаційне навантаження на бойовувогнепальну зброю і, як наслідок, подовжити термін їїексплуатації;• розширити кількість практичних занять зі спеціаль-ної підготовки із застосуванням моделей надзвичайнихнестандартних ситуацій, які можуть виникнути під часвиконання завдань з охорони і оборони установ вико-нання покарань, під час переміщення осіб, взятих підварту, та засуджених, звільнених заручників;• формувати психологічну готовність персоналу пра-вомірно застосовувати вогнепальну зброю до право-порушників;• підвищити зацікавленість слухачів та мотиваційнускладову освітнього процесу; • окрім стрільб з бойової зброї, додатково прово-дити виконання вправ (проведення пострілу) з лазер-ними імітаторами, використовуючи масогабаритнімакети зброї;• набуття слухачами умінь швидко і правильно оці-нювати обстановку та навичок застосуваннявогнепальної зброї в умовах психоемоційного на-вантаження із завданням правопорушнику най-меншої шкоди, необхідної для припиненняпротиправних дій; • більш ефективно проводити аналіз дійстрілка під час прицілювання, проведення по-стрілу та дотримання вимог чинного законодав-ства щодо застосування зброї;• одночасно застосовувати бойову зброю талазерні імітатори з масогабаритними макетами;• змінювати моделі екстремальних ситуаційвідповідно до потреб практичної діяльності установ;• широко використовувати тир для прове-

дення не лише навчальних, а й навчально-тренувальних, спортивних стрільб;• у разі значного обмеження лімітів витратбойових патронів на підготовку слухачів прово-дити стрільби з пневматичної зброї та із застосу-ванням лазерних імітаторів з масогабаритнимимакетами.

Досвід воєнізованих підрозділів із викорис-тання мультимедійних тирів під час підготовкиособового складу довів їх ефективність та доціль-ність у застосуванні. Спостерігалося підвищеннярівня підготовки значної кількості осіб персоналубез залучення значних матеріальних ресурсів.

3. Забезпечення персоналу належною спор-тивною формою та індивідуальним інвентарем.

Важливим у професійній підготовці персоналу за-лишається людський фактор, тому необхідно виклю-чити можливість формального ставлення до вогневої,спеціальної фізичної та тактико-спеціальної підготовкиз боку керівництва установ виконання покарань таслідчих ізоляторів і особисто кожного працівника. По-трібно максимально знівелювати можливість проход-ження служби в ДКВС України непідготовленимипрацівниками. Рівень підготовленості працівників за ви-щевказаними напрямами після проходження ними пер-винної професійної підготовки, курсів підвищеннякваліфікації, перепідготовки кандидатів на службуДКВС України основним критерієм позитивного роз-гляду питання про призначення на посаду або прийомуна навчання.

Службова підготовка є одним із видів професійноїпідготовки персоналу ДКВС України і за рівнем важли-вості займає провідне місце серед таких видів профе-сійної підготовки, як первинна професійна підготовка,професійна перепідготовка, підвищення кваліфікації,стажування. Враховуючи принцип безперервності ос-віти упродовж періоду службової діяльності, всьогожиття, після проходження навчання у відомчих на-вчальних закладах, є вкрай необхідним забезпеченняпродовження вдосконалення практичних умінь, по-глиблення теоретичних знань персоналу ДКВС Україниза місцем служби при організації службової підготовки.Кожна особа персоналу ДКВС України особисто по-винна свідомо постійно працювати над підвищеннямрівня власної професійної підготовки.

Тери

торі

я ус

піху

№2

– 20

16

11

Упродовж остан-ніх десятиліть Євро-пейський Союз іРада Європи ак-тивно сприяютьпроведенню ре-форм в Україні

щодо розбудови освіти, вдосконалення системи про-фесійної підготовки, підвищення кваліфікації та пере-підготовки фахівців усіх галузей, зокрема ікримінально-виконавчої служби.

Так, 29 вересня 2001 р. з ініціативи Державногодепартаменту України з питань виконання покарань таза активного сприяння Міжнародного фонду «Відрод-ження» і Швейцарської Конфедерації у рамках реалі-зації багаторічного проекту Ради Європи«Підтримка пенітенціарної реформи в Україні» від-булося відкриття Білоцерківського училища професій-ної підготовки персоналу Державноїкримінально-виконавчої служби України.

Його заснування пов’язане з необхідністю ство-рення в Україні сучасного навчального центру для пе-нітенціарних працівників щодо здійснення їхпрофесійної підготовки за європейськими стандартами.Отже майже увесь 15- річний термін функціонуванняучилища був спрямований на реалізацію міжнароднихпроектів у сфері виконання кримінальних покарань вУкраїні та безперервності процесу навчання дорослих.

Важливою подією для училища став його вступ угрудні 2015 р. до громадської спілки «Українська асо-ціація освіти дорослих», створеної з ініціативи Інститутупедагогічної освіти й освіти дорослих НАПН України таНімецької неурядової організації «Німецьке об’єднаннянародних університетів» DVV International.

Училище є відомчим навчальним закладом, що за-безпечує професійну підготовку кадрів для Державноїкримінально-виконавчої служби України та функціонуєна підставі Статуту, затвердженого Головою ДПтС Ук-раїни і зареєстрованого у встановленому законодав-ством України порядку1.

Училище розраховане на одночасне перебування360 слухачів. Сьогодні відомчий навчальний закладздійснює: • первинну професійну підготовку кадрів для ДКВСУкраїни;

• спеціалізовані курси з актуальних для реформу-вання ДКВС України тем;• спеціалізовану підготовку священнослужителів(капеланів); • підвищення кваліфікації персоналу кримінально-виконавчої інспекції (служби пробації); • очно-дистанційне навчання персоналу кримі-нально-виконавчої інспекції (служби пробації); • підготовку середнього і старшого начальницькогоскладу ДКВС України (студентів 4-го курсу Національ-ного юридичного університету імені Ярослава Мудрого).

Освітній процес в училищі здійснюється відповіднодо Положення про організацію професійної підготовкиосіб рядового і начальницького складу ДКВС України2

та Інструкції з організації навчального процесу в учили-щах професійної підготовки персоналу ДКВС України.За час існування в училищі пройшло навчання понад30 тисяч працівників органів та установ виконання по-карань і слідчих ізоляторів.

Для ефективності проведення занять працівни-ками навчального відділу і циклів створено навчальніпрограми, тематичні плани, навчально-методичні ком-плекси, підібрані інтерактивні методи і форми навчаннядорослих.

Діяльність Білоцерківського училища забезпечу-ють 97 осіб (46 – особи вільного найму, 51 – рядового іначальницького складу).

Освітній процес в училищі реалізують 32 праців-ники навчального відділу, циклів училища, центру дис-танційного навчання. Серед них є кандидат юридичнихнаук, здобувачі та аспіранти, які працюють над дисер-

БІЛОЦЕРКІВСЬКЕ УЧИЛИЩЕ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ ПЕРСОНАЛУ ДЕРЖАВНОЇ КРИМІНАЛЬНО-

ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ ЯК СУЧАСНИЙ ОСЕРЕДОК ОСВІТИ ДОРОСЛИХ

Олег Дуканачальник Білоцерківського училища ППП ДКВС України

1 - Інструкція з організації навчального процесу в училищах професійної підготовки персоналу ДКВС України :Лист ДПтС України від 22.12.2011 № 5/4/3 – 1287.

2 - Про затвердження Положення про організацію професійної підготовки осіб рядового і начальницького складуДКВС України : Наказ Міністерства юстиції України від 08.09.2015 № 1675/5 // Офіційний вісник України від02.10.2015. № 76, с. 462, стаття 2546, код акту 78703/2015.

Координатор дирекції з питань розвитку та співробіт-ництва Швейцарської Конфедерації в Україні ДжорджіоФонтана розрізає символічну стрічку на відкритті учи-лища (2001 рік).

На фото: участь начальника училищаО.А. Дуки у заходах DVV International.

Тери

торі

я ус

піху

№2

– 20

16

12

таційними дослідженнями.Викладацький склад постійно підвищує свою пе-

дагогічну майстерність, успішно проходить навчання накурсах підвищення фахової кваліфікації викладачівпрофесійної освіти (за профілем). Зокрема у 2016 р.більшість атестовано, про що отримало відповідні ква-ліфікаційні категорії педагогічних працівників.

Сьогодні в училищі функціонує п’ять циклів: 1. Спеціальних дисциплін.2. Загальноправових дисциплін.3. Вогневої та фізичної підготовки.4. Психолого-педагогічних дисциплін.5. Підготовки персоналу пробації.За останні роки соціально-економічні перетво-

рення в Україні зумовили значні зміни в системі непе-рервної освіти. Перебудовується зміст навчальногопроцесу в усіх закладах освіти, зокрема й у Білоцер-ківському училищі ППП ДКВС України.

Відповідно до нового Закону України «Про проба-цію» від 05.02.2015 р. викладачі-тренери розпочали ви-кладання слухачам пробаційних методик, які єскладовими забезпечення функцій пробації. У жовтніцього року в училищі було створено п’ятий цикл підго-товки персоналу пробації. Його працівники викладаютьмодуль фахової компетентності для майбутніх офіцерівпробації та формують у слухачів уміння та навички ро-боти з неповнолітніми та дорослими правопорушниками.

Сьогодні училище є одним із базових співвиконав-ців реалізації Проекту Європейського Союзу «Під-тримка реформ у сфері юстиції України» таукраїнсько-канадського проекту «Реформуваннясистеми кримінальної юстиції для неповнолітніх вУкраїні» щодо професійної підготовки персоналу ор-гану пробації, розробки навчальних програм та на-вчальних посібників. Тому зміст навчання персоналупробації повністю інноваційний.

У 2016 р. відповідно до нової 16 тижневої навчаль-ної програми для новопризначених працівників кримі-нально-виконавчої інспекції (служби пробації) вперше вучилищі розпочато проведення первинної професійноїпідготовки за очно-дистанційною формою навчання.

З метою ефективної реалізації нової форми на-вчання в училищі створено Центр дистанційного навчанняпідготовки персоналу пробації. Також організовано ро-боту сайту центру дистанційного навчання.

В основі концепції створення училища та його ді-яльності покладено ідею поєднання теорії і практики упрофесійній підготовці пенітенціарного персоналу. Та-кому синтезу сприяє тісна співпраця училища з Біло-

церківською виправною колонією № 35, проведенняна її базі виїзних практичних занять зі слухачами, атакож відпрацювання слухачами професійних дій на те-риторії навчального полігону училища, використаннястрілецького тиру військової частини для проведенняпрактичних занять із вогневої підготовки, участь викла-дачів у міжнародних проектах і доведення до відомаслухачів сучасної інформації про європейський досвідроботи з досвіду виконання кримінальних покарань, атакож залучення до проведення навчальних занятьфахівців-практиків.

В училищі функціонує загальна бібліотека, багато-галузевий фонд якої складає понад 5,5 тис. примірни-ків. За допомогою програмного комплексу ІРБІС-32повністю автоматизований процес каталогізації. Чи-тальна зала, інформаційно-ресурсний сектор, кабінетивикладачів обладнані персональними комп'ютерами, євихід до мережі Internet.

Створено інформаційно-ресурсний сайт училища,на якому регулярно висвітлюється інформація не лишепро проведені заходи, а й матеріал для слухачів.

Білоцерківське училище ППП ДКВС України є по-вноправним учасником співпраці з міжнародними організаціями: Швейцарською Конфедерацією, Пред-ставництвом Європейського Союзу в Україні, Управлін-ням ООН з наркотиків і злочинності (ЮНОДК), Дитячимфондом ООН (ЮНІСЕФ), Канадським Міністерством за-кордонних справ, торгівлі і розвитку, компанією «АгрітімКанада Консалтинг» та ін.

У навчальному закладі успішно реалізуються ком-поненти українсько-канадського проекту «Реформу-вання системи кримінальної юстиції для неповнолітніхв Україні» щодо підготовки персоналу органу пробації,проекту Європейського Союзу «Підтримка реформ усфері юстиції в Україні» щодо зміцнення верховенстваправа в Україні та проекту Європейського Союзу щодопроведення «Кампанії за права людини в Україні з ви-користанням інструментів Міжнародного фестивалюдокументального кіно про права людини DocudaysUA». Також налагоджено співпрацю з представництвомDVV International в Україні.

Загалом у ході реалізації міжнародних проектів ви-кладацький склад училища бере активну участь у семінарах, тренінгах, складанні навчальних програм,розробці посібників та створенні відеофільмів. З метоюзапровадження європейської практики підвищеннякваліфікації пенітенціарного персоналу в училищі онов-

Загальний вигляд території училища.

Проведення заняття для слухачів спецкурсу «Пенітенціарний менеджмент» за інтерактивними

методами освіти дорослих.

Тери

торі

я ус

піху

№2

– 20

16

13

люється зміст навчання, а з 2016 р. розпочалося про-ведення спеціалізованих короткострокових курсів ізактуальних для реформування ДКВС України тем. Зок-рема таких, як права людини і національний превен-тивний механізм, запобігання і протидія корупції,ефективний пенітенціарний менеджмент, профілактикапрофесійної деформації та ін.

Лише за останній рік працівниками училища роз-роблено 24 нові навчальні програми професійної під-готовки персоналу ДКВС України. До їх змісту увійшлиінноваційні теми, впровадження яких передбаченоСтратегією реформування судоустрою, судочинства тасуміжних правових інститутів на 2015–2020 рр. та за-пропоновано міжнародними експертами: міжнароднийдосвід з пробації; фізична, процедурна і динамічна без-пека; попередження та ефективне розслідування ви-падків жорстокого поводження; особливості роботи ззасудженими, які мають психічні розлади; профілактикасуїциду тощо3.

Особливе місце в діяльності навчального закладупосідає організація та проведення культурно-масовоїта спортивної роботи. Важливу роль в училищі відігра-ють заходи, спрямовані на формування здорового спо-собу життя, фізичних і духовних цінностей особистості.Організовуються змагання та спартакіади з рукопаш-ного бою, перетягування канату, гирьового спорту, під-тягування на перекладині.

Провідним у формуванні загальнолюдських гума-ністичних цінностей слухачів, основ релігійного світог-ляду і християнської етики є духовно-моральневиховання, яке здійснюється шляхом співпраці училищаз представниками релігійних конфесій. Другий рік по-спіль викладачі училища проводять спеціалізовані ко-роткострокові курси для представників різнихрелігійних організацій, які здійснюють душпастирськуопіку засуджених: Римсько-Католицької Церкви, Укра-їнської Греко-Католицької Церкви, ЄвангельськихХристиян-баптистів, Християн Віри Євангельської та ін.Навчання капеланів проводиться із застосуванням ін-терактивних методів для дорослих. Серед навчальнихтем – «Досвід в’язничного капеланства в країнах Єв-ропи» та «Нормативно-правові документи, які регла-ментують душпастирську опіку засуджених та осіб, якітримаються під вартою».

Очевидно, неперервна освіта є ключовою діяль-ністю училища, адже вона здійснюється для персоналу

ДКВС України одночасно на різних рівнях: професій-ному, особистісному та культурному, соціальному тагромадянському.

Викладацький склад училища усвідомлює значу-щість освіти дорослих і намагатиметься на етапі рефор-мування ДКВС України та модернізації відомчої освітив умовах євроінтеграції якнайкраще організовувати не-перервний процес навчання для певних категорій пе-нітенціарних працівників, ефективно здійснювати їхпервинну професійну підготовку, перепідготовку та під-вищення кваліфікації.

Експерт проекту «Реформування системи кримінальноїюстиції щодо неповнолітніх в Україні»

Гейл Стідс (Канада) здійснює супровід діяльності викладачів-тренерів з питань пробації.

Практичне заняття зі спеціалістами з інженерно-техніч-них засобів охорони.

3 - Інструкція з організації навчального процесу в училищах професійної підготовки персоналу ДКВС України :Лист ДПтС України від 22.12.2011 № 5/4/3 – 1287.

Література:

1. Інструкція з організації навчального процесув училищах професійної підготовки персоналуДКВС України : Лист ДПтС України від 22.12.2011 № 5/4/3 – 1287.2. Зязюн І.А. Технологізація освіти як історичнанеперервність / І.А. Зязюн // Педагогічні техноло-гії у неперервній освіті: [монографія / С.О. Си-соєва, М.П. Воловик, Л.Є. Сігаєва та ін.]; за ред. С.О. Сисоєвої. – К., 2001. – С.3-11.3. Ничкало Н.Г. Неперервна професійна освіта якфілософська та педагогічна категорія / Н.Г. Нич-кало // Неперервна професійна освіта: теорія іпрактика. – 2001. вип. 1. – С. 9-22.4. Огієнко О.І. Тенденції розвитку освіти дорос-лих у скандинавських країнах: монографія / О.І. Огієнко; за ред.. Н.Г. Ничкало. – Суми: Еллада,2008. – 444 с.5. Про Стратегію реформування судоустрою, су-дочинства та суміжних правових інститутів на2015-2020 роки: Указ Президента України від20.05.2015 № 276/2015 / Верховна Рада України[Електронний ресурс]. – Режим доступу:http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/276/2015.6. Про затвердження Положення про організаціюпрофесійної підготовки осіб рядового і началь-ницького складу ДКВС України : Наказ Міністерстваюстиції України від 08.09.2015 № 1675/5 // Офі-ційний вісник України від 02.10.2015 – 2015 р., № 76, с. 462, стаття 2546, код акту 78703/2015.

Тери

торі

я ус

піху

№2

– 20

16

14

Одним з конституційних прав людини є право насвободу віросповідання. Особливо актуальною реалі-зація цього права є для засуджених та осіб, взятих підварту. Його забезпечення в Україні здійснюється шля-хом організації душпастирської опіки засуджених,представниками релігійних організацій (далі – в’язнич-ними капеланами).

14 травня 2015 р. Верховна Рада України при-йняла Закон №419-VIII «Про внесення змін до деякихзаконодавчих актів України щодо регулювання діяль-ності священнослужителів (капеланів) в органах та ус-тановах, що належать до сфери управління Державноїпенітенціарної служби України», де визначено порядокорганізації душпастирської опіки засуджених та спри-яння проведенню таких заходів з персоналом Держав-ної кримінально-виконавчої служби України (ДКВСУкраїни).

Водночас Закон регламентує необхідність спеці-альної підготовки в’язничних капеланів. На ДКВС Ук-раїни покладено завдання щодо погодження порядкуцієї підготовки та надання повноважень на здійсненнязаходів душпастирської опіки засуджених. Спеціалізо-вана професійна підготовка в’язничних капеланів передбачає ознайомлення з особливостями функціо-нування органів і установ виконання покарань.

На нашу думку, освіта дорослих повинна бути клю-човою в навчанні в’язничних капеланів. Вона опира-ється на певні особливості: доросла людина – ценезалежна, самостійна особистість; дорослі маютьзначний досвід, який можна використати як джерелознань; готовність дорослих до навчання має зв'язок зізмінами соціального життя. Технології освіти дорослихвикористовуються у зарубіжних практиках навчанняв’язничних капеланів. В Україні у Білоцерківському учи-лищі професійної підготовки персоналу ДКВС України,навчаються в’язничні капелани.

Як правило, в’язничні капелани європейськихкраїн мають не лише богословську освіту та духовнийсан, але й проходять спеціальну підготовку у відповід-них навчальних закладах.

У Великій Британії фахова підготовка в’язничнихкапеланів реалізується у спеціальному коледжі СвятогоМихайла у місті Кардифф (Уельс), який є складовою бо-гословського університету. Він спеціалізується на під-готовці священиків та дияконів Англіканської Церкви, атакож мирян, які займаються соціальною роботою із за-судженими. Після проходження навчання коледжнадає магістерський диплом за спеціальністю «капе-ланство».

В Естонії в’язничні капелани зобов’язані двічі на рікпроходити підвищення кваліфікації за спеціальними

програмами.У Чехії в’язничні капелани та волонтери повинні

обов’язково опанувати вступний навчальний курс таперіодично проходити спеціалізовані курси-семінари.Після закінчення цих курсів капелани та волонтери за-хищають курсову роботу. За даними Чеської Службитюремного духовного піклування, лише 40% волонтерівуспішно проходять навчальні курси і отримують правопрацювати із засудженим.

У Франції також передбачена фахова підготовкакапеланів, їх асистентів та добровільних помічників.

В Україні формування концепції навчання в’язнич-них капеланів розпочалося у 2007 р. Так, 26-30 лис-топада 2007 р. на базі Білоцерківського училищапрофесійної підготовки персоналу ДКВС України (далі– училища) було проведено перший навчальний семі-нар для священнослужителів Української Греко-католицької Церкви. Фактично училище стало першоп-рохідцем у питаннях спеціалізованого навчання в’яз-ничних капеланів.

З метою підвищення кваліфікації в’язничних капе-ланів 13–16 липня 2009 р. на базі Національного уні-верситету «Острозька академія» викладачами училищабуло проведено навчання представників різних релі-гійних організацій, які працюють із засудженими. Наступний курс підвищення кваліфікації в’язничних ка-пеланів був проведений викладачами училища 20-23жовтня 2008 р. у м. Красилів Хмельницької області(Центр Євангелізації Братів Капуцинів).

З метою поліпшення навчально-методичного за-безпечення 26 грудня 2012 р. відбулася презентаціяпосібника «Служити в’язням», який був виданий Пенітенціарним душпастирством Української Греко-католицької Церкви, а у 2014 р. був виданий на-вчально-методичний посібник В’ячеслава Когута длякапеланів та волонтерів Християн Віри Євангельської

«Помните узников».

НАВЧАННЯ СВЯЩЕННОСЛУЖИТЕЛІВ (КАПЕЛАНІВ),ЯКІ ЗДІЙСНЮЮТЬ ДУШПАСТИРСЬКУ ОПІКУ

ЗАСУДЖЕНИХ ТА ПЕРСОНАЛУ ДКВС УКРАЇНИІлля Пахомов

в.о. начальника циклу психолого-педагогічних дисциплінБілоцерківського училища професійної підготовки персоналу ДКВС України

Тери

торі

я ус

піху

№2

– 20

16

15

Училище тісно співпрацює з Українською Греко-католицькою Церквою та Церквою Християн ВіриЄвангельської, тому широко використовує у навчаль-ному процесі навчально-методичні посібники, виданіцими організаціями, а також розробляє власні посіб-ники: «Взаємодія персоналу пенітенціарних установ зУкраїнською Православною Церквою у реалізації душ-пастирської (духовно-просвітницької) роботи» та«Особливості духовного виховання засуджених та пер-соналу Державної кримінально-виконавчої служби Ук-раїни».

Навчальні посібники сприяють якісній організаціїосвітнього процесу в училищі та розвитку інформальноїосвіти в’язничних капеланів.

З листопада 2015 р. підготовка в’язничних капе-ланів почала здійснюватися на системній основі.

11–13 листопада 2015 р. в училищі курсову підго-товку пройшло 25 священнослужителів УкраїнськоїПравославної Церкви, 30 травня – 2 червня 2016 р. –22, 21–24 червня 2016 р. – 31, 04-07 жовтня 2016 р. –46 представників різних релігійних організацій (Римо-католицька Церква, Українська Греко-католицька Цер-ква, Українська Православна Церква КиївськогоПатріархату, Євангельські Християни-баптисти, Адвентисти Сьомого Дня, Християни Віри Євангель-ської та ін.).

До навчання в’язничних капеланів залучається Ін-ститут кримінально-виконавчої служби. Так, 21–24 чер-вня 2016 р. в ньому курсову підготовку пройшли 25представників різних релігійних організацій.

Навчання в’язничних капеланів здійснюється згіднозі спеціальною навчально-професійною програмою, щорозрахована на 4 дні (32 навчальних години), мета якоїполягає у визначенні вимог щодо підвищення їхньогоособистісного та професійного рівня.

Навчально-професійна програма забезпечуєтьсякомплексом дисциплін, структурованих за модульноютехнологією навчання на основі компетентнісного підходу.

Навчання в’язничних капеланів здійснюється за та-кими навчальними модулями:– модуль правової компетентності (7 тем, 10 на-вчальних годин);– модуль спеціальної компетентності (4 теми, 6 на-вчальних годин);– модуль психолого-педагогічної компетентності (3теми, 6 навчальних годин);– модуль фахової компетентності (4 теми, 8 навчаль-них годин).

В’язничні капелани вивчають нормативно-правовідокументи, які регламентують діяльність ДКВС України,особливо ті, які визначають взаємодію з релігійними ор-ганізаціями. Крім того, їм надаються основи пенітенці-арної психології та педагогіки, аналізується досвідв’язничного капеланства у країнах Європи, особливостідушпастирської опіки засуджених та персоналу ДКВСУкраїни.

