Інв. №_641-7_ НИЛ Міністерство енергетики та вугільної промисловості України

Державний концерн «Ядерне паливо» Державне підприємство «Український науково-дослідний та проектно-розвідувальний інститут промислової технології»

ДП «УкрНДПРІ промтехнології» 52204, Дніпропетровська обл., м. Жовті Води, вул. Петровського, 37;

тел. (05652) 26285; факс (05652) 23297

ЗАТВЕРДЖУЮ В. о. директора ДП «УкрНДПРІ промтехнології» ___________________ А. Ю. Чередниченко 2015 _____________ «____»

ЗВІТ

РОЗРОБКА МАТЕРІАЛІВ ОЦІНКИ ВПЛИВУ НА НАВКОЛИШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ ПРИ ЕКСПЛУАТАЦІЇ ЗАПОРІЗЬКОЇ АЕС

(Заключний)

Книга 3

Оцінка впливів експлуатації Запорізької АЕС на навколишнє природне середовище

Частина 5

Грунти.

Рослинний і тваринний світ, заповідні об'єкти Головний інженер проекту Н. О. Худошина

2015

2 СПИСОК АВТОРІВ

Розділ проекту Посада ПІП Підпис

1 2 3 4 Начальник

ПВ ОНС та РБ Удод Я.В.

Кандидат географічних наук

Демьохін Г.А.

Провідний інженер Чумак Г.В.

Инженер II категорії Хмара К.М.

3 Реферат

Звіт про НДР: 67с., 8 рис., 16 табл., 17 джерел.

Об’єкт дослідження – навколишнє середовище зони впливу Запорізької АЕС

Мета роботи: визначееня загроз природного та техногенного походження в

зоні впливу Запорізької АЕС, оцінка стану її екологічної, ядерної та радіаційної

безпеки та впливу на грунти, рослинний і тваринний світ, заповідні об’єкти.

Ядерна енергетика є надійним джерелом енергозабезпечення і сприяє

підвищенню енергетичної безпеки України. Запорізька АЕС являє собою головну

уніфіковану атомну електростанцію країни з моноблочною компоновкою шести

енергетичних ядерних блоків із серійною реакторною установкою ВВЕР – 1000,

що є найбільшою в Європі.

При виконанні науково-дослідної роботи були зібрані і проаналізовані дані

тематичних науково-дослідних робіт та моніторингових досліджень, що

проводились в зоні впливу ЗАЕС різними установами, визначено сучасний стан

екологічної, ядерної та радіаційної безпеки.

АЕС, ГРУНТИ, ТВАРИННИЙ СВІТ, РОСЛИННИЙ СВІТ, ЗАПОВІДНІ

ОБ’ЄКТИ, РАДІАЦІЙНА БЕЗПЕКА, ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА, МОНІТОРИНГ.

4 ЗМІСТ

Вступ .......................................................................................................................8 1 Грунти ..................................................................................................................11

1.1 Структура земельного фонду .....................................................................11 1.2 Склад і стан земельних угідь та грунтів....................................................11 1.3 Характеристика ландшафтів.......................................................................14 1.4 Моніторинг грунтів .....................................................................................15

1.4.1 Моніторинг нерадіоактивного забруднення грунтів ........................15 1.4.2 Моніторинг радіоактивного забруднення грунтів ............................18

1.5 Вплив на грунти ...........................................................................................18 1.5.1 Нерадіоактивний вплив на грунти ......................................................18 1.5.2 Радіоактивний вплив на грунти ..........................................................20

2 Рослинний і тваринний світ, заповідні об’єкти ...............................................22 2.1 Загальна характеристика природно-територіального комплексу регіону.............................................................................................22 2.2 Рослинний світ .............................................................................................23 2.3 Тваринний світ .............................................................................................37

2.3.1 Наземні тварини....................................................................................37 2.3.1.1 Ентомофауна ..................................................................................37 2.3.1.2 Брахіофауна....................................................................................41 2.3.1.3 Герпетофауна .................................................................................42 2.3.1.4 Орнітофауна ...................................................................................43 2.3.1.5 Теріофауна......................................................................................47

2.3.2 Гідробіонти............................................................................................52 2.3.2.1 Зоопланктон ...................................................................................52 2.3.2.2 Іхтіофауна.......................................................................................53

2.4 Види тварин і рослин занесених до Червоної Книги України та рекомендовані до внесення .........................................................................54 2.5 Склад і структура біоценозів наземних екосистем ..................................54 2.6 Об’єкти природно-заповідного фонду ......................................................57 2.7 Моніторинг вливу на рослинний і тваринний світ, заповідні об’єкти...58 2.8 Вплив на рослинний і тваринний світ, заповідні об’єкти .......................62 Перелік посилань ...............................................................................................67

Додатки Додаток 1 Параметри стану ґрунтів за 2014 рік .................................................69 Додаток 2 Питома активність радіонуклидів у поверхневому шарі грунту, кБк/м2 сухої маси ........................................................................................91 Додаток 3 Список корисних рослин 30-км зони Запорізької АЕС...................92

5 Додаток 4 Список рідкісних видів рослин, які занесені до Червоної книги України, та можуть рости у межах 30-ти км зони ..............................................................................................95 Додаток 5 Список видів тварин, занесених до Червоної книги України та рекомендованих для охорони в районі Запоріжської АЕС ..................................................................................................102 Додаток 6 Питома активність радіонуклидів у рослинності, кБк/кг сухоповітряної маси..............................................................................................105

6 Склад звіту

«Розробка матеріалів оцінки впливу на навколишнє середовище при експлуатації Запорізької АЕС»

Номер книги

Номер частини

Найменування Примітка

1 Підстави для проведення OBHC. Фізико-географічна характеристика району розташування Запорізької АЕС

2 Загальна характеристика Запорізької АЕС. Відходи виробництва.

Оцінка впливів експлуатації Запорізької АЕС на навколишнє природне середовище

1.1 Клімат і мікроклімат. Повітряне середовище. Хімічне забруднення повітряного середовища.

1.2 Клімат і мікроклімат. Повітряне середовище. Хімічне забруднення повітряного середовища. Додатки

2 Повітряне середовище. Вплив радіаційного фактору на атмосферне повітря

3 Геологічне середовище 4 Водне середовище

3

5 Грунти. Рослинний і тваринний світ, заповідні об'єкти

4 Оцінка впливів на навколишнє соціальне та техногенне середовище

5 Комплексні заходи щодо забезпечення нормативного стану навколишнього середовища та його безпеки

6 Заява про екологічні наслідки господарської діяльності

7 Транскордонний вплив виробничої діяльності на навколишнє середовище

7 Перелік прийнятих скорочень

АЕС атомна електростанція

ВП ЗАЕС відокремлений підрозділ «Запорізька АЕС»

ГДК гранічно-допустимі концентрації

ГЕС гідроелектрична станція

ГРЕС газово-розподільча електрична станція

ДБН державні будівельні норми

З захід

ЗАЕС Запорізька АЕС

кБк/доб кіло бекерель на добу

ЛЗРК лабораторія зовнішнього радіаційного контролю

МДА мінімальна детектуєма активність

мкР/г мікроренген на годину

НРБ-99 норми радіаційної безпеки (Росія)

НРБУ-97 норми радіаційної безпеки України

ОВНС оцінка впливу на навколишнє середовище

Пв північ

Пд південь

ПЕД потужність експозиційної дози

ПЗНПО полігон захоронення неутилізованих промислових

відходів

ПК пост контролю

р. рід організмів як таксономічна одиниця

С схід

СЕС санітарно-епідеміологічна станція

СЗЗ санітарно-захисна зона

СНіП довідник норм та правил

ССВЯП сухе сховище відпрацьованого ядерного палива

ЦРБ цех радіаційної безпеки

8 ВСТУП Підрозділи «Оцінка впливів господарської діяльності на навколишнє

природне середовище. Грунти. Рослинний і тваринний світ, заповідні об’єкти» виконано в рамках теми: «Розробка матеріалів оцінки впливу на навколишнє середовище при експлуатації Запорізької АЕС».

Оцінка виконується в межах 30 кілометрової зони навколо Запорізької АЕС, рисунок 1.1.

Рисунок 1.1 - Зона проведення спостережень Для ОВНС використана в якості вихідних даних інформація отримана з:

9 1. Оценка воздействия хранилища отработаного ядерного топлива

Запорожской АЭС на окружающую природную среду. Харьков. 1994; 2. Запорожская АЭС Технический паспорт часть 2. Охрана окружающей

среды при строительстве и эксплуатации АЭС. Пояснительная записка. 63 л.; 3. Запорожская АЭС. Блок 5,6. Проект. Часть 12. Охрана окружающей

среды при строительстве и эксплуатации АЭС; 4. Результаты химического контроля почв и донных отложений,

выполненные группой химконтроля почв и донных отложений ЭХЛ СООС за 2012 г. (Excel);

5. Результаты химического контроля почв и донных отложений, выполненные группой химконтроля почв и донных отложений ЭХЛ СООС 2013 г (Excel);

6. Результаты химического контроля почв и донных отложений, выполненные группой химического контроля почв и донных отложений ЭХЛ СООС (отбор - осень 2013 г.) (Excel);

7. ЗВІТ з оцінки впливу нерадіаційних факторів ВП ЗАЕС ДП НАЕК «Енергоатом» на навколишнє природне середовище за 2014 рік. 90 арк.;

8. Экологическая программа нерадиационного фактора Ї ОП Запорожская АЭС 2л.;

9. План заходів з охорони навколишнього середовища та раціонального використання природних ресурсів ВП ЗАЕС на 2015 рік 4 арк.;

10. План заходів з охорони навколишнього середовища та раціонального використання природних ресурсів ВП ЗАЕС на 2014 рік 4 арк.;

11. Звіт про екологічну оцінку ДП НАЕК «ЕНЕРГОАТОМ» Комплексна (зведена) програма підвищення безпеки енергоблоків АЕС України: Екологічна оцінка 300 л.;

12. Исходные данные для разработки ОВОС, при эксплуатации ЗАЭС, характеризующее воздействие деятельности ЗАЭС по обращению с РАО на окружающую среду на данной территории. 13л.;

13. Радиологический контроль ОС. 11 л.; 14. Висновок екологічного аудиту ВП «ЗАЕС» 58л.; 15. Звіт про екологічний аудит ВП «ЗАЕС» 477л.; 16. Звіт про НДР «Розробка державних науково-технічних програм для

забезпечення екологічної безпеки у сфері паливно-енергетичного комплексу». Том 2. Екологічні проблеми Запорізької АЕС. Київ. 2007р.

Оцінка впливу на навколишнє середовище виконана у відповідності з

наступними нормативними і методичними матеріалами: 1. ДБН А.2.2.-1-2003 «Склад і зміст матеріалів оцінки впливів на

навколишнє середовище (ОВНС) при проектуванні і будівництві підприємств, будинків і споруд»;

2. Рекомендації щодо змісту матеріалів оцінки впливів діючих об’єктів на навколишнє середовище (лист Мінприроди від 08.02.2005 р. № 753/21-8).

3. Закон України «Про екологічну експертизу» від 09.02.1995 р. № 0045;

10 4. Закон України «Про охорону атмосферного повітря» від 16.10.1992 р.

№ 2707; 5. Закон України «Про охорону навколишнього середовища» від

25.06.1991р. № 1264; 6. Закон України «Про інформацію» від 02.10.1992 р. № 2657; 7. Конвенція про доступ до інформації, участь громадськості в процесі

прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля від 06.07.1999 р. № 832-14;

8. Закон України «Про охорону земель» від 19.06.2003 р. № 0962; 9. Закон України «Про природно-заповідний фонд України» від

16.06.1992 р. № 2456; 10. Закон України «Про рослинний світ» від 09.04.1999 р. № 0591; 11. Закон України «Про тваринний світ» від 03.03.1993 р. № 3041 і від

13.12.2001 р. № 2894; 12. Земельний кодекс України від 25.10.2001 р. № 2768-14; 13. Постанова Кабінету Міністрів України от 27.07.95 р. № 554. Перелік

видів діяльності та об’єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку; 14. Наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища

України від 18.12.2003 N168 про затвердження Положення про участь громадськості у прийнятті рішень у сфері охорони довкілля.

15. Постанова Кабінету Міністрів України від 29.06.2011р. №771 «Про затвердження Порядку залучення громадськості до обговорення питань щодо прийняття рішень, які можуть впливати на стан довкілля.

11 1 ГРУНТИ 1.1 Структура земельного фонду Рівнинний характер територій, сприятливі кліматичні умови і родючі ґрунти

сприяють розвитку в районі досліджень багатогалузевого сільськогосподарського виробництва. Загальна площа земельних угідь складає 230,1 тис. га.

Земельний фонд складають рілля, сади, пасовища, косовиці, незручні і непридатні землі, держлісфонд. Основні користувачі - землі сільськогосподарського напрямку. Рілля складає майже 80% від усіх сільськогосподарських угідь. В силу того, що район знаходиться в степовій ландшафтній зоні, лісові масиви займають незначну площу і складають близько 1% земельного фонду. Відсоток незручних і непридатних земель також відносно малий і не перевищує 0,7%.

Крім згаданих площ, територія району досліджень включає ділянки, що знаходяться під дорогами і лісопосадками, порушеними при будівництві, яри та інші землі, що не використовуються.

Основна частина непридатних для сільського господарства земель знаходиться в Нікопольському районі. Це пов'язано з більшою розчленованістю рельєфу та інтенсивним порушенням їх в результаті розвитку гірничопромислового виробництва.

Серед типів ґрунтів по всій 30-ти кілометровій зоні впливу ЗАЕС переважають чорноземи звичайні, мало гумусні, на лесових породах, на південь від 30-ти км зони перехідні в чорноземи південні і, місцями червоно-коричневі ґрунти.

Проммайданчик АЕС розташований в зоні переважно дернових оглеєних піщаних, глинисто-піщаних і супіщаних ґрунтів в комплексі з малогумусними пісками.

1.2 Склад і стан земельних угідь та ґрунтів В степовій зоні неоднорідність ґрунтового покриву обумовлена, головним

чином, характером зволоження ґрунтоутворюючих порід і особливостями макро- мезорельєфу. Найбільш розповсюджені ґрунти на території дослідження – чорноземи звичайні, середньо - і малогумусні і південні чорноземи. Вони утворюють мозаїчне сполучення з чорноземами на елювіальних утвореннях карбонатних порід.

Чорноземи звичайні, середньо - і малогумусні поширені на вододілах, на схилах і лесових терасах річок, тобто на ландшафті якій найбільше задіяний у сільському господарстві. Ці ґрунти сформувалися під різнотравно-типчаковою рослинністю на лісах.

Приуроченість району досліджень до посушливої частини Північного степу обумовила в чорноземі звичайному в порівнянні з північними районами зменшення потужності гумусного прошарку, глибини залягання горизонтів акумуляції карбонатів, гіпсу і водорозчинних солей. Тому, тут, у зоні переходу чорноземів звичайних у чорноземи південні, існує відміна у гумусовому прошарку від чорноземів звичайних. Потужність гумусного профілю в них коливається в межах 0,45 – 0,70 м, де власне гумус складає 0,30 – 0,40 м.

12 У складі водорозчинних солей в вилуженій частині ґрунтів переважають карбонати кальцію і магнію, а хлоридів і сульфатів дуже мало, катіонів натрію фактично немає, а іонів калію теж відносно мало. В міру збільшення загальної кількості складу зростає частка сульфатів, менше – хлоридів, а в складі катіонів поступово збільшується частка натрію.

Чорноземи звичайні мають сприятливий для землеробства склад обмінно-поглинених катіонів: обмінний кальцій складає 78-84 % від загального вмісту, магній – 13-20%, калій - 1-2%, натрій – більше 1%. Співвідношення між обмінним кальцієм і магнієм у малопотужних прошарках чорноземів складає 3,9-4,9.

Висока насиченість чорноземів звичайних кальцієм, обумовлює їх нейтральну чи близьку до неї реакцію ґрунтових розчинів за показником рН.

Загальні запаси фосфору в чорноземах звичайних, складають в орному шарі 0,12 - 0,16 %, вниз по профілю його кількість поступово знижується і в материнській породі він складає 0,09-0,11 %. Близько 50 % валового фосфору знаходиться у формі органічних сполук.

Чорноземи звичайні багаті валовими запасами калію. Це обумовлює підвищений вміст у доступній для рослин формі, що складає приблизно 1 % загального вмісту К20.

В районі досліджень на півдні домінують чорноземи звичайні, які сформувалися під ковило-типчаковою рослинністю на глинах та лесах. Потужність гумусового шару в легкоглинистих і важкоглинистих ґрунтах складає в середньому 0,65 - 0,70 м. У міру полегшення гранулометричного складу потужність гумусового шару зростає. Мікроструктура південних чорноземів характеризується високою міцністю.

Чорноземи південні характеризуються також сприятливим для землеробства складом обмінних сполук. Сума обмінних катіонів знижується в міру полегшення гранулометричного складу, при цьому зменшується і співвідношення між обмінними кальцієм і магнієм. У незрошуваних південних чорноземах кількість обмінного натрію незначна, вона зростає тільки в зрошуваних ґрунтах.

Продуктивність основних видів ґрунтів району досліджень в значній мірі обумовлена природними властивостями останніх, посушливістю і континентальністю клімату. В південній частині ґрунти знаходяться під впливом басейнів Чорного і Азовського морів, що послабляє континентальність клімату, а в свою чергу це вимагає розширення масштабів зрошення у зв'язку з частими засухами.

Структура ґрунтового покриву району досліджень ускладнена комплексом подових ґрунтів, серед деяких переважають лучно-чорноземні поверхово оглєєні та дерново-поверхово глеєві засолені ґрунти. На терасах річкових долин ґрунтовий покрив поряд з чорноземами представлений полугідромофними і гідроморфними ґрунтами, серед яких значну площу займають солонцювато-засолені види.

Ускладнює склад ґрунтового покриву масове зрошення, що приводить до появи гідроморфних, засолених, поверхово-глеєвих та інших ґрунтів.

Сільськогосподарське використання ґрунтів привело до розвитку ерозійних процесів і появі еродованих ґрунтів. У даний час чорноземи району досліджень більш ніж на чверть еродовані.

Зростаюча ерозія орних земель багато в чому пов'язана з переважанням в районі досліджень значних по ділянках і довжині полів, у межах яких застосовують обробку ґрунтів уздовж схилів.

13 Панування в складі оброблюваних промислових культур і відсутність трав'яних культур у сівозмінах на схилах з ухилом 3-50 сприяли розвиток різних форм ерозії чорноземів. Ґрунти району досліджень у порівнянні з більш північними аналогами характеризувався високою стійкістю до лінійної ерозії.

Втрати ґрунтів від площинної ерозії при весняному стоці талих вод зростали від намитих ґрунтів до змитих.

Аналогічні процеси відмічаються і при струмковій ерозії. При вітровій ерозії на ґрунтах легкого гранулометричного складу винос

часток привів до опіщанення верхнього шару, тому що видувалися частки розміром 0,1 мм. На важких суглинних і глинистих ґрунтах основу ерозії складали мікро - і макроагрегати. В зв'язку з цим процес опіщанення в них не відбувається і гранулометричний склад ґрунтів залишається незмінним. На щебенистих ґрунтах видуванню підлягали лише частки менш 1 мм, що приводило до збільшення часток кісточкового розміру (0,001-0,05 м) у верхньому шарі ґрунту.

Незважаючи на постійну боротьбу з ерозією, в районі майже 26 % орних земель обробляється в зонах поширення еродованих грунтів. Розрізняють ділянки зі слабко-, середньо- і сильноеродованими ґрунтами. Чим менше крутість схилу, тим менш виражена ерозія ґрунтів на них.

Середньоеродовані ґрунти звичайно належать до ділянок схилів з крутістю 3-50 і 5-70. Для схилів з крутістю 100 і більш характерні сильноеродовані ґрунти.

Дані про еродованість ґрунтів району розташування Запорізької АЕС наведені в таблиці 1.1.

Як видно з таблиці 1.1 найбільш еродований ґрунтовий покрив Томаківського району, а у Кам’янсько-Дніпровському районі - ерозія виявлена в меншому ступені.

До складу територій, не придатних для сільськогосподарського використання, входять також і заболочені ділянки. Їх частка в загальному земельному фонді невелика, лише в окремих господарствах вона сягає 0,3 %.

Таблиця 1.1 - Еродованість ґрунтів району розташування Запорізької АЕС

Всього Слабо-

еродовані Середньо- еродовані

Сильно- еродовані Райони

га % га % га % га % Кам’янсько-Дніпровський

12900 13,9 9200 9,9 2800 3,0 1100 1,2

Васильєвський 1842 14,8 1314 10,5 400 3,2 157 1,3 Нікопольський 15551 23,8 12035 18,4 2696 4,1 808 1,2 Томаківський 17101 46,9 13971 38,4 2920 8,0 210 0,6

Вивчення радіаційної обстановки в зоні впливу Запорізької АЕС було

розпочато за два роки до пуску станції і закінчене в 1983 році [2]. Проби ґрунту відбирали в районі розміщення постів, обладнаних кюветами

для збору атмосферних опадів у населених пунктах: Кам'янка, Степове, Водяне, Іванівка, Дніпровка. У таблиці 1.2 наведені середні значення питомої активності Сз-137, Sr-90 у поверхневому шарі ґрунту.

14 Таблиця 1.2 - Питома активність радіонуклідів у поверхневому шарі ґрунту (середня)

Sr-90 Сs-137

Рік мКи/км2 кБк/м2 мКи/км2 кБк/м

1982(5)* 21,00 0,777 30,60 1,13 1983(2)* 33,00 1,221 34,50 1,28

Примітка: *у дужках наведена кількість спостережень На час спостереження питома активність радіонуклідів в поверхневому шарі

ґрунту складала: • Sr -90 - (24±11) мКи/км2 ((0,89±0,41) кБк/м2); • Сs -137 - (32±14) мКи/км2 ((1,18±0,52) кБк/м2). 1.3 Характеристика ландшафтів В геоморфологічному відношенні територія Запорізької АЕС приурочена до

цокольної височини Придніпровської рівнини Українського кристалічного щита, яка сформувалася до пізнепротерозойського часу і розвивалася в умовах стійкої тенденції до підняття.

Геоморфологічні умови району характеризуються наявністю І, II, III, і V надзаплавних терас річки Дніпро. Проммайданчик ЗАЕС розташований на лівобережній першій надзаплавній (Витачевсько-Бузької) піщаній терасі р. Дніпро з еоловим (кучугурним) рельєфом - чергуванням піщаних горбів і улоговин видування. Абсолютні відмітки рельєфу від 16 до 35 метрів.

Перша надзаплавна тераса поступово переходить в другу-третю надзаплавні лесові тераси, які тягнуться суцільною смугою уздовж лівобережжя Каховського водосховища. Абсолютні відмітки поверхні від 14 до 20 метрів. Ширина тераси коливається від 7 до 8 кілометрів. П'ята надзаплавна тераса безпосередньо примикає до третьої тераси і відділяється від неї чітко вираженим в рельєфі уступом. Ширина тераси близько 10 км. У межах другої-третьої і п'ятої надзаплавних терас з сучасних фізико-геологічних процесів спостерігаються просадочні явища і ерозійна діяльність.

В межах 30-ти кілометрової зони Запорізької АЕС виділяють шість дрібномасштабних ландшафтів:

- лесові низовині, долинно-балочні і яружно-балочні, з обвалам, змитими звичайним малогумусовими чорноземами, байрачними лісами і чагарниками;

- лесові низовині з чорноземами звичайним мало гумусовими в поєднанні з лугово-черноземними, дерновими глеєними ґрунтами, у минулому під різнотравно-типчаково-ковиловою рослинністю;

- лісові тераси з чорноземами звичайними середньо гумусовими в комплексі з лучними чорноземами солонцюватими ґрунтами та солонцями, в минулому під різнотравно-типчаково-ковиловою рослинністю;

- піщані тераси з дерновими ґрунтами в комплексі з лучними солонцюватими ґрунтами, з острівними борами и суборами;

15 - лесові низовини, рівнінно-подові з балками-роздолами та неглибокими улоговинами, зі слабозмитими південними солонцюватими чорноземами та намитими лучно-чорноземними, ґрунтами днище балок, роздолів;

- лесові низовини розчленовані ярами та балками з чорноземами південними малогумусовими, в минулому під типчаково-ковиловою рослинністю.

1.4 Моніторинг грунтів 1.4.1 Моніторинг нерадіоактивного забруднення грунтів Відповідно до вимог Закону України «Про охорону навколишнього

природного середовища», ведеться моніторинг складу та властивостей ґрунту в районі розташування ВП ЗАЕС.

Для раціонального використання земельних ресурсів, запобігання техногенному забрудненню та засміченню земельних ділянок в процесі господарської діяльності, у відповідності з законодавчими вимогами, ВП ЗАЕС здійснює хімічний контроль ґрунтів в районі розташування АЕС та донних відкладень водойми-охолоджувача.

Поточний хімічний контроль ґрунтів проводиться згідно графіку хімічного контролю, за стандартизованими методиками виконання вимірювань та області атестації. Перелік показників складу і властивостей ґрунтів визначається відповідно до «ГОСТ 17.4.2.01-81 Охорона природи. Ґрунти. Номенклатура санітарного стану» з урахуванням особливостей технології виробництва.

Відбір проб проводиться двічі на рік - весною, після сходу сніжного покрову та восени, після зів'янення рослинності.

Для забезпечення контролю за забрудненням навколишнього природного середовища ВП ЗАЕС здійснює аналіз складу і властивостей ґрунтів:

- санітарно-захисної зони; - зони спостереження; - шламонакопичувачів; - полігону захоронення відходів, що не утилізуються; - складу і властивості донних відкладень (мула водойми-охолоджувача). Результати хімічного аналізу порівнюються з ГДК. Рівень забруднення

небезпечними речовинами, для яких на цей час ГДК не встановлені, оцінюється у порівнянні з фоновими значеннями цих речовин в ґрунті, що дає можливість об'єктивно оцінити ступінь забрудненості ґрунту в зоні впливу виробничої діяльності ВП ЗАЕС і, при необхідності, виконати коригувальні заходи.

Перелік хімічних показників ґрунтів і мула водойми-охолоджувача, що підлягають контролю, наведено в таблиці 1.3.

16 Таблиця 1.3 - Хімічні показники ґрунтів і мула водойми-охолоджувача, щопідлягають контролю

№ Найменування Одиниця фізичної

величини ГДК

1 Азот амонійний мг/кг не нормується 2 Алюміній обмінний мг/кг не нормується 3 Бікарбонат - іон ммоль/100 г ґрунту не нормується 4 Водневий показник од.рН не нормується 5 Залізо (рухливі форми) мг/кг не нормується 6 Калій мг/кг не нормується 7 Кальцій мг/кг не нормується 8 Кобальт (рухливі форми) мг/кг 5,00 9 Магній мг/кг не нормується 10 Марганець мг/кг 1500,0 11 Мідь (рухливі форми) мг/кг 3,0 12 Натрій мг/кг не нормується 13 Нафтопродукти мг/кг не нормується 14 Нікель (рухливі форми) мг/кг 4,0 15 Нітрати мг/кг 130,0 16 Свинець ( рухливі форми) мг/кг 20,0 17 Сульфати мг/кг 160,0 18 Питома електропровідність мСм/см не нормується 19 Фосфор (рухливі форми) мг/кг не нормується 20 Хлориди мг/кг не нормується 21 Цинк мг/кг 23,0

Точки відбору проб ґрунту наведені в таблиці 1.4 та на рисунку 1.2.

Таблиця 1.4 - Точки відбору проб ґрунту

САНІТАРНО-ЗАХИСНА ЗОНА 1П Рибгосп ГРЕС (1,2 км ПнПнС) 2П Об'єднані очисні споруди госппобутових стоків (1,7 м ПдС) ЗП Дамба ставка-охолоджувача (2,5 км 3) 4П Кордон санітарно-захисної зони (2,5 км Пд)

ЗОНА СПОСТЕРЕЖЕНН 5П с.Мічуріно 6П с.Водяне (лісництво) 7П м.Енергодар, СЕС 8П с.Прімірне 9П с.Дніпровка 12П с.Іванівка 13П м.Кам'янка-Дніпровська 14П с.Ново-Водяне 15П с.Велика Знам'янка

17 Продовження таблиці 1.4 16П м.Енергодар (водозабір)

ПРОММАИДАНЧИК ВП ЗАЕС 17П Блокова насосна станція 1 18П Азотно-киснева станція 19П Очисні споруди господарсько-побутових стоків «брудної» зони 20П Сховище твердих радіоактивних відходів

ПОЛІГОН ТВЕРДИХ ПОБУТОВИХ ВІДХОДІВ ПКС 21П-24П Карта № 1 25П-27П Карта № 2 28П-30П Карта № 3 31П-ЗЗП Карта № 4 34П-37П Карта № 5 38П-41П Шламонакопичувач 1 черга 42П-45П Шламонакопичувач 2 черга

ПОЛІГОН НЕУТИЛІЗОВАНИХ ПРОМИСЛОВИХ ВІДХОДІВ 46П-50П Карта № 5 51П-53П Карта № 4 54П-56П Карта № 3 57П-59П Карта № 2 60П-64П Карта № 1

Рисунок 1.2 – Схема розміщення пунктів радіаційного контролю

18 1.4.2 Моніторинг радіоактивного забруднення грунтів Радіаційний контроль навколишнього середовища виконує лабораторія

зовнішнього радіаційного контролю (ЛЗРК) ЗАЕС, що акредитована на право проведення вимірювань при виконанні радіаційного контролю об'єктів навколишнього середовища.

Для оцінки радіаційного впливу на грунти за рахунок газоаерозольних викидів контролюються вміст радіонуклідів у ґрунті. Кількість точок контролю, умови відбору та об’єм проб, і умови вимірювань при контролі забруднення ґрунтів наведені у таблиці 1.5.

