Я kЮЬ : i b k d -...

12

Upload: others

Post on 29-Aug-2019

2 views

Category:

Documents


0 download

TRANSCRIPT

Page 1: Я KЮЬ : I B K D - kpnu.edu.uakpnu.edu.ua/wp-content/uploads/2014/02/Біологія_14.pdfпідготовки 6.040102 Біологія, навчальних програмах
Page 2: Я KЮЬ : I B K D - kpnu.edu.uakpnu.edu.ua/wp-content/uploads/2014/02/Біологія_14.pdfпідготовки 6.040102 Біологія, навчальних програмах

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Програма вступного випробування “Комплексний екзамен з біології та

методики викладання біології” базується на освітньо-професійній програмі та

освітньо-кваліфікаційній характеристиці підготовки фахівців за освітньо-

кваліфікаційним рівнем “бакалавр” галузі знань 0401 Природничі науки напряму

підготовки 6.040102 Біологія, навчальних програмах дисциплін циклу

природничо-наукової, професійної та практичної (професійно-орієнтованої)

підготовки, визначених навчальним планом, затвердженим ректором Кам'янець-

Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Вона включає

дисципліни, що входять до циклу природничо-наукової, професійної та

практичної підготовки освітньо-професійної програми підготовки фахівців за

освітньо-кваліфікаційним рівнем “бакалавр” галузі знань 0401 Природничі науки

напряму підготовки 6.040102 Біологія.

Програма вступного випробування складена для абітурієнтів, які вступають

на навчання за освітньо-професійними програмами підготовки спеціалістів галузі

знань 0401 Природничі науки спеціальності 7.04010201 Біологія.

До участі у вступному випробуванні допускаються особи, які завершили

навчання та здобули диплом бакалавра галузі знань 0401 Природничі науки

напряму підготовки 6.040102. Біологія.

Мета вступного випробування – відбір абітурієнтів на навчання за освітньо-

кваліфікаційним рівнем спеціаліста.

Вступне випробування проводиться у формі тестування.

Загальна характеристика програми вступного виступу

Програма вступного випробування включає:

1. Перелік розділів і тем.

2. Список літератури для підготовки до іспиту.

3. Критерії оцінювання знань, умінь та навичок абітурієнта.

Page 3: Я KЮЬ : I B K D - kpnu.edu.uakpnu.edu.ua/wp-content/uploads/2014/02/Біологія_14.pdfпідготовки 6.040102 Біологія, навчальних програмах

Програма фахового вступного випробування

«Комплексний екзамен з біології та методики викладання біології»

(ботаніка, зоологія, методика викладання біології, генетика з основами селекції,

молекулярна біологія, фізіологія людини і тварини)

для абітурієнтів спеціальності 7.04040201 Біологія*

БОТАНІКА. Зміст, завдання та методи вивчення рослинних організмів. Короткий нарис

історії ботаніки. Основні розділи ботаніки Загальна характеристика рослинної клітини.

Цитоплазма, її структурні компоненти та хімічний склад. Органоїди рослинної клітини, їх будова і

функції. Ядро рослинної клітини. Мітоз. Мейоз. Ергатичні речовини рослинної клітини. Клітинна

оболонка, її хімічний склад та біологічна роль. Фази розвитку рослинної клітини. Фізико-хімічні

властивості цитоплазми. Загальна характеристика та класифікація тканин. Меристеми і покривні

тканини, їх будова і функції. Основні тканини: асиміляційні, запасаючі, аеренхіма. Механічні і

провідні тканини. їх будова і функції. Видільні та пограничні тканини. Системи надземних і

підземних органів рослин. Процес їх формування. Еволюційні зміни у будові органів рослин.

Залежність морфологічної та анатомічної будови органів рослин від екологічних умов. Кореневі

системи і метаморфози коренів. Первинна і вторинна анатомічна будова коренів. Будова і функції

пагона. Різноманітність пагонів вищих рослин. Надземні і підземні видозмінені пагони. Суцвіття як

спеціалізована система пагонів. Морфологічна і анатомічна будова листка. Різноманітність форм

листка. Морфологічна і анатомічна будова стебла.

Загальні відомості про відтворення і розмноження рослин. Безстатеве і статеве

розмноження рослин. Вегетативне розмноження рослин. Спороношення та статевий процес у

рослин. Загальні положення про цикл відтворення у рослин. Чергування поколінь і ядерних фаз.

Загальна характеристика насінного розмноження. Цикл відтворення голонасінних. Насінне

розмноження у квіткових рослин. Цикл відтворення квіткових рослин. Андроцей і генецей, їх будова і

функції. Запилення і запліднення у квіткових рослин. Квітка, її будова і функція. Вегетативне

розмноження рослин. Плоди: їх будова, класифікація та значення. Будова насіння квіткових рослин.

Морфологічні типи насіння. Будова зародка однодольних і дводольних рослин. Запасні речовини

насіння. Господарське значення насіння. Спокій насіння та умови його проростання. Типи

проростків.

Систематика рослин як самостійний розділ ботаніки. Сучасний стан систематики рослин.

