ЛАТИНСЬКА МОВА

НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК

ДЛЯ ГУМАНІТАРНИХ ГІМНАЗІЙ

Частина перша

(Перший рік навчання)

Видавництво Коломийської гуманітарної гімназі ї

Коломия - 1991 р.

РЕДАКЦІЙНА ГРУПА

Р е д а к т о р : Й. РІПЕЦЬКИЙ

К о н с у л ь т а н т : O. ГАШИНСЬКА

К о р е к т о р : М. ГЛІБОВИЦЬКА

Кафедрою класичної філології

Львівського державного університету

посібник рекомендовано для навчання

в гуманітарних гімназіях.

Доцент кафедри (Р.Л.Оліщук)

3

ПЕРЕДМОВА

Посібник призначений для учнів гуманітарних гімназій. В

умовах абсолютної відсутності відповідних підручників він має на

меті подати учням практичну допомогу в оволодінні технікою

читання, в засвоєнні елементарних граматичних структур та у

виробленні навиків самостійної роботи над перекладом зі

словником.

Посібник представляє собою добірку латинських текстів,

використаних з колишніх гімназійних, а також сучасних

вітчизняних і зарубіжних підручників.

Текстовий матеріал упорядкований в граматичній послі-

довності згідно з програмою першого року навчання в обсязі 40

годин. Тематика текстів різноманітна: від простеньких оповідань до

розповідей про життя, побут і міфологію римлян. Кожний

граматичний підрозділ закінчується набором відповідних

латинських приказок і крилатих фраз.

В підготовці друга частина посібника.

Редакційна група

4

DECLINATIO PRIMA

CONIUGATIO PRIMA: PRAESENS INDICATIVI ACTIVI

1. De puellis

Puellae scholam frequentant. Magistra diligentiam

puellarum laudat. Sed malas discipulas magistra vituperat.

Puellae rosas in scholam portant. Rosis puellae aulam ornant.

Amate scholam, puellae! Schola puellis scientiam dat. Vita

puellarum iucunda est.

2. De terra

Forma terrae sphaera est. In terra habitamus et terram

amamus. Umbra terrae magna est et interdum lunam

obscurat. Terrae aqua necessaria est. Aqua est sub terra.

Incolae terrae naturam scientiis superant et renovant.

3. De nautis

Nautae lunam et Stellas observant. Nautis multae stellae

notae sunt. Stellae nautis viam monstrant. Plena luna nautis

grata est. Incolae insularum nautas expectant. Nautae incolis

insularum epistulas apportant. Vita nautarum saepe

periculosa est.

4. In silva

Umbram silvae amo. Saepe in silva cum amicis ambulo.

Amicae plantas spectant et bestias observant. In silvis multae

bestiae et variae plantae sunt. Varia forma plantarum amicas

meas delectat. Silvae multam et variam materiam patriae

dant.

5. De luna

Forma lunae non semper rotunda est. Luna saepe

formam suam mutat. Luna et stellae noctu terram illustrant.

Luna terrae propinqua est. Dea lunae est Diana. Lunam

libenter spectamus.

6. De agricolis

Agricolae in vicis habitant. Villae agricolarum parvae

sunt. Industria agricolarum opulentiam patriae firmat. Merito

igitur operam agricolae laudamus. Vita rustica tranquila est.

Sed saepe procellae agricolis perniciosae sunt.

5

7. De dea Diana

Diana est silvarum dea et domina. Bestias feras dea

sagittis necat. Sed cervae Dianae gratae sunt. Diana cervarum

patrona est et cervas a bestiis feris servat. Feminae in silvam

properant. In silva statua Dianae est. Magna cum cura

feminae statuam deae rosarum coronis ornant.

8. De Italia

Lingua Latina est lingua antiqua. Italia est terra

Europae et patria linguae Latinae. Roma est in Italia. Lingua

Latina est lingua poëtarum Romae antiquae. Multis pugnis et

multis victoriis Roma clara est. Sicilia est magna insula

Europae, inter Italiam et Africam sita. In ora Siciliae est

Aetna. Nota est etiam audacia nautarum Graeciae. Athenae in

Graecia sunt.

9. De terris Europae

Multae terrae in Europa sunt. Varia est terrarum natura,

nam aliae terrae, ut Hungaria, multaeque aliae terrae

plerumque planae sunt, aliae autem, ut Graecia, Italia,

Helvetia, montuosae. Aliae terrae frigidae, aliae calidae sunt.

Nonnullae Europae terrae, ut Britannia, Islandia, Hibernia in

insulis sitae sunt, nonnullae, ut Italia, Graecia, Hispania – in

peninsulis. Forma Britanniae insulae triquetra est.

Patria nostra est terra magna et pulchra. In Europa

terrae, patriae nostrae finitimae, sunt Polonia, Hungaria,

Bohemoslavia et Dacoromania.

10. Sententiae

1. Sine amicitia vita est nulla. 2. Per scholam ad vitam.

3. Schola est via scientiarum. 4. Dum spiro, spero. 5. Aurora

Musis amica. 6. Vita rustica parsimoniae, diligentiae, iustitiae

magistra est. 7. Historia est magistra vitae. 8. Scientia

potentia est. 9. Amat victoria curam. 10. Luxuria filia est

inopiae.

6

DECLINATIO SECUNDA

CONIUGATIO SECUNDA: PRAESENS INDICATIVI ACTIVI

11. De horto

Avus meus magnum hortum habet. Saepe amicos meos et

amicas meas in hortum invitat. Pueris et puellis hortus mei

avi magnopere placet. Imprimis puellae rosis et violis gaudent

In horto magnam copiam plantarum videmus. Sed malae

herbae plantis nocent. Itaque avus meus debet bene in horto

1aborare. Horto aqua necessaria est.

12. De fluviis

In terra nostra multi fluvii et rivi sunt. Multi vici et

multa oppida fluviis adiacent. Rivi et fluvii campis finitimis

saepe perniciosi sunt. Undae rivorum et fluviorum campos

interdum inundant. Pueri et puellae libenter in oram fluvii

properant et hic ludos exercent. Puellis ludi puerorum non

placent. Puellae a ludis arcent et in ora fluvii sedent. Puellae

aquam non timent.

13. De magistro

Pueri in scholam magistri properant. Magister vir doctus,

sed severus est. Itaque bonorum discipulorum diligentiam

laudat, pigros pueros vituperat. Magister magnam diligentiam

a pueris postulat. Iram magistri pueri timent. Magister pueros

admonet «Exercete memoriam, pueri! Verba mea memoria

tenere debetis». Pueri magistro parent et litteris libenter

student.

14. De bello

Belli principium saepe parvum est, magnum est damnum

belli. Bellum campos, oppida, terras vastat. Bella aut externa

aut domestica sunt. Magnum est damnum bellorum

domesticorum. Viri boni cavent bellum domesticum. Praeterea

bella sunt iusta aut iniusta. Iustum bellum victoriam praebere

debet. Periculum belli magnum est. Debemus patriam

periculis belli liberare.

7

15. De incendio

Parva scintilla magnum saepe incendium excitat.

Incendia interdum oppida, vicos, silvas delent. Incendium

imprimis incolis oppidorum perniciosum est. Merito igitur

incolae oppidorum periculum incendii vitant. Plerumque

autem imprudentia causa est incendiorum. Este attenti, pueri,

et cavete incendium!

16. De poëtis

Poëtae boni et magni sunt magistri linquae et animi.

Nam bonorum poëtarum libri aegrum animum recreant.

Conformate igitur, discipuli, animos libris bonorum et

magnorum poëtarum. Etiam fabulae poëtarum pueris et

puellis notae et iucundae sunt. Fabulae puerum et virum

delectant et docent. Quis puerorum et virorum ignorat

fabulam de lupo et agno? Pueris et puellis assiduis magister et

magistra fabulas narrant.

17. De vita rustica

Vita rustica pueris et puellis iucunda est. Amicus meus in

vico habitat. In otio saepe ad villam amici propero. Villam

amici populi procerae et fagi latae ornant. Saepe cum amico in

umbra fagorum latarum sedeo. Ventus flat per fagos

umbrosas, prope rivus murmurat. Prope villam magnum

pomarium est. Pomarium varias pomos, imprimis multas

malos et piros continet. Autumno mali et piri pomorum

bonorum plenae sunt. Mala et pira amamus.

