2013 02 february - ЦЕРКОВНИЙ ВІСНИК / church herald (web)

Ч. 2 (945), Рік XLVІЛЮТИЙ 2013

No. 2 (945), Vol XLVІFEBRUARY 2013

U. MAZZEI

ÖÅÐÊÎÂÍÈÉ ÂIÑÍÈÊ - ЛЮТИЙ 2013

Просимо користувати iз парафіяльного вебсайту:www.stsvo.org

ПАРАФІЯЛЬНИЙ ОСЕРЕДОК2247 W. Chicago Ave. Chicago, IL 60622 Тел. (773) 384-6400

Пригадуємо, що можна замовити приміщення в нашому Осередку який знаходиться у самому центрі Українського села - на різні родинні імпрези, дні народження, хрестини, весілля і забави.Заохочуємо батьків, котрих діти приступають до Першого Врочистого Св. Причастя і Першої Св. Сповіді, щоб користали і вже замовляли собі приміщення в нашому Осередку.До ваших послуг професійна обслуга, вишукана їжа, а також величезна паркова площа, нададуть вам приємний час у колі родини і друзів.

ПАРАФІЯЛЬНА РАДІОПРОГРАМА- НЕДІЛЬНІ ДЗВОНИ -

Ви можете замовляти ваші привіти, побажання для ваших рідних, знайомих.

Слухайте радіопередачу кожного вівторкао годині 8:00 вечора із радіостанції

WSBC 1240 AM (на півночі)WCFJ 1470 AM (на півдні)

2

2013

FEBRUARY

Л Ю Т И ЙÓÊÐÀ¡ÍÑÜÊÈÉ ÊÀËÅÍÄÀÐ


3

СЛОВО В. ЯНЕВА У 20-РІЧЧЯ ЗВІЛЬНЕННЯ ЙОГО БЛАЖЕНСТВА, ГЛАВИ ПОМІСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ КАТОЛИЦЬКОЇ ЦЕРКВИ

ПАТРІЯХА ЙОСИФА СЛІПОГО9 лютого 1963 р. був зовсім несподівано звільнений, після 18 літ ув’язнення на 71-му році життя Владика Йосиф Сліпий, Архиєпископ Львова, Митрополит Галича - Голова Української Помісної Церкви.

Блаженніший Йосиф був ув’язнений за свою непохитну вірність Апостольській Столиці. Безпосередньо після свого звільнення Митрополит Йосиф був цілковито вичерпаний і не сподівався, що зможе прожити більше, ніж кілька місяців. Із ним пройшли свою хресну дорогу приблизно 300,000 вірних. Як духовний Батько переслідуваних, він почував себе зобов’язаним залишатися для них прикладом. Проте найважча проба була таки йому самому суджена. Спокушували його пропозицією стати патріярхом православного Сходу - при умові зірвання із Апостольською Столицею. Владика Йосиф спротивився, залишаючись автоматично в душах і сумліннях вірних патріярхом мучеників.

І оце після важких та довгих років він увійшов поміж своїх вірних у діяспорі, наче жива легенда - він прийшов поміж них, щоб їх полонити візією на прийдешні століття, з єдиною надією, що його земляки зуміють зберегти єдність. Вони всі були зобов’язані дією єдністю своїм далеким братам, які були зненавиджені і переслідувані, але завжди

у надії, що терплять за неподільну Церкву, як одна частина містичного Тіла Господнього. Ця істина, проповідувана і персоніфікована присутністю Його Блаженства, зробила його прихід незабутнім. Ця хвилина звільнення на волю зібрала нас і сьогодні, після двадцяти років.

Містична єдність з переслідуваними братами не дасться здефініювати ніякими законами, і вона не є висловлена у законах. Вона також не є проти законів, бо вона належить до іншої моральної категорії. Єдність випливає із непереборної любови, - любови правди, справедливости, миру, - любови переслідуваних, вибраних Господом та підтримуваних Господом, щоб прийшло Його Царство, щоб останні стали першими на славу Божу.

Після свойого звільнення виглядав Засланець радше на немічну людину, як це записали свідки, ніж на володаря душ із своїми далекосяжними плянами. І ніхто тоді не міг надіятися, що двадцятиліття звільнення відзначатиме наша спільнота разом з ним. Тим часом він розгорнув неймовірну активність з нечуваним динамізмом, що здивувало оточення і заскочило ввесь світ.

(витяги) з часописуПАТРІЯРХАТ - КВІТЕНЬ 1983

МОЛИТВА ЗА ПРОСЛАВУСЛУГИ БОЖОГО ПАТРІЯРХА ЙОСИФА ІСПОВІДНИКА

Пресвята Тройце, слава і хвала Тобі за ласки уділені Пастирю Української Католицької Церкви, Слузі Божому Йосифу Сліпому, і за те, що в ньому Ти дала нам світліш зразок непохитності! у вірі і геройської витривалости оборонця Твоєї переслідуваної Церкви і правдивого свідка

розп’ятого Христа, впродовж 18 довгих років сибірської каторги.

Через його заслуги і посередництво, дай нам силу йти слідом за Христом хресною дорогою і допоможи нам одержати ласку, якої дуже потребуємо і про яку сьогодні прохаємо ... (сказати

яку), щоб ця випрошена ласка стала спонукою піднесення на Престоли Твого доброго, сильного, вірного сина твоєї Церкви.

Бо Тобі належить усяка слава, честь і поклонения, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

4


ПАСТИРСЬКЕ ПОСЛАННЯ СВЯТІЙШОГО ПАТРІЯХА CВЯТОСЛАВА ДО ДУХОВЕНСТВА, МОНАШЕСТВА І МИРЯН З

НАГОДИ РОКУ ВІРИ«Один Господь, одна віра, одне Хрещення» (Еф. 4, 5).

Високопреосвященним і Преосвященним Архиєпископам та Митрополитам,боголюбивим єпископам, всечесному духовенству, преподобному монашеству,возлюбленим братам і сестрам, в Україні та на поселеннях у світі сущим

Дорогі в Христі!

Кожен рік нашого життя наближає до нас майбутнє і водночас живить пам’ять про минуле. Рік 2013-й– і новий, і водночас пам’ятний. У цьому благо-словенному році матір Церква запрошує своїх синів і дочок замислитися над великим даром віри як

цінним скарбом християнської істини та духовно-моральної практики. Вірою ми пізнаємо своє духовне коріння. Для нашої Української Греко-Католицької Церкви цей рік має особливе значення, бо дає нагоду згадати видатну подію далекого 988 року від Різдва Христового, коли ми прийняли Володимирове Хрещення. Усвідомлюючи кардинальне значення віри, нам слід насамперед подякувати Богові за цей Його дорогоцінний дар, яким ми просвітилися і преобразилися 1025 років тому на березі Дніпра –українського Йордану. Це також добра нагода проаналізувати, яке місце посідає християнська віра в нашому побуті, та, краще пізнавши основні її постулати, надихнути ними своє життя і діяльність. 1. Прикмети християнської віри Зазвичай, коли говоримо, що людина в щось вірить, то маємо на увазі її переконання, існування чи правдивість яких неможливо довести експериментальним способом. Коли ж ведемо мову про християнську віру, то йдеться не просто про переконання в існування якогось вічного принципу буття, чогось хоч і невидимого, але дійсного, а передусім про віру в Триєдиного Бога: Отця, і Сина, і Святого Духа, – якою людина відповідає на

Його бажання пригорнути її, даруючи Життя. Ми ставимося до Бога не як до далекого і непізнаваного об’єкта, а довіряємо Йому як люблячому Отцеві, який кличе нас до себе, запрошуючи стати причасниками спільноти Божої любові, обдаровуючи своєю силою з висоти – благодаттю, та посилаючи справжнє пізнання невидимих речей. Вірити – означає вповні відкритися до Божого дару любові, зверненого до Його творіння. Запрошення до участі в Божому житті можна помітити в самій природі людини, яка створена на образ і подобу Божу. Навіть коли, понівечена гріхом, людина втрачає цю Божу подобу, вона все ж таки не може втратити прагнення до високих речей, до надприродного буття. Історія людства перед воплоченням Ісуса Христа є образом пошуку Бога людиною, яка не хоче задовольнятися своїм нужденним існуванням, а стремить знайти порятунок і сенс поза межами цього світу. Відповідаючи на це прагнення людини, «багато разів і багатьма способами Бог говорив колись до батьків наших» (Євр. 1, 1); Він не покидає її, а сам поспішає на допомогу і, як пише християнський апологет Климент Олександрійський, зокрема дарує їй прагнення Істини як інструмент богопізнання. Тому й тепер людський розум, сягаючи країв Усесвіту, одночасно усвідомлює свою обмеженість та відкриває для себе Того, хто «раніш усього, і все існує в Ньому» (Кол. 1, 17) і хто «тримає все рукою своєю» (пор. Акафіст до Пресвятої Богородиці, Ікос 12). Господь чіткіше об’являє себе в людській історії, даючи вибраному ізраїльському народові Мойсеїв Закон і посилаючи йому пророків. А вкінці «Бог бо так полюбив світ, що Сина свого єдинородного дав, щоб кожний, хто вірує в Нього, не загинув, а життям вічним» (Ів. 3, 16). Воскреслий Господь наш Ісус Христос –