Сучасна система органічного світу. Царство Дроб'янки. Підцарства Бактерії і Ціанеї. Царство

Гриби. Підцарство Нижчі гриби. Слизовики. Підцарство Вищі гриби. Відділ Справжні гриби.

Класи: Хїтридіоміцети, Ооміцети, Зигоміцети, Аскоміцети, Базидіоміцети, Дейтероміцети.

Царство Рослини. Підцарство Багрянки. Підцарство Справжні водорості. Відділи: Зелені водорості.

Харові водорості. Жовто-зелені водорості, Евгленові водорості, Пірофітові водорості. Золотисті

водорості. Діатомові водорості, Бурі водорості. Екологія та філогенія водоростей. Альгофлора

України та її вивчення. Симбіотичні нижчі рослини. Лишайники. Підцарство вищі рослини.

Відділи: Мохоподібні, Рініофіти, Плауноподібні, Хвощеподібні, Папоротеподібні. Відділ

Голонасінні. Класи: Насінні папороті, Саговникові, Бенетитові, Гінгові, Хвойні, Гнетові. Відділ

Покритонасінні. Клас Магноліопсиди (Дводольні). Підкласи: Магноліїди, Ранункуліди,

Гамамелідіди, Каріофіліди, Діленіїди, Розиди, Ламаїди, Астериди. Клас Ліліопсиди

(Однодольні). Підкласи: Алісматиди, Арециди.

Особливості морфологічної еволюції фототрофних рослин. Виникнення органів і тканин

вищих рослин у зв'язку з виходом їх на сушу. Походження квітки. Екологічні групи та життєві

форми рослин. Методи визначення та ідентифікації рослин. Зміст, завдання та методи фізіології

рослин. Фізіології рослинної клітини. Осмотичні явища в клітинах рослин. Основні положення

клітинної теорії живих організмів. Хімічний склад цитоплазми та фізіологічна роль

конституційних речовин. Ферменти рослинної клітини. Будова і функції біологічних мембран.

Обмін речовин та енергії у рослинній клітині.

Процес біосинтезу білків, процес авторегуляції хімічної активності клітин. Запасні

речовини рослинної клітини. Водний режим рослин. Мінеральне живлення рослин.

Page 4: Я KЮЬ : I B K D - kpnu.edu.uakpnu.edu.ua/wp-content/uploads/2014/02/Біологія_14.pdfпідготовки 6.040102 Біологія, навчальних програмах

Фотосинтез. Дихання рослин. Ріст і розвиток рослин. Фізіологія стійкості рослин.

ЗООЛОГІЯ. Предмет і завдання курсу зоології. Роль тварин у природі і практичній

діяльності людини. Підцарство Одноклітинні тваринні організми: загальна характеристика, будова і

життєдіяльність. Класифікація, значення у природі та житті людини. Підцарство Багатоклітинні

тварини. Основні риси та походження багатоклітинних. Тип Кишковопорожнинні:

характеристика, життєві форми, розмноження та розвиток, чергування поколінь, метагенез, поділ на

класи, роль у природі та житті людини. Тип Плоскі черви: характеристика, особливості будови, цикл

розвитку, роль у природі та житті людини. Тип Первиннопорожнинні, або Круглі черви:

характеристика, особливості організації, прогресивні риси будови, розмноження та життєдіяльність,

роль у природі та житті людини. Тип Кільчасті черви: загальна характеристика, прогресивні риси

будови, метамерія, роль у природі та житті людини. Тип М'якуни, або Молюски: загальна

характеристика, особливості будови, поширення трофічні групи, роль у природі та житті

людини. Тип Членистоногі: загальна характеристика, класифікація, особливості будови,

життєдіяльності, поширення, роль у природі. Комахи, як панівна група наземних безхребетних.

Класифікація. Роль у природі та практичній діяльності людини. Тип Хордові. Місце хордових в

системі тваринного світу. Підтип Безчерепні. Характеристика підтипу. Ланцетник, як жива схема

хордових. Філогенетичне значення ланцетника. Підтип Черепні, або Хребетні. Загальна

характеристика. Основні ароморфози. Надклас Риби: загальна характеристика, основні

ароморфози щелепноротих та їх біологічне значення, прогресивні особливості морфології і

поведінки, еволюція риб. Клас Хрящові риби. Клас Кісткові риби. Значення риб у природі та житті

людини. Клас Земноводні, або Амфібії: загальна характеристика, зовнішня і внутрішня будова,

особливості життєдіяльності, основні екологічні групи, різноманітність та їх роль у природі та

житті людини. Клас Плазуни, або Рептилії: загальна характеристика, систематика класу,

походження і еволюція, особливості будови та життєдіяльності. Земноводні фауни України та їх

охорона. Клас Птахи: особливості зовнішньої і внутрішньої будови, географічне поширення,

екологічні групи, політ і його варіації, розмноження і розвиток. Птахи фауни України. Значення

птахів у природі та житті людини. Охорона птахів. Клас Ссавці. Ароморфози і загальна

характеристика класу. Основні напрями прогресивної еволюції ссавців. Систематика класу. Місце

людини у системі ссавців. Особливості будови та життєдіяльності ссавців. Розмноження та розвиток

ссавців. Роль ссавців у природі та житті людини. Ссавці фауни України. Необхідність охорони

ссавців. Червона книга України. Негативний вплив господарської діяльності людини на чисельність і

видову різноманітність тварин. Заходи держави та громадських організацій з охорони тваринного

світу. Людина і природа.

