Ñòð. 13Ñòоð. 8—9

Зоря-область — ãаЗåта âèõIäíоãо äíя

Ïåðøèé íîìåð âèéøîâ 17 (4) êâ³òíÿ 1917 ðîêó

ï³ä íàçâîþ¹33 (

21565)

16 òðàâíÿ 2014 ðîêó

Чиòайòе «Даðинку» ðазом з діòьми Ñòоð. 16

Пенсії. Ñубсидії. ЗемляБезплатні консультації спеціалістів читачам «Зорі» Ñòоð. 4

Шукайте долю разом із «Зорею»

«Нам сулиò доðога всòðеч веселых много»

Ñòоð. 15

Поðадки на всі випадки від «Бабусі Ганнусі»

Ñòð. 5

Школяðів заохочуваòимуòь чиòаòи за допомогою відеоðоликів

На Дніпропетровщині по-над півсотні вчителів обласних шкіл відвідали майстер-клас із створення коротких тематичних відеороликів — буктрейлерів. Заняття проходили у Дніпропет-ровському обласному інституті післядипломної педагогічної освіти. Методики створення ме-діа-презентацій книг педагоги впроваджуватимуть у навчаль-ний процес. Про це повідомили в департаменті освіти і науки облдержадміністрації.

У ході майстер-класу вчителі

прослухали лекцію про історію походження буктрейлерів та отри-мали змогу самостійно створити відеопрезентації.

Процес створення буктрей-лера вимагає командної роботи. Оптимальна кількість від двох до чотирьох учасників. У школах діти розподілятимуть між собою обов’язки сценаристів та відео-, звукорежисерів. Учні зможуть створювати рекламні ролики до улюблених книг, таким чином популяризуючи літературу серед своїх однолітків.

«Погляд молоді на події в Укðаїні»

Студенти і викладачі При-дніпровської державної акаде-мії будівництва та архітектури ініціювали творчий проект «Концепт — експеримент». У рамках цього проекту спільно з архітектурними школами України проводиться конкурс творчих студентських робіт.

Тема конкурсу «Революція

особистісних цінностей — на-тхнення на створення змін у мистецтві» виникла як реакція на події, що відбуваються в кра-їні. У творчих роботах пропо-нується відобразити внутрішні відчуття особистості, ставлення до процесів у суспільстві.

У рамках проекту було відібрано понад 80 кращих

об’ємних композицій та плака-тів, які протягом 10 днів будуть представлені в ТК «Пасаж» на першому поверсі.

Серед членів журі та VIP-гостей архітектори, дизайне-ри, художники, політологи, мистецтвознавці, журналіс-ти, громадські діячі та бізнес-мени.

Корреспондент «Зори» узнал точную дату открытия художественного музея и о его основателе — Николае Гедройце

О кинокаðòине, снимавшейся в Днепðопеòðовске 65 леò назад и не понðавившейся Ñòалину

Виставка унікальних композицій студентів-архітекторів під такою назвою діє з 15 по 25 травня на першому поверсі в ТК «Пасаж». Ознайомитися з роботами запрошуються всі бажаючі. Вхід вільний.

Один век художесòвенного музея

3ЗОРЯпанорама області www.zorya.org.ua16 травня 2014 р.

Добрі справи разом з громадою

У шахтарському місті триває що-річний конкурс «місто своїми руками». Учасники — громадські організації, іні-ціативні групи, об’єднання мешканців. Головна його мета — активізувати насе-лення на участь у вирішенні проблем жит-тєдіяльності своєї території. Фінансову підтримку конкурсу здійснює компанія ДтЕК у рамках програми соціального партнерства.

ініціативи громади можуть стосува-тися житлово-комунальної сфери, пропа-ганди здорового способу життя та популя-ризації занять спортом, розвитку творчих ініціатив тощо. торік за підсумками цього конкурсу у тернівці з’явилися нові дитячі та спортивні майданчики, впорядковані прибудинкові території.

Для павлоградських школярів уже кілька років поспіль існує можливість під час літніх канікул заробити деяку суму грошей на власні потреби. Як по-казує практика, бажаючих завжди чи-мало. тож беруть не всіх. треба бути старшим 14 років, мати дозвіл батьків та лист-погодження зі школи. Як і належить, для неповнолітніх робочий день скорочений, а працюватимуть вони на озелененні міста.

За словами заступника начальни-ка відділу з питань сім’ї, молоді та спорту міськради Вікторії селіної, у міському бюджеті передбачено кошти на виплату зарплати 50-ти учасникам шкільного трудового десанту. Вже й заяви приймаються.

аграрії області продовжують посів-ну кампанію. на початок травня всіма категоріями господарств посіяно, за розрахунками, майже 815 тис. га ярих культур, з них сільськогосподарськи-ми підприємствами — 400 тис. га, гос-подарствами населення — 415 тис. га. про це повідомляє Головне управління статистики в Дніпропетровській області.

У загальній площі ярого клину зер-нові та зернобобові культури (без куку-рудзи) складають 210 тис. га, кукуру-дза на зерно — 231 тис. га. під овочами відкритого грунту зайнято 27 тис. га, що перевищує минулорічний показник на відповідну дату на 3%, картоплі по-саджено 50 тис. га, або на 1% більше.

Овочів і картоплі посадили більше, ніж минулого року

Де попрацювати на канікулах?

16 травня

16 травня — 85 років тому (1929) Дніпропе-тровська міська рада ухвалила рішення про організацію в місті ботанічного саду, про ви-ділення земельної ділянки та фінансів на його утримання.

16 травня 1820 року до Катеринослава при-їхав засланий сюди російський поет Олександр Пушкін. 28 травня того ж року з родиною ге-нерала Раєвського він виїхав на Кавказ.

Календар листав Микола ГнатКОЦЕ

й Д

Ен

ь В

іс

то

рії

ольга ГрЕчишКіна, ольга ДЮЖинсьКиХ, Валентина КорДЮКоВа, микола чабан, олена чЕрнЯВсьКа

ШанОВнI ЧИтаЧI!Усі пільгові категорії населення можуть передплатити газету «Зоря» на друге півріччя 2014 року за ціною першого півріччя, перерахувавши кошти на розрахунковий рахунок редакції через будь-яке відділення банку або поштове відділення.

Вартість передплати газети, яка виходить раз на тиж-день, становить 24,15 грн., котра виходить двічі на тиждень — 59,55 грн. Вартість за пересилання коштів у цю суму не враховано.

Гроші просимо направляти на рахунок 26000155194600 ат «УКрсиббанК», мФо 351005, ЄДрпоУ 35497923, отримувач Кп Дор «редакція газети «Зоря».

У призначенні платежу обов’язково вказати повну поштову адресу, на яку буде надходити газета, прізвище та ініціали.

також газету можна передплатити безпосередньо в редакції за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Журналістів, 7, кімната 614 (6 поверх), або на сайті www.zorya.org.ua.

Довідки за телефонами: (0562) 38-83-73, (067) 630-44-06.Залишайтеся й надалі з улюбленою газетою!

З повагою колектив «Зорі»

З квестом у музеїтак що ж шукали від-

відувачі музею імені Юхи-ма пригожина м. Жовті Води? Як відомо, «квест» у перекладі з грецької означає «пошук», тож діти разом зі своїми батьками від екскур-соводів отримали питання відносно експонатів та іс-торії міста і стали шукати на них відповіді. Для всіх, хто брав участь у квесті, про-вели цікавий майстер-клас з виготовлення квітів з папе-ру та шоколадну майстерню.

Для інших відвідувачів святкове агентство альони Вінник провело танцюваль-ний флеш-моб, а майстри декоративно-ужитково-го мистецтва просто неба провели майстер-класи з виготовлення ляльок-мо-танок, браслетів шамбала та насипушок у декора-тивні пляшки. Гарний на-стрій, придбані сувеніри та фото на згадку — ось що отримали всі, хто завітав до музею.

Буккросинг триваєВ рамках акції «літо

без нудьги!», яку розпоча-ли бібліотекарі Цбс, у на-шому місті продовжив своє існування рух буккросингу, який розпочався в минуло-му році.

бібліотекарі знов від-відали міську лікарню №1 (травматологічне і хірургіч-не відділення). Вони прине-сли 50 екземплярів літера-тури — книги і журнали, які поможуть скоротати

час пацієнтам. повертати літературу не потрібно. її можна залишати в шафах та шухлядах в палатах лі-карні, де нові пацієнти нею користуватимуться.

ми сподіваємось, що рух буккросингу тривати-ме і надалі, і спілкування з хорошою книгою під час відпусток чи канікул спри-ятиме гарному настрою, який сьогодні так потрібен усім.

під час конкурсу заступник директора департаменту охорони здоров’я облдержадміністрації Ві-кторія михайлова зазначила, що кожного дня медичну допомогу меш-канцям області надають 28 тисяч та-ких спеціалістів.

В першому етапі конкурсу, який проводився в містах та районах об-ласті, взяли участь 215 медсестер. З

них було обрано 6 учасників другого етапу — фіналу обласного конкурсу.

У фіналі учасники продемон-стрували трихвилинний фільм-презентацію про себе і медичний за-клад, у якому вони працюють. також медсестри виконали практичні за-вдання, показавши рівень своїх про-фесійних навичок та вмінь.

перше місце в обласному конкурсі

«Краща медична сестра Дніпропе-тровщини 2014 року» посіла анас-тасія Клименко з Центру первинної медико-санітарної допомоги №1 міста Дніпропетровська. Друге місце посіла Владислава Дорошенко, яка працює у будинку дитини м. Дніпродзер-жинська. на третьому місці наталя ласкина — медсестра марганецької міської лікарні.

У Всесвітній день медсестривизначили кращу представницю цієї професії

Відбувся обласний професійний огляд-конкурс на звання «Краща медична сестра 2014 року». За перше місце змагалися шість учасниць зі всієї Дніпропетровщини. У запеклій боротьбі за перемогу своїх конкуренток обійшла Анастасія Клименко з Центру первинної медико-санітарної допомоги №1 міста Дніпропетровська. Так регіон відзначив Всесвітній день медичної сестри, який святкується щороку 12 травня.

на лікуванні в Дніпропетровській обласній лікарні імені І. І. Мечникова знаходяться 5 бійців, поранених у Маріуполі

Вони були госпіталізовані до медичного закладу з вогнепальними пораненнями. Двом із них проведено операції. На сьогодні один знаходиться у важкому стані, ще 4 — у середньому. Про це повідомив головний лікар обласної лікарні Мечникова Сергій Риженко.

також сергій риженко від-значив високий професіоналізм маріупольських лікарів, які пер-шими надали постраждалим усю необхідну медичну допомогу та зупинили кровотечу.

За прогнозами спеціалістів лікарні, перших двох бійців ви-пишуть з медзакладу вже наступ-ного тижня.

також на сьогоднішній день ще одна людина знаходиться у військовому госпіталі.

У Дніпропетровську відбулася траурна церемонія прощання з Олегом Ейсмантом, який загинув у Маріуполі. У складі батальйону територіальної оборони він намагався захистити мирних громадян.

попрощатися з земляком прийшли його рідні та близькі, друзі, товариші по службі, керівництво облдержад-міністрації та небайдужі громадяни.

Усі з сумом згадували події 9 травня у маріуполі, через які загинув чоловік.

— Як би важко нам зараз не було говорити, спостерігаючи за подіями, що відбуваються, ми повинні думати в пер-шу чергу про майбутнє. олег загинув заради майбутнього, заради кожного з нас… ми всі повинні дати одне одно-му клятву, що будемо стояти поруч,

пліч-о-пліч, та ніколи не дозволимо зрадникам і ворогам нашої країни нас перемогти, — сказав в. о. заступника голови облдержадміністрації борис Філатов. Він також додав, що наші громадяни заради пам’яті олега Ей-сманта повинні побудувати нову країну, країну, в якій не буде місця бідності, безправ’ю, у якій кожен вільний гро-мадянин нестиме відповідальність за свою державу.

пам’ять загиблого земляка вша-нували хвилиною мовчання.

Дніпропетровщина попрощалася з земляком, який загинув у Маріуполі

УВ

аГа

!

4 ÇÎÐß АКТУАЛЬНОwww.zorya.org.ua16 òðàâíÿ 2014 ð.

ОФ

ІЦІЙ

НО

Äîðîã³ ÷èòà÷³! Íà ñòîð³íêàõ «Ïåíñ³îíåð Ïðèäí³ïðî-â’ÿ» òà «Çàõèñòèìî êîæíîãî» âè îäåðæèòå â³äïîâ³ä³íà âàø³ çàïèòàííÿ. Àëå â³äïîâ³äíî äî çàêîíîäàâñòâàïðî çâåðíåííÿ ãðîìàäÿí ôàõ³âö³ äåðæàâíèõ óñòàíîâ,êîìóíàëüíèõ ³ ïðèâàòíèõ ï³äïðèºìñòâ íàäàþòüâ³äïîâ³ä³ ïðè íàÿâíîñò³ ïîøòîâî¿ àäðåñè çàÿâíèêà.Òîæ, áóäü ëàñêà, âêàçóéòå çâîðîòíó àäðåñó (ó ãàçåò³íå äðóêóºòüñÿ)!

Ïèø³òü íà àäðåñó: ðåäàêö³ÿ ãàçåòè «Çîðÿ»,âóë. Æóðíàë³ñò³â, 7, ì. Äí³ïðîïåòðîâñüê, 49051.

Êîíòàêòíèé òåëåôîí: (0562) 27-16-52.Ëþäìèëà ÌÀÑËÎÂÀ, âåäó÷à ñòîð³íîê

Äîñòðîêîâà ïåíñ³ÿ ïðè ï³ëüãîâîìó ñòàæ³Я працював у Кривому Розі на гірничо�збагачувальному комбінаті слюсарем�монтажником. Маю

13 років стажу за Списком №2 та два роки — за Списком №1. Чи можу я оформити пенсію в 53 роки?Âàëåð³é ÄÓÍÀªÂ. Øèðîêå

За Списком №1 — не менш ніж 10 років праці в зазначених умовахШановний Валерію Миколайо�

вичу, відповідно до пункту «а»статті 13 Закону України «Про пен�сійне забезпечення» право на пенсіюза віком на пільгових умовах неза�лежно від місця останньої роботи ма�ють працівники, зайняті повний ро�бочий день на підземних роботах, нароботах з особливо шкідливими іособливо важкими умовами праці,— за Списком №1 виробництв, робіт,професій, посад і показників, зат�вердженим Кабінетом МіністрівУкраїни, і за результатами атестаціїробочих місць; чоловіки — післядосягнення 50 років і при стажі ро�боти не менше 20 років, з них не

При визначенні права на пільго�ву пенсію за періоди роботи до01.01.92 застосовуються Списки№1, №2 виробництв, робіт, про�фесій, посад і показників на підзем�них роботах, на роботах зі шкідли�вими і важкими умовами праці, зай�нятість в яких повний робочий деньдає право на пенсію за віком напільгових умовах, затверджені По�становою Кабінету Міністрів СРСРвід 22.08.56 №1173, а після 01.01.92слід керуватись Списками №1, №2,затвердженими Постановою Кабіне�ту Міністрів СРСР від 26.01.91 №10,постановами Кабінету Міністрів Ук�раїни від 11.03.94 №162 та від16.01.2003 №36, і за результатамиатестації робочих місць.

Пунктом 3 Порядку застосуван�ня Списків №1 і №2 виробництв,робіт, професій, посад і показниківпри обчисленні стажу роботи, що даєправо на пенсію за віком на пільго�вих умовах, затвердженого наказомМіністерства праці та соціальноїполітики України від 18.11.2005№383 та зареєстрованого Міністер�ством юстиції України 01.12.2005 за№1451/11731, передбачено, що при

Тільки записів у трудовій книжці недостатньо

Шановна Аліно Ми�колаївно, відповідно доч. 3 ст. 42 Закону Ук�раїни «Про загальноо�бов’язкове державнепенсійне страхування»№1058 у разі збільшен�ня розміру прожитко�вого мінімуму для осіб,які втратили праце�здатність, підвищуєть�ся розмір пенсії, обчис�лений відповідно достатті 28 цього Закону,тільки непрацюючимпенсіонерам.

Ïåðåðàõóíîê — ó ðàç³ çì³íèïðîæèòêîâîãî ì³í³ìóìó

Як перераховується пенсія працюючим пен�сіонерам?

Àë³íà ÏÀÐÀÑÎ×ÊÀ. Äí³ïðîäçåðæèíñüê

ϳëüãîâà ïåíñ³ÿ âîä³ÿìàâòîáóñ³â

Чи справді водіям автобусів доситьмати стажу 12,5 року для пільгової пенсії?

Àíòîí ÑÅ˲ÂÀÍÎÂ. Æîâò³ Âîäè

Шановний АнтонеІвановичу, згідно зістаттею 13 п. «з» Зако�ну України «Про пен�сійне забезпечення» напільгових умовах ма�ють право на пенсію завіком, незалежно відмісця останньої роботиводії міського паса�жирського транспорту(автобусів, тролейбу�

РО

З’Я

СН

ЮЮ

ТЬ

ФА

ХІВ

ЦІ

ПФ

У

Пенсіонерам, якіпрацюють (провадятьдіяльність, пов’язану зотриманням доходу),після звільнення з ро$боти або припиненнятакої діяльності пенсіяперераховується зурахуванням прожитко$вого мінімуму для осіб,які втратили праце$здатність, визначеногозаконом, який встанов$лений на дату звільнен$ня з роботи або припи$нення такої діяльності.

сів, трамваїв): жінки —після досягнення 50 ро�ків і при стажі роботи20 років, у тому числіна зазначеній роботі неменше 10 років, чоло$віки — після досяг$нення 55 років і пристажі роботи 25 років,у тому числі на зазна$ченій роботі не менше12 років 6 місяців.

ПО

ЛИ

ТИ

ЧЕ

СК

АЯ

РЕ

КЛ

АМ

А

Ïðè÷èíà ñèëîâûõïðîòèâîñòîÿíèé —îòñóòñòâèå äîâåðèÿ ê âëàñòè

Нынешние события в стране— в Славянске, Краматорске,Одессе, Мариуполе и других горо�дах, где есть серьезные противо�стояния, — основаны на отсут�ствии доверия к власти. Простыеукраинцы перестали верить в то,что власть может навести поря�док и элементарно их защитить.

Люди, живущие на Юго�Востоке, которые в Славянске иЛуганске возводят баррикады изахватывают админздания, —это такие же граждане, как и те,которые «живут» в Киеве наМайдане. И нельзя говорить, чтоодни — легитимные митингую�щие, а вторые — нет. В Луган�ске и Донецке очень часто мож�но услышать от людей: «Почемуони к нам так относятся?

 Óêðàèíå ïåðèîä áåçâëàñòèÿ. Èñåãîäíÿ æèçíåííî âàæíàÿ çàäà÷à —ñîçäàòü ñèñòåìó áàëàíñà âãîñóäàðñòâåííîé âëàñòè, ÷òîáû íè ó êîãîíå áûëî âîçìîæíîñòè ñêîíöåíòðèðîâàòüâñå ïîëíîìî÷èÿ â îäíèõ ðóêàõ. ýòîì óâåðåí Ìèõàèë ÄÎÁÊÈÍ,êàíäèäàò â Ïðåçèäåíòû Óêðàèíû,ïîääåðæèâàåìûé Ïàðòèåé ðåãèîíîâ.

Ìèõàèë ÄÎÁÊÈÍ:

Äëÿ Óêðàèíû æèçíåííî âàæíàÿ çàäà÷à — ñîçäàòüñèñòåìó áàëàíñà â ãîñóäàðñòâåííîé âëàñòè

менш ніж 10 років на зазначених ро�ботах.

Чоловікам, які мають не меншеполовини стажу роботи з особливошкідливими і особливо важкимиумовами праці, пенсії на пільговихумовах призначаються із зменшен$ням віку, передбаченого статтею 12цього Закону, на 1 рік за кожнийповний рік такої роботи.

Згідно з пунктом «б» статті 13Закону України «Про пенсійне за�безпечення» право на пенсію завіком на пільгових умовах за Спис�ком №2 мають працівники, зайнятіповний робочий день на інших робо�тах зі шкідливими і важкими умова�

ми праці, виробництв, робіт, про�фесій, посад і показників, затвер�дженим Кабінетом Міністрів Украї�ни, і за результатами атестації робо�чих місць; чоловіки — після досяг�нення 55 років і при стажі роботи неменше 25 років, з них не менш ніж12 років 6 місяців на зазначенихроботах.

Працівники, які мають не меншеполовини стажу роботи зі шкідливи�ми і важкими умовами праці, пенсіїна пільгових умовах призначаютьсяіз зменшенням віку, передбаченогостаттею 12 цього Закону, на 1 рік закожні 2 роки 6 місяців такої роботичоловікам.

визначенні права на пенсію за вікомна пільгових умовах застосовують$ся Списки, чинні на період роботиособи.

