О ф і ц і й н е в и д а н н я М і н і ст е р ст в а О с в і т и і н ау к и у к ра Ї н и

# 22 (1341) 3 червня 2013 року

О ф і ц і й н е в и д а н н я М і н і ст е р ст в а О с в і т и і н ау к и у к ра Ї н и

# 1–2 (1372) 20 січня 2014 року

WWW.PEDPRESA.COM.UA ПЕРЕДПЛАТНИЙ ІНДЕКС: 40123

підСУмКИ І ПерсПективи

АРТ-ПЕДАГОГІКАУРОК ЛІТЕРАТУРИ КАРНЕГІ Й НЕ СНИЛОСЯ!як перетворити викладання української літератури у школі на цікавий процес для вчителів та учнів? Педагоги, методисти зустрілися у МОн з авторами підручників, аби обмінятися досвідом. Про нові тенденції у викладанні предмета, який школярі незаслужено вважають не надто цікавим, на стор.

Пам'ять – це інструмент, що є таким важливим у щоденному житті, а особливо – в навчанні. виявляється, є доволі проста методика, як зробити свою пам'ять бездоганною: дивувати викладачів, а знайомлячись із новим колективом, одразу всіх запам’ятати. як усе тримати в голові – навчить мнемотехніка!

Зрозуміти учня, сформувати вдалі життєві стратегії та сценарії, навчити дитину бути творцем власного життя – чи не це є справжньою метою педагога? Про те, як сучасні вчителі використовують музичні, казкові й зображальні елементи в навчальному процесі, читайте на стор.

11

712

СТОр.

8

рАнКИ і яЛИнКИ

Міністр освіти і науки України

Дмитро ТабачниК:У пріоритеті – дошкільна освіта. останніми роками народжуваність зростає, і Президент віктор янукович поставив завдання ліквідувати черги в дошкільні навчальні заклади за два роки. великі плани – стосовно роботи з обдарованою молоддю. Міністерство започаткувало унікальну Президентську програму для найталановитіших дітей – «Інтелектуальне майбутнє України». основними завданнями вищої освіти стане запровадження європейських стандартів і рекомендацій щодо забезпечення її якості, формування єдиного освітнього простору

СТОр.

8

Завершилися вервечка веселих зимових свят і шкільні канікули. «Освіта України» вирішила дізнатися, як їх відзначили в українських дитсадках, школах і навіть у ВнЗ. Окрім давніх традицій, як з’ясувалося, було й чимало нових елементів улюблених дитячих свят у багатьох навчальних закладах. як гуляла українська молодь

І ПерсПективиМіністр освіти і науки України

Дмитро ТабачниК:У пріоритеті – дошкільна освіта. останніми роками народжуваність зростає, і Президент віктор янукович поставив завдання ліквідувати черги в дошкільні навчальні заклади за два роки. великі плани – стосовно роботи з обдарованою молоддю. Міністерство започаткувало

СТОр.

3

2 «Освіта України»

незгоду з присутністю представни-ків Державної інспекції навчаль-

них закладів у Київському націо-нальному університеті імені Тараса Шевченка висловила невелика група студентів вишу. Такі активісти вба-чили в цьому справжні «репресії», «втручання в екзаменаційний про-цес», тому погрожували навіть оголо-сити безстрокову акцію голодування. «Смажену» інформацію про це розпо-всюдило кілька інтернет-видань.

Вочевидь студенти не захоті-ли поцікавитися, що перевірка не була «позаплановою та караль-ною», – вона проводилася відпо-відно до рішення спільної комісії Міністерства освіти і науки Украї-ни, Міністерства внутрішніх справ, Міністерства юстиції і представни-ків студентського самоврядування

з розгляду звернень сто-совно здійснення тиску за участь в акціях про-тесту (протокол №1 від 25.12.2013 р.). Створена з ініціативи Студентської координа-ційної ради інспекція вивчала стан організації і проведення зимової се-сії в кількох вищих навчальних за-кладах, зокрема і в КНУ.

Варто наголосити, що оцінювання знань студентів здійснювали не чле-ни комісії ДІНЗ, а викладачі універ-ситету, які приймали іспити. Комісія тільки спостерігала за об’єктивністю оцінювання.

Голова ДІНЗ Михайло Гончаренко наголошує, що під час роботи комі-сії до інспекції не надійшло жодного звернення чи скарги щодо її роботи. І зазначає, що справжньою причи-

ною спроби оголосити «чергове голо-дування», найімовірніше, є не бажан-ня захистити свої права, а банальне намагання декого зі студентів при-ховати відсутність власних реальних знань акціями протесту.

До речі, протестні настрої роздму-хуються не лише кількома студента-ми. Голова Комітету з питань науки та освіти Верховної Ради України Лілія Гриневич заявила про необхідність припинити перевірки ВНЗ під час зи-мової екзаменаційної сесії як такі, що чинять тиск на студентів та виклада-чів і впливають на об'єктивність ре-зультатів іспитів.

ГоЛовнеза тижДенЬ

за матеріалами прес-служби МОн, порталу pedpresa.com.ua, власних кореспондентів

ЗАсіДАННЯ КоМітЕтУ вР

Проти ПолІтики, ЗА прОФеСіОнАЛіЗм

преЗиДенТ пОСТавив найСерйОЗніШі ЗавДаннЯ

щОДО СОЦіаЛьнО-еКОнОМічнОГО рОЗвиТКу.

це ПиТАння, які сТОсУюТься БУдіВницТВА і Шкіл, і

диТячих сАдкіВ, і лікАрень.

преЗиДенТ пОСТавив найСерйОЗніШі ЗавДаннЯ найСерйОЗніШі ЗавДаннЯ

еКОнОМічнОГО рОЗвиТКу. еКОнОМічнОГО рОЗвиТКу. це ПиТАння, які сТОсУюТься це ПиТАння, які сТОсУюТься

БУдіВницТВА і Шкіл, і БУдіВницТВА і Шкіл, і диТячих сАдкіВ, і лікАрень.диТячих сАдкіВ, і лікАрень.

після проведення парламентських слу-хань подали понад чотириста пропози-цій від обласних державних адміністра-

цій, обласних рад, профспілок і громадських організацій. Більшість із них у рекомендаці-ях враховані, немає зауважень до проекту і в Міністерстві освіти і науки. Тож депу-тати проголосували за те, щоб рекоменду-вати Верховній Раді прийняти їх за основу.

Урядовий законопроект про особливості доступу інвалідів до освітніх послуг, який представляв перший заступник міністра освіти і науки Євген Суліма, на засіданні комітету підтримали одноголосно. Як наго-лосив доповідач, цей документ розробили разом із представниками громадськості, він опрацьовувався з науковцями, пройшов по-годження в центральних органах виконав-чої влади.

Інша доля спіткала законопроект голови Комітету ВР з питань науки і освіти Лі-лії Гриневич (про внесення змін до Зако-ну України «Про дошкільну освіту» щодо доступності навчання для дітей з особли-вими освітніми потребами та дітей з інва-лідністю). З’ясувалося, що його ще потріб-но доопрацювати, адже там є аспекти, які не узгоджуються з термінологією чинних законодавчих актів.

Законопроект Юрія Мірошниченка про внесення змін до Закону України «Про до-шкільну освіту» щодо запровадження ін-клюзивної дошкільної освіти одноголосно прийняли за основу. Його підтримали і Мі-ністерство освіти і науки, і Міністерство охорони здоров’я, і Національна академія педагогічних наук, і Міністерство юстиції.

«У цьому документі створюються правові передумови для формування нової філософії державної політики в сфері освіти стосовно дітей з особливими освітніми потребами, яка поширює модель інклюзивної освіти в закла-дах дошкілля», – наголосила Віталіна Дзоз, голова підкомітету з питань дошкільної, за-гальної середньої та позашкільної освіти Ко-мітету ВР з питань науки і освіти.

У комітеті верховної ради з питань науки і освіти минулого тижня затвердили рекомендації парламентських слухань на тему «якість і доступність загальної середньої освіти: стан і шляхи поліпшення» та низку законопроектів. зокрема, урядовий законопроект про внесення змін до закону «Про освіту» щодо особливостей доступу інвалідів до освітніх послуг; про внесення змін до закону України «Про дошкільну освіту» стосовно запровадження інклюзивної дошкільної освіти (автор – Юрій Мірошниченко); про внесення змін до закону «Про дошкільну освіту» щодо доступності навчання для дітей з особливими освітніми потребами та дітей з інвалідністю (автори – лілія Гриневич і валерій сушкевич) тощо.

Віце-прем’єр-міністр України Олександр Вілкул, за результатами наради з Президентом України, 14 січня 2014 року

Міністерство освіти і науки України провело моніто-ринг охоплення навчанням дітей і підлітків шкільно-

го віку. Тричі на рік (до 15 вересня, 20 грудня, 1 травня) місцеві органи управління освітою інформують міністер-ство про кількість неповнолітніх, які ухиляються від на-вчання у ЗНЗ, і про заходи, що вживалися для запобі-гання цьому. За інформацією з регіонів, у грудні 2013 року навчанням не охоплено 435 осіб. Це – 0,009% усіх дітей і підлітків країни від 6 до 18 років. У минулому році в цей самий період таких дітей було на 40 більше. За інформа-цією регіональних органів управ-ління освітою, впродовж І семе-стру 2013–2014 року найбільше неповнолітніх повернули до на-вчання в Дніпропетровській (42), Закарпатській (42), Полтавській (31) та Одеській (20) областях.

ШКоЛА

ЩОБ нАВЧАЛИСя всІ дІти

РоЗРоБКА ПРоГРАМ

У ЦентрІ УваГи – рАнніЙ рОЗВИТОК

ГостРЕ ПИтАННЯ

страйкУвати, ЩОБ не еКЗАменУВАТИСя?

КоНКУРс

де нАЙКрАЩА КімнАТА для ПерШаЧкІв? оПіКА ДЕРЖАвИ

інТернАТИ реФорМУЮть

оФіЦіЙНо

дО УВАгИ стУдентІв І викладаЧІв внз!3 8 січня до 14 лютого 2014 року в Міністерстві освіти і нау-ки працює консультативний телефон «зимова екзаменаційна сесія 2013–2014 навчального року», за яким можуть звертатися студен-ти, викладачі та інші громадяни у випадку можливих порушень і зловживань під час екзаменаційної сесії у вищих навчальних за-кладах, а також надання інформаційної та методичної допомоги.Консультативний телефон: (044) 481-32-36.

дО УВАгИ МайБУтнІХ аБІтУрІЄнтІв!3 січня 2014 року розпочалася реєстрація осіб, які виявили ба-жання взяти участь у зовнішньому незалежному оцінюванні. абі-турієнти можуть подати реєстраційні документи до 5 березня.з детальною інформацією про порядок подання документів, не-обхідних для здійснення реєстрації, можна ознайомитися на сай-ті Українського центру оцінювання якості освіти: testportal.gov.ua

у МОН спеціальна робоча група почала розробку програми раннього розвитку дитини. До її складу

ввійшли науковці і практики: педагоги, медики, нейро- і перинатальні психологи, студенти ВНЗ. Перше засі-дання відбулося під головуванням заступника міністра Бориса Жебровського.

Програма передбачає вивчення особливостей роз-витку дитини від пре- й перинатального періоду до трирічного віку. Фахівці врахують кращий досвід віт-чизняної та зарубіжної педагогіки, сучасні досягнення світової нейропсихології, психології і медицини. Свої пропозиції до змісту програми можуть внести всі охо-чі. Електронна адреса для листів: programa2014@ukr.net.

навчальне середовище у класних кімнатах для пер-шокласників повинно бути організовано якнай-

ефективніше. Задля популяризації кращого досвіду Міністерство освіти і науки спільно з освітнім інтер-нет-порталом «Педагогічна преса» (pedpresa.com) ого-лошує проведення огляду фотоматеріалів за темою «Організація навчального середовища в 1-х класах (класні кімнати, кімнати відпочинку, рекреації тощо)». До участі в фотоогляді запрошуються загальноосвіт-ні навчальні заклади і навчально-виховні комплек-си. Докладна інформація щодо проведення конкурсу розміщена в листі МОН від 13.01.2014 р. № 1/9-18.

чи доцільним є функціонування кожного інтернатного за-кладу в Україні? Міністерство освіти і науки разом з

місцевими органами управління освітою продовжує вивча-ти це питання. Підтримуючи ініціативи Президента Украї-ни щодо впровадження сімейних форм виховання дітей, у 2013 році в різні типи НЗ реформовано 41 інтернат. Се-ред них – 36 закладів для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування. Також вживаються заходи щодо повернення дітей, які виховуються в інтернатних закладах, до їхніх батьків або осіб, котрі їх замінюють.

3№ 1–2, 20 січня 2014 року ПідсуМкиі перспективи

черГ у ДиТСаДКи не буДе

У пріоритеті – дошкільна освіта. Останніми роками народжуваність зростає, і Президент Віктор Януко-вич поставив завдання ліквідувати чер-ги в дошкільні навчальні заклади за два роки. У 2013-му в Україні було створе-но понад 50 тисяч нових місць у ди-тячих садках, стільки ж заплановано в цьому році.

У дошкіллі в нас – один із кра-щих показників у Європі. Майже 100 відсот ків дітей п’ятирічного віку охоп-лено дошкільним вихованням (зага-лом – майже 82%). І це не тому, що міністерство встановило таку «норму». Батьки переконалися в ефективності програм і самі хочуть, аби їхні діти ходили до садочків.

піДручниКи і нОві СТанДарТиУ середній освіті основну увагу буде приділено впровадженню нових Дер-жавних стандартів. Нині йде активна підготовка до переходу на новий зміст освіти учнів третіх і шостих класів, що розпочнеться з 1 вересня 2014-го. Учні третіх, четвертих і шостих отримають нові підручники (загалом – понад 250 назв).

Минулоріч уперше за всі роки не-залежності держави було максимально профінансовано програму видання під-ручників – на це виділили понад 243,2 мільйона гривень. Встановлено своєрід-ний рекорд: видано й доставлено до навчальних закладів 269 назв підруч-ників загальним накладом 12 685,5 ти-сячі гривень. Уперше почали друкувати підручники шрифтом Брайля.

Торік завершено формування «кар-каса» сучасної української школи: ство-рено і затверджено Концепцію про-фільної освіти. Вона суттєво збільшить автономію кожної середньої школи. Педагогічний колектив зможе оперу-вати 52% навчального часу. Впрова-дження Концепції почнеться з 1 ве-ресня 2018 року.

ОбДарОвана МОЛОДь і еКСпериМенТиВеликі плани – стосовно роботи з об-дарованою молоддю. Міністерство за-початкувало унікальну Президентську програму для найталановитіших ді-тей – «Інтелектуальне майбутнє Укра-їни». Створено банк інтелектуальних досягнень учнівської молоді. Сто дітей, які мають найкращі результати, отри-мають додаткові бали при вступі до ВНЗ. Обдарована дитина матиме мож-ливість спілкуватися з кращими викла-дачами і працювати в наукових лабо-раторіях.

Для пошуку й підтримки розумників буде проведено всеукраїнські учнівські олімпіади з 21 навчального предмета, інтернет-олімпіади – з восьми, а та-кож – усеукраїнські учнівські турніри. А ще школярі візьмуть участь у 9 між-народних учнівських олімпіадах. Окрім того, в Україні відбудеться Міжнародна Менделєєвська олімпіада з хімії.

Українські команди впродовж остан-ніх п'яти років є лідерами змагань і перебувають у першій десятці, іно-ді – серед п'ятнадцяти кращих ко-манд – учасниць міжнародних олім-піад.

У 2014 році велика увага приділяти-меться й експериментальній діяльнос-ті. Створимо Всеукраїнську відеотеку педагогічних експериментів. А в серп-ні відбудеться перший Всеукраїнський фестиваль альтернативної педагогіки.

Триває робота з упровадження ін-клюзивної освіти. Нині 71 тисяча ді-тей з особливими потребами відві дує школи.

Нещодавно на засіданні Кабінету міністрів слухали питання медичних оглядів школярів. У 14 регіонах Укра-їни вони знову проводяться в ЗОШ. На початку весни фахівці порівняють результати й вирішать, де ефективні-ше проводять обстеження – в полі-клініках чи школах. Але до 10 квітня всі діти пройдуть поглиблені медичні огляди.

пОЗаШКіЛьниМ ЗаКЛаДаМ – жиТиВажливим пріоритетом залишається збереження позашкільних навчальних закладів: жоден (!) з них не був лікві-дований упродовж минулого року. Роз-почали роботу 13 нових. На початку 2013 року позашкільною освітою охо-плено 40% дітей, на початку 2014-го – 45,5% (у найближчому майбутньому ця цифра зросте до 70%).

Заплановано проведення понад 150 всеукраїнських масових заходів для ді-тей та учнів, 14 усеукраїнських і 2 між-народні літні школи.

Запрацювала нова програма «Євро-ман», дві творчі школи вже організо-вано в Європі на базі унікального до-слідницького центру CERN і хімічної лабораторії при Геттінгенському уні-верситеті (Німеччина).

піДвищиМО преСТиж пТнЗЩе один пріоритет роботи міністерства в 2014 році – залучення соціальних партнерів до діяльності системи про-фесійно-технічної освіти. А найважли-віше – впровадження нових стандар-тів профтехосвіти. Нині їх 141, цього року буде ще 80.