МОЛЕКУЛЯРНА БІОЛОГІЯ. Теоретичні основи молекулярної біології. Основні етапи

розвитку та відкриття молекулярної біології. Докази генетичної ролі нуклеїнових кислот. Еволюція

клітини. Структура та функції білків. Амінокислоти, їх властивості. Сучасні уявлення про будову

білків: типи зв’язків у молекулах білків, просторова структура білка, фізико-хімічні властивості білків.

Нуклеїнові кислоти – носії і гаранти реалізації генетичної інформації. Хімічна будова та особливості

нуклеїнових кислот. Просторова конфігурація ДНК. Особливості будови РНК, їх роль та типи.

Узагальнена структура транспортної РНК. Організація білка в клітинах. Поняття про хромосоми їх

роль у спадковості. Каріотип. Морфологія та структура хромосом. Надмолекулярна структура

хромосом в еукаріотичних клітинах. Геном. Гени. Генотип. Генетичний код та його основні риси.

Загальні відомості про реплікацію нуклеїнових кислот. Механізми реплікації. Транскрипція в

клітинах прокаріот. Етапи та основні принципи регуляції транскрипції. Транскрипція в клітинах

еукаріот. Фактори, механізми та шляхи регуляції транскрипції. Ініціація трансляції у прокаріотів та

еукаріотів: механізм, фактори та послідовність подій при ініціації. Фактори та механізми дії

термінації в еукаріот. Елонгація трансляції. Рибосоми як молекулярна машина. Загальні особливості

білкового синтезу у прокаріот та еукаріот. Регуляція трансляції на рівні ініціації, поняття про силу

матриці.

ФІЗІОЛОГІЯ ЛЮДИНИ І ТВАРИН. Нервова регуляція функцій організму.

Структурно-функціональна організація організму. Фізіологія збудження. Аналіз складових

компонентів структурної і функціональної організації організму людини. Реєстрація

Page 5: Я KЮЬ : I B K D - kpnu.edu.uakpnu.edu.ua/wp-content/uploads/2014/02/Біологія_14.pdfпідготовки 6.040102 Біологія, навчальних програмах

електрокардіограми людини. Основи адаптації організму людини до фізичного навантаження.

Структура і функції нейронів, синапсів та нервових центрів. Вивчення будови і функцій

нейрон-нейронального і міоневрального синапсів. Дослідження процесу іррадіації збудження

Особливості формування і електрофізіологічні зображення потенціалу дії в нервових синапсах.

Фізіологія окремих відділів нервової системи. Дослідження вегетативних рефлексів.

Архітектоніка кори головного мозку. Фізіологія аналізаторів. Загальна характеристика

аналізаторів. Зоровий аналізатор. Визначення гостроти зору. Дослідження колірного зору.

Особливості взаємодії аналізаторних систем людського організму. Слуховий, вестибулярний,

нюховий і смаковий аналізатори. Аналізатори шкірного чуття, руховий і інтрарецептивний.

Дослідження слуху мовою. Дослідження слуху і адаптації слухового аналізатора за допомогою

камертонів. Вестибулярний аналізатор. Фізіологія вищої нервової діяльності. Фізіологічні

механізми поведінки людини і тварин. Дослідження розумової працездатності за допомогою

буквених таблиць Анфімова. Історичний нарис формування фізіології ВНД як науки.

Фізіологічні основи розумової діяльності. Дослідження пам’яті. Особливості поведінкових

реакцій людини. Фізіологічні основи довільної рухової діяльності людини. Утворення рухових

навичок. Фізіологія механізму утворення рухової домінанти. Гормональна регуляція функцій

організму. Адаптивна роль гормонів. Внутрішньо-секреторна функція гіпофіза і наднирників.

Аналіз змін функціонального стану системи кровообігу студентів в умовах екзаменаційного

стресу. Внутрішньо-секреторна функція щитоподібної залози, пара щитоподібних залоз,

епіфіза, тімуса, статевих залоз. Фізіологічна роль гормонів. Фізіологія м’язів і м’язової

діяльності. Морфофункціональні особливості м’язової тканини. Механізм і енергетика

м’язового скорочення. Визначення рівня здоров’я за показниками аеробної продуктивності.

Скоротливі білки м’язової тканини. Вивчення механізму м’язового скорочення. Регуляція

напруження м’язів. Втома м’язів та особливості перебігу відновних процесів в організмі

людини після фізичних навантажень. Дослідження фізіологічних реакцій, що виникають при

втомі. Фізіологія відновлення після значної м’язової роботи. Обмін речовин та енергії.

Фізіологія системи травлення. Дослідження впливу ферментів на білки, вуглеводи і жири.

Фізіологія травлення. Ферменти травних соків. Обмін речовин і механізми енергозабезпечення

м’язової діяльності. Фізіологія теплообміну. Розрахунок норм основного обміну у людини.