Пунктом 9 зазначеного Поряд�ку передбачено, що пенсії за сумі�сними роботами, професіями та по�садами працівників, зайнятих у ви�робництвах та на роботах, передба�чених Списками, призначаються:

� за Списком №2, якщо одна із ви�конуваних робіт, професій чи посадпередбачена в Списку №1, а інша вСписку №2;

$ на загальних підставах, якщоодна із виконуваних робіт, професійчи посад передбачена в Списку №1або Списку №2, а інша цими Списка$ми не передбачена.

Підставою для призначенняпенсії на пільгових умовах є на�явність професій та виробництва взазначеному Списку і підтверджен�ня шкідливих умов праці працівни�ка за результатами атестації робочихмісць.

Для призначення пенсії напільгових умовах за Списками №1 і№2 записів у трудовій книжці недо�статньо.

Відповідно до п. 20 Порядкупідтвердження наявного трудовогостажу для призначення пенсій завідсутності трудової книжки чивідповідних записів у ній, затвердже�ного Постановою Кабінету МіністрівУкраїни від 12 серпня 1993 р. №637,у випадках, коли в трудовій книжцівідсутні відомості, що визначаютьправо на пенсії на пільгових умовахабо за вислугу років, установлені дляокремих категорій працівників, дляпідтвердження спеціального трудо�вого стажу приймаються уточнюючідовідки підприємств, установ, орга�нізацій або їх правонаступників.

У довідці має бути вказано: пері�оди роботи, що зараховуються доспеціального стажу; професія абопосада; характер виконуваної робо�ти; розділ, підрозділ, пункт, найме�нування списків чи їх номери, доякого включається цей період робо�ти; первинні документи за час вико�нання роботи, на підставі яких вида�на зазначена довідка.

Íàòàë³ÿ ÊÎÐͲÉ×ÓÊ,çàñòóïíèê íà÷àëüíèêà Ãîëîâíîãî

óïðàâë³ííÿ ÏÔÓâ Äí³ïðîïåòðîâñüê³é îáëàñò³

Оскорбляют, унижают, пугают?Мы не боимся!» И они действи�тельно не боятся. Шахтера, ко�торый каждый день спускаетсяв шахту, не испугаешь. Но сегод�ня власть не хочет этого видеть.

Поэтому распределение си�стемы власти в нашей стране,путем внесения изменений вКонституцию и законы Украи�ны, между президентом и парла�ментом, оппозицией и властью— это гарантия стабильности ипроцветания нашего государства.

Óðåãóëèðîâàòü ñèòóàöèþíà Þãî-Âîñòîêå —òîëüêî ìèðíûì ïóòåìè ïîèñêîì êîìïðîìèññîâ

Нужно менять систему вла�сти. Власть должна понимать,что без диалога люди не успоко�ятся. Их невозможно запугатьни армией, ни милицией.

Власть на 100% аккумулиро�вана в руках небольшой группыполитиков, которые контроли�руют СМИ, прокуратуру, суды,правоохранительные органы,все разрешительные органы.

Но к старым проблемам ещедобавились новые: разгул пре�ступности, отсутствие милиции,которая просто самоустрани�лась, подавлена и деморализо�вана. К этому нужно добавитьстрах людей за свою жизнь ижизнь своих детей из�за воору�женных боевиков на улицахгородов. И катастрофическуюэкономическую ситуацию.

Объехав Луганскую, Донец�кую и Днепропетровскую облас�ти, я сделал для себя вывод, чтоУкраина однозначно останетсяединым целостным государ�ством. Все попытки привнестираскол в сознание нашего

общества будут прекращенысамими же людьми. Но для то�го, чтобы люди не боялисьвыходить на улицы, чтобы детейне пугали приездом «правогосектора», необходимо пойти на�встречу людям не с вооружённойармией, а с договорённостями, смеморандумом, с доброй волей.

Ïðèøëî âðåìÿ ïåðåäàòüâëàñòü íà ìåñòà

Если говорить о наведениипорядка в стране, то мы деталь�но изучили и проанализирова�ли ситуацию и увидели, чтобольше всего люди на Юго�Вос�токе сегодня боятся тех, ктопришел к власти, их бесприн�ципности. Эти страхи простоподавить невозможно. Их мож�но только минимизировать идать людям гарантии безопасно�сти и стабильной жизни, чтобысо временем граждане сами по�тихоньку от них избавились.Оптимальный вариант — дости�жение такого устройства госу�дарства, где были бы серьезнозащищены права регионов.

При этом самостоятельнаякадровая политика, выборностьруководителей регионов — всеэто позволит реально обеспечитьнародовластие на местах. Но безсамостоятельной бюджетной по�литики осуществить реальнуюисполнительную власть наместах будет невозможно.

В Конституции Украинынеобходимо утвердить бюджет�ную автономию регионов,закрепив в основном законе

распределение финансовыхсборов в пользу местных громад.Это необходимость времени иреальная возможность форми�ровать бюджеты не сверху вниз,как было все 23 года нашейсамостоятельности, а снизувверх. Это реальная возмож�ность развивать наши громады— строить детсады, больницы,ремонтировать дороги…

Необходимо вернуть плано�вость развития территорий. Нежить от одного бюджетного годадо следующего, не зная, на чторассчитывать, а хотя бы всреднесрочной перспективе пла�нировать развитие территорий,давая понимание людям, чтоместная власть делает сегодня,что будет делать завтра, какие унее будут планы послезавтра.Это успокоит общество и сдела�ет более прозрачной финансо�вую политику на местах.

Финансовые ресурсы иполномочия должны находить�ся в регионах, а не у централь�ной власти. Страну приведет куспеху тот, кто откажется отцентрализации бюджета впользу людей, которые живут врегионах. Правительство Украи�ны, как и во всем современноммире, должно выполнять функ�ции обеспечения обороны, безо�пасности и внешней политики.

И еще одна принципиальнаяпозиция — закрепление русско�го языка в Конституции Украи�ны как второго государственно�го. Это снимет спекуляции на этутему на все последующие годы.

5ЗОРЯяк це було www.zorya.org.ua16 травня 2014 р.

Николай ЧАБАН

После областного музея открыли городской

Наш художественный музей — детище князя Николая Антоновича Гедройца (1853—1933), о чем напрочь забыто. еще бы — как можно было в советское время писать, что музей в городе чугуна и стали основан бла-годаря князю? Тем временем этому человеку, художнику, меценату, за-мечательному общественному деяте-лю, многие южные города обязаны своими художественными музеями.

На съезде русских художников в Санкт-Петербурге в 1912 году князь ратовал за организацию передвиж-ных художественно-просветительных выставок. В 1912 г. по инициативе Гедройца и при непосредственном его участии в Херсоне открывается художественный музей, а в Сева-стополе начал действовать кружок художественных ремесел «Среда». В 1913 году при участии Николая Антоновича основан художественный музей в Мариуполе. В том же году открыта художественная секция при елисаветградском «обществе разви-тия грамотности и ремесел».

В 1914 году благодаря ему в ека-теринославе также открывается свой художественный музей. Правда, по-началу он именовался городским му-зеем — так его отличали от областного (исторического) имени Александра Поля.

Проблема особого помещения для выставки картин или художе-ственного музея оставалась в городе постоянно. корреспондент местной влиятельной газеты «Приднепров-ский край» в мае 1900 года писал: «Художник-агент рассказал мне о печальной попытке общества южно-русских художников метать бисер в екатеринославе. Прибыло сюда свы-ше ста картин, в числе их несколько шедевров, но зрителя выставка не на-шла. Это было в ноябре (предыдущего 1899 года. — Авт.) и главным камнем, в который уткнулись передвижники, оказалась невозможность отыскать для выставки хоть сколько-нибудь сносное помещение».

Один век художественного музеяКорреспондент «Зори» узнал точную дату открытия художественного музея и о его основателе — Николае Гедройце

Сто лет назад, весной 1914 года, в Екатеринославе торжественно открылся городской художественный музей. Но за сто лет вокруг этого события накопилось столько путаницы! Как будто никто из серьезных исследователей никогда не занимался первыми шагами нашего художественного музея. Во-первых, несправедливо забыто имя его основателя. Во-вторых, предостаточно напутано с первым адресом музея. И, наконец, в-третьих, сама официальная дата его основания никак не соответствует подлинной! Накануне Международного дня музеев, который отмечается 18 мая, наш корреспондент провел свое расследование: как же все было в действительности. Фото на память об открытии в Екатеринославе художественного музея. 1914 г.

кСТАТиИ полотно Иорданса?

Специально к открытию город-ского художественного музея в Екатеринославе был приручен еще один дар, о котором сообщила местная пресса: гласный город-ской думы Андрей Константино-вич Бабушкин (в этой семье было два Андрея, речь идет о втором) подарил музею картину художни-ка Иорданса. Название картины не указывалось. Как сообщила в свое время покойный научный сотрудник художественного музея Лидия Яценко, название картины — «Самсон и Далила», но это не оригинал, а копия...

Спустя пятнадцать лет город «созрел» для открытия собственно-го художественного музея. открыть его решено в здании центрального скетинг-ринка. Находилось оно при-мерно там, где ныне центральный вход в парк им. Глобы. Скетинг-ринк — это площадка с деревянным или асфальтным покрытием для катания на роликовых коньках. центральный скетинг-ринк в екатеринославе по-строили в 1911 году. По воскресеньям здесь проходили состязания в беге «на колесных коньках». огромное здание использовалось и для выступлений гастролеров. кто только не выступал здесь! Аркадий Аверченко, Сергей Рахманинов, леонид Собинов… Судь-ба здания скетинг-ринка плачевна — скорее всего, оно разрушено в годы гражданской войны.

Но вернемся к событиям сто-летней давности. «Приднепровский край» 15 (28) апреля 1914 года писал: «Нет больше центрального скетинг-ринка». и на здании, где он поме-щался, имеется заманчивая надпись: «Городской художественный музей».

«Много спорили, пригодно ли это помещение для музея, — писал современник, — находили разные недостатки, но пока их незаметно, и зал музея в нынешнем его виде произ-водит приятное впечатление».

С датой открытия неразберихакстати, какая точная дата откры-

тия музея? Везде написано, что наш музей открылся 27 апреля по старому стилю, то бишь 10 мая по новому. А в действительности он открылся 14 апреля по старому или 27 апреля по новому стилю! Вот сколько ошибок вкралось в историю с музеем. А ведь все было лишь сто лет назад...

Перенесемся в тот весенний день. В двенадцать часов дня состоялось торжественное открытие музея. До нас дошли также имена участников торжества. Это был екатеринослав-ский губернатор В. А. колобов, управ-ляющий казенной палатой В. М. За-лебедский, германский вице-консул В. я. Абермет, директор народных училищ Д. Н. Мухин, председатель уездной земской управы С. А. брод-

ницкий, члены городской управы к. и. Макаренко и Ф. Ф. бурмей-стер, городские архитекторы Д. С. Скоробогатов и б. я. Добротворский, городской инженер, ставший позд-нее городским архитектором, А. л. красносельский, секретарь думы Н. А. Набиркин и другие.

После торжественного молебна городской голова иван Способный выразил благодарность всем лицам, почтившим своим присутствием это торжество, а также и местным худож-никам, очень много потрудившимся на пользу этого музея. Затем город-ской голова огласил тексты телеграмм на имя президента императорской академии художеств великой княги-ни Марии Павловны и на имя князя Николая Антоновича Гедройца в Ни-колаеве. Видите: лишь двум особам посланы приветственные телеграм-мы! и среди них приятель Дмитрия яворницкого князь Гедройц. кстати, директора исторического музея явор-ницкого видим на фото среди прочих участников торжества.

Затем все присутствовавшие ос-мотрели музей. Не отказали себе и в удовольствии сфотографироваться группой с губернатором и городским головой во главе.

Что увидели первые посетители

Собственно под музей было за-нято две трети зала скетинг-ринка, а остальная часть была отдана под студию художника егора егоровича Шрейдера (1844—1922 гг.)

В помещении музея было достаточ-но воздуха и света. В нем очень удобно разместились около пятидесяти кар-тин, частью принадлежавших импера-торской академии художеств, частью принесенных в дар музею частными лицами и художниками. Небольшие скульптурные произведения устано-вили на особых деревянных тумбах в разных местах. Посредине зала стояло несколько «простых, но очень прилич-ных» скамеек, с которых было удобно осматривать картины сидя.

у задней стены зала помещались три громадных полотна из картин Академии художеств. Но первой из

них, принадлежащей кисти Панина, изображен въезд в город царя ивана Грозного верхом на коне. На левом плане картины — большие камен-ные ворота, у которых павшие ниц обыватели. царь, мрачный в лице, в пышном одеянии на белом коне необычайной красоты с круто изо-гнутой шеей, головой с роскошной до колен ниспадающей гривой. «По яркости красок, по тщательной вы-писке, писал современник, картина производит большое впечатление и заставляет долго любоваться собой». Речь шла о картине Михаила Панина «Тайный выезд ивана Грозного перед опричниной» (1911).

Художник Михаил Никитович Па-нин (1877—1963) родом из калужской области, учился в Петербургской ака-демии художеств (1902—1911). Долгие годы преподавал в Днепропетровском художественном училище, заслужен-ный деятель искусств уССР (1951). Работал в области станковой живописи.

Вторая большая картина назы-валась «На могиле скифского царя» Антона кандаурова. Третья картина — большой пейзаж «Ранняя весна» художника колесниченко (сотрудники музея поправили: фамилия художни-ка в действительности — колесников).

По левую сторону зала первой музейной экспозиции разместились картины значительно меньших раз-меров. Здесь имелись и пейзажи, и жанровые картины. Внимание по-сетителей привлекала, в частности, жанровая картина Попова «Доигра-лись до зари».

еще одна картина с первой вы-ставки собственного художественного музея в екатеринославе — «больное дитя» Поликарпова, как указывала тогдашняя пресса (на самом деле это работа Прохорова). Эту картину, ско-рее, можно было бы назвать «Мать над больным ребенком», ибо главным об-разом на страдальчески озабоченном лице матери сосредоточил внимание зрителя художник.

Тут же был выставлен велико-лепный большой пейзаж якова бро-вара «осенняя дорога». Художник изобразил дорогу в окрестностях Петербурга.

Музей в вашей жизни

Екатерина ГЛУШАК, переводчик:

— Впервые посетила художественный музей еще в школе. Моя люби-мая картина — «Портрет мальчика» Александра Головина. В последний раз была на прошло-годней выставке Никаса Сафронова. Но мои ожи-дания, правда, не впол-не оправдались. Очень нравится мне мраморная скульптура в модерном стиле «Ночь» Витторио Карадосси. Это произ-ведение сейчас выстав-лено на втором этаже музея.

Юрий ШКОВЫРА, геолог, писатель:

— В Днепропетров-ске я постоянно живу с 1960 года. В числе пер-вых отправился в худо-жественный музей, так что он в моей жизни уже более полувека. Множе-ство выставок посетил я за эти годы. Последнее яркое впечатление — вы-ставка «Нормандия в жи-вописи» в ноябре 2012 — январе 2013 года. Люблю произведения художника-символиста Михаила Сапожникова.

бл

иц

оП

Ро

С

Залы музея уже целый век радуют жителей и гостей города своими экспозициями

6 ÇÎÐß ПРАВОСЛАВ’Яwww.zorya.org.ua16 òðàâíÿ 2014 ð.

СЛ

ОВ

О С

ВЯ

ЩЕ

НН

ИК

А

Страницу подготовила Ольга ДЮЖИНСКИХ

ИС

ТО

РИ

Я Х

РА

МА

ПР

АВ

ОС

ЛА

ВН

ЫЙ

КА

ЛЕ

НД

АР

Ь. 1

6 —

23

МА

Я

До крещения ее звали Пенело#па, жила в Македонии. Изучаянауки и получая образование, отнаставника Апелиана она узналаоб Иисусе Христе и его доброде#тельном учении. Однажды про#изошло событие, определившее еедальнейшую судьбу, — был знаксвыше: к ней в дом залетели пти#цы: голубь, орел и ворон. У орлав лапах был венок, у ворона змея,у голубя масличная ветвь. Настав#ник объяснил значение произо#шедшего: голубь означал цело#мудрие, масличная ветвь — этоблагодать, принимаемая от Богапри крещении, орел с венком —символ духовной высоты, а воронсо змеей — это предостережение изнак того, что дьявол ополчилсяна нее. Пенелопа приняла реше#ние отказаться от замужества иприняла крещение учеником апо#стола Павла апостолом Тимофеем.Теперь ее имя стало Ирина. Отецбыл против такого поступка доче#ри и приказал связать и бросить ее

Óñëûøüòå äóøè äåòåé ñâîèõÂî èìÿ Îòöà è Ñûíà è Ñâÿòîãî Äóõà!18 ìàÿ ïðàâîñëàâíàÿ öåðêîâü îòìå÷àåò äåíü ïàìÿòèÑâÿòîé Èðèíû. ×åì ïðîñëàâèëàñü ýòà ñâÿòàÿ, è ÷åìóó÷èò íàñ èñòîðèÿ åå âåðû â Ãîñïîäà íàøåãî ÈèñóñàÕðèñòà? Îá ýòîì ìû ïîãîâîðèì ñåãîäíÿ.

под копыта коней. Но лошадиостались стоять спокойно и непричинили вреда ей, лишь одиниз коней, сорвавшись с привязи,сбил с ног отца девушки и затоп#тал его насмерть. В слезах девуш#ка молилась над телом, и молит#ва святой мученице Ирине сотво#рила чудо — отец ожил. Увидевтакое, многие люди уверовали вИисуса. Сила молитвы мученицыИрины Македонской и ее вера воХриста обратили затем многихлюдей из Мигдонии и других го#родов в христианство.

Потрясает долготерпение хри#стианских наставников Ирины,которые ждали удобного случая,чтобы открыть девице Христа. Вэтом и выражается талант педаго#га, что он слышит, чувствует со#стояние ученика — скажет не#сколько слов и, как доброе семя,упавшее на подготовленную по#чву, эти слова начнут приноситьплоды. Надо бы нам поучиться...

Как часто мы повторяем своимдетям или своим домашним, чтонадо ходить в церковь, надо испо#ведоваться и надо причащаться.«А зачем?» — задается вопрос.Действительно, зачем, когда всеэто — лишь средство, если чело#век не знает самого главного. Незнает Христа, не любит Его, нетянется к Нему всей душой, всемсердцем, всем разумением своим.

Передача веры, разговор о ней— сложнейший и ответствен#нейший процесс, требующийвнимания, мудрости, чуткости,

знания души другого человека.Разве старцу Апелиану не хо#

телось как можно быстрее, пользу#ясь доверчивостью девочки Пене#лопы, рассказать, показать, пред#ложить крестить? Пока она по#слушна, воспользоваться еедетским неразумием? Нет, онждал ее совершеннолетия — воз#раста, когда и ум, и чувства, иволя, воспитанные правильнымнравственным укладом, позволи#ли серьезно воспринять благуювесть.

Как часто, к сожалению, вос#питание наших собственных детейносит импульсивный или реактив#ный характер. Что#то нам не по#нравилось, вызвало раздражение— подзатыльник или упрек. Номы же помним слова Христа «гневне творит правды Божией». Оченьважно разговаривать со своимидетьми, слышать их, думать, пере#живать, сочувствовать, пытатьсяжить их жизнью. Только приусловии очень тактичного поведе#ния человек может услышать,когда душа ребенка будет готова квосприятию слова Божия. Вели#чайший талант — научение чело#века вере. Здесь не обойтись од#ними формальными правилами:передать навыки ставить свечи,подходить к батюшке за благо#словением, читать молитвенныетексты. Это все хорошо, но бездуши, внимания, чувств к Богувсе это так и останется пусть иблагочестивыми, но мертвымиправилами.

Дай Бог нам за молитвы святойвеликомученицы Ирины, ее доб#рых и благочестивых наставниковвоспитывать в себе чуткость, вни#мание, способность слышать душунаших детей.

Аминь.Ïðîòîèåðåé

Êîíñòàíòèí ÄÐÎÁÈÒÜÊÎ

Весной, во время разлива Са#мары, невозможно было добрать#ся до храмов. В сентябре 1797 годажители слободы обратились к пра#вящему архиерею Гавриилу (Ба#нулеско#Бодони) с просьбой датьвысочайшее позволение выстро#ить в слободе церковь и открытьприход. Епархиальное начальствопризнало необходимым построитьв слободе храм, и благословениебыло получено. По совету священ#ника Максима Сирицы ктиторамибудущего храма были избраныВасилий Пужайко и Остап Хар#ченко, а ходатаем, избранным отобщества, стал Даниил Гордиен#ко. Этим доверенным людям ипоручили вести все дело о построй#ке храма.

Ктиторы, купив в Богодухов#ском уезде Харьковской губернииготовую церковь со всей утварью,немедленно перевезли ее в слобо#ду и заготовили все необходимоедля начала строительства. По#скольку церковь была привезенав день памяти Иоанна Богослова,жители слободы стали ее называтьБогословом, а село стало называть#ся Богуслав. Из Новороссийскойконсистории 27 июня 1800 годабыл направлен в Павлоградскоедуховное правление указ о разре#шении заложить и построить храмво имя Святителя Николая.