Упродовж 2015–2016 років в училищі спеціалізо-вані курси пройшли 124 в’язничних капелани, про щоотримали відповідні сертифікати. В’язничні капеланивисоко оцінюють проведене з ними персоналом

училища навчання і висловлюють зацікавленість у по-дальшій співпраці з навчальним закладом.

Підтвердження цьому є складений слухачами вірш:Навчальний процес у КВС – це цілий прогрес для

нас, капеланів. І ми цьому раді! Бажаємо Вам щиро успіхів, миру,Щоб все було просто, кар’єрного зросту, Здоров’я, терпіння, а також великого Божого бла-

гословіння. Зважаючи на те, що училище співпрацює з Німець-

кою асоціацією народних університетів DVV Interna-tional, навчання капеланів може бути значноудосконалено на основі перспективного використаннязарубіжних надбань освітньої практики.

Учасники спеціалізованих короткострокових курсівв’язничних капеланів.

Тери

торі

я ус

піху

№2

– 20

16

16

За роки незалежності України одна із систем, яказазнала найменше реформаційних змін, є пенітенці-арна служба. Хоча за останні двадцять років основніелементи вітчизняної кримінально-виконавчої сис-теми значно змінилися, по залишковому принципуздійснювалось упровадження інноваційних підходів восвітній роботі із засудженими.

Зважаючи на започаткування реформи пенітен-ціарної системи України, яка датована 2013 роком(прийняття Закону України «Про пробацію»), неурядовіорганізації, що попередньо працювали у цьому сег-менті, водночас отримали і нові виклики, і можливостіактивно долучитись до цього процесу, зробивши йогомаксимально ефективним, беручи за основу успішніпрактики, які попередньо були задокументовані тадовели свою ефективність.

Фактично, на сучасному етапі зміни, що відбува-ються в освіті засуджених, пов’язані переважно з за-гальнонаціональними реформами (тривалість освітніхпрограм, зовнішнє незалежне тестування, дистанційнаосвіта у ВНЗ). При цьому перебування засуджених вумовах ізоляції (те, що відрізняє їх від вільних громадян)практично не враховано. Система навчання дорослихв колоніях залишається значною мірою морально за-старілою. Водночас якщо в більшості країн право наосвіту мають всі засуджені, в окремих з них таке правонадається лише деяким групам засуждених1.У кількох країнах законодавчі норми, що стосуютьсязабезпечення освіти засудженим, обмежені не групоюзасуджених, а типом освіти. Наприклад, в Угорщинівсім засудженим надається доступ до початкової ос-віти, а можливість отримання середньої освіти зале-жить від в’язниці2.

На сьогодні в Україні відсутня не лише сучаснасистема освіти ув’язнених, а й сама концепція, якоювона має бути і якими є критерії оцінки її ефективності.Радою Європи навчання упродовж життя затвер-джене як один з основних компонентів європейськоїсоціальної моделі. Таке навчання не обмежуєтьсятільки сферою освіти. Воно також є критичним фактором в сферах зайнятості та соціального забез-печення, економічного зростання та конкурентоспро-можності.

Проблеми організації процесу освіти засудженихв місцях позбавлення волі загалом розкриваються убагатьох міжнародних стандартах. Основні з них – мі-німальні стандартні правила поводження з ув’язне-

ними і Європейські тюремні правила.Втім аналіз чинних нормативних актів у сфері ви-

конання кримінальних покарань засвідчує, що норма-тивна регламентація стосується в основному самеформального навчання, встановлюючи лише загальнуможливість неформального. У зв’язку з цим, а такожчерез відсутність системного підходу в забезпеченнізасудженим можливості безперервного неформаль-ної освіти на практиці такі форми отримання цими осо-бами життєвих навичок і розширення кругозору ненабули поширення.

Однак без розвитку саме неформальної освітинеможливо забезпечити ефективність підготовки за-суджених до життя в суспільстві.

Проведене дослідження «Роль освіти дорослих впроцесі ресоціалізації засуджених» підтвердило взає-мозв’язок рівня рецидива серед колишніх засудженихіз кількістю отриманої ними інформації та рівнем освіти.Також результати дослідження вказали на безпосе-редній зв’язок між рівнем освіти та можливістю задо-волення матеріальних потреб3.

З метою ефективності процесу реформаційнихзмін в пенітенціарній системі та наближення його доєвропейського рівня з 2005 р. Благодійна організація«Світло надії» розпочала свою діяльність у виправнихзакладах Полтавської області. Наразі цільовою групоює не лише ув’язнені, а і персонал, який задіяний у ро-боті із ними. Відповідно до визначених завдань діяль-ність здійснюється у двох провідних напрямах:

– курс «Життєві навички» – викладається за 2-6місяців до звільнення засуджених, який є об’єднанням8-ми тем, що сприяють інтенсивній ресоціалізації за-суджених;

– навчання особового складу: робота прово-диться щодо запровадження служби пробації

ОСВІТА ЗАСУДЖЕНИХ: ДОСВІД ПОЛТАВЩИНИУ КОНТЕКСТІ РЕФОРМУВАННЯ ПЕНІТЕНЦІАРНОЇ

СИСТЕМИ УКРАЇНИРоман Дрозд

заступник виконавчого директора БО «Світло надії»

Навчально-виробничий центр

Тери

торі

я ус

піху

№2

– 20

16

17

(ознайомлення із законодавчою та нормативноюбазою), так і профілактики емоційного та професій-ного вигорання.

З впевненістю можна констатувати, що налагод-ження процесу освітніх реформ у виправних закладах(як серед особового складу, так і засуджених) є ру-шійною силою у реалізації ефективного механізму ре-соціалізації засуджених.

Чим вище загальноосвітній і професійний рівеньзасуджених, тим інтенсивніше та якісніше вони опану-ють виробничу професію, більш ефективною буде їхпраця. Крім цього, за допомоги загальноосвітнього тапрофесійно-технічного навчання засуджений отримуєпевні знання та навички певного фаху, що сприятимейого соціальній адаптації після звільнення з місць по-збавлення волі.

Значення загальноосвітнього та професійно-тех-нічного навчання полягає і в тому, що, надаючи мож-ливість засудженим безкоштовно навчатися зарахунок держави та здобувати певний фах, заохо-чуючи при цьому їх бажання до навчання, державатим самим виявляє турботу про майбутнє засуджених,що свідчить про гуманізм кримінально-виконавчої по-літики нашої держави4.

З метою розширення доступу засуджених до ос-віти, а також привернення уваги громадськості до пи-тань реалізації права засуджених на освіту тагуманізацію виправної системи за ініціативи БО «Світлонадії» 25 лютого 2015 р. було укладено Меморандумпро взаєморозуміння та співпрацю між Міністерствомосвіти і науки України, Державною пенітенціарноюслужбою України та Представництвом німецької не-урядової організації «Німецьке об’єднання народнихуніверситетів» DVV International в Україні.

Наступним кроком у налагодженні дієвого меха-нізму ресоціалізації колишніх засуджених у контекстіотримання як формальної, так і неформальної освітиБО «Світло надії» було ініційовано створення На-вчально-виробничого центру. На сьогодні Центр до-зволяє особам, звільненим з місць позбавлення волі,оволодіти виробничими професіями. Паралельно ізнавчанням викладається курс «Життєві навички».

Навчання проходить за підтримки Міжнародноїорганізації DVV International в Україні в рамках проекту

КНИ

ЖКО

ВА

ПО

ЛИ

ЦЯ

Ведення випадку в роботі з засудженимифахівців служби пробації : метод. рек. /[Ірина Яковець, Анатолій Волік, Максим Дем-ченко, Роман Дрозд, Олег Янчук] ; Міжнарод-ний Альянс з ВІЛ/СНІД в Україні. – Київ, 2015.– 134 с.

У книзі розкрито поняття «причина злочин-ності» і «умови», які не завжди викликають зло-чинність, але сприяють тому, щоб стався злочин.Умовами виступають всірідні недоліки в органі-заційній сфері діяльності різних галузей госпо-дарства. Підкреслено, що саме з цих позиційварто підходити до рецедивної злочинностісеред засуджених. Для використання комплексупослуг, які можуть бути спрямовані на викори-стання індивідуальних потреб ув’язнених щодореабілітації та реінтеграції застосовують кейс-менеджмент (випадок) – динамічний, добрескоординований, цілеспрямований і гнучкийоціночний підхід на реалізацію індивідуальнихпотреб клієнта через отримання необхідних по-слуг. Синонім у соціальній роботі – соціальнийсупровід. Синонім у медицині – індивідуальнийпосібник.

У посібнику міститься практичний досвідсоціальних фахівців, спеціалістів у галузі сер-вісних послуг уразливим категоріям громадян.Посібник розрахований як на персонал пробації,так і на волонтерів та громадських активістів, якіпрагнуть долучитися до соціально-виховної ро-боти з правопорушниками.

Курси підговки до звільнення

Тери

торі

я ус

піху

№2

– 20

16

18

«Професійне навчання і ресоціалізація засудже-них».

Фахівці практики навчають клієнтів БО«Світло надії» швейної та столярної справи, ос-кільки згідно з проведеним аналізом ринку працісаме робітничі професії є найбільш потрібнимина ринку праці. Адже відбуваючи покарання умісцях позбавлення волі, чоловіки та жінки вжеотримують певний досвід у роботі зі столярнимта швейним виробництвом відповідно.

Поліпшення рівня знань і практичних навичокщодо оволодіння фахом безпосередньо впливає напідвищення рівня економічної самостійності клієнтів ізнижує рівень бідності серед цільових груп. Колишнізасуджені, тобто вже нинішні робітники цехів, одно-часно з працевлаштуванням на базі Центру отримуютькомфортне середовище, оскільки працюють середтих, хто як і вони, свого часу відбували покарання.

Подібна ситуація сталась з 32-річною Мариною,яка вживала наркотики. Винесла спочатку цінні речііз квартири батьків, потім почала красти у сусідів, защо і відбувала покарання у місцях позбавлення волі.Після звільнення ситуація повторилась, і вже, відбу-ваючи другий термін, жінка усвідомила, що не хоче по-вертатись до такого життя. Вона почала систематичновідвідувати зустрічі із соціальним працівником БО«Світло надії», задавала питання, залишалась на інди-відуальні консультації. Після виходу з колонії поїхалане до рідного міста, а стала клієнткою центру адапта-ції і вже за місяць почала ходити на курси до На-вчально-виробничого центру. Марині було потрібно 3місяці, щоб покращити знання, навчитись працюватина сучасному обладнанні (оскільки у виправній колоніїв цехах були машинки радянського зразка) і влашту-ватись на роботу до Центру. Нині вона має чіткий планбачення того, якою вона прагне бути через 5 років,новий колектив жінок, яким не потрібно зайвий разпояснювати, що у неї було в минулому, і робота, якаприносить стабільний заробіток і задоволення від процесу – створення краси.

Отже, стратегія БО «Світло надії» полягає у на-данні освітніх послуг дорослому населенню, розвиткусоціального підприємництва, створенні нових робочихмісць для соціально незахищених, найбільш уразливихмешканців регіону. Крім того, накопичений досвід ор-ганізації у створенні соціального підприємства у ком-поненті роботи із засудженими вже популяризуєтьсяне лише серед українських неурядових організацій.Другий рік поспіль фахівці неурядового сектору бе-руть участь у тренінгах та наочно знайомляться із всімаетапами практики впровадження соціального підпри-ємства, для їх імплементації на місцях.

Література:

1. Дослідження освіти і профпідготовки в євро-пейських в’язницях, Підготовлено компанією GHK успівпраці з Е. Костелло, Т. Лангелід і А.Уілсон (ли-пень, 2012).2. Роль угорських освітніх установ в заохоченнідоступу дорослих до формального утворення.Країна-доповідачка. – Угорщина. Проект LLL2010,субпроект 5. Центр соціальних досліджень TARKI,Будапешт, Угорщина, Селеш А., 2010.3. Роль освіти дорослих в процесі ресоціалізаціїзасуджених: результати дослідження / І.С. Яко-вець. – Київ, 2015. – С. 21–23.4. Чечин М. Ю. Кримінально-виконавча політикаУкраїни та Європейського Союзу: розвиток та інтег-рація : зб. матеріалів міжнар. наук-практ. конф.(Київ, 27 листоп. 2015 р.). – Київ : Ін-т крім.-викон.служби, 2015. – С. 616–619.

Навчання професіям. Столярна справа

Навчання професіям. Швейний цех

Тери

торі

я ус

піху

№2

– 20

16

19

Сфера виконання покарань сучаснихкраїн пройшла тривалий історичний шляхсвого становлення. Багаторічний досвідфункціонування пенітенціарних системдемонструє, що перебування у місцях по-збавлення волі замість виправлення за-суджених перетворює більшість з них нанебезпечних злочинців. У зв’язку з цим убагатьох країнах світу докладаютьсязначні зусилля для вдосконалення по-рядку та умов виконання й відбування по-карань з метою забезпечення йогопозитивного впливу на засуджених.

Сучасна соціальна ситуація в Україніхарактеризується постійним зростаннямрівня злочинності, і як наслідок, у подаль-шому можливе збільшення кількості засуджених, щознаходяться в установах виконання покарань, зокремаза вчинення рецидивних злочинів, які в різних регіонахстановлять від 40% до 60%. Застосування амністій незмінить ситуацію. Як показує світова практика, важли-вим фактором зменшення злочинності, особливо реци-дивної, є удосконалення соціально-виховної роботи іззасудженими та ув’язненими та їх психологічного суп-роводу, а ключовим фактором виправлення засудже-них є освіта. Саме тому освіта дорослих в установахвиконання покарань є важливою на сучасному етапірозвитку суспільства.

У соціумі гостро постала проблема соціального ви-ховання. Тільки виховані люди з соціально ціннимиякостями здатні створити й зберегти в державі еконо-мічні ресурси, утвердити патріотичну самосвідомість,

турботу про підростаюче покоління. Виховний впливмає здійснюватися не лише через сім’ю, школу, освітнізаклади, трудові колективи, але й у пенітенціарних ус-тановах, на які кримінально-виконавчим законодав-ством покладена функція виправлення, усуненнявиховних прогалин, які й лежать в основі кожного зло-чину. Вони повинні надати засудженим те, чого ранішене дали сім’я й держава: основи здорового способужиття, соціальні уміння та навички, повагу до законів,середню освіту й опанування хоча б нескладної про-фесії тощо.

У соціальному аспекті подібна діяльність установивиконання покарань зумовлена соціальною значу-щістю реабілітації засуджених, їх свідомому віднов-ленню в соціальному статусі як повноцінного членасуспільства; поверненню до самостійного загальноп-рийнятого соціально-нормативного життя в суспільстві.

Зважаючи на те, що більшість засудженихскладають дорослі, можна з впевненістюзазначити, що виховні й освітні заходи зними повністю базуються на принципах іпідходах освіти дорослих.

Питання освіти дорослих засудже-них недостатньо висвітлені в сучасній на-уковій та педагогічній літературі. Загальноосвітнє навчання засудженихпідвищує рівень інтелекту і цивілізованості,перешкоджаючи таким чином вчиненнюрецидивних злочинів. Важливе значенняу справі виправлення і ресоціалізації за-суджених має також і професійне на-вчання. Відсутність професійноїспеціальності, суспільно-корисних профе-сійних занять – це криміногенний фактор,

НА ШЛЯХУ РЕСОЦІАЛІЗАЦІЇ(З ДОСВІДУ НАВЧАННЯ ЗАСУДЖЕНИХ В УКРАЇНІ)

Ярослав Черкаський викладач циклу спеціальних дисциплін Білоцерківського училища

професійної підготовки персоналу ДКВС України

Тери

торі

я ус

піху

№2

– 20

16

20

який достатньо часто призводить до вчинення злочину.У Державній кримінально-виконавчій службі Ук-

раїни розвинена система формальної освіти, зокремазагальноосвітньої та професійної. У 2012/2013 на-вчальному році у виправних колоніях утримувалосяпонад 14,6 тис. засуджених, які не мали повної загаль-ної середньої освіти, на даний час їх близько 8 тис. осіб.

На сьогодні загальноосвітнє навчання засудженихта осіб, узятих під варту, відбувається у всіх установахзакритого типу та слідчих ізоляторах, при яких ство-рено загальноосвітні навчальні заклади: 37 вечірніх (се-редніх) шкіл, 68 класів (груп) з вечірньою формоюнавчання та 22 навчально-консультаційні пункти, якінадають освітні послуги засудженим та забезпечуютьїх конституційне право на здобуття загальної середньоїосвіти.

Для організації загальноосвітнього навчання засуд-жених і неповнолітніх ув’язнених забезпечено:• 483 навчальних класи на 11 576 посадочних місць,з яких 390 – це предметні кабінети;• 462 комп’ютери (в середньому по 3 персональнікомп’ютери на 1 установу);• 615,8 тис. примірників бібліотечного фонду, з якихмайже 198 тис. – підручники (в середньому на одногозасудженого припадає 20 підручників та 41 примірникхудожньої літератури).

При 79 установах виконання покарань функціону-ють професійно-технічні навчальні заклади, в яких на-вчається майже 7 тис. засуджених. Напрями підготовкиздійснюються за 59 спеціальностями.

Загальноосвітнє навчання засуджених та осіб, узя-тих під варту, забезпечує 131 загальноосвітній навчаль-ний заклад.

Завдяки налагодженій співпраці установ вико-нання покарань з вищими навчальними закладами Ук-раїни наразі особи, які позбавлені волі, мають змогуотримувати вищу освіту в умовах позбавлення волі задистанційною формою навчання.

У вищих навчальних закладах за дистанційноюформою навчається 25 осіб, які тримаються в місцяхпозбавлення волі. З-поміж них – 2 особи засуджені додовічного позбавлення волі, 1 особа утримується в Ки-ївському слідчому ізоляторі, 4 вихованки Мелітополь-ської виховної колонії, та 6 жінок, які відбуваютьпокарання у виправних колоніях. 6 осіб, які перебува-ють в установах, навчаються у вищих навчальних за-кладах на бюджетній, 19 осіб – на контрактній основі.

Не менш важливою за формальну освіту в процесісоціального та морального виховання засуджених вис-тупає неформальна та інформальна освіта, яка в уста-новах виконання покарань реалізується шляхоморганізації соціально-виховної та психологічної роботи.Ця робота проводиться із засудженим з моменту при-буття до установи виконання покарань і триває упро-довж усього терміну відбування покарання і навітьпісля звільнення. Така робота спрямована на форму-вання та утвердження у засуджених прагнення до за-няття суспільно корисною діяльністю, сумлінного

ставлення до праці, дотримання вимог законів та іншихприйнятих у суспільстві правил поведінки, підвищенняїх загальноосвітнього і культурного рівнів.

Участь засуджених у виховних заходах, які прово-дяться в установах виконання покарань, враховуєтьсяпід час визначення ступеня їхнього виправлення, атакож у ході застосування заходів заохочення і стяг-нення. Розпорядком дня установ виконання покараньпередбачені виховні заходи, участь у яких для засуд-жених є обов’язковою. Стимулювання правослухняноїповедінки засуджених здійснюється за допомогою про-грам диференційованого виховного впливу з урахуван-ням їхньої поведінки, психічного стану і ступенясоціальної занедбаності.

Програми диференційованого виховного впливу назасуджених враховують можливості виховної функціїрежиму відбування покарання, загальноосвітнього іпрофесійно-технічного навчання, заходів заохочення істягнення, які застосовуються до осіб, позбавленихволі, самодіяльних організацій засуджених, громад-ських, благодійних і релігійних організацій, а також за-лучення засуджених до самовиховання.

В установах виконання покарань здійснюється мо-ральне, правове, трудове, естетичне, фізичне, сані-тарно-гігієнічне виховання засуджених, а також іншійого види, що сприяють формуванню у них життєвоїпозиції, яка відповідає правовим нормам і вимогам сус-пільно корисної діяльності. Соціально-виховна роботаіз засудженими організовується в індивідуальних, гру-пових і масових формах на основі психолого-педаго-гічних принципів і методів.

Сьогодні в установах виконання покарань соці-ально-виховна робота із засудженими базується нареалізації дев’яти програм диференційованого вихов-ного впливу, які затверджені нещодавно прийнятим на-казом Міністерства юстиції України № 1418/5 від 16 травня 2016 р. та покликані охоплювати як фор-мальну, так і неформальну та інформальну освіту за-суджених. На сьогодні в установах виконання покараньреалізовуються дві програми, що стосуються формаль-ної освіти.

Програма диференційованоговиховного впливу «Освіта».

Заходи в рамках реалізації цієї програми здійсню-ються згідно зі Статтями 125, 126 Кримінально-виконав-чого кодексу України та Статтею 3 Закону України

Тери

торі

я ус

піху

№2

– 20

16

21

«Про освіту». Метою програми «Освіта» є набуття базо-вої та повної загальної середньої освіти, підвищенняосвітнього рівня. Для успішної реалізації програми ус-танови виконання покарань взаємодіють з навчаль-ними закладами, залучають досвідчених викладачів тастворюють, модернізують навчальні заклади безпосе-редньо в установах. Завдяки цій програмі реалізуєтьсяправо засуджених на освіту; у них розвиваються творчіздібності; формуються навички навчальної діяльності.Також програма сприяє запобіганню морально-психо-логічної деформації засуджених, пов’язаної з позбав-ленням волі.

Програма диференційованоговиховного впливу «Професія».

Заходи в рамках реалізації програми здійсню-ються згідно зі Статтями 125, 126 Кримінально-вико-навчого кодексу України та Статтею 5 Закону України«Про професійно-технічну освіту». Метою цієї програмиє здобуття засудженими професії. Установи виконанняпокарань взаємодіють з професійно-технічними на-вчальними закладами, створюють на базі виробничихзон установ виконання покарань професійно-технічніучилища, в яких засуджені мають можливість оволо-діти професіями: швачки, муляра, штукатура, електро-монтера, токаря, електрогазозварювальника, слюсарясільськогосподарських машин та устаткування, тесляра тощо. Завдяки реалізації цієї програми реалі-зується право засуджених на здобуття професійно-технічної освіти; розвиваються творчі здібностізасуджених, вони долучаються до корисної зайнятості;у них формуються навички навчальної та професійноїдіяльності; вони мають змогу отримати професію від-повідно до їхніх здібностей, інтересів та покликання,що сприяє адаптації після звільнення від відбуванняпокарання.

Щодо здобуття знань, умінь і навичок, необхіднихдля задоволення освітніх особистісних потреб, які нерегламентовані ні місцем здобуття, ні терміном та фор-мою навчання (неформальна та інформальна освіта), тов установах виконання покарань реалізовуються на-ступні програми.

Програма диференційованоговиховного впливу «Правова освіта».

Заходи в рамках реалізації програми здійснюються

згідно зі Статтями 8, 107, 124 Кримінально-виконавчогокодексу України та Статтею 3 Закону України «Пробезоплатну правову допомогу». На меті адміністрації ус-танови є формування правосвідомості засуджених. Уході реалізації програми у засудженого формуєтьсяправомірна поведінка під час відбування покарання тапісля його звільнення, розвивається та формується по-вага до законів, реалізується право засудженого направову допомогу.

Програма диференційованого виховноговпливу «Духовне відродження».

Метою програми «Духовне відродження» є форму-вання у засуджених зрілої морально-етичної свідомості,каяття у скоєному злочині. Установа виконання пока-рань для успішної реалізації цієї програми повинна:взаємодіяти з релігійними організаціями різних віроспо-відань; задовольняти релігійні потреби засуджених; під-вищувати значення духовних традицій і релігійноїкультури в духовному вихованні засуджених.

Програма диференційованого виховноговпливу «Фізкультура і спорт».

Заходи в рамках реалізації цієї програми здійсню-ються згідно зі Статтею 124 Кримінально-виконавчогокодексу України та Статтею 32 Закону України «Профізичну культуру і спорт». Заходи програми спрямованіна формування у засуджених потреби у здоровомуспособі життя. Адміністрації установ, долучаючи пред-ставників державних та громадських організацій, якізаймаються фізкультурою і спортом та пропагують здо-ровий спосіб життя, задовольняють потреби засудже-них у фізичному розвитку; організовують дозвілляшляхом корисної зайнятості засуджених, розвивають їхсоціальну активність, інтереси та спортивні здібності.

Програма диференційованоговиховного впливу «Творчість».

Заходи в рамках реалізації цієї програми здійсню-ються згідно зі Статтями 123, 124 Кримінально-виконав-чого кодексу України та Статтею 9 Закону України«Про професійних творчих працівників та творчі спілки».Персонал установи при реалізації програми «Творчість»має на меті сформувати у засудженого зрілу естетичнусвідомість, виявити та розвивати творчі здібності.