Фізіологічні механізми терморегуляції. Видільна функція нирок та шкіри. Дослідження фізико-

хімічних властивостей сечі. Фізіологія механізму дегідратації. Фізіологія системи крові. Фізико-

хімічні властивості крові. Функціональна характеристика формених елементів крові.

Ознайомлення з методиками взяття крові. Визначення кількості гемоглобіну. Морфологічні

особливості формених елементів крові. Захисна функція крові та її антигенні властивості.

Визначення груп крові. Фізіологія механізму зсідання крові. Лімфообіг. Фізіологія системи

кровообігу. Фізіологічні властивості серцевого м’яза і показники роботи серця. Фізіологічні

механізми регуляції руху крові в кровоносних судинах. Визначення частоти пульсу і тривалості

серцевого циклу. Фізіологія провідної системи серця. Фізіологія системи дихання. Зовнішнє

дихання та методи його дослідження. Спірометрія. Особливості обрахунку основних обсягів

спірометрії. Фізіологія механізму регуляції дихання. Газообмін в легенях. Споживання кисню

організмом. Оцінка функціонального стану дихальної системи за допомогою тестів з затримкою

дихання. Фізіологія механізму регуляції дихання.

ГЕНЕТИКА З ОСНОВАМИ СЕЛЕКЦІЇ. Основні генетичні поняття. Спадковість і

мінливість, їх діалектичний взаємозв’язок та роль у формуванні продуктивних ознак організмів.

Основні етапи розвитку генетики. Основні етапи розвитку і її місце в системі біологічних наук.

Спадковість, її види. Основні закономірності алельного успадкування генів. Гібридологічний

аналіз. Моно- і полігібридне схрещування. Закони Г.Менделя. Аналізуюче схрещування.

Взаємодія алель них та неалельних генів. Цитогенетика. Біогенетика клітини: амітоз, мітоз,

мейоз. Гаметогенез. Типи розмноження організмів. Основні положення хромосомної теорії.

Сегрегація хромосом. Успадкування зчеплених генів. Групи зчеплення. Повне і неповне

зчеплення. Кросенговер і фенотипічна рекомбінація зчеплених генів. Механізм кросинговеру.

Генетична і цитологічна відстань між генами. Закон адитивності. Частота кросинговеру.

Генетичні карти хромосом. Ферментативні основи кросинговеру. Цитологічний механізм

кросинговеру. Молекулярний механізм кросинговеру. Фактори впливу на кросинговер.

Page 6: Я KЮЬ : I B K D - kpnu.edu.uakpnu.edu.ua/wp-content/uploads/2014/02/Біологія_14.pdfпідготовки 6.040102 Біологія, навчальних програмах

Мутокросенговер. Характер розщеплення ознак у гібридів в разі незалежного і зчепленого

успадкування. Генетика статі. Стать. Як сукупність ознак, що забезпечують відтворення

нащадків. Роль хромосом в успадкуванні статі. Статеві хромосоми та ауто соми. Гомогаметна

та гетерогаметна стать. Схеми гаметності статі. Типи статевої детермінації. Балансова теорія

визначення статі. Інтерсексуальність. Статевий індекс. Гінандроморфізм, фрімартинізм і

гермафродитизм. Генетичні аномалії у розвитку статі. Полісемія і моносемія статевих

хромосом. Синдром Кланфельтера, Шерешевського-Тернера. Проблема регуляції статі.

Поліморфізм статі. Експресивність статі. Успадкування ознак зчеплених із статтю, та їх практичне

значення. Локалізація генів, що успадковуються зчеплено зі статтю. Успадкування генів обмежених

статтю. Молекулярна генетика. Нуклеїнові кислоти, їх будова і роль у передачі спадкової інформації.

Генетичний код, його особливості. Сучасне уявлення про будову і функції генів. Синтез білка в

клітині. Регуляція біосинтезу білка в клітині. Генетична інженерія, як метод зміни генетичної

інформації. Клонування. Мінливість та її класифікація. Фактори.що спричиняють мінливість.

Мінливість та еволюційний процес. Мутаційна мінливість. Класифікація мутацій. Генні, хромосомні,

геномні мутації. Закон гомологічних рядів. Фактори, що зумовлюють мутації. Модифікаційна

мінливість. Типи модифікаційних змін. Адаптивні модифікації. Морфози і генокопії. Механізми

модифікацій. Взаємозв’язок модифікацій та спадкової мінливості. Генетичні основи онтогенезу.

Вплив генів і середовища на розвиток ознак організму. Роль генетичної інформації материнського

організму на перших етапах онтогенезу. Збереження генетичної інформації в соматичних клітинах

при онтогенезі. Диференціальна активність генів на різних етапах онтогенезу. Вікова мінливість

складу білків організму. Регуляція активності генів за принципом оберненого зв’язку. Критичні

періоди розвитку. Генетика популяції. Біологічна еволюція. Популяція як одиниця еволюційного

процесу. Генетичні особливості і властивості панміктичних популяцій і популяцій

сільськогосподарських тварин. Закон Харді-Вайнберга, генна рівновага і методи її вивчення. Методи

визначення генетичної структури популяції. Фактори динаміки популяції. Генофонд популяцій.

