НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ...
TRANSCRIPT
1
НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ
«КИЇВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ
імені ІГОРЯ СІКОРСЬКОГО»
Факультет менеджменту та маркетингу
Кафедра математичного моделювання економічних систем
«На правах рукопису»
УДК ______________ «До захисту допущено»
Завідувач кафедри
__________ В.О. Капустян
«___»_____________2018 р.
Магістерська дисертація
на здобуття ступеня магістра
зі спеціальності 051 «Економіка»
на тему: «Прогнозування та планування продажів підприємства»
Виконав :
студент II курсу, групи УК-71мп
Медзатий Максим Сергійович __________
Керівник:
к.ф.-м.н доцент
Жуковська Ольга Анатолівна __________
Рецензент:
__________
Засвідчую, що у цій магістерській
дисертації немає запозичень з
праць інших авторів без
відповідних посилань.
Студент (-ка) _____________
Київ – 2018 року
2
Національний технічний університет України
«Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»
Факультет менеджменту та маркетингу
Кафедра математичного моделювання економічних систем
Рівень вищої освіти – другий (магістерський) за освітньо-професійною
програмою
Спеціальність 051 «Економіка»
Спеціалізація «Економічна кібернетика»
ЗАТВЕРДЖУЮ
Завідувач кафедри
__________ В.О. Капустян
«___»_____________2018 р.
ЗАВДАННЯ
на магістерську дисертацію студенту
Медзатому Максиму Сергійовичу
1. Тема дисертації «Прогнозування та планування продажів підприємства»,
науковий керівник дисертації Жуковська Ольга Анатолівна, к.ф.-м.н доц,
затверджені наказом по університету від «12» вересня 2018 р. № 3506-с
2. Термін подання студентом дисертації 14.12.2018
3. Об’єкт дослідження є підприємство роздрібної торгівлі.
4. Вихідні дані покращені моделі прогнозування шляхом додавання
параметру
5. Перелік завдань, які потрібно розробити 1.) Пошук і аналіз літературних
джерел; 2.) Дослідження основних питань на ринку роздрібної торгівлі; 3.)
Аналіз відомих моделей прогнозування; 4.) Побудова нової моделі
прогнозу, або покращення відомої; 5.) Оцінка побудованих моделей; 6.)
Аналіз отриманих результатів.
3
6. Орієнтовний перелік ілюстративного матеріалу − презентація роботи
7. Перелік публікацій : Міжнародний науковий журнал «Інтернаука»
Випуск 20(60)/2018 – «Порівняльний аналіз прогнозу і планування
продажів консервації та пива на ринку роздрібної торгівлі»; Міжнародний
науковий журнал «Інтернаука» Випуск 1(63)/2019 – «Специфіка
прогнозування сезонного товару торгової мережі»
8. Дата видачі завдання: 13.09.2018
Календарний план №
з/п
Назва етапів виконання
магістерської дисертації
Термін виконання етапів
магістерської дисертації Примітка
1 Визначення актуальності теми 13.09.2018 17.09.2018
2 Дослідження предметної області 18.09.2018 28.09.2018
3 Економічна постановка задачі 01.10.2018 12.10.2018
4 Дослідження підприємства 15.10.2018 26.10.2018
5 Побудова моделі прогнозу 12.11.2018 23.11.2018
6 Розробка рекомендацій та висновків 26.11.2018 30.11.2018
7 Оформлення магістерської
дисертації і підготовка презентації 03.12.2018 06.12.2018
8 Подання готової дисертації 07.12.2018 14.12.2018
Студент __________ М.С. Медзатий
Науковий керівник дисертації __________ О.В. Жуковська
4
РЕФЕРАТ
У магістерській дисертації проведено аналітичний аналіз наукової
літератури, яка охоплює напрямок дослідження даної роботи. Також
розкрито сутність понять які характеризують ринок роздрібної торгівлі.
Через велику кількість товарів, їх розділено по групам для зручності
аналізу продажів.
В даній науковій роботі було представлено певну послідовність
аналізу часових рядів, для ефективної побудови прогнозу.
Магістерська дисертація охопила вирішення наступних теоретичних
і практичних завдань:
1) дослідження праць вітчизняних та зарубіжних вчених;
2) аналіз та узагальнення поширених методів, що застосовуються для
оцінки прогнозу;
3) виявлення основних тенденцій в структурі підприємств і оцінка
використання вкладених в нього коштів;
4) планування на основі прогнозування;
5) розробка покращеного типу прогнозу, який дозволить враховувати
додаткові фактори при побудові прогнозу, а також майбутньому
плануванню.
У зв’язку з чим, автором в роботі запропоновано показний який
підвищує точність прогнозу.
Схема побудови роботи полягає в дослідженні праць і знаходження в
них неточностей, що дозволить звузити пошуки алгоритму покращення
моделей. Перш за все будь-яка модель базується на згладжуванні даних
для прогнозу. Відповідно до схеми прогнозування, корекція даних для
більш точного прогнозу відбувається в першу чергу. При досліджені
літератури і перевірці моделей на основі даних найкраще адаптується
модель ковзаної середньої. Шляхом тестування було перевірено, що
5
найкраще брати середнє за 4 періоди. Знайдений коефіцієнт допомагає
повторити піки. Періодичні скачки які відбуваються з року в рік.
Прослідкувавши логіку піків, можна передбачити їх у майбутньому.
Особливістю ринку роздрібної торгівлі є велика кількість товарів. Торгові
мережі мають велику кількість магазинів і мають високі продажі товарів.
Через це прогнозувати Торгові групи (певна сукупність товарів схожих за
складом) стає простіше. І з року в рік тенденція продажів залишається.
Точність яку забезпечує коефіцієнт дуже гарно використати при
плануванні. Тому в роботі розгладяється планування продажів Торгової
групи не тільки через точність, але через те, що склад потрібно
підготувати до майбутніх навантажень, що є однією із управлінських
рішень.
Магістерська дисертація складається із вступу, трьох розділів,
висновків, містить 7 ілюстрацій , 11 таблиць , 1 додатку і 26 джерел
літератури.
Ключові слова: прогнозування, методи прогнозування, торгова
мережа,
сезонний товар, товар, ринкові відносини, тренд, модель Хольта-Вінтерса,
модель Хольта, мультиплікативна модель, модель ковзаної середньої,
критерій Дарбіна – Уотсона , прогноз, Торгова група.
ABSTRACT
In the master's dissertation the analytical analysis of the scientific literature,
covering the research direction of this work, is carried out. The essence of the
concepts characterizing the retail market is also disclosed. Because of the large
number of products, they are divided into groups for the convenience of sales
analysis.
6
In this scientific work was presented a certain sequence of time series analysis,
for the effective construction of the forecast.
The master's dissertation covered the following theoretical and practical tasks:
1) research of the works of domestic and foreign scientists;
2) analysis and generalization of the common methods used to estimate the
forecast;
3) identifying the main trends in the structure of enterprises and assessing the
use of funds invested in it;
4) forecasting based planning;
5) development of an improved type of forecast, which will allow for
additional factors to be taken into account when constructing the forecast, as
well as future planning.
In connection with this, the author in his work proposed an oscillatory which
improves the accuracy of the forecast.
The scheme of the construction of work is to study the works and find in them
inaccuracies, which will narrow down the search for an algorithm for
improving models. First of all, any model is based on smoothing the data for
the forecast. According to the forecasting scheme, the correction of data for a
more accurate forecast occurs first of all. When researching literature and
testing models based on data, the best-adapted model of a slippery middle one.
By testing, it was best to take an average of 4 periods. The found coefficient
helps to repeat peaks. Periodic jumps that occur from year to year. Following
the logic of peaks, you can predict them in the future. A feature of the retail
market is a large number of goods. Trading networks have a large number of
stores and have high sales of goods. Because of this, forecasting trade groups
(a certain set of goods similar in composition) becomes easier. And from year
to year, the sales trend remains. The accuracy that the coefficient provides is
very good to use in planning. Therefore, the planning of sales of the Trading
Group is mitigated not only through precision, but due to the fact that the
7
warehouse needs to be prepared for future loads, which is one of the
managerial decisions.
Master's dissertation consists of an introduction, three sections, conclusions,
contains 7 illustrations, 11 tables, 1 supplement and 26 sources of literature.
Keywords: forecasting, forecasting methods, trade network,
seasonal product, commodity, market relations, trend, Holt-Winters model,
Holt model, multiplicative model, model of a slippery average, Darbin-Watson
criterion, forecast, Trading group.
8
ЗМІСТ
ВСТУП ........................................................................................................................... 9
1 РИНОК РОЗДРІБНОЇ ТОРГІВЛІ ............................................................................... 12
1.1 Поняття, сутність та склад роздрібного товарообігу ........................................ 12
1.2 Фактори, що впливають на структуру товарообігу ........................................... 17
1.3 Суть і мета створення запасів .............................................................................. 21
1.3.1 Роль, облік та оцінка матеріальних запасів .................................................. 23
1.3.2 Системи управління запасами ........................................................................ 25
1.3.3 Управління запасами та їх планування як елемент фінансового
менеджменту ................................................................................................................ 28
1.3.4 Аналіз роздрібного товарообігу ..................................................................... 29
1.3.5 Аналіз по часових рядах. ................................................................................ 30
1.3.6 Оперативний аналіз. ........................................................................................ 30
1.3.7 Стратегічний аналіз ......................................................................................... 32
Висновки до розділу 1 ................................................................................................ 33
2 АНАЛІЗ МОДЕЛЕЙ ПРОГНОЗУВАННЯ ......................................................... 35
2.1 Необхідність прогнозу .......................................................................................... 35
2.2 Оцінка моделей...................................................................................................... 39
2.3 Метод Хольта ........................................................................................................ 43
2.4 Метод Хольта-Вінтерса ....................................................................................... 49
2.5 Модель ковзаної середньої ................................................................................... 56
2.6 Мультиплікативна модель .................................................................................... 60
Висновки до розділу 2 ................................................................................................ 63
3 НАУКОВИЙ ТА ПРАКТИЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ РЕЗУЛЬТАТІВ ....................... 65
ДОСЛІДЖЕННЯ ......................................................................................................... 65
3.1 Зміст і завдання планування................................................................................. 65
3.2 Етапи планування .................................................................................................. 67
3.3 Практичне значення .............................................................................................. 70
Висновки до розділу 3 ................................................................................................ 71
ВИСНОВКИ .................................................................................................................... 72
ПЕРЕЛІК ДЖЕРЕЛ ПОСИЛАННЯ .......................................................................... 73
ДОДАТОК А ................................................................................................................ 78
9
ВСТУП
На сучасному етапі, прогнозування – це невід’ємна частина
діяльності кожного підприємництва. У зв’язку з чим виникає потреба у
вдосконаленні прогнозів, які є необхідними для визначення подальших дій
розвитку та використання ресурсів для найбільш ймовірних і ефективних
варіантів планування.
Актуальність теми. Діяльність кожного підприємства на ринку є
важливою не тільки для його власників а й для держави в цілому.
Оскільки, в умовах науково-технічного прогресу удосконалення
економічної системи прогноз стає одним із вирішальних факторів
формування стратегії і тактики розвитку для нині діючих та майбутніх
підприємств. Тому роль прогнозування на сьогодні принципово зростає. В
свою чергу, планування як основна функція менеджменту, зв'язує разом всі
управлінські функції. Адже без планування чітко та раціонально визначити
цілі та напрямки діяльності підприємство не зможе.
Метою дослідження є дослідження відомих моделей прогнозування,
задля підвищення точності прогнозу.
Для досягнення зазначеної мети в роботі були поставлені і
відповідно вирішені теоретичні та практичні завдання:
- Аналіз і дослідження предметної області;
- Дослідження праць вітчизняних і зарубіжних авторів,
присвячених прогнозуванню та прогнозуванню;
- Встановлення особливостей сучасних моделей побудови
прогнозу;
- Обґрунтування покращення моделі прогнозу шляхом
аналізу і порівняння результатів;
- Розробка нової моделі на основі існуючих.
10
Об’єктом дослідження є ринок роздрібної торгівлі.
Предметом дослідження є торгові групи товарів, тобто набори які є
схожими за складом з чого був вироблений товар.
Інформаційна база. Науково-теоретичну основу роботу склали
праці таких вітчизняних та сучасних науковців як: С.Д. Бешелев, В.П.
Герасенко, Б.Є. Грабовецький, М.Т. Пашута, Т.І. Макаренко, М.О.
Соколов, Ю.І. Рижиков, В.В. Яцура та інших. Також для дослідження
було взято дані підприємства роздрібної торгівлі та використано
наступні моделі прогнозування: модель ковзаної середньої, модель
Хольта, модель Хольта – Вінтерса, мультиплікативна модель, а також
покращені моделі коефіцієнтом: Хольта – Вінтерса, мультиплікативна,
ковзаної середньої.
Практичне значення полягає в покращенні точності. На сучасному
етапі, прогнозування є невід’ємною частиною діяльності кожного
підприємництва. А тому виникає потреба у дослідженні нових
економічних прогнозів, які є необхідними для визначення подальших дій
розвитку та використання ресурсів для найбільш ймовірних і ефективних
варіантів планів. В сучасних умовах удосконалення економічної
системи прогноз стає одним із вирішальних факторів при формуванні
стратегії та тактики розвитку для робочих на даний момент часу та
майбутніх підприємств. У роботі розглядається специфічні умови, що
стосуються прогнозування сезонного товару торгової мережі. Зокрема,
проаналізовано моделі прогнозування із сезонною складовою та моделі в
яких присутній тільки тренд задля покращення результатів для
підприємств. Оскільки, прогнозування як одна з найважливіших частин
процесу управління, без якої не можна розробити не тільки тактичні, а й
стратегічні плани розвитку підприємства. В результаті чого, автором було
визначено ефективну модель прогнозування від якої буде залежати обсяг і
створюваних запасів, і акумульованих для цього відповідних коштів. Адже
перш за все, успішна діяльність будь-якого підприємства, що займається
11
реалізацією товару у сфері продажу залежить від здійснення такої
управлінської функції як прогнозування. Але сучасні моделі
прогнозування не завжди показуюсь хороші результати тому варто
проаналізувати сучасні підходи і запропонувати новий варіант розрахунку,
або ж покращити уже існуючу модель, це дозволить підприємству
отримати можливість менше втрачати коштів і почати ефективно готувати
склад до можливих навантажень, що підніме ефективність логістичного
відділу. Тому постає завдання покращити прогноз на період. Періодичні
коливання іноді спостерігаються в часових рядах і при побудові прогнозу
зазвичай носять назву сезонність. Перед виділенням сезонних коливань
потрібно розділити ряд на періоди сезонності.
