Педагогічна оцінка уроку фізичної...

28
1 Педагогічна оцінка уроку фізичної культури як спосіб підвищення його ефективності Особливо актуальною проблемою для педагогічних колективів навчальних закладів є створення таких умов навчання та виховання учнів, які б сприяли максимально можливій реалізації і самореалізації особистісного інтелектуального і фізичного потенціалів кожного учня. Свою діяльність вони повинні підпорядковувати магістральній лінії державної політики в галузі освіти: «школа для дитини, а не дитина для школи»; спрямовувати навчально-виховну роботу на формування цілісної творчої особистості, здатної примножувати інтелектуальний та духовний потенціали нації; сприяти виведенню освіти в Україні на рівень досягнення світової цивілізації. Підвищенню ефективності сучасного уроку сприяє: модернізація змісту освіти, реалізація інноваційних напрямів навчання (інтенсифікація, диференціація, інтеграція, демократизація, гуманізація, гуманітаризація, впровадження новітніх технологій, національна спрямованість навчання), впровадження модульної системи навчання, ідей позитивного педагогічного досвіду, нетипових уроків. Особливої гостроти набуває проблема спостереження та аналізу уроку в умовах широкого впровадження альтернативних навчальних планів і програм, в тому числі авторських. Свобода їх вибору педагогічними колективами в окремих випадках може мати небажані наслідки. У зв'язку з цим керівники навчальних закладів, методичні служби всіх рангів покликані забезпечити педагогічну доцільність вибору навчальних планів і програм відповідно до навчальної підготовки учнів, їх нахилів, інтересів, потреб, рівня розвитку. А це зумовлює необхідність вивчення стану викладання навчальних предметів та його результа- тивності, зокрема шляхом відвідування та аналізу уроків. На думку Медведєва В. Х., одна з професійних якостей вчителя – вміння аналізувати уроки фізичної культури. Спостереження та їх аналіз сприяє не тільки кращому проведенню уроку, але й розвитку професійного мислення, оволодіння методами наукового дослідження. Аналіз науково-методичної літератури свідчить, що за останні роки неодноразово робились спроби створити універсальну схему аналізу уроку з фізичної культури. Серед найбільш відомих авторів (спеціалістів у галузі фізичного виховання), які розглядали цю проблему, слід відзначити Шияна Б. М., Ашмаріна Б. А., Медведєва В. Х., Васькова Ю. В., Петрова П. К. та ін. У більшості програм спостереження за ходом навчально-виховного процесу, де названі основні вимоги до уроку, ми зустрічаємо перелік питань,

Upload: others

Post on 25-Dec-2019

10 views

Category:

Documents


0 download

TRANSCRIPT

1

Педагогічна оцінка уроку фізичної культури як спосіб підвищення його ефективності

Особливо актуальною проблемою для педагогічних колективів

навчальних закладів є створення таких умов навчання та виховання учнів, які б сприяли максимально можливій реалізації і самореалізації особистісного інтелектуального і фізичного потенціалів кожного учня. Свою діяльність вони повинні підпорядковувати магістральній лінії державної політики в галузі освіти: «школа для дитини, а не дитина для школи»; спрямовувати навчально-виховну роботу на формування цілісної творчої особистості, здатної примножувати інтелектуальний та духовний потенціали нації; сприяти виведенню освіти в Україні на рівень досягнення світової цивілізації. Підвищенню ефективності сучасного уроку сприяє: модернізація змісту освіти, реалізація інноваційних напрямів навчання (інтенсифікація, диференціація, інтеграція, демократизація, гуманізація, гуманітаризація, впровадження новітніх технологій, національна спрямованість навчання), впровадження модульної системи навчання, ідей позитивного педагогічного досвіду, нетипових уроків. Особливої гостроти набуває проблема спостереження та аналізу уроку в умовах широкого впровадження альтернативних навчальних планів і програм, в тому числі авторських. Свобода їх вибору педагогічними колективами в окремих випадках може мати небажані наслідки. У зв'язку з цим керівники навчальних закладів, методичні служби всіх рангів покликані забезпечити педагогічну доцільність вибору навчальних планів і програм відповідно до навчальної підготовки учнів, їх нахилів, інтересів, потреб, рівня розвитку. А це зумовлює необхідність вивчення стану викладання навчальних предметів та його результа-тивності, зокрема шляхом відвідування та аналізу уроків. На думку Медведєва В. Х., одна з професійних якостей вчителя – вміння аналізувати уроки фізичної культури. Спостереження та їх аналіз сприяє не тільки кращому проведенню уроку, але й розвитку професійного мислення, оволодіння методами наукового дослідження. Аналіз науково-методичної літератури свідчить, що за останні роки неодноразово робились спроби створити універсальну схему аналізу уроку з фізичної культури. Серед найбільш відомих авторів (спеціалістів у галузі фізичного виховання), які розглядали цю проблему, слід відзначити Шияна Б. М., Ашмаріна Б. А., Медведєва В. Х., Васькова Ю. В., Петрова П. К. та ін. У більшості програм спостереження за ходом навчально-виховного процесу, де названі основні вимоги до уроку, ми зустрічаємо перелік питань,

2

який носить хаотичний, безсистемний характер. Часто в літературі зустрічається безсистемний набір питань, де зібрані докупи питання дидактичного, психологічного, фізіологічного та виховного характеру. Повністю відсутні такі складові дидактичного процесу, як цілі, зміст навчального матеріалу, вирішення освітніх, виховних і розвиваючих завдань. Більшість авторів рекомендують під час аналізу уроку звертати увагу на його структуру і раціональність використання часу на уроці (Г. Д. Кирилова, М. І. Махмутов, М. Л. Портнов), а також на організацію, хід і стиль уроку (Н. М. Вербова, Г. І. Горська). Точку зору щодо аналізу уроку М. І. Махмутов висловив так: «У педагогічній літературі аналіз уроку розглядається як розбір та оцінка заняття в цілому і окремих його сторін, як один із видів методичної роботи, як засіб навчання студентів, як метод наукового дослідження тощо» Разом з тим автор стверджує, що розбір та оцінка уроку недостатньо ефективні у зв'язку з відсутністю теорії аналізу уроку, єдиної термінології, що характеризує аналіз уроку як об'єктивне явище; не вичлененні типи, види аналізу уроку; недостатньо розроб-лена методика спостереження навчального процесу, не виявлені закономірності, правила, методи організації педагогічних спостережень на уроці. Аналіз уроку за певною схемою свідчить про нерозуміння сутності самого процесу аналізу, звичку працювати за готовими шаблонами Ю. А. Конаржевський (1986), Ю. В. Васьков (1998) Ефективність уроку слід розглядати з позиції системного підходу В. П. Сімонов (1999), Ю. В. Васьков (2005) у вербальних показниках, суб’єктивних і об’єктивних факторів, що впливають на його якість. На сучасному етапі значно підвищився рівень вимог до діяльності педагогів. Перш за все це торкається рівня професійної підготовки вчителів, їх науково-методичної підготовки озброєності теорією прогресивних технологій здійснення навчально-виховного процесу. Отже, для того, щоб поставити керування школою на наукову основу, зробити його дійсно розвивальним, її керівникові й сьогодні, як і колись, необхідно глибоко вивчити цю «живу клітинку» навчально-виховного процесу, пізнати творчу лабораторію кожного вчителя, його сильні й слабкі сторони й використати ці знання для подальшого розвитку навчально-виховного процесу. «Урок – це дзеркало загальної й педагогічної культури вчителя, – як писав В. А. Сухомлинський, – мірило його інтелектуального багатства, показник його кругозору, ерудиції». Аналіз уроку слід розглядати не тільки як форму контролю за станом навчально-виховного процесу, а й як важливий фактор у справі підвищення фахового рівня вчителя.

54

Зміст

1. Педагогічна оцінка уроку фізичної культури як спосіб підвищення його ефективності (Бондаренко В.В.)

1

2. Участь у всеукраїнському конкурсі «Сокіл» («Джура»). (Волочай О.О.)

14

3. Підготовка майбутніх учителів фізичної культури до впровадження здоров’язберігаючої діяльності як пріорітетний напрямок вищої освіти (Прокопенко Ю.С.)

16

4. «Поруч з олімпійцями» (Прокопенко Ю.С., Федоренко В.М.) 21

5. «День здоров’я» (Прокопенко Ю.С.) 42

6. Моніторинг сучасного стану формування предметних компетентностей майбутніх учителів фізичної культури фахової підготовки (Бабич В.М.)

51

7. Професійна компетентність вчителя фіізичного виховання на уроках з гандболу (Федоренко І.В.)

52

3

Складовою частиною навчально-виховного процесу є контроль учите-лем власної діяльності та діяльності учнів на кожному уроці. Тільки осмислюючи й оцінюючи результати цієї діяльності, можна вносити необхідні корективи у свою працю, підвищувати якість уроків і педагогічну майстерність учителя загалом.

Отже, володіння методикою педагогічного аналізу уроку є обов'язковим компонентом професійної кваліфікації фахівців із фізичної культури і запорукою підвищення його результативності.

Спостереження та аналіз уроку – це складний процес, який вимагає певних знань, умінь і навичок тримати в полі зору всі сторони навчально-виховної діяльності. Побачене необхідно одночасно осмислити й оцінити з позицій доцільності рішень у певних обставинах, намітити рекомендації тому, хто проводить урок.

«Педагогічний аналіз заключаться в роз’єднані уроку на складові елементи для оцінки їх на основі дидактичних принципів. Педагогічний аналіз може бути використаний для контролю за роботою вчителя, з метою вивчення позитивного досвіду, усунення помилок», – пише Баранчукова Т. А.

Домінуючою ідеєю концепції аналізу кроку В. О. Онищука є його дидактична сторона – це: загальні відомості про урок, тип та структуру уроку, зміст уроку, принципи, методи та прийоми навчання, поведінка учнів, поведінка вчителя, результати уроку, висновки та пропозиції. У колективній праці (за ред. В. О. Онищука) «Дидактика современной школы» подається план аналізу уроку:

– мета відвідування уроку; – загальні відомості; – тема і мета уроку; – тип та структура кроку; – зміст уроку; – принципи навчання; – методи, прийоми і засоби навчання; – поведінка учнів; – поведінка вчителя; – результати уроку; висновки і пропозиції. Проблема аналізу уроку досліджувалася багатьма вітчизняними та

зарубіжними педагогами. Так, В. О. Сухомлинський вважав, що цей вид управлінської діяльності керівників навчальних закладів є одним з основних. «Директор відвідує й аналізує уроки не тільки для того, щоб учити вчителів, давати їм поради. Педагогічна лабораторія школи – це творча єдність усіх учителів, повсякденне інтелектуальне збагачення, взаємний обмін духовними цінностями»

4

[41, с. 578]. Високий рівень теоретичної компетентності керівника закладу освіти, практичне оволодіння науковими підходами, принципами та методикою спостереження і аналізу уроку – складові цієї концепції.

Методика спостереження і аналізу уроку В. О. Сухомлинського включає такі показники:

– у кого, коли, скільки відвідати й проаналізувати уроків; – для чого відвідувати й аналізувати уроки; – як учитель розуміє мету уроку і як ця мета досягається; – для чого і як перевіряти знання учнів; – чи навчаються діти вчитися; – розумова праця учнів у процесі вивчення нового матеріалу; – як розвиваються і поглиблюються знання учнів; – міцні знання всіх учнів – головний критерій оцінки уроку; – як даються домашні завдання; – узагальнення в процесі аналізу уроків [41, с. 575-577].

Вагомий внесок в теорію і технологію системного підходу до педагогічного аналізу і самоаналізу уроку зробив відомий російський учений в галузі управління Ю. А. Конаржевський. Аналіз уроку він розглядає як один із основних інструментів реалізації психолого-педагогічного аспекту внутрішньошкільного управління. «Головне, – пише автор, – що нам необхідно зрозуміти сьогодні, полягає в тому, що педагогічний аналіз уроку є основним інструментом індивідуального психолого-педагогічного управління. При правильному підході до його організації і проведення, при перетворенні аналізу уроку вчителя в школу підвищення його педагогічної майстерності (а в ін-шому варіанті він просто не потрібен) цей процес надає керівнику і вчителю великі можливості для продуктивної взаємодії, для розв'язку таких питань, які за інших обставин розв'язані не можуть бути. Іншого, більш зручного моменту для роботи з учителем у керівника просто немає». На сучасному етапі реформування і оновлення змісту освіти проблема аналізу уроку значною мірою загострюється.

Методичні рекомендації щодо аналізу уроку керівниками навчальних закладів розроблені та науково обґрунтовані Шамовою Т.І. і Конаржевським Ю.А. Вони висвітлені у праці «Педагогічний аналіз уроку в системі внутрішньо шкільного управління». Авторами висунута ідея творчого підходу до аналізу уроку, стверджується думка про неможливість вкласти його у будь-яку готову схему; подається пам'ятка аналізу уроку; класифікуються основні недоліки аналізу уроку керівниками та причини їх виникнення, пропонуються поради щодо проведення співбесіди з учителем перед аналізом уроку.

53

Фахівець з фізичної культури має знати анатомо-фізіологічні особливості дітей різного шкільного віку та техніку безпеку на уроках з гандболу для безпечного навчання дітей.

При вирішенні педагогічних задач вчитель повинен вміти серед великого колективу визначати рівень підготовленості кожного учня до оволодіння новими знаннями. Гандбол – це спортивна командна гра, а успішність будь-якої колективної діяльності, яка направлена на досягнення визначеної мети, припускає наявність оптимальної організаційної структури, чітке розподілення функціональних обов’язків й ефективне їх виконання, все це є обов’язком вчителя фізичної культури. Створити позитивний соціально-педагогічний клімат у колективі, підібрати на уроці команду так, щоб всі її члени не тільки вдало взаємодіяли на майданчику, але й гармоніювали між собою як особистості, побудувати правильні взаємовідносини у колективі – велика педагогічна праця.

Важливим показником професійної компетентності вчителя на уроках з гандболу є використання ним різних міжособистісних зв’язків для формування колективу. І тут набуває особливого значення вміння будувати свої взаємовідносини з колективом як єдиним цілим, уміння шукати та знаходити підходи для гармонізації індивідуальних та колективних інтересів. Професіоналізм, уміння, навіть талант спілкування учителя у цьому випадку полягає у тому, щоб переборювати, пом’якшувати природну важкість спілкування через відмінності у рівні підготовки, здібностей, характеру, допомагати учням знайти впевненість у своїх силах.

