НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ

Агробіологічний факультет

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

З ПІДГОТОВКИ ДИПЛОМНИХ РОБІТ освітньо-кваліфікаційного рівня “БАКАЛАВР”

за напрямом 6.090101 - “Агрономія”

Київ – 2016

2

УДК 371.214.1:632.51 Викладені методичні рекомендації щодо формування мети, завдань і теми

дипломної роботи, змісту основної частини та структури роботи, вимоги до напи-сання та оформлення тексту роботи, порядку допуску до захисту та захисту диплом-ної роботи для освітньо-кваліфікаційного рівня “Бакалавр” за напрямом 6.090101 - “Агрономія”

Рекомендовано Вченою радою агробіологічного факультету Націо-нального університету біоресурсів і природокористування України

УКЛАДАЧІ: доктори с.-г. наук, професори: В.О.Забалуєв, С.М. Каленська,

С.П. Танчик, Г.І. Демидась, А.В.Бикін, А.Д.Балаєв; канд. с.-г. наук, професор Г.І. Подпрятов;

канд.с.-г. наук, доценти: В.М. Завгородній, В.А. Насіковський, М.Ф.Іванюк, В.П.Коваленко, О.М. Цизь, Б.М.Мазур, І.М.Бобось, В.Л.Жемойда; Л.П. Полозенко

РЕЦЕНЗЕНТИ:доктор с.-г. наук, професор В.Т. Саблук кандидат с.– г. наук В.І. Рожко

Методичні рекомендації

з підготовки дипломних робіт

освітньо-кваліфікаційного рівня

“ Бакалавр” за напрямом 6.090101 «Агрономія»

Зав. вид. центром О.І.Присяжнюк Видавничий центр «ISBUAAS» м. Київ, вул. Клінічна 25, к 214

Підписано до друку 08.04.2015 Наклад 100 пр.

Формат 60х84 1/16

Обл.-вид. арк. 4,2 Зам. №

3

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ І ВИМОГИ

Підготовка фахівців з напряму 6.090101 «Агрономія» ґрунтується на сучасних досягненнях в агропромисловому комплексі та передової світової практики. З цією метою бакалавр–випускник з кваліфікацією «технолог з агрономії» повинен одержа-ти глибокі знання з біології та технології вирощування с.-г. культур, виробництва високоякісної товарної продукції рослинництва. Такі фахівці повинні вміти раціона-льно розробляти сівозміни, проводити аналіз існуючих, розраховувати потреби гос-подарства у насінні та садивному матеріалі, розсаді, пестицидах при вирощуванні культур та правильно визначати, розробляти заходи для отримання високої врожай-ності. При цьому основна увага приділяється засобам механізації, автоматизації та хімізації процесів виробництва, системі захисту рослин від шкідників і хвороб за виробництва високоякісної екологічно безпечної товарної продукції.Ці вміння сту-дент може закріпити, засвоїти під час виконання та написання дипломної роботи.

Підготовка дипломної роботи та її захист є завершальним етапом навчання та формою державної атестаціїпри підготовці фахівця освітньо–кваліфікаційного рівня “Бакалавр” за напрямом 6.090101– “Агрономія”.

Дипломна робота – це самостійна робота студента, призначена для оцінки рівня теоретичної та практичної підготовки фахівця.

Дипломна бакалаврська робота з напряму «Агрономія» – це самостійна праця аналітичного, розрахункового, науково-дослідного характеру, виконана після про-ходження виробничої практики, насамперед, на інформативних матеріалах конкре-тних сільськогосподарських підприємств різних форм власності, а також за наслід-ками впровадження результатів наукових досліджень випускових кафедр із застосу-ванням одержаних за період навчання знань. В окремих випадках дипломні роботи можуть виконуватися на інформативних матеріалах науково-дослідних установ.

Вона покликана засвідчити рівень професійно–теоретичної та технологічної пі-дготовки випускника, його здатність виконувати професійні виробничі функції і стандартні завдання фахової агрономічної діяльності. У випадку, якщо студент во-лодіє інформацією про проведену ним експериментальну науково–дослідну роботу, він може використати її для підтвердження і пояснення результатів виробничої дія-льності господарства – місця його практики.

Вид дипломної роботи встановлюється на основі аналізу змісту виробничих функцій та типових задач діяльності, що визначені в Галузевому стандарті вищої освіти України при підготовці фахівців з напряму «Агрономія».

Загальний обсяг роботи не повинен перевищувати 50–60 сторінок комп’ютерного тексту, написаного українською мовою. До вказаного обсягу вхо-дить інформаційний матеріал (таблиці, графіки, діаграми) і пояснення до нього (по-яснювальна записка). Окрім того, можливі додатки, покликані доповнити основний текст.

2. МЕТА І ЗАВДАННЯ ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ

Метою виконання дипломної роботи є систематизація набутих за період на-вчання у вузі знань та розширення, засвідчення професійних навичок щодо вирі-шення завдань стандартного характеру відповідно до професійного спрямування, пов’язаних, насамперед, з впровадженням сучасних технологій вирощування с.-г. культур у виробництво.

4

Основні завдання виконання дипломної роботи: � розвиток навичок самостійної роботи, закріплення та поглиблення теорети-

чних і практичних знань; � систематизація та аналіз літературних джерел з питань, що вивчаються; � набуття вмінь формулювати завдання та вибирати методи виконання, шля-

хи реалізації їх у конкретних виробничих умовах; � формулювання науково-практичної задачі, вибір методів її вирішення та

розробка схем досліджень; � науковий аналіз експериментальних досліджень; � вибір основних положень наукових досліджень для впровадження у вироб-

ництво; � демонстрація навичок і володіння методикою господарської, економічної,

екологічно-безпечної та енергоощадної оцінки технологій виробництва продукції рослинництва.

Дипломна робота бакалавра, насамперед, повинна показати вміння студента опрацьовувати літературу з питань, які вивчаються, систематизувати та аналізувати одержані дані та отриману інформацію, робити правильні висновки і пропозиції за наслідками досліджень або результатами проведеного аналізу господарської діяль-ності.

Дипломна робота бакалавра повинна відповідати наступним вимогам: • робота має бути актуальна для виробництва; • відповідність інформації реальним умовам виробництва з аналітичною оцін-

кою відповідності фактичних технологій світовим; • наявність наукового пояснення описаним у роботі явищам, процесам, у т. ч. і

одержаних автором; • логічність побудови та викладення матеріалу, лаконічність формулювань у те-

ксті, переконливість аргументації та доказовість висновків; • обґрунтованість прийнятих практичних рекомендацій виробництву;

За достовірність інформації у дипломній роботі і складені висновки та реко-мендації відповідає її автор.

Основні етапи виконання дипломної роботи Основними етапами виконання дипломної роботи є: • вибір теми, місця збору фактичного матеріалу для написання роботи), об'єкта

вивчення (дослідження), затвердження теми; • розробка завдання на дипломну роботу, складання календарного плану її ви-

конання; • опрацювання літературних джерел і складання плану роботи (змісту та струк-

тури роботи); • збирання фактичного матеріалу під час проходження виробничої практики та

беручи участь у роботі наукового гуртка випускової кафедри; • обробка фактичного матеріалу; • написання дипломної роботи, подання її на перевірку науковому керівникові; • усунення недоліків, написання остаточного варіанту тексту, оформлення дип-

ломної роботи; • подання остаточного варіанту роботи науковому керівникові, отримання від-

5

гуку; • отримання рецензії на дипломну роботу; • подання роботи на кафедру та одержання допуску до захисту; • перевірка дипломної роботи на плагіат; • захист дипломної роботи перед Державною екзаменаційною комісією.

3. ТЕМАТИКА ДИПЛОМНИХ РОБІТ

3.1. Вибір теми дипломної роботи Вибір теми дипломної роботи студента визначається рядом факторів. Варто

надати перевагу темі, під час розробки якої студент зможе виявити максимум осо-бистої творчості та ініціативи. Крім того, тема повинна бути актуальною, відповіда-ти сучасному рівню розвитку науки в цілому і галузі спеціалізації. Особливу увагу треба приділити обізнаності, інтересу до теми, розумінню її. Основним стимулом у виборі теми може бути прагнення зробити аналітичну, узагальнюючу-дослідну ро-боту, висновки з якої можна застосувати на виробництві або провести такі дослі-дження, що мають вихід у практику. Значну увагу варто приділити формулюванню назви наукової роботи. Назва повинна бути, по можливості, чіткою і лаконічною, відповідати обраному напряму вивчення (дослідження), вказувати на його мету і завершеність.

Тематика дипломних робіт розробляється кафедрами агробіологічного факуль-тету згідно з вимогами нормативної та варіативної компоненти освітньо-кваліфікаційної характеристики фахівців із напряму підготовки «Агрономія». Вона відображає актуальну проблематику аграрного сектора України та науково-дослідну роботу кафедр.

Вибір теми дипломної роботи повинен бути узгодженим із місцем проходження виробничої практики студента. Дипломні роботи можуть виконуватися за замовлен-ням господарств різної форми власності, з якими університет уклав договори про проходження виробничої практики студентів, договори про стратегічне партнерство або виконуватися у господарствах, які в майбутньому працевлаштують випускників. У разі виконання дипломних робіт на базах таких господарств, підприємство обо-в'язково надає відгук на дипломну роботу.

Студентові надається право самостійно обрати тему дипломної роботи згідно з тематикою, що затверджена випусковою кафедрою. Студент може запропонувати свою тему дипломної роботи за умов відповідного обґрунтуванняїїдоцільності, ак-туальності, враховуючи майбутнє його місце працевлаштування або наявності мож-ливості отримання потрібної інформації від підприємства, що буде об'єктом вивчен-ня в дипломній роботі.

При виборі теми слід враховуватирівень її забезпеченості необхідними матеріа-лами, які можна використовувати в роботі. Декілька студентів можуть обирати одну і ту ж саму тему якщо вона базується на матеріалах різних господарств або коли ко-жний із студентів вивчає окремий об’єкт теми на матеріалах одного господарства. Кожний студент при цьому пише самостійну дипломну роботу.

При виборі об'єкту дипломної роботи для студентів заочної форми навчання пе-ревага надається господарствам, де вони працюють.

Дипломні бакалаврські роботи студентів агробіологічного факультету за на-

6

прямом «Агрономія» виконуються на випускових кафедрах агробіологічного факу-льтету: рослинництва; землеробства та гербології; технології зберігання, переробки та стандартизації продукції рослинництва ім. проф. Б.В.Лесика;агрохімії та якості продукції рослинництва ім. О.І.Душечкіна; ґрунтознавства та охорони ґрунтів ім. проф. М.К.Шикули; селекції і генетики; кормовиробництва, меліорації і метеороло-гії; овочівництва; садівництва ім. проф. В.Л. Симиренка; закритого ґрунту.

Тематика дипломних бакалаврських робіт визначається колективами випус-кових кафедр на підставі програм дисциплін навчального плану і тематики науково – дослідних робіт кафедр. Подану кафедрами тематику дипломних робіт розглядає і затверджує вчена рада факультету.

Дипломні бакалаврські роботи випускових кафедр за своїм змістом можуть бути представлені такими напрямами:

науково-дослідні; аналітичні; узагальнюючо-дослідницькими; експериментально-аналітичні; узагальнюючі досвід вирощування с.-г. культур, проведення і застосування

агротехнічних заходів. Виконання дипломних робіт дослідницького, науково-дослідного, експери-

ментально-аналітичного спрямувань, насамперед, здійснюється на матеріалах на-вчально-дослідних господарств університету та господарств науково-дослідних установ України.

Враховуючи специфіку об'єктів вивчення окремими кафедрами в навчально-му процесі і виконання ними науково-дослідної роботи, тематика дипломних робіт бакалаврів може бути присвячена поглибленому вивченню і розв'язанню різномані-тних питань.

Тематика дипломних робіт кафедри рослинництва охоплює питання удо-сконалення існуючої технології вирощування певної с.-г. культури в господарстві та розробку заходів щодо її поліпшення.

Об’єктом вивчення є процес формування та реалізації потенціалу продукти-вності посівів і якості продукції залежно від агротехнологічних прийомів вирощу-вання культури.

Предметом вивчення є сорти (гібриди), строки сівби, норми висіву, урожай-ність, якість, елементи структури врожаю, система захисту рослин, тощо.

Тематика дипломних робіт кафедри землеробства та гербологіїприсвя-чена агрономічному та економічному аналізу фактичної системи землеробства y го-сподарстві виробничої практики.

Об’єктамидослідження стану системи землеробства, або окремих її ланок є агроландшафти, агрофітоценози, ґрунтове вкриття, матеріальні і технічні засоби ви-робництва.

Предметом дослідження є агроекономічний аналіз цілих систем землеробс-тва або їх ланок(системи сівозмін, системи обробітку ґрунту, системи захисту посі-вів від бур’янів, протиерозійних заходів), який об’єднує їх агрономічне та економіч-не оцінювання.

Тематика дипломних робіт кафедри технології зберігання, переробки та

стандартизації продукції рослинництва ім. проф. Б.В.Лесика спрямована на ана-

7

ліз галузі рослинництва господарства, відображення та аналіз технології вирощу-вання певної с.-г. культури, технології її післязбиральної доробки, зберігання та пе-реробки продукції, одержаної в результаті вирощування окремих сільськогосподар-ських культур з оцінкою відповідності її сучасним стандартам якості.

Об’єктом вивчення виступає культура (продукція), вирощена в конкретному господарстві, якість отриманої продукції.

Предметом вивчення є агротехнологічний аналіз технології вирощування, піс-лязбиральної доробки, зберігання та переробки конкретної с.- г. культури (продук-ції), обґрунтування та економічна оцінка заходів з післязбиральної доробки продук-ції та доцільність її зберігання, переробки.

Тематика дипломних робіт кафедри кормовиробництва, меліорації і ме-теорології включає вивчення технології вирощуваннякормових культур та техноло-гії виробництва кормів; комплексної технології раціонального використання меліо-рованих земель.

Об’єктом вивчення є складові частини галузі кормовиробництва (польове та лучне), їх структурні елементи, виробництво різних видів кормів в асортименті та їх якісні показники.

Предмет вивчення–аналіз, наукове обґрунтування та реалізація заходів щодо збільшення обсягів виробництва кормів і поліпшення їх якості. Удосконалення еле-ментів технології вирощування кормових культур для інтенсифікації продуційних процесів росту, розвитку і формування продуктивності посівів кормових культур. Обґрунтування елементів енергоощадних технологій виробництва основних видів кормів.

Тематика дипломних робіт кафедри селекції і генетикиохоплює методи, технології створення та ідентифікації нових сортів і гібридів сільськогосподарських культур, організації і ведення насінницької роботи, державної науково-технічної ек-спертизи в Україні.

Об’єктом вивчення є селекційний матеріал, сорти і гібриди сільськогосподарсь-ких культур.

Предмет вивчення - технологія селекційного і насінницького процесів, методи створення та ідентифікації генотипів, особливості прояву господарсько-цінних ознак у сортів (гібридів) сільськогосподарських культур, їх мінливість, взає-мозв’язки та успадкування, елементи сортової технології вирощування, виробницт-во високоякісного сортового насіння

Тематика бакалаврських дипломних робіт кафедри садівництва ім. проф. В.Л. Симиренка спрямована на вивчення господарсько-біологічних особливостей сортів плодових, ягідних культур та винограду, встановлення ефективності застосу-вання нових елементів технологій за їх вирощування і розмноження.

Об’єктом вивчення є особливості росту, плодоношення та розмноження са-дових рослин в певних екологічних умовах.

Предметом вивчення є сорти, гібриди, маточні насадження, форми крон пло-дових дерев, кущових ягідників та винограду, тощо.

Враховуючи специфіку об’єктів вивчення, виконання науково-дослідної робо-ти з овочівництва тематика дипломних робіт кафедриовочівництваможе бути присвячене вивченню і розв’язанню наступних питань:

– господарсько-біологічна оцінка сортів (або гетерозисних гібридів) різних

8

видів овочевих культур з метою виділення найбільш придатних для вирощування в умовах певної місцевості;

– вивчення окремих ефективних елементів технології вирощування овочевих культур, у т.ч. вплив строків сівби (висаджування розсади, цибулин, бульб тощо), способів сівби (висаджування), густоти і формування рослин, способів зрошування тощо для одержання високої врожайності та екологічно-безпечної продукції.

Об’єктом вивченняє формування урожайності, скоростиглості та якості у тих чи інших овочевих культур за різних технологій вирощування.

Предметом дослідженьє види, сорти, гібриди, елементи технології ви-рощування овочевих культур.

Тематика дипломних робіт кафедри закритого ґрунту охоплює питання порівняння елементів технології вирощування овочевих і квіткових культур та куль-тивованих грибів.

Об’єктом вивчення є процеси росту й розвитку рослин, формування врожаю та основні біохімічні параметри продукції.

Предмет вивчення – сорти, гібриди, схеми садіння та формування рослин, субстрати, терміни сівби насіння і садіння розсади та інші елементи технології ви-рощування овочів, грибів та квітів.

Тематика дипломних робіт кафедри агрохімії та якості продукції ім. О.І. Душечкіна відображає науково-дослідну роботу кафедри.

Об'єктом вивчення студентів у дипломних роботах такого плану є: агрохімічні процеси в ґрунті, фізіологічні процеси в рослинах за використання добрив; баланси по-живних елементів і система удобрення сівозмін у господарстві.

Предметом вивчення - динаміка поживних елементів у ґрунті, показники фізіолого-біохімічних процесів у рослині; продуктивність та якість с.-г. культур та їх продукції.

Тематика дипломних робіт кафедри ґрунтознавства та охорони ґрунтів ім. проф. М.К.Шикули відображає науково-дослідну роботу кафедри

Об'єктом вивчення студентів у дипломних роботах такого плану є ґрунт, сіль-ськогосподарські культури, технології вирощування; предметом вивчення – фізичні, біологічні, поживний, токсичний, фізико-хімічні, хімічні показники ґрунту та їх ди-наміка у ґрунті, показники інтенсивності фізіолого-біохімічних процесів у рослині, продуктивність та якість с.-г. культур.

3.2. Закріплення теми та керівництво дипломної роботи Наукове керівництво дипломною роботою здійснюється керівником дипломної

роботи, з яким узгоджується вибрана студентом тема робо-ти.Керівникамидипломних робіт призначаються викладачі випускових кафедр агро-біологічного факультету.

На одного керівника закріплюється не більше 8 студентів-бакалаврів на навча-льний рік. Закріплення за студентом теми дипломної роботи здійснюється на підста-ві його письмової заяви (див. дод. А) на ім'я завідувача кафедрою.Після отримання письмової згоди керівника і завідувача, кафедра за встановленою формою подає у деканат тематики дипломних робіт студентів, які виявили бажання виконувати на ній дипломні роботи.

Тема дипломної роботи студента за його особистою письмовою заявою і по-данням відповідної випускової кафедри затверджується на третьомукурсі наказом ректора університету.

9

Безпосереднє і систематичне керівництво роботою студента в процесі виконан-ня дипломної роботи покладається на наукового керівника, який:

– допомагає студентам у виборі теми, розробцізавдань для виконання роботи, підготовці структури роботи;

– затверджує план виконання роботи студентом-дипломником; – рекомендує студенту необхідну основну та додаткову літературу, довідкову

інформацію, джерела вихідних даних з теми роботи; – рекомендує перелік та вибір методів дослідження для досягнення поставленої

мети в роботі; – контролює хід виконання роботи, проведення експериментальноїскладової

роботи, робить зауваження і визначає терміни їх виправлення та доопрацювання змісту роботи;

– надає систематичні, у встановлений графіком час, консультації студентові-дипломнику та проводить з ним бесіди за матеріалами окремих розділів роботи;

– своєчасно інформує завідувача кафедри та деканат про порушення студентом термінів виконання роботи;

– дає докладний відгук на завершену роботу, у якому обов'язково вказує мож-ливість допуску студента до захисту.

4. ЗМІСТ ТА СТРУКТУРА ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ

Дипломна бакалаврська робота повинна містити: титульний аркуш; зміст; завдання на виконання роботи; реферат; перелік умовних позначень (при необхідності); вступ; основну частину; висновки; додатки (при необхідності); список використаних джерел. 4.1.Титульний аркуш Титульний аркуш є першим листом дипломної роботи, на основі якого відобра-

жається інформація про назву міністерства (відомства), до сфери управління якого належить навчальний заклад; назву навчального закладу, факультету; шифр і назву напряму; відомості щодо допуску дипломної роботи до захисту; тему дипломної ро-боти (крупним шрифтом); прізвище, ініціали виконавця та наукового керівника, йо-го науковий ступінь та вчене звання; підписи виконавця та керівника дипломної ро-боти, місто і календарний рік захисту роботи(без написання слова “рік” або “р”).

Зразок оформлення титульного аркуша наведено в додатку Б. Титульний аркуш друкується після завершення написання основної частини ро-

боти. 4.2. Зміст При написанні дипломної роботи важливим є правильне складання її зміс-

ту.Оскільки, саме на основі правильного та структурованого змісту робота отримає всебічне відображення, буде висвітлювати всі аспекти та проблематику з теми її на-

10

писання. Рекомендується студенту перед тим як розпочати написання основної частини

роботи, показати план дипломної роботи науковому керівнику, отримати корекцію та попередні настанови щодо подальшого написання основної частини роботи.

Зміст подають на початку дипломної роботи. Він містить найменування та номери початкових сторінок, на яких починається виклад усіх розділів, підрозділів та пунктів (якщо вони мають заголовок), зокрема вступу, загальних висновків, дода-тків, списку використаної літератури.

4.3. Завдання на виконання дипломної роботи Завдання складається керівником дипломної роботи відповідно до обраної сту-

дентом теми, затверджується завідувачем кафедри і видається студенту перед його від’їздом на виробничу практику.

Завдання на виконання дипломної роботи (зразок наведено в додатку В) міс-тить назву університету, факультету та кафедри, де виконується дипломна робота; прізвище, ім'я, по батькові автора; тему дипломної роботи; найменування напряму; терміни подання завершеної дипломної роботи на перевірку керівнику та рецензен-тові; вихідні дані до випускної роботи, зміст пояснювальної записки (перелік пи-тань, що потрібно опрацювати), перелік графіків і таблиць; дата видачі завдань на виконання дипломної роботи та її окремих розділів.Підписують завдання керівник дипломної роботи і студент – дипломник. Затверджує завдання завідувач кафедрою.

Крім завдання на виконання роботи складається і календарний план-графіквиконання дипломної роботи, якийвизначає послідовність виконання окре-мих дій з пошуку й накопичення фактів. Календарний план-графік виконання дип-ломної роботи (зразок наведено в додатку Д) містить прізвище, ім'я, по батькові ав-тора дипломної роботи та графік виконання дипломної роботи і підписується науко-вим керівником та студентом, що в майбутньому має виконати дипломну роботу.

Завдання і календарний план, підписані науковим керівником і студентом, за-тверджені завідувачем випускової кафедри, при оформленні дипломної роботи слід розмістити після змісту.

4.4. Реферат Реферат – це скорочений виклад змісту дипломної роботи з основними її по-

ложеннями і висновками. Він містить:відомості про обсяг роботи (кількість сторінок пояснювальної записки, графіків, таблиць, додатків, використаних літературних джерел), текст реферату, перелік ключових слів. Текст реферату відображає скоро-чений виклад змісту дипломної роботи, поданий в такій послідовності: тема, об’єкт вивчення, мета роботи, використані методи (аналітичний, розрахунковий чи експе-риментальний), оцінка господарської та економічної ефективності технологій, реко-мендації щодо використання результатів роботи.

