1. · 2020. 6. 23. · МЕДСЕСТРИНСТВО-Курс підготовки (курс) - 1...

1. Загальні відомості

1.1. Опис навчальної дисципліни

Найменування

показників

Галузь знань,

спеціальність, освітньо-

кваліфікаційний рівень,

форма навчання

Характеристика

навчальної дисципліни

Кількість кредитів – 5

(І кредит ECTS – 30

год.)

Галузь знань

22 Охорона здоров’я

Обов’язкова

Модулів - 1 Спеціальність

223

МЕДСЕСТРИНСТВО

Курс підготовки (курс) -

1

Змістових модулів - 3 Семестр - 1

Загальна кількість

годин - 150

Лекції - 6

Кількість аудиторних

годин - 20

Ступінь вищої освіти

бакалавр

Навчальна практика - 14

Семінарські -

Кількість годин

самостійної роботи

студента - 130

Форма навчання:

заочна

Самостійна робота - 130

Індивідуальні завдання

Вид контролю:

Підсумковий

модульний контроль

1.2. Комунікація з викладачами

Викладачі Новак О.В.

Додатковий спосіб зв’язку Viber:0953088157

E-mail: [email protected]

1.3. Освітня інформація https://www.umsa.edu.ua/fakultets/college -

графік освітнього процесу, розклад занять та консультацій.

1.4. Політика навчальної дисципліни

Навчальна дисципліна «Обстеження та оцінка стану здоров’я людини»

обов’язкова для здобувачів освіти спеціальності 223 Медсестринство першого

(бакалаврського) рівня вищої освіти.

Здобувачі вищої освіти зобов’язані в повному обсязі оволодіти знаннями,

вміннями, практичними навичками та компетентностями з дисципліни

«Обстеження та оцінка стану здоров’я людини»!

З політикою щодо дотримання принципів академічної доброчесності

(Кодекс академічної доброчесності Української медичної стоматологічної

академії, затверджений рішенням вченої ради УМСА № 4 від «9» жовтня 2019

р.), пропонуємо ознайомитися

https://www.umsa.edu.ua/storage/department-

npr/docs_links/xugb1mKV2PTYPLLu13JtfSgoV7Kpv9CzhulKT0rP.pdf

Здобувачі вищої освіти академії повинні дотримуватись «Правил

внутрішнього розпорядку для студентів УМСА»


npr/docs_links/rZ7awf6qYx9HM3mj9jGXvY0Xhm9fX7XL2nWswYo4.pdf

Присутність здобувачів вищої освіти на всіх видах занять є обов’язковою!

(окрім випадків за поважною причиною)

З порядком відпрацювань пропущених занять ознайомтесь на сайті


npr/docs_links/o3MhEcAIDHFI4AilBuVYu8T0PfVtJeVK6qnv33oi.pdf

«Положення про організацію освітнього процесу в Українській медичній

стоматологічній академії»

Якщо Ви не згодні з результатами підсумкового контролю, ознайомтесь з

«Положенням про апеляцію результатів підсумкового контролю знань

здобувачів вищої освіти»

https://www.umsa.edu.ua/n-process/department-npr/normativni-dokumenti

Не забувайте про рейтинг здобувачі вищої освіти


npr/docs_links/nfZaYvopvpp4N0gfNYL7ZkSeGWVCepzlINuZu2Nf.pdf

https://www.umsa.edu.ua/storage/department-npr/docs_links/xugb1mKV2PTYPLLu13JtfSgoV7Kpv9CzhulKT0rP.pdf

https://www.umsa.edu.ua/storage/department-npr/docs_links/xugb1mKV2PTYPLLu13JtfSgoV7Kpv9CzhulKT0rP.pdf

https://www.umsa.edu.ua/storage/department-npr/docs_links/rZ7awf6qYx9HM3mj9jGXvY0Xhm9fX7XL2nWswYo4.pdf

https://www.umsa.edu.ua/storage/department-npr/docs_links/rZ7awf6qYx9HM3mj9jGXvY0Xhm9fX7XL2nWswYo4.pdf

https://www.umsa.edu.ua/storage/department-npr/docs_links/o3MhEcAIDHFI4AilBuVYu8T0PfVtJeVK6qnv33oi.pdf

https://www.umsa.edu.ua/storage/department-npr/docs_links/o3MhEcAIDHFI4AilBuVYu8T0PfVtJeVK6qnv33oi.pdf

https://www.umsa.edu.ua/storage/department-npr/docs_links/nfZaYvopvpp4N0gfNYL7ZkSeGWVCepzlINuZu2Nf.pdf

https://www.umsa.edu.ua/storage/department-npr/docs_links/nfZaYvopvpp4N0gfNYL7ZkSeGWVCepzlINuZu2Nf.pdf

Вступ

Опис навчальної дисципліни (анотація)

Дисципліна «Обстеження та оцінка стану здоров’я людини» включає

в себе вивчення стандартів здоров’я, методів клінічного обстеження

пацієнта з метою виявлення стану здоров’я, діагностики функціональних

та органічних порушень організму, що слід розглядати як реакцію на

існуючі або потенційні проблеми здоров’я.

Предметом вивчення навчальної дисципліни є оцінка стану

здоров’я людини за допомогою оволодіння об’єктивними і додатковими

(лабораторними та інструментальними) методами обстеження; виявлення

патологічних життєво-небезпечних симптомів, які свідчать про зміну стану

здоров’я; вміння надання медичної допомоги для відновлення порушених

функцій організму.

Міждисциплінарні зв’язки:

Дисципліна «Обстеження та оцінка стану здоров’я людини»

ґрунтується на дисциплінах спеціальності 5.12010102 Сестринська справа,

спеціальності 223 Медсестринство освітнього рівня молодший спеціаліст

«Анатомія людини», «Фізіологія», «Основи екології та профілактичної

медицини», «Основи біологічної фізики та медична апаратура», «Медична та

соціальна реабілітація», «Основи медсестринства», «Ріст та розвиток

людини», «Медсестринство у внутрішній медицині» та інтегрується з

дисциплінами «Клінічне медсестринство (у внутрішній медицині, хірургії,

педіатрії)»

1.Мета та завдання навчальної дисципліни

1.1.Мета дисципліни спрямована на підготовку

висококваліфікованих конкурентоспроможних, компетентних фахівців у

галузі охорони здоров’я, що володіють методами первинного обстеження

пацієнтів, визначення стану здоров’я і проведення діагностичного пошуку за

наявності найпоширеніших клінічних синдромів.

