ЦЕРКОВНИЙ ВІСНИК / church herald 04 april 2012

Ч. 4 (936), Рік XLV1 КВІТНЯ 2012

No. 4 (936), Vol XLV1 APRIL 2012

ВІТАЄМО СВЯТІЙШОГО ПАТРІЯРХА СВЯТОСЛАВА (ШЕВЧУКА)

З першою річницею уведення на престол Глави і Батька Української Греко-католицької Церкви.

У Хрестопоклінну неділю ми співали «Хресту Твоєму поклоняємось Владико, і святеє воскресіння Твоє славимо»!

Ваша Святосте, Святійший Патріярше! Нехай Божественна животворча сила Хреста Господнього спливає на Вас. Даючи Вашій Достойній Особі на патріяршому троні нашої Святої Церкви ту силу і наснагу в праці у Божому винограднику для єдності церкви і народу. Відродження духовності та утвердження Помісної Української Церкви, вказана нам Слугою Божим Патріярхом Йосифом, засновником нашої Парафії і святителем нашого Собору.

Нехай Всевишній Господь благословить Вас довгим життям, міцним здоров’ям, рясними успіхами! Сердечно бажаємо благодатного укріплення духовних і тілесних сил, плідної праці на благо Церкви Христової, України та її побожного народу в Україні і розсіянні сущого.

НА МНОГІЇ І БЛАГІЇ ЛІТА,СВЯТІЙШИЙ НАШ ПАТРІЯРШЕ!

2012

APRIL

2

ÖÅÐÊÎÂÍÈÉ ÂIÑÍÈÊ - 1 КВІТНЯ 2012

К В І Т E Н ÜÓÊÐÀ¡ÍÑÜÊÈÉ ÊÀËÅÍÄÀÐ

Просимо користувати iз парафіального вебсайту:

www.stsvo.org

CERKOVNYJ VISNYK – CHURCH HERALD(USPS 901-960)

is published monthly bySts. Volodymyr and Olha Ukrainian Catholic Church2245 W. Superior St • Chicago, IL 60612 • Tel (312) 829-5209

Editor-in-Chief – Very Rev. OlehKryvokulskyPOSTMASTER: Send address changes to:

CERKOVNYJ VISNYK – CHURCH HERALD2245 W. Superior St. • Chicago, IL 60612-1327

Printing by PGSI

3


No. 183/2012 О Office of the MetropolitanThis Number Should be Prefixed to Your Reply

ВЕЛИКОДНЄ ПАСТИРСЬКЕ ПОСЛАННЯ УКРАЇНСЬКИХ КАТОЛИЦЬКИХЄРАРХІВ У США ДО СВЯЩЕНИКІВ, ЄРОМОНАХІВ ТА БРАТІВ, СЕСТЕР

МОНАХИНЬ, СЕМІНАРИСТІВ ТА ДОРОГИХ ВІРНИХ

Христос Воскрес!

Єрархи Української Католицької Церкви в США вітають всіх братів і сестер в Христі радісною новиною: Христос Воскрес! Того першого Воскресного ранку ангел проголосив жінкам, які перші прибігли до гробу: „Не дивуйтеся! Ви шукаєте Ісуса Назарянина розіп’ятого. Він Воскрес; Його тут немає... Він випередить вас у Галилеї; Ви побачите Його там, як Він і обіцяв”.

Ісус, який страждав, помер і був похований, тепер живий! Він наш переможний Христос, Той, хто йде попереду, вказуючи нам дорогу життя. У Воскресінні Бог Отець прийняв жертву Христа. Він воскресив Ісуса до життя!

Змістом Воскресіння є життя. Той самий Христос, який упокорився до вільного прийняття страждань і смерті на хресті, зараз живе у повноті людського життя. Святий Павло говорить про Ісуса, який жив для Бога! Його людська природа перебуває в сяйві життя.

Святий Павло йде ще далі. Він твердить, що існує тісний зв’язок між життям Христа і нашим. Ви і я покликані бути учасниками Христової перемоги над гріхом і смертю. Ми покликані бути живими, як Христос. Ми покликані бути такими як Він, і жити повним життям. Святий Павло радить нам „думати про себе як про мертвих для гріха, і живих для Бога в Ісусі Христі”.

Наші роздуми і святкування Воскресіння Ісуса Христа, живого Христа, допомагають нам зрозуміти велику вартість Христового людського життя – людського життя, яке Христос отримав від Своєї Матері Марії, людського життя, яке Він пожертвував Своєму Отцеві на Хресті, людського життя, яке Його Отець повернув Йому у Великодню неділю.

Святкуючи Воскресіння Ісуса Христа, ми не можемо не задуматися про вартість усього людського життя. Ми виповнюємося важливістю нашого власного життя і життя всіх тих, хто, як і ми, має частку

METROPOLITAN ARCHEPARCHY OF PHILADELPHIAUkrainian Catholic

827 North Franklin StreetPhiladelphia, Pennsylvania 19123-2097

Phone (215) 627-0143 Fax (215) 627-0377 [email protected]

4

ÖÅÐÊÎÂÍÈÉ ÂIÑÍÈÊ - 1 КВІТНЯ 2012ÖÅÐÊÎÂÍÈÉ ÂIÑÍÈÊ - 1 КВІТНЯ 2012

в людській природі Ісуса, Сина Божого. Воскресіння є звеличенням усього людського життя. Воно підкреслює наше покликання до життя в мирі та гармонії з усіма людьми. Воно нагадує нам про наше покликання поважати, захищати і служити життю! Ми приходимо до зрозуміння потреби відкидати усе, що ранить, ослаблює та знищує людське життя.

Ваш і мій сьогоднішній і щоденний виклик - бути живим в Христі, і використовувати наше людське життя, щоб допомагати в житті усім нашим братам і сестрам в Христі! Ви і я є людьми Воскресіння. Ми є людьми життя, які прагнуть зрозуміть усе, чого сподівається від нас Бог задля збереження, захисту та служіння кожному життю. Ми також покликані допомагати іншим досягати життя вічного у Царстві Божім.

Про це, так гарно і так сповна, свідчить наша Благословенна Мати. Марія виявляє безмежну силу й мужність біля підніжжя хреста, ту благодать, яку уділив їй Сам Бог. Вона ж сповнилася радістю у Воскресінні свого Сина Ісуса Христа у Великодній ранок. Пречиста Мати допомагає нам нести наш хрест життя, просячи Отця Небесного облегшити наш тягар. Але що важливіше, вона поглиблює нашу надію, веде нас дорогою вічного життя разом з Воскреслим Христом. Наша роль – ваша і моя – співпрацювати з Богом і один з одним, щоб допомагати тим, хто обтяжений життям, і поглиблювати їхню надію. Ми робимо це, коли є людьми Воскресіння, людьми надії! Сьогодні Ісус Христос промовляє до вас і до мене в наших серцях: „Мир Вам! Не бійтеся!”

Ми молимося за вас і за всіх наших людей, щоб ми жили радісно й змістовно, як послідовники Воскреслого Христа. Нехай найвеличніші Великодні свята будуть сповнені радістю, внутрішнім спокоєм, сердечною любов’ю, розділеною з вашою родиною та друзями, близькими чи далекими. Найщедрішого й особливого вам Воскресного благословення, бо Христос Воскрес!

+Високопреосвященний Стефан Сорока (автор)Митрополит Української Католицької Церкви у США

Архиєпископ Філадельфійський для українців

+Преосвященний Річард СеменюкЄпископ Чіказької єпархії святого Миколая

+Преосвященний Павло Хомницький, ЧСВВ Єпископ Стемфордської єпархії

+Преосвященний Іван Бура Апостольський Адміністратор

Пармської єпархії святого Йосафата

Великдень, 2012

5


Преподобний Єфрем звертається у молитві до Бога, як до Господа і Владики свого життя. Що це значить для нього? A після того, як ми молимось цією молитвою, - для нас? Св. Єфрем розказує, що народився у дуже побожній родині, деякі родичі були навіть мучениками за Христа, а у своїх сусідів, котрі також були добрими християнами він міг навчитися тільки добродійства та досконалого, побожного життя. І, хоч він, юнак, був у такій святій спільноті, все ж засумнівався у Божому Промислі і подумав, що все у цьому світі відбувається випадково, немов би Бог не керував, не був Владикою. З цієї причини, не без Божого Промислу, як він пізніше пересвідчився, з ним стався один дивний випадок. Одного разу батьки наказали піти за місто. Єфрем запізнився і залишився ночувати у лісі разом з пастухом овець. Вночі на стадо напали вовки і роздерли овець. Коли оповів про це пастух господарям стада, то ці не повірили і звинуватили

Єфрема, ніби він навів злодіїв, котрі розікрали овець.I хоч Єфрем оправдовувався як міг, його

все одно кинули до в’язниці. Вслід за ним привели одного чоловіка, пійманого на перелюбі з однією жінкою, котра втекла і сховалась. В кінці, в тюрмі, до них приєднався ще один чоловік - землероб, котрий був звинувачений у вбивстві. Але звинувачений у розпусті не був перелюбником, землероб не був убивцею, як рівно ж і Єфрем - злодієм овець.

Провівши там сім днів преподобний на восьмий день побачив сон, у якому хтось говорив до нього і наказував бути побожним і зрозуміти Божий Промисел, Божу Владу: «Перебери в думках про що ти думав і що робив і ти зрозумієш, що ти і ці люди страждають заслужено, але і дійсні злочинці будуть покарані». Коли пробудився зі сну, то почав роздумувати і шукати свою вину і згадав, що колись, давно, зі злим наміром відв’язав корову одного бідного чоловіка, котра була пізніше роздерта диким звіром. Про свій сон і провину Єфрем розказав

РОЗВАЖАННЯ НАД ПОКАЯННОЮ МОЛИТВОЮПРЕПОДОБНОГО ЄФРЕМА СИРІЙСЬКОГО

На Славу Божу!

