НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ ІПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ

Кафедра філософії

ЗАТВЕРДЖУЮРектор Національного університетубіоресурсів і природокористуванняУкраїни, професор С. Ніколаєнко«__________»_______________ 2019 р.

П Р О Г Р А М Авступного випробування

зі спеціальності «історія філософії»

Укладач: Сторожук Світлана Володимирівна, доктор філософських наук,професор

Київ – 2019

Вступники на програму підготовки наукових і науково-педагогічних кадрів вищоїкваліфікації для здобуття ступеня доктора філософії зі спеціальності «Філософія»складають усний іспит з «історії філософії» та готують письмово дослідницькупропозицію.

Білети розроблені на основі програми для вступників до аспірантури відповідно доправил прийому Національного університету біоресурсів і природокористування України.

Метою програми вступного іспиту є оцінювання рівня історико-філософськихзнань, розуміння колізій розвитку історико-філософського процесу, загальної теоретико-методологічної підготовки та вміння вступником до аспірантури на спеціальність 033«Філософія» використати наявні знання для пояснення актуальних світоглядних проблемсучасності.

Критерії оцінювання відповіді вступника за питаннями білету здійснюються сумарноз дослідною пропозицією за 100-бальною шкалою за такою пропорцією:

усна відповідь іспиту – максимально 100 балів (20 балів за кожне з трьох питаньбілету).

дослідницька пропозиція – максимально 40 балів.

Оцінювання вступника відбувається згідно положенням «Про екзамени та заліки уНУБіП України» від 27.02.2019 р. протокол № 17 з табл. 1.

Оцінканаціональна Рейтинг студента, бали

Відмінно 90–100Добре 74–89Задовільно 60–73Незадовільно 0–59

Критерії оцінювання відповіді вступника на питання білету:18–20 балів відповідають таким вимогам: продемонстровано повний, розгорнутий,

вичерпний виклад змісту питання білету; показано творчі здібності у процесі викладупроблеми; проаналізовано увесь необхідний для вкладу проблеми перелік категорій;засвідчено вміння користуватися методами історико-філософського дослідження;розуміння наявних у сучасному соціокультурному бутті проблем та окреслено шляхиїхнього вирішення.

14–18 бали відповідають таким вимогам: не виконано хоча б одна з вимог дляотримання найвищого балу (23-25); чи допущені помилки під час наведення аргументаціїчи посилання на літературу, що впливає на логіку та висновки під час відповіді.

10–14 балів відповідають таким вимогам: не виконано три вимоги для отриманнянайвищого балу (23-25); зміст відповіді, аргументи, висновки відповіді не є правильнимичи загальновизнаними за відсутності у відповіді доказів і раціональних аргументів на їхнюкористь.

0–10 балів відповідають таким вимогам: не виконано три і більше вимог дляотримання найвищого балу (23-25) та допущені значимі помилки під час відповіді,внаслідок чого вступник прийшов до неправильних висновків або ж висловлював свою

позицію апелюючи тільки до власних переконань, а не авторитетних джерел; зміствідповіді демонструє незнання вступником необхідного для подальшої наукової роботиісторико-філософського матеріалу.

Дослідницька пропозиція – це науковий текст, підготовлений вступником, в якомуобґрунтовується тематика його майбутнього дисертаційного дослідження, вказується йогоактуальність, стан розробки проблеми та перспективи подальшого дослідження тощо.Дослідницька пропозиція має містити назву дослідження, анотацію дослідження (до 500слів викладу проблеми та запропонованих шляхів її розв’язання з ключовими словами)загальний опис дослідження (актуальність обраної теми, обґрунтування наукової новизни,теоретична значущість, мета, завдання, предмет та об’єкт дослідження, очікуванірезультати, аналітичний огляд наукових праць за темою дослідження, методологія таметоди дослідження, план реалізації дослідження за роками, список літератури (від 20позицій).

Дослідницька пропозиція – це не реферативний виклад наукової проблеми, апідтвердження розуміння вступником перспективності обраної ним ідеї, ступенюобґрунтованості, обізнаності з предметом власного наукового вибору та ступенем йогодослідження. Дослідницька пропозиція вступника в обов’язковому порядку візуєтьсяпередбачуваним науковим керівником та завідувачем кафедри.

Дослідницька пропозиція розглядається як необхідна складова оцінюваннявступного випробування з історії філософії, а тому оцінюється очікуваним членамиекзаменаційної комісії Національного університету біоресурсів і природокористуванняУкраїни на вступному іспиті з історії філософії як його складова за таким критеріями(максимальна оцінка – 40 балів).

Критерії оцінювання дослідницької пропозиції:30-40 балів відповідає таким вимогам: заявлена вступником наукова проблема є

актуальною та недостатньо розробленою в українській соціогуманітарній науці; у роботіпредставлено ґрунтовний та всебічний огляд наявних сьогодні досліджень тапроаналізовано ідеї, пов’язані з заявленою проблемою; автор продемонструвавспроможність формулювати власні аргументовані гіпотези, визначати перспективи темита робити власні аргументовані висновки. Текст дослідницької пропозиції містить усінеобхідні компоненти та змістові частини. Заявлені у пропозиції положення неповторюються і не суперечать одне одному, а всі твердження підкріплені фактичнимматеріалом.

10-30 балів відповідають наступним вимогам: пропонована у дослідженні проблемане є новою, але вступник представив нові її аспекти або запропонував нові методидослідження, тим самим окресливши своєрідність свого дослідження. Огляд літератури зпроблематики дослідження є послідовним переліком праць, які супроводжуютьсяпоодинокими коментарями та зауваженнями автора. Структура тексту дослідницькоїпропозиції загалом логічна, проте окремі необхідні компоненти відсутні. У пропозиціїзустрічаються недостатньо аргументовані положення та висновки, існують огріхи у логіцівикладу, повторюваність окремих положень абощо. Є фактологічні помилки.

0–10 балів відповідають таким вимогам: заявлена проблема та методи її дослідженняне нові, а аргументи на користь обраної тематики дискусійні. Огляд літератури – ємеханічним переліком імен та/чи праць дослідників, які зверталися до вивчення заявленої

проблеми. Виклад основного змісту здійснено без системи, окремі компоненти роботивідсутні, наявні повтори, стилістичні огріхи, суперечливі положення та повтори тощо.Наукова пропозиція характеризується реферативністю.

ПРОГРАМА ВСТУПНОГО ВИПРОБУВАННЯЗІ СПЕЦІАЛЬНОСТІ «ІСТОРІЯ ФІЛОСОФІЇ»

Тема 1. Філософія, її походження, проблематика та функції. Місце історіїфілософії в структурі філософського знання.

Особливості становища людини в світі та необхідність її самовизначення. Світоглядяк духовно-практичний феномен. Історичні типи світогляду. Сучасні уявлення профілософію, її особливості у порівнянні з міфом, релігією, мистецтвом і наукою. Філософіяі філософування. Смисложиттєві чинники філософствування. Концепції походженняфілософії. Природа філософських проблем, їх зв’язок з фундаментальними питаннямилюдського буття. Своєрідність філософського пізнання, особливості результатівфілософування. Філософія в сфері культури. Філософія і політика. Філософія і право.Філософія і наука. Світогляд і метод. Поняття світогляду і методології. Головні функціїфілософії. Основні історичні парадигми мислення.

Історія філософії у сучасному колі української і світової розмислової культури.Періодизація історії філософії на тлі світового культурного процесу. Тяглість інеперервність філософської думки в історії. Місце національної філософії в структуріісторико-філософського процесу. Загальні обриси історії української філософії.

Література

1. Бичко А. К., Бичко І. В., Табачковський В. Г., Ярошовець В. І. Філософія якісторія філософії: Підручник. К., 2010.

2. Виндельбанд В. От Канта до Ницше. История Новой философии в ее связи собщей культурой и отдельными науками. М., 1998.

3. Гегель Г. В. Ф. Лекции по истории философии. Кн. Первая. СПб., 1993.4. Горський В. С. До питання про ідентичність історії філософії як науки. Наукові

записки. Т.25. Філософія та релігієзнавство К., 2004. С. 3-7.5. Історія філософії. Підручник: У 2 т. /За ред. В.І. Ярошовця. К., 2007, 2008.6. Канке В. А. Философия. Исторический и систематический курс. М., 2001.7. Мамардашвили М. К. Как я понимаю философию. М., 1990.8. Ортега-и-Гасет X. Что такое философия ? М., 1991.9. Рассел Б. Історія західної філософії. К., 1995.10. Рорти Р. Историография философии: четыре жанра. Джохадзе И. Неопрагматизм

Ричарда Рорти. М., 2001. С. 180-198.11. Ясперс К. Всемирная история философии. Введение. СПб., 2000.

