ІНСТИТУТ...

ІНСТИТУТ КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ

КАФЕДРА ПРАКТИЧНОЇ ПСИХОЛОГІЇ

ЗАТВЕРДЖУЮ

В.о. першого заступника

начальника Інституту

майор внутрішньої служби

_________ Н.С. Калашник

_____._______2017 рік

РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

ПЕНІТЕНЦІАРНА ПСИХОЛОГІЯ ТА ПЕДАГОГІКА ВНЗ 2.1.9

за спеціальністю «Психологія» 053

факультет психологічний

Київ – 2017 рік

2

Робоча програма з навчальної дисципліни «Пенітенціарна психологія та

педагогіка» складена для здобувачів вищої освіти відповідно до програми

підготовки фахівців за спеціальністю 053 «Психологія» ступеня вищої освіти

бакалавра, за денною формою навчання.

Розробник:Левенець Анна Євгенівна, старший викладач кафедри практичної

психології, кандидат психологічних наук

Робочу програму схвалено на засіданні кафедри практичної психології

Протокол від ____.________.2017 року №____

Професор кафедри практичної психології

_________________ Ю.Ю. Бойко-Бузиль

Схвалено науково-методичною радою Інституту кримінально-виконавчої

служби

Протокол від ____.________.2017 року №____

Голова науково-методичної ради _________________ Н. С. Калашник

А.Є. Левенець, 2017 рік

Інститут кримінально-виконавчої служби, 2017 рік

3

1. Програма навчальної дисципліни

Предмет навчальної дисципліни «Пенітенціарна психологія та

педагогіка» – психічні явища, що виникають в процесі виконання покарань,

психолого-педагогічні умови і особливості процесу корекції та ресоціалізації

особистості засуджених..

Міждисциплінарні зв’язки:

Забезпечуючі дисципліни: вступ до спеціальності, загальна психологія,

вікова психологія, соціальна психологія, експериментальна психологія,

практикум з психології, педагогічна психологія, основи психологічного

консультування.

Забезпечувані дисципліни: юридична психологія, психологія девіантної

поведінки, диференціальна психологія, професійно-психологічна підготовка.

Мета та завдання навчальної дисципліни

Метою викладання навчальної дисципліни «Пенітенціарна психологія та

педагогіка» є засвоєння понять і закономірностей у сфері теорії та практики

пенітенціарної психології та педагогіки, опанування основним інструментарієм

вивчення особистості засуджених, особистості працівників та колективу ДКВС;

самопізнання і саморозвитку; набуття теоретичних знань, практичних умінь та

навичок з використання психолого-педагогічних технологій, створення

теоретичного підґрунтя для подальшого практичного використання отриманих

знань та соціально-виховної роботи з засудженими.

Завданнями вивчення дисципліни «Пенітенціарна психологія та

педагогіка» є:

– отримати уявлення про основні поняття та методи пенітенціарної психології

та педагогіки;

– дослідити характеристики об’єктів психологічного вивчення (особистість,

група, колектив) пенітенціарної науки;

– вивчити психологічні особливості діяльності та спілкування засуджених та їх

специфіку в умовах УВП;

– з’ясувати природу та динаміку соціально-психологічних явищ та їх специфіку в

умовах УВП;

– вивчити психологічні особливості діяльності працівників ДКВС.

Мова навчання: українська мова.

Консультативну допомогу здобувачі вищої освіти можуть отримати у

науково-педагогічних працівників кафедри практичної психології які

безпосередньо проводять заняття або звернувшись з письмовим запитом на

електронну пошту за адресою [email protected].

Структура навчальної дисципліни

Пенітенціарна психологія:

Розділ 1. Теоретичні та методологічні основи пенітенціарної психології

Тема 1.1. Предмет, завдання та місце пенітенціарної психології в

системі психологічних наук

Поняття про пенітенціарну психологію як науку. Пенітенціарна

психологія як один із напрямів юридичної психології. Об’єкт пенітенціарної

mailto:[email protected]

4

психології. Предмет пенітенціарної психології. Мета пенітенціарної психології.

Завдання пенітенціарної психології. Категорії пенітенціарної психології:

покарання, каяття, виправлення засудженого, диференціація виконання

покарання, заходи заохочення, злочин, індивідуалізація виконання покарань,

людина, норми моралі, обов'язок засуджених, опіка, піклування, правова

поведінка, правовий статус особистості, правовідносини, проступки, режим

відбування покарань, ресоціалізація, юридична відповідальність.

Міждисциплінарні зв'язки пенітенціарної психології: соціальна психологія,

загальна психологія, педагогічна психологія, практична психологія, психологія

праці, психологія суїцидальної поведінки, кримінально-виконавче право,

кримінологія, економіка та ін. Основні періоди розвитку історії пенітенціарної

психології. Розвиток ідей пенітенціарної психології в античні часи та

середньовіччя. Погляди Ч. Бекаріа, М.П. Марата, І. Бентама на покарання.

Тюремна система XVIII сторіччя. Погляди Джона Говарда на «пенітенціарну

систему». Біологізаторські теорії злочинця (Ф. Галь, Ч. Ломброзо) та їх

критика. Періодизація розвитку пенітенціарної психології в радянські часи.

Розвиток пенітенціарної ідеї в Україні.

Тема 1.2. Принципи пенітенціарної психології. Моделі пенітенціарних

установ

Соціально-психологічні проблеми пенітенціарної психології. Прикладні

галузі пенітенціарної психології. Загальнометодологічні принципи

пенітенціарної психології: принцип детермінізму, принцип єдності свідомості і

діяльності, принцип розвитку, принцип системного підходу, принцип

особистісного підходу. Специфічні принципи пенітенціарної психології:

принцип поправності, принцип суб’єктивної активності, принцип ресоціалізації

та гуманізації, принцип цілісності процесу виправлення, принцип диференціації

та індивідуалізації. Принципи вивчення особистості, групи (колективу)

засуджених: принцип об’єктивності, принцип всебічності, принцип

комплексного підходу, принцип динамічного вивчення, принцип

цілеспрямованості і активності, принцип єдності процесів вивчення і

ресоціалізації особистості. Пенітенціарні теорії й моделі тюремних установ:

репресивні та виправні. «Пенсільванська система»: «система індивідуального

впливу», «система відділення», система «келійного утримання», «система

нічного розділення». «Прогресивна система виконання покарань»: «ірландська

прогресивна система», «реформатори». «Реінтеграційна» та «соціально-

терапевтична» пенітенціарні моделі. Порівняльна характеристика

пенітенціарних систем Росії й США.

Тема 1.3. Методи пенітенціарної психології

Методи дослідження. Спостереження (види, їх характеристика).

Експеримент (види, їх характеристика). Бесіда (умови корисності, аспекти

оцінки). Інтерв'ю (мета використання, види). Анкетне опитування (мета,

технологія розробки анкети). Біографічний метод (мета, особливості оцінки,

контент-аналіз). Метод незалежних характеристик (мета, особливості

проведення). Метод аналізу продуктів життєдіяльності. Тести. Соціометрія

(процедура проведення, форми). Знайомство зі справою. Соціально-

5

психологічні методи виправлення засудженого: вимога (форма подання,

контроль реалізації) заохочення (залежність від складності), переконання

(форма подання, умови ефективності), навіювання (форма подання, види, умови

ефективності), позитивний приклад, примус, покарання (необхідність, умови

ефективності) та ін. Умови використання методів виправлення: індивідуальний

підхід, формування потреби самовиховання та ін.

Розділ 2. Психологія особистості засудженого

Тема 2.1. Особливості особистості засуджених

Поняття особистості засудженого, своєрідність. Поняття особистості

правопорушника (делінквента), злочинця. Психологічні ознаки особистості

(соціальний стан та соціальні функції, ролі). Особливості особистості

засудженого (статус, права, обов'язки, обмеження, умови життя та діяльності).

Індивідуально-психологічні особливості особистості засудженого. Структура

особистості засудженого за К.К. Платоновим (біопсихічні властивості, психічні

процеси, досвід, спрямованість, здібності, характер). Типологія злочинців за

ступенем кримінальної зараженості. Типологія злочинців за характером

вчинених злочинів (насильницькі, корисливо-насильницькі, корисливі).

Соціально-психологічні особливості особистості засудженого: ролі,

зовнішність, жести, пози, статус в офіційній та неофіційній структурі.

Практичне використання знань про особистість засудженого співробітниками

пенітенціарних установ. Вимоги до документації. Психолого-педагогічна

класифікація засуджених. Психологічний портрет. Формування програм впливу

та корекції, попередження екстремальних ситуацій.

Тема 2.2. Особливості психічних процесів та станів особистості

засуджених. Емоційно-вольова сфера особистості засуджених

Поняття «психічні процеси». Пізнавальні психічні процеси засуджених:

відчуття, сприймання, увага, уявлення, пам’ять, уява, мислення, мова.

Особливості емоційної сфери засуджених: емоції, почуття. Особливості

емоційної сфери засуджених. Психічні стани засуджених та динаміка їх

протікання в умовах позбавлення волі. Поняття «психічні стани». Типові

психічні стани засуджених: очікування, туга, безнадійність, приреченість,

нудьга, апатія, особливості появи та прояву. Класифікація психічних станів

засуджених: позитивні (спокій, впевненість, гармонія, врівноваженість,

ейфорія, надія) та негативні (розпач, безнадія, апатія, фрустрація, нудьга,

депресія). Динаміка психічних станів засуджених від арешту до завершення

відбування покарання, етапи. Вольові процеси засуджених. Поняття «воля».

Види волі (пригнічена, слабка, гіпертрофована, сублімована). Вольові

властивості особистості (цілеспрямованість, рішучість, наполегливість,

самостійність, витриманість та ін.). Воля і вольові зусилля. Недоліки вольової

активності засуджених (імпульсивність, невитриманість, нестійкість та ін.).

Формування позитивних вольових якостей засуджених (режим, вимоги,

тренування, постійне диференційоване стимулювання та спрямування

засуджених на подолання труднощів).

Тема 2.3. Особливості девіантної поведінки засуджених

6

Поняття «норми», функції норм (регулятивна, оціночна, трансляційна).

Поняття «відхилення» (девіації). Первинні та вторинні девіації (аномальна,

делінквентна, кримінальна поведінка). Позитивні та негативні девіації.

Девіантність особистості. Психологічні прояви девіантної поведінки

особистості. Асоціальна, аморальна, аутодеструктивна, адиктивна, суїцидальна,

віктимна поведінка. Етапи розвитку девіантної поведінки. Чинники девіантної

поведінки: соціальні (соціально-політичні, економічні умови суспільства),

соціально-психологічні (тип виховання, ставлення однолітків, педагогічні

(ставлення педагога), індивідуально-психологічні (локус контролю, рівень

самоповаги та ін.). Особливості девіантної поведінки засуджених

неповнолітніх, жінок, хворих на алкоголізм та наркоманію. Візуальна

діагностика людини, що знаходиться в стані наркотичного сп’яніння.

