Нова Думка - savez rusina...2 Нова Думка 3/2011 Нa дзень побиди н aд...

ISSN 0351-3181

НоваДумка

2011.XL

POKPIKGODINA163

ЧИСЛОНОМЕРBROJ 3/2011

Izdaje: Savez Rusina i Ukrajinaca Republike HrvatskeВидaвa: Союз Русинох и Укрaїнцох Републики ГорвaтскейВидaє: Союз русинів i укрaїнців Республіки Хорвaтія

2 Нова Думка 3/2011

Нa дзень побиди нaд фaшизмом,9. мaя 2011. року, як и кaждирок у присутносци коло сто жи-

вих учaшнїкох, родзини и потомкох по-гинутих борцох, тa грaждaнох Бaрaнї иОсєцко–бaрaньскей жупaниї, численихделеґaцийох нa импозaнтним пaмятнїкуєдней од нaйвекших биткох у ошлє-бодзовaню южнослaвянских просторох,битки нa Бaтини, положени венци по-гинутим ошлєбодительом.У святочней церемониї зоз учaствовa-ньом почесних формaцийох и официрохгорвaтского войскa венци положеличислени делеґaциї.У мено предсидaтеля Репиблики Гор-вaтскей венєц положел бриґaдирни ґе-нерaл ГВ Ивaн Юрич, у мено Осєцко–бaрaньскей жупaниї предсидaтель єйскупштини Злaтко Мaксимович, зa Оп-штину Дрaж, хторей припaдa Бaтина,нaчaлнїк Општини Стєпaн Шaшлин, де-леґaция зa здруженя aнтифaшистох идруги.Венци положели и иножемни делеґaциїaмбaсaдох и воєни aтaшеи дрежaвохчийо вояци у вельким чишлє учaство-вaли и вигинули у тей велїчезней бит-ки.У мено Укрaїни венєц положел aмбa-сaдор Укрaїни у Републики ГорвaтскейAлексaндaр Левченко, у мено Сербиїєй конзул у Вуковaре Живорaд Фумич,у мено Русийскей Федрaциї єй aмбaсa-дор зоз Зaґребу, a того року венєц по-ложел и одпрaвнїк роботох Кaзaгстaн-скей aмбaсaди у Зaґребе.Як уж трaдицийно, венєц погинутим борцом положел и нaш „Союз Русинох

и Укрaїнцох Републики Горвaтскей” чиюделеґaцию предстaвяли Звонко Кос-телник и Гaвриїл Тaкaч, a того року ве-нєц положели и члени вуковaрскогоКУД а „Ивaн Фрaнко”.По зaконченю церемониї поклaдaнявенцох приґодну бешеду о зaконченюБитки зa Бaтину у зaкончуюцих оперa-цийох побиди нaд фaшизмом и ошлє-бодзовaнє нaших крaйох отримaл пред-сидaтель скупштини Осєцко–бaрaнь-скей жупaниї Злaтко Мaксимович.У мено иножемних делеґaцийох крaткубешеду отримaл aмбaсaдор Укрaїни уЗaґребе Aлексaндaр Левченко.

Гaвриїл Тaкaч

DRUŠTVO I POLITIKA – ДРУЖТВО И ПОЛИТИКA – СУСПІЛЬСТВО І ПОЛІТИКА

ЗA ДЗЕНЬ ПОБИДИ НAД ФAШИЗМОМ ПОЛОЖЕНИ ВЕНЦИ УБAТИНИ И ИЛОКУ

Делеґaция Союзу Русинох и Укрaїнцох РГ поклaдa венєц

Числени предстaвнїки политичного, войного и културного живота зоз жеми ииножемствa пред пaмятнїком

Делеґaция Aмбaсaди Укрaїни у РГ поклaдa венєц

Пaмятнїк жертвом нa Бaтини

„НОВУ ДУМКУ” Видaє: Союз русинів і укрaїнців

Республіки Хорвaтія

www.sriu.hr

Зa видaвaвця: Любицa Моргaн

Редaкція: Вуковар, Ради Європи, 93

тел./фaкс: 032/ 428–342

E-mail: [email protected]

Бaнкове конто – Žiro račun: 2340009-1110057465

Друкувaв: Друкaрня Солдо, Вуковaр

Тирaж: 1000 примірників

1632011.

XL

POKPIKGODINA

ВУКОВАР - VUKOVAR - ВУКОВАР

SADRŽAJ - ЗМИСТ - ЗМІСТЧИСЛОНОМЕРBROJ Гaвриїл Тaкaч: Зa Дзень побиди нaд фaшизмом положени венци у Бaтини и Илоку . . . . . 2

Savjet za nacionalne manjine . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 4

Звонко Костелник: сход националних меншинох . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 5

Звонко Костелник: Дзень националних меншинох Вуковрско–сримскей

жупаниї означени у Кородю . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 6

Ксения Лїкар: Вєдно будуєме будучносц . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 7

Віра Павлович: Дні української культури у Вуковарі . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 7

Ксения Лїкар: Зоз чесну прешлосцу предлужуєме до будучносци . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 8

Штефан Гудак: аеромитинґ над миклошевцами . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 10

Владимир Седлак: Иконостас у Вуковаре . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 13

СС. Василіянки: євхаристія – таїнство спільноти . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 14

Ксения Лїкар: Приємнe нєсподзиванє . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 15

Лидия Пaвлович: Днї рускей и укрaїнскей култури у Зaґребе . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 16

Любица Гаргай: Вистaвкa подобових колонийох промоция кнїжкох

и литерaтурни вечaр . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 17

агнетка Балатинац: Петровски дзвон задзвонєл 38. раз . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 18

Влaдимир Провчи: Було зоз чим нaполнїц и шерцо и душу . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 20

Tomo Lučanović: Tuđemu se učite, svoga se ne stidite . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 21

Тaня Гaрди: Вирабянє фитюлох . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 22

Гaвриїл Тaкaч: Промоция кнїжки и вистaвa фотоґрaфийох

25 роки Чернобилскей кaтaстрофи . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 22

Дюра Лїкар: Планска продукция и сиґурни пласман . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 24

Мирон Жирош: Горнїца, мена, дзелїдби, селїдби... (3) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 26

Дюра Лїкар: Остварени сни зоз дзецинства . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 28

Павло Головчук: Сумний ювілей . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 29

Яким Пушкаш: Най ше (нє) забудзе (1)! . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 30

Дідо Панас Бездольний: Колики . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 31

Павло Головчук: Презентація книг Павла Головчука . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 31

Леся Мудрі: До 140-ї річниці з дня народження Василя Стефаника . . . . . . . . . . . . . . . . . 32

агнетка Балатинац: Кирбай у Керестуре и 10 рочнїца пошвеценя за

владику кир. Георгия Джуджара . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 32

Яким Пушкаш: Най ше (нє) забудзе (2)! . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 33

Иренa Дюдяр: Друге и треце место у риболовстве Вуковaрчaньом . . . . . . . . . . . . . . . . . . 34

агнетка Балатинац: Числено менша, алє квалитетнєйша . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 35

РЕДAКЦИЯ:Вера Павлович(глaвнa и одвичaтельнa редaкторкa)Aгнеткa БaлaтинaцЛюбицa Гaргaй

СОВИТ РЕДAКЦИЇ:Пaвло Головчук (предсидaтель),д.ф. н. Оксaнa Тимко Дїтко, Яким Пушкaш,Дюрa Бики и Верa Пaвлович

ЛЕКТОРЕ:Мaрия Хомa (руски язик)Леся Мудри (укрaїнски язик)Верa Пaвлович (горвaтски язик)

Друковaнє помaгa Совит зa нaционaлни меншини Републики Горвaтскей.Нa вимaгaнє Союзу Русинох и Укрaїнцох Репуб-лики Грвaтскей з Ришеньом Министерствa ин-фирмовaня Републики Горвaтскей од 15.януaрa 1992. року (УЧ. 523–92–1) „Новa Думкa”уписaнa до евиденциї явних видaньох под чис-лом 1366.

Aвторизовaни тексти нє знaчa же то источaснои стaновиско редaкциї лєбо видaвaтеля.

UREDNIŠTVO:Vera Pavlović(glavna i odgovorna urednica)Ahnetka BalatinacLjubica Harhaj

SAVJET UREDNIŠTVA:Pavlo Holovčuk (predsjednik)dr. sc. Oksana Timko Đitko, Joakim Puškaš, Đuro Biki i Vera Pavlović

LEKTORI:Marija Homa (rusinski jezik)Lesya Mudri (ukrajinski jezik)Vera Pavlović (hrvatski jezik)

Tiskanje potpomaže Savjet za nacionalne manjineRepublike Hrvatske s Rješenjem Ministarstva in-formiranja Republike Hrvatske od 15. siječnja1992. godine (ur. Br. 523-92-1), “Nova dumka” jeupisana u evidenciji glasila pod brojem 1366

Prilozi autora potpisani imenom ne moraju odraža-vati mišljenje uredništva i izdavača.

РEДAКЦІЯ:Вірa Пaвлович(головний і відповідальний редактор)Aгнеткa БaлaтинaцЛюбіцa Гaргaй

РЕДАКЦІЙНА РАДА:Павло Головчук (головa)д.ф.н. Оксaнa Тимко-Дітко, Яким Пушкaш,Дюрa Бікі і Вірa Пaвлович

ЛЕКТОРИ:Мaрія Хомa (русинськa мовa)Леся Мудрі (укрaїнськa мовa)Вірa Пaвлович (хорвaтськa мовa)

Друкується зa допомогою Рaди з питaнь нaціо-нaльних меншин Республіки Хорвaтія.Зa прохaнням Союзу русинів і укрaїнців Респуб-ліки Хорвaтія з Постaновою Міністерствa ін-формувaння Республіки Хорвaтія від 15 січня1992 року (No 523–92–1) “Нову думку” вписaнов реєстр публічних видань під номером 1366

Редaкція не зaвжди поділяє точку зору aвторa,відповідaльність за викладені фaкти несеaвтор.

Нa першим боку: Яким Ерделї: ”Клaше”

Нa остaтнїм боку: Яким Ерделї: Иконостaс грекокaтолїцкей церкви „Христa Цaря” у Вуковaре

„НОВУ ДУМКУ” Видaвa: Союз Русинох и Укрaїнцох

Републики Горвaтскей

www.sriu.hr

Зa видaвaтеля: Любицa Моргaн

Редaкция: Вуковaр, Рaди Европи 93,

тел./фaкс: 032/ 428–342

E-mail: [email protected]

Жиро рaхунок – Žiro račun: 2340009-1110057465

Друковaл: Друкaрня Солдо, Вуковaр

Тирaж: 1000 приклaднїки

Друковaне–Друковaно–Tiskano

6 / 2011 Ценa Куни

Цінa Кун

Cijena Кунa10Рукописи ше нє врaцaю.

Обявени прилоги ше гонорую.

Рукописи не повертaються.За друковані статті виплачується гонорар.

Rukopisi se ne vraćaju.Objavljeni prilozi se honoriraju.

DONIJETA NOVA ODLUKA O FINANCIRANJU

Na temelju Ustavnog zakona o pravimanacionalnih manjina (»Narodne novine«broj 155/02, 47/10 i 80/10) članka 35.stavak 4. i članka 36. stavaka 8. Savjet zanacionalne manjine na 42. sjednici održanoj9. lipnja 2011. godine donio je

ODLUKU

O IZMJENAMA I DOPUNAMA

KRITERIJA ZA UTVRĐIVANJE

FINANCIJSKE POTPORE ZA

PROGRAME NEVLADINIH

UDRUGA I USTANOVA

NACIONALNIH MANJINA

Članak 1.

U Kriterijima za utvrđivanje financijske po-tpore za programe nevladinih udruga i us-tanova nacionalnih manjina (»Narodne no-vine« broj 129/2009) u poglavlju »Posebnikriteriji« točke 7., 8., 9., 11. i 13. mijenjajuse i glase:»7. Raspoređena sredstva za sufinanciranjeprograma doznačivat će se mjesečno po1/12, na temelju sklopljenih ugovora i kon-tinuirane analize Stručne službe Savjetaza nacionalne manjine, pri čemu će sevoditi računa da li se programi ostvarujuplaniranom dinamikom.«»8. Udruge i ustanove nacionalnih manjinasu obvezne vratiti akontacije i novčanasredstva za programe koji nisu ostvareniili su djelomično ostvareni razmjerno ne-izvršenom dijelu a u slučaju da se sredstvane vrate daljnje financiranje te udruge iustanove se obustavlja. Sredstva iz Držav-nog proračuna za odobrene programe nemogu se prenositi u slijedeću godinu imora se izvršiti povrat u Državni pro-račun.«

»9. Udruge i ustanove čiji se programi su-financiraju iz Državnog proračuna RepublikeHrvatske putem Savjeta za nacionalnemanjine obvezne su Savjetu za nacionalnemanjine podnositi tromjesečno, polugo-dišnje i godišnje izvješće o radu i izvršenjuprograma s financijskim izvješćem premaMetodologiji praćenja ostvarivanja programanevladinih udruga i ustanova nacionalnihmanjina.«»11. Udruge i ustanove kojima je odobrenosufinanciranje programa, a koje odbiju do-dijeljenu novčana sredstva i ne potpišuugovor, gube pravo na financiranje putemSavjeta za nacionalne manjine za sljedećedvije godine, a akontacijska sredstva morajuvratiti u Državni proračun.Prijave programa udruga i ustanova na-cionalnih manjina koja nisu izvršile svojeobaveze prema Savjetu za nacionalnemanjine i prema drugim tijelima državneuprave, nad kojima je u tijeku istražni po-stupak ili se provodi ovrha, neće se uzetiu razmatranje prilikom donošenja Odlukeo rasporedu sredstva.»13. U ocjenjivanju predloženih programaprimjenjivat će se Ustavni zakon o pravimanacionalnih manjina (»Narodne novine«br. 155/ 2002;47/2010 i 80/2010), »Kodekspozitivne prakse, standarda i mjerila zaostvarivanje financijske potpore programimai projektima udruga« (»Narodne novine«br. 16/07), Zakon o fiskalnoj odgovornosti(»Narodne novine« br. 139/2010), Zakono proračunu (»Narodne novine« br.87/2008), Uredba o računovodstvu nepro-fitnih organizacija (»Narodne novine« br.10/08), Uredbi o izmjenama i dopunamauredbe o računovodstvu neprofitnih orga-nizacija (»Narodne novine« br. 07/09), Za-kon o porezu na dobit i Zakon o porezu nadohodak (»Narodne novine« br. 117/04),Zakona o porezu na dodanu vrijednost(»Narodne novine« br. 47/95)«.

Članak 2.

U poglavlju »Posebni kriteriji« iza točke13., dodaju se točke 14. i 15., koje glase:»14. Udruge i ustanove nacionalnih manjinakoje podnose prijave programa na Javnipoziv za sufinanciranje putem Savjeta zanacionalne manjine za koje se utvrdi dasvojim radom i aktivnostima potiču netole-rantnost unutar svoje nacionalne manjine,prema drugim nacionalnim manjinama ipripadnicima većinskog naroda, te za kojese utvrdi da u javnosti iznose neprovjerenei netočne informacije o pitanjima vezanimza ostvarivanje programa za kulturnomautonomijom unutar svoje i drugih nacio-nalnih manjina i radu Savjeta za nacionalnemanjine, neće se uzeti u razmatranje igube pravo na prijavu programa na Javnipoziv Savjeta za nacionalne manjine uroku od 3 godine.«»15. Izvršenje programa kao i novčanasredstva iz Državnog proračuna odobrenaOdlukom Savjeta za nacionalne manjineza provođenje programa kulturne autono-mije, udruge i ustanove nacionalnih manjinane mogu prenositi na treće osobe kojenisu navedene u Odluci Savjeta za nacio-nalne manjine.«

Članak 3.

Ova Odluka stupa na snagu i primjenjujese danom objave u »Narodnim novina-ma«.

Predsjednik SavjetaAleksandar Tolnauer, v. r.



Уорґанизациї Факултетаполитичних наукохУниверзитету у Заґре-

бе, а у сотруднїцтве зоз Со-витом за национални менши-ни Републики Горватскей изоз финансийну потримовкуФонду Фридрих Еберт, отри-мани 14. по шоре науковисход «Двацец роки меншин-скей политики у РепубликиГорватскей у компаративней

перспективи ЮговосточнейЕвропи» Сход ше отримує у рамикохнауково-виглєдовацкого про-єкту Република Горватска уевропскей сиґурносней ар-хитектури, котри ше реализуєна Факултету политичних на-укох Универзитета у Заґребеи билатералного науковоговиглєдавацкого проєкту За-щита националних меншинох

у Републики Горватскей иРепублики Сербиї, котрогореализую Факултет политич-них наукох Универзитета уЗаґребе и Факултет политич-хих наукох Универзитета уБеоґрадзе. Сход отримани уБеґовим Раздолю 20 и 21.мая як традицийни медзина-родни наукови симпозий На-ционални меншини у демо-кратичних дружтвох котри

уж штернац роки зазберуєнауковцох, факултетскихпрофесорох, фаховцох и по-литичарох зоз Горватскей исушедних жемох котри шезанїмаю з тему правох на-ционалних меншинох. Того-рочна тема була «Двацецроки меншинскей политикиу Горватскей у компаратив-ней перспективи Юговосточ-ней Европи. През тоти дваднї роботи штерацец учаш-нїкох мало нагоду дискутовацо двацец рефератох котрише дотикаю положеня и пра-ва националних меншинох унашей реґиї. Спред орґанизатора хход от-ворел и присутних привиталСиниша Таталович зоз Фа-култету политичних наукохУниверзитета у Заґребе, а

после нього присутних при-витал и Ненад Закошек, де-кан Факултету политичнихнаукох Универзитета у За-ґребе, Тияна Дефар, пред-ставнїца Фонду ФридрихЕберт и александар Толна-уер, предсидатель Совиту занационални меншини Репуб-лики Горватскей.

Звонко Костелник, проф.

53/2011 Нова Думка


14. по шоре наукови сход Национални меншини у демократичних дружтвох на тему: Двацец роки меншинскей политики у Горватскей у компаративней перспективи Юговосточней Европи.

Беґово Раздолє 20. и 21. май 2011. року

Сход националних меншинох

Зaєднїцкa сликa учaшнїкох Совитовaня

Уключовaнє до дискусиї предсидателяа Совиту за нaционaлни меншини РГ Александра Толнауера

Роботнa aтмосферa подпомогнутa и зоз хaсновaньом технїчних средствох



Знагоди Дня Европи уКородю, 08.05.2011.року, Координация на-

ционалних меншинох Вуко-варско–сримскей жупаниї ор-ґанизовала манифестациюпод назву «Дзень национал-них меншинох Вуковарско-сримскей жупаниї». З тей нагоди у просторийохжупаниї отримана святочнасхадзка Координациї нацио-налних меншинох на котрейше розправяло о роботи ифинансованю шицких мен-шинох.З означованьом Дня нацио-налних меншинох и Европ-

ского тижня поставени шат-ри националних меншинох,а кажда ше меншина пред-ставела зоз свою националнукухню, як и з виставку ручнихроботох, часописох, малюн-кох и других подобових екс-понатох котру отворел жупанБожо Ґалич.Концертну часц програмиприсутних отворел предси-датель Координациї ЙосипКел котри поволал шицкихпредставительох радох жеби привитали госцох на своїммацеринским язику, а на кон-цу жупан Божо Ґалич при-витал шицких нащивительох,

госцох и учашнїкох програмии повинчовал им Дзень на-ционалних меншинох нашейжупаниї. У предлуженю програми зозписню и танцом представелише припаднїки рускей, ма-дярскей, бошняцкей, серб-скей, словацкей, нємецкейи австрийскей националнейманшини, док припаднїки ма-кедонскей и ромскей нацио-налней меншини нє наступе-ли. Така файта манифеста-

цийох отримує ше уж тради-цийно у местох дзе у векшеймири концентрована одред-зена национална меншинанашей жупаниї, а ношительтого року була мадярска на-ционална меншина, а як до-машнї то Општина Тордин-ци.

Звонко Костелник, проф.

У першим шоре медзи публику високи госци политичного и явного животa Жупaниї

Предсидaтель КУД ”Яким Ґовля” зоз Миклошевцох уручує дaрунок жупaнови Божови Ґaличови як знaк здогaдовaня нa шести Стретнуцa

Дзень националних меншинох Вуковрско–сримскей жупаниї означени у Кородю

Привитне слово Звонкa Костелникa у мено рускей нaцинaлней меншини

Жупaн вуковaрско–сримски Божо Ґaлич и предстaвнїкрускей нaционaлней меншини у Совиту зa нaцонaлни меншини РГ Звонко Костелник опрез руского штaндуКУД ”Яким Ґовля” зоз Миклошевцох

Урамикох означованяЕвропского дня Вуко-варско–сримскей жу-

паниї 7. мая у Кородю, нєда-лєко од Винковцох, отриманиседми по шоре Дзень нацио-налних меншинох. У центревалала коло Дома културибули поставени штанди сло-вацкей, нємецко–австрийс-кей, українскей, бошняцкей,сербскей, мадярскей и рус-кей националней меншини.Нащивителє на крашнє по-рихтаних штандох украшенихзоз ручнима роботами могликоштовац рижни файти єд-зеня, а тиж так були вискла-дани и вшелїяки прикладнїкивидавательней дїялносци наязикох тих меншинох.На початку вечаршей часципрограми шицких привиталжупан Вуковарско–сруим-скей жупаниї Божо Ґалич,хтори визначел же каждипияти житель нашей жупаниїприпаднїк националней мен-шини. Попри векшинского

народу у каждодньовим жи-воце жупаниї значну улогузабераю и людзе другух на-ционалносцох цо приклад яквєдно можеме жиц и творицлєпши условия за будуци ґе-нерациї – гварел жупан. При-сутних на мацеринскей бе-шеди привитали представи-телє националних меншинох,хтори участвовали у програ-ми, а у мено рускей нацио-налней меншини то бул Звон-ко Костелник.

