16 вересня 2016 року ОБОВ’ЯЗОК obovyazok_37_4.pdf · 2 вересень 2016...

ЗАКОНВИДАННЯ ДЕРЖАВНОЇ ПЕНІТЕНЦІАРНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ

ЗАКОНЗАКОН Газета видається з 1955 року

ОБОВ’ЯЗОКi

16 вересня 2016 рокуп’ятниця

№ 37 (3287)

Тут смачно готують: і перше, і друге, і компот

Подібні конкурси не лише спонукають кухарів до створення смачних кулінарних шедеврів, але й

дають їм можливість обмінятися досвідом.За звання найкращого змагалися три працівниці.

Кожна максимально намагалася показати власну май-стерність. Конкурс на визначення найкращого проходив у два етапи. На першому конкурсанти показали рівень теоретичних знань. Найцікавішим, звичайно, видався другий етап – на очах у журі та співробітників установи

кухарі демонстрували свою майстерність у “живому” при-готуванні страв у трьох категоріях: суп з грибами та зелен-ню, вареники з капустою, салат грузинський з бринзою та компот із свіжих фруктів.

Роботу учасників оцінювало журі, яке складалося з незалежних експертів – адміністрації виховної колонії. Конкурсні зразки оцінювалися за критеріями: естетичні і смакові якості, презентація та інновації, рецептурний склад, подача, дотримання правил технології приготу-

вання, оригінальність оформлення. Зважали також на організацію робочого місця і санітарні норми.

Переможця визначили за кількістю балів, набраних у двох етапах. Найкращою з-поміж усіх була визнана кухар Кременчуцької виховної колонії Наталія П’ятигора. За свою перемогу вона отримала від начальника виховного закладу Юрія Величка набір кухонного посуду. А всі учасники отри-мали грошову винагороду від профспілкової організації.

Марина ЯКУБОВИЧ

Дві долі поєдналися в одну!

У КРЕМЕНЧУЦЬКІЙ ВИХОВНІЙ КОЛОНІЇ ВІДБУВСЯ КОНКУРС НА КРАЩОГО КУХАРЯ УСТАНОВИ. У НЬОМУ ВЗЯЛИ УЧАСТЬ КУХАРІ, ЯКІ ПРАЦЮЮТЬ У ВИХОВНОМУ ЗАКЛАДІ. КУРАТОРОМ ВІД ТЕРИТОРІАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ ПОЛТАВИ СТАВ ЗАСТУПНИК НАЧАЛЬНИКА ВІДДІЛУ РЕСУРСНОГО ТА ІНЖЕНЕРНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СЕРГІЙ МАЛУШКО.

2 вересень 2016 року № 37ОБОВ’ЯЗОК

ЗАКОНЗАКОНОБОВ’ЯЗОКi

АСПЕКТИ

ДАТА

ПРОФІЛАКТИКА

ПРОЕКТ

“БЛАГОДАРЮ ОТ ДУШИ”

НА АДРЕСУ НАШОЇ РЕДАКЦІЇ НАДІЙШОВ ЛИСТ ЗІ СЛОВАМИ ВДЯЧНОСТІ НА ІМ’Я ГОЛОВИ СЛУЖБИ ВОЛОДИМИРА ПАЛАГНЮКА ВІД ЗАСУДЖЕНОГО ОЛЕКСАНДРА КУЦЯ.

“Здравствуйте, уважаемый Владимир Николаевич! – Пише він.– В моем

письме речь идет о замечательном человеке – начальнике отдела контроля за исполнением судебных решений – капитане внутренней службы Наталье Николаевне Блудовой.

Я внимательно отслеживал прохо-ждение моих документов через спецчасть Харьковской УИН №27 по сугубо личному интересу по уголовному производству и выявил для себя приятную тенденцию: четкость, отлаженность, честность, беспе-ребойность механизма отправки и посту-пления документации в отделе, который и возглавляет Наталья Блудова. Благодар-ность этому человеку – от души!

Поэтому от чистого сердца посред-ством Вашей помощи хочу поблагодарить Наталью Николаевну. А Вам, Владимир Николаевич, хочу пожелать долгих лет жизни и успехов в Вашем нелегком труде!”

Підготувала Людмила ТОМІНА

17 вересня – День працівників цивільного захисту України

У підписаному 27 серпня 2004 року Президентом України

Указі “Про день працівників цивільного захисту” відзначено значний внесок пожежників і аварійно-рятувальних формувань і служб у справі захисту населення і територій від наслідків над-звичайних ситуацій техногенного та природного характеру. Надалі, згідно з Указом Президента України від 12 верес-ня 2008 року, цей День став мати назву “День рятівника”.

Завдання, які стоять перед націо-нальними службами цивільної оборони більшості країн світу, пов’язані сьогодні в основному з проблемами мирного часу, що дозволяє говорити саме про цивільний захист населення, а не про цивільну оборону.

Відбулася об’єктивна переорі-єнтація більшості національних та міжнародних організацій від завдань військового характеру до реагування на надзвичайні ситуації мирного часу в разі їх виникнення.

Українські рятувальники відзна-чають своє професійне свято 17 вересня.

ТЕПЛІ РЯДКИ

СУМУЄМО13 вересня передчасно пішов з життя колишній начальник відділу державного нагляду

за охороною праці та навколишнім середовищем Департаменту виробничої діяльності та ресурсного забезпечення апарату ДПтС України

Володимир Васильович ШУМАЙВолодимир Шумай народився 3 липня 1958 року в місті Новосибірськ. Службі в органах виконання покарань присвятив понад 20 років, розпочавши її у 1994

році на посаді інженера установи ЮА-45/35 ГУ МВС України в Київській області. За цей час пройшов шлях від старшого інженера енерго-механічного відділу до начальника від-ділу державного нагляду за охороною праці та навколишнім середовищем Департаменту виробничої діяльності та ресурсного забезпечення апарату ДПтС України.

У яких би підрозділах не працював Володимир Васильович, до своїх обов’язків завжди ставився чесно та добросовісно, був вимогливим до себе і до тих, хто працював поряд, був чуйною людиною, готовою прийти на допомогу до кожного, хто цього потребував. За це його любили і поважали всі, хто знав і працював разом з ним.

Співробітники та ветерани Державної кримінально-виконавчої служби України висловлюють щирі співчуття рідним та близьким покійного з приводу тяжкої втрати.

Світла пам’ять про Володимира Васильовича назавжди залишиться в наших серцях.

Авторський колектив проекту спо-дівається, що новий медіа-продукт

зможе ширше представити глядачеві вну-трішні перетворення осіб, які потрапили у місця позбавлення волі. “В умовах обме-женого хронометражу не завжди вдається повністю відобразити внутрішні відчуття та сприйняття тюремної реальності очима наших героїв, саме тому нова програма матиме формат звичайної бесіди про на-боліле”, – зазначає автор проекту Анна Трушова.

Перший випуск програми “Розмови на межі” присвячений долі засудженої Ор-джонікідзевського виправного центру №79, яка внаслідок життєвих обставин втратила право опікуватися власною дитиною і лише в місцях обмеження волі зрозуміла, що саме це право є для неї найбільшою цінністю в житті.

Програма “Розмови на межі” виходи-тиме щотижня в ефірі двох регіональних каналів: ТРК “Регіон” та “Громадське те-лебачення Дніпра”. Крім того, всі випуски нового телепроекту будуть оприлюднені на популярному відеохостингу “YouTube” та в соціальних мережах.

Ярослав КОСТЮЧЕНКО

РОЗМОВИ НА МЕЖІ12 ВЕРЕСНЯ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОМУ ГЛЯДАЧЕВІ БУЛО

ПРЕЗЕНТОВАНО НОВИЙ ТЕЛЕВІЗІЙНИЙ ПРОЕКТ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ ПЕНІТЕНЦІАРНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ “РОЗМОВИ НА МЕЖІ”. ПРОЕКТ МАЄ НА МЕТІ ДОНЕСТИ ДО СУСПІЛЬСТВА ДУМКУ ПРО ТЕ, ЩО ВИПРАВНИЙ ЗАКЛАД МОЖЕ СТАТИ ТЕРИТОРІЄЮ КАРДИНАЛЬНИХ ОСОБИСТІСНИХ ЗМІН В ЖИТТІ ЛЮДЕЙ, ЯКІ ПЕРЕСТУПИЛИ ЗАКОН. ПРОГРАМА ПРЕДСТАВЛЯЄ ПОВНІ ВЕРСІЇ ІНТЕРВ’Ю ІЗ ЗАСУДЖЕНИМИ, ЯКІ ВЖЕ РОЗПОВІДАЛИ СВОЇ ЖИТТЄВІ ІСТОРІЇ В ЕФІРІ ПРОЕКТУ “ТЕРИТОРІЯ КАЯТТЯ”.