1.2.Основне завдання дисципліни полягає в набутті знань, умінь та

здатності ефективного і професійно виконувати медсестринську діяльність.

по завершенню вивчення навчальної дисципліни студенти повинні

знати:

-основні причини та механізм розвитку захворювань;

-основні симптоми та синдроми різних захворювань внутрішніх

органів;

-основні методи обстеження пацієнта;

-основи медичної етики та деонтології;

-правила техніки безпеки і охорони праці в галузі.

вміти:

- проводити суб’єктивне обстеження пацієнта;

-проводити об’єктивне обстеження пацієнта (огляд, пальпацію,

перкусію, аускультацію) систем дихання, кровообігу, травлення, нервової,

ендокринної систем, органів кровотворення, чуття, опорно-рухового апарату;

- складати план додаткового обстеження при різних захворюваннях;

- оцінювати результати досліджень (лабораторних та

інструментальних);

- контролювати якість підготовки пацієнта до рентгенологічних,

ендоскопічних, ультразвукових, радіоізотопних, функціональних методів

обстеження тощо;

- перевіряти якість забору матеріалу (крові, сечі, калу, харкотиння,

жовчі, шлункового вмісту, слини);

- оцінювати стан здоров’я пацієнта;

- установлювати попередній клінічний та медсестринські діагнози;

2. Структура навчальної дисципліни.

Зміст змістових модулів і тем Кількість годин

Усього у тому числі

Лек

ції

Практичні СРС

1 2 3 4 5

Модуль 1. Обстеження та оцінка стану здоров’я людини

Змістовий модуль 1. Методи клінічного обстеження пацієнта.

Тема 1.Здоров’я. Передхвороба,

Хвороба. Показники стандартів

здоров’я.

2

2

2

Тема 2.Суб’єктивні методи

обстеження, опитування

пацієнта. Особливості з’ясування

скарг та анамнезу

8 2

Тема 3.Об’єктивне обстеження

пацієнта. Проведення загального

огляду та огляду по системам.

Діагностика значення пальпації,

перкусії, аускультації.

22 2 20

Змістовний модуль 2. Додаткові методи обстеження.

Тема 1. Антропометрія і

термометрія.

6 2

2

4

Тема 2. Лабораторні методи

дослідження (загальноклінічні та

біохімічні).

20 18

Тема 3.Інструментальні методи

дослідження (рентгенологічні,

ендоскопічні, радіоітопні,

ультразвукові, функціональні).

32 2 30

Змістовний модуль 3. Обстеження та оцінка стану здоров’я при

захворюваннях внутрішніх органів.

Тема 1. Обстеження та оцінка

стану здоров’я при

захворюваннях органів дихання.

9

2

2

9



захворюваннях серцево-судинної

системи.

16

12



захворюваннях органів

травлення.

6

2

6



захворюваннях сечовидільної

системи.

5 3



захворюваннях кровотворної

системи.

3

2

3



захворюваннях ендокринної

системи.

5 3

Години тем самостійної роботи,

що не входять до плану

аудиторних занять

18

Усього годин 150 6 14 130

3. Теми лекцій

№

п/п

Назва теми Кількість

годин

Змістовний модуль 1. Методи клінічного обстеження.

1 Стан здоров’я людини. Суб’єктивні та

об’єктивні методи обстеження пацієнта.

2


2 Лабораторні та інструментальні методи

дослідження.

2



3 Обстеження та оцінка стану здоров’я при

захворюваннях органів дихання, серцево-

судинної системи,системи органів

травлення, сечовидільної системи,

кровотворної та ендокринної системи.

2

Разом 6

4. Теми семінарських занять за модулями і змістовими модулями (не

передбачені навчальним планом)

5. Теми практичних занять за модулями і змістовими модулями

№

п/п

Назва теми Кількість

годин

Змістовий модуль 1. Методи клінічного обстеження пацієнта.

1 Здоров’я. Передхвороба, Хвороба. Показники

стандартів здоров’я. Суб’єктивні методи обстеження

пацієнта.

2

2 Об’єктивні методи обстеження пацієнта. 2


3 Антропометрія і термометрія. Лабораторні методи

дослідження.

2

4 Інструментальні методи дослідження. 2

Змістовий модуль 3. Обстеження та оцінка стану здоров’я при



захворюваннях органів дихання. Обстеження та оцінка

стану здоров’я при захворюваннях серцево-судинної

системи.

2


захворюваннях органів травлення. Обстеження та

оцінка стану здоров’я при захворюваннях

сечовидільної системи.

2


захворюваннях кровотворної системи. Обстеження та

оцінка стану здоров’я при захворюваннях ендокринної

системи.

2

Всього 14

6. Самостійна робота за модулями та змістовними модулями.

№п/п Тема Кількість

годин

Теми для підготовки до практичних занять.

1 Деонтологічні аспекти в роботі медичної сестри.

2

2 Методи клінічного обстеження пацієнтів. 2

3 Особливості з’ясування скарг і збору анамнеза. 2

4 Опрацювання методів пальпації. 2

5 Опрацювання методів перкусії. 2

6 Опрацювання методів аускультації. 2

7 Підготовка до проведення загального огляду пацієнта. 2

8 Підготовка до обстеження органів дихання. 2

9 Підготовка до обстеження органів серцево-судинної

системи.

2

10 Підготовка до обстеження органів травлення. 2

11 Підготовка до обстеження органів сечовидільної 2

системи.