Невід’ємною частиною процесу навчання є контроль та оцінка результатів педагогічної діяльності. На уроці з гандболу вчитель оцінює учнів за нормативами та аналізом ігрової діяльності. За отриманими результатами педагог робить аналіз своєї діяльності та за необхідністю вносить корективи у навчальний процес.

Праця вчителя може бути названа компетентною тоді, коли безпосередня педагогічна діяльність здійснена на достатньовисокому професійному рівні, особливим та обміркованим є педагогічне спілкування, відбувається якісна самореалізація особистості вчителя, коли досягають певних якісних результатів у навчанні та вихованні учнів. Професійна компетентність викладача – це його професійні знання, уміння, з одного боку, та індивідуальні психологічні якості – з іншого. Отже, професійна компетентність викладача на уроках з гандболу – це високого рівня теоретична, психолого-педагогічна та практична підготовка.

Федоренко І.В., спеціаліст

52

Професійна компетентність вчителя фізичного виховання на уроках з гандболу

Сьогодні галузь фізичного виховання та спорту потребує молодих

кваліфікованих кадрів, які не тільки володіють сучасними знаннями, але й знають, як застосувати їх на практиці. Тому проблема підготовки майбутніх спеціалістів фізичної культури і спорту, здатних творчо і активно мислити, моделювати освітній процес, самостійно впроваджувати нові ідеї і технології навчання і виховання, дуже актуальна. У сучасному суспільстві з його невпинно мінливим способом життя дуже важливого значення набувають високий професіоналізм, професійна компетентність спеціалістів у різних сферах виробничого та суспільного життя. Це, безумовно, стосується й працівників освіти, оскільки викладачі повинні бути професійно компетентними фахівцями в своїй галузі діяльності.

Професійна компетентність – це зміст професійних знань, навичок та вмінь, а також знання педагогіки, психології, логіки, принципів, форм та методів навчання та виховання, змісту предмета та індивідуальних особливостей учня, вміння спілкуватися, доступно викладати матеріал, вести дискусію та полеміку, застосовувати наочні посібники, зацікавлювати та утримувати увагу, аналізувати та оцінювати знання та вміння учнів, володіти комп’ютером.

Вчитель фізичної культури не обмежується роллю „урокодавця”, а й виконує функції вихователя, організатора, господарника, методиста, проектувальника,науковця-дослідника, валеолога. Професійна компетентність учителя поєднує як теоретичну так і практичну діяльність. Вчитель фізичної культури при викладанні гандболу у школі повинен володіти теоретичними знаннями з історії розвитку гандболу, знати основні правила гри, основи техніки і технічної підготовки, основи тактики та тактичної підготовки, володіти практикою суддівства та вміти складати положення і організовувати змагання. Психолого-педагогічні і спеціальні (з предмета) знання є необхідною, але недостатньою умовою професійної компетентності. Практичне розв'язання педагогічних завдань забезпечують уміння і навички, передумовою яких є теоретико-практичні і методичні знання. Одночасно з оволодінням технічними та тактичними прийомами здійснюється загальна та спеціальна фізична підготовка. На уроках з гандболу вчитель повинен володіти методикою розвитку основних фізичних якостей та спеціальних фізичних якостей гандболіста, формами та засобами організації навчальної діяльності.

5

Симонов В. П. висвітлює системний підхід до аналізу уроку відносно його діяльніших компонентів. На його думку, урок, як систему, характеризують п'ять основних складових: мета діяльності, вчитель (діяльність учителя на уроці), учні (навчальна діяльність), зміст діяльності, стиль взаємовідносин учителя та учнів. Для кожного з цих компонентів уроку автор пропонує оцінні параметри, які дозволяють проаналізувати його як цілісну педагогічну систему. Науково-практичну значущість мають рекомендації, розроблені Ю. К. Бабанським щодо підсумкового аналізу уроку і оцінки стану їх реалізації з точки зору оптимальності дій учителя. Точку зору щодо аналізу уроку М. І. Махмутов висловив так: «У педагогічній літературі аналіз уроку розглядається як розбір та оцінка заняття в цілому і окремих його сторін, як один із видів методичної роботи, як засіб навчання студентів, як метод наукового дослідження тощо». Вчителям фізичної культури слід керуватися загально-дидактичними принципами під час організації та здійснення навчально-виховного процесу, але, враховуючи специфіку предмета, де провідним компонентом є способи діяльності (різноманітні рухові вправи), їм слід знати, що існують і власнопредметні принципи, і у зв'язку з цим Л.П. Матвєєв цілком справедливо відзначає «необхідність використання у фізичному вихованні як загально дидактичних (дидактичних), так і спеціальних принципів, які окреслюють ряд специфічних закономірностей фізичного виховання». У процесі спостереження та аналізу уроку Медведєв Ф. Х. вважає охоплення по можливості всіх сторін педагогічного процесу, що відповідають певним темам і питанням (підготовленість вчителя до уроку, організація навчально-виховної роботи, дотримання дидактичних принципів). При цьому реальна повнота, цілісність спостереження і записів буде залежить з одного боку, від фактичного змісту проведеного уроку, а з іншого – від вміння виділяти найбільш суттєве. Науково-практичну значущість мають рекомендації, розроблені Ю. В. Васьковим щодо структурно-функціонального підходу до аналізу уроку, ним було обрано загально-дидактичну модель навчального процесу і два блоки факторів (суб’єктивні і об’єктивні), що впливають на якість здійснення навчання. До основних компонентів загальнодидактичної моделі відносяться:

– цілі навчання; – зміст навчання; – методи навчання; – форми навчання; – реальний результат навчання.

6

Таким чином, Ю. В. Васьков до об’єктивних факторів, які впливають на якість навчально-виховного процесу, відносить закономірності навчання і дидактичні принципи. Серед основних суб’єктивних факторів він виділяє: діяльність вчителя, умови здійснення навчально-виховного процесу і діяльність учня. Цю точку зору, до урахування об’єктивних і суб’єктивних факторів під час аналізу уроку, підтверджує Ю. А. Конаржевський словами: «… педагогічний процес виступає як єдність об’єктивного і суб’єктивного, аналіз його також націлюється на дві взаємодіючі, взаємообумовлені сфери: об’єктивну і суб’єктивну».

Програма спостережень на уроці і схеми його аналізу Вчені-дидакти і фахівці в галузі фізичного виховання неодноразово робили спроби створення програм спостереження за діяльністю вчителя та учнів на уроці. У пропонованих програмах вони визначають основні компоненти, за якістю реалізації яких слід спостерігати. Так, Ю.К. Бабанський пропонує звертати увагу на такі питання: як розв'язуються на уроці основні освітні завдання? Як вирішуються питання ідейно-політичного, морального, трудового, естетичного виховання? Як розв'язуються проблеми розвитку умінь до навчальної праці, інтересу до учіння, розвитку мислення, волі, емоційної сфери особистості? Як враховуються особливості класу під час планування та досягнення цілей уроку? Далі він пропонує звернути увагу на такі аспекти. Оптимальність обраної структури уроку і темпу його проведення. Оптимальність змісту уроку (об'єм, складність, доступність, науковість, політехнізм, міжпредметні зв'язки, виховний та розвиваючий вплив і т. ін.). Оптимальність обраних методів навчання на уроці (словесних, наочних практичних, індуктивних і дедуктивних, репродуктивних і пошукових, методів самостійної роботи, стимулювання учіння; контролю за ефективністю навчання. Оптимальність сполучення форм навчання на уроці (загальнокласних, групових та індивідуальних). Диференційований підхід до відстаючих і найбільш підготовлених учнів. Оптимальність застосувань різноманітних засобів навчання на уроці. Морально-психологічний та емоційний клімат на уроці. Вплив особистості вчителя. Гігієнічні умови на уроці. Оптимальність об'єму, складності домашнього завдання та способів інструктування його виконання. З наведених елементів програми спостереження ми бачимо в сукупності питання, що пов'язані з дидактикою (цілі та мета, зміст, методи, організаційні форми), психологією навчання (морально-психологічний та емоційний клімат, розвиток учнів, урахування особливостей учнів); вихованням (вирішення цілей ідейно-політичного, морального, трудового, естетичного виховання); гігієною (шкільно-гігієнічні умови на уроці).

Розглянемо декілька схем спостережень В.Х. Медведєв, як фахівець в галузі фізичного виховання, пропонує такий план

спостереження: 1. Підготовленість учителя до уроку:

а) наявність плану уроку та його оформлення;

51

Моніторинг сучасного стану формування предметних компетентностей майбутніх учителів

фізичної культури фахової підготовки В сучасному суспільстві індекс якості підготовки фахівців з фізичної

культури визначається не тільки обсягом знань, але й параметрами компетентністного розвитку, прагненням само удосконалитись. Ці концептуальні парадигми складають основу у підготовці фахівця з предмету «Легка атлетика з методикою викладання» та проходять яскравою лінією впродовж всього періоду навчання.

Одним із важливих питань в процесі навчання є моніторинг якості засвоєння знань, умінь та навичок. Він є складовою управління процесом навчання та ефективним показником підготовки майбутніх учителів фізичної культури.

Моніторинг можна визначити як постійне спостереження за процесами роботи з метою виявлення його відповідності бажаному результату або вихідним пропозиціям – оцінка і прогноз стану підготовленості в даній галузі. Він застосовується у практиці з різноманітними цілями, але при цьому має загальну мету – визначення реального показника компетентності з предмету.

Моніторинг реалізується за допомогою комплексу методів і чітко розроблених процедур. На відміну від контролю, який щоразу спрямований на нові об’єкти, він спрямований на ті самі об’єкти й періодично повторюється.

Порядок проведення комплексного моніторингу з предмету «Легка атлетика з методикою викладання» полягає у поєднані кількох напрямків роботи:

- Перевірка теоретичних знань з методики навчання; - Перевірка технічних навиків; - Визначення рівня розвитку фізичних якостей за допомогою тестових

вправ; - Визначення компетентності фахівця за допомогою спеціальних

ситуаційних завдань. Така система дає можливість оцінити сильні та слабкі сторони студента.

Вона демонструє якість засвоєння знань в різні періоди навчання та дає можливість широко використовувати індивідуальний підхід у роботі з ними. За рахунок аналізу та збалансованого оцінювання є можливість корегувати свою діяльність, як викладача, в сторону потреби студента. На основі отриманих даних спрощується проблема побудова моделі майбутнього спеціаліста.

Іншими словами, моніторинг – це ключ до фактичної підготовки майбутнього учителя, компетентному у досить широкому діапазоні.

Бабич В.М.,

викладач другої кваліфікаційної категорії

50

Прокопенко Ю.С., викладач –методист вищої кваліфікаційної категорії

7

б) визначення цілей уроку; в) розробка предметного змісту уроку; г) розробка методів і методичних прийомів навчання, виховання, організації та

оцінки успішності учнів; д) мовна та рухова підготовленість педагога; е) підготовка до уроку помічників; є) загальна оцінка підготовленості педагога до уроку.

2. Навчальна діяльність учителя та учнів. а) організація матеріально-технічних умов; б) розміщення та переміщення учнів; в) організація навчальної роботи; г) організація роботи відповідальних керівників та виконавців; д) формування в учнів навичок свідомого аналізу рухових дій, самоконтролю та

самооцінки навчальної праці; е) забезпечення послідовності в навчанні; є) реалізація вимог доступності навчання; ж) забезпечення індивідуального підходу до учнів.

3. Висновок та пропозиції до уроку. За наявності такого плану спостереження В.Х. Медведєв у той же час у схему

педагогічного аналізу включає інші елементи: 1) зміст уроку (конспект уроку, планування завдань, відповідність програмі), 2) організація уроку (підготовленість місця занять та інвентарю, структура уроку,

чіткість організації, поведінка учнів, щільність уроку, фізичне навантаження, розміщення учнів);

3) навчальна діяльність учнів (готовність до занять, ставлення учнів до виконання завдань викладача, увага учнів, ступінь усвідомленості дій, взаємодопомога та страхування);

4) методика навчання та особистість вчителя (диференціація навчання, показ вправ, облік успішності, стиль ведення занять, командний голос, правильність термінології, стиль спілкування, попередження травматизму, підведення підсумків уроку, домашнє завдання);

5) реалізація цілей уроку (освітніх, виховних). П. К. Петров пропонує наступний план спостереження: 1. Підготовка вчителя до уроку 2. Проведення уроку а) підготовча частина; б) виконання стройових вправ; в) проведення вчителем ЗРВ; г) основна частина; д) проведення рухливої гри; е) заключна частина. 3. Висновки уроку.

8

Схему спостереження та аналіз уроку одного з провідних спеціалістів у галузі шкільного фізичного виховання Г. О. Баран-чукової, як визначив автор:

1. Організаційне забезпечення уроків. 2. Умови та характер діяльності учнів на уроці. 3. Умови та характер діяльності вчителя на уроці. 4. Дозування вправ і регулювання навантаження на уроці. 5. Страховка, допомога та взаємодопомога на уроці. 6. Застосування методу слова. 7. Застосування методу наочного сприйняття. 8. Використання практичних методів навчання рухових дій. 9. Забезпечення свідомості та активності. 10. Розвиток рухових якостей. 11. Формування основ знань. 12. Облік успішності учнів. 13. Шляхи вирішення оздоровчих завдань в ході уроку. 14. Формування стійкого інтересу до занять фізичними вправами.

Аналіз організаційного аспекту уроку передбачає інтеграцію оцінок стану реалізації його основних компонентів, що запропонувала Н. М. Островерхова:

– структури уроку; – організації навчального матеріалу; – організації педагогічної діяльності вчителя та навчально-пізнавальної

діяльності учнів на уроці; – організації навчально-матеріального забезпечення та технічного оснащення

уроку; – раціональність використання часу на уроці.