Психолог проводив психологічні тренінги з персоналом установи

з метою надання практичних порад щодо візуальної діагностики негативних станів та попередження аутоагресії.

З особами, взятими під варту, та засу-дженими проводились групова та індивіду-альна робота, робота щодо діагностики, а

також заняття психокорекційного характе-ру, спрямовані на зняття негативних станів, що викликані поміщенням осіб у незвичне для них, ізольоване від навколишнього світу гратами на вікнах, середовище.

Кінцевим етапом підбиття підсумків роботи тижня профілактики самогубств стало проведення інформаційно-просвіт-

ницької акції “Врятуй життя!”, присвя-ченої “Всесвітньому дню попередження самогубств”, яку провів психолог відділу соціально-виховної та психологічної ро-боти Старобільського слідчого ізолятора Артем Бєлозьоров. Він провів тестування анонімного характеру для з’ясування змін, що відбулися за тиждень профілактики у свідомості людей з питань аутоагресії та суїцидальних намірів, продемонстрував декілька тематичних фільмів. Психолог наголосив, що загальний рівень обізна-ності зріс, а негативні стани осіб, узятих під варту, та засуджених зменшились. Можна вважати, що тиждень профілактики само-губств пройшов на задовільному рівні та досяг своєї мети.

Наш кор.

СУЇЦИДАМ СКАЖЕМО: НІ!ТИЖДЕНЬ ПРОФІЛАКТИКИ СУЇЦИДУ ПІД ГАСЛОМ “СКАЖЕМО

“НІ” СУЇЦИДАЛЬНИМ НАМІРАМ” ПРОЙШОВ ВПРОДОВЖ ДРУГОГО ТИЖНЯ ВЕРЕСНЯ В СТАРОБІЛЬСЬКОМУ СЛІДЧОМУ ІЗОЛЯТОРІ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ ПЕНІТЕНЦІАРНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ В ЛУГАНСЬКІЙ ОБЛАСТІ. ЦЕЙ ТИЖДЕНЬ БУВ НАСИЧЕНИЙ НА ЗАХОДИ, ЯКІ НАЦІЛЕНІ НА НЕДОПУЩЕННЯ АУТОАГРЕСИВНИХ ДІЙ СЕРЕД СПЕЦКОНТИНГЕНТУ.

вересень 2016 року № 37 3ОБОВ’ЯЗОК


АКЦЕНТИ

ОФІЦІЙНОАКТУАЛЬНО

Закон забезпечить повноцінну систему пробації

Верховна Рада 7 вересня 2016 року затвердила у цілому Закон

“Про внесення змін до деяких законо-давчих актів України щодо забезпечення виконання кримінальних покарань та реалізації прав засуджених”. Документ забезпечить урегулювання питань, пов’язаних із впровадженням в Україні пробації, унормує процес відбування покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, та підвищить правову захищеність осіб, засуджених до таких видів по-карань.

За словами першого заступника міністра юстиції Наталії Севостьянової, ухвалені законодавчі зміни забезпечать реформування пенітенціарної системи, яку запустив Мін’юст.

“Завдяки ухваленню цього закону ми можемо дати старт одній з голов-них новацій реформи пенітенціарної системи – запровадженню системи пробації. Це дасть можливість нашій системі відбування покарань відійти від репресивних методів радянської доби та створити умови для нормального повернення ув’язнених до життя у сус-пільстві”, – зазначила вона.

Вона переконана: ефективна робота спеціалістів системи пробації із засудже-ними допоможе українцям, які зробили помилку, подолати агресію, знайти роботу та власне місце у суспільстві. А значить, мінімізує кількість повторних вчинень злочинів.

“Ми вже запровадили систему про-бації в рамках пілотного проекту для неповнолітніх. Результат нас вразив. 99 відсотків малолітніх правопорушників не вчинили повторних правопорушень. Це той результат, який наблизить нашу пенітенціарну систему до європейських стандартів, де головним є виправлення людини, яка зробила помилку”, – за-явила Наталія Севостьянова.

Закон на практиці дає можливість впровадити в Україні пробацію як сис-тему наглядових та соціально-виховних заходів, які застосовуються за рішенням суду та згідно з законом до засуджених.

Документ також конкретизує по-рядок та умови відбування покарання у вигляді обмеження та позбавлення волі, усуває розбіжності між нормами Кримі-нально-виконавчого кодексу України, встановлює кримінальну відповідаль-ність за ухилення від відбування деяких покарань та гуманізує кримінально-ви-конавче законодавство.

Сайт Міністерства юстиції України

Міністерство соціальної політики опікується тими людьми, які че-

рез свої невисокі доходи не можуть сплатити вартість житлово-комунальних послуг. Для цього вже понад 20 років діє програма жит-лових субсидій. Проте у звичайних українців часто виникає багато запитань щодо проце-дури нарахування субсидій. Тож очевидно, що система потребувала доопрацювання.

ПОНЯТТЯ СУКУПНОГО ДОХОДУ“Уряд, який працює з квітня, систе-

матично вдосконалює програму житлових субсидій. Нині вже ухвалено кілька по-станов, остання з них вийшла буквально кілька днів тому, вона вдосконалює механізм призначення житлових субсидій, — під час прямої телефонної лінії розповів міністр соціальної політики Андрій Рева. — Також цим документом уточнено поняття, що саме потрібно вважати сукупним доходом домогосподарства”.

Зокрема, на засіданні уряду 8 вересня було ухвалено дуже важливе й принципове з точки зору соціального захисту рішення, яке стосувалося регресних виплат інвалідам праці, людям, які отримали професійне за-хворювання чи зазнали трудового каліцтва на виробництві. Раніше ці виплати входили в сукупний дохід домогосподарств і кошти використовували для оплати житлово-кому-нальних послуг. Після ухвалення зазначеної постанови ці гроші люди спрямують на ті цілі, для яких їх призначали.

Крім того, буквально місяць тому уряд ухвалив постанову, згідно з якою змінено вартість твердого палива. Таким чином, понад мільярд гривень спрямовано тим домогосподарствам, які використовують вугілля для опалення своїх будинків. “Це дуже важливо для людей із невисокими до-ходами, які живуть у сільській місцевості, де немає газу, — наголосив високопосадовець. — Адже у зв’язку із зростанням вартості твердого палива раніше їм не повністю компенсували витрати на його придбання. Нині ця ситуація поліпшилася”.

Очікується, що завдяки програмі жит-лових субсидій державну допомогу нада-ватимуть приблизно 9 мільйонам домо-господарств із 15 мільйонів, які сьогодні є в Україні. Загалом у бюджеті 2016 року на цю програму передбачено приблизно 40 мільярдів гривень.

ДОПОМАГАТИ ТИМ, ХТО ЦЬОГО ПОТРЕБУЄ

Загальновідомо, що прямі дотації Наф-тогазу 2014 року, коли не було економічно обгрунтованих тарифів, становили 114 мільярдів гривень. У цінах 2016 року це при-близно 170 мільярдів гривень. Причому ці 170 мільярдів потрібно було б витратити на всі 15 мільйонів домогосподарств, тобто під-тримати і багатих, і бідних. Завдяки наданню адресної допомоги вдасться підтримати саме тих, хто самотужки не може заплатити. Це свідчить, що проблема бідності в нашій країні, скажімо так, постала в повний зріст, тому наступними кроками уряду буде робота щодо підвищення життєвих стандартів.

“Ми не розглядаємо програму житлових субсидій як панацею. Як таку, що назавжди законсервує нинішній стан речей. Ми роз-глядаємо її як перехідний етап до підвищення спроможності наших людей самотужки пла-тити за послуги житлово-комунального гос-подарства, — переконує Андрій Рева. — Для цього потрібно підвищувати заробітні плати та пенсії, і в цьому є стратегічне бачення уряду, куди треба рухатися і як розвиватися”.

Під час прямої телефонної лінії було багато звернень від громадян. Серед них і дзвінок від жительки Василькова, що на Київщині. Її цікавило, чому під час нара-хування субсидії в розрахунок беруть дохід (у цьому випадку це зарплата та й пенсія), але не зважають на те, що із цих грошей вираховують податок – 15 відсотків. “Я ж на руки отримую зарплату та пенсію з ви-

рахуванням податку 15 відсотків, чому ж тоді під час обчислення субсидії враховують те, що нараховано, а не те, що виплачено?” — запитує пенсіонерка.