Реферат не повинен перевищувати 500 слів комп’ютерного тексту і вміщува-тися на одній сторінці стислого викладу інформації з використанням стандартних термінів. Завершується реферат переліком 5–15 ключових слів (словосполучень), надрукованих великими літерами у називному відмінку через коми. Ключові слова виражають основні поняття теми дипломної роботи, є визначальними для розкриття суті дипломної роботи.

11

4.5. Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів (за необхідності)

Якщо в тексті дипломної роботи вжито специфічну термінологію, а також ви-користано маловідомі скорочення, нові символи, позначення, тощо, їх перелік може бути поданий в дипломній роботі у вигляді окремого списку, який розміщують пе-ред вступом.

Перелік слід друкувати двома колонками, в яких зліва за абеткою наводять, на-приклад, скорочення, справа – їх детальне розшифрування.

Якщо в дипломній роботі спеціальні терміни, скорочення, символи, позначення і таке інше повторюються менше трьох разів, перелік не складають, а їх розшифру-вання наводять у тексті при першому згадуванні.

4.6. Вступ У вступі слід стисло обґрунтувати вибір теми, її актуальність, значення дослі-

джуваної (вивчаємої) проблеми для підвищення врожайності сільськогосподарських культур і якості врожаю та розширеного відтворення родючості ґрунту. У вступі ро-зкривається сутність дипломної роботи або стан наукової проблеми (задачі) та її значущість, підстави і вихідні дані для розроблення теми, обґрунтування необхідно-сті проведення дослідження, мета і задачі обраної теми, а також основні напрямки розробки даної проблеми.

Шляхом критичного аналізу та порівняння з відомими розв'язаннями проблеми (наукової задачі) обґрунтовують актуальність і доцільність роботи для розвитку аг-рарного сектора України.

Висвітлення актуальності не повинно бути багатослівним. Досить кількома ре-ченнями висловити головне – сутність проблеми або наукового завдання.

Закінчують вступ визначенням мети виконання дипломної роботи. Формулю-ють мету роботи і завдання, які необхідно вирішити для досягнення поставленої ме-ти. Не слід формулювати мету як «Дослідження...», «Вивчення...», тому що ці слова вказують на засіб досягнення мети, а не на саму мету.

З чітко окресленої мети витікають завдання дослідження, на що можуть вка-зувати речення типу: „Відповідно до мети передбачалося вирішення наступних завдань...”, „Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити такі за-вдання...” тощо. Завдання дослідження можна подавати за нумерацією, або з абза-цу окремою стрічкою чи суцільним текстом, відділяючи кожне розділовими зна-ками (; або ,). Кожне завдання варто починати зі слів: з’ясувати, проаналізувати, описати, висвітлити, встановити, здійснити, виділити, показати тощо.

Наприклад: Метою досліджень є підвищення ефективності технології вирощування морк-

ви на основі впровадження нового сортименту культури. Для її досягнення були поставлені такі завдання:

– з’ясувати особливості проходження фенологічних фаз розвитку сортів моркви; – описати морфологічні ознаки сортів моркви; – виявити стійкі сорти моркви проти ураження хворобами та пошкодження шкід-никами; – встановити високопродуктивні сорти моркви з високими якісними властивостя-ми; – провести дегустаційну оцінку для визначення смакових властивостей сортів.

12

– визначити економічну ефективність удосконаленої технології вирощування. Об'єкт дослідження - це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію,

обрану для вивчення. Предмет дослідженняміститься в межах об'єкта. Об'єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться

між собою як загальне і часткове. В об'єкті виділяється та його частина, яка є пред-метом дослідження. Саме на нього спрямована основна увага студента, оскільки предмет дослідження визначає тему дипломної роботи, яка визначається на титуль-ному аркуші як її назва.Об’єктом досліджень є формування урожайності, проду-ктивності, якості у тих чи інших культур під дією елементів технології виро-щування. Предметом вивчення (досліджень) можуть бути види, сорти, гібриди, елементи технології вирощування.

Наприклад: Об’єкт дослідження – елементи технології вирощування моркви (Daucus

carotaL.) в умовах Київської області. Предмет дослідження – сорти і гібриди моркви вітчизняної та іноземної селек-

ції. У вступі доцільно подати перелік використаних методів вивчення (досліджен-

ня) для досягнення поставленої в роботі мети. Перераховувати їх треба не відірвано від змісту роботи, а коротко та змістовно визначаючи, що саме досліджувалось (ви-вчалось, аналізувалося) тим чи іншим методом. Це дасть змогу пересвідчитися в ло-гічності та прийнятності вибору саме цих методів.У роботах з рослинництва, овочі-вництва, наприклад, використовуються польові, вегетаційні, лабораторні, порівня-льні, математично-статистичні методи.

Обсяг вступу не повинен перевищувати 2–3 сторінки. 4.7. Основна частина Самою важливою та кропіткою працею при написанні дипломної роботи явля-

ється основна частина дипломної роботи. Основна частина дипломної роботи скла-дається з 2-3-х розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів. Кожний розділ починають з нової сторінки. Основному тексту кожного розділу може передувати передмова з коротким описом обраного напряму та обґрунтуванням застосованих методів ви-вчення, аналізу,досліджень. У кінці кожного розділу формулюють висновки із стис-лим викладенням наведених у розділі аналітичних, наукових і практичних результа-тів, що дає змогу вивільнити загальні висновки від другорядних подробиць.

У розділах основної частини подають:

• огляд літератури за темою і вибір напрямів вивчення, досліджень; • виклад загальної методики й основних методів досліджень; • експериментальну частину і методику досліджень; • відомості про проведені аналітичні, теоретичні і (або) експериментальні ви-

вчення (дослідження): • аналіз і узагальнення результатів вивчення, досліджень. 4.7.1. Огляд літератури з теми Перша частина роботи (перший розділ основної частини) – це теоретичне висві-

тлення всіх аспектів даної теми. На цьому етапі виконавцю потрібно вивчити якомо-га більше літературних джерел та наукових робіт з даного питання. Перший розділ дипломної роботи повинен складатися з 3-4 підрозділів, що дає можливість всебічно

13

і в повній мірі розкрити питання даної теми. Якщо відповідні питання являються предметом спорів потрібно порівняти різні думки науковців щодо даної теми на ос-нові чого в кінці відповідного розділу зробити висновки, які будуть підсумовувати основні аспекти теми, що вивчається. При написанні дипломної роботи однією із головних умов є всебічне вивчення літератури, монографій, наукових статей, думок спеціалістів та науковців. Для всебічного та неупередженого вивчення питань з об-раної тематики необхідно вивчити як мінімум 35-50 джерел. Основними видами на-укових публікацій є, зокрема, монографії, збірники наукових праць, матеріали кон-ференцій, симпозіумів, тези доповідей на наукових зібраннях, автореферати дисер-тацій, депоновані рукописи. Важливу інформацію можна взяти із публікацій періо-дичних видань, тому їх варто також опрацювати. Окрему групу складають спеціа-льні інформаційні видання (реферативні збірники, сигнальна інформація, довідко-вий бюлетень тощо), призначені оперативно повідомляти про нові публікації, а та-кож довідкові видання. Крім традиційних паперових носіїв інформації є й інші фо-рми: фотоплівки, відеоплівки, електронні.

Робота з літературою включає бібліографічний пошук літератури за темою дип-ломної роботи, з'ясуваннястану вивченості обраної теми,щоб не повторювати в ро-боті загальновідомих істин, конкретніше і точніше розкрити власну проблему, а та-кож самостійно і творчо її проаналізувати, зробити відповідні записи, узагальнен-ня.Цінність роботи над літературою полягає в тому, щоб осмислити вивчений мате-ріал, самостійно узагальнити, критично оцінити його, на основі цього зробити пра-вильні висновки і пропозиції.

Добір літературних джерел здійснюється на основі первинного їх огляду шля-хом ознайомлення з анотацією, вступом, змістом та висновками.

Систематизація та узагальнення літературних джерел здійснюється за окремими проблемними питаннями плану дипломної роботи. Перед реферуванням літератур-ного джерела, слід зробити його бібліографічний опис. Виписки, цитати, цифрові дані мають містити посилання: автор, назва твору, видавництво, рік і місце видання, кількість сторінок, що в подальшому дозволить правильно скласти список викорис-таної літератури за темою дипломної роботи.

Виписки конспективного характеру із літературних джерел повинні бути корот-кими, чітко сформульованими і точно передавати зміст. Дискусійний і критичний матеріал можна отримати з періодичної літератури (див.додаток Ж).

4.7.1.1. Пошук інформації в науковій бібліотеці НУБіП України Починати пошук інформації необхідно з довідково-пошукового апарату (ДПА),

який включає в себе: • систематичний та алфавітний каталоги книг (в традиційному режимі); • бази даних електронного каталогу (БДЕК); • систематичний та алфавітний каталоги авторефератів та дисертацій; • тематичні картотеки, що знаходяться в інформаційно-бібліографічному відділі

та центральному читальному залі і формуються згідно направлень агробіологічних спеціальностей.

У систематичному каталозі бібліографічні записи документів розташовуються за галузями знань та інформують про те, які видання з тієї чи іншої галузі знань, з того чи іншого питання є в бібліотеці. Алгоритм пошуку інформації у каталогах та картотеках (традиційні) представлений у додатку З.

14

Допомогу у розшуку видань, який є доповненням до систематичного каталогу, надає алфавітно-предметний покажчик (АПП). Він допомагає з найменшими витра-тами часу відшукати потрібну інформацію для написання дипломної роботи.

АПП – це алфавітний перелік усіх понять (предметів), про які збирається літе-ратура у систематичному каталозі і формується у вигляді картотеки. На кожній кар-точці з назвою предмета стоїть індекс та номер ящика, де знаходиться потрібна ін-формація про нього.

Наприклад: Номер ящика Індекс №274 Пшениця 633.11 № 274 Агротехніка 633.1 № 259 Добрива 631.8 № 266 Захист 632:633.11

Електронний каталог функціонує у бібліотеці з 1999 року. У базі даних елект-ронного каталогу (БДЕК) вводяться нові надходження літератури до бібліотеки уні-верситету. Алгоритм пошуку інформації в електронному каталозі представлений у додатку К.

Джерела формувань окремих БДЕК

1. БД NAUU – книжковий фонд навчальної та наукової літератури (підручники, навчальні посібники, методичні матеріали, монографії та іншідокументи відповідно до спрямованості університету);

2. БД ЕССА – статті з періодичних видань та продовжуючих видань згідно те-матичної спрямованості навчальної та науково-дослідницької тематики університе-ту;

3. БД ДА – дисертації та автореферати, що захищені в університеті; 4. БД EЕS– статті з періодичних видань із проблем екології та охорони навко-

лишнього середовища; 5. БД NAUN – навчальні, наукові видання, навчально-методичні розробки, стат-

ті із періодичних та продовжуваних видань науково-педагогічних працівників уні-верситету;

6. БД NAUEE – електронні видання, що надходять з інших інформаційних центрів на електронних носіях (РЖ ВІНІТІ (Росія), зібрання законодавства України);

7. БД FAO – надходження літератури від міжнародної організації ООН. Місце знаходження каталогів: наукова бібліотека, каталожна кімната, навч. ко-

рпус №4, кімната 30. Бібліотека університету одержує щорічно майже 350 найменувань періодичних

видань із них більш як 40 журналів агробіологічного профілю (див. дод. Ж), які зна-ходяться в центральному читальному залі та в інформаційно-бібліографічному від-ділі (корпус 4.).

Наукові праці співробітників НУБіП України та інших аграрних вузів України знаходяться у відкритому доступі в читальному залі для науковців (кімн. 28, навч. корпус №4).

В огляді літератури окреслюються основні етапи розвитку наукової думки за вибраною проблемою. У дипломній роботі не повинно бути тексту, переписаного з підручників та інших посібників, а лише посилання на літературні джерела, з яких взяті відповідні матеріали, думки, висновки.Стисло, критично висвітлюючи роботи

15

різних авторів, студент повинен назвати ті питання, що залишились невирішеними і, отже, визначити своє місце у розв'язанні проблеми. Бажано закінчити цей розділ ко-ротким резюме стосовно необхідності вивчення або проведення досліджень у даній галузі.

Загальний обсяг огляду літератури не повинен перевищувати 20 – 30% обсягу

основної частини дипломної роботи. Після вивчення літератури і консультації з дипломним керівником студент

складає обґрунтований варіант плану (змісту) дипломної роботи. План повинен бути послідовним і розкривати основну ідею роботи. Назви глав і параграфів повинні бу-ти короткими і відображати сутність відповідної проблеми. Розміщувати питання плану слід послідовно, із логічними переходами від одного розділу до іншого.

4.7.2. Виклад загальної методики й основних методів досліджень Наступним етапом написання дипломної роботи студентом, являється другий

розділ дипломної роботи. У другому розділі, як правило, обґрунтовують вибір на-пряму досліджень, наводять методи вирішення задач і їх порівняльні оцінки, розро-бляють загальну методику вивчення питань, що розглядатимуться у роботі, склада-ють при потребі методику проведеннядосліджень.

У другому розділіосновної частини дипломної роботи відображаються практи-чні питання, щодо предмету теми, яка вивчається. Зокрема, наводиться місце вико-нання дипломної роботи, ґрунтово-кліматичні умови та їх вплив на ріст і розвиток с.-г. культур, методику проведення спостережень та обліків при виконанні роботи.

Спочатку у другому розділі основної частини після зазначення місця виконання дипломної роботи дається характеристика ґрунтовим умовам господарст-

ва:вказуються основні ґрунтові відміни, їх агрофізична та агрохімічна характеристи-ка, оцінка ґрунтів за родючістю, виражена в балах, відповідність їх вимогам куль-тур, що вирощуються у господарстві для створення запланованої врожайності.

Після цього дають стислу характеристику багаторічної норми метеорологіч-них показників за даними найближчої до господарства метеорологічної станції або з агрокліматичного довідника. Подають інформацію про величину ФАР, суми актив-них температур за вегетаційний період. Наводять дані про показники зволоження території: сума опадів, гідротермічний коефіцієнт, які є характеристикою кліматич-них ресурсів території.

Рослинництво має велику специфічність у тому, що воно здійснюється в дуже мінливих погодних умовах. Спостерігаються також зміни і у кліматі. Погода – це стан атмосфери у приземному шарі повітря у даний момент часу. Багаторічний ре-жим погоди називається кліматом. Тому дуже важливо знайти пояснення мінливості урожайності та якості від мінливості погоди. З цією метою використовують багато методик залежно від запитів виробництва.

За період виробничої практики студент збирає метеорологічну інформацію, яка належить до року цієї практики, і дає оцінку типовості погодних умов порівняно з багаторічною нормою, використовуючи статистичний критерій істотності різниць між ними. Проведений таким чином аналіз дасть можливість обґрунтовано пояснити відхилення фактично одержаної врожайності від запланованої.

Для кожної сільськогосподарської культури є свій особливий набір метеоро-логічних показників. Наприклад, для овочівництва у відкритому ґрунті важливим є дата останнього весняного приморозку. Урожайність капусти сильно залежить від

16

відносної вологості повітря. Для виноградарства – сума активних температур. Ефек-тивність технологій вирощування озимої пшениці буде залежати від мінусових тем-ператур зимою та наявності снігового покриву. Для землеробства дуже важливим є оцінка задушливості, яку визначають через гідротермічний коефіцієнт (ГТК) Селя-нінова або кліматограму Вальтера. У кожному конкретному випадку для написання дипломної роботи вибір цих показників повинен допомогти керівник (див. Метео-словарь:: Институт географии РАН – www.igras.ru та інша література з метеорології ).

У зв’язку з тенденціями до потепління дуже важливо оцінити ступінь засухи у період вегетації рослин. Поряд з коефіцієнтом ГТК, який розрахувати студенту не під силу, а потрібно взяти з Гідрометцентру, пропонуємо у дипломних роботах ши-рше використовувати кліматограми Вальтера (Walterklimadiagramm), яка будується у вигляді графіка з одночасною характеристикою середньомісячної температури по-вітря і суми опадів. Комфортний оптимум для росту рослин у теплий період року створюється за співвідношення 1°С=2мм опадів(для капусти і коренеплодів комфорт наступає при співвідношенні 1 до 2,5-3,0, що потребує ще додаткового вивчен-ня)(www.klimadiagramme.de ; www.zoolex.org).Кліматограма Вальтера (рис.1)дає можливість візуально виявити і оцінити силу посухи. Її тепер широко використову-ють для характеристики клімату різних регіонів Землі.

Для її побудови необхідно мати середньомісячні суми температури повітря та суму опадів. На один графік наносять дві шкали цих показників у співвідношенні 1 до 2. Посушливі явища спостерігаються у той місяць, коли лінія опадів опускається нижче лінії середньомісячних температур. Студент повинен побудувати дві клімато-грами – для багаторічного режиму і для конкретного року. Після чого провести їх порівняння.

Рис.1. Приклад побудови кліматограми Вальтера з різким вираженням посухи у літ-

ні місяці (характерний для країн Середземномор’я).

Основними методами дослідження та аналізу при написанні другого розділу основної частини дипломної роботи являється порівняльні методи, методи синтезу, методи індукції та дедукції, математичні методи, статистичні методи, методи спо-стереження та інші. Тому в змісті методики у цьому розділі викладають перелік по-

17

казників, за допомогою яких можна підтвердити досягнення мети, а також вказують способи їх одержання (із звітів чи інших документів, або власні спостереження, об-ліки урожаю і т. і.).

В кінці даного розділу студент повинен зробити висновки стосовно ґрунтових та погодно-кліматичних умов, підсумувати основні аспекти та отримані результати вивчення.

4.7.3. Експериментальна частина. Відомості про проведені аналітичні, тео-ретичні і (або) експериментальні вивчення (дослідження)

У наступних розділах з вичерпною повнотою викладаються результати власних спостережень, досліджень, проведений автором аналіз питань, що вивчаються з ви-світленням того нового (або критичного), що він вносить у розроблення пробле-ми.Автор повинен давати оцінку повноти вирішення поставлених задач, оцінку дос-товірності одержаних результатів (характеристик, параметрів), їх порівняння з ана-логічними результатами вітчизняних і зарубіжних праць, обґрунтування потреби додаткового вивчення, негативні результати, які обумовлюють необхідність припи-нення подальших досліджень (вивчення).

Виклад матеріалу підпорядковують одній провідній ідеї, чітко визначеній авто-ром.

4.7.4. Охорона праці У сільському господарстві високий відсоток у загальному обсязі робіт займають

сезоні польові роботи, які характеризуються значною інтенсивністю та напруженіс-тю, перевищенням гранично допустимих нормативів щодо параметрів довкілля (те-мпература, вологість, швидкість руху повітря, концентрація пилу і шкідливих речо-вин, хімічних засобів захисту рослин та інше). Дія зазначених чинників негативно впливає на працюючих і повинна враховуватися при веденні сільськогосподарського виробництва майбутніми фахівцями.

Виконуючи дипломну роботу, обов`язковим є вирішення питань з охорони пра-ці, пов’язаних з темою досліджень. При цьому питання охорони праці повинні ви-рішуватися як у основній частині дипломної роботи, так і в розділі –"Охорона пра-ці". У цьому розділі студент повинен представити комплекс заходів з охорони праці для аналізованого, розробленого (удосконаленого) технологічного процесу.

Організаційно-технічні заходи повинні забезпечити такийрівень організації праці в господарстві та такі технічні рішення для всього технологічного процесу, що унеможливили б травмування працівників, зменшили б до меж допустимих норма-тивних значень дію шкідливих виробничих чинників.

Організаційними заходами з охорони праці є: забезпечення достатнього рівня працеохороних знань працівників, чітке та своєчасне проведення інструктажів з охорони праці; наявність розроблених згідно з вимогами охорони праці планового виконання робіт, технологічних карт та карт показників безпеки; правильне плану-вання робочих місць та належне дотримання проходів та проїздів; дотримання пра-вил та нормативів щодо можливості виконання окремими категоріями працівників певних видів робіт; запровадження нагляду щодо застосування безпечних способів праці, контролювання технічного стану засобів колективного та індивідуального за-хисту; наявність відповідних знаків безпеки та ін.

Технологічними заходами з охорони праці є: застосування технічно досконало-го та справного обладнання, інструментів та пристроїв, транспортних засобів,засобів

18

колективного контролю (огороджень, запобіжних і блокувальних пристроїв, сигна-лізації та ін.); використання засобів індивідуального захисту і т.д.

Лікувально-профілактичні заходи передбачають проведення періодичних меди-чних оглядів працівників; безкоштовне надання лікувально-профілактичного харчу-вання працівникам на роботах із важкими та шкідливими умовами праці; забезпе-чення охорони праці жінок, неповнолітніх; створення сприятливих умов для профі-лактики та відпочинку.

Санітарно - гігієнічні заходи передбачають визначення фактичних значень окремих параметрів виробничих чинників на робочих місцях, а також облаштування робочих місць так, щоб умови праці відповідали вимогам виробничої санітарії та гігієни.

Розроблені заходи з охорони праці у дипломній роботі повинно базуватися на таких засадах:

– машини, устаткування, хімічні речовини разом із засобами індивідуального захисту, що використовуються в сільському господарстві повинні відповідати нор-мативам, стандартам безпеки і гігієни праці;

– мають бути забезпечені належні санітарно-гігієнічні умови виконання робіт; – необхідно встановити рівень безпеки і гігієни праці тимчасових та сезонних

працівників сільського господарства не нижче рівня захисту працівників, зайнятих на постійних роботах.

Особливу увагу слід приділити технологічним процесам вирощування, післяз-биральної доробки, переробки продукції рослинництва, нормам безпеки при їх ви-конані та санітарно-гігієнічним заходам.

Доцільно провести аналіз потенційних небезпек та вказати шляхи їх усунення, розробивши відповідний комплекс заходів та засобів.

4.7.5. Висновки При підсумуванні та завершені дипломної роботи потрібно зробити загальні ви-

сновки. Висновки являються підсумком теоретико-практичної роботи по темі, що вивчалася, та повинні містити основні постулати досліджуваної теми, висвітлювати отримані практичні результати, практичний досвід з обраної тематики. У висновку студент наводить найбільш істотні ґрунтовні висновки і пропозиції.

Викладають найважливіші наукові та практичні результати, одержані в роботі, які повинні містити формулювання розв’язаної проблеми (задачі), її значення для науки або практики. Далі формулюють висновки та рекомендації щодо практичного використання здобутих результатів. У першому пункті висновків коротко оцінюють стан питання. Далі у висновках розкривають методи вирішення поставленої в дип-ломній роботі проблеми (задачі), їх практичний аналіз, порівняння з відомими роз-в'язаннями.

У висновках необхідно наголосити на якісних і кількісних показниках здобутих результатів, обґрунтувати достовірність результатів, викласти рекомендації щодо їх використання.

Висновки і пропозиції повинні бути чітко і ясно сформульовані. Вони висвіт-люються у вигляді окремих пунктів, кожен із яких є закінченою думкою. Спочатку формулюються усі одержані висновки, що характеризують стан даної проблеми, а потім на основі викладених висновків надаються пропозиції.

