НАША СВЯТА СОФІЯ - stsvo.org...10. Софійна Церква – свята...

Ч. 2 (1017), Рік XLIXЛЮТИЙ 2019

No. 2 (1017), Vol XLIXFEBRUARY 2019

НАША СВЯТА СОФІЯ

ÖÅÐÊÎÂÍÈÉ ÂIÑÍÈÊ - ЛЮТИЙ 2019

2

Просимо користувати iз парафіяльного вебсайту:www.stsvo.org

ПАРАФІЯЛЬНИЙ ОСЕРЕДОК2247 W. Chicago Ave. Chicago, IL 60622 Тел. (773) 384-6400

Пригадуємо, що можна замовити приміщення в нашому Осередку який знаходиться у самому центрі Українського села - на різні родинні імпрези, дні народження, хрестини, весілля і забави.Заохочуємо батьків, котрих діти приступають до Першого Врочистого Св. Причастя і Першої Св. Сповіді, щоб користали і вже замовляли собі приміщення в нашому Осередку.До ваших послуг професійна обслуга, вишукана їжа, а також величезна паркова площа, нададуть вам приємний час у колі родини і друзів.

ПАРАФІЯЛЬНА РАДІОПРОГРАМА- НЕДІЛЬНІ ДЗВОНИ -

Ви можете замовляти ваші привіти, побажання для ваших рідних, знайомих.

Слухайте радіопередачу кожного вівторкао годині 8:00 вечора із радіостанції

WSBC 1240 AM (на півночі)WCFJ 1470 AM (на півдні)

ÓÊÐÀ¡ÍÑÜÊÈÉ ÊÀËÅÍÄÀÐ

FEBRUARY 2019

ЛЮТИЙ 2019


3

«2019 РІК ПОВИНЕН СТАТИ РОКОМ ДІАЛОГУ»БЛАЖЕННІШИЙ СВЯТОСЛАВ ПРЕЗЕНТУВАВ У КИЄВІ КНИГУ «ДІЯЛОГ ЛІКУЄ РАНИ»

17 січня у Києві відбулася презентація книжки «Діялог лікує рани» Отця і Глави УГКЦ Блаженнішого Святослава. Книжка написана у стилі інтерв’ю Предстоятеля УГКЦ редактору польського Католицького інформаційного агентства Кшиштофу Томашику.

«Це спілкування виникло з однієї важливої потреби. В останні два-три роки українсько-польські відносини переживають непростий період. У певний момент на рівні істориків, дипломатів цей діалог ніби зайшов у глухий кут. Ми начебто

перестали чути одне одного. Хоча ми вважаємо наших польських братів стратегічними партнерами у розбудові нашого європейського дому. І ось з’явилася ініціатива з польської сторони, щоб розпочати діалог на рівні віруючих сердець», – розказав Блаженніший Святослав. Предстоятель УГКЦ переконаний: незважаючи

на те, що книжка була розрахована на польського читача, вона буде цікавою й український аудиторії, адже у ній йде мова й про важливість діалогу в будівництві незалежної України. На думку Блаженнішого Святослава, без діалогу немає справжньої людини. «Ми, християни, віримо, що Господь Бог створив людину в контексті діалогу з Ним. Людина може бути собою справжньою лише тоді, коли вона вступає в діалог. Передусім з Богом, своїм творцем. Такий діалог ми називаємо молитвою. Проте також діалог потрібен і з іншою людиною», – наголосив він. Предстоятель УГКЦ зазначив, що саме 2019 рік повинен стати роком діалогу.

У презентації взяли участь Предстоятель Православної Церкви України, Митрополит Київський і всієї України Епіфаній, народні депутати України, чинні та колишні представники уряду, іноземні дипломати, громадські діячі, а також Президент України Петро Порошенко. «Діалог не тільки лікує рани. Думаю, що буде друга книга, що далі робить діалог. Не берусь нав’язувати свою точку зору, але він точно будує. На моє глибоке переконання, він будує Українську Церкву і Державу… Я встиг прочитати вашу книжку ще зі Львова. І з більшістю цих подій згоден», – зазначив у своєму виступі Глава Держави, порадивши усім уважно прочитати книжку Блаженнішого Святослава.

Департамент інформації УГКЦ

4


НАША СВЯТА СОФІЯПослання Блаженнішого Святослава

з нагоди століття відновлення соборності українського народу та його державиВисокопреосвященним і Преосвященним Архиєпископам та Митрополитам,

боголюбивим єпископам, всечесному духовенству,преподобному монашеству, возлюбленим братам і сестрам,

в Україні та на поселеннях у світі сущим

Мудрість розумного – свій шлях знати.Приповідки 14, 8

Дорогі в Христі!

Вступ 1. Пильно проймаючи поглядом століття, яке минуло з часу відродження соборності українського народу та його держави, ми споглядаємо предвічний Божий задум щодо них і нашої святої Церкви. Ми відчуваємо, що стоїмо на порозі нової епохи, повної несподіваних викликів. Ці новітні виклики спрямовані до всіх людей. Людство входить у цілковито незвіданий – невідомий і тривожний, але сповнений надії – етап глобальних перетворень: релігійних, культурних, економічних, технологічних і суспільно-політичних. Особливо ж гостро ці нові виклики відчуваємо ми, діти і спадкоємці Київської Церкви. 2. У новітньому контексті нашого духовного та культурно-національного буття щиро запрошую кожного скерувати очі власного серця і ума до Божественної Премудрості. Цю Премудрість у Різдві Христовому предвічний Отець являє світові у своєму воплоченому Сині та відкриває у Святому Дусі. У цій Божественній Софії, Премудрості Божій, ми бачимо глибоку мудрість нашого національного та державного буття – Софії Київської, що є іконою та воплоченням Премудрості Божої. Софія, Премудрість Божа, прийшла на київські пагорби з Володимировим хрещенням і лягла в основу всієї київської цивілізації. Ідеться про євангельські цінності та моральні принципи, що осяяли культуру наших предків і стали міцними підвалинами для об’єднання українського народу та розвитку нашої державності. Дивовижним втіленням, непорушною святинею Премудрості Божої стала Свята Київська Софія, собор, що донині є промовистим символом первинної цілісності й повноти єдиної та неподільної Київської Церкви. 3. Упродовж тисячолітньої історії ця мудрість

залишалася фундаментом софійної цивілізації київського християнства, основою державотворчих прагнень нашого народу, колискою його моралі. Отож збагнути нашу мету й відповідальність у новітній час - означає зробити Софію Київську видимою, живою та діяльною. Ця Премудрість є дороговказом для особистого життя, способом здійснення морального та політичного вибору. Саме вона, за силою і діянням Святого Духа, є джерелом національної снаги та відповіддю на актуальні запити сьогодення, на нові виклики: тобто проектувати, втілювати цю Божу Премудрість нашими вчинками в нові часи – означає прокладати українському народові шлях у майбуття.Софія Київська – християнський фундамент українського народного буття 4. У своїх спасенних стражданнях, смерті та воскресінні наш Спаситель здійснив остаточну перемогу над самою смертю та її причиною, гріхом, і дарував світові мир, що перевершує всяке розуміння (пор. Фл. 4, 7). Премудрість Божого задуму виявилася в незбагненній красі жертовної любові самого Творця. Адже Він через власного Сина у Святому Дусі довершив таїнственне спасіння людства, визволивши його з полону гріха та вічної смерті. Церква Христова – таїнство Божої звитяги, що покликане крізь віки лунати переможним співом, сягаючи водами святого хрещення та животворною благодаттю всіх часів і народів. Ми, християни, – відгомін Його перемоги, живий образ Його відвічної та всеблагої Премудрості, яка раз і назавжди замешкала поміж людьми, торуючи шлях окремій людині та цілим народам до незглибимих обширів Божої любові через сповіщення людству Христа розп’ятого – «Божої могутності і Божої мудрості» (1 Кор. 1, 24).

5


5. «Безвісною ж бо до часу і затаєною Премудрість Божа була од ангелів і людей, не як не існуюча, а як прихована, щоб виявитись наприкінці віку»[I], – писав був київський митрополит Іларіон. Коли ж для нашого народу настала визначена Божим промислом «повнота часів» (Гал. 4, 4), відгомін тієї спасенної проповіді залунав на київських пагорбах. Він сягав глибини сердець наших пращурів, просвітлював їхні уми та скріплював волю, з множини формував єдність і цілісність. У хрещальних водах Володимирової купелі Премудрість Божа воплотилася в тіло нашого національного буття – стала кров’ю і плоттю історії українського народу. Звідси щедро почало бити єдине джерело Світла та Істини для об’єднаного Божою благодаттю люду. Із цього джерела наші предки черпали знання, і це дозволяло їм формувати передане нащадкам розуміння себе та світу. Із цього джерела зродилася наша тотожність – церковна, національна та державна. Завдяки цьому джерелу сформувалися ціннісні засади організації особистого та суспільного життя. На них упорядковувалися господарство, навчання та виховання молоді. Нові засади визначили ставлення до родини, нужденних і чужинців, розуміння справедливості та краси, суспільної відповідальності й турботи про спільне благо. Тут гартувався ратний дух українського війська та формувався ціннісний кодекс українського воїна – захисника рідної землі. Звичне та буденне набувало виміру сакрального та Богом явленого. 6. У сяйві Премудрості Божої, втіленої в долю нашого народу, формувалися засади внутрішнього устрою українського суспільства, етичні принципи його інституційної організації, зрештою – самі засади нашої державності. Звідси походить наше усвідомлення соціальної справедливості та покликання влади служити інтересам народу й захищати його добробут. У лоні Софії Київської сформувалися наша культура, наша книжна мова, визначився напрям нашого розвитку. Київська Церква не була заручницею політичних інтересів державної влади чи слугинею могутніх світу цього, бо не грішила обожненням світського правління. Вона залишалася душею і сумлінням свого народу, навчаючи його оцінювати земну владу відповідно до того, наскільки ця влада служить Божій правді та вічному закону Творця. Саме так, у світлі Софії Київської та добра Божого люду, була оцінювана «Руська правда» великого князя київського Ярослава, недаремно званого Мудрим. Та сама Церква і понині збирає в єдине ціле дітей однієї Істини, однієї Мудрості, однієї Софії. Так на кручах Славути-Дніпра Божа Премудрість «дім