Андрій Рева пояснив, що відповідно до положення про призначення субсидій беруть до уваги як зарплату, так і пенсію в тих розмірах, у яких виплачено людині. “Днями було внесено зміни до цієї постанови, і тепер під час нарахування субсидії ми братимемо до уваги пенсію не за минулий рік, а за по-передній місяць, — наголосив посадовець. — Тобто той, що передував призначенню субсидії. Тож при розрахунку вашої субсидії з жовтня братимуть до уваги пенсію, отриману вами у вересні. Водночас враховуватимуть суму грошей, що видана на руки”.

Якщо працівники відділу соцзахисту під час нарахування субсидії беруть до уваги нараховану, а не фактично виплачену суму, то це неправильно. Тому громадянці по-радили додатково звернутися з листом до Мінсоцполітики, і тоді фахівці міністерства звернуть увагу Васильківського районного управління соціального захисту на те, що під час нарахування субсидій їм потрібно змінити підхід.

“Також днями ми ухвалили ще одну важливу зміну до положення про надання субсидій, — додав міністр. — Згідно з нею, якщо ви не погоджуєтеся з розрахунком вашого заробітку, можете самостійно подати розрахунок в орган соціального захисту. І якщо з’ясується, що ваш розрахунок пра-вильний, саме його буде взято до уваги. Це положення буде днями опубліковано на урядовому порталі”.

Характер дзвінків дає змогу виокремити найболючіші для людей запитання. Зокрема, ось такий пролунав від киянки: “У травні моя мама вийшла на пенсію, розмір якої становить 1500 гривень. Нині за комуналь-ні послуги вона платить 600 гривень, а в опалювальний сезон це буде 2500 гривень. Ми звернулись у відділ житлових субсидій, де нам сказали, що під час нарахування

субсидії в розрахунок беруть доходи за по-передній рік. Але ж тоді вона ще працювала, відповідно отримувала зарплату. Зараз у неї залишилась лише пенсія, тому просто немає чим платити за комуналку. Як нам бути?”

Вислухавши запитання, Андрій Рева за-уважив, що на засіданні уряду, яке відбулося 8 вересня, було внесено зміни в положення про нарахування субсидій: “Оскільки ваша мама пенсіонерка, відтепер під час нарахування субсидії братимуть до уваги її доходи не за минулий рік, а за попередній місяць. Якщо вона звернеться до органів соцзахисту трохи пізніше, то з 1 вересня вам мають призначи-ти субсидію з урахуванням пенсії, яку ваша мама отримала в серпні. Цю постанову має бути ось-ось опубліковано. В опалювальний сезон вони автоматично перерахують розмір субсидії з урахуванням пенсії за вересень”.

Серед змін, які Кабмін постановою вніс до вищезазначеного положення, є й такі: не враховувати до сукупного доходу

під час призначення субсидії вартість без-оплатно отриманих санаторно-курортних путівок, протезно-ортопедичних виробів, засобів реабілітації. У разі призначення субсидії у І кварталі до середньомісячного доходу враховуватимуть дохід від земель-ної частки (паю), що нараховано один раз на рік у ІV кварталі попереднього року у середньомісячному розмірі на підставі від-повідних довідок.

Варто зазначити, що положення про нарахування субсидій змінювали з огляду на проблематику, яка актуальна, про що й інформували міністерство працівники регіональних органів соцзахисту. Тож щоб громадяни України з низьким рівнем доходів не відчули на собі весь тягар нових тарифів, в уряді постійно вдосконалюють механізми допомоги таким людям. Адже платити за високими тарифами мають ті, у кого є на це кошти.

Ірина ПОЛІЩУК, “Урядовий кур’єр”

ПІДХІД ДО НАРАХУВАННЯ СУБСИДІЇ ЗМІНЕНО

ФОТОФАКТ

На виробництві підпри-ємства Темнівської ви-

правної колонії №100 управління ДПтС України в Харківській області спільно із Харківським заводом дискових колес роз-почали випуск нової продукції – маточини колеса автомобілів марки “Газель” та “ВАЗ”. Ви-готовляється маточина на пресі PKZ-800, який серед установ Харкова та Харківської області встановлено лише на підприєм-стві цієї колонії.

Як зазначив директор підпри-ємства установи Андрій Федоров, унікальність цього пресу дала змогу залучити нових замовників та підвищити прибуток підпри-ємства.

Олексій КОЛОТОВ

Держава допоможе з оплатою житлово-комунальних послуг приблизно дев’яти мільйонам домогосподарств

ТРАДИЦІЙНО З НАБЛИЖЕННЯМ ОПАЛЮВАЛЬНОГО СЕЗОНУ, КОЛИ ЗБІЛЬШУЄТЬСЯ КІЛЬКІСТЬ НАДАНИХ ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНИХ ПОСЛУГ, У БАГАТЬОХ УКРАЇНЦІВ ВИНИКАЮТЬ ЗАПИТАННЯ ЩОДО ОПЛАТИ ЇХНЬОЇ ВАРТОСТІ. ОСОБЛИВО АКТУАЛЬНІ ЦІ ЗАПИТАННЯ ЦЬОГОРІЧ ПІСЛЯ ЧЕРГОВОЇ ЗМІНИ ЦІН НА ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЮ Й ГАЗ ДЛЯ НАСЕЛЕННЯ, АДЖЕ ДАЛЕКО НЕ ВСІ ФІНАНСОВО ЗДАТНІ ПОКРИТИ ЦІ ВИДАТКИ. САМЕ ТОМУ В ПОРЯДОК НАРАХУВАННЯ СУБСИДІЙ БУЛО ВНЕСЕНО ЗМІНИ, ЯКІ МАЮТЬ ПОЛЕГШИТИ ОПЛАТУ КОМУНАЛЬНИХ ПОСЛУГ ТАКИМ КАТЕГОРІЯМ НАСЕЛЕННЯ.


ЗАКОНЗАКОНОБОВ’ЯЗОКi ОБОВ’ЯЗОК


ПАЛІТРА

ЗНАЙ НАШИХ!

У фіналі конкурсу “Міс Ма-ріуполь-2016” змагалися 14

дівчат за титул найгарнішої меш-канки міста. Тема конкурсу була пов’язана з Україною: на сцені колосилась пшениця, на великому

екрані змінювались пейзажі нашої країни з висоти пташиного польоту, дівчата красувалися у національно-му вбранні.

У конкурсі взяла участь і наша співробітниця – інспектор відділу ор-

ганізації охорони, нагляду та безпеки управління Ірина Абраменко, яка ви-борола звання першої віце-міс у фіналі конкурсу краси. З цією приємною по-дією в житті Ірину привітав начальник управління Державної пенітенціарної служби України в Донецькій області Олександр Заміралов.

Ірина виступила достойно, впевне-но перемагала в усіх конкурсах і лише трохи поступилась переможниці, тому цілком заслужено отримала своє зван-ня. Своєю перемогою Ірина довела, що у лавах пенітенціаріїв України несуть службу розумні, наполегливі, чарівні та привабливі жінки!

Наш кор.

У КОНКУРСІ КРАСИ ПЕРЕМОГЛА НАША СПІВРОБІТНИЦЯ

ГОЛОВНУ КРАСУНЮ МІСТА МАРІУПОЛЬ ВИБИРАЛИ ЦЬОГО РОКУ П’ЯТНАДЦЯТИЙ РІК ПОСПІЛЬ. КОНКУРС “МІС МАРІУПОЛЬ-2016” ВІДБУВСЯ ПІСЛЯ ДВОРІЧНОЇ ПЕРЕРВИ ЧЕРЕЗ АГРЕСІЮ РОСІЙСЬКО-ТЕРОРИСТИЧНИХ ВІЙСЬК

НА ДОНБАСІ, АЛЕ КЕРІВНИЦТВО МІСТА Й ОРГАНІЗАТОРИ КОНКУРСУ ВИРІШИЛИ, ЩО МАРІУПОЛЬЦІ, НЕЗВАЖАЮЧИ НА ВСІ ТРУДНОЩІ “ПРИФРОНТОВОГО” МІСТА, ЗАСЛУГОВУЮТЬ НА ПРАВО ЖИТИ ПОВНОЦІННИМ ЖИТТЯМ.