Уперше за останні п’ять років за ко-шти державного бюджету видано під-ручники для учнів ПТНЗ загальним на-кладом 75,5 тисячі. Триває розвиток мережі інтернет і ІКТ-технологій у га-лузі. У 2014 році до інтернету плану-ється під’єднати всі ПТНЗ. 90% училищ матимуть власні сайти.

Уперше відбудеться Всеукраїнський фестиваль навчальних фільмів «Урок майстра». Заплановано проведення 5 всеукраїнських і 135 регіональних конкурсів фахової майстерності серед учнів.

У 2013 році створено школу резер-ву директорів професійно-технічних навчальних закладів. На її базі щоро-ку готуватимуть близько 30 молодих директорів ПТНЗ.

На сьогоднішній день підготовка фа-хівців у вишах не повністю відпові-дає потребам ринку. Але щороку дер-жавне замовлення змінюється разом із потребами ринку праці. Має-мо переконувати суспільство і розхолоджувати його від над-мірної захопленості профе-сіями менеджера, економіс-та, юриста тощо.

Три універСиТеТи – в МіжнарОДнОМу рейТинГуУ 2014 році основними за-вданнями вищої освіти стануть запровадження європейських стандар-тів і рекомендацій щодо забезпечення її якості, формування єдиного освітнього простору. До Міністерства освіти і на-уки передадуть вищі навчальні заклади державної форми власності, що перебу-вають в управлінні інших центральних органів державної форми влади. Також укрупнять регіональні ВНЗ, це забезпе-чить високу якість надання освітніх по-слуг і розвиток університетської науки.

А загалом за три роки вдалося ство-рити 13 потужних регіональних універ-ситетських центрів на базі 34 вищих навчальних закладів.

Фахівці міністерства активно працю-ють над упровадженням Національної рамки кваліфікацій і нових Державних стандартів вищої освіти. З участю ро-ботодавців затверджено 18 таких галу-зевих стандартів.

За останні три роки суттєво вдо-сконалено систему прийому до ВНЗ. Зокрема, створено Єдину державну електрон ну базу з питань освіти. У 2013 році в ній зареєстровано 2 міль-йони 198,5 тисячі заяв від 861 тисячі молодих людей, які бажали вступити до вищих навчальних закладів (620 тисяч заяв – в електронному вигляді). Зага-лом у 2013 році до вищих навчальних закладів усіх рівнів акредитації зара-ховано 468 тисяч молодих людей, 221,5 тисячі – за кошти держбюджету.

На виконання доручення Президен-та МОН упровадило Національну систе-му рейтингового оцінювання діяльності ВНЗ. Минулоріч три потужних вітчиз-няних заклади були представлені в най-престижнішому міжнародному рейтин-гу університетів QS World University Rankings: КНУ імені Тараса Шевчен-ка, Донецький національний універси-тет і Національний технічний універси-тет «Київський політехнічний інститут».

Розроблено європейський додаток до диплома про вищу освіту. Він затвер-джений Постановою Кабінету міністрів від 4 вересня 2013 року.

ЗахиСТ пОТребує пубЛіКаЦійУніверситетська наука в Україні нині орієнтується на фінансування при-кладних і технічних розробок. У 2013 році університети наблизилися до сві-тових показників: 38 відсотків дослі-джень – це фундаментальна наука, 62 відсотки – прикладна. Кошти на ба-зове фінансування наукової діяльності міністерство розподіляє за прозорими принципами: після експертної оцінки й на конкурсних засадах.

У минулому році запроваджені нові вимоги до захисту дисертацій: кожна

кандидатська повинна мати три публі-кації в іноземних наукових виданнях, внесених до наукометричних баз, кож-на докторська – чотири.

ЗнО СТане ефеКТивніШиМ У 2014 році вдосконалюватиметься і система зовнішнього незалежного оці-нювання. Триватиме робота зі створен-ня повноцінного банку тестових за-вдань з усіх навчальних предметів, з яких проводиться ЗНО. Створювати-меться програмне забезпечення робо-ти банку (до 2015 року), морально за-старілі форми завдань заміняться.

У 2013 році змінилися пріоритети у виборі предметів зовнішнього незалеж-ного оцінювання. Друге місце посіла математика, серйозно підвищився ін-терес майбутніх вступників до фізи-ки, хімії і біології. А найкращою харак-теристикою зовнішнього незалежного оцінювання стало суттєве скорочення апеляцій: у 2012 році їх подали близь-ко відсотка учасників, у минулому – майже втричі менше.

Світлана ГаЛаТа, Оксана КОвТОнюК, «Освіта України»

дмитро ТАБАЧнИК: УкраЇнськІ садоЧки І виШІ – однІ з краЩиХМинулий освітянський рік був, без перебільшення, щедрим на здобутки і перемоги. з іншого боку, нема меж досконалості, а отже – і плани наполеонівські на майбутнє. Міністр освіти і науки дмитро табачник підбив підсумки 2013-го і окреслив завдання на 2014 рік.

На сьогоднішній день підготовка фа-хівців у вишах не повністю відпові-дає потребам ринку. Але щороку дер-жавне замовлення змінюється разом із потребами ринку праці. Має-мо переконувати суспільство і розхолоджувати його від над-мірної захопленості профе-сіями менеджера, економіс-

УкраЇнськІ садоЧки

До тЕМИ

ЗарОбіТна пЛаТанаступного року буде збільшено заробітну плату всіх працівників освіти. Уряд планує підвищи-ти її у кілька етапів. як ідеться у повідомленні кабінету міністрів, підвищення рівня заробітних плат і зростання рівня добробуту громадян є одними з основних пріоритетів державного бю-джету України на 2014 рік. так, відповідно до закону України «Про державний бюджет Укра-їни на 2014 рік» мінімальну заробітну встанов-лено у таких розмірах:– з 1 січня 2014 року в розмірі 1218 грн;– з 1 липня 2014 року – 1250 грн;– з 1 жовтня 2014 року – 1301 грн.При цьому приріст середньорічного розміру мінімальної заробітної плати у 2014 році до 2013 року становитиме 8,2 відсотка. окрім того, в державному бюджеті враховано ви-датки на підвищення посадового окладу пра-цівника І тарифного розряду Єдиної тарифної сітки з метою скорочення грошового розри-ву між цим показником і мінімальною заро-бітною платою до 290 гривень у грудні 2014 року. так, заробітна плата на кінець 2014 року, наприклад, завідувача дошкільного навчаль-ного закладу порівняно з кінцем 2013 року збільшиться на 645 грн, лікаря-терапевта ви-щої категорії та вчителя вищої категорії – на 602 грн, бібліотекаря ІІ категорії - на 540 грн.

4 «Освіта України»на

за інформацією облдержадміністрацій, навчальних закладів

Часі

у професійних училищах Дні-пропетровщини створюють-

ся наглядові ради. До їх складу входять керівники фірм – со-ціальних партнерів, представ-ники профспілок, директори й колишні випускники училищ. Передусім ради сприятимуть результативній взаємодії учнів з майбутніми роботодавцями. Адже молоді робітничі кадри повинні мати не тільки теоре-тичні знання, а й практичні навички роботи на сучасному обладнанні. Фор-ми співпраці можливі різні: наприклад, під час виробничої практики молоді спеціалісти зможуть безкоштовно пройти короткий навчальний курс, орга-нізований підприємством. Завдяки такій роботі випускники професійних училищ матимуть кращі перспективи працевлаштування. Директор Депар-таменту освіти і науки Дніпропетровської облдержадміністрації Олександр Демчик наголошує, що партнерство між ПНЗ і роботодавцями є системним, а модернізація професійної освіти області – серед першорядних освітян-ських завдань. Область є одним із п’яти пілотних регіонів проекту European Training Foundation, покликаного зробити заклади профтехосвіти ефектив-нішими та сучаснішими.

«юридична клініка» – під такою незвичною назвою вже вось-

мий рік поспіль працює консультатив-ний пункт у Житомирському держав-ному університеті імені Івана Франка. Днями тут підбили підсумки роботи. Нині ця «установа» об’єднує 38 сту-дентів II–V курсів, які надають безко-

штовну юридичну допомогу і студен-там, і співробітникам університету, і незаможним мешканцям міста. Май-бутні фахівці консультують, допома-гають складати звернення, скарги і позовні заяви. Найчастіше тут мають справи з питаннями, що стосуються трудового, цивільного та житлового права. Молоді юристи, наприклад, до-помогли повернути надлишково спла-чені кошти за комунальні послуги, отримати аліменти, підтвердити спад-кові права та захистити трудові.

Студенти – члени юридичної клі-ніки не тільки успішно навчаються, а й беруть участь у науково-прак-тичних конференціях, проходять ста-жування в Управлінні МВС України в Житомирській області. Щомісяч-но вони інформують усіх бажаючих про найостанніші нормативно-право-ві акти та зміни в чинному законо-давстві.

повністю виконали програму «Шкільний автобус» на Харків-

щині. Останній необхідний автобус надійшов до Балаклійського райо-ну і відтепер підвозитиме вчителів та учнів. Отже, держава виконала свої зобов’язання, як і обласна рада, що в повному обсязі профінансу-вала їх придбання, наголошує ди-ректор Департаменту науки і осві-ти Харківської обласної державної адміністрації Роман Шаповал. Та-

кож на виконання завдання Пре-зидента України на Харківщині ви-рішено проблему з облаштування сільських навчальних закладів вну-трішніми санвузлами. А ще у 2010 році 182 загальноосвітніх навчаль-них заклади області їх не мали. Тож завдання Президента й уряду ви-конано, зокрема завдяки зусиллям голови Харківської облдержадміні-страції, допомозі спонсорів і меце-натів.

ДНіПРоПЕтРовЩИНА

прОФТеХ І Партнери

ХАРКівЩИНА

БеЗ прОБЛем Із трансПортоМ

на Волині визначили найкращих учнів-туристів. Відкрита зимова першість зі

спортивного туризму серед учнівської молоді об’єднала понад сто спортсменів із 22 команд Волинської та Рівненської областей. Протягом двох днів учасники змагалися на різних дистанціях в особис-то-командному заліку. Кращі результати продемонстрували команди Рівнен-ської області, проте наступного дня попереду були волиняни. В загальному заліку І і ІІ місця вибороли представники Рожищенського району, ІІІ міс-це посіли спортсмени Ківерцівського району. Чемпіонами в особистому залі-ку стали Дмитро Яма й Парасковія Зуб. Але призи отримали не лише пере-можці – керівництво області придбало для потреб обласного Центру туризму вантажопасажирський автомобіль «Газель». Такий подарунок стане в пригоді під час участі збірних команд області в усеукраїнських змаганнях.

воЛИНЬ

тУризМ – УЧніВСЬКИЙ СпОрТ

у Сумській області проведено оздоровчу кампанію для обдарованих дітей. Під час зимової зміни в державному дитячому закладі санаторного типу

«Ровесник» оздоровилися 24 переможці всеукраїнських конкурсів: слухачі Сумського територіального відділення Малої академії наук, 23 лідери учнів-ського самоврядування, 19 переможців ІІ етапу Всеукраїнських учнівських олімпіад із базових дисциплін і 16 юних спортсменів, загалом – 82 дитини. На виконання соціальних ініціатив Президента України Віктора Януковича «Діти – майбутнє України» в Сумській області традиційно проводиться не лише літнє, а й осіннє і зимове оздоровлення талановитої молоді, наголо-шує заступник голови облдержадміністрації Тамара Іщенко.

сУМЩИНА

і ОБдАрОВАнИЙ, І здоровий

борис Михайлович конста-тує: дошкільна освіта ни-нішнього року – одна з

найважливіших тем.– У 2013-му планували ство-

рити більш як п’ятдесят тисяч місць, – каже заступник міні-стра. – І все вийшло! До кін-ця наступного року буде сто тисяч.

ДеМОГрафічна раДіСТьЧи вирішує це проблему місць у дитячих садочках? Здавало-ся б, як було 112 малюків на 100 місць, так і нині є. Але кіль-кість дітей, які відвідують ДНЗ,

зросла ледь не в рази. Статис-тика народжуваності свідчить: у 2009-му і 2012 роках демо-графічна хвиля сягнула най-більших за останні десятиліт-тя показників. Якби в Україні не взялися за справу повер-нення приміщень дитсадочкам і будівництво нових, то сьогод-ні ситуація була б дуже на-пруженою.

біЛьШе, ніж у єСЩе одна красномовна циф-ра: за соціальною ініціативою Президента, за 2013–2014 роки дошкільною освітою має бути охоплено 85 відсотків ді-тей від трьох до шести років. Цей показник значно вищий, ніж у країнах ЄС (там – 70–75 відсотків). І садочки в нас зовсім різні: в Європі це за-

звичай ігрові центри, без хар-чування і денного сну. Інак-ше було б надто дорого. Та і в Японії, де дуже цікавий досвід дошкільного виховання, садоч-ки – приватні й дуже недеше-ві. В Україні ж батьки платять тільки 50 (у селах – 30) відсот-ків за харчування. Для соці-ально незахищених воно без-коштовне.

інОЗеМна МОва – З ДнЗПідсумки 2013 року вже пере-ростають у плани на 2014-й. Наприклад, завдяки впрова-дженню Державної програми для п’ятирічок «Упевнений старт» передшкільна освіта стала цікавою і для науковців (перші результати вже дослі-джують у кандидатських робо-тах), і для педагогів із сусідніх

країн, і що найважливіше – для батьків. Саме вони пропо-нують цю програму доповнити. Наприклад, почати вивчення іноземної мови й азів інфор-матики вже в садочку. Фахів-ці вивчатимуть ці питання на-ступного року.

ДОШКОЛЯТа – ЗаМіСТь аКТОрів у ТеаТрі іМені івана франКаУ десятці знакових подій року – і Всеукраїнський фес-тиваль театрального мистецтва

дошкільнят. Ця форма творчої самодіяльності одразу припала до душі дітям і батькам.

– Ви б бачили ці виста-ви, – всміхається Борис Же-бровський. – Діти – най-кращі й найщиріші актори. Навесні плануємо провести фі-нал фестивалю в Національно-му академічному драматично-му театрі імені Івана Франка. Думаю, діти, батьки й актори театру будуть у захваті.

Світлана ГаЛаТа, «Освіта України»

дОШКіЛЛя: пОдіЇ рОКУ й сЮрПризи на МайБУтнЄ

і сЛовоМ, і ДіЛоМ

«розвиток малечі останніми роками хвилює не лише батьків, а й владу також», – каже під час спілкування з журналістами заступник міністра освіти і науки Борис жебровський. він представляє найбільш знакові події у передшкільній освіті України.

ЖИтоМИРЩИНА

КОнСУЛЬТУЮТЬ стУдентинОВИнИ З ОБЛАСТеЙ

5№ 1–2, 20 січня 2014 рокумова

ПряМа

– Оксано Миколаївно, для Києва пи-тання місць у дитячих садках є особ-ливо гострим. Як у столиці забезпе-чується доступ до дошкільної освіти всім бажаючим?

– Торік у Києві було створено ще 4,5 тисячі місць у дитсадочках. Мере-жу розширюємо кількома шляхами. Відновлення непрацюючих груп від-бувається за рахунок районних бю-джетів, коштів інвесторів. Минуло-го року так відновлено 80 груп для 1600 дітей.

Узагалі за останні два роки кількість непрацюючих груп суттєво зменшила-ся. Проте значним резервом для від-новлення залишаються групи, примі-щення яких перебувають в оренді. У Києві нараховується 61 комунальний дошкільний навчальний заклад, що припинив своє функціонування в 90-х і був переданий в оренду різним держав-ним організаціям і приватним структу-рам без вилучення з обліку ДНЗ. Це значний резерв для програми віднов-лення на наступні роки. Відповідно до розпорядження Київської міської дер-жавної адміністрації, у 2013 році онов-лено 20 таких садочків.

У Києві також є певний запас буді-вель ДНЗ, що потребують капітально-го ремонту, а інколи – знесення і бу-дівництва на цьому місці нових. Такі об’єкти є майже в кожному районі. За підрахунком, відновлення цих садочків без збільшення їхньої потужності мо-гло б надати столиці до 1,5 тисячі но-вих місць.

Аби якомога швидше забезпечи-ти всіх юних киян місцями в дитсад-ках, Департамент освіти проводить поступову реорганізацію неефектив-них шкіл-дитячих садочків. Цей про-цес триватиме 2–3 роки, адже маля-та, які прийшли в цей заклад, мають закінчити початкову школу. Реоргані-зацію розпочато у 12 закладах. Після завершення в них можна буде розміс-тити до 1000 дітей. Не забуваймо і про новобудови, а також відкриття корот-котривалих груп на базі шкіл.

– Нещодавно в масштабах країни за-проваджено електронну реєстрацію до дитсадочків. Чи полегшить це життя управлінцям і батькам?

– Вважаю, електронні черги – над-звичайно потрібні, бо дадуть змогу зро-зуміти, скільки взагалі малюків потре-бують місць у дитячих садках. Адже є випадки, коли батьки записують ди-тину одразу до 2–3 садочків і тому кажуть, що є дефіцит таких закладів, не вистачає місць. У програмі будуть зазначені прізвище й ім'я, дата наро-дження, аби в інший садок батьки вже не могли зареєструвати дитину.