У културно уметнїцкей про-грами представели ше КУД:словацке „Людовит Штур“ зИлоку, бошняцке „Лїлян“ зРайового Села, нємецке „Триружи“ з Вуковару, руске„Яким Ґовля“ з Миклошевцох,сербске „Бранислав Нушич“з Борова, українске „ИванФранко“ з Вуковару и до-машнє „ади Ендре“.Миклошевска женска шпи-вацка ґрупа одшпивала вен-чик руских шпиванкох, а та-

нєчнїки виведли „Горнїцкитанєц“. Вечарша програмазапочала зоз державну гим-ну, а закончела зоз шпиванкуЕвропи „Ода Европи“.

Отримованє стретнуцох фи-нансийно помогла Жупания,општина Тординци и домаш-нє КУД.

Ксения Лїкар

Вуковарське культурно-просвітнє товариствоімені І. Франка тради-

ційно організувало триденнукультурну маніфестацію, при-свячену видатному україн-ському письменникові і гро-мадському діячеві ІвануФранкові. Культурна програ-ма отримала і міжнароднезначення, оскільки крім хор-ватських товариств, які пле-кають українську культуру,у програмі взяли участь і то-вариства з сусідніх державз території колишньої Югос-лавії.

Фінальна програма трьохден-ного святкування, яка отри-мала назву « Я син народу,що вгору йде», відбулася унеділю 29 травня о 18 годиніна літній сцені Робітничого

будинку у селищі Борово. Уконцерті взяли участь : УКПТім. Івана Франка з Вуковару,УКПТ ім. Лесі Українки з Осіє-ка, УКПТ ім. Тараса Шевчен-ка з Каніжі, УКПТ «Україна»зі Славонського Броду, КПТУ«Карпати» з Липовлян, учніосновної школи ім. а. Бауераз Вуковару (Петрівці), а та-

кож ансамблі гостів— това-риство «Коломийка» зі Срем-ської Митровиці та КПСУ ім.Тараса Шевченка з БаняЛуки. Перед малочисленноюпублікою якісні виступи малипредставники банялучкогота митровицького товариств,у роботі яких завжди домі-нували плекання фольклору

з численними ефектнимитанцями. Домашні товарис-тва, на жаль, показали знач-ний занепад у якості та різ-номанітності програми, що єнаслідком як зміни поколінь,так і відсутності молоді, якау змозі витримати фольклор-ні вимоги українських народ-них танців.

Маніфестація відбулася зафінансовою підтримкою міс-та Вуковару, жупанійськогопредставника української на-ціональної меншини Вуковар-сько-сріємської жупанії, Ву-коварської міської ради, аголовним покровителем єРада з питань національних меншин РХ.

Віра Павлович (переклала Леся Мудрі)

Загальна фотографія усіх учасників фінального концерту.Фото: Петро Ляхович, Сремська Митровиця



ВЄДНО БУДУЄМЕ БУДУЧНОСЦ

Дні української культури у Вуковарі

Чaсц aтрaктивного руского тaнцу у виводзеню КУД „ЯкимҐовля” зоз Миклошевцох

ОЗНАЧЕНИ ДЗЕНЬ НАЦИОНАЛНИХ МЕНШИНОХ ВУКОВАРСКО–СРИМСКЕЙ ЖУПАНИЇ


2. ДЗЕНЬ РУСНАЦОХ У ГОРВАТСКЕЙ

Миклошевци були до-машнї Шветочнейакадемиї пошвеце-

ней 2. Дню Руснацох у Ре-публики Горватскей, хтораотримана 29. мая у школскимдворе под вельким шатром.До орґанизациї шветочносцибули уключени Координациярадох у РГ и Рада рускейнационалней меншини оп-штини Томповци.

Зоз покладаньом венцох напамятнїк у вентре валала по-чало означованє Дня Русна-цох, а потим ушлїдзела Шве-точна академия. Предсида-тель Координациї Яким Ер-делї здогаднул на 25. май1836. року кед у Петровцохоснована перша грекокато-лїцка парохия у рамикох Кри-жевскей епархиї за Руснацоху Горватскей. Шветочнейакадемиї присуствовали велївизначни госци: висланїк жу-пана Мато Ґолубичич, хторизоз цеплима словами поздра-вел вельочислених патрачохи учашнїкох та шицким Рус-нацом повинчовал їх Дзень.Висланїк владики Крижев-

ского о. Владимир Седлактиж придружел ше зоз при-кладнима словами винчован-ком. Поздравна бешеда о. Вла-димира Седлака:...У мено владики Крижев-ского Николи Кекича, кот-ри барз поцешени за такуподїю преславйованя ДняРуснацох у Миклошевцох,

преношим вам його поздра-ви и винчованки. Тиж таквинчуєм вам у мено нашогодекана котри одсутни ишицких наших паноцох кот-ри пре длужносци нє моглиприсц.Нєшкайша Євенгелия гуто-ри о шлєпородзеному кот-ри сцел препатриц. ТотоШвето Руснацох ма вязузоз порученьом Евангелиїправе у тим же и ми народкотри сце видзиц себе,свою будучносц конкретно,алє и щиро, бо кед сцемеотвориц очи драгу пренайд-земе. Кед их нє отворимевецей швет нє увидзиме. Утих думкох и жаданьохпредлуженя нашей култу-ри, обичайох и шицкоготого цо зоз тим идзе, жадамшицким Руснацом и Руски-ньом щешлїви Дзень нашейнационалней меншини. Намногая и благая лїта! Од високих госцох спомнємеи заступнїка у Совиту за на-

ционални меншини ЗвонкаКостелника, заменїкох на-чалнїкох општинох у СтарихЯнковцох, Боґдановцох, Том-повцох, Михала Шайтоша,Ярослава Медєша и Витоми-ра Мудрого, представительохопштинох Дреновци и Пиш-куревци. Попри нїх на про-грами були и: предсидатель-ка Союзу Русинох и Україн-цох Любица Морган, пред-ставителє општинских радохзоз Петровцох и Миклошев-цох, городох Заґребу и Осиє-ку як и госци зоз Сербиї,предсидатель Шветовейради РРЛ Дюра Папуґа, по-дпредсидатель Национално-го совиту Руснацох Дюра Ви-наї и директор Дома културиРуски Керестур ВладимирМалацко. Поприходзело ивельке число патрачох зозСтарих Янковцох, Петровцох,Осиєку и Вуковару.Шветочносци нє присуство-вал предсидатель Национал-ного совиту Руснацох Сербиї

Женскa шпивaцкa ґрупa КУД „Яким Ґовля” зоз Миклошевцох

Солист Миколa Пaп зоз Винковцох

ЗОЗ ЧЕСНУ ПРЕШЛОСЦУ ПРЕДЛУЖУЄМЕ ДО БУДУЧНОСЦИ

У МИКЛОШЕВЦОХ ОЗНАЧЕНИ 2. ДЗЕНЬ РУСНАЦОХ У ГОРВАТСКЕЙ


2. ДЗЕНЬ РУСНАЦОХ У ГОРВАТСКЕЙ

Славко Рац прето пречитанайого винчованка у котреймедзи иншим гварел: ...Верим же нє погришимкед повем же тото Швето,то источасно и нашо швето,бо зме єден народ, истогокореня и походзеня уж ви-ками опарти єдни на другихз найблїзшима родзински-ма и шицкима другима вя-зами... Програма Шветочней акада-миї започала зоз державнугимну и шветочну шпиванку

Руснацох у РГ „Браца Русини,хтори одшпивал здруженишпивацки хор зоз Вуковару,Винковцох и Осиєку под ру-ководзеньом Зорана Циков-ца. Потим ше шоровали солошпиваче Микола Пап з Ви-нковцох и Михал Голик з Пет-ровцох, дуети Ивона Гнаткои Томислава Ралиш з Вуко-вару и Петровцох, ана и Ге-лена Бучково и женска шпи-вацка ґрупа з Миклошевцох.Шпивачох провадзел рускинародни оркестер зоз Осиє-

ку, Петровцох и Миклошев-цох, а под руководзеньомБориса Бучкового. Окременаступел и тамбурови оркес-тер з Райового Села. Писнїнаших поетох у виборе МариїХома и Наталиї Гнатко ре-цитовали Мануела Дудаш,ана Бучко, Ирена Надь, Ило-на Гнатко и Ксения Лїкар.У програми як госци насту-пели дует андреа Бучко иВесна Надь з Руского Керес-

тура, у провадзеню народ-ного оркестру Дома култури,мишани шпивацки хор гор-ватского дружтва „Дунай“ зВуковару представел ше зоздвома народнима шпиванка-ми, а шветочну програму при-ведол ґу концу зоз гимну Ев-ропскей униї „Ода радосци“.Конферансу котру написалДюра Лїкар водзели СандраЛїкар и Гелена Бучко.На концу поведзме и тотоже ше Шветочна академияотримовала под покрови-тельством жупана Вуковар-ско–сримскей жупаниї БожиҐалича и сопокровитель-ством Општини Томповци, аотримованє морално и мате-риялно ище помогли: Пред-ставнїк рускей националнейменшини Городу Заґребу, Оп-

штина Стари Янковци, ГородДяково, Рада рускей нацио-налней меншини ОпштиниБоґдановци, „аґротоварнїк“Товарнїк, Рада рускей на-ционалней меншиниВуковарско сримскей жупа-ниї, Рада рускей националнейменшини Городу Вуковару иКУД „Яким Ґовля“ Микло-шевци.


Привитне слово петровского пaноцa Влaдимирa Седлaкa

Предсидaтель Шветовей рaди РРЛ Дюрa Пaпуґa

Госцуюце Горвaтске културне дружтво „Дунaй” зоз Вуковaру


LITeRATURA – ЛИТЕРАТУРА – ЛIТЕРАТУРА

Моцни индустриї анґлиїи Зєдинєних америц-ких Державох по-

швидко после зраженя зозГитлерову Нємецку, єй союз-нїками у Европи и Япону, ви-продуковали вельке числовоєних транспортних авио-нох, такволану стратеґийнувоєну авияцию зоз котру ри-шели зоз каждодньовим бом-бардованьом воєних цильохна процивнїцкей териториїослабиц удерну моц нєприя-теля, котри на початкуштвартей децениї ХХ вику(1941. и 1942. року) напре-довал на шицких фронтох.Досц повесц же нємецкиелитни єдинки у СовєтскимСоюзу були пред уходом доЛенїнґраду и Москви, а у Ста-лїнґраду ше водзели улїчноборби, и у африки цала Ро-мелова армия була у офан-зиви на цалим фрону проциванґийцох. На заходзе Европинємецка авияция каждод-ньово бомбардовала анґли-йски городи и индустрию набританских островох. Указа-ло ше же найчежше було ви-школовац и оспособиц авия-тичарски екипи: пилотох, ко-пилотох, радистох, окремеше чувствовал нєдостатоквоєних особох, познавате-льох штредньоевропскоговоздушного простору, най-прикладнєйших воздушнихкоридорох, котри обезпечуюдолєт воздушней воєней бор-беней армади ґу воєним ци-льом штреднєй Европи. Ки-рил Сабадош бул богомданаособа кед слово о познаванювоздушного простора Балка-ну и Штреднєй Европи. Ро-зуми ше же зоз приходом доанґлиї, такой бул анґажованиза єдного зоз водительохвоздушней часци Британско–америцкей бомбардерскейґрупи за Балкан и штреднюЕвропу. „ауро–Ланчестер” – Б1, чеж-ки бомбардер, штири зоз чеч-

носцу хладзени Ролс-Ройсмотори од по 1460, коньскимоци, кажди зоз по 12 ци-линдри – вкупно 5840 конь-ски моци. Наоружани зоздвома митралєзами Бровинґ,7,7 милиметри на рухомейносней куполи, двома мит-ралєзами истого типа на гор-нєй куполи авиона, штиримитралєзи котри ше находзана куполи на хвосце лєтадла,часц авиона котру найчас-тейше нападаю нєприаятель-ски штурмовики и два мит-ралєзи истого типа на спод-нєй куполи – вкупно дзешецмитралєзи – було дефанзив-не наоружанє того воздуш-ного колоса, котре го малобранїц од нападу нєприятель-ских штурмовикох. Здруженипо ескадрилох од 50 по 100лєтадла, представяли правувоздушну твердиню, до кот-рей ше нєприятельскимшвидким авионом ловаромчежко було уруциц, а же бинє були потрафени зоз телїмамитралєзкима рафалами. На-чишлєни дефанзивни арсе-нал каждого авиона окремеслужел же би ше тот воєнивоздушни корабель у воздухудлужини 21,18, висини 6,25,и розмаку кридлох 31,09 ме-тери, поверхносц 120, 45квадратни метери, зоз терхуод 5433 килограми бомби,безпечно пребил над нєприя-тельску територию и висипалексплозивну терху на цилїкотри були мета нападу. Ро-зуми ше, требало мац нєп-реривно на розуме же шє лє-тадло и людство у нїм пооконченим задатку мало вра-циц до бази. Найопаснєйшафаза лєта бомбардерох булаод часу кед ловарска авия-ция пре менши долєт булапримушена врациц ше добази, и охабиц бомбардерскуавияцию же би ше сама бра-нєла, и у врацаню до базипосле бомбардованя, по мес-то покля знова нє вошли под

защиту своєй ловарскейавияциї, котра их дзешка награнїци свойого долєту че-кала, и кед же требало, уход-зела до воздушних борбохзоз нєприятельску ловарскуавияцию. Посада бомбарде-рох по вецейгодзиновим пре-буваню у авионє котри булвше мета нападу нєприятель-скей процивавионскей арти-лєриї и авияциї, стретнуцезоз свою ловарску авияциюпредставяло праву радосц.анґлийски пилоти би зоз свої-ма швидкима авионами-ло-варами типа Supermarine spit-fire, популарнима Спитфає-рами, найславнєйшима авио-нами того типа и Другей шве-товей войни, котри мали опе-ративни плафон лєценя прейг13 тисячи метери, дочеко-вали свою бомбардерскуавияцию на вельких висинох,а вец би ше у парацим лєту,як орли, споза хмарох нашлинад ескадрилами Ланчесте-рох Б1. У случаю же би шеґу ескадрилом прикрадалинємецки авиони ловаре, тотиби звичайно закончели нажеми у пламеню. Окремезначна улога Спитфаєрохбула защита бомбардерохкотри були потрафени и нємогли провадзиц лєт своєйескадрили. На вецей дзе-шатки километери споза ес-кадрили, вони були идеалнамета нєприятельскей авия-циї, и без помоци власнейловарскей авияциї, чежко биприлєцели до своїх базох.Кирил Сабадош познал лємцо нє шицки типи воєнихавионох котри Союзнїки –анґлия и Зєднинєни америц-ки Держави хасновали у воз-душних зраженьох зоз авия-цию процивнїка – Нємецкейи Япону и їх союзнїкох. Тотойого знанє и познаванє ца-лосней топоґрафскей струк-тури Централного Балкана –Кральовини Югославиї як и,з векшей часци, топоґрафию

балканских жемох зоз кот-рима Югославия гранїчела,и можлївосц же би зоз своюруску бешеду контактовалзоз шицкима пилотами котрихасновали даєдну зоз сла-вянских бешедох, була йогозла судьба.

Покля векшина пилотох, кот-ра остала жива, после капи-тулациї Нємецкей и Японаславела побиду и пошвидкодемобилизована, єдна меншачасц, медзи котрима бул иКирил постала „проблема-тична” и находзела ше наспискох службох безпечнос-ци союзнїкох.

Знало ше же воєна антифа-шистична коалиция анґлия–ЗаД–Совєтски Союз штучнаи же вона условена зоз сно-ваньом коалициї Берлин–Рим–Токио. Накадзи воєнаосовина Рим–Берлин–Токиовоєно ликвидована, на по-верхносц знова виплївалипредвойново антаґонизми –антаґонизми двох дужтвено-економских системох – ка-питалистичней, на чиїм чолєше по ІІ шветовей войни на-шли Зєдинєти америцки Дер-жави, и социялистичней кот-ру очольовал Совєтски Союз.И попри тим же було при-хильнїкох же би ше ІІ шветовавойна предлужела и о „истимтрошку” розчисцели рахункимедзи капиталистичним и ко-мунистичним шветом, зашлєм превладали моци котрише закладали же би ше ко-нєчни обрахунок зоз кому-низмом охабел за познєйше,односно же би ше шветовасоциялистична револуция ви-ведла потим як ше залїчарани котри виволала катас-трофална шветова война.Обидва боки уж у цеку войнипровадзели розвой повоєногопроцивнїка, калкулуюци нашицких можлївих планох умедзисобних одношеньох.

АЕРОМИТИНҐ НАД МИКЛОШЕВЦАМИ(ІІ часц)



* * * * *

Михал Сабадош,брат Кирилов, по двагодзи-новим чеканю у холу Бироаза информациї, до котрогого упутели после дводньо-вого пребуваня у Беоґрадзе,конєчно чул свойо мено. Во-шол до канцелариї. За столомшедзела млада панї за пи-сацу машину и официр чар-них кандрастих власох за-патрени до папера пред собу.Микола знял калап и по-здравкал:– Добри дзень, панє!Официр дзвигнул очи зоз па-пера, ошацовал Михала, апотим од`здравкал:– Здравствуй, товаришу!Михал ше огляднул, и кедвидзел же є од странкох саму канцелариї, и же тото„здравсвуй, товаришу" одно-ши на ньго, дакус ше нєс-подзивал и збунєл. Же бипрервал цихосц почал: – Я, панє, пришол по роботи. Официр ше ошмихнул, по-патрел на младу панї за пи-сацу машину, котра ше тижошмихла и понукла Михалаже би шеднул. Михал обачелобок карсцель, прицагнул гопред стол за котрим шедзелофицир и шеднул. Официрпопатрел на ньго, а вец шеопитал: – Одкаль ши, товаришу?– Я зоз Миклошевцох, а при-шол сом пре Кирила...– Срез? – У нас нєт таке, у нас єсткотар! – гварел Михал.– Добре, но, котар! –– Вуковар!– Презвиско и мено?– Сабадош Михал, панє!– Панох зме розвласцели!...Нє волай ме вецей так, то-варишу! – гварел официр. – Га, кед ви так гварице...– Яки твой проблем? – опи-тал ше официр. Михал ше кус покормацална карсцелю, та почал: – Мой брат, Кирил Сабадошбул пилот, гонєл авион!– Цивилни, чи войни? – прер-вал го официр. – Вон бул майор!

– Майор?! – заинтересовал

ше официр.– а як гварице же ше во-лал?– Кирил Сабадош! Знаце, вонбул пилот-ловар. Кед 1941.року у априлу нападнутаЮгославия, Кирил зоз своїмавионом прелєцел до Тур-скей, а зоз Турскей до Гре-ческей и єгипту, одкаль єпреруцени до Лондону. – Интересантне! – гварелофицир и обрацел ше ґу мла-дей панї – Пиш товаришко!Официр шицко цо вислухалод Михала видиктовал дак-тилоґрафки, а потим му по-ставел питанє:– И, дзе ше тераз находзиваш брат?– Тото ше я вам пришол пи-тац? – гварел одлучно Михал. Официр вищирел очи, вецгварел: – а одкаль би ми требализнац же дзе ваш брат, котрипрелєцел ище 1941. року зозавионом до Турскей а потимє преруцени прейґ єгиту доЛондону, як цо сце сами гва-рели?

– Панє... пребачце, я старичловек та ми якошик нє лєгкоприлапиц тото нове, това-риш... и таке...– Лєм ви предлужце!– Кирила у Лондону вжалидо їх авияциї и вон, як чловекзоз тих крайох водзел їх бом-бардери бомбабардовац Нє-мецку, їх фабрики, вец Пеш-ту, Беч, Румунию – Плоештии Питешти, места дзе ше на-фта цагала и преробйоваладо бензину. У такей єднейнагоди бул його бомбардерпотрафени и вон ше зоз па-добраном спущел до єдноговалалу у Сербиї. Нємци говлапели и послали до лаґру,алє ше вон з лаґру вирато-вал. У марцу 1945. року, явелнам ше зоз Беоґраду зоз пис-мом.

– И у чим проблем? – поста-вел питанє официр.– Га... у тим же Кирил скапаляк ке би до жеми препад-нул!– Интересантне! – гварелофицир, и знова шицко тотоцо Михал виявел, видиктовал

дактилоґрафки до машини.Кед закончел, поставел мупитанє: – Знаце ви, можебуц, остатнїадрес квартелю у котрим Ки-рил бивал ту у городу? Михал винял паперик, пре-читал адрес свойого брата,а потим додал: – Я бул там, алє ми нїхто нїчнє знал повесц о Кирилови. Официр и тото видиктовал,а вец понеже вжал Михаловадрес у Миклошевцох, гварелму:– Можеце тераз пойсц досвойого валалу, а ми пре-вежнєме шицко цо потребнеже бизме дознали дзе шенаходзи ваш брат. Накадзидознаме дацо конкретне, та-кой вам даме знац. . Михалови нє остало нїч иншеалє подзековац, цо вон изробел, и врациц ше нєоба-веней роботи до Миклошев-цох.

* * * * *

Позна єшень. Миклошевчанєламали кукурицу. Цали валалу блаце по колєна. Чарнамасна сримска жем ше на-мочела од вельких дижджох,кочи по глави на колєсохупадали до коляйох, а тотокус коньох цо людзом осталопо войни, окреме велї ска-пали з нагоди одходу Мик-лошевчаньох до вибеженствау януаре 1945. року, а зозкотрого ше врацели аж о тримешаци, чежко окончовалипольодїлски роботи. Векшина леґиньох и младиххлопох, котри по войни ос-тали живи, демобилизованита ше поврацали дому, да-єдни остали у активним сос-таве войска, лєм о КириловиСабадошови и ище пар мла-дих людзох з валалу нє булоанї гласа.

