МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДНІПРОВСЬКИЙ КОЛЕДЖ РАДІОЕЛЕКТРОНІКИ

КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ

з дисципліни «ПРОГРАМНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ МЕРЕЖ»

Напрям підготовки 6.050903 «Телекомунікації»

Розроблено:

Михайлова Л.А. - викладач вищої

категорії, викладач-методист

Розглянуті та затверджені

на засіданні циклової комісії

від 30.08.2017 р протокол № 1

Голова ЦК Соловйова І.Ю. (__________________)

1

Спеціальність 5.05090304 " Виробництво апаратури автоматичного електрозв`язку " 

2017 рТ Е М А № 1 ЗАСОБИ ОФОРМЛЕННЯ ДОКУМЕНТІВ В ТЕКСТОВОМУ

ПРОЦЕСОРІ WORD

Л Е К Ц І Я № 1

Тема: Засоби автоматизації текстових документів

Введення тексту в документ

При введенні і редагуванні тексту з клавіатури слід дотримуватися

певних правил і рекомендацій:

Текст завжди вводиться в тій позиції, де мигає текстовий курсор.

Word допускає вільне введення. Це означає, що в будь-якому місці

порожньої сторінки можна двічі клацнути лівою кнопкою миші, після

чого буде проведено деяке автоматичне форматування і текстовий

курсор буде зафіксований в цьому місці. Саме з цього місця і можна

вводити текст.

Перехід на новий рядок відбудеться автоматично, як тільки буде

заповнений поточний рядок. Не можна використовувати клавішу

Enter для переходу до нового рядка без утворення абза, для цього

натисніть комбінацію клавіш Shift + Enter. У документ буде

вставлений недрукований знак розриву рядків.

Перехід на нову сторінку відбудеться автоматично, як тільки буде

заповнена поточна сторінка. Не можна використовувати клавішу

Enter для переходу до нової сторінки. Для примусового переходу до

нової сторінки натисніть комбінацію клавіш Ctrl + Enter. У документ

буде вставлений недрукований знак розривши сторінки.

Між словами ставиться один пропуск. При вирівнюванні тексту Word

може змінювати ширину пропусків між словами. Якщо потрібний,

щоб величина якого-небудь пропуску не змінювалася або по цьому

пропуску не було переходу на новий рядок, замість клавіші Пропуск

2

натисніть комбінацію клавіш Ctrl + Shift + Пропуск. У документ буде

вставлений недрукований знак — нерозривний пропуск.

Не можна розставляти перенесення в словах з використанням

клавіші дефіс (-). При необхідності перенесення розставляються

автоматично у всьому документі.

Не можна використовувати клавішу Пропуск для отримання

абзацного відступу («червоного рядка») або вирівнювання тексту по

ширині сторінки.

Розділові знаки ., : ; ! ? пишуться злито із словом, за яким слідують.

Після розділових знаків ., : ; ! ? ставиться пропуск, за винятком тих

випадків, коли цими знаками закінчується абзац.

Перед знаками « “ ( [ { ставиться пропуск. Наступне за цими знаками

слово пишеться без пропуску.

Знаки » ” ) ] } пишуться злито із словом, за яким слідують. Після цих

знаків ставиться пропуск, за винятком тих випадків, коли ставляться

знаки перепинання, які пишуться злито із словом, за яким слідують.

Знак дефіса (-) пишеться злито з передуючою і подальшій частями

слова.

Для утворення знаку тире (—) після слова поставте пропуск, потім

дефіс, потім ще пропуск і продовжите введення тексту. Після

введення наступного слова знак дефіса автоматично перетвориться

в тире. Для введення знаку тире можна використовувати також

комбінацію клавіш Ctrl + - (мінус на цифровій клавіатурі). Для

введення знаку довгого тире (—) натиснете комбінацію клавіш Alt +

Ctrl + - (мінус на цифровій клавіатурі).

При введенні неправильного символу його можна видалити. Для

видалення символу, що стоїть праворуч від текстового курсора,

треба натиснути клавішу клавіатури Deleteа для видалення символу,

що стоїть зліва від курсора, клавішу BackSpace. Комбінація клавіш

3

клавіатури Ctrl + Delete видаляє текст від курсора управо до

найближчого пропуску або розділового знаку. Комбінація Ctrl +

BackSpace видаляє текст від курсора вліво до найближчого пропуску

або розділового знаку.

Використання автозаміни при введенні тексту

Функція автозаміни використовується для автоматичного

виправлення помилок і друкарських помилок при введенні тексту і

введення деяких спеціальних символів.

Наприклад, при введенні з клавіатури слова "адекватнй" воно

автоматично замінюється правильним написанням — "адекватний". Або,

наприклад, при введенні набору символів «==>» вони автоматично

заміняться на символ жирної стрілки " "

Крім того, автоматично виправляються деякі помилки введення,

наприклад, дві прописні на початку слова замінюються на одну прописну,

рядкова буква на початку речення замінюється на прописну і так далі

При наведенні покажчика миші на автоматично виправлений текст

з'являється невелике синє поле, яке при наведенні на нього покажчика

перетворюється на кнопку Параметры автозамены, а сам текст

виділяється сірим фоном Можна відмінити виправлення, або включити або

відключити параметри автозаміни.

Автозаміна працює у всіх мовах, для яких встановлена підтримка в

Word.

Налаштування параметрів автозаміни

Для того, щоб включити або відключити деякі параметри автозаміни

натисніть кнопку ФАЙЛ і в меню, що з'явилося, виберіть пункт

Параметры.

4

Виберіть Правописание, а потім натисніть кнопку Параметры

автозамены Во вкладкі Автозамена встановите або зніміть прапорці, що

визначають особливості автозаміни (рисунок 1).

Рис. 1. Вікно автозаміни

Створення|створіння| елементу автозаміни

Автозаміну можна використовувати для введення часто

використовуваного тексту, таблиць, малюнків і інших об'єктів.

У вкладці Автозамена в полі "на" відображений виділений текст. В

полі "заменить" введіть поєднання символів, яке при введенні

замінюватиметься виділеним текстом. Цей набір символів не має бути

яким-небудь існуючим словом або абревіатурою, інакше це слово або

абревіатура автоматично замінюватимуться при введенні. Після введення

натисніть кнопку Добавить.

Для того, щоб автозаміна працювала, введіть символи автозаміни і

натисніть на клавіатурі клавішу Пробел або Enter. Символи автоматично

заміняться елементом автозаміни.

5

Елемент автозаміни зберігається в конкретній версії Microsoft Office

на тому комп'ютері, де був створений. Він доступний для всіх додатків

Microsoft Office.

Розмір елементу автозаміни не обмежений. Він може включати не

тільки текст, але і таблиці, малюнки, спеціальні символи і так далі

Видалення| елементу автозаміни

Помилково створений елемент автозаміни можна видалити.

У вкладці Автозамена вікна Автозамена в полі "заменить" введіть

поєднання символів елементу автозаміни, що видаляється.

Натисніть кнопку "Удалить".

Відмінити видалення елементу автозаміни неможливо.

Вставка спеціальних символів

При введенні тексту часто доводиться використовувати символи,

яких немає на клавіатурі. Це можуть бути деякі математичні символи,

наприклад ; букви грецького алфавіту, наприклад, ,

латинські букви з надбуквенными значками, наприклад, з ц і  , або просто

символи-картинки, наприклад .

У вкладці Вставка в групі Символы клацніть по кнопкі Символ і

клацніть по потрібному символу. Якщо в списку потрібного символу, що

відкрився, немає, виберіть команду Другие символы (рисунок 2)

6

Рис. 2 Вікно Символ

Во вкладці Символы вікна Символ у списку Шрифт виберіть

шрифт символів і двічі клацніть лівою кнопкою миші по зображенню

потрібного символу або виділите зображення потрібного символу, а потім

натисніть кнопку Вставить.

Для зручності роботи можна змінювати розміри вікна Символ.

Наведіть покажчик миші на будь-яку межу вікна і коли він набере вигляду

двонаправленої стрілки, перетягнете межу, щоб вибрати необхідний розмір.

Використані раніше спеціальні символи можна швидко вставити

знову, оскільки вони автоматично поміщаються в список кнопки Символ.

Математичні символи переважно містяться в шрифті Symbol.

Шрифт (звичайний текст) містить букви латиниці і кирилиці

спеціального зображення, букви івриту, арабської і грецької мов, деякі

грошові символи і багато що інше.

Шрифти Webdings, Wingdings, Wingdings2, Wingdings3 містять

різні символи-стрілки, символи-картинки і тому подібне.

Особливе місце займає шрифт Arial Unicode MS. Використовуючи

для представлення кожного знаку більше одного байту, цей шрифт

дозволяє представити в одному наборі знаків майже всі мови світу.

Для вставки часто використовуваних символів можна створити

елемент автозаміни. Для створення елементу автозаміни у вікні Символ

7

виділите зображення символу і натисніть кнопку Автозамена. Потім у

вікні Автозамена у полі Заменить введіть поєднання символів, які при

введенні тексту замінюватимуться вибраним символом, і натисніть

спочатку кнопку Добавить, а потім кнопку ОК. Тепер при введенні тексту

досить ввести встановлене букву і поставити пропуск, після чого буква

заміниться відповідним символом.

Вставка дати і часу

Встановите курсор в місце вставки дати і/або часу і у вкладці

Вставка в групі Текст натиснете кнопку Вставка/Дата и время . В

діалоговому вікні Дата и время виберете мову и формат ланих.

Якщо перед вставкою в діалоговому вікні Дата и время встановити

прапорець Обновлять автоматически, то дата і час, які вставлені в

документ, оновлюватимуться кожного разу при відкритті документа.

Автоматично обновлювані дата і час вставляються в документ як поле.

Якщо потрібно відновити дату і час вже після відкриття документа, слід

поставити курсор на це поле і натиснути клавішу клавіатури F9.

Використання стандартних блоків

Стандартні блоки можна використовувати для зберігання часто

використовуваного тексту і графічних об'єктів. Це можуть бути стандартні

фрази листів, договорів, угод, списки розсилки, адреси і тому подібне.

Блок може зберігати також параметри оформлення даних, що зберігаються

(параметри шрифту, абзацу, межі і тому подібне).

Word 2007 містить вбудовані стандартні блоки. Вбудовані блоки

призначені для створення колонтитулів, установки нумерації сторінок,

додавання написів, титульних сторінок, таблиць і формул. Вони зазвичай

не містять певного тексту, а призначені для заповнення користувачем.

8

Блоки можна створювати самостійно і зберігати їх в спеціальній колекції

блоків і в шаблоні документа.

Блок можна використовувати при створенні документа, вставляючи

його безпосередньо в текст, в колонтитули або на сторінку у вигляді

спеціального графічного об'єкту  напису.

Кожен блок має унікальну назву, що дозволяє швидко знаходити

потрібний вміст.

Стандартні блоки з Word 2007 є свого роду аналогом елементів

автотексту, використовуваного в попередніх версіях Word. Більш того,

термін «автотекст» іноді використовується і при роботі в Word 2007.

Наприклад, після вставки стандартного блоку в документ в списку дій, що

відміняються, буде вказано «додавання автотексту».

Створення|створіння| стандартного блоку:

1) Виділите фрагмент документа (текст, таблицю, графічний об'єкт),

який потрібно зберегти як стандартний блок багатократного

використання.

2) У вкладці Вставка у групі Текст клацніть кнопку Экспресс-блоки і

в меню, що з'явилося, виберіть команду Сохранить выделенный

фрагмент в галерею экспресс-блоков або натисніть комбінацію

клавиш Alt + F3.

3) У діалоговому вікні Создание нового стандартного блока введіть і

виберіть необхідні параметри.

4) У полі Имя введіть назву (ім'я) стандартного блоку. Ім'я блоку має

бути унікальне в межах колекції, в якій він буде збережений. У різних

колекціях можуть бути блоки з однаковими іменами.

5) У списку, що розкривається Коллекция виберіть колекцію, в якій

зберігатиметься стандартний блок. Вибір колекції визначає порядок

вставки блоку при створенні документа. Для блоків, що вставляються

безпосередньо в текст документа, краще вибрати колекцію Экспресс-

9

блоки. Крім того, колекція Экспресс-блоки відображається у вигляді

списку у меню кнопки Экспресс-блоки

6) У списку, що розкривається Категория виберіть категорію блоку.

Вибір категорії визначає положення блоку в меню кнопки Экспресс-

блоки у групі Текст вкладки Вставка. Можна вибрати одну з

існуючих категорій або створити нову. Наявність категорій облягає

пошук потрібного блоку в списку меню кнопки Експресс-блоки .

7) У полі Описание можна ввести довільний текст уточнюючого опису

до створюваного блоку. Цей опис відображатиметься у вигляді

спливаючої підказки при виборі блоку. Поле можна не заповнювати.

8) У списку, що розкривається Сохранить в виберіть ім'я шаблону, в

якому зберігатиметься блок.

9) У списку, що розкривається Параметры выберить Вставить

содержимое на ту же страницу, щоб стандартний блок був

вставлений на окрему сторінку. Выберить Вставить содержимое в

тот же абзац, щоб вміст не став частиною іншого абзацу, навіть якщо

курсор знаходиться в середині абзацу. Для всього іншого вмісту

використовується параметр Вставить только содержимое.

Після створення нових стандартних блоків або зміни їх параметрів

при завершенні сеансу роботи з Word 2007 може з'явитися запит на

збереження змін. Натисніть кнопку Да.

Вставка стандартного блоку в документ

1) Встановите курсор в місце вставки стандартного блоку в документ.

2) У вкладці Вставкав групі Текст клацніть кнопку Экспресс-блоки.

3) Для вставки стандартного блоку з колекції Экспресс-блоки знайдіть

цей блок в списку і клацніть по ньому мишею.

4) Для вставки в документ блоку з довільної колекції виберіть команду

Организатор стандартных блоков

10

5) У діалоговому вікні Организатор стандартных блоков знайдіть

потрібний блок і натисніть кнопку Вставить. Для зручності пошуку

можна сортувати блоки по іменах, колекціях, категоріях, шаблонах і

описі. Для сортування клацніть по відповідній кнопці. Наприклад,

клацніть по кнопці Имя, щоб відсортувати блоки по іменах

Зміна стандартного блоку

Змінити вміст стандартного блоку неможливо.Можна видалити існуючий блок, а потім створити новий під цим же

ім'ям.Для заміни існуючого блоку слід: Вставити стандартний блок.

Внести необхідні зміни.

Зберегти стандартний блок з тим же ім'ям і з тими ж параметрами.

У вікні запиту про зміну стандартного блоку натисніть кнопку Да.

Можна змінити ім'я стандартного блоку, колекцію в якій він

розташований, додати або змінити опис і так далі.

Для зміни параметрів слід:

1) У вкладці Вставка в групі Текст клацнути кнопку Экспресс-блоки і вибератиь команду Организатор стандартных блоков.

2) У діалоговому вікні Организатор стандартных блоков знайти потрібний блок і натиснуть кнопку Изменить свойства.

3) У діалоговому вікні не Изменение стандартного блока змінити параметри і натиснуть кнопку ОК.

4) У вікні запита про перевизначення стандартного блоку натиснуть кнопку Да.

Для видалення стандартного блоку слід:

5) У вкладці Вставка у групі Текст клацнуть кнопку у Экспресс-блоки і вибрати команду Организатор стандартных блоков

6) У діалоговому вікні Организатор стандартных блоков знайти потрібний блок і натиснуть кнопку Удалить.

11

7) У вікні запиту про видалення стандартного блоку натиснуіть кнопку Да.

Робота з текстом

Виділення фрагментів документа

Елемент, якій виділяється

Дія

Будь якій фрагмент тексту

Клацніть на початку фрагмента, що виділяється в

тексті, і, утримуючи ліву кнопку миші, проведіть по

тексту, який потрібно виділити

Слово Двічі клацніть по слову

Рядок тексту Підведіть покажчик до лівого краю рядка так, щоб він прийняв вигляд стрілки, яка спрямована вправо і вгору, а потім клацніть.

Речення Утримуючи Ctrl, клацніть на речення.

Абзац Тричі клацніть в будь-якому місці абзац.

Декілька абзаців Підведіть покажчик до лівого краю першого абзацу так, щоб він прийняв вигляд стрілки, спрямованої вправо і вгору, а потім, утримуючи ліву кнопку миші, проведіть покажчиком вгору або вниз.

Великій фрагмент тексту

Клацніть на початку виділяється фрагмента, перейдіть документ до кінця фрагмента, а потім, утримуючи клавішу Shift, клацніть в кінці фрагмента.

Увесь документ Перемістіть покажчик до лівого краю тексту документа так, щоб він прийняв вигляд стрілки, спрямованої вправо і вгору, і клацніть тричі.

Виноски Клацніть текст виноски, наведіть курсор до лівого краю тексту так, щоб він прийняв вигляд стрілки, спрямованої вправо і вгору, і клацніть.

12

Вертикальний блок тексту

Утримуючи Alt, проведіть покажчиком за текстом

Вибір мови

Вибір мови тексту визначає можливість автоматичної перевірки

правопису і розстановку перенесень.

У Word з 2007 вибір мови зазвичай проводитися автоматичний

поклад від використовуваної розкладки клавіатури. При введенні тексту в

українському розкладці встановлюється українська мова, при введенні

тексту в англійській розкладці — англійська (США).

При необхідності мову тексту можна встановити самостійно:

1) Виділіть фрагмент документа.

2) У вкладці Рецензування у групі Правопис натисніть кнопку Вибрати

мову і у діалоговому вікні Мова виберіть потрібну мову.

Для мов, поряд з назвою яких відображається значок перевірки

правопису, підключені відповідні словники для перевірки правопису і

розстановки перенесень.

Розстановка перенесень

Перенесення в словах категорично неприпустимо розставляти з

використанням клавіші клавіатури «-» (дефіс).

Перенесення розставляються відразу у всьому документі. Виділяти

який-небудь окремий фрагмент марно.

У вкладці Разметка страницы у групі Параметры страницы

клацніть по кнопки Расстановка переносов і у меню, що з'явилося,

виберіть режим Авто.

Для налаштування параметрів перенесень виберіть команду

Параметры расстановки переносов. У діалоговому вікні Расстановка

переносов можна, наприклад, відмовитися від перенесень| в словах із

13

прописних букв (рисунок 3).

Рис. 3. Налаштування параметрів перенесень

Заборонити розстановку перенесень в деяких фрагментах документа,

наприклад, в заголовках можна у вкладці Положение на странице

діалогового вікна Абзац (рисунок 4)

Рис. 4 Заборона розстановки перенесень

Перевірка правопису|

При введенні тексту Word зазвичай автоматично проводить перевірку

правопису (орфографію і граматику).

Налагодження основних параметрів перевірки правопису можна

виконати в розділі Правописание у вікні Параметры Word

Перевірку правопису можна проводити| як при введенні тексту, так і

після введення тексту відразу у всьому документі.

Перевірка орфографії ведеться шляхом порівняння слів в документі із

словами, що є у основному і допоміжних словниках Microsoft Office. Таким

14

чином, фактична друкарська помилка або помилка можуть бути пропущені,

якщо таке слово є у словниках.

Перевірка граматики і стилістики проводиться| на основі правил,

закладених в Word.

Вибрати набір правил можна у вікні налаштування параметрів

перевірки правопису в списку Набор правил. Натиснувши кнопку

Настроить, можна проглянути і змінити набір правил.

Необхідно відзначити, що перевірка правопису засобами Word не

виключає необхідності ретельної перевірки правопису документа самим

користувачем.

Перевірка правопису при введенні тексту

При введенні тексту в документі червоною хвилястою лінією

підкреслюються слова, в яких є орфографічні помилки, а також повтор

один і того ж слова. Зеленою хвилястою лінією підкреслені слова,

розділові знаки, фрагменти пропозицій і цілі пропозиції, в яких є

граматичні і стилістичні помилки, а також помилки в розстановці

розділових знаків.

Для виправлення орфографічної помилки клацніть правою кнопкою

миші по підкресленому слову і у контекстному меню виберіть правильний

варіант написання слова

Варіанті написання слів пропонуються тільки в тому випадку, якщо в

словнику є схожі по написанню слова. Інакше у контекстному меню буде

вказано  немає варіантів. Тоді внесить виправлення самостійно.

Для виправлення граматичної помилки клацніть правою кнопкою

миші по підкресленому тексту. У контекстному меню буде описана

виявлена помилка або може бути запропонований варіант її виправлення

У першому випадку внесить виправлення самостійно, в іншому 

клацніть після запропонованого варіанту виправлення помилки.

15

Перевірка правопису у всьому документі

Документ може містити раніше не виправлені або не відмічені

помилки. Тому слід запустити перевірку правопису у всьому документі,

натиснув кнопку Правописание у вкладці Рецензирование у групі

Правописание.

При виявленні орфографічної або граматичної помилки з'явиться|

діалогове вікно Орфография.

Для орфографічних помилок у верхній частині діалогового вікна

Правопис виводиться фрагмент тексту з помилковим словом. У нижній

частині| вікна можуть бути приведені правильні варіанти написання слова.

Для виправлення орфографічної помилки потрібно вибрати

правильний варіант написання і натиснути кнопку Изменить або

Изменить все.

Якщо в нижній частині вікна немає правильних варіантів написання

слова або конкретної граматичної рекомендації, то помилку слід

виправляти самостійно.

Заміна тексту

У документі може потрібно замінити який-небудь текст1) У вкладці Главная у групы Редактирование натисніть кнопку

Заменить.

2) Во вкладки Заменить діалогового вікна Найти и заменить у полі

Найти введіть текст для пошуку, в полі Заменить на —текст для

заміни.

3) Щоб знайти наступне входження тексту в документі, натисніть

кнопку Найти далее.

4) Щоб замінити входження тексту в документі, натисніть кнопку

Заменить. Після натиснення кнопки Заменить буде виділено

наступне входження вказаного тексту.

16

5) Щоб замінити всі входження тексту в документі, натисніть кнопку

Заменить все.

Оформлення буквиці

Буквиця (велика заголовна буква) застосовується на початку документа або розділу.

Для створення буквиці слід:1) Виділить абзац, який повинен починатися з буквиці.

2) У вкладці Вставка в групі Текст клацнуть по кнопці Буквица і

вибрати положення букви (В тексте і На поле). При наведенні

покажчика миші на вибраний варіант фрагмент документа

відображається з буквицею.

По замовченню буквиця оформлена тим же шрифтом, що і абзац, а її

висота складає три рядки тексту. Для налаштування параметрів буквиці в

меню кнопки Буквица   виберіть команду Параметры буквицы.

У діалоговому вікні Буквица у списку, що розкривається Шрифт

виберіть шрифт букви, в лічильнику высота в строках вкажіть кількість

рядків, яка займатиме буква, а в лічильнику расстояние от текста можна

вказати цю відстань.

уквиця розміщується в спеціальній рамці. Для виділення рамки

потрібно спочатку клацнути лівою кнопкою миші по буквиці,

після чого навколо букви з'явиться пунктирна рамка, а потім

клацнути по цій рамці так, щоб на рамці з'явилися маркери.

Б Після цього можна змінювати параметри шрифту букви в буквиці;

перетяганням маркерів можна змінити розмір рамки. Крім того,

вхопившись за рамку буквиці, її можна перемістити в будь-яке місце.

Якщо

виділити не весь абзац, а тільки його перше слово , то все це слово

буде оформлено як буквиця.

Для видалення оформлення абзацу з буквицею виділите абзац і в

17

меню кнопки Буквица виберіть варіант Нет.

Робота зі схемою документа (область навігації)

Схема документа дозволяє переглядати заголовки документа і

швидко переходити від одного заголовка до іншого. Схема формується в

тому випадку, якщо при оформленні заголовків використовувалися стилі

типу Заголовок 1, Заголовок 2 и т.д.

Для відображення області навігації документа встановіть відповідний

прапорець в групі Показать или скрыть (Показ) вкладки Вид (рис. ).

Схема документа відображається в лівій частині вікна. Для зручності

межу між схемою і документом можна переміщати вліво або вправо. Щоб

перейти до потрібного заголовку документа, слід клацнути по цьому

заголовку в схемі документа. Щоб ефективно працювати зі схемою,

необхідно вміти користуватися стилями.

Література

1. А.Н.Тихомиров, А.К.Прокиди, П.В.Колосков Microsoft Offiсe 2007. ст.66-68.

2. А.В. Голышева, А.А. Ерофеев. Word 2007 “без воды”. Все, что нужно для уверенной работы. ст. 26-52

18

Л Е К Ц І Я № 2

Тема: Параметри абзаців

Абзацом називають фрагмент тексту від одного натиснення клавіші

Enter до наступного.