Разом із цим, впровадження проек-ту передбачає повну ліквідацію будь-яких інших черг, тож для батьків, які не мають доступу до інтернету, ство-рено додаткові умови. Тому Київ упев-нено крокує до мети, яку ми постави-ли у Стандарті столичної освіти – «1 дитина – 1 місце».

– У цьому навчальному році за но-вими Державними стандартами роз-почали навчатися ще й друго– і п’ятикласники. Як підготувалися до цього столичні вчителі?

– Педагоги завжди мають змогу отри-мувати індивідуальні чи групові консуль-тації у кращих методистів столиці. Але готувались і заздалегідь. На початку 2013–2014 навчального року відбулися серпневі вебінари для вчителів 2-х і 5-х класів. На сайті Інституту післядиплом-ної педагогічної освіти для вчителів дру-гих класів і педагогів-предметників, які викладають у п’ятих класах, розміще-но методичні кейси. Окрема методична конференція в серпні була присвячена методиці викладання курсу «Сходинки до інформатики» в 2-му класі.

– Цікаво, які іноземні мови в п’ятому класі обирають учні та їхні батьки?

– Київ має великий кадровий по-тенціал для забезпечення вивчення будь-якої іноземної мови школярами. У цьому навчальному році серед п’яти-класників найпопулярнішими були ні-мецька, французька, англійська, іспан-ська, польська, японська та російська. Також приблизно два відсотки учнів-киян вивчають інші іноземні мови, а саме: болгарську, грецьку, іврит, ту-рецьку, китайську, фінську, норвезь-ку, данську, шведську.

– Про позашкілля столиці треба ро-бити окреме інтерв’ю, однак окрес-літь, будь-ласка, хоча б основні здо-бутки цієї, без сумніву, надважливої ланки освіти.

– Найбільший здобуток столично-го позашкілля – в нас майже всі діти (98%) залучені до такої діяльності. Та-кож за останні три роки відкрито 6 нових закладів: Київську Малу акаде-мію наук учнівської молоді та 5 дитя-чо-юнацьких спортивних шкіл: 2 з бо-ротьби і 3 – зі спортивних танців. У 2014 році плануємо реконструювати го-ловну сцену позашкілля столиці – Ки-ївський палац дітей та юнацтва.

Також 2013-й – Рік дитячої творчос-ті – видався дуже насиченим. З берез-ня у столиці розпочався калейдоскоп цікавих подій. Вихователі Києва взя-ли участь у Всеукраїнському конкур-сі майстерності педагогічних працівни-ків позашкільних навчальних закладів «Джерело творчості», де посіли І місце в номінації «Керівник гуртка – 2013».

У квітні наш департамент традицій-но провів виставку-звіт дитячої твор-чості «Київ – місто юних майстрів» і звітний концерт дитячих художніх ко-лективів навчальних закладів міста «На крилах творчості», в яких узяли участь більш ніж 2,5 тисячі дітей. Літо розпоча-лося для учнів та освітян столиці Літніми дитячими Олімпійськими іграми «Київ-2013» і міським святом «Діти плюс літо», присвяченим Дню захисту дітей.

1 вересня в центрі Києва всі поза-шкільні навчальні заклади презентува-ли себе на Хрещатику на Святі твор-чої дитини, що відбулося під гаслом «А

ти вже записався в гурток?» Усі охо-чі мали змогу взяти участь у майстер-класах та обрати заняття до вподоби. Крім того, батьки мали змогу на міс-цях записати свою дитину в гурток, секцію, студію, спортивну або музич-ну школу. Найцікавіше, що всі закла-ди позашкільної освіти на святі були розташовані таким чином, що батьки та діти могли легко знайти дозвілля на будь-який смак у зручному для них ра-йоні Києва.

Кульмінацією Року дитячої творчості став Тиждень позашкільної освіти в лис-топаді. Було проведено День відкритих дверей позашкільних навчальних закла-дів, церемонію нагородження кращих працівників галузі. Також столичні осві-тяни взяли активну участь у Всеукраїн-ському форумі позашкільників.

– Один із пріоритетів державної полі-тики – підтримка талановитої та об-дарованої молоді. Як це реалізуєть-ся в Києві?

– Щороку 100 персональних сти-пендій Київської міської ради отриму-ють обдаровані учні, які здобули висо-кі результати в навчанні, перемогли на міських етапах усеукраїнських учнів-ських олімпіад, Всеукраїнського кон-курсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів – членів Малої академії наук України, міжнародних конкур-сах і турнірах.

Кандидатури учнів для призначен-ня персональних стипендій подають районні управління освіти. Квота для кожного району – 10–15 кандидатур. Розмір персональних стипендій, які ви-плачуються з міського бюджету, стано-вить 300 гривень на місяць протягом навчального року.

Також улітку 2013-го на базі оздоров-чого табору «Лідер» організовано літ-ню школу для обдарованих дітей (112 учнів 8–10 класів, які були переможця-ми ІІ (міського) етапу Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідниць-ких робіт учнів – членів Київського територіального відділення Малої ака-демії наук України).

– Професійно-технічна освіта столи-ці – це доволі потужна мережа. Як у столиці популяризують робітничі про-фесії?

– Для учнів і їхніх батьків щоріч-но проводяться загальноміські заходи: фестиваль молодіжної моди «Весна. Молодість. Краса», «Місто майстрів», Усеукраїнський звіт-огляд перемож-ців регіональних фестивалів технічної творчості, ярмарки робітничих профе-сій та учнівських виробів з майстер-класами.

Спільно з Київським міським цен-тром зайнятості проводяться проф-орієнтаційні заходи «Будуємо кар’єру разом» – для учнів випускних кла-сів шкіл з участю роботодавців, ярмар-ки кар’єри та вакансій тощо. Широ-ко практикується організація екскурсій учнів на підприємства, установи й ор-ганізації.

На сайтах ПТНЗ постійно розміщу-ється профорієнтаційна інформація для вступників і відомості про навчаль-не і позанавчальне життя учнівських колективів: роботу гуртків, спортивних секцій, учнівського самоврядування, найважливіші культурно-мистецькі та спортивні події в навчальних закладах

тощо. Впродовж багатьох років пра-цює салон-виставка «Учні профтех-освіти – киянам».

– Минає екватор виконання програми «Освіта Києва. 2011–2015 рр.». Які її завдання вже втілено в життя?

– Усе, про що ми говорили, і є по-етапною реалізацією програми «Осві-та Києва». Важливим кроком для нас стало прийняття Стандарту столичної освіти, який є програмою дій, що дає можливість забезпечувати нам норма-тиви, чинні сьогодні в державі, зосе-реджуючи на них основне фінансу-вання. За ним працюємо вже другий рік. Одним із важливих проектів є комп’ютеризація закладів освіти й розвиток інформаційно-комунікацій-них технологій. Сьогодні дітей навча-ють комп’ютерної грамоти з другого класу. Проте необхідною технікою ми можемо повністю забезпечити не всі школи столиці. Тому Столичний стан-дарт освіти насамперед повинен спри-йматися як стандарт забезпечення.

Його впровадження здійснювати-меться поетапно до 2025 року з ура-хуванням можливостей столичного бю-джету і залученням позабюджетних коштів та інвестицій. Протягом цих ро-ків проводитиметься реалізація напря-мів стандарту, зокрема розвиток інф-раструктури навчальних закладів, зміст та організація освітнього процесу, ство-рення єдиного інформаційно-комуніка-ційного простору, професіоналізація управління, професійний розвиток і соціальний захист працівників освіти.

спілкувався Дмитро ШуЛіКін, «Освіта України»

Оксана дОБрОВОЛЬСЬКА: киЇв УПевнено крокУЄ до Мети – одна дитина на одне МІсЦе в дитсадкУЧи буде легше батькам влаштувати дитину до дитсадка у столиці, які іноземні мови обирають київські п’ятикласники, як у києві залучають учнів до гуртків і секцій і що таке столичний стандарт освіти – про це «освіті України» розповіла директор департаменту освіти і науки, молоді та спорту київської міської державної адміністрації оксана доБровольська.

до Мети – одна дитина на одне МІсЦе в дитсадкУ

БіоГРАФіЧНА ДовіДКА

Оксана дОБрОВОЛЬСЬКА народилася 21 листопада 1964 року в м. києві. У 1988 році закінчила київський державний педагогічний інститут імені Максима Горького за спеціаль-ністю «Педагогіка і методика виховної робо-ти», а в 2009 році – двнз «Університет ме-неджменту освіти».У 1982–1989 рр. працювала у київській шко-лі №157 інструктором відділу учнівської мо-лоді київського міського лксМУ, пізніше – секретарем київської міської ради дитячих та юнацьких організацій. У 1991–1995 рр. – за-ступник директора з виховної роботи столич-ної школи №157.У 2000–2012 рр. – завідуюча відділом освіти Мінської районної адміністрації м. києва – начальник управління освіти оболонської ра-йонної в місті києві державної адміністра-ції. з 2012 року – директор департаменту освіти і науки, молоді та спорту київської міської державної адміністрації.

6 «Освіта України»репортаж

фото

Міністр освіти і науки України Дмитро Табачник зустрівся з перемож-цями фінального етапу ІІІ Міжнародного мовно-літературного конкур-су учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка.

Цей конкурс було започатковано у 2010 році Указом Президента України Віктора Януковича з метою вшанування та популяризації творчої спадщини Кобзаря. Тепер це – одне з найпрестижніших інтелектуальних змагань як в Україні, так і за її межами. Участь у ньому беруть учні 5–11 класів, лі-цеїсти військових навчальних закладів, а також учні ПТНЗ, студенти й кур-санти ВНЗ I–V рівнів акредитації.

Переможці конкурсу (а їх 39 осіб) цілий рік отримуватимуть стипендію Президента України. Такі заохочення щорічно передбачають для майже 280 обдарованих учнів і студентів. Проте, на виплату переможцям тільки цього конкурсу щороку держава виділяє близько 120 тисяч гривень.

Також на зустрічі було представлено інтернет-портал, присвячений Тара-сові Шевченку. «Погляд крізь час» (саме так він називається) розпочне ро-боту навесні. За словами керівника проекту, президента Малої академії наук України Станіслава Довгого, на цьому сайті буде представлено практично все про Кобзаря, оцифроване на сьогоднішній день.

Микита КОСТОГЛОД, «Освіта України». Фото Андрія ШМАТОВА

Президентська премія

7№ 1–2, 20 січня 2014 року

Заступник міністра освіти і науки Борис Жебровський цій дискусії радий. Каже:

жваве обговорення було й під час роботи над новими програ-мами та стандартами. Нині про-грами є, але розмову треба про-довжувати. Література має бути близькою до життя! Адже урок літератури в школі – це «по-логовий будинок» думки. Варто подумати, як знаходити в тво-рах теми для дискусій.

– Урок літератури – це ще й мірило думок наших ді-тей, – переконаний Борис Михайлович. – Література може навчити формувати влас-ну думку стосовно того, що від-бувається в суспільстві. А нам саме це – вміння мати власну позицію – і потрібно!

Борис Жебровський розпо-відає, що на випускному іспи-ті отримав четвірку (єдину в атестаті) за твір на тему «Що можна побачити з вікна», бо екзаменатори бачили щось зо-всім інше. Він радить учите-лям, образно кажучи, дивитися у вікна разом з дітьми, запиту-вати, що вони там спостеріга-ють. І – бути вільними.

Заступник міністра просить учасників усеукраїнської на-ради чесно відповісти в анке-тах: що потрібно скорегувати в методичних рекомендаціях, що додати, які несучасні вимоги прибрати. Це допоможе МОН поліпшити програми.

МініМуМ правиЛ – МаКСиМуМ праКТиКиНайуважніше слухають ле-генду української мовної на-уки – професора, члена-ко-респондента НАН Світлану Єрмоленко. Світлана Яків-на – автор підручника з укра-їнської мови для 5 класу. Вона міркує, зокрема, над тим, як скорегувати перехід у вивчен-ні мови в початковій школі до основної. Пропонує шукати інші епіграфи й інші цитати.

– Чому в посібниках з української мови і літератури вживаємо одні й ті самі епі-графи? – запитує Світлана Яківна. – Невже немає су-часних? Хіба українська літе-ратура не збагатилася нічим новим?

Аби літературу сприймала ди-тина, треба додавати нові тво-ри. Фахівець радить учителям перечитати, наприклад, «Приче-

пу» Нечуя-Левицького. У цьому творі – все, що хвилює наше суспільство й сьогодні.

Національна ідентичність, на думку Світлани Єрмолен-ко, – це ототожнення себе зі спільнотою, з її системою цінностей, ідеалів, норм, ви-мог. А не тільки віночок чи соняшник. Найперша ознака (маркер) належності до укра-їнства – мова. У мовних про-грамах є соціокультурна лінія. Але, можливо, виховувати цю українську мовну ідентичність потрібно динамічніше? Чи вар-то звертати увагу на дрібні помилки? Фахівці часто ка-тегоричні, мовляв, правильно казати: «Він має цікаву книж-ку». А «в нього є цікава книж-ка» неправильно, бо це русизм. Але чи може бути єдиним ін-дикатором правильності – ка-зати не так, як російською?!

– Ми часто вимагаємо від дитини одне, а життя показує інше, – розмірковує Світлана Яківна. – Кажемо: назву кі-нотеатру «Київ» писати в лап-ках. А дитина йде вулицею і бачить вивіску без лапок. Як виховати орфографічний авто-матизм? Чи, можливо, час уже не вважати відсутність лапок помилкою?

На думку авторки підручни-ка, має бути мінімум правил і максимум практичного засво-єння. Тобто – якомога більше вправляння. Вона радить учи-телям заохочувати дітей учити вірші. Це чудово допомагає за-своювати вимову.

Є певні «нестикування» і під час переходу від вивчен-ня мови в початковій школі до основної. Наприклад, у розріз-ненні підмета і присудка. У мо-лодших класах присудок під-креслюють хвилястою лінією, а в 5-му класі так виділяють означення. Діти довго плута-ються. Може, не варто при-

вчати до того, що доведеться переучувати?

– Найцінніше в людині – людське, – звертається до вчителів Світлана Єрмолен-ко. – Підручник – лише за-сіб спілкування з дитиною. Усе залежить від вас.

Я віДчуваю, ОТже, Я іСную Учасники наради кажуть і про ще одну проблему су-часної дитини: емоційну бід-ність і невміння спілкуватися з ровесниками. Уроки літера-тури – чудова можливість ви-ховати емоційний інтелект. До-цент кафедри методики мов і літератур Інституту післяди-пломної педагогічної освіти Київського університету іме-ні Бориса Грінченка Олексан-дра Глазова пропонує для цьо-го власні «рецепти».

– Емоційно нейтральне сприйняття дійсності дітям не властиве, – переконана Олек-

сандра Павлівна. – Але п’яти-клас ни ки й шестикласники час-то не усвідомлюють свої емоції і почуття інших людей. Це не-вміння породжує емоційну глу-хоту, конфлікти з однолітками.

Вона радить педагогам і методистам використовувати словничок емоцій і почуттів. А ще – пропонувати спеціальні завдання. Наприклад: назвати почуття, які викликають пер-сонажі твору. Саме збагачен-ня словника почуттів формує вміння спілкуватися. Для цього потрібна позитивна атмо сфера в класі й контакт учителя з кожною дитиною.

– Психологи застерігають: у суспільстві назріває пробле-ма глобального емоційного го-лоду, – розповідає Олексан-дра Глазова. – А це – крок у нікуди. Науковці приходять до висновку, що на зміну Homo habilis (людині вмілій) має при-йти Нomo sensitiv (людина, яка має почуття). Афоризм «Я мис-лю, отже, я існую» змінюється на «Я відчуваю, отже, я існую».

не ЛОвиТи на пОМиЛКахЯк зробити так, аби правила, які вчать у школі, стали влас-ними правилами учнів? Ви-кладач української мови й лі-тератури Сквирського ліцею Олександр Заболотний (він є також автором підручника з української мови) знає чудо-вий спосіб, як це зробити.

– Одна з перших вправ у під-ручнику з української мови для 5 класу називається «Запрошує-мо до розмови», – каже Олек-

сандр Вікторович. – Я завжди починаю з того, що допомагаю дітям виробити норми спіл-кування самостійно. Спочат-ку можна запропонувати дис-кусію – чи потрібні правила взагалі (дорожнього руху тощо). Потім хай запропонують влас-ні норми спілкування (напри-клад, не перебивати, не пере-ходити на особистості). Мої учні завжди пишуть їх на великому ватмані й вішають перед очима, біля дошки. Ці правила – вже їхні, а не вчителя. Дуже дієво.

Олександр Заболотний пе-реконаний: підручника для на-вчання – недостатньо. Щоб

учень був не просто ретранс-лятором знань, а творчою осо-бистістю, він має вміти знахо-дити інформацію самостійно. Потрібно переконати батьків купувати словнички! А також улаштувати в класі куточок з довідковою літературою.

Завдання вчителя-мовника, на думку Заболотного, – не підловити дитину на помилці, а зробити з учня дослідника. Якщо школяр не знає, як на-писати слово, нехай підійде до полички з довідковою літера-турою і подивиться! Правиль-но написане слово фіксується в пам’яті. У домашніх завдан-нях важливо те саме – ви-робити звичку перевіряти. Це вміння збережеться на все життя.

