Оцінка якості молока та

молокопродуктів, що виробляються в

Україні, Росії та інших країнах

Європи Підготувала:студ. 5-го курсуспец.6504/1, ФЕАПК2-ї групиЛевочко А.О.

Вступ

Здатність молочного сектору України адаптуватися до нових умов та користуватися перевагами членства в СОТ залежить від спроможності сектору підвищити свою конкурентоспроможність на відкритому ринку.

Проте, як зауважив голова Національної асоціації молочарів України «Укрмолпром» Василь Бондаренко, західний ринок для вітчизняної молочної продукції недоступний, адже вона вироблена з сировини, яка не відповідає за мікробіологічними показниками стандартам Європейського Союзу.

Основна проблема в сфері

якості української молочної продукції

Проблемним для молочної галузі є те, що великий відсоток молока, що надходить на переробку, з молокоприймальних пунктів, є несортовим. Тому добросовісним виробникам для доведення молока до норми доводиться ставити бактерофуги – спеціальні апарати для зниження мікробної забрудненості молока без теплової обробки і додавання хімічних речовин.

Це надзвичайно важливо, оскільки на сьогодні в галузі не залишилось великих молокопостачальних підприємств, і сировина надходить переважно з підсобних господарств або дрібних фермерських господарств, а заготівельники констатують його надзвичайно низьку якість.

Порівняльний аналіз нормативно-правового регулювання виробництва молочної сировини та

молокопродуктів 1) На національному рівні вимоги щодо виробництва молочної сировини, контролю, санітарного нагляду, забезпечення якості харчової, зокрема молочної, продукції прописано у наступних нормативно-правових актах: Закон України «Про ветеринарну медицину», «Про безпечність та якість харчових продуктів», «Про молоко та молочні продукти» (від 24.06.2007 № 1870 –IV). У ЄС основним документом, де наведено вимоги до систем забезпечення продовольчої безпеки, є Постанова (ЄС) № 178/2002 «Про встановлення загальних принципів та вимог законодавства щодо харчових продуктів, створення Європейського органу з безпеки харчових продуктів та встановлення відповідних процедур у цій галузі», або «Загальний харчовий закон». Вимоги цього документу є основою для забезпечення захисту здоров’я та інтересів споживачів щодо харчових продуктів. Викладені принципи базуються на детальному аналізі ризиків, повній відповідальності виробників, можливості відстеження походження харчових продуктів на усіх стадія їх виробництва, переробки та реалізації, а також на широкому впровадженні принципів НАССР (HazardAnalysis and Critical Control Points). Слід відмітити, що вимоги цієї Постанови стосуються усіх стадій виробництва, оброки і поширення харчових продуктів і кормів за виключенням первинної продукції для приватного використання та споживання

2) Гігієнічні вимоги до молочної сировини регламентують в Україні наступні акти:- Державні санітарні правила для молокопереробних підприємств, затверджені постановою Головного державного санітарного лікаря України 05.04.2002.р. №337 / 6625; - Правила ветеринарно-санітарної експертизи молока та молокопродуктів і вимоги щодо їх реалізації, затверджені наказом Державного департаменту ветеринарної медицини Україні від 20.04.2004 р. №49, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 07.05.2004 р. №579/9178; - Ветеринарні та санітарні вимоги до особистих підсобних господарств населення – виробників сирого товарного молока, затверджені наказом Державного департаменту ветеринарної медицини Україні від 21.03.2002 р. №17, зареєстровані у Міністерстві юстиції України 05.04.2005 р. №336/6624; - Ветеринарні та санітарні вимоги до пунктів закупівлі молока від тварин, які утримуються в особистих підсобних господарствах населення, затверджені наказом Державного Департаменту ветеринарної медицини Україні від 21.03.2005 р. №18, зареєстровані у Міністерстві юстиції України 05.04.2002 р. №337/9178. У країнах ЄС вимоги до гігієни молока та молочної сировини з початку 2006 року регламентуються чотирма постановами, об’єднаними у «Комплекс заходів у сфері гігієни»: - Постанова ЄС №852/2004 «Про гігієну харчових продуктів» - Постанова (ЄС) №882/2004 «Про проведення офіційного контролю з метою забезпечення перевірок додержання законодавства про харчові продукти та корми і правил, що стосуються здоров’я та благополуччя тварин»; - Постанова (ЄС) № 853/2004 «Про встановлення специфічних правил щодо гігієни харчових продуктів тваринного походження» ; - Постанова (ЄС) №854/2004 «Про встановлення спеціальних правил щодо організації здійснення офіційного контролю харчових продуктів тваринного походження, які призначені для людського споживання».