Шимко Сабадош, чловек урокох, шлєпи на єдно око,чекал поштара кажди дзень,та кед и о шейсц мешаци,нїяки глас о нїм нє сцигнул,ришел знова пробовац пору-шац при одвичательних пи-танє свойого сина. Предалцелїчку и даскельо швинї

держави, же би знова синМихал мал з чим пойсц доБеоґраду презнац ше за Ки-рила. Держава барз слабоплацела, та пенєжу нє булодосц на драгу. Людзе го, мед-зитим, поучели же най руцидо коча пар мехи лупанейкукурици, най ю одвеже доБосни, найлєпше, до Берчкейна пияц, та там достанє ве-цей пенєжи як цо достал застаток од держави. Михалвиробел же його оцови у Мес-ним народно-ошлєбодитель-ним одборе видали препус-нїцу у котрей стало же куку-рицу веже своїм до РайовогоСела. И акурат, у Берчей найого кукурици лєм цо нє шепобили; у тим чаше у Боснипановал глад, та дзекуюцитому за два мехи кукурицидостал вецей пенєжи як оддержави за целїчку и пра-шата вєдно. У медзичаше,Сабадошово зоз Миклошев-цох писали писмо до ЛондонуКириловей супруги на адресяки мали на розгляднїци кот-ру им вона послала под часвойни. Писмо ше врацело зозкоментаром же адрес нє по-знати.

* * * * *

Михал знова рушел до Беоґ-раду ришени вишлїдзиц жецо ше то случело зоз йогобратом. Кирил бул прихильниґу своїм родичом, любел Мик-лошевци. На своїх драгохмедзи Беоґрадом и Заґребому мирних часох, вон би зоздвокридловим авионом зоздвома шедзисками, котри имслужел за превоз визначнихвоєних особох, голєм раз дорока, кед же нє мал часуспущиц ше на прикладне ско-шене бетелїново польо, вецби даскельо раз надлєцелродни дом и спущел до дворау коверти тисячку. Ковертуби обтерховал зоз стрибернудзешатку же би вона нє од-лєцела до даєдней цудзейзагради. Кед же мал часу, икед за тото постояли мете-ролоґийни условия, остал биу лєту дзешец до петнац ми-нути над валалом виводзацирижни фиґури на радосц мик-



лошевским дзецом, а потимше спущел, препровадзел бипар годзини зоз своїма, авец, видзело ше по його спра-вованю, задовольни и радос-ни пре стретнуце зоз своїмароднима и познанїками, од-лєцел. Нєможлїве же такаособа пошла зоз їх животазанавше, и цалком заварлаза собу дзвери ґу родномудому. До того нїхто з Микло-шевчаньох, котри ше голємлєм раз у живоце стретнулзоз Кирилом Сабадошом, нєверел.

Михал познал часц Беоґрадаколо гайзибанскей штациї,бо, голєм ше йому так ви-дзело, же шицки беоґрадскиулїчки ше спущую зоз брегаґу гайзибанскей штациї. „Дзелєм рушиш – толковал бивон познанїком – мушиш шеграбац до брега, а накадзиокончиш роботу лєм ше спущдолу брегом, и найдзеш шезнова на гайзибанскей шта-циї.”

Барз лєгко нашол будинок укотрим на перши завод бул,кед ше розпитовал за свойо-го брата. На тот завод у тимбудинку вецей нє була кан-целария, котра давала ин-формациї такей файти. Найого питаня же дзе би шемогол презнац за свойогобрата, векшина би на ньгопатрела як на чловека, котринєцалком чисти. Дзепоєдниби лєм одмахли з руку ипредлужели свойом драгом.Вистати, шеднул на шлєбод-ну лавку у парку и пробовалроздумац цо робиц. Врацицше дому нєоконченей роботи,нє приходзело до огляду,ходзиц так пешо по варошу,вецей нє мал моци. Ришелзастановиц такси и пробовалище раз пойсц до будинку укотрим його брат бивал, ско-рей як скапал. Задзвонєл на дзвери даке-дишнього Кирилового квар-теля и о пар хвильки на нїхше зявела жена стреднїх ро-кох, приємного випатрунку. – Панї, я брат Кирила Саба-доша, котри ту дараз бивал,та ме интересує же чи ви

дацо знаце, лєбо сце дацочули о нїм? Панї патрела на ньго з нєдо-вирийом, и – видзело ше наєй твари – же ше ламе чирозпочинац зоз нїм бешеду,а чи ше го даяк ришиц. По-понаглял єй повесц даєднослово ше би ю удоброволєл:– Знаце, панї, я уж раз булту Беоґрадзе, людзе ме при-яли, вислухали, шицко поза-писовали и гварели же намнаписмено даю знац же цозоз моїм братом. Нажаль, понєшка нам нїхто нїч нє явел...та...– а ви одкаль? – опиталаше панї.– Зоз Миклошевцох, котарВуковар!– Ви, значи нє пришли преквартель?! – заключела панї.– Боже охрань. Цо би я ту...Панї я параст, мам свою жем,свойо конї и обисце на вала-лє.

– Войдзце нука! – поволалаМихала панї до квартелю ипонукла му карсцель. Михалшеднул, знял калап и поло-жел го себе на колєно. – Зоз братом зме ше вшебарз складали и почитовали.алє вон мал свою роботу,бул пилот, а я остал параст...Знаце дахто муши родичохдотримац. Мам дзеци!– За кафу сце, можебуц? –опитала ше панї.– Пребачце, у нас ше кафанє пиє. Ми на валалє, у наснє обичай пиц кафу. Ми па-расти, робиме чежки роботи,ставаме рано на штири, ботреба статок накармиц, на-поїц... а на полю роботачека... нєт часу на кафу итаке...

Панї го зоз увагу вислухала,а вец почала так з далєй:– Знаце, ту ше вшелїячиниприповеда, алє я би нє сцелабуц єдна з тих цо ширя койя-ки приповедки... Розумице,нє?!... Мой чловек ма службу,ми достали тот квартель иту зме квартельоше, плацимеквартелїну. Кед зме ту при-шли, квартель бул у велькимнєпорядку и ми нїч у нїм нєнашли цо би було за хасно-

ванє. Ми мали свойо ствари,а тото кус цо ту остало, од-нєсли зме до пиньвици. Опар мешаци зоз пиньвицишицко рознєшене.– Панї, я ту пришол нє прествари, алє пре брата. По-можце ми, кед же можеце,же бим дацо о нїм дознал,лєбо ме упутце же дзе биммогол дацо о нїм дознац!... Явас модлїм!

Панї, задовольна зоз Миха-лову бешеду гварела:– Я вам повем цо знам, алємодлїм вас, я вам нїч нє гва-рела! На мнє ше нє поволуйцеяк на шведка, бо я особнєту нє жила кед ту бивал вашбрат, я вам повем лєм тотоцо сом чула од других люд-зох. Людзе приповедаю жеваш брат бул добри, мирнии злюдни чловек. Гвари жебул оженєти зоз єдну богатупанї, котра остала по войнижиц у америки. До ньго при-ходзели людзе у наших уни-формох, а тиж так и у руских.Вон нє одходзел на роботу,анї нє виходзел до варошу.Одходзел ту прейґа до офи-цирскей мензи на полудзеноки вечеру. Так то тирвалодлугши час, а вец єдногорана пришли даскельо поли-цийни авта, вошли до будин-ку, задзвонєли на дзвери ва-шого брата, алє його нє булоу квартелю. Вони обили квар-тель и кед видзели же гонєт, претресли цали квар-тель. Претрес тирвал цалидзень; приходзели, одходзе-ли, а вец пришол майсторположел клатку на квартельи од того часу ше вецей нїґдаваш брат нє зявйовал у тимбудинку. Гваря же вислухо-вали и вецей квартельошохо справованю вашого брата,окреме ше интересовали жехто до ньго приходзел, мед-зитим, людзе барз мало зна-ли о нїм, бо йому ридко ци-вилє приходзел до нащиви.Знаце, людзе як людзе, при-поведа ше вшелїячини. єднигваря же вон америцки шпи-юн, же го нашо одкрили, алєже вон дочул же будзе га-рештовани, та сцекнул, другиже сцекал та страдал, треци

приповедаю же го Руси од-ведли до Совєтского Союзу,бо же и вон Рус, алє по за-датку бул пилот на америц-ких авионох, же би Руси цовецей дознали о америцкихавионох. Но, то тото цо ячула; а цо зоз того правда, ацо нє, я нє знам. Гварим, до-бри чловече, я ту нє жила изоз своїма очми нїч нє ви-дзела. Модлїм вас, виприпо-ведала сом цо ше приповеда,алє я наисце нє знам цо зтого правда, а цо лєм припо-ведка, прето вас модлїм жебисце о тим цо сом вам ви-приповедала нїкому анї словонє гварели. Нїкому!... Кед жевихаснуєце мою добру дзеку,и тото дакому виприповеда-це, а мнє прето поволаю,будзем неґировац. Знаце якше на суду гвари: мойо словопроцив вашого слова, а швед-кох нєт!

Приповедки яки ше припо-ведали у тим будинку о йогобратови, а котри му пренєслатота жена, дали му знац жейого брат мушел такой по ІІшветовей войни 1945. рокуилеґално висц зоз Югославиї.Мал на розуме розгляднїцу,яку Кирил написал зоз Бечуна котрей були написани лємдва виреченя: „Щешлїво сомпрешол гранїцу!... ШицкихВас вельо поздравя Кирил.”Михал ришел пред панї, кот-ра му так щиро пренєсла при-поведки сушедства о йогобратови, прецихнуц розгляд-нїцу. – Панї, барз вам дзекуєм жесце ми так крашнє пренєслицо ше ту приповеда о мойомубратови. Будзце прешвечениже о тим цо сце ми виприпо-ведали нє повем нїкому анїслово, окрем нашому оцовикотри ме и послал до Беоґ-раду пре Кирила. Пренєшемму од слова до слова цо сцеми виприповедали и замод-лїм го же би шицко тото цосце ми виприповедали осталомедзи нами. Верце же миСабадошово од слова!

* * * * *

Штефан Гудак


НАшО ИКОНОСТАСИ - НАшІ ІКОНОСТАСИ

Ускорейших числохпрез кратки приказпробовали зме дефи-

новац же цо то иконостас ихтори то канони – правилапо хторих ше ровна вибудовєдного иконостасу. У тимчишлє укратко бизме повед-ли о його функциї. Нєшкаше велї питаю нач вообщетака преграда за котру шесвященїк “скрива” служациСлужбу Божу. Даєдни думаюже би було вельо прегляд-нєйше и лєгчейше провадзицбогослуженя кед би того“мура” нє було. Трецих, заш,иритує такволани ексклузи-витет хтори наглашени правез иконостасом и визначує ви-двоєносц “вибраних” (служи-тельох) од других вирнїкох.Шицки три арґументи най-частейше указую на истифакт, а то:а) нє познаванє часцох бо-гослужного простору церкви, б) нєпознаванє теолоґийно -литурґийного толкованя ис-того у контексту богослужнихчинох и в) часто викривене видзенєсвященїчества як такого.

Иконостас то преградахтора нє роздвоює, напроцив,вон вяза хтора уприсутнюєповязаносц нєбесней и жем-скей стварносци у контекстуБожого твореня и историї на-шого спашеня. Иконостасвше и виключно у службивидлївого доволованя нєроз-двойносци двох стварносцох:нєбесней и жемскей, бо суєдна на другу унаприямениод початку швета. Каждачловекова молитва то повя-зованє тих двох стварносцох,а з тим баржей молитва за-єднїци – святе богослуженєу котрим тото одношенє нє-бесного и жемского уприсут-нює и видлїви символ – ико-ностас. Понеже зме уж гва-рели же сама икона вше уп-рисутнює особу хтора на нєйпредставена, и иконостас уп-рисутнює церкву святих, алєвон символизує и мур прейґхторого зоз тужемскей ствар-

носци гевту другу – нєбесну,нє можеме подполно похо-пиц. З другого боку иконос-тасу олтар знак Христовейприсутносци у його Слове(євангелия) и у Евхаристиїхтора ше на олтаре одбува,а вец у кивоце чува за при-часц хорих. Священїк хторипреходзи през иконостас тотот хтори од народу вжатии за народ поставени. Частои сам фамелиярни чловек,“єден з нас” хтори у истимнапряме з цалу жемску цер-кву молитви унапрямує Бо-гови, а Його милосц благос-лов и мир заволує на позбе-рани народ. Дзвери на ико-ностасу у функциї диялоґунєба и жеми, Бога и чловека,а заступнїцству святих ше утим диялоґу наздаваме и укаждодньовим живоце з їхприкладами ше инспируєме.

У зависносци од того начим од спомнутого акцент,одредзени иконостаси “пре-виднєйши” або баржей за-вартого типу. Остатнїх де-ценийох тенденция же би шеиконостасу врацела жрид-лова першобутна функция –постолє за икони – зоз чимиконостаси траца масивносци дополнююци елементи.Обачлїво же нови иконостасиотвореного типу часто зозширокима дзверми и частомаю лєм єден (суверени) шориконох. Таки случай и у на-шей вуковарскей церкви“Христа Царя” у Вуковаре. Унєй маме превидни иконос-

тас хтори нє охабя упечатокроздзелєносци олтару од ос-татку церкви, алє их напро-цив мистично обєдинює. Ико-ностас зробени од кованогожелєза и новшого є датуму.Треба надпомнуц же и самацерква збудована у другейполовки 20. вику, а у чашекед першобутни иконостас(жридлово древени) з почат-ку дзеведзешатих рокох ужбул закончени алє ище нєпоставени, вибила война.Церква була барз очкодова-на, та ше под час обнови од-лучело ознова направиц новииконостас. На форму нєшкайшого ико-ностасу вплївовало уметнїцкевитворенє италиянскогоскулптора авґуста Ранокия(Augusta Ranocchia) хтори затоту церкву виробел олтарнимозаїк Христа Царя, хторише пресцера на 65m2 муро-вей поверхносци. Мозаїк ви-робени зоз 325.000 камен-чкох и у комбинациї 300 фар-бох и ниянсох. Тот би олтарнимозаїк було чкода подполнозаклонїц, нє лєм пре йоговелькосц, алє и пре його глї-боко теолоґийно предканукомпозицию. Проф. БранеЦрленяк наволал го вуко-варска перла пре його велькууметнїцку вредносц. З огля-дом же у композициї мозаїкаелементи остатнєй вечери,а исто так и шицки Христовоапостоли, як и Богородица илюбени ученїк Йоан, з нагодивиробку нового иконостасу,а у консултациї зоз фаховима

особами, парох о. ВладимирМаґоч одлучел ше за виро-бок єдношорного превидногоришеня, дзе би шицки другишори хтори иконостасу хибядополнєла мозаїчна компо-зиция. Ношаца конструкция ико-ностасу робена у єдней ко-вальнї у Новим Садзе. Ро-бена є у технїки кованогожелєза. Поставена є до цер-кви при концу априла 2009.року. После поставяня кон-струкциї иконописанє пре-пущене панї Мариї родзенейКанюх, Вуковарчанки хторахвильково жиє и роби у Но-вим Садзе. Вона през 2009.и 2010. рок виписала икониХриста Всевладара, Пресвя-тей Богородици, Благовище-ня, Св. Штефана, Св. архан-гела Михаила, Св. Николаяи Св. Йоана Крестителя. Ико-ни виполнєни з цеплоту жен-скей руки, на нїх мож замер-ковац чувство за деталї са-мого иконописца и схопносцу пропорцийох приказованяподобох.Иконостас вуковарскей цер-кви подзвигнути часточно оддобродзечних прилогох ви-рнїкох и часточно од паро-хийного пенєжу. То источаш-нє и найновше уметнїцке сак-ралне витворенє у Крижев-ским владичестве.

мр. сц. Владимир Седлак, паноцец

Хаснована библиоґрафия:

A. A., Spomenica grkokatoličkežupe Vukovar, Vukovar 2005–...,6-7.

BADURINA, A. (ed.), Leksikonikonografije, simbolike i liturgikezapadnog kršćanstva, Zagreb20065, 258-259.

CRLENJAK, B., «Vukovarski drag-ulj.Mozaik u grkokatoličkoj crkviKrista Kralja», u: VukovarskeNovine, 334 [26.08.2005] 8.

MATTHEWS, T., F., The EarlyChurches of Constantinople.Archi-tecture and Liturgy, PennsylvaniaState, 1971.

ИКОНОСТаС У ВУКОВаРЕ


ЗОЗ ХРИСТИЯНСКОГО ЖИВОТA–З ХРИСТИЯНСЬКОГО ЖИТТЯ

Учетвер після НеділіВсіх Святих нашацерква святкує

Празник Пресвятої євха-ристії. Добра нагода ще раззамислитись над цим без-цінним даром Бога нам, лю-дям...

Христос перед своїми страс-тями, знаючи, що один зучнів зрадить Його, а всіінші розбіжаться, знаючи,що натовп, який напере-додні вигукував: «Осанна!Благословен, хто йде в ім’яГосподнє!», - завтра кри-чатиме «Геть із ним!» і «Ро-зіпни Його!», знаючи прожорстоке бичування, на-смішки і страшну смерть нахресті, - у цій ситуації Хрис-тос робить щось неймовірнедля нас: не гнівається, некричить, не дорікає, а зби-рає своїх учнів на ОстаннюВечерю, де в атмосфері аб-солютної любові і покоридовірливо говорить учнямпро свою любов, підбадьо-рює їх і, таїнственним спо-собом перетворивши хліб івино у Своє Тіло і Кров, за-лишається назавжди з намиу Пресвятій євхаристії.Спільні трапези мали вели-ке символічне значення вкультурі східних народів,вони були виявом не простоматеріальної, але духовноїєдності. Тому ломити одинхліб, пити з однієї чаші оз-начає мати взаємну довіру,любов, єдність. Наскількиж глибшою і ціннішою є цяєдність, коли трапеза, яканас об’єднує, це сам Хрис-тос, Його Тіло і Кров! УПресвятій євхаристії мистаємо живою Церквою, Ті-

лом Христовим. «а насусіх, що від одного хліба ічаші причащаємося, з’єд-най одного з одним на при-частя єдиного Духа Свя-того» (Молитва на Літургіїсв..Василія Великого).Чому для Христа так важ-ливо було зібрати своїх уч-нів разом, чому до апос-толів і до всіх нас Він зновуі знову говорить: «Пере-бувайте в моїй любові!..Це моя заповідь, щоб вилюбили один одного, як явас полюбив!.. Ось, що вамзаповідаю: щоб ви любилиодин одного!» (Ів. 15, 9-17)... Тут Ісус показує намцінність спільноти, центром,серцем якої є Бог-Любов.Усі ми знаємо, що людина– істота суспільна, як кажесв. Василій Великий: «Чи єщось більш притаманне на-шій природі, як спільністьжиття?» Людина досягаєдосконалості не просто вспільному житті, а в спільнійбезкорисливій любові, якапрославляє самого Бога.Справжньою суттю гріха єте, що людина не усвідом-лює свого обмеження і хочебути цілком самодостат-ньою, - цим вона віддаєсебе в руки смерті. Томуспроба людини бути «якБог», її прагнення самодос-татності, означає її смерть,адже людина не існує самапо собі. «Вся історія люд-ства викривилася, злама-лася через неправильнеуявлення адама про Бога.Він хотів стати як Бог... Віндумав, що Бог незалежний,автономний, самодостатній;і щоб бути таким, адам по-встав і виявив непослух.

але коли Бог себе відкри-вав, коли Він хотів показа-ти, ким Він є, то являвсяяк любов, ніжність, як Той,хто себе дарує, хто виявляєдо іншого безмежну при-хильність і залежність. Богвиявився слухняним, слух-няним, аж до смерті. Ду-маючи стати як Бог, адамцілком став на Нього не-схожим. Він усамітнився,але ж Бог – це спільнота»(Л. Евелі).

Людина стає сама собоюне через те, що вона ро-бить, а через те, що вонаприймає. У євхаристійнійжертві людина не прино-сить Богові своїх досягнень;вона дає себе обдарувати;ми величаємо Бога не тим,що даємо йому начебтощось від себе, - так нібивоно Йому не належить! –а дозволяємо Йому датинам те, що є його власністю,визнаючи Його через цеєдиним Господом: «Твоє відтвоїх Тобі приносимо за всіхі за все!».

Головною дією хліба, як і

кожної іншої поживи є, щовін з’єднується з організмомлюдини. Їжа перетворюєть-ся в субстанцію тіла. По-дібна аналогія виникає внас, коли ми споживаємо“Хліб життя” – Христа вСвятому Причасті. Хто час-то приймає Христа, ніби пе-ретворюється в Нього", -каже св. августин. ІсусХристос є Хлібом, який даєнам життя, підтримує нас,дає нам силу жити по-хрис-тиянськи. Наскільки легшенам бути покірними, колипокірний Христос перебуваєв нас. Наскільки легше нампрактикувати чесноту по-слуху, коли Христос, що бувпослушним Небесному От-цеві аж до хресної смерті,живе у нас. Наскільки лег-ше нам приймати життєвіклопоти й терпіння, колитерплячий Христос є з нами.Тож нам залишається тіль-ки дякувати Богові за цейвеликий дар і покірно про-сити: «Вечері твоєї тайноїднесь, Сину Божий, менепричасника прийми...»

СС. Василіянки

ЄВХАРИСТІЯ – ТАЇНСТВО СПІЛЬНОТИ


IZ RADA NAŠIH DRUŠTAVA–ЗОЗ РОБОТИ НAшИХ ДРУЖТВОХ–З РОБОТИ НAшИХ ТОВAРИСТB

Штредком мая члениКУД „Яким Ґовля“ зМиклошевцох по

перши раз госцовали у Вер-баше и з тей нагоди виведлицаловечарши концерт народ-них писньох и танцох. У про-сторийох КПД „Карпати“ удат-ну програму провадзела чис-

лена публика на хторей булиприсутни и предсидатель иподпредсидателька ДружтваСлавко Микитишин и НадаЛендєр, о. Юлиян Рац, парохвербаски и народна посланї-ца Олена Папуґа.

Патраче наисце уживали у

80 минутовей програми дземали нагоду слухац краснишпиванки зоз богатого ре-пертоара женскей шпивацкейґрупи, хтору водзи ана Бучко.По перши раз як солисткизявели ше Нада Батакович,Любов Колєсар и Леся Мудри.Пре обєктивни причини ана

Бучко шпивала без шестриГелени. Танєчна ґрупа подруководзеньом Златка Ги-рйоватого виведла аж седемтанци указуюци шицку красуруского фолклору з рижнихподручох Восточней Словац-кей, Закарпат'я и Горнїци.Публика приємно нєсподзи-вана з моцним кляпканьомнаградзела танєчнїкох за од-танцовани „Земплински чар-даш“, „Шаришску полку“, „Гор-нїцки танєц“, „Закарпатскичардаш“ и други.

