І РОЗДІЛМовленнєвий матеріал щодо формування мовного аналізу і синтезу у дітей з

вадами психофізичного розвитку.

Послідовність запропонованих вправ у корекційному навчанні розроблена з урахуванням особливостей пізнавальної діяльності розумово відсталих дітей та програмових вимог.Запропонована система дозволяє педагогу під час учбового року (або уроку, системи уроків) працювати послідовно, спочатку звук вивчається ізольовано, потім у складах, словах і т.д. Корекційно-педагогічна робота з молодшими школярами будувалась за етапами, пов’язаними між собою як логічно, так і методично.Поетапна організація пізнавальної діяльності дає можливість ефективно використовувати необхідні засоби, прийоми, методи і форми навчання.В роботі з дітьми, які мають вади розумового розвитку запропонована наступна система роботи1. Звуки і букви:а) голосні звуки і букви, їх диференціація;б) приголосні звуки і букви, їх диференціація.2. Наголос у словах.3. Тверді і м’які приголосні:1) диференціація твердих і м’яких приголосних;2) позначення м’якості на письмі;4. Слово:1) слова, назви предмета;2) слова, дії предмета;3) слова, ознаки предмета;4) прийменники5. Речення.

Звуки і буквиГолосні звуки і букви.

1. Впізнавання і визначення голосного звука ( на слух) Із ряду інших голосних: ау, уа, ауо, уае, ое і т.д. Гра „Впіймай звук – віддай букву”. Вчитель промовляє ряд голосних звуків,

а учень, почувши заданий звук, піднімає відповідну картку з буквою. На початку слова. Вчитель промовляє слова. Учні працюють з картками

„червоний – зелений”. Якщо у слові є заданий звук – „зелений”, а якщо немає цього звука картка повертають „червоною стороною”

Гра „Хто більше?”1) згадати слова в яких звук ... був би на початку слів.;2) згадати імена людей, назви тварин, в яких звук ... був би на початку слів.Після звуко - буквеного аналізу слова записуються. Обов’язковий контроль .

Вправа на зміну слів за числами.

1

Вчитель називає один предмет, а діти становлять його у множині.2. Диференціація голосних звуків ( а – о, и - і )

Робота за складовими таблицями. Діти повторюють за вчителем пари складів:

ми-мі, мі-ми, ви-ві, ві-ви і т.д. Диференціація звуків у односкладових словах.

Робиться звуко-буквений аналіз слів, запис їх. Голосні букви діти підкреслюють (червоним олівцем). Далі йде робота над лексичним значенням слів.

Гра „Впіймай слово”.Плескати в долоні, почувши заданий звук. Потім повторити слово.

Скласти схеми слів:1) дим, кит - о – дім, кіт = о – 2) кольорові: твердий приголосний – синій квадрат, м’який приголосний – зелений квадрат, голосний звук – червоний круг.

Диференціація голосних звуків у реченні.Один учень повторює за вчителем слово зі звуком И, а другий – зі звуком І . Записати складені речення на дошці. Провести аналіз, після якого підкреслити диференційовані звуки.

Кит – КітВ океані плаває .... (кит). З труби валив ...... (дим)В кріслі лежить ...... (кіт). Я прийшов у свій ..... (дім)

Гра „який звук зустрічається частіше?”Вчитель читає коротенькі вірші, учні піднімають картку з відповідною буквою.

Вибірковий диктант.Записати слова, котрі мають заданий звук: люк, лин, ніс, лак, сом, бік, сам, мак, ток, газ, дуб, шар, мир, зуб, сік, пух, кит, кіт, тин.

Приголосні звуки і букви Диференціація всіх пар приголосних проходила по одній стабільній системі, що дозволила дітям пройти послідовно увесь комплекс вправ по розрізненню звуків по слуху і на письмі. Диференціація кожної пари звуків закінчується диктантом / вибірковим, звуко - попереджувальним та контрольним /.

Бесіда про парні дзвінкі і глухі приголосні Порівняння дзвінкого приголосного і глухого за артикуляційними укладами Впізнання і виділення приголосного звука / на слух /

а) початкового звука в словах (робота з карткою – „червоний – зелений”) б) в середині слів в) Гра „Впізнай звук”. Піднятися, почувши в слові заданий звук.

Уточнення поняття дзвінкий і глухий звуки.Підняти жовтий прапорець, коли почуєш дзвінкий звук, чорний – глухий звук.

Добір слів на заданий звук. Добрати відсутню букву. З кожним отриманим словом скласти речення. Співвідношення звуків і їх графічного зображення: гра „Піймай звук –

відгадай букву”.2

Диференціація в складах: а) читання складових таблиць ( в різних напрямках: зліва – направо; справа – наліво; зверху – донизу; знизу – доверху)б) вибірковий запис складів ( з промовлянням)

Диференціація в словах: а) аналіз слів – паронімів за значенням та звучанням, робота над лексичним значенням слів;б) вставити пропущені букви ( коро – а, про –есія);в) вибірково записати слова з заданим звуком (по слуху);г) розкласти малюнки на дві групи (за наявністю розрізнених приголосних звуків).

Звуко - буквений аналіз слів, які мають диференційовані приголосні звуки.а) місцезнаходження дзвінкого (глухого) звука в словах (учні піднімають відповідну цифру);б) складання схем слів;в) схематичний запис слів, які мають змішувані звуки: малюнки – банан, пара, лебеді, лопата і т.д. (Запис в зошиті б, п, б, п);г) гра „Буква загубилась”. Вставити пропущену букву і виділити її відповідним кольоровим олівцем: ко – ра (кобра), ка – ітан (капітан) ;д) вчитель демонструє плакат з написаним словом КЛАС. За допомогою кольорових сигналів (жовтих, і чорних) він характеризує приголосні по дзвінкості, глухості. В плакаті над приголосними буквами вставляються відповідні сигнали.

Робота з картками (предметний малюнок + звуко складова схема слово). В прорізі на картці вставляються кольорові сигнали, які характеризують приголосні за дзвінкістю та глухістю.

„Написати” фішками слова, дати характеристику приголосних за дзвінкістю – глухістю, використовуючи кольорові сигнали.

Диференціація приголосних на рівні речення.1) закінчити речення, добравши підходяще за змістом слово;

2) Гра „Звук заблукав”. Вчитель читає вірш зі словами – паронімами, а учні знаходять звук „який заблукав” і виправляють помилку.

НАГОЛОС1. Смислорозрізнююча і фонетична роль наголосу:а) граматичні казки і оповідання;б) бесіда про наголос.2. Знайти наголошений звук і склад у словах.

Робота зі словами омографами: замок – замок, білки – білки.Водночас проводиться робота і над лексичним значенням слів.

Виділення наголошеного складу. Знайти який склад у слові промовляється з більшою силою голосу

Назвати малюнок, показати складову схему за допомогою фішок, повторити за вчителем інтонацію.. Позначити наголос маленькою паличкою / дорівнює четвертій частині рахівної палички /. Зразок відповіді для малюнка „Курка”. „В цьому слові два склади. Наголос падає на перший склад. Усна відповідь супроводжується постукуванням пальцем по столі.

3

Вчитель утріровано промовляє наголошений голосний в словах, а учні піднімають відповідні картку з буквою.

Записати під диктовку слова схематично. Учні записують тільки наголошені голосні.

Слова: школа, вчитель, ручка. Схематичний запис: о, и, у. Графічний диктант: текст записується тільки наголошеними голоснимиПішов сильний дощ о и оЗацвіли пишним цвітом сади и и і и

3. Робота над складо - ритмічною структурою слів. Гра „Впізнай своє ім'я”.

Вчитель відстукує ритм. Піднімаються ті учні, чиї імена відповідають цьому ритму.

Написані на дошці слова записати під схемами Слова: волна, море, зима, білка і т.д.

Добрати і записати слова по ритмічному малюнкута дім, рак, кітта-та кішка, осіньта-та-та дівчинка, вулицята-та-та-та корова, машина

Підібрати слова до заданих схем: А А А А А А МАК КА - ША А - НА - НАС

А И И А О А У И РА - КИ БРИТ - ВА О - СА РУ - КИ

ТВЕРДІ І МЯКІ ПРИГОЛОСНІ

Розрізнення твердих і м’яких приголосних на письмі є для молодших розумово відсталих школярів складним процесом. Вивчення цієї теми ми будуємо з опорою на слуховий та кінестетичний аналізатори. Головною метою роботи вчителя з учнями є виховання у них слухової уваги і фонематичного сприйняття. Робота по диференціації твердих і м’яких приголосних будується на порівнянні. Треба довести учням різницю в їх звуковимові. Спочатку порівнюються ізольовані звуки. Наступна диференціація проводиться на складових структурах і словах, але до розрізнення ізольованих звуків учні повертаються на кожному занятті.Розглянемо методичні прийоми і вправи, які використовували під час навчання.1. Гра „Луна” Учням пропонують повторювати за вчителем складові структури: ла-ля-ла; ля-ла-ля; ля-ля-ля, та інші складові структури можуть бути доповнені віршиком: ла-ла-ла-Лара в човнику плила ля-ля-ля – я біжу до коваля.2. Вчитель говорить речення - діти кілька разів повторюють останній склад.Вчитель: Ось вже і весна прийшла

4

Учні: ла-ла-ла, ла-ла-ла3. Підняти зелений прапорець, якщо приголосний вимовляється м’яко; синій прапорець – твердо. Вчитель промовляє склади. Учні уважно слухають і піднімають потрібний прапорець. На початковому рівні всі дії пояснюються. На подальшому етапі робота не пояснюється: склади ла, ло, лу, ля, ли, лє, ле.4. Гра з м’ячем. Один учень називає відкритий /закритий/ склад з твердим приголосним і кидає м’яч іншому, який ловить м’яч і називає склад з відповідним м’яким приголосним. 5. До складів з м’якими приголосними добрати склади з твердими приголосними: ля – ла, лю – лу, лі - лиВсі ці вправи розвивають фонематичне сприйняття і уміння точно промовляти твердий і м’який варіанти звука.6. Робота зі складовими таблицями. Таблиця являє собою написані стовпчиком пари складів: ла – ля, са – ся, ра – ря, та – тя, ма – мя, да – дя, на – ня, ва – вя. Після того, як діти навчилися розрізняти м’які і тверді приголосні, які позначаються на письмі за допомогою букв а – я , почергово вводяться пари голосних а – я , почергово вводяться пари голосних у –ю, и – і, е – є. Вправи до цієї таблиці:а) читання вчителем першої пари складів з утрируваною вимовою приголосного, після чого вчитель звертається до учнів з питанням:

«Чи однаково промовляється звук л в першому та другому складах? В чому різниця?»

В якому складі звук л промовляється м’яко, а в якому твердо?»Так проводиться робота з кожною парою складів. Далі учні роблять висновок, відповідають на такі запитання: Як вимовляється приголосна в першому стовпчику? /твердо/ В другому стовпчику? /м’яко/ Яка голосна стоїть після м’яких приголосних?

б) Записати складові структури парами. Підкреслити тверді приголосні однією рискою, м’які – двома рисками.7. Згадати слова з даним складом: 1) Склад на початку слів; 2) Склад в інших частинах слів.8. Гра «Навпаки». Вчитель називає слова з твердим приголосним, учні добирають пароніми з м’яким приголосним і навпаки. Слова – пароніми: рад – ряд, мал. – мял і т. д. 9. Гра «Закінчи слово». Вчитель починає слово, а учні його закінчують: Ва…/ ля / сипа…/ ла / Га…/ ля / шко…/ ла / Ко…/ ля / за…/ ла /10. Вибірковий диктант. Записати в лівий стовпчик слова, які починаються з твердого приголосного звука, в правий – з м’якого приголосного: люди, місяць, лист, липи.11. Гра «Хто більше?» Придумати імена, які відповідають схемам на дошці.Послідовно показують схеми, які відповідають іменам: Люся, Ліда, Ваня, Ніна, Таня.

5

12. Списати ці слова. Використовуючи кольорові олівці / синій і зелений /, дати характеристику приголосних по твердості та м’якості. Намалювати над приголосними буквами чіткі крапки / кружечки /. Слова : рама, Надя, вата та інш.13. Записати речення, замінити малюнок словом. Вчитель пише речення: Олег грає м’ячем. Слово «м’яч» заміняється малюнком.14. Робота деформованим реченням: а) з поданих слів треба скласти речення; б) слова записані на розрізаному малюнку, складаєш малюнок – отримуєш речення.15. Слова з м’якими приголосними розібрати за планом: 1.Назвати слово. 2.Чітко вимовити приголосний звук. 3.Назвати твердий він, чи м’який. 4.Назвати голосну букву після приголосної.Слова: Діма, Таня.

М’ЯКИЙ ЗНАК НА КІНЦІ СЛІВ Метою роботи над цією темою є уточнення поняття, що буква ь не позначає звука і є показником м’якості попереднього приголосного на письмі, вправи на вживання ь на письмі, розвиток фонематичного слуху, розвиток звуко - складового аналізу і синтезу. Для здійснення цієї мети, вчитель використовує наступні види роботи: 1.Бесіда « М’який знак – хитрий» 2.Робота з складо - звуковою схемою слова а) Влітку – сірий, взимку – білий / Заєць / Учні відгадують загадку, вчитель показує плакат : предметний малюнок, під яким дана звуко – складова схема слова.Заєць. Схема відкривається поступово, діти послідовно називають звуки і характеризують їх по твердості і м’якості.

Як показана м’якість звука ( ц ) на письмі ? Скільки букв написано в цьому слові? Скільки звуків чуємо в цьому слові? Чому звуків менше ніж букв?

б) Дати назву малюнку. Зазначити слово фішками. Малюнок « кінь» - Скільки букв? - Скільки звуків? Чому? 3. Рифмовані вправи для заучування Півень, горобець, ведмідь – Знак м’який в словах стоїть. Журавель, дельфін і рись – М’який знак – не помились!4. Добрати слова до поданих схем:__ __ __ ь (кінь, лось, рись)__ __ __ __ ь (олень)

6

__ __ __ __ __ ь (півень)5. Списати. Добрати слова з правого стовпчика: В лісі живе великий………. їв Ваня … смачний суп. лось Від дерева на землі велика ………… тінь6. Дописати назви місяців, підкреслити м’які приголосні на кінці слів. Перший зимовий місяць - ……………. За ним йде ……, а потім лютий. Весняні місяці……,……,………. Літні місяці………,………,……. 7. Гра « Письмо з підказкою». Вчитель диктує речення і разом з учнями складає схему – підказку на дошці: Брату шість років /___ ___ь___. Цілий день ллє дощ /___ ___ ь ___ ___.8.Вибіркове списування. Виписати слова з м’яким знаком з тексту, написаному на дошці, або з підручника.

М’який знак в середині слів1. Пояснити функції м’якого знака в середині слова. Загадка: П’ять братів роками рівні, та на зріст різні. (Пальці)Педагог демонструє плакат із зображенням звуко - складової схеми слова-відгадки (пальці). Спочатку відкривається лише предметний малюнок. Схема відкривається поступово, по мірі того як діти встановлюють послідовність звуків і характеризують приголосні за твердістю і м’якістю. Уточнюється за допомогою того чого слід показати м’якість приголосного Л. Потім у проріз вставляється буква Ь і продовжується аналіз слова.

2. Назвати предметні малюнки, „написати” слово фішками, охарактеризувати приголосні за твердістю і м’якістю, використовуючи кольорові сигнали. Малюнки: кільце, школяр, ковзани,

3. „Утворити слова за зразком”Діти вчаться утворювати слова із зменшувально-пестливим значенням (термін не дається):Микола – Миколка, Міша – Мішенька,Білий – біленький, червоний – червоненький.

4. Гра „Один – багато”.Діти вчаться змінювати форму слова.

5. Добирати слова до схем - Ь- (день, тінь) - Я- (ряд, свято)

7

- Ь- (пальто, батько)

Закріплення знання з теми „Тверді та м’які приголосні. Позначення м’якості на письмі” проводились такі види робіт:

Письмо по пам’яті. Графічний диктант. Диктант – мовчанка.

Педагог показує предметні малюнки, учні записують слова. Після закінчення роботи написання слів аналізується.Малюнки до диктанту: кільце, пальці, пальто.

СамодиктантСлова чи речення підбирають та диктують самі учні. Слова записуються, потім аналізуються.

СЛОВО

В цей період роботи завданням педагога є уточнення поняття слово як частини речення, розвиток аналізу та синтезу звуко-складової структури слова. Метою даного етапу корекційного навчання є практичне засвоєння слів, що позначають живі та неживі предмети, дії предметів, ознаки предметів. Для досягнення цієї мети ми використовували наступні види робіт.1. Створення проблемної ситуації „Визначити слово”.У кожного учня предметні малюнки: чоботи, кіт, ролики, корова і т.д.. Педагог називає по черзі слова та звукосполучення, що відповідають їм за структурою. Почувши слово учні повинні підняти відповідний малюнок і пояснити, чому на слово кіт вони підняли малюнок, а на пул – ні. (Кіт – це слово, а „пул” це не слово, а набір звуків).2. Уточнити поняття слово як частини речення.Римоване завдання. Закінчити речення: Влітку багато їх буває, Взимку всі помирають. В’ються і дзинчать над вухом. А звуться вони ...... (мухи)Питання до завдання:- Що ви додали? (Слово)- Що можна скласти зі слів? (Речення)

Слова, які означають назву предмета3. Педагог демонструє два плакати. На першому зображено предмети: ножиці, лінійка, пила, книжка, торт і т.п.На другому: хлопчик, кролик, собака, птах і т.п.Спочатку працюють з першим плакатом, педагог пропонує назвати й показати предмети. Потім те саме завдання із другим плакатом. Педагог створює проблемну ситуацію: „Які питання можна поставити до кожного з цих слів?” Потім відкривається таблиця:

8

Запам’ятай: про людей і тварин ХТО ЦЕ? запитуємо про інші предмети ЩО ЦЕ?

4. Списати, підкреслити слова, що позначають предмети. Яка велика моя Земля, Які широкі простори! Озера, ріки і поля, Ліси й степи, і гори. (А. Забіла)

5. Виписати слова в два стовпчика Птахи КомахиСлова: сорока, ворона, горобець, комар, муха, метелик, бабка, оса, соловей, ластівка.

6. Прочитати, замінити словосполучення одним словом. Записати, поставити питання до нього.Замерзла вода – Рух повітря –Потужна буря на морі – Сильний вітер із снігом –Сильний вітер – Непогода з громом і блискавкою –Слова для довідок: вихор, гроза, вітер, шторм, заметіль, лід.

7. Гра „Хто швидше складе слово”. На набірному полотні виставляються букви. Учні складають слова. За кожне слово учень отримує фішку, потім підводяться підсумки. Краще використовувати такі букви:о, д, м, у, д, б; т, и, д, і, і . т.д.8. Гра „Живе слово”Педагог роздає декільком учням картки з буквами (складами). Виникає проблемна ситуація: „Яким учням треба помінятися місцями, щоб з’явилось слово?” Методом підбору проблема вирішуєтьсяя с б н лу ру ко ша (яблуко, слива, груша, лимон)г ли ва мо

9. Словникова робота. Прийом „Чергове слово”. На дошці закріплюється плакат з набором букв. Педагог швидко показує указкою букви. Учні мовчки записують їх у зошит і прикрашають (беруть у хмарку, розмальовують олівцем). Педагог розміщує плакат зі словом в „словник”. Потім проводиться звуко-буквений аналіз слова.

9

Слова, які означають дії предметів

10. Бесіда по лінгвістичній казці „ Як утворилися слова – дії”11. Гра „Хто як голос подає?”Мета гри у розвитку вмінь співвідносити назву предмета з дією, правильно ставити питання до дієслів.Обладнання: предмети, малюнки (кіт, жук, мишка, ведмідь, вовк, їжак, змія, собака, корова, ворона, горобець, зозуля, соловей, порося, жаба, гусак, качка), картки зі словами (нявчить, каркає, лає, мичить, дзинчить, співає, шипить, реве, фурчить, цвірінькає, кумкає, крякає, кукукає, ґелґоче, хрюкає). Педагог виставляє на жолобок дошки назви дій та читає. Потім один з учнів бере малюнок, підбирає назву дій, поєднуючи малюнок і картку і говорить, наприклад „Жаба (Що робить?) кумкає”.Вірна відповідь оцінюється двома фішками. Якщо дитина вірно обрала назву дії, але не змогла поставити питання, вона отримує одну фішку; другу педагог віддає тому, хто доповнить відповідь.