19

4.7.6. Додатки За необхідності робота може містити додатки, в них наводять інформацію, яка

доповнює, текст основної частини роботи, необхідний для розуміння її фахівцями, але з великим обсягом:

– таблиці допоміжних цифрових даних, графіки, рисунки, фото, розрахунки, формули,допоміжні ілюстрації;

- розрахункові таблиці, які доповнюють окремі розділи (підрозділи), математи-чну обробку даних;

– розрахунки типовості погодних умов, біокліматичного забезпечення урожай-ності, системи удобрення, порогових рівнів забур’яненості посівів, господарська та економічна ефективність системи.

Доцільність додатків, склад і зміст визначаються характером та обсягом матері-алу дипломної роботи. Додатки включають матеріали, зібрані та розроблені автором роботи відповідно досліджуваної (вивчаємої) ним проблеми, вони відображають по-вноту та структуру дипломної роботи.

Додатки розміщують, починаючи кожен з нової сторінки у порядку появи по-силань на них у тексті (посилання робляться на літеру, якою позначений відповід-ний додаток).

4.7.7. Список використаних джерел Відповідно під час написання роботи формується список використаної літера-

тури, оскільки він є невід’ємною частиною дипломної роботи. Список використаних джерел слід розміщувати одним із таких способів: у порядку появи посилань у текс-ті (найбільш зручний для користування і рекомендований при написанні дипломної роботи), в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків, у хроноло-гічному порядку.

Бібліографічний опис джерел складають відповідно до чинних стандартів із бі-бліотечної та видавничої справи.

4.7.7.1. Оформлення списку літератури При написанні бакалаврської дипломної роботи її автор повинен грамотно

скласти список використаної літератури. Адже це елемент бібліографічного апарату бакалаврської роботи, містить в собі аналітичний бібліографічний опис використа-них джерел, це її ключ. Тому бібліографічний опис кожного джерела повинен бути повним, без будь-яких пропусків елементів установленого бібліографічного запису. Втрата одного з них тягне за собою повторну перевірку використаного джерела для уточнення даних, що супроводжується додатковою втратою часу на повторний по-шук потрібного документу.

Список літературних джерел може бути складений у порядку викладених по-силань у тексті роботи чи в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заго-ловків статей, книг.

Відомості про джерела, включені до списку, необхідно подавати відповідно до вимог міжнародного і державного стандартів з обов’язковим наведенням назв праць.

Список використаних джерел оформляється згідно: ДСТУ ГОСТ 7.1-2006 Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні

вимоги та правила складання. ДСТУ 3582-97 Інформація та документація. Скорочення слів в українській

20

мові в бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила. ГОСТ 7.12-93 Библиографическая запись. Сокращение слов на русском язи-ке. Основные требования и правила.

Приклади оформлення бібліографічного опису у списку джерел, який наводять у дипломній роботі, показані у додатку Л.

5. ОРІЄНТОВНИЙ ЗМІСТ ОСНОВНОЇ ЧАСТИНИ ДИПЛОМНИХ РОБІТ

ВИПУСКОВИХ КАФЕДР

5.1. Орієнтовний зміст основної частини дипломних робіт, які виконуються на кафедрі рослинництва

У відповідності до специфіки кафедри рослинництва назва теми бакалаврської роботи може подаватися у наступних редакціях:

– «Агротехнологічні основи технологій вирощування сільськогосподарської ку-льтури в умовах господарства»;

– «Аналіз галузі рослинництва та технології вирощування сільськогосподарсь-кої культури в умовах господарства».

Орієнтовний зміст дипломної роботи може бути представлений у такому вигляді:

Назва розділівосновної частини К-ть ст.

1. Огляд літератури 1.1 Стан та перспективи вирощування культури в світі та Україні 1.2 Народногосподарське значення досліджуваної культури, місце її в економіці господарства 1.3 Біологічні особливості культури, біологічна, фактична, середня, та максима-льна продуктивність зареєстрованих її сортів (гібридів) 1.4 Якість продукції та відповідність її вимогам Державних стандартів

8-10

2. Місце, умови та методика виконання роботи. 2.1. Місце розташування та виробничо-господарська характеристика господарс-тва 2.2 Ґрунти господарства та їх характеристика 2.3 Агрономічний аналіз кліматичних і погодних умов з оцінкою відповідності їх вимогам досліджуваної культури

5-6

3. Аналіз стану галузі рослинництва в господарстві 3.1. Співвідношення земельних угідь та структура посівних площ 3.2.Спеціалізація господарства та урожайність сільськогосподарських культур за останні три роки 3.3 Сівозміни господарства та місце досліджуваної культури в них 3.4. Оцінка господарської та економічної ефективності галузі рослинництва в господарстві

8-10

4. Аналіз фактичної технології вирощування обраної культури у господарс-тві з оцінкою відповідності одержаної урожайності її ресурсному забезпе-ченню та плановій урожайності 4.1 Розрахунок ресурсно-забезпеченої урожайності культури 4.2. Розрахунок величини фітометричних параметрів посіву під заплановану урожайність

15-20

21

4.3. Розрахунок доз добрив на заплановану врожайність і фактичне їх застосу-вання 4.4. Агробіологічне обґрунтування та розрахунок норми висіву насіння, вимоги до якості насіння згідно чинних ДСТУ 4.6. Система основного і передпосівного обробітку ґрунту 4.7. Система удобрення ґрунту при вирощуванні культури 4.8. Сівба культури 4.9. Післяпосівний обробіток ґрунту і догляд за посівами 4.10. Збирання урожаю 4.11. Післязбиральна доробка і зберігання продукції рослинництва

5.Розрахункова технологічна карта вирощування досліджуваної сільського-сподарської культури відповідно до ресурсного забезпечення господарства

4-6

6. Розробка заходів щодо удосконалення технології вирощування культури в господарстві на основі аналізу фактичної технології та теоретичного її об-ґрунтування

2-3

7. Економічна ефективність технології вирощування культури в господарс-тві

3-4

8. Заходи з охоронипраці при вирощуванні культури 3-4 Висновки і пропозиції виробництву 1-2

У першому розділі роботи розглядається аналіз результатів багаторічних дослі-джень вітчизняних і зарубіжних вчених з питань сучасного стану, перспектив виро-бництва певної культури в світі та в Україні, народногосподарське значення та біо-логічні особливості її, обов’язково розглядаються питання підвищення продуктив-ності та якості залежно від агротехнологічних прийомів вирощування культури. Ви-значаються проблеми, які потребують вирішення.

У другому розділі наводиться місце, умови виконання роботи, зазначаються ґрунти та їх характеристика, кліматичні і погодні умови з аналізом їх відповідності вирощуванню обраної культури. В кінці розділу наводяться пропозиції щодо потен-ційних можливостей культури стосовно природно-кліматичної зони та місця розта-шування господарства.

Третій розділ присвячено аналізу стану галузі рослинництва в господарстві за три останні роки, де подається: співвідношення земельних угідь, динаміка структури посівних площ та сівозміни господарства, динаміка урожайності основних с.-г. ку-льтур з аналізом порівняно з середніми показниками по Україні. Економічна оцінка виробничої діяльності господарства, в т.ч. галузі рослинництва.

У четвертому розділі повинен бути поданий аналіз технології вирощування культури в господарстві з оцінкою фактичної урожайності її ресурсному забезпе-ченню та плановій урожайності, розробка заходів щодо її удосконалення на основі опрацьованих джерел літератури, але виходячи з ресурсного забезпечення господар-ства.

Уп’ятомурозділі подається технологічна карта, за якою вирощується культура в господарстві, в якій зазначають в логічній послідовності технологічні операції, склад агрегату (марка с.-г. машин, кількість), норма виробітку, витрати на весь обсяг робіт, витрати пального, тощо.

Ушостому розділі слід представити заходи, які доцільно запровадити в даному господарстві з метою підвищення урожайності та якості рослинницької продукції. Це може стосуватися окремих технологічних операцій чи систем обробітку ґрунту

22

(наприклад переходу на систему обробітку ґрунту No-till) чи протруєння насіння з урахуванням сучасних вимог до препарату і якості посівного матеріалу та ін.

Усьомомурозділівисвітлення матеріалу розпочинається з аналізу основних еко-номічних показників, за якими розраховується економічна ефективність технологій вирощування культури, зазначається роль культури в економіці господарства. Пода-ється зведена розрахункова таблиця, в якій порівнюють традиційну технологію ви-рощування даної культури у господарстві та технологію з елементами удосконален-ня; їх рівні забезпеченої урожайності та якісні показники продукції, структуру ви-трат на вирощування та розраховується собівартість, прибуток і рівень рентабельно-сті. Дані показники обов’язково аналізуються.

У восьмому розділі подаються постанови, закони з питань охорони праці і після цього аналізується стан охорони праці в агроформуванні конкретно по технології вирощування культури. В кінці підрозділу робиться висновок щодо оцінки стану та заходів, які потребують вирішення з метою покращення.

При формулюванні висновків і пропозиції виробництву вимагається подання конкретних висновків по розділах роботи в логічній послідовності, проте не абстра-ктних, а конкретних з підкріпленням їх фактичним матеріалом, в т.ч. цифровим. (Наприклад: земельна територія господарства представлена 1500 га землі. Сільсько-господарські угіддя займають 93 % від загальної земельної території, з них на орні землі припадає 1310 га землі. У висновках наводяться пропозиції, направлені на під-вищення продуктивності посівів і якості продукції без шкоди довкіллю.

Пропозиції виробництву мають засвідчити, що доцільно запровадити у госпо-дарстві, щоб підвищити урожайність та якість продукції при мінімальних затратах на виробництво одиниці продукції та високій рентабельності.

5.2. Орієнтовний зміст основної частини дипломних робіт, які виконуються на кафедрі землеробства та гербології

Основною вимогою до змісту бакалаврської роботи студентів кафедри зем-леробства та гербології має стати її спроможність засвідчити суму знань і вмінь, на-бутих за час навчання, які забезпечать здатність фахівця до ефективного ведення цілої галузі землеробствата окремих її ланок.Узагальнена тема даної роботи, яка за-свідчує його фахову підготовку, має назву “Агроекономічний аналіз системи земле-робства (окремих її ланок) в умовах господарства.” Виконуючи бакалаврську робо-ту, студент застосовує загальнонаукові методи дослідження: описово-узагальнюючий, розрахунковий, аналізу і синтезу, а також спостереження за росли-нами та їх екологічним середовищем.

Орієнтовна структура дипломної бакалаврської роботи виконаної на кафедрі землеробства та гербології, наведена нижче:

Назва розділів основної частини і послідовність їх викладу y роботі К-ть ст.

1. Огляд літературних джерел про стан та перспективи розвитку галузі зем-леробства в Україні 1.1. Стан галузі землеробства в країні, характеристика сучасних систем землероб-ства (ланок); 1.2. Основні проблеми розвитку землеробства в країні та напрями їх розв'язання.

10

2. Умови, базова інформація і методика виконання роботи 5-8

23

2.1. Адміністративне та зональне розташування господарства, його виробнича спеціалізація; 2.2. Ґрунтові умови господарства. 2.3. Агрономічний аналіз кліматичних і погодних умов з оцінкою їх типовості та відповідності вимогам вирощуваних культур. 3. Агроекономічний аналіз системи землеробства (чи їх окремих ланок) в го-сподарстві 3.1. Структура землекористування, система сівозмін. 3.2. Система обробітку ґрунту в польовій (або іншій) сівозміні. 3.3. Система удобрення ґрунту. 3.4. Система захисту посівів від бур'янів, шкідників і хвороб. 3.5. Система насінництва. 3.6. Заходи захисту ґрунтів від ерозії. 3.7. Меліоративні заходи. 3.8. Агрономічна оцінка технологій вирощування основних культур з розрахун-ком їхньої ресурсно-забезпеченої урожайності та її адекватності фактичній вели-чині. 3.9. Оцінка господарської та економічної ефективності системи землеробства або окремих її ланок. 3.10. Післязбиральна доробка і зберігання основних видів продукції рослинницт-ва.

30-35

4.Аналіз заходів охорони праці в галузі землеробства і навколишнього сере-довища в господарстві.

5-6

Висновки і пропозиції виробництву 1-2

У першому розділі розглядається огляд наукової літератури з обраної теми, су-часний стан її вивченості в світі і Україні, мета реалізації системи землеробства.

У другому розділі наводиться еколого-економічна характеристика місця і умов розташування господарства (природно-сільськогосподарська зона, ґрунтові, кліма-тичні умови, погодні умови та їхня типовість в рік дослідження). В кінці розділу на-водяться пропозиції щодо відповідності природних умов вимогам вирощуваних ку-льтур.

У третьому розділі здійснюється розрахунок ресурсно забезпеченої урожайно-сті вирощуваних в господарстві культур. Проводиться агроекономічний аналіз об’єктів вивчення з обраної теми (системи землеробства, окремої її ланки, технології виконання землеробських заходів або їх систем).

Аналізструктури посівних площ, співвідношення земельних угідь та система сівозмін служить підставою для визначення назви системи землеробства та оцінки існуючого в господарстві чергування культур у сівозмінах, стану їхнього освоєння. Оцінюючи систему сівозмін, студент вносить у роботу свої пропозиції щодо поліп-шення сівозміни господарства.

При аналізі системи удобрення слід зробити висновки про адекватність фак-тичної урожайності можливій за ресурсами поживних речовин урожайності сільсь-когосподарських культур у сівозміні, порівнюючи фактичні ресурси засвоюваних речовин у ґрунті та внесених добрив з нормативним винесенням їх з урожаєм. Якщо винесення поживних речовин фактичним урожаєм дорівнює їх доступним ресурсам, то досягнута фактична урожайність культури адекватна її ресурсному забезпеченню (коефіцієнт адекватності рівний або більший від 1). У випадку, коли коефіцієнт аде-

24

кватності менше від 1, фактична урожайність менша, ніж її ресурсне забезпечення. Для оцінки стану екологізації землеробства використовують норми її індексу

і нормативи внесення органічних добрив. Величину індексу екологізації землеробс-тва визначають відношенням внесених всіх мінеральних добрив в діючій речовині кг/га до дози внесених органічних добрив, т/га.

Шкала оцінки екологізації землеробства за її індексом передбачає визначен-ня екологічного землеробства, якщо цей індекс становить менше 15, стан спадної екологізації – при величині індексу від 15 до 25 і стан хімізації землеробства – понад 25. Ці норми мають велике значення у визначенні екологічної ситуації на агролан-дшафтах. При індексі понад 15 відбувається агрофізична деградація ґрунту і нако-пичення нітратів у продукції. В практичному землеробстві основним засобом його екологізації є органічні добрива. Існує шкала для визначення рівнів екологізації зе-млеробства за нормами їх внесення.

Важливим складовим елементом системи землеробства є система захисту посівів від шкідливих організмів – бур’янів, шкідників та хвороб. Аналізуючи її, звертають увагу на комплексність заходів захисту, яка є умовою їх ефективності. Необхідними частинами комплексу заходів є запобіжні і винищувальні. При цьому звертають увагу на еколого–економічне обґрунтування застосування заходів захис-ту, зокрема на визначення еколого–економічних порогів забур’яненості полів, наяв-ності шкідників і хвороб. У роботі треба навести розрахунки еколого – економічних порогів забур’яненості посівів основних сільськогосподарських культур і порівняти їх з фактичною забур’яненістю посівів, за якої застосовували протибур’янові заходи, зокрема гербіциди.

На підставі аналізу робляться висновки про забезпеченість господарства райо-нованими сортами, кондиційним за посівними якостями насінням, оцінюють виро-щувані сорти за врожайністю та складають пропозиції щодо сортозаміни і сортооно-влення, поліпшення стану насінництва в господарстві.

При описі заходів із захисту ґрунтів від ерозії потрібно треба навести дані про площі ерозійно небезпечних угідь у господарстві: схили крутизною понад 5%, площі під ярами, тощо. Зазначається система протиерозійних заходів, які фактично застосовують на цих угіддях, наявність ґрунтозахисних сівозмін, протиерозійних інженерних споруд на полях (вали, тераси), впровадження контурно–меліоративної організації території, ґрунтозахисних заходів обробітку ґрунту, ґрунтозахисних лі-сонасаджень і т. ін. На підставі такого аналізу студент опрацьовує свої пропозиції щодо поліпшення захисту ґрунтів від ерозії.

За наявності в господарстві меліорованих площ треба вказати тип меліорати-вної системи (зрошувальна чи осушувальна), навести дані про їх розміри та основні елементи осушувальної чи зрошувальної мережі з їх схемами.Крім того, треба вка-зати способи поливу (по борознах, краплинне, дощування) або відведення надмір-них вод і дати оцінку технічного впливу меліоративної системи на показники еколо-гічного середовища на полях.У зв’язку з цим навести фактичні дані про коливання рівня ґрунтових вод, користуючись результатами спостережень у господарстві, від-повідність фактичних зрошувальних і поливних норм вимогам вирощуваних на ме-ліорованих землях сільськогосподарських культур. Крім водної меліорації, відобра-зити також факти застосування хімічної меліорації (вапнування, гіпсування ґрун-тів).У прикінцевій частині цього аналізу студент наводить інформацію про фактич-

25

ну ефективність меліоративних заходів – зростання врожайності культур, річний економічний ефект та строки окупності капіталовкладень, а також свої пропозиції щодо перспектив підвищення ефективності меліоративних заходів.

Господарську ефективність конкретної системи землеробства оцінюють за по-казниками урожайності сільськогосподарських культур та продуктивності ріллі в середньому за останні 3 роки, а економічну – за рентабельністю виробництва. Вка-зують на прибутковість вирощування окремих сільськогосподарських культур і в цілому галузі землеробства в господарстві, відзначивши найбільш прибуткові куль-тури. Слід вказати також на причини низької рентабельності вирощування окремих культур та заходи щодо її підвищення.

Розрахунок ресурсно забезпеченої урожайності культури здійснюють за таким алгоритмом:

– спочатку визначають потенційну урожайність абсолютно сухої біомаси ос-новної і побічної продукції (ПУ, т/га) культури за надходженням фотосинтетично активної радіації;

– розраховують потенційну урожайність основної (ПУо) і побічної (ПУп) про-дукції за умови запроектованого коефіцієнта засвоєння ФАР та стандартної її воло-гості;

–розраховують дійсно можливу урожайність (ДМУ, т/га) за ресурсами вологи та доступних поживних речовин на тлі фактичного внесених добрив.

Порівняти розрахунки фітометричних параметрів посіву під заплановану уро-жайність з фактичною величиною, встановити відповідність розрахункових норм добрив на заплановану урожайність із фактично внесеними під культуру, адекват-ність фактичної урожайності ресурсно-забезпеченій, порівняти розрахункову норми висіву насіння культури із фактичною.

Завершити виклад усього розділу, присвяченого агрономічному аналізу сис-теми землеробства в господарстві, треба визначенням її назви, короткими висновка-ми, які випливають з наведеного аналізу стану окремих ланок системи та власними пропозиціями про поліпшення стану всієї галузі.

Четвертий розділ присвячено заходам охорони праці і навколишнього середо-вища за реалізації системи землеробства (ланки системи) у господарстві.

У висновках студентом наводяться ґрунтовні пропозиції, спрямовані на удо-сконалення системи землеробства або окремих її ланок для досягнення ресурсно-забезпеченої продуктивності ріллі.

5.3. Орієнтовний зміст основної частини дипломних робіт, які виконують-ся на кафедрі технології зберігання, переробки та стандартизації продукції рос-

линництва ім. проф. Б.В. Лесика Після закінчення навчання на ОКР «Бакалавр» і отримання кваліфікації «тех-

нолог з агрономії», фахівець повинен уміти не лише виростити для себе і суспільст-ва необхідну продукцію рослинництва (овочівництва, садівництва), а й знати та ор-ганізувати логістику отриманого врожаю: оцінку якості, методи післязбиральної до-робки (очистки, сушіння, сортування, калібрування тощо), тимчасового та тривалого зберігання.

Недарма народне прислів’я гласить «Не той хліб, що в полі, а той, що в комо-

26

рі». Тому загальною вимогою до всіх тематик дипломних робіт, які виконуються на кафедрі технології зберігання, переробки та стандартизації продукції рослинництва ім. проф. Б.В. Лесика повинно бути: кваліфіковане відтворення певної ланки обов’язкового ланцюга робіт з доведення рослинницької продукції до споживача (логістики).

Тематика дипломних робіт кафедри технології зберігання, переробки та стандартизації продукції рослинництва ім. проф. Б.В. Лесика повинна охоплю-вати питання фактичної та рекомендованої технології вирощування певної культури, технологію післязбиральної доробки врожаю, зберігання (чи реалізації) доведеної до вимог стандарту продукції. Кафедра пропонує структуру і зміст бакалаврської робо-ти за рекомендованими темами:

«Оцінка товарної якості певної продукції (сировини) рослинництва залежно від технології вирощування, способу (режиму) післязбиральної доробки та зберіган-ня»;.

«Агротехнологічний аналіз галузі рослинництва, технології вирощування, пі-слязбиральної доробки, зберігання (переробки) досліджуваної культури в умовах господарства».

Орієнтовний зміст дипломної роботи може бути представлений у такому вигляді: Назва розділів основної частини К-ть ст.

1. Огляд літератури з теми. 1.1 Народногосподарське значення досліджуваної культури або технології, місце їх в економіці господарства (залежно від об’єкта вивчення в роботі). 1.2 Ботанічна характеристика і біологічні особливості культури 1.3 Характеристика врожаю як об’єкта післязбиральної доробки, зберігання та переробки 1.4 Характеристика сучасних технологій вирощування, післязбиральної доробки, зберігання та переробки продукції рослинництва

10-15

2. Умови, базова інформація і методика виконання роботи 2.1. Ґрунтові умови господарства 2.2. Характеристика середньорічних кліматичних і погодних умов з оцінкою ві-дповідності їх вимогам досліджуваної культури 2.3. Загальна характеристика матеріально-технічної бази для збирання, післяз-биральної доробки, зберігання і переробки продукції рослинництва 2.4. Методика проведення спостережень та обліків при виконанні роботи

5-10

3. Аналіз технології вирощування досліджуваної культури в поточному ка-лендарному році 3.1. Структура земельних угідь, посівних площ та системи сівозмін. 3.2. Система обробітку ґрунту в польовій сівозміні та під культуру 3.3. Система удобрення ґрунту в польовій сівозміні та під культуру 3.4 Підготовка насіння до сівби, норми висіву, календарні терміни та способи сівби, глибина загортання насіння 3.5. Післяпосівний обробіток ґрунту і догляд за посівами при вирощуванні дос-ліджуваної культури (календарні строки виконання з прив’язкою до погодних умов). 3.6. Збирання урожаю (засоби, способи, терміни, погодні умови в період збиран-ня врожаю) 3.7. Економічна ефективність вирощування досліджуваної культури

15-20

27

4. Післязбиральна доробка, зберігання (переробка) врожаю досліджуваної культури 4.1. Технологічні розрахунки з транспортування основної та додаткової продук-ції врожаю 4.2. Аналіз організації робіт на току (буртмайданчику, тощо) 4.2.1. Аналіз готовності току, зерносховища (овоче-, плодо-, картоплесховища) до приймання врожаю 4.2.2. Аналіз матеріально-технічної бази з післязбиральної доробки 4.2.3. Визначення якості продукції та відповідність її вимогам державних стан-дартів 4.2.4. Характеристика застосованої технології доробки врожаю до рівня техніч-них вимог відповідних рівнів залежно від цільового призначення 4.2.5. Розрахунок втрат маси, отриманих за фактично застосованої технологічної схеми доробки продукції 4.3. Аналіз способів і режимів зберігання продукції досліджуваної культури 4.3.1. Характеристика способів зберігання продукції (стаціонарних, тимчасових) 4.3.2. Аналіз фактично застосованого режиму зберігання та пропозиції щодо оп-тимального режиму 4.3.3. Розрахунки втрат маси при зберіганні продукції рослинництва 4.3.4. Розрахунки собівартості зберігання 1 т продукції

15-20

5. Розрахункова технологічна карта вирощування та доробки врожаю досліджу-ваної культури та її економічна ефективність

4–6

6. Заходи охорони праці і навколишнього середовища при вирощуванні дослі-джуваної культури або виконанні технології доробки врожаю

5–6

Висновки і пропозиції виробництву 1–2

У першому розділі студентом повинен бути представлений огляд літератури, який висвітлює його знання об’єкта технології вирощування, доробки (врожаю пев-ної культури), за допомогою якої можливо довести до якості, що здатна задовольни-ти потреби споживача залежно від цільового призначення. В огляді повинен бути показаний аналіз досвіду вирощування, доробки та зберігання певного виду продук-ції в господарствах, що знаходяться в аналогічній ґрунтово-кліматичній зоні Украї-ни та у світі.