Профілактика девіантної поведінки засуджених: правове виховання

засуджених, інформування, бесіди, психокорекція, психологічні тренінг,

самодопомога та ін. Проблема соціально-психологічної реабілітації

засуджених.

Тема 2.4. Діагностика та психокорекція суїцидальної поведінки в місцях

позбавлення волі

Поняття суїциду (самогубство). Форми самогубств (завершений,

незавершений, розширений суїцид). Фази суїцидальної поведінки: передсуїцид

(переддиспозиційна та суїцидальна фази) та постсуїцидальний період.

Особливості перебігу: суїцидальні думки, помисли, наміри, дії. Основна

типологія суїцидальної поведінки: дійсна суїцидальна поведінка, афективні

суїцидальні дії, демонстративно-шантажна суїцидальна поведінка.

Класифікація суїцидальних дій: прямі, непрямі, монологічні, діалогічні,

завершені, незавершені, одномоментні, пролонговані, перманентні, імпульсивні

та ін. Причини та чинники суїциду. Біологічні, соціальні та психологічні

причини суїциду. Чинники підвищення ризику суїцидальної поведінки

(фізіологічні, психологічні, об'єктивні). Особливості суїцидальної поведінки в

місцях позбавлення волі. Ознаки суїцидальної поведінки засуджених. Прояви

вищого ступеня ризику суїциду. Суїцидонебезпечні категорії засуджених.

Шляхи профілактики суїцидальної поведінки засуджених (покращення СПК,

виявлення та усунення чинників суїцидальної поведінки). Рекомендації щодо

ефективного проведення бесіди із суїцидентом.

Розділ 3. Особливості мікросередовища засуджених

Тема 3.1. Психологія груп та колективів засуджених. Субкультура в

місцях позбавлення волі

Поняття групи та колективу. Види груп. Ознаки колективу за А.С.

Макаренком. Особливості колективу засуджених. Чинники формування

колективу засуджених. Види колективів засуджених. Поняття «мала

неформальна група». Загальні ознаки малої неформальної групи засуджених.

Особливості МНГ засуджених. Причини утворення МНГ засуджених. Типи

МНГ: з позитивною спрямованістю, з невизначеною спрямованістю, з

негативною спрямованістю. Лідер малої неформальної групи засуджених.

7

Функції лідера. Психологічна та соціально-виховна робота в МНГ.

Субкультура місць позбавлення волі. Поняття тюремної субкультури.

Структура тюремної субкультури. Функції тюремної субкультури. Чинники

статусу в тюремній субкультурі. Характеристики тюремної субкультури.

Профілактика поширення субкультури. Стратифікація засуджених. Поняття

«стратифікація». Види страт: лідери, знавці неформальних норм поведінки,

наближені до лідерів, посередники, актив, нейтральні («мужики»), знехтувані.

Традиції та звичаї в середовищі засуджених. Кримінальна ідеологія. Злодійські

закони. Звичаї та традиції кримінальної субкультури. Стигматизація (нанесення

татуювань, присвоєння кличок, наділення речовими атрибутами).

Тема 3.2. Психологічні особливості диференційованого підходу до

засуджених

Особливості диференційованого підходу до засуджених. Поняття

класифікації засуджених. Причини класифікації засуджених. Критерії

класифікації засуджених. Класифікація засуджених за характером взаємодії

ситуації та особистості: послідовно-криміногенний, ситуативно-криміногенний,

ситуативний типи. Класифікація засуджених за характером скоєного злочину:

корисливі злочини, агресивні некорисливі злочини, корисливо-насильницькі

злочини, економічні злочини, неагресивні злочини. Класифікація засуджених

за спрямованістю особистості за В. Дєєвим: засуджені зі стійкою позитивною

спрямованістю (умовні колективісти та одинаки), засуджені зі стійкою

негативною спрямованістю (з негативною груповою спрямованістю, негативно

спрямовані індивідуалісти, пасивно-негативні), засуджені з нестійкою та

суперечливою спрямованістю, засуджені з пристосовницькою спрямованістю.

Класифікація засуджених за силою особистісних властивостей і спрямованістю

соціальних установок: засуджені з позитивними соціальними установками,

сильним типом особистості, лідерськими якостями; засуджені з потенційно

позитивними установками, слабким типом особистості; засуджені, що не мають

чітко виявлених психологічних якостей («болото»); засуджені з асоціальними

установками, слабким конформним типом особистості, без задатків лідерства;

засуджені з асоціальними установками, сильним типом особистості; засуджені з

асоціальними установками, сильним типом особистості з об'єктивними

задатками лідера. Психологічні особливості неповнолітніх засуджених.

Характерні риси неповнолітніх засуджених. Психологічні особливості

засуджених юнацького, зрілого, літнього й старечого віку. Психологічні

особливості засуджених жінок. Особливості диференційного підходу до

засуджених жінок.

Тема 3.3. Конфлікти в середовищі засуджених

Поняття «конфлікт». Причини конфліктів серед засуджених в УВП:

об’єктивні та суб’єктивні. Поняття «конфліктна ситуація». Класифікація

конфліктів в УВП: за об’єктом, за змістом, за тривалістю, за результатом.

Конфлікти деструктивного та конструктивного характеру. Особливості

конфліктів в середовищі засуджених. Причини виникнення. Образ типового

«конфліктного» злочинця. Методика вирішення конфліктів в середовищі

засуджених: прийоми структурного методу, прийоми міжособистісного

8

врегулювання. Схема розв'язання конфлікту. Контроль конфліктних ситуацій.

Особливості профілактики та розв’язання конфліктів в УВП. Рекомендації з

профілактики конфліктів в УВП. Рекомендації персоналу щодо виходу із

конфліктної ситуації. Робота з основними категоріями засуджених з метою

профілактики конфлікту. Заходи профілактики конфліктів. Прогнозування

конфліктних ситуацій. Планування профілактичних засобів.

Розділ 4. Психологічні особливості персоналу ДКВС

Тема 4.1. Психологічні особливості особистості та колективу

працівників ДКВС

Особливості діяльності працівників ДКВС. Система професійно

значущих властивостей та характеристик працівника ДКВС. Головні морально-

психологічні вимоги до працівників ДКВС. Завдання психолого-педагогічної

підготовки працівників ДКВС. Професіограми за методом В. Л. Васильєва:

правоохоронця, оперативного працівника, начальника відділення. Структура

професіограми: соціальна діяльність (загальні, спеціальні якості), організаційна

діяльність (загальні, спеціальні якості), реконструктивна діяльність,

засвідчувальна діяльність, комунікативна діяльність, пошукова діяльність.

Поняття та функції колективу працівників ДКВС. Поняття колективу. Види

колективу (первинний, вторинний). Ознаки колективу. Основні характеристики

колективу працівників ДКВС. Функції колективу. Стадії розвитку групи за

Л.Уманським. Стадії розвитку колективу за А.С. Макаренко. Фактори

підвищення ефективності діяльності колективу працівників ДКВС:

організаційний, кадровий, морально-психологічний. Критерії визначення

ефективної роботи групи.

Тема 4.2. Психологічна готовність персоналу ДКВС до дій в

екстремальних ситуаціях

Екстремальні ситуації в УВП, їх причини. Поняття екстремальної

ситуації. Основні причини надзвичайних подій в УВП. Об'єктивні та

суб'єктивні фактори виникнення екстремальних ситуацій. Ознаки

екстремальної ситуації з боку засуджених. Формування психологічної

готовності персоналу ДКВС до дій в екстремальних ситуаціях. Фактори

формування. Напрями формування психологічної готовності. Види ризику.

Ознаки агресивного стану. Заходи попередження екстремальних ситуацій в

УВП. Поняття попередження злочинів. Заходи з попередження злочинів.

Алгоритми дій персоналу ДКВС в екстремальних ситуаціях: затримання

засудженого, який вчинив злочин або інше правопорушення і чинить опір;

супровід засуджених, які допустили порушення, до спеціального приміщення

чергової частини, при раптовому загостренні ситуації; під час проведення

обшуку; особливості поведінки під час поміщення засуджених, які грубо

порушили встановлений режим утримання, до камер ДІЗО, ПКТ, дільниці

посиленого контролю. Рекомендації щодо поведінки особи в разі захоплення її

як заручника.

Тема 4.3. Формування позитивного соціально-психологічного клімату в

колективі працівників ДКВС

9

Поняття про соціально-психологічний клімат в організації. Умовні зони

соціально-психологічного клімату організації (В.М. Шепель): соціальний

клімат, моральний клімат, психологічний клімат. Фактори формування СПК

організації. Ознаки стану СПК. Особливості структури СПК. Форми прояву

соціально-психологічного клімату: групові, індивідуальні. Види СПК:

сприятливий, несприятливий. Причини нестійкого та негативного соціально-

психологічного клімату в колективі працівників ДКВС: міжособові стосунки,

специфічні умови діяльності, проблеми управління персоналом. Управління

СПК в організації. Мета та головні завдання управління СПК в організації.

Методи управлінського впливу: методи організаційно-управлінського

характеру, економічні методи управління, методи соціально-психологічного

характеру. Форми реалізації методів управлінського впливу (додаткове

навчання керівників, стимулювання творчої активності персоналу, лекції,

тренінги та ін.). Роль психолога у формуванні сприятливого СПК в колективі

працівників ДКВС. Психологічні заходи з оптимізації СПК. Чинники

сприятливого СПК (вікова структура, психологічна сумісність, чисельність та

ін.). Діагностика СПК в організації, її завдання..

Тема 4.4. Професійна деформація працівників ДКВС та її профілактика

Поняття «професійна деформація». Прояви професійної деформації

працівників ДКВС. Симптоми професійної деформації працівників ДКВС.

Компоненти та симптоми професійного вигорання за В.Бойко: напруження,

резистенція, виснаження. Прояви професійної деформації (Л.О. Кітаєв-Смик).

Стадії професійної деформації. Ймовірність професійної деформації в

залежності від стажу служби в УВП. Причини професійної деформації:

об’єктивні, суб’єктивні. Загальні причини професійної деформації.

Психологічні рекомендації з профілактики професійної деформації. Напрямки

профілактики професійної деформації працівників ДКВС: адміністративно-

організаційні, реабілітаційні, виховні. Методи психологічної самодопомоги в

ситуаціях професійного вигорання: безперервна освіта, саморегуляція

психічних станів, аутогенне тренування, психокорекція та ін.

