оновлення на сайтахdfrr.minregion.gov.ua/foto/upload/Посібник...

2

Інформаційний посібник розроблений фахівцями Міністерства регіонального

розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства, Міністерства

охорони здоров'я України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, та

Національної поліції України за участі програм «U-LEAD з Європою» та DESPRO.

Посібник містить рекомендації щодо розбудови в територіальних громадах

інфраструктури забезпечення безпеки життєдіяльності населення, а також зразки

архітектурно-будівельних рішень щодо проектування Центрів безпеки. Матеріали,

наведені в посібнику (за винятком нормативно-правових актів), мають

інформаційний характер.

Публікація здійснена за підтримки Європейського Союзу та його держав-

членів: Данії, Естонії, Німеччини, Польщі та Швеції. Зміст цієї публікації є

виключною відповідальністю її авторів згідно з розділенням відповідальності, і його

не можна сприймати як такий, що відображає погляди Програми «U-LEAD з

Європою», Шведсько-українського проекту «Підтримка децентралізації в Україні»,

Європейського Союзу та його держав-членів Данії, Естонії, Німеччини, Польщі та

Швеції.

Увага. Документ містить методичні рекомендації на березень 2019 року і не є обов’язковим. Постійне оновлення на сайтах: http://dfrr.minregion.gov.ua/ https://decentralization.gov.ua/

http://dfrr.minregion.gov.ua/

http://dfrr.minregion.gov.ua/

https://decentralization.gov.ua/

https://decentralization.gov.ua/

3

ЗМІСТ

1 МІСІЯ, ЦІЛІ, ЦІННОСТІ, КОНЦЕПЦІЯ ЦЕНТРУ БЕЗПЕКИ

2 НОРМАТИВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ

3 МЕРЕЖІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗПЕКИ, СХЕМА ТА МОДЕЛЬ ЦЕНТРУ БЕЗПЕКИ

4 АЛГОРИТМ ВПРОВАДЖЕННЯ ЦЕНТРУ БЕЗПЕКИ

5 СКЛАДОВІ ЦЕНТРУ БЕЗПЕКИ

6 ФІНАНСОВА МОДЕЛЬ ТА БЮДЖЕТ

7 АРХІТЕКТУРНО-БУДІВЕЛЬНІ РІШЕННЯ

8 ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗПЕРЕШКОДНОГО ДОСТУПУ ЛЮДЕЙ З ІНВАЛІДНІСТЮ

ТА МАЛОМОБІЛЬНИХ ГРУП НАСЕЛЕННЯ

4

Список скорочень

ЦБ — Центр безпеки

ОТГ — об'єднана територіальна громада

ОМС — орган місцевого самоврядування

МПК — місцева пожежна команда

МПО — місцева пожежна охорона

НС — надзвичайна ситуація

БЖГ — безпека життєдіяльності громадян

ГДЗС — газодимозахисна служба

ДОП — дільничні офіцери поліції

ПП — патрульна поліція

ГРПП — група реагування патрульної поліції

5

1. МІСІЯ, ЦІЛІ, ЦІННОСТІ, КОНЦЕПЦІЯ ЦЕНТРУ БЕЗПЕКИ

1.1. Місія

Забезпечити якісно новий рівень безпеки життєдіяльності Людини

В Україні відбувається реформа місцевого самоврядування та децентралізація

влади, що передбачає передачу більших повноважень і ресурсів на рівень територіальних

громад. Важлива складова реалізації цієї реформи — гарантування належного рівня

безпеки життєдіяльності громадян.

Сталий соціально-економічний розвиток територіальних громад та зростання

добробуту їх населення безпосередньо залежить від вирішення питань безпеки і кожна

територіальна громада, у взаємодії з відповідними державними структурами, має

забезпечити безпеку життя і здоров'я кожної людини, її захист від пожеж та ймовірних

надзвичайних ситуацій, спільно забезпечувати громадську безпеку.

У малих містах країни і в сільській місцевості проживає близько 25 мільйонів

громадян і кожен з них повинен бути впевнений, що у разі необхідності отримає

своєчасну та кваліфіковану екстрену медичну допомогу, допомогу та захист

поліцейського, захист життя, здоров'я та майна в умовах надзвичайних ситуацій.

За статистикою, понад 40% усіх пожеж* відбуваються у сільській місцевості. Під

час таких пожеж гинуть люди, отримують значні ушкодження оселі та майно громадян,

а також культурна спадщина, а господарства зазнають чималих збитків. Найбільш гостро

стоїть питання організації гасіння пожеж у місцевостях, де існує багато населених

пунктів, до яких час прибуття першого пожежно-рятувального підрозділу перевищує

нормативні 20 хвилин. Концепція реформування місцевого самоврядування та територіальної організації

влади в Україні, схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від

1 квітня 2014 № 333-р, відносить до основних повноважень органів місцевого

самоврядування базового рівня (об'єднаних територіальних громад) забезпечення

гасіння пожеж, що передбачає подальший розвиток наявних і утворення нових місцевих

пожежно-рятувальних підрозділів, а також розвиток добровільного пожежного руху у

всіх населених пунктах громади.

Кожна людина заслуговує на якісну, та головне - вчасну першу медичну

допомогу.

На сьогодні наявних підстанцій та постів екстреної медичної допомоги у

сільський місцевості недостатньо для того, щоб «швидка» могла опинитися на місці

подій через нормативних 20 хвилин. При цьому МОЗ України вживає за потрібне

перегляд нормативів доїзду карет швидкої допомоги. Незалежно від того, чи перебуває

пацієнт у місті, чи селі, пропонується 8-хвилинний стандарт доїзду «швидкої».

Одним із варіантів розширення мережі медичної допомоги є створення

додаткових пунктів базування бригад екстреної медичної допомоги в

територіальних громадах.

В сільській місцевості, через відсутність у дільничних офіцерів Національної

поліції службових приміщень для роботи з населенням, їх незадовільна

забезпеченість службовими автомобілями та телефонним зв’язком, значно

ускладняється робота щодо забезпечення належного рівня громадської безпеки на

території громад. Для виправлення ситуації Національною поліцією України

спільно з органами місцевого самоврядування розбудовується мережа поліцейських

станцій.

Одним з варіантів комплексного вирішення питань інфраструктурного

забезпечення вищенаведених заходів у сільський місцевості є створення в

територіальних громадах спеціальних об'єктів соціальної інфраструктури - «Центрів

безпеки».

6

Головною метою створення Центрів безпеки є забезпечення доступності

основних публічних послуг, що надаються населенню територіальної громади в сфері

безпеки життєдіяльності — передусім забезпечення захисту населення і територій від

пожеж та надзвичайних ситуацій, дотримання громадської безпеки, своєчасної медичної

допомоги.

Крім того, акцентом у діяльності Центру безпеки є профілактична та

просвітницька діяльність, спрямована на попередження правопорушень і НС, а також на

підготовку населення до кризових ситуацій.

Такий центр є опорним і координаційним щодо інших місцевих та добровільних

пожежних команд громади, добровільних формувань громадського порядку та

волонтерів Червоного Хреста, якщо вони у цій громаді є.

Водночас у такому Центрі слід вбачати і культурний осередок, адже задля

успішності профілактичної діяльності він має привертати увагу і бути об'єктом, куди

населення часто і охоче приходить, тобто у нього формується свого роду звичка. З цією

метою варто втілювати в центрах безпеки нестандартні сучасні архітектурні рішення, які

будуть якісно виділятися на фоні решти будівель у громаді, і передбачати територію для

благоустрою та відпочинку громадян, а також майданчики для занять спортом і

відпрацювання вправ пожежних або навіть поліцейських.

Для допомогти новоствореним об'єднаним територіальним громадам ефективно

організувати свою роботу щодо забезпечення безпеки населення, було розроблено

рекомендації щодо створення Центрів безпеки, а також місцевих пожежно-рятувальних

підрозділів, які є функціональною основою таких Центрів.

* Дані взято з дослідження Українського науково-дослідницького інституту цивільного захисту.

7

1.2. Цінності

(ІНФОГРАФІКА)

Людина — основна цінність, і саме тому пропонована модель спрямована на

допомогу кожному у будь-якій частині країни, незалежно від віддаленості

населеного пункту.

Безпека людини заснована на трьох елементах:

Готовність 24/7. Центри безпеки є об'єктами з цілодобовим чергуванням: громадяни

можуть розраховувати на підтримку чи порятунок будь-коли.

Оперативність. Розташування і планування центрів безпеки орієнтоване на

оптимальне розміщення сил і сприяє наданню допомоги у найкоротший строк.

Попередження. Найкращий спосіб зберегти життя і здоров'я громадян — попередити

небезпеку. Модель центрів безпеки передбачає акцент на превентивну діяльність і

масштабну просвітницьку роботу з населенням.

8

1.3. Цілі

(ІНФОГРАФІКА)

Цілі проекту:

Допомога поряд:

задовольнити потреби громадян, пов'язані з безпекою, на базовому рівні

територіальних громад.

Швидке реагування:

скоротити максимальний час прибуття допомоги до 20 хвилин (нині деякі населені

пункти змушені очікувати на допомогу більш тривалий час).

Підвищення культури безпеки життєдіяльності:

максимально зосередити зусилля на масово-роз'яснювальній роботі, тим самим

зменшивши кількість небезпечних подій, а також підготувати населення до

можливих загроз задля швидкої координації дій і зменшення кількості постраждалих.

Економічна спроможність:

мінімізувати втрати, які несе громада внаслідок пожеж і НС, і тим самим підвищити

її економічну спроможність; крім того, безпечна громада є більш привабливою для

туристів та інвесторів, що також сприяє економічній спроможності.

Втілення інноваційних рішень в громаді:

проект зосереджується на сучасному будівництві, що дозволяє за бажанням громади

комбінувати такий інфраструктурний об'єкт з об'єктами іншого призначення, тим

самим перетворивши центр безпеки на ще один культурний центр громади та

«Символ Змін».

9

1.4. Концепція

Центр безпеки в територіальній громаді об’єднує функції захисту від пожеж та

надзвичайних ситуацій, громадської безпеки та екстреної медичної допомоги з

єдиною комунікацією.

Центр безпеки - об’єкт соціальної інфраструктури, в якому розміщується

спеціальні приміщення для декількох служб, які забезпечують безпеку

життєдіяльності населення:

пожежне депо місцевої пожежної команди з диспетчерським пунктом

територіальної громади;

пункт базування бригади екстреної медичної допомоги;

поліцейська станція.

Такий комплексний підхід дозволить громадам заощадити кошти на будівництво

нових сучасних соціально важливих об’єктів та скоротити видатки на подальше

утримання зазначених об’єктів.

Основою функціональності Центру безпеки є місцева пожежна команда

(комунальна аварійно-рятувальна служба) і диспетчерська служба територіальної

громади.

Рішення щодо виділення в Центрі безпеки приміщень для працівників поліції або

підрозділів екстреної медичної допомоги слід приймати у разі відсутності в

населеному пункті необхідної інфраструктури для їх розміщення і за погодженням із

територіальними органами управління Національної поліції та охорони здоров'я.

Тим не менш, попри назву «Центр безпеки», за потреби й у разі доцільності

громада може проектувати будівлю, під дахом якої будуть зосереджені й інші

муніципальні служби, а також приміщення для проведення засідань, зустрічей тощо.

«Центр безпеки» — це:

▪ сучасний та креативний зовнішній і внутрішній дизайн;

▪ багатофункціональне середовище;

▪ комфортні умови для персоналу;

▪ енергоефективність;

▪ безбар'єрний простір;

▪ зручне та обґрунтоване розташування, що пришвидшує надання послуг населенню

у сфері безпеки;

місце соціально-культурного значення для громади.

10

2.НОРМАТИВНЕРЕГУЛЮВАННЯ

Нормативне регулювання діяльності Центрів безпеки

Назва нормативного акту

1. Кодекс цивільного захисту України від 02.10.2012 № 5403-VI // Офіційний сайт.

[Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5403-17. —

Заголовок з екрана.

2. Закон України від 21.05.1997 № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в

Україні» // Офіційний сайт. [Електронний ресурс]. — Режим доступу:

http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-вр. — Заголовок з екрана.

3. Закон України від 17.06.2014 № 1508-VII «Про співробітництво територіальних

громад» // Офіційний сайт. [Електронний ресурс]. — Режим доступу:

http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1508-18. — Заголовок з екрана.

4. Закон України від 05.02.2015 № 157-VIІI «Про добровільне об'єднання

територіальних громад» // Офіційний сайт. [Електронний ресурс]. — Режим доступу:


5. Закон України від 02.07.2015 № 580-VIII «Про Національну поліцію» // Офіційний

сайт. [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19.

— Заголовок з екрана.

6. Закон України від 05.07.2012 № 5081-VI «Про екстрену медичну допомогу» //

Офіційний сайт. [Електронний ресурс]. — Режим доступу:


5. Постанова Кабінету Міністрів України від 24.03.2004 № 368 «Про затвердження

Порядку класифікації надзвичайних ситуацій за їх рівнями» // Офіційний сайт.

[Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/368-2004-п. —



Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях» // Офіційний сайт.




Положення про добровільні формування цивільного захисту» // Офіційний сайт.


Заголовок з екрану.


Порядку атестації аварійно-рятувальних служб і рятувальників» // Офіційний сайт.

[Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/828-2013-п.



методики формування спроможних територіальних громад» // Офіційний сайт.




Типового положення про регіональну та місцеву комісію з питань техногенно-екологічної

безпеки і надзвичайних ситуацій» // Офіційний сайт. [Електронний ресурс]. — Режим

доступу: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/409-2015-п. — Заголовок з екрана.

http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/5403-17


http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-вр

http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-вр





http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/368-2004-п


http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/444-2013-п

http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/444-2013-п



11


Порядку здійснення постійного та обов'язкового аварійно-рятувального обслуговування

суб'єктів господарювання, галузей та окремих територій» // Офіційний сайт. [Електронний

ресурс]. — Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/5-2017-п. — Заголовок з

екрана.


Типового положення про бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги» //Офіційний

сайт. [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1114-

2012-п. — Заголовок з екрана.


Порядку підготовки та підвищення кваліфікації осіб, які зобов'язані надавати домедичну

допомогу» // Офіційний сайт. [Електронний ресурс]. — Режим доступу:

http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1115-2012-п. — Заголовок з екрана.


Типового положення про центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» //



17. Постанова Кабінету Міністрів України від 21.11.2012 № 1119 «Про норматив

прибуття бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги на місце події» // Офіційний сайт.

[Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1119-2012-п.



Порядку взаємодії закладів охорони здоров’я, що входять до системи екстреної медичної

допомоги, з аварійно-рятувальними службами та підрозділами центральних та інших

органів виконавчої влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого

самоврядування під час виникнення надзвичайних ситуацій та ліквідації їх наслідків» //



19. Постанова Кабінету Міністрів України від 30.09.2015 № 823 «Про однострій

поліцейських» // Офіційний сайт. [Електронний ресурс]. — Режим доступу:


20. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 1 квітня 2014 № 333-р.

«Про схвалення Концепції реформування місцевого самоврядування та територіальної

організації влади в Україні» // Офіційний сайт. [Електронний ресурс]. — Режим доступу:

http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/333-2014-р. — Заголовок з екрана.

22. Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 27.07.2017 № 650 “Про

затвердження Інструкції з організації діяльності дільничних офіцерів поліції”

(зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21 серпня 2017 р. за № 1041/30909) //

Офіційний

сайт. [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1041-17.


12

3.

МЕРЕЖА БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ,

СХЕМА ТА МОДЕЛЬ ЦБ

3.1 Мережа

Безпека життєдіяльності населення в сільських та селищних територіальних громадах,

захист його життя, здоров'я і майна забезпечується системами:

пожежної охорони (гасіння пожеж, рятування людей, надання допомоги у ліквідації

наслідків інших надзвичайних ситуацій) - шляхом впровадження мережі пожежно-рятувальних

підрозділів для забезпечення державної, місцевої та добровільної пожежної охорони;

екстреної медичної допомоги (надання доступної, безоплатної, своєчасної та якісної

екстреної медичної допомоги, у тому числі під час виникнення надзвичайних ситуацій та

ліквідації їх наслідків) - шляхом впровадження мережі центрів екстреної медичної допомоги та

медицини катастроф, станцій та підстанцій екстреної (швидкої) медичної допомоги, постів

постійного або тимчасового базування бригад екстреної медичної допомоги;

Національної поліції (забезпечення публічної безпеки і порядку, охорони прав і свобод

людини, протидія злочинності, надання допомоги особам, які з особистих, економічних,

соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій її потребують - шляхом впровадження

мережі поліцейських дільниць.

3.2 Пожежна охорона

Пожежна охорона організовується відповідно ст. 58-

63 Кодексу цивільного захисту України.

Порядок здійснення державної пожежної охорони,

критерії утворення державних пожежно-рятувальних

підрозділів (частин) Оперативно-рятувальної служби

цивільного захисту (ДСНС України) в адміністративно-

територіальних одиницях та перелік суб’єктів

господарювання, де утворюються такі підрозділи

(частини), визначається Кабінетом Міністрів України.

З метою захисту сільських та селищних населених пунктів від пожеж і надзвичайних

ситуацій у сільській місцевості організовується місцева пожежна охорона та добровільна

пожежна охорона.

Кодексом цивільного захисту встановлено, що у селах, селищах, де немає пожежно-

рятувальних підрозділів, сільські та селищні ради утворюють пожежно-рятувальні підрозділи

(місцеві пожежні команди) для забезпечення місцевої пожежної охорони за погодженням з

ДСНС.

Організаційно-методичне керівництво пожежною охороною здійснює ДСНС України як

центральний орган виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері цивільного

захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню,

ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та

техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб.

Територіальні підрозділи ДСНС проводять розрахунки відповідно до ДСТУ 8767:2018

"Пожежно-рятувальні частини. Вимоги до дислокації і району виїзду, комплектування

пожежними автомобілями та проектування" із врахуванням нормативу прибуття на місце події

відповідно до п.15.1.3. ДБН Б.2.2-12:2018 «Планування і забудова територій» (становить у містах

- 10 хвилин, у населених пунктах поза межами міста - 20 хвилин з моменту надходження

виклику) та надають відповідним територіальним громадам пропозиції щодо оптимального

розміщення місцевих пожежних команд на території громади. При цьому враховується мережа

існуючих підрозділів ДСНС на території адміністративно-територіальної одиниці.

13

Інформацію про діючу та перспективну мережі МПК ви можете знайти за цим

посиланням на дані ДСНС: http://gis.mns.gov.ua/gis/.

Пожежно-рятувальні підрозділи для забезпечення добровільної пожежної охорони

(добровільні пожежні команди, дружини, пости) органи місцевого самоврядування, за

рішенням територіальних громад, самостійно утворюють в будь-якому населеному пункті,

діяльність таких підрозділів регламентується постановою Кабінету Міністрів України від 17

липня 2013 р. № 564 "Про затвердження Порядку функціонування добровільної пожежної

охорони".

Рекомендується утворювати таки підрозділи у населених пунктах громади, де відсутні

підрозділи ДСНС та МПК. При цьому, добровільні підрозділи мають взаємодіяти з МПК

громади, в районі виїзду (зоні відповідальності) якого знаходиться такий населений пункт.

3.3 Екстрена медична допомога

Організація екстреної медичної допомоги здійснюється

відповідно до Закону України "Про екстрену медичну

допомогу".

Визначення переліку закладів охорони здоров’я (у т.ч.

регіонального центру екстреної медичної допомоги та

медицини катастроф), які складають систему екстреної

медичної допомоги, а також формування мережі пунктів

постійного і тимчасового базування бригад екстреної

(швидкої) допомоги здійснюється обласними державними адміністраціями із врахуванням

нормативу прибуття бригад екстреної медичної допомоги на місце події за зверненнями, що

належать до категорії екстрених, який, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від

21.11.2012 р. №1119, становить у містах - 10 хвилин, у населених пунктах поза межами міста -

20 хвилин з моменту надходження виклику.

Для безпосереднього забезпечення організації та надання екстреної медичної допомоги на

території регіону створюються центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф

(комунальний заклад), який здійснює розрахунки необхідної кількості та планування місця

знаходження пунктів постійного і тимчасового базування бригад екстреної (швидкої) медичної

допомоги та вносить пропозиції на розгляд облдержадміністрації.

Зважаючи на наведене, визначення доцільності та можливості розміщення на території

територіальної громади пункту базування екстреної медичної допомоги здійснюється центром

http://gis.mns.gov.ua/gis/

http://gis.mns.gov.ua/gis/

14

екстреної медичної допомоги та медицини катастроф спільно з органом місцевого

самоврядування територіальної громади.

Приклад мережі екстреної медичної допомоги Херсонської області на сайті Комунального

закладу «Обласний територіальний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф»

Херсонської обласної ради - http://www.otcemd.ks.ua/kart/1.html

3.4 Національна поліція

Діяльність системи Національної поліції регламентується

Законом України "Про Національну поліцію України", який

визначає правові засади організації та діяльності Національної

поліції України, статус поліцейських, а також порядок

проходження служби в Національній поліції України.

Схема системи Національної поліції

15

Територію поліцейської дільниці (її розміри та межі) визначаються (за

необхідності - змінюється) територіальним органом Національної поліції із

розрахунку чисельності населення, що не перевищує 6 тис. осіб у сільській місцевості

та 7 тис. осіб — у містах. Поліцейська дільниця, якій присвоюється відповідний

порядковий номер, закріплюється за дільничним офіцером поліції.

Завдання, напрями та особливості організації діяльності дільничних офіцерів

поліції (далі — ДОП) визначаються Інструкцію з організації діяльності дільничних

офіцерів поліції, яку затверджено Наказом Міністерства внутрішніх справ України

від 28.07.2017 № 650

Керівникам виконавчих органів місцевого самоврядування надається

інформація щодо призначення ДОП та закріплення за ним відповідної поліцейської

дільниці.

Для виконання покладених завдань із забезпечення правопорядку в межах

поліцейської дільниці органом місцевого самоврядування територіальної громади

ДОП надається службове приміщення - поліцейська станція. Населені пункти

територіальної громади, в яких доцільне розміщення поліцейських станцій,

визначаються спільним рішення територіального органу Національної поліції та

органу місцевого самоврядування.

3.5 Центр безпеки

З метою створення в територіальних громадах сучасної спеціальної

інфраструктури, яка забезпечуватиме ефективну діяльність та оптимальне розміщення

оперативних підрозділів, що забезпечують безпеку населення в різних сферах

життєдіяльності, заощадження коштів громад на будівництво та подальше утримання

такої інфраструктури рекомендується будівництво (за відсутності об'єктів в населеному

пункті або наявні об'єкти не відповідають нормативним вимогам, а їх ремонт або

реконструкція не рентабельні) Центрів безпеки.

Як вже було наголошено - Центр безпеки, це об’єкт соціальної інфраструктури, в

якому розміщуються спеціальні приміщення: пожежне депо місцевої пожежної команди

з диспетчерським пунктом територіальної громади, пункт базування бригади екстреної

медичної допомоги та поліцейська станція.

Рішення про створення Центру безпеки слід приймати при необхідності будівництва в

населеному пункті пожежного депо для місцевої пожежної команди та хоча б ще однієї із

спеціальних служб у будь якому поєднанні.

Головним елементом Центру безпеки визначається пожежне депо для місцевої пожежної

команди, оскільки ця команда створюється громадою, та саме на неї покладаються завдання

утримання та забезпечення функціонування будівлі Центру.

Крім того, рішення про створення Центру безпеки може також бути прийняте для

окремого розміщення місцевої пожежної команди або комунальної аварійно-рятувальної служби

(без приміщень поста базування екстреної медичної допомоги та поліцейської станції) в разі

створення диспетчерської служби, яка виконує функцій у сфері життєдіяльності громади у

безперервному режимі (див. розділи 4.3.1 та 5.2) та розміщення Центра безпеки в

адміністративному центрі громади з населенням не менше 1 тис. осіб.

16

3.6 СХЕМА ЦБ

ЦЕНТР БЕЗПЕКИ

Диспетчер (диспетчерська служба)

Місцева пожежна команда

Дільничний офіцер поліції

Бригада екстреної медичної допомоги

103

104

101

102

Комунальні служби громади

Добровільні пожежні команди, добровільні формування цивільного захисту та охорони громадського порядку, волонтери Червоного Хреста

17

4. АЛГОРИТМ ВПРОВАДЖЕННЯ

4.1 Затвердження радою ОТГ розділу Програми соціально-економічного

розвитку, який передбачатиме створення Центру безпеки та здійснення на

території ОТГ відповідних заходів

Програми соціально-економічного розвитку місцевих рад розробляються на

підставі законів України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про державне

прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку

України», «Про стимулювання розвитку регіонів», інших законодавчих та

підзаконних актів.

Такі програми розробляють та затверджують місцеві ради з метою

формування єдиної політики планування сталого соціального, економічного та

культурного розвитку територіальної громади, а також підвищення рівня життя

населення. У програмі місцева рада аналізує наявні ресурси, визначає пріоритети

розвитку, завдання та заходи, за допомогою яких будуть реалізовані ці пріоритети, і

закладає основи для виваженого й раціонального використання всіх видів ресурсів

громади та для чіткої координації дій усіх сторін, зацікавлених у розвитку громади.

Програма має враховувати приписи відповідних державних стратегій та

програм (на разі чинною є Державна стратегія регіонального розвитку на період до

2020 року) і стратегію регіонального розвитку відповідної області.

Основні методичні засади формування і реалізації прогнозних та програмних

документів соціально-економічного розвитку об'єднаної територіальної громади

містяться в Методичних рекомендаціях щодо формування і реалізації прогнозних та

програмних документів соціально-економічного розвитку об'єднаної територіальної

громади, затверджених наказом Мінрегіону України від 30.03.2016 № 75.

Оскільки у цій збірці ми говоримо про створення Центру безпеки, яке

передбачає виготовлення технічної документації із землеустрою, відведення

земельної ділянки, будівництво комплексу, створення нових органів (чи юридичних

осіб), які візьмуть на себе нові повноваження (надаватимуть мешканцям громади нові

соціально значущі послуги), то далі ми розглянемо, як відобразити ці заходи у

відповідній програмі. Адже для того, щоб передбачити певні видатки у місцевому

бюджеті, треба спланувати та затвердити заходи, на які можна ці видатки

здійснювати.

По-перше, серед пріоритетних напрямків розвитку громади необхідно

передбачити відповідний вид діяльності. Наприклад, це може бути розділ з назвою

«Розбудова безпечного середовища ______ об'єднаної територіальної

громади»("Розвиток цивільного захисту ______ об’єднаної територіальної громади"

або "Захист населення і територій від надзвичайних ситуацій, забезпечення

пожежної, техногенної та громадської безпеки______ об’єднаної територіальної

громади")*. Можливо, у вашій громаді це буде більш звужений напрямок, який

охоплюватиме виключно питання захисту населення і територій від надзвичайних

ситуацій чи підсилення заходів щодо забезпечення пожежної та особистої безпеки

мешканців ОТГ. Тобто це можна деталізувати з урахуванням потреб конкретної

громади, але головне, щоб у Програмі відповідна діяльність була визначена як одна з

пріоритетних.

Важливо! При розробці розділу програми рекомендується враховувати назви та

зміст відповідних державних та регіональних програм, що вже запроваджені на

18

території громади, та доповнювати їх, виходячи з потреб громади. Крім того,

термін безпечне середовище частіше застосовується при вирішенні питань

екологічної безпеки, застосування зазначеного терміну не відображає завдань в

сферах цивільного захисту, медичної допомоги та громадської безпеки.

При визначені окремих заходів та цілей треба враховувати і чітко відображати

у Програмі:

- перелік проектів, що перебувають на стадії реалізації (з інформацією про назву

проекту, назву суб'єкта, що впроваджує проект, форму власності, етап

впровадження, оціночну вартість, джерела фінансування, термін початку та

очікуваний термін завершення, проблемні питання реалізації та необхідні заходи для

їх вирішення);

- перелік проектів, що перебувають на стадії підготовки (з інформацією про

назву проекту, назву суб'єкта — замовника та розробника проекту, форму власності,

стан підготовки/розробки та/або затвердження проектної документації, оціночну

вартість, очікувані джерела фінансування, очікуваний термін реалізації, проблемні

питання підготовки та необхідні заходи для їх вирішення);

- перелік перспективних проектів, реалізація яких необхідна для виконання

завдань та досягнення цілей Програми (з інформацією про назву та мету проекту,

назву суб'єкта — замовника проекту, форму власності, стан підготовки/розробки

та/або затвердження проектної документації, оціночну вартість, очікувані

джерела фінансування, очікуваний термін реалізації, проблемні питання підготовки

та необхідні заходи для їх вирішення).

У нашому зразку ми вивели таку інформацію в окремі додатки, однак ви можете

робити це безпосередньо у тексті відповідних розділів Програми.

По-друге, у Програмі має бути визначена загальна вартість реалізації заходів

та джерела фінансування, за рахунок яких будуть реалізовані передбачені заходи, а

також конкретні показники, яких буде досягнуто шляхом реалізації цих заходів. На

практиці програми соціально-економічного розвитку сільських і невеликих міських

громад не завжди мають належну деталізацію, але це неправильно. Адже якісне

планування та винесення цієї інформації на розгляд широкого загалу стане

запорукою того, що ваша Програма буде комплексною і добре збалансованою.

Видатки мають бути розписані не лише за сферами діяльності, а й за

конкретними заходами.

Якщо ви вже використовуєте програмно-цільовий метод, ваша Програма може

бути затверджена на трирічний період. Тому, можливо, буде йтися про необхідність

прийняти рішення про внесення змін та доповнень до вже наявної у вас Програми.

19

Витяг із Програми соціально-економічного розвитку на 2018-2020 роки Андріївської сільської об'єднаної територіальної громади1

<…>

Розділ 4.7. Розбудова безпечного середовища Андріївської сільської об'єднаної

територіальної громади (безпека та цивільний захист)

Основні проблеми, які заплановано розв'язати Низький рівень суспільної безпеки і профілактики правопорушень, особливо серед

молоді та вразливих верств населення, обумовлений відсутністю на території ОТГ

постійного представництва правоохоронних органів і відсутністю громадських

(добровільних) формувань з охорони громадського порядку.

Низький рівень забезпечення сил цивільного захисту, відсутність системних підходів

до забезпечення пожежної безпеки на муніципальному рівні, брак матеріальних резервів,

застарілість або відсутність аварійно-рятувального обладнання та спорядження. Необхідність створення муніципальної системи оповіщення населення ОТГ про

надзвичайні ситуації2. Наявність на території ОТГ _____ зсувних і зсувонебезпечних ділянок, _____ га ріллі

та лісосмуг, _____ га торф'яних ґрунтів, які підвищують ризик виникнення пожеж та/або

надзвичайних ситуацій техногенного характеру і потребують першочергових заходів з

попередження надзвичайних ситуацій та зниження природно-техногенних ризиків. Брак будь-якої роботи з населенням і системного підходу органів місцевого

самоврядування до формування культури безпеки життєдіяльності населення.

Оперативна ціль № 1. Зниження рівня злочинності з показника ... поточного року до

показника ... наступного року3.

Завдання та заходи

а) На умовах, визначених Андріївською сільською радою відповідно до чинного

законодавства, надати приміщення у будівлі Центру безпеки (після введення в

експлуатацію), обладнане індивідуально визначеним майном згідно з переліком,

погодженим з ГУ Національної поліції в _____ області, для розміщення на території

Андріївської сільської об'єднаної територіальної громади служби дільничних офіцерів

поліції підрозділу Національної поліції України.

Виконавці: _________________________4.

б) Спільно з підрозділом Національної поліції розробити графік і забезпечити

проведення заходів із профілактики та попередження кримінальних правопорушень, а

також заходів для правової освіти населення та освіти з питань попередження

правопорушень.

1 У зразках документів, наведених у цих Рекомендаціях, назви, імена та числові показники є вигаданими і вказані виключно для наочності прикладів. 2 Цей та наступний абзаци наведені для прикладу: у різних ОТГ можуть бути інші проблеми, які необхідно розв'язати. 3 Замість крапок треба вставити той показник злочинів, на якому слід сфокусувати увагу громади. Показник повинен бути вимірюваним. 4 Вказати раду, а також, за наявності, відповідний уповноважений орган управління об'єктами комунальної власності, якому рада делегувала повноваження з вирішення питань про передачу нерухомого майна ОТГ у користування. Які це можуть бути органи більш детально проаналізовано у розділах про передачу приміщень Центру безпеки у користування підрозділам Національної поліції та екстреної медичної допомоги.

20

Виконавці: Відділ соціального захисту Виконавчого комітету Андріївської сільської

ради, уповноважені особи ГУ Національної поліції у _____ області (за погодженням).

Оперативна ціль № 2. Підвищення рівня забезпечення цивільного захисту з

показника ... поточного року до показника ... наступного року5.

Завдання та заходи

а) посилення превентивних заходів у сфері цивільного захисту: - інвентаризація захисних споруд, розташованих на території ОТГ (зі складанням

переліку об'єктів, що перебувають у власності ОТГ, та визначенням власників інших

об'єктів); - повна технічна інвентаризація всіх розташованих на території ОТГ захисних

споруд, що належать громаді на правах власності або передані їй у користування;

- обстеження стану інженерного захисту територій, споруд і будівель у

зсувонебезпечних місцях6; - систематизація, актуалізація та приведення у відповідність законодавству чинних

локальних актів, прийнятих (затверджених) органами місцевого самоврядування (у тому

числі ОМС, які припинили існування у зв'язку з приєднанням до Андріївської сільської

ради чи її виконавчого комітету); - удосконалення інформаційного забезпечення системи цивільного захисту на

території ОТГ, покращення доступу до цієї інформації та поширення її на території ОТГ; - проведення навчань для працівників місцевих пожежних команд і членів

добровільних пожежних дружин (команд) ОТГ.

Виконавці: ______________________________7.

б) створення передумов для зміцнення протипожежної безпеки на території ОТГ:

- створення Центру безпеки Андріївської сільської об'єднаної територіальної громади

(відведення земельної ділянки, будівництво та оснащення приміщення);

- придбання техніки та обладнання, необхідних для успішного функціонування

Центру безпеки;

- створення місцевої пожежної команди (команд)8, набір та навчання персоналу;

- розробка, погодження з ДСНС України та впровадження Положення про місцеву

пожежну охорону;

- взаємодія з системою екстреної медичної допомоги щодо питань

_________________.

5 Замість крапок треба вставити той показник, на якому слід сфокусувати увагу громади.

Показник повинен бути вимірюваним.

6 Наведено для прикладу. У різних ОТГ це можуть бути інші заходи, залежно від наявних на

території факторів, що можуть спричиняти надзвичайні ситуації.

7 Виконавці можуть бути визначені для кожного заходу окремо. Не забувайте, що рада не

може приймати рішення за інші органи влади. Тому якщо передбачено участь підрозділу,

уповноваженої особи територіального підрозділу органу виконавчої влади чи державного

органу, має бути позначено, що це буде здійснено за погодженням із відповідним органом.

8 Може бути передбачене створення відповідного комунального підприємства або

підрозділу ОМС — залежно від потреб та можливостей конкретної ОТГ.

21

Виконавці: ______________________________.

Важливо!У Програмі доцільно описати механізм моніторингу й оцінки

результативності реалізації Програми із визначенням індикаторів (показників)

результативності виконання завдань, заходів і досягнення цілей. Тому бажано, щоб

усі заходи, які ви передбачаєте, містили кількісні та часові показники, або щоб

відповідна інформація була відображена у додатках до Програми.

22

Питання розподілу капітальних видатків, а також перелік об'єктів будівництва

(реконструкції), які заплановано втілити для виконання Програми соціально-

економічного розвитку у відповідному періоді, доцільно оформити у вигляді окремих

додатків. Втім, як уже було сказано, оскільки імперативних вимог до форми цього

документу немає, ви можете скласти його в іншому форматі.

Додаток 29 до Програми соціально-економічного розвитку на 2018-2020 роки

Андріївської сільської об'єднаної територіальної громади

Розподіл капітальних видатків

за напрямками використання бюджетних коштів у 2018 році

КАПІТАЛЬНІ ВКЛАДЕННЯ

Розбудова безпечного середовища

Андріївської сільської об'єднаної територіальної громади10

Напрям використання бюджетних

коштів, головний розпорядник,

замовник

Безпека та цивільний захист

Виконавчий комітет Андріївської сільської

ради

КП «Центр безпеки»11

Обсяг фінансування, тис. грн. _______,____

Пункт місцевого бюджету, за рахунок

якого буде здійснено фінансування

(або інше джерело)

Бюджет розвитку спеціального фонду

місцевого бюджету

<…> <…>

<…> <…>

<…> <…>

________________________________________________________________________________

Додаток 3

до Програми соціально-економічного розвитку на 2018-2020 роки

9 Першим додатком у таких документах зазвичай є Орієнтовний перелік показників

соціально-економічного розвитку території, у нашому випадку — об'єднаної територіальної

громади.

10 Показано лише на прикладі одного з пріоритетів діяльності. Додаток має охоплювати й

інші пріоритети — наприклад, транспорт і транспортну інфраструктуру, житлово-комунальне

господарство тощо.

11 Якщо таке підприємство вже створене. Якщо ОТГ не планує створювати окрему юридичну

особу, а просто розширить види діяльності іншого КП, слід вказати КП, якому ОТГ планує

додати відповідні функції. Якщо ОТГ не планує створювати КП, і в громаді буде просто

створений окремий підрозділ всередині виконавчого органу ради, особа замовника та

розпорядника коштів може збігатися. Тобто тут треба бути уважним і виходити з ситуації, яка

є у громаді.

23

Андріївської сільської об'єднаної територіальної громади

Перелік об'єктів будівництва (реконструкції),

фінансування яких передбачене у 2018 році

№

з/п

Код

об'єкта

Головний розпорядник

коштів, замовник, вид

робіт, назва об'єкта

Строк

будівництва

Кошторисна

вартість,

тис. грн.

Інформація

про

виконання

станом на

01.01.2018,

тис. грн.

Обсяги

фінансування

Бюджет

розвитку

спеціального

фонду

місцевого

бюджету

<…>

5 111111 Виконавчий комітет

Андріївської сільської

ради

КП «Центр безпеки»

Будівництво Центру

безпеки Андріївської

сільської об'єднаної

територіальної громади

за адресою: майдан

Незалежності, 2, с.

Андріївка N-ського

району N-ської області

З них проектні роботи

5-8 місяців*

____,__

0,00

____,__

____,__

<…>

АНДРІЇВСЬКА СІЛЬСЬКА РАДА

N-СЬКОГО РАЙОНУ N-СЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВИКОНАВЧИЙ КОМІТЕТ

Р І Ш Е Н Н Я

14 травня 2018 року № 39

Про затвердження технічної документації

із землеустрою щодо інвентаризації земель

комунальної власності в межах населених

пунктів для розміщення та обслуговування

Центру безпеки Андріївської сільської

об'єднаної територіальної громади

Розглянувши технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земель

комунальної власності в межах населених пунктів для розміщення та обслуговування Центру

безпеки громадян за адресою майдан Незалежності, 2, с. Андріївка N-ського району N-ської

області, розроблену N-ською регіональною філією Державного підприємства «Центр державного

земельного кадастру», керуючись статтями 123, 186 Земельного кодексу України, пунктом 7

Розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Державний земельний

24

кадастр», Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення

порядку державної реєстрації речових прав на земельні ділянки державної та комунальної

власності у зв'язку з їх розмежуванням», відповідно до Порядку проведення інвентаризації земель,

затвердженого постановою КМУ від 23.05.2012 № 513, Андріївська сільська рада вирішила:

1. Затвердити технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земель

комунальної власності в межах населених пунктів для розміщення та обслуговування Центру

безпеки Андріївської сільської об'єднаної територіальної громади за адресою майдан

Незалежності, 2, с. Андріївка N-ського району N-ської області.

2. Зареєструвати за Андріївською сільською об'єднаною територіальною громадою N-ського

району N-ської області право власності на земельну ділянку, що розташована на землях житлової

та громадської забудови Андріївської сільської ради за адресою майдан Незалежності, 2, с.