Васьковим Ю.В. (2005) розроблена програма спостереження й аналізу уроку. У даній програмі в певній послідовності визначені основні компоненти та їх складові елементи, за допомогою аналізу й оцінки яких можна об'єктивно судити про якість навчально-виховного процесу. Наведений склад компонентів, якість реалізації яких пропонує визначити під час аналізу уроку, носить характер мінімальної достатності і відбиває власні погляди автора: пропонуючи саме такий варіант складу компонентів, автор вважає, що він далеко не оп-тимальний. Це один з варіантів, який можна і потрібно переробляти й удосконалювати, бо навчально-виховний процес настільки багатогранний, що утворити якусь ідеальну схему аналізу і вказати оптимальні компоненти його дуже важко, а може, і неможливо. I. Цілі та завдання уроку 1. Визначення основних цілей і відповідних завдань уроку. 2. Формулювання дидактичних, виховних і розвиваючих цілей. 3. Відповідність дидактичних цілей програмовому матеріалу, обґрунтованість їх добору з урахуванням типу уроку, місця даного уроку в системі уроків розділу програми, окремої теми. 4. Добір оптимальної кількості завдань з урахуванням типу уроку, віку, підготовленості учнів (фізичної, технічної), їх функціональних можливостей.

49

маятника повинна бути такою, щоб мотузка не торкалась землі. На кінці мотузки зав’язується вузол.

Учасники повинні подолати умовний рів, який помічений контрольними лініями, за допомогою підвішеної мотузки. Якщо учасник однією або двома ногами торкається землі між контрольними лініями, то виставляються штрафні бали.

12 етап – «Городки» Гра в городки полягає у вибиванні фігур, побудованих з п'яти городків, з

обмеженого майданчика, званого «містом», бітами з певної відстані. (Підведення підсумків туристичної естафети)

Ведучий: А зараз, мабуть, втомлені учасники не відмовляться від смачного обіду, адже недарма у туристів поширений такий вислів: «Как полопаешь, так и потопаешь». Тож запрошуємо усіх до столу.

(Обід) Ведучий: Всім відомо, що без музики, пісні і похід не похід. З музикою,

піснею коротшою стає дорога, легше підніматися вгору, краще відпочивати на привалах. А у вечірні години біля вогнища тихо лунає лірична, задушевна мелодія, яку підхоплює і несе у вечірній тиші вітерець далеко – далеко...

Конкурс бівуаків, газет, пісні Оцінювання суддівською бригадою представлення команд, бівуаків,

газет, пісні. (У цьому конкурсі журі оцінює майстерність виконання, винахідливість, музикальність, артистичність, оригінальність).

Ведучий: Поки журі підводить результати програми «Дня здоров’я», пропонуємо прибрати місця відпочинку.

Ведучий: Запрошуємо усіх на урочисте підведення підсумків заходу. Шикування команд, оголошення переможців, нагородження

Ведучий: Ось і закінчилася наша конкурсна програма. Одним із девізів у спорті є: «Головне не перемога, а участь», в нашому випадку важливо те, що ви отримали запал енергії, море позитивних емоцій, цікавих вражень, частинку здоров’я. Можливо, хтось із вас з іншого боку погляне на свій спосіб життя, зрозуміє, що заняття спортом і фізичними вправами, активний відпочинок є цікавішими і кориснішими, ніж розваги в сумнівних компаніях.Сьогодні важливо те, що Ви ще більше здружились, відкрилися один одному, підтримували один одного добрим словом і не втрачали почуття гумору. То ж, збирайтеся в нові походи! І пам'ятайте, що активний відпочинок є запорукою Вашого здоров’я.

(Організований вихід із Соснівки)

48

4 етап – Укладка рюкзака Перед початком гри на траві розкладаються порожній рюкзак і необхідні

речі: ковдру, туристський костюм (брюки, куртка, тапочки), предмети туалету, миску, ложку, кружку, ніж, консервну банку, мішечок із «Крупою», записну книжку або зошит і ін.

За сигналом всі починають укладати речі до рюкзака. Умови гри: швидко та правильно скласти рюкзак, застебнути ремінці, підігнати заплічні ремені. Кожен із учасників, уклавши рюкзак, доповідає: «Готовий!»

Укладання рюкзака перевіряється суддею. За кожну помилку нараховується штрафний бал.

5 етап – Купини. Спорядження: 5-6 купин розміром 20х20 см, довжина ділянки з

купинами до 6м, 2 контрольні лінії. Учасники долають умовне болото, перестрибуючи з купини на купину.

Якщо учасник не попадає на купину або заступає за контрольну лінію, то нараховуються штрафні бали.

6 етап – Переправа. Учасники по черзі, без бігу, повинні пройти по колоді. Учасники

переправляються з рюкзаками. За зрив – штрафне очко. 7 етап – Склади багаття. Учасники витягують у судді картку із зазначенням виду багаття, яке

вони повинні зібрати. За командою учасники розбігаються по лісі та збирають хмиз, дрова і складають багаття.

8 етап – Тунель. Учасники по черзі пролазять через тунель по-пластунськи. 9 етап – «Влучний стрілець». На дереві прикріплена мішень із зображеннями очок. Учасники по черзі

беруть дротики і кидають у мішень. Команда повинна набрати якомога більше очок.

10 етап – «Попади у лунки» Учасники розташовуються за визначеною лінією, тримаючи у руках

м’ячики. Завдання: влучити м’ячем у лунку. За невдалу спробу, команда отримує штрафні бали.

11 етап – «Маятник» Спорядження: 1 мотузка діаметром – 10мм, L – 12 м, 1 карабін, 2

контрольні лінії. Для обладнання етапу потрібне дерево з міцною горизонтальною гілкою,

за яку можна підвісити мотузку. За допомогою карабінної удавки мотузка кріпиться до гілки з приєднаною мотузкою для висмикування. Довжина

9

5. Якість повідомлення мети уроку учням: доступність розкриття конкретних завдань, аргументованість викладання, наявність зв'язку із завданнями попередніх і наступних уроків. 6. Визначення головних цілей уроку та похідних від них цілей конкретних етапів. 7. Визначення адекватності поставлених цілей рівню розвитку учнів класу, їх реалізація протягом уроку. II. Умови проведення уроку 1. Матеріально-технічні умови:

- наявність матеріально-технічних умов відповідно до визначених дидактичних завдань (спортивний майданчик, спортзал, стадіон, басейн, лісний масив і таке інше);

- наявність необхідної кількості обладнання, інвентарю, ТЗН у відповідності до поставлених цілей і завдань;

- ефективність використання матеріально-технічної бази, обладнання та інвентарю; - розташування зон занять, обладнання та спортивного інвентарю для

оптимального використання часу уроку. 2. Санітарно-гігієнічні умови:

- відповідність обладнання та інвентаря віку та статі учнів, їх фізичної, технічної та функціональної готовності;

- відповідність спортивного одягу учнів і погодних умов, змісту виучуваного розділу програми (легка атлетика, спортивні ігри, лижна підготовка та ін.);

- підготовка місця проведення уроку у відповідності до санітарно-гігієнічних вимог (чистота, освітленість, температура);

- відповідність обладнання та інвентарю вимогам правил з техніки безпеки. 3. Оптимальний психологічний мікроклімат уроку. III. Зміст навчального матеріалу уроку 1. Відповідність змісту навчального матеріалу і програм даного класу, дидактичних цілей уроку. 2. Відповідність змісту навчального матеріалу і виду та типу уроку. 3. Наявність зв'язку змісту навчального матеріалу зі змістом попередніх і наступних уроків. 4. Відповідність змісту і фізичної, технічної та функціональної підготовки учнів. 5. Наявність добору комплексу основних та допоміжних (підготовчих, підвідних, спеціальних) способів діяльності (фізичних вправ), а також науково-предметних і допоміжних (нормативно-профілактичних, історико-наукових, контрольно-оціночних, міжнаукових та міжпредметних) знань. 6. Озброєння учнів досвідом творчого застосування знань, умінь та навичок у мінливих, нестандартних умовах, а також досвідом емоційно-ціннісного ставлення до виучуваного матеріалу. 7. Якість добору змісту з урахуванням його цілісності; наукової та практичної вагомості елементів, достатньої інформаційності, практичної значущості. 8. Додержання логічної послідовності презентації змісту навчального матеріалу на кожному етапі уроку.

10

IV. Структура уроку 1. Макроструктура уроку:

- відповідність тривалості підготовчої, основної та заключної частин уроку і віку учнів;

- логічна послідовність основних етапів уроку. 2. Мікроструктура основних частин уроку:

- наявність необхідних структурних елементів підготовчої, основної та заключної частин;

- оптимальність розподілу часу на мікроструктури! елементи змісту навчального матеріалу в підготовчій та заключній частинах;

- оптимальність розподілу часу в основній частині на рішення основних дидактичних завдань уроку. V. Методи навчання на уроці 1. Відповідність методів та прийомів навчання і цілей і дидактичних завдань, змісту навчального матеріалу, вікових можливостей учнів і реальних навчальних умов проведення уроку. Нижче наводимо орієнтовані вимоги до окремих методів навчання. а) Вербальні (словесні):

- якість мови вчителя (знання термінології, відсутність дефектів, образність, аргументованість та доступність викладання та ін.);

- оптимальність використання різноманітних форм: розповіді, пояснення, опису, інструктажу, команди, наказу та ін. форм методу слова;

- своєчасність використання методу слова, лаконічність і спрямованість (звернення до всього класу, групи учнів, окремого учня);

- оптимальна тривалість часу, що використовується для розповіді, пояснення, опису, інструктажу та ін. форм методу слова. б) Наочні:

- наявність якісного показу вчителем фізичних вправ, комбінацій, окремих елементів; - використання на уроці показу різних фізичних вправ учнями (як правильного

виконання, так і неправильного); - застосування ілюстративних матеріалів (схем, малюнків, фото-кіноматеріалів та ін.); - використання зорових орієнтирів (світові сигнали, інвентар різного кольору,

розмітка залу і т. ін.); - наявність застосування наочності з аргументованим поясненням.

в) Практичні: - доцільність використання методу розчленованого навчання фізичних вправ або

методу навчання вправ у цілому; - наявність необхідної кількості повторів виконання вправ для забезпечення

тренувального ефекту; - оптимальність використання навантаження, темпу та ритму виконання вправ; - доцільність використання ігрового та змагального методів, специфічних

тренувальних методів (повторний, перемінний, рівномірний). г) Стимулювання й контролю:

47

біжить у зворотньому напрямку. Всі інші гравці по черзі встають, повертаються кругом і біжать у протилежному напрямку, шикуючись у колону по одному. Гра закінчується, коли гравці стануть у колону по одному.

Правила: заборонено вставати поза чергою. Обов’язково пробігти через всіх своїх гравців.

Ведучий: Туристи – це надзвичайно сміливі, витривалі та винахідливі люди – романтики, які можуть відчувати у повсякденних тренуваннях, у виснажливих походах, у відповідальних змаганнях радість від отриманої перемоги. Ми запрошуємо учасників змагань взяти участь у туристичній естафеті та проявити свою спритність, кмітливість, швидкість реакції.

(Показ дистанцій туристичної естафети.Перед початком проходження технічних етапів суддя проводить інструктаж по правилах проходження кожного етапу. Наголошує, що за допущені помилки під час проходження етапів виставляються штрафні бали).

Туристична естафета 1 етап – Розкладання намету Спорядження: намет, 10 кілочків, 2 стояки. Для цього етапу необхідна рівна галявина розміром 5х6 м, з м`яким

ґрунтом, щоб легко вколювались кілочки. 2 етап – Горизонтальний маятник Спорядження: 2 мотузки діаметром 10 мм, L-20 м, 2 карабіна, 2

контрольних лінії. Для обладнання цього етапу необхідна наявність трьох дерев, які

утворюють трикутник. Одна мотузка натягується між двома деревами на висоті не більше 70 см, друга мотузка кріпиться одним кінцем до третього дерева, а вільний кінець повинен доставати до мотузки натягнутої між двома деревами.

Учасникам необхідно подолати перешкоду, рухаючись ногами по мотузці від дерева до дерева, тримаючи в руках для переваги другу мотузку. Для зручності проходження мотузка, за яку тримається учасник, повинна бути натягнутою.

3 етап – Переправа з перешкодами через «лісовий бурелом» Відрізок стежки завдовжки 10-20 м перегородити перекладинами з

рейок, палок і мотузок, розташованих у межах кроку один від одного, при піднятих над землею, місцями на 25-40 см нижче коліна, де на 45-60 см вище коліна. Туристи повинні якнайшвидше подолати стежку, перестрибуючи через поперечні перекладини, жодну з них не збивши ногами та не втративши рівноваги.

46

3. У кожній команді по баскетбольному м’ячу. Рухаючись вперед, на кожен крок переводимо м`яч під ногою, обходимо прапорець, назад від прапорця повертаємося спиною вперед, м`яч тримаємо 2 руками за головою.

4. «Печера». Через кожні 2 м. від лінії старту встановлюємо вертикально 3 обручі.

Зміст гри: За сигналом капітани команд пробігають крізь вертикальні обручі, підбігши дофішки, оббігають її і у зворотному напрямку пробігають крізь обручі, передаючи естафету наступному гравцеві, а самі стають у кінець колони. Наступний гравець і всі інші повторюють завдання.

5. Від лінії старту встановлюємо на відстані 10 метрів фішку. За сигналом перший учасник виконує стрибки жабкою до фішки, назад повертається в повному присіді.

6. Переміщення з ракеткою в руці. На ракетці м`яч для великого тенісу. За сигналом гравці біжать вперед, оббігають прапорець і назад повертаються таким же способом, передаючи естафету.

7. У кожного гравця команди ракетка і волан. За сигналом учасник, рухаючись вперед, набиває воланом, доходить до фішки, оббігає її, назад виконує біг з прискоренням.

8. «Передай, сідай» Напроти кожної команди на відстані 1 м. лежить гімнастичний обруч, в

якому обличчям до команди стоїть капітан і тримає в руках м’яч. Зміст гри: За сигналом капітан кидає м’яч першому гравцю, той ловить

його і кидає капітану, а сам присідає. Це завдання повторюють всі по черзі, крім останнього. Далі все повторюється у протилежному напрямку, тільки гравці по черзі встають, ловлять і передають м’яч капітану. Гра закінчується, коли всі гравці по черзі встануть і м’яч опиниться у капітана.

Правила: капітану забороняється виходити з кола. М’яч потрібно ловити та кидати, а не відбивати. Втрачений м’яч підбирає той гравець, хто його втратив.

9. У першого гравця гімнастична палиця. За сигналом перший гравець біжить вперед, оббігає фішку, повертається до команди, дає 2 кінець палиці 2 гравцю і вся команда повинна перестрибнути через палицю. 2 гравець забирає палицю і продовжує завдання.