12. Змінити слова за питаннями та записати в три стовпчика.Що робить? Що робив? Що буде робити?Бігає Бігав Буде бігатиГрає .......... ...................Читає ........... ..................Пише ........... ...................Малює ........... ...................

13. Вставити пропущені словаСлова для довідок: розтопимо, ламався, бурлилаНавесні сонечко (що зробило?) ..... . Лід з тріском (Що робив?) .... .Вода в річці (Що робила?) ...... .

14. Скласти й записати відповіді на питання. Назви дій підкреслити двома рисками. Що робить коваль? Що буде робити учень? Що буде робити столяр? Що робив муляр? Що робить учитель? Що буде робити учень?Слова для довідок: учить, фарбував, кує, шив, буде стругати, буде вчити уроки.Під час виконання цього завдання педагог активізує увагу дітей на узгодженні слів у реченні.

Слова, які означають ознаки (якості) предметівПід час вивчення цієї теми , учні повинні розуміти, що по-перше, у кожному предметі можна розглянути одну чи декілька ознак; по-друге, у кожної ознаки є своя назва;по-третє, всі слова, що позначають ознаки предметів, відповідають на питання який? яка? Які?,

10

по - четверте, за кількома ознаками можна впізнати предмет;по-п’яте, за якими ознаками можна порівняти два предмета.

15. Поняття про смислове значення слів, які відповідають на питання який? яка? яке?

Педагог читає текстВи заходите у ліс. Над головою шумлять високі, стрункі сосни. Привітно хитають віттям молоді пухнасті ялинки. Посеред галявини вітає вас могутній дуб. Його нижні розкидисті гілки ніби запрошують підійти ближче.Потім у ході обговорення тексту з’ясовується, що кожний предмет має ознаку.

16. Лото „Знайди мене!”Мета: розвивати вміння співвідносити предмет і його ознаку, ставити питання до слів, що позначають ознаки предметів.Обладнання: У кожного учня картка лото з трьома малюнками (стіл, м’яч, прапор, сніг, лиса, книга, дерево, їжак, склянка, кавун, дівчинка, цвях, ріка, конвалія, рукавиці, ліс, дім, огірок) та три фішки.У ведучого маленькі картки зі словами: (дерев’яний, гумовий, шовковий, пухнастий, хитрий, цікава, високе, колючий, скляна, стиглий, акуратна, залізний, глибока, духмяна, теплі, непроглядний, цегляний, солоний)Хід гри: Педагог (ведучий) читає з картки слово. Учні знаходять у себе на малюнках предмети, яким відповідає дана ознака, та піднімають руку, Той, хто відповідає, називає предмет, ставить питання „який?” яка? яке? які?” і називає ознаку.Наприклад: „Рукавиці (які?) теплі”. Учню, який не зміг дати вірну відповідь, допомагає один з однокласників. Після цього всі, в кого є поданий малюнок, окрім того, хто припустився помилки, закривають малюнок фішкою. Виграє той, хто першим закрив картку.

17. Гра „В гостях у казки”Дописати слова, ознаки яких вказано (за казками О.С. Пушкіна).Діти виконують завдання групами. Яка група вірно і швидко відгадає слова, та перемогла. Золотий ....... Розбите ...... Синє ............ Сварлива ...... Високий ........ Старанні ........ Морська ........ Грізна ............

18. Дібрати за смаком, записати словосполучення

Цукор (який) .......... солодка, солодкийМорква (яка?) ..........

11

Сіль (яка?) .......... солона, солонийОгірок (який?) ..........

Журавлина (яка?) ........ кисла, кислийЛимон (який?) ........

19. Порівняти предмети за формою. Вставити пропущені слова. Речення записати.М’яч круглий, а стіл ............ круглеОгірок довгастий, а яблуко ......... довгастаКоробка квадратна, а морква ......... квадратний

20.Порівняти предмети за розміром. Дібрати слова за смислом, підкреслити хвилястою рискою слова, що позначають ознаку предмета.Мотузка довга, а стрічка ............ мілкийБашта висока, а дім ..................... короткаРіка глибока, а струмок .............. маленькийСестра велика, а брат .................. низький

21. Робота із загадками:1) прочитати й відгадати загадки;2) списати;3) підкреслити хвилястою рискою назви ознак предметів.Хто зимою холодною ходить злий, голодний?Хвіст пухнастий, хутро золотисте, в лісі живе, кур краде.Маленький, біленький, по лісу стрибає.Сам червоний, цукровий. каптан зелений, оксамитовий.

ПРИЙМЕННИКИ

Під час вивчення даної теми слід розвивати уміння виділяти прийменники в тексті, в реченні на слух, добирати за смислом потрібний прийменник. У своєму експерименті ми приділили увагу розвитку вміння змінювати форму слова залежно від прийменника й складати речення з використанням прийменників. Одним із завдань роботи з цієї теми є розширення кола уживання прийменників. Для виконання цього нами використовувалися такі види робіт:22. Скласти „чергову таблицю”Педагог пропонує дітям згадати, які бувають прийменники, як вони пишуться і т.д.Підсумок – наступна таблиця.

Слова в, у, за, з, на, під, від, перед, до, по – прийменникиПрийменники пишуться окремо

12

23. Утворити словосполучення із поданими словами за допомогою прийменників по, до, у. Подорож, Дніпро; стежка, річка; прийшли, товариш

24. Гра „Добери слово”Обладнання: у кожного учня картка зі словами: стежка, трактор, літак, озеро.На дошці написані прийменники по, на, в.Хід гри: Педагог вимовляє слова (йду, працює, летимо, плаваємо), а діти піднімають картку із співвідносним за смислом словом. Потім разом добирають прийменники й утворюють словосполучення.

25. Замінити прийменники близькими за значенням.Ведмідь ліз через кущі.Школа знаходиться біля лісу.У полях працюють комбайни.Слова для довідок: на, поруч, крізь.

26. Записати, встановлюючи протилежні за значенням прийменникиЗразок: писати з помилками – писати без помилокЛетіти над мостом – проїхати ..... мостом;увійти в дім – вийти .... дому;доїхати до міста – від’їхати ..... станції;прийти до школи – піти ..... школи.

27. Робота з лічилкою.Відділяти кожне слово рухом руки.

РЕЧЕННЯ Робота над цією темою включає в себе всі знання і уміння отримані учнями під час учбового року. При вивченні цієї теми ми маємо наступні задачі: розвивати навички поширювати речення, складати речення використовуючи при цьому слова у нужній формі; вчити правильно використовувати відмінкові форми іменників; ознайомлення з головними і другорядними членами речення.1. Розвивати вміння розрізняти в тексті окремі речення2. Закінчити речення, підібравши необхідні слова … … нам цікаву книгу. … … хворому ліки.Слова для довідок : вчитель прочитав, лікар виписав.3. Доповнити речення лівого стовпчика словами із правого стовпчика. Якщо треба, змінити порядок слів. Підкреслити головні члени речення. ПЕРЕД ГРОЗОЮЗ’явилася хмара … на небі, грозоваЗамовкли птахи … в хащі лісу, веселіНаступила тиша … повна4. Скласти і записати твір, дивлячись на малюнок, схеми і питання. Їжак

13

Люди зустрічають

космонавтів

Я прочитав

оповідання

про море

Хто це ? /_________ _____________ .Чим покрито його тіло ? /_______ ________ _________ _________ .Де мешкає їжак ? /________ __________ __ _________.Яку користь він приносить ? /________ ______ __________. /_______ __________ __________ _______ .5. Скласти речення за схемами.

6. Гра «Хто останній?»Обладнання : сюжетні малюнки ( дівчинка малює, хлопчик пише, бабуся плете і т.д.)Хід гри: вчитель показує учням малюнок і складає коротке речення з двох слів. Потім пропонує дітям доповнити його одним словом. Кожний наступний учень подовжує речення на одне слово. Наприклад: Катя малює, Катя малює хатинку. Катя малює хатинку фарбами. Катя малює хатинку фарбами в альбомі. і т.д.7. Закінчити речення, давши відповідь на запитання.а) Тато читає (Що?) … . Матуся шиє (Що?) Вітя малює (Що?)…… Машина поливає (Що?)Слова для довідок: вулиця, спідниця, картина, газета, трава.б) У Маші немає (Чого?)……… У Олени нема (Чого?)……….. У Олега нема (Чого?)…………Слова для довідки : книга, лялька, м’яч .в) Іван пише (Чим?)…………… ручка Суп їдять (Чим?)…………….. виделка Котлету їдять (Чим?)………… ложка

ІІ РОЗДІЛФормування і розвиток діалогічного мовлення.

ЗАДАЧІ: - ознайомити дітей з правилами складання діалогу та формування умінь

використовувати при складанні діалогів формул мовленнєвого етикету і 14

правил спілкування;- формувати у дітей уміння відтворювати в особах діалог з прочитаного

твору; складати і розігрувати діалоги за певною темою, уміти слухати, розуміти співрозмовника, будувати репліки, які пов'язані за змістом із реплікою співрозмовника.

Формули мовленнєвого етикету1. Обов'язково залучати до діалогу ввічливі слова:

будь ласка, прошу, будьте ласкаві, дякую, вдячний,з радістю.2. Вживати українські форми звертання (кличну форму).3. Тон голосу під час ведення діалогу повинен бути спокійний, доброзичливий.4. Дотримуватись норм літературної мови.

Правила спілкування1. Уважно сприймати питання співрозмовника.2. Зацікавлено і доброзичливо вислуховувати співрозмовника.3. Не перебивати ні словом, ні жестом, ні мімікою говоріння співрозмовника.4. Перш ніж підтримувати діалог, подумай, сформулюй речення чи питання, чи відповідь, по думки, а потім говори чітко і виразно.5. Під час ведення діалогу дотримуватися формул мовленнєвого етикету, норм літературної мови.

Критерії оцінювання діалогу1. Наявність вступних і заключних реплік.2. Виконання правил спілкування і норм мовленнєвого етикету.3. Чи розкривають питання і відповіді задану тему?4. Правильність і логічність висловлювань учнів.5. Чи грамотно побудовані речення?6. Дотримання лексичних і граматичних норм літературної мови.

Алгоритм підготовки до створення діалогу1. Обговорення змісту.2. Робота зі словом, словосполученням.3. Робота з етикетними мовленнєвими формами.

УВАГА! Кількість реплік на кожного учасника діалогу без урахування етикетних формул на початку та наприкінці розмови: 2-3 репліки.

Одне з основних завдань мовленнєвої підготовки розумово відсталих дітей до навчання у старших класах - сформувати у них такий рівень розвитку вербальних дій та знакових операцій мовленнєвої діяльності, який би сприяв засвоєнню знань.

До таких операцій належить ймовірне прогнозування, тобто уміння визначити наступний складник мовленнєвого ланцюга за його попередніми елементами на

15

основі мовного досвіду, контексту й особливостей комунікативної ситуації в цілому (О.Леонтьєв, І.Зимня.)

Однак, залежно від виду мовленнєвої діяльності, функції, які виконує ймовірне прогнозування, дещо відрізняються.

Так, під час сприймання усного тексту першочергового значення набуває прогнозування на інформативному синтаксичному рівні. Сприймаючи початкову частину висловлювання, людина може досить точно передбачити його закінчення. Наприклад, речення "У хворого була висока..." найімовірніше завершується словом "температура." Цей процес підвищує швидкість сприймання мовленнєвої інформації через угадування окремих слів, синтаксичних конструкцій та загального смислу повідомлення (Н.Хомський, Г.Амінєв).

Під час читання відбувається прогнозування на фонологічному рівні. Тобто ми намагаємося передбачити звуковий склад слова за його початковими елементами і, лише прочитавши кілька слів, прогнозуємо на синтаксичному рівні.

Дослідження В.Тищенко показало, що розумово відсталі молодші школярі здатні до прогнозування, але потрібно додержуватися певної методики, яка будується з урахуванням таких положень:1. Робота має розпочинатися з опорою на найкраще сформований

рівень-синтаксичний-із поступовим переходом до морфологічного тафонологічного.

2. Мовний матеріал має змінюватись від найбільш інформованогомісткого до менш інформованого місткого

3. Вся робота спрямована на вміння актуалізувати мовний досвід. Їй має передувати робота з формування словникової дієслівної лексики та похідних слів, засвоєння значень поширених морфем, розвитку морфологічного аналізу та системи словотворення в цілому.

5. Основна увага в корекційній роботі спрямовується на розвиток фонологічного рівня ймовірного прогнозування як найменш сформованого та найважливішого для опанування писемним мовленням.

Формування комунікативних умінь молодших школярів відбувається під час спеціального організованого педагогом навчального спілкування. Вчитель створює природні мовленнєві ситуації навчального процесу на уроках української. На початковому етапі діти вчаться структурно правильно та змістовно (інформативно) будувати реактивні репліки. Під чає виконання учнями практичних дій слід ставити запитання різних типів (загальні, альтернативні, спеціальні):- Сашко, ти зараз малюєш чи пишеш ?- -Я малюю;- Людмило, що в тебе лежить на парті ?- В мене на парті лежать ручка і зошит. Водночас можна використовувати різні ігрові прийоми та вправи, спрямовані на

16

виховання в дітей швидкої реакції-відповіді. Наприклад, у грі "Хто що робить?" ДІТЯМ роздає малюнки із зображенням всіляких видів занять і дій людей, і з кожною дитиною вчитель будує маленькі діалоги:- Сашко, хто зображений на твоєму малюнку?- У мене лікар.- Що він робить ?- Оглядає хворого хлопчика.- Яно, а в тебе хто намальований?- Учитель.- Що він робить ?- Учить уроки. Основним видом роботи з розвитку вміння відповідати на запитання є бесіда у формі запитань і відповідей. Як метод навчання вона широко використовується в допоміжній школі. Однак бесіда з метою розвитку розмовно-діалогічного мовлення учнів відбувається виключно на основі безпосереднього життєвого досвіду дітей. Запитання вчителя мають бути спрямовані на отримання інформації, що відповідає подіям із життя дитини. В цьому випадку учні виявляють спонтанну мовленнєву реакцію Приблизні теми таких бесід:"Як ти провів вихідний день ", "Улюблене заняття " тощо. У 4 класі можна застосувати прийом побудови відповідної репліки мікродіалогу за відомим початком. Перед школярами ставиться завдання закінчити розмову двох співрозмовників, яку відтворює вчитель, наприклад:- Олесю, у вас сьогодні був урок ручної праці?- Так.- А що виробили на уроках?- Ми.................... Аби завдання стало зрозумілішим, на дошці вивішується картина, яка допомагає уявити певну мовленнєву ситуацію. Надалі унаочнення не потрібні, а завдання такого типу пропонують виконувати за індивідуальними картками.

Наступним моментом у роботі над діалогом є розвиток ініціативного мовлення. Завдання полягає в тому, щоб сформувати уміння структурно правильно та змістовно будувати ініціативні висловлювання.

Основним видом роботи з розвитку ініціативного мовлення є завдання, в яких учень виступає від певної особи у визначеній ситуації, з чітко поставленою комунікативною метою висловлювання. Спочатку завдання добирають таким чином, щоб уже сам опис чи формулювання його містили інформацію про окремі моменти майбутнього вимовлювання учня. Наприклад:- Ти хочеш знати, чому твій товариш не був учора в школі?Запитай в нього про це. - Тобі потрібні фломастери. Як запитати продавця, чи є вони в продажі?

17

Надалі мовні опори знімають, і завдання пропонують у такій формі:- Перед уроком ти помітив, що забув узяти ручку. Як попросити ручку в товариша?

Для розумово відсталих школярів через недорозвиток їхньої пізнавальної діяльності вміння розбиратися в ситуаціях, спілкування є особливо важливим. Розв'язанню цієї проблеми сприяє прийом опису ситуації за відомою реплікою із співрозмовників. Учитель звертається до учнів із запитанням: - Як ви думаєте, хто і де міг сказати такі слова: "До побачення, Іринко, одужуй!"-"Чому ти не вивчив вірша? ", "Льоню, який у нас зараз буде урок? " тощо. Організовуючи цілеспрямовані мовленнєві ситуації, вчитель має забезпечити стимул для висловлювання. Це може бути спонукання до розповіді, в якій учні змушені висловитись; пропозиція до участі у певній діяльності; виконання певної ролі; дати відповідь на запитання, застосувати опорні слова, й т. ін. Створенню мовного середовища значно сприяє мовлення самого вчителя. Він-найбільший авторитет для учнів допоміжної школи. Тому зразкове мовлення вчителя-приклад для наслідування . Вчитель має бути вимогливим до мовлення учнів. Під час усних відповідей звертати увагу не лише на зміст висловлювання, а й на його форму-оформлення своїх думок. Неправильно побудована фраза, недоречно вжиті чи неправильно вимовлені слова в кожному випадку мають бути предметом уваги вчителя. Їх виправлення слід організувати так, щоб це стало засобом навчання для інших учнів. Одним із прийомів у цій роботі є взаємоконтроль: учні слідкують за мовленням один одного і намагаються виправляти помилки. У кожному конкретному випадку потрібно з'ясувати, як правильно побудувати речення чи мікротему це потребує такту, щоб не образити учня, не відбити бажання активно включатися в роботу класу. Для розумово відсталого учня дуже важлива позитивна оцінка вчителя його найменших успіхів. Вона викликає задоволення, активізує його та інших, є стимулом для висловлювань.

18

1. Щоб красиво та чисто вимовляти слова, люди вигадали чистомовки.

Спочатку послухай, а потім вимови.

Жа-жа-жа ■

— ми побачили ... вужаЖу-жу- — по галявині ... ходжуЖі-жі- гострі ... ножіЖи-жи-жи

— мені ... допоможи

2. Гра «Склади у кошик фрукти й ягоди», називаючи їх.— У садочку ми гулялиПовен кошик назбирали ... Методичні порадиУчитель пропонує веселу гру. Він бере в руки кошик (або справжній, або зроблений з картону), в якому є «кишеньки». Також не завадить мати або муляжі фруктів та ягід, або малюнки із зображенням фруктів та ягід, які можна вставляти в «кишеньки» картонного кошика. Учитель передає дитині кошик. Учень кладе в нього ягоду або фрукт, називає, передає наступному учневі.

3. Дай відповіді на запитання.1) Коли розмовляє одна людина, це монолог чи діалог?2) А коли декілька?3) Розмова, яку я вела з вами, це монолог чи діалог?

Чому?

4. ВІДТВОРЮЄМО ДІАЛОГИ З КАЗОККазка «Колобок».

Прослухай і розіграй у ролях. Говори чітко та виразно.Учитель. Покотився Колобок, а назустріч йому Зайчик.Учні. Колобок, колобок, я тебе з'їм!У ч и т є л ь . Не їж мене, зайчику, я тобі пісеньку заспіваю.Я по засіку метений, Я на яйцях печений, Я від баби втік, Я від діда втік, То й від тебе втечу.Учитель. Покотився Колобок, а назустріч йому Вовк.Учні. Колобок, колобок, я тебе з'м!У ч и т є л ь . Не їж мене, Вовчику, будь ласка. Я тобі пісеньку заспіваю. Я по засіку метений, Я на яйцях печений, Я від баби втік, Я від діда втік, То й від тебе втечу.Учитель. Покотився Колобок, а назустріч йому Ведмідь. — Колобок, Колобок, я тебе з'їм!Учні. Не їж мене, ведмедику, я тобі пісеньку заспіваю.Я по засіку метений,Я на яйцях печений,Я від баби втік,Я від діда втік,То й від тебе втечу тощо.

19

Висновки: вести діалог треба чітко, виразно, вживаючи слова-звертання і граючи роль певного героя.

Казка Олени Пчілки «Ворона й Рак». Методична порада: Вчитель читає казку, а потім демонструє діалог із заздалегідь підготованим учнем.— Ой, вороно, вороно! Знав я твого батька — що ж тоза хороший птах був! Розумний який, боже!— Угу!— Ой, вороно, вороно! Знав я твою матір, і що ж то замила птаха була — куди іншим воронам до неї?— Угу!— Ой, вороно, вороно! Знав я й братів твоїх та сестер —що ж то за гарні та вдатні були!— Угу!— Але ж, ти, вороно, всіх їх переважила: такої прехорошої, такої розумної птахи і в світі нема! Правда ж?— Еге!Висновки: Яке слово допомогло врятуватись ракові? (Улесливе слово). Рак говорив облесливим тоном, тому й вдалося йому обдурити дурну ворону.