ДОСВІД

Розпочалась ця по-справжньому ве-лична історія завдяки журналістам

Казахстану. У матеріалі “Граммовый гражда-нин Казахстана” вони розповіли про життя та нагальні потреби пацієнтів пренатального центру, де перебувають та набираються сил дітки, які народилися значно раніше очіку-ваного терміну. Лікарі, які опікуються ними, розповіли журналістам, що недоношеними вважаються дітки, народжені до 37-го тиж-ня вагітності. Такий малюк утримується в кювезі – спеціальному апараті інтенсивної терапії. Завідуюча відділом реанімації ново-народжених розповіла, що після народження

з перших секунд потрібно попіклуватись про збереження теплообміну у новонароджених з екстремально низькою масою тіла. Тому, окрім дотримання належної температури в кювезі, діткам дуже потрібні ще й теплі шкар-петочки. Одежку на 500-800-грамових дітей не виробляють, тому медики та батьки ма-люків пристосовуються, як можуть. Плетуть самі або ж замовляють шкарпеточки у бабусь.

Після публікації низки матеріалів виник рух “Клуб 28 петель”: жінки в різних містах Казахстану збираються для того, щоб зв’язати шкарпетки, шапочки, жилетки для малюків. Приєднатися до цієї благодійної справи

вирішили і жінки з казахської установи ви-конання покарань Атирау. І перша спроба їм так сподобалась, що зустрічі набули по-стійного характеру. Так, в їдальні збирається близько 15 жінок, які гарно вміють в’язати, всі ж, хто ще не вміє, але бажає допомогти, вчаться в процесі.

Коли жінкам розповіли про необхід-ність допомоги недоношеним малюкам, то вони сприйняли це, як ще одне завдання, поставлене на виробництві. Проте коли їм показали світлини таких крихітних малюків, на яких були одягнені зв’язані їхніми ж рука-ми речі, то у них виступили сльози на очах.

Всі майстрині близько до серця сприйняли можливість допомагати цим діточкам, адже тепер вони знають, що речі, які вони зв’язали, можуть врятувати життя. Багато хто з жінок говорить, що цю можливість допомогти вони сприймають як шанс на спокуту своїх минулих вчинків та помилок.

Та головним у всій цій історії є те, що вона ще раз доводить, у серці завжди можна знайти місце для добра, чуйності, людяності. Головне, цього відверто захотіти.

А тим, кого цей матеріал не зали-шив байдужим, повідомляємо, що “Клуб 28 петель” працює і в Україні. Шукайте його у соцмережах: https://vk.com/28petel та https://www.facebook.com/groups/28petel/.

Людмила ТОМІНА

ДОБРО, СТВОРЕНЕ ЗА ГРАТАМИВИРОБНИЦТВО ЗАВЖДИ БУЛО НЕВІД’ЄМНОЮ ЧАСТИНОЮ

УСТАНОВ ВИКОНАННЯ ПОКАРАНЬ. ПРАЦЯ БУЛА І ЗАСОБОМ ПЕРЕВИХОВАННЯ ЗАСУДЖЕНИХ, І МОЖЛИВІСТЮ ЗАРОБІТКУ НА РЕЧІ ПЕРШОЇ НЕОБХІДНОСТІ, І ДОПОМАГАЛА ВІДВОЛІКТИСЬ ВІД СУМНИХ ДУМОК. ПРОТЕ СЬОГОДНІ Я ХОЧУ РОЗПОВІСТИ ВАМ ПРО ПРАЦЮ, РЕЗУЛЬТАТ ЯКОЇ РЯТУЄ ДИТЯЧЕ ЖИТТЯ. ЦЕ ДОСВІД НАШИХ БЛИЗЬКИХ СУСІДІВ – КАЗАХІВ. СПОДІВАЄМОСЬ, ВІН СТАНЕ ЦІКАВИМ ТА КОРИСНИМ І ДЛЯ НАШИХ ЧИТАЧІВ.


ЗАКОНЗАКОНОБОВ’ЯЗОКi ОБОВ’ЯЗОК


ЛЕГЕНДАРНІ ТЮРМИ

Похмурий замок, де головний герой нудився багато років, існує на-

справді. Побудований він був у 1527-1531 роках для захисту берегів Марселя від нападу ворогів з моря. Ця захисна спо-руда за своєю площею дорівнює 30 тисяч квадратних метрів.

Замок розташований на відстані милі від берегів Марселя. Він здається врослим в скелю, тому що і був побудований саме в скелі. Над островом видніється тільки зов нішня будова квадратної форми з трьома круглими баштами з невеликим внутрішнім двориком. Зовнішні стіни

зливаються зі скелями. Також у замку є маяк. Бастіони замку височать над остро-вом, їх видно далеко з моря і з узбережжя. В кінці XVI століття по периметру острова була вибудувана кріпосна стіна, спосте-режна вежа і церква. Військовий гарнізон на острові обслуговувався за допомогою шістдесяти осіб.

Свого часу замок Іф дійсно служив в’язницею для політично неблагонадійних гугенотів та інших в’язнів, яких не влашто-вувало тогочасне політичне керівництво Франції. Найпершим ув’язненим замку був лицар Ансельм, убитий у своїй камері.

Згодом там містилося безліч каторжників, і навіть моряк, який грубо відповів своєму капітанові, просидів у камері 30 років. Загалом у замку перебувало понад 3500 ув’язнених. З відомих історичних постатей там нудився юний Мірабо, засаджений власним батьком. Він провів у в’язниці шість місяців. Але його камера була розкіш-ною, там навіть влаштовувалися прийоми. Проте такої людини як Едмон Дантес серед в’язнів насправді не було.

У яких же умовах трималися в’язні? Ба-гатіїв, хто міг під час ув’язнення управляти своїми статками, поселяли у верхні камери, де було вікно і “вид на море”. А найбідні-ших кидали у внутрішню частину замку в тісні камери без єдиного вікна.

Для туристів замок був відкритий у 1890 році, а демілітаризований наприкінці 19 століття. 7 липня 1926 року замок Іф спеціальним указом був занесений у список історичних пам’яток, які мають величезне

національне значення для Франції. Щоб допливти до замку Іф, потрібно подолати старий мол і стародавні укріплення з каменя. Крута дорога із старовинними стінами веде до самого замку, де також розташований колишній марсельський чумний карантин. Щоб дістатися замку, треба піднятися по гвинтових сходах і вийти в задушливий вузький дворик, де розташований колодязь, тераси з казематами, відокремленими один від одного іржавими гратами. Кожен каземат відзначений пам’ятною табличкою. У цих камерах тримали, як і описав Олександр Дюма, саме державних злочинців, коли замок Іф був в’язницею. До 19-го ж сто-ліття, споруджений в 1524 році за наказом Франциска I, замок був захисним військо-вим гарнізоном і в якості місця ув’язнення злочинців не використовувався. Тепер цей популярний серед туристів замок приймає безліч гостей з усіх країн світу.


ТЮРМА В ГАЛДЕНІ Найгуманніша тюрма світу. Саме так

говорять про Норвезьку тюрму в місті Галден. Умови, в яких перебувають “постояльці”, по-дібні до санаторних. Судіть самі – стандартна камера для засуджених має площу 12 кв. м, обладнана сучасними меблями, телевізором, міні-холодильником, душовою та окремим туалетом. На території установи розташо-ваний культурний центр зі студією звукоза-пису, кімнатами для творчості, бібліотекою, зимовим садом, а також спортивний центр із залою для занять. Є й окремі будиночки для

довготривалих побачень, приміщення для шкільних та лабораторних занять, медичний центр та виробничі майстерні. Окрім того, з вікон в’язниці відкривається чудовий крає-вид на тамтешній ліс. Якщо ж ви подумали, що ці комфортабельні умови призначені для тих, хто скоїв незначний злочин, – по-миляєтесь. Тут відбувають покарання одні з найстрашніших злочинців Норвегії.

“ХРЕСТИ”Самою ж негуманною установою

вважають слідчий ізолятор № 1, відомий в народі під назвою “Хрести”, розташований в Санкт-Петербурзі. Історія установи на-раховує понад 120 років. Ця в’язниця була дуже перенаселеною. Так, у 1990-х роках там трималося 12500 ув’язнених, при тому що вміщати вона повинна була всього 1150

засуджених. У камерах, розрахованих на одну людину, жило по 20 осіб. Проте таке співіснування не завадило розвинутися там таким відомим особистостям як Троцький, Керенський та інші. До речі, відомий авіа-конструктор Туполєв саме в “Хрестах” зро-бив свої найвизначніші розробки.