18. De ciconia

Ciconia ranis insidias parat. Puellae clamant:

– Rana, rana cave ciconiam, serva vitam tuam! Manete,

ranae, sub aqua et silete.

Ciconiae est ranas captare, ranarum est ciconiam cavere.

Vitate ciconiam! Ranae ciconiam non cavent. Iam ciconia

ranam captat et devorat.

19. Desideria puerorum Romanorum

Marcus laboriosi agricolae vitam magnopere laudat. Tito

nauta impavidus placet. Marcus oppidum vico mutare paratus

est. Titus ignotas terras videre desiderat. At Publium fabulae

poëtarum clarorum delectant.

8

20. De metallis

Aurum, argentum, ferrum metalla sunt. Metalla sunt in

terra. Multi fluvii auro abundant. Ferrum est metallum

necessarium. E duro ferro parant instrumenta et arma.

Aurum et argentum sunt metalla pretiosa. Apud cunctos

populos aurum et argentum magnum pretium habet.

21. Sententiae

1. Lupus in fabula. 2. Victoria gloriam praebet.

Experientia docet. 4. Inter arma silent Musae. 5. Otium post

negotium. 6. Sine ira et studio. 7. Periculum in mora.

8. Errare humanum est. 9. De mortuis aut bene aut nihil.

10. Ignorantia non est argumentum. 11. Inter dominum et

servum nulla amicitia est. 12. Eloquentia animos movet.

TERTIA ET QUARTA CONIUGATIONES. PRAESENS INDICATIVI ACTIVI

22. Varia

Magister docet, discipulus discit. Discipulus non docet, sed

discit. Magister discipulos admonet: «Doceo et disco. Vos non

docetis, sed discitis. Et tu non doces, sed discis». Pueri non

docent, sed discunt. Non docemus, sed discimus. Video, lego,

cognosco. Amici mei vident, legunt, cognoscunt. Disce, puer!

Disce aut discede! Magister discipulos in schola legere et

scribere docet.

23. De bello Troiano

Marcus e schola discedit et ad Titum properat. Titus in

horto sedet et librum legit. «Quid legis, Tite?» Marcus rogat.

«Vergilii libros de bello Troiano et de Aenea, Romanorum

proavo, lego». – Titus respondet – «Romae enim primordia ex

Vergilii libris cognoscimus. Tu quoque, Marce, mecum

cognosce historias antiquorum Romanorum fabulosas: Graeci

Troiam invadunt. Troiani diu se defendunt. Graeci Troiam

vincere non possunt. Tum magnum equum ligneum aedificant

et uterum equi viris armatis implent. Equum in ora

relinquunt et navigant».

9

24. De bello Troiano (2)

Troiani ex oppido evadunt et equum cum viris armatis in

oppidum trahunt. Nocte, cum Troiani dormiunt, Graeci ex

utero equi evadunt, Troiae portas aperiunt. Ceteros Grecos in

oppidum immittunt et Troiam incendiunt. Tum Venus dea

Aeneam fugere et novam patriam quaerere iubet. Aeneas

igitur deorum mandato oboedit et cum paucis amicis Troiam

relinquit et post multos annos in Latium advenit. Itaque

Troiani profugi in Italia remanent, et Aeneas est proavus

Romanorum.

25. De suebis

Caius Iulius Caesar in Commentariis de bello Gallico

vitam antiquorum populorum describit. Suebi, Germaniae

incolae bellicosi centum pagos habent. Quotannis alii in armis

sunt, alii domi manent, se atque armatos alunt et agros colunt

Cibum durum edunt et cotidie se exercent. Vita Sueborum

libera est: nam a pueris nullum officium sciunt. Viri Suebi

excelsam staturam habent. Ubii, finitimi Sueborum, in ripa

fluvii Rheni habitant et vitam miseram agunt, nam Suebis

magna tributa pendunt.

26. De formica et columba fabula

Parva formica in ripa escam quaerit et in aquam incidit.

Columba ad formicam advolat et miseram servat. Formica

columbae gratias agit. Tum columba avolat et in alta planta

considit. Venit agricola, columbam videt et sagittam de

pharetra promittit. Sed formica cito accurrit et agricolam

vehementer mordet. Agricola sagittam dimittit. Sic formica

columbam servat.

27. De aquila et pullis cuniculi fabula

Aquila pullos cuniculi deprehendit et suis liberis portat.

Cuniculus multis verbis et lacrimis aquilam orat: "Parce

liberis meis." Sed frustra. Aquila cuniculi verba non auscultat,

pullos cuniculi in suum nidum portat. Ubi membra pullorum

suis liberis praebet. Tum cuniculus ceteros cuniculos orat:

"Succurite, amici cari! Vindicate iniuriam." Cuniculi auxilium

non negant. Populum altam, ubi aquila nidum habet,

subruunt, nam terram undique subtrahunt. Ita populus alta

concidit et aquilae pullos necat.

10

28. In schola (1)

Schola nostra haud procul a foro oppidi nostri sita est. De

fenestris scholae discipuli aedificia alta et pulchra, vias latas

et rectas, theatrum novum et hortum publicum vident.

In schola multa auditoria sunt, ubi pueri litteras discunt,

in bibliotheca autem discipuli libros legunt et ad litterarum

studium se praeparant. Nostra bibliotheca magna est

multosque libros habet. Varia sunt librorum argumenta. Multi

libri de mundi ac terrarum natura, de caelo et stellis, de aqua

et terra, de bestiis et plantis narrant.

29. In schola (2)

Auditorium nostrum magnum et clarum est. In auditorio

tabula, ubi discipuli et magister creta scribunt, charta terrae

nostrae, mensa et sella magistri, scamna discipulorum sunt.

Hora studii instat. Iam cuncti discipuli adsunt. Magister

in auditorium intrat et – Salvete, discipuli, – dicit. Discipuli e

scamnis suis surgunt et magistrum salutant: «Salve,

magister!» Magister: «Assidite, pueri! Studium nostrum

incipimus. Sed initio dicite, quis hodie abest?»

Discipuli: «Nemo abest. Cuncti hodie adsumus».

Magister: «Bene. Silentium! Tacete, discipuli, et nolite

clamare, dum in studio estis. Tu, Petre, quaeso, veni ad

scribe». – Petrus venit ad tabulam et scribit.

30. In ludo Romano

Magister pueris de Minotauro fabulam legit. Pueri silent

et attente audiunt. Solus Decimus non audit, sed labyrinthi

formam describit. Subito magister pueros interrogat:

– Auditis et intellegitis, pueri, poëtae verba?

– Audimus et intellegimus, – respondent pueri.

Tum magister: – Et tu, Decime, audis et intellegis?

Decimus insolentiam suam sentit et dicit:

– Veniam peto, magister. Iam audio.

Magister fabulam porro legit. Iam Decimus attento animo

audire studet. Tum pueri fabulae argumentum scribere

discunt. Magister pueros appellat: – Sumite, pueri, ceras et

stilos! Iam iterum fabulam lego. Audite iterum attento animo,

tum ex memoria argumentum scribite! Audi et attende,

Decime!

11

31. De fabulis

Saepe fabulas poëtarum antiquorum legimus. In fabulis

poëtae antiqui de natura narrant. Fabulae antiquae scientias

veras de natura et personis etsi non dant, tamen bene vitam et

studia populorum antiquorum monstrant. Libenter legimus

fabulas et liberis nostris narramus.

32. Sententiae

1. Verba movent, exempla trahunt. 2. Tres faciunt colle-

gium. 3. Non magister ad discipulum, sed discipulus ad

magistrum venire debet. 4. Qui quaerit, reperit. 5. Divitiae

pariunt curas. 6. Vivere est militare. 7. Lupus non mordet

lupum. 8. De lingua stulta veniunt incommoda multa.

9. Barba crescit, caput nescit. 10. Mala gallina malum ovum.

11. Divide et impera! 12. Pecuniae imperare oportet, non

servire. 13. Sane et tranquille vivit, qui honeste vivit. 14. Non

scholae, sed vitae discimus. 15. Mala herba cito crescit.