В «Справочной книге Екатери#нославской епархии», изданнойЕкатеринославской духовной кон#систорией в 1908 году, имеютсятакие сведения: «Николаевскаяцерковь, построенная в 1817 годутщанием прихожан, деревянная,однопрестольная. Количество дво#

Ñâÿòî-Íèêîëàåâñêèé õðàìÏåðâûå óïîìèíàíèÿ î ñåëå è õðàìå äàòèðóþòñÿ1784 ãîäîì. Áëèæàéøèå õðàìû íàõîäèëèñü â ñåìèâåðñòàõ (Áîãäàíîâñêèé è Òåðíîâñêèé),à Ïàâëîãðàäñêèé (Ïîêðîâñêèé) — â 15 âåðñòàõîò ñëîáîäû, íàñ÷èòûâàþùåé áîëåå òûñÿ÷è æèòåëåé.

ров в приходе — 466. Общее коли#чество прихожан — 867 мужско#го пола и 1814 женского. Капиталцеркви — 3129 рублей 98 копеек.Наличный состав причта:

— место священника праздно;— псаломщик Михаил Феси#

на (22 года)».В начале 30#х годов прошлого

века храм был разрушен. Во вре#мя Великой Отечественной вой#ны, в 1941 году, сельский клуб пе#рестроили в небольшую церковь.

Но вскоре после войны на со#брании сельского актива былопринято решение: храм вновь пе#реоборудовать под клуб, а церков#ную утварь перенести в неболь#шую сторожку, в которой устро#ить церковь. Но в 1961 году и сто#рожку отобрали.

15 июня 1991 года на приход#ском собрании, которое по благо#словению епископа Днепропет#ровского и Запорожского Глебапроводил благочинный протоие#рей Валентин Цешковский, былрешен вопрос об открытии храма.На добровольные пожертвованияжителей села было приобретенопомещение бывшего заготпункта,и после переоборудования в немначались богослужения. Но вре#менное помещение не могло вме#стить всех желающих, поэтомубыло принято решение о строи#тельстве нового храма.

Пожертвования жителей села,помощь руководителей района,шахт, предприятий позволилиначать строительство. Стены хра#ма возводили местные строители:братья Цымалые, Иван Митрофа#нович и Григорий Митрофанович,

а также их двоюродный брат Бой#ко Виктор Трифонович, кровлюустроили мастера из Почаева. Длявнутреннего убранства храма не#мало сил физических и душевныхположил священник Валерий Де#мин со своим отцом АнатолиемЕрмолаевичем. Их стараниямибыл установлен и расписан иконо#стас храма.

22 ноября 1997 года архиепис#коп Днепропетровский и Павло#градский Ириней совершил вели#кое освящение храма.

29 октября 1999 года возлехрама был установлен и освященпамятный крест в честь 2000#ле#тия Рождества Христова.

22 мая 2000 года, в храмовыйпраздник, было возвращено вхрам старинное Евангелие, кото#рое сохранили священнослужите#ли Свято#Успенского храма горо#да Павлограда.

Храмовый день — 22 маяАдрес: 51486, с. Богуслав,

ул. Ленина, 100, Павлоградский р�н

ПО

ЗД

РА

ВЛ

ЯЕ

М!

Ìíîãàÿ ëåòà!Я рад возможности по#

здравить нашего горячолюбимого пастыря — Вы#сокопреосвященнейшегоВладыку Иринея с 75#ле#тием.

Господь именно на Васвозложил крест служе#ния митрополита Днепро#петровского и Павлоград#ского, ответственного заединство и духовнуюжизнь своего народа.

Вы по примеру Госпо#да нашего пришли и отдали себя на служения людям.Любовь есть в первую очередь способность отдать себядругим. Готовность отдать себя и часть своей жизни,времени, заботы, денег, человеческого тепла и учас#тия другому и есть проявление любви — это не кра#сивые слова, а способность разделять с другим своюжизнь.

Именно терпением, смирением и глубокой веройВы сохраняете единство нашего народа.

Я благодарен Вам, как духовнику, за пониманиеи поддержку, за сердечную отеческую любовь, за на#ставничество и мудрость.

Быть богословом, священником, иерархом — зна#чит, всегда быть мужественным человеком.

Дай Бог Вам, Владыка, физических сил — духов#ная крепость у Вас есть. Дай Бог, чтобы Вас всегда ок#ружали верные, надёжные помощники. Я верю, чтоВы так же, как сегодня, и в будущем будете успешноосуществлять своё архипастырское делание, окружен#ный своими единомышленниками, которые должныподдерживать Ваши руки подобно тому, как Ааронподдерживал руки Моисея (Исх, 17:12).

Ïðîòîèåðåé Êîíñòàíòèí ÄÐÎÁÈÒÜÊÎ

Редакция газеты «Зоря» присоединяется к по�здравлению и желает ВысокопреосвященнейшемуВладыке Иринею многая лета!

16 мая — Мчч. Тимофея и Мавры (ок. 286). Прп. Фео#досия, игумена Киево#Печерского (1074). Прп.Петра чудотворца, еп. Аргосского (X). Свт. ФеофанаПерифеорийского (после 1353) (Греч). Прпп. Иули#ании (1393) и Евпраксии (1394) Московских. Сщмч.Николая пресвитера (1941). Икон Божией Матери:Успения Киево#Печерской, принесенной из Царь#града (1073), Печерской (с предстоящими Антониеми Феодосием Печерскими) (1085) и Свенской

17 мая — Мц. Пелагии, девы Тарсийской (ок. 290).Сщмч. Еразма, еп. Формийского (303). Сщмч. Аль#виана, еп. Анейского, и учеников его (304). Сщмч.Сильвана, еп. Газского, и с ним 40 мучеников (311).Прпп. Никиты, Кирилла, Никифора, Климента иИсаакия, братьев Алфановых (Сокольницких) вНовгороде (XIV#XV). Собор новомучеников в Бутовепострадавших. Сщмч. Иоанна пресвитера (1942).Сщмч. Николая диакона (1943). Старорусской ико#ны Божией Матери (1570).

18 мая — Вмц. Ирины (I#II). Прп. Варлаама Серпухов#ского (1377). Обретение мощей прп. Иакова Желез#ноборовского (1422). Прмч. Ефрема Нового (1426)(Конст.). Иконы Божией Матери «НеупиваемаяЧаша» (1878).

19 мая — Прав. Иова Многострадального (ок. 2000#1500 до Р.Х.). Мчч. Варвара воина, Вакха, Калли#маха и Дионисия (ок. 362). Прп. Михея Радонеж#ского (1385). Прп. Иова Почаевского (1651). Мч.Варвара, бывшего разбойника. Мч. Вукашина(1943).

20 мая — Воспоминание явления на небе Креста Гос#подня в Иерусалиме (351). Мч. Акакия сотника(303). Прпп. Иоанна Зедазнийского и учеников его:Авива, еп. Некресского, Антония Марткопского,Давида Гареджийского, Зенона Икалтского, Фад#дея Степанцминдского, Исе, еп. Цилканского,Иосифа, еп. Алавердского, Исидора Самтавийско#го, Михаила Улумбийского, Пирра Бретского, Сте#фана Хирского, Шио Мгвимского (VI) (Груз.) Прп.Нила Сорского (1508). Обретение мощей НилаМироточивого, Афонского (1815). Любечской (XI)и Жировицкой (1470) икон Божией Матери.

21 мая — Отдание праздника Преполовения Пятиде#сятницы. Апостола и евангелиста Иоанна Богослова(98#117). Прп. Арсения Великого (449—450). Прпп.Пимена постника (XII) и Арсения трудолюбивого(XIV), Печерских. Мч. Никифора (1942).

22 мая — Прор. Исаии (VIII до Р.Х.). Мч. Христофо#ра (ок. 250). Перенесение мощей святителя и чудот#ворца Николая из Мир Ликийских в Бар (1087).Прп. Иосифа Оптинского (1911). Прп. Шио Мгвим#ского (VI) (Груз.). Сщмч. Димитрия пресвитера(1938). Сщмч. Василия пресвитера (1939).

23 мая — Апостола Симона Зилота (I). Мчч. Алфия,Филадельфа, Киприана, Онисима, Еразма и иных(251). Мч. Исихия Антиохийского (IV). Прп Иси#доры, Христа ради юродивой (VI). Блж. Таисии (V).Свт. Симона, еп. Владимирского и Суздальского,Печерского (1226). Блж. Симона, Христа радиЮродивого, Юрьевецкого (1584). Киево#Братскойиконы Божией Матери (1654).

7ЗОРЯздоровенькі були! www.zorya.org.ua16 травня 2014 р.

иммунитет обеспечивает противоин-фекционную, противоопухолевую защиту и генетическую стабильность организма. в последнее время отмечается повышение частоты заболеваний иммунной системы: иммунодефицитов, аутоиммунных, ал-лергических, иммунопролиферативных заболеваний.

общую тенденцию к повышению количества болезней иммунной систе-мы связывают с воздействием факторов окружающей среды, с ухудшением эко-логической ситуации. кроме того, из-за стрессов, метаболическиих нарушений, гиподинамии нередки иммунозависимые заболевания.

в странах мира от 8 до 15% населения имеют нарушения иммунной системы, которые могут частично проявляться в детстве, молодом и среднем возрасте. Причин этому много, и можно выделить несколько групп факторов.

Первая группа — проблемы, связанные с вредными привычками, стрессом, пере-еданием, гиподинамией, что неизбежно приводят к нарушению здоровья.

вторая группа связана с формирова-

нием приобретенного иммунитета. ведь вакцинопрофилактика — один из наиболее действенных методов предупреждения инфекционных заболеваний.

к третьей группе проблем относят собственно патологию иммунной систе-мы — иммунодефициты, аллергии, ау-тоиммунные, иммунопролиферативные заболевания. большое количество забо-леваний приводит к развитию вторич-ных иммунодефицитных состояний — у больных лейкемиями, у пациентов после удаления селезенки, онкологических боль-ных, пациентов с хронической почечной недостаточностью мы часто наблюдаем тяжелое поражение системы иммунитета.

Проявлениями нарушений в работе иммунной системы служат частые про-студные заболевания, продолжительное повышение температуры, синдром хро-нической усталости, болевые ощущения в суставах и мышцах, увеличенные лимфа-тические узлы. кроме того, к явным при-знакам иммунодефицита относят частые рецидивы либо хронизацию заболеваний, в частности, отоларингологических, ги-некологических и т. д., несмотря на их

правильное лечение. Среди тревожных признаков также можно назвать наруше-ния сна, частые головные боли, появление высыпаний на коже.

особое внимание на состояние им-мунной системы необходимо обращать женщинам в период беременности и груд-ного кормления, а также пациентам в послеоперационный период или после перенесенных заболеваний.

укрепить иммунитет помогут фак-торы, обеспечивающие здоровый образ жизни. именно такие простые состав-ляющие, как здоровый сон, дозирован-ные физические нагрузки, закаливание, полноценное сбалансированное питание, положительные эмоции, закладывают основу нашего здоровья и важной состав-ляющей его — иммунитета.

Принимать препараты для коррекции иммунной системы можно только после обследования и консультации врача.

Татьяна ЛАКИЗА,главный внештатный специалист по

клинической иммунологии департамента здравоохранения облгосадминистрации, доцент кафедры госпитальной терапии-2

Днепропетровской медакадемии

Будьте стройны и здоровы!

Все чаще теплые весенние денечки чередуются с жаркими. Скоро весенний гардероб мы сменим на легкую одежду. Иногда, примеряя летний наряд, обнаруживаем, что набрали «зимние» килограммы. И тогда срочно начинаем худеть, не задумываясь, правильно ли мы это делаем. Как без вреда для здоровья восстановить комфортную массу тела после зимы, в интервью читателям «Зорі» рассказывает заведующая отделением заболеваний кишечника Института гастроэнтерологии, заслуженный врач Украины, кандидат медицинских наук Зоя ШЕВЦОВА.

— Зоя Ивановна, с чем связана при-бавка в массе тела, особенно в зимний период?

— в определенной мере это связано со снижением двигательной активности (гиподинамией) и употреблением рафини-рованной пищи, обедненной растительной клетчаткой, витаминами и микроэлемен-тами. избыточная масса тела возникает в результате дисбаланса между принятой пищей и потраченной энергией.

— Из-за чего происходит прибавка массы тела?

— увеличение массы тела возникает за счет жировой ткани, которая откла-дывается как в местах физиологических отложений, так и в области молочных желез, бедер и живота.

— Посоветуйте, пожалуйста, как вес-ной вернуться к своей комфортной массе тела?

— в первую очередь перейти на раци-ональное питание с повышенным содер-жанием клетчатки, витаминов и других биологически активных компонентов (мучных изделий из цельнозерновых компонентов, овощей, фруктов, зелени), ограничить употребление легко усваи-ваемых организмом углеводов (сахара, сладостей, хлебобулочных и макаронных изделий из муки высших сортов). То есть пищевой рацион должен соответствовать здоровому питанию.

— А какую роль играет физическая нагрузка в сохранении стройной фигуры?

— без контроля калорийности пищи и физической нагрузки успешное лечение ожирения невозможно. Помните, физ-

культура — враг ожирению.— Когда и как можно прово-

дить лечение голодом?— разгрузочно-диетическая

терапия (лечение голодом) имеет свои показания и противопоказания, поэтому ее следует проводить только по рекомендации врача и после детального обследования.

начинать надо с однодневных курсов голодания. в день голодания следует ве-сти привычный образ жизни, выполнять обычную умственную и физическую ра-боту. Показана утренняя гимнастика, прогулки на свежем воздухе, водные процедуры. Желательно максимально ограничить контакт с пищей, выпивать полтора литра воды. При желании можно поставить очистительную клизму.

— Как восстановиться после одно-дневного голодания?

— Первый день восстановления вклю-чает растительно-молочную пищу без соли, употребление овощей, фруктов в любом виде (вареном или печеном, салаты или винегрет), кисломолочных продуктов, подсушенного белого хлеба в небольшом количестве. Прием пищи 5 раз в день, но не переедать!

второй день питания: к набору про-дуктов первого дня восстановления мож-но добавить кашу (гречневую, овсяную), слабосоленый крупяной или овощной суп. Прием пищи — 4 раза в день.

— Какие продукты запрещаются в восстановительный период после одно-дневного голодания?

— в дни восстановления запреще-

ны мясо, грибы, рыба, навары из них. в остальные дни недели разрешено обычное питание с учетом индивидуальных на-клонностей. в пищевой рацион следует включать овощи, фрукты, кисломолоч-ные продукты. Частота курсов — 1 раз в 10—14 дней.

— Где можно провести длительный курс разгрузочно-диетической терапии?

— Такая терапия осуществляется только в стационаре при наличии поло-жительного эффекта от однодневных кур-сов голодания. в отделении заболеваний кишечника института гастроэнтерологии имеется достаточный опыт применения данного метода лечения.

Проведение таких курсов способству-ет не только уменьшению массы тела, но и нормализации функционирования всей системы пищеварения, снижению артериального давления, уменьшению аллергических и кожных проявлений, выведению солей из почек и хорошему настроению.

Интервью вела Олеся ТАНИЧ

Иммунитет укрепит здоровый образ жизни

Весна — долгожданное время года, когда природа оживает, но мы часто в это время чувствуем усталость. Объясняется это тем, что наш иммунитет всю зиму напряженно работал. Тема иммунитета последнее время активно обсуждается. Чем это вызвано и что же такое иммунитет?

КЗ «Дніпропетровська обласна клінічна офтальмологічна лікарня»

ОГОЛОШУЄ КОНКУРСна право оренди нежитлового приміщення за

адресою: м. Дніпропетровськ, пл. Жовтнева, 14цокольного поверху будинку лікарні, загальною

площею 7 кв. м, а саме:для розміщення торгівельних автоматів для про-

дажу одноразових бахіл - 5кв. м та для розміщення автомату доочищення і продажу питної води - 2кв. м.

Основні умови конкурсу:- найвищий запропонований розмір місячної

орендної плати за використання зазначеного об’єкта оренди порівняно з початковим розміром орендної плати;

- страхування орендованого майна на користь Дніпропетровської обласної ради на весь строк оренди;

- відшкодування витрат орендодавцю на утри-мання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю;

- вартість послуг оцінювача, рецензента звіту про оцінку, витрати на публікацію в ЗМІ відшкодовує переможець конкурсу.

Основним критерієм визначення переможця конкурсу є максимальний розмір

орендної плати при обов’язковому забезпеченні виконання умов конкурсу.

Конкурс відбудеться 03.06.2014 р. о 14.00 за адресою: м. Дніпропетровськ, пл. Жовтнева, 14.

Заяви на участь у конкурсі з пакетами документів до них приймають за адресою: м. Дніпропетровськ, пл. Жовтнева, 14. Тел. 39-76-29.

Комунальний заклад «Дніпропетровська міська клінічна лікарня №2»

Дніпропетровської обласної ради» оголошує конкурс

на передачу в оренду нежитлового приміщення загальною площею 18,1 кв. м, яке розташоване на 1 поверсі 4-поверхової будівлі, що перебуває на балансі КЗ «Дніпропетровська МКЛ №2» ДОР» за адре-сою: м. Дніпропетровськ, пр. Калініна, 53 (розміщення медичного кабінету).

Термін подачі пропозиції — до 10-ї години 06.06.2014 р.

Конкурс відбудеться 06.06.2014 р. об 11.00 в кабінеті заступника головного лікаря, 2-й поверх головного корпусу.

Довідки за тел. 760-58-45.

Комунальний заклад «Дніпропетровська міська

лікарня №8» ДОР» оголошує конкурc

щодо оренди приміщення загаль-ною площею 5 кв. м для розміщення автоматів з продажу бахіл за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Космічна, 19.

Довідки за тел. 713-63-05.

Предупредим заболеваемость малярией!

до настоящего времени малярия остается одной из самых распространенных инфекционных заболеваний на земном шаре. наиболее крупными и стойкими очагами ее в мире являются страны Африки, Юго-восточной и Средней Азии, Южной Америки. Ситуация в мире, стра-нах СнГ остается неустойчивой, о чем свидетельствует постоянный завоз малярии на территорию украины.

за последние три года на территорию украины было завезено 199 случаев малярии, из них гражданами украины — 129, иностранными гражданами — 70.

Малярия — острое инфекционное заболевание, которое передается комарами и характеризуется присту-пами лихорадки, малокровием, нарушением функций печени и селезенки.

восприимчивость к малярии у лиц, не болевших малярией, практически всеобщая.

в течение последнего десятилетия проводятся ис-следования по созданию протималярийной вакцины.

распространение малярии возможно при наличии источников инфекции (больной и паразитоноситель), переносчиков (комаров), восприимчивого населения и благоприятных природноклиматических факторов. комары заражаются от больных малярией, а затем, кусая здорового человека, могут вызвать массовые заболевания. Сезон передачи длится в нашей зоне с мая по октябрь.

все более расширяющиеся международные связи, туризм, выезды для работы в жаркие страны создают возможность завоза малярии и возможность ее рас-пространения.

наша область по климатическим условиям от-носится к регионам с высокой степенью возможности распространения малярии, здесь регистрируется значи-тельная численность малярийных комаров. учитывая это, а также возросшую возможность завоза малярии, необходимо знать меры ее профилактики:

1. раннее выявление и лечение больных и пара-зитоносителей.

2. уничтожение переносчиков малярии — комаров в местах их выплода.

3. Предохранение людей от укусов комаров с по-мощью отпугивающих средств и защитных сеток.

Елена ТАРАН,врач-паразитолог ВСП «Дніпропетровський

відділ мікробіологічних досліджень» ДУ «ДОЛЦ ДСЕСУ»,

Лариса УГОДИНА

8 ÇÎÐß ЗДОРОВЕНЬКІ БУЛИ!www.zorya.org.ua16 òðàâíÿ 2014 ð.

Ведуча сторінки Людмила ТИТАРЕВАВедуча сторінки Людмила ТИТАРЕВАВедуча сторінки Людмила ТИТАРЕВАВедуча сторінки Людмила ТИТАРЕВАВедуча сторінки Людмила ТИТАРЕВАВедуча сторінки Людмила ТИТАРЕВАВедуча сторінки Людмила ТИТАРЕВАВедуча сторінки Людмила ТИТАРЕВАВедуча сторінки Людмила ТИТАРЕВАВедуча сторінки Людмила ТИТАРЕВА

ЗДО

РО

В’Я

ДО

ЛА

ДУ

— З

ВЛ

АС

НО

ГО С

АД

У

ФІТ

ОК

АЛ

ЕН

ДА

Р

ЦІЛ

ЮЩ

І С

КА

РБ

И З

ЕМ

ЛІ

Íà Ñèìîíà dzëîòàòðàâîçíàÿìº ðîáîòà

ª ïîñåðåä òðàâíÿ òàêèé äåíü, êîëèòðåáà éòè äî ë³ñó ÷è ãàþ ïî ç³ëëÿ,áî â³äòîä³ âîíî íàáèðຠö³ëþùî¿ ñèëè.Öÿ ä³ÿ çà íàðîäíîþ òðàäèö³ºþïðèóðî÷óâàëàñÿ äî äíÿ ñâÿòîãîàïîñòîëà Ñèìîíà dzëîòà, ÿêîãî íàø³ïðåäêè âøàíîâóâàëè 23 òðàâíÿ.