Андріївка N-ського району N-ської області, площею 0,25 га, кадастровий номер земельної ділянки

1111110100:11:001:0111. 3. Андріївській сільській раді, як повноважному органу місцевого самоврядування, що діє у

цивільних відносинах від імені Андріївської сільської об'єднаної територіальної громади,

оформити правовстановлюючі документи на право власності на зазначену земельну ділянку

протягом трьох днів з моменту прийняття цього рішення та забезпечити раціональне

використання земельної ділянки виключно за цільовим призначенням згідно з приписами

законодавства. 4. Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійну комісію з питань

архітектури, містобудування, будівництва, земельних відносин та охорони природи (Цеглина

В.П.).

Андріївський сільський голова (підпис) Андрійченко А. А.

25

4.2 Організація місцевої пожежної охорони в ОТГ Місцевою пожежною охороною може займатися як підрозділ (місцева пожежна

команда), утворений у складі виконавчих органів ради, так і створене за рішенням

ради комунальне підприємство. Діяльність із забезпечення місцевої пожежної

охорони може бути покладена на вже наявне у громаді комунальне підприємство. Для

цього можна як утворити підрозділ усередині самого підприємства, так і створити

відокремлений підрозділ (філію). У нижче наведених зразках пропонуються рішення для двох варіантів:

утворення підрозділу (місцевої пожежної команди) усередині ОМС ОТГ та створення

окремого комунального підприємства.

Варіант 1. Підрозділ ОМС

Нижче наведено деякі зразки документів, що передбачають створення в

структурі виконавчих органів ради пожежно-рятувального підрозділу для

забезпечення місцевої пожежної охорони (місцевої пожежної команди) без створення

цього підрозділу у статусі юридичної особи.

ПРОЕКТ


N-СЬКОГО РАЙОНУ N-СЬКОЇ ОБЛАСТІ12 ВИКОНАВЧИЙ КОМІТЕТ


«___» _________ 2018 року № ___

Про утворення Місцевої пожежної команди

Андріївської сільської ради та затвердження

Положення про місцеву пожежну охорону

на території Андріївської сільської об'єднаної територіальної громади

З метою організації захисту життя і здоров'я громадян, приватної, колективної та

державної власності від пожеж, підтримання належного рівня пожежної безпеки на

підприємствах, установах, організаціях і в населених пунктах на території Андріївської

сільської об'єднаної територіальної громади, керуючись ст. 62 Кодексу цивільного захисту

України та ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Андріївська

сільська рада

вирішила:

12 Нагадуємо, що тут і далі всі власні назви та імена вигадані і використані виключно для

наочності наведених зразків та проектів документів.

26

1. Утворити у складі Відділу цивільного захисту, екологічної та техногенної безпеки

Виконавчого комітету Андріївської сільської ради сектор — Місцеву пожежну команду

Андріївської сільської ради (далі у тексті — МПК)13. 2. Місцем знаходження МПК визначити адміністративну будівлю за адресою: майдан

Незалежності, будинок 2, село Андріївка14. 3. Визначити, що МПК обслуговує всю територію Андріївської сільської об'єднаної

територіальної громади. За рішенням ради територія обслуговування МПК може бути змінена. 4. У зв'язку зі створенням нового структурного підрозділу внести зміни до рішення

Андріївської сільської ради від 12.12.2017 № 75 «Про затвердження структури виконавчих

органів Андріївської сільської ради, загальної чисельності апарату ради та її виконавчих органів

на 2018 рік» згідно з додатком. 5. У зв'язку зі створенням нового структурного підрозділу внести зміни до рішення

Андріївської сільської ради від 12.12.2017 № 79 «Про затвердження сільського бюджету на 2018

рік» згідно з додатком. 6. Андріївському сільському голові та Фінансовому відділу Андріївської сільської ради

забезпечити здійснення видатків на утримання МПК відповідно до бюджетних призначень.

7. Затвердити Положення про місцеву пожежну охорону на території Андріївської

сільської об'єднаної територіальної громади, погоджене листом ____________ ДСНС України

від ______ 2018 № ___ (додається). 8. Контроль за виконанням даного рішення покласти на постійну комісію з питань

цивільного захисту, екологічної та техногенної безпеки Андріївської сільської ради (Дуб І. П.).


Далі наводимо зразок Положення про місцеву пожежну охорону для випадку,

коли місцева пожежна команда утворюється у форматі підрозділу виконавчого

органу ради (без створення юридичної особи). Увага! Наданий зразок Положення не є вичерпним, а остаточний перелік прав,

обов'язків, завдань тощо місцевої пожежної охорони визначає орган місцевого

самоврядування, що її утворив.

Додаток 3

до рішення Андріївської сільської

ради від «___» ________ 2018 року №

___

ПОЛОЖЕННЯ

про місцеву пожежну охорону


I. Загальні положення

13 У наведеному прикладі йдеться про створення всього однієї пожежної команди.

14 У випадку створення двох і більше місцевих пожежних команд слід вказати всі адреси

їхнього розташування.

27

1.1. Місцеву пожежну охорону (далі — МПО) на території Андріївської сільської

об'єднаної територіальної громади здійснює пожежно-рятувальний підрозділ (сектор),

утворений у складі Відділу цивільного захисту, екологічної та техногенної безпеки

Виконавчого комітету Андріївської сільської ради — Місцева пожежна команда Андріївської

сільської ради (далі — МПК).

1.2. Функціонування МПК організовується у режимі постійної готовності до виконання

необхідного комплексу пожежних, пошукових та інших невідкладних робіт в умовах пожежі,

НС або загрози їх виникнення.

Увага! Якщо у вас буде створено кілька МПК, доцільно додати окремий

пункт (підпункт) такого змісту: «До складу пожежно-рятувального підрозділу (відділу) входять:

1) МПК 1, місцезнаходження _______________________; 2) МПК 2, місцезнаходження _______________________».

1.3. МПК у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, указами

Президента України, цим Положенням, нормативно-правовими актами центральних та

місцевих органів виконавчої влади, а також рішеннями Андріївської сільської ради та її

виконавчого комітету, розпорядженнями Андріївського сільського голови.

1.4. У питаннях організації несення служби, гасіння пожеж, проведення аварійно-

рятувальних робіт, експлуатації пожежно-, аварійно-рятувальної техніки та оснащення МПК

керується нормативно-правовими актами, передбаченими для підрозділів Оперативно-

рятувальної служби цивільного захисту.

1.5. Загальне керівництво МПК здійснює начальник Відділу цивільного захисту,

екологічної та техногенної безпеки Виконавчого комітету Андріївської сільської ради.

Керівництво поточною діяльністю МПК, пов'язаною зі здійсненням пожежної охорони,

здійснює керівник сектору — начальник МПК. Під час гасіння пожеж та ліквідації наслідків

надзвичайних ситуацій персонал МПК підпорядковується керівнику гасіння пожежі або робіт

з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.

1.6. Структуру МПК, службовий статус, умови оплати праці та посадові інструкції

працівників МПК затверджує сільська рада за пропозицією сільського голови відповідно до

покладених на МПК завдань15.

1.7. Залучення МПК до гасіння пожеж та надання допомоги у ліквідації наслідків

надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру (далі — НС), проведення

пожежно-, аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт у разі виникнення НС

проводиться відповідно до Плану залучення сил і засобів, який затверджується рішенням

Андріївської сільської ради за погодженням із територіальним органом ДСНС та іншими

суб'єктами господарювання, сили і засоби яких залучаються для ліквідації НС (подій, пожеж)

на території Андріївської сільської об'єднаної територіальної громади, а також планів

локалізації та ліквідації аварій, реагування на НС, що передбачені для відповідного регіону. 1.8. МПК виконує покладені на неї завдання в межах, визначених згідно з рішенням

Андріївської сільської ради16.

15 Рекомендуємо робити це за погодженням з територіальним підрозділом ДСНС.

16 У разі узгодження питань щодо спільного утримання МПК кількома радами

(співробітництво територіальних громад, наприклад) слід вказати межі виконання завдань з

урахуванням територій інших селищних/сільських рад, які беруть участь у спільному

утриманні МПК. У випадку, коли на території ОТГ створюються кілька МПК, доцільно

28

1.9. МПК під час виконання покладених на неї завдань взаємодіє з формуваннями

Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, спеціалізованими службами та

формуваннями цивільного захисту, а також підприємствами, установами та організаціями

незалежно від форм власності, розташованими на території громади.

1.10. Контроль за діяльністю МПК здійснює Виконавчий комітет Андріївської сільської

ради та територіальний орган ДСНС України.

1.11. У разі атестування, відповідно до законодавства, здатності МПК до проведення

аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт і отримання свідоцтва на право проведення

таких робіт МПК отримує статус комунальної аварійно-рятувальної служби. 1.12. Залучати працівників та пожежну техніку МПК для виконання завдань, не

передбачених законодавством, у тому числі цим Положенням, заборонено.

II. Мета та завдання МПК 2.1. Метою діяльності МПК є:

2.1.1. захист життя і здоров'я громадян, приватної, колективної та державної власності

від пожеж; 2.1.2. підтримання належного рівня пожежної безпеки на підприємствах, в установах,

організаціях і населених пунктах. 2.2. Завдання МПК:

2.2.1. забезпечення пожежної безпеки;

2.2.2. запобігання виникненню пожеж та нещасним випадкам під час пожеж;

2.2.3. гасіння пожеж, рятування населення, а також надання допомоги у ліквідації

наслідків інших надзвичайних ситуацій.

III. Права та обов'язки працівників — членів МПК 3.1. Для виконання покладених на них завдань працівники — члени МПК

мають право: 3.1.1. за рішенням начальника МПК залучати до виконання робіт із гасіння пожеж та

ліквідації наслідків НС інші пожежно-рятувальні підрозділи відповідно до Планів

залучення сил і засобів, а також фахівців і спеціалістів органів виконавчої влади,

підприємств, установ і організацій, розташованих на відповідних територіях, за згодою

їхніх керівників; 3.1.2. одержувати від державних органів, місцевих органів виконавчої влади та

органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форми

власності та їхніх посадових осіб вичерпну та достовірну інформацію, документи та

матеріали, необхідні для виконання покладених на неї завдань, у тому числі про об'єкти,

обладнання та технологічні установки, на яких можуть проводитися протипожежні,

пошукові, аварійно-рятувальні та інші невідкладні роботи у разі виникнення пожеж та НС; 3.1.3. отримувати безперешкодний доступ до всіх житлових, виробничих, інших

приміщень і територій, а також застосовувати будь-які заходи, спрямовані на рятування

населення, запобігання поширенню вогню, виконання робіт, пов'язаних із ліквідацією

наслідків НС та гасінням пожежі; 3.1.4. вимагати під час гасіння пожежі:

- від державних органів, місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого

самоврядування і суб'єктів господарювання безоплатного надання вогнегасних речовин,

техніки, паливно-мастильних матеріалів, обладнання, засобів зв'язку, а під час пожежі,

що триває понад три години, — харчування, приміщення для відпочинку і реабілітації

осіб, залучених до гасіння пожежі;

окремим документом визначити територію відповідальності (обслуговування) кожної з

команд.

29

- від посадових осіб об'єктів, на яких виконуються заходи з гасіння пожежі або

проведення аварійно-рятувальних робіт, припинення дій, що перешкоджають персоналу

МПК виконувати поставлені завдання; - від осіб, які перебувають у зоні НС або поблизу місця пожежі, дотримання правил,

запроваджених установленими заходами безпеки; 3.1.5. проводити під час гасіння пожеж та надання допомоги у ліквідації наслідків НС

документування, кіно- та відеозйомку, фотографування і звукозапис; 3.1.6. користуватися відповідними інформаційними базами даних державних органів,

місцевих органів влади та органів місцевого самоврядування; 3.1.7. використовувати в установленому порядку засоби зв'язку, транспорт та інші

матеріально-технічні ресурси підприємств, установ та організацій для рятування людей і

ліквідації наслідків пожеж та НС, доставки персоналу і спеціального оснащення на

постраждалі (ушкоджені) об'єкти і території; 3.1.8. брати участь у складі комісії щодо визначення рівнів ризику за можливими

наслідками від пожеж та НС у процесі експлуатації об'єктів на території селищної/сільської

ради; 3.1.9. використовувати телебачення і радіомовлення для оприлюднення повідомлень

про НС та пожежі; 3.1.10. надавати інші послуги згідно з чинним законодавством. 3.2.Працівники — члени МПК зобов'язані:

3.2.1. здійснювати заходи із запобігання виникненню пожеж;

3.2.2. здійснювати гасіння пожеж, проводити евакуацію та порятунок (у тому числі в

умовах екстремальних температур, загрози вибуху, обвалу, зсуву, підтоплення тощо) людей та

матеріальних цінностей, проводити заходи для мінімізації або ліквідації наслідків пожеж,

зокрема разом з формуваннями Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту,

спеціалізованими службами та формуваннями цивільного захисту, а також підприємствами,

установами та організаціями незалежно від форм власності, розташованими на території

Андріївської сільської ради, а у випадках, визначених окремими рішеннями ради, — і на інших

територіях; 3.2.3. надавати допомогу в ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та інших видів

небезпечних подій, що становлять загрозу життю або здоров'ю населення чи призводять до

завдання матеріальних збитків, з урахуванням наявних сил і засобів;

3.2.4. надавати домедичну допомогу постраждалим особам, які перебувають у

небезпечному для життя та здоров'я стані, на місці виникнення пожеж і НС; 3.2.5. здійснювати заходи для постійного підтримання своєї готовності до дій за

призначенням;

3.2.6. постійно підтримувати належний рівень підготовки для виконання покладених на

МПК завдань, у тому числі для проведення пожежно-рятувальних та інших невідкладних робіт

у разі виникнення пожеж та НС;

3.2.7. забезпечувати раціональне та виключно цільове використання, ремонт і технічне

обслуговування техніки та обладнання МПК;

3.2.8. за дорученням начальника МПК брати участь у проведенні (здійсненні): а) оглядів-конкурсів протипожежного стану окремих об'єктів і територій;

б) разом з територіальними органами ДСНС, закладами освіти, молодіжними

організаціями заходів з утворення та організації роботи дружин юних пожежників;

в) контролю за станом дотримання вимог законодавства у сфері пожежної безпеки на

об'єктах суб'єктів господарювання, розташованих на території селищної/сільської ради;

г) перевірок джерел протипожежного водопостачання, розташованих на території

селищної/сільської ради;

ґ) тактичних навчань на об'єктах підвищеної небезпеки, розташованих на території


3.2.9. взаємодіяти з територіальними органами та підрозділами центральних органів

виконавчої влади, місцевими органами влади, органами місцевого самоврядування,

30

підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності під час гасіння

пожеж і проведення інших невідкладних робіт;

3.2.10. здійснювати профілактичну роботу, спрямовану на підвищення рівня обізнаності

населення, робітників та службовців підприємств з питань пожежної безпеки; 3.2.11. виконувати пожежно-рятувальні роботи, що потребують спеціальної

кваліфікації і застосування апаратів захисту органів дихання та інших спеціальних технічних

засобів, якими оснащуються МПК — за наявності таких засобів та відповідної підготовки у

працівників МПК; 3.2.12. забезпечувати збереження інформації про об'єкти суб'єктів господарювання, що

стала відома у зв'язку з виконанням обов'язків.

IV. Майно та фінансування МПК

4.1. Майно МПК становлять закріплені за нею матеріальні цінності та оборотні

кошти, одержані в установленому порядку.

4.2. Майно МПК можна використовувати лише за його цільовим і функціональним

призначенням. Розпорядження майном та його відчуження слід здійснювати відповідно до

вимог чинного законодавства. 4.3. Матеріальне та фінансове забезпечення МПК здійснюється на підставі рішень

уповноважених органів місцевого самоврядування.

V. Керівництво МПК

5.1. МПК очолює керівник сектора — начальник МПК, який призначається на посаду

і звільняється з посади розпорядженням Андріївського сільського голови за поданням

начальника Відділу цивільного захисту, екологічної та техногенної безпеки Виконавчого

комітету Андріївської сільської ради. 5.2. Начальник МПК є посадовою особою місцевого самоврядування.

5.3. Начальник МПК: 5.3.1. здійснює керівництво МПК, забезпечує належний рівень готовності до

проведення пожежно- та аварійно-рятувальних робіт, ліквідації наслідків НС, ефективне

використання і збереження закріпленого за МПК майна, збереження життя та здоров'я

персоналу; 5.3.2. несе персональну відповідальність за виконання покладених на МПК завдань і

функцій, організацію та результати її діяльності; 5.3.3. представляє МПК в органах влади, діє від імені МПК у відносинах з іншими

підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та фізичними

особами або дає на це доручення працівникам МПК; 5.3.4. організовує, забезпечує та контролює виконання вимог законодавства, рішень

місцевих органів влади та органів місцевого самоврядування, інших нормативно-правових

актів з питань здійснення місцевої пожежної охорони; 5.3.5. здійснює планування роботи МПК; 5.3.6. звітує перед місцевими органами влади та органами місцевого самоврядування

про виконання покладених на МПК завдань, планів роботи, про усунення порушень і недоліків,

виявлених під час проведення перевірок діяльності МПК, а також про притягнення до

відповідальності персоналу, винного у допущених порушеннях; 5.3.7. бере участь у доборі і забезпечує організацію роботи з комплектування МПК

кваліфікованим персоналом, подає пропозиції щодо формування кадрового резерву МПК; 5.3.8. інформує територіальний орган ДСНС про виникнення пожеж і порушення вимог

правил пожежної безпеки; 5.3.9. організовує роботу та забезпечує взаємодію МПК з територіальним органом та

навчальними закладами ДСНС щодо питань підготовки, перепідготовки, підвищення

кваліфікації персоналу МПК, а також проведення спільних навчань, тренувань тощо;

31

5.3.10. забезпечує належні умови персоналу МПК для виконання покладених на нього

обов'язків, здійснює контроль за дотриманням розпорядку дня та порядку в приміщеннях

будівель МПК; 5.3.11. забезпечує виконання персоналом МПК заходів безпеки праці під час несення

служби, виконання пожежно-рятувальних та інших невідкладних робіт у разі виникнення

пожеж та надання допомоги у ліквідації НС; 5.3.12. вносить пропозиції щодо забезпечення пожежної безпеки на території громади; 5.3.13. забезпечує дотримання вимог безпеки праці працівниками МПК під час участі

у гасінні пожеж, наданні допомоги у ліквідації наслідків НС, проведенні тактичних та інших

видів навчань і занять, а також під час чергування; 5.3.14. забезпечує проведення розслідувань нещасних випадків, у тому числі нещасних

випадків зі смертельним наслідком, що сталися з персоналом під час чергування, гасіння

пожеж, надання допомоги у ліквідації наслідків НС і проведення тактичних та інших видів

навчань та занять, вживає заходів для попередження таких випадків; 5.3.15. організовує заходи та здійснює контроль за забезпеченням безпеки дорожнього

руху та порядку експлуатації транспортних засобів МПК під час виконання завдань,

покладених на МПК; 5.3.16. організовує раціональне використання, ремонт і технічне обслуговування

техніки та обладнання МПК; 5.3.17. вносить пропозиції щодо покращення матеріально-технічного забезпечення

МПК; 5.3.18. проводить огляд, планові та оперативні перевірки наявності, стану збереження і

правильного використання техніки, пального, інших матеріальних цінностей, їхньої готовності

до дій за призначенням; 5.3.19. дає доручення, обов'язкові для виконання працівниками МПК, контролює їх

виконання; 5.3.20. здійснює особистий прийом громадян; 5.3.21. ініціює застосування заохочень та накладення стягнень на працівників МПК

відповідно до трудового законодавства України; 5.3.22. надає пропозиції щодо кошторису МПК (у частині матеріального та фінансового

забезпечення МПК), організовує його виконання, а також здійснює контроль за правильним і

економним витрачанням коштів і матеріальних ресурсів МПК; 5.3.23. забезпечує дотримання персоналом МПК законодавства з питань запобігання та

протидії корупції; 5.3.24. забезпечує взаємодію МПК з формуваннями Оперативно-рятувальної служби

цивільного захисту, спеціалізованими службами та формуваннями цивільного захисту, а також

підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності, розташованими

на території селищної/сільської ради; 5.3.25. виїжджає на пожежі, місця аварій та стихійного лиха відповідно до

встановленого порядку, керує роботою персоналу з їх ліквідації; 5.3.26. зупиняє пожежно-рятувальні роботи, якщо виникла підвищена загроза життю

персоналу, який бере участь у гасінні пожеж та наданні допомоги у ліквідації наслідків НС; 5.3.27. вносить пропозиції щодо організаційно-штатної структури МПК, фінансово-

господарських та інших питань, які сприяють вдосконаленню і підвищенню рівня праці та

соціального захисту персоналу; 5.3.28. забезпечує дотримання встановленого порядку інформування територіального

органу ДСНС про виникнення НС і пожеж; 5.3.29. бере участь у розгляді місцевими органами влади та органами місцевого

самоврядування питань, пов'язаних із діяльністю МПК; 5.3.30. виконує інші функції відповідно до покладених на нього завдань.

32

VI. Порядок комплектування, соціальні права та гарантії персоналу МПК

6.1. Оплата праці та соціальний захист працівників МПК здійснюється у порядку,

визначеному чинним законодавством, на підставі актів уповноважених органів місцевого

самоврядування. 6.2. Тривалість робочого часу і відпочинку працівників регламентується чинним

законодавством. Чергові зміни МПК працюють цілодобово.

6.3. Персоналу МПК, який відповідно до своїх обов'язків долучається до гасіння пожеж

та надання допомоги у ліквідації наслідків НС, надається медична допомога та медико-

психологічна реабілітація згідно з чинним законодавством. 6.4. Працівники МПК підлягають загальнообов'язковому державному соціальному

страхуванню на випадок захворювання, часткової або повної втрати працездатності, загибелі

(смерті), що сталися внаслідок подій при виконанні посадових обов'язків, згідно з чинним

законодавством17.

VII. Припинення діяльності МПК 7.1. Припинення діяльності МПК здійснюється за рішенням Андріївської сільської ради

із завчасним (не менше ніж за 60 днів до моменту прийняття відповідного рішення)

інформуванням територіального органу ДСНС для коригування відповідних Планів щодо

гасіння пожеж та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій18.

Секретар Андріївської сільської ради _______________

Важливо! Проект Положення про місцеву пожежну охорону перед поданням

на погодження до ДСНС України попередньо слід подати на розгляд та опрацювання

до територіального органу ДСНС для врахування місцевих особливостей і останніх

змін у законодавчих та інших нормативно-правових актах з питань пожежної безпеки

та цивільного захисту.

17 Наразі здійснюється відповідно до Положення про порядок і умови обов'язкового

особистого страхування працівників відомчої та місцевої пожежної охорони і членів

добровільних пожежних дружин (команд), затвердженого постановою КМУ від 03.04.1995

№ 232 (зі змінами та доповненнями).

18 Важливо для того, щоб ДСНС змогла завчасно вжити заходів для оптимізації мережі і

якась територія не залишилася без пожежної охорони.

33

Державна служба України

з надзвичайних ситуацій

Про погодження утворення

Місцевої пожежної команди

Андріївської сільської ради19 та проекту Положення про

місцеву пожежну охорону

на території Андріївської сільської

об'єднаної територіальної громади

Відповідно до статті 62 Кодексу цивільного захисту України з метою забезпечення

доступності публічних послуг у сфері надання пожежної допомоги Андріївська сільська

рада просить погодити утворення пожежно-рятувального підрозділу — Місцевої пожежної

команди Андріївської сільської ради для забезпечення місцевої пожежної охорони на

території Андріївської сільської об'єднаної територіальної громади, а також проект

Положення про місцеву пожежну охорону, що доданий до листа. Фінансування та матеріально-технічне забезпечення місцевої пожежної охорони

здійснюватиметься за рахунок коштів місцевих бюджетів та інших джерел, не заборонених

законодавством.

Додаток:

1) Положення про місцеву пожежну охорону на ___ арк. у 3 прим. 2) Копія листа територіального органу ДСНС України у N-ській області про

погодження проекту Положення про місцеву пожежну охорону20.

Андріївський сільський голова ___________________ А. А. Андрійченко

19 Нагадуємо, що тут, як і у більшості зразків, вказані вигадані назви, імена та розрахунки. Ці

дані наведені виключно для наочності прикладів.

20 Згідно з приписами Кодексу цивільного захисту України, положення про місцеву пожежну

охорону погоджує центральний орган. Нині це ДСНС України. Водночас доцільно, щоб проект

був спочатку погоджений на рівні територіального органу. Це спростить роботу раді та

зекономить час.

34

Варіант 2. Створення КП

Нижче наведено деякі зразки документів, що передбачають створення

комунального підприємства і утворення у його структурі пожежно-рятувального

підрозділу для забезпечення місцевої пожежної охорони — місцевої пожежної

команди. Ми рекомендуємо за можливості розглядати саме формат створення

комунального підприємства (чи покладення на наявне підприємство додаткових

видів діяльності). Адже у такому випадку можна говорити про право поряд із

забезпеченням пожежної охорони надавати ще й низку платних послуг. Тобто формат

комунального підприємства є більш економічно доцільним для громади.

ПРОЕКТ


N-СЬКОГО РАЙОНУ N-СЬКОЇ ОБЛАСТІ21

ВИКОНАВЧИЙ КОМІТЕТ


«___» _________ 2018 року № ___

Про утворення КОМУНАЛЬНОГО

НЕКОМЕРЦІЙНОГО

ПІДПРИЄМСТВА

«МІСЦЕВА ПОЖЕЖНА ОХОРОНА»

АНДРІЇВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ

N-СЬКОГО РАЙОНУ N-СЬКОЇ

ОБЛАСТІ

та забезпечення місцевої пожежної

охорони на території Андріївської

сільської об'єднаної територіальної

громади





України, ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», а також приписами

цивільного та господарського законодавства, Андріївська сільська рада

вирішила:

1. Утворити КОМУНАЛЬНЕ НЕКОМЕРЦІЙНЕ ПІДПРИЄМСТВО «МІСЦЕВА

ПОЖЕЖНА ОХОРОНА» АНДРІЇВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ N-СЬКОГО РАЙОНУ N-СЬКОЇ

ОБЛАСТІ.

21 Тут і далі всі власні назви та імена вигадані і використані виключно для наочності

наведених зразків та проектів документів.

35

2. Затвердити Статут КОМУНАЛЬНОГО НЕКОМЕРЦІЙНОГО ПІДПРИЄМСТВА

«МІСЦЕВА ПОЖЕЖНА ОХОРОНА» АНДРІЇВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ N-СЬКОГО

РАЙОНУ N-СЬКОЇ ОБЛАСТІ (додається). 3. Визначити місцезнаходженням КОМУНАЛЬНОГО НЕКОМЕРЦІЙНОГО

ПІДПРИЄМСТВА «МІСЦЕВА ПОЖЕЖНА ОХОРОНА» АНДРІЇВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ

N-СЬКОГО РАЙОНУ N-СЬКОЇ ОБЛАСТІ будівлю Центру безпеки, розташовану за адресою:

____________________________________________________________________________22. 4. Визначити розмір статутного капіталу КОМУНАЛЬНОГО НЕКОМЕРЦІЙНОГО


N-СЬКОГО РАЙОНУ N-СЬКОЇ ОБЛАСТІ у сумі ______________ гривень23. 5. Фінансування КОМУНАЛЬНОГО НЕКОМЕРЦІЙНОГО ПІДПРИЄМСТВА

«МІСЦЕВА ПОЖЕЖНА ОХОРОНА» АНДРІЇВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ N-СЬКОГО

РАЙОНУ N-СЬКОЇ ОБЛАСТІ здійснювати за рахунок коштів сільського бюджету та з інших

джерел, не заборонених законодавством, згідно зі Статутом Підприємства та рішеннями

Андріївської сільської ради. 6. Уповноважити Андріївського сільського голову Андрійченка А. А. забезпечити

протягом двох місяців з моменту набрання чинності цим рішенням державну реєстрацію

КОМУНАЛЬНОГО НЕКОМЕРЦІЙНОГО ПІДПРИЄМСТВА «МІСЦЕВА ПОЖЕЖНА

ОХОРОНА» АНДРІЇВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ N-СЬКОГО РАЙОНУ N-СЬКОЇ ОБЛАСТІ

(далі — Підприємство), для чого надати йому право призначати своїм розпорядженням особу,

яка буде здійснювати дії, необхідні для державної реєстрації Підприємства. 7. Андріївському сільському голові не пізніше, ніж за місяць до моменту державної

реєстрації Підприємства подати пропозиції щодо кандидатури директора Підприємства та

проект трудового контракту Директора на розгляд ради.

8. Андріївському сільському голові забезпечити завершення формування (внесення)

статутного капіталу Підприємства протягом року з моменту його державної реєстрації.

9. Андріївському сільському голові та директору Підприємства протягом місяця з

моменту реєстрації Підприємства забезпечити подання на розгляд ради проекту Положення про

місцеву пожежну охорону та пропозицій щодо структури, штатного розпису та кошторису

Підприємства, у тому числі щодо формування місцевої пожежної команди (команд), а також

пропозиції щодо обсягів матеріально-технічного забезпечення Підприємства, запланованого у

2018 році. 10. Виконавчому комітету Андріївської сільської ради протягом місяця з моменту

набрання чинності цим рішенням подати на розгляд ради пропозиції щодо визначення органу,

до сфери управління якого буде віднесене Підприємство.

11. Андріївському сільському голові та Фінансовому відділу Андріївської сільської ради забезпечити здійснення видатків на утримання Підприємства відповідно до бюджетних призначень.

12. Контроль за виконанням даного рішення покласти на постійну комісію з питань управління майном та економіки (Зелений А. О.) і постійну комісію з питань цивільного захисту, екологічної та техногенної безпеки Андріївської сільської ради (Дуб І. П.).


22 Слід вказати повну адресу без скорочень, включно з поштовим індексом. Ці дані необхідні

для державної реєстрації особи та будуть вказані у ЄДР.

23 Зазначити цифрами та прописом без скорочень.

36

Далі наводимо проект зразка статуту комунального підприємства.

Зверніть увагу, що структура та зміст статуту, так само як і зміст наведеного

вище проекту рішення можуть змінюватися залежно від багатьох чинників:

структури виконавчих органів ради, її фінансових, кадрових, ресурсних можливостей

тощо. ЗАТВЕРДЖЕНО

рішенням Андріївської сільської

ради

N-ського району N-ської області

від «___» ______ 2018 року № ___

СТАТУТ

КОМУНАЛЬНОГО НЕКОМЕРЦІЙНОГО ПІДПРИЄМСТВА

«МІСЦЕВА ПОЖЕЖНА ОХОРОНА»

АНДРІЇВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ

N-СЬКОГО РАЙОНУ N-СЬКОЇ ОБЛАСТІ

село Андріївка, 2018 рік

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1. КОМУНАЛЬНЕ НЕКОМЕРЦІЙНЕ ПІДПРИЄМСТВО «МІСЦЕВА

ПОЖЕЖНА ОХОРОНА» АНДРІЇВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ N-СЬКОГО РАЙОНУ N-

СЬКОЇ ОБЛАСТІ24 (далі — Підприємство) є унітарним некомерційним комунальним

24 Нагадуємо, що тут і далі всі власні назви, імена та адреси є вигаданими і зазначені

виключно для наочності прикладів, наведених у зразках.

37

підприємством, яке заснувала Андріївська сільська рада N-ського району N-ської області

відповідно до статті 78 Господарського кодексу України, пункту 30 частини 1 статті 26

Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» з урахуванням приписів глав 7,

9, 10 Цивільного кодексу України, а також Закону України «Про державну реєстрацію

юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань». 1.2. Підприємство утворене розпорядчим актом — рішенням Андріївської

сільської ради від «__» _______ 2018 року № ___ — на базі відокремленої частини майна,

що належить на праві комунальної власності Андріївській сільській об'єднаній

територіальній громаді і входить до сфери управління Андріївської сільської ради. 1.3. Підприємство є юридичною особою публічного права, утвореною за рішенням

органу місцевого самоврядування.

1.4. Підприємство є непідприємницьким товариством, не має на меті одержання

прибутку від своєї діяльності з метою розподілу його серед засновників.

1.5. Підприємство створене на невизначений строк та може бути припинене або

ліквідоване за рішенням Андріївської сільської ради або її правонаступника у

визначеному законодавством порядку. 1.6. Підприємство набуває статусу юридичної особи з дня державної реєстрації в

установленому чинним законодавством порядку.

1.7. Підприємство володіє відокремленим майном, має самостійний баланс,

рахунки в національній та іноземній валютах в установах банків, може мати печатку,

власну символіку та бланки i штампи з власною символікою, зразки яких

затверджуються за погодженням із відповідним органом управління. 1.8. Підприємство несе обов'язки та відповідальність, пов'язані з його діяльністю.

1.9. Підприємство може набувати майнових та особистих немайнових прав, нести

обов'язки, вчиняти правочини відповідно до законодавства та цього Статуту, бути

позивачем в суді, у тому числі у відповідних юрисдикційних органах інших держав.

1.10. За погодженням з органом управління Підприємство має право створювати

відокремлені підрозділи та виділяти їх на окремий баланс з подальшим включенням їхніх

показників до своєї фінансової звітності. 1.11. Підприємство самостійно планує та здійснює свою господарську діяльність і

визначає перспективи розвитку виходячи з завдань, встановлених засновником та/або

органом, до сфери управління якого належить Підприємство, а також із попиту на

виконання робіт та надання послуг, які може здійснювати Підприємство. 1.12. Підприємство може виконувати роботи та/або надавати послуги всім

категоріям осіб незалежно від форми власності. Перелік та умови надання платних

послуг визначає Підприємство за погодженням з органом, до сфери управління якого

належить Підприємство. 1.13. Підприємство не несе відповідальності за зобов'язаннями Андріївської

сільської об'єднаної територіальної громади та органу місцевого самоврядування, до

сфери управління якого воно входить.

1.14. Повне найменування Підприємства:

українською мовою — КОМУНАЛЬНЕ НЕКОМЕРЦІЙНЕ ПІДПРИЄМСТВО

«МІСЦЕВА ПОЖЕЖНА ОХОРОНА» АНДРІЇВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ N-

СЬКОГО РАЙОНУ N-СЬКОЇ ОБЛАСТІ, англійською мовою —

_______________________________________________________. Скорочене найменування:

українською мовою — КП «МІСЦЕВА ПОЖЕЖНА ОХОРОНА»,

англійською мовою —

_______________________________________________________.

1.15. Юридична адреса Підприємства:

_________________________________________. 1.16. Цей Статут є основним документом, що регулює діяльність Підприємства та

38

підлягає державній реєстрації.

1.17. У своїй діяльності підприємство керується Конституцією України та

законами України, а також актами Президента України, іншими нормативними актами

центральних органів виконавчої влади, цим Статутом і рішеннями Андріївської сільської

ради та її уповноважених виконавчих органів.

2. МЕТА (ЦІЛІ) ТА НАПРЯМКИ ДІЯЛЬНОСТІ

2.1. Основною метою (цілями) діяльності Підприємства є забезпечення пожежної

безпеки та здійснення пожежної охорони на території Андріївської сільської об'єднаної

територіальної громади, а у випадках, визначених рішеннями Андріївської сільської

ради — на інших територіях.

2.2. Основною метою Підприємства не є одержання прибутку.

2.3. Для досягнення основної статутної мети (цілей) Підприємство здійснює свою

діяльність у таких напрямках:

2.3.1. захист життя і здоров'я громадян, приватної, колективної та державної

власності від пожеж;

2.3.2. підтримання належного рівня пожежної безпеки на підприємствах,

установах, організаціях і в населених пунктах;


2.3.4. гасіння пожеж, рятування населення, а також надання допомоги у ліквідації

наслідків інших надзвичайних ситуацій;

2.3.5. проведення лекцій, занять, семінарів на протипожежну тематику та занять з

правил пожежної безпеки зі спеціалістами міністерств, інших центральних органів

виконавчої влади, підприємств, установ та організацій на договірних засадах;

2.3.6. розробка інструкцій, планів евакуації та інших нормативних документів з

питань цивільного захисту для підприємств, установ та організацій25;

2.3.7. перевірка та випробування пожежних гідрантів і внутрішніх пожежних

кранів, обладнання їх пожежними рукавами;

2.3.8. ремонт і технічне обслуговування пожежних водоймищ, їх наповнення і

відкачування, очищення колодязів;

2.3.9. ремонт, обслуговування та випробування пожежних рукавів;

2.3.10. виготовлення та встановлення покажчиків пожежних гідрантів і водоймищ,

пристосування водонапірних веж для забору води;

2.3.11. підготовка виставок пожежної техніки, надання зразків пожежної техніки

та пожежно-технічного обладнання для експонування на виставках, використання на

кінозйомках і проведення інших комерційних заходів;

2.3.12. виготовлення пожежних щитів, іскрогасників та іншої продукції

протипожежного призначення;

2.3.13. ремонт, випробування, зарядження і перезарядження вогнегасників,

виготовлення і відновлення деталей для них;

2.3.14. проведення робіт з вогнезахисної обробки конструкцій, матеріалів, тканин,

будівель і споруд, горючих елементів кріплення гірничих виробок, ціликів, відбитого

вугілля та інших легкозаймистих матеріалів;

2.3.15. монтаж, ремонт і перевірка надійності блискавкозахисту та замірювання

опору ізоляції електромереж і електроустаткування;

25 Важливо!Деякі з видів діяльності, визначених у пп. 2.3.6 — 2.3.18 цього зразка Статуту,

потребують проведення спеціалізованих навчань і підлягають ліцензуванню згідно з

постановою КМУ від 23.11.16 № 852 «Деякі питання ліцензування господарської діяльності з

надання послуг і виконання робіт протипожежного призначення». Водночас зазначені види

діяльності можна за погодженням з органом, до сфери управління якого входить

підприємство, надавати населенню та іншим категоріям осіб у якості платних послуг.

39

2.3.16. налагодження, ремонт і технічне обслуговування систем автоматичного

пожежогасіння, пожежної сигналізації, димовидалення та інших автоматичних систем

протипожежного захисту;

2.3.17. підключення суб’єктів господарювання та громадян до системи

централізованого пожежного та техногенного спостереження за пожежною та

техногенною автоматикою об’єктів та їх технічне обслуговування;

2.3.18. відкачування води, очищення від льоду та снігу покрівель будинків,

відкривання квартир громадян та ґрат на вікнах і балконах26;

2.3.19. вироблення, закупка, переробка продукції виробничо-технічного

призначення, товарів народного споживання, будівельних матеріалів, іншої продукції;

2.3.20. організація, проведення науково-дослідних і проектно-пошукових робіт,

монтаж та демонтаж обладнання, профілактичне обслуговування устаткування;

2.3.21. заготівля, переробка і реалізація вторинних ресурсів та відходів

виробництва;

2.3.22. надання транспортних послуг;

2.3.23. здача в оренду (чи інше користування) майна, що перебуває у власності чи

оперативному управлінні підприємства;

2.3.24. надання інших послуг та виконання робіт протипожежного та

господарського призначення, які не суперечать цьому Статуту та меті (цілям)

Підприємства.

3. ДІЯЛЬНІСТЬ ПІДПРИЄМСТВА

3.1. Підприємство: 3.1.1. Види діяльності Підприємства, у тому числі ті, які підлягають ліцензуванню,

визначаються за рішенням органу, до сфери управління якого входить Підприємство.

Видами діяльності, які підлягають ліцензуванню чи передбачають отримання інших

документів дозвільного характеру, Підприємство займається виключно після отримання

відповідних ліцензій і дозволів у порядку, передбаченому чинним законодавством

України. 3.1.2. На проведення заходів з реконструкції, а також на будівництво об'єктів

соціального призначення Підприємству можуть бути надані цільові кошти за рішенням

органу, до сфери управління якого входить Підприємство, або його засновника. 3.1.3. Можливість здійснювати зовнішньоекономічну діяльність може бути надана

Підприємству за рішенням органу, до сфери управління якого входить Підприємство, в

порядку, передбаченому чинним законодавством України. 3.2. Підприємство має право:

3.2.1. в організаційно-правовій сфері: а) створювати у встановленому порядку та застосовувати власну документацію,

вести діловодство, в тому числі спеціального призначення, відповідно до

нормативних актів;

б) за погодженням з органом, до сфери управління якого входить Підприємство,

розробляти символіку Підприємства, наносити її на транспортні засоби, спеціальний

та робочий одяг, рекламну продукцію тощо; в) організовувати, фінансувати і проводити всі види технічного і професійного

навчання, перепідготовки і підвищення кваліфікації персоналу;

г) здійснювати будівництво, реконструкцію, а також капітальний ремонт

основних фондів Підприємства, об'єктів зв'язку та інших виробничих будівель,

споруд і споруджень, а також культурно-побутове і житлове будівництво,

забезпечувати розробку та затвердження у встановленому порядку проектних

26 Цей перелік не є вичерпним, його можна розширювати чи змінювати залежно від потреб

і можливостей ОТГ.

