РОЗДІЛ І. ФІЛОСОФСЬКА ПРОПЕДЕВТИКА

Тема 1. Основні фiлософськi проблеми

Загальне уявлення про філософію і філософування. Фiлософiя i мудрість.

Фiлософiя як самоусвідомлення епохи. Різновиди філософування.

Філософування як діалог i бесіда. Фiлософiя як пізнання людини i Всесвіту.

Філософування як i пізнання. Фiлософськi вчення, доктрини, концепції,

системи як форми філософського знання. Фiлософiя i світогляд. Проблема

відношення людини до світу. Поняття світогляду. Світогляд як спосіб

орієнтації людини в свiтi i смисложиттєва позиція. Переживання i осмислення

світу – від свiтовiдчуття до свiторозумiння. Складові світогляду: переконання,

ідеали, цінності i знання. Споглядання, пояснення та перетворення світу як

свiтогляднi позиції і способи освоєння світу. Iсторичнi типи світогляду.

Особливості філософського знання. Предмет філософії. Структура і

дисциплінарна будова філософського знання. Фiлософiя в системі культури.

Фiлософiя i наука. Ціннісний вимір філософії. Фiлософiя і релігія. Фiлософiя і

мистецтво. Фiлософiя і етика. Фiлософiя і пізнання людини. Особливості

сучасної трансформації філософії.

Тема 2. Фiлософiя та iсторiя філософії

Мiсце та значення iсторiї фiлософiї в освоєннi фiлософського знання.

Проблема перiодизацiї iсторико-фiлософського процесу. Iсторичнi типи

філософування: захiдна i схiдна традицiї. Основнi етапи розвитку

давньогрецької філософської думки (досократична i пiслясократична

фiлософiя). Особливості розуміння філософії в античну добу. Пошук

субстанціональних основ світу у період "ранньої класики". Прагнення

усвідомити сутність людини, її відносини з суспільством – визначальний

напрям "середньої класики". Синтез філософського знання, його проблем і

методів на етапі "високої класики". Еллiнiзм: основнi школи i напрямки.

Мораль і свобода людини, як головна проблема епохи еллінізму. Середньовічна

фiлософiя: періоди i основні проблеми. Своєрідність християнської

середньовічної філософії. Основні ідеї і проблеми патристики і схоластики.

Загальна характеристика філософії епохи Відродження: основні ідеї та

персоналії. Західноєвропейська фiлософiя Нового часу i її особливості.

Проблема методу у Новий час. Проблема субстанції у Новий час. Особливості

пізнавальної проблематики філософії Нового часу. Просвітництво як течія

філософії Нового часу. Проблема людини у філософії епохи Просвітництва.

Німецька класична фiлософiя. Гносеологічні, етичні та естетичні погляди І.

Канта. Основні ідеї "Науковчення" Й.Г.Фіхте. Розвиток філософських поглядів

В.Й.Шеллінга. Абсолютна ідея та розвиток як головні поняття філософії

Г.В.Ф.Гегеля. Сутність антропологічної концепції Л.Фойєрбаха. Особливостi i

основнi етапи розвитку фiлософської думки в Українi. Філософське вчення

Г.Сковороди. Сутність концепції "філософії серця" П.Юркевича. Соціально-

філософські ідеї М.Драгоманова. Історіософія М.Грушевського. Сучасна

українська філософська думка. Своєрідність волюнтаризму А.Шопенгавера та

Ф.Ніцше. Розуміння філософствування та екзистенції за С.К’єркегором.

Основні тенденції розвитку сучасної західної філософії. Найбільш впливові

напрямки сучасної філософії.

РОЗДІЛ ІІ. ТЕОРЕТИЧНА І ПРАКТИЧНА ФІЛОСОФІЯ

Тема 3. Філософія буття

Філософське розуміння проблеми буття. Уявлення про онтологію як

вчення про буття. Особливості розуміння буття як засади виникнення різних

філософських концепцій. Основні рівні буття: природне, соціальне, духовне.

Форми буття. Філософські категорії осмислення буття. Буття і субстанція.

Проблема начала буття. Буття і час. Буття і простір. Всесвіт. Матеріальне буття

та його форми. Сучасне осмислення поняття „матерія”. Спосіб і форми

існування матеріального світу. Буття природи. Поняття "об'єктивна дійсність".

Простір і час як форми буття матеріального світу. Мінливість як спосіб

природного буття. Вчення про форми руху матерії. Буття людини і суспільства.

Особливості соціального простору і часу. Духовне і душевне буття. Чуттєве й

раціональне буття. Інтерсуб'єктивне буття.