Таблиця 1.5 - Контроль активності в ґрунті

Кількість точок контролю 20 Умови відбору Поверхневий шар ґрунту в період максимальної

вегетації рослин (травень-червень). Пробозабірний пристрій Рамка розмірами15х15х5 см (3 проби). Види та умови вимірювань 1 раз у рік; Гамма-спектрометрія кожної проби

в посудині Неллі обсягом 2,5 дм3.Радіохімічне виділення 8м-90 з кожної проби.

1.5 Вплив на грунти Потенційними джерелами пливу на ґрунти є викиди забруднюючих речовин

в атмосферне повітря та аварійні ситуації пов’язані з виконанням дій з відходами. Зміна стану ґрунтів у процесі експлуатації доводиться на верхню частину

розрізу - насипні ґрунти планувальні та зворотної засипки котлованів - як найбільшсхильних до впливу негативних техногенних факторів (динамічні навантаження відпрацюючого обладнання, витоки з підземних комунікацій і т.ін.).

Динаміка розвитку техногенного зниження щільності ґрунтів за період з 1994 по 2014 рік незначна. Аналіз інженерно-геологічних умов за період експлуатації станції показав, що щільність природних ґрунтів і межі покрівлі шарів, в тому числі основ будівель і споруд, що містять системи важливі для безпеки, залишилися без зміни і знаходяться у проектному стані.

1.5.1 Нерадіаційний вплив на грунти Для раціонального використання земельних ресурсів, запобігання

техногенному забрудненню та засміченню земельних ділянок в процесі господарської діяльності розроблено «Інструкцію по експлуатації території». Інструкція передбачає умови та вимоги щодо забезпечення належного експлуатаційного і санітарно-технічного стану території ВП ЗАЕС, дотримання вимог з охорони навколишнього середовища. Визначено основні вимоги до об'єктів підрозділів ВП ЗАЕС, у яких знаходяться в експлуатації:

19 а) системи відводу поверхневих і ґрунтових вод з усієї території, від будівель і споруд ЗАЕС - дренажі, каптажі, водовідвідні канали, канави і т.д.;

б) залізничні колії та переїзди через них, автомобільні дороги, пожежні проїзди, під'їзди до пожежних гідрантів, водойм і градирень, мости, пішохідні переходи та ін.;

в) базисні і робочі репери і марки; г) системи контролю радіаційної обстановки на території ВП ЗАЕС,

санітарно-захисної зони і зони спостереження; є) мережі: водопроводу, каналізації, дренажу, теплофікації та їх споруди; ж) споруди для очищення забруднених стічних вод та промзливової

каналізації; з) протизсувні, протиобвальні, берегоукріплювальні споруди. Визначені додаткові вимоги до умов зберігання відходів. Визначені місця

зберігання відходів, розроблена технічна документація на місця зберігання відходів, проведені інструктажі та призначені відповідальні особи за умовами зберігання відходів.

Відповідно до ст. 22, 55 закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» за N 1268-ХІІ (1268-12) від 26.06.91, ст.167, 168 земельного кодексу України, ст. 29 Закону України «Про відходи» за №187.98 - ВР від 05.03.98 СОНС ВП ЗАЕС здійснює хімічний контроль ґрунтів в районі розташування АЕС та донних відкладень водойми-охолоджувача в узгоджених з органами СЕС контрольних точках.

Для забезпечення контролю за забрудненням навколишнього природного середовища ВП ЗАЕС здійснює аналіз складу і властивостей ґрунтів:

- санітарно-захисної зони; - зони спостереження; - шламонакопичувачів; - полігону захоронення відходів, що не утилізуються; - складу і властивості донних відкладень (мула водойми-охолоджувача). Одним з напрямків екологічного моніторингу в ВП ЗАЕС є лабораторний

контроль стану ґрунтів в районі шламонакопичувачів №1 і №2 та місць розміщення відходів на полігоні захоронення неутилізованих промислових відходів (ПЗНПО). Поточний хімічний контроль ґрунтів проводиться згідно графіку хімічного контролю, за стандартизованими методиками виконання вимірювань та області атестації лабораторії. Перелік показників складу і властивостей ґрунтів визначається відповідно до ГОСТ 17.4.2.01-81 з урахуванням особливостей технології виробництва.

Динаміка змін концентрацій забруднюючих речовин у ґрунті за 2014 р. відображена у додатку 1.

Результати екологічного моніторингу дають можливість об'єктивно оцінити ступінь впливу виробничої діяльності ВП ЗАЕС на стан ґрунтів в районі розташування АЕС. Аналіз багаторічних спостережень за хімічним складом і властивостями ґрунтового покриву показав, що по рухомим формам хімічних елементів, що є найбільш екологічно значимої (так як відповідає за швидкість міграції по харчових і ценозних ланцюжках) перевищень ГДК не виявлено. В разі відсутності ГДК речовини порівняння виконується з природною фоновою концентрацією.

20 Виробнича діяльність ВП ЗАЕС не здійснює додаткового хімічного впливу на склад ґрунту території розміщення об'єктів АЕС. У зв'язку з цим заходи щодо зменшення негативного впливу виробничої діяльності станції на ґрунт не розроблялись.

1.5.2 Радіаційний вплив на грунти Відбір ґрунту в пунктах постійного спостереження проводився одночасно з

відбором проб трав'янистої рослинності. Вміст радіонуклідів у ґрунті і рослинностівизначався, в основному, радіонуклідами глобального походження: Sr-90 і Cs-137.

Дані про вміст радіонуклідів у пробах ґрунту в районі розташування ЗАЕС представлені в додатку 2.

Питома активність Sr-90 у поверхневому шарі ґрунту (0-5 см) перебуває в межах від 1,2Е-02 кБк/м2 на піщаних ґрунтах до 1,6Е-01 кБк/м2 на поливних ділянках; Cs-137 – від 6,3Е-02 кБк/м2 на піщаних ґрунтах до 4,5Е-01 кБк/м2 на чорноземах, що відповідає рівню «нульового фона». На рисунку 1.3 наведена динаміка змін питомої активності Cs-137 і Sr-90 в поверхневому шарі грунту.

Низький рівень викидів (нижче мінімальної детектуємої активності), не дозволяє виявити радіонукліди станційного походження. Вміст Sr-90 рівномірний у всіх зонах по віддаленості від АЕС, що підтверджує дуже низький рівень викиду Sr-90 у навколишнє середовище об'єктами ЗАЕС. Внесок пов'язаний з експлуатацією об'єктів ЗАЕС, у радіоактивне забруднення ґрунту і рослинності значно нижче значень регламентованих.

0.01

0.10

1.00

10.00

2004

2005

2006

2007

2008

2009

2010

2011

2012

2013

2014

кБк

/м2 (сухой

массы

)

до 3км 3-10км >=10кмдо 3км 3-10км >=10км

Cs-137

Sr-90

Рисунок 1.3 - Динаміка питомої активності Cs-137 і Sr-90 в поверхневому шарі грунту на постах РК по мірі віддаленості від ЗАЕС за 10 років експлуатації станції

21 Висновки по розділу За даними багаторічних спостережень за хімічним складом і властивостями

ґрунтового покриву показав, що по рухомим формам хімічних елементів, що є найбільш екологічно значимої (так як відповідає за швидкість міграції по харчових і ценозних ланцюжках) перевищень ГДК не виявлено. Виробнича діяльність ВП ЗАЕС не здійснює додаткового хімічного впливу на склад ґрунту території розміщення об'єктів АЕС.

Грунтовий покрив регіону сорбує деяке число штучних радіонуклідів, знижуючи їх доступність для кореневих систем рослин, а з іншого боку спостережуваний процес закріплення радіонуклідів твердою фазою грунту призводить до тривалого їх утримуванню в самому верхньому шарі землі та перешкоджає виносу їх за межі зони поширення коренів.

Значимість позакореневого (аерального) шляху надходження в рослини радіонуклідів не залежить від їх періоду напіврозпаду, тоді, роль грунтового переходу невелика для коротко- і частково для середньо- живучих нуклідів - вони встигають розпастися протягом часу, характерного для засвоєння радіонуклідів корінням.

Відзначені закономірності міграції радіонуклідів у грунті і в природному рослинному покриві регіону стосуються їх наявного рівня вмісту, що є допустимим. Питома активність Sr-90 у поверхневому шарі ґрунту (0-5 см) перебуває в межах від 1,2Е-02 кБк/м2 на піщаних ґрунтах до 1,6Е-01 кБк/м2 на поливних ділянках; Cs-137 – від 6,3Е-02 кБк/м2 на піщаних ґрунтах до 4,5Е-01 кБк/м2 на чорноземах, що відповідає рівню «нульового фона» (рисунок 1.4).

Рисунок 1.4 – Порівнювальні діаграми осередненого вмісту питомої

активності Cs-137 і Sr-90 в поверхневому шарі грунту на постах РК до та після будівництва станції

22 2 РОСЛИННИЙ І ТВАРИННИЙ СВІТ, ЗАПОВІДНІ ОБ’ЄКТИ Згідно Закону України «Про загальнодержавну програму формування

національної екологічної мережі України на 2000–2015 роки» визначено перелік екологічних коридорів національного значення, до яких входять 4 широтних та 5 меридіональних. З них одним з важливих та великих є Дніпровський екологічний коридор, у якому і розташована зона ЗАЕС.

Територія Дніпровського коридору представлена великою кількістю екосистем: тут мешкає більше ніж половина представників всієї фауни та флори України. Загалом на території коридору зустрічається не менш ніж 350 видів тварин та рослин, занесених до Червоної Книги України та 34 рослинних угруповання із Зеленої Книги України. На території коридору існує більше 500 територій та об’єктів природно-заповідного фонду України.

З цього випливає, що майданчик ЗАЕС розташовано у регіоні, дуже важливому у відношенні до європейської мережі природоохоронних територій.

Північніше за межею 30-км зони ЗАЕС розташовано Великолузькі водно-болотні угіддя, характер флори та фауни яких подібні до територій та акваторій поблизу ЗАЕС.

2.1 Загальна характеристика природно-територіального комплексу

регіону 30-км зона впливу Запорізької АЕС розташована в середній частині регіону

Каховського водоймища на території Запорізької області (лівобережна частина Кам’янсько-Дніпровського і частково, Васильєвського району: правобережна частина на Сході, частково, Запорізький район) і Дніпропетровської області (правобережна частина). До Південно-Західної частини 30-км зони частково входять землі Верхньогачинського району Херсонської області.

Лівобережна частина розташовується в межах Предчорноморської низовини, в рельєфі якої переважає пологохвиляста лесова рівнина розчленована ярами і балками. У Північній частині, на другій терасі долини Дніпра серед основних елементів рельєфу помітні піщані кучугури, характерні глинисті відкладення. На правобережжі (південні відроги придніпровської височини) поверхня представлена хвилястою лесовою рівниною, розчленованої долинами рік, балками, абразивними обривами, виходами осадових порід.

Середня температура січня – від мінус 4,1ºС на правобережжі, до мінус 5ºС, на лівобережжі; середня температура липня дорівнює +22,5 – +22,6 ºС.

Відповідно до фізико-географічного районування, правобережжя регіону цілком відноситься до Днестровсько-Дніпровської північностепної фізико-географічної провінції, а в лівобережній частині проходить межа між лівобережно – дніпровсько – приазовською північностепною і причорно-морсько- середньостеповою фізико-географічними провінціями.

Всі природні комплекси регіону зазнають антропогенний тиск і значно змінені в порівняно з корінними типами.

Найбільш детальними дослідження флори і фауни 30-км зони спостереження Запорізької АЕС були проведені протягом весняно-літнього польового сезону 1991р. (ІГНС НАНУ) [4].

23 Основні використовувані методи: збір і гербаризація лишайників, мохоподібних, вищих судинних рослин, збір комах руками і за допомогою ентомологічного сачка і наступне колекціонування; вилов за допомогою різних засобів земноводних, плазунів, гризунів а також, у більшості випадків, маршрутні зоологічні спостереження наземних хребетних на 4-х досліджених площах у лівобережній частині регіону, на 1 дослідній ділянці в правобережної, і в ряді точок на іншій території зони спостереження. Літературні джерела, щодо окремих таксонів в даному регіоні відсутні.

2.2 Рослинний світ Виявлення видового складу біоценозів екосистеми, являє собою основу

інформаційного блоку інвентаризації, що входить у систему комплексного екологічного моніторингу і є вихідним для оцінки впливу тих чи інших об'єктів антропогенного походження на екосистеми даної території. Причому, в реальних умовах неможливо цілком виявити кількість усіх видів тваринних організмів, що населяють відповідну частину географічного простору, тому, свідомо, обмежується число їх таксономічних груп, по яких проводиться збір даних. Вибір цих груп визначається тією помітною і значимою роллю, яку вони відіграють у екосистемах, а також власне задачами прогнозування.

Важливою умовою, що представлені в аналізі флори і фауни регіону таксони стосовно до задачі комплексного моніторингу екосистем повинні цілком характеризувати трофічну структуру екосистем, через те, що організми з різних таксонів у екосистемах знаходяться на тому чи іншому трофічному рівні – є продуцентами (усі хлорофілоутримуючі рослини) чи консументами різних порядків, чи детритофагами (гриби, безхребетні, бактерії), чи консументами детритофагів.

Інвентаризація таким чином обраних таксонів буде вважатися досить повною і завершеною, якщо будуть виявлені в межах досліджуваної території не тільки масові, звичайні (за рівнем чисельності і зустрічальності) таксони, але і рідкі, навіть поодиникі об’єкти.

Таким чином, проведена різного ступеня повноти інвентаризація природного багатства грибів (тільки макроміцети), лишайників, мохоподібних, флори вищих судинних рослин, фауни комах, наземних хребетних (земноводні, плазуни, птахи і ссавці) фауна риб (частково гельмінтофауна).

Гриби (Макроміцети) Всі виявлені таксони відносяться до класу базидіальних грибів. Гриби

збиралися в середині літа на всіх дослідних ділянках, але отриманий список (таблиця 2.1) не можна вважати повним. В ряді видів макроміцетів плідні тіла з'являються тільки у визначені сезони і періоди року при наявності сприятливих умов, і таким чином, ряд характерних для цієї території видів, могли виявитися не включеними в список. У доповненні до даних польових досліджень ряд видів потрапили в список з літературних джерел.

Найбільша кількість видів відноситься до порядків СYLLOPHORALES (що руйнують дерева) і AGARICALES. Найбільше видове багатство їх відзначене для біотопів полів в комплексі з лісосмугами і заплавними лісами, останні в регіоні мають велику площу і представлені локально. Комплексний характер

24 макробіотопів полів і лісосмуг відображається у видовому складі базидіоміцетів: тут виростають як види, споконвічно приурочені до лугів і степів, так і види зростаючі на деревах, а також види, приурочені до лісових узлісь, і мікоризоутворювачі. Близько 10 видів макроміцетів виростають у штучних насадженнях сосни, здебільшого переважають мікоризоутворюючі, насамперед опеньок звичайний, деяку кількість видів можна зустріти і у населених пунктах, особливо, якщо є деревні насадження і населені пункти граничать з полями. Це - деякі трутовики, печериці, навозники (звичайні на городах, фермах), строфарія. Розмаїтість умов проростання грибів обумовлює об'єднання цих видів в екологічні групи по ознаках генетичних зв'язків і приуроченості до тих чи інших місцеперебувань. У наданому списку (таблиця 2.1) виділяються наступні екологічні групи грибів:

1 Мікоризні гриби, міцелій, яких знаходиться в ґрунті, вступає в безпосередній симбіотрофний контакт з корінням вищих рослин, в результаті чого автотрофне живлення рослині забезпечується енергією гетеротрофного гриба. Гриб живить вищу рослину елементами мінерального харчування, головним чином азотом, фосфором, кальцієм і іншими катіонами. Що найкраще мікоризи розвиваються при нестачі розчинених форм азоту і фосфору в ґрунті, (спостерігається в місцеперебуваннях штучних соснових лісонасаджень). Більшість мікоризоутворювачів є типовими структурними елементами біогеоценозу лісового.

2 Гумусові сапротрофи, розташованій в гумусовому шарі. Не утворюють симбіотрофних зв'язків з корінням вищих рослин. Значна частина видів гумусових сапротрофів приурочені до місцеперебувань відкритого типу - полів, лукам, степовим і антропогенним - вигонам, пасовищам.

3 Підстилкові сапротрофи - обов'язкові компоненти лісових біогеоценозів, є основною ланкою в обміні речовин між рослиною, грибами, мікроорганізмами і ґрунтом. Базидіальні макроміцети не є домінуючими. В підстилці, де переважають види з інших таксонів – аксоміцети, зігоміцети і дейтероміцети (до 70 – 90 і 100 % загальної кількості видів підстилкових сапротрофів).

4 Ксилотрофи – гриби, що руйнують деревину, ця група розділяється з двох підгруп:

4.1 Ксилотрофи – паразити, вражають живі дерева; 4.2 Ксилотрофи-сапротрофи. Розвиваються на мертвій деревині;

спеціалізовані ксилотрофи-сапротрофи, базидіоміцети з'являються на більш пізніх стадіях розкладу деревини, а піонерами сукцесій подібного роду є облігатні сапротрофи з аскоміцетів і дейтероміцетів.

Ксилотрофи своїм поширенням зобов’язані деревной рослинності, ростуть на стовбурах і гілках, на пнях, шматочках деревини в підстилці і ґрунті.

5 Копротрофи – гриби, що поселяються на екскрементах тварин (на гної). Серед базидіальних макроміцетів регіону Запорізької АЕС найбільшою

кількістю видів представлені ксилотрофні гриби (10 видів), незначна кількість гумусові сапротрофи (6 видів) і мікоризоутворювачі (5 видів). Створення штучних лісонасаджень у цьому посушливому степовому регіоні, мабуть, спричинило появу ряду видів грибів, екологічно пов'язаних з деревними рослинами; раніше ці види могли бути відсутніми у регіоні, або мали локальне поширення (наприклад по байрачних і заплавних лісах). Тепер дереворуйнівні гриби поширені по всій

25 зоні спостереження – скрізь де є деревні насадження, навіть дуже невеликі за площею; однак нами не зареєстровані випадки масового ушкодження дерев ксилотрофами, хоча поодинокі випадки звичайні, особливо в середньовікових лісосмугах і сільських населених пунктах. Як уже згадувалося вище, у комплексному макромісцеперебуванню полів і лісосмуг представлені всі перераховані екологічні групи грибів.

Біля половини видів грибів зі списку можуть використовуватися в їжу, але місцеве населення переважно збирає маслюка звичайного в соснових лісонасадженнях. Крім того 4 види (курна голівка пшениці, склеродерма, опеньок сіро-жовтий хибний, деякі MANITA є отрутними і смертельно токсичними для людини).

Гриби, як детритні ланцюги харчування, можуть використовуватися в якості біоіндикаторів радіаційного і хімічного забруднення екосистем, тому що накопичують високий рівень вмісту радіонуклідів, важких металів і т.п. у тканинах.

Таблиця 2.1 - Гриби регіону Запорізької АЕС

Клас BASIDIOMYCETES

Види Екологічна група

Біотоп (по списку)

Доповнення

1 2 3 4 1. ПОР. USTILAGINALES USTILAGO TRITICI (PERS).TENS. Курна головня пшениці

ПАРАЗИТ 4,1 Отрута!

2. ПОР. APHYLLOPHORALES FOMES FOMENTARIUS (L.,FB.)G.,U. Трутовик справжній

IV-2 (2) 4 .1

PHELLINUS IGNIARIUS(L.,FB.)OUFL Трутовик хибний

IV-1 4.1,6

PH.POMACEUS (FEBS.)MAIRE Трутовик сливовий

IV-1 4.1, 4.3,6

3. ПОР. GASTEROMYCETES SCLERODERMA VERRUCOSUM PERS. Склеродерма бородавчаста

II 4.1 Отрута!

BOVISTA SP. Пурхівка

II 4.1

4. ПОР. BOLETALES SIALLUS LUTERUS (L.;FB.)S.F.GRAY Маслюк звичайний

I 3 Їстівний

26 Продовження таблиці 2.1

Види Екологічна група

Біотоп (по списку)

Доповнення

1 2 3 4 5. ПОР. TRICHOLOMATALES MARASMIUS SP. Опеньок луговий

III,II 4.1, 6,7 - // -

TRICHOLOMA SP. Рядовка невизначена

I 3

6. ПОР. AGARICALES AGARICUS CAMFFSTHIS. ; FH. Печериця лугова

II 4.1,6 Їстівний

HYPNOLOMA FASCICULARE(AUDS.;FR.) RUMM Опеньок сіро-жовтий помилковий

IV-1-2 2,(4.1) Отрута!

6. ПОР. AMANITALES AMANITA SP. Мухомор невизначений

I 3 Отрута!

ПОР. RUSSULALES 6. RUSSULA SP. Сироїжка невизначена

I 2,3,4.1 Їстівний

ПРИМІТКА: I. МІКОРИЗНІ ГРИБИ II. ГУМУСОВІ САПРОТРОФИ III. ПІДСТИЛКОВІ САПРОТРОФИ IV-1. КСИЛОТРОФИ – ПАРАЗИТИ IV-2.КСИЛОФТРОФИ-САПРОТРОФИ IV. КОПРОТРОФИ

5 6 2 9 6 2

Лишайники Як показали результати польових досліджень, видове багатство лишайників

у регіоні велике: нами відзначено лише 3 види з 2 видів – XANTHORIA PARIETINA(L.) BELT (СТЕПНА ЗОЛОТЯНКА), PHYSCIA PULVERULENTA (SOHREB.) HAMPE (ФІСЦІЯ ПРИПУДРЕНА), PH. HISPIDA (SOHREB.) (ФІСЦІЯ ШІСТИНИСТА), поширені на різних субстратах.

Так, екземпляри X. PARIETINA і PH. PULVERULENTA були зібрані: 1 На корі дерев роду POPULUS і роду SALIX (у лісосмугах уздовж каналів

і берегів водоймища, населених пунктах на дослідних) - епіфітні форми; 2 На каміннях і бетонних плитах каналів і берегових укріпленнях

водоймищ, та на промплощадці АЕС (род PHYSCIA на різних субстратах представлений видом PH. GRISEA (LAM.) ZAHLBR, а не PULVERULENTA) - епілітні форми;

3 На обробленій деревині і стінах будівель (переважно в населених пунктах на ділянках № 2, 3, 4) – епіксіонні форми.

27 PH. HISPIDA - виявлена на стовбурах листяних порід (в основному на ялині і ясені) у лісосмугах на дослідній ділянці №4.

Лишайники – коштовні і чуттєві індикатори хімічного забруднення атмосфери, накопичують у талломах радіонукліди, важкі метали, найбільш чуттєві види зникають з місць виростання при концентраціях забруднювачей які не перевищують ГДК для людини. В регіоні Запорізької АЕС виростають толерантні до антропогенного впливу широко розповсюджені види лишайників і відсутні більш чуттєві види (наприклад, з родів EVERNIA, PARMELIA, PARMELIOPSIS, CLADONIA). Зовсім не представлена екологічна група грунтових лишайників, що свідчить, про значний рівень техногенного забруднення (насамперед, хімічного) екосистем.

Рослинність. Загальна характеристика флори Результати польових досліджень - аналіз літературних джерел. Показали, що

флора мохоподібних і судинних рослин 30 - км зони Запорізької АЕС нараховує більше 300 видів.

Незначне видове багатство мхів, що спостерігається, не дозволило встановити повний список, пов'язаний зі спеціальними методами визначення видів. В гербарних зборах представлені 3 види дійсних мхів (підклас брієві):

1 BRIUM CAPILLARE. присутній у трав'яному покриві заростаючих піщаних “кучугурах” закріплених штучними лісонасадженнями сосни;

2 Невизначений вид з роду BRACHYTHECIUM росте на галявинах у соснових насадженнях на пісках;

3 Невизначений вид брієвих мхів з грунтового покриву на узліссях лісосмуг в агробіотах, що також виростає поблизу стовбурів дерев і на бетонних плитах берегів каналів.

Регіональна флора судинних рослин представлена 202 видами, що належать стосовними до 4 відділів, 5 класів, 72 сімейств: верхнє положення по числу видів займають сімейства складноцвітних (айстрових)- 52 види, злаків - 33 види, рожевих бобових - по 15 видів, хрестоцвітних (капустяних) –14 видів, губоцвітних –13, рдестових і лютиків і по 12 видів, осокових –10 видів (таблиця 2.2).

Найбільшим числом видів представлений рід POTAMOGETON (12), рід CAREX (7), рід POPULUS (6), рід POLYGONUM і рід ARTEMISIA (по 5 видів), рід ACER. POA. POTENTILLA. TYPHA (по 4 види). Високе багатство роду POTAMOGETON (рдест) визначється наявністю в регіоні великих водних просторів з мілководдями, 5 видів роду POPULUS (тополя) – свідчення істотних раніше, до зарегулювання русла Дніпра, масивів заплавних лісів, серед яких значне місце займали топольовники і вербовники, тепер збережені лише вузьколокально.

Велика кількість видів полині (ARTEMISIA) характерна для степової флори. Абсолютна перевага покритонасіннєвих рослин, а це – клас дводольні

(72,3 % усієї місцевої флори) типовий для флори помірних кліматичних зон. Голонасіннєві рослини) 2 види роду PINUS (сосна), введені у флору регіону штучно, є інтродуцентами; але відіграють важливу роль у формуванні рослинності.

Ведуче положення сімейств айстрових і злаків, з яких більшість видів належить до слабкопосушливих і посушливих місцеперебувань, характеризує

28 степовий характер флори, а наявність у місцевій флорі багатьох видів трояндоцвітних, бобоцвітних, губоцвітних, типове для лугових ценозів, узлісними і бур'янистими видами.

Все це свідчить про значні антропогенні перетворення корінних біогеоценозів – інтенсивне сільськогосподарське використання земель, будівництво, створення штучних лісонасаджень, додаткове зволоження. Широко розташовані по зволожених і водних місцеперебуваннях представники сімейства осокових і рдестових.

Серед життєвих форм рослин по кількості представлених у місцевій флорі видів переважають трав'янисті багатолітні (163 види; 54,0 %) та однолітні види 72 види; 23,8 %), деревні і чагарникові рослини (29 - 22 види відповідно) у сумі складають 17 % загальної флори (таблиця 2.2.). Таке співвідношення життєвих форм типово для помірних зон. У зв'язку з тим, що корінні типи степових біогеоценозів підлягали антропогенній зміні – зокрема, оранка в сполученні зі створенням штучних лісонасаджень, супроводжувалась введенням нових деревних і чагарникових порід у місцеву флору. Частка останніх збільшилася порівняно з першою половиною ХХ ст., але наступне будівництво промислових об'єктів і населених пунктів не привело до істотних змін у співвідношенні життєвих форм рослин.

Таблиця 2.2 - Співвідношення життєвих форм рослинності у флорі

30-км зони Запорізької АЕС Життєва форма Позначення Кількість

видів % від загальної флори

Трав'янисті багатолітні Однолітні Дволітні Получагарники і чагарники Деревні рослини

& - - н #

163 72 16 22 29

54,0% 23,8% 5,3% 7,3% 9,6%

Наявність великих просторів відкритої води з великими мілководдями,

місцеперебуваня з надлишковим зволоженням, сприяє формуванню досить багатого видами гідрофітного флороценоекологічного комплексу – 21,7 % загальної флори. Значна частина території це - флороценелементи лугової (18 %) і степової (6 %) групи: у т.ч. серед лугових рослин майже однаковим числом складені як види з заплавно-лугової підгрупи (8,7 %), так і з суходільно – лугової (9,3 %). Зі степових флороценелементів (рівнинно-лугової флори), привертає на себе увагу і значна представленість у місцевій флорі псамофітних флороценелементів (що ростуть на відкритих пісках “кучугурах”) - 22 види, 7,3 % від загальної флори, що є свідченням наявності в регіоні рослинних ценозів піщаних степів, але в даний час, у зв'язку із закріпленням піщаних “кучугурів” насадженнями сосни, фітоценози даного типу перетерпляють сильних змін, відбувається поступове заміщення антропофітоценозами. Однак флороценелементи псамофітної групи цілком не зникають з місцевої флори.

Флороценелементи інших груп представлені набагато меншим числом видів. Типові цмин піщаний (HELIOCHRYSUM ARIUM), юринея (наголоватка)

29 помилкововасилькова (JURINEA DOCYANOIDES) овсяниця Беккера (FESTUCA BECKERI) – усі з піщано-борового комплексу.

Неморально-лісові флороценелементи (18 видів, 6 %) виявляються в рослинних ценозах заплавних лісів і штучних лісосмуг в агроландшафті. Флороценелементи болотяної рослинності і кальцепетрофітної (рослинність вапняних оголень) представлені малою кількістю видів і поширені вузьколокально. Такий спосіб співвідношення груп також свідчить про значні антропогенні утворення екосистем регіону, в першу чергу пов'язаних із сільськогосподарським і промисловим використанням територій, тому свідчить – абсолютна перевага сегетальних, рудеральних і адвентивних флороценелементів.

Видовий склад фітопланктону У Каховському водосховищі зареєстровано близько 120 видів водоростей. В

середньому, маса фітопланктону досягає 7,8 г/м3 - протокковие, діатомові, вольвоксовие, пірофітові і синьо-зелених водоростей. Біомаса фітопланктону до липня збільшується до 33,4 г/м3.

Близько 80 % її складають синьо-зелених водоростей, представлені в основному Aphanizomenon flos-aquae, Microcystis aeruginosa і видами з роду Analaena. Синьо-зелених водоростей є переважаючою групою рослинного планктону Каховського водосховища. Помітна їх вегетація відзначається з травня по жовтень, а різке переважання в планктоні з липня по жовтень. Найбільш високі біомаси синьо-зелених водоростей формуються в липні-серпні. В цей період вони зазвичай викликають "цвітіння" води, яке поширюється практично на всю акваторію водосховища.

Міжрічні зміни біомаси синьозелених водоростей визначаються, в основному, вмістом в них біогенних елементів, основним джерелом яких є промислові та побутові стоки і змив з проммайданчиків водозбору. При тривалій штильової погоді в придонних шарах води, особливо в місцях масового скупчення розкладаються синьозелених водоростей, можуть наблюдатся гострі дефіцити кисню, у зв'язку з чим можливі заморні явища. Особливо напружений газовий режим у водосховищі створюється в маловодні роки, чому сприяє мала проточність водойми в цей час, наявність застійних зон, швидке прогрівання всієї товщі води і ранній розвиток фітопланктону.