40

завдань, технічних проектів та кошторисів на це будівництво, здійснювати контроль

за цим будівництвом і визначати готовність добудованих об'єктів до експлуатації; 3.2.2. за напрямком основної (цільової професійної) діяльності: а) залучати до виконання робіт із гасіння пожеж та ліквідації наслідків

надзвичайних ситуацій (далі — НС) інші пожежно-рятувальні підрозділи відповідно

до Планів залучення сил і засобів, а також фахівців і спеціалістів органів виконавчої

влади, підприємств, установ і організацій, розташованих на відповідних територіях,

за згодою їхніх керівників; б) одержувати від державних органів, місцевих органів виконавчої влади та

органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від

форми власності та їхніх посадових осіб вичерпну та достовірну інформацію,

документи та матеріали, необхідні для виконання покладених на нього завдань, у

тому числі про об'єкти, обладнання та технологічні установки, на яких можуть

проводитися протипожежні, пошукові, аварійно-рятувальні та інші невідкладні

роботи у разі виникнення пожеж та НС; в) отримувати безперешкодний доступ до всіх житлових, виробничих, інших

приміщень і територій, а також застосовувати будь-які заходи, спрямовані на

рятування населення, запобігання поширенню вогню, виконання робіт, пов'язаних із

ліквідацією наслідків НС та гасінням пожежі; г) вимагати під час гасіння пожежі:

- від державних органів, місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого

самоврядування і суб'єктів господарювання безоплатного надання вогнегасних

речовин, техніки, паливно-мастильних матеріалів, обладнання, засобів зв'язку, а

під час пожежі, що триває понад три години, — харчування, приміщення для

відпочинку і реабілітації осіб, залучених до гасіння пожежі;

- від посадових осіб об'єктів, на яких виконуються заходи з гасіння пожежі або

проведення аварійно-рятувальних робіт, припинення дій, що перешкоджають

персоналу Підприємства виконувати поставлені завдання; - від осіб, які перебувають у зоні НС або поблизу місця пожежі, дотримання правил,

запроваджених установленими заходами безпеки;

ґ) проводити під час гасіння пожеж та надання допомоги у ліквідації наслідків

НС документування, кіно- та відеозйомку, фотографування і звукозапис;

д) користуватися відповідними інформаційними базами даних державних

органів, місцевих органів влади та органів місцевого самоврядування; е) використовувати в установленому порядку засоби зв'язку, транспорт та інші

матеріально-технічні ресурси підприємств, установ та організацій для рятування

людей і ліквідації наслідків пожеж та НС, доставки персоналу і спеціального

оснащення на постраждалі (ушкоджені) об'єкти і території;

є) брати участь у складі комісії щодо визначення рівнів ризику за можливими

наслідками від пожеж та НС у процесі експлуатації об'єктів на території


ж) використовувати телебачення і радіомовлення для оприлюднення

повідомлень про НС та пожежі;

з) у межах, визначених чинним законодавством, користуватися іншими

правами, обумовленими метою та цілями, для яких створене Підприємство.

41

4. РОЗМІР ТА ПОРЯДОК УТВОРЕННЯ СТАТУТНОГО КАПІТАЛУ

4.1. Статутний капітал Підприємства формується за рахунок коштів бюджету

засновника та становить _______ грн. (____ гривень 00 коп.27).

4.2. Статутний капітал Підприємства підлягає сплаті (внесенню) до закінчення

першого року з дня державної реєстрації Підприємства.

4.3. У разі передачі до статутного капіталу майна чи речових прав конкретний

перелік майна (прав), за рахунок якого формується статутний капітал, та його вартість

зазначаються у відповідному документі.

5. МАЙНО ТА ЗОБОВ'ЯЗАННЯ ПІДПРИЄМСТВА

5.1. Підприємство відповідає за своїми зобов'язаннями належним йому майном.

5.2. Майно Підприємства перебуває у комунальній власності і закріплюється за

ним на праві оперативного управління.

5.3. Господарська діяльність Підприємства може здійснюватися також на основі

інших речових прав (права володіння, права користування тощо),

передбачених Цивільним кодексом України. 5.4. Андріївська сільська об'єднана територіальна громада як власник

закріпленого на праві оперативного управління за Підприємством майна здійснює через

Андріївську сільську раду або визначений нею орган управління контроль за

використанням і збереженням переданого в оперативне управління майна і має право

вилучати у Підприємства надлишкове майно, а також майно, яке воно не використовує,

та майно, яке воно використовує не за призначенням. 5.5. Майно Підприємства відображається у його балансі або враховується в

інших передбачених законом формах обліку майна. 5.6. Майно і кошти Підприємства використовуються для здійснення діяльності

відповідно до законодавства України, з урахуванням обмежень для юридичних осіб

відповідної форми та податкового статусу. Доходи (прибутки) Підприємства

використовуються виключно для фінансування видатків на його утримання, реалізації

його мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених Статутом.

5.7. Підприємство може здійснювати правочини щодо майна і майнових прав, які

перебувають у його власності або на правах оперативного управління, якщо такі

правочини не суперечать законодавству та Статуту.

5.8. Джерелами формування коштів і майна Підприємства можуть бути:

1) кошти і майно, які передають засновники Підприємства; 2) кошти і майно, що надходять безоплатно як безповоротна фінансова допомога

чи добровільні пожертви (у тому числі від фізичних та юридичних осіб незалежно від

форми власності, міжнародних організацій, програм міжнародної технічної допомоги

тощо);

3) пасивні доходи;

4) дотації, субсидії або інші дозволені законодавством види платежів з

державного чи місцевих бюджетів, а також із державних цільових програм/фондів; 5) благодійна допомога, гуманітарна та технічна допомога;

6) доходи від основної діяльності Підприємства;

7) інші джерела, не заборонені чинним законодавством України.

5.9. Підприємство самостійно вирішує всі питання, пов'язані з фінансуванням

своєї діяльності, визначає фонди i резерви, їхні розміри, порядок створювання i

використання, відкриває в установі банку, яка його обслуговує, рахунки для зберігання

коштів, розрахунків з постачальниками, підрядчиками, бюджетом, банками,

кооперативами, підприємствами.

27 Мінімальна сума статутного капіталу унітарного комунального підприємства законом не

визначена. Статутний капітал може формуватися не лише у грошовій формі.

42

5.10. Право Підприємства на користування пільгами в оподаткуванні податком на

прибуток виникає після внесення його до Реєстру неприбуткових установ та організацій

в порядку, встановленому законодавством України.

5.11. У випадку внесення змін до податкового законодавства України, що

відрізняються від положень, встановлених цим Статутом, слід використовувати норми,

встановлені чинним законодавством України. 5.12. Право власності на майно Підприємства реалізується у визначеному

законодавством Порядку з урахуванням приписів цього Статуту та рішень засновника

або органу, до сфери управління якого входить Підприємство. 5.13. Заборонено розподіляти отримані доходи (прибутки) або їх частини серед

засновників Підприємства, працівників (крім оплати їхньої праці та надання

передбачених законодавством заохочень, нарахування (утримання) податків та зборів,

передбачених чинним законодавством), членів органів управління та інших пов'язаних

із ними осіб.

5.14. Збитки Підприємства, в залежності від способу їх утворення, підлягають

покриттю з прибутку, отриманого Підприємством, шляхом отримання капітальних

вкладень, дотацій з бюджетів або шляхом встановлення пільг у межах чинного

законодавства.

6. ОРГАНИ УПРАВЛІННЯ І КОНТРОЛЮ ПІДПРИЄМСТВА

6.1. Управління Підприємством здійснюється у відповідності зі Статутом, на

основі поєднання прав власника майна (у особі його представника) щодо використання

свого майна і участі в управлінні трудовим колективом.

6.2. Вищим органом управління Підприємством є Андріївська сільська рада.

6.3. До компетенції вищого органу управління належить: а) визначення основних напрямків діяльності підприємства;

б) погодження організаційної структури Підприємства;

в) затвердження Статуту і внесення до нього змін та доповнень; г) прийняття рішень про припинення діяльності Підприємства та пов'язані з цим

питання;

ґ) визначення порядку формування та розміру статутного капіталу Підприємства; д) надання дозволу на продаж або інше розпорядження майном Підприємства, що

належить до основних фондів; е) погодження утворення місцевих пожежних команд, затвердження Положення

про місцеву пожежну охорону. 6.4. Повноваження з вирішення питань, передбачених пп. «а», «б», «в» і «д» п. 6.3.

цього Статуту, за рішенням Андріївської сільської ради можуть бути передані

визначеному радою виконавчому органу.

6.5. Керівництво поточною господарською діяльністю Підприємства здійснює

директор, якого призначає та звільняє з посади своїм рішенням Андріївська сільська рада

за поданням сільського голови. 6.6. Директор вирішує всі питання діяльності Підприємства, за винятком тих, що

належать до компетенції Андріївської сільської ради. З директором Підприємства

укладається контракт. 6.7. Директор Підприємства: 1) діє від імені Підприємства, представляє його інтереси в органах державної

влади і органах місцевого самоврядування, судах, інших органах та організаціях, у

відносинах з юридичними особами та громадянами;

2) самостійно вирішує питання діяльності Підприємства в межах Статуту, за

винятком тих, які за Статутом віднесено до компетенції інших органів управління;

3) організовує діяльність Підприємства, спрямовану на реалізацію мети (цілей),

напрямів діяльності та завдань Підприємства;

43

4) надає відповідному органу управління Підприємством пропозиції, забезпечує

погодження з Андріївською сільською радою (визначеним нею виконавчим органом) та

ДСНС України (її територіальним органом) питання щодо утворення місцевих

пожежних команд, розробляє та вносить на погодження відповідного органу місцевого

самоврядування положення про місцеву пожежну охорону, забезпечує його погодження

з ДСНС України (її територіальним органом); 5) розглядає поточні питання діяльності Підприємства та приймає рішення щодо

вирішення цих питань; 6) забезпечує виконання рішень Андріївської сільської ради та рішень органу, до

сфери управління якого входить Підприємство; 7) у разі змін у законодавстві вносить на розгляд ради пропозиції щодо змін та

доповнень до Статуту;

8) подає пропозиції до порядку денного засідань Андріївської сільської ради, її

виконавчого комітету або інших виконавчих органів щодо питань, що стосуються діяльності

Підприємства;

9) розпоряджається майном та коштами Підприємства у відповідності з чинним

законодавством та в межах, встановлених цим Статутом, а також рішеннями ради

(органу управління, до сфери якого належить Підприємство); 10) є уповноваженою особою роботодавця для всіх працівників Підприємства,

приймає на роботу та звільняє працівників Підприємства, застосовує до працівників

заходи стягнень та заохочень, здійснює інші функції, передбачені законодавством

України; 11) організовує бухгалтерський облік і звітність Підприємства;

12) розглядає пропозиції, заяви, скарги працівників Підприємства i вживає

належних заходів;

13) приймає рішення про притягнення до відповідальності осіб, що перебувають із

Підприємством у трудових відносинах;

14) за погодженням із органом управління від імені Підприємства відкриває

рахунки в установах банків; 15) видає у межах своєї компетенції накази, підписує довіреності (в тому числі й

ті, що підлягають нотаріальному посвідченню), дає вказівки, обов'язкові для виконання

всіма працівниками Підприємства, організує та перевіряє їх виконання;

16) виконує інші функції, що випливають із цього Установчого акту та чинного

законодавства України. 6.8. Трудовий колектив Підприємства бере участь:

— у розробці проекту та затвердженні колективного договору:

— у розробці питань самоврядування трудового колективу; — у визначенні переліку і порядку надання соціальних пільг працівникам

Підприємства; — у визначенні розмірів та видів заохочення продуктивної праці,

винахідницької і раціоналізаторської діяльності;

— у порушенні клопотань про представлення працівників до державних

нагород.

6.9. При укладанні трудового договору (контракту, угоди) з працівниками

Підприємство зобов'язане забезпечити належні і безпечні умови праці, її оплату, не

нижчу за визначений законодавством мінімальний розмір, а також інші соціальні

гарантії, передбачені чинним законодавством.

44

7. ГОСПОДАРСЬКА, ЕКОНОМІЧНА І СОЦІАЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ

7.1. Основу планів Підприємства становить надання (виконання) визначених

цим Статутом та рішеннями органу управління послуг (робіт), а також державні

замовлення та договори, укладені зі споживачами цих робіт (послуг) і з

постачальниками матеріально-технічних ресурсів. При підготовці планів свого економічного розвитку Підприємство погоджує їх

із Андріївською сільською радою.

7.2. Відносини Підприємства з іншими підприємствами, організаціями і

громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі

договорів. Підприємство, з урахуванням обмежень, встановлених цим Статутом,

вільне у виборі предмету договору, визначенні зобов'язань, будь-яких інших умов

господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

7.3. Підприємство реалізовує свою продукцію на умовах, які визначає

відповідний орган управління.

7.4. Підприємство забезпечує трудові, соціальні та інші гарантії своїм

працівникам відповідно до чинного законодавства й у межах наявних коштів. 7.5. Підприємство забезпечує визначену відповідно до закону кількість робочих

місць для працевлаштування інвалідів, підлітків та інших верств населення, що

потребують соціального захисту.

8. ОБЛІК І ЗВІТНІСТЬ

8.1. Підприємство здійснює централізований і оперативний бухгалтерський

(фінансовий) облік результатів діяльності Підприємства, веде статистичну звітність

про результати своєї діяльності.

9. ПОРЯДОК РОЗПОДІЛУ ПРИБУТКІВ ТА ЗБИТКІВ

9.1. Прибуток Підприємства із джерелом походження з України та за її межами

визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового

результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій

звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів)

бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці,

які виникають за положеннями Податкового кодексу України.

9.2. Для цілей оподаткування законом (або іншими нормативним документом)

може бути встановлений спеціальний порядок визначення доходу як об'єкта

оподаткування. 9.3. Підприємство повинне направляти отриманий прибуток (дохід) від

господарської діяльності на придбання основних засобів, необхідних для

безаварійної роботи, на утримання майна, закріпленого за ним на правах

оперативного управління, заохочення працівників у межах і порядку, встановленому

колективним договором та додатками до нього.

10. ПРИПИНЕННЯ ПІДПРИЄМСТВА 10.1. Припинення Підприємства здійснюється у відповідності до

Господарського та Цивільного кодексів України, законів України «Про місцеве

самоврядування в Україні» та «Про державну реєстрацію юридичних осіб та

фізичних осіб — підприємців» шляхом його реорганізації (злиття, приєднання,

поділу, перетворення) або ліквідації. 10.2. Реорганізація або ліквідація Підприємства здійснюється за рішенням

Андріївської сільської ради.

10.3. Підприємство ліквідується за ініціативою Представника власника, а

також:

— у разі досягнення мети, заради якої його було створено;

45

— у разі визнання його в установленому порядку банкрутом, крім випадків,

передбачених законом;

— у разі скасування його державної реєстрації;

— за рішенням суду.

10.4. Підприємство вважається таким, що припинилося, з дня внесення до

Єдиного державного реєстру відповідного запису про припинення його діяльності.

10.5. Ліквідацію Підприємства провадить призначена Представником власника

ліквідаційна комісія, а у випадках ліквідації Підприємства за рішенням суду —

ліквідаційна комісія, призначена цим органом. 10.6. При реорганізації та ліквідації Підприємства його працівникам

гарантоване дотримання їхніх прав та інтересів відповідно до трудового

законодавства України.

10.7. Орган, уповноважений приймати відповідні рішення, завчасно (не менше

ніж за 60 днів до прийняття відповідного рішення) інформує ДСНС (її територіальний

орган) про майбутню ліквідацію чи реорганізацію Підприємства, якщо це призведе

до зміни обсягів чи умов забезпечення пожежної охорони на території ОТГ, і

узгоджує з ДСНС питання про подальше забезпечення пожежної безпеки на

відповідній території28.

11. ПОРЯДОК ВНЕСЕННЯ ЗМІН І ДОПОВНЕНЬ ДО СТАТУТУ

11.1. Пропозиції про внесення змін до Статуту Підприємства можуть надходити

від Андріївської сільської ради й органів управління Підприємства. 11.2. Зміни до Статуту приймаються виключно на підставі рішення

Андріївської сільської ради. 11.3. Зміни до Статуту підлягають державній реєстрації у встановленому

законодавством порядку.

28 Як і у випадку зі створенням МПК у форматі підрозділу ОМС, для забезпечення пожежної

безпеки на території ОТГ потрібно, щоб ДСНС була завчасно поінформована про те, що

послуги з пожежної охорони можуть бути припинені або що спосіб їх надання зазнає змін. У

статут це питання можна не вписувати, але дотриматися цього припису вкрай необхідно,

інакше громада залишиться незахищеною.

46

Далі наведено зразок рішення та положення про місцеву пожежну охорону для

варіанту, коли відповідні функції будуть покладені на КП і пожежно-рятувальний

підрозділ буде створений у структурі цього підприємства.

ПРОЕКТ




«___» _________ 2018 року № ___

Про утворення Місцевої пожежної команди

Андріївської сільської ради та затвердження

Положення про місцеву пожежну охорону






України, ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Статутом


ОХОРОНА» АНДРІЇВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ N-СЬКОГО РАЙОНУ N-СЬКОЇ

ОБЛАСТІ, враховуючи рішення Андріївської сільської ради від «__» ____ 2018 року № ___

«Про утворення КОМУНАЛЬНОГО НЕКОМЕРЦІЙНОГО ПІДПРИЄМСТВА "МІСЦЕВА

ПОЖЕЖНА ОХОРОНА" АНДРІЇВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ N-СЬКОГО РАЙОНУ N-

СЬКОЇ ОБЛАСТІ та забезпечення місцевої пожежної охорони на території Андріївської

сільської об'єднаної територіальної громади», Андріївська сільська рада

вирішила:

1. Відповідно до подання директора КОМУНАЛЬНОГО НЕКОМЕРЦІЙНОГО


N-СЬКОГО РАЙОНУ N-СЬКОЇ ОБЛАСТІ (далі — Підприємство) Моторного В. П. утворити у

складі Підприємства відділ — Місцеву пожежну команду Андріївської сільської ради (далі —

МПК)30. 2. Місцезнаходженням МПК визначити адміністративну будівлю за адресою:

_______________________________________________________________________________31.



30 У наведеному прикладі йдеться про створення всього однієї пожежної команди.

31 У випадку утворення двох і більше місцевих пожежних команд слід вказати всі адреси

їхнього розташування.

47

3. Визначити, що МПК обслуговує всю територію Андріївської сільської об'єднаної

територіальної громади. Рішенням ради територія обслуговування МПК може змінюватися. 4. У зв'язку зі створенням МПК внести зміни до рішення Андріївської сільської ради від

«__» ____ 2018 року № ___ «Про погодження організаційної структури КОМУНАЛЬНОГО

НЕКОМЕРЦІЙНОГО ПІДПРИЄМСТВА "МІСЦЕВА ПОЖЕЖНА ОХОРОНА"

АНДРІЇВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ N-СЬКОГО РАЙОНУ N-СЬКОЇ ОБЛАСТІ» згідно з

додатком. 5. Внести зміни до рішення Андріївської сільської ради від 12.12.2017 № 79 «Про

затвердження сільського бюджету на 2018 рік» згідно з додатком32. 6. Директору Підприємства забезпечити здійснення видатків на утримання Місцевої

пожежної команди відповідно до бюджетних призначень.

7. Затвердити Положення про місцеву пожежну охорону на території Андріївської

сільської об'єднаної територіальної громади, погоджене листом ____________ ДСНС України

від ______ 2018 № ___ (додається). 8. Директору Підприємства забезпечити виконання Положення про місцеву пожежну

охорону на території Андріївської сільської об'єднаної територіальної громади та ознайомлення

всіх працівників Підприємства з цим Положенням під особистий підпис. 9. Секретарю Андріївської сільської ради забезпечити оприлюднення цього рішення та

додатків до нього у визначений законом термін, а також розміщення Положення, вказаного у п.

7 цього рішення, у постійному відкритому доступі. 10. Контроль за виконанням даного рішення покласти на постійну комісію з питань

цивільного захисту, екологічної та техногенної безпеки Андріївської сільської ради (Дуб І. П.)33.


Далі наведено зразок Положення про місцеву пожежну охорону, зроблений для

випадку, коли місцева пожежна команда утворюється у складі (як підрозділ)

комунального підприємства, заснованого радою ОТГ (зі створенням юридичної

особи). Увага! Наданий зразок Положення не є вичерпним, а остаточний перелік прав,

обов'язків, завдань тощо місцевої пожежної охорони визначає орган місцевого

самоврядування, що її утворив.

Додаток 3

до рішення Андріївської сільської ради

від «___» ________ 2018 року № ___

ПОЛОЖЕННЯ

про місцеву пожежну охорону


32 Необхідно у випадку, коли формування МПК потребуватиме додаткових видатків і

призведе до необхідності внести зміни до кошторису (бюджету) комунального підприємства.

33 Якщо на момент прийняття відповідного рішення рада вже визначить орган управління

(прийме рішення про передачу цих функцій від ради до якогось із її виконавчих органів),

контроль доцільно буде покласти не на комісію, а на відповідний орган управління.

48

I. Загальні положення

1.1.Місцеву пожежну охорону (далі — МПО) на території Андріївської сільської

об'єднаної територіальної громади здійснює пожежно-рятувальний підрозділ (відділ)


ОХОРОНА» АНДРІЇВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ N-СЬКОГО РАЙОНУ N-СЬКОЇ

ОБЛАСТІ, код ЄДРПОУ ____________ (далі — Підприємство) — Місцева пожежна

команда Андріївської сільської ради (далі — МПК).

1.2. Функціонування МПК організовується у режимі постійної готовності до виконання

необхідного комплексу пожежних, пошукових та інших невідкладних робіт в умовах пожежі,

надзвичайних ситуацій (далі — НС) або загрози їх виникнення.

Увага! Якщо у вас буде створено кілька МПК, доцільно додати окремий пункт

(підпункт) такого змісту: «До складу пожежно-рятувального підрозділу (відділу) входять:

1) МПК 1, місцезнаходження _______________________;

2) МПК 2, місцезнаходження _______________________».

1.3. МПК у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, а також указами

Президента України, цим Положенням, нормативно-правовими актами центральних та місцевих

органів виконавчої влади, а також рішеннями Андріївської сільської ради та її виконавчого

комітету, Статутом Підприємства та наказами директора Підприємства і начальника МПК.

1.4. У питаннях організації несення служби, гасіння пожеж, проведення аварійно-

рятувальних робіт, експлуатації пожежно-, аварійно-рятувальної техніки та оснащення МПК

керується нормативно-правовими актами, передбаченими для підрозділів Оперативно-


1.5. Загальне керівництво МПК здійснює директор Підприємства. Керівництво поточною

діяльністю МПК, пов'язаною зі здійсненням пожежної охорони, здійснює керівник відділу —

начальник МПК. Під час гасіння пожеж та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій персонал

МПК підпорядковується керівнику гасіння пожежі або робіт з ліквідації наслідків надзвичайних

ситуацій.

1.6. Структура МПК, службовий статус, умови оплати праці та посадові інструкції

працівників МПК затверджуються наказами по Підприємству, а у випадках, передбачених

законодавством — рішеннями ради (її виконавчих органів)34.

1.7. Залучення МПК до гасіння пожеж та надання допомоги у ліквідації наслідків

надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру (далі — НС), проведення пожежно-,

аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт у разі виникнення НС проводиться відповідно

до Плану залучення сил і засобів, який затверджується рішенням Андріївської сільської ради за

погодженням із територіальним органом ДСНС та іншими суб'єктами господарювання, сили і

засоби яких залучаються для ліквідації НС (подій, пожеж) на території Андріївської сільської

об'єднаної територіальної громади, а також планів локалізації та ліквідації аварій, реагування на

НС, що передбачені для відповідного регіону.

1.8. МПК під час виконання покладених на неї завдань взаємодіє з формуваннями

Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, спеціалізованими службами та

формуваннями цивільного захисту, а також підприємствами, установами та організаціями

незалежно від форм власності, розташованими на території громади.

1.9. Контроль за діяльністю МПК здійснює Андріївська сільська рада (уповноважений нею

орган) та територіальний орган ДСНС України.

34 Рекомендуємо робити це за погодженням із територіальним підрозділом ДСНС.

49

1.10. У разі атестування, відповідно до законодавства, здатності МПК до проведення

аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт і отримання свідоцтва на право проведення

таких робіт МПК може отримати статус комунальної аварійно-рятувальної служби.

1.11. Залучати працівників та пожежну техніку МПК для виконання завдань, не

передбачених законодавством, у тому числі цим Положенням, заборонено.

II. Мета та завдання МПК 2.3. Метою діяльності МПК є:

2.3.1. захист життя і здоров'я громадян, приватної, колективної та державної власності від

пожеж;

2.3.2. підтримання належного рівня пожежної безпеки на підприємствах, в установах,

організаціях і населених пунктах.

2.4. Завдання МПК:

2.4.1. забезпечення пожежної безпеки;


2.4.3. гасіння пожеж, рятування населення, а також надання допомоги у ліквідації наслідків

інших надзвичайних ситуацій.

III. Права та обов'язки працівників МПК

3.1. Для виконання покладених на них завдань працівники МПК мають право: 3.1.1. за рішенням начальника МПК залучати до виконання робіт із гасіння пожеж та

ліквідації наслідків НС інші пожежно-рятувальні підрозділи відповідно до Планів залучення

сил і засобів, а також фахівців і спеціалістів органів виконавчої влади, підприємств, установ і

організацій, розташованих на відповідних територіях, за згодою їхніх керівників; 3.1.2. одержувати від державних органів, місцевих органів виконавчої влади та органів

місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності

та їхніх посадових осіб вичерпну та достовірну інформацію, документи та матеріали,

необхідні для виконання покладених на неї завдань, у тому числі про об'єкти, обладнання та

технологічні установки, на яких можуть проводитися протипожежні, пошукові, аварійно-

рятувальні та інші невідкладні роботи у разі виникнення пожеж та НС;

3.1.3. отримувати безперешкодний доступ до всіх житлових, виробничих, інших

приміщень і територій, а також застосовувати будь-які заходи, спрямовані на рятування

населення, запобігання поширенню вогню, виконання робіт, пов'язаних із ліквідацією

наслідків НС та гасінням пожежі;

3.1.4. вимагати під час гасіння пожежі: - від державних органів, місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого

самоврядування і суб'єктів господарювання безоплатного надання вогнегасних речовин,

техніки, паливно-мастильних матеріалів, обладнання, засобів зв'язку, а під час пожежі, що

триває понад три години, — харчування, приміщення для відпочинку і реабілітації осіб,

залучених до гасіння пожежі; - від посадових осіб об'єктів, на яких виконуються заходи з гасіння пожежі або проведення

аварійно-рятувальних робіт, припинення дій, що перешкоджають персоналу МПК

виконувати поставлені завдання; - від осіб, які перебувають у зоні НС або поблизу місця пожежі, дотримання правил,

запроваджених установленими заходами безпеки;

3.1.5. проводити під час гасіння пожеж та надання допомоги у ліквідації наслідків НС

документування, кіно- та відеозйомку, фотографування і звукозапис;

3.1.6. користуватися відповідними інформаційними базами даних державних органів,

місцевих органів влади та органів місцевого самоврядування;

3.1.7. використовувати в установленому порядку засоби зв'язку, транспорт та інші

матеріально-технічні ресурси підприємств, установ та організацій для рятування людей і

ліквідації наслідків пожеж та НС, доставки персоналу і спеціального оснащення на

постраждалі (ушкоджені) об'єкти і території;

50

3.1.8. брати участь у складі комісії щодо визначення рівнів ризику за можливими

наслідками від пожеж та НС у процесі експлуатації об'єктів на території селищної/сільської

ради; 3.1.9. використовувати телебачення і радіомовлення для оприлюднення повідомлень

про НС та пожежі;

3.1.10. надавати інші послуги згідно з чинним законодавством.

3.2.Працівники — члени МПК зобов'язані: 3.2.1. здійснювати заходи із запобігання виникненню пожеж;

3.2.2. здійснювати гасіння пожеж, проводити евакуацію та порятунок (у тому числі в

умовах екстремальних температур, загрози вибуху, обвалу, зсуву, підтоплення тощо) людей

та матеріальних цінностей, проводити заходи для мінімізації або ліквідації наслідків пожеж,

зокрема разом з формуваннями Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту,

спеціалізованими службами та формуваннями цивільного захисту, а також підприємствами,

установами та організаціями незалежно від форм власності, розташованими на території

Андріївської сільської ради, а у випадках, визначених окремими рішеннями ради, — і на

інших територіях; 3.2.3. надавати допомогу в ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та інших видів

небезпечних подій, що становлять загрозу життю або здоров'ю населення чи призводять до

завдання матеріальних збитків, з урахуванням наявних сил і засобів;

3.2.4. надавати домедичну допомогу постраждалим особам, які перебувають у

небезпечному для життя та здоров'я стані, на місці виникнення пожеж і НС; 3.2.5. здійснювати заходи для постійного підтримання своєї готовності до дій за

призначенням;

3.2.6. постійно підтримувати належний рівень підготовки для виконання покладених

на МПК завдань, у тому числі для проведення пожежно-рятувальних та інших невідкладних

робіт у разі виникнення пожеж та НС;

3.2.7. забезпечувати раціональне та виключно цільове використання, ремонт і технічне

обслуговування техніки та обладнання МПК;

3.2.8. за дорученням начальника МПК брати участь у проведенні: а) оглядів-конкурсів протипожежного стану окремих об'єктів і територій;

б) разом з територіальними органами ДСНС, закладами освіти, молодіжними

організаціями заходів з утворення та організації роботи дружин юних пожежників;

в) разом з територіальними органами ДСНС перевірок стану дотримання вимог

законодавства у сфері пожежної безпеки на об'єктах суб'єктів господарювання, розташованих

на території селищної/сільської ради; г) перевірок джерел протипожежного водопостачання, розташованих на території


ґ) тактичних навчань на об'єктах підвищеної небезпеки, розташованих на території


3.2.9. взаємодіяти з територіальними органами та підрозділами центральних органів

виконавчої влади, місцевими органами влади, органами місцевого самоврядування,

підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності під час гасіння

пожеж і проведення інших невідкладних робіт;

3.2.10. здійснювати профілактичну роботу, спрямовану на підвищення рівня обізнаності

населення, робітників та службовців підприємств з питань пожежної безпеки; 3.2.11. виконувати пожежно-рятувальні роботи, що потребують спеціальної

кваліфікації і застосування апаратів захисту органів дихання та інших спеціальних технічних

засобів, якими оснащуються МПК — за наявності таких засобів та відповідної підготовки у

працівників МПК; 3.2.12. забезпечувати збереження інформації про об'єкти суб'єктів господарювання, що

стала відома у зв'язку з виконанням обов'язків.

51

IV. Майно та фінансування МПК

4.1. Майно МПК становлять закріплені за відділом матеріальні цінності, одержані в

установленому порядку.

4.2. Майно МПК можна використовувати лише за його цільовим і функціональним

призначенням.

4.3. Матеріальне та фінансове забезпечення МПК здійснюється у порядку,

визначеному Підприємством за погодженням із відповідним органом управління.

V. Керівництво МПК: 5.1. МПК очолює керівник відділу — начальник МПК, який призначається на посаду і

звільняється з посади наказом директора Підприємства за погодженням з уповноваженим

органом управління Андріївської сільської ради. 5.2. Начальник МПК є посадовою особою Підприємства.

5.3. У разі відсутності начальника МПК його обов'язки виконує тимчасово призначена

на посаду особа за наказом директора Підприємства. 5.4. Начальник МПК: 5.4.1. здійснює керівництво МПК, забезпечує належний рівень готовності до

проведення пожежно- та аварійно-рятувальних робіт, ліквідації наслідків НС, ефективне

використання і збереження закріпленого за МПК майна, збереження життя та здоров'я

персоналу;

5.4.2. несе персональну відповідальність за виконання покладених на МПК завдань і

функцій, організацію та результати її діяльності;

5.4.3. представляє МПК в органах влади, підприємствах, установах та організаціях

незалежно від форми власності та при взаємодії з фізичними особами або дає на це доручення

працівникам МПК;

5.4.4. організовує, забезпечує та контролює виконання вимог законодавства, рішень

місцевих органів влади та органів місцевого самоврядування, інших нормативно-правових

актів з питань здійснення місцевої пожежної охорони, наказів по Підприємству;

5.4.5. здійснює планування роботи МПК;

5.4.6. звітує перед органами управління Підприємством про виконання покладених на

МПК завдань, планів роботи, про усунення порушень і недоліків, виявлених під час

проведення перевірок діяльності МПК, а також про притягнення до відповідальності

персоналу, винного у допущених порушеннях;

5.4.7. бере участь у доборі і забезпечує організацію роботи з комплектування МПК

кваліфікованим персоналом, подає пропозиції щодо формування кадрового резерву МПК;

5.4.8. інформує територіальний орган ДСНС про виникнення пожеж і порушення

вимог правил пожежної безпеки;

5.4.9. організовує роботу та забезпечує взаємодію МПК з територіальним органом та

навчальними закладами ДСНС щодо питань підготовки, перепідготовки, підвищення

кваліфікації персоналу МПК, а також проведення спільних навчань, тренувань тощо;

5.4.10. сприяє забезпеченню належних умов праці та соціального захисту працівників

МПК для виконання покладених на відділ обов'язків, здійснює контроль за дотриманням

внутрішньої трудової дисципліни та порядку в приміщеннях будівель МПК;

5.4.11. забезпечує виконання працівниками МПК заходів безпеки праці під час несення

служби, виконання пожежно-рятувальних та інших невідкладних робіт у разі виникнення

пожеж та надання допомоги у ліквідації НС;

5.4.12. вносить пропозиції щодо забезпечення пожежної безпеки на території громади;

5.4.13. забезпечує дотримання вимог безпеки праці працівниками МПК під час участі

у гасінні пожеж, наданні допомоги у ліквідації наслідків НС, проведенні тактичних та інших

видів навчань і занять, а також під час чергування;

5.4.14. сприяє проведенню розслідувань нещасних випадків, у тому числі нещасних

випадків зі смертельним наслідком, що сталися з персоналом під час чергування, гасіння

52

пожеж, надання допомоги у ліквідації наслідків НС і проведення тактичних та інших видів

навчань та занять, вживає заходів для попередження таких випадків;

5.4.15. організовує заходи та здійснює контроль за забезпеченням безпеки дорожнього

руху та порядку експлуатації транспортних засобів МПК під час виконання завдань,

покладених на МПК;

5.4.16. забезпечує раціональне використання, ремонт і технічне обслуговування

техніки та обладнання МПК;

5.4.17. вносить пропозиції щодо покращення матеріально-технічного забезпечення

МПК;

5.4.18. проводить огляд, планові та оперативні перевірки наявності, стану збереження

і правильного використання техніки, пального, інших матеріальних цінностей, їхньої

готовності до дій за призначенням;

5.4.19. дає доручення, обов'язкові для виконання працівниками МПК, контролює їх

виконання;

5.4.20. здійснює особистий прийом громадян;

5.4.21. ініціює застосування заохочень та накладення стягнень на працівників МПК

відповідно до трудового законодавства України; 5.4.22. Надає пропозиції щодо кошторису МПК (у частині матеріального та

фінансового забезпечення МПК), організовує його виконання, а також здійснює контроль за

правильним і економним витрачанням коштів і матеріальних ресурсів МПК;

5.4.23. забезпечує дотримання персоналом МПК законодавства з питань запобігання

та протидії корупції;

5.4.24. забезпечує взаємодію МПК з формуваннями Оперативно-рятувальної служби

цивільного захисту, спеціалізованими службами та формуваннями цивільного захисту, а

також підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності,

розташованими на території селищної/сільської ради;

5.4.25. виїжджає на пожежі, місця аварій та стихійного лиха відповідно до

встановленого порядку, керує роботою персоналу з їх ліквідації;

5.4.26. зупиняє пожежно-рятувальні роботи, якщо виникла підвищена загроза життю

персоналу, який бере участь у гасінні пожеж та наданні допомоги у ліквідації наслідків НС;

5.4.27. вносить пропозиції щодо організаційно-штатної структури МПК, фінансово-

господарських та інших питань, які сприяють вдосконаленню і підвищенню рівня праці та

соціального захисту персоналу;

5.4.28. забезпечує дотримання встановленого порядку інформування територіального

органу ДСНС про виникнення НС і пожеж;

5.4.29. бере участь у розгляді місцевими органами влади та органами місцевого

самоврядування питань, пов'язаних із діяльністю МПК

5.4.30. Виконує інші функції відповідно до покладених на нього завдань.

VI. Порядок комплектування, соціальні права та гарантії персоналу МПК

6.1. Оплата праці та соціальний захист працівників МПК здійснюється у порядку,

визначеному чинним законодавством.

6.2. Тривалість робочого часу і відпочинку працівників регламентується чинним

законодавством. Чергові зміни МПК працюють цілодобово.

6.3. Працівникам МПК, які відповідно до своїх обов'язків долучаються до гасіння пожеж

та надання допомоги у ліквідації наслідків НС, надається медична допомога та медико-

психологічна реабілітація згідно з чинним законодавством.

6.4. Працівники МПК підлягають загальнообов'язковому державному соціальному

страхуванню на випадок захворювання, часткової або повної втрати працездатності, загибелі

53

(смерті), що сталися внаслідок подій при виконанні посадових обов'язків, згідно з чинним

законодавством35.

VII. Припинення діяльності МПК 7.1. Припинення діяльності МПК здійснюється за рішенням Андріївської сільської ради

із завчасним (не менше ніж за 60 днів до прийняття відповідного рішення) інформуванням

про це ДСНС (через його територіальний орган).

Секретар Андріївської сільської ради

Важливо! Проект Положення про місцеву пожежну охорону у разі утворення

КП також підлягає погодженню з ДСНС України. Як і у випадку створення МПК у

форматі підрозділу ОМС ОТГ, це положення доцільно попередньо погодити з

територіальним органом ДСНС.

35 Наразі здійснюється відповідно до Положення про порядок і умови обов'язкового

особистого страхування працівників відомчої та місцевої пожежної охорони і членів

добровільних пожежних дружин (команд), затвердженого постановою КМУ від 03.04.1995

№ 232 (зі змінами та доповненнями).

54

4.3 Персонал МПК

4.3.1 Кількість та набір персоналу

Кількість персоналу в місцевих пожежно-рятувальних підрозділах повинна бути

такою, щоб забезпечувати виконання функцій з гасіння пожежі на початковому етапі її

розвитку, а також проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, а

також забезпечення цілодобового безперервного режиму (готовність 24/7) роботи в

складі чергової зміни.

Зважаючи на наведене, для МПК у складі Центру безпеки рекомендується

мінімальну чергову зміну (черговий караул) у складі 4 осіб, а саме:

- начальник зміни (караулу)

- водій;

- пожежний-рятувальник;

- диспетчер. Загальна рекомендована кількість працівників місцевого пожежно-рятувального

підрозділу у складі ЦБ - 17 осіб (з диспетчером).

У разі покладання на диспетчерську службу розширених функцій в сфері

життєдіяльності громади (див. розділ 5.2), така служба у Центрах безпеки може

створюватись як окрема структура, яка не входить до штату МПК.

Для МПК, що дислокуються окремо від Центрів безпеки, функції диспетчера

команди може виконувати пожежний-рятувальник, при цьому, вразі виїзду на пожежу

або НС диспетчерська функція припиняється. В такому випадку мінімально можлива

чисельність підрозділу може складати 13 осіб.

При оснащенні підрозділу місцевої пожежної охорони дихальними апаратами

захисту органів дихання і зору мінімальний склад караулу необхідно збільшити на одну

особу (пожежний-рятувальник), оскільки під час гасіння пожеж ланка газодимозахисної

служби повинна складатись не менше ніж із трьох осіб, включаючи командира ланки.