5


засновник і підстава нашої віри, бо, як зауважує святий апостол Павло, «коли Христос не воскрес, то марна проповідь наша, то марна й віра ваша» (1 Кор. 15, 14). Він «учора і сьогодні – той самий навіки» (пор. Євр.13, 8), тому вже дві тисячі років християнська віра дозволяє віруючим жити з відчуттям безнастанної присутності нашого Господа. З цієї віри християнин черпає відвагу укладати своє земне життя за Божими законами – «життя будучого віку», а тому з надією дивитися в завтрашній день і водночас входити в нього. Така віра проростає в надії, щоб плодоносити любов’ю. І саме тому, що віра є Божим даром та натхненною Святим Духом відповіддю на Божий поклик, кожен із нас повинен ставитися до неї з великою відповідальністю: її треба плекати і розвивати, живлячи спочатку «молоком» початкової катехизи, а відтак «твердою стравою» (пор. 1 Кор. 3, 2) участі в таїнственному житті Церкви. Іншими словами, кожному з нас треба щодня зростати та утверджуватися у своїй вірі: читати Святе Письмо – Боже Слово до людини – і пильно вивчати християнські правди віри, перебувати в особистій та спільнотній молитві…«Праведник з віри своєї буде жити», – сказав ще пророк Авакум (2, 4) і часто підкреслював святий апостол Павло (пор. Рим. 1, 17; Гал. 3, 11; Фил. 3, 9). Тому наша віра має стати для нас джерелом любові до ближнього та основою праведного християнського життя. Крім пізнання віри, маємо жити і ділитися нею поза храмом чи рідною домівкою, вносити її в культурне, суспільно-політичне й економічне життя. Сам Господь заохочує нас до цього: «Так нехай світить перед людьми ваше світло, щоб вони, бачивши ваші добрі вчинки, прославляли вашого Отця, що на небі» (Мт. 5, 16). 2. Віра вчора, сьогодні і завтра Христос, котрий є Господом історії, об’єднує у часі всіх вірних нашої Церкви – від апостола Андрея і Папи Климента, через святих Кирила і Методія, святого рівноапостольного князя Володимира, святих страстотерпців, преподобних, мучеників та ісповідників, аж до сьогодні – в єдиний Божий народ у всьому світі з центром на київських горах. Проповідь християнської віри неповторно лунала в Київській Церкві через візантійсько-

слов’янське богослужіння, духовність і богослов’я та через народні звичаї і обряди. Завдяки цьому вона міцно вкоренилася та принесла свої численні плоди в Україні й на поселеннях. Тому будьмо ревні у сповідуванні своєї християнської віри через наші древні церковні та народні традиції, щоб спадок віри був завжди живим і новим, а водночас «той самий навіки»! Таїнство Володимирового Хрещення триває в історії і ми особисто сходимо в глибину хрещальної благодаті через Просвічення, Миропомазання і Євхаристію – три «кроки» християнського втаємничення. Як наші предки, просвітившись вірою, відкинули поганських ідолів, так і ми покликані з вірою в серці відкидати гріхи та всі підступи лукавого, що їх посилає нам сьогодні секуляризований світ. Як наші предки, помазані Святим Духом, збудували на вірі сімейне, суспільне й державне життя, так і ми покликані до нової євангелізації: переображення силою Христового Євангелія цих же ділянок нашого життя, а також до євангелізації народів – привести до пізнання Істинного Бога та до світла християнської віри кожного, хто є поруч, і на рідній землі, і на землях поселень. Як наші предки в Євхаристії стали одним Тілом Христа, тобто Церквою, так і ми покликані усвідомити нашу сопричасну єдність із Богом і між собою. Ми – одне Тіло Христове – в Україні й на поселеннях. Ще недавно Тіло Христової Церкви в Україні було «прибитим до хреста» переслідувань і репресій, було покладеним до гробу історії. Але нині наша Церква воскресає на радість усім її дітям. Ще остаточно невідомо, перед якими новими викликами доведеться стати в майбутньому, але ми знаємо, що, незважаючи на будь-що, маємо поступати згідно з закликом апостола: «Як, отже, ви прийняли Господа Ісуса Христа, так у Ньому перебувайте; вкорінені в Ньому, збудовані на Ньому і зміцнені в тій вірі, якої ви навчились, поступаючи в ній наперед з подякою (Кол. 2, 6–7)». 3. Наша відповідальність за віру Тепер вже не наші батьки, діди і прадіди, а ми, діти ХХІ століття, переймаємо відповідальність за зростання у вірі, яку потрібно глибоко пізнавати, нею жити і нею ділитися з іншими. Так ми

6


продовжимо й поглибимо віру предків, збагатимо вірою тих, що її шукають, а самі спасемо душі наші. Ці завдання є обов’язком усієї церковної спільноти. Для кожної єпархії учителем віри є єпископ. Будучи наступником апостолів, він несе перед Богом найбільшу відповідальність за поширення Христової Благовісті там, де Церква його настановила. Він відповідає за передавання спадку віри в цілості, непорушності та чистоті. Допомагає єпископу священик. Він літургійно празнує віру Церкви, народжує у Святих Таїнствах нових дітей Божих, членів Церкви, відповідає за навчання віри у своїй церковній спільноті, дбає про служіння ближньому з душпастирською увагою до особи та відкритістю до кожного. Добрий священик старається, щоб парафіяльна громада була живою, тобто «місцем зустрічі з живим Христом». У нинішньому секуляризованому та матеріалі-стичному світі особливе свідчення віри дає монашество. Живучи за євангельськими радами убозтва, чистоти і послуху, богопосвячені особи власним прикладом проповідують про покликання кожного християнина до майбутніх благ Царства Божого. Їхнє найцінніше свідчення віри полягає в тому, що Богові варто цілковито довірити своє життя. Християнська родина, як домашня Церква, перша школа молитви та християнської науки, є чи не найважливішим середовищем для передання віри та виховання в християнському житті. Батьки – це основні євангелізатори та апостоли віри для своїх дітей і перший приклад християнських чеснот. Тому вони мають пильно дбати про свій обов’язок виховувати дітей у християнському дусі, щоб обіцянка, висловлена під час святого Хрещення («Вірую Йому як Цареві і Богу!») принесла свій плід. Гріх розділення християн суттєво послаблює автентичність християнського свідчення і є великою перешкодою на шляху поширення віри. Тому ми сумуємо з приводу втрати євхаристійного спілкування зі своїми братами у християнській вірі та прагнемо втілювати в життя Христову Заповідь: «Щоб усі були одно» (Ів. 17, 11), передусім у відносинах із синами та дочками колись єдиної Київської Церкви, яка була в сопричасті і з Римом,

і з Константинополем та рештою християнського Сходу. Крім наших хрещених братів і сестер, є ще багато людей, брак віри яких є місійним викликом для нас, християн. Тому всі ми маємо розвивати у собі місійне покликання, аби вогнем Святого Духа, який сьогодні єднає і скріплює нашу Церкву, поширювати світло Христового Євангелія до кожного, хто ще не прийняв Христа як свого Спасителя і Господа. Наша віра повинна бути чинною в ділах любові й милосердя, як це нам нагадує апостол Яків: «Як тіло без душі мертве, так само й віра без діл мертва» (Як. 2, 26). Маємо нагоду практично виявити свою християнську віру через соціальне служіння. Ставлення до потребуючих є найкращим дзеркалом нашої духовної зрілості, тому плекаймо в собі чесноту християнського милосердя, щоб очима віри вміти розпізнати у нашому ближньому лик Христа. Дорогі в Христі! Цим пастирським листом я прагнув скріпити всіх у переконанні про цінність дару віри, яку з роду в рід передавали нам наші предки і яку ми прийняли в таїнстві Хрещення. З нагоди цього ювілейного року, Року віри, заохочую взяти участь у різних заходах – конференціях, прощах, урочистостях та інших ініціативах, які ми разом звершуватимемо на парафіяльному, єпархіальному, митрополичому та загальноцерковному рівнях. Пізнаваймо нашу християнську віру, зростаймо в ній, ділімося нею, робімо все, щоб, освячені та оживлені нею, ми змогли передати цей дорогоцінний спадок живим і цілісним для майбутніх поколінь!

Благословення Господнє на вас!† СВЯТОСЛАВ Дано в Києві, при Патріаршому соборі Воскресіння Христового,8 січня, на свято Собору Пресвятої БогородиціОтцям-душпастирям доручаємо зачитати вірним це Послання після кожної Божественної Літургії в понеділок, 14 січня, у день празника Обрізання Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа.

7


Тільки так, коротко і містко сверлило у свідомості, коли маленький крочок Нового Року ступив за часову межу календарного числення... Настав 2013 рік. Невідомі ще його сходинки, непротоптані стежинки, а рік 2012 – такий освоєний, домашній, весь вивчений до хвилиночки... не хочеться з ним розставатися. Невідомість манить і лякає, прожите ще не відпускає: дякуємо тобі, роче, за Божу ласку існування, за любов і добро, достаток і здолані труднощі! Будь милостивим, новий роче, до люду земного на усіх континентах, в усіх землях, а найпаче – в Україні!