Казка Олени Пчілки «Лисичка-сестричка та Вовк».Уважно прослухай казку. Склади діалог лисички і вовка до події на річці, потім — діалог лисички і вовка на річці (3-4 хвилини на підготовку, обов’язкова допомога дорослого).

ДІАЛОГ 1— Де це ти, лисичко, рибки взяла?— Наловила.— Де?— А он там, у річці. Коли хочеш, вовчику, я й тебе поведу.

- Добре.ДІАЛОГ 2

— Ось устроми, вовчику, сюди хвоста, то рибка і начіпляється.— Що ти там, лисичко-сестричко, говориш?— Та то я кажу: «Ловися, рибко, велика й маленька!»— А, то добре. А що, може й начіплялося трохи.— Спробуй потягнути!— Щось тяжко! Мовби щось не пускає!— Е, то рибка начіплялась, /вбік/ Мерзни, мерзни,вовчий хвіст!— Он люди йдуть. Вони тобі допоможуть витягти рибку!

Висновки за питаннями (фронтально):- Чому лисиці вдалося одурити Вовка? - Які помилки ти помітив у веденні діалогу? - Які поради даси героям казки?

20

Робота у парах. Склади діалог (по 1 репліці) за малюнком.

Алгоритм підготовки:1. Вибрати казку.2. Домовитися з товаришем, хто чию роль грає.3. Розіграти діалог.

5. СКЛАДАЄМО ДІАЛОГИ ЗА ПОДАНИМ ПОЧАТКОМ І СЕРІЄЮ МАЛЮНКІВ

Розглянь репродукцію картини (на вибір учителя), спробуй дативідповіді на запитання.

— Як називається картина?— Розглянь уважно картину. Що ти бачиш на перед

ньому плані?— Які фарби використовував художник?— Що сподобалося найбільше?

Склади діалог двох синичок, використовуючи малюнок.

ПОЧАТОК 1

Надворі сувора зима, все покрилося снігом. Зустрілись дві синички в лісі.

ПОЧАТОК 2 Полінка прополювала грядки, а Павлик рвав сливи. Зустрілись вони й почали розмовляти.

6. Робота у парах. Запитай свого товариша за партою, який урок йому подобається

найбільше? Складаємо діалог. До тебе в гості завітало веселе ведмежа Вінні-Пух. Він бажає перевірити твою увагу. Та хоче про дещо розпитати тебе.Любий друже! Мені сподобалося, як ти виконуєш завдання, але чи зрозумів ти, що таке діалогічне мовлення, — я не знаю. Тому хочу провести такий експеримент. Я запитуватиму, а ти відповідатимеш на мої запитання.

— Скільки тобі років?— У якій школі ти навчаєшся?— Хто твій друг?— У якому класі ти навчаєшся?— Як звати твого вчителя?— Що тобі найбільше подобається у школі?

7. СКЛАДАЄМО ДІАЛОГИ ЗА ТЕМАМИ, БЛИЗЬКИМИ ДО ЖИТТЄВОГО ДОСВІДУ ДІТЕЙ.Методична порадаПеред складанням діалогу бажано провести бесіду:— У вигляді чого відбудеться цей діалог? (Запитань і відповідей).

21

— Як треба запитувати і відповідати? (Чітко, виразно).— Які слова обов'язково треба вживати? (Слова ввічливості,звертання).

Склади діалог на тему «Вихідний день».Підготовка. Завтра вихідний день. До школи ти не йдеш, чим будеш займатись — цікаво дізнатися. За 1-2 хвилини склади діалог з 2-3 реплік, працюй у парі з товаришем. Повтори алгоритм підготовки до діалогу. Перевір ланцюжком.

Склади діалог на тему «Золота осінь» («Буквар» с. 10-11).Підготовка. - Про що треба говорити? Хто може вести діалог? Які вимоги до

ведення діалогу? - Працюй у парі, використовуючи алгоритм:

1)Подумай удвох із товаришем, чиї ролі ви будетеграти.

2)Про що буде говорити кожен із вас?3)Складіть 2-3 репліки.

4) Розіграйте кожен свою репліку.

Підготуй відповіді на подані запитання (за 4-5 хвилин). Тема «Як ти провів літні канікули»

- Що тобі найбільше сподобалось? Чому?- Де ти був (ла) влітку?- 3 ким найчастіше спілкувався?- 3 ким познайомився? Де?- Про що нове і незвичайне дізнався влітку?- А що цікаве побачив? Де?

Тема «Який сьогодні ранок»- Скажи, будь ласка, як сьогодні надворі?- Яке небо? А повітря?- Яке сьогодні сонечко?

Гра «Ланцюжок». Продовж думку.— Я дуже люблю весну, тому що розкриваються бруньки.Методична порадаБажано, щоб останній учень підбив підсумок.Наприклад: Весна — чудова пора року.

Склади діалог-жарт на тему «Веселе на уроках», використовуючи малюнки. На підготовку — 5 хвилин, робота у парах.

— Ти, Сашко, знаєш азбуку?— Авжеж, Ларисо Вікторівно, добре знаю.— Тоді скажи, будь ласка, яка буква йде після «а»?— А всі інші букви, Ларисо Вікторівно.

22

8. СТВОРЮЄМО ДІАЛОГИ ЗА ПЛАНОМ. Склади діалог на тему «У магазині».

Ситуація. Мама попросила доньку чи сина купити 2 кг цукерок або 3 л молока.- Яких правил треба дотримуватись, щоб виконати це завдання?

Методична порадаСпочатку вчитель і учень або учениця демонструють перед класом заздалегідь складений діалог. Далі протягом 5 хвилин готуються за записаним на дошці планом.Учень. Скажіть, будь ласка, яка ціна цукерок «Слива?» Продавець. З радістю, хлопчику. 1 кг цих цукерок коштує 6 грн.Учень. Зважте, будь ласка, мені 2 кг. Скільки це буде коштувати? Продавець. Хлопчику, ти повинен мені дати 12 грн. Скільки тобі мама дала?Учень. Мама мені дала 20 грн. Значить, ви повинні мені дати здачі 8 грн.Продавець. Будь ласка, візьми здачу і 2 кг цукерок.Учень. Дякую вам.

План1. Визначити, хто яку роль буде грати.2. Вибрати предмет покупки.3. Розіграти ролі пошепки у парах.4. Повідомити вчителю про готовність.

Склади і розіграй діалог із 2-3 реплік на тему «Зустріч з білим зайчиком», «Зустріч зі сніжинкою»( робота в групі).

Взимку зайчик змінює колір своєї шерсті. Хлопчик чи дівчинка ніби зустріли біленького зайчика. їм цікаво, чому зайчик з сіренького став біленьким.Скласти діалог за планом.

План1. Порадитись, чому зайчик став біленьким.2. Домовитись, хто чию роль грає.3. Визначити, хто починає свою роль — хлопчик чи дівчинка.4. При складанні реплік допомагати один одному.5. Розіграти діалог.6. Повідомити вчителеві про готовність.

Розіграй діалог.— Зайчику, зайчику! Чому ти біленький?— Ой, хлопчику! Зима ж прийшла. Навколо все біле.— А, це тому, щоб тебе ніхто не помітив. Так, зайчику?— Правильно, хлопчику! А особливо я боюсь лисички.

Закінчи діалог і розіграй його (за допомогою дорослого).— Ой! Та хто ж тут сховався?— Це я ... Як добре, що я…— Зайчику! А від кого ти ...? Невже у тебе є ...?— Так, хлопчику! Я ховаюсь від… І всі вони хочутьмене ...

23

Склади діалог із 3-4 реплік за малюнком ситуативного характеру на теми «Ранок у моїй сім'ї», «Ми чергуємо».

Алгоритм підготовки діалогу1. Визначити осіб.2. Вибрати ролі.3. Обговорити репліки і записати кожну.4. Провести діалог у парах.5. Повідомити вчителю про готовність.

Діалоги за ситуативними малюнками.Методична порадаРекомендується використати малюнки:1) бібліотекар і дівчинка (хлопчик);2) вчителька й учень (учень і учениця);3) дівчинка (хлопчик) і бабуся.На підготовку — 5 хвилин, виступають з діалогами 3—4 пари. Виступи варто обговорити, оцінити.

Послухай оповідання. Дай відповіді на запитання.Кошеня за пазухою

В класі тихо. Третьокласники самостійно розв'язують задачу.Марія Миколаївна підійшла до Зіни. Дивним здалося їй: чому це Зіна заглядає за пазуху, а це ось і руку заклала, щось ніби перекладає з місця на місце.Від подиву Марія Миколаївна аж зупинилась: з-за пазухи у дівчинки виглянуло маленьке кошеня. Глянуло, побачило вчительку й заховалось. Марія Миколаївна підійшла до дівчинки, лагідно торкнулась до її плеча й по-змовницькому підморгнула. Зіна зрозуміла: вчителька знає про її таємницю. Вона почервоніла, засоромилась, глянула в вічі вчительці. Марія Миколаївна приклала палець до вуст і заперечливо захитала головою. Це значило: мовчи. Зіна зраділа ... Наступного дня Марія Миколаївна, відкликавши Зіну в далекий куточок коридору, запитала:— Чому це ти його принесла вчора до школи?— Ой, пробачте ... Не було нікого дома ..., а воно боїться залишатись одне ...

В. Сухомлинський

1) Між ким відбулася розмова?2) До якого типу мовлення вона може належати?3) Із скількох речень (реплік) складається запитаннявчительки?4) А відповіді дівчинки?5) Спробуйте намалювати кошеня, через яке сталася цяісторія. Яким ви його уявляєте?6) Як називаються у діалозі окремі висловлювання?

24

9. ВИРІШУЄМО СИТУАТИВНІ ЗАВДАННЯ Склади діалог за ситуацією (телефонна розмова):

Ситуація 1. 5 хвилин іде урок, а вчителя немає. Обговори з товаришами. Що робити? Кому повідомити? Як повідомити? Ситуація 2. В однокласника заболів живіт. Обговори з товаришами. Як повідомити рідним? Що говорити по телефону? Як говорити?

Пам'ятка «Правила розмови по телефону»1. Привітатися. Спитати, чи правильна адреса звертання.2.Відрекомендуватися. Назвати причину дзвінка.3. Спитати те, про що треба дізнатись.4. Подякувати за здобуту інформацію.

До тебе завітав лікар-педіатр. Він поговорить з тобою на тему «Грип» - інфекційна хвороба. Як її уникнути». Лікар вестиме розмову на основі твоїх запитань. Склади запитання за поданою темою, включаючи вступну і заключну репліки. На підготовку — 2 хвилини.

Склади і розіграй діалог із 5-6 реплік дівчинки (хлопчика) з лікарем за ситуацією.

Ситуація. Уяви, що ти захворів, у тебе була температура, а сьогодні ти вже почуваєшся добре, але у тебе кашель, який ніяк не проходить.

Місце дії: кабінет лікаря.Учасники діалогу: дівчинка (хлопчик) і лікар. Закінчи діалог 2-3 репліками.

Хлопчик: Добрий день, Наталочко!Дів чи н к а: Здрастуй, Михайлику!Хлопчик: Я радий, що зустрів тебе!Дівчинка: Дякую, я теж.

Хлопчик: Давай мені, Наталю, твій портфель. Я хочу тобі допомогти. Склади і розіграй діалог на тему «Бабусин борщ» із 5-6 реплік*.Ситуація. Бабуся пригощає внучку (онука) борщем, малюк куштує, а борщ пересолений. Дівчинка чи хлопчик не скажуть правду бабусі, бо не можна кривдити стареньку. Учасники діалогу: бабуся і дівчинка (хлопчик). Склади запитання відповідно до теми, початкову і заключну ре

пліки, враховуючи всі вимоги.- Ситуація. Уяви, що до тебе в гості прийшов священик. Ти маєш

можливість здобути знання про свято Різдва Христового, спілкуючись із ним. Склади і розіграй діалог із 5-6 реплік. На підготовку — 5 хвилин.Учасники діалогу: священик і учень (учениця).

- Ситуація: «Зимова рибалка». Уяви, що зустрілися двоє рибалок. У одного садок повний риби, а у іншого — пустий». Склади діалог із 5-6 реплік.

- Ситуація: «Новенька учениця (новенький учень) у класі».Уяви, що до класу прийшла чи прийшов новенький. Його (її) посадили до тебе за парту. Про що б ти його (її) запитав? Звичайно, діалог ви вели б на перерві. Працюючи у парі, склади і розіграй діалог із 5-6 реплік за 5 хвилин.

25

ІІІ РОЗДІЛПсихолого-педагогічний супровід роботи

з формування мовленнєвої компетентності учнів Основними завданнями діяльності психологічної служби спеціальної

школи-інтернату є:

корекція і розвиток розумових процесів і розумових процесів і розумової діяльності учнів допоміжної школи;

виявлення і розвиток комунікативних навичок з дорослими та однолітками;

розвиток у учнів навичок психологічної компетентності, оволодіння соціально прийнятими нормами поведінки, орієнтація на іншого, як на суб’єкта спілкування;

формування адекватних профнамірів учнів та навичок пристосування до життя в суспільстві.

Принципами діяльності психологічної служби є :

1. Принцип гуманізації навчально – виховного процесу – пріоритету інтересів особистості дитини.

2. Принцип розливального характеру діяльності.3. Принцип сенситивності – урахування вікової періодизації в розвитку

певних видів психічної діяльності. 4. Принцип індивідуального підходу – урахування індивідуальних темпів та

напрямів розвитку особистості дитини. 5. Принцип діяльнісного підходу – вивчення особистості учнів у процесі

діяльності, приймаючи за головний показник динаміку розвитку певних якостей особистості.

6. Принцип системності – розгляд явищ у системі навчально – виховного процесу та сукупності взаємодій суб’єктів педагогічного процесу.

«ЛІСОВА ШКОЛА»Гра моделює типові шкільні ситуації

Вона придатна для навчання різних навичок, зокрема арифметики(лічити горішки, листочки, зірочки тощо), розвиває мовленнєву діяльність, довільність поведінки. Краще, якщо є можливість зібрати невелику групу з двох-чотирьох осіб-запросіть узяти участь у грі інших дітей. Кожен грає якусь із тварин, учитель(ведучий)- мудра Сова. Граючи вперше, краще призначити вчителем дорослого або найстаршу дитину. Лунає дзвоник. Сова влітає до класу й каже: «Здрастуйте діти! Мене звати Сова – Велика Голова. На інші імена я не

26

відгукуюся, а забудете мене – дуже ображаюся. А вас як звати?» Учні відповідають хором, кожен голосом тварини , якою він себе назвав. Сова каже : «Ой, які цікаві совенята, а які голо сливі! Я таких ніколи не бачила! Давайте домовимося так: хто захоче відповідати, підносить лапу або розправляє крило. Як тебе звати, дитинко?» Продовжують знайомитися – кожен учень має підвестися й назвати себе, спочатку вітаючись як тварина. Сова: « Ой, які ви різні! Ну що ж, усім треба вчитися. Давайте спочатку сядемо зручніше» - вони сідають, дотримуючись тих відносин, які існують у тваринному світі. « А тепер давайте домовимося про найголовніше слово – воно має бути всім зрозуміле, це слово – « мир» . Якою мовою ми його вимовлятимемо? Давайте всі вивчимо його. Тепер, якщо хтось із вас кривдитиме іншого, вимовимо це чарівне слово».Далі моделюють будь – які шкільні предмети. Наприклад, природознавство. Сова: « Хто знає, скільки триває ніч?» Білка: «Ми спимо п’ять годин!» Ведмідь: « Ми спимо чотири місяці!» Сова: « Ось і неправильно! Що ж таке ніч? Кожен знає, що ніч – це час, коли не сплять, коли приємно літати й полювати! Які дивні совенята! А ти як гадаєш?» - звертається до того, хто ще не відповідав( наприклад, до зайця) тощо. На вищому рівні гри діти мають відповідати з позиції « своєї» тваринки, але поступово розуміти, що «правильною» можна вважати тільки відповідь з позиції Сови. У суперечках про істину діти можуть звертатися до товаришів і апелювати до думки батьків ( « А мама сказала, що ведмежатам шкідливо вночі бігати й полювати!»). Використовуйте замість оцінок призи – листочки, шишки, жолуді ( можна вирізані з паперу ). Переконайтеся, що діти вміють правильно рахувати і розуміють, яка оцінка хороша, а яка погана. Гра « Лісова школа» - зручна й захоплююча для ненав’язливих повідомлень з предметів природного циклу. Можливі модифікації – наприклад, гра « Хто де живе».

« ХТО ДЕ ЖИВЕ»Колективна гра на розвиток шкільних навичок

Діти сідають у коло. Кожен з них зображує якусь тваринку(для наочності може використати маску або значок) і з’ясовує, де ця тваринка мешкає в природі(у лісі, у полі, на дереві, у дуплі, норі тощо). Ведучий звертається до дітей, називаючи місце свого перебування і пункт призначення. Наприклад: «Ой, я, здається заблукав! Хто б мені допоміг у цьому дубовому лісі знайти дорогу до поля! Але ні, ніхто тут, напевно не живе». Вискакує лісовий кабанчик: «Я, я тут живу! Дорогу показати можу!» - і веде до когось, хто

27

живе у полі, наприклад, до мишки. Потім сюжет повторюється. Головне для мандрівника – не забувати дякувати проводирю.

« ШКОЛА НАВПАКИ»Гра, яка використовується для програвання конфліктних ситуацій

Дитина грає вчителя , дорослий - неслухняного учня. Можна підказати такий сюжет для гри з лялькою, але це менш привабливо для дитини. Учитель дає завдання, учень пручається, не хоче його виконувати, наприклад: Учитель: - «А тепер ми намалюємо сонце….» Учень: - «Яке сонце? Зараз похмуро. Я забув , як воно виглядає!» Учитель: - « Нумо згадаймо .Воно червоне чи жовте?» Учень: - «Зелене!» Учитель: - «Молодець! А кругле чи квадратне?» Учень: - « Довгасте!» Учитель: - «Правильно! Наша Таня ( Маша, Олена) – молодець, замість сонця – огірок! Ти, як завжди, відмінниця, заслужила хорошу оцінку – двійку! Я дуже похвалю тебе твоїй мамі! І навіщо такі здібні діти ходять до школи, якщо вони все знають?» Примітка. Важливо, щоб дитина розуміла гумористичний зміст діалогу. Можна програвати відмову виконувати завдання, будь – які спроби непослуху на уроці – при цьому дитина і дорослий мають знаходити несподівані, парадоксальні рішення.

«СУСІДЕ, ПІДНЕСИ РУКУ»Гра, яка виховує довільність, звичку дотримуватися правила й уважність

до товаришів - «однокласників» Гравці, сидячи або стоячи (залежно від умов), утворюють коло. За жеребом обирають ведучого, який стає в середину кола. Він спокійно ходить по колу, потім зупиняється навпроти одного з гравців і голосно вимовляє : « Сусіде!» Той гравець, до якого звернувся ведучий, продовжує стояти (сидіти), не змінюючи пози. Ведучий має зупинятися точно навпроти тієї дитини , до якої він звертається. А обидва його сусіди мають піднести вгору одну руку : сусід праворуч – ліву, а сусід ліворуч – праву, тобто ту руку, яка ближча до гравця, що знаходиться між ними. Якщо хтось із дітей помилився, тобто підніс не ту руку або взагалі забув це зробити, він міняється з ведучим ролями. Вважається , що гравець програв, навіть якщо він намагався підняти не ту руку.

«УЧЕНЬ»Гра виховує бажання вчитися, зібраність, акуратність

Гру можна проводити як з однією дитиною, так і з групою дітей. На столі в дорослого лежить портфель і кілька предметів: ручка, зошит, щоденник, олівець, ложка, ножиці, ключ, гребінець. Після нагадування про те, що дитина

28

незабаром іде до школи і сама збиратиме свої речі, їй пропонують подивитися на розкладені предмети і якнайшвидше зібрати свій портфель. Можливі модифікації: якщо беруть участь кілька дітей, ввести елемент змагання, якщо одна дитина – лічити. Потрібно звертати увагу на те, щоб складати речі не тільки швидко, а й акуратно ; не забувати заохочувати тих, хто точно виконав ці правила.