Тема 4.5. Профілактика негативних психічних станів працівників ДКВС

Поняття про психічні стани. Властивості психічних станів: цілісність,

рухливість, відносна стійкість. Класифікація психічних станів: стійкі; тимчасові

ситуативні стани, які швидко минають (настрій, переживання); психічні стани,

які періодично виникають у ході діяльності (понижена готовність до праці,

втома); стани, які викликані змістом та характером роботи (нудьга, сонливість,

апатія); стани, які викликані дією зовнішніх і внутрішніх факторів (страх,

депресія, агресія, фрустрація). Кризові стани особистості, види: негативізм,

ситуативна опозиція особистості, депресія, алкоголізм. Поняття прикордонного

стану психіки, види: реактивні стани (афективно-шокові психогенні стани,

депресивні психогенні стани), неврози (істерія, неврастенія, нав'язливість,

нав'язливе почуття страху). Класифікація страхів: нозофобія, клаустрофобія,

агорафобія, соціофобія, логофобія. Характерні симптоми страху. Емоційно-

вольова регуляція діяльності працівників ДКВС. Конфліктні емоційні стани:

афект, фрустрація, стрес. Стадії стресу: тривога; стійкість; виснаження. Види

10

стресу: фізіологічний і психологічний. Психологічні особливості профілактики

та нейтралізації негативних психічних станів працівників ДКВС. Особливості

психологічної підготовки до перебування в умовах стресових ситуацій,

нейтралізація їхніх наслідків. Завчасне формування готовності до дій у

екстремальних ситуаціях. Методи психічної саморегуляції: аутотренінг,

медитація, методи емоційно-вольового самовпливу (самосповідь,

самопереконання, самопримус, самонавіювання).

Пенітенціарна педагогіка

Розділ 1. Теоретичні основи пенітенціарної педагогіки

Тема 1.1. Пенітенціарна педагогіка як наука

Поняття пенітенціарної педагогіки. Предмет, об’єкт, функції та завдання

пенітенціарної педагогіки. Основні напрямки пенітенціарної педагогіки:

теоретичний, практичний, творчий. Зв’язок пенітенціарної педагогіки з іншими

науками: пенітенціарною психологією, соціально-виховною роботою із

засудженими, кримінально-виконавчим правом тощо. Джерела пенітенціарної

педагогіки. Розвиток пенітенціарної ідеї у світовій практиці. Засновники

пенітенціарної ідеї. Основні етапи розвитку пенітенціарної педагогіки.

Виділення пенітенціарної педагогіки в особливу галузь наукового пізнання.

Характеристика основних етапів розвитку пенітенціарної педагогіки. Поняття

основних категорій пенітенціарної педагогіки. Характеристика основних

категорій пенітенціарної педагогіки: “виховання”, “освіта”, “самоосвіта”,

“самовиховання”, “розвиток”, “виправлення”, “перевиховання”,

“ресоціалізація”, “реабілітація”, “реінтеграція”.

Тема 1.2. Основні засоби виправлення та ресоціалізації засуджених

Поняття і загальна характеристика основних засобів виправлення та

ресоціалізації засуджених. Поняття та педагогічна характеристика

встановленого порядку виконання і відбування покарання (режиму) та

суспільно корисної праці. Поняття та педагогічна характеристика соціально-

виховної роботи, загальноосвітнього та професійного навчання засуджених.

Поняття та педагогічна характеристика громадського впливу на засуджених.

Тема 1.3. Поняття, особливості, закономірності та принципи

педагогічного процесу в кримінально-виконавчих установах

Поняття та сутність педагогічного процесу в кримінально-виконавчих

установах. Засуджений як об’єкт і суб’єкт педагогічного процесу.

Співвідношення між об’єктом і суб’єктом у педагогічному процесі в

кримінально-виконавчих установах. Особливості педагогічного процесу в

установах виконання покарань. Поняття закономірностей педагогічного

процесу в кримінально-виконавчих установах. Характеристика

закономірностей педагогічного процесу в кримінально-виконавчих установах.

Поняття принципів пенітенціарної педагогіки та їх специфіка. Основні

принципи кримінально-виконавчого законодавства, виконання і відбування

покарань. Взаємозв’язок принципів із закономірностями. Класифікація

основних принципів педагогічного процесу в УВП . Характеристика основних

принципів пенітенціарної педагогіки: принцип цілеспрямованості

11

педагогічного процесу на виправлення та ресоціалізацію засуджених; принцип

тісного зв’язку з реальним життям; принцип залежності ефективності

виправлення засуджених від якості соціально-виховної роботи; принцип

формування позитивних міжособистісних стосунків в середовищі засуджених;

принцип дотримання законності; принцип виправлення засуджених у

різноманітних видах діяльності; принцип єдності соціального значення

діяльності та її суб’єктивної значущості для засуджених; принцип

комплексного підходу до виправлення засуджених; принцип індивідуального

та диференційованого підходу до засуджених; принцип поєднання

вимогливості із гуманним та справедливим ставленням до засуджених;

принцип стимулювання та педагогічного керівництва самовиховання

засуджених; принцип опори в педагогічному процесі на позитивні якості,

збережені соціальні зв’язки та відносини особистості.

Розділ 2. Методологічні основи пенітенціарної педагогіки

Тема 2.1. Методи вивчення та впливу на особистість засудженого

Поняття «метод» та «прийом». Загальна класифікація психолого-

педагогічних методів. Методи формування емоційної сфери. Класифікація

методів педагогічного впливу на засуджених. Характерні особливості методів

педагогічного впливу. Поняття «методи виправного впливу». Спостереження.

Природній експеримент. Узагальнення незалежних характеристик. Аналіз

продуктів діяльності. Анкетування. Спеціальні психодіагностичні методики.

Функції методів виховання (виправлення). Методи формування і корекції

свідомості. Інформування. Навіювання. Приклад. Психолого-педагогічний

вибух. Умови ефективного застосування методів формування і корекції

свідомості. Методи формування і корекції досвіду поведінки. Вправи.

Доручення. Інструктаж. Контроль. Умови успішного застосування методів

формування і корекції поведінки. Методи додаткової мотивації та

стимулювання поведінки. Змагання. Критика. Примус. Покарання. Заохочення.

Довіра. Умови успішного застосування методів мотивації та стимулювання

поведінки. Методи виявлення результатів виховання. Ознаки рівня розвитку і

вихованості окремих якостей особистості. Умови успішного застосування

методів виявлення результатів виховання.

Тема 2.2. Основні форми та напрямки соціально-виховної роботи із

засудженими

Поняття про основні форми виховного впливу на засуджених та їх

класифікація. Класифікація форм виховного впливу на засуджених за об’єктом

впливу (індивідуальні, групові, масові). Класифікація форм виховного впливу

за видами діяльності (навчальна, трудова, громадська, дозвільна). Класифікація

форм за способом виховного впливу (словесні, наочні та практичні форми).

Класифікація та характеристика форм за напрямками виховної роботи з

засудженими. Фізичне виховання. Трудове. Естетичне. Правове. Світоглядне.

Морально-етичне. Санітарно-гігієнічне. Релігійне. Характеристика

індивідуальних форм виховного впливу. Характеристика групових форм

виховного впливу. Характеристика масових форм виховного впливу.

12

Характеристика форм трудового виховання. Характеристика форм естетичного

виховання. Характеристика форм фізичного виховання. Характеристика форм

соціально-світоглядного, морального та правового виховання.

Розділ 3. Організація виховної роботи з різними категоріями


Тема 3.1 Основні напрямки та форми індивідуальної соціально-виховної

роботи із засудженими до позбавлення волі

Поняття, мета та завдання індивідуально - виховної роботи із

засудженими. Класифікація та характеристика основних напрямків

індивідуально-виховної роботи із засудженими (вивчення засуджених,

класифікація засуджених, проектування корекції особистості засудженого,

визначення найбільш ефективних методів та форм роботи із засудженим,

підготовка до звільнення, узагальнення досвіду роботи). Характеристика

основних форм індивідуально-виховної роботи із засудженими (індивідуальні

бесіди, особисті доручення, шефство та наставництво, оцінка ступеня

виправлення засуджених, звіти засуджених на зборах та засіданнях ради

колективу відділення тощо). Планування індивідуальної соціально-виховної

роботи із засудженими. Зміст, порядок складання та ведення індивідуальної

програми соціально-виховної та психологічної роботи із засудженим та

щоденника соціально-виховної та психологічної роботи із засудженим.

Соціальне партнерство при складанні індивідуальної програми соціально-

виховної та психологічної роботи із засудженим. Тема 3.2. Особливості процесу виховання неповнолітніх засуджених

Особливості виконання покарань стосовно неповнолітніх. Індивідуально-

психологічні особливості неповнолітніх засуджених. Характерні риси

неповнолітніх засуджених. Соціально-педагогічна робота з неповнолітніми

засудженими. Методи та форми педагогічного впливу та виховної роботи з

неповнолітніми. Напрямки виховної роботи з неповнолітніми. Навчання як

обов'язковий напрям організації роботи у виховних колоніях. Організація

дозвілля неповнолітніх. Взаємодія з родичами неповнолітніх. Програми

виховної роботи з неповнолітніми. Зміст, порядок складання та ведення

індивідуальної програми та щоденника соціально-виховної та психологічної

роботи із неповнолітнім засудженим.

Тема 3.3. Особливості процесу виховання засуджених жінок

Психологічні особливості засуджених жінок. Характеристики засуджених

жінок: кримінально-правова; демографічна; соціально-педагогічна. Врахування

особливостей засуджених жінок в процесі відбування покарань та організації

виховної роботи з ними. Методи та форми педагогічного впливу на засуджених

жінок. Організація індивідуальної та групової роботи. Праця як засіб виховного

впливу. Умови збереження та відновлення психо-емоційної сфери жінок

методами педагогічної діяльності. Особливості організації дозвілля засуджених

жінок. Формування почуття материнства. Форми педагогічного впливу на

матерів, які мають малолітніх дітей. Спілкування матерів з малолітніми дітьми,

які знаходяться в будинках малютки при виправних установах.

Розділ 4. Особливості індивідуально-диференційованого підходу до

13


Тема 4.1 Оцінка ступеня виправлення засуджених до позбавлення волі

Поняття, завдання та види оцінки ступеня виправлення засуджених.

Порядок та послідовність проведення оцінки ступеня виправлення

засуджених, Наближений зміст характеристики на засудженого при оцінці

ступеня виправлення.

Тема 4.2 Особливості організації роботи школи підготовки до звільнення

Категорії засуджених, які підлягають звільненню. Мета, види та порядок

підготовки засуджених до звільнення. Основні форми підготовки засуджених

до звільнення. Робота курсів з підготовки засуджених до звільнення. Зміст

курсу підготовки засуджених до звільнення. Ознаки, за якими засуджені

можуть бути умовно-достроково звільнені. Проблеми соціальної адаптації осіб,

які звільняються з місць позбавлення волі. Проживання, забезпечення

документами, працевлаштування, освіта, соціальні контакти, взаємодія з

рідними та близькими, соціальна депривація. Роль громадськості та

спостережних комісій, інших соціальних інститутів у вирішенні проблем

засуджених, які звільняються з місць позбавлення волі. Порядок взаємодії

установ виконання покарань та суб’єктів соціального патронажу під час

підготовки до звільнення осіб, які відбувають покарання у виді обмеження волі

або позбавлення волі на певний строк. Програми підготовки до звільнення.