У елементах таблиці абзацом є фрагмент від початку осередку до

найближчого натиснення клавіші Enter або знаку кінця осередку.

Абзаци можуть мати різний розмір: від одного рядка до будь-якої

кількості рядків.

При виділенні абзацу важливо, щоб в область виділення був

включений недрукований знак кінця абзацу. Для відображення цих знаків у

вкладці Главная в групі Абзац можна натиснути кнопку Отобразить все

знаки (рисунок 1)

Рис.1. Вікно "Отобразить все знаки"

При установки параметрів для одного абзацу виділяти його не

обов'язково. Достатньо, якщо в цьому абзаці знаходиться курсор. Якщо ж

оформляється відразу декілька абзаців, їх необхідно виділити.

Інструменти для форматування абзаців

Word  має багато інструментів для оформлення абзаців. Велика

частина їх зосереджена в групі Абзац вкладки Главная (рисунок 2).

Для установки окремих параметрів можна скористатися міні-

панеллю інструментів.

19

Для установки відступів можна користуватися горизонтальною

лінійкою вікна документа.

Рис.2 Група Абзац

Крім того, група Абзац є також у вкладці Разметка страницы

Можна також клацнути правою кнопкою миші по виділеному

фрагменту документа і в контекстному меню вибрати команду Абзац. Для

20

роботи з абзацами в основному використовують вкладку Отступы и

интервал. Але в окремих випадках використовують і вкладку Положение

на странице.

Вирівнювання абзаців

Абзаци документа можуть бути вирівняні одним з чотирьох способів:

по лівому краю, по центру сторінки, по правому краю, по ширині сторінки

Для вирівнювання по центру сторінки можна також скористатися

кнопкою міні-панелі інструментів .

Вирівнювання по центру застосовують зазвичай до заголовків.

Вирівнювання по правому краю застосовують до підписів і в деяких

інших випадках.

Вирівнювання по лівому краю і по ширині застосовують для

основного тексту.

Вирівнювання по ширині означає, що текст абзацу вирівняний по

лівому і правому краю одночасно. У Microsoft Word це робиться за рахунок

зміни інтервалів між словами.

Відступи абзаців

Установка відступу абзацу змінює положення тексту щодо лівого або

правого полів сторінки. Можна встановити відступ всього абзацу, тільки

першого рядка абзацу або всіх рядків, окрім першої (виступ першого

рядка). Позитивне значення відступу означає зсув абзацу до центру

сторінки, негативне — від центру, до країв сторінки

Для установки відступів можна використовувати «бігунки» на

горизонтальній лінійці. Для цього слід виділить один або декілька абзаців і

перетягнути відповідний бігунок горизонтальної лінійки

21

Якщо перетягання проводити при натиснутій клавіші Alt, на

горизонтальній лінійці відображатимуться точні розміри встановлюваних

відступів, а також розмір полів.

Відступ зміниться після того, як буде відпущена ліва кнопка миші.

Точніша установка відступів (з точністю до 0,01 див.) проводиться у

вкладці Отступы и интервалы диалогового вікна Абзац (рисунок 2).

Відступи абзацу зліва і справа зручно також встановлювати в

лічильниках Отступ групи Абзац вкладки Разметка страницы (рисунок

3).

Рис.3 Група Абзац вкладки Разметка страницы

Міжрядковий інтервал

Міжрядковий інтервал визначає відстань по вертикалі між рядками

тексту в абзаці. Розмір інтервалу зазвичай встановлюється кількістю рядків.

Таким чином, величина міжрядкового інтервалу залежить від розміру

вибраного шрифту.

Зазвичай текст оформляють з міжрядковим інтервалом в 1,0-2,0

рядків. За умовчанням при створенні нового документа встановлений

інтервал 1,15.

Для використання додаткових можливостей установки міжрядкових

інтервалів слід скористатися вкладкою Отступы и интервалы діалогового

вікна Абзац

Для установки велічини інтервалу використовують список

Междустрочный.

22

Можна також скористатися кнопкою міні-панелі інструментів

Рис. 4 Кнопка Интервал міні-панелі

Зазвичай текст оформляють з міжрядковим інтервалом в 1,0-2,0

рядків. За умовчанням при створенні нового документа встановлений

інтервал 1,15.

При установці режиму Множитель у лічильнику Значение слід

вказати число рядків інтервалу (число рядків може встановлюватися з

точністю до 0,01 рядка). У всіх цих випадках величина міжрядкового

інтервалу залежить від розміру вибраного шрифту

При установці інтервалу Точно у лічильнику Значение слід вказати

значення інтервалу. За умовчанням значення указується в пунктах (пт) з

точністю до 0,05 пт, але, за бажання, значення можна вказати в сантиметрах

або міліметрах. Для цього слід в полі лічильника ввести число і через

пропуск - скорочення см или мм. Например, 1 см або 15 мм. Такий

інтервал не змінюватиметься при зміні розміру шрифту і використовується,

наприклад, при підготовці документів для друку на лінійованому папері.

При установці інтервалу Минимум у лічильнику Значение слід

вказати мінімально допустиме значення інтервалу. За умовчанням значення

указується в пунктах, але, за бажання, значення можна вказати в

сантиметрах або міліметрах. Для цього слід в полі лічильника ввести число

і через пропуск - скорочення см або мм. Наприклад, 1 см або 15 мм. Це

означає, що для шрифтів з вказаним розміром і менш буде встановлено

23

саме таке значення інтервалу, а для крупніших шрифтів інтервал буде

одинарним.

Інтервали між абзацами

Інтервали між абзацами можуть бути більше, ніж між рядками в

абзацах. Збільшення інтервалів полегшує читання тексту. Особливо часто

збільшені інтервали після абзацу використовуються при оформленні

заголовків.

За умовчанням при створенні нового документа для звичайного

тексту встановлені інтервали до і після абзацу 1 пт. Збільшені інтервали

встановлені і для заголовків.

Інтервали між абзацами зручно встановлювати в лічильниках

Интервал группы Абзац вкладки Разметка страницы в розділі Интервал

(рисунок 2) або в міні-панелі за допомогою кнопки Интервал (рисунок 4).

За умовчанням значення указується в пунктах (пт) з точністю

до 0,1 пт, але, за бажання, значення можна вказати в сантиметрах або

міліметрах. Для цього слід в полі лічильника ввести число і через пропуск -

скорочення см або мм, наприклад, 1 см або 15 мм.

Для установки інтервалів між абзацами можна скористатися

лічильниками До і После в групі Интервал вкладки Отступы и

интервалы діалогового вікна Абзац (рисунок 3).

Установка меж абзаців

Установка обрамлення (меж) абзацу використовується при

оформленні заголовків, виділенні фрагментів тексту в документі і в інших

випадках. Обрамляти можна один або відразу декілька абзаців. Межі

можуть розташовуватися як з усіх боків абзацу (абзаців), так і тільки з

деяких сторін

24

Прості межі встановлюють з використанням кнопки Граница,

расположенной в группе Абзац вкладки Главная. Для цього слід клацнути

по стрілці кнопки Граница і вибрати необхідне розташування меж

(рисунок 5).

Рис.5 Кнопка Граница

Якщо вибрати команду Граница и заливка, то відкривається діалогове вікно Границы и заливка (рисунок 6).

25

Рис.6 Діалогове вікно Границы и заливка

В спискі Тип можна вибрати лінію границі. Тип рамки другая

використовується в тому випадку, якщо потрібно з різних сторін абзацу

встановити лінії різного типу, кольору або товщинию

В спискі Цвет можна вибрати колер границі.

В спискі Ширина можна вибрати товщину лінії границі. Можливі

значення товщини можуть бути різними для різних типів ліній.

Для установки довільного обрамлення з різних сторін можна

скористатися кнопками, розташованими в розділі вкладки Образец. Натискання кнопки встановлює або знімає кордон. Замість

використання кнопок можна клацати лівою кнопкою миші по межі абзацу

(абзаців) в розділі вкладки Образец.

Для настройки відстані від рамки до тексту натисніть кнопку

Параметры. В діалоговому вікні Параметры границы и заливки в

лічильниках верхнее, нижнее, левое, правое вказати будь-яке значення від 0

до 31 пункту (рисунок 7). Величина відстані за замовчуванням

встановлюється в пунктах, але, при бажанні, значення можна вказати в

сантиметрах або міліметрах. Для цього слід в полі лічильника ввести число

і через пропуск - скорочення см або мм. Наприклад, 0,5 см або 3 мм.

Рис.7 Діалогове вікно Параметры границы и заливки

26

Слід зазначити, що налаштовані параметри меж зберігаються при

подальшій установці меж з використанням меню кнопки Граница, в тому числі і при роботі з іншими документами, але скидаються при закритті Word.

Заливка абзаців

Заливка (зміна кольору фону) абзаців використовується для виділення

фрагментів тексту в документі. Заливку можна встановити для одного або

відразу декількох абзаців.

Заливка відрізняється від виділення тексту кольором. При заливці

змінюється фон всього абзацу - від лівого до правого поля (з урахуванням

відступів зліва і справа). При установці дуже темних кольорів заливок

колір шрифту може бути автоматично змінений на білий.

Для установки заливки во вкладкі Главная в групі Абзац слід

клацнути по стрілці кнопки Заливка і вибрати необхідний колір (рисунок

8). При наведенні покажчика миші на обираний колір спрацьовує функція

попереднього перегляду, і фрагмент документа відображається залитим

вказаним кольором шрифту.

Рис. 8 Кнопка Заливка

Кнопка Другие цвета відкривае вікно Цвета, в якому можна

Для видалення наявної заливки слід виділить абзац (абзаци) і в меню кнопки Заливка вибрати режим Нет цвета

27

Налагодження положення абзаца на сторінки

Перехід тексту на нову сторінку відбувається автоматично. Однак, у

багатьох випадках при оформленні заголовків, а також і основного тексту,

слід примусово задати положення абзацу на сторінці і порядок його поділу

при переході до нової сторінки. Для цього використовується вкладка

Положение на странице діалогового вікна Абзац (рисунок 9).

У вкладкі Положение на странице слід встановить прапорець для

необхідного параметра.

Установка прапорця запрет висячих строк забороняє такий поділ

абзацу при переході до нової сторінки, при якому перший рядок абзацу

залишається на одній сторінці, а вся інша частина абзацу переходить на

нову сторінку. У цьому випадку на нову сторінку буде перенесений весь

абзац. Забороняється і такий поділ абзацу, при якому на нову сторінку

переходить тільки останній рядок. У цьому випадку на нову сторінку

перейдуть остання і передостання рядки абзацу. Такий режим розділення

абзаців зазвичай встановлюють для всього тексту документа.

Рис. 9 Вкладка Положение на странице

28

Установка прапорця не отрывать от следующего забезпечує

розміщення абзацу завжди на одній і тій же сторінці, що і наступний за ним

абзац. Застосовують цей режим для будь-яких заголовків і назв: при цьому

виключаються випадки, при яких заголовок знаходиться на одній сторінці,

а наступний за ним текст - наступного.

Прапорець не разрывать абзац забороняє будь-яке поділ абзацу між

сторінками. Застосовують такий режим нечасто.

Прапорець с новой страницы встановлюють для великих заголовків

(глави, розділи і т.п.). При цьому незалежно ні від чого зазначений абзац

завжди буде знаходитися нагорі сторінки.

Література

3. А.Н.Тихомиров, А.К.Прокиди, П.В.Колосков Microsoft Offiсe 2007. ст.66-68.

4. А.В. Голышева, А.А. Ерофеев. Word 2007 “без воды”. Все, что нужно для уверенной работы. ст. 26-52

29

Л Е К Ц І Я № 3

Тема: Оформлення списків

При створенні документів може знадобитися різна нумерація абзаців.

Введення нумерації з використанням клавіатури приводить до істотних

витрат часу на при зміні кількості нумерованих елементів. Набагато

раціональніше використовувати можливості автоматичної нумерації, які

надає Word.

У деяких випадках список потрібно не пронумерувати, а відзначити

будь-якими значками - маркерами. Часто таке оформлення застосовується

не тільки до списків, але і до звичайних абзаців тексту.

Крім нумерованих і маркованих списків, є ще один спосіб

оформлення тексту - багаторівневі списки. У них можна використовувати

як нумерацію, так і маркери, а можна і те, і інше одночасно. Найчастіше

застосовують таке оформлення до заголовків, але можна оформляти і

звичайний текст. При цьому вид нумерації і маркерів визначається рівнем

тексту.

Для створення списків використовуються кнопки з списком:

Маркеры (для створення маркірованого списку);

Нумерация (для нумерованого списку);

Многоуровневий список (для багаторівневого списку)

в групі Абзац вкладки Главная.

При оформленні списків слід мати на увазі, що елементом списку

може бути тільки абзац. Для створення списку насамперед слід виділити

абзаци, які необхідно оформити у вигляді списку

1. Оформлення нумерованого списку.

1.1.Створення списку

30

Для створення списку слід виділіть елементи списку і клацнуть по

стрілці кнопки Нумерация (рисунок 1) і в галереї списків вибрати

потрібний варіант нумерації. При наведенні покажчика миші на обраний

список спрацьовує функція попереднього перегляду, і фрагмент документа

відображається нумерованим.

Рис. 1 Список кнопки Нумерация

У верхній частині галереї окрему групу утворюють формати номерів,

що використовувалися в поточному сеансі роботи в Word. Цей список

автоматично очищається при завершенні роботи в Word. У нижній частині

галереї окрему групу утворюють формати номерів, що використовувалися в

31

поточному документі. Цей список залишається доступним при кожному

відкритті документа.

1.2.Налаштування параметрів списку

Можна змінити параметри створеного раніше списку або

налаштувати ці параметри при створенні списку.

1.2.1.Зміна порядку нумерації

Для задання або зміни начального номеру слід вибрати команду

Задать начальное значение і у відповідному вікні (рисунок 2) встановіть

необхідні параметри.

Рис. 2 Вікно налаштування параметрів

Можна змінити початковий номер, з якого починається список.

Можна також оформити поточний список як продовження попереднього

списку в документі.

Для вибору початкового номера, а також приєднання нумерації

поточного списку до попереднього списку, можна натиснути правою

кнопкою миші по першому абзацу в списку і в контекстному меню

(рисунок 3) вибрати потрібну команду.

32

Рис. 3 Вибір нумерації в контекстному меню

2.2.3 Форматування номеру

Для цього слід вибрати команду Определить новый формат

номера і в відповідному вікні (рисунок 4) можна вибрати шрифт, змінити

нумерацію, задати формат і вирівнювання номеру списку.

Рис. 4 Визначення нового формату номеру

33

2.2.4 Зміна варіанта нумерації

При виборі команди Изменить уровень списка можна змінити

варіант нумерації з списку, що розкривається (рисунок 5).

Рис.5 Зміна рівня списку

2. Оформлення багаторівневих списків

2.1. Створення спискуКлацніть по кнопці Многоуровневый список і в галереї списків

виберіть потрібний варіант нумерації (рисунок 6).

При наведенні покажчика миші обраний список відображається

більшим рахунком, але функція попереднього перегляду в документі не

працює.

34

Рис.6 Вибір варіанту нумерації

Якщо абзаци тексту, що оформлюється у список, не розрізняються

відступами зліва, то спочатку список не буде багаторівневим

Для зниження рівня окремих абзаців списку треба збільшити відступ зліва.

Для ього виділити абзац (абзаци) і натисніть на міні-панелі кнопку

Увеличить отступ - . Кожне натискання кнопки знижує виділені

абзаци на один рівень. Для підвищення рівня натисніть кнопку Уменьшить

отступ - .

2.2 Визначення нового многорівневого списку

Виберить команду Определить новый многоуровневий список і в

відповідному вікні (рисунок 7).

У списку "Выберите уровень для изменения" виберить потрібний

рівень.

35

Рис. 7 Вікно для форматування многорівневого списку.

У списку Нумерация для этого уровня виберіть необхідний вид

нумерації або маркерів. Можна вибрати нумерацію арабськими і

римськими цифрами, латинськими і українськими буквами, кількісними і

порядковими числівниками і т.д. Якщо потрібно маркер, відсутній в

списку, то в списку виберіть режим Новий маркер. Після цього виберіть

символ в діалоговому вікні Символ

У полі Формат номера при необхідності можна додати до нумерації

текст. Цей текст буде відображатися при кожному номері. Текст можна

вводити як перед номером, так і після нього. Наприклад, при нумерації

списку відділень можна додати до назви слово "Відділення".

У списку Виравнивание номера виберіть вид вирівнювання номерів

відносно позиції номера. У лічильнику "на" встановите відстань від позиції

номера до лівого поля сторінки.

36

У лічильнику Отступ текста встановите відступ від лівого поля

сторінки усіх рядків нумерованих абзацу, крім першої.

Можна налаштувати відступи відразу для всіх рівнів списку.

Натисніть кнопку Для всех уровнев. У вікні Параметри для всех уровнев

налаштуйте положення маркера або номера першого рівня, положення

тексту першого рівня, а потім вкажіть додатковий відступ для кожного

нижчого рівня.

У списку Символ після номера виберіть символ, який буде відділяти

номер від тексту нумерованих абзацу. Можна вибрати Знак табуляциї,

встановити прапорець Добавить позицю табуляции і в лічильнику вказати

відстань між номерами і текстом. Можна вибрати один пробіл між

номерами і текстом. Можна вибрати "нет", щоб не залишати місця між

номерами і текстом.

3. Оформлення маркованих списків

3.1.Створення списку

Для створення списку слід виділіть елементи списку і клацнуть по

стрілці кнопки Маркеры (рисунок 8) і в галереї вибрати потрібний маркер.

При наведені покажчика миші на обраний маркер спрацьовує функція

попереднього перегляду, і келементи списку відображаються маркованимі.

Рис. 8 Вікно вибору маркеру

Маркери, що використовувалися раніше накопичуються в галереї

маркерів (Библиотека маркеров).

37

Маркери, що використовувалися в поточному документі також

відображаються в галереї (Макеты документов). . Цей список залишається

доступним при кожному відкритті документа.

Можна вибрати маркер для створення списку або змінити маркер

існуючого списку. Для створення нового маркеру слід вибрати команду

Определить новый маркер.

В диалоговому вікні Определение нового маркера (рисунок 9)

натисніть кнопку Символ або Рисунок для вибору нового маркера в

відповідному діалоговому вікні.

Рис.9 Визначення нового маркера

Зазвичай маркери мають ті ж параметри шрифту, що і список. За

допомогою кнопки Шрифт можна змінити параметри шрифту маркеру

(колір, накреслення, розмір і т.д.). При цьому сам шрифт змінювати не

можна, інакше зміняться і маркери.

4. Відалення нумераціїНумерація і маркери віддаляється однаково, незалежно від способу

установки і виду встановленої нумерації. Для цього треба видилити

38

елементи списку і натиснуть відповідну кнопку нумерації або клацнути по

стрілці цій кнопки и вибрати режим "нет".

39

Л Е К Ц І Я № 4

Тема: Оформлення документів Word з використанням стилів

О стилях

При роботі з документом часто доводиться застосовувати однакове

оформлення до однорідних фрагментів, наприклад, заголовкам, назвам

малюнків і таблиць, основному тексту документа і тому подібне.

Полегшити одноманітне оформлення документів допоможе використання

стилів.

Стилем називається набір параметрів форматування, який

застосовується до абзаців тексту, таблиць, списків і символів, щоб швидко

змінити їх зовнішній вигляд. Стилі дозволяють однією дією застосувати

відразу всю групу параметрів форматування.

Стиль абзацу визначає зовнішній вигляд абзацу, тобто параметри

шрифту, вирівнювання тексту, позиції табуляції, міжрядковий інтервал і

межі.

Стиль списку застосовує однакове вирівнювання, знаки нумерації

або маркери і шрифти до всіх списків.

Стиль знаку задає форматування виділеного фрагмента тексту у

середині абзацу, визначаючи такі параметри тексту, як шрифт і розмір, а

також напівжирне і курсивне зображення.

Стиль таблиці задає вид меж, заливку, вирівнювання тексту і

шрифти.

Окрім вказаних, стилі можу включати і деякі інші параметри.

Використання стилів дозволяє забезпечити одноманітність в

оформленні документів і можливість швидкої зміни оформлення.

Використання стилів при оформленні заголовків документа підвищує

40

ефективність роботи в режимі відображення Структура і роботу з Схемою

документа, дозволяє автоматично створювати зміст.

Стиль завжди має ім'я. Стилі з одним і тим же ім'ям в різних

документах і шаблонах можуть мати різне оформлення.

Документ завжди оформлений з використанням стилів, навіть якщо

спеціально вони не застосовувалися. В деяких випадках стиль фрагментів

документа встановлюється автоматично.

Готові стилі

Для використання заздалегідь створених стилів необхідно:

1) Встановити текстовий курсор у середині абзацу, якому ви хочете

привласнити стиль. Якщо стиль має бути привласнений відразу

декільком абзацам, то вони мають бути виділені

2) Перейти на вкладку Головна стрічки інструментів і в групі Стилі

клацнути мишкою по назві потрібного стилю. Звернить увагу, що назва

стилю виглядає так, як виглядатиме текст, якому ви привласните стиль.

Для доступу до розширеної палітри стилів в групі Стилі натисніть на

кнопку прокрутки. У розширеній палітрі стилів ви можете відкрити вікно

«Применить стили», де можна швидко ввести назву необхідного стилю

від руки.

Зручною особливістю Word 2007 – 2013 є те, що при наведенні

покажчика миші на віконце стилю, ви відразу ж можете оцінити, як

зміниться вид поточного фрагмента тексту (того, де встановлений

текстовий курсор).

Створення власних стилів

Стандартний метод

Для створення власного стилю клацніть мишкою на кнопці в

правому нижньому кутку групи Стилі. В результаті на екрані з'явиться

41

панель Стилі. У лівому нижньому кутку цієї панелі є кнопка Создать

стиль , після натиснення якої з'являється діалогове вікно Создание

стиля (рисунок 1).

Рис. 1 Вікно Создание стиля

У цьому діалоговому вікні задаються у полі Имя - назва майбутнього

стилю, у списку Стиль - указується, якого типу буде створений стиль:

абзац, список, знак, таблица і тому подібне.

У списку Основан на стили потрібно вибрати, на якому стилі має

бути заснований новий стиль, - виберить стиль, налаштування якого

найбільшою мірою підходять новому стилю. В результаті не доведеться

указувати всі налаштування нового стилю, а тільки ті з них, які

відрізняються від відповідних налаштувань стилю, вказаного в списку.

У групі Форматирование можна задати зовнішній вигляд тексту,

відповідний створюваному стилю. Набор налаштувань може відрізнятися

залежно від того, якого саме типу стиль ви настроюєте.

42

Кнопка Формат, що внизу вікна, дає можливість дістати доступ до

наборів розширених налаштувань стилю і доступ до діалогових вікон

тонкого налаштування шрифту, абзацу, табуляції і так далі

У центральній частині вікна ви зможете спостерігати, який зовнішній

вигляд буде у тексту з поточними налаштуваннями створюваного стилю.

Після завдання всіх необхідних параметрів (ви завжди зможете

пізніше провести будь-які зміни) натисніть на кнопку ОК для збереження

стилю. Ваш поточний фрагмент документа автоматично встановиться

відповідно до створеного стилю.

Експрес - метод

Окрім стандартної методики створення своїх стилів, в Word

передбачений також і експрес-метод. Якщо у вас в тексті є фрагмент

тексту, оформлення якого ви хотіли б закріпити у вигляді стилю і

використовувати для інших текстових фрагментів, то вам досить виділити

фрагмент, клацнути по ньому правою кнопкою миші і в контекстному

меню, що з'явилося, вибрати Стили-> Создать стиль (рисунок 2).

Рисунок 2 . Контекстне меню

В результаті на екрані з'явиться міні-версія вікна Створення стилю в

якому вам потрібно буде лише ввести назву стилю (рисунок 3). В принципі

можна підправити налаштування створюваного стилю, натиснувши кнопку

Изменить

43

Рис. 3 Вікно Создание стиля

Ось тоді ви перейдете до повної версії вікна Створення стилю, в

якому і зможете провести необхідні налагоджування.

Інспекція стилів

Можна визначити, який стиль застосований до фрагмента документа,

і чи не було застосовано до цього фрагмента оформлення, що відрізняється

від параметрів стилю.

Виділить фрагмент тексту, для якого потрібно визначити використовуваний стиль.

Натисніть кнопку Інспектор стилів в області завдань панелі Стили.

В області завдань Інспектор стилей (рисунок 4 ) буде відображений

назва стилю абзацу і відмінність параметрів виділеного фрагмента, а також

назва стилю.

Для повернення до параметрів використовуваного стилю слід

натиснути кнопку Очистити формат, розташовану праворуч від поля з

інформацією про відмінність форматування.