Працівники місцевої пожежної охорони не є співробітниками ДСНС, вони

підпорядковані територіальній громаді. Набір на роботу таких працівників здійснюється

органом місцевого самоврядування, що створює МПК з обов'язковим проходженням

професійного добору та медичного огляду у порядку визначеним законодавством

України про працю

З метою захисту життя і здоров'я персонал місцевих пожежно-рятувальних

підрозділів підлягає обов'язковому страхуванню під час виконання обов'язків за рахунок

місцевого бюджету, на умовах і в порядку, визначеному Законом України «Про

загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та Положенням про порядок і

умови обов'язкового особистого страхування працівників відомчої та місцевої пожежної

охорони і членів добровільних пожежних дружин (команд), затвердженим постановою

Кабінету Міністрів України від 3.04.1995 № 232.

Всі категорії працівники мають пройти фахове навчання (підготовку) за

напрямками діяльності.

Зважаючи на специфіку професії та метою скорочення часу і обсягів навчання

рекомендується під час набору на роботу надавати пріоритет кандидатам, що мають

досвід роботи в пожежній охороні.

55

Проект штатного розпису

Додаток до рішення

________________________

міської (селищної, сільської)

ради від __________ № ____

ШТАТНИЙ РОЗПИС

на 20___ рік

Місцевої пожежної охорони

_________________ міської

(селищної, сільської) ради

ЗАТВЕРДЖУЮ

штат у кількості 13 штатних одиниць із місячним

фондом заробітної плати ______ гривень

Міський (селищний, сільський) голова

_________________________________________

(підпис) (ініціали і прізвище)

“___” ______________ 20___ року

М.П.

№

з/п Назва структурного підрозділу та посад Кількість штатних посад

1 Начальник команди 1

2 Начальник караулу 4

3 Водій автотранспортних засобів 4

4 Пожежник-рятувальник 4

5 Диспетчер (радіо-телефоніст) 4

Усього 17

Фонд преміювання на рік

Матеріальна допомога

Загальний фонд оплати праці на рік

Керівник _____________________

Керівник бухгалтерської служби ______________________

Примітки. 1. Штатний розпис слід розробляти відповідно до вимог наказу

Міністерства

фінансів України від 28.01.2002 № 57, зареєстрованого у Міністерстві юстиції

України 1.02.2002 за № 86/6374 (зі змінами і доповненнями).

2. Наведено орієнтовний штатний розпис згідно з Умовами оплати праці для

працівників бюджетних установ, закладів та організацій ДСНС України

(постанова Кабінету Міністрів України від 30.08.2002 № 1298,

наказ МВС від 14.08.2015 № 975).

56

4.3.2 Підготовка персоналу

Підготовку персоналу для потреб місцевих пожежно-рятувальних підрозділів

можливо проводити на базі навчальних закладів ДСНС з отриманням відповідних

документів або на базі інших навчальних закладів, які мають відповідну акредитацію.

За запитом органів місцевого самоврядування територіальні органи ДСНС на

договірній основі організовують спеціальну підготовку працівників місцевої

пожежної охорони та членів добровільної пожежної охорони на базі навчальних

пунктів аварійно-рятувальних загонів спеціального призначення (загонів технічної

служби) ГУ (У) ДСНС України в областях, Навчального центру ГУ ДСНС України в

місті Києві, Вищого професійного училища Львівського державного університету

безпеки життєдіяльності (місто Вінниця) та Навчального центру Оперативно-


Підготовка проводиться відповідно до примірних навчального плану та

навчальної програми спеціальної підготовки працівників місцевої пожежної охорони

та членів добровільної пожежної охорони затверджених ДСНС

За результатами підготовки в навчальних закладах ДСНС працівникам

місцевої пожежної охорони та членам добровільної пожежної охорони, які успішно

склали заліки, видаються посвідчення про проходження спеціальної підготовки.

Підготовку персоналу рекомендовано починати з часу прийняття рішення про

утворення місцевого пожежно-рятувального підрозділу (або комунального

підприємства) з таким розрахунком, щоб на час введення в експлуатацію будівлі

Центру безпеки весь передбачений для чергування персонал одразу зміг виконувати

покладені на нього обов'язки.

57

4.4 Орієнтовний алгоритм утворення та запуску Центру безпеки

Кроки Назва заходу Орієнтовний строк

виконання

1. Затвердження (внесення змін до) Програми

соціально-економічного розвитку на відповідний

період

-

2. Затвердження відповідних видатків у місцевому

бюджеті на відповідний бюджетний період

-

3. Відведення земельної ділянки (розробка

документації із землеустрою тощо)*

2-4 місяці

4. Проведення відкритих торгів на виготовлення

проектно-кошторисної документації

1 місяць

5. Виконання проектно-вишукувальних робіт 2-3 місяці

6. Виготовлення проектно-кошторисної документації 2 місяці

7. Проведення комплексної державної експертизи

проектно-кошторисної документації

1 місяць

8. Отримання дозволу на виконання будівельних робіт 1 місяць

9. Проведення відкритих торгів на виконання

будівельних робіт

1 місяць

10. Проведення будівельних робіт до 4 місяців

11. Введення об'єкта в експлуатацію -

Загальний строк будівництва: до 15 місяців

12. Створення підрозділу в ОМС ОТГ або

комунального підприємства до 2 місяців

13. Визначення органу управління КП

(для створення МПК у форматі підрозділу ОМС

ОТГ не потрібно)

-

14. Визначення балансоутримувача майна Центру

безпеки, передача майна Центру безпеки

балансоутримувачу та його оприбуткування

-

15. Погодження та затвердження Положення про

місцеву пожежну охорону, формування та

комплектація МПК

до 1 місяця

16. Передача приміщень та індивідуально визначеного

майна Центру безпеки підрозділам Національної

поліції та екстреної медичної допомоги

до 1,5 місяця

*Резервування території для будівництва пожежного депо здійснюється під час розроблення генерального плану населеного пункту.

58

5. СКЛАДОВІ ЦЕНТРА БЕЗПЕКИ

5.1 ПОЖЕЖНЕ ДЕПО

Пожежне депо - будівля (споруда) для розташування персоналу місцевої

пожежної команди, зберігання та технічного обслуговування пожежно-рятувальних

автомобілів і оснащення.

5.1.1 Перелік приміщень

Перелік приміщень пожежного депо регламентується Національним стандартом

України ДСТУ 8767:2018"Пожежно-рятувальні частини. Вимоги до дислокації і району

виїзду, комплектування пожежними автомобілями та проектування"

Для пожежних депо Центрів безпеки рекомендується передбачати наступні

приміщення:

• стоянка-гараж

• диспетчерська

• кімната персоналу (особового складу) диспетчерів

• приміщення для миття та сушіння рукавів

• приміщення для зберігання та перевірки засобів індивідуального захисту органів

дихання і зору

• кабінет начальника частини (начальника чергового караулу)

• навчальний клас

• караульне приміщення

• гардероб для спеціального форменого одягу

• душова і вбиральня

• кімната для прання та сушіння форменого одягу

• кімната для підігрівання та приймання їжі

• водойма та/або пожежний гідрант з майданчиком для пожежної та аварійно-

рятувальної техніки

59

5.1.2 Улаштування окремих спеціальних приміщень

Гараж-стоянка

У приміщенні гаража пожежного депо

відстань між пожежними автомобілями, що

знаходяться на чергуванні, має бути такою:

- між автомобілями - не менше 2 м;

- від крайнього правого (за виїздом)

автомобіля до стіни - не менше 2 м;

- від крайнього лівого (за виїздом)

автомобіля до стіни - не менше 1,5 м;

- від автомобіля до передньої чи задньої

стінки приміщення:

- у гаражах на 1-3 автомобіля - не менше 2 м; - у гаражах на 4 i більше автомобілів

- не менше 3 м.

Підлога в гаражі влаштовується з нахилом у бік воріт. Штучне освітлення має

бути трьох видів: основне, чергове та аварійне. Аварійне освітлення повинно мати

автономне джерело електроживлення.

Гараж та підходи (шляхи евакуації) до нього повинні забезпечуватися

електричним освітленням, яке вмикається з диспетчерської у вечірній i нічний час

одночасно із сигналом тривоги.

Крім загальнообмінної вентиляції, приміщення гаража має бути обладнане

газовідводами для видалення назовні відпрацьованих газів від двигунів пожежних

автомашин. Газовiдводи в гаражі виконуються за допомогою схованого прокладання, їх

стояки для приєднання гнучких шлангів до газовідвідної труби двигуна не мають

виступати за габарити автомобілів. Система газовідведення має бути постійно

підключена до системи газовідведення автомобілів i саморозмикатися на початку руху.

Ворота в гаражі пожежного депо мають бути завширшки не менше 4 метрів.

В усіх випадках вони повинні бути на 1 метр ширші за ширину пожежних автомобілів,

що є на оснащенні. Кожні ворота мають бути обладнані механічними чи автоматичними

запорами, обладнані фіксаторами, що попереджають самостійне їх зачинення та

відчинення.

Верхня частина воріт має бути засклена не менше ніж на 30 % всієї площі воріт

та мати конструкцію, що запобігає травмуванню людей у разі пошкодження скла. У

полотнищі перших (від пункту зв'язку) воріт, як правило, обладнуються вхідні двері

розміром 0,7х2,0 м. Двері суміжних з гаражем приміщень відчиняються в бік гаража та

не повинні мати порога.

Спеціальний одяг i спорядження кожного пожежника складається окремо

на спеціально обладнаних стелажах або тумбочках. Стелажі, що обладнуються

дверцятами, повинні мати фіксатори для утримання дверцят у відчиненому стані.

Стелажі (тумбочки) з спеціальним одягом чергового караулу мають розміщуватись

позаду пожежних автомобілів. Дозволяється розміщення їх збоку автомобілів, якщо

відстань від стелажа (тумбочки) до автомобіля становить не менше 1,5 м.

У кожному гаражі для виконання оглядів та технічного обслуговування

пожежних автомобілів належить мати переносні електролампи напругою не більше 36

В, що захищені скляним ковпаком та металевою сіткою.Габарити стоянки автомобілів

позначаються білими смугами завширшки 10 см.

У гаражах у зоні стоянки автомобілів під задні колеса мають передбачатись

упори-обмежувачi для запобігання руху автомобіля назад. У разі розміщення позаду

автомобіля стелажів чи тумбочок для бойового одягу, упори-обмежувачi мають

60

забезпечувати стоянку автомобіля на відстані не менше 1.5 м від них. Гаражі

обладнуються табло погодних умов. На передній стінці біля кожних воріт

встановлюються дзеркала заднього огляду розміром не менше ніж 1,0х0,4 м. На воротах

або на передній стінці гаража робиться напис про порядок посадки особового складу в

разі тривоги.

Караульне приміщення (кімната відпочинку)

Караульне приміщення (кімната відпочинку)

має бути розміщене поблизу гаража i мати вихід

безпосередньо у гараж.

Двері обладнуються пристроями для захисту

приміщення від проникнення до нього вихлопних

газів i пари бензину з гаража. У приміщенні

встановлюються крісла, що легко складаються, чи тапчани або ліжка, які не

перешкоджають збору персоналу за тривогою, для нічного відпочинку персоналу з

необхідною кількістю резервних місць на випадок залучення до чергування більшої

кількості персоналу.

Забороняється у приміщенні застилати килимами, доріжками і т. ін. підлогу на

шляхах руху особового складу за сигналом тривоги.

Караульне приміщення та підходи (шляхи евакуації) до нього повинні

забезпечуватися електричним освітленням, яке вмикається з пункту зв'язку частини

у вечірній i нічний час одночасно із сигналом тривоги.

Окрім цього, в караульному приміщенні має бути передбачене чергове

освітлення зеленими плафонами або розсіювачами, яке не повинне вимикатись навіть

під час відпочинку персоналу.

Кабінет начальника караулу

Кабінет начальника караулу обладнується

необхідними меблями, засобами зв’язку та

комп’ютерною технікою.

Кімната приймання їжі

Приміщення для приготування та приймання

їжі обладнуються електричними чи газовими

нагрівальними приладами, холодильниками,

шафами з дверцятами для зберігання їжі та посуду,

стільцями i гігієнічними столами в необхідній

кількості.

Електричне i газове обладнання має бути справним, відповідати вимогам правил

експлуатації та пожежної безпеки.

Приміщення для приймання їжі забезпечувати інструкціями з охорони праці i

експлуатації газових та електричних приладів.

Приміщення мають провітрюватися через кватирки або фрамуги, передбачені у

вікнах.

У приміщеннях для приготування та приймання їжі слід передбачити систему

61

центрального водяного опалення i вентиляцію.

Приміщення мийки та сушіння пожежних рукавів та спецодягу

Використані під час гасіння пожежі або навчання

напірні рукава доставляються у приміщення мийки

рукавів. У зимовий період рукава повинні повністю

відтанути у теплому приміщенні.

Для прискорення процесу відтавання рукава

рекомендується поміщати у ванну з водою, що

накривається кришкою. При цьому температура води не

повинна перевищувати значення, регламентованого

експлуатаційною документацією виробника. Ця ж ванна, як правило,

використовується для відмочування забруднених рукавів. Після відтавання або

відмочування рукава рекомендується подавати на миття.

Забруднені рукава очищаються від бруду за допомогою щіток (крім металевих) з

використанням води. Не рекомендується мити рукави з додаванням миючих засобів

(якщо інше не обумовлено підприємством-виробником).

Рукави рекомендується сушити:

за межами приміщення при температурі повітря плюс 20°С та вище, відносній

вологості не більше 80 %. Рукави розвішуються або розкладаються на ґратчастому

похилому стелажі. При цьому вони повинні бути захищені від дії прямих сонячних

променів та опадів;

у приміщеннях з достатньо підігрітим повітрям або з тепловипромінювальними

приладами рукави розташовуються так само як і в сушильнях або на ґратчастих

стелажах, на відстані не менше 1 м від тепловипромінювальних приладів.

В обох випадках здійснювати сушіння тривалістю понад 24 години не

рекомендується.

Не рекомендується проведення сушіння безпосередньо на опалювальних

радіаторах та котлах, на дахах будинків. Варто не допускати підвішування рукавів

для сушіння на металеві і нефарбовані предмети та предмети, що можуть пошкодити

рукава.

Після сушіння на внутрішню частину латексних напірних рукавів

рекомендується наносити тальк шляхом продування його дозованої кількості крізь

рукав з використанням стисненого повітря.

Більш детальну інформацію про організацію експлуатації пожежних рукавів

надано у Методичних рекомендаціях з експлуатації та ремонту пожежних рукавів,

затверджених наказом ДСНС від 01.04.2013 № 107.

Приміщення поста газодимозахисної служби

Пост ГДЗС призначається для зберігання дихальні апарати захисту органів

дихання і зору, що закріплені за персоналом, вільним

від несення служби, запасних частин, регенеративних

патронів, малолітражних балонів, а також для

чищення, дезінфекції та перевірки протигазів.

Приміщення поста обладнується водопровідними

кранами з холодною та гарячою водою.

Дихальні апарати захисту органів дихання і зору

62

мають зберігатись у спеціальних шафах чи на стелажах, що обладнані гніздами.

Останні забезпечуються табличками із зазначенням на них номерів протигазів i

прізвищ осіб, за якими закріплені протигази. Дихальні апарати, які зберігаються на

стелажах i в шафах, мають бути справними, чистими, підготовленими до роботи.

Шафи для зберігання дихальних апаратів на контрольному посту ГДЗС мають

зачинятися на ключ та опечатуватися особисто кожним начальником караулу після

здачі чергування.

Наповнені, порожні i несправні кисневі i повітряні балони зберігаються окремо у

секціях, які позначаються написами: "Наповнені", "Порожні", "У ремонт".

Аналогічно зберігаються i регенеративні патрони.

Розміщення на постах компресорного обладнання не дозволяється.

Запасні кисневі балони i регенеративні патрони зберігаються на стелажах чи у

шафах, що встановлені на відстані не менше 1.5 м від нагрівальних приладів.

Барабани з хімічним поглиначем, а також використані регенеративні патрони, які ще

придатні для подальшого застосування, мають зберігатися на відстані не менше 1.5 м

від нагрівальних приладів. Забороняється спільне зберігання барабанів з придатним i

відпрацьованим хімічним поглиначем, а також придатних та використаних

регенеративних патронів. Приміщення для зберігання кисневих балонів,

регенеративних патронів, барабанів з хімічним поглиначем має бути темним i з

температурою повітря від +5 0С до +20 0С. Доступ до цих приміщень обмежений.

Під час проведення робіт на постах ГДЗС необхідно керуватися вимогами

Правил будови та безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском.

63

5.1.3 Обладнання МПК

Для виконання завдань місцева пожежна команда в складі ЦБ забезпечується

технікою та оснащенням

Рекомендації щодо оснащення

Найменування Одиниця

вимірювання Кількість Зображення

Пожежні машини

Пожежно-рятувальні

автомобілі (укомплектовані

пожежно-технічним та

аварійно-рятувальним

обладнанням, засобами і

майном залежно від потреб)

на шасі, адаптованому до

місцевості

одиниця 1

Аварійно-рятувальна техніка

Спеціальні аварійно-

рятувальні машини різного

типу залежно від потреб

(комплектування

рекомендовано проводити

відповідно до наказу ДСНС

від 24.04.2013 № 184)

одиниця 1

Аварійно-рятувальний інструмент, майно та обладнання, засоби пожежогасіння

Насосне обладнання

загального призначення

потужністю не менше 800

л/хв з комплектом рукавів,

укомплектоване газовим,

дизельним або бензиновим

двигуном

Призначене для відкачування

води з колодязів, водойм,

басейнів, прибирання рідини у

разі проривів каналізацій

тощо, а також активно

використовується під час

паводків

комплект 1

Електростанції пересувні

трифазні потужністю до 10

кВт з комплектом кабельної

мережі

Призначені для живлення

електроенергією як джерело

постійного струму, служать

резервними джерелами

електроживлення

комплект 1

64

Комплект діелектричний

(гумові рукавиці, боти,

килимок)

Використовується в

електроустановках для

запобігання випадковому

наближенню і торканню до

струмовідних частин, що

перебувають під напругою

комплект 1


вимірювання Кількість Зображення

Ножиці для різання

електродротів

Призначені для різання кабелю

і дротів в електроустановках

напругою до 1000 В змінного і

1500 В постійного струму

одиниця 1

Освітлювальна установка

Призначена для освітлення

місця роботи аварійно-

рятувальних підрозділів, а

також служить для доставки

бойової обслуги і комплекту

інструменту до місця події

комплект 1

Комплект електроінструменту

(перфоратор)

комплект 1

Бензоріз

Використовується під час

проведення аварійно-

рятувальних робіт для різання

металевих конструкцій і

різного прокату,

транспортних засобів після

аварій, а також будівельних

матеріалів

комплект 1

Бензопила

Призначена для розрізання

(розпилювання) матеріалів під

час проведення аварійно-

рятувальних робіт комплект 1

Комплект гідроінструменту

(різак, розжим, домкрат та

інше)



рятувальних робіт для

підняття, розтискання та

утримування різних типів

конструкцій

комплект 1

65

Комплект пневмоінструменту

(підйомні подушки)



рятувальних робіт для

звільнення постраждалих з-

під завалів, відкриття дверей

ліфтів, монтажу машин,

ремонту трубопроводів,

підняття ємностей,

звільнення затиснутих осіб

при аваріях тощо

комплект 1

Пристрої пожежогасіння

ранцеві імпульсного типу

Призначені для гасіння

локальних осередків пожежі

твердих горючих речовин,

горючих сумішей,

електрообладнання, що

перебуває під високою

напругою, а також для гасіння

пожеж у побутових

приміщеннях

одиниця 4

Шанцевий інструмент на 13

осіб

Немеханізований аварійно-

рятувальний інструмент,

призначений для

розбирання, розкриття,

обвалення будівельних

конструкцій і розчищення

місця пожежі

Багатофункціональний лом

штука 1

Ножиці для різки металу

штука 1

Пилка-ножівка для дерева

штука 1

Сокира

штука 4

Лопата штикова

штука 4

66

Кувалда (велика і мала)

штука 2

Молотки слюсарні (300 і 500 г)

штука 1

Обладнання для виконання робіт на воді

Гідрокостюм рятувальника

Призначений для захисту

рятувальника від

переохолодження під час

виконання рятувальних робіт

у акваторіях в умовах низької

температури

комплект на весь

персонал

Човен гумовий (для 3-5 осіб)

одиниця 1

Двигун до човна

одиниця 1

Засоби індивідуального захисту

Респіратори протипилові зі

змінним фільтром

Призначені для захисту від

аерозольних часток або

газоподібних речовин, що

перебувають у повітрі в

концентраціях, шкідливих для

здоров'я


персонал

Протигази фільтруючі в

комплекті з комбінованими

коробками

Призначені для захисту

органів дихання, очей та

обличчя від отруйних і

радіоактивних речовин та

бактеріальних засобів


персонал

Радіостанції

Радіостанції УКХ діапазону

стаціонарні одиниця 1


мобільні

комплект 1

67


переносні комплект 4

Зарядний пристрій для АКБ

переносних радіостанцій

одиниця 4

Майно та технічні засоби медичного забезпечення

Укладка медична для

пожежного (аварійно-

рятувального) розрахунку

Призначена для

транспортування основного

комплекту медичних

препаратів, інструментів та

інших засобів медичного

призначення, потрібних для

надання першої медичної

допомоги

штука 1

Майно та технічні засоби речового забезпечення

Підкасник


голови під захисною каскою

одиниця на весь

персонал

Одяг пожежника захисний


пожежника від небезпечних і

шкідливих факторів

середовища, що виникають

при гасінні пожеж та

проведенні аварійно-

рятувальних робіт


персонал

Рукавиці захисні для

пожежника

пара на весь

персонал

Каска пожежна


персонал

Ремінь рятувальний пожежний


персонал

Взуття пожежника захисне

пара

на весь

персонал

68

Костюм робочий бавовняний

літній (куртка, штани)

Призначений для носіння під

час добових чергувань у теплу

пору року


персонал

Костюм робочий бавовняний

утеплений (куртка, штани)

Призначений для носіння під

час добових чергувань у

холодну пору року комплект

на весь

персонал

Черевики з високими берцями

пара на весь

персонал

Шапка-феска


персонал

Кепі робоче


персонал

Светр


персонал

Фуфайка літня


персонал

Примітка: Остаточне рішення про забезпечення технікою і засобами, приймає рада

із врахуванням природних та техногенних небезпек на території громади.

З урахуванням місцевих особливостей та наявності і стану протипожежного

водопостачання на відповідній території органи місцевого самоврядування можуть

прийняти рішення про придбання пожежно-рятувальних автомобілів з різним

запасом вогнегасних речовин.

Так, автомобілі з запасом води до 1 тонни є більш маневреними, швидше

прибувають до місця події та забезпечують гасіння пожежі на початковій стадії її

розвитку.

69

Автомобілі з запасом води від 4 тонн витрачають більше часу на прибуття до

місця події, але забезпечують більш тривале автономне гасіння без встановлення на

вододжерело, і тому такі автомобілі доцільно використовувати на територіях з

обмеженими водними ресурсами.

З метою заощадження коштів на придбання нового пожежного автомобіля на

першому етапі становлення місцевої пожежної команди у складі Центру безпеки

можливе придбання пожежного автомобіля на конверсійному шасі високої

прохідності, що є найбільш актуальним для сільської місцевості.

Повнопривідне шасі з колісною формулою 4х4 або 6х6.

Кількість місць для пожежників у кабіні

автомобіля (включно з водієм): від 3 до 7.

Запас вогнегасних засобів у ємностях для

водних та водопінних вогнегасних речовин:

- ємність для води

- пінобак з піноутворювачем

до 6 т;

10% ємності для води.

Пожежний насос*:

- продуктивність

- напір подачі води

до 40 л/с;

до 100 м.

Пожежно-технічне оснащення: - всмоктувальний пристрій;

- напірні рукави 80-410 м;

- лафетний ствол;

- пожежні стволи;

- додаткове обладнання за власним рішенням.

* Можливе використання автономних пожежних мотопомп із продуктивністю не

менше 1000 л/хв.

Крім того, залежно від ризиків і небезпек, притаманних для відповідних

територій, органи місцевого самоврядування можуть прийняти рішення про

придбання окремого маневреного автомобіля для надання допомоги при дорожньо-

транспортних пригодах і проведенні аварійно-рятувальних робіт. Такі автомобілі не

мають запасу вогнегасних речовин, але оснащуються необхідним аварійно-

рятувальним обладнанням.

Спеціальна аварійно-рятувальна машина легкого типу САРМ-Л

Призначена для перевезення обладнання та особового складу до місця

надзвичайної ситуації, рятування людей при дорожньо-транспортних пригодах,

розбирання легких завалів за допомогою гідравлічного обладнання.

70

Повнопривідне шасі з колісною

формулою 4х2 (з можливістю підключення повного приводу)

або 4х4.

Кількість місць для рятувальників у

кабіні автомобіля (включно з

водієм): від 2 до 5.

Аварійно-рятувальне оснащення: автомобільна електрична лебідка не менше 3,5 т;

комплект рятувального гідроінструменту (комбінований інструмент або різак та розтискач, домкрат, маслостанція);

комплект стабілізаційних опор, блоків та клинків;

універсальна опора для домкрата;

комплект для руйнування автомобільного скла;

комплект захисних чохлів та захист від Airbag;

комплект пневматичних домкратів високого тиску;

бензопила та бензоріз;

акумуляторні ліхтарі, освітлювальна установка, сигнальні ліхтарі, комплект конусів для огородження, огороджувальна стрічка;

вогнегасник на основі води та піни типу HiPRESS 10, HiCAFS 10, VARIO 10;

медичні ноші або спелеоноші, засоби надання першої медичної допомоги;

набір шанцевого інструменту;

додаткове обладнання за власним рішенням.

Також можливе придбання рятувального автомобіля як з пожежно-технічним, так

і з аварійно-рятувальним обладнанням.

Незалежно від типу автомобіля він має бути укомплектований автомобільною та

щонайменше двома переносними радіостанціями для забезпечення взаємного

інформування учасників гасіння пожежі.

Рятувальні автомобілі повинні бути укомплектовані необхідним спорядженням і

оснащенням відповідно до технічних умов, які розробляють місцеві органи виконавчої

влади та органи місцевого самоврядування у співпраці з виробниками рятувальних

автомобілів.

Для безпечного проведення робіт з гасіння пожеж, проведення аварійно-

рятувальних та інших невідкладних робіт персонал місцевих пожежно-рятувальних

підрозділів повинен бути індивідуально забезпечений спеціальним одягом та

спорядженням щонайменше у такому комплекті:

71

- шолом захисний пожежний;

- спеціальний одяг (штани та куртка);

- пожежний пояс з карабіном;

- рукавиці з крагами;

- захисні чоботи пожежника (черевики пожежника).

Також необхідно передбачати спеціальний одяг для виконання робіт у зимову

пору року.

Кількість спеціального одягу і спорядження визначається залежно від кількості

персоналу підрозділів, а також членів добровільних пожежно-рятувальних підрозділів і

протипожежних об'єднань громадян, які долучаються до виконання робіт.

У разі наявності в районі обслуговування об'єктів, на яких є вибухові, хімічні і

радіоактивні речовини, за рішенням органів місцевого самоврядування можливе

придбання для підрозділу відповідного спеціального захисного одягу у кількості, що

дорівнює складу чергового караулу.

Щоденне обслуговування і перевірку пожежних рукавів, апаратів захисту органів

дихання та зору (за наявності), іншого обладнання та оснащення під час їх експлуатації

може проводити безпосередньо у підрозділі його персонал відповідно до вимог та

рекомендацій підприємства-виробника.

Крім того, персонал підрозділу за наявності необхідного обладнання також може

проводити випробування пожежно-технічного та аварійно-рятувального оснащення

відповідно до вимог і рекомендацій підприємства-виробника.

У разі необхідності проведення ремонту пожежних рукавів і апаратів захисту

органів дихання та зору чи інших технічних засобів, а також заправлення апаратів

стисненим повітрям місцевий пожежно-рятувальний підрозділ може звернутися у

встановленому порядку до найближчого підрозділу Оперативно-рятувальної служби

цивільного захисту, який має обладнання та дозволи на проведення відповідних робіт.

У питаннях роботи з пожежно-технічним та аварійно-рятувальним обладнанням

рекомендовано користуватися документами, передбаченими для підрозділів

Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту. Це забезпечить тривалу

експлуатацію та належне зберігання обладнання.

72

5.2 Чергова (диспетчерська) служба

Рекомендуємо керівникам об'єднаних територіальних громад з метою

забезпечення оперативного реагування на звернення членів територіальної громади,

взаємодії з підприємствами і установами незалежно від їх форм власності, розташованих

на території громади та комунальними підприємствами підпорядкованими раді громади

у попередженні і ліквідації аварійних та надзвичайних ситуацій, створювати на базі

Центрів безпеки чергові (диспетчерські) служби.

Основні напрямки роботи чергової (диспетчерської) служби:

− прийом, узагальнення та обробка інформації про життєдіяльність ОТГ (у тому числі

інформації про виникнення та ліквідацію пожеж та інших надзвичайних ситуацій);

− доведення отриманої інформації до Голови ОТГ та безпосереднього керівника служби;

− направлення техніки та підрозділів МПК для виконання завдань;

− підтримка зв'язку з підрозділом (однією або кількома МПК) на місці виконання завдання

і отримання інформації з цього місця;

− оповіщення та збір відповідальних осіб громади для вирішення термінових завдань за

рішенням Голови ОТГ;

− інформування та оповіщення населення ОТГ за рішенням Голови ОТГ;

− моніторинг стану виконання заходів в ОТГ та інформування відповідних посадових осіб

і населення громади.

− комунікація з дільничним офіцером поліції, бригадою екстреної медичної допомоги (в

окремих випадках - з медичними закладами);

− взаємодія з іншими оперативно-черговими (диспетчерськими) службами (101,102,103,

104).

За рішенням органу місцевого самоврядування чергова (диспетчерська) служба

громади може виконувати більш широкі функції в сфері життєдіяльності громаді.

Прикладом такої служби можна навести чергову (диспетчерську) службу Вінницької

міської громади "Цілодобова варта" (сайт http://1560.vmr.gov.ua)

5.2.1 Диспетчерська служба розміщується в

окремому приміщенні Центру безпеки.

Приміщення диспетчерської як правило розташовується

праворуч від гаража щодо виїзду. В стіні, суміжній з гаражем,

вбудовується вікно розміром не менше

1 х 1 м для видачі путівок на виїзд.

У диспетчерській слід передбачати наявність як

штучного, так i природного освітлення. Освітленість на

робочому місці диспетчера має бути не менше 40 лк для люмінесцентних ламп i не менше

100 лк для ламп розжарювання. Допускається створення комбінованого освітлення, при

цьому норма освітлення від світильників загального освітлення становить не менше 10

відсотків від норми комбінованого освітлення.

У приміщеннях слід передбачити й аварійне освітлення. Воно має забезпечувати

освітленість не менше 5 відсотків від загальної норми освітлення.

73

Розміщувати апаратуру слід таким чином, щоб виключити можливість ураження

обслуговуючого персоналу електричним струмом шляхом одночасного доторкання до

корпусу обладнання i труб водопровідної мережі чи радіаторів опалення. Для захисту

обслуговуючого персоналу від ураження струмом у разі пробивання ізоляції силової

апаратури на корпус необхідно виконати захисне заземлення

або занулення.

У приміщеннях диспетчерської у легкодоступних місцях

необхідно розміщувати вуглекислотні вогнегасники у кількості,

визначеній за розмірами приміщень.

На видному місці в приміщеннях мають бути вивішені

інструкції з безпеки праці та пожежної безпеки.

5.2.2 Орієнтовний перелік обладнання для чергової служби:

1. Стаціонарна радіостанція з діапазоном 136-174 (403-430) МГц (стандарту DMR,

Тетра)

2. Автомобільна радіостанція з діапазоном 136-174 (403-430) МГц (стандарту DMR,

Тетра)

3. Портативна радіостанція з діапазоном 136-174 (403-430) МГц (стандарту DMR,

Тетра)

4. Програмно-апаратний комплекс (обладнання для сповіщення керівництва ОТГ,

управління системою інформування та сповіщення населення ОТГ, реєстрації

переговорів чергового персоналу, а також елементи системи оперативно-

диспетчерського управління)

5. Багатофункціональний пристрій

6. Система гучномовного оповіщення персоналу Центру безпеки (підсилювач

звукових частот, мікрофон, гучномовці)

7. Телефонний апарат стаціонарний

8. Факсимільній апарат

9. Мобільний телефонний апарат

10. Інформаційне табло

11. Бензогенератор

12. Прилади хімічної розвідки

13. Прилади радіаційної розвідки та дозиметричного контролю

74

Вимоги до обладнання


виміру Кількість

Стаціонарна радіостанція діапазону 136-174 (403-430) МГц Автомобільна радіостанція професійного призначення (з модельного ряду Motorola, Vertex, Yaesu, Icom, Kenwood або еквівалент) Діапазон частот: 136-174 (403-430) МГц;Крок частотної сітки: 12,5 кГц, 25 кГц, 50 кГц;Кількість каналів: не менше 32; Потужність: не менше 50 Вт., стандарту DMR, TETRA

одиниць 1

Автомобільна радіостанція 136-174 (403-430) МГц Автомобільна радіостанція професійного призначення (з модельного ряду Motorola, Vertex, Yaesu, Icom, Kenwood або еквівалент) Діапазон частот: 136-174 (403-430) МГц;Крок частотної сітки: 12,5 кГц, 25 кГц, 50 кГц; Кількість каналів: не менше 32;Потужність: не менше 25 Вт., стандарту DMR, TETRA

одиниць 1

Радіостанція переносна професійного призначення (з модельного ряду Motorola, Vertex, Yaesu, Icom, Kenwood або еквівалент) Діапазон частот: 136-174 (403-430) МГц; Крок частотної сітки: 12,5 кГц, 25 кГц, 50 кГц; Кількість каналів: не менше 32; Потужність: не менше 5 Вт; Ємність акумулятора: не менше 2300 мА*ч; Протокол захисту: IP55; стандарту DMR, TETRA

комплект 1

Персональний комп’ютер Процесор: двохядерний або кращий процесор частотою 1,5 ГГц або більше. Вбудоване відео. Оперативна пам’ять: не менш 4Гб DDR3 або краще. Жорсткий диск: інтерфейс SATA та об’єм не менше 500 Гб (7200 об/хв). Інтерфейси: LAN RJ-45, не менше трьох USB 2.0, не менше двох USB 3.0, вхід мікрофону, вихід на навушники, кардрідер, HDMI; наявність оптичного приводу; дисплей: не менше 22”; наявність динаміків; наявність Web камери. Комплект: моноблок, клавіатура, миша, документація, кабелі живлення.

комплект 1

75


виміру Кількість

Багатофункціональний пристрій. Технологія друку: лазерний друк. максимальна роздільна здатність друку: не менше 600*1200 dpi., кількість кольорів: 1 (чорний). Операційні системи, що підтримуються: Windows, Linux. Функції: друк, копіювання, сканування.

комплект 1

Інформаційне табло (на базі телевізора): діагональ не менше 40”, порт HDMI — 2 шт.

комплект 1

Бензогенератор: номінальна напруга — 220В, номінальна потужність — 3.5 кВт.

комплект 1

Дозиметр-радіометр МКС-05 Призначення: вимірювання потужності амбієнтного еквівалента дози (ПАЕД) гамма- та рентгенівського випромінень вимірювання амбієнтного еквівалента дози (АЕД) гамма- та рентгенівського випромінень вимірювання поверхневої густини потоку частинок бета-випромінення вимірювання часу накопичення амбієнтного еквівалента дози вимірювання реального часу (годинник), будильник

штука 1

Дозиметр-радіометр універсальний МКС-У Призначення: вимірювання потужності амбієнтного еквівалента дози (ПАЕД) гамма- та рентгенівського випромінень вимірювання амбієнтного еквівалента дози (АЕД) гамма- та рентгенівського випромінень вимірювання поверхневої густини потоку частинок бета-випромінення вимірювання часу накопичення амбієнтного еквівалента дози гамма- та рентгенівського випромінень

штука 1

76

Переносний багатокомпонентний газоаналізатор ДОЗОР-С-М Призначення: а) проведення контролю гранично-допустимих концентрацій у повітрі робочої зони шкідливих речовин (окис вуглецю СО, NH3 аміак, оксид азоту NO, діоксид азоту NO2, хлор Cl2, сірководень H2S, O2 кисень, діоксид вуглецю CO2, діоксид сірки SO2); б) проведення контролю до вибухонебезпечних концентрацій горючих газів і парів у повітрі (водень, вуглеводневі гази, пари спиртів, нафтопродуктів, розчинників та ін).

штука 1

77

5.3 ПОЛІЦЕЙСЬКА СТАНЦІЯ

Поліцейська станція - службове приміщення, що надається дільничному офіцеру

поліції для виконання покладених на нього завдань із забезпечення правопорядку в

межах поліцейської дільниці.

Згідно частині 5 статті 105 Закону України "Про Національну поліцію" виконавчі

комітети сільських, селищних і міських рад надають безоплатно органам і підрозділам

поліції службові приміщення, обладнані меблями і засобами зв'язку, транспорт та інші

матеріально-технічні засоби.


Перелік приміщень поліцейської станції регламентується Наказом Міністерства

внутрішніх справ України від 28.07.2017 № 650

Для поліцейської станції Центрів безпеки рекомендується передбачати наступні

приміщення:

- кабінет дільничного поліцейського офіцера та його

помічників

- кімната для роботи та відпочинку працівників групи

реагування патрульної поліції;

- кімната для представників громадськості та роботи з

населенням

Приміщення поліцейської станції забезпечується:

- необхідною оргтехнікою та витратними матеріалами до неї, можливістю

формувати та користуватися базами даних, що входять до ЄІС МВС, та мережею

Інтернет, металевою шафою (сейфом) для зберігання службової

документації, стаціонарними засобами зв'язку та спеціальними

засобами індивідуального захисту;

- меблями (столи, стільці, шафи для одягу та паперів) та

інвентарем (інформаційні стенди, сейфи, вогнегасники,

індивідуальні аптечки);

5.3.2 Примірний перелік майна та технічних засобів

Найменування Одиниця виміру Кількість

Стіл однотумбовий од 4

Стілець напівм'який од 10

Шафа для зберігання документів

од 3

78

Найменування Одиниця виміру Кількість

Шафа для зберігання одягу од 3

Складна кушетка од 2

Сейф од 1

Кондиціонер од 1

Багатофункціональний пристрій од 1

Персональний комп’ютер од 1

Телефонний апарат од 1

Для виконання покладених завдань дільничний офіцер поліції забезпечуються

автомобільним транспортом.

Поліцейська станція в складі Центру безпеки обладнується окремим входом з

табличкою із підсвічуванням з написом «Поліцейська станція» та із зазначеними на ній

телефонами дільничного офіцера поліції та чергового територіального (відокремленого)

підрозділу поліції;

79

5.3.3 Порядок передачі майна у користування територіальному підрозділу

Національної поліції

У цьому посібнику рекомендовані варіанти проекту Центру безпеки

передбачають наявність приміщення з кількох кімнат і з окремим входом,

призначеного для розміщення поліцейської станції.

Умови передачі майна.

Перш за все слід звернутися до Закону України від 02.07.2015 № 580-VIII «Про

Національну поліцію» (далі — Закон № 580).

Зокрема, згідно зі статтею 105 цього Закону, фінансування і матеріально-

технічне забезпечення поліції здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету

України, а також інших джерел, не заборонених законом.

При цьому, як зазначено в частині 5 статті 105 Закону № 580, виконавчі

комітети сільських, селищних і міських рад надають безоплатно органам і

підрозділам поліції службові приміщення, обладнані меблями і засобами зв'язку,

транспорт та інші матеріально-технічні засоби. Тобто ця норма передбачає можливість безоплатної передачі умебльованої

частини будівлі Центру безпеки для розташування підрозділу поліції. Порядок

передачі, використання та повернення цього майна мають бути закріплені у договорі

між ОМС ОТГ та територіальним підрозділом Національної поліції. Оскільки оренда передбачає платне користування (навіть коли йдеться про 1

грн./рік), цю форму правовідносин ми у цьому випадку застосовувати не можемо,

адже йдеться про безоплатну передачу.

Тому ми будемо говорити про безоплатну передачу майна у позичку.