Поняття та значення оцінки ступеня виправлення засуджених. Мета та

завдання оцінки ступеня виправлення засуджених. Види оцінки ступеня

виправлення засуджених. Періодичність, послідовність та правила проведення

оцінки ступеня виправлення засуджених. Критерії оцінки ступеня виправлення

засуджених. Загальний висновок про ступінь виправлення засудженого.

Наближений зміст характеристики на засудженого, який підлягає оцінці

ступеня виправлення. Участь спостережних комісій при здійсненні оцінки

ступеня виправлення засуджених. Характеристика та класифікація засуджених,

які можуть бути переведені до дільниці соціальної реабілітації.

2. Опис навчальної дисципліни

Найменування

показників

Галузь знань,

спеціальність, ступінь

вищої освіти

Характеристика навчальної

дисципліни денна форма

навчання

заочна форма

навчання

Кількість кредитів – 12

Галузь знань

Соціальні та поведінкові

науки 05

Нормативна

Спеціальність

Психологія 053

Кількість розділів – 12 Спеціалізація

Рік підготовки:

3-й

Загальна кількість

годин – 360

Семестр

5-й, 6-й

14

Тижневих годин для

денної форми

навчання:

аудиторних – 4

самостійної роботи

студента – 2

Ступінь вищої освіти:

Бакалавр

Лекції

44 год.

Семінарські

44 год.

Практичні

62 год.

Самостійна робота

90 год.

Вид контролю:

Екзамен

3. Структура залікового кредиту (тематичний план)

Назви розділів і тем

Кількість годин

денна форма заочна форма

Всього у тому числі Всього у тому числі

л п сем с.р. л п сем с.р.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11

Пенітенціарна психологія

Розділ 1. Теоретичні та методологічні основи пенітенціарної психології

Тема 1.1. Предмет, завдання та

місце пенітенціарної

психології в системі

психологічних наук.

10 2 2 2 6

Тема 1.2. Принципи

пенітенціарної психології.

Моделі пенітенціарних

установ.

10 2 2 6

Тема 3. Методи

пенітенціарної психології. 10 2 2 2 4

Разом за розділом 1 30 6 2 6 16

Розділ 2. Психологія особистості засудженого

Тема 2.1. Особливості

особистості засудженого. 8 2 2 2 2

Тема 2.2. Психічних процеси

та стани людини в умовах


6 2 4 2

Тема 2.3. Особливості

девіантної поведінки


8 2 2 2

Тема 2.4. Діагностика та

психокорекція суїцидальної

поведінки в місцях

позбавлення волі.

8 2 2 2 2


Розділ 3. Особливості мікросередовища засуджених

Тема 3.1. Психологія груп та

колективів засуджених.

Субкультура в місцях

позбавлення волі.

8 2 2 2 2

15

Тема 3.2. Психологічні

особливості

диференційованого підходу до


10 2 2 4 2

Тема 3.3. Конфлікти в

середовищі засуджених. 12 2 2 4 4



Тема 4.1. Психологічні

особливості особистості та

колективу працівників ДКВС.

8 2 2 2

Тема 4.2. Психологічна

готовність персоналу ДКВС

до дій в екстремальних

ситуаціях.

8 2 2 2 2

Тема 4.3. Формування

позитивного соціально-

психологічного клімату в

колективі працівників ДКВС.

4 - - 2 2

Тема 4.4. Професійна

деформація та її профілактика

в колективі працівників

ДКВС.

8 2 2 2 2

Тема 4.5. Профілактика

негативних соціально-

психологічних станів

особистості працівників

ДКВС.

4 - - 2 2


Усього годин 120 24 24 32 40

Пенітенціарна педагогіка


Тема 1.1. Пенітенціарна

педагогіка як наука 8 2 2 2 4

Тема 1.2. Основні засоби

виправлення та ресоціалізації


8 2 2 2 4

Тема 1.3. Поняття,

особливості, закономірності

та принципи педагогічного

процесу в кримінально-

виконавчих установах

10 2 2 2 4



Тема 2.1. Методи вивчення та

впливу на особистість

засудженого

14 2 6 2 4

Тема 2.2. Основні форми та

напрямки соціально-виховної

роботи із засудженими

16 2 4 2 8


16

Розділ 3. Організація виховної роботи з різними категоріями засуджених

Тема 3.1 Основні напрямки та

форми індивідуальної

соціально-виховної роботи із

засудженими до позбавлення

волі

10 2 2 2 4

Тема 3.2. Особливості процесу

виховання неповнолітніх


10 2 4 2 2

Тема 3.3. Особливості процесу

виховання засуджених жінок 10 2 2 2 4


Розділ 4. Особливості індивідуально-диференційованого підходу до засуджених

Тема 4.1 Оцінка ступеня

виправлення засуджених до


16 2 4 2 8

Тема 4.2 Особливості

організації роботи школи

підготовки до звільнення

13 2 2 2 8


Екзамен

Усього годин 120 20 30 20 50

4. Плани семінарських та практичних занять

Пенітенціарна психологія:

Розділ 1. Теоретичні та методологічні основи пенітенціарної

психології

Тема 1.1. Предмет, завдання та місце пенітенціарної психології в

системі психологічних наук

Питання до семінарського заняття

1. Об'єкт, предмет, мета та завдання пенітенціарної психології.

2. Основні категорії пенітенціарної психології.

3. Міждисциплінарні зв'язки пенітенціарної психології.

4. Історичний розвиток пенітенціарної психології та її становлення в системі

наукових знань.

Завдання до практичного заняття.

1. Розкрийте поняття пенітенціарної психології.

2. Визначить міждисциплінарні зв’язки, що пов’язують пенітенціарну

психологію з іншими науками.

3. Визначте цілі та завдання пенітенціарної психології.

4. Поясніть основні категорії пенітенціарної психології.

5. Охарактеризуйте вклад в систему перевиховання засуджених Джона Говарда.

Тема 1.2. Принципи пенітенціарної психології. Моделі пенітенціарних

установ

Питання до семінарського заняття.

1. Соціально-психологічні проблеми пенітенціарної психології. Прикладні

галузі пенітенціарної психології.

17

2. Загальнометодологічні та специфічні принципи пенітенціарної психології.

3. Принципи вивчення особистості, групи (колективу) засуджених.

4. Пенітенціарні теорії й моделі тюремних установ.


1. Визначте соціально-психологічні проблеми пенітенціарної психології.

2. Зазначте прикладні галузі пенітенціарної психології.

3. Визначте принципи пенітенціарної психології.

4. Назвіть тюремні системи, що належать до репресивної моделі, та які – до

виправної.

Тема 1.3. Методи пенітенціарної психології


1.Методи дослідження пенітенціарної психології. Спостереження.Експеримент.

2.Бесіда. Інтерв'ю. Анкетне опитування.

3. Біографічний метод. Метод незалежних характеристик. Метод аналізу

продуктів життєдіяльності. Тести. Соціометрія. Знайомство зі справою.

4. Методи впливу на засудженого.


1. Визначить специфіку використання таких методів пенітенціарної психології,

як:

- спостереження, експеримент,

- опитування, тестування;

- вивчення документів.

2. Поясніть, як бути, якщо більшість ув'язнених спочатку не бажають, щоб їх

перевиховували, не відчувають у цьому ніякої потреби?

3. Охарактеризуйте соціально-психологічні методи виправлення

правопорушника.

4. Зазначте сутність індивідуальної роботи щодо перевиховання

правопорушника.

5. Окресліть загальні закономірності виправлення правопорушника.

Розділ 2. Психологія особистості засудженого.

Тема 2.1. Особливості особистості засуджених.


1. Поняття особистості засудженого.

2. Індивідуально-психологічні особливості особистості засудженого.

3. Соціально-психологічні особливості особистості засудженого (ув'язненого).

4. Практичне використання знань про особистість засудженого співробітниками

пенітенціарних установ.


1. Поясніть, у чому полягає специфіка поняття особистості засудженого,

делінквента, злочинця, підслідного, обвинувачуваного?

2. Визначить індивідуально-психологічні особливості особистості засудженого.

3. Охарактеризуйте соціально-психологічні особливості особистості

засудженого.

4. Поясніть, яким чином працівники ДПТС можуть використовувати знання

про особистість засудженого?

18

Тема 2.2. Особливості психічних процесів та станів особистості

засуджених. Емоційно-вольова сфера особистості засуджених


1. Пізнавальні процеси особистості засуджених.

2. Особливості емоційної сфери засуджених.

3. Психічні стани засуджених та динаміка їх протікання в умовах позбавлення

волі.

4. Вольові процеси засуджених.


1. Розкрийте специфіку перебігу пізнавальних процесів особистості


2. Визначить особливості емоційної сфери засуджених.

3. Охарактеризуйте психічні стани, що притаманні засудженим та динаміку їх

протікання в умовах позбавлення волі.

4. Поясніть відмінність емоцій від почуттів.

5. Зазначте об’єктивні та суб’єктивні чинники, що можуть впливати на настрій


6. Визначить умови, що сприяють формуванню позитивних вольових якостей


Тема 2.3. Особливості девіантної поведінки засуджених


1. Поняття девіантної поведінки.

2.Чинники девіантної поведінки.

3.Особливості девіантної поведінки засуджених неповнолітніх, жінок, хворих

на алкоголізм та наркоманію.

4.Профілактика девіантної поведінки засуджених.


1. Розкрийте психологічний зміст поняття «девіантна поведінка».

2. Поясніть, у чому проявляється девіантна поведінка особистості. Наведіть

приклади.

3. Укажіть специфіку девіантної поведінки у різних типів засуджених.

4. Перелічте методи профілактики девіантної поведінки.

Тема 2.4. Діагностика та психокорекція суїцидальної поведінки в



1. Поняття суїциду. Основні фази суїцидальної поведінки.

2. Основна типологія суїцидальної поведінки.

3. Причини та чинники суїциду.

4. Особливості суїцидальної поведінки в місцях позбавлення волі.

5. Шляхи профілактики суїцидальної поведінки засуджених.


1. Розкрийте психологічний зміст поняття «суїцид».

2. Вкажіть основні фази суїцидальної поведінки.

3. Поясніть, у чому проявляються наміри суїцидальної поведінки людини.

4. Перелічіть методи профілактики суїцидів.

19

Розділ 3. Особливості мікросередовища засуджених.

Тема 3.1. Психологія груп та колективів засуджених. Субкультура в



1. Психологія груп та колективів засуджених.