піДручниК Має… ДихаТиМіркуваннями про те, яки-ми мають бути підручники з української літератури, ділить-ся ще один автор – доцент ка-федри методики мов і літера-тур Інституту післядипломної педагогічної освіти Київсько-го університету імені Бори-са Грінченка Олександр Ав-раменко.

Він переконаний: підручник повинен… дихати. Нема сенсу «втискувати» в кожне вільне місце малюнок чи коментар. Не варто також кремсати текст на шматки запитаннями на кшталт «А як би ти вчинив?» тощо. Це те саме, що прикрі-пити до Сікстинської мадонни наліпки «Нога», «Рука», «Об-личчя». Спочатку варто пода-ти сам художній текст. А потім уже – запитання і виноски.

– Художні тексти й так емо-ційні, – каже Олександр Ми-колайович. – Не варто усклад-нювати їх сприйняття.

учиТеЛі, ГрайТе в іГри!Хвилює педагогів і ще одна важлива проблема – профе-сійне вигоряння. Як цьому за-побігти?

Поради дає член прав-ління Всеукраїнської арт-терапевтичної асоціації Люд-мила Галіцина. Розповідає про основні тенденції в освіті, які формують майбутнє. Каже: на-вчання ефективне тоді, коли педагог працює з радістю. Бо хіба може нещасливий учитель виховати успішного учня?

Людмила Вікторівна радить прочитати книжку «Револю-ція в навчанні» (автори – Д. Гордон, В. Джаннет), що нині є настільною для бага-тьох педагогів у світі. Там є чудові поради щодо мотива-ції вчителя. Наприклад: зна-йти мрію! Не боятися за-питувати, постійно вчитися, розвивати таланти. Молодим учителям потрібно знайти на-ставника-ентузіаста. А одна з найкращих порад проти про-фесійного вигоряння: «Весе-літься і грайте в ігри, скільки б вам років не було!».

Світлана ГаЛаТа, «Освіта України»

і практикатеорія

УрОК ЛіТерАТУрИ – Це народження дУМки

Чи цікаві уроки літератури сучасним дітям? Що найважливіше на уроках мови? Ці питання привертають увагу кожного вчителя-словесника. а отримати відповіді й поради від авторів підручників – особливо важливо! тому зустріч педагогів, завідувачів кабінетів української мови й літератури інститутів післядипломної педагогічної освіти з авторами підручників і науковцями в Міністерстві освіти і науки дуже швидко переростає в неформальну дискусію.

МініМуМ правиЛ і МаКСиМуМ праКТичнОГО ЗаСвОєннЯ – Ось секреТи ВиВчення УкрАїнськОї МОВи й ліТерАТУри У ШкОлі

Вчителі й автори підручників діляться «секретами» педагогічної майстерності

8 «Освіта України»Дитинства

у світі

рівненщина: еТнОфеСТиваЛі Та бЛаГОДійніСТь

Святкування новорічних і різдвяних днів на Рівненщині розпочалося в грудні зі старту кількох етнофестивалів. Най-масовіший з них – «Вифлеємська зір-ка», що об’єднав учнів загальноосвітніх, позашкільних і професійно-технічних навчальних закладів. Близько 30 учнів-ських колективів презентували части-ни різдвяних обрядових дійств: вертепи, колядки, щедрівки, віншування.

Традиційну виставку «Новорічна композиція» провів комунальний за-клад «Станція юних натуралістів» Рів-ненської обласної ради. Загалом було представлено понад 250 робіт, а на виставці-конкурсі «Український суве-нір» – ще 230. Найкращі з них ві-дібрано для оформлення експозиції Рівненської області в Національному еколого-натуралістичному центрі учнів-ської молоді в Києві.

Школи Рівненщини долучились і до благодійності. Під час акції «Діти – ді-тям» учителі і школярі зібрали чимало іграшок і канцтоварів для учнів навчаль-но-реабілітаційного центру «Особлива дитина».

Велику увагу було приділено дітям-сиротам і дітям-інвалідам. Саме їх пер-шими запросили на свято Миколая в Рівненському міському палаці дітей та молоді.

Усіх школярів об’єднало відкрит-тя Новорічної ялинки на рівненсько-му майдані Незалежності. Святкування Різдва розпочалося зі встановлення Ді-духа. А нещодавно, 14 і 15 січня, школя-рі міста взяли участь у першому місько-му фестивалі вуличних вертепів «Нова радість стала».

ДОнеччина: рОЗваГи Та нОвОрічні еКСКурСії

Спеціальний конкурс дитячих ескі-зів був проведений на Донеччині для оформлення ілюмінації головної ново-річної ялинки. Основою для її дизайну стали найкращі дитячі роботи, зібрані із 45 міст Донецької області.

Під час святкових днів для дітей проведено фольклорні дійства, карна-вали, концерти й вистави. Організо-вували і благодійні акції, зокрема: «З відкритим серцем до кожної дитини», «Поділися своєю радістю», «Допомога тому, хто цього потребує», «Збереже-мо ялинку», «Прикраса для ялинки». У рамках благодійної акції «Встигнути допомогти» під патронатом глави обл-держадміністрації Андрія Шишацько-го в інтернатних закладах – «Май-стернях Діда Мороза» – проведено майстер-класи з виготовлення ново-річних іграшок.

Учнівську молодь об’єднали конкур-си новорічної пісні «Новий рік іде – нам пісні несе», зимові ігри та розваги «Зимонька-зима», «Майстерні Діда Мо-роза», «Новорічний подарунок», «Різд-вяний сувенір», виставки робіт дитячої творчості «Моя мрія», святково-розва-жальні програми з участю вихованців інтернатів і художніх колективів поза-шкільних закладів. Дітей традиційно ві-тали солодкими подарунками, фрукта-ми, іграшками та книжками.

Департамент освіти і науки Доне-цької ОДА повідомляє, що для дітей, позбавлених батьківського піклування, які під час зимових канікул залишили-ся перебувати в закладах інтернатного типу, працювали шкільні гуртки, спор-тивні секції і проведено театралізовані

заходи та спортивні змагання на сві-жому повітрі.

Талановиту молодь області заохотили новорічними екскурсіями до міст Киє-ва та Севастополя, Одеси та Львова, а також до Москви.

жиТОМирщина: еКОЛОГічні прОеКТи Канікулярний період став гарячим для позашкілля Житомирщини. Для дітей організовували конкурси, виставки, ігрові майданчики, туристичні походи. Найбільшу кількість учасників зібрали виставка святкових композицій «Ново-річно-різдвяний подарунок», фестиваль «Чуття єдиної родини», виставка-фести-валь «Зимова казка». Також учнівську молодь зацікавили заходи в рамках тиж-ня науки, техніки і винахідництва; зма-гання з волейболу, шахів, міні-футболу, настільного тенісу.

Молодь виявилася небайдужою й до екологічних проблем: у навчальних за-кладах проводились екологічні акції «Замість ялинки – святковий новоріч-ний букет», «Не рубай ялинку», «Наго-дуй птахів» та інші. За даними Управлін-ня освіти і науки Житомирської ОДА, близько 12 тисяч юннатів стали учас-никами екологічної акції «Збережемо ялинку», яка проводилась Обласним центром еколого-натуралістичної твор-чості учнівської молоді.

ЗапОріжжЯ: ДОЗвіЛЛЯ і прОфОрієнТаЦіЯ МОЛОДі «Добро починається з тебе». Таку на-зву має загальноміський благодійний фестиваль, що відбувся в Міському па-лаці дитячої та юнацької творчості до

Дня святого Миколая та Нового року. Окрім традиційного святкового концер-ту із врученням солодких подарунків, дітей запрошували відвідати майстер-класи з професій «Перукар», «Перу-кар-модельєр», «Манікюрник», «Квіт-никар», «Кухар-кондитер», «Флорист».

Участь узяли більш як 150 тисяч дітей та учнівської молоді, а також понад 56 тисяч дошкільників – повідомляє Де-партамент освіти і науки Запорізької ОДА. Найбільше діти прагнули відвіда-ти святкові вистави та концерти. Чима-ло учнів зацікавилися музеями та бібліо-теками, взяли участь у різноманітних спортивних змаганнях.

ар КриМ: СвЯТКОві Та СпОрТивні ЗахОДи Міжнародний дитячий центр «Артек» є популярним серед учнівської молоді й узимку. Насамперед – завдяки ново-річним турам «Різдвяна казка «Артека», «Різдвяний карнавал», «Англійське Різд-во в «Артеці», котрі організовуються під час канікул. Цьогоріч Молодіжний центр I&Camp провів для дітей різдвя-ний тур з вечірніми квестами, відеочат із Санта Клаусом, тематичні вечірки.

Євпаторійський краєзнавчий музей запросив учнів на виставку «Історія Но-вого року в листівках та іграшках», де, зокрема, презентував історію новоріч-ної ялинки. Також діти мали можли-вість відвідати Музей Кримської війни, Музей «Пірати Чорного моря», музей «Дом клоуна» і Парк мініатюр.

У грудні в Севастополі було відкрито виставку творчих робіт гуртківців Цен-тру еколого-натуралістичної творчос-ті учнівської молоді на тему «В гостях

рАнКИ і яЛИнКИ: традиЦІЇ І новаЦІЇ новорІЧниХ І рІздвяниХ свят новий рік і різдво – це свята передусім для дітей, тож малеча їх просто обожнює. для дітвори, яка відвідує дитячі садочки, організовують урочисті новорічні ранки. вихователі запевняють, що це є обов’язковою складовою педагогічного процесу та виховання. У школі до цих подій також готуються відповідально: учні вчать вірші, пісні й танці, беруть участь у виставах, основою яких стає сценарій, запропонований вчителями. а творчий аспект у цій роботі, безперечно, сприяє відкриттям нових талантів і здібностей, до того ж – зміцнює учнівський колектив. Батьки із задоволенням відзначають: щільний графік і розмаїття заходів, що організовувалися в навчальних закладах, їх приємно вразили. адже це не лише сприяє творчому розвиткові дитини, а ще й заохочує школярів до позакласної роботи.

іНіЦіАтИвА ЕКоЛоГів

Збережи ЯЛинКу всеукраїнська акція «збережи ялинку» стала традиційною для навчальних закладів України, що підтримали ініціативу українських екологів – показати шкідливі наслідки передноворічного ви-рубування хвойних дерев. екологи наголошують: створити відчуття свята, радісного очікування новорічного дива можна й без знищення дерев.Щороку в грудні, вирішуючи «ялинкову» проблему, українські школярі розпочинають створювати унікальні новорічні композиції, а згодом – прикрашати ними шкільні аудиторії та домівки. діти переконані: це не лише екологічно, а й сучасно та стильно.для збереження хвойних насаджень від вирубки національним еколого-натуралістичним центром та юннатами обласних, районних і міських закладів проводиться і природоохоронна юннатівська акція «ялинка на підвіконні». У рамках усеукраїнської акції влаштовуються заходи в містах. так, наприклад, з ініціативи всеу-країнської екологічної ліги у столиці організовано київський міський конкурс «замість ялинки – зимовий букет». Природоохоронці наголошують: аби виростити замість однієї зрубаної двоме-трової ялини іншу, потрібно не менш ніж 10–15 років. до участі в цьому конкурсі залучаються школи, коледжі, гімназії, районні еколого-натуралістич-ні центри, станції юних натуралістів, будинки і палаци школярів, вітаються конкурсні роботи від учителів і навіть представників засобів масової інформації. Переможці визначаються в номіна-ціях: найкращий зимовий букет із соснових чи ялинових гілок, найгарніша новорічна прикраса, листівка та історія (оповідання, казка або вірш на новорічну тему).

ПоРАДА ПсИХоЛоГА

навчаннЯ піСЛЯ КаніКуЛ: ЯК аДапТуваТиСЯ ДО ШКОЛи? – діти, привчені до режиму дня, дуже легко пристосовуються до всіх навчальних умов, – таку пораду дає практичний психолог Катерина гольцберг, яка працює в київській спеціалізова-ній школі №125 з поглибленим вивченням іноземних мов. – якщо ди-тина, збираючись до школи, звикла прокидатися о сьомій ранку, то навіть на канікулах не варто занадто змінювати цей графік. адже його складно поновити, насамперед у зимовий період. отже, тре-ба дотримуватися режиму дня, відпочинку, сну, харчування, зокре-ма – гармонійно поєднувати фізичні та розумові навантаження. тоді дитина, повертаючись до навчання, не помічатиме змін. але ми маємо розуміти, що все одно певний період адапта-ції до школи буде. зазвичай на початку навчального року він триває близько 60 днів. а після канікул – до двох тижнів. Ми маємо допомогти учню включитися в цей період, поставитися до цього з розумінням. до того ж, діти встигнуть скучити за навчанням, одне за одним.

ній школі №125 з поглибленим вивченням іноземних мов. – якщо ди-тина, збираючись до школи, звикла прокидатися о сьомій ранку, то навіть на канікулах не варто занадто змінювати цей графік. адже його складно поновити, насамперед у зимовий період. отже, тре-ба дотримуватися режиму дня, відпочинку, сну, харчування, зокре-ма – гармонійно поєднувати фізичні та розумові навантаження. тоді дитина, повертаючись до навчання, не помічатиме змін. але ми маємо розуміти, що все одно певний період адапта-

9№ 1–2, 20 січня 2014 рокуДитинства

у світі

«Країна ДОШКІЛЛЯ» Усе про сучасну дошкільну освіту: наука, методика, практика. Щомісячний фаховий журнал для педагогів-«дошкільників». На сторінках журналу ви дізнаєтесь про:· дошкільну освіту, її нормативно-правове забезпечення, виконання Базового компонента дошкільної освіти; · сучасне управління дошкільною освітою різних рівнів; · методичну службу; · різні типи дошкільних закладів; · новітні технології, досягнення психології батьківства і дитинства; · гру та іграшки, труд та його значення в дошкільному віці; · здоровий спосіб життя, фізичне навантаження; · розвиток і навчання в садочку, вдома, в гуртках; · значення мовленнєвого розвитку, навчання рідної й іноземної мов.

Комплект «Дошкільний»86168* – 122,93 грн на місяць,в якому:

- журнал «Країна дошкілля»(86166);- газета «Освіта України»(40123);- «Інформаційний збірник та коментарі Міністерства освітиі науки України»(68832).

* Дивіться Інформаційний лист № 4 - додаток до «Каталогу видань України» на 2014 рік.

КОМПЛЕКТ «ДОШКІЛЬНИЙ»

ПЕРЕДПЛАТА — 2014

Передплатний індекс: 86166*Ціна – 30,60 грн на місяць

у казки». В рамках прове-дення Всеукраїнської акції «Годівничка» (конкурс на кращу годівничку для пта-хів) чергували загони еко-логічних патрулів, які пред-ставляли навчальні заклади міста.

Центр військово-патріо-тичного виховання, що в Севастополі, організував різдвяні турніри з тенісу, футболу, американсько-го футболу, в яких узяли участь дві тисячі школярів. А 200 дітей міста виборю-вали спеціальний приз від Діда Мороза під час змагань зі спортивного орієнтування, що вла-штував Центр туризму, краєзнавства, спорту та екскурсій.

СуМщина: піДТриМКа ТаЛанОвиТих учнів 2110 дітей області отримали новорічні подарунки – звітує Управління освіти і науки Сумської ОДА. В області органі-зовано святкові новорічні й різдвяні за-ходи, бали-маскаради, народні обрядові дійства, карнавали, вечори відпочинку, дискотеки, концерти. Насамперед, до всіх таких подій залучали дітей-сиріт, позбавлених батьківського піклування та з малозабезпечених сімей. Для 36 з них організовано поїздку до Києва на свято Президентської ялинки.

Загалом в екскурсійних і туристич-них подорожах під час шкільних кані-кул узяли участь понад сім тисяч дітей. Для 82 найкращих учнів, які мають ви-сокі показники успішності в навчанні, організовано спеціальну оздоровчу змі-ну в державному позашкільному дитя-чому закладі – санаторії «Ровесник».

черніГівщина: нОвОрічна КарнаваЛьна хОДа Організувати змістовний відпочинок дітей прагнули й на Чернігівщині: розроблено плани заходів, спланова-но роботу гуртків, клубів, спортивних секцій, факультативів. Школярів за-охо чували відвідувати спортивні зали, басейни, бібліотеки, а ще – подоро-жувати екскурсійними маршрутами рідного краю.

«Учні всіх загальноосвітніх закладів стали учасниками новорічних ранків, ве-чорів, вистав, конкурсів, що проводили-ся для всіх класів на базі шкіл» – ідеться в повідомленні Управління освіти і нау-ки Чернігівської ОДА. Крім того, напере-додні новорічних свят і під час канікул діти та підлітки мали можливість від-відати Обласний філармонійний центр, вистави Молодіжного й Обласного дра-матичного театру, Лялькового театру, но-ворічні свята, котрі проводилися в Об-ласному палаці для дітей та юнацтва і Міському палаці культури.

Третій рік поспіль учні й учителі за-гальноосвітніх і дошкільних навчаль-них закладів беруть участь у «Мороз-параді» та карнавальній ході під час відкриття міської новорічної ялинки, в міському конкурсі на кращу свят-кову іграшку «Вогні новорічної ялин-ки» та різдвяному фестивалі «Черні-гівська коляда».