10. «Чехарда» Гравці шикуються у колони по одному на лінії старту . Зміст гри: За сигналом перший гравець робить крок вперед і приймає

положення упору присівши. Другий пробігає над ним, широко розставляючи ноги, і теж приймає положення упор присівши. Всі інші гравці виконують це ж завдання, крім останнього. Останній, виконавши завдання, повертається кругом і

11

- система використання вербальної оцінки та оцінки бальної з метою стимулювання діяльності учнів, визначення рівня їх фізичної та технічної підготовки;

- озброєння учнів умінням оцінювати та контролювати власну діяльність та діяльність однокласників (взаємоконтроль та взаємооцінка);

- своєчасність попередження помилок, пояснення причин їх виникнення, визначення способів та засобів виправлення помилок;

- наявність оптимального сполучення різноманітних методів навчання, стимулювання та контролю. 2. Ефективність комплексного використання загально-дидактичних та спеціальних методів навчання. VI. Форми організації навчання на уроці 1. Відповідність обраних форм організації діяльності учнів і цілей і завдань, змісту та методів навчання. 2. Оптимальність добору і використання різноманітних форм організації діяльності учнів (фронтальна, групова, індивідуальна та їх різновиди, а також метод колового тренування). 3. Наявність на уроці необхідних організаційних заходів: своєчасний та організований початок і закінчення уроку; чітке шикування та перешикування під час зміни місця занять і видів роботи; розташування учнів на місці роботи з урахуванням просторових вимог до виконання фізичних вправ; визначення чергових, груповодів, капітанів команд, суддів та ін.; доцільність і своєчасність установки обладнання та розподілу інвентарю; організація страховки та самостраховки в ході уроку. 4. Обґрунтований розподіл учнів на групи, ланки, команди на основі вимог диференційованого підходу з урахуванням статевих, фізичних, технічних та функ-ціональних можливостей учнів. 5. Наявність індивідуального підходу до організації діяльності учнів, які потребують окремих місць роботи. 6. Раціональність організації особистої діяльності вчителя: вибір місця розташування під час проведення підготовчої, основної, заключної частин уроку, органі-зація самостійної діяльності найбільш підготовлених учнів і надання допомоги відстаючим. 7. Організація на уроці діяльності учнів, які віднесені за станом здоров'я до спеціальної медичної групи. VII. Вирішення дидактичних цілей 1. Озброєння теоретичними знаннями: рівень озброєння учнів предметно-науковими та допоміжними знаннями (нормативно-профілактичні, історико-наукові, контрольно-оціночні, міжнаукові) з урахуванням мети уроку;

- відповідність якості теоретичних знань і загально дидактичних вимог (12 критеріїв за І.Я. Лернером – міцність, системність, усвідомленість та ін.);

- якість перевірки рівня теоретичних знань учителем, яка форма використовується (усна, письмова, програмована). 2. Оволодіння практичними способами діяльності (руховими уміннями та навичками):

12

- рівень формування основних рухових умінь та навичок з урахуванням поставлених на уроці цілей;

- наявність розвитку основних рухових якостей; - якість перевірки рівня засвоєння рухових умінь та навичок вчителем: якість

формування основних рухових здібностей (сили, швидкості, витривалості, спритності та ін.). 3. Рівень використання учнями теоретичних знань, рухових умінь та навичок у нестандартних умовах. 4. Озброєння учнів системою контролю та самоконтролю за рівнем засвоєння теоретичних знань, вироблення практичних умінь та навичок, розвитком основних рухових якостей (сила, швидкість, витривалість, спритність та ін.). VIII. Вирішення завдань виховання 1. Чи були поставлені виховні цілі перед учнями? 2. Який вплив (позитивний чи негативний) мав на учнів рівень підготовки та реалізації основних структурних компонентів навчального процесу (поставлені цілі та завдання, організація умов, добір змісту та структури уроку, обрані методи організаційні форми, рівень вирішення дидактичних цілей). 3. Наявність оптимального психологічного мікроклімату на уроці, позитивного фону взаємодії вчителя та учнів. 4. Уміння учнів поводитись відповідно до моральних норм. IX. Вирішення завдань розвитку 1. Інтелектуальний розвиток (усвідомлене користування теоретичними знаннями, розумова будова моделі рухових дій, використання проблемних питань та вирішення проблемних ситуацій).

2. Фізичний розвиток (дозування навантаження з урахуванням віку, статі учнів, їх функціональної підготовки, додержання оптимального темпу та ритму виконання вправ чергування активної роботи з відпочинком; наявність коригуючих вправ, вправ для формування правильної постави, ліквідації недоліків будови тіла, розвитку оптимального дихання). 3. Естетичний розвиток. 4. Етичний і морально-вольовий розвиток. 5. Наявність системи контролю за рівнем функціонального стану (перевірка функціонального стану за допомогою пульсу і спостереження за зовнішнім виглядом учнів з метою попередження втоми; постійне використані засобів страховки та самостраховки; відповідність фізіологічної кривої навантаження під час уроку гігієнічним нормам). X. Особистість учителя Наведені вище різноманітні підходи до аналізу уроку свідчать про наявність у кожного автора власних підстав у визначені основних позицій спостереження в ході уроку та їх наступного аналізу.

45

ХІД ЗАХОДУ: Ведучий: Добрий день, шановні учні та студенти! Сьогодні ми зібралися

з Вами, щоб провести день здоров’я і зробити ще один, досить суттєвий крок на шляху до здорового способу життя. Недарма говорять, що здоров’я є головною умовою щастя. Адже лише здорова людина може почуватися веселою, повною сил та енергії. Тільки здорова людина може повноцінно працювати і повноцінно відпочивати. Лише здорова людина може здобути освіту, із задоволенням та на повну силу працювати в обраній галузі. Тільки здорова, всебічно розвинена, освічена людина здатна керувати своєю долею.

Ведучий: Ми раді бачити всіх вас здоровими, бадьорими і готовими до випробовувань. Нехай сьогоднішні перешкоди не будуть для вас складними, шлях буде гладеньким та чистим, райдужних і приємних вражень, посмішок і перемог!

Ведучий: І першим вашим завданням є «Облаштування бівуаку». Це місце, де мандрівники відпочивають, харчуються, ховаються від непогоди, спостерігають за природою та готуються до продовження подорожі. Вам дається 30 хвилин: за цей час Ви повинні знайти безпечне та зручне місце для відпочинку та облаштувати його.

Ведучий: Дуже часто в походах туристи влаштовують різноманітні конкурси та змагання. Тож запрошуємо команди для участі у «Веселих стартах». (В естафетах беруть участь представники усіх груп).

«Веселі старти» 1. «Переправа» Капітани команд тримають в руках по два гімнастичних обруча. На

відстані 10 м. від лінії старту, напроти кожної команди встановлюють прапорець. Зміст гри: За сигналом капітани команд кладуть один обруч на

майданчик попереду себе та входять в нього, роблячи крок вперед. Потім кладуть другий обруч та переходять в нього, забираючи перший обруч та переставляючи його вперед. Таким чином вони долають дистанцію, обходячи прапорець і повертаються до команди, передаючи обручі наступному гравцю, а самі стають у кінець колони. Наступний гравець і всі інші повторюють завдання. Гра закінчується, коли всі гравці виконали завдання.

Правила: По закінченню виконання завдання гравець повинен підняти обруч і передати їх у руки наступному. В очікувані завдання гравець не має права переступати лінію старту.

2. У кожній команді по 2 баскетбольних м`ячі. Зміст: тримаючи м`яч у лівій руці, правою потрібно котити інший м`яч

до прапорця, назад навпаки: м’яч у правій, котити м’яч лівою.

44

- стимулювати учнів та студентів до самостійних занять фізичними вправами.

Місце і час проведення:12 вересня 2012 року, с. Соснівка. Керівництво підготовкою та проведенням змагань: Безпосереднє

проведення покладається на голову предметно-циклової комісії викладачів фізичного виховання Прокопенко Ю.С. Забезпечення участі команд у змаганнях та конкурсах покладається на класних керівників груп.

Учасники: учні ліцею і студенти відділення фізичного виховання. Склад команди: «Веселі старти» – 12 чол. (6 хлопців, 6 дівчатз різних

груп), туристична естафета – 6 чол. (незалежно від статі з кожної групи). Умови участі команд: Іменна заявка команди подається перед початком

змагань. Для участі в естафетах необхідно мати спортивний костюм та взуття. Підведення підсумків: Результати визначаються по кожному конкурсу

окремо. У загальному заліку переможці визначаються за найменшою сумою місць, що посіла команда в окремих видах. У разі однакової суми місць перевага надається команді, що має кращий результат в туристичній естафеті. Команди, що виступили не в усіх конкурсах, займають місця після команд, що мають більш повний залік.

Нагородження: Переможці нагороджуються почесними грамотами.

Програма «Дня здоров’я»:

8.00 Загальний збір учнів, студентів та викладачів на спортивному майданчику.Інструктаж з техніки безпеки.

8.20 Вихід у ліс 9.15 Урочисте відкриття змагань. Оголошення програми заходу. 9.30 Оформлення біваку. 10.00 «Веселі старти» (Представлення команд). 10.45 Показ дистанцій туристичної естафети. Туристична естафета по

станціях. 12.00 Виставка конкурсних газет. Огляд – конкурс на кращий стан бівуаку

Конкурс пісні. 13.00 Обід 13.40 Прибирання місця відпочинку 14.00 Підведення підсумків та нагородження переможців 14.15 Вихід з лісу

13

Висновки Аналіз науково-методичної літератури дає змогу побачити велику кількість точок зору, щодо вибору певної методики та технології аналізу уроку. Кожен автор звертає увагу лише на ті складові елементи, що він вважає головними, або до яких придержується більшість науковців. Важливим моментом є те, що автори різних методик спостережень та аналізів уроків не брали на увагу специфіку уроку фізичної культури. Лише певна кількість науковців використовувала специфіку предмета, а не лише розглядала аналіз уроку, як педагогічний атрибут. Те, що під час навчально-виховного процесу, який відбувається під час проведення уроків з фізичної культури, слід зосереджувати увагу на всіх учнів одночасно, прагнути передбачити наступні кроки учнів, для усунення травм, керувати окремими ланками, підрозділами та класом в цілому. Використання аналізів уроку відповідно направленості дає змогу більш чітко підійти до оцінки дій викладача та учня на уроці з фізичної культури, але поряд з тим, використання новітніх педагогічних прийомів позитивно впливає на навчально-виховний процес на уроці.

Бондаренко В.В., викладач–методист вищої кваліфікаційної категорії

14

УЧАСТЬ У ВСЕУКРАЇНСКЬОМУ КОНКРУСІ «СОКІЛ» («ДЖУРА»)

Джура – молодий вихованець,

зброєносець і помічник досвідченого козака.

У передранковому мареві не дуже чітко видно напис «Кременчук 40», це означає, що лише якась година їзди відділяє нас від рідного міста. Ще трохи – і ми повернемося до звичного життя та повсякденних клопотів, відпочинку на річці чи поїздки на так жадане та омріяне ще узимку море. Але ці десть днів, які ми не були вдома, ми будемо згадувати ще довго. Але почнемо з початку...

Хочеться зробити такий ліричний початок статті про участь рою (команди) «Дніпровські козаки» Полтавського обласного ліцею-інтернату для обдарованої сільської молоді при Кременчуцькому педагогічному училищі ім. А.С. Макаренка, що брала участь у 3 Всеукраїнському етапі дитячо-юнацької військово-патріотичної гри «Сокіл» («Джура), що проходила з 18 по 24 липня 2012 року у Центральному таборі туристичного активу учнів України, який розташований у с. Осій Іршавського району Закарпатської області. Ця команда трохи раніше, у жовтні 2011 року, стала переможцем обласних змагання «Сокіл» («Джура»), представляла Полтавську область на Всеукраїнських змаганнях.

Всеукраїнський етап змагань складався з десяти етапів: - «Впоряд» – стройова підготовка; - народна боротьба «Навхрест»; - туристсько-спортивна смуга перешкод; - стрільба з пневматичної гвинтівка; - гра «Пластун» – комплексна інтелектуально-екстремальна гра з

військово-спортивними елементами та використанням методик гри «Квест»; - «Рятівник» – змагання з надання долікарської медичної допомоги; - гра «Відун» – інтелектуальний конкурс з історії України та історії і

сучасності українського війська; - ватра (У колі друзів) – представлення творчо-мистецького звіту рою

(мистецька композиція); - таборування, учасники змагань проживали у наметовому таборі і

протягом усіх змагань відбувалася оцінка табору команди, результати якої були підведені в останні дні;

- конкурс звітів про добре діло, що було здійснене роєм на протязі начального року.

Ось така насичена програма змагання на неповні вісім днів. Окрім залікових змагань, учасники відвідали військову частину у місті Мукачеве, де ознайомилися з побутом сучасних солдат. Також юні джури мали змогу відвідати полігон та спробувати у справі справжню зброю – автомат Калашникова. Ще було три виходи в мальовничі Крапати, де, окрім залікових змагань, була проведена теренова гра за правилами та принципами гри «Зірниця». Було спілкування з такими ж однолітками з різних регіонів України, веселі ватри, нічна сторожа та пошуки «викраденого» прапора. Було багато чого,

43

Конкурс газет: 1 місце – Л-9Б ІІ місце – Л-12 ІІІ місце – Ф-21 Конкурс «Кращий бівуак»: 1 місце – Л-9А ІІ місце – Ф-31 ІІІ місце – Л-9Б Туристична естафета: 1 місце – Л-24, Ф-11 ІІ місце – Л-9А, Ф-21 ІІІ місце – Л-14, Ф-31 «Веселі старти» 1 місце – Команда «Рваний кед» (представники груп Л-9А, Л-13, Л-22,

Ф-11, 21,31) ІІ місце – Команда «Котлети» (представники груп Л-9Б, Л-14, Л-21,

Ф-11, 21,31) ІІІ місце – Команда «Нехилі» (представники груп Л-9В, Л-11, Л-23,

Ф-11, 21,31) ІV місце – Команда «Оба-на» (представники груп Л-12, Л-24, Ф-11,

21,31). Вихід в Соснівку, цікаві конкурси, які не обійшлися без призів, чудова

атмосфера згуртованості і дружби – ось це, власне кажучи, і є День Здоров'я, який об’єднав усіх і залишив бадьорий настрій, заряд енергії на багато днів уперед.