2. Субкультура місць позбавлення волі.

3. Стратифікація засуджених.

4. Традиції та звичаї в середовищі засуджених.


1. Поясніть психологічні відмінності, що мають малі групи засуджених.

2. Охарактеризуйте ознаки тюремної субкультури.

3. Визначіть, що таке «стратифікація засуджених».

4. Зазначте, які прошарки можна виділити у мікросередовищі засуджених.

5. Традиції та звичаї середовища засуджених.

Тема 3.2. Психологічні особливості диференційованого підходу до



1. Особливості диференційованого підходу до засуджених.

2. Психологічні особливості неповнолітніх засуджених.

3. Психологічні особливості засуджених юнацького, зрілого, літнього й

старечого віку.

4. Психологічні особливості засуджених жінок.


1. Визначіть необхідність диференційованого підходу до засуджених.

2. Зазначте психологічні особливості неповнолітніх засуджених.

3. Охарактеризуйте психологічні особливості засуджених жінок.

4. Законспектувати Наказ ДДУПВП № 116 від 17.06.2004 «Про затвердження

Положення про порядок реалізації у виправних та виховних колоніях програм

диференційованого виховного впливу на осіб, які тримаються в установах

виконання покарань».

Тема 3.3 Конфлікти в середовищі засуджених


1. Поняття про конфлікт. Типи конфліктів.

2. Особливості конфліктів в середовищі засуджених.

3. Методика вирішення конфліктів.

4. Особливості профілактики та розв’язання конфліктів в УВП.


1. Охарактеризуйте поняття «конфлікт», визначить типи конфліктів


2. Визначить особливості конфліктів в середовищі засуджених.

3. Розкрийте методику вирішення конфліктів.

4. Поясніть особливості профілактики та розв’язання конфліктів в УВП.


Тема 4.1 Психологічні особливості особистості та колективу

працівників ДКВС

20


1. Особливості діяльності працівників ДКВС.

2. Вимоги до особистості працівника ДКВС.

3. Професіограми основних правоохоронних спеціалізацій.

4. Поняття та функції колективу працівників ДКВС.

5. Фактори підвищення ефективності діяльності колективу працівників ДКВС.


1. Поясніть особливості діяльності працівників ДКВС.

2. Визначіть вимоги до особистості працівника ДКВС.

3. Охарактеризуйте зміст професіограм основних правоохоронних

спеціалізацій.

4. Визначить функції колективу працівників ДКВС.

5. Зазначте фактори підвищення ефективності діяльності колективу працівників

ДКВС.

6. Законспектувати наказ ДДУПВП № 33 від 17.03.2000 «Про затвердження

положень, що регламентують діяльність соціально-психологічної служби

установи виконання покарань».

7. Законспектувати наказ ДДУПВП №144 від 05.06.2007 «Про внесення змін до

наказу Державного департаменту України з питань виконання покарань від

17.03.2000 №33».

Тема 4.2 Психологічна готовність персоналу ДКВС до дій в

екстремальних ситуаціях


1. Екстремальні ситуації в УВП, їх причини.

2. Формування психологічної готовності персоналу ДКВС до дій в

екстремальних ситуаціях.

3. Заходи попередження екстремальних ситуацій в УВП.

4. Алгоритми дій персоналу ДКВС в екстремальних ситуаціях:

4.1. Затримання засудженого, який вчинив злочин або інше правопорушення і

чинить опір.

4.2. Супровід засуджених, які допустили порушення, до спеціального

приміщення чергової частини, при раптовому загостренні ситуації.

4.3. Під час проведення обшуку.

4.4 Особливості поведінки під час поміщення засуджених, які грубо порушили

встановлений режим утримання, до камер ДІЗО, ПКТ, дільниці посиленого

контролю.

4.5. Рекомендації щодо поведінки особи в разі захоплення її як заручника.


1. Розкрийте поняття та причини екстремальних ситуацій в УВП.

2. Охарактеризуйте особливості формування психологічної готовності

персоналу ДКВС до дій в екстремальних ситуаціях.

3. Визначіть зміст заходів попередження екстремальних ситуацій в УВП.

4. Розкрийте алгоритми дій персоналу ДКВС в екстремальних ситуаціях:

4.1 Затримання засудженого, який вчинив злочин або інше правопорушення і

чинить опір?

21

4.2 Супровід засуджених, які допустили порушення, до спеціального

приміщення чергової частини, при раптовому загостренні ситуації?

4.3 Під час проведення обшуку?

4.4 Особливості поведінки під час поміщення засуджених, які грубо порушили

встановлений режим утримання, до камер ДІЗО, ПКТ, дільниці посиленого

контролю?

5. Рекомендації щодо поведінки особи в разі захоплення її як заручника?

Тема 4.4. Професійна деформація працівників ДКВС та її

профілактика


1. Поняття та характеристика професійної деформації.

2. Стадії професійної деформації.

3. Причини виникнення професійної деформації.

4. Психологічні рекомендації з профілактики професійної деформації.

5. Методи психологічної самодопомоги в ситуаціях професійного вигорання.


1. Визначить принципи професійної діяльності психолога УВП.

2. Охарактеризуйте обов’язки пенітенціарного психолога.

3. Зазначте права пенітенціарного психолога.

4. Зазначте документацію психолога УВП

5. Зазначте розділи плану роботи психолога УВП на квартал.

6. Визначіть особливості роботи психолога із засудженими, які віднесені до

«групи ризику».

7. Охарактеризуйте, як здійснюються професійні контакти пенітенціарного

психолога з різними підрозділами УВП.

8. Розкрийте поняття «професійна деформація».

9. Шляхи попередження та подолання професійної деформації.

10. Зазначте, які ситуації в діяльності персоналу УВП є екстремальними.

11. Визначіть, як мають діяти співробітники у складних ситуаціях.

12. Зазначте ознаки стресу.

13. Охарактеризуйте прийоми подолання стресу.

14. Законспектувати наказ ДДУПВП №128 від 01.08.2005 «Про затвердження

Положення про школу психолого-педагогічної майстерності персоналу

соціально – психологічної служби установи виконання покарань».

Пенітенціарна педагогіка:


Тема 1.1. Пенітенціарна педагогіка як наука


1. Поняття про педагогіку як науку. Місце пенітенціарної педагогіки в системі

педагогічних наук.

2. Поняття про предмет, об’єкт та завдання пенітенціарної педагогіки.

3. Історія виникнення та розвитку пенітенціарної (виправно-трудової)

педагогіки.

4. Поняття, класифікація та характеристика основних категорій пенітенціарної

педагогіки.

22


1. Скласти словник основних термінів і понять пенітенціарної педагогіки.

2. Намалювати схему: «Зв'язок пенітенціарної педагогіки з іншими науками».

Тема 1.2. Основні засоби виправлення та ресоціалізації засуджених


1. Поняття і загальна характеристика основних засобів виправлення та

ресоціалізації засуджених.

2. Поняття та педагогічна характеристика встановленого порядку виконання і

відбування покарання (режиму) та суспільно корисної праці.

3. Поняття та педагогічна характеристика соціально-виховної роботи,

загальноосвітнього та професійного навчання засуджених.

4. Поняття та педагогічна характеристика громадського впливу на засуджених.


Законспектувати:

1. Особливості режиму в місцях позбавлення волі (Ст. 86-117 КВК України).

2. Умови та особливості організації праці засуджених до позбавлення волі (ст.

118- 122 КВК України).

3. Соціально-виховна робота із засудженими до позбавлення волі (ст.123-137

КВК України).

4. Загальноосвітнє і професійно-технічне навчання засуджених до позбавлення

волі (ст.125, 126 КВК України).

Тема 1.3. Поняття, особливості, закономірності та принципи

педагогічного процесу в кримінально-виконавчих установах


1. Поняття та особливості педагогічного процесу в установах виконання

покарань

2. Поняття та характеристика основних закономірностей педагогічного процесу

в установах виконання покарань

3. Поняття та характеристика основних принципів педагогічного процесу в

установах виконання покарань


Намалювати схему:

1. «Структура та основні завдання відділів та відділень соціально-психологічної

служби УВП».

2. Законспектувати:

Принципи кримінально-виконавчого законодавства, виконання і

відбування покарань (ст.5 КВК України)


Тема 2.1. Методи вивчення та впливу на особистість засудженого


1. Програма та методика вивчення особистості засуджених.

2. Поняття, класифікація та характеристика психолого-педагогічних методів

вивчення засуджених.

3. Поняття, класифікація та характеристика психолого-педагогічних методів

впливу на засуджених.

23

4. Характеристика психолого-педагогічних методів, спрямованих на

формування та корекцію свідомості засуджених.

5. Характеристика психолого-педагогічних методів, спрямованих на

формування та корекцію позитивного досвіду поведінки засуджених.

6. Характеристика психолого-педагогічних методів додаткової мотивації та

стимулювання поведінки засуджених.



1. Методи встановлення вербального та невербального контакту із засудженим.

2. Умови ефективного застосування основних психолого-педагогічних методів,

призначених для вивчення особистості засуджених.

3. Умови ефективного застосування основних психолого-педагогічних методів,

спрямованих на формування і корекцію свідомості засуджених .

4. Умови ефективного застосування основних психолого-педагогічних методів

спрямованих на формування та корекцію позитивного досвіду поведінки .

5. Умови ефективного застосування основних психолого-педагогічних методів

додаткової мотивації та стимулювання поведінки.

Тема 2.2. Основні форми та напрямки соціально-виховної роботи із

засудженими


1. Поняття, класифікація та коротка характеристика основних форм соціально-

виховної роботи із засудженими.

2. Поняття, класифікація та характеристика основних напрямків соціально-


3. Зміст та порядок реалізації в кримінально-виконавчих установах програм

диференційованого виховного впливу на засуджених.


Підготувати доповідь та обговорити:

1. Характеристика основних форм соціально-виховної роботи із засудженими.

2. Характеристика основних напрямків соціально-виховної роботи із

засудженими.

3. Зміст програм диференційованого виховного впливу на засуджених.

4. Виховання дисциплінованості в засуджених.

Розділ 3. Організація виховної роботи з різними категоріями


Тема 3.1 Основні напрямки та форми індивідуальної соціально-

виховної роботи із засудженими до позбавлення волі


1. Поняття та основні напрямки індивідуальної соціально - виховної роботи із


2. Характеристика основних форм індивідуальної соціально-виховної роботи із


3. Методичні рекомендації щодо складання та ведення індивідуальної

програми соціально-психологічної роботи із засудженим.


24


1. Умови ефективної реалізації основних напрямків індивідуальної соціально-


2. Умови ефективної реалізації основних форм індивідуальної соціально-


3. Зміст, порядок підготовки та ведення індивідуальної бесіди із засудженим.