Метод Л.Толстого. Узяти звичайнісінький предмет: стілець, стіл, подушку, книгу тощо, описати його словами людини, яка ніколи його раніше не бачила і не знає , що це таке й навіщо. Наприклад, щоб сказав про годинник австралійський абориген? Завдання. Складіть кілька описів предметів для аборигена.

Вільне фантазування. Дітям пропонують нестримно пофантазувати на задану тему, використовуючи будь-які прийоми фантазування і будь-які їх сполучення. На відміну від розв’язання якої-небудь серйозної задачі, можна пропонувати будь-які ідеї. Придумайте фантастичну рослину. На одній рослині одночасно ростуть усі відомі фрукти: яблука, груші, апельсини, авокадо, ананаси, манго, кокоси тощо. На одній ростуть усі відомі фрукти й овочі ( помідори і картопля, з листя можна зробити тютюн, одержати болезаспокійливі ліки і «засіб краси». У принципі, це можливо, тому що помідори, картопля, тютюн, беладона ( по-італійському – «прекрасна дама» ) належить до родини пасльонових. На одній рослині ростуть відомі й невідомі фрукти, овочі, й горіхи. Дивний кавун: усередині мармелад, а замість насіннячок – льодяники. Це теж можливо, тільки поливати його треба солодкою водою і медом. На одному дереві ростуть об’єкти живої і неживої природи. Квітка зроблена із шоколаду і ніколи не відцвітає, скільки б її не їли.

Придумайте драматичний сюжет. Мама понад міри балувала доньку. Що відбувалося з мамою і з донькою? Людина заблукала, випадково знайшла закинутий мисливцями будинок і прожила там сім років. Як вона там жила? Що їла, у що вдягалася?..( Через п’ять років вона розучилася говорити тощо. )

29

1.Прочитай вірш. Чого це на мене так сердяться в школі? Таж я не чіпаю нікого ніколи. Ні з ким не сварюся, сиджу собі тихо, А з цього виходить одне тільки лихо. Оце я сказала – така в мене звичка, Що в Галі, як мишачий хвостик, косичка. Що в Каті спідничка – неначе з рогожі, Та ще й черевички на човники схожі. Що в Тані волосся нечесане досі, Що очі в Мар’янки маленькі та косі, Що в зошиті в Лесі самі тільки плями: Напевно бруднющими пише руками. Я ж правду кажу їм…І що тут такого? Та ж я не чіпаю ніколи нікого. Сиджу собі тихо і в школі, і вдома, І чом вони сердяться всі – невідомо. (М. Пригара.)

-Чи правильно чинить дівчинка? -Чому її не люблять однокласники? -Що неправильне, «неправдиве» в її «правді». - Спробуй змінити слова дівчинки так, щоб правда залишилась, а образа зникла.

2. Розглянь малюнок, на якій намальована чудова галявина, а потім уяви собі цю саму галявину через 5 хв. Подумай і скажи:

- Що зміниться обов’язково ?- Що може змінитись, а може залишитися таким самим?- Що за 5 хв. не зміниться, якщо не трапиться чогось надзвичайного?

30

Запам’ятай : зміни бувають закономірні та випадкові. Закономірні зміни

відбуваються відповідно до певного закону чи правила. Вони відбуваються

обов’язково . Випадкові зміни відбуваються несподівано, непередбачувано,

неочікувано, ненароком. Вони можуть або статися, або ні.

3.Розглянь малюнок, визнач і запиши 2 закономірні та 2випадкові зміни, які

можуть статися з намальованими предметами.

4. Склади текст із переплутаних частинок, добери до нього назву.1)- Рятуйте, потопаю! – закричав Воркіт і швиденько видряпався на пеньок, що стирчав із води. А рибки тут як тут, знову з’явилися навколо кота.2)- Мур – няв , мур – няв! – муркотить він, однак у воду лізти боїться. Та одного разу Воркіт усе – таки наважився. Розігнався – і з шумом пірнув у воду. А рибки сховалися в глибину річки.3)- Ну, рибки, зачекайте, - крикнув ображено кіт. – Я вас колись підстережу.4) Жив – був кіт, якого звали Воркіт. Над усе в світі полюбляв він рибу. Прийде до річки, сяде край води, а рибки так і виграють у воді. Заманюють кота до себе.( За А. Зимульдиновою .)

5.Склади текст із переплутаних частинок. Добери до нього назву .1)Воно широко відкривало рот і жалібно нявчало.2)- Ось це й погано! – гнівно сказала жінка. 3) Собака загавкав, припадаючи на задні лапи. Просто перед ним, притиснувшись до паркану, сиділо маленьке скуйовджене кошеня. 4)- Як вам не соромно?- А чому – соромно? Ми нічого не робили! – здивувалися хлопчики. 5) Неподалік стояли двоє хлопчиків і чекали, що буде далі. 6) У вікно визирнула жінка і поспіхом вибігла на ганок. Вона відігнала собаку й сердито крикнула хлопчикам: ( За В. Осевою.)

31

6. Визнач правильну послідовність рядків у віршику і перепиши його так, щоб було зрозуміло, про що в ньому йдеться. 1) А вовчиця над коритом просівала просо ситом. 2) Одуд каже: «Ду – ду – ду! Я до вовка не піду!» 3) На куліш у ступі вовк спозаранку просо товк. 4)Вовченятко біля тину кличе одуда в гостину. (В. Лучук.)7. Прочитай віршики з переплутаними рядками. Здогадайся, про що тут насправді йдеться, і віднови правильний текст. Дніпро перебреде. Та як пішов і не прийшов, Хвалився кіт, що він убрід Нема кота ніде. (П.Воронько.)

Хоче втертися в довір’я. Треться в мене біля ніг, - Я спекла смачний пиріг. В хату кіт прибіг з подвір’я. (М. Герасименко.) І прикинулося вмить, Треба в школу йти щодня. Засмутилось кошеня – Що у нього хвіст болить. (П. Воронько.)

8. Добери пари словосполучень з однаковим значенням .

Шитий білими нитками, блакитна кров, заливатися кармазином, як чорна кішка пробігла, молодий та зелений, пустити червоного півня, горобеня жовтодзьобе, пекти раків, розбити глека, біла кістка, аж пальці знати, перетворити на попіл.

32

Прийом «Як мені поталанило». - Як мені поталанило , - говорить соняшник , - я схожий на сонце . - Як мені поталанило , - говорить інший соняшник , - а я схожий на… - Як мені поталанило , - говорить картопля , - я годую людей . - Як мені поталанило , - говорить береза , - з мене роблять ароматні віники тощо.

Завдання : Придумайте декілька варіантів такої гри .

Прийом прискорення – уповільнення . Прискорювати або сповільнювати можна швидкість перебігу будь – яких процесів . Щоб направити фантазію в цьому напрямі , ставлять запитання на взірець : «Що буде , якщо…» , «Що відбудеться , якщо…» . - Що буде , якщо Земля стане обертатися в 24 рази швидше ? ( Доба триватиме 1 годину . За 1 годину треба встигнути поспати , поснідати , сходити до школи (на 15 хв.) , пообідати , зробити уроки (за 3-4 хв.) , погуляти , повечеряти тощо .) - Що буде , якщо пори року триватимуть по 100 років ? ( Тоді б люди , що народилися на початку зими , ніколи б не побачили зеленої трави , квітів , розливу рік тощо .)

Прийом «Машина часу» У вас з’явилася машина часу. Ви можете подорожувати у ближче й у далеке минуле будь-якої країни і бути там довільний час. Але змінювати там нічого не можна лише споглядати. Поки ви перебуваєте в минулому або в майбутньому, життя на Землі відбувається за своїми звичними законами. «Домашній варіант» : сидячи вдома, ви дивитесь у «Дзеркало часу» або подумки робите знімки «Фотоапаратом часу», знімаєте «Кінокамерою часу» або споглядаєте «Чарівним оком». Називаєте місце і час - і , будь ласка , зображення готове.

- Щоб ви хотіли подивитися в минулому? - Якими були мама й бабуся, коли їм було стільки само років як тобі

нині? - Як жили динозаври? - Я б хотів познайомитися і поговорити з О. Пушкіним, з Наполеоном,

із Сократом, з Ф. Магелланом та ін. - Щоб ви хотіли подивитися в майбутньому? - Ким я буду? Скільки в мене буде дітей? - Поговорити із своїм майбутнім сином.

От неймовірна ситуація. Із Землі послали повідомлення на далеку зірку. На цій зірці живуть розумні істоти , у яких є машина часу. Вони послали відповідь, але помилилися , і відповідь прийшла на Землю раніше , ніж було послане повідомлення. Завдання. Запропонуйте десять сюжетів , пов’язаних з ефектом машини часу.

33

ІV РОЗДІЛКазкотерапія (робота з психокорекційною казкою)

Казкотерапія – це процес виникнення зв’язку між казковими подіями та поведінкою в реальному житті . це процес перенесення казкових смислів у реальність.

Концепція казкотерапії заснована на ідеї цінності метафори як носія інформації:1. Про життєво важливі явища;2. Про життєві цінності;3. Про внутрішній світ автора(у випадку авторської казки)Перші знання про закони та явища життя людина отримує з казок, притч ,легенд та міфів. Щоправда, інформація, закладена в метафорі має неконкретний характер. Це спонукає читача чи слухача до власних роздумів формує ряд питань, пошук відповідей на які стимулює розвиток особистості.

Алгоритм психокорекційної казки:1. Добір героя , який є близьким дитині за статтю, віком, характером.2. Опис життя героя у казковій країні таким чином, щоб дитина знайшла подібність із

власним життям.3. Створення для героя проблемної ситуації, схожої на реальну ситуацію дитини,

приписування герою всіх переживань дитини.4. Герой починає шукати вихід з цього положення. Або ми починаємо посилювати

ситуацію, доводити її до логічного завершення, що також підштовхує героя до змін. Герой може зустрічати істот, що опинилися в такому самому положенні, та дивитися, як вони виходять з ситуації; він зустрічає»фігуру психотерапевта» - мудрого наставника, який пояснює йому, смисл того, що відбувається і т.д. Нашею задачею через казкові події показати герою ситуацію з іншого боку , запропонувати альтернативні моделі поведінки, знайти позитивний смисл у тому, що відбувається. « Те, що побачимо у правильному світлі, все є благом» - цю мудрість хотілося б донести до дитини через казку.

5. Герой осмислює свою неправоту та стає на шлях виправленняПід час складання психокорекцій них казок важливо знати приховану причину «поганої» поведінки. Зазвичай їх п’ять.

Дитина погано поводиться, якщо :1. Бажає звернути на себе увагу. У цьому випадку в корекційній казці будуть

міститися моделі соціально прийнятих ,способів привертання уваги;2. Бажає володіти ситуацією, дорослими, однолітками . При цьому в корекційній

казці може бути запропонована позитивна модель виявлення якостей лідера (тому що влада пов’язана з вираженими якостями лідера): гарний ватажок насамперед піклується про своїх друзів;

3. Бажає помститися за щось дорослому. При цьому в ПК є вказівка на спотворене бачення героєм проблеми та конструктивна модель поведінки;

4. Вона боїться, тривожиться, бажає уникнути невдачі. У цьому випадку герої ПК надають головному героєві підтримку та пропонують способи подолання страхів;

5. У неї не сформовано почуття міри. У цьому випадку ПК може довести ситуацію до абсурду, показуючи наслідки вчинків героя, і , залишаючи, вибір стилю поведінки за ним.

Казкотерапія спрямована на :- корекцію емоційно-вольової сфери;- надання дитині додаткових можливостей для вираження своїх думок, почуттів та потреб;- підвищення соціально–адаптивних здатностей дитини, незалежно від її психофізичних можливостей;- розвиток позитивного емоційного ставлення до зображувальної діяльності як до джерела приємних вражень;

34

- корекцію ціннісних орієнтирів;- підвищення рівня самооцінки та укріплення впевненості у собі;- гармонізацію стосунків з оточуючими;- попередження вторинних порушень розвитку.

Методика містить чотири розділи.1. Адаптація дитини в нових умовах.Процес формування групи та налагодження комунікації між членами групи в ігровій формі.2. Знайомство із образотворчими матеріалами.Описує процес і стадії знайомства учнів з різними образотворчими матеріалами, отримання навичок поводження з ними та знайомство технікою безпеки під час роботи.3. Навчання роботі з матеріалами.Учні засвоюють прийоми роботи з матеріалом.4. Тематична робота. Пропонуються теми, у процесі роботи над якими формуються поняття «добро» і «зло», розвиваються уява та образне мислення. Формуються навички роботи в групі, знижується рівень агресії, тривожності та емоційного напруження, визначається зона життєвого комфорту.

Казка для школярів з проявами агресивності.

«Казка про звичайного хлопчика, з яким сталася незвичайна подія» Жив-був на світі хлопчик. Хлопчик як хлопчик, найзвичайнісінький. Але занадто полюбляв цей хлопчик сміятися над іншими, а інколи при нагоді і вдарити міг. Більш за всіх перепадало тому, хто був слабшим і не міг постояти за себе. Побачить хлопчик повненьку дівчинку і починає висміювати її. Реготить на все горло. А іноді ще й кине сніжкою чи камінцем. А дівчина бідна готова крізь асфальт провалитися. Як помітить хлопчик кого-небудь з дітей в окулярах, починає дражнити. І сміється. Одного разу його сусідка по парті випадково отримала двійку. Як же зрадів хлопчик! Кривив у посмішці губи і шепотів з презирством сусідці: - Невдаха! А та подивилася на нього суворо своїми великими сірими очима і спокійно відповіла: - На місці тих, кого образиш, невдовзі сам себе побачиш! Хлопчик, звичайно, не повірив, але сміятися йому чомусь розхотілося. Одного разу з ним трапилася зовсім незвичайна історія. Якось прийшов він зі школи додому, кинув у куток портфель, Увімкнув музику і розвалися у своєму улюбленому кріслі. Раптом відчуває, що з його тілом починає відбуватися щось недобре. Ніби і не тіло це зовсім, а тісто замість нього піднімається, розпливається у всі боки до надзвичайних розмірів, навіть у кріслі затісно сидіти стало. Підбіг хлопчик до дзеркала, подивився, а звідти на нього товстун дивиться. Таких товстих йому ще бачити не доводилося. А коли він зрозумів, що в дзеркалі його відображення, що це він сам так погладшав, від образи та страху сльози на очах виступили. Взяв хлопчик з полиці книгу «Корисні поради», вирішив почитати, може там написано про такий випадок, який з ним стався. А прочитати не може, з очима щось недобре відбувається, букви зливаються, слова не розрізнити. Довелося бабусині окуляри надягти. Але нічого в книзі про дива, які з ним сталися, хлопчик не знайшов. Погорював-погорював – та робити нічого. Треба за уроки братися. Відкриває щоденник, а там… Від такої кількості двійок навіть бабусині окуляри на лоба полізли: - Звідки стільки двійок? Адже мене сьогодні не викликали. Припустимо, став товстим, окуляри носити доводиться, але стільки двійок – це вже занадто! І хлопчик гірко заплакав. Тепер пригадав він слова сусідки по парті: «На місці тих, кого образиш, невдовзі сам себе побачиш!» Хлопчик щиро розкаявся у своїх вчинках, подумки просив пробачення в тих, кого він колись образив. А сльози все бігли і бігли. Раптом почулися дзвоники, і крізь вікно виплила рожева хмарка, яка згодом перетворилася на прекрасну фею. Хлопчик так здивувався, що припинив плакати. Дивно, але фея чомусь нагадувала йому сусідку по парті. Може тому, що в неї теж були великі сірі очі. Але ще більше хлопчик здивувався, коли фея заговорила маминим голосом:

35

- Знаю, хлопчику мій, через що ти засмучений. Знаю про все, що з тобою сталося. Чому ж навчила тебе ця історія? - Я більше ніколи не буду ображати інших, сміятися з них. Тому що це погано і підступно. - Невже, хлопчику мій, щоб зрозуміти це, тобі обов’язково треба було опинитися на місці дітей, яких ти образив? Ну що, краще зрозуміти пізніше, аніж ніколи. Я подарую тобі на згадку чарівну ромашку. Якщо раптом замислиш кого-небудь ще образити, подивись усередину квітки і побачиш як у дзеркалі всю історію, яка трапилася сьогодні з тобою. Фея торкнулася хлопчика чарівною паличкою і рожевою хмаркою вилетіла через вікно. Отямився хлопчик. Подушка вся волога від сліз, поруч книга «Корисні поради» і бабусині окуляри лежать. Підбіг до дзеркала. Хлопчик як хлопчик, найзвичайнісінький. Книгу розгорнув, все без окулярів прочитати може, а в щоденнику двійок як не було. «Наснилося» - подумав він. Дивиться, а на підвіконні горщик з чарівною ромашкою. З того часу хлопчик нікого не ображає, а іншим, хто цим займається, говорить: - На місці тих, кого образиш, невдовзі сам себе побачиш!

Питання для обговорення1. Що сталося із хлопчиком?2. Чому це сталося саме з ним?3. Про які випадки з вашого життя нагадала ця історія?4. Кого ображали хоча б раз у житті?5. А хто сам ображав інших?6. Чому вчить казка?

Казка для молодших школярів з порушеними міжособистісними стосунками в колективі.

Казка «Зіркова країна» В одній казковій країні жили-були зірочки, тому країна мала назву Зіркова. Зірочки були різні: блакитні та білі, жовті та сині, зелені та рожеві, червоні й навіть чорні. Вони й за розміром були різні. Жили тут і зовсім крихітні зірочки, і зірки середнього розміру, жили й надзвичайно великі зірки. Не було серед них жодної зірочки, яка б точно була схожою на іншу. Але всіх їх об’єднувала одна спільна якість. Душа кожної зірочки була сповнена любов’ю до всіх мешканців цієї казкової країни. Тому вони бачили одна в одній лише гарне і добре, від цього світилися дивовижним чарівним сяйвом. Зіркова країна від цього чудового сяйва була надзвичайно красивою і неповторною. Всюди панували мир, взаємопорозуміння та любов. Але одного разу пролітав над Зірковою країною найбридкіший з усіх капостей у світі злий чаклун, якого так і звали Капосник . Побачив Зіркову країну Капосник - й закипіла в ньому заздрість. Як же, думає, любов навколо, краса, мир. Ніхто не воює, ніхто не свариться. І не стало Капосникові спокою. На жаль, зустрічаються ще такі істоти, яким дуже погано, якщо іншим добре. І замислив Капосник свою злу справу. А щоб зірочки його не впізнали, перетворився він на вітер змін і почав нашіптувати, що в інших країнах веселіше, цікавіше та краще живуть. Почали зірочки хвилюватися, тривожитися. Їм також забажалося жити ще цікавіше, ще веселіше, ще краще. - А що ж потрібно для цього зробити? – поцікавилися зірочки. - Все дуже просто: треба знаходити в інших недоліки, весь час сварити, побільше критикувати, згадувати всі невдалі вчинки, які колись були скоєні, - повчав із знанням справи Капосник. Але зірочки не вміли цього робити. І злий чаклун взявся повчати їх далі. - Гей, ти, - крикнув він чорній зірочці на ім’я Аделаїда. – Ти чого така чорна? Знаю, знаю, вмиватися лінуєшся. Фу, бруднуля яка… Безліч мила потрібно, щоб таку брудну відмити. Хи-хи-хи… ха-ха-ха… Хтось підхопив, хтось промовчав… Але веселіше не стало. А чорна зірочка на ім’я Аделаїда від грубих слів почала у всіх на очах тьмяніти і не світилася вже чудовим чарівним сяйвом, як раніше. А Капосник не зупинявся. - Гей, громило, - крикнув він великій зеленій зірці Іоланті. – Оце роз’їлася… Дивись, невдовзі всю країну без харчів залишиш з такими апетитами. Ха-ха-ха… Ніхто не заступився. І від поганих слів почала тьмянішати яскрава раніше зелена зірочка Іоланта. А Капосник не зупинявся. Він підійшов до маленької рожевої зірочки на ім’я Юта і почав сміятися з неї.