IMPERFECTUM INDICATIVI ACTIVI

33. De agricultura

Italiam olim populus Romanus incolebat. Natura terrae

agriculturae secunda erat. Italia enim fecunda est. Romani

agriculturae studebant. Industria agricolarum patriam

firmabat. Apud Romanos antiquos agricultura in gloria magna

erat.

34. De Neptuno, Mercurio, Aesculapio

Populi antiqui multos deos colebant. Neptunus, dominus

Oceani et fluviorum, in Oceano habitabat. Nautae Neptuno

equos et tauros immolabant. Mercurius, deus mercaturae, erat

nuntius deorum. Praeterea animos mortuorum ad inferos

deducebat. Aesculapium medici colebant. Graeci Aesculapio

gallos immolabant. Neptuni arae plerumque in ripis fluviorum

erant, Mercurii in viis, Aesculapii in lucis.

12

35. De Sparta

Sparta erat oppidum Graeciae. Lacedaemonii sive

Spartani erant incolae Spartae. Sparta muros et portas non

nabebat, nam in viris erat praesidium. Arma

Lacedaemoniorum scuta, hastae et gladii erant. In gymnasiis

Spartae pueri ludebant et discebant; gymnasium erat schola

disciplinae et patientiae. Corona lauri erat praemium victoriae

puerorum. Simulacra Mercurii dei gymnasia ornabant, nam in

tutela Mercurii erant.

36. De Minerva

Minerva sapientiae dea erat. Minervae opera litterae et

artificia vigebant. Noctua et olea Minervae sacrae erant.

Minerva imprimis magistris et discipulis favebat. Item

magistri et discipuli Minervae gloriae maxime serviebant.

Minerva impigris discipulis subveniebat, pigros puniebat.

Praeterea Minerva iustum bellum curabat. Populus

Romanus, cum bella gerebat, saepe Minervae sacra parabat.

Si bellum iustum erat, Minerva populo Romano victoriam

praebebat.

In foro Minervae statua erat. Minerva tunica et palla

amicta erat, praeterea loricam et galeam gerebat. Laevo

umero hastam sustinebat. Dextra Minerva stilum, sinistra

ceram tenebat. Dea aliquid animo reperiebat atque in cera

scribebat.

37. De servis

Romani magnum numerum servorum habebant. Familia

Romana ex dominis, liberis et servis constabat. Servos Romani

bellis sibi parabant. Servi liberi non erant; etiam filii

servorum servi esse debebant. Servus, nisi domino suo

parebat, dominum timere debebat; nam dominus servum

suum verbis malis monebat et flagellis verberabat. Multi

Graeci, viri docti, erant servi Romanorum. Itaque in agris non

laborabant. Alii servi Graeci morbos curabant et sanabant, alii

liberos Romanorum educabant et pueros docebant. Liberi

libros poëtarum Graecorum amabant et saepe tragoedias et

comoedias clarorum poëtarum legebant.

13

38. In circo

– Unde venis, Marce?

– E circo venio. In circo ludi erant. Multi viri et multae

feminae in circo sedebant et ludos spectabant. Etiam pueri et

puellae in circo sedebant. Ego prope Petrum sedebam. Una

ludos spectabamus et clarorum aurigarum victoriis

gaudebamus.

39. De amicitia lupi fabula

Asinus aegrotus erat. Filium parvum habebat. Filius in

stabulo aegrotum curabat. Ad aegrotum asinum properabant

lupi et stabulo apropinquabant. Tum unus e lupis ostium

stabuli pulsat et clamat: "Aperi, mi aselle! Amici tui

appropinquant." Filius lupis respondet: "Amicorum verba

blanda audio, sed lupos improbos video."

40. De armis et castris romanorum

Romani arma et tela habebant. Arma erant scuta et

galeae. Tela erant pila, gladii, sagittae. Romani scuta brac-

chiis leavis gestabant et pilis e longiquo pugnabant. Scuta

erant oblonga et signis aeneis et aquilis et coronis ornata.

Sagittis socii Romanorum armati erant. Romani castra

plerumque in clivo collocabant et vallo fossaque circumdabant.

In ripis Rheni Romani multa castra ponebant. Etiam nunc

multa vestigia Romanorum ibi sunt: aedificia, sepulcra, arma,

instrumenta.

41. De Graecia

Graecia erat terra parva, sed multos incolas habebat.

Multi Greaci in Asiam, in Italiam Siciliamquem migrabant,

quod numerus incolarum magnus erat. Graeci nautae

impavidi erant. Athenae oppidum Atticae erant. Incolae

Athenarum litteras et sapientiam amabant. Athenae deae

sapientiae et litterarum sacrae erant. Lacedaemonios arma,

castra, proelia delectabant. Lacedaemonii bellorum periti

erant. Thebani constantia clari erant. Ex numero virorum

clarorum poëtam Homerum laudamus. Homerus cunctos

poëtas gloria superat.

14

42. Sententiae

1. Omne initium difficile est. 2. Repetitio est mater

studiorum. 3. Consuetudo est altera natura. 4. Fortes fortuna

adiuvat. 5. Per aspera ad astra. 6. Mens sana in corpore sano.

7. Difficile est reperire amicum. 8. Bonis nocet, qui malis

parcet. 9. Cogito, ergo sum. 10. Carum est quod rarum est.

11. Primus inter pares. 12. Dies diem docet.

FUTURUM PRIMUM INDICATIVI ACTIVI

43. Varia

1. Verum amicum pecunia non parabis. 2. Stellas caeli

nunquam numerabimus. 3. Avarus semper egebit. 4. Pro

patria semper fortiter pugnabimus. 5. In bello audacia et

constantia multum et valebat et valebit. 6. Pueros puellasque

semper verum dicere docebimus. 7. Cotidie memoriam

exercebo. 8. In periculis nunquam desperabimus. 9. Praeceptis

medicorum peritorum libenter parebimus. 10. Gloria bonorum

librorum semper manebit.

44. De ranis fabula

– Quando, – inquiunt, – domino obtemperabimus?

Quando dominum habebimus? Tum deus:

– Desinite, – inquit, – coaxare, ranae! Ilico ranis

dominum dabo. Ecce truncum dominum habebitis. Truncus

ranis imperabit. Et truncum in aquam praecipitat.

Ranae diu sub aqua latebant. Tandem tacite supra

aquam apparent et veram trunci naturam explorant. Tum una

amicas interrogat:

– Coletis et timebitis truncum, amicae? Ego trunco

inanimo non serviam neque obemperabo.

Ranae respondent:

– Numquam truncum metuemus, trunco numquam

oboediemus. Item ceterae ranae truncum non metuent neque

trunco servient. Dum ranae ita clamant, subito ciconia

apparet, multas ranas captat et devorat.

15

45. De lupo et viro fавula

Lupus virum devorare desiderat, sed virі figuram ignorat.

Subіto in agrо puerum tenerum videt et interrogat:

– Esne vir?

– Non sum, sed еrо vir, – respondet puer.

Paulo post puellae apparent.

Tum lupus: – Estisne virі?

Puellae respondet: – Sumus puellae, erimus feminae. Tandem

rusticus apparet. Lupus rustіcum interrogat:

– Esne vir? – Sum – respondet rusticus et necat lupum.

46. De viro cupido

Habebat vir quidam gallіnam. Gallina cotіdie ovum

aureum parіebat. Vir cupidus ovis non contentus erat. "Certe-

inquit – magna copia auri in gallina est. Occidam gallinam et

multum aurum habebo." Necat igitur gallinam, sed nihil

invenit. Itaque neque aurum neque ova neque gallinam habet.

Recte igitur proverbium: Avarus semper eget.

47. De perfidia punita

Olіm bellum erat inter Romam et Falerios, oppidum

Romae proximum, et Romani ante Falerios castra habebant.

Pueri Faliscorum autem etiam in bellо extra oppidum se

exercebant. Alіquando Faliscus quidam cum pueris nonnullis

in castra Romana intrat et Romanis dicit: "Non armis, sed dolo

incolas victoriam paraboi." Sed Romani respondent: "Contra

viros arma habemus, nunquam gladios contra pueros

stringemus. Pueros domum remittemus, te autem merito

punіemus."