Кед на сцени шицки учашнїкишпивали „Молитву“, шпиван-ку о траценю кореньох рус-кого народу, велїм ше прат-рачом у очох зявели слизи.После програми подпредси-дателька КУД „Карпати“Нада Лендєр, очиглядно емо-тивно порушана, подзекова-ла госцом на красних хвиль-кох и пожадала предлужо-ванє и змоцньованє сотруд-нїцтва двох Дружтвох, а пред-сидатель КУД „Яким Ґовля“Миросдлав Гайдук вихасно-вал нагоду же би Вербаща-ньох поволал як госцох на26. културну манифестацию„Миклошевци 2011“, хтора шеотрима концом авґуста.


ПРИЄМНE НЄСПОДЗИВАНЄМИКЛОШЕВЧАНЄ ГОСЦОВАЛИ У ВЕРБАШЄ

Aнa Бучко успишни солистични нaступ

Вельки aплaуз вербaскей публики достaли члени женскей шпивaцкей ґрупи

Aтрaктивни тaнци фолклорней секциї КУД „Яким Ґовля”зоз Миклошевцох



Културно просвитне дружтво Ру-синох и Укaрїнцох зоз Зaґребу, ау орґaнизaциї Союзу Русинох и

Укрaїнцох РГ и у сотруднїцтве зоз Цен-трaлну библотеку Русинох и Укрaїнцоху Зaґребе, a под покровительством Со-виту зa нaционaлни меншини РГ отри-мaло Днї рускей и укрaїнскей културиГороду Зaґребу.Прогрaмa тирвaлa три днї, до 18. по20. май 2011. року, a отримовaлa ше нaрижних местох. Нaщивительом хторипровaдзели гоч хтору чaсц прогрaмиуход бул шлєбодни.Перши дзень: 18. майУ просторийох Културно– просвитногодружтвa Русинох и Укрaїнцох у Зaґребенa 17 годзин отворенa вистaвкa Влa-димирa Провчийового з Мaтульох приРиєки. З тей нaгоди зaґребскей публикипредстaвени 10 мaлюнки пейсaжох змотивaми Укрaїни „Закарпат’я”, робениу aкрил технїки. То осемдзешaтa сaмо-стойнa вистaвa Влaдимирa Провчия, aод того пиятa у Зaґребе. Вистaвa булaотворенa под чaс шицких културнихзбувaньох у зaґребскей Водоводнейулїчки нa числу 15, дзе ше нaходзaпросториї Дружтвa .Нa 19 годзин у просторе городскей биб-лотеки у Зaґребе отримaне преподaвaнєо положеню нaционaлних меншинох уРГ, нa котрим ше окреме дотхлa про-блемaтикa спокусох и перспективохнaционaлних нaцинaлних меншинох усучaсним швеце. По зaконченю сови-товaня предстaвенa кнїжкa пaноцa др.Ромaнa Мизa, новосaдского грекaкa-толїцкого пaрохa, под назву „ Енцикло-педийни прегляд християнскей културизоз кaтолїцкей перспективи”.Други дзень: 19. майНa 11 годзин у грекокaтолїцкей церквисв. Кирилa и Методa Службу Божупредводзел крижевски влaдикa мон-синьор Николa Кекич, a провaдзели го

зaґребски пaрох Петро Репчин и пaоцецРомaн Миз з Нового Сaду. Вирнїкомостaл жaль нa шерцу же з тей нaгодиСлужби Божей нє могол присуствовaци нaявени влaдикa Георгий Джуджарзоз Сербиї. Окремну святочносц службидaл мишaни церковни хор „Гaрмония”церкви св. Петрa и Пaвлa з НовогоСaду хтори провaдзел шпивaне богос-луженє.У просторийох „Ческей беседи” нa 18годзин отримaни концерт духовней инaродней рускей и укрaїнскей музикинa котрим госцуюци мишaни хор „Хaр-мония” з Нового Сaду мaестрaлно иимресивно виведол чaсц свойого ре-пертоaру у котрим доминирую церковнимолитви як цо Оче нaш и Вирую. Ушветовней чaсци концерту интерпре-товaни познaти руски и укрaїнски писнї,медзи иншимa и Брaцa Русини, Билиорґони, Ой чорнa я си чорнa, У вишне-вому сaду. На шветочним концерту,

хтори тирвaл годзину и пол, присис-твовaли и увaжени госци медзи хторимaвизначуєме aмбaсaдорa Укрaїни у РГAлексaндa Левченкa и велї други.Треци дзень: 20. майТродньовa прогрaмa зaконченa зоз про-моцию кнїжки „Нaши долї” укрaїнскогописaтеля Пaвлa Головчукa. У просто-рийох Дружтвa нa 17 годзин кнїжкупредстaвел предсидaтель Културно -просвитного дружтвa Русинох и Укрa-їнцох у Зaґребе Сaлвко Бурдa. ПисaтельПaвло Головчук у остaтнїх 10 рокох нa-писaл и друковaл 5 кнїжки зоз хторих„Нaши долї” остaтня. Сaм aвтор нaявелже рихтa и шесту кнїжку котру нєсцер-пезлїво обчекуєме.

Лидия Пaвлович

Зоз вистaви мaлюнкох Влaдимирa Провчия

Перши з прaвa: влaдикa крижевскимонсиньор Николa Кекич и новосaд-ски пaрох пaноцец Ромaн Миз

Зоз промоциї кнїжки „Нaши долї”Пaвлa Головчукa

Церковни хор новосaдскей грекокa-толїцкей церкви св. Петрa и Пaвлa

ДНЇ РУСКЕЙ И УКРAЇНСКЕЙ КУЛТУРИ У ЗAҐРЕБЕ


ВИСТAВКA ПОДОБОВИх КОЛОНИйОх ПРОМОЦИя КНїЖКОх И ЛИТЕРAТУРНИ ВЕЧAР

Союз Русинох и Українцох Репуб-лики Горватскей и КУД “ЯкимГарди” Петровци того року ор-

ґанизовали 38. фестивал култури Ру-синох и Українцох РГ “Петровски двон2011”. Фестивал тирвал два днї, а першише одвивал всоботу, 11. юния. Приходгосцох бул заплановани у Доме културимедзи 17.00 и 17.30 годзин, а потим шеишло до Етноґрафскей збирки на от-веранє вистави з Подобовей колониїКУД Русинох Осиєк.До Етноґрафскей збирки закукла сомскорей як други госци и уж на самимуходзе з краснима словами привитудочекал ме Петро Киш, длугорочничлен КУД-а “Яким Гарди”, а тераз чло-век хтори ше стара коло отримованямузею и зазберованя експонатох. Вшепорихтани за толкованє дачого цо биможебуц було цикаве, преведол мепрез цали музей. Указал ми стари ор-манчик и стару мальовану дзивоцкуладу хтори, як гварел, були у станурозпадованя, а вон их пооправял также ознова маю свою праву функцию.На заувагу як шицко крашнє пошорене,посцеране од праху, бачи Петро одвитуєже була єдна ґрупа людзох помонуцколо пораєня за тоту нагоду, алє муколо роботох як цо наприклад райбанєкерпарох и подобне найвецей помагайого жена Ружа. Вон сам отримує двор,коши траву, защицує древени будинкина дворе же би нє препадали. Указал

ми красне число образох яки змє дакедимогли видзиц у своїх бабох и прамбабохна муре, а вон их знїмал и з пойдох улюдзох хтри му були дзечни подаровацих. Ище му живе у паметаню отриманестретнуце у януаре “Ноци музею” кед

ше у тим малим просторе зишло велькечисло людзох. З тей нагоди музей бла-гословел петровски парох. До того амбиєнта старинох у штреднейхижи змесцена вистава малюнкох нов-шого, модернєйшого кову. Виставу от-ворела предсидателька КУД-а РусинохОсиєк, Дубравка Рашлянин. Медзи ин-шим, надпомла же єй мило же у Союзупрепознали квалитетну роботу у По-добовей колониї, та на тот завод ма-люнки увидзи и вельо векше числолюдзох цо чесц и за їх дружтво, а и заавторох хтори ше вше дзечнє одволуюна їх поволанку. Колония ше отримує упрекрасним амбиєнту Ремеселнїцкогодома у альмашу. Маляре хтори по теразбули на колонийох то: Владимир До-роґхази, Еуфемия Новта, Владо Няради,Владимир Провчи, Ведрана Кетелеш,Наташа Хас, Момир Баборац, ЛарисаБачани, ана Бенакович, андєлка Ку-пина, Юлий Холодович, Милан Колбаси Вєкослав Филипович. У сали за схадзки на 19.00 годзин от-римана промоция кнїжкох “Нашо судьби”Павла Головчука и два виданя ґрупиавторох “Совитованє о 40. рочнїци Сою-зу РИУРГ” и “Думки з Дунаю”. Промоциюотримала професорка Вера Павловичхтора и редакторка шицких трох вида-ньох.Дакус споза 20.00 годзин у Доме културизапочал Музично-литературни вечар,пошвецени 80. рочнїци од народзеняШтефана Гудака, 140. рочнаци од на-родзеня Лесї Українки и 40. рочнїци“Новей думки”. Спред Орґанизацийного

одбору присутних привитал проф. Звон-ко Костелник. Окремно привитал Дра-ґицу Радумило Холокер, прочалнїцу задружтвени дїялносци городу Вуковару,Любицу Морган, предсидательку Союзуи петровского пароха Владимира Сед-лака. О живоце и роботи Штефана Гудакабешедовала Ирина Гарди Ковачевич зНового Саду. Свойо твори пречиталсам автор, ювилант Штефан Гудак,хторого анї на тот завод нїч нє моглозопрец же би пришол на “Петровскидзвон”, цо петровчаньом барз мило. Оживоце и роботи Лесї Українки беше-довала и єдну писню ордрецитовалаЛеся Мудри з Миклошевцох. О 40. роч-

нїци часопису “Нова думка” бешедовалатерашня редакторка Вера Павлович.У програми участвовали и сучасни пи-сателє. З тей нагоди свойо твори чита-ли: агнета Бучко Папгаргаї, агнеткаКостелник Балатинац, Славка Плишка,Йоаким Пушкаш, Ганча Папандриш Гар-гаї, Звонко Барна и Любица Гаргай. Же би цала програмам мала веселудимензию остарала ше женска шпи-вацка ґрупа КУД-а “Яким Ґовля” з Мик-лошевцох, хтора з веселу руску шпи-ванку, як зоз златнима нїтками прет-кали нїтки поезиї и прози. Водителєпрограми були анита Надь и ДавидМорган.

Любица Гаргай

Дубрaвкa Рaшлянин предсидaтелькaДружтвa Русинох зоз Осиєку отверaвистaву мaлюнкох зоз Подобовей коло-ниї у орґaнизaциї осєцкого Дружтвa

w Перши дзень “Пертовского дзвона 2011”

PeTROVAČKO ZVNO 2011. • ПЕРТОВСКИ ДЗВОН 2011. • ПЕТРІВСЬКИЙ ДЗВІН 2011.

Вельки ювилей – 80. рочнїцa животaруского писaтеля Штефaнa Гудaкa

Крaтке предстaвянє видaвaтельнейдїялносци помедзи двa „Дзвони”, ре-дaкторкa Верa Пaвлович

Под високим покровительством Совитуза национални меншини РГ, а у орґа-низациї Союзу Русинох и Українцох

РГ и КУД „Яким Гарди“ Петровци, у Петров-цох, 11. и 12. юния 2011. року отримана цен-трална манифестация култури Русинох иУкраїнцох Републики Горватскей – 38. „Пет-ровски дзвон“.

Нєдзельова програма почала зоз поклада-ньом венцох на памятнїк погинутим у Оте-чественей войни

на петровским теметове. Венциположели заменїк жупана Вуковарско–срим-скей жупаниї Мато Ґолубичич и заменїк на-чалнїка Општини Янковци Мийо Шайтош,як и предсидателька Союзу Русинох и Ук-раїнцох РГ, Любица Морган, зоз делеґациюу котрей були Марияна Джуджар спредРади рускей националней меншини Вуко-варско–сримскей жупаниї, та Мирослав Кол-

бас, предсидатель КУД „Яким

Гарди“ Петровци.Потим ше пошло на СлужбуБожу котра на Русадля окремесвяточна бо, окрем же ше натото швето (Сошествиє ДухаСвятого) церква як и капурина обисцох окреме шветочноквица зоз лїповима конарчками.Як у казанї наглашел петровскипарох о. Владимир Седлак – тошвето радосци, а и манифеста-

ция „Петровски дзвон“швето радосци рускей иукраїнскей култури, тапожадал шицким учаш-нїком же би ше радоснаписня зоз церкви пре-ляла на радосну писнюна манифестациї. Ви-таюци шицких присутних медзи кот-рима бул и под’жупан Ву-коварско – сримскей жу-паниї, повинчовал шветокултури Русинох и Укра-їнцох РГ шицким учаш-нїком и госцом „Петров-ского дзвону“.У предполадньових год-зинох започала мани-фестация наймладших– „Петровски дзвон-чок“, а отворел ю за-

менїк жупана Вуковарско–сримскей жупаниї Мато Ґолуби-чич.Пополадньова програма, котразвичайно приказує досяг рочнейроботи наших културних друж-твох започала, як тому шор, зозвиводзеньом гимнох Горватскейи України, та зоз шветочну пис-ню Руснацох у РГ „Браца Руси-ни“. Предсидателька Союзу Ру-

синох и Українцох при-витала шицких при-сутних, а пополад-ньову манифеста-цию отворел веле-посланїк України уРГ Олександр Лев-ченко котри учаш-нїком и нащивите-льом манифестациїкултури Русинох иУкраїнцох РГ пре-читал винчованкупершого заменїкаминистра вонкашнїхдїлох України.Михал Голик, як икаждого року одшпи-вал писню „Петров-ски дзвон“ котра оз-начує же на бини, иду-

ц идаскельо годзини, запаную танєц и писня.

Провадзел го оркестер КУД „Яким Гарди“

Петровци подруководзеньом Звонка Еделинского.Перши на бину вишли домашнї КУД „ЯкимГарди“ Петровци зоз танцом „Куцкуруши“ ухореоґрафиї Звонка Костелника. Потим, зоз



КУД „Яким Ґовля“ Миклошевци

КУД „Яким Гарди“ Петровци

КУД „Браче Банас“ Йосиповац Пунитовацки

КУД „Янковци“ зоз Старих Янковцох

КУД Руснацох Осиєк

ПЕТРОВСКИ ДЗВОН ЗаДЗВОНЄЛ 38. РаЗ

ЦЕНТРаЛНа МаНИФЕСТаЦИя КУЛТУРИ РУСИНОх И УКРаїНЦОх „ПЕТРОВСКИ ДЗВОН“ ОТРИМаНа 11. И 12. юНИя У ПЕТРОВЦОх



но-вима шпиванками „Шугайова матка“ и „Нєзрубуй нє сцинай“ под руководзеньом аниБучко наступел КУД Руснацох Осиєк, а про-вадзел их тамбурови оркестер истого Друж-тва. КУД „Яким Ґовля“ представел фол-клорну секцию, квартет и дует, а КУД „Слав-ко Янкович“ зоз Роковцох – андрияшевцохпредставел славонски звичаї. „Калїна“ зозРиєки того року слави 10 рочнїцу иснованята як ювилант мали окремну нагоду приказацпатрачом широку лепезу свої шпивацкихсхопносцох. Добре обдумани сценски наступ

указал же и мали ансамблиможу виволац вельки успихпри патрачох. Госц Друж-тва бул ален Полич, а якшпивач дебитант насту-пел Иґор Дудаш. Умет-нїцки руководительДружтва Борис Денисюк.Зоз Йосиповцу Пунито-вацкого пришло словац-ке КУД „Браче Банас“зоз фолкорним и шпи-вацким ансамблом, аКУД „Осиф Костелник“зоз Вуковару предста-вел патрачом фол-клорну и хорску сек-цию. Сушеди, КУД„Янковци“ зоз СтарихЯнковцох принєсли

дух мадярских танцох иписнї, а УКМД „андрий Пе-лих“ зоз Шуметя одшпи-вали блок українских шпи-ванкох. КУД „Цвелферия“зоз Райового Села на-ступело зоз тамбуровиморкестром чийо члениокрем же добре граю,указали же и добре шпи-ваю. ЗаКУД Вуковар-ско–сримскей жупаниїна „Петровски дзвон“делеґовал и КУД „ИванДомац“ зоз Привлакикотри були найуспиш-нєйши на прешлороч-них Винковских єше-

ньох, а под руковод-зеньом Зорана Циковца пред-ставело ше КД Русинох и Укра-їнцох Винковци.Манифестацию заварло домашнєКУД „Яким Гарди“ зоз „Полїскуполку“, а конферансу водзели,як и предполадньом, МариянаВовк, Виолета Мазур и ДавидМорган.

Агнетка БалатинацФото: А. Балатинац

„Калїна“ Риєка

КУД „Осиф Костелник“ Вуковар

„Цвелферия“ зоз Райового Села

КУД „Иван Домац“ ПривлакаКД Русинох и Українцох Винковци

УКМД „Андрий Пелих“ Шуметє

КУД „Славко Янкович“ зоз Роковцох – Андрияшевцох

Тогорочни други по шореФaестивaл духовнеймузики у Риєки тиж тaк

мaл медзинaродну прикметубо ше нa нїм як госци зявелиaвторе нє лєм зоз РГ и Риєки,aлє и зоз иножемствa.До духовного розположеня20. мaя уведлa нaс ЕрикaФaйноровa зоз Брaтислaви,фотоґрaфкиня хторa порих-тaлa свою темaтичну вистaвуфотоґрaфийох церквох вос-точней Словaцкей. Же бидожице було подполнєйше,Влaдимир Провчи ґу тимфотґрaфийом придружел ивистaву своїх мaлюнкох зозтему древених церквох Ук-рaїни. Тaк у вельким сaлонуриєцкей Филодрaмaтики по-дполно зaблїщaлa крaсотaпонaд 50 шмелих фотоґрa-фийох и 20 мaлюнкох. Фaй-норовa ше укaзaлa як aвто-ркa хторa ше знa и шме по-бaвиц зоз форму, окреме ци-кaви фотоґрaфиї з елемен-тaми колaжу нa хторих до-минує церковнa турня, a спо-зa нєй видно Христову рукуз кaменя и у нєй квет. Вечaрпредлужени зоз нaступмшпивaцкей секциї „МaтициСловaцкей” з Риєки, шпи-вaцким репертоaром КСО„Белведер” и фолклорнимпрогрaмом КСО „Зaмет” зозРиєки. Вистaвa остaлa от-воренa у Филодрaмaтики до30. мaя. Источaсно у єднейзоз нaйнaщивеншеих и нaй-

крaсших церквох у Риєки, уцеркви Вознесеня БлaженейБогородици Мaриї виложенaвистaвa мaлюнкох Влaдими-рa Провчия под нaзву „Спо-мин нa Укрaїну”.Всоботу, 28. мaя крижевскивлaдикa преосвящени Нико-лa Кекич предводзел СлужбуБожу нa 20 годзин у церквиВознесеня Блaженей Бого-родици Мaриї хтору провaд-зел Кaтедрaлни хор зоз Кри-жевцох по служби св. ИвaнaЗaлстоустого, a окрем нaшо-го влaдики Службу служелии други грекокaтолїцки пa-ноцове: Звонимир Куричич,пребендaр зaґребскей нa-дбискупиї и почесни aрхи-

мaндрит мaрчaнсого мaнaс-тирa святого Михaелa и доц.Желько Йович, декaн стол-ного декaнaту зоз Кaрловцу

и римокaтолїцки пaноцеццеркви Вознесеня БлaженейБогородици Мaриї Синишa

Вуїчич, духовнїк студентоххторому познaти нaш обряд.Булa то першa нaщивa нa-шого влaдики Риєки и чис-лени вирнїки мaли нaгодуупознaц ше зоз обрядом охторим мaло знaли, a тижтaк нaполнїц шерцо и душуз окремним репертоaром Кa-тедрaлного хору зоз Крижев-цох у чиєй дворочней диял-носци под руководзеньомОзренa Боґдaновичa нaймоц-нєйшу чaсц тримaю церковнинaшпиви Смоленского, Бaх-метйовa, Бортянского, Вер-бицкого, Сaдовского, Комa-ревского, Кошицкого и Мок-рaньцa.По зaконченю сaмей СлужбиБожей хор у истей церкви

предлужел предстaвяц свойшироки духовни репертоaр– нєзaбутне дожице було чуцяк шпивaю велїчезни дїлaБортянского, Кaлского, Ко-лaричa и нєпознaтих aвторох.Влaдикa крижевски, преос-вяшчени Николa Кекич и до-цент столного декaнaту уКaрловцу декaн Пaїч цекомдня нaщивели и церкву Мaт-ки Божей нa Трсaту дзе ихпривитaли вирнїки предвод-зени з руководством „Дньохдуховней музики” и орґaни-зaтором здобуцох членaмиДружтвa „Рушняк” нa челєзоз Влaдимиром Провчийом,зa котрих отримaни молебен.По зaконченим молебену ви-соки госци розпaтрaли кaп-лїчку зaвитних дaрункох AулуИвaнa Павла II, a стретлише и зоз ґвaрдияном Емa-нуелом Хошком.Орґaнизaтор може буц зa-довольни же мaлочисленигрекокaтолїцки вирнїки увельким месце як цо то Риє-кa мaли чесц зоз першу нa-щиву нaшого Влaдики буцвозвигнути у свеєй вири бомaлочисленосц нє знaчи трa-ценє вирского идентитету.Нa тото нaс нaйкрaсше здо-ґaдло Дружтво „Рушняк” зозорґaнизовaньом других Дньохдуховней музики у Риєки,прaве пред нaщиву Пaпи нa-шей жеми.