В цілому у фітопланктоні водойми-охолоджувача Запорізької АЕС, прилеглої ділянки Каховського водосховища, а також скидного каналу ГРЕС виявлено та визначено 355 видових і внутрішньовидових таксонів з 8 відділів водоростей.

Систематична структура фітопланктону в загальному характерна для стічних високоевтрофних водойм і відзначається значним видовим розмаїттям зелених водоростей, головним чином, за рахунок класу протококкових. Із загального складу флори на частку цього класу доводиться 29,86 %, а від складу зелених водоростей - 65,84 %.

Найбільш різноманітно в межах класу представлений рід Scenedesrnus- 34 видів і різновидів, з яких частіше за інших відзначені види: Scenedesrnus quadricauda (коефіцієнт зустрічальності 86,11 %), S.profuberans (77,78 %), S.gutwinski (61,11 % 1, S.inrermedius (61,11 %), S.bicaudatus 166,67 %), S.opoliensis (65,56 %), S.columnarus (52,78 %).

30 Серед звичайних, часто зустрічаються види протококкових, слід зазначити також такі види як: Coelasfrum microporum (80,56 %), Micractinium pusillum (77,78 %), Ankisrrodesmus augusfus (72,22 %), Kirchnertella irregularis (61,11 %).

Помітної різноманітності досягали також і діатомові водорості. Проте відносно останніх слід зазначити, що частіше зустрічаються в обстежених водоймах типово планктонні форми: Meiosira granulata var, granulafa (75,00 %), M.granulata var. angustissima (47,22 %), M.varians (63,89 %), Stephanodiscus astraea (83,33 %), S.hantzschii (63,89 %). Основна маса видів діатомових зустрічаеться рідше. Це, головним чином, факультативно планктонні форми, що потрапляють у проби планктону при масовому розвитку в обростаннях і бентосі.

Третє місце за кількістю видів займають синьо-зелені водорості. З цього відділу типовими і часто зустрічаючими виявилися види, що викликають "цвітіння" води: Microcystis aeruginosa (86,11 %), M.pulverea (41,67 %), Anabaena flosaquae (38,89 %), Merismopedia elegans (41,67 %), M.tenuissima (41,67 %) [1]..

Звертає на себе увагу надзвичайно мале число видів евгленових водоростей, зустрічаються по одиночно. Це цілком зрозуміло, якщо врахувати, що евгленові водорості погано переносять наявність у воді промислового забруднення.

Прибережна та водна рослинність Значні зарості водної рослинності є на лівобережних мілководдях

водосховища. Площа заростей невелика і складає 2-2,5 % площі акваторії. Рослинний покров Каховського водосховища представлений трьома групами

формацій. До складу групи формацій повітряно-водної рослинності входять формації очерету, рогозу вузьколистого очерету озерного та ін, до складу групи формації рослинності з плаваючим листям - формації болотоцвітніка щітолістного, горіха водяного, рдеста різнолистного, рдеста вузлуватого; до складу групи формації зануреної рослинності - формації роголистника темнозеленого, урути колосистої, наяди морської та ін. Представниками мокролуговой рослинності є формації бульбоочерету морського і сітняга болотного. Окремими невеликими фрагментами зустрічаються зарості сусака зонтичного, їжеголовника прямого і простого, стрелолиста, горця земноводного, латаття білого та ін.

Прибережно-водні рослини мають досить істотне значення в житті цілого ряду диких тварин, що населяють прибережжя водосховища. Це для деяких тварин компенсує затоплення водосховищем заплавних угідь.

Природні зарості прибережно-водних рослин відіграють також велику роль і в риболовно-мисливських господарствах. Вони сприятливі для поселення дрібних водних організмів, які харчуються рибою, для гніздування і укриття водоплавної птиці, для закріплення берегів, служать місцем нагулу і укриття молодих риб.

Відповідно до флористичного районування територія 30-км зони Запорізької

АЕС цілком відноситься до Західнопричорноморсько - рівнинокримського флористичного округу Західнопричорноморської підпровінції Причерноморсько-Донської провінції. Панонсько-Причорноморсько-Прикаспійської області.

У флорі округу орієнтовно нараховується більше 800 видів; таким чином, у 30-км зоні АЕС виростає 1\6 цієї кількості, що свідчить про значне збідніння загального видового багатства судинних рослин.

Однак у регіоні зберігся ряд ендеміків, нижнього Придніпровья - козлобородник дніпровський (TRAGOPOGON BORISTHENICUM), тім’ян

31 дніпровський (THYMUS THENICUS), волошка конки (CENTAUREA KONKAR), росте на “кучугурах”, а також можливе виявлення ендеміка панського цимбохазми дніпровської (CYMBOCHASMA BORYSTHENICA), внесеної до Червоної Книги України.

Число видів місцевої флори занесених у Червону Книгу України невеликий, і цей факт обумовлений сильним антропогенним впливом, у результаті якого поступово зникають види зі спеціалізованими вимогами до умов виростання, а пануюче положення в рослинному покриві займають види більш толерантні до тих чи інших впливів.

Що стосується порівняльного стану чисельності і поширення конкретних рідкісних видів місцевої флори, то ймовірно з регіону цілком зникли ковила (STIPA), можливо зберіглось астрагалу (ASTRAGALUS DASYANTHUS), водного горіху (TRAPA NATANS) сальвинії плавучої (SALVINIA NATANS). У регіоні Запорізької АЕС чисельність цих видів незначна.

Поширення обмежено наявністю зарослих заводей Каховського водоймища західніше м. Енергодару. Не викликає великих побоювань лише стан ценопопуляцій лататтї білої (NYMPHAEA ALBA) – найбільш толерантної з рідкісних водних рослин до погіршення якості води і досить звичайної на мілководді. Однак збір цього виду населенням і відповідне порушення умов виростання може значно підірвати його чисельність.

Біля половини видів загальної флори регіону (145 видів) є природними в тому чи іншому практичному відношенні; лікарські властивості мають 67 видів рослин місцевої флори. Однак запаси лише деяких видів дозволяють вести промисловий збір цих рослин (це в основному, види із синантропної і гідрофітної флороценекологічних груп). 46 видів є коштовними медоносами. Харчову цінність мають 42 види, у якості кормових можуть використовуватися до 32 видів дикоростучих рослин. Дубильними властивостями володіють 21 вид, ефіро- і жиро- олійними - 15 видів. У якості декоративних можуть використовуватися 40 видів – в озелененні населених пунктів, на присадибних ділянках, при пристрої лісосмуг [4].

Слід зазначити, що лише невелика частина видів зі списку корисних рослин (Додаток 3) використовується місцевим населенням, а близько 40 видів коштовних є бур'янами в посівах однолітніх і багаторічних сільськогосподарських культур; деякі можуть бути отрутними для сільськогосподарських тварин (наприклад: сокирка польова, коноплі, дескуранія софії, очиток їдкий, боліголов плямистий, пасльон чорний, дурман, череда, полинь, осот та ін.).

Що стосується використання ресурсів місцевої флори, то заготівля сировини тих чи інших корисних рослин повинна вироблятися лише в тих пунктах, де показники вмісту радіонуклідів, важких металів, і токсикантів у компонентах екосистем не перевищують встановлених норм, навіть є меншими припустимих значень.

У практичному плані збір рослин краще виключити на узбіччях автомагістралей, залізниць, у безпосередній близькості від ГРЕС і інших промислових підприємств з викидами газів, аерозолей і твердих часток, а також ті, що обприскуються речовинами хімічного захисту в садах (лісосмугах) і на виноградниках.

Виділені типи макробіотопів, характеризуються різним флористичним багатством. Максимальне видове багатство відзначене для агробіотопів полів у

32 комплексі з лісосмугами (167 видів), берегів і прибережно-водних місцеперебувань каналів (27) і водоймищ (90), населених пунктах сільського і міського типів (120 і 140), тобто для мікробіотопів комплексного характеру. Значне видове багатство флори (87 видів) характерно і для мікробіотопів штучних насаджень соснових насаджень на пісках, в агробіотопах виноградників і садів, а також на промплощадці АЕС і в техногенних екотопах виростає від 64 до 75 видів. Невелике число видів судинних рослин у біотопах стрімчастих берегів водоймищ, пояснюється специфічними умовами виростання.

Широко поширені види сімейств жовтцевих, гречаних, зонтичних, березкових, повитицевих, пасльонових, подорожникових, губоцвітних, ситнікових, осокових (найбільша кількість видів останніх відзначається в надлишоково зволожених місцеперебуваннях правобережних зон водойм).

Види сімейств їжеголівникових, ряскових, арсидних, ситніковидних, рдестових, водокрасових, частухових, сусакових, сланоягідникових, куширових, лататєвих, сальвінієвих приурочені винятково до прибережноводних чи водних типів макробіотопів.

Територія 30-км зони Запорізького енергокомплекса згідно геоботанічного районування відноситься до смуги різнотравно-типчаково-ковилових степів приазовсько-причерноморської підпровинції причорноморської степової провінції європейсько-азіатської степової області. У південній і західній частині розглянутого регіону проходить межа з типчаково-ковилових степів. Таке положення регіону вказує на перевагу корінного типу рослинності. Причому на правому березі різнотравно-типчаково-ковилових степів були представлені Дніпровсько – Дністровським географічним типом, а на лівому березі – Призовсько - причорноморським.

Поширення різнотравно-типчаково-ковилових степів пов'язано зі звичайними средньопотужними середньо- і малогумусними чорноземами. На півночі більш-менш помітні переходи до типових чорноземів, з якими пов’зані лугові степи, на півдні – до чорноземів південних і темно-каштанових ґрунтів приурочені типчаково-ковилові степи. У природному рослинному покриві різнотравно-типчаково-ковилових степів переважають дернові злаки з ковилі. В будівлі степових фітоценозів бере участь ковила Лессинга (STIPA LESSINGIANA) і ковила волосатик (STIPA CAPILLATA), з овсяниц – дрібнодеренові костриця борозниста (FESTUCA SULCATA) і костриця Валіська (F. VALESIANA). Серед основних ценозоутворювачей – кореневищні злаки тимофіївка степова, житняк гребінчастий, тонконіг вузьколистий, костриці (BROMUS SPP.), пирій (ELYTRICIA SPP.), що разом з дерновинами складають злакову основу степу. Кількість видів різнотрав'я зменшується до півдня, від лугових до типчаково-ковилових степів. Види сімейств звичайно виступають у ролі соедифікаторів дереново-злакових угруповань, але при випасі, при зникненні ковилей з травостою, вони можуть займати пануюче положення.

Для Днестровсько - Дніпровських різнотравно-типчаково-ковилових степів які ростуть на плакорах правобережної частини регіону, характерне зниження достатку і ценотичної ролі центральноєвроазіатських видів, що обумовлено посиленням контінентальності клімату з Заходу на Схід. Ці степи підлягались оранці і сьогодні збереглися у значно зміненому виді по схилах балок, де зустрічаються асоціації: ковила Лессінга + костриця борозниста + різнотрав'я, ковила Лессинга + костриця борозниста + осока вузьколисна.

33 Збережені ділянки плакорних степів у правобережній частині регіону були сильно змінені сільськогосподарськими тваринами в процесі випасу, і тепер основними асоціаціями є типчаки, що, втім, можуть містити (одиничні) ковилі. Місцями зустрічаються фрагменти чагарникового степу, де головним ценозоутворювачем виступає карагана чагарникова.

У межах Приазовсько - Причорноморських різнотравно-типчаково-ковилових степів (лівоберіжжя нижнього Придніпровья) у минулому були значно поширені корінні типчаки, які сформувались на ґрунтах різного ступеня засолення, змитих ґрунтах схилів балок та річкових долин. В даний час у межах Лівоберіжжя 30-км зони Запорізької АЕС цілинні ділянки різнотравно-типчаково-ковилових степів не збереглися, крім видів ковили та костриці. У рослинному покриву Приазовсько - Причорноморських степів значну участь приймала короткокореневищна костриця берегова та однокореневищна, котрі на схилах нерідко досягали домінуючого положення. З різнотрав'я характерна: шавлія колотівчата, люцерна румунська, в’язель гострий та ін.

Деревинно-чагарникова рослинність у даний час представлена невеликими по ділянки заростями степових чагарників: сливою степовою, жостером проносним, шипшиною.

У смузі різнотравно-типчаково-ковилових степів у низов'ях Дніпра значні території зайняті пісками, на яких сформувалися аммофітні степи, едифікатором яких виступають тонконіг піщаний, житняк пухнатокольоровий, а з напівчагарників – ендемічний чебрець Дніпровський; інші види – трагус кистеподібний, вейник темний – часто є соедифікаторами.

У зв'язку з наймогутнішим антропогенним впливом на природні екосистеми, корінна степова рослинність на всій Україні (у тому числі і у межах 30-км зони Запорізької АЕС) перетерпіла сильних змін в результаті тотальної оранки цілини (кінець ХІХ – перша половина ХХ століття). В даний час на орних землях сформувалися агрофітоценози, у складі яких збереглися лише деякі види з корінних ценозів різнотравно-типчаково-ковилових степів. Найбільш толерантні до умов оранки, зі створенням полезахисних лісосмуг на узліссях сформувалися типологічно близькі до різнотравно - луговостепних рослин ценози з пирію повзучого, полини гіркої та звичайної, вейника наземного, цикорію, волошки розкидистої, лопухів.

Основними антропогенними факторами зміни рослинності степових ділянок є сінокосіння, випас, будівництво і лісонасадження. Як показали багаторічні спостереження в заповідниках (Шеляг – Сосонко та ін. 1982р.) косовиця сприяє посиленню ценотичного значення видів костриці і трохи ковили. Пасіння викликає гноблення ковилі, а зі зростанням пасовищних угідь приводить до глибоких змін рослинних ценозів. З травостою випали найменш стійкі до випасу види, а їх місце зайняли види з сегетальної до адвентивної флороценекологічних підгрупи – пирій повзучий, волошка крислата, осот жовтий і польовий, амброзія. При пасторальній дегресії на першій стадії зміни травостою з нього випадають ковили та ряд видів степового різнотрав'я, починає переважати типчак (FESTUCA SULCATA. F. VALASIANA. F. OVINA). З подальшим посиленням випасу руйнується дернина, типчак змінюється м’ятликом цибулинним (POA BULBOSA) зі значною участю полини Австрійської (ARTEMIIA AUSTRIACA) і молочаю Сегієра (EUPHORBIA SEQIERI). В даний час трав'яний покрив антропогенно - трансформованих неорних ділянок різнотравно-типчаково-ковилових степів в основному

34 представлений полино - типчаковими, чабрецово – полиноавстрійським та молочайно - полиновими асоціаціями, що є показниками завершальних стадій антропогенної деградації степових ценозів свідчить про повну непридатність до використання цих ділянок для випасу сільськогосподарських тварин.

Ймовірно з усіх типів степових суспільств, добре зберігся вигляд рослинного покриву псамофітних степів, хоча і потерпає значних змін в зв'язку з штучними насадженнями сосни на пісках.

Будівництво пов’зане з відчуженням значних ділянок землі, і також є могутнім чинником зміни трав'яного покриву степових ценозів вбік посилення ценотичної ролі видів із синантропофітної флороценоекологічної групи і виділення з фітоценозів корінних ценозоутворювачів.

До зарегулювання русла і затоплення заплави Дніпра природна рослинність досліджуваного регіону була представлена наступними основними типами (крім степової):

1 Лісова рослинність – байрачно в’язово – ясенева, діброви сухі і свіжі, і заплавні тополево-вербові і в’язово - тополеві ліси;

2 Заплавно-лугова рослинність; 3 Водна і прибережно – водна рослинність; 4 Синантропна (сегетальна і рудеральна) рослинність. За час створення Каховського водоймища, рослинний покрив перетерпів

більш значних змін. Практично цілком пішли під воду великі простори заплавних лугів, площа зайнята водною і прибережно-водною рослинністю. Значно скоротилися ділянки заплавних лісів необоротні зміни відбулися в рослинному покриві степових суспільств і байрачних дібров, чому в чималому ступені крім оранки сприяли будівництво нових підприємств і розробка рудних родовищ. Значно збільшилася площа, займана синантропними типами рослинності, зокрема, будівництво Запорізької ГРЕС, а згодом ще і Запорізької АЕС на другій (піщаній) терасі Дніпра, де переважним типом рослинності були псамофітні степи, привели до значної зміни вигляду рослинного покриву останніх. Зникненні псамофільні спеціалізовані ценозоутворювачі, з’явились фітоценози рудеральних адвентивних видів з експлерентним типом життєвої стратегії (наприклад, небезпечнний карантинний бур'ян амброзія полинелистна, повсюдно зустрічається на території промплощадки АЕС).

До дійсного часу в межах 30-км зони Запорізької АЕС більшість корінних типів рослинних ценозів не збереглася. Існуюча рослинність представлена наступними основними типами:

1 Сегетальна; 2 Рудеральна рослинність на місці каховських ценозів різнотравно-

типчаково-ковилових степів; 3 Водна і прибережно-водна рослинність; 4 Рослинність піщаного степу; 5 Водна і прибрежно – водна рослинність (соснові ліси антропогенного

насадження); 6 Заплавних; 7 Байрачних лісів; 8 Заплавно-лугова рослинність, збереглася лише вузькими смугами уздовж

водойм Каховського водоймища і, частково, каналів електростанцій. Переважними

35 типами рослинності по зазначених площах є синантропна (сегетальні і рудеральні ценози) і гідрофільно- водна і прибрежно – водна рослинність.

Таким чином, як існуюча флора, так і існуюча рослинність регіону є свідченням значних і багато в чому незворотних антропогенних змін (в основному, негативного характеру) щодо стану природних екосистем регіону.

Лісова рослинність Досвід ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС свідчить про те,

що рослинність (і насамперед ліс) відіграє надзвичайно важливу роль у запобіганні поширення радіоактивних речовин на великі відстані від епіцентру аварії. І це цілком зрозуміло, адже ще до 1966 року було відомо, що 1 га лісових насаджень може затримати до 80 м3 пилу. Рівень радіації, що приводить до усихання лісів, значно перевищує летальний результат для людини і тварин. Рослинність виконує без шкоди для себе цю надзвичайно важливу санітарно-гігієнічну функцію. Усе сказане підкреслює ту величезну роль, що здатна зіграти рослинність і особливо ліс, у районі розташування Запорізького енергокомплексу.

У районі Запорізької АЕС ситуація значно ускладнюється тим, що всього лише на відстані 3-4 км від станції розташована найбільша теплова електростанція, що викидає в атмосферу щорічно більше 300 тис.т. шкідливих речовин: оксиди азоту і сірки, які сильно токсичні для рослин. При аналізі стану рослинного покриву, варто враховувати, що цей район не є зоною природного використання, тому що природні умови мають сильний вплив на лімітуючу рослинність.

Відповідно до фізико-географічного районування України зона розташування Запорізького енергоблоку відноситься до Кам’янсько - Дніпровського фізико-географічного району Дніпровсько - Молочанської області причорноморської південно- степової провінції.

Виходячи з аналізу кліматичних, ландшафтно-геоморфологічних, геоморфологічних умов та типів грунтового покриву, наведених вище, можна констатувати, що природні умови для зростання і розвитку рослинності є дуже складні, а для багатьох лісоутворюючих видів близькі до екстремального.

На рівнинних просторах у доагрокультурні часи були поширені різнотравно-типчаково-ковилові степи, тепер вони цілком спахані і використовуються під сільськогосподарські культури. Рослинність полів представлена формацією пирію подового, лисохвосту лугового, у лучно-степовій смузі поширені типчаки зі значною домішкою осоки ранньої. На піщаній терасі збереглися невеликі ділянки псамофітного степу.

Площа лісів, практично всі штучного походження, складають в Кам’янсько - Дніпровському адміністративному районі. 4,95 тис. га держлісфонду є також 7,17 тис. га полезахисних смуг. Лісистість району складає – 29 % , полезахисна лісистість – 4,2 %, це майже в два рази вище порівняно з середніми показниками загальної і полезахисної лісистості приазовсько-чорноморської підпровинції, відповідно 1,0 %. Підвищити лісистість можна не тільки за рахунок створення нових лісових полезахисних смуг, але і шляхом заліснення непридатних і малопродуктивних у сільському господарстві земель.

Площа сільгоспугідь Кам’янсько - Дніпровського району – 104,9 тис. га і 61,74 га від загальної ділянки, орні землі складають 92 % від сільськогосподарських угідь. Пасовищ - 5,6 %, зрошується 47,6 тис. Га, а це 4 %

36 земель. У відповідності зі спеціалізацією зернові культури займають як правило 58 %, кормові – 33 %; технічні культури –7 %; овочі, баштанні і картопля – 2 %.

Лісові насадження в районі Запорізького енергокомплексу входять до складу Кам’янсько - Дніпровської лісомеліоративної станції (ЛМС), загальна їх площа – 4178 га. Вони розділені на дві технічні ділянки і десять виходів. ЛМС організована на базі, що входила в склад Запорізького радгоспу Іванівського, Водного і Кам’янського лісництв і утворених - Михайлівська і Веселовська ділянка.

Покриті лісом землі займають тільки 56 % загальної ділянки лісових земель. Лісові культури складають 49 %. Лісові культури, що незімкнулися складають 26 % від лісових земель і 45 % від загальної ділянки лісових культур.

Ліси Кам’янсько - Дніпровської ЛМС відносяться до 1 групи лісів, у тому числі противоерозіровані ліси складають 59 %, лісопаркова частина лісів зеленої зони – 20 % і байрачні ліси – 21 %. За останні 10 років як видно з таблиці 2.3, змінився розподіл лісів по категоріях захисту. При останньому лісовпорядженні в лісах Кам’янсько - Дніпровської ЛМС скасовані такі категорії захисту, як лісогосподарська частина лісів зеленої зони; ґрунтозахистні ліси і заборонні смуги лісів берегів річок, водоймищ і інших водних об'єктів.

Таблиця 2.3 - Динаміка зміни розподілу лісів 1 групи Кам’янсько - Дніпровської

ЛМС по категоріям захистності

Рік лісоустрію Зміни Групи і категорії захистності лісів га % га % га %

Протиерозійні ліса - - 2469 59

+ 2469

Лісопаркова частина лісів зеленої зони - - 851 20 + 851 Лісогосподарська частина лісів зеленої зони

2875 67 - - -2875

Грунтозахисні ліса 212 5 - - -212 Байрачні ліса - - 858 21 +858 Заборонні смуги лісів по берегам рік, водоймищ та інших водних об'єктів

1205 28 127

Усього: 4292 100 4178 100 -114 -3 В лісовому фонді переважають насадження сосни звичайної (749,5 га тобто

32 %), сосни кримської (491,0 га або 21,5 %), акації білої (482,2 га або 21 %), тополі чорної 268,9 га або 12 %), інші деревні породи представлені незначними площами.

Найбільш розповсюдженими типами лісу є: сухий бір – 44 %, суха суборь – 18 %, свіжа суборь -7 %, суха судубрава –16 %, бідним по трофності видам до борів відносяться 44 % лісів, а по розподілу земель по гідротопах, то до сухих типів відносяться більше 62 % лісів.

Насадження з порід невідповідних умовам місць їх зростання, займають площу 0,31 тис. га або 13 % від покритих лісами земель.

Насадження основних лісоутворюючих порід характеризуються високим середнім класом бонітету, близькими до оптимального по лісорослинним умовах.

37 За ревізійний період лісовпоряджень середній бонітет змінився, що говорить про створення за цей період більш високопродуктивних насаджень у відповідних лісорослинних умовах.

Наявність на ділянки 57,6 га низькобонітетних насаджень варто розглядати, як негативне явище в господарській діяльності. На цих площах виростають насадження тополі чорної і верби чагарникової в невідповідним їм типу лісу.

Середня повнота насаджень (0,58), досить низька і зменшується в ревізійний період на – 0,07 в результаті важких грунтово-кліматичних умов даної території (спостерігається значний отсад у лісових насадженнях у типі лісу сухий бор). Насадження з повнотою 0,3 - 0,4 виростають на ділянки 427,5 га і являють собою невеликі ділянки тополі, сосни звичайної і кримської у сухих типах лісу.

Основними причинами зміни ділянки вкритої лісами і загальними запасами було: проведення на них заходів щодо відновлення лісів на не покритих лісом земель (115,7 га).

Середній запас за останні 10 років збільшився з 43 до 75 м3 /га. Це викликано змінами середніх таксаційних показників, в першу чергу – середнього віку.

За цей же період змінилася площа і запас спілих насаджень. Так середній запас спілих деревних порід на 1 га збільшився з 87 до 131 м3, в результаті переходу з класу насаджень, що приспівають, у спілі, більш високопродуктивні деревостої.

Природне зростання в умовах розташування Кам’янсько - Дніпровської ЛМС протікає незадовільно, тому проводиться лісовідновлення на непокритих лісом ділянках, шляхом створення лісових культур.

На окремих локальних ділянках спостерігається суховерхість та термічні опіки листових пластин, ці процеси характерні для листяних порід штучних насаджень. Причиною, в першу чергу, може бути зниження рівнів підземних вод та зменшення кількості опадів.

Враховуючи тенденцію кліматичних змін ці процеси можуть поширюватися, що потрібно враховувати при планувані заліснення територій.

2.3 Тваринний світ Згідно зоогеографічному районуванню України 30-ти кілометрова зона

Запорізької АЕС відноситься до середземноморсько-центральноазіатської під області Палеоарктичної області Приазовської степової провінції.

2.3.1 Наземні тварини 2.3.1.1 Ентомофауна Вивчення комах здійснювався по загальноприйнятим методикам - головним

чином, шляхом косіння повітряним сачком і ґрунтовими пастками. Використовувався також і ручний збір комах.

З обліком того, що система екологічних характеристик для комах знаходиться в даний час у стадії розробки, нами примічена синтетична система позначень: для ґрунтових комах у більшості випадків вказується відношення до вологості і типу ґрунту (окрема група мешканців піску- псамофіли).

38 Виділено мешканців товщі ґрунту – геобіоти і її поверхні – герпетобіонти. По типу харчування вони відносяться до таких трофічних угруповань: фітофаги, зоофаги - хижаки і детритофаги невелика група мешканців трав'яного ярусу – хортобіонтів (фітофаги і зоофаги) підрозділяється на групу комах, які їдять листя – філлофагів, галлоутворювачей, мінерів і споживачів генеративних органів – карпофагів; мешканці деревинно-чагарникового ярусу виділені в групи дендробіонтів: мешканці товщі деревини листяного простору – ксилофагів, а також філлофагів і копрофагів. Комахи зарєстровані в 30 –км зоні Запорізької АЕС налічують 283 види, які належать до 113 загонів ODONATA, BLATTOPTERA, ORTOPTERA.

Деякі чинники змін у ентомофауні 30-км зони Запорізької АЕС Серед численних проблем, що стають перед сучасними біогеологічними

дослідженнями, вивчення регіональних фауністичних комплексів комах є одним з найважливіших напрямків дослідження ентомокомплексів. Конкретні зміни, що сталися у фауні природного комплексу в районі Каховського водоймища знайшли відображення в зміні видового складу комах (вимирання одних за іншим видів), зміні форм і границь ареалів (звуження, роздроблення, розширення), перерозподілу по біотопах, зміні чисельних видів.

Значення впливу на ентомофауну окремих фактів велико, але з об'єктивної сторони воно розглядається, як негативне. Як правило, людина у своїй діяльності передбачає лише найближчі наслідки та не цікавиться більш віддаленими, котрі ідуть з-під контролю і можуть позначитися зовсім несподіваними і небажаними. Як правило це виражається в зміні біотопів, мікроклімату, біотичних факторів, головну роль відіграє оранка цілини, осушенні заболочених місцевостей, зарегулювання плину рік, забруднення води і повітря. Незначне число (не більше третини) видів одержує деякі умови для розвитку при веденні садівництва, створенні насадженнь, екстенсивному польовому господарстві, зрошенні оранок. Можна назвати наступні причини зміни ентомофауни:

1. Інтенсивний випас тварин на ділянках необроблюваних земель приводить до рідкого рослинного покриву, змін його видового складу через вибіркове поїдання, і осушення поверхні ґрунту, опустелювання. Сильно зменшується чисельність степових мезофілів і збільшується чисельність термофільних ксерофілів (CALLIPAMUS. HARPALUS і ін.). Степова рослинність змінюється рудеральною, з бідною у видовому відношенні фауною комах. На окремих ділянках рослинність цілком зникає. Тут зустрічаються деякі CARABIDAE, у колі тварин - різні STAPHILINDAE. HISTERIDAE. SCARAIAEIDAE.

2. Велике значення має формування доріг в умовах відкритого ландшафту по узбіччях яких серед розораних полів знаходяться останні притулки, комах мешканців цілини, і багато запильників рослин.

3. Сінокіс степових і лугових угідь проводиться звичайно перед цвітінням, або під час цвітіння, це приводить до випадіння з рослинного покриву однолітників і дволітників. В результаті збіднюється фітофільна фауна, пропадає багато комах, лічинки яких розвиваються всередині стебел-види роду (ACAPANTIA, PHYTOECIA, LIXUS чи суцвіть (LARINUS, POLN і ін.), до сінокосу вони не встигають закінчити розвиток, у той же час збільшується чисельність деяких ксерофільних видів, таких як чорнотілки. В загальному вигляді ентомофауна збіднюється і стає більш одноманітною.

39 4. Оранка цілини, первинні біотопи, як правило, багаті видами рослин і тварин і відносно стійкі, що є наслідком тривалого взаємного пристосування в процесі еволюції. При оранці степу більшість мешканців цілини вимирає внаслідок:

1. Зміни екологічних умов (структури ґрунту, вологості, температурного режиму);

2. Порушення харчових зв'язків; 3. Застосування граничних агротехнічних прийомів, приводить до

вимирання таких комах як MANTIS RELIGIOSA, BRADYPORUS MULTITUBERCULATUS, SAGAEDO, AMPHICOMA VULPES, ZEGRIS EUPHEME, SATYRUS BRISEUS. Деякі пристосовуються до існування в умовах оранки і оброблення культур.