Тема 2. Філософія Стародавнього СходуЗародження основних парадигм філософування Передумови філософії в Стародавній

Індії. Корені індійської філософії: Веди та Упанішади. Релігійно-філософські вчення(джайнізм та буддизм). Головні філософські школи Стародавньої Індії про людину та світ

її життя.Зародження філософії у Стародавньому Китаї. Канонічні джерела, провідні ідеї та

напрями філософії Стародавнього Китаю. Конфуцій про людину та її виховання. Даосизмпро начала буття та ідеал мудреця.

Література

1. Исаева Н. В. Шанкара и индийская философия. М., 1991.2. Кобзев А. И. Философия китайского неоконфуцианства. М., 2002.3. Махариши Патанджали. Йога-Сутра. Санскрит и пять вариантов перевода. Х.,

2002.4. Радхакришнан С. Индийская философия. СПб., 1994. Т. 1-2.5. Торчинов Е.А. Религии мира: Опыт запредельного. СПб., 1998.6. Фэн Ю-лань. Краткая история китайской философии. СПб., 1998.7. Чаттерджи С., Датта Д. Индийская философия. М., 1994.8. Шохин В .К. Школы индийской философии: Период формирования (IV в. до н.

э. – II в. н. э.). М., 2004.9. Древнеиндийская философия. М., 1963.10. Корнев В. И. Сущность учення буддизма. Философские вопросы буддизма.

Новосибирск, 1984.11. Костюченко В. С. Классическая веданта и неоведантизм. М., 1983.12. Лу Куань Юй. Даосская йога, алхимия и бессмертие. СП6., 1993.13. Лукьянов А. Е. Становление философии на Востоке (Древний Китай и Индия). М.,

1989.14. Чанышев А. Н. Курс лекций по древней философии. М., 1963.

Тема 3. Філософія Стародавньої Греції

Антична філософія, її витоки та особливості. Міф і логос. Соціальні передумовиеволюції міфу до логосу. Досократична філософія. Мілетська школа (Фалес, Анаксімандр,Анаксімен). Піфагор та піфагорійська школа. Філософія Геракліта Ефеського. Елейськашкола (Ксенофан, Парменід, Зенон). Філософські погляди Емпедокла і Анаксагора.Атомістична школа (Левкіпп, Демокріт та інші).

Софістика, Сократ та становлення античної філософської класики. Класика яксоціокультурний феномен. Сократичний переворот в філософії, його зміст. Сократичнішколи. Головні проблеми і розділи філософії Платона. Антропологія, психологія ісоціологічні погляди. Платонівська Академія. Філософська система Аристотеля, йогометафізика, антропологія, соціологія і методологія. Епістемний принцип. Метафізика іформальна логіка.

Епоха еллінізму, її особливості. Головні школи елліністичної і римської філософії.Стоїцизм; Зенон Кітіонський, Хрисіпп із Сол, Патеній, Посідоній, Сенека, Епіктет, МаркАврслій. Епікуреїзм: Епікур, Лукрецій Кар. Скептицизм: Піррон, Енесідем, Агріппа, СекстЕмпірик

Неоплатонізм: Плотін, Порфирій, Ямвліх, Прокл, Іоанн Дамаський. Антична освіта іголовні типи навчальних закладів. Місце філософії в античній освіті.

Література

1. Антология кинизма. Фрагменты сочинений кинических мыслителей: Антисфен,Диоген, Кратет, Керкид, Дион. М., 1996.

2. Антология мировой философии : В 4 т. М., 1969. Т. 1, ч. 1.3. Аристотель. Сочинения : В 4 т. – М., 1976–1983. Арістотель. Нікомахова етика.

К., 2002.4. Арістотель. Політика. К., 2003.5. Арним Г. История античной философии. Изд. 2-е. М., 2007.6. Асмус В. Ф. Античная философия. М., 1998.7. Диоген Лаэртский. О жизни, учениях и изречениях знаменитых философов. М.,

1986.8. Жмудь Л. Я. Пифагор и его школа. Л., 1990.9. Зелинский Ф. Ф. История античной философии. СПб, 1995.10. Кессиди Ф. Х. Гераклит. М., 1982.11. Кессиди Ф. Х. От мифа к логосу. Становление греческой философии. СПб.,

2003.12. Лосев А.Ф. История античной эстетики. Ранняя классика. М., 1963.13. Лурье С. Я. Демокрит: Тексты, перевод, исследования. Л., 1970.14. Маковельский А. О. Древнегреческие атомисты. Баку, 1946.15. Платон. Бенкет. Л., 2005.16. Платон. Держава. К., 2005.17. Платон. Діалоги. Харків, 2008.18. Плотин. Космогония. М., 1995.19. Плотин. Эннеады : В 2 кн. К., 1995–1997.20. Реале Дж., Антисери Д. Западная философия от истоков до наших дней.

Античность. СПб., 1994.21. Римские стоики: Сенека, Эпиктет, Марк Аврелий. М., 1995.22. Сенека Луций Анней. Философские трактаты. СПб., 2000.23. Сенека Луцій Анней. Моральні листи до Луцілія. К., 2005.24. Соневицький М. Історія грецької літератури. Рання доба. Рим, 1970. Т. 1.25. Татаркевич В. Історія філософії. Т. 1. Антична і середньовічна філософія. Л.,

2006.26. Тихолаз А. Г. Геракліт. К., 1995.27. Тіт Лукрецій Кар. Про природу речей. К., 1986.28. Філософія: курс лекцій для аспірантів / О. І. Гринів. Л., 2016.29. Фрагменты ранних греческих философов. М., 1989. – Ч. 1.30. Фрагменты ранних стоиков. М., 1998. Т. 1–2.31. Хрестоматия по истории философии. От Лао-Цзы до Фейербаха. М., 1998.32. Целлер Э. Очерк истории греческой философии. СПб., 1996.33. Чанышев А. Н. Философия Древнего мира. М., 1999.34. Шичалин Ю. А. История античного платонизма. М., 2000

Тема 5. Філософування в епоху Середньовіччя

Середньовічна культура, її релігійні і світські виміри. Релігійний ґрунтсередньовічної філософії. Особливості її проблематики. Монотеїзм і креаціонізм.Тринітарна проблема. Час і вічність. Одкровення і знання. Віра і розум. Проблематеодицеї. Антропологічна проблематика. Есхатологічні питання. Особливостіметодологічних пошуків. Про періодизацію середньовічної філософії. Апологетика, їїфілософський зміст. Іустин Мученик, Татіан Сірієць, Квінт Тертуліан, Ірииєй Ліонський,особливості їхнього бачення метафізичних і антропологічних проблем. Александрійськіапологети – Климент і Оріген. Доктрина трьох смислів Біблії. Боротьба апологетів протиєресей (гностицизму, маніхейства, докетизму, аріанства). Східна та західна патристика упошуках філософських засад. Каппадокійські отці церкви – Василій Великий, ГригорійНісський, Григорій Назіанзін. Західні патристи – Амвросій, Ієронім, Аврелій Августин.

Філософські орієнтації ранньої схоластики. Роль Іоанна Дамаскіна, МарціанаКапелли, Северина Боеція у становленні середньовічної освіта. Каролінгське відродження.Феномен школи. Філософські питання організації освітнього процесу. Схоластика.Універсальні поняття як начала систематизації знань і їх викладання. Проблемауніверсалій. Реалізм (Іоанн Скот Еріугена, Ансельм Кентерберійський). Номіналізм (ІоаннРосцелін, П’єр Абеляр). Ісламські та іудаїстські впливи на схоластичну філософію. Аль-Кінді, Аль-Фарабі, Ібн-Сіна, Аль-Газалі, Ібн-Рушд, Фінон Александрійеький, Саадіа бенІосиф, Мойсей Маймонід. Арабський та єврейський арістотелізм. Розквіт та кризасхоластичної філософії. Феномен університету, його особливості. Альберт Великий. ФомаАквінський, його погляди на головну проблематику схоластики. Реакція на томізм. ІоаннДуне Скот, Вільям Оккам та інші.

Пізньосередньовічна містика. Спекулятивні і морально-практичні течії в релігійніймістиці. Сутність містики. Західна містика пізнього середньовіччя (Іоганн (Мейстср)Екхарт, Генріх Сузо, Іоганн Таулер). Східна пізньосередньовічна містика, як наслідокразчаруванпя схоластикою. Григорій Палама та ісихазм. Вплив ісихазму на Візантійськуцеркву та східнослов’янське православ’я.