Генетичні основи селекції. Генотип і фенотип. Добір і підбір як фактори динаміки генотипів.

Коефіцієнт добору. Селекційні індекси. Генетичний прогрес. Генетичний тренд. Природний та

штучний добір, їх генетичні наслідки. Інбридинг у селекції. Коефіцієнт гомозиготності. Біометричні

параметри селекції. Генетика поведінки тварин. Класифікація поведінкових реакцій. Стресові

фактори, як фактор фвливу на поведінку організмів. Біометричний аналіз мінливості. Методи

визначення середніх величин і показників мінливості. Типи розподілу ознак. Оцінка вірогідності

статистичних величин. Кореляційний аналіз і взаємозалежність ознак. Геноміка, генетика модальних

видів. Гени бактерій. Гени бактеріофагів. Гени еукаріот. Гени вірусів. Основні тенденції в еволюції

гена. Концепція нейтральної еволюції. Виникнення нових генів. Генетика поведінки. Генетика

людини. Особливості спадковості людини. Методи медичної генетики. Спадковість і патологія.

Медико-генетичне консультування. Методологічні проблеми сучасної генетики.

МЕТОДИКА ВИКЛАДАННЯ БІОЛОГІЇ. Методика навчання біології як галузь

педагогічної науки. Об'єкт, предмет та завдання методики навчання біології. Методологічні

засади методики навчання біології. Структура методики навчання біології. Зв'язок методики

біології з іншими науками. Сучасні проблеми методики навчання біології. Методи і етапи науково-

педагогічного дослідження з методики навчання біології.

Методика навчання біології у системі професійної підготовки спеціаліста освіти з

біології. Освітньо-кваліфікаційна характеристика вчителя біології.

Нарис історії розвитку методики навчання біології. Розвиток природознавчих

методичних ідей в Україні.

Загальні закономірності та принципи навчання біології. Структурні компоненти

процесу навчання біології. Об'єктивні закономірності процесу навчання біології. Основні

принципи навчання біології.

Цілі та завдання шкільної біологічної освіти. Проблема цілей шкільної біологічної

освіти в методиці навчання біології. Реформування школи і біологічна освіта. Цілі шкільної

біологічної освіти. Стратегічна ціль шкільної біологічної освіти. Тактичні цілі шкільної біологічної

освіти. Когнітивні (пізнавальні) цілі.

Ціннісно-орієнтаційні цілі. Здійснення громадянського, гуманістичного, екологічного,

естетичного, біоетичного, санітарно-гігієнічного, трудового, політехнічного і фізичного

Page 7: Я KЮЬ : I B K D - kpnu.edu.uakpnu.edu.ua/wp-content/uploads/2014/02/Біологія_14.pdfпідготовки 6.040102 Біологія, навчальних програмах

виховання у процесі вивчення біології. Розвивальні цілі. Реалізація світоглядних,

методологічних, теоретичних та практичних завдань шкільної біологічної освіти.

Зміст шкільної біологічної освіти. Визначення змісту шкільної біологічної освіти - один

із основних шляхів реформування загальної середньої освіти.

Біологія як наука. Біологія і науковий світогляд. Методологія біологічного пізнання. Наукові

принципи біологічного пізнання. Дисциплінарна структура біології. Біологія в системі наук. Біологія і

наукова картина світу.

Біологія як навчальний предмет. Види знань та їх характеристика. Структурно-логічні

схеми опису видів знань.

Державний стандарт біологічної освіти. Змістові лінії навчального предмета

"Біологія". Провідні ідеї шкільного курсу біології та їх реалізація в змісті окремих розділів.

Принципи побудови шкільного курсу біології. Структура шкільного курсу біології. Базовий

навчальний план. Програми і підручники з біології, їх структура та принципи побудови.

Альтернативні програми і підручники. Міжпредметні і внутріпредметні зв'язки шкільного курсу

біології.

Формування і розвиток біологічних знань, умінь і навичок. Поняття як основний

елемент біологічних знань. Теорія розвитку понять - основа методики навчання біології.

Шкільний курс біології як система загальнобіологічних понять- рівні організації живих систем;

клітина (організм, вид, популяція, біогеоценоз, біосфера) як цілісна система; еволюція

органічного світу; взаємозв'язок будови і функцій; обмін речовин; взаємозв'язок живих систем і

довкілля; саморегуляція та самовідтворення живих систем, і спеціальних (морфологічні, анатомічні,

цитологічні, гістологічні, фізіологічні, ембріологічні, систематичні, екологічні,

палеонтологічні, філогенетичні, санітарно-гігієнічні тощо) біологічних понять.

Рівні та етапи розвитку біологічних понять. Послідовність розвитку загальнобіологічних

понять. Методи та засоби формування біологічних понять. Умови успішного засвоєння учнями

понять. Система повторення та її значення.

Формування умінь та навичок учнів у процесі навчання шкільної біології. Методи

наукового пізнання, їх класифікація. Методика формування методологічних, загальнонавчальних

та спеціальних умінь і навичок.

Формування в учнів умінь спостерігати. Види спостережень. Форми організації

спостережень. Методика формування в учнів узагальненого вміння здійснювати спостереження.