Влaдимир Провчи



w у риєки отримaНи Други Фестивaл церковНей музики

Було зоз чим НaПолНїц и шерцо и Душу



w 6. dani Tarasa Ševčenka u kaniži

Tuđemu se učiTe, svoga se ne sTidiTe

Ukrajinsko kulturno-pro-svjetno društvo "TarasŠevčenko" Kaniža orga-

niziralo je dana 21. i 22 svibnja2011.g. 6. Manifestaciju TarasaŠevčenka.Program je počeo21. svibnja otvaranjem izložberukotvorina i vezova koje sutijekom proteklog razdoblja pri-redile vrijedne Kanižanke podvođstvom Katice Tančin. Ljepotaeksponata i maštovitost ručnovezenih ručnika, slika, narodnihnošnji, ukrajinskih vezenih ko-šulja, stoljnaka i svega drugogaostavila je posjetitelje bez daha.Na središnjoj folklornoj mani-

festaciji nastupila su kulturnoumjetinčka društva koja njeguju

ukrajinsku kulturu, ples, jezik iobičaje iz zemlje i gostujućiKUD «Taras Ševčenko» iz Ba-naj Luke. Na sceni su svojerezultate prezentirali članovidomaćeg UKPD «Taras Šev-čenko» iz Kaniže, šokačko dru-štvo KUD «Posavac» Kaniža,KUD «Karpati» Lipovljani, KUD«Ivan Franko» Vukovar, KUD«Lesja Ukrajinka» Osijek, KUD«Ukrajina» Slavonski Brod iKUD «Andrij Pelih» Šumeće.KUD «Andrij Pelih» iz Šumećase publici predstavio raznovr-snim repertoarom, od atraktivnihplesova «Rašpa», «Kozačok»i djevačkog plesa «Horljica»do izvornog narodnog pjevanja

koje njeguje ženski zbor. Ciljzbornog pjevanja je očuvanjenarodnih napjeva našega krajekroz svatovske pjesme poznateu našem narodu pod nazivom«vivade» s kojima su naši precidoselili iz Ukrajine i naselili seu ovom lijepom posavskom kra-ju. Osobito je poularna pjesma«Šumaj –dumaj» koju su punimsrcem zapjevale članice KUD«Andrij Pelih» pred publikom itako nas vratile ritmom i melo-dijom u vrijeme našeg naselja-vanja na ovom prostoru.

Tomo Lučanović

Rukotvorine s ukrajinskim nacinalnim motivima Uskrsna košarica ukrašena vezenim uzorcima

Vrijedna vezilja kraj svojihrukotvorina

Folklorna skupina KUD «Andrij Pelih» iz Šumeća na sceni Živopisna nošnja iz centralne Ukrajine za atraktivni ples «Kozačok»

Кед би ше вам дахто опитал котранайкрасша чесц руского облєчи-ва, думам же бисце му поведли

же то прекрасни гадваб у фарби, ок-реме шорово скроєни, зошити, виши-вани и украшовани з вельо любови,уваги и прецизносци. Поведли бисцеже то ФИТЮЛа и же ю дакеди наглави ношели жени як симбол же суодани. И тиж так бисце поведли жежени котри вирабяли тоти фитюли булисамоуки шивачки. То приповедка о ище єдним старимремеслу котре було наисце одвича-тельне. Бешеда о вирабяню фитюлох. У Петровцох барз красни фитюливирабяли, шицким у валалє познатижени андя Кломферова и БлаженкаРаґайова, котри тото ремесло научелиод своїх мацерох. Виробиц таки красоти як цо фитюланє учело ше у школи, алє то робели са-моуки жени хтори з вельку дзеку исмислом за красу вирабяли фитюли.Нє було то так єдноставно шиц и ви-шивац як тераз кед скоро шицко зробямашини. Дакеди ше шицко ручно робе-ло, а за виробиц єдну фитюлу требалои даскельо днї. Перше требало вжац меру спрам глави,чи треба виробиц векшу, т.є. глїбшу, чименшу лєбо плїтшу фитюлу. На платнуше полєгко нарисовало форму фитюли,а вец ше на тим вибило мустру зозшеми. Потим ше вибите платно пришило

на рамик, котри ше вола лубик, на хто-рим ше вишивало, т.є. пополньовало иукрашавало по шеми. Украси за фитюлуто блїщаци пацерки, пеново (округлибисери), овшики (длуговасти як зарнаовсу), лїсточка, перли (округли кляп-чисти). Потим ше фитюлу обшивалодоокола – правел ше рубец и з тим шеправело форму фитюли. Од сподку шепришивало викрохмалєни шифон жеби фитюла цо красше и моцнєйше сталана глави. Дзивки по одаванку на глави но-шели баршонь, чарну плишову пантлїку,а на свадзби, на пол ноци, швекра нє-вести давала билу фитюлу. У зависносци кельо хтора женамогла видвоїц пенєжи за фитюлу, такуєй шивачка и вишила. Скромнєйши фи-тюли були з пантлїку, а богатши з блї-щацима пацерками. Як цо жени малироботни руски сукнї и блузни, тиж такмaли и роботни фитюли. Фитюли зароботни дзень вирабяли ше на френ-човим платну и на обичним, вишиванизоз шлинфулом, а святочни на гадвабулєбо лаґовим платну, украшени з блї-щацима перлами и цицалками, а ношелоше их на бали, свадзби, кирбаї, швета... З часом, як ше вше баржей розви-

вала индустрия и до своїх рамикох по-цаговала вше векше число роботнїкох,почала ше меняц и мода, а традицияношеня руских сукньох на кажди дзеньпочала ше трациц. Тераз шр фитюли

ище єдино можу видзиц у руских кул-турних дружтвох и на отримованю ма-нифестацийох, так же ше барз ридкоможе найсц и шивачки котри вирабяютоти прекрасни прикраски за главу, аз тим и затрацене ище єдно старе ре-месло.

Тaня Гaрди

Велепослaнство Укрaїни у РГ иЖупaния Вуковaрско–сримскa уВелькей сaли жупaнийскей ради

у Вуковaре, 29. aприлa 2011. року ор-ґaнизовaли промоцию кнїжки и вистaвуфотоґрaфийох з нaгоди 25. рочнїци Чер-нобилскей нуклеaрней кaтaстрофи.На ознaчовaню 25. рочнїци тей, потерaз, нaйвекшей шветовей нуклеaрнейкaтaстрофи окрем дaскельо дзешaткиРуснацох и Укрaїнцох и привреднїкохвекшинского нaроду и других нaцио-нaлносцох городу Вуковaру и Вуковaр-ско–сримскей жупaниї, медзи другима

присуствовaли и велепослaнїк Укрaїниу РГ Aлексaндер Левченко, жупaн ву-ковaрско–сримски Божо Ґaлич, заме-нїкове жупана Желько Цирбa и ДьордєЧурчич, нaчaлнїк Општини ТомповциҐaбриєл Куюнджич, директорки город-ского музею Вуковaру Ружa Мaрич игорвaтского дому Ивaнкa Миличич, тaчислени други углядни госци дружтве-ного и яввного живота Вуковaру и Ву-ковaрско–сримскей жупaниї.Кнїжку од 60 боки зоз понaд 20 фотоґ-рaфиями документaрного знaченя хторузaєднїцки видaло зaґребске Дужтво ук-

рaїнско–горвaтского приятельствa иКултурно–просвитне дружтво Русинохи Укрaїнцох Зaґребу. Кнїжку ушорелСерґей Бурдa, а предстaвел ю предси-дaтель нaшого зaґребского Дружтвa иподпредсидaтель Европского конґресуУкрaїнцох Слaвко Бурдa. У крaткимпредстaвяню кнїжки винєшени нaйглaв-нєйши подaтки и подїї вязaни зa тотукaтaстрофу, нaглaшуюци же медзи пер-шима у швеце у сaнaциї пошлїдкох игумaнитaрней помоци 1986. року учас-твовaлa и Републикa Горвaтскa. Тедиугосцелa 30 церо укрaїнски дзеци, жер-


СТАРИ РЕМЕСЛА

ВИРАБЯНЄ ФИТЮЛОХ

Промоция кнїжки и вистaвa фотоґрaфийох 25 роки Чернобилскей кaтaстрофи

w стАри ремеслА

Крaсотa и розкош фитюли нa женскей глaви


PROmOcIje – ПРОМОЦИї – ПРОМОЦІї

тви нєщесцa нa вецейдньовим госцо-вaню у Зaґребе и по туристичних местохнa Ядрaнским побрежю.Здогaдовaнє нa подиї чернобилскей кa-тaстрофи дополнєл почесни предсидa-тель Союзу Русинох и Укрaїнцох РГТеодор Фрицки, хтори под чaс черно-билскей кaтaстрофи бул предсидaтельогньогaсного союзу Югослaвиї яки дорaзпостaновел приятельски одношеня зозогньогaсним союзом Укрaїни и нa свойризик и влaсне глєдaнє медзи першимaнaщивел место нєщесцa.Вистaву фотоґрaфийох причини велькихпошлїдкох кaтaсрофи до котрих пришлопре совєтске прикривaнє прaвди одявносци нa чолє зоз тедишню влaдупредстaвел велепослaнїк Укрaїни Aлек-сaндaр Левченко.Нa концу предстaвяня слово вжaл до-мaшнї, жупaн Вуковaрско–сримскей жу-пaниї Божо Ґaлич хтори у бешеди отрaґичним ювилею медзи иншим спом-нул и вельке знaченє успишней реи-теґрaциї Руснацох и Укрaїнцох у кул-турним, дружтвеним и явним живоценaшей жупaниї и їх доприношенє ус-пишному сотруднїцтву, тa приятельскимекономским и културним вязом медзиРепублику Горвaтску и Укрaїну чомуВуковaрско–сримскa жупaния придaвaокремну увaгу. Зоз тимa словaми и нa-дпомнуцом „нaй ше нє зaбудзе” нa тотукaтaстрофу и нєщесце цaлого шветa, aнaсaмпедез нє лєм Укрaїни и сушеднихєй жемох, aлє и вельких жемох Европи,жупaн Ґaлич преглaшел вистaву им-пресивних и зaстрaшуюцих фотоґрa-фийох отворену.Скорей як цо присутни рушели розпaт-рaц вистaву прикaзaни крaтки aлє нє-зaбутни документaрни филм о збувa-ньох вязaних зa чернобилску кaтaс-трофу титловaни нa горвaтским язику.Чкодa же прaве пре словa „нaй ше нєзaбудзе” же тотa вистaвa и филм нєприкaзaни и у других нaших местох:Петровцох, Миклошевцох, Кaнїжи, Ли-повлянох и индзей, зa цо ище вше, зоглaдом нa 25 рочнїцу, нє позно.Здогaдовaнє нa чернобилску кaтaстро-фу нє aктуaлне лєм пре сaми ювилей25 рочнїци, aлє и прето же зме шведковенєдaвних нуклеaрних нєщесцох у Японє.Прето нєзгорше хронолоґийно ше здо-гaднуц подїйох и пошлїдкох Чернобилухтори ище и нєшкa и нaжaль ище длугобудзе присутни медзи нaми.Крaткa хронолоґия Чернобилу:– 1970. року почaл вибудов нуклеaрнейМемориялней електрaни В. И. Ленїн,18 км сиврозaходно од Чернобилу.– 1983. року зaпочaл зоз роботу фa-тaлни штвaрти реaктор.

– 1986. року, 26. aприлa, нa годзину и23 минути после пол ноци, зaпочaл нє-достaточно порихтaни експеримент хто-ри пре нєпредвидзене нєстaвaнє струїи нєдостaточне хлaдзенє реaктору при-ведол до його експлозиї, a ошлєбодзенипaри и рaдиоaктивнa хмaрa рушелa унaпряме Билорусиї, Русиї и скaндинaв-ских жемох.– 1986. року, 27. aприлa, числени ге-лихоптери у 1800 нaдлєтaньох гaшелиогень реaкторa руцaюци 5000 тониписку и другого мaтериялу же би зaгa-шели огень.– 1986. року, 27. aприлa, нa 14.00 год-зин, на 1100 aвтобусох зоз цaлей Ук-рaїни почaлa евaкуaция коло 50 000 жительох нaй-зaгроженшого городу Припяту и йогооколїскa, хторa зaконченa истого дняпо 17.00 годзин.– 1986. року, 27. aприлa, нa 21.00 год-зин совєтскa влaсц перши рaз обвисцуєсовєтске жительство о нуклерaним нє-щесцу прецихуюци и скривaюци точниинформaциї.– 1986. року, 5. мaя, зaгaшени огень изaстaновене виходзенє нуклеaрних пa-рох з нуклеaрки, a зоз єй кругу од 30километри виселєно коло 130 000 люд-зох.– 1986. року, 15. новембрa, зaконченивибудов зaщитного сaркофaґу хториґaрaнтує зaщиту зa будуци 30 роки.– 1989. року зaпочинa другa фaзa роз-сельовaня, углaвним вaлaлского жи-тельствa зоз контaминовaних подручохУкaрїни, Билорусиї и Русиї, нaйвецейпре хороти рaку и штитнячи хтори шезявели як пошлїдок рaдияциї.– 1996. року стaтистикa укaзує же рaкштитнячи при дзецох у Укрaїни, Било-русиї и Русиї пороснул зa 200 процентиу одношеню нa 80 ти роки. Шветоваздравственa орґaнизaция оценєлa жебезпоштредково пошлїдки од нукле-рaного нєщесцa зaзнaчени при коло 4милони жительох, a коло єдного милоналїчи ше од пошлїдкох кaтaстрофи.– 1997. року отримaнa медзинaроднaконференция хторa розпaтрелa без-печносц сaркофaґу и обезпечелa 350милиони aмерицки долaри зa aдaптa-цию.– 2000. року, 5. юния, медзинaроднaконференция приноши одлуку о дaвaнюпомоци од 175 милиони aмерицки до-лaри зa вибудов другого зaщитногощиту.– 2000. року, 12. децембрa, цалком зa-вaртa нуклеaркa Чернобил без нaмириже би ше у будучносци хaсновaлa.– 2003. року Европскa бaнкa зa обновуи розвой приноши одлуку же є порих-

тaнa Укрaїни виплaциц 85 милиони aме-рицки долaри зa сaнировaнє очкодо-вaного реaкторa и вибудов нового зa-щитного щиту.– 2005. року, 30. aвґустa, медзинaроднимерaня у чернобилскей нуклеaрки иблїзшому околїску укaзую же моц кон-тaминaциї опaдує, тa коло 2800 квaд-рaтни километри простору зновa отво-рени зa евентуaлне врaцaнє житель-ствa.– 2007. року укрaїнскa влaдa пилaпелaпредклaд зa вибудов челїчного кaлупуколо реaкторa котри будзе виношицколо 1,4 милиярди aмерицки долaри, aбудзе длугоки коло 200 метери и ши-роки 190 метери.– 2008. року Европскa бaнкa зa обновуи розвой виплaцелa 135 милиони евризa двa нови проєкти детaльного чисценяи ревитaлизaцию чежше зaґaдзеногопростору у нaйблїзшим околїску нук-леaрки.– 2009. року нaуковци при Чернобилуодкрили же рaдиоaктивне зарйованєзaвиши о ДНК –у, a рошлїни мaю ево-луцийни мехaнїзем дзекуюци хторомупрежили нуклеaрне онєчисценє.– 2010. року предсидaтель Укрaїни Ви-ктор Янукович нaявел же зa туристохбудзе отворене блїзке подруче и будзеоможлївенa нащивa до Зaбрaнєней зониу пречнїку од коло 48 километри.– 2011. року укрaїнски влaсци одлучелиже утaргую подполну зaбрaну приступучежко онєчисценей зони.

ПОШЛЇДКИ

Од чернобилскей кaтaстрофи нaстрa-дaло блїзко 5 милиони людзох, a коло5000 нaселєних местох у Укрaїни, Би-лорусиї и Рускей Федерaциї онєчисценезоз рaдиоaктивносцу. Од того числa уУкрaїни ше нaходза 2293 местa и у нїхжиє коло 2,6 милони жительох. Од без-поштредкового зарйованя умaрло 56особи, a обчекує ше же нєодлуга одпошлїдкох рaдияциї и рaку умре нaй-менєй 4000 людзох, спомедзи шицкихкотри умaрли дзеведзешaтих рокох.Обaчлїве и тото же бaржей зарйованипростри нaселєни зоз дзивима живо-тинями зоз хторох дaєдни були предвимерaньом, a терaз пре одсутносцлюдзох ту себе пренaшли идеaлни при-родни простор и мирни куцик „од видумушветa”. Шицко ше випaтрa случує погевтей стaрей лaтинскей присловки:”Aнї єдно зло без дaякого добрa!.

Гaвриїл Тaкaч

Нашо собешеднїки Дамир Малєваци Желько Лїкар под час першихдньох пребуваня у Италиї, у варо-

щику Фаенза и його околїску, а окреме кедслухали преподаваня домашнїх фаховцох,зоз значну дозу нєдовирия прилапйовалитото цо им було презентоване. Урожаї дзе-поєдних польопривредних културох, на-сампредз овоци и заградкових рошлїнох,нїч нє нїзши од наших, ту на плодней срим-скей жеми. Но, кед зоз учальньох пошлина поля наисце мали цо видзиц. Така нєп-лодна жем, а урожаї позарядово. Дамиргвари:– На їх поверхносцох нїґда ше нє оре такяк у нас. Нє заорює ше глїбока єшеньскабразда пре уж познати причини. Їх плоднепасмо жеми виноши лєм 10–12 центиметри.Гоч маю вецей дижджу як ми, на шицкихобрабяцих поверхносцох примушени су за-провадзовац систему сучасного наводньо-ваня. У околїску Фаензи єст векше числоменших природних и штучних озерох дохторих ше на рижни способи акумулуєдижджовка. Поля з озерами найчастейшеповязани зоз челїчнима лєбо пластичнимацивами. Хаснованє води плаца, алє тотивидатки им релативно мали.“З оглядом же плодного пасма жеми єстбарз мало, хумусу тиж так, продукователєчасто примушени ношиц жем на анализиже би знали хтори микроелементи рошлїномхибя и розуми ше, кельо штучного гноюше муши хасновац. Кед слово о штучнимгною барз мало хасную тоти класични(КАН, УРЕУ, мишани зоз рижнима про-центами, а тиж и хлївски), алє гної хторише лєгко розпущую у води и хтори рошлїнивельо швидше апсорбую од тих класичних.Од фаховцох доставаю упутствия хтори

ше гної хаснує у одредзених фазох.– Подобни гної хаснуєм и я у моїх пласте-нїкох – гвари Желько – дзепоєдни ше роз-ликую лєм по процентох микроелементох.Вони тоти гної випоручую рошлїном прейґсистеми наводньованя, а старосц о тимводзи найсучаснєйша автоматика. Тот процесфахово ше наволує „Фертириґация“, а тоуствару додаванє орґанских и минералнихсостойкох рошлїном у поступку наводньо-ваня през окремну систему (пумпа, инєк-тори, циви, капкадло и инше). За правилнирост и розвой рошлїни сущне прецизне до-зиранє води и покарми у складзе зоз фено-фазу рошлїни. Єст даскельо розлични сис-теми фертириґациї, алє принцип при шицкихподобни. Пречисцена вода ше цага зоз ре-зервоарох з помоцу пумпи и през цивкиприходзи ґу каждей рошлїни. На цалейсистеми инсталовани инєктори хтори спрампотреби беру покарму и так рошлїну при-кармюю зоз микро и макро елементами. Зоглядом же жем нєквалитетна, домашнї узавартим просторе рошлїни ховаю у так-воланих хидропонох. То єдней файти суд-зини у хторих ше находзи вода зоз потребнупокарму. Кажда рошлїна под „контролу“автоматики и кед єй дацо похиби на мони-торе ше такой може обачиц же дзе проблем.Рошлїни на таки способ швидше рошню,скорей дозреваю, медзитим найодвичатель-нєйше можем твердзиц же вони нє маютаки смак як цо нашо кед виросли зоз жемиз помоцу слунковей енерґиї и тому подобне.Їх продукти на перши погляд наисце крашнє

випатраю, офарбеносц максимална и безогляду же су слабшей квалитети, сам ви-патрунок прицагує купцох. Продукователєсвойо продукти предаваю прейґ здруженьохлєбо „кластерох“, а кед сцу заробиц дакусвецей предаваю их по пияцох. Углавним,пласман шицких продуктох обезпечени, ацена, розуми ше, же завиши од квалитети.“

Кластер по дефинициї то концентрациямедзисобно повязаних фирмох, специя-лизованих продуковательох, фирмох по-добних дїялносцох, институцийох, тар-ґовацких здруженьох и друге. Каждикластер ма свойо особеносци, а може на-стац так же на його снованє ма вплїв дї-ловни сектор лєбо держава. Фирми шездружую до кластерох пре звекшанє кон-курентносци домашнїх продуктох окремена иножемним тарґовищу. Прейґ клас-терох ше може швидше и вельо туншеусовершиц и уводзиц нови технолоґиї,односно крайнї циль доставанє потребнихсертификатох... Нашо собешеднїки и затот кратки час пребуваня у Италиї оба-чели же продукция и одкуп, односно тар-ґовишни одношеня наисце на високимуровню, а на задовольство шицких, лємроба муши буц квалитетна, муши задо-волїц досц строги нормативи.

Од наших собешеднїкох дознали зме досцтого и о продукциї овоци. У їх шицкиховоцнїкох и винїцох инсталоване навод-ньованє, а од горе тоти поверхносци закрити


ДРАГОПИС

ПЛАНСКА ПРОДУКЦИЯ И СИҐУРНИ ПЛАСМАН

w уПечАтки зоз ПреБувАНЯ у итАлиї

З лїва: Дамир (други) и Желько (треци) зоз домашнїма фаховцами

Пресадзованє младих парадичох до гид-ропонскей судзини (Фаенза 2010. рок)

зоз защитну мрежу, бо, як зме уж гварели,скоро зоз каждим другим дижджом пада икаменєц, та хованє даяких рошлїнох подотвореним нєбом барз рискантне.

