Тема заняття:

ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ АСТРОНОМІЇ. ГАЛУЗІ АСТРОНОМІЇ. ЗВ’ЯЗОК

АСТРОНОМІЇ З ІНШИМИ НАУКАМИ. АСТРОНОМІЯ ТА АСТРОЛОГІЯ.

ЗНАЧЕННЯ АСТРОНОМІЇ ДЛЯ ФОРМУ-ВАННЯ СВІТОГЛЯДУ ЛЮДИНИ

1. Предмет астрономії та історія її розвитку.

2. Галузі астрономії. Зв’язок астрономії з іншими науками.

3. Астрономія та астрологія. Значення астрономії для формування світогляду людини.

План опрацювання нового матеріалу:

Астрономія («астрон» - світило, зоря і «номос» - закон) — наука про Всесвіт, вивчає рух, будову, походження і розвиток небесних тіл і їх систем.

Основа астрономії — спостереження.

Аристотель384 – 322 рр. до н.е.

Птоломейбл. 90—160 рр. н.е

Абу Райхан Мухаммад ібн

Ахмад аль - Беруні

(973 - 1048)

Мирза Мухаммад ибн Шахрух ибн Тимур Улугбек

Гурган(1394 -1449)

Микола Коперник1473 – 1543

Тихо Браге (1546 - 1601)

Іоганн Кеплер (1571 - 1630)

Ісак Ньютон(1643 - 1727)

Жозеф Луи Лагранж

(1736 - 1813)

П'єр-Сімон Лаплас

(1749 - 1827)

Урбен Жан Жозеф Левер`є

(1811 - 1877)

Галілео Галілей(1564 - 1642)

Вільям Гершель (1738 - 1822)

Едвін Габбл(1889 – 1953)

по-перше, це потужна світло приймальна техніка, тобто телескопи з найрізноманітнішими допоміжними приладами та світло реєструвальними пристосуваннями;

по-друге, вся сукупність законів, ідей і методів теоретичної фізики, встановлених і розроблених за останні триста років;

по-третє, весь складний і різноманітний математичний апарат у поєднанні з можливостями сучасної обчислювальної техніки.

Сучасна астрономія утримується на трьох «китах»:

Астрометрія – розробляє теоретичні методи, техніку вимірів на небесній сфері і способи математичної обробки. До астрометрії входить: служба часу, календар, побудова географічних координат пунктів на земній поверхні. Підрозділи астрометрії:

а) сферична астрономія - розробляє математичні методи визначення видимих положень і руху небесних світил, а також системи лічби часу;

б) практична астрономія - розробляє способи спостереження і методи їх обробки, теорія астрономічних приладів. Практична астрономія використовується в морській, супутниковій, авіаційній навігації і в геодезії.

Астрономію поділяють:

Небесна механіка — наука про просторовий рух небесних тіл і їх систем під дією сил взаємного тяжіння або іншої фізичної природи.

Обчислення видимих положень (ефемерид) і визначення орбіт небесних тіл складає основу даного розділу (носить назву теоретичної астрономії).

Астрономію поділяють:

Астрофізика. Завдання полягає у вивченні фізичних станів і процесів, що відбуваються на поверхні і в надрах небесних тіл, їх хімічного складу, властивостей середовища між небесними тілами.

а) теоретична — займається поясненням фізичних процесів і явищ, що відбуваються на небесних тілах на основі теоретичної фізики.

б) практична — розробляє способи астрофізичних спостережень і їх обробки, займається теорією і практичним використанням астрофізичних інструментів.

Астрономію поділяють:

Зоряна астрономія. Дослідження руху і розподілу в просторі зір, газопилових туманностей і зоряних систем, їх структура і еволюція, проблема стабільності.

Найбільшим розділом є позагалактична астрономія, яка вивчає властивості і розподіл зоряних систем-галактик, які знаходяться за межами нашої зоряної системи.

Астрономію поділяють:

Космогонія — розробляє проблеми походження і еволюції небесних тіл і їх систем, зокрема проблему походження Сонячної системи. Займається проблемою зоре-утворення.

Допомагає зрозуміти сучасні геофізичні і геологічні процеси, що проходять в надрах Землі.

Астрономію поділяють:

Космологія — вивчення Всесвіту як єдиного цілого, виявлення геометричної структури Всесвіту, його еволюції та походження всіх об'єктів, що заповнюють його.

Астрономію поділяють:

Астрономія та астрологія. Значення астрономії для

формування світогляду людини

Астрономія та астрологія. Значення астрономії для

формування світогляду людини

Астрономія та астрологія. Значення астрономії для

формування світогляду людини1. Світоглядна роль — усвідомлення людьми

положення Землі у Всесвіті, пізнання законів, за якими рухаються та розвиваються космічні об'єкти.

2. Збагачує важливими даними інші науки (фізику, хімію), проводить дослідження речовин у станах, яких неможливо досягти на Землі.

3. Вивчення законів небесної механіки, що використовуються для визначення руху космічних апаратів.