О. І. Борзенко, О. В. Лобусова Українська...

Українська література

Профільний рівень

Підручник для 11 класу закладів загальної середньої освіти

О. І. Борзенко, О. В. Лобусова

ХарківВидавництво «Ранок»

2019

© О.І.Борзенко,О.В.Лобусова,2019 © ТОВВидавництво«Ранок»,2019

УДК821.161.2:37.016(075.3) Б82

Борзенко О. І.

Б82 Українська література (профільний рівень) : підруч. для 11 класузакл. заг. серед. освіти / О.І.Борзенко, О.В.Лобусова.— Харків : Вид-во«Ранок»,2019.—256с.:іл.

ISBN

УДК 821.161.2:37.016 (075.3)

ISBN

Інтернет-підтримка

Електронніматеріалидопідручникарозміщенонасайті

interactive.ranok.com.ua

Зміст 3

Зміст

Пізнавати себе і світ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 7

Вступ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 9Близьке й далеке ХХ століття . . . . . . . . . . . . . 9На шляху до свободи й незалежності . . . . . . . 9Дві літератури . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 10Розстріляне відродження . . . . . . . . . . . . . . . . 10Літературні організації . . . . . . . . . . . . . . . . . 11

Літературний і мистецький аВангард . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 13

Авангард: за і проти . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 13

михайль семенко . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 15«кохать кахикать життєдать…» («Місто») . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 16

Читацький практикум. Місто . . . . . . . . . . . . . 17Про перетворення світу («Бажання») . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 18

Читацький практикум. Бажання . . . . . . . . . . . 19

модерніЗм . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 21

Під знаком вітаїзму . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 22Ґроно п’ятірне . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 23Чому неокласики? . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 23

максим рильський . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 25Перекладацька діяльність . . . . . . . . . . . . . . . 26Образ поета . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 27З любов’ю до життя («Солодкий світ! . .») . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 28

Читацький практикум. «Солодкий світ!..» . . . 28«Добре бути молодим…» («У теплі дні збирання винограду…») . . . . . 29

Читацький практикум. «У теплі дні збирання винограду…» . . . . . . . . . . . . . . 30

Євген Плужник . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 32Ліричний герой (ліричне «я», ліричний суб’єкт) . . . . . . . . . . . 33Захоплений світом («Ніч… а човен — як срібний птах! . .») . . . . 34

Читацький практикум. «Ніч… а човен — як срібний птах!..» . . . . . . . . . . . . . . . . . 34

Осінні роздуми («Вчись у природи творчого спокою…») . . . 35

Читацький практикум. «Вчись у природи творчого спокою…» . . . . . . . . . . . . . . . . . 36

Володимир свідзинський . . . . . . . . . . . . . . 38З надією на відновлення («Холодна тиша . Місяцю надламаний…») . . . 39

Читацький практикум. «Холодна тиша. Місяцю надламаний…» . . . . . . . . . . . . . . 40

Магія спогадів («Прозорий січень небо розтворив…») . . . . 41

Читацький практикум. «Прозорий січень небо розтворив…» . . . . . . . . . . . . . . . . . 41

Літературне життя Західної україни . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 43

Богдан-ігор антонич . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 44Добра новина («Зелена Євангелія») . . . . . . . 45

Читацький практикум. Зелена Євангелія . . . . . 45Різдвяна казка («Різдво», «Коляда») . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 46

Читацький практикум. Різдво . . . . . . . . . . . . . 47Читацький практикум. Коляда . . . . . . . . . . . . 48

осип турянський . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 49

ЛюДиНА і ВійНА («ПОЗА МежАМи БОЛю») . . . . . . . . . . . . . . . . 49історичне та біографічне підґрунтя . . . . . . . 49Проблемно-тематична основа . . . . . . . . . . . . 50жанр, художня організація, персонажі . . . . . 51

еміграційна Література . . . . . . . . . . . . 54

Євген маланюк . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 56Освідчення («Один вечір») . . . . . . . . . . . . . . 57

Читацький практикум. Один вечір . . . . . . . . . 57Про творче покликання («Напис на книзі віршів») . . . . . . . . . . . . . . . 59

Читацький практикум.

Напис на книзі віршів . . . . . . . . . . . . . . . 59Ностальгія («Під чужим небом») . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 60

Читацький практикум. Під чужим небом . . . . 61есе «Малоросійство» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 62З вірою в перемогу («Уривок з поеми») . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 64

Читацький практикум. Уривок з поеми . . . . . . 65

4 Зміст

іван Багряний . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 67

ЛишАтиСя ЛюДиНОю («тигРОЛОВи») . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 68історія створення . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 68Особливості жанру . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 68тематична основа, проблематика . . . . . . . . . . 69Персонажі . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 69Образи природи . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 70

ПроЗоВе роЗмаїття 1920-х рокіВ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 73

В. домонтович (Віктор Петров) . . . . . . . . 74

ФіЛОСОФСьКий ВиМіР КОХАННя («ДіВЧиНА З ВеДМеДиКОМ») . . . . . . . . . . . . . 75жанр і тематика . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 75герой і жінки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 75Роздуми про сутність людини . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 76

микола хвильовий . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 79

Між ФАНАтиЗМОМ і ЛюДяНіСтю («я (РОМАНтиКА)») . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 80жанр і присвята . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 80Основний конфлікт . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 81герой перед вибором . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 81

Читацький практикум. Я (Романтика) . . . . . . . 83Мурахи революції («Кіт у чоботях») . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 86

Юрій яновський . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 88

МОРе, МОЛОДіСть, РОМАНтиКА («МАйСтеР КОРАБЛя») . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 89історія створення і прототипи . . . . . . . . . . . . 89Особливості жанру та художньої організації . . . . . . . . . . . . . . . . 90Проблемно-тематичний комплекс . . . . . . . . . 91Мотиви та образи . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 91

Читацький практикум. Майстер корабля . . . . . 93

Валер’ян Підмогильний . . . . . . . . . . . . . . . . 98

яК БУти ЛюДиНОю? (РОМАН «МіСтО») . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 99тематична основа, проблематика, жанр . . . . . 99Неореалізм чи експресіонізм? . . . . . . . . . . . 100головний герой . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 101

Читацький практикум. Місто . . . . . . . . . . . . 103

Не Лише ПРО КОХАННя («НеВеЛиЧКА ДРАМА») . . . . . . . . . . . . . . . . . 106Авторський задум та коло проблем . . . . . . . 106

Марта Висоцька . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 106Образи «нових людей» . . . . . . . . . . . . . . . . 107Льова Роттер . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 107Носії міщанської психології . . . . . . . . . . . . . 108

остап Вишня . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 110Про себе, і не лише з гумором («Моя автобіографія») . . . . . . . . . . . . . . . . . 111


Моя автобіографія . . . . . . . . . . . . . . . . . 112На риболовлі («Сом») . . . . . . . . . . . . . . . . . 115

модерна драматургія . . . . . . . . . . . . . 117

микола куліш . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 118

Не Лише ПРО ЗМіНУ ПРіЗВищА («МиНА МАЗАйЛО») . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 119Від задуму — до вистави . . . . . . . . . . . . . . 119тема, жанр, проблематика . . . . . . . . . . . . . . 120Художня організація . . . . . . . . . . . . . . . . . . 121Персонажі п’єси . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 122

У жОРСтОКОМУ ВиРі РеВОЛюції («ПАтетиЧНА СОНАтА») . . . . . . . . . . . . . . . . . 124тема і проблематика . . . . . . . . . . . . . . . . . . 124Драма чи трагедія? . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 124Особливості художньої організації . . . . . . . 125Марина Ступай . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 126ілько юга . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 126Ступай-Ступаненко, Пероцькі, більшовики . . 127

ВоЄнне ЛихоЛіття . . . . . . . . . . . . . . . . . . 129

олександр довженко . . . . . . . . . . . . . . . . . 131твори часів війни . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 132Подвиг материнства («Мати») . . . . . . . . . . . 133Людина на війні («Воля до життя») . . . . . . 134

МАНДРіВКА ДО СВітУ ДитиНСтВА («ЗАЧАРОВАНА ДеСНА») . . . . . . . . . . . . . . . . . 135жанрові особливості, художня організація . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 135тема, проблематика, образи . . . . . . . . . . . . . 136


Зачарована Десна . . . . . . . . . . . . . . . . . 137

олесь гончар . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 144і ще раз про кохання («Модри Камень») . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 145

Читацький практикум. Модри Камень . . . . . . 146Особистість і світ («щоденник») . . . . . . . . . 150

Читацький практикум. Щоденник . . . . . . . . . 150

Зміст 5

Літературне «шістдесятництВо» . . 152

Василь симоненко . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 154Зізнання в любові («Задивляюсь у твої зіниці…») . . . . . . . . . . 155

Читацький практикум. «Задивляюсь у твої зіниці…» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 155

щедрість любові («Є в коханні і будні, і свята…») . . . . . . . . 156


«Є в коханні і будні, і свята…» . . . . . . . 157шлях до щастя («Казка про Дурила») . . . . . . . . . . . . . . . . . 158

дмитро Павличко . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 160Проста філософія долі («Два кольори») . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 160

Читацький практикум. Два кольори . . . . . . . 161Слід на серці («Найдовша з усіх доріг…») . . . . . . . . . . . . 162


«Найдовша з усіх доріг…» . . . . . . . . . . . 163

іван драч . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 164У пошуках виражальних форм («Балада про соняшник») . . . . . . . . . . . . . . 165


Балада про соняшник . . . . . . . . . . . . . . . 165З вірою в майбутнє («Балада роду») . . . . . 166

Читацький практикум. Балада роду . . . . . . . 166Дивний подарунок («Крила (Новорічна казка)») . . . . . . . . . . . . 167

Читацький практикум. Крила . . . . . . . . . . . . 168

микола Вінграновський . . . . . . . . . . . . . . 169У пошуках краси слова . . . . . . . . . . . . . . . . 170

Читацький практикум. «Цю жінку я люблю. Така моя печаль…» . . . . . . . . . . . . . . . . 171

Борис олійник . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 172Філософська декларація («Вибір») . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 173

Читацький практикум. Вибір . . . . . . . . . . . . 173Балада на вічну тему («Пісня про матір») . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 174

Читацький практикум. Пісня про матір . . . . 175

григір тютюнник . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 176«три зозулі з поклоном» . . . . . . . . . . . . . . . 177

Читацький практикум. Три зозулі з поклоном 178

Ліна костенко . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 182Особливості індивідуального стилю . . . . . . 183

Про творчість («Страшні слова, коли вони мовчать…») . . 184


«Страшні слова, коли вони мовчать…» . . 184

життя — як книга («життя іде і все без коректур…») . . . . . . 185


«Життя іде і все без коректур…» . . . . . 185

Про творче покликання («Доля») . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 186

Читацький практикум. Доля . . . . . . . . . . . . . 186

Про кохання («Моя любове! я перед тобою…») . . . . . . . 187

Читацький практикум. «Моя любове! Я перед тобою…» . . . . . . . . . . . . . . . . . 187

ПРО КОХАННя і тВОРЧіСть («МАРУСя ЧУРАй») . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 188

Дівчина з легенди . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 188

жанр та історична основа . . . . . . . . . . . . . . 189

Особливості художньої організації . . . . . . . 189

тема, художній конфлікт, проблематика . . . 189

Маруся Чурай і гриць Бобренко . . . . . . . . . 190Читацький практикум. Маруся Чурай . . . . . . 191

Василь стус . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 198

На «шляху правдивому» («Крізь сотні сумнівів я йду до тебе…») . . 199

Читацький практикум. «Крізь сотні сумнівів я йду до тебе…» . . . . . . . . . . . 200

Поезія духовного опору («господи, гніву пречистого…», «як добре те, що смерті не боюсь я…», «Пам’яті Алли горської») . . . . . . . . . . . . . . . 201


«Господи, гніву пречистого…» . . . . . . . . 202Читацький практикум.

«Як добре те, що смерті не боюсь я…» . 202Читацький практикум.

Пам’яті Алли Горської . . . . . . . . . . . . . . . 202

Стоїчне долання безнадії («На колимськім морозі калина…», «Мені зоря сіяла нині вранці…») . . . . . . . . 203


«На колимськім морозі калина…» . . . . . 204Читацький практикум.

«Мені зоря сіяла нині вранці…» . . . . . . 204

Поет про поета («Феномен доби (Сходження на голгофу слави)») . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 204

6 Зміст

Література «соціаЛістичного реаЛіЗму» . . . . 206

Берегти собори душ («Собор» Олеся гончара) . . . . . . . . . . . . . . . 207«Химерний» твір про колективізацію («Лебедина зграя» Василя Земляка) . . . . . . 208Роман про незвичайну долю («Роксолана» Павла Загребельного) . . . . . . 210Роман про незвичайну долю («Мальви» Романа іваничука) . . . . . . . . . . . 211Незвичайне в буденному («Дім на горі» Валерія шевчука) . . . . . . . . 213

кримськотатарська Література . . . 215

ервін умеров . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 215

З БОЛеМ У СеРці («САМОтНіСть») . . . . . . . . . 215історична основа . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 215трагедія народу в незвичному освітленні . . 216

Читацький практикум. Самотність . . . . . . . . . 217

сучасна українська Література . . 220що таке сучасна література? . . . . . . . . . . . . 220елітарна й масова література . . . . . . . . . . . 220Літературні покоління і групи . . . . . . . . . . . 221Постмодернізм . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 221

ігор римарук . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 222Про оновлення й розчарування («Обнови») . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 223

Читацький практикум. Обнови . . . . . . . . . . . 223

Василь герасим’юк . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 224У вічному колі єднання («Чоловічий танець») . . . . . . . . . . . . . . . . . . 224

Юрій андрухович . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 225Чи він «марнує роки»? («Астролог») . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 225

Читацький практикум. Астролог . . . . . . . . . . 226Про творчість і життя («Пісня мандрівного спудея») . . . . . . . . . . . 226

Читацький практикум. Пісня мандрівного спудея . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 227

іронічне зниження пафосу («Козак ямайка») . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 227

Читацький практикум. Козак Ямайка . . . . . . 228Про національного поета («Shevchenko is OK») . . . . . . . . . . . . . . . . . . 230

Юрій іздрик . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 232Поезія асоціацій («вишиванка», «молитва») . . . . . . . . . . . . . . 232

Читацький практикум. молитва . . . . . . . . . . 233Читацький практикум. вишиванка . . . . . . . . 233

марія матіос . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 234Образ сучасної жінки (цикли «триєдина перспектива», «Прості вірші») . . . . . . . . . . . 234


Триєдина перспектива . . . . . . . . . . . . . . 235Читацький практикум. Прості вірші . . . . . . . 236

Сімейна сага в новелах («Майже ніколи не навпаки») . . . . . . . . . . . 237

сергій жадан . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 239На межі щирості й пародіювання («Музика, очерет…», «Смерть моряка річкового флоту…») . . . . . 239


«Музика, очерет…» . . . . . . . . . . . . . . . . 240Читацький практикум.

Смерть моряка річкового флоту…» . . . . . 240Між середньовіччям і сьогоденням («тамплієри») . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 241

Вперед у минуле («Ворошиловград») . . . . . 241

Роман-подорож («інтернат») . . . . . . . . . . . . 242

галина Пагутяк . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 243Прихований світ магії («Зачаровані музиканти: роман-феєрія») . . 243

мирослав дочинець . . . . . . . . . . . . . . . . . . 245Роман у формі щоденника («Криничар . Діяріюш найбагатшої людини Мукачівської домінії») . . . . . . . . . . . . . . . . . 246

оксана Забужко . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 247Рідні, але дуже різні («Казка про калинову сопілку») . . . . . . . . . 247

софія андрухович . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 249щоденні записки від Стефи («Фелікс Австрія») . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 249

олександр ірванець . . . . . . . . . . . . . . . . . . 250і для театру, і для читання («Маленька п’єса про зраду для однієї актриси») . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 251

сЛоВник термініВ і Понять . . . . . . 253

Пізнавати себе і світ 7

� Книжка(Õóàí Ãð³ñ, 1911)

Пізнавати себе і світ

Шановні одинадцятикласники й одинадцятикласниці! Чи багато ми зна-ємо про життя звичайних людей минулого? Особливо про їхні почуття й пере-живання, мрії та прагнення, ілюзії й помилки. Часто обмежуємо себе набором пафосних загальників і стереотипів. Через це в нашій уяві зазвичай існує дуже збіднений образ «тих, хто були до нас».

А якими вони були насправді та що споріднює «нас» із «ними»? Щоб зна-йти відповідь, замало знати історичні факти — важливо наближатися до емо-ційного й духовного порозуміння з людьми минулих епох. І в цьому нам до-помагає література: пропонує індивідуальні історії, зафіксовані в художніх образах.

Адже книга — це в певному сенсі «машина часу», що дозволяє відчути справжній дух іншої доби. Художній твір немовби єднає нас із чужою свідо-містю: під час читання ми дивимось на все іншими очима, а отже, здобуваємо новий досвід, пізнаємо та збагачуємо самих себе.

Цей підручник знайомить із літературою ХХ століття. Здається, воно не таке вже й далеке, однак при цьому становить окрему культурну епоху з її особливими уявленнями про людину і світ. Літературних героїв того часу можна порівняти з людьми на давніх чорно-білих світлинах, що зберігаються чи не в кожній родині. Ми впізнаємо людей на цих фото, але чи завжди розу-міємо їх? Колись вони були молодими, не в усьому досконалими, але сповне-ними надій і життєвих планів. Чи здійснилися їхні плани та чи збулися мрії? На ці питання, хай і частково, дає відповіді література, що зберігає духов ні образи тих далеких і водночас близьких нам людей.

Шукати відповіді непросто, адже українська література минулого століття зазнала відчутного впливу і навіть пресингу ідеології. Були часи, коли мис-тецькі завдання вона підпорядковувала пропагандистським. Не дивно, що сьогодні ці ідеологічні нашарування (більші чи менші) можуть у декого навіть спричинити нехіть до читання. Але іншої літератури в нас немає — вона від-дзеркалює непросту добу злетів і падінь ХХ століття. Тож варто готувати себе до критичного, але водночас зваженого і вдумливого сприймання цієї «люд-ської історії»: важливо заглиблюватись у підтекст (те, що вичитується «між рядками»), а також активізувати можливості нашого критичного мислення.

У підручнику йдеться про дуже й дуже різні художні твори. Вони різ-няться не лише за стилем або ідейним спрямуванням, а ще й за свободою вираження та культурою авторської думки, за широтою діапазону творчого пошуку. Тому й не годиться підходити до всіх творів за одним і тим самим шаблоном. Адже будь-який художній аналіз аж ніяк не є самоціллю — він має допомагати нам краще розуміти твори. Приміром, механічний (хай і ре-тельний) перелік епітетів і метафор навряд чи наблизить нас до розкриття внутрішнього потенціалу літературного явища.

Не забуваймо, що, як і людина, кожна книга потребує індивідуального підходу. І зазвичай наші зусилля, витрачені на «індивідуальне» — вдумливе і творче — читання, не минають марно. Таке читання сприяє всебічному роз-виткові нашої особистості, навчає розуміти не лише мистецтво, а й різних людей: і тих, які жили до нас, і тих, які тепер поряд із нами.

Читайте із задоволенням та дізнавайтесь нове про себе і світ!

� Дівчата з книжкою(Ñîô³ÿ Íàëåïèíñüêà-Áîé÷óê, 1927)

� Час зупинився (Ðåíå Ìàãð³òò, 1938)

8 Пізнавати себе і світ

Допоможуть вам на цьому шляху запитання та завдання, які ми згрупу-вали за рубриками.

�� опрацьовуємо прочитане

�� досліджуємо самостійно

�� ділимося читацьким досвідом

�� Запрошуємо до дискусії

�� Виявляємо літературну компетентність

�� Виявляємо обізнаність у сфері культури

�� Виявляємо творчі здібності

��читацький практикум

Біля деяких завдань ви помітите додаткові позначки.

— виконуємо завдання письмово

— працюємо в парі або групі

— обираємо творче завдання

— обираємо завдання за рівнем складності:

�� початковий рівень

�; середній рівень

�@ достатній рівень

�0 високий рівень

— завдання, для виконання якого варто скористатися матеріалами елект ронного додатка до підручника або мережі Інтернет.

— цю позначку ви побачите біля статей про твори, які не входять до чинної програми профільного рівня, але знання яких передбачено програмою зовнішнього незалежного оцінювання на 2020—2025 рр.

В електронному додатку до підручника ви знайдете багато цікавих і корисних матеріалів, які об’єднані в такі розділи:

�� Віртуальна бібліотека

�� Віртуальна картинна галерея

�� читацький практикум

�� тести

�� корисні посилання

Вступ

� Час(Äàâèä Áóðëþê, 1910)

� Проголошення III універсалу центральної Ради про незалежність УНР

� Мітинг на площі біля Верховної Ради України . Київ, 24 серпня 1991 року

ВстуП

Близьке й далеке хх століттяСто років в історії людства — мало чи багато? Які асоціації виникають

у нас, коли ми думаємо про ХХ століття? Дві світові війни, що забрали десятки мільйонів людських життів. Розпад імперій, поява нових держав. Справджен-ня найсміливіших прогнозів фантастів попереднього століття: люди запустили супутник Землі, побували на Місяці, навчились контролювати ядерну енергію. Автомобіль, літак, телефон, кіно, радіо, телебачення, антибіотики, холодиль-ники, пральні машини і ще безліч винаходів — усе це з’явилось або набуло поширення у ХХ столітті.