Література

1. Абеляр П. Історія моїх страждань. Листування Абеляра й Елоїзи. Л., 2004.2. Абеляр П. Теологические трактаты. М., 1995.3. Августин Аврелий (Блаженный). Энхиридион, или о вере, надежде и любви. К.,

1996.4. Авґустин. Сповідь. К., 1999.5. Ансельм Кентерберийский. Сочинения. М., 1995.6. Антология мировой философии : В 4 т. М., 1969. Т. 1, ч. 2; Т. 2.7. Антология средневековой мысли: Теология и философия европейского

Средневековья : В 2 т. СПб., 2002.8. Баумейстер А. Тома Аквінський: вступ до мислення. Бог, буття і пізнання К.,

2012.9. Боецій Аніцій Манлій Северин. Теологічні трактати. Л., 2007.10. Боецій Северин. Розрада від філософії. К., 2002.11. Бонавентура. Путеводитель души к Богу. М., 1993.12. Григорий Нисский. Об устроении человека. СПб., 2000.

13. Жильсон Э. Философия в средние века. От истоков патристики до конца XIVвека. М., 2004.

14. Иоанн Дунс Скот. Трактат о Первоначале. М., 2001.15. Коноплев И. А. «Два града» Блаженного Августина. Человек. 1998. № 2.16. Коплстон Ф. Ч. История средневековой философии. М., 1997.17. Майоров Г. Р. Формирование средневековой философии. М., 1979.18. Максим Исповедник. Творения преподобного Максима Исповедника. Кн. 1–2. М.,

1993.19. Мейстер Экхарт. Духовные проповеди и рассуждения. М., 1991.20. Монтень М. Опыты : В 3 кн. М., 1992.21. Неретина С. С. Парадоксы Тертуллиана. Человек. 1996. № 1.22. Николай Кузанский. Соч. : В 2 т. М., 1979.23. Ориген. О началах. СПб., 2007.24. Пашук А. І. Нариси з історії філософії середніх віків. Академічний курс. К., 2007.25. Пінкерс Серве (Теодор) Джерела християнської моралі: її метод, зміст та історія

К., 2013.26. Ранние отцы церкви. Брюссель, 1988.27. Реале Дж. Западная философия от истоков до наших дней. Средневековье. СПб.,

1994.28. Соколов В. В. Средневековая философия. М., 1979.29. Татаркевич В. Історія філософії. Т. 1. Антична і середньовічна філософія. Л., 2006.30. Тертуллиан. Избранные сочинения. М., 1994.31. Тома Аквінський. Коментарі до Арістотелевої «Політики». К., 2003.32. Туровский М. Б. Средневековая философия. ФН. 1997. № 2.33. Філософія: курс лекцій для аспірантів / О. І. Гринів. Л., 2016.34. Фома Аквинский. Сумма против язычников. Долгопрудный, 2000. Кн. 1.35. Хёйзинга Й. Осень Средневековья. СПб.: Изд-во Ивана Лимбаха, 2011. 768 с.

Тема 6. Філософія Відродження

Ренесансний гуманізм та індивідуалізм. Данте, Петрарка, Салютаті, Бруні, Альберті іїхня роль у популяризації античної культури. Концепції «громадянського гуманізму».Стиль мислення і життя гуманістів епохи Відродження. Спроба Л. Валли відродитиепікуреїзм та гедоністичний індивідуалізм. Творча спадщина М. Кузанського.Флорентійська Академія. Гімназія. Платонізм Фічіно і Мірандоли. АристотелізмПомпонацці. Реформація, її ідеї. Феномен протестантизму, його течії та зв’язок зсередньовічною містикою. Соціальні теорії (М. Маккіавеллі, Т. Мор, Т. Кампанелла таін.). Гуманістичні ідеї Еразма Ротердамського. Природознавчі досягнення М. Коперника,Й. Кеплера, Парацельса, Тіхо де Браге. Злам середньовічного уявлення про Землю якцентр універсаму і про людину як царя природи. Пантеїзм Дж. Бруно. СкептицизмМ. Монтеня.

Література

1. Александрова О.В. Філософія Середніх віків та доби Відродження. К., 2002.2. Бицилли П.М. Место Ренессанса в истории культуры. СПб., 1996.

1. Бруно Дж. Изгнание торжествующего зверя. URL:http://www.gumer.info/bogoslov_Buks/Philos/bruno/izgn.php

2. Гарэн Э. Проблемы итальянского Возрождения. М.: Прогресс, 1986.3. Гегель Г. В. Ф. Лекции по истории философии. URL:

/gegel_georg_vilgelm_fridrih/lektsii_po_istorii_filosofii_kniga_tretya.html#7029964. Горфункель А, X. Гуманизм и натурфилософия итальянского Возрождения. М.,

1977.5. Горфункель А. X. Джордано Бруно. М, 1973.1. Горфункель А. X. Философия эпохи Возрождения. М., 1980.2. Горфункель А.Х. Гуманизм и натурфилософия. М., 1977.3. Гутенберг В.Н. Титаны Возрождения. М., 1991.3. Історія філософії / за ред. В. Ярошовця К., 2002.4. Лосев А. Ф. Эстетика Возрождения. М., 1978.4. Петрушенко В. Філософія: Курс лекцій. Л., 2002.5. Причепій Є.М., Черній А.М., Гвоздецький В.Д., Чекаль Л.А. Філософія. К., 1995.6. Реале Д., Антисери Д. Западная философия от истоков до наших дней. В 4-т. СПб.,

1994-1997. Т.2. URL: http://www.gumer.info/bogoslov_Buks/Philos/Reale_ZapFil/Middle_Ages/Index.php

5. Соколов В.В. Европейская философия XV–XVII веков. М., 1984.6. Татаркевич В. Історія філософії. Т.2. Львів, 1999.7. Философский словарь. М., 2001.7. Філософія: курс лекцій для аспірантів / О. І. Гринів. Л., 2016.8. Філософія: хрестоматія (від витоків до сьогодення) / за ред. Л. Губерського. К., 2009.6. Філософський енциклопедичний словник. К., 2002.8. Эразм Роттердамский. Похвала глупости. М., 1960.

Тема 7. Філософські пошуки Нового часу

Особливості епохи. Новий час і Бароко. Формування нової парадигмифілософствування. Наукова революція XVII ст. та проблема методу пізнання. Механіцизм,раціоналізм та емпіризм. Натуралістична антропологія Фр. Бекона, розробка нової моделінауки, емпіричного методу і розкриття причин помилок у пізнанні. Механістичнийматеріалізм Т. Гоббса, його вчення про державу. Р. Декарт про самосвідомість як сутніснувластивість людини, про метод пізнання. Психофізична проблема. Раціоналізм Декарта тайого послідовники. Б. Паскаль про можливості та межі розуму. Вчення про субстанцію уфілософії Б. Спінози. Структура світу і структура розуму. Розум і пристрасті.Необхідність, творчість, свобода. Монадологія Г. Лейбніца. Дж. Локк і його критика теоріїприроджених ідей Декарта. Людська душа і проблеми її виховання. Філософія Локка іосвіта. Суб’єктивно-ідеалістичні теорії XVIII ст. П. Бейль, Д. Берклі, Д. Юм. Проблемалюдини в філософії Просвітництва. Монтеск’є, Вольтер, Руссо. Французькі матеріалістиXVIII ст. про людину як складну машину. Ламетрі, Дідро, Гельвецій, Гольбах.Особливості механістичної методології в гуманітарних та природничих науках.

Література

1. Ахутин А. В. Понятие «природа» в античности и в Новое время («фюсис» и«натура»). М., 1988.

2. Английские материалисты XVIII в. : В 3 т. М., 1967–1968.3. Антология мировой философии : В 4 т. Т. 2. М., 1970.4. Асмус В. Ф. Декарт. М., 2006.5. Беркли Дж. Алкифрон, или Мелкий философ. СПб., 1996.6. Беркли Дж. Соч. М., 1978.7. Быховский Б.Э. Гассенди. М., 1974.8. Бэкон Ф. Соч.: В 2 т. М., 1971–1972.9. Вико Дж. Основания новой науки об общей природе наций. М.; К., 1994.10. Вольтер. Философские сочинения. М., 1996.11. Вольф Х. Метафизика. Христиан Вольф и философия в России. СПб., 2001.12. Гайденко П. П. Эволюция понятия науки (XVII –XVIII вв.). М., 1987.13. Гельвецій К.А. Про людину, її розумові здібності та її виховання. К., 1994.14. Гердер И.Г. Идеи к философии истории человечества. М., 1977.15. Гердер И.Г. Избр. соч. М.; Л., 1959.16. Гоббс Т. Бегемот. К., 1996.17. Гоббс Т. Левіафан, або Суть, будова і повноваження держави церковної та

цивільної. К., 2000.18. Гоббс Т. Соч.: В 2 т. М., 1989. Т. 1.19. Гусєв В. Західноєвропейська філософія ХV–ХVШ ст. К., 1995.20. Гусєв В.І. Історія західноєвропейської філософії XV–XVII ст. К., 1994.21. Г'юм Д. Трактат про людську природу: Спроба запровадження

експериментального методу міркувань про об'єкти моралі. К., 2003.22. Декарт Р. Метафізичні розмисли. К., 2000.23. Декарт Р. Міркування про метод, щоб правильно спрямовувати свій розум і

відшуковувати істину в науках. К., 2001.24. Декарт Р. Соч.: В 2 т. М., 1989. Т. 1. 1994 – Т. 2.25. Длугач Т.Б. Три портрета эпохи Просвещения. Монтескьё. Вольтер. Руссо (от

концепции просвещенного абсолютизма к теориям гражданского общества). М.,2006.