Можлївосци у наших условийохОсновни циль нащиви Фаензи бул же бише нашо млади фаховци упознали зоз су-

часну технолоґию у продукциї рижнороднейовоци и заградкових рошлїнох, хтора у же-мох западней Европи барз напредовала уодношеню на тоти нашо краї. Обрабяциповерхносци на подручу Вуковарско–срим-скей жупаниї барз мало ше розликую одтих у околїзку Фаензи кед слово о релєфу,клима ше розликує, бо там цеплєйше, алє

як зме уж гварели, наша жем вельо плод-нєйша. Як видзиме, предусловия ту, лємтреба позредзовац одношеня на релациїпродукователь – трошитель, а як на тотопатри Желько Лїкар з Миклошевцох, про-дукователь вецей файтох заградкових рош-лїнох, окреме тераз кед у Италиї видзел идознал же ше то може и иншак, а на общезадовольство:

– Вуковарско сримска жупания змесценана сиверовостоку Рeпублики Горватскей.Забера поверхносц од коло 2500 квад-ратни километри од чого коло 150 000гектари найплоднєйшей орачей жеми(чарножем). На тей поверхносци засту-пени винїци, овоцнїки, оранїни и лєси.Нєобробеней жеми єст барз мало. Плоднажем, блага умерено–континентална кли-ма и вигодни розпорядок паданя омож-лївюю квалитетну польопривредну про-дукцию и зоз хаснованьом сучасних аґро -технїцких мирох нашо польопривреднипродукователє посцигую високи урожаїжита, кукурици, сої, слунечнїку и цук-ровей цвикли. Медзитим, поставя шепитанє чи то досц у чаше общей ґлоба-лизациї и велькей конкурентносци? Цозоз другима културами?

– Уж роками продукуєм у завартим просторевелькосци коло єдного гольта вецей файтизаградкових рошлїнох. На початку було

вшелїяк, медзитим як роки преходзели про-дукцию сом усовершовал, а бул ми вшеосновни циль же би ше мойо продукти цоскорей зявели на пияцу. Та так огурки по-чинам оберац концом априла, парадичи по-чинаю зрец штредком, а масовне оберанєшлїдзи концом мая кед починам оберац ипаприґу. Капуста приходзи вельо скорей.

Задовольни сом, алє иснує факт же би шепродукцию могло прешириц, звекшац по-верхносци у завартим просторе, медзитимцо зоз продуктами? Даяке ришенє колотого нє видзим. Правда, перши крочаї зро-бени самим тим же нас послали упознацше зоз таким цо вироятнє ище длуго нєувидзиме на наших просторох. На цалимподручу нашей жупаниї єст лєм даскельопродуковательох хтори ше занїмаю зоз про-дукцию заградкових рошлїнох. На правимпобрежю Дуная од Вуковару по Илок єсткрасни поверхносци засадзени з виновулозу, дзвигаю ше и менши поверхносциовоцнїкох, алє менєй–вецей шицко то кла-сична продукция, без наводньованя, защитиод каменцу и инше. Дознал сом же нашаопштина достала коло 100 тисячи евра заунапредзенє продукциї заградкових рош-лїнох. Приявел ше и я же би сом конзумовалєдну часц, медзитим средства стоя, а колопаперох ше нє роби скоро нїч.“За розвой аґрару взагалї плановани, а дзе-поєдни проєкти и достали „желєне шветло“медзитим у пракси нє збува ше нїч. Наприклад, о проєкту установйованя залївнейсистеми у миклошевским и даскелїх су-шедних хотарох бешедує ше роками. Аку-мулацийни озера ту (мочари около микло-шевского хотара), води єст надосц, жридлабарз добри, а конєчно, ту блїзко и нєвихас-нована вода у Дунаю. Правда же нашо про-дукователє чежко охабяю традицийни по-льопривредни култури (жито и кукурицу).Свидоми су же їх жем зоз хованьом другихкултурох будзе профитабилнєйша, праветак як цо нашо собешеднїки Дамир и Жельковидзели у Фаензи, а цо ше може видзиц иу дзепоєдних жупанийох западней Славониї.Но, чежко ше розисц зоз тим зоз чим шежило роками и виками.На концу нам и вше меншому числу младихпо наших валалох остава надїя же зоз уход-зеньом до Европскей униї наступя лєпшиднї, же параст годзен лагоднєйше жиц. Тра-диция нам гутори же ше наш Руснак нїґданє бал роботи, жем любел, а вона го зозсвоїма урожаями всестрано наградзовала.

(законченє)Дюра Лїкар


ДРАГОПИС

Желько у своїм пластенїку (май 2011)

Продукция парадичох у гидропонох (Фаенза – 2010. рок)

Млада винїца закрита зоз защитну мрежу


ПОГЛЯДИ ДО НАшЕЙ ПРЕшЛОСЦИ И ТЕРАшНЬОСЦИ

Нашо предки до ЮжнейУгорскей на Кулянскепанство приселєли як

Русини либерале, унити, хоспес.Значи були славянского поход-зеня, грекокатолїцкей вири,мали право шлєбодней селїдби,тримани су за госцох. (Поход-зели и приходзели зоз сивернихкрайох, других державох або од-далєних жупанийох.) Прето жесу нє приселєнци з єдногоместа, краю, жупи, реґиону таки свой край дефиновали. При-шли од горе и створели свойопоняцє пространства и дали мумено Горнїца. Нам нєшка по-зната тота ГОРНЇЦА. Одредзенає з єдного боку з документамисвойого часу котри ше чуваю увелїх архивох и музейох вецейдержавох и городох и з другогобоку зоз живим шведоченьомнароду котри ше нє преселєлалє остал жиц на Горнїци. НаГорнїци нашо предки жию спо-конвично, автохтоне су житель-ство. Жили у Нїзких БескидохКарпатох, за Карпатами и з тогобоку Карпатох. Їх пространствоше пресцерало од Кракова прейґПеремишля по Львов, та Днїс-тром по Галич и спрам югу июговостоку по жридло рикиТиси залапяюци обидва бокиКарпатох, а на їх южним бокуаж дзешкаль по нєшкайши До-брочин (Дебрецин), Тисафуред,Вац... Так ище було скорей та-тарского знїчтожованя 1242.року кед знїчтожена перша вос-точнославянска держава Києв-ска Рус. Подруче нашей ГОРНЇЦИ, малосвою державносц у Галицким иГалицко-волинским князовствепо 1340. После шлїдзї 400 рочнерабство и щезованє под Поля-ками, оживйованє и препород-зенє под Газбурґами (Мария Те-резия) од 1772. до 1867., и вецпримушуюце асимилованє подАвстро-Угорску Монархию по1918. рок.После 1340. року наступа пе-риод знїчтожованя и при-свойованя нашого народузбоку заберачох рускей жеми,

його вирских дзелїдбох и се-лїдбох и розсельованя пошвеце. (Русини поставаю По-ляки, католїки, Мадяре – ре-формати, лутеранє, калвинє;Русиянє – Малоруси; Сло-ваки, евангелики, Румунє –грекокатолїки; Українци –грекокатолїки, оставаю пра-вославни...)Нашо предки приселюю з Гор-нїци до Южней Угорскей у чашеод 1745. року по 1918. рок. При-селюю ше у трох габох:Од 1745. по 1780. до Бачки,Од 1850. до 1880. до Сриму,Од 1890. до 1914. до Сриму,Славониї и Босни.

Шицки три приселєнїцки габипоходза з пространства Горнїци,исти су руски народ, истей сувири и припадаю ґу зєдинєнейправославней вири зоз римока-толїцку. Католїки су же припоз-наваю папу, а православни жемаю восточни обряд на старос-лавянским язику. Од прилапйо-ваня униї (Бресткей и Ужгород-скей) священство по статусу иматериялно виєдначене зоз ри-

мокатолїцким, ма свойо епис-копства и после 1772. року ви-ключене є спод церковнейвласци цудзих владичествох, ок-реме, цо за нас значне же шенашо предки «вишлєбодзели»велїчезного асимилацийногоприциску Еґерского владичес-тва!Пришли зме як Rutheni, Рус-наки... Сами зме ше накресцелиже зме Руснаци. Таке мєно жиєна нєшкайшим пространстве,споконвичней рускей жеми одСпишу по Ужгород котра по-стала состойна часц новоство-реней Чехословацкей держави1919. року под меном ВосточнаСловацка. Далєй ше руска жем,з меном Подкарпатска Рус прес-церала аж по Хуст, Ясинє, алє зєй пространства зоз штредзис-ком города Марамош Сиґет од-дзелєна и додата Румуниї.

ЗНОВА НОВИ ДЗЕЛЇДБИ

Зоз розпадованьом Австро-Угорскей Монархиї, наша рускажем розфаластована и єй рускежительство знова подзелєне и

по нєшка му ше нє удало обє-динїц!!! Тоти присвойованя идзелїдби рускей жеми по пре-пасци Галицко-Волинского кня-зовства, спричинєли дзелїдби иселїдби Русинох, їх асимило-ваня и акултурованя до держа-вотворних народох. Тот процестирва уж вецей як 600 роки напространстве Польскей, Ав-стриї, Мадярскей, Русиї, Чехос-ловацкей, України, Румуниї,Словацкей и зоз пресельова-ньом зоз своєй споконвичнейкарпатскей жеми у ЗАД, Ка-нади, Сербиї, Горватскей и дру-гих жемох швета. Вельке пространсво Горнїци, окотрей зме уж писали, малозначни вплїв на нашу руску бе-шеду и литературни язик у Юж-ней Угорскей. Бешеда, язик –фудаментарне означенє народу!Нашо предки приселєли на Ку-лянске панство зоз Горнїци у по-лним значеню слова, з крайоход Кракова, Перемишля,Львова, односно Лемковини иГаличини, та и з южного бокуКарпатох, односно Закарпат’я.Їх пресельованє з Горнїци по

ГОРНЇЦА, МЕНА, ДЗЕЛЇДБИ, СЕЛЇДБИ... (3)

w ПоглЯДи До НАшей Прешлосци и терАшНьосци


ПОГЛЯДИ ДО НАшЕЙ ПРЕшЛОСЦИ И ТЕРАшНЬОСЦИ

Бачку тирвало 400-500 роки.Пошвидшане було зоз селїд-бами накадзи Бачка ошлєбоденаод Туркох. Прецо зме спомли таки длугичас селїдбох наших предкох зГорнїци до Керестура и Коцура?Найскорей прето же и попритим же руски народ (Русини)жили и у прострастве южнихКарпатох, у чаше присельованяМадярох до Панониї, їх пресе-льованє зоз сиверного боку Кар-патох (Галичини) ше констан-тно одбува. Стимуловане є иподпомагане зоз забераньомюжного боку Карпатох з бокуМадярох, або правилнєйше по-ведзено масовну дзелїдбу рус-кей жеми з боку Бели IV и цуд-зинцом з династию Анжу, зозкральом Карлом Робертом.Правда, орґанизованого насе-льованя було и вельо скорей, таи Черехату, високоровнїни-мед-зиричю Бодви и Хернаду у нєш-кайшей Мадярскей, о чим єст иписани шлїди. Наука значнєйшенасельованє карпатскогопрдруча, окреме южного, вяжезоз такнаволану Валаску (па-стирску) колонизацию у ХV иХVI вику, зоз пребуваюцим за-тримованьом на одредзениммесце пребуваня и снованя на-селєньох. Уж кед тото споминаме, требанаглашиц же пребуванє рускогонароду на южним боку Карпа-тох, окреме у ричних долїнохбуло видлївше, обачлївшє та ойого иснованю єст и вецей пи-саного шлїду. Медзитим, жи-тельство котре жило баржей по-зацаговане у брегох и яругохжило менєй обачене и часто єтримане як новонаселєне, тафалшиво представяне за новоп-риселєне у чаше їх пренаход-зеня, одкриваня. Треба знац жеше о жительстве у давним чашенє водзела строга евиденция.Таким кральовским вимогом,окреме ше процивели феудалнипанове, бо спрам числа своїх по-данїкох длужни були зношицобовязки и кральови. Шема-тизми, односно церковни по-писи душох исную од скорей,алє и вони правени лєм пре на-плацованє церковних обовязкох. Виковне пребуванє наших пред-кох под Поляками, у сушедствезоз Нємцами, медзи Словаками

и Мадярами, та и Румунамилєбо лєм под директним вплї-вом урядового державногоязика и заєднїцкого живота умишаних штредкох принєслобешедну мишанїну до Бачкей.Друга миґрацийна струя пред-водзена зоз Керестурцом Пет-ром Кишом, шлєбодняком, ужпревжала жительсво зоз Чере-хату, Земплинских горох и юж-ного Боршоду. О бешеди наших предкох и єйхарактеристикох писали велїиножемни и домашнї авторе.Спомнєме: В. Гнатюка, Франти-шека Тихого, Александра Дули-ченка, а од домашнїх др Г. Кос-тельник, Г. Надь, М. Кочиш, дрЕ. Барич, др Ю. Рамач, и др О.Дїтко-Тимко. На подручу Ма-дярскей пременку карпаторус-кого диялетку до сиверно-сло-вацкого преучовал др П. Кирай.Думаня сом же нє погришиме,кед ше и з тей нагоди здогад-нєме цо о нашей бешеди своєч-сово писал др Г. Костельник, ав-тор першей нашей ґраматикивидрукованей ище 1923. року.„Зоз тим язиком, цо ми, гуторяна Горнїци около 200.000 людзе.Вельо векша часц зос нїх волаюше Словаци; а менша часц,хтори су греко-католїки, волаюше Руснаци. То правда, же тотязик у своєй поверхносци бар-

жей здабе на словацки и на по-льски, як на чисто руски (укра-їнски). Алє наисце тот язик томишанїна руско–польских исловацких ґраматичних елемен-тох. И нє чудо, бо вон ше ви-творел там, дзе ше стикаю тотитри народи. ...Вельо ґраматичниформи ма наш язик од Полякох(акцент; дз, ц место дь, ть;цали, мархва... место цїлий,морква; жима, ше, шекера...место зима, се(я), се(о)кира; ит. инь) и од Словакох (прах,глас... место порох, голос...; ве-нєц, шено... место вінець,цїно...), алє основа нашей бе-шеди руска: нє лєм нашо словапо векшей часци руски, алє идеклинация и конюґация (т. є.одменка меновнїкох и часовнї-кох) тримаю ше руских прави-лох, а нє ческо–словацких, анїнє польских.

На мою думу наша бешеда тонє „цотацки диялект восточно-словацкей диялектичней гро-мади ческо-словацкого язика”як др Тихи твердзи, алє руски

язик, хтори приял вельо ґрама-

тични елементи польски и сло-

вацки – вецей польски як сло-вацки. Правда така, же досцвелька часц Словакох, цо при-пераю ґу нашому народови,прияла нашу формацию руского

язика, и же прето ма порусна-чени язик. И то правда, же нашязик ма досц словацких елемен-тох, алє вон ище нє словацкиязик. Шак у Ґалициї єдна часцЛемкох гутори готово так исто ,як ми, гоч там Словакох нєт. Ато значи, же ше наша бешедамогла витвориц при вельким уп-лїву польским, а при малим (да-лєким) уплїву словацким. И так

ми пре нашу бешеду наисце ос-

таваме Руснаци, а нє Словаци.

Уж кед зме при такиx розпатра-ньоx Виxодняроx, як народунєшкайшей Словацкей и сиве-ровосточниx крайоx Мадярскей(нєшкайшиx Боршод-Абауй-Земплинскей обласци и Саболч-Сатмар-Береґовскей обласци)мушиме мац на уваги стано-виска словацкого науковца дрАндрия Галаґи и мадярскогоакадемика Питера Кираля, лин-ґвисти. Др А. Галаґа на подручуПотися пренаxодзи „старобива-тельох” як споконвични народтого краю и прапредкоx тераш-нїx Виxодняроx-Словакоx, а дрП. Кираль, кед слово о поxод-зеню и бешеди населєного на-роду спомнутого сиверовосточ-ного краю терашнєй Мадярскейу своєй докторскей дисертациїдоказує же тот грекокатолїцкинарод бешедовал з українскимдиялектом, же приселєл до тиxкрайоx од Прешова и висшогокарпатского подруча, же ту пре-менєл свою бешеду на тутейшуславянско-мадярску, конкретнопреучовал и писал, спрам йоговислову, о преходним восточ-нословацко-карпатоугорскимдиялекту у Мадярскей. Наприк-лад жительство Череxату беше-дує зоз тоту пременєну бешеду,котру ми наволуєме же є руска,односно така як цо бешедуюРуснаци у Войводини. У при-ватней бешеди з акадимиком дрП. Кирайом дознали зме же вонвирослул медзи Виxоднярами инай знаме, же ми нє тот народпо своєй бешеди, алє же ми тотицо присельовали зоз Спишу, зозПольскей и зоз Шаришу и цозме у тим мадярским краю пре-менєли свою бешеду.

(Предлужує ше)

Мирон Жирош

Галичина под Поляками и Габзбурґами спрам означеньохна мапи


Спрам остатнього по-пису жительства уГорватскей видзиме

же Руснацох єст релативномале число. Жию „розруцани“по шицких жупанийох, а най-вецей их єст на вуковарскимподручу. У Петровцох и Мик-лошевцох од перших дньохдосельованя на тоти просто-ри сновали свойо школи ипарохиї. Успишно установйо-вали одношеня зоз староби-вателями цо им оможлївеложе би були припознати па-расти, статкаре и други ро-ботнїки. Нє лєм то, алє велїз нїх после закончених ос-новних школох школованяпредлужовали у рижнихштреднїх и високих школох.Маме припознатих докторохнаукох, учительох, професо-рох, инжинєрох. Вони достой-но презентовали свою особ-носц, алє и наш националниидентитет. Маме их и нєшка,алє медзи младима рускимаинтелектуалцами чежко най-дземе таки особи хтори за-кончели два лєбо вецей ви-соки школи, же коло тих ква-лификацийох маю ище дзе-поєдни прикмети зоз хторимапополнюю свой шлєбодничас, а на хасен заєднїци.єден з таких наш нєшкайшисобешеднїк Ярослав Медєши,особа полна енерґиї и опти-мизму, особа хтора булавшадзи и хтора засцигнє и у

найчежших хвилькох помог-нуц тим хторим помоц по-требна.

Часох вчасней младосци барзше добре здогадує:– Паметам кед єдного дняучителька Меланка Планча-кова вошла до класи и ви-гварела –„egy, ketto, harom“(по мадярски – єден, два,три) и ище дзепоєдни „ма-ґийни“ слова за мнє цалкомнєпознати. Пре тоти даске-льо слова полюбел сом ма-дярски язик и после тогопробовал го научиц. Паметамучительку Ксению Рацовухтора нас почитовала и лю-

бела, наградзовала и потри-мовала. Учителя МирославаНадя и його приповедки зозхторима илустровал физи-кални закони. Паметам...Велька ствар за мнє булизмаганя зоз историї у штред-нєй школи. Гоч сом два рокиза шором бул найлєпши шко-ляр у школи, општини, реґиї,Горватскей и же сом на союз-ним змаганю зоз историї до-стал златну плакету (трецеместо у Югославиї) нє уписалсом историю алє економию.Прецо? Цикавело ме же пре-цо даєдни держави богати,а други худобни? Прецо да-єдни кризу лєгко пребродза,а други чежко з нєй виходза.Думал сом же велька стварбуц добри економиста, жето вреднєйше як бавиц шезоз гевтим цо прешло и цонє мож пременїц.“Кед започала война Ярославше находзел у Петровцох.Бул у горватскей войски, вєд-но зоз Якимом Бурчаком ини-цировал зберанє поживи завуковарски шпиталь, а з ог-лядом же ше у його єствероєли вшелїяки чувства оп-робовал ше и на полю музи-ки. Компоновал шпиванку огеройней борби у Вуковаре,а вец го вєдно зоз фамелиюсудьба одведла до австралиї.Було чежко:– Накеди зме сцигли пошлизме до центру у Мелбурну.Супруга Лїля и я добре зналибешедовац по анґлийски. Тузме упознали велїх людзохзоз бувшей держави. Од ро-боти зме нє сцекали, а колозапошльованя помогли намприятелє и австралски учи-телє при хторих зме утвер-дзовали знанє анґлисйкогоязика. Робел сом у ґрафич-ней фабрики, помагал род-зини як кнїжководитель инай так повем – шицко цотребало. Окрем того цо сомробел, закончел сом висшу

информатичну школу, учелдзепоєдни странски язики(аж и китайски), читал сом,грал… Супруга Лїля ма тиждва дипломи: єдну зоз аґро-номского факултету у Заґре-бу и другу зоз Поживовейтехнолоґиї зоз Кральовскогомелбурнского институту. Оавстарлиї сом вельо научели мушим припознац же сомю полюбел. През цали часжили зме у Мелбурну, у союз-ней держави Викториї, у го-роду зоз 3,5 милиони жите-льох, хтори випатрал як єденвельки валал, без солитерохи високих будинкох...“Ярослав ше з австралиї доПетровцох врацел у авґусту2007. року и такой на початкушколского рока почал робицу основней школи як учительисториї. То нє тирвало длуго,бо прешол робиц до вуко-варскей ґимназиї дзе препо-давал ґеоґрафию. Бул задо-вольни и була му велька чесци радосц робиц зоз вуковар-ску младосцу. Вец ше слу-чело цошка нєобчековане.– Подаєдни Петровчанє, авец и представителє стран-кох нагваряли ме най ше при-лапим як нєзависни кандидатна локалних виберанкох заместо заменїка началнїка Оп-штини Боґдановци. Мушимприпознац же тото нагварянєнє тирвало длуго, одлучелсом бо у сущносци вше мецикавело робиц на даякимширшим, ґлобалнєйшим пла-нє – меняц швет коло себе.Виберанки прешли, досталсом найвецей гласи и нєшками роботне место у ОпштиниБоґдановци.“Наш собешеднїк нє ма вельошлєбодного часу, бо ту суп-руга, хтора занята у Вукова-ре, ту дзеци Николас (9 роки)и Тeo (5), алє вше найдзе„дньово пражнїни“. Люби слу-хац музику, алє и шпивац.Покус грає на ґитари, а з

ЖИВОТ - ЛюДЗЕ - РОКИ

w НАшо млАДи ФАХовци НА Дїлу

ОСТВаРЕНИ СНИ ЗОЗ ДЗЕЦИНСТВа

Ярослав Медєши

Ярослав Медєши основну

школу закончел у Пет-

ровцох и Вуковаре. После

дворочного унапрямено-

го образованя успишно

закончел штредню педа-

ґоґийну школу. Нє могол

ше такой опредзелїц цо

будзе студирац та приєм-

ни испити покладал (бул

перши и други на лїстини)

на економским и правним

факултету. На концу ше

опредзелєл студирац еко-

номию. Року 1989. дип-

ломовал на Економским

факултету у Осиєку – на-

прям вонкашня тарґови-

на. Под час Отечественей

войни зоз фамелию од-

путовал до Австралиї дзе

робел, а источасно закон-

чел висшу информатичну

школу. Нєшка ма званє

маґистра фаху.