Епоха страшних суспільних катастроф і водночас великих досягнень, стрімкого оновлення в усіх сферах людської діяльності. Звичайно, відчутно оновилися й суспільні ідеали та мистецькі форми.

на шляху до свободи й незалежностіДля більшості народів Європи початок ХХ століття був пов’язаний із Пер-

шою світовою війною. Українці мимоволі були втягнуті у вир воєнних дій. Війна значно послабила Російську імперію й відкрила перед народами, землі яких входили до її складу, шлях до здобуття національної свободи й незалеж-ності. У прокладанні цього шляху для українців визначальними стали пророчі заповіти поетів Тараса Шевченка й Івана Франка.

Багатьох захоплювала Шевченкова мрія про ідеальну «оновлену землю» та зміцнювали дух Франкові рядки з поеми «Мойсей», пронизані вірою у віль-не народне майбуття: «Та прийде час, і ти огнистим видом / Засяєш у народів вільнім колі…».

Українці прагнули попрощатися зі століттями національного гноблення. Тому й піднялися на боротьбу проти чужоземного панування. У ході народної революції в 1918 році постала нова незалежна держава — Українська Народ-на Республіка. Було скасовано всі заборони, якими влада Російської імперії стримувала природний розвиток нашої культури.

Однак молода українська держава ще не мала сил, щоб вистояти перед зовнішньою збройною загрозою, а національна еліта не виявила політичної зрілості й готовності до об’єднання перед лицем ворога. У виснажливій і не-рівній боротьбі з російською навалою Українська Народна Республіка зазнала поразки: більшість українських територій потрапили під вплив Москви, а за-хідні українські землі були окуповані Польщею, Румунією та Чехословаччиною.

Зовнішня експансія призвела до того, що врешті-решт на зміну національ-ному українському правлінню прийшла тоталітарна комуністична радянська влада, підпорядкована Москві. Однак нове керівництво не ризикнуло повніс-тю знищити паростки української державності: було проголошено Українську Радянську Соціалістичну Республіку (УРСР), щоправда, у складі більшого дер-жавного утворення — Радянського Союзу із центром у Москві.

ХХ століття для українців — це ще й тернистий шлях до свободи й дер-жавної незалежності. Лише наприкінці цього століття, а саме 24 серпня 1991 року, було прийнято важливий історичний документ — Акт проголо-шення незалежності України.

10 Вступ

� Комсомолка(Ôåä³ð Êðè÷åâñüêèé, 1925)

� Декларація «Ми за . Ми проти» з журналу «Нова генерація» (1927)

� Рік 1933-й (Âàñèëü Öèìáàë, 1936)

дві літературиУ часи національно-визвольних змагань багато українських письменни-

ків були учасниками доленосних подій. А деякі навіть брали безпосередню участь у збройній боротьбі за незалежність свого народу.

Поразка Української Народної Республіки призвела до того, що велика частина української інтелігенції, рятуючись від переслідувань, вимушено ви-їхала за кордон. Залишили рідний край (назавжди чи на певний час) Володи-мир Винниченко, Микола Вороний, Олександр Олесь, Володимир Самійленко, багато інших талановитих авторів. Найпомітнішою групою письменників-емі-грантів стала Празька школа, до якої належали Юрій Липа, Юрій Клен, Олег Ольжич, Олена Теліга, Євген Маланюк та ін.

Після Другої світової війни пройшла ще одна хвиля еміграції. Радянську Україну залишили Іван Багряний, Аркадій Любченко, Улас Самчук, Василь Бар-ка, Віктор Домонтович, Юрій Косач, Тодось Осьмачка, Докія Гуменна, багато інших митців слова.

Через несприятливі історичні й політичні обставини письменство одного народу поділилось на радянську літературу та літературу еміграції.

розстріляне відродженняЩоб завоювати довіру селянства та інтелігенції, нова й не надто попу-

лярна радянська влада у 20-х роках підтримала процес українізації, ужива-ючи тимчасових заходів щодо впровадження української мови в різні сфери суспільного життя. За тих умов уповні розкрився талант Павла Тичини, Мак-сима Рильського, Володимира Сосюри, Остапа Вишні, Миколи Куліша, Олек-сандра Довженка, Миколи Зерова, Володимира Свідзінського та ін.

Серед представників цього покоління вирізнявся Микола Хвильовий — визнаний літературний лідер і прихильник європейського розвитку україн-ського мистецтва. Він став ініціатором літературної дискусії 1925—1928 років. У своїх сатиричних памфлетах виступив проти примітивізму радянської про-летарської літератури й закликав орієнтуватися на вершинні зразки західно-європейського мистецтва. Його гасла «Геть від Москви» та «За психологічну Європу» пожвавили обговорення. У дискусію втрутилась влада, побачивши в ідеях М. Хвильового серйозну загрозу. Під жорстким моральним тиском він мусив публічно зректися своїх поглядів, а за кілька років покінчив життя самогубством.

Õî÷à äîáà ðîçêâ³òó óêðà¿íñüêî¿ ðàäÿíñüêî¿ ë³òåðàòóðè áóëà êîðîòêîþ, âîíà íàäçâè÷àéíî âàæëèâà â ³ñòîð³¿ ö³º¿ ë³òåðàòóðè. Â öåé ÷àñ óêðà-¿íñüêà ìîâà â ïðåñ³, ïóáë³êàö³ÿõ ³ â ë³òåðàòóð³ ìàëà øèðîêå ïîáóòó-âàííÿ. Ñåðåä ïèñüìåííèê³â áóëè íå ò³ëüêè ïðåäñòàâíèêè ³íòåë³´åíö³¿, à é ïðîëåòàð³àòó ³ ñåëà. Ñòèðàëèñÿ ìåæ³ ì³æ êëàñàìè ³ â³äáóâàëàñÿ äåìîêðàòèçàö³ÿ êóëüòóðè. Ë³òåðàòóðà ñòàëà íå ò³ëüêè øèðøîþ, à é ãëèáøîþ. Íàéâàæëèâ³øå, ùî ïîñòàëè íîâ³ îð³ºíòèðè — «äî äæå-ðåë», «ãåòü â³ä Ìîñêâè» òà ³íø³, ÿê³ çàêð³ïëþâàëè íåçàëåæíó äóìêó. Çäîáóòêè áóëè íå ëèøå íà òåîðåòè÷íîìó ôðîíò³, à é ó ïðàêòèö³. Îïóáë³êîâàíî áàãàòî âèñîêîâàðò³ñíèõ õóäîæí³õ òâîð³â, ÿê³ äî ñüîãîäí³ çáåðåãëè ñâîº çíà÷åííÿ.

Þð³é Ëóöüêèé, êàíàäñüêèé ë³òåðàòóðîçíàâåöü

коментар фахівця

Вступ 11

� Постер документального фільму «Будинок «Слово»(2017)

� Обкладинка літературно-художнього журналу «ВАПЛіте» (1927)

� Альманах «Авангард» (1930)

На початку 30-х років природний розвиток мистецтва було штучно при-пинено. Свобода творчості відійшла в минуле. Розпочалась багаторічна доба «сталінізму», за якої в суспільстві запанувала атмосфера страху, породжена масовим терором.

У 1959 році в Парижі Ю. Лавріненко видав літературну антологію «Роз-стріляне відродження». Відтоді весь літературно-мистецький рух 20-х років минулого століття одержав назву «розстріляного відродження» — адже радянською владою було знищено цілу генерацію талановитих майстрів слова. Поет і філософ Євген Сверстюк уточнив, що ж саме означає «роз-стріляне відродження»: «Слова, які ввійшли в історію і означили в ній долю української культури після революції і програної війни. Причому ця мета-фора охоплює і мертвих і живих, яких не страчено, але позбавлено свобо-ди творити». Справді, письменники, яким пощастило вижити, або емігру-вали, або були залякані й мусили марнувати свій талант на оспівування влади.

Літературні організаціїУ 20-х роках існував умовний поділ на так званих «пролетарських» пись-

менників і «попутників» — літераторів, котрі відкрито не виступали проти радянського ладу. Щоправда, й ті, що звалися пролетарськими, такими були не завжди — просто засвідчували свою лояльність до влади.

Найбільш чисельними були організації «Плуг» («Спілка селянських пись-менників») і «Гарт» («Спілка пролетарських письменників»). Учасники «Плу-гу» (Сергій Пилипенко, Андрій Головко, Петро Панч, Докія Гуменна та інші) виступали за масовість і простоту літератури — щоб була доступною й для малоосвічених читачів.

Коли «Гарт» у 1925 році припинив своє існування, його учасники утвори-ли ВАПЛІТЕ (Вільну Академію Пролетарської Літератури), що діяла в Хар-кові з 1926 по 1928 рік. Лідером був Микола Хвильовий, а серед його одно-думців — Павло Тичина, Майк Йогансен, Аркадій Любченко, Микола Бажан, Микола Куліш, Іван Дніпровський та ін. Хоча ВАПЛІТЕ й мала в назві вказівку на пролетарський характер, на ділі вона не була пролетарською, бо підно-сила кращі зразки західноєвропейського мистецтва й обстоювала свободу творчості.

У Києві схожі літературні принципи сповідували група «неокласиків» (Микола Зеров, Максим Рильський, Михайло Драй-Хмара, Павло Филипович, Юрій Клен) та організація МАРС (Майстерня Революційного Слова), до якої входили Валер’ян Підмогильний, Євген Плужник, Григорій Косинка, Іван Багряний, Борис Антоненко-Давидович та ін.

Роль активного пропагандиста провладних ідей узяла на себе Всеукраїн-ська спілка пролетарських письменників (ВУСПП). Її склали колишні члени «Гарту» та «Плугу», які не потрапили до ВАПЛІТЕ. Це Іван Кулик, Іван Микитен-ко, Володимир Коряк, Павло Безпощадний, Леонід Смілянський та ін.

Зрештою комуністична влада заборонила всі без винятку літературні гру-пи й організації. Замість них у 1934 році створила Спілку радянських пись-менників України. Її статут визначив єдиний і обов’язковий для всіх митців творчий метод соціалістичного реалізму. Він вимагав від митців в оптиміс-тичному ключі зображувати побудову соціалістичного суспільства. Насаджую-чи соцреалізм, радянська влада перетворювала письменників на пропаган-дистів комуністичних ідей.

12 Вступ

опрацьовуємо прочитане

1. Обговоріть у малих групах і презентуйте висновки класу .�� Найважливіші суспільно-політичні події першої половини ХХ ст .�� Наукові відкриття ХХ ст ., які змінили світ .

2. Складіть «хмарину тегів» на тему «Україна . ХХ століття» . Презентуйте її класу .

3. Оберіть рівень складності, виконайте завдання та презентуйте свою роботу класу .

�� Наведіть приклади впливу історичних подій початку XX ст . на розвиток укра-їнської літератури . У зручній для вас формі (тексту, таблиці, схеми) запишіть ці приклади .

�; Доберіть аргументи й доведіть або спростуйте тезу канадського літературо-знавця юрія Луцького про те, що 20-ті рр . ХХ ст . були «добою розквіту україн-ської радянської літератури» . У зручній для вас формі (тексту, таблиці, схеми) викладіть свої аргументи .

�@ Складіть таблицю або схему «Українські літературні організації 1920-х рр .» . Укажіть у ній назви організацій, час існування, основних учасників та ідео-логічні особливості .

�0 У короткому есе розкрийте метафоричний смисл поняття «розстріляне від-родження» .

ділимося читацьким досвідом

4. твори кого з названих у статтях підручника авторів ви вивчали на уроках української літератури чи читали самостійно? Розкажіть про свої враження від цих творів .

Виявляємо обізнаність у сфері культури

5. У 1910 р . художник і поет Давид Бурлюк створив картину, якій дав назву «Час» . Розгляньте репродукцію цієї картини (на с . 9 підручника або в «Кар-тинній галереї» електронного додатка до підручника) . яким є центральний образ цієї картини? які образи використав художник, щоб створити відчуття руйнівної сили і плинності часу?

6. Розгляньте інші ілюстрації до розділу «Вступ» . які події в історії нашої краї-ни вони допомагають вам пригадати? які ілюстрації вас зацікавили? У який спосіб ви могли б задовольнити свою цікавість?

досліджуємо самостійно

7. Знайдіть у мережі інтернет і перегляньте першу частину фільму Віктора шку-ріна та Олександра Фролова «Червоний ренесанс . Пролог» (2004) . які факти, наведені у фільмі, вас зацікавили, вразили, здивували? Про що ви хотіли б дізнатися більше? У який спосіб ви могли б задовольнити свою цікавість? Організуйте в класі обговорення фільму .

8. Знайдіть у мережі інтернет і перегляньте випуск програми «Кіно з яніною Соколовою», присвячений документальному фільму «Будинок «Слово» . Чи ви-никло у вас бажання подивитися фільм, який обговорюють у програмі? Чи передано, на вашу думку, атмосферу фільму на постері (с . 11)?

Ëітåðàтóðíèé і мèстåöüêèé àâàíãàðä 13

� гвинт (Повітряний павільйон) (Ñîíÿ Äåëîíå, 1937)� Венеція (Îëåêñàíäðà Åêñòåð, 1918)

� Чорний супрематичний квадрат (Êàçèìèð Ìàëåâè÷, 1913)

Серед авторів 20-х років було чимало прихильників оновлення літератур-ного мистецтва. Найбільш послідовні створювали літературні об’єднання, що виступали з гучними маніфестами. Активно діяла група «Авангард», до якої належали поети Валер’ян Поліщук, Гео Коляда, Раїса Троянкер, Леонід Чер-нов, художники Василь Єрмилов, Георгій Цапок та ін. Назва групи не була випадковою: вона єднала її учасників із загальноєвропейським мистецьким рухом авангардистів.

Слово авангард походить від французького avant-garde — передовий загін. Авангардисти відмовились від культурної спадщини, реалістичного зображення дійсності, обстоювали крайній авторський суб’єктивізм та експери-ментаторство. До основних течій авангарду відносять фу-туризм, сюрреалізм, кубізм, абстракціонізм, конструктивізм.

В українській літературі найбільшого поширення набув футуризм (від лат. futurum — майбутнє). Одним з ідеологів цієї течії був італійський письменник Філіппо Марінетті, який у 1909 році опублікував «Маніфест футуризму».

Українські футуристи теж заперечували традиційну культуру з її моральними й художніми цінностями — ува-жали їх віджилими, застарілими. Натомість проголошували культ урбанізованої цивілізації — великих міст, високих швидкостей, руху, сили й енергії. Провідною тенденцією творчості футуристів став урбанізм (від лат. urbs — місто), що виявився в переважанні міських тем і мотивів, а також в оспівуванні нових технічних досягнень.

авангард: за і протиУ своєму прагненні до новизни авангардне мистецтво занадто рішуче

заперечувало традицію. Почасти це можна пояснити стрімкими змінами, що сталися в суспільному житті, та впливом науково-технічного прогресу, почас-ти — далекосяжними планами (ілюзіями?) щодо побудови нового пострево-люційного світу. Багато з того, що проголосили авангардисти, так і лишилось порожніми деклараціями, а щось просто виявилось даниною швидкоплинній моді. Однак і реальні впливи авангарду на подальший розвиток мистецтва були немалі.

Літературний і мистецький авангард

авангард — узагальнена назва мистецьких течій початку ХХ ст ., що поєднали заперечення культур-ної традиції з творчою енергією, спрямованою на пошук нових засобів мистецького вираження .

Футуризм — одна з авангардист-ських течій, представники якої ставили перед собою завдання творити мистецтво майбутнього, що відповідало б новій епосі з її прискореними ритмами, бурхливим технічним прогресом .

14 Ëітåðàтóðíèé і мèстåöüêèé àâàíãàðä

� Обкладинка часопису «Авангард» (Âàñèëü ªðì³ëîâ, 1929)

� Дівчина біля дерева (Ìèõàéëî Áîé÷óê, 1910-ò³)

� Карусель П’єро (Îëåêñàíäð Àðõèïåíêî, 1913)

Найбільш помітну й цікаву спадщину авангард залишив по собі в музиці, малярстві, скульптурі й архітектурі. Українські композитори й композиторки Борис Лятошинський, Стефанія Туркевич-Лукіянович, Зіновій Лисько, Костян-тин Шипович розширили виражальні можливості музичного мистецтва. Ху-дожники Олександр Богомазов, Михайло Бойчук, Казимир Малевич, Анатоль Петрицький зробили гідний внесок у європейське малярство. Світову славу завоювали роботи одного з основоположників кубізму в скульптурі Олек-сандра Архипенка.

Літературний авангард збагатив наше письменство розмаїттям міських тем, образів і мотивів. Він сприяв розкриттю психіки й моралі людини інду-стріальної епохи, зобразив динаміку постреволюційних змін, відтворив жит-тєвий ритм і світобачення перших десятиліть ХХ століття.

Та все ж годі повною мірою оцінити потенційні можливості українського авангарду — його природний поступ був трагічно перерваний у часи кому-ністичного терору.



�� За прочитаним текстом поясніть поняття «авангард», «футуризм», «урбанізм» . Занотуйте їхні особливості у зручній для вас формі (тексту, таблиці, схеми) .

�; Використовуючи текстовий та ілюстративний матеріал підручника, знання з історії, економічної географії поясніть, чому провідною тенденцією українського авангардизму став урбанізм . У зручній для вас формі (тексту, таблиці, схеми) викладіть свої аргументи .

�@ Використовуючи текстовий та ілюстративний матеріал підручника, знання зарубіжної літератури, мистецтва, доведіть, що в авангар-дизмі мали існувати різні течії . У зручній для вас формі (тексту, таблиці, схеми) викладіть свої аргументи .


2. Підготуйте повідомлення про авангардні течії в літературі, музиці, образотворчому мистецтві, скульптурі .

3. Розгляньте на фото скульптуру Олександра Архипенка «Карусель П’єро» . Використовуючи свої знання про мистецтво скульптури, ви-словте свою думку щодо новаторства скульптора .

готуємо проект

4. Під час опрацювання теми «Літературний і мистецький авангард» пропонуємо підготувати проекти:�� Українські поети-авангардисти�� Михайль Семенко і сучасність

Ëітåðàтóðíèé і мèстåöüêèé àâàíãàðä . Михайль Семенко 15

� Михайль Семенко

� «Каблепоема за океан» Михайля Семенка . Картка 1 . «Семафор у Майбутнє» (1922)

� Вирок Михайлеві Семенку

михайль семенко(1892—1937)

Михайло Васильович (Михайль) Семенко народився 31 грудня 1892 року в селі Кибинцях Миргородського повіту на Полтавщині. Його батько працював волосним писарем, а мати була письменницею. Вона й прищепила синові любов до літератури, сприяла його творчому зростанню.

Середню освіту хлопець здобув у Хорольській гімназії та в Курському реальному училищі. Згодом навчався в Психоневрологічному інституті в Пе-тербурзі. Дуже любив музику — паралельно здобував освіту в консерваторії. Із початком Першої світової війни не з власної волі потрапив до російського війська й близько трьох років перебував на Далекому Сході. Лише восени 1917 року зміг повернутися в Україну.

Віршувати почав ще за часів свого петербурзького побуту — тоді видав збірку «Prelude», витриману в дусі раннього модернізму із творами роман-сового й елегійного характеру. У Петербурзі зацікавився авангардизмом, що справив на молодого поета неабияке враження.

Уже в Україні М. Семенко заявив про себе як палкий прибічник футу-ризму — авангардистської течії, що виступала із запереченням традиційної культури й підносила натомість міську цивілізацію з її новітніми технічними досягненнями. Поет прагнув передати ритм великого міста, звертався до роз-криття урбаністичних мотивів.

Збірки М. Семенка 10-х років «Дерзання», «Кверо-футуризм», «П’єро за-дається», «П’єро кохає», «Дев’ять поем», «Дві поезофільми», «П’єро мертвопет-лює» позначені формальними експериментами. Автор послідовно обстоює літературу майбутнього, яка, на його думку, має зруйнувати застарілі мистець-кі стереотипи. Він переконаний, що з уламків старої культури слід будувати нову — відповідно до назрілих потреб індустріальної епохи.

Активно поширюючи свої ідеї, поет у різний час входив до літературних груп «Аспанфут» («Асоціація панфутуристів»), «Нова генерація», «Ударна група поетів-футуристів». Брав активну участь у виданні «Універсального журналу», журналів «Фламінго», «Нова генерація».

У 1924 році М. Семенко видав збірку під назвою «Кобзар» — розглядав її як авангардистське протиставлення Шевченковій поезії. Згодом опублікував збірки «Степ», «Маруся Богуславка», «Малий Кобзар і нові вірші».