12
1 РИНОК РОЗДРІБНОЇ ТОРГІВЛІ
1.1 Поняття, сутність та склад роздрібного товарообігу
Роздрібний товарообіг – це один з основних показників, що
визначає насамперед потужність торговельного підприємства, оскільки
завдяки його величині(кількості магазинів) можна робити висновок про
обсяг всієї діяльності підприємства. Зокрема, він характеризує не тільки
ефективність використання ресурсів підприємства але і загальну суму
витрат на загальну реалізацію товарів. Адже за своєю природою
роздрібний товарообіг - це суто економічне поняття, яке відображає
найважливіший кінцевий результат діяльності підприємства, тобто його
зіставлення з обсягом витрачених різноманітних ресурсів (трудових,
матеріальних, фінансових) і тому дає чітке уявлення про ефективність їх
використання в роботі, тому як в узагальненому(реальному) вигляді саме
показник ефективності є співвідношення результату і витрат.[28]
Головною метою торгівлі споживчими товарами є задоволення
потреб населення. Досягнення саме цієї мети характеризується загальним
обсягом товарної реалізації товарів та послуг населенню. Через те, що
товарообіг характеризує саме обсяг споживання матеріальних благ та
виражений сучасними економічними відносинами, які відповідно
виникають під час руху товарів та послуг. Тобто, саме сутність самого
товарообігу відображена саме в сучасних економічних відносинах,
пов'язаних з обміном товарів та послуг на ринку і в процесі купівлі-
продажу.[29]
Товарообіг характеризує не процеси, що розвиваються в сфері
товарного обігу, але і фактори, які безпосередньо впливають саме на
13
формування попиту і пропозиції, таким чином це відображає певні
економічні взаємовідносини між виробниками та споживачами.[30]
Також товарообіг надає нам надає змогу визначити саме такі умови,
на підставі яких саме відбувається розвиток та відносини між попитом та
пропозицією на ринку. Це зможе дозволити все ж таки встановити, як
реалізуються на конкретному ринку роздрібної торгівлі відносини між
виробниками і споживачами товарів та за якими умовами визначають
тенденції формування і розвиток попиту та пропозиції в наступний період і
відповідно на майбутнє, тобто перспективу. [1, c. 79]
Товарообіг торговельного підприємства зазвичай здійснюється в
різних видах і формах. Тому це насамперед, він може відобразити тільки
два рівня продажу товарів чи послуг(зазвичай товарів): роздрібний та
оптовий товарооборот.[31]
Роздрібний товарообіг є саме кінцевою стадією руху товарів і послуг
від виробництва до споживача. Тому саме роздрібна торгівля завершує
процес обігу товарів і послуг: тому товар зі сфери обігу переходить саме у
сферу споживання. Через це роздрібний товарооборот - це кількісний
показник, що характеризує обсяг продажу. [2, с. 44]
Роздрібний товарообіг не тільки характеризує обсяг продажу товарів
населенню задля особистого, сімейного чи домашнього використання; він
означає завершення певного процесу обігу товарів на ринку і перехід
товарів у приватне чи колективне користування. Його величина може
враховується в роздрібних цінах, та у цінах фактичної реалізації, що
включає всі податки, що входять саме до фактичного складу роздрібної
ціни.[33]
Економічна сутність фактичного роздрібного товарообігу
проявляється в повній красі саме для обміну грошових доходів у
споживачів на товари і послуги в самому процесі купівлі-продажу і також
в економічних відносинах, пов'язаних з цим обміном [3, c. 81].
Оборот на ринку роздрібної торгівлі це вартість проданих населенню
14
товарів за готівковий розрахунок чи сплачених кредитними картками,
розрахунковими чеками банків або ж перерахуванням з рахунків
вкладників. [4, c .281]
До обігу роздрібної торгівлі разом з поточною вартістю товарів,
проданих саме для населення пункту за готівковий розрахунок, можливо
включається також і така вартість: проданих товарів поштою з оплатою чи
передоплатою за безготівковим розрахунком (до моменту здачі посилки);
товарів, проданих у кредит (до моменту відпуску проданих товарів для
покупця), в обсязі вартості товару; а також товарів, проданих у порядку
торгівлі (за договором комісії), а саме у розмірі повної вартості до моменту
продажу товарів; проданих не тільки за поточними зразками товарів для
тривалого користування; товарів чи послуг, проданих населенню із
знижкою, саме у повному обсязі; проданих через передплату друкованих
видань (по моменту виписки рахунку та без урахування вартості доставки);
упаковки, що має ціну, та не входить в ціну товару та проданої порожньої
тари.[32]
Вартість товарів чи послуг, проданих населенню через магазин
торгової мережі або через підрозділи неторгових організацій за рахунок
заборгованості по заробітній платі чи пенсіях з наступною оплатою
організаціям торгівлі організаціями, органами соціального забезпечення та
іншими організаціями, включається в товарооборот.
Однак, не включається в оборот торгівлі така вартість: проданих
товарів, що не змогли витримати гарантійні строки служби та проданих
квитків чи талонів на всі види транспорту або лотерейних квитків тощо.
Вартість товарів, відпущених через торгову мережу юридичним чи
фізичним особам, з оплатою за безготівковим розрахунком, в оборот
торгівлі не включається також.
Оборот роздрібної торгівлі наводиться саме в роздрібних цінах – це
фактичних цінах, що включають в себе торговельну надбавку а
також податок на додану вартість чи податок з продажів.
15
Обов'язковою також ознакою саме операції, відносять до роздрібної
торгівлі, це є наявність касового чека.
Основними завданнями обороту торгівлі є: перевірка ступеня
виконання прогнозних продажів за такими параметрами як: обсяг і
структурою, задоволення попиту покупців на різні товари; виявлення
певної тенденції чи закономірностей його розвитку в динаміці і змін, що
проводиться в них; визначення чинників, що саме впливають на його
зміну, тобто це кількісний вимір і узагальнення поточного впливу факторів
на виконання прогнозу і динаміку роздрібного товарообігу; оцінка
впровадження методів торгівлі та їх ефективності; виявлення резервів чи
шляхів і можливостей зростання обсягу поточних продажів і покращення
обслуговування покупців; розробка заходів щодо усунення недоліків і
також підвищення ефективності господарсько-фінансової діяльності. [15]
Важливо також зазначити, що у процесі роздрібної реалізації товари
повністю переходять із сфери обігу в сферу споживання їх. Продавцями є
організації торгівлі: магазини, аптеки, павільйони, кіоски, бензозаправки
тощо. А оскільки місце, де саме відбувається купівля-продаж товарів, не є
таким важливим моментом у економічній характеристиці роздрібного
товарообігу, тому продаж споживчих товарів для особистого споживання
має можливість проводитися також на продовольчих чи непродовольчих
ринках, зі складів підприємства-виробника та оптових підприємств, на
аукціонах, у майстернях чи аптеках або ж кіосках тощо. Зокрема це
можуть бути не тільки організації інших галузей, якщо вони здійснюють
перепродаж придбаних на стороні не тільки споживчих товарів але і
товарів власного виробництва для населення через свою мережу або з
оплатою через власну касу.
Головною метою придбання товарів є для особистого чи
виробничого споживання. Тому останнім саме часом до складу
товарообороту включається також саме факт продаж товарів організаціям,
через які можливо здійснюється якесь спільне споживання товарів. До
16
таких організацій належать: різні санаторії чи будинки відпочинку, лікарні,
дитячі садки чи будинки для престарілих тощо [5, c.129].
За своєю фактичною природою роздрібний товарообіг це показник
по суті синтетичний, оскільки він таки складається з окремих актів для
купівлі-продажу чи продажів окремих товарів та товарообігу всіх фірм або
всіх регіонів. Товарообіг є одним із основних валовим показником
реалізації вартості товарів, він зазвичай залежить від загальної кількості
проданих товарів та ціни одиниці товарів. Загальний обсяг для товарообігу
дорівнює саме добутку реалізованої кількості товарів кожного артикул на
ціну за кожну одиницю товару.
Однак, як економічний показник , а саме роздрібний товарообіг має
ряд недоліків, його доречне зростання не завжди означає дійсне
задоволення фактичного попиту. Це пов'язано саме з тим, що величина
обсягу товарообігу може значно мінятись під впливом цінових та
структурних змін. Для прикладу, при через мірному зростанні обсягу
реалізації саме у вартісних показниках може спостерігатися його зниження
в саме натуральному вираженні. [1, c. 83]
Важливо звернути увагу, що роздрібний товарообіг належить до
найважливіших показників економічного розвитку країни. В ньому
проявляються саме основні народногосподарські пропорції де структура
валового внутрішнього продукту, розподіл національного доходу чи
інше. Обсяг роздрібного продажу товарів має вплив на грошовий потік у
країні, того виручка торговельних організацій становить дуже важливу
частину готівково-грошового обігу. Тому в результаті чого
відшкодовуються і зроблені витрати і реалізується саме новостворена
вартість, що надає можливість подальшого зростання для виробництва. [6,
c. 203]
Структура та обсяг товарообігу характеризують саме рівень
споживання товарів населенням, зростання чи зниження добробуту
народу. За допомогою продажів можна виявити постійний вплив на
17
розвиток обсягу чи структури виробництва саме товарів народного
споживання: збільшення виробництва у відсутніх товарів або скорочення
виробництва тих самих товарів, які не є популярним попитом у покупців.
Тому, зростання продажу товарів роздрібної торгівлі може бути
зумовлений на думку багатьох, з одного боку, безперервним зростанням
виробництва товарів для народного споживання але і з іншого -
підвищенням купівельної спроможності населення. Тому цьому розвитку
притаманні закономірності, в яких відображаються чи відбуваються в
країні економічні та соціальні процеси, які пов'язані між собою. Так саме
зниження інвестицій в сектор економіки може приводить до того, що це
приводить до певного руйнування науково-виробничого потенціалу
держави, через втрати до основних виробничих фондів та їх джерел
відтворення відбувається скорочення оборотного капіталу і це прямує до
зменшення обсягу виробництва, що відбивається на розмірах товарообігу.
Зростання грошової маси в країні, девальвація валюти, інфляція,
скорочення саме купівельної спроможності населення призводить до
негативних змін в обсязі чи структурі роздрібного товарообігу.[34]
Тому, з цього випливає, що роздрібний товарообіг – це
найважливіший показник діяльності не тільки якогось окремого торгового
підприємства, а й усієї держави в цілому. [16]
1.2 Фактори, що впливають на структуру товарообігу
Основним завданням для аналізу товарообігу є вивчення, кількісного
виміру і узагальнення впливу факторів на динаміку і зміну обсягу
товарообігу.
Для використанні факторного методу потрібно спочатку вивчити
18
вплив різних чинників для обсягу чи структури товарообігу, потім
потрібно знайти зв'язки між факторами, де на підставі чого обираються
найбільш пріоритетні з них, які надають вплив на зміну для обсягу
реалізації. Така інформація використовується при плануванні
товарообороту.
Тому на обсяг і структуру товарообігу впливають різноманітні
чинники, але, насамперед економічні, які впливають на величину попиту.
Оскільки, ціни на товари зростають динамічно, то дуже важливо є
проаналізувати вплив різних показників для інфляції на різноманітні типи
товарів, через які продає підприємство. Наприклад, дуже високий рівень
інфляції на товари для яких ціна є визначальним фактором, який можливо
призвести до різкого скорочення для обсягу продажів. Процентна ставка на
позиках має грати важливу саме роль для підприємств. По-перше, зміна
значно впливає на вартість позик. По-друге, це значне збільшення
процентної ставки може надати негативний вплив на попит, а саме
особливо для фірм, що мають спеціалізацію на товарах тривалого
користування.
Тому тенденції розвитку економіки, в першу чергу для регіональної,
- стабілізація, а для зростання або спад - матимуть визначальний саме
вплив на ринок, на якому працює це підприємство.
Розвиток конкуренції, а саме особливо в торгівлі, призводить до
того, що покупці все ж таки стають все більш вибагливі у для виборі
магазину. Незважаючи на це, що цікавить передусім саме ціна і якість
товарів, все більшу і більшу увагу покупці які звертають на рівень і методи
обслуговування, та надані послуги, а також на саме стиль і дизайн
торгових підприємств [15].
Передусім політичні фактори тісно переплетені на
загальнодержавному, так і на такому ж місцевому рівні. Особливо важливі
для підприємств податки, обмеження в ціноутворенні, перспективи для
житлового будівництва, комерційні чи дорожньо-транспортні та інші
19
проекти місцевих властей.
Тому успіх діяльності торговельного підприємства визначається тим,
саме наскільки повно воно буде задовольняти потреби покупців. Щоб
швидко адаптуватися для ринку, необхідно вивчати вікову структуру
населення чи тенденції її зміни, економічну діяльність та географічний
розподіл населення чи ряд інших демографічних показників, які істотно
впливають на товарообіг. В цілому саме люди стали більше споживати і
матеріальних благ, що сприяє розвитку товарообігу. Дуже важливо
своєчасно визначати потреби чи запити покупців.[35]
Особливу увагу слід приділяти для вивчення характеру зміни
грошових доходів господарств, зони діяльності фірми та регіону. Зазвичай
при збільшенні доходів у середньому чи одне домашнє господарство
відбувається підвищення споживання товарів, а при їх зниженні ростуть
саме витрати населення для купівлі.[36]
Науково-технічний прогрес веде нас до виникнення нових ринків .
Крім того, через впровадження нових технологій може також повністю
змінити способи для роботи торгових підприємств, через це сталося після
винаходу штрихових кодів, тумо що наносяться на товари і оброблюваних
електронними касовими апаратами. Саме технічні новинки дозволяють
збільшити як пропускну спроможність магазину так і удосконалювати
методи продажу товарів, чи підвищити продуктивність праці торгових
працівників, в свою чергу, це призводить до зростання товарообігу [16].
Ряд чинників які не робить однозначного впливу на товарообіг,
однак тим не менш, вони саме можуть відбитися на його
розвитку. Відповідно до них можна віднести такі чинники як: природні,
кліматичні, культурні, релігійні тощо. Перш за все слід вивчати ті фактори,
що найбільш помітно впливають на споживчий попит і беручи до уваги те,
що насамперед для різноманітних торгових підприємств зміни, що
відбуваються в зовнішньому такому середовищі, можуть неоднозначними
бути. Одне підприємство сприймає як економічну загрозу в той же час
20
інше сприймає як сприятливу можливість.
Саме на товарообіг впливають чи багато інших умови: місце
підприємства, інтенсивність купівельних потоків, організація
товаропостачання чи якість товарів, широта і глибина асортименту, чи
реклама, кваліфікація персоналу, культура обслуговування, впровадження
новітніх технологій.
Загальні умови діяльності для торгових підприємств, стратегія
поведінки на ринку як товарна і цінова політика, організаційна структура
чи фінансовий стан, наявність ресурсів та ефективність їх використання і
визначають внутрішні фактори, що впливають на товарообіг.
Саме співвідношення різних чинників постійно змінюється. А саме
торгове підприємство повинно знати точно стан ринку, величину
існуючого попиту і темпи його зміни, рівень ринкових цін та вплив
конкуренції тощо, на які види і сегменти саме йому слід орієнтуватися при
плануванні обсягу та структури товарообігу. [1, c. 91]
Аналіз товарообігу здійснюють як за загальним обсягом і
за окремими факторами, тому це можна називати аналіз факторним. На
виконання плану та динаміку роздрібного товарообігу саме впливають
велика кількість факторів, які прийнято таки об'єднувати в три групи як:
фактори, пов'язані з товарними ресурсами; фактори, які пов'язані з
чисельністю працівників і ефективністю праці і фактори, пов'язані з
ефективністю використання таке матеріально-технічної бази підприємства
та режимом його роботи. [6, c. 229]
До такого основного фактору успішного розвитку товарообігу
відносять саме забезпеченість торгового підприємства товарними
ресурсами і їх раціональне використання. Саме тому обсяг роздрібного
товарообігу залежить від періодичності саме надходження та вибуття
товарів, стану товарних запасів.
Використовуючи спосіб різниць, чи спосіб ланцюгової підстановки,
можна визначити саме вплив кожного та зазначених показників до обсягу
21
роздрібного товарообігу торговельного підприємства. Значний саме вплив
на обсяг роздрібного товарообігу саме надає забезпеченість підприємства
трудовими ресурсами і ефективність їх використання.[37]
Аналітична робота завершується складанням як і плану заходів щодо
використання виявлених резервів і збільшення обсягу роздрібного
товарообігу підприємства. Аналіз роздрібного товарообігу допомагає
керівникам підприємства дуже вчасно виявити недоліки в структурі
товарообігу та за групами, залежність товарообігу від руху та наявності
запасів, чисельності працівників та їх продуктивності та
зміни цін, врахувати все це все в своїй роботі та прогнозувати діяльність
підприємства в найближчому майбутньому.