собі збудувала» (Прип. 9, 1), заклала в серцях наших пращурів непохитні ціннісні основи для впорядкування нашого сьогодення та побудови спільного майбуття. Премудрість Божа стала Мудрістю – Софією – Київською, що сформувала основи нашої цивілізації. 7. Упродовж століть звідси силою і діянням Святого Духа випливали струмки Божественної благодаті, що зрошували й навколишні землі. Саме звідсіля, із Софії Київської, життєдайні промені Божої Премудрості просвітили всі околиці Київської держави. Прийнявши, однак, благодать хрещення, не всі вони стали здатними цілком преобразитися глибиною Божої Премудрості і так, як у Києві, у її світлі будувати свою церковну тотожність та суспільні інститути. Навіть коли вони імітували, а часом і посідали собор Премудрості Божої в Києві, своє буття визначали агресивністю кочовиків-завойовників, за словами апостола Павла: «Маючи вигляд благочестя, сили ж її відреклися» (2 Тим. 3, 5). Київська Церква – ікона Божественної Премудрості 8. Нерукотворним храмом Божої Премудрості на берегах древнього Борисфену стали душі наших пращурів, серцем софійної цивілізації – престол київських митрополитів. Храм Святої Софії Київської, Премудрості Божої, втілив у собі мудрість наших предків, осяяну Божою істиною, і став «дивом і славою на всі навколишні країни»[II]. Упродовж століть тут звершувалося таїнство спасіння нашого народу. «Ріки води живої» (Ів. 7, 38) текли з цього храму до серця й розуму кожного українця. Наші прадіди отримали благодать із духовної спадщини святого всехвального апостола Андрія Первозваного, святих слов’янських просвітителів Кирила та Методія, блаженної Ольги, княгині Київської. У визначений Провидінням час завдяки усвідомленій волі святого рівноапостольного великого князя Володимира наші пращури стали учасниками хрещальної купелі. Відтоді Божественна Премудрість – одвічна Істина – просвітлює наш шлях. А собор Святої Софії залишається вірним свідком освяченої цією благодаттю єдності Київської Церкви. 9. Неподілена Київська Церква, перебуваючи в повному сопричасті зі стародавніми Церквами Рима та Царгорода, стала для нас вірним шляхом до вселенського братства християнських народів. Її народження не було затьмарене братніми роздорами. Її містична пам’ять несе в собі повсякчасний літургійний спомин неподіленого розбратом християнства першого тисячоліття. Її місія – вірно втілювати в собі Божий задум спасіння людини поміж «єдиним Божим народом у краю на

6


київських пагорбах»[III], як про це нам пригадував Блаженніший Любомир, та служити вселенській єдності всіх християн. Її євангельський благовіст мелодійно лунав у повній симфонії з голосами стародавніх апостольських Церков, аби єдина Істина неподільної Христової Церкви просвітлювала цілий світ, вірно виконуючи заповідь самого Спасителя «щоб усі були одно» (Ів. 17, 21). Софія бо – символ нездоланної єдності та мудрості, що сягає високо понад мури тимчасових непорозумінь і роздорів. 10. Софійна Церква – свята земля примирення та порозуміння, завжди відкрита до вселенської єдності розпорошених по світу дітей Божих. Бо Премудрість Божа не знає меж, вона єдина та обіймає всіх і все, «простягається від краю і до краю та керує всім доладно» (Мудр. 8, 1). Саме тому сьогодні, як і тисячоліття тому, наша Київська Церква залишається в повному сопричасті з намісником апостола Петра, покликаним самим Спасителем служити єдності Його Вселенської Церкви та цілісності відкупленого Божого люду. Разом із єпископом Рима наша Церква перебуває в сопричасті з іншими Східними Церквами. У цьому відкривається особливе екуменічне покликання нашої Церкви – свідка неподіленого християнства та мучениці наших часів. 11. Ісповідник віри, довголітній в’язень сталінських таборів патріарх Йосиф Сліпий залишив невмирущий маніфест ідентичності нашої Церкви як спадкоємниці та правонаступниці повноти київського християнства. Цим маніфестом є величний собор Святої Софії у Римі, золотий ювілей освячення якого ми святкуватимемо 2019 року. Зведення римської Софії разом із заснуванням Українського католицького університету є свідченням живої та діяльної Софії Київської, виявленої в самому існуванні Української Греко-Католицької Церкви-мучениці як в Україні, так і на поселеннях. Безсмертне послання патріарха Йосифа «Urbi et оrbi» (Вічному місту і світу), викарбуване на фронтоні університету: «Істина й любов до науки собирає в розсіянні сущих». Будуючи собор Святої Софії в Римі, освячуючи його разом зі святим папою Павлом VI, цей подвижник Христової віри споглядав Софійський собор у Києві як материнський храм нашої Церкви, в якому молилися і його великі попередники. Київський храм патріарх Йосиф бачив видимим собором невидимої Софії, церковної та національної мудрості, що перетривала тисячоліття в тілі й крові його рідної Церкви, а сьогодні переможно сяє на всю Україну та весь світ. Патріарший собор у Римі є промовистим символом вселенськості Софії Київської, втіленням жаги українського серця

до повноти єдності в Христі, дарованої нашому народу в хрещальній купелі князя Володимира. Він є знаком невмирущості осяяного Божою благодаттю українського духу – того самого, що його власним життям втілював патріарх Йосиф. 12. Великий ісповідник віри смиренно заповідав своїм нащадкам: «Поховайте мене в нашому Патріаршому Соборі Святої Софії, а як воплотиться наше видіння і постануть на волі наша Свята Церква і наш Український нарід, занесіть мою домовину, в якій спочину, на рідну Українську Землю… Якщо такою буде воля Божа і бажання Українського Божого люду, складіть мою домовину в підземеллях оновленого собору Святої Софії»[IV]. Патріарх Йосиф відчував, що Божественна Мудрість нагадує про завдання відновити первісну єдність нині поділеної Київської Церкви. Лише тоді ми побачимо воістину оновлений собор Святої Софії в Києві. Доки цієї єдності ще немає, жодна із Церков-спадкоємниць цієї Церкви не може одноосібно посідати стародавній собор Премудрості Божої, Софії Київської. Він має радше бути місцем зустрічі всіх нащадків софійної Київської Церкви, бути нагадуванням, закликом, будителем і надією на наше поєднання в Христі. 13. Через проповідуване слово Премудрість Божа проникала до серця кожного, формуючи нерозривну єдність, нездоланну спільність великої родини, поглядом зверненої до непорушної святині – Софії Київської. Наша Церква словом і ділом навчала своїх вірних дітей відважно брати на себе відповідальність за долю всього народу, за нашу державу. Вона завжди була державницькою та державотворчою, безупинно наголошуючи на ціннісних принципах функціонування державних і суспільних інститутів, обґрунтування яких шукала значно глибше – у скарбниці Премудрості Божої. Натхнений її мудрою традицією, праведний митрополит Андрей Шептицький писав: «Церква, зрозуміла як інституція чисто національна, що обіймає тільки один народ і відлучає його від усіх інших, стає орудником до піддержування роздору, підсичує національні пристрасті та допомагає до гніту інших націй. Вона веде до боротьби, а не до миру; до розлуки, а не до з’єднання, отже й не є Христовою»[V]. Софійне мислення нашої Церкви повсякчасно скеровувало її синів і доньок до подолання внутрішніх непорозумінь, до об’єднання зусиль, до консолідації українського народу, гуртуючи навколо завжди дійсних євангельських цінностей. Софія – мудрість втіленої в особисте та суспільне життя Істини, що творить архітектуру історичного буття народу, дозволяє в гаморі поколінь і цивілізацій закріпити інституційне оформлення

7


його самобутності, «збудувати Рідну хату»[VI]. 14. У затишку софійної традиції київського християнства сформувалася особлива літургійна, богословська, духовна та канонічна спадщина. Ця багата духовна культура все ще, на жаль, мало вивчена та досліджена. Сьогодні ми разом із нашими православними братами, співспадкоємцями Київської Церкви, покликані заново відкрити цей наш спільний скарб, досліджувати та розвивати його як дорогоцінний фундамент нашого духовного єднання. Київському благочестю понад усе властива увага до серця людини як її найглибшого виміру, в якому сконцентровані здатність відчувати та осмислювати дійсність і приймати рішення під натхненням Святого Духа. Саме там Премудрість Божа трудиться над відновленням у людській істоті затьмареного колись первообразу. Відтак серце людини, як і навколишня дійсність, вимагає ціннісно-орієнтованого розвитку. Ідеалом сформованої за таких умов аскези стає фізична праця, що дозволяє людині відчувати себе ближчою до сотвореного світу та водночас спонукає приймати відповідальність за нього. Із людського серця – «безодні, усіх вод і небес ширшої»[VII] – Премудрість Божа сягає всього внутрішнього світу людини усвідомленим відчуттям відповідальності за іншого. Важка праця стає ціннісним ідеалом, знаряддям соціального служіння. 15. Відповідальність за спільне благо та служіння нужденним залишаються двома визначальними рисами соціального виміру київського благочестя. Ми знаходимо численні свідчення про них у житіях великих святих нашої землі, зокрема преподобного Теодосія Печерського та інших подвижників із «Києво-Печерського патерика». Цей вид благочестя формує властивий нашій духовній культурі образ відновленої Духом Святим людської особистості – святця як носія та свідка Божественної Премудрості. Молитва, праця та вчинки милосердя дозволяють людині стати живим втіленням незбагненної Мудрості самого Творця. Першим плодом софійної святості є духовний подвиг святих мучеників братів Бориса та Гліба. Із глибин цього особливого дару для нашого народу Божественна Премудрість проклала собі шлях до сердець незліченних мучеників за єдність Христової Церкви – як у часи гоніння Київської Церкви в Російський імперії, так і в часи комуністичного терору ХХ століття: їхня «мученицька кров свідчить перед небом і землею про непохитну вірність Богові»[VIII]. У серці, в якому замешкала Божа Премудрість, євангельські принципи стають життєвими орієнтирами для нашого сьогодення, а звідтіля, з келії власного серця, прямують у широкий світ, щоб його преобразити,