Від початку 30-х років під тиском радянської цензури поет мусив зректи-ся футуризму, але це не вберегло його від подальших переслідувань. За сфаб-рикованим обвинуваченням М. Семенко був заарештований і 24 жовтня 1937 року розстріляний радянськими каральними органами.

Ñåìåíêî ÿê ïîåò áóâ íå â ì³ðó ïëîäîâèòèé. Ç 1918 ïî 1931 ð³ê â³í âèïóñòèâ îäíà çà îäíîþ êîëî äâàäöÿòè êíèã… ßêáè áóëà çìîãà ç³áðàòè âñþ éîãî ïîåòè÷íó òâîð÷³ñòü, òî ç íå¿ ìîæíà á îäñ³ÿòè êíèæêó ïîå ç³é ñâ³æî¿ äóìêè ³ ïî÷óòòÿ, ïðåãàðíèõ çðàçê³â ìîäåðíî¿ óðáàí³ñòè÷íî¿ ë³ðèêè, íîâèõ çâóêîâèõ àñîö³þâàíü, ñòðîô³÷íèõ íîâîáóäîâ, îíîâëåíî¿ ìåòàôîðè.

Þð³é Ëàâð³íåíêî, äîñë³äíèê ë³òåðàòóðè


16 Ëітåðàтóðíèé і мèстåöüêèé àâàíãàðä . Михайль Семенко

� Місто вночі(Îëåêñàíäðà Åêñòåð, 1913)


1. які факти життєвого та творчого шляху М . Семенка вас зацікавили, вразили, здивували? Про які факти ви хотіли б дізнатися більше? У який спосіб ви могли б задовольнити свою цікавість?

2. У зручній для вас формі (тексту, плану, таблиці, схеми) складіть опорний конспект для розповіді про життєвий та творчий шлях М . Семенка .


�� Проаналізуйте назви збірок поета й доведіть або спростуйте тезу: М . Семенко сприйняв гасло футуристів щодо заперечення традиційної культури .

�; Проаналізуйте назви збірок М . Семенка й доведіть або спростуйте тезу: будь-яке новаторство в мистецтві ґрунтується на засвоєнні культурної спадщини .


4. Знайдіть у мережі інтернет відеолекторій WiseCow і перегляньте лекцію про М . Семенка із циклу «Українська література в іменах» . якими наведеними лек-торкою фактами ви хотіли б доповнити розповідь про письменника? Про що ви хотіли б дізнатися більше? У який спосіб ви могли б задовольнити свою цікавість?

«кохать кахикать життєдать…» («Місто»)Цей химерний вірш без рим — одним ре-

ченням. І майже без розділових знаків. Гамір, людська метушня, уривчасті звуки й миготіння кольорів. А ще трамваї, автомобілі, каруселі, бензин, чад і дим… Увесь цей зовнішній хаос, нагромадження незвичних образів — насправді ніякий не хаос, а на диво злагоджений (у цьому впевнений автор) механізм дії великого місько-го організму.

Місто для автора — це сила й міць, місто — це майбутнє. Це новий і дивний «життєрух» ін-дустріальної доби. І автор закохано вслухаєть-ся в гамір великого міста, по вінця наповнений емоціями від споглядання можливостей і досяг-нень цивілізації.

А про нове й писати слід по-новому — звід-си аж надто сміливі, екстравагантні й епатажні експерименти зі словом: словесні ігри, новотво-ри на кшталт «рухливобіги» чи «життєбензин». Якісь слова розбито на частини, інші — незвич-но поєднано між собою, щоб усе разом «заго-ворило» у єдиному динамічному ритмі міського життя.

Звичайно, цей урбаністичний вірш, написа-ний у 1914 році, не лише про місто і його онов-лення-перетворення. Він ще й про футуристич-не відкриття автором нової доби ХХ століття з її мегаполісами і стрімким розвитком технічної цивілізації.


� трамвай(Îëåêñàíäð Áîãîìàçîâ, 1914)

Прочитайте твір . Виконайте завдання .

МістоОсте сте бі бо бу візники — люди трамваї — люди автомобілібілі бігорух рухобіги рухливобіги berceus1 кару селі елі лілі пути велетні диму сталь палять пах

пахка пахітоска дим синій чорний ди м пускають бензин чаду благать кохать кахикать життєдать життєрух життєбе- нзин авто трам.

1914

читацький практикум

Виявляємо літературну компетентність

1. яке враження справила на вас ця поезія? які емоції вона викликала у вас? Чим зацікавила?

2. які зорові образи створює поет? які асоціації, роздуми вони викликають?

3. Знайдіть у творі звукові образи . Визначте, яку роль вони виконують .

4. Знайдіть у тексті вірша неологізми . Поміркуйте, з якою метою створює їх автор .

5. Наведіть приклади словесної гри . Визначте роль цієї гри для розуміння твору .

6. Проаналізуйте композицію вірша .

7. Об’єднайтеся в малі групи, висуньте гіпотези, обґрунтуйте їх і презентуйте класу .�� Чому твір складається з одного речення?�� З якою метою автор порушує пунктуаційні правила і в межах речення вико-ристовує лише один розділовий знак?�� Чому в цьому творі немає рим?�� яку роль у творі відіграє його назва?

8. Пригадайте, хто такий ë³ðè÷íèé ãåðîé твору . Поміркуйте, чи наявний він у вір-ші М . Семенка «Місто» . Наведіть аргументи на доказ своєї думки .

9. яким настроєм пройнята поезія? У який спосіб поет створює цей настрій?

1 Berceus — колискова (фр .) .


� Фламандські прислів'я, або Світ догори дриґом (Ï³òåð Áðåéãåëü ñòàðøèé, 1559)

10. Знайдіть у мережі інтернет відео- й аудіозаписи, на яких поезії М . Семенка читають професійні актори, шанувальники його поезії . який настрій переда-ють читці?

11. Чи змінилося ваше сприйняття поезії М . Семенка «Місто» після аналізу твору? На які свої запитання щодо поезії ви не отримали відповіді? Сформулюйте їх і винесіть на обговорення класу .

12. Ваші однолітки склали «хмарину тегів» до поезії М . Семенка «Місто» . По-міркуйте, якими словами або поняттями ви доповнили б цю схему . які слова й поняття видаються вам зайвими? Складіть власну «хмарину тегів» до поезії .

Про перетворення світу («Бажання»)

Підносячи урбанізм і технологічну цивіліза-цію, авангард і, зокрема, футуризм віддавали пе-ревагу конструюванню життя. Замість природ-ної стихії — упорядковане людиною довкілля. Чом би й справді не перетворити природу — «перевернути світ»?!

В основі такого світогляду — віра в людину, а точніше, в безмежні творчі можливості люд-ського розуму. На початку ХХ століття, до страш-ної катастрофи, яку принесла із собою Перша

світова війна, такий світогляд ще не сприймався як фальшивий і утопічний.

Ліричний герой поезії «Бажання» постає наївним емоційним мрійником, котрий готовий (усього лише!) «перевернути світ», «по-своєму перетворити». Радісний і, звичайно, трохи іронічний тон характеризує всю поезію. Якась ігрова легкість і простота, що нагадує майже дитяче — так само безпосереднє — ставлення до світу. Стягнути з неба місяць, а зорі віддати дітям, служницю Машу вбрати у весняні шати — лише для того, щоб її Петька покохав…

Одне слово, автор запрошує читачів при-єднатися до уявної гри в «перетворення світу» та ще іронічно й самовпевнено наголошує при цьому: «Але хто мені заперечить перевернути світ?»

Верлібр — форма вірша, що не має наскрізної симетричної будови, не перед-бачає поділу на стопи, не має рими, унаслідок чого зникає поділ на строфи, що наближає такий твір до прози .


� Портрет Михайля Семенка(Àíàòîëü Ïåòðèöüêèé, 1929)

Прочитайте твір . Виконайте завдання .

БажанняЧому не можна перевернути світ? Щоб поставити все догори ногами? Це було б краще. По-своєму перетворити. А то тільки ходиш, розводячи руками. Але хто мені заперечить перевернути світ? Місяця стягнуть і дати березової каші, Зорі віддати дітям — хай граються, Барви, що кричать весняно, — служниці Маші. Хай би одягла на себе всі оті розкоші! Тоді б, певно, Петька покохав її, скільки було сили. А то ходиш цим балаганом, що звуть — природа, Й молиш: о, хоч би вже тебе чорти вхопили!

1914



1. які враження справила на вас ця поезія? які літературні, мистецькі асоціації викликала? Обговоріть їх з однокласниками .

2. Знайдіть у тексті твору метафори . які з них здалися вам особливо яскравими, оригінальними? яка найбільше сподобалася? Чому?

3. який фразеологізм ужив автор? яке значення має цей фразеологізм? По-міркуйте, з якою метою його використовує поет .

4. Пригадайте, що таке іронія . Наведіть приклади іронії у вірші «Бажання» . Поміркуйте, хто або що є об’єктом іронії поета-футуриста М . Семенка? Об-ґрунтуйте свої міркування .

5. яким постає ліричний герой цього твору? На вашу думку, які риси вдачі йому притаманні? Обґрунтуйте свої міркування .

6. Об’єднайтеся в малі групи, висуньте гіпотези, обґрунтуйте їх і презентуйте класу .�� Чому автор вдається до риторичних запитань?�� як ліричний герой ставиться до природи?�� Чому в останньому рядку поезії поет поруч уживає слова «ìîëèø» і «÷îðòè âõîïèëè»?�� Чому твір має назву «Бажання»?�� До якого виду лірики належить поезія М . Семенка «Бажання»?�� якими є тема та ідея поезії М . Семенка «Бажання»?



�� Відобразіть поезію М . Семенка «Бажання» у «хмарині тегів» .

�; Доведіть або спростуйте тезу «Вірш М . Семенка «Бажання» написаний вер-лібром» .

�@ Напишіть тези до виступу на тему «Ліричний герой поезії М . Семенка»

�0 Напишіть есе «Михайль Семенко і його поезія» .


8. На акварелі Анатолія Петрицького (с . 19) Михайль Семенко зображений у хар-ківському кафе «Пок», яке в 1920-ті рр . було одним з осередків літературного життя . За спогадами сучасників, за одним зі столиків розміщувалась редакція журналу «Нова генерація» . ця картина — «ïîðòðåò ïðåäñòàâíèêà óêðà¿í-ñüêî¿ ë³òåðàòóðíî¿ áîãåìè 1920-õ, ïîåòà ïåðøîãî ðÿäó…» якими рисами, на вашу думку, наділяє поета художник? Чи притаманні йому риси ліричного героя творів Михайля Семенка?

Виявляємо творчі здібності

9. які ілюстрації до поезії М . Семенка ви могли б запропонувати? Опишіть їх .

Запрошуємо до дискусії

10. Проведіть дискусію на тему «Авангард: за і проти» .

ПоВторЮЄмо та уЗагаЛьнЮЄмо

щоб перевірити свої знання з теми «Ëітåðàтóðíèé і мèстåöüêèé àâàí-ãàðä», пройдіть тест в електронному додатку до підручника .

Завітайте до віртуальної бібліотеки в електронному додатку до підручника та прочитайте інші поезії Ì. Ñåмåíêà . Обговоріть у класі, які нові особ ливості творчості поета ви відкрили .

Запрошуємо до бібліотеки

Ìîäåðíіçм 21

� Повернення (із триптиха «життя»)(Ôåä³ð Êðè÷åâñüêèé, 1927)


1. Обговоріть у малих групах і презентуйте висновки класу .�� Причини зародження модернізму .�� Найважливіші ознаки модернізму .�� Основні течії модернізму .�� Здобутки перших українських модерністів .

2. Складіть «хмарину тегів» на тему «Перші українські модерністи» . Презентуйте її класу .


3. які твори письменників-модерністів ви вивчали на уроках зарубіжної літера-тури або прочитали самостійно? Розкажіть про свої враження від цих творів .


4. Під час опрацювання теми «Модернізм» пропонуємо підготувати проекти:�� «Ґроно п’ятірне»: творчість і доля�� «Неокласики»-перекладачі�� Античні образи у творах неокласиків�� Мій улюблений поет-модерніст�� Мій улюблений модерний вірш

модернізмМодернізм — це цілий комплекс мистецьких напрямів із загальною орі-

єнтацією на оновлення, або модернізацію. Ще в останній чверті ХІХ ст. він зародився у Франції, а згодом утвердився в усіх європейських країнах.

Модерністів об’єднало прагнення до тематичного оновлення літератури. Їх уже не цікавила, як колись реалістів, типова особистість у типових життєвих обставинах. Вони звертались до незвичайних героїв зі складними й супереч-ливими характерами. Ідеалом стала духовно вільна людина, здатна самостійно визначати власну долю.

Першими українськими модерністами були Михайло Коцюбинський, Леся Українка, Ольга Кобилянська, Василь Стефаник, Олександр Олесь, Ми-кола Вороний, Володимир Винниченко. У їхній творчості утвердились основні напрями й течії модернізму — імпресіонізм, неоромантизм, експресіонізм, символізм, неореалізм.

У 20-х роках ХХ ст. усі ці напрями й течії набули нової якості. Адже на той час було враховано досвід Першої світової війни та національно-визвольних змагань. А з утвердженням тоталітарної радянської влади набула особливої актуальності й гостроти проблема свободи творчості. Літератори намагались осмислити історичні втрати й набутки українського народу, прагнули визна-чити перспективи розвитку національно-культурного життя.

Модернізм збагатився новими виражальними можливостями. Також уви-разнилась тенденція до плідної взаємодії різних напрямів. У межах модерніз-му оформились і зовсім нові літературні явища, зокрема виникла така течія, як неокласицизм.

22 Ìîäåðíіçм . Під знаком вітаїзму

� танок (Îëåêñàíäð Àðõèïåíêî, 1912)

Під Знаком ВітаїЗму

Революційні зміни початку ХХ століття можна порівняти з вулканічним вибухом — настільки вони були стрімкими й потужними. Література навіть не встигала вчасно осмислювати сутність цих змін, хоча митці й намагались у ліричній творчості фіксувати мінливі враження від доленосного пореволю-ційного часу, націленого на побудову нового світу. Тоді ж сформувався й на-був поширення особливий вітаїстичний погляд на дійсність (від латинського vita — життя).

Носії й виразники цього погляду вірили в рушійні стихійні сили самого життя, що пізнаються не розумом, а шляхом творчого, інтуїтивного осягнен-ня. Ця «філософія життя» найбільш помітно виявилась у літературі, особли-во в ліричній поезії. Микола Хвильовий навіть проголосив тоді «романтику вітаїзму» як найбільш перспективний стиль нашого письменства.

Основні риси вітаїстичності:�� сприйняття дійсності як безперервного руху життєвих сил;�� настанова на перетворення світу;�� переважання оптимістичного світобачення;�� віра у творчі можливості людини;�� зображення сильних, здатних до боротьби героїв;�� піднесення національного ідеалу.


1. Визначте причини появи вітаїстичного погляду на дійсність, властивого укра-їнському мистецтву 1920-х рр .

2. яку назву дав М . Хвильовий найперспективнішому, на його думку, стилю в лі-тературі? як ви вважаєте, у чому може полягати ðîìàíòèêà вітаїзму?

3. Об’єднайтеся в малі групи, висуньте гіпотези, обґрунтуйте їх і презентуйте класу .�� які можливості відкриває перед мистецтвом сприйняття дійсності як безпе-рервного руху життєвих сил?�� Чим зумовлена вітаїстична настанова на перетворення світу?�� що породжувало оптимістичне світобачення вітаїстів?�� Чим живалась віра вітаїстів у творчі можливості людини?�� Чому сильні, здатні до боротьби герої перебрали на себе увагу письменників, що раніше була звернена до типових героїв?�� Чому піднесення національного ідеалу стало актуальним для «ðîìàíòèêè â³òà¿çìó»?


4. Підготуйте повідомлення про «ðîìàíòèêó â³òà¿çìó»: виникнення поняття, зв’язок із вітаїзмом у європейському мистецтві .


5. Поміркуйте, яким чином історичні обставини вплинули на формування вітаїстичного світогляду . Викладіть свої думки у формі есе .

Ìîäåðíіçм . Під знаком вітаїзму 23

� Михайло Драй-Хмара

� Володимир Сосюраз дружиною Марією

� Поети «Парнасу» (Ïîëü Øàáàñ, 1895)

� «Неокласики» . Сидять: Освальд Бургардт, Павло Филипович, Фелікс якубовський і Максим Рильський;стоять: Віктор Петров і Микола Зеров

Ґроно п’ятірнеПоет Володимир Сосюра, пишучи про навчання в Комуністичному уні-

верситеті ім. Артема в Харкові, пригадав лекцію одного «професора» на тему «Красота — это контрреволюция». Ця лекція здалася поетові «чудною і ди-кою», і він зауважив про викладача: «Мені дивно було, як це він проповідував, хоч сам любив квіти і мав дуже красиву дружину». Ніби анекдотична історія насправді правдиво віддзеркалює абсурдну ситуацію 20-х років, показую-чи вороже ставлення прихильників комуністичної ідеології до естетизму та й до світової культурної спадщини взагалі.

Групу київських поетів, які сповідували відданість красі та класичним зразкам, за тих умов постійно звинувачували в прихильності до «чистого мис-тецтва». Ця група митців отримала назву «неокласиків». Неформальним ліде-ром «київських неокласиків» був поет і літературний критик Микола Зеров. У сонеті М. Драй-Хмари «Лебеді» є такі промовисті рядки: «О ґроно п’ятірне нездоланих співців, / крізь бурю й сніг гримить твій переможний спів, / що розбиває лід одчаю і зневіри».

До неокласичного «ґрона п’ятірного», окрім М. Зерова, належали Мак-сим Рильський, Павло Филипович, Михайло Драй-Хмара та Освальд Бургардт (Юрій Клен). Усі з доброю освітою та бездоганним мистецьким смаком, «нео-класики» не схвалювали агресивного безкультур’я пролетарських письменни-ків. Не дивно, що їх звинувачували в нехтуванні революційних ідеалів.

чому неокласики?Класиками (від лат. classicus — зразковий) вважають митців, твори яких

пройшли випробування часом. Наприклад, античних письменників. Їхні твори стали своєрідним естетичним еталоном, який наслідували поети доби Відро-дження, пізніші літератори. Напевно, усіх цих «наслідувачів» умовно можна називати неокласиками.

До них, скажімо, належали французькі «парнасці». Їхня творчість була представлена у збірниках «Сучасний Парнас», після виходу яких усталилась

24 Ìîäåðíіçм . Під знаком вітаїзму

� Микола Зеров

� юрій Клен (Освальд Бургардт)

і назва групи. До «Парнасу» входили Теодор де Банвіль, Франсуа Коппе, Сюллі-Прюдом, Жозе-Маріа де Ередіа та ін. Вони обстоювали вдосконалення пое тичної форми та літературної мови, виступали за високу якість поезії, на-гадуючи, що література — це передусім мистецтво. Також високо цінували античну культурну спадщину й нерідко зверталися до неї у власних творах.

«Київські неокласики» зазнали впливу французького «Парнасу». Їм імпо-нувала вимога високого естетичного рівня поетичного слова, яку декларува-ли французькі поети. Мова не йшла про сліпе наслідування античних творів: питання ставилося ширше — про засвоєння найкращих у мистецькому пла-ні зразків європейської культури. Ось як уявляв майбутнє української поезії Микола Зеров:

Прекрасна пластика, і контур строгий,І логіки залізна течія —Оце твоя, поезіє, дорога.

Леконт де Ліль, Жозе Ередія,Парнаських зір незахідне сузір’я —Зведуть тебе на справжні верхогір’я.

Неокласики активно виступали за літературне оновлення через євро-пеїзацію української поезії, причому умовою такого оновлення мало стати звернення до духовних основ європейської культури. На початку 30-х ро-ків усі вони зазнали переслідувань. Освальда Бургардта врятувала емігра-ція, М. Зеров, П. Филипович, М. Драй-Хмара були заарештовані й загинули в радянських концтаборах, а М. Рильський після арешту й кількамісячного перебування у в’язниці мусив зректися своїх ідеалів.


1. Прочитавши статтю, дайте відповідь на питання: чому групу «київських нео-класиків» називали «п’ятірним ґроном»?

2. Назвіть причини, через які неокласики були протиставлені комуністичній ідео логії та пролетарським письменникам .

3. Дайте відповідь на питання, винесене в заголовок статті підручника .

4. як тлумачить назву групи «неокласиків» один з її учасників — юрій Клен (Освальд Бургардт)?

ßêèõ-íåáóäü ìàí³ôåñò³â «íåîêëàñè÷íî¿ øêîëè» ãîä³ áóëî á øóêàòè, áî í³ÿêèõ ïðîãðàì âîíè íå íàì³÷àëè. Òà é ñàìà íàçâà «íåîêëàñèêè» áóëà âèïàäêîâà é âêàçóâàëà ëèøå íà òå, ùî ïîåòè, ÿêèì ¿¿ ïðè÷åïëåíî, õîò³ëè â÷èòèñü ó êëàñèê³â, ñåáòî ìàéñòð³â, ÿê³ äàëè íàì íåâìèðóù³ çðàçêè ïîåç³¿, à öå, ðîçóì³ºòüñÿ, áóëî íå íà ðóêó «ïîåòàì», ÿê³ í³÷îãî íå õîò³ëè â÷èòèñÿ, í³ ñòèñêàòè ñåáå æîäíèìè íîðìàìè ³ íåíàâèä³ëè âñå, ùî ñòîÿëî âèùå ¿õ.