Саме дана методика дозволить встановити причинно-наслідкові
зв'язки чи виявити і оцінити фактори, які саме впливають на діяльність
торгового підприємства і також розробити заходи щодо усунення впливу
саме негативних факторів і стимулювання позитивних також.
1.3 Суть і мета створення запасів
Запаси — це саме відповідний резерв матеріальних ресурсів
підприємства. Тобто запаси відіграють важливу роль саме в організації
ефективного планування завантаження чи виробничих потужностей,
деякою мірою гасять коливання попиту. А послуги, як було вище
зазначено, зберігати не можна, проте можна створювати ряди запаси
товарів, що використовуються в процесі та і супроводжують послугу.[38]
Таким чином, запаси стають саме важливим елементом в багатьох
угод і в сфері послуг, у роздрібній торгівлі. Крім товарних є безліч інших
видів запасів — запасних частин чи канцелярських приладь, видаткових
матеріалів, що є у всіх організаціях. Запаси мають велике значення і для
22
внутрішньої організації планування.
Запаси відіграють важливу роль у раціональній та ефективній
діяльності більшості підприємств, та їх висока вартість тільки підвищує
значення планування та контролю.
На підприємствах створюються 3 види запасів: готової продукції;
вихідних матеріалів та запаси незавершеного виробництва.
Утворення саме запасів готової продукції викликане тим, що саме
вона, як правило, не може бути саме відразу відправлена споживачам. Не-
обхідний час саме для нагромадження партії відправлення, комплек-
тування і упакування та маркірування й оформлення на неї супровідних
документів. Саме в умовах ринкових відносин ці запаси таки можуть
відігравати роль регулятора ринкового попиту та ціни на продукцію
підприємства, їх називають ще збутовими, чи товарними, тому що вони
ще і обслуговують процес товарного звертання та управління або
здійснюються службою маркетингу підприємства.
Саме до запасів готової продукції часто відносять та запасні частини
до продуктів, що і випускаються та підлягають реалізації споживачу.
Запасні частини продуктів підприємства (фірми), особливо якщо саме вони
пропонуються покупцям як сервісну послугу та найкраще розглядати як
запаси готової продукції. Тому єдиний пов'язаний з ними ризик полягає
тому, що їх можуть використовувати у виробництві. В основному запасні
частини для устаткування можуть зберігатися чи на виробництві, або в
постачальника. [17]
Будь-який товар, що знаходиться в такому стані запасу готової про-
дукції, може бути посталений на відправку покупцю в будь-який час.
Основною причиною створення подібних запасів є те, щоб роз'єднати
виробництво та попит, так щоб обслуговувати непередбачений або
передбачуваний непостійний ринок можна було без такої зайвої зміни
обсягу виробничих потужностей.
Головна причина утворення запасів — це періодичність надходження
23
матеріалів і періодичність потреби в саме даного виду ресурсів на
виробництві.
Завжди існує якесь незавершене виробництво, оскільки для
перетворення сировини та матеріалів у готовий виріб потрібен час. От на
проміжних стадіях виробництва з'являються напівфабрикати це ті
продукти, обробка яких уже почалася, але при цьому ще не довершена в
циклі виробництва. [39]
Варто окремо відзначити питання створення стратегічних запасів.
Стратегічні запаси реально створюються для інших цілей, ніж для
підтримки тої діяльності організації в повному значенні цього слова.
Однак запаси сировини та матеріалів можуть створюватися через очікувані
зміни середовища постачальників чи політичної нестабільності в країні, чи
здатних негативно позначитися на майбутніх постачаннях або на
конкуренції. [18]
Отже, всі підприємства незалежно саме від сфери виробництва
зберігають деякий певний запас того товарно-матеріальних цінностей. При
цьому саме вони керуються наступними міркуваннями
1.3.1 Роль, облік та оцінка матеріальних запасів
Запас це один з дорогих активів більшості компаній і тому складає
до 40% від загального капіталу, саме тому ефективне управління дозволяє
знизити в саму першу чергу витрати підприємства, які пов'язані із їх
надлишком або недостачею.
Недостача саме виробничих запасів на вході все ж таки веде до збою
або простою виробництва, але на виході — до втрат на підприємстві від
реалізації.
Тож зайві запаси ведуть до омертвіння саме оборотних коштів, а
24
тому продукції — до падіння ціни на реалізований товар.
Проте запаси виконують кілька функцій, що саме підвищують
гнучкість та управлінні фірмою [7].
Функція нагромадження. Якщо ж таки постачальники фірми органі-
зують постачання нерегулярно, то відповідно ці запаси вхідних матеріалів
розумно накопичувати в себе у певних межах, щоб обмежити себе від
певних несподіванок. Окрім того, усередині фірми виробничі процеси
можуть також мати відхилення від запланованого. Якщо ці
несинхронізовані процеси, то запаси звичайно накопичують відповідно
окремо для кожного процесу.[40]
У цей же час при перемінному попиті на відповідно готову
продукцію підтримка достатнього рівня запасів також є дуже гарним
рішенням. Наприклад, якщо попит саме на продукти виробництва високий
тільки влітку, то фірма повинна бути впевнена, що запасів вистачить, щоб
зустріти надмірно високий попит.
Функція захисту від інфляції. Відповідно запаси є захистом проти
зміни цін і інфляції. Розміщуючи готівку в самому банку, фірма здатна
одержати гарне рівноцінне повернення. З іншого боку, цінність запасу
росте швидше, ніж гроші, поміщені в цей же банк. Таким чином, запаси
мають сенс гарних інвестицій при розумних витратах та відповідній оцінці
ризику, що є добре.
Функція управління витратами зі зміною величини замовлення.
Однак більшість постачальників пропонують деякі знижки (дисконти) при
великих замовленнях. Насамперед закупівля великих кількостей матеріаль-
них ресурсів на дуже пільгових умовах, звичайно, може знизити вартість
вироблених продуктів. Тому однак, необхідно враховувати вартість
збереження та схоронність складських матеріалів, руйнування складів,
розкрадання чи величину страховки тощо.[41]
Збільшуючи саме інвестиції в запаси, підприємство повинно
обмежувати грошові вкладення за іншими напрямками через те, що також
25
підтверджує необхідність економічного обґрунтування відповідно
прийнятих рішень з мінімізації запасів та ефективного управління ними
[19].
Приймаючи управлінське рішення на вибір розміру товарно-
матеріального запасу, необхідно саме приймати до уваги такі витрати:
1. Витрати збереження;
2. Витрати з освоєння нової продукції;
3. Витрати, пов'язані з пусконалагоджувальними роботами при
деякій зміні продукції;
4. Витрати, пов'язані з розміщенням замовлень;
5. Втрати, пов'язані з недостачею запасу (дефіцитом) [7].
Встановлення саме правильної величини замовлення та розміру
партії продукції, необхідної саме для повного використання виробничих
потужностей фірми і пов'язане насамперед з визначенням мінімальних за-
гальних витрат. Тому ці витрати випливають зі саме спільного впливу на
таких видів витрат:
• на збереження,
• на пусконалагоджувальні роботи,
• на придбання,
• втрати, пов'язані з дефіцитом.
Зрозуміло, що на витрати з підтримки рівня запасів впливає також
складання графіка постачань.
1.3.2 Системи управління запасами
Управління такими запасами має 2 основних аспекти. Перший
насамперед відноситься до рівня обслуговування споживачів, а саме до
забезпечення здатності робити потрібний товар, де у достатній кількості, у
26
потрібний час та в потрібному місці. Інший аспект пов'язаний із витратами
на підтримку запасів.
Основна мета такого управління запасами — досягти задовільного
рівня обслуговування споживачів, де у той же час, утримуючи витрати
відповідно підтримку запасів в розумних межах. Саме із цього погляду
керівник повинен саме збалансувати рівень матеріальних запасів і вироб-
ництва. Два питання, які йому приходиться при цьому вирішувати, саме це
- терміни та обсяги замовлень (тобто коли та скільки замовляти) і
відповідно моделі, що допомагають у прийнятті рішень.[42]
Основна особливість, що може визначати метод планування та кон-
тролю запасів, — характер попиту на всі ці запаси. Він може бути за-
лежним або ж незалежним. Предмети, що мають залежний попит, являють
звичайно собою вузли чи комплектуючі де котрі використовуються у
виробництві кінцевого продукту. Предмети із незалежним попитом — це
саме готові вироби та і взагалі будь-яка кінцева продукція.
Запаси зазвичай призначені насамперед для:
• забезпечення безперебійної роботи виробництва;
• захисту виробництва саме від вичерпання матеріальних ресурсів;
• захисту саме від збільшення постачальниками цін на такі
матеріали;
• використання певної переваги знижок із ціни при великих обсягах
замовлень.
Неправильне рішення щодо запасів може привести до відповідної
появи недостатніх або надлишкових запасів. Така недостача запасів
призводить до «пропуску поставок», втрат в обсязі продажів, до такого
поняття як невдоволення покупців і простоїв у виробничому процесі. Через
це надмірність запасів пов'язує засоби, які десь можна застосувати із
більшою користю. Вартість їхньої підтримки на відповідно певному рівні
може бути високою.
Основні риси ефективного управління товарними запасами:
27
1) облік запасів і замовлень у стадії виконання;
2) прогнозування попиту;
3) постійна наявність інформації про терміни виробництва та
доставки, їхні можливі зміни;
4) оцінки вартості запасів, вартості замовлень, витрат через
недостатні запаси;
5) певне використання системи класифікації запасів [9].
Запаси відповідно створюються для задоволення попиту, тому
життєво над важливо мати досить точну оцінку обсягу та часу попиту.
Точно так само необхідно нам знати час виконання замовлення, менеджер
повинен знати, у якій мірі які можуть мінятися показники попиту та
терміни виконання замовлення.
Чим більші потенційні відхилення, тим більша та
необхідність у резервному запасі для відповідного зниження ризику
недостачі товару. Таким чином, існує прямий та нерозривний зв'язок між
прогнозуванням та управлінням запасами.
При управлінні запасами дуже важливо враховувати саме той факт,
що товари істотно розрізняються з погляду грошових вкладень, тому для
потенційного прибутку та обсягу, а також можливого збитку від недоліку
запасів. Тому необхідно розподіляти зусилля з управління запасами
відповідно важливості предметів збереження. У цьому і постає план
найбільш дуже відомий метод АВС (the ABC approach)', що саме
класифікує запаси за якимось показником важливості, зазвичай за річним
використанням даного товару і в грошовому вираженні. Відповідно до
цього розподіляється діяльність з контролю й управління запасами.
Як правило, ще використовуються 3 класи предметів: А — дуже
важливі, У— середня важливість і 3 (не важливі), хоча і в дійсності
кількість категорій будь-якою може бути. Клас А становить зазвичай до
20% загальної кількості предметів за обсягом та до 80% за ціною. До класу
В відносяться близько до 30% предметів за обсягом і відповідно до 15% за
28
ціною. Предмети низького класу С можуть становити до 50% за обсягом
збереження із всього лише близько 50% за ціною.
Рівень повного контролю також повинен відповідати цим співвідно-
шенням. Саме метод АВС використовується для поліпшення роботи
підприємств. Один із головних способів його застосування це сфера
обслуговування, де саме менеджер зосереджує увагу на найважливіших
аспектах обслуговування та розділяючи їх на найбільш важливі, важливі і
відповідно не дуже важливі. Зміст у тому, щоб не переоцінити другорядні
аспекти і обслуговування за рахунок дійсно важливих елементів.
Саме тому найбільший ефект метод АВС дає в такій комбінації із
іншим методом — ХYZ,-аналізом.[43]
ХYZ-аналіз нам дозволяє класифікувати запаси в такій
взаємозалежності від характеру їхнього споживання та точності
прогнозування змін у відповідно їхній потребі, що дає особливо важливо
для таких торгових фірм. Категорія X вважається саме ця група, що
характеризується насамперед стабільною величиною споживання і
високою точністю прогнозу терміну споживання. До такої
категорії У відносяться такі ресурси, де потреба в яких характеризується
відомими тенденціями та середніми можливостями їхнього прогнозування.
Нарешті, саме ресурси, що відносяться до категорії 2, використовуються
нерегулярно, тобто величину їхнього споживання прогнозувати складно
[21].
1.3.3 Управління запасами та їх планування як елемент
фінансового менеджменту
Запаси є найважливішим елементом оборотних активів
підприємства. Стосовно до виробничому підприємству запаси включають
в себе запаси матеріальних ресурсів (сировини, матеріалів,
29
комплектуючих) та товарні залишки (запаси готової продукції на складах).
Для торговельного підприємства найважливіший елемент запасів - товари,
призначені для перепродажу.
Ефективне управлінське планування запасів (як матеріальних
ресурсів, так і готової продукції) можливо на підприємстві лише як
складова і невід'ємна частина комплексного процесу фінансового та
операційного планування (бюджетування), що охоплює всі основні
сегменти господарської діяльності і взаємозв'язку між ними. [44]
Оскільки запаси матеріальних ресурсів і готової продукції належать
до так званих "проміжним" активів (тобто проміжним стадіям фінансового
циклу), то прибуткові та видаткові статті балансового рівняння будуть
визначатися відповідно "попередніми" і "наступними" стадіями
фінансового циклу. Так, для запасів сировини та матеріалів балансове
рівняння буде виглядати наступним чином:
Залишок матеріальних ресурсів на початок періоду + Бюджет
закупівель - Планове виробниче споживання = Плановий (цільової)
залишок матеріальних ресурсів на кінець періоду.
1.3.4 Аналіз роздрібного товарообігу
Аналіз роздрібного товарообігу відповідно здійснюється з метою
виявлення невідповідності і сформованих уявлень в підприємстві про
ринок із реальною ситуацією, щоб провести відповідно необхідні зміни, які
дозволять збільшити обсяг продажів та прибуток. У ході аналізу
визначається правильність перевірки оцінки підприємством своїх
можливостей та можливостей конкурентів, а насамперед також
правильність підходів до вимог ринку.
Аналіз такого роздрібного товарообігу проводиться у фактичних та
порівнянних цінах в саме такій послідовності:
30
1. Спочатку вивчається обсяг товарообігу, динаміка, склад,
структура, і за методами продажу.
2. Будується деякий індексний ланцюжок взаємозв'язку показників.
3. Робиться аналіз.
4. Виявляються резерви зростання.
5. Визначаються можливості саме обліку невикористаних резервів
при плануванні обсягу фактичної реалізації на майбутній період.
Розвиток саме роздрібного товарообігу оцінюється із використанням
таких видів аналізу.
1.3.5 Аналіз по часових рядах.
Динаміка товарообігу характеризується такими часовими рядами,
побудованими як за ряд минулих періодів із урахуванням зміни цін.
Індекс товарообігу у цінах факту або у цінах відповідних років
відображає саме зміну в аналізованому періоді обсягу реалізації та цін на
продані товари.
Обов'язковою умовою є достовірності побудованих тимчасових
рядів є якраз вираз товарообігу в однакових цінах, тобто такий розрахунок
індексу фізичного обсягу товарообігу, якщо таки підприємство веде
кількісний та вартісний облік [21].
1.3.6 Оперативний аналіз.
Значимість як такого оперативного аналізу в сучасних нестабільних
умовах періоду із орієнтацією цілей на прибуток, тому забезпечення
31
конкурентоспроможність значно зросла. Оперативний аналіз нам дозволяє
зробити своєчасну коригування управлінських рішень, це дає можливість
досягти запланованих цілей розвитку.