привести людське суспільство у відповідність до об’явлених цінностей. Так упродовж століть Київська Церква, вірна своїй спасенній місії, освячує Божою благодаттю серце кожного українця та всього народу, яскраво сяючи перед світом дивовижною іконою Божественної Премудрості. Софія Київська – ціннісна парадигма побудови державності та суспільних інститутів українського народу 16. Етика суспільних відносин, сформована в контексті софійної логіки нашої історії, визначає особливе місце для провідника народу. Функція державної влади та суспільного проводу в київській традиції набуває властивих саме їй ознак. У «Повчанні» Володимира Мономаха легко помітити: великий князь не керується у своїй діяльності лише власним інтелектом і загальнолюдським досвідом. Він шукає Божих орієнтирів, мудро визнаючи примат Божественного Промислу над власною волею. Влада – це передусім служіння, що спонукає до турботи про довірений Богом люд, особливо ж про вдів і сиріт, про убогого та немічного. Лінощі – чи не найбільший із гріхів. Кожна людська діяльність має бути невтомною й осяяною Божою благодаттю. Саме тому князь звертається в молитві до Бога з проханням зміцнити його серце мудрістю. Моральні та богословські чесноти лежать в основі його особистого життя та суспільного служіння: «А се вам основа всього: страх Божий майте вище над усе»[IX]. Князь не узурпує влади, дарованої йому Всевишнім для захисту рідної землі та забезпечення добробуту підлеглих. Він покликаний мудро нею розпоряджатися задля миру та злагоди в країні. У нашій софійній системі цінностей саме Божий народ залишається носієм Божої Премудрості, а відтак – голосом, здатним нагадувати князеві про його священну місію та застерігати від зловживання владою. 17. Упродовж століть світло Христового Євангелія щедро осявало кожен вимір життя та побуту нашого народу. Слово Боже закладало ціннісні засади суспільних і державних інститутів, поглиблювало розуміння свободи та гідності людської особи, прав і обов’язків громадян, відповідальності влади, допомагало узгоджувати громадську та господарську діяльність із об’явленими істинами. Важливим відгомоном Божої Премудрості в історії українського народу, підхопленим Київською Церквою, є беззаперечна повага до знань. Митрополит Андрей якось відзначив: «Всі українці високо цінують науку та освіту»[X]. Сам митрополит і його наступники докладали чималих зусиль, щоб в українському народі не згасла жага до мудрості. Адже знання провадять до глибшого розуміння

8


себе самого та довколишнього світу, дозволяють людині плідно взаємодіяти з дійсністю. Наука та освіта допомагають народові захистити свою самобутність, вберегти власну душу, творити квітуче майбуття. Просвіта є запорукою економічного розвитку та соціального прогресу. Однак лише тоді, коли керується істинними цінностями. «Якщо любиш прибуток, шукай його пристойним шляхом», – писав Григорій Сковорода[XI]. Входячи в людську дійсність, Божа Премудрість просвітлює уми та скеровує людську волю до правильної дії, допомагаючи мудро керувати довіреним їй скарбом Божого творіння. 18. Особливим чином наш народ і його Церква стали свідками воплочення у власну історію Премудрості Божої в невимовних стражданнях і гоніннях, з вірністю та гідністю перенесених заради Христа та Його справедливості. Ми – Церква мучеників за Божу Істину. Випробовування, що рясно спадали на долю українського народу, ставали місцем об’явлення Божої сили та мудрості. Вони зіткали нашу самобутність, визначили нашу ідентичність. Ми бо не проповідуємо мудрість цього світу, а власною історією автентично звіщаємо «мудрість Божу в тайні, закриту, що її Бог призначив перед віками нам на славу» (1 Кор. 2, 7). Це та сама таїна Божественного задуму, що явилася світові з висоти хреста та осяяла його світлом Христового воскресіння. Це та мудрість, що дарує повноту життя і долає саму смерть. 19. Світлої пам’яті патріарх Йосиф Сліпий у своєму пастирському посланні до духовенства нашої Церкви, написаному ще в Красноярському краю, порівнює історію Церкви Христової з «хрестоносним походом» праведників і мучеників за Божу Істину. «А серед того хрестоносного походу окремий ряд становлять визнавці нашої Греко-Католицької Церкви… Там бачите і Ваших дідів і прадідів, батьків і кревних, численних Ваших духовних дітей, друзів і знайомих… За тими гідними, достойними і святими предками ступаєте і Ви зі своїми важкими хрестами, падаєте під ними не раз і не два, щоби знову повстати. Всі вони у Вашій боротьбі за Церкву та її єдність, у двиганні Вашого важкого хреста духом і молитвою з Вами!”[XII] Софія Київська – це також мудрість нашого народу, що об’являється в час страждань і надає силу переобразити біль і смуток гонінь у невимовну радість вірності Христові, у духовну звитягу над силами страху та мороку, у тріумф воскресіння. Наша Церква завжди усвідомлювала свою місію перед власним народом і цілим світом сповіщати Євангеліє “і то не мудрістю слова” (1 Кор. 1, 17), а любов’ю до хреста Господнього, який для нас, що

спасаємося, є “сила Божа”». Софія Київська – дороговказ до вічної мети дітей Української Церкви та народу 20. Свою славнозвісну «Молитву про Божу мудрість» праведний митрополит Андрей Шептицький завершує проханням: «Дай мені ту мудрість, що мені та моєму народові найбільше недостає. Дай мені мудрість правдивого вдоволення, правдивого щастя»[XIII]. У цих словах наш великий праведник ніби звертає очі власного серця в те майбуття, яке ще слід вибороти молитовним подвигом і спільною наполегливою працею. Тут виявилася вся мудрість українського народу, котрий крізь столітні випробування дивиться вперед і впевнено прямує до повноти свого покликання бути «знаменом, піднятим перед народами» (Іс. 11, 12), бути народом Божим, що нездоланною надією торує шлях до власної обіцяної землі, до повноти Божої любові та миру. І дороговказом йому на цьому шляху зоріє Премудрість Божа, втілена в його історію, – наша Софія Київська. 21. Софія Київська – мудрість народу, що народився у благодатних водах Володимирового хрещення. Відтоді євангельські цінності лягли в основу властивого нам світогляду, стали нормами організації суспільного побуту. Плекання української родини як домашньої Церкви, що зберегла наше церковне життя впродовж років найсуворіших переслідувань, передавання віри батьків майбутнім поколінням як найдорожчого національного скарбу та навіть сам процес державотворення в нашій історії пройняті сяйвом Божої Премудрості. Її світло вчить нас любити свій народ і його соборну державу, а водночас збуджує свідомість того, що ми, за словами апостола Павла, є небесними громадянами і тут, у цьому світі, постійного місця не маємо, а смиренними паломниками прямуємо до нашої Небесної Батьківщини (пор. Фил. 3, 20). Саме ця висока мета й покликання кожної людини дозволяють нам правильно оцінювати дочасне життя та добре готуватися до вічності. На шляху до Небесної Батьківщини ми покликані втілювати Софію Божу в нашу українську дійсність, будувати справедливий світ, творити цивілізацію миру та любові. 22. Дорогі в Христі брати і сестри! Упродовж своєї тисячолітньої історії наша Церква та наш народ уповні пережили у своєму тілі досвід пасхального таїнства нашого Спасителя. Ми пройшли крізь важкі терпіння, неодноразово пережили смерть і воскресіння. Перемогу та радість воскресіння ми бачимо на власні очі у вільній, незалежній та соборній Україні. Сьогодні, вкотре дивлячись в очі завойовникам, ми запитуємо в Господа: «Для чого

9


Ти нас воскресив? Яким є Твій Промисел щодо нас?» На ці запитання Божественна Премудрість дає нам відповідь нашою власною Софією Київською! Сьогодні ми, як і тисячу років тому, щоразу глибше усвідомлюємо себе як помісна і водночас глобальна Київська Церква – Церква українського народу в єдності з наступником апостола Петра, як невід’ємна складова соборної Вселенської Церкви з місією об’єднання всіх християн. Ми впевнено прямуємо до повноти Божого Царства. У наших витоках – наші цінності, наш спосіб мислення та діяльності, наша традиція та стратегія розвитку, наш досвід. Наша спільна пам’ять, наше вповні відкрите серце та дружня рука, простягнута до православних братів, наш шлях у майбуття, наша мудрість – це наша Софія, Софія Київська. 23. Ця Мудрість Церкви та народу є запорукою нашої перемоги, нашої снаги та невмирущості. Саме

вона в силі й благодаті Святого Духа проведе нас через відповідальний вибір у цьому році, оновить і зміцнить нашу державу та забезпечить перемогу й мир, розвиток і процвітання українського народу. Софія Київська є тією внутрішньою силою, яка без тривоги та страху веде наш народ у майбутнє особливим цивілізаційним шляхом. За своєю природою вона є універсальною – великою цінністю людства, що допомагає всім народам входити в нову епоху не з порожніми руками, а з Вічною Мудрістю, яка лежить в основі історії. Наша Софія Київська є її автентичним відблиском, вічним сяйвом Божественного Промислу, що відкриває нам істину про людину та її призначення у всесвіті.Пресвята Богородице, Престоле Премудрості, Київська Оранто та наша Нерушима Стіно! Веди нас, небесних громадян, дорогами цього земного буття до нашої Небесної Батьківщини!