ТЮРМА КАНТО ГРАНДЕ Тюрма Канто Гранде в Перу, також

відома під назвою “Блискучий шлях”, була унікальною в’язницею. Це була установа, якою керували засуджені. Звичайно ж, там була і охорона, але одного разу угрупування “Блискучий шлях” взяло установу під свій контроль і встановило там власні правила

і розклад, включаючи роботу і навчання. Представники угрупування були комуніс-тами, тому до навчальної програми входило обов’язкове вивчення робіт Леніна, Маркса та Мао Дзедуна. До речі, це був гарний

приклад того, як засуджені можуть самі ж керувати своєю в’язницею.

ТЮРМА “БІЛЯЧА КЛІТКА”Ця установа, розташована в штаті Айове,

побудована за досить незвичним проектом. Зовні вона виглядала як звичайна тюрма не-великого містечка, проте всередині мала дуже цікаву конфігурацію. Камери засуджених крутилися. Спроектована в’язниця таким чином була для того, щоб забезпечити мак-симальну безпеку з мінімальною участю при цьому наглядачів. Охоронець сидів у центрі

споруди і, не встаючи, спостерігав за всіма засудженими одночасно.

ТЮРМА ОКРУГУ МАРІКОПА Шерифом округу Марікопа був Джо Ар-

пайо, який мав досить специфічне уявлення про покарання злочинців. Він вирішив, що найкращим засобом впливу на засуджених є тримання їх при 40-градусній спеці в брезентових наметах, які називались На-метовим містечком. На дорікання щодо не-гуманного ставлення до засуджених шериф відповідав, що якщо солдати Сполучених Штатів можуть витримувати спеку в Іраці та Афганістані, то засудженим це теж під силу.

ТЮРЬМА FORTEZZ MEDICEАІталійська кухня – одна з найвідо-

міших у світі і має дуже багато прихиль-ників. Не пасуть задніх у приготуванні італійських страв і в установі Fortezz Medicea. Саме тут готують такі смачні страви італійської кухні, які можуть зма-гатися і з чотирьохзірковим рестораном. Дивним є те, що готують ці страви самі ж ув’язнені, серед них багато довічників. Цікавим є факт, що ця їжа користується широким попитом і у законослухняного місцевого населення. На території уста-нови відкритий ресторан для відвідувачів з волі, де обслуговуючим персоналом та кухарями є самі засуджені.

ТЮРМА В МІСТІ АРАНХУЕСТюрма не місце для дітей. Проте й тут

є винятки. В іспанській установі Аранхуес, де утримуються за особливо тяжкі злочини, є умови для проживання і їхніх сімей. Ма-ленькі діти мають можливість бачити перед собою повноцінну сім’ю. При цьому діти відвідують дитячий садок і відчувають ро-динний затишок та комфорт. Проте триває така сімейна ідилія недовго. Адже живуть малюки зі своєю родиною до трьох років, а потім їх відсилають до родичів.

ТЮРМА САН ПЕДРОЦя в’язниця розташована в Болівії і по-

ділена на декілька секцій. Багаті засуджені можуть купити собі “номер” за гратами з кабельним телебаченням, власною кухнею та навіть джакузі. Ціна за комфорт від 1000 до 1500 доларів. Заплативши за ці умови одноразово, засуджений буде відбувати в них увесь термін покарання. Окрім того, на території установи є свої магазини та базари. Управління установою здійсню-ють переважно засуджені з мінімальним впливом ззовні.


ТЮРМИ, ЯКІ МОЖУТЬ ЗДИВУВАТИНАША ГАЗЕТА ВЖЕ ЗНАЙОМИЛА ВАС, ШАНОВНІ ЧИТАЧІ, З

ТЮРМАМИ СТАРОДАВНЬОГО СВІТУ, З УСТАНОВАМИ, ЯКІ СХОЖІ НА ТРИЗІРКОВИЙ ГОТЕЛЬ. СЬОГОДНІ МИ ХОЧЕМО РОЗПОВІСТИ ВАМ ПРО ТЮРМИ, ЯКІ ВІДОМІ У СВІТІ СВОЄЮ НЕОРДИНАРНІСТЮ.

ІМ’Я ОЛЕКСАНДРА ДЮМА ВІДОМЕ У СВІТІ. ЧИ НЕ НАЙВІДОМІШИМ ТВОРОМ АВТОРА Є “ГРАФ МОНТЕ-КРІСТО”. ЦЕЙ ЗНАМЕНИТИЙ РОМАН БУВ НАПИСАНИЙ ПРОТЯГОМ 1844-1845 РОКІВ. ДЛЯ ТОГО, ЩОБ ВІН ВИЙШОВ ПРАВДОПОДІБНИМ, САМ АВТОР ОСОБИСТО ВІДВІДАВ ВСІ ТІ МІСЦЯ, ЯКИМИ ПОДОРОЖУВАЛИ ЙОГО ГЕРОЇ.

ТАЄМНИЦІ ЗАМКУ ІФ



ПАНОРАМА

ХРИСТИЯНСЬКІ СВЯТАПОДЯКА

ПОСТАТІ

СЛОВА ПРИЗНАТЕЛЬНОСТИ И БЛАГОДАРНОСТИ

З ТЕПЛИМИ СЛОВАМИ ПОДЯКИ ПРАЦІВНИКАМ МЕДИЧНОЇ ЧАСТИНИ СОФІЇВСЬКОЇ ВИПРАВНОЇ КОЛОНІЇ №45 ЗВЕРНУВСЯ ДО РЕДАКЦІЇ ОЛЕКСАНДР ПРАВДИВИЙ. У СВОЄМУ ЛИСТІ ВІН РОЗПОВІДАЄ, НАСКІЛЬКИ ЖИТТЄВО ВАЖЛИВОЮ ТА ЦІННОЮ Є ПРАЦЯ МЕДИКІВ В УСТАНОВІ.

“Хочется рассказать о людях в “белых халатах”, которые

выполняют свой профессиональный долг и стоят на охране и защите здо-ровья людей, временно находящихся в местах лишения свободы. Речь идет о врачах, фельдшерах, медсестрах учреждения, которым руководит Вла-димир Халавка.

В любое время суток наши медики готовы оказать медицинскую помощь, невзирая на существующие трудности, они не теряют оптимизма и уверен-ности, лечат, проявляя внимание к больному и заботу о нём…

Слова признательности и благо-дарности с чувством глубокого уваже-ния передаю руководителю МОБ ИК №45 Виктории Комисаровой и в ее лице врачам Татьяне Блажко и Валентину Тхору. Фельдшерам: В. Жукову, И. Мель-нику, Р. Мазурец, медсестрам и лаборан-там: О. Довженко, В. Янзенко, Л. Рудак, Е. Шевченко, С. Полищук, Е. Очерет-ной и многим другим, принимающим участие в жизни медицинского учреж-дения.

Дай Бог медперсоналу и хозоб-слуге МОБ колонии Господней благо-дати, Его защиты и любви всем им, их близким и родным!”


ПОЕТИЧНИМ РЯДКОМ

(Продовження. Початок у №35)

ВАДИМ ГЕТЬМАН

Талановитого економіста Вадима Гетьмана спра-

ведливо називають “батьком” національної фінансово-банків-ської системи. Він розробник і провідник української грошової реформи, фундатор національ-ної валюти. Саме його підпис як голови Національного банку України стоїть на перших грив-нях. Його головним дітищем вва-жають Українську міжбанківську валютну біржу. На думку екс-пертів, це її спільна з Нацбанком діяльність у критичний період змогла збити інфляційний вал.

Підступно вбитий у квітні 1998 року. Мав вчений ступінь кандидата економічних наук і почесне звання Заслужений еко-номіст України, був академіком Міжнародної академії інфор-матизації і академіком Академії інженерних наук України, наго-роджений орденом “Знак Поша-ни”. Визнанням його авторитету стало надання Вадиму Гетьману в національній програмі “Людина року” почесних титулів “Парла-ментарій року-96” та “Фінансист року-97”.

ГЕОРГІЙ ГОНГАДЗЕ

Перший український журналіст, який не по-

боявся відкрито виступити проти діючої влади. Співзасновник не-

залежного українського видання “Українська правда”. Вбивство Гонгадзе викликало широкий резонанс в Україні та за її меж-ами, особливо після “касетного скандалу”, та вважається од-нією з найгучніших криміналь-них справ сучасної України. За найпоширенішою версією, до захоплення та вбивства журна-ліста причетні високопосадовці, наближені безпосередньо до Леоніда Кучми, який нібито

особисто віддавав накази щодо викрадення Гонгадзе. Щорічно 16 вересня друзі Георгія, журна-лісти, громадські та правозахисні організації вшановують його пам’ять, як про людину, і як символ свободи і правди.