У другому розділі наводиться місце, умови виконання роботи, терміни (за останні три роки). Для вирощування будь-якої культури є базові умови, які незалеж-ні від технолога – це грунт і метеорологічні умови вирощування. Автор повинен представити характеристику останніх, а також подати розрахунок ефективності ви-робництва конкретної продукції в цифрових показниках. Подальша доля врожаю залежить від технології його доробки, зберігання та переробки. Для здійснення останньої необхідний ланцюг організаційних робіт з використанням необхідної тех-ніки. Студент повинен зазначити кількість і якість наявних засобів доробки, збері-гання та переробки. У кінці розділу наводяться пропозиції з вибору технологій ви-рощування, доробки, зберігання та переробки підкріплену результатами роботи 1-2 господарств.

Третій розділ присвячено аналізу технології вирощування в умовах конкрет-ної системи землеробства. В зв’язку з тим, що фактори вирощування – якість насін-ня, технологія вирощування, метеорологічні умови вегетаційного періоду мають ви-

28

значальний вплив на кількість і якість врожаю, то студенту необхідно зазначити фа-ктичні дані з факторів впливу. Решта факторів впливу, які належать до технології вирощування в т.ч. й збирання врожаю – це фактори, які в значній мірі залежать від суб’єкта – агронома. Тому їх також потрібно висвітлити із фахової сторони, зазна-чивши конкретні дії, які вплинули на врожай.

У четвертому розділіпроводитьсяаналіз матеріально-технічної бази зі післяз-биральної доробки, зберігання,переробки продукції рослинництва, виконуються те-хнологічні розрахунки із закладання конкретних обсягів продукції на тривале збері-гання.

Якщо для аналізу обрана зернова або зернобобова культура.

Характеризують зернотік та описують підготовку його до прийому врожаю продукції рослинництва, а також строки, кількість та якість зернової маси, що над-ходить на тік. Вказують: 1) поелементно види смітної та зернової домішок; 2) робочі органи механізмів, за допомогою яких можливо звільнитись від домішок; 3) режими роботи вузлів машин (аспірації, трієрів, решіт), які необхідні для видалення домі-шок. Приводяться рекомендації щодо набору машин, їх марок, які необхідно вико-ристати для доведення зерна до стану сухого і чистого.

Описується характеристика наявних машин та агрегатів для проведення після-збиральної обробки зерна та вказується їх паспортна продуктивність. Використову-ючи дані фактичної якості та кількості вороху, що надходить на зернотік, розрахо-вують їх фактичну продуктивність та можливу кількість зерна, що може бути обро-блена за добу та сезон. Розраховуються втрати маси у результаті зміни вологості та вмісту домішок. Наводяться дані результатів приведених розрахунків з обробки зер-на на току із визначенням показників якості отриманого зерна, втрат маси внаслідок усушки та очистки, кількості не зернових відходів.У висновках окремого підрозділу потрібновказати на забезпеченість господарства розрахованою необхідною техні-кою.

На підставі отриманих даних про валовий збір проводиться розрахунок потреб у засіках, ємностях для зберігання насіння чи продовольчо-фуражного зерна. Про-водиться аналіз розрахунків по забезпеченості зерносховищами. Якщо насіння збе-рігається в мішках, описуються правила зберігання зерна в тарі а також характери-зуються існуючі зерно (насіннє) сховища: 1)за яким проектом збудоване; 2)висота стін та висота по коньку; 3)з перекриттям чи без нього; 4) матеріали та забарвлення стін та покрівлі; 5)тип сховища (засікові, навалом); 6)можливість контролю за якіс-тю продукції; 7)можливість завантаження та розвантаження; 8)стан засобів проти-пожежної безпеки; 9)наявність засобів захисту при роботі в умовах запиленості, то-що.

Описується технологія контролю за збереженням зернової продукції. Відміча-ється періодичність спостережень за насінням та зерном в окремі періоди зберігання за основними показниками (вологість, зараженість, температура, тощо).

Описується існуючий в господарстві порядок реалізації зерна. На основі отри-маних даних розкривається порядок проведення реалізації зерна та проводяться роз-рахунки. На підставі порівняння фактичної якості продукції та вимог стандарту про-водиться визначення ціни, залікової маси зерна та проводяться розрахунки по її реа-лізації.

29

Якщо обрана технічна культура:

Аналізується існуюча в господарстві техніка для збирання та післязбиральної доробки вирощеного врожаю. Проводиться розрахунок обсягу днів збирання (після-збиральної обробки) продукції з урахуванням наявної техніки та наводяться виснов-ки по оптимізації строків збирання. Приводяться існуючі в господарстві технології збирання (сортування, післязбиральної обробки) врожаю. Описуються умови при збиранні (наявність опадів, температура в період збирання) та вказуються наявні не-сприятливі фактори при вирощуванні та збиранні, які можуть вплинути на збереже-ність врожаю.

Характеризується дана продукція як об'єкт зберігання та реалізації, приво-дяться вимоги державних стандартів до її якості. Робиться висновок про відповід-ність отриманої продукції вимогам стандартів. Описуються шляхи її покращання.

При описі реалізації продукції приводяться умови договорів на купівлю-продаж продукції. Вказуються порядок формування та існуючі на звітний період за-купівельні ціни на дану продукцію. На підставі даних проводяться розрахунки за реалізацію продукції різної якості або різного цільового призначення. Для цього ви-користовуються дані про пункти реалізації чи прийому-здачі продукції та правила її оцінки. Вказуються причини більш низької фактичної (проти закупівельної) ціни за продукцію. Описуються основні фактори, які впливають на якість продукції. Зазна-чаються основні методики визначення показників якості продукції.

Спираючись на зібраний в господарстві матеріал з наявності матеріально-технічної бази і необхідності зберігання продукції, проводяться розрахунки по ви-значенню необхідної місткості сховищ (стаціонарних, тимчасових) з урахуванням специфіки продукції. Розрахунки проводяться згідно методик, передбачених певни-ми лабораторними роботами.

Описуються оптимальні умови (режими) зберігання, контроль за станом збері-гання та можливі (обґрунтовані) втрати при зберіганні.

Якщо господарство займається переробкою даної продукції описати технології переробки та дати їх характеристику.

У п’ятий розділ виносяться результати технологічних і економічних розраху-нків з основних етапів вирощування та доробки врожаю у вигляді матеріальних та фінансових показників.

Шостий розділ стосується охорони праці та навколишнього середовища при вирощуванні досліджуваної культури або виконанні технології доробки, переробки врожаю.

У висновках студент звертає увагу, як на позитивні моменти застосованих те-хнологій, так і недоліки при їх використанні. Це потрібно зробити короткими фра-зами, з переліку яких буде витікати висновок про фактичний стан вирощування, до-робки та зберігання (переробки) врожаю конкретної культури (з конкретного поля).

У пропозиціях наводяться пропозиції на обновлення технологій і доведення їх до рівня, що забезпечать отримання такого врожаю та результатів з його реалізації, як це є в кращих господарствах цієї ґрунтово-кліматичної зони країни та у світі.

30

5.4. Орієнтовний зміст основної частини дипломних робіт, які виконуються

на кафедрі кормовиробництва, меліорації і метеорології Тематика бакалаврських робіт кафедри кормовиробництва, меліораціїі метео-

рологіїможе подаватися у наступних редакціях: «Агроекономічний аналіз галузі кормовиробництва певного господарства та те-

хнологія вирощування кормової культури»; «Стан та шляхи збільшення обсягів виробництва і поліпшення якості кормів у

певному господарстві». Орієнтовний зміст дипломної роботи може бути представлений у такому вигляді:

Назва розділів основної частини К-ть ст. 1. Огляд літератури з теми.

1.1. Народногосподарське значення досліджуваної культури або технології, місце їх в економіці господарства (залежно від об’єкта вивчення в роботі) 1.2.Біологічні особливості культури, біологічна, фактична, середня та максима-льна продуктивність зареєстрованих її сортів (гібридів) 1.3. Характеристика сучасних технологій вирощування кормової культури або заготівлі певних видів кормів

10-15

2. Ґрунтово-кліматична характеристика умов господарства, методика ви-конання роботи 2.1. Місце розташування та виробничо-господарська характеристика господарст-ва 2.2. Ґрунти господарства та їх характеристика 2.3. Агрономічний аналіз кліматичних і погодних умов з оцінкою відповідностіїх вимогам досліджуваної культури 2.4.Методика проведення досліджень

6–8

3. Агроекономічний аналіз галузі кормовиробництва в господарстві 3.1. Виробнича діяльність господарства та галузі кормовиробництва 3.2. Структура посівних площ і врожайність сільськогосподарських культур 3.3. Кормові та прифермські сівозміни 3.4. Аналіз роботи галузі тваринництва 3.5. Стан кормової бази господарства 3.6. План організації зеленого конвеєра в господарстві 3.7. Стан природних сіножатей та пасовищ 3.8. Технології заготівлі високопоживних кормів 3.9. Оцінка господарської та економічної ефективності галузі кормовиробництва

15–20

4. Заходи щодо збільшення обсягів виробництва та поліпшення якості кор-мів у господарстві. 4.1. Розрахунок річної потреби господарства в кормах і складання плану їх виро-бництва 4.2. Розрахунок площі посіву та потреби в насінні кормових культур 4.3. Планування заходів щодо поліпшення природних кормових угідь господарс-тва

10–15

5. Аналіз фактичної технології вирощування однієї з провідних кормових культур господарства з оцінкою відповідності одержаної урожайності її ре-сурсному забезпеченню та плановій урожайності. Розробка заходів щодо

10–15

31

удосконалення технології вирощування культури в господарстві 4.1Розрахунок ресурсно-забезпеченої урожайності культури 4.2. Розрахунок величини фітометричних параметрів посіву під заплановану урожайність 4.3. Розрахунок доз добрив на заплановану врожайність і фактичне їх застосу-вання 4.4. Агробіологічне обґрунтування та розрахунок норми висіву насіння, вимоги до якості насіння згідно чинних ДСТУ 4.6. Система основного і передпосівного обробітку ґрунту 4.7. Система удобрення ґрунту при вирощуванні культури 4.8. Сівба культури 4.9. Післяпосівний обробіток ґрунту і догляд за посівами 4.10. Збиранняурожаю 4.11. Післязбиральна доробка, зберігання і переробка продукції на кормові цілі 6. Розрахункова технологічна карта вирощування досліджуваної сільськогоспо-дарської культури відповідно до ресурсного забезпечення господарства

4–6

7. Економічна оцінка технології вирощування культури в господарстві 2–5 8. Заходи з охорони праці і навколишнього середовища при вирощуванні культу-ри (виробництва кормів)

3–4

Висновки і пропозиції виробництву 1–2 У першому розділі роботи розглядається аналіз результатів багаторічних дослі-

джень вітчизняних і зарубіжних вчених з питань сучасного стану, перспектив виро-бництва певної культури в світі та в Україні, народногосподарське значення та біо-логічні особливості її, обов’язково розглядаються питання підвищення продуктив-ності та якості залежно від агротехнологічних прийомів вирощування культури. Ви-значаються проблеми, які потребують вирішення.

У другому розділі вказується назва господарства. Наводяться дані щодо його географічного положення, розташування відносно головного адміністративного центру. Описуються основні типи ґрунтів, погодно-кліматичні умови. Завершується розділ висновком щодо придатності біокліматичного потенціалу регіону для одер-жання програмованих урожаїв районованих кормових та інших сільськогосподарсь-ких культур і їх сортів. Наводиться методика виконання роботи.

У третьому розділіроботивказується напрям виробничої діяльності, обсяги виробництва рослинницької продукції і кормів з сільськогосподарських угідь та їх реалізація. Описується земельна територія господарства, наводиться загальна земе-льна територія станом на 01.01. поточного року та види сільськогосподарських угідь.

Для оцінки господарської ефективності системи ведення кормовиробництва суттєве значення мають структура посівних площ кормових культур, їх урожайність, система сівозмін. Наводиться структура посівних площ господарства за останні три роки та проводиться аналіз представлених даних, якими обґрунтовуються ті зміни (позитивні та негативні), які відбулися у господарстві, дані щодо врожайності с.-г. культур. Необхідно не лише відмітити зміни врожайності сільськогосподарських культур, але й з'ясувати чинники, що сприяли зниженню або зростанню останньої. Намітити заходи щодо підвищення врожайності основних видів і груп сільськогос-подарських культур.

32

Висвітлюється організаційно-господарське та агротехнічне значення сівозмін. Характеризуютьсявиди кормових сівозмін. Подаються схеми кормових сівозмін гос-подарства. Площа поля. Характеризуються кращі попередники для основних кормо-вих культур. Пропонуються варіанти поліпшених схем сівозмін.

Обов'язково наводяться дані про наявність видів і вікових груп сільськогоспо-дарських тварин, їх продуктивність. Аналізуються дані щодо динаміки поголів'я сільськогосподарських тварин господарства за останні три роки. Вказуються причи-ни змін, пропозиції щодо стабілізації цих показників. Наводяться дані стосовно про-дуктивності тварин, здійснюється ґрунтовний аналіз причин змін (позитивних і не-гативних) за роками господарювання.

Описується потреба та забезпечення тваринництва окремими видами кормів. Обсяг виробництва кормів у поточному році. Для цього складається кормовий ба-ланс.Баланс кормів включає потребу в грубих, соковитих, зелених і концентрованих кормах, а також у молоці, його замінниках і фактичне надходження їх з урахуванням можливостей господарства. Рекомендується в балансі на долю грубих кормів відво-дити 10-12 % (на 16-18 % більше на фермах для відгодівлі молодняка великої рога-тої худоби та на 6-8 % менше на свино- і птахофабриках); на долю сіна - половину загальної поживності грубих кормів. Соковиті корми, коренеплоди та силос мають складати 25-30%, зелені – 25-30 (до 40-47 % залежно від поголів'я великої рогатої худоби в загальній структурі поголів'я тварин господарства), концентровані – 20-25 %. Дані заносяться до таблиць, проводиться детальний їх аналіз. Здійснений розра-хунок структури кормового балансу створює можливість виявити відповідність останнього сучасним науковим вимогам спеціалізації господарства. Розрахований кормовий баланс господарства, за умови його відповідності прийнятому напряму розвитку тваринництва, дозволяє планувати потребу в різних видах кормів, площу посіву кормових культур та можливість фактичного забезпечення господарства ко-рмами.

Вказуються площі природних кормових угідь – сіножатей і пасовищ. Опису-ється їх сучасний стан, де указуються тип угіддя, кормова оцінка травостою, куль-туртехнічний стан ділянки.

У четвертому розділіврезультаті проведеного аналізу галузі кормовиробниц-тва розробляється план поліпшення її роботи в господарстві. Обґрунтовуються змі-ни у посівних площах кормових культур, обсягах виробництва різних видів кормів, заходи щодо поліпшення їх якості.

Проводиться пошук резервів запровадження елементів енерго- та ресурсозбе-реження при вирощуванні кормових культур та виробництві різних видів кормів. Пропонуються заходи щодо узгодження планування кількісного та видового складу поголів'я сільськогосподарських тварин відповідно до можливих у господарстві об-сягів виробництва кормів та матеріально-технічного і фінансового стану господарс-тва.

Річна потреба господарства в кормах визначається двома способами: - за даними поголів'я тварин; - за завданням на виробництво тваринницької продукції. Розраховують такі показники: річну потребу в кормах, видовий та сортовий склад

кормових рослин, площу їх посіву, потребу в насінні. Найбільш простим і доступним є розрахунок річної потреби господарства в кормах на планове виробництво тварин-

33

ницької продукції. Для цього використовуються такі дані: - річне завдання щодо виробництва тваринницької продукції; - витрату кормових одиниць і перетравного протеїну на одиницю продукції; - оптимальну структуру кормів для повноцінної годівлі тварин. Для розрахунку річної потреби в кормах на планове виробництво тваринниць-

кої продукції відповідними органами рекомендовані норми витрати кормів і їх стру-ктура з урахуванням приплоду.

За даними потреби господарства у виробництві різних видів кормів визнача-ються площі їх посіву та розраховуються потреби в насінні. Для розрахунку площі посіву кормових рослин використовують такі дані:

- річну потребу в кормах за видами; - планову врожайність кормових рослин з 1 га, ц. Витрату зернових кормів розраховують за наступним співвідношенням: зерно

ячменю – 40%, зерно кукурудзи – 25, зерно пшениці – 20, зерно гороху – 10, зерно сої – 5 %.

Витрату коренеплодів планують у такому співвідношенні: кормові буряки – 80, цукрові буряки – 20 %.

Витрати соломи: солому ячменю, як найбільш цінну, включають у розрахунок повністю, решту покривають пшеничною.

Вказуються площі природних кормових угідь – сіножатей і пасовищ. Опису-ється їх сучасний стан, де указуються тип угіддя, кормова оцінка травостою, куль-туртехнічний стан ділянки. Обґрунтовується також спосіб їх поліпшення. Для цього використовують дані інвентаризації природних кормових угідь. Інвентаризацією на-зивається кількісний і якісний облік природних та постійних сіяних сіножатей і па-совищ. Проводиться вона з метою оцінки господарсько-виробничого стану угідь та розробки заходів щодо поліпшення і раціонального їх використання В господарст-вах є землевпорядкувальні плани, до яких занесені всі види сільгоспугідь. Проте дані щодо природних кормових угідь дуже обмежений. До того ж потрібно відмітити, що в результаті їх використання відбуваються суттєві зміни в типі рослинності, куль-туртехнічному стані, продуктивності угідь. На основі даних складається план захо-дів стосовно обраного способу поліпшення конкретного природного угіддя (ділян-ки). Краще це зробити у вигляді таблиці, в якій передбачені види заходів і робіт, строки їх проведення, особливості технологічних операцій, машини для їх виконан-ня, норми виробітку. Підводиться підсумок щодо ефективності запрограмованого збільшення продуктивності природного кормового угіддя.

У п’ятому розділі описуються технологія вирощування провідної кормової культури, прийнята у господарстві науково-обґрунтовуються та рекомендуються для впровадження заходи щодо енерго-, ресурсозбереження для виробництва високоякі-сних дешевих кормів без надання шкоди довкіллю. Технологічні заходи аналізують-ся, науково обґрунтовуються та рекомендуються для впровадження у господарстві за загально прийнятою схемою.

У шостому розділіподається технологічна карта, за якою вирощується культу-ра або виробляється певний вид корму в господарстві, в якій зазначають в логічній послідовності технологічні операції, склад агрегату (марка с.-г. машин, кількість), норма виробітку, витрати на весь обсяг робіт, витрати пального, тощо.

У сьомому розділівисвітлення матеріалу розпочинається з аналізу основних

34

економічних показників, за якими розраховується економічна ефективність техноло-гій вирощування культури або виробництва окремого виду корму. Подається зведе-на розрахункова таблиця, в якій зазначають урожайність та якісні показники проду-кції, структуру витрат на вирощування (виробництво) та розраховується собівар-тість, прибуток і рівень рентабельності. Дані показники обов’язково аналізуються.

У першому підрозділі восьмого розділуподаються постанови, закони з питань охорони праці і після цього аналізується стан охорони праці в агроформуванні конк-ретно по технології вирощування культури або виробництву певного виду корму. В кінці підрозділу робиться висновок щодо оцінки стану та заходів, які потребують вирішення з метою покращення.

Другий підрозділ восьмогорозділу передбачає висвітлення основних питань з технології вирощування культури або виробництва корму, які мають бути спрямо-ваними на чистоту довкілля та застосування сучасних технологій з елементами ене-рго- та ресурсозбереження для отримання екологічно безпечної продукції.

У висновках студент наводить найбільш істотні ґрунтовні висновки й пропо-зиції щодо збільшення обсягів виробництва та поліпшення якості кормів у господар-стві, упровадження елементів енергозберігаючої технології вирощування кормової культури (виробництва певного виду корму).

5.5. Орієнтовний зміст основної частини дипломних робіт, які виконуються на кафедрі генетики, селекції і насінництва ім. проф.М.О.Зеленського

Тематика бакалаврської роботи, виконуваної на кафедрі селекції ігенетики, мо-же бути наступною: 1. «Технологія селекційного процесу та вивчення нового вихідного матеріалу (мутантів, поліплоїдів, гібридного походження, з використанням біотехнологічних методів тощо) в умовах науково-дослідних установ, ВП НУБіП України «Агрономі-чна дослідна станція». 2. «Технологія селекційного процесу та результати вивчення особливостей про-яву (мінливості, взаємозв’язків, успадкування ознак певної сільськогосподарської культури) в умовах науково-дослідних установ, ВП НУБіП України «Агрономічна дослідна станція» тощо. 3. «Технологія селекційного процесу та вивчення можливостей ДНК-паспортизації зразків (культура)» 4. «Технологія селекційного процесу та господарсько-біологічна характеристика сортозразків, номерів польових культуру розсаднику певної науково-дослідної уста-нови України, ВП НУБіП України «Агрономічна дослідна станція» тощо. 5. «Технологія виробництва високоякісного насіння культури та результати ви-вчення гібридів, сортів в умовах певного насінницького господарства». 6. «Технологія вирощування високоякісного насіння та результати визначення його посівних якостей у певній державній насіннєвій інспекції». 7. «Технологія, організація та результати проведення державної кваліфікаційної експертизи сортів ( гібридів) культури в умовах конкретної сортодослідної станції».