Саме оперативний аналіз здійснюється за даними фактично
щоденного поіменного обліку продажів у відповідно вартісному виразі в
цілому по підприємству, його підрозділам. Кількості покупок за такий же
період визначається за чеками. На підставі такого щоденного обліку
провадиться накопичувальний.
Оперативний облік та накопичувальний аналіз ведуться в журналах у
такому продуктивному вигляді. У ході його необхідно відобразити такі
цілі аналізу та його завдання. Можливо щоденний облік можливо
визначити за:
- поліпшується або ж погіршується продаж із місяця в місяць;
- які вироби продаються добре, які гірше;
в якій частині місця проживання ті або ж інші вироби мають великий
попит;
- спостерігаються чи є у продажу за останній рік пікові значення;
- скільки замовлень на купівлю товару отримали від покупця за
останній період;
- чи відома загальна кількість продажів та замовлень не тільки у
вартісному, але і в натуральному обчисленні;
- який саме прибуток або збиток приносить реалізація конкретного
асортименту;
- товари які виходять із моди;
- яку саме пору року сприяє продажу, а яку - ні;
- вироби саме яких постачальників, із яким оформленням та яких
моделей воліють покупці в саму першу чергу.[45]
Подібний такий облік продажів дозволяє нам не тільки оцінити стан
продажів, але і відповідно виявити причини їх зменшення, що в свою чергу
дасть можливість прийняти правильні і управлінські рішення із усунення
32
негативних моментів, прискоренню оборотності товарів та зниження
витрат торгового процесу, а разом тим самим та підвищенню
конкурентоздатності фірми.
Тому основними причинами зниження обсягу продажів можуть
також бути дії конкурентів; асортимент, не відповідний попиту покупців;
вузькість асортименту; незадовільний обслуговування; не досить
ефективна робота в комерційних служб, неякісне та неповне виконання
комерційних функцій; товар не надходить , або із запізненням та не в таких
обсягах [21].
1.3.7 Стратегічний аналіз
Цей винахід спрямований на систему управління стратегічним
плануванням, і, зокрема, на комп'ютерну систему закритого циклу
юридичного стратегічного планування, що має ітеративну конвергенцію до
оптимальної стратегії та динамічного відстеження існуючих правових
кліматів. Система даного винаходу включає в себе комп'ютерну юридичну
стратегію для оптимізації судового процесу шляхом перетворення її з
традиційної системи, орієнтованої на завдання, до процесово-орієнтованої
системи. Таким чином, заздалегідь визначені цілі та завдання
визначаються відповідно до дисциплінованого графіку, визначаються
цільові показники та домовленості, отримані до початку судового процесу.
Ключовим аспектом системи та способу даного винаходу є ряд
комп'ютерних програм, які забезпечують шаблон стратегічного
планування, який визначає цілі та завдання та пов'язаний з ними час. Цей
шаблон є конкретною категорією випадків та конкретним видом випадку
та представляє стратегічний процес "найкращих практик", з якого
починається юридична дія. "Кращі практики" взяті з раніше сформованих,
33
добре керованих випадків, що мають подібну категорію випадків та тип
справи як справжню справу, і які були визначені як парадигми. Три
системи замкнутого циклу, інтегровані в систему та спосіб даного
винаходу для динамічного моніторингу та вимірювання судової звітності
та білінгу, для динамічного моніторингу та вимірювання досягнення цілей
та завдань, а також для динамічного вимірювання та контролю результатів,
отриманих від своєчасне завершення юридичних цілей і завдань. Ці
системи управління мають особливі можливості для максимізації
ймовірності досягнення бажаного правового результату, збільшення
легальної продуктивності, мінімізації витрат на досягнення цього
результату [22].
Висновки до розділу 1
Роздрібна торгівля – це певний стартовий майданчик для нового
циклу виробництва і обігу товару, кінцевим результатом якого є
перетворення останнього у гроші. При такій роздрібній торгівлі товари
переходять зі сфери обігу відповідно у сферу колективного,
індивідуального та особистого споживання, тобто стають власністю
споживачів (покупців), які оптимально задовольняють власні потреби, а в
свою чергу роздрібна торгівля, враховуючи в своєму асортименті саме
побажання покупців, може більше продати товарів чим насамперед
забезпечити для себе комерційний успіх. Під час вибору свого
асортименту товару, підприємець орієнтується на побажання покупців та
інформує про подальше замовлення постачальників, з чого вбачається, що
на ринку підприємець є сполучною ланкою між виробником і споживачем.
А в свою чергу, чим краще підприємець в роздрібній торгівлі
враховуватиме у своєму асортименті побажання покупців, тому тим більше
34
товарів він зможе продати, підвищивши свій комерційний успіх. А,
споживачі через роздрібну торгівлю оптимально реалізувати
(задовольнити) свої потреби. Тобто, в даному випадку, і підприємець в
роздрібній торгівлі, і покупець - отримують вигоду із взаємної залежності і
готовності роздрібної торгівлі до роботи.
35
2 АНАЛІЗ МОДЕЛЕЙ ПРОГНОЗУВАННЯ
2.1 Необхідність прогнозу
Чому ж прогнозування необхідне в світі. Відповідь полягає в тому,
що всі організації функціонують в умовах невизначеності, але, попри це, їх
менеджери повинні приймати рішення, що впливають на майбутнє
організації. Обґрунтовані припущення про майбутнє цінніші для
менеджерів, ніж необґрунтовані. У цій книзі обговорюються шляхи
створення прогнозів, які ґрунтуються на логічних методах використання
даних, породжених природними процесами.
Сказане зовсім не означає, що інтуїтивний прогноз безумовно
поганий. Навпаки, «внутрішнє» чуття керівника підприємства часто
забезпечує єдино прийнятний прогноз. Вважаємо, що той, хто приймає
рішення, спираючись на розуміння кількісного і якісного апаратів
прогнозування і розумне їх використання, безсумнівно, має перевагу в
порівнянні з тим, хто намагається планувати майбутнє без урахування
будь-якої додаткової інформації.
Значення оціночного прогнозування в останні роки помітно
змінилося. До появи сучасного математичного апарату прогнозування і
досить потужних комп'ютерів, оцінка менеджера була єдиним
інструментом в практичному прогнозуванні. Завдяки роботам Макрідакіса
(Makridakis, 1986) стало очевидним, що прогнози, які використовують
тільки оцінку, не є такими точними, як ті, які ґрунтуються на застосуванні
кількісних методів оцінки [8].
Оскільки світ, в якому функціонують організації, завжди був
мінливий, необхідність в прогнозах існувала завжди. Але тільки в останні
роки зросла довіра до методів, що включає складну техніку обробки даних.
36
В результаті стрімкого розвитку все нових технологій і наукових
напрямків інтенсифікується урядова активність на всіх рівнях, а
конкуренція в багатьох областях діяльності стає все більш гострою. Рівень
міжнародної торгівлі постійно зростає практично в усіх галузях
промисловості. Були створені і почали бурхливо розвиватися інститути
соціальної допомоги і різні сервісні агентства. Мережа Internet
перетворилася на важливе джерело фактичних даних та іншої інформації
для прийняття рішень. Все це безпрецедентно ускладнило «клімат» на всіх
підприємствах, що змусило їх дуже швидко реагувати на зміни, що
відбуваються і підтримувати більш високий рівень
конкурентоспроможності, ніж будь-коли раніше. Ті з них, які не змогли
своєчасно відреагувати на зміну умов і передбачити майбутнє з
необхідним ступенем точності, виявилися приречені і припинили своє
існування.
Комп'ютери, в сукупності з кількісними методами розрахунків, які
завдяки їм стали загальнодоступними, для сучасних організацій є вже не
просто зручним інструментом, а фактично їх невід'ємною частиною.
Згадані вище проблеми сучасного життя породили величезну кількість
даних, що викликало гостру необхідність навчитися отримувати з них
різну корисну інформацію. Існуючі інструменти прогнозування, в
поєднанні з можливостями комп'ютерів, стали життєво необхідними
засобами для будь-яких організацій, що функціонують в сучасному світі.
Кому потрібні прогнози? Практично кожне підприємство, велике чи
маленьке, приватне або державне, явно або неявно користується
прогнозами, тому що кожне підприємство повинно планувати майбутнє,
про яке воно поки нічого не знає. До того ж необхідність в прогнозах
пронизує всі функціональні лінії так само, як і всі типи організацій.
Прогнози необхідні в фінансуванні, маркетингу, підборі кадрів і різних
виробничих областях, в урядових і комерційних організаціях, в маленьких
соціальних клубах і національних політичних партіях. Ось кілька
37
прикладів питань, для отримання відповідей на які необхідні ті чи інші
процедури прогнозування.
Які існують типи прогнозів для менеджера, що зіткнувся з
необхідністю прийняття рішення в умовах невизначеності? Прогнози
можуть класифікуватися як довгострокові і короткострокові.
Довгострокові прогнози необхідні для того, щоб намітити основний курс
підприємства на тривалий період, тому саме на них акцентується основна
увага менеджерів вищої ланки. Короткострокові прогнози
використовуються для розробки невідкладних стратегій. Вони найчастіше
застосовуються менеджерами середньої та нижчої ланки для задоволення
потреб найближчого майбутнього [23].
Прогнози також можуть класифікуватися щодо їх позиції тобто по
відношенню до того, чи розглядають вони окремі складові або ж
узагальнені показники. Наприклад, керівник підприємства може
цікавитися прогнозом числа робочих, які будуть потрібні в найближчі
кілька місяців (мікропрогноз), в той час як федеральний уряд цікавить
прогноз числа людей, зайнятих у виробничій сфері в масштабах всієї
країни (макропрогноз). Крім того, керівники різних рівнів на одному і тому
ж підприємстві будуть концентрувати свою увагу на різних рівнях мікро-
макроконтінуума. Наприклад, менеджерів вищої ланки буде цікавити
прогноз обсягів продажів всієї компанії, в той час як окремі службовці
будуть значно більше зацікавлені в прогнозі обсягу продажів,
здійснюваних особисто ними.
Процедури прогнозування можуть також класифікуватися як
кількісні і якісні. На одному полюсі тут знаходиться чисто якісний апарат,
який не потребує явного математичного оперування даними.
Використовується тільки "оцінка", що надається упорядником прогнозу.
Звичайно, навіть в цьому випадку "оцінка" упорядника прогнозу в
дійсності є результатом уявного аналізу даних. На іншому полюсі
знаходиться чисто кількісний апарат, який не потребує ніякої додаткової
38
оцінки. Це чисто механічні процедури, які на виході дають кількісні
результати. Звичайно, деякі кількісні процедури вимагають значно більш
витонченої техніки оперування даними, ніж інші. Основна увага в цій
книзі зосереджено на апараті кількісного прогнозування, так як широке
розуміння цих дуже корисних процедур абсолютно необхідно для
ефективного керівництва сучасним підприємством або організацією.
Однак, і ми підкреслюємо це ще раз, поряд з механічними процедурами
оперування даними неодмінно повинні застосовуватися оцінка і здоровий
глузд [8].
Всі формальні процедури прогнозування передбачають перенесення
минулого досвіду в невизначене майбутнє. Таким чином, всі вони
побудовані на припущенні, що умови, що породили отримані раніше дані,
не відрізняються від умов майбутнього. Виняток становлять лише ті
змінні, які точно розпізнані моделлю прогнозування. Наприклад, якщо
хтось будує прогноз показників продуктивності службовців, виходячи
тільки з безлічі оцінок, виставлених їм при випробуваннях в процесі
прийому на роботу, то він, очевидно, передбачає, що показник
продуктивності кожного працівника залежить тільки від них. Насправді ж
подібне припущення про нерозрізненості минулого і майбутнього не
виконується в повній мірі. Тому отриманий прогноз буде неточний, якщо
тільки він не буде модифікований на підставі оцінки, виконаної
упорядником прогнозу.[46]
Осмислення того, що апарат прогнозування оперує даними,
породженими природними подіями, призводить до визначення наступних
п'яти етапів в процесі прогнозування.
1. Збір даних
2. Редукція або ущільнення даних
3. Побудова моделі та її оцінка
4. Екстраполяція обраної моделі (фактичний прогноз)
5. Оцінка отриманого прогнозу.
39
2.2 Оцінка моделей.
Для подальших дій потрібно відібрати статистику. Після цього
потрібно перевірити її на адекватність, а також перевірити на наявність
тренду чи сезонності. Для виявлення тренду використаємо критерій
Фостера-Стюарта.
Попередній аналіз таких часових рядів та економічних показників
полягає у перевірці однорідності ряду, а саме у виявленні та
усуненні аномальних значень рівнів ряду, і визначенні повноти даних та
можливості їх зіставлення та стійкості.
Під аномальним рівнем розуміють деякі окремі значення рівнів
часового ряду, по суті як суттєво впливають на основні часові характе-
ристики ряду в динаміці: середній рівень, середній приріст, середній
темп зростання і середній темп приросту тощо, а також на відповідну
тренд. Причинами аномальних спостережень можуть бути помилки саме
технічного характеру, або помилки першого роду, тому і виникають при
агрегуванні або ж дезагрегуванні показників чи при такому як
передаванні інформації та ін. Помилки такого роду мають бути виявлені
і усунуті.
Крім того, аномальні рівні часових рядів можуть виникати через
впливи різноманітних факторів, що мають і об'єктивний характер, але
можуть діяти дуже рідко, епізодично. Такі помилки дістали назву
помилки другого роду і тому не можуть бути усунутими.
Критерій Фостера - Стюарта дозволяє знайти тренд ряду в середніх,
або тренд в дисперсіях.
По даним ряду визначають такі як величини і . Значення і
знаходяться шляхом насамперед попереднього порівняння рівнів. Якщо
40
якийсь рівень ряду перевищує по своїй величині кожний з попередніх то
величині присвоюється 1, а в інших випадках вона дорівнює 0. Таким
чином маємо:
(2.1)
А якщо навпаки , якщо рівень менше усіх попередніх , то
присвоюється 1, в інших випадках 0:
(2.2)
Потім знаходимо:
(2.3)
(2.4)
(2.5)
(2.6)
Відмітимо, що якщо d=0, то інтерполяція фактичного результату
важка, так як раз таке значення може говорити про повну відсутність
тренду, так і про його наявність. S i d асимптотичні нормальні і тому
мають таке незалежне розподілення. Вони суттєво залежать від саме
порядку розташування рівній в часі [24].
Показник S приміняться для знаходження тенденцій дисперсії( якщо
всі рівні є рівними то нульова дисперсія -, то S=0), показник d- для
41
знаходження тенденції саме в середньому. Далі перевіряється така гіпотеза
і приминають t- критерій Стьюдента:
(2.7)
(2.8)
де: і - середньоквадратичні помилки величин S і d:
(2.9)
(2.10)
Якщо , де - число степенів свободи,
, то гіпотеза про існування тренду відповідно в середній
арифметичній чи в дисперсії приймається.
Якщо тренду немає то присутня стаціонарність часового ряду[9].
Скористаємось перевіркою для Торгової групи пиво темне.
Таблиця 2.1 — Критерій Фостера-Стюарта для торгової групи пиво
Можемо зробити висновок про наявність тренду в дисперсії.
Тепер перевіримо дані Торгової групи дрова.
42
Таблиця 2.2 — Критерій Фостера-Стюарта для торгової групи дрова
Тут також приймається гіпотеза про наявність тренду в дисперсії.
Наступною Торговою групою буде консервація. Особливістю цієї
групи є ярко виражені сезони, через надр міну увагу до товару в холодну
пору року.
Таблиця 2.3 — Критерій Фостера-Стюарта для торгової групи
консервація
Тут є наявність тренду. Останньою Торговою групою для аналізу
буде вино. Тому перевіримо її на наявність тренду.