Þð³é Êëåí (Îñâàëüä Áóðãàðäò), ó÷àñíèê ãðóïè «íåîêëàñèê³â»

сторінками спогадів

Ìîäåðíіçм . Максим Рильський 25

� Максим Рильський

� Надгробок поета на Байковому кладовищі

� Максим Рильський, Микола Зеров і Павло Филипович до арештів

� Максим Рильський єдиний із «неокласиків» пережив репресії та все життя прожив в Україні

максим риЛьський(1895—1964)

Максим Тадейович Рильський народився 19 березня 1895 року в Києві. Батько майбутнього поета — етнограф, публіцист, громадський діяч Тадей Рильський — походив із багатого і шляхетного польського роду. Мати Мак-сима Рильського, Меланія Федорівна, була селянкою. У родині Рильських частими гостями були композитор М. Лисенко, етнографи і фольклористи О. Русов, Д. Ревуцький, актор і режисер П. Саксаганський. 1902 року Тадей Рильський помер, і родина змушена була переїхати з Києва до родинного маєтку в Романівці (нині Житомирська область). Коли Максимові виповнилося вісім років, його віддали до приватної гімназії в Києві. Під час навчання він жив і виховувався в родинах М. Лисенка та О. Русова.

Закінчивши гімназію, навчався спочатку на медичному, а потім на істо-рико-філологічному факультеті Київського університету. Писати почав рано, у 1910 році видав збірку «На білих островах». Далі були книжки «На узліссі», «Під осінніми зорями».

Події революції не дозволили здобути повну університетську освіту. Поет залишив Київ і вчителював по селах до осені 1923 року. Тоді й написав свої найкращі твори, що склали збірку «Синя далечінь» (1922).

Повернувшись до Києва, М. Рильський викладав у школі, багато писав. Випустив книжки «Крізь бурю й сніг», «Тринадцята весна», «Де сходяться доро-ги», «Гомін і відгомін». Належав до товариства «київських неокласиків». Неза-лежна літературна позиція поета викликала роздратування влади. У 1931 році М. Рильського заарештували. Після кількамісячного перебування у в’язниці він був змушений піти на компроміс. Збірка «Знак терезів» (1932), написана після ув’язнення, засвідчила лояльність автора до панівного режиму.

У численних наступних збірках М. Рильський не виходив поза межі ідеологічних заборон. Лише після смерті радянського диктатора Й. Сталіна в 1953 році поет зміг виявити своє справжнє (здавалося, безнадійно втрачене) поетичне світобачення. Були написані книжки «Троянди й виноград» (1957), «Далекі небосхили» (1959), «Голосіївська осінь» (1959), «В затінку жайворон-ка» (1961).

А ще М. Рильський увійшов в історію української культури як непере-вершений майстер художнього перекладу. Йому належать переклади з фран-цузької, польської та російської літератур.

Помер Максим Рильський 24 липня 1964 року, похований на Байковому кладовищі в Києві.

26 Ìîäåðíіçм . Максим Рильський

� Плач ярославни (Ìèõàéëî Áîé÷óê, 1910-ò³)

Перекладацька діяльністьМаксим Рильський наголошував, що художні переклади виходять далеко

за межі літератури й культури. Це «знаряддя спілкування між народами, зна-ряддя поширення передових ідей і обміну культурними цінностями, знаряддя зміцнення і зросту інтернаціональної свідомості».

Поет займався перекладацькою працею від 20-х років минулого століття. Переклав чимало різних творів, що склали більш як п’ятдесят книжок. І ці переклади відіграли неабияку роль у нашому культурному житті. Ось лиш один із прикладів: поетові належить високохудожній переклад «Слова о пол-ку Ігоревім» сучасною українською мовою. Школярі й сьогодні знайомляться з давньою пам’яткою за посередництвом М. Рильського.

Бездоганно володіючи французькою мовою, поет переклав відомі твори П. Корнеля, Ж. Расіна, Н. Буало, Вольтера, П.-Ж. Беранже, В. Гюго, С. Маларме, П. Верлена та ін. Він познайомив українських читачів із творчістю багатьох визначних англійських, італійських, іспанських, норвезьких майстрів слова.

А особливою вправністю позначені переклади М. Рильського зі слов’ян-ських літератур: польської, російської, білоруської, болгарської, чеської, сло-вацької. Він постійно й наполегливо вдосконалював свою майстерність. Для прикладу: над перекладом поеми А. Міцкевича «Пан Тадеуш» М. Рильський працював понад сорок років — прагнув досягти максимальної точності й лі-тературної довершеності.


1. які факти життєвого та творчого шляху М . Рильського вас зацікавили, вразили, здивували? Про які факти ви хотіли б дізнатися більше? У який спосіб ви могли б задовольнити свою цікавість?

2. Пригадайте, які із цих творів ви прочитали в перекладі М . Рильського: «Слово о полку ігоревім», «Кримські сонети», «Пан тадеуш» А . Міцкевича, «Євгеній Онєгін», «я пам’ятник собі воздвиг нерукотворний…» О . Пушкіна, «так тихо серце плаче…» П . Верлена . яке враження справили переклади М . Рильського? Чи відчували ви, що читаєте твір, написаний іншою мовою? Поділіться своїми враженнями з однокласниками .

3. Об’єднайтеся в малі групи, висуньте гіпотези й обґрунтуйте їх (за потреби зверніться до довідкової літератури, матеріалів мережі інтернет) . Презентуйте свої гіпотези класу .�� які факти біографії письменника допомагають зрозуміти, чому поет належав до неокласиків?�� Чому М . Рильський стільки уваги приділяв перекладацькій роботі?�� які факти біографії М . Рильського допомагають зрозуміти витоки надзвичайної музикальності поета, його творів?

4. У зручній для вас формі (тексту, плану, таблиці, схеми) складіть опорний конспект для розповіді про життєвий та творчий шлях М . Рильського .


5. Знайдіть у мережі інтернет відеолекторій WiseCow і перегляньте лекцію про М . Рильського із циклу «Українська література в іменах» . якими наведеними лекторкою фактами ви хотіли б доповнити розповідь про письменника? Про що хотіли б дізнатися більше? У який спосіб ви могли б задовольнити свою цікавість?


� Філософ і поет (Äæîðäæî äå Ê³ð³êî, 1916)

образ поетаПо-справжньому неокласичними є дух і філософія творчості М. Рильсько-

го 1920-х років. Рівновага, спокій, тиша, простота — ось її прикмети. Рево-люції, війни, перевороти — лише прикре марнування днів людського життя. Здається, звичайний мисливський відпочинок та рибальські будні поет цінує вище за бурхливі громадські дискусії.

Простота в поезії М. Рильського виступає своє рідним еквівалентом правди, перевіреної часом. Йому близький ідеал приватного життя людини, що відверто дисонує з панівними громадськими настроями. Ось у 1920 році він пише «Рибальське посланіє…», ніби свідомо дистанціюючись від актуаль-них тем.

Поет пояснював: «Коли звернемось до моїх речей, то справді дивно чи-тати в 1922—23 рр. про рибальство, спокій і т. д. Це не значить, проте, що я в час революції лиш спокійно ловив рибу, а тільки вказує на одну особли-вість моєї психології: я можу одгукуватись ліричним віршем тільки на мину-ле, на те, що “одстоялось” у душі і може мати прозору форму, питому моїй манірі. Інакше писати не можу».

М. Рильський лише наполягає на своєму праві самостійно вибудовувати стосунки з життям. То він перейнятий радісним переживанням цього «весело-го світу», то виступає палким адептом мистецтва — малої картини, «що більша над увесь безмежний світ», то, нарешті, утомлений «велемудрими книгами», зна-ходить розраду в простоті елементарних насолод, обравши «мисливський переливний ріг». У цій розма-їтості проявів його образ постає як безсумнівна ці-лість у радісному та щирому прийнятті життя, узятого в перспективі хоч і простих, але одвіку повторюваних речей, на тлі яких поновлюється людина у своїй по-зачасовій реальності.


1. Знайдіть у мережі інтернет і послухайте вірші М . Рильського в авторському виконанні . Зосередьтеся на своїх враженнях від голосу поета, його інтонацій . Чи зазнав змін створений у вашій уяві образ поета Максима Рильського? яких нових рис він набув?

2. як ви зрозуміли оцінку, що її дав Максимові Рильському літературний критик ю . Лавріненко? Беручи до уваги події з біографії М . Рильського, підтвердьте або спростуйте твердження ю . Лавріненка про поета .

3. Чого ви очікуєте від прочитання творів Максима Рильського?

Ïîä³áíî ÿê àíòè÷í³ êëàñèêè, Ðèëüñüêèé âåëèêèì äóõîâíèì çóñèëëÿì, ùî íå ðàç îáðèâàëîñü îä÷àºì, âèí³ñ ñïîê³é ³ç îñåðåääÿ áóð³, ñîëîäê³ñòü ñâ³òó — ³ç éîãî îòðóéíî¿ ã³ðêîòè, ñâ³òëî ³ ÿñí³ñòü — ³ç êðîì³øíüî¿ òüìè ³ õàîñó, ïðîçîð³ñòü — ³ç êàëàìóòíî¿ ïîâåí³ éîãî äîáè, ð³âíîâàãó — ³ç êàòàñòðîôè.

Þð³é Ëàâð³íåíêî, ë³òåðàòóðíèé êðèòèê


Філософічність — стильова риса твору; звернення автора до філософських роздумів про сенс життя, призначення й покликання людини, щастя, про життя і смерть, добро і зло тощо .

теоретичне зауваження


� Пейзаж (Äàâèä Áóðëþê, ïî÷àòîê ÕÕ ñò.)

З любов’ю до життя («Солодкий світ! . .»)

Вірш «Солодкий світ!..» був написаний 1919 року, а згодом потрапив до збірки «Синя далечінь». Епіграф «Сладок свѣт…», обраний ав-тором, відсилає до біблійної книги Екклезіаста, або Проповідника. Ось як це в Біблії: «Солодке світло, і приємно для очей бачити сонце. Якщо людина проживе і багато років, то нехай весе-литься вона упродовж усіх їх, і нехай пам’ятає про дні темні, яких буде багато: усе, що буде, — суєта».

Цим епіграфом поет налаштовує на глибше сприйняття твору — підкреслює його філософіч-ність. І оптимізм обертається тут на справжню життєву філософію, на щось по-справжньому вистраждане й пережите — внутрішнє «про-зріння» після непростих випробувань, набуття важливого для самоусвідомлення духовного до-свіду «по довгих муках безсердечних літ».

Є люди, які постійно нарікають на життя, а є й ті (можливо, мудріші), котрі воліють про-сто насолоджуватись життям — навіть і дуже простими його принадами. Небо, сонце, весна, приязні люди поруч — чи не достатньо всього цього, щоб почуватися щасливими?

Українська традиція знає немало видатних особистостей, котрі сповідували філософський оптимізм. Таким був, скажімо, мандрівний фі-лософ і поет Григорій Сковорода, який шукав щастя, щиро радів кожному новому дню й об-стоював самопізнання, духовну свободу та спо-ріднену працю. Його погляди постали на основі народних традицій та на античній і християн-ській мудрості. Й оптимізм Максима Рильського теж, певно, із тих самих джерел — він хоч і зріс в іншу епоху, а проте так само несе в собі гли-боку віру в людину та її «солодкий світ».


1. які особливості вірша М . Рильського «Солодкий світ! . .» виділено в тексті?

2. які очікування від художнього твору у вас виникли під час читання статті?

Прочитайте поезію . Виконайте завдання .читацький практикум

* * *«Сладок свѣт…»

Солодкий світ! Простір блакитно-білийІ сонце — золотий небесний квіт.Благословляє дух ширококрилийСолодкий світ.

Узори надвесняних тонких віт,Твій погляд, ніби пролісок несмілий,Немов трава, що зеленить граніт,Неначе спогад нерозумно-милий…Солодкий світ.

Чи янголи нам свічі засвітилиПо довгих муках безсердечних літ,Чи ми самі прозріли й зрозумілиСолодкий світ?

1919


«добре бути молодим…» («У теплі дні збирання винограду…»)

Про молодість і кохання написано багато: поети різних епох поверталися й повертають-ся до цих вічних тем. У М. Рильського нібито теж про це, але вже з наголосом на філософ-ській ноті: зустріч двох людей, розмова — лег-кий флірт, а в підсумку все ж таки «добре бути молодим», що скеровує до роздумів про сенс людського життя — про його найбільш щасли-ву пору.

Здається, щось подібне могло статися будь-де й будь-коли. Але позачасову легкість порушує згадка про Кіпріду (одне з імен Афродіти, богині вроди й кохання), і ця алюзія непрямо залучає додаткові мотиви, зокрема мандрів і розлуки.

Про твір М. Рильського знавець античної лі-тератури Андрій Содомора зауважив: «Тут уже знаємо, хто це він, а хто вона: блукач Одіссей і дочка феакійського володаря Алкіноя — «біло-раменна» Навсікая. Вона — з того казкового краю, острова Схеріт, куди не сягають життєві бурі… Він — чудом після кораблетрощі врято-ваний скиталець, той, хто довго світом блукав-ши, «всяких людей надивився, міста їх і звичаї бачив…». Зустріч, закоханість і… розлука, адже через тугу за батьківщиною Одіссей мусив за-лишити Навсікаю та продовжити свої мандри.

У поезії М. Рильського зображено всього один епізод. Зустріч і короткий діалог, що поклав


1. яке враження справила на вас поезія? які емоції ви відчували під час її читання?

2. Визначте тему, провідні мотиви вірша . За допомогою яких образів поет їх розкриває?

3. якими засобами поет створює ці образи? Наведіть приклади . Прокоментуйте кожний приклад: чого досягнув автор за допомогою використаного худож-нього засобу .

4. Об’єднайтеся в малі групи, висуньте гіпотези, обґрунтуйте їх і презентуйте класу .�� Знайдіть у тексті повтори . З якою метою використовує їх поет?�� Чому поезія починається окличним реченням?�� Чому поезія завершується питальним реченням?�� Поезія «Солодкий світ! . .» була написана 1919 р . Чи відчувається у творі дух часу, коли він був створений?�� іноді «Солодкий світ! . .» називають сонетом . Поміркуйте, які для цього є під-стави . Доведіть або спростуйте тезу: «Солодкий світ! . .» є сонетом» .�� яку роль виконує у творі епіграф?


�� Знайдіть у вірші «Солодкий світ! . .» епітети . Визначте їхню роль у творі .

�� Знайдіть у тексті метафори . яка з них видалася вам найяскравішою? Наведіть аргументи на доказ своєї думки .

�@ У зручній для вас формі (тексту, таблиці, схеми) представте художні засоби, до яких вдається М . Рильський у поезії «Солодкий світ! . .» .

�0 У формі есе або власного висловлення обґрунтуйте тезу: «У поезії «Солодкий світ! . .» виявилася справжня поетична майстерність автора» .

6. Узагальніть і запишіть свої спостереження над текстом твору «Солодкий світ! . .» у зручній для вас формі (тексту, таблиці, схеми) .


� Одіссей і Навсікая (Âàëåíòèí Ñºðîâ, 1910)

� Збирання винограду (Õîàê³í Ñîðîëüÿ, 1896)

Прочитайте художній твір . Виконайте завдання .читацький практикум

початок взаємній приязні: жодних зайвих слів, лиш одне запитання й відповідь. Сільська іди-лія «теплих днів збирання винограду» і простота образів. Повніше схарактеризована «вона» — «ясна, як сад, і радісна, як сміх». Легка й безпо-середня: сміливо розмовляє з незнайомцем, гу-кає «свіжо й весело на мулів», рушаючи в путь. Простота і щирість закоханості — сказано мало й водночас багато.

Саме таку легкість, зовнішню простоту, емо-ційну рівновагу передбачає сонетний жанр. Як і решта «київських неокласиків», М. Рильський дуже любив сонет і не раз до нього звер-тався. Цей ліричний жанр вимагає від авто-ра лаконізму, емоційної стриманості, високої майстерності.

Сонет має чотирнадцять рядків п’яти стоп-ного або шестистопного ямба та чітку строфічну організацію: зазвичай складається з двох катренів (чотирирядкова строфа) та двох терцетів (строфа на три рядки). Так побудовані класичні італійські сонети доби Відродження. Існує, правда, і менш поширений варіант строфічної будови: три чо-тиривірші та дистих. Таку строфічну організацію сонета зазвичай називають «англійською», бо саме вона представлена у творчості В. Шекспіра.

Сонетна організація дисциплінує думку й почуття, потребує неабиякої технічної вправ-ності. Проте сонет М. Рильського легкий та ор-ганічний, аж ніяк не силуваний результат фор-мальних вправ. Це один із кращих зразків його інтимної лірики зі збірки «Синя далечінь».


1. Спираючись на прочитані твори української й зарубіжної літератури, під-твердьте або спростуйте думку про те, що молодість і кохання є вічними те-мами в літературі .

2. Пригадайте й назвіть твори української та зарубіжної літератури, що належать до жанру сонета .

* * *У теплі дні збирання виноградуїї він стрів. На мулах нешвидкихВона верталась із ясного саду,Ясна, як сад, і радісна, як сміх.

І він спитав: — Яку б найти принаду,Щоб привернуть тебе до рук моїх?Вона ж йому: — Світи щодня лампадуКіпріді добрій. — Підняла батіг,

Гукнула свіжо й весело на мулів,І чутно уші правий з них прищулив,І знявся пил, немов рожевий дим.

І він потягся, як дитина, радоІ мовив: — Добре бути молодимУ теплі дні збирання винограду.

1922



1. Розкажіть про свої враження від прочитаного тексту . який настрій він ви-кликав?

2. які зорові образи створює поет? яке емоційне забарвлення мають ці образи?

3. Визначте звукові образи . які асоціації вони у вас викликають?

4. Об’єднайтеся в малі групи, висуньте гіпотези, обґрунтуйте їх презентуйте класу .�� Чому в поезії переважають зорові образи?�� Чому поезія починається і закінчується рядком «Ó òåïë³ äí³ çáèðàííÿ âèíîãðàäó»?�� якого значення в поезії набуває відповідь дівчини: «Ñâ³òè ùîäíÿ ëàìïàäó Ê³ïð³ä³ äîáð³é»?�� Чому поет обрав для свого твору античний сюжет?�� як ви пам’ятаєте, в античності не було жанру сонета . Він виник у Середньовіч-чі, а набув популярності й досконалості в добу Відродження . Чому для викладу античного сюжету поет обирає форму «італійського сонета»?


�� Знайдіть у творі епітети та метафори . Визначте їхню роль у творі .

�; Знайдіть у тексті діалог . який підтекст криється в ньому? Обґрунтуйте свої міркування .

�@ Доведіть, що в поезії містяться образи, які набувають значення символів .

�0 У формі есе чи власного висловлення доведіть або спростуйте тезу «Сонет М . Рильського «У теплі дні збирання винограду…» оспівує всепереможну ра-дість життя» .


6. Відвідайте сайт Київського літературно-меморіального музею Максима Риль-ського . Проведіть віртуальну екскурсію до музею: розкажіть про його роз-ташування, експонати, наукову роботу, заходи . Оцініть сайт музею з погляду його сучасності, зручності в користуванні, актуальності наповнення .


7. Знайдіть у мережі інтернет і перегляньте фільм М . Харшана із циклу «як на духу», присвячений М . Рильському (2008) . які епізоди фільму спра-вили на вас найбільше враження? Чому?

8. Знайдіть у мережі інтернет і послухайте твори композиторів Л . Ревуцького, В . Берковського, О . Білаша, літературною основою яких стали поезії М . Риль-ського . У якому творі поєднання музики і слів, на вашу думку, є найбільш органічним? який твір вам сподобався найбільше? Чому?

32 Ìîäåðíіçм . Євген Плужник

� Євген Плужник

� Меморіальна дошка на будинку в Києві, де з 1923 по 1934 рік жив Євген Плужник


1. які факти з біографії письменника привернули вашу увагу? Про що ви хоті-ли б дізнатися більше? У який спосіб ви могли б задовольнити свою цікавість?

2. У зручній для вас формі занотуйте відомості про життя та творчість Є . Плужника .

3. які риси Плужника-поета і Плужника-людини приваблюють ю . Смолича?

4. Порівняйте особливості біографій М . Рильського, Є . Плужника . Чому цих авто-рів можна віднести до митців «розстріляного відродження»?

Євген ПЛужник(1898—1936)

Євген Павлович Плужник народився 14 грудня 1898 року в слободі Канте-мирівці Богучарського повіту Воронезької губернії (тепер Воронезька область Росії). Початкову освіту здобув у Кантемирівській школі, навчався в гімназії. Працював сільським учителем на Полтавщині, пізніше перебрався до Києва. Там вступив до Музично-драматичного інституту, але через хворобу мусив залишити навчання.