+ СВЯТОСЛАВДано в Києві,

при Патріаршому соборі Воскресіння Христового,у cвято Обрізання Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа та

Святого Василія Великого, архиєпископа Кесарії Каппадокійської, 14 січня

ПОДЯКА ГОСПОДЕВІПроповідь виголошена о. Степаном Костюком

«Один же з них побачивши, що видужав, припав Ісусові перед коліна своїм лицем і почав Йому дякувати. Тоді Ісус озвався та сказав: Десять очистолося, а де ж девять?» Мої дорогі, та подія про тих девятьох невдячних прокажених продовжується вже більше як дві тисяці років. Один священник сказав, «Я вже є священником 40 років і підчас того часу люди просили мене жертвувати Служби Божі в різних наміреннях —за здоровля, за щасливу подорож, але тільки один раз мене попросили принести святу безкровну подячну Службу Божу—жертву Божого Сина. Обов’язок подякувати Богові, мої дорогі, є забутий між багатьма людьми, навіть добрими і побожними. Дуже часто ми заносимо молитов в різних наміренях коли просимо, хочемо, «Дай мені, Господи, --мені ВЖЕ то треба», але багато менше практика нас вчить заноситься вдячних молитов. Уявіть собі, тепер, в цій хвилині, за кожних міліон Отче Нашів і Богородице Діво які взносяться із землі до неба кожної хвилини, і з земної кулі і відвертають від нас всяке лихо чи зло і дають нам

на томість обильні ласки. Але скажіть самі скільки разів ми назад вертаємося до Бога і складаємо Йому належну подяку за те що Він відвернув від нас те чи інше лихо яке йшло на нас і за ту отриману ласку. Дуже скоро і багато більше, мої дорогі, людина є готова подякувати іншій людині і навіть звіряткові чи тварині. Але скласти належну подяку Богові нашому єдиному, добродатилеві і джереви всіх ласк, то на жаль є рідкісна практика навіть і в житті хрихтіянина. «Дякувати», казав святий Іван Золотоустний, «означає подвійно отримувати.» Коли ми Йому дякуємо, то Він і набагато більше ще дає. Ми знаємо із історії розбійника на хресті, він тільки казав, «Господи, пом’яни мене коли прийдеш у царство своє.» То все, що він просив. Але що йому за це Господь дав? Він не тільки простив йому все, він сказав що, «Сьогодні, будеш зі мною в Раю.» Він йому небо дарував. Бачите, який Бог є добрий? Тільки щось ми просимо маленьке в Нього, а Він набагато більше нам дає. Одного разу Ісус Христос зявився одній

10


Францісканській монахині, Блаженній Батісті Верані в Італії. І сказав до неї такі слова, «Навіть якби Ти вже більше не грішила, навіть якби Ти одна тут тільки на землі чинила покути які колись святі, коли вони тут були на землі і чинили із любови до мене, навіть, щоби Ти проляла стільки сліз, що можна би булоби заповнити всі моря, навіть якби Ти могла терпіти муки які би Ти могла полюдське витерпіте і з любови до мене, то тим самим, Ти ще би мені не склала би належну подяку, навіть за одне найменше благословення яким я Тебе вже тут на землі винагородив.» То, мої дорогі, є ціна одної Божої ласки. Але як ми знаємо із історії, як характерним був дух вдячности в житті кожного святого—ми мусимо від них навчитися дякувати. Вони сотки разів підчас дня повторювали, дякувати Богові за все. Святин Кипріян, картагенський епископ, мученик із другого століття, коли він почув про свій засуд смерти, він зачав дякувати Богові, навіть за смерть дякували, що вони підуть злучитись і з Сином Божим. Він навіть заплатив двайцять-пять золотих монет свому катові який відтяв йому голову, перед муками. Сказати, святі повторювали, так сказати один лишень раз дякувати Богові за все підчас лиха чи хвороби є багато багато милійше Богові ніж сказати тисячо разів коли нам біда, все дуже добре. Бо в той момент ми лучимо свої терпіння і з Його, і ми отримуємо невимовні ласки. То є містерія Божого відкуплення. Ми беремо участь у Пасхальній Містерії, через свої терпіння лучемося з Божими, з Христовоми муками. Бо що є суть Пасхальної Містерії? Терпіння, смерть і воскресення. Коли ми терпимо разом і з Ним ми можемо отримати множество ласк, мої дорогі. Тепер перед нами постає дуже велике питання. Що ми можемо пожертвувати нашому доброму, люблячому Богові? Яку ми можемо скласти Йому подячну жертву за всі Його нещисленні дари? Він є Бог, і Він є безконечний і Він хоче від нас подяки, але як подякувати? Навіть, мої дорогі, щоби ми хотіли пожертвувати Йому гори золота, такі великі гори, як Альпи. Навіть якби ми хотіли пожертвувати нашому доброму, люблячому Богові перли зі всіх океанів найдорогоцінніші і всі земські дари, тим самим ми нічого ще б Йому не дали. Чому? Бо всі дари неба і землі належать до Нього. Він є їх власником і все ж таке, що ж ми тоді немічні обмежені люди можемо дати назад Йому щоб

належну подяку скласти за все що Він нам дає тут на землі? Мої дорогі, відповідь є одна. То тільки сам Бог, Цар неба і землі, у Своєму безконечному милосерді дав нам один одинокий правдивий середник—засіб, яким ми можемо Йому сплатити борг вдячности. А ним є ніщо інше, як тільки Свята Божественна Безкровна жертви Літургія, Служба Божа. Служба Божа то є єдина Євхаристійна жертва подяки. Евхарісто, то є грецьке слово. Підете до грецького ресторану, скажіть до грека, що говорить по-грецьке, «евхарісто», він Вам відповість «паракало»--дуже дякую. Сам Ісус Христос в кожній Службі Божій жертвує Себе за вхіс нас в подяку Свому Небесному Отцеві. І то є, мої дорогі, тільки один одинокий, правдивий спосіб, яким ми можемо належно подякувати

нашому дорогому Богові, приймаючи Його живого у Присвятій Тайні Євхаристії. «Чому я мушу йти що неділі до церкви?» Щоби подякувати тому доброму Богові що Тебе любить безмежно і так Тобі дає стільки дарів на землі. Щоби взяти участь тут у тій жертві коли священник підносить дискос і з Божим тілом і Святу Чашу і з Його Найсвятішою Кровю, складає руки навхрест і каже, «Твоє, від Твоїх, Тобі приносимо за всіх і за все.» То означає, мої дорогі, то є Твоя, о Боже, жертва і ми Тобі складаємо із Твого, бо свого ми нічого не маємо. Те, що ми Тобі жертвуємо ми беремо і з Твоєї повної невичерпної скарбниці Твоїх ласк і назад Тобі в подяку складаємо. То є одинокий спосіб. Як ми Йому можемо подякувати, мої дорогі? «За

всіх і за все.» За всіх означає за живих і померлих, своїх і чужих, ближьких і знайомих, приятелів і не приятелів і за все означає за всі ласки яких ані не злічити ані оцінити ми навіть не є в силі. А народ увесь Божий, Свята Церква, Ви, Містичне Тіло Ісуса Христа, відповідаєте на це, «Тебе оспівуємо, Тебе благословимо і Тобі дякуємо, о Боже наш. Чи ще хтось не хоче приходити тут до нього, оспівувати Його і подякувати Йому? Нема за що? Та ж Він любить нас і чекає на нас. Тож мої дорогі, сьогодні, в особливійший спосіб, і з відновленим духом вдячности приймімо того Євхаристичного Живого Агнця, Його Тіло, Кров, Душу і Божестрво і принесімо Йому подяку за всіх і за все, подячною і радісною піснею Присвятої Богородиці, «Величає душа моя Господа і Дух мій радіє у Бозі, Спасі моїм.» Дякую Тобі, добрий Боже, за все, що Ти мені даєш.

11


ПРОПОВІДЬ ВИГОЛОШЕНА ПРЕОСВЯЩЕННИМ ВЛАДИКОЮ ПАВЛОМ ХОМНИЦЬКИМ

НА РІЗДВО ХРИСТОВЕ

В ім’я Отця і Сина і Святого Духа!

Христос Рождається!

Дорогі в Христі брати і сестри. Дозвольте мені у цей день світлого празника Різдва Христового сердечно усіх вас привітати з тим глибоким, небесним святом. У цей день свята Різдва Христового де б ми не були в світі, ми всі разом творимо одну українську християнську родину, святкуючи присутність між нами новонародженого Христа - Бога, Який став людиною.«Слава во вишніх Богу, і на землі мир в людях благовоління». Це є спів ангелів, який почули у цю різдвяну ніч, бідні пастушки, які чували вночі над своїми отарами.