12 Підготовка до обстеження органів ендокринної системи. 2

13 Проведення антропометрії. 2

14 Особливості проведення термометрії, аналіз

температурних кривих.

2

15 Лабораторне дослідження загального аналізу крові. 3

16 Показники загальноклінічного аналізу крові. 3

17 Лабораторне дослідження сечі. 3

18 Лабораторне дослідження калу. 3

19 Лабораторне дослідження харкотиння. 3

20 Дослідження біохімічного аналізу крові. 3

21 Робота в кабінеті функціональної діагностики. 3

22 Методика реєстрації ЕКГ. 3

23 Аналіз електрокардіограми здорової людини. 3

24 Інструментальні методи функціональної діагностики

роботи серця.

3

25 Рентгенологічне дослідження органів дихання. 3

26 Комп’ютерна томографія. Суть методу. 3

27 Рентгенологічне дослідження шлунка і кишківника. 3

28 Методи ендоскопічного обстеження шлунка і

кишківника.

3

29 Ультразвукова діагностика. Суть методу. 3

30 Підготовка хворого до УЗД черевної порожнини. 3

Теми, що не входять до плану аудиторних занять

31 Особливості обстеження суглобів. 3

32 Особливості обстеження хворих із захворюваннями

сполучної тканини.

3

33 Обстеження органів зору та слуху. 3

34 Обстеження та оцінка стану нервової системи. 3

35 Обстеження хворих з алергічними реакціями. 3

36 Проведення алергічних проб. 3

Теми для підготовки до підсумкового модульного контролю.

37 Методи визначення функціонального стану дихальної

системи.

3

38 Проведення спірометрії та пікфлурометрія. 3

39 Інструментальні методи функціональної діагностики

роботи серця.

3

40 Плевральна пункція її діагностичне значення. 3

41 Обстеження кровоносних судин. 3

42 Відмінність серцевих та ниркових набряків. 3

43 Диференціальна діагностика артеріальних гіпертензій. 3

44 ЕКГ ознаки інфаркта міокарда. 3

45 Проведення дуоденального зондування. 3

46 Методика виявлення внутрішньо- і

зовнішньосекреторної недостатності підшлункової

залози.

3

47 Обстеження пацієнта із захворюваннями ендокринної

системи.

3

48 Методи обстеження пацієнта із захворюваннями крові. 3

Разом 130

7. Тематика та план лекційних практичних занять та самостійної

роботи.

Змістовний модуль 1. Методи клінічного обстеження

Лекція 1. Стан здоров’я людини. Суб’єктивні та об’єктивні методи

обстеження пацієнта.

Ознайомлення з дисципліною, її значення і зв’язок з іншими

дисциплінами. Вчення про хворобу, історичний нарис. Поняття про

здоров’я, хворобу, передхворобу. Здоров’я індивідуальне та суспільне,

показники громадського здоров’я.

Деонтологічні аспекти в роботі медичної сестри-бакалавра. Поняття

―етика‖. Медична деонтологія, її завдання. Етичний кодекс медичної сестри.

Ятрогенія. Етапи встановлення відносин: початковий, розгорнутий,

кінцевий. Медична реабілітація. Смерть і вмирання. Особливості роботи

медичної сестри-бакалавра з особами похилого віку.

Суб’єктивне обстеження пацієнта. Значення розпитування, скарг для

встановлення діагнозу. Завдання медика — вивчити прояви хвороби за

допомогою методів обстеження. Опитування пацієнта, його значення та

схема. Агравація. Симуляція. Дисимуляція. Схема розпитування хворого.

Методи обстеження основні та додаткові, об’єктивні та суб’єктивні.

Огляд пацієнта — посистемне обстеження, його значення. Методи

проведення загального огляду пацієнта.

Загальні уявлення про методи пальпації, перкусії, аускультації, їхнє

діагностичне значення. Пальпація (глибока, поверхнева, бімануальна,

поштовхоподібна, ковзна).

Перкусія (посередня, безпосередня). Характеристика звуків, що

виникають при перкусії. Основні правила перкусії. Види перкусії:

порівняльна і топографічна.

Аускультація. Правила проведення аускультації. Поняття ―симптом‖ і

―синдром‖.

Практичне заняття. Здоров’я. Передхвороба. Хвороба. Показники

стандартів здоров’я. Суб’єктивні методи обстеження пацієнта.

Визначення поняття здоров’я, хвороби, передхвороби. Визначення в

хворобі двох протилежних процесів: фізіологічного і патологічного

(поломка). Аналіз діагнозів та їх оформлення. Визначення видів діагнозу.

Відмінності поняття ―медичний діагноз‖ та ―медсестринський діагноз‖.

Суб’єктивне обстеження пацієнта медсестрою. Значення опитування

пацієнта в клініці. Складання схеми проведення розпитування: паспортні

дані, скарги, анамнез хвороби, анамнез життя. Розподіл скарг пацієнта на

головні та додаткові. Виявлення скарг. З’ясування їх причин та умов

виникнення, часу виявлення цього прояву, інтенсивності відчуттів, характеру

проявів скарги, тривалості явища, впливу ліків та інших засобів.

Збирання клініко-генеалогічного анамнезу. Складання схем сімейних

родоводів. Спадковість і спадкова (генотипічна) схильність, відмінність між

ними. Визначення генетично встановлених типів спадковості (аутосомно-

домінантний, аутосомно-рецесивний, спадковість, зщеплена зі статтю).

Розбір спадкових захворювань. Виявлення проблем у пацієнтів з

алергією.

Самостійна робота.

Деонтологічні аспекти в роботі медичної сестри.

Методи клінічного обстеження пацієнтів.

Особливості з’ясування скарг і збору анамнеза.

Опрацювання методів пальпації.

Опрацювання методів перкусії.

Практичне заняття Об’єктивні методи обстеження пацієнта.

Об’єктивне обстеження (status praesents). Техніка проведення

загального огляду (inspectio). Аналіз плану проведення загального огляду

пацієнта.

Розгляд плану проведення пальпації (palpatio). Поверхнева і глибока

пальпація. Техніка проведення, умови проведення.