44

Рис. 3 Вікно Инспектор стилей

Створення списку ілюстрацій

Ця операція в цілому аналогічна операції створення автоматичного

змісту. При цьому за основу при створенні такого списку або виступає

спеціальний стиль, вибраний вами і привласнений подрисуночным

підписам в документі, або ви можете задати підписи до ваших малюнків в

документі, використовуючи вбудовані засобів Word. Цим засобом є кнопка

Вставить название в групі Названия вкладки Ссылки, після натиснення

якої ви вводите назву, яка фігуруватиме в підписі і в створюваному списку

ілюстрацій.

Згодом для створення списку ілюстрацій використовуйте кнопку

Список иллюстраций в групі Название. При цьому завдання параметрів і

оформлення списку ілюстрацій аналогічно завданню оформлення

автоматичного змісту (див. вищий). Так, після натиснення на кнопку

Параметри... ви зможете задати стиль, який привласнюється

подрисуночным підписам і який Word використовуватиме як критерій

відбору.

45

Після натиснення кнопки ОК в поточному місці документа (там, де

зараз знаходиться курсор введення) з'явиться список ілюстрацій. Для

оновлення списку встановите в нього текстовий курсор і натисніть на

кнопку Обновить таблицу в групі Название або клацніть правою кнопкою

миші за списком ілюстрацій, і виберіть в контекстному меню пункт

Відновити поле. При цьому вам необхідно вказати, що треба відновити

тільки номери сторінок або відновити весь список.

Створення автоматичного змісту

Створення автоматичне змісту є дуже зручною і корисною

можливістю Word. Завдяки ній отримання точного змісту будь-якого по

розмірах і складності документа - це справа всього декількох секунд.

Проте є одне «але», - в документі мають бути правильно проставлені

стилі: тобто назвам розділів повинен відповідати один стиль (як правило,

Заголовок 1), назвам основних розділів в розділах - інший, стиль (звичайно

це Заголовок 2), підрозділів в розділах - свій (Заголовок 3) і так далі.

Звернить увагу, що кожен рівень цих заголовків має бути обов'язково

створений в однаковому стиле, який ви повинні вибрати різним для

кожного рівня заголовков.

Щоб зробити зміст слід :

1) Встановити текстовий курсор в те місце документа, де воно

повинне буде знаходиться.

2) Перейти на вкладку Ссылки і у групі Оглавление натиснуть на

кнопку Оглавление

Буде запропоновано два заздалегідь передбачених варіанту

автоматичного змісту 1 і 2, а також ручний спосіб створення змісту

(рисунок 4).

46

Рис. 4 Вікно створення змісту

При виборі будь-якого з автоматичних варіантів все буде зроблено

буквально в лічені секунди, практично без яких-небудь додаткових дій з

боку коритувача. Але в цьому випадку в документі повинні

використовуватися стандартні назви стилів (Заголовок 1,1 Заголовок 2 і так

далі).

Якщо буде потрібно щось уручну задати, то, натиснувши кнопку

Настраиваемое оглавление внизу вікна слід вибрати вікно Оглавление

(рисунок 5).

47

Рис. 5 Вікно Оглавление

Натиснувши кнопку Параметры, можно перейти в наступне вікно, у

якому вказати, які саме стилі повинні брати участь в змісті. При цьому

поряд з назвою того або іншого стилю ставити значення рівня, який

повинен мати заголовок з даним стилем. Зазвичай перший рівень

встановлюється для назв глав або основних розділів документа. Остальним

заголовкам встановлюються нижчі рівні.

У самому ж вікні Оглавление також можна виконати наступне:

1) Показати номери сторінок - встановивши або прибравши даний прапорець, ви відповідно вкажете, чи повинні в змісті приводитися номери сторінок поряд з назвами заголовків.

2) Встановити прапорець Номери сторінок по правому краю, якій - указує, що номери сторінок приводилися по правому краю сторінки. Якщо даний прапорець відключений, то номер сторінки ставиться безпосередньо в кінці заголовка, що виглядає не дуже красиво.

3) У списку Заполнитель, що розкривається, можна вибрати, яким чином повинно заповнюватися "вільний простір" між закінченням назви заголовка і номером відповідної сторінки (якщо, що має в своєму розпорядженні номерів па правому краю). За умовчанням як заповнювач використовуються крапки.

48

4) У полі Уровни можна указати кількість рівнів заголовків які повинні враховуватися при складанні змісту. Наприклад, встановивши в даному полі значення 1, ви отримаєте зміст, що є тільки переліком розділів (заголовків першого рівня) документа.

5) У списку Формат, що розкривається, можна вибрати один з варіантів оформлення змісту.

Ви можете переміщати зміст в іншу частину документа, виділяючи

його разом і використовуючи стандартні засоби вирізування/вставки.

Робота із змістом в частині форматування, завдання параметрів шрифту

повністю аналогічна роботі із звичайним текстом.

Після створення змісту по всіх правилах у вас з'являється багато

додаткових можливостей. Ви можете з легкістю здійснювати навігацію по

великому документу, клацаючи мишею при натиснутій клавіші «Ctrl» по

назві потрібного вам пункту в змісті. При цьому відбувається миттєве

переміщення до відповідного місця в документі.

При перейменуванні або зміни заголовків, що входять в зміст,

автоматична зміна їх в створеному змісті не відбувається. Для цієї дії вам

слід клацнути правою кнопкою миші по змісту і в контекстному меню

вибрати пункт Обновить поле.

Після чого вам буде запропоновано відновити тільки номери сторінок

або відновити весь зміст цілком.

Створені (додані) заголовки будь-якого рівня при цьому автоматично

увійдуть до нового змісту (якщо вони оформлені правильно відповідно до

стилів, заданих в налаштуваннях змісту). Аналогічного ефекту можна

добитися, натиснувши на кнопку Відновити таблицю в групі Зміст вкладки

Посилання на стрічці інструментів.

Створення автоматичного змісту без використання стилів

49

Додавати нові пункти в зміст можна і без використання стилів. Для

цього в документі із змістом використовуйте кнопку Добавить текст у

групі Оглавление (рисунок 6).

Рис.6 Кнопка Добавить текст

Вибравши з списку, що розкривається, необхідний рівень для

виделеного тексту, і він автоматично встане на покладене йому місце в

автоматичному змісті після його оновлення.

Застосування теми

Тема — набір уніфікованих елементів, що визначають зовнішній

вигляд документа за допомогою кольору, шрифтів і графічних об'єктів.

Можна легко і швидко відформатувати весь документ, надавши йому

професійному і сучасному вигляду шляхом застосування теми документа.

Тема документа є набором варіантів форматування, що включають колірну

тему (набір квітів), тему шрифтів (набір шрифтів заголовків і основного

тексту) і тему ефектів (набір ліній і заливок).

Одні і ті ж теми доступні в Word, Excel, PowerPoint і Outlook. Це

дозволяє застосовувати однакове оформлення до різних документів, що

створюються в цих застосуваннях.

Тема визначає параметри шрифтів і кольору, використовуваних

стилями. Відповідно, зміна теми документа приводить до зміни параметрів

стилів.

Можна змінити тему документа, використовувану за умовчанням,

вибравши іншу, заздалегідь визначену або призначену для користувача

тему документа.

50

У вкладці Разметка страницы слід клацнуть кнопку Теми і

виберіати тему документа.

При наведенні покажчика миші на тему документ відображається з

вказаним оформленням.

Налаштування теми

Можна змінити окремі параметри оформлення, характерні для

вибраної теми.

Вибір теми визначає набір шрифтів (основного і для заголовків). Для

зміни шрифтів теми у вкладці Разметка страницы клацніть кнопку

Шрифти і виберіть потрібний набір шрифтів.

При наведенні покажчика миші на тему спрацьовує передперегляд і

документ відображається з вказаними шрифтами.

Вибір набору шрифтів не означає, що при оформленні не можна

використовувати інші шрифти.

Для зміни колірного оформлення теми у вкладці Разметка

страницы клацніть кнопку Цвет і виберіть потрібний набір кольорів. При

наведенні покажчика миші на тему відображається з вказаними кольорами.

Вибір набору кольорів не означає, що при оформленні не можна

використовувати інші кольори.

Змінену тему можна зберегти для подальшого використання.

У вкладці Розмітка сторінки клацніть кнопку Теми і виберіть

команду Зберегти поточну тему.

У вікні Збереження поточної теми в полі Ім'я файлу введіть ім'я

теми, що зберігається, і натисніть кнопку Зберегти. Не рекомендується

змінювати теку, в якій зберігається файл теми.

Призначені для користувача збережені теми відображаються у

верхній частині галереї тем.

51

Очищення форматування

У Word можна очистити все форматування тексту (напівжирний

шрифт, підкреслення, курсив, колір, надрядкове положення, відрядкове

положення і так далі) і повернутися до стилів форматування тексту,

заданих за умовчанням.

Виділите фрагмент документа, для якого потрібно очистити

форматування.

У групі Шрифт вкладки Головна натисніть кнопку Очистити формат

Ріс.18(кнопка).

Крім того, для очищення форматування можна скористатися областю

завдань Стилі.

Виділіть фрагмент документа, для якого потрібно очистити

форматування.

В області завдань Стили вибрати режим Очистить формат.

Після очищення форматування до фрагмента документа буде

застосований стиль Обычный.

Рекомендована література

1. А.Н.Тихомиров, А.К.Прокиди, П.В.Колосков Microsoft Offiсe 2007. ст.123-135

2. А.В. Голышева, А.А. Ерофеев. Word 2007 “без воды”. Все, что нужно для уверенной работы. ст. 117-131

52

Т Е М А № 2

Л Е К Ц І Я № 4

Тема: Засоби автоматизації текстових документів

Створення гиперпосилання

Гіперпосилання дозволяють швидко переходити від одного додатку

до іншого, відкривати файли або веб-сторінки прямо з документа.

Гіперпосилання (рисунок 1) настільки популярні, що в Microsoft Word є

навіть спеціальний стиль для їх оформлення.

Рис. 1.  Гіперпосилання

Гіперпосилання дозволяють швидко переходити від одного додатку

до іншого, відкривати файли або веб-сторінки прямо з документа.

Гіперпосилання настільки популярні, що в Word є навіть спеціальний стиль

для їх оформлення.

Щоб вставити гіперпосилання в документ, можна скопіювати адресу

Інтернет-сторінки і скористатися буфером обміну. Microsoft Word

"зрозуміє", що це веб-сервер-адреса і застосує до нього стиль

Гіперпосилання .

53

Якщо ви хочете, щоб в документ була вставлена не сама адреса, а

лише посилання на нього, то потрібно скористатися діалоговим вікном

Вставка гиперссылки (рисунок 2).

Рис. 2 Вікно Вставка гиперссылкиДля виклику цього діалогового вікна можна скористатися

поєднанням клавіш Ctrl+k або натиснуть кнопку Гиперссылка у групі

Ссылки вкладки Вставка (рисунок 2).

Рисунок 2. Кнопка Ссылки

У лівій частині вікна Вставка гиперссылки розташовано чотири

кнопки (Связать с:), які дозволяють швидко пов'язати гіперпосилання з:

- існуючим файлом або на веб-сторінкою;

- другим місцем в цьому ж документі;

- новим документом;

- адресою електронної пошти.

У полі Текст (рис. 1.4) можна занести коротке призначення

гиперпосилання, незалежно від виду створюваного гіперпосилання. В

цьому випадку замість URL або мережевої адреси файлу або каталога,

54

користувач побачить цей текст.

При натисненні кнопки Подсказка відкривається вікно Подсказка

для гіперпосилання. Заданий тут текст (завдовжки до 255 символів) буде

відображений у вигляді підказки, яка з'явиться, також, при наведенні (без

клацання) покажчика миші на посилання.

Якщо не ввести підказку, то Word як підказку відобразить URL або

інша адреса, пов'язана з цим текстом. Для переходу по гіперпосиланню

слід натиснути і утримувати клавішу Ctrl. Покажчик при цьому

перетвориться на ручку, і можна буде клацнути лівою кнопкою на

посиланні.

Для переходу по гіперпосиланню слід натиснути і утримувати

клавішу Ctrl, клацнути лівою кнопкою на посиланні.

За допомогою гіперпосилань можна легко забезпечити навігацію по

документу. Перш ніж створювати подібні посилання, необхідно

переконатися, що документ структурований належним чином. Зокрема, в

нім мають бути присутніми заголовки, які оформлені відповідними стилями

або закладки.

Для створення закладки слід натиснуть кнопку Закладка в групі

Ссылки і в діалоговому вікні Закладка ввести назву закладки (рис. 3) в

рядку Имя закладки і клацнуть по кнопки Добавить. Назва закладки не

повинна починатися з цифри і містити пробели.

Рис. 3 Вікно Закладка

55

Для створення гіперпосилання на закладку в Вставка гиперссылки в

области Связать с обрати кнопку Место в документе, і всі закладки і

заголовки відобразяться у вікні (рис.3). В цьому списку слід вибрати той

об'єкт, на який створюється гіперпосилання і натиснуть кнопку ОК.

Для того, щоб побачити закладки, слід зайти в Параметри Word і

встановити відповідний прапорець в Дополнительно (рисунок 4 ).

Після чого тексти, після яких вставлені закладки будуть укладеніі в

квадратні дужки.

Створене гіперпосилання можна редагувати за допомогою

контекстного меню, викликати яке можна клацанням правою кнопкою

миші (рисунок 5).

Рис. 4.  Вікно Параметри Word

56

Рис. 5.  Контекстне меню для роботи з гиперпосиланням

Створення веб-сторінок засобами Word

Microsoft Word можна використовувати для створення веб-сторінок.

Поза сумнівом, розробляти веб-сторінки набагато краще за допомогою

спеціальних редакторів (наприклад, Microsoft Frontpage), проте деякі

можливості доступні і користувачам Word.

Для створення веб-сторінки на основі існуючого документа Word слід

зробити наступне.

1) Відкрити документ, який ви треба зберегти як веб-сторінку.

2) Натисніть кнопку Файл, а потім кнопку Сохранить как.

3) У вікні Сохранение документа виберіть тип файлу Веб-страница.

! Перед збереженням документа у форматі веб-сторінки обов'язково перейдіть в режим перегляду Веб-документ за допомогою вкладки Вид і подивитеся, чи коректно відображаються параметри форматування. Можливо, їх потрібно буде змінити.

57

Оформлення горизонтальної лінії

Горизонтальна лінія є дуже поширеним засобом розділення веб-

сторінок на декілька частин. Для її додавання в документ натисніть кнопку

Нижняя граница в группе Абзац на вкладке Главная на ленте и

выберите в меню команду Горизонтальная линия (рисунок 6).

Рис. 6.  Вибір команди Горизонтальная линия

Після того, як лінія з'явиться у вашому документі, ви зможете

виділити її і перемістити, змінити її розмір, спосіб відображення,

положення і колір. Для цього виберіть рядок Формат горизонтальной

линии в контекстном меню (рисунок 7).

Рис. 7. Вікно Формат горизонтальной линии

Інший тип горизонтальної лінії можна вибрати в діалоговому вікні

Границы и заливки кнопки Границы

58

Збереження і редагування веб-сторінок

Веб-сторінки, створені в Microsoft Word, необхідно зберігати у

форматі HTM або HTML.

HTML-документ відкривається в тому додатку Microsoft Office, в

якому він був створений. При цьому можна використовувати

функціональні можливості, засоби форматування і редагування, які

застосовувалися при створенні початкового документа.

Створення записів блога

С 2005 года блог является литературным английским словом и

означает буквально следующее: веб-сайт, который содержит личный

журнал с комментариями, размышлениями, и часто – ссылками, которые

дает автор.

В кінці того ж 2005 року у блоггеров навіть з'явився свій

літературний приз Blooker. Назва конкурсу невипадкова. Багато з блогов,

які можуть стати призерами, нагадують літературні твори, тому вони

отримали назву blooks – помісь слів blog і book. Авторів кращих блогов

щорічно нагороджують грошовою премією. Призи присуджуються в

номінаціях "художній блог", "документальний блог" і "гумористичний

блог".

У останній версії Word з'явилися інструменти для публікації

повідомлень в блогах. Люди, які щодня ведуть свої інтернет-щоденники,

тепер можуть писати повідомлення безпосередньо у вікні Word,

використовуючи всі доступні засоби форматування, і розміщувати текст в

блоге, не покидаючи вікно Word.

Створення записів блога в новому документі

Для того, щоб написати повідомлення в блог, неоходімо виконати

наступне:

1) Во вкладки Файл вибрати команду Создать.

2) У вікні Создание документа слід виберати пункт Новая запись

59

блога і натиснути кнопку Создать (рисунок 8).

Рис. 8.  Створення нового запису блога

У вікні Регистрация учетной записи блога. Для публіковнія

повідомлення безпосередньо з вікна Word необхідно ввести свої дані –

указать сервис, на якому розташований ваш блог, а також личные данные

– ім'я користувача і пароль. Це можна зробити відразу або ж після того, як

повідомлення буде готове до відправки. Щоб ввести дані відразу, натисніть

кнопку Зарегистрировать (рисунок 9).

У вікні Создание учетной записи блога виберіть в списку Блог

сервис, на якому розташований ваш блог (ріс.1.17). Якщо в списку немає

сервісу, яким ви користуєтеся, виберіть варіант Другой. Натисніть кнопку

Далее.

Рис. 9.  Вікно Регистрация учетной записи блога

60

Рис. 10.  Вибір сервісу блогов

Далі введіть ім'я користувача і пароль (рис. 11). Якщо встановити

прапорець Сохранить пароль, то особисті дані не запрошуватимуться при

публікації повідомлень. Якщо ж цього не зробити, то при відправці

кожного повідомлення потрібно буде вводити дані уручну.

Рис. 11.  Введення особистих даних

Якщо в списку постачальників блогов не було вашого імені

користувача і пароля, вам також необхідно буде ввести адресу сервісу, де

розміщений блог (рисунок 12).

61

Рис. 12.  Введення особистих даних, а також назви сервісу

! Прі_помощи Word ви не можете зареєструвати обліковий запис блога, а тільки використовувати що вже є. Щоб зареєструвати новий обліковий запис, зайдіть на сайт вибраного вами сервісу, наприклад Blogger (<http://www.blogger.com>) і натисніть кнопку Create your blog now. Потім слідуйте інструкціями на екрані. Як тільки обліковий запис буде створений, ви зможете додати її в Word.

Після натиснення кнопки ОК Word зв'яжеться з сервісом. Якщо всі

дані вірні, ви отримаєте повідомлення про те, що реєстрація облікового

запису завершена успішно (рискунок. 13).

Натисніть кнопку ОК, щоб почати складати повідомлення.

Рис. 13.  Повідомлення про успішну реєстрацію облікового запису блога

У режимі створення блогов на стрічці залишаються всього лише дві

вкладки (Запись блога и Вставка) На них размещены инструменты,

которые могут понадобиться при создании публикаций в блоги (рисунок

14).

62

Рис. 14.  Інструменти Word в режимі створення блогов

На вкладці Запись блога є доступні засоби для форматування,

редагування, публікації повідомлень, а також для управління ними.

На вкладці Вставка містяться кнопки для додавання в блог

додаткових даних: діаграм, растрових зображень і векторних малюнків,

об'ектов WordArt, гіперпосилань, таблиць, об'єктів SmartArt.

Окно для ввода текста поділено на дві області, які розділені

горизонтальною лінією. У області над лінією необхідно ввести назву

запису. Для цього просто встановите курсор і введіть текст. Потім можна

починати складання самого запису (рисунок 15).

Рис. 15.  Введення назви і тексту запису

Після того, як текст буде введений, натисніть кнопку Опубликовать

у групі Блог на вкладці Запись блога.

Програма зв'яжеться з сервісом, де розміщений блог, і через деякий

час повідомлення буде опубліковано, а відомості про це ви можете

побачити над назвою записи .

Відкрийте браузер і введіть адресу блога, щоб переконатися, що

63

запис в нім з'явилася.

Для управління декількома блогамі на різних серверах натисніть

кнопку Управление учетными записями у групі Блог на вкладці Запись

блога. У вікні Учетные записи блога (рисунок 16) виводиться список всіх

збережених облікових записів. За допомогою відповідних кнопок їх можна

редагувати або ж видаляти. Окрім цього, за допомогою кнопки Создать

можна додавати нові облікові записи.

Рис. 16.  Вікно Учетные записи блога

Якщо ви працюєте з більш ніж одним обліковим записом, між назвою

і текстом публікації з'явиться додаткове поле Учетная запись. У нім

можна буде вибрати блог, в якому потрібно опублікувати запис (рисунок

17). Стежите за цим полем, щоб випадково не помістити запис не в той

блог.

Рис. 17.  Поле для вибору блога, в якому буде опублікований записРедагування записів блога

Використовуючи засоби Word, можна не тільки створювати нові

записи, але і редагувати що вже є. Для цього слід натиснути кнопку

Открыть существующую у групі Блог на вкладці Запись блога. З'явиться

64

вікно Открытие существующей записи (рисунок 18), де будуть виведені

назви всіх доступних записів, які є в блоге. Виберіть потрібну і натисніть

кнопку OK, щоб відредагувати публікацію.

Рис 18.  Вікно Открытие существующей записи

Створення записів блога на основі вже існуючого документа

У Word є так само можливість створення публікації на основі вже

існуючого документа, в якому є деякий текст. Ви можете помістити в блог

як весь текст активного документа, так і тільки виділений фрагмент.

Для публікації в блоге тексту з вже існуючого документа необхідно

во вкладки Файл і вибрати команду Опубликовать ►Блог (рисунок 19).

Якщо ви до цього не зверталися до функції публікації в блоги, з'явиться

вікно Регистрация учетной записи блога. Якщо ж параметри вашого

облікового запису вже збережені в програмі, то ви побачите вікно Word в

режимі створення блога.

65

Рис. 19.  Команда Опубликовать ►Блог

Якщо перед вибором команди Опубликовать ►Блог текст не був

виділений, в новому документі з'явиться весь текст документа, з якого була

викликана команда. Якщо ж текст був виділений, то з'явиться тільки цей

фрагмент.

Створюючи запис блога на основі вже існуючого документа, не

забудьте ввести назву публікації - автоматично вона не з'явиться.

Натисніть кнопку Опубликовать, щоб помістити текст в блог.

Інформаційни ресурси:

1. Блоги у Word

2. Использование MS Word для публикации записей в блог

66

Т Е М А № 3

Л Е К Ц І Я № 5

Тема: Основні поняття мережі Інтернет

Інтернет як мережа мереж

Офіційно можна вважати, що Інтернет в сучасному розумінні ролі

цієї мережі народилася 2 січня 1969 року. У цей день були розпочаті роботи

над проектом ARPANET - мережею Агенства перспективних наукових

досліджень при Міністерстві оборони США.

Спочатку дані розробки фінансувалися урядом США, і мережа, що

стала попередницею Інтернет, була спеціально спроектована таким чином,

щоб забезпечити комунікації між урядовими вузлами в тому випадку, якщо

частина її вийде з ладу в результаті ядерної атаки. Застосовуваний в ній

алгоритм управління передачею інформації (міжмережевий протокол) був

розроблений так, щоб комп'ютери всіх видів могли спільно

використовувати мережеві засоби і безпосередньо взаємодіяти один з

одним як одна ефективно інтегрована комп'ютерна мережа.

Потім Національний науковий фонд США (NSF) створив мережу

NSFNET, яка виявилася більш вдалою і замінила ARPANET. Вже в 1987

році було створено ядро цієї мережі з 13 комп'ютерних центрів в різних

районах США. Подібні мережі з'явилися і в інших країнах. В умовах

демократії і свободи поширення інформації ці мережі стали швидко

об'єднуватися, що перетворило їх в глобальну інтернаціональну мережу

Інтернет. У 1985 році в Інтернет було близько двох тисяч комп'ютерів, а

сьогодні їх рахунок йде на десятки мільйонів. Ця глобальна "мережу

мереж" охоплює тисячі університетських, урядових і корпоративних

мережевих систем, пов'язаних високошвидкісними приватними і

загальнодоступними мережами.

В даний час Інтернет - це загальнодоступна мережа, відкрита для

будь-якого користувача.

Допуск в Інтернет для організації або приватної особи через постійне

67

мережеве з'єднання або коммутируемую лінію (звичайний телефон)

надається постачальником, так званим провайдером (Internet Service

Provider), послуг Інтернет.

Інтернет функціонує, не маючи ніякої центральної організації, яка

здійснювала б керівництво або керівництво нею, за винятком, хіба що,

Центру мережевої інформації Інтернет - InterNIC (Internet Network

Information Center), організації, що пропонує інформаційні та реєстраційні

послуги для користувачів Інтернет.