Господи і Владико життя мого, дух млявості, недбайливості, владолюбства й пустослітвства віджени від мене.

Дух же доброчесності, смиренномудрія, терпіння й любові даруй мені, недостойному рабові твоєму (недостойній рабі твоїй).

Так, Господи царю, дай мені бачити мої прогрішення і не осуджувати братів і сестер моїх, бо Ти благословенний єси на віки віків. Амінь!

6


двом іншим у темниці і вони, заохочені, почали розповідати про свої колишні злочини: землероб бачив як у річці топилась людина, і хоч міг допомогти, та не допоміг, а третій в’язень розповів як одного разу свідчив неправдиво на одну вдову, ніби вона розпусниця. Бо так домовився з її братами, котрі забрали її спадщину і частину дали йому. Через все почуте молодий Єфрем почав приходити до розуміння, що є хтось месник, котрий карає навіть за таємні, нікому з людей не відомі злочини, але він бачить навіть глибоко скрите в людському серці і виводить все на яв. Знову заснув Єфрем і побачив того самого чоловіка, котрий говорив до нього у минулому сні, який звістив: «Завтра побачиш і тих, хто зробив ці злочини у котрих вас звинувачено, а ви будете звільнені та будь віруючий і розповідай усім про Божий Промисел». І, дійсно, все сталось як говорилось у сні. Сімдесят днів перебував преподобний у темниці, а коли вийшов, то постановив вже більше не сумніватись, а стати монахом і всіх навчати, що цим світом керує Бог, а не випадковість. Він є Господь. Тож і ми, коли промовляємо ці слова: - «Господи і Владико життя мого», збагнімо, що все що з нами стається у цьому житті не є випадково. Якщо нас несправедливо кривдять, або ми переносимо недуги, то це кара за якісь провини, котрих ми, можливо, і не пам’ятаємо. А все добре що стається з нами це - також Божий Промисел, наш Господь і Владика нас веде до спасіння, тільки будьмо віруючі та іншим звіщаймо незбагненний Божий Промисел, Божий Палець, котрий веде людство до спасіння, щоб людина не була засуджена з дияволом навіки. Господь Бог є Благим Творцем і Благим Управителем всього людства, а тому в особливіший спосіб християни повинні уподібнюватись до Творця, котрий творить і керує. Як дивно, що людина, котра керує та панує над світом, а над собою не може запанувати, і в той же час відвертається від Творця,

бо не уподібнюється до Нього. Преподобний Єфрем Сирійський навчає: «Розважмо, що краще володіти творінням, чи бути із самим Творцем». Станьмо Його власністю, щоб і Він став нашою спадщиною. Людина, як і її Творець, піднесена над усім. Якщо не здобудемо нашу душу і нашого Бога, то хоч би і все мали, погубимо самі себе. Але хто спочатку здобув Бога, той здобув усе. Чи комусь є приємно, коли його піддані противляться йому. Як керуємо іншими, так навчімося керувати і собою. Для упокорення коня служить вуздечка, а для робочої тварини – палиця. Так і в собі ми повинні впокоряти (придушувати, викорінювати) невпорядковані порухи (бажання). А якщо ні, то караючий Божий Промисел буде безсилий, коли залишимось впертими. Хребти бурхливого моря впокорили собі моряки, звіролови покорили хребти високих гір, хлібороби впокорили хребти землі, люди приборкали всякого роду звірів. Невже Той, хто підкорив нам усе, все ж не підкорить Собі нас. Чи не встидно нам, що противимось Богові, котрий підкорив і зробив усе підвласне нам, усяке творіння. Розсудімо, що краще: наша душа, чи творіння. Припустімо, що ми підкорили собі весь світ і все що в ньому, але підкоривши все, душа залишається впертою і неприборканою. В такому випадку більше нам шкоди ніж користі від того, що стараємось все підкорити собі. Не піклуємось, не виравляємо самі себе, а підкорюємо своїй волі те, чим володіємо, а сам володар (людина) залишається впертим і жорстоким. Погляньмо як людина приборкує звірів. Вона володіє мистецтвом приборкувати і їх щелепи і хребти - жезлом вдаряє по хребті, а уздечки накладає на щелепи. Якщо людина так усмиряє звіра і володіє ним, то невже Бог знехтує цим, щоб здобути Собі розумну душу? Пізнаймо, що так, як людина є володарем тварин, так і Бог - володар душ. Ми владарюємо,

7


але самі під його владою. Ми і так Його власність, але повинні навчитись бути Його власністю і в тому, чим володіємо. Робоча тварина покірна нашому жезлу, душа наша повинна бути покірна Його жезлу. Із того, що нам потрібний наш жезл, зрозуміймо користь Його жезла. Розсудімо, яке це зло, коли погана людина приборкує тварин, а сама залишається неприборканою; спалахує гнівом, якщо не слухає його тварина, а сама закриває вуха; тварин робить кращими, а сама залишається непоправною. Сама часто поступає нерозсудливо і карає невинну тварину, а як тільки почнуть карати її нерозсудливість - ремствує. Залишається сказати про те, що краще для людини. Той є мудрець, хто часто наказує тіло голодом і спрагою, щоб привчити до діяльності, і той, хто душу свою справляє читанням Святого Письма. Той прекрасний духом і тілом, хто очищає себе в цих двох горнилах, чим більше себе очищає в них, тим більше проявляється красота Його. Тілесна діяльність служить зброєю до підтримки здоров’я і подолання лінощів, біля неї і душа робиться уважною - приборкує і перемагає в собі злі бажання. Це подобається Благому, котрий піклується нами. Його напоумлення хай буде сильною рукою, котра викорінює всі наші гріхи. Батьки карають, дітей котрих люблять. Саме полум’я любові спонукає дітей карати: у словесному гніві криється любов. Якщо дивитись тільки на зовнішній вигляд, то цей гнів неприємний, але в середині - гаряча любов. У батьків і в середині і ззовні - одна любов. У середині вона глибоко співчуває, а зовні тільки прикривається гнівом. В образі караючих батьків бачимо нашого Творця - в середині наповнений щедротами, а зовні оточений страхом. Його гнів на безрозсудного прямо кричить про Його гарячу любов. В самій Його люті скривається любов. Творець наш коли і гнівається, та не дратується, коли і погрожує, то залишається

спокійним, і збурення Його незворушне, скорбота Його - радісна. Ні дихання, ні сморід гніву не примішуються до Його чистоти. Хто непорушно чистий? Увесь Він чистий, і все, що Його - подібне до Нього. В Ньому немає таких порухів котрі б зупинялись боротьбою. Свобідна воля сутності Божої чиста від усяких зусиль. Бог загорається і палає гнівом, але залишається чистий і спокійний, знає, що караючому не личить бути злим; приймає на себе лице строге, щоб ми пробудились від сну і відклали безпечність, заборонили своїй свободі залишатись у рабстві. В Божому жезлі (палиці) скрито багато премудрих цілей. Він вдаряє, щоб ми могли спастись і жаліє нас на нашу користь; сплячого будить, уважному дає торжество, у всьому виявляє любов. Він любить і карає на нашу користь. Він милує і наказує, щоб ми втікали від низьких пристрастей. Відповідно до своїх премудрих цілей, для нашого спасіння промовляє то голосом гніву, то голосом любові, то гнівається і погрожує, то гладить і обіцяє, як лікар, котрий всіх і усім лікує; виголошує прокляття, котре від нього виходить, для того, щоб послужило для здобуття благословення. Дозволяє Бог і цілковито залишає тих, котрі не хочуть жити без гріха, або на напоумлення не звертають уваги, але перебувають у гріху як написано: «Він осліпив їм очі і закаменив їм серце» (Івана 12.40), «видав їх на поталу їх лихих думок, тобто дозволив їх свободі чинити негодяще» (Рим.1.28) «Також Я ж закаменю серце фараона» (Вих. 4.21), тобто зробив жорстоким через непокірність Йому. Тож і ми з великою радістю, як діти батькові, підкорімося нашому Богові визнаючи Його владу і Його Промисел, котрий веде нас до спасіння. Без нарікання приймімо від Нього чи добре чи зле. Преподобний Єфреме моли Бога за нас грішних!