26. Канке В. А. Философия: Учебник для вузов. М., 2001.27. Киссель М. А. Судьба старой дилеммы. М., 1974.28. Кондильяк Э. Соч.: В 3 т. М., 1980–1982.29. Кочарян М.Т. Поль Гольбах. М., 1978.30. Кузнецов В. Н. Европейская философия XVIII века: Учеб. пособие. М., 2006.31. Кузнецов В.Н. Французский материализм XVIII века. М., 1981.32. Лейбниц Г. Соч. : В 4 т. М., 1982–1989.33. Лок Д. Два трактати про врядування. К., 2001.34. Локк Д. Розвідка про людське розуміння : У 4 кн. К., 2002.35. Мальбранш Н. Про пошук істини. Міркування про природу людського розуму й

спосіб, у який його слід використовувати, аби уникати заблудження в науках. К.,2001. Т. 1–2.

36. Михаленко Ю.П. Бэкон и его учение. М., 1975.37. Момджян Х.Н. Французское просвещение XVIII века. М., 1983.

38. Мотрошилова Н. Основные идеи философии Т. Гоббса. Роль, функции испецифика философии. История философии: Запад-Россия-Восток (книга вторая.Философия XV-XIX вв.). (Сборник).http://filosof.historic.ru/books/item/f00/s00/z0000005/st047.shtml

39. Панич О. О. Розвідки з історії скептицизму в британо-американськійепістемології: монографія. Ч. 1 : Британська модерна філософія (Гоббс, Локк, Барклі,Г'юм, Рід). Донецьк, 2007.

40. Паскаль Б. Думки про релігію. Львів, 1995.41. Паскаль Б. Мысли. М., 1995.42. Паскаль Б. Письма к провинциалу. К., 1997.43. Паскаль Б. Трактаты; Полемические сочинения; Письма. К., 1997.44. Проблема человека в Западной философии. М., 1988.45. Рассел Б. Історія західної філософії. К., 1995.46. Реале Дж., Антисери Д. Западная философия. От истоков до наших дней. СПб.,

1996. Кн. 3.47. Рид Т. Исследование человеческого ума на принципах здравого смысла. СПб.,

2000.48. Руссо Ж.-Ж. Про суспільну угоду, або про принципи політичного права. К., 2001.49. Рыжко В. Развитие понимания субъекта и объекта в философии Нового времени.

К., 1979.50. Себайн Дж. Г., Торсон Т. Л. Історія політичної думки. К., 1997.51. Скратон Р. Коротка історія новітньої філософії. К., 1998.52. Скратон Р. Коротка історія новітньої філософії: Від Декарта до Вітгенштайна. К.,

1998.53. Смит А. Теория нравственных чувств. М., 1997.54. Спиноза Б. Об усовершенствовании разума. М.; Х., 1998.55. Спиноза Б. Соч. : В 2 т. Изд. 2-е, стер. СПб., 2006.56. Спиноза Б. Этика. Избранные произведения : В 2 т. М., 1957. Т. 2.57. Спіноза Б. Теологічно-політичний трактат. К., 2003.58. Стрельцова Г. Я. Паскаль и европейская культура. М., 1994.59. Татаркевич В. Історія філософії. Т. 2. Філософія Нового Часу до 1830 року. Л.,

1999.60. Татаркевич В. Історія філософії. Т.2. Львів, 1999.61. Тоффлер Э. Третья волна.

http://royallib.com/read/toffler_elvin/tretya_volna.html#24673862. Фейербах Л. История философии нового времени от Бекона Веруламского до

Бенедикта Спинозы. История философии : Собр. произв. : В 3 т. М., 1974. Т. 1.63. Философский словарь. М., 2001.64. Філософія: курс лекцій для аспірантів / О. І. Гринів. Львів, 2016.65. Юм Д. Соч. : В 2 т. М., 1966.

Тема 8. Філософія німецького ідеалізму

Докритична філософія І. Канта. Філософія критичного періоду. «Критика чистогорозуму». Практична філософія. «Критика практичного розуму». Поняття здатностісудження. Антропологія І. Канта. Кантівське осмислення держави.

Філософська система Й.Г. Фіхте. Поняття науковчення. Основні принципинауковчення. Місце практичної філософії в філософській системі Фіхте. Поняття«філософії історії». Ідея нації.

Філософія Ф. В. Й. Шеллінга. Система трансцендентального ідеалізму.Натурфілософія Шеллінга і проблема теоретичного природознавства. Співвідношенняпозитивної і негативної філософії. Особливості тлумачення проблеми свободи. Філософіяміфології. Філософія одкровення.

Ранні праці Г.В.Ф. Гегеля. «Феноменологія духу» як вступ до філософської системиГегеля. Основні принципи гегелівської теорії пізнання. «Наука логіки»: структура таосновні проблеми. Структура філософії духу. Філософія права. Філософія історії. Предметта поняття «історії філософії».

Антропологічний матеріалізм Л. Фоєрбаха.

Література

1. Виндельбанд В. Философия в немецкой духовной жизни ХІХ столетия. – М.,1993.

2. Волчек Е. З. Философия: Учеб. пособие. М, 2015.3. Гайденко П. П. Философия Фихте и современность. М., 1979.4. ГриненкоГ. В. История философии: Учебник. М., 2004.5. Гулыга А. Немецкая классическая философия.

http://royallib.com/read/guliga_arseniy/nemetskaya_klassicheskaya_filosofiya.html#06. Гулыга А. В. Немецкая классическая философия. М., 1986.7. Гулыга А. Гегель. М., 1970.8. Гулыга А. Кант. М., 1981.9. Гулыга А. Шеллинг. М., 1982.10. Ильин И. Философия Гегеля как учение о конкретности Бога и человека. СПб.,

1994.11. История философии. Учебник для высших учебных заведений. Ростов-на-Дону:

Феникс, 2017.12. Каган М. С. Человек как проблема современной философии. URL:

http://anthropology.ru/ru/text/kagan-ms/chelovek-kak-problema-sovremennoy-filosofii13. Кант И. Пролегомени ко всякой будущей метафизике, могущей появиться как

наука. АМФ. Т.1. Часть 3. К., 1992.14. Кассирер Э. Жизнь и учение Канта. СПб., 1997.15. Кожев А. Введение в чтение Гегеля. СПб., 2003.16. Кузнецов В. Н. Немецкая классическая философия второйполовины XVIII –

начала XIX века: Учеб. пособие для ун-тов. М., 1989.17. Мислителі німецького романтизму. Івано-Франківськ, 2003.18. Мотрошилова Н. Социально-исторические корни немецкой классической

философии. М., 1990.19. Рассел Б. История западной философии и ее связи с политическими и

социальными условими от Античности до наших дней. URL:http://www.psylib.org.ua/books/rassb01/index.htm

20. Скирбекк Г., ГильеН. История философии /Пер. с англ. В.И. Кузнецова. М.,2000.

21. Стрельцова Г. Я. Барокко и классицизм . XVII век. Человек: Мыслителипрошлого и настоящего о его жизни, смерти и бессмертии . Древний мир – эпохаПросвещения. М .: Политиздат, 1991.

22. Татаркевич В. Історія філософії. Т.2. Львів, 1999.23. Філософський енциклопедичний словник. К., 2002.

Тема 9. СУЧАСНА ФІЛОСОФІЯ

Класична та некласична парадигми філософування. Передумови формуваннясучасної (некласичної) філософії. Особливості кризи класичної філософії. Філософськакласика як передумова посткласичних філософських доктрин, або філософії модерну.Особливості сучасної філософії.

Криза класицизму як соціокультурного явища. Нігілізм. А. ІІІопенгауер як критикгегельянства і фундатор філософії життя. Світ як воля і уявлення. Ірраціоналізм іпесимізм. Імморалізм, атеїзм, переоцінка цінностей, нігілізм, воля до влади у творчостіФ. Ніцше. Ідеал надлюдини. Ідея вічного повернення. Інтуїтивізм. А. Бергсона, його“Творча еволюція”. Віталізм і філософія історії О. Шпенглера, його вклад в філософіюісторії і культурології XX ст. Ідеї філософії життя у творчості В. Дільтея, йогогерменевтичні погляди.