В цілому Інтернет нікому конкретно не належить. Ця мережа -

загальносвітова власність і надбання. Мережа влаштована як павутина.

Вона дуже живуча і може розвиватися незалежно від державних надбудов і

кордонів.

Окремі шматки мережі можуть рватися, не зачіпаючи, однак,

функціонування інших її частин. Точно так же, мережа може нарощуватися

додатковими фрагментами, які можуть створюватися ким завгодно. До

створення Інтернет нині залучені могутні сили багатьох держав, великих і

дрібних підприємств і приватних інвесторів. Підключившись до Інтернет

навіть по комутованого доступу зі своєї квартири, ви теж вносите свій

вклад в розвиток цієї загальносвітової мережі.

Фундамент мережевої взаємодії

В Інтернет застосовуються стандартизовані методи передачі даних,

що дозволяють приховати від користувача все різноманіття мереж і машин.

Найбільш фундаментальним стандартом, застосовуваним в Інтернет, є

набір мережевих протоколів TCP / IP (Transmission Control Protocol /

Internet Protocol), що визначають алгоритми передачі даних. Оскільки всі

комп'ютери взаємодіють з Інтернет через TCP / IP, немає необхідності в

складному і дорогому перетворенні протоколів, що значно спрощує

передачу. Протокол TCP / IP не залежить від конкретної операційної

системи і, таким чином, реалізується для всіх типів комп'ютерів - IBM,

APPLE і ін.

68

Протокол TCP розбиває інформацію на порції і нумерує всі порції, щоб при

отриманні можна було правильно зібрати інформацію. Далі за допомогою

протоколу IP всі частини передаються одержувачу, де за допомогою знову

протоколу TCP перевіряється, чи всі частини отримані. Так як окремі

частини можуть подорожувати по Інтернет різними шляхами, то порядок

приходу частин може бути порушений. Після отримання всіх частин TCP

розміщує їх в потрібному порядку і збирає в єдине ціле.

Для протоколу TCP не має значення, якими шляхами інформація

подорожує по Інтернет. Протокол IP до кожної отриманої порції інформації

додає службову інформацію, з якої можна дізнатися відправника і

одержувача інформації. Якщо слідувати аналогії з поштою, то дані

містяться в конверт або в пакет, на якому пишеться адреса одержувача.

Далі протокол IP так само, як і звичайна пошта, забезпечує доставку всіх

пакетів одержувачу. При цьому швидкість і шляхи проходження різних

конвертів можуть бути різними. Інтернет часто зображують у вигляді

розмитого хмари. Шляхи проходження інформації невідомі, але правильно

оформлені IP-пакети доходять до одержувача.

Важливо чітко розуміти, що насправді в Інтернет немає однієї-єдиної і

безперервного ланцюжка передачі інформації з різними гілками-нитками.

Інтернет - мережа розподілена, вона і справді нагадує павутину.

Приблизно так само йде справа і в Інтернет. Одна і та ж інформація може

передаватися різними шляхами. Цим і пояснюється дивовижна живучість

Інтернет.

Протокол TCP / IP дозволяє привласнити кожному комп'ютеру унікальну

адресу Інтернет. Така адреса називається IP-адресою або адресою TCP / IP і

виконує ту ж роль, що і звичайний телефонний номер, тобто дозволяє

встановити зв'язок між двома пунктами мережі.

Однак в більшості випадків користувачі Інтернет застосовують більш

зручну адресацію, звану системою доменних імен (Domain Name System,

DNS). DNS - це ієрархічний розподілений метод організації простору імен в

Internet, який дозволяє піти від цифрової адресації і дає ряд інших переваг.

69

Наприклад, замість вказівки адреси користувачі можуть застосовувати

асоційоване з цим адресою ім'я www.сomments.ua.

На базових стандартах TCP / IP ґрунтуються інші стандарти, такі як

протокол електронної пошти SMTP (Simple Mail Transfer Protocol). SMTP

дає можливість підключеним до Інтернет користувачам обмінюватися

електронною поштою. Завдяки цьому та іншим стандартам можна

передавати електронну пошту з одного місця в інше, причому не тільки

повідомлення, але і програми, графіку, звук, відео та інші типи даних.

Важливу функцію в Інтернет реалізують стандарти, що дозволяють

"публікувати" інформацію - розміщувати її на спеціальних комп'ютерах

(хост-вузлах мережі), де з нею можуть працювати інші користувачі.

Система комп'ютерів, що публікують таку інформацію, називається World

Wide Web, а протокол, що становить основу Web - протоколом передачі

гіпертексту (HTTP - Hypertext Transfer Protocol). Якщо TCP / IP дає

можливість користувачам звертатися до хост-вузлів Інтернет, то HTTP

забезпечує їх доступ до документів World Wide Web (WWW).

World Wide Web - найбільш нова і сама швидко розвивається сьогодні

технологія Інтернет. Вона має майже необмежений потенціал в плані збору,

поширення і вивчення інформації. Забезпечувані нею графічні

межплатформенному кошти завойовують все більшу популярність у

користувачів, яким необхідно збирати інформацію, обмінюватися своїми

ідеями і самим пропонувати різну інформацію в Інтернет.

Система World Wide Web була вперше розроблена Тімом Бернерс-Лі

з Європейської лабораторії фізики елементарних частинок (CERN) у

Женеві (Швейцарія) як спосіб організації інформації для її наукових

співробітників. Інформація на Web-серверах зберігається у вигляді набору

документів. Кожен документ містить гіпертекстові посилання, за

допомогою яких користувач може звертатися до інформації в інших

документах по даній темі. Таким чином, вибираючи виділені слова,

зображення і графічні елементи в тексті документа, користувачі здатні

переміщатися в будь-якому напрямку і прозорим чином "перескакувати" на

70

інші питання, що цікавлять їх документи (незалежно від того, де ці

документи знаходяться). Така технологія дозволяє поряд з текстом

включати в Web-документи графіку, звук і відеозображення.

Web-документи створюються за допомогою гіпертекстового мови

опису документів HTML (Hypertext Markup Language). Такі документи

можуть містити графіку і гіпертекстові посилання. При натисканні на неї

мишею гіпертекстове посилання виводить користувачеві інший документ.

Таким чином, ця посилання містить "покажчик" на документ, який стає

доступним при натисканні кнопки миші. Такий покажчик носить назву

уніфікованого покажчика ресурсу - URL (Uniform Resource Locator).

Покажчики URL зазвичай описують транспортний протокол документа

(наприклад, HTTP або FTP) і ім'я хост-комп'ютера, на якому він

знаходиться. Крім того, покажчики URL можуть включати в себе маршрут

доступу до документа на даному комп'ютері. Ці маршрути вказуються в

кінці рядка URL.

Пошук і читання інформації у всесвітній павутині WWW здійснюють

за допомогою спеціальних програм, які називаються браузерами. Протокол

передачі гіпертексту HTTP дозволяє Web-браузерів звертатися до файлів на

будь-якому Web-сервері.

Існує і ряд інших базових засобів, що дозволяють передавати живу

мову (телефонія Internet), проводити відеоконференції, здійснювати

колективну роботу над одним проектом і т.п. Однак основою технологій

Інтернет, забезпечила цієї глобальної комп'ютерної мережі широке

поширення, популярність і ефективність, є TCP / IP і WWW.

Кодування інформації в Інтернет

Найпоширеніші кодові таблиці

Операційна системаMS-

DOSUNIX Windows

Найменування таблиці кодування 866 KOI-8 1251

Ці кодування базуються на уявленні кожної літери алфавіту і кожного

71

спеціального знака одним байтом. Вони широко використовуються і в

Інтернет. Є варіанти таблиць і для кодування українського, білоруського та

ін. Так що при бажанні можна знайти масу таблиць кодування KOI-8. Саме

кодування KOI-8 вважається в Інтернет основний, хоча завдяки

всемогутності найбагатшою в світі фірми Microsoft новим визнаним

стандартом стають кодування класу Windows - в тому числі підтримуюча

кирилицю кодування Windows 1251. 2-байтная кодування Unicode, що

дозволяє різко розширити набір символів в однієї таблиці. Однак текстова

інформація в Інтернет може представлятися різними мовами і різними їх

кодуваннями. При перегляді матеріалів (сторінок), отриманих за Інтернет,

уважно огляньте їх - можливо, ви знайдете явне вказівку на

використовувану кодову таблицю.

Якщо ви отримали повідомлення типу "абракадабра" з суміші

незрозумілих символів, то це перша ознака того, що у вас включена не та

кодова таблиця, яка потрібна, - спробуйте її змінити.

Будь-яку графічну картину можна уявити сукупністю безлічі точок з

трьома основними параметрами: координатами по осях х та у і цифровим

кодом кольору, що має назву атрибутом. В результаті картину будь-якого

знаменитого художника можна ввести в комп'ютер і потім передати по

Інтернет у вигляді відповідних цифрових кодів. Ніякої необхідності при

цьому пересилати полотно з картиною або її фотографією немає і в помині!

Поява аналого-цифрових перетворювачів (АЦП) звукових сигналів

спочатку дозволило перетворювати і звуки в цифрові коди, а потім вже

цифро-аналогові перетворювачі (ЦАП) дозволили повернути звуковим

сигналам їх звичне аналогове уявлення.

Так в принципі була вирішена проблема однакового "перерахунку"

різної інформації в біти, байти, кілобайти, мегабайти і так далі. Це робить

однаковим подання інформації та дозволяє залучити до її обробці добре

розроблені методи цифрової обробки інформації. В результаті зараз через

Інтернет можна передавати будь-яку мислиму інформацію - аж до створює

обстановку віртуальної (уявної) реальності, при якій користувач

72

комп'ютера відчуває себе учасником подій, що розгортаються в такій

реальності подій.

Інтернет-сторінка

Інтернет-сторінка - це об'єднана під деяким ім'ям порція інформації,

розташована на віддаленому комп'ютері постачальника послуг Інтернет -

провайдера і водночас ставиться до будь-якої фірмі, організації або

приватній особі.

Насправді така сторінка, часто іменована сайтом (site), може мати

безліч інших сторінок. Немає прямого зв'язку між розміром Інтернет-

сторінки і розміром екрана дисплея ПК (або, точніше кажучи, об'ємом

інформації, яка розміщується в межах одного екрану).

Розрізняють декілька видів Internet-сторінок, або сайтів:

Головна сторінка - це сторінка, яка завантажується одразу після

завантаження програми подорожі по Інтернет (броузера). Головна, або

початкова сторінка - перша сторінка багатосторінкового документа.

Домашня сторінка - сторінка окремого користувача.

Жовта сторінка - сторінка організації, об'єднання, товариства і т.д.

Ця класифікація сторінок є в значній мірі умовною. Будь-які сторінки

в принципі мають однакову структуру: це написані на мові HTML

документи. Вони можуть відрізнятися обсягом, числом гіперпосилань,

кількістю графічних, звукових або інших вставок і так далі. Одну і ту ж

сторінку можна використовувати в якості основної, головної або домашньої

сторінки.

Зараз кожен користувач Інтернет може створити свою власну, або як

кажуть, домашню сторінку.

Інтрамережа

Інтрамережа - це корпоративна мережа, що використовує програмні

продукти і технології Інтернет, наприклад, Web-сервер.

Інтрамережі можуть бути ізольовані від зовнішніх користувачів

73

Інтернет за допомогою спеціальних програм, які називаються

брандмауерами, або просто функціонувати як автономні мережі, які не

мають доступу ззовні. Зазвичай організації створюють інтрамережі для

своїх співробітників, однак повноваження на доступ до них іноді надаються

діловим партнерам та іншим групам користувачів.

Створити інтрамережу нескладно. Досить організувати в своїй

локальній або територіально розподіленої мережі Web-сервер, забезпечити

користувачів Web-браузерами і при необхідності передбачити брандмауер.

Як і сама мережа Інтернет, інтрамережі швидко стають ключовим

елементом корпоративних інформаційних систем. Фактично, більшість

проданих на сьогодні Web-серверів використовуються саме в інтрамережі.

Компанії прийшли до розуміння того, що такі "внутрішні" Web-вузли є

ідеальним засобом поширення інформації серед співробітників.

Причина проста: интрасеть має всі переваги Web, включаючи

можливість публікації документів, що містять графіку, звук, відео та

гіпертекстові посилання.

Оскільки всі документи Web створюються в одному і тому ж форматі

(HTML), вони доступні будь-якому працюючому в мережі співробітнику, у

якого є Web-браузер. Якщо Інтернет змінила спосіб взаємодії різних

організацій з "зовнішнім світом", то інтрамережі абсолютно міняють

характер внутрішніх комунікацій.

Інтрамережі є для компаній ідеальним засобом надання інформації

своїм співробітникам. Незалежно від конкретної платформи, оснащена

внутрішнім Інтернетом компанія може публікувати на своїх вузлах важливі

внутрішні документи. Такі документи зазвичай включають в себе внутрішні

правила, різні процедури, пов'язані з кадрами, відомості про співробітників,

керівництва, дані про продукцію, рекламну інформацію, звіти галузевих

аналітиків, прайс-листи і каталоги. Важливим є те, що всі ці документи

легко доступні для працюючого в мережі співробітника, оснащеного

оглядачем.

Співробітники отримують переваги миттєвого доступу до самої

74

останньої інформації, що зберігається в центральному архіві, а компанії

можуть скоротити або зовсім виключити витрати на друк документів.

Коротше кажучи, надаючи доступ до різноманітної інформації в масштабі

всього підприємства, интрасети дозволяють співробітникам працювати

ефективніше, а компанія починає функціонувати більш злагоджено і

економічно.

Важливу роль в корпоративній інтрамережі грає електронна пошта.

Вона забезпечує своєчасне взаємодія між співробітниками і прискорює

ділові процедури. Оскільки електронна пошта дозволяє приєднувати до

своїх повідомлень файли, співробітники можуть поширювати засобами

електронної пошти будь-яку інформацію - від простих звітів до оновлень

програмного забезпечення та повноцінних мультимедіа-презентацій.

Найбільш досконалі системи електронної пошти здатні також

маршрутизировать документи між окремими користувачами і дошками

оголошень, забезпечуючи колективну роботу над проектами. З

урахуванням всіх тих витрат, які пов'язані з традиційними комунікаціями,

вартість електронних комунікацій незрівнянно нижче.

Крім WWW і E.mail интрасети надають і ряд інших вельми

привабливих можливостей. Наприклад, замість звичайних нарад можна

проводити відеоконференції в інтрамережі. При цьому можна не тільки

чути своїх партнерів, але і бачити їх, переглядати документи, вносити в них

необхідні корективи.

75

ТЕМА № 4 Введення в HTML

Л Е К Ц І Я № 6

Тема: Основні поняття

Інструментарій

Для ефективної роботи при написанні коду HTML знадобляться такі

програми.

Текстовий редактор. Браузер для перегляду результатів.

Валідатор — програма для перевірки синтаксиса HTML і виявлення помилок в коді.

Графічний редактор. Довідник по тегам HTML.

Текстовий редактор

HTML-документ можна створювати в будь-якому текстовому

редакторі, хоч Блокноті.

Notepad++

Цей редактор доступний тільки користувачам Windows. Notepad ++

це кращий безкоштовний HTML-редактор/

Ключові особливості Notepad ++ це табличний інтерфейс для

одночасної роботи з декількома файлами, дуже легке згортання і

підсвічування синтаксису, що настроюється GUI (з мінімалістичним

варіантом), таблиці з кнопкою закриття, вертикальні таблиці,

багатомовність (тобто можна налаштувати інтерфейс 80 мовах).

Він безкоштовний як для особистого, так і для комерційного

користування і поширюється під універсальної громадської ліцензією GNU.

Brackets

Brackets легкий у використанні і має багато розширень, що

76

поліпшують його функціональність.

Популярні розширення:

Emmet - прискорює написання коду CSS і HTML;

Beutify - форматує файли HTML, CSS і JavaScript;

W3C validation - перевіряє ваш код HTML на валідність.

https://techrocks.ru/2017/09/28/10-best-free-html-editors/

Браузер

Браузер це програма, призначена для перегляду веб-сторінок. На

перших порах підійде будь-який браузер, але з підвищенням досвіду і

знань потрібно завести цілий «звіринець», щоб перевіряти правильність

відображення сайту в різних браузерах. Справа в тому, що кожен браузер

має свої унікальні особливості, тому для перевірки універсальності коду

потрібно переглядати і коригувати код з їх урахуванням. На сьогоднішній

день найбільшою популярністю користуються три браузера: Firefox, Internet

Explorer і Opera.

Валідатор

Валідація HTML-документа призначена для виявлення помилок в

синтаксисі веб-сторінки і розбіжностей зі специфікацією HTML. Відповідно,

програма або система для такої перевірки називається валідатором.

Как проверить HTML-файл на валидность:

Слід зайти за адресою, http://validator.w3.org і ввести шлях до

документу, що перевіряється, або сайту в спеціальній формі. Після

перевірки будуть показані можливі помилки або з'явиться напис, що

документ пройшов

Графічний редактор

Графічний редактор необхідний для обробки зображень і їх

підготовки для публікації на веб-сторінці. Найпопулярнішою програмою

такого роду є Photoshop, який став стандартом для обробки фотографій і

77

створення графічних зображень для сайтів. Але в більшості випадків міць

Photoshop-а надлишкова, і краще скористатися чимось простішим і

моторним. Зокрема, програма Paint.Net дозволяє зробити всі необхідні

маніпуляції із зображеннями, до того ж безкоштовна для використання.

Теги

Щоб браузер при відображенні документа розумів, що має справу не

з простим текстом, а з елементом форматування і застосовуються теги.

Загальний синтаксис написання тегів наступний.

<тег атрибут1="значення" атрибут2="значення">

<тег атрибут1="значення" атрибут2="значення">...</тег>

Теги бувають двох типів - одиночні і парні (контейнери).

Одиночний тег використовується самостійно, а парний може включати в

собі інші теги або текст.

Парні теги (контейнери), складаються з двох частин – яка відкриває і

яка закриває тег. Тег, що відкриває позначається як - <тег>, а що закриває

використовує слеж - </ тег>.

Допускається вкладати в контейнер інші теги, однак слід дотримувати

їх порядок. На рисунк. 2 демонструється, як можна і не можна додавати

один контейнер всередину іншого

а)

б)

Рис. 2. Вкладення тегів, а - правильне, б – невірне

78

Якщо зв'язати відкриває і закриває тег між собою дужкою, як

показано на рис. 2, то кілька дужок позначають різні контейнери, не

повинні перетинатися між собою (рис. 2 а). Будь-яке перетин умовних

дужок (рис. 2 б) говорить про те, що правильна послідовність тегів

порушена.

Не всі контейнери вимагають обов'язково тег, що закриває, іноді його

можна і опустити.

У тегів допустимі різні атрибути, які розділяються між собою

пробілом. Є теги без всяких додаткових атрибутів. Умовно атрибути можна

поділити:

на обов'язкові, вони неодмінно повинні бути присутніми;

необов'язкові, їх додавання залежить від мети застосування тега.

В примере 2 показан типичный HTML-документ с тегами и текстом.

<!DOCTYP html>

<html>

<head>

<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8">

<title>Lorem ipsum</title>

</head>

<body>

<p>У тегів допустимі різні атрибути, які розділяються між собою

пробілом. Є теги без всяких додаткових атрибутів. Умовно атрибути можна

поділити на обов'язкові, вони неодмінно повинні бути присутніми, і

необов'язкові, їх додавання залежить від мети застосування тега.</p>

</body>

</html>

Вигляд HTML- сторінки

79

В даному прикладі використовується одиночний тег <meta>, а парних

тегів відразу кілька: <html>, <head>, <title>, <body> і <p>. У тезі <meta>

використовуються атрибути.

Атрибути тегів.

Атрибути тегів розширюють можливості самих тегів і дозволяють

гнучко управляти різними настройками відображення елементів веб-

сторінки. Загальна кількість атрибутів досить велике, але їх значення, як

правило, можна згрупувати за різними типами, наприклад, задають колір,

розмір, адреса та ін.Значения по умолчанию для атрибутов тегов.

Коли до тегу не доданий будь-якої допустимий атрибут, це означає,

що браузер в цьому випадку буде підставляти значення, задане за

замовчуванням. Якщо ви очікували отримати інший результат на веб-

сторінці, перевірте, можливо, слід явно вказати значення деяких атрибутів.

Допустимо використовувати деякі атрибути у тегів, які не привласнюючи їм

ніякого значення, як показано в прикладі 2.

Приклад 2 . Атрибути без значеннь

<!DOCTYPE HTML >

<html>

<head>

<meta charset=utf-8">

<title>Тег BUTTON, атрибут disabled</title>

</head>

<body>

<form action="primer_1.html">

<p><button>Активна кнопка</button>

<button disаbled>Нективна кнопка</button></p>

</form>

</body>

</html>

80

Приклад2

В даному прикладі використовується атрибут disabled (блокує доступ і зміна

кнопки), у якого явно не задано значення. Подібна запис називається

«скорочений атрибут тега».

Порядок атрибутів у тегах

Порядок атрибутів в будь-якому тегі не має значення і на результат

відображення елементу не впливає. Тому теги виду

<img src = "/ images / title.gif" width = "438" height = "118">

і

<img height = "118" width = "438" src = "/ images / title.gif">

за своєю дією рівні.

Формат атрибутів

Кожен атрибут тега відноситься до певного типу (наприклад: текст,

число, шлях до файлу та ін.), Який обов'язково повинен враховуватися при

написанні атрибута. Так, в прикладі 3.3 згадується тег <img>, він додає на

веб-сторінку малюнок, а його атрибут width задає ширину зображення в

пікселях. Якщо поставити не числиться, а щось інше, то значення буде

проігноровано і виникне помилка при валідації документа.Значения

атрибутов. Основные типы значений.

Основні типи значень:• колір;• розмір;• адреса.

Колір

В HTML колір задається одним з двох шляхів: за допомогою

шістнадцятирічного коду і за назвою деяких кольорів.

Назви деяких кольорів

Ім'я кольору Колір Опис Шістнадцяткове

81

значення

black Черный #000000blue Синий #0000FFfuchsia Светло-фиолетовый #FF00FFgray Темно-серый #808080green Зеленый #008000lime Светло-зеленый #00FF00maroon Темно-красный #800000navy Темно-синий #000080olive Оливковый #808000purple Темно-фиолетовый #800080red Красный #FF0000silver Светло-серый #C0C0C0teal Сине-зеленый #008080white Белый #FFFFFFyellow Желтый #FFFF00

Не має значення, яким способом ви задаєте колір - по його імені або

за допомогою шістнадцятирічних чисел. За своєю дією ці способи рівні. У

прикладі 3 показано, як встановити колір фону і тексту веб-сторінки.

Приклад 3 Колір фону і тексту

<!DOCTYPE HTML ><html> <head> <title>Цвета</title> <meta http-equiv="Content-Type" content="text/html; charset=utf-8"> </head> <body bgcolor="teal" text="#ffffff"> <p>Приклад текста</p> </body></html>

Приклад кольору фона

82

В даному прикладі колір фону задається за допомогою атрибута

bgcolor тега <body>, а колір тексту через атрибут text. Для різноманітності

значення у атрибута text встановлено у вигляді шістнадцятирічного числа, а

у bgcolor за допомогою зарезервованого ключового слова teal (бірюзова)

Розмір

В HTML розміри елементів або відстані між ними задаються в

пікселах або процентах.

Пиксел - це елементарна точка на моніторі екрана, це відносна

одиниця виміру, її величина залежить від встановленої роздільної здатності

та розміру монітора.

При використанні пікселів в якості значень пишеться тільки число без

зазначення одиниць, наприклад: width = "380".

Приклад 4 Додавання зображення з заданими розмірами.

<!DOCTYPE HTML ><html> <head> <meta http-equiv="content-type" content="text/html"> <title>Изображение</title> </head> <body> <p><img src="Винни.jpeg" alt="Винни-Пух" width="400" height="450" hspace="4" vspace="4"

border="2"></p> </body></html>

Приклад завдання розмірів малюнка

В даному прикладі малюнок має:

• ширину 400 пікселів (width = "400"),

• висоту 450 пікселів (height = "450"),

83

• горизонтальний і вертикальний відступ по 10 пікселя (hspace і vspace),

• товщину кордону навколо картинки 2 пікселя (border = "2").

Відсоткова запис вдало доповнює пікселі, оскільки дозволяє

прив'язатися до розмірів певного елемента, наприклад, вікна браузера. Так,

якщо задати у картинки ширину 100%, то малюнок буде заповнювати весь

вільний простір вікна по ширині. Браузер розуміє, що мова йде про

відсотки, якщо після числа додається символ%, наприклад: width = "40%".

Якщо зображення збільшується всупереч початкових розмірів, то

з'являються помітні спотворення.