о. д-р. Андрій Дикий

8


Воhoslovia 66/3-4 (2002)рр. 161-186

о. д-р. Іван Дацько

ДІЯЛЬНІСТЬ ПАТРІЯРХА ЙОСИФА ПОЗА МЕЖАМИКИЄВО-ГАЛИЦЬКОЇ МИТРОПОЛІЇ

Це немалий виклик описати на кільканадцятьох сторінках діяльність поза межами Києво-Галицької митрополії такої визначної особистости, якою був Йосиф Сліпий-Коберницький-Дичковський, бо коли вглибитися в життя Патріярха Йосифа як

Глави Української Греко-Католицької Церкви, то бачимо, що в нормальних умовах – якщо такими можна назвати часи 1944-1945 рр. – він працював як владика-ординарій у своїй єпархії й митрополії всього п’ять місяців, а саме від смерти Слуги Божого Митрополита Андрея 1 листопада 1944 р. до свого арешту 11 квітня 1945 р. Решту життя він провів поза межами своєї митрополії: як в’язень і каторжник – до 1963 р. у Радянському Союзі, а відтак у Римі – аж до своєї смерти 7 вересня 1984 р. України і Львова живим він уже не побачив. Його тлінні останки тріюмфально перенесено з Риму до Львова, згідно з його волею1 , 26-28 серпня 1992 р.Отож, якщо брати до уваги факт, що після

перебування у слідчій тюрмі в Києві 1946 р. його вивезли з України, то Патріярх Йосиф 38 чи не найважніших літ із 92 років життя провів на чужині і протягом понад третини своєї земної мандрівки жив і працював поза межами Києво-Галицької митрополії й України. А якщо згадати ще 11 літ студій (7 – в Інсбруку і 4 – в Римі), то загалом він прожив поза Батьківщиною 49 років – більше ніж половину життя. З молодих літ Боже провидіння неначе готувало Йосифа Сліпого до його завдання, бо вже у 1911 р. Слуга Божий Митрополит Андрей посилає його, дев’ятнадцятилітнього юнака, до колегії Сапіsіапит в Інсбруці (Австрія) на студії богослов’я, де він у 1918 р. здобуває докторат із теології2 . Відтак молодий о. д-р Йосиф Сліпий студіює в Римі, де, між іншим, вивчає, крім німецької, італійську, французьку та англійську мови. Вернувшись до Львова, о. Сліпий не зриває контактів із закордоном. Навпаки, будучи ректором Львівської семінарії, а відтак і Богословської Академії, він відбуває ряд наукових подорожей до Польщі, Чехословаччини, Австрії, Німеччини, Італії, Швей¬царії, Франції, Бельгії, Ірландії, Туреччини та Святої Землі, описуючи враження з цих подорожей у книжках

1 «Поховайте мене в нашому Патріяршому Соборі Святої Софії, а як воплотиться наше видіння і востане на волі наша Свята Церква і наш Український Нарід, занесіть мою домовину, в якій спочину, на рідну Українську Землю і покладіть її у храмі Святого Юра у Львові, біля гробниці Слуги Божого Андрея» (Завіщання Блаженнішого Патріярха Йосифа // Благовісник Патріярха Києво-Галицького і всієї Руси. (Далі – Благовісник Патріярха). - Рік ХVІ-ХХ. - Кн. 1-4. – Кастельґандольфо біля Риму, 1980-84. (Далі – Завіщання). – С. 281. 2 Див.: Iwan Dacko. 100 Jahre ukrainische Teologiestudenten in Innsbruck – Vergangenheitsanalyse und Zukunftsperspektiven // Kor-respondenzblatt des Canisianums. Heft 1 des Studienjahres 2000/01, Jahrgang 133. – Innsbruck 2000. – S. 7-15.

9


«Паломництво до Святої Землі», «Подорож до Англії», «Сицилія» та в низці інших публікацій. Найбільшою любов’ю Патріярха Йосифа була наука, і він передусім бажав бути науковцем і професором, та Провидіння покликало його бути виховником, архипастирем і духовним батьком у чи не найважчі в історії Греко-Католицької Церкви України часи. Це архипастирське служіння кош-тувало йому дуже дорого, бо найкращих 18 літ свого життя (1945-1963 рр.) він провів у неволі. З особистих розмов знаю, як часто Патріярх Йосиф жалував за тими роками. «Скільки можна було за той час зробити, – казав він, – та не можна було і не дали...»Після арешту у Львові 11 квітня 1945 р. і суду в Києві Патріярха Йосифа везуть, починаючи від 1946 р., до Москви, Новосибірська, Маріїнська, Боїмів, Кірова, Печори, Інти, Косья (Комі АРСР), Потьми, Мордовії, Маклакова, Кузьмінки, Єнісейська, Красноярська, Камчатки, Тайшету, Свердловська, Вихоревки, Новочунки тощо3 . Зрештою, опис цього хресного ходу Патріярх сам представляє у своєму Заповіті-Завіщанні:Ось так ступив я на тернистий шлях мого дальшого життя. Почало бути дійсністю те, що вмістив я у своєму пастирському гербі – «Пер аспера ад астра». Передо мною, наступником Сл. Б. Андрея і переємцем Його духовної спадщини і Його заповітів, простелився довгий шлях відречення, несення хреста і свідчення Йому «пред человіки», «в роді сем прелюбодійнім і грішнім» (Мр. 8, 38). На

цьому шляху могутня Божа Десниця помагала мені, В’язневі Христа ради, давати свідчення Христові, як це Він прорік своїм учням-послідовникам: «І будете мені свідками в Єрусалимі і в усій Юдеї та Самарії, і аж до краю землі...» (Ді. 1, 8). Але на придорожніх стовпах мого шляху видніли інші написи: Не Єрусалим, Юдея, Самарія, а Львів, Київ, Сибір, Красноярський Край, Єнісейськ, Полярія, Мордовія..., і так дослівно «аж до краю землі».4

Хоч місця хресного ходу Патріярха були в межах тодішнього Радянського Союзу, він постійно, за короткими винятками побуту в Києві, перебував поза межами Києво-Галицької митрополії. І протягом вісімнадцяти років цього хресного ходу трьома основними завданнями кир Йосифа були: збереження віри серед свого народу; збереження, хоч в умовах підпілля, церковних структур Греко-Католицької Церкви в Україні й тодішньому СРСР; домагання для своєї Церкви правного статусу – визнання і леґалізації. Для Глави Церкви, поставленої поза законом, єдиними засобами збереження віри були молитва та листування й послання, і то в ситуації суворої державної цензури. Усе ж, мимо тих невідрадних умовин, Йосиф Сліпий здійснював свої завдання. Однак ці роки (1945-1963) діяльности Патріярха Йосифа поза межами своєї митрополії не будуть темою даної статті – хоч би тому, що той період ґрунтовно простудіював владика Іван Хома5 . Натомість я старатимуся представити пра-цю Патріярха Йосифа в роках 1963-1984, коли він

3 Див.: Іван Хома. Шляхами каторги Блаженнішого Йосифа (11. IV. 1945 – 27.1.1963) // Богословія. - Т. 49. – Рим, 1985. - С. 89-149; Той сам. Другий період каторги Патріярха Йосифа // Богословія. - Т. 56. - Рим, 1992. - С. 67-119.4 Завіщання, див. прим. 1. - С. 267.5 Див. прим. З, а також: Giovanni Choma. Josyf Slipyj: Padre e confessore della Chiesa ucraina martire. – Roma, 1990: Idem. “Vinctus Christi” et “Defensor Unitatis”. – Roma 1997; Idem. Josyf Slipyj. – Мilаnо, 2001.

10


проживав здебільша в Римі.6 Щоб належно підійти до вивчення діяльности й праці Патріярха в Римі у 1963-84 рр., досить докладно прочитати його Заповіт-Завіщання. З нього відразу стає зрозуміло, що з каторги до Риму Патріярх Йосиф приїхав із трьома чіткими задумами щодо:o святого монашества,o Українського Католицького Університету,o Патріярхату Києво-Галицького і всієї Руси. Це був плян праці, який він хотів за всяку ціну започаткувати й передати грядучим поколінням. Патріярхові візії були скеровані до дня, коли «воплотиться наше видіння і востане на волі наша Свята Церква і наш Український Нарід»7, що звершилося сім років після його смерти, і Патріярхові задуми стали для нас напуттям до здійснення в найближчому майбутньому.

Святе монашество

Патріярх Йосиф добре знав історію своєї Церкви та народу і вповні усвідомлював, що коли монашество в Київській митрополії процвітало своєю святістю, наукою і працею, то росла та кріпшала й Церква. Він був свідомий спадщини, яку передали йому брати Андрей і Климентій Шептицькі, і тому у своєму Заповіті пише:У своєму задумі оновити східньо-християнське благочестя Слуга Божий Андрей поклав основи для відродження і росту монашого життя за Уставом

св. Теодора Студита. Невтомно трудився на цьому полі його рідний брат, бл. п. Ігумен Климентій, страдний і смиренний ісповідник віри. Від них обох, боговгодних Братів, перебрав я їхню спадщину і їхні, в передчутті смерти висловлені прохання: Рятувати монаший Чин Братів Студитів. Господь Бог поміг мені сповняти їхню волю: В Україні, мимо ударів, росло Студитське братство, а серед Альбанських гір родилася Студитська Лавра з Архимандритом на чолі. І в далеких країнах вже миготять вогнища студитських острівців. Студитська Лавра і її дочки-манастирі будуть собирати тих, що покидаючи життя в світі з-за любови до Христа і до Його Святої Церкви, йдуть служити світові у відреченні від нього, посвяті і молитві. Йдуть йому служити не як себелюбні чи слабодушні втікачі зо світу, але як невтомні працівники і молитвеники за нього, за весь світ, за свою Церкву, за свій Нарід... На островах монашого життя всі ті, що там собираються, стаються зберігачами і різьбарями рідної української християнської духовости, що виявляє себе у Святій Літургії, обрядовій чистоті, в східньо-християнській богословській мислі і монашому житті за взором древнього східньо-християнського благочестя. Вони також сострадають з тими, що стоять у боротьбі з лукавим світом, вони своїм життям стаються надхненниками для духовних покликань до служіння своїй Церкві!Бажанням Сл. Б. Андрея і благанням моїм, переємця

6 У принципі, є дві основні монографії про Патріярха Йосифа, у яких автори кон-центруються на його діяльності поза межами України. Перша – це праця: Мілена Рудницька. Невидимі стигмати. - Рим-Мюнхен-Філядельфія, 1971. Писана вона ще за життя Патріярха Йосифа і тому не є такою всебічною й обширною, як написана англійською мовою розвідка Ярослава Пелікана: Jaro-slav Pelikan. Confessor between East and West. A portrait of Ukrainian Cardinal Josyf Slipyj. – Grand Rapids, 1990. Праця Пеліканазначно вартісніша насамперед тому, що автор послуговувався архівом Патріярха Йосифа, який зберігається в приміщеннях Українського Католицького Університету в Римі.7 Завіщання, див. прим. 1. - С. 281.