ЛЮБОМИР ГУЗАР

Колишній настоятель Української греко-ка-

толицької церкви, якого і дони-ні вважають духовним лідером, авторитет якого розповсюджу-ється далеко за рамки кола його прихожан. Єпископ Української греко-католицької церкви, кар-динал Католицької церкви; з 28 січня 2001 року Верховний архі-єпископ Львівський, з 25 серпня 2005 року по 10 лютого 2011 року Верховний архієпископ Киє-во-Галицький – предстоятель Української греко-католицької церкви. Почесний громадя-нин Тернополя. Розглядався як один з можливих наступників

Папи Римського Івана Павла ІІ (з-поміж 16 інших кандидатів).

ІРИНА ДАНИЛЕВСЬКА

Засновник Ukrainian Fashion Week (UFW),

головної щорічної міжнародної події fashion-індустрії в Україні. Засновник премії Best Fashion Awards. Голова оргкомітету кон-курсу молодих дизайнерів “Пог-ляд у майбутнє”. Засновник першого у Східній Європі Тиж-ня prеt-a-porter UKRAINIAN FASHION WEEK.

Саме за ініціативи Ірини Данилевської українську моду помітили як значне явище не лише в Україні, але й у світі. За її сприяння відбулися перші і найважливіші заходи за участю українських дизайнерів у Па-рижі, Мілані, Лондоні. Усі вони разом дозволили розпочати

розглядати моду як невід’ємну складову української культури та економіки. У 2009 Ірина створили “Українську плат-

форму” на виставці Who’s Next у Парижі, згодом допомогла українським дизайнерам пред-ставити колекції у Мілані на Milano Moda Donna та White.

МУСТАФА ДЖЕМІЛЄВ

Політичний та громад-ський діяч СРСР і

України кримськотатарського походження, один із провідни-ків кримськотатарського наці-онального руху, правозахисник, учасник дисидентського руху, політв’язень, народний депутат України, з 20 серпня 2014 року Уповноважений Президента України у справах кримськота-тарського народу. Всесвітньо-відомий правозахисник, один з

засновників та член Ініціативної групи із захисту прав людини в СРСР. Після проголошення незалежності України Мустафа Джемілєв став активним діячем політичного життя країни. З 1998 року народний депутат України III, IV, V, VI, VII та VIII скликань, автор кількох десятків законопроектів, ко-лишній голова Меджлісу крим-ськотатарського народу (1991–2013), Почесний доктор права Сельджукського університету (Туреччина), лауреат міжна-родної премії ім.П.Орлика “За демократизацію українського суспільства”. Нагороджений ме-даллю Нансена (ООН), орденом князя Ярослава Мудрого ІV та V ступенів.

Юлія СЕРЕДА

(Продовження у наступних числах)

ГОРДІСТЬ НАЦІЇ

ДРУГА ПРЕЧИСТАДВАНАДЕСЯТЕ ВЕЛИКЕ ХРИСТИЯНСЬКЕ СВЯТО РІЗДВО ПРЕСВЯТОЇ

БОГОРОДИЦІ, ВСТАНОВЛЕНЕ В ПАМ’ЯТЬ НАРОДЖЕННЯ ПРЕЧИСТОЇ ДІВИ МАРІЇ, ВІДЗНАЧАЮТЬ 21 ВЕРЕСНЯ. У НАРОДІ ЙОГО ЩЕ НАЗИВАЮТЬ “ДРУГОЮ ПРЕЧИСТОЮ”, АБО “МАЛОЮ ПРЕЧИСТОЮ”.

Згідно з Біблією, коли надійшов час народитися Спасителю світу, Гос-

подь послав подружжю – благочестивим Іоакиму з царського роду й Анні з першо-священницького, що жили в галілейському місті Назареті, – велику радість. Наприкінці їхнього життя у них народилася Дочка.

У ті часи сім’ю, яка була бездітною, зневажали. Це вважалося великою карою Господньою за гріхи. Анна та Іоаким були відомі своїми покірливістю та ми-лосердям.

Усе їхнє життя було відзначене любов’ю до Бога і людей. Вони молили Бога, щоб Він послав їм дитину, і дали обітницю: якщо народиться немовля, присвятити його слу-жінню Богу.

За вказівкою ангела, новонародженій дівчинці дали ім’я Марія, що значить “по-велителька, надія”.

Народження Марії принесло радість не лише Її батькам, а й усім людям, бо Їй су-дилося Богом стати Матір’ю Сина Божого, Спасителя світу.

Марію дуже любили й оберігали Її бать-ки. Її виховували в чистоті душі і тіла, вчили жіночому рукоділлю. За переказами, Вона сама ткала Своєму Синові Ісусу Христу той одяг, який не наважилися розірвати воїни при хресті, коли ділили здобич.

Підлітком Марія була віддана до храму, де молилася і читала Святе Писання, займа-лася рукоділлям.

З Різдвом Богородиці стало можливим і Різдво Спасителя від Неї, тому цей день вважається днем початку нової ери – зорею християнства.

З цим святом в’яжеться день Рожениць, коли жінки, в яких немає дітей, справляють, бувало, обід і запрошують бідних, – “щоб

молилися Богородиці за їхні діти”. Такі жін-ки наймають службу Божу в церкві, а після богослужіння запрошують людей до себе на обід, розповідає у своєму етнографічному нарисі народознавець Олекса Воропай.

Зоряна НАГІРНЯК

Хто як говоритьВсе, що живе на світі,Уміє розмовляти.Уміють говоритиЗайці і зайченята,По-своєму говорятьІ риби серед моря,І у садочку пташка,І у траві комашка…Говорять навіть квітиЗ блискучими зірками…А як говорять діти?–Так, як навчає мама!Прийми ж, матусю, словоПодяки від дитиниЗа нашу рідну мову –За мову України!

Л.ПОЛТАВА

Рідна моваЧи в радості, а чи в журбіТи поклонися знову й зновуТому, хто виплекав тобіОцю співучу рідну мову.Народ цю мову прикрашав,Беріг від роду і до роду,І в ній відбилася душаМого великого народу.

М.ПИРОЖЕНКО



ПОСТАТІ

ДО 175-РІЧЧЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ МИХАЙЛА ДРАГОМАНОВА

З ЖИТТЯ ЛІТЕРАТОРІВ

Михайло Драгоманов прожив неповторне і прекрасне життя

борця за свободу, пройшов нелегкий, тер-нистий шлях першопрохідця. Це про нього сказав учений Сергій Єфремов: “Для Укра-їни Драгоманов був тим “апостолом правди і науки”, що його з такою тугою виглядав народ перед смертю Шевченка ”.

Михайло Драгоманов народився 18 вересня 1841 року в дворянській родині в м. Гадячі на Полтавщині. Вчився в Гадяць-кому повітовому училищі, Полтавській гімназії, де поринув у світ латинської мови та римської і нової історії. Після смерті ро-сійського царя Миколи І полтавські гімна-зисти стали випускати рукописний часопис, редактором якого був Драгоманов. За це його виключили з гімназії і тільки втручання М. Пирогова дало право вступати до вищого навчального закладу.

Навчаючись на історико-філологіч-ному факультеті Київського університету, Михайло Петрович одночасно працював у

недільних школах: сіяв добре, розумне, віч-не, а по закриттю їх учителював у семінарії. Етапним у світоглядних позиціях був виступ Драгоманова над труною Тараса Шевченка, прах якого перевозили в Україну. По за-кінченню університету в 1863 році його за-лишили як одного з найбільш підготовлених студентів працювати на кафедрі загальної історії. Невдовзі Драгоманов – доцент цієї кафедри. Він мандрував за кордоном, по-бував у Львові, Празі, Відні, Цюріху. Повер-нувшись в Україну, видав збірку українських історичних пісень.

Як відзначають науковці, улітку 1875 року Драгоманов побував на першому українському віче в Галичині. Ця поїздка обернулася для нього великими неприєм-ностями: вороги роблять брехливий донос, ніби Михайло Петрович намовляв галичан об’єднатися з Польщею. За це його звіль-нили з роботи в університеті. Драгоманов змушений був емігрувати із Росії. Майже 15 років він перебував у Женеві. На цей період

припадає написання статті “Историческая Польша и великорусская демократия”, в якій вказані прорахунки Польщі і Росії у відносинах з Україною; видання роману Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”, а також випуск журналу “Громада”.