Хоча українці нині живуть... важко знайти місце, де вони не живуть. Тому з Новим Роком вас, дорогі співвітчизники! Хай щастить; хай молиться і мелеться, сіється і жнеться, народжується і багатіє арійський мирний народ – орії, що не захоплюють зброєю, а запрацьовують мозолем, полонять піснею, люблять так, як, здається, ніхто і не вміє... Це вже тепер, після зустрічі Нового Року, коли стихло буйство емоцій, можна згадати, як відбувалося свято у найбільшій парафії українського Чикаґо - святих Володимира і Ольги. Все починалося традиційно: парафіяльна рада

та дирекція Осередку склали плани заходу, меню, охорони, оздоблення залу. Поскільки місць проведення свят все більшає, людям стає зручніше вибирати. Хто живе в Українській Околиці, є парафіянином храму св. Володимира і Ольги, не перший рік святкує в Осередку, знайшов рекламу в газеті «Час і Події», у флайєрах , що розкладені були всі неділі грудня на столах в аудиторії, прийшов знову до найкращого і найошатнішого залу з усіх існуючих при наших церквах. Менеджери Осередку Олена Шкробут та Ігор Драганчук довели у черговий раз позаконкурсність осередку культури

найбільшої в світі парафії. Квитки продавалися добре, і за декілька днів до свята стало зрозуміло, що продаж слід завершувати, аби дати можливість комфортно відсвяткувати тим, хто вже їх викупили. А це біля 350 осіб! Найбільша роль музики на такому святкуванні. Визнаймо, шановні, як би чудово не була продумана програма, як смачно і багато не були приготовлені страви, без заводної музики важко уявити веселу забаву. А коли музиканти разом з ведучим переберуть свій набуток та вибудують подачу по висхідній, та дадуть крещендо на час, коли стрілки зійдуться на 12!!! Людина відчує той вибух адреналіну у крові, омиється радістю, віддасть ту енергію

навколо, і світ зміниться на краще! З Новим Роком! Гурт «Мрія» ( Михайло Демберецький – керівник і баяніст, Роман Панько – саксофоніст, Тарас Демберецький – клавіші) збагатив свій репертуар мелодіями багатьох народів світу. Було враховано навіть, що гості будуть абсолютно з різним музичним досвідом, тому кожний би мав бути щасливим. Музиканти також декорували зал величезною кількістю лампових гірлянд по периметру, зальних колонах, видовій стіні. Дзеркальна куля під дорогим проектором мала дати отой ефект магічності новорічної казки, переливів місячного

Галина Угрина, Чикаґо

СПАСИБІ, ГОСПОДИ, ЗА ВСЕ!

8


світла на морозному сніжкові... Ялинка не лякала розмірами, стояла собі лівіше від сцени вся така юна і різнокольорова на знак , що треба веселитися! Зал Культурного Центру завжди до урочистостей так виглядає, що не соромно і Президента прийняти, тому білизна накрохмалених скатертей, серветок, прозорість тонкого скла, повна сервіровка столів тільки побагатшали від сріблястих широких бантів, що обійняли крісла. Пригадую мої перші враження по приїзді до Америки від Осередку культури в Околиці. Широко відчинені двері входу(в Україні їх може бути декілька, відкриті завжди одні і вузенькі!), квадрат великого приміщення для культурних дійств громади( у маленькому Івано-Франківську немає поняття ГРОМАДА серед людей, немає і приміщення для різноманітних розваг, окрім спеціальних як театр, філармонія і т.д.), тільки льняні серветки на столах( вдома обов’язковими мають бути і паперові, які, власне, і виконують свою пряму функцію, а полотняні – для збереження сервіровки), чисті туалети з повним набором всіх потрібних речей( про це взагалі говорити не будемо, бо...немає поки

що про що...). А кухня? Жінки в білому, з акуратно

забраним під сіточку волоссям, довгі, широкі столи, місце для приготування, холодильники – все сяє чистотою!

Чому так детально описую передсвяття? Тому що читають нашу газету «Час і Події» на сайті chasipo-dii.net в Україні, а від літа починаючи, український журнал «Бористен» регулярно поміщає і з нетерпінням чекає моїх матеріалів про життя української діаспори в Чикаґо. З приємністю також надаємо можливість нашій парафії розмістити статті, що стосуються життя навколо церкві святих

Володимира і Ольги, у «Церковному віснику».А ось вечір 31 грудня, все ще 2012 року. Поскільки сьогодні я ще й ведуча програми, хвилююся... яка публіка прийде, який варіант програми доведеться застосувати? Уже перші гості розвіяли мої страхи в дим! Публіка сходилася знайома, пишно вбрана, з посмішками, з вітаннями. Часу проводів Старого року було цілих три години; за столами, на загал, зібралися компаніями, тому ніхто команди «починати» й не чекав. Тим паче стояло вже багато закусок та пляшки з алкоголем на різний смак і звички. Також всю ніч Іван Шалева

працював за баром з величезним вибором напоїв.

9


Веселий гомін розлігся по залу. Люди активно і доброзичливо приймали матеріали до майбутніх ігор та конкурсів, були ініціативними одне поперед одного! Інтуїція підказувала: все буде - супер! На збір все ще звучала електроння музика. Місць за

столами майже не залишилося, коли музиканти у повному складі і ведуча зайняли сцену. Ми знаємо традиції: перш за все, отець-крилошанин Олег Кривокульський помолився разом з нами за рік новий, за мир у світі, здоров’я, любов і достаток в родинах. А далі понеслося! Ще до зустрічі Нового Року було багато часу, а народ веселився, як востаннє! Танці, ігри, конкурси, замовлення для близьких та рідних чергувалися безперервно! До дітей в Америці особливе ставлення. На всіх святах продумуються елементи програми для них, місце для особливого меню. Осередок накрив стіл для діток в садочку «Дзвіночок», поруч із основним залом. І поки не настала пізня година, коли очки обважніють, запрошую їх до конкурсів, ігор. Батьки не оминають виступи своїх дітей, фіксуючи на камери, всі присутні радіють вдалим виступам, оплесками підтримують тих, хто програв. Двоє іменинників виявилося у новорічну ніч: галичанка Марія Юзкевич та Олександр Мартинюк із

Золочева. За пані Марію подбали друзі і знайомі за столом, щоби уродини не пройшли непоміченими, тому після вітання ведучої весь зал аплодував та танцював під пісню «День народження». А Олександра ми і так знаємо, як баяніста доброго, то

і просити не довелося для себе і для нас розтягнути міхи!!! А уже за якихось п’ять хвилин до 12-ї всіх охопила справжня лихоманка. Капелюхи, жіночі заколки, свистки, дудки – всі шумові і костюмні набутки з чарівного ящика з-під столів було витягнуто вмить! Які ми діти, шановні, що не кажіть і як не робіть серйозну міну! І у цьому принади новорічної ночі, коли відраховуєш секунди року СТАРОГО, стається оте диво – уже і НОВИЙ настав! Дзвіночки відомої «Jingle Bells», яка вже третє століття не набридає людові мчати кінно (в уяві, на жаль!) снігами полів у відкритих санях! З шампанським, довжелезною змією-стрічкою полетів танцюючий люд по залу та його закутках! Обійми, поцілунки, вітання й побажання... Музиканти безперервно

працювали всю ніч, а гості так відгукувалися на музику, що уявляю, як вставалося на ноги 1 січня!!!Азарту додала лотерея, у якій пощастило 4 учасникам. Було виграно дорогі шампанське і віскі. Може острах кінця світу 21 грудня підказав людям – живи і радій, поки живий, може планети вилаштувалися в особливий стрій, але можу сказати: давно так не веселилися в українській діаспорі!А це – лише початок. Куті і всіх 12 страв можна у колі родини та друзів покуштувати 6 та 18 січня тут – таки, в Осередку, на свят-вечір. А ще, з 1968 року парафія святих Володимира і Ольги кожного Різдва робить безкоштовну гостину для парафіян та прихожан у Культурному Центрі. Запрошуємо! Прокрутиться різдвяний калейдоскоп швидко, та не журіться: на святкування Дня святого Валентина ми знову зустрінемося з Вами, наші добрі друзі!Щасливого 2013 року всім, шановні, здоров’я, любові, праці і заробітку, всіх земних гараздів!

10


Наше життя тут на землі тісно і глибоко пов’язане з Богом. Звернім увагу на наступні моменти: - ми щодня молимося – це злука з Богом; у неділі ходимо до церкви – це злука з Богом у особливий спосіб, бо там, у церкві, у Кивоті, перебуває сам Бог – Ісус Христос під видом хліба і вина, якого приймаємо до наших сердець під час Святого Причастія. Коли говоримо про нашу злуку з Богом, також особливе значення мають в нашому житті окремі свята. В такі дні ми не тільки злучуємося з Богом в наших молитвах, але по-людському відчуваємо Божу присутність між нами. Мабуть тому в святкові дні ми переживаємо радість, піднесення, знаходимо насолоду з життя. Пізнаємо сенс нашого життя на цій землі, ціль, призначення. У дивний спосіб схоплюємо нашим недосконалим розумом Боже єство, усвідомлюємо собі Божу присутність. Є різні свята. Між ними особливе місце займають свята, котрі становлять Різдвяний період. Починаються Свят-вечером і Різдвом – днем народження Божого дитятка Ісуса Христа, і кінчаються Щедрим вечером та Водосвяттям на другий день - на знак Богоявлення Господнього у виді голубинім, який об’являє нам присутність між нами Божого сина. Шедрий вечір і Водосвяття є особливими святами у нашій традиції, з якими пов’язані різні звичаї. У парафії св. Володимира і Ольги увійшло в традицію святкувати Щедрий вечір цілою парафіяльною родиною у формі спільної просфори-трапези. Не було інакше й цього року. Після церковних відправ Великої Вечірні о 6-ій годині вечора, у святковому настрої засіли за столами до святкової просфори в парафіяльному Культурному осередку більше 350 парафіян і гостей. Святкове дійство відкрив студент теології Тарас Матвіїв і був його ведучим. У своїх вступних словах він впровадив зібраних у зміст свята, підкреслюючи його духовні елементи, традиційність, звичаї. З увагою присутні прислухалися до його розповіді про тайну Пришества