Тери

торі

я ус

піху

№2

– 20

16

22

Адміністрації установи взаємодіють з громадськими тадержавними організаціями, які займаються творчою ді-яльністю; задовольняють потреби засуджених у духов-ному розвитку та творчості; підвищують значеннядуховних традицій і народної культури в естетичномувихованні засуджених; організовують дозвілля шляхомкультурної зайнятості засуджених, розвивають їх соці-альну активність, соціально корисні інтереси, творчі тахудожні здібності.

Програма диференційованого виховноговпливу «Подолання алкогольної залежності».Заходи в рамках програми здійснюються згідно зі

Статтею 117 Кримінально-виконавчого кодексу Українита Статтею 6 «Основ законодавства України про охо-рону здоров’я». Метою програми є формування здоро-вого способу життя у засуджених, які мають залежністьвід алкоголю, сприяння у її подоланні та реабілітації.Працівники установ спільно з громадськими та держав-ними організаціями, які пропагують здоровий спосібжиття, допомагають засудженому усвідомити та ви-знати наявність алкогольної залежності, нездатність са-мостійно чинити їй опір; формують у засудженихконструктивні навички для боротьби з алкогольною за-лежністю (навички боротьби з негативними емоціями,почуттями та станами; комунікації; створення свого по-зитивного образу); виявляють психологічні механізмиалкогольної залежності та створюють відповідні меха-нізми захисту.

Програма диференційованого виховноговпливу «Подолання наркотичної залежності».Заходи в рамках програми здійснюються згідно зі

Статтею 117 Кримінально-виконавчого кодексу Українита Статтею 6 «Основ законодавства України про охо-рону здоров’я». Метою програми є формування здоро-вого способу життя у засуджених, які маютьнаркотичну залежність, сприяння у її подоланні та реа-білітації. Працівники відділу соціально-виховної та пси-хологічної роботи спільно з державними тагромадськими організаціями допомагають засудженомуусвідомити та визнати наявність наркотичної залеж-ності, нездатність самостійно чинити їй опір; формуютьу засуджених конструктивні навички для боротьби з

наркотичною залежністю; виявляють психологічні ме-ханізми наркотичної залежності та створюють відпо-відні механізми захисту.

Програма диференційованоговиховного впливу «Підготовка до звільнення».Заходи в рамках реалізації програми здійсню-

ються відповідно до частин четвертої, п’ятої Статті 123,Статей 156, 157 Кримінально-виконавчого кодексуУкраїни, Статті 6 Закону України «Про соціальну адап-тацію осіб, які відбувають чи відбули покарання у видіобмеження волі або позбавлення волі на певнийстрок», наказу Міністерства юстиції України, Міністер-ства соціальної політики України, Міністерства освітиі науки, молоді та спорту України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства внутрішніх с п р а в У к р а ї н и в і д 2 8 б е р е з н я 2 0 1 2 р . № 478/5/180/375/212/258 «Про затвердження Порядку взаємодії установ виконання покарань тасуб’єктів соціального патронажу під час підготовки дозвільнення осіб, які відбувають покарання у виді об-меження волі або позбавлення волі на певний строк»,зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 бе-резня 2012 р. за № 487/20800. Метою програми є со-ціальна адаптація засуджених. Основними заходами,що здійснюються під час реалізації програми «Підго-товка до звільнення», є: організація взаємодії установіз суб’єктами соціального патронажу під час підго-товки до звільнення; сприяння засудженим в отри-манні чи поновленні особистих документів; допомогазасудженим у налагодженні позитивних соціально ко-рисних стосунків; надання психологічної допомоги засудженим; надання юридичної допомоги; ознайом-лення засуджених з тенденціями та змінами в соці-ально-політичному, економічному та правовому життідержави та суспільства; розвиток у засудженихзнань, умінь та навичок для проживання у суспільстві,зокрема навичок самообслуговування, гігієни, доглядута підтримки стану власного здоров’я, трудових тапрофесійних умінь, знань власних прав і обов’язків тавмінь їх застосовувати.

Зазначені програми складаються працівникамивідділу соціально-виховної та психологічної служби ус-танови виконання покарань для кожного засудженогоіндивідуально та реалізуються упродовж всього тер-міну відбування покарання засудженим.

У цілому пенітенціарна система України нині ство-рює необхідні передумови для формування якісної ос-віти дорослих засуджених, а також розглядаєпідвищення освітнього та загальнокультурного рівня за-судженого як основний критерій його виправлення, ре-соціалізації та реабілітації. Проте залишається нерозробленими концепція та механізми системної реа-лізації освіти дорослих в установах виконання пока-рань, що повинно стати предметом відповіднихнаукових досліджень та практик.

Тери

торі

я ус

піху

№2

– 20

16

23

Міністр юстиції УкраїниПавло Петренко серед головнихзавдань очолюваного ним відом-ства на 2016 рік означив поча-

ток реформи пенітенціарної служби за концепцією,розробленою спільно з експертами Євросоюзу й Ве-ликої Британії [1]. Для організації функціонування даноїправоохоронної структури відповідно до європейськихстандартів необхідно здійснити багато перетворень,насамперед тих, що стосуються підвищення рівня кад-рового забезпечення діяльності вітчизняних установвиконання покарань та слідчих ізоляторів. Будь-яканайпрогресивніша ідея втрачає сенс, якщо за її реалі-зацію беруться некомпетентні, належним чином не під-готовлені та не зацікавлені у досягненні позитивногорезультату посадові особи.

На сучасному етапі, враховуючи те, що до складуперсоналу кримінально-виконавчої служби входитьблизько 37,8 тис. осіб, не варто розраховувати на те,що всі вони дотримуються прогресивних поглядів та го-тові до якісного вирішення окреслених реформою зав-дань. Додаткові труднощі полягають у тому, що далеконе кожний працівник, особливо той, що має значнийдосвід роботи в пенітенціарній системі за застарілимидля неї правилами, здатний правильно та легко при-йняти прогресивні, але поки що чужі для нього ідеї танововведення. Усталене традиційне сприйняття у сус-пільстві ролі пенітенціарних установ і закладів як ка-ральної формує сталу загальносуспільну думку прозміст та форми професійної діяльності персоналу, вобов’язки якого входить перевиховання й ресоціаліза-ція незаконослухняних громадян. Не осторонь цієїдумки знаходяться і самі пенітенціаристи, яким до сьо-годні складно віддати перевагу гуманним методам ро-боти з особами, позбавленими волі. Коментуючипопередню тезу, варто зауважити, що, під час вивченнянавчального матеріалу за модулями слухачі з числа осібмолодшого начальницького складу установ виконанняпокарань та слідчих ізоляторів, які перебувають на на-вчанні у Хмельницькому училищі підвищення кваліфі-кації та перепідготовки персоналу ДКВС України,розглядаючи теми «Міжнародні стандарти поводженняіз засудженими», «Правовий статус засуджених»,«Взаємовідносини засуджених із персоналом установвиконання покарань та іншими особами» тощо, частовідверто запитують про доцільність подальшої гумані-зації вітчизняної системи виконання покарань. На їхнюдумку, такі зміни у державній пенітенціарній політиці де-формують саму ідею понесення заслуженого пока-рання винною у скоєнні злочину особою, поступовоперетворюють установи виконання покарань на бу-

динки відпочинку криміналізованих елементів. Часто услухацької аудиторії викликає заперечення необхід-ність запозичення прогресивних методів роботи пенітенціарного персоналу зарубіжних країн із засуд-женими (ув’язненими), що ґрунтуються на принципахгуманізму та толерантного ставлення. Невіра у цілющусилу доброго слова, доброзичливого та уважного став-лення до осіб, позбавлених волі, власного прикладупобудови гармонійних безконфліктних стосунків у рам-ках правового поля заважає пенітенціаристам, вихова-ним на традиціях старої пенітенціарної школи,адекватно сприймати вимоги сьогодення щодо зміниінструментів виконання професійних обов’язків. Такимчином, однією з умов кардинальної трансформації за-старілих уявлень пенітенціаристів про зміст і мету про-фесійної діяльності є активна участь у цьому процесіпрофесорсько-викладацького складу вищих навчаль-них закладів та викладачів училищ професійної підго-товки відомчого персоналу, зорієнтованих надосягнення гуманістичної спрямованості професійногонавчання – найголовнішої характеристики професійноїмайстерності педагога, спрямованої на особистістьіншої людини, утвердження словом і працею найвищихдуховних цінностей, моральних норм поведінки й міжо-собистісних стосунків [2].

Необхідність підготовки фахівців нової формаціїдля вітчизняної пенітенціарної системи, що йде шляхомреформування, підштовхує до пошуку ефективнихформ і методів опанування навчального матеріалу в ау-диторіях дорослими учнями, які мають власний профе-сійний досвід та бачення щодо шляхів вирішенняпоставлених державою завдань. Сучасний пенітенціа-рист повинен не лише добре орієнтуватися у змістінових законів, нормативно-розпорядчих актів, держав-них проектів, реалізація яких сприятиме позитивнимзмінам в у їхній професійній діяльності, але й форму-ванню вмінь бачити та адекватно інтерпретувати пси-холого-педагогічні аспекти таких трансформацій, щонаближують вітчизняну в’язничну систему до європей-ської системи перевиховання засуджених, їх успішноїсоціалізації. Гуманістична спрямованість професійної ос-віти пенітенціарного персоналу, що є вимогою сього-дення, потребує об’єднання зусиль педагогів,передусім юристів та психологів, у справі його переорі-єнтації на нову ідеологічну, методологічну основу здійс-нення професійної діяльності, формування новоїпрофесійної свідомості. Зокрема у Хмельницькому учи-лищі запроваджено проведення у слухацьких аудито-ріях бінарних лекційних, семінарських занятьвикладачами різних дисциплін, що працюють над удос-коналенням знань, вмінь та компетентностей у молод-

Олена Сахнікперший заступник начальника училища, начальник навчального відділу

Хмельницького училища підвищення кваліфікації та перепідготовкиперсоналу ДКВС України

ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇКОМПЕТЕНТНОСТІ СУЧАСНОГО ПЕНІТЕНЦІАРИСТА:

ДОСВІД ХМЕЛЬНИЧЧИНИ

Тери

торі

я ус

піху

№2

– 20

16

24

шого начальницького складу установ виконання пока-рань (слідчих ізоляторів) за модулями фахової, правовоїта психолого-педагогічної підготовки. Всебічний роз-гляд навчальних тем, їх юридична, педагогічна та пси-хологічна інтерпретація дозволяють побачитибагатоаспектність, багатогранність функцій пенітенціа-риста, покликаного працювати у нових умовах на за-садах беззаперечної поваги до вимог законів таодночасно гумананного, толерантного ставлення доосіб, позбавлених волі.

Мотивуючи слухачів до усвідомлення та прийняттянової парадигми функціонування пенітенціарного пер-соналу з орієнтацією на загальнодержавні вимоги, не-обхідності удосконалення набутих ними раніше знань івмінь, викладачами Хмельницького училища до спів-праці запрошуються представники професорського-викладацького складу вищих навчальних закладів,працівники державних та військових відомств. Так, уп-родовж 2015–2016 років навчальним закладом укла-дено угоди про співпрацю з Національною академієюДержавної прикордонної служби України ім. Б. Хмель-ницького, Департаментом спеціалізованої підготовки такінологічного забезпечення Державної фіскальноїслужби України, Хмельницьким обласним стрілецько-спортивним клубом, Хмельницьким національним уні-верситетом, військовою частиною 3053 Національноїгвардії України, що дислокуєься у місті Хмельницькому,Хмельницьким обласним інститутом післядипломної педагогічної освіти. Активно співпрацюють викладачінавчального закладу і з Головним управлінням Націо-нальної поліції у Хмельницькій області, зокрема з йогоКінологічним центром. У рамках укладених угод відбу-ваються тренінги, бінарні та виїзні заняття для слухачівучилища, взаємообмін досвідом організації та прове-дення навчального процесу з урахуванням сучаснихвимог практики до рівня підготовки фахівців різнихструктур державного значення.

Під час спілкування із запрошеними до співпраціпартнерами слухачі Хмельницького училища мають на-году гостро відчути те, що пенітенціарна реформа маєбагато спільного з трансформаціями, які відбуваютьсяв інших силових структурах та відомствах. Закономірніта своєчасні зміни, що стосуються функціонування пер-соналу кримінально-виконавчої служби, Державноїприкордонної служби України, Національної поліції таНаціональної гвардії України, Державної фіскальноїслужби України, є взаємопов’язаними та взаємообу-мовленими процесами. Зокрема у Стратегії розвиткуДержавної прикордонної служби, схваленій розпоряд-женням Кабінету Міністрів України від 23 листопада2015 р. №1189-р [3], Стратегії розвитку органів внут-рішніх справ України та Концепції першочергових за-ходів реформування системи Міністерства внутрішніхсправ, затверджених розпорядженням Кабінету Мініс-трів України від 22 жовтня 2014 р. №118-р [4] прого-лошені єдині підходи до побудови персоналом цихструктур партнерських стосунків із населенням, мо-ральні та етичні принципи організації та здійснення про-фесійної діяльності. Зміна стилю спілкування згромадянами з адміністративного на партнерський, об-рання працівниками державних структур сервіснихформ та методів організації такої співпраці обумовленазагальнодержавною тенденцією щодо подальшої де-

мократизації суспільства, зміцнення ідеї його об’єд-нання навколо загальнолюдських цінностей.

Ефективним для справи удосконалення на-вчально-освітнього процесу в Хмельницькому училищі,розвитку професійних компетентностей слухачів є івстановлення професійних контактів з громадськимиорганізаціями, члени яких є справжніми майстрамисвоєї справи та володіють безцінним досвідом, доціль-ним для застосування в практичній діяльності праців-ників установ виконання покарань та слідчихізоляторів. Яскравим прикладом такої продуктивноїспівпраці є семінар-практикум на тему «Прикладна фі-зична підготовка працівників правоохоронних та вій-ськових структур з елементами самозахисту», щовідбувся на території училища 30 вересня 2016 р. заучастю заслуженого тренера України, майстра спортуМіжнародного класу з військово-спортивних багато-борств, майстра ІІІ Дану з рукопашного бою, VI Дану звійськово-спортивних багатоборств, керівника школирукопашного бою, бойового багатоборства та само-оборони «Самсон право» Гаррія Осєдлевича, який провів майстер-клас з урахуванням специфіки фун-кціонування працівників правоохоронних структур тавійськовослужбовців Національної гвардії України. Нацей семінар-практикум було запрошено представниківвсіх силових, військових та державних відомств, зякими укладено угоди про співпрацю, з метою спіль-ного набуття необхідних професійних умінь та обгово-рення проблем, що стосуються мінімізації випадківзастосування фізичної сили по щодо об’єктів професійного впливу під час виконання службових обов’язків.

Здійснювати якісну освіту дорослих неможливобез систематичного удосконалення професійної майс-терності самих викладачів. У Хмельницькому училищівідбувається значна кількість заходів за участю та запідтримки викладацького складу Хмельницького об-ласного інституту післядипломної педагогічної освіти.Популярними темами обговорення на круглих столам,тренінгах, що проводяться на базі училища та інституту,є ті, що стосуються вибору ефективних форм організа-ції навчально-освітнього процесу в аудиторіях дорос-лих учнів, розвитку комунікативних якостейпедагогічного мовлення, удосконалення елементів про-фесійного спілкування в режимі online, проблем,пов’язаних з успішним використанням педагогами ін-формаційно-комунікаційних технологій. Формою такоїспівпраці був семінар-практикум на тему «Як утриму-

На фото: Гаррій Осєдлевич та Олена Сахнік підчас підведення підсумків семінару-практикуму.

Тери

торі

я ус

піху

№2

– 20

16

25

вати увагу слухачів в аудиторії. Психологічні прийоми»,який 10 травня 2016 р. відбувся в училищі за активноїучасті старшого викладача кафедри педагогіки та пси-хології Хмельницького інституту післядипломної педа-гогічної освіти Галини Войтович. Обрана нею формароботи з аудиторією у вигляді демонстрації та комен-тування практичних вправ, доцільних для проведеннязі слухачами під час відпрацювання модулю форму-вання психолого-педагогічної компетентності, дозво-лила викладачам та методичному складу навчальноговідділу плідно попрацювати в малих групах, на влас-ному досвіді переконатися в ефективності інноваційнихметодів навчання.

Удосконалюють набуті знання й практичні уміннявикладачі та методисти Хмельницького училища і підчас безпосереднього проходження курсів підвищеннякваліфікації на базі навчального закладу, Національноїакадемії Державної прикордонної служби України ім. Б. Хмельницького, програми яких зорієнтовані на останні вимоги щодо організації навчального процесуосвіти дорослих. Так, упродовж 2015–2016 рр. працю-вали над удосконаленням власної професійної майс-терності за напрямками «фізичне виховання», «право»,«кінологія», «організація роботи методичних кабінетів»6 представників викладацького та методичного складуучилища, що якісно вплинуло на проведення ними на-вчальних занять, організацію методичної роботи, здійс-нення необхідних контрольних функцій.

Окрема увага у Хмельницькому училищі приділя-ється питанням підтримки професійних стосунків викла-дацького складу з працівниками практичних підрозділівкримінально-виконавчої системи, що дозволяє орієнту-ватися в реаліях сучасного стану реалізації пенітенціар-ної реформи, проблемах, які зустрічаються на її шляхута пов’язані з якістю професійної підготовки відомчогоперсоналу. Так, протягом 2015-2016 рр. з метою на-буття нового професійного досвіду 6 викладачів учи-лища направлялись у триденні відрядження доХмельницького слідчого ізолятора, Шепетівської, Ізяс-лавської, Замкової, Райківецької виправних колоній уп-равління Державної пенітенціарної служби України уХмельницькій області, що сприяло структуруванню на-вчального матеріалу на практично орієнтованій основі.

Таким чином формування професійної компетен-тності сучасного пенітенціариста, здатного функціону-вати на якісно новому рівні, є складним та комплекснимпроцесом, який передбачає роботу не лише над удос-коналенням його професійно важливих якостей, а йкропітку працю викладацького складу навчальних за-кладів Міністерства юстиції України, спрямовану на під-вищення рівня власної педагогічної майстерності,пошук ефективних форм і методів педагогічної взаємо-дії з дорослими учнями [5]. Усвідомлюючи важливістьзавдань, які стоять перед відомчою освітою, педагогіч-ний колектив Хмельницького училища готовий і надалікрокувати шляхом створення якісної системи неперер-вної освіти пенітенціарного персоналу, як складової ос-віти дорослих, а також сприяти гуманізації йогопрофесійного навчання, зорієнтованого на підтриманнята втілення у повсякденному житті загальнолюдськихцінностей, принципів людиноцентризму та державно-громадського партнерства.

На фото: викладач циклу кінологічної підготовки училища Людмила Бартєнєва (четверта справа) після

закінчення курсів підвищення кваліфікаціїу Національній академії Державної прикордонної

служби України ім. Б. Хмельницького.

На фото: викладачі Сергій Савчук та Володимир Бруне-вич під час відвідування Райківецької виправної колонії.

Література:1. Указ Президента України «Про Концепцію дер-жавної політики у сфері реформування Державноїкримінально-виконавчої служби України» від08.11.2012 р. №631/2012 [Електронний ресурс]. –Режим доступу : http://kvs.gov.ua/Naukova_rada/Kon-cepcia.pdf2. Діордіященко О.В. Головні елементи педагогічноїмайстерності [Електронний ресурс]. – Режим доступу:http://www.rusnauka.com/5_NMIV_2009/Pedagog-ica/40652.doc.htm3. Розпорядження Кабінету Міністрів України від23.11. 2015 р. №1189-р «Про схвалення Стратегії роз-витку Державної прикордонної служби» [Електронний ресурс]. – Режим доступу:http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1189-20154. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 22жовтня 2014 р. №1118-р «Питання реформування органів внутрішніх справ України» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://police-reform.org/li-brary/rozporyadzhennya-kmu-v-d-22.10.2014-1118-r-schodo-pitannya-reform5. Концепція освіти дорослих в Україні / Укл.: Л.Б. Лук’янова – Ніжин: ПП Лисенко М.М., 2011. – 24 с.[Електронний ресурс]. – Режим доступу:http://lib.iitta.gov.ua/5474/1/Концепція.pdf.

Тери

торі

я ус

піху

№2

– 20

16

26

Ключовим завданням ді-

яльності системи органів кри-

мінально-виконавчої системи

України є виправлення та ре-

соціалізація засуджених [1].

У вітчизняному та міжнародному науковому сере-

довищі тривалий період ведеться дискусія щодо реа-

білітаційних можливостей в’язниці. Проте вивчення

сучасного світового досвіду свідчить, що зменшити рі-

вень повторної злочинності можливо тільки за умови

науково-обґрунтованої діагностики особистості зло-

чинця і надання на основі неї персональної реабіліта-

ційної допомоги. По-перше, роботу із такою особою

необхідно розпочинати із ґрунтовного вивчення, діаг-

ностики біологічних, психологічних, соціальних, ду-

ховно-моральних передумов криміногенної (девіантної)

поведінки, що у світовій практиці номінується оцінкою

ризиків і криміногенних потреб. По-друге, узагальнені

результати цієї оцінки повинні стати основою досудової

доповіді (звіту) уповноваженої на це особи, як правило,

працівника служби пробації. По-третє, досудова допо-

відь (звіт) обов’язково повинна враховуватись судом

при винесенні вироку суду, а головне – на його основі

повинна будуватись вся подальша виховна та реабілі-

таційна робота із засудженим, правопорушником. Су-

часною світовою наукою доведено, що лише таким

чином розроблена програма індивідуально-виховного

впливу з підібраним персонально набором корекційних

тренінгових програм є ефективною [2], [3].

Застосування сучасних світових підходів до ро-

боти із людьми, які опинилися у конфлікті із законом,

дає можливість створити реальні умови для переходу

від «карального» до «виправного» напряму діяльності

правоохоронних органів, який засновано на відповід-

них класичних та сучасних наукових підходах [5].

Саме на таких засадах в Україні має працювати

новий інститут у сфері виконання кримінальних пока-

рань, що має назву «пробація» – система наглядових та

соціально-виховних заходів, що застосовуються за рі-

шенням суду та відповідно до закону до засуджених,

виконання певних видів кримінальних покарань, не

пов’язаних з позбавленням волі, та забезпечення суду

інформацією, що характеризує обвинуваченого [4].

Законодавцем на персонал зазначеної нової пенітен-

ціарної інституції покладено ряд важливих завдань,

таких, як: підготовка досудових доповідей щодо обви-

нувачених; здійснення нагляду за засудженими до по-

карань у виді позбавлення права обіймати певні посади

або займатися певною діяльністю, громадських робіт,

виправних робіт, особами, яким покарання у виді об-

меження волі або позбавлення волі на певний строк

замінено покаранням у вигляді громадських або ви-

правних робіт, особами, звільненими від відбування по-

карання з випробуванням, звільненими від відбування

покарання вагітними жінками і жінками, які мають дітей

віком до трьох років; виконання певних видів покарань,

не пов’язаних з позбавленням волі; направлення за-

суджених до обмеження волі для відбування пока-

рання до виправних центрів; реалізація пробаційних

програм стосовно осіб, звільнених від відбування по-

карання з випробуванням; проведення соціально-ви-

ховної роботи із засудженими; здійснення заходів з

підготовки осіб, які відбувають покарання у вигляді об-

меження волі або позбавлення волі на певний строк,

до звільнення; реалізація інших заходів, спрямованих

на виправлення засуджених та запобігання вчиненню

ними повторних кримінальних правопорушень [4].

Специфіка завдань пробації обумовлює вимоги

щодо професійної компетентності її працівників. Саме

тому, в рамках реалізації визначеного Стратегією ре-

формування судоустрою, судочинства та суміжних

правових інститутів на 2015–2020 рр. завдання

забезпечення якісної професійної первинної та спеціа-

лізованої підготовки персоналу пробації на базі Біло-

церківського училища професійної підготовки

персоналу ДКВСУ вперше в Україні розпочато профе-

сійну підготовку майбутнього персоналу вітчизняної

служби пробації. У відповідні навчально-професійні

програми включено такі теми, як: комунікативні навички

та мотиваційне інтерв’ювання, оцінка ризиків скоєння

повторно кримінального правопорушення, когнітивно-

поведінкове втручання та просоціальне моделювання,

ведення випадку клієнта (кейс-менеджмент), проба-

ційні програми тощо [5].