11


його заповітів є, щоб усі наші монаші Чини і Згромадження, яких значення і праці для добра душ ніхто не применшує, змагались між собою не за впливи і владу і не за те, щоб приподобатися людям, але, щоб суперничали між собою за ріст в особистій святості і за ревне і чесне служіння Христовій і рідній Українській Церкві. Тому благаю всіх монахів і монахинь: Не стидайтесь свого рідного, дорожіть своєю спадщиною! Яка ж вона, ця наша духовна спадщина цінна і багата! Вона ніяк не заслуговує на те, щоб погорджувати нею! «Не давайте священне собакам, ані не кидайте перел ваших перед свиньми, щоб не топтали їх ногами і, обернувшись, вас не роздерли» (Мт. 7,6). Нехай наша духовна спадщина проникне ваші душі, запалить вогонь у вашому серці, щоб її зберігати і плекати! На цій спадщині освячуйте свої душі благодаттю і дарами Святого Духа!8

Властиво, у цих словах сказано все – і то з такою силою й пере¬конливістю, що коментарі зайві: Українська Церква потребує добрих, святих і відданих монахів і монахинь, які служитимуть своєму народові, не будуть соромитися свого рідного і житимуть східним благочестям. З рядів такого богоугодного монашества виходитимуть майбутні духовні провідники Церкви, які примножуватимуть спадщину Андрея і Климентія Шептицьких у дусі благання Патріярха Йосифа. Будучи переконаним, що в Римі конче потрібний осідок для монахів- студитів, які мали б

жити згідно з вказаними вище началами, уже через кілька місяців після звільнення, у 1964 р., на фонди, які залишив у спадку о. Кирило Королевський, і на пожертви вірних української діяспори, Патріярх Йосиф закуповує монастир Студіон у Кастельґандольфо біля Риму, над Альбанським озером, недалеко від літньої резиденції Римських Архиєреїв. Патріярх часто й радо приїздив до цього монастиря, уділяв там єрейські та єпископські свячення, опікувався монахами і вірив, що монахи Студитського Уставу, як і всі наші монаші чини та згромадження, чоловічі й жіночі, відродять свою працю у вільній Україні, що й сталося за наших днів. Для історії варто відмітити імена монахів Студитського Уставу, які в нелегких умовах трудилися в римському монастирі у дусі Андрея та Климентія Шептицьких і Патріярха Йосифа: ієромонах Антоній Рижак (1908-2002 рр.) - перший настоятель, а згодом ігумен обителі, ієромонах Ювеналій Мокрицький (1911-2001 рр.) – видатний іконописець, ієромонах Ісидор Васік, диякон Філотей, диякон Христофор Куць, брат Лаврентій Кузик – усі сьогодні вже покійні. Треба також наголосити, що теперішній Патріярх Любомир у 1972 р. вступив саме до римського Студіону, де був настоятелем (1974 р.), а відтак архимандритом (1978 р.). У цьому монастирі жили й працювали сьогоднішній єпископ Патріяршої Курії Гліб Лончина, ієромонах Рафаїл Турконяк, ієромонах Євтимій Волінський, брат Олександр Кіляр та інші.

8 Там само. - С. 272.

(Продовження слідує)

12


Кожен мирянин - християнин шукає дорогу до Бога, дорогу до святої церкви. В парафії св. Володимира і Ольги щонеділі відправляється три Служби Божі: о 8-ій год.,в 9.30 та 11.30. В кожній Літургії беруть участь багато вірних.

Перша неділя Великого посту зветься неділею Православ’я, вона була особливою в нашій парафії.Що для усіх нас є Великий піст? Це час покаяння, де кожному з нас є над чим задуматися, своїм життям, над своїми вчинками. А основне попросити прощення один в одного. Бог є милостивий і нам всім прощає, то ж і ми повинні простити один

НЕДІЛЯ ПРАВОСЛАВ’Я В ПАРАФІЇ СВ. ВОЛОДИМИРА І ОЛЬГИ.

“Пречистому Твоєму образові поклоняємось Благий, Просячи прощення наших провин, Христе Боже”.

(Тропар).

одному.В цю неділю ми торжественно святкували Православ’я вселенськo-католицьке, яке було спільне для цілої Христової Церкви. Мета цього дня - урочисто та прилюдно віддати поклін та честь святим іконам Ісуса Христа, Пречистої Діви Марії та всіх святих.

Вівтарні хлопці під час Божественної Літургії виносили святі ікони. Служба Божа виглядала святковіше, урочистіше. Ікони підносили усіх вірних на дусі. В той день діточки що готуються до врочистого причастя і першої святої сповіді мали свою чергову лекцію, а пізніше взяли участь у третій

13


Божественні літургії.

Малеча із - залюбки задивлялись на ікони, які виглядали одна одної краще. Вони знають, що ікону треба цілувати. В своїй проповіді отець настоятель Олег Кривокульський звернувся до дітей та пояснив, яке сьогодні свято і чому вівтарні хлопці завжди виходять з іконами (а їх було досить багато). Ікона, для нас людей, має великий духовний вплив. Термін “Ікона” походить із грецького слова, що означає “образ”, “зображення”. Людина є живою іконою і подібна на подобу Господа Ісуса Христа.Написати ікону не кожному дано. Написати може майстер, художник, іконописець, який обізнаний багато, а основне духовно багатий. Коли ми

покланяємось іконам, ми завжди звертаємось із якимись просьбами чи побажаннями.

Був час, коли “знущалися” над іконами, не дозволяли нам в радянські часи поклонятися їм чи обожнювати їх. Але на все воля Божа. Боже провидіння завжди з нами. То ж сьогодні ми можемо до них молитися,

14


відкривати своє серце і душу, поклонятися їм.Дух Богослуження неділі Православ’я - це дух радості, перемоги й пошани до святих ікон. “Сьогодні, вірні, радісно плещімо руками, - сказано

в каноні утрені у першій пісні, - закличмо: “Які дивні діла Твої, Христе, і велика сила, що наше одномисліє і згоду встановив. Прийдіть, Богом просвічені, і святкуймо радісний день. Сьогодні небо й земля радіє, і ангельські чини та людей громади особливо

празнують”.Після Божественної Літургії був відслужений подячний молебень для “Матерів у молитві” до Пресвятої Богородиці - Матері Господа нашого Ісуса Христа, що є при нашому соборі. Які святкували другу річницю від заснування. Отець настоятель Олег Кривокульський на проповіді привітав усіх матерів і батьків за їхні ревні молитви. На закінчення відправи о. крилошанин Олег поблагословив усіх присутніх чудотворною іконою Зарваницькою яка є в Соборі святих Володимира і Ольги і має привілей повного відпусту наданий Патріярхом Йосифом Сліпим. Настоятель о. Олег разом з о. Ігором Кошиком тримали ікону і усі присутні мали можливість її поцілували і віддати шану.

Приходім до нашої рідної, вселенської церкви. Поклоняймося іконам та прибігаймо до них з поклоном та щирими молитвами.

Марія Щерб’юк

15


“А хто питиме воду, що Я йому дам, не матиме спраги повік, бо вода, яку Я йому дам, стане в ньому джерелом води, що тече в життя вічне” (Ів 4,14).

Відвідайте крамничку релігійної літератури «Джерело» Цієї весни виповнюється два роки як при парафії св. Володимира і Ольги м. Чікаґо, почала працювати крамничка духовної літератури «Джерело». На початку були де-які застереження і заперечення щодо доцільності її відкриття, але відкинувши всі сумніви і позичивши $1535 в Парафіяльній канцелярії, ми закупили першу партію книжок у львівському видавництві християнської літератури «Свічадо», яке з благословення Блаженнішого Мирослава Івана Кардинала Любачівського вже багато років плідно працює при Монастирі Монахів Студитського Уставу у Львові. На сьогогдні це видавництво є нашим основним поставником книг. На початку, ми своїми силами зробили невеличкий ремонт в приміщенні, обладнали його додатковими полицями та освітленням. І Господь поблагословив наш намір. За неповних два роки ми продали книжок на суму більше $10000. Таким чином ми не тільки віддали позичену суму $1535, а й принесли більше $4000 чистого доходу. Зокрема, $1153 парафії, $500 - на новостворений фонд Патріарха Ярослава, $500 - на Патріарший фонд, та $1000 - на суспільну опіку, $200 - пожертва на монастир отців василіан в Глен Ко що біля Ню-Йорку, тоді крамничка мала свій перший виїзний розпродаж літератури під час прощі , яка була зорганізована групою «Матері в молитві». Сьогодні в крамничці є близько 600 найменувань духовно-релігійної літератури та аудіодисків на найрізноманітнішу тематику від найменших до найстарших. Від першої абетки і сучасних християнських дитячих журналів, до поважних богословських, філософських, науково-популярних книг про наш обряд, нашу християнську традицію, які є цікавими і для отців, і для нас мирян. Тут ви знайдете поради і для своєї неслухняної дитини, і для «проблемної» молоді. Відповіді на найсокровенніше чекають тих, хто не може відважитися поставити наболілі питання своїм батькам чи вихователям. На чому збудувати засади свого майбутноьго сімейного щастя?, як вийти з тих чи інших життєвих скрутних ситуацій?,

що є Святі Тайни і як належно до них приготуватися. В своїх книгах отці, богослови, лікарі й психологи порадять, як зберегти здоровою і душу, і тіло. Тут ми можемо, на реальних життєвих прикладах, знайти відповідь як нам бути в нелегкому й часто бурхливому «житєйському морі», зі всіма його радощами і проблемами. Для вашого вибору є дуже багато молитовників, катехизмів і звісно декілька різноманітних за формою й форматом видань найголовнішої нашої книги «Сятого Письма». Ми чи не першими отримали для продажі анонсований минулого року Катехизм УГКЦ «Христос наша Пасха», який враховує специфіку нашого східного обряду і доповнює тим Загальний Катехизм Католицької Церкви, який теж звичайно, є в продажі. Є в крамничці багато духовної поєзії і прози - літератури для відпочинку і душевної насолоди.