ЖИВОТ - ЛюДЗЕ - РОКИ

часу на час дацо и компонує.Остатня шпиванка хтору ком-поновал пошвецена войно-вим часом, дню кед Петровциспадли, кед були окупиро-вани. Чита кнїжки з рижнихподручох – филозофиї, науки,психолоґиї по белетристику.Док пребувал у австралиїучел и странски язики. Збе-рал и куповал кнїжки, также ше у його домашнєй биб-лиотеки находза коло 7 ти-сячи кнїжки зоз рижних по-дручох – теолоґия, история,економия, музика, психоло-ґия и странски язики. Правебогатство.Ярослав спада до шора ви-сокообразованей рускей ин-телиґенциї и свидоми є стануу хторим ше нєшка находза

Руснаци, нє лєм у Петровцохи у Горватскей, алє и ширше.Як патри на тоту проблема-тику, Ярослав нам дзечнєвинєсол свойо видзенє.– Скорей шицкого треба ви-робиц стратеґию як очувацнаших Руснацох и нашо ва-лали. Робим на тим же бише створела єдна широкамрежа заинтересованих, ком-петентних людзох зоз цалогошвета. Особи хтори свидоми,же кед нє будземе дїйство-вац тераз, кед ище єст даякинагоди, за даяки трицец–штерацец роки нєстанєме.Проблеми ришовац зоз шиц-ких бокох. Интеґрално шевибориц же би нам младилюдзе оставали на валалє,же би ше створели квали-

тетни роботни места, а з дру-гого боку же би то мало вязизоз нашим язиком и културу.Требало би вислухац каждипредклад, робиц на вецейактивносцох, бо танєц и шпи-ванка лєм мала гарсточканашей традицийней култури. Же бизме почали ришовацтоту проблематику у живоценас муша водзиц любов и порозуменє, буц толерантни.Нашо людзе ше нашли устрашних войнових обстави-нох, нїхто нє знал яки будзеконєц, та прето думам жедоброта, помаганє и жертваза другого єдине цо нампреостава у тей цмоти.Час швидко преходзи, чис-лено ше зменшуєме, ентузи-ястох єст вше менєй. Прето

думам же би нашу пробле-матику требало цо скорейпочац ришовац, отворено бе-шедовац, приношиц кон-структивни заключеня и при-ступац ґу їх реализациї.“Так роздумує наш собешед-нїк. а же спомнута пробле-матика иснує медзи нашималюдзми свидома велька век-шина нашей националней за-єднїци, алє евидентни фактже медзи нами у Горватскейнєт особи хтора би була тотпочаткови порушовач. Но,можебуц после виберанкохза Ради (општински, городскуи жупанийску) нови составибуду одлучнєйши у ришованюспомнутого. Наздавайме ше.

Дюра Лїкар

За сприяння ПосольстваУкраїни в РеспубліціХорватія, жупана Сі-

сачко-мославачкої жупанії(області) Марини Ловрич-Мерцель та за організації міс-цевого Культурно-просвітньо-го товариства українців «Кар-пати« 3 червня 2011 рокувідбулася виставка, приуро-чена 25-им роковинам аваріїна Чорнобильській аЕС.Перед тим у місцевому гре-ко-католицькому храмі о. ІгорВоронцов із Загреба відслу-жив панахиду за жертви чор-нобильської трагедії та мовивпринагідне слово. На виставку прибули: Й.Е.Посол України ОлександрЛевченко, заступник жупанаСісачко-мославачкої жупаніїандрія Рудич, голова місце-вого уряду Маріо Рибар, го-лова Української громади РХІван Семенюк, заступник го-лови європейського конґресуукраїнців Славко Бурда, по-чесний голова Союзу русиніві українців у Хорватії та по-чесний голова Спілки по-жежників Хорватії Теодор

Фріцький, представники на-укових інституцій, національ-них меншин та засоби масо-вої інформації.На початку запланованої про-грами вечора хор товариства«Карпати» виконав хорват-ський і український гімни, атоді Іванка Слота, голова то-вариства, привітала учасни-ків та запросила до слова І.Семенюка, щоб офіційно від-крив маніфестацію. Згодомслово мовив голова уряду М.

Рибар, який зазначив, щочорнобильська трагедія – не-щастя не лише для України,але і для всього світу.У рамках заходу було пред-ставлено книгу Сергія Бурди«Чорнобиль: 25 років післякатастрофи», видану Хор-ватсько-українським това-риством.Своїми враженнями від зус-трічі з українськими пожеж-никами поділився з присут-німи Т. Фріцький, який побу-

вав декілька разів в Україніпісля катастрофи.Присутні мали нагоду пере-глянути документальнийфільм на чорнобильську те-матику. Про фільми, причиникатастрофи та стан на Чор-нобильській аЕС говорив по-сол О. Левченко.Незадовго після трагедії вЧорнобилю Павло Головчук(Панас Бездольний) написавсатиричний фейлетон «Чор-нобиль», який друкувався у«Новій думці», а згодом і вокремій книжці. автор гово-рив про те, що до того часувесь світ мало згадував проУкраїну, а тільки про Росію.Після чорнобильської трагедіїпро неї заговорив світ. Цю«гумореску» автор переклавна хорватську мову та впер-ше представив тим, хто неволодіє українською.Насамкінець заступник жу-пана а. Рудич відкрив вис-тавку, приурочену до відзна-чення 25-их роковин аваріїна Чорнобильській аЕС.

Павло Головчук

СУМНИй юВіЛЕй

На фото зліва направо: С. Бурда, Ольга Рось, аташе зпитань культури при Посольстві України, Т. Фріцький,А. Рудич, О. Левченко


єдна кнїжка учителяДюри Лїкара вола ше„Най ше нє забудзе –

Руснаци у Горватскей“. Словоо обсяжней (400 боки!) и хас-новитей кнїжки, друкованей2009. року, котру препоручуємпречитац, або голєм препатриц,каждому Руснакови з Горват-скей, aлє и ширше. И док Лї-карова кнїжка бешедує о гев-тим цо бизме ми, Руснаци уГорватскей, нє шмели забуц,моя гумореска гутори о дзе-поєдних правдивих здобуцохкотри дзепоєдни Петровчанєможу запаметац, алє анї нємуша, а други их аж можу та-кой забуц – як да ше анї нєслучели! Ша, жиєме у демо-крациї, чи нє?!По 1848. рок нєт податки откв. Рускей школи у Петров-цох. Од 1. априла 1849. рокуучитель у валалє бул ДюраМудри, котри ше у церковнейпамятнїци спомина як „поду-читель“ и котри службовал учаше петровского пароха Ва-силя Лусканция (1844–1861).Друге мено котре ше споминато Дюра Штефанчик, котрипришол зоз Закарпат'я и якписмени чловек, бо закончелткв. „препарандию“, з боку оп-штини меновани є за учителя.Познате же Штефанчик служ-бовал як учитель у Петровцохпод час кед паноцец бул ужспомнути Василь Лусканци, алєи у чаше кед паноцец бул Ни-кола пл. Радич (1881-1895),медзитим, слабо познате яквон вообще постал учитель утим нашим сримским валалє.Спрам бешеди старших Пет-ровчаньох, Штефанчик з Гор-нїци до Петровцох пришолпешо, точнєйше поведзене,вон сцекол од жени за котрубул оженєни на Горнїци! То нєбула жена, алє шаркань, твер-дзел вон! Познєйше до Пет-ровцох приселєла и Дюровашестра з мужом, а вон фор-мовал нову фамелию, чийо по-томки були антон Штефанчич,тарґовец, карчмар и одборнїку (нуштарскей) општини, як иВладо Штефанчик односноШтефанчич, заґребски ґлумеци режисер. Перша ґенерацияткв. „Рускей школи“ мала лєм

седем школярох, а у школским1857./58. року до школи ход-зели 29 еро дзеци, и то 19 хлап-цох и 10 дзивчата, а як ок-ремна школа робела по 1919.рок.Бачи Янко Надь – Макаїчка(1863–1957), котри перше булгудак, потим ремеселнїк, а наконцу (успишни) качмар и тар-ґовец, о своїм дзецинстве имладосци у Петровцох „отво-рел душу“ учительови и писа-тельови Михалови Ковачови,а тоти його здогадованя обя-веним у „Руским слове“ числа47. и 48. (18. и 27. новембер)зоз 1953. року. То було даяктак: „До приселєня РуснацохПетровци були чисти сербскивалал. Спочатку Серби барзлюбели Руснацох. Жеми булонадосц, пажици заберали ажколо 600 гольти, а домашнїлюдзе найдзечнєйше трималистаток. Петровски Серби булипознати як „волаше“, „овчаре“,„коняре“ и „швиняре“. По 1890.рок вони досц добре жили. За-друґа Поповичових, на при-клад, мала ерґелу зоз 40 и ве-цей конї, надосц конї мали иШуваково, алє вони були назлим гласу як „ґанґлере“ зозконьми. Валалским Сербомхижи були нїзки, облїпени зблатом, а хижни мебель булєдноставни, направени з дре-ва, облєчиво було зоз скори иволни, полудзенок найчастей-ше бул печене месо од статку,у валалє було надосц винїци иовоцнїки зоз шлївками, та винои палєнку пили и хлопи и жени(!), алє прето домашнї Сербинєбарз любели обрабяц жем.Розуми ше же Сербом з по-чатку „гладни Руснак“ добрепришол як купец, прето же ку-повал шицко цо му за початоктребало: жем, статок, древо идруге. Медзитим, вредни рускипарасти нагло почали економ-ски моцнїц, зоз чим ше домашнїСерби нїяк нє могли помириц,та у медзинационалних зра-женьох, котри тирвали по 1890.рок, було аж и мертви глави!“– гварел бачи Янко МихаловиКовачови. Як петровским Руснацом у гев-тот час добре ишло мож най-лєпше видзиц на шлїдуюцих

прикладох: Дїдо Гаргаї за кочбундави купел од єдного Сербаланц жеми, а єден нєменованиРуснак за терху овса од Бо-жичових достал аж седем лан-ци жеми! Надалєй, дїдо Нотавожел ше влєце на штирох ко-ньох упрагнутих до – санкох!Даґдзе 1890. року петровскивинїци нападла филоксера, ато теди значело „аминь“ за ви-нїци. За Сербох то була пре-пасц, бо вецей нє могли каждерано одходзиц до пиньвициопатриц „як гордови стоя“, аза Руснацох-парастох у валалєто бул фактор дружтвеного иекономского розвою. або цоби народ гварел „Док єдномунє змеркнє, другому нє ошвитнє!“ Кед ва-лалски винїци пре хороту цал-ком препадли, вец Петровчанє,насампредз Руснаци, нови ве-цей нє садзели, алє їх преоралии претворели до плодних по-льох. Знал и Руснак з даякейнагоди випиц погарик винка,алє прето знал и повесц, алєи зашпивац: „Нє сцем винечко,нє сцем пивечко, горке є!“Медзитим, випатра же винечкои пивечко барз любел петров-ски парох Дионизий Шош(1861-1881)! Ситуация у те-дишнєй петровскей парохиї(Миклошевци, Ґрабово, Янков-ци, Петровци, Маринци, Вуко-вар, Ловас, Винковци, Осиєк,Дєлетовци, Дяково и Неґос-лавци) була досц добра доктам администратор бул ВасильЛусканци, алє ше прето досцпогоршала кед за администра-тора парохиї пришол ДионизийШош.Надпоминам же Руснаци у Пет-ровцох по 1893. рок нє малицеркву, алє лєм каплїчку. Докбачко-сримски вицеархидия-кон бул коцурски парох ДюраШош, Дионизийов власни оцец,то можебуц ище нє було такобачлїве, прето же „добри“оцец нє сцел о свойому „нєс-ташному“ синови подношицзвити котри би указали правистан у петровскей парохиї. ажпознєйше, кед вицеархидияконбачко-сримски постал а. Ла-бош, теди и крестурски парох,зоз звитох архидиякона ше ви-дзело же найчежше положенє,

од шицких сримских парохийох,було праве у Петровцох! Спрамтих звитох петровски адми-нистратор Дю. Шош од 1877.року вообще нє водзи матичникнїжки и церковни рахунки,алє анї бриґу о парохиї, алєпрето барз люби (алкоголни)напитки! Року 1881. цар утаргнулВоєну країну и шицки часциСриму врацел под КральовинуГорватску, Славонию и Дал-мацию, знука Жемох Корунисв. Стєпана, а у составе ав-стро-Угорскей Монархиї. Глав-ни варош тей жупаниї бул Ву-ковар, а котари були Ириґ,Сримска Митровица, Стара Па-зова, Рума, Шид, Илок, Ви-нковци, Вуковар, Земун и Жу-паня, жупанийски город булЗемун, а ткв. „муниципални“вароши були Сримски Карлов-ци, Петроварадин и СримскаМитровица. У гевтим чаше Пет-ровчаньом власц перше булау Вуковаре, а потим у Нуштру,котри бул и виборни округ.Петровци виберали по двоходборнїкох до општинскейвласци у Нуштру. єден з вецейопштинских будинкох вибудо-вани и у Петровцох, даґдзеколо 1900. року, и находзелше на месце ткв. учительскихквартельох або коло нєшкай-шей Соколани. Скорей тоготам була стражарня зоз ткв.„кишбировом“. То була звичай-на хижа, а коло нєй бул з древа(!) склєпани гарешт. Там шезберала порция. Дооколо ва-лала були вельки лєси, а з лє-сох ше вжиме часто чуло якзавиваю вовки, дакеди аж ивлєце. Вжиме були части на-нєшеня шнїгу, аж и у штредкувалала, а кед ше млади рози-ходзели зоз жимских прадкохвец знали видзиц як вовкипребегую прейґ даєдней ва-лалскей улїчки!Под час Першей шветовей вой-ни погинули або нєстали 25Петровчанє, а у Другей шве-товей войни аж їх коло дзе-ведзешат Худоба вше настра-дала односно вицагла грубшиконєц!

Яким Пушкаш

ПЕТРОВСКИ БАЛАМУТИ

w Петровски БАлАмути (31)

НАЙ ШЕ (НЄ) ЗАБУДЗЕ (1)!

Презентація книгПавла Головчука

21 травня 2011 р.у приміщенні Клубу

нацменшин Республіки Сербської в

Баня Луці було організовано літера-

турний вечір, присвячений творчості

Павла Головчука, який зараз про-

живає у Липовлянах (Хорватія). Ще

від 1980 року наш відомий письмен-

ник не мав нагоди у Баня Луці пред-

ставити свою літературну творчість,

а саме в цьому місті почав займатися

писанням віршів. Організатором ве-

чора стали члени Культурно-просвіт-

ньої спілки українців ім. Тараса Шев-

ченка з Баня Луки (голова Михайло

Яворський).

Про П. Головчука як письменника

слово мовив проф. андрій Гевка,

письменник і літературознавець, який

з цієї нагоди прибув аж з Любляни, а

сам автор на запитання учасників

дав докладніші факти зі свого життя

та літературної творчості.

Молоді члени КПСУ ім. Т. Шевченка

ознайомили присутніх з біографією

П. Головчука, перечитали деякі його

літературні твори українською та

сербською мовами (в перекладі са-

мого автора).

а відомий мішаний хор товариства

виконав ряд українських народних

пісень, що надало вечору святкової

атмосфери.

П. Головчук, А. Гевка, М. Яворський


ЛИСТ ДІДA ПAНAСA БЕЗДОЛЬНОГО

Дорогі краяни!

Перед вашу достойнісць, гонор, чесць і

до того патрийотизим, даю до ласкавого ві-

дома, шо-м, нарешті, на тисячі, а єкі там

тисячі - сотки прохань з цалого світу, засну-

вав-єм своє «новинарске» аґенство, на

яке маєте право (без жодного гонорарі) ви-

силати всі вістки, шо на вашу думку моя

парусна візьме до огляду та свої дуриці-не-

билиці. Мій «штаб» охрестив єго так: «Те-

сати колики на голові». Скорочено: ТКГ. А

поясненнє дуже просте: про особи і події,

шо сі будут згадувати, така користь, як ко-

мусь тесати колики на голові. Бо він се

буде робити і далі… А наукове поясненнє

мудріще: «Хоч кіл на голові теши, а він

своє.»

З вісток ТКГ:

Босна: «У минулі «Нові думці» згадано,

шо на какадемії з нагоди 150-річниці

смерти Т. Шевченка в єдні балканскі дер-

жаві не було наших вотченьків духовних.

Се було в Босни, де всьо (не)можливе. У

Хорватскі була така сама какадедемія, і на

ню зволили прийти вотченько, але коли сі

не здгадало йому подєку за се, вони по-

шлапали на єнше зібранє. Українці з того

зробили рейвах … Не були самі, бо до них

залучилися і представники інших націо-

нальних меншостей, що зволили тут бути».

Повідомляє Гаврило Випийпиво.

І знова про церковне (а це мало би бути

і наше нещасне національне життє):

«На сам Великдень рано в обході перед

Воскреснов Утренев в єдні наші церкві,

коли сі вже співає переможна пісня, шо

Христос воскрес, кілька побожних жіночок

почили «ревіти» гірш ніж «Дніпр широкий»

та сьорбати, шо такого, скільки їм знано,

дотепер не було. Ставалоси, шо в Страсну

П`єтницю деякий вотченько духовні так

знали проповідувати про Страсти Христові,

шо плакала ціла церква, але на Великдень

того не було. Сего разу плакали жіночки з

причини того, що вотченько з Плащаницев

наробили такого «дива«, єкого тут ніхто не

пригадує!« Інформація від Маринки

Християнинки.

Пішли на чисто народні справи:

«Неєдні наші нацийональні керівники, що

нами керуют, бо бідні балканскі держави

прутсі до Явропи та дают нам гроші на

ружні маніфейстациї («Пийте, гамцяйте та

гуляйте, своє забувайте…«) кажут вотак:

«Нам траба показати другим народам наші

танці, наш одяг, нашу музику…Чому по-

трібна якась література?«

Від мене конкретна пропозиція. У наших

культурно-мистецких танцювальних групах

часто є більше тих, шо не мают нічого

спільного з українцями. Скачут, танцют

наші танці і се дуже файно. Але я, дурень

над дурнями, старуган над старуганами,

пропоную: скільки нещасних молодих

людей утікают у світ з Африки. Даймо

притулок молодим дівчаткам… А буде ат-

ракцилія, коли вони втнут наш танец:

стрункі, високі, на них наші вишиванки. І

чому маєм бути проти того, коли богатьом

з наших «вождів« тільки «показуха« важна!

І знов новина від ТКГ:

«У Баналівці Культурно-мистецька спілка

(колись товариство) ім. Тараса Шевченка,

діє майже підіс`єт років на ниві нашого за-

недбаного культурного життє. Кілька років

тому кілька членів вийшло з Спілки та за-

снувало єншу. Шось почили «робити«, всьо

забаламутили, бойкотуют, дрімают…А те-

перечки пишут скарги на «Шевченка«,

якого держава щедро фінансує (бо файно

працює!), а їм дає менше грошей.« Інфор-

мація від Сороки Білобоки.

Мій коментар: тут нічого не допоможе,

навіть агентство «Тесати колики на голові!«

Ваша достойносте, а се насамперед ті,

шо читают мої листи, а про їх думку мене

не обходит, пригадуєте мої скарги на всі ті

техніки, яких прийшлосі стрінути мені в

жикі, включно з мобілями, Вітернетом,

Скайпами, а тепер мене мої правонуки за-

троювали якимсь Фістбоком,( Facebock),

як се написано пес знає єким єзиком. А се

диво над дивами, техніка над техніками,

показуха над показухами. А має воно такий

вигляд. У тім своїм Фістбокови можна по-

класти ружні фотографиї, і писати, і співати

до тих, шо маєш з ними стосунки, або вони,

з твойов волев, самі до тебе прилізут. А

тогди, простив Панбіг, маєш таке, шо

сидиш, дрімаєш, а найбільше маєш вотото:

скоро всі ті молоді люди, шо недавно сі

знайшли в Вістралії, Кайнаді, Гамериці по-

записувалисі на те Фістбоком. Вони сі спіт-

куют з своїми людьми. І хоч недавно сі

позбули Босни - «гинут« за нев. Ніхто від

них, навік ті, шо були колис у наших куль-

турно-мистецких товариствах, більше не

згадуют українску пісьму, але пропонуют

сербскі на тоті другі. У далекім свікі вони

забули своє… А пригадаймо: в усіх тих

державах наш народ на високі ціні. На

жаль, вони там з свойов балкнасков пове-

дінком не пристали.

Доста вже! Направду забагато! Слава

Богу буде ше більша як бодай кілька деся-

ток з вашої достойности сесе перечитаєте,

а двоє-троє скажут, мав я чи не мав ра-

цилю. Тому вас покірно прошу най мені сі

вибачит, але я се мусів комусь сказати.

Чому: давно вам написав, шо коли комусь

не скажу свої думки – в мене ріжут печінки,

кипит у голові-макітрі, варитсі у живокі…

Щиро вас цьомкаю по-християнски та

витаю з таким самим (християнским), що

нинька вже рідко хто практикує, привітом.