Тема 4. Філософія свiдомостi

Філософський зміст проблеми свідомості. Основні підходи до пояснення

феномену свідомості. Загальні властивості свідомості. Концепції походження і

сутності свідомості. "Свiт iдей" Платона як основа свiдомостi, розуму, душi.

Августин Аврелій про розум i душу як атрибут Бога. Iнтроспективна концепцiя

свiдомостi Томи Аквiнсього. Субстанцiональнiсть свiдомостi у фiлософiї

Р.Декарта. Мислення як атрибут субстанції у Б.Спiнози. Французький

матерiалiзм XVIII ст. про свiдомiсть як функцiю мозку. Нiмецька класична

фiлософiя про активнiсть та iсторичну сутнiсть свiдомостi. Розумiння

свiдомостi як вiдображення в марксистськiй фiлософiї. Фройдизм про

співвідношення свiдомого і несвiдомого. Свiдомiсть як предмет феноменологiї,

проблема інтерсуб'єктивності. Категорiя iдеального як основа осмислення

свiдомостi. Свiдомiсть як реальнiсть iдеального. Свiдомiсть як суб'єктивна

реальнiсть. Проблема виникнення свiдомостi: iсторичний та iндивiдуально-

буттєвий аспекти. Бiологiчнi і соцiальнi передумови виникнення свiдомостi з

точки зору філософії. Свiдомiсть i самосвiдомiсть в раціоналістичному і

ірраціоналістичному тлумаченні. Гносеологiчний вимiр свiдомостi. Свiдомiсть i

рефлексiя. Структура свiдомостi: емоцiї, вiдчуття, сприйняття, почуття,

мислення, воля, пам'ять. Образне i поняттєве мислення. Iнтуїцiя, уява,

творчiсть. Мислення i мова. Суспiльна свiдомiсть i колективний iнтелект.

Проблема штучного iнтелекту. Єднiсть пiзнавальної, оцiнюючої,

цiлепокладальної та мотивацiйної дiї свiдомостi.

Тема 5. Філософія людини

Формування проблематики філософії людини в античності: природа

(сутність) людини, її призначення й місце у світі. Людина – міра всіх речей

(софісти). Людина як розумна, моральна, політична істота (Сократ, Арістотель).

Християнське трактування людини як "образу і подоби божої". Гуманістичний

світогляд Відродження (Піко делла Мірандола, П'єтро Помпонацці).

Новоєвропейський раціоналізм про сутність людини (Р.Декарт, Б.Спіноза,

Г.Ляйбніц). Просвітницький ідеал людини (Вольтер, Ж.-Ж.Руссо). Ідея

історичності людського існування (Г.В.Ф.Гегель). Людське буття як діалог "я" і

"ти" (Л.Фойєрбах). Ірраціоналістичні концепції людини ("філософія життя",

фройдизм, екзистенціалізм). Розв'язання проблеми специфіки людського буття

у філософській антропології (М.Шелер, А.Гелен). Релігійно-філософське

розуміння людини (М.Бердяєв, Т.де Шарден). Феномен людини: виміри і

аспекти осмислення. Проблема сутності та існування людини: ессенціалістське

і екзистенціалістське тлумачення. Людина і людство. Філософський аспект

проблеми походження людини. Природні виміри людини. Душа і тіло.

Соціальні виміри людини. Індивід і соціум: індивідне начало в суспільстві та

надіндивідні соціальні структури. Самовираження людини і прояв

індивідуальності. Поняття особистості (екзистенціалізм, персоналізм).

Ініціатива і відповідальність особистості. Діяльністні концепції людини

(німецька класична філософія, марксизм, прагматизм). Мотиви, норми, ідеали,

цінності діяльності. Духовний світ людини. Моральні і релігійні цінності.

Проблема сенсу людського життя. Життя, смерть, безсмертя людини у

духовному й філософському досвіді людства. Людина в історичному та

культурному просторі. Людина як творець і як творіння культури (Е. Кассірер).

Доля людини і стратегії людської свободи. Відчуження людини у сучасному

світі (марксизм, екзистенціалізм). Цивілізаційні засади існування людства.

Тема 6. Гносеологія і епістемологія

Сутність, структура і особливості пізнавальної діяльності. Пізнання як

споглядання і як діяльність. Об'єкт і суб'єкт пізнання. Знання як передумова і

результат пізнання. Багатоманітність форм знання. Знання та інформація.