До життя на культурних полях пристосовуються визначені екологічні групи комах, а саме:

1. Нормально розмножуються на цілині, але в пошуках їжі мігрують на поля (CALLIPTAMUS ITALICUS);

2. Розмножуються в віддалених районах і періодично налітають на поля (перелітна сарана);

3. Мігруючі на зиму з полів на неорані ділянки – луки, узбіччя доріг, лісосмуги і т.п. (клоп - шкідлива черепашка);

4. Мігруючі попелиці, що переселяються на зиму з польових культур на деревинно-чагарникову рослинність (APHIS FABAE);

5. Мешканці переритих ґрунтів, що у цілинному степу приурочені до земляних горбків, з покинутих нір ховрахів, байбаків та інших землерийок (PTEROSTYCHUS SERICEUS, ARPALUS AENEUS);

6. Фітофаги пов’зані з рослинністю переритих ґрунтів (PHYLLOTRETA); 7. Надають перевагу рідкому травостою і живуть як на щільних, так і на

пухких ґрунтах (MEANOTUS, AGRIOTES); 8. Живучі на визначених фазах на великій глибині, що зберігаються при

обробці ґрунтів (MELOLONTHA ); 9. Не пов’зані з ґрунтом ні однією з фаз розвитку (ACAPANTIA); 10. Розвиток всередині насіння і зимують всередині них в зерносховищах

(APION). В умовах монокультури існує величезне число видів, для яких створені

сприятливі умови для розвитку, масового розмноження (ANISOPLIA AUSTRICA, BOTHYNODERES RUNCTIENTRIS). Ентомофауна полів, зайнятих багаторічними травами завжди багата однолітніми культурами. Фауна культурних польових і городніх рослин формується, в основному, з місцевих видів комах і значно менше за рахунок видів-мігрантів (LEPTINOTARSA DECIMLINRATA).

Вплив меліоративних заходів За рахунок снігоутримування поліпшуються умови зимівлі деяких мало

холодостійких видів комах, що зимують неглибоко в ґрунті, наприклад, гусениці озимої совки. В результаті нагромадження вологи створюються більш сприятливі умови для мезофілів. Сильно впливає на фауну комах зрошення, при поливі зникають ксерофіли (CALLIPTAMUS ITALICUS, OEDIPODA COERULESCENS). Слабомезофільні степові форми (ANISOPLIA AUSTRICA, PHYLLOTRETA VITTULA) сильно розмножуються і широко поширюються. Також добре розмножуються лугові мезофіли (GRYLLOTALPA, AGRIOTES LINEATUS).

40 Будівництво ставків і водойм також впливає на фауну. Ентомофауна штучних водойм має місцеве походження і поповнюється з природних і раніше споруджених штучних водойм. Фауністичні особливості водойм залежать від віку, ґрунту, розвитку вищої водної рослинності. Хоча фауна штучних водойм згодом і збагачується, однак вона не стає настільки рясною, як у природних водоймах.

Розведення деревної і чагарникової рослинності (садівництво, виноградарство, насадження парків, озеленення населених пунктів, лісорозведення, полезахисні смуги, закріплення пісків і ярів) є важливим фактором у формуванні фауни комах у степовій зоні. У молодих деревних насадженнях переважають світлолюбні види, наприклад листоїди - скритоглави, вузькотілі златки, подалірій, глід. Тут же утримаються представники степової і лугової фауни.

З віком штучні насадження у фауністичному відношенні поступово наближаються до природних, але не досягають з ними тотожності з ряду причин:

- породний склад завжди відрізняється від таких природних лісів: - часто вони розводяться не в тих умовах, у яких виростають відповідні

природні ліси; - трав'яний ярус формується не завжди за рахунок лісових рослин, а

здебільшого з найближчого оточення; - грунтовий покрив над ними не встигає скільки-небудь помітно змінитися і

не відрізняється від ґрунтового покриву відкритих просторів. Найбільш повно заселяються деревні породи, що розводять у межах ареалів.

Джерелами заселення лісосмуг у межах степової зони в підзоні різнотравно-типчаково-ковилового степу є байрачні ліси, ліси надлугових терас і річкових заплав і зарослі степових чагарників. Джерела заселення малочисельні і сильно віддалені один від одного, їх екологічні умови різко відрізняються від умов штучних насаджень. Тому заселення лісосмуг йде повільно - фауна виявляється збідненою порівняно з природними лісами: у фауні трав'янистого ярусу і ґрунту зустрічаються лише представники відкритих просторів, здатних переносити затемнення.

Будівництво Каховського водоймища і гребель також певним чином вплинуло на фауну комах. Подібного роду водойми характеризуються крайньою мінливістю рівня води, розмитими стрімчастими берегами, заплавна рослинність вкрита бур'яном, слабким розвитком околоводної і вищої водної рослинності. Перед заповненням Каховського водоймища заплавні ліси були вирубані, після чого ця заплава була залита водою. Зникли всі комахи-мешканці деревного ярусу, багато лугових і болотних форм, мешканці пісків приярусної заплави (BEMBIDIOK STRIATUM). По узберіжжю зустрічаються лише деякі звичайні мешканці лугів і боліт (TLAPHRUS RIDARUS). Греблі цілком припинили обмін між фауною середнього плину низов'я Дніпра.

Величезний вплив на формування ентомофауни надають поселені в ній представники:

- мешкання комах (зовнішня фауна); - помешкання людських осель. В той час, як перша група формується під контролем загального клімату

місцевості, друга живе в умовах мікроклімату людських осель і менше залежить

41 від макроклімату. Сміття та кухонні відходи сприяють концентрації мух (MUSCA DOMESTICA). Людські запаси продуктів залучають комах, що у природних умовах харчуються зернами, сухими плодами, рослинним детритом, трупами тварин, які висохли. Багато хто з цих комах є космополітами (BLATELLA GERMANICA), деякі тлі, щитівки, білокрилки кімнатних рослин.

У даний час, буквально на наших очах, формується ще один могутній фактор, що впливає на місцеву фауну комах – будівництво дач. Під дачі виділяються десятки і сотні гектарів так званих неугідь, але саме ці неугіддя, що раніше використовувалися лише для випасу худоби, є останніми природними представниками степових комах. Вилучення даних ділянок під забудови, значно збіднить і так уже не багату фауну комах степової зони.

2.3.1.2 Брахіофауна На розглянутій території представлена декількома видами (таблиця 2.4.),

поширення і чисельність яких вимагає уточнення. Так, звичайний тритон (TRITURUS VULGARIS L.) досить численний на всій території України, але в 30 - км зоні не був виявлений; можливо, живе по береговій лінії Каховського водоймища, у дрібних річках і ставках. В останні роки значно скоротилась чисельність і поширення червонопузої жерлянки по всій степовій зоні України. Це пов’зано з обприскуванням полів і лісопосадок отрутохімікатами, нестійкістю гідрологічного режиму річок і ставків, руйнуванням місць житєдіяльності та прямим винищуванням з боку населення. Все це робить жерлянку в околицях м. Енергодара нечисленою, але поки ще звичайною. Тримаються жерлянки вологих місць – зрошувальних каналів, великих калюж, дрібних озер і ставків. Подібна ситуація і з зеленою жабою (BUFOLO VIRIDIS LAUR.).

Поки ще зберігається висока чисельність, але подальше зростаюче антропогенне навантаження і забруднення місць житєдіяльності і нерестовищ можуть підірвати чисельність цієї корисної тварини. Потайливий спосіб життя робить ще більш проблематичним визначення чисельності і щільності звичайної часничниці (FELOBATES FUSCUS LAUR.), що тяжіє до зволожених легких ґрунтів. Найбільш точно чисельність цього виду можна визначити під час нересту.

Незрозумілим є статус перебування в зоні розміщення атомної станції і прибережних районів Каховського водоймища звичайної квакші (HYLA ARBOREA L.). Необхідні додаткові дослідження по даному питанню. Подібним чином обстоять справи і з гостромордою жабою (RANA ARVALIS NILSS.L.). Найбільш масовим і численним видом амфібій, є озерна жаба (RANA SIDISUNDA PALL.). Це мабуть єдиний вид амфібій, якому в даний час і в найближчому майбутньому не зашкоджує зникнення.

Таким чином: - у даний час достовірний видовий склад амфібій не перевищує 4 видів,

статус перебування ще 3 видів вимагає додаткового уточнення; - чисельність амфібій не висока і з наростанням антропогенного

навантаження та застосуванням отрутохімікатів буде знижуватися; - амфібії як важлива ланка в екологічних структурах водної і наземної фауни

вимагає охорони і дбайливого відношення;

42 - серед амфібій, що зустрічаються в 30 – км зоні Запорізької АЕС, немає рідких реліктових і занесених у Червону книгу видів, однак, це не знижує їх корисної ролі в біоценозах.

2.3.1.3 Герпетофауна На чисельність плазунів більше, ніж на земноводні, негативно впливає на

діяльність людини. Раніше багаті видами Чорноморські степи і заплавні ценози Дніпра зараз практично виснажені. Життя залишилося лише у важкодоступних заростях берегової лінії, або в старих лісосмугах, де тварини можуть знайти і притулок, і харчування.

До перших біотопів приурочені місця життєдіяльності болотної черепахи (EMYS ORBICULARIS L.), що стала останнім часом рідкою. Звичайний вуж (NATRIX NATRIX L.). страждає значно менше черепах, тому що піддається прямому фізичному винищуванню з боку людини, крім високої природної смертності, існує кілька місць життєдіяльності водного вужа (NATRIX TESSELLATA LAUR.), що тяжіє до дрібних каналів і заток з безліччю вищої водної рослинності, природних і штучних притулків і наявністю кормової бази – ікрою риби і жаб. У таких місцях може концентруватися велика кількість вужів. Справа в тому, що місць, придатних для житєдіяльності цього виду стає все менше.

Типовим мешканцем чагарникових заростей, лісосмуг, пустирів і байраків є прудка ящірка (LACERTA AGILIS L.). Більш рідка різнобарвна ящірка (ARGUTA PALL), яка тяжіє до піщаних ділянок, і жовтопузий полоз (COLOBER JUGULARIS L.), різнобарвна ящірка та жовтопузий полоз, по суті, є єдиними наземними типами і змій. Тому роль їх у формуванні трофічних ланцюгів значно зростає, а чисельність, на жаль, знижується. Причин мало, але головною є негативне відношення населення, розвиток автомобільного транспорту та інтенсивна оранка нових земель, під дачі, рубання лісосмуг і чагарникових заростей.

Нечислений вид змій, який живе в соснових борах, залишках заплавного лісу і лісосмугах - мідянка (CORONELLA RIACA LAUR.), практично зникає в межах Запорізької області.

Слід зазначити, що за останні десятиліття з зазначеного регіону зникли всі рідкі, ендемічні та занесені до Червоної книги види рептилій. Чисельність тих, що залишилася знижується. Таким чином, на данний час в 30-км зоні живе 7 видів рептилій, але в недалекому майбутньому може залишитися лише 2 види – мідянка та різнобарвна ящірка.

Прийняття радикальних заходів щодо охорони природи і раціональнє землекористування, організація невеликих заказників може допомогти стабілізувати чисельність плазунів.

Дані по видовому складу, чисельності та статусу перебування земноводних і плазунів в районі Запорізької АЕС наведені у таблиці 2.4.

43

Таблиця 2.4 - Видовий склад, чисельність та статус перебування земноводних і плазунів в районі Запорізької АЕС

Видовий склад та великі систематичні таксони

Чисельність екз\км

маршруту

Статус перебування

Тип макробіотопів

Клас AMPHIBIA Ряд CAUDATA Тритон звичайний (RATURUS VULGARIS L.) Ряд ANURA Жерлянка звичайний (BOMBINA BOMBINA L.) Землянка звичайний (ELOBATES FUSCUS LAUR) Жаба зелена (BUFO VIRIDIS LAUR) Квакша звичайний (RANA ARBOREA L.) Жаба гостромордая (RANA ARVALIS NILSS) Жаба озерна (RANA RIDIBUNDA PALL)

Не зустрічається 10-12 8-9 25-38 Не зустрічається Не зустрічається До 300

Не ясний Нечислений Звичайний Не ясний Не ясний Не ясний Звичайний

1,2,5 2,5 2,3,4,1,5 1,2,3,4,5,6,7,8 2 1,2,3 1,2,3

Клас REPTILIA Ряд TESTUDINES Черепаха болотна (EMYS ORBICULARIS L.) Ряд SGUAMATA Ящірка різноколірна (LACERTA ARGUTA PALL) Ящірка прудка (LACERTA AGILIS L.) Вуж звичайний (NATRIX NATRIX L.) Вуж водний NATRIX TESSELLATA LAUR. Полоз жовтопузий (COLOBER JUGULARIS L.) Мідянка (CORONELLA RIACA LAUR.)

10 5 28-40 15-23 18 3-5 1

Нечислений Нечислений Звичайний Нечислений Нечислений Малочисленна Дуже рідка

1,5 3,4,1,5 2,3,4,1,4,3,5,8 1,2 1,5 2,3,4,1,4,3 (?) 2

2.3.1.4 Орнітофауна Літературні дані про сучасну фауну птахів досліджуваного регіону і усього

регіону Каховського водоймища вкрай нечислені та обмежуються, або частими даними про ті чи інші види, або загальними вказівками типу, «вид характерний для степової зони України». Максимальне число видів птахів для регіону 30-км

44 зони Запорізької АЕС дорівнює 266 (таблиця 2.5). У відповідності зі статусом перебування види у регіоні (гніздові, пролітні,

зимуючі і т.д.) поділяються на кілька груп. Достовірне гніздування в регіоні встановлено для 72 видів, з яких 16 – осідлі

(зустрічаються протягом всього року) і 56- перелітні (зустрічаються тільки в період гніздування і на прольотах; передбачається гніздування ще 65 видів (9 осідлих і 56 перелітних).

З числа перелітних видів в окремі роки з відносно м'якими умовами зимового періоду можуть бути осідлими: шпак звичайний, зяблик, зеленушка, вівсянка звичайний, очеретяна, садова, озерна чайка, лисуха.

Будівництво Каховського водосховища чи гідровузла знищило колишні місцеперебування ряду видів водоплавних і околоводних птахів, і перестали гніздитися степова тіркушка, перевізник, бекас, чорношийна і мала поганки, чірок-свистунок, гоголь, білоокий нирок, орлан - білохвіст.

Таблиця 2.5 - Склад орнітофауни 30-км зони впливу Запоріжської АЕС Статус перебування видів Кількість видів

1 2 Види що гніздяться: 1). Осідлі - достовірно гніздяться - можливо гніздяться 2). Перелітні - достовірно гніздяться - можливо гніздяться

137 25 16 9

112 56 56

Види зниклі на гніздуванні - з них можна зустріти при прольоті - види птахів, що зустрічаються тільки під час осіннього та весняного прольоту

27 14 8

- в тому числі в період літніх кочівель - в тому числі на зимівлі - види, що прилітають на зимівлю (зустрічаються і під час прольоту) - рідкі і можливі зальоти

67-(70) (10)

(18)-21

25 Разом: - в літній період (травень-серпень) - в зимовий період (листопад-лютий)

266 до 147 до 77

В регіоні 67 видів птахів зустрічаються тільки під час осіннього і весняного

прольотів. Це переважно види, пов’зані з водоймами і їх узберіжжям (гагароподібні, гусеподібні, чайки, кулики, деякі сокілоподібні, більшість з яких рідкі і включені до Червоної книги).

В зимовий період, крім 16-23 осідлих видів, характерних для регіону прилітають на зимівлю ще 18-21 вид з лісових зон тайги і тундрових зон; в основному, це види з отряду горобцеподібних. В окремі роки з м'якими

45 кліматичними умовами зимового періоду, можуть зупинятися на зиму і деякі види з околоводного орнітокомплексу. Гніздяться в регіоні – чапля сіра, руда, випь велика, чірок - тріскунок, лунь болотний, очеретниця, лисуха, болотна сова, сова вухаста чайка озерна і сиза – зимують регулярно; т.б. – ще близько 25 видів.

У гніздовий період, під час прольоту можливі зальоти принаймні 25 видів птахів, міграційні шляхи яких розташовуються по сусідству з досліджуваним регіоном.

Таким чином, в регіоні в літній період потенційно можна зустрінути 150 видів птахів. В зимовий період – близько 75-80 видів. Максимум видового багатства птахів у регіоні відзначений під час осіннього і весняного прольоту за рахунок мігрантів.

Початок, тривалість, інтенсивність прольоту визначаються, головним чином, кліматичними умовами осіннього і весняного сезону. Весняний проліт, в середньому, триває з початку березня до середини травня.

Максимум інтенсивності, як по кількості прольотних видів, так і по кількості мігруючих, приходиться на першу декаду квітня. До цього часу лід на Каховському водоймищі цілком тане, і найбільш численними на прольоті стають водоплавні та навколоводні птахи.

Поява місць гніздування в регіоні перелітних птахів приходиться на період березня до кінця квітня, хоча більшість видів прилітає в першій половині квітня. Одним з перших з'являються в місцях гніздування, (ще в першій половині березня), жайворонок польовий, трясихвістка біла, вівсянки. До початку квітня регіон залишають практично всі види, що тут зимували. Протягом квітня прилітають усі види, що гніздяться в прибережних місцеперебуваннях водойм, у лісосмугах і разом з осідлими видами приступає до гніздування.

Наприкінці лютого – початку березня починають гніздиться види птахів із синантропного орнітокомплексу – голуб сизий, горлиця звичайний, горобець-домовик, горобець польовий, а також грак. В середині квітня відбуваються кладки у шпаків, синиць, сорок, ворон, дятлів, жайворонків, сірих куріпок, деяких качок, чапель, поганок: більшість інших видів будують гнізда або вже приступили до відкладання яєць. Останніми в місцях гніздування з'являються стриж чорний, сорокопуд чорнолобий.

З прильотом цих видів збігаються терміни завершення весняного прольоту, хоча «бродячі» особини куликів, чайок і деяких гусеподібних зустрічаються в регіоні протягом всього літа.

Гніздовой період (для більшості птахів, що гніздяться в регіоні,) починається з кінця квітня – початку травня до – середини липня. Переважна більшість пар за сезон розмноження виводять по два виводки пташенят. А ряд видів (голуб сизий, горлиця кільчаста, горобці) і по 3-4 .

В другій половині літа (середина липня – початок вересня) пари разом з виводками роблять локальні кочівлі.

Починаючи з останніх чисел серпня і, до середини вересня прилітають на зимівлю перелітні птахи, що гніздяться, зозуля звичайний, дрімлюга, стриж чорний, іволга. Починається осінній проліт який триває до початку або середини листопаду. Починаючи з кінця жовтня, в регіоні з'являються птахи, що прилітають на зимівлю. До середини – кінця листопаду цілком формується зимова орнітофауна. Такі загальні риси сезонних змін фауни птахів у регіоні.

46 В місцевій орнітофауні представлено 17 отрядів і сімейств птахів; види, що гніздяться, відносяться до 15 отрядів і 36 сімейств. Найбільша кількість видів відноситься до отрядів горобцеподібних – 103 (гніздяться від 50 до 70). Сивкоподібних – 56 (10-11), гусеподібних –27 (6-8), соколоподібних 23 (4-9). Види з останнього отряду в більшості дуже рідкі в регіоні, 2 з них цілком зникли з регіону, 5 цілком зникли на гніздуванні, 5 можна зустріти тільки під час прольоту, 2 види прилітають на зимівлю. Велика частина видів качкоподібних і Сивкоподібних зустрічаються тільки під час прольоту; ці види у своєму поширенні переважно пов’зані з водоймами та їх узберіжжям .

Таким чином, при створенні Каховського водоймища і широкомасштабного будівництва в регіоні істотно зменшилась кількість видів, що гніздяться, особливо з отрядів лелекоподібних, соколоподібних, журавлиних, сивкоподібних, принаймні, на 25-50 видів за останнє десятирічя.

В прибережних місцеперебуваннях Каховського водоймища з заростями прибережно-водної рослинності (типу плавунів) зустрічається 47 видів птахів, що гніздяться, і 5 видів мігрантів. Значне видове багатство птахів характерно на збережених невеликими ділянками заплавних лісах (40 видів потенційно гніздяться і 2 види - мігранти) і штучних лісонасаджень сосни звичайної і кримської на пісках (по лівому березі)- 47 і 2 види, відповідно. Це обумовлено комплексним, збірним характером останнього типу місцеперебування: так, на 1-й дослідній ділянці соснові посадки чергувалися з угрупованнями прибережної гідрофільної і гігрофільної рослинності по грунтовому зниженню.

Що стосується інших типів місцеперебування (антропогенних біоценозів), то в них спостерігається набагато менше число видів, які гніздяться, і їх співвідношення з видами-мігрантами змінюється вбік збільшення числа останніх. В прибережних місцеперебуваннях штучних каналів електростанції гніздиться до 21 видів птахів і 35 можна зустрінути в літній період на годівлі. В населених пунктах сільського типу зустрічається 25 видів птахів, що гніздяться, і 22 види-мігранти. В населених пунктах міського типу, відповідно, 13 і 11 видів птахів. Найменша видова чисельність відзначається в садах промислового типу і на виноградниках 4-5 і 0-2 види, що гніздяться та 30 і 23 види відвідувача, відповідно.

За ознакам переваги видів птахів, що гніздяться, на тих чи інших типах макромісцеперебувань у місцевій орнітофауні виділяється 5 орнітокомплексів:

- лісові птахи - 14 видів (10,2 % від загального числа, приблизно, гніздяться 137 видів);

- узлісні (в ряді випадків лісоузлісні) птахи – 52 види (30 %); - птахи відкритих просторів – 20 видів (14,6 %); - навколоводні і водоплавні птахи – 52 види (36 %); - синантропні птахи – 13 видів (9,5 %). Найбільшу участь у складі орнітофауни, мають види, що живуть біля води та

узлісного орнітокомплексу, що вказує на ландшафтні особливості регіону: переважним (по ділянки) типом макромісцеперебуваннь є водоймище з його узберіжжям і агробіотопами. Багато узлісних видів птахів гніздяться в соснових насадженнях, значна частка видів із синантропного орнітокомплекса. Таким чином, спостерігається співвідношення орнітокомплексів у сучасній фауні птахів, що гніздяться, як наслідок широкомасштабних антропогенних перетворень природного ландшафту регіону.

47 Види з лісового орнітокомплексу гніздяться тільки в 3 з 11 виділених типів макромісцеперебувань; їх участь в орнітофауні заплавних лісів регіону складає 2,5 %, соснових насаджень молодняку – 17 %, полів у сполученні з лісосмугами – 3,7 %. Узлісні види представлені на гніздуванні в 8 типах місцеперебувань, відсутні на виноградниках, стрімчастому узбережжі Каховки, промплощадці АЕС та в інших техногенних біотопах: найбільша участь (100 %) у садах, значна участь (60-75 %) в орнітофауні природних і штучних лісових місцеперебуваннях, полів з лісосмугами і населеними пунктами.

Птахи відкритих просторів гніздяться в 7 типах макромісцеперебувань: на виноградниках 100 % участь в гніздовій орнітофауні, 66,7 % (4 види) – на стрімчастому піщаному узбережжі водоймища, агробіотопах (поля та лісосмуги) - 32,1 %, значна участь (25 %)- на промплощадці АЕС, але тільки 2 види – кам’янка звичайний і жайворонок хохлатий.

Птахи орнітокомплексу, які гніздяться біля води на узбережжі водоймища, у прибережних місцеперебуваннях каналів, представлені в орнітофауні заплавних лісів (5 видів) і соснових насаджень на пісках (3 види), де вони представлені по «блюдцях»; по числу видів домінують на затопленому та зрошеному з гігро- і гідрофільною рослинністю узберіжжі водоймища і каналам.

Синантропні види тісно пов’зані з будівлями людини, гніздяться в населених пунктах та промзоні електростанцій: 1 вид (горобець-домовик) гніздиться в агроландшафті в лісосмугах, при наявності яких-небудь споруджень людини в інших типах місцеперебуванням, види з цього орнітокомплексу поселяються там: на годівлі в літній період зустрічаються у всіх типах місцеперебування.

Аналіз орнітофауни регіону Запорізької АЕС показав, що в даний час вона представлена значним числом видів, які мають різний статус існування. Значні зміни відбулися в фауні птахів у другій половині поточного сторіччя в зв'язку з небувалим посиленням антропогенного впливу на біогеоценози. Не менше 15 видів безповоротно зникли з регіону після оранки та залишків цілинних степів і затоплень великої заплави Дніпра.

Тенденція загального об'єднання фауни птахів, що гніздяться, існує і донині, але існує адаптація видів, які гніздяться в регіоні (в основному, з узлісного, синантропного орнітокомплексу та орнітокомплекса відкритих просторів) до умов антропогенного ландшафту. Вже зараз синантропні види в більшості випадків біологічно пластичний мають широку спеціалізацію, та високий рівень чисельності в порівнянно з видами з інших орнітокомплексів.

2.3.1.5 Теріофауна Фауна ссавців району розміщення Запорізького енергокомплексу збіднена.

Сильна урбанізація в останні 50 років докорінно змінила колись багаті тваринами типчаково-ковилові причорноморські степи, а створення Каховського водоймища і зарегулювання Дніпра привели до зникнення пойменних ценозів. Господарські заходи спричинили практично повне зникнення з регіону більшості видів великих, дрібних і середніх ссавців.

Створення на березі водоймища енергетичного вузла АЕС-ГРЕС і будівництво міста Енергодар привели до зникнення або скорочення чисельності тварин, що жили в насадженнях сосни і на піщаних кучугурах.

48 Інтенсивне застосування хімічних препаратів проти сільськогосподарських і лісових шкідників, також, значно підірвали чисельність багатьох видів тварин, для яких окраїна полів і лісопосадки – єдине і останне місце життя в регіоні.

Найбільш звичайними видами регіону є: мала бурозубка, звичайний кутора, руда вечорниця, пізній кажан, звичайний лисиця, ласка, заєць-русак, звичайний хом'як, водна полівка, звичайний полівка, польова і ломова миші і сірий пацюк. Як відомо з біології цих видів, майже усі вони схильні до синантропизації.

З 6 отрядів ссавців, що живуть у даному районі найбільш численні за видовим складом і чисельності гризуни. Далі за ними йдуть хижі ссавці, їх близько 8-10 видів, але чисельність більшості видів дуже мала.

Комахоїдні ссавці представлені 5-7 видами, 2 з яких численні. Рукокрилі, або кажани, представлені 7-8 видами, з яких більше половини

характерно для населених пунктів. Парнокопитні представлені 2 видами, але козуля європейська в

найближчому майбутньому може зникнути з регіону. Зайцеподібні представлені досить численним і розповсюдженим видом

зайцем-русаком. При посиленні антропогенного впливу, у найближчі роки видовий список може зменшитися у 2-3 рази. Необхідна екстрена і діюча розробка природозахисних заходів у регіоні.

Таблиця 2.6 - Видовий склад, чисельність, статус перебування і характерні місця

проживання ссавців в районі Запорізького енергетичного комплексу Видовий склад і великі систематичні таксони

Чисельність/ км маршруту

Статус перебування

Тип макробіотопів

1 2 3 4 Клас MAMMALIA

Отряд INSECTIVORA Їжак звичайний (ERINACEUS EUROPAEUS L.)

1,2 Нечислений 2,3,4,1,6

Бурозубка малая (SOREX MINUTUS L.)

5** Звичайний 1,2,3,4,1,5,6

Бурозубка звичайний (SOREX ARANEUS L.)

1** Нечислений 2,3,4,1,5,6

Бурозубка малая (OROCIDUDA SUAVEOLENS PALL.)

2** Нечислений 2,3,4,1,5,6

Белозубка білопуза (CROCIDULA LEUCODON HERMANN.)

- Не ясний 3,4,1

Кутора звичайний (NEOMYS FODIENT PENN.)

3 Звичайний 1,2,5

Кріт європейський (TALPA EUROPAEA L.)

- Не ясний 2

49 Продовження таблиці 2.6

1 2 3 4 Отряд CHIROPTERA

Вухань бурий (PLECOFUS AURITUS L.)

- Нечислений 2,6,(2,3,6)*

Нетопир-карлик (PIPISTERELLUS PIPISTERELLUS SCHREBER)

2 Нечислений 2,6,(2,6,7)

Нетопир натузіуса (PIPISTERELLUS NATHUSII KEYSERLING)

- Нечислений 2,6,(2,6,7)

Вечірниця руда (NYCTALUS NOCTULA SCHREBER)

15 Звичайний 2,4,1,6,(2,3,4,1,4,3,6,7)

Вечірниця гігантська (NYCTALUS LASIOPHTERUS SCHREBER)

- Не ясний 2(2)

Кажан пізній (EPTESICUS SEROTINUS SCHREBER)

10 Звичайний 6,7,8,(6,7,4,1,4,3)

Кажанок двоколірний (VESPERTILIO MURINUS L.)

- Нечислений 2,4,1,6,7,(2,4,1,4,3,6,7)

Нічниця вусата (MIOTIS MYSTACINUS KUHL.)

- Нечислений 2,4,1,6(1,2,6)

Отряд CARNIVOLA Собака єнотовидна (NYCTEREUTES PROCYONOIDES GRAY)

- Нечислений 2

Лисиця звичайний (VULPES VULPES L.)

1,4 Звичайний 2,3(4,5,6,8?,9)

Куниця кам'яна (MARTES FOINA ERXLEBEN)

2 Нечислений 6,7,8

Куниця лісова (MARTES MARTES L.)

- Не ясний 2

Ласка (MUSTELA NIVALIS L.)

3 Звичайний 1,2,3,4,5,6,8,9

Тхір лісовий (MUSTELA PUTORIUS L.)

- Нечислений 1,2,3,4,1,6

Тхір степовий (MUSTELA EVERMANNI LESSON)

- Нечислений 4,1,5,9

50 Продовження таблиці 2.6

1 2 3 4 Перев'язка (VORMELA PEREGUSNA GULDENSTAEDT)

- Ймовірно зниклий

3,9

Борсук (MELES MELES L.)