35

Орієнтовний зміст бакалаврської роботи може бути представлений у такому вигляді: Назва розділів основної частини К-ть

ст. Розділ 1. Огляд наукової літератури(залежно від обраної теми)

Теми 1-4

1.1. Морфо-біологічні ознаки і властивості культури, їх генетичний контроль 1.2. Основні методи селекції культури 1.3. Сучасний стан, завдання і напрямки селекційної роботи 1.4. Досягнення селекції

Теми 5-7

1.1. Біологічні особливості культури 1.2. Основні методи насінницької роботи з культурою 1.3. Сучасний сортимент культури в Україні 1.4. Сучасна організація насінництва в Україні, адаптація до міжнародних схем

15-20

Розділ 2. Умови, матеріали та методи досліджень 2.1. Коротка характеристика господарства, науково-дослідної установи тощо 2.2. Ґрунтово-кліматичні умови 2.3. Матеріал, методи і методики досліджень

5–8

Розділ 3. Експериментальна частина (залежно від обраної тематики) Теми 1-4

3.1. Мета та завдання селекції культури в певній науково-дослідній установі, ВП НУБіП України «Агрономічна дослідна станція», основні досягнення 3.2. Методи селекційної роботи, що використовуються в Установі 3.3. Схема селекційного процесу, обсяги робіт у селекційних розсадниках 3.4. Результати вивчення сортів, селекційних номерів, сортозразків за комплексом господарсько-цінних ознак

Теми5-6

3.1. Організація насінницької роботи в НДУ, в господарстві, основні завдання, обсяги робіт 3.2. Основні методи та схеми, заходи з виробництва високоякісного сортового насіння культури 3.3. Особливості інспектування сортових посівів 3.4. Результати вивчення нових сортів (гібридів) культури за комплексом госпо-дарсько важливих ознак в умовах певного господарства

або ж 3.1. Мета та завдання насіннєвого контролю 3.2. Методи насіннєвого контролю 3.3. Документування насіння та сертифікація 3.4. Результати вивчення якості насіння нових сортів культури у певній насіннє-вій державній інспекції

Тема 7

3.1. Мета та завдання державної науково-технічної експертизи сортів с.-г. культур 3.2. Види державної кваліфікаційної експертизи сортів с.-г. культур 3.3. Організація та методика проведення державного сортовипробування культу-ри в … 3.4. Результати вивчення нових сортів у розсаднику конкурсного сортовипробу-вання, післяреєстраційному вивченні певної державної сортодослідної станції

15-20

Розділ 4. Технологія вирощування насіння, сорту (гібриду) культури 10–12

36

4.1. Місце в сівозміні 4.2. Система обробітку ґрунту 4.3. Система удобрення 4.4. Сівба 4.5. Догляд за посівами 4.6. Збір урожаю та його збирання, післязбиральна обробка Розділ 5. Економічна ефективність вирощування нових сортів і гібридів с.-г. культур

5–6

Розділ 6. Охорона праці та довкілля при вирощуванні культури 5–6 Висновки та рекомендації виробництву 1–2

У першому розділінаводиться опис морфо-біологічних ознак і властивостей (біологічних особливостей) досліджуваної культури, показуються основні завдання і методи селекційної (насінницької) роботи, шляхи вирішення поставленої проблеми (підвищення врожайності обраної культури, добору сортозразків як джерел певних ознак, удосконалення елементів технології вирощування, виробництва насіння). По-казуються досягнення селекції, сучасний сортимент культури в країні тощо.

У другому розділі показуються ґрунтові умови місця досліджень та висвітлю-ються погодні умови в рік виконання роботи (порівняно з середніми багаторічними показниками), робиться висновок про відповідність їх біологічним особливостям культури. В цьому розділі наводяться також дані щодо об’єкта досліджень (кількості і назви сортів (сортозразків), їх оригінаторів, походження), описується методика за-кладання досліду (площа ділянок, кількість повторень, дата сівби та ін.), робляться посилання на використовувані методи і методики досліджень.

Утретьомурозділінаводиться коротка характеристика НДУ, господарства, ви-світлюються основні напрями діяльності, мета та завдання селекції(насінництва, насіннєвого контролю) культури, методи досліджень,наводяться результати прове-дених досліджень, здійснюється їх аналіз, робляться висновки. Наводиться схема селекційного процесу обраної культури з визначенням обсягів робіт у кожному з ро-зсадників та ін.

Учетвертомурозділіописується технологія вирощування насіння сорту (гібри-ду) обраної культури, його післязбиральна доробка в господарстві, науково-дослідній установі тощо, наводяться марки і назви с.-г. машин, які використовують-ся в технологічному процесі, робиться висновок щодо відповідності застосованої технології біологічним вимогам культури.

У п’ятому розділінаводиться розрахунок економічної ефективності впрова-дження у с.-г. виробництво нового сорту (гібрида) досліджуваної культури порівня-но із стандартом. Розрахунок здійснюють за даними технологічної карти вирощу-вання культури.

У шостому розділінаводиться перелік нормативних документів, якими необ-хідно керуватись при вирощуванні с.-г. культур з метою забезпечення захисту до-вкілля та безпеки праці. Разом з тим, необхідно проаналізувати дотримання вимог щодо охорони праці та довкілля в науково-дослідній установі, господарстві, де ви-конувалась робота.

Висновкиповинні випливати зі змісту роботи і бути чіткими та лаконічними. В рекомендаціях селекційній практиці, виробництву студентом наводяться

істотні пропозиції щодо вирішення поставленої проблеми.

37

5.6. Орієнтовний зміст основної частини дипломних робіт, які виконуються на кафедрі овочівництва

Студентам, які обрали тему бакалаврської роботи на кафедрі овочівництва про-понується виконання її за типом науково-дослідного напряму за такими тематиками:

Тема 1. «Господарсько-біологічна оцінка сортів (або гетерозисних гібридів) різних видів овочевих культур з метою виділення найбільш придатних для вирощу-вання в умовах певної місцевості»;

Тема 2. «Вивчення окремих ефективних елементів технології вирощування овочевих культур, у т.ч. вплив строків сівби (висаджування розсади, цибулин, бульб тощо), способів сівби (висаджування) і формування густоти рослин, способів зро-шування, удобрення, тощо для одержання високої врожайності та екологічно-безпечної продукції»

Залежно від теми бакалаврської роботи випускнику пропонується обрати зміст, який найбільш чітко відображає тематику наукових досліджень і може бути пред-ставлений у такому вигляді:

Назва розділів основної частини К-ть ст.

Розділ 1. Огляд літератури з обраної теми для конкретної овочевої культури якщо обрана тема 1.

1.1. Народногосподарське значення 1.2. Історія походження та поширення овочевої культури в Україні 1.3. Ботанічна характеристика 1.4. Вимоги до умов зовнішнього середовища (до світла, тепла, вологи, мінерально-го живлення, газового середовища (особливо для технологій вирощування розсади і овочів у захищеному ґрунті) 1.5. Особливості технологій вирощування та збирання врожаю (підбір сортів і гете-розисних гібридів, вибір попередників, підготовка ґрунту, підготовка насіння і сади-вного матеріалу, термін сівби і висаджування, сівба насіння і висаджування розсади та садивного матеріалу, догляд за рослинами, збирання врожаю) 1.6. Сучасний сортимент обраної овочевої культури

якщо обрана тема 2.

1.1. Народногосподарське значення 1.2. Історія походження та поширення овочевої культури в Україні 1.3. Ботанічна характеристика 1.4. Вимоги до умов зовнішнього середовища (до світла, тепла, вологи, мінерально-го живлення, газового середовища (особливо для технологій вирощування розсади і овочів у захищеному ґрунті) 1.5. Особливості технологій вирощування та збирання врожаю (підбір сортів і гете-розисних гібридів, вибір попередників, підготовка ґрунту, підготовка насіння і сади-вного матеріалу, термін сівби і висаджування, сівба насіння і висаджування розсади та садивного матеріалу, догляд за рослинами, збирання врожаю) 1.6. Ефективність використання досліджуваного елементу технології вирощування овочевої культури (залежно від обраної теми)

10–15

Розділ 2. Методика та умови досліджень якщо обрана тема 1.

2.1. Погодні умови та місце проведення досліджень 2.2. Схема дослідів

8–9

38

2.3. Методика проведення досліджень 2.4. Характеристика досліджуваних сортів

якщо обрана тема 2.

2.1. Погодні умови та місце проведення досліджень 2.2. Схема дослідів 2.3. Методика проведення досліджень Розділ 3. Результати досліджень та їхній аналіз

якщо обрана тема 1.

3.1. Фенологічні спостереження 3.2. Мінливість морфологічних ознак 3.3. Врожайність і структура врожаю

якщо обрана тема 2.

3.1. Фенологічні спостереження 3.2. Мінливість морфологічних ознак 3.3. Врожайність і структура врожаю

15–20

якщо обрана тема 1.

Розділ 4. Економічна ефективність вирощування нових видів, сортів і гетерозисних гібридів культури

якщо обрана тема 2.

Розділ 4. Економічна ефективність вирощування овочевої культури залежно від за-стосування обраного прийому

3–5

Розділ 5. Заходи навколишнього середовища 2–3 Розділ 6. Заходи охорони праці 3–4 Висновки 1–2

У розділах основної частини подають: У розділі 1 систематизується та аналізується література з питань, що вивчають-

ся, а саме розкриваються народногосподарське значення овочевої культури, похо-дження, ботанічні та біологічні властивості, вимоги до умов вирощування, особли-вості технології вирощування.

У розділі 2 наводиться інформація про місце виконання роботи, ґрунтово-кліматичні умови досліджень та їх вплив на ріст і розвиток культури, основні поло-ження технології вирощування, методику проведення дослідів, схему та характерис-тику досліджуваних сортів.

У розділі 3 аналізуються результати власних експериментів автора, аналізують-ся і узагальнюються отримані результати, формулюються висновки за кожним на-прямом досліджень. Результати досліджень наводяться у вигляді таблиць, що су-проводжуються їх аналізом та доповнюються рисунками і графіками. Обов’язковим є проведення математичної обробки результатів досліджень з визначенням довірчих інтервалів, НІР, коефіцієнтів кореляції та інших статистичних показників достовір-ності.

Економічну ефективність (розділ 4) визначають, виходячи з фактичних ви-трат, середньої реалізаційної ціни (за роки проведення досліджень), загальногоспо-дарських і виробничих витрат, що дає змогу розрахувати собівартість, прибуток, рі-вень рентабельності та економічно обґрунтувати перевагу одного технологічного прийому над іншим.

У заходах навколишнього середовища(розділ 5)аналізується нормативне за-безпечення охорони навколишнього середовища.

39

У заходах охорони праці(розділ 6)аналізується нормативне забезпечення охо-рони праці. Висвітлюється безпека праці, гігієна праці під час проведення робіт із овочевими культурами, організаційні, санітарно-технічні та лікувально-профілактичні заходи, що зменшують ймовірність ризиків небезпеки під час вико-нання робіт за удосконаленою технологією.

У висновках стисло викладають найважливіші результати досліджень за кож-ним з опрацьованих напрямів. Далі наводяться якісні й кількісні показники отриманих результатів. Текст висновків, найчастіше, будується з нумерованих пун-ктів. Прикінцеві висновки до всієї роботи повинні базуватися на висновках, сфор-мульованих у розділах її основної частини.

Рекомендації щодо використання отриманих в процесі виконання роботи ре-зультатів можна виділяти окремо як “Рекомендації виробництву”, а можна подавати в структурі висновків останніми пунктами.

5.7. Орієнтовний зміст основної частини дипломних робіт, які виконуються на

кафедрі закритого ґрунту Тематикою бакалаврських робіт кафедри закритого ґрунту можуть бути: 1. Дослідження технологічних аспектів вирощування розсади овочевих куль-

тур і впровадження нових елементів. 2. Удосконалення елементів технологій вирощування овочевих культур (огі-

рок, помідор, перець, баклажан, диня, кавун, редиска, зеленні та ін.) за вирощування в різних типах культиваційних споруд.

3. Вивчення технологічних елементів вирощування квітів у різних культива-ційних спорудах.

4. Агротехнологічне порівняння елементів технологій культивування їстівних грибів (печериці, гливи, шиїтаке) в промислових умовах.

5. Удосконалення елементів технологій культивування їстівних грибів в при-родних умовах.

6. Мікологічне вивчення чистих культур їстівних та лікарських грибів. 7. Агротехнічний та економічний аналіз вирощування овочевих, квіткових ку-

льтур та культивованих грибів в умовах діючих виробництв.

Структура бакалаврської роботи по кафедрі закритого ґрунту включає в себе такі розділи:

Назва розділів і підрозділів основної частини К-ть ст. Вступ 1-2 Розділ 1. Огляд літератури з обраної теми 1.1. Історія культури 1.2. Ботанічна характеристика виду (роду) 1.3. Біологічні особливості виду (роду) 1.4. Огляд технологій вирощування культури 1.5. Стан вивчення питання, щодо досліджується 1.6. Стандарти на продукцію, яка є об’єктом досліджень

10-15

Розділ 2. Умови та методика проведення досліджень 2.1. Місце та умови виконання досліджень 2.2. Схема досліду 2.3. Методика досліджень

10-15

40

2.4. Характеристика сортів, препаратів тощо, використаних у досліді 2.5. Технологія вирощування культури в досліді Розділ 3. Результати досліджень та їх аналіз 3.1. Фенологічні спостереження 3.2. Біометричні параметри рослин і плодів 3.3. Урожайність культури, динаміка її находження 3.4. Якість продукції

20-25

Розділ 4. Економічна ефективність досліджуваних елементів 5-7 Розділ 5. Заходи охорони праці 2-3 Висновки і пропозиції 1-2 Список використаної літератури

У першому розділі розглядається літературні дані щодо значення культури,

яка вивчається, її ботанічні та біологічні особливості; стан вивчення досліджуваного питання іншими авторами та актуальність проведення власних досліджень.

У другому розділі наводиться характеристика місця та умов проведення дослі-джень. Наводиться методика їх проведення. Описується технологія вирощування культури в досліді.

Третій розділ присвячено висвітленню результатів проведених досліджень та їх аналізу.

У четвертому розділі наводиться показники економічної ефективності дослі-джуваних елементів технології вирощування культури. Розраховується їх вплив на рентабельність виробництва.

У заходах охорони праці (п’ятий розділ) наводяться вимоги державних нор-мативнихдокументів щодо охорони праці в спорудах закритого ґрунту, аналіз стану охорони праці на виробництві.

У висновках студенти наводять найбільш істотні ґрунтовні висновки і пропо-зиції, спрямовані на удосконалення елементів технології вирощування певної сіль-ськогосподарської культури у досліджуваних умовах.

5.8. Орієнтовний зміст основної частини дипломних робіт, які виконуються на

кафедрі садівництва ім. проф. В.Л. Симиренка Тематика бакалаврських робіт кафедри садівництва ім. проф. В.Л. Симиренка-

пов’язана із вивченням: – господарсько-біологічної оцінки нових сортів плодових і ягідних культур се-

лекції кафедри з визначенням придатності для них ґрунтів, вимог до удобрення, за-лежності росту, плодоношення і урожайності від погодних умов у зоні вирощуван-ня, рівня пошкодження шкідниками і хворобами, особливостей захисту насаджень тощо з метою внесення цих сортів до “Реєстру…” та розробки способів їх розмно-ження;

- модернізації агротехнологій вирощування порід і сортів, що користуються по-питом у виробників садівничої продукції. Застосування нових речовин, препаратів, регуляторів росту, нанотехнологій для підвищення якості і кількості плодово-ягідної продукції;

- стану і перспективи вирощування зерняткових, кісточкових, ягідних та горі-

41

хоплідних культур,тенденції розвитку ринку плодово-ягідної продукції в Україні. Студентам, які обрали тему бакалаврської роботи на кафедрі садівництва ім.

проф. В.Л. Симиренкапропонується виконання її за типом дослідницького напряму за такими тематиками:

1. Особливості росту і плодоношення нових сортів плодових, ягідних і го-ріхоплідних культур і винограду.

2. Вивчення прийомів (заходів), направлених на вдосконалення технологій виробництва плодів та садивного матеріалу плодових, ягідних, горіхоплідних куль-тур і винограду.

3. Вивчення окремих елементів з метою розробки та удосконалення техно-логії виробництва екологічно чистої садової продукції.

4. Агротехнічний та економічний аналіз вирощування садивного матеріа-лу, плодів, ягід і винограду та розробка моделей високоефективного виробництва продукції садівництва і виноградарства в умовах господарств різних форм власності та господарювання.

Структура бакалаврської роботи по кафедрі садівництва ім. проф. В.Л. Симиренка

складається з таких розділів Назва розділів і підрозділів основної частини К-ть ст.

Розділ 1 Огляд літератури

10 – 12 1.1 Історія, сучасний стан та народно-господарське значення культури 1.2 Ботанічна таксономія та морфолого-біологічні особливості роду (виду) 1.3 Аналіз технологій вирощування культури в Україні та світі 1.4 Стан вивчення проблеми досліджень Розділ 2 Умови та методика проведення досліджень

10 – 12 2.1 Місце та ґрунтово-кліматичні умови 2.2 Схема досліду 2.3 Методика досліджень 2.4 Характеристика предмета досліджень Розділ 3 Результати досліджень та їх аналіз

20 – 23

3.1 Фенологічні спостереження 3.2 Біометричні параметри рослин і плодів 3.3 Стійкість проти несприятливих умов середовища, шкідників і хвороб 3.4 Продуктивність культури та елементи її формування 3.5 Якість плодів та ягід Розділ 4 Економічна ефективність досліджуваного сорту, елемента тех-нології, тощо

4 – 5

Розділ 5 Заходи охорони навколишнього середовища 2 – 3 Розділ 6 Заходи охорони праці 2 – 3 Висновки і пропозиції 1 – 2

У першому розділі аналізуються літературні дані щодо народно-господарського значення культури та технології її вирощування, ботанічні та мор-фолого-біологічні особливості роду (виду), визначається сучасний стан вивчення проблеми та необхідність проведення досліджень.

Другий розділ присвячується характеристиці місця та умов проведення дос-ліджень, наводиться схема дослідів та методика їх проведення.

42

У третьому розділі висвітлюються та аналізуються результати проведених досліджень.

У четвертому розділі наводяться показники економічної ефективності дос-ліджуваних сортів, гібридів та елементів технології вирощування культури, визнача-ється їх вплив на прибутковість та рентабельність виробництва.

П’ятий розділ присвячений заходам охорони навколишнього середовища, зокрема їх нормативному забезпеченню.

У заходах охорони праці (розділ 6) наводяться вимоги державних норматив-них документів щодо охорони праці при виконанні робіт в саду, винограднику та розсаднику.

У висновках студенти на основі результатів проведених досліджень та їх аналізу наводять найбільш істотні ґрунтовні висновки і пропозиції щодо доцільності їх використання у певних ґрунтово-кліматичних умовах.

5.9. Орієнтовний зміст основної частини дипломних робіт, які виконуються на

кафедріагрохімії та якості продукції рослинництва ім. О.І.Душечкіна

Тематика дипломних робіт кафедри агрохімії та якості продукції ім. О.І. Душечкіна може бути представлена 2 блоками:

1. «Агрохімічне обґрунтування застосування добрив за вирощування сільськогос-подарських культур та родючості ґрунтів»;

2. «Система застосування добрив в сівозмінах господарства». Агрохімічне обґрунтування застосування добрив за вирощування сільськогосподар-

ських культур та родючості ґрунтів При виконанні дипломної роботи за даним блоком, студент вивчає поживний ре-

жим ґрунтів, вплив використання добрив на умови живлення рослин та продуктивність сільськогосподарських культур, проводить оцінку впливу різних форм добрив на урожай-ність та якість польових культур.

При виборі даного блоку студент може обрати одну із наступних тем: Тема 1. «Агрохімічна оцінка застосування добрив під сільськогосподарські

культури (польові або овочеві)»; Тема 2. «Оптимізація поживного режиму ґрунтів за вирощування сільськогос-

подарських культур»; Тема 3. «Вплив використання добрив на поживний режим (азотний, фосфор-

ний, калійний) ґрунтів та урожайність сільськогосподарських культур»; Тема 4. «Вплив норм та строків внесення добрив на урожайність і якість сіль-

ськогосподарських культур»; Тема 5. «Оцінка дії різних форм добрив на урожайність і якість овочевих ку-

льтур». Орієнтовна структура дипломної роботи може бути представлена в такому вигляді:

Назва розділів основної частини К-ть ст. Завдання(видається керівником бакалаврської роботи згідно тематики). 1 Реферат (коротка анотація результатів досліджень виконаних згідно тематики). 1 Вступ 1-2 Розділ 1. Огляд літератури 1.1 Біологічні особливості живлення культури.

13-15

43

1.2 Особливості використання добрив та їх вплив на продуктивність культури 1.3 Вплив добрив на показники родючості досліджуваного ґрунту. 1.4. Вплив добрив на показники якості отриманої продукції Розділ 2. Методика та умови проведення досліджень 2.1. Технологічні умови дослідження 2.2 Ґрунтово-кліматичні умови проведення досліджень 2.3 Методи дослідження

5-6

Розділ 3. Вплив добрив на продуктивність культури та показники родючості ґру-нту.(Результати досліджень та їх аналіз) 3.1 Динаміка показників ґрунту під впливом внесених добрив. 3.2 Інтенсивність фізіологічних процесів рослини за внесення добрив. 3.3 Залежність продуктивності культури від внесених добрив. 3.4 Вплив добрив на показники якості отриманої продукції.

15-18

Розділ 4. Охорона навколишнього природного середовища. 5-6 Розділ 5. Охорона праці 2-3 Висновки 1-2 Список літератури(40-50 джерел оформлених згідно вимог) 5-6 Додатки

Вступ.Наводиться обґрунтування теми, її актуальність, практичне або теоретичне значення.

У розділі «Огляд літератури»розглядаються наукові досягнення, що розкривають глибину вивчення теми, значення досліджень, у стислій формі описують основні ви-сновки, закономірності досліджень. Розділ повинен закінчуватися висновками щодо доці-льності досліджень з обраної тематики. «Обсяг огляду літератури повинен складати 25% тексту дипломної роботи (13-15 сторінок).

У розділі «Методика та умови проведення досліджень»наводиться завдання досліджень, місце, схема досліду, технологічні та ґрунтово-кліматичні умови прове-дення, обґрунтування схеми досліду, її відповідність поставленим завданням, вказу-ються методи відбору зразків ґрунту і рослин, а також методики виконання аналізів, методи обліку врожаю та методи статистичної обробки даних врожаю. Обсяг даного ро-зділу складає 20% тексту дипломної роботи (8-10 сторінок).

Третій розділдипломної роботи присвячено характеристиці результатів згідно основних об'єктів і предметів дослідження. Аналізуючи результати досліджень, необхідно встановити величину змін показників залежно від факторів, які вивчалися, показати їх взаємозв'язки з процесами, що відбулися в ґрунті та рослинах, зробити конкретні ви-сновки. Обсяг даного розділу повинен становити 10% тексту дипломної роботи (8-10сторінок).

Розділ може містити окремо підрозділ, в якому подається аналіз обліку врожаю, якість основної продукції. Потрібно детально обґрунтувати зміни якості врожаю за рахунок процесів, які відбуваються в ґрунті та рослинах у період його формування, особливу увагу слід звертати на достовірність одержаних приростів урожаю. Обсяг дано-го розділу 15 % тексту дипломної роботи (15-20 сторінок).

У розділі «Охорона навколишнього природного середовища» потрібно звернути увагу на екологічний стан місця проведення досліджень, обґрунтувати екологічну безпе-чність запропонованих рекомендацій. Обсяг даного розділу не повинен перевищувати 5-6 сторінок.

Розділ «Охорона праці» присвячений вивченню правових, соціально-

44

економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження здоров’я і працездатності людини в процесі сільськогосподарських робіт, зокрема при внесенні добрив.

У висновкахстудентом відображаються результати кращих варіантів досліджень; висновки мають бути конкретними, викладені тезисно, підтверджуватися експеримента-льними даними вивчення складу ґрунту, рослин, величини і якості врожаю, відображати взаємозв'язки умов формування врожаю та його якості, відповідати поставленим за-вданням досліджень. Обсяг не повинен перевищувати 2 сторінок.

Список літератури повинен включати 40-50 найменувань джерел, оформлених згід-но вимог: Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та пра-

вила складання [Текст]: (ГОСТ 7.1—2003, IDT) : ДСТУ ГОСТ 7.1:2006. — Чин-

ний з 2007—07—01. — К.: Держспоживстандарт України, 2007. — ІІІ, ІІІ, 47 с. ;

29 см. — (Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи)

(Національний стандарт України).