Навчання слухачів здійснюється за очною та очно-

дистанційним формами навчання. Станом на 01.11.2016

р. в училищі вже проведено навчання 1 436 майбутніх

офіцерів пробації за двома новими 12-денними на-

Євгеній Івашевкандидат юридичних наук, в.о. начальника циклу підготовки персоналу пробації

Білоцерківського училища професійної підготовки персоналу ДКВС України

ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇКОМПЕТЕНТНОСТІ ПРАЦІВНИКІВ ПРОБАЦІЇ:

ВІТЧИЗНЯНА ПРАКТИКА

Тери

торі

я ус

піху

№2

– 20

16

27

вчальними програмами (окремо для роботи з неповно-

літніми 794 працівники та дорослими злочинцями). За

розробленою розширеною 16 тижневою навчальною

програмою з первинної професійної підготовки І етап

навчання пройшло 149 працівників пробації. Це на-

вчання здійснюється за очно-дистанційною формою і

повинно бути завершеним до 24.12.2016 р. На 2017 р.

заплановано навчання 300 працівників пробації за

програмами спеціалізованих короткострокових курсів

та 300 працівників за очно-дистанційною формою на-

вчання.

Заняття з працівниками пробації здійснюється за

методами та технологіями освіти дорослих з викорис-

танням сучасних мультимедійних засобів навчання. На-

вчання за дистанційними технологіями здійснюється на

базі серверу дистанційного навчання – Спеціальної ін-

формаційно-комунікаційної системи. З огляду на спе-

цифіку навчання дорослих при проведенні занять

активно використовується досвід самих слухачів, прак-

тичних працівників кримінально-виконавчих інспекцій.

Оскільки надважливим для Україні є співпраця із

країнами, де інститут пробації має тривалу та резуль-

тативну історію, училище активно співпрацює з проек-

том Європейського Союзу «Підтримка реформ у сфері

юстиції України» та українсько-канадським проектом

«Реформування системи кримінальної юстиції щодо не-

повнолітніх в Україні» щодо удосконалення змісту під-

готовки персоналу органу пробації, навчальних

програм та навчальних посібників.

Провідні експерти вказаних проектів (колишній за-

ступник директора виправної служби Хорватії Весна

Бабіч, тренер із Великої Британії з питань організації ро-

боти служби пробації Ендрю Бернхард, радник про-

екту РСКЮ з пробації для неповнолітніх Гейл Стідз,

керівник програм організації ім. Джона Говарда, кон-

сультант проекту РСКЮ з гендерних питань і право-

суддя щодо неповнолітніх Айда-Джейн Греам тощо)

перманентно проводять робочі зустрічі та тренінгові за-

няття із викладачами училища, які безпосередньо за-

діяні у підготовці та проведенні занять із персоналом

пробації.

Література:

1. Кримінально-виконавчий кодекс України [Елек-тронний ресурс]. – Режим доступу:http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1129-15.2. Дотримання прав людини у пенітенціарній си-стемі України / К.А. Автухов, А. П. Гель, М. В. Романов,В. О. Човган, І. С. Яковець; за заг. ред. М.В. Романова.– Харків : ТОВ «ВИДАВНИЦТВО ПРАВА ЛЮДИНИ»,2015. – 480 с.

3. Ягунов Д. В. Європейські правила пробації: пере-клад, тлумачення та допоміжні матеріали [Електрон-ний ресурс]. – Режим доступу:http://dmytro-yagunov.at.ua/news/prob_rules/2013-11-20-220.4. Закон України «Про пробацію» [Електронний ре-сурс]. – Режим доступу:http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/160-19.5. Івашева Т.В. Виправлення і ресоціалізація засуд-женого – ключова мета роботи пенітенціаріїв // Ма-теріали міжнар. наук.-практ. конф. «Актуальніпроблеми модернізації законодавства та освіти в умо-вах євро інтеграційного поступу України» – Чернігів,2016. – С. 92-94.

КНИ

ЖКО

ВА

ПО

ЛИ

ЦЯ

Образование молодежи и взрослых в тюрь-мах : опыт из Центральной Азии, ЮжнойАмерики, Северной Африки и Европы / ТаняЧервински, Ева Кениг, Татьяна Заиченко(ред.). – Бонн : Ін-т по міжнародному співро-бітництву Німецької Асоціації народних уні-верситетів, Б. р. в. – 150 с.

У всьому світі засуджені не мають або маютьобмежений доступ до освіти, і ще рідше маютьможливість одержати якісну освіту.

У запропонованій книзі подано характери-стику процесу «освіта у в’язницях». Мова йдепро те, що освіта ув’язнених повинна відпові-дати передовій практиці й принципам навчанняпротягом усього життя, бути доступною, направ-леною на розвиток людини. Для такої освіти по-винні бути створені можливості, як у в’язницях,так і поза в’язницями. Цінністю книги є роз-криття досвіду навчання ув’язнених у різнихкраїнах світу: Узбекистані, Киргизстані, Таджи-кистані, Білорусі, Україні, Македонії, Марокко,Болівії. Автори піднімають проблему підготовкивчителів для роботи з ув’язненими, подають ре-комендації Комітету Міністрів держав-членівРади Європи з організації навчання дорослих ув’язницях.

Рекомендована книга спрямована на підви-щення рівня знань, розуміння необхідності ор-ганізації освіти дорослих у в’язницях,удосконалення співробітництва в галузі освітидорослих на міжнародному рівні.

Тери

торі

я ус

піху

№2

– 20

16

28

Право на освіту є одним ізконституційних прав кожногогромадянина країни, в томучислі і засуджених. Це право,

як і інші права, чітко регламентуються Кримінально-ви-конавчим кодексом України. Разом з тим, більшістьправ у зв’язку з відбуванням покарання у вигляді по-збавлення волі певною мірою зазнають деяких змін таобмежень.

Право на освіту передбачене Статтею 53 Консти-туції України. Стосовно засуджених це право реалізу-ється через норми Cт. 125-126 КВК України, якіпередбачають, що у колоніях відповідно до законів Ук-раїни «Про освіту» (1991 р.), «Про загальну середню ос-віту», «Про професійно-технічну освіту» (1998 р.), «Провищу освіту» (2014 р.), для засуджених забезпечуєтьсядоступність і безоплатність здобуття повної загальноїсередньої освіти. Крім того, поступові кроки з онов-лення структури та змісту навчання засуджених такожпередбачені у «Концепції розвитку дистанційної освіти»(2000 р.), «Національній доктрині розвитку освіти у ХХІстолітті» (2002 р.).

Загалом сучасна пенітенціарна наука розглядаєосвіту як невід’ємну частину виконання кримінальнихпокарань і умову успішної реінтеграції в суспільствогромадян, що скоїли кримінальні злочини. Пенітенціарнаслужба України наголошує, що засудженим, які бажа-ють підвищувати свій загальноосвітній рівень, неза-лежно від їхнього віку, створюються умови длясамоосвіти. Їм надається можливість навчання в загаль-ноосвітніх навчальних закладах колоній, які створю-ються місцевими органами виконавчої влади таорганами місцевого самоврядування відповідно до їхніхпотреб і за наявності необхідної матеріально-технічноїта науково-методичної бази, педагогічних кадрів у по-рядку, встановленому Кабінетом Міністрів України [1].Так, за статистичними даними пенітенціарних органівстаном на 1 вересня 2016 р., в Україні з-поміж 148 ус-танов виконання покарань при 75 функціонують про-фесійно-технічні заклади. Загальноосвітнє навчаннязасуджених та осіб, узятих під варту, забезпечують 124загальноосвітні навчальні заклади [2]. У 51% усіх закла-дів виконання покарань діють професійно-технічні за-клади та у 84% установ засуджені можуть здобутисередню освіту.

Однак, ці цифри набагато нижчі за середній показ-ник у високорозвинених країнах. Крім того, незва-жаючи на позиціонування реформ у системі покараньв Україні, зміни відбуваються невисокими темпами ілише в окремо взятих установах, тобто на регіональ-

ному рівні. Для проведення масштабних змін в освіті за-суджених необхідний комплекс заходів і відповідне за-конодавче забезпечення саме цієї категорії дорослих.Доцільним у цьому сенсі є вивчення зарубіжного до-свіду, зокрема досвід освітньо-реабілітаційних заходівдля ув’язнених у США.

Звернення до зарубіжного досвіду зумовлене від-сутністю аналогічних праць у вітчизняному науково-пе-дагогічному просторі. Українські дослідники Л. Ганіна, Н.Калаiник, В. Кривіша, Р. Дрозд, О. Северин, В. Феуєрманта інші вивчають загальні питання навчання засудженихв Україні.

Відтак аналіз сучасного досвіду реабілітації та ос-віти засуджених здійснимо на прикладі засуджених закримінальні злочини та за розповсюдження наркотич-них засобів, які відбувають покарання у в’язницяхштату Каліфорнія, США.

Нині у США в’язниці коштують суспільству близько35 млрд $ на рік , що приблизно в два рази більше на-ціонального бюджету, що виділяється на добробут на-селення. Згідно з останніми даними, лише Каліфорніяутримує більше ув’язнених у своїх в’язницях, ніж Фран-ція, Великобританія, Німеччина, Японія, Сінгапур і Нідер-ланди разом узяті, хоча названі країни у сукупностімають в десять разів більше населення, ніж Каліфорнія[3]. Статистика свідчить про зростання кількості засуд-жених віком до 28 років. Для того, щоб знову увійти всуспільство і стати законослухняними громадянами, юнідорослі-злочинці повинні мати таку можливість. Вирі-шальне значення для забезпечення можливості набутинеобхідних навичок і впевненості для досягнення успіхуу суспільстві має ефективна система реабілітації та ос-віти для злочинців [4].

Існує ціла низка реабілітаційних програм для за-суджених та достроково звільнених. Більшість злочин-ців зобов'язані відвідувати протикримінальні та/абопротинаркотичні програми реабілітації в рамках угодиїх умовно-дострокового звільнення. Однак аналіз ста-тистики рецидивів свідчить, що ці програми часто вва-жалися безрезультатними. Хоча було кількаорганізацій, які намагалися вирішити ці питання, жодназ їх програм не була повністю успішною, зокрема в Ка-ліфорнії, за винятком Фонду Делансі Стріт (DelanceyStreet Foundation). Ця організація була заснована МіміСілберт (Mimi Silbert) та Джоном Махером (John Maher)у 1971 році. Мімі Сілберт спеціалізувалася на криміно-логії і працювала тюремним психологом. Саме насвоєму робочому місці вона спостерігала часто трагічнінаслідки класичної системи покарань. Джон Махер,колишній засуджений, запросив Мімі приєднатися до

Світлана Бабушкод. п. н., доцент

Національного університету фізичного виховання і спорту України

ОСВІТНЯ ПРАКТИКА В’ЯЗНИЦЬ КАЛІФОРНІЇ

Тери

торі

я ус

піху

№2

– 20

16

29

нього у створенні центру з кримінальної реабілітації тапрофесійної підготовки.

Фактично, програма Делансі Стріт розпочала своєіснування з чотирьох наркоманів у квартирі в Сан-Франциско. Наприкінці 1972 р. вже біля 100 колишніхкримінальників згуртувалися задля своєї реабілітації усуспільстві. Об’єднавши свої доходи і допомагаючиодин одному, незабаром вони спромоглися купити ста-рий маєток у Пасіфік Хайтс (Pacific Heights).

Створена М. Сілберт організація розробила цілкомновий підхід до реабілітації колишніх засуджених, згідноз яким відповідальність за свою реабілітацію покладенана самих злочинців. М. Сілберт, критикуючи багато реа-білітаційних програм, які фінансуються державою,стверджує, що ув’язнені отримують все, що їм потрібно,а платники податків це оплачують. За таких умов самізасуджені не несуть жодної відповідальності. Тому не-дивно, що, коли вони виходять, знову повертають настежку злочинності [3].

Програма Делансі Стріт зовсім відмінна від класич-них моделей реабілітаційну систему. Ця організаціянадає самодопомогу центрам освіти за місцем прожи-вання колишніх наркоманів і ув'язнених. Організаціязнаходиться на самофінансуванні. Працює кілька ко-мерційних підприємств, на яких зайнято понад 1000мешканців, і які розташовані в п’яти районах всією краї-ною: Нью-Мексико, Нью-Йорку, Північній Кароліні, Лос-Анджелесі і в Сан-Франциско, де і знаходитьсяштаб-квартира. Колишні ув’язнені живуть у відокрем-лених кампусах, найбільший з яких знаходиться саме вСан-Франциско. Вік його мешканців коливається між18 та 68 роками, з них 1/3 – афро-американці, 1/3 –іспаномовні і 1/3 – англомовні екс-засуджені. Пересіч-ний мешканець – це наркоман зі стажем понад 10років, який побував у в’язниці 4 рази. Багато мешканцівбули членами банди, і більшість з них належать до най-бідніших верств населення упродовж декількох поко-лінь. Приблизно сімдесят відсотків (70%) жителів єумовно-звільненими або проживають у такому кампусіяк альтернатива позбавлення волі. Решта тридцять відсотків (30%) були безхатченками до проживання укампусі. Середній мешканець функціонально непись-менний і некваліфікований. Мінімальний термін перебу-вання у такому кампусі – два роки, проте середнятривалість перебування ближче до чотирьох. З мо-менту свого заснування, понад 10 000 чоловіків і жінокуспішно реабілітувалися і адаптувались до суспільствав якості юристів, водіїв вантажівок, продавців, медичнихпрацівників, ріелторів, механіків, тобто законослухня-них громадян, які сплачують податки [3].

Щоб стати мешканцем кампусу Делансі Стріт, по-тенційний кандидат має написати лист, скласти уснийчи письмовий іспит та пройти співбесіду у формі ін-терв’ю. І хоча ці кроки є формальністю, нові мешканцімають скласти присягу, щоб поселитися в кампусі Де-лансі Стріт на 2 роки. Упродовж цих років вони повинніотримати освіту, еквівалентну середній школі та здо-бути 3 різних уміння, які затребувані ринком. Крім ака-

демічної і професійної підготовки, мешканці кампусутакож набувають міжособистісні та соціальні навичкивиживання, які охоплюють нові відносини, цінності, по-чуття відповідальності і самостійності, необхідної, щоббути корисним членом суспільства. Однією з найбільшважливих особливостей програми є те, що кампу Де-лансі Стріт є вільним від наркотиків і алкоголю. За до-триманням правил стежать самі мешканці. Тих, хтопорушує установлені правила, просять залишити кам-пус [3, 5].

Організація функціонує за принципом «кожен на-вчає іншого», старожили допомагають новачкам. Ство-рення системи наставництва створює ієрархічнуструктуру. Новачкам у кампусі доручають малокваліфі-ковані господарські роботи. Усі мешканці працюють якєдина команда. У процесі зміни ставлення і прийняттяпринципів організації мешканці усвідомлюють їх ваго-мість і поступово трансформуються у «випускників», от-римуючи більш кваліфіковані завдання, і нарешті самістають наставниками «менті» (підопічних). Ідея цієї сис-теми полягає у створенні нового образу для мешканцякампусу. Нові мешканці повинні зробити короткі зачіски,носити костюм і навіть змінити свою манеру ходьби. Їхпросять діяти, ніби вони є високопоставленими грома-дянами або успішними керівниками, навіть якщо воничасто відчувають протилежне. Сенс цього правила по-лягає в тому, щоб мешканці мали почуття гордості засебе через зовнішнє наслідування та ініціювали урокищодо формування відповідальності.

Деласі Стріт пропонує ряд освітніх програм, при-значених для ефективної реабілітації. Спочатку відбу-вається навчання за вибором. Мешканцям пропонуютьможливість вибрати новий спектр умінь, яких вони хо-тіли б набути додатково з загальною середньою осві-тою. Ці уміння можуть бути набуті у сфері механіки,друкування, обробки даних, приготування їжі, а такожінших видів діяльності.

Мешканці також можуть розвинути уміння міжосо-бистісного спілкування. Вони самостійно обирають, чимзайнятися на дозвіллі: грати в баскетбол або інший видспорту, виїжджати на природу, організовувати бар-бекю. Ідея полягає в тому, щоб допомогти мешканцямвзаємодіяти, розвивати дружні відносини і стати більшвідкритими, не приховувати свій стан. Наприкінці пер-шого року мешканці відвідують марафонські сесії з такзваного «розсіювання», щоб допомогти їм позбутися ве-личезної провини за те, що вони зробили в минулому.Нарешті мешканці залучають до волонтерської спіль-ноти або соціальної роботи з іншими жителями, на-приклад, до участі у найрізноманітніших проектахдопомоги літнім людям чи праці з молодими людьми вбідних районах [5].

Найбільш цікавим аспектом Делансі Стріт є фун-кціонування на засадах самофінансування. Адже, ор-ганізація має низку підприємств, які виплачуютьзаробітну плату резидентам кампусу та надають під-тримку житловому будівництву. У кампусі Делансі Стрітпрацює ресторан, бізнес із перевозення, друкарня,

Тери

торі

я ус

піху

№2

– 20

16

30

бізнес з виробництва і продажу різдвяних виробів таінші підприємства, які заробляють понад 10 млн. $ нарік по всій країні. Прибуток цього проекту становитьблизько 3 млн. $. Все, починаючи від будівлі до дверейі меблів або побудовано, або куплено або було пожер-твувано і нічого не коштує платникам податків. Пока-зовим свідченням ефективності діяльності фонду єкомплекс, побудований у Сан-Франциско. Будівля, якабула збудована винятково на кошти резидентів, вар-тувала всього в 5 млн. $, при оціночній вартості понад30 млн. $. Будинок площею 370000 квадратних футів,містить 177 квартир, а також конференц-зали, кіноте-атр, басейн і місце для нових та функціонуючих підпри-ємств [2].

Результати програми Делансі Стріт досить вра-жаючі. Зокрема понад 80% мешканців залишаються упрограмі упродовж повних двох років, більшість зали-шаються на 4 роки. В історії програми ніколи не булоактів насильства або злочинної поведінки, а реабіліта-ція наркоманів є достатньо успішною. Випускники про-грами стали поважними членами суспільства. Значноюмірою, випускники Делансі Стріт за своєю кількістю тауспіхами набагато перевершили всі очікування, і є без-умовним свідченням того, що реабілітація кримінальни-ків можлива [5].

Майбутнє проекту Делансі Стріт залишається оп-тимістичним. Крім продовження основних напрямів ді-яльності, Фонд почав ініціювати нові заходи щодозбільшення фінансування і прибутків. Одна із ініціативполягає в тому, щоб наблизитися до «великого бізнесу»,тобто відкрити більше роздрібних магазинів навколосвоїх центрів. Вони сподіваються залучити відомихлюдей, установити знижки у роздрібних магазинах, вяких резиденти будуть навчатися працювати. Ідея по-лягає у поєднанні навчання і практики, що у майбут-ньому надасть резидентам можливість реалізувативласний бізнес у зовнішньому світі. Відтак, Фонд більшактивно, ніж будь-коли раніше, набирає нових учасни-ків програми. Було сформовано нову спілку з Каліфор-нійським департаментом виправних установ, через якуі завдяки якій проводяться інтерв’ю з ув’язненими ув’язниці Сен Квентін перед їх звільненням. Ув’язненімають альтернативу повернутися у своє колишнєжиття, назад на вулицю, чи обрати реабілітацію за про-грамою Делансі Стріт.

Як свідчить практика реабілітації ув’язнених у США,для того, щоб здійснювати їх навчання, виправні уста-нови потребують два основних компоненти: навчаль-ний матеріал і людський капітал. Основною умовоюзабезпечення освіти для ув’язнених є наявність фінан-сів та бажання здійснювати таку діяльність. Проте ос-віта може надаватися ув’язненим навіть при відсутностіспеціального фінансування. Крім того, потенційно де-шевшою альтернативою у нинішній моделі освіти у в’яз-ницях стало дистанційне навчання. На базовому рівнідистанційне навчання може здійснюватися за допомо-гою стандартного ТВ і відеотехнологій, які вже доступнів американських в’язницях. Ув’язнені можуть дивитися

фільми і мають доступ до відеомагнітофонів і/або DVD-пристроїв для такої діяльності. Це ж обладнання можебути використано, щоб запропонувати відеокурси врамках дистанційного навчання.

Для проведення дистанційного навчання не по-трібно штатних працівників, а лише наставник, якийпройшов попередній курс, може запропонувати реко-мендації та відповідати на питання упродовж всьогокурсу. Матеріал курсу також можна опанувати при ну-льових додаткових витрат держави. Державні універси-тети і коледжі на сьогодні пропонують низку популярнихкурсів на відеоплівці. Цей навчальний матеріал є влас-ністю держави і може бути використаний у виправнихустановах для навчання ув’язнених за широкою тема-тикою. Ув’язнені повинні мати доступ до таких курсів, об-рати один із них на вибір та у результаті завершитинавчання із отриманням відповідних сертифікатів про ос-віту, а також набути уміння, які відкривають ширші мож-ливості для роботи в майбутньому. Наприклад, типовийколедж у Каліфорнії (Санта-Роза Junior College) пропонуєсертифікати з різних предметів, починаючи від управ-ління малого бізнесу до веб-графічного дизайну.

Широке розповсюдження інформаційно-комуніка-ційних технологій містить значний освітній потенціал дляреабілітації ув’язнених. Одним із прикладів ефектив-ності використання цифрових технологій для навчанняув’язнених є доступна онлайн-програма, розробленаUC університетом. Шкільна система штату Каліфорніямає велику онлайн-програму, яка на даний час до-ступна у всіх закладах покарань штату. Як згадувалосяраніше, у Каліфорнії популярними є курси з комп’ютер-ної освітньої програми, доступні для умовно чи достро-ково звільнених. Ці курси, спеціально розроблені длянавчання дорослих є надзвичайно успішними. З роз-витком технологічної інфраструктури виправних уста-нов навчальні програми на основі доступнихкомп’ютерних курсів можуть бути передані і викорис-тані нинішніми ув’язненими.

Загалом електронні освітні курси для ув’язненихможуть пропонуватися через Інтернет, відео-конфе-ренції, вебінари і супутникове телебачення. Але самезавдяки інтернету та веб-технологіям дистанційні курсинабули поширення і популярності.

Так, сотні американських коледжів і корпораційпроводять наживо навчальні курси по всій мережі. Існуєбезліч онлайн-кампусів з широким розмаїттям навчаль-них програм. Інтернет-технології стали доступним, зруч-ним способом для поглиблення своїх знань, придбаннянавичок і повноважень. Веб-інструкція доступнавсюди, де є комп’ютер, підключений до Інтернету. Он-лайн-курси можуть бути безкоштовними або платними.Деякі призводять до традиційного академічного сту-пеня або професійної сертифікації; інші призначені дляформування конкретних умінь.

Серед безлічі різних каталогів зі списком різних ре-сурсів варто назвати «Викладання і навчання в Інтер-неті», який містить перелік онлайн-курсів з коледжів,університетів і комерційних навчальних закладів США.

Тери

торі

я ус

піху

№2

– 20

16

31

Технічний коледж штату Вісконсін розробив окремі мо-дулі для дистанційного навчання, серед яких є модулі,що заохочують слухачів до студіювання джерел – книгі статей у паперовому і цифровому форматі.

Для того, щоб отримати освітній рівень або всту-пити до академічної програми, ув’язненим необхідно по-дати заяву про прийом чи вступ. Віртуальнийуніверситет Каліфорнії пропонує тури онлайн-курсів відкількох кампусів-учасників і направляє на один із он-лайн бібліотечних каталогів. Університет Фенікса такожпропонує засудженим широкий вибір освітніх програмдля здобуття освітнього рівня бакалавра та магістра.Ув’язнений сам може вибрати стиль навчання – онлайн-групи у класі або віч-на-віч із наставником. Існуютьтакож можливості для навчання в Інтернеті на робочомумісці. Такі компанії, як Діджітал Сінк (Digital Think), ство-рили навчальну технічну програму, яка створена дляWeb і пропонує курси з розвитку комп’ютерних умінь.

Таким чином, освітній потенціал Інтернету на тере-нах США широко використовується для реабілітації за-суджених. Однак, крім переваг, освітніІнтернет-технології мають і низку викликів, які поглиб-люються в установах виконання покарань, зокрема ви-трати, пов’язані з використанням ув’язненими Інтернету,а також наявність самого комп’ютера у в’язницях. Нинілише кілька в’язниць у Каліфорнії мають ці критичноважливі ресурси. У результаті на сучасному етапі Інтер-нет не є таким привабливим засобом для навчанняув’язнених. Але освітяни-практики впевнені, що веб-освіта може виявитися успішним і недорогим засобомнавчання засуджених у майбутньому.