Таблиця 2.4 — Критерій Фостера-Стюарта для торгової групи вино
Тренд присутній.
Наступною буде перевірка сезонності.
Періодичні коливання які можна спостерігати в часових рядах мають
назву сезонність. Перед виділенням таких коливань необхідно вичислити
період сезонності. В такій більшості випадків період відомий з контексту
задачі, але якщо у випадку коли період не відомий раніше, то його
потрібно найти за допомогою автокореляційної функції. А тому
Автокореляційна функція – це фактична характеристика сигналу, яка
допомагає нам найти повторювані частини сигналу та знаходити несущу
частоту сигналу, закриту через накладений шум та коливання на інших
43
частотах.
; (2.11)
де Е - це відповідно математичне очікування. Це не є коректним
оскільки знаменник може дорівнювати нулю. Тому якщо це вираження
коректне, то відповідно його значення лежить в такому інтервалі від -1 до
1. Причому 1 зазвичай воно приймає у випадку повного співпадіння, а от 0
у випадку , якщо кореляція не знайшлась [25].
2.3 Метод Хольта
Моделі експоненціального згладжування і прогнозування
відносяться до класу адаптивних методів прогнозування, основною
характеристикою яких є здатність безперервно враховувати еволюцію
динамічних характеристик досліджуваних процесів, підлаштовуватись під
цю динаміку, надаючи, зокрема, тим більшу вагу і тим більше високу
інформаційну цінність наявними спостереженнями, чим ближче вони
розташовані до поточного моменту часу. Сенс терміна полягає в тому, що
адаптивне прогнозування дозволяє оновлювати прогнози з мінімальною
затримкою і за допомогою щодо нескладних математичних процедур.
Метод експоненціального згладжування був незалежно відкритий
Брауном (Brown R.G. Statistical forecasting for inventory control, 1959) і
Хольта (Holt C.C. Forecasting Seasonal and Trends by Exponentially Weighted
Moving Averages, 1957). Експоненціальне згладжування, як і метод ковзних
середніх, для прогнозу використовує минулі значення часового ряду.
Суть методу експоненціального згладжування полягає в тому, що
часовий ряд згладжується за допомогою зваженої ковзної середньої, в якій
ваги підпорядковуються експонентному закону. Зважена змінна середня з
44
експоненційно розподіленими вагами характеризує значення процесу на
кінці інтервалу згладжування, тобто є середньою характеристикою
останніх рівнів ряду. Саме це властивість і використовується для
прогнозування.
Звичайне експоненціальне згладжування застосовується в разі
відсутності в даних тренда або сезонності. У цьому випадку прогноз є
зваженою середньою всіх доступних попередніх значень ряду; ваги при
цьому з часом геометрично зменшуються в міру просування в минуле
(назад). Тому (на відміну від методу змінного середнього) тут немає точки,
на якій ваги обриваються. Прагматично ясна модель простого
експоненціального згладжування може бути записана наступним чином:
Покажемо експонентний характер убування ваг значень часового
ряду - від поточного до попереднього, від попереднього до
передостаннього і так далі:
Якщо формула застосовується рекурсивно, то кожне нове згладжені
значення (яке є також прогнозом) обчислюється як зважене середнє
поточного спостереження і згладженого ряду. Очевидно, що результат
згладжування залежить від параметра адаптації альфа. Його можна
інтерпретувати як коефіцієнт дисконтування, що характеризує міру
девальвації даних за одиницю часу. Причому вплив даних на прогноз
експоненційно убуває з «віком» даних.
Нехай на даних існує лінійний тренд, тоді модель Брауна не може
підходити для вирішення задачі прогнозування. Тому для того щоб
врахувати вплив лінійного тренду, прийнято насамперед використовувати
модель Хольта [26].
Цей ефективний метод має використовується для прогнозування
часових рядів, доки допоки є тенденція до росту або ж навпаки падінню
значень ряду. А також важливо для рядів коли данні є дані не за повний
цикл, тому сезонність ще не можливо виділити.
45
Якщо ряд має тенденцію до росту або ж падіння, тому разом із
оцінкою поточного рівня ряду (як в експоненсійному загладжувані) варто
насамперед виділити тренд. Через це для управління рівнем і нахилом в
моделі вводиться два коефіцієнта згладжування : коефіцієнт згладжування
ряду та тренду.
Як саме розраховується прогноз по методу Хольта:
1. Розраховуємо експоненційне згладжування ряду;
2. Визначаємо значення тренду;
3. Прогнозуємо.
Розглянемо більш детально:
1. Розраховуємо експоненційно – згладжений ряд:
). (2.12)
де:
- ;
- k- коефіцієнт згладжування ряду;
- - поточне значення ряду;
- - згладжена величина за попередній період;
- - значення тренду за попередній період.
= K(коефіцієнт
згладжування ряду)* ( поточне значення ряду)+(1-К)* (згладжена
величина за попередній період)- (значення тренду за попередній
період).
Коефіцієнт згладжування ряду задається в діапазоні від 0 до 1.
Для першого періоду на початку даних експонеційно - згладжений
ряд рівний першому значення ряду.
2. З’ясовуємо значення тренду .
. (2.13)
46
де:
- - значення тренду на поточний період;
- - коефіцієнт згладжування тренду;
- - експоненсійно згладжена величина за поточний період;
- - експоненційно згладжена величина за попередній період;
- - значення тренду за попередній період.
( значення тренду на поточний період)= ( коефіцієнт
згладжування тренду)* (експоненсійно згладжена величина за поточний
період)- (експоненсійно згладжена величина за попередній період)+(1-
* (значення тренду за попередній період)
Коефіцієнт знаходиться в діапазоні від 0 до 1. Значення тренду
для першого періоду рівно 0.
3. Робимо прогноз.
Прогноз на n періодів вперед рівний:
,; (2.14)
де:
- - прогноз за методом Хольта на n періодів;
- - експонеційно згладжена величина за попередній період;
- - порядковий номері періоду на який робимо прогноз;
- - тренд за попередній період.
( прогноз за методом Хольта на n періодів)= (
експонеційно згладжена величина за попередній період)+ (порядковий
номері періоду на який робимо прогноз)* (тренд за попередній
період).
Після прогнозу потрібно перевірити точність моделі. Для цього
потрібно:
47
1. Розрахувати значення прогнозованої моделі;
2. Визначити похибку моделі;
3. Розрахувати показник точності прогнозу;
4. Підібрати оптимальні коефіцієнти згладжування ряду і тренду[10].
Для цієї моделі гарно підходять дані Торгової групи дрова. Можна
переглянути фактичні продажі для прогнозу:
Рисунок 2.1 — Продажі вина в 2017 і 2016 роках
Бачимо ярко виражений тренд тому, побудуємо прогноз на основі
даних якими ми володіємо.
Рисунок 2.2 — Порівняння факту і прогнозу Торгової групи дрова.
Таблиця 2.5 — Відхилення прогнозного ряду від факту продажів
Тиждень Факт Хольт Mape
1 2 3 4
1 428,20 445,42 4%
48
Закінчення таблиці 2.5
1 2 3 4
2 782,30 444,46 76%
3 1031,45 427,34 141%
4 1013,54 391,58 159%
5 846,60 386,48 119%
6 694,95 386,24 80%
7 444,35 386,65 15%
8 388,37 420,29 8%
9 445,42 425,53 5%
10 425,42 452,91 6%
11 335,33 495,02 32%
12 347,91 627,57 45%
13 331,19 762,48 57%
14 312,09 839,57 63%
15 303,71 848,07 64%
16 1454,02 846,31 72%
17 768,56 935,75 18%
18 834,46 1113,19 25%
19 455,25 1246,39 63%
20 497,87 1274,42 61%
21 639,16 1446,60 56%
22 1122,27 2193,10 49%
23 1257,50 2384,28 47%
24 1449,48 2676,76 46%
25 1244,14 3237,99 62%
26 759,82 3413,99 78%
27 937,15 3468,80 73%
28 2352,37 4243,57 45%
29 4751,79 4347,60 9%
30 4969,84 4346,91 14%
31 3248,63 4397,12 26%
32 2257,23 4475,36 50%
33 2659,37 4478,46 41%
34 4353,03 4481,19 3%
35 3364,80 4475,94 25%
36 3412,92 4470,78 24%
37 4281,98 4466,70 4%
38 7823,04 4508,67 74%
39 10314,46 4550,63 127%
40 10135,36 4592,59 121%
41 8465,96 4634,55 83%
42 6949,54 4676,51 49%
43 4443,49 4718,48 6%
44 3883,69 4760,44 18%
45 4454,17 4802,40 7%
46 4254,22 4844,36 12%
47 3353,35 4886,32 31%
48 3479,09 4928,29 29%
49
Після проведення прогнозу потрібно визначити план на до кінця
року. Потім підприємство відповідно до своїх особливостей вирішить, як
краще замовляти товар. Планом до кінця року буде 20133 одиниці товару.
Таблиця 2.6 – Планування до кінця року товару
2.4. Метод Хольта-Вінтерса
Вінтерс розвив модель експоненсійного згладжування з трендом
Хольта і додав в неї сезонність. Перевагою методу є можливість робити
прогноз наприклад, на 1 рік, вам знадобиться данні мінімум за 2 роки, а
краще 3-5 років.
Метод Хольта-Вінтерса використовується для прогнозування
часових рядів, коли в структурі даних є тренд і сезонність. Дана модель це
3-х параметрична модель прогнозу, яка враховує:
1. Складений експоненційний ряд;
2. Тренд;
3. Сезонність.
Як розрахувати прогноз по методу Хольта – Вінтерса?
1. Розраховуємо експонеційно – згладжений ряд:
. (2.15)
50
2. З’ясовуємо значення тренду:
. (2.16)
3. Оцінюємо сезонність:
; (2.17)
4. Робимо прогноз:
; (2.18)
Розглянемо детальніше:
1. Формула 2.15,
де
- згладжена величина на поточний період;
- коефіцієнт згладжування ряду;
- коефіцієнт сезонності попереднього періоду;
- поточне значення ряду;
- згладжена величина ряду;
- значення тренду за попередній період.
2. Формула 2.16, де
- значення тренду на поточний період;
- коефіцієнт згладжування ряду;
-експоненційно згладжена величина за поточний період;
-експоненційно згладжена величина за попередній період;
- значення тренду за поточний період.
3. Формула 2.17, де
51
- коефіцієнт сезонності для поточного періоду;
- коефіцієнт згладжування сезонності;
- поточне значення ряду;
-експоненційно згладжена величина за поточний період;
- коефіцієнт сезонності попереднього періоду.
4. Формула 2.18, де
- прогноз по методу Хольта-Вінтерса;
-експоненційно згладжена величина за поточний період;
n- Порядковий номер періода, на який робимо прогноз;
- значення тренду на поточний період;
- коефіцієнт сезонності .
Після прогнозу потрібно перевірити точність моделі. Для цього
потрібно:
1. Розрахувати значення прогнозованої моделі;
2. Визначити похибку моделі;
3. Розрахувати показник точності прогнозу;
4. Підібрати оптимальні коефіцієнти згладжування ряду і тренду,
сезонності.
Також для усунення аномалій використовується медіанний фільтр.
Він обирає середнє значення із 3 і залишає його. Це потрібно, бо часом
виникають аномалії які не дають змогу нормально спрогнозувати ряд [11].
Для цієї моделі гарно підходять дані Торгової групи консервація.
Можна переглянути фактичні продажі для прогнозу:
52
Рисунок 2.3— Продажі за 2016 і 2017 рік консервації
Даний метод має такі переваги. Метод Хольта-Вінтерса включає в
себе три складових: основну тенденцію розвитку, сезонність і
експоненціально-згладжений ряд. Завдяки тренду з включеним
експоненціальним згладжуванням, можна не тільки виявити напрямок
розвитку ряду динаміки, але і згладити дрібні коливання в ряду динаміки
для пошуку приватних спадів і стрибків. Сезонність дозволяє побудувати
прогноз на майбутні періоди з урахуванням даної сезонності, що наочно
показує побудований прогноз.
Даний метод дозволяє будувати прогнози на досить великий
проміжок часу. Оскільки він враховує кілька факторів прогнозування, то
він буде більш точним при прогнозуванні на тривалий проміжок часу. Але
даний метод має також наступні обмеження.
Для побудови найбільш точного прогнозу необхідні дані за досить
тривалий проміжок часу. для побудови найбільш точного прогнозу бажано
використовувати дані за 4-5 прогнозних періоду. Відповідно, чим більше
тимчасових даних, тим на довший період вперед повинен бути здійснений
прогноз. Для даного методу необхідно проводити додаткову оцінку
точності прогнозу. Наведений раніше алгоритм застосовується тільки для
оцінки прогнозу за цим методом, оскільки коефіцієнти a, b і q
підбираються вручну і безпосередньо впливають на поточну оцінку. Метод
Хольта-Вінтерса може застосовуватися:
- при стратегічному плануванні: побудова основної тенденції
53
розвитку (тренда) дозволяє враховувати висхідну або низхідну динаміку
досліджуваного явища. Наприклад, в даному випадку яскраво видно
зростаюча тенденція продажів сезонного товару;
- при оперативному і тактичному плануванні: виявлена сезонна
складова дозволяє сказати про нерівномірність розподілу обсягів по
місяцях по відношенню до даної динаміці. Це потрібно враховувати при
складанні планів, оскільки плановані обсяги будуть варіюватися з місяця в
місяць. Експоненціальне згладжування враховує внутрішні спади і підйоми
в ряді динаміки. Його можна використовувати при виявленні великих
спадів і підйомів завчасно (при застосуванні тактичного планування) і бути
до них готовим. Таким чином, застосування даного методу має досить
велику сферу застосування. Даний метод заснований на використанні
великого обсягу статистичних даних, що не завжди може бути актуально.
Метод Хольта Вінтерса може застосовуватися при комбінованому
прогнозуванні в «зв'язці» з експертними методами прогнозування [12, 13].
Рисунок 2.4 — Прогноз продажів разом із сезонною складовою
(коефіцієнтом)
Покращена модель із сезонним коефіцієнтом основана на адаптації
моделі під поточні продажі. Тобто це дозволить швидко реагувати на зміни
для продажів товару. Покращений коефіцієнт:
54
(2.19)
де:
Тому загальна модель прогнозу матиме вигляд:
Таблиця 2.6 — Порівняння відхилень прогнозу від факту
Номер
Прогноз
ХВ
Покращ
ений Факт
1 2 3 4
1 1798,62 1798,62 1798,62
2 1798,62 2077,91 2357,20
3 2329,27 2441,51 2553,76
4 2793,89 2628,49 2463,10
5 2832,01 2637,49 2442,97
6 2665,94 2638,79 2611,64
7 2642,80 2717,98 2793,15
8 2789,65 2690,57 2591,49
9 2673,07 2581,74 2490,41
10 2482,04 2359,04 2236,04
11 2148,64 2265,59 2382,53
12 2160,44 2192,31 2224,17
13 2115,84 2115,41 2114,99
14 2038,56 2207,79 2377,02
15 2283,24 2622,04 2960,84
16 3002,41 2930,63 2858,85
17 3246,41 3108,80 2971,20
18 3300,73 3209,96 3119,18
19 3320,19 3075,68 2831,17
20 2965,85 2854,84 2743,83
21 2645,10 2630,87 2616,63
55
Закінчення таблиці 2.6
1 2 3 4
22 2408,32 2499,97 2591,62
23 2359,91 2338,36 2316,81
24 2178,90 2474,85 2770,79
25 2581,48 2559,96 2537,93
26 2748,72 2663,46 2782,36
27 2943,99 2722,04 2851,80
28 2750,84 3112,13 3397,19
29 3392,72 3349,34 3157,71
30 3547,68 3286,74 2932,86
31 3125,94 3414,33 3431,29
32 3457,46 3362,33 3136,45
33 3317,69 3119,61 2904,64
34 2950,71 2786,49 2724,42
35 2453,12 2455,55 2435,34
36 2252,59 2263,34 2544,75
37 2048,40 2246,73 2425,51
38 2302,92 2180,59 2239,19
39 2236,39 2379,74 2790,29
40 2653,95 2435,45 2410,20
41 2403,58 2549,93 2493,96
42 2497,72 2682,32 2540,17
43 2763,53 2567,27 2281,73
44 2369,48 2469,42 2355,45
45 2287,35 2286,54 2121,98
46 2108,06 2115,45 2114,49
47 1931,57 1937,49 1918,54
48 1922,23 1819,02 2050,75
Середня помилка склала,
Таблиця 2.7 — Точність прогнозів
Відповідно планування проведемо на основі покращеного прогнозу:
7612 одиниць.