3) Щодо відмінностей у контролі та санітарному нагляді у галузі. Необхідно відзначити, що українське законодавство чітко регламентує функції державного контролю та державного нагляду як у галузі виробництва молочної сировини, так і у виробництві молочних продуктів:

- Державна служба ветеринарної медицини контролює здоров’я тварин, здійснює контролю та нагляд за необробленими харчовими продуктами тваринного походження (у тому числі й молока як сировини) на об’єктах з їх виробництва, а також на молокопереробних підприємствах, де використовується необроблене молоко як сировина;

- Служба державного санітарно-епідеміологічного нагляду здійснює державний контроль та державний нагляд за виробництвом готових молочних продуктів.

У країнах ЄС організація офіційного контролю компетентних органів значно відрізняється – від повної централізації до децентралізованих систем (на основі регіональних або місцевих).

4) Одним з визначних моментів при адаптації національних та європейських показників якості та безпечності молока та молочної сировини є їх значна невідповідність.

В Україні якість молочної сировини, яку приймають на переробні підприємства для виготовлення молочних продуктів, регламентується вимогами ДСТУ 3662 -97 «Молоко коров’яче незбиране. Вимоги при закупівлі». З 1 серпня 2007 року до цього стандарту було внесено зміни та доповнення у частині введення нового ґатунку сировини «Екстра».

У країнах ЄС основним документом, де прописано вимоги до якості та безпеки харчових продуктів, є Постанова (ЄС) № 853/2004 Європейського Парламенту та Ради від 29 квітня 2004 року, якою встановлюються специфічні правила щодо гігієни харчової продукції. Так, у секції ХІ – «Сире молоко та молокопродукти» викладено вимоги для підприємств харчової галузі, які займаються виробництвом або збиранням сирого молока

Показники українських та європейських нормативів щодо якості та безпечності молока

незбираного при його закупівлі

У нашій країні в загальних обсягах закупівлі молока ґатунки «екстра» і вищий становлять усього 7,1%, перший – 18,2, другий – 74,3. Тобто здебільшого якість сировини низька, а собівартість її у населення – висока.

Окремі показники якості молока у різних країнах наведені в таблиці.Показники якості молока в

різних країнах

Порівняння норм ветеринарних препаратів для молока незбираного в національних

європейських та міжнародних нормативних документах

Як видно з таблиці антибіотиками, спільними для контролювання за МБТ 5061 та за CAC/MRL 02 і Постановою № 470/2009, є препарати тетрациклінової, пеніцилінової та стрептоміцинової групи. На відміну від CAC/MRL 02, де контролюють конкретні антибіотики групи, за МБТ 5061 контролюють усю групу одночасно, не виділяючи окремі речовини. Одиниці виміру залишкової кількості антибіотиків в Україні відрізняються від системи вимірювання в ЄС та міжнародному суспільстві.

Допустимі рівні мікроорганізмів у молоці та молочних продуктах за

Регламентом ЄС № 2073/2005

Перелік мікробіологічних показників у національних документах перевищує кількість норм у міжнародних; норми контролювання інфекційних мікроорганізмів співпадають в обох переліках. Тому оптимізація цих показників на даний час недоцільна.

Порівняльний аналіз параметрів якості молока в Україні, Росії та світі

Країна Жир, % Білок, % КСК в куб. см

Бактеріальна забрудненість в куб см.

Україна 3,4 3,0 <400 000 <100 000

Росія 3,4 3,0 <500 000 <300 000

Світ 4,2 3,4 249 999 24 999

Молоко, яке за українськими стандартами відповідає першому ґатунку, в Росії вважається 2-им, а згідно вимог Європейського Союзу взагалі не приймається на переробку.