36

- Ой, не можу… Що це за манюня? Не зірочка, а мікроб якийсь. Тільки в мікроскоп таку роздивлятися. Яка від неї користь, дарма тільки місце займає. – І знову весело розсміявся. Від таких грубих і лихих слів, дивного сміху крихітна рожева зірочка Юта майже зовсім згасла. І тут більшість зірочок підхопила ідею Капосника. Вони почали з великим натхненням вишукувати недоліки в кожній зірочці, критикували одна дну, згадували всі невдалі вчинки, які були скоєні колись. І від грубих, образливих слів, поганих думок любов почала уходити, душі почали наповнюватися ненавистю, злістю, заздрістю. І від цього зірочки стали тьмяними і вже не світилися тим дивовижним чарівним сяйвом, яким відрізнялися мешканці Зіркової країни. Прекрасна і світла раніше, вона перетворювалася на сіру, непримітну країну без життя. Першою схаменулася зовсім юна біла зірочка на ім’я Люська. Вона вирішила за будь-яку ціну врятувати свою батьківщину. «Що ж робити? – думала Люська. – Може, почекати доброго чародійника,? Але коли він прилетить? Адже так можна чекати і рік, і два, і три, і тридцять три, а то й зовсім не дочекатися. А діяти треба негайно, бо може бути запізно». І вона почала діяти. Люська стала замість недоліків знаходити в зірочках чесноти, шукала те добре та гарне, що було в душі кожної з них. Спочатку вона звернулася до чорної зірочки Аделаїди. - Аделаїдо, ти дуже добра, ти завжди піклувалася про хворих зірочок. Завдяки твоїй увазі, співчуттю, терпінню вони скоріше одужували. І сталося диво. Тьмяна зірочка Аделаїда раптом знову засяяла дивовижним чудовим сяйвом. - Ура! Вдалося. Добрі слова допомагають, - зраділа Люська. І стала діяти ще впевненіше. - Іоланто, я завжди захоплювалася твоєю відповідальністю. Адже ти ніколи в житті нікуди не запізнювалася. –І від добрих слів Іоланта знову спалахнула, засяяла, переливаючись різноманітними відтінками чудового зеленого кольору. Потім Люська заговорила з крихітною зірочкою Ютою. - Хоча ти, Юто, і дуже маленька, але душа твоя нагадує величезне невичерпне джерело різних цікавих творчих ідей. Саме завдяки тобі наші свята проходили так весело та цікаво. І Юта знов засяяла дивовижним чудовим сяйвом. Ідею Люськи підхопили інші зірочки Вони почали шукати одна в одній щось добре та гарне, що було в душі кожної з них. І сталося диво. Зірочки спалахнули одна за іншою ніби вогники новорічної гірлянди. Знову Зіркова країна засяяла дивовижним чудовим сяйвом, знову вона стала прекрасною та неповторною, навіть стала ще кращою, ніж раніше. А Капосник зрозумів, що йому тут нема чого більше робити і зник. Він полетів шукати таку країну, мешканці якої обожнюють знаходити в інших недоліки, а чеснот не помічають, де люблять критикувати один одного, згадують помилки, де довго пам’ятають образи. А чи не пролітав Капосник часом над вашою країною?

Питання для обговорення1. Ви прослухали дивовижну історію. Про що в ній розповідається?2. Чому навчає казка? Чи знадобиться вона в житті?

Казка для активізації пізнавальної діяльності дітей із заниженою самооцінкою.Казка «Про гусеничку Дусю»

Жил-була гусеничка Дуся. Більше за все на світі вона не любила вчитися. Просто терпіти не могла ходити до лісної школи, робити уроки. Учитель Коник дає всім завдання букви писати, а гусеничка кричить: «Не хочу, не можу, не буду. Все одно красиво не напишу». Скаже вчитель задачку розв’язати, Дуся пищить: «Не можу, не вмію, не вийде, все одно не розв’яжу!» Учитель тільки руками розводить: «Ну як можна навчитися плавати, не заходячи у воду!» А вдома мамі Гусениці з Дусею була просто біда. Ні, дочка вона гарна: і підлогу підмете, і посуд вимиє, і відро із сміттям ніколи не забувала вчасно виносити. Але як тільки мама Гусениця скаже, що час робити уроки, тут з Дусею нічого не можна вдіяти. Що тільки не вигадує маленька гусеничка: і кричить, і плаче, й іграшки кидає, тільки б за уроки не сідати. І так кожного дня. Терпіння не вистачало ані вчителеві Конику, ані мамі Гусениці. Не знали вони, що робити з Дусею. Допоміг випадок. Треба сказати, що хоча Дуся не любила вчитися, але від природи була цікавою до всього. Плелася якось вона до школи, бачить, нірка якась біля старого дуба. Ну і заповзла з цікавості Дуся цю нірку. Заповзти то заповзла, а виповзти ніяк. Ворота підземні за Дусиною спиною раптово зачинилися. А попереду – широкий шлях, і машин на ньому безліч. Так і їздять без зупинок. Як же на інший бік перейти? Бачить Дуся: світлофор стоїть якийсь

37

незвичайний. Горить на ньому надпис «червоний», а нижче табличка «з…лений», і олівець прив’язаний. Здогадалася Дуся, що треба пропущену літеру вставити. Іноді таке завдання їм у школі вчитель Коник задавав. Взяла гусеничка олівець і замість пропущеної букви написала «и». Вийшло «зилений». Раптом хтось голосно вимовив: «Невірна відповідь». Дуся вухам своїм не повірила. Це розмовляв людським голосом дивний світлофор. Гусеничка почала згадувати всі правила, яких навчав її шкільний учитель. «Ось, здається, потрібне. Треба змінити слово так, щоб ненаголошений голосний став наголошеним. Зелений – зелено, зелень», - міркувала Дуся. Вона взяла олівець і швидко виправила помилку, закреслила «и», а зверху написала букву «е». Водночас машини зупинилися. «Як, виявляється, важливо правильно писати», - зробила висновок маленька гусеничка і задоволена перейшла дорогу. Але тут її чекала ще одна перешкода. Попереду розкинулося озеро. Дуся плавати не вміла, цього літа вона всього лише навчилася триматися на воді. Що ж робити? І раптом вона помітила, що на величезному листку лопуха надряпані якісь букви. Читала вона поганенько, та все ж, доклавши багато зусиль та витративши немало часу, Дуся розібрала цей незвичайний лист. У ньому повідомлялося, що човен знаходиться в заростях комишу. «Як важливо, виявляється, вміти читати!», - думала гусеничка, прямуючи до комишів. Вона вдало переправилася на інший берег. Знову ворота зачинені. - Любі ворота, відчиніться, будь ласка, я до школи запізнююся, - благала Дуся. - Ми й раді допомогти тобі, та ми так влаштовані, що постійно забуваємо таємне число. Його можна обчислити. Порядок дій ми добре запам’ятали, тільки рахувати не вміємо. А ти можеш, бо у школі навчаєшся,- промовили ворота. - Добре, я спробую. - Тоді слухай. Спочатку до двох треба додати п’ять, потім відняти п’ять, помножити на два, додати три. Тільки з третьої спроби вдалося Дусі отримати правильну відповідь, знайти таємне число. Ворота відчинилися, і гусеничка вибралася з нірки. «Як, виявляється, важливо вміти рахувати!», - думала дорогою до школи Дуся. З того дня гусеничка стала геть іншою. Вона зрозуміла, наскільки важливі в житті знання. І хоча інколи вчитися було дуже важко, і не завжди вдавалося отримати гарні оцінки, Дуся терпляче і наполегливо виконувала те, що наказував учитель Коник, і дуже уважно його слухала.

КАЗКА ПРО ЧАРІВНІ ДЗЕРКАЛА В одному королівстві в родині рибалки народилася маленька дівчинка. Напередодні її народження в рибацьке село заблукала нікому не знайома бабуся в старій, залатаній сукні, з великим ціпком у руках і малим мішком за плечима. Уночі тільки в хатині рибалки, де чекали дитину, горіло світло, і саме в цю хатину постукалася бабуся і попросилася переночувати.— Що ж! — сказав рибалка. — У нас тісно і пахне рибою. До того ж от-от маєнародитися дитина. Але не можна ж старій жінці ночувати на вулиці. Проходь, знайдемо для тебе місце.— Дякую тобі, рибалко, — сказала бабуся. — Доброта людськаніколи не шукає подяки і завжди її знаходить. Твоя дочка буде щаслива в житті.З цими словами бабуся увійшла до хатини, і рибалка постелив їй біля вогнища. До ранку на світ з'явилася маленька дівчинка, і батьки назвали її Карі. Бабуся ласкаво подивилася на дитину, взяла свій мішечок, дістала три маленьких дзеркальця і сказала рибалці:— Я хочу зробити твоїй дочці подарунок. Ці дзеркала чарівні. Але в чому їхні чари, вона дізнається, коли виросте. Рибалка подякував бабусі і з деяким побоюванням узяв дзеркальця. Коли бабуся пішла, він подивився в кожне з них, але скрізь побачив тільки своє бородате обличчя зі шкірою, що загрубіла від морського вітру. Рибалка знизав плечима і подумав: «Бабуся сказала, що вони чарівні, але, по-моєму, це звичайні дзеркальця». І він поклав їх далеко на полицю.

38

Минуло шістнадцять років. Рибалка і його дружина забули про подарунок невідомої бабусі в день появи дочки на світ, а маленька Карі перетворилася на чарівну дівчину, що дуже любила веселитися, вдягати красиві сукні і милуватися своїм відображенням у старому тріснутому дзеркалі. Якось біля берега навпроти рибацького села кинув якір величезний і дуже красивий корабель. Від корабля відійшла шлюпка і причалила до берега. На пісок зійшли люди в багатому одязі, у капелюхах з яскравими перами і зі шпагами збоку. Відразу було видно, що це знатні вельможі. Серед них виділявся високий і красивий юнак з розумними і сумними очима. Рибалки вийшли на берег зустріти • незвичайних гостей. Карі стояла неподалік у юрбі рибацьких дочок і дивилася на прибульців. При погляді на прекрасного юнака серце її завмерло. Її батько як головний серед рибалок шанобливо наблизився до мореплавців.

—Вітаємо вас, хоробрі й працьовиті рибалки! — сказав високий юнак. —Я принц Агор і приплив сюди зі своїми супутниками на прохання моєї матері — великої королеви і чарівниці. Вона наказала мені саме у вас, серед ваших дочок знайти собінаречену.

—Ласкаво просимо! — відповів старий рибалка. — Серед наших дочок багато прекрасних дівчат. Вибирай будь-яку. Кожна матиме за честь стати нареченою принцаз далекої країни. Принц і челядь оселилися в рибацькому селі. Щодня принц Агор ходив по оселях, знайомився з рибацькими дочками, робив їм подарунки, був дуже ввічливим і добрим, але очі його, як і раніше, залишалися сумними. Усі дівчата села намагалися сподобатися принцові, вдягали своє краще вбрання, пригощали його чудовими стравами, посміхалися йому. Бідна Карі з першої миті закохалася в принца і часто нишком спостерігала за ним, коли він бродив прибережними скелями або задумливо сидів на камені біля моря. їй теж, як і іншим, хотілося сподобатися принцові, але в їхню хатину він ще не заходив. Якось Карі залишилася вдома сама. Поставивши на стіл старе з тріщинкою дзеркало, вона милувалася в ньому собою і зачісувала своє довге золотаве волосся. Раптом маленьке кошеня, граючись, зачепило її сукню і трішки надірвало його. Карі розлютилася і, схопивши свій дерев'яний капець, замахнулася на кошеня. Воно налякалося і стрибнуло на стіл, а Карі, намагаючись вдарити його капцем, промахнулася — і вдарила просто по дзеркалу! Воно— дзинь! — і розкололося. Карі вирішила пошукати, чи немає в будинку ще дзеркал, і от на верхній полиці в шафі вона знайшла цілих три маленьких дзеркальця: одне зі зворотного боку було зелене, інше — червоне, а третє — блакитне. Карі подивилася в зелене дзеркальце і побачила своє симпатичне личко з величезними сірими очима і пухкенькими губками. «Яка я красива! — подумала Карі й подумала: — Цікаво, якої про мене думки принц? Чи видаюся я йому красивою?» Вона піднесла до обличчя червоне дзеркало й ледве не впустила його від подиву. Відображення було зовсім іншим! Нечітким, наче в тумані, розпливчастим. «Як дивно, — подумала Карі. — Це якісь незвичайні дзеркала. А що я побачу в третьому дзеркалі?»Вона поглянула в блакитне дзеркало і здивувалася ще більше. Звідти на неї дивилося обличчя якоїсь іншої дівчини (їй спочатку так здалося): презирливо зіщулені очі, капризні губки, неприємна усмішка. Карі придивилася й побачила все-таки знайомі риси. Це було її обличчя, але воно дуже змінилося.—Що за дива? — скликнула вона вголос. —Хто ж мені це пояснить?—Я поясню, — почувся тихий голос знизу.Карі подивилася вниз і побачила на підлозі кошеня. Воно вмивалося лапою та спокійно говорило людським голосом:— Це чарівні дзеркала, подаровані тобі доброю чаклункою на день народження. У зеленому дзеркальці ти бачиш себе такою, якою ти уявляєш саму собі. У червоному відображено те, як бачать тебе інші люди. Варто загадати, чиїми очима ти хочеш подивитися на себе — і будь ласка! А в блакитному дзеркальці — відображення того, якою ти є насправді.Умившись, кошеня стрибнуло на підвіконня. —Але чому ж у мене в дзеркалах така різна зовнішність? — розгублено запитала Карі.—Чарівні дзеркала відображають не зовнішність,—муркнувши, сказало кошеня й уточнило: —Не тільки зовнішність. — Воно позіхнуло і вистрибнуло у прочинене вікно...— Почекай, тато, — перервала казку Юля. —Тут мені незрозуміло. Чому в червоному дзеркальці відображення Карі було нечітким?

39

—А в чиїх очах відображалася Карі в цей момент?—Ну... В очах принца. Вона ж про нього думала, коли дивилася у це дзеркальце.—Правильно. А хіба принц знає її близько? Знає, гарна вона чи погана, добра чи зла?

—Ні, звичайно! Він її, може, і бачив тільки раз — на березі, коли приплив.—Ну от тому поки що і відображення не чітке.

Юля трішки помовчала, про щось думаючи. Потім сказала:—А! Тепер розумію, чому вона в блакитному дзеркальці така... неприємна.—Ну і чому ж, Юля?—Тому що, хоч у неї обличчя і красиве, насправді вона все-таки не дуже добра: ледве не побила кошеня дерев'яним капцем і взагалі...—Добре. Дещо з'ясували. Продовжимо? Наступного дня принц Агор прийшов у гості в хатину батьків Карі. її мати спекла смачний пиріг і пригощала ним принца і його супутників. Карі сиділа за столом навпроти принца і дуже хвилювалася. її обличчя стало ще кращим від яскравого рум'янцю. Принц розповідав про свої подорожі і, поглядаючи на Карі, іноді ледве посміхався. Карі не могла вимовити й слова. До кінця розмови старий рибалка, батько Карі, запитав Агора:— Чи сподобалися тобі дівчата в нашому селі, принце? Наприклад, дочка могосусіда — Пента? Красуня, чи не так? А її сестричка Тора—добра душа!Слова батька дуже розлютили і злякали Карі: раптом принцові й справді сподобалися ці дівчата? Але ж вона — Карі — краща! І хоча Пента і Тора були її подругами. Карі в цей момент ненавиділа їх, і вона зненацька крикнула:— Та вони ж просто дурепи! Після цих різких слів усі замовчали. Принц Агор з подивом і сумом подивився на Карі, якій стало ніяково, видно, вона пошкодувала про сказане. Гості швидко попрощалися й пішли, а Карі схопила свої чарівні дзеркала, вискочила з будинку й сховалася в скелях, де її ніхто не міг побачити. Вона подивилася в кожне дзеркало і розплакалася. Червоне дзеркальце показало, якою її зараз уявляє принц Агор: злісною, пихатою егоїсткою — набагато гіршою, ніж був її реальний портрет у блакитному дзеркальці. Карі звинувачувала себе за свої необдумані слова, за норовливий характер, а в зеленому дзеркальці поступово тануло обличчя безтурботної красуні. І чим більше картала себе Карі, чим більше знаходила в собі поганого, тим гіршим ставало її відображення в зеленому дзеркальці. Адже воно показувало той образ, що складається в людини про себе саму. Минуло кілька днів. Принц Агор обійшов уже всі будинки в рибацькому селі, познайомився з усіма дівчатами, але, видно, так поки що й не зробив вибору. Ніхто з рибацьких дочок не міг похвалитися особливою увагою принца. Щовечора молодь села влаштовувала святкові гульбища з піснями і танцями. Але хоч принц співав і танцював разом з усіма, вільно й легко розмовляв і зі старими, і з дівчатами, і з їхніми батьками, але в глибині його очей світився якийсь смуток. Карі теж кілька разів говорила з ним і навіть танцювала, але щовечора, зазираючи в заповітне червоне дзеркальце, вона бачила там егоїстичну й трошки дурну дівчинку, тобто таку, якою її бачив принц Агор. Щоправда, тепер це відображення не було таким різким і в ньому навіть з'явилися деякі приємні риси, але це було зовсім не те. Адже Карі мріяла про те, щоб принц полюбив її так само, як вона любила його. Іноді вона подумки просила червоне дзеркальце показати, якою бачать її батьки, й одразу відображення ставало симпатичним, веселим і безтурботним — набагато кращим, ніж те, що здавалося принцові. Але якщо вона намагалася сподобатися йому здатися кращою, ніж була насправді, то ввечері за допомогою червоного дзеркальця з гіркотою дізнавалася, що п образ в очах принца потьмянів і навіть погіршав. Вона вже не намагалася сподобатися Агорові й тільки здалека дивилася на нього, серце її сповнювалося ніжністю. Минали дні. Її батьки помітили, що Карі змінилася. Вона більше не лінувалася виконувати до-машню роботу, стала уважнішою до батьків і привітною з подругами, хоча могла годинами сидіти замислена. Часто вона ласкаво пестила кошеня по пухнастій шерсті й розмовляла з ним, але у відповідь воно тільки муркотіло, наче ніколи не вміло говорити по-людськи. Якось вона помітила, що її відображення в зеленому дзеркальці, тобто той образ, що уявляла вона сама, і в блакитному, тобто її реальний образ, стали дуже схожими. І настав день, коли до кінця звичайного свята принц Агор оголосив мешканцям села, що прощається з ними. Музика стихла, припинилися веселощі, танці й сміх. Усі були засмучені, тому що встигли полюбити доброго й шляхетного принца. У тиші Агор сказав:— Мені дуже шкода прощатися з вами Але мій час минув, а я не зумів виконати доручення моєї матері-королеви.—Хіба немає в нас гідних наречених?— з подивом і смутком запитав один з рибалок.