48. Sententiae

1. Cum fortuna perit, nullus amicus erit. 2. Qui seminat

mala, metet mala. 3. Ades amicis, amici aderunt. 4. Vir bonus

nunquam deerit amicis. 5. Qui fodit foveam alteri, incidit in

eam. 6. In libris philosophorum magnam copiam sententiarum

invenies. 7. Post cenam aut stabis, aut passus mille meabis. 8.

Donec eris felix, multos numerabis amicos.

16

PRONOMINA PERSONALIA

49. Varia

Hodie mihi, cras tibi. Medice, cura te ipsum! Vade-

mecum. Qui non est nobiscum, adversus nos est. Veni ad me,

ad te saepe venio. Responde mihi, si te rogo. Crede mihi. Nihil

me terret. Quod discis, tibi discis. Sibi parant malum, qui

alteri parant. Da mihi veniam, si erro. Vita aliorum est nobis

magistra. Vae mihi misero. Conservate me!

50. De concordia

Filii agricolae alti semper inter se litigabant. Agricola ad

concordiam suos filios revocabat et monebat: "Fi1ii mei!

Obtemperate mihi et concordiam colite!" Sed filii praecepta

paterna neglebant. Tum agricola virgarum fasciculum filiis

dat et "Fasciculum hunc – inquit – frangite!" Sed filii frustra

fasciculum frangere studebant. Tum pater singulas virgas

singulis filiis dat et "Nunc, – inquit, – virgas singulas

frangite!" Quod facile facere poterant. Tum pater: "Id vobis

exemplo erit. Tuti ab inimicis eritis, si in concordia vivetis."

NUMERALIA CARDINALIA

51. Vita discipulorum

Sumus pueri et puellae tredecim aut quatuordecim

annorum, sed in nostra schola etiam pueri sunt duodeviginti

annos nati. Vita discipuli tranquilla est. Cotidie septem vel

octo horas dormimus; mane scholam petimus, ubi quinque

horas sedemus et diligenter discimus. Etiam domi duas aut

tres, interdum etiam quattuor horas litteris studemus et post

studium duas horas ludo et otio damus.

17

52. Colloquium inter amicos

Marcus: Quot annos natus es, Tite? – Titus: – Quindecim

annos natus sum. Tu autem, Marce, quot annos natus es?

– Ego natus sum quattuordecim annos.

– Pauci viri et paucae feminae centum annos sive

saeculum complent. Plurimi vivunt sexaginta aut septuaginta

annos.

– Et quam diu corvi vivunt? – Corvi et cervi nonaginta

aut centum annos vivunt. Sed bestiae plurimae duos aut tres

annos vivunt. Vita plantarum non longa est. Plurimae plantae

unum annum vivunt.

53. Proverbia

1. Bis dat, qui cito dat. 2. Qui scribit, bis legit. 3. Una

hirundo non facit ver. 4. Bis repetita placent. 5. Nemo potest

dominis servire duobus. 5. Unum castigabis, centum

emendabis. 6. Duo si faciunt idem, non est idem. 7. Pluris est

oculatus testis unus, quam auditus decem. 8. Vox unius, vox

nullius. 9. Duo non faciunt collegium. 10. Unus dies gradus est

vitae. 11. Septem horas dormire, satis iuvenique senique.

12. In idem flumen bis non descendimus. 13. Tantum scimus,

quantum memoria tenemus. 14. In vestimentis non est

sapientia mentis. 15. Ex vitio alterius disce cavere tibi.

16. Duabus sellis sedere.

18

ЛАТИНСЬКО–УКРАЇНСЬКИЙ СЛОВНИК

Примітка:

1. В словник включені, в основному, слова, що

приведені в текстах.

2. Рід іменників визначається скорочено: (m) –

чоловічий, (f) – жіночий, (n) – середній. Для

іменників подається закінчення родового відмінку.

3. Для прикметників визначені закінчення жіночого

та середнього родів. (a, um).

4. Дієслова приведені в першій особі теперішнього

часу із зазначенням в дужках, якої вони

дієвідміни. Переклад дієслова приводиться в

неозначеній формі.