У школах і позашкільних навчаль-них закладах відзначили День святого Миколая, відбулися новорічні ранки і вечори, театралізовані та фольклорні дійства, святкові концерти, різдвяні ве-чорниці «Ой, весела в нас зима!», «Ве-села коляда», «Українські вечорниці», «Нехай здійсниться добре все і щастя Новий рік несе». Серед учнів провели конкурси на кращі малюнки на зимову та новорічну тематики, конкурси вити-нанок «Візерунки зими».

Шпальти підготувала Дарина МаТаТ, «Освіта України»

стУДЕНтсЬКИЙ КРЕАтИв

ЯК СвЯТКуваЛи в універСиТеТі новорічні й різдвяні свята, які проводяться на всіх факультетах у вищих навчальних закладах України, вже стали традиційними: вечорниці, новорічні та різдвяні вогники, мюзикли, дискотеки та вечірки, творчі й інтелектуальні змагання.– святкові заходи – це, насамперед, ініціатива молоді та студентського парламенту, – розпові-дає надія максименко, директор Молодіжного центру київського національного університету імені тараса Шевченка. – на кожному факультеті є відділи департаменту культури, представ-ники якого займаються розробкою мистецьких проектів. студенти самі працювали над сценарі-ями та втілювали найвдаліші ідеї. так, на історичному факультеті проведено «андріївські вечорниці», в Інституті філології – «різд-во у слов’ян», Інститут журналістики організував театралізовану виставу «новорічний вогник», а філософський факультет відзначив свята новорічною вечіркою. традиційними, в дусі студентства, є інтелектуальні ігри. так, у передноворічні дні в Інституті міжнародних відносин провели інте-лектуальну гру «Що? де? коли?». серед студентів головного вишу країни відбувся конкурс на кращі вокальні здібності «Голос Університету». зазначу, що саме цей мистецький проект здо-був велику кількість позитивних відгуків. за словами надії максименко, адміністрація університету також організувала для студентства низку заходів. так, наприклад, щосереди Мистецький салон київського національного університету імені тараса Шевченка приймав учасників фестивалю «Музичні вечори у грудні» з участю студен-тів київського інституту музики імені р.М. Глієра. а камерний хор «Пектораль» київського міського будинку вчителя і мистецьких колективів столиці був учасником різдвяного концерту Christmas carol.традиційними стали новорічні вечірки в диско-залі «Планета», що у студмістечку, організато-ром яких є Молодіжний центр. до розважальної програми входять найяскравіші концертні но-мери учасників творчих аматорських колективів і студій, якими опікується центр.– для дітей співробітників університету організовано 7 новорічних ранків, – каже пані надія. – Це театралізовані вистави з участю професійних акторів – традиційна програма: дід Мороз і снігуронька. Близько сотні діток відвідали кожен із заходів. Програма була ігровою, яскравою та насиченою.

оФіЦіЙНо

МОн: ЗабеЗпечиТи ЗМіСТОвне й ЦіКаве ДОЗвіЛЛЯ

ДовіДКово

станом на 1 січня 2013 року в системі освіти діяли 1554 позашкільних навчальних заклади і 627 дитячо-юнацьких спортивних шкіл державної та комунальної форм власності, в яких здо-бувають позашкільну освіту майже 1350 тисяч дітей; у дитячо-юнацьких спортивних школах – 282,6 тисячі осіб. У Пнз найпоширенішим є художньо-естетичний напрям, за яким працюють 880 центрів, па-лаців, будинків, клубів художньої творчості, художньо-естетичної творчості, естетичного ви-ховання.

Щоб організувати змістовне дозвілля та від-починок дітей під час новорічних і різдвяних свят, міністерство провело відповідні органі-заційні заходи – розповідають у відділі по-зашкільної освіти, виховної роботи та захисту прав дитини Міністерства освіти і науки Укра-їни. зокрема, підготовлено лист місцевим ор-ганам управління освітою, в якому визначено основні завдання на канікулярний період: роз-робити та затвердити відповідні плани роботи, до яких внести проведення різдвяних концер-тів, обрядових вистав, театральних постанов, ін-ших святкових дійств для дітей. за словами начальника відділу Алли Серед-ницької, ці заходи мали відвідати насампе-ред діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, діти-інваліди, діти, які постражда-ли внаслідок Чорнобильської катастрофи, діти військовослужбовців, працівників правоохорон-них органів і журналістів, які загинули під час виконання службових обов'язків, діти за-гиблих шахтарів, діти з малозабезпечених і багатодітних сімей і ті, що залишилися без догляду. «Їм обов’язково дарували новоріч-

ні подарунки», – наголосила вона. крім того, органам управління освіти було доручено за-безпечити участь дітей пільгових категорій у святі «Президентська новорічна ялинка», що відбулося 3 січня 2014 року в національному палаці мистецтв «Україна». – У період зимових канікул дитячі та юнаць-кі центри стали справжнім осередком дозвіл-ля, – зазначила Алла Середницька. – Під час зимових канікул для учнів організували відві дування музеїв, театрів, закладів культу-ри і мистецтва, екскурсії та туристичні поїздки Україною. необхідна інформація про такі події розміщувалася на сайтах навчальних закладів та органів управління освітою. за інформацією органів управління освітою, в знз було активізовано гурткову роботу та залу-чено керівників гуртків позашкільних навчальних закладів для проведення майстер-класів, твор-чих майстерень, презентацій для дітей. для цього заздалегідь були підготовлені приміщення для гурткової роботи, майстерні, ігрові кімнати, актові зали, спортивні майданчики, бібліотеки. отже, забезпечено змістовне й цікаве дозвілля.

10 «Освіта України»і технології

наука

наша перша героїня – Анна Іванченко з Дніпро-дзержинського державно-

го технічного університету. У 2013 році їй, молодому кан-дидатові технічних наук, до-центу кафедри хімічної тех-нології неорганічних речовин, було призначено Президент-ський грант – для підтримки наукових досліджень з техно-логій очистки міських стічних вод з високим вмістом фосфа-тів до європейських норм. Тех-нологія, запропонована в робо-ті Анни Іванченко, унікальна. Вона дозволяє не тільки очи-щувати воду, а ще й одержу-вати такі дефіцитні фосфатні добрива (їх нині завозять з-за кордону).

праЛьний пОрОШОК – ЗаГрОЗа наЦбеЗпеЦі Аби зрозуміти, наскільки на-гальну проблему пропонує ви-рішити молодий науковець, до-статньо поглянути на фото.

Як пояснює Анна, екологічна ситуація натепер є просто ката-строфічною!

Масштабне «цвітіння» води ми спостерігаємо щороку. Воно спричинене бурхливим розвит ком фітопланктону. В результаті у водоймах утворю-

ються сірководень, аміак, ме-тан, виникає дефіцит кисню. Це робить воду непридатною не лише для пиття, а й для ку-пання. А причина таких про-цесів – у вмісті величезної кількості фосфатів у стічних водах, що потрапляють до во-дойм. Ці сполуки містяться в більшості миючих засобів і по-рошків, якими щодня корис-туються мільйони українців. Спроектовані за радянських часів очисні споруди не ма-ють технології видалення цих домішок. Відтак більша части-на небезпечних сполук зали-шається у стічних водах. Кон-центрація фосфатів у 4 рази

перевищує прийняті в Україні гранично допустимі норми, а світові нормативи перевищу-ються в 75(!) разів.

Над розв’язанням пробле-ми Анна Іванченко працює з 2007-го, відколи закінчила уні-верситет. Її наукові дослідження спрямовані на вдосконалення технології очистки стічних вод. Аби не заглиблюватись у тех-нічні деталі, відзначимо, що роз-роблена дніпродзержинським ученим-екологом установка до-зволяє вирішити одразу весь комплекс питань. Запропоно-вана технологія є безвідход-ною, дає змогу підвищити сту-пінь очищення міських стоків від фосфатів у 75 разів, ще й виробляє біогаз та органо-міне-ральні добрива. За підрахунка-ми Анни Іванченко, практич-не впровадження її наукових розробок на очисних спору-дах українських міст дозволи-

ло б скоротити імпорт фосфат-ної сировини на 28%.

прО преЗиДенТСьКий ГранТ ДіЗнаЛаСЯ випаДКОвО– Анно, по-перше, цікаво, чим обумовлений вибір спеціаль-ності? Вже давно в моді, на-приклад, менеджмент і мар-кетинг, у нас чи не половина випускників – юристи й еконо-місти, а Ви обрали екологію…

– Я вступала до університе-ту 2002 року, коли на піку по-пулярності були – саме як ви кажете – економічні та юри-дичні спеціальності. Але мене вони не надто приваблювали. У школі я дуже любила хімію.

Тож, обираючи фах, вирішила зупинитися на «Екології та охо-роні довкілля» хіміко-техноло-гічного факультету. Бо саме ця спеціальність здалася мені тоді найзатребуванішою, особ ливо в умовах міста Дніпродзержин-ська. І якщо в мене вийде хоч трохи наблизити момент, коли ми зможемо пити чисту воду й насолоджуватися безпечним повітрям, це означатиме, що мої старання можна вважати не марними.

– Але коли Ви навчалися, пев-но ж, спадало на думку, що віт-чизняна наука ще не так дав-но була зовсім не в пріоритеті в держави? І науковцям, особ-ливо молодим, досить важко. Як Ви оцінюєте нинішню ситу-ацію в науковій сфері?

– За натурою я оптиміст. І, безумовно, вірю в краще. На мій погляд, ситуація, звіс-но, не критична. Проте, аби реалізуватися в науковій сфе-рі, потрібно дійсно доклас-ти значних зусиль. Треба не тільки працювати над собою! Конче необхідно вірити в те, що ти робиш, і дуже люби-

ти свою професію – тоді все обов’язково вийде! Зверніть увагу – недарма чимало полі-тиків мають науковий ступінь. Я вважаю, бути викладачем ВНЗ, мати науковий ступінь – це престижно. І це викликає повагу в соціумі. Наведу при-клад із власного досвіду. Коли я гуляю з сином на дитячо-му майданчику й розмова за-ходить про те, хто з мам чим займається, бачили б ви, яке враження справляють мої сло-ва про роботу та мій науковий ступінь! Це і подив, і захоплен-ня – тобто люди справді шано-бливо ставляться до представ-ників наукового середовища.

Звісно, хотілося б, аби заро-бітна платня викладача або на-укового співробітника була ви-щою. Утім, є господарські угоди, бюджетні роботи, в яких варто пробувати свої сили. Бо чима-ло підприємств звертається по допомогу з того чи іншого пи-тання до представників науко-вої сфери. Тож, як і в інших га-лузях, багато чого залежить від самої людини, від того, наскіль-ки вона активна та наполеглива в пошуках варіантів.

– Із цим важко не погодитися! У Вашому випадку, я так ро-зумію, одним з таких варіан-тів був Президентський грант, спрямований на підтримку мо-лодих учених. Розкажіть: чи складно в нас отримати таку державну підтримку?

– До нашого вишу постійно приходять інформаційні листи про той чи інший конкурс. Але надійніше самому цікавитися та-кою інформацією! Наприклад, заходити на сайт НАН України, де містяться новини про науко-ві конкурси. До речі, про грант Президента я так і дізналася! По-тім надіслала всі необхідні доку-

менти і була дуже щаслива, пи-шалася собою, коли мою роботу визнали на високому державно-му рівні. Це насправді дає сили рухатися далі й, можливо, займа-тися докторською дисертацією.

– А що Ви вже зробили для практичної реалізації власних розробок? Дослідження ж бо повинні мати якусь практич-ну цінність. Чи можна зароби-ти на Ваших напрацюваннях?

– Коли я була ще аспірант-кою, почала співпрацювати з керівництвом очисних спо-руд Дніпродзержинська. Я і нині підтримую тісні контакти з ними, адже вони дійсно за-цікавлені в розробках учених. Дивіться: з року в рік збільшу-ються штрафи за перевищен-ня гранично допустимих норм скиду забруднюючих речовин в українські водойми і підприєм-ствам набагато вигідніше запро-вадити результати наукових до-сліджень, ніж платити штрафи. Ці напрацювання принесуть ре-альну економічну вигоду, варто лише заплатити за патент або ж укласти господарську угоду. До речі, так науковці й можуть за-робити. От сьогодні ведуться пе-реговори про запровадження моїх розробок на лівобереж-них очисних спорудах Дніпро-дзержинська. Вони потребують реконструкції та модернізації.

– Як Ваші близькі ставляться до обраної спеціальності? Чи бачать вони перспективи у Ва-шій науковій діяльності?

– Відповім так: родина пов-ністю підтримує мою роботу в науковій сфері. Близькі вважа-ють її дуже перспективною, не-обхідною й корисною для нашої країни. Відтак, усіляко допома-гають мені.

– А що Ви порадили б тим, хто тільки починає вчитися і, можливо, розмірковує, чи вар-то обирати шлях науковця?

– Звісно, насамперед я ра-джу обирати спеціальність, ко-тра вам дійсно до снаги. І тоді ви житимете в гармонії із со-бою та суспільством, будете за-йматися улюбленою справою. А це, повірте, дорогого варте!

– І наостанок… Ви – активна людина: і подорожуєте, і дачею займаєтеся, очолюєте Раду мо-лодих учених свого універси-тету. Як на все вистачає часу? І чи є у Вас якісь захоплення?

– В мене чимало захоплень. До них я можу віднести керуван-ня автомобілем, відпочинок на природі, а також (яким би див-ним це могло не видатися) фут-бол і шахи. В сучасному суспіль-стві сформувалася помилкова, на мій погляд, думка, що представ-ники науки днями й ночами си-дять у лабораторіях і мало чим цікавляться. Але ж це не так! Я вас запевняю! Наприклад, я ще виховую маленького сина, якому лише рік і чотири місяці, і він постійно потребує уваги. Сама не знаю, як на все мені виста-чає часу. Але скажу чесно: таке життя мені дуже подобається!

Дмитро ГруЗинСьКий, «Освіта України»

так уже склалося, що коли говорять про вітчизняну науку, багато хто одразу починає згадувати про труднощі, чимало з яких дійсно доводиться долати представникам наукової спільноти. І майже не поміченим залишається те, що з року в рік в Україні з’являються спеціалісти, чиї дослідження можуть конкурувати з найкращими закордонними розробками. аби виправити ситуацію, «освіта України» започатковує серію публікацій, присвячених кращим молодим науковцям країни. вони не скаржаться, не збираються виїжджати за кордон чи полишати обраний шлях, а просто щодня роблять свою справу. КАдрОВИЙ

пОТенЦіАЛ вІтЧизняноЇ наУки

віЗИтНА КАРтКА

Анна іванченко народилася у дніпродзержинську. У 2007 році з відзнакою закін-чила дніпродзержинський державний технічний університет за спеціальністю «еко-логія та охорона навколишнього середовища». У 2010-му захистила кандидатську дисертацію. автор монографії «Проблеми підвищення якості питної води» (2013 р.), більш як 40 публікацій у наукових виданнях, власниця 14(!) патентів України на ко-рисну модель. двічі перемагала на обласному конкурсі проектів «Молоді вчені – дніпропетровщині».

11№ 1–2, 20 січня 2014 року

Школяреві, студенту, ви-кладачу, бізнесменові, тому, хто вивчає іно-

земну мову або збирається у відпустку за кордон, – кажуть, ця навичка не завадить нікому.

ДОрівнЯТиСЯ ДО ЦиЦерОнаБільш ніж десять років тому, здобувши вищу освіту і вла-штувавшись на свою першу роботу, випускник юридично-го факультету Богдан Руденко зрозумів: щоб претендувати на краще оплачувану роботу, по-трібно зацікавити працедавця. А для цього мало бути випуск-ником одного з найпрестижні-ших вишів країни.

– Тоді, – каже Богдан, – мені спало на думку: мнемо-техніка, завдяки якій можна зі стовідсотковою точністю з пер-шого погляду за па м’я то ву ва ти будь-яку інформацію, може стати вагомою конкурентною перевагою. Адже більшість юристів дотримуються дум-ки, що «закони не обов’яз ко во пам’ятати, головне – знати, де можна швиденько підгледіти». Про те, якою корисною була для мене мнемотехніка про-тягом десяти років юридичної практики, розповідати можу довго. Наведу один приклад: судове засідання, представник іншої сторони свої вимоги або заперечення читає «з папірця». Суддя бере його на кпини: «На вашу думку, я не вмію читати? Навіщо ж ви зачитуєте те, що я вже бачив?!» На цьому тлі лю-дина, яка, мов Цицерон, висту-пає без «шпаргалки», справляє неабияке враження. Тим біль-ше, коли занотовує інформацію не в блокнот, як опонент, а до «внутрішнього конспекту» – і потім може легко звернутися до будь-якого пункту. Оточую-чих це приголомшує!

верТОЛіТ чіпЛЯєМО ДО хребТаЗа словами Богдана Руденка, «техніка внутрішнього пись-ма» – одне з найбільш влуч-них визначень мнемотехніки, що точно відображає механізм «запису інформації в мозок». Спочатку відбувається її коду-вання у звичні, зрозумілі об-рази – ніби переклад мовою нашого мозку. А потім – зво-ротний процес, декодування. Завдяки побудові штучних об-разів поняття перетворюють-ся на асоціації, а коли люди-на звертається до абстрактного розташування цих образів, вони «декодуються» до тієї інформа-ції, яку ми мали на початку.