Для того, щоб ув’язнені могли навчатися дистан-ційно, адміністрації необхідно вирішити такі питання:- час – визначити, скільки часу потрібно для кож-ного курсу і яким чином ці заняття поставити у розкладжиття ув’язненого;- місце – вибрати місце для навчання, яке було бзручним і не містило відволікаючих факторів, де можнабуло б розмістити свої книги, зошити, довідники тощо;- ресурси – робочі зошити, підручники, папір, ручка,олівець, комп’ютер, відео-програвач чи DVD-програвач.

Крім того, дистанційне навчання потребує під-тримки учителя чи інструктора. Ця підтримка, без-умовно, не настільки значна, як відносини вчителя іучня. Проте хтось повинен бути поруч, щоб пояснитинавчальний матеріал, концепції і запропонувати допо-могу. Як мінімум, ця людина може бути іншим ув’язне-ним, який вже пройшов такий курс. Саме черезвідсутність миттєвого зворотного зв’язку і підзвітності здистанційного навчання, потрібна така підтримка, щобдопомогти ув’язненим залишатися зосередженими іопановувати навчальний матеріал.

Таким чином, проаналізувавши досвід реабілітаціїзасуджених у США через отримання освіти та набуттяпрофесійних навичок для подальшої успішної інтеграціїу суспільство, відзначимо позитивний досвід у цій ца-рині. Реабілітаційні програми, такі, як Делансі Стріт, до-вели свою ефективність і варті творчого використання

у вітчизняній практиці з урахуванням прогресивних здо-бутків освітян, які працюють із засудженими в Україні.

Література:

1. Ганіна Л. Реформування системи освіти дорослихзасуджених в Україні / Л. Ганіна // Освіта дорослихтеорія, досвід, перспективи. – 2011. – Т. 3(1). – С. 118-124.2. Державна пенітенціарна служба України: офіцій-ний веб-сайт [Електронний ресурс]. – Режим доступуh t t p : / / w w w . k v s . g o v. u a / p e n i t e n / c o n t r o l /main/uk/publish/article/628075 3. The California Prison and Rehabilitation System /J/Arbon, A. van den Toorn, J. Hockin et al [Електронний ресурс]. – Режим доступу:https://web.stanford.edu/class/e297c/poverty_preju-dice/citypoverty/california.htm 4. Северин О.А. Загальні педагогічні теорії та прак-тики освіти в пенітенціарній системі країн ЗахідноїЄвропи / О.А. Северин [Електронний ресурс]. – Режимдоступу: http://www.academia.edu/25626674 5. Delancey Street Foundation: official site [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.delanceystreetfoundation.org/

КНИ

ЖКО

ВА

ПО

ЛИ

ЦЯ

Чугай О.Ю. Професійна підготовка педаго-гічного персоналу для системи освіти дорослих: американський досвід : метод.рек. /О.Ю. Чугай. – Київ, 2015. – 51 с.

У методичних рекомендаціях з’ясовано тео-ретичні і практичні аспекти професійної підго-товки андрагогів, здійснено визначеннякомпетентності педагогічного персоналу для до-рослих, охарактеризовано форми і методи орга-нізації навчання, розкрито структурно-змістовіта процесуальні особливості підготовки педаго-гічного персоналу для системи освіти дорослихСША, а також проаналізовано можливості вико-ристання прогресивного американського до-свіду у вітчизняній системі освіти та визначеношляхи їх реалізації.

Методичні рекомендації мають практичнуспрямованість і призначені для науковців, вик-ладачів, студентів, управлінців у галузі освіти.

Тери

торі

я ус

піху

№2

– 20

16

32

«Східне партнерство» –політика Європейського Союзу(ЄС), що має на меті зміцненнястосунків зі східними сусідами

ЄС і є продовженням східного напряму чинної Європей-ської політики сусідства. «Східне партнерство» булоурочисто відкрито Європейським Союзом у Празі 7травня 2009 р. Водночас в Угоді про Асоціацію з ЄС із476 пунктів понад 100 стосується питань освіти і науки.

Як відомо, освіта дорослих є одним із ключових ви-кликів, і сьогодні весь цивілізований світ в освіті реалізуєпринцип навчання впродовж життя. Сучасний станринку праці актуалізує потребу підвищення кваліфікаціїфахівців або її зміни. Загальновідомим є те, що у країнахЄС людям доведеться змінювати професію 2-3, а то і 4рази впродовж життя, що зумовлює необхідність роз-витку так званих нових «міжгалузевих» професій. ДляУкраїни як однієї з пострадянських держав характернісвої виклики: військовий конфлікт візуалізував викликщодо працевлаштування вимушених мігрантів, адапта-ції військових – учасників бойових дій – до життя післядемобілізації, нестабільна економічна ситуація – адап-тація до мінливих умов життя на тлі масового безро-біття, старіння нації – забезпечення активногодовголіття осіб третього віку тощо. Продовжується по-глиблення дисбалансу між системою освіти і ринкомпраці. У таких умовах вкрай важливим є розвиток ос-віти для різних категорій дорослих.

Винятково важливу роль у розвиткові освіти до-рослих відіграють Літні академії. Зокрема, 21–28 серпня2016 р. відбулася Регіональна Літня Академія для пред-ставників країн Східного партнерства. Це п’ятий проект,організований за ініціативи і фінансової підтримки пред-ставництва DVV International в Україні – Інституту з між-народного співробітництва німецької асоціаціїнародних університетів DVV International. Йдеться проінноваційний захід для особистісної й інтелектуальноївзаємодії фахівців у галузі освіти дорослих, набуттянових умінь і навичок, здобуття знань для просуванняконцепції навчання впродовж життя, освіти дорослих.Проведення Академії є важливою подією у галузі освітидорослих в Україні, Республіці Молдова, Республіці Бі-лорусь. Цього року слухачі та експерти Академії зус-трілися у Латвії – центральній прибалтійськійбагатонаціональній країні, країні гостинних, надзви-чайно відкритих, патріотичних і працьовитих громадян.

Діяльність учасників та експертів Академії булоспрямовано на:• посилення визнання неформальної освіти, особ-

ливо в контексті професіоналі-зації освіти дорослих, за допо-могою взаємодії наміжнародному, національному,регіональному і місцевих рівнях;• підвищення якості й візуалізації неформальної ос-віти і формального навчання на місцевому рівні й спри-яння обміну досвідом і кращими практиками у галузіосвіти дорослих між країнами Східного партнерства;• аналіз поточної роботи у рамках Східного вікнапартнерства, обговорення можливостей нової євро-пейської програми освіти дорослих.

Тематичну спрямованість діяльності нинішньоїАкадемії окреслено питаннями професіоналізації ос-віти дорослих, що передбачає цілісний неперервнийпроцес становлення особистості фахівця. Інноваційнакультурно-просвітницька, освітня програми Академіїуможливила навчання, розвиток, самореалізацію учас-ників, дозволила у формальній і неформальній обста-новці обмінятися думками, досвідом з освіти дорослиху своїх країнах і за кордоном, презентованим пред-ставниками недержавних громадських організацій іформальних навчальних закладів, ознайомитися з но-вими технологіями інтерактивного навчання дорослих,відвідати відомі й пам’ятні місця Риги – найбільшогоміста країн Балтії, а також інших маленьких і великихміст і селищ країни.

У навчальному процесі в Академії органічно поєд-налися інтерактивні форми індивідуальної і групової роботи. Навчання спрямовувалося на підтримку підго-товки фахівців з освіти дорослих для посилення освітивпродовж життя в Україні, Республіці Молдова, Респуб-ліці Білорусь. На навчання до Академії було запрошенопонад 30 учасників, серед яких – співробітники націо-нальних офісів DVV International, представники недер-жавних громадських організацій, фахівці з розвиткулюдських ресурсів в освіті для дорослих із академічнихустанов і закладів неформальної освіти зазначенихкраїн, а також Узбекистану, Латвії, Литви.

Як теоретичні, так і практико орієнтовані склад-ники навчання були змістовними і пізнавальними. Вонидали змогу кожному учаснику зануритися у світ освітидорослих і завдяки актуальності розглянутих тем іпрактичних завдань побачити розмаїття навколиш-нього світу, досягти нових вершин, які дають можли-вість осягнути професійні горизонти, окреслити шляхиїх подолання й сміливо вирушати вперед. Учасникигруп працювали в командах, намагалися урахуватиточки зору й індивідуальну активність кожного. Усе це

Олена Аніщенкод. п. н., професор, завідувач відділу андрагогіки

Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих НАПН України

ПРОФЕСІОНАЛІЗАЦІЯ ОСВІТИ ДОРОСЛИХ:НОТАТКИ З РЕГІОНАЛЬНОЇ ЛІТНЬОЇ АКАДЕМІЇ

КРАЇН СХІДНОГО ПАРТНЕРСТВА – 2016

Тери

торі

я ус

піху

№2

– 20

16

33

у поєднанні з презентаціями, диспутами і дискусіями,вправами, запропонованими тренерами та експер-тами, сприяли ефективній співпраці учасників, спрямо-ваній на розв’язання завдань професіоналізації освітидорослих.

Ефективну роботу у рамках Академії забезпечу-вала команда запрошених міжнародних експертів: Ед-вард Тейлор (доктор наук, професор, УниверситетPenn State Harrisburg, США); Тетяна Клоуберт (докторфілософії, науковий співробітник кафедри освіти до-рослих і неперервної освіти, Університет Аугсбургу, Фе-деративна Республіка Німеччина); Саскія Ешенбахер(дослідник кафедри освіти дорослих і неперервної ос-віти, Університет Аугсбургу, Федеративна РеспублікаНімеччина). Міжнародні експерти ознайомили учасниківз різними аспектами, світовими тенденціями професіо-налізації освіти дорослих. У проведенні окремих сесійу рамках Літньої Академії взяли участь латвійські екс-перти: Томс Урдзе (директор консалтингової компанії зосвітніх послуг ICD Riga, Рига, Латвія), представникиЛатвійської Асоціації освіти дорослих.

Беззаперечно цікавими були презентації експертів.Так, професор Едвард Тейлор ознайомив учасників ізособливостями успішного самоспрямованого навчання,специфікою складання індивідуальних навчальних кон-трактів та ін. Особливий інтерес викликала запропоно-вана професором вправа «Ріка з алігаторами», метаякої полягала в оцінюванні термінальних (життєвих:любов, щастя, безпека, успіх, мудрість, комфорт та ін.),інструментальних (використовувані для досягнення ба-жаного особисті риси) цінностей учасників і візуалізації,яким чином вони обумовлюють поведінку і міжособис-тісні стосунки. Упевнена, що запрошені на Академію щедовго пам’ятатимуть неабиякий драматизм і загос-трення пристрастей, учасниками і свідками яких вонистали під час виконання цієї вправи, обговорення жит-тєвої ситуації Ебігейл і Грегорі та інших дійових осіб у за-пропонованій історії.

Тетяна Клоуберт презентувала доповіді з проблеметики в освіті дорослих. Науковцем було акцентованоувагу на тлумаченні понять «Bildung» і «Mьndigkeit». До-повідач наголосила, що «освіта дорослих у Німеччинімає, виходячи з її історії розвитку та її самосприйняття,неінструментальний характер. Освіта дорослих сходить

до традиціїBildung Гум-больдта узначенні ос-віти, спрямо-ваної не назовнішні цілі,а на освітузаради себе,не зарадиринку праці,а зарадирозвитку лю-дини, її сил італантів, дляц і л і с н о г о

вдосконалення. Науковець зазначила, що, з одногобоку, «етичні освітні процеси у сфері освіти дорослихповинні розуміти людину як вільного індивіда, автоном-ного у своїх діях, судженнях і поглядах, а з іншого боку,й освіта дорослих може бути і має бути тільки можли-вістю для рефлексії (а не примушування) власних пе-реконань».

Саскія Ешенбахер ознайомила присутніх з особли-востями біографічного навчання, що передбачає ви-вчення особистості в контексті історії і перспективрозвитку її індивідуального буття і взаємовідносин із«значущими іншими». Таке навчання спрямовується нареконструкцію життєвих програм і сценаріїв розвиткуособистості. Учасники Академії спробували проаналі-зувати просторові та часові характеристики організаціїділового, сімейного, духовного життя особистості,особливості взаємодії її з природним і соціальним се-редовищем.

Під час роботи Академії міжнародні експерти по-ділилися інформацією щодо трансформаційного, осо-бистісно-орієнтованого, біографічного навчання, атакож етики в освіті дорослих. Учасники мали можли-вість порівняти досвід міжнародних експертів з досві-дом своїх країн. Під час проведених дискусійуможливилося здійснення інтеграції сучасних міжна-родних теоретичних і практичних підходів в освіті різнихкатегорій дорослих. Водночас учасники Академіїзмогли обмінялися відповідним досвідом для розроб-лення й упровадження ефективних заходів з профе-сіоналізації освіти дорослих у своїх країнах. РоботаАкадемії візуалізувала андрагогічний досвід учасниківв їхніх діалогах один з одним, насичених наукових дис-кусіях, міжособистісному спілкуванні під час дозвілля,що сприяло порозумінню, об’єднанню ідей і людей різ-них національностей у полікультурному просторі.

Українська команда Академії у складі Аніти Якоб-соне, Олега Смірнова, Марії Милогородської, ОлексіяЛихогода, Олени Шумської (DVV International в Україні),Лариси Лук’янової та Олени Аніщенко (Інститут педа-гогічної освіти і освіти дорослих НАПН України, Київ),Маргарити Араджионі (Інформаційно-дослідницькийцентр «Інтеграція і розвиток», Київ), Олега Дуки (Учи-лище професійної підготовки пенітенціарного персо-налу Державної пенітенціарної служби України, БілаЦерква), Юрія Маршавіна (Інститут підготовки кадрівдержавної служби зайнятості України, Київ), Юрія Пет-рушенка (Українська Асоціація освіти дорослих, Суми– Київ), Сергія Прийми (Мелітопольський державний пе-

Тери

торі

я ус

піху

№2

– 20

16

34

дагогічний університет імені Богдана Хмельницького),Дарії Титаренко (Національній академії державного уп-равління при Президентові України, Київ), Оксани Шуневич (Житомирський обласний інститут післядип-ломної педагогічної освіти) презентувала себе як креа-тивна спільнота, діяльність якої спрямована надослідження можливостей професіоналізації і пошукальтернативних рішень в освіті дорослих.

Аналіз світового й вітчизняного досвіду освіти до-рослих свідчить про наявність широкого спектру освіт-ніх послуг для різних категорій дорослих, важливість їхзначення для розвитку особистісного й професійногопотенціалу громадян. Латвія є країною, в якій середінших навчальних закладів успішно функціонують Цен-три освіти дорослих (ЦОД). Учасникам Академії пощас-тило відвідати деякі з них у Ризі (Komercizglītībascentrs), Цесісі, Єлгаві («Земгальський центр розвиткукомпетенцій» (ZRKAC)). Центри пропонують курси длярізних категорій дорослих, а також дітей. Усі центри під-тримуються місцевим самоуправлінням. Беззаперечнийпрактичний інтерес становить і діяльність сільськогоЦентру освіти дорослих «Ekokruzes» (с. Яунпієбалга,ферма «Lielkrūzes»), який є й прикладом еко- й етноту-ристичної діяльності у регіоні.

Масштабністю, ґрунтовністю навчання вирізняєтьсяЦОД Морського коледжу Novikontas. Цей заклад є су-часним навчальним морським центром в країнах Балтії,СНД і одним із найбільш сучасних в Європі. Метою ко-леджу є залучення до навчання в Латвії більшої кіль-кості місцевих й іноземних моряків, яким необхіднопройти сертифікаційні курси. Зазвичай це необхідноробити морякам кожні п’ять років. У Морському ко-леджі здійснюється навчання й підготовка кваліфікова-них морських фахівців – від мотористів до старшихмеханіків, які високо цінуються на суднах усього світу.

Зазначені приклади уможливлюють висновок проте, що саме цілісна, гнучка, відкрита система освіти до-рослих передбачає охоплення формального, нефор-мального, інформального складників і маєспрямовуватися на задоволення поточних і перспек-тивних освітніх потреб особистості.

Регіональна Літня Академія країн Східного пар-тнерства дала можливість ознайомити експертів йучасників з основними теоретичними концепціями і між-народним досвідом (Латвія) у сфері освіти дорослих інавчання впродовж усього життя. Учасники Академіїмали змогу насолодитися навчальним процесом й па-ралельно відчути національний колорит Латвії, гостин-ність і комфорт Konventa Seta Hotel, що розмістився у

самому центрі старої Риги, занесеної до списку куль-турних пам’яток ЮНЕСКО. На все життя запам’ятаєтьсяекскурсія до Рундальського палацу – єдиної з найбільшранніх споруд архітектора Растреллі, що зберіглася доХХІ століття. Незабутніми є й враження від відзначенняДня Незалежності України на узбережжі Юрмали, по-долання «стежини босоніж» у «Valguma Pasaule», до-вжина якої складає 1611 метрів (до речі, такі стежиниоблаштовані у Німеччині, Швейцарії та інших країнах) тавід багатьох інших змістовних заходів і подій.

Літня Академія країн Східного партнерства – 2016подарувала її учасникам радість пізнання, радість на-вчання, стала приємним сюрпризом і водночас пода-рунком долі. Участь в Академії дозволила обмінятисядосвідом з освіти дорослих представникам різнихкраїн, покращити навички спілкування іноземноюмовою (цьому сприяла робота системного перекла-дача Зінаїди Луфти). Після закінчення Літньої академіїучасники зможуть застосувати отримані знання напрактиці у своїх країнах (Україні, Республіці Молдова іРеспубліці Білорусь, Узбекистані). У контексті динаміч-них змін у соціально-культурному та економічномурозвитку суспільства досвід, знання, вміння, навички,здобуті зокрема українською командою під час роботи у Літній академії країн Східного партнерства,доцільно використати для розроблення нормативно-правового забезпечення формальної і неформальноїосвіти дорослих, національних програм і стратегій роз-витку освіти впродовж життя, освіти соціально неза-хищених категорій дорослого населення України, атакож регіонів, які навчаються; консолідації зусиль ірозширення можливостей громадських організацій,представників формального сектору освіти, урядовцівта інших фахівців щодо вирішення нагальних завданьосвіти дорослих.

Насамкінець вважаємо за доцільне наголосити нависокому рівні організації роботи Академії, насиченостій послідовності виконання її програми (і навчального, ікультурно-просвітницького складників) та висловитищиру вдячність організаторам заходу Аніті Якобсоне,доктору філософії, регіональному директору DVV Inter-national в Україні, Молдові та Білорусі, Олегу Смірнову,доктору філософії, директору Представництва DVV In-ternational в Україні, проект-менеджеру Марії Милого-родській, адміністратору Олексію Лихогоду за надануможливість навчатися впродовж життя, особистісногоі професійного зростання, а також співпрацю у галузіосвіти дорослих.

Валентин Молодиченкод. філософ. н., професор, ректор Мелітопольського державного

педагогічного університету імені Б. Хмельницького

Тери

торі

я ус

піху

№2

– 20

16

35

Освіта впродовж життя взагалі й освіта дорослихзокрема все частіше розглядаються як визначальні чин-ники регіонального розвитку. Освіта дорослих, щоохоплює формальний, неформальний та інформальнийскладники освіти, сприяє розвитку громадянськогосуспільства. Важливим фактором успішності популяри-зації ідей навчання упродовж життя є проведення ін-формаційних кампаній, спрямованих на висвітленняпотенціалу освіти впродовж життя. Однією з таких кам-паній є міжнародна акція – Міжнародні дні освіти до-рослих (далі – МДОД), основною метою яких єсприяння формуванню в українському суспільстві ро-зуміння цінності освіти дорослих, розробленню освіт-ньої політики з проблем навчання різних категорійдорослих, надання пропозицій щодо створення струк-тур, необхідних для навчання різних категорій дорос-лого населення.

Запорізька область стала третім регіоном України,на теренах якого відбулися Міжнародні дні освіти до-рослих. До сьогодні проблеми освіти впродовж життяобговорювали у столиці та на Львівщині. Цьогорічнийзахід, який відбувся 6–8 жовтня у Запорізькій області,став реальністю завдяки спільним зусиллям Міністер-ства освіти і науки України, Національної академії пе-дагогічних наук України, Представництва Інституту зміжнародного співробітництва Німецької асоціації на-родних університетів (DVV International) в Україні, Укра-їнської асоціації освіти дорослих, Запорізької обласноїдержавної адміністрації, виконавчого комітету Меліто-польської міської ради, Мелітопольському державномупедагогічному університету імені Богдана Хмельниць-кого та інших організацій та установ. Фінансову підтримку надало Міністерство економічного співробіт-ництва та розвитку Німеччини.

Ця важлива подія об’єдналаблизько п’ятисот вітчизняних і зару-біжних фахівців в галузі освіти дорос-лих, зокрема з Німеччини, Білорусі,Латвії, які обговорювали світові досяг-нення у сфері освіти дорослих та мож-ливості залучення до цього напрямуосвітньої мережі запорізького регіону.Захід стартував в обласному центрімасштабним МІЖНАРОДНИМ ФОРУ-МОМ «ОСВІТА ДОРОСЛИХ – РЕГІОНАЛЬНИЙ РОЗВИТОК:ДОСВІД, ВИКЛИКИ, СТРАТЕГІЇ». Оскільки інформаційнакампанія є невід’ємним компонентом всіх заходів, акціяМіжнародних днів освіти дорослих першочергово по-чалась з прес-конференції для представників ЗМІ у За-порізькій обласній державній адміністрації. Напрес-конференції актуальність проблем освіти дорос-лих висвітлювали голова Запорізької державної облас-

ної адміністрації Костянтин Бриль; президент НАПН Ук-раїни, президент товариства «Знання» України ВасильКремень; директор департаменту атестації кадріввищої кваліфікації і ліцензування Міністерства освіти інауки України Андрій Шевцов; академік-секретар від-ділення професійної освіти і освіти дорослих НАПН Ук-раїни Нелля Ничкало; регіональний директор DVVInternational в Україні, Республіці Білорусь, МолдовіАніта Якобсоне; консультант програми «Міста, що на-вчаються» Інституту ЮНЕСКО з освіти впродовж життяСунг Лі; директор Представництва DVV International вРеспубліці Білорусь Веремейчик Галина; експерт освітиАдміністрування Курземського регіону планування Ін-гріда Мурашківська; директор Представництва DVV In-ternational в Україні Олег Смірнов; директор Інститутупедагогічної освіти і освіти дорослих НАПН України Ла-риса Лук’янова.

Модератором пленарного засідання Міжнародногофоруму в Запорізькій обласній державній раді висту-пила директор Департаменту освіти і науки Запорізькоїоблдержадміністрації Тетяна Озерова. З вітальнимсловом до учасників форуму звернувся голова ОДАКостянтин Бриль, який подякував Міністерству освітиі науки України, Національній академії педагогічних наукУкраїни та особисто президенту Василю Кременю занадану можливість проведення заходів у Запорізькомурегіоні. Доповідач зазначив, що Запорізька обласнадержавна адміністрація розуміє важливість освітивпродовж всього життя, яка є запорукою економічного,наукового та культурного розвитку регіону. Запорізькаобласть вже стала центром інклюзивного навчання, атепер впроваджує ідею освіти дорослих. У привітанніголова обласної ради Григорій Самардак підкреслив,

що освітяни області вжепрацюють над створен-ням, поліпшенням умовдля освіти дорослого на-селення, надають освітніпослуги, намагаючись на-близитись до європей-

МІЖНАРОДНІ ДНІ ОСВІТИ ДОРОСЛИХУ ЗАПОРІЗЬКІЙ ОБЛАСТІ: ВИКЛИКИ І СТРАТЕГІЇ

Тери

торі

я ус

піху

№2

– 20

16

36

ського рівня і цей захід є чудовою можливістю пере-йняти досвід європейських колег.

У доповіді Президент Національної академії педа-гогічних наук України, президент товариства «Знання»України Василь Кремень вказав на необхідністьвпровадження освіти дорослих, оскільки вона є важ-ливою ланкою конкурентоспроможності людини, за-значив, що «на жаль, механізм впровадження освітидорослих ще не опрацьований, але фахівці впевнені,що в Україні будуть запроваджені всі форми навчання.Необхідно розвивати окремі центри освіти дорослих, атакож університети, інститути, коледжі, які, окрім тра-диційних функцій, мають надавати різні програми длядорослого населення».

Директор департаменту атестації кадрів вищоїкваліфікації і ліцензування Міністерства освіти і наукиУкраїни професор Андрій Шевцов наголосив: «Ство-рення правових умов для того, щоб населення всіх ка-тегорій мало можливість займатися освітою упродовжусього життя, – одне з основних завдань держави.Тому в перспективі – внесення до Верховної Ради Ук-раїни окремого Закону «Про освіту дорослих».