Тема 3.2 Особливості процесу виховання неповнолітніх засуджених


1. Соціально-психологічні та вікові особливості неповнолітніх

правопорушників.

2. Напрямки виховної роботи з неповнолітніми засудженими.

3. Умови організації виховної роботи з неповнолітніми засудженими.

4. Технології виховної роботи з неповнолітніми засудженими.


1. Визначити ознаки різних типів спрямованості неповнолітніх

правопорушників: аморальна, асоціальна, злочинна.

2. Визначити та обґрунтувати форми реалізації напрямків виховної роботи з

неповнолітніми правопорушниками.

3. Обгрунтувати врахування особливостей неповнолітніх засуджених у

виховному впливі на них.

Тема 3.3 Особливості процесу виховання засуджених жінок


1. Загальна характеристика процесу відбування покарань засудженими

жінками.

2. Кримінально – правова та морально-психологічна характеристика

засуджених жінок.

3. Психологічні особливості засуджених жінок у процесі виховного впливу на

них.

4. Особливості педагогічного впливу на засуджених жінок.

5. Форми роботи з засудженими жінками.



Методика контактної взаємодії в процесі проведення індивідуальної бесіди Л.Б.

Філонова // Синьов В.М., Радов Г.О., Кривуша В.І., Беца О.О. Педагогічні

основи ресоціалізації злочинців. К.: 1997. – С. 151-156.

Розділ 4. Особливості індивідуально-диференційованого підходу до


Тема 4.1 Оцінка ступеня виправлення засуджених до позбавлення

волі


1. Поняття, завдання та види оцінки ступеня виправлення засуджених.

Порядок та послідовність проведення оцінки ступеня виправлення засуджених.

2. Наближений зміст характеристики на засудженого при оцінці ступеня

виправлення.


25


1. Інструкція щодо роботи з індивідуальною програмою соціально-виховної та

психологічної роботи із засудженим.

2. Аналіз методики проведення оцінки ступеня виправлення засуджених.

3. Характеристика основних критеріїв оцінки ступеня виправлення засуджених.

4. Складання позитивної і негативної характеристики на засудженого, який

підлягає оцінці ступеня виправлення.

Тема 4.2 Особливості організації роботи школи підготовки до

звільнення


1. Педагогічні аспекти організації курсу підготовки до звільнення.

2. Порядок організації підготовки засуджених до звільнення.

3. Основні потреби осіб, які готуються до звільнення, в процесі організації

роботи з ними.


1. Розробити графічну схему: «Порядок організації підготовки засуджених до

звільнення».

5. Завдання для самостійної роботи

Теми реферативних та інформаційних повідомлень:

1. Вітчизняні та закордонні психологічні концепції кримінальної поведінки

особистості.

2. Песимістичні теорії виправлення і перевиховання засуджених (Ч.Ломброзо,

Е.Кречмер, У.Шелдон, У.Клайфельтер, З.Фройд, Е.Фромм та інші).

3. Оптимістичні теорії перевиховання засуджених (Е.Дюркгейм, Р.Мертон,

Дж.Доллард, Н.Міллер, Дж.Уайтінг, Р.Сірс, С.Беккер, Ф.Танненбаум,

Ф.Тейлор).

4. Особливості пізнавальних психічних процесів особистості засудженого.

5. Депривація засуджених в УВП.

6. Особливості пам'яті засуджених.

7. Особливості мислення та уяви засуджених.

8. Типові психічні стани засуджених.

9. Динаміка психоемоційних станів засуджених в умовах позбавлення волі.

10. Особливості прояву агресії засуджених.

11. Причини виникнення девіантної поведінки в місцях позбавлення волі.

12. Делінквентна поведінка засуджених в місцях позбавлення волі.

13. Адиктивна поведінка засуджених в місцях позбавлення волі.

14. Профілактика девіантної поведінки в місцях позбавлення волі.

15. «Групи ризику» в середовищі засуджених.

16. Суїцидальна поведінка засуджених.

17. Діагностика суїцидальної поведінки в місцях позбавлення волі.

18. Профілактика суїцидів серед засуджених.

6. Індивідуальні завдання

Індивідуальні робота передбачає роботу підготовку наукових досліджень.

26

Тематика:

1. Специфіка та перспективи пенітенціарної системи в Україні.

2. Концепція відплати І. Канта і Ф. Бредлі.

3. Концепція покарання як страхання чи попередження (І. Бентам і Ч.Беккаріа).

Концепція покарання як виправлення чи перевиховання.

4. Внесок вітчизняних та зарубіжних вчених в розвиток пенітенціарної

психології.

5. Характеристика загальнометодологічних принципів пенітенціарної


6. Характеристика специфічних принципів пенітенціарної психології.

7. Характеристика принципів вивчення особистості, групи (колективу)


8. Порівняльний аналіз моделей тюремних установ різних країн.

9. Характеристика організаційних методів психологічних досліджень в УВП.

10. Особливості використання спостереження в УВП.

11. Використання методу експерименту в місцях позбавлення волі.

12. Характеристика праксіометричних методів психологічних досліджень в

УВП.

13. Використання тестування, анкетування та соціометрії в УВП.

14. Поняття про особистість засудженого.

15. Психологічний супровід осіб, схильних до суїцидальної поведінки .

16. Чинники формування малих груп засуджених. Соціально-

психологічна характеристика груп засуджених.

17. Психологічні особливості мікрогруп засуджених (за Я. Контратьєвим).

Класифікація мікрогруп засуджених (за В.Васильєвим, Ю.Чуфаровським) та ін.

18. Структура колективу виправно-трудових установ.

19. Напрямки соціально-виховної роботи начальника відділення в МНГ.

20. Роль лідера у формуванні мікросередовища засуджених.

21. Кримінальна субкультура установ виконання покарання.

22. Злочинний жаргон (мова арго) та його функціональне навантаження.

Значення татуювань.

23. Психологічні особливості неповнолітніх засуджених. Психологічний

супровід неповнолітніх.


25. Психологічні особливості засуджених до довічного позбавлення волі.

26. Робота психологів із засудженими групи ризику (суїциденти, засуджені з

нетрадиційною сексуальною орієнтацією, засуджені за зґвалтування,

дітовбивство, із найнижчої кримінальної страти та ін.).

27. Специфіка психологічного супроводу засуджених до довічного ув’язнення.

28. Конфлікти в середовищі засуджених.

29. Динаміка розвитку конфлікту в середовищі засуджених.

30. Шляхи попередження конфліктів у середовищі засуджених.

31. Психологічні бар’єри у роботі із засудженими.

32. Причини та види конфліктів у середовищі засуджених.

33. Управління поведінкою у конфлікті.

27


35. Особистісні та професійні якості працівника ДКВС.

36. Психологічні особливості колективу працівників ДКВС.

37. Причини виникнення екстремальних ситуацій в роботі персоналу ДКВС.

38. Профілактика виникнення екстремальних ситуацій в роботі персоналу

ДКВС.

39. Особливості соціально-психологічного клімату в колективі працівників

ДКВС.

40. Шляхи запобігання конфліктам серед персоналу ДКВС.

41. Завдання та функції психологічної служби УВП.

42. Професійна деформація працівників пенітенціарних установ та її різновиди.

43. Особливості діагностики професійної деформованості працівників ДКВС.

44. Критерії та рівні професійної деформованості працівників ДКВС.

45. Профілактика професійної деформації працівників ДКВС.

46. Причини та прояви негативних психічних станів у працівників ДКВС

47. Стрес та його профілактика в середовищі працівників ДКВС.

48. Емоційно-вольова регуляція діяльності працівників ДКВС.

7. Методи навчання та контролю

Словесні методи, інноваційні методи, наочні методи, практичні методи.

Поточний, проміжний та підсумковий контроль.

8. Орієнтовний перелік питань для підсумкового контролю

1. Пенітенціарна психологія як наука.

2. Завдання пенітенціарної психології.

3. Основні категорії пенітенціарної психології.

4. Міждисциплінарні зв'язки пенітенціарної психології.

5. Історичний розвиток пенітенціарної психології та її становлення в системі

наукових знань.

6. Соціально-психологічні проблеми пенітенціарної психології.

7. Прикладні галузі пенітенціарної психології.

8. Загальнометодологічні принципи пенітенціарної психології.

9. Специфічні принципи пенітенціарної психології.

10. Пенітенціарні теорії й моделі тюремних установ.

11. Характеристика спостереження як методу дослідження пенітенціарної


12. Характеристика експерименту як методу дослідження пенітенціарної


13. Характеристика бесіди та інтерв'ю як методів дослідження пенітенціарної


14. Характеристика анкетного опитування як методу дослідження


15. Характеристика біографічного методу як методу дослідження


16. Характеристика методів дослідження пенітенціарної психології: метод

28

незалежних характеристик та метод «знайомство зі справою».

17. Характеристика методу аналізу продуктів життєдіяльності як методу

дослідження пенітенціарної психології.

18. Характеристика тестування як методу дослідження пенітенціарної


19. Характеристика соціометрії як методу дослідження пенітенціарної


20. Характеристика методу експертних оцінок як методу дослідження


21. Провідні соціально-психологічні методи впливу на засудженого.

22. Проблема особистості засудженого в пенітенціарній психології.

23. Індивідуально-психологічні особливості особистості засудженого

24. Соціально-психологічні особливості особистості засудженого (ув'язненого).

25. Особливості особистості засудженого залежно від характеру вчиненого

злочину.

26. Практичне використання знань про особистість засудженого

співробітниками пенітенціарних установ.

27. Характеристика пізнавальних процесів особистості засуджених.

28. Особливості емоційної сфери засуджених.

29. Характеристика психічних станів засуджених та динаміка їх протікання в

умовах позбавлення волі.

30. Характеристика вольових процесів засуджених.

31. Поняття «норми» та «відхилення», девіантної поведінки особистості.

32. Види девіантної поведінки.

33. Етапи розвитку девіантної поведінки.

34. Детермінанти девіантної поведінки засуджених.

35. Особливості девіантної поведінки засуджених неповнолітніх.

36. Особливості девіантної поведінки засуджених жінок, хворих на алкоголізм

та наркоманію.

37. Шляхи профілактики девіантної поведінки засуджених.

38. Поняття суїцидальної поведінки. Форми самогубств.

39. Основні фази суїцидальної поведінки.

40. Типологія суїцидальної поведінки.

41. Класифікація суїцидальних дій.

42. Причини виникнення суїцидальної поведінки в місцях позбавлення волі.

43. Характеристика «груп ризику» в середовищі засуджених.

44. Чинники підвищення ризику суїцидальної поведінки

45. Особливості суїцидальної поведінки в місцях позбавлення волі.

46. Шляхи профілактики суїцидальної поведінки засуджених.

47. Психологічний супровід осіб, схильних до суїцидальної поведінки та

членоушкодження.