Цього дня, коли земля вкривалася запашни/ми травами, жінки приступали до збирання зілля.Чому саме цього дня? Тому що люди вірили, що«Зілот дає цілющу траву і що він порядкує над рос/линами». Зібране зілля називали Симонове зело.

Цілительки/знахарки ніколи не говорили, якезбирають зілля. А ті, хто хоча б трішки знався натравах, копали й рвали до схід сонця, поки росаопада на зіллі, складали в кошик і йшли додому.Така була традиція на Симона Зілота.

Що ж збирали, запитаєте? Золототисячник, че/реду (від золотухи), ведмеже вухо (від наривів, йогомочать у горілці, і як нариває палець, то листоч/ками обкладають ранку), ромашку, полин (відшлункових недуг і голову ним миють), деревій (тежвід захворювань шлунка: товчуть його із пшономі трішки туди води вливають, і все мнуть, тодіцідять крізь марлю і п’ють від болів живота), підбіл(його круглі листочки помічні від чиряків, ран).

А ще збирають подорожник, маточник, раковішийки, материнку (від жіночих недугів), сокир/ки, чистець, коровки (або колючка, їх втираютьвід ревматизму, настоюючи на горілці чи оцті), аїр(лепеха, з медом додає «чоловічої сили», курцікидають цигарку), алтею лікарську (як протиза/пальне і відхаркувальне при бронхітах і катарах),барвінок малий, валеріану лікарську, горицвітвесняний (чи ж адоніс, він додає «чоловічої сили»),та багато інших рослин.

Çåðíÿòêà ÿã³ä êàëèíèâèâîäÿòü êàì³íö³ç æîâ÷íîãî ì³õóðà

Можливо, комусь цевидасться фантастич/ним, але саме оці ма/ленькі, плоскі зерняткакалини, які ми, спожи/ваючи її ягоди, зазвичайвикидаємо, справді спро/можні вивести камінці зжовчного міхура.

І це не фантастика.Калина завжди помагалалюдині. І навіть кісточки

в неї цілющі. Вони «виганяють» камінці з жовч/ного міхура, нормалізують сольовий обмін, виво/дять лужні та кислі солі.

Для лікування треба з’їдати за день десять зер/няток/кісточок, добре розжовуючи.

Ще краще — розмолоти їх на порошок (при/міром, у кавомолці). Пів чайної ложечки порош/ку з’їсти натщесерце і запити теплою водою, мож/на підсолодженою медом.

Через деякий час, запевняє київський фіто/терапевт Наталя Земна, ви відчуєте ефективністьтаких ліків.

ВИ

ЯВ

ЛЯ

ЄТ

ЬС

Я

Õâàëèëàñÿ ÷åðåìõà,ùî öâ³òîì êðàñèâà

Черемха звичайна — дерево згустою кроною, висотою буває до 10метрів. Цвіте на початку травня.Плоди — чорні ягоди з однією кіс/точкою дозрівають у липні/серпні.Хороший медонос. У черемхи цілю/ще все: квіти, плоди, кора, листя.

Цвіт збирають, сушать. Придат/ний для лікування рік. Помічнийпри гангрені кінцівок, туберкульозілегенів, для промивання ран, вира/зок, при хворобах очей.

Настій: 10 г (1 ст. л.) цвіту на200 г окропу, настояти 10 хвилин,процідити. Пити по столовій ложцітричі на день. Цим же настоєм про/мивати очі, особливо на ніч.

² ïëîäè â³äâåäóòü â³ä á³äèСушені плоди можна викорис/

товувати 3—5 років. В ягодах че/ремхи є органічні кислоти: лимон/на, яблучна, завдяки цьому вони

Êâ³òíå âñþäè ÷åðåìøèíà…Áàãàòî ï³ñåíü, â³ðø³â, ëåãåíä ñêëàäåíî ïðî öåäèâîâèæíî êðàñèâå äåðåâî. Çà íàäçâè÷àéíî çàïàøí³á³ëîñí³æí³ ñóöâ³òòÿ, çà ñìà÷í³, ö³ëþù³ ïëîäè ¿¿ ëþáëÿòüñêð³çü. Âèðîùóþòü ó ñàäêàõ, ïàðêàõ, ñêâåðàõ. Ó äèêîìóâèä³ ÷åðåìõà, àáî æ ÷åðåìøèíà çóñòð³÷àºòüñÿ â ì³øàíèõ³ ëèñòÿíèõ ë³ñàõ, ïî ÷àãàðíèêàõ, óçäîâæ äîð³ã.

мають високі поживні й лікувальнівластивості, їх їдять сирими, готу/ють сиропи, киселі, варення, налив/ки. Плоди містять 50% цукру.

Ось кілька рецептів лікуванняплодами черемхи. Відвар: столовуложку ягід залити склянкою окро/пу, кип’ятити на легкому вогні 20хвилин, процідити. Пити по 1/2склянки двічі/тричі на день за півго/дини до їди при виразці шлунка ідванадцятипалої кишки, гастри/тах, виразковому коліті, проносах.

Сік зі свіжих ягід використову/ють як потогінне, сечогінне, притуберкульозі легенів, гангрені і діа/реї. Вживати по 1/2 склянки з од/нією ложкою меду тричі на день запівгодини до їди.

Êîðà ³ ëèñòÿ òåæ çãîäèòüñÿКору заготовляють навесні, су/

шать, як ліки придатна п’ять років.Відвар кори: 1 ст. ложку на склян/ку окропу, кип’ятити на легкомувогні 10 хвилин, настоювати в теп/

лому місці дві години, процідити.Пити по чайній ложці тричі на деньза півгодини до їди при головномуболю, хворобах серця і шлунково/кишкового тракту, дизентерії. Цехороший сечогінний і потогіннийзасіб.

Спиртова настоянка: дві столовіложки кори на півлітра спирту,настоювати два тижні. На ніч роби/ти нею розтирання при суглобово/му ревматизмі і подагрі.

Відвар листя черемхи стане внагоді при туберкульозі легень:20 г (чи дві столові ложки) на склян/ку окропу. Кип’ятити 5 хвилин,процідити і пити по чверті склянкитри/чотири рази на день.

Ось така вона, черемха: краси/ва й цілюща! Втім, є застереження:при вагітності лікування черемхоюпротипоказане.

ЛЮ

СТ

ЕР

КО

Ç áàáóñèíî¿ ñêðèíüêèäëÿ îíó÷êè Ìàðèíêè

Умивання. Корисно для шкіривмиватися відварами ромашки абокалендули. А ще краще — проти/рати шкіру кубиками льоду із замо/рожених трав’яних відварів вранцій увечері. Така процедура добретонізує шкіру й судини обличчя.Добре умиватися й термальною во/дою, яка є в аптеці. Вона збагаченамікроелементами, тому така про/цедура дуже корисна для втомленоїза зиму шкіри. Але треба не забува/ти після всіх цих умивань/проти/рань зволожувати шкіру кремом.

Скраби. Сіль і сода в основі до/машнього скраба — це вже не су/часно. Сьогодні в мильну піну ра/дять додавати мелену каву. Цієюкашкою легенько намазувати об/личчя. Застосування скраба все/таки травмує шкіру, хоч і мікро/скопічно. Тому після його змиван/ня неодмінно треба нанести зволо/жуючий крем. Для досягненняефекту скраб застосовують 1—2рази на тиждень. А заздалегідь пе/ред цим треба розпарити шкіру вдуші чи ванні. Але необхідно па/м’ятати: якщо на обличчі є запальніпроцеси — скрабом користуватисяне можна.

Відбілювання. Змащувати шкі/ру для цього лимонним соком неварто: лимон пересушує шкіру.

Áóäüòå êðàñèâ³ âåñíîþØê³ðà îáëè÷÷ÿ ï³ñëÿ çèìè ïåðåñóøåíà, ïîòð³ñêàíà, ëóùèòüñÿ. Çà äîâã³ ì³ñÿö³ çèìîâèõõîëîä³â âîíà «çãàñëà», âòðàòèâøè ñâîº ñÿÿííÿ. ² äåùî «ç³â’ÿëà» â³ä çàãàëüíîãî áðàêó âîðãàí³çì³ â³òàì³í³â ³ ì³êðîåëåìåíò³â. Òîìó ç ïðèõîäîì âåñíè íàø³é øê³ð³ ïîòð³áíîïîâåðíóòè ¿¿ æèâó êðàñó.

Найкраще її відбілювати за допомо/гою огірка.

² ôðóêòîâ³, é îã³ðêîâ³ —ìàñêè äëÿ êðàñóíü ÷óäîâ³

Для сухої шкіри* Вівсяно/молочна. 2 столові

ложки вівсяних пластівців залити4 столовими ложками гарячого мо/лока і лишити на 10 хвилин, щобпластівці набубнявіли. Приготовле/ну масу нанести на шкіру на 15—20хвилин. Змити маску теплою водою.

* Вершково/фруктова. До 2 сто/лових ложок вершків додати 1 сто/лову ложку будь/яких ягід або каш/ку з фруктів. Нанести на 15—20хвилин. Змити маску теплою водою.Відмінне живлення для сухоїшкіри.

Для жирної шкіри* Вівсяно/білкова. Білок одно/

го яйця збити в піну, додати чай/ну ложку лимонного соку і

2 чайні ложки меленихвівсяних пластівців. Всезмішати до однорідноїмаси і нанести нашкіру. Через 15 хвилинмаску зняти ватнимтампоном, змоченим утеплій воді, потім обпо/лоснути обличчя холод/ною водою.

* Чайний кефір.5 столових ложок

зеленого чаю подрібнити вступці, додати 3 столові ложкикефіру, добре перемішати і на/нести приготовлену кашку нашкіру. Через 15 хвилин змититеплою водою.

Для чутливої шкіри* Огіркова. Натерти огірок на

тертці, накласти одержану масу наобличчя на 15 хвилин. Можна та/кож накласти і звичайні кружечкиз огірка. Має легкий відбілюючийефект.

* Сирна. Повну ложку сирузмішати зі столовою ложкою моло/ка. Все як слід перемішати і нане/сти на обличчя на 15—20 хвилин.Змити теплою водою. Добре зволо/жує шкіру, розгладжує зморшки ізапобігає їх появі.

Âåðáè÷êî-ñåñòðè÷êî,äàé ñåðöþ íàä³þ

Верба — це поетичний символУкраїни, який символізує дівочувроду й печаль, а ще верба разом ізкалиною і тополею — наші обере/ги. Обметіть напередодні Великод/нього свята вербовими гілочками

Òîìó ñï³âàºòüñÿ ³ íèí³Ó ö³ âåñíÿí³ äí³ îñîáëèâà øàíà âåðá³. Çäàâíà ï³äì³÷åíî,ùî öå äåðåâî ïîçáàâëÿº íàñ â³ä áàãàòüîõ íåäóã ³ á³ä.Ïðî çáåðåæåííÿ ðîäó, ÷èñòîòó ïîìèñë³â ³ äóõó äáàºâîíà, âåðáà-ö³ëèòåëüêà. À ò³ëüêè é òðåáà, ùî òðè ã³ëî÷êèâåðáîâ³, àáè «â³ä äîìó íå÷èñòü â³ä³ãíàòè». Ç íàóêîâî¿òî÷êè çîðó âåðáà äåç³íô³êóº ñò³íè íàøèõ äîì³âîê.

стіни свого будинку, підметітьними підлогу — здивуєтеся неаби/як: скільки сміття набралося!

Якщо побував в оселі чорнийзаздрісник і залишив згубне длявас сміття, то гілочки верби не про/минуть насланих на вас напастей.Треба лише зібрати зметене сміття

9ÇÎÐßЗДОРОВЕНЬКІ БУЛИ! www.zorya.org.ua16 òðàâíÿ 2014 ð.

ВІТ

АМ

ІНИ

НА

СТ

ОЛ

І

ЧИ

ТА

Ч З

АП

ИТ

УЄ

СП

РО

БУ

ЙТ

Е

Âàðèìî âàðåííÿç êóëüáàáè

— Розцвіла своїми сонечками�квіточками біля го�роду кульбабка. Уже нарвала того цвіту для насто�янки, щоб узимку лікувати хворі ноги. Чула, що зквітів кульбабки готують корисне варення. А як —не знаю. Розкажіть, будь ласка, у найближчому ви�пуску «Бабусі Ганнусі», — з листа ведучій рубрики.

Ùåäðà êóëüáàáà ïîìîãòè õâîðèì ðàäàКульбаба пошире%

на по всій територіїземної кулі. У кулі%нарії використовуютьусю рослину. З моло%дих листочків ранньоївесни готують салати,приправи до м’яса тариби, варять супи йборщі. Підсмажені ко%рені годяться для при%готування спеціальноїкави. А ще листя за%квашують, як капусту, пуп’янки маринують, з квітівготують смачне варення.

Щоб кульбаба не була гіркою, треба покласти її напівгодини в холодний розчин солі (ст. ложка на літр води).

Âàðåííÿ ç êâ³òî÷îê êóëüáàáèЗбирати квіточки (самі голівки рослини) треба вранці,

поки вони наповнені цінним духмяним нектаром. Готу%ють варення в пропорції: 100 г суцвіть на 900 мл води.Сюди ж додати 2—3 скибочки лимона або чайну ложкулимонної кислоти. На малому вогні кип’ятити 40—50хвилин, зняти з плити і витримати до охолодження.Настій процідити, додати кілограм цукру, довести до ки%піння, залити цим сиропом проварені квіти і все разомкип’ятити ще годину%півтори. Готове варення за вигля%дом, запахом, смаковими якостями дуже нагадує мед.

Проте пам’ятайте: не можна збирати кульбабу в містіі вздовж шляхів, тому що вона засвоює і накопичує сви%нець із вихлопних автомобільних газів.

ßê øâèäêîï³äáàäüîðèòèñÿ

* Масаж вух. На нашихвухах — величезна кіль%кість біологічно активнихточок. Масаж швидко під%німе загальний тонус нерво%вої системи і навіть знімебіль. Потрібно лише запа%м’ятати прості правила. Під

час масажу руки повинні бути теплими. Розминання загодинниковою стрілкою — бадьорить, проти годинни%кової стрілки — заспокоює.

Починаємо масажувати центральну і верхню части%ну вуха подушечками вказівних пальців. Потім мочки— всіма пальцями, поверхню в глибині вушної ракови%ни — великим пальцем. Відомо, що масаж центру мочкивуха знімає втому з очей, а ближче до обличчя — тамуєзубний біль. Розминання глибшої частини вушної ра%ковини нормалізує роботу всіх внутрішніх органів —серця, нирок, печінки, травного тракту та органівдихання.

Втому допомагає зняти масаж мочок і козелків вух(виступ над входом у вушний канал). А якщо до вечо%ра болять і набрякають ноги — під час ранкового масажудобре промасажуйте «верхівку» вуха. Це допоможевпоратися з перенавантаженням.

* Розминання пальців рук. Китайська гімнастикацигун пропонує свій альтернативний метод, як приве%сти себе в тонус. Промасажуйте кінчики пальців рук,починаючи з мізинця лівої руки, по черзі двічі стиска%ючи нігтьову поверхню, потім із боків. Такий масажодночасно є і профілактикою хвороб багатьох внутріш%ніх органів.

* Масаж ступні. На ногах теж є багато життєво важ%ливих точок. Звернімо увагу на найголовнішу серед них— вона розташована трохи нижче подушечки великогопальця. Масажуючи цю точку, ви можете відчути лег%ке поколювання вздовж хребта або потік «літнього вітер%цю» («Ци», в перекладі з китайської, означає дух, дихан%ня, життєздатність, життєву енергію, життєву силу).

×èì òðàâåíü áàãàòèéНавіть у травні ми ще відчуваємо нестачу вітамінів,

слабкість після виснажливої зими. Особливо чутливі доцього літні люди й діти. Позбавитися такого стану допо%можуть лікарські рослини — кульбаба, огірочник, ревінь,шпинат. Уся ця зелена аптека задовольнить потребиорганізму у вітамінах і мікроелементах до настання літа.

Підлікуйте цвітом білої акації сечовий міхур і нирки.Рослини%цілителі — ромашка, ревінь, портулак, черем%ха — почистять печінку й сечовий міхур. Хворим на діабеткорисно більше їсти шпинату і портулаку. Серцево%су%динні захворювання не встоять перед огірочником, куль%бабою, шпинатом.

Навесні загострюються гастрити і виразкові хвороби.Не гайте часу, додавайте до зелених салатів молодийшпинат, листя кульбаби.

Тим, хто страждає від безсоння, відчуває постійненервове напруження, народні лікарі радять пити чай ізромашки, жасмину й кульбаби.

âåðáà ó íàø³é Óêðà¿í³ввечері і спалити його поза по%двір’ям, аби на всі чотири сторонипопіл вітром рознесло.

Êîðà âåðáîâà —ö³ëèòåëüêà ÷óäîâà

Розімніть вербову гілочку — вдолонях лишиться цілюща волога.Притуліть долоні до обличчя — ізійде з нього стареча млявість, роз%гладяться зморшки.

Коли болить голова, пов’яжітьїї хусткою, під яку покладіть розі%м’яту гілочку верби. Дуже швидкоз’явиться полегкість.

Вербова сушена і свіжа кора (їїсаме нині заготовляють) стане для

вас добрими ліками. При жовтя%ниці, хворобах селезінки відвар ізвербової кори — один із незамін%них засобів. Приготувати йогонескладно: чайну ложечку коризалити 1—2 склянками окропу іварити 20 хвилин. Процідити іпити невеликими ковтками про%тягом дня.

При кровотечах із носа вербовукору слід висушити й подрібнитина порошок. Давати хворому нюха%ти цей порошок, як колись нюха%ли тютюн. А зі свіжої кори вичави%ти сік і закапувати по краплі в ніс.Набряклість, викликана частимизастудами, швидко мине.

Êîëè íîãè «ãóäóòü»,äî âåðáè éäóòü

Коли ваші ноги стають стра%шенно важкими або ще гірше —набрякають вени, в нагоді станевербова кора, насушена про запас.

Жменю кори заварити у відріокропом, дати настоятися. Колинастій вичахне, що вже можна тер%піти, опустіть ноги у відро і тримай%те, доки вода не стане ледь тепла.

Після цього насухо витрітьноги, одягніть панчохи або простогарненько вкрийтеся в постелі іспокійно полежте. Три дні перервиі знову повторити. Весь курс ліку%вання займе три тижні.

Çåëåíü ó ãîðùèê —ñìà÷íèé âèéäå áîðùèê

У зеленому борщі, який виготуєте сьогодні, має бути нелише щавель, петрушка та зеле%на цибуля. Корисним він буде,коли ви покладете до горщика здюжину весняних рослин. Орга%нізм, збіднений на вітаміни,слід підгодувати найшвидше,щоб в’ялість, слабкість, втома,запаморочення голови минулискоріше. Листя кропиви, куль%бабки, грициків, первоцвіту,медунки, шпинату, лободи,перо цибулі й часнику, огірко%ву траву дрібно ріжуть, кладутьв окріп й одразу виключають(картоплю до того часу вже зва%рити). Хай все не відразу є підрукою, але з кожним веснянимднем борщ стає все багатшим.Салати — також.

Кропиву збирають молодою,поки вона до 10 сантиметрів, алистя — рожево%рум’яне. Длясалату трохи потримати її в підсо%леній воді, щоб не «кусала».

Çáèðàííÿ ë³êàðñüêèõ ðîñëèí ùåïîïåðåäó, àëå é ó òðàâí³ çáèðà÷àìïðèðîäíèõ ë³ê³â ðîáîòè òåæ áàãàòî.Ãîëîâíå — íå ïðîïóñòèòè ïåð³îä öâ³ò³ííÿ.Îòæå, ïðèéøëà ïîðà çáèðàííÿ êâ³ò³âáóçêó, ðîìàøêè, ãëîäó, ìàòè-é-ìà÷óõè,ãîðöþ ïòàøèíîãî, ëþáèñòêó, êðîïèâè,ìåäóíêè, ãðèöèê³â, ô³àëêè òðèêîë³ðíî¿(áðàòêè), ÷èñòîò³ëó, ëèñòÿ ïîäîðîæíèêàé ãðåöüêîãî ãîð³õà, ìîëî÷àþ, êîíâàë³é.

I ãðèöèêè äî ïåòðóøêè,ùîá ñìà÷í³øà áóëà þøêà

В одному листку первоцвіту— добова доза вітаміну С. Якщоїсти в день по листочку, непотрібні вітаміни в пігулках.

