Т. ШЕВЧЕНКО «ТОПОЛЯ».

РОМАНТИЧНА ІДЕЯ НЕЗНИЩЕННОСТІ СПРАВЖНЬОГО КОХАННЯ, КРАСИ, ВІРНОСТІ 

У перше видання «Кобзаря» (1840) ввійшла одна з найкращих Шевченкових балад «Тополя».

Є різні ліки від кохання, але немає жодних надійних. 

Ф. Ларошфуко 

Тема: розповідь про глибокі переживання дівчини, розлученої з коханим, її звернення до ворожки, розмова з тополею і, нарешті, перетворення самої дівчини на тополю під впливом чудотворного зілля. 

Ідея: невмирущість справжнього кохання, возвеличення краси, вірності, незнищенності світлих і благородних людських почуттів. 

Основна думка: кохання — це не тільки щире почуття, а й те, через що любляче серце страждає у поневіряннях. 

Жанр: балада з казково-

фантастичними подіями. 

. Балада (фр. вallade, від провансальського balada — танцювати) — невеликий за розміром ліроепічний твір фольклорного походження на легендарну чи історичну тему, з драматично напруженим сюжетом. У ньому, як правило, йде оповідь про щось незвичайне, виняткове, героїчне. Особливості балади як жанру художньої літератури: • реальне часто поєднується з фантастичним; • невелика кількість персонажів; • підкреслена узагальненість; • відсутність деталізації; • стислість у викладі матеріалу; • «магічна» музичність. 

. Романтичний герой — герой романтичного твору, який

страждає від відчуження, від неможливості змінити своє

становище та оточуючий світ. Він ідеальний: красивий зовнішньо і

внутрішньо, здійснює вчинки у відповідності до своїх ідеалів,

жертвує собою в ім’я цих ідеалів та людей, суспільства, якому він не

потрібен. 

Романтичний пейзаж (фр. paysage, від pays — місцевість, країна) — опис, зображення природи, природних явищ, краєвидів у художньому творі, а також створює природу могутню, буйну, бурхливу або служить одним із засобів створення місцевого колориту за допомогою різних засобів: епітетів; порівнянь, метафор тощо. Пейзаж, на відміну від малярського, відтворює також рухи, звуки, запахи й т. ін. 

Мотив у художньому творі — (фр. motif, від лат. moveo —

рух) проста динамічна смислова одиниця розповіді у творі. Комбінація кількох мотивів складає фабулу. 

Метаморфоза — перетворення, зміна чого-небудь. 

По діброві вітер виє,Гуляє по полю,Край дороги гне тополюДо самого долу.

Стан високий, лист широкийМарне зеленіє.Кругом поле, як те мореШироке, синіє.

Характерними ознаками романтизму є заперечення раціоналізму, відмова від суворої нормативності в художній творчості, культ почуттів людини. Його ідеологія спирається на культ індивідуалізму, на підкреслену, загострену увагу людської особистості, до психологічних проблем її внутрішнього "Я". У центрі зображення романтиків винятковий характер у виняткових обставинах.