Сподіваємося, що саме такі заходи дозволяють зрозуміти, що здоров’я людини дійсно є найціннішим скарбом!

Сценарій проведення «Дня здоров’я»

Положення про проведення «Дня здоров’я» Мета: - сприяти пропаганді та популяризації юнацького туризму; - сприяти формуванню потреби у веденні здорового способу життя та

його популяризації; - залучити учнів та студентів до активного оволодіння практичними

навичками з туризму; сприяти максимальній реалізації здібностей обдарованої молоді у дитячо-юнацькому спорті;

42

«День здоров’я»

На тиждень у минуле або на сотню століть – здоров’я людини завжди вважалося найціннішим скарбом, джерелом щастя, радості й повноцінного життя. Ще Сократ говорив: «Ні багатство, ні слава не робить людину щасливою. Здоровий жебрак щасливіший за хворого короля!» Здається, ми іноді забуваємо про це.

Але цього не можна сказати про наше педагогічне училище та ліцей. Уже традиційним для нас є «День здоров’я»для учнів ліцею та студентів, яке щороку проводить комісія викладачів фізичного виховання, і зіпсувати яке може тільки непередбачуваність осінньої погоди. Але, на щастя, погода видалась гарною – сонце наче манило нас своїм ласкавим промінням до природи. Цей день організовувався з метою пропаганди здорового способу життя, зміцнення здоров’я, залучення учнів і студентів до активних занять фізкультурою і спортом, згуртування учнів і студентів різних груп і курсів. Цього року, як і завжди, після збору на спортивному майданчику училища всі групи на чолі з класними керівниками та викладачами фізичного виховання вирушили до Соснівки. За розмовами, дружнім сміхом, веселими піснями відстань долали швидко і навіть не помітили, як вже дісталися місця призначення. Усі відчули незвичайне захоплення від злиття з природою і закінчення шляху. Після нетривалого відпочинку розпочалося найцікавіше…

Програма включала в себе спортивну та конкурсну частини. До спортивної входили такі види: туристична естафета та веселі старти, до конкурсної частини – конкурс на оформлення кращого бівуаку, конкурс пісні та конкурс газет на туристичну тематику. Кожна група ретельно продумувала своє представлення, аби підкреслити свою неповторність та оригінальність.Учні і студенти показали, що вони не тільки мають гарну фізичну підготовку, а й володіють фантазією, артистизмом, почуттям гумору. Не підкачали й першокурсники, які ні в чому не поступалися студентам зі старших курсів.

Ніхто не нудьгував, оскільки кожному знаходилося заняття, учні та студенти мали можливість пограти у різноманітні народні та рухливі ігри, волейбол, футбол, позбирати гриби та поласуватися смачною кашею. Результати змагань розподілилися наступним чином:

Конкурс пісні: 1 місце – Л-9А, Л-14, Л-21 ІІ місце – Ф-31, Л-12, Л-23 ІІІ місце – Ф-11, Л-11, Л-22

15

але, як і все добре, змагання добігли кінця. Результатами виступу нашої команди стали перше місце у конкурсі

ватра (У колі друзів) та друге місце у конкурсі народна боротьба «Навхрест». У неофіційному загальнокомандному заліку наші юні козаки посіли друге загальнокомандне місце, підтвердивши цим самим свій високий статус, бо у минулих змаганнях, що відбувалися у 2010 році, наша команда також стала другою в загальнокомандному заліку на Всеукраїнському етапі.

Але виступ та результат на змаганнях – це не випадковість, а результат планомірної, тривалої та наполегливої праці цілого колективу людей. Зокрема, це керівники команди Волочай Олександр Олександрович, Ситюк Роман Олександрович – викладачі Кременчуцького педагогічного училища ім.А.С.Макаренка, Матвієнко Ігор Іванович – вчитель фізичного виховання Кременчуцького обласного ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою. Для участі у грі було направлено команду у наступному складі:

1. Головаш Богдан ЛВ-11 2. Китайгора Олександр У-11 3. Козир Євгеній ЛВ-11 4. Кучер Вікторія Л-9В 5. Лук'янець Олександр Л-12 6. Миколаєнко Олександр Л-12 7. Монахов Владислав ЛВ-11 8. Педяш Катерина ЛВ-11 Також і ті люди, які брали безпосередню участь у підготовці до певних

конкурсів – Левіна Ольга Іванівна та Баздирєва Ірина Миколаївна, які працюють у Кременчуцькому педагогічному училищі ім. А.С. Макаренка. Особливо хочеться відмітити ту велику роль, яку відіграли Крупіна Леся Валентинівна (завідуюча Полтавським обласним ліцеєм-інтернатом при Кременчуцькому педагогічному училищі) та Гальченко Іван Васильович (директор Кременчуцького педагогічного училища). Велика допомога була надана обласним управлінням освіти та науки Полтавської обласної державної адміністрації. Та хіба можна перелічити всіх, хто був задіяний у підготовці до змагання! Ні звісно, не можна, але можна висловити їм всім подяку, користуючись нагодою.

Змагання завершилися, і ті мрійливі, хоч і зморені дитячі обличчя, коли можна було побачити напис «Кременчук 40», підказали, що все робиться правильно, що завдання поставлено вірно і воно виконується, бо виховання патріотів та справжніх громадян нашої Батьківщини – то є наша спільна та найважливіша задача.

Наша історія дає нам велику науку: успішна Україна не виникне сама по собі, для цього потрібно багато праці і поєднання зусиль усіх регіонів та поколінь. Ми самі творимо власне майбутнє, а спільно творимо майбутнє нашої Батьківщини. Саме тому робота, яка проводилася і проводиться роєм «Дніпровські козаки», буде завжди потрібна нашій державі та допоможе зробити її кращою.

Волочай О.О., викладач вищої кваліфікаційної категорії

16

ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ ДО ВПРОВАДЖЕННЯ

ЗДОРОВ’ЯЗБЕРІГАЮЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЯК ПРІОРИТЕТНИЙ НАПРЯМОК ВИЩОЇ ОСВІТИ

В умовах суспільних трансформацій та реформ освіти проблема

професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури залишається актуальною для нашої держави. Оновлення та переорієнтація змісту фізичного виховання в сучасній загальноосвітній школі зумовлює необхідність вирішення багатьох проблем підготовки майбутніх учителів фізичної культури, які повинні бути орієнтованими на виховання здорового підростаючого покоління. Так, формування готовності майбутнього учителя фізичної культури до створення і реалізації здоров’язберігаючої діяльності є одним із значущих завдань у професійній педагогіці.

Зниження рівня здоров’я дітей і підлітків має негативний вплив на якість освітніх результатів. У зв’язку з цим, у загальноосвітніх навчальних закладах актуалізована проблема збереження здоров’я дітей і підлітків, орієнтації школярів на ведення здорового способу життя, що спричиняє за собою необхідність професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури до здоров’язберігаючої діяльності, можливої в умовах вищої школи.

Сучасні умови освіти зумовлюють потребу в професійній підготовці майбутніх учителів фізичної культури нового профілю. Потрібен певний рівень сформованих якостей таких як: соціальна і професійна мобільність, відповідальність, професійна активність і самостійність, креативність, комунікативність і т. д. Розвинення зазначенихякостей особистості сприяє універсалізації професійних функцій фахівця.

Н. Д. Фролова та Н. В. Чирвина вказують, що професійна діяльність майбутніх учителів фізичної культури направлена на вивчення і вдосконалення фізичних, психічних і функціональних можливостей людини, принципів активного і здорового способу життя, їх практичну реалізацію засобами фізичної культури і спорту, на формування особистості, прилучення до загальнолюдських цінностей, цінностей фізичної культури і спорту.

О. П. Гришина зазначає, що розвиток мотивів, які спонукають майбутніх вчителів фізичної культури формувати потребу учнів у здоровому способі життя, зберігати і підтримувати у них здоров’я, стає відправним моментом для оволодіння студентами різних типів наукових знань, реалізація яких у практичній педагогічній діяльності сприяє формуванню в учнів досвіду здорового способу життя [1, с. 42].

В. В. Лобачов указує, що здоров’язберігаюча діяльність в освіті як міждисциплінарний, багатоаспектний і довготривалий процес вимагає спеціальної підготовки майбутніх учителів фізичної культури до її здійснення [3, с. 11].

У системі підготовки майбутніх учителів фізичної культури з’явилося багато протиріч, серед яких Л. Г. Чернишова виділяє такі: товариство не повною мірою задоволено результатом і якістю роботи навчальних закладів з підготовки фахівців; багато випускників не відповідають своєму статусу, не виправдовують

41

1 Вед.: Ми вдячні Вам за участь і підтримку. Усього Вам найкращого! Нових звершень та перемог! І нехай спорт стане супутником вашого життя. До нових зустрічей!

Прокопенко Ю.С., викладач –методист вищої кваліфікаційної категорії,

Федоренко В.М., викладач другої кваліфікаційної категорії

40

пит. Питання Відповідь

3

Л В якій дисципліні жіноча парна четвірка виграла перше золото на олімпійських іграх за роки незалежності України?

академічне веслування

3

Л Які спортивні головні убори одягнені на символах літніх Олімпійських ігор в Лондоні?

Велосипедні шлеми

3

Л Польська спортсменка, учасниця Олімпійських і параолімпійських ігор в Лондоні

Наталія Патрика, Польща, настільний теніс

2 Вед.: Просимо журі оголосити результати другого етапу вікторини. 1 Вед.: Для проведення третього етапу вікторини кожній команді

демонструється фото відомого спортсмена, прізвище якого ви повинні назвати (За кожну правильну відповідь команда отримує 2 бали).

1 ф Ганна Безсонова

2 ф Ірина Мерлені

3 ф Яна Клочкова

1 ф Олена Костевич

2 ф Ліля Подкопаєва

3 ф Наталія Добринська

1 ф Василь Ломаченко

2 ф Олексі́йТорохті́й

3 ф Денис Берінчик

2 Вед.: Просимо журі оголосити результати вікторини.

17

соціальних очікувань, не можуть вирішити завдання виховання фізично і психічно здорового молодого покоління; очевидний розрив між ступенем підготовленості майбутніх учителів фізичної культури до роботи в нових соціально-економічних умовах і зростаючими запитами суспільства та реальним стає загроза професійної некомпетентності [6, с. 95].

В освітньому процесі вищих навчальних закладів формуванню готовності до здоров’язберігаючої діяльності майбутніх учителів фізичної культури приділяється недостатня увага, студенти не володіють здоров’язберігаючими технологіями в тому обсязі і на тому рівні, які затребувані сучасною освітньою практикою.

Професійна підготовка майбутнього учителя фізичної культури до впровадження здоров’язбережувальної діяльності у процес фізичного виховання школярів неможлива без цілісного включення студентів в здоров’язберігаючу діяльність на особистому та професійному рівнях через інтеграцію всіх аспектів готовності до позакласної та позашкільної оздоровчо-виховної роботи.

Аналіз наукових і методичних джерел з питань професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури показав, що недостатньо повно розроблено методичне забезпечення професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури до позакласної та позашкільної оздоровчо-виховної роботи в сучасних умовах.

Аналіз психолого-педагогічної літератури та літератури з фізичного виховання і спорту свідчить, що поняття “здоров’язберігаюча діяльність майбутнього учителя фізичної культури” визначається авторами по-різному. Його тлумачать: як процес, спрямований на набуття ним нових педагогічних смислів даної діяльності за рахунок створення студентами умов, що сприяють збагаченню культурно-оздоровчих знань і досвіду, усвідомлення себе суб’єктом здоров’язбереження, прийняття та реалізації цінностей культури здоров’я (С. В. Романова) [5, с. 32]; як інтегративне утворення особистості, що визначає її спрямованість на збереження і розвиток здоров’я учасників педагогічного процесу, яка має складну багаторівневу структуру і реалізується в процесі здоров’язбереження (М. В. Козуб).

С. В. Романова зазначає, що організація і здійснення здоров’язберігаючої діяльності майбутніми учителями фізичної культури вимагає від студентів наявності інтегральних якостей: компетентності в області здоров’язбереження, педагогічної рефлексивності, практичної підготовленості до здоров’язберігаючої діяльності. Автор вказує, що майбутній учитель фізичної культури є суб’єктом здоров’язберігаючої діяльності, що виявляється: впостійному поповненні, осмисленні та інтеграції знань і досвіду в галузі культури здоров’я і фізичної культури; орієнтованості на збереження та відновлення професійного здоров’я– функціональної, фізичної та технічної підготовленості; самоорганізації здоров’язберігаючої діяльності та підтримці професійного статусу вчителя – прихильника і пропагандиста здорового способу життя; усвідомленої відповідальності за збереження та розвиток здоров’ я учасників педагогічної взаємодії; діяльності з формування здорового способу життя та фізичної культури школярів [5, с. 137].

М. В. Козуб вказує, що націленість учасників педагогічного процесу на

18

здоровий спосіб життя досягається за допомогою включення їх в здоров’язберігаючудіяльность. Автор визначає критерії рівнів сформованості готовності майбутніх учителів фізичної культури до здоров’язберігаючої діяльності в школі: пізнавальний інтерес до здоров’я, здорового способу життя, здоров’язберігаючої діяльності педагога, особистісно-значимий зміст застосування знань про здоров’язбереження у професійній діяльності; глибина знань про здоров’я, здоровий спосіб життя школярів і здоров’язберігаючої діяльності вчителя фізичної культури; уміння успішно здійснювати здоров’язберігаючої діяльності в школі (гностичні, проектувальні-конструктивні, організаторські,комунікативні); рефлексивна позиція .

Л. І. Лубишева зазначає, що завданнями спеціальної підготовки майбутніх фахівців у сфері фізичної культури і спорту повинні стати: формування мотивації та інтересу студентів до нових ідей і освоєння передового досвіду; навчання методам пошуку і відбору інформації про інновації; розвиток здатності перенести інноваційний досвід у власну педагогічну діяльність; формування інтересу і здатності до розробки нововведень; навчання основам науково-дослідницької діяльності, організації та проведення педагогічного експерименту; навчання передачі власного інноваційного досвіду [4, с. 166].