У другій половині минулого століття, роздумуючи над великими лихами, які пережило людство під час Першої та Другої світових війн, і шукаючи причини, чому на землі забракло того миру, який сповіщають сьогодні ангели, різні мислителі та історики говорили про те, що начебто в людському суспільстві появилася ідея так званої «зайвої або непотрібної людини». Наш український народ дуже добре вивчив на своїй шкірі що це означає, бо різні нелюдські тоталітарні системи 20-го століття зробили «зайвими» не тільки одну чи іншу людину, а цілі народи, цілі держави, цілі соціальні групи. Але це не є зовсім нова ідея. Бо ми сьогодні можемо сказати, що у своєму воплоченні, коли Бог став людиною, Він теж став саме тою людиною, яку

12


хтось назвав «зайвою». Він Цар Небесний, у якого хтось інший узурпував Його царство. Хто? Ірод! Для нього Ісус був зовсім непотрібною людиною! Ісус

є володарем неба і землі, який дав своєму народові обіцяну землю, а Йому навіть не знайшлося місця у заїзді. «Прийшов до своїх, а свої Його не прийняли» - каже євангелист Йоан. Правда! Люди його не прийняли але звірята Його прийняли у свій дім і народився він у яслах на сіні. І став він вигнанцем із свого рідного дому після першої хвилини свого народження. Але у своєму Різдві Він показав, що та людина, яку хтось назвав непотрібною, є центром

історії людства, є господарем неба і землі. Дорогі в Христі брати і сестри, дуже часто, з різних причин ми самі можемо відчувати, що ми є “зайві” люди, що хтось каже нам що ми непотрібні нікому і нічому. Кожен з нас у будь-яку хвилину може стати непотрібною людиною навіть в своїй рідній хаті на своїй рідній землі. Але в сьогоднішньому святі – у Різдві Христовому, наш Творець нам каже, що в Нього немає «непотрібних людей», що Він нікого непотрібним не створив. Він сьогодні каже, що він

є разом з нами, Він воплотився, щоби розділити кожночасний момент людської історії, щоб ми відчули себе любленими Богом, що ми для нього потрібні. Тому сьогодні ми так тішимося, бо наш Творець є з нами. «З нами Бог» - ми часто співаємо під час Різдвяних Свят. Це не є якась порожня мрія чи казка, а тверда істина, яка є джерелом нашої надії, нашої радості і нашої віри. У цей день світлого празника Різдва Христового радіймо разом, веселімся присутністю

13


Бога між нами. Відчуваймо, як Господь Бог нас любить. Як маленька дитина огортає і цілує свою матір і свого батька, так сьогодні наш Творець огортає і цілує кожного з нас устами новонародженого Христа.Тому ми сьогодні радіємо разом з небом і разом із землею і разом з ангелами співаємо: «Слава во вишніх Богу, і на землі мир в людях благовоління».

Нехай це свято стане ще одним моментом, коли ми відчуємо себе близько Бога. Є таке дуже, дорогі в Христі, дивне явище в Америці, особливо для тих, що може недавно або народилися в Україні і приїхали сюди, що наше модерне американське суспільство святкує Різдвом перед Різдвом. Правда? Зараз після Thanks-giving Day, День Подяки, вже по магазинах вже ставляють ялинки, всюди Ви чуєте колядки, аж до самого 25-го грудня. І день після того вже нема нічого. Різдво зникне так, якби воно не існувало. Я знаю що я 26го грудня, зараз день після Різдва, я ходив по вулиці в Стемфорді і вже були ялинки по

дорозі. Вже викидали люди на смітник. Сьогодні, як диякон мене возив з семінарії в Манделайн, що вже здіймали ті звізди зі стовпів. Вже всьо минуло. Ми, як знаємо, ми українці, християни, вживаємо цей час перед Різдвом щоб духовно приготуватися до цього великого свята. І наше святкування починається щойно тепер, щойно сьогодні, і триває 40 днів. І ще маємо багато свят відслужити, перебути: завтра є

14


Собор Богородиці, Святого Йосифа, потому Святого Первомученика Стефана святкуємо, потому Василія Великого, Йордану, аж до Стрітення. 40 днів. І хто

святкує на двох календарях, як я в Ню Йорку, то нема кінця і міри, правда? Тому вони кажуть, що дійсно це є більше місяця український Рамадан. Більше 40 днів. Але навіть цього не вистачає, дорогі в Христі, бо Христос повинен народитися

не тільки на сам день Різдва 7-го січня чи 25-го грудня, не тільки протягом тих 40 днів поправиння, але кожного дня протягом цілого року. Він повинен

народитися не в яслах, а в наших серцях. Він повинен народжуватися у наших серцях. Як ми можем святкувати Різдво скажім, в липні, в день незалежности Америки 4го липня, жара надворі, станемо і «Во Вифлеємі» будемо співати. Ну, ми

15


можемо, але люди будуть на нас дивитися кривим оком. Але Христос буде дійсно народжуватися у

наших серцях кожен раз, коли ми молимося. Кожен раз коли молимось, Христос народжується в наших серцях. Коли говоримо і думаємо якнайкраще про

других, про наших сусідів і про наших ворогів, тоді Христос народжується в наших серцях. Коли простягнемо руку в помочі комусь який

в потребі, тільки щоб може, переходить людина якусь кризу, його вислухати 10, 15 хвилин, тільки це, тоді Христос народжується в наших серцях. Коли стараємось виправити якусь несправедливість у нашому житті, у суспільстві, тоді Христос народжується в наших серцях. І коли прощаємо

дійсно, з цілого серця, другим свої кривди супроти нас і стараємося забувати їх, тоді дійсно Христос народжується в наших серцях. Так що це є моя молитва і моє бажання для себе і для всіх нас тут сьогодні, щоби ця радість Різдва Христового що ми переживаємо сьогодні,

щоб це лишилося в наших серцях, у наших громадах, у наших сім’ях, у наших церквах, у нашій країні, в Україні і в Америці протягом цілого року, через добрі вчинки, добрі думки і молитви. Бажаю Вам радісних Свят Христового Різдва і щасливого, благословенного, радісного Нового Року!

Христос Роджається!

16


ПРОЩА З НАГОДИ ЮВІЛЕЙНОГО 50 ЛІТТЯ ПОСВЯЧЕННЯ СОБОРУ СВЯТОЇ СОФІЇ

Відразу після повернення зі сибірської каторги у лютому 1963 року Блаженніший Йосиф Сліпий почав старання та збір коштів на побудову української прилюдної церкви в Римі. Італійський архітектор Лючіо ді Стефано розробив план будівництва храму на основі планів первісної будівлі Київської Софії - п’ятибанної тринавної церкви в українському нео-візантійському стилі. У червні 1967 року було розпочато будову, а 27-28 вересня 1969 року Блаженніший Йосиф та сімнадцять Владик в присутності Папи Павла VІ, який переніс сюди із базиліки св. Климента частину молей св. Климента Папи і поклав під головний престіл, довершили

посвячення собору Святої Софії і запрестольної мозаїки - спроєктованої видатним українським митцем Святославом Гординським. На запрошення Святішого патріярха Святослава, з нагоди ювілейного 50 ліття посвячення собору Святої Софії у вічному місті Рим відбудеться проща з 22 серпня по 2 вересня 2019 року Божого. Хто бажає їхати на прощу до Італії просимо зголоситися до отця пароха Олег Кривокульського за телефоном 312-375-3484. Наша проща відбудеться у міста Мілан, Венецію, Флоренцію, Пізу. Місто Сан-Джованні-Ротондо де похований Отець Піо, Стародавнє місто Помпеї, та до вічного міста Риму.

17


КАЗКА РІЗДВЯНОЇ НОЧІ

Знов дзвони по світу голосить Різдво,Знов діти ідуть з колядою,А зірка знайома блистить у вікноІ серцю немає спокою. Неначе прикутий стою при вікні Думками лечу за зорею, Женуся думками в далекі світи Неначе на стрічу з ріднею.Ось видиться край мій у сніжній даліІ біле Різдво на ВкраїніТа чую гимн дзвонів, та чую пісні- Христос народився на сіні. Далеко за морем на рідній землі Там брат мій Різдво зустрічає Христос ся ражджає!-він кличе мені І в гості мене закликає.Піду помандрую до мого села,Де тиша царить над полями,Де ніч повна чарів Святого Різдва,Де зорі горять над хатами. Знайома капличка з похилим хрестом Місток і верби над рікою Під зоряним небом йду я селом До брата іду з колядою.О Боже мій милий, О мріє моя.О з’яво чудна серед ночі.Ти в рідну оселю мене повела,Ти Казка Різдвяної Ночі. Скінчилася казка, вернувся мій світ Вкраїно ріжнесенький краю, Тобі посилаю різдвяний привіт, Для Тебе колядку співаю.

Євген Войтович

18

ÖÅÐÊÎÂÍÈÉ ÂIÑÍÈÊ - ЛЮТИЙ 2019СТ

ОРІ

НКА

ПА

РАФ

ІЯЛ

ЬНО

Ї РА

ДИ

• С

ТОРІ

НКА

ПА

РАФ

ІЯЛ

ЬНО

Ї РА

ДИ

• С

ТОРІ

НКА

ПА

РАФ

ІЯЛ

ЬНО

Ї РА

ДИ

• С

ТОРІ

НКА

ПА

РАФ

ІЯЛ

ЬНО

Ї РА

ДИ С

ТОРІН

КА

ПА

РАФІЯ

ЛЬН

ОЇ РА

ДИ

• СТО

РІНК

А П

АРАФ

ІЯЛ

ЬНО

Ї РАД

И • С

ТОРІН

КА

ПА

РАФІЯ

ЛЬН

ОЇ РА

ДИ

• СТО

РІНК

А П

АРАФ

ІЯЛ

ЬНО

Ї РАД

И

СТОРІНКА ПАРАФІЯЛЬНОЇ РАДИДРУГА ЗБІРКА В НЕДІЛІ І СВЯТА2-3 Школа св. Миколая2-10 Ремонт і Розбудова Парафії2-17 ФІЛЬМ “СПРАВА РИФИ”, друга частина - ПАТРІЯРХ ЙОСИФ У ВІЛЬНОМУ СВІТІ 2-24 Вісник3-3 Школа св. Миколая 3-10 Ремонт і Розбудова Парафії 3-17 Патріярший Собор 3-24 Вісник3-31 Місія

ПАРАФІЯЛЬНИЙ КАЛЕНДАР 2019 ПЕРЕНЕСЕНО ДАТУ з 23-го лютого на дату пізніше в році Відзначення 40-ліття Школи Балету та Українського Народного Танку 17-го лютого Молебень за Прославу Слуги Божого Патріярха Йосифа Сліпого та Вшанування “Небесної Сотні” – після 3-ої Святої Літургії 17-го березня Писання Писанок 24-го березня Загальні Збори Парафії 14-го квітня Писання Писанок5-го травня Парафіяльне “Свячене”18-го травня Перша Свята Сповідь19-го травня Перше Врочисте Причастя 24-го травня Концерт Камерного Хору з Києва у нашому Храмі

Підготовку до Першої Сповіді/ Врочистого Причастя. Розклад науки на наступні два місяці в Осередку.