Майно, яке можна передати.

Правові засади позички визначені главами 58, 60 Цивільного кодексу України

(далі — ЦКУ).

За договором позички, згідно з частиною 1 статті 827 ЦКУ, одна сторона

(позичкодавець) безоплатно передає або зобов'язується передати другій стороні

(користувачеві) річ для користування протягом встановленого строку.

Важливо!У частині 3 статті 827 ЦКУ передбачено, що до договору позички

застосовуються положення глави 58 ЦКУ. Тому під час підготовки та

оформлення правочину треба буде враховувати низку приписів законодавства у

комплексі.

Згідно зі статтею 179 ЦКУ річчю є предмет матеріального світу, щодо якого

можуть виникати цивільні права та обов'язки. Відповідно до частини 1 статті 181

ЦКУ, до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки,

а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим

без їх знецінення та зміни їх призначення. А згідно зі статтею 190 ЦКУ майном як

особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права

та обов'язки. Частина 1 статті 760 ЦКУ передбачає, що предметом договору найму може

бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний

вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ). Тож, як бачимо, об'єктом позички може бути як нерухоме майно, так і речі,

наділені індивідуальними ознаками (індивідуально визначене майно). А отже,

передати разом із приміщенням, меблями і (можливо) транспортом, скажімо, кілька

80

каністр бензину у безоплатне користування (позичку) підрозділу поліції ми не

можемо.

Форма та зміст договору позички.

Згідно з частиною 2 статті 828 ЦКУ, договір позички між юридичними особами

укладається у письмовій формі.

Якщо нерухоме майно передане у позичку на строк більш ніж на 3 роки, договір

підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації (частина 2 статті 793,

стаття 794, частина 3 статті 828 ЦКУ). У цілому слід зазначити, що відносини позички комунального майна не є

настільки чітко регламентованими, як, скажімо, відносини оренди. Тому найбільш

істотні речі сторонам потрібно погодити та визначити саме у договорі. Наприклад,

згідно з частиною 2 статтею 827 ЦКУ, користування річчю вважається безоплатним,

якщо сторони прямо домовилися про це або якщо це випливає із суті відносин між

ними. Тому хоча за законом тут є право на безоплатну передачу, про це слід вказати

у договорі.

Важливо! Частина 5 статті 105 Закону № 580 передбачає лише надання в

користування обладнаних меблями і засобами зв'язку приміщень, транспортних

засобів, а також інших матеріально-технічних засобів, але аж ніяк не покриття

витрат на їх утримання, оплату комунальних послуг, придбання паливно-

мастильних матеріалів для транспорту тощо.

Отже, покривати витрати, які виникають у територіального підрозділу поліції у

зв'язку з використанням приміщення та інших речей, за рахунок коштів,

передбачених на їх утримання, ОМС ОТГ категорично не мають права.

Річ у тім, що сільські, селищні, міські та інші ради утримуються за рахунок

коштів відповідних місцевих бюджетів, тоді як фінансування і матеріально-технічне

забезпечення поліції здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

При цьому, відповідно до пункту 2 статті 85 Бюджетного кодексу України (далі

— БКУ) ОМС забороняється планувати та здійснювати видатки, не віднесені до

місцевих бюджетів БКУ, а також здійснювати впродовж бюджетного періоду видатки

на утримання бюджетних установ одночасно з різних бюджетів, крім випадків, коли

такі видатки здійснюються за рішенням відповідної місцевої ради за рахунок

вільного залишку бюджетних коштів або перевиконання дохідної частини загального

фонду місцевого бюджету за умови відсутності заборгованості такого бюджету за

захищеними статтями видатків протягом року на будь-яку дату. І це не єдиний аргумент на користь заборони таких видатків.

Зокрема, відповідно до пункту 20 Порядку складання, розгляду, затвердження

та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого

постановою КМУ від 28.02.2002 № 228, під час визначення обсягів видатків бюджету

та/або надання кредитів з бюджету розпорядників нижчого рівня головні

розпорядники повинні враховувати об'єктивну потребу в коштах кожної

установи, виходячи з її основних виробничих показників і контингентів, які

встановлюються для установ (кількість класів, учнів у школах, ліжок у лікарнях,

дітей у дошкільних закладах тощо), обсягу виконуваної роботи, штатної чисельності,

необхідності погашення дебіторської і кредиторської заборгованості та реалізації

окремих програм і намічених заходів щодо скорочення витрат у плановому періоді.

Тобто ОМС ОТГ мають право планувати і здійснювати видатки лише на своє

утримання або утримання створених ними юридичних осіб, враховуючи

об'єктивну потребу в коштах. Тож ми радимо ОМС ОТГ обумовити ці питання у договорі позички та/або

укласти з територіальним підрозділом Національної поліції договір про

81

відшкодування витрат балансоутримувача на утримання майна та надання

комунальних послуг (далі — Договір про відшкодування витрат). Для укладання такого договору цілком можливо використати форму

Примірного договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання

орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю,

затвердженого наказом Фонду держмайна від 23.08.2000 № 1774. Як і у випадку з орендою, ОМС ОТГ слід буде провести розрахунок витрат на

утримання нерухомого майна, переданого в безоплатне користування.

Такий розрахунок, як правило, проводиться виходячи з наявності, кількості,

потужності, часу роботи електроприладів, систем тепло- і водопостачання,

каналізації за спеціальними рахунками, а в неподільній частині - пропорційно до

розміру займаної загальної площі.

Договір про відшкодування витрат може передбачати й інші критерії розподілу

і оплати спожитих послуг, які обираються за взаємною згодою сторін, а саме:

пропорційно кількості користувачів, за кількістю джерел електрообладнання тощо.

У разі відсутності лічильників для обліку спожитих послуг або з інших

поважних причин застосовується критерій відшкодування пропорційно до займаної

площі.

Що ж до витрат, пов'язаних із використанням засобів зв'язку, слід зазначити

таке: якщо територіальному підрозділу Національної поліції буде виділено окремий

телефонний номер, то всі витрати за ним, включно з абонентською платою та ПДВ,

повинен оплачувати такий підрозділ.

Позичкодавець.

Згідно з абзацом 2 частини 1 статті 829 ЦКУ, особа, яка здійснює

управління майном, може бути позичкодавцем за згодою власника.

Відповідно до Закону України від 21.05.1997 № 280/97-ВР «Про місцеве

самоврядування в Україні» (далі — Закон № 280) питання щодо передачі майна

територіальної громади в користування не належить до виключної компетенції ради

ОТГ.

Однак згідно з пунктом 31 частини 1 статті 26 Закону № 280 рада має прийняти

рішення про передачу іншим органам окремих повноважень щодо управління

майном, яке належить до комунальної власності відповідної територіальної громади,

визначення меж цих повноважень та умов їх здійснення.

Якщо такі повноваження передані якомусь виконавчому органу ради —

юридичній особі, то позичкодавцем може виступати цей виконавчий орган.

Якщо повноваження нікому не делеговані, то рішення про безоплатну передачу

та умови такої передачі має погодити рада ОТГ, і вона ж може виступити

позичкодавцем. Можна погодити умови договору шляхом погодження проекту

договору, який тоді має бути додатком до рішення виконкому.

У цьому розділі ми наведемо зразок договору, у якому будуть 3 учасники:

позичкодавець (виконком — юридична особа), користувач (територіальний підрозділ

поліції) та балансоутримувач (комунальне підприємство). Такий варіант договору

потрібний, коли особа балансоутримувача та органу управління майном не

збігається. Наприклад, коли Місцева пожежна команда створена у формі

комунального підприємства, і це підприємство є балансоутримувачем будівлі, а

майном управляє виконавчий комітет.

У нашому прикладі рада ОТГ свого часу прийняла рішення про передачу

виконавчому комітету повноважень з управління майном ОТГ, а отже, для описаного

випадку погодження можливості укладення договору позички та його умов на

пленарному засіданні ради не потрібне. Але можливість укладення відповідного

правочину все одно треба погодити з органом управління. Отже, укладення договору

почнеться з рішення виконкому.

82

Чому у випадках, коли не збігається особа органу управління та

балансоутримувача майна, у договорі будуть 3 учасники? І до чого тут

балансоутримувач?

Згідно з Конституцією України та ЦКУ, територіальна громада може бути

учасником цивільних правовідносин. Однак згідно зі статтею 172 ЦКУ, територіальні

громади набувають і здійснюють цивільні права та обов'язки через органи місцевого

самоврядування у межах їхньої компетенції, встановленої законом. Отже,

розпоряджатися майном може виключно компетентний орган управління,

призначений радою. Але майно перебуває у користуванні не у ради чи органу

управління — воно передане у господарське відання комунальному підприємству, а

відповідно, знаходиться на балансі цього підприємства, а не ради чи іншого ОМС.

Тоді для балансоутримувача внаслідок укладення договору позички частини

приміщення з третьою особою також виникатимуть правові наслідки, і взаємодію

всіх трьох осіб треба належним чином врегулювати.

Увага! Договір може бути двостороннім у випадку, коли особа

балансоутримувача та органу управління майном ОМС збігатимуться.

Наприклад, місцева пожежна команда буде створена як структурний підрозділ

юридичної особи — органу місцевого самоврядування. Скажімо, це буде

Виконавчий комітет Андріївської сільської ради, і структурним підрозділом

одного з відділів виконкому буде місцева пожежна охорона. Рада ОТГ передасть

на баланс виконкому певне майно, включно з будівлею Центру безпеки з усім

облаштуванням на праві оперативного управління, і наділить виконком

повноваженнями щодо передачі цих об'єктів у користування. Як бачимо, у

наведеному прикладі особа балансоутримувача та органу управління

збігатиметься, тобто у нас будуть 2 учасники правочину. Більше того, оскільки

рішенням ради буде передбачене право на передачу майна у користування (і

визначені умови такої передачі), виконком матиме право самостійно, без

погодження з радою прийняти рішення про укладення договору позички. Однак

наголосимо, що перелічене вище можливо лише у випадку, коли всі

повноваження щодо права на управління майном та умови, на яких майно

передається у користування, заздалегідь визначені радою. Якщо цього не

зроблено, або рішення ради не охоплювало випадки безоплатної передачі майна,

або є інші прогалини, — можливість вчинення та зміст цього правочину

необхідно погодити з радою ОТГ до моменту його укладання.

Послідовність та строки.

Зрозуміло, що для початку будь-яких правовідносин один із потенційних

учасників правочину має звернутися до іншого з відповідною пропозицією.

Тому або територіальний підрозділ Національної поліції звертається до ради

ОТГ із проханням розглянути можливість розміщення дільниці на території Центру

безпеки ОТГ та безоплатного забезпечення підрозділу необхідним майном, або

навпаки, рада ОТГ запрошує підрозділ розглянути можливість розміщення.

Коли наміри зафіксовані, сторони попередньо погоджують усі умови договору

позички: строки, обсяг та характеристики майна, що передається, можливість

здійснення капітального ремонту, порядок повернення майна, компенсація чи оплата

видатків на утримання тощо.

Усі домовленості викладаються у проекті договору, який складає

позичкодавець (ОМС).

У разі необхідності проект договору погоджується з органом управління та

приймається рішення про можливість його укладення.

Ну і, власне, залишилося підписання самого договору та акту приймання-

передачі майна. Зразок такого договору наводимо нижче. У нашому прикладі

83

балансоутримувач майна — комунальне підприємство, орган управління, якому рада

ОТГ делегувала відповідні повноваження — виконавчий комітет, створений як

юридична особа, і є рішення ради ОТГ, яким свого часу виконкому делеговано

повноваження щодо вирішення питань з передачі майна ОТГ у користування третіх

осіб, у тому числі — у випадках, визначених законом — безоплатно. Строки для оформлення договору та передачі майна у користування після

оформлення договору законодавством не врегульовані. Однак радимо їх усе ж

встановити.

84




04 червня 2018 року № 52

Про погодження передачі

у безоплатне строкове користування

майна комунальної власності

Андріївської сільської об'єднаної

територіальної громади та

погодження проекту договору позички

Відповідно до приписів глав 58, 60 Цивільного кодексу України, пункту 31 частини

першої статті 26, статті 29, частини п'ятої статті 60 Закону України «Про місцеве

самоврядування в Україні», частини п'ятої статті 105 Закону України «Про Національну

поліцію», керуючись рішенням Андріївської сільської ради від 16.01.2018 № 27 «Про передачу

Виконавчому комітету Андріївської сільської ради повноважень щодо управління майном, яке

належить до комунальної власності Андріївської сільської об'єднаної територіальної громади,

визначення меж цих повноважень та умов їх здійснення», Виконавчий комітет Андріївської

сільської ради

вирішив:

1. Передати Головному управлінню Національної поліції в N-ській області в строкове

безоплатне користування (позичку) нежитлові приміщення комунальної власності Андріївської

сільської об'єднаної територіальної громади для розміщення ______________

_____________________________________________________________37 згідно з додатком 1.

2. Погодити проект договору позички нерухомого майна, що належить Андріївській

сільській об'єднаній територіальній громаді на праві власності, згідно з додатком 2.

3. Андріївському сільському голові протягом 30 днів з моменту підписання цього рішення

забезпечити укладення та підписати від імені органу управління майном Андріївської сільської

об'єднаної територіальної громади в установленому законом порядку договір позички

нерухомого майна згідно з пунктами 1-2 цього рішення.

4. Директору КП «Центр безпеки» підписати договір позички у визначені цим рішенням

строки від імені балансоутримувача.

5. КП «Центр безпеки» як балансоутримувачу майна забезпечити передачу та відповідне

відображення у бухгалтерському обліку нерухомого майна, що передається у користування, у

встановлені законом та договором позички нерухомого майна строки. 6. Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійну комісію Андріївської

сільської ради з питань власності.


36 Тут і далі всі власні назви та імена вигадані та використані виключно для наочності

наведених зразків та проектів документів.

37 Вказати цільове призначення використання приміщення.

http://consultant.parus.ua/?doc=08ARXA367B&abz=DJ9MO

http://consultant.parus.ua/?doc=08ARXA367B&abz=DJ9MO

85

Додаток 1

до рішення Виконавчого комітету

Андріївської сільської ради

від 04.06.2018 № 52

Нежитлові приміщення

комунальної власності Андріївської сільської об'єднаної територіальної громади,

які передаються в безоплатне строкове користування

Повна назва

користувача, його

форма власності

та форма


Адреса та

характеристика

об'єкта

нерухомості

Призначення,


об'єкта позички та

орендована площа,

кв. м

Ставк

а

плати

Ставка

плати

без ПДВ

у грн. за

1 кв. м

Місячн

а плата

без

ПДВ у

грн.

Строк, на який

укладається

договір

позички

№

з

/

п

1 2 3 4 5 6 7

ПОЗИЧКОДАВЕЦЬ — ВИКОНАВЧИЙ КОМІТЕТ АНДРІЇВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ

БАЛАНСОУТРИМУВАЧ — КОМУНАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО АНДРІЇВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ

«ЦЕНТР БЕЗПЕКИ» (КП «ЦЕНТР БЕЗПЕКИ»)

ГОЛОВНЕ

УПРАВЛІННЯ

НАЦІОНАЛЬНО

Ї ПОЛІЦІЇ У N-

СЬКІЙ

ОБЛАСТІ

Форма власності

— державна

Форма

фінансування —

бюджетна

МАЙДАН

НЕЗАЛЕЖНОСТІ,

БУД. 3

СЕЛО АНДРІЇВКА

N-СЬКОГО

РАЙОНУ N-СЬКОЇ

ОБЛАСТІ

НБк - 2-поверховий

Площа, кв. м -

869,90

БЮДЖЕТНА

УСТАНОВА

(АДМІНІСТРАТИВ

НЕ ПРИМІЩЕННЯ)

1 поверх (кімнати А

та Б згідно із

доданими

графічними

матеріалами)

Площа, кв. м — 14,7

1 грн.

на рік

1 грн.

на рік

1 грн.

на рік

2 роки 364 дні

Секретар виконавчого комітету

Андріївської сільської ради (підпис) Матрьошка О.М.

86

Додаток 2

до рішення Виконавчого комітету

Андріївської сільської ради

від 04.06.2018 № 52

ПРОЕКТ

ДОГОВІР

про передачу майна Андріївської сільської об'єднаної територіальної громади

в строкове безоплатне користування (позичку)

Село Андріївка «___» ____________ 20___ року

Виконавчий комітет Андріївської сільської ради, код в ЄДРПОУ 11111111, (повне найменування відповідного ПОЗИЧКОДАВЦЯ)

далі іменований — ПОЗИЧКОДАВЕЦЬ,

в особі Андріївської сільського голови Андрійченка Андрія Антоновича, (посада, прізвище, ім'я, по батькові)

який діє на підставі Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», рішення

Андріївської сільської ради від 16.01.2018 № 27 «Про передачу Виконавчому комітету

Андріївської сільської ради повноважень щодо управління майном, яке належить до


визначення меж цих повноважень та умов їх здійснення», рішення Виконавчого комітету

Андріївської сільської ради від 04.06.2018 № 52 «Про погодження передачі у безоплатне

строкове користування майна комунальної власності Андріївської сільської об'єднаної

територіальної громади та погодження проекту договору позички», з однієї сторони, (назви документів, що визначають повноваження особи)

та _____________________________________________________________________________, (повне найменування КОРИСТУВАЧА)

далі іменований — КОРИСТУВАЧ,

в особі ________________________________________________________________________,

(посада, прізвище, ім'я, по батькові)

який діє на підставі _________________________________________, з другої сторони,

(назва документа, що визначає статус)

а також КОМУНАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО АНДРІЇВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ «ЦЕНТР

БЕЗПЕКИ», код ЄДРПОУ 22222222,

(повне найменування відповідного БАЛАНСОУТРИМУВАЧА)

далі — БАЛАНСОУТРИМУВАЧ,

в особі директора Короля Карла Орестовича, (посада, прізвище, ім'я, по батькові)

який діє на підставі ____________________Статуту_________________________________, (назва документа, що визначає статус)

що далі іменуються разом — СТОРОНИ, уклали цей Договір про наведене нижче:

87

1. ПРЕДМЕТ ДОГОВОРУ

1.1. ПОЗИЧКОДАВЕЦЬ передає, а КОРИСТУВАЧ приймає в строкове безоплатне користування

на умовах, визначених цим Договором, нежитлові приміщення А і В першого поверху будівлі

Комунального підприємства Андріївської сільської об'єднаної територіальної громади «Центр

безпеки», далі іменовані — ОБ'ЄКТ, які знаходяться за адресою: N-ська область, N-ський

район, с. Андріївка, майдан Незалежності, буд. 2, для

_______________________________________________________________________________

__________________________________________________________________________.

(цільове призначення об'єкта)

2. ОБ'ЄКТ ПОЗИЧКИ

2.1. ОБ'ЄКТОМ позички є нежитлові приміщення будівлі Комунального підприємства

Андріївської сільської об'єднаної територіальної громади «Центр безпеки» загальною

площею 245,7 кв. м, які мають окремий вхід та розташовані на 1 (першому) поверсі будівлі,

згідно з викопіюванням з поповерхового плану, що становить невід'ємну частину цього

Договору. 2.2. Вартість ОБ'ЄКТА згідно із затвердженим актом оцінки майна станом на «01» червня 2018

року становить: 1 кв. м — ____________ грн. ____ коп.,

всього —______________________________________________________ грн. ____ коп. (сума цифрами та прописом)

2.3. Стан ОБ'ЄКТА на дату передачі його КОРИСТУВАЧЕВІ: новий, не потребує поточного

або капітального чи поточного і капітального ремонту і визначається в акті приймання-

передачі за узгодженим висновком БАЛАНСОУТРИМУВАЧА і КОРИСТУВАЧА.

КОРИСТУВАЧ вступає у строкове безоплатне користування ОБ'ЄКТОМ у термін, указаний

у цьому Договорі, але не раніше дати підписання СТОРОНАМИ цього Договору (у разі

позички нерухомого майна на строк не менше ніж три роки — не раніше дати державної

реєстрації цього Договору) та акта приймання-передачі ОБ'ЄКТА.

Передача ОБ'ЄКТА в користування не тягне за собою виникнення в КОРИСТУВАЧА права

власності на цей ОБ'ЄКТ. Власником ОБ'ЄКТА залишається Андріївська сільська об'єднана

територіальна громада, а КОРИСТУВАЧ користується ним протягом строку позички.

3. ОПЛАТА ВИДАТКІВ НА УТРИМАННЯ, КОМПЕНСАЦІЇ

3.1. Оплату комунальних послуг, витрат на утримання прибудинкової території, вартості

послуг з ремонту і технічного обслуговування інженерного обладнання та

внутрішньобудинкових мереж, ремонту будівлі, у т. ч. покрівлі й фасаду, вивозу сміття

тощо, компенсацію витрат БАЛАНСОУТРИМУВАЧА за користування земельною

ділянкою сплачує КОРИСТУВАЧ самостійно на підставі укладених ним договорів із

постачальниками відповідних коштів на підставі показників відповідних облікових

приладів38.

4. ОБОВ'ЯЗКИ СТОРІН

4.1.ПОЗИЧКОДАВЕЦЬ зобов'язаний:

4.1.1. Протягом 30 календарних днів з моменту підписання цього Договору з додатками

передати за актом приймання-передачі ОБ'ЄКТ.

38 У описаній ситуації ми презюмуємо, що будівля Центру безпеки, у тому числі частина,

спроектована для Національної поліції, обладнана окремими лічильниками.

88

4.1.2. Не вчиняти дій, які б перешкоджали КОРИСТУВАЧУ користуватися ОБ'ЄКТОМ

на умовах цього Договору.

4.1.3. У випадку реорганізації КОРИСТУВАЧА до припинення чинності цього Договору

переукласти цей Договір на таких самих умовах з одним із правонаступників, якщо

останній згоден стати КОРИСТУВАЧЕМ.

4.1.4. У разі здійснення КОРИСТУВАЧЕМ погоджених з Позичкодавцем невід'ємних

поліпшень орендованого ОБ'ЄКТА здійснювати контроль за здійсненням таких

поліпшень.

4.1.5. Попередити Користувача про особливі властивості ОБ'ЄКТА, які йому відомі і які

можуть бути небезпечними для життя, здоров'я, майна Користувача або призвести

до пошкодження самого ОБ'ЄКТА.

4.2.КОРИСТУВАЧ зобов'язаний:

4.2.1. Прийняти за актом приймання-передачі ОБ'ЄКТ і прийняти його на свій баланс на

період дії договору позички.

4.2.2. У присутності ПОЗИЧКОДАВЦЯ перевірити стан ОБ'ЄКТА у момент його

приймання. У разі невиконання цього обов'язку буде вважатись, що ОБ'ЄКТ

переданий КОРИСТУВАЧУ в належному стані.

4.2.3. Використовувати ОБ'ЄКТ відповідно до його призначення та умов Договору.

4.2.4. Своєчасно і в повному обсязі сплачувати платежі, визначені цим Договором або

угодою СТОРІН.

4.2.5. Забезпечити належне збереження, експлуатацію та санітарне утримання ОБ'ЄКТА

позички, його обладнання, інвентаря і запобігати його пошкодженню і псуванню.

4.2.6. Протягом строку дії Договору і до моменту передачі ОБ'ЄКТА

БАЛАНСОУТРИМУВАЧУ за актом приймання-передачі за свій рахунок

проводити необхідний поточний ремонт ОБ'ЄКТА (фасаду будинку, внутрішніх

приміщень, місць спільного користування, системи опалення, водопостачання та

водовідведення). Ця умова Договору не розглядається як дозвіл на здійснення

поліпшень орендованого ОБ'ЄКТА і не тягне за собою зобов'язання

ПОЗИЧКОДАВЦЯ щодо компенсації вартості поліпшень.

4.2.7. Відповідно до вимог нормативно-правових актів з пожежної безпеки розробляти

комплексні заходи щодо забезпечення пожежної безпеки ОБ'ЄКТА. Забезпечувати

додержання протипожежних вимог, стандартів, норм, правил, а також виконання

вимог приписів і постанов органів державного пожежного нагляду. Утримувати у

справному стані засоби протипожежного захисту і зв'язку, пожежну техніку,

обладнання та інвентар, не допускати їх використання не за призначенням.

Проводити розслідування випадків пожеж та подавати БАЛАНСОУТРИМУВАЧУ

відповідні документи розслідування.

4.2.8. Забезпечувати безперешкодний доступ до ОБ'ЄКТА представників

ПОЗИЧКОДАВЦЯ, БАЛАНСОУТРИМУВАЧА, та надавати за першою вимогою

всю необхідну інформацію щодо ОБ'ЄКТА для перевірки дотримання

КОРИСТУВАЧЕМ умов цього Договору.

4.2.9. Самостійно сплачувати вартість фактично спожитих комунальних послуг

постачальникам таких послуг, які надаються за окремими договорами, укладеними

КОРИСТУВАЧЕМ з цими організаціями (водопостачання, каналізація, газ,

електрична та теплова енергія, вивіз сміття і т. п.), за тарифами, які у встановленому

законодавством порядку відшкодовують повну вартість їх надання.

4.2.10. У разі відсутності можливості укладання прямих договорів з підприємствами-

постачальниками послуг (водопостачання, газ, теплова енергія та ін.)

відшкодовувати витрати БАЛАНСОУТРИМУВАЧА за надані послуги у

89

відповідності до окремо укладених договорів на підставі даних обліку

(лічильників).

4.2.11. На вимогу ПОЗИЧКОДАВЦЯ або БАЛАНСОУТРИМУВАЧА проводити звіряння

взаєморозрахунків по комунальних та/або інших платежах, пов'язаних із

утриманням ОБ'ЄКТА, і оформляти відповідні акти звірки.

4.2.12. Не менш ніж за 2 місяці до припинення використання ОБ'ЄКТА письмово

повідомити ПОЗИЧКОДАВЦЮ та БАЛАНСОУТРИМУВАЧУ про це — у разі

дострокового припинення Договору за ініціативою Користувача.

4.2.13. Самостійно сплачувати на підставі договору з БАЛАНСОУТРИМУВАЧЕМ

пропорційну до орендованої площі частку витрат на утримання прибудинкової

території, на ремонт покрівлі, фасаду, вивіз сміття тощо, на послуги з технічного

обслуговування інженерного обладнання внутрішньобудинкових мереж, а також

компенсацію витрат БАЛАНСОУТРИМУВАЧА на користування земельною

ділянкою.

4.2.14. Протягом місяця після укладення цього Договору застрахувати ОБ'ЄКТ не менше

ніж на його вартість за висновком про вартість/актом оцінки на користь

БАЛАНСОУТРИМУВАЧА, який несе ризик випадкової загибелі чи пошкодження

ОБ'ЄКТА, у порядку, визначеному законодавством, і надати ОРЕНДОДАВЦЮ та

БАЛАНСОУТРИМУВАЧУ копії страхового полісу та/або договору і платіжного

доручення про сплату страхового внеску. Постійно поновлювати договір

страхування таким чином, щоб ОБ'ЄКТ був застрахований протягом усього строку

користування.

4.2.15. У разі прийняття рішення щодо припинення КОРИСТУВАЧА шляхом

реорганізації чи ліквідації письмово повідомити про це ПОЗИЧКОДАВЦЮ та

БАЛАНСОУТРИМУВАЧУ в 10-денний термін з дати прийняття відповідного

рішення.

4.2.16. У разі зміни рахунку, назви підприємства, телефону, місцезнаходження письмово

повідомляти про це ПОЗИЧКОДАВЦЮ у тижневий строк.

4.2.17. Забезпечити належне утримання інженерних комунікацій (водопроводу,

каналізації, електричних та опалювальних мереж), які знаходяться на ОБ'ЄКТІ. У

випадку аварій та проведення планових ремонтних робіт повідомляти про це

ПОЗИЧКОДАВЦЮ та БАЛАНСОУТРИМУВАЧУ.

4.2.18. Протягом 3-х днів з моменту припинення дії цього Договору передати майно за

актом приймання-передачі БАЛАНСОУТРИМУВАЧУ. Акт приймання-передачі

ОБ'ЄКТА підписують відповідні ПОЗИЧКОДАВЕЦЬ, КОРИСТУВАЧ та

БАЛАНСОУТРИМУВАЧ. У разі невиконання цього пункту Договору

ПОЗИЧКОДАВЕЦЬ та БАЛАНСОУТРИМУВАЧ вживають заходів для

примусового звільнення приміщення.

4.2.19. У випадку, коли Користувач зацікавлений у продовженні використання ОБ'ЄКТА

на умовах, визначених у Договорі, він письмово повідомляє про це

ПОЗИЧКОДАВЦЯ не менше ніж за 3 місяці до закінчення строку дії Договору.

4.2.20. У разі виникнення загрози або настання надзвичайних ситуацій, пов'язаних з

природною стихією — урагану, землетрусу, великого снігопаду, ожеледиці тощо

— надавати своїх працівників для ліквідації їх наслідків навколо/на/в ОБ'ЄКТІ.

4.2.21. За рахунок власних коштів здійснити нотаріальне посвідчення та державну

реєстрацію цього Договору (якщо це передбачено законодавством).

4.3.БАЛАНСОУТРИМУВАЧ зобов'язаний:

4.3.1. Забезпечувати додержання вимог нормативно-правових актів з пожежної безпеки,

санітарно-епідеміологічної безпеки у будівлі в цілому та на прилеглій території.

90

4.3.2. Здійснювати контроль за виконанням КОРИСТУВАЧЕМ умов цього Договору і у

разі виникнення заборгованості щодо комунальних та інших передбачених цим

Договором платежів вжити заходів для погашення заборгованості, в тому числі

проводити відповідну претензійно-позовну роботу.

5. ПРАВА СТОРІН

5.1.ПОЗИЧКОДАВЕЦЬ має право:

5.1.1. Проводити необхідний огляд та перевірку виконання КОРИСТУВАЧЕМ умов

цього Договору. У процесі перевірки виконання умов цього Договору позички може

бути здійснена фото- або відеофіксація стану та умов використання ОБ'ЄКТА.

5.1.2. Виступати з ініціативою щодо внесення змін до цього Договору або його розірвання

у разі погіршення стану орендованого майна внаслідок невиконання або

неналежного виконання КОРИСТУВАЧЕМ умов цього Договору.

5.1.3. Відмовитися від договору та вжити необхідних заходів для примусового виселення

КОРИСТУВАЧА при несплаті КОРИСТУВАЧЕМ комунальних та/або інших

передбачених цим Договором платежів протягом 3 місяців підряд з дня закінчення

терміну платежу.

5.1.4. Контролювати з залученням БАЛАНСОУТРИМУВАЧА виконання умов цього

Договору та використання ОБ'ЄКТА, переданого в користування за цим Договором,

і у разі необхідності спільно з БАЛАНСОУТРИМУВАЧЕМ вживати відповідних

заходів реагування.

5.2. БАЛАНСОУТРИМУВАЧ має право:

5.2.1. Проводити необхідний огляд та перевірку виконання КОРИСТУВАЧЕМ умов

цього Договору. В процесі перевірки виконання умов цього Договору може бути

здійснена фото- або відеофіксація стану та умов використання ОБ'ЄКТА.

5.2.2. Стягнути з КОРИСТУВАЧА заборгованість, шкоду, збитки, заподіяні ним

невиконанням своїх зобов'язань за цим Договором, у тому числі шляхом звернення

стягнення на його кошти та майно в порядку, визначеному законодавством України.

5.3. КОРИСТУВАЧ має право:

5.3.1. Виступати замовником на виготовлення проектно-кошторисної документації на

проведення ремонту.

5.3.2. Звернутися до ПОЗИЧКОДАВЦЯ з клопотанням про надання іншого приміщення

із відповідними характеристиками на тих самих умовах на період проведення

ремонту або у інших випадках, при настанні яких з незалежних від

КОРИСТУВАЧА причин ОБ'ЄКТ не може бути використаний за цільовим

призначенням протягом строку понад 3 (три) робочі дні.

5.3.3. За письмовою згодою ПОЗИЧКОДАВЦЯ проводити реконструкцію, розширення,

технічне облаштування ОБ'ЄКТА, що зумовлює підвищення його вартості.

6. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ СТОРІН

6.1. ПОЗИЧКОДАВЕЦЬ не несе відповідальності за збитки, нанесені КОРИСТУВАЧУ

внаслідок аварії інженерних комунікацій, які знаходяться на ОБ'ЄКТІ або за його

межами, якщо вину ПОЗИЧКОДАВЦЯ не встановлено.

6.2. КОРИСТУВАЧ відшкодовує БАЛАНСОУТРИМУВАЧУ збитки, спричинені

неналежним ремонтом або експлуатацією ОБ'ЄКТА.

6.3. При погіршенні стану або знищенні об'єкта позички з вини КОРИСТУВАЧА він

відшкодовує БАЛАНСОУТРИМУВАЧУ його вартість, встановлену цим Договором, або

(за вибором ПОЗИЧКОДАВЦЯ) вартість витрат, пов'язаних із відновленням стану

об'єкта до рівня, у якому його було передано КОРИСТУВАЧУ.

91

6.4. Відшкодування збитків, передбачених цим пунктом Договору, здійснюється лише за

умови, якщо вищезазначені ризики не застраховано або розмір страхового

відшкодування менше розміру завданих збитків.

6.5. У випадку, коли ОБ'ЄКТ застраховано на користь БАЛАНСОУТРИМУВАЧА, ризик

випадкової загибелі ОБ'ЄКТА несе БАЛАНСОУТРИМУВАЧ. У випадку несвоєчасного

повернення ОБ'ЄКТА ПОЗИЧКОДАВЦЮ ризик випадкової загибелі ОБ'ЄКТА несе

КОРИСТУВАЧ.

6.6. У разі дострокового звільнення КОРИСТУВАЧЕМ ОБ'ЄКТА без письмового

попередження ПОЗИЧКОДАВЦЯ та БАЛАНСОУТРИМУВАЧА, а також без складання

акту про приймання-передачу ОБ'ЄКТА в належному стані, КОРИСТУВАЧ несе повну

матеріальну відповідальність за нанесені у зв'язку з цим збитки в повному їх розмірі.

6.7. За майно, залишене КОРИСТУВАЧЕМ у приміщенні без нагляду та охорони,

ПОЗИЧКОДАВЕЦЬ та БАЛАНСОУТРИМУВАЧ відповідальності не несуть.

6.8. При невиконанні або порушенні однією зі Сторін умов цього Договору та з інших

підстав, передбачених законодавчими актами України, цей Договір може бути

розірваний достроково на вимогу однієї зі Сторін за рішенням суду, крім випадків

порушення користувачем умов цього Договору, при настанні яких ПОЗИЧКОДАВЕЦЬ

може в односторонньому порядку розірвати Договір без рішення суду, письмово

повідомивши про це КОРИСТУВАЧА за 5 (п'ять) робочих днів до його розірвання.

6.9. Спірні питання щодо укладення, виконання, внесення змін та/або розірвання цього

Договору розглядаються у порядку, встановленому законодавством України.

6.10. У разі наявності у будівлі або споруді кількох користувачів КОРИСТУВАЧ несе

солідарну відповідальність за належний технічний стан цієї будівлі або споруди, її

фасаду, інженерних комунікацій, санітарне утримання об'єкта позички та прибудинкової

території.

6.11. У разі відмови КОРИСТУВАЧА від підписання акту приймання-передачі протягом 20

днів з дати отримання акту від ПОЗИЧКОДАВЦЯ Договір припиняє свою дію.

7. ВІДНОВЛЕННЯ ОБ'ЄКТА ПОЗИЧКИ ТА УМОВИ ЙОГО ПОВЕРНЕННЯ

7.1. КОРИСТУВАЧ не має права без письмової згоди ПОЗИЧКОДАВЦЯ проводити

переобладнання, перепланування, ремонт ОБ'ЄКТА, вести будівельні роботи на

прибудинковій території.

7.2. Згода на виконання таких робіт надається листом ПОЗИЧКОДАВЦЯ, в якому

зазначається про надання згоди, погодження проекту (якщо його наявність передбачена

законодавством України) й кошторису витрат і термін виконання робіт.

7.3. Будівельні роботи на ОБ'ЄКТІ виконуються тільки на підставі проектно-кошторисної

документації, розробленої та затвердженої в установленому законодавством України

порядку, та при наявності дозвільних документів на виконання будівельних робіт,

отриманих в установленому порядку.

7.4. У разі закінчення/припинення дії цього Договору або при його розірванні КОРИСТУВАЧ

зобов'язаний за актом приймання-передачі повернути ОБ'ЄКТ БАЛАНСОУТРИМУВАЧУ

у стані, не гіршому, ніж той, у якому ОБ'ЄКТ перебував на момент передачі його в

користування, з урахуванням усіх здійснених КОРИСТУВАЧЕМ поліпшень, які

неможливо відокремити від ОБ'ЄКТА без заподіяння йому шкоди, з урахуванням зносу за

період строку дії Договору.

7.5. Вартість поліпшень ОБ'ЄКТА, проведених КОРИСТУВАЧЕМ без згоди

ПОЗИЧКОДАВЦЯ, які не можна відокремити без шкоди для ОБ'ЄКТА, компенсації не

підлягає.

92

7.6. КОРИСТУВАЧ вправі залишити за собою проведені ним поліпшення ОБ'ЄКТА,

здійснені за рахунок власних коштів, якщо вони можуть бути відокремлені від ОБ'ЄКТА

без заподіяння йому шкоди.

7.7. Поліпшення ОБ'ЄКТА, виконані КОРИСТУВАЧЕМ за власні кошти, які неможливо

відокремити від ОБ'ЄКТА без заподіяння йому шкоди, залишаються у комунальній

власності Андріївської сільської об'єднаної територіальної громади, за винятком випадків

продажу або іншого відчуження ОБ'ЄКТА КОРИСТУВАЧУ.

8. ОСОБЛИВІ УМОВИ

8.1. КОРИСТУВАЧ не має права передавати свої зобов'язання за цим Договором та

передавати ОБ'ЄКТ повністю або частково в користування іншій особі без попередньої

письмової згоди ПОЗИЧКОДАВЦЯ.

8.2. КОРИСТУВАЧ не має права укладати договори (контракти, угоди), у тому числі про

спільну діяльність, пов'язані з будь-яким використанням ОБ'ЄКТА іншою юридичною чи

фізичною особою без попереднього дозволу ПОЗИЧКОДАВЦЯ.

8.3. Порушення цієї умови Договору є підставою для дострокового розірвання цього

Договору в установленому порядку.

8.4. Рішення про передачу ОБ'ЄКТА (його частини) в субкористування надається

ПОЗИЧКОДАВЦЕМ в установленому порядку.

8.5. КОРИСТУВАЧ повинен використовувати ОБ'ЄКТ тільки за цільовим призначенням,

обумовленим Договором.

8.6. Порядок участі КОРИСТУВАЧА в утриманні, ремонті і технічному обслуговуванні

будівлі, у т. ч. в ремонті покрівлі, фасаду будинку, інженерного обладнання

внутрішньобудинкових систем і зовнішніх інженерних мереж, у вивозі сміття, у

благоустрої та санітарному утриманні прибудинкової території визначається окремим

договором, який укладається з БАЛАНСОУТРИМУВАЧЕМ або іншою експлуатуючою

організацією.

8.7. У разі виявлення факту використання ОБ'ЄКТА не за цільовим призначенням Договір

може бути розірвано в односторонньому порядку за ініціативою ПОЗИЧКОДАВЦЯ.

9. СТРОК ДІЇ ДОГОВОРУ

9.1. Цей Договір є укладеним з моменту підписання його СТОРОНАМИ і діє з "___"

____________ 20__ року до "___" ____________ 20__ року. У разі, якщо законом

передбачене нотаріальне посвідчення і державна реєстрація, цей Договір є укладеним з

моменту державної реєстрації.

9.2.Усі зміни та доповнення до цього Договору оформляються в письмовій формі і вступають

в силу з моменту підписання їх Сторонами.

9.3.Одностороння відмова від Договору не допускається, крім випадків, передбачених цим

Договором. Лист з відмовою від Договору направляється поштою з повідомленням про

вручення за місцезнаходженням КОРИСТУВАЧА, вказаним у Договорі. Договір є

розірваним з дати одержання КОРИСТУВАЧЕМ повідомлення ПОЗИЧКОДАВЦЯ про

відмову від Договору або з дати повернення ПОЗИЧКОДАВЦЮ відмови від Договору з

відміткою відділення зв'язку про відсутність КОРИСТУВАЧА за вказаною адресою.