48. Психологія груп та колективів засуджених. Види груп засуджених.

49. Відмінності колективу засуджених від колективу вільних громадян.

50. Особливості субкультури засуджених в місцях позбавлення волі.

51. Роль лідера у формуванні мікрогруп засуджених.

29

52. Ознаки та особливості малих неформальних груп засуджених.

53. Чинники статусу та особливості поведінки представників тюремної

субкультури.

54. Профілактика поширення субкультури в місцях позбавлення волі.

55. Стратифікація засуджених.

56. Традиції та звичаї в середовищі засуджених.

57. Вимоги диференційованого підходу до засуджених. Класифікація

засуджених за характером скоєного злочину.

58. Взаємостосунки в середовищі засуджених.

59. Характеристика засуджених з позитивною спрямованістю.

60. Характеристика осіб з негативною спрямованістю.

61. Характеристика осіб з пристосовницькою спрямованістю.

62. Характерні риси засуджених з позитивними соціальними установками,

сильним типом особистості, лідерськими якостями.

63. Характеристика засуджених з позитивними соціальними установками,

слабким типом особистості.

64. Характеристика засуджених без виражених особистісних якостей.

65. Характерні риси засуджених, що мають асоціальні установки, слабкий

комфортний тип особистості, без задатків лідерства.

66. Характерні риси засуджених з асоціальними установками, сильним типом

особистості.

67. Характерні риси засуджених з асоціальними установками, сильним типом

особистості, з об’єктивними задатками лідерства.

68. Психологічні особливості неповнолітніх засуджених.

69. Психологічні особливості засуджених юнацького віку.

70. Психологічні особливості засуджених зрілого, літнього й старечого віку.


72. Поняття про конфлікт. Типи конфліктів.

73. Особливості конфліктів в середовищі засуджених, причини виникнення.

74. Динаміка розвитку конфлікту в середовищі засуджених.

75. Методика вирішення конфліктів в середовищі засуджених.

76. Особливості профілактики та розв’язання конфліктів в середовищі



78. Головні морально-психологічні вимоги до працівника ДКВС.

79. Завдання психологічної підготовки працівників ДКВС.

80. Професіограма правоохоронця.

81. Професіограма оперативного працівника.

82. Професіограма начальника відділення.

83. Поняття, ознаки та функції колективу працівників ДКВС.

84. Особистість працівника КВС та колектив. Форми взаємодії.

85. Фактори підвищення ефективності діяльності колективу працівників ДКВС.

86. Поняття, ознаки, фактори формування соціально-психологічного клімату.

87. Охарактеризуйте умовні зони соціально-психологічного клімату за

В.Шепелєм та форми прояву соціально-психологічного клімату.

30

88. Управління соціально-психологічним кліматом в установі ДКВС.

89. Типи конфліктів в середовищі працівників ДКВС.

90. Динаміка розвитку конфліктів в середовищі працівників ДКВС.

91. Шляхи профілактики конфліктів в колективі працівників ДКВС.

92. Робота психолога щодо формування сприятливого соціально-

психологічного клімату в установі ДКВС.

93. Характеристика професійної деформації працівників ДКВС: поняття,

прояви.

94. Стадії професійної деформації.

95. Причини виникнення професійної деформації працівників ДКВС.

96. Психологічні рекомендації з профілактики професійної деформації

працівника ДКВС.

97. Причини й прояви депресії й фрустрації працівників ДКВС.

98. Методи психологічної самодопомоги в ситуаціях професійного вигорання

працівника ДКВС.

99. Методи вирішення конфліктних ситуацій в середовищі персоналу ДКВС.

100. Поняття про психічні стани, їх властивості, види.

101. Кризові стани особистості.

102. Емоційно-вольова регуляція діяльності працівників ДКВС.

103. Особливості психологічної підготовки до перебування в умовах стресових

ситуацій. Нейтралізація наслідків.

104. Поняття про пенітенціарну педагогіку як науку.

105. Завдання пенітенціарної педагогіки.

106. Основні етапи історії розвитку пенітенціарної педагогіки.

107. Особливості педагогічного процесу в роботі з засудженими.

108. Основні категорії пенітенціарної педагогіки.

109. Закономірності педагогічного процесу в місцях позбавлення волі.

110. Принципи пенітенціарної педагогіки.

111. Поняття про методи пенітенціарної педагогіки.

112. Дайте характеристику методам формування емоційної сфери.

113. Класифікація методів педагогічного впливу на засуджених.

114. Функції методів виховання (виправлення).

115. Охарактеризуйте методи формування і корекції свідомості.

116. Визначте умови ефективного використання методів формування і корекції

свідомості.

117. Охарактеризуйте методи формування і корекції досвіду поведінки.

118. Визначте умови ефективного використання методів формування і корекції

досвіду поведінки.

119. Охарактеризуйте методи додаткової мотивації і стимулювання поведінки.

120. Визначте умови успішного застосування методів додаткової мотивації і

стимулювання поведінки.

121. Дайте характеристику методам виявлення результатів виховання.

122. Поняття про форми пенітенціарної педагогіки.

123. Класифікація форм виховного впливу за об’єктом, видами діяльності та

способами впливу.

31

124. Класифікація форм виховного впливу за напрямками виховання.

125. Види та характеристика основних форм виховного впливу.


127. Система професійно значущих властивостей працівника ДКВС.

128. Вимоги до особистісних якостей та характеристик працівника ДКВС –

вихователя.

129. Педагогіка співробітництва як технологія виховного впливу.

130. Організація виховної роботи з засудженими.

131. Характеристика основних напрямків виховної роботи з засудженими.

132. Підібрати ефективні форми реалізації світоглядного та валеологічного

напрямків виховної роботи з засудженими.

133. Підібрати ефективні форми реалізації морального-етичного та релігійного


134. Підібрати ефективні форми реалізації естетичного та трудового


135. Підібрати ефективні форми реалізації правового та фізичного напрямків

виховної роботи з засудженими.

136. Соціально-психологічні та вікові особливості неповнолітніх

правопорушників.

137. Хто є суб’єктами виховної роботи з неповнолітніми засудженими?

138. Напрямки педагогічного процесу у виховних колоніях.

139. Які методи педагогічного впливу доцільно використовувати в роботі з

неповнолітніми засудженими? Відповідь обґрунтуйте.

140. Підібрати ефективні форми виховної роботи з неповнолітніми


141. Загальна характеристика засуджених жінок.

142. Охарактеризуйте основні напрямки індивідуальної роботи з засудженими

жінками.

143. Визначте та дайте характеристику методам індивідуальної роботи з

засудженими жінками.

144. Підібрати ефективні форми індивідуальної роботи з засудженими жінками.

145. Основні цілі індивідуальної бесіди з засудженими жінками. Підготовка до

бесіди.

146. Вимоги до проведення індивідуальної бесіди з засудженими жінками.

147. Основні помилки при проведенні індивідуальної бесіди з засудженими

жінками.

148. Методика контактної взаємодії в процесі проведення індивідуальної бесіди

Л.Б. Філонова.

149. Система організації індивідуально-виховної роботи з засудженими.

150. Охарактеризуйте основні напрямки ІВР з засудженими.

151. Визначте та дайте характеристику методам ІВР з засудженими.

152. Охарактеризуйте форми ІВР з засудженими.

153. Поняття про самовиховання засуджених.

154. Дайте характеристику напрямкам самовиховання засуджених.

155. Охарактеризуйте методи самовиховання засуджених.

32

156. Положення про порядок реалізації у виправних та виховних колоніях

програм диференційованого виховного впливу на засуджених до позбавлення

волі.

157. Підібрати ефективні форми реалізації програм диференційованого впливу

на засуджених: «Освіта».


на засуджених: «Духовне відродження».


на засуджених: “Творчість”.


на засуджених: “Правова просвіта”.


на засуджених: “Фізкультура і спорт”, “Подолання алкогольної та наркотичної

залежності”.

162. Основні завдання роботи курсу підготовки до звільнення.

163. Охарактеризуйте напрямки роботи курсу підготовки до звільнення;

164. Дайте характеристику основним формам роботи курсу підготовки до

звільнення.

165. Порядок організації підготовки засуджених до звільнення.

9. Рейтингова система оцінювання результатів навчання Аудиторна робота

(поточне накопичення балів) Підсумковий

контроль Підсумкова кількість

балів Екзамен

Мах 60% Мах 40% Мах 100%

Шкала оцінювання: національна та ECTS

Оцінка в

балах

Оцінка за національною

шкалою

Оцінка за шкалою ECTS

Оцінка Пояснення

90-100 відмінно А відмінне виконання

85-89 добре

В вище середнього рівня

75-84 С загалом хороша робота

66-74

задовільно

D непогано

60-65 E виконання відповідає

мінімальним критеріям

35-59

незадовільно

Fx необхідне перескладання

1-34 F необхідне повторне

вивчення курсу

10. Рекомендована література

Основна література

1. Кримінально-виконавчий кодекс України: чинне законодавство зі змінами та

допов. станом на 1 вересня 2013 р. – К. : Паливода А.В., 2013. – 104 с.

2. Про Державну кримінально-виконавчу службу України: Закон України від

23.06.2005 № 2713-IV.

3. Про затвердження Концепції державної політики у сфері реформування

33

Державної кримінально-виконавчої служби України: Указ Президента України

від 08.11.2012 № 631/2012.

4. Про затвердження Положення про Державну пенітенціарну службу України:

Постанова Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 № 225.

5. Про затвердження Положення про порядок реалізації у виправних і виховних

колоніях програм диференційованого виховного впливу на засуджених до

позбавлення волі: Наказ ДДУПВП від 17.06.2004 № 116.

6. Про затвердження Положення про психолога установи виконання покарань

та слідчого ізолятора: Наказ ДДУПВП від 05.06.2007 № 145.

7. Про організацію соціально-виховної та психологічної роботи із засудженими:

наказ Мінюсту від 04.11.2013 № 2300/5.

8. Про затвердження Положення про школу психолого-педагогічної

майстерності персоналу соціально – психологічної служби установи виконання

покарань: Наказ ДДУПВП від 01.08.2005 № 128.

9. Про затвердження положень, що регламентують діяльність соціально-

психологічної служби установи виконання покарань: Наказ ДДУПВП від

17.03.2000 № 33.

10. Баламут А.Н. Психологическая подготовка сотрудников уголовно-

исполнительной системы к действиям в экстремальных ситуациях / А.Н.

Баламут. — Вологда : ВИПЭ ФСИН России, 2013. – 84 с.

11. Деев В.Г. Основы психологии исполнения уголовных наказаний / В.Г. Деев,

Е.Н. Казакова, И.В. Михалева, А.В. Наприс. – Вологда : ВИПЭ Минюста

России, 2001. – 347 с.