Листя кульбаби до цвітінняне гірке. Але якщо трохи йгірчить, то замочіть його напівгодини в холодній солонійводі. Майте на увазі, що завмістом вітамінів кульбабка вбагато разів переважає листя са%лату та іншої зелені. Кульбабкаочищає кров, корисна при не%докрів’ї, захворюваннях печін%ки, діабеті. Багате вітамінами і їїкоріння. Його можна порізатикубиками і підсмажити в ду%ховці. Потім подрібнити на поро%шок і заварювати як каву, чай.

Ñìà÷íà, àðîìàòíà, êîðèñíàПерша зелень, що з’явилася

на грядці, — найкорисніша. Во%на не тільки підвищує смаковіякості їжі, надає їй особливогоаромату та збагачує необхіднимидля нашого організму вітаміна%ми та мінеральними речовинами.

До складу кореню петрушки,наприклад, входять ефірна олія,аскорбінова кислота, вітамінигрупи В, каротин, мінеральніречовини. Листя петрушки ба%гатше за корінь на ефірну олію,вітамін С, каротин, калій, каль%цій. Петрушка має сечогіннудію, стимулює шлункову секре%цію, поліпшує діяльність серце%вого м’яза. Вона корисна вагіт%ним жінкам, людям похилоговіку й дітям.

У листі кропу є ефірна олія,вітамін С, групи В, каротин,калій, кальцій, залізо. Кріп маєсечогінну, заспокійливу дію,нормалізує сон, зменшує спазмисудин серця й головного мозку.

А така рослина, як селера,стимулює травлення, шлунковусекрецію, має сечогінну дію,зменшує больовий синдром пригастритах, помічна при недугахпечінки, неврозах, кропивниці.Селера містить ефірну олію,вітамін С, групи В, мінеральніречовини, щавлеву кислоту.

ЛІК

И Н

АВ

КО

ЛО

НА

С

Êðîïèâíè÷êà-ðÿò³âíè÷êàКропива дводомна, звана в на%

роді жаливою, поза сумнівом, —чудодійна рослина, яка лікуєшлунок і налагоджує моторикукишечника, помічна при іншихзахворюваннях. Навесні госпо%дині готували салати, борщі, за%піканки з молодих листочків кро%пиви, навіть до яєчні додавали.Виходило смачно. Крім того,дуже корисно. У листі кропиви,приміром, вітаміну С більшевдвоє, ніж у моркві. І, певна річ,наші предки цінували цілющівластивості кропиви.

Коли необхідно було приготу%вати для лікування шлунка ліки,то робили настій: столову ложкуподрібненого листя кропиви за%лити склянкою окропу, настоятидвадцять хвилин. Пити по чвертісклянки за півгодини до їди.

Êðîïèâîíüêî-æàëèâîíüêî, ïîìîæèÓ ñàäî÷êó, íà ëóêàõ ï³äí³ìàºòüñÿ ìîëîäåñåíüêà êðîïèâà,òÿãíåòüñÿ äî ñîíå÷êà ñâî¿ìè ëèñòî÷êàìè, íàáèðàþ÷èñüö³ëþùî¿ ñèëè. À ÷è æ ïðàâäà, ùî îöÿ ñàìà êðîïèâàë³êóº øëóíîê ³ íàëàãîäæóº ðîáîòó êèøå÷íèêà? —ïèòàþòü ó ëèñòàõ íàø³ ÷èòà÷³. Êîëè, ìîâëÿâ, âîíà éñïðàâä³ òàêà ö³ëþùà òà ïîì³÷íà, òî öå àáñîëþòíîäîñòóïí³ ë³êè, ò³ëüêè òðåáà çíàòè, ÿê ¿õ çàñòîñîâóâàòè.

Якщо до кімнати занестижмутик кропиви, то через 15—20 хвилин повітря стає свіжим,чистим. Люди, які вживаютькропиву, також очищають свійорганізм.

Êðîïèâ’ÿíèé ÷àéЗа допомогою кропиви рані%

ше лікували чимало недуг. Длялікування маткових, легеневих,носових кровотеч, а також при

хронічних захворюваннях засто%совували настої кропиви на воді(у пропорції 1:10): 50 г подрібне%ного листя кропиви дводомноїзалити 0,5 л окропу. Настояти.Пити по чверті склянки чотирирази на день до їди.

Такі ліки вживають також якшлунковий, полівітамінний чай,для профілактики захворюванняна подагру.

Корисна кропива хворим наанемію. Адже вона підвищує ге%моглобін, збільшує кількістьеритроцитів у крові. Показанадля лікування захворюваньпечінки, жовчного міхура. Вико%ристовують її в лікуванні брон%хіту, навіть туберкульозу ле%генів. Вживання свіжого листякропиви знижує кількість цук%ру в крові, отже, ця рослинакорисна діабетикам.

СМАЧНИЙ РЕЦЕПТИКСалат із кропиви

Кропиву помити, покласти на 3—5 хви%лин у киплячу воду, відкинути на сито.Порізати, додати круто зварене яйце,збризнути олією (чи сметаною — це вже засмаком). Кропиву краще брати молоденьку,з листям червонуватого відтінку — найвітаміннішу.

12 М

ІСЯ

ЦІВ

ЗД

ОР

ОВ

’Я

10 ЗОРЯ наша земляwww.zorya.org.ua16 травня 2014 р.

вк

ло

ня

єм

ос

я р

ідн

ій г

ря

дц

і

Сторінку впорядкував Олександр ПЕРЕПЕЛИЦЯ

Ув

ага

!

по

ра

ди

до

ча

сУ

Родюча горизонталь

«Скупайте» у попелі

Суниця під дощем

за дощової погоди необхід-но терміново вдаватися до за-ходів боротьби із сірою гниллю на суниці, оскільки вражені нею ягоди не просто втрачають товарний вигляд, а часто по-вністю згнивають на кущах.

а мокрого прохолодного літа під загрозою може виявитися весь урожай.

аби запобігти спалаху сірої гнилі, треба від часу зав’язування перших ягід і до завершення плодоношен-ня кілька разів обробити на-садження суниці по листю розчином йоду (20 крапель на 10 л води).

варто пам’ятати, що сірою гниллю та іншими грибковими хворобами сильніше вражу-ються загущені насадження в низинних місцях, які погано продуваються вітром.

садівники давно помітили закономірність: чим більше відхилена гілка від вертика-лі, тим слабший її ріст і тим більше закладається на ній квіткових бруньок.

Учені вважають, що ске-летні гілки повинні відхо- дити від стовбура під кутом 45—60 градусів, а обростаючі другого, третього та подаль-ш и х п о р я д к і в п о т р і б н о розміщувати в горизонтально-му положенні — такий нахил гілок сприяє зимостійкості де-рева. на пагонах утворюється більше листя, а отже, й більше поживних речовин запасає де-рево, і, що особливо важливо, на цих гілках утворюється більше плодушок.

завдяки спеціальним при-йомам нахилу та пригинання гілок прискорюється плодо-ношення, помітно підвищу-ється врожайність. пригинати рекомендується лише на дру-гий-третій рік після садіння дерева. нахиляти ж для поси-лення плодоношення потрібно у травні, а нові прирости — у липні. для цього використову-ють шпагат, один кінець якого

прив’язують до гілки, а другий — до штамба або кілочка, за-битого в землю. Щоби шпагат не врізувався в кору, треба не затягувати його і робити віль-ну петлю.

можна скористатися роз-пірками, виготовленими з до-щечок. на їх кінцях вирізають заглиблення, аби при вітряній погоді дощечка не зісковзува-ла з гілок.

Усе це потрібно робити обережно, не пошкодивши кору та гілки. а надалі по-стійно стежити за тим, щоб мотузки, розпірки не врізу-валися в кору, не ранили її. наприкінці літа, коли пагони здерев’яніють, усі пристосу-вання знімають.

наприкінці травня — на початку червня, коли нали-ваються смородина та агрус, надзвичайно корисно «ску-пати» кущі в розчині попелу. для цього потрібно 1 кг попе-лу залити відром теплої води (нагрітої на сонці) і настояти впродовж тижня. перед засто-суванням розчин проціджують і додають господарське мило для кращого прилипання.

рослини слід обприскувати ретельно, щоб розчин змочу-вав листочки як зверху, так і знизу. якщо кущі розлогі,

можна налити розчин у таз і змочувати гілки повністю. до такої процедури бажано вдати-ся тричі підряд — щодня або через день.

Таке купання — не лише чудовий метод підживлення рослин, а й захист їх від бо-рошнистої роси та попелиці.

амброзія полинолиста шко-дить не тільки сільському госпо-дарству, витісняючи культурні рослини, а й здоров’ю людини. причому в такій мірі, що люди, схильні до алергічних проявів, змушені на час її цвітіння поли-шати свої домівки і переселятися в безпечніші місця.

наша газета вже не раз пи-сала про цю шкідливу рослину, але вважаємо своїм обов’язком ще раз застерегти — викорі-нюйте її, де тільки можливо, а на своєму обійсті — й поготів. алергію викликають білки — антигени, що знаходяться в пил-ку амброзії. він, потрапляючи у ніс, бронхи, спричиняє сльо-зотечу, порушення зору, підви-щення температури тіла і навіть запалення верхніх дихальних

шляхів, що може призводити до астми.

а ще, розвиваючи велику надземну масу, амброзія полино-листа здатна в польових умовах відбирати з грунту на утворення однієї тонни сухої речовини 950 тонн води — вдвічі більше, ніж пшениця, втричі — ніж кукуру-дза, в чотири рази — ніж сорго. виносить з грунту вона також азот, фосфор, калій. містить ал-калоїди та ряд гірких речовин, які погіршують якість молока і молочних продуктів при по-їданні рослини коровами.

от-от цей злісний бур’ян за-цвіте. поки ще не пізно, з ним треба повести нещадну бороть-бу. найкраще молоді рослини висмикувати з корінням, роби-ти це досить легко. ліпше — в

рукавицях. виполювати, коли неможливо — скошувати, не да-ючи можливості їй зацвісти і утворити насіння, бур’ян краще компостувати. одразу скажемо, що ці заходи боротьби досить дієві — поки не зацвіте — бо розмножується рослина тіль-ки насінням. в разі, коли її не вдалося знищити до цвітіння, треба перечекати цей період, поки не утворяться зелені пло-ди. і саме в цей час скосити або вирубати й обов’язково спалити, щоб не визріло насіння. якщо ж вона встигла досить широко розселитися, треба вдатися до застосування гербіцидів — на-приклад раундапу. використо-вують препарати, зазначені у «переліку Укрдержхімкомісії України».

Садки, городи, узбіччя доріг, залізничні насипи, луки, пасовища, пустирі, смітники — важко назвати місце, де б не росла ця невинного вигляду рослина, що трохи схожа на полин. Ця її подібність зафіксована і в назві — амброзія полинолиста. Злісний карантинний бур’ян!

Знищити, поки не пізно

Огірки не люблять хлору

до того ж слід пам’ятати: надмірна вологість грунту також шкідлива — вона призводить до посиленого розростання огудини, провокує хвороби.

на початку цвітіння «водні процедури» на кілька днів при-пиняють і поновлюють із появою зав’язі, збільшуючи норму по-ливу до півтора літра на рослину. робити це краще вранці теплою водою.

як би добре не був заправ-лений грунт перед висаджуван-ням огірків, вони потребують

підживлень. для цього раз на десять днів вносять розведений коров’як (1:8), чергуючи його з мінеральними добривами та мікроелементами: 30 г суперфос-фату, 20 г сірчанокислого калію, 1 г мідного купоросу, по 0,5 г борної кислоти та сірчанокислого мар-ганцю на квадратний метр площі.

огірки не полюбляють хлору, тому не варто вносити хлористий калій, а лише сірчанокислий. су-перфосфат краще засвоюється з водної витяжки. Борну кислоту треба розводити гарячою водою, а

вже потім змішувати з розчином. Також будуть добрі результа-

ти, якщо коров’як замінити на настій кропиви.

Будь-яке підживлення, як правило, підкислює грунт, що зайве для огірків. Тому, щоб створити сприятливіше середо-вище, грядки з огірками раз на місяць варто полити розчином свіжогашеного вапна (0,5 склян-ки сметаноподібного вапна на 10 л води), витрачаючи на кожен квадратний метр по літру роз-чину.

Щоб гарно вродили огірки, їх треба правильно поливати та підживлювати. Особливо у період цвітіння та плодоношення. Ця культура погано переносить як спеку, так і прохолодну сиру погоду. Регулювати мікроклімат можна поливами. У період плодоношення поливати огірки треба через день, а коли стоїть спека — щодня.

Блішки на капустіКапусту, редиску, ріпак та інші культури з родини хрестоцвітих на городах дуже пошкоджують поширені та небезпечні хрестоцвіті блішки, весняна капустяна муха, совка, капустяна міль, ріпаковий пильщик, капустяна попелиця.

Хрестоцвіті блішки — дрібні (2—4 мм) жучки, які раз по раз мигцем підстрибують. із місць зимівлі виходять рано навесні і живляться суріпицею, грициками, дикою редькою, що за плюсових температур про-ростають найпершими. зго-дом переселяються на посіви овочевих, прогризаючи молоде листя так, що воно стає наче у виразках. поступово листя, як правило, всихає, і рослина гине.

для захисту капусти слід за-стосовувати комплекс заходів, щоб не лише захистити росли-ни, які ростуть на грядці, а й запобігти появі шкідників на-ступного року.

ефективний метод проти хрестоцвітих блішок — випо-лювання бур’янів та рослинних решток після збирання врожаю, адже саме там зимує більшість шкідників та збудників хвороб.

Щоб запобігти масовій появі блішок, слід регулярно випо-

лювати бур’яни — «родичів» хрестоцвітих. насадження і посіви культурних рослин доцільно обпудрювати тютю-новим пилом (30—50 г на 10 кв. м).

аби сходи та розсада капу-сти не ушкоджувалися цими шкідниками, насадження та-кож час від часу обпилюють по-рошком із сушеної ромашки, змішаним навпіл із попелом, вапном, подрібненою крейдою. можна застосовувати розтертий на порошок чистотіл.

якщо ж блішки все-таки з’явилися на городі, застосо-вують ревікурт (за нормою 10 г на 10 л води). на сотку достат-ньо півлітра розчину. останню обробку проводять за двадцять днів до збирання врожаю.

Задля краси гронаякість та обсяг урожаю на

виноградному кущі насампе-ред визначаються сортом, а по-тім уже рівнем застосовуваної агротехніки.

одним із агротехнічних прийомів, котрі сприяють підвищенню якості і краси грон, є проріджування ягід у них. Їх видаляють (іноді до третини) здебільшого в серед-ній частині, оскільки зазвичай тут ягоди погано сформовані. розріджені грона одержуємо правильної форми, з велики-ми рівномірно розподіленими ягодами.

до проріджування насам-перед вдаються на сортах і гібридах, в яких формуються

надто тугі грона. наприклад, така властивість у софії, Благовіста, прометея, но-вого століття тощо. якщо їх грона не прорідити, врожай буде зіпсований: всередині накопичується волога, може з’явитися пліснява, ягоди роз-тріскуються.

саму операцію проріджу-вання грон проводять, коли ягоди завбільшки з горошину. видаляють насамперед недо-розвинені. для цього найзруч-ніше скористатися ножицями із закругленими кінцями. ро-бити це треба акуратно, оскіль-ки плодоніжки дуже тендітні. Та й травмувати ягоди, що за-лишаються, аж ніяк не можна.

11ЗОРЯнаша земля www.zorya.org.ua16 травня 2014 р.

Сторінку впорядкував Олександр ПЕРЕПЕЛИЦЯ

Са

дів

ни

ку

-по

ча

тк

івц

ю

ен

ци

кл

оп

ед

ія п

об

ут

у

Ворога треба знати в обличчя

Харчова міль, як будь-який метелик, може зустрічатися в двох іпостасях: у вигляді мете-лика або личинки. метелики — світло-коричневі, іноді сірува-ті. колір залежить від підвиду і переваг харчової молі. личинки схожі на світлих, майже прозо-рих гусениць, довжиною деко-ли досягають двох сантиметрів. вони — найнебезпечніші. Саме личинки і пошкоджують продук-ти, а їх поява — сигнал про те, що скоро у вашій кухні міль буде всюди! тому, якщо ви помітили харчову міль, не сподівайтеся на диво, приступайте до боротьби відразу. випустивши ситуацію з-під контролю, ви будете боро-тися з нею роками!

Звідки прилітає моль?пробратися у ваше житло

міль може трьома способами: через вентиляцію, через вікна і двері, разом з купленою їжею. перші два способи ясні і менш імовірні, ніж третій. потрапи-ти на вашу кухню міль може із заражених продуктів — круп, борошна, шоколаду, сухофрук-тів , горіхів і навіть спецій. для профілактики появи харчової молі у вас вдома рекомендуємо будь-яку куплену крупу просу-шувати в духовці хвилин 15—20 при температурі 120 градусів. просмажувати крупи в мікро-хвильовці безглуздо — для заги-белі личинок потрібен тривалий вплив високих температур.

Що робити, якщо харчова моль вже завелася?

дуже важливо оголосити війну молі відразу ж! і почати слід з генерального прибиран-ня. міль може бути де завгодно, тому доведеться провести деталь-ний огляд всієї кухні. отже, де ж шукати моль:

— у крупах ( улюблені ласо-щі молі — вівсянка, рис, герку-лес, перловка, борошно, макаро-ни, виявляється навіть всередині модних порційних пакетиків з крупами);

— у сухофруктах: сушених яблуках з дачі, покупній куразі, чорносливі, родзинках;

— у горіхах: в очищеному арахісі і всередині шкаралупи волоських горіхів;

— у часнику: багато хто думає, що міль боїться запаху часнику, насправді вона може легко його їсти і жити в мішках з часником;

— у картонних коробках: міль знаходили в ще не розпако-ваних пачках запашних кукуру-дзяних пластівців, гарбузового насіння, трав’яних чаїв.

тому обстежити потрібно все, не пропускаючи ні санти-метра продуктових шаф.

якщо міль у вас давно, вона може вити кокони за кухонними шафами, під підвіконнями і на-віть усередині побутової техніки.

Є продукти, які міль не по-важає — вона ними не харчуєть-ся, але жити в них може. тому огляньте також пачки з сіллю, содою.

Що робити з виявленими личинками?

за всіма правилами інкві-зиції їх потрібно викинути. не шкодуйте півпачки борошна і

Як позбутися від харчової молі

Харчова міль — один з поширених домашніх шкідників. Принести її личинки додому можна навіть з найближчого супермаркету чи сільмагу, а потім роками боротися з цими живучими комахами. Розповімо про дієві заходи боротьби з цією напастю.

зіпсований чорнослив — ви ж не хочете поїдати личинки? якщо у вас є можливість, спаліть всі зі-псовані продукти. Харчова міль не боїться холоду і витримувати крупи в холодильнику немає сенсу. при низькій температурі личинки просто «засинають».

Дезінфекція шафпід час генерального при-

бирання кожну шафку, поличку і всі баночки потрібно промити водою з додаванням столового оцту. помилковою є думка, що міль боїться господарсько-го мила — вона живе навіть у пачках з пральним порошком. мильною водою можна помити вже після оцтової обробки, так би мовити, для чистоти.

Правильне зберігання продуктів

пам’ятайте, наші мами збе-рігали сушені трави, крупи, цу-кор, сіль у жерстяних банках «у горошок». і правильно робили!

Харчова міль не може про-гризти: скло, метал, гуму, фольгу і дерево. поліетилен, папір, тканина, картон і навіть поліетиленові кришки прогри-зає на ура!

тому всі їстівні продукти потрібно зберігати в міцних, щільно закритих ємностях. кра-ще, звичайно, в скляних. у них ви відразу побачите личинки, якщо вони туди потраплять в продуктах, а личинки, у свою чергу, не зможуть розповзтися по всій кухні.

Пастки, хімікати і... бабусині методи

як і в боротьбі з багатьма небажаними комахами, чисто-та — головне правило успіху. тому ніякі спреї або пастки не допоможуть вам позбавитися від харчової молі, якщо ви не при-берете з дому всі заражені про-дукти і не вимиєте меблі і посуд. Ще за звичкою ми вдаємося до народних засобів. «знавці» ра-дять розкласти в шафах апель-синові кірки, часник, пучки лаванди. насправді, як тільки кірки і трава висохнуть, вони стануть прекрасною їжею для молі. Єдине, що має сенс вжи-ти — розкласти по шафах ва-тяні диски, просочені ефірним маслом гвоздики пряної і пе-ріодично їх замінювати. а от з хімічними методами боротьби з міллю потрібно бути обережним. використовувати дихлофос по-руч з харчовими продуктами більш ніж небезпечно.

пастками з феромонами, які приваблюють самців, потрібно користуватися акуратно. вони поширюють особливий запах, і якщо ви не закриєте вікна, самці молі всього кутка злетяться до вас. тому користуватися поді-бними досягненнями хімпрому не рекомендуємо.