Формування в учнів практичних умінь. Експеримент як метод наукового пізнання. Методика

формування експериментальних умінь.

Виховання учнів засобами навчального предмета біології. Природа як фактор

виховання. Формування наукового світогляду учнів у процесі пізнання живої природи.

Громадянське виховання у процесі вивчення біології. Роль історико-наукової інформації для

реалізації завдань громадянського виховання. Формування гуманності учнів у процесі етичного

виховання. Біоетичне виховання як основа формування стратегії поведінки людини на сучасному

етапі розвитку суспільства. Екологічне виховання у процесі вивчення біології. Формування в учнів

екологічної свідомості та екологічної культури. Естетичне виховання у процесі вивчення

біології. Санітарно-гігієнічне та фізичне виховання. Виховання відповідальності за

збереження здоров'я та формування навичок здорового способу життя. Трудове виховання.

Виховання в учнів культури праці під час виконання лабораторних та практичних робіт, на

навчально-дослідній земельній ділянці, в куточку живої природи. Комплексне розв'язання завдань

виховання учнів у процесі вивчення біології.

Методи навчання біології. Проблема методів навчання у дидактиці та методиці викладання

біології. Класифікація методів навчання біології за джерелом знань та за ступенем пізнавальної

самостійності. Методи організації та здійснення навчально-пізнавальної діяльності. Словесні

методи навчання біології. Наочні методи навчання біології. Практичні методи навчання біології.

Методи стимулювання навчальної діяльності учнів. Методи формування пізнавальних інтересів.

Методи контролю і самоконтролю у навчанні. Взаємозв'язок різних груп методів у процесі

навчання біології. Методичні прийоми як складова частина методу. Класифікація прийомів навчання.

Відбір і поєднання методів і методичних прийомів при розв'язуванні конкретних навчально-виховних

завдань.

Page 8: Я KЮЬ : I B K D - kpnu.edu.uakpnu.edu.ua/wp-content/uploads/2014/02/Біологія_14.pdfпідготовки 6.040102 Біологія, навчальних програмах

Засоби навчання біології. Взаємозв'язок методів та засобів навчання. Структура

системи засобів навчання біології. Характеристика та методика використання натуральних

об'єктів; образотворчих та відтворювальних засобів; технічних засобів. Друковані посібники,

організація роботи учнів з ними. Навчально-методичні посібники для вчителя. Організація

навчання біології з використанням інформаційних (освітніх) технологій. Методика

використання комп'ютерних навчаючих програм, практикумів та курсів. Застосування

мультимедійних технологій. Комплексне використання засобів навчання біології. Педагогічні

вміння вчителя біології для роботи із засобами навчання.

Форми навчання біології. Різноманітність організаційних форм навчання в сучасній

школі. Урок - основна форма навчання біології. Основні вимоги до сучасного уроку біології.

Типологія уроків. Макро- і мікроструктура уроку. Система уроків з теми. Форми організації

навчальної діяльності учнів на уроці. Розвиток активності і самостійності учнів у процесі

навчання біології. Види пізнавальної діяльності, диференціація навчання. Підготовка вчителя до

уроку. Перспективне, тематичне і поурочне планування. Аналіз, самоаналіз і самооцінка уроку.

Схема аналізу уроку. Шляхи підвищення ефективності уроку. Навчально-практичні заняття з

біології. Сутність, функції та класифікація навчально-практичних занять. Особливості методики

проведення навчально-практичних занять. Лекції і семінари як форми навчання біології.

Особливості організації та проведення лекцій та семінарів з біології. Дидактичні ігри з біології, їх

місце в системі форм навчальних занять. Екскурсія як форма навчання біології. Значення

екскурсії у системі навчання біології. Зміст, організація і методика проведення екскурсій.

Прийоми керівництва самостійною роботою учнів на екскурсії. Вибір вчителем біології форм

навчальних занять та їх оптимальне поєднання.

Контроль за навчально-пізнавальною діяльністю учнів. Контроль навчальних досягнень

учнів. Функції контролю. Види контролю, самоконтроль. Екзамен як завершальний вид

контролю учнів з біології.

Педагогічні вимоги до оцінювання навчальних досягнень учнів з біології. Види оцінювання

навчальних досягнень учнів. Рівні навчальних досягнень учнів з біології, їх характеристика.

Тематичне оцінювання навчальних досягнень учнів, вимоги до його організації та проведення.

Державна підсумкова атестація школярів з біології. Критерії оцінювання навчальних досягнень

учнів з біології.

Позаурочна та позакласна робота з біології. Зміст і форми позаурочної роботи з

біології. Домашні роботи учнів з біології. Диференціація домашніх завдань. Організація

позаурочної роботи в куточку живої природи, на навчально-дослідній земельній ділянці, в

природі. Позакласна робота. Система форм і видів позакласної роботи з біології. Гуртки юних

натуралістів. Дослідницька робота юннатів у куточку живої природи, на шкільній

навчально-дослідній земельній ділянці, у природі, вдома. Мала академія наук (МАН).

Організація і методи проведення тематичних біологічних вечорів, олімпіад юних біологів,

виставок тощо. Масові натуралістичні заходи. Методика проведення тематичних тижнів.