A

а = ab

аb (з Abl) – від

absum (abesse) – бути відсутнім

abundo (1) – бути багатим

ас – як, та, а також

accurro (3) – прибігати

accuso (1) – звинувачувати

ad (з Асе) – до, у, біля

adeo – до того, так

adiaceo (2) – лежати (бути) рядом

adhuc – досі, до нині

adiuvo (1) – допомагати, сприяти

admoneo (2) – нагадувати

adsum (adesse) – бути присутнім

advenio (4) – прибувати

adversus – проти

advoco (1) – зaкликaти, запрошувати

aedifico (1) – будувати

aedificium, іі (n) – будинок

aeger, a, um – хворий

aegrotus, a, um – хворий

Aeneas, ae (m) – Еней

aeneus, a, um –мідний, бронзовий

aestimo (1) – оцінювати

aeternus, a, um – вічний

Aetna, ae (f) – Етна

ager, agri (m) – поле, рілля

agnus, і (m) – ягня

ago (3) – діяти, робити

agricola, ae (m) – селянин

agricultura, ae (f) – землеробство

ala, ae (f) – крило

albus, a, um – білий

alibi – деінде

alienus, a, um – чужий

alimentum, і (n) – їжа, харч

aliquis, qua, quid – хто-небуть

aliquando – колись

aliquoties – кілька разів

alius, a, um – інший

alius-alius – один-другий

alo (3) – вирощувати, виховувати

19

alter, a, um – інший, другий

altus, a, um – високий

ambo, ae, о – обидва

amentia, ae (f) – божевілля

ambulo (1) – прогулюватися

amica, ae (f) – подруга

amicitia, ae (f) – дружба

amictus, a, um – одягнений

amo (1) – любити, кохати

angustus, a, um – вузький

anima, ae (f) – душа

animus, і (m) – дух, мужність

annus, і (m) – рік

ante (Acc) – перед, раніше

antiquus, a, um – стародавній

aperio (4) – відчиняти

appareo (2) – появлятися

appello (1) – називати, кликати

apporto (1) – приносити

approbo (1) – схвалювати

approrinquo (1) – наближатися

apud (з Асc) – у, біля

aptus, a, um – здатний

aqua, ae (f) – вода

aquila, ae (f) – орел

аrа, ae (f) – жертовник, вівтар

arceo (2) – стримуватися

arduus, a, um – стрімкий

argentum, і (n) – срібло

argumentum, i (n) – доказ, зміст

аrо (1) – орати

arma, orum (Plur. n) – зброя

armatus, a, um – озброєний

artificium, і (n) – мистецтво

asellus, і (m) – осел

asinus, і (m) – осел

asper, a, um – шорсткий, трудний

assido (3) –сісти

assiduus, a, um – пильний

astronomia, ae (f) –астрономія

astrum, і (n) – зірка

at – але

ater, a, um –чорний

Athenae, arum (f) –Афіни

atque – також

atrociter – жорстоко

attente – уважно

attentus, a, um –уважний

Attica, ae (f) – Аттіка

audacia, ae (f) – смілість

auditorium, i (n) – аудиторія, клас

aula, ae, (f) – палац, зала

aureus, a, um – золотий

auriga, ae (m) – візник

aurum, і (n) – золото

aurora, ae (f) – ранішня зоря

autem – але

autumnus, і, (m) – осінь

auxilium, і (n) – допомога

ausculto (1) – вислуховувати

avaritia, ae (f) – жадність

avarus, a, um – скупий

avia, ae (f) – бабуся

avidus, a, um – жадібний

avolo (1) – прилітати

avis, is (f) – птах

avunculus, і (n) – дядько

avus, і (m) – дідусь, предок

B

barba, ae (f) – борода

beatus, a, um – щасливий

bellicosus, a, um – войовничий

bellum, і (n) – війна

bene – добре

beneficium, і (n) – добродійство

beneficus, a, um – добродійний

benevolentia, ae (f) – прихильність

bestia, ae (f) – тварина, звір

beta, ae (f) – буряк

bibo (3) – пити

bibliotheca, ae (f) – бібліотека

bis – двічі

blanditia, ае (f) – улесливість

blandus, a, um – приємний,

ласкавий

brevis, e – короткий

Bohemoslavia, ae, (f) – Чехословакія

bonum, і (n) – добро

bonus, a, um – добрий

bracchium, і (n) – плече

20

C

cado (3) – падати

caecus, a, um – сліпий

caelum, і (n) – небо

calidus, a, um – теплий, гарячий

campus, і (m) – поле, рівнина

canto (1) – співати

capto (1) – брати, взяти

capra, ae (f) – коза

саrео (2) – бути позбавленим

carus, a, um – дорогий

casa, ae (f) – будинок, дім

сastіgо (1) – карати, виправляти

caseus, і (m) – сир

castellum, і (n) – твердиня

castus, a, um – чистий

castra, orum (Plur.n) – табір

causa, ae (f) – причина

caveo (2) – остерігатися

celebro (1) – прославляти

celо (1) – приxовувати

сеnа, ae (f) – обід

сеnо (1) – обідати

centum – сто

charta, ae (f) – карта

cera, ae (f) – віск

cerva, ae (f) – серна

ceterum – зрештою, проте

ciconia, ae (f) – лелека

cibus, і (m) – їжа, харч

circulus, і (m) – коло

circumdo (1) – оточувати

circus, і (m) – цирк

cito – швидко

clamo (1) – кричати

clamosus, a, um – галасливий

clarus, a, um – славний, ясний

claudo (3) – замикати,зачиняти

clipeus, і (m) – щит

clivus, і (m) – пагорб, схил

соахо (1) – квакати

cogitatio (f) – мислення

соgіto(1) – мислити, міркувати

cognosco (3) – пізнавати

соlо (3) – обробляти, шанувати

colloco (1) – розміщувати

collegium, і (n) – товарство colloquium,

і (n) – розмова

columba, ae (f) – голуб, голубка

comoedia, ae (f) – комедія

compleo (2) – наповняти

concido (3) – падати

concordia, ae (f) – злагода

conformo (3) – формувати

conservo (1) – зберігати

constantia, ae (f) – постійність

consilium, і (n) – порада, рада

concido (3) – сідати

consto (1) – складатися

consuetudo, inis (f) – звичка

contentus, a, um – задоволений

contineo (2) – містити

continuus, a, um – постійний

contra – проти

contraho (3) – стягувати

copia, ae (f) – велика кількість

corona, ae (f) – вінок

corpus, oris (n) – тіло

costa, ae (f) – ребро

corrigo (3) – виправляти

corrumpo (3) – псувати

corvus, і (m) – ворон

cotidianus, a um – щоденний

cotidie – щоденно

cras – завтра

crastinus, a, um – завтрашній

creo (1) – творити,створювати

credo (3) – вірити

cresco (3) – рости

creta, ae (f) – крейда

cum – з, коли

cunctus, a, um – весь

cuniculus, і (m) – кролик

cuprum, (n) – мідь

cupidus, a, um – жадібний

cura, ae (f) – журба, турбота

curo (1) –піклуватися, лікувати

cur – чому

curro (3) – бігти, поспішати

21

D

Dacoromania, ae (f) – Румунія

damno (1) – засуджувати

damnum, і (n) – збиток, втрата

de (з abl) – про

dea, ae (f) – богиня

debeo (2) – бути повинним

decem – десять

decerno (3) – вирішувати

decoro (1) – прикрашати

deduco (3) – приводити

defendo (3) – захищати

delecto (1) – paдyвати, захоплювати

deleo (2) – нищити, руйнувати

deliciae, arum (pl.f) – paдicть

delictum, і (m) – провина

demonstro (1) – показувати

denique – нарешті

densus, a, um – густий

depono (3) – відкладати

deprehendo (3) – хапати

deporto (1) – віднести

deprimo (3) – пригнічувати

descendo (3) – сходити вниз

describo (3) – описувати

desertum, і (n) – пустеля

desiderium, і – бажання

desidero (1) – бажати

desino (3) – перестати

despero (1) – втрачати надію

desum (deesse) – бракувати

detraho (3) – відтягати

detrimentum, і (n) – шкода, втрата

devoro (1) – пожирати

deus, і (m) – Бог

dexter, tra, trum – правий

Diana, ae (f) – Діана

dico (3) – говорити, казати

differentia, ae (f) – різниця

differo (3) – різнитися

dies, diei (m) – день

difficilis, e – трудний, важкий

digitus, і (m) – палець

dignus, a, um – riдний, достойний

diligenter– пильно, старанно

diligentia, ae (f) – пильність

diligo (3) – любити, шанувати

dimitto (3) – випускати

disciplina, ae (f) – навчання, наука

discipula, ae (f) – учениця

discipulus, і (m) – учень

discedo (3) – вийти, виходити

disco (3) – вчитися

discordia, ae (f) – незгода

disputo (1) – сперечатися

diu – довго

divido (3) – ділити

divinus, a, um – божественний