56
Таблиця 2.8 – План до кінця року
2.5. Модель ковзаної середньої
При використанні методу простих середніх прогнозування
виконується на основі усереднення всіх існуючих даних. Але іноді
аналітика більше цікавлять самі останні спостереження. Тоді можна
фіксувати число точок даних, що підлягають усереднення, і обмежитися
тільки останніми спостереженнями. Для опису такої моделі
використовується термін ковзне середнє. Як тільки нове спостереження
стає доступним, воно включається в усереднення, а найбільш старе,
відповідно, виключається. Знову обчислене ковзне середнє
використовується для створення прогнозу на наступний період.
де :
продажі за період
57
Рисунок 2.5 Продажі 2016 і 2017 року пива темного
Методика прогнозування за допомогою ковзного середнього є
поширеним методом згладжування, особливо корисним для керівника при
прогнозуванні тенденцій в разі нерегулярного або вибіркового характеру
даних (напр., тенденції — сезонні чи циклічні) і коли нема ні часу, ні
ресурсів, щоб розробити або застосувати складніші методи. Цей метод,
аналогічно до інших згладжувальних методів, виходить із припущення про
наявність якихось закономірностей у даних за попередні періоди. Метод
«згладжує» випадкові дані, щоб відділити закономірності від випадкових
коливань. Хоча нема ніяких причин, з яких метод ковзного середнього не
можна було б застосовувати для річних передбачень, його, як правило,
використовують для передбачень на значно ближчу перспективу. Почасти
такий характер застосування пов’язаний із тим, що ефект згладжування на
випадкові дані є цінним для тривалого періоду. Якщо цей метод
застосовується, наприклад, для чотирьох відрізків часу, згладжувальний
вплив є недостатньо відчутним і результати — відносно безплідними. Цей
метод полягає просто в тому, що береться набір даних, визначається їхнє
середнє, а потім це середнє застосовується для прогнозування на
наступний період. Він не особливо корисний для прогнозування більш як
на один період вперед, оскільки в цьому випадку братиметься середнє від
середнього. При застосуванні методу ковзного середнього бажано мати
велику кількість спостережень (точок) за певний час (напр., помісячні дані
58
за рік, річні дані за багато років). Попри цю останню вимогу, метод
ковзного середнього можна проілюструвати, взявши за основу дані по
місту Гоблер. Спершу керівник має визначити період / кількість
спостережень, які буде представляти ковзне середнє, наприклад, 3 тижні, 3
місяці, 3 роки. Цей період залишається незмінним під час усіх обчислень,
хоча конкретні значення можуть мінятися в міру того, як в нього
додаються нові спостереження і виключаються інші; звідси й назва «ковзне
середнє» [27]. У наведеному нижче прикладі було вибрано період у 3
місяці, що пов’язано з застосуванням у місті Гоблер поквартальної системи
асигнувань (тож, якщо, проводячи моніторинг видатків на цю інформацію,
керівник прогнозує істотну зміну в цій галузі, то можна буде звернутися до
тих, хто приймає рішення, по додаткові кошти або зробити внутрішній
перерозподіл). У нашому випадку обирається середн за 4 тижня. Методом
експертної оцінки визначили, що саме 4 тижня є найкращим варіантом,
через швидку реакцію на швидкі зміни. Але цю модель можна покращити
покращеним коефіцієнтом тому модель матиме вигляд:
Рисунок 2.6 — Прогноз продажів пиво темне
59
Для оцінки прогнозі використаємо стандартну похибку Mape в
абсолютному значенні:
Таблиця 2.9 — Порівняння прогнозів ковзаної середньої
Тиждень ковзаної покращена модель факт
1 2 3 4
1 2181,122 1888,852 1783,604
2 2209,429 1913,365 1790,009
3 2010,11 1700,553 1721,748
4 1880,449 1929,341 1985,673
5 1820,259 2038,69 1921,703
6 1854,784 1669,305 1801,612
7 1857,684 1772,231 2165,882
8 1968,718 1785,627 1935,363
9 1956,14 1619,684 2830,305
10 2183,29 1951,862 2843,155
11 2443,676 2213,971 2048,32
12 2414,286 2177,686 1905,575
13 2406,839 2303,345 1871,51
14 2167,14 2121,63 2139,089
15 1991,124 1969,221 2319,224
16 2058,85 2128,851 2257,034
17 2146,714 2135,981 2229,399
18 2236,187 2428,499 2488,987
19 2323,661 2260,922 2162,441
20 2284,465 2124,553 1966,688
21 2211,879 2322,473 2580,553
22 2299,667 2347,96 2329,58
23 2259,816 2375,066 2008,994
24 2221,454 2316,976 2359,456
25 2319,646 1901,325 1864,833
26 2140,716 2337,662 2373,083
27 2151,591 2234,643 2217,471
28 2203,711 2461,545 2726,178
29 2295,391 2465,25 2175,02
30 2372,938 2370,565 2489,423
31 2402,023 2514,918 2369,735
32 2440,089 2657,257 2708,226
33 2435,601 2842,347 2831,361
34 2599,686 2948,044 2790,26
35 2674,896 3003,908 3090,888
36 2855,184 2712,425 2505,57
37 2804,52 2580,158 2334,596
60
Закінчення таблиці 2.9
1 2 3 4
38 2680,328 2468,582 2771,497
39 2675,638 2365,264 3445,071
40 2764,183 2620,446 2859,905
41 2852,767 3066,725 3120,916
42 3049,347 2912,126 2705,278
43 3032,792 2969,104 3095,237
Для інформативності середнє відхилення складає: для звичайного
методу 12% для покращеного 9%. Це звісно не багато , але це є
покращенням для таких груп товарів як пиво темне.
2.6 Мультиплікативна модель
Також досліджуваний показник може бути підданий циклічним
коливанням. Ці коливання можуть носити сезонний характер, оскільки
економічна діяльність ряду галузей економіки залежить від часу року
(наприклад, ціни на сільськогосподарську продукцію в літній період вище,
ніж у зимовий; рівень безробіття в курортних містах у зимовий період
вище в порівнянні з літнім). При наявності великих масивів даних за
тривалі проміжки часу можна виявити циклічні коливання, зв'язані з
загальною динамікою кон'юнктури ринку.
де:
-
-
-
61
Але цю модель можна покращити покращеним коефіцієнтом
тому модель матиме вигляд:
Рисунок 2.7 — Прогноз продаж торгової групи вино
Таблиця 2.10 — Порівняння прогнозів моделі
Тиждень Прогноз Факт Новий прогноз
1 2 3 4
1 1712,62 1712,62 1883,88
2 1712,62 1792,76 1730,78
3 1792,76 137,38 137,38
4 1671,41 2012,56 1271,91
5 2012,56 1671,41 3035,38
6 1900,37 4189,97 13,50
7 2129,33 1900,37 2855,35
8 1900,37 2129,33 1681,72
9 1785,89 1785,89 1964,48
10 1785,89 1602,72 2372,68
11 1831,68 1831,68 2014,85
12 2129,33 2129,33 2342,26
13 2552,77 2552,77 2808,05
14 2552,77 2672,22 2579,83
15 2672,22 204,77 204,77
16 2491,34 2999,85 1895,86
17 2999,85 2491,34 4524,43
18 2832,62 4245,42 1230,59
19 3173,90 2832,62 4256,09
20 2832,62 3173,90 2506,72
21 2730,24 2661,98 3143,28
22 2661,98 2730,24 2730,24
0,00
2000,00
4000,00
6000,00
8000,00
10000,00
1 3 5 7 9 11 13 15 17 19 21 23 25 27 29 31 33 35 37 39 41 43 45 47
Прогноз Факт новий прогноз
62
Закінчення таблиці 2.10
23 2730,24 2388,96 3783,33
24 3173,90 3173,90 3491,29
25 3489,87 3489,87 3838,86
26 3489,87 3653,16 3526,86
27 3653,16 293,93 393,93
28 3265,92 4101,06 2262,36
29 4101,06 3265,92 6608,57
30 3872,45 5538,05 1930,37
31 4339,01 3872,45 5818,45
32 3872,45 4339,01 3426,91
33 3797,80 3639,17 4508,67
34 3639,17 3797,80 3699,08
35 3797,80 3326,57 5253,53
36 4339,01 4339,01 4772,91
37 4782,41 4782,41 5260,65
38 4782,41 5006,19 4833,11
39 5006,19 402,80 402,80
40 4475,52 5619,97 3100,28
41 5619,97 4475,52 9056,19
42 5306,69 8979,01 1496,60
43 5306,69 5306,69 5837,36
44 4987,01 4667,33 6168,86
45 4987,01 4987,01 5485,71
46 4987,01 5204,39 5069,10
47 5204,39 4558,64 7199,29
48 5252,34 5946,05 4552,03
Для визначення кращого прогнозу потрібно оцінити точність
прогнозу за допомогою Mape(abs): відхилення прогнозу від факту
продажів Торгової групи вино склала 108%, в той час як покращена
модель: 32%. Це є значне покращення. Тому для вибору нашого
планування виберемо покращену модель.
Таблиця 2.11 — План до кінця року в одиницях продукції
63
Висновки до розділу 2
До основних принципів, які дозволяють розробляти відносно точні та
реальні прогнози, зазначаємо наступне. По-перше, прогнозування має
базуватися на реальному обліку і аналізі результатів попередньої
діяльності. Оцінюються в такому випадку будь-які тенденції, що
впливають на реалізацію виробничих процесів та виникають у розглянутий
період часу. Під розглянутим періодом часу, мається на увазі, що він може
охоплювати часовий інтервал у кілька
останніх років, але тільки діяльність останнього року приймається за
основу під час складання прогнозів. Зокрема, оцінка діяльності останнього
року відбувається шляхом поділу по місяцях чим допомагає
прогнозуванню місячних продажів в запланованому році. По-друге,
потрібно чітко визначити та виокремити всі специфічні фактори, що так чи
інакше здатні впливати на формування майбутніх тенденцій розвитку
ринкових відносин. Адже, визначення цих факторів має ґрунтуватися на
виборі фактів. Наприклад, вибір факторів здійснюється з урахуванням
збільшення та міграцій населення,
розширенню виробництва, появи на ринку нових
конкурентоспроможних
товарів. По-третє, вибір факторів необхідно здійснювати на основі
аналізу
їх надійності та достовірності. Оскільки, будь-які фактори, що не
мають
достовірних даних і надійного доказу їх достовірності, у прогноз
включати не рекомендується. Тобто, якщо прогноз не можна
64
перевірити
та довести його точність, то його не можна вважати надійним
інструментом управління. Використання і розміщення грошових
ресурсів
повинно ґрунтуватися на достовірної надійної інформації.[3]
65
3 НАУКОВИЙ ТА ПРАКТИЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ РЕЗУЛЬТАТІВ
ДОСЛІДЖЕННЯ
3.1 Зміст і завдання планування
Сформована на кожному етапі планування виробнича програма
підприємства повинна бути деталізована у часі та доведена до конкретних
виробничих підрозділів на етапі оперативно-календарного планування.
Успішне вирішення завдання включає широке використання економіко-
математичних методів та моделей, а також засобів обчислювальної техніки
та способів обробки даних, що реалізуються в рамках системи оперативно-
календарного планування продажів.
У процесі оперативно-календарного планування виконуються
розрахунки та встановлюються завдання департаментам по прогнозу
конкретних виробів; нормативи руху предметів праці у виробництві
(централізований товарний запас, страховий запас), а також графік
поставок постачальника [21].
Основними завданнями оперативно-календарного планування на
підприємстві є:
1) забезпечення стабільних поставок від постачальників. Виконання
плану замовлення
2) забезпечення рівномірності та комплектності завантаження
устаткування, працівників і площ, що сприятиме кращому використанню
виробничих активів(складу);
3) забезпечення максимальної безперервності постачання, тобто
забезпечення найменшої тривалості очікування поставки та прискоренню
оборотності обігових коштів;
4) створення умов для розвитку передових форм організації праці, а
66
також для автоматизації об'ємних та календарних розрахунків на основі
використання сучасної обчислювальної техніки.
За обсягом робіт, що виконуються, у відповідності зі змістом,
оперативно-календарне планування розподіляється на календарне
планування та диспетчерське регулювання [15].
Календарне планування - це деталізація річної виробничої програми
підприємства за строками кожного виду продукції і за виконавцями - в
основних поставках.
Календарне планування містить розробку:
- календарно-планових нормативів;
- планів-графіків руху предметів праці в часі та просторі у
процесі замовлень;
- у процесі календарного планування виконуються розрахунки
завантаження устаткування та площ (доступність товару в магазині)
- доведення виробничих завдань на основі розроблених планів-
графіків до підрозділів.
Диспетчерське регулювання - це процес, який забезпечує оперативне
регулювання процесу виробництва шляхом систематичного обліку та
контролю за виконанням змінно-добових завдань, поточної підготовки
виробництва, оперативного усунення недоліків і відхилень, що виникають
тобто падіння основних показників.
Основними вихідними даними для оперативно-календарного
планування є:
- план продажу продукції по кварталах і місяцях;
- режим роботи складу;
- модернізація обладнання.
Оперативно-календарне планування виконується у масштабі
підприємства.
Виробничі програми підприємства розробляються на рік із
розбивкою по кварталах. Тому важливо буде виконати план на певний
67
період часу.
У процесі розробки виробничих програм застосовується ланцюговий
метод, який полягає в тому, що завдання встановлюються у порядку,
зворотному до ходу технологічного процесу, тобто від складання готових
поартикульних планограм до замовлення кількості товару яка потрібна для
підприємства [14].
Система оперативно-календарного планування характеризується
певною планово-обліковою одиницею та планово-обліковим періодом.
Планово-облікова одиниця являє собою сукупність робіт, яку
розглядають як єдине ціле при плануванні, обліку, аналізі та оперативному
регулюванні планування . Планово-обліковий період являє собою відрізок
часу (зазвичай це місяць, квартал), на який формуються планові завдання.
Виробниче замовлення - це комплекс робіт, які виконуються на
договірних із замовником засадах.[47]
У сучасному плануванні широко розповсюджені різні системи
оперативного планування, що визначаються як внутрішньо фірмовими
факторами, так і зовнішніми ринковими умовами.
Система оперативного планування виробництва - це сукупність
різних методів та технологій планової роботи, що характеризується
ступенем централізації, об'єктом регулювання та складом календарно-
планових показників, порядком перевірки та руху продукції від складу до
магазину та оформленням облікової документації. Ця система являє собою
сукупність методів та способів розрахунку основних планово-
організаційних показників [20].