16


Очевидно, вся література в крамничці є видана за дозволом Церковної Влади. Є в крамничці ще багато унікальної літератури, яка залишилась в спадок від Братства Св. Андрея, що є при нашій парафії. Колись братчики займались не тільки розповсюдженням духовної, богословської, та церковно-історичної літератури, але й її виданням. При братстві діяла невелика друкарня. Ці книги та брошури, а також унікальні видання Українського Богословського Товариства в Римі, яке ще за часів Патріярха Йосипа Сліпого видавало твори і пастирські послання Митрополита Андрея Шептицького, «Історію Християнства на Русі Україні»-професора Миколи Чубатого, цікавий журнал «Богословія» (загалом біля 50 найменувань подібних видань), можна ще придбати в церковній крамничці. Всі ці речі є актуальними не тільки для молоді чи наших душпастирів, але й для нас, пересічних мирян, особливо представників нової хвилі еміграції. Більшість із нас , особливо людей середнього віку, зазнали на собі вплив цієї безбожної атеїстичної , радянської системи виховання, в якій просто не було місця для Господа. Сьогодні, дякувати Богу, в Україні ніхто вже не забороняє пізнати Господню науку, живемо і ми тепер у вільній країні, де так було завжди... Ми ще живі, ми ще є тут в земній мандрівці, а отже , ще є нагода в нас заповнити усі прогалини духовні. Цього нікому не потрібно цуратись чи соромитись, духовне вдосконалення не має меж. Памятаймо також, що підртимуючи книжкову крамничку , підтримуємо не тільки нашу парафію загалом, але й саме видавництво «Свічато»,

яке давно вже стало справжнім духовним світочем на теренах нашої Батьківщини України.

Від імені всієї Парафіяльної Ради, наших отців душпастирів, та всіх вдячних покупців і читачів, маю за честь, в особливий спосіб подякувати людям, які кожної неділі працюють в крамничці. Це нашій невтомній пані Наталії Легкій - одній із засновниць групи «Матері в Молтитві», та юній панні Юлії Голик. Велика подяка Вам за таку важливу, щиру і жертовну працю на благо нашої парафії і громади загалом. Юля прийшла до нас і попросила можливості відпрацювати «волонтерські години», які їй були потрібні для школи... Їі таки, послав Господь - пройшли вже місяці, а Юля, дякувати Богу, і по сьогодні невтомно трудиться на Славу Божу. Як приємно бачити щасливі очі її батьків, які кожної неділі терпляче чекають на свою доньку, допоки вона не закінчить працю в крамничці. Подяка належиться п. Ярославу Бридуну - директору магазину «Добра книга» у Львові, який старанно допомагає нам в закупівлі літератури, також всім людям доброї волі, які щиро допомагають нам перевозити книги, і безперечно - велике спасибі всім нашим покупцям і читачам. Тож щиро запрошуємо всіх парафіян, прихожан і гостей храму св. Володимира і Ольги відвідати церковну крамничку «Джерело». Що може бути кращим в житті за добру пораду?.. Добра книга є прекрасним подарунком для друзів, рідних і близьких при будь-якій нагоді. Віра потребує знань . «Два крила, якими підноситься людський дух у безкраї простори— це віра й наука” -стверджував великий засновник нашої парафії Блаженіший Патріярх Йосип Сліпий. Памятаймо ці доленосні слова! Безперчно, першими книгами в нас вірян, повинні бути Святе Письмо, Катехизм і Життя Святих, але добре християнське життя - це безперервна духовна школа від народження аж до смерті, а кожному духовному зросту потрібна відповідна література. Тож приходьте самі і приводьте своїх друзів до цілющого «Джерела». З повагою, Ігор Худик.

ВІДВІДАЙТЕ КРАМНИЧКУ РЕЛІГІЙНОЇ ЛІТЕРАТУРИ «ДЖЕРЕЛО»

17


Першу неділю Великого посту Східна церква святкує як неділю Торжества православ’я у пам’ять перемоги над єрессю іконоборства. У цей день Церква в особливий спосіб вшановує ікони як важливий аспект нашого спілкування з Богом. Про те, що таке ікона, її значення та місце у житті християнина. Інтерв’ю з мистецтвознавцем, керівником та викладачем іконописної школи УКУ “Радруж” Соломією Тимо.– Соломіє, скажіть, будь ласка, що ж таке ікона, чим вона відрізняється від картини на релігійну тематику?– Іконою прийнято називати візуальний образ Бога у церквах східної традиції, натомість у західній традиції маємо “образ на релігійну тематику”. Ці терміни є доволі умовними, бо в обох є образ Бога, але частинний. Бо жоден образ, навіть найкращий, не може охопити Первообразу. Східна традиція робить більший акцент на божестві Ісуса Христа, а західна – на людськості. Звідси різниця концепційних підходів, філософії сприйняття світу і як наслідок – відмінність візуальна.Реалізм ікони– Коли виникла традиція писати ікони?– Традиція писати ікони постала в ІV ст., коли на нехристиянські культурно-релігійні традиції наклалися внутрішні потреби християн. Тому не можна сказати, що це було пристосування християнства до поганського середовища чи зовнішнє запозичення. Християнство відчуло внутрішню потребу візуального образу Бога і реалізувало її через доступні у той час виражальні засоби, техніки і матеріали. Слід також додати, що аж до початку західноєвропейського стилю готики у ХІІ ст. східне і західне релігійне мистецтво назагал було більш схоже, ніж відмінне.– Чому зображення на іконі виглядають не зовсім реалістично?– Це також реалізм, лише символічний. Звичний для нас реалізм передбачає, що ми довіряємо своєму оку, яке має обмеження: якщо людина від нас далеко, вона буде меншою і навпаки. Бог завжди великий і завжди близько. І цю правдиву реальність ікона нам хоче передати.– Що потрібно, щоб написати добру ікону?

– Щоб вийшла добра ікона чи картина на релігійну тематику, потрібні дві речі, щоб автор був добрим митцем і щоб він глибоко переживав те, що він малює. Щоби створення ікони не було зовнішньою річчю, способом заробляння на життя, а щоб він заглибився у духовні переживання, щоб те, що він хоче передати, його хвилювало, тоді це вражатиме і через століття.– Що таке іконописний канон?– Канон як правила написання ікон сформувався після іконоборства. Він мав на меті внести більшу осмисленість та впорядкованість у церковне мистецтво та вберегти від тих надмірностей і зловживань, які частково спричинилися до іконоборства. Одним із них було занадто буквальне сприйняття ікон, не як образу, а як самого Бога. Так, люди зішкрябували фарбу до чаші з причастям, брали ікони за хресних батьків тощо. Канон запровадив певну стандартизацію окремих елементів, дав відповіді на багато питань і розбіжностей. Але метою канону ніколи не було обмежити свободу іконописця, лише скерувати її у певне, випробуване горнилом часу і заборон русло.– Якою має бути ікона – гарною чи правильною?– Ікона має бути і гарною, і правильною. Якщо не буде гарною, то не буде вражати, вона не заохочуватиме до молитви, щобільше, буде говорити про Бога неправду, бо Бог є “найвища краса”. Однак ікона має правильно передавати ідентичність Богочоловіка, святих, духовну ієрархію.Що освячує ікону– Прошу сказати, для чого на іконі є написи?– Написи на іконі дуже важливі, без них ікона є неосвяченою. Молитви на посвячення ікони, чин її покроплення чи помазання миром з’явилися досить пізно, увійшли в широку практику у ХVІ ст., до того часу ікону освячувало надписання імені. Ікона освячується не покропленням водою, не молитвами, які читаються. Вона є свята, бо свята та особа, яка на ній зображена. І благодать, яку має ця особа, поширюється на все, що тієї особи стосується – мощі, особисті речі, зображення. Благодать зображеної особи освячує ікону, а надписання імені засвідчує стосунок до неї. Однак не можна це вводити в ранг фетишизму, наприклад, якщо