divitiae, arum (pl.f) – 6aгaтство

divus, a, um – божественний

do (1) – давати

doceo (2) – вчити

doctus, a, um – вчений

doctrina, ae (f) – наука

domina, ae (f) – пані, господиня

dominus, i (m) – пан, хазяїн

domesticus, a, um – домашній

dolus, і (m) – підступ, зрада

domi – вдома

donec – доки

dormio (4) – спати

dubito (1) – сумніватися

duco (3) – водити, вести

dum – поки, під час

duo, ae, о – два

duodecimus, a, um – двaнaдцятий

duodecim – дванадцять

duodeviginti – вісімнадцять

durus, a, um – твердий

22

E

e = ex

ebrius, a, um – п'яний

ессе – ось

edo (3) – їсти

educo (3) – виводити, виховувати

effісіо (3) – робити, створювати

effugio (3) – утікати

egeo (3) – потребувати

ego (3) – я

egregius, a, um – визначний

elephantus, і (2) – слон

eligo (3) – вибирати

eloquentia, ae (f) – вимова

emendo (3) – виправляти

emo (3) – купувати

enim – бо

epistula, ae (f) – лист

equus, і (m) – кінь

erro (1) – помилятися

esca, ae (f) – їжа

et – і, та

etsi – хоча

Europa, ae (f) – Європа

evado (3) – виходити

ех – з, із

excito (1) – викликати

exemplum, і (n) – приклад

ехегсео (2) – вправляти

exilium, і (n) – вигнання

excelsus, а, um – високий

experientia, ae (f) – досвід

expecto (1) – очікувати

expendo (3) – виплатити

expello (3) – виганяти

explico (1) – пояснювати

externus, a, um – зовнішній

extra – поза, зовні

exporto (1) – вивозити

F

fabula, ae (f) – казка, байка

fabulosus, a, um – казковий

facio (3) – робити, чинити

fagus, і (f) – бук

falsus, a, um – помилковий

fama, ae (f) – чутка, слава

familia, ae (f) – сім'я

fasciculus, і (m) – в'язка

faveo (2) – сприяти

femina, ae (f) – жінка

fenestra, ae (f) – вікно

fere – майже

fero, ferre – носити

ferreus, a, um – залізний

ferrum, і (n) – залізо

ferus, a, um – дикий

fessus, a, um – втомлений

festіnо (1) – спішити

figura, ae (f) – постать, образ

fidelis, е – вірний

filia, ae (f) – дочка

finio (4) – закінчувати

finitіmus, a, um – сусідній

firmo (1) – зміцнювати

firmus, a, um – сильний

flagellum, і (n) – бич

flagitium, і (n) – ганьба

flamma, ae (f) – полум'я

fleo (2) – плакати

flo (1) – дути, віяти

fluo (4) – плисти

fluvius, і (m) – ріка

fodio (4) – копати

folium, і (n) – листок

forma, ae (f) – вигляд

formica, ae (f) – мурашка

formosus, a, um – гарний

fortis, е – сильний

fortіter – міцно, мужньо

fortuna, ae (f) – доля, щастя

forum, і (n) – ринок

fossa, ae (f) – рів

fovea, ae (f) – яма

frango (3) – ламати

frequento (1) – відвідувати

frigidus, a, um – холодний

frumentum, і (n) – зерно, збіжжя

frustra – даремно

fugio (1) – тікати

futurus, a, um – майбутній

23

G

galea, ае (f) – каска, шолом

Gallia, ае (f) – Галлія

Galli, orum (Pl. m) – галли

gallina, ae (f) – курка

gallus, і (m) – півень

gaudeo (2) – радіти, тішитися

gaudium, i (n) – втіха, радість

Germania, ae (f) – Германія

gero (3) – нести

gesto (1) – нести, приносити

gigno (3) – родити

gladіus, і, (m) – меч

gloria, ае (f) – слава

gradus, us (m) – ступінь

Graecia, ae (f) – Греція

Graecus, і (m) – грек

granum, і (n) – зерно

gratia, ae (f) – милість, подяка

gratus, a, um – милий, приємний

gusto (1) – куштувати

gutta, ае (f) – крапля

gymnasium, і – гімназія

H

habeo (2) – мати, тримати

habito (1) – проживати

hasta, ае (f) – спис

haud – не, ніяк не

haurio (4) – черпати

Helvetia, ае (f) – Швейцарія

herba, ае (f) – трава

Hibernia, ае (f) – Ірландія

hic – тут

his, haec, hoc – цей, ця, це

hinc – звідси

hirundo, inis (f) – ластівка

historia, ае – історія

Hispania, ае (f) – Іспанія

hodie – сьогодні

honestus, a, um – чесний

hora, ае (f) – година

hortus, і (m) – город

humanus, a, um – людський

humilis, е – низький

humus, і (f) – грунт, земля

Hungaria – Угорщина

I

iaceo (2) – лежати

іactо (1) – кидати

i am – вже

ianua, ае (f) – двері

ibi – там

idcirco – тому, для того

idem, eadem, idem – той сам

igitur – отже

ignavia, ае (f) – лінивство

ignavus, a, um – лінивий

ignis, is (f) – вогонь

ignoro (1) – не знати

ignorantia, ае (f) – незнання

ignosco (3) – вибачати

ignotus, a, um – незнаний

іlісо – зараз же

illustro (1) – освічувати

іmito (1) – наслідувати

іmmolo (1) – приносити в жертву

іmpavidus, а, um – безстрашний

imperіtus, a, um – недосвідчений

imperium, і – держава, влада

іmpero (1) – наказувати, управляти

impiger, a, um – пильний

impleo (2) – наповнювати

improbus, a, um – нечесний

imprimis – особливо

imprudentiа, ае (f) – необережність

іnaccessus, a, um – недоступний

inanimus, a, um – без душі

incendo (3) – запалювати

incendium, і (n) – пожежа

incertus, a, um – непевний

incestus – нечистий

incido (3) – впадати

incipio (3) – починати

incola, ае (m) – житель

incolo(3) – населяти

24

incommodum, і (n) – шкода

inde – звідси

indignus, a um – негідний

іndustrіa, ае (f) – працелюбність

iniuria, ае (f) – кривда

inferus, а, um – підземний

infinitus, a, um – безмежний

inimicus, і (m) – ворог

initium, і (n) – початок

inоріа, ае (f) – недостаток, нужда

insidiae, arum (Pl.f) – засада

insidiosus, а, um – підступний

insolentia, ae (f) – зарозумілість

instantia, ае (f) – наявність

insto (1) – стояти, наближатися

instrumentum, і (n) – знаряддя

insula, ае (f) – острів

intellego (3) – розуміти

inter – між

interdum – інколи, часом

interim – тим часом

іnterrоgo (1) – питати, запитувати

intro (1) – входити

invado (3) – нападати

invenio (4) – знаходити

invideo (2) – заздрити

invidia, ae (f) – заздрість

invidus, а, um – заздрісний

invito (1) – запрошувати

invoco (1) – закликати

inundo (1) – затоплювати

invitus, а, um – небажаний

ipse, а, um – сам

іrа, ае (f) – гнів

is, еа, id – він, вона, воно

Islandia, ае (f) – Ісландія

іste, іstа, іstud – той,та,те

Italia, ае (f) – Італія

itaque – тому

iterum – вдруге, повторно

iubeo (2) – веліти, наказувати

iucundus, а, um – приємний

iustitі а, ае (f) – справедливість

іuro (1) – присягати

iustus, а, um – справедливий

iuvenis, is – юнак

iuvo (1) – помагати

iuxta – побіч, біля

L

laboro (1) – працювати

laboriosus, a, um – працьовитий

labyrinthus, і (m) – лабіринт

Lacedaemonius, і (m) – спартанець

lacerо (1) – роздирати

lacrima, ае (f) – сльоза

laevus, a, um – лівий

largus, a, um – широкий

lateo (2) – ховатися

Latinus, і (m) – латинський

laudo (1) – хвалити

laurus, і (f) – лаврове дерево

latus, a, um – широкий

lectio, onis (f) – лекція, урок

lego (3) – читати

lentus, a, um – повільний

libenter – охоче

liber, bri (m) – книжка

liber, a, um – вільний

liberi, orum – діти

libero (1) – визволяти, звільняти

ligo (3) – в'язати

lignum, і (n) – деревина

ligneus, a, um – дерев'яний

lingua, ае (f) – мова

litigo (1) – сперечатися

littera, ae (1) – літера, наука

loco (1) – розміщати

longus, a, um – довгий

lorica, ае (f) – панцир

lucrum, і (n) – прибуток

lucus, і (m) – гай, ліс

ludo (3) – грати, бавитися

ludus, і (m) – забава, школа

luna, ае (f) – місяць

lupus, і (m) – вовк

luscinia, ае (f) – соловей

lustro (1) – оглядати, переглядати

lux, lucis, (f) – світло

luxuria, ae (f) – розкіш

25

M

machina, ae (f) – машина

magister, stri (m) – вчитель

magistra, ae (f) – вчителька

magnus, a, um – великий

magnopere – дуже

malum, і (n) – яблуко (фрукт)