Поезію почав писати в гімназії — тоді ще російською мовою. А коли жив у Києві, перейшов на українську. Перші вірші опублікував у журналі «Глобус» під псевдонімом Кантемирянин. Входив до київських літературних організацій «АСПИС» (Асоціація письменників), «Ланка» і «Марс». За життя поета побачили світ збірки «Дні» й «Рання осінь». Він також підготував до друку поетичну книжку «Рівновага». А ще Є. Плужник написав роман «Недуга» і три драматичні твори.

У 1934 році Є. Плужника заарештували і за сфабрикованим обвинувачен-ням засудили до розстрілу, згодом їх замінили десятьма роками ув’язнення. Невдовзі після арешту та слідства хворий на туберкульоз поет потрапив до радянського концентраційного табору на Соловецьких островах, що в Ро-сії. Помер Є. Плужник у тюремній лікарні 2 лютого 1936 року.

Ïîåò ç ªâãåíà Ïëóæíèêà áóâ áëèñêó÷èé: åìîö³éíèé ³ ðîçóìíèé, íå êàæó÷è âæå ïðî äîñêîíàëó âåðñèô³êàö³þ. Íå çíàþ, ÿê ïîåç³þ Ïëóæíèêà ñóäÿòü òåïåð³øí³ ÷èòà÷³ é êðèòèêè, àëå òîä³ — íå ïåðåá³ëüøóþ — â íàøîìó êîë³ â³í ³øîâ çðàçó çà Òè÷èíîþ.

Þð³é Ñìîëè÷, ïèñüìåííèê


Óñå â ïîñòàò³ ªâãåíà Ïëóæíèêà ïîçíà÷åíî ïðèêìåòàìè òðàã³÷íî¿ êðàñè. Â³í áóâ ïðèðå÷åíèé íà êîðîòêèé â³ê ñïàäêîâèì òóáåðêóëüîçîì. Â³í ïî-ìåð íà 38-ìó ðîö³ æèòòÿ. Àëå áîëüøåâèêè ùå âñòèãëè âèíåñòè éîìó ñìåðòíèé âèðîê, ïîò³ì çàì³íèòè 10-ð³÷íèì óâ’ÿçíåííÿì (çáåð³ãñÿ ëèñò ïðî ðàä³ñòü ïîâåðíåíîãî æèòòÿ), ïîò³ì çàâåçëè éîãî íà Ñîëîâêè, äå â³í ïîìåð 2 ëþòîãî 1936 ðîêó ç³ ñëîâàìè: «ß âìèþñÿ, çãàäàþ Äí³ïðî ³ âìðó».

ªâãåí Ñâåðñòþê, ïîåò ³ ô³ëîñîô


Ìîäåðíіçм . Євген Плужник 33

� Мрія поета (Îä³ëîí Ðåäîí, 1910-ò³)

Ліричний герой (ліричне «я», ліричний суб’єкт)

Лірика — це особливий і найбільш суб’єктивний рід літератури. У ній переважають емоції й роздуми, враження від дійсності, вольові імпульси, від-чуття та прагнення людини. Уся система художніх засобів у ліричному творі підкоряється розкриттю цілісного руху людської душі.

Ліриці чужа нейтральність — у ліричному мовленні експресія стає панівним складником, а логічна впорядкова-ність витісняється десь на периферію. Неминучий «ліричний безлад» ліричного твору обумовлений його спрямованістю до потаємних глибин людської свідомості — головним чи-ном ірраціональних, не завжди пояснюваних за допомогою логіки.

Та при цьому лірика не замикається у сфері внутріш-нього життя. Вона відтворює душевні стани, емоції, що по-стали внаслідок зосередження особистості на «зовнішній» реальності. Лірична поезія художньо засвоює й навколиш-ню дійсність, наприклад, у філософських, пейзажних та гро-мадянських творах.

У ліриці носієм переживання виступає ліричний герой (синоніми — лі-ричне «я», ліричний суб’єкт). Це немовби художній двійник автора-поета. Біографічна особистість і її ліричний герой співвідносяться між собою як про-тотип і художній тип: дійсні життєві факти зазнають естетичного перетворення й узагальнення. Адже лірика не лише фіксує почуття людини, а й трансформує їх, збагачує — ніби створює заново. Буває, в авторській уяві виникають такі психологічні ситуації, яких у реальності навіть не існувало. Тому й не слід в усьому ототожнювати поета і його ліричного героя: вони дуже схожі, але аж ніяк не ідентичні.

А щоб сприйняти ліричний твір, бажано якомога глибше пізнати всі умо-настрої поета, відчути й пережити їх уже як щось своє, особисте. Тому й важ-лива тут наявність спільного духовного досвіду: лірика пробуджує в читачів асоціації й образи, наявні в культурній свідомості народу, для багатьох уже знайомі та звичні.

Лірика — рід літератури, в основу якого покладено емоції, переживан-ня людини .

Ліричний герой — носій думок, переживань у ліричному творі .


1. Визначте основні особливості лірики . Складіть «хмарину тегів» до теми « Лірика» .

2. як ви зрозуміли поняття àâòîð, ë³ðè÷íèé ãåðîé? Відобразіть на схемі .


3. Наведіть приклади ліричних творів, які ви читали на уроках української та за-рубіжної літератури або самостійно . Поділіться своїми враженнями від них . що вказує на наявність у цих творах ліричних героїв? які риси мають ці герої?


� жар-птиці (Ïåòðî Í³ëóñ, 1930-ò³)

� травнева ніч (Ìèêîëà Ãëóùåíêî, 1966)

Захоплений світом («Ніч… а човен — як срібний птах! . .»)

Лірична поезія «Ніч… а човен — як срібний птах!..» належить до збірки «Рівновага», що її автор не встиг видати, бо був заарештований. Невелич-кий вірш і лише декілька образів. Ніч і човен… А ще місяць — силует човна у світлі місяця нага-дує срібного птаха. Які найперші асоціації може викликати ця картина? Які спогади вона навіює?

Можна пригадати народну ліричну пісню «Місяць на небі, зіроньки сяють…», адже в ній

теж є ніч, місяць і човен. А можна й твір Михайла Старицького «Виклик» («Ніч яка, Господи! Місяч-на, зоряна…»). А ще відомі рядки з «Причинної» Тараса Шевченка: «І блідий місяць на ту пору / Із хмари де-де виглядав, / Неначе човен в синім морі, То виринав, то потопав». Напевно, ще ба-гато-багато чого з мистецького досвіду українців.

Звичайно, Євген Плужник, пишучи твір, спи-рався на рідний культурний досвід, який єднав його із читачами й читачками. Однак поет ним не обмежився, а пішов далі — поза традицію, розвинув її, ускладнив і збагатив. Твір через це набув філософської місткості й глибини.

Традиційний образ човна символізується й уподібнюється до людської одиниці в стихій-ному світовому русі. А ліричний герой поезії по-стає як вдумливий спостерігач, котрий немовби відкриває в собі доти незнану рису — здатність інтуїтивно проникати в сутність буття. Це окри-лений, охоплений радісним передчуттям дива оптиміст із щирим серцем, що сповнене світлих емоцій.

Прочитайте художній твір і виконайте завдання до нього .

* * *Ніч… а човен — як срібний птах!..(Що слова, коли серце повне!)…Не спіши, не лети по сяйних світах,Мій малий ненадійний човне!І над нами, й під нами горять світи…І внизу, і вгорі глибини…О, який же прекрасний ти,Світе єдиний!



1. яке враження справив на вас вірш? які емоції ви відчували під час читання? які образи вірша привернули вашу увагу? які асоціації вони породжували? які запитання у вас виникли після прослухування твору?

2. які зорові образи постають у творі? якими художніми засобами поет їх ство-рює? якого емоційного забарвлення набувають ці образи?

3. Назвіть контрастні образи вірша . якої мети досягає автор за їх допомогою?

4. яким постає ліричний герой цього твору?


5. На вашу думку, до якого виду лірики — філософської, інтимної, громадянської, пейзажної, релігійної — належить цей твір? Обґрунтуйте свої міркування .

6. Об’єднайтеся в малі групи, висуньте гіпотези, обґрунтуйте їх і презентуйте класу .Ваші однолітки провели цікаве дослідження . Вони прочитали поезію Є . Плуж-ника «Ніч… а човен — як срібний птах! . .» 20 особам різного віку (від 16 до 65 років) і запитали: «ßê³ ë³òåðàòóðí³ àñîö³àö³¿ âèíèêàëè ï³ä ÷àñ ÷èòàí-íÿ?» . Найпершими асоціаціями 89 % опитуваних був рядок з поезії М . Ста-рицького «Виклик», тільки у варіанті, що став народною піснею («Ніч яка місячна, зоряна, ясная»), або рядок пісні «Місяць на небі, зіроньки сяють…» .�� Поміркуйте, чому виникли саме ці асоціації .�� Поет жодного разу не вжив слів «ì³ñÿöü», «ì³ñÿ÷íèé», але в уяві тих, хто сприймав поезію, поставала саме місячна ніч . Чому?

7. На які свої запитання щодо поезії ви не отримали відповіді під час її аналізу? Сформулюйте їх і винесіть на обговорення класу .


8. Пригадайте (за потреби перечитайте) вірш М . Старицького «Виклик», ури-вок з поеми т . шевченка «Причинна» . що об’єднує їх із віршем Є . Плужника «Ніч… а човен — як срібний птах! . .»? У чому відмінності у творчій манері поетів? Чим, на вашу думку, зумовлені ці відмінності?


9. Уявіть себе… �� художником, якому замовили ілюстрації до поезії Є . Плужника . Опишіть карти-ну, яку ви створили б до вірша «Ніч… а човен — як срібний птах! . .» . За ба-жання намалюйте її .�� композитором, який пише музику до вірша Є . Плужника «Ніч… а човен — як срібний птах! . .» . якою була б ваша композиція — мінорною чи мажорною? який темп для виконання свого твору ви обрали б? Обґрунтуйте свій творчий задум .

Презентуйте свої роботи класу .

осінні роздуми («Вчись у природи творчого спокою…»)

Вірш «Вчись у природи творчого спокою…» увійшов до другої збірки Є. Плужника «Рання осінь» (1927). Справді рання, бо тут мова йде про «вересневі дні».

Цій ліричній поезії властива емоційна стри-маність і виваженість. Твір організовано як мо-нолог ліричного героя, звернений на «ти» (щоб посилити щирість і сповідальність) до уявного співрозмовника. Виклад не без повчання, але без нав’язливого менторства. Швидше таки нагадує запрошення до дружнього діалогу, бо й головний аргумент про «певний шлях» вислов-лено за допомогою питальної, а не наказової,

імперативної інтонації. Внутрішній стан лірич-ного героя — спокій і рівновага. Та й основна думка теж про спокій, тільки творчий. А культ природи («вір і наслідуй») допомагає виділи-ти мотив гармонії, універсального усталеного ритму — ось та навіяна спогляданням вересне-вої природи проста мудрість «певного шляху», до якої приходить людина, уже поблукавши життєвими манівцями.

Можливо, поза цим — авторська вітаїстич-на віра в могутній природний плин усього су-щого, часткою якого є й людина з її творчими амбіціями?


� Вечір біля ставка . Погребище (Ìèêîëà Áóðà÷åê, 1922)

� Осінь (Ç³íà¿äà Ñåðåáðÿêîâà, 1910)

� Ранній туман (Ïåòðî Îáàëü, 1967)

Âèðàæàëüí³ çàñîáè ïîåòè÷íî¿ ìîâè ªâãåíà Ïëóæíèêà óð³çíîìàí³òíþþòüñÿ, éîãî ëåêñèêà ëåãêà, ðóõëèâà, òî÷íà, ðèìà ñâ³æà, ëîâëåíà íà ñëóõ, ðÿäîê åëåãàíòíî çóïèíÿºòüñÿ, íà÷å çàâìèðàº ó âèñîêîñò³, ùîá âèáóõíóòè âðàæàþ÷èì ñìèñëîâèì àêöåíòîì. Ïîåò óäîñêîíàëþº ïîåòèêó îáðàçíîãî ç³òêíåííÿ ñìèñëîâèõ êîíòðàñò³â ³ àíòèòåç, äîâ³ðëèâî, àêâàðåëüíî ÷èñòî ïåðåäàº ïñèõîëîã³÷í³ ñòàíè…

Ìèêîëà Æóëèíñüêèé, êðèòèê, ³ñòîðèê ë³òåðàòóðè


Прочитайте художній твір і виконайте завдання до нього .читацький практикум

* * *Вчись у природи творчого спокоюВ дні вересневі. Мудро на землі,Як від озер, порослих осокою,Кудись на південь линуть журавлі.

Вір і наслідуй. Учневі негожеНе шанувати визнаних взірців,Бо хто ж твоїй науці допоможеНа певний шлях ступити з манівців?

1927


1. яке враження справила на вас ця поезія? який настрій викликала? які запи-тання щодо цього поетичного тексту у вас виникли? Запропонуйте обговорити їх у класі .


2. До чого закликає ліричний герой твору? як ви зрозуміли його заклик?

3. Об’єднайтеся в малі групи, висуньте гіпотези, обґрунтуйте їх і презентуйте класу .�� які асоціації викликає у вас слово «òâîð÷èé»? А «ñïîê³é»? Складіть асоціа-тивне ґроно до кожного із цих слів . як ви розумієте словосполучення «òâîð-÷èé ñïîê³é»? На вашу думку, якого значення набуває «òâîð÷èé ñïîê³é» у цій поезії?�� Чому поет пропонує вчитися в природи «òâîð÷îãî ñïîêîþ» саме «â äí³ âå-ðåñíåâ³»?�� які асоціації викликає у вас образ журавлів, що «íà ï³âäåíü ëèíóòü»? які значення може мати цей образ у поезії «Вчись у природи творчого спокою…»?

4. Знайдіть у поезії дієслова наказового способу . як ви пам’ятаєте, застосовуючи наказовий спосіб, ми маємо можливість спонукати до дії у формі наказу, про-хання, поради, заклику, застереження тощо . Визначте, яку форму спонукання виражає кожне з дієслів наказового способу, ужитих поетом у вірші «Вчись у природи творчого спокою…» . Обґрунтуйте свої міркування .


Прочитайте коментар фахівця щодо поетичної мови Є . Плужника . Наведіть приклади з вивчених поезій на підтвердження думки М . жулинського:

�� «…éîãî <…> ðèìà ñâ³æà, ëîâëåíà íà ñëóõ…»

�; «Ïîåò óäîñêîíàëþº ïîåòèêó îáðàçíîãî ç³òêíåííÿ ñìèñëîâèõ êîíòðàñò³â ³ àí-òèòåç…»

�; «…ðÿäîê åëåãàíòíî çóïèíÿºòüñÿ, íà÷å çàâìèðàº ó âèñîêîñò³, ùîá âèáóõíóòè âðàæàþ÷èì ñìèñëîâèì àêöåíòîì»

�0 «Ïîåò <…> äîâ³ðëèâî, àêâàðåëüíî ÷èñòî ïåðåäàº ïñèõîëîã³÷í³ ñòàíè…»

6. Пригадайте твори українських та зарубіжних поетів про осінь . які із цих тво-рів, на вашу думку, близькі до поезії Є . Плужника своєю ідеєю? Обґрунтуйте ваші міркування .


7. Визначте спільне і відмінне в поезії П . тичини і Є . Плужника . Відобразіть результати свого дослідження в таблиці чи схемі .

8. З’ясуйте, які наукові статті, монографії присвячені Є . Плужнику . (Для цього ви можете скористатися пошуковими системами інтернет, електронними катало-гами міських та університетських бібліотек) . Зробіть висновки про інтереси науковців . Запропонуйте свою тему дослідження .

Завітайте до віртуальної бібліотеки в електронному додатку до підручни-ка та прочитайте інші поезії ª. Ïëóæíèêà, його пое му «Ãàëіëåé», роман «Íåäóãà» . Обговоріть у класі, які нові особ ливості творчості поета ви відкрили .


38 Ìîäåðíіçм . Володимир Свідзинський

� Володимир Свідзинський

� Володимир Свідзинський із дочкою Мирославою

� Меморіальна дошка на будинку в Харкові, де в 1930-ті рр . працював поет

Володимир сВідЗинський(1885—1941)

Володимир Євтимович (Юхимович) Свідзинський народився 8 жовт-ня 1885 року в селі Маянів Вінницького повіту на Поділлі в сім’ї священи-ка. Початкову освіту здобув у Тиврівському духовному училищі. Навчався в Кам’янець-Подільській духовній семінарії. У 1908 році вступив на еконо-мічний відділ Київських вищих комерційних курсів, що згодом стали Комер-ційним інститутом.

Завершивши навчання, В. Свідзинський повернувся на Поділля, працю-вав на різних посадах. Під час Першої світової війни близько двох років про-вів у війську. З осені 1918 року жив у Кам’янці-Подільському, був літературним редактором, архіваріусом, займався науковою діяльністю.

А в 1925 році В. Свідзинський переїхав до Харкова, де працював у жур-налі «Червоний шлях», співпрацював із різними газетами й видавництвами.

Восени 1941 року за сфабрикованим обвинуваченням поет був зааре-штований і невдовзі трагічно загинув.

Літературна спадщина В. Свідзинського відносно невелика. У 1912 році з віршем «Давно, давно тебе я жду…» він дебютував у київському журна-лі «Українська хата». Лише через десять років видав збірку «Ліричні пое-зії» (1922). За життя автора вийшли ще дві його книжки — «Вересень» (1927) і «Поезії» (1940). Книжка «Медобір» побачила світ у 1975 році.

Поет уславився своїми перекладами — з іспанської, французької, швей-царської, грузинської, вірменської, білоруської, російської літератур. Пере-кладав і твори античних авторів: Гесіода, Езопа, Арістофана, Овідія. А ще йому належить перший повний поетичний переклад «Слова о полку Ігоревім» су-часною українською мовою.

Âîëîäèìèð Þõèìîâè÷ áóâ íàïðî÷óä âèìîãëèâèé äî ñåáå òà ñàìîêðè-òè÷íèé, äî òîãî æ íàäì³ðó ñêðîìíèé ³ íàâ³òü ñîðîì’ÿçëèâèé: ïðîñòî íå íàâàæóâàâñÿ ïîäàòè äî äðóêó â³ðø, àæ ïîêè íå ïåðåêîíóâàâñÿ ñàì, ùî öåé â³ðø äîâåäåíî äî ìàêñèìàëüíî¿ âèðàçíîñò³ òà ïîåòè÷íî¿ äî-âåðøåíîñò³. Òà é âçàãàë³ áóâ â³í ç ïîåò³â, êîòð³ íå ïèøóòü áàãàòî é íå ñêëàäàþòü âåëèêèõ òâîð³â.

Þð³é Ñìîëè÷, ïèñüìåííèê


Éîãî ïîåç³¿ — òî ì³ðà àâòîðñüêîãî ñàìîäîâ³ðÿííÿ é ñàìîïðèíàëåæíîñ-ò³, ³íòèìí³ ùîäåííèêîâ³ çàïèñè ³íòåë³ãåíòà, ùî ñâ³äîìî ñàìî³çîëþâàâñÿ â³ä ñâ³òó. Òàêà ïîåç³ÿ Ñâ³äçèíñüêîãî — òî ò³ëüêè çàñ³á øëÿõåòíî¿ ãåðìåòèçàö³¿ âëàñíîãî äóõó… Çàìêíóòèñÿ, ùîá çáåðåãòèñÿ. Çìàë³òè, ùîá íå ïîìèëèòèñü ó âëàñí³é ñóò³. Ñòàòè çáîêó, ùîá íå áóòè ñï³âó-÷àñíèêîì.

Âàñèëü Ñòóñ, ïîåò ³ ãðîìàäñüêèé ä³ÿ÷


Ìîäåðíіçм . Володимир Свідзинський 39


1. які факти життєвого та творчого шляху В . Свідзинського вас зацікавили? Про які факти ви хотіли б дізнатися більше? У який спосіб ви могли б задоволь-нити свою цікавість?

2. які поетичні збірки вийшли за життя поета? Враховуючи думку ю . Смолича про поета, поясніть, чому широкий загал читачів був мало обізнаний із твор-чістю В . Свідзинського .

3. які риси особистості В . Свідзинського відзначає поет-шістдесятник В . Стус? що вас зацікавило в цій характеристиці?

4. Чого ви очікуєте від прочитання творів В . Свідзинського?

5. У зручній для вас формі (тексту, плану, таблиці, схеми) складіть опорний конспект для розповіді про життєвий та творчий шлях В . Свідзинського .