- Нечислений 2

Видра (LUTRA LUTRA L.)

1 Нечислений 1

Отряд ARTIODACTYLA Кабан (SUS SCROFA L.)

30*** Нечислений 1,2,3,4,1

Косуля європейська (CAPREOLUS CAPREOLUS L.)

2*** Малочисленна 3

Заєць-русак 3,6;3000** Звичайний 3,4,1,4,3,5,8 Отряд LACOMORPHA

Ховрашок малий (LEPUS EUROPAEUS PALL.)

- Немногочислен 9

Ховрашок крапчатий (SPERMOPHILUS SUSLICUS(GULDENSTAEDT))

- Немногочислен 4,1,5,9

Нутрія (MYOCASTORR COYPUS MOLINA)

- Немногочислен 1

Соня лісова (DRYOMYS NITEDULA PALL.)

- Нечислений 2,6

Мишовка степова (SICISTA SUBTILIS PALL.)

- Нечислений 3,4,1,9

Слепиш звичайний (SPALAX MICROPHTHALMUS GULDENSTAEDT)

3,7**** Нечислений 4,1,6,9

Хом'ячок сірий (CRICETULUS MIGRATORIUS PALL.)

11,3** Звичайний 4,1,5,6,9

Хом'як звичайний (CRICETUS CRICETUS L.)

4,4 Нечислений 4,1,5,9

Полівка руда (CLETRIONOMYS GLAREOLUS SCHREBER)

- Нечислений 2,3,4,1

51 Продовження таблиці 2.6

1 2 3 4 Ондатра (ONDARA ZIBETHICUS L.)

- Нечислений 1

Пеструха степова (LAGURUS LAGURUS PALL.)

2,8** Нечислений 3,4,1,9

Полівка водна (ARVICOLA TERRESTRIS L.)

4 Звичайний 1,2,5,6

Полівка суспільна (MICROTUS SOCIALIS PALL.)

8,4** Звичайний 3,4,1,9

Полівка звичайний (MICROTUS ARVALIS PALL.)

15,7** Звичайний 3,4,1,6,9

Сліпушка звичайний (ELLOBIUS TALPINUS PALL.)

0,5*** Нечислений 4,1,5,9

Миша лісова (APODEMUS SYLVATICUS L.)

5,2** Звичайний 2,3

Миша жовтогорла (APODEMUS FLAVICOLLIS MELCHIOR)

- Нечислений 2

Миша польова (APODEMUS AGRARIUS PALL.)

16,1** Звичайний 4,1,5,9

Миша домова (MUS MUSCULUS L.)

28,7** Звичайний 3,4,5,6

Миша крихітка (MICROMYS MINUTUS PALL.)

1** Нечислений 1,4,1,9

Пацюк сірий (RATRUS NORVEGICUS BERKENHOUT.)

- Звичайний 4,6,7,8

Примітки: *- для рукокрилих місця притулків дані поза дужками, місця нічного

полювання в дужках; **- для дрібних комахоїдних і гризунів чисельність приводиться в екз.\

пастко - доба стрічковим методом; ***- чисельність за даними Кам’янсько-Дніпровської ЛМС ****- кількість кротовин на км маршруту. За даними проведення таксацій по охотугіддям Дніпропетровської області за

період 2011-2015 рік [6] спостерігається зростання чисельності мисливських тварин, що можно поянити інтенсифікацією проведених біотехнічних заходів. Динаміка чисельності наведена у таблиці 2.7.

52 Таблиця 2.7 - Динаміка чисельності основних видів мисливських тварин (особин) по Дніпропетровській області в межах 30-ти кілометрової зони Запорізької АЕС

ВИДИ

МИСЛИВСЬКИХ

2011 РІК 2012 РІК 2013 РІК 2014 РІК 2015 РІК

1 2 3 4 5 6 КАБАН 58 61 67 68 73 КОЗУЛЯ 320 344 298 328 349 ЗАЄЦЬ 7825 8641 10215 10075 10513 ФАЗАН 3429 4201 4647 4937 6038 КУРІПКА 4626 6156 5536 5682 7772

2.3.2 Гідробіонти 2.3.2.1 Зоопланктон Зоопланктон Каховського водосховища багатий і різноманітний. Він

представлений численними видами коловерток, веслоногих і ветвістоусих рачків. Масовий розвиток отримали личинки молюсків дрейссена. Домінуюче положення придбали ветвістоусие рачки.

Різке зниження біомаси зоопланктону збігаються з збільшенням уловів тюльки, тобто з її масовим розмноженням. Скидання промислових стоків великих промислових міст різко знижує наявність зоопланктону. У зообентосі водосховища переважають молюски, олігохети, поліхети, ракоподібні. Основними чинниками, визначальними міжрічні коливання продуктивності зообентосу, є сукцесія планктону і бентосу під впливом евтрофірованія, вплив забруднень і динаміка чисельності риб.

В результаті досліджень водних об’єктів в зоні Запорізької АЕС було визначено 30 видів зоопланктону. З виявлених видів 20 характеризують клас коловерток (Rotatoria) і 10 клас ракоподібних (Crustacea).

Чисельність зоопланктону в цей період коливалася по ділянках від 1,0 до 100,0 тис. екз/куб.м при біомасі 0,001-2,7 г/куб.м. Більше половини загальної чисельності і біомаси становили ракоподібні, основна маса яких була представлена молоддю й личинковими стадіями. Домінуючими були види Bosmina longirostrus, Diaphanosoma brachyurum. Однак, провідна роль у видовому складі все-таки належала коловраткам, особливо формам Сем. Brachionidae. Часто зустрічалися види Bipalpus hudsoni, Lecane bulla, Euchlants dllarata [1].

Спільним для всіх досліджуваних груп зоопланктону стало зміна вегетаційного періоду у зв'язку з отриманням додаткового тепла. Це вплинуло на динаміку чисельності та біомаси зоопланктону. Характерні для багатьох видів весняний і літній піки наступали раніше, а ріст і розмноження, як наслідок похолодання, затримувалися до пізньої осені. Поряд з цими змінами спостерігалася сезонна зміна груп зоопланктону. Навесні і влітку чисельно переважали коловертки, з пониженням температури води провідна роль переходила до ветвістовусим рачкам. Специфічні температурні умови призвели

53 також до зміни співвідношення стенотермним і еврітермних видів на користь останніх, і як наслідок цього - теплолюбні види витіснили холодолюбиві.

Зоогеографічний аналіз видового складу зоопланктону досліджуваних водотоків Запорізької АЕС показав, що зоопланктон практично повністю представлений широко поширеними формами різних широт.

2.3.2.2 Іхтіофауна Іхтіофауна Каховського водосховища налічує 42 види риб, з яких

промислове значення мають близько 20 видів. Основними промисловими видами є лящ, плітка, судак, сріблястий карась, тюлька, білий і строкатий товстолобики.

Науково-дослідні організації встановили, що скорочення чісленності цінних видів риб в Каховському водосховищі не є функціей кормової бази водосховища, а функцією рівневого режиму, який є лімітуючим фактором їх природного відтворення. Від характеру рівневого режиму визначаючого рибопродуктивність водойми, залежить розвиток рослинності на мілководдях; забезпеченість фітофільних риб нерестилищами і нерестовим субстратом, кормовою базою; санітарний стан, паразитологічна ситуація.

Район водойми-охолоджувача є районом з досліджуваних ділянок що обігрівається, що безумовно вплинуло на його видовий склад. Він характеризується значною кількістю еврітермних і теплолюбних видів. Однак, слід вказати, що підвищення температури далеко не завжди надає пряму дію на організм. Більшість видів зоопланктону здатне йти з зони сильного підігріву.

Підвищення температури води у водоймі створює новий тепловодний біотоп з більш тривалим періодом, відмінним від природного водоймища не тільки температурним режимом, а й вмістом кисню, хімічним складом води, кормовою базою. Все це не може не впливати як на склад іхтіофауни, так і на зміну біологічних показників окремих видів.

Для вивчення даних про формування іхтіофауни, протягом польового сезону на водоймі проводилися відлови ставними мережами з кроком осередків 50 мм, 70 мм. При вилову враховувалися: погодні умови, різноманітність природного середовища в місцях вилову.

Відловлені екземпляри досліджувалися в загальному біологічному аналізі, а також в аналізах на загальну зараженість екто- і ендопаразитами і вмістом радіонуклідів.

За даними виловів, в водоймі-охолоджувачі Запорізької АЕС зустрічається 12 видів риб, що відносяться до сімейств: Коропові - 7 видів; Сомів - 2 виду; Окуневі - 2 виду і Бичкові -1 вид.

Найбільш представницький сімейство коропових: плотва, лящ, густера, чехоня, карась золотий, короп, товстолобик білий. Сомів представлені звичайним і білим канальним сомом. З Окуневих - судак і берш. Бичкові представлені 1 видом.

Найчисельніший вид у водоймі - густера (56 %), причому розміри зустрічаються в уловах особин досягають 35-36 см, що є максимальним для цього виду. Слід зазначити також, що густера є одним з найбільш теплолюбних видів риб що мешкають в регіоні.

Друге місце займає золотий карась (20 %), також витривалий і теплолюбний вид. В уловах зустрічалися особини вагою до 1,5 кг і розміром до 34 см.

54 Лящ - зазвичай більш численний в природних умовах в водоймі-охолоджувачі кількісно значно поступається густері (11 %).

Хижаки у водоймі представлені судаком (2,5 %) і бершем (0,5 %). З видів штучно внесених у водойму - товстолобик та сомик канальний. Умови для нагулу товстолобика хороші, але відтворення тут повністю відсутнє. Що стосується канального сомика, то за кілька років після інтродукції він добре прижився у водоймі [5].

2.4 Види тварин і рослин, занесених до Червоної книги України та рекомендовані до внесення Ще 70 років тому існували великі типчаково-ковилові степи. Велика

Дніпропетровська заплава і чиста вода р. Дніпра і малих річках, залучали достатньою наземних і водних тварин. За останні піввіку придніпровські степи були фактично розорані та окультурені. Русло Дніпра затоплене і зарегульоване, якість води різко погіршилася. Усе це привело до масового зникнення з району Запоріжжя і нинішнього Каховського водоймища десятків рідких і ендемічних видів рослин і тварин.

Так, у регіоні цілком знищено близько 10 видів ковила і цілий ряд інших степових рослин. Збереглася лише ендемик Наддніпрянщини волошка Конки, яка виявилась екологічно пластичною.

З Дніпра в нижньому плині зникли усі види водних рослин і рослин, що ростуть біля води. Зникли або зникає багато видів степових птахів і ссавців. Затоплення заплави Дніпра спричинило за собою зниження видової розмаїтості і чисельності птахів, в першу чергу водоплавних, хижих.

Вирубка заплавних лісів і їх затоплення привело до майже повного зникнення з регіону багатьох лісових птахів і звірів, а чисельність тих, що залишилися, різко знизилася.

Список рідких рослин і тварин району Запорізької АЕС містить 70 видів, які у недавньому минулому жили і розмножувалися на розглянутій території. В даний час можна зустріти не більше 35 видів рідких тварин і рослин, причому рослини нечислені і їх місцеперебування локалізоване.

Комахи також знаходяться на грані зникнення. Ні один із зазначених у додатку 5 видів птахів, занесених до Червоної книги України в регіоні не розмножується і постійно не живе. Зустріти їх можна лише під час сезонних міграцій. З 4 видів ссавців - 2 види вже зникли з регіону, чисельність тих що залишилась дуже мала.

Прийняття екстрених і комплексних мір зможе в якійсь мірі призупинити процес деградації природних ценозів і знищення тих видів тварин і рослин, які ще залишилися.

Список рідкісних видів рослин і тварин, які занесені до Червоної книги України, та можуть знаходитися у межах 30-ти км зони наведено у додатках 4,5.

2.5 Склад і структура біоценозів наземних екосистем Для оцінки стану наземних екосистем і подальших прогнозів їх змін,

необхідно виконати детальний опис структурних елементів виділених типів

55 екосистем (у даному випадку екосистеми мають ранг типів біогеоценозів), і факторів що обумовлюють становлення структурних і функціональних зв'язків між основними структурними елементами.

Виконані уніфіковані описи рослинності і населення наземних хребетних (птахів і ссавців) – основних елементів структури всіх виділених типів біогеоценозів. Дані про фауну і населення комах дані в розділі (ентомофауна). Так само маються описи земноводних і плазунів по типах макромісцеперебувань. Таким чином і структура біоценозів:

1 Узберіжжя Каховського водоймища; 2 Канали; 3 Штучні соснові лісонасадження; 4 Агробіогеоценози; 5 Населені пункти сільського типу; 6 Населені пункти міського типу; 7 Техногенних біоценози промислових зон. Всі типи біогеоценозів представлені 17 ключовими ділянками на дослідних

площах в межах 30-км зони Запорізької АЕС, де проведені описи рослинності і кількісні обліки фауни.

Опис рослинного покриву проводився на облікових площадках 1м2 х 1м2 для деревинно-чагарникових ярусів в основних типах фітоценозів, разом з гербаризацією. Для рослинних ценозів піщаних степів, борових пісків, що заростають, узлісь лісосмуг і полів в агроландшафті визначався запас надземної фітомаси (по сухій вазі) шляхом укосу всієї надземної частини і збору підстилки та опаду на площадках 1 м2, зважування даної маси після сушіння в термостаті і наступним перерахуванням на 1 га. З метою уніфікації описів рослинності для кожного типу макробіотопів приводяться наступні кількісні і якісні характеристики:

1 Загальне видове багатство в межах даного типу макробіотопу; 2 Ціноутворююча роль окремих таксонів; 3 Структура рослинності, ярусність (якщо є), екологічні групи; 4 Основні формації та асоціації – у трав'яному покриві; 5 Склад і структурні особливості будови деревинно-чагарникових ярусів –

для місцеперебування з деревинно-чагарниковими насадженнями. Основними методами вивчення населення ссавців були візуальні

спостереження, обліки на маршрутах (для добре помітних звірів, таких як заєць і облік дрібних ссавців методом вилову живопастками на площадках). Основні характеристики, використані для опису населення ссавців різних макробіотопів:

1 Загальне видове багатство по таксонах у ранзі отрядів; 2 Характер біотопічних і трофічних зв'язків виду; 3 Відносна чисельність, виражена через зустрічальність, тобто кількість

особин на 1км маршруту (маршрутні обліки). Кількісні обліки населення птахів проводилися на 12 маршрутах за

методикою Д. Хейна в модифікації Ю.Равкіна (1967) – маршрутний облік всіх зустрінутих особин усіх видів без обмеження ширини облікової смуги роздільним розрахунком щільності населення птахів по інтервалу дальності виявлення [4]. Для перерахування всіх зустрічей розроблена емпірична формула, що враховує нелінійність змін помітності птахів, та нівелює індивідуальні особливості обліковця та автоматично враховує зміни вида у цілому:

56

DI=L2

1 1=J

M NJ

NIJ = L

KJNIJJ ×= 1 ;

KJ= HJ2

1 < KM2 × KM-1>, де

DI – щільність населення I- го виду, який зустрічається у J – інтервалі радіальної дальності виявлення;

NIJ – число особин I- го виду, який зустрічається у J – інтервалі радіальної дальності виявлення;

NJ – загальна довжина маршруту, КМ; NJ -ширина J-й смуги (тобто максимальне значення в J-м інтервалі), км; J- 1,2,3,…....,м ;

KJ- постійний коефіцієнт, що показує в скільки разів площа одного кілометру J-й смуги (=2 НJ) при перерахуванні менше 1 км2 .

Кінцева робоча формула має вид:

DJ= L

NINININININI 65,05245310220140 +++++ особин на км2 , де

NI2, NI3, NI4, NI5, NI6 - кількість особин I-го виду, зареєстрованих відповідно на відстані від 0 до 12,5м, від 12,5 до 26м. від 25 до 50м, від 50 до 100м, від 100 до 250м і понад 250 м від лічильника. Цифри в чисельнику - розраховані коефіцієнти перерахування.

Для зустрінутих птахів в польоті, вносяться поправки на швидкість переміщення по формулі:

DI=

VУЧ

VПТRT

NI

2,

де NI – кількість особин, що летить; Т – час спостереження особин (групи особин), км; VПТ - швидкість польоту птаха (у більшості випадків 30-40 км\годину); VУЧ – швидкість руху обліковця (звичайно 1-2 км\годину). Обліки проводились на завершальній стадії гніздового періоду в більшості

видів. Зустрінуті виводки безпосередньо включалися в розрахунок лише водоплавних птахів, що мешкають біля води. В інших, випадках якщо поруч не було дорослих особин, виводки вважалися за пару. При обліках уздовж берегової лінії водоймищ і каналів щільність населення виражалась у виді зустрічальності – числа особин на 1 км берегова лінії:

DI= L

NI для водоймищ

DI= L

NI

2 для каналів, де L – довжина маршруту,

NI – кількість облікових особин. Основні характеристики населення птахів для кожного типу

макромісцеперебування: 1. загальне багатство видів – N; 2. загальна щільність населення – D=DI 1=I

N ; 3. участь кожного виду населення по чисельності:

PI = %100×D

DI ;

57 Вид залишається домінуючим, якщо PI>0,1; при 0,01 <PI<0,1 – звичайний фоновий вид; при 0,001 <PI< 0,01 – нечислений вид, якщо PI<0,001 – рідкий вид.

4-6 – індекси видової розмаїтості:

4. індекс Шеннона Н = 1=I

N PI log2 PI.

У даний час у трав'яному покриві домінують види сімейства айстрових – такі як медопелюстник Канадський, циклахена дурнишніколиста, амброзія полинелиста, дурнишнік, ромашка не пахуча, полинь звичайний, Австрійська, хрестовник звичайний, лопух великий, будяк акантовидний, будяк звичайний і щетинистий, татарник колючий, волошка розкидиста, кульбаба лікарська, осот та ін. Великою кількістю видів представлене сімейство злакових: пирій повзучий, житняк пухнатоквітковий, ячмінь заячий, м’ятлик сплюснений, полевичка мала, рдест хрестистий, півень-просо, щетинник сизий і зелений.

З пасльонових виростає рудеральний пасльон чорний і солодко-гіркий, дурман звичайний.

З капустяних - відзначена капуста польова, вівчарська сумка звичайна, гикавка сіра, дескуранія-софії. Локально зустрічається як мак самосійка, конопля рудеральна, кропива дводомна, марь біла, горець пташиний, молочай сегієров, в'юнок польовий, повиліка, синець звичайний, трава лікарська та ін.

Основними рослинними формаціями промзони АЕС, а також інших біогенних ландшафтів виступають: ARTEMISIETA AUSTRIACAE, ELYTRIGIETAHPENTYIS, HORDEETA LEPORINI, AGROPYRETA DASYANTRAE.

Ссавці. Живуть у промисловій зоні АЕС – будинкова миша і сірий пацюк. Зустрічаються на промплощадці: звичайна лисиця, кам'яна куниця, ласка, заєць-русак і кожан.

Серед птахів домінують жайворонок хохлатий і кам’янка звичайна. На землі гніздяться серед пустищ стриж чорний і ластівки міська і сільська, гніздяться в багатоповерхових промислових спорудженнях. Близько 20 видів птахів відвідують дані типи місцеперебувань на годівлі.

Види які не взмозі пристосуватися до зростаючого антропогенного впливу приречені на вимирання. Єдиним стримуючим засобом є максимально можливе збільшення територій під об’єкти природно-заповідного фонду для збереження корінних екосистем.

2.6 Об'єкти природно-заповідного фонду У межах 30-ти кілометрової зони ЗАЕС розташовано 24 об’єкти природно-

заповідного фонду. В основному, це ботанічні, лісові, ентомологічні, ландшафтні і загальнозоологічні заказники місцевого значення.

В сусідстві з ЗАЕС на території Кам'янсько-Дніпровського району розташовано наступні об'єкти природно-заповідного фонду:

1 Ботанічний заказник «Водянські і Іванівські Кучугури»; 2 Ландшафтний заказник «Іванівський бір»; 3 Ландшафтний заказник «Водянські кучугури»; 4 Ландшафтний заказник «Кам'янський лісовий масив»; 5 Ландшафтний заказник «Урочище Мамай-гора»;

58 6 Ландшафтний заказник «Змішаний листяний ліс із залишками ковильно-типчакового степу»;

7 Ботанічний заказник «Мамай-гора»; 8 Ентомологічний заказник «Цілинна балка»; 9 Ботанічний заказник «Цілинні водоохоронні землі»; 10 Ботанічний заказник «Балка з степовою рослинністю»; 11 Ентомологічний заказник «Південний схил балки луго-пасовищного

сівообігу № 3»; 12 Ентомологічний заказник «Цілинна балка»; 13 Лісовий заказник «Змішаний листяний ліс»; 14 Ландшафтний заказник «Урочище Білозерське»; 16 Герпетологічний заказник «Д'яконські сади»; 17 Струмок зі ставком і береговою зоною. На протилежному березі водосховища, на території Дніпропетровської

області розташовані: 1 Комплексна памятка природи «Нікопольські плавні»; 2 Ландшафтний заказник «Богданівський»; 3 Ландшафтний заказник «Камянський прибрежно-річковий комплекс»; 4 Орнітологічний заказник «Заплава річки Базавлук»; 5 Пам'ятка природи «Водоспад на річці Кам'янка»; 6 Пам'ятка природи «Каньйон на річці Кам'янка в токівських гранітах»; 7 Пам'ятка природи «Білі тополі». Слід відзначить, що в 40 км на схід від АЕС розташований Національний

природний парк «Великий Луг». Парк створений з метою збереження, відтворювання і раціонального використовування типових і унікальних природно-ландшафтних і історико-культурних комплексів степової зони.

Всі вони в тій чи іншій мірі знаходяться під антропогенним впливом. Безпосереднього впливу ЗАЕС на території що охороняються немає.

Зазначені території є основними дієвим засобом для збереження біорізноманіття на екосистемному рівні.

2.7 Моніторинг впливу на рослинний і тваринний світ,

заповідні об'єкти Основними видами впливу на рослинний і тваринний світ, заповідні об'єкти

при роботі АЕС, виходячи з технологічного процесу, є радіаційний, хімічний і фізичний вплив.

В умовах нормальної експлуатації енергоблоків значущими (за зменшенням значущості) є тепловий, хімічний і радіаційний вплив. В малоймовірних, але теоретично можливих випадках максимальної проектної або запроектної аварій радіаційний вплив стає домінуючим.

За фонові прийнято результати досліджень виконані у період будівництва ЗАЕС.

Проби водоростей і донних відкладень відбирали з Каховського водосховища в районі водойми-охолоджувача ЗАЕС. Проби водоростей

59 відбиралися наприкінці червня 1982 р., донні відкладення відбирали в червні 1982 р. і серпні 1983 р. [2].

У таблиці 2.8 наведені середні значення питомої активності Sr-90 і Сs-137 у водоростях і донних відкладеннях Каховського водосховища.

На час спостереження об’ємна активність радіонуклідів у водоростях складала:

- Sr-90 - (434,50±44,83) ·10 -12 Ки/кг ((16,08±1,66) Бк/кг); - Сs-137 - 336·10 -12 Ки/кг (12,43 Бк/кг).

Таблиця 2.8 - Питома активність радіонуклідів у водоростях і донних відкладеннях Каховського водосховища (середня)

Sг-90 Сs-137

Рік 10-12 Ки/кг

Бк/кг 10-12 Ки/кг

Бк/кг Примітка

Водорості

1982(6)* 434,50 16,08 336,00 12,43 Вміст радіонуклідів у водоростях розраховано на повітряносуху

масу Донні відкладення

1982(1)* 33,00 1,22 76,00 2,81

1983(1)* 48,00 1,78 83,00 3,07

Вміст радіонуклідів у донних відкладах розраховано на сиру

масу Примітка: * у дужках наведена кількість спостережень.

На час спостереження об'ємна активність радіонуклідів у донних

відкладеннях складала: - Sг-90 - (40,50±10,60) · 10-12 Ки/кг ((1,50±0,39) Бк/кг); - Сs-137 - (79,50±4,95) · 10-12 Ки/кг ((2,94±0,18) Бк/кг). У процесі виконання роботи були проаналізовані продукти харчування

місцевого виробництва. Основна увага була приділена пробам молока, які відбирали щокварталу. Крім того, були відібрані проби пшениці, гороху, капусти, картоплі, риби з Каховського водоймища, кормових культур. Результати аналізу представлені в таблиці 2.9.

На час спостереження питома активність радіонуклідів у сільгосппродуктах складала:

- в молоці: Sг-90 – (1,66±0,48) · 10-12 Ки/л ((0,06±0,02) Бк/л), Сs-137 – (1,64±0,31) · 10-12 Ки/л ((0,06+0,01) Бк/л); - в пшениці: Sr-90 – (6,70±2,41)· 10-12 Ки/кг ((0,25±0,09) Бк/кг), Cs-137 – (11,80±3,22) ·10-12 Ки/кг ((0,44±0,12) Бк/кг); - в горосі: Sr-90 – (10,73±0,91)·10-12 Ки/кг ((0,40±0,03) Бк/кг), Cs-137 – (13,16±4,33) ·10-12 Ки/кг ((0,49±0,16) Бк/кг); - в хлібі: Sr-90 – (5,00±0,71)· 10-12 Ки/кг ((0,19±0,03) Бк/кг), Cs-137 – (4,20±0,57)· 10-12 Ки/кг ((0,16±0,02) Бк/кг); - в капусті: Sr-90 – (5,20±0,40) ·10-12 Ки/кг ((0,19±0,01) Бк/кг), Cs-137 – (0,90±0,20)· 10-12 Ки/кг ((0,03±0,01) Бк/кг); - в картоплі: Sr-90 – (1,70±0,30)· 10-12 Ки/кг ((0,06±0,01) Бк/кг),

60 Cs-137 – (0,90±0,30)· 10-12 Ки/кг ((0,03±0,01) Бк/кг); - в рибі: Sr-90 – (33,00±1,40)· 10-12 Ки/кг ((1,22±0,05) Бк/кг), Cs-137 – (76,20±3,00)· 10-12 Ки/кг ((2,82±0,11) Бк/кг).

Таблиця 2.9 - Питома активність радіонуклідів у сільгосппродуктах (середня)

Sг-90 Сs-137 Рік

10-12 Ки/кг Бк/кг 10-12 Ки/кг Бк/кг Молоко

1982(12)* 1,94 0,07 1,61 0,06 1983(8)* 1,29 0,05 1,68 0,06

Пшениця 1982(4)* 7,35 0,27 13,15 0,49 1983(4)* 6,05 0,22 10,45 0,39

Горох 1982(5)* 10,82 0,40 12,04 0,45 1983(2)* 10,50 0,39 15,95 0,59

Хліб 1982(2)* 5,00 0,19 4,20 0,16

Капуста 1982(1)* 5,20 0,19 0,90 0,03

Картопля 1982(1)* 1,70 0.06 0,90 0,03

Риба 1982(1)* 33,00 1,22 76,20 2,82 Примітка: *у дужках наведена кількість спостережень.

На рисунках 2.1 – 2.2 наведено порівняльний вміст питомої активності Sr-

90 та Cs-137 в сільгосппродуктах до та після будівництва станції.

Рисунок 2.1 – Порівнювальні діаграми осередненого вмісту питомої активності Sr-90 в сільгосппродуктах до та після будівництва ЗАЕС

61

Рисунок 2.2 – Порівнювальні діаграми осередненого вмісту питомої активності Cs-137 в сільгосппродуктах до та після будівництва станції

Одночасно із продуктами харчування для дослідження на вміст

радіонуклідів були відібрані кормові культури. Результати досліджень представлені в таблиці 2.10.

Таблиця 2.10 - Питома активність радіонуклідів у кормових культурах (середня)

Sг-90 Сs-137 Рік

10-12 Ки/кг Бк/кг 10-12 Ки/кг Бк/кг Сира маса

1982(8)* 15,75 0,58 23,35 0,86 1983(3)* 20,57 0,76 21,07 0,78

Суха маса 1982(3)* 118,17 4,37 219,53 8,12

Примітка: *у дужках наведена кількість спостережень. На час спостереження питома активність радіонуклідів у кормових

культурах складала: - сира маса: Sr-90 - (17,06±8,18) · 10-12 Ки/кг ((0,63±0,30) Бк/кг), Cs-

137 - (22,73±13,86) · 10-12 Ки/кг ((0,84±0,51) Бк/кг); - сухая масса: Sr-90 - (64,86+175,00) · 10-12 Ки/кг (2,40+6,48) Бк/кг); - Cs-137 - (74,10+375,00) · 10-12 Ки/кг (2,74+13,88) Бк/кг). Із представлених матеріалів видно: гамма-фон місцевості та глобальних

рівнів вмісту радіонуклідів в атмосферному повітрі, випадіннях і продуктах харчування не виходять за межі середніх величин, характерних для даної місцевості.

Для сучасної оцінки радіаційного впливу на рослини за рахунок газоаерозольних викидів контролюються вміст радіонуклідів у озолених пробах.

62 Кількість точок контролю, умови відбору та об’єм проб, і умови вимірювань

при контролі забруднення ґрунтів наведені в таблиці 2.11. Таблиця 2.11 - Контроль активності у рослинах

Кількість точок контролю 19 Умови відбору Період максимальної вегетації рослин (травень-

червень) Об’єм проб 2 кг Види та умови вимірювань 1 раз у рік. Гамма-спектрометрія кожної проби

в посудині Марінеллі обсягом 5 дм3. Гамма-спектрометрія кожної озоленої проби. Радіохімічне виділення Sr-90, Cs-137 з кожної проби

Також на ЗАЕС проведена певна робота з організації гідробіологічного

моніторингу систем водоохолодження та прилеглих акваторій, але ця система моніторингу потребує негайного впровадження. Тимчасовою заміною постійних спостережень можуть бути періодичні контрольні обстеження водних об’єктів техно-екосистеми фахівцями-гідробіологами сторонніх організацій.

2.8 Вплив на рослинний і тваринний світ, заповідні об'єкти Вплив від експлуатації Запорізької АЕС на рослинний і тваринний світ,

заповідні об'єкти здійснюється в наслідок радіаційного, хімічного та теплового забруднення.