malum, і (n) – зло, недолік

malus, a, um – злий

malus, і (f) – яблуня

mandatum, і (n) – доручення, наказ

mando – доручати

mane – ранком

maneo (2) – залишатися

marmoreus, a, um – мармуровий

masculinus, a, um – чоловічий

mater, tris (f) – мати, мама

materia, ае (f) – матерія

maternus, a, um – материнський

maturus, a, um – зрілий

mecum – зі мною

meo (1) – іти

medicna, ае (f) – медицина

medicus, і (m) – лікар

medium, і (n) – середина

medius, a, um – середній

membrum, і (n) – член

memoria, ае (f) – пам'ять

memoro (1) – пам'ятати

mens, mentis (f) – розум, думка

mensa, ае (f) – стіл

mercatura, ае (f) – торгівля

mercator, oris (m) – купець

mercіmonіum, і (n) – товар

merces, edis (f) – нагорода

mercatus, us (m) – ярмарок

Mercurius, і (m) – Меркурій

mereo (2) – заслуговувати

merito – справедливо, по заслузі

meritum, і, (n) – заслуга

metallum, і (n) – метал

meto (3) – жати, збирати

metuo (3) – боятися

meus, a, um – мій

migro (1) – переселятися

milita (1) – воювати

mililum, і (n) – просо

mille – тисяча

Minerva, ае (f) – Мінерва

minuo (3) – зменшувати

minus, a, um – меньше

miser, a, um – нещасний

mitto (3) – посилати

moderatus, a, um – помірний

modestus, a, um – скромний

modus, і (m) – спосіб

moneo (2) – застерігати

monstro (1) – показувати

monstrum, і (n) – чудовисько

montanus, a, um – гірський

monumentum, і (n) – пам'ятник

mora, ае (f) – зволікання

morbus, і (m) – хвороба, недуга

mordeo (2) – кусати

mortuus, a, um – мертвий

moveo (2) – рухати, збуджувати

multus, a, um – багато

mundus, і (m) – світ

murus, і (m) – стіна

murmuro (1) – мурликати, журчати

muto (1) – змінювати

N

nam – бо

narro (1) – розповідати

natura, ае (f) – природа

natus, a, um – народжений

nauta, ае (m) – моряк

navigо (1) – плисти, відпливати

navigium, і (n) – судно

nе – не

nec, deque – ні, не

necessarius, a, um – необхідний

nесо (1) – убивати

neglego (3) – нехтувати

nego (1) – заперечувати

negotіum, і (n) – робота, діло

nemo – ніхто

Neptunus, і – Нептун

nescio (4) – не знати

nidus, і (m) – гніздо

niger, gra, grum – чорний

nihil – ніщо

26

nisi – якщо не noceo (2) – шкодити, псувати

noctu – вночі

noctua, ае (f) – сова nolo, nolle – не бажати

nomen, inis (n) – ім'я

non – ні nondum – ще ні

nonnullus, a, um – деякий

nos – ми noto (1) – відмічати

notus, a, um – відомий

novem – дев'ять novus, а, um – новий

nox, noctis (f) – ніч

numero (1) – рахувати,лічити nullus, а, um – жоден,ні який

numerus, і (m) – число

numquam – ніколи nunc – тепер

nuper – недавно

nuntio (19) – сповіщати nuntius, і (m) – посланець

nutrio (4) – годувати

O

ob – внаслідок, задля oblіgo (1) – зобов'язувати

oblongus, a, um – поздовжній

oboedio (4) – бути послушним observo (1) – спостерігати

obscuro (1) – затемнювати

obsideo (2) – облягати obtineo (2) – дістати,отримати

obtempero (1) – підчинятися

occido (3) – убивати occulto (1) – таїти, ховати

oculatus, a, um – наявний,очний

оссuро (1) – займати octo – вісім

octoginta – вісімдесят

October (m) – жовтень oculus, і (m) – око

odium, і (n) – ненависть

officium, і (n) – обов'язок olea, ae(f) – оливкове дерево

olla, ае (f) – горщик

olim – колись omnis, е – весь

оnеrо (1) – навантажувати

opera, ае (f) – праця, труд oppidum, і (n) – місто

oportet – треба

opto (1) – бажати opulentіа, ае (f) – багатство

ora, ае (f) – берег

оrо (1) – просити ostendo (3) – показувати

orno (1) – прикрашати

ostium, і (n) – вхід, ворота otium, і (n) – відпочинок

ovum, і (n) – яйце

P

раеnе – майже paeninsula, ае (f) – півострів paenitentia, ае – каяття paeniteo (2) – розкаюватися pagina, ае (f) – сторінка pagus, і (m) – село, район palla, ае (f) – плащ paratus, a, um – приготовлений parсо (3) – щадити pareo (2) – слухатися pariо (3) – родити paro (1) – готувати parsimonіа, ае (f) – ощадливість partim – частково parvus, a, um – малий passus, us (m) – крок pateo (2) – простягатися paternus, a, um – батьківський pater, tris (m) – батько

patientia, ae (f) – терпеливість patria, ае (f) – батьківщина paucus, a, um – нечисленний patrona, ae (f) – покровителька paulum – трохи, мало pecunia, ае (f) – гроші pello (3) – проганяти pellis, is (f) – шкура, кожа penes – в силі pendeo (2) – висіти pendo (3) – важити peninsula, ae (f) – півострів penetro (1) – проникати pensum, і (n) – завдання per – через pereo (3) – гинути, проходити perfidia, ае (f) – зрада perfugium, і (n) – сховище periculosus, a, um – небезпечний

27

periculum, і (n) – небезпека peritus, a, um – досвідчений

permitto (3) – дозволяти

perniciosus, a, um – згубний perpetuus, a, um – вічний

persona, ae (f) – особа

pertineo (2) – простягатися pertracto (1) – досліджувати

perturbo (1) – приводити в нелад

pervenio (4) – проходити, досягати peto (3) – прагнути, домагатися

pharetra, ae (f) – сагайдак

piger, gra, grum – лінивий pila, ae (f) – м'яч

pilum, і (n) – спис

pirum, і (n) – грушка (фрукт) pirus, і (f) – грушка (дерево)

plus – більш

placeo (2) – подобатися planta, ae (f) – рослина

planus, a, um – рівний

plenus, a, um – повний plerumque – здебільшого

plurimus, a, um – дуже великий

poena, ae (f) – кара poeta, ae (m) – поет

Polonia, ae (f) – Польща

pomarium, і (n) – сад porta, ae (f) – двері

pomum, і (n) – плід

pomus, і (f) – фруктове древо роnо (3) – класти

populus, і (m) – народ

populus, і (f) – тополя porro – дальше

porto (1) – нести

possideo (2) – посідати possum, posse – могти

post (з Acc) – після

postulo (1) – вимагати potentia, ae (f) – могутність

praebeo (2) – доставляти

praeceptum, і (n) – вказівка praecipito (1) – скидати

praecipuus, a, um – особливий

praeda, ae (f) – здобич praemium, і (n) – нагорода

praeparo (1) – готувати

praesens – теперішній praesidium, i (n) – сторожа, захист

praeter – мимо, окрім praeterea – крім того

pretiosus, a, um – цінний

pretium, і (n) – ціна, вартість primordium, і (n) – початок, поход-

primus, a, um – перший ження

principium, і (n) – основа, початок pro – за

proavus, і, (n) – предок, прадід

probo (1) – схвалювати probus, a, um – чесний

procedo (3) – виступати

procella, ae (f) – буря procerus, a, um – високий

processus, us (m) – поступ

procul – далеко proelium, і (n) – бій

prohibeo (2) – стримувати

profugus, і (m) – утікач promitto (3) – обіцяти

propinquus, a, um – близький

prope – близько propero (1) – спішити

proprius, a, um – властивий

propter – внаслідок prosum, prodesse – бути корисним

protego (3) – захищати

proverbium, і (n) – прислів'я provincia, ae (f) – провінція

provoco (1) – викликати

providentia, ae (f) – передбачення provideo (2) – передбачати

protinus – вперед, негайно

prunum, і (n) – сливка (фрукт) prunus, і (f) – сливка (дерево)

proximus, a, um – найблищий

prudenter – розумно prudens – розумний

prudentia, ae (f) – розсудливість

publicus, a, um – публічний puella, ae (f) – дівчина

puellaris, е – дівочий

puer, і (m) – хлопець pugna, ae (f) – битва

pugno (1) – боротися

pulcher, chra, chrum – гарний pulso (1) – стукати

pullus, і (m) – пташення

puniо (4) – карати purus, a, um – чистий

28

Q

quadraginta – сорок

quaero (3) – шукати, питати

quaeso(3) – питати, просити

quadratus, а, um – чотирикутний

qualis, е – який

quam – ніж, як

quamdiu – як довго

quando – коли

quare – чому

quattuor – чотири

qui, quae, quod – який

quattuordecim – чотирнадцять

quidam, quaedam, quoddam –

якийсь

quidem – справді, дійсно

quindecim – п'ятнадцять

quinquaginta – п'ятдесят

quinque – п'ять

quintus, a, um – п'ятий

quis – хто

quisquam, quiddam – хтось, якийсь

quisque, quaeque, quidque –

кожний

quo – куди

quod – тому що

quoniam – оскільки

quot – скільки

quoque – також

quotannis – щорічно

quoties – скільки разів

R

rana, ae (f) – жаба

rapidus, a, um – стрімкий, швидкий

rаrо – рідко

rarus, a, um – рідкий

rесіріо (3) – приймати,забирати

recito (1) – відчитати

recreo (1) – відтворити,оживити

recte – слушно, правильно

rectus, a, um – прямий, правильний

reddo (3) – повертати, віддавати

refugium, і (n) – захист

regina, ae (f) – цариця

regno (1) – царювати

regnum, і (n) – царство

relinquo (3) – залишати

reliquus, a, um – решта

remitto (3) – відпускати

remaneo (2) – залишатися

remedium, і (n) – засіб, лік

remotus, a, um – віддалений

remus, і (m) – весло

renovo (1) – відновляти

reperio (3) – знаходити

reporto (1) – відносити

reprimo (3) – стримувати

requiro (3) – шукати, досліджувати

repetitio (f) – повторення

repeto (3) – повторяти

resisto (3) – ставити опір

respondeo (2) – відповідати

resflonsum, і (n) – відповідь

respublіса, ае (f) – республіка

restituo (3) – відбудувати

resto (1) – залишатися

retineo (2) – затримувати

revoco (1) – закликати

rex, regis (m) – цар

rideo (2) – сміятися

ridicuius, a, um – смішний

rivus, і (m) – потік

rogo (1) – питати

Roma, ae(f) – Рим

Romanus, і (m) – Римлянин

rasa, ae (f) – троянда

rotundus, a, um – круглий

rumpo (3) – розривати

ruo (3) – валитися

rursus – назад

rusticus, і (m) – селянин

rusticus, a, um – селянський

29

S

sacer, cra, crum – посвячений sacrifico (1) – посвячувати sacrum, і (n) – жертва saeculum, і (n) – вік saepe – часто sagitta, ae (f) – стріла saevus, a, um – жорстокий sal to (1) – стрибати saluto (1) – вітати salve! – здрастуй salvus, a, um – здоровий, цілий sanctitas, atis (f) – святість sanetus, a, um – священний sane – здорово, справді sanitas, atis (f) – здоров’я sanus, a, um – здоровий sano (1) – лікувати sapientіa, ae (f) – розсудливість satis – досить scamnum, і (n) – лавка, парта schola, ae (f) – школа scientia, ae (f) – знання scintilla, ae (f) – іскра scio (4) – знати scribo (3) – писати scutum, і (n) – щит sculptura, ae (f) – скульптура secedo (3) – відступати sed – але sedeo (2) – сидіти secundus, a, um – другий,