Виклики і можливості розвитку освіти дорослих вУкраїні окреслила регіональний директор DVV Interna-tional в Україні, Республіці Білорусь та Молдові АнітаЯкобсоне, яка зазначила, що «освіта дорослих є тимресурсом, яким можуть користуватися люди для підви-щення рівня добробуту власного життя, сім’ї, регіону такраїни. Саме освіта є тим ресурсом, якого потребує ук-раїнське суспільство для гідного вступу до європей-ського співтовариства».

За словами консультанта програми «Міста, що на-вчаються» Інституту ЮНЕСКО з освіти упродовж життяСунга Лі, провідні фахівці поширюють ідею навчаннядорослих у всьому світі. Нині Глобальна мережаЮНЕСКО міст, що навчаються, охоплює понад 140 містрізних країн, що обумовлено потребами науково-тех-нічного прогресу та необхідністю адаптації до новогоспособу життя.

Експерти стверджують, що на сьогодні в Українідля освіти дорослих вже зроблено багато, але щебільше належить здійснити. Як повідомила директор Ін-ституту педагогічної освіти і освіти дорослих Національ-ної академії педагогічних наук України, головаПравління Української асоціації освіти дорослих про-фесор Лариса Лук’янова проект Закону України«Про освіту» містить статтю про освіту дорослих, що оз-начає закріплення поняття «освіта дорослих» на зако-

нодавчому рівні. У перспективі є наміри створити й ок-ремий Закон України «Про освіту дорослих».

Член Ради Європейської асоціації освіти дорослих,керівник Представництва DVV International у РеспубліціБілорусь Галина Веремейчик познайомила присутніхз «Маніфестом освіти дорослих у XXI столітті», який є ін-струментом європейської освітньої політики. Цей доку-мент демонструє, як освіта дорослих може допомогтивідповісти на виклики суспільства і наводить конкретніприклади європейського досвіду.

За словами заступника голови Запорізької облас-ної державної адміністрації Едуарда Гугніна, у Запо-різькій області функціонує розгалужена мережапровайдерів освітніх послуг для навчання дорослих яку галузі формальної і неформальної освіти. Поступовонабувають поширення центри освіти дорослих, якіфункціонують як самостійні інституції і як структурні під-розділи навчальних закладів, організацій. Зараз важ-ливо вибудовувати систему взаємодії всіх цих установдля розвитку освіти дорослих у регіоні.

Після пленарного засідання робота продовжиласяу секціях. Учасники секційного засідання «Освіта до-рослих для економічного розвитку Запорізької області»,яка проходила на базі Запорізької обласної федераціїроботодавців, запропонували конкретні шляхи роз-витку освіти дорослих: створення цілісної національноїсистеми професійної освіти впродовж життя, розробкаКонцепції та Національної програми освіти впродовжжиття в Україні на 2017-2021 роки, відкриття Центрівмаркетингових досліджень для здійснення й аналізу ре-гіональних і місцевих потреб ринку праці у кваліфіко-ваних робітничих кадрах, оновлення «Національногокласифікатора професій», забезпечення науково-ме-тодичного супроводу професійної підготовки дорос-лого населення, продовження досліджень щодовпровадження моделі освітньо-професійного кластерурегіону, упровадження в освітній процес підготовки до-рослого населення інформаційних технологій, популя-ризації професійної освіти дорослих через місцевізасоби масової інформації та ін.

У Запорізькому національному університеті відбу-лося засідання секції «Освіта дорослих у формуваннігромадянського суспільства в Україні», на якій освітянита представники громадських організацій дискутувализ питань щодо Національної стратегії розвитку грома-дянського суспільства, пропонували запровадженнямеханізмів інституційної підтримки організацій грома-

Тери

торі

я ус

піху

№2

– 20

16

37

дянського суспільства, аналізували використання су-часних інформаційних технологій в роботі громадськихорганізацій на прикладі платформи Відкритого Універ-ситету Майдану та ін.

У роботі секції «Центри освіти дорослих у терито-ріальній громаді» на базі Запорізької національної об-ласної бібліотеки взяли участь представники вищих,професійно-технічних і загальноосвітніх навчальних за-кладів, громадські організації, служби зайнятості, орга-нів місцевого самоврядування. Присутні долучились дообговорення питань просування концепції регіону, щонавчається, як складника стратегії освіти впродовжжиття, популяризації неформальної освіти дорослихдля всіх категорій населення, актуалізації інноваційногозарубіжного і вітчизняного досвіду роботи Центрів ос-віти дорослих, зміцнення діалогу представників фор-мального і неформального секторів освіти, органівмісцевого самоврядування та роботодавців з пошукуоптимальних шляхів розвитку освіти дорослих тощо.

Під час секційного засідання «Навчання дорослихз особливими потребами та людей похилого віку» набазі Запорізького геріатричного пансіонату Запорізькоїобласної ради було розглянуто низку практичних пи-тань щодо надання фінансової допомоги особам з ін-валідністю шляхом оплати вартості їхнього навчання,перекваліфікації у навчальних закладах, центрах про-фесійної реабілітації інвалідів для здобуття професії, ор-ганізації навчання осіб похилого віку в умовахгеріатричного пансіонату та в територіальних Центрах.

7–8 жовтня заходи в рамках Міжнародних днів ос-віти дорослих проходили в Мелітополі. Такий вибір не євипадковим, адже саме Мелітополь у червні 2016 р.приєднався до Глобальної мережі ЮНЕСКО міст, що на-вчаються. В цьому значна заслуга науковців Меліто-польського державного педагогічного університетуімені Богдана Хмельницького. Робота розпочалася збрифінгу (модератор – головний редактор «Педагогіч-ної газети» Лідія Рапіна). Під час брифінгу зарубіжні тавітчизняні експерти виголосили основні меседжі пред-ставникам ЗМІ та громадськості щодо актуальності пи-тань освіти дорослих на місцевому рівні.

Очільник міста Сергій Мінько наголосив на тому,що міська влада підтримує ідею місцевих освітян щодореалізації в Мелітополі стратегії навчання впродовжусього життя, оскільки освіта дорослих є підґрунтямсоціально-економічного розвитку міста. Академік-секретар Відділення професійної освіти й освіти до-рослих НАПН України Нелля Ничкало акцентувала

увагу на діяльності вітчизняних науковців щодо роз-роблення теоретичних положень освіти дорослих іпопуляризації ідей освіти впродовж життя в куль-турно-освітньому просторі держави. Консультант про-грами «Міста, що навчаються» Інституту ЮНЕСКО зосвіти упродовж життя Сунг Лі урочисто вручив меруміста Мелітополя сертифікат учасника Глобальної ме-режі ЮНЕСКО міст, що навчаються, і висловив споді-вання, що прийдешні зміни стануть поштовхом дляформування у нашій державі суспільства, що навча-ється, а зазначений проект сприятиме тому, що запо-різький регіон найближчим часом стане яскравимприкладом регіону, що навчається.

Після брифінгу робота продовжилася в Мелітополь-ському державному педагогічному університеті іменіБогдана Хмельницького, у стінах якого стартувалаПерша Міжнародна науково-практична конфе-ренція «Освіта дорослих в контексті цивілізаційнихзмін: досвід, проблеми, перспективи» (модератор –академік Нелля Ничкало). З вітаннями до учасників за-ходу звернулися директор Департаменту освіти і наукиЗапорізької облдержадміністрації Тетяна Озерова таМелітопольський міський голова Сергій Мінько.

Ректор МДПУ імені Богдана Хмельницького профе-сор Валентин Молодиченко звернув увагу присутніхна зрушення щодо розуміння місії сучасного універси-тету. Він наголосив на зміщенні акцентів – від наданняусталених освітніх послуг ВНЗ до забезпечення освітивпродовж усього життя. Усвідомлюючи роль і значенняЦентрів освіти дорослих як інституційної ланки концеп-ції «освіти впродовж життя», в грудні 2014 р. універси-тет спільно з Інститутом педагогічної освіти і освітидорослих Національної академії педагогічних наук Ук-раїни створили Науково-методичний центр освіти до-рослих, який надає освітні послуги для різних верствнаселення, серед яких – представники влади, громад-ських організацій, мас-медіа, люди з інвалідністю та іншікатегорії молоді й дорослих.

Про Глобальну мережу ЮНЕСКО міст, що навча-ються як відповідь на виклики сьогодення у одноймен-ній доповіді повідомив консультант програми «Міста, щонавчаються» Інституту ЮНЕСКО з освіти впродовжжиття Сунг Лі. Доповідач деталізував роль і значенняГлобальної мережі щодо консолідації зусиль спільнотміст у контексті впровадження освіти упродовж життя.

Досвід розроблення концепції регіону, що навча-ється, та її практичне впровадження на прикладі окре-

Тери

торі

я ус

піху

№2

– 20

16

38

мих областей Республіки Білорусь розкрила у доповіді«Регіон, що навчається: досвід Республіки Білорусь»член Ради Європейської асоціації освіти дорослих, ке-рівник Представництва DVV International у РеспубліціБілорусь Галина Веремейчик.

Із зацікавленням учасники дізнались про досвідінших країн у побудові неперевної освіти, яким поділи-лась експерт з питань освіти адміністрації Курземськогорегіону Інгріда Мурашковська у доповіді на тему«Досвід роботи Центрів освіти дорослих в Курзем-ському регіоні планування».

Директор Представництва DVV International в Ук-раїні у доповіді «На шляху до професіоналізації освітидорослих в Україні» розповів про досягнення та пер-спективи у визначення вимог до компетентностей фа-хівців з освіти дорослих в Україні, ознайомив учасниківконференції з конкретними заходами, які Представ-ництво здійснює в контексті розробки стандартів з під-готовки фахівців з освіти дорослих.

Доповідь директора Інституту педагогічної освіти іосвіти дорослих Національної академії педагогічнихнаук України, голови Правління Української асоціаціїосвіти дорослих професора Лариси Лук’янової натему «Становлення і розвиток системи освіти дорослихв Україні» була присвячена аналізу сучасного стану іперспективних напрямів реалізації Концепції освіти до-рослих в Україні.

Після пленарного засідання відбувалася роботасеми секцій на території профільних локацій міста. Підчас роботи секції «Освіта дорослих – потреба сучас-ного ринку праці» було узагальнено результати роботиоднойменної секції в обласному центрі та продовженообговорення специфіки неформального навчання до-рослих, ліцензування робітних професій, тенденцій роз-витку освіти економічно активного населення тощо.

Під час роботи секцій визначено провідні ідеї та на-прями для обґрунтування, розроблення та подальшогоупровадження концепції регіону, що навчається, як ос-нови ефективної регіональної освітньої політики Запо-різької області з урахуванням особливостей освітньогопотенціалу регіону. Результатом дводенної роботи сек-цій стали рекомендації щодо розроблення проектуПрограми розвитку освіти Запорізької області на 2018–2020 рр.

Заходи, які тривали в Мелітополі, візуалізували за-цікавленість не тільки різноманітних установ в освіті до-рослих, а й бажання дорослого населення усвідомитипотреби на ринку праці та постійно навчатись. Так, 8жовтня головна площа Мелітополя перетворилася на«Острів скарбів». Мешканці міста й гості з Києва, Вінниці,Сум, Львова, Запоріжжя, Бердянська, Токмака та іншихнаселених пунктів брали активну участь в ініціативахвід установ формальної і неформальної освіти, які готовінавчати людей різного віку професіям, у яких є потребана ринку праці, і задовольняти їхні освітні прагненнящодо особистісного й професійного зростання.Близько двох тисяч учасників отримали можливість ви-пробувати свої сили в різних видах професій (кухаря,водія, косметолога, педагога, швачки, садівника, віза-жиста, бухгалтера, психолога, перукаря, медсестри,масажиста) і навіть стати «піддослідним» для зняття від-

битків пальців і долоні. Активні містяни та гості долучи-лися до квесту з багатьох майстер-класів, тренінговихзанять, міні-уроків, тестувань, збирали фішки, які потімзмогли обміняти на цінні подарунки.

На завершення Міжнародних днів освіти дорослихучасники відвідали Мелітопольський міський краєзнав-чий музей, а також об’єкт історичної і культурної спад-щини Мелітопольського краю – Національнийісторико-археологічний заповідник «Кам’яна Могила»,світову памятку древньої культури в Україні, яка орга-нічно поєднала природну унікальність та історичну цін-ність. Справжнім святом для гостей стало запрошенняна концерт Національного заслуженого академічногоансамблю танцю України імені Павла Вірського.

Заходи в рамках Міжнародних днів освіти дорос-лих у Запорізькій області сприяли налагодженню діа-логу між партнерами в контексті популяризації освітиупродовж життя та освіти дорослого населення регіону,зміцненню потенціалу і можливостей для покращенняякості життя громадян. Однією з інноваційних ініціативзаходу стала презентація видання «Каталог провайде-рів освітніх послуг в сфері формальної та неформальноїосвіти дорослих Запорізького регіону».

Триденна міжнародна акція на Запоріжчині зумо-вила утвердження взаємодії між провайдерами освітніхпослуг у сфері формальної і неформальної освіти, ор-ганами обласного управління, роботодавцями, громад-ськими організаціями, ЗМІ, які поділяють важливістьстворення системи навчання впродовж життя. Консо-лідація зусиль міжнародних, українських експертів і на-уковців сприятиме формуванню єдиної стратегіїрозвитку освіти впродовж життя з використанням по-тенціалу різних категорій дорослих як цінності грома-дянського суспільства, доступності освіти дорослих длявразливих груп населення, задоволенню потреб в ос-віті з урахуванням запитів сучасного ринку праці, роз-витку громадянського суспільства в Україні черезстворення громад, міст і регіонів, що навчаються. Між-народні дні освіти дорослих у Запорізькій області умож-ливили візуалізацію потенціалу освіти різних категорійдорослих як цінності громадянського суспільства,сприяли популяризації на національному та регіональ-ному рівнях ідей освіти впродовж життя, підвищеннюосвітнього, культурного рівня різновікових категорійгромадян у контексті активізації соціально-економіч-ного розвитку регіону.

Тери

торі

я ус

піху

№2

– 20

16

39

Створення дистанційних на-вчальних курсів – така перспек-тива чекає на кожного вчителянайближчим часом. Чому б непочати робити це зараз?

Пропонуємо декілька кроків,на основі особистого досвіду. З чого можна почати?• Оберіть платформу, де ви плануєте розміщувати ін-формаційний контент. Тому що саме можливості плат-форми зумовлюють той формат, в який можна«одягнути» актуальну інформацію. Найбільш пошире-ною у сучасному освітньому просторі є платформа MOO-DLE. До речі, цей дистанційний курс створено саме націй платформі. Інші сервіси для створення власних кур-сів можна знайти в переліку з корисними посиланняминижче.•� Опануйте або хоча б ознайомтесь з різними інстру-ментами, що роблять інформацію доступною та приваб-ливою для сприйняття. Звичайний текст у часонлайн-технологій – це не краще рішення. Анімація,різні ресурси для створення відео історій, уривки ху-дожніх або документальних фільмів, спеціалізоване на-вчальне відеознання про такі інструменти, володінняними зробить процес «пакування» інформації цікавимі захоплюючим. Це можна робити спільно з учнями: утакій значній за обсягом та технічними деталями роботізазвичай не вистачає «вільних рук» та «свіжих очей».• Знайомтесь, товаришуйте, обмінюйтесь досвідом зколегами, хто також захопився створенням дистанційнихкурсів. Це і додатковий інформаційний обмін, і навчання,і приємне спілкування, і просто можливість порадітиразом з другом знахідці або пожалітись на неуспіх. Більшдетально про можливості такого спілкування – в наступ-ній категорії корисних Інтернет-ресурсів.•� Не соромтесь показувати «сирі» проекти учням, їхбатькам, колегам. Дистанційний курс ніколи не станедосконалим. Єдиний спосіб удосконалювати його – цедемонструвати потенційним користувачам.•� Найголовніше – повірте, що це дужє цікаво – діли-тись власними знаннями, думками, власними надбан-нями таким чином. Інтернет надає можливість не тількибільше почути, побачити. Інтернет надає можливістьбути почутим та зрозумілим кожному, хто прагне цього.

Алгоритм створення дистанційних курсів.

Для початку пропонуємо анонс кількох платформ.Більш розширену інформацію можна знайти за корис-ними посиланнями нижче.

YouTube: не всі школи дозволяють використову-вати YouTube, але ж на сайті представлено безліч прек-расних навчальних матеріалів для занять у школі. Єнавіть спеціальний освітній канал, орієнтований на вчи-телів та учнів. https://www.youtube.com/education

Google Docs: за допомогою російськомовногоGoogle Docs педагоги разом з учнями та колегами мо-жуть створювати і спільно використовувати документи,презентації, електронні таблиці, а також залишати від-гуки та враження про створені учнями проекти.https://docs.google.com/document/

Eliademy: освітня платформа фінської компаніїCBTec, яку заснували вихідці з Nokia. Eliademy намага-ється повністю вмістити процес проходження курсів убраузер – прямо на місці можна переглядати навіть таб-лиці Excel і презентації PowerPoint. Під викладенимифайлами викладачі залишають голосові замітки: так вEliademy і формуються лекції. Кожен урок можнапов'язати з певним домашнім завданням. Стрічки дляобговорень тут немає, зате є форум, де можна вести гру-пові дискусії як на Coursera. Якщо хочете приховати свійкурс від сторонніх очей, зробіть його закритим і пус-кайте за запрошеннями. Реєстрація в Eliademy безкош-товна, але бажаючі можуть встановити оплату запрослуховування лекцій. https://eliademy.com/ru/

Moodle: система управління курсами з Австралії.Відразу після реєстрації платформа попросить визна-читися із технічними моментами –задати налаштуванняприватності, вказати тривалість курсу та ін. Потім можназбирати лекції з різних файлів і навіть підготувати за-ключний іспит. Хоча функціонал Moodle вельми скром-ний, деякі можливості сервісу унікальні: наприклад, єможливість вставити його як модуль в інші сайти за до-помогою спеціального програмного коду. Це зручно,якщо ви хочете презентувати свій курс на якомусь сайті.Також в Moodle можна робити опитування, глосарії, ан-кетування і невеликі бази даних. Сервіс повністю без-коштовний. https://moodle.org/

Edmodo: щось на зразок соціальної мережі для ви-кладачів і студентів. Сервіс побудований навколо спіл-кування – викладач може створювати предметні групидля обміну навчальними матеріалами, опитування і тес-

тування для перевірки знань учнів, завантажу-вати книги в спеціальний бібліотечний розділ,а інші файли – на Google Drive, який синхроні-зується із Edmodo. Все це створює середовище,де ментори й учні спілкуються на рівних і ді-ляться досвідом. Особливо активних студентівтут можна додатково мотивувати бейджами:«старанний учень», «допоможе з домашнімзавданням» тощо. Сервіс повністю безкоштов-ний, всі його можливості відкриваються одразупісля реєстрації. Крім того, у Edmodo є безкош-товна мобільна версія для Android і iOS.https://www.edmodo.com/

EduBrite: намагається спростити життя ви-кладачам. Створювати свої уроки тут дуже

Олена Мерзляковак. психол. н., докторант ІПООД НАПН України,

ГО «Міжнародний інститут соціального та психологічного здоров’я»

СТВОРЕННЯ ДИСТАНЦІЙНИХ НАВЧАЛЬНИХКУРСІВ: З ЧОГО ПОЧАТИ?

Тери

торі

я ус

піху

№2

– 20

16

40

легко, процес схожий на написання поста в блог: заки-даємо необхідні файли, розставляємо їх у правильномупорядку, даємо коментарі – і готово! Після того, як визробите кілька уроків, їх можна пов’язати в курс і за-вершити його тестом з пройденого матеріалу. У EduBriteстуденти не мають можливості спілкуватися один зодним, зате у сервісі є додаток для iPad, де можна за-вантажувати уроки і переглядати їх в онлайн-режимі.Вартість EduBrite залежить від кількості студентів, три-валості підписки і типу акаунту. Наприклад, тариф Per-sonal для групи до 25 студентів буде безкоштовним, атариф Business для такої ж групи обійдеться в $24 намісяць, проте дозволить заробляти на курсах.http://www.edubrite.com/oltpublish/site/cms.do

Versal: відразу привертає увагу простим і зрозумі-лим інтерфейсом. Кожен курс тут створюється із фун-кціональних елементів: відеороликів, діаграм,картинок, пояснювальних записів тощо. Елементи до-даються простим перетягуванням іконок на робочеполе, де можна розташувати їх в правильному порядку.Після завершення роботи Versal дає посилання на курс,яке можна відправити своїм студентам або розміститив соціальних мережах. Спеціальних можливостей дляспілкування зі студентами (відео- або аудіоконферен-цій, чату або форуму) у сервісі немає. Versal безкоштов-ний для приватних осіб, але для організацій вартістьсервісу залежить від кількості учнів. Наприклад, 500студентів обійдуться вам у $100 на місяць, а 3500 – вжев $1250 на місяць. https://versal.com/

EduBlogs: пропонує надійне і безпечне місце дляведення блогів як для себе, так і для всього вашогокласу. Деякі авторські матеріали для додаткового оз-найомлення розміщено саме на цьому ресурсі. http://edublogs.org/

Documentary Heaven: сайт дозволяє насолодитися100 документальними фільмами різної тематики прак-тично з кожного предмета, завдяки чому ви просто за-будете про свої вихідні і присвячуватимете часнавчанню. http://documentaryheaven.com/

КОРИСНІ ПОСИЛАННЯ.Єгор Антоненков. Сервіси для створення власних

курсів. http://osvita.ua/vnz/high_school/45816/Елена Дмитриєнко. Eliademy:

легкий спосіб створення своїх дис-танційних курсів.https://newtonew.com/overview/eli-ademy-legkij-sposob-sozdanija-svoih-distancionnyh-kursov

10 Youtobe-каналів, які будутькорисними на уроках.http://educlub.com.ua/10-youtube-kanalov-kotorye-prigodyatsya-na-urokax/

КОМУНІКАЦІЯ В ІНТЕРНЕТІКомунікація за інтересом.

Онлайн-комунікація за інтересом – це найбільшприємний і часто найбільш витратний за часом спосібонлайн-спілкування. Найчастіше така комунікація від-бувається в соціальних мережах. Кожен вчитель знає,як складно відволікти учня від дискусії «в контактах»або «однокласниках». Та все ж таки не поспішайте ста-вити ярлик «поганого» на соціальні мережі. Їх можна зуспіхом використовувати з навчальною метою чи дляпрофесійного зростання.

Декілька зауважень. Чим можуть бути кориснимсоціальні мережі?•� «Вчитель – це також людина» – вислів схожий на«чорний гумор», але саме такого відчуття іноді не вис-тачає учням та їх батькам. Продуманий профіль у соці-альних мережах – за власними уподобаннями, зфотографіями подорожей, де вчитель має «розслаб-лене обличчя», навіть з контактами друзів та близькихлюдей. Це робить вчителя більш людяним, зрозумілим,доступним для сприйняття. Чи завжди дистанційністьміж вчителем та учнем сприяє ефективності навчання?Можливо, така дистанція – це просто засіб самозахисту,завуалювання невпевненості у власній життєвій пози-ції? Тоді риторичне питання: як вчитель, що не впевне-ний у власній життєвій позиції, може бутиавторитетною особою для учня?•� Соціальні мережі дуже часто є корисним майдан-чиком для знайомства з новими цікавими людьми. Це іколеги, які є учасниками різних інтернет-спільнот, учас-ники «груп за інтересом». Тобто альтернатива колисьпопулярним оффлайн спільнотам за інтересом заразпредставлена в мережі. До речі, саме в соціальних ме-режах учасники таких спільнот домовляються про очнізустрічі, спільні цікаві справи, проекти тощо.•� Соціальні мережі можуть бути дуже зручним засо-бом інформування учнів про якісь позашкільні новиниабо засобом підтримки спілкування поза школою, якщодомовитись, наприклад, створити «групу окремогокласу».•� Спілкування з батьками також можна організуватиза допомогою соціальних мереж, якщо не застосовуватидля цих цілей інші, більш адаптовані ресурси.

Професійно спрямована комунікація.

Професійно спрямована комунікація зазвичай ор-ганізована на професійно спрямованих ресурсах.

Відоме поняття MOOC – це саме про цю категоріюінтернет-ресурсів.

Як і в інших випадках, за посиланнями у додатко-вих ресурсах можна знайти безліч можливостей дляпрофесійного спілкування.