Ôåíîìåí Ñâ³äçèíñüêîãî â óêðà¿íñüê³é ïîåç³¿ ïîëÿãàº ó éîãî âèíÿòêîâ³é äóõîâí³é çîñåðåäæåíîñò³. Çàñëóãîâóº íà ñïåö³àëüíó óâàãó éîãî ñâîºð³äíèé êóëüò ñàìîòíîñò³ ³ òèø³, ìîâ÷àííÿ («Òðè ðàäîñò³ ó ìåíå íåîä³éìàí³: Ñàìîòí³ñòü, òðóä, ìîâ÷àí-íÿ…»). Àïîëîã³þ ñàìîòíîñò³ íàéëåãøå âèâîäèòè ç åñòåòè÷íî¿ ñèñòåìè ðîìàí-òèçìó. Ïðîòå ³ äóõîâíà çîñåðåäæåí³ñòü, ³ çîêðåìà «ñàì³òíèöòâî» Ñâ³äçèíñüêîãî âèìàãàþòü ðåòåëüí³øîãî ðîçãëÿäó â ð³÷èù³ óêðà¿íñüêèõ íàö³îíàëüíèõ òðàäèö³é. ²ñíóº òåíäåíö³ÿ ïîâ’ÿçóâàòè «ìîâ÷àííÿ», «áåçãîì³ííÿ» â ñó÷àñí³é ô³ëîñîôñüê³é ë³ðèö³ âèêëþ÷íî ³ç ñõ³äíîþ ô³ëîñîôñüêîþ òðàäèö³ºþ… Òèì ÷àñîì ó Ñâ³äçèíñüêîãî ãåíåçà öüîãî ïîíÿòòÿ âî÷åâèäü ³íàêøà, âêîð³íåíà â íàö³îíàëüí³é ô³ëîñîôñüê³é òà ïîåòè÷í³é ñâ³äîìîñò³. Çâ’ÿçîê ³ç Ñêîâîðîäîþ òóò á³ëüø î÷åâèäíèé…

Åëåîíîðà Ñîëîâåé, äîñë³äíèöÿ óêðà¿íñüêî¿ ë³òåðàòóðè


З надією на відновлення («Холодна тиша . Місяцю надламаний…»)

Недарма Василь Стус назвав творчість В. Свідзинського засобом «шляхетної герме-тизації власного духу». Із цим пов’язана й «не-сучасна сучасність» поета: у добу зростання ідеологічного тиску на мистецтво він обрав позицію невтручання, свідомої самоізоляції від бурхливих суспільних дискусій та злободенних проблем.

В. Свідзинського найбільше цікавила люд-ська душа у її складній взаємодії зі світом. Тож над усе він прагнув розібратися в самому собі: у нього навіть філософські роздуми мають дуже особистий характер, ось як у поезії «Холодна тиша. Місяцю надламаний…».

Цей ліричний вірш, датований 1932 роком, розповідає про відновлення втраченої душевної

рівноваги, і він, імовірно, навіяний особистою драмою: саме тоді поет розлучився з дружиною, яка забрала дочку й оселилась у родичів. Тому й образи у творі зустрічаємо відповідні: «холод-на тиша», печаль, «як сніг на вітах»…

І туга зрештою долається вольовим зусил-лям — самозаглибленням і зосередженням на «трьох радощах». «Самотність, труд, мов-чання». Саме вони й складають основу життєвої філософії ліричного героя, наповнюючи сенсом його існування.

Символічний характер мають завершальні рядки поезії. Вони позначають надію ліричного героя на внутрішнє, душевне й духовне відро-дження, адже виноград у світовій міфології якраз і символізує відновлення життєвих сил людини.


� Сильна мрія (Ïàóëü Êëåº, 1929)


* * *Холодна тиша. Місяцю надламаний,Зо мною будь і освяти печаль мою.Вона, як сніг на вітах, умирилася.Вона, як сніг на вітах, і осиплеться.Три радості у мене неодіймані:Самотність, труд, мовчання. Туги злобноїНемає більше. Місяцю надламаний,Я виноград відновлення у ніч несу.На мертвім полі стану помолитися,І будуть зорі біля мене падати.

1932



1. яке враження справила на вас ця поезія? які емоції викликала? Чим за-цікавила?

2. яким постає ліричний герой на початку твору? які зорові образи допомагають зрозуміти його стан? які асоціації, роздуми ці зорові образи викликають? які художні прийоми застосовує поет для створення зорових образів?

3. який звуковий образ є наскрізним у цій поезії? Поміркуйте, цей образ зали-шається сталим упродовж твору чи зазнає змін? Обґрунтуйте свої міркування .

4. які абстрактні образи створює поет? якими художніми засобами? якого зна-чення набувають вони в тексті?

5. Знайдіть у тексті антонімічні образи . яку роль вони відіграють у відтворенні внутрішнього стану ліричного героя?

6. У зручній для вас формі (тексту, таблиці, схеми) занотуйте свої спостережен-ня щодо образної системи поезії «Холодна тиша . Місяцю надламаний…» .

7. Об’єднайтеся в малі групи, висуньте гіпотези, обґрунтуйте їх і презентуйте класу .�� Чому вірш не має рими?�� Відомо, що внаслідок змін взаємного розташування Сонця, Землі та Місяця ви-дима із Землі освітлена частина місячної поверхні має різну форму . У народі неповний місяць зазвичай називають «ùåðáàòèì» . Чому поет ужив на озна-чення форми місяця епітет «íàäëàìàíèé»?�� Чому поет називає ñàìîòí³ñòü, òðóä, ìîâ÷àííÿ радостями «íåîä³éìàíèìè»?

8. Оберіть рівень складності, виконайте завдання та презентуйте свою роботу класу . Напишіть власне висловлення на доказ або спростування тези .

�� Ліричний герой поезії «Холодна тиша . Місяцю надламаний…» переживає внутрішню кризу .

�; Ліричний герой поезії «Холодна тиша . Місяцю надламаний…» подолав вну-трішню кризу .

�@ Для розкриття внутрішнього стану ліричного героя поет використовує сим-волічні образи .

�@ Вірш «Холодна тиша . Місяцю надламаний…» — зразок філософської лірики .

Ìîäåðíіçм . Володимир Свідзинський 41

� Мороз і сонце(Òåòÿíà ßáëîíñüêà, 1996)

9. Чи змінилося ваше сприйняття поезії «Холодна тиша . Місяцю надлама-ний…» після аналізу твору? На які свої запитання щодо поезії ви не отримали відповіді? Сформулюйте їх і винесіть на обговорення класу .

10. У який спосіб ви хотіли б узагальнити свої враження, знання, виявити своє ставлення до проблем, порушених у поезії «Холодна тиша . Місяцю надла-маний…»?

магія спогадів («Прозорий січень небо розтворив…»)

Важливу роль у творчості В. Свідзинського відіграє мотив пам’яті, що зазвичай поєднується з гострим емоційним переживанням непоправ-ної втрати. Минуле в індивідуальній біографії частіше постає в узагальненому образі «щасли-вих днів» — на противагу безрадісному тепе-рішньому й невизначеному майбутньому. Вірш «Прозорий місяць небо розтворив…» саме та-кий: картина зимової природи навіює ліричному героєві світлі спогади про колишнє — безнадій-но втрачене.

У спогадах ліричного героя виокремлюєть-ся мотив кохання — його «первісна затаєна любов». А «мляве серце» і «плач» загострюють загальне драматичне переживання змарнова-них можливостей.

Поезія набуває філософічності — не в остан-ню чергу завдяки залученню фольклорного об-разу «Дунай-ріки». Це поетичний символ, який у народній творчості може позначати умовний кордон: межу між батьківщиною і чужиною, світом живих і померлих тощо. А в поета образ Дунаю символізує межу між теперішнім і мину-лим — тими недосяжними «щасливими днями», до яких у спогадах лине душа ліричного героя.

У цій поезії втілено важливі риси творчос-ті В. Свідзинського, а саме властиві їй художній міфологізм і фольклоризм. Митець не просто залучав до своїх текстів міфологічні й фоль-клорні образи, а й дуже тонко і майстерно їх переосмислював відповідно до власних творчих задумів.


* * *Прозорий січень небо розтворивІ знову світло світові явив.Срібліє обрій в ніжному тумані;Широко день роздав блискучі грані,І я дивлюсь — і всі щасливі дні, Що спопеліли в сонячнім вогні, Як віяло, таємною рукоюРозгорнене, встають передо мною.І первісна затаєна любовНа мляве серце напливає знов. Над паростком, над весняним потоком Схиляюся і плачу одиноко… Хто погубив його? Чия рука?Незаймано пливе Дунай-ріка. Де ж огнище на мрійному смерканні?Де постать мила в білому убранні?

1937




1. яке враження справила на вас поезія? Можливо, пое зія викликала у вас певні літературні асоціації? Поділіться ними з одноклас никами .

2. якою пейзажною замальовкою відкривається твір? яке враження на читача справляють перші чотири рядки поезії? які почуття породжують? яку картину ви уявляєте, коли читаєте ці рядки?

3. які епітети, метафори винайшов поет, щоб створити цей пейзаж?

4. як сприймає зимовий пейзаж ліричний герой? якби вас попросили визначити його емоційний стан лише двома словами, що ви обрали б — синоніми чи антоніми? Обґрунтуйте свою думку за допомогою образів, що створив автор .

5. Поясніть, що викликає такий стан ліричного героя .

6. Визначте тему вірша . Дослідіть, у яких мотивах ця тема розкривається .

7. які образи поезії вас особливо вразили?

8. Об’єднайтеся в малі групи, висуньте гіпотези, обґрунтуйте їх і презентуйте класу .�� Чому в останніх чотирьох рядках так багато питальних речень?�� Чи міститься в останніх чотирьох рядках вірша відповідь на запитання, які ставить ліричний герой?�� Чи є у творі символічні образи?


9. Завітайте до віртуальної картинної галереї в електронному додатку до під-ручника й доберіть картини, які, на вашу думку, могли б стати ілюстраціями до творів В . Свідзинського .

10. Музика яких композиторів, на вашу думку, могла б стати музичною ілюстра-цією до творів В . Свідзинського?


11. Напишіть есе «В . Свідзинський був із тих поетів…» .

12. Підготуйте літературно-музичну композицію за творами В . Свідзинського .


щоб перевірити свої знання з теми «Ìîäåðíіçм», пройдіть тест в електронному додатку до підручника .

Завітайте до віртуальної бібліотеки в електронному додатку до підруч-ника та прочитайте інші твори представників модернізму . Обговоріть у класі, які нові особ ливості творчості поета ви відкрили .


Ëітåðàтóðíå æèттÿ Зàõіäíî¿ Óêðà¿íè 43

� Базар в Ужгороді(Éîñèï Áîêøàé, 1927)

� Собор Святого юра на заході сонця(Îëåêñà Íîâàê³âñüêèé, 1938)

� На гуцульщині(Îñèï Êóðèëàñ, 1932)

До початку ХХ століття західні українські землі — Східна Галичина, Пів-нічна Буковина й Закарпаття — входили до складу Австро-Угорської імперії. По завершенні Першої світової війни імперія припинила своє існування. Нато-мість у 1918 році постали нові держави, серед яких була й Західноукраїнська Народна Республіка (ЗУНР) зі столицею у Львові.

Унаслідок агресії польського війська ця українська держава в 1919 році припинила своє існування. Східна Галичина потрапила до складу Польщі, Пів-нічну Буковину окупувала Румунія, а Чехословаччина захопила Закарпаття.

Перед українським населенням постала загроза культурної асиміляції. Українські школи було перетворено на польсько-українські, а у Львівському університеті припинено роботу українських кафедр. Польська адміністрація всіма способами придушувала український визвольний рух, що був природ-ною реакцією на національні обмеження й переслідування.

За цих умов громадська роль літератури відчутно зросла. Письменники підтримували культурний розвиток західноукраїнського населення та спри-яли піднесенню національної самосвідомості. Не обмежуючись ідейними по-шуками, вони збагатили літературу новими художніми знахідками: сміливо сприймали зарубіжні традиції, зокрема такі мистецькі напрями, як імпресіо-нізм, символізм, експресіонізм, сюрреалізм.

Існували й літературні організації. У Львові діяла група «Митуса», до якої входили Р. Купчинський, О. Бабій, В. Бобинський, Ю. Шкрумеляк та ін. Пись-менники християнського спрямування об’єднались у групу «Логос» (Г. Лужиць-кий, С. Семчук, В. Мельник, О. Назарук та ін.). Діяли також творчі об’єднання «Дажбог» (Б.-І. Антонич, Б. Кравців, Є. Пеленський), «Горно» (В. Бобинський, С. Тудор, Я. Кондра, О. Гаврилюк), «Дванадцятка» (Б. Нижанківський, З. Тар-навський, А. Курдидик, В. Гірний, В. Ковальчук та ін.).

Письменники звертались майже до всіх літературних жанрів. Високого рівня досягла лірична поезія — громадянська, пейзажна, інтимна. У ліри-ці повною мірою розкрився талант видатного поета Б.-І. Антонича. Набула знач ного поширення історична проза, зокрема повісті О. Назарука, Ю. Опіль-ського, А. Чайковського. Завоювала популярність проза І. Вільде, що збага-тила літературу новими жіночими образами. З’явилось немало драматичних творів: «Гетьман Мазепа» В. Пачовського, «Голгофа» Г. Лужицького, «Самсон» Д. Николишина та ін.

Одне слово, незважаючи на несприятливі умови, література на Західній Україні була важливим чинником духовного і громадського життя. Вона пле-кала й поширювала національні ідеали, підтримувала оптимізм, залучала чи-тачів до нових художніх досягнень.

Літературне життя Західної україни

опрацьовуємо прочитане1. Обговоріть у малих групах і презентуйте висновки класу .�� якими були умови розвитку української літератури в Західній Україні?�� які літературні організації діяли в Західній Україні?�� Про що свідчить існування в українській літературі Західної України різних мистецьких напрямів?

2. У зручній для вас формі занотуйте відомості про літературу Західної України .

44 Ëітåðàтóðíå æèттÿ Зàõіäíî¿ Óêðà¿íè . Богдан-ігор Антонич

� Богдан-ігор Антонич

� Пам’ятний знак на батьківщині поета в с . Новиця (івано-Франківська область)


1. які факти життєвого та творчого шляху Б .-і . Антонича вас зацікавили, вра-зили, здивували? Про які факти ви хотіли б дізнатися більше? У який спосіб ви могли б задовольнити свою цікавість?

2. У зручній для вас формі (тексту, плану, таблиці, схеми) складіть опорний конспект для розповіді про життєвий та творчий шлях Б .-і . Антонича .


3. Знайдіть у мережі інтернет відеолекторій WiseCow і перегляньте лекцію про Б .-і . Антонича із циклу «Українська література в іменах» . як сучасний критик оцінює внесок Б .-і . Антонича в українську культуру? якими фактами ви хо-тіли б доповнити розповідь про письменника? Про що ви хотіли б дізнатися більше?

Богдан-ігор антонич(1909—1937)

Богдан-Ігор Антонич народився 5 жовтня 1909 року в селі Новиці на Лем-ківщині в сім’ї греко-католицького священика. Закінчив гімназію, вступив на філософський факультет Львівського університету. Студіював польську філологію. Входив до гуртка україністів при Товаристві прихильників освіти. Цікавився сучасною літературою, зокрема й українською. Добре знав і ціну-вав поезію П. Тичини, М. Рильського, Є. Плужника.

Віршувати почав у гімназії, тоді ще польською мовою. В університеті пе-рейшов на українську. Уперше опублікував свою поезію в 1931 році в жур-налі «Вогні». Також в університетські часи захопився музикою й малярством. А коли закінчив університет, окрім поезії, писав ще й статті про літературу, фейлетони, працював над художніми перекладами. Свої твори друкував у ви-даннях «Дзвони», «Вісник», «Назустріч», «Наша культура», «Ми». Деякий час був співредактором журналів «Дажбог» і «Карби». Випробував сили в прозі та драматургії (збереглись незакінчена новела «Три мандоліни», фрагмент по-вісті «На другому березі», лібрето до опери «Довбуш»).

Головним набутком Б.-І. Антонича є поезія. Він видав збірки «Привітання життя» (1931), «Три перстені» (1934), «Книга Лева» (1936). А «Зелена Єванге-лія» (1938) й «Ротації» (1938) побачили світ уже після його смерті. Критики називали Б.-І. Антонича «найбільшим після Франка національним поетом».

Помер Богдан-Ігор Антонич 6 липня 1937 року на двадцять восьмому році життя.

Àíòîíè÷ ó öåé ÷àñ áóâ íåìîâáè íà ðîçäîð³ææ³. Íå çíàâ, ÷îìó ïðè-ñâÿòèòè ñåáå — ìóçèö³ ÷è ìàëÿðñòâó. «Ïðî ïîåç³þ, — ãîâîðèâ ìåí³ íå ðàç, — ÿ ÿêîñü íå äóìàâ. Ìîæå, òîìó, ùî ï³äñâ³äîìî â³äñòðàøóâàëè ìåíå òðóäíîù³, ÿê³ ïðèéäåòüñÿ ïåðåëîìèòè ïðè âèâ÷åíí³ ìîâè». Òðóäíî-ù³ ñïðàâä³ áóëè âåëèê³, áî Àíòîíè÷ ðîçìîâëÿâ ëåìê³âñüêèì ä³àëåêòîì, à ë³òåðàòóðíó óêðà¿íñüêó ìîâó òðåáà áóëî âèâ÷àòè â³ä ïî÷àòêó.

Îëüãà Îë³éíèê, íàðå÷åíà ïîåòà


Ëітåðàтóðíå æèттÿ Зàõіäíî¿ Óêðà¿íè . Богдан-ігор Антонич 45

добра новина («Зелена Євангелія»)Ця поезія — радісний і піднесений, стилі-

зований під євангельську «добру звістку» гімн «воскресінню», у якому органічно злилися мо-тиви весни й кола — як універсальні чинники життя. Погляд на світ вітаїстичний, як, приміром, у П. Тичини або Є. Плужника.

У першому катрені поет вибудовує пано-рамну картину весняної ночі. Асоціативно по-єднуються яскраві образи: рух «білих коней» навколо гірського села, що потопає в квітучих садах, і червоний місяць — «мов тюльпан». А в другому катрені картина звужується до ри-туального столу для звершення особливої, язич-ницької літургії. Поклоніння «стобарвній» землі й «добра новина» весняного оновлення — як іще ліпше передати світлий настрій?

Творчість Б.-І. Антонича міфологічна

й асоціативна. Вона розрахована на добру еру-дицію та інтуїтивне сприйняття. Міфологізм передбачає художнє переосмислення давніх міфів, як у цій поезії, що синтезує християнські та язичницькі уявлення в один образний комп-лекс. А досягається цей синтез шляхом асоціа-тивності — несподіваного й дивного поєднання дуже різних образів, що сприймаються голов-ним чином за допомогою інтуїції, а не логіки. Ось, приміром, ці «білі коні» на «каруселі» — що вони насправді символізують? І чи варто цей не-ясний образ трактувати буквально?

Поезії Б.-І. Антонича прості й водночас складні. А ще багатозначні, адже сприйняття за-лежить і від читацьких асоціацій, ерудиції й куль-турного досвіду тих, до кого вони звернені.

Àíòîíè÷åâà ñòèõ³ÿ — öå çàíóðåííÿ ó ãëèáèíè ïðèðîäè, â ïðàïåðâ³ñí³ñòü ñâ³òó, â³ä÷óòòÿ ñåáå, ñâîãî äóõîâíîãî «ÿ» ëàíêîþ â áåçêîíå÷íîìó ê³ëüö³ ìåòàìîðôîç…

Ìèêîëà ²ëüíèöüêèé, äîñë³äíèê ë³òåðàòóðè


Прочитайте поезію . Виконайте завдання .

Зелена ЄвангеліяВесна — неначе карусель,на каруселі білі коні.Гірське село в садах морель,і місяць, мов тюльпан, червоний.

Стіл ясеновий, на століслов’янський дзбан, у дзбані сонце.Ти поклоняйся лиш землі,землі стобарвній, наче сон цей!

1934



1. яке враження справила на вас поезія Б .-і . Антонича? які почуття вона ви-кликала? Можливо, у вас виникли запитання? Обговоріть їх з однокласниками, вашими вчителями .

2. як ви зрозуміли назву поезії? які асоціації вона викликає? Поміркуйте, яку роль у розумінні змісту твору вона відіграє . У яких зорових образах ця назва розкривається?

� Обкладинка першого видання збірки Б .-і . Антоничка «Зелена Євангелія» (1938)


3. Об’єднайтеся в малі групи, висуньте гіпотези, обґрунтуйте їх і презентуйте класу .�� Чому поет порівнює весну з каруселлю?�� які реалії можуть бути приховані за образом «á³ëèõ êîíåé»?�� Чому в поезії «Зелена Євангелія» названо багато кольорів, але немає зеленого?�� Чому поет добирає до слова «äçáàí» епітет «ñëîâ’ÿíñüêèé»?�� як ви зрозуміли образ «ó äçáàí³ ñîíöå»?�� Чому поезія завершується образом сну?


4. У поезії йдеться про «ìîâ òþëüïàí, ÷åðâîíèé» місяць . Червоний колір міся-ця — це тільки художній образ чи реалістична деталь? Можливо, для обґрун-тування гіпотези, вам знадобляться знання з фізики, астрономії та географії .