Перед майбутніми учителями фізичної культури стоїть складне завдання щодо активного залучення дітей у фізкультурно-спортивну діяльність, орієнтації їх на свідоме освоєння цінностей фізичної і спортивної культури, формування усвідомленого ставлення школярів до здоров’ я, звички систематично займатися обраними видами рухової діяльності.

З метою з’ясування особливостей професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури до впровадження здоров’язбережувальної діяльності в загальноосвітніх навчальних закладах нами було проведено дослідження студентів за спеціально розробленою анкетою. У дослідженні брали участь 50 студентів відділення фізичного виховання, зокрема, 24 студентів ІV курсу, 26 студентів ІІІ курсу. Їм було запропоновано кілька варіантів відповідей, з яких вони могли вибрати один або кілька варіантів, які максимально відповідають їх думці.

Так, результати відповідей студентів на запитання анкети “Що не дає Вам можливості скласти сценарій та організувати фізкультурно-оздоровчі заходи?” дозволив з’ясувати, що із 50 студентів спостерігається відсутність знань про структуру та зміст фізкультурно-оздоровчих заходів у 12 % студентів, відсутність знань про вплив фізкультурно-оздоровчих заходів на показники фізичного розвитку і фізичної підготовленості школярів – 6 % опитаних студентів, відсутність знань про критерії оцінювання ефективності фізкультурно-оздоровчого заходу – 26 % опитаних студентів, у 12 % опитаних відмічається невміння регулювати фізичне навантаження при проведенні фізкультурно-оздоровчих заходів; у 16 % студентів – відсутність навчально-методичної літератури щодо організації та проведення фізкультурно-оздоровчих заходів; відсутність бажання – 28 % опитаних.

39

пит. Питання Відповідь

1 Л Якими змаганнями

розпочалася Лондонська Олімпіада ще до її офіційного відкриття?

(жіночий футбол)

1

Л Хто з олімпійців України має повний комплект нагород – бронза Афін, золото Пекіна і 2 срібла Лондона?

(Осипенко-Радомська, веслування на байдарках

1 Л На змаганнях з якого виду

спорту був присутній в Лондоні президент РФ В.В. Путін?

дзюдо

1 Л Назвіть українського

гімнаста, який зупинився за крок до п’єдесталу в багатоборстві?

Микола Куксенков

2 Л Скільки спортсменів

представляли Україну на Олімпійських Іграх в Лондоні ?

245

2 Л Перший дворазовий

олімпійський чемпіон з боксу в історії України?

В. Ломаченко

2 Л Яке місце у медальному

заліку зайняла збірна команда господарів Олімпіади-2012?

3

2 Л Останній здобуток

України на ХХХ Олімпійських Іграх?

срібло борця Валерія Андрійцова – до 96 кг

3

Л У скількох видах спорту брали участь українські спортсмени на Олімпійських іграх в Лондоні?

28

38

пит. Питання Відповідь спортсменів на ХХХ Олімпійських іграх?

1 Л Спортсмени якого виду

спорту виграли для України найбільше медалей?

(боксери)

2 Л Український спортсмен,

який станцював гопак на Олімпійських Іграх?

(Денис Берінчик, після бою з монголом)

2 Л Де відбудуться ХХХІ

Олімпійські ігри 2016 року?

(Ріо-де-Жанейро)

2 Л Скільки срібних медалей

завоювали українські спортсмені на ХХХ Олімпійських іграх?

(5 срібних)

2

Л Талісман ХХХ олімпійських ігор?

(2 краплі сталі – Венлок–Олімпійських ігор і Мондевіль - паралімпійських)

3

Л Хто з українських спортсменів після Олімпіади у Лондоні був нагороджений орденом «За заслуги» І ступеня.

(Василь Ломаченко)

3 Л Яка країна посіла 1 місце

на ХХХ Олімпійських Іграх?

(США)

3

Л Яка загальна сума нагород у олімпійської збірної України на ХХХ Олімпіаді у Лондоні?

(20)

3 Л Скільки разів Лондон

приймав літні Олімпійські Ігри?

(3 рази)

19

Аналіз відповідей студентів розподілився наступним чином: відсутні знання про структуру та зміст фізкультурно-оздоровчих заходів у 19,23% опитаних студентів ІІІ курсу, 4,16 % студентів – ІV курсу; відсутні знання про вплив фізкультурно-оздоровчих заходів на показники фізичного розвитку і фізичної підготовленості школярів у 11,53 % респондентів ІІІ курсу; відсутні знання про критерії оцінювання ефективності фізкультурно-оздоровчого заходу у 30,76 % опитаних студентів ІІІ курсу і 20,8% студентів – ІV курсу; у 15,38 % опитаних студентів ІІІ курсу і8,33 % студентів ІV курсу – відмічається невміння регулювати фізичне навантаження при проведенні фізкультурно-оздоровчих заходів;

відсутність навчально-методичної літератури щодо організації та проведення фізкультурно-оздоровчих заходів відмічали в своїх відповідях 11,53% опитаних студентів ІІІ курсу і 16,67% студентів ІV курсу; відсутність бажання – 3,84 % студентів ІІІ курсу і 45,8 % студентів ІV курсу.

Результати відповідей студентів про фактори, які не дають можливості скласти сценарій та організувати фізкультурно-оздоровчі заходи

№ п/п Фактори Ф-31 Ф-41 1 Відсутність знань про структуру та зміст з

фізкультурно-оздоровчих заходів 19,23 4,16

2 Відсутність знань про вплив фізкультурно-оздоровчих заходів на показники фізичного розвитку і фізичної підготовленості школярів

11,53 -

3 Відсутність знань про критерії оцінювання ефективності фізкультурно-оздоровчого заходу

30,76 20,8

20

4 Невміння регулювати фізичне навантаження при проведенні фізкультурно-оздоровчих заходів

15,38 8,33

5 Відсутність навчально-методичної літератури щодо організації та проведення фізкультурно-оздоровчих заходів

11,53 16,67

6 Відсутність бажання 3,84 45,8 Анкетування показало, що у значної кількості, а саме у 26 % студентів

відсутні знання про критерії оцінювання ефективності фізкультурно-оздоровчого заходу. Найвищий показник відсутності знань про критерії оцінювання ефективності фізкультурно-оздоровчого заходуу студентів ІІІ курсу. Цезрозуміло, оскільки вони ще не проходили на заняттях ТМФВ теми «Позакласні та позашкільні форми роботи з фізичного виховання» і тільки розпочали вивчення курсу «Рухливі ігри з методикою викладання». Прикро те, що студенти ІV курсу мають достатній рівень знань для проведення фізкультурно-оздоровчої роботи, але не мають бажання організовувати ці заходи з різних, як об’єктивних, так і суб’єктивних, причин.

Здоров’язберігаюча діяльність майбутнього вчителя фізичної культури спрямована на постійне поповнення, осмислення та інтеграцію знань і досвіду в галузі культури здоров’я і фізичної культури; орієнтована на збереження та відновлення здоров’я; усвідомлення відповідальності за збереження та розвиток здоров’я учасників педагогічного процесу; підготовленість до діяльності по формуванню здорового способу життя в процесі позакласної та позашкільної оздоровчо-виховної роботи в загальноосвітніх навчальних закладах. Саме тому, завдання комісії підвищити мотивацію студентів, майбутніх вчителів фізичної культури, до формування потреби учнів у здоровому способі життя.

Отже, професійна підготовка майбутнього учителя фізичної культури до впровадження здоров’язберігаючої діяльності полягає в розробці та впровадженні системи формування готовності майбутнього учителя фізичної культури до здійснення позакласної та позашкільної оздоровчо-виховної роботи як компонента професійної підготовки студентів до практичної діяльності в рамках педагогічного процесу школи.

Отже, при підготовці студентів до впровадження здоров’язберігаючої діяльності необхіднобільше залучати їх до проведення позакласної та позашкільної оздоровчо-виховної роботи як компонента професійної підготовки студентів до практичної діяльності в рамках педагогічного процесу школи.

Прокопенко Ю.С., викладач–методист вищої кваліфікаційної категорії

37

пит. Питання Відповідь

2

І Як називали переможців Олімпійських ігор у Стародавній Греції: а. олімпіоніками; б. елладониками; в. спорсменами; г. гімнастами.

олімпіоніками

3 І Яких птахів традиційно

випускають на відкритті Олімпійських ігор?

Голубів

3 І Коли і о котрій годині в Китаї

відкрилася Олімпіада-2008? (08.08.2008 року о 8 годині 8 хвилин 8 секунд)

3 І Який з цих олімпійських видів

спортумає пляжну різновидність? а) Баскетбол; б) Гандбол; в) Волейбол; г) Футбол.

Волейбол

3

І Кого у Стародавній Греції називали елладониками? а. переможців; б. суддів і розпорядників; в.атлетами; г. рекордсменів.

Суддів і розпорядників

2 Вед.: Просимо журі оголосити результати першого етапу вікторини. Питання до теми«ХХХ Олімпійські ігри»

За кожну правильну відповідь учасники отримують 2 бали пит. Питання Відповідь

1 Л

Хто з українських спортсменів ніс прапор України на урочистій церемонії закриття Олімпійських ігор?

(Важкоатлет Олексій Торохтій, золото, ваг.к. 105 кг)

1 Л Коли відбулася церемонія

відкриття Олімпіади 2012р?

(27 липня)

1 Л Скільки золотих медалей на рахунку українських

(6 золотих)

36

пит. Питання Відповідь вогню.

1 І Якого кольору полотнище Олімпійського прапора?

Білого

1

І Скільки легкоатлетів однієї команди беруть участь в олімпійському естафетному забігові?

4

1

І Який спортсмен може заробити найбільшу кількість медалей за одні олімпійські ігри? а) Важкоатлет; б) Боксер; в) Тенісист; г) Гімнаст.

Гімнаст: всього 8 медалей (6 по видах, плюс командне багатоборство)

1

І Як називали спеціальних посланців, що сповіщали правителям давньогрецьких міст-держав точний час початку проведення Олімпійських ігор та оголошували період загального миру: - Спондофори; - Оракули; - Елладоники; - Сибіли.

спондофори

2

І Під час відкриття Олімпійських ігор один з видатних спортсменів країни-господаря проголошує промову від імені всіх учасників Ігор. Що це за промова?

Олімпійська клятва

2 І Скільки метрів у найкоротшій

легкоатлетичній дистанції сучасних Олімпійських ігор?

100 м.

2

І Яке з цих єдиноборств є Олімпійським видом спорту? а) Самбо; б) Дзюдо; в) Карате; г) Айкідо.

дзюдо

21

«Поруч з олімпійцями»

Напередодні дня фізкультурника та Олімпійського тижня викладачами комісії Прокопенко Ю.С., Федоренко В.М. був проведений Олімпійський урок для учнів ліцею, присвячений історії олімпійського руху, лондонській Олімпіаді 2012 та спортсменам нашої області та міста. Метою заходу було збагачення знань учнів про олімпійські види спорту та історію Олімпійських ігор; розуміння та сповідування учнями фундаментальних олімпійських принципів й ідеалів, ідей олімпізму, правил спортивної етики та чесної гри; формування свідомого ставлення до занять спортом; плекання у молоді позитивних і вольових рис характеру: цілеспрямованості, наполегливості, терпеливості, працелюбства, витривалості, впевненості в собі, рішучості, сили волі та сили духа, психології переможця; патріотичне, моральне та громадянське виховання учнівської молоді на позитивних прикладах українського і світового спорту, формування мотивації до здорового способу життя.

Сценарій уроку був цікавим і насиченим. Він містив повідомлення про історію заснування Олімпійських ігор, розповіді про досягнення українських спортсменів та параолімпійців на літній олімпіаді 2012 року. Учні із задоволенням брали участь в заході, пізнали багато цікавого про спортсменів, з великою зацікавленістю дивились хроніку про олімпійських чемпіонів та призерів Полтавщини у форматі мультимедійної презентації. Завершився урок

22

вікториною на кращого знавця історії олімпійських ігор, де перше й друге місце розділили команди групи Л-9А і Л-9Б, третє місце отримала команда групи Л-9В.

Сценарій олімпійського уроку Тема: «Поруч з олімпійцями» Мета: Познайомити учнів із історією олімпійських ігор,

досягненнями українських спортсменів на олімпіаді в Лондоні, виховувати почуття патріотизму, прагнення до здорового способу життя.

Групи: учні 9-х класів Дата проведення: 17 вересня 2012 року

Хід заходу: Входять ведучі (на екрані проходить відеоролик-заставка Олімпійських

Ігор 2012). По ходу заходу демонструється мультимедійна презентація. Ведучий 1:

Спливає час за віком вік. Життя незмінне тріумфує. Скрізь, де проходить чоловік, Там завжди поруч спорт крокує.

Супутник нашого буття, Одвічний дух його вирує, Нам щирі радості життя Душі і тілу він дарує.

Ожив з віків на новий лад, Ти з краху встав, вогнем залитий, І факели Олімпіад Зумів нам знову запалити.

Слова знайти тобі які? О Спорт – примирення і згода! Ти – естафета всіх віків, Безсмертна наша насолода!

Ведучий 2: Добрий день, друзі! Цими словами видатного французького

педагога та діяча П’єра де Кубертена ми хотіли б розпочати наш Олімпійський урок.

Ведучий 3: Ми нагадаємо Вам історію виникнення Олімпійських ігор! Ведучий 1: Розповімо про досягнення наших спортсменів на цьогорічній

Олімпіаді. Ведучий 2: Та проведемо вікторину на кращого знавця історії

олімпійських ігор. Тож,розпочинаємо! Ведучий 3: Кожна людина ще з давніх часів мріяла бути вродливою,

здоровою та залишатися такою багато-багато років. Тому, ще за часів палеоліту та неоліту, людина почала вчитися дбати про своє здоров’я. А що може краще впливати на організм людини, як не фізичні вправи та загартування? Людина, яка займалась спортом та правильно загартовувалась, завжди була здоровішою ніж інші.

35

пит. Питання Відповідь Афінській Олімпіаді переміг грек Спірос Луіз?

1 І Назвіть гасло Олімпійських ігор. «Сильніше, швидше, вище»

2 І Чи брали участь жінки в Стародавніх Олімпійських іграх?

Ні.

2

І В Елладі змагалися в бігові на один стадій. Дистанцію розмічав сам Геракл. Чим він вимірював відстань?