Проведення перкусії (percussio). Види перкусії: посередня та

безпосередня. Аналіз звуків, що утворюються при перкусії. Розбір

топографічної і порівняльної перкусії, основних правил перкусії.

Проведення аускультації (auscultatio). Засвоєння правил проведення

аускультації.

Дотримання правил особистої гігієни,техніки безпеки та охорони праці

при обстеженні пацієнтів.


Підготовка до проведення загального огляду пацієнта.

Підготовка до обстеження органів дихання.

Підготовка до обстеження органів серцево-судинної системи.

Підготовка до обстеження органів травлення.

Підготовка до обстеження органів сечовидільної системи.

Підготовка до обстеження органів ендокринної системи.

Змістовний модуль 2. Додаткові методи обстеження

Лекція 2. Лабораторні та інструментальні методи дослідження.

Роль допоміжних методів обстеження у встановленні діагнозу.

Антропометрія. Термометрія. Рентгенологічні дослідження (рентгенографія,

рентгеноскопія, комп’ютерна томографія, Ендоскопічні дослідження.

Інструментально-функціональні дослідження (реєстрація біопотенціалів,

реєстрація кінетики органів та їх змін, реєстрація звукових явищ), УЗД.

Радіонуклідні методи дослідження. Лабораторні методи дослідження

(загально-клінічні, біохімічні, гематологічні, цитологічні, вірусологічні,

бактеріологічні, токсикологічні, імунологічні, серологічні, гістологічні

тощо).

Опитування пацієнта: паспортна частина, скарги (значення для

діагностики). Аналіз особливостей збирання анамнезу хвороби та анамнезу

життя.

Фізичні методи обстеження пацієнта. Проведення огляду пацієнта.

Визначення типу дихання (грудний, черевний і змішаний). Виявлення

патологічних видів дихання. Проведення пальпації, перкусії, аускультації

внутрішніх органів. (поняття, техніка проведення, послідовність).

Практичне заняття. Антропометрія і термометрія. Лабораторні

методи дослідження.

Антропометрія – це оцінювання фізичного стану людини: зросту, маси

тіла, окружності грудної клітки і живота, дослідження тонусу окремих

м’язових груп і дихальних об’ємів легень.

Термометрія – вимірювання температури тіла. Правила вимірювання

температури. Нормальні показники температури тіла. Види лихоманок

(підвищення температури). Типи температурних кривих.

Лабораторні методи обстеження хворого відіграють важливу роль для

встановлення та контролю ефективності призначеного лікування.

Матеріалом для лабораторного дослідження є кров, виділення (сеча,

випорожнення, мокротиння), вміст шлунка і дванадцятипалої кишки, жовч,

бронхіальний секрет, біоктати (шматочки) тканин.


Проведення антропометрії.

Особливості проведення термометрії, аналіз температурних кривих.

Лабораторне дослідження загального аналізу крові.

Показники загально клінічного аналізу крові.

Лабораторне дослідження сечі.

Лабораторне дослідження калу.

Лабораторне дослідження харкотиння.

Дослідження біохімічного аналізу крові.

Практичне заняття. Інструментальні методи дослідження.

Застосування рентгенологічних методів діагностики (рентгеноскопії,

рентгенографії, рентгенотомографії, контрастної рентгено-та ангіографії, а

також комп’ютерної томографії).

Суть методу полягає у здатності рентгенівського випромінювання

неоднаково проникати через тканини різної щільності.

Ультразвукова діагностика – здатність ультразвукових хвиль

поширюватися до внутрішніх органів, а відображені сигнали реєструються

спеціальним апаратом, внаслідок того на екрані формується зображення.

Радіоізотопні методи – при введенні в організм радіоактивних

ізотопів, останні вибірково накопичуються (поглинаються) в тому чи іншому

внутрішньому органі, що відображається на спеціальному приладі.

Електрокардіографія – метод реєстрації електричних потенціалів, які

виникають під час роботи серця. За допомогою електрокардіограми можна

діагностувати різноманітні порушення роботу серця.

Ендоскопічні методи дослідження внутрішньої поверхні порожнинних

органів, за допомогою ендоскопів. Для дослідження функціональної

здатності дихальної системи застосовується спірометрія, спірографія

пікфлурометрія, пневмотахометрія.



Лекція 3. Обстеження та оцінка стану здоров’я при захворюваннях

органів дихання, серцево-судинної системи, органів травлення,

кровотворної та ендокринної системи.

Значення виявлення скарг особистостей анамнезу, об’єктивного

обстеження з виявленнями відхилень стану з боку внутрішніх органів, які

підтверджуються методами дослідження (лабораторними та

інструментальними).

Практичне заняття. Обстеження та оцінка стану здоров’я при

захворюваннях органів дихання та серцево-судинної системи.

Опитування пацієнта: паспортна частина, скарги (задишка, кашель,

біль у грудній клітці, кровохаркання), значення для діагностики. Аналіз

особливостей збирання анамнезу хвороби та анамнезу життя.

Фізичні методи обстеження пацієнта. Проведення огляду грудної

клітки. Форми грудної клітки (нормальна і патологічна). Визначення типу

дихання (грудний, черевний і змішаний). Виявлення патологічних видів

дихання (дихання Куссмауля, Біота, Чейн—Стокса, Грокка).

Проведення пальпації грудної клітки, визначення голосового

тремтіння. Проведення перкусії легень. Порівняльна і топографічна перкусія

(поняття, техніка проведення).

Проведення аускультації легень. Техніка. Аналіз основних дихальних

шумів. Виявлення видів патологічного дихання, побічних дихальних шумів.

Значення розпитування, скарг при патології серцево-судинної системи.

Проведення огляду пацієнта (положення, шкірні покриви, набряки —

загальний огляд); огляду ділянки серця і периферичних судин (серцевий

горб, серцевий поштовх, верхівковий поштовх, ―танець каротид‖, симптом

Мюссе, капілярний пульс).