3-го лютого Підготовка на Першу Сповідь/ Врочисте Причастя о год 10-ій рано17-го лютого Підготовка на Першу Сповідь/ Врочисте Причастя о год 10-ій рано3-го березня Підготовка на Першу Сповідь/ Врочисте Причастя о год 10-ій рано17-го березня Підготовка на Першу Сповідь/ Врочисте Причастя о год 10-ій рано

Просимо заздалегідь зголошуватися про вінчання та хрещення в канцелярії Парафії.

У “діточій кімнаті” в Храмі вставлено телевізор. Запрошуємо батьків із немовлятками та маленькими дітьми користуватись цією кімнатою. Малі діти матимуть можливість в повні бачити відправу Святої Літургії.

Запрошуємо загостити до Крамнички “Джерело” при вході до Храму в якій знаходиться обширний склад духовної літератури для дорослих та дітей. Крамничка відкрита в неділі поміж Святими Літургіями. НОВЕ ! – можна закупити книжку “Діялог Лікує Рани” – Блаженніший Святослав Шевчук у розмові з Кшиштофом Томасиком.

Заохочуємо Вас заходити на веб-сайт “Живе Телебачення” УГКЦ – www.zhyve.tv

19


СТОРІНКА ПАРАФІЯЛЬНОЇ РАДИРІК 2019

* 135-річчя з дня народження та 70 років з часу смерті священика УГКЦ,капелана УГА, блаженного священомученика о. Омеляна Ковча

* 75 років з дня смерті слуги Божого митрополита Андрея Шептицького

“Радуйся, благодатна Богородице Діво, бо з Тебе засяло Сонце правди – Христос Бог наш, що просвічує тих, що в темряві. Веселися й ти, старче праведний, ти прийняв в обійми визволителя душ наших, що дарує нам воскресення”. Тропар, Глас 1 Стрітення Господа Ісуса Христа

“Хто не знає своєї віри, той лише називається християнином. Бо християнин – це людина, що своїм розумом визнає за правду все те, що Христос об’явив, а свята Церква подає до вірування. Тому-то перша і найважливіша річ для християнина: знати свою віру...Та цього не досить. Він мусить щиро полюбити й жити так, як вона наказує. Бо мертвою є віра такого християнина, що не має у своєму житті діл віри.” -митр. Андрей Шептицький, Правдива віра, 1900р.Б********************************************************************************

Про перебіг ювілейних святкувань можна буде читати в скорому часів особливому виданню Церковного Вісника.

********************************************************************************+ + +

З молитвою складаємо поклін героям “Небесної Сотні”, які зложили на престіл своєї Батьківщини найбільший дар – своє життя. Вічна Їм Пам’ять !

Радіємо і сердечно дякуємо усім парафіянам та прихожанам за численну участь у відправах Свят Різдвяного Круга і святочних імпрезах, та за щедрі датки. Складаємо щиру подяку усім які допомогли у підготовці до, та під час, Свят Різдвяного Круга. Особливо дякуємо Братству св. Архистратига Михаїла і Сестрицтву Покрови Пресвятої Богородиці за підготовку спільної Святої Вечері; паням під проводом Христі Косач за чудове прикрашення Храму внутрі; Господарській Референтурі, Юрієві Вільчинському та помічникам за чудову прикрасу Собору з зовні; Імпрезовій Референтурі та адміністрації Осередку за підготовку Щедрого Вечора (Пар. Просфори); усім хто організував групи колядників та хто ходив колядувати. Нехай Всевишній Господь винагородить Вас за Вашу посвяту та щедрість !

На столиках в церкві та в канцелярії є “Анкети-опитування” яких приготовила Комісія у Справах Мирян Епархії св. Миколая. Просимо парафіян виповнити карточку та вложити в скриньки біля карточок опитування.

СТО

РІН

КА

ПА

РАФ

ІЯЛ

ЬНО

Ї РА

ДИ

• С

ТОРІ

НК

А П

АРА

ФІЯ

ЛЬН

ОЇ

РАД

И •

СТО

РІН

КА

ПА

РАФ

ІЯЛ

ЬНО

Ї РА

ДИ

• С

ТОРІ

НК

А П

АРА

ФІЯ

ЛЬН

ОЇ

РАД

ИСТО

РІНКА

ПА

РАФІЯЛ

ЬНО

Ї РАД

И • СТО

РІНКА

ПА

РАФІЯЛ

ЬНО

Ї РАД

И • СТО

РІНКА

ПА

РАФІЯЛ

ЬНО

Ї РАД

И • СТО

РІНКА

ПА

РАФІЯЛ

ЬНО

Ї РАД

И

20


Хлопась АН, Чабан МО, Чепинець ІІ, Шепта ЯЗ, Яримович АГ; 15.00 – меншими пожертвами.

Різдвяна Збірка (всі три дні свят)

600.00 – Рід РМ;500.00 – Jostock ЕД;330.00 – Сендунь АМ;300.00 – Кузич А;250.00 – Дзвіник ЯМ, Доміно ЮБ, Кузич ЮТ, Кузич М і Малецький А;220.00 – Лазарук МГ;200.00 – Григорчук Н, Твердохліб ЯО, Яросевич Ю;160.00 – Верещак ЯХ;150.00 – Барановський ВІ, Лончина ВР, Савин О, Смик Л, Соневицький АУ, Тимуш ЯС;120.00 – Гриневич ОМ, Зеліско М, Караван ОІ, Митрофанюк РІ, Мороз СМ, Фіщук ОЛ;110.00 – Какапіч ВІ, Кассараба А, Максимчук ІП, Скрупський ВМ;100.00 – Арчі ДН, Бандрівський ПО, Белецький Ю, Боднар БЛ, Боднар СІ, Бозьо ЮО, Браєн ДА, Возняк ІМ, Вруський БІ, Гаврилечко СТ, Гриневич Я, Ґевало М, Коваль А і Н, Козбур АМ, Козицький Р, Костелина ЛМ, Мроз КУ, Мурська Х, Ожґа АМ, Пилипчак СД, Піґен ЕЛ, Савечко ПТ, Фафендик ЯН, Федчина ВД, Хринівська В, Яхторович Р; 90.00 – Шняк ВН; 80.00- Кондришин МВ, Телятинський АЛ; 75.00 – Павлик ЮГ, Тхорик Олена; 70.00 – Баган МГ, Вовк МД, Доцяк МС, Качор О, Ожґа М, Смик РМ, Сохань БН, Яхван АГ; 60.00 – Василик ТД, Клиш М, Коломиєць Л, Куликівський ГТ, Марцінковський ЄР, Скрупський ПЛ, Смаль РО, Тельвак ВО, Фединяк О, Щерб’юк ВМ; 55.00 – Крутяк ПА, Сенчишак МЕ, Скрупський МН, Слободян ІС; 50.00 – Попель-Базилевич ЗБ, Бенцак ПР, Борняк К, Бредлей С, Брендис МК, Вислоцький ІМ, Ворожбит СМ, Вруський П, Гонтар БА, Гончаров ВМ, Гриневич АС, Грущак ТН, Д’Аґостіно ДА, Дзюк О й І, Дрозд ТМ, Єндик ТО, Каганець ВЕ, Караван ГА, Коверко ОЛ, Колодзей АС, Коломиєць АЗ, Косач Х, Копистинська А, Кралька О, Кривдик ІМ, Кулик Я, Новошицький Д, Павлюк ВІ, Перепічка МЛ, Покорна О, Рибак РІ, Трач ОМ, Фіняк М, Чиринчоні-Перрі У, Явна С;

ПОЖЕРТВИНедільна збірка

16.XII.2018 $1,490.00 конвертами $ 965.00 без конверт $2,455.00 разом

23.XII.2018 $1,714.00 конвертами $1,064.00 без конверт $2,778.00 разом 30.XII.2018 $1,606.00 конвертами $ 940.00 без конверт $2,546.00 разом

6.I.2019 $1,736.00 конвертами $1,508.00 без конверт $3,244.00 разом 13.I.2019 $1,537.00 конвертами $ 972.00 без конверт $2,509.00 разом

На Ремонт та Розбудову Парафії (збірка в церкві 6.I.2019)

150.00 – Лончина ВР; 50.00 – Баган МГ, Грущак ТН, Куликівський ГТ, Савечко ПТ; 40.00 – Чиринчоні-Перрі У; 35.00 – Березецька М; 30.00 – Cкрупський МН; 25.00 – Боднар БЛ, Гончаров ВМ, Коверко ОЛ; 20.00 – Гонтар БА, Горшко ВЖ, Доцяк МС, Жук МІ, Конопка ТН, Кулій АН, Лотоцький ЮН, Сендунь АМ, Скрупський ВМ, Cмик РМ, Твердохліб ЯО, Трач ОМ, Хом’як АР; 10.00 – Андрущак ВІ, Багрій ЄЛ, Біланич С, Божик ЮА, Виинченко М, Вовк МД, Воскресенський ВО, Гудима ЛС, Данилів ІМ, Деван З. Дерев’яний ПН, Дзірин ОЛ, Дяків СН, Зелений ОР, Ільчишин ВА, Капеняк ТЛ, Клиш М, Косач Х, Кривдик ІМ, Куліш О, Скрупський МГ, Смаль РО, Сохань БН, Тейлор Н, Тельвак ВО Федус МГ, Феленюк ІГ, Когут-Хариш МІ, Хома Л, Хомин МХ, Щерб’юк ВМ; 5.00 – Андерсон ТН, Атаманюк СМ, Березюк ЄЛ, Галак ІН, Галаник РО, Гідей М, Дармограй О, Зварич К, Кліш І, Костриба ТІ, Лущак ЯГ, Малинка ЯГ, Маріуц ІІ, Мартинюк ЄЛ, Меленчук АЛ, Мелешко ОН, Мицак БД, Огаренко ІН, Осика ММ, Паробок МЛ, Савчук ЮО, Сендунь ЮО, Серафим ВМ, Скоморох ПМ, Собко БЛ, Собчук С, Сотніков ОГ,