Стопами, стадій =192м 27 см

2

І Який вид спорту був включений у програму Олімпіад із-за легенди про смерть його засновника?

Марафонський біг

2 І Хто автор олімпійського гасла? Пьер де Кубертен і Дідон

3

І В яку пору року і з якою періодичністю проводилися Олімпійські ігри Античності?

Кожні 4 роки, між жнивами і збиранням винограду)

3

І Яку нагороду отримував переможець ігор в Олімпії?

Вінок з гілки свяченого оливкового дерева. Їм чеканили монети, встановлювали статуї.

3

І Математик і філософ з острова Самос, який залишив у «спадок» школярам всього світу свою відому теорему, був увінчаний на Іграх лавровим вінком чемпіона з кулачного бою. Назвіть його.

Піфагор

3 І Назвіть давньогрецьке місто, яке

за традицією є початковим пунктом естафети Олімпійського

Олімпія

34

пит. Питання Відповідь

1 І Яка довжина марафонської дистанції?

42 км.

1 І Вищий керівний орган сучасного Олімпійського руху

МОК

1 І Скільки видів спорту входило в

програму перших Олімпійських ігор?

1

1 І Який вид спорту прославив

Президент НОК України Сергій Бубка?

Стрибки з жердиною

2 І Коли відбулись перші стародавні Олімпійські ігри?

776 р. до н.е.

2 І Що означають п’ять олімпійських кілець?

п ’ять континентів

2 І В якому місці відбулися Ігри І Олімпіади сучасності?

в Афінах, Греція

2 І Який вид спорту прославив Валерій Борзов?

Легка атлетика

3 І Хто є засновником сучасних Олімпійських ігор?

французький педагог П'єр де Кубертен

3 І Як довго тривали перші

Олімпійські ігри у Стародавній Греції?

1 день

3 І Яка довжина одного стадія? 192 м 27 см

3 І Який вид спорту прославила Оксана Баюл?

Фігурне катання

1 І Перекладіть на грецьку мову «донька Олімпу»

Олімпіада

1

І Яке походження слова «стадіон»?

Це грецьке слово означає майданчик для змагань довжиною в один стадій.

1 І В якому виді бігу на першій Марафон.

23

Ведучий 1: Багато хто вважає, що люди, які займаються спортом, не є обізнаними та розумними, але вони помиляються. У світі було і є багато людей, які успішно поєднують фізичні вправи з наукою. Наприклад: Піфагор був не тільки великим математиком, але ще й олімпійським чемпіоном з кулачного бою.

Ведучий 2: Батько медицини, Гіппократ, філософи Платон і Сократ, поети Софокл і Євріпід були володарями різних спортивних нагород, учасниками Олімпійських Ігор.

Ведучий 3: Відважний покоритель Північного полюсу Фрітьоф Нансен завойовував звання чемпіона Норвегії з бігу на ковзанах і лижах, а поет лорд Байрон був відмінним боксером і одного разу переплив Дарданелли – пролив, що розділяє Європу і Азію.

Ведучий 1: Лауреат Нобелівської премії в галузі біохімії Ернст Чейн був олімпійським чемпіоном з вітрильного спорту.

Ведучий 2: Тож давайте поринемо у минуле та пригадаємо, з чого розпочалася історія Олімпійських ігор?

Ведучий 3: Родиною олімпійських ігор є Стародавня Греція. Саме там, в легендарній Олімпії, на березі річки Алфей, були проведені перші олімпійські ігри. Як переповідають легенди, саме боги поклали початок Олімпійським іграм. Перші змагання нібито влаштував сам Зевс Громовержець на честь своєї перемоги над батьком Кроном, який поїдав своїх власних дітей, аби ті не заволоділи його троном.

Ведучий 1: Але інша легенда говорить, що перші ігри організував Геракл, син Зевса, той самий, що здійснив 12 подвигів. Геракл відміряв дистанцію для бігу – 200 стоп. Так з’явилась одна із найбільш поширених мір довжини в Стародавній Греції, вона називалась «стадій». Звідси виникло слово «стадіон». Якщо перевести цю міру в сучасні одиниці, то вийде дистанція 192 метри 27 сантиметрів.

Ведучий 2: Але все це лише міфи і легенди, і точної дати проведення перших олімпійських ігор ніхто не знає. Але учені, передивившись багато літератури, все ж таки вирішили обрати датою проведення перших Олімпійських ігор 776 рік до н.е. Переконав усіх елідський математик та філософ Гіппій, який жив у V столітті до н. е. Він прочитав на мармуровій дошці ім'я першого олімпійського чемпіона. Це був звичайний кухар Коройб, переможець змагань з бігу. Саме з 776 року до н. е. Гіппій склав список усіх переможців Олімпіад, що відбулися за два століття до нього. Зрозуміло, що в цих списках багато білих плям.

Ведучий 3: Змагання розпочиналися урочистими парадами, релігійними обрядами, посвяченням у ранг олімпійців. Досить було прийти до фінішу першим, щоб одержати лавровий вінок і здобути право запалити священний

24

вогонь. Другі, треті і наступні місця нікого не цікавили. В основу проведення загальногрецьких змагань було покладено ідею перемоги, котру Гомер сформулював в «Ілліаді»: «Завжди бути кращим, відрізнятися від інших».

Ведучий 1: Олімпійські ігри суттєво втратили своє значення з приходом римлян. Після того, як християнство стало офіційною релігією, ігри стали розглядатися як прояв язичництва і в 394 році н. е. вони були заборонені імператором Феодосієм I. На довгі роки були забуті Олімпійські ігри, але в 19 віці з’явилась людина, яка вирішила їх відродити.

Ведучий 2: Це був П’єр де Кубертен – французький громадський діяч, гуманіст і просвітитель, історик, літератор.На його думку, саме слабкий фізичний стан французьких солдатів став однією з причин поразки французів у Франко-прусській війні 1870-1871. Він прагнув змінити становище з допомогою поліпшення фізичної культури французів. Одночасно з цим, він хотів подолати національний егоїзм і зробити внесок у боротьбу за мир і міжнародне взаєморозуміння. "Молодь світу" повинна була мірятися силами в спортивних змаганнях, а не на полях битв. Відродження Олімпійських ігор здавалося в його очах кращим рішенням, щоб досягти обох цілей.

Ведучий 3: На конгресі, проведеному 16-23 червня 1894 року в Сорбонні (Паризький університет), він представив свої думки та ідеї міжнародній публіці. В останній день конгресу було прийнято рішення про те, що перші Олімпійські Ігри сучасності повинні відбутися в 1896 році в Афінах, в країні-родоначальниці Ігор – Греції.

Ведучий 1: У цих змаганнях брало участь 245 спортсменів, до того ж 200 з них представляли Грецію. Серед учасників були тільки чоловіки. Першим олімпійським чемпіоном став американець Джеймс Коннолі, що виграв змагання в потрійному стрибку. Головним номером програми був марафонський біг по дорозі від містечка Марафон до Афін, по якій у 490 р. до н.е. біг легендарний грецький воїн, що приніс звістку про перемогу греків над персами. У марафонському бігові перемогу отримав грецький листоноша Спірос Луїс, який пробіг дистанцію за 2 год 58 хв 50 с, і став національним героєм на всіх наступних іграх (до 1936 р.), він завжди був першим.

Вед.2: Другі ігри сучасності відбулися у Парижі у 1900 р. На цих Іграх були присутні 1078 спортсменів з 19 країн. Вперше взяли участь і 11 жінок у турнірах з тенісу і гольфу.

Ведучий 3: Ігри ІV Олімпіади, що відбулися в Лондоні в 1908 році, відзначилися тим, що в них брали участь і наші спортсмени: Панін – Коломенкін був 1 у фігурному катанні, борці Петров і Орлов отримали срібні медалі в своїх вагових категоріях.

33

Питання до теми «Історія Олімпійських ігор» За кожну правильну відповідь учасники отримують 1 бал.

пит. Питання Відповідь

1 І

Найтитулованіша гімнастка у світі (найбільша кількість титулів, завойованих на чемпіонатах)

Лариса Латиніна

1 І Батьківщина Олімпійських ігор Греція

1

І Студентка Харківського інституту фізичної культури, неодноразова чемпіонка світу з плавання, чотириразова олімпійська чемпіонка

Яна Клочкова

1 І В якому році відбулися Олімпійські ігри у Москві?

1980

2

І 1168 років без перерви проводились на землі Еллади Олімпійські гри. А з якою періодичністю?

Через чотири роки

2 І Хто на сьогодні є президентом НОК України

Сергій Бубка

2 І Кому із олімпійських чемпіонів

присвоєно звання «Герой України»?

Яні Клочковій

2 І В якому році був створений

Національний Олімпійський Комітет України?

1990

3 І Який вид спорту прославила Ірина Дерюгіна?

Художню гімнастику

3 І Хто був президентом НОК України у 2002-2005 рр.?

В.Янукович

3 І Хто керує розвитком олімпійського руху в Україні?

НОК

3 І З якого року беруть початок сучасні Олімпійські ігри ?

1896

32

серед країн учасниць. Героєм олімпіади стала харків’янка Наталія Прологаєва, яка є володаркою трьох золотих медалей і одного срібла.

Вед.2: На жаль, за браком часу, ми не можемо розповісти про усіх, але із полтавчанами Вас познайомимо:

Євген Богодайко – майстер спорту України міжнародного класу з плавання. Дворазовий Паралімпійський чемпіон та дворазовий срібний призер Літніх Паралімпійських ігор 2012 року. Займається у секції плавання Полтавського обласного центру «Інваспорт»

Дмитро Виноградець – майстер спорту України міжнародного класу. Дворазовий параолімпійський чемпіон 2008 року, багаторазовий призер Літніх Паралімпійських ігор 2008 та 2012 років.

Хруль Оксана – плавчиня, майстер спорту України. Чемпіонка та срібна призерка Літніх Паралімпійських 2012 року.

Голівець Андрій Миколайович – український легкоатлет, майстер спорту України міжнародного класу. Параолімпійський чемпіон 2012 року у штовханні ядра.

Єгор Дементьєв – став першим представником нашої країни, який завоював "золото" у велоспорті на Паралімпійскихіграх.

1 Вед.: Таких високих результатів спортсменам вдалося досягти завдяки власному ентузіазму та нестримному бажанню перемагати. Їх результати – свідчення нескореності людського духу. Вони стали підкорювачами не тільки спортивних висот, а й власної недуги. Тож беріть з них приклад і займайтеся фізичною культурою та спортом, а для перемоги над будь-яким недугом важлива особиста мотивація.

2 Вед.: А зараз ми з вами переходимо до останнього блоку нашого уроку: вікторини. Просимо учасників груп зайняти свої місця.

1 Вед.: І хай сьогодні серед вас панує дух здорового суперництва, керує вами бажання перемогти, стати найрозумнішим, найерудованішим. Хай вам щастить отримати перемогу, а хто це буде, покажуть результати конкурсу.

2 Вед.: Для підведення підсумків цієї гри ми запросили кваліфіковане журі у такому складі:

Бондаренко Віталій Володимирович Крупіна Леся Валентинівна Антоненко-Миргородська А.М. 1 Вед.: Наша вікторина складається з трьох етапів. І етап – «Історія Олімпійських ігор» ІІ етап – «ХХХ Олімпійські ігри» ІІІ етап – «Фотоконкурс»

25

Ведучий 1: На V Олімпійських іграх, що відбулися в Стокгольмі (Швеція) в 1912 р., наші спортсмени не одержали ні одної золотої медалі, але лише 4 країни, в тому числі й команда Радянського Союзу, виступали в усіх видах спортивної програми.

Ведучий 2: Розповісти про всі Олімпіади, на жаль, не вистачить часу, але деякі цікаві факти ми до вас все ж донесемо.

Вед.3: У 1924 р. у французькому місті Шамоні відбулися перші Зимові Олімпійські ігри.

Вед.1: На церемонії відкриття Ігор-1936 року, в німецькому Гарміш-Партенкірхені, було вперше урочисто запалено олімпійський вогонь. Ці Олімпійські Ігри відкривав Адольф Гітлер.

Вед.2: XI Зимові Олімпійські ігри 1972 року в японському Саппоро були першою Олімпіадою, яка відбулася за межами Європи і Північної Америки.

Вед.3: Єдиний раз в історії Зимові ігри довелося переносити. Олімпіада–1976 року повинна була відбутися в Денвері (США), але через фінансові проблеми організаторів її провели в австрійському Інсбруці. Саме там вперше був представлений офіційний талісман зимових Ігор – ним став сніговичок на ім'я Тіролін.

Вед.1: Символом Олімпіади 1980 р. у Москві могла стати Баба-Яга. Але потім це рішення змінили і символом став симпатичний ведмедик.

Вед.2: На XIII Зимових Олімпійських іграх 1980 року в Лейк-Плейсіде (США) вперше в історії Олімпіад був використаний штучний сніг.

Вед.3: У 1996 році в Атланті на Іграх XXVI Олімпіади олімпійська збір-на України, виступаючи вперше окремою командою, в неофіційному заліку посіла почесне дев'яте місце з 196 країн.

Вед.1: Багата на талановитих спортсменів, олімпійських чемпіонів і наша Полтавщина.

Олексій Дмитрович Бутовський разом з П’єром де Кубертеном відродили Олімпійські ігри в 1896 році у місті Афіни (Греція ).

Іван Максимович Піддубний шестиразовий чемпіон світу з вільної боротьби. Першим із борців Росії він виїхав за кордон на змагання, одинадцять разів виходив на килим «Казино де Парі» і одинадцять разів перемагав. Провів дві тисячі боїв. У 1905 році став чемпіоном світу серед борців – професіоналів. Покинув килим у 70 років.

Ніна Бочарова народилася в селі Супрунівці Полтавського району. Дворазова чемпіонка ХV Олімпійських ігор 1952 року в командному заліку з гімнастики і у вправах на колоді.

26

Леонід Бартеньєв – полтавець, Заслужений МС СРСР з легкої атлетики. Срібний призер Олімпійських ігор 1956, 1960 років, десятиразовий чемпіон Радянського Союзу у бігові на короткі дистанції.

Віталій Романенко – лубенчанин,восьмиразовий чемпіон і рекордсмен світу, Олімпійський чемпіон 1956 року в стрільбі з гвинтівки.