Божого сина як маленького дитятка – події, яку щорічно відзначаємо у духовному піднесенні, бо, як він підрреслив, “завжди по-новому краса цього свята торкається наших сердець”. Святкова трапеза почалася запаленням свічок у трисвічнику. Першу свічку запалив парох парафії св. Володимира і Ольги o. крилошанин Олег Кривокульський, другу – перший радний Парафіяльної ради Олег Караван, а третю – голова Дирекції Культурного осередку пані Анна Шалева, після чого спільну молитву провів Отець парох.Радісною й настроєвою прикрасою всіх свят різдвяного періоду є спів колядок. А коли ці колядки виконуються діточками, то радість подвійна. Цим разом ту радість подарували присутнім малята садочку „Дзвіночок”, який веде при парафії св. Володимира і Ольги Оксана Петрів. Не так сам спів, як бадьорість і завзяття молоденьких співаків захоплювали присутніх, які не жаліли своїх оплесків для чудово зодягнених у святкову одежу діточок. Дай Боже ще довго їм колядувати й звеселяти парафіян, їх - і їхнім наступникам. Також виступив зі співом колядок церковний хор парафії „Благовість” під проводом свого дириґента Оленки Новик-Балабан. Хор виконав: „З нами Бог”, „Небо і земля” „В нас сьогодні радістю”, „Бог ся раждає” й інші колядки. Віншування для прсутніх від хору виголосив його голова Степан Ворожбит. Співом колядок під час вечора також розважали себе присутні. Пічнуть співати коло одного стола – їх підхоплять інші, відтак пічнеться колядування біля іншого стола, і так цілий вечір. На другий день вечером, на Богоявлення, був запрограмований Гала концерт „Різдвяний зорепад” у виконанні народних артистів України, між якими мені відомою своїм співом була Ліля Сандулеса. Артисти-співаки з України були присутні на Щедрому вечорі і подарували присутнім колядку „Добрий вечір тобі” та свої побажання. З вітаннями до присутніх під час трапези

Лука Костелина

Святково і величаво закінчилися Різдвяні святкуванняу парафії св. Володимира й Ольги в Чикаґо

11


виступали: консул України в Чикаґо Сергій Коледов та президент Каси „Самопоміч” Богдан Ватраль, який також зложив святковий подарок для парафії. Також промовляли до присутніх парафіяльні отці.

Отець Ігор Кошик говорив про духовні речі в нашій парафії, а архимандрит о. Іван Кротець, який в останньому часі відвідує маленькі парафії у штатах на захід від Ілліной розповідав про те, як в тих парафіях люди сходяться і зберігають себе при наших церквах та дбають, щоб привчати своїх дітей відвідувати церкву, зберігати рідну мову. „Ми розкинені всюди – говорив отець – але хочемо себе зберегти, пам’ятаємо про рідну батьківщину, а наша церква є тим місцем, в якому ми себе знаходимо і до якого горнемося”. Також з вітальним словом виступив о. ректор Богдан Налисник, парох Катедри св. Отця Миколая.

Під час спільної трапези, яка складалася із пісних страв, ведучий Тарас Матвіїв підкреслив, що в

родинному домі стіл – це символ зустрічі поколінь, символ передачі основних вартостей і традицій, символ спільноти. Таким був цьогорічний Щедрий вечір у парафії св. Володимира й Ольги. Він об’єднував маленьких діточок, підростаючу молодь, батьків, бабусь і дідусів, людей різного віку, які всі разом творили одну спільноту тут і коткра була в єднанні з нашими рідними на батьківщині, бо всі разом творимо одно – велику українську родину-націю. Завершенням святкового дійства був вислів першим радним Олегом Караваном подяки для всіх, які причинилися до підготовки і проведення святкового дійства. Також дякував всім парох о. Олег Кривокульський, який просив про численну участь у святкучванні Богоявлення на другий день.

Люди почули заклик отця – прийшли до церкви численно, заповнили собор по вінець і церковну авдиторію. Того дня служилися дві Святі Літургії. Ранком - Врочиста Свята Літургія, до якої співав хор „Благовість”. Після ранньої Літургії, як кожного року, відбулося надворі Водосвяття. Особливістю цього дійства цього року було те, що температура повітря була на висоті 47 градусів за Фаренгайтом. Тому всі богомольці на протязі більше пів години вистояли на площі паред собором, прислухаючись до чудових молитов Водосвяття. Після закінчення церковних відправ всі поверталися додому з освяченою водою, яку наливали в їхню посуду члени прицерковного Братства св. Архистратига Михаїла. Освячену воду люди тримають в своїх домах цілий рік, бо вона оберігає їхні господи від лиха.

12


фото: Н. Коваль, Г. Угрина, Л. Костелина

13


14


На вечерю другого Свят-вечора, 18 січня 2013 року, нашою великою сім’єю ми замовили місця у Культурному центрі при парафії святих Володимира і Ольги. Уже вдруге робимо це. Подобається те, що заохочується в громаді зібрання родинно святкувати світські та релігійні події для ненав’язливого навчання молодших найсвятішій справі – будівництву сім’ї, за яку, по своїй суті, у світі нічого дорожчого не існує.За круглим столом, коли всі знаходяться у рівновіддалених точках від центру зі свічею, кутею, всіма іншими стравами, що подаються століттями до українського столу, сидять родини, великі й маленькі, молоді і літні, змішані, а то й просто одинокі знайомі туляться до сімейних вогнищ: такий закон – за стіл запрошувати всіх, хто не має свого усталеного гнізда, сиротою топче свою

стежку, хиткою долею наділений... Торік у залі було значно вільніше, а цьогоріч – яблуку ніде впасти! 370 дорослих викупили квитки, столи стояли вже зразу при вході в зал. Радо вітали священики таку велелюдність, немає причин для нарікань, що до церкві йдуть неохоче, бо йдуть миряни, несуть не тільки болі свої і надії на прощення, несуть зароблені гроші для збереження майна і розквіту парафії. Так є, дасть Бог – так буде! Вів церемонію святої вечері Тарас Матвіїв, старанний семінарист, у скорому майбутньому - священик. Він запросив до молитви пароха нашої парафії, отця крилошанина Олега Кривокульського.

Завжди приязний наш настоятель проспівав коротку молитву, привітав зі Свят-вечором,запросив на

завтрашню урочисту Літургію до Богоявлення Господнього і побажав смачної вечері присутнім. Почергово також запалили три свічі сам парох, голова парафіяльної ради Олег Караван і голова дирекції Осередку пані Анна Шалева. Кутю, як першу страву, почали куштувати після такого заохочення дуже радо, адже більшість пісникували сьогодні цілий день! Тому 9 маленьких колядників у костюмах ангеликів, українських строях не зразу й помітили. Пані Оксана Петрів, диригент хору з Катедри святого Миколая і, за сумісництвом, вихователь

садочку «Дзвіночок» при нашій парафії, спокійно налаштовувала діток на коляду під скрипочку

Галина Угрина, Чикаґо.

ЩЕДРИЙ ВЕЧІР, ДОБРИЙ ВЕЧІР...

15


та клавішну музику. Її молода помічниця Мар’яна Дорошкевич лагідно допомагала діткам адаптуватися у такій серйозній аудиторії. «Бог ся рождає» - перша колядка, яку виконали колишні випускники садка, а зараз – учні музичної студії при парафії Володимира Ольги, і маленькі вихованці садочка. Колядки і різдвяні пісні звучали у цей вечір. «Прилетіли ангелята» , «Ой сивая та й зозуленька...» вела соло Софійка Саламаха, весь гурт приспівував. Мар’ян Шепта виконав щедрівку «Добрий вечір тобі!» на фортепіано, а Софійка - на скрипочці. «Наша Маланка» – пісня, у якій дітки могли показати і рухами, що робила Маланочка, яка вона господиня! Діти тільки вчаться концентруватися перед обличчям великої кількості глядачів, тому оплески завжди вітаються на таких виступах. Не шкодуйте, дорогі гості, ані слова заохочення, ані будь-якого доброго слова для людей, воно надихає, будує, гуртує, формує, зрештою... Наш улюблений церковний хор «Благовіст» виступив зразу за маленькими. Коляди, розкладені на декілька голосів запалили присутніх, почулося підспівування з усіх боків залу. А коли ведучий запросив до коляди гостей свята, артистів з України, які завтра матимуть концерт у школі Шопена, а сьогодні прийшли розділити вечерю з нами, зал співав з ними на повний голос! Співав Володимир Пушкар, Василь Мельникович (Гуцул Хуліган), Лідія Сандулеса, Ніна Шестакова. Ще такі натомлені після довгого перельоту, вони шанобливо поставилися до запрошення вечерю, де збирається велика українська родина! А завтра ми відповімо на їхні запросини. А поки що зі словом привітанням виступив від Консулату Сергій Коледов. Гарна традиція є у чільників громади, видно, здавна: запрошувати представників української держави на всі імпрези. Хотілося би думати, що і працівники Консульства так щиро ставляться до потреб українців, які потребують допомоги. Отець Ігор Кошик завжди добрим словом подяки присутнім у церкві й Осередку навчає не лінуватися до Служби, не пропускати богослужінь, виробляти вміння бачити Божі знаки у нашому