Якщо ширина вікна прревисіт 100%, то це призведе до появи

горизонтальних ліній прокрутки

Адреса

Адресою називається шлях до документа, наприклад, до графічного

файлу. Адреса необхідний в тих випадках, коли робиться посилання на веб-

сторінку або завантажується певний файл. Наприклад, в тезі <img> адреса

використовується в якості значення атрибута src, він задає шлях до файлу із

зображенням.

Синонімом адреси виступає URL (Universal Resource Locator, універсальний

покажчик ресурсів), розрізняють абсолютні та відносні адреси.

Абсолютні адреси

Подібні адреси працюють по всіх усюдах незалежно від імені сайту

або веб-сторінки, де заданий URL, і починаються завжди з вказівки

протоколу передачі даних. Для веб-сторінок це зазвичай HTTP (HyperText

Transfer Protocol, протокол передачі гіпертексту), відповідно, абсолютні

адреси починаються з ключового слова http: //.

Приклад 5 Посилання, в якій застосовується абсолютна адреса.

<!DOCTYPE HTML >

84

<html> <head>

<meta http-equiv="content-type" content="text/html">

<title>Ссылка</title>

</head>

<body>

<p><a href="http://htmlbook.ru/html/body">Описание тега BODY</a></p>

</body>

</html>

Посилання, в якій застосовується абсолютна адреса.

В даному прикладі текстове посилання веде на сайт htmlbook.ru і

вказує на веб-сторінку з ім'ям body.html, яка розташовується в каталозі

html.

Абсолютні адреси застосовуються в першу чергу для вказівки на

інший мережевий ресурс і досить рідко використовуються в рамках

одного сайту.

Відносні адреси

Відносні адреси вказуються від кореня сайту або поточного

документа. Наприклад, код <img src = "Вінні.jpeg"> означає завантажити

графічний файл з ім'ям pic.gif, який розташовується в тій же папці, що і сама

веб-сторінка.

Далі розглянемо кілька прикладів таких адрес.

/ - адреса вказує зазвичай на файл index.html, який знаходиться в корені

сайту. Якщо файл index.html відсутній, браузер, як правило, показує список

файлів, що знаходяться в даному каталозі. Файл не обов'язково має бути

index.html, цей параметр змінюється через налаштування веб-сервера - так

називається програма, яка аналізує надходять від браузера запити і

передає йому документи, що показуються користувачеві.

85

/images/pic.gif - Слеш (символ /) перед адресою говорить про те, що

адресація починається від кореня сайту. Посилання веде на малюнок pic.gif,

який знаходиться в папці images. А та в свою чергу розміщена в корені

сайту.

../help/me.html - Дві точки перед ім'ям вказують браузеру перейти на

рівень вище в списку каталогів сайту і там «пошукати» в папці help файл

me.html.

manual/info.html - Якщо перед ім'ям папки немає ніяких додаткових

символів, на зразок точок або слеша, то папка розміщена всередині

поточного каталогу, а вже в ній розташовується файл info.html.

Адреси щодо кореня сайту на кшталт / demo / працюють тільки під

управлінням веб-сервера і на локальному комп'ютері не застосовні.

Приклад 6 Посилання, в яких використовуються відносні адреси.

<!DOCTYPE HTML ><html> <head>

<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8">

<title>Ссылки</title>

</head>

<body>

<p><a href="images/xxx.jpg">Посмотрите на мою фотографию!</a></p>

<p><a href="tip.html">Как сделать такое же фото?</a></p>

</body>

</html>

Іноді можна зустріти в адресі посилання шлях у вигляді ./file/doc.html.

Точка зі слешем означає, що відлік ведеться від поточної папки. Подібна

запис надлишкова і її можна скоротити до file / doc.html.

Типи тегів

86

Каждый тег HTML відноситься до певної групи тегів, наприклад,

табличні теги спрямовані на формування таблиць і не можуть

застосовуватися для інших цілей.

Умовно теги делятся на наступні типи:

теги верхнього рівня; теги заголовок документа; блочні елементи; строчні елементи; універсальні елементи; списки; таблиці; Фрейми.

Один і той же тег може одночасно належати різним групам,

наприклад, теги <ol> і <ul> відносяться до категорії списків, але також є і

блоковими елементами.П

Правила застосування тегів

Для тегів будь-якого типу діють певні правила їх використання.

Причому, деякі правила обов'язкові для виконання, а інші є

рекомендаціями, тобто їх можна виконувати, а можна і ні.

Згідно зі специфікацією HTML все значення атрибутів тегів слід

вказувати в подвійних ("приклад") або одинарних лапках ('приклад').

Відсутність лапок не призведе до помилок, браузери в багатьох випадках

досить коректно обробляють код і без лапок, за винятком тексту, що

містить прогалини (приклад 6).

Приклад 6. Використання лапок в атрибутах тегів

<!DOCTYPE HTML >

<html>

<head>

<meta http-equiv="content-type" content="text/html">

87

<title>Кавычки в атрибуте alt</title>

</head>

<body>

<p><img src="images/arena.png" alt="Вид заголовка" width="400"

height="101"></p>

<p><img src="images/arena.png" alt=Вид заголовка width="400"

height="101"></p>

</body>

</html>

Приклад застосування лапків

В даному прикладі рядок 8 написано правильно, з усіма лапками, а в

рядку 9 у атрибута alt лапки відсутні. Через це браузер в якості значення alt

візьме тільки перше слово («Вид»), а слово «заголовка» буде сприйнято як

помилкове значення. Тому завжди привчайтесь вказувати значення

атрибутів тегів в лапках.

Теги можна писати як прописними, так і малими символами У будь-якому

випадку рекомендується дотримуватися обраної форми записи протягом

усіх сторінок сайту. Слід зауважити, що текст, повністю набраний

прописними символами, читається гірше, ніж текст з малими символами

або змішаний.

Переноси рядків.

У середині тега між його атрибутами допустимо ставити перенос рядків.

Наприклад:

<p><img src="images/arena.png" alt="Вид заголовка в IE" width="400"

height="101"></p>

88

<p><img src="images/arena.png"

alt="Вид заголовка в браузере IE"

width="400"

height="101"></p>

В даному прикладі перший тег <img> набраний в один рядок,

включаючи всі його атрибути, а другий тег <img> розбитий на кілька рядків.

Хоча помилки при перенесенні тексту в подібному випадку і не виникне,

рекомендуємо писати теги в один рядок, інакше погіршується сприйняття

коду і його стає складніше правити.

Если какой-либо тег или его атрибут был написан неверно, то браузер

проигнорирует подобный тег и будет отображать текст так, словно тега и не

было. Опять же, следует избегать неизвестных тегов, поскольку код HTML

не пройдет валидацию.

Існує певна ієрархія вкладеності тегів. Наприклад, тег <title> повинен

знаходитися усередині контейнера <head> і ніде інакше. Щоб не виникло

помилки, слід стежити за тим, щоб теги розташовувалися в коді правильно.

Якщо теги між собою рівноцінні в ієрархії зв'язку, то їх послідовність

не має значення. Так, можна поміняти місцями теги <title> і <meta>, на

кінцевому результаті це ніяк не позначиться.Закрывайте все теги

Існує три стану тега, що : обов'язковий, не потрібно або не

обов'язковий. Однак рекомендуємо закривати всі подібні теги, включаючи

необов'язкові, це дисциплінує, створює більш стрункий і суворий код, який

легко модифікувати.

89

Універсальні атрибути

Універсальні атрибути застосовуються практично до всіх тегів, тому

виділені в окрему групу, щоб не повторювати їх для всіх тегів.

Атрибут accesskey

Атрибут accesskey дозволяє отримати доступ до елементу за

допомогою поєднання клавіш із заданою в атрибуті буквою або цифрою.

Браузери при цьому використовують різні комбінації клавіш. Наприклад,

для accesskey = "s" працюють такі поєднання.

• Internet Explorer: Alt + S• Chrome: Alt + S• Opera: Shift + Esc, S• Safari: Alt + S• Firefox: Shift + Alt + S

Синтаксис: <тег accesskey="значення"> ... </тег>

Значення - цифра (0-9) або латинська буква (a-z).

Зазвичай елемент при використанні комбінації клавіш отримує фокус,

але конкретна дія залежить від застосовуваного тега. Наприклад, для <a>

відбудеться перехід по посиланню, для текстових полів можна вводити

текст, для прапорців (<input type = "checkbox">) буде поставлена галочка і

т.д.

Приклад 7 Застосування атрибута

<!DOCTYPE html>

<html>

<head>

<title>Атрибут accesskey</title>

</head>

<body>

90

<p><a href="Приклад1.html" accesskey="x">Горячая клавиша X для

открытия ссылки</a></p>

<p><a href="..\..\модуль 2\Тема 2 1\Тема 2_1.docx" accesskey="r">Горячая

клавиша R для открытия ссылки</a></p>

<input type="checkbox">

</body>

</html>

Атрибут accesskey

Застосовується в тегах:

<a>, <area>, <button>, <input>, <label>, <legend>, <textarea>

Атрибут class

Задає стильовий клас, який дозволяє зв'язати певний тег зі стильовим

оформленням. У значенні допускається вказувати відразу кілька класів,

розділяючи їх між собою пробілом.

Синтаксис: class = "ім'я"

Імена класів можуть містити в собі латинські букви (A-Z, a-z), цифри

(0-9), символ дефіса (-) і підкреслення (_). Використання кириліці в класах

неприпустимо.

Приклад використання атрибута class:

<!DOCTYPE html>

<html>

<head>

<meta>

<title>Атрибут class</title>

<style>

p { /* Звичайний абзац */

text-align: justify; /* Вирівнювання тексту по ширині */

91

}

p.cite { /* Абзац з класом cite */

color: red; /* Червоний колір тексту */

margin-left: 30px; /* Відступ зліва */

border-left: 1px solid navy; /* Межа зліва від тексту */

padding-left: 15px; /* Відстань від лінії до тексту */

font-weight: 800 /* насиченість шрифту */*/

}

</style>

</head>

<body>

<p> Атрибут class задає стильовий клас, який дозволяє зв'язати</p>

<p> певний тег із стильовим оформленням. У значенні допускається</>

<p> указувати відразу декілька класів, розділяючи їх між собою

пропуском.</p>

<p class="cite"> Синтаксис атрибута: class="ім'я"</p>

</body>

</html> 

Приклад атрибута class

Застосовується до тегів:

<a>, <abbr>, <acronym>, <address>, <applet>, <area>, <b>, <basefont>, <bdo> <bgsound>, <big>, <blockquote>, <body>, <br>, <button>, <caption>, <center>, <cite>, <code>, <col>, <colgroup>, <dd>, <del>, <dfn>, <dir>, <div>, <dl>, <dt>, <em>, <embed>, <fieldset>, <font>, <form>, <frame>, <h1>, <h2>, <h3>, <h4>, <h5>, <h6>, <hr>, <i>, <iframe>, <img>, <input>, <ins>, <isindex>, <kbd>, <label>, <legend>, <li>, <link>, <map>, <marquee>, <menu>, <nobr>, <object>, <ol>, <option>, <p>, <plaintext>, <pre>, <q>, <s>, <samp>, <select>, <small>, <span>, <strike>, <strong>, <sub>, <sup>, <table>, <tbody>, <td>, <textarea>, <tfoot>, <th>, <thead>, <tr>, <tt>, <u>, <ul>, <var>, <wbr>, <xmp>

92

Атрибут contenteditable

Повідомляє, що елемент доступний для редагування користувачем.

Можна видаляти текст і вводити новий. Також працюють стандартні

команди, наприклад, скасування, вставки тексту з буфера і ін.

Синтаксис: contenteditable = "true | false"

true - включає режим редагування.

false -Забороняється редагування елемента.

Замість true допустимо вказувати порожнє значення (contenteditable

= "") або взагалі його не писати (contenteditable).

Приклад 8 Використання атрибута contenteditable:

<!DOCTYPE html><html> <head> <meta> <title>contenteditable</title> </head> <body> <h1 contenteditable="true">Ця строка і наступна доступні для редагування</h1> <p contenteditable="true"> Можна видаляти текст і вводити новий, вставляти текст з буферу та інше. </p> <p>Ця строка і наступна не доступні для редагування.</p> <p> В даному випадку false - по замовченню".</p> </body></html>

Використання атрибута contenteditable

Застосовуеться до тегів:

<a>, <abbr>, <address>, <area>, <b>, <basefont>, <bdo>, <blockquote>, <body>, <button>, <caption>, <cite>, <code>, <col>, <colgroup>, <dd>, <del>, <dfn>, <dir>, <div>, <dl>, <dt>, <em>, <fieldset>, <form>, <h1>, <h2>, <h3>,

93

<h4>, <h5>, <h6>, <i>, <iframe>, <input>, <ins>, <kbd>, <label>, <legend>, <li>, <menu>, <ol>, <option>, <p>, <pre>, <q>, <samp>, <select>, <span>, <strong>, <sub>, <sup>, <table>, <tbody>, <td>, <textarea>, <tfoot>, <th>, <thead>, <tr>, <ul>, <var>

Атрибут contextmenu

Встановлює контекстне меню для елемента.

Синтаксис: contextmenu = "ідентифікатор"

Як значення вказується ідентифікатор меню, створеного за

допомогою тега <menu>.

Firefox для створення меню підтримує нестандартний тег

<menuitem>.

Приклад використання атрибута contextmenu

<!DOCTYPE html><html> <head> <meta> <title>contextmenu</title> </head> <body> <p><img src="Винни.jpeg" alt="" contextmenu="edit"></p> <menuitem type="context" id="edit"><ul type="square"> <li >Вырезать</li> <li>Копировать</li> <li>Вставить</li> <li>Редактировать</li> <li>Выравнивание</li></ul> </menuitem> </body></html>

Використання атрибута contextmenu

94

Атрибут hidden

Приховує вміст елемента від перегляду. Такий пункт не

відображається на сторінці, але доступний через скрипти (див. Приклад).

Синтаксис: <E hidden>

Як значення можна вказати hidden (hidden = "hidden") або залишити

атрибут порожнім

(hidden = "" або hidden).

Приклад використання атрибута hidden:

<!DOCTYPE html><html> <head> <meta charset="windows-1251"> <title>hidden</title> <style> #link { cursor: pointer; color: blue; text-decoration: underline; } </style> <script> function showForm() { document.getElementById("auth").hidden = false; document.getElementById("link").hidden = true; } </script> </head> <body> <p id="link" onclick="showForm()">Авторизация на сайте</p> <form id="auth" hidden> <p><label>Логин: <input name="user" required></label></p> <p><label>Пароль: <input name="pass" type="password"

required></label></p> <p><input type="submit" value="Войти"></p> </form> </body></html>

95

Атрибут hidden

Застосовується до тегів:

<a>, <abbr>, <address>, <area>, <b>, <bdo>, <big>, <blockquote>, <body>, <button>, <caption>, <cite>, <code>, <col>, <colgroup>, <dd>, <del>, <dfn>, <div>, <dl>, <dt>, <em>, <embed>, <fieldset>, <form>, <h1>, <h2>, <h3>, <h4>, <h5>, <h6>, <i>, <iframe>, <img>, <input>, <ins>, <kbd>, <label>, <legend>, <li>, <map>, <menu>, <ol>, <option>, <p>, <pre>, <q>, <s>, <samp>, <select>, <span>, <strong>, <sub>, <sup>, <table>, <tbody>, <td>, <textarea>, <tfoot>, <th>, <thead>, <tr>, <ul>, <var>

Атрибут id

Задає стильової ідентифікатор - унікальне ім'я елемента, яке

використовується для зміни його стилю і звернення до нього через скрипти.

Ідентифікатор в коді документа повинен бути в єдиному екземплярі,

іншими словами, зустрічатися тільки один раз.

Синтаксис: id = "имя"

Ім'я ідентифікатора має обов'язково починатися з латинської символу

і може містити в собі латинські букви (A-Z, a-z), цифри (0-9), символ дефіса

(-) і підкреслення (_). Використання російських букв в іменах ідентифікатора

неприпустимо.

Приклад використання атрибута id

<!DOCTYPE html>

<html>

<head>

<meta charset="utf-8">

<title>Атрибут id</title>

<style>

#help {

position: absolute; /* Абсолютное позиционирование */

right: 0; /* Положение элемента от правого края */

top: 20px; /* Положение от верхнего края */

width: 225px; /* Ширина блока */

96

padding: 5px; /* Поля вокруг текста */

background: #f0f0f0; /* Цвет фона */

}

</style>

</head>

<body>

<div id="help">

Цей елемент допомагає у разі, коли ви знаходитесь в усвідомленні

того факту, що абсолютно не розумієте, хто і як вам може допомогти.

Саме в цей момент ми і підказуємо, що допомогти вам ніхто не

зможе. </div>

</body>

</html>

Використання атрибута ID

Атрибут style

Атрибут style застосовується для визначення стилю елемента за

допомогою правил CSS.

Синтаксис: style = "правила опису стилів"

Як значення вказуються стильові правила: спочатку слід ім'я

стильової властивості, потім через двокрапку його значення. Стильові

властивості поділяються між собою крапкою з комою.

Правило опису стилів складається з селектора і блоку декларацій,

укладеного у фігурні дужки.

Наприклад:

H1 {

font-weight: bold;

font-size: 12pt;

font-family: Helvetica;

97

font-variant: normal;

font-style: normal

}

Таблиці стилів можуть містити коментарі. Коментар починається з

символів / * і закінчується символами * /. Вкладені коментарі не

допускаються.

Приклад:

H1 {

font-weight: bold; / * Жирність шрифту * /

font-size: 12pt; /* розмір шрифту */

font-family: Helvetica; / * Назва шрифту * /

font-variant: normal; / * Варіант шрифту * /

font-style: normal / * стиль шрифту * /

}

Розміри

Розміри вказують на вертикальний або горизонтальний розміри чого-

небудь. Розмір задається як число, за яким слід одиниця виміру. Якщо

розмір дорівнює 0, то одиницю виміру можна не вказувати.

Одиниці виміру підрозділяються на абсолютні і відносні. Абсолютні

одиниці вимірювання задають точний фізичний розмір, а відносні -

вказують розмір щодо іншого розміру. Їх описи зведені в наступні таблиці:

Абсолютні одиниці вимірюван

inдюйми (1 дюйм = 2.54 см = 25.4 мм = 72 точки = 6 пк)

cmсантиметри (1 см = 10 мм = 0.39 дюйма = 2.36 піки = 28.35 точки)

mm міліметри (1 мм = 0.1 см = 0.039 дюйма = 0.24

98

піки = 2.84 точки)

ptточки (1 точка = 1/12 піки = 1/72 дюйма = 0.035 см = 0.35 мм)

pcпіки (1 піку = 12 точек = 1/6 дюйма = 0.423 см = 4.23 мм)

Відносні одиниці вимірювання

em розмір (font-size) відповідного шрифту

ex висота малих літер (x-height) відповідного шрифту

pxпікселі (розмір залежить від пристрою відображення)

Абсолютні одиниці вимірювання застосовні тільки тоді, коли нам

відомі точні фізичні розміри пристрою відображення (наприклад, екрану

дисплея або сторінки принтера). Тому в більшості випадків

використовуються відносні одиниці, призначення яких варто пояснити

докладніше.

Одиниці em і ex грунтуються на розмірі шрифту того елемента, до

якого відноситься дана декларація. При цьому em задає розмір шрифту, т.

е. розмір його найбільшою літери (зазвичай це буква 'M', звідси

абревіатура em), а ex - висоту малих літер шрифту (зазвичай це висота

літери 'x', звідси англійська назва x-height і абревіатура ex). З іншого боку,

одиниця px заснована на розмірі пікселя пристрою відображення (зазвичай

це дисплей). Піксель - це точка дисплея і її розмір залежить як від фізичних

розмірів екрану, так і від його дозволу: піксель на екрані з роздільною

здатністю 640x480 буде більше, ніж на екрані з роздільною здатністю

1280x1024.

Приклади завдання розмірів:

99

H1 {margin: 0.5em}

H1 {text-indent: 1ex}

H3 {font-size: 12px}

H1 {margin: 0.5in}

H2 {line-height: 3cm}

H3 {word-spacing: 4mm}

H4 {font-size: 12pt}

H4 {font-size: 1pc}

Процентні значення

Процентні значення вказують на величину чого-небудь у відсотках від

іншої величини. Вони задаються як <число>, за яким слід символ відсотка

(%).

наприклад:

H1 {font-size: 120%}

Усюди, де CSS допускає використання процентних значень, в описі

відповідного властивості чітко вказується, яка саме величина є основою для

обчислення значення властивості в процентах.

URI

Цей тип значень задає посилання на уніфіковані ідентифікатори

ресурсів. URI задається у формі url (URI), наприклад:

BODY {background: url (http://mysite.com/bg.gif)}

Текст всередині url () можна взяти в апострофи або лапки - це нічого не

змінить, наприклад:

BODY {background: url ( "http://mysite.com/bg.gif")}

Кольори

100

Кольорові значення можуть задаватися або шістнадцятковим числом

з префіксом "#" виду "#rrggbb", що задає RGB-код кольору, або одним з 16-

ти символічних імен, наведених в Таблиці П9.1. CSS допускає використання

короткої форми RGB-кодів виду "#rgb"; при цьому коротка форма

перетворюється в повну повторенням цифр, а не додаванням нулів. Іншими

словами, код # FA1 відповідає повному коду # FFAA11. Крім того, RGB-код

кольору може бути заданий конструкцією rgb (r, g, b).

Наприклад, такі декларації визначають один і те ж червоний колір:

EM {color: red} / * назва кольору * /

EM {color: # f00} / * #rgb * /

EM {color: # ff0000} / * #rrggbb * /

EM {color: rgb (255,0,0)} / * цілі в діапазоні 0 до 255 * /

EM {color: rgb (100%, 0%, 0%)} / * дійсні в діапазоні від 0.0% до 100.0% * /

Назви і призначеня кольорів можно переглянути по ннаступному

посиланню

Коди кольорів в HTML и СSS

Приклад використання атрибута style

<!DOCTYPE html><html> <head> <meta> <title>Атрибут style</title> </head> <body>

<p>Тег <span style="color: red; font-size: 2em">&lt;span&gt;</span> призначений для визначення рядкових елементів документа.</p>

<p><span style="color: blue; font-size: 2em">Н</span>априклад, усередині абзацу (тега &lt;p&gt;)

можна змінити колір і розмір першої букви.</p> </body></html>

101

Приклад атрибута style

Застосовується до тегів:

<a>, <abbr>, <acronym>, <address>, <applet>, <area>, <b>, <basefont>, <bdo> <bgsound>, <big>, <blockquote>, <body>, <br>, <button>, <caption>, <center>, <cite>, <code>, <col>, <colgroup>, <dd>, <del>, <dfn>, <dir>, <div>, <dl>, <dt>, <em>, <embed>, <fieldset>, <font>, <form>, <frame>, <h1>, <h2>, <h3>, <h4>, <h5>, <h6>, <hr>, <i>, <iframe>, <img>, <input>, <ins>, <isindex>, <kbd>, <label>, <legend>, <li>, <link>, <map>, <marquee>, <menu>, <nobr>, <object>, <ol>, <option>, <p>, <plaintext>, <pre>, <q>, <s>, <samp>, <select>, <small>, <span>, <strike>, <strong>, <sub>, <sup>, <table>, <tbody>, <td>, <textarea>, <tfoot>, <th>, <thead>, <tr>, <tt>, <u>, <ul>, <var>, <wbr>, <xmp>

Атрибут title

Описує вміст елемента у вигляді підказки, яка з'являється при

наведенні курсору на елемент. Вид такої підказки залежить від браузера,

налаштувань операційної системи і не може бути змінений за допомогою

HTML-коду або стилів.

Синтаксис: title = "текст підказки"

Текст підказки - будь-яка текстова рядок. Рядок повинен полягати в

подвійні або одинарні лапки.

Приклад використання атрибута title:

<!DOCTYPE html><html> <head> <meta> <title>Атрибут title</title> </head> <body> <p title="Я все бачу">Приклад підказки в рядку</p> </body>

</html>

Приклад використання атрибута TITLE

102

Застосовується до тегів:

<a>, <abbr>, <acronym>, <address>, <applet>, <area>, <b>, <basefont>, <bdo> <bgsound>, <big>, <blockquote>, <body>, <br>, <button>, <caption>, <center>, <cite>, <code>, <col>, <colgroup>, <dd>, <del>, <dfn>, <dir>, <div>, <dl>, <dt>, <em>, <embed>, <fieldset>, <font>, <form>, <frame>, <h1>, <h2>, <h3>, <h4>, <h5>, <h6>, <hr>, <i>, <iframe>, <img>, <input>, <ins>, <isindex>, <kbd>, <label>, <legend>, <li>, <link>, <map>, <marquee>, <menu>, <nobr>, <object>, <ol>, <option>, <p>, <plaintext>, <pre>, <q>, <s>, <samp>, <select>, <small>, <span>, <strike>, <strong>, <sub>, <sup>, <table>, <tbody>, <td>, <textarea>, <tfoot>, <th>, <thead>, <tr>, <tt>, <u>, <ul>, <var>, <wbr>, <xmp> \

Каскадний список стилів CSS

Стилем або CSS (Cascading Style Sheets, каскадні таблиці стилів)

називається набір параметрів форматування, який застосовується до

елементів документа, щоб змінити їх зовнішній вигляд.