ЗОБРАЖЕННЯ ГОСПОДА БОГА

18


ім’я стерте, пошкоджене, вважати, що ікона втрачає благодать. Але намалювати ікону і не підписати не личить.– Чому молимось перед іконами?– За оцінкою психологів, 70 – 98 відсотків інформації людина сприймає через очі. Для нас дуже важливо, щоб ми могли бачити образ Бога. Ікона нам допомагає молитися, доповнює наш образ Бога, збагачує його. Добре намальована ікона, перед якою хочеться стишитися, помовчати і послухати Бога, переосмислити своє життя – це велика потуга, в якій співдіють Божа ласка та благодать і праця художника. В іконописі також діє “закон збереження енергій”: якщо автор вклав у своє творіння душу, глибоко переживав це, мав від Бога дар передати це в лініях, пропорціях і кольорах, то це не зникає, і через століття це можна відчути.– Чи можна сказати, що ікона – це посередник між Богом і людьми?– Можна, але мені більше імпонує метафора, якою ікону називають “вікном у духовний світ”. Ікона розповідає нам про Бога дуже багато не тільки своєю символікою, а й своєю пластикою, пропорціями, колористикою, дає багато миру, радості, тепла, огортає нас Божою присутністю. Але маємо не залишатися на цьому етапі, а шукати живого Бога і його волі для нас. Адже образ Бога – це не є сам Бог, тож ікона не повинна стати ідолом.– Які ікони називають чудотворними?– Ті, які змінили чиєсь життя: хтось навернувся чи зцілився. Достатньо одного випадку, але зазвичай це повторюваний факт.– Чи кожна ікона може бути чудотворною?– Кожна, залежно від нашої віри і Божої волі, бо не кожне прохання є задоволеним не тому навіть, що хтось недостойний чи погано просить, а тому, що Бог краще знає, чого нам потрібно.– Як маємо вшановувати ікони?– Ми поклоняємося Богові, а ікону почитаємо, вшановуємо, бо вона є Його образом. Почитання ікон прирівнюється до почитання хреста та Євангелія: їх ми цілуємо, кладемо поклони перед ними, кадимо, ставимо свічки, шанобливо ставимося до них, прикрашаємо квітами, рушниками, ставимо у відповідне для них місце. Важливо не піддавати їх нарузі, наприклад, не викидати у смітник, не ставити у невідповідне місце, репродукувати на пляшках з

алкоголем, а навіть на речах ширвжитку, в газетах, які потім можуть по-різному використовувати у побутових цілях.Ікона у подарунок– Чи можна подарувати ікону і як її вибрати?– У християнстві я ціную особисті стосунки з Богом. Тому насамперед ікона має враховувати особу людини. Щоб цей образ не просто подобався, а рухав людину вперед, робив її кращою. Якщо вибираємо для когось, треба зважати, якою є та людина, що би її могло зрушити. Можна орієнтуватися і на зовнішні речі, наприклад, на її ім’я чи дату народження. Багато Богородичних ікон мають дні свого вшанування, ікони названі за місцем, де вони проявилися як чудотворні. Наприклад, Оксана народилася на 19 грудня – їй можна подарувати ікону Миколая чи Ксенії. Ці, здавалось би, зовнішні речі можуть мати певну символіку і впливати на наш внутрішній світ.– Вишиті чи різьблені, ікони з бісеру, наскільки вони є образом Бога?– Вони є іконами, якщо людина намагалася передати образ Бога, вкладала у них свої пережиття Його. Це може бути репродукція у вишивці відомої ікони. Всі ці техніки не перешкоджають, щоб ікона була іконою. В догматі про іконопочитання, який прийняли на VІІ Вселенському соборі, йдеться, що можуть бути використані будь-які матеріали, що відповідають цілі. Цілі не відповідає поганий папір, який легко розповзається від води.– Що робити з іконами, які вже постарілися, надрукованими в журналах, на старих календарях?– Щоб уникнути наруги, найкраще зібрати такі речі та віддати вогню. Речі, які не горять, можна закопати. Багато давніх ікон збереглося саме тому, що хтось їх поклав під іншу ікону чи намалював поверх неї нову.– Чи може ікона захищати?– Захищати може, але не ікона, а Бог, який через неї являє свою благодать. Важливо, щоб була чистота помислу і правдива віра, що спасає Христос, щоб ікона не ставала оберегом у магічному сенсі слова, а була допомогою у нашому спілкуванні з Богом.

Соломія Тимо, мистецтвознавець, керівник школи іконопису УКУ

lvivpost

19


КВІТНА НЕДІЛЯ, 8 квітня8 і 10 рано та 12 в пол. Святі Літургії

СВЯТИЙ ВЕЛИКИЙ ПОНЕДІЛОК, 9 квітня 6:30 веч. Свята Літургія Ранішосвячених Дарів

СВЯТИЙ ВЕЛИКИЙ ВІВТОРОК, 10 квітня 6:30 веч. Свята Літургія Ранішосвячених Дарів

СВЯТА ВЕЛИКА СЕРЕДА, 11 квітня 6:30 веч. Чин Малого Єлеосвячення “Маслосвяття”

СВЯТИЙ ВЕЛИКИЙ ЧЕТВЕР, 12 квітня 9:00 рано Свята Літургія св. Василія Великого з Вечірнею 6:30 веч. Утреня Страстей з читанням 12 Євангелй – співає «Крилос»

СВЯТА ВЕЛИКА П’ЯТНИЦЯ, 13 квітня 9:00 рано Царські Часи 11:00 рано Вечірня Великої П’ятниці з виносом св. Плащаниці 6:30 веч Єрусалимська Утреня – співає «Крилос»

СВЯТА ВЕЛИКА СУБОТА, 14 квітня 2:00 по пол. Свята Літургія св. Василія Великого з Вечірнею 4:00 по пол. Благословення Свяченого біля Собору

СВІТЛИЙ ПРАЗНИК ВОСКРЕСЕННЯГОСПОДА НАШОГО ІСУСА ХРИСТА – ВЕЛИКДЕНЬ, 15 квітня 5:30 рано Надгробне - співає «Крилос» 6:00 рано Воскресна Утреня – співають «Крилос і Благовість» 8:00 рано Врочиста Пасхальна Свята Літургія – співає «Прометей» 11:00 рано Врочиста Пасхальна Свята Літургія – співає «Благовість» 5:00 по пол. Пасхальна Вечірня

СВІТЛІ ПОНЕДІЛОК І ВІВТОРОК, 16-17 квітня 9:00 рано Воскресна Утреня 10:00 рано Врочиста Свята Літургія 6:30 веч. Свята Літургія

СВІТЛА СЕРЕДА, ЧЕТВЕР і П’ЯТНИЦЯ, 18-20 квітня 8:00 рано Свята Літургія 6:30 веч. Пасхальний Молебень

СВІТЛА СУБОТА, 21 квітня 8:00 рано Свята Літургія 9:00 рано Свята Літургія 5:00 по пол. Велика Вечірня з Литією

ТОМИНА або ПРОВІДНА НЕДІЛЯ, 22 квітня 8:00 рано Свята Літургія 9:30 рано Свята Літургія 11:30 рано Свята Літургія 1:00 по пол. Парафіяльне Свячене 3:00 по пол. Пасхальний Молебень

ПОРЯДОК БОГОСЛУЖЕНЬ КВІТНОЇ НЕДІЛІ,СТРАСНОГО ТИЖНЯ І ВЕЛИКОДНЯ 2012 РОКУ БОЖОГО

20


Леся Мудра – дитяча письменниця.

Лесині Янголи Різдва... Невидимі для нас, вони примостилися на вікні її світлиці щоб перегорнути сторінки дивовижних книжок. “Створення світу”, “Ковчег Ноя”, “Неопалима купина”, “Чар Свят-Миколаївської ночі” написані українською поетесою Лесею Мудрою. Їх поява благословенна Блаженнішим Мирославом Іваном Любачівським. Дев’ять дитячих книжечок та поетичні збірники – це творчий доробок майстрині слова, а в нагороду - визнання її Україною. Лесю Мудру прийнято до членів Національної Спілки письменників України,

нагороджено грамотами літературно-мистецьких організацій в Україні і в США. Одна із них надійшла з Дніпропетровська. Українська дитяча поетеса з Чикаго стала переможцем конкурсу імені Олеся Гончара на кращу публікацію у журналі “Бористен” в 2010 році в номінації “Поезія” за віршовану добірку “Створення світу”, “спрямовану на духовне та патріотичне виховання української юні.” Леся Мудра, чи не єдина дитяча поетеса з діаспори, чиї книжечки-замальовки, ілюстровані художниками Юрієм Віктюком, Володимиром Павликом, Олегом Цоєм, Олегом Шупляком та народним майстром Іваном Сколоздрою, знайшли сьогодні свого читача в Україні. Дивовижна мозаїка книг заворожує

біблійними історіями. Авторці вдається переконати малих мрійників взяти кольорові олівці і розпочати за читанням подорож у велике життя. Із відомої, на перший погляд, історії, витворює вона прекрасний світ дитинства. Спочатку по складах, а там слово за словом, мати-поетка допомагає дитині оволодіти мовою. Леся Мудра належить до покоління поетів, чий талант розквітнув під чужим небом. Від п’яти років вона з батьками, а згодом і з власною родиною, зустрічала Різдво у Польщі, Канаді, Америці, - і лише у снах бачила різдвяних Янголів, тих самих, про яких її розповідав батько. Вони співали разом з ним у церковному хорі в церкві у Бродах. Тут вона народилася 1 січня 1938 року, охрещена через тиждень, на Різдвяні свята.Повернулася з далеких доріг додому лише у 1993 році. На запрошення громади міста Броди, Леся Мудра була делегатом ІІІ-ього Всесвітнього злету брідщан.Спогади до сьогодні зігрівають стомлене серце. На відкритті пам’ятника Тарасові Шевченку гарна жінка в українському народному одязі читала вірші рідною мовою. Мало хто знав, що лише у 22 роки Леся Мудра почала вивчати українську мову в Америці. Перші вірші писала польською мовою ще в школі, в Ягеллонському університеті в Кракові навчалася на філологічному факультеті. Жоден закон не примусить людину любити ту чи іншу мову, окрім закону власної душі. До Чикаго Леся Мудра переїхала у 1961 році, одружившись із Василем Мудрим у Канаді. Разом виховували двох синів. Понад 28 років працювала вчителькою в “Рідній школі”, активна участь в діяльності гуманітарної організації Українського Золотого Хреста в Чикаґо, приналежність до Сестрицтва Покрови Пресвятої Богородиці при парафії св. Володимира і Ольги в Чикаго, до хору “Прометей”, членство у правлінні Літературного фонду ім.Ів. Франка, робота над багатьма ювілейними вечорами, а ще благодійництво і допомога потребуючим в Україні

