Текстиль має неймовірну власність бути живим. Кажучи „живим”, маю на увазі його здатність передавати відчуття матеріальності, що є близьким кожній людині. Це є матеріал, який може мати як фізичні (тепла, захисту від холоду), так і ментальні (спогадів, пам’яті) властивості. Кожен із нас в один чи інший спосіб використовує текстиль кожного дня нашого життя. Тому це є загальнолюдська матерія, що може поєднати досвіди і дозволити зрозуміти її індивідуально. Цифрове жакардове ткацтво мене як мисткиню зацікавило десять років тому. Це було і є неймовірною системою, яка до цього часу відкриває мені як творцеві нові можливості. Кожна міліметрова крапочка фотографічного зображення створена, маніпулюючи комбінаціями вишитих ниток і ниточок, що запрограмовані на комп’ютері і у мозку розумного ткацького верстата, якому прищеплено різні системи кодів. Я творю і використовую технології як інструмент розширення своїх меж (психічних і фізичних).

В усі часи мистці використовували одні або інші технології, що їх вони винаходили, оскільки це нові можливості для творчих пошуків. Мені є цікавим ра-курс, як митець може впливати на технології і їхній про-грес, оскільки, користуючись ними, він удосконалює технологію, маючи ідею, яка, здається, є немож-ливою до втілення. Це, на мою думку, і спричиняє технологічний прогрес. Особливо, якщо мистець активно співпрацює зі спеціалістами з інших галу-зей. Зрозуміло, що знайти партнерів для співпраці – це одна із складових частин творчості, проте, якщо це вдається – тоді це частина успіху. Уже впродовж десятиріччя я працюю з промисловим підприємством, виробником меблевих тканин „Аудєяс”, що у Литві. Коли я вперше ткала свій твір, вони не мог-ли повірити, що це можливо. Отож, існують два підходи до технології жакарду у сучасному мистець-кому просторі: технічний (розуміння як це зробити), поєднуючи фотографічне зображення та структури ткання, і концептуальний (використання можливо-стей, що надаються технікою, для створення бажано-го впливу твору), поєднуючи думку, тему і проблему.

Мо́ніка Жалткауска́йтє-Ґрашє́нє (Monika Žalt-kauskaitė-Grašienė) представляє сучасне мистецтво текстилю Литви; вона очолює Катедру текстилю Каунаського факультету Вільнюської академії мистецтв. Для її творів характерним є концептуальний погляд на текстиль, синтез між традиційними способами самовияву і сучасними технологіями, якими мисткиня вправно маніпулює і тому неодноразово була названа „майстринею комп’ютерного жакардного ткання”. Згідно мистецтвознавця Одети́ Жука́ускєнє, „творчість Мо́ніки Жалткауска́йтє-Ґрашє́нє відкриває і проявляє текстильну дійсність, яка зіткана з ниточок фізичної, психологічної і соціальної текстури людини”.

Textile has an incredible ability to be alive. What I mean by this, is how it communicates a sense of substance, which is intimate to every human being. A fabric can hold both physical (heat, cold, protection) and emotional (recall, memory) features. Each of us uses textile everyday in one way or other. Therefore, it is a common material that allows to combine multiple experiences and to understand an individual person.

Ten years ago I became particularly interested in digital jacquard weaving. It was and still is an incredible system that for me, as an artist, has opened up new opportunities. Each graphic dot of image is created by manipulating the woven yarn and thread combinations programmed by a piece of computer software and through a system of codes it gets grafted into the looms’ smart “brain”. I use technology in my art practice as a tool to expand the limits of my physical and mental capabilities.

Artists have always looked for the application of new technologies because they open new ways to creativity. I am interested in how an artist can influence the progress of technology. The imagination and ideas of an artist can challenge the impossible and make things possible. It seems to me, that it has a real impact on technological progress, especially if the artists are actively collaborating with experts from other fields. Of course, finding partners‒collaborators is one of the constituent parts of the creative process, and if you are lucky - it’s also a part of success. For ten years I have worked with “Audėjas”, a Lithuanian industrial company that manufactures furniture fabrics. When I first did my weaving there the factory personnel could not believe that it was technically possible to achieve such a fine result on their factory looms.

So, as we see, there are two approaches to jacquard technology in contemporary art field: technical (the knowledge of how to do this) by combining photographic image with weaving structure and conceptual (the use of technical possibilities to create desired effects of the art work) by combining mind, subject and problematic field.

Monika Žaltkauskaitė-Grašienė represents contem-porary Lithuanian textile art and is the Head of Vilnius Academy of Arts Kaunas Faculty Department of Textile. Her work is characterized by a conceptual approach to textiles, the synthesis between traditional ways of expression and modern technology, which the artist manipulates and, therefore, on numerous occasions has been called “computerized jacquard weaving master”. According to the art critic Odeta Žukauskienė, “works by Monika Žaltauskaitė-Grašienė open up and highlight textile reality that is woven from physical, psychological and social threads of human nature”.