Радіаційний вплив Зміст і закономірності міграції радіонуклідів у наземних екосистемах

регіону визначаються багатьма властивостями представлених тут співтовариств рослин і тварин. Темпи кругообігу природних і штучних радіонуклідів у біогеоценозах регіону в залежності від типу співтовариства (лугові, пасовищні, лісові біогеоценози, агрокультуроценози тощо) та екологічних умов, специфічних для даного природного комплексу, змінюються в досить широких межах.

Відбір проб трав'янистої рослинності в пунктах постійного спостереження проводився одночасно з відбором ґрунту.

Відбір проб водної рослинності проводиться раз на рік по чотирьом пунктам (рисунок 2.3).

63

Рисунок 2.3 – Порівнювальні діаграми осередненого вмісту питомої активності Cs-137 і Sr-90 в водній рослинності на постах РК до та після будівництва станції

Вміст радіонуклідів у рослинності визначався, в основному, радіонуклідами

глобального походження: Sr-90 і Cs-137. На рисунку 2.4. наведено динаміку питомої активності Cs-137 по постах контролю.

0.1

1.0

10.0

100.0

1000.0

1985

1986

1987

1988

1989

1990

1991

1992

1993

1994

1995

1996

1997

1998

1999

2000

2001

2002

2003

2004

2005

2006

2007

2008

2009

2010

2011

2012

2013

2014

Бк/кг суховозд

. массы

до 3км

3-10км

>= 10км

Рисунок 2.4 - Динаміка питомої активності Cs-137 в рослинності на постах РК по віддаленості від ЗАЕС, Бк/кг сух. маси

Раз на рік виконуються дослідження на вміст радіонукліди у філе риби з

водойми-охолоджувача. Низький рівень викидів (нижче мінімальної детектуємої активності), не

дозволяє виявити радіонукліди станційного походження. Вміст Sr-90 та Cs-137 рівномірний у всіх зонах по віддаленості від АЕС, що

підтверджує дуже низький рівень викиду Sr-90 та Cs-137 у навколишнє середовище об'єктами ЗАЕС.

64 Внесок пов'язаний з експлуатацією об'єктів ЗАЕС, у радіоактивне забруднення рослинності та іхтіофауни значно нижче значень регламентованих (Додаток 6).

Випадків мутагенних впливів діяльності станції на флору регіону знайдено не було.

У випадку аварії на АЕС та залежно від природи аварії представники рослинного та тваринного світу в оточуючих районах можуть зазнати відповідного радіаційного впливу.

Хімічний вплив З метою контролю накопичення нерадіоактивних забруднюючих речовин в

рослинності проводяться порівняльні вимірювання складу ґрунтів після сходу сніжного покрову та восени, після зів'янення рослинності. За результати вимірювань перевищень вмісту важких металів в пробах з урахуванням рослинності не встановлено (Додаток 1).

Враховуючи наявність на відстані 2,5 км Запорізької теплоелектростанції «Дніпроенерго» потужністю 3600 МВт, яка є одним із найбільших забруднювачів повітря в Запорізькій області, оцінити вплив хімічного забруднення за рахунок викидів в атмосферне повітря від АЕС неможливо. Одночас спостерігається вплив ТЕС на часткове пошкодження посадок сосни, характерне при викидах сірчаного ангідриду.

Теплове забруднення Водовипуск з водойми-охолоджувача і фільтрування води через тіло греблі

призводять до незначного теплового забруднення Каховського водосховища в діапазоні від 0,3 0С до 2,9 0С - в порівнянні з фоновими її значеннями.

Зона підвищення температури обмежена 500-метровим радіусом від точки скидання води.

За результатами режимних спостережень в 2012-2014 роках негативного впливу від діяльності ВП ЗАЕС на гідротермальний режим не виявлено [7].

Теплове забруднення може привести до зміни видового складу планктону та бентосу на прилеглих до скиду ділянках.

Температура води при цьому не перевищує норм ГДК для рибогосподарських водойм.

В 1987 році відмічено загибель щуки у водоймі-охолоджувачи внаслідок різкого підвищення температури до 40 0С.

Комплексний вплив на біоценози Зміна ландшафту в результаті заміни лісочагарників і лугових угідь водною

поверхнею (Каховське водосховище) значно вплинуло на тваринний світ річкових долин. Змінилося співвідношення видів в характерних біотопах, дещо змінилися і самі біотопи.

Найбільш пристосувалися до життя в даному регіоні: ховрах, мишоподібні гризуни, їжак вухатий і звичайний заєць-русак. З плазунів найбільш поширені ящірки живородна та прудка, з рептилій - вуже звичайний і водний, змії мідянка, полоз чотирисмуговий, жовтобрюх, полоз візерунковий. Із земноводних найбільш характерні жаба озерна і гостроморда.

65 Зміни в рослинному покрові 30-км зони Запорізької АЕС переважно спричинені розвитком сільського господарства. Вони відбулися задовго до початку будівництва, тому сама станція і її водойма-охолоджувач не нанесли скільки-небудь істотних змін видовому складу і рослинним угрупуванням регіону. Завданий будівництвом збиток рослинності був зменшений шляхом проведення заходів щодо озеленення території АЕС і навколо неї.

Ознак аномального розвитку і росту більшості видів флори регіону знайдено не було, дигресивні зміни обумовлені рекреаційною, сільськогосподарською (пасовищним), техногенною дією.

У межах 30-ти кілометрової зони ЗАЕС ендемічних видів тварин не зафіксовано, але існує ряд видів, які або вже зникли з регіону, або їх чисельність скорочується. В першу чергу це стосується видів степового комплексу, практично знищеного в регіоні.

Річка Дніпро та Каховське водосховище повністю забезпечує кормами ті види птахів, основу живлення яких складають корми при будь-якому стані рівня води (личинки, комарі, дрібна риба).

Зона спостереження Запорізької АЕС характеризується наступними тенденціями стосовно рослинного та тваринного світу: - зменшення кількості видів птахів (передбачається, що це пов’язано зі

зменшенням перелітних видів); - розростання урбанізованих територій і зменшення природних ареалів; - можливе впровадження нових сільськогосподарських культур; - зменшення лісового покрову через ерозійні процеси; - збільшення площі заповідних територій (парків, заповідників) в результаті

державної політики. Жодне з перерахованих зрушень не пов'язане з експлуатацією Запорізької

АЕС. Таким чином, за нормальних умов експлуатації Запорізька АЕС не здійснює

негативного радіаційного або хімічного впливу на флору, фауну та заповідні об’єкти.

Висновок по розділу Вплив від експлуатації Запорізької АЕС на рослинний і тваринний світ,

заповідні об'єкти здійснюється в наслідок радіаційного, хімічного та теплового забруднення.

Вміст Sr-90 та Cs-137 рівномірний у всіх зонах по віддаленості від АЕС, що підтверджує дуже низький рівень викиду Sr-90 та Cs-137 у навколишнє середовище об'єктами ЗАЕС.

Осереднений вміст питомої активності Cs-137 і Sr-90 в водній рослинності та сільгосппродуктах нижче, або знаходиться в межах допустимого [8] у порівнянні до та після будівництва ЗАЕС (рис. 2.1.- 2.3.).

Внесок пов'язаний з експлуатацією об'єктів ЗАЕС, у радіоактивне забруднення рослинності значно нижче значень регламентованих.

Випадків мутагенних впливів діяльності станції на флору регіону знайдено не було.

Враховуючи наявність на відстані 2,5 км Запорізької теплоелектростанції «Дніпроенерго» потужністю 3600 МВт, яка є одним із найбільших забруднювачів

66 повітря в Запорізькій області, оцінити вплив хімічного забруднення за рахунок викидів в атмосферне повітря від АЕС неможливо.

За результати вимірювань перевищень вмісту важких металів в пробах з урахуванням рослинності не встановлено.

За результатами режимних спостережень в 2012-2014 роках негативного впливу від діяльності ВП ЗАЕС на гідротермальний режим не виявлено.

Теплове забруднення може привести до зміни видового складу планктону та бентосу на прилеглих до скиду ділянках.

Температура води при цьому не перевищує норм ГДК для рибогосподарських водойм.

Зона спостереження Запорізької АЕС характеризується наступними тенденціями стосовно рослинного та тваринного світу:

- зменшення кількості видів птахів (передбачається, що це пов’язано зі зменшенням перелітних видів);

- розростання урбанізованих територій і зменшення природних ареалів; - можливе впровадження нових сільськогосподарських культур; - зменшення лісового покрову через ерозійні процеси; - збільшення кількості мисливських тварин за рахунок інтенсифікацій

біотехнічних заходів; - збільшення площі заповідних територій (парків, заповідників) в результаті

державної політики. Жодне з перерахованих зрушень не пов'язане з експлуатацією Запорізької

АЕС.

67 ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

1.Оценка воздействия хранилища отработаного ядерного топлива

Запорожской АЭС на окружающую природную среду. Харьков. 1994. 2. Отчет «Радиационная обстановка в районе размещения Запорожской АЭС

до пуска ее в эксплуатацию», ИБФ МЗ СССР, М., 1983 г. 3. Государственные санитарные нормативы «Допустимi рiвнi вмiсту

радiонуклiдiв Cs-137 та Sr-90 у продуктах харчування та питнiй водi», 2006 г. 4. Звіт про НДР «Розробка державних науково-технічних програм для

забезпечення екологічної безпеки у сфері паливно-енергетичного комплексу». Том 2. Екологічні проблеми Запорізької АЕС. Київ. 2007 р.

5. Звіт про екологічний аудит ВП «ЗАЕС» 477 л. 6. Лист Дніпропертовського обласного управління лісового та мисливського

господарства від 22.09.2015р. 7. Звіт про НДР «Розробка матеріалів оцінки впливу на навколишнє

середовище при експлуатації Запорізької АЕС» Книга 3.Ч.4. Жовті води. 2015р. 8. Допустимі рівні вмісту радіонуклідів Сs-137 і Sr-90 у продуктах

харчування та питній воді, затверджені наказом МОЗ України від 03.05.2006р. № 256.

68

ДОДАТКИ

69 ДОДАТОК 1

Параметри стану ґрунтів за 2014 рік

Точка контролю

Найменування параметру контролю

Фактична концентрація /

величина

ГДК, мг/кг

Кратність перевищення

1 2 3 4 5 т.5Ф Азот амонійний

5,39 не нормується -

УБ ВП ЗАЕС, Алюміній (обмінний) 3,43 не нормується - фон Бікарбонат-іон * 0,313 не нормується -

Водневий показник рН **

9,12 не нормується - Електропровідність питома

***

0,060 не нормується -

Залізо (рухомі форми)

41,0 не нормується - Калій

18,5 не нормується -

Кальцій (обмінний) 1378,9 не нормується - Кобальт (рухомі форми)

- 5,0 -

Магній (обмінний) 103,8 не нормується - Марганець (обмінний)

- 1500,0 -

Мідь (рухомі форми)

- 3,0 - Натрій

16,5 не нормується -

Нафтопродукти

22,00 не нормується - Нікель (рухомі форми)

- 4,0 -

Нітрати

- 130,0 - Свинець (рухомі форми) - 20,0 - Сульфати

- 160,0 -

Фосфор (рухомі форми), 79,6 не нормується - Хлориди 22,7 не нормується - Цинк (рухомі форми)

- 23,0 -

т.5 Азот амонійний

5,03 не нормується - УБ ВП ЗАЕС Алюміній (обмінний) 3,15 Не нормується -

Бікарбонат-іон * 0,280 не нормується - Водневий показник рН **

8,95 не нормується -

Електропровідність питома 0,055 не нормується - Залізо (рухомі форми)

14,5 не нормується -

Калій

9,5 не нормується - Кальцій (обмінний) 1359,4 не нормується - Кобальт (рухомі форми)

менше 1,0 5,0 -

Магній (обмінний) 89,0 не нормується - Марганець (обмінний)

1,20 1500,0 -

Мідь (рухомі форми)

2,10 3,0 - Натрій

7,5 не нормується -

Нафтопродукти

менше 20,00 не нормується - Нікель (рухомі форми)

1,91 4,0 -

Нітрати

46,5 130,0 -

70

Точка контролю

Найменування параметру контролю

Фактична концентрація /

величина

ГДК, мг/кг

Кратність перевищення

1 2 3 4 5 Свинець (рухомі форми) 2,48 20,0 -

Сульфати

26,1 160,0 -

Фосфор (рухомі форми), 65,5 не нормується - Хлориди 14,0 не нормується - Цинк (рухомі форми)

3,12 23,0 -

т.6Ф Азот амонійний

5,22 не нормується - ОСЗЗС, Алюміній (обмінний) 5,62 не нормується - фон Бікарбонат-іон * 0,300 не нормується -

Водневий показник рН **

9,11 не нормується - Електропровідність питома

***

0,055 не нормується

-

Залізо (рухомі форми)

22,8 не нормується - Калій

26,5 не нормується -

Кальцій (обмінний) 821,5 не нормується - Кобальт (рухомі форми)

- 5,0 -

Магній (обмінний) 213,5 не нормується - Марганець (обмінний)

- 1500,0 -

Мідь (рухомі форми)

- 3,0 - Натрій

8,0 не нормується -

Нафтопродукти

43,5 не нормується - Нікель (рухомі форми)

- 4,0 -

Нітрати

- 130,0 - Свинець (рухомі форми) - 20,0 - Сульфати

- 160,0 -

Фосфор (рухомі форми), 77,8 не нормується - Хлориди 19,2 не нормується - Цинк (рухомі форми)

- 23,0 -

т.6 Азот амонійний

5,10 не нормується - ОСЗЗС Алюміній (обмінний) 5,18 не нормується -

Бікарбонат-іон * 0,140 не нормується - Водневий показник рН **

6,92 не нормується -

Електропровідність питома 0,031 не нормується - Залізо (рухомі форми)

13,9 не нормується -

Калій

6,5 не нормується - Кальцій (обмінний) 254,3 не нормується - Кобальт (рухомі форми)

3,13 5,0 -

Магній (обмінний) 183,9 не нормується - Марганець (обмінний)

1,50 1500,0 -

Мідь (рухомі форми)

1,53 3,0 - Натрій

5,0 не нормується -

Нафтопродукти

25,00 не нормується -

71

Точка контролю

Найменування параметру контролю

Фактична концентрація /

величина

ГДК, мг/кг

Кратність перевищення

1 2 3 4 5 Нікель (рухомі форми)

1,89 4,0 -

Нітрати

65,5 130,0 - Свинець (рухомі форми) 2,55 20,0 - Сульфати

30,4 160,0 -

Фосфор (рухомі форми), 15,1 не нормується - Хлориди 15,7 не нормується - Цинк (рухомі форми)

6,03 23,0 -

т.7Ф Азот амонійний

6,06 не нормується - ГЦ, Алюміній (обмінний) 6,49 не нормується - фон Бікарбонат-іон * 0,360 не нормується -

Водневий показник рН **

9,25 не нормується - Електропровідність питома

***

0,136 не нормується -

Залізо (рухомі форми)

51,1 не нормується - Калій

29,0 не нормується -

Кальцій (обмінний) 792,1 не нормується - Кобальт (рухомі форми)

- 5,0 -

Магній (обмінний) 222,4 не нормується - Марганець (обмінний)

- 1500,0 -

Мідь (рухомі форми)

- 3,0 - Натрій

26,0 не нормується -

Нафтопродукти менше 20,0 не нормується - Нікель (рухомі форми)

- 4,0 -

Нітрати

- 130,0 - Свинець (рухомі форми) - 20,0 - Сульфати

- 160,0 -

Фосфор (рухомі форми), 91,5 не нормується - Хлориди 31,5 не нормується - Цинк (рухомі форми)

- 23,0 -

т.7 Азот амонійний

5,03 не нормується - ГЦ Алюміній (обмінний) 6,21 не нормується -

ДВБМ Бікарбонат-іон * 0,220 не нормується - Водневий показник рН **

8,82 не нормується -

Електропровідність питома ***

0,058 не нормується -

Залізо (рухомі форми)

17,4 не нормується -

Калій

17,0 не нормується -

72

Точка контролю

Найменування параметру контролю

Фактична концентрація /

величина

ГДК, мг/кг

Кратність перевищення

1 2 3 4 5 Кальцій (обмінний) 371,6 не нормується -

Кобальт (рухомі форми)

менше 1,0 5,0 - Магній (обмінний) 121,6 не нормується -

Марганець (обмінний)

1,14 1500,0 - Мідь (рухомі форми)

0,48 3,0 -

Натрій

5,5 не нормується -

Нафтопродукти

менше 20,0 не нормується -

Нікель (рухомі форми)

2,76 4,0 - Нітрати

82,4 130,0 -

Свинець (рухомі форми) 1,78 20,0 - Сульфати

26,6 160,0 -

Фосфор (рухомі форми), 30,5 не нормується -

Хлориди 17,5 не нормується -

Цинк (рухомі форми)

5,35 23,0 - т.65 Азот амонійний 5,93 не нормується - ГЦ Алюміній (обмінний) 5,89 не нормується -

(база) Бікарбонат-іон * 0,150 не нормується - Водневий показник рН ** 8,94 не нормується - Електропровідність питома

***

0,055 не нормується -

Залізо (рухомі форми) 44,3 не нормується -

Калій 14,5 не нормується - Кальцій (обмінний) 753,0 не нормується - Кобальт (рухомі форми) 1,01 5,0 - Магній (обмінний) 186,8 не нормується - Марганець (обмінний) 1,11 1500,0 - Мідь (рухомі форми) 1,74 3,0 - Натрій 14,0 не нормується - Нафтопродукти менше 20,0 не нормується - Нікель (рухомі форми) 2,23 4,0 - Нітрати 64,2 130,0 - Свинець (рухомі форми) 1,81 20,0 -

73

Точка контролю

Найменування параметру контролю

Фактична концентрація /

величина

ГДК, мг/кг

Кратність перевищення

1 2 3 4 5 Сульфати 47,8 160,0 - Фосфор (рухомі форми), 78,3 не нормується - Хлориди 22,7 не нормується - Цинк (рухомі форми) 7,02 23,0 -

т.66 Азот амонійний 5,55 не нормується - ГЦ Алюміній (обмінний) 6,17 не нормується -

(тренувальна. Бікарбонат-іон * 0,190 не нормується - база водолазів) Водневий показник рН ** 9,14 не нормується -

Електропровідність питома ***

0,035 не нормується

-

Залізо (рухомі форми) 44,6 не нормується - Калій 20,0 не нормується - Кальцій (обмінний) 410,7

7 не нормується -

Кобальт (рухомі форми) менше 1,0 5,0 - Магній (обмінний) 86,0 не нормується - Марганець (обмінний) 1,71 1500,0 - Мідь (рухомі форми) 0,78 3,0 - Натрій 5,5 не нормується - Нафтопродукти менше 20,0 не нормується - Нікель (рухомі форми) 1,89 4,0 - Нітрати 22,6 130,0 - Свинець (рухомі форми) 1,73 20,0 - Сульфати 24,2 160,0 - Фосфор (рухомі форми), 49,2 не нормується - Хлориди 24,5 не нормується - Цинк (рухомі форми) 4,01 23,0 -

Зона спостереження т.8 Ф Азот амонійний

7,87 не нормується -

ВСБ, фон Алюміній (обмінний) 6,57 не нормується - Бікарбонат-іон * 0,417 не нормується -

Водневий показник рН**

8,70 не нормується - Електропровідність 0,380 не нормується - Залізо (рухомі форми)

51,4 не нормується -

Калій

76,0 не нормується - Кальцій (обмінний) 1095,3 не нормується - Кобальт (рухомі форми)

- 5,0 -

Магній (обмінний) 157,2 не нормується - Марганець (обмінний)

- 1500,0 -

Мідь (рухомі форми)

- 3,0 - Натрій

30,0 не нормується -

Нафтопродукти 28,50 не нормується - Нікель (рухомі форми)

- 4,0 -

Нітрати

- 130,0 - Свинець (рухомі форми) - 20,0 -

74

Точка контролю

Найменування параметру контролю

Фактична концентрація /

величина

ГДК, мг/кг

Кратність перевищення

1 2 3 4 5 Сульфати

- 160,0 -

Фосфор (рухомі форми), 99,2 не нормується - Хлориди 129,4 не нормується - Цинк (рухомі форми)

- 23,0 -

т.11 ВСБ Азот амонійний

6,96 не нормується - (п’єзометрична Алюміній (обмінний) 5,65 не нормується - свердловина Бікарбонат-іон * 0,383 не нормується -

1Т) Водневий показник рН**

7,61 не нормується - Електропровідність

питома*** 0,127 не нормується -

Залізо (рухомі форми)

20,2 не нормується - Калій

10,0 не нормується -

Кальцій (обмінний) 978,0 не нормується - Кобальт (рухомі форми)

менше 1,0 5,0 -

Магній (обмінний) 145,3 не нормується - Марганець (обмінний)

1,32 1500,0 -

Мідь (рухомі форми)

2,11 3,0 - Натрій

8,5 не нормується -

Нафтопродукти менше 20,0 не нормується - Нікель (рухомі форми)

1,23 4,0 -

Нітрати

14,2 130,0 - Свинець (рухомі форми) 1,04 20,0 - Сульфати

33,7 160,0 -

Фосфор (рухомі форми), 90,5 не нормується - Хлориди 40,2 не нормується - Цинк (рухомі форми)

3,00 23,0 -

т.12 Азот амонійний

5,93 не нормується - ВСБ Алюміній (обмінний) 5,46 не нормується -

(спортивні Бікарбонат-іон * 0,167 не нормується - майданчики, Водневий показник рН**

8,64 не нормується -

п’єзометрична Електропровідність 0,364 не нормується - свердловина Залізо (рухомі форми)

15,3 не нормується -

3Т) Калій

34,0 не нормується - Кальцій (обмінний) 665,0 не нормується - Кобальт (рухомі форми)

менше 1,0 5,0 -

Магній (обмінний) 97,9 не нормується - Марганець (обмінний)

1,80 1500,0 -

Мідь (рухомі форми)

0,39 3,0 - Натрій

10,5 не нормується -

Нафтопродукти 23,50 не нормується - Нікель (рухомі форми)

1,35 4,0 -

Нітрати

39,4 130,0 - Свинець (рухомі форми) 1,15

20,0 -

75

Точка контролю

Найменування параметру контролю

Фактична концентрація /

величина

ГДК, мг/кг

Кратність перевищення

1 2 3 4 5 Сульфати 53,9 160,0 -

Фосфор (рухомі форми), 38,3 не нормується - Хлориди 125,9 не нормується - Цинк (рухомі форми)

3,94 23,0 -

Промисловий майданчик ВП ЗАЕС т.1Ф Азот амонійний

8,19 не нормується -

Промисловий Алюміній (обмінний) 4,94 не нормується - майданчик, Бікарбонат-іон * 0,367 не нормується -

фон Водневий показник рН**

9,15 не нормується - т.1Ф Електропровідність

питома***

0,102 не нормується

-

Промисловий Залізо (рухомі форми)

46,9 не нормується - майданчик, Калій

36,0 не нормується -

фон Кальцій (обмінний) 1315,3 не нормується - Кобальт (рухомі форми)

- 5,0 -

Магній (обмінний) 225,6 не нормується - Марганець (обмінний)

- 1500,0 -

Мідь (рухомі форми)

- 3,0 - Натрій

19,8 не нормується -

Нафтопродукти 63,75 не нормується - Нікель (рухомі форми)

- 4,0 -

Нітрати

- 130,0 - Свинець (рухомі форми) - 20,0 - Сульфати

- 160,0 -

Фосфор (рухомі форми), 175,3 не нормується - Хлориди 46,7 не нормується - Цинк (рухомі форми)

- 23,0 -

т.13 Азот амонійний

7,63 не нормується - Майданчик Алюміній (обмінний) 2,00 не нормується - ССВЯП Бікарбонат-іон * 0,267 не нормується -

Водневий показник рН**

8,89 не нормується - Електропровідність

питома*** 0,050 не нормується -

Залізо (рухомі форми)

22,2 не нормується - Калій

18,3 не нормується -

Кальцій (обмінний) 837,1 не нормується - Кобальт (рухомі форми)

менше 1,0 5,0 -

Магній (обмінний) 117,8 не нормується - Марганець (обмінний)

1,79 1500,0 -

Мідь (рухомі форми)

0,42 3,0 - Натрій

12,3 не нормується -

Нафтопродукти 29,00 не нормується -

76

Точка контролю

Найменування параметру контролю

Фактична концентрація /

величина

ГДК, мг/кг

Кратність перевищення

1 2 3 4 5 Нікель (рухомі форми)

1,53 4,0 -

Нітрати

28,2 130,0 - Свинець (рухомі форми) 1,37 20,0 - Сульфати

18,5 160,0 -

Фосфор (рухомі форми), 62,7 не нормується - Хлориди 33,5 не нормується - Цинк (рухомі форми)

5,56 23,0 -

т.14 Азот амонійний

5,56 не нормується - ЗРДЕС Алюміній (обмінний) 2,23 не нормується - 5,6 бл. Бікарбонат-іон * 0,232 не нормується -

Водневий показник рН**

8,75 не нормується - Електропровідність 0,049 не нормується - Залізо (рухомі форми)

21,0 не нормується -

Калій

12,5 не нормується - Кальцій (обмінний) 766,5 не нормується - Кобальт (рухомі форми)

2,35 5,0 -

Магній (обмінний) 61,1 не нормується - Марганець (обмінний)

1,36 1500,0 -

Мідь (рухомі форми)

1,42 3,0 - Натрій

8,5 не нормується -

Нафтопродукти 23,50 не нормується - Нікель (рухомі форми)

1,71 4,0 -

Нітрати

31,9 130,0 - Свинець (рухомі форми) 3,21 20,0 - Сульфати

19,5 160,0 -

Фосфор (рухомі форми), 73,5 не нормується - Хлориди 27,4 не нормується - Цинк (рухомі форми)

6,46 23,0 -

т.15 Азот амонійний

7,07 не нормується - Об'єднане Алюміній (обмінний) 3,21 не нормується -

МДГ

Бікарбонат-іон * 0,325 не нормується - Водневий показник рН**

8,61 не нормується -

Електропровідність питома***

0,090 не нормується - Залізо (рухомі форми)

16,4 не нормується -

Калій

22,5 не нормується - Кальцій (обмінний) 1217,3 не нормується - Кобальт (рухомі форми)

1,45 5,0 -

Магній (обмінний) 98,5 не нормується - Марганець (обмінний)

1,45 1500,0 -

Мідь (рухомі форми)

1,46 3,0 - Натрій

7,5

не нормується -

77

Точка контролю

Найменування параметру контролю

Фактична концентрація /

величина

ГДК, мг/кг

Кратність перевищення

1 2 3 4 5 Нафтопродукти 55,50 не нормується -

Нікель (рухомі форми)

1,51 4,0 - Нітрати

38,1 130,0 -

Свинець (рухомі форми) 3,32 20,0 - Сульфати

26,5 160,0 -

Фосфор (рухомі форми), 68,6 не нормується - Хлориди 31,1 не нормується - Цинк (рухомі форми)

7,43 23,0 -

т.16 Азот амонійний

7,11 не нормується - Майданчик Алюміній (обмінний) 3,62 не нормується - резервуару Бікарбонат-іон * 0,188 не нормується -

відпрацьованого Водневий показник рН**

8,85 не нормується - палива Електропровідність

питома*** 0,044 не нормується -

№ 30435 Залізо (рухомі форми)

26,2 не нормується - Калій

11,5 не нормується -

Кальцій (обмінний) 982,7 не нормується - Кобальт (рухомі форми)

менше 1,00 5,0 -

Магній (обмінний) 165,6 не нормується - Марганець (обмінний)

1,70 1500,0 -

Мідь (рухомі форми)

0,52 3,0 - Натрій

7,0 не нормується -

Нафтопродукти 35,00 не нормується - Нікель (рухомі форми)

1,26 4,0 -

Нітрати

56,9 130,0 - Свинець (рухомі форми) 3,59 20,0 - Сульфати

21,9 160,0 -

Фосфор (рухомі форми) 62,6 не нормується - Хлориди 37,7 не нормується - Цинк (рухомі форми)

5,05 23,0 -

т.17 Азот амонійний

5,51 не нормується - БНС-1 Алюміній (обмінний) 4,34 не нормується -

Бікарбонат-іон * 0,220 не нормується - Водневий показник рН**

8,64 не нормується -

Електропровідність 0,048 не нормується - Залізо (рухомі форми)

27,1 не нормується -

Калій

17,0 не нормується - Кальцій (обмінний) 870,2 не нормується - Кобальт (рухомі форми)

менше 1,00 5,0 -

Магній (обмінний) 55,2 не нормується - Марганець (обмінний)

1,55 1500,0 -

Мідь (рухомі форми)

1,69 3,0 - Натрій

8,5 не нормується -

78

Точка контролю

Найменування параметру контролю

Фактична концентрація /

величина

ГДК, мг/кг

Кратність перевищення

1 2 3 4 5 Нафтопродукти 26,75 не нормується -

Нікель (рухомі форми)

1,34 4,0 - Нітрати

41,9 130,0 -

Свинець (рухомі форми) 2,73 20,0 - Сульфати

21,2 160,0 -

Фосфор (рухомі форми), 154,3 не нормується - Хлориди 41,1 не нормується - Цинк (рухомі форми)

7,70 23,0 -

Шламонакопичувач ВП ЗАЕС т.3-Ф1 Азот амонійний

8,18 не нормується -

Шламонако- Алюміній (обмінний) 4,65 не нормується - пичувач №1, Бікарбонат-іон * 0,424 не нормується -

фон Водневий показник рН**

8,90 не нормується - Електропровідність

питома*** 0,066 не нормується -

Залізо (рухомі форми)

82,6 не нормується - Калій

21,3 не нормується -

Кальцій (обмінний) 904,9 не нормується - Кобальт (рухомі форми)

- 5,0 -

Магній (обмінний) 79,0 не нормується - Марганець (обмінний)

- 1500,0 -

Мідь (рухомі форми)

- 3,0 - Натрій

9,3 не нормується -

Нафтопродукти 45,25 не нормується - Нікель (рухомі форми)