житті. І зараз його виступ був дуже емоційним, приязним, близьким... Коли бачиш пана Богдана Ватраля, голову дирекції Каси «Самопоміч» на будь-якому з наших свят, знай: фінансова допомога обов’язково буде! Поміч усьому українському – закон для нашої Кредитівки. Виступ – привітання був коротким, сума чека, сподіваюся, була солідною! Отець Богдан Налисник, парох Катедри св. Миколая, теж привітав вірян зі святами, побажав всім миру і злагоди, любові і спокою. Вечеря тривала, дорослі спілкувалися, діти, як водиться, бігали вільно між столиками, розглядали ялинкові прикраси, хвалилися вишитими сорочечками. Виступ отця-архимандрита Івана Кротця був напучуванням, довгим і повчальним, з багатьма прикладами та словесними ілюстраціями потрібності частого відвідування храму. Він також поділився багатими враженнями відвідин Європи.Олег Караван засвоїв науку риторики від американців: коротко і з гумором сказати все, що потрібно! Людина незчується, а уже все сказано і сприйнято... Час прийшов поколядувати всім залом. Староста «Благовісту» Степан Ворожбит подав міцний приклад, зал колядував довго і з насолодою. Як радісно бачити у залі стільки молоді, дітей, адже ми цінуємо будь-які зусилля, які будуть мати продовження! Всі хвилі емігрантів, що є у Чикаґо дбають за українське, тому і спокійно на душі за майбутнє. Не забудуть мову, традиції, звичаї – не вмре українське в екзилі...Отець Олег Кривокульський заохотив усіх на «Многая літа». Хтось уже пішов, більшість залишилася за столами погомоніти, бо й було коло чого. Степан Петрина, який працював у барі, допомагав бажаючим підкріпити не тільки духовні сили... Гарно було нам, гарно буде, якщо триматимемося навколо своїх церков, своєї релігії - найтвердішого стержня людського існування, на який нанижуться всі сподівання душі, задовільняться потреби тіла, утворяться нові ланки родинних ланцюжків...

16


ЄВАНГЕЛІЄ В ЕПОХУ ТОТАЛЬНОЇ ІМІТАЦІЇТези виступу на семінарі у Коледжі Бернардинів

Париж, 30 листопада 2012 року

Високоповажне товариство! Готуючись до цього виступу в Парижі, я шукав такої теми, яка би споріднювала церковні громади на Сході й на Заході Європи. Проте дуже швидко я усвідомив, що Церква має справу з феноменами духа, які є універсальними і «крос-культурними». Cаме дух людський формує єдиний цивілізаційний код, який дає можливість вловити єдині закономірності. Ось чому Церква у Франції може легко осягнути висновки, зроблені, скажімо, на прикладі України. Моя молодість минула в умовах радянського тоталітаризму, й вінцем цього досвіду було десять років позбавлення волі в сумнозвісному ГУЛАГу. Можливо, тому мені краще увиразнюється характерна закономірність нашого часу, а саме: заміна брутальних, відвертих методик закабалення людей на не менш цинічні, але тонкі технології маніпулювання їхньою свідомістю. Френсіс Шеффер сформулював тезу, у правдивості якої ми всі переконуємося емпірично: «Сучасні уряди мають у своєму розпорядженні такі форми маніпулювання, яких світ раніше не знав». Наслідки цього феноменальні: в нинішньому світі людина зберігає ілюзію свободи й перестає усвідомлювати, що її начебто добровільний вибір їй насправді нав’язано. Давно вже підмічено, що ворог роду людського часто імітує Божі настанови. Сказав бо Господь: «Вкладу закон мій у їхнє нутро і напишу його у них на серці» (Єр. 31:33). Лукавий імітує ту саму дію: він вкладає в нутро людини зманіпульований ним вірус, і людина починає виконувати задану ним програму, сприймаючи її як свою. Відтак непотрібними стають сибіри й ҐУЛАҐи, ідеологічні чистки чи геноциди. Держава зовні може виглядати цілком демократичною, хоч насправді встановлений нею контроль є не менш тотальним, ніж в умовах давніх тоталітаризмів.Я особисто не впевнений, що Церква сьогодні виробила ефективні засоби протидії – як, до речі, не виробив їх і рух на захист прав людини. Здається,

душпастирські практики Церкви і правовий інструментарій правозахисту все ще пристосовані здебільшого до грубих технологій відвертого насильства. Ясна річ, брутальне насильство не зникло з реалій сьогодення. Але такі феномени, як жорстока розправа над демонстрантами в Сирії чи, скажімо, відверті махінації з виборчими бюлетенями в Україні, – це радше винятки, ніж правило. Це рудименти старої епохи, тобто ознака відсталості режиму, загрубілі «пальці» якого не спроможні оперувати делікатним інструментарієм тонких технологій контролю. Проте саме вони, тонкі технології контролю, щораз більше стають знаками нашого часу. Осмислити цю проблему як нагальну потребу у сфері безпосереднього душпастирювання – це завдання, яке неминуче постане перед Церквою. Причому, здається, рівною мірою на Заході і на Сході. Передусім Церква має під критичним кутом зору проаналізувати дотеперішні практики євангелізації та воцерковлення, максимально позбуваючись ідеологічної компоненти, яка відповідала минулим уявлення про Церкву. Припускаю, в давніші часи церковна ідеологія була засобом утримати вірних у єдиному стаді. Сьогодні така ідеологія є радше підставою для недовіри та упередження з боку вірних. Важливо також відзначити, що, міняючи свої підходи, Церкві не треба буде радикально міняти об’єкт душпастирювання. Бо, як це було завжди, в епіцентрі всіх суспільних трансформацій перебуває людина. Тому спробуймо тепер поглянути на те, в якому стані вона перебуває. На жаль, справедливим буде зробити такий висновок: сучасна людина стає легкою здобиччю маніпулятивних технологій, тому що внутрішньо готова до цього. По-перше, в її душі панує світоглядний релятивізм, а відтак місце абсолютної істини займають численні її інтерпретації, які однаковою мірою є допустимими та легітимними.

17


У цьому хаосі інтерпретацій відстежити той, що зманіпульований владою, практично неможливо.По-друге, для сучасної людини важливіше виглядати, ніж бути. Тому вона обирає ту позицію, яка їй видається найвигіднішою і найбезпечнішою. Однак це автоматично означає, що людина автоматично перестає бути спроможною на жертву. Готовність іти на жертву перестала бути візитівкою епохи. Ось чому спотворений духовний світ людини творить живильне середовище, яке сприяє успішності маніпулятивних технологій. Як свого часу комуністичний тоталітаризм був би неможливий без особливого типу людини – homo sovieticus, так і сучасна імітаційна демократія не постала б без homo imitans, тобто людини, яка імітує тип поведінки, який насправді їй не властивий. Причому зв’язок тут діалектичний: система формує людину цього типу і водночас людина цього типу стає опорою порочної системи.Так для Церкви постає особливий виклик: хоч нова ситуація й не міняє об’єкт душпастирювання, радикально міняється глибина євангелізації.

Сьогодні мало помістити паству всередині безпечної ідеологічної огорожі, яка покликана запевнити доброчесне життя. Душпастир змушений досягати найглибших мотиваційних пластів людської натури. Він мусить допомогти людині психотерапевтично витягнути на світ Божий найглибші зародки її екзистенційного страху. Передусім людина мусить усвідомити сам факт стояння перед Богом. Усвідомивши це, вона має, не лукавлячи, визнати перед Богом своє сокровенне єство. І врешті-решт, вона має привести це єство у відповідність із Божим задумом, навіть якщо це пов’язано з жертвою.Кожна епоха в особливий спосіб увиразнює певні формули Євангелія, ніби підсвічуючи їхній сокровенний зміст. Здається, нинішня епоха тотальної імітації змусить нас по-новому прочитати відомі слова нашого Спасителя, які стали своєрідним маніфестом автентичності: «Не кожний, хто промовляє до мене: Господи, Господи! - ввійде в Царство Небесне, лише той, хто чинить волю Отця мого, що на небі» (Мт. 7:21).

РІСУ

У Ватикані 23−24 січня 2013 року проходила чергова робоча зустріч XIII Звичайної ради Генерального секретаріату Синоду Єпископів Католицької Церкви під головуванням Архиєпископа Николи Етеровича, Генерального секретаря Синоду. На зустріч прибули кардинали: Вільфрід Фокс Напьє, Пітер K. A. Тарксон, Джордж Пелл, Оділіу П. Шерер, Луїс A. Тагле, Освальд Грасіас, Архиєпископи Бруно Форт, Сальваторе Фізикелла. Представником від Східних Католицьких Церков, як член Ради, є Патріярх Святослав (Шевчук).Учасники зустрічі працювали над текстом майбутнього папського послання щодо нової євангелізації. Патріарх Святослав, як представник східного богослов’я, зробив свій внесок у низку богословських, душпастирських та канонічних тем, які віддзеркалюють Традицію, богослужбовий досвід і душпастирські виклики Східних

Католицьких Церков.Зокрема, було наголошено на необхідності плекання власної духовної спадщини та на душпастирській опіці емігрантів, які належать до Східних Католицьких Церков свого права. Глава УГКЦ акцентував на тому, що свідчення їхньої живої віри є важливим елементом нової євангелізації в нових країнах їхнього проживання. Водночас він звертав увагу членів Ради, що допомога цим емігрантам з боку локальних католицьких Церков інтегруватися в життя місцевої Церкви в жодному разі не повинна означати їх церковну асиміляцію в латинському середовищі. Натомість, підтримка емігрантів, вихідців зі Східних Католицьких Церков, повинна полягати в збереженні їхньої церковної ідентичності, забезпеченні душпастирською опікою під проводом священиків їхньої матірної Церкви та плеканні зв’зків із нею.