Проведення пальпації ділянки серця (визначення верхівкового

поштовху, техніка проведення обстеження). Проведення перкусії серця.

Визначення відносної та абсолютної тупості серця.

Аускультація серця. Аналіз процесу утворення тонів серця (клапанний,

м’язовий, судинний, передсердний компоненти). Аналіз місць проекції

клапанів і місць вислуховування клапанів. Визначення характеристик

нормальних і патологічних тонів серця. Вимірювання пульсу і артеріального

тиску.


Методи визначення функціонального стану дихальної системи.

Проведення спірометрії та пікфлурометрія.

Інструментальні методи функціональної діагностики роботи серця.

Плевральна пункція її діагностичне значення.

Обстеження кровоносних судин.

Відмінність серцевих та ниркових набряків.

Диференціальна діагностика артеріальних гіпертензій.

ЕКГ ознаки інфаркта міокарда.


захворюваннях органів травлення та сечовидільної системи.

Значення розпитування, скарг при захворюваннях органів травлення

(дисфагія, біль, блювота, зригування, слинотеча, печія, кровотеча, порушення

апетиту, відрижка, нудота, блювота, метеоризм, проноси, закрепи,

жовтяниця).

Огляд ротової порожнини, ділянки живота. Пальпація живота;

поверхнева та ковзна глибока пальпація за методом Образцова—Стражеска.

Перкусія органів черевної порожнини (шлунок, визначення меж абсолютної

та відносної тупості печінки). Застосування методу аускультації при

визначенні стану органів черевної порожнини.

Значення розпитування, скарг при обстеженні сечовидільної системи

(біль, порушення сечовиділення, зміни сечі, набряки — специфічні скарги;

загальні скарги). Особливості збирання анамнезу у пацієнтів з патологією

сечовидільної системи. Огляд та визначення стану пацієнтів з патологією

сечовидільної системи. Перкусія (симптом Пастернацького). Пальпація

нирок.


Методика виявлення внутрішньо- і зовнішньосекреторної

недостатності підшлункової залози.

Проведення дуоденального зондування.

Відмінність серцевих та ниркових набряків.

Диференціальна діагностика артеріальних гіпертензій.


захворюваннях кровотворної та ендокринної системи.

Анемічний синдром. Відмінність між анемією, гемодилюцією та

олігемією. Класифікація анемій. Диференціальна діагностика анемій на

підставі даних клінічного обстеження, загального клінічного аналізу крові та

додаткових методів обстеження. Схема обстеження пацієнтів з анеміями.

Гемобластози. Класифікація гемобластозів. Обстеження пацієнтів із

захворюваннями органів кровотворення. Диференціальна діагностика

мієлоїдних і лімфоїдних гемобластозів на основі клінічних проявів та

лабораторних досліджень. Аналіз хвороб пацієнтів.

Значення розпитування, скарг при обстеженні ендокринної системи.

Огляд (вираз обличчя, шия, ніс, шкіра, волосяний покрив, підшкірно-жирова

клітковина), пальпація, перкусія, аускультація при патології ендокринної

системи.

Значення опитування, скарг при обстеженні ендокринної системи.

Проведення огляду і пальпації щитоподібної залози (умови, техніка).

Вимірювання поперечного розміру та окружності шиї. Огляд пацієнтів з

ендокринною патологією (вираз обличчя, зріст, пропорції тіла, маса тіла,

характер шкіри, волосяний покрив, м’язова система).


Обстеження пацієнта із захворюваннями ендокринної системи.

Методи обстеження пацієнта із захворюваннями крові.

8. Індивідуальні завдання

- написання реферативних обзорів по сучасним методам обстеження та

діагностики;

- підготовка огляду наукової літератури за темами що вивчаються;

- створення мультимедійних презентацій;

- участь у конференціях;

Перевіряється на відповідність оформлення згідно з вимогами, а також

на повноту, ґрунтовність матеріалу, наявність цікавих фактів та висновків.

9. Перелік теоретичних питань для підготовки студентів до для

підсумкового контролю (семестрового підсумкового контролю –

іспиту)

1. Здоров’я, передхвороба, хвороба. Стандарти здоров’я.

2. Загальні елементи сестринського діагнозу

3. Деонтологічні аспекти у роботі медичної сестри

4. Методи клінічного обстеження пацієнта

5. Суб’єктивні методи обстеження хворого. Опитування пацієнта, його

значення та схема

6. Об’єктивні методи обстеження пацієнта. Огляд та його значення.

Методи та послідовність проведення огляду

7. Загальні принципи методів пальпації, перкусії, аускультації. Їх

діагностичне значення

8. Антропометрія. Методи антропометрії, їх значення в оцінці стану

здоров’я

9. Термометрія. Види температурних кривих.

10. Лабораторні методи дослідження. Їх значення в оцінці стану здоров’я

11. Показники загального аналізу крові. Їх значення для визначення

патологічних станів

12. Показники загального аналізу сечі. Їх значення для визначення


13. Дослідження біологічних рідин. Їх значення для визначення


14. Біохімічний аналіз крові. Основні показники, їх діагностичне значення

15. Рентгенологічні методи дослідження, їх значення для виявлення стану

здоров’я та патологічних відхилень

16. Ендоскопічні методи дослідження, особливості застосування

17. Ультразвукові методи дослідження, їх діагностичне застосування

18. Функціональні методи дослідження, їх діагностичне значення

19. Радіоізотопні методи дослідження, їх значення в діагностиці

20. Основні скарги і клінічні прояви при захворюваннях органів дихання

21. Пальпація грудної клітки. Діагностична цінність визначення

голосового тремтіння

22. Перкусія легень порівняльна і топографічна. Патологічні перкуторні

звуки над легенями

23. Аускультація легень в нормі і при патологічних станах

24. Додаткові методи дослідження органів дихання.

25. Основні скарги і клінічні прояви захворювання серцево-судинної

системи

26. Діагностичне значення пальпації органів серцево-судинної системи.