9.4. Договір припиняється у разі:

- ліквідації ПОЗИЧКОДАВЦЯ або КОРИСТУВАЧА;

- невиконання або систематичного (двічі протягом 12 місяців) неналежного виконання

істотних умов договору;

- закінчення строку, на який його було укладено;

- загибелі ОБ'ЄКТА;

93

- в інших випадках, передбачених законом.

9.5.Договір може бути розірвано за погодженням Сторін. Договір вважається розірваним з

дати повідомлення КОРИСТУВАЧА/ПОЗИЧКОДАВЦЯ про згоду розірвати Договір, але

не раніше дати повернення БАЛАНСОУТРИМУВАЧУ ОБ'ЄКТА.

9.6. Цей Договір складений українською мовою в трьох автентичних примірниках: по одному

примірнику для кожної зі Сторін.

10. ДОДАТКИ

10.1Додатки до цього Договору є його невід'ємною і складовою частиною.

10.2До цього Договору додаються:

- акт оцінки Об'єкта позички;

- акт приймання-передачі орендованого майна;

- викопіювання з поповерхового плану із графічним позначенням приміщень, що є

Об'єктом позички за цим Договором;

- витяг з Державного реєстру правочинів про державну реєстрацію Договору (у разі

позички нерухомого майна на строк, не менший ніж три роки).

11. МІСЦЕЗНАХОДЖЕННЯ ТА ПЛАТІЖНІ РЕКВІЗИТИ СТОРІН

ПОЗИЧКОДАВЕЦЬ КОРИСТУВАЧ БАЛАНСОУТРИМУВАЧ

_______________________

(назва і місцезнаходження)

Платіжні реквізити: ______

_______________________

Код ЄДРПОУ ___________

тел. ____________________

факс ___________________

______________________

(посада та П.І.Б.

керівника/уповноваженої

особи)

_______________________

(підпис, дата)

М. П.

_______________________



_______________________


тел.

____________________

факс ___________________

______________________



особи)

_______________________


М. П.

_______________________



_______________________


тел. ____________________

факс ___________________

______________________



особи)

_______________________


М. П.

Передача майна у користування має бути здійснена комісійно представниками

обох сторін та оформлена відповідним «Актом передачі майна в безоплатне

користування», в якому будуть зазначені технічні характеристики, повний перелік та

стан матеріальних цінностей, які передані в користування. Актів може бути 2 — на

нерухомість та на індивідуально визначене рухоме майно, що передається у

користування разом з приміщенням. У акті обов'язково потрібно зазначити, у якому

стані передається майно.

94

5.4 Пункт базування бригади екстреної медичної допомоги

Пункт базування бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги - місце

розташування бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги та спеціалізованого

санітарного транспорту, пристосоване та обладнане для її роботи у цілодобовому режимі

За своїм призначенням пункти поділяються на пункти постійного або тимчасового

базування.

Тип пункту базування, склад бригади, що буде розміщуватися в пункті базування

визначається регіональним Центром екстреної медичної допомоги та медицини катастроф

відповідно до нормативів Міністерства охорони здоров'я України.


Приміщення для розміщення бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги на

базі Центру безпеки визначені відповідно до Державних будівельних норм України

“Будинки і споруди. Заклади охорони здоров’я” ДБН В.2.2-10-2001 (додаток Н

(обов’язковий) Таблиця Н.1 - Площа приміщень станцій (підстанцій) швидкої медичної

допомоги).

У Центрі безпеки рекомендується передбачаються наступні приміщення:

№з/п Назва приміщення Площа (не менше), м2

1 Кімната комплектації та зберігання валіз виїзних бригад 4 на 1 робоче місце, плюс 0,32 на 1 бригаду, але не менше 8

2 Кімната відпочинку медичних працівників 4 на 1 кушетку, 2 на 1 крісло

3 Кімната виїзної лінійної бригади 12

4 Гардеробна для одягу 0,55 на 1 подвійну шафу з розподілом за статтю

5 Душова для персоналу

6 Приміщення для зберігання автомобілів

5.4.2 Примірний перелік майна та технічних засобів (згідно наказу МОЗ України від 05.02.2014 № 101 “Про затвердження Примірного

табеля (переліку) оснащення структурних підрозділів системи екстреної медичної

допомоги”)

№ з/п

Перелік оснащення Кількість Примітка

1 Зовнішня розетка для підключення санітарного автомобіля

1 шт. Напруга 220 В. Потужність до 10 кВА

2 Міський телефон 1 шт.

5 Стіл письмовий 2 шт.

6 Крісло офісне 2 шт.

7 Шафа для документів 2 шт.

8 Шафа для одягу 1 шт.

9 Кушетка 2 шт.

10 Холодильник 1 шт.

95

Оснащення бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги медикаментами,

спеціальним медичним майном і обладнанням, а також спеціалізованим санітарним

транспортним здійснюється регіональним Центром екстреної медичної допомоги та

медицини катастроф.

5.4.3 Передача нерухомого (чи іншого індивідуально визначеного) майна

комунальної власності в оренду комунальному закладу "Центр екстреної

медичної допомоги та медицини катастроф"

Питання оренди майна комунальної власності регламентується нормами

Цивільного та Господарського кодексів України (далі — ЦК України та ГК України

відповідно), Законом України від 21.05.1997 № 280/97-ВР «Про місцеве

самоврядування в Україні» та Законом України від 10.04.1992 № 2269-ХІІ «Про

оренду державного та комунального майна» (далі — Закон «Про оренду державного

та комунального майна»), кількома іншими законодавчими актами, Методикою

оцінки об'єктів оренди, затвердженою постановою КМУ від 10.08.1995 № 629(у

редакції постанови КМУ від 02.01.2003 № 3) і ще низкою нормативно-правових актів.

Оскільки у цьому розділі йтиметься про надання приміщень у користування

комунальному закладу "Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф"

що діє відповідно до Закону України «Про екстрену медичну допомогу», ми будемо

керуватися також вимогами Закону України.

Відповідно до статті 4 Закону «Про оренду державного та комунального

майна» об'єктом оренди може бути, зокрема:

1) нерухоме майно (будівлі, споруди, нежитлові приміщення) та інше

індивідуально визначене майно підприємств, установ та організацій, засновником яких є

відповідний орган ОТГ;

2) нерухоме майно ОМС, що не використовується відповідним органом для

здійснення своїх функцій (таке майно може бути передане в оренду без права викупу

орендарем та передачі у суборенду).

Згідно зі статтею 5 Закону «Про оренду державного та комунального майна»,

орендодавцями можуть виступати:

1) органи, уповноважені відповідними ОМС ОТГ, — щодо цілісних майнових

комплексів підприємств, їхніх структурних підрозділів та нерухомого майна, яке

перебуває у комунальній власності;

2) підприємства, установи та організації — щодо нерухомого майна, загальна

площа якого не перевищує 200 м2 на одне підприємство, установу, організацію, та іншого

окремого індивідуально визначеного майна.

Тобто, як бачимо, орендодавцем може виступати як ОМС ОТГ, так і (в окремих

випадках) комунальне підприємство, засновником якого є ОТГ.

Втім, у кожному конкретному випадку треба з'ясувати, хто є органом управління

відповідним майном територіальної громади, тобто чи не треба в когось, крім

орендодавця, отримати погодження на оренду. Бо за загальним правилом майном ОТГ

розпоряджається відповідна місцева рада. Однак згідно з пунктом 31 частини 1 статті 26

Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» місцева рада може прийняти

рішення про передачу іншим своїм органам окремих повноважень щодо управління

майном, яке належить до комунальної власності відповідної територіальної громади. Орендарями згідно зі статтею 6 Закону «Про оренду державного та

комунального майна» можуть бути, серед інших, будь-які категорії юридичних осіб.

96

Згідно зі статтєю7 Закону України «Про екстрену медичну допомогу» Центр екстреної

медичної допомоги та медицини катастроф є закладом охорони здоров’я, юридичною

особою, має самостійний баланс, відповідні рахунки в органах казначейства і банках,

печатку та бланк із своїм найменуванням.

Отже, Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, може

виступати стороною договору оренди.

Корисні «тонкощі»

Зазвичай у місцевої ради має бути затверджене Положення щодо управління

майном комунальної власності, або окреме Положення про оренду майна відповідної

територіальної громади.

Таке положення має визначати:

1) алгоритм передачі майна в оренду та весь ланцюжок необхідних рішень і

погоджень;

2) порядок проведення конкурсу на право оренди майна територіальної громади; 3) методику розрахунку орендної плати за майно територіальної громади, яке

передається в оренду;

4) Типовий договір про передачу майна територіальної громади;

5) перелік ОМС та юридичних осіб, які можуть виступати орендодавцями майна

територіальної громади, із визначенням майна, яке ці особи можуть передавати у оренду;

Важливо! Таке майно визначається не списочно, а за певними родовими

ознаками. Наприклад, комунальним підприємствам, як правило, надають дозвіл

передавати без погодження з радою нерухоме майно, загальна площа якого не

перевищує 200 м2 на одне підприємство, установу, організацію, та інше окреме

індивідуально визначене майно, яке закріплене за ними на праві господарського

відання або оперативного управління.

6) перелік категорій осіб, яким майно територіальної власності може надаватися на

пільгових умовах (за 1 грн./рік чи з понижуючим коефіцієнтом).

Додатково окремими рішеннями (розпорядженнями, наказами) визначаються

особи, відповідальні за нарахування та отримання орендної плати (у випадках, коли

орендарем є комунальна юридична особа, також вирішується питання щодо

перерахування частини орендної плати до місцевого бюджету ОТГ). Якщо у раді перелічені питання не регламентовані (тобто Положення про оренду

немає), кожен крок процесу передачі майна в оренду доведеться регламентувати низкою

рішень, розпоряджень та наказів.

Орендна плата.

Користування майном на умовах оренди є платним.

Згідно з частиною 1 статті 19 Закону «Про оренду державного та комунального

майна», орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від

наслідків господарської діяльності. При наданні комунального майна Центру екстреної медичної допомоги та

медицини катастроф застосовується ставка орендної плати 1 грн. на рік. Це обумовлено

пунктом 10 Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її

розподілу, затвердженої постановою КМУ від 04.10.95 № 786, в якому визначено, що

розмір річної орендної плати за оренду нерухомого майна бюджетними організаціями,

які утримуються за рахунок державного бюджету, Пенсійним фондом України та його

територіальними органами, державними та комунальними закладами охорони

здоров'я, музеями, які утримуються за рахунок державного та місцевих бюджетів,

національними художніми колективами та концертними організаціями, яким надається

97

фінансова підтримка з державного бюджету, державними та комунальними

телерадіоорганізаціями, редакціями державних і комунальних періодичних видань та

періодичних видань, заснованих об'єднаннями громадян, державними науково-

дослідними установами, навчальними закладами, трудовими і журналістськими

колективами, підприємствами зв'язку, що їх розповсюджують, Товариством Червоного

Хреста України та його місцевими організаціями, асоціаціями органів місцевого

самоврядування із всеукраїнським статусом, а також інвалідами з метою використання

під гаражі для спеціальних засобів пересування становить 1 гривню.

Особливості передачі, обліку та амортизації.

Передача об'єкта оренди орендодавцем орендареві здійснюється у строки і на

умовах, визначених у договорі оренди (частина 1 статті 13 Закону «Про оренду

державного та комунального майна»). Відповідно до частини 2 статті 13 Закону «Про оренду державного та

комунального майна» орендовані приміщення, частини будівель, споруд та інше окреме

індивідуально визначене майно залишаються на балансі підприємства39із

зазначенням, що це майно передано в оренду, та зараховуються на позабалансовий

рахунок орендаря із зазначенням, що це майно є орендованим. Як визначено у частині 3 статті 23 Закону «Про оренду державного та

комунального майна», амортизаційні відрахування на орендовані приміщення, частини

будівель і споруд та інше окреме індивідуально визначене майно нараховує та залишає

у своєму розпорядженні підприємство, на балансі якого знаходиться це майно. Амортизаційні відрахування використовуються на відновлення орендованих

основних фондів. Тобто амортизацію продовжує нараховувати орендодавець.

Умови, послідовність та строки.

Зрозуміло, що для початку будь-яких правовідносин один із потенційних

учасників правочину має звернутися до іншого з відповідною пропозицією. У даному

випадку законодавець дозволяє проявляти ініціативу як потенційному орендареві, так і

орендодавцю (частина 1 статті 7 Закону «Про оренду державного та комунального

майна»). Втім, за усталеною практикою «перший крок» оформлюють заявою особи, яка

хоче взяти приміщення в оренду. Форму заяви затверджує відповідний ОМС ОТГ, і вона

є у пакеті зразків документів як додаток до відповідного Положення.

Якщо положення немає, фахівці ОМС все одно мають допомогти скласти таку

заяву, оскільки вона буде потрібна для подальшого оформлення передачі майна в оренду.

Якщо рада системно підходить до питань управління майном, то в неї мають

бути затверджені переліки об'єктів, які можуть бути передані в оренду. Тоді зацікавлена

особа (у нашому випадку - Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф)

може обирати підходящу кімнату чи кілька кімнат з цього переліку.

Якщо такого переліку немає, то можна у зверненні описати характеристики

приміщення, що надається, і тоді ОМС буде підшукувати таке приміщення та приймати

рішення про передачу його в оренду.

Важливо! Статтею 9 Закону «Про оренду державного та комунального

майна» (частинами 3 та 4) передбачені преференції щодо отримання бюджетною

установою комунального майна в оренду. Також у випадку надходження заяви від

бюджетної установи на отримання приміщення в оренду оголошення про намір

39 Згідно з частиною 1 статті 1 Закону «Про оренду державного та комунального майна» майном

підприємства для цілей цього Закону є майно державних підприємств, установ та організацій,

підприємств, заснованих на майні, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у

комунальній власності.

98

передати майно в оренду не розміщується і договір оренди укладається з таким

заявником без проведення конкурсу.

У Положенні про оренду має бути визначений строк, протягом якого ОМС,

уповноважений управляти відповідним майном, розглядає звернення потенційного

орендаря та ознайомлює його з об'єктом потенційної оренди. Згідно з частиною 3 статті

9 Закону «Про оренду державного та комунального майна» такий строк не може

перевищувати 15 календарних днів з моменту отримання відповідних документів та

матеріалів.

Нижче наведено зразок рішення місцевої ради про передачу відповідного майна

в оренду Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф


N-СЬКОГО РАЙОНУ N-СЬКОЇ ОБЛАСТІ40

ХІ сесія VII скликання


04 червня 2018 року № 54

Про передачу в оренду без проведення

конкурсу нежитлових приміщень

комунальної власності



Відповідно до статей 760-763 Цивільного кодексу України, частини п'ятої статті 60 Закону

України «Про місцеве самоврядування в Україні», статей 5 та 9 Закону України «Про оренду

державного та комунального майна», Закону України «Про екстрену медичну допомогу»,

Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої

постановою КМУ від 04.10.95 № 786, Положення про оренду майна Андріївської сільської

об'єднаної територіальної громади, затвердженого рішенням Андріївської сільської ради від

16.01.2018 № 27, враховуючи протокол засідання постійної комісії Андріївської сільської ради з

питань власності від 29.05.2018 № 52-вл, Андріївська сільська рада

вирішила:

1. Передати в оренду КЗ Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф без

конкурсу у строкове платне користування (оренду) нежитлові приміщення комунальної власності

Андріївської сільської об'єднаної територіальної громади для розміщення

__________________________________________________________________

______________________________________________________41 згідно з додатком 1.

2. Погодити проект договору позички нерухомого майна, що належить Андріївській

сільській об'єднаній територіальній громаді на праві власності, згідно з додатком 2.

3. Андріївському сільському голові забезпечити укладення та підписати від імені органу

управління майном Андріївської сільської об'єднаної територіальної громади в установленому

законом порядку договір оренди нерухомого майна згідно з пунктами 1-2 цього рішення.



41 Вказати цільове призначення використання приміщення.

99

4. Директору КП «Центр безпеки» підписати договір оренди нерухомого майна у визначені

цим рішенням строки від імені балансоутримувача.

5. КП «Центр безпеки», як балансоутримувачу майна, забезпечити передачу та відповідне

відображення у бухгалтерському обліку нерухомого майна, що передається у користування, у

встановлені законом та договором оренди нерухомого майна строки.

6. Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійну комісію Андріївської

сільської ради з питань власності.


------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

Додаток

до рішення Андріївської

сільської ради

04.06.2018 № 54

Нежитлові приміщення


які передаються в оренду без проведення конкурсу

Повна назва

орендаря, його

форма

власності та

форма


Адреса та


об'єкта

нерухомості

Призначення,


об'єкта оренди та

орендована площа,

кв. м

Ставка

орендн

ої

плати

Ставка

орендн

ої

плати

без

ПДВ у

грн. за

1 кв. м

Місяч

на

орендн

а

плата

без

ПДВ у

грн.

Строк, на

який

укладаєть

ся договір

оренди

№

з/

п

1 2 3 4 5 6 7

ОРЕНДОДАВЕЦЬ — ВИКОНАВЧИЙ КОМІТЕТ АНДРІЇВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ

БАЛАНСОУТРИМУВАЧ — КОМУНАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО АНДРІЇВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ

РАДИ «ЦЕНТР БЕЗПЕКИ» (КП «ЦЕНТР БЕЗПЕКИ»)

Комунальний

заклад "Центр

екстреної

медичної

допомоги та

медицини

катастроф"

Форма

власності -

комунальна

Форма

фінансування -

МАЙДАН

НЕЗАЛЕЖНОСТІ,

БУД. 3

СЕЛО АНДРІЇВКА

N-СЬКОГО

РАЙОНУ N-СЬКОЇ

ОБЛАСТІ

НБк — 2-

поверховий

Площа, кв. м —

869,90

ОСОБА

(АДМІНІСТРАТИВ

НЕ ПРИМІЩЕННЯ)

1 поверх (кімнати С

та Д згідно з

доданими

графічними

матеріалами)

Площа, кв. м — 75,0

1 грн.

на рік

1 грн.

на рік

1 грн.

на рік

2 роки 364

дні

Секретар Андріївської сільської ради (підпис) Петришин П. П.

100

Для звичайних випадків передачі майна територіальної громади в оренду

проводиться незалежна оцінка вартості відповідного майна, яка відображається в

договорі оренди. Однак у нашому випадку буде прийняте рішення про передачу

відповідного приміщення в оренду Центру екстреної медичної допомоги та медицини

катастроф за 1 грн./рік. У такій ситуації незалежна оцінка не проводиться і майно

територіальної громади передається в оренду з відображенням стандартизованої оцінки

(оцінка майна за залишковою вартістю на підставі даних бухгалтерського обліку,

зафіксована в актах комісії, утвореної балансоутримувачем майна). Орендну плату за передачу відповідного майна треба встановлювати

виключно у грошовій формі. Навіть якщо це 1 гривня. Відповідно, у договорі має бути

відображений строк внесення орендної плати. Початок нарахування орендної плати та інших платежів, пов'язаних з орендою

майна, починається з дати підписання акту прийому-передачі об'єкта оренди, який

підписують орендодавець, орендар і підприємство - балансоутримувач.

Після того, як сторони визначаться з усіма суттєвими умовами, вони укладають

договір. За загальним правилом уповноважена особа ради ОТГ (чи визначеного радою

іншого органу управління майном) складає проект договору у відповідності з

затвердженим радою Типовим договором про передачу майна територіальної громади та

надсилає (передає) його на підпис підприємству - балансоутримувачу та орендарю.

Якщо договір підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації

(оренда нерухомого майна на строк понад 3 роки), процедура підписання буде трохи

інакшою. Витрати на нотаріальне посвідчення договору оренди та його державну

реєстрацію у цьому випадку покладаються на орендаря.

Орендоване майно на строк дії договору оренди страхує орендар (за рахунок

орендаря) на користь балансоутримувача впродовж строку, визначеного у договорі

оренди (тобто після прийняття об'єкта оренди у користування). Належним чином завірені

копії страхових документів (договори, квитанції про сплату страхових платежів)

надаються особі, на користь якої застраховано об'єкт, і зберігаються разом із іншими

документами, що стосуються цього правочину.

Далі наведено зразки документів, які можуть бути актуальними для учасників

правочину для оформлення передачі приміщення в оренду.

101

Додаток № ___

до Положення про оренду майна



Заява про оренду та перелік документів,

що надаються підприємствами, установами та організаціями,

які мають право на укладення договору оренди без проведення конкурсу

ЗАЯВА ПРО ОРЕНДУ ______________________________

______________________________

(орендодавець)

Прошу надати в оренду комунальне майно Андріївської сільської об'єднаної

територіальної громади без проведення конкурсу.

----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

102

Перелік документів, що додаються до заяви про оренду:

1) копія статуту або положення (завірена заявником);

2) виписка з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб — підприємців;

3) обґрунтування необхідності використання площ (за видом використання та за площею);

4) звіт про оцінку об'єкта оренди або акт оцінки майна у випадках, визначених

Положенням;

5) лист підприємства-балансоутримувача про те, що об'єкт не є пам'яткою культурної

спадщини;

6) лист-погодження відповідного органу управління, якщо об'єкт оренди розташований у

будівлі закладу освіти, охорони здоров'я, культури, спорту тощо;

7) викопіювання з поповерхового плану з визначенням об'єкта оренди, завіреного

підприємством-балансоутримувачем;

8) документи, які необхідно надати для нотаріального посвідчення договору оренди

згідно з переліком, визначеним законодавством*.

*Для договорів, укладених на строк не менше ніж три роки.

Документи, подані заявником, повинні бути прошнуровані, пронумеровані та скріплені

печаткою у разі її наявності.

Дата «___» ____________ ________

(число (місяць) (рік)

_____________________

(підпис)

103

Істотні умови договору оренди комунального майна мають відповідати приписам

статті 10 Закону «Про оренду державного та комунального майна».

Згідно з частиною 1 статті 10 зазначеного Закону до істотних умов такого

договору належать:

1) об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації);

2) термін, на який укладається договір оренди;

3) орендна плата з урахуванням її індексації;

4) порядок використання амортизаційних відрахувань, якщо їх нарахування

передбачено законодавством;

5) відновлення орендованого майна та умови його повернення;

6) виконання зобов'язань;

7) забезпечення виконання зобов'язань — неустойка (штраф, пеня), порука,

завдаток, гарантія тощо;

8) відповідальність сторін;

9) страхування орендарем взятого ним в оренду майна;

10) обов'язки сторін щодо забезпечення пожежної безпеки орендованого майна.

Важливо! У Типовому договорі оренди, затвердженому відповідною радою,

можуть бути визначені й інші умови, визнані істотними для цілей оренди

комунального майна конкретної громади. Договір оренди має відповідати

Типовому договору, затвердженому радою. Якщо рада не затвердила Типовий

договір, перелік істотних умов має визначити орган управління майном при

наданні дозволу на укладення договору оренди.

Увага! Відповідно до частини 4 статті 10 Закону «Про оренду державного та

комунального майна» умови договору оренди є чинними на весь строк дії договору

і у випадках, коли після його укладення (приведення у відповідність з цим Законом)

законодавством встановлено правила, які погіршують становище орендаря.

Увага! Згідно з частиною 5 статті 10 Закону про оренду реорганізація

орендодавця не є підставою для зміни умов чи розірвання договору оренди.

Нижче наведено зразок Договору оренди, який можна взяти за основу при

розробці власних документів.

104

ДОГОВІР

про передачу нерухомого майна Андріївської сільської

об'єднаної територіальної громади в оренду42

Село Андріївка «___» ____________ 20___ року

Виконавчий комітет Андріївської сільської ради, код у ЄДРПОУ 11111111, (повне найменування відповідного ОРЕНДОДАВЦЯ)

далі іменований — ОРЕНДОДАВЕЦЬ,

в особі Андріївської сільського голови Андрійченка Андрія Антоновича,


який діє на підставі Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», рішення

Андріївської сільської ради від 16.01.2018 № 27 «Про передачу Виконавчому комітету

Андріївської сільської ради повноважень щодо управління майном, яке належить до


визначення меж цих повноважень та умов їх здійснення», Положення про оренду майна

Андріївської сільської об'єднаної територіальної громади та рішення Виконавчого

комітету Андріївської сільської ради від 04.06.2018 № 54 «Про передачу в оренду без

проведення

конкурсу нежитлових приміщень комунальної власності Андріївської сільської

об'єднаної територіальної громади та погодження проекту договору позички», з однієї

сторони, (назви документів, що визначають повноваження особи)

та комунальний заклад Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф код у ЄДРПОУ 33333333,

(повне найменування ОРЕНДАРЯ)

далі іменована — ОРЕНДАР,

в особі

________________________________________________________________________,


який діє на підставі __________________________________________, з другої сторони, (назва документа, що визначає статус)

а також КОМУНАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО АНДРІЇВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ «ЦЕНТР

БЕЗПЕКИ», код ЄДРПОУ 22222222,

(повне найменування відповідного БАЛАНСОУТРИМУВАЧА)

далі — БАЛАНСОУТРИМУВАЧ,

42 У цьому зразку наведений договір, у якому є 3 сторони. Така ситуація можлива, коли

орендодавець та балансоутримувач майна є різними юридичними особами. Наприклад,

коли орендодавцем є ОМС ОТГ (уповноважений орган управління відповідним майном), а

балансоутримувачем майна — комунальне підприємство, засноване радою ОТГ. Якщо особи

балансоутримувача та орендодавця співпадають, то, відповідно, договір буде більш

простим.

105

в особі директора Короля Карла Орестовича, (посада, прізвище, ім'я, по батькові)

який діє на підставі___________Статуту________________________________________, (назва документа, що визначає статус)

що далі іменуються разом — СТОРОНИ, уклали цей Договір про наведене нижче:

3. ПРЕДМЕТ ДОГОВОРУ

1.1. ОРЕНДОДАВЕЦЬ на підставі рішення Андріївської сільської ради передає, а

ОРЕНДАР приймає в оренду нерухоме майно (нежитлові приміщення С і Д першого

поверху будівлі Комунального підприємства Андріївської сільської об'єднаної

територіальної громади «Центр безпеки»), що належить до комунальної власності

Андріївської сільської об'єднаної територіальної громади і знаходиться за адресою:

N-ська область, N-ський район, с. Андріївка, майдан Незалежності, буд. 3, далі —

ОБ'ЄКТ, для здійснення своєї статутної діяльності згідно з Законом України «Про

екстрену медичну допомогу». (цільове призначення, у випадку надання об'єкта оренди з різним цільовим призначенням вказати

площу для кожного виду цільового призначення окремо)

1.2. Цей Договір визначає взаємовідносини СТОРІН щодо строкового, платного

користування ОРЕНДАРЕМ ОБ'ЄКТОМ.

4. ОБ'ЄКТ ОРЕНДИ

2.1. ОБ'ЄКТОМ оренди є нежитлові приміщення будівлі Комунального підприємства

Андріївської сільської об'єднаної територіальної громади «Центр безпеки» загальною

площею 75,0 кв. м, які мають окремий вхід та розташовані на 1 (першому) поверсі

будівлі, згідно з викопіюванням з поповерхового плану, що становить невід'ємну частину

цього Договору. 2.2. Вартість ОБ'ЄКТА згідно з затвердженим актом оцінки майна станом на «01» червня

2018 року становить: 1 кв. м — ____________ грн. ____ коп.,

всього — ______________________________________________ грн. __________ коп. (сума цифрами та прописом)

2.3. Стан ОБ'ЄКТА на дату передачі його ОРЕНДАРЕВІ — новозбудоване приміщення,

яке не потребує поточного або капітального чи поточного і капітального ремонту, що

визначається в акті приймання-передачі за узгодженим висновком

БАЛАНСОУТРИМУВАЧА і ОРЕНДАРЯ.

2.4. ОРЕНДАР вступає у строкове платне користування ОБ'ЄКТОМ у термін, указаний у

цьому Договорі, але не раніше дати підписання СТОРОНАМИ цього Договору (у разі

оренди нерухомого майна на строк не менше ніж три роки — не раніше дати державної

реєстрації цього Договору) та акту приймання-передачі ОБ'ЄКТА.

2.5. Передача ОБ'ЄКТА в оренду не тягне за собою виникнення в ОРЕНДАРЯ права

власності на цей ОБ'ЄКТ. Власником ОБ'ЄКТА залишається Андріївська сільська

територіальна громада, а ОРЕНДАР користується ним протягом строку оренди.

5. ОРЕНДНА ПЛАТА

3.1. Орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за майно

Андріївської сільської об'єднаної територіальної громади, яке передається в оренду,

106

затвердженої рішенням Андріївської сільської ради від «04» червня 2018 року № 54, і в

цілому становить за базовий період розрахунку (один рік) 1 (одну) грн. 00 коп., без ПДВ.

3.2. Для випадків, коли орендна плата встановлена на рівні 1 грн./рік, індексація орендної

плати не здійснюється.

3.3. Розмір орендної плати може бути змінено на вимогу однієї із СТОРІН у разі зміни

Методики розрахунку орендної плати за користування майном Андріївської сільської

об'єднаної територіальної громади, яке передається в оренду, та в інших випадках,

передбачених законодавством України. 3.4. Додатково до орендної плати нараховується податок на додану вартість у розмірах та

порядку, визначених законодавством України, який сплачує ОРЕНДАР разом з

орендною платою.

3.5. Орендну плату сплачує ОРЕНДАР на рахунок БАЛАНСОУТРИМУВАЧА, починаючи

з дати підписання акта приймання-передачі.

3.6. Орендну плату сплачує ОРЕНДАР незалежно від наслідків господарської діяльності

ОРЕНДАРЯ не пізніше 15 числа першого календарного місяця відповідного року оренди.

3.7. У разі якщо ОРЕНДАР не може використовувати орендоване майно у зв'язку з

необхідністю проведення ремонтних робіт, за його клопотанням рішенням

ОРЕНДОДАВЦЯ на підставі рішення постійної комісії Андріївської сільської ради з

питань власності на період виконання ремонтних робіт йому може бути надане

приміщення зі схожими характеристиками на строк не більше 6 місяців.

Інформація про неможливість використання орендованого майна підтверджується

відповідним актом, складеним ОРЕНДАРЕМ та БАЛАНСОУТРИМУВАЧЕМ.

3.8. Оплата комунальних послуг, витрат на утримання прибудинкової території, вартість

послуг з ремонту і технічного обслуговування інженерного обладнання та

внутрішньобудинкових мереж, ремонту будівлі, у т. ч. покрівлі, фасаду, вивозу сміття

тощо, а також компенсація витрат БАЛАНСОУТРИМУВАЧА за користування

земельною ділянкою не входить до складу орендної плати.

4. ОБОВ'ЯЗКИ СТОРІН

4.1. ОРЕНДОДАВЕЦЬ зобов'язаний:

4.1.1. Протягом 30 календарних днів з моменту підписання цього Договору з додатками

передати за актом приймання-передачі ОБ'ЄКТ.

4.1.2. Не вчиняти дій, які б перешкоджали ОРЕНДАРЮ користуватися ОБ'ЄКТОМ на

умовах цього Договору.

4.1.3. У випадку реорганізації ОРЕНДАРЯ до припинення чинності цього Договору

переукласти цей Договір на таких самих умовах з одним із правонаступників, якщо

останній згоден стати ОРЕНДАРЕМ.

4.1.4. У разі здійснення ОРЕНДАРЕМ невід'ємних поліпшень орендованого ОБ'ЄКТА

ОРЕНДОДАВЕЦЬ зобов'язаний здійснювати контроль за здійсненням таких поліпшень.

4.1.5. Відшкодувати ОРЕНДАРЮ у разі приватизації орендованого ОБ'ЄКТА вартість

зроблених невідокремлюваних поліпшень орендованого ОБ'ЄКТА за наявності згоди

ОРЕНДОДАВЦЯ на такі поліпшення в межах збільшення вартості орендованого

ОБ'ЄКТА в результаті таких поліпшень.

4.2. ОРЕНДАР зобов'язаний:

4.2.1. Прийняти за актом приймання-передачі ОБ'ЄКТ та поставити його на свій

бухгалтерський облік відповідно до вимог чинного законодавства.

4.2.2. Використовувати ОБ'ЄКТ відповідно до його призначення та умов цього Договору.

4.2.3. Своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату та інші платежі, визначені

цим Договором або угодою СТОРІН.

4.2.5. Забезпечити належне збереження, експлуатацію і санітарне утримання ОБ'ЄКТА

оренди, його обладнання, інвентаря та запобігати його пошкодженню і псуванню.

4.2.6. Протягом строку дії Договору до передачі ОБ'ЄКТА БАЛАНСОУТРИМУВАЧУ за

актом приймання-передачі за свій рахунок проводити необхідний поточний ремонт

107

ОБ'ЄКТА (фасаду будинку, покрівлі, орендованих приміщень, місць спільного

користування, системи опалення, водопостачання та водовідведення). Ця умова

Договору не розглядається як дозвіл на здійснення поліпшень орендованого ОБ'ЄКТА і

не тягне за собою зобов'язання ОРЕНДОДАВЦЯ щодо компенсації вартості поліпшень.

4.2.7. Відповідно до вимог нормативно-правових актів з пожежної безпеки розробляти

комплексні заходи щодо забезпечення пожежної безпеки об'єкта оренди. Забезпечувати

додержання протипожежних вимог, стандартів, норм, правил, а також виконання вимог

приписів і постанов органів державного пожежного нагляду. Утримувати у справному

стані засоби протипожежного захисту і зв'язку, пожежну техніку, обладнання та

інвентар, не допускати їх використання не за призначенням. Проводити розслідування

випадків пожеж та подавати БАЛАНСОУТРИМУВАЧУ відповідні документи

розслідування.

4.2.8. Забезпечувати безперешкодний доступ до ОБ'ЄКТА представників ОРЕНДОДАВЦЯ,

БАЛАНСОУТРИМУВАЧА та структурного підрозділу виконавчого органу Андріївської

сільської ради, що здійснює управління майном, та надавати за першою вимогою всю

необхідну інформацію щодо ОБ'ЄКТА для перевірки дотримання ОРЕНДАРЕМ умов

цього Договору.

4.2.9. Не менш ніж за 2 місяці до припинення використання ОБ'ЄКТА письмово повідомити

про це ОРЕНДОДАВЦЮ та БАЛАНСОУТРИМУВАЧУ.

4.2.10. Самостійно сплачувати вартість фактично спожитих комунальних послуг

постачальникам таких послуг, які надаються за окремими договорами, укладеними

ОРЕНДАРЕМ з цими організаціями (водопостачання, каналізація, газ, електрична та

теплова енергія, вивіз сміття і т. п.), за тарифами, які у встановленому законодавством

порядку відшкодовують повну вартість їх надання.

У разі неможливості укладання прямих договорів з підприємствами-постачальниками

послуг (водопостачання, газ, теплова енергія та ін.) ОРЕНДАР відшкодовує витрати

БАЛАНСОУТРИМУВАЧА за надані послуги у відповідності до окремо укладених

договорів на підставі даних обліку (лічильників).

4.2.11. Самостійно сплачувати на підставі договору з БАЛАНСОУТРИМУВАЧЕМ

пропорційну орендованій площі частку витрат на утримання прибудинкової території,

на ремонт покрівлі, фасаду, вивіз сміття тощо, а також відповідну частку вартості послуг

з технічного обслуговування інженерного обладнання внутрішньобудинкових мереж та

компенсацію витрат БАЛАНСОУТРИМУВАЧА за користування земельною ділянкою.

4.2.12. У разі, якщо ОБ'ЄКТ є об'єктом культурної спадщини чи його частиною,

дотримуватися умов охоронного договору на пам'ятку культурної спадщини, укладеного

між БАЛАНСОУТРИМУВАЧЕМ або ОРЕНДАРЕМ та органом охорони культурної

спадщини, та забезпечувати збереження об'єкта культурної спадщини чи його частини

відповідно до вимог законодавства у сфері охорони культурної спадщини.

4.2.13. Протягом місяця після укладення цього Договору застрахувати ОБ'ЄКТ не менше

ніж на його вартість за висновком про вартість/актом оцінки на користь

БАЛАНСОУТРИМУВАЧА, який несе ризик випадкової загибелі чи пошкодження

ОБ'ЄКТА, у порядку, визначеному законодавством, і надати ОРЕНДОДАВЦЮ та

БАЛАНСОУТРИМУВАЧУ копії страхового полісу/договору і платіжного доручення

про сплату страхового внеску. Постійно поновлювати договір страхування таким чином,

щоб на весь строк ОБ'ЄКТ був застрахований.

4.2.14. У разі прийняття щодо нього рішення про припинення шляхом реорганізації чи

ліквідації або порушення щодо нього справи про банкрутство письмово повідомити про

це ОРЕНДОДАВЦЮ та БАЛАНСОУТРИМУВАЧУ в 10-денний термін з дати прийняття

відповідного рішення. 4.2.15. У разі зміни рахунку, назви підприємства, телефону, місцезнаходження письмово

повідомляти про це ОРЕНДОДАВЦЮ у тижневий строк.

4.2.16. Забезпечити належне утримання інженерних комунікацій (водопроводу, каналізації,

електричних та опалювальних мереж), які знаходяться на ОБ'ЄКТІ. У випадку аварій та

108

проведення планових ремонтних робіт повідомляти про це ОРЕНДОДАВЦЮ та

БАЛАНСОУТРИМУВАЧУ.

4.2.17. Після припинення дії цього Договору протягом 3 календарних днів передати майно

за актом приймання-передачі БАЛАНСОУТРИМУВАЧУ. Акт приймання-передачі

ОБ'ЄКТА підписують відповідні ОРЕНДОДАВЕЦЬ, ОРЕНДАР та

БАЛАНСОУТРИМУВАЧ.

4.2.18. У разі необхідності здійснити заходи з метою пристосування ОБ'ЄКТА до потреб

людей з обмеженими фізичними можливостями.

4.2.19. У разі виникнення загрози або настання надзвичайних ситуацій, пов'язаних з

природною стихією — урагану, землетрусу, великого снігопаду, ожеледиці тощо —

надавати своїх працівників для ліквідації їх наслідків, необхідних для забезпечення

нормального та безпечного функціонування будівлі, доступу до будівлі тощо.

4.2.20. Здійснити нотаріальне посвідчення та державну реєстрацію цього Договору (якщо

це передбачено законодавством) за рахунок своїх коштів.

4.2.21. Не передавати ОБ'ЄКТ у суборенду третім особам.

4.3. БАЛАНСОУТРИМУВАЧ зобов'язаний:

4.3.1. У непереданих в оренду приміщеннях забезпечувати додержання вимог нормативно-

правових актів з пожежної безпеки.

4.3.2. Здійснювати контроль за виконанням ОРЕНДАРЕМ умов цього Договору й у разі

виникнення заборгованості з орендної плати або інших платежів вжити заходів щодо

погашення заборгованості, в тому числі проводити відповідну претензійно-позовну

роботу.

5. ПРАВА СТОРІН

5.1. ОРЕНДОДАВЕЦЬ має право:

5.1.1. Проводити необхідний огляд та перевірку виконання ОРЕНДАРЕМ умов цього

Договору. У процесі перевірки виконання умов цього Договору оренди може бути


5.1.2. Виступати з ініціативою щодо внесення змін до цього Договору або його розірвання

у разі погіршення стану орендованого майна внаслідок невиконання або неналежного

виконання умов цього Договору.

5.1.3. Відмовитися від договору та вжити необхідних заходів для примусового виселення

ОРЕНДАРЯ при порушенні ОРЕНДАРЕМ умов цього Договору.

5.1.4. Контролювати з залученням БАЛАНСОУТРИМУВАЧА виконання умов цього

Договору та використання ОБ'ЄКТА, переданого в оренду за цим Договором, і у разі

необхідності спільно з БАЛАНСОУТРИМУВАЧЕМ вживати відповідних заходів

реагування.

5.2. БАЛАНСОУТРИМУВАЧ має право:

5.2.1. Проводити необхідний огляд та перевірку виконання ОРЕНДАРЕМ умов цього

Договору. У процесі перевірки виконання умов цього Договору оренди може бути


5.2.2. Стягнути з ОРЕНДАРЯ заборгованість з орендної плати та інші збитки, заподіяні його

невиконанням своїх зобов'язань за цим Договором, шляхом звернення стягнення на його

кошти та майно в порядку, визначеному законодавством України. 5.3. ОРЕНДАР має право:

5.3.1. Використовувати ОБ'ЄКТ відповідно до його призначення та умов цього Договору.