Організація і проведення шкільних експедицій.

Факультативні заняття з біології. Завдання і зміст факультативних курсів з біології у

середній загальноосвітній школі. Особливості проведення факультативних занять у школі.

Аналіз програм факультативів з біології і програм з поглибленого вивчення біології. Значення

поглибленого вивчення біології для всебічного розвитку особистості та профорієнтаційної

спрямованості школярів.

Матеріальна база навчання біології. Значення і загальна характеристика матеріальної бази

навчання біології. Кабінет біології. Вимоги до приміщення біологічного кабінету і до окремих

видів навчального обладнання. Клас-лабораторія, препараторська кімната. Обладнання

кабінету біології та санітарно-гігієнічні вимоги до нього. Розміщення і зберігання наочних

засобів навчання в кабінеті біології. Навчально-методичний комплекс (НМК) з біології.

Наукова організація праці вчителя біології. Куточок живої природи як одна із складових

матеріальної бази навчання біології. Організація і обладнання куточка живої природи. Підбір

рослин і тварин, їх розміщення. Паспортизація рослин куточка живої природи. Навчально-

дослідна земельна ділянка. Типове положення про навчально-дослідну земельну ділянку

загальноосвітніх шкіл та позашкільних навчально-виховних закладів (від 1 листопада 1995 р.).

Page 9: Я KЮЬ : I B K D - kpnu.edu.uakpnu.edu.ua/wp-content/uploads/2014/02/Біологія_14.pdfпідготовки 6.040102 Біологія, навчальних програмах

Педагогічні вимоги до організації навчально-дослідної земельної ділянки та роботи на ній.

Структура навчально-дослідної земельної ділянки. Планування території відділків навчально-

дослідної земельної ділянки. Структура відділків. Основні напрямки діяльності учнів на навчально-

дослідній земельній ділянці. Зміст та організація дослідницької роботи учнів. Використання

результатів діяльності учнів у навчально-виховному процесі з біології.

Особливості викладання біології в інших навчальних закладах системи загальної

середньої освіти. Специфіка змісту, організаційних форм і методів навчання біології у

спеціалізованих школах (школах-інтернатах), гімназіях, ліцеях, колегіумах та в інших типах

загальноосвітніх навчальних закладів. Особливості методики вивчення біології у профільних

класах. Система роботи вчителя біології у вечірніх школах, у класах з очною та заочною

формами навчання при загальноосвітніх школах. Особливості викладання біології у

професійно-технічних закладах освіти на основі базової загальної середньої освіти та у вищих

навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації.

Система самоосвіти вчителя біології. Професійно-педагогічні вміння вчителя біології.

Способи професійного самоудосконалення. Теоретична самопідготовка вчителя біології.

Робота з природничо-науковою, психолого-педагогічною та методичною літературою.

Вивчення передового педагогічного досвіду вчителів біології. Творче застосування передового

досвіду в практичній діяльності. Науково-пошукова та експериментальна діяльність учителя

біології. Самооцінка власної педагогічної діяльності.

Page 10: Я KЮЬ : I B K D - kpnu.edu.uakpnu.edu.ua/wp-content/uploads/2014/02/Біологія_14.pdfпідготовки 6.040102 Біологія, навчальних програмах

ЛІТЕРАТУРА

1. Балан П.Г., Вервес Ю.Г. Загальна біологія: Підручник для учнів 10-11-х класів середньої

загальноосвітньої школи. – К.: Генеза, 1998. – 296 с.

2. Барна М.М., Іванова О.П., Похила Л.С., Яцук Г.Ф. Методи перевірки знань учнів з курсу

“Біологія” (6 клас). – Тернопіль: Мандрівець, 1998. – 78 с.

3. Барна М.М., Черняк В.М., Похила Л.С., Яцук Г.Ф., Жирська Г.Я., Бабин І.І., Страшнюк

Н.М., Марчишин С.М. Організація роботи з обдарованими школярами. Всеукраїнська

олімпіада еколого-природничого спрямування (посібник для учнів загальноосвітніх шкіл та

ПТУ, вчителів біології, основ екології та валеології). – Тернопіль: Мандрівець, 1998.– 104 с.

4. Вервес Ю.Г., Балан П.Г., Серебряков В.В. Зоологія: Підручник для учнів 7-го класу

середньої загальноосвітньої школи. – К.: Генеза, 1996. – 296 с.

5. Верзілін М.М., Корсунська В.М. Загальна методика викладання біології. – К.: Вища шк.

Головне вид-во, 1980. – 353 с.

6. Внеклассная работа по биологии: Пособие для учителей / А.И.Никишов, З.А.Мокеева,

Е.В.Орловская, А.М.Семенова. – М.: Просвещение, 1980. – 239 с.

7. Виготовлення наочних посібників / Укладачі Н.В Вадзюк, Т.В. Кузнєцова, Л.С.

Пономаренко. – К.: Вид-во КДПУ, 1992. – 20 с.

8. Гладюк Т.В. Біологія. Хімія. (Інтегровані заняття). – Тернопіль: Підручники і посібники,

1997. – 84 с.

9. Гончарова В.М. Методичні рекомендації з питань планування та застосування сучасних

програм з біології. – К., 1994. – 30 с.