– Нещодавно, зайшовши до книжкового магазину, я звернув увагу на видання про проблеми хребта, – наводить приклад Богдан. – Автор – спеціаліст із вертебрології. Як це слово запам’ятати тому, хто його вперше чує і не знає, що воно означає? Мнемоніст поді-лить слово на частини – ска-жімо, «верт», «ебро», «логія». В нашій свідомості вони не ви-кликають жодних асоціацій, тому «добудовуємо» їх до слів, які нам добре знайомі: ВЕРТо-літ, рЕБРО, катаЛОГ. Оскільки вертебрологія – напрям меди-цини, що вивчає хвороби хреб-та, уявімо його: об’ємний, де видно окремі хребці. Слово ми розділили на три частини, так само «поділимо» і хребет.

Вертоліт в уяві зменшуємо до розмірів баскетбольного м’яча і «чіпляємо» до верхньої час-тини хребта – цю картинку потрібно уявляти протягом 6 секунд. Ребро приєднуємо до середньої частини хребта, а каталог – на копчик. Щора-зу, коли ми звертатимемося до цього образного ланцюж-ка, нейронні зв’язки, які фор-муються при запам’ятовуванні, ставатимуть дедалі міцнішими. Тобто слово буде закарбовува-тися ще краще.

200 Цифр За 10 хвиЛинЗапитую Богдана, який тепер проводить майстер-класи і чи-тає курси лекцій з мнемотехні-ки, про те, що мене найбільше вразило. Чи справді той, хто

володіє мнемотехнікою, може запам’ятати за 10 хвилин 200 цифр, тобто 20 номерів мобіль-них телефонів. Він відповідає:

– Людина, яка не воло-діє такою навичкою, ска-же, що це неможливо. Для неї запам’ятати цифри наба-гато складніше за текст. Там, де всі дивляться на цифри, я бачу образи. Приміром, но-мер телефону для мене та моїх учнів – це кілька «спалахів» у свідомості, що породжують відповідну кількість образів. Поки хтось дістає з кишені мо-більний – я вже «записав» но-мер у власну пам'ять, а не до телефонної книжки.

Богдан кладе на стіл свою візитку з номерами телефо-нів. Пояснює, що прихиль-ники ейдетики пропонують запам’ятовувати цифри завдя-ки візуально схожим образам: 0 – бублик, 1 – Буратіно, 3 – вуса (або жіночі груди), 4 – стілець догори ногами, 8 – сніговик тощо. І поєднувати їх завдяки незвичайній історії. А це, мовляв, по-перше, забирає

багато часу, по-друге – історії виходять надто химерні, а по-третє – якщо номер телефону ще якось можна запам’ятати, то як бути з підручником із фізики?

Для того, щоб запам’ятати номер «мнемотехнічно», про-поную свою візитку. Богдан довго не думає:

– Основою асоціації буде слово «журналіст», тому я ма-люю в уяві… друкарську ма-шинку. Номер мобільного те-лефону ділю на чотири групи цифр: код оператора та перші три, і дві «пари». Розташовую їх на деталях машинки – «ва-лику», на якому лежить аркуш, на «лапці», клавіатурі та корпу-сі. Код оператора буде нарци-сом, який почепимо на валик,

перші три цифри – гідрант, на-ступні дві – чарка і дві остан-ні – радіо. У початківців це займатиме 24 секунди (4 ком-бінації, помножені на 6 секунд для закарбовування кожної). Цей прийом найперше варто використовувати для тих те-лефонних номерів, які потріб-но пам’ятати завжди, – на-приклад, невідкладної медичної допомоги. А чоловікам я жарто-ма раджу таким чином «збері-гати» телефони коханок.

ШКОЛЯреві й біЗнеСМенуВикладати мнемотехніку Бог-дан вирішив через те, що «шкода було людей, які 15 років свого життя – навчаю-

чись у школі й виші – витра-чають майже марно, бо потім мало що пам’ятають». Переко-наний, що така навичка стане в пригоді будь-кому – шко-ляру, студенту, викладачу… Тому, хто збирається у від-пустку за кордон, полегшить запам’ятовування 50–100 слів (за годину!) для мінімального спілкування з місцевим насе-ленням. Іноземні мови мне-моніст здатен учити в кіль-ка разів швидше за інших. До того ж «бонусом» матиме кращу – порівняно із «за-вчив, здав, забув» – якість запам’ятовування. Бізнесмен отримає можливість пам’ятати «історію» кожного клієнта, специфіку конкурентів тощо. А будь-хто, закарбувавши в

пам’яті подробиці давньої роз-мови або окремі фрази, зможе ошелешити співрозмовника.

– Коли людина розуміє, що зустріч була незапланованою і ви не мали можливості підготу-ватися до неї, це її вражає так, що Дейлу Карнегі з його книж-кою «Як завойовувати друзів і справляти вплив на людей» і не снилося! – ділиться досві-дом Богдан Руденко.

Та й узагалі, каже, ця нави-чка нікому не зашкодить. На-віть у побуті згодиться: про спи-сок покупок на папірці можна буде забути. Прошу розповісти мені і цей «фокус» – украй треба, бо набридає бігати в магазин двічі поспіль. Богдан пише список із 10 пунктів.

– Американський психо-лог Джордж Міллер у 50-х роках минулого століття від-крив феномен, який назвали «гаманцем Міллера»: коротко-тривала пам'ять людини вмі-щує 7 2 елементи, не більше. Тому десять, напевно, мало хто зможе запам’ятати. А з точки зору мнемотехніки список по-купок – це конкретні речі, які ми багато разів бачили і три-мали в руках. Тому проблем із тим, щоб їх уявити, – жодних.

баТОн у МОЛОЦіТренер пише список із 10 пунктів сам – щоб ускладни-ти мені завдання. І ми починає-мо уявляти статичні картинки: батон, який пронизав пакет з молоком (дивимося 6 секунд), у розрізаному батоні лежить шматок м’яса, на нього виси-палася крупа, в ній стирчить ріжок із морозивом, пляшка з водою загрузла в морозиві, шо-коладка прилипла до наклейки на пляшці з водою, упаковка з вівсянкою стоїть на плит-ці шоколаду, в цю упаковку встромлений розкритий паке-тик зі спеціями, куди покладе-но болгарський перець.

Богдан вчасно попереджає: «Поєднуємо лише два сусід-ні образи – не перевіряємо себе, як запам’ятали попере-дні». Коли не покладаєшся на власну пам’ять, втриматися від цього важко! Ну, думаю, зараз червонітиму… Та ні – картин-ки в уяві змінюють одна одну що далі, то швидше. Минув тиждень – а цей натюрморт анітрохи не зблід! Навпаки – додалися й інші. Тепер кортить подужати 200-значне число.

валентина СКаЛиГа, «Освіта України»

і технологіїнаука

КАрнегі й не снилося!Техніка «запису інформації у мозок» дає можливість ефективно запам’ятовувати великі обсяги інформації

йдеться про мнемотехніку – спосіб удосконалення пам’яті, поліпшення запам’ятовування завдяки встановленню штучних зв’язків між речами. запам’ятати число з двох сотень цифр за 10 хвилин – за словами тренера – не проблема. закарбувати у своїй пам’яті номер телефона швидше, ніж інший дістане з кишені мобільний, аби внести його в електронну пам'ять, – елементарно!

зАВдякі МнеМОТехніці МОжнА зі сТОВідсОТкОВОю ТОчнісТю З перШОГО пОГЛЯДу За па М’Я ТО ву ва Ти буДь-ЯКу інфОрМаЦію

12 «Освіта України»

арт-педагогіка є напрямом арт-терапії, що викори стовує всі види мистецтва для гармонізації психічного і фізич-

ного стану людини. Застосовувати її ме-тоди можуть навіть учителі, які не мають базової психологічної освіти.

Напрям почав формуватися на тере-нах Західної Європи і США у 1970–1980-х роках. Дослідження науковців довели, що арт-терапевтичні методи пе-дагогіки сприяють шкільній і соціальній адаптації дітей і підлітків, підвищують їх навчальну успішність, розвивають твор-чий потенціал і комунікабельність учнів. На пострадянському просторі естафету інновацій перейняли в 1990-х роках у Росії, а сьогодні техніки цього напря-му використовують і українські вчителі.

– Арт-педагогіка не є психологіч-ною допомогою чи варіантом мистець-кої освіти. Вона має профілактичну мету, – запевняє докторант Вінниць-кого державного педагогічного універ-ситету Оксана Деркач, яка кілька років розробляє такі експериментальні тех-ніки. – Йдеться про духов но-цілісне виховання. Кращого інструменту, ніж казка, малюнок, гра, розповідь, людство ще не вигадало. Методи арт-педагогіки допомагають формувати особистість, її світогляд, життєві стратегії та сценарії, навчаючи дитину бути творцем влас-ного життя.

чуДОДійне МиСТеЦТвОДля гармонізації емоційного стану, зняття внутрішньої тривоги і стресу чу-дово підходять елементи музичної тера-пії. Коли людина напружена, її м’язи і легені затискаються, порушуються кровообіг і напов нення киснем клітин мозку. Про яку успішність контрольної може йтися? Проте, слухаючи музику, дитина налаштовується на її ритм – і серце починає битися в такт. Для роз-слаблення Оксана Деркач радить лірич-ні твори Шопена, Штрауса, Шумана, Бетховена, легкі сучасні інструменталь-ні композиції з накладенням звуків при-роди. А щоб мобілізувати дітей і зібрати докупи, наприклад, після великої перер-ви чи фізкультури, – ставити марші, польки, мазурки. Як довів експеримент, класика «включає» дітей у роботу й ак-тивізує творчі здібності. А ось слухаючи рок-музику гурту System of a down, учні зазвичай працювати відмовляються.

Яка дитина не любить казок? З дав-ніх-давен вони у зрозумілих малятам образах доносять досвід і мудрість люд-ства, спонукають до певної моделі по-ведінки. Наприклад, спеціальні психо-корекційні казки формують у дітей внутрішнє усвідомлення «Я – шко-ляр», тож вони сприймають навчання у школі як власну потребу, йдуть туди за знаннями і з повагою ставляться до вчителя.

– Російський психотерапевт Марина Панфілова написала цикл казок «Лісо-ва школа», де на прикладі звірят-учнів розглядаються правила поведінки під час уроків і на перерві, шкільні стра-хи тощо, – каже Оксана Олексіївна. – До них ми підготували творчі вправи. Через малювання, аплікацію, драмати-зацію дитина відпрацьовує казкову си-туацію. В неї з’являється усвідомлене

ставлення до процесу навчання, свого класу, вчительської праці. Вони допо-магають зрозуміти, що школа – дуже цікавий період життя.

Учні можуть самостійно дописувати казки, а потім їх відтворювати. Елемен-ти драмотерапії – постановки чи імп-ровізації – дають змогу виразити себе і пережити досвід в уявній ситуації.

КОжнОМу віКОві – СвОї МеТОДи– Для початкової школи найкращим є мультимодальний підхід, – розповідає Оксана Деркач. – Малюки не можуть

зосередити увагу на чомусь надовго, тому форми роботи повинні чергува-тися. Наприклад, спочатку ми казку слухаємо, далі – дописуємо, потім ма-люємо її героїв, вирізаємо і граємо в настільний театр. Також можемо ро-зучити пісню.

У роботі з учнями 5-х і 6-х класів теж варто дотримуватися мультимодального підходу. Але сюжети казок мають відпо-відати їх потребам і особливостям роз-витку. Із 7-го по 9-й класи варто вико-ристовувати притчі й малювання.

Для старшокласників цікавим буде арт-колажування, спрямоване на піз-нання себе і власних можливостей, пла-нування майбутнього. Тематичні кола-жі можна робити навіть із журнальних вирізок: «Моя сім’я», «Мої цілі», «Я – успішний у професії» тощо. Така робо-та спонукає замислитися над своїми ці-лями, цінностями і сенсом життя.

КвіТКа наСТрОю і рОДинний ГербЗ методами арт-педагогіки зможе пра-цювати лише творчий учитель, який прагне розвиватися і шукає нестан-

дартні підходи, вважає Оксана Дер-кач. Такий фахівець орієнтований на особистість дитини, поважає і розуміє її потреби.

– Я працюю за системою розвиваль-ного навчання Ельконіна-Давидова і на уроках «Вступу до шкільного життя» ви-користовую арт-педагогіку, – розпові-дає вчитель-методист початкових класів вінницької школи №32 Тетяна Немчи-нова. – Для малюків, котрим ще важко сконцентруватися, така робота – чи не єдина можливість навчатися ефективно. Ми вигадуємо казки, малюємо персона-

жів, розігруємо ці історії в ляльковому театрі. Це допомагає розвивати мовлен-ня: багатьом дітям простіше говорити від імені героїв. Також дитина в казці висловлює те, що її хвилює і чого не може сказати прямо. А вчитель розуміє, на що варто звернути увагу. Часто ми робимо «Квітку настрою» – коли діти розмальовують пелюстки в той колір, з яким у них асоціюється шкільний день. Я бачу, в кого «райдужна» ситуація, а хто почувається дискомфортно.

«Квітку настрою» викори стовують і в старшій школі – для виявлення лі-дерів і прогнозу стосунків між учнями.

– Мій клас сформувався на основі трьох колективів, тож його важко було згуртувати, – згадує вчитель він ницької школи №20 Олег Слушний. – Цьому допомогло завдання «Квітка настрою». Після розмальовування пелюсток учні розміщували їх на ватмані, де вже були серцевинки. Хтось міг наклеїти перший, дехто – на іншу пелюстку, хтось – далі від серцевинки. Квітка показала психо-логічну картину в класі, явних і неяв-них лідерів.

Цікавою є методика ко льоротерапії. Дітям пропонується обрати фарби для схематичних «будиночків», кожен з яких означає певне почуття, як-от: сум, кохан-ня, доброту, злість. Далі ці самі кольо-ри вони використовують, розмальовую-чи силует людини. В результаті можна побачити внутрішній світ дитини, які по-чуття її переповнюють і що турбує.

– Під час підготовки до сімейного свята я запропонував своєму класові на-малювати родинний герб, – продовжує Олег Слушний. – В окремих зонах зо-бразити, із чим асоціюються мама, тато, бабуся, дідусь, а також сам школяр. Ро-боти показали цікаві результати. В одні-єї дитини мама уособлюється з образом танка – бо йде напролом, не рахуючись ні з ким. Із татом дехто пов’язує гроші чи транспорт, бо він часто буває на за-робітках чи у відрядженнях. Виявили-ся і проблеми з алкоголем, цигарками. На зборах батьки впізнали на малюн-ках себе, хоч ті й не були підписані.

Методи арт-педагогіки згуртовують дітей, допомагають створити колектив, де разом вирішують усі проблемні пи-тання. А школярі й педагог намагаються чути й розуміти одне одного. В цьому переконалася Оксана Гаврилюк, учи-тель він ницької школи №22, у класі якої аж сім неформальних лідерів.

– Одна з моїх улюблених технік – «Стовп образ», – каже вона. – Розпо-відаю дітям історію про хлопчика, який вбивав цвяхи в стовп, якщо ображав когось. Коли вільне місце там закін-чилося, батько порадив йому просити вибачення в тих, кому зробив боляче,

і виймати цвяхи. Але на стовпі зали-шилися сліди від цвяхів. Діти можуть намалювати свій «стовп», згадати тих, кого образили. І подумки чи особисто попросити вибачення.

Творчість і мистецтво допомагають і вихованцям одеського дитячого будин-ку «Перлинка». Малювання на папе-рі, асфальті і склі, пісочна анімація і мультиплікація, орігамі, виготовлення ляльок – усього, чим займаються си-роти, не перелічити.

– На заняттях із застосуванням тех-нологій арт-педагогіки вихованці від-чувають власну успішність і значу-щість, – розповідає директор закладу Світлана Петрова. – Агресія і тривож-ність змінюються активністю і творчіс-тю, діти починають отримувати вели-чезне задоволення від своєї діяльності.

На таких особливих заняттях учи-тель спонукає ім провізувати, бути ак-тивнішими, самовиражатися і розкри-вати творчий потенціал. Усе це сприяє формуванню гармонійної особистості.

Марія бєЛЯєва, для «Освіти України»

вихованняМистецтво

АрТ-педАгОгіКА для вЧителя

Творчість – це ключ до кожної дитини

новітній напрям під назвою «арт-педагогіка» об’єднує теоретичні знання й методичні розробки із психології, мистецтва і педагогіки. з допомогою музики, малювання, казок, театру вчителі мають змогу згуртовувати клас, вчасно виявляти проблеми дитини, формувати її життєві цінності, мотивувати до навчання.

МеТОДи арТ-пеДаГОГіКи ЗГурТОвуюТь ДіТей, ДОпОМаГаюТь СТвОриТи КОЛеКТив, Де раЗОМ виріШуюТь уСі прОбЛеМні пиТаннЯ. А діТи і ВчиТель нАМАгАюТься чУТи й рОзУМіТи Одне ОднОгО

13№ 1–2, 20 січня 2014 рокуДозвілля

цікаве

іЗ ЛЬОдУ І ШкарПеток

новорічні прикраси й аксесуари можна робити з найнесподіваніших матеріалів

ялинка із цукерок, сніговики зі шкарпеток, підсвічники з льоду й аромолампи з апельсинів – ми дібрали низку оригінальних витворів, які радували малечу і вражали дорослих. знайомтеся з новітніми рецептами створення святкового настрою своїми руками!