Позитивізм О. Конта, Г. Спенсера, його антиметафізична спрямованість.Розповсюдження позитивізму в Україні (М. Драгоманов, В. Лесевич) і Росії. Позитивізм інігілізм. Другий позитивізм на рубежі ХІХ–ХХ ст. Неопозитивізм. Віденський гурток(М. Шлік, Р. Карнап, Ф. Франк, О. Нейрат). Львівсько-Варшавська школа(К. Твардовський, О. Айдукевич, А. Тарський) Роль Б. Рассела і Л. Вітгенштейна урозвитку позитивізму. Постпозитивізм (К. Поппер, Т. Кун, І. Лакатос, П. Фейерабенд,С. Тулмін та ін.)

Передумови становлення марксизму та його філософії. Проблема відчуженнялюдини, її пригноблення і свободи, ідея самозвільнення індивідів. Соціально-практичнаорієнтація марксистської філософії. Нова концепція соціального буття. Категоріяпрактики. Практика як Буття. Ідея принципової відмінності буття та свідомості. Два типисуспільних відносин. Поняття ідеології та перетвореної форми свідомості. Суспільнийпоступ як природно-історичний процес, його закони та суб’єкт. Походження людини.Матеріалістичне розуміння історії. Революційність практики як засобу досягненнякомуністичного ідеалу. Концепція матеріалістичної діалектики, її зміст. Розвитокфілософії марксизму В. Леніним.

Вплив марксистської філософії на інші філософські доктрини. Сучасна марксистськафілософія про людину, її сутність та буття. Марксизм і Франкфуртська школа(М. Хоркхаймер, Т. Адорно, Г. Маркузе, Ю. Габермас, Е. Фромм)

Зародження екзистенціалізму. Екзистенціалізм С. К’єркегора. Людина як духовнаістота, здатніть до вибору і самовизначення. Проблема екзистенціальної істини.Екзистенціалізм М. Гайдеггера, Ж.-П. Сартра, А. Камю і К. Ясперса. Головнаантропологічна проблема екзистенціалізму. Екзистенція. Людина в загальній структурібуття. Сенс існування. Трансценденція. Проблема свободи. Російськомовнийекзистенціалізм. Екзистенціальні тенденції Київської філософської школи (Л. Шестов,М. Бердяев та ін.). Проблема синтезу екзистенціалізму з марксистською філософією.

Неокантіанство і Кант. Марбургська школа неокантіанства (Г. Коген, П. Наторп),розробка логіки і філософії науки. Баденська школа (В. Віндельбанд, Г. Ріккерт).Розрізнення наук і проблема методології. Неокантіанські ідеї в Україні (Г. Челпанов)

Ідея несвідомого і психоаналіз З. Фрейда. Структура психіки за Фрейдом.Психоаналітична антропологія людського бутгя. Феноменологія несвідомого. Психоаналізі проблема антропосоціогенезу. Неофрейдизм. А. Адлер про суспільну природупідсвідомого. Проблема душі сучасної людини, психіка з енергетичної точки зору,структура і архетипи колективного несвідомого у філософії К. Юнга. Поняття«соціального характеру» в філософії Е. Фромма. Любов як найвища цінність.

Антропологічна філософія. М. ІІІелер про природу людини та її місце у Всесвіті.Послідовники Шелера в пошуках сутнісних рис людини (Г. Плеснер, А. Гелен). Феноменлюдини в християнському еволюціонізмі П. Тейяра де Шардена. Структурна антропологіяК. Леві-Строса.

Еволюція релігійної філософії у XX ст. Неотомізм, його антропоцентричнапереорієнтація. (Я. Бохенський, К. Войтила, Е. Жільсон, Д. Мерсьє та ін). Проблемаспіввідношення віри, знань і цінностей у житті людини. Персоналізм. Особа як унікальнасуб’єктивність, шляхи її самореалізації. Філософські погляди П. Флоренського таС. Булгакова. «Діалектична теологія» П. Тілліха. «Інтеграційний гуманізм» Ж. Марітена.Метафізика Е. Корета.

Прагматизм. Ч. Пірс про діяльнісну активність. Принцип фанероскопії.Радикальний емпіризм У. Джеймса. Досвід, віра, істина. Критерії істини. Метафізикапрагматизму. Принцип меліоризму. Інструменталізм Дж. Дьюї. Прагматизм, марксизм,герменевтика. Педагогічні ідеї прагматизму.

Зародження феноменології (Ф. Брентано). Феноменологічна філософія про світ якоснову суб’єктивності. Особливості феноменологічної методології. Вплив феноменологіїна філософську антропологію (М. Шелер, М. Бубер), неотомізм, персоналізм,екзистенціалізм, герменевтика.

Філософська герменевтика, її витоки. Ф. Шлейєрмахер про природу розуміння.В. Дільтей про герменевтику як методологію історичного пізнання. X. Г. Гадамер, його«Істина і метод». Герменевтика як практика осмислення. Складові герменевтичноїпрактики. Герменевтичні погляди К. Апеля, П. Рікера.

Структуралізм. К. Леві-Строс про несвідомі структури розуму. М. Фуко: відархеології знання до генеалогії влади. Еволюція структуралізму. Постструктуралізм іфілософія «постмодерну» (Ж. Делез, Р. Барт, Ж. Дерріда, К. Ліотар та інші). Антропологіяпостмодерну.

Література1. Авенариус Р. Философия как мышление о мире сообразно принципу

наименьшей меры сил. Изд. 2-е, стер.: [репр. изд.]. М., 2007.2. Авенариус Р. Человеческое понятие о мире. СПб., 1901.3. Аналитическая философия: становление и развитие : Антология / Под ред. А. Ф.

Грязнова. М., 1998.4. Андрухович Ю. Постмодернізм – не напрям, не течія, не мода. Слово і час. 1999.

№ 3.5. Антология мировой философии в 4-х т. Т.3. М., 1971.6. Бабосов Е. М. Эрих Фромм. Серия: Мыслители XX века. Мн., 2009.

7. Барт К. Очерк догматики: Лекции, прочитанные в Университете Бонна в летнийсеместр 1946 года. СПб., 1997.

8. Бергсон А. Собрание сочинений в четырех томах. М., 1992. Т. 1.9. Бергсон А. Творческая эволюция. М., 1998.10. Блауберг И. И. Анри Бергсон. М., 2003.11. Бодрийяр Ж. Фрагменты из книги «О соблазне». Иностр. лит. 1994. №1.12. Бондар-Терещенко І. Апорія постмодерну. Слово і час. 1999. № 3.13. Бохенский Ю. М. Современная европейская философия. М., 2000.14. Бохенский Ю. М. Современная европейская философия. М., 2000.15. Браун Дж. Психология Фрейда и постфрейдисты. М.; К., 1997.16. Бубер М. Два образа веры. М., 1995.17. Бубер М. Я і Ти. Шлях людини за хасидським вченням. К., 2012.18. Валіцький А. Марксизм і стрибок у царство свободи. Історія комуністичної

утопії. К., 1999.19. Валь Ж. Несчастное сознание в философии Гегеля. СПб, 2006.20. Вальденфельс Б. Вступ до феноменології. К., 2002.21. Ванштейн О.Б. Хомо деконструктивус: философские игры постмодернизма.

Апокриф, 1996. № 2.22. Василенко А. Аромат ассимилянтского постмодерна. Молодая гвардия. 1995.

№3.23. Вдовина И.С. Феноменология во Франции (историко-философские очерки). М.,

2009.24. Виндельбанд В. Избранное: Дух и история. М., 1995.25. Виндельбанд В. История древней философии. К., 1995.26. Виндельбанд В. История Новой философии : В 2 т. М., 2000.27. Виндельбанд В. История философии. К., 1997.28. Витгенштейн Л. Философские работы. М., 1994.29. Віттгенштайн Л. Tractatus logico-philosophicus; Філософські дослідження. К.,

1995.30. Войтыла К. Личность и поступок. Антропологическое исследование. М., 2003.31. Герменевтика и деконструкция. СПб., 1999.32. Головко Б.А. Філософська антропологія. К., 1997.33. Гудмен Н. Факт, фантазия и предсказание. Способы создания миров. Статьи. М.,

2001.34. Гуревич П.С. Философская антропология. М., 1997.35. Гуссерль Э. Логические исследования. Киев, 1995.36. Гуссерль Э. Философия как строгая наука. Новочеркасск, 1994.37. Дамміт М. Логічні основи метафізики. К., 2001.38. Декомб В. Современная французская философия. М., 2000.39. Джеймс У. Введение в философию. М., 2000.40. Джеймс У. Многообразие религиозного опыта. М., 1993.41. Джемс В. Прагматизм. Эбер М. Прагматизм, исследование его различных форм.