- 4,0 -

Нітрати

- 130,0 - Свинець (рухомі форми) - 20,0 - Сульфати

- 160,0 -

Фосфор (рухомі форми) 166,8 не нормується - Хлориди 39,5 не нормується - Цинк (рухомі форми)

- 23,0 -

т.38 Азот амонійний

6,52 не нормується - Шламонако- Алюміній (обмінний) менше 2,0 не нормується - пичувач №1 Бікарбонат-іон * 0,270 не нормується -

Водневий показник рН**

8,17 не нормується - Електропровідність

питома*** 0,039 не нормується -

Залізо (рухомі форми)

36,3 не нормується - Калій

9,0 не нормується -

Кальцій (обмінний) 384,2 не нормується - Кобальт (рухомі форми)

менше 1,00 5,0 -

Магній (обмінний) 50,7 не нормується - Марганець (обмінний)

1,30 1500,0 -

79

Точка контролю

Найменування параметру контролю

Фактична концентрація /

величина

ГДК, мг/кг

Кратність перевищення

1 2 3 4 5 Мідь (рухомі форми)

1,23

3,0 -

Натрій

4,8 не нормується - Нафтопродукти 24,25 не нормується -

Нікель (рухомі форми)

2,00 4,0 - Нітрати

39,0 130,0 -

Свинець (рухомі форми) 2,67 20,0 - Сульфати

19,6 160,0 -

Фосфор (рухомі форми), 130,3 не нормується - Хлориди 27,4 не нормується - Цинк (рухомі форми)

7,07 23,0 -

т.39 Азот амонійний

5,53 не нормується - Шламонако- Алюміній (обмінний) 2,85 не нормується - пичувач №1 Бікарбонат-іон * 0,335 не нормується -

Водневий показник рН**

8,76 не нормується - Електропровідність

питома*** 0,046 не нормується -

Залізо (рухомі форми)

24,1 не нормується - Калій

13,5 не нормується -

Кальцій (обмінний) 540,6 не нормується - Кобальт (рухомі форми)

менше 1,00 5,0 -

Магній (обмінний) 50,6 не нормується - Марганець (обмінний)

1,42 1500,0 -

Мідь (рухомі форми)

1,69 3,0 - Натрій

7,0 не нормується -

Нафтопродукти менше 20,00 не нормується - Нікель (рухомі форми)

1,74 4,0 -

Нітрати

20,9 130,0 - Свинець (рухомі форми) 2,78 20,0 - Сульфати

19,4 160,0 -

Фосфор (рухомі форми), 89,0 не нормується - Хлориди 27,2 не нормується - Цинк (рухомі форми)

10,06 23,0 -

т.40 Азот амонійний

7,89 не нормується - Шламонако- Алюміній (обмінний) 2,55 не нормується - пичувач №1 Бікарбонат-іон * 0,272 не нормується -

Водневий показник рН**

8,49 не нормується - Електропровідність

питома*** 0,045 не нормується -

Залізо (рухомі форми)

67,6 не нормується - Калій

18,8 не нормується -

Кальцій (обмінний) 738,3 не нормується - Кобальт (рухомі форми)

менше 1,00 5,0 -

80

Точка контролю

Найменування параметру контролю

Фактична концентрація /

величина

ГДК, мг/кг

Кратність перевищення

1 2 3 4 5 Магній (обмінний) 50,7 не нормується - Марганець (обмінний)

1,22 1500,0 -

Мідь (рухомі форми)

1,92 3,0 - Натрій

6,3 не нормується -

Нафтопродукти 26,00 не нормується - Нікель (рухомі форми)

2,33 4,0 -

Нітрати

20,6 130,0 - Свинець (рухомі форми) 2,89 20,0 - Сульфати

20,1 160,0 -

Фосфор (рухомі форми), 70,4 не нормується - Хлориди 25,6 не нормується - Цинк (рухомі форми)

11,45 23,0 -

т.41 Азот амонійний

8,02 не нормується - Шламонако- Алюміній (обмінний) 2,69 не нормується - пичувач №1 Бікарбонат-іон * 0,262 не нормується -

Водневий показник рН**

8,43 не нормується - Електропровідність

питома*** 0,036 не нормується -

Залізо (рухомі форми)

62,1 не нормується - Калій

12,0 не нормується -

Кальцій (обмінний) 324,3 не нормується - Кобальт (рухомі форми)

1,14 5,0 -

Магній (обмінний) 49,2 не нормується - Марганець (обмінний)

1,27 1500,0 -

Мідь (рухомі форми)

0,99 3,0 - Натрій

6,3 не нормується -

Нафтопродукти менше 20,00 не нормується - Нікель (рухомі форми)

2,83 4,0 -

Нітрати

25,7 130,0 - Свинець (рухомі форми) 3,00 20,0 - Сульфати

20,1 160,0 -

Фосфор (рухомі форми), 142,2 не нормується - Хлориди 33,1 не нормується - Цинк (рухомі форми)

10,58

23,0 -

т.3-Ф2 Азот амонійний

8,58 не нормується - Шламонако- Алюміній (обмінний) 3,77 не нормується - пичувач №2, Бікарбонат-іон * 0,195 не нормується -

I черга, Водневий показник рН**

6,93 не нормується - фон Електропровідність

питома*** 0,053 не нормується -

Залізо (рухомі форми)

45,2 не нормується - Калій

16,3 не нормується -

Кальцій (обмінний) 419,4 не нормується - Кобальт (рухомі форми)

- 5,0 -

81

Точка контролю

Найменування параметру контролю

Фактична концентрація /

величина

ГДК, мг/кг

Кратність перевищення

1 2 3 4 5 Магній (обмінний) 104,7

не нормується -

Марганець (обмінний)

- 1500,0 -

Мідь (рухомі форми)

- 3,0 - Натрій

7,5 не нормується -

Нафтопродукти 32,50 не нормується - Нікель (рухомі форми)

- 4,0 -

Нітрати

- 130,0 - Свинець (рухомі форми) - 20,0 - Сульфати

- 160,0 -

Фосфор (рухомі форми), 92,4 не нормується - Хлориди 35,8 не нормується - Цинк (рухомі форми)

- 23,0 -

т.42 Азот амонійний

6,25 не нормується - Шламонако- Алюміній (обмінний) 3,32 не нормується - пичувач №2, Бікарбонат-іон * 0,064 не нормується -

I черга Водневий показник рН **

6,54 не нормується - Електропровідність питома

*** 0,013 не нормується -

Залізо (рухомі форми)

34,8 не нормується - Калій

10,8 не нормується -

Кальцій (обмінний) 370,3 не нормується - Кобальт (рухомі форми)

1,21 5,0 -

Магній (обмінний) 37,2 не нормується - Марганець (обмінний)

1,60 1500,0 -

Мідь (рухомі форми)

1,20 3,0 - Натрій

5,3 не нормується -

Нафтопродукти 20,00 не нормується - Нікель (рухомі форми)

3,02 4,0 -

Нітрати

34,2 130,0 - Свинець (рухомі форми) 2,90 20,0 - Сульфати

16,4 160,0 -

Фосфор (рухомі форми), 33,0 не нормується - Хлориди 30,4 не нормується - Цинк (рухомі форми)

9,10 23,0 -

т.43 Азот амонійний

8,06 не нормується - Шламонако- Алюміній (обмінний) 3,50 не нормується - пичувач №2, Бікарбонат-іон * 0,087 не нормується -

I черга Водневий показник рН**

6,56 не нормується - Електропровідність 0,017 не нормується - Залізо (рухомі форми)

33,3 не нормується -

Калій

12,3 не нормується - Кальцій (обмінний) 379,9 не нормується -

82

Точка контролю

Найменування параметру контролю

Фактична концентрація /

величина

ГДК, мг/кг

Кратність перевищення

1 2 3 4 5 Кобальт (рухомі форми)

менше 1,00 5,0 -

Магній (обмінний) 32,9 не нормується - Марганець (обмінний)

1,25 1500,0 -

Мідь (рухомі форми)

1,26 3,0 - Натрій

4,8 не нормується -

Нафтопродукти 26,25 не нормується - Нікель (рухомі форми)

3,31 4,0 -

Нітрати

15,8 130,0 - Свинець (рухомі форми) 2,82 20,0 - Сульфати

16,8 160,0 -

Фосфор (рухомі форми), 73,1 не нормується - Хлориди 26,7 не нормується - Цинк (рухомі форми)

10,62 23,0 -

т.44 Азот амонійний

8,02 не нормується - Шламонако- Алюміній (обмінний) 3,67 не нормується - пичувач №2, Бікарбонат-іон * 0,182 не нормується -

I черга Водневий показник рН **

6,69 не нормується - Електропровідність питома

*** 0,028 не нормується -

Залізо (рухомі форми)

31,0 не нормується - Калій

6,8 не нормується -

Кальцій (обмінний) 285,9 не нормується - Кобальт (рухомі форми)

менше 1,00 5,0 -

Магній (обмінний) 58,0 не нормується - Марганець (обмінний)

2,06 1500,0 -

Мідь (рухомі форми)

1,41 3,0 - Натрій

5,3 не нормується -

Нафтопродукти менше 20,00 не нормується - Нікель (рухомі форми)

3,27 4,0 -

Нітрати

20,0 130,0 - Свинець (рухомі форми) 3,08 20,0 - Сульфати

19,5 160,0 -

Фосфор (рухомі форми), 60,0 не нормується - Хлориди 28,5 не нормується - Цинк (рухомі форми)

11,18 23,0 -

т.45 Азот амонійний

7,83 не нормується - Шламонако- Алюміній (обмінний) 3,57 не нормується - пичувач №2, Бікарбонат-іон * 0,064 не нормується -

I черга Водневий показник рН**

5,96 не нормується - Електропровідність

питома*** 0,014 не нормується -

Залізо (рухомі форми)

25,3 не нормується -

83

Точка контролю

Найменування параметру контролю

Фактична концентрація /

величина

ГДК, мг/кг

Кратність перевищення

1 2 3 4 5 Калій

9,3 не нормується -

Кальцій (обмінний) 211,9 не нормується - Кобальт (рухомі форми)

2,35 5,0 -

Магній (обмінний) 71,4 не нормується - Марганець (обмінний)

2,72 1500,0 -

Мідь (рухомі форми)

1,40 3,0 - Натрій

5,8 не нормується -

Нафтопродукти 24,75 не нормується - Нікель (рухомі форми)

3,27 4,0 -

Нітрати

28,8 130,0 - Свинець (рухомі форми) 3,13 20,0 - Сульфати

19,1 160,0 -

Фосфор (рухомі форми), 81,6 не нормується - Хлориди 25,6 не нормується - Цинк (рухомі форми)

11,41 23,0 -

Полігон поховання не утилізованих промислових відходів ВП ЗАЕС т.4Ф Азот амонійний

9,93 не нормується -

ППНПВ, Алюміній (обмінний) 12,99 не нормується - фон Бікарбонат-іон * 0,357 не нормується -

Водневий показник рН**

8,91 не нормується - Електропровідність

питома***

0,553 не нормується

-

Залізо (рухомі форми)

99,5 не нормується - Калій

68,8 не нормується -

Кальцій (обмінний) 1144,9 не нормується - Кобальт (рухомі форми)

- 5,0 -

Магній (обмінний) 288,2 не нормується - Марганець (обмінний)

- 1500,0 -

Мідь (рухомі форми)

- 3,0 - Натрій

12,0 не нормується -

Нафтопродукти 69,25 не нормується - Нікель (рухомі форми)

- 4,0 -

Нітрати

- 130,0 - Свинець (рухомі форми) - 20,0 - Сульфати

- 160,0 -

Фосфор (рухомі форми), 111,0 не нормується - Хлориди 42,3 не нормується - Цинк (рухомі форми)

- 23,0 -

т.48 Азот амонійний

8,15 не нормується - Карта 5 Алюміній (обмінний) 6,89 не нормується - ППНПВ Бікарбонат-іон * 0,137 не нормується -

Водневий показник рН**

6,84 не нормується - Електропровідність 0,042 не нормується -

84

Точка контролю

Найменування параметру контролю

Фактична концентрація /

величина

ГДК, мг/кг

Кратність перевищення

1 2 3 4 5 питома***

Залізо (рухомі форми)

46,7 не нормується - Калій

24,3 не нормується -

Кальцій (обмінний) 450,9 не нормується - Кобальт (рухомі форми)

менше 1,00 5,0 -

Магній (обмінний) 58,3 не нормується - Марганець (обмінний)

2,60 1500,0 -

Мідь (рухомі форми)

1,70 3,0 - Натрій

5,5 не нормується -

Нафтопродукти 59,00 не нормується - Нікель (рухомі форми)

3,25 4,0 -

Нітрати

18,0 130,0 - Свинець (рухомі форми) 2,79 20,0 - Сульфати

26,5 160,0 -

Фосфор (рухомі форми), 37,7 не нормується - Хлориди 34,1 не нормується - Цинк (рухомі форми)

10,28 23,0 -

т.49 Азот амонійний

8,98 не нормується - Карта 5 Алюміній (обмінний) 4,21 не нормується - ППНПВ Бікарбонат-іон * 0,227 не нормується -

Водневий показник рН**

6,71 не нормується - Електропровідність

питома*** 0,528 не нормується -

Залізо (рухомі форми)

22,2 не нормується - Калій

39,8 не нормується -

Кальцій (обмінний) 928,2 не нормується - Кобальт (рухомі форми)

менше 1,00 5,0 -

Магній (обмінний) 80,4 не нормується - Марганець (обмінний)

1,63 1500,0 -

Мідь (рухомі форми)

1,85 3,0 - Натрій

10,0 не нормується -

Нафтопродукти 53,00 не нормується - Нікель (рухомі форми)

3,14 4,0 -

Нітрати

17,8 130,0 - Свинець (рухомі форми) 3,08 20,0 - Сульфати

85,6 160,0 -

Фосфор (рухомі форми), 61,6 не нормується - Хлориди 29,0 не нормується - Цинк (рухомі форми)

9,36 23,0 -

т.51 Азот амонійний

7,06 не нормується - Карта 4 Алюміній (обмінний) 5,71 не нормується - ППНПВ Бікарбонат-іон * 0,212 не нормується -

Водневий показник рН **

8,27 не нормується - Електропровідність питома

*** 0,045 не нормується -

85

Точка контролю

Найменування параметру контролю

Фактична концентрація /

величина

ГДК, мг/кг

Кратність перевищення

1 2 3 4 5 Залізо (рухомі форми)

48,2 не нормується -

Калій

9,3 не нормується - Кальцій (обмінний) 576,8 не нормується - Кобальт (рухомі форми)

менше 1,00 5,0 -

Магній (обмінний) 41,7 не нормується - Марганець (обмінний)

2,21 1500,0 -

Мідь (рухомі форми)

1,58 3,0 - Натрій

8,3 не нормується -

Нафтопродукти 54,50 не нормується - Нікель (рухомі форми)

3,26 4,0 -

Нітрати

17,9 130,0 - Свинець (рухомі форми) 3,91 20,0 - Сульфати

24,4 160,0 -

Фосфор (рухомі форми), 40,6 не нормується - Хлориди 30,3 не нормується - Цинк (рухомі форми)

6,91 23,0 -

т.52 Азот амонійний

7,35 не нормується - Карта 4 Алюміній (обмінний) 2,25 не нормується - ППНПВ Бікарбонат-іон * 0,235 не нормується -

Водневий показник рН**

8,58 не нормується - Електропровідність

питома*** 0,048 не нормується -

Залізо (рухомі форми)

45,8 не нормується - Калій

10,3 не нормується -

Кальцій (обмінний) 560,3 не нормується - Кобальт (рухомі форми)

менше 1,00 5,0 -

Магній (обмінний) 96,6 не нормується - Марганець (обмінний)

1,42 1500,0 -

Мідь (рухомі форми)

1,74 3,0 - Натрій

7,5 не нормується -

Нафтопродукти 38,75 не нормується - Нікель (рухомі форми)

3,24 4,0 -

Нітрати

16,2 130,0 - Свинець (рухомі форми) 3,13 20,0 - Сульфати

18,9 160,0 -

Фосфор (рухомі форми), 51,7 не нормується - Хлориди 28,3 не нормується - Цинк (рухомі форми)

7,33 23,0 -

т.54 Азот амонійний

7,36 не нормується - Карта 3 Алюміній (обмінний) 2,37 не нормується - ППНПВ Бікарбонат-іон * 0,152 не нормується -

Водневий показник рН**

7,19 не нормується - Електропровідність

питома*** 0,044 не нормується -

Залізо (рухомі форми)

73,3 не нормується -

86

Точка контролю

Найменування параметру контролю

Фактична концентрація /

величина

ГДК, мг/кг

Кратність перевищення

1 2 3 4 5 Калій

15,8 не нормується -

Кальцій (обмінний) 526,8 не нормується - Кобальт (рухомі форми)

2,19 5,0 -

Магній (обмінний) 49,2 не нормується - Марганець (обмінний)

1,39 1500,0 -

Мідь (рухомі форми)

1,45 3,0 - Натрій

7,0 не нормується -

Нафтопродукти 29,75 не нормується - Нікель (рухомі форми)

3,12 4,0 -

Нітрати

22,4 130,0 - Свинець (рухомі форми) 3,15 20,0 - Сульфати

80,1 160,0 -

Фосфор (рухомі форми), 20,1 не нормується - Хлориди 25,8 не нормується - Цинк (рухомі форми)

6,02 23,0 -

т.55 Азот амонійний

8,21 не нормується - Карта 3 Алюміній (обмінний) менше 2,00 не нормується - ППНПВ Бікарбонат-іон * 0,287 не нормується -

Водневий показник рН**

7,42 не нормується - Електропровідність

питома*** 0,427 не нормується -

Залізо (рухомі форми)

33,4 не нормується - Калій

14,3 не нормується -

Кальцій (обмінний) 942,3 не нормується - Кобальт (рухомі форми)

1,64 5,0 -

Магній (обмінний) 246,3 не нормується - Марганець (обмінний)

1,85 1500,0 -

Мідь (рухомі форми)

1,78 3,0 - Натрій

7,5 не нормується -

Нафтопродукти 51,75 не нормується - Нікель (рухомі форми)

2,83 4,0 -

Нітрати

17,1 130,0 - Свинець (рухомі форми) 3,12 20,0 - Сульфати

85,0 160,0 -

Фосфор (рухомі форми), 60,9 не нормується - Хлориди 37,6 не нормується - Цинк (рухомі форми)

17,00 23,0 -

т.57 Азот амонійний

8,35 не нормується - Карта 2 Алюміній (обмінний) 3,44 не нормується - ППНПВ Бікарбонат-іон * 0,195 не нормується -

Водневий показник рН **

7,54 не нормується - Електропровідність питома

*** 0,133 не нормується -

Залізо (рухомі форми)

27,2 не нормується - Калій

15,0 не нормується -

87

Точка контролю

Найменування параметру контролю

Фактична концентрація /

величина

ГДК, мг/кг

Кратність перевищення

1 2 3 4 5 Кальцій (обмінний) 732,7 не нормується - Кобальт (рухомі форми)

менше 1,00 5,0 -

Магній (обмінний) 50,7 не нормується - Марганець (обмінний)

1,51 1500,0 -

Мідь (рухомі форми)

1,72 3,0 - Натрій

8,3 не нормується -

Нафтопродукти 41,25 не нормується - Нікель (рухомі форми)

3,21 4,0 -

Нітрати

27,5 130,0 - Свинець (рухомі форми) 2,68 20,0 - Сульфати

19,3 160,0 -

Фосфор (рухомі форми), 66,9 не нормується - Хлориди 31,2 не нормується - Цинк (рухомі форми)

14,71 23,0 -

т.58 Азот амонійний

7,53 не нормується - Карта 2 Алюміній (обмінний) 2,59 не нормується - ППНПВ Бікарбонат-іон * 0,190 не нормується -

Водневий показник рН**

7,95 не нормується - Електропровідність

питома*** 0,047 не нормується -

Залізо (рухомі форми)

25,1 не нормується - Калій

21,3 не нормується -

Кальцій (обмінний) 404,7 не нормується - Кобальт (рухомі форми)

менше 1,00 5,0 -

Магній (обмінний) 56,5 не нормується - Марганець (обмінний)

2,22 1500,0 -

Мідь (рухомі форми)

1,60 3,0 - Натрій

5,8 не нормується -

Нафтопродукти менше 20,00 не нормується - Нікель (рухомі форми)

2,94 4,0 -

Нітрати

28,6 130,0 - Свинець (рухомі форми) 2,65 20,0 - Сульфати

23,2 160,0 -

Фосфор (рухомі форми), 80,2 не нормується - Хлориди 36,8 не нормується - Цинк (рухомі форми)

7,35 23,0 -

т.61 Азот амонійний

7,23 не нормується - Карта 1 Алюміній (обмінний) 7,21 не нормується - ППНПВ Бікарбонат-іон * 0,337 не нормується -

Водневий показник рН**

8,03 не нормується - Електропровідність

питома*** 0,055 не нормується -

Залізо (рухомі форми)

79,3 не нормується - Калій

17,3 не нормується -

Кальцій (обмінний) 626,3 не нормується -

88

Точка контролю

Найменування параметру контролю

Фактична концентрація /

величина

ГДК, мг/кг

Кратність перевищення

1 2 3 4 5 Кобальт (рухомі форми)

менше 2,00 5,0 -

Магній (обмінний) 73,1 не нормується - Марганець (обмінний)

1,58 1500,0 -

Мідь (рухомі форми)

1,68 3,0 - Натрій

7,0 не нормується -

Нафтопродукти менше 20,00 не нормується - Нікель (рухомі форми)

2,74 4,0 -

Нітрати

29,5 130,0 - Свинець (рухомі форми) 2,34 20,0 - Сульфати

18,3 160,0 -

Фосфор (рухомі форми), 73,7 не нормується - Хлориди 25,5 не нормується - Цинк (рухомі форми)

5,99 23,0 -

т.64 Азот амонійний

7,76 не нормується - Карта 1 Алюміній (обмінний) менше 2,00 не нормується - ППНПВ Бікарбонат-іон * 0,242 не нормується -

Водневий показник рН**

8,31 не нормується - Електропровідність

питома*** 0,042 не нормується -

Залізо (рухомі форми)

50,4 не нормується - Калій

14,8 не нормується -

Кальцій (обмінний) 399,5 не нормується - Кобальт (рухомі форми)

менше 1,00 5,0 -

Магній (обмінний) 71,7 не нормується - Марганець (обмінний)

1,73 1500,0 -

Мідь (рухомі форми)

1,44 3,0 - Натрій

7,5 не нормується -

Нафтопродукти менше 20,00 не нормується - Нікель (рухомі форми)

2,60 4,0 -

Нітрати

18,9 130,0 - Свинець (рухомі форми) 2,36 20,0 - Сульфати

14,4 160,0 -

Фосфор (рухомі форми), 42,2 не нормується - Хлориди 22,9 не нормується - Цинк (рухомі форми)

8,77 23,0 -

Ставок-охолоджувач 1-Д Азот амонійний

5,90 не нормується -

Пост №1 Алюміній (обмінний) 2,76 не нормується - Бікарбонат-іон * 0,170 не нормується - Водневий показник рН**

8,62 не нормується -

Електропровідність питома***

0,152 не нормується

-

Залізо (рухомі форми)

41,9 не нормується - Калій

12,0 не нормується -

89

Точка контролю

Найменування параметру контролю

Фактична концентрація /

величина

ГДК, мг/кг

Кратність перевищення

1 2 3 4 5 Кальцій (обмінний) 293,4 не нормується - Кобальт (рухомі форми)

1,22 не нормується -

Магній (обмінний) 139,4 не нормується - Марганець (обмінний)

8,57 не нормується -

Мідь (рухомі форми)

78,40 не нормується - Натрій

11,5 не нормується -

Нафтопродукти менше 20,00 не нормується - Нікель (рухомі форми)

2,83 не нормується -

Нітрати

94,8 не нормується - Свинець (рухомі форми) 3,01 не нормується - Сульфати

143,7 не нормується -

Фосфор (рухомі форми), 42,8 не нормується - Хлориди 21,0 не нормується - Цинк (рухомі форми)

5,69 не нормується -

2-Д Азот амонійний

10,38 не нормується - Пост №2 Алюміній (обмінний) 4,19 не нормується -

Бікарбонат-іон * 0,120 не нормується - Водневий показник рН **

8,71 не нормується -

Електропровідність питома 0,196 не нормується - Залізо (рухомі форми)

71,9 не нормується -

Калій

14,5 не нормується - Кальцій (обмінний) 371,6 не нормується - Кобальт (рухомі форми)

2,32 не нормується -

Магній (обмінний) 115,6 не нормується - Марганець (обмінний)

6,47 не нормується -

Мідь (рухомі форми)

45,00 не нормується - Натрій

14,0 не нормується -

Нафтопродукти 27,50 не нормується -

Нікель (рухомі форми)

2,99 не нормується - Нітрати

66,9 не нормується -

Свинець (рухомі форми) 3,58 не нормується - Сульфати

223,0 не нормується -

Фосфор (рухомі форми), 98,3 не нормується - Хлориди 19,2 не нормується - Цинк (рухомі форми)

7,72 не нормується -

3-Д Азот амонійний

5,54 не нормується - Пост №3 Алюміній (обмінний) 2,64 не нормується -

Бікарбонат-іон * 0,150 не нормується - Водневий показник рН**

8,84 не нормується -

Електропровідність питома***

0,082 не нормується - Залізо (рухомі форми)

45,3 не нормується -

Калій

13,0 не нормується - Кальцій (обмінний) 303,2 не нормується -

90

Точка контролю

Найменування параметру контролю

Фактична концентрація /

величина

ГДК, мг/кг

Кратність перевищення

1 2 3 4 5 Кобальт (рухомі форми)

1,09 не нормується -

Магній (обмінний) 62,3 не нормується - Марганець (обмінний)

10,00 не нормується -

Мідь (рухомі форми)

33,25 не нормується - Натрій

10,5 не нормується -

Нафтопродукти 23,50 не нормується - Нікель (рухомі форми)

3,10 не нормується -

Нітрати

88,6 не нормується - Свинець (рухомі форми) 2,87 не нормується - Сульфати

72,6 не нормується -

Фосфор (рухомі форми), 48,7 не нормується - Хлориди 21,0 не нормується - Цинк (рухомі форми)

8,51 не нормується -

Відповідно до області атестації вміст: - бікарбонат-іонів* приведені в ммоль на 100 г ґрунту; - водневий показник** - в одиницях рН; - електропровідність питома*** – в мСм/см.

91 ДОДАТОК 2

Зміст радіонуклідів в поверхневому шарі ґрунту за 2014 р.,

кБк/м2 сухої маси

Пост контролю Відстань, напрям

Sr-90 Cs-137 Cs-134 Co-60

СЗЗ БНС-1 0,4 км ЮЗ 5,0E-02 6,3E-02 < 2,9E-02 < 2,7E-02 АКС 0,7 км ЮЮЗ 9,2E-02 3,7E-01 < 2,8E-02 < 2,1E-02 Ацетиленова станція 0,5 км ЮВ 4,4E-02 3,7E-01 < 2,9E-02 < 3,2E-02 СХВЯП 0,8 км СВ 1,8E-02 3,9E-01 < 3,5E-02 < 2,3E-02 ОНС 1,7 км ЮВ 1,6E-01 3,9E-01 < 2,6E-02 < 2,8E-02 Бр. бас 1,7Е-02 1,60E-01 < 2,10E-02 < 2,6E-02 Середнє по СЗЗ 6,35E-02 2,91E-01 < 2,80E-02 < 2,62E-02

СЗЗ – 10 км Мічуріно 3,5 км Ю 7,7E-02 1,4E-01 < 2,5E-02 < 1,8E-02

Дамба ставка-охолоджувача 4,5 км З 6,1E-02 2,1E-01 < 2,2E-02 < 2,4E-02

ЛВРК 4,7 км ВЮВ 2,2E-02 3,1E-01 < 2,8E-02 < 2,5E-02 П/ст «Луч» 4,9 км В 4,0E-02 3,7E-01 < 2,2E-02 < 2,9E-02 ТОК 4,9 км В 3,0E-02 1,1E-01 < 2,7E-02 < 2,8E-02 Профілакторій за ТЕС 5,5 км CВ 8,5E-02 4,5E-01 < 2,1E-02 < 1,3E-02 Водяне 8,0 км ЗЮЗ 4,7E-02 2,5E-01 < 3,0E-02 < 3,0E-02 Прімірне 9,0 км ВЮВ 5,1E-02 4,5E-01 < 3,0E-02 < 2,4E-02 Середнє по СЗЗ – 10 км 5,16E-02 2,86E-01 < 2,56E-02 < 2,39E-02

10 – 20 км Марганець 10 км ССВ 1,8E-02 4,0E-01 < 3,0E-02 < 2,7E-02 Нікополь 13 км ЗСЗ 1,6E-01 1,0E-01 < 3,8E-02 < 2,4E-02 Кам’янка 15 км З 7,3E-02 1,3E-01 < 2,3E-02 < 2,4E-02 Іванівка 15 км ВЮВ 1,3E-02 1,3E-01 < 3,1E-02 < 2,3E-02 Середнє по 10 – 20 км 6,55E-02 1,90E-01 < 3,05E-02 < 2,45E-02

Контрольний пост В. Знам'янка 21 км ЗЮЗ 1,2E-02 1,80E-01 < 2,80E-02 < 2,30E-02 Примітка:

1 По вимірам «нульового фону» [2] питомі активності в поверхневому шарі ґрунту до пуску ЗАЕС складали: Sr - 90 – (0,89 ± 0,41) кБк/м2 сухої маси; Cs - 137 - (1,18 ± 0,52) кБк/м2 сухої маси.

2 «<» означає «менше МВА». 3 Пости контролю приведені згідно з «Регламентом радиационного контроля при

эксплуатации объектов ОП «Запорожская АЭС» 00.РБ.XQ.Рг.01.А».

92 ДОДАТОК 3

Список корисних рослин 30-км зони Запорізької АЕС

№ Вид Лікар

-ські. Медо-носи

Харчо-ві

Кор-мові

Деко-ративні

Дуб.-кра-сильн

Ефіро-мас-лян.

