Рене Самюель Кассен

 5 жовтня 1887 — 20л

ютого 1976

Рене� Кассе�н Французький юрист Рене Самюель Кассен народився в

Байонна , він був одним з двох дітей в сім'ї торговця Анрі Кассена ( єврея за походженням ) і Габріелли

Дебори Дрейфус . Кассен навчався в ліцеї ( Ніцца) та університеті ( Ек -ан- Прованс ) , де отримав ступінь з гуманітарних , а потім з юридичних наук в 1908 р. Він

завершив освіту в Паризькому університеті , де займався правом , економікою і політичними науками ,

а в 1914 р. отримав ступінь доктора .

Після короткої адвокатської практики в Парижі Кассен з початком першої світової війни був покликаний в армію і став піхотним офіцером. У 1916 р. він був важко поранений в живіт , але завдяки тому , що його мати , що служила в госпіталі , наполягла на негайній операції , Кассен вижив. Однак болі в кишечнику мучили його все життя. По закінченні війни Кассен викладав міжнародне право в місті Ліль , а потім у Парижі. Пізніше він представляв Францію в Лізі Націй і на кількох женевських конференціях з роззброєння в 1924 ... 1938 рр. .

Власний фронтовий досвід змусив його замислитися про долю інвалідів , вдів і сиріт,тому Кассен створив і очолив Федеральний союз асоціацій інвалідів та престарілих ветеранів війни , він став також віце-президентом Національної ради з опіки. У 1921 р. Кассен організував конференції ветеранів війни в Італії , Німеччині , Чехословаччині, Польщі та Австрії. Через Міжнародну організацію праці він безуспішно намагався об'єднати ветеранів різних країн у підтримці конференції 1932 р. за роззброєння.

У червні 1940 р. почалося вторгнення німецьких військ до Франції. Серед видатних громадян Кассен був одним з перших,хто приєднався до уряду "Вільної Франції" у вигнанні , яке було створено в Лондоні генералом Шарлем де Голлем . Кассен був призначений секретарем Ради оборони і відповідав за військові дії. Пізніше він зайняв пост комісара юстиції і народної освіти .Після звільнення Франції в 1944 р. Кассен став віце -президентом Державної ради і членом Конституційної ради , який розглядав французькі закони на предмет відповідності конституції. У 1945 р. Кассен очолив раду Національної школи управління .

Кассен також був обраний делегатом Комісії прав людини , створення якої було передбачено статутом ООН з урахуванням періоду світової війни. Головою комісії стала Елеонора Рузвельт , а віце-головою – Рене Кассен. У завдання комісії входила підготовка Загальної декларації прав людини , до якої могла приєднатися будь-яка країна . Е. Рузвельт часто говорила , що текст декларації був складений саме Кассеном.Підготовка декларації виявилася непростою справою , тому документ мав враховувати різні релігійні традиції , політичні погляди , закони і економічні системи країн - членів ООН. Перше засідання комісії відбулося в січні 1947 р. У наступному році проект Р.Кассена був представлений на розгляд Генеральної Асамблеї. Після двох місяців , 97 засідань і 1200 голосувань по запропонованих поправок , Декларація була прийнята 10 грудня 1948. Починаючи з 1950 р. цей день відзначається як День прав людини.

Не будучи законом , декларація , що складалася з преамбули та 30 статей , повинна була встановити « загальний рівень досягнень для всіх народів і всіх націй». Серед проголошених нею принципів - право на життя і особисту безпеку , рівність перед законом , свобода совісті , релігії , слова і зборів , право на працю , рівна компенсація за рівну працю , право на відпочинок , право на освіту. Після 1948 багато держав включили відповідні статті в свої конституції .У 1966 р. декларація була одягнена в форму договору і прийнята Генеральною Асамблеєю ООН. У той час К. був головою Комісії прав людини. Він запропонував дві нові статті - по цивільних і політичних прав і прав у галузі економіки та культури , які посилили значення документа . Однак було ясно , що багато держав не збираються пов'язувати себе зобов'язаннями щодо цього.

Права людини і світ залишалися основною турботою Кассена і в наступні роки . Він був у числі засновників Організації ООН з питань освіти , науки і культури ( ЮНЕСКО) , статут якої був затверджений в 1945 р.; з цього часу по 1952 р. К. залишався французьким делегатом в ЮНЕСКО. Часто траплялося , що К. різко критикував політику ЮНЕСКО , якщо вона переслідувала не гуманітарний , а політичні цілі . У 1950 ... 1960 рр. . К. був членом Міжнародного суду в Гаазі , а в 1965 ... 1968 рр. . - Головою Європейського суду з прав людини.

У своїй промові К. охарактеризував Декларацію як « документ нового типу , який організоване людство створило в той час , коли влада людини над природою завдяки науці зросла неймовірно і необхідно було вирішити , яку користь можна з неї витягти ». Обмовившись , що « юрисдикція держав залишається фундаментальним принципом » , Рене Кассен також додав , що «тепер вона не є винятковою ». Значення декларації Кассен бачив у тому , що , «по-перше , людська істота піднялася ... кажучи юридичною мовою , до рівня суб'єкта міжнародного права , по-друге , держави погодилися здійснювати свій суверенітет з урахуванням вимог міжнародного права ».

Багато років К. очолював Міжнародний інститут прав людини в Страсбурзі , він співпрацював з Американським єврейським комітетом в організації конференції в Упсалі ( Швеція ) в 1972 р., яка зробила вплив на розділ прав людини в Заключному акті Наради з безпеки і співробітництва в Європі, підписаному в Гельсінкі в 1975 р. Кассен також брав участь у кампаніях за права євреїв, деякий час був президентом Єврейського альянсу у Франції.

Європейський суд з прав людини

Рене Кассен був президентом Європейського

суду з прав людини, який як і раніше залишається і прагне

застосувати і захищати громадянські і політичні права громадян континенту.

Права людиниЖиття і свободаСвобода від рабстваСвобода від катуваньСвобода пересування,

проживання та національностіМислення,свідомість і релігіїРоботаЗдоров'яОсвіта

В ознаменування 20-ї річниці прийняття Декларації прав людини Кассен був удостоєний Нобелівської премії миру 1968 Представник Норвезького нобелівського комітету Осе Ліонес з цього приводу заявила: «У статуті ООН кілька разів підкреслюється рішучість захищати права людини. Але визначення цих прав в статуті відсутня. Завдання тому полягала в тому, щоб встановити значення прав для народів 50 або 60 країн всього світу, з їх різним рівнем культурного розвитку, різними релігіями, традиціями, ідеологіями »

Пам’ятники,створені скульпторами на честь Рене Самюель КассенаБайонна,Франція

Кассен одружився 29 березня 1917 на Сімоне Ізомар , яка померла в 1969 р. Перебуваючи після серцевого нападу в лікарні в листопаді 1975 р., він оголосив про одруження з Гіслен Брю . Кассен помер у Парижі через рік. Незадовго до смерті він був удостоєний Великого хреста ордена Почесного легіону.