Юшкевич П. О прагматизме. К., 1995.42. Джентиле Дж. Введение в философию. СПб., 2000.43. Джохадзе И. Неопрагматизм Ричарда Рорти. М., 2001.

44. Дильтей В. Воззрение на мир и исследование человека со времен Возрождения иРеформации. М., 2000.

45. Дильтей В. Описательная психология. СПб., 1996.46. Дильтей В. Типы мировоззрения и обнаружение их в метафизических системах.

Культурология. ХХ век : Антология. М., 1995.47. Дільтей В. Історія молодого Геґеля. Віндельбанд В. Відновлення геґельянства.

К., 2008.48. Дьюи Дж. Реконструкция в философии. М., 2001.49. Дьюї Дж. Моральні принципи в освіті. Л., 2001.50. Дьяков А.В. Философия постструктурализма во Франции. Москва – Нью-Йорк –

Санкт-Петербург, 2008.51. Енциклопедія постмодернізму / За ред. Ч.Е. Вінквіста, В.Е. Тейлора. К., 2003.52. Єрмоленко В. Dasein Гайдеґґера: від сущого до буття. Європейський словник

філософій: Лексикон неперекладностей. К., 2011. Т. 2. С. 20–21.53. Жак Деррида в Москве: деконструкция путешествия. М., 1993.54. Жильсон Э. Избранное. Т. 1. Томизм. Введение в философию Св. Фомы

Аквинского. М.; СПб., 2000.55. Жильсон Э. Избранное: Христианская философия. М., 2004.56. Жильсон Э. Философ и теология. М., 1995.57. Зиммель Г. Избранное. Т.1. Философия культуры. М., 1996.58. Зиммель Г. Избранное. Т.2. Созерцание жизни. М., 1996.59. Ильин А. Н. Субъект в пространстве философии постмодернизма.

Информационный гуманитарный портал «Знание. Понимание. Умение». URL:http://www.zpu-journal.ru/e-zpu/2010/1/Ilyin_Subject/#_edn20

60. Ильин И. П. Постструктурализм. Деконструктивизм. Постмодернизм. URL:http://royallib.com/read/ilin_ilya/poststrukturalizm_dekonstruktivizm_postmodernizm.html#0

61. Ильин И. Постмодернизм. Постструктурализм. Деконструктивизм. М., 1997.62. Ильин И.А. Философия Гегеля как учение о конкретности Бога и человека : В 2

т. СПб., 1994.63. Ильин И.П. Постмодернизм от истоков до конца столетия: эволюция научного

мифа. М., 1998.64. Ипполит Ж. Логика и существование. СПб., 2006.65. Ільїн В. Епоха «пост»: людина в перспективі нової духовності. Філософсько-

світоглядні засади буття людини. № 5. 2010.66. Історія філософії : підручник : у 7 т. Т. 6. Сучасна світова філософія / В. І.

Ярошовець, Г. Є. Аляєв, І. В. Бичко та ін. ; за ред. В. І. Ярошовця. К., 2013.67. Кант и кантианцы. Критические очерки одной философской традиции. М., 1978.68. Карнап Р. Значение и необходимость. М., 1959.69. Карнап Р. Философские основания физики: введение в философию науки. Изд.

3-е, стер. М., 2006.70. Кассирер Э. Жизнь и учение Канта. СПб., 1997.71. Кассирер Э. Избранное. Опыт о человеке. М., 1998.72. Кассирер Э. Познание и действительность. Понятие субстанции и понятие

функции. М., 2006.73. Кассирер Э. Философия символических форм : В 3 т. М.; СПб., 2002.

74. Кожев А.В. Введение в чтение Гегеля: Лекции по Феноменологии духа,читавшиеся с 1922 по 1939 г. в Высшей практической школе. СПб., 2003.

75. Колодний А.М. Премодерн, модерн і постмодерн в контексті історіїхристиянства. Українське релігієзнавство. 2005. № 35.

76. Конт О. Дух позитивной философии. СПб, 2001.77. Коплстон Ф. История философии. XX век. М., 2002.78. Коплстон Ф. От Фихте до Ницше. М., 2004.79. Корет Э. Основы метафизики. К., 1998.80. Кошарний С.О. Біля джерел філософської герменевтики (В. Дільтей та Е.

Гуссерль). К., 1992.81. Кроче Б. Антология сочинений по философии. История. Экономика. Право.

Этика. Поэзия. СПб., 1999.82. Куайн У.В.О. Слово и объект. М., 2000.83. Кун Т. Структура наукових революцій. К., 2001.84. Кушаков Ю.В. Чи є вихід із кризи, або як нам бути з марксизмом?. Філософські

студії Київського університету. К., 1995. Вип.1.85. Левчук Л.Т. Психоаналіз: історія, теорія, мистецька практика. К., 2002.86. Лесевицкий А.В. Образ человека будущего: переход к постмодерну. Образ

человека будущего: коллективная монография. Киев.: Издательский дом "Скиф",2012. Т.II. С. 180-203. URL: http://samlib.ru/a/aw_lesewickij/q123-1.shtml

87. Лиотар Ж. Заметки о смыслах «пост». Иностр. лит. 1994. №1.88. Маритен Ж. Знание и мудрость. Религия и культура. О христианской

философии. Фома Аквинский, апостол современности. М., 1999.89. Маритен Ж. Философ в мире. М., 1994.90. Марсель Б. Быть и иметь. Новочеркасск, 1994.91. Марсель Г. Homo viator. Пролегомени до метафізики надії. К., 1999.92. Марсель Г. Опыт конкретной философии. М., 2004.93. Мах Э. Анализ ощущений и отношение физического к психическому. М., 2005.94. Мах Э. Основные идеи моей естественно-научной теории познания и отношение

к ней моих современников. Новые идеи в философии : Сб. СПб., 1913. № 2.95. Мерло-Понті М. Видиме й невидиме: з робочими нотатками. К., 2003.96. Мерло-Понті М. Феноменологія сприйняття. К., 2001.97. Мигунов А. С. Постмодернизм...ВМГУ. 1994. № 2.98. Михайлов И.А. Макс Хоркхаймер. Становление Франкфуртской школы

социальных исследований. Ч. 1: 1914-1939 гг. М., 2008.99. Міл Д. Про свободу. Роздуми про представницьке врядування. К., 2001.100. Мунье Э. Манифест персонализма. М., 1999.101. Мунье Э. Персонализм. М., 1993.102. Мур Дж. Э. Принципы этики. М., 1984.103. Мур Дж. Э. Природа моральной философии. М., 1999.104. Нарижный Ю. Философия постмодернизма. URL: http://postmodern.in.ua/?p=1695105. Наторп П. Кант и Марбургская школа. Наторп П. Избранные работы. М., 2006.106. Некрасов С. Н. Принцип деконструкции... ФН. 1989. № 2.107. Ницше Ф. Избр. произведения : В 3 т. М., 1994.108. Ницше Ф. Соч. : В 2 т. М., 1990.109. Ницше: Pro et Contra. СПб., 2001.

110. Ніцше Ф. По той бік добра і зла. Генеалогія моралі. Львів, 2002.111. Ніцше Ф. Повн. зібр. творів : У 15 т. Л., 2004. Т. 1.112. Ніцше Ф. Так казав Заратустра; Жадання влади. К., 2003.113. Остин Дж. Как производить действия при помощи слов. Смысл и сенсибилии.

М., 1999.114. Остин Дж.Л., Стросон П.Ф., Грайс Г.П., Хомский Н., Катц Дж. Философия

языка. М., 2004.115. Пассмор Дж. Современные философы. М., 2002.116. Пассмор Дж. Сто лет философии. М., 1998.117. Патнем Г. Розум, істина й історія. К., 2003.118. Пирс Ч. Начала прагматизма. СПб., 2000.119. Пирс Ч.С. Избранные философские произведения. М., 2000.120. Поппер К. Логика научного исследования. М., 2005.121. Поппер К. Открытое общество и его враги. К., 2005. Т. 1–2.122. Постмодернизм и культура. ВФ. 1993. № 3.123. Райл Г. Понятие сознания. М., 2000.124. Рассел Б. Історія західної філософії. К., 1995.125. Рассел Б. Философия логического атомизма. Томск, 1999.126. Рассел Б.А.У. Человеческое познание, его сфера и границы. К., 2001.127. Реале Д., Антисери Д. Западная философия от истоков до наших дней. Т. 4. От

романтизма до наших дней. СПб., 1997.128. Решер Н. Взлет и падение аналитической философии. Аналитическая

философия: становление и развитие. М., 1998. С.454-465.129. Риккерт Г. Науки о природе и науки о культуре. М., 1998.130. Риккерт Г. Философия жизни. Киев, 1998.131. Рьод В. Шлях філософії: XIX-XX століття. К., 2009.132. Рюс Ж. Поступ сучасних ідей: Панорама новітньої науки. К., 1998.133. Сартр Ж.-П. Воображаемое. Феноменологическая психология воображения.