сприятливий sella, ae (f) – крісло semino (1) – сіяти semel – раз semper – завжди seneo (2) – старіти senex, is (m) – старець sententia, ae (f) – думка sensus, us (m) – смисл sentio (4) – відчувати separo (1) – відокремлювати separatio (f) – розлучення sepelio (4) – хоронити septem – сім septies – сім разів September (m) вересень septendecim – сімнадцять septimus, a, um – сьомий septuaginta – сімдесят sepulcrum, і (n) – могила servio (4) – служити servo (1) – зберігати servus, і (m) – раб, слуга severus, a, um – суворий sex – шість sextus, a, um – шостий sexus, us (m) – стать, рід si – якщо

sic – так Sicilia, ae (f) – Сицилія siccus, a, um – сухий sicut – немов би significo (1) – означати signum, і (n) – знак silentium, і (n) – мовчанка sileo (2) – мовчати silva, ae (f) – ліс simul – одночасно simulacrum, і (n) – зображення singulus, a, um – окремий sine (з abl) – без situs, a, um – розташований sive – або socius, i (m) – товариш, союзник sol, solis (m) – сонце solacium, і (n) – утіха soleo (2) – мати звичку solum, і (n) – земля, грунт solus, а, um – єдиний, один spatium, i (n) – простір, проміжок spatiosus, a, um – обширний spectaculum, і (n) – видовище specto (1) – глядіти spero (1) – сподіватися sphaera, ae (f) – куля spiro (1) – дихати splendіdus, a, um – прекрасний stabulum, і (n) – хлів, обора statim – негайно statua, ae (f) – статуя statura, ae (f) – ріст Stella, ae (f) – зірка sterпо (3) – стелити stilus, i, (m) – ручка для писання sto (1) – стояти strenuus, a, um – діяльний stringo (3) – добувати structura, ae, (f) – будова studeo (2) – старатися, вчитися studium, i, (n) – наука,

прихильність suadeo (2) – радити succurro (3) – допомагати sub (з abl) – під subtraho (3) – виймати subito – несподівано subvenio (4) – помагати succedo (3) – підходити subruo (3) – підривати sum, esse – бути sumo (3) – брати superbus, a, um – гордий supero (1) – перемагати, пєреви- super (з асс) – над щати surgo (3) – піднімати sustineo (2) – підтримувати suus, а, um – свій

30

T

tabula, ae (f) – дошка, таблиця

taceo (2) – мовчати

tacite – мовчки

talis, e – такий

tam – так

tamen – однак, проте

tandem – нарешті, вкінці

tango (3) – торкатися

tantum – стільки

tantus, a, um – такий великий

tardus, a, um – повільний

taurus, і (m) – бик, віл

tectum, і (n) – дах, житло

tego (3) – накривати

telum, і (n) – стріла

templum, i (n) – храм, святилище

tempto (1) – пробувати

tempus, oris (n) – час

tendo (3) – натягати

tenebrae, arum (Pl.f) – темнота

teneo (2) – тримати

tenuis, e – тонкий

tener, a, um – ніжний

terra, ae (f) – земля, країна

terreo (2) – лякати

territorium, і (n) – площа, тєриторія

tertius, a, um – третій

testimonium, і (n) – свідчення

testis, is (m) – свідок

theatrum, і (n) – театр

timidus, a, um – боязкий

tolero (1) – зносити, терпіти

tot – стільки

totiens – стільки разів

totus, a, um – цілий, весь

trado (3) – передавати

tragoedia, ae (f) – трагедія

traho (3) – тягнути, нести

tranquillus, a, um – спокійний

tredecim – тринадцять

tres – три

tributum, i (n) – податок, данина

tricesimus, a, um – тридцятий

triquetrus, a, um – трикутний

tristitia, ae (f) – смуток, печаль

triumphus, і (m) – тріумф

triumpho (1) – тріумфувати

Troia, ae (f) – Троя

Troianus, i (m) – Троянець

trucido (1) – убивати

truncus, і (m) – пень

tunc – тоді

tunica, ae (f) – сукня

turba, ae (f) – юрба, безладдя

turbo (1) – чіпати, турбувати

tupbulentus, a, um – бурхливий

tutela, ae (f) – охорона, опіка

turpis, е – гадкий

tutus, a, um – безпечний

tussis, is (f) – кашель

tuus, a, um – твій

tyrannus, і (m) – тиран

U

ubi – де

ubique – усюди, скрізь

ultimus, a, um – найдальший

umbra, ae (f) – тінь

umbrosus, a, um – тінистий

umerus, і (m) – плече

una – разом

unda, ae (f) – хвиля

unde – звідки

undecim – одинадцять

undecimus, a, um – одинадцятий

undeviginti – дев’ятнадцять

undіque – скрізь

unicus, a, um – єдиний

unіversus, a, um – загальний

unus, a, um – один

urbanus, a, um – міський

urbs, urbis (f) – місто

urgeo (2) – мучити, гнітити

uro (3) – спалювати

urna, ae (f) – відро, урна

ursa, ae (f) – ведмедиця

ursus, і (m) – ведмідь

uterus, і (m) – черево

ut – як, щоби

uva, ae (f) – ягода виноград

31

V

vacca, ae (f) – корова

vacuue, a, um – порожній

vado (3) – йти

vae! – горе, лихо!

valde – дуже

valeo (2) – бути здоровим

Vallum, і (n) – вал

vanus, а, um – даремний

varіus, а, um – різний

vasto (1) – спустошувати

vehementer – сильно

vehiculum, і (n) – колісниця, віз

veho (3) – везти

vel – або

vendo (3) – продавати

venenum, і (n) – отрута

venia, ae (f) – ласка, вибачення

venio (4) – приходити

venter, tris (n) – шлунок

ventus, і (m) – вітер

ventosus, а, um – вітряний

ver,veris (n) – весна

verbosus, а, um – багатослівний

verbera (1) – бичувати

verbum, і (n) – слово

vera – справді

verto (3) – обертати

verus, а, um – правдивий

vesperа,ae (f) – вечеря

vester, stra, strum – ваш

vestigium, і (n) – слід

vestimentum, і (n) – одяг

vestio (4) – одягати

veto (3) – забороняти

vexo (3) – турбувати, мучити

via, ae (f) – дорога, вулиця

vicesimus, a, um – двадцятий

victoria, ae, (f) – перемога

vicus, і (m) – село

video (2) – бачити

vigeo (2) – процвітати

vigilla,ae (f) – сторожа, охорона

vigilо (1) – не спати

vigilantia, ae, (f) – пильність

viginti – двадцять

villa, ae (f) – будинок, вілла

viola, ae, (f) – фіалка

violentia, ae (f) – жорстокість

vindico – помститися

vinco (3) – перемагати

vir, viri (m) – муж, людина

virga, ae (f) – галузка

visito (1) – відвідувати

vitium, і (n) – вада,недолік

vitupero (l) – ганити

vito (1) – уникати

vivo (3) – жити

vivus, a, um – живий

vix – заледве

voco (1) – кликати

volо (1) – летіти

volо, velle – хотіти

vos – ви

votum, і (n) – жертва

vox, vocis (f) – голос

vulnero (1) – ранити

~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~

~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~

~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~