ФОТОгрАФічне ЗОбрАЖеннЯ У ТеКсТиЛі /PHOTOGrAPHIc IMAGES In TExTILE

ідея єдності мистецтва і життя в значній мірі змінила статус твору сучасного мистецтва. Вона також вирізняє нам межу між естетичним і щоденним досвідом людини. сьогодні текстиль, як проблемна галузь культури, охоплює різні теорії, технології та практики і, у той же час, текстиль є міцним, гнучким і концептуальним, він постійно удосконалюється. Крім того, із самих давніх часів текстиль вважався жіночою діяльністю, домашнім рукоділлям, що пізніше став мистецтвом протесту та плекав у собі ідеї соціального активізму. Щодо останнього, то текстиль розуміється як інтегральна частина соціального життя, а ідентичність мистця окреслюється не тільки як умова видатного буття, але також і як одна із форм соціального активізму – форм, що мають соціальну та політичну цінність.

Текстиль у Литві в усі часи відображав історичні, соціально-економічні і культурні зміни та політичний клімат країни. Долею Литви завжди було незламне прагнення до державності, що його все обтяжували її амбіційні сусіди. Мистецтво завжди розумілося як важливий засіб виявлення національної та індивідуальної тотожності.

З цієї причини текстиль став однією із мистецьких форм агітації. Тепер художня творчість розуміється як спосіб політичного спротиву і/або вирішення соціальних проблем, що спричиняється до різних змін у соціальному житті. Мистці, які застосовують ці принципи на практиці, розуміють культуру як сферу дій і рішень, що безпосередньо пов’язана не лише з естетичними, але й з соціальними та політичними питаннями.

У часі творчих майстерень учасники будуть заохочені шукати способи, як сучасне культурно-соціально-економічно-політичне середовище може бути критично передано у їхній творчій діяльності.

Еґлє́ Ґанда́ Боґданє́нє (Eglė Ganda Bogdanienė) є однією з найцікавіших творців литовського текстилю, яка випробувала різні техніки і художні форми – ткання гобеленів, валяння вовни, малювання на шовку, в’язання, вишивання, – створюючи інсталяції, сценографію або експериментальну анімацію. Мисткиня бере активну участь у виставках в Литві та закордоном. Крім того, еґлє́ викладає і є професором Катедри текстилю Вільнюської академії мистецтв.

The status of contemporary piece of art has significantly been changed by the idea of unity of art and life, which in turn has highlighted the elimination of a barrier between aesthetic and everyday experience. Today textile, as a problematic field of culture, encompassing theories, technologies and practices is strong, flexible, conceptual and constantly developing. Moreover, since ancient times textile has been treated as a female, domestic handicraft activity that became to represent resistance art as well as social activism ideas. In this case, textile is perceived as an integral part of social life, whereas artist’s identity is defined not only as a distinguished condition of existence but also as one of the forms of social activity that has social and political value.

Textile in Lithuania has always reflected historical, social, economic and cultural transformations as well as the country’s political climate. Lithuania’s fate has always been an ardent pursuit of its statehood, complicated by its ambitious neighbours. Art was always perceived as a significant form of expression of the national and individual identity.

Therefore, Textile is becoming one of the forms of Artistic Activism. Artistic creation now is comprehended as a means of political resistance and/or social problem solution that could trigger different transformations in social life. Artists using these principles in their practice understand culture as a field of actions and decisions directly related not only to aesthetic but also to social and political issues.

During the creative workshop the participants will be asked to find ways in which contemporary cultural-social-economic-political environment can be critically reflected in their creative practice.

Eglė Ganda Bogdanienė is one of the most interesting Lithuanian textile artists, who has worked in many different techniques and art forms, starting from tapestry weaving, wool felting, silk painting, embroidery to installations, scenography and experimental animation. The artist actively participates in exhibitions in Lithuania and abroad. In addition, Eglė lectures and is a professor at the Vilnius Academy of Arts Department of Textiles.

АКТиВний ТеКсТиЛь /AcTIVE TExTILE

У часі лекції буде здійснено огляд творів декількох найяскравіших мистців у галузі сучасного текстилю Литви, що вже стали частиною текстильної культури.

У вступній частині, як своєрідний символ лекції і метафора представлених творів текстильного мистецтва, у яких можна побачити поєднання і взаємостосунки різних медійних засобів, будуть представлені документальні відеокадри перфор-мансу, що його під час Каунаського бієнале викону-ють мистці Ліна йонікє (Литва) і гетен Пател (спо-лучене Королівство).