підготовка до Нового року – в сенсі прикра-шання ялинки й оздоб-

лення домівки – чи не най-приємніша у світі річ. Тож у передсвятковій спец операції «Встигнути все» варто зна-йти резервні півгодини, аби перевести подих, умостити-ся поряд із дитиною і ство-рити неповторні прикраси. А приємним бонусом стане під-несений новорічний настрій, якого нам часто не вистачає протягом грудневого мара-фону «полювання» за ялин-кою, смаколиками та пода-рунками.

Полиці магазинів ще в листопаді починають рясні-ти ялинковими іграшками, барвистими аплікаціями на віконне скло і штучним сні-гом у балончиках. І декого це обурює: мовляв, раніше ман-дарини можна було купити за півтора тижні до Нового

року, а тепер зусиллями мар-кетологів передсвяткова «мі-шура» з’являється раніше за перший сніг. А ось коли де-рева були великими і ватя-ний сніг дивом потрапляв між рами подвійних вікон, а з антресолей діставали ко-робки із чарівними гірлянда-ми та старовинними іграш-ками…

Створити подібну казку для наших дітей – щоб ко-лись вони згадували Новий рік як найбільше диво свого дитинства – зовсім не склад-но. Аби було бажання.

Сподіваємось, і наступне креативне свято буде справді казковим і для малят, і для до-рослих. Шукаючи ялинку, до-бираючи подарунки під неї та замовляючи візит Діда Моро-за, ми не менше за дітей по-требуємо новорічного дива.

валентина СКаЛиГа, «Освіта України»

казка на вІкнІ

чарівна альтернатива го-товим прикрасам для ві-

конного скла – паперові витинанки, зроблені влас-норуч і приклеєні з допо-могою мильного розчину. Якщо вважаєте, що ваші руки до малювання непри-датні, – це не привід їх опускати! Знайдіть в інтер-неті готові шаблони, роз-друкуйте, озбройтеся ма-нікюрними ножицями та пензликом – і на вікні з’являться не лише сніжинки: саньми, запряженими оленями, мчатиме Дід Мо-роз, на засніжених пагорбах виростуть ялинки і вигулькне сні-говик, із димарів ошатних хаток витиметься димок і за всім цим спостерігатиме пухнаста кицька. «Виходить чарівно!», «У мене всі в захваті», – діляться враженнями ті, хто вже прикрасив вік на і вдома, і в офісі.

ЦУкерки + скотЧ = ялинка

Можна впевнено сказати, що цей виріб ста-не для малечі хітом: матимуть справу з

купою цукерок! Із них, уявіть собі, має ви-йти ялинка. Крім цукерок, знадобляться кар-тон, двосторонній скотч і новорічна мішура. Картон потрібно згорнути конусом і з’єднати краї з допомогою клею чи скотчу. Потім про-йтися двостороннім скотчем від низу «ялин-

ки» до верхівки, намотуючи його по спіралі. До першо-го витка прикріпити мішу-ру, до другого – цукерки за плаский кінчик фанти-ка, і так до самого верху. Солодощі можна брати ті, що вам до смаку: хоч маленькі карамельки, хоч «солідні» шоколадні радощі. Якщо вони будуть круглої форми і в святкових червоно-золотистих тонах – маленька ялинка зможе конкурувати із дбайливо прикрашеною «старшою сестрою». А можливо, навіть буде поза конкуренцією!

ШкарПетковий снІГовик

перелік «інгредієнтів» для цього незвичай-ного сніговика спантеличує: кілька пар ди-

тячих шкарпеток, білі гольфи, пшоно, нит-ки, голка, ґудзики… Дивує й алгоритм дій: відрізати від гольфів довшу частину, заши-ти з одного боку, насипати пшона, зав’язати. І що? Поки схоже на мініатюрний мішок із крупою… Та чим далі, тим цікавіше! Шкар-петка розрізається на три частини, середня (де п’яточка) викидається, носочок (де паль-чики) перетворюється на шапочку снігови-ка, а верхня частина – на жупанчик. Ша-почку зав’яжемо ниткою чи стрічкою, аби вийшло схожим на помпончик, до жупанчи-ка пришиємо кілька ґудзиків. Як і до білого «обличчя» – аби сніговик мав очі. За ніс-морквину правитиме заточений шматочок жовтогарячого олівця. Якщо не пошкодувати пари гольфів і двох різнокольорових шкарпеток і не халтури-ти – матимемо двох чудових сніговиків: хлопчика і дівчинку.

МалЮнки зУБноЮ ПастоЮ

не менш цікавий спосіб прикрасити вікна і дзер-кала – якщо витинанки не клеїти, а бризкати

на них… зубною пастою! «Коли я навчалася у дру-гому класі, до нас у школу прийшов дядя-худож-ник і розмалював вікна новорічними візерунками. І чим малював – зубною пастою! Мене це дуже вразило», – пише автор публікації на одному із

сайтів для батьків. І додає фотографії: зволожений трафарет прикласти до дзеркала, витиснути в невисоку склянку трохи зубної пасти (ба-жано білої), додати води й перемішати зубною щіткою. Потім піднести її до трафарету і провести пальцем по щетинках, ніби струшуєте воду.

Коли трафарет підсохне, його потрібно обережно зняти із дзеркала, на якому залишається виразний «мо-розний» візерунок. Ідея надихає на творчість: у відгу-ках ідеться про варіації на тему. «Андрій (котрий Дід Мороз)» пише: «Додавши гуаш, пензликом можна ма-лювати будь-що. А якщо ззаду цей малюнок підсвічу-ватиме свічка чи просто денне світло – у вас буде власне диво».

воГник в аПельсинІ

аромосвічку теж можна зробити влас-норуч – «домівкою» для вогню ста-

не… апельсин! З нього потріб-но зрізати вер-хівку, чайною ложечкою ви-йняти м’якуш до половини й опустити в цю заглибину свіч-ку-таблетку. А також зробити ножем неве-

личкі надрізи і вставити в них «зірочки» гвоз-дики – запах, кажуть, від аро-молампи буде фантастичний! Щоб вона горі-ла довго, має-мо забезпечити доступ повітря. Для цього тре-ба зробити ще кілька надрізів

і вставити тру-бочки макаро-нин. Дивовижна лампа в ново-річну ніч раду-ватиме око і на-повнить кімнату цитрусовим аро-матом, без якого нам важко уяви-ти Новий рік.

заМорожене лІто

Ялинку маємо, вікна при-

красили – для зустрічі Ново-го року не ви-стачає хіба що святкових вог-ників. Підсвіч-ники можемо зробити самі – з льоду, як справж нісінькі чарівники. Для цього наси-племо піску (або крупи) в разовий стакан-чик, опустимо його в миску чи обрізану

пляшку з водою та поставимо в м о р о з и л ь н и к . За кілька годин навідаємося: чи замерзло? Якщо так, на секунди опускаємо посуд

у гарячу воду – аби «підсвічник» віді йшов від стінок. Виймаємо стаканчик, ставимо «айсберг» на красивий підніс, опускаємо в отвір запалену свічку-таблетку – і ми-луємося полум’ям у льоду. Якщо в біль-шу посудину покласти мушлі, привезені з моря, наш підсвічник буде «замороженим літом» на новорічному столі. А візьмемо мішуру, намис-тинки, пайєтки тощо – мати-мемо суто зи-мовий варіант. Так чи інак-ше, цей витвір зможе претен-дувати на зван-ня найчарівні-шого!

14 «Освіта України»постаті

видатні

Людина-геній, людина-енцикло-педія фізики – таким вважали його сучасники, таким його знав

науковий світ усієї планети. Лауреат Нобелівської і трьох Державних пре-мій, обраний до Академії наук СРСР, коли йому було лише 38 років, а та-кож до академій наук Данії, Нідер-ландів, США, Американської академії наук і мистецтв, Французького фізич-ного товариства, Лондонського фізич-ного товариства і Лондонського ко-ролівського товариства. Він створив багатотомний енциклопедичний курс теоретичної фізики. Йому присуджу-вали найпрестижніші нагороди в га-лузі фізики – медаль імені Макса Планка і премію імені Фріца Лондо-на. Його обожнювали колеги в усьо-му світі й… жінки.

науКОвеЦь у 19 рОКівАкадеміка Льва Ландау вважають ле-гендарною постаттю в історії вітчизня-ної та світової науки. Квантова меха-ніка, фізика твердого тіла, магнетизм, фізика низьких температур, фізика космічних променів, гідродинаміка, квантова теорія поля, фізика атомно-го ядра та фізика елементарних час-тинок, фізика плазми – ось далеко не повний перелік областей науки, що за різних часів привертали увагу на-уковця. Про нього казали, що у «ве-личезній будівлі фізики XX століття для нього не було зам кнених дверей».

А ще Лев Ландау передбачив існу-вання нейтронних зірок (пульсарів), створив так звану теорію фазових пе-реходів другого роду, проміжного ста-ну надпровідників.

Тобто, це було життя воістину ви-датного чоловіка.

Він народився в сім'ї інженера-на-фтовика Давида Львовича Ландау 22 січня 1908 року в Баку. З 1916-го на-вчався в бакинській гімназії, де його мати – Любов Веніамінівна – викла-дала природознавство. Надзвичайно обдарований математично, Лев жар-тома говорив про себе: «Інтегрувати навчився років у 13, а диференціюва-ти вмів завжди». У чотирнадцять всту-пив до Бакинського університету, де навчався одночасно на двох факульте-тах: фізико-математичному і хімічно-му. За особливі успіхи вундеркінд (як він сам себе називав) був переведений до Ленінградського університету. За-кінчивши в 1927 році фізичне відді-лення, Ландау став аспірантом, пізні-ше – співробітником Ленінградського фізико-технічного інституту, в 1926–1927 роках опублікував перші праці з теоретичної фізики. В 19 років!

1929 року талановитого юнака від-правляють у наукове відрядження для продовження освіти до Німеччини, потім у Данію, а також – Англію і Швейцарію. Там він працював разом із провідними фізиками-теоретиками, зокрема з Нільсом Бором, якого від-тоді вважав своїм єдиним учителем.

То була епоха народження і бурхли-вого розвитку нової наукової галузі – квантової механіки – і творчий шлях Ландау був якнайтісніше пов’язаний

з усіма етапами цієї фізичної теорії двадцятого століття

Він повернувся в 1931 році до Ле-нінграда, але вже наступного року пе-реїхав до Харкова, де за чотири роки до того з ініціативи академіка Абрама Іоффе було створено Український фі-зико-технічний інститут (УФТІ).

авТОриТеТів ДЛЯ ньОГО не іСнуваЛООсновними його колегами в УФТІ стали фізики, які переїхали слідом за ним до Харкова, залишивши Ле-нінградський фізико-технічний інсти-тут. З Ленінграда групу вчених, що

від’їжджала до української столиці, проводжали на вокзалі з музикою, бо вважали їхній вчинок виявом патріо-тизму. Однак згодом Ландау різко кри-тикував Іоффе, праці якого стосов-но тонкошарової ізоляції він вважав невір ними. Взагалі для Льва Давидо-вича не існувало авторитетів. Більше того, він мав такі риси характеру, що не вважав за потрібне приховувати чи якось завуальовувати свою думку, якщо це стосувалося науки.

Проте новий директор УФТІ Іван Обреїмов знав, що має справу з не-ординарною особистістю, і вважав, що Ландау заслуговував на біль-ше, ніж йому надавали в Ленінгра-ді, тому спеціально організував пер-ший у країні теоретичний відділ в

УФТІ. І запропонував очолити його Ландау, обов’язками якого було: зна-ходити творчу молодь і працювати з нею, вести наукову діяльність у галу-зі теоретичної фізики, викладати у ви-шах Харкова, писати книги й огляди з теоретичної та загальної фізики, пра-цювати з експериментаторами інсти-туту. І все це йому вдавалося.

Про дотепність і примхливість ха-рактеру вченого ходили легенди. Втім, як свідчить його біографія, це були не такі вже й легенди.

Ось одна з них. Учнями Ландау вважалися фізики, які змогли склас-ти Льву Давидовичу (а згодом – уже

його учням) 9 теоретичних іспитів, так званий теоретичний мінімум Ландау. Спочатку приймалися два іспити з ма-тематики, а потім з фізики: механіка, статистична фізика, механіка суціль-них середовищ, квантова механіка, квантова електродинаміка, електро-динаміка суцільних середовищ, теорія поля. Ландау вимагав від своїх учнів знання основ усіх розділів теоретич-ної фізики. (За всю діяльність Дау, як його охрестили друзі, цей теорміні-мум змогли скласти лише понад сорок осіб, зате вони стали першокласними вченими, справжніми зірками науки).

Згодом Лев Давидович їде до Мо-скви – працювати в Інституті при-кладної фізики РАН.

І раптом… У квітні 1938 року вче-ний редагує написану такою собі Ко-рець листівку, що закликала до по-валення сталінського режиму. В ній Сталін називався «фашистським дик-татором». Текст листівки був переда-ний антисталінській групі студентів для поширення поштою напередодні пер-шотравневих свят. Цей намір розкри-ли органи НКВС – і Ландау, Корець і фізика Юрія Румера вранці 28 квітня заарештували за антирадянську агіта-цію. Ландау виключили зі списку спів-робітників ІПФ.

У в'язниці він провів рік і був звіль-нений завдяки листу на захист від Нільса Бора і втручанню Петра Капи-ці, який узяв Ландау «на поруки». Два дні потому Льва Давидовича віднови-ли у списку співробітників ІПФ. Після звільнення і до самої смерті він пра-цював там. Повністю був реабілітова-ний за багато років, уже після смерті.

нещаСна КОраЩе одна легенда про вченого – його особисте життя. В дитинстві, захо-пившись наукою, він сам собі пообі-цяв ніколи «не палити, не пити і не одружуватися». Вважав, що шлюб – це «кооператив», що не має нічого спільного з любов'ю. Проте… У Хар-кові зустрів випускницю хімічно-го факультету красуню Конкордію Дробанцеву, яка розлучилася зі сво-їм першим чоловіком. Вона покляла-ся своєму Дау, що не ревнуватиме його до інших жінок, і з 1934 року вони стали жити в цивільному шлюбі. Лев Давидович вважав, що найбіль-ше руйнують шлюб брехня і зрада, тому вони уклали «пакт про ненапад у подружньому житті» (за задумом Ландау), який давав відносну свобо-ду обом з подружжя в інтрижках на стороні. Офіційний шлюб між ними був укладений тільки 1946-го, після народження сина Ігоря.

Єдиною нефізичною теорією Лан-дау була теорія щастя. Він вважав, що кожна людина повинна і навіть зобов'язана бути щасливою. Для цьо-го вивів просту формулу, яка містила три параметри: спілкування з людьми, робота, любов.

Згодом Кора пошкодувала про ту угоду. Жінці доводилося несолодко, бо чоловік, не криючись, приводив коха-нок просто додому, пропонуючи дру-жині «посидіти тихенько в іншій кім-наті». І у відпустку їздив тільки сам: «Нема чого їхати до Тули зі своїм са-моваром».

Та все ледь не перервала трагедія, що сталася 7 січня 1962 року по до-розі з Москви до Дубни на Дмитрів-ському шосе. Вчений потрапив у жах-ливу автокатастрофу. Через численні переломи, крововиливи і травми го-лови він упродовж 59 діб був у комі. Фізики всього світу брали участь у порятунку життя Ландау. Було орга-нізовано цілодобове чергування в лі-карні. Медикаменти, яких не було в країні, доставлялися літаками з Єв-ропи і США. У результаті цих за-ходів життя вченому вдалося вряту-вати, незважаючи на дуже серйозні поранення. Але повернутися до на-укової діяльності він так і не зміг. 1 листопада 1962 року йому прису-дили Нобелівську премію з фізики «За піонерські роботи в галузі тео-рії конденсованих середовищ, особ-ливо – рідкого гелію». Медаль ла-уреата, диплом і чек були вручені науковцю 10 грудня (вперше в істо-рії Нобелівських премій нагороджен-ня відбувалося в лікарні).

А 1 квітня 1968 року Льва Ландау не стало. Великого вченого оплакува-ла вся планета. Його син Ігор теж пі-шов у науку, але працює у Швейцарії.

А книжка мемуарів Кори Ландау-Дробанцевої «Академік Ландау. Як ми жили», де авторка не приховува-ла інтимних подробиць життя з екс-центричним генієм, ще довго вважа-лася скандальною і була видана лише в 90-х роках, після її смерті. Хоча за радянських часів ходила серед фізи-ків у рукописних копіях.

Ольга КОваЛенКО, «Освіта України»

прИмХЛИВА дОЛя ПриМХливоГо ГенІяЛюдина-енциклопедія фізики – таким його знав науковий світ

У січні виповнюється 106 років з дня народження одного з найвидатніших фізиків минулого століття. здавалося б, дата не «кругла». Проте, чи багато ми чули про гучне відзначення сторічного ювілею льва ландау? його ім'ям названа золота медаль, що вручається з 1998 року відділенням ядерної фізики російської академії наук. також ім'ям ландау названо Інститут теоретичної фізики ран. а в Україні, де відбувалося становлення найавторитетнішого вченого, пам’ятають його? ось хіба що в нтУУ «кПІ» відбулися присвячені ландау наукові читання… а він же колись сказав: «я непогано прожив життя. Мені завжди все вдавалося».