Згідно ДСТУ 3662-97 «Молоко та молочні продукти. Вимоги при закупівлі» загальне бактеріальне обсіменіння молока вищого сорту складає менш ніж 300 тис./см., першого - менш ніж 500 і другого – менш ніж 3000 тис./см.. Відповідно до Регламенту (ЄС) № 853/2004 цей показник повинен становити не більше 100 тис./см.. Кількість соматичних клітин за ДСТУ 3662-97 має бути не більшою ніж 400, 600 та 800 тис./см. для вищого, першого та другого ґатунків відповідно, а за Регламентом (ЄС) №853/2004 вона не має перевищувати 400 тис./см.

Шляхи підвищення якості молочної продукції

Шляхи підвищення якості молочної продукції

Порівняльний аналіз вітчизняних, європейських та міжнародних документів, які встановлюють допустимі рівні показників безпечності молока незбираного та молокопродуктів дає можливість зробити наступні висновки: 1) не відповідають міжнародним вимогам якості молоко коров`яче питне при його закупівлі, сиркові вироби, консерви молочні тощо. Відсутні гармонізовані стандарти щодо термінів зберігання, технічних умов заготівлі молокопродуктів, у тому числі для дитячого харчування, методів визначення жиру, мікробіологічного аналізу та інші;

2) вітчизняні документи, порівняно з європейськими і міжнародними, містять незначну кількість ветеринарних препаратів та радіонуклідів, але норми за цими показниками безпеки у вітчизняних документах жорсткіші, тому оптимізація вітчизняних показників можлива через розширення переліку ветеринарних препаратів та радіонуклідів і приведення у відповідність з міжнародними вимогами системи вимірювання;

Висновок

3) за кількістю мікробіологічних показників національні документи перевищують міжнародні; норми контролювання інфекційних мікроорганізмів співпадають в обох переліках;

4) переліки пестицидів за вітчизняними та міжнародними документами співпадають лише частково, тому оптимізація показників можлива через розширення переліку пестицидів, а також приведення їх норм відповідно до міжнародних вимог;

5) за кількістю токсичних елементів, які підлягають контролю, вітчизняні документи перевищують закордонні, але за нормами свинцю поступаються у п’ять разів, тому оптимізація показників можлива через перегляд норм свинцю;

6) необхідно визначити доцільність використання однакового переліку показників безпеки для молочної сировини та кінцевих продуктів;

7) Однією із головних проблем даної галузі є невисока якість сировини. Основною причиною цього є те, що близько 80% сировини заготовлюється у приватних господарствах населення, а лише 20% забезпечується крупно товарними виробниками, де є можливістьзабезпечити якість.

Висновок

Список літератури1. Гапоненко Т. М. Якість та безпечність молочної продукції як важливі чинники її конкурентоспроможності / Т. М. Гапоненко // Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. – 2009. – Вип. 142. – Ч. 1. – [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/portal/chem_biol/nvnau/2009_142_1/09gtm.pdf2. Коваль Н.В. НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЯКОСТІ ТАБЕЗПЕЧНОСТІ ПРОДУКЦІЇ МОЛОКОПЕРЕРОБНИХ ПІДПРИЄМСТВ УКРАЇНИ // ІННОВАЦІЙНА ЕКОНОМІКА 11’2012 (37). – С.75 – 82.3. Федорук Р. С. Тенденції розвитку і виробництво продукції молочного скотарства // Актуальні проблеми сучасної біології, тваринництва та ветеринарної медицини: матеріали міжнародної науково-практичної конференції, 29 вересня – 1 жовтня 2010 р. – Львів: Інститут біології тварин НААН України. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.inenbiol.com/ntb/ntb5/pdf/9/2.pdf4. Новожилова Є. В. Порівняльний аналіз нормативно-правового регулювання виробництва якісних та безпечних молока та молокопродуктів в Україні та ЄС/СОТ / Є. В. Новожилова. – 2011. – С. 20 – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.tuvsud.com.ua/uploads/images/1314260458642715 670334/analiz-normativno-prav-rieghulir-proiz-moloka.pdf