Чемпіонат світу з футболу (або Кубок світу з

футболу, або Чемпіонат світу ФІФА, офіційна

назва — Кубок світу ФІФА, загальноприйняте

скорочення — ЧС) — найважливіше міжнародне

футбольне змагання. Чемпіонат світу проводиться

керуючим органом світового футболу ФІФА і

брати в ньому участь можуть чоловічі і жіночі

футбольні національні збірні всіх країн-членів

ФІФА.

Фінальні турніри чемпіонатів світу проводяться

раз на чотири роки, проте разом з регіональними

відбірними турнірами чемпіонат світу триває три

роки. У відбірному етапі чемпіонату світу 2010

року брали участь 204 команди. У фінальному

турнірі, який триває протягом 4 тижнів в

заздалегідь визначеній країні-господарі

чемпіонату, беруть участь 32 команди (31

переможець відбірного турніру і збірна країни-

господаря; до 2002 року включно переможець

попереднього розіграшу чемпіонату світу також

брав участь у фінальному турнірі без

проходження кваліфікації).

За всю історію чемпіонатів світу лише сім

країн завойовували звання чемпіонів.

Найбільша кількість титулів у Бразилії —

п'ять разів вони ставали переможцями

чемпіонату. Італія здобувала Кубок світу

чотири рази, Німеччина — три; Аргентина і

Уругвай ставали чемпіонами по два рази, і

одного разу чемпіонат вигравали Франція і

Англія.

Чемпіонат світу — не найперше футбольне

змагання в світовій футбольній історії.

Любительський футбол став частиною програми

Олімпійських ігор з 1908 року.

У 1909 році в Турині сер Томас Ліптон організував

турнір, який пізніше називали «найперший

чемпіонат світу».

Відбірний турнір

Відбірні, або кваліфікаційні, змагання проводяться для того,

щоб зменшити кількість учасників і відібрати сильніших для

участі у фінальному турнірі. Єдиний ЧС, перед яким не

проводилося кваліфікаційних змагань, — найперший

чемпіонат 1930 року. Відбірні змагання проводяться за

зональним принципом відповідно до представництва в

регіональних федераціях ФІФА: азіатською (АФК),

африканською (КАФ), європейською (УЄФА),

північноамериканською (КОНКАКАФ),

південноамериканською (КОНМЕБОЛ) і Океанії (ОФК). Перед

черговим турніром ФІФА визначає число місць у фінальному

турнірі, що їх отримує кожний регіон. Наприклад, переможець

відбірної зони Океанії відстоював своє право участі у

фінальному турнірі ЧС-2006 у двох матчах з командою, яка

посіла п'яте місце в турнірі країн Південної Америки.

Починаючи з 1938 року країна-організатор

турніру автоматично отримує місце у фіналі.

Крім того, до 2002 року включно переможець

попереднього чемпіонату світу також

отримував місце у фіналі без попереднього

відбору. Під час визначення регламенту ЧС-

2006 це правило було скасоване, і чемпіон

світу—2002 Бразилія брала участь у

відбірному турнірі на загальних підставах.

Фінальний турнір

16 країн приймали у себе фінальний турнір

чемпіонату світу. П'ять з них — двічі: Італія,

Франція, Німеччина, Мексика і Бразилія

(враховуючи ЧС-2014). Лише одного разу, у

2002 році, Кубок світу відбувався на

території двох країн — Японії і Південної

Кореї. Команди обох країн-організаторів

чемпіонату були звільнені від участі у

відбірному турнірі.

Золотий кубок зображав грецьку богиню перемоги Ніку.

Висота його була близько 30 см., вага 1,8 кг (разом з

цоколем з онікса - близько 3,8 кг). Було заздалегідь

обумовлено, що збірна, яка виграє чемпіонат світу 3

рази, отримає цей кубок назавжди. Третьої перемоги

першими домоглися бразильці в 1970 році, і Кубок

Жюля Ріме відправився до офісу Федерації футболу

Бразилії.

Кубок

На чемпіонатах світу з 1930 по

1970 рік переможцеві вручався

Кубок Жюля Ріме (спочатку

його називали просто Кубок

Світу або Coupe du Monde; він

отримав ім'я президента ФІФА,

який організував перший

чемпіонат світу в 1930 році).

Починати з 1974 року переможцеві

вручається новий кубок, який зветься

Приз кубка світу ФІФА. Він

виготовлений з чистого золота и має

вагу 4,97 кг, висоту 36 см. Переможці

отримують у власність точну, але

швидше за все, позолочену копію

кубку. Цей кубок ніколи не буде

переданий на довічне зберігання.

Аргентина, Німеччина, Бразилія та

Італія вже вигравали новий кубок по

два рази. Цей приз не буде замінений

до того часу, допоки дощечка з

іменами переможців чемпіонатів світу

на ньому не буде заповнена. Це

станеться не раніше 2038 року (якщо

кубок не почнуть розігрувати

частіше).

Вибір країни-господаря чемпіонату 2012 року

На початку було відібрано 5 заявок на проведення,

представлені 7 країнами: Хорватія/Угорщина (спільна заявка),

Греція,Італія,Польща/Україна (спільна заявка) та Туреччина.

8 листопада 2005 комітет УЄФА зменшив кількість заявок до 3-

х шляхом голосування:

Італія (11 голосів);Хорватія/ Угорщина (9

голосів);Польща/ Україна (7 голосів);Греція (2 голоси);

Туреччина (6 голосів).

31 травня 2006 було завершено 2 фазу відбору

поданням детальнішої інформації країнами

учасниками. Переможця було оголошено 18 квітня

2007 у місті Кардіффі (Уельс).Право прийняти

чемпіонат Європи з футболу 2012 року надано Україні

і Польщі. Про це оголосив 18 квітня 2007 президент

УЄФА Мішель Платіні на церемонії у місті Кардіффі.

Як стало відомо, Україна і Польща одержали 8 голосів

членів виконкому УЄФА, перемігши вже в першому

турі голосування.