Порядок їх проведення

27. Перкусія серця. Визначення розмірів і форми серця

28. Аускультація серця. Точки вислуховування серця. Компоненти І та ІІ

тону серця

29. Шуми серця, механізми їх утворення

30. Інструментальні методи дослідження серцево-судинної системи

31. Провідна системи серця

32. Дайте характеристику нормальної електрокардіограмі серця.

Механізми утворення основних зубців та інтервалів

33. Основні скарги і клінічні прояви захворювань органів травлення

34. Діагностичне значення поверхневої і глибокої ковзаючої пальпації

органів черевної порожнини. Порядок її проведення

35. Основні скарги та клінічні прояви при захворюваннях сечовидільної

системи

36. Пальпація нирок. Симптом Пастернацького, його діагностичне

значення

37. Лабораторні та інструментальні методи дослідження сечовидільної

системи

38. Скарги та клінічні прояви захворювань органів кровотворної системи

39. Зміни в загальному аналізі крові при різних видах анемій

40. Зміни в загальному аналізі крові при гострих і хронічних

гемобластозах

41. Скарги та клінічні прояви захворювань ендокринної системи

42. Особливості огляду хворих з ендокринною патологією

43. Лабораторні та інструментальні методи дослідження в діагностиці

ендокринних захворювань

44. Скарги та клінічні прояви при захворюваннях опорно – рухового

апарату

45. Значення об’єктивного та додаткових методів обстеження для

визначення захворювань суглобів

46. Гостра та хронічна дихальна недостатність

47. Диференціальний діагноз бронхіальної астми та хронічних

обструктивних захворювань легень

48. Судинна недостатність. Діагностика, клінічні прояви

49. Гостра ліво- і правошлуночкова недостатність

50. Синдроми хронічної недостатності кровообігу. Класифікація

51. Причини гострого болю в ділянці серця. Клінічні прояви основних

захворювань

52. Синдром ішемії та ураження міокарда при ішемічній хворобі серця,

основні клінічні прояви, діагностика

53. Аритмії. Визначення, поняття, етіологія

54. Класифікація аритмій. Загальні клінічні прояви. Діагностика

55. Причини розвитку артеріальної гіпертензії. Класифікація.

Ускладнення

56. Диференціальна діагностика артеріальної гіпертензії

57. Диференціальна діагностика серцевої та бронхіальної астми

58. Шлункова диспепсія, її прояви, їх діагностичне значення

59. Особливості больового синдрому при захворюваннях шлунка

60. Ознаки шлункової кровотечі, її діагностичне значення

61. Методи визначення Helicobacter pylori

62. Види жовтяниць. Диференціальна діагностика жовтяниць

63. Симптоми і синдроми захворювання жовчного міхура. Методи

діагностики

64. Основні синдроми захворювання підшлункової залози

65. Синдром подразнення товстої кишки

66. Методи діагностики захворювань кишечника

67. Особливості дизуричних розладів при захворюваннях нирок

68. Сечовий синдром. Діагностичне значення при захворюваннях нирок

69. Нефротичний синдром. Прояви та причини

70. Лабораторні методи діагностики захворювань нирок

71. Об’єктивні методи обстеження органів при захворюваннях

кровотворної системи ( огляд, пальпація, перкусія, аускультація)

72. Анемія: визначення поняття. Діагностичний пошук при синдромі

анемії

73. Диференціальний діагноз анемій

74. Синдром лімфоїдної проліферації: Визначення та діагностичний

пошук

75. Лімфаденопатії. Причини та особливості при різних патологічних

станах

76. Захворювання щитоподібної залози. Методи діагностики

77. Захворювання наднирників. Методи діагностики

78. Захворювання гіпофізу. Методи діагностики

79. Особливості гіпо- та гіперглікемічної коми

80. Методи діагностики гіпо- та гіперглікемічної коми

10.Перелік практичних навичок для підсумкового контролю

(семестрового підсумкового контролю – іспиту).

1.Перевірити тургор шкіри.

2.Перевірити носове дихання.

3.Порахувати частоту дихальних рухів.

4.Провести пальпацію грудної клітки.

5.Визначити голосове тремтіння.

6.Провести порівняльну перкусію легень.

7.Провести топографічну перкусію легень.

8.Визначити границі легень.

9.Провести аускультацію легень.

10.Визначити бронхофонію.

11.Порахувати частоту серцевих скорочень.

12.Визначити границі відносної серцевої тупості.

13.Визначити границі абсолютної серцевої тупості.

14.Визначити ширину судинного пучка.

15.Провести аускультацію серця.

16.Виміряти артеріальний тиск на руках і ногах.

17.Провести поверхневу пальпацію живота.

18.Провести методичну глибоку і ковзаючу пальпацію за Образцовим-

Стражеско.

19.Визначити границі шлунка.

20.Провести пальпацію печінки.

21.Визначити розміри печінки.

22.Визначити асцит.

23.Пальпація жовчного міхура.

24.Виявити симптоми: Щоткіна-Блюмберга, Ортнера, Кера, Мерфі,

Френікус-симптом.

25.Провести пальпацію підшлункової залози.

26.Провести пальпацію нирок.

27.Визначити симптом Пастернацького.

28.Провести пальпацію лімфатичних вузлів.

29.Визначити стерналгію та оссалгію.

30.Провести пальпацію селезінки.

31.Провести перкусію селезінки.

32.Провести пальпацію щитовидної залози.

33.Оцінити стан свідомості хворого.

34.Перевірити симптоми Керніга, Бабінського.

35.Перевірити симптоми попереково-крижового радикуліту.

36.Перевірити гостроту зору, зорові поля.

37.Перевірити реакцію зіниць на світло.

38.Перевірити стан конюктиви.

39.Перевірити слух.

40.Перевірити нюх.

41.Пропальпувати пульс на сонних артеріях, стегнових, підколінних.

42.Перевірити ходу пацієнта.

43.Оцінити силу рук.

44Перевірити функцію суглобів.

45.Провести пальпацію грудних залоз.