CSS використовується при створенні веб-сторінок для завдання

кольорів, шрифтів, розташування окремих блоків і інших аспектів

представлення зовнішнього вигляду цих веб-сторінок. Основною метою

розробки CSS було розділення опису логічної структури веб-сторінки (яке

проводиться за допомогою HTML або інших мов розмітки) від опису

зовнішнього вигляду цієї веб-сторінки (яке тепер проводиться за

допомогою формального мови CSS). Крім того, CSS дозволяє представляти

один і той же документ в різних стилях або методах виведення, таких як

екранне уявлення, друковане подання, читання голосом (спеціальним

голосовим браузером або програмою читання з екрану), або при виведенні

пристроями, що використовують шрифт Брайля.

Способи підключення CSS до документа

Правила CSS пишуться на формальній мові CSS і розташовуються в

таблицях стилів, тобто таблиці стилів містять в собі правила CSS. Ці таблиці

стилів можуть розташовуватися як в самому веб-документі, зовнішній

103

вигляд якого вони описують, так і в окремих файлах, що мають формат CSS.

По суті, формат CSS - це звичайний текстовий файл. У файлі .css не міститься

нічого, крім переліку правил CSS і коментарів до них.

Таблиці стилів можуть бути підключені, впроваджені в описуваний

ними веб-документ чотирма різними способами:

Таблиця стилів знаходиться в окремому файлі.

Ввона може бути підключена до веб-документу за допомогою тега

<link>, розташованого в цьому документі в контейнері <head>. Адреса цієї

таблиці стилів – є значенням атрибута href. Всі правила цієї таблиці діють

протягом усього документа.

Приклад.

<!DOCTYPE HTML><html> <head> <meta charset="windows-1251"> <title>Стили</title> <link rel="stylesheet" href="ПрикладCSS.css"> </head> <body> <h1>Заголовок</h1> <p>Просто текст</p> </body></html>

Файл з стилем ПрикладСSS.css

H1 { color: #000080; font-size: 200%; font-family: Arial, Verdana, sans-serif; text-align: center;}P { font-size: 150%;

104

font-family: Calibri, Verdana, sans-serif;

padding-left: 80px;}

Вигляд веб-сторінки

Таблиця стилів описана в самому документі

Розташовується в тегі <style>.

Атрибут style> застосовується для визначення стилів елементів веб-

сторінки. Тег <style> необхідно використовувати всередині контейнера

<head>. Можна задавати більш ніж один тег <style>. Всі правила цієї таблиці

діють протягом усього документа.

За допомогою атрибута style таблицю стилів можна розташувати в

тілі якогось окремого тегу. Всі правила цієї таблиці діють тільки на вміст

цього тегу.

Приклад таблиці стилів в самому документі

<!DOCTYPE><html> <head> <style type =text/css> p { font-size: 120%; font-family: Verdana, Arial, Helvetica, sans-serif; color: red; } </style> </head> <body> <p style="font-size: 20px; color: green; font-family: arial, helvetica, sans-serif"> Стиль в середині окремого тега </p> <p>Стиль для всього документа</p> </body></html>

105

таблиці стилів в самому документі

ТЕМА № 4 Л Е К Ц І Я № 7

Тема: Робота з текстом

Особливості тексту в HTML

Перш ніж редагувати код веб-сторінки, слід взяти до уваги деякі

особливості, які притаманні HTML при роботі з текстом:

1) Будь-яка кількість пропусків, що йдуть підряд, в браузері

відображається як один.

Наприклад, наведені нижче рядки будуть відображатися на веб-

сторінці однаково, незважаючи на їх різне написання.

<p>Вимірюй мікрометром. ідзначай крейдою. Відрубуй сокирою.</p>

<p>Вимірюй мікрометром. Відзначай крейдою. Відрубуй сокирою.</p>

<p>Вимірюй мікрометром.

Відзначай крейдою.

Відрубуй сокирою.</p>

Винятком є тег <pre>, в середині якого будь-яке число пропусків

матиме такий самий вигляд, як воно зазначено в коді.

2) Немає переносів в тексті.

HTML не підтримує розстановку переносів в словах, як це роблять

текстові редактори, інакше кажучи, все слова пишуться цілком без їх

розбиття.

3) Текст займає ширину вікна браузера.

Довгий рядок в коді HTML буде відформатовано так, щоб текст

помістився по ширині в вікно. Перенесення тексту будуть додані

автоматично в місцях пропуску або дефіса. Якщо в тексті немає ні того, ні

106

іншого символу, браузер відобразить текст одним рядком. Якщо він ширше

вікна браузера, то з'явиться горизонтальна полоса прокрутки.

Заголовки

HTML пропонує шість заголовків різного рівня, які показують

відносну важливість секції, розташованої після заголовка. Заголовки

задаються тегами <h1>, <h2>, <h3>, <h4>, <h5>, <h6>,

Заголовок самого верхнього рівня задається тегом <h1>, а самого

нижнього - тегом <h6>.

За замовчуванням, заголовок першого рівня відображається

найбільшим шрифтом жирного накреслення, заголовки подальшого рівня

за розміром менше. Теги <h1>, ..., <h6> відносяться до блокових елементів,

вони завжди починаються з нового рядка, а після них інші елементи

відображаються на наступному рядку. Крім того, перед заголовком і після

нього додається порожній простір.

Приклад використання тегів заголовка

<!DOCTYPE HTML>

<html>

<head>

<meta http-equiv="Content-Type">

<title>Заголовки в тексті</title>

</head>

<body>

<h1>Заголовок першого рівня</h1>

<h2 align="center">Заголовок другого рівня</h2>

<h3>Заголовок третьего уровня</h3>

<h4>Заголовок четвертого рівня</h4>

<h5>Заголовок п'ятого рівня</h5>

<h6>Заголовок шостого рівня</h6>

</body>

107

</html>

Використання тегів заголовка

Як правило, на веб-сторінці застосовують заголовки з першого по

третій рівень, їх цілком достатньо. Рідко коли доводиться використовувати

заголовки нижчого рівня.

Спецсимволи

Для відображення символів, яких немає на клавіатурі, застосовуються

спеціальні знаки, що починаються з амперсанда (&) і закінчуються крапкою

з комою (;).

Так будь-який <тег> в тексті для того, щоб він не був розпізнаний

браузером, як тег, слід відображати таким чином:

&lt;назва тега&gt;

Ім'я &lt – спецsальный символ для знака < , Ім'я &gt – для знака > .

Наприклад, тег <p> в тексті буде виглядати як &lt;p&gt;

Деякі популярні спецсимволи:

Ім'я Код Вигляд Опис&nbsp; &#160; неразрывный пробел&pound; &#163; £ фунт стерлингов&euro; &#8364; € знак евро&para; &#182; ¶ символ параграфа&sect; &#167; § параграф&copy; &#169; © знак copyright&reg; &#174; ® знак зарегистрированной торговой марки&trade; &#8482; ™ знак торговой марки&deg; &#176; ° градус&plusmn; &#177; ± плюс-минус&frac14; &#188; ¼ дробь - одна четверть&frac12; &#189; ½ дробь - одна вторая

108

&frac34; &#190; ¾ дробь - три четверти&times; &#215; × знак умножения&divide; &#247; ÷ знак деления&fnof; &#402; ƒ знак функции

Греческие буквы&Alpha; &#913; Α греческая заглавная буква альфа&Beta; &#914; Β греческая заглавная буква бета&Gamma; &#915; Γ греческая заглавная буква гамма&Delta; &#916; Δ греческая заглавная буква дельта&Epsilon; &#917; Ε греческая заглавная буква эпсилон&Zeta; &#918; Ζ греческая заглавная буква дзета&Eta; &#919; Η греческая заглавная буква эта&Theta; &#920; Θ греческая заглавная буква тета&Iota; &#921; Ι греческая заглавная буква иота&Kappa; &#922; Κ греческая заглавная буква каппа&Lambda; &#923; Λ греческая заглавная буква лямбда&Mu; &#924; Μ греческая заглавная буква мю&Nu; &#925; Ν греческая заглавная буква ню&Xi; &#926; Ξ греческая заглавная буква кси&Omicron; &#927; Ο греческая заглавная буква омикрон&Pi; &#928; Π греческая заглавная буква пи&Rho; &#929; Ρ греческая заглавная буква ро&Sigma; &#931; Σ греческая заглавная буква сигма&Tau; &#932; Τ греческая заглавная буква тау&Upsilon; &#933; Υ греческая заглавная буква ипсилон&Phi; &#934; Φ греческая заглавная буква фи&Chi; &#935; Χ греческая заглавная буква хи&Psi; &#936; Ψ греческая заглавная буква пси&Omega; &#937; Ω греческая заглавная буква омега&alpha; &#945; α греческая строчная буква альфа&beta; &#946; β греческая строчная буква бета&gamma; &#947; γ греческая строчная буква гамма&delta; &#948; δ греческая строчная буква дельта&epsilon; &#949; ε греческая строчная буква эпсилон&zeta; &#950; ζ греческая строчная буква дзета

109

&eta; &#951; η греческая строчная буква эта&theta; &#952; θ греческая строчная буква тета&iota; &#953; ι греческая строчная буква иота&kappa; &#954; κ греческая строчная буква каппа&lambda; &#955; λ греческая строчная буква лямбда&mu; &#956; μ греческая строчная буква мю&nu; &#957; ν греческая строчная буква ню&xi; &#958; ξ греческая строчная буква кси&omicron; &#959; ο греческая строчная буква омикрон&pi; &#960; π греческая строчная буква пи&rho; &#961; ρ греческая строчная буква ро&sigmaf; &#962; ς греческая строчная буква сигма&sigma; &#963; σ греческая строчная буква сигма&tau; &#964; τ греческая строчная буква тау&upsilon; &#965; υ греческая строчная буква ипсилон&phi; &#966; φ греческая строчная буква фи&chi; &#967; χ греческая строчная буква хи&psi; &#968; ψ греческая строчная буква пси&omega; &#969; ω греческая строчная буква омега

Стрелки&larr; &#8592; ← стрелка влево&uarr; &#8593; ↑ стрелка вверх&rarr; &#8594; → стрелка вправо&darr; &#8595; ↓ стрелка вниз&harr; &#8596; ↔ стрелка влево-вправо

Прочие символы&spades; &#9824; ♠ знак масти "пики"&clubs; &#9827; ♣ знак масти "трефы"&hearts; &#9829; ♥ знак масти "червы"&diams; &#9830; ♦ знак масти "бубны"&quot; &#34; " двойная кавычка&amp; &#38; & амперсанд&lt; &#60; < знак "меньше"&gt; &#62; > знак "больше"

Знаки пунктуации

110

&hellip; &#8230; … многоточие ...&prime; &#8242; ′ одиночный штрих - минуты и футы&Prime; &#8243; ″ двойной штрих - секунды и дюймы

Общая пунктуация&ndash; &#8211; – тире&mdash; &#8212; — длинное тире&lsquo; &#8216; ‘ левая одиночная кавычка&rsquo; &#8217; ’ правая одиночная кавычка&sbquo; &#8218; ‚ нижняя одиночная кавычка&ldquo; &#8220; “ левая двойная кавычка&rdquo; &#8221; ” правая двойная кавычка&bdquo; &#8222; „ нижняя двойная кавычка&laquo; &#171; « левая двойная угловая скобка&raquo; &#187; » правая двойная угловая скобка

Приклад використання спецсимволів:

<!DOCTYPE HTML>

<html>

<head>

<meta http-equiv="Content-Type" content="text">

<title>Спецсимволи</title>

</head>

<body>

<ul type square>

<h2>Для створення індексу використовуються теги:</h2>

<li>&lt;sup&gt; и &lt;/sup&gt;— верхній індекс;</li>

<li>&lt;sub&gt; и &lt;/sub&gt;— ніжній індекс .</li>

</ul>

</body>

</html>

111

Абзаци

Як правило, блоки тексту поділяють між собою абзацами За

замовчуванням між параграфами існує вертикальний відступ, званий

відбиттям.

Кожен абзац починається з тега <p> і закінчується необов'язковим

закриває тегом </ p>.

Синтаксис створення абзаців наступний:

<p>Абзац 1</p>

<p>Абзац 2</p>

Приклад використання абзаців

<!DOCTYPE HTML>

<html>

<head>

<meta http-equiv="Content-Type" content="text">

</html>

<title>Применение абзацев</title>

</head>

<body>

<p> Сонце заходить, гори чорніють,.</p>

<p>Сонце заходить, гори чорніють,.</p>

<p>Пташечка тихне, поле німіє</p>

<p>Радіють люде, що одпочинуть.</p>

<p>А я дивлюся… і серцем лину.</p>

112

<p>В темний садочок на Україну.</p>

<p>Лину я, лину, думу гадаю,.</p>

<p><i>Т. Шевченко</i></p>

</body>

</html>

Використання абзаців

Форматування тексту

Вирівнювання тексту

Вирівнювання текста в абзаці визначає атрибут align.

Снтаксис: align="left | center | right | justify">

left - вирівнювання текста по лівому краюcenter - вирівнювання текста по центру, right - вирівнювання текста по правому краю. justify - вирівнювання по ширині.

Значення по замовчанню – left.

Аналог CSS - text-align

Переведення рядка.

Переведення рядка встановлює тег <br> в тому місці, де цей тег

знаходиться.

При використанні тега <p> між абзацами виникають дуже великі

відступи. Використання тега <br> не додає порожній відступ перед рядком.

Приклад використання тега <br>

<!DOCTYPE HTML>

<html>

<head>

<meta http-equiv="Content-Type" content="text">

113

</html>

<title>Применение абзацев</title>

</head>

<body>

<p>Сонце заходить, гори чорніють,.<br>

Пташечка тихне, поле німіє<br>

Радіють люде, що одпочинуть.<br>

А я дивлюся… і серцем лину.</p>

<p>В темний садочок на Україну.</p>

<p>Лину я, лину, думу гадаю,.</p>

<p><i>Т. Шевченко</i></p>

</body>

Використання тега <br>

На сторінці видно, що відстань між рядками тексту там, де був

застосований тег <br>, зменшилася.

Попереднє форматування

Блок попередньо відформатованого тексту визначає тег <pre>.

Такий текст відображається зазвичай моноширінним шрифтом і з

усіма пробілами між словами.

Всередині контейнера <pre> допустимо застосовувати будь-які теги

крім наступних: <big>, <img>, <object>, <small>, <sub> і <sup>

Синтаксис: <pre> Текст </ pre>

Для цього тега доступні універсальні атрибутиі події

Приклад використання тега <pre>

114

Використання тега <pre>

Курсивне зображення тексту

Курсів для текста визначають два тега: <i> и <em>.

Синтаксис:

<i>Курсивне начертання шрифту</i>

<em>Виділення тексту</em>

Приклад використання тегів курсиву:

<!DOCTYPE HTML>

<html>

<head>

<meta http-equiv="Content-Type" content="text">

</html>

<title>Застосування курсиву</title>

</head>

<body>

<p><i>Сонце заходить, гори чорніють,</i></p>

<p> Пташечка тихне, поле німіє</p>

<p> Радіють люде, що одпочинуть.</p>

<p> А я дивлюся… і серцем лину.</p>

115

<p> В темний садочок на Україну.</p>

<p> Лину я, лину, думу гадаю,.</p>

<p><em><i>Т. Шевченко</em></strong></p>

</body>

</html>

Використання тегів курсиву

В популярних браузерах результат використання цих тегів

рівнозначний.

Жирне начертання

C допомогою HTML можна встановити тільки нормальне і жирне

начертання. Для ього застосовується два тега:

<b> и <strong>.

Синтаксис:

<b>Жирне начертання шрифта</b><strong>Сильне виділення тексту</strong>

Приклад використання тегів жирного начертання:

<!DOCTYPE HTML>

<html>

<head>

<meta http-equiv="Content-Type" content="text">

</html>

<title>Жирне зображення шрифту</title>

</head>

<body>

<p><b>Сонце заходить, гори чорніють,</b></p>

<p> Пташечка тихне, поле німіє</p>

<p> Радіють люде, що одпочинуть.</p>

<p> А я дивлюся… і серцем лину.</p>

<p> В темний садочок на Україну.</p>

116

<p> Лину я, лину, думу гадаю,.</p>

<p><strong><i>Т. Шевченко</i></strong></p>

</body>

</html>

Використання тегів жирного начертання

В популярних браузерах результат використання цих тегів

рівнозначний.

Хоча використання тега <b> не засуджується в HTML, застосування

стилів надає більше можливостей по управлінню жирністю тексту. З іншого

боку, пошукові системи «люблять» слова, виділені жирним зображенням, і

підвищують їх рейтинг.

Верхній і нижній індекси

Індексом по відношенню до тексту називається зсув символів щодо

базової лінії вгору або вниз. Залежно від позитивного або негативного

значення, індекс називається, відповідно, верхнім або нижним. Вони

активно застосовуються в математиці, фізиці, хімії і для позначення

одиниць вимірювання.

Для створення індексу використовуються теги:

— верхній індекс;

— нижній індекс.

Текст, поміщений в один з цих контейнерів, позначається меншим

розміром, чим базовий текст і зміщується щодо горизонталі.

Приклад використання нижнього індексу

<!DOCTYPE HTML><html> <head> <meta http-equiv="Content-Type" content="text/html"> <title>Верхній і нижній індекси</title> </head>

117

<body> <p>Квадратне рівняння: <b>ax²+bx+c=0</b><p> <p><b>Формула сірчаної кислоти:</b> <i>H₂SO₄</i></p> </body></html>

Використання нижнього індексу

Вирівнювання вмісту контейнера по центру

Тег <center> вирівнює вміст контейнера по центру щодо

батьківського елементу.

Синтасис: <center>Текст</center>

<!DOCTYPE HTML><html> <head> <title>Тег CENTER</title>

<meta http-equiv="Content-Type" content="text/html; charset=windows-1251">

</head> <body> <center> <p>Доля посилає нам повторення досвіду з єдиною метою -

навчити нас того, що ми не захотіли засвоїти відразу..</p> </center> </body> </html>

Вирівнювання по центру

Угруповання елементів і підписів до них

Для угрупування елементів, наприклад, зображень та підписей до

них використовуеться тег <figure> и <figcaption>.

118

Тег <figcaption> містить опис для тега < figure>, повинен бути першим

або останнім елементом у групі.

Синтаксис:

<figure> <figcaption>Опис</figcaption></figure>

Приклад угрупування

<!DOCTYPE html><html> <head> <meta charset="windows-1251" /> <title>Тег FIGURE</title> <script> document.createElement('figure'); document.createElement('figcaption'); </script> <style> figure { background: #5f6a72; /* Цвет фона */ padding: 10px; /* Поля вокруг */ display: block; /* Блочный элемент */ width: 150px; /* Ширина */ float: left; /* Блоки выстраиваются по горизонтали */ margin: 0 10px 10px 0; /* Отступы */ text-align: center; /* Выравнивание по центру */ } figcaption { color: #fff; /* Цвет текста */ } </style> </head> <body> <article> <figure> <p><img src="humb1.jpg" alt="" /></p> <figcaption>Софійський собор</figcaption> </figure> <figure> <p><img src="thumb1.jpg" alt="" /></p>

119

<figcaption>Польский костел</figcaption> </figure> </article> </body></html>

Приклад угрупування

Зміна виду вмісту фрагмента документа (тег <div> )

Для виділення фрагмента документа з метою зміни виду вмісту

призначений тег <div>

Як правило, вид блоку управляється за допомогою стилів. Щоб не

описувати кожен раз стиль в середині тега, можна виділити стиль в

зовнішню таблицю стилів, а для тега додати атрибут class або id з ім'ям

селектора.

Як і при використанні інших блочних елементів, вміст тега <div>

завжди починається з нового рядка. Після нього також додається

перенесення рядків

Атрибути:

Атрибут align

<div align="center | left | right | justify">...</div>

сenter - вирівнювання тексту по центру. Текст розміщується у центрі

горизонталі вікна браузера або контейнера, де розташований текстовий

блок.

left - вирівнювання тексту по лівому краю. В цьому випадку рядки тексту

вирівнюється по лівому краю, а правий край розташовується «драбинкою».

right - вирівнювання тексту по правому краю. Рядки тексту рівняються по

правому краю, а лівий залишається «рваним».

120

Justif - вирівнювання по ширині, що означає одночасне вирівнювання по

лівому і правому краю.

Атрибут title

<div title="текст">...</div>

Приклад використання тега <div>

<!DOCTYPE HTML><html> <head> <title>Тег DIV</title> <style type="text/css"> .block1 { width: 200px; background: #ccc; padding: 5px; padding-right: 20px; border: solid 1px black; float: left; } .block2 { width: 200px; background: #fc0; padding: 5px; border: solid 1px black; float: left; position: relative; top: 100px; left: -120px; } </style> </head> <body> <div class="block1">Дружба - найнеобхідніше для життя, так як ніхто не побажає собі життя без друзів, навіть якщо б він мав усі інші блага. (Аристотель)</div> <div class="block2">Не слід занадто часто відвідувати свого друга, щоб він не переситився тобою і не зненавидів тебе. (Ахікаре)</div> </body>

121

</html>

Приклад тега div

Рухомий рядок (тег <marquee>)

Рухомий рядок на сторінці створює тег <marquee>. Насправді вміст

контейнера <marquee> не обмежується рядками і дозволяє переміщати

будь-які елементи веб-сторінки - зображення, текст, таблиці, елементи

форм і т.д.

Переміщення можна задати не тільки по горизонталі, але і вертикалі,

в цьому випадку вказуються розміри області, в якій буде відбуватися рух.

Синтаксис: <marquee>...</marquee>

Атрибут behavior

Встановлює спосіб руху вмісту в середині елемента.

<marquee behavior="alternate | scroll | slide">...</marquee>

alternate - контент переміщується між правим і лівим краєм елемента.

scroll - контент переміщується в напрямку, заданим атрибутом direction,

потім ховається за межами області, після чого починає рух з початку. Цей

атрибут встановлюється по замовченню.

slide - контент переміщується в напрямку, заданим атрибутом direction,

доходить до краю області і зупиняється.

Атрибут bgcolor

Встановлює колір фону під вмістом елемента.

<marquee bgcolor="цвет">...</marquee>

Атрибут direction

Вміст контейнера <marquee> може переміщатися в чотирьох

напрямках, не тільки вліво і вправо, але також вгору і вниз.

122

<marquee direction = "down | left | right | up"> ... </ marquee>

down - рух зверху вниз.left - рух справа наліво.right - рух праворуч.up - рух вгору.

Приклад використання тегу <marquee>

<!DOCTYPE HTML><html> <head> <meta http-equiv="Content-Type" content="text/html"> <title>Тег MARQUEE</title> </head> <body> <marquee behavior="alternate" direction="left" bgcolor="#ffcc00"> День відкритих дверей в коледжі радіоелектроніки відбудеться 25.03.18 о 16.00 </marquee>

</body></html>

Приклад рухомого рядка

Виділення частини інформації всередині інших тегів. Тег <span>

За допомогою тега <span> можна виділити частину інформації

всередині інших тегів і встановити для неї свій стиль. Для цього достаньо

для цієй частини додати початковий і кінцевий тег <span> і визначити для

нього стиль тексту. Щоб не описувати кожен раз стиль всередині тега,

можна виділити стиль в зовнішню таблицю стилів, а для тега додати

атрибут class або id з ім'ям селектора.

Синтаксис: <span>...</span>

Для цього тега доступны універсальні атрибути і події

Приклад використання тега

123

<!DOCTYPE HTML><html> <head> <title>Тег SPAN</title> <style> body { font-family: Arial, sans-serif; /* Рубленый шрифт */

} .letter { color: red; /* Красный цвет символов */ font-size: 200%; /* Размер шрифта в процентах */ font-family: serif; /* Шрифт с засечками */ position: relative; /* Относительное позиционирование */ top: 5px; /* Сдвиг сверху */ } </style> </head> <body><marquee behavior="alternate" direction="left" bgcolor="#ffcc00"<span class="letter"> День відкритих дверей в коледжі радіоелектроніки відбудеться 25.03.18 о 16.00</span> </marquee> <p><span class="letter">Р</span>озумні люди пристосовуються до навколишнього світу. Нерозумні люди пристосовують світ до себе. Ось чому прогрес визначається діями нерозумних людей.</p> <p>Бернард Шоу</p> </body></html>

Виділення частини інформації

Форматування тексту з CSS.