Борис Онищенко – уродженець села Березняки Хорольського району. У 1972 році в Мюнхені став олімпійським чемпіоном з сучасного багатоборства, дворазовий чемпіон світу.

Катерина Куришко, із села Веприк Гадяцького району, стала олімпійською чемпіонкою в 1972 році в Мюнхені в греблі на байдарці – двійці. В 1971 році вона стала чемпіонкою світу і Європи.

Кременчужанка – Надія Ткаченко – чемпіонка Олімпійських ігор 1980 року з легкоатлетичного багатоборства, багаторазова чемпіонка і рекордсменка Радянського Союзу, Європи. Світовий рекорд нашої землячки увійшов до розряду вічних, адже одразу після московської Олімпіади, на зміну жіночому легкоатлетичному п’ятиборству у 1981 році, за рішенням виконкому Міжнародної асоціації атлетичних федерацій, прийшло семиборство. Але, незважаючи на це, досягнення нашої землячки не забуте. У 1987 році за підсумками міжнародного опитування, проведеного федерацією легкої атлетики, Надія Ткаченко була названа кращою у світі легкоатлеткою-багатоборкою всіх часів!

Володимир Кисельов – кременчужанин,Олімпійський чемпіон 1980 року в штовханні ядра. На іграх у Москві Володимир здійснив спортивний подвиг, ставши єдиним в історії радянського спорту “артилеристом” (так називають штовхальників ядра), хто підкорив олімпійську вершину. А рекорд нашого земляка “прожив” аж 16 років – до Олімпійських ігор-1996 в Атланті.

Наш земляк Георгій Прокопенко з м.Кобеляки у 1964 році на олімпіаді в Токіо був нагороджений срібною медаллю, яка стала першою в історії радянського плавання серед чоловіків – олімпійців.

Яскраву сторінку в історії світового волейболу залишив Кузнєцов Андрій Іванович – вихованець полтавської ДЮСШ №2. У складі збірної команди ДЮСШ тричі ставав чемпіоном України серед школярів. В 1984 році був чемпіоном Всесоюзної спартакіади школярів. У цьому ж році в складі збірної Радянського Союзу виграв першість Європи, а в 1985 році став чемпіоном світу серед юнаків і отримав високе звання «Майстер спорту міжнародного класу». У 1985 році – чемпіон Європи і світу, срібний призер Олімпійських ігор в Сеулі, гравець збірної команди світу в 1992року. У 1994 році трагічно загинув в автомобільній катастрофі.

31

Однажды взгляд соседа я заметил: «Твоя, видать, заглохла карусель…» Я, разозлившись, сам себе ответил: «Я – не калека! Я – такой, как все!»

…А после были власти коридоры, Казённые улыбки и уют,

И мягкие, с ухмылкой, уговоры – Мол, полно, батенька, таких нигде не ждут!

Сам удивляюсь – ну, с каким проворством Форсировал ступеньки, этажи,

Боролся с окружающим притворством За это счастье под названьем – жизнь!

Что вынес я в грызне и перепалках – Такое не покажут и в кино!

Вот это – тренировка и закалка! И школа выживанья заодно!

Возможно, назовут – «богов любимец», Иль скажут – так заложено в судьбе;

Теперь ты – параолимпиец. И жизнь твоя всегда сродни борьбе!

Вед.2: Виникнення видів спорту, в яких можуть брати участь інваліди, пов'язують з ім'ям англійського нейрохірурга Людвіга Гуттмана, який, долаючи вікові стереотипи стосовно людей з фізичними вадами, ввів спорт в процес реабілітації хворих з ушкодженнями спинного мозку. Він на практиці довів, що спорт для людей з фізичними вадами створює умови для успішної життєдіяльності, відновлює психічну рівновагу, дозволяє повернутися до повноцінного життя незалежно від фізичних недоліків.

Вед.1: У 1993 р. рішенням Президента України були створені Український Центр фізичної культури і спорту інвалідів «Інваспорт» та його 27 регіональних відділень, які забезпечують впровадження в життя державної політики з питань фізичної культури і спорту інвалідів в Україні.

Вед.2: У 1996 р. збірна команда України дебютувала на X літніх Параолімпійських іграх в Атланті. Нашими спортсменами були завойовані високі нагороди у легкій атлетиці та плаванні.

Вед. 1: Вдалою для наших паралімпійців стали XIV Параолімпійські ігри у Лондоні, де брали участь 150 українських спортсменів, а 84 з них завоювали медалі, тобто більше, ніж кожен другий прибув зі змагань з нагородою. В їх активі 32 золотих, 24 срібних і 28 бронзових медалей, що дозволило їм зайняти четверте загальнокомандне місце у неофіційному заліку

30

Пекіна та чинного чемпіона світу. Вед.2: Незабутні враження, нові рекорди, справжнє свято

непереможності духу подарували нам наші герої – призери та чемпіони лондонської Олімпіади.

Будемо сподіватися, що на наступних Олімпійських іграх нашим спортсменам вдасться показати кращі результати і піднятися на вищі сходинки п’єдесталу.

Вед.1: Неважно, кем я был, и день вчерашний Быльём порос, его уж не вернуть;

Мелькнёт лишь миг пред взором тенью страшной, На «до» и «после» разграничивая путь…

На «до», когда я был почти ребёнок, Играл в футбол, глядел под ноги, вниз. И проезжавший рядом «жигулёнок»

Добавил слово «после» в мою жизнь… А «после» надо мною были стены

И незнакомый вовсе потолок, И незнакомы были перемены, Благодаря которым я умолк;

Лишь голос мамы – ласковый и нежный – Меня вернуть спешил с небытия –

И синих взгляд очей её безбрежных – Они вдыхали снова жизнь в меня!

Другие голоса – такие были! – Вступали с мамой в отдалённый спор:

«Ваш сын – калека!» - просто говорили, И мамин голос: «Всё – неправда, вздор!» «Беду тут просто криком не прогонишь;

Постель – его пристанище навек! Уж мы то знаем, нас слезой не тронешь,

На что способен этот человек!» Что ж, человек и вправду так устроен –

Я мог не дотянуть и до утра, Да только оказалось – нас-то – двое! –

И, видно, просчитались доктора. Возилась целый год со мною мама –

Руками двигать пробовал уже. И заживали потихоньку раны,

Остались только те лишь, что в душе.

27

Крім того, учасниками олімпійських ігор стали плавці з Полтави Лідія Гребець і Євген Михайлов в Мехіко, 1968 року, легкоатлетка Тамара Дунайська в Мюнхені в 1972 році, Володимир Стерлік (народивсяв в м. Гадячі) був учасником 3-х олімпіад: в Токіо (1964p.), в Мехіко (1968), в Мюнхені (1972), бронзовий призер ХІХ Олімпійських ігор з академічного веслування.

Учасниками ХХІV Олімпійських ігор у 1988 році в Сеулі був полтавець Володимир Очкань (легка атлетика) та Світлана Копчикова – майстер спорту міжнародного класу з плавання (5 місце).

Литвиненко Олександр – трагічно загинув у травні 2008 року, майстер спорту міжнародного класу з веслування на байдарках, посів 10 місце на ХХVІ Олімпійських ігор в Атланті 1996 р.

Рагозіна Тетяна – кременчужанка, майстер спорту міжнародного класу з легкої атлетики. Учасниця ХХVІ Олімпійських ігор в Атланті 1996р.

Кравченко Володимир – кременчужанин, майстер спорту України з легкої атлетики. Посів 10 місце в потрійному стрибку на ХХVІ Олімпійських ігор в Атланті 1996р.

Ізмайлов Сергій – майстер спорту міжнародного класу з легкої атлетики, учасник ХХVІІ Олімпійських ігор у Сіднеї 2000 р.

Довгаль Анатолій – майстер спорту міжнародного класу з легкої атлетики, учасник ХХVІІ Олімпійських ігор у Сіднеї 2000р., срібний призер чемпіонату Європи 2002р.

Саблін Дмитро – кременчужанин. Майстер спорту міжнародного класу, учасник ХХVІІ Олімпійських ігор у Сіднеї 2000 р.

Сенченко В’ячеслав – кременчужанин, майстер спорту міжнародного класу з боксу, учасник ХХVII Олімпійських ігор у Сіднеї 2000 р., чемпіон світу за версією WBA (2009 – 2012р).

Щербак Оксана – з Пирятинського р-ну, майстер спорту України міжнародного класу з легкої атлетики, учасниця ХХІХ Олімпійських ігор (Пекін). Мешкає у м. Полтава.

Ганна Мельниченко – майстер спорту України міжнародного класу з легкої атлетики, випускниця відділення фізичного виховання Кременчуцького педагогічного училища ім.А.С.Макаренка, учасниця Олімпіади-2008 у Пекіні, де посіла 14-е місце серед 43-ох учасниць жіночого багатоборства. На ХХХ Олімпійських іграх у Лондоні вона увійшла у десятку кращих легкоатлеток України, Європи, Світу, дворазова володарка Кубків Європи.Вона – єдина представниця Полтавщини на Олімпіаді у Лондоні.

Вед.2: Ми по праву можемо говорити, що наша Полтавщина славетна не лише талановитими поетами, художниками, піснярами, а й видатними спортсменами.

28

Вед.3: Олімпійський вогонь знову світом широким іде, Припиняючи війни, усіх закликає до миру.

Він у кожному серці куточок любові знайде, Щоб на кожнім обличчі засяяла посмішка щира! Біль поразок і радість нестримна твоїх перемог

Будуть міцно тримати трибуни в постійній напрузі. Адже ти для них зірка, кумир, ну і трішечки бог,

А для тебе вони – найщиріші і віддані друзі! Олімпійський вогонь знову світом широким іде І несе нам тепло, щоб за буднями не забували

Імена олімпійців, їх зоряний час і той день, Коли наші спортсмени виходили на п'єдестали.

Вед.1: Не так давно ми з вами були свідками спортивних подій на Олімпійському стадіоні у Лондоні.Олімпійський вогонь загасили, а індивідуальні пелюстки із олімпійського вогню роздали всім 204 країнам-учасницям.

Вед.2: Ігри увійдуть в історію як перші, де у всіх видах спорту були представлені жінки. Саме тут дебютував жіночий бокс. Також вперше на Олімпіаді виступив спортсмен на протезах – південноафриканець Оскар Пісторіус – увійшов в історію, ставши першим спринтером з ампутованими нижніми частинами обох ніг.

Вед.1: Україна здобула 20 медалей (6 золотих, 5 срібних та 9 бронзових) і посіла у таблиці медалей 14 місце. З країн колишнього Радянського Союзу це лише третій результат після Росії (4 місце із 24 золотими) та Казахстану (12-е місце із 7 золотими).

Вед.2: Давайте перенесемося на мить на місяць назад і пригадаємо кращих спортсменів, які в запеклій боротьбі захищали честь нашої країни:

Вед.1: Василь Ломаченко – заслужений майстер спорту з боксу, чемпіон

літніх Олімпійських ігор в Пекіні та Лондоні, чемпіон Європи-2008, чемпіон світу 2009, 2011 років.

Дементьєва Яна – академічне веслування, олімпійська чемпіонка, чемпіонка світу та Європи, заслужений майстер спорту України.

Довгодько Наталія – майстер спорту з академічного веслування, олімпійська чемпіонка.

Коженкова Анастасія – заслужений майстер спорту України з академічного веслування, олімпійська чемпіонка, чемпіонка світу та Європи.

Катерина Тарасенко – академічне веслування, олімпійська чемпіонка, чемпіонка Європи, призерка чемпіонату світу, заслужений майстер спорту України.

29

Шемя́кіна Я́на – українська шпажистка. Майстер спорту міжнародного класу. Олімпійська чемпіонка 2012.

Торохті́й Олексі́й – важкоатлет, учасник Олімпійських ігор 2008 року, олімпійський чемпіон (2012), призер чемпіонату світу та чемпіонатів Європи з важкої атлетики, 2012). Майстер спорту міжнародного класу.

Олександр Усик – боксер-любитель, олімпійський чемпіон (2012), чемпіон Європи у напівважкій вазі, чемпіон України, Заслужений майстер спорту. Чемпіон світу 2011.

Ю́рій Чеба́н – веслувальник-каноїст, олімпійський чемпіон (2012), бронзовий призер Олімпійських ігор (2008). Заслужений майстер спорту.

Вед.2: Найбільше медалей для України виграли боксери, які стали найкращими на Олімпіаді – 2012. Срібним призером Ігор став Денис Берінчик, бронзові нагороди завоювали Олександр Гвоздик і Тарас Шелестюк.

Вед.1: Чудово виступила на іграх Осипенко-Радомська, яка завоювала два срібла на байдарці на дистанціях 200 і 500 метрів. Відзначимо, що тепер в її колекції є повний комплект олімпійських нагород – бронза Афін, золото Пекіна і два срібла Лондона.

Вед.2:Три медалі виграли і представники легкої атлетики. Срібна нагорода дісталася Олександру П'ятниці в змаганнях з метання списа, Ольга Саладуха в потрійному стрибку стала лише третьою. Досить прогнозовано третє місце посіли українки в естафеті 4х100 метрів: Алеся Повх, Христина Стуй, Марія Ремінь, Єлизавета Бризгіна.

Вед.1: Підтвердили свій високий клас українські фехтувальниці. Крім Яни Шемякіної, вдало виступила Ольга Харлан, додавши до золотої нагороди Пекіна бронзову медаль Лондона.

Вед.2: За стрілецьку команду виступала олімпійська чемпіонка Афін – Олена Костевич, яка до своєї скарбнички нагород додала дві бронзові медалі в стрільбі з пневматичного пістолета.

Вед.1: Команду важкоатлетів вже під час Олімпіади скосила епідемія травм, і три наших спортсмени не змогли взяти участь у змаганнях. Тим не менш, без медалей вони не залишилися. Крім Олексія Торохтія, бронзову нагороду для України принесла Юлія Калина з особистим рекордом.

Вед.2: Дуже гідно виступили на Олімпійських іграх і наші гімнасти, які навіть виграли бронзову медаль у командних змаганнях, щоправда, в призерах пробули всього півгодини. І все ж в індивідуальних змаганнях Ігор Радивилів зумів піднятися на п'єдестал пошани, ставши третім у змаганнях з опорного стрибка.

Вед.1: У вільній боротьбі срібну медаль у категорії до 96 кг виграв Валерій Андрійцев, перемігши по черзі на шляху до фіналу бронзового призера