зміни в структурі крони відбуваються і в результаті дій людини, позначаються та-кож кліматичні чинники: за низьких температур нерідко підмерзають деревина, кора, гинуть плодові гілки і бруньки. і щоразу на дереві залишаються сліди, які іноді не згладжують-ся протягом усього його життя. це рубці, шрами, зарослі та не-загоєні рани.

тож спробуємо навчитися читати ці знаки: що вони озна-чають і як можна використати таку інформацію?

Щороку при розпусканні плодових бруньок їх покривні луски опадають. придивіть-ся: на місці кріплення плоду утворюється досить широкий поясок, що охоплює гілочку по всьому колу. це так зване зо-внішнє річне кільце. з роками воно не тільки не зникає, а стає ширше й помітніше. за таки-ми кільцями можна визначити вік дерева, окремої гілки або кільчатки, довжину приросту за будь-який рік. для цього достатньо лише виміряти від-стань між сусідніми зовнішніми річними кільцями. знаючи до-вжину річних приростів, можна скласти картину, як дерево рос-ло, і вирішити, чи треба стиму-лювати ріст гілок, чи, навпаки, послабити.

довжина річного прирос-ту — один із найважливіших показників активності фізіоло-гічних процесів, вікового стану дерева і ефективності застосову-ваної агротехніки. Сильними вважають прирости понад 40 см для молодих і 30—35 см для плодоносних дерев; помірними, відповідно, 30—40 і 25—35 см; слабкими — менше 20 см (на півдні всі показники зазвичай збільшуються вдвічі).

варто запам’ятати: сильні прирости сприяють прискорен-ню формування молодих дерев та щедрому щорічному плодо-ношенню дорослих. ослаблен-ня росту пагонів призводить до періодичності плодоношення і зниження товарності врожаю.

Щорічно гілки не тільки по-довжуються, але й товщають. відбувається це завдяки утво-ренню нових шарів деревини. кожному доводилося бачити

Читаємо історію дереваПлодове дерево на одному місці може рости до 100 і більше літ. І щороку змінює свій зовнішній вигляд, структуру: одні його частини нарощують об’єм та масу і живуть впродовж тривалого часу, інші утворюються на початку вегетації й до кінця її вже відмирають (листя).

поперечні зрізи гілки чи стовбу-ра, де річні прирости деревини проглядаються дуже чітко. так ось, за кількістю річних кілець можна визначити вік гілки, а за товщиною — активність що-річного росту. і що, запитаєте, з цієї «арифметики»? а те, що обізнана людина відразу визна-чить, як скорегувати догляд: збільшувати чи зменшувати дози добрив, посилювати або послаблювати водопостачання, підвищувати чи, навпаки, зни-жувати навантаження врожаєм тощо. за товщиною річних при-ростів можна судити й про те, як дерево відновлюється після під-мерзання. якщо товщина річ-ного шару через рік-два така ж, як і до морозної зими, то віднов-лення відбувається нормально і можна сподіватися, що дерево залишиться продуктивним.

дуже багато можуть спові-стити сліди від генеративних органів. за ними можна визна-чити, на якій стадії розвитку вони були відчужені деревом. після опадання квітів зали-шається лише маленький кру-глий відбиток, коли осипається зав’язь — слід на місці її крі-плення більший, а найбільша пляма говорить про те, що тут кріпився плід, який упав або був зірваний зрілим.

а далі за цими позначками можна «прочитати», як відбу-лося запилення і зав’язування плодів. при поганому запиленні осипаються переважно квіти, при хорошому — опадання ре-

зервної зав’язі відбувається на більш пізніх етапах розвитку. якщо її опало дуже багато, це означає, що або дереву браку-вало поживних речовин, або зав’язь ушкодили шкідники чи хвороби. Сильне обсипання мо-жуть спричинити також нестача вологи, підмерзання деревини, слабке освітлення крони.

за цими ж знаками можна визначити, на яких приростах формується найбільше плодів: на кільчатках, шпорцях, пло-дових прутиках, приростах ве-гетативного типу, — іншими словами, визначити характер плодоношення дерева певно-го сорту. а це дуже важливо, оскільки те, як воно дає плоди, в багатьох випадках найвагомі-ший аргумент при визначенні ступеня та виду обрізки, щіль-ності посадки дерев, при норму-ванні навантаження...

Сліди, що залишилися після обрізки, розкажуть, наскільки правильно її провели, чи дотри-мувалися техніки виконання зрізів. за правильної техніки напрямок і сила росту гілок самі виставляють нам відмінну оцін-ку, а зрізи заростають добре. якщо обрізку зроблено невмі-лою рукою, з порушеннями, то можливі всихання гілок чи сильне загущення крони, гілки ростуть у небажаному напрям-ку, залишені пеньки всихають, рани заростають погано. Сліди від розломів дерев або відще-плення окремих гілок свідчать про те, що формували крону без урахування характеру росту і розгалуження, кутів відходжен-ня гілок тощо.

як бачимо, досвідченому оку дерево розкриває історію свого життя. навчившись її читати, можна сміливо планувати при-йоми догляду за садом і само-стійно оцінювати свої дії.

Головачі — це великі жуки матово-чорного кольору із си-нюватим відтінком. довжина їх сягає 12—20 мм. навесні жуки риють у землі нірки. з боків біля них роблять кілька відгалужень (чарунок), в які самка відкладає досить великі (6—8 мм) яйця (8—11 штук, максимум 20), чарун-ки заповнюють втрамбованими зеленими часточками рослин і нірку закопують. у закритих но-рах заготовлений і втрамбований

Головач усеїдний

шк

ідн

ик

ам

— б

ій

корм починає бродити і поступово перетворюється на своєрідний силос. Саме ним і харчуються личинки жуків. у норах шкідник чекає наступної весни.

заготовляючи корм для по-томства, жуки завдають великої шкоди садам, городам і особливо — виноградникам. вони обгри-зають бруньки, листя, молоді пагони. один жук за день може зрізати 10 і більше пагонів ви-нограду.

боротися з головачем досить складно, позаяк він ховається у грунті. на присадибних ділян-ках необхідно вручну збирати жуків, облаштовувати ловильні канави, з яких жуки не можуть вибратися.

Ось тобі й кропиваМолода кропива навесні — дармовий, але

дуже цінний вітамінний корм для домашньої худоби. Окрім того, настій із неї допоможе за-хистити і підживити городину. Зброджений настій кропиви містить азот і калій, тому особливо ко-рисний для розсади. Незважаючи на неприємний запах, кропива приваблює комах-запилювачів.

Тому бочку з настоєм рекомендується ставити і в теплиці, і на городі.

До речі, неприємний запах настою дещо нейтралізує листя валеріани або кілька крапель її аптечної настоянки.

Водночас є культури, які не люблять такого «компоту». Це горох, квасоля, цибуля, часник..

12 ЗОРЯ наша земляwww.zorya.org.ua16 травня 2014 р.

Ку

ме

, хо

чу

ме

ду

пт

ах

и н

а н

аш

ом

у п

од

вір

’ї

вК

ло

ня

єм

ос

я р

ідн

ій г

ря

дц

і

Сторінку впорядкував Олександр ПЕРЕПЕЛИЦЯ

ув

ага

!

Вихід рою

перший рій виходить із сім’ї зі старою плідною мат-кою — здебільшого на дев’ятий день після того, як закладе-но перші маточники. такі рої дуже чутливі до погодних умов і вилітають тільки в теплі со-нячні дні, зазвичай між 10-ю і 13-ю годинами. похолодання, сильний вітер і дощ можуть затримати їх на кілька днів.

найпевніший сигнал вихо-ду рою — з самого ранку біля льотка незвично пусто. рій виходить після відповідного знака бджіл-розвідниць. вони починають дуже швидко бігати по стільниках, у гущині бджіл і видають специфічні звуки. це особливе дзижчання діє тільки на тих комах, які перебувають у відповідному фізіологічному стані (зовні він виявляється в їх бездіяльності). ройові бджо-ли збуджуються і теж почина-ють рух: це так звана ройова гарячка. Комахи набирають повні вола меду і суцільним потоком з великою швидкістю біжать деякий час по стінках і дну вулика, а потім прямують до льотка. вихід їх із вулика триває від 3 до 10 хвилин, при цьому біля льотка і поблизу чути своєрідний гул. до бджіл, що кружляють, приєднуються бджоли-збирачі, котрі саме в цей час повертаються у вулик, а також бджоли із сусідніх сі-мей, тому часто серед ройових можна побачити і бджіл із об-ніжкою. чим довше збирається рій і висить хмарою на пасіці,

Ще задовго до виходу рою бджоли-розвідниці починають підшукувати нове житло. Залітають у пусті дуплянки та легкі ящики, які пасічники вивішують на деревах для відлову «мандрівних» роїв, оглядають їх, чистять. Чим ближче день виходу рою, тим більшає таких бджіл. Вони охороняють льоток, відганяючи чужаків.

тим більше до нього може при-єднатися випадкових бджіл, але залишаться вони тільки в тому разі, якщо рій буде помі-щений у вулик далеко від пасі-ки, коли на цій же пасіці — то через день повернуться до своїх сімей, і новий рій ослабне.

зі старою, малонесучою, хворою чи скаліченою мат-кою рій не зможе вижити, тому звільняється від неї у своєрідний спосіб: комахи по-шкоджують їй крила, і мат-ка, вилетівши з роєм, падає в траву і губиться там. а ройові бджоли невдовзі повертаються в материнську сім’ю і виходять знову вже з молодою маткою.

якщо ж із маткою все га-разд, то, піднявшись у повітря, бджоли деякий час кружляють неподалік вулика, а потім по-чинають збиратись невелики-ми групами на стовбурах чи гіллі дерев. матка, що злетіла, приєднується до однієї з груп, бджоли починають посилено махати крильцями та виділяти із залоз речовину з сильним за-пахом, а «вентиляція» сприяє його поширенню в довкіллі, що принаджує до групи решту ройових бджіл, вона починає швидко рости, однак може за-лишатись на дереві від кількох годин до кількох днів.

у цей час «розвідниці», які повернулись від знайденого житла, роблять на поверхні рою рухи, що нагадують зви-чайні танці, мобілізуючі на взяток. таким чином вони вказують напрямок до жит-ла і відстань до нього. чим краще житло, тим активніші танці, а тривати вони можуть від кількох годин до кількох діб. при цьому до енергійно «танцюючих» бджіл приєд-нуються «розвідниці» інших груп. Коли всі бджоли почнуть своїми танцями показувати один напрямок і відстань, рій остаточно злітає і вирушає на нове місце.

«Хитре» гніздо— В одному з випусків «Нашої землі» прочитала про шкід-

ливу звичку курей розкльовувати яйця, — пише В. РудькО з Межівського району. — Тож хочу поділитись досвідом, як я «вилікувала» своїх курочок від цієї звички

для облаштування гнізда треба взяти два ящики, в які раніше збирали помідори, огір-ки тощо. в одному з них із дна зняти центральні дощечки і прибити два шматки фанери таким чином, щоб утворився жолоб, по якому яйця скочува-тимуться в нижній ящик. дно

останнього вистелити сіном, а зверху плівкою — щоб яйця не билися одне об одне та скочу-валися під стінку. після таких «зручностей» мої кури переста-ли розкльовувати яйця.

водночас стежу, щоб у курнику завжди був пісок та дрібний гравій.

Наша довідкаДоведено, що розкльо-

вування виникає через не-стачу вітаміну К. З цієї ж причини кури часто б’ються між собою, вискубуючи пір’я одна в одної на голові, шиї, хвості, внаслідок чого утворюються рани. Вітамін К міститься у кропиві, шпинаті, рибному борошні та зелених кормах.

при спорудженні, ремонті будинку потрібні надійні приставні драбини, перехідні трапи, риштування. Безтур-ботний будівельник може впа-сти з даху або на нього може звалитися погано закріплена конструкція — брус, колода тощо.

необхідно, щоб у будин-ку, господарському блоці саморобної конструкції, у будь-яких тимчасових спо-рудах підлога була рівна, без перепадів, інакше падіння буде важко уникнути.

травми як наслідок падіння можуть спіткати і під час зби-рання врожаю з плодових дерев, якщо злегковажити і не приста-вити драбину відповідної висо-ти, а подертися по стовбуру. не хочемо згущувати фарби, але застережемо: часто-густо люди ламають руки-ноги, а то й хреб-ти, намагаючись дотягнутись «он до того яблучка» чи кількох вишеньок, насилу балансуючи при цьому на одній нозі.

дбайливі господарі напевне роблять навесні «генеральне прибирання» на своїй ділянці:

збирають різний мотлох, бан-ки з-під консервів, залізяки, цвяхи. але не полінуйтеся — пройдіться ще раз вздовж пар-кана, по узбіччю стежок у саду і приберіть усе зайве, надто коли у вас є дітлахи, бо малечу, як відомо, цікавість спонукає все випробувати в ділі, і вона може поранитись.

нерідко травми трапля-ються через відверту дурість і лінощі. наприклад, потрібно розпалити вогнище — задля поспіху хлюпають бензину; тре-ба розбити дошку, а під рукою нема сокири — беруть лопату.

неправильне поводження з вогнем — ще одна причина лиха. обережності з багаттями та легкозаймистими речовина-ми слід дотримуватися завжди. Бува, тримає людина у кишені куртки пляшку з бензином чи гасом, аби була напохваті. одяг може набратися їхніх парів і легко спалахнути, якщо підійти близько до вогню.

не слід працювати без голов-ного убору — він захистить не тільки від сонця, а й від саден, подряпин.

треба ретельно прибирати залишки корму для тварин, їхній послід — на розмоклому легко посковзнутись і впасти.

остерігайтесь атмосферної електрики під час грози. не слід складати біля будинку металеві речі — лопату, брухт, сокиру, граблі, а тим паче хо-дити чи працювати в цей час із ними. не можна бігти по полю, відкритому місцю або знаходитись під одиноким деревом. Коли перебуваєте в грозу надворі, треба вимкнути мобільний телефон.

укуси комах, надто коли вони довго сверблять і при-пухають, потрібно змащувати відповідними мазями чи роз-чином води з оцтом або лимо-ном. слід остерігатись і гадюк. Щоби не наразитись на укус плазуна на власному подвір’ї, розчищайте старі дровітні, чагарники, уникайте захара-щення.

особливою увагою оточіть непосидючих дітей. частіше нагадуйте їм про можливу не-безпеку.

Береженого Бог береже!

Обережність — гарна риса

Скільки нещасних випадків, травм та інших прикростей трапляється на присадибних ділянках через елементарну необережність! Ми нехтуємо правилами безпеки, беремось за якусь роботу, не маючи відповідних навичок, поспішаємо... Тим часом віддаленість медичних закладів робить іноді неможливою своєчасну медичну допомогу. Тому тільки додержання правил безпеки дасть можливість уникнути біди.

Змішувати і зберігати необмежену кількість часу можна такі добрива

Карбамід (сечовина), який сумісний із натрієвою і калій-ною селітрами, гноєм, хлорис-тим калієм, сульфатом калію.

сульфат амонію — із суль-фатом калію, фосфоритним борошном.

натрієву і калієву селітри — з карбамідом, аміачною се-літрою, попелом, сульфатом калію, хлористим калієм, фос-форним борошном, вапняними добривами.

Кальцієву селітру — з фос-форитним борошном.

гній — з карбамідом, суль-фатом калію, хлористим калі-єм, фосфоритним борошном, суперфосфатом.

Фосфоритне борошно — з гноєм, аміачною, кальцієвою, натрієвою і калійною селітра-ми, карбамідом.

сульфат калію — з супер-фосфатом, гноєм, аміачною, на-трієвою і калієвою селітрами, сульфатом амонію, карбамідом.

Добрива, які можна змішувати тільки безпосередньо перед застосуванням

Карбамід сумісний з фос-форитним борошном, супер-фосфатом, сульфатом амонію.

сульфат амонію — з карба-мідом, вапняними добривами і гноєм.

натрієва і калієва селітри — з кальцієвою селітрою і су-перфосфатом.

Кальцієва селітра — крім натрієвої і калієвої селітри, з попелом і сульфатом калію.

вапняні добрива — з суль-фатом амонію, кальцієвою селітрою, сульфатом калію, хлористим калієм.

гній — із сульфатом амонію.

суперфосфат — з аміачною, калієвою і натрієвою селітра-ми, карбамідом.

Фосфоритне борошно — з карбамідом і хлористим калі-єм.

хлористий калій та сульфат калію — з фосфоритним борош-ном, кальцієвою селітрою.

аміачна селітра — з супер-фосфатом.

знаючи про поєднуваність добрив, можна на різних ста-діях розвитку рослин засто-совувати різні їх комбінації. головне — не зашкодити.

вчені-грунтознавці реко-мендують для підтримки ро-дючості поля на чорноземах, сірих, червоних грунтах та су-глинках вносити річну норму з розрахунку: азотних — 12—15 г, калійних — 10—12, фосфор-них — 30—40 г (за діючими речовинами) на кожний ква-дратний метр площі.

Сумісність добривІноді виникає ситуація, коли добрива потрібно змішати. Поєднання, скажімо, органічних і мінеральних добрив сприяє ліпшому їх засвоєнню рослинами. Але це відбувається лише за дотримання певних правил. Насамперед треба знати, які добрива можна змішувати безпосередньо перед використанням, а які заздалегідь підготувати до внесення.

13ЗОРЯісторії з історії www.zorya.org.ua16 травня 2014 р.

В 1948 году сталин смотрел фильм «Поезд идет на восток». Фильм не ахти какой. Действие происходит в поезде. Но вот по-езд останавливается.

— Какая это станция? — спросил сталин.

— Демьяновка.— Вот здесь я и сойду... —

сказал сталин и вышел из зала.В сентябре 1947 года наша

газета «зоря» писала:«Знімання кінокомедії «Мо-

сква — Тихий океан» на заводі ім. Петровського

До Дніпропетровська при-була знімальна група кіно-студії «Мосфільм», очолю-вана старшим оператором тов. Гегелашвілі. На заводі ім. Петровського розпоча-лись натуральні зйомки но-вої кольорової кінокомедії «Москва — тихий океан» у постановці режисера ла-уреата сталінської премії Ю. райзмана. окремі кадри із зображенням загального вигляду заводу будуть зняті з літака. Група перебувати-ме в Дніпропетровську 5—6 днів, а після цього виїде до запоріжжя, де зніме ряд ви-робничих кадрів на «запо-ріжсталі».

«Нам сулит дорога встреч веселых много»

Мы прощаемся с Москвой, перед нами путь большой,Здравствуй, будем знакомы, дай мне руку, незнакомый спутник мой!

Михаил СветлОв

О кинокартине, снимавшейся в Днепропетровске и не понравившейся Сталину

Як повідомив старший опе-ратор т. Гегелашвілі, фільм буде випущений на екрани до 30-х роковин Жовтня».

(«Зоря»,14 вересня 1947 р.).

На экраны художественный фильм вышел под другим наз- ванием — «Поезд идёт на вос-ток». романтическая комедия о советской молодёжи была по-ставлена режиссёром Юлием райзманом.

сюжет картины таков. Ве-чером 9 мая 1945 года, когда на площадях и улицах Москвы ты-сячи людей отмечали праздник Победы, от перрона северного (нынешнего Ярославского) вок-зала отошел поезд на Владиво-сток. В купе поезда встретились девушка-садовод зина соколова (Лидия Драновская), недавно окончившая тимирязевскую сельхозакадемию, и офицер-мо-ряк Лаврентьев (Леонид Галлис) из Ленинграда. Познакомились они чуть раньше, у окошка вок-зального телеграфа. Живой, не-посредственный характер зины моряк принял за несерьезный, легкомысленный. Лучше уз-нать друг друга путешествен-никам помог случай: на одной из станций они отстали от поезда

и дальнейший путь совершали уже вдвоем, знакомясь по доро-ге с людьми и с жизнью нашей необъятной родины. соколо-ва и Лаврентьев попадают на огромный завод, выстроенный в тайге. На заводском самоле-те они летят дальше на восток, совершают вынужденную по-садку, долго едут сквозь тайгу на подводе, ночуют в колхозной Мтс и наконец вновь добира-ются до железной дороги. ско-ро конец пути — Владивосток. за время вынужденного со-вместного путешествия молодые люди полюбили друг дру-га. решительное объяснение произошло перед самым Влади-востоком. расставаясь на вок-зале, зина и Лаврентьев знали, что их разлука продлится не-долго.

Вскоре после выхода на экра-ны эта кинокартина была под-вергнута критике. Уже в июне 1948 года один за одним стали появляться в газетах резко от-рицательные отзывы об этом фильме. Например, с заглави-ем «откуда эти герои?». После этого картину показывали лишь в периферийных кинотеатрах. В 1970 году была выпущена «вос-становленная» версия, укоро-ченная на две минуты (при этом нельзя сказать, что вымарывали именно сталина: в одной из сцен на стене висит его портрет), в отдельных эпизодах переозву-ченная, к тому же в чёрно-белом варианте. В настоящее время по телевидению демонстрируются и издаются на видеокассетах и DVD обе версии.