Департамент інформації УГКЦ.

Глава УГКЦ у Ватикані наголосив, що українці-емігранти повинні отримати можливість зберегти свою церковну ідентичність

18


ПОЖЕРТВИ

Недільна збірка 23.XIІ.2012 $ 1,933.00 конвертами $ 838.00 без конверт $ 2,771.00 разом

30.XII.2012 $ 1,839.00 конвертами $ 986.00 без конверт $ 2,825.00 разом

6.I.2013 $ 2,309.00 конвертами $ 1,190.00 без конверт $ 3,499.00 разом

На Ремонт та Розбудову Парафії(збірка в церкві 13.I.2013)

100.00 – Лончина ВР, Трач ОМ; 80.00 – Шаршонь ВД; 50.00 – Дзвіник ЯМ, Кузич ЮТ, Смик РМ; 30.00 – Березецька М, Караван ОІ; 25.00 – Боднар БЛ, Вруська Д, Гончаров ВМ, Коверко ОЛ, Косач МЛ, Рачкевич ЮД, Скоморох М, Скоморох ПМ; 20.00 – Бродич Б, Григорчук Н, Дахнівська Р, Ільчина Качор О, Колодзей АС, Копилців ВУ, Кузьменко ЮМ, Куликівський ГТ, Куляс ЮЛ, Пришляк РО, Троян К; 15.00 – Крутяк ПА; 10.00 – Біланич А, Біланич С, Котович-Боруг ВР, Бубнів О, Вовчук ВР, Гонтар БА, Данчишин БМ, Драґанчук І, Дрозд СЗ, Клиш М, Кондришин МВ, Конопка ТН, Косач С і Х, Кравчук ВЛ, о. Кривокульський ОЛ, Кульматицький ВЛ, Легкий ВН, Лотоцький ЮН, Майхер ММ, Подьо БІ, Скрупський ВМ, Собешкевич РГ, Тхорик ІО, Туршин І, Фіщук ОЛ, Хариш МІ, Худик ІЛ, Шургот МЛ, Щерб’юк ВМ, Чорняк М, Яримович АГ, Ярмола ГЛ, Ярошевич МД; 5.00 – Андрущак ВІ, Антонюк О, Вішка АН,

Вовк МД, Воскресенський ВО, Горечко ІО, Грицак М, Гудима ЛС, Гуцалюк ВН, Демидяк ВО, Дзірин ОЛ, Доманчук ПЛ, Драб ВГ, Духовий ВО, Єжевський РЛ, Жук МІ, Зварич К, Ільчишин БО, Кліщ БО, Козак ІО, Кочут СН, Кузьмин М, Лабазевич РР, Мартинюк ЄЛ, Медвідь ІО, Ривак МН, Романський ВІ, Сем’янів Л, Сенько В, Сетрас І, Сидорук РГ, Скрупський МН, Сохань МІ, Телятинський АЛ, Тех Д, Хлопась АН, Хом’як АР, Шняк ВН; 38.00 – меншими пожертвами.

На Ремонт та Розбудову ПарафіїРіздвяна Збірка

(всі три дні свят)

550.00 – Кузич-Малецький АМ, Рід РМ; 400.00 – Кузич А, Остер ҐТ; 350.00 – Кузич Маркіян, Лончина ВР; 325.00 – Верещак ЯХ; 300.00 – Доміно ЮБ; 250.00 – Смик Л; 225.00 – Боднар БЛ; 200.00 – Арчі ДН, Белецький Ю, Бренич С, Хринівський ОВ; 175.00 – Кузич ЮТ; 150.00 – Бозьо ЮО, Косач МЛ, Павлик ЮГ, Савечко ПТ, Чиринчоні У; 140.00 – Григорчук Н, Кондришин МВ, Телятинський АЛ; 130.00 – Фіщук ОЛ; 125.00 – Костелина ЛМ, Фіняк ІМ; 120.00 – Караван ОІ, Копилців ВУ, Куликівський ГТ, Митрофанюк РІ, Руїз ЙГ; 105.00 – Сендунь АМ, Слободян ІС; 100.00 – Баган МГ, Бендза БЛ, Боднар МА, Брендис МК, Вруський ПЛ, Гринчишин М, Ґлубіш АМ, Данилович СМ, Драґанчук І, Зінич ВТ, Калакуняк РБ, Коваль А і Н, Косач С і Х, Кралька ЮЛ, Максимчук ІП, Мандзій ММ, Мороз СМ, Мурська О,

19


Пришляк РО, Савка Ю, Скоморох ПМ, Смик Р-Ю, Тельвак ВО, Тельвак Т, Тех Д, Тефледжук ЮГ, Томчук М, Тхорик ІО, Федащин Л, Шняк ВН, Щерб’юк ВМ, Ястрембський ІТ; 35.00 – Дорошкевич ММ, Карашевська С, Лехнюк АЛ, Маріуц ІІ, Петраш ЮС, Скоморох ВЕ, Скоморох М, Скрупський МН, Шеремета С, Чабан МО; 32.00 – Грицак М; 30.00 – Боднарчук АО, Божик ЮА, Бредлей С, Вовк МД, Гудима ЛС, Дрогомирецька М, Дунайська О, Зеленко Е, Кривдик ІМ, Легкий ВН, Мандрика ВМ, Матвіїв Т, Олійник К, Сенчишак МЄ, Сидорук РГ, Скрупський МГ, Тхорик Ольга, Хома С, Чорняк М, Шеремета Л, Шпак РО, Шоробура ЮП, Шургот МЛ, Ярошевич МД; 28.00 – Кокорудза К; 27.00 – Федак О; 26.00 – Воскресенський ВО; 25.00 – Балух ЗА, Березецька М, Бєлан С, Біланич А, Біланич С, Гарасовська О, Ґлубіш ТА, Добровольський МО, Долінський ЮУ, Жук МІ, Залуцька Х, Зварич К, Кіналь ЄО, Кліщ БС, Крицун ІВ, Куліш А, Кулик Я, Мілянез ЮС, Надзікевич ПЛ, Недошитко РТ, Осика ММ, Павелчак Л, Палафокс ҐК, Палцан ЯХ, Рамсович М, Ткачук Ю, Федай ІО, Яримович АГ; 21.00 – Напірко Б; 20.00 – Андріїв Р, Арчер ШІ, Бедка ЛМ, Бугай ІО, Василик БО, Ващур МІ, Вішка АН, Возняк ІМ, Ворожбит СМ, Галюлько ІМ, Гатич Р, Данкевич ІЗ, Дацків А, Дворецький ЮТ, Доманчук ПЛ. Драб ВГ, Ільчина ЯЛ, Калін ВЛ, Канафоцька Л, Касіян А, Кизима ЯС, Кліш І, Козак ІО, Конопка ТН, Копистинська А, Копчак НО, Кравчук ВЛ, Кульматицький ВЛ, Куцан С, Кушнір Н, Лаврів П, Лотоцький ЮН, Лущак МЄ,

М’якуш ДЛ, Наливайко ВМ, Процик ЮЛ, Слободян М, Соневицький АУ, Твердохліб ЯО, Тимуш ЯС, Трач ОМ, Трусевич ТМ, Тхорик Олена, Фафендик ЯН, Федчина О, Чіпка ЯГ, Яхторович МН, Яценко АН; 90.00 – Федус МГ; 80.00 – Городечний АО, Деван ІЗ, Смаль РО; 75.00 – Гриневич АС, Еліяшевський АВ, Козицька М, Ожґа ЮМ; 70.00 – Біла Ю, Ґевало М, Зеліско ММ, Ільчина Качор О, Куляс ЮЛ, Смик РМ, Собешкевич РГ, Хомин МХ; 65.00 – Василик ТД; 60.00 – Данчишин БМ, Дахнівська Р, Єжевський РЛ, Кавюк ОН, Куліш О, Ралько ІЛ, Скрупський ВМ, Фединяк О, Ярмола ГЛ; 55.00 – Гладчук А, Доцяк М, Каганець ВЕ, Зеліско-Леван МЛ, Мураль А, Огаренко ІН, Перепічка МЛ, Худик ІЛ; 50.00 – Попель-Базилевич ЗБ, Бандрівський ПО, Боднар СІ, Боднарук Б, Боєчко ВЛ, Браєн ДА, Браєн І, Ващур БМ, Вербовський ЄБ, Вільчик Л, Гавриляк ВГ, Гарасовська І, Голояд ІС, Голубець ЛГ, Гончаров ВМ, Гринчишин Є, Дзвіник ЯМ, Дзюк О й І, Дида ІЛ, Дмитраш ВТ, Івашко Я, Капеняк РЗ, Кассараба А, Кейса РЛ, Клиш М, Ковальчук СН, Коверко ОЛ, Колодзей АС, Коломиєць АЗ, Кулик І, Кухар ІН, Миттелштадт МД, Міскевич С, Палюца СА, Рачкевич ЮД, Cохань БН, Тріщук Л, Устянич РО, Федащин ЮМ, Федчина ВД, Флейтліх МЮ, Хом’як АР, Шалева А, Явна С; 45.00 – Баран П, Винниченко М, Ільчишин БО, Кичма Р, Крутяк ПА, Новощицький Д, Троян К, Яросевич Є; 40.00 – Антонюк О, Березюк ЄО, Бровар АТ, Бродич Б, Бубнів О, Городечний ЯІ, Дрозд ТМ, Зарична А й І, Коломиєць Л, Кошіль ВН, о. Кривокульський ОЛ, Кукуруза ВО, Лехнюк Н, Ожґа ЮМ,