11. Форма підсумкового контролю успішності навчання –

семестрова підсумкова атестація (іспит)

Підсумковий контроль з дисципліни проводиться у вигляді семестрової

підсумкової атестації (СПА). Стандартизовані методи контролю обов’язково

повинні оцінювати теоретичну і практичну підготовку студента.

Семестрова підсумкова атестація (іспит) – це форма контролю рівня

володіння студентами програмним матеріалом навчальної дисципліни

загалом під час екзаменаційної сесії. Під час іспиту стандартизованими

методами проводиться оцінювання рівня теоретичної і практичної підготовки

здобувача освіти в обсязі програмного матеріалу з дисципліни. Іспит

проводиться у два етапи: на першому – вирішування тестів (теоретична

частина) формату інтегрованого ліцензійного іспиту «Крок Б», на другому –

усне опитування (практична частина) включаючи індивідуальний контроль

практичних навичок та їх результатів на фантомі.

Комплексні тестові іспити (КТІ) проводяться з використанням завдань з бази

ліцензійних іспитів «Крок Б», у кількості 20 варіантів, в кожному з яких по

20 тестових завдань.

Семестрова підсумкова атестація складається студентами в період заліково-

екзаменаційної сесії, передбачених навчальним планом, за умови повного

відвідування курсу лекцій та практичних занять і отримання мінімальної

суми балів за поточну навчальну діяльність.

12. Система поточного та підсумкового контролю

Оцінювання навчальної діяльності студентів включають поточний та

підсумковий контроль знань, умінь і навичок студентів.

Контрольні заходи базуються на принципах: відповідності стандартам

вищої освіти; використання стандартизованої та уніфікованої системи

діагностики, спрямованої на застосування знань; визначеності критеріїв

оцінювання; об'єктивності та прозорості технології контролю.

Конвертація оцінки за традиційною 4-бальною шкалою у багатобальну

(максимальний бал поточної успішності - 120 балів) – конвертація сумарної

оцінки поточної успішності за модуль – проводиться лише після поточного

заняття, що передує підсумковій атестації. Конвертація проводиться за

наступним алгоритмом:

– підраховується середня оцінка студента за традиційною 4-бальною

шкалою, отримана протягом поточних занять, що належать до даного модуля

(з точністю до сотих бала);

– для одержання конвертованої багатобальної сумарної оцінки

поточної успішності за модуль середню оцінку отриману за традиційною 4-

бальною шкалою треба помножити на коефіцієнт 24. Винятком є випадок,

коли середня за традиційною 4-бальною шкалою оцінка складає 2 бала. У

цьому разі студент отримує 0 балів за багатобальною шкалою;

– середній бал поточної успішності розраховується на загальну

кількість занять у модулі, а не на фактично відвідану студентом.

Відповідність середнього балу поточної успішності за традиційною

4-бальною шкалою сумарній оцінці поточної успішності за модуль

Середній

бал поточної

успішності за 4-

бальною шкалою

Бали за

поточну

успішність після

конвертації

середнього балу

Середній

бал поточної

успішності за 4-


Бали за

поточну

успішність після

конвертації

середнього балу

2,00 0 3,55 85

2,05 49 3,60 86

2,10 50 3,65 87

2,15 52 3,70 89

2,20 53 3,75 90

2,25 54 3,80 92

2,30 55 3,85 93

2,35 56 3,90 94

2,40 58 3,95 95

2,45 59 4,00 96

2,50 60 4,05 97

2,55 61 4,10 98

2,60 62 4,15 99

2,65 64 4,20 101

2,70 65 4,25 102

2,75 66 4,30 103

2,80 67 4,35 104

2,85 69 4,40 106

2,90 70 4,45 107

2,95 71 4,50 108

3,00 72 4,55 109

3,05 73 4,60 110

3,10 74 4,65 111

3,15 75 4,70 113

3,20 77 4,75 114

3,25 78 4,80 115

3,30 79 4,85 116

3,35 80 4,90 118

3,40 82 4,95 119

3,45 83 5,00 120

3,50 84

Стандартизовані методи контролю обов’язково повинні оцінювати

теоретичну і практичну підготовку студента.

Семестрова підсумкова атестація (іспит) складається студентами в

період заліково-екзаменаційної сесії, передбачених навчальним планом, за

умови повного відвідування курсу лекцій та практичних занять і отримання

мінімальної суми балів за поточну навчальну діяльність.

Іспит приймають екзаменатори, затверджені наказом ректора.

Оцінка за іспит відповідає шкалі:

Оцінка «5» − 80-71 бал;

Оцінка «4» − 70-61 бал;

Оцінка «3» − 60-50 балів;

Оцінка «2» − менше 50 балів.

Результат складання студентом іспиту фіксується у «Відомості

успішності студентів з дисципліни» і скріплюється підписами екзаменатора

та завідувача кафедрою. Після чого результати складання іспиту

оголошуються студентам.

Оцінка з дисципліни

Оцінка з дисципліни виставляється цикловою комісією за традиційною

(національною) 4-бальною шкалою на підставі середньої кількості балів за

теми модуля, що передбачені програмою дисципліни.

Шкала переведення середньої кількості балів за всі модулі, що

передбачені програмою з дисципліни у традиційну оцінку за 4-бальною

шкалою дисциплін та для всіх циклових комісій є єдиною (згідно з

таблицею).

Переведення середньої кількості балів за модуль, що передбачені

програмою з дисципліни, у традиційну оцінку за 4-бальною шкалою

Середня кількість балів за всі модулі, що

передбачені програмою дисципліни

Традиційна оцінка за 4-


170-200 5

140-169 4

139 – 122 3

менше за мінімальну кількість балів 2

Оцінка з дисципліни не виводиться (не конвертується) з оцінки ECTS.

Оцінка ECTS не конвертується у традиційну оцінку. Оцінка ECTS не змінює

традиційну оцінку, отриману до ранжування.

Оцінки:

Стандартизовані узагальнені критерії оцінювання знань студентів:

– «відмінно» – студент володіє не менш ніж 90% знань з теми як під

час опитування, так і тестового контролю. Добре орієнтується в предметній

термінології. Чітко формулює відповіді на поставлені запитання. Практична

робота виконується в повному обсязі.