3.2 Етапи планування
68
Основа стратегічного управління підприємством - перспективне
планування. Ринкова економіка відрізняється від адміністративно-
командної не йти всупереч планування, а корінною зміною його ролі,
змісту, форм і методів.
При переході до ринкової економіки передусім змінюється суб'єкт
планування. Приймати план може тільки власник або уповноважений ним
працює за контрактом і відповідальний за результати господарської
діяльності підприємець. Це означає, що держава може планувати лише те,
що сплачено бюджетними інвестиціями, федеральними, регіональними та
муніципальними програмами і контрактами, або виконується бюджетними
організаціями. Для більшості підприємств у державному плані містяться
лише прогнози і орієнтири, що вказують найбільш доцільні та
стимульовані за допомогою податкових та інших пільг напрямки розвитку.
За змістом перспективне планування підприємства в нових умовах
зазвичай включає довгостроковий прогноз на 5-15 років (обгрунтоване
вірогідне припущення про зміни в структурі і запитах ринку, техніки і
технології виробництва та їх соціально-економічні наслідки), план
розвитку на 3-5 років з розбивкою по роках і цільові програми вирішення
найважливіших проблем.
Підприємства прогнозують попит і ціни на різних сегментах ринку,
конкурентоспроможність зон господарювання, обсяг реалізації продукції, а
на цій основі видають структурним одиницям ключові орієнтири щодо
оновлення продукції та технології, базову інформацію про необхідний
якість і асортимент продукції. Мета такого планування - узгодження різних
напрямків розвитку фірми, структурні зміни, розширення ефективних і
згортання нерентабельних виробництв.
На основі стратегічного плану розробляються функціональні (щодо
ресурсозбереження, комп'ютеризації управління і т.д.) і ринково-
продуктові програми, призначаються їх керівники, оцінюються витрати по
кожній програмі, загальна потреба в ресурсах. Потім програми
69
ранжуються за ефективності, виходячи з можливостей компанії
відбираються найбільш вигідні з них. Після цього розподіляються
інвестиції між програмами і структурними одиницями.
Зміни в процедурі (порядку) розробки плану пов'язані з переходом
від одноваріантного (виходячи з контрольних цифр щодо постачання
продукції) до багатоваріантності планування. При зіставленні варіантів, що
відрізняються структурою виробництва (номенклатурою продукції,
технологіями і джерелами постачання), використовуються графіки
розподілу ресурсів за видами продукції або стратегічних сегментах
господарювання. Вони дозволяють вибрати варіант з найбільшою сумою
прибутку при даному обсязі видатків (при обмеженості оборотних активів)
[25].
У цілому перспективне планування на підприємстві включає
наступні етапи:
1. Прогноз розвитку фірми на основі маркетингових досліджень та
оцінки її конкурентноздатності.
2. Виявлення основних проблем, що стримують поліпшення
ринкових позицій, обгрунтування варіантів їх вирішення, оцінка можливих
наслідків того чи іншого вибору.
3. Розробка довгострокового плану, що встановлює цілі розвитку і
відповідні нормативні показники.
4. Цільові програми зі стратегічних зон господарювання.
Методи розробки і управління цільовими програмами на
підприємстві розглянуті в спеціальних роботах. Для керівництва
програмою призначається один з провідних фахівців.
У відповідні розділи планів технічного розвитку, матеріального
забезпечення та інших напрямів діяльності включаються завдання, що
дозволяють досягти відповідних показників по кожній програмі.
У кожній з програм повинні бути ясно сформульовані її економічні
та соціальні цілі, кінцеві результати і поетапні рубежі їх досягнення,
70
кількісні та якісні показники по кожному етапу. При цьому прогнозуються
технічні та техніко-економічні параметри окремих технологій і їх
укрупнених груп, перспективний обсяг реалізації, їх трудомісткість,
фондомісткість, матеріаломісткість і капіталомісткість, термін окупності
інвестицій [26].
3.3 Практичне значення
Часто на ринку роздрібної торгівлі постає завдання ефективного
прогнозу. На основі прогнозу будується план. План на рік поставлений
перед компанією має виконуватись, а для цього потрібно передбачити ту
кількість товару яку можливо буде продати за певний період. Ефективно
використати кошти і при цьому не втратити велику кількість товарів є
основною задачею.
Першочерговим завданням для планування є чіткий прогноз
продажів. Прогноз і план на певний період це взаємозалежні змінні. Для
ефективного планування потрібно підготувати склад, через можливе
надмірне навантаження складу прийдеться залучити додаткові ресурси.
Для покращення, шляхом додавання одного параметру можна підвищити
ефективність і точність плану. Кожен тиждень має сумарні продажі по
дням, а місять відповідно по тижням. Компанія ставить завдання на
квартал, які потрібно виконати. Оскільки склад не має скільки вільного
місця в разі різкого росту продажів. І потрібно зарані замовляти товар у
постачальника через те, що не кожен постачальник зможе привести ту
кількість товару яка необхідна нам для функціонування. Новий показник
дозволяє приготуватись до якихось пікових випадків які стаються з року в
рік. Це насамперед готує склад до навантаження, а також є сигналом для
завчасного замовлення товару у виробника.
71
Висновки до розділу 3
Головною особливістю рішень є те, що відповідно їх починають
приймати саме для забезпечення безперебійного відповідно
функціонування об'єкта управління.
Планування також можна розуміти як процес прийняття рішень, що
який насамперед передує майбутнім діям, тобто прогнозує саме майбутній
стан. Результатом планування є відповідно прийняття органом управління
рішення, що і де та яким чином потрібно зробити. У нашому випадку це :
коли як і в кого замовити товар. Способи і методи обґрунтування планових
рішень є основною ланкою, що поєднує теперішнє із майбутнім. Вони в
деякій мірі визначають саме науково-технічний рівень планування та
якість планів.
Управлінські рішення не потрібно розглядати як якусь довільну дію.
Насамперед передумовою підготовки та прийняття рішення завжди є
наявність проблеми, тобто саме встановлення невідповідності між
фактичним та бажаним результатом діяльності процесу, що перешкоджає
його ефективному функціонуванню та розвитку на ринку.
72
ВИСНОВКИ
Процес управління підприємством є безперервну розробку у
правлінських рішень та застосування практично. Саме від ефективності
розробки цих рішень значною мірою залежить успіх справи. І відповідно
як починати якусь справу, необхідно визначити мету своїх дій. У процесі
виробництва керівництву підприємства найчастіше доводиться мати саме
справу із критичними проблемами, і тому зажадав від того скільки
оптимально приймається рішення, від якого залежатиме кінцевий
фінансовий результат підприємства. Тому потреба рішенні виникає
лише за наявності якоїсь проблеми, тому що у загальному, вигляді
характеризується кількома станами — заданим (бажаним) і фактичним
(прогнозованим),то саме прогнозування буде відправною точкою для
процесу управлінського рішення. Неузгодженість між цими схожими
станами зумовлює саме необхідність прийняття управлінського рішення
тай контролю над його реалізацією. Щоб прогнозування було найбільш
ефективним, мета повинна прагнути бути конкретними і та вимірними.
Тобто в кожної мети має існувати критерії, який може оцінити рівень
досягнення цієї мети. Без таких критеріїв неможлива реалізація однієї з
основних функцій управління це контролю. Виходячи із цього, можна
дійти до невтішного висновку, що мета, ступінь досягнення якої можна б
кількісно виміряти, завжди має буде краще мети, сформульованої
лише вербально. Прогнозування — це насамперед вміння передбачити,
аналізувати ситуації та очікування ходу і зміни у майбутньому. Оскільки
через це кожне рішення — це саме проекція у майбутнє, а майбутнє
відповідно містить елемент як такої невизначеності, тому важливо вірно
знайти ступінь ризику, з яким пов’язана саме реалізація прийнятих
вирішень.
73
ПЕРЕЛІК ДЖЕРЕЛ ПОСИЛАННЯ
1. Алексєєва М.М. Планування діяльності фірми : [навч.-метод. посіб.]
/ М.М. Алексєєва. – К. : Фінанси і статистика, 2011. – С. 143
2. Баканова М.І. Економічний аналіз у торгівлі / М.І. Баканова. - М.:
Фінанси і статистика, 2008. - 400 с.
3. Басовский Л. Е. Прогнозирование и планирование в условиях рынка /
Басовский Л. Е. – М. : ИНФРА-М, 2008. – 260 с.
4. Бреслав Е. Финансовое прогнозирование : [учеб. пособ.] / Е. Бреслав.
– Невинномысск, 2006. – 221 с.
5. Бойчик І.М. Економіка підприємства: навч. посіб. Вид. 2-ге, доп. і
перер./ І.М.Бойчик. - К.: Атіка, 2006. - 528 с.
6. Білик М.Д. Методи фінансового планування і прогнозування в
управлінні фінансами підприємства / М.Д. Білик // Формування
ринкових відносин в Україні. – 2010. – № 9. − С. 79–84.
7. Бочкарев А. А. Планирование и моделирование цепи поставок :
учеб.-метод. пособие / А. А. Бочкарев. – М. : Альфа-Пресс, 2008. –
192 с.
8. Баканов І.І. Шеремет А.Д. Теорія економічного аналізу. - М.:
"Фінанси і статистика", 2007. - 340 с.
9. Бутакова М.М. Экономическое прогнозирование: методы и приемы
практических расчетов : учебное пособие / М.М. Бутакова. — 2-е
изд., испр. — М.: КНОРУС. - 168 с.
10. Боресевич В.И., Кандаурова Г.А. Прогнозирование и планирование
экономики: [учеб. пособ.] / Под общ. ред. В.И. Боресевича, Г.А.
Кандауровой. – Мн. : Экоперспектива, 2010. – 380 с.
11. Владимирова Л.Н. Прогнозирование и планирование в условиях
рынка: Учебное пособие. / Л.Н. Владимирова - М.: Дашков и К, 2000.
- 308 с.
74
12. Воронкова В.Г. Планування та прогнозування в умовах ринку. –
Навчальний посібник / Під ред.. д.ф.н., проф. В.Г. Воронкової. – К.:
ВД «Професіонал», 2006. – 608 с.
13. Геєць В. М. Моделі і методи соціально-економічного прогнозування
: підручник / В. М. Геєць, Т. С. Клебанова, О. І. Черняк та ін. - Х. :
ВД "ІНЖЕК", 2005. - 396 с.
14. Грабовецький Б. Є. Економічне прогнозування і планування : навч.
посібник / Грабовецький Б. Є. – К. : Центр навчальної літератури,
2003. – 188 с
15. Грабовецький Б. Є. Теорія і практика прогнозування в управлінні
сучасним виробництвом: бурякоцукровий комплекс / Грабовецький
Б. Є.– Вінниця : УНІВЕРСУМ – Вінниця, 2002. – 264 с.
16. Глівенко С. В. Економічне прогнозування : навчальний посібник /
Глівенко С. В., Соколов М. О., Теліженко О. М. – Суми :
Університетська книга, 2001. – 207 с.
17. Дідківська Л. І. Тенденції розвитку роздрібних торговельних мереж
та їх вплив на конкурентне середовище //Актуальні проблеми
економіки. - 2006. -№ 8. - C. 119 - 125.
18. Дячун О. Д. Прогнозування продажу та його методи в системі
управління підприємством / Сучасні соціально-економічні проблеми
теорії та практики розвитку економічних систем: колективна
монографія. — Т. : ФОП Осадца Ю.В., 2016. — С. 129–150.
19. Єріна А.М. Статистичне моделювання та прогнозування : [навч.
посіб.] / А.М. Єріна. – К. : КНЕУ, 2001. – 170 с.
20. Земитан Г. Методы прогнозирования финансового состояния
организации / Г. Земитан [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www.iteam.ru/publications/finances/section_29/article_408.
21. Зiнь В.А., Турченюк М.О. Планування діяльності підприємства:
Підручник. / Зiнь В.А., Турченюк М.О. – К.: Видавничий дім
«Професіонал», 2004. – 320 с.
75
22. Іванілов О. С. Економіка підприємства: підруч. [для студ. вищ. навч.
закл.] / О. С. Іванілов - К.: Центр учбової літератури, 2009. - 728 с.
23. Кравченко Л.І. Аналіз господарської діяльності в торгівлі:. - 6-е изд.,
Перераб. - М.: Нове видання, 2007. - 526 с.
24. Кириллов В. И. Квалиметрия и системный анализ : учеб. пособие / В.
И. Кириллов. – Минск : Новое знание; М. : Инфра-М, 2011. – 440 с.
25. Катаєв С. Л. Планування та прогнозування в умовах ринку :
навчальний посібник для студ. ВНЗ / Катаєв С. Л., Ткаченко А. М.,
Воронкова В. Г. ; за ред. В. Г. Воронкової– К. : Професіонал, 2006. –
608 с
26. Клебанова Т. С. Методы и модели прогнозирования социально-
экономических процессов : учебн. пособ. / Т. С. Клебанова, В. А.
Курзенев, В. Н. Наумов и др. - СПб. : Издательство СЗИУ РАНХ и
ГС, 2012. - 566 с.
27. Кравченко Ю.І. Прогнозування та планування макроекономіки /
Ю.І. Кравченко, Т.Є. Циба. – К., 1996.
28. Касьяненко В.О., Старченко Л.В. Моделювання та прогнозування
економічних процесів. Конспект лекцій: Навч. посібник. - Суми:
ВТД "Університетська книга", 2017. - 185 с.
29. Лебедєва С.Н. Економіка торговельного підприємства. / Под ред.
С.Н. Лебедєвої. Мн.: Нове знання, 2008. - 240 с.
30. Москалюк В.Є. Планування діяльності підприємства: Навч. посібник
/ за заг. ред. В.Є. Москалюка. – К.: КНЕУ, 2005. – 384 с.
31. Марченко О. Роздрібна торгова мережа великих міст: стан і основні
тенденції розвитку //Підприємництво, господарство і право. - 2003. -
№ 4. - C. 145-147.
32. Мішенін Э.О., Балацький Є.О., , Дутченко О.М., Шамота Г.М.,, Гузь
М.М., Дутченко О.О.Економіка підприємства: навчальний посібник.
/ уклад. Мішенін Э.О., Балацький Є.О., , Дутченко О.М., Шамота
Г.М.,, Гузь М.М., Дутченко О.О. // Харків : «Диса Плюс», – 2015, -
76
336 с.
33. Ніколаєва Т.І., Єгорова Н.Р. Економіка підприємств торгівлі та
громадського харчування / Т.І. Ніколаєвої і Н.Р. Єгорової, М.: 2008. –
400 с.
34. Просветов Г. И. Прогнозирование и планирование: задачи и решения
: учебно-практическое пособие / Просветов Г. И. – 2-е изд., доп. – М.
: Изд-во «Аль-Пресс», 2008. – 296 с.
35. Петрович Й. М. Економіка і фінанси підприємства : підручник / Й.
М. Петрович, Л. М. Прокопишин-Рашкевич. – Львів : Магнолія 2006,
2014. – 406 с. [Електронний ресурс] — Режим доступу:
http://lib.ktu.edu.ua/?page_id=5452
36. Пашута М. Т., Калина А. В. Прогнозування та макроекономічне
планування: Навч. посібник. - К.: МАУП, 1998. - 192 с.
37. Уманців Ю., Катран М. Розвиток внутрішнього ринку споживчих
товарів в Україні. Бізнес Інформ. 2017. № 8. С. 271–275.
38. Сидун В.А., Пономарева Ю.В. Экономика предприятия. Учебное
пособие, / Сидун В.А., Пономарева Ю.В. Харьков: ХДУХТ, 2006. -
261 с.
39. Тарасюк Г.М., Шваб Л.І. Планування діяльності підприємства. Навч.
посіб. / Г.М. Тарасюк, Л.І. Шваб– К.: «Каравела», 2003. – 423 с.