12. Димитров А. В. Основы пенитенциарной психологии / А. В. Димитров,

В.П. Сафронов. - М. : Московский психолого-социальный институт, 2003. – 176 с.

13. Дрижак В.В. Пенітенціарна педагогіка у запитаннях та відповідях /

В. В. Дрижак, С. О. Чебоненко. – Чернігів: Чернігівський юридичний коледж

Держдепартаменту України, 2006. – 120 с.

14. Дрижак В. В. Короткий термінологічний словник з пенітенціарної

педагогіки та пенітенціарної психології / Дрижак В.В. – Чернігів :

Чернігівський юридичний коледж Держдепартаменту України, 2008. – 22 с.

15. Дрижак В. В. Пенітенціарна педагогіка: навчальний посібник / Дрижак В. В.

– Чернігів: Чернігівський юридичний коледж Держдепартаменту України, 2009

– 270 с.

16. Засоби виправлення та ре соціалізації засуджених до позбавлення волі :

[монографія] / А. Х. Степанюка]. – Х. : Кроссроуд, 2011. – 323 с.

17. Збірка задач з пенітенціарної педагогіки: [для курсантів та слухачів вищ.

навч. закл.] / [уклад. С. М. Єрмак] / Чернігівський юридичний коледж

Держдепартаменту України. – Чернігів, 2009. – 28 с.

18. Исправительно-трудовая педагогика: [учеб. пособ. для вісш. учебн. завед.

МВД СССР] / [В. Ф. Пирожков, М. П. Стурова, И. П. Зайцев и др.; под ред.

И. Т. Богатірева]. – М.: Академия МВД СССР, 1978. – 377 с.

19. Исправительно-трудовая педагогика: [учеб. пособ. для студ. вісш. учебн.

завед.] / [Н. Н. Арисов, В. П. Артамонов, З. А. Астемиров и др.; под. ред.

Б. С. Утевского]. – М.: ВШ МВД СССР, 1967. – 304 c.

34

20. Інструкція з організації профілактики та попередження самогубств серед

осіб, які тримаються в установах виконання покарань і слідчих ізоляторах.

Режим доступу: http://kvs.gov.ua/dovidka/instrukc.pdf

21. Казак Б.Б. Ушатиков А.И. Профессиональная психологическая подготовка

персонала исправительных учреждений / Б.Б. Казак, А.И. Ушатиков. – Рязань :

Академия ФСИН России, 2006. – 147 с.

22. Кривуша В.І. Пенітенціарна педагогіка: навчальний посібник (завдання,

ситуації, питання для самоконтролю). В.І. Кривуша – К.: РВВ КІВС при НАВС,

1997. – 220 с.

23. Кримінальний кодекс України: Закон України № 25 від 29.06.2001 //

Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 25. – Ст. 131.

24. Кримінально-виконавчий кодекс України : Закон України вiд 11 лип. 2003 р.

№ 1129-IV / Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 3. – Ст. 21.

25. Кушнірова Т.В. Навчально-методичний комплекс з пенітенціарної

психології. – К. : ІКВС, 2014. – 40 с.

26. Кушнірова Т.В. Правові та соціально-психологічні аспекти організації

роботи курсу підготовки до звільнення: Методичні рекомендації. - К.: “МП

Леся”, 2004. - 52 с.

27. Лозниця В. С. Основи психології та педагогіки: навчальний посібник /

В. С. Лозниця . – К.: КНЕУ, 2001. – 288 с.

28. Медведєв В.С. Професійна деформація співробітників пенітерціарних

установ: Навч. посібник / B.C. Медведєв. – К. : РВВ КІВС при УАВС, 1996. - 80 с.

29. Методичні рекомендації до складання характеристик на засуджених: [навч.-

метод. посібник для персоналу ДКВС України] / [уклад.: С. О. Чебоненко,

О. С. Третяк, В. В. Дрижак та ін.]. − Чернігів: Чернігівський юридичний коледж

Держдепартаменту, 2007. − 47 с. – (Серія: Бібліотечка працівника соціально-

психологічної служби).

30. Морозов О.М. Агресивні засуджені: монографія / О.М. Морозов, Т.Р.

Морозова. – К. : МП Леся, 2000. – 204 с.

31. Основи пенітенціарної педагогіки і психології. Навчальний посібник /

Замула С.Ю., Костенко В.А., Мандра В.І., Падалець Б.В., Скоков С.І. - Під заг.

ред. академіка, док. пед. наук, проф. Синьова В.М. – Біла Церква. – 101 с.

32. Основи пенітенціарної педагогіки: [навч.-метод. посіб. для студ. вищ. навч.

закл. ] / С.Я. Харченко, О.Л. Карман, Н.П. Краснова, О.С. Третяк; Держ. закл.

“Луган. Нац.. ун-т імені Тараса Шевченка”. – Луганськ: Вид-во ДЗ “ЛНУ імені

Тараса Шевченка”, 2012. – 345 с.

33. Основи пенітенціарної психології: навч. посіб. / Крейдун М.П., Лактіонов О.

М., Сорока А.В. – Х. : ХНУ імені Каразіна, 2007. – 140 с.

34. Педагогика и политико-воспитательная работа с осужденными / [под ред.

Ю.В. Гербеева]. – Рязань: Рязанская высшая школа МВД СССР, 1985. – 386 с.

35. Пенитенциарная психология / Ю.А. Дмитриев, Б.Б. Казак. - Ростов н/Д. :

Феникс, 2007. – 688 с.

36. Професійне спілкування пенітенціарного персоналу: навчально-методичний

посібник / В. М. Синьов, В. С. Медведєв, С. І. Скоков. - К., 2003. – 152 с.

37. Профілактика впливу кримінальної субкультури на неповнолітніх

35

засуджених у спеціальних виховних установах: навчально-методичний

посібник / С.Ю.Замула; ред. В.М.Оржеховська. - Біла Церква, 2011. – 240 с.

38. Психологічна профілактика суїциду та агресивної поведінки у засуджених

до довічного позбавлення волі: методичні рекомендації / Швейцарсько-

український проект "Підтримка пенітенціарної реформи в Україні". - К. :

ПАЛИВОДА А.В., 2011. – 128 с.

39. Психологія девіантної поведінки: навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. /

Н.Ю.Максимова. - К. : Либідь, 2011. – 520 с.

40. Психологія суїцидальної поведінки: діагностика, корекція, профілактика /

під ред. С.І. Яковенка. – К. : РВВ КІВС, 2000. – 200 с.

41. Робоча книга пенітенціарного психолога / Під ред. В.М. Синьова,

В.С.Медведєва. – К. : МП Леся, 2000. – 224 с.

42. Синьов В.М., Кривуша В.І. Пенітенціарна педагогіка в запитаннях та

відповідях. К.: 2000

43. Синьов В.М., Медведев В.С., Робоча книга пенітенціарного психолога К.:

2000.

44. Синьов В.М., Радов Г.О., Кривуша В.І., Беца О.О., Педагогічні основи

ресоціалізації злочинців. К.: 1997.

45. Степанов О. М. Основи психології і педагогіки: навч. посіб. для студентів

вищих навчальних закладів / О. М. Степанов, М. М. Фіцула. – 3-тє вид., доповн.

– К.: Академвидав, 2012. – 528 с. – ( Серія «Альма-матер»).

46. Сулицький В.В. Психологія суїцидальної поведінки / В.В. Сулицький. – К.:

МП Леся, 2001. – 316 с.

47. Ушатиков А.И. Пенитенциарная психология / А. И. Ушатиков, Б. Б. Казак. –

Рязань : Академия права и управления Минюста России, 2003. – 758 с.

48. Чебоненко С.О. Пенітенціарна психологія: Навчальний посібник /

С.О.Чебоненко, О.С. Третяк. – Чернігів, 2011. – 219 с.

49. Яворська Г.Х. Педагогіка для правників: навч. посіб. / Яворська Г.Х. – К.:

Знання, 2004. – 335 с.

50. Яковець І.C. Первинна класифікація засуджених до позбавлення волі та їх

розподіл в установах виконання покарань. Монографія / І.C. Яковець. – Харків:

Кроссроуд, 2006. – 208 с.

Додаткова література:

51. Ахмедшин Р.Л. Основы пенитенциарной психологии / Р.Л. Ахмедшин. –

Новокузнецк : ФКОУ ВПО Кузбасский институт ФСИН России, 2013. – 68 с.

52. Бартол К. Психология криминального поведения / К. Бартол. - СПб. :

Прайм-Еврознак, 2004. – 352 с.

53. Беккариа Ч. О преступлениях и наказаниях / Ч. Беккариа. - Μ. : Стелс, 1995.

– 303 с.

54. Еникеев М.И. Юридическая психология / М.И. Еникеев. - СПб. : Питер. -

2004. – 480 с.

55. Колесникова З.А. Психологическое сопровождение лиц, осужденных к

наказаниям, не связанным с лишением свободы / З.А. Колесникова. — Вологда:

ВИПЭ ФСИН России, 2012. — 308 с.

56. Медведєв B.C. Кримінальна психологія: Підручник / B.C. Медведєв. - К. :

http://www.twirpx.com/file/1478662/


36

Атіка, 2004. – 368 с.

57. Новиков В.В.. Личность осужденного: социальная и психологическая

работа с различными категориями / В.В. Новиков, А.И. Мокрецов. – М. : НИИ

ФСИН России, 2006. – 214 с.

58. Пенитенциарные системы зарубежных стран: учебно-практическое пособие

/ Сост. В.И. Гуржий, М.П. Мелентьев. - К. : РИО МВД Украины, 1993. – 104 с.

59. Пирожков В.Ф. Криминальная психология / В.Ф. Пирожков. – М.: Ось-89,

2007. – 704 с.

60. Правові основи діяльності персоналу Державної кримінально-виконавчої

служби України / упоряд. І. Яковець. – К. : Паливода А.В. – 2011. – 232 с.

61. Хохряков Г.Ф. Парадоксы тюрьмы / Г.Ф. Хохряков. - М. : Юридическая

лит-ра, 1991. –. 224 с.

62. Штефан Е.Ф. Агрессивное поведение осужденных мужского пола с

длительными сроками лишения свободы и пути его коррекции / Е.Ф. Штефан. –

Вологда : ВИПЭ ФСИН России, 2013. — 180 с.

63. Юридична психологія: навчальний посібник / В.Й.Бочелюк. - К.: Центр

учбової літератури, 2010. – 336 с.

64. Юридична психологія: Підручник / За ред. Л.І. Казміренко, Є.М. Моісеєва. –

К. : КНТ, 2007. – 360 с.

11. Інформаційні ресурси

1. http://psychlib.com.ua/

2. http://pidruchniki.ws

3. http://www.alleng.ru/d/psy/psy138.htm



http://pidruchniki.ws/

http://www.alleng.ru/d/psy/psy138.htm

ІНСТИТУТ...

Documents