5. У поезії є епітет «ÿñåíîâèé» . На вашу думку, це просто означення чи художня деталь? До яких джерел треба звернутися, щоб висунути й обґрунтувати свою гіпотезу? Дослідіть, які значення має ясень в українській міфології, зокрема у віруваннях давніх лемків .

6. щоб дати уявлення про ліричного героя «Зеленої Євангелії» ваші однолітки склали «хмарину тегів» . якими словами ви доповнили б характеристику лі-ричного героя, які характеристики видаються вам хибними? Обґрунтуйте свої міркування .міркування .

7. Складіть «хмарину тегів» до теми «Поезія «Зелена Євангелія» Б .-і . Антонича» .

різдвяна казка («Різдво», «Коляда»)

Існує такий творчий прийом — очуднення, або одивнення. Це коли автор прагне вразити читачів і пропонує дуже несподіваний погляд на світ. Можна навіть назвати цей погляд каз-ковим. Адже він виводить нас поза межі буден-ності, викликає подив і вражає свіжістю та но-визною.

Що особливого побачив автор «Різдва» у звичайному містечку Дуклі? Саме там здій-снюється різдвяна містерія, перетинаються

реальний лемківський простір і священний час звершення дива!

Сани замість вертепу, а лемки в ролі волх-вів. Ось вони вже перед новонародженим зі своїм дарунком. Це перша картина. А в дру-гій композиція змінюється: вона стає стилізо-вано іконописною, хай і не в канонічному дусі. На тлі нічного містечка у «сніговій завії» — Марія зі світлим дарунком на долоні… Поезія так само асоціативна й багатозначна — про переживання

Ëітåðàтóðíå æèттÿ Зàõіäíî¿ Óêðà¿íè . Богдан-ігор Антонич 47

� Коляда (Â³êòîð Çàðåöüêèé, 1987)

свята, що виходить далеко за межі церкви й пе-ретворюється на органічну частку людського буття.

У «Коляді» бачимо щось дуже схоже. Ясна Пані й Дитя, а попереду дорога в «синь незнану». Ще зима, а вже «сняться веснянії сни». Зі сходом

сонця розпочинається мандрівка — «снігом стелиться життя». Усе це символічні образи, тлумачення яких залежить від конкретних чи-тацьких асоціацій. І, можливо, ця химерна «ко-ляда» не лише про Різдво, а ще й про початок будь-якого людського життя?

Прочитайте твори . Виконайте завдання

РіздвоНародився Бог на саняхв лемківськім містечку Дуклі.Прийшли лемки у крисаняхі принесли місяць круглий.

Ніч у сніговій завіїкрутиться довкола стріх.У долоні у Маріїмісяць — золотий горіх.

1934


Ïîåòà ÷àñòî íàçèâàþòü «ì³ñòèêîì», àëå öå äóæå âóçüêå áà÷åííÿ. Àäæå Àíòîíè÷ øóêàº ñåáå â ð³çíèõ ôîðìàõ — òî â³í ñï³âåöü ïàíòå¿çìó, òî ³äå â ñôåðó ðåë³ã³éíî¿ ë³ðèêè. Ö³ ïîøóêè º îçíàêîþ çàö³êàâëåííÿ äîëåþ ëþäñòâà, ÿêà çðîáèëà Àíòîíè÷à ìàéñòðîì ïîåç³¿ ñâ³òîâîãî ð³âíÿ.

Ðîìàí Ëóáê³âñüêèé, ïèñüìåííèê



1. яке враження справила на вас ця поезія? які емоції вона викликала у вас? Чим зацікавила, здивувала?

2. Чи всі слова в цьому тексті вам зрозумілі? З’ясуйте значення незрозумілих слів за словником .

3. які «реалістичні» образи створює поет? яким чином підкреслено їхню «реа-лістичність»?

4. які символічні образи постають у творі?

5. Об’єднайтеся в малі групи, висуньте гіпотези, обґрунтуйте їх і презентуйте класу .�� У поезії Б .-і . Антонича «реалістичні» лемки в крисанях принесли місяць, а Свя-та Діва Марія дарує золотий горіх, якими на Різдво пригощали дітей і дорослих в Україні . З якою метою автор застосовує прийом «очуднення»? Наведіть інші приклади застосування цього прийому в поезії «Різдво» .�� З якою метою автор поєднує «реалістичні» і символічні образи?�� що символізує Різдво у творі?


� Коляда (Îëåêñà Íîâàê³âñüêèé, 1910)


1. яке враження справила на вас ця поезія? які асоціації викликала? Чим за-цікавила, здивувала? Поділіться своїми враженнями з однокласниками .

2. що таке коляда? що ви знаєте про історію, традиції коляди? (За потреби для відповіді на запитання скористайтеся матеріалами мережі інтернет) .

3. Об’єднайтеся в малі групи, проведіть дослідження, зробіть висновки та пре-зентуйте класу . Ви пам’ятаєте, що Б .-і . Антонич був сином греко-католицького священика і, безумовно, добре знав історію релігійних свят, обрядів . Доведіть, що двоїстість коляди, яка збереглася в народі, знаходить відтворення в поезії Б .-і . Антонича «Коляда»:�� на рівні образної системи;�� на лексичному рівні;�� у будові вірша .

4. Оберіть рівень складності, виконайте завдання та презентуйте свою роботу класу . Доведіть або спростуйте тезу .

�� Вірші Б .-і . Антонича «Різдво» і «Коляда» пов’язані між собою тематично .

�; Вірші Б .-і . Антонича «Різдво» і «Коляда» пов’язані між собою на рівні об-разної системи .

�@ Вірші Б .-і . Антонича «Різдво» і «Коляда» — це своєрідний диптих, пов’язаний одним сюжетом .

�0 Прочитайте оцінку, яку дав поезії Б .-і . Антонича письменник Р . Лубківський . Напишіть есе, у якому розкрийте провідну тезу висловлювання письменника .


5. У мережі інтернет знайдіть і послухайте пісні, літературною основою яких стали вірші Б .-і . Антонича «Різдво» і «Коляда» . яке враження вони на вас справили? твори в чиєму виконанні вам сподобалися найбільше? Чому?


6. Дослідіть образ поета Б .-і . Антонича у творах мистецтва . Презентуйте класу свою роботу (у формі мультимедійної презентації, усного журналу, літератур-но-музичної композиції тощо) .

КолядаТешуть теслі з срібла сани, стелиться сніжиста путь. На тих санях в синь незнану Дитя Боже повезуть.

Тешуть теслі з срібла сани, сняться веснянії сни. На тих санях Ясна Пані, очі наче у сарни.

Ходить сонце у крисані, спить слов’янськеє Дитя. Їдуть сани, плаче Пані, снігом стелиться життя.

1934

Ëітåðàтóðíå æèттÿ Зàõіäíî¿ Óêðà¿íè . Осип турянський 49

� Осип турянський


1. які факти життєвого та творчого шляху Осипа турянського вас зацікавили, вразили, здивували? Про які факти ви хотіли б дізнатися більше? У який спо-сіб ви могли б задовольнити свою цікавість?

2. У зручній для вас формі (тексту, плану, таблиці, схеми) складіть опорний конспект для розповіді про життєвий та творчий шлях Осипа турянського .

3. Скористайтеся довідковою літературою, матеріалами мережі інтернет і зна-йдіть цікаві факти про письменника, його творчий, життєвий шлях, його ро-дину, друзів . Ознайомте із цими фактами однокласників (у формі виступу на уроці з повідомленням, на своїй сторінці в соціальній мережі, у дружньому спілкуванні) .

осип турянський(1880—1933)

Осип Васильович Турянський (псевдонім Іван Думка) народився 22 лютого 1880 року в селі Оглядові на Львівщині. Навчався у Львівській українській гімна-зії, закінчив філософський факультет Віденського університету, згодом захистив докторську дисертацію. В університеті захопився літературою, писав новели.

Декілька років був учителем у Перемишлянській гімназії. А восени 1914 року письменника мобілізували до війська й відправили на сербсько-австрійський фронт. Наступного року він потрапив до сербського полону. Був у таборі інтернованих осіб в Італії. Після Першої світової війни жив у Відні, викладав в університеті.

У 1923 році письменник повернувся до Галичини й розгорнув активну літературну діяльність, брав участь у заснуванні видавництва «Журавлі», у якому друкував свої твори. Не полишав викладацької праці: вчителював у Яворівській та Дрогобицькій гімназіях, у державній польській школі Львова. У його літературній спадщині переважає проза, зокрема повість-поема «Поза межами болю» (1917—1921), повісті «Дума пралісу» й «Син землі», збірник оповідань «Боротьба за великість».

Помер Осип Турянський 28 березня 1933 року.

ЛюДиНА і ВійНА («Поза межами болю»)

історичне та біографічне підґрунтяСвітові війни мають глобальний харак-

тер — звідси їхня назва. Вони спричиняють численні людські жертви. Перша світова війна спалахнула влітку 1914 року й обернулась для народів Європи справжньою катастрофою: за-брала понад 10 мільйонів життів солдатів та ци-вільного населення. Вона не була українською війною, однак сотні тисяч українців брали в ній

участь — воювали по різні боки фронту. І потра-пляли туди не з власної волі, а були мобілізовані до російського або австрійського війська. Му-сили захищати не батьківщину, а чужі державні інтереси.

У 1914 році вчитель і письменник Осип Турянський теж був узятий до австрійського війська. Опинився на австрійсько-сербському

50 Ëітåðàтóðíå æèттÿ Зàõіäíî¿ Óêðà¿íè . Осип турянський

фронті, а згодом — у сербському полоні. Узим-ку 1915 року серби мали перейти через засні-жені албанські гори. Із собою повели 60 тисяч полонених. Цей перехід одержав назву «дороги смерті»: 45 тисяч бранців загинуло від холоду, голоду і хвороб.

«Дорогою смерті» пройшов і Осип Ту-рянський. Вижив дивом: його врятував лікар Василь Романишин, про якого тепло згадав

у передньому слові до твору. Дуже цінував О. Турянський духов ну підтримку рідних — не випадково твір присвятив дружині й синові. Думка про них додавала йому сил, у часи зне-віри наповнювала життя сенсом.

Автор вважав, що має обов’язок перед тими, хто не вижив. Його повість — це спогад про всіх загиблих, нагадування про жахи війни й застереження майбутнім поколінням.

Проблемно-тематична основаПисьменник звернувся до теми воєнного

лихоліття, уже маючи за плечима особистий досвід та свіжі враження. Він розповів про по-невіряння сімох полонених, котрих безжальна доля поставила перед лицем смерті: розкрив їхні душевні стани й переживання. А ключову проблему людини осмислив у дусі експресіо-нізму.

Експресіонізм постав як реакція на духовну кризу початку ХХ ст. У ньому переважає трагіч-не світовідчуття, а ідейну основу становить кон-флікт людини з негуманним світом.

Ґрунтовно висвітливши проблему людини, О. Турянський порушив і низку інших, дотичних

до неї. Це проблеми родини й родинних ціннос-тей, милосердя, дружби та взаємної підтримки. У «межовій» ситуації його герої вповні розкри-вають себе: близькість смерті «оголює» їхні душі, показує справжню сутність кожного.

Письменник обвинуватив суспільство, у якому панують жадоба безмежної влади та збагачення. Цим фальшивим цінностям він протиставив ідею гуманізму: «Ця ідея — це поки що іскра під попелом людського самолюбства і звірячості. Та прийде час, і ця іскра вибухне мо-гутнім огнем і спалить дотла попелище ладу, опертого на звірячій боротьбі людини з люди-ною й народів з народами».

Прочитайте або поновіть у пам’яті твір Îсèïà Òóðÿíсüêîãî «Ïîçà мåæàмè áîëþ» . Звірте власні враження від твору з матеріалом, запропонованим у статтях підручника . У розділі «Віртуальна бібліотека» електронного до-датка до підручника ви знайдете повний текст твору, а в розділі «Читацький практикум» — завдання для аналізу тексту .

читаємо взірці української художньої літератури

Àíòèâîºííå, ãóìàí³ñòè÷íå çâó÷àííÿ ðîìàíó, ³äåÿ ïåðåòâîðåííÿ ñâ³òó ñèëîþ ëþä-ñüêîãî äóõó é ëþáîâ³, åêñïðåñ³îí³ñòè÷íà ïîåòèêà ï³äíîñÿòü ðîìàí «Ïîçà ìåæàìè áîëþ» â îäèí ð³âåíü ³ç êðàùèìè ºâðîïåéñüêèìè òâîðàìè íà âîºííó òåìàòèêó — ïîâ³ñòþ Þ. Â³òòë³íà «Ñ³ëü çåìë³», ðîìàíîì É. Ðîòà «Ìàðø Ðàäåöüêîãî», öèêëîì îïîâ³äàíü «Çà ôðîíòîì» Â. Ðåéìîíòà, «Ìîãèëà íåâ³äîìîãî ñîëäàòà» À. Ñðó´à, «Áîðîòüáà ³ç ñàòàíîþ» Ñ. Æåðîìñüêîãî, «Ñìåðòü ãåðîÿ» Ð. Îëä³íãòîíà, «Ë³ñ ïîâ³-øåíèõ» Ë. Ðåáðÿíó, «Íà çàõ³äíîìó ôðîíò³ áåç ïåðåì³í» Å.-Ì. Ðåìàðêà, «Ïðîùàâàé, çáðîº» Å. Õåì³í´âåÿ.

Íàòàëÿ Ìàôòèí, äîñë³äíèöÿ ë³òåðàòóðè



� інваліди (Àíàòîëü Ïåòðèöüêèé, 1924)

жанр, художня організація, персонажіАвтор супроводив твір промовистим підза-

головком — «Картина з безодні». Це, звичайно, метафора, адже мова про безодню внутрішню, що вимірюється передсмертними страждання-ми. У моторошній «картині» змінюються пере-живання, думки й марення кількох приречених на смерть — саме вони висуваються наперед, нато-мість подієвий складник майже не розвивається.

Твір прозовий (хоч і з тяжінням до ритміза-ції художнього мовлення), а за обсягом нагадує повість. У ньому є «зовнішній» і «внутрішній» (психологічний) сюжети. Це й дозволяє визна-чити «Поза межами болю» як поему в прозі — твір, що поєднує епічний і ліричний компоненти (з переважанням останнього).

Поема має переднє слово й п’ять частин. На початку — масова хода полонених: «…голод і мороз ведуть їх на стрічу смерті». А вже в першій частині з безликої маси вирізняються семеро втіка-чів, котрі залишають «дорогу смерті», маючи лише слабку надію на порятунок. Це вояки австрійської армії, а нині військовополонені: українці Оглядів-ський і Добровський, австрієць Штранцінгер, поляк Пшилуський, угорець Сабо, серби Ніколич і Бояні.

Утікачі мають кимось пожертвувати: узяти одяг найслабшого й розпалити вогонь. Основою першої частини є моторошний танець — у та-кий спосіб постановили визначити жертву: хто перший утратить сили і впаде («…доля сама ви-рішить, кому з нас найскорше вмерти»). Це див-не, страшне й драматичне випробування: «Як пе-рекотиполе, гнане бурею, як соломки на хвилях розшалілого моря, так кидалися людські тіні в дикім танці життя і смерті».

В уста героїв автор вкладає слова протесту: «Хай би боги, царі і всі можновладці, що кинули людство у прірву світової війни, перейшли оце

пекло мук, у якому люди караються! Хай би вони самі відчули й пізнали бездонну глибінь людсько-го страждання!». Письменник послідовно реалі-зує свій задум: прагне «виразити» відчуття ката-строфи — показати пекельну «безодню» війни.

Іде з життя знесилений Бояні, а його товари-ші нарешті розпалюють вогонь. Вогнище визна-чає простір, навколо якого все й відбувається в наступних трьох частинах. Немов у калей-доскопі, змінюються різні фрагменти: моноло-ги й діалоги героїв, їхні спогади, думки, пере-живання, марення. Лиш остання, п’ята частина, організована дещо інакше: Оглядівського зна-ходять серед померлих і повертають до життя.

Усі герої не з власної волі опинились на вій-ні. Хоч і стали заручниками чужих злих і корис-ливих намірів, але й у цих умовах залишаються

Î. Òóðÿíñüêèé «îïðåäìåòèâ» ó ñëîâ³ á³ëü ëþäñüêî¿ äóø³ é ò³ëà, ïåðåäàâ éîãî â³äëóííÿ êîæíèì ðÿäêîì ñâîãî òâîðó. Öüîìó ï³äïîðÿäêîâàíà é êîìïîçèö³éíà ñâîºð³äí³ñòü ðîìàíó, â îñíîâ³ ÿêî¿ — ê³íåìàòîãðàô³÷íèé ìîíòàæíèé ïðèíöèï, ³ ÷îðíî-á³ëà êîëîðèñòèêà, ³ ìàêñèìàëüíå ³äåéíå íàâàíòàæåííÿ çîðîâèõ ³ ñëóõîâèõ îáðàç³â ÿê íåãàòèâíî¿ («îáëàêè-ñòðàõ³òòÿ», «ìîâ êàçî÷í³ óïèð³»; «ã³ðñüêèé õðå-áåò ìîâ ñêåëåò äèâíîãî âåëèêàíà»; ÷àñòî âæèâàíèé îêñèìîðîí «æèâ³ òðóïè», êðÿêàííÿ êðóê³â), òàê ³ ïîçèòèâíî¿ ñåìàíòèêè (îáðàçè ç ìàðåíü Îãëÿä³âñüêîãî: ñîíöå, æ³íêà, äèòèíà, çîëîòå êîëîññÿ).

Íàòàëÿ Ìàôòèí, äîñë³äíèöÿ ë³òåðàòóðè


52 Ëітåðàтóðíå æèттÿ Зàõіäíî¿ Óêðà¿íè . Осип турянський


1. яке враження справила на вас повість О . турянського «Поза межами болю»? які почуття, емоції викликала? які запитання у вас виникли? У який спосіб ви могли б знайти на них відповіді?

2. які враження автора покладено в основу повісті «Поза межами болю»?

3. який підзаголовок має повість?

4. Кому письменник присвятив свій твір?

5. Хто є оповідачем у творі?

6. Де і коли відбуваються події твору?

7. яким описом починає свою розповідь оповідач?

8. як сталося, що семеро полонених «â³ä³éøëè íàá³ê â³ä «øëÿõó ñìåðò³»? що об’єднує цих людей? як склалися їхні долі?

9. Об’єднайтеся в малі групи, висуньте гіпотези, обґрунтуйте їх і презентуйте класу .�� який епізод повісті можна вважати зав’язкою сюжету?�� який епізод, на вашу думку, є кульмінаційним?�� який епізод є розв’язкою твору?


10. якими постають герої твору?

11. Складіть «анкети» персонажів, указавши ім’я, прізвище, національність, фах, сімейний стан, інші відомості . що спільного між цими людьми?

12. Об’єднайтеся в малі групи, висуньте гіпотези, обґрунтуйте їх і презентуйте класу .�� Чому автор позбавив своїх персонажів імен, залишивши їм тільки прізвища?�� Чому автор указує національність своїх персонажів?�� що допомагає оповідачу вижити?

людьми. Війну переживають як особисту траге-дію. Штранцінгер притискає до себе скрипку. Він осліп через поранення, його мати померла з горя, а наречена наклала на себе руки. Пши-луський дізнався про зраду дружини, і через це болить його душа. Молодий хлопець Бояні перед смертю кличе матір. Організатор танцю-вальних вечорів Добровський пригадує мир-ні часи. А Оглядівський до болю переживає за найближчих людей, дружину й сина.

У жорстокому випробуванні родина лиши-лась чи не єдиною духовною опорою. Її утрата позбавила Штранцінгера й Пшилуського душев-них сил. А в душі Оглядівського, навпаки — світлі думки про кохану дружину й сина стали голов ним чинником у боротьбі за життя.� Похорон

(Îëåêñàíäð Áîãîìàçîâ, 1920)


13. Оберіть рівень складності й виконайте завдання .

�� Чому твір О . турянського має жанрове визначення ïîâ³ñòü- ïîåìà?

�; Поясніть значення назви «Поза межами болю» .

�@ Визначте особливості стилю повісті О . турянського . До якого літературного напряму можна віднести цей твір?

�0 З якими творами західноєвропейської літератури в ідейно -тематичному плані перегукується повість «Поза межами болю»?


14. Знайдіть у мережі інтернет екранізацію повісті О . турянського «Поза межами болю», здійснену режисером ярославом Лупієм у 1989 р . який твір мисте-цтва — повість чи фільм — справив на вас більший емоційний вплив? Чому? Поділіться своїми враженнями з однокласниками .

15. Завітайте до віртуальної картинної галереї в електронному додатку до підруч-ника . Поміркуйте, картини яких майстрів могли б стати ілюстраціями до твору О . турянського .


16. Напишіть есе на тему «Антивоєнне спрямування повісті «Поза межами болю» .


щоб перевірити свої знання з теми «Ëітåðàтóðíå æèттÿ Зàõіäíî¿ Óêðà¿íè», пройдіть тест в електронному додатку до підручника .