20


Мариневич ЛО, Маринець ЗА, Марцінковський ЄР, Марчук ОМ, Медвідь ВД, Олексин О, Ольховий МО, Остапчук А, Пастух ВІ, Петриків АХ, Пилипчак СБ, Подьо БІ, Польна А, Прокіп В, Прокіп ЗІ, Рабинюк ПО, Радловський БВ, Садова Н, Петрів-Саламаха РО, Сем’янів Л, Сендунь ЮО, Сетрас І, Сітовський ТО, Сохань МІ, Стадник ІА, Стасевич ІЗ, Трач МА, Чурма М і Л, Шелемей П, Юрків БО, Ястрембська Є, Яцків ІГ; 18.00 – Скрипець О; 17.00 – Кухаришин М; 16.00 – Левицький МЮ; 15.00 – Бурядник О, Власенко ПД, Грибович З, Демберецький Т, Дзірин ОЛ, Лабазевич РР, Лазарук МГ, Майхер ММ, Медвідь ІО, Павлюк ВІ, Поприч АО, Сверида МН, Собчук С, Стебельський М, Тельвак І, Титус А, Троян А, Хлопась АН, Хома Л, Швачук М, Шепта ЯЗ; 13.00 – Бойко ПМ, Сенько В; 12.00 – Білоцеркович Т, Фішер М; 11.00 – Шкібера РН; 10.00 – Андрущак ВІ, Белей І, Блгажкевич А, Брама М, Гаврилечко ІЛ, Григораш МЮ, Гриневич ОМ, Гуцалюк ВН, Данилюк ВЛ, Єдинак БГ, Климчак ММ, о. Кошик ІО, Лемішка ІІ, Лесик В, Лусінова І, Лущак ЯГ, Людкевич ВГ, Малинка АГ, Маршал МГ, Матіяш РГ, Микицей ІН, Миць В, Музика ОО, Пелех М, Прохна Г, Ривак МН, Савчук ЮО, Садкова С, Сегінович АН, Семанишин ПМ, Собешкевич РГ, Трощук В, Турчманович ВІ, Туршин І, Фіняк А, Хариш МІ, Цимбала ВО, Ярмола Б; 9.00 – Балабан ІА; 8.00 – Гринів А, Модрицький С, Наливайко БА, Тирян А; 6.00 – Куцинда П; 5.00 – Антонович БО, о. Артимович РЮ, Атаманюк СМ, Васько М, Добрянська М,

Іванків М, Какапіч ВІ, Коваль НН, Крижевських ВМ, Куриво В, Оверко ІЛ, Романюк СЛ, Скрупський ПЛ, Тарнавчук ТО, Чижик Марта; 13.00 – меншими пожертвами.

На Ремонт та Розбудову Парафії(зібрано в канцелярії до 21.I.2013)

1,000.00 – Кузич Маркіян, Каса “Самопоміч”, Спадок + Пилипа і Володимири Демусів; 800.00 – Хринівський ОВ; 500.00 – Вишницький МТ, Кузич-Малецький АМ, Мельник АМ; 300.00 – Войтович О; 295.00 - Іваник МД; 215.00 – Стрільбицький О; 200.00 – Ващур БМ, Кардосо О, Зеліско-Леван МЛ; 150.00 – Дудич ВО, Чепіль М; 125.00 – Салдан РК; 110.00 – Козлов Є; 105.00 – Гатич Р; 100.00 – Войтович БМ, Гарасовська О, Караван ОІ; 90.00 – Явний Н; 70.00 – Караван ГА; 60.00 – Оленич О і М, Цяпало РН, Юрків БО; 50.00 – Бігун З, Запухляк А, Савин О, Скрупський ПЛ, Чукла Л; 45.00 – Пришляк РО; 40.00 – Василишин ЯМ, Гладчук А; 35.00 – Малахівська А, Собчук С; 30.00 – Бараболяк РН, Городечний ЯІ; 25.00 – Бєлан С, Гідей М; 20.00 – Воточек ОА, Матвіїв Т, Фафендик К; 5.00 – Гірна О.

Семінарійний Фонд 50.00 – Сaлдан РК; 40.00 – Іваник МД, Хринівський ОВ; 25.00 – Ващур БМ, Кузич Маркіян; 20.00 – Вислоцький ІМ, Гатич Р, Кардосо О, Козлов Є, Собчук С; 15.00 – Верещак ЯХ, Воропай АВ, Гладчук А, Гриневич ІК, Кіналь ЄО, Крутяк БМ,

21


150.00 – Пилипович СМ в пам. мами Юстини Гулик. 100.00 – Федчина-Кульба ХТ в пам. баби Юстини Гулик.100.00 – Ільницький ОР в пам. Дори Сасик.

“Фонд Патріярха Святослава”100.00 – Кульба Б в пам. Юстини Гулик.

Патріярший Собор в Києві300.00 – Федчина ВД в пам. мами Юстини Гулик. 50.00 – Фединяк О в пам. Юстини Гулик

Ремонт св. Софії в Римі 100.00 – Кульчицький ЮД в пам. Дори Сасик. 25.00 – Косач С і Х в пам. Василя Маркуся.

Квіти 100.00 – Федчина-Кульба ХТ в пам. Івана ст., Юстини й Івана мол. 50.00 – Лучка В в пам. Павла, Стефанію, Михайла, Марію, Івана й Оксану. 30.00 – Біла Ю з род в пам. чоловіка, батька і діда Павла. 25.00 – Косач С і Х в пам. Юстини Гулик. 20.00 – Федчина ВД в пам. мами Юстини Гулик.

Пожертви зложені підчас похорону бл. пам.Миколи Крихтяка

Український Католицький Університет100.00 – Мельник АМ; 80.00 – Слі ДУ; 60.00 – Род Андріїв; 50.00 – Dangerfield A, Davis C, Fraser M, Fraser P; 30.00 – Ярошевич МД; 25.00 – Рошкевич А, Skubic P; 20.00 – Головка Я і Р, Костелина ЛМ, Кущ ЮН, Максимчук ІП.

СПРОСТОВАННЯ Микола Михайло КРУТЯК,

син Івана і Ліси Зеленко,нар. 14 жовтня 2011 – охр. 12 лютого 2012

Кук КА, Мартин РЛ, Мельник АМ, Оленич О і М, Палюца СА, Цяпало РН, Чепіль М, Чукла Л, Ярецький МВ; 10.00 – Кульчицька А.

Допомога Україні40.00 – Палюца СА;25.00 – Чукла Л.

Патріярший Собор в Києві 100.00 – Кузьменко ЮМ; 50.00 – Бігун З; 25.00 – Гідей М.

Львівська Духовна Семінарія20.00 – Тхорик Ольга.

Патріярший Фонд70.00 – Стрільбицький О.

Сироти в Україні 20.00 – Тхорик Ольга.

Ремонт св. Софії в Римі 200.00 – Мельник АМ;100.00 – Вишницький МТ; 20.00 – Тхорик Ольга.

Український Католицький Університет 100.00 – Феленюк ІГ.

Суспільна Опіка50.00 – Караван ОІ.

З нагоди….Патріярший Собор в Києві

100.00 – Ткачук О з нагоди уродини пані Євстахії Ястрембської. В пам’ять…

На Ремонт та Розбудову Парафії500.00 – Смик Л в пам. о. крилошанина Богдана і Володимири Смиків та Нестора і Неонілі Кузичів. 300.00 – Федчина ВД в пам. мами Юстини Гулик.

22


Вівторок, 12 лютого ТРЬОХ СВЯТИТЕЛІВ8:00 рано *ЮЛ Матвіїшин за здоров’я Марії Чорняк 10:00 рано Род за бл. пам. Еміліяна і Михайлини Басюків (П)6:30 веч. Род за бл. пам. Марію Стасюк (П)

Середа, 13 лютогоМ Чорняк за бл. пам. Петра, Ангелину, Катерину, Михайла, Стефана й Андрія (П)

Четвер, 14 лютого М Чорняк за бл. пам. Анатолія Кобеляка (40 день) (П)*АІ Субота за здоров’я Ірени 4:00 п.п. Велика Вечірня з Литією

П’ятниця, 15 лютого СТРІТЕННЯ 8:00 рано *Г Драб за здоров’я Юлії й Юлії10:00 рано Род за бл. пам. Марію Стасюк (П)6:30 веч. Род за бл. пам. Еміліяна і Михайлини Басюків (П)

Субота, 16 лютого8:00 рано *Г Драб за здоров’я Юлії й Юлії 9:00 рано Род за бл. пам. Дарка (1 річн), Семена і Емілію Пасіків та Василя й Анну Федай (П) Род Браєн і Бозьо за бл. пам. Стефанію Монитку (П) СМ Пилипович за бл. пам. Юстину Гулик (П) МІ Скробач за бл. пам. Миколу Крихтяк (П) DK Barton за бл. пам. Івана Дудича (П)

На тиждень від 18 лютого до 23 лютого

Понеділок, 18 лютогоМ Лісовська за бл. пам. Івана і Леонтію Боднаруків (П)