40. Чичун В.А., Паламарчук В.Д. Бізнес-планування як фактор успішної
підприємницької діяльності / В.А. Чичун, В.Д. Паламарчук // Соціум.
Наука. Культура. – 2010. – № 21(18). – С. 58
41. Швайка Л.А. Планування діяльності підприємства. Навч. посібник. –
/ Швайка Л.А. Л.: Новий світ–2000, 2003. – 268 с.
42. Шелобаев С.И. Математические методы и модели в экономике,
финансах, бизнесе / С.И. Шелобаев. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2000. –
367 с.
43. Шикин Е.В. Математические методы и модели в управлении / Е.В.
Шикин, А.Г. Чхартишвили. – М.: Дело, 2000. – 440 с.
77
44. Шарапов О.Д., Дербенцев В.Д., Семьонов Д.Є. Економічна
кібернетика Шарапов О.Д., Дербенцев В.Д., Семьонов Д.Є. Навч.
посібник. — К.: КНЕУ, 2004. — 231 с.
45. Швиданенко Г. О., Васильков В. Г., Гончарова Н. П Економіка
підприємства: підручник / Швиданенко Г. О., Васильков В. Г.,
Гончарова Н. П. та ін. за заг. ред. Г. О. Швиданенко. - К.: КНЕУ,
2009. - 598 с.
46. Ястремський О.І., Гриценко О. Г. Основи мікроекономіки:
підручник. / Ястремський О.І., Гриценко О. Г. - К. : Знання, 1998. -
714 с.
78
ДОДАТОК А
Продажі торгових груп за 3 роки
Таблиця А.1 – Продажі по групам за останні 3 роки та коефіцієнти
тиждень коеф 2016
коеф 2017
коеф 2018
ПРодажі 16 року
ПРодажі 17 року
ТГ
1 2 3 4 5 6 7
2 1,06 1,00 0,96 1484,31 1917,18 вино
4 0,97 0,93 0,92 2598,54 2995,83 консервація
5 0,15 0,30 0,25 246,04 170,74 дрова
6 1,02 0,97 0,94 2751,00 2952,81 консервація
1 0,92 0,88 0,87 463,81 254,28 пиво темне
1 0,18 0,28 0,27 151,61 80,13 дрова
1 1,02 0,96 0,93 693,73 333,66 вино
2 0,95 0,89 0,87 937,15 2283,24 пиво темне
3 0,19 0,27 0,29 198,11 218,32 дрова
3 0,90 0,89 0,87 2573,73 3166,13 консервація
3 0,91 0,88 0,85 887,36 1852,06 пиво темне
4 0,91 0,87 0,86 999,66 1436,19 пиво темне
5 0,89 0,87 0,90 966,97 1567,47 пиво темне
8 0,20 0,31 0,34 240,35 266,90 дрова
9 0,14 0,36 0,44 243,97 289,32 дрова
11 0,22 0,29 0,31 431,57 376,62 дрова
14 1,00 1,02 0,99 3335,78 3427,01 консервація
15 0,97 0,96 0,99 1443,51 1686,71 вино
6 0,92 0,90 0,90 1016,55 1952,86 пиво темне
6 0,95 0,93 0,92 1173,44 1940,48 вино
7 0,21 0,29 0,30 283,03 184,74 дрова
7 1,01 0,97 0,92 2604,25 2913,47 консервація
7 1,06 1,03 1,00 1332,11 1917,47 вино
8 0,96 0,94 0,88 2641,47 2911,81 консервація
9 0,95 0,92 0,89 2645,45 2725,88 консервація
9 1,08 1,04 0,96 1376,54 1928,35 вино
17 0,99 1,04 1,04 3374,05 3740,12 консервація
18 1,07 1,10 1,08 3489,44 3577,82 консервація
7 1,01 0,96 0,95 1122,57 1753,38 пиво темне
19 1,17 1,12 1,15 1669,94 2238,27 вино
10 0,30 0,53 0,55 351,82 345,86 дрова
79
Продовження таблиці А.1
1 2 3 4 5 6 7
13 0,99 1,00 0,97 2873,19 3539,68 консервація
22 1,75 1,77 1,90 996,58 1163,41 дрова
10 0,86 0,90 0,89 953,45 1427,22 пиво темне
26 1,99 2,01 1,99 1165,04 1023,38 дрова
14 0,32 0,72 0,63 584,71 870,94 дрова
18 1,12 1,15 1,20 1622,93 2134,40 вино
19 3,10 2,47 1,97 1188,37 1786,90 дрова
26 1,28 1,26 1,19 4510,35 4161,84 консервація
28 1,11 1,09 1,08 4571,75 3609,16 консервація
28 1,18 1,15 1,11 1831,94 2461,08 вино
11 0,91 0,89 0,91 1126,73 1671,63 пиво темне
20 1,53 1,62 1,63 843,28 726,50 дрова
12 1,01 0,94 0,90 963,97 1704,82 пиво темне
22 1,09 1,06 1,03 3462,79 3564,87 консервація
13 1,03 0,97 0,96 1472,55 2070,81 пиво темне
22 0,93 0,93 0,97 1394,74 1980,15 вино
23 2,55 2,26 2,14 829,80 1295,74 дрова
23 1,11 1,17 1,15 3615,05 3401,75 консервація
14 0,96 1,02 0,98 1188,15 1711,74 пиво темне
23 0,96 1,01 1,01 1298,50 2382,26 вино
15 1,00 1,00 0,99 1165,91 1411,42 пиво темне
16 1,10 1,05 1,03 1039,02 1724,86 пиво темне
17 1,05 1,03 1,00 956,97 1660,56 пиво темне
29 0,98 1,00 0,99 1563,28 2294,18 вино
30 1,05 1,09 1,07 6234,46 5220,07 консервація
31 1,87 1,88 2,09 877,85 1126,12 дрова
31 1,08 1,12 1,10 3367,88 4237,52 консервація
18 1,16 1,12 1,09 1215,35 1785,01 пиво темне
32 2,01 1,73 1,85 742,91 1335,89 дрова
32 1,05 1,08 1,07 3470,90 3765,12 консервація
19 1,08 1,03 0,97 1989,98 1709,13 пиво темне
36 0,91 0,96 0,93 1474,19 2006,20 вино
37 0,74 0,75 0,84 736,48 676,29 дрова
20 0,95 0,94 0,93 1440,40 1498,21 пиво темне
37 0,83 0,87 0,89 1595,88 1895,14 вино
38 0,85 0,85 0,84 1492,03 1842,64 вино
41 0,58 0,54 0,57 188,32 320,32 дрова
33 1,08 1,08 1,07 1741,05 2235,72 вино
34 1,06 1,11 1,09 4360,84 3705,25 консервація
34 1,02 1,05 1,02 1633,37 2211,59 вино
21 1,01 1,02 1,05 1195,65 2308,68 пиво темне
44 0,89 0,85 0,92 2568,93 3216,66 консервація
45 0,41 0,35 0,35 153,30 288,81 дрова
39 0,88 0,90 0,92 3430,82 3468,80 консервація
80
Продовження таблиці А.1
1 2 3 4 5 6 7
40 0,92 0,95 0,96 3708,73 3312,86 консервація
48 0,88 0,86 0,91 2619,91 3219,11 консервація
50 0,94 0,96 0,96 1649,00 2034,57 вино
52 1,38 1,26 1,38 158,63 349,83 дрова
22 0,91 0,88 1,02 1392,73 1976,11 пиво темне
42 0,91 0,89 0,93 3245,42 3616,11 консервація
43 0,94 0,89 0,92 2704,74 3417,91 консервація
45 0,91 0,88 0,93 2729,91 3705,38 консервація
46 0,37 0,29 0,30 168,59 223,76 дрова
47 0,30 0,26 0,30 102,76 260,22 дрова
47 0,98 0,93 0,97 1310,76 4007,27 консервація
23 0,94 0,95 1,05 1385,25 2026,41 пиво темне
49 0,84 0,81 0,95 2392,11 3578,34 консервація
50 0,28 0,25 0,24 143,06 252,53 дрова
50 0,89 0,86 0,92 2398,38 3296,59 консервація
51 0,33 0,28 0,33 155,24 205,83 дрова
24 0,99 1,02 1,04 1344,38 1918,40 пиво темне
52 1,20 1,12 1,16 2337,93 4027,50 консервація
1 0,93 0,91 0,90 1106,23 335,45 консервація
25 1,02 1,01 1,00 1371,87 1764,57 пиво темне
2 0,19 0,26 0,26 225,22 177,65 дрова
3 1,00 0,93 0,91 1373,79 2062,99 вино
4 0,94 0,90 0,89 1098,57 1769,72 вино
26 1,11 1,10 1,09 1741,50 1598,98 пиво темне
6 0,16 0,32 0,28 272,53 221,21 дрова
27 1,23 1,20 1,15 1618,76 1609,35 пиво темне
28 1,17 1,15 1,12 1361,31 1693,53 пиво темне
12 0,99 1,00 1,00 3139,73 3190,62 консервація
13 1,01 0,97 0,96 1251,94 1702,16 вино
14 0,87 0,91 0,92 1247,82 1635,40 вино
15 0,94 1,02 0,98 3518,44 3536,25 консервація
29 1,07 1,09 1,07 1323,86 1661,05 пиво темне
17 1,59 1,36 1,13 406,89 723,96 дрова
20 1,05 1,07 1,06 5372,63 3651,58 консервація
30 0,96 1,00 1,00 1356,99 1650,03 пиво темне
20 0,92 0,94 0,98 1462,44 2295,21 вино
21 1,04 1,04 1,03 4392,93 3384,44 консервація
25 1,44 1,88 1,85 1043,88 798,77 дрова
31 0,98 0,99 1,05 1355,89 1694,89 пиво темне
28 2,00 2,04 1,91 781,21 1001,38 дрова
29 2,00 2,00 2,02 838,56 941,18 дрова
30 0,97 0,99 1,00 1541,85 2367,43 вино
31 1,07 1,06 1,09 1497,10 2282,45 вино
33 1,01 1,10 1,09 3760,90 3519,48 консервація
81
Продовження таблиці А.1
1 2 3 4 5 6 7
36 1,10 1,09 1,16 735,93 699,82 дрова
38 1,01 0,80 0,74 451,15 576,44 дрова
38 0,97 0,98 0,98 3738,02 3657,29 консервація
39 0,67 0,78 0,83 257,22 352,33 дрова
41 0,93 0,95 1,04 1143,62 2136,75 вино
32 1,01 1,02 1,09 2153,40 2057,12 пиво темне
43 0,91 0,91 0,99 1285,20 2172,96 вино
33 1,10 1,13 1,17 1641,78 2081,38 пиво темне
46 0,97 0,93 0,96 2893,23 3673,43 консервація
34 1,05 1,08 1,13 1498,94 1962,50 пиво темне
46 0,94 0,95 0,93 1426,86 2157,88 вино
47 0,95 0,97 0,92 848,73 1813,85 вино
48 0,84 0,88 0,84 1609,16 1978,39 вино
49 0,29 0,24 0,30 145,19 223,22 дрова
49 0,84 0,89 0,98 1489,95 1872,29 вино
35 1,19 1,13 1,12 2289,36 1942,85 пиво темне
51 0,87 0,84 0,91 2470,07 3235,84 консервація
51 1,04 1,01 1,08 1721,45 1709,75 вино
36 0,91 0,96 0,95 1696,08 1856,62 пиво темне
52 1,55 1,51 1,57 1704,84 2114,93 вино
2 0,87 0,86 0,87 2416,23 2714,29 консервація
4 0,18 0,29 0,26 219,51 239,02 дрова
5 0,99 0,95 0,93 2846,19 3060,10 консервація
5 1,09 1,02 0,98 1114,22 1676,69 вино
37 0,86 0,93 0,92 1520,01 1587,00 пиво темне
8 1,11 1,08 1,01 1346,01 2143,62 вино
11 1,03 0,97 0,95 1479,15 1736,68 вино
12 0,34 0,47 0,45 240,78 237,98 дрова
12 1,06 1,02 0,97 1092,98 1915,29 вино
13 0,38 0,73 0,90 298,63 318,08 дрова
38 0,96 0,95 0,92 1413,49 1691,79 пиво темне
39 0,90 0,90 0,88 1253,85 1559,94 пиво темне
15 0,64 0,79 0,77 838,41 630,50 дрова
16 0,98 0,85 0,83 723,34 709,65 дрова
16 0,90 0,99 1,00 3743,85 3269,73 консервація
16 0,97 0,95 0,97 1318,05 2151,50 вино
40 0,89 0,92 0,95 1265,72 2655,27 пиво темне
17 0,96 1,00 1,06 1279,64 2106,84 вино
18 2,18 2,06 2,11 623,00 738,44 дрова
19 1,06 1,06 1,06 3858,55 3418,77 консервація
41 0,90 1,03 1,08 1348,02 1930,65 пиво темне
21 1,58 1,77 1,79 958,52 1120,45 дрова
21 0,96 0,97 0,95 1258,73 2150,60 вино
24 1,91 1,90 1,73 774,39 1162,82 дрова
82
Кінець таблиці А.1
1 2 3 4 5 6 7
24 1,01 1,11 1,08 1534,57 5252,79 вино
25 1,20 1,22 1,17 4268,44 3513,11 консервація
25 1,07 1,16 1,09 1784,50 3641,96 вино
26 1,15 1,22 1,16 2123,32 3089,76 вино
27 2,42 2,20 2,05 794,73 1157,25 дрова
27 1,22 1,22 1,18 4125,66 4012,37 консервація
27 1,16 1,18 1,10 2001,03 2884,36 вино
29 1,09 1,11 1,08 4748,93 3474,09 консервація
30 1,93 2,13 2,10 747,46 1089,54 дрова
42 0,97 0,96 0,96 1905,82 1831,22 пиво темне
43 0,96 0,98 0,98 1455,74 2595,75 пиво темне
32 1,10 1,07 1,09 1695,18 2653,72 вино
33 1,89 1,76 1,93 644,93 1124,13 дрова
44 1,00 1,03 1,04 1387,33 1987,69 пиво темне
34 1,75 1,63 1,73 941,27 1118,22 дрова
35 1,60 1,39 1,39 974,00 978,29 дрова
45 0,98 1,01 1,00 1647,67 1714,08 пиво темне
35 0,93 0,94 0,92 1662,77 1927,80 вино
36 0,92 0,93 0,95 3350,79 4551,19 консервація
46 0,90 1,00 0,99 1576,42 1585,34 пиво темне
37 0,97 1,00 1,01 3745,90 5867,40 консервація
47 0,98 1,02 0,98 849,18 1624,40 пиво темне
48 0,96 0,97 0,96 1443,91 1606,69 пиво темне
40 0,85 0,66 0,62 567,46 554,33 дрова
49 1,01 0,99 1,01 1341,92 1670,38 пиво темне
40 0,90 0,87 0,96 1340,19 2786,99 вино
41 0,93 0,95 0,99 3629,68 3207,92 консервація
42 0,49 0,42 0,53 239,25 372,66 дрова
42 0,84 0,84 0,95 1435,96 2286,96 вино
43 0,53 0,44 0,40 175,55 466,33 дрова
44 0,54 0,42 0,43 161,27 234,91 дрова
44 0,85 0,88 0,96 1384,55 2082,20 вино
50 0,96 1,01 1,00 1221,88 2587,28 пиво темне
45 1,00 0,98 0,97 1487,61 2040,54 вино
48 0,27 0,23 0,25 145,53 263,28 дрова
51 1,13 1,09 1,14 1580,31 2240,39 пиво темне
52 1,57 1,57 1,53 1388,62 2226,44 пиво темне