Завітайте до віртуальної бібліотеки в електронному додатку до підручни-ка та прочитайте інші твори представників літератури Західної України .

На сайті «Видавництва Старого Лева» знайдіть інформацію про книгу Д . ільницького «Антонич від А до я» . Перегляньте ілюстрації, прочитайте уривки . З’ясуйте, хто є ілюстраторами книги, для кого вона призначена . як ви вважаєте, чи цікава ця книга тим читачам, яким її адресують авто-ри й видавці? що саме може їх зацікавити?


54 Åміãðàöіéíà ëітåðàтóðà

� Обкладинка журналу «Український скиталець» (1923)

� Обкладинка альманаху «МУР» (1946)

еміграційна література

Після поразки визвольних змагань 1917—1921 років чимало учасників національного руху опинились у вигнанні. Серед них були й письменники, котрі, на відміну від літераторів радянської України, виробили альтернатив-ний погляд на теперішнє й майбутнє своєї батьківщини.

Вони мали більш тісні контакти з європейським письменством, ефектив-ніше засвоювали новий мистецький досвід. Були й більш вільними: не зале-жали від радянської ідеології й цензури, а покладались переважно на влас-ні естетичні пріоритети та ідейні переконання. Їхній погляд «із відстані» хоч і не враховував усієї конкретики сучасного українського життя, однак дозво-ляв по-філософському осмислювати історію, сучасність і майбутнє України.

Найбільше емігрантів осіло в Чехословаччині. Для них у Празі діяв Укра-їнський вільний університет, а в Подєбрадах — Українська господарська ака-демія. Літературно-мистецьке життя представляла «Празька школа» — не-формальне творче об’єднання однодумців.

До «Празької школи» відносять Юрія Липу, Євгена Маланюка, Юрія Кле-на, Олексу Стефановича, Оксану Лятуринську, Олега Ольжича, Олену Телігу, Леоніда Мосендза, Юрія Дарагана, Наталю Лівицьку-Холодну та ін. Більшість із них були поетами: натхненним словом виховували нове покоління вольо-вих і відповідальних за долю нації українців.

Друга світова війна додала до еміграційного руху багатьох утікачів із радянської України, які рятувалися від тоталітарного сталінського режи-му. З їхньої ініціативи в повоєнній Німеччині було засновано «Мистецький український рух» (МУР). До нього ввійшли письменники й критики Іван Багряний, Віктор Домонтович, Ігор Костецький, Іван Майстренко, Юрій Ше-рех, Улас Самчук, Юрій Косач, Володимир Державин, Михайло Орест, Василь Барка, Докія Гуменна, Тодось Осьмачка та ін. МУР поставив перед собою важливе завдання — піднести якість українських творів до рівня найкра-щих зразків світового письменства, але при цьому не втратити національної само бутності.

Значна частина українських емігрантів у 50-х роках переїхала до США: Григорій Костюк, Юрій Шерех, Василь Барка, Улас Самчук, Докія Гуменна та ін. утворили літературне об’єднання «Слово», що продовжувало й розвивало

Ïîåç³ÿ åì³ãðàíò³â â³ä÷óëà é ïåðåäàëà âòðàòó íå ò³ëüêè ñïîä³âàíèõ ³äåàë³â, à é ð³äíî¿ çåìë³, áàòüê³âùèíè, ùî âèêëèêàëî â í³é ³ñòîðè÷í³ ìîòèâè â ñâîºð³ä-íîìó àñïåêò³ — îæèâëåííÿ ³ñòîð³¿ â ñîá³, ïðèñóòí³ñòü â ºñòâ³ ë³ðè÷íîãî ãåðîÿ äàëåêîãî ³ áëèçüêîãî ìèíóëîãî ÷åðåç çì³ùåííÿ ÷àñîâèõ òà ïðîñòîðîâèõ ïëîùèí. ×óæèíà — ïðèõèëüíîþ ÷è âîðîæîþ âîíà á íå áóëà — ïîðîäæóâàëà â ïîåò³â êîìïëåêñ á³æåíöÿ, ÿêîãî ïîñò³éíî ñóïðîâîäæóº «õðåñò äîð³ã», ùî éîãî êîæíîìó òðåáà íåñòè íà ñâîþ Ãîëãîôó.

Ìèêîëà ²ëüíèöüêèé, äîñë³äíèê ë³òåðàòóðè


Åміãðàöіéíà ëітåðàтóðà 55

� Версаль . Дахи міста(Ç³íà¿äà Ñåðåáðÿêîâà, 1924)

� Прага(Àäàëüáåðò Åðäåë³, 1930-ò³)

� Прага(Îñêàð Êîêîøêà, 1938)

традиції «Мистецького українського руху». У США також діяла Нью-Йоркська група українських поетів, до якої входили Богдан Бойчук, Юрій Тарнавський, Емма Андієвська, Богдан Рубчак, Віра Вовк, Марко Царинник, Марія Ревако-вич та ін.

Коли Україна здобула державну незалежність, еміграційна література стала доступною для всіх українців. Нині вона є важливим чинником мис-тецького й духовного розвитку нашого народу.


1. Обговоріть у малих групах і презентуйте висновки класу .�� Чинники виникнення української еміграційної літератури у ХХ ст .�� Осередки та творчі об’єднання українських письменників-емігрантів .

2. Складіть «хмарини тегів» на теми «Українська еміграційна література 30-х рр . ХХ ст .», «Українська еміграційна література другої половини ХХ ст .» Презен-туйте їх класу .

Запрошуємо до дискусії

3. Переваги та втрати митця в еміграції .


4. Під час опрацювання теми «еміграційна література» радимо підготувати такі проекти:�� «Празька школа»�� «творчі долі» . Друга еміграція

56 Åміãðàöіéíà ëітåðàтóðà . Євген Маланюк

� Євген Маланюк

� Євген Маланюк із дружиною Богумилою та сином Богданом у Варшаві (1930-ò³ ðð.)

� Євген Маланюк на початку Першої світової війни, під час навчання в Київській школі прапорщиків (1914)

Ñâ³òîâà â³éíà çàê³í÷èëàñÿ äëÿ ªâãåíà Ìàëàíþêà â ëþòîìó 1918 ðîêó. Ïðîòå ñêëàëîñÿ òàê, ùî ï³ñëÿ êîðîòêî¿ â³äïóñòêè éîìó çíîâó äîâåëîñÿ âîþâàòè: â³í ñòàâ íà çàõèñò Óêðà¿íñüêî¿ äåðæàâè. Íà íüîãî ÷åêàëè ùå òðè ðîêè â³éíè. Â³éíè, ó ÿê³é òðè÷³ äîâîäèëîñÿ çäàâàòè âîðîãîâ³ Êè¿â, ó ÿê³é áóâ «êðèâàâèé ëèñòîïàä» 1919 ðîêó, êîëè âíàñë³äîê æîðñòîêèõ áî¿â òà òèôó â ñîòíÿõ çàëèøàëîñÿ 5—10 á³éö³â, à ïîëêè íàðàõîâóâàëè 50—60 áàãíåò³â.

Ëåîí³ä Êóöåíêî, äîñë³äíèê ë³òåðàòóðè


Євген маЛанЮк(1897—1968)

Євген Филимонович Маланюк народився 1 лютого 1897 року в містечку Новоархангельську, що на Херсонщині (нині Кропивницька область). Середню освіту одержав у Єлисаветградському реальному училищі, навчався в Петер-бурзькому політехнічному інституті.

Під час Першої світової війни був на фронті. Згодом брав активну участь у національно-визвольних змаганнях. А після падіння Української Народної Республіки емігрував, потрапив до табору інтернованих осіб поблизу поль-ського міста Каліша. Поезію писав ще зі школи, але по-справжньому захопив-ся творчістю, коли був у таборі. Тоді разом з однодумцями видавав журнал «Веселка», надрукував у ньому свої вірші. У 1923 році переїхав до Чехосло-ваччини, де закінчив Українську господарську академію, працював інженером.

Лише в 1925 році видав свою першу поетичну збірку «Стилет і стилос». Віра в майбутню перемогу становить її ідейний зміст. Адже після поразки національно-визвольних змагань загострилась потреба долати зневіру й роз-чарування, підтримувати натхненним словом українську громаду. На це голов-ним чином і була спрямована поезія Є. Маланюка.

З 1929 року він жив і працював у Варшаві, входив до літературної гру-пи «Танк». Варшавський період був плідним у творчому плані: тоді поет ви-дав нові збірки «Земля й залізо», «Земна мадонна», «Перстень Полікрата», « Вибрані поезії».

А після Другої світової війни Є. Маланюк жив у Німеччині, був учасником Мистецького українського руху, згодом переїхав до США. Працював інжене-ром, але й не забував про творчість: опублікував поетичні книжки «Влада», «Остання весна», «Серпень» та ін.

Є. Маланюк є автором багатьох публіцистичних і літературно-критичних статей. Видав їх у збірниках «Книга спостережень» та «Нариси з історії нашої культури».

Помер Євген Маланюк 16 лютого 1968 року в Нью-Йорку.

Åміãðàöіéíà ëітåðàтóðà . Євген Маланюк 57

� жінка з квітами(Îëåêñàíäð Ìóðàøêî, 1918)


1. які факти життєвого та творчого шляху Євгена Маланюка вас зацікавили? Про які факти ви хотіли б дізнатися більше? У який спосіб ви могли б задо-вольнити свою цікавість?

2. У зручній для вас формі (тексту, плану, таблиці, схеми) складіть опорний конспект для розповіді про життєвий та творчий шлях Євгена Маланюка .

3. Скористайтеся довідковою літературою, матеріалами мережі інтернет і знайдіть цікаві факти про письменника, його творчий, життєвий шлях, його родину, дру-зів . Ознайомте із цими фактами однокласників (у формі виступу на уроці з по-відомленням, на своїй сторінці в соціальній мережі, у дружньому спілкуванні) .

освідчення («Один вечір»)Пріоритет національно-патріотичних тем

у творчості Є. Маланюка не підлягає оскаржен-ню. Своїм поетичним словом він послідовно утверджував ідею української державності, за-кликав однодумців до боротьби. Однак не лише національні ідеали хвилювали поета — в ін-тимній ліриці він розкрив іншу, не менш цікаву грань своєї особистості. Пристрасне почуття, ніжність, драматизм — усе це втілилось у по-езії «Один вечір» із промовистою присвятою — «Єдиній».

У тієї «єдиної», до якої адресовано вірш, звичайно, був прототип. Колишній офіцер армії УНР Є. Маланюк, майже цілком захоплений бо-ротьбою за українську національну справу, без тями закохався в молоду поетку Наталю Лівиць-ку та ще й писав їй пристрасні листи («Мені пла-кати хочеться від теплого болю й ніжності»). А підписувався «Ваш П’єро» — не випадково і свій «Один вечір» завершив рядком «І в П’єро запалав поет».

Вірш Є. Маланюка і справді нагадує при-страсне освідчення в коханні. До своєї обраниці ліричний герой твору звертається на «Ви», мак-симально ідеалізує її образ, порівнюючи з відо-мими жінками: «Хто ви: Борджія чи Клеопатра, / Жанно Д’Арк українських степів?». А ще до цього образу загадкової, гордої, сильної й навіть тро-хи «фатальної жінки» він додає риси ніжності і вразливості, коли порівнює кохану з «лілеєю білою на зламанім стеблі».

Ліричний герой охоплений бурхливою при-страстю, освідчується піднесено — для виражен-ня свого кохання обирає переважно мелодра-матичні загальники на кшталт «солодкий полон», «солодкий біль», «долоні льодовиті», «єдиная на світі» тощо. Очевидно, що він не до кінця упев-нений у відповіді на свої щирі й палкі почуття.

У реальності на Є. Маланюка чекало гірке розчарування: Наталя Лівицька запропонувала поетові лише дружбу, а своє подружнє життя пов’язала з художником Петром Холодним.


Один вечірЄдиній

1Скільки ніжности в Ваших долонях,Скільки зоряних в зорі казок…Знов палаю в солодкім полоні,Знов Сахара, жага і пісок.

Хто Ви: Борджія чи Клеопатра,Жанно Д’Арк українських степів?В Вашім серці — незгаслая ватра,В Вашім погляді — зоряний спів.



� П’єро з маскою(Ïàáëî Ï³êàññî, 1918)

2Навколо все чуже. Чуже до божевілля.Цей дощаний театр, злинялі лаштунки…Впиваю запах Ваш і п’ю солодкий біль я.Вдивляюсь в профіль Ваш укохано-тонкий.

Стискають серце знов долоні льодовиті,І ясно мені все: в оцім людськім кубліЗнайшов я Вас, знайшов, єдиная на світі —Лілеє білая на зламанім стеблі.

3Рокотало в антрактах із салі,Ми сиділи в кутку куліс.Було ясно: давно у ВерсаліЦей вечір вже був колись.

Пам’ятаєте? КлавікордиМелодійно вели менует,Засвітився Ваш профіль гордий,І в П’єро запалав поет.


1. яке враження справила на вас ця поезія? які емоції викликала? Чим за-цікавила?

2. Схарактеризуйте ліричного героя цього твору . На вашу думку, які риси йому притаманні?

3. які образи допомагають поетові передати враження ліричного героя від ко-ханої дівчини? які асоціації викликають у вас ці образи?

4. які образи допомагають змалювати кохання ліричного героя? Доберіть три слова, якими б ви схарактеризували почуття ліричного героя .

5. У якому образі ліричний герой представляє себе? які асоціації викликає у вас цей образ? Пригадайте традиції використання цього образу у світовій культурі .

6. Об’єднайтеся в малі групи, висуньте гіпотези, обґрунтуйте їх і презентуйте класу .�� Чому поезія складається з трьох частин?�� На вашу думку, поет зображує почуття ліричного героя в розвитку чи сталими?�� як автор ставиться до ліричного героя? На вашу думку, чи наявні в цьому тексті іронія або самоіронія?

7. Ви пам’ятаєте, що виразне читання — це один зі способів інтерпретації худож-нього тексту . Знайдіть у мережі інтернет відео- й аудіозаписи, на яких пое зію «Єдина» читають професійні актори, шанувальники творчості Є . Маланюка . яким постає ліричний герой твору в інтерпретації читців? Підготуйте виразне читання поезії . Прочитайте її однокласникам або зробіть відеозапис свого чи-тання і запропонуйте його для перегляду на своїй сторінці в соціальній мережі .

Åміãðàöіéíà ëітåðàтóðà . Євген Маланюк 59

� Чотирнадцять кинджалів(Êåé Ñåéäæ, 1942)

Про творче покликання («Напис на книзі віршів»)

Для Є. Маланюка творчість була не лише мистецтвом, а ще й національною самопре-зентацією. «Мистецька творчість нещадна і мстива, — писав поет. — Вона викриває в тво-рі національність творця, вона зраджує в нім найглибше — расу». Тому й не відділяв автор поетичного чину від національного. І в пое-зії, і в боротьбі волів бути собою. Його «Напис на книзі віршів» звернений насамперед до на-щадків. Це спроба пояснити, чому поезія для нього мусила стати зброєю — мала бути одно-часно і «стилосом», і «стилетом». Образи, зви-чайно, символічні і для поета не випадкові. Їх винесено в назву збірки «Стилет і стилос», у якій є вірш зі схожою назвою («Стилет чи стилос?»).

Стилет — це короткий гострий ніж, бойова зброя, а стилос — зроблена з дерева паличка для письма, знаряддя поета в давнину. І якщо спершу автор вагався, який вибір зробити («Стилет чи стилос? — не збагнув. Двояко / Ва-гаються трагічні терези»), то в «Написі на книзі віршів» він утверджує неподільність творчості й боротьби.

Цей вірш — самохарактеристика поета й водночас цікавий мистецький твір. У ньому автор досить оригінально стилізував творчий процес під воєнні дії: ліричний герой — «заліз-них імператор строф» — веде свої поезії, «як когорти» бійців, у наступ.


Напис на книзі віршівНапружений, незломно-гордий,Залізних імператор строф —Веду ці вірші, як когорти,В обличчя творчих катастроф.

Позаду — збурений БатуринВ похмурих загравах облуд, —Вони ж металом — morіturі1 —Сурмлять майбутньому салют,

Важкі та мускулясті стопиПруживий одбивають ямб —Це дійсності, а не утопійЗвучить громовий дифірамб.

Ось — блиском — булаву гранчастуСкеровую лише вперед:Це ще не лет, але вже наступ,Та він завісу роздере.

Шматками розпадеться морок,І ти, нащадку мій, збагнеш,Як крізь тисячолітній порохРозгорнеться простір без меж.

Збагнеш оце, чим серце билось,Яких цей зір нагледів мет,Чому стилетом був мій стилосІ стилосом бував стилет.

1925


Ïîåò âèðîáèâ âëàñíó ìîâó ñèìâîë³â, ùî º âîäíî÷àñ ³ çíàðÿääÿì, ³ ðåçóëüòàòîì éîãî ñâ³òîàíàë³çó. Ñàìå ñèìâîë³çì âèçíà÷àº îäíó ³ç ïðîâ³äíèõ ðèñ ïîåòè÷íîãî ìîâëåííÿ Ìàëàíþêà — ëàêîí³÷í³ñòü ÿê ïðèíöèï, ùî ðåãóëþº ñòðóêòóðó òåêñòó.

Ëåîí³ä Êóöåíêî, äîñë³äíèê ë³òåðàòóðè


1 Поет використовує слово з латинського вислову Ave, Caesar, morituri te salutant або Ave, Imperator, morituri te salutant (лат . Çäðà-ñòóé, Öåçàðþ (²ìïåðàòîðå), ïðèðå÷åí³ íà ñìåðòü â³òàþòü òåáå) — традиційне привітання гладіаторів, яким вони демонстрували свою відданість і готовність до боротьби .



1. яке враження справила на вас поезія? які почуття викликала? які запитання виникли у вас під час читання? Обговоріть їх з однокласниками, учителями . У який інший спосіб ви зможете знайти відповіді на свої запитання?

2. якого року написана поезія? Пригадайте, які події відбувалися в цей час у творчому житті митця . На вашу думку, який вплив мали ці події на тему, пафос поезії «Напис на книзі віршів»?

3. Визначте провідні образи поезії . які з них пов’язані з античністю? які — з минулим України? які — із сучасністю?

4. До кого звернена поезія? Поміркуйте, чому поет обрав саме такого адресата .

5. Пригадайте твори української та зарубіжної літератури, у яких розкривається тема призначення поета і поезії . На вашу думку, що спільного мають ці твори з твором Є . Маланюка «Напис на книзі віршів»?

6. Об’єднайтеся в малі групи, висуньте гіпотези, обґрунтуйте їх і презентуйте класу .�� твір «Напис на книзі віршів» відкриває видану Є . Маланюком у 1930 р . збірку «Земля й залізо», епіграфом до якої поет обрав цитату з твору Лесі Українки:

У тих піснях, що в чорних водах Стіксу,Відбилося криваве лихоліття .

цікаво, що цих рядків поетеса за життя не оприлюднила, а надруковані вони були вже після її смерті . Поміркуйте, якого додаткового значення надає поезії «Напис на книзі віршів» цей епіграф .�� Чому, говорячи про свою поезію, Є . Маланюк використовує античні образи?�� Чому у вірші одне слово подане латиною?

7. Оберіть рівень складності, виконайте завдання та презентуйте свою роботу класу . Наведіть аргументи на доказ тез дослідника Леоніда Куценка .

�� «Ïîåò âèðîáèâ âëàñíó ìîâó ñèìâîë³â…».

�; «Ïîåò âèðîáèâ âëàñíó ìîâó ñèìâîë³â, ùî º âîäíî÷àñ ³ çíàðÿääÿì, ³ ðåçóëüòà-òîì éîãî ñâ³òîàíàë³çó».

�@ «…ñèìâîë³çì âèçíà÷àº îäíó ³ç ïðîâ³äíèõ ðèñ ïîåòè÷íîãî ìîâëåííÿ Ìàëàíþ-êà — ëàêîí³÷í³ñòü…».

ностальгія («Під чужим небом»)

Польща, Чехословаччина, знову Польща, Ні-меччина, США. У цьому переліку країн для полі-тичного емігранта Є. Маланюка не було України, точніше, вона являлась йому лиш у снах і спогадах.

Ліричний роздум «Під чужим небом» до-волі чітко поділяє простір на «там» і «тут». Там рідні херсонські степи, луки, поля, вітряки, річка Синюха, молодість, батьківська хата і ста-ренька мати. А тут бруківка й вулиці тісних міст, що ніколи не стануть рідними. Там батьківщина, а тут — чужина.

Символічний образ перекотиполя якнай-краще відображає стан ліричного героя-емі-гранта: людини з утраченим корінням, залеж-ної від «вітрів» буремної доби. І на чужині він лиш «убогий митар», утомлений кочовим життям.

Біль, розчарування, переживання розлу-ки — таким є душевне буття вигнанця, який ви-мушено «спалює роки» свого життя «під чужим небом» далеко від рідної домівки й майже без надії на повернення.

О. І. Борзенко, О. В. Лобусова Українська...

Documents