– «добре» – студент володіє знаннями в обсязі не менш ніж75 – 89%,

допускає несуттєві помилки, які виправляє, відповідаючи на запитання. Під

час виконання тестових завдань відповідає на 75% питань. Практична робота

виконана в повному обсязі, допускаються незначні помилки.

– «задовільно» – студент володіє знаннями по темі в обсязі не менше

60 – 74%, під час тестування відповідає не менш ніж на 60% запитань.

Відповіді недостатньо точні, навідні запитання їх не відкореговують. Не в

повному обсязі виконано практичну роботу.

– «незадовільно» – студент не засвоїв необхідний мінімум знань з

теми заняття та тестування в межах 59%. Нездатний відповідати на навідні

запитання, оперує неточними формулюваннями. Завдання тестового

контролю виконані менш ніж на 59%. Практичними навичками не володіє.

13.Рекомендована література.

Базова:

1.Костенко І.Ф. Обстеження та оцінювання стану здоров’я людини. -

Всеукраїнське спеціалізоване видавництво «Медицина» 2014 280 с.

2.О.С. Стасишин, В.В. Стасюк, І.М. Бандура, І.В. Вібла та ін.

Медсестринство у внутрішній медицині. - Всеукраїнське спеціалізоване

видавництво «Медицина» 2019 496 с.

3.Н.М. Касевич, І.О. Петряшев, В.В. Сліпченко та ін.; Сестринська справа:

підручник (ВНЗ І-ІІІ р.а.) / за ред.. В.І. Литвиненка.- 3-є вид., випр.. - К.:

Медицина, 2017. -816 с.

4.Соколова Л. І., ЧеренькоТ. М. Методи обстеження неврологічного хворого

- Всеукраїнське спеціалізоване видавництво «Медицина» 2015 144 с.

5.Алгоритми практичних навичок та надання невідкладної допомоги при

деяких критичних станах у клініці внутрішніх хвороб та дерматології : [навч.

посібник] / [М. М. Потяженко, К. Є.Іщейкін, Н. О. Люлька та ін.]. - Полтава,

2012 - 339 с.

6.Пендель А. А. Большой справочник анализов / А. А. Пендель. - Х.: Глобус,

2014. - 439с.

7.Кабанец Н. С. Синдром желтухи в практике семейного врача / Н. С.

Кабанец // Питання експериментальної та клінічної медицини. - 2013. -Т. 1,

№ 17. - С. 128-138.

8.Донецкая Э. Г. Клиническая микробиология : [руководство для

специалистов клинической лабораторной диагностики] / Э. Г. Донецкая. - М.:

ГЭОТАР-МЕДИА, 2011. - 480 с.

9.Основи медсестринства: підручник (ВНЗ І-ІІІ р.а.) / В.М. Лісовий, Л.П.

Ольховська, В.А. Капусник. - 3 є вид., переробл. і допов., 2018.-с.912

10.Антропова Т.О., Пісарєв А.А., Калісніченко О.І., Обстеження та

визначення стану здоров’я. Київ «Медицина»- 2006 - 351 с

Допоміжна:

1.Анатомія та фізіологія з патологією / За ред. Я.І. Федонюка, Л.С. Білика,

Н.Х Микули. - Тернопіль: Укрмедкнига, 2001. - 680 с.

2.Пропедевтика внутрішніх хвороб з доглядом за терапевтичними хворими /

За ред. А.В. Єпішина. - Тернопіль: Укрмедкнига, 2001. - 768 с.

3.Сучасні класифікації та стандарти лікування розповсюджених захворювань

внутрішніх органів. / За ред. д-ра мед. наук, проф. Ю.М. Мостового. - 4-е

вид., доп. і перероб. - Вінниця, 2002. – 351 с.

4.Воробйов Е.О., Новак О.В., Загальна фізіотерапія ВАТ «Видавництво

Полтава», 2002-244с.

5.Білик Л.С. та ін. Медичні маніпуляції в алгоритмах. - 2-е вид., перероб. і

доп. - Тернопіль, ТДМУ, 2005. - 324 с.

6.Медсестринство в терапії: Підручник/ За заг. Ред. М.І. Шведа, Н.В.

Пасєчко. - Тернопіль: Укрмедкнига, 2004. - 546 с.

7. Касевич Н.М.; Загальний догляд за хворими і медична маніпуляційна

техніка: Підручник для мед. ВНЗ І-ІІІ р.а. - 7-ме вид., випр. За ред. В.І.

Литвиненка. - К., 2017. - 424 с.

8. Савка Л.С., Разінкова Л.І., Коцар О.І.; за ред. Л.М. Ковальчука, О.В.

Кононова Догляд за хворими і медична маніпуляційна техніка: Навч. посіб.

для мед. ВНЗ І-ІІІ р.а. - 3-тє вид., перероб. і доп.. - К., 2017. - 600 с.

9.Сердюк Н.М. Внутрішня медицина.- Київ «Медицина», 2015. - 686с.

14.Інформаційні ресурси.

1.Інформаційні ресурси вузівської бібліотеки.

2.Електронні інформаційні ресурси вузівської бібліотеки (морфо. корпус

«УМСА» 2 поверх):

- електронний каталог бібліотеки;

- інформаційно-довідникові джерела: енциклопедії, довідники, словники;

- навчальні електронні видання і ресурси: посібники, що містять

систематизований матеріал в рамках програми навчальної дисципліни.

3.Методичні вказівки до практичних занять з Клінічного медсестринства у

внутрішній медицині: Інтранет ТДМУ tdmu.edu.te.ua.

4.www.medinfo.com.ua (Медична пошукова система України)

5.https://support.office.com/uk-ua/ (Довідкові та навчальні матеріали пакету

Microsoft Office)

1. · 2020. 6. 23. · МЕДСЕСТРИНСТВО-Курс підготовки (курс) - 1...

Documents