СПб., 2001.134. Спенсер Г. Опыты научные, политические и философские. Мн., 1999. Т. 1.135. Спенсер Г. Синтетическая философия. К., 1997.136. Старовойтов В.В. Современный психоанализ: основные школы и направления

развития. М., 2013.137. Тейяр де Шарден П. Божественная Среда. М., 1994.138. Тейяр де Шарден П. Феномен человека. М., 2001.139. Тиллих П. Избранное: теология культуры. М., 1995.140. Усманова А.Р. Умберто Эко: парадоксы интерпретации. Минск, 2000.141. Фейерабенд П. Избранные труды по методологии науки. М., 1986.142. Фейерабенд П. Против метода. Очерк анархистской теории познания. М., 2007.143. Филиппов Л. И. Грамматология Жака Деррида. ВФ. 1978. № 1.144. Философия модерна и философия постмодерна (коллективная монография).

Орел: ООО ПФ «Картуш», 2014. 162 с.145. Философы Франции: словарь. М., 2008.146. Фишер К. Артур Шопенгауэр. СПб., 1999.147. Французская семиотика: От структурализма к постструктурализму. М., 2000.148. Французская семиотика: От структурализма к постструктурализму. М., 2000.

149. Хабермас Ю. Хайдеггер, творчество и мировоззрение. Историкофилософскийежегодник. 1989. М., 1989.

150. Хайдеггер М. Феноменология и трансцендентальная философия ценности. К.,1996.

151. Шестов Л. Киргегард и экзистенциальная философия. М., 1992.152. Шопенгауэр А. Афоризмы и максимы. М.; Харьков, 1998.153. Шопенгауэр А. Мир как воля и представление. М., 1992.154. Шопенгауэр А. Мир как воля и представление. М., 1993.155. Шпенглер О. Закат Европы: Очерки морфологии мировой истории. Т. 1.

Гештальт и действительность. М., 1998.156. Шпенглер О. Закат Европы: Очерки морфологии мировой истории. Т. 2.

Всемирно-исторические перспективы. М., 1998.157. Ясперс К. Всемирная история философии. Введение. СПб., 2000.158. Ясперс К. Смысл и назначение истории. М., 1994.

Тема 10. Основні тенденції розвитку філософської думки в Україні

Філософська проблематика в культурі Київської Русі. Особливості світогляду давніхслов’ян. Східні та західні впливи па києворуську культуру і філософствування.Метафізичні, гносеологічні, натурфілософські, антропологічні і філософсько-історичніуявлення. Головні літературно-філософські пам’ятники, їх автори.

Розповсюдження передренесанських ідей на території України. Неоплатонізм,ареопегітика, ісихазм та аристотелізм, роль київських книжників у їх асиміляції.Популяризація гуманістичних ідей (Ю. Дрогобич, М. Русин, Ст. Оріховський та ін.).Острозька школа. Полемісти раціоналістичного спрямування (М. Смотрицький,С. Зизаній, Л. Зизаній). І. Вишенський як полеміст, його протестантсько-містичніорієнтації. Філософствування у братських школах. Львівська, Київська, Луцька школи.Києво-Печерська гімназія.

Українське просвітництво і Києво-Могилянська академія. Загальноосвітні іфілософські курси. Вплив КМА на філософську думку українського та інших народів(Ф. Прокопович, С. Яворський, Г. Кониський, І. Гізель, та ін.). Чи відбувалась реформаціяв Україні? Г. Сковорода, його життя та філософія. Співвідношення теорії і практики.Самопізнання. Тлумачення Біблії. Антитетичний метод у філософії Г. Сковороди. Теоріяпізнання. Світ, матерія, Бог. Містика і «філософія серця». «Внутрішня людина».Концепція «сродної» праці. Есхатологічні погляди Г. Сковороди.

Проникнення ідей німецької класичної філософії в Україну в першій половині XIXст.: П. Лодій, Й. Шад, Д. Велланський (Кавунник), А. Дудрович, М. Максимович та ін.

Два напрями професійної (класичної) філософії в Україні ХІХ–ХХ ст. : духовно-академічний і університетский. Філософські погляди І. Скворцова, В. Карпова,Й. Міхневича, П. Авсенєва, О. Новицького, С. Гогоцького, П. Юркевича, П. Ліницького,О. Гілярова, Г. Челпанова, О. Козлова, М. Трубецького, В. Зеньковського, Г. Шпета.

Проблеми людини та нації в творчості Кирило-Мефодіївського товариства.М. Костомаров про український народний характер. Т. Шевченко як філософ. “Філософіясерця” П. Юркевича та її втілив на російську філософію, як втілення установки св. Синодуна «сердечне» богослов’я.

Філософські та суспільно-політичні ідеї у творчості українських письменників тавчених другої половини XIX – початку XX століття. Соціально-філософські поглядиМ. Драгоманова.

Філософія І. Франка. Філософські погляди Л. Українки. Філософські та соціально-політичні погляди В. Вернадського

Концепція національної еліти в історіософії В. Липинського та в політологіїД. Донцова. Д. Чижевський про чинники формування української духовності. ВпливД. Чижевського на європейську духовну культуру. Ідейні взаємозв’язки зросійськомовними мислителями. Філософські погляди українців діаспори на особливостіукраїнської ментальності. Філософія в Україні в 20-90-х роках XX століття.

Література1. Багалій Д. Український мандрівний філософ Григорій Сковорода. К., 1992.2. Бычко А. К. Леся Українка. Світоглядно-філософський погляд. К., 2000.3. Бычко А. К. Народная мудрость Руси. Анализ философа. К., 1988.4. Вільчинський Ю., Вільчинська С. та інші. Розвиток філософської думки в

Україні. Львів, 1994.5. Горський В. С. Історія української філософії. К., 1996.6. Грабович Г. Шевченко як міфотворець. К., 1991.7. Давньоруське любомудріє: Тексти і контексти. К., 2006.8. Драгоманов М.П. Вибране. К.,1991.9. Драч I. Ф., Кримський С. Б., Попович М. В. Григорій Сковорода. К., 1984.10. Забужко О. Філософія української ідеї та європейський контекст. К., 1992.11. Забужко О. Шевченків міф України. К., 1992.12. Захара I. С. Стефан Яворський. Львів, 1991.13. Іларіон Київський. Слово про Закон і Благодать / Давня українська література.

Хрестоматія. К., 1992.14. Ісаєвич Я. Братства та їх роль у розвитку української культури XVII–XVIII ст.

К., 1966.15. Історія української філософії. Підручник. К., 2008.16. Історія української філософії: Підручник. К., 2008.17. Історія філософії на Україні. У 3-х т. К., 1987-1988.18. Історія філософії України: Хрестоматія. К., 1993.19. Кашуба М. В. Георгий Конисский. М., 1979.20. Києво-Могилянська академія в іменах, ХVІІ–ХVІІІ ст. К., 2001.21. Кониський Г. Філософські твори: У 2-х т. К., 1990.22. Костомаров М. Две русские народности. К.; Харьков, 1991.23. Кримський С. Б. Запити філософських смислів. К., 2003.24. Кримський С. Б. Під сигнатурою Софії. К., 2008.25. Крисаченко В. С. Історія української філософії. Хрестоматія-довідник. К., 2006.26. Литвинов В. Д. Україна в пошуках своєї ідентичності. ХVI – початок XVII

століття. Історико-філософський нарис. К., 2008.27. Літопис руський. К., 1989.28. Маланюк Є. Нариси з історії нашої культури. К., 1992.29. Мицько І. Острозька слов’яно-греко-латинська академія. К., 1990.30. Нічик В. М. Петро Могила в духовній історії України. К., 1997.

31. Нічик В. М. Феофан Прокопович. М., 1977.32. Огієнко І. Українська культура. К., 1991.33. Огородник І. В., Русин М. Ю. Українська філософія в іменах. К., 1997.34. Пам'ятки братських шкіл на Україні. К., 1988.35. Попович М.В. Григорій Сковорода: філософія свободи. К., 2007.36. Попович М.В. Микола Гоголь. К., 1989.37. Прокопович Ф. Філософські твори: в 3 т. К., 1979-1981.38. Розвиток філософської думки в Україні. К.: 1994.39. Руденко С.В. Сучасні методологічні концепції дослідження історії української

філософії. К., 2012.40. Сковорода Г. Твори : У 2 т. К., 1994.41. Табачковський В. Г. Ми у філософії та філософія в нас. Філософська думка.