В ролях снимались Лидия Драновская, Леонид Галлис, Мария Яроцкая, Михаил Во-робьев, Владимир Любимов, Петр Глебов, Валентина телеги-на и другие. сценарист: Леонид

Малюгин. режиссёр-постанов-щик: Юлий райзман. Худож-ник-постановщик: Абрам Фрей-дин. операторы: Игорь Гелейн, Аркадий Кольцатый. Компози-тор: тихон Хренников.

Если документальный фильм райзмана «Берлин» (1945) при-няли восторженно, то «Поезд идет на восток» критика осудила за «мелкотемье». «зоря» тогда так и не решилась откликнуться рецензией на этот фильм, хотя практически о каждом новом фильме (их выходило не так уж много) писалось.

Что касается режиссера Юлия райзмана, то его тогдаш-нее состояние — почти сорок лет спустя, в 1987 году — за-печатлела газета «советская культура»: «После просмотра фильма «Поезд идет на Восток» был на годы отлучен от «Мос-фильма»…

тем временем в наше время фильм оценивают куда добро-желательнее. Вот пара цитат:

«замечательный фильм, который пролежал много лет на полках, только потому что образы главных героев были близки голливудскому кино тех же лет. Не типичная для нашего кинематографа работа. Увлекательная романтическая комедия. Легкая, и в тоже вре-мя с серьезными диалогами о любви».

«Фильм, действительно, светлый и даже выходящий за рамки фильмографии 60-летней давности. Все в нем замечатель-но: и сценарий, и режиссура, и игра актеров, а дуэт Лидии Драновской и Леонида Галли-са — выше всяких похвал, и, конечно, музыка тихона Хрен-никова».

ПодготовилНиколай ГНАтКО

В 1948-м на экраны страны вышел фильм «Поезд идет на восток». Но судьба его не была счастливой. Вышел он под другим названием и сейчас нам известен лишь черно-белый, а не цветной вариант. И, кроме того, И. В. Сталину, главному «эксперту» по кино, картина не понравилась.

В фильме были свои крылатые изречения, которые, как обычно, пошли в народ:

— Не забывайте первую заповедь: от сна еще никто не умер!, — говорит Березин.

Начальник поезда (артист К. Сорокин) произносит фразу:

— Без речей, просто так посидим. Повеселимся, по-ужинаем и разо…и, возможно, разойдемся.

И еще начальник поезда в фильме говорит:— Товарищи! Прошу вас поднять бокалы.Ему отвечают:— Давно подняли. Руки немеют.

Кс

тА

тИ

любопытные фактыПоезд ведёт пассажирский паровоз «Иосиф Сталин» (ИС20-630), при этом сам паровоз окрашен в чёрный цвет, что характерно для грузовых, но не для пасса-жирских паровозов.Город, в котором герои от-стали от поезда, — Пермь.Восьмиклассницу Аллу Ла-рионову (1931—2000), буду-щую звезду советского кино, на улице заметил ассистент режиссёра и пригласил сни-маться в фильме «Поезд идёт на восток». Мать с от-цом были против актерской профессии дочери. Но Алла проявила характер. И годы спустя с лёгкой укоризной напоминала родителям, как те чуть было не изменили всю её жизнь. Хотя ее имя даже не значилось в титрах фильма. Так что фильм «По-езд идёт на восток» никоим образом не помог Ларионо-вой поступить в ГИТИС, где она познакомится со своим будущим мужем Николаем Рыбниковым.Песня, которую запевает, аккомпанируя себе на ак-кордеоне, матрос (в этой эпизодической роли снялся автор музыки — композитор Тихон Хренников), а подпе-вают пассажиры поезда, обрела самостоятельную жизнь. Слова песни напи-сал наш земляк поэт Михаил Светлов:

Споём, друзья,Путь далёк —На Дальний Восток.Пусть плывёт над океаномПесня друзей!Поезд идет всё быстрей.

l

l

l

l

Изречения, которые пошли в народ

Кадр из фильма. в роли матроса — композитор тихон ХРеННИКОв

14 ЗОРЯ життєві історіїwww.zorya.org.ua16 травня 2014 р.

юнака, чекав її на вулиці, аби по-вести в кіно. таня просто не могла з’явитися в клубі без маминого во-лошкового шарфика, що так пасу-вав до її синіх очей.

Мамині речі барвисті й пахучі, мов квіти. вона перебирає їх без поспіху: знає, що Павло чекатиме її на тому ж місці хоч усе життя.

Барвиста дерев’яна скринька. Машинально, навіть не задумую-чись навіщо, відкрила. А в ній папе-ри. трохи пожовклі від часу. «Доро-фєєва тетяна вікторівна, 1985 року народження... дитячий будинок... м. Дніпропетровськ». Заплющив-ши очі, намагаючись зазирнути в ті часи, коли жила без мами і тата. Не змогла... так і жила з цією таєм-ницею, вдаючи, що нічого не знає. Часом дуже хотілося пригорнутися до мами, сказати: «Я все знаю, але від того люблю вас не менше», проте не наважувалася. тим більше, що батько саме захопився іншою. А коли тетяна скінчила школу, пішов із сім’ї до тієї жінки.

вирушаючи на навчання до міста, таня плакала. жаль було залишати матусю одну-єдину. вона й досі бачить її перед собою, як тоді, на автостанції: тоненьку, мов беріз-ка, в кофтинці в талію.

— Не плач, доню, — казала мама. — Хіба ж я сама лишаюся? он, бачиш, Мурчик наш на яблуню забрався, на сонечку вигрівається... Удвох нам веселіше буде...

На другому курсі тетяна з Павлом побралися. Через рік вже складали сесію з маленькою доне-чкою. таня кликала маму: «При-їзди, іринку доглянеш. і я буду спокійна, що ти там не сама».

Мама відповідала їй довгими-предовгими листами, але про свою біду мовчала. Не хотіла турбувати.

А тоді, коли вони з Павлом поїхали за направленням в інший район, прийшла телеграма.

таня саме прала. травневий су-ботній ранок видався сонячним, аж спекотним. взяла папірець вологи-ми руками. Чому ж так затріпотіло серце, адже тут тільки й написано, що приїзди негайно? Мама ж ніко-ли не скаржилася.

їхала, а земля раділа весняному сонечку. Бігла, а сади буяли білим цвітом яблунь. Зупинилася, коли бігти далі було нікуди: мами вже на світі не було...

тремтіли пелюстками яблуні в садку коло маминої хати. тремті-ла вона сама. Батько стояв білий, немов обсипаний білим цвітом, і плакав.

«він же покинув тебе, мамо, ти не повинна прощати зрадника!» — «Не кажи так, доню, він же твій батько...». Мамин голос теж пахне яблуневим цвітом... Пахнув...

...Минуло п’ять років. Знову весна, знову цвітуть у садку яблуні. таня чекає другу дитину. Павло так мріє про сина.

— тьотю таню, — біжить до неї пополудні сусідська Галинка. — там вас якась жінка питає. Каже, що вона ваша мама...

тетяна чимдуж біжить до воріт. Мама, матуся! віриться в диво. За парканом — незнайома статечна жінка. Привітно всміхається:

— ви таня Дорофєєва? Нарешті я вас розшукала.

Дива не сталося.У хаті незнайомка виймає пап-

ку.— Ми в Дніпропетровську

жили. Батько твій загинув, ти ще немовлям була. Його збила машина. Я продавцем працювала. За розтра-ту мене судили. тебе я віддала до

дитбудинку, думала, потім заберу. А життя так закрутило! Заміж удру-ге вийшла, син народився. Чолові-кові не наважувалася розповісти, а коли насмілилася і ми з ним почали шукати тебе, сліди десь загубилися. весь час я боялася одного: хоча б з тобою нічого не сталося. ти ж така кволенька народилася.

таня слухає цю незнайому схви-льовану жінку, а з пам’яті дивлять-ся стривожені мамині очі. вона, маленька, ще грається, ще нічого в неї не болить, а мама раз у раз при-кладає прохолодну долоню донечці до чола. жодного разу передчуття маму не обмануло...

— Може, ти стомилася слуха-ти? — голос співбесідниці повертає таню до дійсності. Чужий голос. Невже ця жінка колись носила її під серцем, як нині вона дитя но-сить? скоріше б повертався з роботи чоловік, а то щось погано їй.

— Не хвилюйся, я поїду з то-бою, — Павло заспокоює дружину. він, хірург, знає, що народжувати тетяні ще не час, але дитя запро-силося на світ. Гостя запевняє, що догляне іринку, хай не турбуються. Це останнє, що тетяна почула.

Народжувала важко. тіло роз-ривалося навпіл. Гаряче полум’я дихало в очі. таня в нестямі кри-чала: «Мамо, мамочко!». і вона з’явилася. Ніжна долоня лягла на доньчине чоло прохолодними яблуневими пелюстками. Забрала її біль. тетяна бачить перед собою рідне обличчя. Піт і сльози зава-жають їй розгледіти його, але вона впевнена: це мама. вона знає: це ніжні мамині руки помагають їй...

— Хлопчик! син! — голос лі-карки далекий-далекий, як з іншої планети.

Людмила ТИТАРЕВА

— Не хочу я цих стрічок вплі-тати, — вередує таня, збираючись до школи.

Мама тихо всміхається:— ти глянь, донечко, які ж

вони гарні!таня хапає стрічки і жартома

оперізує мамину голову. рожевий атлас так підходить до її світлих очей, відтіняє темне волосся. Мама красива-красива...

скільки це тоді тані було? років сім-вісім. той ранок залишився в пам’яті до найменших подробиць. Як ішла потім у новеньких стрічках до школи. Як капосний Павлик, з яким вони м’яча ганяли, смикнув її за волосся, мовляв, що то за на-падаючий з рожевими стрічками?..

Мама, до речі, теж була не в за-хопленні від її футбольних баталій. Зважала на сусідок, які між собою перешіптувалися: «Дочка розумов-ських із розбишаками водиться».

тато обіймав високу посаду в районі. Дівча мало дбати про ре-путацію батьків.

Батьки... тоді теж була весна. Павлик, який із непосидючого здіймиголови виріс у вродливого

Яблуневий цвіт

Таня поспішала, а земля раділа весняному сонечку. Бігла, а сади буяли білим цвітом яблунь. Зупинилася, коли бігти далі було нікуди:

мами вже на світі не було...

ПРОДАМ ТЕЛЯТ С ДОСТАВКОЙ096-822-38-11

СчИТАТь нЕДЕЙСТВИТЕЛьныМ пенсионное удостоверение, выданное ПФ Индустриального района г. Днепропетровска на имя Гриценко Валентины Алексеевны.

«СпоСтережна рада Кредитної СпілКи «Грошовий резерв» повідомляє про скликання чергових загальних зборів членів Кредитної спілки «Грошовий Резерв», які відбудуться 28 травня 2014р. за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. Пушкіна, буд. 55кімн. 304 – о 09 год. 00 хв. Початок реєстрації о 08 год. 40 хв. Прохання при собі мати паспорт або інший до-кумент, що посвідчує особу.

Порядок денний:1. Затвердження порядку денного чергових загальних зборів.2. Затвердження звіту Спостережної ради.3. Затвердження звіту Правління.4. Затвердження звіту Кредитного комітету.5. Затвердження висновку Ревізійної комісії.6. Заслуховування аудиторського висновку, яким підтверджена повнота

і достовірність річної звітності КС за звітній 2013рік.7. Затвердження річної звітності та результатів діяльності КС за звітній

2013 рік.8. Визначення і затвердження незалежного аудитора (аудиторської

фірми), які будуть підтверджувати достовірність річної звітності КС за 2014рік.Пропозиції до порядку денного загальних зборів подаються членами

КС — Спостережній раді не пізніше ніж за 15 календарних днів до дати їх проведення.

Фізико-хімічні парамеТри природного газу в квіТні 2014 рокуПАТ «Дніпропетровськгаз» повідомляє про те, що згідно з паспортами фізико-хіміч-

них параметрів природного газу, виданими лабораторіями газотранспортних та газо-видобувних підприємств, від яких природний газ надходить до газорозподільних мереж ПАТ «Дніпропетровськгаз», склад газу в квітні 2014 року є наступним:

УЕГГ (СЕГГ) Густина, кг/м3 СО2, % N

2%

Теплота зго-ряння, ккал/м3

Апостолівське 0,707 0,725 0,356 0,842 1,300 2,050 8060 8266

Васильківська дільниця 0,708 0,724 0,365 0,885 1,286 1,980 8076 8272

Верхньодніпровське 0,708 0,724 0,365 0,885 1,286 1,980 8076 8272

Дніпродзержинське 0,707 0,725 0,356 0,885 1,286 2,050 8060 8272

Жовтоводське 0,696 0,724 0,100 0,885 0,670 1,980 8076 8272

Магдалинівське 0,708 0,803 0,063 1,024 0,812 3,321 8069 9107

Марганецьке 0,707 0,725 0,356 0,885 1,286 2,050 8060 8272

Нікопольське 0,707 0,725 0,356 0,842 1,300 2,050 8060 8266

Новомосковське 0,708 0,777 0,285 0,885 0,971 2,014 8076 8866

Павлоградське 0,708 0,724 0,365 0,885 1,286 1,980 8076 8272

Першотравенське 0,708 0,724 0,365 0,885 1,286 1,980 8076 8272

Покровська дільниця 0,708 0,724 0,365 0,885 1,286 1,980 8076 8272

Синельниківське 0,708 0,724 0,365 0,885 1,286 1,980 8076 8272

Солонянська 0,707 0,725 0,356 0,885 1,286 2,050 8060 8272

Софіївське 0,707 0,725 0,356 0,842 1,300 2,050 8060 8266

Царичанське 0,685 0,728 0,114 0,861 1,889 2,501 7816 8184

Широківське 0,696 0,725 0,100 0,842 0,670 2,050 8060 8266

Фізико-хімічні показники природного газу відповідають вимогам ГОСТ 5542-87 «Гази горючі природні для промислового та комунально-побутового призначення».

Більш детальну інформацію про склад та фізико-хімічні властивості ви можете дізнатися, завітавши на наш сайт www.dngas.dp.ua.

Пам’яті Віктора АбросимоваПішов з життя член Національної спілки журна-

лістів України, колишній заступник відповідального секретаря редакції газети «Зоря» віктор Михайлович Абросимов. Йому було 65.

сорок два роки працював у журналістиці, останнім часом займався літературною роботою.

Народився віктор Михайлович у смоленській об-ласті в росії. Навчався в сільській школі, працював у радгоспі. Потім скінчив курси сільгоспаерофото-зйомки, трудився польовим топографом, одночасно друкувався у районній, обласній і центральній пресі. Молодого талановитого хлопця більше приваблювала журналістика, і він перейшов на роботу літпраців-ником в районну газету. Навчався в Московському університеті імені М. в. Ломоносова, де здобув фах журналіста.

Подальше життя віктор Михайлович пов’язав з Україною. спочатку жив у Кривому розі, потім пе-реїхав до Дніпропетровська, де працював у газетах

«Днепровская правда» і «Зоря», звідки і вийшов на пенсію.

Колеги пам’ятають його як про-фесіонала, мудру і відповідальну людину, завжди усміхненого, до-брозичливого, готового прийти на допомогу. А ще дуже цікавого співрозмовника, який знав немало історій і вмів їх чудово переповісти. Багато з них стали темою його публікацій. віктор Михайлович мав високе почуття гумору, чимало сатиресок, надрукованих у «Зорі», пізніше вийшли окремою збіркою.

він був гарним чоловіком, турботливим батьком і справжнім другом своєму онукові. Колектив редакції газети «Зоря» висловлює глибоке співчуття рідним та близьким і поділяє біль непоправної втрати. схиляємо голови в глибокій скорботі. спи спокійно, друже, не-хай земля буде пухом.

Зорянці

З болем та сумом дізналися про передчасну смерть директора департаменту соціального захисту населення

Володимира Миколайовича СЕМЕНЮКА.висококваліфікований фахівець, здібний організатор, ініціатив-

ний, принциповий та вимогливий керівник, відповідальний, добро-зичливий, завжди готовий прийти на допомогу — таким його знали та шанували колеги по професійній діяльності, члени колективу, близькі та друзі — всі ті, кому довелось спілкуватись та працювати з володимиром Миколайовичем.

У ці невимовно важкі для колег, рідних та близьких покійного дні ми поділяємо почуття глибокого суму та невимовної скорботи від непоправної, тяжкої втрати. світлий, добрий спомин про володимира Миколайовича сЕМЕНЮКА назавжди залишиться в серцях усіх, хто працював з ним, хто знав, любив та поважав цю достойну Людину.

Колектив департаменту освіти і науки облдержадміністрації

Болем у наших серцях відгукнулась звістка про те, що пішов з життя

Володимир Миколайович СЕМЕНЮК,начальник департаменту соціального захисту населенняДніпропетровської обласної державної адміністрації.Частку своєї щирої душі він віддав роботі у соціальній сфері,

оточуючим людям, виявляв фахову компетентність, обізнаність у справі, виключну порядність.

Глибоко сумуємо, поділяємо велике горе втрати, скорботу з рідними.Колектив Головного управління 46-ти управлінь пенсійного фонду

України в містах та районах Дніпропетровської області

Ушел из жизни директор департамента социальной защиты насе-ления Днепропетровской областной государственной администрации

Владимир Николаевич СЕМЕНЮК.Горько осознавать, что жизнь его оборвалась в самом расцвете

творческих сил, на 46 году.Долгие годы владимир Николаевич посвятил работе в сфере

социальной защиты населения Приднепровья. он был не только специалистом высокого уровня, но и необычайно отзывчивым чело-веком, для которого проблемы и боль других людей становились его болью. своими стараниями он помог тысячам ветеранов, инвалидов, чернобыльцев, афганцев и просто жителей области.

выражаем глубокое соболезнование родным и близким владимира Николаевича. Память о нем мы навсегда сохраним в своих сердцах.

Днепропетровская областная организация ветеранов Украины

15ЗОРЯособисте www.zorya.org.ua16 травня 2014 р.

Рубрику веде Олена ДЕСЯТЕРИК

Де ти, моя доле?

Добрих друзів «Зорі» — працівників Дніпропетровського обласного відділення УДППЗ «Укрпошта»:

РАДІоНоВА Миколу олексійовича, депутата об-ласної ради, директора УкрДПтІ «трансбуд»,

КУЦІНА Володимира семеновича, депутата обласної ради, голову правління, генерального директора ПАт «Нікопольський завод феросплавів»,

МАЙстРеНКА олександра Володимировича, депу-тата обласної ради, генерального директора ПАт «Дні-провський крохмале-патоковий комбінат»,

ДУбІНІНА олександра Івановича, депутата обласної ради, голову правління ПАт «ДніпроАЗот»,

ШиНКеВиЧА Віктора Геннадійовича, депутата обласної ради, генерального директора ПрАт «буд-індустрія»,

ІРиНеЯ, митрополита Дніпропетровського і Пав-лоградського, керуючого Дніпропетровською єпархією Української православної церкви,

ЩИРО ВІТАЄМО З ДНЕМ НАРОДЖЕННЯ!бажаємо здійснення усіх накреслень для розвитку

Дніпропетровщини і добробуту її населення, успішної діяльності, енергії та оптимізму.

З повагою зорянці

Щоб нàäðóêóâàòèñÿ нà нàøié ñòоð³нöi (âèõоäèòü ó êоæноìó ÷èñë³ ãàçåòè), пèø³òü òàê, ÿê ó쳺òå. Àëå нå ñêóï³òüñÿ: ÷èì äоêëàäн³øå бóäå ðоçêàçàнà âàøà ³ñòоð³ÿ, âàøà ïðàâäà, òèì б³ëüøå ìàòèìåòå øàнñ³â нà óñï³õ.

Íàïèñàнå нàä³øë³òü нà àäðåñó: Îëåнi ÄÅÑßÒÅÐÈÊ, «Çоðÿ», âóë. Æóðнàëiñòiâ, 7, Äнiïðоïåòðоâñüê, 49051.І ñâ³é лèсò-âiäãóê нà òó ÷è ³нøó ïóбë³êàö³ю (ç óêàçàннÿì äàòè) òàê ñàìо øëåòå ìåнi, à ÿ ïåðåøëю ò³é ëюäèн³,

ç ÿêою õо÷åòå ïоçнàéоìèòèñÿ. Äëÿ öüоãо нå çàбóäüòå ïоêëàñòè êонâåðò ç ìàðêою. Інäèâ³äóàлüноãо лèсòóâàннÿ з äопèсóâàчàìè нå âåäó.

Àäðåñè ³ ïðiçâèùà нå ðоçãоëоøóю, нå âèñèëàю i ïðоøó äо ðåäàêö³ї нå ïðèїçäèòè.Ùèрî ваøа Î. Ä.