Вибір шрифту (Font-family)

Вибір шрифту для оформлення тексту здійснюється через стильову

властивість font-family. Воно встановлює сімейство шрифтів, яке буде

використовуватися для оформлення тексту.

font-family: имя шрифта [, имя шрифта[, ...]]

Встановлює сімейство шрифту, яке буде використовуватися для

оформлення тексту документа. Список шрифтів може включати одне або

кілька назв, розділених комою. Якщо в імені шрифту містяться пропуски,

124

наприклад, Arial Black, воно повинно полягати в одинарні або подвійні

лапки.

Коли браузер зустрічає перший шрифт у списку, він перевіряє його

наявність на комп'ютері користувача. Якщо такого шрифту немає, береться

наступне ім'я зі списку і також аналізується на присутність. Тому кілька

шрифтів збільшує ймовірність, що хоча б один з них буде виявлений на

клієнтському комп'ютері. Закінчують список зазвичай ключовим словом,

яке описує тип шрифту - serif, sans-serif, cursive, fantasy або monospace.

serif - шрифти із зарубками, типу Times; sans-serif - рубані шрифти (шрифти без зарубок або гротески), типу

Arial; cursive - курсивні шрифти; fantasy - декоративні шрифти; monospace - моноширинних шрифти, ширина кожного символу в

такому сімействі однакова типу Courier.

Властивість font-family можна застосувати для всього документа,

використовуючи його для елемента body:

Body { font-family: Verdana, Arial, Helvetica, sans-serif; }

Приклад встановлення шрифту

<!DOCTYPE html><html> <head> <meta charset="windows-1251"> <title>Встанолення шрифту</title> <style> body { font-family: Arial, Times, serif; } h1, h2, h3 { font-family: Cambria, Tahoma, Arial;

125

} </style> </head> <body> <h1>Заголовок 1</h1> <h2>Заголовок 2</h2> <h3>Заголовок 3</h3> <h4>Заголовок 4</h4> <p>ТЕКСТ</p> </body></html>

Приклад встановлення шрифту

Розмір шрифту (font-size)

Розмір шрифту або, як він ще називається - кегль, визначається

висотою символів, яка, в свою чергу, на веб-сторінці може здаватися як у

відносних (em, rem), так і в абсолютних одиницях (дюйми (in), міліметри

(mm), пункти (pt) , пікселі (рх ), відсотки(%)).

Піксель - це елементарна точка пристрою. Розміри елементів веб-

сторінки, на зразок зображень і колонок переважно робляться саме в

пікселях, тому має сенс ставити і шрифт в цих одиницях.

Пункти - єдина величина не з метричної системи вимірювання, яка

використовується текстовими редакторами і видавничими системами.

Розмір шрифту встановлюється через властивість font-size.

font-size: абсолютный размер | относительный размер | значение |

проценты

<!DOCTYPE html><html> <head> <meta charset="windows-1251"> <title>Розмір тексту</title> <style> body { font-size: 16px; }

126

h1 { font-size: 22pt; } p { font-size: 150%; } </style> </head> <body> <h1>Вигляд шрифту</h1> <p>На вигляд шрифту впливає не тільки заданий розмір, але і вибір гарнітури. Шрифт Arial виглядає більшим, ніж шрифт Times того ж розміру, а шрифт Courier New трохи менше шрифту Arial. Враховуйте цю особливість при виборі шрифту і його розмірів.</p> </body></html>

Розмір шрифту

Буквица https://webref.ru/layout/html5-css3/text/dropcap

Насиченість тексту (font-weight)

Насиченістю називають збільшення товщини ліній шрифту і

відповідно контрасту. Зазвичай розрізняють чотири види насиченості:

світле накреслення, нормальне, напівжирне і жирне.

Насиченість шрифту управляється через властивість font-weight. Воно

визначає насиченість за допомогою ключових слів:

bold - напівжирне, bolder - жирне, lighter - світле, normal - нормальне накреслення.

font-weight: bold|bolder|lighter|normal

127

Також допустимо використовувати умовні одиниці від 100 до 900 з

кроком 100. Сверхсветлое накреслення шрифту, яке може відобразити

браузер, має значення 100, а сверхжірное - 900. Нормальне накреслення

шрифту (яке встановлено за замовчуванням) еквівалентно значенням 400,

стандартний напівжирний текст - 700.

font-weight: 100|200|300|400|500|600|700|800|900

Оскільки властивість font-weight надає більше можливостей з

управління жирним шрифтом тексту, то можна перепризначити властивості

тега <b> через стилі.

Приклад

<!DOCTYPE html><html> <head> <meta charset="windows-1251"> <title>Насиченість тексту</title> <style> b { color: #000080; /* Тёмно-синий цвет текста */ font-weight: 900; /* Сверхжирная насыщенность */ } </style> </head> <body> <h1>Вигляд шрифту</h1> <p>На вигляд шрифту впливає не тільки заданий розмір, але і вибір

гарнітури. <b>Шрифт Arial </b>виглядає більшим, ніж <b>шрифт Times</b>

того ж розміру, а шрифт <b> Courier New </b> трохи менше шрифту Arial. Враховуйте цю особливість при виборі шрифту і його розмірів.</p> </body></html>Насиченість тексту

128

Т Е М А № 4

Л Е К Ц І Я № 8

Тема: Посилання і зображення

Посилання

Посилання є основою гіпертекстових документів і дозволяють

переходити з однієї веб-сторінки на іншу.

Особливість їх полягає в тому, що посилання може вести не тільки

на HTML-файли, але і на файл будь-якого типу, причому цей файл може

розміщуватися зовсім на іншому сайті. Головне, щоб до документа, на який

робиться посилання, був доступ. Іншими словами, якщо шлях до файлу

можна вказати в адресному рядку браузера, і файл при цьому буде

відкритий, то на нього можна зробити посилання.

Для створення посилання необхідно повідомити браузеру, що є

посиланням, а також вказати адресу документа, на який слід зробити

посилання.

Обидва дії виконуються за допомогою тега <a>. Синтаксис створення посилань:

<a href="URL"> текст посилання </a>

Атрибут href визначає URL (Universal Resource Locator -

універсальний покажчик ресурсу), іншими словами, адресу документа, на

який слід перейти,

Текст, розташований між тегами <a> і </a>, за замовчуванням стає

синього кольору і підкреслюється.

У прикладі показано створення декількох посилань на різні веб-

сторінки.

<!DOCTYPE HTML><html> <head> <meta http-equiv="content-type" content="text/html";>

129

<title>Ссылки на странице</title> </head> <body> <p><a href="Зображення.docx">Зображення в HTML</a></p> <p><a

href="https://www.kre.dp.ua/education-process/timetable">Розклад занять у коледжи</a></p>

</html>

Посилання

В даному прикладі створюються два посилання з різними текстами.

При натисканні по тексту «Розклад занять у коледжі» у вікні браузера

відкриється Сторінка сайту коледжу "Розклад занять на сайті коледжу"

При натисканні на "Зображення в HTML» - файл " у вікні браузера

Firefox відкриється вікно:

Якщо вказана посилання на файл, якого не існує, наприклад, його ім'я

в атрибуті href набране з помилкою, то при натисканні на посилання з

прикладу відкриється не сам документ, а вікно з попередженням, що

документ не може бути відкритим.

Адреса посилання може бути як абсолютним, так і відносним.

Абсолютні адреси повинні починатися з вказівки протоколу

130

(зазвичай http: // і містити ім'я сайту.

Абсолютні посилання зазвичай застосовуються для вказівки

документа на іншому мережевому ресурсі, втім, допустимо робити

абсолютні посилання і всередині поточного сайту. Однак подібне

практикується нечасто, оскільки такі посилання досить довгі і громіздкі.

Тому всередині сайту переважно використовуються відносні посилання.

Відносні посилання ведуть відлік від кореня сайту або поточного

документа.

При створенні відносних посилань треба розуміти, яке значення

для атрибута href слід вказувати, оскільки воно залежить від вихідного

розташування файлів.

Типові варіанти відносних посилань.

1) Файли розміщуються в одній папці.

<p><a href="Якоря.docx">Якоря, що це</a></p> <p><a href="Изображения.docx">Зображення в HTML</a></p>

Необхідно зробити посилання з вихідного документа на посилання. В

такому випадку код буде наступний.

2) Файли розміщуються в різних папках

a) Коли вихідний документ зберігається в одній папці, а посилання в

корені сайту, то перед ім'ям файлу в адресі посилання слід

поставити дві крапки і слеш (/), як показано нижче.

<a href="../Документ.html">Посилання</a>

Дві точки в даному випадку означають вийти з поточної папки на рівень

вище.

131

b) Тепер вихідний файл знаходиться в двох вкладених папках, і щоб

послатися на документ в корені сайту, потрібно повторити

написання попереднього прикладу два рази.

<a href="../../посилання-документ.html"> Посилання </a>

Аналогічно буде з будь-яким числом вкладених папок.

c) Тепер ситуація змінюється, вихідний файл розташовується в корені

сайту, а файл, на який необхідно зробити посилання - в папці. В

цьому випадку шлях до файлу буде наступний.

<a href="Папка/Посилання-документ.html"> Посилання </a>

Якщо файл знаходиться всередині не однієї, а двох папок, то шлях до

нього записується так.

<a href="Папка 1/Папка 2/Посилання- документ.html"> Посилання </a>

3) Посилання щодо кореня сайту

Іноді можна зустріти шлях до файлу щодо кореня сайту, він виглядає як

"/ Папка / Файл" зі слешем спочатку.

Так, запис <a href="/course/"> Курси </a> означає, що посилання

веде в папку з ім'ям course, яка розташовується в корені сайту, а в ній

необхідно завантажити файл ключей. Така форма запису не працює на

локальному комп'ютері, а тільки під управлінням веб-сервера.

Будь-яке посилання є вбудованим елементом, тому для неї діють ті ж

правила, що і для вбудованих елементів. А саме, не можна розміщувати

всередині тега <a> блокові елементи, але допустимо робити навпаки, і

вкладати посилання в блоковий контейнер.

У прикладі показано помилкове і правильне використання тегів:

<a href="lion.html"><h1>Помилкова строка</h1></a>

<h1><a href="lion.html">Блокові елементи розміщуються в середені контейнера h1</a></h1>

132

Атрибут title

Додає пояснювальний текст до заслання у вигляді підказки, яка

відображається, коли курсор миші затримується на посиланні, після чого

підказка через деякий час пропадає.

Синтаксис: <a title="текст"> ... </a>

.У прикладі показано, як використовувати атрибут title

<!DOCTYPE HTML><html> <head> <meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8"> <title>Підсказка до посилання</title> </head> <body> <p><a href="zoo.html" title=" Рисунки різних тварин і не

тільки ...">Рисунки</a></p> </body></html>

Вигляд веб-сторінки

Кольори і оформлення підказки залежать від налаштувань

операційної системи і браузера, і змінюватися розробником не можуть.

Посилання на адресу електронної пошти

В атрибуті href тега <a> спочатку пишеться ключове слово mailto,

133

потім через двокрапку бажаний поштову адресу.

Подібне посилання нічим не відрізняється від посилання на веб-

сторінку, але при натисканні на неї запускається поштова програма, яка

встановлена за замовчуванням. Тому в назві посилання слід вказувати, що

вона має відношення до електронної пошти, щоб читачі розуміли, до чого

призведе натискання на неї.

Можна також автоматично додати тему повідомлення, приєднавши

до адреси електронної пошти через символ питання (?) і параметр subject =

тема повідомлення, як показано в прикладі:

<!DOCTYPE HTML> <html> <head> <meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=цштвщцы=1251"> <title>Тема письма</title> </head> <body> <p><a href="mailto:kpe_26@i.ua?subject=Вопрос по HTML">Ззадавайте питання по електронній пошті</a></p> </body></html>

При запуску поштової програми поле Тема (Subject) буде заповнена

автоматично.

Якоря

Якорем називається закладка з унікальнім ім'ям на певному місці веб-

сторінки, яка призначена для створення переходу до неї за посиланням.

Якоря зручне застосовувати в документах великого обсягу, щоб можна

було швидко переходити до потрібного розділу.

Для створення якоря слід спочатку створити закладку в відповідному

місці и дати їй ім'я за допомогою атрибута name тега <a>.

Для переходу до цього якоря використовується ім'я закладки з

символом решітки (#) попереду, як значення атрибуту href.

134

<!DOCTYPE HTML ><html> <head> <meta http-equiv="Content-Type" content="text/html"> <title>Швидкий перехід усередині документа </title> </head> <body><p><a name="top"></a></p><p><a href="#down">Вниз</a></p> <p>...</p> <p><a href="#top">Наверх</a></p> </body></html>

Приклад використання якоря

Між тегами <a name="top"> і </a> текст не обов'язковий, так як

потрібно лише вказати місце розташування переходу за посиланням, що

знаходиться внизу сторінки. Ім'я посилання на якір починається з символу

#, після чого йде ім'я якоря, воно вибирається будь-який, відповідне

тематиці. Головне, щоб значення атрибутів name і href збігалися (символ

решітки не береться до уваги).

З якорями пов'язана одна особливість роботи браузера. Після

переходу до зазначеного якоря натискання на кнопку «Назад» повертає

нема на попередню переглянуту сторінку, а до заслання, з якої був

зроблений перехід до якоря. Виходить, що для переходу до попереднього

документу треба натиснути кнопку «Назад» два рази.

Посилання можна також зробити на закладку, що знаходиться в іншій

веб-сторінці і навіть іншому сайті. Для цього в атрибуті href тега <a> треба

вказати адресу документа і в кінці додати символ грат # і ім'я закладки.

<!DOCTYPE><html> <head> <meta http-equiv="Content-Type" content="text/html"> <title>Якорь в другом документе</title> </head> <body>

135

<p><a href="text.html#bottom">Перейти к нижней части текста</a></p>

</body></html>

В даному прикладі показано створення посилання на файл text.html,

при відкритті цього файлу відбувається перехід на закладку з ім'ям bottom.

Якщо на веб-сторінці міститься посилання на якір, а самого якоря немає, то

ніякої помилки не виникне.

Зображення

Додавання зображення відбувається в два етапи: спочатку готується

графічний файл потрібного розміру, потім він додається на сторінку через

тег <img>.

<img src="URL" alt="альтернативный текст">

URL (Universal Resource Locator, універсальний покажчик ресурсів)

являє собою шлях до графічного файлу. Для його вказівки можна

використовувати як абсолютний, так і відносний адресу. Далі розглянемо

кілька різних шляхів до графічного файлу для розміщення його на веб-

сторінці.

Альтернативний текст дозволяє отримати текстову інформацію про

малюнок при відключеному в браузері показі картинок або під час їх

завантаження. Такий текст з'являється раніше самого зображення і дає

уявлення про його зміст. Потім зарезервоване порожнє поле замінюється

картинкою

Для створення альтернативного тексту використовується атрибут alt тега <img>, як показано в.прикладі

<!DOCTYPE HTML ><html> <head> <meta http-equiv="Content-Type" content="text/html"> <title>Альтернативный текст</title> </head>

136

<body> <p> З Новим 2018 роком!<img src="sobachkacolor.jpg"

alt="З Новим 2018 роком!!" width="300" height="388"></p> </body></html>

Альтернатівний текст

Сам HTML призначений тільки для того, щоб відобразити потрібну

картинку, при цьому ніяк її не змінюючи.

При підготовці зображень слід врахувати кілька моментів:

1) Оскільки веб-сторінка завантажується по мережі, істотним фактором

виступає обсяг графічного файлу, вбудованого в документ. Чому він

менше, тим швидше відображається зображення.

2) Розмір картинки потрібно обмежити по ширине, наприклад

встановити не більше 800 пікселів. Іначе зображення в цілому не

розміщується у вікні браузера, і з'являються прокрутки.

137

Т Е М А № 4

Л Е К Ц І Я № 9

Тема: Списки

Списком називається взаємопов'язаний набір окремих фраз або

речень, які починаються з маркера або цифри. Списки надають можливість

впорядкувати і систематизувати різні дані та представити їх в наочному і

зручному для користувача вигляді.

Сучасним стандартом HTML передбачено три основні види списків:

маркіровані списки (unordered list);

нумеровані списки (ordered list);/

списки визначень (definition list).

Маркірований список

У маркированниом списку (unordered list) перед кожним пунктом

списку встановлюється той або інший маркер. Іноді, використовуючи

дослівний переклад, їх називають неврегульованими списками.

Маркіровані списки задаються за допомогою тегов <ul> … </ul>. Для

завдання елементів списку використовуються теги <li> … </li> (list item –

елемент списку):

<ul> <li>Первый пункт</li> <li>Второй пункт</li> <li>Третий пункт</li></ul>

Окрім елементів списку усередині тегов <ul> … </ul> можна

розміщувати і інші теги, наприклад теги заголовків:

Тип маркера задається за допомогою атрибуту type. Можливі 3

значення: circle, disk і square.

138

Значення атрибуту type

Спосіб відображення маркера

disc Зафарбоване колоcircle Незафарбоване square Зафарбований квадрат

Приклад створення маркированого списку

<!DOCTYPE html> <html> <head> <body><ul type="square"><h1>Приклад маркированого списку</h1><li>маркіровані списки (unordered list);</li><li>нумеровані списки (ordered list);/</li><li>списки визначень (definition list).</li></body></ul></body> </html>

Вид Web-страницы у вікні браузера

Чтобы установить свое собственное изображение в качестве маркера

применяется свойство list-style-image, как показано в примере 2.

Пример 2. Использование изображений в качестве маркера

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01//EN" "http://www.w3.org/TR/html4/strict.dtd"><html> <head> <meta http-equiv="Content-Type" content="text/html; charset=utf-8"> <title>Списки</title>

139

<style type="text/css"> LI { list-style-image: url(images/check.png); /* Путь к файлу с маркером */ } </style> </head> <body> <ul> <li>Заголовок должен быть короче трех строк.</li> <li>При названии разделов используйте уже устоявшиеся термины, такие как гостевая книга, чат, ссылка, главная страница и другие.</li> <li>Перед использованием специального термина или слова, решите, будет ли оно понятно читателю.</li> </ul> </body></html>

Нумерованый список

У нумерованих списках (ordered list), які іноді називають

впорядкованими, кожному пункту привласнюється номер. Створюються

такі списки за допомогою тегов <ol> … </ol>. Для елементів списків, як і у

разі маркірованих списків, використовуються теги <li> . </li>. У таких

списках доступні п'ять типів маркерів, які так само як і в маркірованих

списках, визначаються за допомогою атрибуту type.

Типы маркеров нумерованных списковЗначення атрибуту type Спосіб відображення маркера

1(одиниця) Арабские цифрыi Строчные римские цифрыI Прописные римские цифрыa Строчные латинские буквыA Прописные латинские буквы

Приклад створення нумерованого списку.

<ol type="1"><li><h2>Маркіровані списки</h2></li><li><h2>Нумеровані списки</h2></li><li><h2>Списки визначень</h2></li></o><!DOCTYPE html> <html> <head> </body>

140

<ol type="1"><li><h2>Маркіровані списки</h2></li><li><h2>Нумеровані списки</h2></li><li><h2>Списки визначень</h2></li></o></body> </html>

Вив Web-страницы у вікні браузера

Списки визначень

Список визначень складається з двох елементів - терміну і його

визначення. Списки визначень застосовуються для того, щоб організувати

текст за прикладом словарних статей.

Список задається за допомогою тегов <dl> … </dl> (definition list).

Визначуваний термін, або поняття, поміщається в теги <dt> … </dt>

(definition term). Визначення поняття полягає в теги <dd> … </dd>

(definition description).

У тексті, що міститься усередині тегов <dt> . </dt>, не можуть

використовуватися теги рівня блоку, такі як <p> або <div.

Усередині списків визначень можуть використовуватися теги

заголовків і інші теги.

Приклад створення списку визначень

<!DOCTYPE html> <html> <head> </body><dl>

141

<dt><h3>Маркірований список</h3></dt> <dd>Це список, перед кожним пунктом якого встановлюється той

або інший маркер.</dd> <dt><h3>Нумерований список </h3></dt> <dd>Це список, перед кожним пунктом якого встановлюється

номер.</dd> <dt><h3>Список визначень</h3> </dt> <dd>Це список,складається з двох елементів - терміну і його

визначення.</dd></dl></body> </html>

Вид Web-страницы у вікні браузера

Вкладені списки

Як маркіровані, так і нумеровані списки можна вкладати один в

одного. Причому допускається довільне вкладення різних типів списків.

При вкладенні один в одного маркірованих і нумерованих списків слід бути

уважним.

Приклад створення вкладених списків:<!DOCTYPE html> <html> <body> <ol type="1"> <li><h2>Маркіровані списки</h2></li> <ul tupe="disk">

142

<li>Маркіровані списки задаються за допомогою тегов ul … /ul.</li> <li>Для завдання елементів списку використовуються теги li … /l ( list

item):</li> <li>Усередині тегов ul . ul можна розміщувати і інші теги, наприклад

теги заголовків:</li> </ul><li><h2>Нумеровані списки</h2></li><ul tupe="disk"><li>Нумеровані списки задаються за допомогою тегов ol … /ol.</li><li>Для завдання елементів, як і у разі маркірованих списків,

використовуються теги li … /l :</li><li> У таких списках доступні п'ять типів маркерів:</li></ul></o></body> </html>

143

Т Е М А № 4

Л Е К Ц І Я № 1 0

Тема: Таблиці в HTML

Створення таблиці

Таблиця складається з рядків і стовпців осередків, які можуть містити

текст і малюнки. Зазвичай таблиці використовуються для впорядкування і

представлення даних, проте можливості таблиць цим не обмежуються. За

допомогою таблиць зручно верстати макети сторінок, якщо розташувати

потрібним чином фрагменти тексту і зображень.

Додавання таблиці (тег <table>)

Для додавання таблиці на веб-сторінку використовується тег

<table>. Цей елемент служить контейнером для елементів, що визначають

вміст таблиці.

Атрибути тега <table>

Атрибут cols (задання кількості стовців)

Атрибут cols указує кількість стовпців в таблиці, допомагаючи

браузеру в підготовці до її відображення. Без цього атрибуту таблиця буде

показана тільки після того, як весь її вміст буде завантажений в браузер і

проаналізований. Використання атрибуту cols дозволяє декілька

прискорити відображення вмісту таблиці.

Атрибут align (вирівнювання таблиці)

Задає вирівнювання таблиці по краю вікна браузера. Коли

використовуються значення left або right, текст починає обтікати

таблицю збоку і знизу.

144

Атрибут bgcolor (колір фону)

Встановлює колір фону таблиці.

Атрибут frame (засіб відображення межі нвколо)

Повідомляє браузеру, як відображати межі навколо таблиці.

Синтаксис: <table frame="значення">...</table>

Значення:

void - не отрисовывать межі.

border - межа навколо таблиці.

above - межа по верхньому краю таблиці.

below - межа знизу таблиці.

hsides - додати тільки горизонтальні межі (зверху і знизу таблиці).

vsides - малювати тільки вертикальні межі (зліва і праворуч від таблиці).

rhs - межа тільки на правій стороні таблиці.

lhs - межа тільки на лівій стороні таблиці.

Атрибут border (товщина межі навколо) і borddecolor (колір межі)

Встановлює товщину межі в пікселах навколо таблиці і колір. За

наявності цього атрибуту також відображаються межі між осередків.

Наприклад:

<table border=10 bgcolor="yellow" bordercolor="red"

АТРИБУТ cellpadding (відстань між межою і змістом)

Визначає відстань між межею клітинки і її вмістом.

145

Цей атрибут додає порожній простір до клітинки, збільшуючи тим

самим її розміри.

За відсутності меж особливого значення цей атрибут не має.

Атрибут cellspacing (відстань між зовнішніми межами)

Задає відстань між зовнішніми межами клітинки. Якщо атрибут

border встановлений, товщина межі враховується і входить в загальне

значення.

Значення за умовчанням:

0 (коли немає атрибуту border);

2 (коли атрибут border встановлений).

Атрибут rules (де відображати межі)

Повідомляє браузеру, де відображати межі між осередками. За

умовчанням рамка малюється навколо кожного осередку, утворюючи тим

самим сітку.

Значення:

сols - відображати лінії між колонками

rows - відображати лінії між рядками

groups - відображати лінії між групами, які визначаються наявністю

тегов <thead>, <tfoot>, <tbody>, <colgroup> або <col>.