1998. № 4–6.42. Табачковський В. Г. У пошуках невтраченого часу. Нариси про творчу

спадщину українських філософів-шістдесятників. К., 2002.43. Ткачук М. Л. Спадщина Памфіла Юркевича: світовий і вітчизняний контекст. К.,

1995.44. Токар В. Текст лекцій з історії філософії України. Львів, 1993.45. Федів Ю., Мозгова Н., Волинка Г. Історія української філософії : навч. посіб К.,

2001.46. Філософська думка в Україні: Біобібліографічний словник. К., 2002.47. Філософський енциклопедичний словник. К., 2002.48. Франко І.Я. Зібрання творів у 50 т. К., 1976 Т.45.49. Чижевський Д. Нариси з історії філософії на Україні. К., 1992.50. Чижевський Д. Філософські твори: у 4-х тт. К.: Смолоскип, 2005.51. Шинкарук В. І. «Хрущовська відлига» і нові тенденції в публікаціях Інституту

філософії АН України в 1960-х роках. Філософська думка. 1998. № 4–6.52. Шинкарук В. І. Вибрані твори: у 3-х т. К., 2003-2004.53. Юркевич П. Д. Вибране. К., 1993.54. Юркевич П. Д. Философские произведения. М., 1990.

Орієнтовні питання вступного випробування

1. Філософія Стародавньої Індії.2. Українська професійна (академічна) філософія ХІХ – початку ХХ ст.3. Філософські погляди З. Фройда. Еволюція фройдизму.4. Аристотель. Метафізика.5. Антична філософія. Онтологія: від мілетців до Аристотеля.6. Українська духовно-академічна філософія ХІХ – початку ХХ ст.7. Августин А. Сповідь.8. Апологетика, патристика, схоластика у пошуках філософських підстав християнства.9. Світ як воля та уявлення А.Шопенгауера.10. Герменевтика Г.Гадамера.11. Декарт Р. Роздуми про метод.12. Соціальні теорії Н. Макіавелі, Т. Мор, Т. Кампанелла13. Філософія історії А.Августина.14. Діалектика Г.-В.-Ф. Гегеля.15. Спіноза Б. Етика.

16. Корпус Ареопагітик про пізнання Бога.17. Криза класичної філософії та виникнення некласичних вчень.18. Філософія в радянській Україні (20-90 рр. ХХ ст.).19. Кант І. Критика чистого розуму.20. Дискусія про «універсалії». Ансельм та Абеляр.21. «Воля до влади» Ф. Ніцше.22. Феноменологія Е. Гуссерля.23. Фіхте Й. Науковчення 1801 року.24. Ф. Аквінський. Докази буття Божого.25. Антропологічний матеріалізм Л. Фойєрбаха.26. Філософська антропологія М. Шелера.27. Тейяр де Шарден П. Феномен людини.28. Середньовічна містика: від Бернара до Майстера Екхарта.29. Розвиток ідей українського Просвітництва.30. Еволюція європейської релігійної філософії у ХХ ст.31. Ніцше Ф. Так казав Заратустра.32. Зародження філософії у Стародавньому Китаї. Конфуцій.33. Університетська філософія в Україні другої половини ХІХ – початку ХХ ст.: основні

напрями розвитку.34. Французький екзистенціалізм Ж.-П. Сартра.35. Поппер К. Логіка і зростання наукового знання.36. Гуманізм доби Відродження. Боголюдина та Людинобог.37. Б. Паскаль про можливості та обмеження розуму.38. К. Маркс і філософія марксизму.39. Драгоманов М. Чудернацькі думки про українську національну справу.40. Ідеї Реформації в українській думці.41. Дискусія про субстанцію в Новий час: Б. Спіноза та Р. Декарт.42. Філософія тотожності Й. Шеллінга.43. Монтень М. Досліди.44. Злам середньовічного уявлення про Землю та зміна філософської парадигми.45. Дискусія про метод: Ф. Бекон та Р. Декарт.46. Суб’єктивна діалектика Й. Фіхте.47. Сартр Ж.-П. Екзистенціалізм – це гуманізм.48. Антропологічна спрямованість філософії Г. Сковороди.49. «Критична» філософія І. Канта.50. Зародження екзистенціалізму. С. К’єркегор.51. Гадамер Х.-Г. Істина і метод.52. Романтичні засади філософії історії М. Костомарова.53. Філософія епохи Відродження. М. Кузанський.54. Логіка Аристотеля.55. Кун Т. Структура наукових революцій.56. Філософія представників «київського кола»: Л. Шестов, М. Бердяєв, С. Булгаков.57. Поняття «соціального характеру» у філософії Е. Фрома.58. Французький екзистенціалізм. А. Камю.59. Франко. І. Що таке поступ?60. Проблема душі сучасної людини у творчості К.-Г. Юнга.61. Соціально-філософські погляди М. Драгоманова.62. «Філософія серця» П. Юркевича.63. Кониський Г. Загальна філософія, поділена на чотири розділи. Розділ «Моральна

філософія або етика».64. Антропологічні ідеї у філософії Середньовіччя.65. Структура наукових революція за Т. Куном.

66. Філософський теїзм П. Ліницького.67. Фуко М. Слова і речі.68. Особливості марксистської філософії ХХ ст.69. Київська університетська філософія кінця ХІХ – початку ХХ ст.70. Вчення про державу Т. Гоббса.71. Ясперс К. Філософська віра (загальна характеристика).72. Міфологічна свідомість праукраїнців як підґрунтя вітчизняної філософії.73. Теорія «суспільного договору» Ж.-Ж. Руссо.74. Філософський теїзм П. Ліницького.75. Гоббс Т. Левіафан.76. Релігійно-філософська думка в Україні у ХІ – ХІV ст.77. Структура наукових революція за Т. Куном.78. Дж. Локк про державу.79. Роттердамський Е. Похвала глупоті.80. Українська філософська думка у 20-3-ті рр. ХХ ст.: основні напрями розвитку.81. Криза в фізиці наприкінці ХІХ – початку ХХ ст. і друга хвиля позитивізму:

емпіріокритицизм (Е. Мах, Р. Авенаріус).82. Американський прагматизм Дж. Дьюї.83. Вітгенштайн Л. Логіко-філософський трактат.84. Концептуалізм як напрям схоластичної філософії. П. Абеляр.85. Неокантіанство як один з головних напрямків розвитку німецької академічної

філософії.86. Д. Чижевський як історик філософії87. Лакатос І. Фальсифікація та методологія науково-дослідницьких програм.88. Особливості філософії епохи Відродження, основні напрями і проблематика.89. Перша історична форма позитивізму (О. Конт, Дж. Мілль, Г. Спенсер).90. Лисяк-Рудницький як систематизатор розвитку української соціально-політичної

думки.91. Бердяєв М. Філософія творчості.92. Філософсько-гуманістична думка українського Ренесансу другої половини XIII –

першої половини XVII ст.93. Світоглядно-гуманістична концепція М. Монтеня.94. Університетська філософія в Україні другої половини ХІХ – початку ХХ ст.: основні

напрями розвитку.95. Логіцизм як програма обґрунтування математики (Г. Фреге, Б. Рассел).96. Кузанський М. Про вчене незнання.97. Античний неоплатонізм: Плотін.98. Філософські і суспільно-політичні ідеї в українській літературі та публіцистиці др .

пол. ХІХ – поч. ХХ ст.99. Формулювання доктрини логічного атомізму в «Логіко-філософському трактаті»

Л. Вітгенштайна.100. Гайдеггер М. Лист про гуманізм.101. Гуманізм і проблема цілісної людської індивідуальності: Данте, Петрарка, Альберті.102. Братства та їх роль у соціальному, культурному, релігійному житті українського

народу.103. Трактовка істини К. Поппером.104. Вернадський В. Філософські думки натураліста..105. Конвенція наукових революцій Т. Куна та визначення її місця в сучасній філософії

науки.106. Ренесансно-гуманістичні ідеї в Острозі.107. Суб'єктивно-ідеалістичні теорії XVIII ст.: П. Бейль, Д. Берклі, Д. Юм.108. Фреге Г. Значення та смисл.

109. Київське братство та його значення у розвитку гуманістичних ідей в Україні.110. Французькі матеріалісти XVIII ст. про людину як складну машину.111. Розробка проблеми індивідуальності в платонізмі та аристотелізмі Італійського

Ренесансу. Піко делла Мірандола та П’єтро Помпонацці.112. Рассел Б. Філософія логічного атомізму.