старшого наукового співробітника відділу дослідження впливів державотворчих та цивілі-заційних процесів на формування національної пам’яті (вимоги до кандидатів: науковий ступінь кандидата наук, наявність наукових праць відповідної тематики). додаткова інформація щодо основних функціональних обов'язків, розміру та умов оплати праці надається кадровою службою.документи приймаються протягом 30 календарних днів від дати опублікування

оголошення про конкурс за адресою: 01021, м. Київ, вул. Липська, 16. додаткові відомості про умови конкурсу – за телефоном: 281-08-87.

уКраїнСьКий інСТиТуТ наЦіОнаЛьнОї паМ’ЯТі ОГОЛОШує КОнКурС на ЗаМіщеннЯ ваКанТнОї пОСаДи

Рекл

ама

15№ 1–2, 20 січня 2014 рокуімена

забуті

павло Петрович Блонський – ви-датний учений, педагог і психолог, який написав більше 200 робіт з

різних питань філософії, педагогіки та психології. Значна частина з них при-свячена проблемам дитячої та педаго-гічної психології.

СвинЯ вчиТеЛевіБлонський народився у травні 1884 року в Києві в сім’ї дрібного чиновника. Ро-дина була не злиденною, але й неба-гатою, батьки Павла економили кожну копійку. Він пізніше згадував, що така дбайливість залишилася в нього на все життя і він завжди точно знав, скільки дріб’язку має в кишені.

З раннього дитинства хлопчик захо-пився книгами, що відкривали інший за-гадковий світ. Це хобі зробило Павла першим учнем у класі київської класич-ної гімназії. Згодом жага до науки при-водить його до Київського університету, куди Блонський вступає 1902 року на історико-філософський факультет. Його студентство збіглося в часі з революцій-ним збуренням у величезній імперії, і юнака привабила партія соціалістів-ре-волюціонерів. Його тричі арештовували і запроторювали до в’язниці. Проте зго-дом Павло розчаровується в революцій-ній боротьбі – аж до 1917 року, коли вступає до партії есерів, аби за кілька мі-сяців демонстративно залишити її лави.

Між тим, до історико-філософського факультету належала кафедра філосо-фії і психології. Там Блонський розпо-чав наукову діяльність. Його захоплю-ють лекції професорів Олексія Гілярова та Георгія Челпанова. Молодий учений вивчає античну філософію й обирає її темою для дисертації. Але тут сталася революція, всі вчені звання було скасо-вано. Дисертацію видали як книжку «Фі-лософія Плотіна» у 1918 році.

Тим часом професор Челпанов умов-ляє Блонського переїхати до Москви і бере аспірантом на кафедру Москов-ського університету. Павло Петрович усе життя був вдячний Челпанову за батьківське ставлення до себе, але це не завадило згодом розійтися з учите-лем через політичні розбіжності. Блон-ський наполягав, що психологія має бути перебудована на засадах марк-сизму, і вважав справедливим звіль-нення Челпанова із Психологічного ін-ституту, який той створив!

Утім, перші роки життя в Москві не були «медом» через нестачу коштів. Блонський був змушений зайнятися педагогічною діяльністю: викладанням психології, педагогіки в декількох мос-ковських гімназіях і Єлизаветинському інституті. Згодом учений стає приват-доцентом Московського університету й одночасно працює на педагогічних кур-сах. Склавши власну програму викла-дання, він досягає популярності, його ще запрошують до гімназій та учитель-ських курсів. Відтоді напрям наукової діяльності для Блонського був визна-чений.

Його захоплює ідея побудови школи на нових засадах для формування і роз-витку нового суспільства. З’являються статті в журналах, ученого обирають головою московського педагогічного гуртка і запрошують з лекціями до Петербурга.

нОва ШКОЛаЦікавим є той факт, що Блонський із під-несенням сприйняв Жовтневу револю-цію, вважаючи, що вона дасть усім рів-ні можливості для реалізації здібностей і талантів. Коли наприкінці 1917 року більшість московських учителів оголо-сила бойкот новій школі, Павло Петро-вич виступив проти цього. В результаті був змушений вийти зі Спілки діячів се-редньої школи і редакції журналу «Нова школа»: «Позбавлений усіх місць, без певної перспективи заробітку, я був спов нений ентузіазму і не сумнівався у втіленні ідеї нової школи».

Так і сталося: у 1922 році його залу-чила до складання навчальних програм Надія Крупська. Учений починає спів-працю із Крупською в науково-педаго-гічній секції Державної вченої ради, що значно вплинуло на його ідеологічні по-гляди і сприйняття марксизму. Під час Громадянської війни пише свої найви-значніші праці – «Трудова школа», «Ре-форма науки», «Нарис наукової психоло-гії». За дванадцять років з-під його пера виходить понад сто праць, серед яких – перші радянські підручники для серед-ньої й вищої школи. Статті Блонського публікувалися у США і Німеччині. А 1920 року вийшла книжка «Реформа науки», де автор виступив із критикою застарі-лих напрямів у науці, «атавізмів думки».

У ті часи на перший план висувається природниче спрямування науки, і Павло Петрович рішуче переходить до табору видатного російського психіатра Володи-мира Бехтерєва і психолога, засновника вітчизняної психології Володимира Вагне-ра. У своїй книзі він висловив розуміння психології як предмета. Тоді поняття «сус-пільство» замінялося терміном «соціальне середовище». А психологія розглядає по-ведінку як процес взаємодії між організ-мом і середовищем. Поведінка людини формується у складних межах соціально-го середовища. Блонському здавався дуже перспективним такий напрям досліджень, як педологія. Його педагогічна творчість насамперед спрямована на характеристи-ку дитячого віку. Але на такі дослідження із часом влада наклала заборону. І вже у 1928 році він відходить від педології. Пав-ло Петрович бере участь у дискусіях сто-совно цієї науки, яку він називав «експе-риментальною педагогікою».

Дійшли висновку, що педагогіка ви-вчає дитину стосовно виховання, а педо-логія – з точки зору розвитку. На ті часи найважливішим вважалося адекватне встановлення відносин між індивідуаль-ним і соціальним. Та у 20-ті роки індиві-дуальність стала асоціюватися з індиві-дуалізмом і приватною власністю, навіть талант у дитини пов’язувався з небезпе-кою відособлення, а віддалення від су-спільного життя заради особистого сприй-малося як зрада справі комунізму. Навіть наявність особистої чорнильниці в учня і самостійний похід до театру розцінювали-ся тією самою Крупською як вияви бур-жуазного індивідуалізму.

Блонський прагнув здійснити широку програму дослідницьких робіт з вивчення комплексу психічних процесів – сприй-мання, пам’яті, мислення, мови, волі і по-чуттів – у їхній єдності і розвитку. Його праці лежать в основі сучасної наукової психології. Виступаючи за комплекс ний підхід до вивчення дитини, вчений ана-

лізував пізнавальні та вольові процеси у зв'язку з її конкретною діяльністю в умовах навчання («Пам'ять і мислення», «Розвиток мислення школярів», 1935). Він сформулював генетичну теорію пам'яті, згідно з якою різні види пам'яті – мо-торна, афективна, образна і вербальна – описуються як етапи розвитку людини, її мови і мислення, зміни нею навколиш-нього світу.

СаМОТній і ЗабуТийВін вів дуже усамітнений спосіб життя, підтримуючи з аспірантами і співробіт-никами суто ділові стосунки. В останні роки життя через тяжку хворобу нечасто з’являвся на роботі в Інституті психології. Тоді колеги почали регулярно приходи-ти поодинці до його маленької двокімнат-ної квартирки, щоб обговорити результа-ти досліджень. Однак це були бесіди сам на сам, відвідувачі погано знали, чим за-ймаються співробітники, ніколи не було загальних обговорень виконаної роботи, труднощів чи відкриттів, які при цьому виникали. Колеги Блонського фактично не збиралися разом не лише у нього вдо-ма, а й у лабораторії, яку той очолював. Через відсутність спільної творчої діяль-ності і спілкування так і не сформува-лася наукова школа, що продовжила б справу вчителя.

Він вивчав питання індивідуальних і ві-кових особливостей дітей, ґрунтуючись на двох головних принципах: ідеї розвитку (необхідність розглядати дитячу психіку як результат еволюції) і цілісному підхо-ді до вивчення дитини.

Праці вченого не завжди отримува-ли одностайну оцінку наукової громад-ськості. Внаслідок огульного заперечення цінності педологічних робіт твори Блон-ського на довгі роки були вилучені з на-укового обігу.

Він приділяв велику увагу розробці про-блеми засвоєння знань школярами вже в 20-ті роки, описував, який матеріал за-своюється найкращим чином, відділяв за-лежність якості засвоєння від розуміння матеріалу, зацікавленості в засвоєнні, від сили уваги і бадьорого самопочуття, опи-сував вікові зміни в процесі засвоєння.

У результаті численних експериментів Блонський дійшов висновку: засвоєння і пам'ять – різні поняття. Він вважав не-

вірним пояснення поганої успішності ди-тини її поганою пам'яттю. З віком вона під час засвоєння інформації використо-вується все менше. Погіршення пам'яті в підлітковому віці не впливає на сприй-няття навчального матеріалу, бо в цьому віці інтенсивно розвивається мислення, яке починає відігравати в засвоєнні все більшу роль.

А головне – Блонський вважав, що пе-дагогіка як наука потребує філософського обґрунтування, опори на досягнення біо-логії, генетики, фізіології, соціології та ін-ших наук про людину.

Міркуючи про типологію учнів, Павло Петрович пропонував вести педагогічну роботу згідно зі схемою сильного і слаб-кого типів фізичного і розумового роз-витку дитини. «Успішно виховувати і на-вчати можливо за умови знання норм і цінностей соціального оточення, зокрема, норм і цінностей шкільного класу. Шкіль-ний клас – складна система, що виконує інтегративні функції через суспільну дум-ку, настрій, домінуючі настанови вожаків і членів групи».

Учений казав про необхідність ура-хування в освіті й вихованні вікових та індивідуальних особливостей дитини, а також прагнення учнів до самоосвіти, шкільного самоуправління як вираження їх самостійності. Він виступав як пропа-гандист трудового виховання і політех-нічної освіти.

Помер Павло Блонський у лютому 1941 року.

Ольга КОваЛенКО, «Освіта України»

пОмИЛКИ ФІлосоФа-ПедаГоГа якого підвела співпраця із Крупською

Фігура Павла Блонського якось меркне на тлі більш відомих його сучасників. він не створив наукової школи і не виростив плеяди відданих послідовників, проте було б несправедливим недооцінити внесок цього вченого у вітчизняну науку. а трудився він у царині психології, філософії і насамперед – педагогіки.

Будівельний факультетПрофесора кафедри: будівельної механіки (0,5 ставки).

Факультет автоматизації інформаційних технологій (ФАіТ)завідувача кафедри: машин і обладнання технологічних процесів (1 ставка) завідувача кафедри: управління проектами (1 ставка) Професора кафедри: будівельних машин (1 ставка)доцента кафедри: інформаційних технологій (1 ставка)асистента кафедри: інформаційних технологій проектування та прикладної математики (1 ставка).

Санітарно-технічний факультет (СТФ)доцента кафедри: політичних наук (2 ставки) доцента кафедри: водопостачання та водовідведення (1 ставка) доцента кафедри: теплотехніки (1 ставка) старшого викладача кафедри: політичних наук (0,25 ставки).

Факультет геоінформаційних систем і управління територіями (гіСУТ)старшого викладача кафедри: фізвиховання та спорту (1 ставка).

Архітектурний факультетПрофесора кафедри: архітектурного проектування цивільних будівель і споруд (1 ставка) доцента кафедри: основ архітектури та архітектурного проектування (1 ставка) доцента кафедри: містобудування (1 ставка) асистента кафедри: нарисної геометрії та інженерної графіки (1 ставка) асистента кафедри: містобудування (1 ставка) асистента кафедри: Інформаційних технологій в архітектурі (0,75 ставки).У конкурсі можуть брати участь кандидати наук або особи з повною вищою освітою за фахом, які мають стаж науково-педагогічної роботи у внз III–IV рівнів акредитації і досвід викладання дисциплін за профілем кафедри.

Термін подання документів – місяць від дня опублікування оголошення.Адреса університету: 03680, м. Київ, повітрофлотський проспект, 31.

КиївСьКий наЦіОнаЛьний універСиТеТ буДівниЦТва і архіТеКТури ОГОЛОШує КОнКурС на ЗаМіщеннЯ пОСаД:

Рекл

ама

16 «Освіта України»

завідуючі відділами – Дмитро ШУЛІКІН, Оксана КОВТОНЮК, Ольга КОВАЛЕНКО, Дмитро ГРУЗИНСЬКИЙ

спецкор – Марина БАЛАБАН

оглядач – Дарина МАТАТ

журналісти – Світлана ГАЛАТА, Валентина СКАЛИГА

літературні редактори – Оксана ЖОВАНИК, Олена ЄСІПОВА

Фоторедактор – Андрій ШМАТОВ

редакція не завжди поділяє позицію авторів публікацій.

рукописи не повертаємо.

листування з читачами – тільки на сторінках газети.

При використанні наших публікаційпосилання на газету «освіта України» обов’язкове.

відповідальність за достовірність опублікованої інформації несуть автори та рекламодавці.

Адреса редакції: 03680, м. київ, вул. довженка, 3.тел.: (044) 456-3739, 456-3702 (приймальня), факс: (044) 456-3743.e-mail: osvita@pedpresa.com.uawww.pedpresa.com.ua

Газету надруковано в друкарні тов «Фірма «антологія»м. київ, вул. Маршала Гречка, 13, тел./факс: (044) 443-08-08друк офсетний. зам. № 18-01-14 від 18 січня 2014 року

реєстраційне свідоцтво: кв № 2770 від 27.08.1997 р.

директор видавництва «Педагогічна преса» – Олексій ОСЬКІНГоловний редактор – Ірина КОРОБКОПерший заступник головного редактора – Максим КРЕЧЕТОВзаступник головного редактора – Максим КОРОДЕНКОвідповідальний секретар – Світлана КУШПІЙверстальники – Віталій СІГНАТУЛІН, Віктор ДЯЧЕНКО

Газета

передплатний індекс: 40123

виходить щопонеділка

Наклад у січні: 24 830 примірників

Засновники:Міністерство освіти і науки України, національна академія педагогічних наук України,

Профспілка працівників освіти і науки, дІвП видавництво «Педагогічна преса»

Видавець:# 1–2 (1372) 20 січня 2014 року

О ф і ц і й н е в и д а н н я М і н і ст е р ст в а О с в і т и і н ау к и у к ра Ї н и

рекламний відділ: тел. (044) 456-3702. e-mail: pedpressa@ukr.net

вартознати

ПВ місце літер.

ДОСТавна КарТКа – ДОрученнЯ

на газетужурнал

Спецвипуск газети «Освіта україни»найменування видання

Вартість передплата кількість комплектівпереадре-

сування

на 2014 рік по місяцях

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

поштовий індекс ___________________________

код вулиці

буд. корп. кв.

місто __________________________________

село __________________________________область _________________________________район __________________________________вулиця __________________________________

прізвище, ініціали

68836

державний комітет зв’язку та інформації України ф.сП-1

ПВ місце літер.

ДОСТавна КарТКа – ДОрученнЯ

на газетужурнал

«Освіта україни»найменування видання

Вартість передплата кількість комплектівпереадре-

сування

на 2014 рік по місяцях

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

поштовий індекс ___________________________

код вулиці

буд. корп. кв.

місто __________________________________

село __________________________________область _________________________________район __________________________________вулиця __________________________________

прізвище, ініціали

40123

державний комітет зв’язку та інформації України ф.сП-1

ПВ місце літер.

ДОСТавна КарТКа – ДОрученнЯ

на газетужурнал

«інформаційний збірник та коментарі Міністерства освіти і науки україни»найменування видання

Вартість передплата кількість комплектівпереадре-

сування

на 2014 рік по місяцях

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

поштовий індекс ___________________________

код вулиці

буд. корп. кв.

місто __________________________________

село __________________________________область _________________________________район __________________________________вулиця __________________________________

прізвище, ініціали

68832

державний комітет зв’язку та інформації України ф.сП-1

ПВ місце літер.

ДОСТавна КарТКа – ДОрученнЯ

на газетужурнал

«всесвітня література в школах україни»найменування видання

Вартість передплата кількість комплектівпереадре-

сування

на 2014 рік по місяцях

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

поштовий індекс ___________________________

код вулиці

буд. корп. кв.

місто __________________________________

село __________________________________область _________________________________район __________________________________вулиця __________________________________

прізвище, ініціали

68829

державний комітет зв’язку та інформації України ф.сП-1

30,35 грн на 1 місяць

51,85 грн на 1 місяць

47,02 грн на 1 місяць

151,72 грн на 1 місяць

У 2013 році Всеукраїнська студентська рада провела фотоконкурс «Україна очима студентів». Кожна з обласних колегій ВСр представила 5 найкращих робіт, відібраних на регіональному етапі конкурсу. нещодавно були підбиті підсумки творчих змагань. «Освіта України» продовжує (початок №52 за 30 грудня 2013 року) публікацію фоторобіт переможців. іі місце – Сергій поліщук, студент Луцького національного технічного університету, з роботою «моя Україна»

Фотосвіт

УКрАЇнА ОЧИмА СТУденТіВ