Слово про наших парафіян:

21


– це далеко не повний перелік усього, що довелось робити на дорогах долі. З перших днів створення парафії св. Володимира і Ольги уся родина Мудрих, Леся з чоловіком Василем та синами віддавали себе парафії. Про це розповідають чисельні фотографії з родинного архіву.Зокрема на одній з них висвітлено історичний момент – 15 жовтня 1972 року відбулося вмурування наріжного каменю у мури щойно зведеного собору, благословенного під час роботи 5-го Архиєпископського синоду в Римі 1971 року Блаженнішим Патріярхом Йосифом Сліпим. Пергамент з почесним реєстром жертводавців вклали представники трьох поколінь парфіян: найстарші віком - Софія Лаврів і Тимко Коваль, середнього віку – Михайлина Городиська та др. Роман Смик, та

наймолодші, які вже прийняли перше святе причастя – Оля Воробець і Роман Мудрий. Це була подія, яка зібрала понад 2000 людей і про це пані Леся завжди розповідає з гордістю, особливою радістю переймає участь у цій церемонії тоді ще маленького сина Романа. Незабутні зустрічі у Львові з Блаженнішим Іваном Любачівським залишилися у вірші. Опоетизована свята буденність із збірки “З тобою мій краю” відома у багатьох куточках України. Цю книжку, а також “Український тиждень”, “А я собі співаю”, поетичну збірку “І стану я мов ця сосна” поетеса подарувала багатьом бібліотекам. І цікаво, що знайомство з Лесею Мудрою народжувало

творчі вечори, на яких, окрім поезії, звучали розповіді авторки про нашу громаду, про людей. Так у Бродах читала релігійно-духовну поезію на вечорі духовності, присвяченому о.митрату Мар’яну Бутринському, колишньому настоятелю парафії св.Володимира і Ольги в Чикаго. Це був той голос, який зумів переконати Лесю писати вірші. Споріднену душу зустріла у селі Розвадові Львівської обл., коли познайомилася з народним майстром Іваном Сколоздрою. Понад 15 років щирої приязні і творчої співпраці. Він ілюстрував її поезію, вона презентувала його персональні виставки на американському континенті.

Часто-густо на життєвих дорогах подовгу затримуються холодні зими. Незважаючи на важкі недуги, Леся Мудра продовжує творити, і творчість її є світлою радістю, на яку злітаються добрі Янголи надії. Як журналіст, Леся Мудра опублікувала понад 40 статей на шкільні, релігійні, громадські та мистецькі теми. Вони творять підмурівок до вивчення історії діаспори в майбутньому.

1 січня у пані Лесі Мудрої уродини. За способом мислення, образотворення, за рівнем запалу та енергії, її роки – це дзвінкоголосе літо, яким увійшла в українську літературу із своїм народним поетичним образом. Це одна людина в різних вікових світах. Перша – співає і легко вистрибує, вірить у чари свят-миколаївської ночі. Друга – мудра і зріла, з багажем пережитого, яка, не соромиться своїх років. Її поезія гранично чесна – тут немає пафосу і штучності, по-дитячому правдива і водночас казкова. І хочеться подякувати поетесі за все звідане і побачене. Особливо за Янголів, що попросилися із вікна до її світлиці. Кажуть, що зима буде холодною, проте ніщо не боронить їй бути людською.

Марія Климчак

22


ПОЖЕРТВИ Недільна збірка

19.II.2012 $ 1,615.00 конвертами $ 1,032.00 без конверт $ 2,647.00 разом

26.II.2012 $ 1,433.00 конвертами $ 1,033.00 без конверт $ 2,466.00 разом

4.III.2012 $ 2,026.00 конвертами $ 1,073.00 без конверт $ 3,069.00 разом

На Ремонт Площади перед Собором (збірка в церкві 11.III.2012)

100.00 – Зеліско ММ, Лончина ВР; 80.00 – Бродич Б; 50.00 – Коверко ОЛ, Кузич ЮТ, Смик РМ; 30.00 – Браєн І; 25.00 – Боднар БЛ, Бозьо ЮО, Гончаров ВМ, Зеленко Е, Косач М, Кошіль В, Максимчук ІП; 20.00 – Ващур БМ, Вовчук ВР, Дахнівська Р, Іванусь І, Ільчина Качор О, Колодзей АС, Крутяк ПА, Куликівський ГТ, Троян К, Фединяк О, Ярмола ГЛ; 15.00 – Березецька М, Ільчина М; 10.00 – Біланич С, Бубнів О, Винниченко М, Вруська Д, Гонтар БА, Гудима ЛС, Доманчук ПЛ, Доцяк М, Драґанчук І, Зелений ОР, Клиш М, Кокорудза К, Кондришин МВ, Кравчук ВЛ, о. Кривокульський ОЛ, Щерб’юк-Крицун ІВ, Кулик Я, Легкий ВН, Подьо БІ, Скрупський МГ, Смаль РО, Соболь РХ, Сохань БН, Телятинський АЛ, Федак О, Фіщук ОЛ, Ярмола Б; 5.00 – Бойко ПМ, Брик Н, Вовк МД, Городиський ОД, Гуцалюк ВН, Жук МІ, Зварич К, Ільчишин БО, Кухаришин М, Лещук М, Лотоцький ЮН, Майхер ММ, Мартинюк ЄЛ, Марчук ОМ, Медвідь ІО, Огаренко ІН, Савка Ю, Сенько В, Собешкевич РГ, Тельвак ВО, Троян А, Федус МГ, Хлопась АН, Шенюк ПН, Чурма М і Л; 37.00 – меншими пожертвами.

На Ремонт та Розбудову Парафії (зібрано в канцелярії до 26.III.2012)

250.00 – Колодій МО; 100.00 – Бігун З, Лещук М, Нікітін В, Рудяк С,

“Херувимські Гласи”; 70.00 – Чичула В;

69.00 – Гриневич ЛМ; 50.00 – Дмитраш ВТ; 15.00 – Кево Н, Колішинська Л.

Семінарійний Фонд 20.00 – Колодій МО, Чичула В.

Патріярший Фонд 50.00 – Перегінець Г.

Львівська Духовна Семінарія 100.00 – Колодій МО; 25.00 – Левунь С.

“Фонд Патріярха Святослава” 50.00 – Кульчицька А; 20.00 – Ярмола ГЛ.

Ремонт св. Софії в Римі 1000.00 – Сестрицтво Покрова Пресвятої Богородиці; 250.00 – Модрицький З; 100.00 – Гарасовська О, Дзюк О й І, Костелина ЛМ, Нацюк І, Савин О, Скробач МІ, Твердохліб ЯО, Троян К; 50.00 – Горалевська О, Дунайська О, Новошицький Д, Фаріон Я, Шилінська М, Яримович АГ; 40.00 – Олійник К; 30.00 – Лучка Г; 25.00 – Браєн І, Костриба ТІ, Левунь С, Чичула В; 20.00 – Коваль А і Н, Титус А, Яківчук М; 5.00 – Голуб А.

В пам’ять…

На Ремонт та Розбудову Парафії 100.00 – Процик ЮЛ в пам. Ореста Казанівського. 50.00 – Бегей ЄО в пам. Ореста Казанівського.

Патріярший Собор в Києві 150.00 – Бубнів І пам. чоловіка, батька і діда Ореста. 50.00 – Пундій П в пам. Ореста Казанівського.

Ремонт св. Софії в Римі 50.00 – Бубнів І в пам. чоловіка, батька і діда Ореста.

“Фонд Патріярха Святослава”1000.00 – Стрільчук М в пам. чоловіка, батька, діда і прадіда Степана.

Квіти 100.00 - Конол М в пам. чоловіка Ярослава Коноля

23


- СВЯТІ ЛІТУРГІЇ -(Закінчення із стор. 24)

11:00 рано Вечірня Великої П’ятниці з виносом св. Плащаниці6:30 веч. Єрусалимська Утреня

СВЯТА ВЕЛИКА СУБОТА, 14 квітня2:00 п.п. Свята Літургія св. Василія Великого з вечірнею

На тиждень від 16 квітня до 21 квітня

СВІТЛИЙ ПОНЕДІЛОК, 16 квітня9:00 рано Воскресна Утреня10:00 рано Б Бродич за бл. пам. Андрія й Наталі6:30 веч О Горалевська за бл. пам. Олексу, Татіяну, Осипа, Стефана, Юлію, Емілію, Стефанію, Розалію і Лесю СВІТЛИЙ ВІВТОРОК, 17 квітня 9:00 рано Воскресна Утреня10:00 рано ВМ Войтихів за бл. пам. Зофію Попіль 6:30 веч М Кліш за бл. пам. Володимира Березецького

СВІТЛА СЕРЕДА, 18 квітняРод за бл. пам. Ксеню Харатин (40 день) (П)СМ Мороз за бл. пам. Стефанію Остапчук (П)ВО Кукуруза за бл. пам. Теклю Кузьмик (П)Род Абрамюк за бл. пам. Steve Stavropoulous (П)

та сестру Ірену Харко. 50.00 – Сестрицтво Покрова Пресвятої Богородиці в пам. померших членкинь. 50.00 – Винниченко М в пам. померлих з родини. 50.00 – Фіняк ІМ в пам. батька і діда Володимира Клиша і діда і прадіда Миколи Рибки. 50.00 – Дзюк О й І в пам. чоловіка, баткьа і діда Романа і батьків Михайла й Юстину. 30.00 – Бубнів О в пам. чоловіка Павла і сина Ореста. 30.00 – Біла Ю в пам. чоловіка, батька і діда Павла. 25.00 – Пилипчак Р і Д в пам. діда Ярослава Дикого. 25.00 – Дика Д в пам. Тетяни Рейнарович. 25.00 – Дика Д в пам. батьків Петра й Анну Бойчуків. 25.00 – Олексин О в пам. синів Руслана і Віталія. 20.00 – Фішер М в пам. померлих з родини. 20.00 – Білоцеркович Т в пам. померлих з родини. 20.00 – Кузьмик Г в пам. померлих з родини. 20.00 – Брик Н в пам. померлих з родини. 20.00 – Троян К в пам. чоловіка Нестора. 15.00 – Савка Ю в пам. чоловіка Романа.