У травні 1878 року Михайло Драгома-нов виступив у Парижі на літературному конгресі із сміливою промовою “Література українська, поскрибована російським уря-дом”. “Членам конгресу, можливо, важко буде повірити, що ціла література в Європі була заборонена і щоб така нечувана і най-неймовірніша подія мала статися в середині ХІХ століття”, – з обуренням констатував учений і тут же наводив текст Емського ука-зу, наголосивши, що українською мовою не дозволялося навіть перекладати Євангеліє,

не кажучи вже про світську літературу та елементарні підручники для народу.

На закінчення доповіді Драгоманов звернувся до Конгресу із заявою, в якій ви-словив надію від імені усього українського народу: “Ми хочемо винести на денне світло цю кричущу несправедливість, жертвами якої ми стали в Росії, і впевнені, що конгрес не залишиться байдужим до наших скарг і знайде спосіб нам допомогти”. Це були справді сміливі слова, сказані на захист переслідуваної російським царизмом укра-їнської мови. Драгоманов першим звернувся з українськими справами до Європи. Він же був ініціатором створення русько-україн-ської радикальної партії (разом з І. Франком, М. Павликом).

Такі громадянські вчинки дали підстави Іванові Франку так сказати про Драгомано-ва: “Своїми писаннями, зарівно як і прикла-дом свого життя, він дав нам високий взірець неустрашеного і незламного борця поперед усього за свободу думки, досвіду, критики та розвою людської одиниці й народів і через те на все буде предметом гордості і честю для народу, що видав такого чоловіка”.

У 1889 році Драгоманов на запрошення болгарського уряду переїхав з Швейцарії до Софії, де очолив кафедру всесвітньої іс-торії Софійського університету. І сьогодні в цьому університеті зберігається бібліотека М. Драгоманова, що становить 4350 книжок. Учений зробив вагомий внесок у духовне життя болгарської інтелігенції ще тоді, на першопочатках творення болгарської дер-жавності й культури.

Своїми працями, думками, ідеями Михайло Драгоманов спричинив перелом у поглядах та світогляді українців. За словами Франка, він – “великий прапор з багатьма китицями ідей і думок”, а діалектична сума тих думок і заповітів не втратила свого зна-чення й нині, стверджують сучасники.


“АПОСТОЛ ПРАВДИ І НАУКИ”У СУСПІЛЬНІЙ ДУМЦІ УКРАЇНИ МИХАЙЛОВІ ДРАГОМАНОВУ

НАЛЕЖИТЬ ВИЗНАЧНЕ МІСЦЕ ПОРУЧ З ТАКИМИ ВЕЛЕТНЯМИ, ЯК ТАРАС ШЕВЧЕНКО ТА ІВАН ФРАНКО. ЦЕ БУЛА МОГУТНЯ І НЕОРДИНАРНА ПОСТАТЬ. ТАЛАНОВИТИЙ УЧЕНИЙ (ІСТОРИК, ЛІТЕРАТУРОЗНАВЕЦЬ, ФОЛЬКЛОРИСТ), БЛИСКУЧИЙ ПУБЛІЦИСТ, ГРОМАДСЬКИЙ ДІЯЧ – ТАКИЙ ШИРОКИЙ ДІАПАЗОН ЗАЦІКАВЛЕНЬ УКРАЇНСЬКОГО МИСЛИТЕЛЯ. ГОЛОВНИМ ЖЕ БУЛО ТЕ, ЯК ЗАЗНАЧАЄ КАНДИДАТ ІСТОРИЧНИХ НАУК СЕРГІЙ СТЕЛЬМАХ, ЩО “В ЦІЙ ЦАРИНІ Й ПРАКТИЧНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ ВІН ВИВОДИВ УКРАЇНСЬКУ СУСПІЛЬНУ ДУМКУ Й НАУКУ НА ЄВРОПЕЙСЬКІ ГОРИЗОНТИ, НАМАГАВСЯ ВИКОРИСТАТИ ДОСВІД ЄВРОПЕЙСЬКИХ НАЦІЙ ДЛЯ ПОЛІТИЧНОЇ ПРОСВІТИ УКРАЇНЦІВ, УТВЕРДЖУВАВ ПРІОРИТЕТИ ІНДИВІДУАЛЬНИХ І ГРОМАДЯНСЬКИХ СВОБОД”.

У цих словах страшна прав-да. Тим паче, що із 38

прожитих років Грабовський 20 віддав неволі: пройшов етапним шляхом, був під наглядом поліції, сидів у в’язниці. Його девізом були слова Тараса Шевченка: “Караюсь, мучусь, але не каюсь”.

Народився Павло Грабов-ський в с. Пушкарному Охтир-ського повіту Харківської губернії в убогій родині паламаря. Коли Павлові виповнилося вісім років, помер від сухот батько, залишив-ши п’ятеро дітей.

1873 року мати віддала хлопця в “науку” до Охтирської бурси, де був казенно-попівський контроль і постійна ворожнеча з начальством. Сам Грабовський згадував: “Крім мертвої науки, бурса мені нічого не дала”. Українське слово теж було заборонене, за п’ять років навчання Павло не бачив жодної української книжки. Проте старші вихованці мали грубі зшитки, куди запису-вали народні пісні, вірші, байки. Хлопець особливо захоплювався латиною, бо подобалися сміливі вчинки стародавніх героїв. Мати покладала надію на сина і мріяла: коли він стане архієреєм – легше буде покінчити з нестатками, але її надії були марними. Закінчивши

бурсу, Грабовський вступив до Харківської духовної семінарії і став членом революційної організації “Чорний переділ”, мріючи “піти на муки за народ”. Після вбивства

1 березня 1881 року російського царя Олександра ІІ різко посили-лося переслідування “радикалів”. Система доносів була і в Харків-ській духовній семінарії. Зокрема, 1882 року у Грабовського знайшли заборонені книжки та рукописи революційних творів. За це 18-річ-ного юнака виключили з семінарії і відправили в с. Пушкарне під на-гляд поліції. Проте він продовжував підтримувати зв’язки з Харковим. Другий арешт настав за відозву “Слово к народу”.

Куди б не кидала доля поета, він завжди був чесним і принципо-вим. Коли 1886 року, перебуваючи в армії, Павло виступив проти офіцера, який жорстоко повівся з солдатом, результатом стала від-правка новобранця в Ташкент, але дорогою його заарештовують і від-правляють до Харкова для слідства у справі “Чорного переділу”. Дов-го мучився Грабовський у Харкові, потім в Ізюмській в’язниці, а 1888

року його вислали в Іркутську губернію.

1889 рік. Масові арешти й розправи над засланими револю-ціонерами. В Якутську сталося криваве побиття, проти якого ви-ступив П. Грабовський з групою товаришів. Вони написали протест “Російському урядові” і розповсю-дили по різних містах. Особливо вразила поета Карійська трагедія, жертвою якої стала Надія Сигида,

з якою поет дружив, пройшовши важку дорогу на каторгу. Сто рі-зок – таке нелюдське покарання отримала Сигида 4 листопада 1889 року, того ж дня вона померла. Їй Грабовський присвятив цілий цикл поезій (18 віршів). Пізніше у нарисі “Надія Костева-Сигида” поет напише: “Хто стрівав серед життя хоч одну таку людину, в тому довіку не згасне ні світлий погляд на життя, ні палка любов до ближнього”.

Як зазначає науковець Ми-кола Кучинський, патріотизм став могутнім чинником в ідейному становленні Грабовського і в тюрмі зробив його українським поетом. Він налагоджує зв’язки з редакці-ями галицьких газет, і першим на його поклик приходить І. Франко.

1892 року каторгу П. Гра-бовському замінили на довічне поселення в найвіддаленіших місцях Сибіру. Так поет опинився в селищі Нюрба, згодом – Вілюй-

ську. Тут він підготував до друку, а видав у Львові “Пролісок” (1894), “Твори Івана Сурика” (1894), “З чужого поля” (1895), “З півночі” (1896), “Доля” (1897); в Чернігові за допомогою Б. Грінченка вийшла “Кобза” (1898).

Знесилений і хворий Грабов-ський переїздить 1896 року до Тобольська. У місцевій газеті “Си-бирский листок” друкує статті про Т. Шевченка та О. Пушкіна. 1900 року одружується з А. Лук’яновою, яка вчилась у фельдшерській шко-лі і теж була вислана з Москви під нагляд поліції. 1901 року в них народився син Богдан.

Упродовж усього свого життя поет боляче переживав розлуку з Україною. Будучи важкохворим, 24 липня 1902 року він написав листа Б. Грінченку, де просить ви-дати першу і другу збірку творів і далі: “ще одна просьба: стрінете мого сина маленького де-небудь, так поможіть йому прибитись до якогось щирого українського гурту. Бувайте здорові, та й сили писати немає більше. Незабаром сподіваю-ся смерті. України так і не побачу”.

