Міжнародне використання Світового океану

Роботу виконувала:

учениця 7(11)-А класу

Криворізької Центрально-Міської

гімназії

Калита Катерина

Особливості природи світового океану

• Слово "океан" прийшло до нас від давніх греків. Так вони називали безперервну водну оболонку Землі, що немовби величезна ріка обтікала світ з усіх боків. Звідси й з'явилося поняття "Світовий океан".

• Світовий океан настільки великий, що материки на його поверхні виглядають як острови.

• Проте саме вони поділяють Світовий океан на окремі частини, найбільші з яких дістали назви Тихий, Атлантичний, Індійський і Північний Льодовитий океани. Водночас океани мають багато спільного, оскільки води їх вільно сполучаються і перемішуються. Кожний із них має свої особливості.

Світовий океан має виняткове значення в життєзабезпеченні Землі.

Океан - це «легкі» Землі, джерело харчування населення земної кулі і зосередження величезних багатств корисних копалин.

Науково-технічний прогрес негативно позначився на життєздатності океану:

• інтенсивне судноплавство

• активізація видобутку нафти і газу у водах континентального шельфу

• скидання в моря нафтових і радіоактивних відходів призвели до тяжкихнаслідків: до забруднення морських просторів, до порушення екологічноїрівноваги в Світовому океані.

• В даний час перед людством стоїть глобальне завдання - терміноволіквідувати збитки, завдані океану, відновити порушену рівновагу і створитигарантії збереження його в майбутньому. Нежиттєздатний океан згубнопозначиться на життєзабезпеченні всієї Землі, на долі людства.

Тихий океан• Роль Тихого океану в світовій економіці визначається значною долею промислової і

сільськогосподарської продукції, що виробляється в прибережних країнах, його багатими і різноманітними природними ресурсами, крупномаштабним транспортним використанням.

• Тихий океан дає приблизно 59% світового вилову риби і морепродуктів (переважає минтай, івасі, чилійська сардина, перуанська ставрида, перуанський анчоус та інше).

• Найбільші світові прибережно-морські розсипи рутилу і циркону знаходяться на східному і південно-східному побережжі Австралії, ільменіто-цирконієві піски — вздовж західного берега Північної Америки від Аляски до Каліфорнії, багаті розсипи каситериту біля берегів Південно-Східної Азії, титано-магнієві піски в прибережній зоні Японії. Прибережно-морські розсипи Аляски багаті на золото і платину.

• На дні глибоких (понад 3 000 м) районів Тихого океану виявлені великі поклади залізо-манганових конкрецій, найбагатша зона площею біля 6 мільйонів км² між 6 і 20° північної широти і приблизно між 180 і 120° західної довготи. В Тихому океані розвідано понад 120 нафтових і нафтогазових родовищ, з яких майже 70% в експлуатації.

• Основні райони морського нафтовидобутку: південна частина Каліфорнійського шельфу, затока Кука, Аляска , затока Гуаякіль (Еквадор), західний шельф Японії, затока Бохайвань (КНР), протока Басса, Малайський архіпелаг, Північний острів Нової Зеландії, Бруней, Таїланд, Малайзія, Індонезія, Перу. Видобуток кам'яного вугілля ведеться біля берегів Японії.

- рутил

- цирон

- каситерит

Атлантичний океан• В економічному і політичному відношенні Атлантичний океан має велике міжнародне

значення. Це вузол важливих економічних і стратегічних морських шляхів сполучення. Найбільше значення мають лінії: північно-атлантична (між Європою, США і Канадою), далекосхідна (між Європою і Азією та Австралією, через Суец), середньо-атлантична (між Європою, Вест-Індією і Південною Америкою).

• Природними ресурсами Атлантичного океану користується переважна більшість країн світу. Головні порти Атлантичного океану та морів його басейну: Одеса (Україна), Амстердам, Роттердам (Нідерланди), Лондон, Ліверпуль (Великобританія), Гамбург (Німеччина), Марсель (Франція), Кейптаун (ПАР), Лагос (Нігерія), Буенос-Айрес (Аргентина), Ріо-де-Жанейро(Бразилія), Галіфакс (Канада), Бостон, Новий Орлеан, Нью-Йорк, Х'юстон (США), Генуя (Італія), Санкт-Петербург (Росія).

Рибальство (оселедець, тріска, морський окунь, мерлуза, тунець та інші) - 2/5 світового улову.

Видобуток нафти на шельфах Мексиканської затоки., Карибського моря, Північного моря прибережно-

морські родовища ільменіту, циркону, рутилу (Бразилія, США), алмазів (південно-західна Африка),

залізних і марганцевих руд (США, Канада, Фінляндія), сірки (Мексиканська затока) і інші.

Індійський океан

• Індійський океан через переважно прохолодні води не є виробником планктону, за винятком

ділянки уздовж північного кордону, і в деяких конкретних областях, тому риболовля

обмежена прожитковим мінімумом. • Індійський океан забезпечує істотні зв'язки між Близьким Сходом, Африкою і Східною Азією з

Європою і Америкою. Таким чином, однією з найважливіших економічних функцій є перевезення вантажів. Європейські мандрівники плавали на схід і повернувся з шовками, килимами, чаєм і спеціями.

• В наш час підтримує особливо щільний рух нафти і нафтопродуктів з нафтових родовищ у Перській затоці і Індонезії.Великі запаси вуглеводнів видобуваються в офшорних зонах з Саудівської Аравії, Ірану, індійської та західної Австралії. Близько 40% видобутку нафти на шельфі у світі відбувається в Індійському океані.

• Піщяні пляжі, багаті мінералами острови, особливо Індії, Південної Африки, Індонезії, Шрі-Ланки і Таїланду є місцями куди приїжає чимало туристів.

Північний Льодовитий океан

• Холодні води Північного Льодовитого океану мало придатні для організмів, тому його біологічніресурси невеликі. В приатлантичних районах добувають водорості і ловлять рибу. На узбережжяхГренландії та Канади місцеве населення полює на моржів і тюленів.

• Пошуки мінеральних ресурсів в океані утруднені через суворі природні умови. Проте на шельфібіля берегів Європи і Канади вже розвідані родовища нафти і природного газу, на архіпелазіШпіцберген – кам’яного вугілля.

• Мореплавство в океані значно утруднює складна льодова обстановка. Північним морським шляхомГоловною суднохідною магістраллю Арктики є, яким за криголами слідують каравани суден.

• Для вод Північного Льодовитого океану забруднення нафтою і нафтопродуктами є особливонебезпечним. Якщо в теплих водах інших океанів нафтові плями порівняно швидко зникають урезультаті природних процесів розкладання, то в холодних полярних водах вони розкладаютьсядуже повільно і зберігаються близько 50 років.