40

— Є, але я шукав тільки одну-єдину, чий образ показала мені мати і кому я одразу віддав своє серце. Вона повинна була бути тут, але я не знайшов її, — з сумом відповів принц. У цю ніч Карі не змогла заснути від сліз і, вийшовши потихеньку з дому, вирушила побродити узбережжям. Раптом вона побачила в темряві групу людей і серед них принца, вони йшли до величезної скелі, що ховалися в глибинах моря. Карі безшумно пішла за ними. Те, що вона побачила, вразило і злякало її. На самому нижньому виступі скелі, об який билися морські хвилі, люди зупинилися, один з них вбив у тріщину в кам'яній стіні велике залізне кільце. До цього кільця за руки і ноги важкими ланцюгами прикували принца Агора. Один з тих, що супроводжували принца, нахилився до нього і з сумом вимовив:

—Прощавай, принце. Нам дуже шкода робити це. Але ми не в змозі допомогти тобі.—Прощавайте, друзі, — відповів Агор,голос його був мужнім, але сповненим глибокого

смутку. —— Ви зробили все, що могли. Передайте моїй матінці, що я прошу в неї пробачення за те,

що не зумів виконати її наказ. Люди, а це були супутники принца з корабля мовчки залишили похмуру скелю. Агор один сидів на виступі. Він притулився спиною до кам'яної стіни і завмер, наче очікуючи чогось. Карі вийшла через кущі, де ховалася до цього, і кинулася до принца.— Я звільню тебе! — гаряче скрикнула вона.- Хто ти? — різко обернувся Агор. — А, Карі! Ні, ти не можеш звільнити мене. Хутчіш іди звідси, наближається північ... —Я не піду, я допоможу!— Ні! — суворо сказав Агор. — Якщо ти не підеш, те загинеш разом зі мною. А Драконові потрібний тільки я.—Драконові? Якому Драконові? Я нічого не розумію!—Добре, я все поясню тобі, після цього ти підеш. Наді мною з дитинства тяжіє страшне закляття. У цей день Свого двадцятиріччя я маю стати жертвою злісного Дракона. Зняти це закляття може тільки Любов, моя любов до однієї дівчини, чий образ показала мені мати у своєму магічному дзеркалі. Моя мати — королева й чарівниця—сказала мені, що я знайду цю дівчину у вашому рибацькому селі і коли впізнаю її, тієї ж миті впадуть злі чари і з мене спаде страшне закляття. Я довго шукав її, але не знайшов. І тепер я стану жертвою Дракона, а ти маєш піти якомога швидше.— Тікаймо разом!— Ні. Закляття не можна порушити,інакше величезна біда спіткає все королівство.—А чи є інший спосіб врятувати тебе?— Є... Але це неможливо!— Скажи мені!— Ні. Не скажу. Іди, Карі, прошу тебе!Карі стояла на колінах поруч із принцом і плакала від безсилля. Цієї миті щось м'яке й пухнасте потерлося об її ногу. Це було кошеня.— Принц не скаже тобі, Карі, — промуркотіло воно. —Тому що не хоче порятунку такою ціною. Для зняття злих чарів потрібно, щоб... Його останні слова заглушив гучний плескіт води. З чорних грозових хмар ударили блискавки. Прогримів грім. З глибин моря здіймалося величезне чорне тіло Дракона, вкрите бронзовою лускою. Жахлива голова повернулася в їхній бік і подивилася на них червоними злісними очима.Карі дуже злякалася. Вона завмерла від жаху.— Біжи, Карі! — крикнув принц Агор,намагаючись підвестися на ноги. Ланцюги заважали йому.Дівчина отямилась від страху і подивилася на нього. Вона любила його. Вона знала, як його врятувати.Карі кинулася до самого краю виступу, на який летіли солоні бризки морських хвиль.— Ось я! — голосно крикнула вона. — Бери мене. Драконе! Я приношу себе в жертву замість принца Агора!—Не смій, Карі! — закричав принц і кинувся до неї, розриваючи ланцюги. Вона обернулася, і в світлі блискавок він побачив її прекрасне обличчя.— Ти! Це ти! Я впізнав тебе! Ти — як дівчина з чарівного дзеркала моєї матері! — скрикнув принц Агор. Тієї ж миті почувся жахливий рев. Це кричав розлючений Дракон, що раптом став розсипатися, наче був з піску, і незабаром він весь зник, розчинився під товщею моря. За кілька секунд хвилі заспокоїлися, вщухли блискавки, ущух вітер, і настала тиша. Злі чари розвіялися. А на виступі скелі, взявшись за руки, стояли Карі і принц Агор, з рук і ніг якого звисали розірвані ланцюги. Біля їхніх ніг сиділо маленьке кошеня і, наче нічого й не було, вмивалося.— Як же я міг одразу не впізнати тебе?— тихо запитав принц.— Я сама не могла впізнати себе в цих дзеркалах, — посміхаючись, відповіла Карій дістала з кишені три коштовних дзеркальця.

41

— Звісно! — сказав принц. — Ці чудодійні предмети подарувала моя мати-чарівниця, перетворившись на стару, тій самій дівчині, яку я шукав.Карі тримала перед собою всі три чарівні дзеркальця—зелене, червоне й блакитне. І у всіх трьох відображалося те саме обличчя —прекрасне, добре і щасливе

КАЗКА ПРО СЕРДИТЕ ЛЕВЕНЯ(для агресивних дітей)

Жило собі на світі Левеня, не велике й не мале, руде. Мало гарні жовті очі, довгі жорсткі вуса, сильні лапи й довгий хвіст. Але було воно дуже дуже сердите: рідко посміхалося, нікого ніколи не жаліло, бо вважало, що для того, щоб вирости справжнім Левом цього робити не можна. Одного разу гуляло Левеня лісом і побачило, як звірята грають у м'яч. М'ячик весело стрибав від Жирафика до Кабанчика, від Кабанчика до Жабеняти, від Жабеняти до Зебри. Левеня спритно вистрибнуло в коло та схопило гарний м'яч лапами. Всі звірята завмерли на місці від несподіванки.

—Віддай, будь ласка, нашу іграшку, — попросило Жабеня.—Не віддам,— прогарчало у відповідь Левеня.—Віддай, — попросила Зебра. Левеня лише похитало головою й гаркнуло ще голосніше.—Якщо так, — сказав Кабанчик, — то ми самі заберемо м'яч у тебе!—Тільки спробуй,— гаркнуло Левеня й випустило великі й гострі пазури.—Ось і спробую, — відповів Кабанчик та й став підходити до Левеняти, роздуваючи ніздрі на

своєму п'ятачку.—Стій, Кабанчику, стій,— квакнуло Жабеня, — не треба. Але він того не чув.

Підбігши до Левеняти, Кабанчик спробував відібрати м'яч. Та тільки нашкодив ще більше... Звичайно, Левенятко було спритнішим і високо підстрибнувши, перескочило через Кабанчика ще міцніше стиснувши пазурами м'яч. І раптом: ба-бах!!! — щось так голосно грюкнуло, що всі малята злякалися, навіть Левеня. Коли все стихло, й звірята розплющили очі, то побачили, що м'ячик лопнув, і з нього виходить повітря: пі-ш-ш!!! Звірята дуже засмутилися, а Жабенятко навіть заплакало. Левеня задоволено гаркнуло:— Це вам за те, що гралися без мене! І вигнувши спину зникло в гущавині лісу. На жаль, Левеня чинило так не вперше. Воно часто ображало інших звірят, його не кликали до веселих ігор, бо боялися, що він когось образить чи ще гірше — вдарить гострими пазурами. Але й Левеня не було задоволене, з часом йому стало сумно самому й захотілося з кимось пострибати через струмок, побігати навипередки, але нікого не було видно й чутно.Раптом перед ним з'явився яскравий Метелик. Він змахував крильцями, ніби запрошував із собою на прогулянку. Левеня підстрибнуло від задоволення:—А-а-а, ось кого я зараз упіймаю — вигукнуло Левеня й спробувало вхопити Метелика. Та дарма, Метелик змахнув крилами і сів на іншу квітку.—Р-р-р! — заревіло Левеня,—не жартуй зі мною! Дожену, впіймаю та з'їм!!! І погналося за Метеликом. А той, легко змахуючи крильцями, полетів до лісу, сідаючи то на одну квітку, то на іншу. Левеня остаточно розсердилося і, голосно рикаючи, стрибало через кущі, намагаючись упіймати прудкого Метелика. Та ось раптом чомусь стало дуже темно, і Левеня заревіло від болю. Ви запитаєте, що сталося? Просто наш малий злюка впав у величезну мисливську яму та поранив лапу.— Ой-ой-ой!!! Як боляче! Як темно!—злякано плакало Левеня. — Що ж мені тепер робити? Яма така глибока, я не зможу з хворою лапою вистрибнути з неї... Воно підняло вгору свою велику голову з жовтими очима, повними сліз. Високо в небі пливли білі-білі хмаринки, сяяло яскраве сонечко, було чутно як співають птахи. Левеня сіло на дні ями й голосно-голосно заплакало.—Гей! Ти чого плачеш? — почулося раптом згори.Левеня підняло свої великі жовті очі, які світилися в темряві, й побачило того самого Метелика, через якого опинилося в такій скруті.—Чого тобі,— буркнуло Левеня Метеликові,—посміятися з мене прилетів?—Дуже боляче? — співчутливо запитав Метелик.— Дуже!!! Можеш радіти, — ображено відповіло Левеня.Метелик сидів мовчки, лише повільно складав та розгортав свої веселкові крила.

—Я допоможу тобі,— раптом вигукнув він. — Я вже придумав як!—Та що ти можеш, адже ти такий маленький і слабкий,— сумно зітхнуло Левеня. '—Зачекай, я зараз! — і Метелик зник у синьому небі.—Ну, ось... І цей мене кинув! Всі мене кидають. Мене ніхто не любить, друзів у мене немає.

Цікаво, а як це мати друзів? Добре це, чи погано — я ж не знаю, — розмірковувало вголос Левеня. Ось він! — знову почувся чийсь голос згори.

—Ти повернувся!— з полегшенням зітхнуло Левеня, й підняло до неба очі.

42

Зверху на нього дивилися Жирафик, Кабанчик, Жабеня, Зебра й маленький Метелик.—Що, поглузувати з мене прийшли,—ображено мовило Левеня.—Еге ж, яка глибоченна, моєї шиї не вистачить,— сказав Жирафик,—що ж робитимемо?

Левеня здивовано спостерігало за тим, що відбувалося нагорі.— Ква-ква, он невелике деревце. Якщо його зігнути воно може дістати до дна ями,—вигукнуло Жабенятко,—тільки я не зможу один цього зробити.— Ми зараз,— крикнув Кабанчик і підморгнув Зебрі.Нагорі все стихло, лише Метелик лагідно дивився на нещасне Левеня.—На, тримай,—і наш маленький герой побачив, як до ями почало опускатися тоненьке деревце,— чіпляйся мерщій, — закричав Метелик. Левеня, не розуміючи, що відбувається обома великими лапами й гострими пазурами щосили вхопилося за гілки та листя. А потім йому здалося, що він уміє літати, як Метелик: синє небо й сонце стали наближатися так швидко, що Левеня й незчулося, як опинилося нагорі, — буме! — і воно гепнулося у траву серед квітів. Тут було тепло, а не так, як у ямі — сиро й холодно, до того ж ще й страшно.Навколо стояли всі звірята й розгублено дивилися на нього.—Чому ви на мене так дивитеся? — тихо запитало Левеня.— А ти не будеш гарчати? — запитала Зебра.—І дряпатися своїми пазурами? — злякано перепитав Жирафик.—І хапати великими лапами? — тихенько проквакало Жабеня.—Ні, мабуть, не буде,—посміхнувся Метелик.—Ні, не буду, ...правда... —винувато мовило Левеня.

— Тоді є пропозиція погратися в доганяли! — закричав радісно Кабанчик.— І мене візьмете?—здивовано перепитало Левеня.

—Так!!!—відповіли всі хором. . І всі разом побігли до прозорого струмка. Звірята довго ще гралися та веселилися, й дружно сміялися, коли всі перегони завжди вигравав маленький Метелик, а у грі в хованки ніколи не вдавалося відшукати зелене Жабеня в зеленій траві. Всі так стомилися, що відпочивати під велике дерево вже ледь добрели, а Левеня йшло й думало, що воно тепер точно знає: друзі — це добре, й тепер вони в нього є!!!

КАЗКА ПРО ПОЛОХЛИВЕ ЗАЙЧЕНЯ(для тривожних та невпевнених дітей)

Жив собі на світі Зайчик. Маленький, гарненький, із довгими вухами та куцим хвостиком. Дружив він із жабенятами, що мешкали у величезному зеленому болоті. І все було б добре, якби він так не боявся всього на світі: хрусне в лісі гілка, каркне ворона, упаде з гілля листок, а наш Зайчик аж тремтить весь. А про Лисицю й Вовка годі й говорити, про них Зайченя навіть думати боялося. Якось літом навіть Мишки злякався. Сіроманка додому поспішала, діточок малих годувати, а Зайчик, як завжди, від Лисиці ховався у високій траві. Ось тут вони й зустрілися з Мишкою.

—Ой, матусю-ю-ю!!! — закричав Зайчик,—рятуй мене!—Чого ти кричиш, дурнику, це ж я, Мишка-Сіроманка! — здивовано вигукнула Мишка.

Зайчик увесь стиснувся в маленький клубочок і не міг від страху очі розплющити.—Пі-пі-пі,—пропищала Мишка,—Зайчику, це ж я! Подивись.Малюк розплющив оченята й побачив стару знайому. Вона стояла перед ним та посміхалася.— Як же ти мене налякала,— з полегшенням видихнув Зайчик,— а більше тут нікого немає? — Злякано озираючись на різні боки,— запитав він.—Ні, нікого,—відмовила Мишка,—гайда зі мною, малюків допоможеш нагодувати.— А якщо Лисицю чи Вовка зустрінемо,— тихим, тремтячим голосом запитав Зайчик.—Хі-хі-хі,—який ти боягузик,—засміялася Мишка,— нікого ми не зустрінемо, адже он моя нірка, ходімо! — І справді, а я й не помітив,— посміхнувся Зайчик. Пригрівало тепле сонечко, цвірінькали пташки, лагідний вітерець гойдав траву на галявині. Мишенята наїлися й захотіли гратися.—Зайка, гайда гратися разом! — покликали вони свого друга. І все товариство побігло до старого пенька на галявині. — Ну, сідайте, де ви там?—покликав він мишенят. Малеча вчепилася Зайчикові за шубку, а він почав стрибати через пень:— Раз-два, раз-два. Мишенята сміялися й просили пострибати ще. А потім вони залазили на спинку Зайчикові й з'їжджали з нього, немов діти з гірки. Зайченя навіть на деякий час забуло про те, що постійно всього боїться. Скоро сонечко почало сідати за обрій, і мама Мишка покликала малюків додому. Зайчик попрощався з веселою родиною й попрямував до своєї пухнастої ялиночки, під

43

якою він спав теплими літніми ночами. По дорозі побажав жабенятам спокійної ночі й стрибнув під лапату гілку. Мабуть, наш герой так і лишився би на все життя страхополохом, якби не один випадок. Настала зима, дуже сніжна та морозна. Зайчик поміняв свою сіру шубку на сніжно-білу й тепер став зовсім непомітним на свіжому сніжку. Це була велика перевага: ні Лисиця, ані Вовк тепер його не бачили, якщо він сидів тихо й не рухався. Він навіть боятися став менше, бо Лисиця з Вовком тепер рідше виходили з своїх домівок, кому ж охота лапи відморозити? Лише сумно було в зимовому лісі: птахи не співали, тільки інколи каркали ворони та стукав по корі дятел; жабенята поснули на дні ставка на цілісіньку зиму й уже не веселили Зайчика смішними пісеньками. Сумно. Тихо. Холодно. Інколи, коли день видавався сонячним, гратися виходили веселі мишенята й стрибали по сніжку разом із Зайчиком. Та якось наш Зайка прокинувся від голосного писку, це злякано пищали його маленькі друзі. По галявині за ними ганялася руда Лисиця. Від голоду вона вже ладна була гризти кору з дерев, аж тут побачила мишенят, що бігли до Зайки в гості.Хижа Лисиця клацала своїми великими зубами так голосно, що навіть під зайчиковою ялинкою було чути. Як Зайченя злякалося!!! Аж дихання у нього перехопило. Та раптом він побачив, як Лисиця наздоганяє найменше мишеня, ось-ось схопить!Мить — і Зайка вистрибнув із-під ялини:

—Гей ти, Рудохвоста, відчепися від малечі.!!! І де в нього та сміливість узялася?—тільки Зайчик про це зараз не думав.

—Ану, спробуй, дожени мене! І дременув по галявині щодуху. Лисиця облизнулася:—Як мені поталанило,— пристойний сніданок за стільки днів,— і не роздумуючи, кинулася

за Зайченям. Скільки вона ганялася за ним—невідомо, але дуже швидко Зайчик почав відчувати, як мерзнуть його лапки, і як вони поволі перестають його слухатися. Він вже чув, як важко дихає Лисиця. Мишенята від страху закрили лапками оченята, вони не могли дивитися, як їх найкращого друга впіймають! з'їдять.— Ось і смерть моя прийшла,— прошепотів Зайчик, ухиляючись який уже раз відЛиски. Та високо-високо підстрибнувши,заплющив очі. Довкола стало тихо-тихо... Зайка відкрив одне око, потім інше й раптом зрозумів, що лежить він під великим сніговим кучугуром, а Лисиці немає! Від пухнастого снігу він чхнув і потихеньку визирнув назовні. Лисиця бігала по галявині, клацала зубами від люті:—Та де ж він подівся? Невже доведеться знову спати голодною? Шукала Руда Зайчика, шукала та дарма — пухнастий сніг добре сховав його. Зрозуміло Зайченя, що не бачить його Рудохвоста на білому сніжку, та й нюхом не чує, бо дуже добре його завалило. Побігала Лиска, побігала тай геть пішла. Посидів ще Зайчик трішки тихенько й вистрибнув на галявинку. Сніжок виблискував на сонечку, і Зайчикові здалося, що він навіть не такий холодний, як раніше. Аж тут з'явилися мишенята:—Пі-ігі-пі,—Зайчику-Любчику, якби не ти, переловила б нас усіх руда розбійниця!!! Ти такий сміливий та спритний, ми тебе так любимо й пишаємося тобою!З того часу наш герой став боятися вже менше й зрозумів одну дуже важливу річ: потрібно лише спробувати бути сміливішим, зробити перший крок, і сміливість почне з'являтися сама собою! - Ати хочеш зробити такий крок назустріч сміливості? Тоді почни з найпростішого: (тут можна запропонувати, наприклад, наступного разу голосніше відповідати на заняттях )

КАЗКА ПРО САМОТНЬОГО ЇЖАЧКА(для дітей , яких не приймає дитячий колектив)

У великому й гарному лісі жив собі їжачок. Та от біда — не мав він зовсім друзів... Сміялися з нього всі звірята через те, що він не такий пухнастий, як вони. Глузували з того, що він маленький та сірий, колючий та на коротеньких ніжках, навіть того коли він згортався клубочком, то був ще й товстий! Ви навіть уявити собі не можете, які жахливі прізвиська вигадували для нього щодня звірята: Ведмедик, Білочка, Зайчик та інші. А одного разу зробили навмисно для їжачка таку капость: вирили глибоку яму, загорнули її опалим листям та гілками й покликали їжачка гратися та й заманили до ями. Звичайно, малий впав туди й дуже забив лапку. А наступного дня звірята ще дужче сміялися з того, що він кульгав на хвору лапку, й від цього його хода стала схожа на качину. Образився їжачок і пішов геть у гущавину лісу. Йшов він, йшов та раптом зрозумів, що заблукав. Спробував визирнути через густу траву, щоб шлях розгледіти, та дарма — лапки ж коротенькі, та й сам він маленький. Кликати на допомогу нікого, друзів немає...