Не зламаний духовно, Павло Грабовський був закатований фізично. Він помер 12 грудня 1902 року. В труну поклали пасмо волосся Надії Сигиди, подароване поету під час їхнього останнього побачення. Друзі виконали остан-ню волю письменника – поховали його поряд з декабристами.

Одинока за життя постать народного співця не забута його рідною землею. Посмертно він повернувся до неї своїми творами, що й сьогодні хвилюють серця українських читачів.


НАРОДНОГО СПІВЦЯ НЕ ЗАБУЛА РІДНА ЗЕМЛЯ

ПАВЛО ГРАБОВСЬКИЙ... ЙОГО КОРОТКЕ, НЕМОВ СПАЛАХ ЗОРІ, ЖИТТЯ НЕВІДДІЛЬНЕ ВІД ТВОРЧОСТІ. І КОЛИ ПОЕТА ЗАСЛАЛИ ЗА РЕВОЛЮЦІЙНУ ДІЯЛЬНІСТЬ ДО СИБІРУ, ТО В ОДНОМУ З ЛИСТІВ І. ФРАНКО ПИСАВ ОСОБИСТО НЕЗНАЙОМОМУ ГРАБОВСЬКОМУ ТАКЕ: “ТЕРПИ Ж, НАШ НЕЩАСНИЙ, СЕРДЕШНИЙ ТОВАРИШУ! НЕСИ ДО МОГИЛИ СВІЙ ВАЖКИЙ ХРЕСТ ТА ЗНАЙ, ЩО ТУТ, ДАЛЕКО, В РІДНОМУ КРАЮ, ТЕБЕ ЗНАЮТЬ І ЛЮБЛЯТЬ, І ЩО ІМ’Я ТВОЄ ЯСНІТИМЕ В РЯДІ ТИХ НАШИХ МУЧЕНИКІВ, ЩО, НАЧЕ СТЯГ БОЙОВИЙ, ВЕДУТЬ І ВЕСТИМУТЬ ЦІЛІ ПОКОЛІННЯ ДО БОРОТЬБИ З УСЯКОЮ СВАВОЛЕЮ, З УСЯКИМ ГНІТОМ, ЧИ ТО ІНДИВІДУАЛЬНИМ, ЧИ НАЦІОНАЛЬНИМ”.



КАЛЕЙДОСКОПОБОВ’ЯЗОК


ЗНАЙ НАШИХ!

Фінансові реквізити: рахунок ДЗД ДПтСУ, р/р №31250227201887 в ДКСУ

в м. Києві, код банку 820172, ЄДРПОУ 08565003. Свідоцтво платника ПДВ №200062177.

Інд. под. № 085650026068

ГазетаДержавної

пенітенціарної служби України

Адреса редакції: 04050, м. Київè50, вул. Ме льни кова, 81.

Телефон: 481è05è62; еèmail: [email protected]

Листування з читачами тільки на сторінках газети. Думки авторів публікацій

не завжди збігаються з точкою зору редакції. Редакція залишає за собою право редагувати матеріали. За

точність викладених фактів відповідальність несе автор. Художні твори друкуються мо-вою оригіналу. При використанні наших

публікацій посилання на “Закон і обов’язок” обов’язкове.

Головний редакторОксана

ВЄЛКОВА-ЛАГОДАСвідоцтво

про реєстраціюКВ №9609

від 21.02.2005 р. Ціна договірна.

Рукописи і фотознімки не повертаються і не рецензуються. Відповідальність за достовірність

реклами несе рекламодавець.

Передплатний індекс: 23102Наклад: 30000

Замовлення №49741ТОВ “МЕГА-ПОЛІГРАФ”,

м. Київ, вул. Марка Вовчка, 12/14

ОБОВ’ЯЗОКЗАКОНЗАКОН

ОБОВ’ЯЗОКi

УСМІХНІМОСЯ

CКАНВОРД

Відповіді на сканворд у № 36

Чому про щасливу людину говорять, що вона народилася у сорочці?

У багатьох виникає питання – про яку таку сорочку йдеться? Насправді “со-

рочкою” (або, по-іншому, послідом) у народі називають життєво важливий для народженого немовляти орган. Це – навколоплідний мішок, оболонка, в якій плід знаходиться дев’ять мі-сяців в утробі матері. Під час пологів оболонка залишає організм матері разом із дитиною. У цьому мішечку немовляті легко задихнутися і загинути.

В “сорочці” народжуються рідко (зазвичай плодовий мішок надривається ще в організмі мами). Але якщо вже немовля з’явилося в обо-лонці і залишилося живим, йому неймовірно пощастило із самого початку. За цією аналогією про успішних людей і говорять, що вони “на-родилися в сорочці”.

Що означає вираз “дівка хоч куди”?

Характеристика “хоч куди” може бути застосована не тільки до “дівок”, але і

до хлопців, чоловіків і жінок, а також до одягу і взуття. Наприклад, можна сказати: “Ці нові чоботи хоч куди!” Згідно із Великим тлумач-но-фразеологічним словником Міхельсона, вираз “хоч куди” означає “все найкраще, все придатне”. Близькі за значенням такі вирази: найвищого ґатунку, без недоліків, якісний, до-бірний, першокласний.

Інф. “ЗіО”

ЦІКАВО ЗНАТИ

– Женщины, перестаньте уже, наконец, пугать мужчин фразой “Я подумала”. Говорите прямо и честно: “Мне в голову взбрело”!

***У нас живут самые смелые и бесстрашные

люди, которые ничего не боятся, кроме “Пере-шагни обратно, а то не вырасту”.

***Муж долго чинил кран, наконец, говорит:– Ну вот и все…– Что, сделал? – интересуется жена.– Нет, сломал!

***Ученым все-таки удалось выяснить, чего

хочет женщина. Но она уже передумала!***

– В том, что мы с женой развелись, виноваты оба в равной степени: 50 процентов – жена, 50 процентов – теща.

***Говорят, у людей с холодными руками теплое

сердце. А я вам говорю, что у людей с холодными руками – вегетососудистая дистония.

***– Я, однозначно, клад! Куда бы мы с мужем

ни пошли, все говорят: “Где ты ее откопал”?***

– Вчера нашел отличную статью о том, как бороться с ленью… Не дочитал.

Організаторами захо-ду виступили Жито-

мирська обласна громадська організація “АКВА ВІТА”, управління у справах сім’ї, молоді та спорту Житомир-ської міської ради, Жито-мирський міський центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, а також Асоціація футзалу Жито-мирщини.

Загалом у турнірі взяли участь 10 команд, серед яких були представники громад-ських організацій з Києва, Дніпра, Рівного, Житомира, а також команди Житомирської міської ради, патрульної полі-ції м. Житомир та управління ДПтС України в Житомир-ській області.

У фінальній грі команда управління ДПтС України в Житомирській області зав-дяки контролю над м’ячем та надійній грі голкіпера здо-була перемогу над командою “Здоровий шлях” з міста

Рівного та посіла перше міс-це на турнірі. Третє місце ви-борола команда патрульної поліції м. Житомир у матчі з командою “Конвіктус” (м. Київ).

Організатори турніру впевнені, що такі заходи сприяють комунікації пред-ставників громадськості та державних органів і уста-нов. Як зазначив капітан ко-манди з футзалу управління ДПтС України в області Олег Чорновіл, представники ГО “АКВА ВІТА” вже тривалий час співпрацюють з тери-торіальними підрозділами кримінально-виконавчої ін-спекції з питань просвітниць-кої роботи серед підоблікових КВІ, надання допомоги та підтримки неповнолітнім, які порушили закон та були засуджені до покарань, не пов’язаних з позбавленням волі.

Віталій БАБИЧ

ПЕНІТЕНЦІАРІЇ ПЕРЕМОГЛИ У ТУРНІРІ З ФУТЗАЛУ

8 ВЕРЕСНЯ У ПРИМІЩЕННІ СПОРТИВНОГО КОМПЛЕКСУ “ФОК” (М. ЖИТОМИР) ВІДБУВСЯ ВІДКРИТИЙ ТУРНІР З ФУТЗАЛУ “ДЖЕРЕЛО ЖИТТЯ” СЕРЕД АМАТОРСЬКИХ КОМАНД ГРОМАДСЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЙ.

16 вересня 2016 року ОБОВ’ЯЗОК obovyazok_37_4.pdf · 2 вересень 2016...

Documents