Чуттєвий та раціональний рівні пізнання. Раціональне та ірраціональне в

пізнанні. Методологічні ознаки знання: визначеність, обґрунтованість. Критика

скептицизму та її значення у розвитку фундаментальних ознак знання

(Арістотель, Платон, Ф.Бекон, Р.Декарт). Походження понять. Емпіризм

(Дж.Берклі, Дж.Локк) та раціоналізм (Р.Декарт, Г.Ляйбніц). Емпіричні та

теоретичні методи наукового пізнання. Апріорні поняття та їх функції у синтезі

теоретичного знання (І.Кант). Гносеологічний аналіз структури та еволюції

наукового знання. Дисциплінарна будова наукового знання та її класифікація за

об'єктом, предметом та методом. Поділ науки за типами методів у

неокантіанстві (науки про природу та науки про культуру). Наука як тип

раціональності. Проблема істини й хиби у логіці та філософії (Арістотель).

Істина як загальна мета пізнання (Ф.Бекон, Р.Декарт). Істина як процес

(Г.В.Ф.Гегель). Генеза науки. Антична наука. Наука як сутнiсне явище Нового

часу. Поняття класичної, некласичної та постнекласичної науки. Позитивiстськi

концепцiї наукового знання. Проблема наукового пiзнання в фiлософiї ХХ ст.

Наука як специфiчний пiзнавальний феномен.

Тема 7. Соціальна філософія і філософія історії

Поняття суспільства. Людина і суспільство як соціальний суб’єкт. Основні

характеристики суспільства. Співвідношення понять „суспільне” і „соціальне”.

Соціальна структура суспільства. Суспільний ідеал і соціальна дійсність.

Проблема соціального вибору, різновиди суспільного ідеалу. Рушійні сили

соціального процесу. Місце і роль реформ і революцій в соціальному процесі.

Сутність історичного процесу. Періодизація історії та її критерії. Проблема

спрямованості, сенсу історії та її цінностей. Теорія суспільних цінностей. Роль

прогнозування в дослідженні суспільних процесів.

Тема 8. Філософія культури

Багатовимірність поняття культури. Матеріальна і духовна культура.

Історичні моделі культури та цивілізаційні типи. Співвідношення культури і

цивілізації. Загальне уявлення про сучасну філософію культури. Діалог та

взаємодія культур і цивілізацій у сучасному світі. Ціннісно-смислове

наповнення культури. Моральні цінності як складова культури і духовного

світу людини. Політико-правові цінності та їх роль у регулюванні суспільних

відносин. Релігійні цінності в житті людини і суспільства. Естетичні цінності, їх

природа і особливості.

ЛІТЕРАТУРА

Основна література:

1. Алєксандрова О. В. Філософія Середніх віків та доби Відродження:

Підручник. – К.: Видавець ПАРАПАН, 2002.

2. Андрущенко В.П., Губерський Л.В., Михальченко М.І. Соціальна

філософія. Історія, теорія, методологія: Підручник для вищих навч. закл.. – 3-тє

вид., випр. та доп. – К.: Генеза, 2006.

3. Від витоків до середини ХІХ століття: короткий довідник з історії

філософії. – К., 1997.

4. Горський В.С. Історія української філософії. Курс лекцій: Навчальний

посібник. – К.: Наукова думка, 1997.

5. Гусєв В. І. Західна філософія Нового часу. XVII–XVIII ст.: Підручник. –

2-ге вид., стереотип. – К.: Либідь, 2000.

6. Добронравова І.С., Сидоренко Л.І. Філософія та методологія науки:

підручник. – К., 2008.

7. Кондзьолка В. В. Історія середньовічної філософії: Навч. посібник. –

Львів: Світ, 2001.

8. Кушаков Ю.В. Нариси з історії німецької філософії Нового часу:

Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2006.

9. Петрушенко В. Л. Філософія: Курс лекцій. Навчальний посібник для

студентів вищих закладів освіти ІІІ-ІV рівнів акредитації. 2-ге видання,

виправлене і доповнене. – Львів: Новий світ -2000, Магнолія плюс, 2003.

10. Причепій Є.М, Черній А.М., Чекаль Л. А. Філософія: Підручник для

студентів вищих навчальних закладів. – К.: Академвидав, 2006.

11. Рассел Б. Історія західної філософії. – К.: Основи. – 1995.

12. Філософія: Підручник для студентів вищих навчальних закладів / кол.

авторів; за ред. Л.В.Губерського. – Харків: Фоліо, 2013. – 510 с.

13. Філософія: мислителі, ідеї, концепції: Підручник / В. Г. Кремінь, В. В.

Ільїн. – К.: Книга, 2005.

14. Філософія: Навч. посіб. / Л. В. Губерський, І. Ф. Надольний, В. П.