44

А звірятам стало з о в с і м нічого робити, бо зник той, із кого вони постійно глузували. Знущатися не було з кого, й недавні друзі геть пересварилися. Вони почали висміювати один одного.—Чого це ви з мене смієтеся?! — обурився Ведмедик. — Я ж не їжачок якийсь! — І раптом Ведмежа зрозуміло та навіть здивувалося, якими влучними й точними були його слова. Саме в цю мить він опинився на місці їжачка.—Клишоногий! Клишоногий! — кричали разом Білочка та Заєць.—Припиніть!Але звірята не вгамовувалися. Вони знайшли собі нову жертву для своїх негарних жартів. Зрозумівши це, Ведмедик образився й пішов від них геть.«Ось і немає в мене друзів, нікому я тепер не потрібен,—сумував він». Сльози застилали йому очі, й він не помітив, як перечепився і впав, вдарившись дуже боляче.—Ой-ой-ой! Як боляче! Допоможіть!Але довкола було тихо-тихо, ніхто не поспішав йому на допомогу, і знов він згадав їжачка. Як йому, мабуть, було боляче й самотньо.А тим часом їжачок намагався знайти дорогу додому. Побачивши Ведмедика він дуже зрадів, що хоча б хтось нарешті зустрівся йому на шляху. «Зараз він почне з мене сміятися, що я такий вайлуватий та клишоногий»,— подумав Ведмедик. Але замість цього їжачок лагідно посміхнувся та погладив лапкою забите місце. Біль одразу вщух, а Ведмедику стало дуже-дуже соромно за свої попередні вчинки щодо їжачка.— Я ніколи тебе більше не скривджу! — промовив він. — Що я можу для тебе зробити? І дізнавшись, що їжачок заблукав у лісі, з радістю провів його додому. Дорогою вони багато розмовляли та сміялися. А Ведмедик зробив для себе важливе відкриття, що не обов'язково насміхатися з того, хто зовні не схожий на тебе для того, щоб розвеселитися. Наступного дня, побачивши їжачка та Ведмедика разом,— Білочка закричала:—Дивіться! Клишоногий розмовляє з Колючкою!!!—Які ж вони смішні, хі-хі-хі! — підтримав її Зайчик.—Не ображайте мого друга,—заступився за їжачка Ведмедик. — Якби ви мене не образили, то я б ніколи не дізнався, що їжачок вміє лікувати хвороби. - Ну, той що,— вигукнув Зайчик.— Ми зі зрадниками не граємося! - Але ж це ви мене образили, а не я вас,—відповіло Ведмежа, та я на вас зовсім не ображаюся, завдяки вам я дізнався, що не обов'язково ображати когось тільки за те, що він не схожий на всіх нас. - А, ну вас,— вигукнула Білка.— Ходімо, Зайчику, на пташок колючками кидатися! - Вони так нічого й не зрозуміли,— зітхнув Ведмедик.—Не засмучуйся,—заспокоїв його їжачок. — Вони все зрозуміють, навіть швидше ніж ти думаєш.Зайчик та Білочка ганяли Сороку й не помітили, як опинилися біля лісового болота, і раптом: «Бульк!» — Зайчик провалився у трясовину. - А-яй-яй! — закричало злякане Зайченя. —Білочко, рятуй мене мерщій, бо затягне мене під воду!!! - От дурник косоокий, де були твої очі? — вигукнула Білочка. — Як я тебе тепер витягатиму? Ти великий і важчий за мене, не варто й намагатися,— і обернувшись, пострибала геть. Бідненький Зайчик, як йому стало страшно й образливо: «Тепер я втоплюся в цьому болоті і нікому мене врятувати!». - Буль-буль, рятуйте, хто може!!! — з останніх сил закричав Зайчик, вже й несподіваючись на допомогу. - Тримайся! Сіренький! — раптом почулося звідкись.Зайченя озирнулося й побачило, як Ведмедик простягнув йому довжелезну палицю.—Чіпляйся, мерщій!!! —кричав їжачок.Зайчик навіть опам'ятатися не встиг, як опинився на березі. Адже недарма Ведмідь вважається найсильнішим у лісі. Зайченя обтрусило мокру шубку й геть стало схожим на їжачка, бо хутро від води трохи злиплося й тепер стирчало на різні боки, як голки—Який ти кумедний,— засміялися їжачок та Ведмедик.—Вирішили мені помститися?— ображено запитав Зайчик і від сорому за минулісправи опустив очі.—Що ти,—відповів їжачок,—ми просто щасливі, що встигли вчасно й змогли допомогти тобі! А сміємося тому, що ти зараз геть схожий на мене, хі-хі-хі.—Як то на тебе?—і Зайченя почало оглядати себе з усіх боків. — Ай справді,— ледь зміг вимовити Зайчик і залився веселим сміхом, побачивши на що перетворилася його пухнаста шубка.

45

— Їжачок, Ведмедику, ви не сердитеся на мене? — раптом запитав Зайчик. — Я так хочу з вами дружити, адже ви врятували мені життя, навіть не звертаючи уваги на те, що я так погано ставився до вас обох.—Зайчику, ми будемо дуже раді з тобою товаришувати, адже ти знаєш стільки цікавих ігор,—відповів Ведмедик.І всі разом весело покрокували на велику галявину гратися. Тим часом Білочка сиділа у своєму дуплі сама-самісінька. «Як це їжачок міг так довго бути зовсім один, без друзів? — розмірковувала вона,— мені самій так сумно». Раптом, почувши голоси на галявині, вона визирнула з дупла й подивилася вниз. Побачивши, що їжачок, Ведмедик і Зайчик разом, від здивування ледь не впала додолу. Так і дивилася на них із відкритим ротом, їй так захотілося погратися з ними, але чомусь саме зараз їй стало соромно, вона пригадала, як насміхалася з маленького їжачка та вайлуватого Ведмедика, як покинула напризволяще пухнастого Зайчика на болоті й зрозуміла, що тепер, мабуть, ніхто з них не захоче з нею дружити. І після таких думок, заплакавши, повернулася до своєї хатки та й вирішила сидіти вдома.— Іди до нас, Білочко,— побачивши її, крикнув Ведмедик, але вона сховалася в дуплі.Через деякий час їй стало зовсім нестерпно слухати, як весело граються її колишні друзіІ вона спустилася до них.Ти хочеш знати, що сталося далі? У лісі з'явилася команда Рятівників, що поспішають на допомогу тим, хто потрапив у біду. Рятівники дружать і зараз, тому що в цій команді кожен зайняв своє особливе місце; кожен знає, що завжди може розраховувати на надійне плече друга; кожен приймає іншого таким, яким він є.

ЗАЙЧЕНЯ-ЧОМУСИК (казка для батьків, чиї діти ставлять багато запитань)

За мотивами казки А. Смирнової Жив-був собі в одному лісі зайчик на прізвисько Чомусик. Але як тільки він виходив погуляти, всі навколо від нього ховалися. Тільки не подумайте, будь-ласка, що зайчик був злий і задиркуватий. Ні, він нікого не ображав, ні з ким не сварився й не бився. Просто він ставив забагато запитань усім, кого зустрічав на своєму шляху, за що й отримав таке прізвисько. Здавалося, немає нічого поганого в тому, що малюк хоче все про все знати. Але коли хто-небудь починав відповідати на запитання, то не помічав, як швидко плине час, не встигав зробити заплановані справи, стомлювався, сердився й починав страждати від головного болю.Коли зайчик лишався один, і не було кому ставити запитання, він спілкувався з Грибами, адже вони, якщо не встигали сховатися, не могли втекти від нього.Та ось, одного разу, малюк пристав до Мухомора. Навіть не привітавшись, одразу почав запитувати:

—Мухомор, а Мухомор, чому в тебе такий капелюшок?—Не знаю.—Чому не знаєш?—Яз ним виріс.

—А чому ти виріс саме з таким капелюшком?—Тому, що у всіх моїх родичів такі капелюшки.—А чому?—Тому що ми—Мухомори.—А чому ви Мухомори?—Тому що у нас такі капелюшки! —ледь не плачучи, вигукнув Гриб.—Так чому у вас такі капелюшки?—Та тому, що у всіх Мухоморів червоні капелюшки з білими цятками. Що ж тут незрозумілого?!—Багато чого. Я так і не зрозумів, чому у Мухоморів...— Досить!!! У мене вже голова болить. Йди краще до Сироїжок і запитай, чому їхтак звуть?Зайчик пішов, а Грибок розбудив свою маму.— Мамо,— сказав він, відчувши вплив Зайченяти. —А чому в нас такі капелюшки?—А ти хіба не знаєш?— Знаю, це спадковість.—Тоді навіщо запитуєш?—Цікаво, чому така спадковість?—Тому що такими нас створила природа. Подивись, як багато грибів у нашому лісі й усі з різними капелюшками.

—Це тому, щоб відрізнятися один від одного?—перепитав Мухоморчик.—Можливо,— відповіла мама,— уяви собі, якби в лісі крім нас не було інших грибів, із

квітів були б лише ромашки й ніяких тварин, крім зайців. Як стало б одноманітно та сумно.

46

Мухомор зітхнув.— Якби тут бігали тільки зайці, я би з глузду з'їхав.—Вони тебе ображають?—Та є тут один... Все «чому», та «чому». Я стомився відповідати на його безкінечні запитання. Причепився сьогодні: «Чому ти такий, чому Мухомор?». І ніяка відповідь його не влаштовує. На будь-яку відповідь в нього є нове запитання.—Але це ж добре. Значить, він усім цікавиться.—Я теж цікавлюся, але ж ти не сердишся, а я не перепитую багато разів про одне й те саме.—Ти просто не терплячий.

—З ним ніякого терпіння не вистачає. Він навмисно мене злить. Усі звірята від нього тікають. Може, він просто дурненький і нічого не розуміє?

—Ні, дурник не може ставити стільки запитань. Причина не в зайчикові, а в нас самих. - Ї в мені?

—І в тобі, але я підкажу тобі одну хитрість, яка допоможе зробити ваші розмови цікавими, й ти перестанеш на нього сердитися.

—Так, я, як тільки його бачу, одразу гілочками прикриваюся, щоб він мене непомітив.—Слухай уважно. Коли заєць у тебе про щось запитає, не відповідай йому одразу, а запитай, що він сам думає з цього приводу або запропонуй подумати над питанням разом.—Здрастуй,— сказав Мухомор, Зайчикові, що біг повз нього. Зайчик дуже зрадів і посміхнувся.—А я думав, що набрид тобі вчора..Мухоморчик засоромився.—Так ти з'ясував, чому в тебе такий капелюшок?—А сам ти, як думаєш?Заєць здивувався.— Не знаю, я й не думав.—Тоді, може, подумаємо разом? Зайчик сів на пеньочок і склав лапки. —Ти ж не їстівний гриб? Мухомор кивнув.—Ось тому в тебе такий капелюшок,— весело вигукнуло Зайченя. — Йде грибник, по лісу, бачить твій капелюшок та знає, що перед ним не їстівний гриб.—Так цікаво. Мені ця думка навіть у голову не приходила. Який ти, як я бачу, розумний.Заєць зітхнув.

—Ніхто в лісі так не вважає. Я приставучий та набридливий.—Це тому, що ти весь час ставив запитання й не думав, як на них відповісти.

—Невже ти думаєш, я став би запитувати, якби знав відповідь?!— А мама говорить, що неможливо поставити питання, якщо в глибині душі не знаєш відповіді. Адже й про мій капелюшок ти вчора нічого не знав, а лише замислився —й здогадався. І в нас вже є дві відповіді на одне й теж запитання.—А яка ж перша?— Я вирішив, що своїми капелюшками ми відрізняємося від решти грибів.—Яка ж правильна?—І та, й інша.—Хіба так буває? Декілька відповідей на одне запитання.—Мабуть. А давай ще подумаємо разом над чимось і порахуємо, скільки знайдемо відповідей.І стали Заєць та Мухоморчик шукати відповіді на різноманітні запитання. Вони довго розмовляли, сміялися, сперечалися. Було їм весело та цікаво.

ВІТЕРЕЦЬ Татко у Вітерця дуже сильний. Він може навіть з корінням вирвати високе дерево. Але рідко це робить. Частіше він робить інакше. Наприклад, у дуже сильну спеку може принести бажану прохолоду. Ще він допомагає деревам звільнитись від сухих гілок, а восени — від сухого та пожовклого листя. А ще татко Вітер може розігнати великі хмари, й стане сонячно. Вітерець теж так хотів би, але він ще невеличкий. І все ж таки теж щось може. Сьогодні вранці він помітив два невеличких жовтеньких пакетики. Вони нерухомо лежали на землі, як два жовтих папірці. Вітерець дмухнув на них — і вони миттєво перетворилися на дві жовтеньких "кульки. Вітерець почав крутити їх по колу, наче жовтеньких курчаток. Це було смішно й дуже цікаво Вітерець пишався тим, що це він таке зробив, і ще довго бавився цими «курчатами», аж доки не з'явився татко Вітер. Він сказав: «Треба знати міру, займись чимось іншим». Татко сильно дмухнув на «курчаток» —і дві жовтеньких кульки опинилися на дереві. Вітерець зітхнув і побіг собі далі. Він розчистив від жовтих листочків стежку в саду. Якою чистою і гарною вона стала! Помітив білу пір'їнку. Ось із ким можна погратися! Вітерець дмухнув на неї—і пір'їнка зависла у

47

повітрі. Тільки-но вона зібралася сісти на стежку. Вітерець знову почав тихенько дмухати на неї. І пір'їнка затанцювала над стежкою, немов балерина на сцені. Вітерець довго милувався тим танком. Йому було чим пишатись. Він усе робив так, як вчив тато: треба із задоволенням виконувати все, що робиш. Тоді й досягнеш такої майстерності, як у тата Вітра. Але треба було розчесати травичку, звільнити її від сухого листя. І ще зробити багато інших справ. Вже сутеніло. Вітерець згадав ще одну пораду Вітра: якщо хочеш бути сильним, треба добре відпочити. На те й ніч, щоб набратися сил. Аж ось і татко: захиталися вершечки великих дерев, зашелестіло листя. Вітер підхопив Вітерця, і вони разом полетіли додому, за річку, за ліс. Ще трішечки погомоніли з деревами та кущами, і все стихло. Всі сплять.

48

V РОЗДІЛПроектна діяльність в спеціальній школі-інтернаті

Метод проектів - це освітня технологія, націлена на придбання учнями нових знань у тісному зв'язку з реальною життєвою практикою, формування в них специфічних умінь і навичок за допомогою системної організації проблемно-орієнтованого навчального пошуку. Реалізація методу проектів має на меті:

активізацію пізнавальної діяльності; формування навчальної компетентності, що відповідає основним

принципам концепції безперервної самоосвіти; формування специфічних умінь і навичок загальнонавчального й

комунікативного характеру. Проекти бувають:

індивідуальні або групові; монопредметні й міжпредметні; короткострокові (міні-проекти), середньострокові й довгострокові; інформаційні, дослідницькі, творчі, практико-орієнтовані.

Темою проекту можуть стати наступні речі: об’єкт; дослідження; проблема; діло.

Умовами успішного здійснення проектної технології є:

умотивованість учителів на дану технологію; умотивованість учнів на участь у проекті; навчання учнів умінням дослідницької діяльності; розкриття суті дослідження як форми пізнання (проблема, мета, гіпотеза,

завдання, методи дослідження, уміння планувати проведення дослідження);

організація зустрічі груп по обміну думками про хід роботи над проектом (при великих проектах).

визначення критеріїв оцінки результатів роботи над проектом;Таким чином, можна зробити висновок, що система роботи над проектом складається з шести «П»:

ПРОБЛЕМА; ПРОЕКТУВАННЯ (ПЛАНУВАННЯ); ПОШУК ІНФОРМАЦІЇ; ПРОДУКТ; ПРЕЗЕНТАЦІЯ; ПОРТФОЛІО.

Участь в навчально-виховних проектах сприяє підвищенню якості соціально – адаптаційної підготовки до самостійної життєдіяльності учнів, формуванню важливих для самостійного життя у суспільстві психофізичних якостей, загальнолюдських і національних цінностей, переорієнтація навчально – виховного процесу на особистість дитини.

VІ РОЗДІЛ49

Тренінг, як форма спеціально організованого спілкування

Тренінг (від англ. train, training — навчання, виховання, тренування, дресирування) — форма спеціально організованого спілкування, під час якого вирішуються питання розвитку особистості, формування комунікативних навичок, надання психологічної допомоги та підтримки.

Тренінг — це й форма проблемного навчання, що орієнтована на відпрацювання й закріплення ефективних моделей поведінки, максимально активну участь учнів, взаємообмін досвідом та використання ефективної групової взаємодії.

Тренінг дозволяє позбутися стереотипів та вирішувати особистісні проблеми учасників. Під час тренінгу відбувається зміна внутрішніх установ, розширюються знання та виникає досвід позитивного ставлення до себе та оточуючих людей.

Тренінг базується на принципах, що кардинально відрізняють його від традиційних форм організації навчання. До принципів, які покладено в основу тренінгу, відносять:

Принцип активності. У тренінгу учні залучаються до спеціально розроблених дій. Це, наприклад, програвання тієї чи іншої ситуації, виконання вправ, спостереження за спеціальною схемою.

Принцип дослідницької позиції. Учитель організовує такі ситуації, які сприяють розвитку творчості й дають можливість членам групи усвідомити, апробувати нові способи поводження, по експериментувати з ними. Реалізація цього принципу часом зустрічає сильний опір з боку учасників тренінгу, оскільки вимагає дотримання моделей поведінки, що суттєво відрізняються від тих, якими учасники до цього часу користувалися.

Принцип об'єктивації (усвідомлення) поведінки. Для реалізації цього принципу використовуються додаткові засоби об'єктивації поводження (наприклад, відеозапис поведінки учасників групи в тих чи інших ситуаціях з подальшим переглядом та обговоренням). Слід урахувати, що відеозапис є дуже сильним засобом впливу, здатним подіяти й негативно, тому ним варто користуватися з великою обережністю.

Принцип партнерського (суб'єкт-суб'єктного) спілкування.Вміла реалізація цього принципу створює в групі атмосферу безпеки, довіри, відкритості, що

дозволяє працювати, не боячись помилок.ІГРОВИЙ ТРЕНІНГ З МІЖОСОБИСТІСНОГО СПІЛКУВАННЯ

Мета: розвивати вміння самоаналізу та подолання психологічних бар'єрів, що заважають повноцінному самовираженню; з допомогою активної ігрової взаємодії вдосконалювати комунікативні навички.

Завдання: розвивати інтерес до себе, форми і навички особистісного спілкування в групі однолітків, способи взаєморозуміння; формувати первинні навички самоаналізу; вміння говорити і думати про себе.

«Представлення»Учасники поділяються на пари та впродовж однієї хвилини один розповідає про себе

іншому те, що вважає за потрібне. Через одну хвилину діти міняються ролями.Наступний період гри заздалегідь не обговорюється. Він полягає в тому, що один учасник

із пари стає за спиною свого нового друга, кладе йому руки на плечі та розповідає про нього від його ж імені усе, що запам'ятав. Потім діти міняються ролями. Після закінчення вправи відбувається обмін думками.

«Знайди пару»Обладнання: шарф.Обирають ведучого, якому зав'язують очі шарфом і пропонують «вивчити» своїми

руками руку одного з учасників гри. Після цього з нього знімають пов'язку і ведучий намагається знайти «вивчену» руку серед рук, які простягають йому всі учасники.

50

«Тінь»Обладнання: 2 шарфи.Учасники поділяються на пари. Один з них буде Людиною, інший — її Тінню. Людина

робить будь-як рухи, Тінь — повторює. Причому особливу увагу слід приділити тому, щоб Тінь діяла в тому ж ритмі, що й Людина. Тінь повинна здогадуватися про самопочуття, думки та мету Людини, схоплювати усі відтінки її настрою.

«Стикування»Гра проводиться в четвірках. Двоє сідають одне навпроти одного так, щоб 'їхні коліна

дотикалися. їм зав'язують очі шарфами. Вказівні пальці правих рук — «космічні станції» — витягають назустріч одне одному.

Двоє інших стоять за спинами тих, хто сидить. За сигналом кожний із тих, хто стоїть, починає з допомогою словесних команд керувати рухами правої руки того, хто сидить перед ним.

Мета — звести кінці вказівних пальців своїх партнерів.

«Я — іграшка»Обладнання: іграшки.Учасники обирають іграшку, яка сподобалася, беруть її до рук, розглядають і намагаються

«перевтілитися» в неї. Через одну хвилину розповідають про цю іграшку від першої особи: про її почуття, думки, радощі, смуток.

«Асоціація»Один з учасників, якого обрали ведучим, виходить за двері. Ті, хто залишився в кімнаті,

обирають когось, кого ведучий повинен вгадати за асоціаціями. Ведучий заходить і намагається вгадати, кого саме загадали, ставлячи запитання на асоціації:

— На яку квітку він схожий?— Який смак він має?— Яку пісню нагадує?— Яку книгу він нагадує?

При цьому ведучий вказує на того, хто саме буде йому відповідати. Він ставить заздалегідь обумовлену кількість питань (зазвичай 5), після чого повинен назвати того, кого загадали.

Якщо вгадує, то названий стає ведучим. Якщо ні,— знову повертається за двері, й гра триває.Якщо не вгадає більше двох разів — вибуває з гри.ОбговоренняПедагог. Коли легше було вгадувати: коли відповідав той, кого вгадали, чи коли відповідав

хтось інший? З чим це пов'язано?Розбіжність полягає в тому, якими ми уявляємо самих себе, а якими — інших.

«Листок за спиною»Обладнання: альбомні аркуші, шпильки, ручки, музичний супровід.Педагог. Кожній людині цікаво, що думають про неї інші, як почуваються поруч з нею.