21


45.00 – Березецька М, Заяць Л, Музика О; 40.00 – Андерсон ТН, Антонович БО, Біндас АЛ, Бугай ІО, Ващур МІ, Галак ІН, Горшко ВЖ, Дахнівська Р, Драб ВГ, Запаранюк МЛ, Зелений ОР, Зеліско ММ, Крицун ІВ, Кузьменко ЮМ, Кулій АН, Кульматицький ВЛ, Лабазевич АМ, Міскевич ВМ, Мороз Л, Німет РІ, Рачкевич ЮД, Самнара МО, Фішер М, Фучила ВІ, Шургот ІО, Шургот МЛ; 35.00 – Валага АЮ, Дунайська О, Осика ММ, Собко БЛ, Тхорик Ольга, Шкібара РН; 30.00 – Антонюк О і АЛ, Багрій ЄЛ, Березюк ЄО, Городечний ЯІ, Гринчишин Є, Гудима ЛС, Дзірин ОЛ, Конопка ТН, Кукуруза ВО, Кулик І, Куліш О, Лабазевич РР, Марчук ОМ, Медвідь ІО, Паращук АН, Питак МТ, Подьо БІ, Прокіп ЗІ, Рамсович М, Туршин І, Чех РА, Шепта ЯЗ, Ярмола ГЛ; 25.00 – Балух ЗА, Бровар АТ, Григораш МЮ, Гуцалюк ВН, Ґоляш РА, Дерев’яний ПН, Кизима ЯС, Кичма Р, Косач МЛ, Крал МЛ, о. Кривокульський ОЛ, Курило ОВ, Лехняк АЛ, Лотоцький ЮН, Маринець ЗА, Маріуц ІІ, Мартинюк ЄЛ, Мицак БД, Нагаджина ЯМ, Надзікевич ПЛ, Олексин О, Палафокс ҐК, Скоморох ПМ, Турчманович ВІ, Фелеюк ІГ, Хлопась АН, Чабан МО, Чурма Л, Яримович АГ; 22.00 – Олійник ПЯ, Яремчук П; 20.00 – Андрущак ВІ, Бабій ОН, Біланич С, Бітківська Н, Бобель РВ, Бриндзя ІН, Бубнів О, Василик ВГ, Власенко ПД, Гідей М, Добрянська М, Долінський Ю, Доманчук ПЛ, Духовий ВО, Єдинак БГ, Єжвеський РЛ, Медвідь Х і Іванишин В, Капеняк РЗ, Капеняк ТЛ, Кліш І, Коворотний АО, Коворотний ОЛ, Костишак ПУ, Куцан С, Малик СО, Матіяш РГ, Микицей ІН, Могильчак АВ, Наконечний ІІ, Оверко ІЛ, Пайкуш АН, Пастух ВІ, Поприч АО, Проць І, Семанишин ПМ, Сендунь ЮО, Сетрас І, Сітовський ТО, Сосновий ЮГ, Сотніков ОГ, Стебельський М, Стадник А, Тейлор Н, Терлецький ОІ, Федащин М, Федчина А, Федус МГ, Фіняк А, Хом’як АР, Шенюк ПН, Шеремета С, Шоробура ЮП, Ястрембська Є; 15.00 – Дармограй О, Костишак МГ, Костриба ТІ, Коцюба Н, Куляс ЮЛ, Меленчук АЛ, Прохна Г, Савчук ЮО, Салик ВО, Сем’янів Л, Сенько В, Собчук С, Чепинець ІІ;

12.00 – Модрицький С; 10.00 – Бурядник О, Винниченко М, Вільчинський ЮН, Гриневич К, Данилишин ТЛ, Ільчишин БО, Ільчишин ВІ, Карабінович О і Н, Луцик А, Мелешко ОН, Микитюк С, Напірко Б, Садкова С, Сегінович АН, Серафим ВМ, Хома Л, Щерб’юк АН, Ярмола Б, Яцків ІА; 7.00 – Яцканич ВС; 5.00 – Бавдис Є, Бас ДГ, Висоцький ВМ, Гоголь ОУ, Костриба ВТ, Куриво В, Недошитко ВМ, Недошитко РТ, Сверида МН, Скрипець О, Хомишин ТІ; 8.00 – меншими пожертвами.

На Ремонт та Розбудову Парафії (зібрано в канцелярії до 24.1.2019)

3,000.00 – Спадок +П і В Демус;2,500.00 – Боднар У;1,000.00 – Березецький ОА; 670.00 – Вишницький МТ; 600.00 – Мельник АМ; 400.00 – Доміно ЮБ; 340.00 – Хринівська В; 320.00 – Ґорчинський АХ; 300.00 – Дудич БЄ; 250.00 – Декайло РА; 200.00 – Савин О; 170.00 – Крутяк М; 165.00 – Бредлей С; 150.00 – Боєчко ВЛ, Зеліско ММ, Кавка РВ; 145.00 – Процик ЮЛ; 120.00 – Кралька ЮЛ; 110.00 – Мельник ДТ; 100.00 – Бозьо ЮО, Вербовий ЗД, Вовчук О, Гладчук А, Горбань В, Гринів МІ, Гринчишин Є, Задорожний ЙГ, Зубенко Н, Лучка В, Мрищук Л, Салдан РК; 80.00 – Оленич М; 75.00 – Караван ГА, Паверз ТД, Чурма Л; 70.00 – Висоцька Д; 55.00 – Трощук В; 50.00 – Кульматицький ВЛ, Савин О; 45.00 – Вачко М і Ткачук Ю; 35.00 – Шах Д; 30.00 – Гриневич МР, Леткий Я, Чукла Л; 25.00 – Гринів А, Добровольський МО, Шкоруда-Міллар ЛД, Пастух ВІ; 20.00 – Гриневич ІК, Дерень ПБ.

“До Висот” 900.00 – Абрамюк ВЯ; 750.00 – Верещак ЯХ, Вишницький МТ; 540.00 – Смик РМ; 500.00 – Ільчишин ВА, Мельник АМ, Tigerbyte; 450.00 – Козицька М;

22


Зою, Віктора, Євгенію, Мирослава і Тамару (П) Ольга Тхорик за бл. пам. Івана (П) *І Дінаталі за здоров’я Ольги Бубнів

На тиждень від 11 лютого до 16 лютого Понеділок, 11 лютого Н Асеведо за бл. пам. Наталю Бойчук (П)4:00 п. п. Велика Вечірня

Вівторок, 12 лютого ТРЬОХ СВЯТИХ СВЯТИТЕЛІВ8:00 рано Род за бл. пам. Еміліяна і Михайлину Басюк 6:30 веч. Парафія за бл. пам. Марусю Слободян

Середа, 13 лютого ЮЛ Свитник за бл. пам. Магдалину Барабаш (П)

- СВЯТІ ЛІТУРГІЇ -(Закінчення із стор. 24)

400.00 – Доміно ЮБ; 300.00 – Вруський П; 250.00 – Каараван ГА; 200.00 – о. Артимович РЮ, Балабан МО, Гуцалюк ВН, Лучка В; 150.00 – Ільчишин БО, Куляс ПК, Ольховий ОМ; 100.00 – Декайло РА, Дерень ПБ, Зварич К, Крицун ІВ, Савин О; 80.00 – Амброзяк Н; 75.00 – Оленич М, Пайкуш АН, Чурма Л; 50.00 – Гідей М; 40.00 – Гладчук А; 25.00 – Чукла Л.

Семінарійний Фонд 100.00 – Доміно ЮБ; 30.00 – Бубнів О, Вишницький МТ, Хринівська В; 25.00 – Березецький ОА, Верещак ЯХ, Ґорчинський АХ, Ковальський ЄМ, Кузич М і Малецький А; 20.00 – Бозьо ЮО, Караван ГА, Куляс МЛ, Ольховий ОМ, Процик ЮЛ, Трощук В; 15.00 – Бандрівський ПО, Боднар У, Боєчко ВЛ, Висоцька Д, Гладчук А, Гриневич ІК, Дерень ПБ, Дженос СТ, Дудич БЄ, Задорожний ЙГ, Іванусь І, Кавка РВ, Калін ВЛ, Крутяк М, Мельник АМ, Мельник ДТ, Прокіп ЗІ, Рачкевич ЮЛ, Салдан РК, Чукла Л, Яремчук П; 10.00 – Біланич С.

Допомога Україні 100.00 – Іванусь І; 50.00 – Бозьо ЮО, Скрупський МН; 40.00 – Висоцька Д, Гладчук А; 35.00 – Задорожний ЙГ; 30.00 – Рачкевич ЮД; 25.00 – Гідей М; 20.00 – Чукла Л.

Сироти в Бережанах 25.00 – Савин О.

Фонд Патріярха Святослава 200.00 – Савин О.

Патріярший Собор 100.00 – Гринчишин Є.

З нагоди….На Ремонт та Розбудову Парафії

100.00 – Кузич М і Малецький А з нагоди 50-их уродини о. крилошанина Олега Кривокульського

В пам’ять…“До Висот”

5,000.00 – Кузич А, Кузич М, Кузич М і Малецький А в пам. Мирослава і Дори Сасиків та Нестора і Неонілі Кузичів. 500.00 – Смик Л в пам. о. крилошанина Богдана і Володимири Смиків та Нестора і Неонілі Кузичів. 500.00 – Дзюк О в пам. батьків Михайла і Юстини та чоловіка Романа. 100.00 – Вовк МД в пам. батьків Володимира, Марії, Григорія і Євгенії 100.00 – Федчина ВД в пам. батьків Івана і Юстини та брата Івана Гуликів 100.00 – Гірна О в пам. Ірини Стельмах. 50.00 – Караван ОІ в пам. Любомира Гриневича. 50.00 – Караван ОІ в пам. Богдана Войтовича.