Андрущенко та ін.; За ред. І. Ф. Надольного. – 6-те вид., випр. і доп. – К.: Вікар,

2006.

15. Філософія: хрестоматія (від витоків до сьогодення) : навч. посіб. / за

ред. акад. НАН Україні Л.В.Губерського. – К.: Знання, 2009.

Додаткова література:

1. Арістотель Нікомахова етика. – К.: Аквілон-Плюс, 2002.

2. Бердяев Н.А. О назначении человека. – М., 1993.

3. Гадамер Х.Г. Истина и метод. – М., 1988.

4. Гуревич П.С. Философская антропология. – М., 1997.

5. Делез Ж., Гватари Ф. Капитализм и шизофрения. Анти-Эдип. – М., 1990.

6. Доброхотов А.Л. Категория бытия в классической западноевропейской

философии. – М., 1986.

7. Дубровский Д.И. Проблема идеального. – М., 1983.

8. Иноземцев В.Л. Современное постиндустриальное общество. -М., 2000.

9. Кант І. Пролегомени до кожної майбутньої метафізики, яка може

постати як наука. К., ППС02002, 2005.

10. Кессиди Ф.Х. От мифа к логосу. – М., 1972.

11. Любутин К.Н. Человек в философском измерении. – Свердловск, 1991.

12. Марков Б.В. Философская антропология. – СПб., 1997.

13. Михайлов Ф.Т. Общественное сознание и сознание индивида. – М.,

1990.

14. Ніцше Ф. Так казав Заратустра. – Київ, "Основи", 1993.

15. Общество и человек: пути самоопределения. – СПб., 1994.

16. Ортега-и-Гассет Х. Что такое философия. – М., 1991.

17. Ортега-і-Гассет Х. Чиста філософія / Ортега-і-Гассет Х. Вибрані твори.

– К.: Основи, 1994. – С.227-237.

18. Платон. Діалоги. – К.: Основи, 1995.

19. Поппер К. Відкрите суспільство та його вороги. – Том 1. – Київ:

Основи, 1994.

20. Рикёр П. Человек как предмет философии // Вопросы философии. –

1989. No2.

21. Сартр Ж.-П. Буття і ніщо. – К., 2001.

22. Сковорода Г. Вибрані твори в українських перекладах / Упоряд.

текстів, передмова та примітки Л В. Ушкалова.— Х.: Вид-во «Ранок», 2009.—

240 с.

23. Сорокин П. Человек. Цивилизация. Общество. – М., 1991.

24. Степин В.С. Философская антропология и философия науки. – М.,

1992.

25. Степин В.С. Теоретическое знание. Структура, историческая эволюция.

– М., 2000.

25. Тейяр де Шарден. Феномен человека. – М., 1990.

26. Тойнбі А.Дж. Дослідженння історії. – К., 1995.

27. Філософський енциклопедичний словник. – К., 2002.

28. Фрейд З. Психология бессознательного. – М.,1989.

29. Фуко М. Археологія знання. – К.: Основи, 2003.

30. Хайдеггер М. Основные понятия метафизики // Вопросы философии. –

1989. – No 9.

31. Хантингтон С. Столкновение цивилизаций. – М., 2003.

32. Юнг К.Г. Архетип и символ. – М., 1991.

33. Юнг К.Г. Коллективное бессознательное. – М., 1995.

34. Юркевич П.Д. Серце та його значення у духовному житті людини

згідно з ученням Слова Божого// Юркевич П.Д. Вибране. – К.: Абріс, 1993.

35. Ясперс К. Философская вера // Смысл и назначение истории. М., 1991.

ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДЛЯ СКЛАДАННЯ ВСТУПНОГО ІСПИТУ З

ФІЛОСОФІЇ ДЛЯ ВСТУПНИКІВ ДО АСПІРАНТУРИ

1. Багатоманітність визначень поняття "філософія".

2. Основні філософські проблеми.

3. Філософія в системі культури. Аксіологічний вимір.

4. Предмет філософії.

5. Структура й дисциплінарна будова філософського знання.

6. Основні функції філософії.

7. Сутність, функції та структура світогляду.

8. Співвідношення філософії та світогляду.

9. Місце і роль філософії в житті суспільства і людини.

10. Світовий філософський процес та проблеми його періодизації.

11. Культурно-історичні передумови та причини виникнення філософії.

12. Історичні типи і традиції філософування.

13. Характерні риси філософії Стародавньої Греції.

14. Основні етапи розвитку давньогрецької філософської думки.

15. Уявлення про сутність і першоначала світу в античній натурфілософії.

16. Античний атомізм (Демокріт, Епікур).

17. Антропологічний поворот в античній філософії (софісти і Сократ).