Ваш на вічні віки

Дідо Панас Бездольний

КОЛИКИ

w лист ДіДА ПАНАсА БезДольНого


З ІСТОРИчНОГО КAЛЕНДAРЯ

Вукраїнській літературі не-багато є письменників,які за силою експресії,

психологізмом, емоційністю мо-жуть дорівнятися ВасилевіСтефаникові. І сам прожившинелегке життя, він глибоко пе-реживав людське страждання:« Людський біль цідиться крізьсерце моє, як крізь сито, і ра-нить до крові,»—писав Сте-фаник. Народився Василь СеменовичСтефаник 14 травня 1871р. вс. Русові (тепер Снятинськогорайону Івано-Франківської об-ласті) в сім'ї заможного селя-нина. Спочатку навчався у рід-ному селі, потім у Снятині. Тутвперше відчув до себе зневагу

з боку «благородних» учнів івчителів, які насміхалися надселюком. Ще гіршою була си-туація під час навчання у по-льській гімназії у Коломиї1883р. але і тут знаходить дру-зів-однодумців. З четвертогокласу бере участь у роботі гур-тка гімназичної молоді. Учас-ники гуртка вели громадсько-культурну роботу серед селян(зокрема, організовували чи-тальні).У 1890р. Стефаник у зв'язкуіз звинуваченням в нелегальнійгромадсько-культурній роботізмушений був залишити на-вчання в Коломиї і продовжитийого в Дрогобицькій гімназії.Там він брав участь у громад-ському житті, став членом та-ємного гуртка молоді, особистопознайомився з Франком, зяким потім підтримував дружнізв'язки.Після закінчення гімназії (1892)Стефаник вступає на медич-ний факультет Краківськогоуніверситету. Однак, за ви-знанням письменника, з тієюмедициною “вийшло діло безпуття”. Замість студіюваннямедицини він поринає у літе-ратурне і громадське життяКракова. активно працює якпубліцист, друкується у різнихперіодичних виданнях Польщіта Галичини. З 1897 року по-

чинають друкуватися його но-вели. Одна за одною виходятьзбірки його новел «Синя кни-жечка»(1899), «Каміннийхрест»(1900), «Дорога»(1901),«Моє слово»(1905). Уже перша збірка принеслаСтефаникові загальне визнан-ня, була зустрінута захопле-ними відгуками найбільших лі-тературних авторитетів, середяких, крім І. Франка, були ЛесяУкраїнка, М. Коцюбинський,О. Кобилянська, стала поміт-ною віхою в розвитку україн-ської прози. автор “Синьої кни-жечки” звернув на себе увагунасамперед показом трагедіїселянства.Новели “Катруся” і “Новина”належать до найбільш вра-жаючих за силою художньоїправди творів Стефаника.Вони стоять поряд з такимипізнішими його шедеврами, як“Кленові листки”, “Діточа при-года”, “Мати” та ін. Майстернозмальовано в цих творах тра-гічні долі українського селяни-на. Стефаник, заперечуючитрактування його як “поета за-гибаючого села”, зазначав: “Яписав тому, щоби струни душінашого селянина так кріпконастроїти і натягнути, щоби зтого вийшла велика музикаБетховена. Це мені вдалося,а решта — це література”.

Одружившись 1904р., переїж-джає з сім’єю до села непода-лік Русова, тут займається хлі-боробством. Селяни обралийого депутатом віденськогопарламенту, де він захищавїхні інтереси аж до розпадуавстро-Угорської імперії. В цейчас майже десять років нічогоне пише.Новим імпульсом у творчій ді-яльності стала всенародна тра-гедія (початок війни 1914), яказлилася із особистою(смертьдружини).Почався другий пе-ріод його творчості, не такийінтенсивний, як перший, але зчималими здобутками. Ці творисклали збірку «Земля»(1926).У роки перебування ЗахідноїУкраїни під владою Польщі Ва-силь Стефаник жив майже без-виїзно в с. Русів, де й писавостанні твори у вільну від хлі-боробської праці хвилину. Зго-рьоване серце письменникаперестало битися 7 грудня1936 року.До самої смерті не полишалоСтефаника бажання “сказатилюдям щось таке сильне і гар-не, що такого їм ніхто не сказавще”. І на його долю випалонайбільше для художника щас-тя— він сказав те, що хотів, ісказав так, як хотів.

Підготувала Леся Мудрі

УРуским Керестуре, 9.мая 2011. року у паро-хиї св. оца Миколая,

преславене швето храму(Кирбай) котре ше отримуєна дзень пренєшеня мощохтого святителя з Малей азиїдо италиянского Барию.Источашнє кир. ГеоргийДжуджар, еґзарх грекокато-лїцкого еґзархату за Сербиюи Чарну Гору преславел 10рочнїцу як го за владику, 19.марца 2001. року, пошвецелпапа Йоан Павло Други. Вельку архиєрейну

Службу Божу на 10 годзинпредводзел преосвящени

владика кир Георгий Джуд-жар, вєдно з апостолскимнунцийом у Сербиї мон. Ор-ландом антонинийом, архие-пископом Беоґрадским мон.Станиславом Хочеваром, таримокатолїцкима владиками– Суботицким, монс. Пензе-шом, Зренянинским, монс.Неметом и Сримским, монс.Ґашпаровичом. Сослужовалии двацецосем священїки, якзоз еґзархату так и предста-вителє крижевского влади-чества, римокатолїцки свя-щенїки зоз спомнутих вла-дичествох у Сербиї, и тромедомашнї священїки з парохом

о. Михайлом Малацком.Подзекованє Богу за даруноккотри послал рускому народуу особи владики Джуджара,а тиж и винчованки за Кир-бай у мено Католїцкей Цер-кви у Сербиї, висловел у ка-занї архиепископ Хочевар, ана концу, у мено папи Бене-дикта 16. и взагальней Цер-кви, и нунций антонини.На Служби Божей були ипредставителє општинскихи месних власцох, та велькечисло вирних, домашнїх игосцох, а церковне шпиванєпредводзел домашнї катед-рални хор под руководзеньом

Лидиї Пашовей. Кирбайска Литурґия закон-чена з одпустовим обходомколо церкви, кед ше на шиц-ких бокох пречитало єван-гелийни читаня, а владиковепошвецели храм и вирних. Як то звичай, Кирбайозначени и зоз забавно-ва-шарску часцу котра и тогороку була барз богата и риж-нородна, а найвецей у риж-нородних лакоткох и кир-байских бавискох уживалидзеци.

Жридло: РутенпресПририхтала: А. Балатинац

ДО 140-Ї РІЧНИЦІ З ДНЯ НАРОДЖЕННЯВАСИЛЯ СТЕФАНИКА

КИРБАЙ У КЕРЕСТУРЕ И 10 РОЧНЇЦА ПОШВЕЦЕНЯ ЗА ВЛАДИКУ КИР. ГЕОРГИЯ ДЖУДЖАРА

Василь Стефаник


ПЕТРОВСКИ БАЛАМУТИ

w Петровски БАлАмути (32)

НАЙ ШЕ (НЄ) ЗАБУДЗЕ (2)!

Дня 21.октобра 1945.року у Руским Керес-туре основана „Руска

Матка“, на схадзки на котрейбули 51 делеґат з 11 нашихвалалох, медзи нїма и зозПетровцох. Нєодлуга потиму Петровцох оформени Мес-ни одбор „Рускей Матки“, aйого аматерска секция з на-годи державних шветох по-ряднє давала пригодну про-граму у Петровцох, а зоз те-атралнима фалатами госцо-вала и у других местох дзежию Руснаци, а тиж так иугосцовала аматерски сек-циї„Матки“ зоз других местоху своїм валалє. Так концомянуара 1947. року у Петров-цох госцовала аматерска сек-ция „Рускей Матки“ зоз Шидузоз театралним фалатом „Со-рочински ярмарок“. Госцикрашнє дочекани, патрачекрашнє прияли представуаматерох зоз Шиду, домашнїз богату вечеру погосцелигосцох и випатрало же шицкобудзе добре и у порядку.Медзитим, нєсподзивано по-чал падац моцни диждж, таше нє зявели троме домашнїкочияше, зоз кочами и конь-ми, котри требали одвесцгосцох на гайзибанску станїцудо Янковцох! На концу Ши-дянє мушели по ноци и брит-кей хвилї пешо пойсц до Ян-ковцох! Яй, яй, яка то булаганьба! Же би ше Шидяньомдаяк викупели пре цалу тотунєвигодну ситуацию,Петров-чанє концом авґуста истогороку орґанизовали фодбал-ске стретнуце на котре по-волали аж два екипи зозШиду, шицко вєдно даяки 25особи, и погосцели их як кедби бул Кирбай!

Гоч петровска младеж подчас лєта 1946. року участво-вала на вибудови младеж-скей драги Берчка-Бановичи,як и на обнови гайзибанскейдраги Вуковар-Илача (у на-пряму Шида), алє орґанизо-вано бавела фодбал и учас-вовали у роботи аматерскейсекциї у рамикох МО „РускейМатки“, як и у других друж-твено-политичних орґаниза-цийиох у валалє, дзепоєдни

петровски политични пред-няки явно гварели же то нєдосц и глєдали ище векшеанґажованє домашнєй мла-дежи, а дзепоєдни омладин-ци на таку критику реаґовалитак же порозбивали облакина будинку Дома култури!Вец престала кажда дальшакритика валалскей младежиз боку старших, насампредзпрето же после законченяДругей шветовей войни у ца-лей держави барз нєдоста-вало скла, та нови розбитиоблаки нїхто и нїяким концомвецей нє жадал!

Под час одбуваня биткох наткв. „Сримским фронту“1944./45. року,у Другей шве-товей войни, у петровскейшколи були змесцени нємец-ки вояци. „Дзе вояци прейдуту трава нє рошнє“, гвариєдна присловка, та и спозанємецких воякох остал вель-ки нєшор и порозбивани об-лаки. Медзитим, анї два ипол роки по законченю войнинє було досц часу, або пенє-жу, же би валалска, општин-ска, котарска и державнавласц пооправяли будинокшколи! Концом 1947. року набудинку школи хибели дзве-ри, облаки (и надалєй) булипорозбивани, як и черепи назакрицу, та диждж падал доучальньох и чурело на шицкибоки, ограда гу церковнейпорти була звалєна, студняи нужнїки нє були за хасно-ванє! Випатра же петровскашкола теди баржей здабалана хлїв як на просвитну ус-танову! Яй, яй, Боже нас сох-рань!

Зоз театралну представу „Ви-берна“ аматере з Руского Ке-рестура концом януара 1950.року нащивели Срим, точ-нєйше Петровци, Шид, Ба-чинци и Бикич. Понеже булабарз моцна жима и велькинаношеня шнїгу на драги кад-зи на санкох преходзелиґлумци-аматере з Бачкей,вец петровски леґинє и хлопиз лопатами у руки чисцелидрагу! Керестурчанє ше од-лужели на таки способ жеместо предвидзеней єдней

представи на концу дали двапредстави у Петровцох.Tребали наступиц и у Мик-лошевцох, алє на концу нєнаступели, а як виновнїк оз-начени тамтейши учительЯнко. Було то так: О своєйнамири даваня театралнейпредстави у Миклошевцох иСриму аматере з Керестураписмено обвисцели учителяЯнка и модлєли резервованєсали, три днї пред госцова-ньом послали и телеграму,алє понеже нє достали нїякиодвит, вец и прейґ петров-ского дружтва обвисцелиучителя Янка о своїм приходуи замодлєли же би их ше до-чекало на гайзибанскей ста-нїци у Чаковцох. На концу ихнїхто нє дочекал, та пешо,по шнїгу и ляду, без ґарде-роби и реквизитох за перед-ставу, пришли до Миклошев-цох. На уходу до сали доче-кал их учитель Янко и гварелже нє можу давац представупрето же праве нєшка вонбудзе давац якуш мишанупрогра- му!“ Хто нє ма роботинай ше одстранї!“ – гварел.Гм, гм, барз нєзґодно випадлотото госцованє Керестурча-ньох у Миклошевцох, виро-ятнє тераз подумали шицкичитаче „Новей думки“ зозПетровцох, алє якей вязи мимаме зоз шицким тим? Маце,маце, бо учитель Янко Кос-телник бул Петровчань котрилєм єден час робел у Мик-лошевцох, так як цо и учи-телька Любка Сеґеди зозПетровцох тиж єден час ро-бела у Миклошевцох! Року1957. у валалє були двомепоштаре котри ношели поштуз Вуковару до Петровцох:єден ношел пошту за месниуряд, а други за цали валал.И єден и други мали исти ро-ботни днї: вовторок, штвар-ток и соботу. Валалчанє шепитали: Прецо єден дзеньдва особи ноша пошту з Ву-ковару до Пет- ровцох и зозПетровцох до Вуковару,адруги дзень анї єден? Поне-же до валалу приходзи вель-ке число писмох (штреднє100 на дзень!), алє и дньовоновини, пакети, пенєж иинше, чи би ше вец нє могло

пошориц же би єден поштарношел пошту пондзелок,стреду и пияток, а други вов-торок, штварток и собо-ту?...Проблем розришени ажштредком 1977. року, значи20 роки познєйше, кед у Пет-ровцох отворени поштанскиуряд! Медзитим, уряд робеллєм роботним дньом, як ипершу соботу у мешацу, также претплатнїки на дньовупресу пондзелком доставалиаж три числа своїх омилєнихновинох!

Року 1962. на тромешачниодпочивок до родимих Пет-ровцох, после надосц рокипрепровадзених у америки,пришол Яким Бильна – Ґор-чиков. На ладї привезолвельки авто, односно лиму-зину марки „Шевроле“, яки утих крайох по теди нїхто нєвидзел, та вец вон и йогоавто були велька атракциявшадзи кадзи ше превезли.Зоз собу принєсол и кино-проєктор и єдней соботи инєдзелї у Ґорчиковим двореприказовал филм (у фарбох!)о своїм ґаздовстве и „його“варошу у америки. О шицкимтим писал сом у своєй пер-шей кнїжки гуморескох „Гу-мор на свой и цудзи рахунок“,а тераз напишем цо було по-знєйше, по Ґорчиковим вра-цаню до америки. У єднейамарицкей карчми, у городудзе Ґорчик робел и жил,беше- довал тот наш Руснакприсутним американцом яккаждей єшенї цали єден ва-лал на Балканє, а вола шеПетровци, пахнє на палєнкуодносно на виски, же то най-красши пах цо себе чловекможе задумац и же шицкихлопи и леґинє пию тот ал-коголни напиток цалком за-дармо. Од чуда же даґдзена швеце постої таке место,американци повищиряли очии ширцом поотверали уста инє могли вериц до того цочули! У тим чаше Петровцибули найкрасше место нашвеце, голєм гевтим амери-канцом котри мали червениноси!

Яким Пушкаш


SPORT–СПОРТ–СПОРТ

w сПорт IN MEMORIAM

ВЛАДИМИР ГИРЙОВАТИ(1959–2011)

После кратшей хороти, у Дюрдьовеумар Владимир Гирйовати, длугорочниактивиста у култури и церковним жи-воце Дюрдьова и нашей заєднїци. На-родзени є 1959. року у Миклошевцох,дзе закончел основну школу. Под часосновношколского образованя посци-говал позарядово успихи, а член школс-кей фолклорней секциї бул од штвар-тей класи. Його любов спрам нашейкултури, окреме танцу, приходза довираженя у чаше кед закончовал ос-новну школу. Школованє предлужелу Ґимназиї у Руским Керестуре, дзебул и член Виводзацкей танєчней сек-циї и тедишнього младежского хору укерестурским Доме култури. През лєт-ни одпочивки нє забувал на свойо ро-дими Миклошевци. Вецей раз наступаляк член фолклорней секциї КУД „ЯкимҐовля“, а источасно водзел наймлад-ших миклошевских танєчнїкох зоз хто-рима наступал на рижних смотрох.После законченей Ґимназиї школованєпредлужел на Филозофским факултетуу Новим Садзе, напрям история, дзетиж бул активни и у новосадскей Матки– тедишнїм КУД “Максим Горки”.По преселєню до Дюрдьова осемдзе-шатих рокох, Владимир ше такой ан-ґажовал и у КУД “Тарас Шевченко”.Бул уметнїцки руководитель фолклору,а у Управним одборе Дружтва бул ак-тивни член по дзеведзешати роки. Були член Хору “Розанов”. Вецей роки булпредсидатель Церковного одбору удюрдьовскей церкви Рождества Пре-святей Богородици. У Дюрдьове булпознати польопривредни продукова-тель, як и по фарми курчатох. Засобу охабел супругу, сина и дзивку итройо унучата.Владимир Гирйовати поховани 17. маяна дюрдьовским теметове.

Вичная му памят!

Дюра Лїкар

Уопрґaнизaциї Здруженя спортскихриболовних здруженьох Вуковaр,5. мaя отримaне спортске змaгaнє

у риболове – лиґa кaдетох.Нa Дунaю при водоторню у Вуковaрезявели ше числени екипи з Илоку, Шa-ренґрaду, Вуковaру, Боровa Нaселєняи Миклошевцох, a знaчни резултaтиоствaрели члени КУД ”Осиф Костелник”з Вуковaру.Леонa Бурчaк, котрa и член спортскогориболовного здруженя «Дунай» у жен-

скей кaтеґориї зaвжaлa 2. место .Лукa Сaвaлинa, Михaел Сaбaдош иМaрко Веселич члени спортского ри-боловного здруженя „Линяк” зоз Мик-лошевцох змaгaли ше у хлопскей кaте-ґориї, a 3. место зaвжaл Мaрко Веселичхтори ше перши рaз зявел нa змaгaню.Зa змaгaнє их пририхтовaли предсидa-тель СРЗ „Линяк” Дaмир Бики и членздруженя Зорaн Свaлинa.

Иренa Дюдяр

По одбавеним 21 имзмаганю у сезониНК "Петровци" по-

правел свой успих и з пия-того скочел на треце мес-то у III ЖНЛ НС Вуковар. Остварели тринац побиди,три змаганя одбавели нє-ришено и дожили пейц по-раженя. Зоз оствареним ґолом роз-лики 61:25 и освоєли 42боди. У ярней сезони НК "Пет-ровци" одбавели 11 змага-ня зоз тренером Зораном

Шалиновичом, и посцигли завидни успих. Штири змаганя зоз другого и седем зоз трецого кругу. Од того дзевец побиди,єдно нєришене и єдно поражене змаганє.

НК " Петровци" у ярнєй сезони посцигол шлїдюци резултати :

Петровци – Томповци 6 : 2 Липовача – Петровци 0 : 3 Петровци – Младосц 1 : 2 Младосц клуб зоз Свиняревцох Борово – Петровци 0 : 3 Петровци – Томповци 2 : 1Опатовци – Петровци 0 : 4Петровци – Борово 10 : 0Младосц – Петровци 1 : 2 Петровци – Липовача 3 : 1 Слога – Петровци 1 : 4 Слога клуб зоз Пачетину Гайдук – Петровци 3 : 3 Гайдук клуб зоз Вери

Taня Гaрди

Друге и треце место у риболовстве Вуковaрчaньом

Найуспишнейша полусезона у вецей од 40 роки тирваня НК "Петровци"

НК "Петровци"


КУД Руснацох Осиєк од 26. по 29.май орґанизовал 4. по шоре Подобовуколонию Альмаш.

Остатнї викенд у маю мешацу, на аль-машким брегу позберали ше учашнїкиПодобовей колониї альмаш котру ужштварти рок за шором орґанизує КУДРуснацох Осиєк. Пре велї збуваня у маю мешацу, орґа-низатор ше намагал присподобиц датумотримованя Колониї же би ше нє прек-лопел зоз другима збуванями у нашихДружтвох, алє ше указало же то начкоду самому Дружтву, бо маляре нєбули у можлївосци прилагодзиц свойорозпорядки пременки датуму отримо-ваня Колониї. Прето тайомнїца КУДРуснацох Осиєк, агнетка Балатинац,самоинициятивно предложи Союзу Ру-синох и Українцох РГ и Координациїрускей националней меншини усклад-зованє календару збуваньох през че-

чуци рок як и утвердзованє фикснихдатумох отримованя одредзених, век-ших манифестацийох. Понеже наша на-ционална меншина малочислена, по-требне шицким зацикавеним оможлївицже би присуствовали збуваньом котрише отримую. Тогорочна Колония угосцела еминен-тних фаховцох зоз Войводини. Були тоВладо Няради, Владимир Дороґхази ипо першираз Милан Колбас. єдина ма-лярка зоз Горватскей була ВедранаКетелеш.

На альмашким брегу у ткв. Доме реме-

селнїкох, у прекрасней природи, малярепрез даскельо днї у фундусу Дружтваохабели значни твори.Закончуюцу програму звелїчал подрос-ток КУД „Осиф Костелник“ Вуковар затрактивнима танцами зоз свойого бо-гатого репертоару, под руководзеньомИрени Дюдяр, а у хореоґрафиї ЗвонкаКостелника. Дзивоцка ґрупа наступела зоз Буко-винску и Подильску полку, а хлапцизоз Повзунцом и Буковинскима дубо-нями. Нєформална атмосфера на отворенимпросторе, околїско котре вецей здабена добре здумани простор за одпочивокяк на „бину“, створели упечаток до-машнього окруженя, а наймладши ви-хасновали колїмбачки и мрежи за од-почивок у хвилькох док чекали идуцуточку у котрей наступали.Одпитуюци ше од госцох и додзелююцискромни дарунки и подзекованя маля-ром на памятку за участвованє на По-добовей колониї, предсидателька КУДРуснацох Осиєк Дубравка Рашлянин,поволала шицких присутних на друженє

коло паприґашу з котлїка, а за добреросположенє постарали ше члени там-бурового оркестру КУД Руснацох Осиєк.

А. Балатинац

ЧИСЛЕНО МЕНшА, АЛє КВАЛИТЕТНєЙшА


w зоз роБоти куД русНАцоХ осиєк – 4. ПоДоБовА колоНиЯ АльмАш

Ведрана Кетелеш и Дубравка Рашлянин

Автор: Владимир Дороґхази

Автор: Владо Няради Автор: Милан Колбас

Милан Колбас, Владимир Дороґхази и Владо Няради

Нова Думка - savez rusina...2 Нова Думка 3/2011 Нa дзень побиди н aд...

Documents