Атрибут width (ширина таблиці)

Задає ширину таблиці. Якщо загальна ширина вмісту перевищує

вказану ширину таблиці, то браузер намагатиметься «втиснутися» в задані

розміри за рахунок форматування тексту.

146

У разі, коли це неможливо, наприклад, в таблиці знаходяться

зображення, атрибут width буде проігнорований, і нова ширина таблиці

буде обчислена на основі її вмісту.

Атрибут summary (опис таблиці)

Призначений для короткого опису таблиці або вказівки її

призначення. На відміну від тега <caption> вміст summary ніяк не

відображається і в браузере не виводиться, проте може використовуватися

пошуковими системами або браузерами.

Заголовок таблиці

Для створення заголовка таблиці призначений тег <caption>, якій

може розміщуватися лише всередині контейнера <table>, причому відразу

після відкриваючого тега. Такий заголовок являє собою текст, за

замовчуванням відображається перед таблицею і описує її зміст.

Вирівнювання заголовка щодо таблиці визначає атрибут align. який може

набувати наступних значень:

left — вирівнює заголовок по лівому краю таблиці. right - вирівнює його по правому краю таблиці.

center — по центру.

top —аналогічний дії атрибуту center і розуміється всіма браузерами.

bottom — заголовок розміщується внизу таблиці по її центру.

Додавання рядків і осередків

Рядкі задаються за допомогою тегу <tr>

Осередків задаються за допомогою тегу <td>.

Таблиця повинна містити хоч би один осередок.

Допускається замість тега <td> використовувати тег <th>. Текст в

осередку, оформленому за допомогою тега <th>, відображається

147

браузером шрифтом жирного зображення і вирівнюється по центру

осередку. У останньому, різниці між осередками, створеними через теги

<td> і <th> немає.

Атрибути тега| <td|>

Кожен елемент таблиці, що задається через тег <td>, у свою чергу теж

має свої атрибути, частина з яких збігається з атрибутами тега <table> (align,

bgcolor, width), які застосовуються до клітинок.

Атрибут height (висота клітинки)

Браузер сам встановлює висоту таблиці і її осередків виходячи з їх

вмісту. При використанні атрибуту height висота осередків буде змінена. Тут

можливі два варіанти. Якщо значення height менше, ніж вміст осередку, то

цей атрибут буде проігнорований. У разі, коли встановлена висота

осередку, що перевищує її вміст, додається порожній простір по вертикалі.

Атрибут colspan (об’єднання клетинок по горизонталі)

Встановлює число клітинок, які мають бути об'єднані по горизонталі.

Цей атрибут має сенс для таблиць, що складаються з декількох стовпців.

Наприклад, як для таблиці :

Атрибут rowspan (об'єднаня клетинок по вертикалі)

Встановлює число клітинок, які мають бути об'єднані по вертикалі.

Цей атрибут має сенс для таблиць, що складаються з декількох рядків.

Наприклад, як для таблиці:

148

Особливості таблиць

У кожного параметра таблиці є своє значення встановлене за

умовчанням. Це означає, що якщо якийсь атрибут пропущений, то неявно

він все одно присутній, причому з деяким значенням. Із-за чого вид таблиці

може опинитися зовсім іншим, ніж припускав розробник.

Щоб розуміти, що можна чекати від таблиць, слід знати їх явні і

неявні особливості, які перераховані далі.

1) Одну таблицю допускається поміщати всередину елементу іншої таблиці. Це потрібно для представлення складних даних або у тому випадку, коли одна таблиця виступає в ролі модульної сітки, а друга, усередині неї, вже як звичайна таблиця.

2) Розміри таблиці спочатку не встановлені і обчислюються на основі вмісту клітинок. Загальна ширина визначається автоматично виходячи з сумарної ширини вмісту клітинок плюс ширина меж між клітинками, поля навколо вмісту, що встановлюються через атрибут cellpadding і відстань між клітинками, які визначаються значенням cellspacing.

3) Якщо для таблиці задана її ширина у відсотках або пікселах, то вміст таблиці підстроюється під вказані розміри. Так, браузер автоматично додає перенесення рядків в текст, щоб він повністю помістився в клітинку, і при цьому ширина таблиці залишилася без змін. Буває, що ширину вмісту клітинки неможливо змінити, як це, наприклад, відбувається з малюнками. В цьому випадку ширина таблиці збільшується, не дивлячись на вказані розміри.

4) Поки таблиця не завантажиться повністю, її вміст не почневідображатися. Річ у тому, що браузер, перш ніж показати вміст таблиці, повинен обчислити необхідні розміри клітинок, їх ширину і висоту. А для цього необхідно знати, що в цих осередках знаходиться. Тому браузер і чекає, поки завантажиться все, що знаходиться в клітинках, і тільки потім відображає таблицю.

149

Приклади таблиць

Приклад 1. Створення таблиці

<!DOCTYPE HTML><html lang="uk-ua"><head> <meta name="keywords" content="таблиця,HTML,web-сторінка" lang="uk-ua"> <link rel="icon" type="image/png" href="../../16.ico"> <title>Приклад 1</title></head><body><font face="ubuntu, calibri" size="+2"> <table width="100%" border="1" cellpadding="4" cellspacing="0"> <caption>Зміна видобутку ресурсів по роках</caption> <tr> <th>&nbsp;</th><th>2003</th><th>2004</th><th>2005</th> </tr> <tr> <td>нафта</td><td>43</td><td>51</td><td>79</td> </tr> <tr> <td>Золото</td><td>29</td><td>34</td><td>48</td> </tr> <tr> <td>Дерево</td><td>38</td><td>57</td><td>36</td> </tr> </table> </body></html>

Створення таблиці

150

Приклад 2. Об'єднання клітинок по вертикалі і горизонталі

<!DOCTYPE HTML><html> <head> <meta http-equiv="Content-Type" content="text/html"> <title>Объединение ячеек</title> </head> <body> <table align="center" border="1" cellpadding="4" cellspacing="3"> <tr> <td rowspan="2">Браузер</td> <th colspan="2">Internet Explorer</th> <th colspan="3">Opera</th> <th colspan="2">Firefox</th> </tr> <tr> <th>6.0</th><th>7.0</th><th>7.0</th><th>8.0</th><th>9.0</th><th>1.0</th><th>2.0</th> </tr> <tr align="center"> <td>Поддерживается</td> <td>Нет</td><td>Да</td><td>Нет</td><td>Да</td><td>Да</td><td>Да</td><td>Да</td> </tr> </table> </body></html>

151

Об'єднання клітинок по вертикалі і горизонталі

У даній таблиці встановлено вісім колонок і три рядки. Частина

осередків з написами «Internet Explorer», «Opera» і «Firefox» об'єднані де

по дві, а де і по три осередки. У осередку з написом «Браузер» застосовано

об'єднання по вертикалі.

Приклад 3 Вкладені таблиці

<!DOCTYPE HTML><html lang="uk-ua"><head><meta name="keywords" content="таблиця,HTML,web-сторінка" lang="uk-ua"><style>.L1 { color:green; font-weight:bolder;}.L2{color: purple;}</style><title>Приклад 2</title></head><body text="red"><font face="calibri" size="+2"><table cellpadding="10" cellspacing="10" border="10" align="center" bgcolor="yellow"><tr><th colspan=2>Тут об'єднано<br> 2 клітини одного рядка</th></tr>

152

<tr><th> Праворуч — таблиця,<br> у якій об'єднано<br> 2 клітини<br> другого стовпчика</th> <td> <TABLE BORDER="5" cellpadding="5" bgcolor="blue" class="L1"> <caption class="L2">Вкладена таблиця</caption> <TR><TD > 1 </TD><TD ROWSPAN=2> 2 </TD><TD> 3 </TD></TR> <TR><TD> 4 </TD><TD> 5 </TD></TR> </TABLE></td></tr></table></font></body></html>

Вкладені таблиці

Суть ідеї проста — в осередок вкладається ще одна таблиця зі своїми

параметрами. Оскільки ці таблиці в якомусь сенсі незалежні, то можна

створювати досить химерні конструкції. Щоб вкладена таблиця займала

всю ширину осередку, таблиці треба задати ширину 100%.

153

Т Е М А № 4

Л Е К Ц І Я № 1 1

Тема: Фрейми в HTML

Фрейми на даний момент вважаються застарілою технологією і не

будуть підтримуватися в HTML5 (це відноситься тільки до звичайних

фреймам, строкові фрейми не вважаються застарілими).

В одному вікні браузера може бути відображено кілька веб-сторінок,

які в даному випадку будуть називатися фреймами.

Тег <frameset>

За допомогою тега <frameset> можна описати як будуть

розташовуватися фрейми у вікні браузера.

Наприклад: <frameset cols="25%,50%,25%">

Атрибути тега <frameset>

Атрибут frameborder

Визначає наявність кордону між фреймами чи ні.

Синтаксис: <frameset border ="yes | no">...</frameset>

<frameset border ="1 | 0">...</frameset>

Значення yes або 1 визначає відображення кордону, no або 0 –

відсутність кордону.

По замовченню yes або 1.

Атрибут border

Встановлює товщину кордону між фреймами.

Синтаксис: <frameset border="значення">...</frameset>

154

Значення - ціле позитивне число. Значення 0 приховує рамку.

Значення по замовченню залежить від браузеру і операційної

системи.

Атрибут bordercolor

Визначає колір видимих кордонів між фреймами.

Синтаксис: <frameset bordercolor="колір">...</frameset>

Атрибут cols

Задає розміри або пропорції колонок фреймів, якщо створюються

кілька колонок.

Для цього використовується три варіанти:

1) розмір в пікселях;2) розмір у відсотках від доступної ширини фрейму;3) символ зірочки (*), який позначає всю вільну ширину, що залишилася

після вказівки розмірів у пікселях або відсотках.Значення в пікселях слід використовувати, коли потрібно встановити

розмір фрейму заданої ширини. Це особливо корисно для відображення

змісту заданих розмірів, наприклад, зображення.

Відсотки зручно застосовувати для пропорційного розподілу фреймів,

в цьому випадку, незалежно від розміру вікна браузера пропорції будуть

зберігатися, головне, щоб сумарна ширина колонок дорівнювала 100%.

Синтаксис: <frameset cols="ширина 1, ширина 2, ...">...</frameset>

Атрибут rows

Задає висоту або пропорції фреймів у вигляді рядків. Якщо

створюються кілька рядків, то для атрибута rows необхідно встановити

певне значення. Для цього використовується три варіанти:

4) розмір в пікселях;

155

5) розмір у відсотках від доступної висоту фрейму;6) символ зірочки (*), який позначає всю вільну висоту, що залишилася

після вказівки розмірів у пікселях або відсотках.Синтаксис: <frameset rows="висота 1, висота 2, ...">...</frameset>

Тег <frame>

Тег <frame> описує один окремий фрейм.

Наприклад: <frame src="Текст.htm"/>

Атрибут src.

Вказує адресу файлу (URL), який буде завантажуватися у фрейм. Як

значення приймається повний або відносний шлях до файлу.

Приклад

<!DOCTYPE HTML><html lang="uk-ua"><frameset border=10 bordercolor="red" cols="25%,50%,25%"><frame src="Текст.htm"/><frame src="Посилання і зображення.htm" /><frame src="Таблиці HTML.htm"/></frameset></html>

Вигляд HTML-сторінки

156

Т Е М А № 5

Л Е К Ц І Я № 1 2

Тема: Публікація сайту в мережі Інтернет

Після того як сайт створений, його потрібно опублікувати на Web-

сервері. Нагадаємо, що Web-сервером називається комп'ютер, на жорстких

дисках якого зберігається ваш сайт, і одночасно програма, яка приймає

запити від клієнтів і видає по цих запитах відповідні файли.

Що таке публікація сайту? Публікація сайту означає завантаження

Web-сторінок, шрифтів і графічних файлів, що складають ваш сайт, на

Web-сервер будь-яким з наступних способів:

Перший спосіб найпростіший, але далеко не завжди

найдоступніший. Полягає він у тому, що сайт переписується на диск або

будь-який інший носій інформації і відноситься адміністратору Web-

сервера. Адміністратор переписує вміст вашого носія в відповідну папку

сервера і налаштовує програмне забезпечення. Перевага даного способу -

виняткова простота. Публікація сайту через FTP-з'єднання

Для відправлення файлів клієнтам Web-сервером використовується

протокол HTTP (HyperText Transfer Protocol - протокол передачі

гіпертексту). Існує ще один інтернет-протокол - FTP (File Transfer Protocol -

протокол передачі файлів), який використовується для передачі в мережі

файлів. Причому по FTP нескладно організувати передачу файлів як від

клієнта серверу (використовується спеціальний FTP-cepвep), так і від

сервера клієнту; ініціатором передачі завжди виступає клієнт.

Це відбувається так: клієнт за допомогою спеціальної програми

(званої FTP-клієнтом) встановлює з'єднання з FTP-сервером і посилає йому

або завантажує з нього файли. Особливістю протоколу FTP є те, що клієнт

працює з FTP-сервером як з локальним диском свого комп'ютера; він може

створювати, змінювати і видаляти файли і папки, копіювати і переносити

157

файли куди завгодно.

Ця особливість протоколу FTP і лягла в основу третього і самого

поширеного способу публікації Web-сайтів.

Полягає він в наступному. Адміністратор Web-сервера запускає і

налаштовує на комп'ютері програму FTP-сервера. Після цього на вимогу

користувача, якому потрібно опублікувати на сервері свій сайт, він створює

кореневу папку для цього сайту. Користувач за допомогою програми FTP-

клієнта (наприклад, CuteFTP) підключається до FTP-сервера і відправляє до

новоствореної кореневу папку файли свого сайту. Після цього

адміністратор конфигурирует Web-сервер так, щоб він "побачив" новий

сайт (для цього адміністратор записує у внутрішні списки сайтів Web-

сервера шлях до нової головної папки і інтернет-адреса нового сайту). Така

досить груба схема публікації сайту по третьому способу.

Для того щоб підключитися до FTP-сервера, користувачеві потрібно

ввести свої ім'я та пароль. Їх користувач отримує у адміністратора сервера.

Такий запобіжний захід не дає дістатися до сайту зловмисникам і просто

стороннім людям. Будь-яка програма FTP-клієнта вимагає перед

підключенням ввести ім'я користувача і пароль.

За допомогою FTP-клієнта користувач може згодом змінювати,

перейменовувати і видаляти файли і папки на сервері. Тобто виконувати всі

операції з файлами і папками так, немов вони знаходяться на жорсткому

диску його комп'ютера. Однак пам'ятайте, що адміністратор сервера може

накласти деякі обмеження на файлові операції, наприклад, заборонити

видалення файлів в будь-якої папці.

Цей спосіб публікації сайтів використовується на більшості

безкоштовних і корпоративних Web-серверів.

Послідовність дій для здійснення публікації сайту на сервері по

FTP-протоколу.

3) Користувач реєструється на безкоштовному сервері, задає ім'я і

пароль, під якими він буде заходити на FTP-сервер. Після цього на

158

дисках сервера створюється коренева папка його сайту, чиє ім'я, як

правило, збігається з ім'ям користувача. Якщо користувач публікує

сайт на корпоративному сервері, ім'я та пароль він повинен отримати

у адміністратора; адміністратор ж вручну створює на диску сервера

кореневу папку сайту.

4) Користувач за допомогою програми FTP-клієнта підключається до

сервера і, як правило, відразу потрапляє в свою кореневу папку. Якщо

підключення не відбулося, потрібно перевірити, чи правильно введені

ім'я користувача та (пли) пароль. Якщо все введено правильно, але

підключення все одно не відбувається, користувач повинен

звернутися до адміністратора сервера.

5) Користувач завантажує на сервер свій сайт. Якщо користувачеві

потрібно що-небудь змінити, він завантажує на сервер тільки змінені

файли, а також маніпулює файлами на сервері: видаляє,

перейменовує, копіює і переносить з папки в папку. Якщо зміни, які

необхідно зробити, значні за обсягом, простіше видалити весь вміст

кореневої папки і завантажити сайт заново.

6) Користувач відключається від FTP-сервера. Обов'язково зробіть це,

адже FTP-сервер для підтримки з'єднання з користувачем забирає

ресурси комп'ютера, які завжди обмежені.

7) Користувач запускає Web-оглядач і тестує свій сайт. Якщо будуть

виявлені помилки, він вносить виправлення і повторює всі кроки з 2

по 5.

 Існують програми, які називаються Web-редакторами, що володіють

функціями управління сайтом, т. Е. В їх середовищі надається

можливість публікації по протоколу FTP. До них відносяться -

Macromedia Dreamweaver, Microsoft FrontPage - це добрі програми, за

допомогою яких можлива публікація Web-сайтів. Більш того,

програмне забезпечення цих програмних продуктів веде облік, які

файли були змінені користувачем, і завантажують на сервер тільки

159

змінені файли. Також з їх допомогою автоматично видаляються

непотрібні файли на сервері. Користувачеві необхідно буде тільки

правильно ввести дані про FTP-сервері.

Віртуальний хостинг.

Сьогодні все частіше зустрічаються нові терміни: "хостинг-

провайдер", "хостер", "хостинг", "віртуальний хостинг", "фізичний хостинг".

Це говорить про те, що Інтернет міцно увійшов в буденна свідомість людей.

У 21 столітті інформаційний простір людини значно розширилося за

рахунок ресурсів Інтернет. Подання про хостинг стає таким же важливим

для сучасної людини, як поняття телебачення, радіо, газет і журналів

Слово хостинг сталося з англійської мови від слова "host", у якого є

кілька значень: господар, основний пристрій, головний комп'ютер,

утримувач заїжджого двору. Значення "утримувач заїжджого двору"

найближче до правильного тлумачення терміну "хостинг" в Інтернет, тому

що має на увазі, що ваша Web-сторінка розміщена на комп'ютері

провайдера Інтернет поряд з безліччю Web-сторінок інших людей. [17]

Хостинг - це розміщення і підтримка Web - сторінок користувача на

сервері.

Чому виникає необхідність в хостингу? Припустимо, Ви створили

сайт на своєму комп'ютері. Тепер перед Вами виникає наступне питання: як

його розмістити в Інтернеті, щоб якийсь користувач в будь-який момент

часу міг отримати до нього доступ? Зрозуміло, можна зробити так, щоб з

Інтернету дану сторінку будь-які бажаючі могли переглядати прямо з

вашого комп'ютера. Але це означає, що по-перше, ваш комп'ютер повинен

постійно працювати; по-друге, повинен бути постійно підключений до

Інтернету;

по-третє, з'єднання з Інтернетом повинне відбуватися з великою

швидкістю, адже якщо кілька людей відразу схочуть подивитися Ваш Web-

сайт, то швидкість може виявитися недостатньою.

Крім того, вам доведеться додатково встановити на своєму

160

комп'ютері досить складне програмне забезпечення.

Очевидно, що розміщення сайту в Інтернеті на вашому

персональному комп'ютері пов'язане з великими проблемами і витратами.

Але є простий і недорогий спосіб, який дозволяє. якщо Web-сайт невеликий

(наприклад, розміром 20-50 Мбайт), то для нього не потрібна установка і

використання окремого сервера (комп'ютера), найбільш ефективним і

популярним рішенням є так званий віртуальний сервер, коли один сервер

провайдера Інтернет (хостинг-провайдера) забезпечує функціонування

декількох (сотні тисяч) віртуальних Web-сайтів. Ця послуга називається

хостинг віртуальних серверів або просто віртуальний хостинг.

Віртуальний хостинг забезпечує доступ до вашого Web-сайту будь-

якого користувача Інтернет в будь-який час з будь-якої точки світу за

електронною адресою, який був вами раніше зареєстрований (доменне

ім'я).

Як послуг віртуального хостингу автор сайту отримує:

Дисковий простір на сервері провайдера (зазвичай від 20 до 500

Мбайт).

Ім'я віртуального сервера (доменне ім'я).

Засоби доступу і адміністрування свого web-сервера.

Засоби настройки і конфігурації web-сервера.

Можливість виконання програм, скриптів і т.д. з метою створення

сервісів (інформаційних, торгових і ін.) на вашому web-сервері.

Поштові ящики.

Якщо Ваш спочатку невеликий web-сайт поступово переростає у

великий Інтернет-проект і Ви хочете, щоб всі технічні ресурси комп'ютера

використовувалися тільки для нього (щоб не було обмежень на Ваш

слуховий програмне забезпечення і технології), тоді вам необхідний

фізичний хостинг.

161

Фізичний хостинг (colocation)

Фізичний хостинг - це розміщення вашого комп'ютера (сервера) на

території телекомунікаційного вузла (серверної) хостинг-провайдера,

підключення комп'ютера до мережі Інтернет та забезпечення технічного

обслуговування з боку провайдера .

Розміщення вашого власного сервера у хостинг-провайдера (це вже

буде називатися не хостинг, а colocation) обійдеться в певну щомісячну

абонентську плату (вона становить зазвичай від 50 до 300 доларів) плюс

оплата частини вхідного трафіку (зазвичай оплачується тільки входить

західний трафік, але провайдер може брати гроші і за весь трафік).

Основні відмінності фізичного хостингу від віртуального полягають в

наступному:

Відсутність обмежень на використовуване програмне забезпечення і

технології (ці обмеження обов'язково присутні при використанні

віртуального хостингу).

Використання технічних ресурсів сервера тільки для Вашого проекту

(при віртуальному хостингу ресурси знаходяться в загальному

користуванні всіх віртуальних серверів).

Безкоштовний хостинг 

Якщо Ваш проект не так вже глобальний, щоб платити гроші за його

розміщення в мережі, можна скористатися "безкоштовними" сервісами.

Але не варто забувати, що нічого безкоштовного не буває. Ви будете

"розплачуватися" рекламою на вашому сайті (за яку, між іншим,

безкоштовні хостингові компанії отримують гроші), низькою швидкістю

завантаження, перебоями в роботі і т.д. і т.п.

Наведемо приклади декількох хостинг-провайдерів, які пропонують

безкоштовний хостинг:

162

www.iho.ru - це якісний платний хостинг, який надає на певних

умовах послуги хостингу безкоштовно. З цими умовами можна

ознайомитися на сайті хостинг провайдера www.iho.ru за адресою

http://www.iho.ru/discount.html

www.narod.ru - один з найперших хостингів в Росії. Обіцяють

необмежений простір. Є готові шаблони для початківців web-майстрів або

просто для тих, хто хоче зробити домашню сторінку. Ставлять свій банер.

http://wallst.ru - безкоштовний хостінг - необмежений дисковий

простір, FTP доступ, можливість встановлювати власні CGI і PHP-

скрипти", відкриття баз даних mySQL, розміщення реклами.

Хостинг-провайдер IHO.RU тарифні плани починаються з $ 4.5 в

місяць. За ці гроші користувач отримує якісний швидкий хостинг! Але це

вже платний хостинг.

Назва і

адреса

сервера

Имя

вашего

сайта

Место под

сайт

Поддер

жка

скрипто

в

Поддер

жка

FTP

Дополнител

ьные

сервисы

Реклама

хостера на

вашей

странице

Narod.Ruимя.narod.r

u

неограниче

ноенет есть

почтовый

ящик,

форум,

статистика,

гостевая

книга,

конструктор

страницы

нет

Boom.Ru имя.boom.r

u

50 МБ нет есть почтовый

ящик,

форум,

статистика,

гостевая

нет

163

книга,

конструктор

страницы

Chat.Ru имя.chat.ru 10 МБ нет нет

почтовый

ящик,

гостевая

книга -

форум,

счетчик,

конструктор

страницы

нет

By.Ru имя.by.ru

неограниче

нное

(но один

файл - не

более 250

кб)

нет есть

форум,

гостевая

книга,

статистика

есть

Agava.R

uимя.holm.ru

неограниче

нноеесть есть

чат, форум,

гостевая

книга,

статистика,

рассылки,

MySQL

есть (но

вместо него

можно

вступить в

баннерообме

нную сеть

TBN)

NewMail

.Ru

имя.newmai

l.ru16 МБ нет есть

почтовый

ящик, чат,

форум,

информацио

нные каналы

нет

Lgg.Ru имя.lgg.ru 30 МБ есть есть чат, форум,

гостевая

книга,

есть (но это

не

рекламный

164

статистика,

голосование,

MySQL

баннер, а

внутренняя

баннерообме

нная сеть)

Webservi

s.ru

имя.webser

vis.ru

неограниче

нноеесть есть

гостевая

книга,

форум, чат,

служба

знакомств,

поиск по

серверу,

рассылка,

каталог

ресурсов,

открытки,

голосования

есть

(внутренний

баннерообме

н)

Halyava.

Ru

имя.halyava

.ru2 МБ нет есть

почтовый

ящик,

счетчик,

система

поиска

есть

165

166