На Ремонт та Розбудову Парафії 410.00 – Дженос СТ в пам. батька і дідуся Любомира Гриневича.

Квіти 25.00 – Дрогомирецька М в пам. померлих з родини. 25.00 – Федчина ВД в пам. батьків Івана і Юстини та брата Івана Гуликів та Йосифа і Марії Федчинів.

23


Четвер, 14 лютого СІ Боднар за бл. пам. Федора Пучки, Василя Боднара, Ірину Боднар-Olson, Ґеню Тхорик, Анну Ярецьку, Дарка Пасіку, Ореста Галів і Петра Браму (П)*АІ Субота в подяку Господеві за отриманні ласки4:00 п.п. Велика Вечірня з Литією

П’ятниця, 15 лютого СТРІТЕННЯ 8:00 рано *Парафія за мир в Україні 10:00 рано Род за бл. пам. Еміліяна і Михайлину Басюк 6:30 веч. *І Кліш в наміренні Маргарети і прочих з родини Ярмоли і Кліш *І Кліш в наміренні Марії Кліш і родини

Субота, 16 лютого8:00 рано МД Вовк за бл. пам. Марію, Володимира, Марту, Петра, Анну, Микиту, Євгенію, Григорія, і прочих (П) Н Стрілецька за бл. пам. Галину, Марію, Михайла, Анастазію, Михайла і Василя (П) Род за бл. пам. Нестора Винниченка (П)9:00 рано Парафія за бл. пам. Зоріяну Смородську (40 день) (П) Є Лущак з род за бл. пам. Мирона (П) ВТ Бойчук за бл. пам. Наталю, Елену, Олександра, Надію, Марію, Зою, Віктора, Євгенію, Мирослава і Тамару (П) А Верес за бл. пам. Магдалину Барабаш (П) Род за бл. пам. Мирослава Павлюка (П)

На тиждень від 18 лютого до 23 лютого Понеділок, 18 лютого Парафія за бл. пам. Марію Чорняк (П)

Вівторок, 19 лютогоФУ Перрі за бл. пам. Frank U. Perry III (1 річн) (П)Род Абрамюк за бл. пам. Євгенію Васюнець (П)АМ Козбур за бл. пам. Др. Осипа Шандри (П)

Середа, 20 лютогоПарафія за бл. пам. Небесню Сотню (П)І Кліш за бл. пам. Богдана, Вікторію, Андрія і прочих (П)І Кліш за бл. пам. Матрону, Дмитра і прочих (П)І Кліш за бл. пам. Івана Перуна, Григорія Івашко і Александра Данилка (П)

Четвер, 21 лютогоПарафія за бл. пам. Ігора Гуменюка (П)

П’ятниця, 22 лютогоН Асеведо за бл. пам. Марію Стасюк (П)

Субота, 23 лютого 8:00 рано М Чижик за бл. пам. Дмитра, Михайла, Марію, Микиту, Марію, Івана, Євдокію, Василя, Миколу і Марію (П)9:00 рано Род Сагаґіян за бл. пам. Марію Анну і Володимира Явних та Ґеню, Михайла, Софію Опалюхів (П) Г Маршал за бл. пам. Михайла (П) Є Лущак з род за бл. пам. Мирона (П) РВ Кавка за бл. пам. Марію (П) ВТ Бойчук за бл. пам. Наталю, Елену, Олександра, Надію, Марію, Зою, Віктора, Євгенію, Мирослава і Тамару (П) ЄР Марцінковський за бл. пам. Іванну, Василя, сестру Володимиру, Христину, Василя, Марію, Франка, Марію, Івана, Анну, Стефанію, Андрія, Петра, Ольгу, Миколу, Михайла, Іванну, Ніну, Ольгу, Ігора, Романа, Євдокію, Стефана, Ярослава і прочих (П) *Б Заліска за здоров’я Маріяни, Софії, Нелі і Броніслави

На тиждень від 25 лютого до 2 березня Понеділок, 25 лютого Парафія за бл. пам. Др. Романа Смика (П)

Вівторок, 26 лютогоРод Зитняк і М Брама за бл. пам. Ярославу Фаріон (П)

Середа, 27 лютогоДіти за бл. пам. Василя Буду (5 річн) (П)

Четвер, 28 лютогоН Асеведо за бл. пам. Наталю Бойчук (П)

П’ятниця, 1 березняР Цяпало за бл. пам. Оксану, Петра, Осипу і Григорія (П)*Парафія в наміренні о. архимандрита Івана Кротця

Субота, 2 березня 8:00 рано Г Кузьмик за бл. пам. Ольгу Триндяк (40 день), Йосифа і Марію Кузьмик і прочих (П)9:00 рано Л Вислоцька за бл. пам. Марію (6 річн) (П) Л Стародуб за бл. пам. Ярослава (47 річн) (П) ВТ Бойчук за бл. пам. Наталю, Елену, Олександра, Надію, Марію, Зою, Віктора, Євгенію, Мирослава і Тамару (П)

24


(Закінчення на стор. 22 )

СВЯТІ ЛІТУРГІЇ(кожного ранку о годині 8:00)

На тиждень від 28 січня до 2 лютогоПонеділок, 28 січня Род за бл. пам. Еміліяна і Михайлину Басюк (П)

Вівторок, 29 січняПарафія за бл. пам. Ігора Гуменюка (П)

Середа, 30 січня МВ Кондришин за бл. пам. Василя і Агафію (П)

Четвер, 31 січняН Асеведо за бл. пам. Марію, Миколу, Романа, Юрія і Владика (П)

П’ятниця, 1 лютого Р Цяпало за бл. пам. Оксану, Петра, Осипу і Григорія (П)

Субота, 2 лютого 8:00 рано *Парафія за мир в Україні 9:00 рано О Тхорик з род за бл. пам. Богдана- Петра (10 річн) (П) Є Лущак з род за бл. пам. Мирона (П)

На тиждень від 4 лютого до 9 лютогоПонеділок, 4 лютого Род за бл. Софію Бєлан (40 день) (П)В Хринівська з род за бл. пам. Ореста (3 річн) (П)ЄЛ Багрій за бл. пам. Розалію, Григорія, Розалію, Василя, Ірину, Степана, Ігора, Зеновія, Тадея, Михайла, Юстину (П)*ЮО Бозьо в подяку Господеві за отрманні ласки в 30-ту річницю шлюбу

Вівторок, 5 лютого Род за бл. пам. Ірину, Йосифа, Cемена, Марію і Павла Запухляків (П)

Середа, 6 лютого ІІ М’якуш за бл. пам. Магдалину Барабаш (П)

Четвер, 7 лютого МВ Кондришин за бл. пам. Марію Скоморох (П)

П’ятниця, 8 лютого Род Д’Аґостіно за бл. пам. Богдана Войтовича (П)

Субота, 9 лютого 8:00 рано Парафія за бл. пам. Ольгу Івасєчко (П)9:00 рано О Фединяк за бл. пам. Дмитра Пілецького (46 річн) (П) Є Лущак з род за бл. пам. Мирона(П) ВТ Бойчук за бл. пам. Наталю, Елену, Олександра, Надію, Марію,

УКРАЇНСЬКИЙ КАТОЛИЦЬКИЙ СОБОРСВЯТИХ ВОЛОДИМИРА І ОЛЬГИ В ЧІКАҐО

ДУШПАСТИРІ

о. Крилошанин Олег КривокульськийVery Rev. Oleh Kryvokulsky – Pastor

2245 W. Superior St. Chicago, IL 60612 Tel. (312) 829-6805email: [email protected] [email protected]

о. Архимандрит Іван А. КротецьRt. Rev. Archimandrite Ivan A. Krotec – Pastor Emeritus

2245 W. Superior St. Chicago, IL 60612Cell phone: (312) 933-3820

о. Степан КостюкRev. Stepan Kostiuk

2245 W. Superior St. Chicago, IL 60612 Tel. (708) 583-9875email: [email protected]

о. Роман АртимовичRev. Roman Artymovych

2245 W. Superior St. Chicago, IL 60612 Tel. (773) 634-0604email: [email protected]

ПАРАФІЯЛЬНИЙ УРЯДSts. Volodymyr and Olha Ukrainian Catholic Church

2245 W. Superior St. Chicago, IL 60612 Tel. (312) 829-5209Fax: (312) 829-4113 email: [email protected]

Парафіяльний Уряд відкритийвід понеділка до п’ятниці - від год. 9 ранку до 5 по пол.

в суботу – від год. 9 ранку до 12 в пол.в неділю – від год. 9 ранку до 1 по пол.

У Парафіяльному Уряді можна полагодити справи реєстрації, вплати на різні потреби й ін.

СВЯТІ ЛІТУРГІЇв неділі: 8:00, 9:30 i 11:30 ранку

у свята: 8:00 і 10:00 ранку та 6:30 вечорав понеділок - п’ятниці: 8:00 вранці; в суботу: 8 і 9 вранці

СОБОР СВЯТИХ ВОЛОДИМИРА І ОЛЬГИ739 N. Oakley Blvd., Chicago, IL 60612

ПАРАФІЯЛЬНИЙ ОСЕРЕДОК2247 W. Chicago Ave. Chicago, IL 60622 Tel. (773) 384-6400

УКРАЇНСЬКИЙ КАТОЛИЦЬКИЙ МІСЯЧНИК- ЦЕРКОВНИЙ ВІСНИК -

Видає парафія Святих Володимира і Ольги в Чікаґо

Printing: PROCON GS, Inc.Chicago, IL

НАША СВЯТА СОФІЯ - stsvo.org...10. Софійна Церква – свята...

Documents