Вівторок, 19 лютогоМ Ільницька за бл. пам. Юліяна (40 день) (П) Род Абрамюк за бл. пам. Євгенію Васюнець (П)*ЮЛ Матвіїшин за здоров’я Марії Чорняк

Середа, 20 лютогоО Федчина за бл. пам. Саву Зварич (П)

Четвер, 21 лютогоРод Кулик за бл. пам. Богдана (П)

П’ятниця, 22 лютогоРод Повідайко за бл. пам. Анастазію Кашубу (П)

Субота, 23 лютого 8:00 рано М Чижик за бл. пам. Дмитра, Михайла, Марію, Микиту, Марію, Івана, Євдокію, Василя і Миколу (П)9:00 рано Род за бл. пам. Стефанію Кральку (2 річн) (П) Род Сагаґіян і С Явна за бл. пам. Володимира Явного (9 річн), Михайла, Софію й Ґеню Опалюхів (П) М Васько за бл. пам. Юстину Гулик (П) П Лаврів за бл. пам. Василя, Богдана й Ярослава (П) Род за бл. пам. Михайла Гарауса (П) D Ratkowski за бл. пам. Марію Ільчину (П) ПА Крутяк за бл. пам. Миколу і Стефанію Паращуків (П) М Баторфальви за бл. пам. Івана Дудича (П)

На тиждень від 25 лютого до 2 березня

Понеділок, 25 лютогоВ Ваніна за бл. пам. Тетяну (40 день) (П)М Чорняк за бл. пам. Василя Чорняка і Стефана Вербового (П)

Вівторок, 26 лютогоРод за бл. пам. Ірину Мигаль (40 день) (П)СМ Пилипович за бл. пам. Олену Квірмбах (П)

Середа, 27 лютого Род за бл. пам. Еміліяна і Михайлини Басюків (П)

Четвер, 28 лютогоК Троян за бл. пам. Юстини Гулик (П)

П’ятниця, 1 березняРод Цяпало за бл. пам. Оксану, Петра, Осипу і Григорія (П)*АІ Субота за здоров’я Ніни Обух

Субота, 2 березня8:00 рано Род за бл. пам. Марію Стасюк (П)9:00 рано Род за бл. пам. Ксеню Харатин (1 річн) (П) Л Стародуб за бл. пам. Ярослава (41 річн) (П) О Федак за бл. пам. Параню Дудич (П) О Капенді за бл. пам. Юстину Гулик (П) ЙМ Мулик і М Салдан за бл. пам. Миколу Крихтяк (П)

- СВЯТІ ЛІТУРГІЇ -(Закінчення із стор. 24)

23


Перша персональна виставка яка відбулася два роки тому, була орієнтована на відображенні набутих навичок, показавши прогрес в моїх роботах. У мене було безліч робіт від натюрмортів до портретів і пейзажів. Нова виставка спрямована розкрити власний поступовий розвиток як художника. Це не тільки показати свій прогрес у малюванні але і маленький крок вперед у процесі мислення до живопису.

Нові картини показують не тільки те, що я бачу але й те, що має важливе значення в моєму житті. Я намагаюся, щоб виявити красу повсякденних подій і об’єктів, які ми зазвичай сприймаємо як належне. Прикладом краси є Собор св. Володимира і Ольги.

Він є красивий і величний в будь-який час вдень і вночі. Намагаюся пописати церкву не тільки як архітектурну споруду, а показати її важливу глибоку суть у моєму житті і в житті оточуючих.

Живучи тут на поселеннях далеко від рідного краю - цей храм є тим місцем де ми усі єднаємося у спільні молитві. Тим більше, що заснований самим Ісповідником Віри Патріярхом Йосифом Сліпим - 45 років тому. Який бачив важливість цього Собору, що єднає душі усіх вірних тут у нашому славному місті Чікаґо і у цілому світі.

Володимир Ільчишин

НАДХНЕННЯ ДО ТВОРЧОЇ ПРАЦІ

24

ÓÊÐÀ¡ÍÑÜÊÈÉ ÊÀÒÎËÈÖÜÊÈÉ ÑÎÁÎÐÑÂßÒÈÕ ÂÎËÎÄÈÌÈÐÀ I ÎËÜÃÈ Â ×IÊÀ¥Î

ÄÓØÏÀÑÒÈÐI

î. êðèëîøàíèí Îëåã ÊðèâîêóëüñüêèéVery Rev. Oleh Kryvokulsky - Pastor

2245 W. Superior St. Chicago, IL 60612 Òåë. (312) 829-6805email: [email protected] [email protected]

î. àðõèìàíäðèò Iâàí À. ÊðîòåöüRt. Rev. Archimandrite Ivan A. Krotec - Pastor Emeritus

2245 W. Superior St. Chicago, IL 60612 Òåë. (312) 455-0178email: [email protected]

î. Iãîð ÊîøèêRev. Ihor Koshyk


î. Ñòåïàí ÊîñòþêRev. Stepan Kostiuk


î. Ðîìàí Àðòèìîâè÷Rev. Roman Artymovych

740 N. Oakley Blvd. Chicago, IL 60612 Òåë. (773) 634-0604email: [email protected]

ÏÀÐÀÔIßËÜÍÈÉ ÓÐßÄSts. Volodymyr and Olha Ukrainian Catholic Church

2245 W. Superior St. Chicago, IL 60612 Òåë. (312) 829-5209 Fax: (312) 829-4113 email: [email protected]

Ïàðàôiÿëüíèé Óðÿä âiäêðèòèéâiä ïîíåäiëêà äî ï’ÿòíèöi - âiä ãîä. 9 ðàíêó äî 5 ïî ïîë.

â ñóáîòó - âiä ãîä. 9 ðàíêó äî 12 â ïîë.â íåäiëþ - âiä ãîä. 9 ðàíêó äî 1 ïî ïîë.

Ó Ïàðàôiÿëüíîìó Óðÿäi ìîæíà ïîëàãîäèòè ñïðàâèðåºñòðàöi¢, âïëàòè íà ðiçíi ïîòðåáè é ií.

ÑÂßÒI ËIÒÓÐÃI¡â íåäiëi: 8:00, 9:30 i 11:30 ðàíêó

ó ñâÿòà: 8:00 i 10:00 ðàíêó òà 6:30 âå÷îðàâ ïîíåäiëîê - ï’ÿòíèöi: 8:00 âðàíöi â ñóáîòó 8 i 9 âðàíöiÂå÷iðíi â ñóáîòó î 4:00 âå÷., à â íàâå÷åð’ÿ ñâÿò î 6:30 âå÷.

ÑÎÁÎÐ ÑÂßÒÈÕ ÂÎËÎÄÈÌÈÐÀ I ÎËÜÃÈ739 N. Oakley Blvd., Chicago, IL 60612Òåëåôîí äî àâäèòîði¢: (773) 276-3990

ÏÀÐÀÔIßËÜÍÈÉ ÎÑÅÐÅÄÎÊ 2247 W. Chicago Ave. Chicago, IL 60622 Òåë. (773) 384-6400

ÓÊÐÀ¡ÍÑÜÊÈÉ ÊÀÒÎËÈÖÜÊÈÉ ÌIÑß×ÍÈÊ- ÖÅÐÊÎÂÍÈÉ ÂIÑÍÈÊ -

Âèäàº ïàðàôiÿ Ñâÿòèõ Âîëîäèìèðà i Îëüãè â ×iêà´î


(Закінчення на стор. 22 )

СВЯТІ ЛІТУРГІЇ(кожного ранку о годині 8:00)


Понеділок, 4 лютогоРод за бл. пам. Михайла Левицького (П)

Вівторок, 5 лютогоРод Заяць за бл. пам. Галину (12 річн) (П)*Р-Ю Смик в наміренні Ростислава-Романа, Марії і Лади *ЮЛ Матвіїшин за здоров’я Марії Чорняк

Середа, 6 лютого*Р-Ю Смик в наміренні Ростислава-Романа, Марії і Лади

Четвер, 7 лютогоН Яремчук за бл. пам. Стефанію (40 день) (П)*Р-Ю Смик в наміренні Ростислава-Романа, Марії і Лади

П’ятниця, 8 лютого *Р-Ю Смик в наміренні Ростислава-Романа, Марії і Лади

Субота, 9 лютого 8:00 рано АЛ Телятинський за бл. пам. Анастазію Кашубу (П) 9:00 рано Род за бл. пам. Юстини Гулик (40 день) (П) Род за бл. пам. Петра Ярошенка (40 день) (П) М Белей за бл. пам. Яреми Лехнюк (П) А Дудич і Р Зарет за бл. пам. Параню Дудич (П) Род за бл. пам. Володимира й Юлію Петешів (П) О Тхорик за бл. пам. Івана і Меланію (П) Род за бл. пам. Мирослава Павлюка (П) МХ Хомин за бл. пам. Катерину, Петра, Володимира, Василя, Володимира і Марію (П) *Р-Ю Смик в наміренні Ростислава- Романа, Марії і Лади *М Гараус за здоров’я Марії, Наталки, Николи, Марка, Софії, Софіі і прочих *Г Романяк за здоров’я Ольги Бубнів


Понеділок, 11 лютого О Дзюк за бл. пам. Катерину (40 день), Романа, Михайла, Юстину, Івана і Марію (П)ПО Дудич за бл. пам. Вероніку Бігун (П)4:00 п.п Велика Вечірня з Литією

2013 02 february - ЦЕРКОВНИЙ ВІСНИК / church herald (web)

Documents