10. Зуев Д.Д. Школьный учебник. – М.: Педагогика, 1983. – 240 с.

11. Кузнецова В.І. Методика викладання біології. Практикум. – К.: Вища шк., 1993. – 160 с.

12. Морозюк С.С. Біологія: Підручник для учнів 6-го класу середньої загальноосвітньої школи.

– К.: Генеза, 1996. – 160 с.

13. Наумов С.П. Зоология позвоночных: Учебник для студентов пед. ин-тов по биол. спец. –

М.: Просвещение, 1982. – 464 с.

14. Нетрадиційні форми еколого-натуралістичного навчання та виховання учнівської молоді:

Методичні рекомендації. – К.: ІСДО, 1995. – 84 с.

15. Онищук В.А. Типи, структура и методика урока в школе. – К.: Рад. шк., 1976. – 184 с.

16. Організація дослідної роботи: Методичні рекомендації та програми гуртків еколого-

натуралістичного профілю в школах і позашкільних закладах / За редакцією В.В.

Вербицького. – К.: ІЗМН, 1996. – 112 с.

17. Програма гуртків юних екологів і дослідників природи для позашкільних установ і

загальноосвітніх шкіл. – К.: Рад. шк., 1991. – 142 с.

18. Програма для середньої загальноосвітньої школи. Біологія. 6-11 класи. – К.: Перун, 1998. –

48 с.

19. Професіограма вчителя біології, хімії, географії. – К.: Вид-во КДПУ, 1989.

20. Пустовіт Г.П. Дослідницька робота з екології в позашкільних установах і школах:

Методичний посібник. – К., 1996. – 128 с.

21. Програми курсів основ природничих дисциплін за вибором для загальноосвітніх шкіл,

ліцеїв, гімназій. – К.: Освіта, 1994. – 74 с.

22. Степанюк А. Систематизуюча функція сучасного підручника біології // Біологія і хімія в

школе. – 1998. – №1. – С. 28-30.

23. Сухова Т.С. Как повысить результаты в обучении: Учителю биологии и природоведения.

М.: Столетие, 1997. – 112 с.

24. Такий дивовижний світ тварин! – Тернопіль: Мандрівець, 1998. – 136 с.

25. Трайтак Д.І. Кабінет біології. – К.: Рад. шк., 1980. – 138 с.

26. Черняк В.М., Бабин І.І., Гладюк Т.В., Жирська Г.Я., Міщук Н.Й., Похила Л.С., Степанюк

А.В., Яковлев В.О., Яцук Г.Ф. Тематичне планування навчального матеріалу курсу

“Біологія” (8 клас). – Тернопіль: Мандрівець, 1998.– 134 с.

27. Черняк В.М., Бабин І.І., Гладюк Т.В., Жирська Г.Я., Міщук Н.Й., Похила Л.С., Яцук Г.Ф.

Тематичне планування навчального матеріалу курсу “Біологія” (6 клас). – Тернопіль:

Page 11: Я KЮЬ : I B K D - kpnu.edu.uakpnu.edu.ua/wp-content/uploads/2014/02/Біологія_14.pdfпідготовки 6.040102 Біологія, навчальних програмах

Мандрівець, 1997.– 92 с.

28. Черняк В.М., Похила Л.С., Гладюк Т.В., Жирська Г.Я., Бабин І.І., Яцук Г.Ф., Степанюк

А.В., Шевчик Л.О. Тематичне планування навчального матеріалу курсу “Біологія” (7 клас).

– Тернопіль: Мандрівець, 1998.– 104 с.

29. Шабатура М.Н., Матяш Н.Ю., Мотузний В.О. Біологія людини: Підручник для учнів 8-9-х

класів середньої загальноосвітньої школи. – К.: Генеза, 1997. – 432с.

30. Щербак Г.Й., Царичкова Д.Б., Вервес Ю.Г. Зоологія безхребетних: Підручник для студентів

біол. спец. ун-тів. – Кн. 1. – К.: Либідь, 1995. – 374 с.

31. Щербак Г.Й., Царичкова Д.Б., Вервес Ю.Г. Зоологія безхребетних: Підручник для студентів

біол. спец. ун-тів. – Кн. 2. – К.: Либідь, 1996. – 320 с.

32. Щербак Г.Й., Царичкова Д.Б., Вервес Ю.Г. Зоологія безхребетних: Підручник для студентів

біол. спец. ун-тів. – Кн. 3. – К.: Либідь, 1997. – 352 с.

Page 12: Я KЮЬ : I B K D - kpnu.edu.uakpnu.edu.ua/wp-content/uploads/2014/02/Біологія_14.pdfпідготовки 6.040102 Біологія, навчальних програмах

Критерії оцінювання знань, умінь та навичок абітурієнта

Абітурієнтам пропонуються завдання одного рівня складності. За виконання завдань

абітурієнт може отримати максимум 100 балів.

Інструкція: оберіть один із запропонованих варіантів відповіді (букву обраної відповіді

потрібно зазначити у екзаменаційній роботі). Вам запропоновано 100 тестових завдань, кожне з

них оцінюється в 1 (один) бал.