Однак не завжди можна бути впевненим у тому, що тобі в обличчя скажуть усю правду приємну чи неприємну. Ця вправа допомагає подолати бар'єр: вона анонімна, однак відбувається в контакті «очі в очі».

Візьміть великі альбомні аркуші. Допоможіть одне одному прикріпити їх на спину; ті, з ким ви тут зустрінетеся, будуть записувати на них свої враження про вас: наприклад, як ви поводитеся у спілкуванні з іншими. Проте ви можете заздалегідь висловити свої побажання: якщо хочете, щоб писали більше хорошого, у кутках намалюйте сонечко. Якщо для вас важливо, щоб писали про ваші недоліки, слабкі сторони, вади — у кутках намалюйте хрестики. А якщо вам цікаво і те й інше, у кутках намалюйте знаки питання.

Усі стають у коло і під музику та пояснення педагога придивляються одне до одного. Потім можна ходити і дивитися одне на одного, міркуючи (наприклад, до кого більше тягне, хто тут найсамотніший і чому, з ким було б важко і чому).

Після закінчення усі знімають великі аркуші та читають, що там написано.Потім діляться враженнями.

51

«Сміттєве відерце»Обладнання: аркуші паперу, ручки, кошик для сміття.Педагог. Навіщо людині сміттєве відерце? Навіщо необхідно звільнятися від сміття?

Уявіть життя без сміттєвого відерка. Те саме відбувається із почуттями: накопичуються непотрібні, марні, погані. Запишіть на аркушах почуття, яких ви хотіли б позбутися. Наприклад: «Я ображаюся на.'..», «Я злюся на...», «Я боюся...» тощо.

Пожмакайте аркуші, викиньте у кошик.РелаксаціяЗвучить повільна музика.Педагог. Уявіть себе насінням дерева, яке дозріває та наприкінці літа падає на землю.

Воно поступово входить усе глибше в грунт і, нарешті, знаходить своє місце під цією незвичайною ковдрою — землею. Ще тепло, гріє сонце. Але раптово небо починає супитися, усе частіше йдуть дощі... Так приходить осінь і приводить за собою холодні та жорстокі вітри.

Опадає останнє листячко з дерев... Без них дерева стоять такі сірі, голі. Нарешті дерева засинають. Так само спокійно спить насіння в грунті. Землю сковує мороз, падає сніг, бушує хуртовина, а насіння продовжує спати, йому тепло.

Спливає час... Наближається весна. Сонечко пригріває усе сильніше і сильніше. Тане сніг, дзюрчать струмки. Вода просочує землю та будить насіння від довгого сну. Спочатку в глибині зароджується корінець, потім паросток, який повільно рухається і тягнеться до поверхні.

Знову спливає час... і от уже стоїть собі маленьке деревце — росте, міцніє. Його гілки-руки тягнуться до світла, до сонця. Деревце міцно тримається корінням за землю.

Воно зростає і зростає, і тепер воно не боїться ні дощу, ні вітру, ні морозів.

«Мій портрет у променях сонця»Обладнання: стенд для виставки, альбомні аркуші, кольорові олівці.Гравцям треба обвести свою долоню на папері олівцем..- На кожному пальці слід

написати свої достоїнства та переваги, все те гарне, що дитина знає про себе. З цих відбитків складають імпровізовану виставку та вгадують, кому належить рука.

«Відкрита свічка»Обладнання: свіча.Кожен учасник бере свічку та промовляє якесь своє бажання.

Гра «Сліпий і поводир»Мета: розвинення уваги одне до одного, соціальної довіри.Діти можуть залишатися тими парами, на які вони розбилися в попередній грі, або

утворити нові. Один учасник — «сліпий», інший — його «поводир», який повинен провести «сліпого», долаючи різні перешкоди. Перешкоди створюють заздалегідь (шафи, столи, стільці). У «сліпого» зав'язані очі.

Мета «поводиря» — провести «сліпого» таким чином, щоб той не спіткнувся, не впав, не вдарився. Після проходження маршрутом учасники міняються ролями. Для підвищення інтересу можна змінювати маршрут.

ОбговоренняПедагог обговорює з дітьми їх самопочуття під час двох останніх ігор. Чи було їм

затишно у своїх ролях? Що їм хотілося зробити під час гри? Як змінити ситуацію, що склалася? Яку роль було виконувати найважче? Чи було страшно, якщо «ні», то чому?

Гра «Робот»Педагог. Учений створив робота — точнісіньку вашу копію, але цей робот — знаряддя

зла в руках божевільного вченого. Ви не хотіли б, щоб люди приймали його за вас. Тому необхідно відповісти на такі запитання:1. Що вам притаманно такого, що неможливо продублювати?2. Яким чином люди, які добре вас знають, могли б виявити підміну?3. Якщо хтось знає ваші секрети, чи має він право скористатися ними,щоб ідентифікувати вас?4. Ви відкрили всі секрети, але робот відтворив і їх. Який найбільшийсекрет ви розкриєте в останню чергу для того, щоб хоча б самому переконатися, що ви — це ви, а не ваша копія?

52

Вправа «Що моя річ знає про мене?»Один з учнів бере в руки якийсь зі своїх предметів і від імені цього предмета розповідає

про свого хазяїна, тобто про самого себе. І так по колу всі учасники розповідають про себе.

ІГРОВІ ТРЕНІНГИ ДЛЯ ФОРМУВАННЯ РОЗКУТОСТІ В ПІЗНАВАЛЬНІЙ СФЕРІ ШКОЛЯРІВ

Вправа «Знайомство»Варіант 1На початку заняття можна запропонувати кожному із присутніх підвестися й

відрекомендуватися. При цьому можна попросити супроводжувати своє ім'я відповідними жестами, мімікою.

Варіант 2Гравці виходять за двері, по черзі стукають, заходять, відрекомендовуються.Примітка. Можна не обумовлювати додатково, як слід відрекомендовуватися, а лише

після закінчення вправи «Знайомство» прокоментувати дії різних учасників, підвести деякі підсумки, висловити побажання.

Вправа «Продовжуємо знайомитися»Педагог пропонує членам групи підвестися та вишукуватися, розподіливши свої імена за

абеткою.Гра «Моє ім'я»Вимовте своє ім'я тихо, голосно, розтягнуто, ствердно, здивовано, захоплено, зухвало,

ніжно, злобливо, розчаровано, задумливо.Примітка. Завдання можна виконувати, сидячи в колі, коли кожний називає своє ім'я, з

огляду на дане йому завдання з наступним зсувом установки.Це завдання можна попросити виконати вдома перед дзеркалом, у колі рідних, знайомих.

Завдання — співвіднести інтонації голосу з виразом обличчя, з позою й текстом.Гра «Моя емблема»Членам групи слід уявити, що вони зустрілися вперше. Як можна розповісти про себе

з'допомогою малюнка? Для цього слід придумати й написати свій девіз і намалювати емблему, які розкажуть про вас.

Примітка. Потім аркуші із завданням розкладають на столі, й усі учасники за малюнками намагаються вгадати власника та розповісти, що вони думають про цю людину.

Гра «Асоціації»Записується будь-яке слово, приміром «школа». Завдання: за обмежений час до кожної

букви цього слова дописати ще по одному слову. Наприклад:Ш — шахи,К — колесо,О — очі,Л — ліс,А — автор.Потім можна передати аркуші по колу або зачитати й зрівняти асоціації, а також

визначити, хто швидше за інших упорався із завданням.Гра «Опиши предмет»Педагог каже, що попередня вправа була розминкою. Дає нове завдання. На стіл кладе

будь-який предмет, приміром шапку.Завдання: протягом п'яти хвилин написати про цей предмет усе, що можна пригадати або

придумати (із чого зроблений, для чого служить, колір, розмір), порівняти його з іншими предметами.

Усний варіант гри: кожний говорить про предмет по одному реченню, але так, щоб вийшла зв'язна оповідь. Вправа розвиває уяву, увагу, вчить працювати самостійно в умовах обмеженого часу.

Після закінчення завдання відзначаються час, витрачений на його виконання, оригінальність оповіді.

Гра «Розминка»Пропонується рухова вправа, яка вимагає уяви, пластичності й артистичності. -Варіант 1Слід удавати ходу дитини, яка тільки-но почала ходити; людини похилого віку; відомого

співака; артиста балету; людини, якій нема куди поспішати, тощо. Діти можуть запропоновувати будь-які інші ролі.

Варіант 253

Треба уявити, що знаходишся у фруктовому садку. Набрав повний кошик яблук. Потренуйся перед дзеркалом зображувати, ніби несеш важкий кошик, повний яблук.

Гра «Склади оповідання»На столі лежать предмети, наприклад: ручка, гребінець, волоський горіх, газета,

капелюх...За обмежену кількість часу пропонуємо дітям скласти оповідання, героями якого повинні

бути ці предмети. Робота може бути індивідуальною або груповою. Потім зачитують оповідання й аналізують їх з точки зору оригінальності ідеї, логічності, образності, цілісності, а також з урахуванням манери викладання.

Гра «Бліц- турнір»Просимо кожного написати на аркуші паперу по одному запитанню, згортаємо папірці,

складаємо в шапку. Потім по черзі витягаємо аркуші, зачитуємо запитання й намагаємося на нього відповісти. Інші учасники також можуть запропонувати свої варіанти відповідей. При цьому кожний з учасників має право не відповідати. Гра розвиває оперативність, уміння логічно мислити й викладати свою думку, розвиває почуття гумору.

Після закінчення гри визначаємо оригінальні питання й цікаві відповіді.Гра «Пересування»Розділити гравців на дві команди. Просимо по черзі називати всі можливі способи

пересування. Перемагає команда, що висловилася останньою, тобто закінчила змагання.Гра «Пофантазуйте»У разі якщо ви, занурюючись у воду, раптом відчули, що можете дихати юв риба, і будь-

які океанські глибини вам не. страшні, як би ви змогли юристати цей дарунок? А якщо раптом у вас виросли крила? Примітка. Цю роботу можна запропонувати виконувати парами або пами. Гра розвиває уяву, вміння логічно будувати своє мовлення, прилюдно виступати.

Гра «Скласти оповідання з кінця»Перший учасник промовляє речення, яке вважається останнім в оповідні. Наприклад:

«Жили вони довго й щасливо». Другий учасник складає 4ення, яке логічно передує останньому, і т. ін.

У такий спосіб складається оповідання. Після закінчення роботи аналізується хід виконання завдання: чия ідея була розвинена, хто намагався змінити хід подій і наскільки це вдалося, хто зумів підтримати загальну лінію, чий внесок був особливо цікавим.

Гра «Малюємо слово»Пропонується слово «Квардок». Завдання: намалювати, яким ти уявляєш це слово.

Можна запитувати ведучого про розміри, форму... Потім малюнок із записами можна передати по колу, порівняти свою фантазію фантазіями інших.

Гра «Придумай слово»Придумай слово, якого не існує в мові. Опиши його значення, функції, можливості

застосування.Примітка. Це завдання може бути дано групі із трьох-чотирьох осіб. Можна

запропонувати попрацювати подібним чином і вдома.Гра «За щучим велінням...»Ведучий починає з речення: «За щучим велінням, за моїм бажанням...» Потім ведучий

звертається до когось персонально з чимось. Наприклад, просить пройтися кімнатою або загадати загадку. Той, хто виконає прохання, стає ведучим.

Примітка. Гра розвиває уяву, мислення, а також уміння звернутися до іншого з проханням, уміння розуміти іншого.

Гра «Вгадай слово»Беруть участь дві команди. Ведучий пошепки говорить капітанам слово. Капітан

говорить наступному гравцеві значення слова, не називаючи саме слово, другий гравець говорить третьому, як він зрозумів сказане, тобто передає значення слова, але своїми словами, і т. ін. Останній гравець намагається визначити, яке слово сказав капітанам ведучий.

Примітка. Можна, аналізуючи хід гри, уточнити, хто змінив інформацію, передав неточно, відзначити цікаві варіанти переказування значень.

Гра «Відгадай»Один гравець виходить із кімнати. Група загадує когось із присутніх. Гравець

повертається до кімнати. Він повинен відгадати, кого загадали, запитавши групу тільки п'ять разів. На ці запитання група може відповідати тільки «так» або «ні», наприклад: «Це хлопчик?», «У нього світле волосся?» тощо. Гра триває, поки гравець не вгадає особу загаданого. Якщо п'ять питань вичерпано, а гравця не вгадано, гра повторюється з іншим

54

ведучим і з іншим гравцем, який відгадує.Гра «Формуємо рухову навичку»Напишіть між лінійками наступні слова: ручка, книга, небо, вода, гора, хмара, поле. А

тепер диктуємо ці ж слова, але діти повинні писати між лінійками із заплющеними очима.Гра «Піраміда»Ведучий починає гру із фрази: «Собака гавкає». Наступний учасник гри доповнює фразу

одним словом. Наприклад, «чорний собака гавкає». Наступний учасник повторює попередню фразу, додаючи ще одне слово. Наприклад, «чорний собака гавкає на місяць» і т. ін.

Гра «Закінчи фразу»Один гравець тримає в руці м'яч й починає речення, потім кидає м'яч комусь іншому.

Той, хто упіймав м'яч, повинен закінчити речення. Потім він кидає м'яч третьому учасникові, який починає нове речення, і т. ін.

Примітка. Можна ускладнити гру, додатково визначивши тему діалогу.Гра «Асоціації»Ведучий називає будь-яке слово, наприклад «меблі». Перший учасник повторює це слово

й називає свої асоціації з ним. Другий учасник повторює це ж слово, повторює асоціації першого учасника й наводить власні. Третій учасник знову ж таки повторює це слово, повторює асоціації першого й другого учасників і додає свої.

Гра «Слово — на кожний крок»Ідучи класом, на кожний крок називати, наприклад, імена або відтінки кольорів.

Перемагає той, хто зробив більше кроків і назвав більше слів. Змагання може бути командним.

Гра «Піктограма»Малюнки, які без тексту передають будь-який зміст, називають піктограмами.

Наприклад, якщо намальовано хліб,— значить, поруч булочна. Учасникам треба пофантазувати й скласти власні піктограми до слів: ліс, ліцей, театр, магазин тощо.

Примітка. Цю роботу можна запропонувати закінчити вдома.Гра «Безлад»Ця гра полягає у відновленні тих або інших текстів з окремих частин, на які вони можуть

бути поділені, тобто являє собою досить розповсюджений тип головоломок,Усі рядки вірша поділено на дві частини. Перші слова кожного рядка написані ліворуч, а

продовження — праворуч на окремих смужках. Смужки ці переплутано навмисно (спочатку їх кладуть у тому порядку, в якому вони пронумеровані), у результаті виходить нісенітниця. Завдання гравців — розкласти смужки правильно, щоб кожна опинилася на своєму місці за змістом написаного.

Дітям пропонується відновити правильний текст вірша. Що за безлад, що за жах! Розбіглися рядки в віршах! Застружімо олівця, Все розставим по місцях!

Кабан сидів на гілціПароплав нудився в клітціСоловей трюфелі поївДикобраз по річці пливКішка фізику училаМаша хвостик свій ловилаБуратіно зашив усі штаниКравець з'їв млинціЇжак крамничку стороживЧиж вусами ворушивРак літав понад домамиДід бігав за мишами

55

Література

Амбросьева Н.Н. Классный час с психологом: сказкотерапия для школьников: методическое пособие.- М.: Глобус, 2006.- 140 с.

Блеч Г. „ Забезпечення якості знань як основа підвищення ефективності навчання в допоміжній школі” // Дефектологія, 4 / 2005, с.-8-12

Бутрім В.Л. Казка вчить. Збірник нестандартних дидактичних матеріалів з основних дисциплін. 1-4 класи.- Х.: Вид. група «Основа», 2006.- 128 с.

Вачков І. Використання психологічних казок у роботі з молодшими школярами. // Психолог№11,2007.

Волканова В.В. Словник методиста: Методичний посібник. / укладач Волканова В. в. – К.: 2008.- 192с. – (серія «Словники»).

Волобуєва Т.Б. Сучасні освітні моделі. Інноваційні освітні системи: Методичний посібник. – Донецьк: Каштан, 2007.- 96с.

Воронова Е. Психолого-педагогічне супроводження педагогічного процесу. /Психологічний супровід школярів/ Упорядник Т.Гонтаренко . - К. : Ред. загальнопед. газ., 2005. с. 5-8.

Грехова А.В. «Педагогические возможности использования элементов арт-терапии на уроках искусства в средней школе». - Москва. - 1997.

Демиденко Н. У світі чарівної казки. Година спілкування у 3 класі. . // Дефектолог № 3 , 2010.

„Ефективний учитель ? Який він?” / Директор, жовтень 2006р. Житник Б. „Урок у системі особистісно орієнтованого навчання” Копытин А.И. «Системная арт-терапия». - изд. «Питер». - 2001. Косогова О.О. Метод проектів у практиці сучасної школи. – Х.: Вид-

во «Ранок», 2010.-144с. – (Нові педагогічні технології). Косогова О.О. Метод проектів у практиці сучасної школи. – Х.: Вид-

во «Ранок», 2010.- 144 с. – (Нові педагогічні технології). Кравець Н. Критерії оцінювання навчальних досягнень розумово

відсталих учнів з читання та української (російської) мови. // Дефектолог №1, 2008.

Кравченко Г. Значення компетентісного підходу в начально-виховному процесі ЗНЗ І-ІІІ ступенів // Завуч. – 2006 №28. – с. 22-23.

Кулаченко О.В.105 схем і таблиць. Заступнику директора та вчителю початкової школи.

Кэроул Уэлсби «Часть целого: арт-терапия в педагогике». - Москва. 1988.

Лебедева Л.Д. Арт-терапия в системе педагогического образования .

56

Лопухина И.С. Логопедия, 550 занимательных упражнений для развития речи: пособие для логопедов и родителей.- М.: Аквариум, 1995.-т384 с., ил.

Маргулян І. Казкотерапія для малят. //Психолог № 28, 2007. Медведева А. Е., Левченко И. Ю., Комиссарова Л.

Н.,Добровольская Т. А. «Арт-педагогика и арт-терапия в специальном образовании». - Москва.- 2001.

Методика навчання української мови в початковій школі : навчально-методичний посібник для студентів вищих навчальних закладів / За наук. Ред.. М.С. Вашуленка. – К. : Літера ЛТД, 2010.- 365с.

Настільна книга педагога. Посібник для тих, хто хоче бути вчителем-майстром / Упорядники: Андрєєва В.М, Григораш В.В.- Х.: Вид. група «Основа»: «Тріада + », 2007. – 352 с.

Національна доктрина розвитку освіти // Освіта України. – 2002. - №23. – с. 4-6.

Нестандартні уроки в початковій школі/ Упоряд. О. Кондратюк – Київ, 2005

Нікішина І. В. „Інноваційна діяльність сучасного педагога в системі загальношкільної методичної роботи”, Волгоград, „Учитель”, 2006 р.

Норченко В. Індивідуальний підхід до дітей з особливими особистісними потребами. // Дефектолог № 3, 2010.

Родигіна І.В. Компетентнісно орієнтований підхід до навчання. – Х.: Вид. група «Основа», 2008.- 112с.:іл…- (серія «адміністратору Школи»).

Сергеев Ф.П. Речевые ошибки и их предупреждение: пособие для учителя.- Киев: рад. шк., 1988.- 126 с.

Синельник Л. Розвиток зв’язного мовлення у дітей із вадами інтелекту. Формування елементарних математичних уявлень. // Дефектолог № 3 , 2010.

Система соціального психолого – педагогічного супроводу дітей пільгових категорій: Навчально-методичний посібник. – Донецьк ДІППО „Витоки”, 2006р.

Скворчевська О.В. Ігрові методики роботи з учнями 1-4 класів. – Х.: Вид група «Основа», 2007.- 20 с. – ( Школа класного керівника).

Сьюзан Коган «Оздоровление звуковым и изобразительным искусством». - Москва. – 2000р.

Харитоненко Р. Корекція фонетико-фонематичних порушень у дітей із загальним недорозвиненням мовлення. // Дефектолог №3, 2010.

Хохліна О. „ Визначення показників ефективності освітнього процесу в допоміжній школі” // Дефектологія, 3 / 2003, с. 5-9

«Хрестоматия по психологии» под редакцией А.И. Копытина. - изд. «Питер». -2001.

57