Тому декілька штрихів до цієї інформації, на основіособистісного досвіду.•� Професійно спрямоване спілкування, якщо вононе підтримується якимось іншими і чіткими зобов’язан-нями, має ті ж самі особливості, що і спілкування у со-ціальних мережах. Єдиний спосіб зробити його більшчітким, зрозумілим, відповідальним – це пов’язати спіл-кування з якоюсь загальною справою, яка має певнийтермін, результати, права та обов’язки учасників.•� Найчастіше таке спілкування відбувається середучасників дистанційного навчання. Спілкування на фо-

Тери

торі

я ус

піху

№2

– 20

16

41

румі цього ресурсу – це також одна з форм професійноспрямованої комунікації.•� Для організації онлайн-спілкування з учнями(батьками, колегами) потрібно чітко розуміти цілі та-кого додаткового комунікативного режиму. Під ці цілівже добирати ресурси. Інакше це буде «галочка зарадигалочки».•� Окремі навчальні заклади впроваджують профе-сійно спрямоване спілкування як додаткову форму ко-мунікації між співробітниками. Оволодіння такимидодатковими ресурсами завжди буде корисним длявчителя, не кажучи вже про розширення можливостейкомунікації з колегами.

Google Educator Grouph t t p : / / g o o g l e - u k r a i n e -

blog.blogspot.fi/2015/07/google-educator-group.html?view=classic

Освітні спільноти Google (GEGs) – це об’єднанняпрацівників сфери освіти, де вони навчаються, ділятьсядосвідом і черпають натхнення, щоб ефективно вико-ристовувати веб-технології у навчальному процесі.

Члени спільноти є активними користувачамиGoogle Appsfor Education – системи безкоштовних ін-струментів, що надають необхідні технології для освіти,і прагнуть поширити використання цих хмарних серві-сів у навчальних закладах України. Окрім використанняпродуктів GoogleAppsforEducation у навчально-вихов-ному процесі, спільнота також розглядає управлінськіаспекти переваг використання цих інструментів. У групіна Google+ та у Facebook освітяни обмінюються нови-нами та обговорюють дискусійні питання, з’ясовуючиперспективи розвитку навчального закладу через впро-вадження педагогічних та ІКТ інновацій.

Освітні співтовариства Google надають майданчикдля співпраці, а також обміну досвідом та ідеями щодовикористання рішень Google в освітньому процесі. За-ходи спільноти проходять як в очному, так і в дистан-ційному режимах: онлайн-викладачі обговорюютьцікаві для них теми і обмінюються спостереженнями, алокальні семінари та інші заходи дозволяють побачи-тися особисто і ближче познайомитися один з одним.Також на сторінці Сервіси Google у професійній діяль-ності вчителя члени спільноти проводять вебінари, дояких може долучитися кожен охочий.

Edmodo: вже згаданий вище освітній сайт, який єсоціальною мережею типу Facebook або ВКонтакте, якадозволяє спілкуватися вчителям та учням, об'єднавшисьнавколо процесу навчання у школі. Є також можливістьробити записи російською мовою. https://www.ed-modo.com/

Grockit: об’єднує учнів під час навчання, що відбу-вається під час вивчення курсів на цьому великому со-ціальному сайті. https://grockit.com/

Skype: може бути чудовим інструментом для під-тримки зв'язку з іншими педагогами або навіть участі внарадах у режимі онлайн. Крім того, він може допо-могти вчителям співпрацювати з іншими класами, на-віть в інших країнах. http://www.skype.com/ru/

Wikispaces: дозволяє вчителю поділитися онлайнзі своїми учнями уроками, медіа та іншими матеріалами,дати їм можливість об'єднатися один з одним для спів-праці з метою побудови своїх власних освітніх Wiki наWikispaces. http://www.wikispaces.com/

Twitter: в освіті існує безліч способів викорис-тання Twitter. Вчителі можуть зв'язуватися з іншими пе-дагогами, брати участь у чатах, ділитися своїми ідеямиабо навіть використовувати Twitter під час уроків, щоббути більш зрозумілими учням. https://twitter.com/

Google Education: Google пропонує цілий ряд ці-

кавих ресурсів, що стосуються освітніх технологій длявчителів, зокрема електронну пошту і сумісні з нею до-датки, відео, плани уроків і навіть освітні гранти.https://www.google.com/intl/ru_ua/edu/

Peer 2 Peer University: У Peer 2 Peer Universityпанує демократія – уроки тут створюються спільно уч-нями та викладачами. Процес проходить у формі дис-кусії, учасники якої діляться досвідом і думками.Творець курсу запускає тему – викладає ролик або лек-цію, після чого його доповнюють інші користувачі. Сер-віс зрівнює професорів і звичайних користувачів: людиіз науковими ступенями спілкуються тут з ентузіастами,які отримали свої знання у мережі. Peer 2 Peer Univer-sity повністю безкоштовний.https://courses.p2pu.org/en/groups/list/community/

Stepic: простий веб-сервіс для створення короткихкурсів: підтримуються формати MOOC і SPOC, урокиможна вбудовувати на інші сайти і платформи, вклю-чаючи Coursera, edX, Moodle, Canvas та ін. Щоб створитикурс, достатньо зареєструватися на сайті або увійтичерез обліковий запис Google+, Facebook, Twitter, Cours-era або навіть GitHub. Stepic пропонує подавати інфор-мацію маленькими частинами, «кроками». Кожен«крок» – це картинка, невеликий текст, посилання, пи-тання або тест. Суворої структури немає: при бажанніви можете перевіряти знання після кожного речення.Мобільний додаток Stepic поки не випустив, і в ціломусайт не надто стабільно працює на смартфонах і план-шетах. Зате сервіс повністю безкоштовний, а всі курсизнаходяться у вільному доступі.https://stepic.org/courses

Teachers Pay Teachers: у вас є відмінні уроки,якими ви хотіли б поділитися? Шукаєте, що додати довласного уроку? На сайті Teachers Pay Teachers ви мо-жете зробити обидві дії: продати власні матеріали дляпроведення шкільного заняття, а також придбати висо-коякісні ресурси, запропоновані іншими вчителями.https://www.teacherspayteachers.com/

КОРИСНІ ПОСИЛАННЯ.Поняття MOOC , технологічний, психологічний, роз-

виваючий аспекти http://lifehacker.ru/2015/07/23/37-sajtov-dlya-obucheniya/

5 джерел безкоштовних МООС російською та укра-їнською мовами http://educlub.com.ua/esli-anglijskij-podkachal-5-istochnikov/

MOOC. Все, що варто знати про масові онлайн-курси в Росії і світі https://newtonew.com/collec-tions/mooc

Мережа творчих учителів http://it-n.ru/communi-ties.aspx?cat_no=299161&tmpl=com

Сайт з освітніми відео товариства вчителів, учнів ібатьків англійською мовоюhttp://www.teachertube.com/

Ширшова Л. Словничок учителя ХХІ століттяhttps://newtonew.com/overview/dictionary-teacher-of-future#MOOC

Сучасні освітні інструменти для вчителівhttp://osvita.ua/school/46016/

6 сервісів для створення відеопрезентаційhttp://netology.ru/blog/6-servisov-dlya-sozdaniya-videoprezentaciy?stop=1

Блог на допомогу, або як використовувати блог підчас навчання http://educlub.com.ua/blog-v-pomoshh-ili-kak-ispol-zovat-blog-v-uchebe/

WEB 2.0 – сервіси для шкілhttp://schoolservis.blogspot.com/

Тери

торі

я ус

піху

№2

– 20

16

42

Уперше я мав можливість ознайомитися

з тим, як працюють європейські інститути ос-

віти дорослих, влітку 2013 року. У рамках

проекту «Територія розвитку» Центру гуманіс-

тичних технологій «АХАЛАР» (м. Чернігів) від-

булося моє стажування у Школі Кофоєда

(http://www.kofoedsskole.dk/) у Копенгагені.

Школа була заснована в 1928 р. громадським

діячем Гансом Християном Кофоєдом (1898–

1952), і упродовж свого існування її увага зо-

середжена в основному на допомозі

дорослим людям подолати такі соціальні про-

блеми, як: безробіття, алкоголізм, наркоманія,

труднощі з адаптацією до мінливих соціаль-

них умов, психічні проблеми, а останніми ро-

ками – вирішення інтеграційних проблем, що

виникають серед різних етнічних груп або серед імміг-

рантів. Водночас неправильно думати, що школу від-

відують лише знедолені. Наприклад, один із курсів

школи призначений для тих, хто завдяки своїй більш

глибокій чи специфічній освіті теж «випадає» з нор-

мального соціального життя. Це своєрідні курси соціа-

лізації для «занадто розумних» чи громадян з «іншим

світоглядом».

Ця Школа для дорослих знаходиться у великому,

гарно збудованому п’ятиповерховому будинку в центрі

Копенгагена, біля якого на земельній ділянці, що теж

належить школі, побудовано біля 30 шкільних майсте-

рень (авто- та судноремонтні, для кухарів, художників,

перукарів, музикантів, тощо). Школа також має власну

лазню, пральню, їдальню, бібліотеку, лікарський кабі-

нет, клініки допомоги людям з алкогольною та нарко-

тичною залежністю, нічліги для безхатченків (на

нетривалий період), відділ соціальної допомоги, юри-

дичні та професійні консультації. Соціальною та педа-

гогічною роботою в Школі Кофоєда займаються більше

100 штатних працівників: соціальні педагоги, вчителі,

ремісники, медичні сестри, лікарі, психологи і адвокати.

Також школа має свої філіали в різних регіонах Данії.

Філософія Г. Кофоєда полягає в тому, що соціальну

допомогу треба надавати шляхом освіти. Він вважав,

що з будь-якої складної соціальної ситуації може до-

помогти вийти освіта, тому й назвав свій соціальний за-

клад Школою. У Школі Кофоєда практично не

читаються лекції у їх класичній формі, навчання відбу-

вається через практичну діяльність. У цій Школі, яка по-

пуляризує неформальну освіту без дипломів та серти-

фікатів, можна опанувати десяток професій: від авто-

механіка – до музиканта чи художника. Принципом

роботи Школи є допомога учню в тому, щоб він на-

вчився сам собі допомагати, соціалізувався і став са-

мостійною від зовнішніх обставин особистістю.

Проте найбільше ця Школа мене вразила тим, що,

насамперед, вона є не професійною школою (хоча

професіям тут вчать на найвищому рівні, і зі стін школи

вийшли відомі в Данії інженери та митці), а школою гро-

мадянської освіти. Учні школи працюють у класах і

майстернях на основі рівних прав зі своїми наставни-

ками, зокрема в їдальні директор Школи стоїть за обі-

дом в одній черзі зі своїми учнями. Раціон харчування

у всіх також приблизно однаковий. Якби можна було

одним словом висловити гасло школи, то це було б

слово «повага». На стінах коридорів школи, яка не охо-

роняється, розташовані картини художників, які почи-

нали вчитися ремеслу в цьому навчальному закладі та

згодом стали відомими світу. Ці картини коштують сьо-

годні сотні тисяч євро, а ними прикрашені стіни зви-

чайних навчальних кабінетів. До викладання в Школі

залучаються найкращі фахівці: наприклад, серед ви-

кладачів запланованих курсів з літературної майстер-

ності був Нобелівський лауреат Орхан Памук.

За працю в майстернях Школи учні отримують ви-

нагороду ( існує своя валюта «долари Кофоєда»), яку

можна обміняти на різні послуги, наприклад, їжу, або

речі, що створюються іншими учнями. «Асоціальних»

дорослих учнів привчають бути охайними та ввічли-

вими, а також старанно вчитися – для цього також

існує система позитивної мотивації.

Юрій ПетрушенкоКерівник Центру освіти дорослих у м. Суми,

заступник Голови Правління Української Асоціації освіти дорослих

ПОДОРОЖІ-СТАЖУВАННЯ ДО ЄВРОПЕЙСЬКИХЦЕНТРІВ ОСВІТИ ДОРОСЛИХ

Тери

торі

я ус

піху

№2

– 20

16

43

У Школі Кофоєда викладається щорічно близько

200 різноманітних навчальних курсів, щоденно її від-

відує більше 600 дорослих. Навчання в цій школі змі-

нило життя багатьох датчан, які вдячні їй за це. Для

прикладу: гроші на новий спортзал школи, вартість

якого складає декілька мільйонів євро, були подаро-

вані Школі її випускником, який 50 років тому вчився у

навчальному закладі, а згодом став успішною і забез-

печеною людиною.

Стажування в цій Школі посилило в мені думку, що

освіта дорослих є шляхом до розвитку країни і її сус-

пільного життя.

З того часу мені пощастило побачити, яким чином

організовується навчання дорослих ще у декількох

країнах Європейського Союзу (Польща, Велика Бри-

танія та Латвія), а цієї осені в рамках проекту «Замі-

нимо мури відкритими вікнами», що реалізується DVV

International в Україні спільно з Інформаційно-дослід-

ним центром «Інтеграція та розвиток», разом з групою

інших організаторів освіти дорослих ми завітали на

декілька днів до Volkshochschule Frankfurt (Oder) –

Народної вищої школи в м. Франкфурті на Одері

(http://www.vhs-frankfurt-oder.de/).

Система освіти дорослих у Німеччині, якій вже

більше ста років і яка представлена тільки в цій країні

близько 1000 Volkshochschule, є однією з найбільш ві-

домих і потужних у світі, тому було дуже цікаво де-

тально ознайомитися з тим, як працюють Народні вищі

школи в цій країні.

Народна вища школа в м. Франкфурт на Одері,

населення якого складає близько 50 тис. мешканців,

розташована у сучасному триповерховому будинку у

центрі міста, має гарний дизайн і сучасні класи та ау-

диторії для навчання.

Навчальні курси у школі плануються на півріччя.

Школа пропонує мешканцям міста більше 200 на-

вчальних курсів тривалістю від 1 дня до 6 місяців. Ін-

формацію про всі освітні пропозиції школи можна

знайти на сайті школи і зареєструватися. Біля 40% до-

рослого населення Франкфурта на Одері користу-

ються послугами Школи. Майже всі курси платні, але

плата є доступною як для жителів цього міста, так і для

мешканців польського м. Слубіце, що знаходиться на

іншому березі річки. У поляків теж є можливість на тих

же самих умовах вчитися у цій школі, чим вони і корис-

туються. Логістика у школі дуже зручна: тільки зай-

шовши до школи можна побачити електронне табло,

на якому представлені місце і час проведення занять

у цей день.

Навчальний процес у школі побудований таким

чином, що учні отримують також не тільки професійну,

а й громадянську (політичну) освіту. Для цього школа

включена в проекти місцевих громадянських організа-

цій та реалізує власні проекти, спрямовані на грома-

дянську участь та інтеграцію суспільства. Наприклад,

учні школи включені в проект створення м. Слубфурт,

який утворюється частинами польського міста Слубіце

та німецького міста Франкфурт, що розташовані

вздовж річки Одер. Ініціатори цього проекту стверджу-

ють, що немає окремо німців чи поляків, а є слубфуртці

– громадяни спільного міста, що розкинулося на двох

берегах річки. Це місто вже не є уявним, громадські ак-

тивісти встановили навіть його стіни, існує власна гро-

шова одиниця, слубфуртські спортивні змагання

(гольф через річку, кидання в довжину пачок цигарок

на мосту, що об’єднує дві частини міста та ін.). Слуб-

фуртці отримали свої паспорти громадян міста. На-

родна школа розташовується на території Слубфорту,

а її директор має відповідний паспорт.

Наразі в цій Народній вищій школі також навча-

ються біженці з інших країн. Згідно зі статистичними ві-

домостями (а в Німеччині розподіл біженців по містах і

регіонах майже рівномірний) у Франкфурті на Одері

найбільше біженців з Афганістану – 208, Російської

Федерації – 82, Сомалі – 35, а з Сірії – тільки 24. Бі-

женці з Росії в основному з Чеченської республіки. Бі-

женців-чоловіків вдвічі більше за біженців-жінок. У

Школі пояснюють це двома причинами: чоловіки більш

сміливі і витривалі, щоб втекти; чоловіки можуть більше

заробляти і підтримувати сім'ю, що залишилася. Допо-

мога біженцю, який і так повністю знаходиться на со-

ціальному утриманні в Німеччині (надається квартира,

безкоштовні мовні курси і т.д.), складає 400 євро на

місяць.

Результати соціалізації біженців свідчать, що На-

родні вищі школи в Німеччині достатньо ефективно ви-

конують це завдання. Спілкування з біженцями і

викладачами Народної вищої школи у Франкфурті

на Одері підтвердило ще одну важливу думку –

освіта дорослих не має бути тільки професійною.

Професійна освіта дорослих буде ефективною і

надасть можливості людині, що навчається, змінити

своє життя на краще тільки за умови, якщо ця ос-

віта буде опиратися на ціннісні зміни у світогляді

учнів.

Тери

торі

я ус

піху

№2

– 20

16

44

Поїздка була цікава, насичена, змістовна. Враженьбагато. І є бажання спрямувати отриманий досвід у кон-текст реалізації ідей навчання дорослих на Яворівщині.Першочергово – якомога доступніше донести ідею на-вчання дорослих до владних структур. У Німеччині і По-льщі не треба доводити, що якість життя спільнотзалежить від уміння вчитись і розвивати компетенції. Тамце є аксіомою як на рівні держави, так і громадських ін-ституцій. І нам потрібно активно популяризувати ці ідеї.

День перший-другий: переліт, переїзди, посе-лення й ознайомлення з містами Слубіце (Польща) іФранкфурт на Одері (Німеччина). Місто Франкфуртна Одері засноване у 1243 р. вздовж двох берегів р.Одер. У 1945 р. розділене по річці на західну німецькучастину Франкфурт на Одері та східну польську Слубіце.Після входження. Польщі до Євросоюзу у 2005 р. кор-дон між містами було зруйновано і відкрито міст для пі-шохідного переходу, потім для транспортного зв’язку.Ми поселись у Слубіце і кілька разів на день переходилиміст до Франкфурта та в зворотному напрямку. В обохмістах функціонують Народні університети, з досвідомроботи яких ми познайомились.

Представлення Каролою Франкфуртського Volk-shochschule Frankfurt (Oder) розпочалось з того, що ценайкращий народний університет землі Бранденбург. У2010 р. університет отримав нову будівлю, у якій булостворено сучасні умови навчання для дорослих. До уні-верситету приходять усі бажаючі віком 18+. Більшістьзанять розпочинаються після 18.00.

Чого можна навчитись? За помірну плату тут навибір пропонують мовні курси (для біженців та еміг-рантів безкоштовно), курси громадянської освіти, куль-турні програми (мистецтво і культура, фотографія іобробка зображень, література і театр, образотворчемистецтво, живопис і графіка, скульптурний дизайн, му-зична практика, танці); екологічні проекти, програмиздоров’я (спорт, здорове харчування і приготування їжі,фітнес, спеціальна гімнастика, перша допомога і доглядза хворими), комп’ютерні курси, святкові курси длядітей. А можна ще й здобути базову освіту. Є безкош-товні програми для навчання людей з обмеженимиможливостями.

Як проходить навчання? Мінімальна кількість до-рослих студентів групі – 5 осіб. Навчання проходить урізних формах: бесіди в групах, день сім’ї на килимкахв парку (імпровізовані вистави, пісні, розваги), читаль-ний пікнік (люди приходять з продуктовими корзин-ками, розкладають вогонь, відпочивають, читаютьвголос тексти), день відкритих садів (господарі відкри-вають сади, запрошують містян, пригощають фруктами,і вдень, і при вечірньому освітленні споруджуються са-дові фігури), міжрелігійні діалоги, співпраця з клубами,університет на виїзд (відвідини друзів), майстер-класи,написання книги рецептів, кулінарна дуель, відкритекафе, день Європи, міжкультурний проект ілюстрованоїкниги. Також творена онлайн-платформа для вивченнянімецької мови. Нас здивували інформацією про те, що14 % німецького населення не вміють писати – для нихвідкриті центри вивчення німецької мови.

Який документ отримує дорослий студент по за-кінченні навчання? У народному університеті йдетьсяне про сертифікат, а про добровільне набуття компетен-тностей та змістовно проведений час. Але можуть і ви-давати документ за рішенням секретаріату (наприклад,про здобуття базової освіти).

Після перерви мали зустріч із представницею му-ніципалітету Франкфурта, яка розповіла про ситуаціюз біженцями. Міська рада приймає біженців, розселяєїх у вільних квартирах, вивчає ситуацію і потім надає(або не надає) статус біженців. Їм виплачують місячнугрошову допомогу (400 євро на особу), оплачують ко-мунальні послуги, пропонують у народному університетіпройти безкоштовні курси із вивчення німецької мовита громадянської освіти. Дітей зараховують до школи,де вони вивчають німецьку мову. Зокрема 22 дітей, якіприбули до міста без батьків, поселили в школі-інтер-наті. Біженцям не дозволяють працювати, хіба що до-бровільно, на громадських засадах. Прикладом цьогобула вечеря, приготовлена для нас біженцями із Сирії.Ми ознайомились з традиціями сирійської кухні, маливільне спілкування і почули багато трагічних історій провійськову ситуацію в їхній країні та складний шлях втеч-подорожей до Німеччини. Вони також розпитували провійськову ситуацію в Україні.

День третій: ознайомлення з мультикультурнимпроектом «Slubfurt», волонтерськими ініціативамиміст, університетом Віадріна, конференція в Коле-гіумі Полонікум, індійська кухня. День розпочався зекскурсії на міській площі Слубіце. Вільний художникМіхал розповідав про славну історію колись єдиногоміста, показував міські мури, пам’ятники, панорамуміста, а також презентував проект «Європейське по-двійне місто Слубіце-Франкфурт на Одері», який триваєуже 17 років і виконує місію культурної промоції міста.Згідно з проектом змінили назви вулиць Слубіце, ство-рили мапу єдиного міста, занотували історію, запрова-дили мистецькі і спортивні заходи, що ідентифікуютьмісто. Цей великий проект включає менші, успішнозреалізовані: «Здорова вода» (проводився у міськомубасейні), «Робимо руками диво», «Олімпіада міста»тощо. Далі Міхал розповів, що в рамках проекту здійс-нено інтерв’ювання мігрантів для того, щоб створитиумови за яких люди відчували себе своїми, а не забар’єром. Адже у кожного є своя історія міграції. В містіє багато українців, які організували хор, запрошують досебе містян. Митець жартує (вважає, що гумор – це ці-кава форма зробити життя міста привабливим), що вонистворили «Нову Америку» мігрантів, бо тут усе пере-плелося: культура, символи, мови…

У волонтерському центрі нам презентували мис-тецькі види діяльності, спрямовані на соціалізаціюлюдей з обмеженими можливостями. Тут люди почува-ються потрібними, можуть малювати, співати, робитисвоїми руками мистецькі твори. Ми оглядали картини,чудові вироби з природного матеріалу, вітражі.Обідали в студентській їдальні Франкфуртського універ-ситету Віадріна, ознайомились із специфікою його ді-яльності. Довідались, що студентам з України надаютьсястипендії, які фінансуються Міністерством закордоннихсправ ФРН за сприяння Німецької служби академічнихобмінів. У Європейському університеті Віадріна стипен-дійні програми охоплюють дворічне (для LLM – одно-річне) навчання, а також підготовчий курс передпочатком навчання, спрямований на країнознавчу,мовну та фахову підготовку до навчання.

Після обіду вивчали досвід Народного університетуФранкфурта щодо волонтерських ініціатив для біженців– «Різноманітність проти наївності». Громадські акти-вісти презентували результати своєї діяльності, метоюякої є зближення місцевих мешканців з мігрантами. Ак-

Наталія КосикГолова Товариства краєзнавців Яворівщини «Гостинець»

НАРОДНІ УНІВЕРСИТЕТИ: ДОСВІД НІМЕЧЧИНИІ ПОЛЬЩІ ДЛЯ УКРАЇНИ

Тери

торі

я ус

піху

№2

– 20

16

45

центували увагу на проблемах, зокрема про шкідливийвплив на громадськість негативних чуток щодо пове-дінки мігрантів (хто сіє ці чутки, невідомо, бо фактів незафіксовано). Ми довідались про значення поняття«альтернативно обдаровані люди» – це люди з недос-татньою освітою або її відсутністю. Така ситуація при-водить до відсутності толерантності і провокує ворожеставлення до емігрантів. Тому волонтерські проектидуже важливі, бо спрямовані на випередження і ство-рюють позитивне середовище міста.