Далі буде оповідь про твори Ліни йонікє, Віти Ґялунєнє, що відзначаються поєднанням перфекціоністської техніки шиття або класично-го гобелену і фотографічних медійних засобів; текстильні роботи Моніки Жалтаусайтє-Ґрашєнє, Лайми Оржякаускєнє, у яких вплив художнього зображення створюється завдяки поєднанню су-часних цифрових медійних засобів, найскладніших програм жакардового ткання, комп’ютеризованих жакардних верстатів або ручного ткання і цифро-вих друків (print). Також будуть обговорюватися ідеї наймолодшого покоління.

Ла́йма Оржяка́ускєнє (Laima Oržekauskienė) – це одна із найяскравіших мисткинь у галузі тексти-лю Литви; професор Катедри текстилю Каунаського факультету Вільнюської академії мистецтв. У її ро-ботах поєднуються принципи традиційної архаїчної техніки ткання і сучасного мистецтва, які ожива-ють завдяки візуальності і символіці орнаментів. Текстильні твори Лайми – змістовні, субтильні, поетичні, інтимні, сповнені чуттєвих переживань. У 2005 році мисткиня була удостоєна національної премії у галузі культури і мистецтва.

This is an overview of some of the most significant works by prominent contemporary Lithuanian textile artists that have already become a part of textile culture. The introductory part is comprised of video images from a collaborative performance documentary, performed by the artist Lina Jonikė (Lithuania) and Hetain Patel (Great Britain) during the Kaunas biennial. It is a symbol and a metaphor for the overview of works, where each piece conveys various combinations and relationships between different media. Works by Lina Jonikė and Vita Gelūnienė are characterised by their perfectionist needlework and classical tapestry techniques merged with the medium of photography. In textile pieces by Monika Žaltauskaitė-Grašienė and Laima Oržekauskienė the artistic image is created by using combinations of modern digital media and traditional textile techniques: complicated jacquard weaving programming, computerised jacquard looms and hand-weaving enhanced by digital printing. The presentation is completed with innovative ideas from the young generation of creatives.

Laima Oržekauskienė is one of the most prominent Lithuanian textile artists and a professor at the Vilnius Academy of Arts Kaunas Faculty Department of Textile. Her works are a combination of traditional archaic weaving techniques and principles of contemporary art that come to life through ornaments and symbols. Laima’s textile pieces are meaningful, subtle, poetic, intimate and full of personal experiences. In 2005 the artist was awarded the Lithuanian national Prize for art and culture.

ТеКсТиЛь. ЗМішАнА ТехніКА.ПрО ДеКіЛьКА ТВОріВ /TExTILE. MIxED MEDIA.ABOuT SOME WOrKS

Під час лекції буде показано 10-хвилинний репор-таж (інтерв’ю) з мисткинею северією інчіраускайтє-Кряунявічєнє про її творчість, погляд на мистецтво і щодення – як суттєву інспірацію творчості (з суб-титрами українською мовою). З автором розмовляє журналістка індрє Валантінайтє, ведуча культурних програм. репортаж був показаний у „Культурній передачі” на телебаченні „Penki TV” у грудні 2015 року. Також мисткиня радо запросить до дискусії і відповість на важливі для аудиторії запитання.

Севе́рія Інчірауска́йтє-Кряуня́вічєнє (Severija Inčirauskaitė-Kriaunevičienė) є однією із пред-ставниць молодшого покоління литовських мистців, праці якої відзначаються великою оригінальністю. Вона викладає на Катедрі текстилю Вільнюської академії мистецтв і успішно керує галереєю тексти-лю „Artifex“. севе́рія – яскрава мисткиня, що має своєрідний стиль і оригінальне мислення та особли-ву авторську техніку виконання (вишивання на ме-талевих об’єктах). севе́рія була удостоєна багатьох нагород, а її праці придбані знаменитими музеями і приватними колекціонерами.

The presentation will be in the form of a 10 minute video (interview) with the artist Severija Inčirauskaite-Kriaunevičiene about her creative practice, approach to art and everyday life – as key inspiration in her works. The artist is in conversation with the journalist and culture show presenter Indrė Valantinaitė. The interview was shown on “Penki TV” culture show (December, 2015). Also the artist will be happy to answer questions from the audience.

Severija Inčirauskaitė-Kriaunevičienė is one of the most original Lithuanian artists of the younger generation. She lectures at the Vilnius Academy of Arts Department of Textile and successfully runs textile design based gallery “Artifex”. Severija is noted for her unique style, original thought process and creative technique (cross-stitching on metal objects). She has received many awards and her works have been acquired by major museums and private art collectors.

ПрО сВОю ТВОрчісТь, сВОєріДнийПОгЛЯД і ТехніКУ ВиКОнАннЯ /ABOuT InDIVIDuAL crEATIVITy,OuTLOOK AnD TEcHnIquE