Система застосування добрив в сівозмінах господарства При виборі даного блоку студент у дипломній роботі обґрунтовує систему засто-

сування добрив у різних сівозмінах господарства, розробляє і аналізує систему удо-брення в господарствах різної форми власності, аналізує застосування добрив під окремі сільськогосподарські культури, здійснює аналіз агротехнічної ефективності застосування добрив у господарстві, здійснює систему застосування добрив за інте-нсивної технології вирощування сільськогосподарських культур

А тому узагальненими темами бакалаврських робіт можуть бути: Тема 1. «Агрохімічне обґрунтування систем застосування добрив у різних сіво-

змінах господарства»; Тема 2. «Розробка і аналіз систем удобрення в господарствах різної форми влас-

ності»; Тема 3. «Аналіз застосування добрив під окремі сільськогосподарські культу-

ри»; Тема 4. «Аналіз агрохімічної ефективності застосування добрив у господарстві»; Тема 5. «Система застосування добрив за інтенсивної технології вирощування

сільськогосподарських культур». Орієнтовна структура дипломної роботи може бути представлена в такому вигляді:

Назва розділів основної частини К-ть ст.

Завдання(видається керівником бакалаврської роботи згідно тематики). 1 Реферат (подається коротка анотація результатів досліджень виконаних студентом згі-дно тематики).

1

Вступ 1-2 Розділ 1. Огляд літератури 1.1. Особливості меліорантів та добрив на родючість ґрунтів 1.2. Особливості живлення та удобрення провідних культур у господарстві

10-15

Розділ 2. Умови та методика проведення досліджень 2.1 Коротка характеристика господарства 2.2 Кліматичні умови 2.3 Ґрунти господарства та їх характеристика 2.4 Методика досліджень

8-10

Розділ 3. Аналіз використання меліорантів і добрив у господарстві 8-10

45

3.1. Насиченість ріллі органічними та мінеральними добривами 3.2. Використання меліорантів і добрив та продуктивність с.-г. культур Розділ 4. Баланс азоту, фосфору і калію у господарстві 4.1. Розрахунки, аналіз та використання показників балансу 4.2. Шляхи покращення балансу головних елементів живлення та гумусу

10-12

Розділ 5. Розробка та обґрунтування системи застосування добрив у сівозмінах господарства для одержання стабільних урожаїв високої якості с.-г. культур

8-10

Розділ 6. Охорона навколишнього природного середовища 4-5 Розділ 7. Охорона праці 2-3 Висновки 1-2 Список літератури 5-6 Додатки

Завдання (видається керівником бакалаврської роботи згідно тематики). Реферат(подається коротка анотація результатів досліджень виконаних студентом

згідно тематики). Змістроботи розміщують після реферату. Вказують найменування розділів і підроз-

ділів, сторінки нумерують наскрізь від титульного аркуша до закінчення списку літерату-ри.

Вступ.Наводиться обґрунтування теми, її актуальність, практичне або теоретичне значення, мета досліджень.

Огляд літератури. Вивчення наукових джерел дає можливість студенту зробити висновок про глибину вивчення питання, актуальність, значення досліджень та потребу досліджень щодо конкретного господарства.

У цьому розділі студент детально описує біологічні особливості провідних культур господарства та їх удобрення з урахуванням ґрунтово-кліматичних умов, посилаючись на літературні джерела. Розділ необхідно завершати висновком. У розділі можуть бути виді-лені підрозділи.

У розділі «Умови та методика проведення досліджень» можуть бути виді-лені підрозділи, які повинні містити наступну інформацію: − географічне розташування господарства, його господарсько-виробничу харак-теристику, включаючи структуру с.-г. угідь, чергування культур у сівозмінах; − характеристику погодно-кліматичних умов у роки проведення досліджень на основі даних найближчого до господарства метеорологічного поста; − будову морфологічного профілю найпоширеніших ґрунтів господарства, хара-ктеристику їх фізико-хімічних та агрохімічних властивостей із метою подальшого використання при складанні системи застосування добрив під культури господарст-ва; − методику та матеріали, на основі яких розраховується баланс поживних еле-ментів у землеробстві господарстві і баланс гумусу.

У розділі третьомуповинна міститися структуру посівних площ сільськогос-подарських культур, що вирощуються у господарстві та їх урожайність за останні три роки, їх характеристику; дані про використання добрив та меліорантів під куль-тури за останні три роки і насиченість органічними і мінеральними добривами по господарству за цей же період.

Четвертий розділвключає розрахунки балансу азоту, фосфору, калію та ба-лансу гумусу на основі трирічних даних. У розділі наводять обґрунтування показни-

46

ків балансу елементів живлення та гумусу в землеробстві господарства та детально аналізують баланс по окремих культурах із метою використання при подальшому складанні системи удобрення культур. Розділ повинен закінчуватися рекомендація-ми щодо заходів поліпшення балансу гумусу та основних елементів живлення.

П’ятий розділвключає розробку та обґрунтування системи застосування доб-рив у сівозмінах господарства для одержання стабільних урожаїв високої якості с.-г. культур. Вихідними даними для складання системи удобрення культур у сівозміні є чергування культур у сівозміні, рекомендовані норми органічних і мінеральних доб-рив. При написанні розділу необхідно враховувати народногосподарське значення та біологічні особливості культур, строки і способи внесення добрив, потребу у про-веденні хімічної меліорації, агротехніку вирощування.

У розділі «Охорона навколишнього природного середовища» студент повинен висвітлити екологічний стан місця досліджень, обґрунтовує екологічну безпечність запропонованих рекомендацій.

Розділ «Охорона праці» присвячений вивченню правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження здоров’я і працездатності людини в процесі сільськогосподарських робіт, зокрема при внесенні добрив.

Висновкиповинні бути конкретними і викладені на основі змісту роботи.; ві-дображають елементи технології вирощування культур, результати розрахунків ба-лансу поживних елементів та гумусу, елементи системи застосування добрив.

Список літератури повинен включати 40-50 найменувань джерел, оформлених згід-но вимог: Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та пра-

вила складання [Текст]: (ГОСТ 7.1—2003, IDT): ДСТУ ГОСТ 7.1:2006. — Чинний

з 2007—07—01. — К.: Держспоживстандарт України, 2007. — ІІІ, ІІІ, 47 с.; 29

см. — (Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи)

(Національний стандарт України).

5.10. Орієнтовний зміст основної частини дипломної робіт, які виконуються на кафедрі ґрунтознавства та охорони ґрунтів ім. проф. М.К.Шикули

Тематика дипломних робіт кафедри ґрунтознавства та охорони ґрунтів ім. проф. М.К.Шикули відображає науково-дослідну роботу кафедри.

Узагальнені теми бакалаврських робіт:

Тема 1.«Відновлення родючості ґрунту за ресурсоощадних технологій вирощування сільськогосподарських культур» Тема 2.«Якіснa oцінкa ґрунтів господарств та розробка заходів з відтворення їх ро-дючості»; Тема 3.«Оцінка показників властивостей ґрунтів (фізичних, біологічних, поживного, токсичного, фізико-хімічного, хімічних) при впровадженні ґрунтозахисного (біоло-гічного, точного, нульового, біодинамічного) землеробства»; Тема 4.«Протиерозійна стійкість ґрунтів в умовах ґрунтозахисного землеробства»; Тема 5.«Рекультивація земель і відновлення родючості ґрунтів»; Тема 6.«Грунтово-екологічні умови вирощування декоративних культур».

План дипломних робіт за темами: «Відновлення родючості ґрунту за ресур-соощадних технологій вирощування сільськогосподарських культур», «Оцінка пока-зників властивостей ґрунтів при впровадженні ґрунтозахисного землеробства»,

47

«Протиерозійна стійкість ґрунтів в умовах ґрунтозахисного землеробства» може бу-ти представлений в такому вигляді:

Назва розділів основної частини К-ть ст. Завдання (видається керівником бакалаврської роботи згідно тематики). 1 Реферат (подається коротка анотація результатів досліджень виконаних студен-том згідно тематики).

1

Вступ 1-2 Розділ 1. Огляд літератури 1.1 Показники властивостей ґрунту та їх характеристика 1.2 Вплив технологій вирощування сільськогосподарських культур на показники родючості досліджуваного ґрунту. 1.4 Вплив технологій вирощування сільськогосподарських культур на урожай-ність і показники якості отриманої продукції

15-20

Розділ 2. Методика та умови проведення досліджень 2.1. Технологічні умови дослідження 2.2. Ґрунтово-кліматичні умови проведення досліджень 2.3. Методи дослідження

8-10

Розділ 3. Вплив технологій вирощування на продуктивність культури та показни-ки родючості ґрунту. (Результати досліджень та їх аналіз) 3.1 Зміна показників ґрунту під впливом технологій вирощування. 3.2 Інтенсивність фізіологічних процесів у рослинах за різних технологій 3.3 Залежність продуктивності культури від технологій вирощування. 3.4 Вплив технологій вирощування на показники якості отриманої продукції.

15-18

Розділ 4. Охорона навколишнього природного середовища. 5-6 Розділ 5. Охорона праці 2-3 Висновки 1-2 Список літератури (40-50 джерел оформлених згідно вимог)

5-6

Додатки Вступ.Наводиться обґрунтування теми, її актуальність, практичне або теоре-

тичне значення, мета досліджень, коротко описують результати досліджень. У розділі «Огляд літератури» розглядаються наукові досягнення, що розкри-

вають глибину вивчення теми, значення досліджень, у стислій формі описують ос-новні висновки, закономірності досліджень. Розділ повинен закінчуватися виснов-ками щодо доцільності досліджень з обраної тематики. Обсяг огляду літератури по-винен складати 25% тексту дипломної роботи (13-15 сторінок).

У розділі «Методика та умови проведення досліджень» наводиться завдан-ня досліджень, місце, схема досліду, технологічні та ґрунтово-кліматичні умови проведення, обґрунтування схеми досліду, її відповідність поставленим завданням, вказуються методи відбору зразків ґрунту і рослин, а також методики виконання аналізів, методи обліку врожаю та методи статистичної обробки даних врожаю. Об-сяг даного розділу складає 20% тексту дипломної роботи (8-10 сторінок).

Третій розділдипломної роботи присвячено характеристиці результатів згідно основних об'єктів і предметів дослідження. Аналізуючи результати досліджень, не-обхідно встановити величину змін показників залежно від факторів, які вивчалися, показати їх взаємозв'язки з процесами, що відбулися в ґрунті та рослинах, зробити конкретні висновки. Обсяг даного розділу повинен становити 10% тексту дипломної

48

роботи (8-10 сторінок). Розділ може містити окремо підрозділ, в якому подається аналіз обліку вро-

жаю, якість основної продукції. Потрібно детально обґрунтувати зміни якості вро-жаю за рахунок процесів, які відбуваються в ґрунті та рослинах у період його фор-мування, особливу увагу слід звертати на достовірність одержаних приростів уро-жаю. Обсяг даного розділу 15 % тексту дипломної роботи (8-10 сторінок).

У розділі «Охорона навколишнього природного середовища» потрібно звер-нути увагу на екологічний стан місця проведення досліджень, обґрунтувати екологі-чну безпечність запропонованих рекомендацій. Обсяг даного розділу не повинен перевищувати 5-6 сторінок.

У висновкахстудентом відображаються результати кращих варіантів дослі-джень; висновки мають бути конкретними, викладені тезисно, підтверджуватися ек-спериментальними даними вивчення складу ґрунту, рослин, величини і якості вро-жаю, відображати взаємозв'язки умов формування врожаю та його якості. Обсяг не повинен перевищувати 2 сторінок.

Список літератури повинен включати 40-50 найменувань джерел, оформлених згідно вимог: Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та пра-

вила складання [Текст] : (ГОСТ 7.1—2003, IDT) : ДСТУ ГОСТ 7.1:2006. — Чинний з

2007—07—01. — К. : Держспоживстандарт України, 2007. —II, III, 47 с. ; 29 см. —

(Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи) (Національ-

ний стандарт України).

За наявності подаються додатки. План дипломної роботи з теми «Якісна оцінка земель господарства і розробка

заходів з відтворення їх родючості» Об'єктом вивчення є розрахунок бонітету ґрунтових відмін і якісна оцінка зе-

мель у господарстві, предметом вивчення показники властивостей ґрунтових відмін господарства, бонітет ґрунтових відмін, агрохімічне застосування добрив у сівозмі-нах господарства.

Зазначена тема може бути більше деталізована

Тема 1. «Якісна і експертна оцінка земельних угідь господарств»; Тема 2.«Аналіз стану земельних угідь у господарствах різної форми власності»; Тема 3. «Аналіз різних форм господарювання за станом земельних угідь у гос-

подарствах різної форми власності»; Тема 4.«Бонітування і якісна оцінка земельних угідь господарств».

Орієнтовна структура дипломної роботи може бути представлена в такому вигляді:

Назва розділів основної частини К-ть ст.

Завдання (видається керівником бакалаврської роботи згідно тематики). 1 Реферат (подається коротка анотація результатів досліджень виконаних студентом згідно тематики).

1

Вступ 1-2 Розділ 1. Огляд літератури 1.1. Сучасні підходи до бонітування і якісної оцінки ґрунтів

15-20

Розділ 2. Умови та методика проведення досліджень 2.1 Коротка характеристика господарства 2.2 Кліматичні умови

8-10

49

2.3 Ґрунти господарства та їх характеристика 2.4 Методика досліджень Розділ 3. Характеристика ґрунтових відмін господарства, процеси і умови ґрунтоутворення, властивості 3.1. Номенклатурний список ґрунтів господарства 3.2 Характеристика ґрунтових відмін господарства 3.3 Показники фізичних властивостей ґрунтів 3.4 Показники фізико-хімічних властивостей ґрунтів 3.5 Поживний режим ґрунтових відмін 3.6 Бонітет ґрунтових відмін і якісна оцінка земель

20-25

Розділ 4. Розробка заходів з оптимізації показників властивостей ґрунтів 8-10 Розділ 5. Охорона навколишнього природного середовища 4-5 Розділ 6. Охорона праці Висновки 1-2 Список літератури 5-6 Додатки

Завдання (видається керівником бакалаврської роботи згідно тематики). Реферат (подається коротка анотація результатів досліджень виконаних сту-

дентом згідно тематики). Зміст роботи розміщують після реферату. Вказують найменування розділів і

підрозділів, сторінки нумерують наскрізь від титульного аркуша до закінчення спи-ску літератури.

Вступ.Наводиться обґрунтування теми, її актуальність, практичне або теоре-тичне значення, мета досліджень, коротко описують результати досліджень.

Огляд літературиВивчення наукових джерел дає можливість студенту зроби-ти висновок про глибину вивчення питання, актуальність, значення досліджень та потребу досліджень щодо конкретного господарства.

У цьому розділі студент детально описує біологічні особливості провідних ку-льтур господарства та їх удобрення з урахуванням ґрунтово-кліматичних умов, по-силаючись на літературні джерела. Розділ необхідно завершати висновком. У розді-лі можуть бути виділені підрозділи.

У розділі «Умови та методика проведення досліджень» можуть бути виді-лені підрозділи, які повинні містити наступну інформацію:

- географічне розташування господарства, його господарсько-виробничу ха-рактеристику, включаючи структуру с.-г. угідь, чергування культур у сівозмінах;

- характеристику погодно-кліматичних умов у роки проведення досліджень на основі даних найближчого до господарства метеорологічного поста,

- будову морфологічного профілю найпоширеніших ґрунтів господарства, характеристику їх фізико-хімічних та агрохімічних властивостей із метою подаль-шого використання цих показників для розробки заходів з підвищення родючості ґрунтів господарства;

- методику та матеріали, на основі яких розраховується баланс поживних елементів у землеробстві господарстві і баланс гумусу.

У розділі третьому повинна міститися структуру посівних площ сільськогос-подарських культур, що вирощуються у господарстві та їх урожайність за останні три роки, їх характеристику; дані про використання добрив та меліорантів під куль-тури за останні три роки і насиченість органічними і мінеральними добривами по

50

господарству за цей же період, ґрунтові відміни, їх фізичні, фізико-хімічні і агрохі-мічні властивості, розрахунок бонітету ґрунтів.

П'ятий розділвключає розробку заходів з відтворення родючості ґрунтів, роз-рахунок меліорантів, біологізації землеробства, органічних добрив. При написанні розділу необхідно враховувати напрямок господарства та біологічні особливості ку-льтур, строки і способи внесення добрив, потребу у проведенні хімічної меліорації, агротехніку вирощування культур.

У розділі «Охорона навколишнього природного середовища» студент пови-нен висвітлити екологічний стан місця досліджень, обґрунтовує екологічну безпеч-ність запропонованих рекомендацій.

Висновки повинні бути конкретними і викладені на основі змісту роботи.; ві-дображають елементи технології вирощування культур, результати розрахунків ба-лансу поживних елементів та гумусу, елементи системи застосування добрив.

Список літератури повинен включати 40-50 найменувань джерел, оформлених згідно вимог: Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та пра-

вила складання [Текст] : (ГОСТ 7.1—2003, ЮТ) : ДСТУ ГОСТ 7.1:2006. — Чинний з

2007—07—01. К.: Держспоживстандарт України, 2007. — НІ, III, 47 с. ; 29 см. — (Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи) (Національ-

ний стандарт України). За наявності подаються додатки.

План дипломної роботи з узагальненої теми: «Рекультивація земель і віднов-лення родючості ґрунтів»

Об'єктом вивчення є різноякісні моделі штучно сформованих грунтоподібних тіл (техноземів) в пост техногенних ландшафтах після відкритого видобутку корис-них копалин.

Предмет вивчення – показники, що визначають рівень родючості техноземів: склад і властивості ґрунтової маси різних генетичних горизонтів зональних ґрунтів, а також потенційно родючих розкривних гірських порід, а також їх зміни в процесі біологічного освоєння, насамперед тривалого сільськогосподарського використання, а також можливість інтенсифікації грунтогенних процесів на початкових етапах су-часного грунтогенезу.

Тема 1.«Зміни рівня родючості різноякісних моделей техноземів за тривалого сільськогосподарського використання (на прикладі конкретного родовища корисних копалин)»;

Тема 2.«Оцінка складу і властивостей гірських порід і гумусованої ґрунтової маси для конструювання різних моделей техноземів сільськогосподарського використан-ня рекультивованих земель (на прикладі конкретного родовища корисних копа-лин)»;

Тема 3.«Ефективність фітомеліорації різноякісних моделей техноземів багаторіч-ними агроценозами на початкових етапах сільськогосподарського використання ре-культивованих земель»;

Тема 4.«Управління сучасним грунтогенезом на початкових етапах сільськогос-подарського використання рекультивованих земель»;

Тема 5.«Бонітування і якісна оцінка різноякісних моделей техноземів на рекуль-тивованих землях».

51

Орієнтовна структура дипломної роботи

Назва розділів основної частини К-ть ст. Завдання (видається керівником бакалаврської роботи згідно тематики). 1 Реферат (коротка анотація результатів досліджень). 1 Вступ (актуальність проблеми рекультивації техногенно порушених земель,

шкода від знищення ґрунтового покриву за відкритого способу видобутку ко-рисних копалин, нормативно правова база необхідності відновлення поруше-них ландшафтів)

1-3

Розділ 1. Огляд літератури 1.1. Проблема порушення, псування і знищення ґрунтового покриву в Україні й світі, сучасні тенденції і напрями вирішення проблеми грунтозабезпеченості. 1.2. Аналіз наукових досліджень з рекультивації порушених територій 1.3. Вітчизняний і міжнародний практичний досвід відновлення ґрунтового пок-риву в пост техногенних ландшафтах 1.4. Роль рослинності і застосування добрив в підвищенні родючості технозем-них ґрунтів

15-20

Розділ 2.Умови та методика проведення досліджень 2.1. Коротка організаційно-господарська характеристика підприємства, де вико-нували дослідження 2.2. Природно-кліматичні умови території досліджень 2.3. Ґрунти території досліджень та їх характеристика 2.4. Геологічна будова родовища корисних копалин, 2.5. Програма і методика досліджень

8-12

Розділ 3. Експериментальна частина 3.1. Едафічні характеристики складу і властивостей гумусованої ґрунтової маси, що знімається перед знищенням ґрунтового покриву (гранулометричний склад, агрохімічні, агрофізичні, фізико-хімічні та біологічні властивості) 3.2. Едафічні характеристики складу і властивостей гірських порід, що розкрива-ються при відкритому видобутку корисних копалин (гранулометричний склад, аг-рохімічні, агрофізичні, фізико-хімічні та біологічні властивості) 3.3. Агрономічна оцінка складу і властивостей гірських порід і гумусованої ґрун-тової маси для конструювання різних моделей техноземів сільськогосподарського використання рекультивованих земель 3.4. Рівень врожайності сільськогосподарської культури залежно від едафічних ресурсів досліджуваних моделей техноземів 3.5. Зміни родючості різних моделей техноземів за тривалого сільськогосподарсь-кого використання з насиченням агроценозів фітомеліоративними культурами і використанням добрив 3.6. Розробка заходів з інтенсифікації сучасного грунтогенезу для різноякісних моделей техноземів сільськогосподарського напряму рекультивації порушених земель

25-35

Розділ 4. Охорона навколишнього природного середовища 4-5 Розділ 5. Охорона праці 2-3 Висновки 1-2 Список літератури 5-6 Додатки

Завдання (видається керівником бакалаврської роботи згідно тематики).

52

Реферат(подається коротка анотація результатів досліджень виконаних сту-дентом згідно тематики).

Змістроботи розміщують після реферату. Вказують найменування розділів і підрозділів, сторінки нумерують наскрізь від титульного аркуша до закінчення спи-ску літератури.

Вступ.Наводиться обґрунтування теми, її актуальність, практичне або теоре-тичне значення, мета досліджень, коротко описують результати досліджень.

Огляд літератури.Аналіз наукових джерел дає можливість студенту зробити висновок про актуальність і сучасний стан вивчення досліджуваного питання, а та-кож сформулювати питання до вивчення. Узагальнюється інформація щодо пробле-ми порушення, псування і знищення ґрунтового покриву в Україні й світі, сучасних тенденцій і напрямів вирішення проблеми грунтозабезпеченості. Критично аналізу-ється вітчизняний і міжнародний практичний досвід відновлення ґрунтового покри-ву після його порушення (псування, знищення).

Значна увага звертається на роль рослинності (насамперед, з вираженою фіто меліоративною дією) і застосування добрив (органічних, мінеральних, бактеріаль-них) в підвищенні родючості техноземних ґрунтів Розділ завершується прикінцеви-ми положеннями, які узагальнюють приведену інформацію і формулюють питання, що виносяться на дослідження. У розділі можуть бути виділені підрозділи.

Розділ «Умови та методика проведення досліджень»висвітлює питання що-до наступної інформації:

- географічне положення і коротку характеристику природно-кліматичних умов території проведення досліджень;

- організаційна і господарсько-виробнича характеристика агропідприємства з аналізом структури земельних та с.-г. угідь, системи землеробства;

- структура посівних площ сільськогосподарських культур, що вирощуються у господарстві та їх урожайність за останні три роки;

- використання добрив та меліорантів за останні три роки; - ґрунти території досліджень та їх характеристика; - геологічну будова родовища корисних копалин, характеристику основних

гірських порід, що розкриваються при розробці родовища; - характеристику погодних умов у роки проведення досліджень на основі да-

них найближчого до господарства метеорологічного поста; - програму і методика досліджень ї Третій розділ роботи містить результати щодо конструювання техноземів на

відпрацьованих пост техногенних територіях. Приводяться едафічні характеристики складу і властивостей гумусованої ґрунтової маси, що знімається перед знищенням ґрунтового покриву (гранулометричний склад, агрохімічні, агрофізичні, фізико-хімічні та біологічні властивості) і в подальшому використовується для рекультива-ції.