Наступна зустріч відбулась в Слубіце університетуКолегіум Полонікум, що є новою формою прикордон-ного співробітництва в галузі наукових досліджень і викладання. Це спільна установа двох університетів-партнерів: Університету Адама Міцкевича (УАМ) та Єв-ропейського університету Віадріна у Франкфурті(Одер). Одним із напрямів діяльності є навчання длягромадських організацій, зокрема: 1) як написати про-ект, як його реалізувати, як розпоряджатися коштами;2) розвиток волонтерських ініціатив; 3) організаціякурсів для біженців; 4) як через проекти навчити тих,що не мають роботи відкрити власну справу. Універси-тет має свої методи досліджень із виявлення проблем іпропонує проектну діяльність на їх подолання. Коштиотримують з фондів ЄС та державних джерел Польщі.Також почули те, що в університеті навчається 150 ук-раїнських студентів, Україна є цікавою для Польщі; на-вчальний заклад вітає і запрошує випускниківукраїнських шкіл на навчання.

День четвертий: Подсдам. Це прекрасне місто усхідній Німеччині з населенням близько 150 тис. осіб,столиця федеральної землі Бранденбург. Після неве-ликої екскурсії містом прибули до будівлі Потсдам-ського парламенту. Його історія вражає. Потсдамськійміський палац споруджений у 1669 р. як резиденціяпрусських королів, був перебудований у 1752 р. в ба-роковому стилі, зруйнований бомбардуваннями у 1945 р.і знесений у 1959 р. Його повномасштабна реконструк-ція виконана в 2010–2014 рр.: зовнішні стіни – за ба-роковою копією колишнього палацу, а всерединіпарламент – сучасна споруда Ландтага Бранденбурга.

Ми відвідали фойє, зали, в одному з яких мали зус-тріч з фрау Крістен, депутатом Парламенту, головою ко-місії соціальної політики. Вона широко описала своюдіяльність у сфері роботи з молоддю, спілки шкіл ре-гіону, демографічної міграції, підтримки людей літньоговіку, мігрантів, захисту прав жінок тощо. Щодо проблемосвіти дорослих Крістен представила себе як особу, якапостійно вчиться і популяризує навчання дорослих впарламенті, відстоює інтереси усіх народних шкіл, зок-рема сприяла виділенню 2,9 млн. євро на освітні заходиНародної освіти землі Бранденбургу. Вона наголосила,що всім в політиці зрозуміле питання навчання дорос-лих, а міністр освіти, як і три попередніх, позитивно ви-рішує ці питання, вважаючи що освіта дорослихзміцнює політичну освіту, підвищує соціальні компе-тенції, розвиває громади та сприяє розвитку демократії.

Також ми відвідали головну залу Парламенту, до-відались про місце розташування п’яти фракцій, поря-док громадських ініціатив, гендерні питання, графікроботи, онлайн-платформу і систему фінансування де-путатів і міністрів. Обідали у їдальні Парламенту, щомає терасу з видом на Старий Ринок, Церкву Св. Мико-лая та Стару Ратушу.

У другій половині дня відвідали ще дві народнішколи Асоціації інституцій у сфері культури і політичноїосвіти.

День п’ятий: Берлін. Мали прекрасну екскурсіюпід дощем до історико-культурних пам’яток міста. От-римали неперевершені враження від музею Пергамон– одного з найвідоміших і найбільш відвідуваних музеївБерліна. Щоб потратити до нього, ми вистояли півго-дини в черзі. Було захоплення від побаченого в поєд-

нанні з вивченням методики представлення експозиційі способом передачі атмосфери давніх цивілізацій.Адже це музей, створений для знайденого Карлом Гу-маном Пергамського вівтаря, а також для зібрання піз-нього античного живопису і скульптури, експонатівпередньоазійського музею, що включає твори хет-тського, ассирійського, вавилонського і перського мис-тецтва та Ісламського музею. Другу половину дняприсвятили вивченню модерних прийомів експону-вання художніх творів сучасних митців у музеї сучас-ного мистецтва, який розміщений у будівлі колишньоговокзалу.

День шостий: цілоденна подорож залізницямидо Гданська, автобусний переїзд до КашубськогоНародного університету (Вєжиця), тепла зустріч ісмачна вечеря.

День сьомий: представлення, зустрічі і заняттяу Кашубському народному університеті. Робота розпочалась з цікавої зустрічі – презентації по-льських традицій та сучасних ідей народних універси-тетів, які представляли керівник університету МарекБичковскі, д-р Томаш Малішевські, Маріуш Мувка, Суліс-лава Боровська. Традиційно ідеєю народних шкіл пів-нічної Польщі є сприяння розвитку свободиособистості: людина повинна знайти себе, повірити всебе, запалитись чимось, об’єднатись з іншими і зорга-нізувати своє життя для вирішення щоденних справ. Ті,хто навчались у народних школах, створювали спіль-ноти, вирішували проблеми громади і покращувалижиття. Тому ідея народних університетів продовжуєжити і сприяє вирішенню сучасних проблем – витяг-нути людей з дому, створити сприятливу атмосферуспілкування, направити в русло творення з людини гро-мадянина. Кашубський народний університет, як й інші,впроваджує різні форми роботи (розмови, майстер-класи, виїзди тощо). Але принципи незмінні: • народний університет – місце нейтрально полі-тичне; •� демократія, відкритість до різних підходів у на-вчанні; •� людина повинна прийти на навчання з власноїволі; •� вже сама розмова є результатом;•� стосунки мають бути партнерськими, тренери за-дають тон і обов’язково його підтримують (всі рівні, не-залежно від компетенцій і посад);•� заняття повинні забезпечити довіру і взаємопо-вагу;•� народний університет – це школа для життя.

Подібно до німецьких народних університетів, Ка-шубський має різні навчальні програми, курси, відкри-тий для усіх вікових категорій і соціальних груп (молоді,осіб похилого віку, молодих мам, людей з особливимипотребами, творчих особистостей, учителів, студентів,рибалок та ін.). Користуються популярністю курс«Власна фірма», на якому навчають не тільки, як ство-рити фірму і зробити її успішною, а як бути активнимпоза фірмою.

Презентація діяльності народних університетів По-льщі була різнобічною, адже вони мають різну спеціа-лізацію. Відомим на усю країну є народний університет,що спеціалізується на мистецтві ручної праці. Програмизабезпечують навчання гончарній справі, столярству,різьбі тощо. Учасники проживають по кілька днів на мі-сяць в університеті, навчаються, практикують, а потімїдуть додому розвивати здобуті уміння. Через певнийчас знову приїжджають на кілька днів. Учасник приїж-джає стільки разів, скільки відчуває потребу. Навчаннявін оплачує самостійно.

Наш мистецький хист проявився на організова-ному майстер-класі із сучасного етнодизайну, якийпроводила Анжеліка Шульфер. Малювання на склі, нагорнятках традиційних кашубських візерунків – цінний

Тери

торі

я ус

піху

№2

– 20

16

46

досвід для використання у нашій подальшій діяльності. День восьмий-девятий: представлення, зустрічі

і заняття у Кашубському народному університеті.У наступні дні ми відвідували народні університети

і осередки навчання дорослих (музеї, замки, майстерні,центри освітніх ініціатив), щоб відчути атмосферу і по-спілкуватись з фахівцями народної освіти. Музей – не-формальний осередок освіти дорослих. В цьому мипереконались, відвідавши Західнокашубський Музей,в якому слухали професора Цезара Ольбрахта про іс-торію кашубського регіону, оглянули етнографічні тасучасні експозиції. Тут експонати розміщені так, ніби«розмовляють» про давні побутові традиції, рибальськеремесло, ковальську справу. А в сучасних мистецькихвиробах виразно прослідковується народна традиція.Приємною несподіванкою була зала з експозиціями ук-раїнського народного мистецтва: одяг, вишиванки,різьба, кераміка і підбірка української літератури. Цеприклад добросусідства. Це повага до іншої держави вдії. Тут не потрібно слів, бо «культура не є інструментомдля чогось, тут вона поєднує народи і робить з людейсвідомих громадян» (М. Бичковскі).

Центр освітніх ініціатив у Картузах – заклад, вякому проводиться навчання молоді і вчителів, фун-кціонує університет ІІІ віку. У центрі навчають, як реа-лізовувати в школах проекти з вирощування рослин,організовувати наукові табори для обдарованої молоді,культурні програми.. Тренери центру їздять до шкіл,проводять навчання для вчителів, педагогічні ради, ор-ганізовують експерименти. Багато вчителів приходятьдо центру добровільно, щоб вчитися. Організовуютьсяосвітні ярмарки, для яких створюють команди з молоді,вчителів і студентів ІІІ віку. Усі мають свої ролі, зав-дання (музичне оформлення ярмарки, тематичне напов-нення, підготовка атракцій, виготовлення декораційтощо). Через центр проходить багато студентів, їх об’єд-нують культурні програми. Заклад співпрацює з укра-їнською спільнотою Снятинського районуІвано-Франківської області, реалізуючи спільні проектиз обміну молоддю.

Університет ІІІ віку назвали ідеєю пострілу «в де-сятку». Мета – активізація людей 65+. Для них прово-дяться академічні заняття на теми, які вонизамовляють. Це програми рукоділля, здоров’я, проект«Краківська кав’ярня», видавництво книги, квести, ви-їзди до театру, екскурсії та ін. Гордістю університету євидання на основі спільного авторства книги – путів-ника за маршрутом 9 зупинок. Загалом акцентуєтьсяувага не на заходах, а на сприянні розвитку духовності.

Музей кашубської кераміки Нецля у Хмельно – ос-вітній центр, в якому можна не тільки милуватись кра-сою гончарних експонатів, а й побачити процес ручноговиготовлення виробу. Ми навіть спробували працюватиза гончарним кругом і створити із шматка глини ва-зочку. Неймовірно захоплююче заняття!

Локальна рибальська група КАШУБИ представленав сучасному інтерактивному центрі. Культурно-освітнядіяльність достатньо широка: майстер-класи, семінари,курси куховарства, фотографії, майстерності. Особли-вістю центру є діяльність зі створення науково-краєз-навчих фільмів про мешканців краю та обряди, щозникають, а також показ цих фільмів, що викликаютьжваву реакцію різних поколінь. Організовуються фес-тивалі фільмів, на якому представляють різні культури.Створено фонд «Аби хотілося хотіти» – культурно-ос-вітній проект, адресований дорослим мешканцям Ка-шубів.

Асоціація розвитку солецтва Бонцка Гута – діяль-ність школи для громадянської освіти дітей і батьківучнів Малої школи в Шопі. Це фантастична школа не-переборності духу. Кілька років тому школу мали за-крити, бо громади об’єднались і школа з кількістю 50учнів стала економічно невигідною. Всупереч війту

громада села вирішила зберегти школу. Директор,батьки, громада розпочали пошук ресурсів для роз-витку. Все вдалося: кошти знайдені, школа добудована,закуплені нові парти, комп’ютерна техніка, 40 велоси-педів, понад 50 пар лиж, байдарки. Директор і вчителітак цікаво організували навчальний процес, що дошколи почали переходити учні із сусідніх сіл. Багатозаходів проводиться разом з батьками. Сьогодні в за-кладі навчається понад 200 учнів (група дошкільнят,подставова школа і гімназійний клас), які мають всіумови для навчання. Разом з батьками організовуютьекскурсії, в тому числі велосипедні, змагання на бай-дарках, фестивалі, реалізовують проекти. Але війт про-довжує погрожувати, що школу закриє.

Ще були візит до Мандрівного народного універ-ситету для літніх людей на заняття макіяжу та відві-дання гуртка сільських господинь «Кашуб’янки». Архівсвітлин, презентація, фільм демонструють типову ді-яльність сучасних освітніх центрів для дорослих, якіскеровані на промоцію кашубської культури.

День десятий: Гданськ. Місто казкової архітек-тури, європейської культури та відкритого мистецькогопростору. У Центрі міської культури ми довідались провелику кількість зреалізованих проектів: Опера на ву-гільній площі; Мураві на Заспі; локальні екскурсоводиі гіди; Новий порт; Гданські мініатюри; Кути Європи;Поети Свободи Дні сусідів… А ще безліч фестивалів,навчальних програм, видавничих проектів, пленерів...Центр відкритий для усіх авторських проектів, учас-ників культурних заходів і просто зацікавлених відві-дувачів.

Європейський Центр Солідарності в Гданську –музей та просвітницький центр з розвитку демократич-них цінностей. Він справляє сильне враження. Експо-зиція побудована таким чином, що дозволяє легко«увійти» в історичний простір верфі і пізнати важливіпам’ятки незалежної профспілки «Солідарність», якуочолює Лех Валенса. Це новозбудований сучасниймузей на чотири поверхи (2014): експозиції, бібліотека,аудиторіум, зимовий сад, дитячий майданчик. Вистав-кові зали наповнені інтерактивними експонатами, еле-ментами робітничого побуту, оригіналами документівта кінохроніками. Ми бачили оригінальні експонати:прострілену шкіряну куртку, фанерні дошки з вимогамидо уряду, кран, каски робітників, машини міліції, ка-мери, в яких тримали підозрюваних, кімнати для допи-тів, підпільні типографії. Перед музеєм встановленомеморіальний хрест на знак ушанування пам’яті загиб-лих у заворушеннях 1970-х рр.

Подія в Гданську, що запам’ятається надовго, – цесвяткування Дня Незалежності Польщі. Незважаючи нахолодну, дощову погоду, урочисті дійства в центрі містабули багатолюдні. Загальнодержавний вихідний деньсупроводжується підняттям прапорів, політичними вис-тупами та колоритним парадом.

І на завершення. Ця поїздка – чергове свід-чення ролі народних університетів у розвитку гро-мад і громадянського суспільства в цілому. Бо якби не змінювалась шкільна реформа і реформавищої освіти, вони не забезпечать освітніх потребдорослої людини. Велосипед винайдено. Народніуніверситети – це ті центри, де людина знаходитьспілкування, змінює кваліфікацію, удосконалюєхобі, розвиває культуру, покращує навколишнє середовище і своє життя. А це означає, що людинастає корисною для громади і суспільства.

Тери

торі

я ус

піху

№2

– 20

16

47

15–16 листопада 2016 р. у місті Ханчжоу, столиціпровінції Чжэцзян (Китайська Народна Республіка), від-булася Перша Міжнародна конференція членів Гло-бальної мережі ЮНЕСКО міст, що навчаються.Глобальна мережа ЮНЕСКО міст, що навчаються, ство-рена Інститутом ЮНЕСКО з освіти впродовж життя (м. Гамбург, Німеччина) відповідно до Пекінської декла-рації (2013). Сьогодні до складу Глобальної мережіЮНЕСКО міст, що навчаються, входять 146 міст Аме-рики, Європи, Азії та Австралії. Учасниками конференціїстали більше ста очільників і представників міст – членівГлобальної мережі ЮНЕСКО, науковців з усього світу –фахівців з освіти упродовж життя. Організаторами кон-ференції виступили Національна комісія КНР у справахЮНЕСКО, Інститут ЮНЕСКО з освіти впродовж життя тамуніципалітет міста Ханчжоу.

Основне завданням конференції полягало у де-монстрації потенціалу спільнот міст – членів Глобальноїмережі ЮНЕСКО – у розвитку людського потенціалу,розширенні індивідуальних прав і можливостей особис-тості в навчанні впродовж життя і, як наслідок, соціаль-ній згуртованості та економічному зростанню міст,регіонів і країн. Глобальна мережа ЮНЕСКО підтримуєвсі 17 Цілей сталого розвитку, прийнятих на Саміті ООНв галузі розвитку на період після 2015 р., який відбувсяв рамках 70-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН. Зокремаце Ціль 4 – забезпечення всеохоплюючої і справед-ливої якісної освіти та заохочення можливості на-вчання впродовж усього життя для всіх; та Ціль 11 –забезпечення відкритості, безпеки, життєстійкості йекологічної стійкості міст і населених пунктів.

Конференція продемонструвала реальне зна-чення Глобальної мережі у розвиткові діалогу між міс-тами в питаннях політики, їх взаємного навчання,встановлення зв’язків і партнерських відносин, роз-робки засобів заохочення й визнання прогресу в ство-ренні міста, що навчається. Під час конференціїучасники мали можливість активно спілкуватися, пре-зентувати успішні практики з усього світу, обмінюватисядосвідом з упровадження основних положень Пекін-ської декларації й визначення пріоритетів на майбутнє.

На конференції Україна була представлена учас-никами з міста Мелітополя, міста обласного підпоряд-кування у Запорізькій області. Запрошені відОрганізаційного комітету конференції представникиМелітополя були не випадково, адже саме «Медовемісто» в червні 2016 р. приєдналося до спільноти про-гресивних міст, що спрямовують зусилля на підтримкуосвіти впродовж життя як пріоритетного напряму свогорозвитку (більш детально про членство Мелітополя уГлобальній мережі ЮНЕСКО міст, що навчаються,можна ознайомитися з публікації «Глобальна мережаЮНЕСКО міст, що навчаються, як відповідь на викликисьогодення: перспективи для Мелітополя» (Територіяуспіху, № 2/2016)).

До складу української делегації увійшов коорди-натор програми «Міста, що навчаються» у Мелітополі,проректор з наукової роботи Мелітопольського дер-жавного педагогічного університету імені БогданаХмельницького доцент Сергій Прийма.

У своїй доповіді Сергій Прийма позиціонував Мелі-тополь як активне європейське місто, що представляє

Сергій Приймад. п. н., доцент, проректор із наукової роботи Мелітопольськогодержавного педагогічного університету імені Б. Хмельницького

ПЕРША МІЖНАРОДНА КОНФЕРЕНЦІЯ ЧЛЕНІВГЛОБАЛЬНОЇ МЕРЕЖІ ЮНЕСКО МІСТ,

ЩО НАВЧАЮТЬСЯ(ПРЕЗЕНТАЦІЯ ДОСВІДУ МЕЛІТОПОЛЯ)

Тери

торі

я ус

піху

№2

– 20

16

48

Україну на міжнародній арені, зокрема у Програмі РадиЄвропи «Інтеркультурні міста» презентував здобуткиміста на шляху розвитку людського потенціалу черезнавчання впродовж життя. Окрема частина презентаціїбула присвячена проведенню 6–8 жовтня 2016 р. Між-народних днів освіти дорослих у Запорізькій області зепіцентром у Мелітополі.

Значну увагу у доповіді було акцентовано на важ-ливості співпраці керівництва міста з науковцями – фа-хівцями з освіти дорослих. У цьому важливу рольвідіграють університети. Адже саме за ініціативою на-уковців МДПУ імені Богдана Хмельницького на чолі зректором професором Валентином Молодиченкомспільно з Інститутом педагогічної освіти і освіти дорос-лих Національної академії педагогічних наук України начолі з директором професором Ларисою Лук’яно-вою в рамках проекту прикладного дослідження «Роз-робка Концепції регіону, що навчається, як підґрунтяефективної регіональної освітньої політики (на прикладіЗапорізької області)», що отримав схвальну оцінку На-укової ради Міністерства освіти і науки України, булопідготовлено й надіслано заявку Мелітополя на вступдо Глобальної мережі ЮНЕСКО.

Презентаційні матеріали з інформацією про Мелі-тополь були вручені Генеральному секретареві Націо-нальної комісії КНР у справах ЮНЕСКО Mr. Yue Du тадиректорові Інституту ЮНЕСКО з освіти впродовжжиття Mr. Arne Carlsen.

Зауважимо, що участь у конференції такого мас-штабу стала можливою завдяки тісній співпраці МДПУім. Б. Хмельницького з Інститутом ЮНЕСКО з освітивпродовж життя (м. Гамбург, Німеччина), представникиякого нещодавно відвідали Мелітополь у рамках про-ведення Міжнародних днів освіти дорослих у Запорізькій області. Співпраця розпочалася зі стажу-вання автора публікації у червні 2016 р. в гамбурзькомуІнституті саме за програмою «Міста, що навчаються», підчас якого відбулося знайомство з кращими практикамиз популяризації освіти упродовж життя та впровад-ження концепції міст, що навчаються, по всьому світу.

Автор публікації висловлює щиру вдячність регіо-нальному директорові DVV International в Україні, Рес-публіці Білорусь, Молдові Аніті Якобсоне, яка надалаінформацію про стажування в Інституті ЮНЕСКО з ос-віти впродовж життя та підтримувала ініціативи з роз-будови Мелітополя як першого на пострадянськомупросторі міста – члена Глобальної мережі ЮНЕСКО.

Svitlana BabushkoEDUCATIONAL PRACTICES OF PRISONSIN CALIFORNIAThe priorities of the modern prison sphere that is con-nected with recognition of education as an integralpart of enforcement of criminal penalties and thecondition for successful reintegration into society ofcitizens who have committed criminal offenses havebeen defined in the article. The experience of prisonsin California has been analyzed. The real achieve-ments were found in the programme Delanc Street asan innovative rehabilitation system. This organiza-tion assists the education centers at the place of res-idence of former drug addicts and prisoners. Withintwo years they receive education equivalent to highschool, acquire interpersonal and social survival skillsthat encompass new relationships, values, sense ofresponsibility and independence needed in order tobe a useful member of society.

Sergij PryimaTHE FIRST INTERNATIONAL CONFERENCE OF THEGLOBAL NETWORK OF UNESCO CITIES OF STUDENTS(PRESENTATION OF MELITOPOL EXPERIENCE)The experience of the achievements of the city ofMelitopol in the context of the introduction of theconcept of cities that are learnt has been presented.The problems of the First International Conference ofthe Global network of UNESCO in the context of pro-moting the idea of development of the educationalpotential of the city and the development of educa-tion throughout life have been solved. It was out-lined the significance of the event in the context ofhuman development, the expansion of individualrights and possibilities of the individual in learningfor life, social cohesion and economic growth ofcities, regions and countries.

Olena MerzliakovaTHE CREATION OF THE REMOTE TRAINING COURSES:HOW TO START?An algorithm of distance learning courses creationhas been presented on the basis of personal experi-ence. It has been step by step defined how to choosethe platform where the planned placement of the in-formational content; how to professionally masterthe tools (animations, resources to create video sto-ries, excerpts of feature and documentary films, spe-cialized training videos), which will provideinformation available and visualized; why it is impor-tant to exchange experience with colleagues, parents,pupils. The announcement of several platforms hasbeen made; the characteristics of the most useful In-ternet resources have been given.

Valentyn MolodychenkoINTERNATIONAL DAYS OF ADULT EDUCATION IN ZA-POROZHYE REGION: CHALLENGES AND STRATEGIESThe experience promote the idea of learning through-out life, aimed at coverage of Ukrainian and foreign

achievements of the theory and practice of adult ed-ucation, in the framework of the International daysof adult education in Zaporozhye region on October6-8, 2016 Informed the public about the organizationin the event of the Forum «Adult Education in re-gional development: experience, challenges, strate-gies», supporting the initiatives of the nationaleducation community from the mission of the Insti-tute for International Cooperation of German Associ-ation of People's Universities (DVV International), theUkrainian Association of Adult Education, Ministry forEconomic Cooperation and Development of Germany,Ministry of Education and Science of Ukraine, Na-tional Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine.Outlined prospects for the development and imple-mentation of the Concept of the region, that studies,as a factor of effective regional educational policy.

Оlena AnishchenkoTHE PROFESSIONALIZATION OF ADULT EDUCATION:THE NOTES OF THE REGIONAL SUMMER ACADEMYFOR THE MEMBERS OF THE EASTERN PARTNERSHIPIN 2016The results of the implementation of the fifth projectinitiated by the representation of Institute for Inter-national Cooperation of German Association of People'sUniversities (DVV International) – organization of theRegional Summer Academy for members of the EasternPartnership have been presented. It is an innovativeevent for personal and intellectual interaction of spe-cialists in the field of adult education, organized withthe aim of acquiring new skills, knowledge regardingthe implementation of the concept of learningthroughout life. The thematic focus of the SummerAcademy was linked to issues of professionalization ofadult education, the introduction of interactive tech-nologies in adult education, strengthening the recog-nition of non-formal education at the international,national, regional and local levels.

Roman DrozdTHE EDUCATION OF PRISONERS: THE EXPERIENCEOF POLTAVA IN THE FRAMEWORK OF REFORMINGTHE PENITENTIARY SYSTEM OF UKRAINEThe essence of educational reforms in the peniten-tiary system based on the experience of introductionof new approaches and techniques in the Poltava re-gion has been disclosed. Charitable Organization«Light of hope» started its activities in correctionalinstitutions in Poltava region for the effective imple-mentation of reforms in the prison system and bring-ing it closer to European standards since 2005.Currently, the target group is not only prisoners, butalso a staff who is involved in working with them. Themain activities of the organization that provides theteaching of the course «Life skills» to promote activere-socialization of convicts, and the training of per-sonnel to familiarize themselves with the legislativeand regulatory framework, prevention of emotionaland professional burnout.