5.3.2. Виступати замовником на виготовлення проектно-кошторисної документації на

проведення ремонту.

5.3.3. За згодою ОРЕНДОДАВЦЯ проводити заміну, реконструкцію, розширення, технічне

переоснащення ОБ'ЄКТА, що зумовлює підвищення його вартості.

109

6. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ СТОРІН

6.1. ОРЕНДОДАВЕЦЬ не несе відповідальності за збитки, нанесені ОРЕНДАРЮ внаслідок

аварії інженерних комунікацій, які знаходяться на ОБ'ЄКТІ або за його межами, якщо

вину ОРЕНДОДАВЦЯ не встановлено.

6.2. За несвоєчасну та не в повному обсязі сплату платежів, обумовлених цим Договором,

ОРЕНДАР сплачує на користь БАЛАНСОУТРИМУВАЧА пеню в розмірі 0,5 % від

розміру несплачених орендних та інших платежів за кожний день прострочення, але не

більше розміру, встановленого законодавством України.

У випадку примусового стягнення платежів, обумовлених цим Договором, з ОРЕНДАРЯ

також стягуються у повному обсязі втрати, пов'язані з таким стягненням.

6.3. ОРЕНДАР відшкодовує БАЛАНСОУТРИМУВАЧУ збитки, спричинені неналежним

ремонтом або експлуатацією ОБ'ЄКТА.

При погіршенні стану або знищенні об'єкта оренди з вини ОРЕНДАРЯ він відшкодовує

БАЛАНСОУТРИМУВАЧУ збитки в подвійному розмірі вартості відновлення майна.

Відшкодування збитків, передбачених цим пунктом Договору, здійснюється лише за

умови, якщо зазначені ризики не застраховано або розмір страхового відшкодування

менший за розмір завданих збитків.

6.4. Ризик випадкової загибелі ОБ'ЄКТА несе БАЛАНСОУТРИМУВАЧ.

6.5. У разі звільнення ОРЕНДАРЕМ ОБ'ЄКТА без письмового попередження

ОРЕНДОДАВЦЯ та БАЛАНСОУТРИМУВАЧА, а також без складання акта про

передачу ОБ'ЄКТА в належному стані ОРЕНДАР несе повну матеріальну

відповідальність за нанесені у зв'язку з цим збитки в повному їх розмірі та сплачує

БАЛАНСОУТРИМУВАЧУ орендну плату за весь період користування до підписання

акта приймання-передачі ОБ'ЄКТА.

6.6. За майно, залишене ОРЕНДАРЕМ у орендованому приміщенні без нагляду та охорони,

ОРЕНДОДАВЕЦЬ та БАЛАНСОУТРИМУВАЧ відповідальності не несуть.

6.7. При невиконанні або порушенні однією зі СТОРІН умов цього Договору та з інших

підстав, передбачених законодавчими актами України, цей Договір може бути

розірваний достроково на вимогу однієї зі СТОРІН за рішенням суду.

6.8. Спірні питання по цьому Договору розглядаються у порядку, встановленому

законодавством України.

6.9. У разі наявності у будівлі або споруді кількох орендарів ОРЕНДАР несе солідарну

відповідальність за належний технічний стан цієї будівлі або споруди, її фасаду,

інженерних комунікацій, а також за санітарне утримання ОБ'ЄКТА оренди та

прибудинкової території.

6.10. У разі відмови ОРЕНДАРЯ від підписання акта приймання-передачі протягом 20 днів

з дати отримання акта від ОРЕНДОДАВЦЯ Договір припиняє свою дію.

7. ВІДНОВЛЕННЯ ОБ'ЄКТА ОРЕНДИ ТА УМОВИ ЙОГО ПОВЕРНЕННЯ

7.1. Амортизаційні нарахування на об'єкт оренди нараховує та залишає у своєму

розпорядженні БАЛАНСОУТРИМУВАЧ. Амортизаційні нарахування

використовуються на відновлення ОБ'ЄКТА. Право власності на майно, придбане або

набуте в інший спосіб за рахунок амортизаційних відрахувань, належить Андріївській

сільській об'єднаній територіальній громаді. 7.2. ОРЕНДАР не має права без письмової згоди ОРЕНДОДАВЦЯ проводити

переобладнання, перепланування, ремонт ОБ'ЄКТА, вести будівельні роботи на

прибудинковій території.

7.3. Згода на виконання таких робіт надається листом ОРЕНДОДАВЦЯ, в якому

зазначається про надання згоди, погодження проекту (якщо його наявність передбачена

законодавством України) та кошторису витрат і термін виконання робіт.

7.4. Будівельні роботи на ОБ'ЄКТІ виконуються тільки на підставі проектно-кошторисної

документації, розробленої та затвердженої в установленому законодавством України

110

порядку, та при наявності дозвільних документів на виконання будівельних робіт,

отриманих в установленому порядку.

7.5. У разі закінчення/припинення дії цього Договору або при його розірванні ОРЕНДАР

зобов'язаний за актом приймання-передачі повернути ОБ'ЄКТ

БАЛАНСОУТРИМУВАЧУ у стані, не гіршому, ніж стан, у якому перебував ОБ'ЄКТ на

момент передачі його в оренду, з урахуванням усіх здійснених ОРЕНДАРЕМ поліпшень,

які неможливо відокремити від ОБ'ЄКТА без заподіяння йому шкоди, з урахуванням

зносу за період строку дії договору оренди.

7.6. Для отримання згоди ОРЕНДОДАВЦЯ на здійснення поліпшень ОРЕНДАР подає заяву

і матеріали згідно з Положенням про оренду майна Андріївської сільської об'єднаної

територіальної громади, затвердженим рішенням Андріївської сільської ради від

16.01.2018 № 27.

Вартість поліпшень ОБ'ЄКТА, проведених ОРЕНДАРЕМ без згоди ОРЕНДОДАВЦЯ, які

не можна відокремити без шкоди для ОБ'ЄКТА, компенсації не підлягає.

ОРЕНДАР вправі залишити за собою проведені ним поліпшення ОБ'ЄКТА, здійснені за

рахунок власних коштів, якщо вони можуть бути відокремлені від ОБ'ЄКТА без

заподіяння йому шкоди.

Поліпшення ОБ'ЄКТА, виконані ОРЕНДАРЕМ за власні кошти згідно з вимогами

підпункту 7.3 цього Договору, які неможливо відокремити від ОБ'ЄКТА без заподіяння

йому шкоди, залишаються у комунальній власності Андріївської сільської об'єднаної

територіальної громади, за винятком випадків приватизації, продажу або іншого

відчуження ОБ'ЄКТА ОРЕНДАРЮ.

ОРЕНДАР має право отримати відшкодування витрат на невід'ємні поліпшення,

виконані за згодою ОРЕНДОДАВЦЯ, якщо ОРЕНДАР належно виконував умови

договору протягом строку його дії, а ОРЕНДОДАВЕЦЬ не подовжив дію договору після

закінчення строку оренди у зв'язку з необхідністю використання об'єкта оренди для

власних потреб.

Розмір відшкодування витрат на невід'ємні поліпшення визначається за результатами

незалежної оцінки.

8. ОСОБЛИВІ УМОВИ

8.1. ОРЕНДАР не має права передавати свої зобов'язання за цим Договором та передавати

ОБ'ЄКТ повністю або частково в користування іншій особі без попередньої письмової

згоди ОРЕНДОДАВЦЯ.

ОРЕНДАР не має права укладати договори (контракти, угоди), у тому числі про спільну

діяльність, пов'язані з будь-яким використанням ОБ'ЄКТА іншою юридичною чи

фізичною особою без попереднього дозволу ОРЕНДОДАВЦЯ.

Порушення цієї умови Договору є підставою для дострокового розірвання цього

Договору в установленому порядку.

8.2.ОРЕНДАР повинен використовувати ОБ'ЄКТ тільки за цільовим призначенням,

обумовленим у цьому Договорі.

8.3.У разі виявлення факту використання ОБ'ЄКТА не за цільовим призначенням Договір

може бути розірвано в односторонньому порядку за ініціативою ОРЕНДОДАВЦЯ.

8.4. Порядок участі ОРЕНДАРЯ в утриманні, ремонті і технічному обслуговуванні будівлі,

у т. ч. ремонті покрівлі, фасаду будинку, інженерного обладнання

внутрішньобудинкових систем і зовнішніх інженерних мереж; вивозі сміття;

благоустрої та санітарному утриманні прибудинкової території визначається окремим

договором, який укладається з БАЛАНСОУТРИМУВАЧЕМ або іншою

експлуатуючою організацією.

111

9. СТРОК ДІЇ ДОГОВОРУ

9.1. Цей Договір є укладеним з моменту підписання його СТОРОНАМИ і діє з «___»

____________ 20__ року до «___» ____________ 20__ року.

У разі, якщо законом передбачене нотаріальне посвідчення і державна реєстрація, цей

Договір є укладеним з моменту державної реєстрації.

9.2. Усі зміни та доповнення до цього Договору оформляються в письмовій формі і

вступають в силу з моменту підписання їх Сторонами.

9.3. Одностороння відмова від Договору не допускається, крім випадків порушення

ОРЕНДАРЕМ умов Договору, яке має наслідком можливість одностороннього

розірвання Договору ОРЕНДОДАВЦЕМ. Лист з відмовою від Договору направляється

поштою з повідомленням про вручення за місцезнаходженням ОРЕНДАРЯ, вказаним у

Договорі. Договір є розірваним з дати одержання ОРЕНДАРЕМ повідомлення

ОРЕНДОДАВЦЯ про відмову від Договору або з дати повернення ОРЕНДОДАВЦЮ

відмови від Договору з відміткою відділення зв'язку про відсутність ОРЕНДАРЯ за

вказаною адресою. 9.4. Договір припиняється у разі:

- ліквідації ОРЕНДОДАВЦЯ або ОРЕНДАРЯ;

- невиконання або систематичного (понад 2-х разів протягом 12 календарних місяців

поспіль) неналежного виконання істотних умов договору;

- закінчення строку, на який його було укладено;

- загибелі ОБ'ЄКТА;

- в інших випадках, передбачених законом.

9.5. Договір може бути розірвано за погодженням Сторін. Договір вважається розірваним з

дати повідомлення ОРЕНДАРЯ/ОРЕНДОДАВЦЯ про згоду розірвати Договір, але не

раніше дати повернення БАЛАНСОУТРИМУВАЧУ ОБ'ЄКТА за актом приймання-

передачі.

9.6. На вимогу однієї зі СТОРІН Договір може бути достроково розірвано за рішенням суду

у разі невиконання СТОРОНАМИ своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених

законодавчими актами України.

9.7. Цей Договір складений у трьох автентичних примірниках українською мовою: по

одному примірнику для ОРЕНДОДАВЦЯ, ОРЕНДАРЯ та БАЛАНСОУТРИМУВАЧА.

10. ДОДАТКИ

Додатки до цього Договору є його невід'ємною складовою.

До цього Договору додаються:

1) акт оцінки об'єкта оренди;

2) акт приймання-передачі орендованого майна;

3) викопіювання з поповерхового плану із графічним позначенням приміщень, що є

Об'єктом оренди за цим договором;

4) витяг з Державного реєстру правочинів про державну реєстрацію Договору (у разі

оренди нерухомого майна на строк, не менший ніж три роки).

11. МІСЦЕЗНАХОДЖЕННЯ ТА ПЛАТІЖНІ РЕКВІЗИТИ СТОРІН

ОРЕНДОДАВЕЦЬ ОРЕНДАР БАЛАНСОУТРИМУВАЧ

_______________________


Платіжні реквізити:

______

_______________________

Код ЄДРПОУ

___________

_______________________



______

_______________________

Код ЄДРПОУ

___________

_______________________



______

_______________________

Код ЄДРПОУ

___________

112

тел.

____________________

факс

___________________

______________________



особи)

_______________________


М. П.

тел.

____________________

факс

___________________

______________________



особи)

_______________________


М. П.

тел.

____________________

факс

___________________

______________________



особи)

_______________________


М. П.

113

Бюджет ОТГ — це план формування та використання фінансових ресурсів для

забезпечення завдань і функцій, які здійснює відповідний ОМС ОТГ з метою задоволення потреб

об'єднаної територіальної громади. При цьому важливо розуміти, що бюджет — це також

ключовий інструмент управління фінансами в Центрах безпеки. Бюджет — це не просто перелік

видатків і надходжень, це фінансовий план організації, прив'язаний до стратегічних цілей, який

описує очікувані надходження та орієнтовні видатки на наступний період (рік). Бюджет

відображає рішення з управління фінансами і є системою координат для організацій.

У межах цього посібника розглядатимуться два бюджети, які необхідно буде скласти в

рамках функціонування Центрів безпеки — це інвестиційний бюджет (капітальні видатки) на

побудову Центру та щорічний операційний бюджет (поточні видатки) на його утримання.

Важливо! У цьому розділі, розрахунки та вартість, наведені в якості прикладу на

підставі аналізу створення та діяльності Центру безпеки Лиманської об’єднаної територіальної

громади в 2017 році. (Площа громади – 1209,75 кв. км. У складі громади 40 населених пунктів:1

місто, 5 селищ міського типу, 30 сіл, 4 селища Чисельність населення - 44 тис. 156 осіб. Центру

безпеки (комунальний заклад) підпорядковано ще 3 МПК),

6.1 ІНВЕСТИЦІЙНИЙ БЮДЖЕТ

Орієнтовний інвестиційний бюджет та інвестиційні рішення

При складанні інвестиційного бюджету необхідно прийняти певні інвестиційні

рішення, що будуть відображені в бюджеті, а саме: які активи ми купуємо і чому?

Орієнтовний інвестиційний бюджет, який наведено нижче, розрахований на базовий

варіант Центру безпеки. При розрахунках були взяті орієнтовні середньоринкові ціни, доступні

з відкритих джерел.

Стаття витрат Одиниця

вимірювання Кількість

Орієнтовна

вартість на

01.04.2017,

грн.

Будівля Центру безпеки (базовий варіант) штука 1 4 576 000*

Всього будівництво 4 576 000

Пожежний автомобіль підвищеної

прохідності

з автоцистерною ємністю 4-6 тонн у

комплекті з пожежно-рятувальним

обладнанням та майном, у тому числі:

генератор бензиновий до 10 кВт, бензоріз,

бензопила, компресор, комплект

діелектричного інструменту, ліхтарі

пожежні групові, шанцевий інструмент штука 1 4 600 000**

Поліцейський автомобіль типу «седан» на

базі SkodaRapidActive штука 1 370 000

Всього автомобільна техніка 4 970 000

Радіостанції УКХ діапазону стаціонарні штука 1 70 000

Радіостанції УКХ діапазону переносні штука 4 100 000

Зарядний пристрій для АКБ переносних

радіостанцій штука 4 20 000

Всього радіостанції 190 000

Укладка медична для пожежного (аварійно-

рятувального) розрахунку комплект 1 15 000

Всього засоби медичного забезпечення 15 000

6. ФІНАНСОВА МОДЕЛЬ ТА БЮДЖЕТ

114

Протигази фільтруючі у комплекті з

комбінованими коробками штука 13 117 000

Каска пожежна з підкасником (5 років,

рахунок 112, 50% — перший місяць, 50% —

останній місяць) штука 13 52 000

Одяг пожежника захисний штука 13 169 000

Рукавиці захисні для пожежника штука 13 11 050

Ремінь рятувальний пожежний штука 13 11 700

Взуття пожежника захисне штука 13 52 000

Всього спецодяг - - 412 750

Офісне обладнання та меблі

Персональний комп'ютер (у тому числі 1 для

поліції) штука 3 60 000

Багатофункціональний пристрій (у тому

числі 1 для поліції) штука 2 40 000

Пристрій реєстрації переговорів диспетчера штука 1 20 000

Інше офісне обладнання та меблі (в тому

числі для поліції) 300 000

Всього офісне обладнання та меблі 420 000

ЗАГАЛОМ БУДІВЛЯ ТА ОСНАЩЕННЯ 10 583 750

Важливо!

Як видно з наведених цифр, більше 90% орієнтовного бюджету на відкриття

становлять дві позиції: будівля Центру та придбання пожежного автомобіля.

(*)Будівля Центру. При прийнятті рішення щодо будівлі Центру безпеки існують дві

альтернативи: побудова нового приміщення або реконструкція наявної споруди.

Ґрунтуючись на проведених розрахунках та досвіді рекомендується будувати нові

спеціалізовані приміщення для центрів безпеки. Орієнтовна мінімальна вартість

спорудження (з використанням сучасних енергоефективних матеріалів та технологій)

підрахована виходячи з вартості 16 000 гривень за квадратний метр (при площі Центру 286

квадратних метрів). В разі прийняття рішення щодо нового будівництва Центру безпеки

передбачається можливість державної фінансової підтримки будівництва (дів. розділ

«Державні ресурси (державна підтримка)»

Варіант реконструкції можна рекомендувати лише у випадку, коли йдеться про

наявні в громаді будівлі з прямим функціональним призначенням (пожежні депо, які не

використовує ДСНС). Усі інші варіанти переобладнання та перебудови приміщень задля

зміни функціонального призначення будівлі є, за експертною оцінкою, фінансово,

економічно та функціонально невиправданими.

(**)Пожежний автомобіль. Аналогічно до попереднього пункту, виникає питання:

придбати новий автомобіль чи автомобіль, який уже був у використанні.

При прийнятті цього рішення необхідно брати до уваги, що за рахунок

загальнодержавних програм можуть бути профінансовані видатки лише на закупівлю нового

обладнання.

Машини, які вже були у використанні, хоч і можуть бути значно дешевшими, але

видатки на їх закупівлю потрібно буде передбачити виключно за рахунок місцевих бюджетів

або інших джерел фінансування.

Юридичні особливості передачі індивідуального майна з державної в комунальну

власність описані у відповідному розділі цього посібника.

115

Рішення про залучення фінансування

З попереднього пункту стає очевидно, що рішення про шляхи залучення

фінансування є надзвичайно важливим, і це питання слід вирішити ще при складанні

бюджету, оскільки воно безпосередньо впливає на окремі важливі статті бюджету.

Розгляньмо основні джерела, які можуть бути залучені для фінансування створення центрів

безпеки.

Місцеві бюджети (сільський, селищний, міський бюджет ОТГ)

Передбачається, що для створення Центрів безпеки у різних ОТГ будуть залучені

різні джерела фінансування, але основними будуть кошти місцевих бюджетів.

Стаття 87 Бюджетного кодексу України (Видатки, що здійснюються з Державного

бюджету України) передбачає розмежування видатків загальнодержавного та місцевого

рівнів на правоохоронну діяльність, забезпечення безпеки держави та цивільний захист

населення і територій. Безпосередній перелік заходів, які фінансуються за рахунок місцевих

бюджетів, наведений у пункті 16 частини 1 статті 91 Кодексу.

Зокрема, згідно зі статтею 91 Бюджетного кодексу України, «[д]о видатків місцевих

бюджетів, що можуть здійснюватися з усіх місцевих бюджетів, належать видатки на: місцеву

пожежну охорону; муніципальні формування з охорони громадського порядку; […] заходи з

організації рятування на водах; […] заходи у сфері захисту населення і територій від

надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру в межах повноважень,

встановлених законом».

Державні ресурси (державна підтримка)

Існують також фінансові інструменти на державному рівні, які можуть бути

використані для фінансування створення центрів безпеки на територіях громад.

• Державний фонд регіонального розвитку

Головним розпорядником коштів ДФРР є Мінрегіон України. Порядок підготовки,

оцінки та відбору інвестиційних програм і проектів регіонального розвитку, що можуть бути

реалізовані за рахунок коштів Державного фонду регіонального розвитку, затверджений

постановою Кабінету Міністрів України від 18.03.2015 № 196. Перелік документів, які слід

подавати регіональній комісії для участі у конкурсному відборі, затверджений наказом

Мінрегіону від 24.04.2015 № 80.

• Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на формування

інфраструктури об'єднаних територіальних громад

Порядок та умови надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на

формування інфраструктури об'єднаних територіальних громад затверджено постановою

Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 № 200.

• Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансування заходів

соціально-економічної компенсації ризику населення, яке проживає на території зони

спостереження


фінансування заходів соціально-економічної компенсації ризику населення, яке проживає на

території зони спостереження, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від

15.02.2012 № 91.

• Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо

соціально-економічного розвитку окремих територій


здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій затверджено

постановою Кабінету Міністрів України від 6.02.2012 № 106.

Як правило, такі інструменти передбачають залучення коштів місцевих бюджетів

для реалізації проекту у порядку співфінансування.

116

Інше

При створенні Центрів безпеки також рекомендуємо розглянути можливості

залучення фінансування з інших джерел, не заборонених законодавством. Зокрема, існують

широкі можливості залучення ресурсів із міжнародних фондів. Серед джерел інформації слід

відзначити: Ресурсний центр «Гурт»: http://gurt.org.ua/ Ініціатива «Децентралізація влади»: http://donors.decentralization.gov.ua/projects Всеукраїнська організація сільських та селищних рад: http:http://vassr.org/grants Клуб сталого бізнесу: https://sbiz.club/

Ефективність управління активами

Третьою складовою якісного бюджетування та управління фінансами є рішення щодо

управління активами: наскільки ефективно ми користуємося нашими активами і який

результат ми отримуємо (наприклад, кількість пожеж, що виникали в межах громади,

наслідки від них тощо).

При прийнятті рішення про придбання того чи іншого обладнання завжди

розглядайте питання про те, наскільки ефективно ви зможете його використовувати,

наскільки його придбання необхідне саме зараз. Окрім необхідного першочергового

обладнання, ми також рекомендуємо до розгляду можливе додаткове обладнання, але

рішення щодо доцільності тієї чи іншої діяльності та придбання того чи іншого обладнання

ми залишаємо на розгляд конкретних громад у залежності від конкретних обставин.

Додаткове обладнання

У залежності від потреб кожної конкретної громади та наявних фінансових ресурсів

базовий варіант центру безпеки може бути розширений за рахунок розширення його

функціонального призначення. Нижче наведена оцінка вартості кількох можливих

компонентів, закупівля яких необхідна для виконання тих чи інших функцій центрів безпеки.

Додатковий пожежний автомобіль(доцільно розглядати придбання цього

автомобіля у разі наявності додаткової потреби у більш маневреному автомобілі, який

швидше прибуде до місця події та забезпечить гасіння пожежі на початковій стадії)

Назва Одиниця




01.04.2018,

грн.

Пожежний автомобіль підвищеної прохідності

(типу «пікап») з автоцистерною ємністю 0,5-0,7

тонн у комплекті з двома додатковими гумовими

резервуарами по 5 тонн (перевозяться у складеному

вигляді до місця пожежі, де заповнюються водою

— наприклад, пожежною мотопомпою,

водовозками тощо)

штука 1 1 800 000

Додатковий пожежний автомобіль може бути корисний громадам з великою кількістю

дрібних пожеж, на яких економічно недоцільно застосовувати більш важку техніку. Аварійно-рятувальні засоби





01.04.2018,

грн.

Аварійно-рятувальний автомобіль легкого типу з

оснащенням штука 1 3 500 000

Насосне обладнання загального призначення

потужністю не менше 800 л/хв з комплектом

рукавів комплект 1 30 000

Комплект електроінструменту (перфоратор) комплект 1 10 000

Всього аварійно-рятувальні засоби 3 540 000

http://gurt.org.ua/

http://gurt.org.ua/

http://decentralization.gov.ua/

http://decentralization.gov.ua/

http://vassr.org/

http://vassr.org/

http://vassr.org/

http://vassr.org/

https://sbiz.club/

https://sbiz.club/

117

У випадку прийняття рішення про надання центром безпеки додаткових послуг та

створення аварійно-рятувального формування (як самостійного підрозділу аварійно-рятувальної

служби чи пожежно-рятувального підрозділу) рекомендовано придбати аварійно-рятувальний

автомобіль. Рада ОТГ може прийняти рішення про те, що Центр безпеки надаватиме не тільки

суспільно значущі послуги, а й низку додаткових платних послуг. Для того, щоб надавати деякі

з них, потрібно пройти спеціальні дозвільні процедури. Тому доцільність та економічну

обґрунтованість відповідних рішень потрібно прорахувати заздалегідь. Платні послуги у

відповідній сфері без обмежень може надавати лише юридична особа публічного права, створена

рішенням ради ОТГ (чи кількох рад у порядку співробітництва) у формі комунального

підприємства. Тому якщо ви плануєте відповідну діяльність, доцільно одразу планувати

діяльність Центру безпеки у форматі комунального підприємства. Це може бути як новостворене

підприємство, так і підприємство, якому рішенням ради ОТГ просто буде розширено види

діяльності, створено відповідну філію за напрямком діяльності тощо. Обладнання для виконання робіт на воді





01.04.2018,

грн.

Гідрокостюм рятувальника комплект 3 30 000

Човен гумовий (для 3-5 осіб) штука 1 50 000

Двигун до човна штука 1 200 000

Всього обладнання для виконання робіт на воді 280 000

Обладнання для виконання робіт на воді рекомендовано до придбання, якщо на території

обслуговування Центру безпеки наявні великі водойми, які можуть становити небезпеку.

118

6.2 ОПЕРАЦІЙНИЙ БЮДЖЕТ (поточні видатки)

При прийнятті рішення про створення Центру безпеки вашої громади, а також про

його функціональне навантаження потрібно розуміти не лише вартість створення та

оснащення центру, а й щорічну вартість його утримання. Серед основних принципів

управління операційним бюджетом слід відзначити такі:

• Надходжень за період планування має бути достатньо для покриття всіх категорій

витрат, запланованих на цей період. • Слід відрізняти операційні витрати від інвестиційних. Тоді як інвестиційні

витрати можна фінансувати за допомогою різних разових додаткових фінансових

інструментів, суми ваших операційних витрат не повинні перевищувати ваших

прогнозованих надходжень за період розгляду. • Важливо розуміти, скільки ресурсів потрібно для різних видів діяльності і якого

фінансування це потребує. • Для грамотного управління бюджетом потрібна система управлінської звітності,

яка дозволяє чітко розуміти, на що витрачаються ресурси і яка собівартість послуг для

споживача.

Джерела фінансування Центру безпеки залежать від організаційної форми його

утворення. У випадку діяльності Центру як структурного підрозділу виконавчої влади

єдиним джерелом фінансування є місцевий бюджет. Якщо ж Центр створений у форматі

комунального підприємства, фінансування його операційних витрат можливе також і за

рахунок надання платних послуг.

Нижче наведено зведений орієнтовний кошторис для базового центру безпеки, який

рекомендовано брати за основу. Наведена загальна сума видатків наближена до мінімальної.

За нашою оцінкою, річні бюджети переважної більшості базових центрів безпеки будуть

становити близько 1,5-2 млн. гривень на рік. ОРІЄНТОВНИЙ РІЧНИЙ ОПЕРАЦІЙНИЙ КОШТОРИС

ВИДАТКІВ НА УТРИМАННЯ БАЗОВОГО ЦЕНТРУ БЕЗПЕКИ

Стаття витрат Видатків на рік (грн)

Видатки на оплату праці основного персоналу 1 032 000

Нарахування на заробітну плату (ЄСВ) 227 040

Видатки на оплату допоміжних функцій 60 000

Видатки на придбання матеріальних ресурсів, у

тому числі:

- робочого одягу 72 150

- паливно-мастильних матеріалів 94 187

Видатки на комунальні послуги 81 000

Інші поточні видатки 64 000

Всього 1 630 377

Розглянемо видатки та можливі доходи базового Центру безпеки більш детально.

Статті витрат базового Центру безпеки Видатки на оплату праці основного персоналу

Рекомендований ДСНС мінімально необхідний склад персоналу базового Центру

безпеки (склад МПК, диспетчерська служба тощо) — 17 осіб. Якщо у штаті запланована менша

кількість співробітників, рекомендовано утворювати пожежно-рятувальний підрозділ для

забезпечення місцевої пожежної охорони без постійнодіючоїдиспетчерської служби. Розмір

заробітної плати встановлюють органи місцевого самоврядування. Порядок оплати праці

визначається залежно від організаційно-правової форми, у якій створений пожежно-рятувальний

підрозділ, та приписів законодавства про оплату праці.

119

Для визначення прогнозованих річних видатків на оплату праці працівників Центрів

безпеки розрахунки необхідно проводити з урахуванням посадових окладів, доплат,

надбавок тощо, які визначаються рішенням органів місцевого самоврядування. Для складання штатного розпису (а також для інших стандартних документів) слід

користуватися формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2002

№ 57 «Про затвердження документів, що застосовуються в процесі виконання бюджету».

№

з/п

Назва

структурного

підрозділу та

посад

Кількість

штатних

посад

Посадовий

оклад

(грн.)*

Надбавки

(грн.)*

Доплати

(грн.)*

Фонд

заробітної

плати на

місяць

(грн.)

Фонд

заробітної

плати

на рік

(грн.)

1

Начальник

центру

безпеки

(МПК) 1

6 000 0 0 6 000 72 000

2

Начальник

варти 4 5 000 0 0 20 000 240 000

3

Пожежник-

рятувальник 4 5 000 0 0 20 000 240 000

4 Водій 4 5 000 0 0 20 000 240 000

5 Диспетчер 4 5 000 0 0 20 000 240 000

Всього 86 000 1 032 000

* Наведені суми не є орієнтиром, яким потрібно керуватися при встановленні окладу,

надбавок чи доплат. Вони використані виключно для моделювання орієнтовної (мінімальної)

суми щорічного операційного бюджету базового Центру безпеки. Нагадуємо, що за рахунок

коштів місцевого бюджету (комунального підприємства) утримуються працівники, які

перебувають з цією особою у трудових відносинах. Працівники Національної поліції та

Товариства Червоного Хреста України утримуються за рахунок коштів своїх організацій. Нарахування на заробітну плату

Видатки на виплату єдиного соціального внеску у 2018 році становлять 22% від суми

заробітної плати, тобто 18 920 гривень на місяць та 227 040 гривень на рік. Витрати на оплату допоміжних функцій

Кожна громада також може прийняти рішення про наймання додаткового допоміжного

персоналу: бухгалтер, системний адміністратор, прибиральниця, юрист тощо. Проте до

складання штатного розпису не слід підходити формально, тут важливо розрізняти посади та

ролі: не обов'язково кожна роль у невеликому підприємстві повинна бути пов'язана з окремою

посадою. Конкретна посада може поєднувати кілька ролей — так відповідний керівник може

впливати на формування частини адміністративних витрат у кошторисі (бюджеті). Адже витрати

на обслуговування інформаційної та оргтехніки, ведення бухгалтерського обліку, юридичні

послуги тощо — всі ці компоненти можуть становити значний відсоток видатків на оплату праці.

У разі функціонування Центру як структурного підрозділу виконавчої влади всі ці функції,

звісно, може виконувати персонал відповідних органів місцевої ради. А створена у форматі

комунального підприємства юридична особа може задовольняти певні потреби, звертаючись до

зовнішнього обслуговування (наприклад, питання бухгалтерського обліку може вести

централізована бухгалтерія ради тощо). В орієнтовному бюджеті зроблено припущення, що потреби Центру безпеки в

додатковому персоналі (функціях) будуть задоволені шляхом залучення зовнішнього

обслуговування і становитимуть у середньому 60 тисяч гривень на рік.

Видатки на придбання матеріальних ресурсів

Головними статтями видатків на придбання матеріальних ресурсів будуть витрати на:

а) Придбання робочого одягу та засобів індивідуального захисту зі строком служби один

рік, що кваліфікується як поточні видатки. Придбання спеціального пожежного одягу зі строком

служби до п'яти років у рамках цього посібника кваліфікується як придбання основних засобів і

120

включене до інвестиційного бюджету. Залежно від прийнятої в конкретній організації

бухгалтерської політики обліку матеріально-технічних цінностей кваліфікація спеціального

пожежного одягу може відрізнятися.





01.04.2018

Респіратори протипилові зі змінним

фільтром штука 13 1 950

Костюм робочий літній штука 13 13 000

Костюм робочий утеплений штука 13 26 000

Черевики з високими берцями штука 13 13 000

Шапка-феска штука 13 1 950

Кепі робоче штука 13 1 950

Светр штука 13 11 050

Фуфайка літня штука 13 3 250

Всього 72 150

б) Видатки на придбання паливно-мастильних матеріалів. Розмір видатків за цією

статтею може сильно відрізнятися між окремими конкретними центрами. У якості орієнтовних показників у цих Рекомендаціях взято витрати реалізованих у 2017

році у форматі пілотних проектів Центрів безпеки в Донецькій області: • за територією (50%):Шахівська ОТГ - 9,4 літра пального на 1 км2 території в рік,

Черкаська ОТГ - 5,3 літра, Лиманська ОТГ - 9,0 літра; в середньому 7,9 літра пального на 1 км2

території в рік; • за населенням (50%):Шахівська ОТГ - 703 літри пального на 1000 осіб у рік, Черкаська

ОТГ - 165 літрів, Ліманська ОТГ - 246 літрів; у середньому 371 літр пального на 1000 осіб у рік. На основі цих даних можна передбачити, що орієнтовний бюджет для середнього розміру

громади з населенням у 5000 осіб та площею 500 км2 становитиме: (500 × 7,9 + 371 × 5) ÷ 2 =

2903 літри пального. При середній вартості пального (А92) 29 гривень за літр (станом на 1 квітня 2018 року)

орієнтовні загальні витрати на пальне становитимусь 84 187 гривень на 2018 рік. Примітка: Прогнозуємо збільшення видатків за цією статтею з розвитком Центрів

безпеки, зростанням обізнаності населення громади про їхню діяльність і розширенням переліку

послуг, які вони надають.



Ціна за

літр на

01.04.2018,

грн.



01.04.2018,

грн.

Пальне (дизель чи А92) літр 2903 29 84 187 Інші паливно-мастильні

матеріали 10 000 Разом паливно-мастильні

матеріали 94 187

Видатки на комунальні послуги Витрати на комунальні послуги, в тому числі оплата водопостачання, оплата

електроенергії, оплата опалення (газу чи вугілля). У якості орієнтовних показників знову використано витрати за цією статтею у вже

наявних у країні центрах безпеки в Донецькій області у 2017 році. У залежності від способу

підключення до зовнішніх мереж та від місцевих тарифів на комунальні послуги загальна

вартість комунальних послуг конкретного центру безпеки може відрізнятися. Завжди складайте

власний орієнтовний бюджет, адже у цьому посібнику цифри наведені лише як приблизні

орієнтири.

121

Назва Орієнтовна щорічна

вартість

Оплата водопостачання та водовідведення 5 000

Оплата електроенергії 30 000

Оплата інших енергоносіїв (газ, вугілля тощо) 40 000

Оплата послуг зв'язку (в тому числі Інтернет) 6 000

Всього комунальні послуги 81 000

Інші поточні видатки

Витрати на канцелярію, господарські товари, страхування персоналу тощо.

Назва Орієнтовна щорічна

вартість

Страхування персоналу 17 000

Канцелярські товари 2 000

Господарські товари 5 000

Непередбачувані витрати 40 000

Всього інші поточні видатки 64 000

Можливі статті доходів базового Центру безпеки У разі створення Центру безпеки у форматі комунального підприємства можна

розглянути питання про надання платних послуг поряд із послугами, які компенсуються за

рахунок місцевого бюджету.

До платних послуг, зокрема, можна віднести такі види діяльності:

1 Проведення лекцій, занять, семінарів на протипожежну тематику та занять з правил пожежної

безпеки зі спеціалістами міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, підприємств,

установ та організацій на договірних засадах

2 Розробка інструкцій, планів евакуації та інших нормативних документів з питань цивільного

захисту для підприємств, установ та організацій

3 Перевірка та випробування пожежних гідрантів і внутрішніх пожежних кранів, обладнання їх

пожежними рукавами

4 Ремонт і технічне обслуговування пожежних водоймищ, їх наповнення і відкачування, очищення

колодязів

5 Ремонт, обслуговування та випробування пожежних рукавів

6 Виготовлення та встановлення покажчиків пожежних гідрантів і водоймищ, пристосування

водонапірних веж для забору води

7 Підготовка виставок пожежної техніки, надання зразків пожежної техніки та пожежно-

технічного обладнання для експонування на виставках, використання на кінозйомках і

проведення інших комерційних заходів

8 Виготовлення пожежних щитів, іскрогасників та іншої продукції протипожежного призначення

9 Ремонт, випробування, зарядження і перезарядження вогнегасників, виготовлення і відновлення

деталей для них

10 Проведення робіт з вогнезахисної обробки конструкцій, матеріалів, тканин, будівель і споруд,

горючих елементів кріплення гірничих виробок, ціликів, відбитого вугілля та інших

легкозаймистих матеріалів

11 Монтаж, ремонт і перевірка надійності блискавкозахисту, замірювання опору ізоляції

електромереж і електроустаткування

12 Налагодження, ремонт і технічне обслуговування систем автоматичного пожежогасіння,

пожежної сигналізації, димовидалення та інших автоматичних систем протипожежного захисту

13 Підключення суб’єктів господарювання та громадян до системи централізованого пожежного та

техногенного спостереження за пожежною та техногенною автоматикою об’єктів та їх технічне

обслуговування

14 Відкачування води, очищення від льоду та снігу покрівель будинків, відкривання квартир

громадян та ґрат на вікнах і балконах

122

Цей перелік не є вичерпним, тому кожна ОТГ може самостійно визначати перелік

послуг, які надаватиме додатково на платній основі створене у громаді комунальне

підприємство. Також згідно зі статтею 134 Кодексу цивільного захисту України «Надання

платних послуг аварійно-рятувальними службами» державні, регіональні та комунальні

аварійно-рятувальні служби можуть надавати платні послуги, що не суперечать та не

перешкоджають їхній основній діяльності. Для окремих видів послуг передбачене проходження дозвільних процедур. Більш

детально про це написано у зразку статуту комунального підприємства, наведеному у цих

Рекомендаціях.

123

7. АРХІТЕКТУРНО-БУДІВЕЛЬНІ РІШЕННЯ

Вимоги до земельних ділянок та схеми розміщення об’єкту

1. Земельна ділянка для розміщення центру безпеки повинна знаходитись

переважно у центральній частині населеного пункту.

2. Центри безпеки треба розміщувати на горизонтальних земельних ділянках з

кутом ухилу території не більше ніж 5%.

3. Вимоги до розміщення ділянок центрів безпеки, їх площ, відстаней та меж,

виїздів (в’їздів) на території населеного пункту слід визначати за чинними

будівельними нормами.

4. Площу земельної ділянки під час проектування центрів безпеки в умовах

існуючої забудови визначають технічним завданням на проектування.

5. Площа зони зелених насаджень повинна складати не менше 15% площі центрів

безпеки.

6. Кути виїзду зі стоянки-гаража центру безпеки на дороги загального

користування повинні знаходитись у межах від -3 % до +3 %.