18. Загальна характеристика філософії Платона.

19. Загальна характеристика філософії Арістотеля.

20. Філософія елліністичного періоду (епікуреїзм, скептицизм, стоїцизм).

21. Особливості, періоди розвитку та основні проблеми середньовічної

філософії.

22. Поняття патристики. Філософія Августина Аврелія.

23. Поняття схоластики. Філософія Томи Аквінського.

24. Проблема універсалій: номіналізм та реалізм.

25. Гуманізм і новий ідеал людини епохи Відродження.

26. Натурфілософія епохи Відродження.

27. Проблема методу як ключова проблема новоєвропейської філософії.

28. Традиція емпіризму в новоєвропейській філософії (Ф. Бекон, Т. Гоббс,

Дж. Локк).

29. Традиція раціоналізму в новоєвропейській філософії (Р.Декарт, Б.

Спіноза, Г.Ляйбніц).

30. Проблема субстанції в філософії Нового часу.

31. Проблема людини в філософії епохи Просвітництва.

32. Французьке Просвітництво: смисл теорії природного права та

суспільного договору.

33. Класична німецька філософія: основні ідеї та персоналії.

34. Теорія пізнання та етика І.Канта.

35. Основні ідеї філософії Г.Фіхте.

36. Основні ідеї філософської системи Ф.Шеллінга.

37. Система абсолютного ідеалізму і діалектичний метод Г.В.Ф.Гегеля.

38. Антропологічний характер філософії Л.Фойєрбаха.

39. Особливості та основні етапи розвитку філософської думки в Україні.

40. Філософські погляди Г.Сковороди.

41. «Філософія серця» П.Юркевича.

42. Філософські погляди І.Франка.

43. Філософія «української ідеї» (М.Драгоманов, М.Грушевський).

44. Становлення некласичної філософії: раціоналізм та ірраціоналізм.

45. Основні тенденції розвитку західноєвропейської філософії середини

ХІХ поч. ХХ ст.

46. Марксистська філософія: вихідні положення й історичні форми.

47. "Філософія життя" та її різновиди.

48. Загальна характеристика позитивізму.

49. Основні ідеї феноменології.

50. Екзистенціальна філософія та її різновиди.

51. Структуралізм як методологія гуманітарного пізнання (К.Леві-Стросс,

М.Фуко).

52. Сучасна релігійна філософія (неотомізм, персоналізм).

53. Філософські концепції модерну та постмодерну.

54. Онтологія як філософська дисципліна.

55. Філософський смисл проблеми буття.

56. Співвідношення категорій "буття", " субстанція", " матерія".

57. Рух, простір і час як категоріальні визначення буття.

58. Проблема єдності світу.

59. Проблема виникнення свідомості.

60. Філософський зміст проблеми свідомості.

61. Взаємозв'язок свідомості, самосвідомості, мови.

62. Мова як предмет філософського осмислення.

63. Суспільна та індивідуальна свідомість.

64. Свідоме і несвідоме. Розуміння несвідомого в концепціях (З.Фрейд,

К.Юнг).

65. Філософська антропологія як розділ філософського знання.

66. Соціальні виміри людини: індивід, особа, особистість.

67. Формування та історичний розвиток проблематики філософії людини.

68. Основні концепції походження людини.

69. Основні філософські концепції сутності людини.

70. Проблема свободи в європейській філософії.

71. Проблема сенсу життя, смерті та безсмертя людини.

72. Уявлення про знання і пізнання.

73. Теорія пізнання, її предмет і метод.

74. Об’єкт, суб’єкт і предмет пізнання.

75. Форми чуттєвого й раціонального пізнання.

76. Концепції істини в філософії та проблема її критеріїв.

77. Поняття про науку.

78. Наука як соціокультурний і цивілізаційний феномен.

79. Теоретичний та емпіричний рівні пізнання.

80. Проблема, гіпотеза, теорія як основні форми наукового пізнання.

81. Поняття методології і методу пізнання. Класифікація пізнавальних

методів.

82. Особливості філософського осмислення суспільства.

83. Суспільний ідеал і соціальна дійсність.

84. Суспільство як система, що розвивається.

85. Суспільний прогрес, його історичні типи та проблеми критеріїв.

86. Соціальна філософія в системі філософського знання.

87. Єдність і багатоманітність історичного процесу.

88. Особливості сучасної динаміки соціальних систем.

89. Багатовимірність поняття культури.

90. Філософія культури: предмет та проблематика.

91. Співвідношення понять культури та цивілізації.

92. Історичні моделі культури та цивілізаційні типи.

93. Філософія і право.