М Лушпинська за бл. пам. Нестора, Володимира, Івана, Марію, Параскевію і Петра (П)6:30 веч. Пасхальний Молебень

СВІТЛИЙ ЧЕТВЕР, 19 квітняВР Лончина за бл. пам. Богдана Тимяка (П)М Чорняк за бл. пам. Петра, Катерину, Ангелину, Михайла, Стефана, Андрія, Василя, Йосифа, Марію, Стефана, Стефана, Миколу й Івана (П)6:30 веч. Пасхальний Молебень

СВІТЛА П’ЯТНИЦЯ, 20 квітняН Асеведо за бл. пам. Марію Стасюк (П)Г Кузьмик за бл. пам. Осипу Бабій (П)6:30 веч. Пасхальний Молебень

СВІТЛА СУБОТА, 21 квітня8:00 рано Род Бабій-Бойчук за бл. пам. Стефанію Кральку (П)9:00 рано Род за бл. пам. Ореста Бубнева (40 день) (П) М Фішер і Т Білоцеркович за бл. пам. Анастазію Грубий (1 річн), Ліду, Михайла і Маріяна (П) ЗА Маринець за бл. пам. Євгена Іванкова (П) ВТ Дмитраш за бл. пам. Ніну Попович (П)


Понеділок, 23 квітняХ Косач за бл. пам. Марію Гнатиско (П)М Чурма за бл. пам. Ілька, Петра і Матрону (П)*АІ Субота за здоров’я Лани *АІ Субота в подяку Господеві за отриманні ласки Вівторок, 24 квітняРод Дудич за бл. пам. Зофію Попіль (П)

Середа, 25 квітня М Бородайко за бл. пам. Ореста Казанівського (П)А Троян за бл. пам. Івана, Марію, Максима, Романа, Святослава, Анну і Пелагію (П)

Четвер, 26 квітняМ Бородайко за бл. пам. Стефана Кучера (П)

П’ятниця, 27 квітняЛ Головата і Н Головата за бл. пам. Володимира Головатого (5 річн) (П)ВМ Скрупський за бл. пам. Казимира, Софію, Анну, Михайла й Євгена (П)

Субота, 28 квітня8:00 рано Род за бл. пам. Івана Дрозда (5 річн) (П)9:00 рано М Завгородна за бл. пам. Катерину (40 день) (П) ЮЛ Куляс за бл. пам. Дарка Пасіки (П)

24

ÓÊÐÀ¡ÍÑÜÊÈÉ ÊÀÒÎËÈÖÜÊÈÉ ÑÎÁÎÐÑÂßÒÈÕ ÂÎËÎÄÈÌÈÐÀ I ÎËÜÃÈ Â ×IÊÀ¥Î

ÄÓØÏÀÑÒÈÐI

î. êðèëîøàíèí Îëåã ÊðèâîêóëüñüêèéVery Rev. Oleh Kryvokulsky - Pastor

2245 W. Superior St. Chicago, IL 60612 Òåë. (312) 829-6805email: [email protected] [email protected]

î. àðõèìàíäðèò Iâàí À. ÊðîòåöüRt. Rev. Archimandrite Ivan A. Krotec - Pastor Emeritus

2245 W. Superior St. Chicago, IL 60612 Òåë. (312) 455-0178email: [email protected]

î. Iãîð ÊîøèêRev. Ihor Koshyk


î. Ñòåïàí ÊîñòþêRev. Stepan Kostiuk


î. äèÿêîí Ðîìàí Àðòèìîâè÷Deacon Roman Artymovych

740 N. Oakley Blvd. Chicago, IL 60612 Òåë. (773) 634-0604email: [email protected]

ÏÀÐÀÔIßËÜÍÈÉ ÓÐßÄSts. Volodymyr and Olha Ukrainian Catholic Church

2245 W. Superior St. Chicago, IL 60612 Òåë. (312) 829-5209 Fax: (312) 829-4113 email: [email protected]

Ïàðàôiÿëüíèé Óðÿä âiäêðèòèéâiä ïîíåäiëêà äî ï’ÿòíèöi - âiä ãîä. 9 ðàíêó äî 5 ïî ïîë.

â ñóáîòó - âiä ãîä. 9 ðàíêó äî 12 â ïîë.â íåäiëþ - âiä ãîä. 9 ðàíêó äî 1 ïî ïîë.

Ó Ïàðàôiÿëüíîìó Óðÿäi ìîæíà ïîëàãîäèòè ñïðàâèðåºñòðàöi¢, âïëàòè íà ðiçíi ïîòðåáè é ií.

ÑÂßÒI ËIÒÓÐÃI¡â íåäiëi: 8:00, 9:30 i 11:30 ðàíêó

ó ñâÿòà: 8:00 i 10:00 ðàíêó òà 6:30 âå÷îðàâ ïîíåäiëîê - ï’ÿòíèöi: 8:00 âðàíöi â ñóáîòó 8 i 9 âðàíöiÂå÷iðíi â ñóáîòó î 4:00 âå÷., à â íàâå÷åð’ÿ ñâÿò î 6:30 âå÷.

ÑÎÁÎÐ ÑÂßÒÈÕ ÂÎËÎÄÈÌÈÐÀ I ÎËÜÃÈ739 N. Oakley Blvd., Chicago, IL 60612Òåëåôîí äî àâäèòîði¢: (773) 276-3990

ÏÀÐÀÔIßËÜÍÈÉ ÎÑÅÐÅÄÎÊ 2247 W. Chicago Ave. Chicago, IL 60622 Òåë. (773) 384-6400

ÓÊÐÀ¡ÍÑÜÊÈÉ ÊÀÒÎËÈÖÜÊÈÉ ÌIÑß×ÍÈÊ- ÖÅÐÊÎÂÍÈÉ ÂIÑÍÈÊ -

Âèäàº ïàðàôiÿ Ñâÿòèõ Âîëîäèìèðà i Îëüãè â ×iêà´î


(Закінчення на стор. 23)

СВЯТІ ЛІТУРГІЇ(кожного ранку о годині 8:00)


Понеділок, 2 квітня ЯО Садовий за бл. пам. Стефанію Остапчук (П)К Олійник за бл. пам. Теодора, Петра, Анастазію, Миколу, Йосафата, Федора, Марію і Марію (П)Д Новошицький за бл. пам. Анну (П)

Вівторок, 3 квітняЮЛ Свитник за бл. пам. Зофію Попіль (П)А Костинюк за бл. пам. Теклю Кузьмик (П)Род Цяпало за бл. пам. Оксану, Петра, Осипу і Григорія (П)*Г Кузьмик за здоров’я Александри Бородайко

Середа, 4 квітня6:30 веч. Свята Літургія Ранішосвячених Дарів

Четвер, 5 квітня ОД Городиський за бл. пам. Марію (40 день) (П)Т Закалюк за бл. пам. Ярославу (40 день) (П)П Вишиванюк за бл. пам. сестру Анну Марію Крису (П)Л і Д Чукла за бл. пам. Володимира (П)О Стрільбицький за бл. пам. Володимира (П)Н Асеведо за бл. пам. Марію Стасюк (П)*АІ Субота за здоров’я Магдалини

П’ятниця, 6 квітня8:00 рано Свята Літургія Ранішосвячених Дарів6:30 веч. Парастас і Сорокоусти

Субота, 7 квітня БЛАГОВІЩЕННЯ8:00 рано ММ Майхер за бл. пам. Євгенію (4 річн), Софію, Володимира, Ганну і Миколу *АІ Субота за здоров’я Андрія 10:00 рано Ґ Паверз за бл. пам. Володимира Кіналя


СВЯТИЙ ВЕЛИКИЙ ПОНЕДІЛОК, 9 квітня6:30 веч. Свята Літургія Ранішосвячених Дарів

СВЯТИЙ ВЕЛИКИЙ ВІВТОРОК, 10 квітня6:30 веч. Свята Літургія Ранішосвячених Дарів

СВЯТА ВЕЛИКА СЕРЕДА, 11 квітня 6:30 веч. Чин Малого Єлеосвячення

СВЯТИЙ ВЕЛИКИЙ ЧЕТВЕР, 12 квітня9:00 рано Свята Літургія Св. Василія Великого з Вечірнею6:30 веч. Утреня Страстей

СВЯТА ВЕЛИКА П’ЯТНИЦЯ, 13 квітня 9:00 рано Царські Часи

ЦЕРКОВНИЙ ВІСНИК / church herald 04 april 2012

Documents