ВІт

Ає

Мо

!

тоНКоШКУРА Андрія Володимировича — началь-ника Поштамту-ЦПЗ №1,

сиЧиНАВУ ольгу Кимівну — заступника началь-ника Поштамту-ЦПЗ №2,

остАПЧУК Аллу Петрівну — старшого інструктора з єВтоП ЦПЗ №3,

ЯРІЗА Андрія Анатолійовича — начальника ЦПЗ №5,тАРАН Ірину Михайлівну — старшого інструктора

ЦПЗ №6,ЧеРНЯВсЬКУ Наталію Анатоліївну — заступника

начальника ЦПЗ №8;начальників поштових відділень:

сеРГУ Ларису Григорівну (п/в 32, с. Кіровське Дні-пропетровського району),

стУПАК Марію Зіновіївну (п/в 822, с. Хутірське Петриківського району),

ФеДоРеНКо тамару Іванівну (п/в 200, Нікополь),ЧоРНУ тетяну Іванівну (п/в 217, с. Меліоративне

Новомосковського району),АНтоНЮК Ніну Миколаївну (п/в 84, Кривий Ріг),МАРтиНеНКо світлану Миколаївну (п/в 751,

с. Чапаєвка Широківського району),ПоЛУтоРНУ ольгу Анатоліївну (п/в 21, с. степне

Дніпропетровського району),боНДАРеНКо Марію Миколаївну (п/в 514, с. Зай-

цеве синельниківського району),КАРІМоВУ тетяну Василівну (п/в 605, с. Манвелівка

Васильківського району),тАРАсоВУ тетяну степанівну (п/в 924, с. Володи-

мирівка Межівського району),КРиВоШиЙ тетяну Василівну (п/в 621, с. Велико-

михайлівка Покровського району),РАШеВсЬКУ світлану Вікторівну (п/в 32, с. Ци-

бульківка Царичанського району),бАбеНКо Валентину Павлівну (п/в 700, Петро-

павлівка),МАРЧеНКо світлану Миколаївну (п/в 6, с. Лисківка

Царичанського району),НАсІННиК олену Анатоліївну (п/в 6, Кривий Ріг),боНДАР Людмилу Володимирівну (п/в 470, с. бу-

лахівка Павлоградського району),ЯЩеНКо Анну Вікторівну (п/в 210, Нікополь),сАМІЙЛеНКо Юлію Георгіївну (п/в 934, Дніпро-

дзержинськ),ДеНисеНКо Галину Григорівну (п/в 410, с. сур-

сько-Михайлівка солонянського району),МІЩеНКо світлану Володимирівну (п/в 250,

с. Губиниха Новомосковського району),сАЧКо тетяну Вікторівну (п/в 840, Павлоград),сРУГоВеЦЬ Вікторію Георгіївну (п/в 206, Ново-

московськ),сАВЧУК Юлію олександрівну (п/в 906, Дніпро-

дзержинськ),КоВАЛЬ Ірину Михайлівну (п/в 291, Жовті Води),ЗАВАДУ Анну Григорівну (п/в 31, Кривий Ріг),стеЦеНКо Лідію Миколаївну (п/в 210, Жовті Води),МоРоЗ олену борисівну (п/в 165, с. очеретувате

Магдалинівського району),МІРоШНиЧеНКо Наталю Василівну (п/в 151,

с. Почино-софіївка Магдалинівського району)ЩИРО ВІТАЄМО З ДНЕМ НАРОДЖЕННЯ!Нехай у ваших родинах панує злагода; зичимо успі-

хів, доброго здоров’я, добробуту і особистого щастя.З повагою зорянці

УВАГА! Кожен передплатник один раз на півроку може безплатно подати оголо-шення про купівлю або продаж, привітати близьку людину чи висловити співчуття.

Як передплатити «Зорю»

Якщо вам важко самим дістатися до поштового відділення,

щоб передплатити «Зорю», телефонуйте до редакції

(0562) 388373, і листоноша прийде до вас сам.

Вартість передплати на газети «Зоря»-область» та «Зоря»-город» на II півріччя 2014 рокуIндекс «Зоря»-область» Iндекс «Зоря»-город» Періодичність 1 міс. 3 міс. 6 міс.

Ц³нè ïоäàн³ бåç óðàõóâàннÿ âàðòоñò³ ïðèéìàннÿ ïåðåäïëàòè

35380Äля індèвідуальнèх

передплатнèків

91324Äля індèвідуальнèх

передплатнèківсереда 11,00 грн. 33,00 грн. 66,00 грн.

61141Äля індèвідуальнèх

передплатнèків

89661 Äля індèвідуальнèх

передплатнèків

середа, п’ятниця 16,80 грн. 50,40 грн. 100,80 грн.

Вартість приймання передплати 0,9 грн. 2,10 грн. 2,55 грн.

ШАНОВНІ ЧИТАЧІ!Якщо у вас з’являються пробле-

ми з доставкою газет «Зоря-область» чи «Зоря-город» по передплаті, те-лефонуйте до редакції за номером (0562) 38-83-73, або пишіть на е-mail: ktv@ezorya.dp.ua

Іван М. Кожний ранок після зарядки танцюю: «Эх, яблочко на тарелочке, надоела мне жена, пойду к де-вочке». Хоча ні тієї, ні другої нема.

Люблю гумор, розказувати гуморески. Вдівець, 76, ріст 166, вага 72, освіта вища.

Десять років як вернувся в село, де родився, нудьгу-вати ніколи: в мене дві кози, три курки і півень, песик і кіт. Городу 12 соток, більш не хочу, все здав фермерам.

Дещо вмію, але удвох краще. А якби ще помогла при-шити ґудзики, петельки, попрати, порядок навести... Я їй помагав би у цьому. Люблю дітей малих (та й великих), хай би віддихали тут ціле літо. Не жадібний. Хочеться, щоб жінці було добре зі мною, тоді і я був би щасливий.

* * *В’ячеслав Р. Мені 75, ріст 182, вага 95, не курю, не

вживаю алкоголь, військовий пенсіонер, ще при здоров’ї, мешкаю в райцентрі у власній оселі. Діти в Росії.

Хотів би познайомитися зі згідною на переїзд для спільного життя.

* * *Леонід П. з Дніпродзержинська. Народжений у

Кіровоградській області, освіта вища, професія ветлікар, з 1988 жив і працював у селі Новомосковського району. тут, у місті, тимчасово. Вдівець з 2009. На Великдень, 20 квітня, виповнилося 73. Два сини: один в Росії, дру-гий у Криму.

* * *Іван В. Досі не щастило знайти свою половинку.

Чому? бо не хочу йти у прийми. А до мене в село так само не бажають. Мені 67, ріст 170, вага до 70, розлучений. освіта середня.

До армії працював у Дніпрі на заводі, після служби — електромонтажником, пізніше довелося перейти в будівельне управління задля квартири, отак я в тому управлінні затримався майже на 30 років. А навесні 2000 вернувся в село до мами, нині вже покійної, влаш-тувався в охорону.

Хата тепла, газ, 0,5 га землі. Жінку, з якою дійдемо згоди, ніколи не скривджу і нікому не дозволю скривди-ти. син у сусідньому районі, онуці 20, онукові 19 років.

* * *Григорій Б. Я теж нещасливий. Шість років як по-

ховав дружину, та ще й два роки тому став інвалідом першої групи. Нележачий, мені 55, жити є де. Як за-хоче жінка поспілкуватися, тоді побачимо, чи судьба нам бути разом.

* * *Олег Я. з Дніпропетровська. 48 років, 178, очі голубі,

православний. Причащаюсь. Працюю охоче, робітник. є дача. Здоровий спосіб життя, п’ю небагато. Розлучений, дітей нема. Вмію підкорятися і керувати. Хочу дітей з подібною собі.

* * *Дмитро У. з Дніпропетровська. Фаховий менеджер,

у цій сфері і працюю, жонатий не був, 31 рік. Вважаю, що скромний, гамірні зборища, дискотеки і клуби не люблю. Інтереси різнопланові, завжди є що обговорити. Якогось сильного негативу в характері нема — ну, бу-ваю впертий, звичайно, але не егоїст. Доброзичливість, цілеспрямованість — це в мені є.

Дуже хотів би віднайти споріднену душу.* * *

Ніна П. Колишня медсестра, мешкаю в невеликому місті. На мій погляд, я хазяйка непогана, хоч і немоло-да, 73 роки. Землю люблю, несварлива, дуже сумую без уваги чоловічої. 5 років тому вмер чоловік. обоє дітей забезпечені.

* * *Надія В. з Дніпропетровська. В дітей своє жит-

тя, свої інтереси, свої турботи. Я вдова, квартира на правобережжі. Звичайна жінка, середнього росту, не худа і не повна. Живу скромно, не зловживаю алкого-лем, не курю. В душі оптиміст. Хазяйнувати для мене не проблема: вмію і люблю куховарити, садити, полоти, доглядати за рослинами, а коли земля віддячить врожаєм — доводити його до ладу, робити запаси на зиму.

буду рада, як обізветься самотній років 70—75.* * *

Любов А. з Дніпропетровського району. З самого малку я тут, у селі, що на березі Дніпра. Виходила заміж один раз, але вже 9 років як я вдова. Донька з онуками у власній хаті в цьому ж селі.

Я весела, врівноважена, людяна, роботяща, вважаю себе доброю господинею. Мій власний будинок і подвір’я завжди в чистоті, бо люблю порядок у всьому, своя городина, полуниці, гарний виноградник. Напевно, за-вдяки непосидючості зберегла у свої 69 струнку поставу. Хочу бути в парі, мати вірного друга і піклуватися про нього, бо так звикла. Можливо, ми змогли б зустріти зиму віку разом, і наше село і мій дім стали б для обох нас затишними.

* * *Світлана Ю. з Дніпропетровська. Вдова сьомий рік,

у квартирі одна. самота — це не життя, це як болячка, тисне на душу, стискає серце, а це в нашому віці не го-диться. Хочеться мати трішечки щастя. Решта в мене начебто є. Мені 62, ріст 168, вага 85, ще працюю на заводі.

* * *Любов А. з Нікопольського району. 61 рік, 165, вага

65, вдова, здоровий спосіб життя. є пай землі, трохи живності, садок. І підробляю — варю їсти у тракторній бригаді. Двоє дітей, онука, живуть окремо.

* * *Ліна В. з Дніпропетровська. так сталося, що у свої

майже 40 я самотня, розлучена, дітей немає, сподіваюсь — поки що. освіта вища, педагог, але працюю на фірмі держслужбовцем. Робота в центрі, мешкаю на Лівобе-режному. охоче пораюсь дома, подобається куховарити, як є на те вільний час.

Майже всі люди сподіваються на диво, на сповнення мрій та бажань. Я дуже чекаю, що і до мене незабаром прийде чудова звістка. І я вже буду не сама.

* * *Олена Л. з Дніпропетровська. буду вдячна, як надру-

куєте. Добра, порядна, собою гарна, а щастя нема.Мені 37, ріст 175, вага 62, волосся довге, темне, очі

зелені. Хочу познайомитися, щоб мати сім’ю свою, спіль-них дітей, з високим ровесником, щоб був мені надійним чоловіком.

Я буду чекати на тебе, надіюсь на зустріч з тобою одним.

16 ÇÎÐß ДАРИНЧИНА ВІТАЛЬНЯwww.zorya.org.ua16 òðàâíÿ 2014 ð.

Ïðî÷èòàé áðàòèêó é ñåñòðè÷ö³

ЗАСНОВНИК — Дніпропетровська обласна радаВИДАВЕЦЬ — Комунальне підприємство

Дніпропетровської обласної ради«Редакція газети «Зоря»

Т. КУЗЬМЕНКО, відповідальний редактор,М. НЕСТЕРУК, заступник,О. ДРИГА, редактор з роботи зі спецкорами.

Приймальня: (0562) 27 � 16 � 52; 27 � 80 � 27 (ф.)

Відділ (0562) 35 � 14 � 26; 38 � 83 � 53 (ф.);реклами: 38 � 83 � 28; 33 � 78 � 04.

Вiддiл передплати: (0562) 38 � 83 � 73.

Голова наглядової радиСергій ЧЕРНЯВСЬКИЙ

Головний редакторКсенія ЗАЙЦЕВА

Вiдповiдальнiсть за змiст реклами несе рекламо4давець. Редакцiя не завжди подiляє позицiю авторiвпублiкацiй.При передруку посилання на «Зорю» обов’язкове.

НАША АДРЕСА: газета «Зоря»,вул. Журналiстiв, 7, Днiпропетровськ, 49051.е�mail: zorya@ezorya.dp.ua;

ria@ezorya.dp.ua

www.zorya.org.ua

Видається з 17 (4) квiтня 1917 року.Св4цтво про реєстрацiю ДП №1811—549 ПР вiд

8.11.2011 р., ДП № 1179 від 08.10.2004 р. Цiна договiрна.

Тираж 32780.Друк ПП «СТПРЕС»,

50025, м. Кривий Ріг, вул. Окружна, 12.Обсяг 1,86 д. ар. Офсетний друк. Зам. №438

ВЛАСКОРИ:Кривий Ріг (24) 90 � 38 � 16; Павлоград (232) 6 � 05� 08;П’ятихатки (251) 3 � 06 � 78.

Ö³êàâèíêà â³ä Äàðèíêè

Âèìîâ ñêîðî ñêîðîìîâêó

³êîíöå â ïðèðîäó

Ìè ç êðà¿íè Óêðà¿íè

Âèâ÷è â³ðøèê

Âèïóñê 26 (497)Âèïóñê 26 (497)Âèïóñê 26 (497)Âèïóñê 26 (497)Âèïóñê 26 (497)Âèïóñê 26 (497)Âèïóñê 26 (497)Âèïóñê 26 (497)Âèïóñê 26 (497)Âèïóñê 26 (497)

На зеленій галяві,Де рясна трава,Дзюркотить криниченькаЧиста, лісова.

До води схиляютьсяКвіти запашні.Камінці поблискуютьВ темній глибині.

Ми збирали ягоди,Забрели сюди.

˳ñîâàêðèíè÷êà

Відпочити в затишкуСіли край води.

Ходять в лісі шелести,Дзюркотить вода…Це казки криниченькаНам розповіда.

Íàòàëÿ ÇÀÁ²ËÀ

Ïîâ÷àëüíà ³ñòîð³ÿ

У дитячому садочку хлопчики4одноліткиВасилько і Толик. Обом по п’ять років, їхніматері працюють. Коли повертаються з ро4боти, заходять у дитячий садочок. Мати одя4гає Василька, бере його за руку й каже:

— Ходімо, Васильку, додому.А Толик одягається сам, бере маму за

руку й каже:— Ходімте, мамо, додому.Дорогу перемело. Є тільки вузенька сте4

жечка серед снігових заметів.Мати Василькова йде по снігу, а син сте4

жечкою. Бо мама веде Василька додому.Толик йде по снігу, а мати стежечкою. Бо

Толик веде маму додому.Минуло дванадцять років. Стали Василь4

ко й Толик сильними, стрункими, красиви4ми юнаками.

Якось занедужала тяжко Васильковамати.

Того самого дня важко захворіла і Толи4кова мати.

Лікар жив у сусідньому селі за кількакілометрів. А було це взимку, дорогу заси4пало снігом.

Õòî êîãî âåäå äîäîìóÕòî êîãî âåäå äîäîìó

Василько вийшов за ворота, глянув насніг та й каже:

— Хіба можна по такому снігові йти?Постояв трохи Василько й повернувся до

хати.А Толик пішов глибоким снігом у сусіднє

село й повернувся з лікарем.

Âàñèëü ÑÓÕÎÌËÈÍÑÜÊÈÉ

Ñïàäùèíà àð³¿âВ українській культурі

збереглося чимало елементів,що пов’язують її з найдавні4шими індоєвропейцями, —кочовими скотарями, які зва4ли себе аріями. Вони жили натериторії сучасної України.Арійські воїни, як і україн4

ські козаки, мали зачіску у формі оселедця. На гробниціфараона Хоремхеба, що правив у Єгипті 3400 років тому,зображені арії з «оселедцями» на голові.

Бойовий пояс аріїв з різноманітною зброєю згадуєтьсяв стародавніх українських переказах. Цей пояс зберігся донаших часів у традиційному одязі корінних мешканцівКарпат — гуцулів. Це — черес, широкий шкіряний пояс,оздоблений орнаментом та металом, пристосований дляносіння топірця, ножа, люльки тощо.

Знайшов якось зайчиккапустяний листочок і дужезрадів, що зможе гарно по4снідати. Раптом почув він ти4хеньке попискування. Підкущем лежав горобчик із по4раненим крилом.

— Дай мені пити, — по4просив горобчик. Хутенькозайчик побіг до джерела і

Äîáðèé çàé÷èêÄîáðèé çàé÷èêприніс води в капустяномулисточку. Напоївши горобчи4ка, зайчик побіг собі далі.

Враз хмара набігла і дощпішов. Знову чує зайчик, щохтось його кличе. Це метеликблагав:

— Зайчику, поможи. Дощнамочить мені крила, не змо4жу летіти.

— Дивись, який капустя4ний листок великий. Це буденаша парасолька.

Скоро дощ скінчився. Ме4телик подякував і полетів, азайчик тимчасом підійшов дорічки, ступив на місток, ажбачить, мишка тоне. Зіпхнувзайчик свій листочок у воду,щоб урятувати мишку.

— Дякую за доброту твою,— сказала мишка.

Поки зайчик помагавмишці на берег вибратися,його листочок вода понесла.

— Втік мій сніданок, —зітхнув зайчик.

— У моїй нірці є зернятка,— запропонувала мишка. —Може, спробуєш?

Зайчик заперечливо похи4тав головою. Раптом мишкааж пискнула з радощів.

— Згадала! Недалеко звід4си є покинутий город. Тамповно капусти. Ходімо, по4кажу!

— Ого, тої капусти мені націлу осінь стане! — вигукнувзайчик. — Я втратив лишодин листочок, а отримав онскільки! За що мені такещастя?

Ранок у лісі. Перші про4мені сонця ніжно торкають4ся верхівок дерев, пронизу4ють лісові хащі. І ось із гли4бини лісу долинуло тихе:«ку4ку, ку4ку...» Слідом заним дрібно4дрібно застукотівдятел. Десь недалечко за4співав дрозд. Йому відповівдругий, третій. Почався ран4ковий концерт.

В багатоголосому хоріпташок ви почуєте тріско4тіння сороки, каркання воро4ни, співи соловейка...

Чому ж співають птахи,та ще й на різні голоси? Ба4гато хто думає, особливо се4ляни, мисливці, пастухи, щоптахи між собою розмовля4ють. Вже давно вчені4орніто4логи висловлюють припу4щення, що пташине щебе4

ϳäãîòóâàëà Äàðèíà ÂÅÑÅËÅÍÊÎВикористані методична література і матеріали ЗМІ

×îìó ñï³âàþòü ïòàõè?×îìó ñï³âàþòü ïòàõè?×îìó ñï³âàþòü ïòàõè?×îìó ñï³âàþòü ïòàõè?×îìó ñï³âàþòü ïòàõè?тання — це сигнали, з допо4могою яких пернаті переда4ють різноманітну інформа4цію: попереджають про не4безпеку, повідомляють промісцезнаходження корму,подають команди пташеня4там під час перельоту тощо.Але для того, щоб це довести,потрібно вивчити пташиніголоси.

На допомогу вченимприйшли новітні прилади —звукоаналізатори, магніто4фони, кіноапарати. Кіно4фільми допомагають вивчатиповадки птахів, а магніто4фонні записи — їхні голоси.Тепер вже немає ніякихсумнівів, що пташиний спів— це різноманітні сигнали. Укожного виду птахів, навітьу одного й того ж племені, ці

сигнали свої, тільки їм вла4стиві. Поки що вченим непощастило розшифруватипташині голоси. Але не загорами той час, коли накнижкових полицях з’я4виться словник4довідникпташиних сигналів. І це будеще однією перемогою нашляху до пізнання мовитварин.

В одному з історичнихдокументів розпові4дається, що в епохуримського імпера4тора Калігулиучні, які користу4валися пергамен4том, написане злизу4вали язиками.

Згодом почали користу4ватися пемзою. Пергамент,який виробляли зі шкіритварин, був твердий, і сти4рання камінчиками йому нешкодило.

Ç ³ñòî𳿠ãóìêèÇ ³ñòî𳿠ãóìêèОднак справа усклад4

нилась з виникненнямпаперу. Та ось понаддвісті років тому відо4мий англійський

хімік Дж. Прістлі попро4бував стерти шматочком

каучуку проведену олівцемлінію. Через кілька років умагазинах з’явилися гумовікубики — предки сучасноїгумки. Згодом розпочалосьвиготовлення гумок, які сти4рали написане не тількиолівцем, а й чорнилом.

Босий хлопець сіно косить,Роса росить ноги босі.

* * *Був господар, був господар,Та й розгосподарився.