1 Хвощ польовий +

2 Сальвінія плаваюча +

3 Сосна кримська + +

4 Сосна звичайний + + 5 Кірказон ломоносовидний +

6 Водна лілія +

7 Кубушка жовта + 8 Чорнушка орна +

9 Чорнушка польова + 10 Сокирки польові + +

11 Горицвіт весняний +

12 Мак самосійка + +

13 Платан західний +

14 В’яз гладкий + + 15 В'яз голий + + 16 Шовковиця чорна + + +

17 Шовковиця біла + + + + 18 Хміль звичайний + +

19 Конопля рудеральна + +

20 Кропива пекуча +

21 Кропива дводомна + + + 22 Дуб звичайний + + + + + + 23 Горіх волоський + + 24 Портулак городній + +

25 Лобода біла +

26 Лобода +

27 Гірчак земноводний + + +

28 Гірчак почечуйний + 29 Гірчак шорсткуватий + 30 Гірчак пташиний + + + 31 Гірчак перцевий + + + 32 Фіалка запашна +

33 Гірчиця польова + + 34 Ярутка польова + + + +

35 Пастушья сумка зв. + + + 36 Хрін звичайний +

37 Дескуранія софії +

38 Верба трьохтичинкова +

39 Верба гостролиста, шелюга + 40 Тополя пірамідальний +

41 Тополя бальзамічний + 42 Вербейник звичайний + +

43 Вербейник монетчатий + + 44 Липа серцелистна + + +

45 Очиток їдкий + 46 Груша звичайний + 47 Яблуня домашня +

48 Ожина сиза + +

49 Перстач гусячий +

93 50 Троянда + + +

51 Персик звичайний + 52 Абрикос звичайний 53 Слива колюча, терн + +

54 Вишня чагарникова + + 55 Черешня + 56 Вишня звичайний + 57 Гледичия звичайний + 58 Люцерна румунська + +

59 Люцерна посівна + + 60 Конюшина повзуча + +

61 Конюшина лугова + + 62 Аморфа чагарникова + +

63 Робінія лжеакація + + +

64 Карагана деревоподібна +

65 Карагана чагарникова + 66 Горошок посівний +

67 Горошок луговий + + +

68 Плакун верболистний + + +

69 Водний горіх український +

70 Водопериця колосиста

71 Вех отрутний + + +

72 Солодкий корінчик широколистий

73 Скомпія шкіряна + + + + + +

74 Клен ясенєлистий +

75 Клен татарський + + 76 Клен гостролистний + + + 77 Клен польовий + + 78 Свидина криваво-червона + +

79 Болиголов плямистий + + +

80 Морква дика + +

81 Виноград європейський +

82 Омела біла + 83 Ясень високий + + + +

84 Бузок звичайний + + + +

85 Бузина чорна + +

86 Жимолость татарська +

87 Синець звичайний +

88 Незабудка болотна +

89 Живокіст лікарський + + +

90 Огірочник трава лікарська + 91 Пасльон чорний +

92 Дурман звичайний +

93 Льонок солодкий +

94 Льонок звичайний + 95 Подорожник великий + +

96 Самосил білоповстяний +

97 Котяча м’ята + + 98 Суховешка звичайний +

99 Чистець болотний + 100 Шавлія колотівчата + + 101 Шавлія дібровна + +

102 Шавлія степовий + + 103 Цмин піщаний + + 104 Блошниця звичайний +

105 Соняшник однолітній + +

106 Череда поникла +

94 107 Череда трьохроздільна + + 108 Пижма звичайний + + + 109 Полинь однолітня + +

110 Полинь гірка + + +

111 Полинь австрійська + 112 Полинь звичайний + + + + 113 Мати-і-мачуха

+

+

114 Жовтозілля звичайне + +

115 Лопух великий + + +

116 Будяк кучерявий + + +

117 Будяк акантовидний + 118 Цикорій дикий + + + +

119 Хондрила ситникова +

120 Кульбаба лікарська + + +

121 Осот шорсткуватий +

122 Осот городній + + + 123 Осот польовий + + 124 Елодея Канадська + 125 Мускарі непомічений +

126 Спаржа лікарська + +

127 Півник болотний + + +

128 Тризубець болотний

129 Пирій повзучий + +

130 Вейник наземний +

131 Мітлиця пагіноносна +

132 Тимофіївка степова +

133 Лисохвост +

134 Вівсяница Беккера + 135 Їжа збірна +

136 Лепешняк великий + 137 Очерет звичайний + 138 Мещій зелений +

139 Кукурудза зв. + + 140 Аїр звичайний + +

141 Ряска трьохборозниста +

142 Спіродела багатокорінник зв. + + 143 Рогіз широколистий + + +

144 Рогіз вузколистний + + + Загалом 144 67 46 42 37 40 21 15

ДОДАТОК 4

Список рідкісних видів рослин, які занесені до Червоної книги України, та можуть рости у межах 30-ти км зони

Назва виду

№з/п українська латинська

Родина Природоохоронний

статус виду Наукове значення

1. Сальвінія плаваюча Salvinia natans (L.) All. Сальвінієві — Salviniaceae

Неоцінений Реліктовий вид

2. Зіркоплідник частуховий

Damasonium alisma Mill. (Alisma damasonium L., A. stellatum Lam., Damasonium stellatum (Lam.) Thuill.)

Частухові — Alismataceae

Зникаючий Вид на пн. межі ареалу з поодинокими місцезнаходженнями

3. Цибуля перевдягнена Allium pervestitum Klokov(A. rotundum auct. non L.)

Цибулеві — Alliaceae

Зникаючий Подільско-Західнопонтичний ендемік здиз’юнктивним ареалом

4. Цибуля савранська Allium savranicum Besser (A. saxatile auct. Non M.Bieb.)

Цибулеві — Alliaceae

Вразливий Ендемік

5. Пізньоцвіт анкарський Colchicum ancyrense B.L.Burtt (C. Bulbocodioides M.Bieb., non Brot., C. triphyllum auct. non G.Kuntze)

Пізньоцвітові — Colchicaceae

Вразливий Вид з диз’юнктивним ареалом на пн. межіПоширення

6. Брандушка різнобарвна (пізноцвіт різнобарвний)

Bulbocodium versicolor (Ker Gawl.) Spreng. (B. ruthenicum Bunge, B. vernum L. subsp. versicolor (Ker Gawl.) K. Richt., Colchicum versicolor Ker Gawl.)

Пізньоцвітові — Colchicaceae

Вразливий Європейський з диз’юнктивним ареалом вид

7. Шафран сітчастий Crocus reticulatus Steven ex Adams (C. luteus M.Bieb., nom. illeg., C. variegatus Hoppe et Hornsch.)

Півникові — Iridaceae

Неоцінений Субсередземноморсько-малоазійський вид на пн.-сх. межі ареалу

96

8. Косарики черепитчасті Gladiolus imbricatus L. Півникові — Iridaceae

Вразливий Європейський, спорадично поширений вид на пд.-сх. межі ареалу

9. Гіацинтик палласів Hyacinthella pallasiana (Steven) Losinsk. (Hyacinthus pallasianus Steven)

Гіацинтові — Hyacinthaceae

Вразливий Причорноморсько-донецький ендемік

10. Рястка буше Ornithogalum boucheanum (Kunth) Asch.

Гіацинтові — Hyacinthaceae

Неоцінений Диз’юнктивноареальний на пн. межі поширення

11. Рябчик малий Fritillaria meleagroides Patrin ex Schult. et Schult.f. (F. longifolia Steven ex Ledeb., nom. illeg.)

Лілійні — Liliaceae

Вразливий Європейсько-західно-сибірський вид з диз’юнктивним ареалом

12. Рябчик руський Fritillaria ruthenica Wikstr. Лілійні — Liliaceae

Вразливий Диз’юнктивноареальний вид на зх. межі ареалу

13. Тюльпан гранітний Tulipa graniticola (Klokov et Zoz) Klokov (~ T. biebersteiniana Schult.f. s.l.)

Лілійні — Liliaceae

Вразливий Вузькоендемічний вид, споріднений з T. biebersteiniana Schult.f. s. str.

14. Тюльпан змієлистий. Tulipa ophiophylla Klokov et Zoz (~ T. Biebersteiniana Schult.f. s.l.)

Лілійні — Liliaceae

Вразливий Ендемічний вид, споріднений з T. biebersteiniana Schult.f.

15. Тюльпан дібровний Tulipa quercetorum Klokov et Zoz (T. biebersteinianaSchult.f. s.l.)

Лілійні — Liliaceae

Вразливий Ендемічний вид, представник складного видового комплексу T. biebersteiniana s.l.

16. Тюльпан шренка Tulipa schrenkii Regel (~ T. gesneriana L. s.l.)

Лілійні — Liliaceae

Вразливий Вид на пн.-зх. межі ареалу. На думку Є.В. Мордак (1990), T. schrenkii є синонімом T. gesneriana L. і важливим родоначальником культивованих тюльпанів

97

17. Пирій ковилолистий Elytrigia stipifolia (Czern. ex Nevski) Nevski (Agropyron stipifolium Czern. ex Nevski, Elymus stipifolius (Czern. ex Nevski) Melderis; incl. Elytrigia cretacea (Klokov et Prokud.) Klokov et Prokud., E. kotovii Dubovik, E. ninae Dubovik)

Тонконогові (Злакові)– Poaceae (Gramineae)

Неоцінений Ендемічний таксономічно складний видовий комплекс на зх. межі ареалу

18. Ламкоколосник ситниковий

Psathyrostachys juncea (Fisch.) Nevski (Elymus junceus Fisch.)

Тонконогові (Злакові) — Poaceae (Gramineae)

Рідкісний Реліктовий вид у крайньому західному ексклаві ареалу

19. Золотобородник цикадовий

Chrysopogon gryllus (L.) Trin. (Andropogon gryllus L.)

Тонконогові (Злакові) — Poaceae (Gramineae)

Вразливий Середземнорський вид на пн. межі ареалу

20. Ковилаві докремлена Stipa disjuncta Klokov (~ S. pennata L. s.l.)

Вразливий Ендемічний вид, близький до S. pennata

21. Ковила дніпровська Stipa borysthenica Klokov ex Prokudin (S. joannis Čelak. subsp. sabulosa (Pacz), Lavrenko, S. pennata L. subsp. sabulosa (Pacz) Tzvelev, S. sabulosa (Pacz.) Sljuss.)

Тонконогові (Злакові) — Poaceae (Gramineae)

Вразливий Рідкісний на пн. межі поширення вид

22. Ковила волосиста Stipa capillata L. Тонконогові (Злакові) — Poaceae (Gramineae)

Неоцінений Центрально-євразійський степовий вид

23. Ковила лессінга Stipa lessingiana Trin. et Rupr. Тонконогові (Злакові) —

Неоцінений Центрально-євразійський вид. Один з найхарактерніших

98

Poaceae (Gramineae)

компонентів (едифікатор) типчаково-ковилових та полиново-типчакових степів України

24. Ковила пірчаста Stipa pennata L. Вразливий Характерний вид лучних степів Євразійської степової обл.

25. Ковила найкрасивіша Stipa pulcherrima K. Koch (S. grafiana Steven)

Вразливий Євразійський степовий вид

26. Ковила українська Stipa ucrainica P. Smirn. (Stipa zalesskii Wilensky subsp. ucrainica (P. Smirn.) Tzvel.)

Неоцінений Причорноморський (понтичний) вид. Характерний зональний компонент пд. українських степів

27. Ласкавець тонкий Bupleurum tenuissimum L. Селерові (Зонтичні) — Apiaceae (Umbelliferae)

Вразливий Рідкісний вид

28. Волошка великоп ридатко ва

Сentaurea appendicata Klokov (C. margaritacea Ten. subsp. appendicata (Klokov) Dostal)

Айстрові (Складноцвіті) — Asteraceae (Compositae)

Зникаючий Вузький неоендемічний придніпровський вид

29. Волошка конки Сentaurea konkae Klokov (C. margaritacea Ten. subsp. konkae (Klokov) Dostal)

Зникаючий Ендемічний псамофітний лівобережнодніпровськийвид

30. Волошка талієва Centaurea taliewii Kleopow Айстрові (Складноцвіті) — Asteraceae (Compositae)

Вразливий Диз’юнктивний вид з фрагментованим ареалом

31. Береза дніпровська Betula borysthenica Klokov Березові — Betulaceae

Неоцінений Причорноморсько-заволзький псамофільно-долинний неоендемік

32. Катран татарський Crambe tataria Sebeok Капустяні (Хрестоцвіті) –

Вразливий Пд.-сх.-європейсько-пд.-зх.-сибірський сарматський степовий

99

Brassicaceae (Cruciferae)

вид на пд.-зх. межі ареалу

33. Астрагал шерстистоквітковий

Astragalus dasyanthus Pall. Бобові — Fabaceae

Вразливий Вид на пн.-зх. межі ареалу в ізольованих осе-лищах

34. Астра гал геннінга Astragalus henningii (Steven) Boriss. (incl. A. novoascanicus Klokov, A. buchtormensis auct. non Pall.)

Бобові — Fabaceae

Рідкісний Причорноморсько-прикаспійський степовий вид з фрагментованим ареалом

35. Астрагал понтійський Astragalus ponticus Pall. Вразливий Понтичний степовий вид на пн. межі поширення

36. Астрагал одеський Astragalus odessanus Besser (A. cornutus auct. non Pall.)

Бобові — Fabaceae

Рідкісний Причорноморський ендемічний вид з фрагментованим ареалом, який скорочується

37. Калофака волзька Calophaca wolgarica (L. f.) DC.

Бобові — Fabaceae

Вразливий Ендем пд.-сх. частини Сх. Європи

38. Карагана скіфська Caragana scythica (Kom.) Pojark.

Вразливий Південнопричорноморський ендемік

39. Залізняк скіфський Phlomis scythica Klokov et Des.-Shost. (Phlomoides scythica (Klokov et Des.-Shost.) Czer., Phlomis tuberosa auct. non L., p.p.)

Губоцвіті — Lamiaceae

Неоцінений Північнопонтичний ендемік, споріднений з Phlomis tuberosa L.

40. Повстянка дніпровська (цимбохазма дніпровська)

Cymbochasma borysthenica (Pall. ex Schlecht.) Klokov et Zoz (Cymbaria borysthenica Pall. ex Schlecht.)

Вовчкові — Orobanchaceae

Рідкісний Ендемік, що належить до монотипного роду

41. Півонія тонколиста Paeonia tenuifolia L. (P. biebersteiniana Rupr., P. lithophila Kotov, P. tenuifolia L. subsp. bebersteiniana (Rupr.) Takht.)

Півонієві — Paeoniaceae

Вразливий Понтійсько-кавказький вид

100

42. Горицвіт весняний Adonis vernalis L. (Adonanthe

vernalis (L.) Spach, Chrysocyathus vernalis (L.) Holub)

Жовтецеві — Ranunculaceae

Неоцінений Євросибірський лісостеповий вид

43. Горицвіт волзький Adonis wolgensis Steven ex DC. (Adonanthe wolgensis (Steven ex DC.) Chrtek et Slavikova; Chrysocyathus volgensis (Steven ex DC.) Holub)

Жовтецеві — Ranunculaceae

Неоцінений Євросибірський степовий вид на пн. межі ареалу

44. Льон палласів Linum pallasianum Schult. Льонові — Linaceae

Рідкісний Ендемічний вид

45. Альдрованда пухирчаста

Aldrovanda vesiculosa L. Росичкові — Droseraceae

Рідкісний Диз’юнктивно поширений вид

46. Кермечник злаколистий

Goniolimon graminifolium (Aiton) Boiss. (Statice graminifolia Aiton)

Кермекові — Limoniaceae

Вразливий Північнопричорноморський ендемічний вид з диз’юнктивним ареалом, який скорочується

47. Плавун щитолистий Nymphoides peltata (S.G. Gmel.) Kuntze

Бобівникові — Menyanthaceae

Вразливий Реліктовий вид з диз’юнктивним ареалом

48. Водяний горіх плаваючий

Trapa natans L. s.l. (incl. T. borysthenica V.Vassil., T. danubialis Dobrocz., T. flerovii Dobrocz., T. hungarica Opiz, T. macrorhiza Dobrocz., T. maeotica Woronow, T. pseudocolchica V.Vassil., T. rossica V.Vassil., T. ucrainica V.Vassil.)

Водяногоріхові — Trapaceae (Onagraceae s.l.)

Неоцінений Реліктовий вид з диз’юнктивним ареалом, представлений численними локальними расами, яким інколи надається статус видів

49. Птеригоневр козлова Pterygoneurum kozlovii Laz. Потієві — Pottiaceae

Рідкісний Аридний євразійсько-північноамериканський вид з диз’юнктивним ареалом

50. Хара сивіюча Сhara canescens Desv. et Loisel in Loisel

Харові — Charaсeae

Рідкісний Реліктовий вид з диз’юнктивним ареалом

101

51. Цетрарія степова,

целокаулон степовий, корнікулярія степова

Cetraria steppae (Savicz) Karnef. (Coelocaulon steppae (Savicz.) Barreno &Vazques, Cornicularia steppae Savicz)

Пармелієві — Parmeliaceae

Вразливий Євразійський аридний вид

52. Ксантопармелія грубозморшкувата, неофусцелія грубозморшкувата, пармелія грубозморшкувата

Xanthoparmelia ryssolea (Ach.) O. Blanco et al. (=Neofuscelia ryssolea (Ach.) Essl. Parmelia ryssolea (Ach.) Nyl.)

Пармелієві — Parmeliaceae

Вразливий Аридний вид з євразійським типом ареалу

53. Ксантопармелія загорнута, Ксантопармелія камчадальська, пармелія блукаюча

Xanthoparmelia convoluta (Krempelh.) Hale (=Xanthoparmelia camtschadalis (Ach.) Hale Parmelia vagans’ Nyl.)

Пармелієві — Parmeliaceae

Вразливий Євразійсько-американський аридний вид

54. Ласалія пухирчаста Lasallia pustulata (L.) Merat (=Umbilicaria pustulata (L.) Hoffm.)

Умбілікарієві — Umbilicariaceae

Рідкісний Реліктовий (третинний) вид

55. Зморшок степовий Morchella steppicola Zerova Зморшкові — Morchellaceae

Рідкісний Аридний представник роду в складі мікофлори України, з диз’юнктивним ареалом. Описаний з України

56. Білопечериця мозера Leucoagaricus moseri (Wasser) Wasser (Lepiota moseri Wasser)

Печерицеві — Agaricaceae

Рідкісний Рідкісний ендемічний вид

57. Міріостома шийкова (м. Дірчаста, м. Стрижневидна)

Myriostoma coliforme (With.: Pers.) Corda

Геастрові — Geastraceae

Рідкісний Трапляється спорадично. В Європі тяжіє до пд. та пд.-сх. регіонів континенту

ДОДАТОК 5

Список видів тварин, занесених до Червоної книги України та рекомендованих для охорони в районі

Запоріжської АЕС

Види Червон. Книга Рекомендований для охорони

Примітка

Комахи Джмелі: Пластинчатозубий (BOMBUS SERRIOAMA F. MORAWITZ)

+

Глинистий (B. ARHILLACEUS SCOPOLI)

+ Зникаючий

Степовий (B. POMORUM PANZER)

+

Незвичайний (B. PARADOXUS DALLA)

+

Лезус (B. LAFSUS F. MORAWITZ)

+

Подалірій (IPHICLIDES PODALIRUS L.)

+ Зникаючий

Риби Мінога українська (LAMPETRA MARIAE BERH.)

+ Зникаючий

Білуга звичайна (HUSO HUSO )

+ Зникаючий

Осетер російський (ASIPENSER GULDENSTADTI)

+ Вразливий

Стерлядь (A. RUTHENUS L.)

+ Зникаючий

Оселедець Чорноморсько – азовська (ALOSA RESSLERI PONTICA (EICHWALD))

+ Зникла з регіону

Рибець звичайний (VIMBA VIMBA VIMBA (L.))

+ Зникла з регіону

Вусань Дніпровський (BARSUS BARSUS BORYSTHENICUS)

+ Зникла з регіону

Плазуни Полоз жовтопузий +

103 (COLUBER JUGULARIS L.) Мідянка

(CORONELLA AUSTRIACA LAUR.)

+ Вразливий

Птахи Орлан – білохвіст (BALLIAETUS ALBICILLA(L.))

+ Рідкісний

Скопа (PANDION HALIAETUS (L.))

+ Зникаючий

Балобан (FALCO CHERRUG F.E.GRAY)

+ Вразливий

Сапсан (F. RUSTICOLUS L.)

+ Рідкісний

Журавель степовий (ANTHROPODRS VIRGO (L.) )

+ Зникаючий

Журавель сірий (GRUS GRUS (L.))

+ Неоцінений

Дрохва (OTIS TARCA L.)

+ Зникаючий

Чапля велика біла (EGRETTA ALBA L.)

+ Можливо гніздиться

Чапля мала біла (E. GARZETTA L.)

+ -\\-

Коровайка (PLEGADIS FALCINELLUS L.)

+ Вразливий

Лебідь-кликун (CYGNUS CYGNUS L.)

+ Рідко на прольоті

Лебідь – щипун (C. JLJR GM.)

+ На прольоті, можливо зимує

Пеганка (TADORNA TADORNA L.)

+ Дуже рідкі зальоти в

гніздовий період Гоголь (BUCEPHALA CLANGULA L.)

+ Рідкісний

Крохаль середній (MERGUS SERRATOR L.)

+ На прольоті, можливо зимує

Лунь польовий (CIRCUS CYANEUS L.)

+ Рідкісний

Лунь степовий (C. MACROURUS S.G. GM.)

+ Зникаючий

Осоїд (PERNIS APIVORUS L.)

+ -\\-

Подорлик великий (AQUILA CLANGA PALL.)

+ -\\-

Боривітер степовий (FALCO NAUMMANNI

+ Можливо гніздиться

104 FLEISCH.) Крачка білощийка (CHLIDONIAS HYBRIDA PALL.)

+ -\\-

Чеграва (HYDROPROGNE CASPIA PALL.)

+ Дуже рідкі зальоти

Поручейник (TRINGA STAGNALITIS (BEHSHT.))

+ Літом кочівля на прольоті

Кроншнеп великий (NIMENIUS ARQUATUS (L.))

+ На прольоті рідко

Сорокопут сірий (LANIUS EXCUBITOR L.)

+ Дуже рідко на прольоті

Очеретівка вертка (ACROCEPHALUS PALUDICOLA VIEIILOT.)

+ Гніздиться в регіоні

Вівсянка чорноголова (EMBERIZA MELANOCEPHALA SCOP.)

+ Рідкісний

Чапля жовта (ARDEOLA RALLOIDES SCOP.)

+ Рідкісний

Ссавці Вечірниця гігантська (NUCTALUS LASIOPTERUS SCHREBER)

+ Рідкісний

Перев’язка (VORMELA PEREGUSNA GULD.)

+ Рідкісний

Тхір степовий (MUSTELLA EVERSMANNI LESSON)

+ Чисельність скорочується

Мишовка степова (SICISTA SUBTILIS PALL.)

+ Чисельність скорочується

105 ДОДАТОК 6

Питома активність радіонуклідів в рослинності, Бк/кг

Пост контролю Відстань, напрям

Sr-90 Cs-137 Cs-134 Co-60

СЗЗ БНС-1 0,4 км ЮЗ 1,3E-01 < 2,5E-01 < 5,1E+00 < 6,8E-01 АКС 0,7 км ЮЮЗ 1,0E-01 < 1,7E-01 < 1,1E+00 < 1,1E+00 Ацетиленова станція 0,5 км ЮВ 1,0E-01 < 2,3E-01 < 8,8E-01 < 1,3E+00 СХВЯП 0,8 км СВ 1,6E+00 < 2,0E-01 < 8,8E-01 < 7,5E-01 ОНС 1,7 км ЮВ 2,8E-01 < 1,9E-01 < 6,3E-01 < 6,7E-01 Середнє по СЗЗ 4,36E-01 < 2,08E-01 < 8,06E-01 < 8,94E-01

СЗЗ – 10 км Мічуріно 3,5 км Ю 2,4E-01 < 2,9E-01 < 8,8E-01 < 7,2E-01 Дамба ставка-охолоджувача 4,5 км З 6,7E-01 < 1,8E-01 < 5,4E-01 < 4,6E-01 ЛВРК 4,7км ВЮВ 1,1E-01 < 2,5E-01 < 1,4E+00 < 6,3E-01 П/ст «Луч» 4,9 км В 2,8E-01 < 2,4E-01 < 1,3E+00 < 1,2E+00 ТОК 4,9 км ЮЮВ 1,4E-01 < 2,1E-01 < 7,6E-01 < 8,5E-01 Профілакторій за ТЕС 5,5 км СВ 3,5E-01 < 2,2E-01 < 5,9E-01 < 5,0E-01 Водяне 8,0 км ЗЮЗ 1,6E-01 < 2,1E-01 < 8,4E-01 < 6,9E-01 Прімірне 9,0 км ВЮВ 2,9E-01 < 2,8E-01 < 5,6E-01 < 6,2E-01 Середнє по СЗЗ – 10 км 2,80E-01 < 2,35E-01 < 8,54E-01 < 7,06E-01

10 – 20 км Марганець 10 км ССВ 1,4E-01 < 2,4E-01 < 7,7E-01 < 9,2E-01 Нікополь 13 км ЗСЗ 5,1E-01 < 5,3E-01 < 9,0E-01 < 8,5E-01 Кам'янка 15 км З 1,2E-01 < 1,5E-01 < 7,2E-01 < 6,6E-01 Іванівка 15 км ВЮВ 2,7E-01 < 3,8E-01 < 8,9E-01 < 1,2E+00 Середнє 10 – 20 км 2,60E-01 < 3,25E-01 8,20E-01 < 9,08E-01

Контрольний пост Б.Знаменка 21 км ЗЮЗ 3,1E-01 < 2,5E-01 < 8,3E-01 < 7,2E-01

Примітка: 1. По вимірах «нульового фону» [2] рівень змісту радіонуклідів в трав`яністій

рослинності до пуску ЗАЕС складали: - Sr-90 – (2,4÷6,5) Бк/кг сухоповітряної маси; - Cs-137 – (3÷14) Бк/кг сухоповітряної маси. 2. «<» означає «менше МВА».

106 Питома активність радіонуклідів у водній рослинності, Бк/кг сухої маси

за 2013 рік

Місце відбору Дата

відбору Sr-90 Cs-137 Cs-134 Co-60

Тип проби

Водна рослинність (роголистник, рдест) Каховскє водосховище, вище ЗАЕС (т.19)

05.08.13 9,7Е+00 1,5E+00 < 1,4E+00 < 1,7E+00 Рдест

Каховскє водосховище, м.Нікополь

26.06.13 9,9Е+00 <9,8E-01 < 4,0E+00 < 3,0E+00 Роголистник

Каховскє водосховище, м.Марганець

26.06.13 7,9Е+00 2,3E-01 < 1,9E+00 < 2,0E+00 Роголистник

Примітка: Позначка «<» означає «менше МВА».

Питома активність радіонуклідів у рибі, Бк/кг

Вид проби, місце відбору

Дата відбору

Sr-90 Cs-137 Cs-134 Mn-54 Co-60

Ставок-охолоджувач

Товстолобик, філе 11.07.13 3,8Е-01 3,6Е-01 < 2,0Е-01 < 2,5Е-01 < 2,0Е-01

Сомики, тушка 11.07.13 2,5Е-01 3,0Е-01 < 1,6Е-01 < 1,2Е-01 < 1,1Е-01

Допустима концентрація в рибі* 3,5Е+01 1,5Е+02 - - -

Примітка: 1 По вимірах «нульового фону» [2] концентрації радіонуклідів у риби Каховського

водосховища до пуску ЗАЕС склало: Sr-90 – (1,2 ± 0,1) Бк/кг, Cs-137 – (2,8 ± 0,1) Бк/кг. 2 Позначка «<» означає «менше МВА»

Питома активність радіонуклідів у сільгосппродуктах, Бк/кг

Вид проби Місце відбору Дата

відбору Sr-90 Cs-137

Молоко Водяне 13.08.2014 1,7E-02 < 3,1E-01 Молоко Нікополь 13.08.2014 1,8Е-02 < 3,1E-01 Помидори Нікополь 29.08.2014 < 1,6E-01 < 5,3E-01 Пшениця Нікополь 29.08.2014 8,9E-01 < 9,4E-01 Пшениця Б. Знаменка 13.08.2014 7,1E-01 < 9,5E-01 Картофель Мічурино 13.08.2014 < 1,3E-01 < 4,3E-01 Баклажани Мічурино 13.08.2014 3,1E-01 < 3,1E-01 Помидори Мічурино 13.08.2014 1,5E-01 < 4,0E-01 Кабачки Мічурино 13.08.2014 1,2E-01 < 4,1E-01 Виноград ЛЗРК 16.09.2014 < 2,0Е-02 < 5,8Е-02

107 Примітка: 1 По вимірам «нульового фону» [2] рівні вмісту радіонуклідів у сельхозпродуктах до

пуску ЗАЕС становили: - в молоці: Sr-90 – (0,06±0,02) Бк/кг, Cs-137 – (0,06±0,01) Бк/кг; - у пшениці: Sr-90 – (0,25±0,09) Бк/кг, Cs-137 – (0,44±0,12) Бк/кг; - у картоплі: Sr-90 – 0,063 Бк/кг, Cs-137 – 0,033 Бк/кг; - у капусті: Sr-90 – 0,19 Бк/кг, Cs-137 – 0,033 Бк/кг 2 Допустимі рівні [8] вмісту радіонуклідів у продуктах харчування становлять: - молоко: Sr-90 – 20 Бк/кг, Cs-137 – 100 Бк/кг; - пшениця: Sr-90 – 20 Бк/кг, Cs-137 – 50 Бк/кг; - овочі: Sr-90 – 20 Бк/кг, Cs-137 – 40 Бк/кг; - фрукти: Sr-90 -10 Бк/кг, Cs-137 – 70 Бк/кг

108