Приклад схеми генерального плану з розміщенням амбулаторії, ЦНАП та центра безпеки

Центр Безпеки Тип І (пожежне депо та диспетчерська служба)

Схема генерального плану

125

Планувальні рішення

Схема зонування

126

Експлікація приміщень

№

з/п

НАЙМЕНУВАННЯ

ПРИМІЩЕННЯ

ПЛОЩА

м2

№

з/п



ПЛОЩА

м2

1 Хол 23,26 8 Котельня 10,26

2 Диспетчерська 10,32 9 Мийка пож. Обл. 7,7

3 Начальник зміни 14,26 10 Майстерня 11,44

4 Вбиральня 5,73 11 Пральня 5,48

5 Кухня 41,24 12 Гараж 116,12

6 Кімната відпочинку 19,66 13 Комора 4,62

7 Душова 10,26

Загальна Площа 286,01

Орієнтовні техніко-економічні показники

Техніко-економічні показники Всього

Технічні характеристики

Площа, м2 Загальна площа будівлі 286

Корисна -

Будівельний об’єм,

м3 Загальний 1778

Ресурси на експлуатаційні потреби

Витрати води

Холодної Розрахунковий,

м3\рік 8,1

Гарячої Розрахунковий,

м3\рік -

Каналізаційні стоки, розрахунковий, м3\сут

Витрати тепла

всього Розрахунковий,

Гкал\год. 0,2

у тому числі на

опалення

Розрахунковий,

ккал\год. 0,2

Потрібна електрична потужність, кВт 78

Витрати електроенергії за рік, тис. КВт*год 208

Розрахункові витрати газу, м3\год. 42972

127

Центр Безпеки Тип ІІ (пожежне депо, диспетчерська служба, дільничний)

Схема генерального плану

128



129


№

з/п



ПЛОЩА

м2

№

з/п



ПЛОЩА

м2

1 Вестебюль 23,26 9 Мийка пож. Обл. 7,7

2 Диспетчерська 10,32 10 Майстерня 11,44

3 Дильничний 14,26 11 Пральня 5,48

4 Вбиральня 5,73 12 Гараж 135,15

5 Кухня 41,24 13 Комора 4,98

6 Кімната відпочинку 19,66 14 Навчальний клас 15,4

7 Душова 10,26 15 С/В 3,64

8 Котельня 12,1 Загальна Площа 345,62





Корисна -






м3\рік 9,5


м3\рік -






опалення






130

Центр Безпеки - Тип ІІІ (диспетчерська служба, пожежне депо, поліцейська станція та пункт базування бригади екстреної медичної допомоги)

Схема генерального плану території

131



132


№

з/п



ПЛОЩА

м2

№

з/п



ПЛОЩА

м2

1 Вестебюль 25,42 9 Мийка 7,7

2 Диспетчерська 10,32 10 Майстерня 11,44

3 Дільничний 16,04 11 Пральня 5,48

4 Кабінет 12,71 12 Гараж 171,95

5 Кухн/загальна

кімната 49,68 13 Комора 4,98

6 Кімната відпочинку 19,66 14 Навчальний клас 15,4

7 Душова 15,9 15 Пунк екстренної

медичної допомоги 35,89

8 Котельня 12,1 16 С/В 3,64

Загальна Площа 418,59





Корисна -






м3\рік 12,2


м3\рік -






опалення






133

Загальні рекомендації та зразки

134

*На малюнках наведені можливі рішення щодо внутрішнього оздоблення

135

№

Характеристика

конструктивних

елементів об'єкту

Опис

1. Конструктивна схема Повний каркас

2. Фундаменти

Фундаменти стовпчаті або фундаментна плита залежно

від інженерно-геологічних умов ділянки будівництва

(відповідно висновків інженерно-геологічних

вишукувань).

3. Стіни

Сандвіч-панелі з утеплювачем (товщина утеплювача

згідно теплотехнічних розрахунків). Вікна –

металопластикові та/або з алюмінієвого профілю з

двокамерним склопакетом.

4. Покриття будівлі

Профнастил по прогонам та кроквяним балкам

(фермам). Товщина утеплювача згідно теплотехнічних

розрахунків.

5. Стеля Підшивка профнастилом та/або підвісна модульного

типу

6. Внутрішні стіни,

перегородки

Сандвіч-панелі та фарбування водоемульсійною

фарбою по тинькованій поверхні з гіпсокартону; в

приміщеннях з вологими процесами фарбування

водоемульсійною фарбою по тинькованій поверхні з

вологостійкого гіпсокартону та облицювання

керамічною плиткою на всю висоту; гіпсокартонні

панелі на металевому каркасі та/або скляні

7. Підлоги Зносостійке покриття (керамічна плитка та/або

лінолеум та/або полімерні поли та/або бетонні поли)

8. Опалення Повітряне та/або водяне

9. Вентиляція

Природна та примусова припливно-витяжна вентиляція

з рекуперацією тепла (за дотриманням вимог ДБН та

ДСТУ в залежності від призначення будівлі). Обмін

повітря розрахований на підтримку в помешканнях

допустимих санітарними нормами параметрів повітря.

В приміщенні гаражу передбачити систему

димовидалення вихлопних газів з можливістю

підключення повітропроводів до викидної труби

автотранспортного засобу.

10. Кондиціювання

Систему кондиціонування повітря виконати з

застосуванням мультизональних та спліт/мультіспліт

систем з можливістю роботи на підігрів повітря в

зимовий період (за необхідністю). Відведення

конденсату в систему каналізації через сифон. У всіх

системах кондиціонування використовувати

озонобезпечний фреон.

136

11. Водопостачання і

каналізація

Для забезпечення споживачів водою в необхідній

кількості і з необхідним напором передбачити (за

необхідністю) ємності запасу води та/або

підвищувальну насосну станцію. Улаштування

свердловин та локальних очисних споруд повинно

виконуватися з дотриманням розмірів зон санітарної

охорони (джерела водопостачання) та санітарно-

захисних зон (очисні споруди) з врахуванням

нормативних вимог встановлених ДБН В.2.5-74:2013

«Водопостачання зовнішні мережі та споруди. Основні

положення проектування», ДБН В.2.5-75:2013

«Каналізація. Зовнішні мережі та споруди. Основні

положення проектування», ДСП № 173-96. Якість води

повинна відповідати вимогам ДсанПіН 2.2.4.171-10

«Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для

споживання людиною». Джерело гарячого

водопостачання котел та/або електричні водонагрівачі,

встановлені в приміщеннях санвузлів. Каналізація

прийнята самопливної з підключенням до

централізованої системи каналізування та/або

локальних очисних споруд. Відведення дощових вод

передбачений зовнішнім водостоком.

12. Електротехнічні

рішення

За ступенем надійності електропостачання об’єкт,

належить до I-ої категорії електроспоживачів.

Ввід - трифазний.

13. Охоронне

відеоспостереження

Система охоронного відеоспостереження призначена

для забезпечення візуального цілодобового контролю

об'єкта. Відеоспостереження має здійснюватися

цілодобово у всіх місцях громадського користування.

Система зберігання та обробки побудована на базі

відеореєстраторів з використанням аналогових і IP

реєстраторів. Відеореєстратори дозволяють

забезпечити запис відеоархіву як постійну, так і за

подією. А також здійснювати віддалений моніторинг з

віддалених робочих місць.

14. Структуровані

кабельні системи

Структурована кабельна система призначена для

забезпечення можливості підключення обладнання до

мережі Internet, телефонних мереж, а також об’єднання

в єдину локальну мережу. Структурована кабельна

система (СКС) являє собою ієрархічну систему, що

складається з набору мідних кабелів, комутаційних

панелей, шнурів для комутації, телекомунікаційних

розеток і допоміжного обладнання.

15. Захист навколишнього

середовища

Сміття і харчові відходи збираються в функціональні

ємності і видаляються в спеціальні контейнери,

встановлені в спеціально відведених місцях за

погодженням з місцевими органами санепіднагляду.

Побутові стоки відводяться в закриту мережу міської

каналізації. Для того, щоб виключити вимивання

родючого шару грунту під час дощу, передбачити

посадку рослин з щільною кореневою системою.

137

16. Сміттєвидалення

Видалення сміття проводиться шляхом попереднього

його сортування, збором побутових відходів в

сміттєзбиральні контейнери різного призначення,

встановлені на спеціальних майданчиках з

нормативними відстанями від будівель. Подальша

утилізація сміття проводиться шляхом вивезення його

спецавтотранспортом.

17. Система пожежної

сигналізації

Всі приміщення (окрім приміщень, зазначених в п.

7.2.23 ДБН В.2.5-56: 2014) обладнуються

автоматичною пожежною сигналізацією.

18.

Система оповіщення

про пожежу та

управління евакуацією

людей

Відповідно до п. 13 Таблиці Б1 Додатка Б ДБН В.2.5-

56: 2014 приміщення системою оповіщення про

пожежу та управління евакуацією людей. Захисту

системою оповіщення про пожежу та управління

евакуацією людей підлягають всі приміщення з

постійним і тимчасовим перебуванням людей.

19. Автоматична система

пожежогасіння

В якості засобів виявлення пожежі можуть бути

прийняті автоматичні димові пожежні сповіщувачі.

Світлозвукові оповіщувачі-табло встановлюються над

дверним отвором виходу з приміщення з обох сторін, з

відповідними написами.

20. Блискавкозахист

будівлі Будівля обладнується системою блискавкозахисту

21. Доступність для

маломобільних груп

населення

додатково улаштувати при вході в приміщення в

пристрій (наприклад, кнопка) для виклику диспетчера;

улаштувати підлогу з відповідним маркуванням

(кольоровим та/або фактурованим) для координування

руху людей з вадами зору;

22. Благоустрій

Облаштування вхідної групи, тротуарів та майданчиків.

На фасаді будівлі центру безпеки повинно бути

розташовано світлодіодне табло/монітор

(повнокольоровий LED екран) з розмірами мінімум

135*23 см з можливістю установки особистих

параметрів, фраз, форм відображення інформації,

шрифтів, мови через USB порт та/або Flash

накопичувач та/або за допомогою WiFi. Поряд з

будівлею встановити державний прапор України на

флагштоку. Місце для відпочинку та очікування.

Озеленення та малі архітектурні форми.

Будівлі центрів безпеки мають розміщуватися на

окремих ділянках з відступом від червоної лінії

забудови по фронту воріт гаража не менше ніж на 15 м.

Відстані (розриви) до житлових, громадських та інших

об’єктів мають відповідати вимогам діючих норм.

138

Проїзна частина вулиці та тротуар навпроти виїзної

площі центру безпеки мають бути обладнані

світлофором та світловим показником з акустичним

сигналом, що дозволяє зупиняти рух транспорту та

пішоходів під час виїзду транспорту з гаража по

тривозі. Вмикання та вимикання світлофора має

здійснюватися з диспетчерського пункту центру

безпеки. Площа перед виїзними воротами центру

безпеки має бути заасфальтована або забетонована та

мати ухил від порогу до червоної лінії забудови для

водозливу.

Територія пожежно-рятувальної частини озеленюється.

На території пожежної частини (на подвір’ї) слід

розміщувати навчально - спортивне містечко

(майданчик) з необхідним обладнанням, склади

пально-мастильних матеріалів i пiноутворювача,

будівлю для господарчих потреб.

23 Клас наслідків Відповідно розрахунку

139

Перелік обладнання

№ Назва

приміщення

Площа

м² Назва предмету обладнання Од. Кіл-сть

1 Хол 23,26 Стільці шт. 2

2 Диспетчерсь

ка

10,3

Офісні меблі: столи для персоналу,

стільці та (або) крісла для кабінетів,

шафи для документів і одягу, сейфи

тощо. Орієнтовно - 2 столи, 2

стільці, 2 шафи для документів та

одягу

ком-кт 1

Комп’ютерне обладнання:

комп’ютер з операційною

системою, лазерний

багатофункціональний пристрій

(або лазерний принтер + сканер),

веб-камера, мікрофон, акустична

система, wi-fiроутер

ком-кт 1

Канцелярське приладдя, витратні

матеріали для комп’ютерного

обладнання (папір, картриджі тощо)

ком-кт 1

Програмно-апаратний комплекс

(виконання функцій оповіщення

керівництва ОТГ, управління

системою інформування та

оповіщення населення ОТГ,

реєстрації переговорів чергового

персоналу та елементи системи

оперативно-диспетчерського

управління)

шт. 1

Телефонний апарат стаціонарний

багатоканальний та факсимільний

апарат

шт. 2

Система гучномовного оповіщення

персоналу центру безпеки

(підсилювач звукової частоти,

мікрофон, гучномовці)

шт. 1

Стаціонарна радіостанція діапазону

136-174 (403-430) МГц шт. 1

Портативна радіостанція 136-174

(403-430) МГц шт. 3

3 Кабінет

дільничного 14,26

Офісні меблі: стіл для персоналу,

стілець та (або) крісло для кабінету,

шафи для документів і одягу, сейфи

тощо. Орієнтовно - 1 стіл, 3 стільці,

2 шафи для документів та одягу

ком-кт

1

Комп’ютерне обладнання:

комп’ютер з операційною

системою, лазерний

багатофункціональний пристрій

(або лазерний принтер + сканер),

ком-кт

1

140

№ Назва

приміщення

Площа

м² Назва предмету обладнання Од. Кіл-сть

веб-камера, мікрофон, акустична

система, wi-fiроутер

4 Кабінет 12,71

Стіл

Шафа

Стелаж (згідно з потребами)

5 Кухня 41,24

Стіл обідній шт. 1

Стільці шт. 4

Диван шт. 1

Кухонні меблі ком-кт 1

Газова або електрична плита шт. 1

Мікрохвильова піч шт. 1

Холодильник шт. 1

6 Кімната

відпочинку 19,66

Ліжка шт. 3

Тумба шт. 3

Шафа платтяна шт. 3

7

Санітарний

вузол

персоналу

10,26

Душові кабіни шт. 2

Індивідуальні шафи для одягу (по

кількості персоналу)

шт.

8 Котельня 10,26 Котел та відповідне обладнання ком-кт 1

9 Мийка пож.

обладнання

7,7

Ємність для миття обладнання

шт.

3

10 Майстерня 11,44

Слюсарний верстак шт. 1

Шафа з інструментами шт. 1

Електроінструменти (згідно з

потребами)

шт. 3

11 Пральня 5,48

Промислова/побутова пральна

машина

шт. 2

12 Гараж 116,12

Обладнання відповідно до норм ком-кт 1

13 Комора 4,62 Шафа шт. 1

Стелаж (згідно з потребами) шт. 3

14 Навчальний

клас 15,4

16 С\У

відвідувачів 5,73

17

Приміщення

для

зберігання

14,18

141

Примірний графік реалізації проекту будівництва центру безпеки громадян

Наведений графік реалізації проекту будівництва складено відповідно діючому законодавству України. Терміни та послідовність окремих видів робіт можуть бути змінені (скорочені) в залежності від місця розташування кожного об’єкту, доступності ресурсів та рішеннями органів місцевого самоврядування

№ Найменування робіт 1 міс 2 міс 3 міс 4 міс 5 міс 6 міс 7 міс

1. Визначення земельної ділянки для розміщення об’єкту будівництва

1.1. Пошук земельної ділянки за

визначеними вимогами

1.2. Розробка проекту землеустрою для

відведення земельної ділянки

1.3. Погодження документації

землеустрою

1.4.

Рішення місцевих органів самоврядування щодо надання земельної ділянки

2. Отримання вихідних даних для проектування об’єкта будівництва

2.1. Отримання містобудівних умов та

обмежень

2.1.1. Замовлення та розробка

містобудівного розрахунку

2.1.2. Отримання містобудівних умов

та обмежень

2.2.

Отримання технічних умов на підключення до мереж тепло-, газо-, електро-, водопостачання та водовідведення

2.3. Підготовка завдання на

проектування

2.4. Замовлення та виготовлення

топозйомок ділянки проектування

2.5.

Збір вихідних даних, геологічні та інші вишукування відповідно до завдання генпроектувальника, містобудівних умов і обмежень, та отриманих технічних умов

3. Проектування

3.1. Пошук проектної організації

142


3.1.1.

Пошук проектної організації для прив’язки проекту повторного використання

3.1.2. Укладання договору с проектною

організацією

3.2.

Розробка ПКД прив’язки проекту повторного використання на місцевості

3.2.1. Виготовлення опитувальних

листів для отримання технічних умов

3.2.2. Підготовка завдання для

геологічних та інших вишукувань

3.2.3. Розробка та погодження

генерального плану

3.2.4. Розробка та прив’язка

фундаментів

3.2.5.

Розробка та погодження проектів зовнішніх мереж (електро-, газо-, тепло-, водопостачання та ін..) відповідно до отриманих технічних умов

4. Експертиза проектно-кошторисної документації

4.1.

Експертиза проектно-кошторисної документації прив’язки проекту повторного використання на місцевості

4.2. Зняття зауважень 4.3. Висновок експертизи

5. Визначення виконавця будівельних робіт

5.1. Проведення тендеру на визначення

виконавця будівельних робіт

5.2. Укладання договору з виконавцем

робіт 6. Будівництво

6.1. Отримання права на виконання

будівельних робіт 6.2. Виконання будівельних робіт

6.2.1. Підготовчі роботи 6.2.2. Влаштування фундаментів 6.2.3. Влаштування стін та перегородок

143


6.2.4. Влаштування покрівлі

6.2.5. Влаштування дверних та

віконних заповнень 6.2.6. Опоряджувальні роботи 6.2.7. Пусконалагоджувальні роботи 6.2.8. Влаштування зовнішніх мереж 6.2.9. Благоустрій

6.3. Прийняття закінченого

будівництвом об’єкту в експлуатацію

6.3.1. Проведення технічної

інвентаризації

6.3.2. Реєстрація декларації про

готовність об’єкту

6.4. Підключення об’єкту до

інженерних мереж

7. Присвоєння поштової адреси

8. Реєстрація права власності

144

РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗПЕРЕШКОДНОГО ДОСТУПУ

МАЛОМОБІЛЬНИХ ГРУП НАСЕЛЕННЯ, ЗОКРЕМА, ОСІБ З ІНВАЛІДНІСТЮ

Нормативні документи

ДБН В.2.2-9-2009 «Громадські будинки і споруди»

ДБН В.2.3-4:2007 «Споруди транспорту. Вулиці та дороги населених пунктів»

ДБН В.2.3-5-2018 Вулиці та дороги населених пунктів

ДБН Б.2.2-12 2018 «Планування та забудова територій»

ДБН В.2.2-17:2006 «Доступність будівель і споруд для маломобільних груп населення»

ДБН В.2.2-40:2018 «Інклюзивність будівель і споруд» (на заміну ДБН А.2.2-17:2006, чинний з 2019-04-01) ДБН Б.2.2-5:2011«Планування та забудова міст, селищ і функціональних територій. Благоустрій територій»

ДСТУ-Н В.2.2-31-2011 «Настанова з облаштування будинків і споруд громадського призначення елементами доступності для осіб з вадами зору та слуху»

ДСТУ Б ISO 21542:2013 «Будинки і споруди. Доступність і зручність використання побудованого життєвого середовища» (ISO 21542:2011, IDT)

Основні терміни та визначення понять

Особою з інвалідністю є особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов'язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист (Закон України від 21.03.1991 № 875-XII «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні»).

Маломобільні групи населення (МГН) – люди, що відчувають труднощі при самостійному пересуванні, одержанні послуги, необхідної інформації або при орієнтуванні в просторі. До МГН віднесені особи з інвалідністю, люди з тимчасовим порушенням здоров’я, вагітні жінки, літні люди, люди з дитячими колясками.

Доступні для МГН будівлі і споруди – будівлі і споруди, у яких реалізований комплекс архітектурно-планувальних, інженерно-технічних, ергономічних, конструкційних і організаційних заходів, що відповідають нормативним вимогам щодо забезпечення доступності і безпеки МГН.

Ознаки доступності об’єктів та безпеки пересування для (МГН)

▪ можливість безперешкодного пересування по прилеглій території;

▪ наявність визначених місць для паркування автомобілів осіб з інвалідністю найближче до входу у будинок;

▪ наявність доступного заїзду у приміщення, сходи/пандуси.

▪ доступність входів/виходів, дверей (відсутність порогів, достатня ширина дверей, коридорів);

▪ доступність до всіх поверхів у приміщенні (наявність ліфтів, ескалаторів, підйомників);

▪ наявність доступних і пристосованого для неповносправних туалетів;

▪ означення місця перебування (піктограми).

http://zakon.rada.gov.ua/go/875-12

http://zakon.rada.gov.ua/go/875-12

145

Опис вимог нормативних документів щодо забезпечення доступності будівель

№ з/п Опис вимог Приклад

ВИМОГИ ДО ЗЕМЕЛЬНИХ ДІЛЯНОК

1 У проектах повинні бути передбачені умови безперешкодного і зручного пересування МГН ділянкою до будинку або територією підприємства, комплексу споруд, транспортної інфраструктури, зелених зон (парки, сквери тощо) з урахуванням вимог ДБН Б.2.2-12:2018 «Планування і забудова територій», ДБН Б.2.4-1, ВСН 01, ДБН В.2.3-15. Система засобів орієнтації для осіб із порушенням зору та інформаційної підтримки повинна бути забезпечена на всіх шляхах руху, доступних для МГН, на весь час експлуатації.

2 Ширина шляху руху на ділянці при зустрічному русі осіб на кріслах колісних повинна бути не менше 1,8 м з урахуванням габаритних розмірів крісел колісних відповідно до чинних нормативних документів.

3 Рекомендована висота бордюрів по краях пішохідних шляхів – не більше ніж 0,5 м.

Висота бортового каменю в місцях перетину тротуару з проїзною частиною повинні бути в нульовий рівень «0»*. Слід влаштовувати пониження бордюрного каменю тротуарів, пішохідних шляхів та доріжок до нульового рівня у місцях сполучення з проїзною частиною вулиць, доріг, в’їздів у двори, внутрішньоквартальних та інших проїздів тощо, а також обов’язково встановлювати попереджувальні тактильні елементи з конусоподібними рифами або круглими рифами (висота рифа 5 мм) завширшки не менше ніж 50 см на відстані 80 см перед виїздом на проїзну частину, де було здійснено роботи з пониження бортового каменю. Попереджувальна смуга має обов’язково бути розташована паралельно проїзній частині.

4 Тактильні засоби, що виконують попереджувальну функцію на покритті пішохідних шляхів на ділянці, слід розміщувати не менше ніж за 0,8 м до об’єкта інформації, початку небезпечної ділянки, зміни напрямку руху, входу тощо.

146



5 Покриття з бетонних плит повинно бути рівним, а товщина швів між плитами – не більше ніж 0,015 м.

6 На шляхах руху МГН не допускається застосовувати непрозорі хвіртки на навісних завісах двосторонньої дії, хвіртки з обертовими полотнинами, а також турнікети завширшки менше ніж 0,85 м.

7 Для відкритих сходів на перепадах рельєфу рекомендується приймати ширину проступів не менше ніж 0,38 м, висоту підйомів сходинок – не більше ніж 0,12 м.

Усі сходинки у зовнішніх сходах у межах одного маршу повинні бути однаковими за формою в плані, за розмірами ширини проступу і висоти підйому сходинок.

8 Сходи повинні дублюватися пандусами.

За потреби сходи слід дублювати іншими засобами підйому, які відповідають вимогам ДБН В.2.3-5.

9 Пристрої й обладнання (поштові скриньки, укриття таксофонів, банкомати, інформаційні щити тощо), розташовані на стінах будинків, споруд або на окремих конструкціях, і виступні елементи та частини будинків і споруд не повинні скорочувати нормований простір для проходу, а також проїзду і маневрування крісла колісного.

Об’єкти, нижня крайка яких розташована на висоті від 0,7 до 2,1 м від рівня пішохідного шляху, не повинні виступати за площину вертикальної конструкції більше ніж на 0,1 м, а в разі їх розміщення на розташованій окремо опорі – не більше ніж 0,3 м.

10 Таксофони, банкомати й інше спеціалізоване обладнання для осіб з порушенням зору слід встановлювати на горизонтальній площині із застосуванням рифленого покриття або на окремих плитах заввишки до 0,04 м, край яких повинен знаходитися від встановленого обладнання на відстані 0,7-0,8 м.

147



11 На відкритих індивідуальних автостоянках біля закладів обслуговування слід виділяти не менше ніж 10% місць (але не менше ніж одне місце) для транспорту осіб з інвалідністю.

«Місце для стоянки», а також додатково позначатися табличкою 7.17 «Особа з інвалідністю». Також паркувальне місце може бути продубльоване на покритті дороги горизонтальною дорожньою розміткою 1.28 згідно з ДСТУ 4100.

Місця для особистого автотранспорту осіб з інвалідністю бажано розміщувати поблизу входу, але не далі ніж 50 м, а біля житлових будинків – не далі ніж 100 м. Ширина зони для паркування автомобіля особи з інвалідністю повинна бути не менше ніж 3,5 м.

Майданчики для зупинки спеціалізованих засобів громадського транспорту, що перевозить лише осіб з інвалідністю, слід передбачати на відстані не далі ніж 100 м від входів до громадських будинків, доступних для МГН.

Входи і шляхи руху до будинків

12 Входи до будинку з поверхні землі й евакуаційні виходи повинні бути пристосовані для МГН.

13 Зовнішні сходи і пандуси повинні мати поручні з дотриманням технічних вимог до опорних стаціонарних пристроїв згідно з чинними нормативними документами.

За ширини сходів на основних підходах до будинку ніж 2,5 м і більше слід додатково передбачати розділові поручні.

148


ВИМОГИ ДО БУДИНКВ ТА СПОРУД

Вхідний майданчик біля входів, доступних для МГН, повинен мати: навіс, водовідвід, а залежно від місцевих кліматичних умов – підігрів, що встановлюється завданням на проектування.

14 Глибина тамбурів і тамбур-шлюзів повинна бути не менше ніж 1,8 м, а в житлових будинках – не менше ніж 1,5 м за ширини не менше ніж 2,2 м.

Дренажні і водозбірні ґрати, які встановлюють у підлозі тамбурів або вхідних майданчиків, повинні бути врівень з поверхнею покриття підлоги. Ширина просвітів їхніх чарунок не повинна перевищувати ніж 0,015 м. Краще застосовувати ґрати з ромбоподібними або квадратними чарунками.

15 Шляхи руху МГН усередині будинку повинні відповідати нормативним вимогам до шляхів евакуації людей з будинку. Ширина шляху руху в коридорах, приміщеннях, галереях тощо у чистому вимірі повинна бути:

при русі крісла колісного в одному напрямку – не менше ніж 1,5 м;

при зустрічному русі – 1,8 м

Ширину проходу в приміщенні з обладнанням і меблями слід приймати не менше ніж 1,2 м. Ширину коридору або переходу до іншого будинку слід приймати не менше ніж 2,0 м.

149


ВИМОГИ ДО БУДИНКІВ ТА СПОРУД

Підходи до різного обладнання і меблів повинні бути не меншими ніж 0,9 м, а за потреби повороту крісла колісного на 90° – не менше ніж 1,2 м.

16 Діаметр зони для самостійного розвороту на 90-180°в кріслі колісному слід приймати не менше ніж 1,5 м.

Біля столів, прилавків та інших місць обслуговування, біля настінних приладів, апаратів і пристроїв слід передбачати вільний простір розмірами в плані не менше ніж 0,9×1,5 м.

Глибина простору для маневрування крісла колісного перед дверима з відчиненням «від себе» повинна бути не менше ніж 1,2 м, а з відчиненням «до себе» – не менше ніж 1,5 м за ширини не менше ніж 1,5 м.

17 Конструктивні елементи всередині будинків і пристрої, розташовані в габаритах шляхів руху на стінах та інших вертикальних поверхнях, повинні мати заокруглені краї, а також не повинні виступати більше ніж на 0,1 м на висоті від 0,7 до 2,1 м від рівня підлоги. За умови розміщення пристроїв, покажчиків на розташованій окремо опорі вони не повинні виступати більше ніж на 0,3 м.

Під маршем відкритих сходів та інших навислих елементів усередині будинку, що мають розмір у просвіті заввишки менше ніж 1,9 м, слід встановлювати бар’єри, огорожі тощо.

150



18 Ділянки підлоги на шляхах руху МГН на відстані 0,6 м перед дверними прорізами і входами на сходи і пандуси, а також перед поворотом комунікаційних шляхів повинні мати попереджувальну рифлену і (або) контрастно забарвлену поверхню.

Допустимо передбачати світлові маячки.

19 Ширина дверних і відкритих прорізів у стіні, а також виходів із приміщень і коридорів у сходову клітку повинна бути не менше ніж 0,9 м. За глибини одвірка відкритого прорізу більше ніж 1,0 м ширину прорізу слід приймати за шириною комунікаційного проходу, але не менше ніж 1,2 м.

Дверні прорізи не повинні мати порогів і перепадів висот підлоги. У разі потреби влаштування порогів їх висота або перепад висот не повинні перевищувати 0,02 м (відповідно до ДБН В.2.2-40:2018).

20 Прозорі двері й огорожі слід виконувати зі стійкого до ударів матеріалу. На прозорих полотнинах дверей слід передбачати яскраве контрастне маркування заввишки не менше ніж 0,1 м і завширшки не менше ніж 0,2 м, розташоване на рівні не нижче ніж 1,2 м і не вище ніж 1,5 м від поверхні пішохідного шляху. Перед дверима на відстані 80 – 90 см рекомендується контрастна попереджувальна смуга (з розрахунку радіуса відкривання дверного полотна) або її функцію виконує інший пристрій (наприклад, решітка для витирання ніг тощо), котра розміщена урівень з підлогою.

21 На шляхах руху МГН у будинках та спорудах не допускається застосовувати обертові двері та турнікети завширшки менше ніж 0,85 м.

На шляхах руху МГН рекомендовано застосовувати двері на завісах однобічної дії з фіксаторами у положеннях «відчинено» і «зачинено». Слід також використовувати двері, що забезпечують затримку автоматичного зачинення дверей тривалістю не менше як 5 с.

151



Сходи і пандуси

22 Ширина маршу сходів, доступних для МГН, повинна бути не менше ніж 1,35 м. За розрахункової ширини маршу сходів у 2,5 м і більше слід передбачати додаткові розділові поручні.

Усі сходинки в межах маршу повинні бути однакової геометрії і розмірів за шириною проступу і висотою підйому сходинок. Допустимо змінювати малюнок проступів нижніх сходинок першого маршу відкритих сходів.

23 Ширина проступів сходів, крім внутрішньоквартирних, повинна бути не менше ніж 0,3 м, а висота підйому сходинок – не більше 0,15 м.

Ухил сходів повинен бути не більше ніж 1:2.

Сходинки сходів повинні бути суцільними, рівними, без виступів і з шорсткуватою поверхнею. Ребро сходинок повинне мати заокруглення радіусом не більше ніж 0,05 м. Бічні краї сходинок, що не прилягають до стін, повинні мати бортики заввишки не менше ніж 0,02 м.

24 Максимальна висота одного підйому (маршу) пандуса не повинна перевищувати 0,8 м за ухилу не більше ніж 8%. У разі перепаду висот підлоги на шляхах руху 0,2 м і менше допустимо збільшувати ухил пандуса до 10%. У виняткових випадках допустимо передбачати гвинтові пандуси.

Ширина пандуса за умови виключно однобічного руху повинна бути не менше ніж 1,0 м, у решті випадків її слід приймати за шириною смуги руху.

Майданчик на горизонтальній ділянці пандуса за умови прямого шляху руху або на повороті повинен мати глибину не менше ніж 1,5 м.

152



25 Слід передбачати бортики заввишки не менше як 0,05 м на поздовжніх краях маршів пандусів, а також уздовж крайки горизонтальних поверхонь за перепаду висот більше як 0,45 м для запобігання зісковзуванню тростини або ноги.

26 Уздовж обох боків усіх сходів і пандусів, а також біля всіх перепадів висот більше ніж 0,45 м необхідно встановлювати огорожу з поручнями.

Поручні пандусів слід розташовувати на висоті 0,7 і 0,9 м, сходів – на висоті 0,9 м, а в дошкільних закладах, парках, на дитячих майданчиках – також і на висоті 0,5 м.

Кріплення труби поручня до опори повинне бути знизу (збоку недопустимо). Відстань від бокової стіни – 45 мм.

Діаметр труби – 35-45 мм.

Поручень перил з внутрішнього боку сходів повинен бути безперервним по всій їхній висоті. Завершальні частини поручня повинні бути довші за марш або похилу частину пандуса на 0,3 м.

27 На верхній або бічній зовнішній відносно до маршу поверхні поручнів перил повинні бути передбачені рельєфні позначення поверхів. Розміри цифр повинні бути такі: – ширина – не менше ніж 0,01 м; – висота – не менше ніж 0,015 м; – висота рельєфу цифри – не менше ніж 0,002 м.

28 Перед початком сходового маршу внизу і вгорі рекомендовано нанести попереджувальну контрастну і тактильну смугу шириною 0,6 м.

153



Ліфти і підйомники

29 Будинки та споруди слід обладнувати пасажирськими ліфтами та підйомниками (нахиленими або вертикальними піднімальними платформами тощо) у випадку розміщення приміщень, які відвідують люди з інвалідністю, що пересуваються на кріслах колісних, на поверхах вище або нижче за поверх основного входу до будинку (перший поверх) – згідно з вимогами ДСТУ ISO 4190-6, ДСТУ ISO 9386-1 Вибір способу підйому інвалідів і можливість дублювання цих способів підйому встановлюються у завданні на проектування.

30 Кабіна ліфта, призначеного для користування людей з інвалідністю на кріслах колісних, повинна мати такі внутрішні розміри: – ширина – не менше ніж 1,1 м;

– глибина – не менше ніж 1,4 м.

Для нового будівництва громадських та виробничих будинків рекомендовано застосовувати ліфти із шириною дверного прорізу не менше ніж 0,9 м.

У решті випадків розмір дверного прорізу встановлюється у завданні на проектування за чинними нормативними документами.

31 Світлова і звукова інформативна сигналізація, що відповідає вимогам чинних нормативних документів, повинна бути передбачена біля кожних дверей ліфта, призначеного для людей з інвалідністю, що пересуваються на кріслах колісних..

Внутрішнє обладнання

32 Засоби інформації (зокрема знаки і символи) повинні бути ідентичними в межах будинку або комплексу будинків і споруд, розташованих в одному районі, підприємстві тощо, і відповідати знакам, встановленим чинними нормативними документами.

33 Система засобів інформації зон і приміщень, доступних для відвідування або проживання МГН (особливо в місцях масового відвідування), а також доступних для них вхідних вузлів і шляхів руху, повинна забезпечувати безперервність інформації, своєчасне орієнтування й однозначне упізнання об’єктів і місць відвідування. Вона повинна передбачати можливість одержання інформації про асортимент послуг, що надаються, розміщення і призначення функціональних елементів, розташування шляхів евакуації, попереджати про небезпеку в екстремальних ситуаціях тощо.

154



34 Візуальна інформація повинна бути розташована на контрастному фоні з розмірами знаків, що відповідають відстані огляду, і бути узгоджена з художнім рішенням інтер’єра.

35 Цивільні будинки для маломобільних груп населення повинні бути обладнанні системою сповіщення про пожежу та керування евакуацією людей не нижче 4-го типу.

Синхронною (звуковою і світловою) сигналізацією, підключеною до системи сповіщення про пожежу, слід обладнувати приміщення і зони громадських будинків і споруд, які відвідують МГН. Для аварійної звукової сигналізації слід застосовувати прилади, що забезпечують рівень звуку не менше ніж 15 дБ протягом 30 с, у разі перевищення максимального рівня звуку в приміщенні на 5 дБ.

36 У вестибюлях громадських будинків та споруд слід передбачати встановлення звукових інформаторів за типом телефонів-автоматів, якими можуть користуватися відвідувачі з порушенням зору, і текстофонів для відвідувачів з порушенням слуху.

37 Замкнуті простори будинків (приміщення різного функціонального призначення, кабінка туалету, ліфт тощо), а також ліфтові холи, де маломобільний громадянин, зокрема з порушенням слуху, може опинитися сам, повинні бути обладнані двостороннім зв’язком із диспетчером або черговим. В інших випадках слід передбачати кнопку дзвоника. У громадських туалетах електричний дзвоник або сповіщувач повинен бути виведений у кімнату чергового. У таких приміщеннях (кабінах) слід передбачати аварійне освітлення.

38 Прилади для відчинення і зачинення дверей, горизонтальні поручні, а також ручки, важелі, крани і кнопки різних апаратів, отвори торговельних і квиткових автоматів та інші пристрої, якими можуть скористатися МГН усередині будинку, слід встановлювати на висоті не більше ніж 1,1 м і не менше як 0,85 м від підлоги, а також на відстані не менше ніж 0,4 м від бічної стіни приміщення або іншої вертикальної поверхні.

Вимикачі і розетки в приміщеннях слід проектувати згідно з вимогами ГОСТ 7396.1 і передбачати на висоті 0,8 м від рівня підлоги.

Ручку вікна слід розташовувати так, щоб вона була в зоні досяжності з позиції сидячи (крісла колісного), на висоті 90-120 см.

155



Санітарно-гігієнічні приміщення

39 У громадських туалетах, включно з розташованими у громадських будинках (крім зазначених у ДБНВ.2.2-9), необхідно передбачати не менше однієї універсальної кабіни, доступної для всіх категорій громадян.

У будь-яких громадських будинках за розрахункової чисельності відвідувачів 50 осіб і більше або у разі розрахункової тривалості перебування відвідувача в будинку 60 хв. і більше слід передбачати туалет з універсальною кабіною.

40 У приміщеннях громадських душових слід передбачати не менше однієї кабіни, обладнаної для особи на кріслі колісному, перед якою слід передбачати простір для маневрування.

41 Універсальна кабіна туалету загального користування повинна мати такі розміри в плані: – ширина – не менше ніж 1,65 м; – глибина – не менше ніж 1,8 м. У кабіні поруч з унітазом слід передбачати простір для розміщення крісла колісного.

Також у кабіні слід передбачати гачки для одягу, милиць та іншого приладдя.

В універсальній кабіні й інших санітарно-гігієнічних приміщеннях, призначених для користування всіх категорій громадян, зокрема й осіб з інвалідністю, слід передбачати можливість встановлення у разі потреби поручнів, штанг, поворотних або відкидних сидінь.

42 Розміри в плані санітарно-гігієнічних приміщень для індивідуального користування в житлових будинках повинні бути такі:

156



– ванної кімнати або суміщеного санітарного вузла – не менше як 2,2×2,2 м;

– туалету з умивальником (рукомийником) – не менше як 1,6×2,2 м.

43 Індивідуальні шафи для зберігання одягу осіб, які користуються кріслом колісним, у роздягальнях слід розташовувати в нижньому ярусі заввишки не більше ніж 1,3 м від підлоги. За умови відкритого способу зберігання домашнього одягу гачки в роздягальнях повинні бути встановлені на тій же висоті.

44 Ширину проходів між рядами слід приймати таку: – для кабін душових закритих і відкритих, умивальників групових і одиночних, туалетів, пісуарів – не менше ніж 1,8 м; – для шаф гардеробних з лавами (з урахуванням лав) – не менше ніж 2,4 м; – для шаф гардеробних без лав – не менше ніж 1,8 м.

45 Рекомендовано застосовувати водопровідні крани важільної або натискної дії, а за можливості – керовані електронними системами.

Керування спуском води в унітазі рекомендовано розташовувати на бічній стіні кабіни.

ОСОБЛИВІ ВИМОГИ ДО СЕРЕДОВИЩА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ МГН

Житлові будинки і приміщення

46 Будинки і приміщення громадських будинків слід проектувати згідно з вимогами, ДБН В.2.2-9, ДБН В.2.2-15, забезпечуючи потреби осіб з інвалідністю, серед яких: – доступність житлового приміщення від входу до будинку; – доступність усіх громадських приміщень будинку з квартири або житлового приміщення; – застосування обладнання, що відповідає потребам осіб з інвалідністю; – забезпечення безпеки та зручності користування обладнанням і приладами; – обладнання прибудинкової території і власне будинку необхідними інформаційними системами.

157


ОСОБЛИВІ ВИМОГИ ДО СЕРЕДОВИЩА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ МГН

Зони обслуговування відвідувачів у громадських будинках

47 За наявності декількох ідентичних місць (приладів, пристроїв тощо) обслуговування відвідувачів 5% їхньої загальної кількості, але щонайменше один, повинні бути запроектовані так, щоб ними могли скористатися також особи з інвалідністю.

Під час проектування інтер’єрів, підбирання та розміщення приладів і пристроїв, технологічного й іншого обладнання слід виходити з того, що зона досяжності для відвідувача на кріслі колісному повинна бути розташована в межах:

– при розташуванні збоку від відвідувача – не вище ніж 1,4 м і не нижче ніж 0,3 м від підлоги;

– при фронтальному підході – не вище ніж 1,2 м і не нижче ніж 0,4 м від підлоги.

Поверхня столів індивідуального користування, прилавків та інших місць обслуговування, які використовують відвідувачі на кріслах колісних, повинна бути розташована на висоті не більше ніж 0,8 м над рівнем підлоги.

47 Перед вхідними дверима має бути горизонтальний майданчик шириною не менше ніж 1,5 м. Решітка для витирання ніг має бути врівень з площиною перед входом. Вхідні двері мають бути шириною щонайменше 90 см, без порогів. Якщо без порогів не можна обійтися,то їхня висота має бути максимум 2,0см і вони мають бути зі скосами.

158

Перелік логотипів (остання сторінка)

Національна

поліція

України

Міністерство

охорони здоров’я

Міністерство

регіонального

розвитку,

будівництва та

житлово-

комунального

господарства

України

Державна служба

України

з надзвичайних

ситуацій

оновлення на сайтахdfrr.minregion.gov.ua/foto/upload/Посібник...

Documents