Наводиться інформація щодо едафічних характеристик складу і властивостей гірських порід, що розкриваються при кар’єрному видобутку корисних копалин (гранулометричний склад, агрохімічні, агрофізичні, фізико-хімічні та біологічні вла-стивості), на основі якої дається агрономічна оцінка можливості використання як субстратів для конструювання різних моделей техноземів сільськогосподарського використання рекультивованих земель.

53

За результатами польового досліду визначають рівень врожайності сільсько-господарської культури залежно від едафічних ресурсів досліджуваних моделей те-хноземів. За результатами лабораторних досліджень і польового експерименту вста-новлюють можливі зміни рівня родючості різних моделей техноземів за сільського-сподарського використання.

Завершується розділ розробкою заходів з інтенсифікації сучасного грунтоге-незу для різноякісних моделей техноземів сільськогосподарського напряму рекуль-тивації порушених земель.

У розділі «Охорона навколишнього природного середовища»студент повинен висвітлити екологічний стан місця досліджень, обґрунтовує екологічну безпечність запропонованих рекомендацій.

Висновки повинні бути конкретними і викладені на основі змісту роботи, ві-дображати показники родючості техноземних ґрунтів, пропонувати заходи з інтен-сифікації сучасного грунтогенезу для різноякісних моделей техноземів сільськогос-подарського напряму рекультивації порушених земель.

Список літератури повинен налічувати 40-50 найменувань джерел, оформ-лених згідно вимог:

Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила

складання [Текст] : (ГОСТ 7.1–2003, ЮТ) : ДСТУ ГОСТ 7.1:2006. – Чинний з 2007–

07–01. К. Держспоживстандарт України, 2007. – НІ, III, 47 с.;(Система стандар-

тів з інформації, бібліотечної та видавничої справи) (Національний стандарт

України).

За необхідності у кінці роботи подаються додатки.

6. НАПИСАННЯ ТЕКСТУ ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ Після вивчення літератури за темою роботи студент приступає до збору й обро-

бки фактичного матеріалу. Практичний матеріал, зібраний в господарстві, науково-дослідній установі повинен бути ретельно перевірений і узагальнений, відповідно з діючими вимогами до дипломної роботи. Для цього його групують в аналітичні таб-лиці, обробляють, подають у порівняльному вигляді для аналізу динаміки, роблять розрахунки, виявляють відхилення, визначають вплив факторів і резерви підвищен-ня ефективності господарської діяльності та зниження ризиків на підприємстві.

В сучасних умовах дуже важливими показниками ефективності рослинництва є урожайність, якість та їх стабільність. У нашім виробництві є дві біди: або високий врожай, який призводить до перевиробництва, або неврожай, з наступними економі-чними, і, навіть політичними, наслідками. Таких прикладів досить багато. Напри-клад, в 2011 році через непланове і безквотове вирощування капусти і коренеплодів призвело до надлишкового виробництва понад 2 млн. т овочів, що стало збитковим для багатьох господарств. В 2010 році через неврожай гречки, довелось її імпорту-вати у великих кількостях з Китаю.

Для оцінки стабільності використовують багато показників – коефіцієнти ва-ріації та регресії, але за умови аналізу динамічних рядів не менше 10 років. Серед інших, дуже простих методів, які доступні для студента і агронома-практика, є кое-фіцієнт стабільності Левіса (S.F.). Він запропонований ще в 1954 році, і описаний в доступній монографії академіка А.А. Жученка «Экологическая генетика культурных растений (адаптация, рекомбигенез, агробиоценоз). – Кишинев: Штиинца, 1980. –

54

588 с.. Коефіцієнт стабільності Левіса визначається дуже просто. Для цього у дина-

мічному ряду урожайності чи іншого показника найбільше значення ділять на най-менше. Чим більше років, тим він точніший, але для попередньої оцінки в бакалавр-ській роботі достатньо і дворічні дані. Він має значення від 1 та більше, і якщо цей коефіцієнт наближається до 1, то це свідчить про вищу стабільність. Умовно весь діапазон можна поділити за такою градацією: від 1 до 1,10 – дуже висока стабіль-ність; від 1,11 до 1,20 – висока; від 1,21 до 1,30 – середня; від 1,31 до 1,50 низька і понад 1,50 – дуже низька. Наприклад, у господарстві за останні три роки проведено аналіз урожайності п’яти овочевих культур – капусти білоголової пізньостиглої, моркви, буряка столового, цибулі ріпчастої та помідора (табл.6.1).

Визначивши цей показник, видно що цибуля і помідор мають високий ступінь нестабільності. Звичайно, слід встановити причину такого явище, яке скоріше всьо-го пов’язане з хворобами – пероноспороз на цибулі і фітофторозу на помідорі.

Таблиця 6.1 Зразок аналізу урожайності овочевих культур та їх стабільності в певному гос-

подарстві Овочева культура Роки аналізу Середня

урожай-ність, т/га

Коефіцієнт стабіль-ності, S.F.

(S.F.=Xmax/Xmin) 1-ий

2-ий

3-ій

Капуста білоголова пізньостигла 35,5 50,4 40,7 42,2 1,42 Морква столова 35,4 42,3 38,7 38,8 1,19 Буряк столовий 23,5 28,8 25,9 26,1 1,22 Цибуля ріпчаста 31,0 56,8 45,3 44,3 1,83 Помідор 42,8 25,3 55,7 41,3 2,20

Показник стабільності Левіса, поряд з коефіцієнтом варіації (V,%), дає можли-вість, хоча із меншою точністю, охарактеризувати і вирівняність посіву за кількіс-ними ознаками (висотою рослин, кількістю продуктивних органів тощо). Напри-клад, вивчено два сорти квасолі овочевої Присадибна та Тосік за висотою рослин. Для характеристики цих сортів було заміряно висоту у 10 рослин (вибірка сформо-вана з допомогою випадкових чисел за Доспеховим Б.А., 1979; Додаток 6 ). В ре-зультаті одержані наступні дані (табл.6.2).

Таблиця 6.2 Результати оцінки сортів квасолі овочевої за висотою рослин

Сорт Номер рослини у вибірці Середня висота,

см

Коефіцієнт стабільності, S.F. (S.F.=Xmax/Xmin) 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

Присадибна (к) 35 47 48 54 57 40 54 34 58 29 45,6 2,00 Тосік 43 45 35 47 41 38 50 37 53 47 43,6 1,51

Примітка. К – контроль. Результати досліджень свідчать про те, що сорти практично однакові за висо-

тою рослин, але у посіві більш вирівняним є сорт Тосік. Важливим напрямом виробництва продукції рослинництва є її якість. Незва-

жаючи на важливість, студенти продовжують односторонньо описувати показники якості одержаної продукції (здебільшого зупиняється на біохімічному складі).

55

Якість має багато визначень (табл. 6.3). ЇЇ вивчає така наука як кваліметрія, згідно з якою «якість - це сукупність властивостей харчового продукту, що визначає його здатність забезпечувати потреби організму людини в енергії, поживних та смако-ароматичних речовинах, стабільність складу і споживчих властивостей протягом терміну придатності » (Закон України «Про якість та безпеку харчових продуктів і

продовольчої сировини», 1998 р.). Тому ми пропонуємо студентам більше уваги зве-ртати на опис та аналіз якості за комплексом характеристик (Кадер, 1992; цит. за І. Сметанською та S. Huyskens-Kell – Kyiv: NAUU, 2004).

Таблиця 6.3 Компоненти та показники якості сільськогосподарської сировини та продуктів

харчування Компоненти

якості Показники якості

А. Зовнішній вигляд

1. Розмір: величина, маса, об’єм 2. Форма: діаметр, товщина (висота), співвідношення діаметра до товщини, гладкість, компактність, однорідність 3. Забарвлення: однорідність та інтенсивність 4. Блиск: природа поверхневого блиску 5. Дефекти: зовнішні, внутрішні, морфологічні, фізичні, механічні, фізіологічні, ентомологічні

В. Структура 1. Міцність, твердість, м’якість, еластичність 2. Хрумкість 3. Соковитість 4. Розсипчастість 5. Жорсткість, волокнистість, тендітність

Г. Смак 1. Солодкість 2. Кислотність 3. Терпкість 4. Гіркота 5. Аромат 6. відсутність смаку чи аромату

Д. Поживна цінність

1. Вуглеводи, в т.ч. дієтичні волокна 2. Білки 3. Жири 4. Вітаміни (комплекс водо- і жиророзчинних) 5. Мінерали

Ж. Безпечність 1. Природні токсиканти 2. Ксенобіотики (залишки пестицидів, важкі метали) 3. Мікотоксини 4. Мікробне забруднення 5. ГМО

Всеохоплюючий вплив науки на виробництво в умовах глобалізації вимагає зведення методів проведення досліджень і системи викладення одержаних наукових результатів до єдиної форми, тобто необхідна уніфікація. Таку роль виконують дер-жавні стандарти, без яких неможливо обійтись у науковій роботі. Аналіз дипломних

56

робіт з агрономії свідчить про недостатньо високий рівень роботи студентів з нор-мативними документами. Це призводить до того, що велика кількість зауважень ре-цензентів та під час роботи ДЕК стосується неправильного трактування термінів, використання не стандартизованих методик, використання невірних одиниць виміру тощо.

В дипломних роботах з агрономії необхідно використовувати п’ять груп стан-дартів та інших нормативних документів стосовно: - написання і оформлення дипломних робіт; - термінів; - технологій вирощування; - методів проведення польових і лабораторних досліджень; - оцінки якості одержаної продукції.

Інтерпретація одержаної інформації проводиться на основі правильного вибору термінів. Незважаючи на таку важливість термінології в агрономії, в дипломних ро-ботах часто не цілком правильно використовуються навіть найпростіші терміни. Наприклад, навіть у найпростіші пари слів - урожай чи урожайність, тара чи упаков-ка, качан чи початок кукурудзи, посів чи сівба, сорт чи гібрид автори вкладають своє розуміння терміну. Відсутність гармонізації особливо спостерігається у перек-ладах з російської та інших мов. Відповідно до ДСТУ 3325-96 «Термінологія. Ви-значення основних понять» термін на різних мовах повинен відтворювати ті самі чи подібні ознаки та властивості предметів чи явищ. Слід нагадати студентам про існу-вання трьох офіційних джерел термінології з яких можна почерпнути точне визна-чення термінів, а саме: - Закони України, у яких спеціально виділяється розділ про використані терміни та

їх тлумачення; - стандарти України (ДСТУ) та країн СНД (ГОСТ); - тлумачні галузеві словники.

Велику кількість пояснень термінів можна знайти в Національному банку ста-ндартизованих термінів Науково-дослідного центру стандартизації, сертифікації та якості (www.urkndnc.org.ua). Щоправда, там зібрані терміни лише по 2000 рік. З проблемами української термінології глибше можна познайомитися у Віснику Наці-онального університету «Львівська політехніка» (серія «Проблеми української тер-мінології»). Швидкий доступ до бази термінів можна знайти у Галузевому терміно-логічному центрі (http://www.msu.kharkov.ua/tc), Центрі дистанційного навчання НТУ «ХПІ» (http://ulif.mon.gov.ua) таУкраїнському лінгвістичному порталі (http://pravopys.vlada.kiev.ua).Великий тлумачний словник сучасної української мови (К., Ірпінь: ВТФ «Перун», 2003), який також має електронну версію - http://www.slovnyk.net.

Перекладаючи тексти з інших мов студенти часто надіються на автоматизова-ний комп’ютерний переклад, що не зовсім вірно. Слід ширше використовувати бази даних Міжнародних термінологічних організацій, а саме: - International Information Centre for Terminology (http://www.infoterm.info); - TERMCAT –Centre de Terminologia (http://www.termcat.cat/); - TermNet –International Network for Terminology (http://www.termnet.org/); - The Localization Industry Standards Association (http://www.lisa.org); - Language Portal of Canada (http://www.ourlanguages.gc.ca);

57

- Terminological and linguistic data bank(http://btb.termiumplus.gc.ca). Агрономіяєкомплексноюнаукою, якаінтегруєвеликукількістьзнаньзботаніки,

фізіології, ґрунтознавства, агрохімії, меліорації, екологіїтаіншихнаук, щовимагаєви-користаннятлумачнихгалузевихсловників. Будь-які дослідники в агрономії не мо-жуть обійтися без ДСТУ 4691:2006 «Землеробство. Терміни та визначення понять» і ДСТУ 4756:2007 «Захист рослин. Терміни та визначення понять» тощо.

Третя група стандартів створена недавно і має велике значення для агрономії. Це стосується стандартів з технологій вирощування різних сільськогосподарських культур. Одним з перших таких стандартів став ДСТУ 4506:2005 «Картопля продо-вольча. Технологія вирощування. Основні положення». Наприклад, в овочівництві стандартизацією технологій вирощування в даний час охоплені практично всі еко-номічно важливі овочеві культури. Основою для таких стандартів є ДСТУ 4838:2007«Технології вирощування сільськогосподарських культур. Терміни та ви-значення понять». У схемах дослідів контрольні варіанти повинні вирощуватися за цими стандартами, що дозволить більш точно порівнювати нові варіації елементів технологій у різних дослідників. Окрім цього, зникнуть безпідставні фрази на зразок «технологія вирощування була загальноприйнята в даній зоні».

Сучасний інструментарій дослідника характеризується широким спектром різ-номанітних аналізів зразків ґрунтів, рослин, продуктів переробки тощо. Водночас, у дипломних роботах все ще зустрічаються посилання на старі не стандартизовані ме-тодики. З цим ще можна погодитися у тому випадку, коли вкрай необхідна «екзоти-чна» методика, для якої ще не створено стандарт. У цій групі особливе значення на-бувають стандарти з безпеки продуктів харчування, до яких відноситься у більшості випадків продукція рослинництва, овочівництва і садівництва.

П’ята група нормативних документів охоплює стандарти, які описують якість одержаної продукції. Ця група застосовується досить давно і дипломники порівняно добре їх використовують. Водночас, одним з нових нюансів у царині стандартів з якості продуктів рослинництва є глобалізація економічних відносин, що зумовлює використання міжнародних стандартів. Наприклад, для оцінки якості овочів слід за-стосовувати нові гармонізовані стандарти Європейської Економічної Комісії ООН (ЕЭК ООН) (eng. UNECE - United Nations Economic Commission for Europe), які сто-суються збуту і контролю якості овочів, картоплі і грибів (www.lol.org.ua/rus/showart.php?id=24899). У 2007 році в Україні вперше гармонізо-вані такі стандарти для дев’яти овочевих культур (ДСТУ ЕЭК ООН FFV : 2007). Для експорту та імпорту продукції рослинництва в межах країн СНД продовжують діяти ГОСТ-и.

Таким чином, використання в дипломних роботах зазначених вище груп стан-дартів та інших нормативних документів дозволить підвищити рівень підготовки студентів з напряму «Агрономія».

Сучасне суспільство – це суспільство ризиків, де кожний крок в технологіях ви-рощування агроном повинен оцінювати з точки зору зустрічі з небезпекою (німець-

кий філософ Ульріх Бек).Поняття ризику тісно пов’язане з небезпекою. Джерелами небезпеки в агрономії є природні процеси і явища, техногенне середовище і дії лю-дей.Таким чином: ризик – це ймовірність зустрічі з небезпекою, або можливість здійснення несприятливої події, яка зумовлює певні втрати (небезпека може бути на будь-якому етапі виробництва!). Ризики в сільському господарстві поділяються на

58

політичні (від стратегії розвитку країни і с.-г.), економічні (від економічного стано-вища глобального світу і України зокрема), соціальні (від готовності суспільства до здійснення програм розвитку), професійні (від рівня підготовки спеціалістів), техно-логічні (від забезпечення засобами здійснення технологій), природні явища (від не-прогнозованих форс-мажорних обставин).

Ризики описуються декількома методами, зокрема частотою прояву певного не-сприятливого явища (наприклад, ймовірність епіфітотії фітофтори на помідорі у Дніпропетровській області – 2 рази на кожні 10 років; у Київській – 5; у Львівській - 7) або фактичним зменшенням урожайності чи якості продукції (наприклад, запіз-нення із строками сівби цибулі зменшує урожайність: 4 квітня – 20 т/га; 14 квітня – 16 т/га; 25 квітня – 13 т/га, тобто щоденне запізнення призводить до зменшення урожайності на 350 кг/га /добу (джерело інформації: Усик Г.Є., Барабаш О.Ю. Ово-чівництво,1983)).

Таким чином, студент описуючи, досліджуючи та рекомендуючи виробництву технології або окремі її елементи, повинен їх подавати не тільки з одних позитивних сторін, а виявляти слабкі сторони, які можуть призвести до ризиків. У світі з цією метою широко використовують SWOT– аналіз (в Інтернеті є багато джерел інфор-мації про його використання). Суть аналізу виходить з того, що будь-яка інновація має позитивні і негативні сторони, які впливатимуть на ефективність виробництва.

SWOT– аналіз подається у вигляді таблиці з чотирьох позицій: - S (strength) переваги, сильні сторони; - W (weakness) недоліки, слабкі сторони; - O (opportunities)можливості; - T (threats)ризики, небезпеки.

Наприклад, вивчення загущення квасолі овочевої з 200 до 400 тис.рослин га дало можливість виявити оптимальний варіант з 350 тис. рослин, на якому сформу-валася найвища урожайність. Пропонуючи цей варіант виробництву студент пови-нен подати його у вигляді матриці SWOT– аналізу (табл. 6.4).

Таблиця 6.4 Приклад матриці SWOT – аналізу рекомендації із загущення квасолі овочевої з

200 до 350 тис. рослин га Сильні сторони

- збільшується урожайність на 25%; - зростає вирівняність продукції; - рентабельність зростає на 15%

Слабкі сторони - рослини стають ніжнішими, а стебло тоншим;

- зростає ступінь поширення грибних хвороб

Позитивні можливості для виробництва - збільшення висоти рослин та висоти при-

кріплення нижніх бобів дає можливість застосувати комбайнове збирання врожаю

бобів-лопаток

Ризики - у вогкі роки зростає ймовірність ураження грибними

та бактеріальними хворобами, що призводить до зро-стання витрат на фунгіциди;

- у вітряну і дощову погоду рослини можуть полягати

В дипломних роботах можна подати і скорочений варіант із опису лише плюсів і мінусів. Наприклад, на плантаціях суниці великої шкоди завдає травневий хрущ. У виробництві застосовують декілька стратегій контролю чисельності даного шкідни-ка, зокрема:

- перша стратегія: виявлення пошкоджених кущів і внесення препарату локально; - друга стратегія: внесення препарату через систему краплинного зрошення (тоб-

59

то через фертигацію). Спрощений варіант SWOT– аналізу дає можливість оцінити перспективу ви-

користання наведених вище стратегій. Перша стратегія має такі плюси: економія препарату, точна вибіркова дія, менший вплив на оточуюче середовище. Мінуси: не завжди видно пошкодження на перших етапах життєдіяльності шкідника, великі ви-трати робочої сили на великих площах. Друга стратегія також має свої плюси: пре-парат діє швидко на всій площі і на всіх етапах розвитку шкідника, відсутні пропус-ки, невеликі витрати на робочу силу. Мінуси: збільшуються витрати препарату, ан-тиекологічність. Одержавши таку рекомендацію агроном уже сам оцінить ступінь ризиків і вибере власні можливості вирішення проблеми.

Завершальним етапом при написанні дипломної роботи являється структуриза-ція та групування усіх розділів: вступу, основної частини, висновків, списку викори-станої літератури, додатків в єдиний документ для подальшого її захисту перед Державною екзаменаційною комісією.

Випускові кафедри забезпечують студентів необхідною методичною літерату-рою.

Дипломна робота виконується студентом як в університеті (аудиторіях, лабора-торіях), так і у навчально–дослідних господарствах, сільськогосподарських госпо-дарствах різної форми власності.

7. ПРАВИЛА ОФОРМЛЕННЯ ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ

7.1. Загальні вимоги Дипломну роботу друкують комп’ютерним способом на одному боці аркуша

білого паперу формату А4 (210 х 297 мм) через півтора міжрядкових інтервали з ви-користанням шрифту текстового редактора Word – TimesNewRoman, 14-й кегль. За необхідністю допускається використання формату аркушів А3 (297х420 мм) для по-дання таблиць та ілюстрацій.

Обсяг основного тексту дипломної роботи повинен становити 50-60 сторінок. Текст дипломної роботи необхідно друкувати, залишаючи поля таких розмірів:

ліве -30 мм, праве -10 мм, верхнє та нижнє - по 20 мм. Шрифт друку має бути чітким, чорного кольору середньої жирності. Під час

оформлення дипломної роботи необхідно дотримуватися рівномірної щільності, ко-нтрастності та чіткості зображення впродовж всього тексту.

Вписувати в текст дипломної роботи окремі іншомовні слова, формули, умовні знаки можна чорнилом, пастою виключно чорного кольору, при цьому щільність вписаного тексту повинна бути наближеною до щільності основного тексту.

Друкарські помилки, описки і графічні неточності, які виявилися під час напи-сання дипломної роботи, можна виправляти підчищенням або зафарбуванням білою фарбою і нанесенням на тому ж місці або між рядками виправленого тексту (фраг-менту малюнка) машинописним способом. Допускається наявність не більше двох виправлень на одній сторінці.

Текст основної частини дипломної роботи поділяють на розділи, підрозділи, а при потребі – на пункти та підпункти.

Заголовки структурних частин дипломної роботи «ЗМІСТ», «ПЕРЕЛІК УМОВ-НИХ СКОРОЧЕНЬ», «ВСТУП», «РОЗДІЛ», «ВИСНОВКИ», «ДОДАТ-КИ»,«СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ» друкують великими літерами симет-

60

рично до набору. Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з

абзацного відступу. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок склада-ється з двох або більше речень, їх розділяють крапкою. Заголовки пунктів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу в розрядці у підбір до тексту. В кінці заголовка, надрукованого в підбір до тексту ставиться крапка.

Відстань між заголовком (за винятком заголовка пункту) та текстом повинна дорівнювати 3-4 інтервалам.

Кожну структурну частину дипломної роботи (вступ, розділи, висновки, додат-ки та список використаних джерел) слід починати з нової сторінки.

До загального обсягу дипломної роботи, визначеного даними методичними вка-зівками, не входять додатки, список використаних джерел, таблиці та рисунки, які повністю займають площу сторінки. Але всі сторінки зазначених елементів диплом-ної роботи підлягають суцільній нумерації.

7.2. Нумерація Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів, рисунків (малю-

нків), таблиць, формул подають арабськими цифрами без знака №. Першою сторінкою дипломної роботи є титульний аркуш, який включають до

загальної нумерації сторінок дипломної роботи. На титульному аркуші номер сто-рінки не ставлять, на наступних сторінках номер проставляють у правому верхньо-му куті сторінки без крапки в кінці.

Такі структурні частини дипломної роботи, як зміст, перелік умовних позна-чень, вступ, висновки, список використаних джерел не мають порядкового номера. Звертаємо увагу на те, що всі аркуші, на яких розміщені згадані структурні частини дипломної роботи, нумерують звичайним чином. Не нумерують лише їх заголовки, тобто не можна друкувати: «1. ВСТУП» або «Розділ 6. ВИСНОВКИ». Номер розділу ставлять після слова «РОЗДІЛ», після номера крапку не ставлять, потім з нового рядка друкують заголовок розділу.

Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. В кі-нці номера підрозділу повинна стояти крапка, наприклад: «2.3.» (третій підрозділ другого розділу). Потім у тому ж рядку наводять заголовок підрозділу.

Пункти нумерують у межах кожного підрозділу. Номер пункту складається з порядкових номерів розділу, підрозділу, пункту, між якими ставлять крапку. В кінці номера повинна стояти крапка, наприклад: «1.3.2.» (другий пункт третього підрозді-лу першого розділу). Потім у тому ж рядку наводять заголовок пункту. Пункт може не мати заголовка.

Підпункти нумерують у межах кожного пункту за такими ж правилами, як пун-кти.

Ілюстрації (фотографії, схеми, графіки, карти) і таблиці необхідно подавали в дипломній роботі безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на насту-пній сторінці. Ілюстрації і таблиці, розміщені на окремих сторінках дипломної робо-ти, включають до загальної нумерації сторінок. Таблицю, малюнок, розміри яких більші формату А4, враховують як одну сторінку і розміщують у відповідних місцях після згадування у тексті або в додатках.

Ілюстрації позначають словом «Рис.» і нумерують послідовно в межах розділу,

61

за винятком ілюстрацій, поданих у додатках. Номер ілюстрації повинен складатися з номера розділу і порядкового номера

ілюстрації, між якими ставиться крапка. Наприклад: Рис. 1.2 (другий рисунок першого розділу). Номер ілюстрації, її назва і поясню-

вальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією. Якщо в дипломній роботі подано одну ілюстрацію, то її нумерують за загальними правилами.

Таблиці нумерують послідовно (за винятком таблиць, поданих у додатках) в межах розділу. В правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці роз-міщують напис «Таблиця» із зазначенням її номера. Номер таблиці повинен склада-тися з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад: «Таблиця 1.2» (друга таблиця першого розділу).

Якщо в розділі одна таблиця, її нумерують за загальними правилами. При перенесенні частини таблиці на інший аркуш (сторінку) слово «Таблиця» і

номер її вказують один раз справа над першою частиною таблиці, над іншими час-тинами пишуть слова «Продовження табл.» і вказують номер таблиці, наприклад: «Продовження табл. 1.2».

Формули в дипломній роботі (якщо їх більше однієї) нумерують у межах розді-лу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули в розділі, між якими ставлять крапку. Номери формул пишуть біля правого поля ар-куша на рівні відповідної формули в круглих дужках, наприклад: (3.1) (перша фор-мула третього розділу).

Примітки до тексту і таблиць, в яких вказують довідкові і пояснювальні дані, нумерують послідовно в межах однієї сторінки. Якщо приміток на одному аркуші кілька, то після слова «Примітки» ставлять двокрапку, наприклад:

Примітки: 1.... 2.... Якщо є одна примітка, то її не нумерують і після слова «Примітка» ставлять

крапку 7.3. Ілюстрації

Ілюструють дипломну роботу, виходячи із певного загального задуму, за рете-льно продуманим тематичним планом, що дає змогу уникнути ілюстрацій випадко-вих, пов'язаних із другорядними деталями тексту і запобігти невиправданим пропу-скам ілюстрацій до найважливіших тем. Кожна ілюстрація має відповідати текс-

ту, а текст - ілюстрації.

Ілюстрації (фотографії, схеми, графіки, карти) необхідно подавали в дипломній роботі безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторін-ці. Ілюстрації розміщені на окремих сторінках дипломної роботи, включають до за-гальної нумерації сторінок. Ілюстрацію малюнок, розміри яких більші формату А4, враховують як одну сторінку і розміщують у відповідних місцях після згадування у тексті або в додатках.

Ілюстрації позначають словом «Рис.» і нумерують послідовно в межах розділу, за винятком ілюстрацій, поданих у додатках.

Номер ілюстрації повинен складатися з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка.

62

Наприклад:Рис. 1.2 (другий рисунок першого розділу). Номер ілюстрації, її назва і пояснювальні підписи розміщують послідовно під

ілюстрацією. Якщо в дипломній роботі подано одну ілюстрацію, то її нумерують за загальними правилами.

Назви ілюстрацій розміщують після їхніх номерів. За необхідності ілюстрації доповнюють пояснювальними даними (підрисунковий підпис).

Підпис під ілюстрацією, зазвичай, має чотири основних елементи: - найменування графічного сюжету, що позначається скороченим словом

«Рис.»; - порядковий номер ілюстрації, який вказується без знаку номера арабськими

цифрами; - тематичний заголовок ілюстрації, що містить текст із якомога стислою харак-

теристикою зображеного; - експлікацію, в якій деталі рисунка позначають цифрами, які виносять у під-

пис, супроводжуючи їх текстом, що пояснює значення деталей самого рисунка. Наприклад:Рис. 2.2. Профіль чорнозему типового різного ступеня еродованості:

1 – слабоеродований; 2 – середньо еродований; 3 – сильноеродований.

Основними видами ілюстративного матеріалу в дипломних роботах є: техніч-ний рисунок, схема, фотографія, діаграма і графік.

Не варто оформлювати посилання на ілюстрації як самостійні фрази, в яких лише повторюється те, що міститься у підписі. У тому місці, де викладається тема, пов'язана з ілюстрацією і де читачеві треба вказати на неї, розміщують посилання у вигляді виразу в круглих дужках «(рис. 3.1)» або зворот типу: «...як це видно з рис. 3.1», або «... як це показано на рис. 3.1».

Якість ілюстрацій повинна забезпечувати їх чітке відтворення (електрографічне копіювання, мікрофільмування).

У дипломній роботі слід застосовувати лише штрихові ілюстрації й оригінали фотознімків.

Фотознімки розміром, меншим за формат А4, наклеюють на стандартні аркуші білого паперу формату А4

7.4. Таблиці Цифровий матеріал, як правило, повинен оформлятись у вигляді таблиць.

Приклад побудови таблиці:

Таблиця (номер) Назва таблиці

Головка Заголовки граф

Підзаголовки граф

Рядки

Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують над таблицею і друкують

63

симетрично до тексту. Назву і слово «Таблиця» починають з великої літери. Назву наводять жирним шрифтом.

За логікою побудови таблиці її логічний суб'єкт, або підмет (позначення тих предметів, які в ній характеризуються), розміщують у боковику, головці чи в них обох, ане у прографці; логічний предикат або присудок таблиці (тобто дані, якими характеризується підмет), – у прографці, а не в головці чи боковику. Кожен заголо-вок над графою стосується всіх даних цієї графи, кожен заголовок рядка в боковику – всіх даних цього рядка.

Заголовок кожної графи в головці таблиці має бути по можливості коротким. Слід уникати повторів тематичного заголовка в заголовках граф, одиниці виміру за-значати у тематичному заголовку, виносити до узагальнюючих заголовків слова, що повторюються.

Боковик, як і головка, потребує лаконічності. Повторювані слова тут також ви-носять в об'єднувальні рубрики; загальні для всіх заголовків боковика слова розмі-щують у заголовку над ним.

У прографці повторювані елементи, які мають відношення до всієї таблиці, ви-носять у тематичний заголовок або в заголовок графи; однорідні числові дані роз-міщують так, щоб їх класи збігалися; неоднорідні – посередині графи; лапки вико-ристовують тільки замість однакових слів, які стоять одне під одним.

Заголовки граф повинні починатися з великих літер, підзаголовки – з малень-ких, якщо вони складають одне речення із заголовком, і з великих, якщо вони є са-мостійними. Висота рядків повинна бути не меншою 8 мм. Графу з порядковими номерами рядків до таблиці включати не треба.

Таблицю розміщують після першого згадування про неї в тексті, так, щоб її мо-жна було читати без повороту переплетеного блоку дипломної роботи або з поворо-том за стрілкою годинника. Таблицю з великою кількістю рядків можна переносити на наступну сторінку. При перенесенні таблиці на наступну сторінку назву вміщу-ють тільки над її першою частиною. Таблицю з великою кількістю граф можна діли-ти на частини і розміщувати одну частину під іншою в межах однієї сторінки. Якщо рядки або графи таблиці виходять за формат сторінки, що не бажано, то в першому випадку в кожній частині таблиці повторюють її головку, в другому - боковик.

Якщо текст, який повторюється в графі таблиці, складається з одного слова, йо-го можна замінювати лапками; якщо з двох або більше слів, то при першому повто-ренні його замінюють словами «Те саме», а далі лапками. Ставити лапки замість цифр, марок, знаків, математичних і хімічних символів, які повторюються, не мож-на. Якщо цифрові або інші дані в якому-небудь рядку таблиці не подають, то в ньо-му ставлять прочерк.

Таблиці нумерують послідовно (за винятком таблиць, поданих у додатках) в межах розділу. В правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці роз-міщують напис «Таблиця» із зазначенням її номера. Номер таблиці повинен склада-тися з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад: «Таблиця 1.2» (друга таблиця першого розділу).

Якщо в розділі одна таблиця, її нумерують за загальними правилами. При перенесенні частини таблиці на інший аркуш (сторінку) слово «Таблиця» і

номер її вказують один раз справа над першою частиною таблиці, над іншими час-тинами пишуть слова «Продовження табл.» і вказують номер таблиці, наприклад:

64

«Продовження табл. 1.2». 7.5. Формули

При використанні формул слід дотримуватися певних правил. Найбільші, а також довгі і громіздкі формули, котрі мають у складі знаки суми,

добутку, диференціювання, інтегрування, розміщують на окремих рядках. Це стосу-ється також і всіх нумерованих формул. Для економії місця кілька коротких одноти-пних формул, відокремлених від тексту, можна подати в одному рядку, а не одну під одною. Невеликі і нескладні формули, що не мають самостійного значення, впису-ють усередині рядків тексту.

Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів треба подавати безпосере-дньо під формулою в тій послідовності, в якій вони наведені у формулі. Значення кожного символу і числового коефіцієнта треба подавати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають зі слова «де» без двокрапки.

Наприклад:

21

21

вв

ММZ

−

−= , (3.1)

ДеZ – результативність; М1, М2 – математичне очікування; в1, в2 – середнє квадратичне відхилення міцності та навантаження. Формули, що ідуть одна за одною та не розділені текстом, відокремлюються

комою. Рівняння і формули треба виділяти з тексту вільними рядками. Вище і нижче

кожної формули потрібно залишити не менше одного вільного рядка. Якщо рівнян-ня не вміщується в один рядок, його слід перенести після знака рівності (=) або піс-ля знаків плюс (+), мінус (-), множення (х).

Нумерувати слід лише ті формули, на які є посилання в наступному тексті. Інші формули нумерувати не рекомендується.

Порядкові номери позначають арабськими цифрами в круглих дужках біля пра-вого поля сторінки без крапок від формули до її номера. Номер, який не вміщується у рядку з формулою переносять у наступний нижче формули. Номер формули при її перенесенні вміщують на рівні останнього рядка. Якщо формулу взято в рамку, то номер такої формули записують зовні рамки з правого боку навпроти основного ря-дка формули. Номер формули-дробу подають на рівні основної горизонтальної рис-ки формули.

Номер групи формул, розміщених на окремих рядках і об'єднаних фігурною дужкою (парантезом), ставиться справа від вістря парантеза, яке знаходиться в сере-дині групи формул і спрямовано в сторону номера.

Загальне правило пунктуації в тексті з формулами таке: формула входить до ре-чення як його рівноправний елемент. Тому в кінці формул і в тексті перед ними роз-ділові знаки ставлять відповідно до правил пунктуації.

Двокрапку перед формулою ставлять лише у випадках, передбачених правила-ми пунктуації:

а) у тексті перед формулою є узагальнююче слово; б) цього вимагає побудова тексту, що передує формулі. Розділовими знаками між формулами, котрі йдуть одна під одною і не відокре-

млені текстом, можуть бути кома або крапка з комою безпосередньо за формулою

65

до її номера. Розділові знаки між формулами при парантезі ставлять всередині парантеза. Пі-

сля таких громіздких математичних виразів, як визначники і матриці, розділові зна-ки можна не ставити.

Формули в дипломній роботі (якщо їх більше однієї) нумерують у межах розді-лу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули в розділі, між якими ставлять крапку. Номери формул пишуть біля правого поля ар-куша на рівні відповідної формули в круглих дужках, наприклад: (3.1) (перша фор-мула третього розділу).

7.6. Загальні правила цитування та посилання на використані джерела При написанні дипломної роботи студент повинен посилатися на джерела, ма-

теріали або окремі результати, на ідеях і висновках яких розроблюються проблеми, задачі, питання, вивченню яких присвячена дипломна робота. Такі посилання дають змогу відшукати документи і перевірити достовірність відомостей про цитування документа, дають необхідну інформацію щодо нього, допомагають з'ясувати його зміст, мову тексту, обсяг. Посилатися слід на останні видання публікацій. На більш ранні видання можна посилатися лише в тих випадках, коли наявний у них матеріал не включений до останнього видання.

Якщо використовують відомості, матеріали з монографій, оглядових статей, інших джерел із великою кількістю сторінок, тоді в посиланні необхідно точно вка-зати номери сторінок, ілюстрацій, таблиць, формул із джерела, на які є посилання в дипломній роботі.

Посилання в тексті дипломної роботи на джерела слід зазначати порядковим номером за переліком посилань, виділеним двома квадратними дужками, наприклад, «... у працях [1-7]...».

Якщо в тексті дипломної роботи необхідно зробити посилання на складову час-тину чи конкретні сторінки відповідного джерела можна наводити посилання у ви-носках, при цьому номер посилання має відповідати його бібліографічному опису за переліком посилань.

Приклад: цитата в тексті:«... незважаючи на пріоритетне значення мовних каналів зв'язку

між діловими партнерами, ні в якому разі не можна ігнорувати найбільші канали передачі інформації /6/ 1)».

Відповідний опис у переліку посилань: 6. Дороніна М.С.Культура спілкування ділових людей: Навч. посіб. – К.: КМ

Academia, 1998. – 192 с. Відповідне подання виноски: /6/ 1) розд. 1. Ділове спілкування, с. 29. Посилання на ілюстрації дипломної роботи вказують порядковим номером ілю-

страції, наприклад, «(рис. 1.2)». Посилання на формули дипломної роботи вказують порядковим номером фор-

мули в дужках, наприклад,«... у формулі (2.1)». На всі таблиці дипломної роботи повинні бути посилання в тексті, при цьому

слово «таблиця», в тексті пишуть скорочено, наприклад: «...у табл. 1.2». У повторних посиланнях на таблиці та ілюстрації слід вказувати скорочено сло-

во «дивись»., наприклад: «див. табл. 1.3».

66

Для підтвердження власних аргументів посиланням на авторитетне джерело або для критичного аналізу того чи іншого друкованого твору слід наводити цитати.

Науковий етикет потребує точно відтворювати цитований текст, бо найменше ско-рочення наведеного витягу може спотворити зміст, закладений автором.

Загальні вимоги щодо цитування такі: - текст цитати починається і закінчується лапками і наводиться в тій граматич-

ній формі, в якій він поданий у джерелі, зі збереженням особливостей авторського написання. Наукові терміни, запропоновані іншими авторами, невиділяються лап-ками, за винятком тих, що викликали загальну полеміку. У цихвипадках використо-вується вираз «так званий»;

- цитування має бути повним, без довільного скорочення авторського тексту і без перекручень думок автора. Пропуск слів, речень, абзаців при цитуванні допуска-ється без перекручення авторського тексту і позначається трьома крапками. Вони ставляться у будь-якому місці цитати (на початку, всередині, в кінці). Якщо перед випущеним текстом або за ним стояв розділовий знак, то він не зберігається;

- кожна цитата обов'язково супроводжується посиланням на джерело; - при непрямому цитуванні (переказі, викладенні думок інших авторівсвоїми

словами), що дає значну економію тексту, слід бути гранично точним увикладенні думок автора, коректним щодо оцінювання його результатів і давативідповідні по-силання на джерело;

- якщо необхідно виявити ставлення автора дипломної роботи до окремих слів або думок з цитованого тексту, то після них у круглих дужках ставлять знак оклику або знак питання.

7.7. Оформлення списку використаних джерел Список використаних джерел – елемент бібліографічного апарата, котрий міс-

тить бібліографічні описи використаних джерел і розміщується після висновків. Бібліографічний опис складають безпосередньо за друкованим твором або ви-

писують із каталогів і бібліографічних покажчиків повністю без пропусків будь-яких елементів, скорочення назв, тощо. (при цьому враховують відповідність бібліо-графічного опису вимогам чинного міжнародного стандарту ГОСТ 7.1-84). Завдяки цьому можна уникнути повторних перевірок, вставок пропущених відомостей.

Джерела можна розмішувати одним із таких способів: у порядку появи поси-лань у тексті (найбільш зручний для користування), в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків, у хронологічному порядку.

Бібліографічний опис джерел складають відповідно до чинних стандартів із бі-бліотечної та видавничої справи з обов'язковим наведенням назв праць. Зокрема, потрібну інформацію можна отримати з таких міждержавних і державних стандар-тів: ГОСТ 7.1-84 «СИБИД. Библиографическое описание документа. Общие требо-вания и правила составления», ДСТУ 3582 - 97 «Інформація та документація. Ско-рочення слів в українській мові у бібліографічному описі. Загальні вимоги та прави-ла», ГОСТ 7.12-93 «СИБИД. Библиографическая запись. Сокращение слов на русс-ком языке. Общие требования и правила», ГОСТ 7.11. - 78 «СИБИД. Сокращение слов и слово-сочетаний на иностранных европейских языках в библиографическом описаний»а також в Бюлетені ВАК України №3 за 2008 рік (С. 9-13).

Бібліографічний опис оформляється згідно з ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 «Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис,

67

Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання». Опис складається з елементів, які поділяються на обов’язкові та факультативні.

У бібліографічному описі можуть тільки обов’язкові чи обов’язкові та факультатив-ні елементи. Обов’язкові елементи містять бібліографічні відомості, які забезпечу-ють ідентифікацію документа. Їх наводять у будь-якому описі. Проміжки між зна-ками та елементами опису є обов’язковими і використовуються для розрізнення зна-ків граматичної і приписаної пунктуації.

Зразок оформлення списку використаних джерел наведено в додатку Л. 7.8. Додатки

Додатки оформлюють як продовження дипломної роботи на наступних її сторі-нках після висновків та перед списком використаних джерел, розміщуючи їх у по-рядку появи посилань у тексті дипломної роботи.

Якщо додатки оформляють на наступних сторінках дипломної роботи, кожний такий додаток повинен починатися з нової сторінки. Додаток повинен мати заголо-вок, надрукований угорі малими літерами з першої великої симетрично відносно те-ксту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої друкується слово «Додаток ____» і велика літера, що позначає додаток.

Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Г, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад, додаток А, додаток Б і т.д. Один до-даток позначається як додаток А.

При оформленні додатків окремою частиною (книгою) на титульному аркуші під назвою дипломної роботи друкують великими літерами слово «ДОДАТКИ».

Текст кожного додатка за необхідності може бути поділений на розділи й під-розділи, які нумерують у межах кожного додатка. У цьому разі перед кожним номе-ром ставлять позначення додатка (літеру) і крапку, наприклад, А.2 - другий розділ додатка А; В.3.1 - перший підрозділ третього розділу додатка В. Ілюстрації, таблиці та формули, розміщені в додатках, нумерують у межах кожного додатка, наприклад: рис. Д.1.2 – другий рисунок першого розділу додатка Д; форму-

ла (А.1) – перша формула додатка А.

8. НАДАННЯ КОНСУЛЬТАЦІЙ СТУДЕНТАМ З ОКРЕМИХ РОЗДІЛІВ РОБОТИ

При розробленні завдання на виконання дипломної роботи, за необхідності, пе-редбачається запрошення консультантів з окремих розділів роботи за рахунок ліміту часу, відведеного нормами на виконання робіт. Консультантами з різних розділів роботи можуть бути призначені викладачі вищого навчального закладу, а також ви-сококваліфіковані фахівці та наукові працівники інших закладів, підприємств та установ. Консультанти дипломної роботи виконують функції наукового керівника в межах окремо взятого розділу (стосовно розділу з охорони праці та економічних пи-тань).

Консультанти проводять консультації та перевіряють відповідні частини вико-наної студентом роботи, підписують титульні сторінки пояснювальної записки або відповідні аркуші графічного матеріалу.

Студент під час консультацій уточнює перелік питань, які підлягають вивчен-ню, складає план дослідження, визначає необхідну літературу та інші інформаційні матеріали, узгоджує з керівником термін виконання роботи, а також усуває недолі-

68

ки, на які вказав керівник.

9. КОНТРОЛЬ ЗА ХОДОМ ВИКОНАННЯ РОБОТИ Випускова кафедра розробляє на період виконання робіт відповідний календар-

ний графік на кожного студента. Не рідше ніж 3 рази в семестр керівником простав-ляється відсоток виконаної студентом роботи. У випадку значного відставання від графіка науковий керівник зобов'язаний своєчасно в письмовій формі повідомити про це завідувача кафедри та декана факультету, які мають вжити конкретні заходи.

За прийняте у роботі рішення і вірність розрахунків відповідає студент–автор роботи.

Декан факультету встановлює строки періодичної звітності про виконання дип-ломної роботи: для студентів денної форми навчання – не рідше двох тижнів, заоч-ної форми – не рідше чотирьох тижнів. У ці строки студент звітує перед керівником і завідувачем кафедри, які визначають ступінь готовності роботи та приймають рі-шення щодо наступної участі його у підготовці дипломної роботи.

Якщо завідувач кафедри не вважає за можливе допустити студента до захисту роботи, то він виносить це питання на засідання кафедри, на якому обов'язково по-винен бути науковий керівник роботи. Рішення кафедри з цього питання оформля-ється протоколом і подається деканові факультету.

10. ВІДГУК НА РОБОТУ Закінчена й оформлена дипломна робота, підписана студентом представляється

керівнику дипломної роботи для написання відгуку. Не пізніше ніж за п’ятнадцять днів до захисту керівник має видати студентові відгук на роботу, який пишеться у довільній формі. У відгуку (додаток М) відображається:

– рівень підготовки автора роботи до виконання ним професійних обов'язків у відповідності до кваліфікації;

– ступінь самостійності при виконанні роботи; – уміння працювати з літературними джерелами та їх використовувати; – новизну поставлених питань та оригінальність підходів щодо їх вирішення; – рівень оволодіння методологією дослідження; – повноту та якість виконаних завдань; – логічність (послідовність, чіткість, несперечливість, аргументованість) і гра-

мотність викладення матеріалу. У висновку відзначається рівень відповідності роботи вимогам щодо підготовки

кваліфікаційних робіт. У кінці відгуку керівник робить висновок про можливість допуску дипломної роботи студента до відкритого захисту а також присвоєння ква-ліфікації.

11. РЕЦЕНЗУВАННЯ ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ Керівник дипломної роботи дає відгук на виконану роботу, підписує її і направ-

ляє нарецензування. Осіб, що рецензують дипломні роботи (рецензентів) признача-ють розпорядженням декана факультету за поданням завідувача відповідної кафед-ри.

Рецензія (додаток Н) на дипломну роботу є необхідним елементом творчих де-батів на захисті дипломної роботи, гарантом точного й повного виконання встанов-лених вимог до дипломної роботи. Від ретельності експертизи, проведеної рецензе-нтом, аргументованості та повноти висновків рецензента значною мірою залежить

69

оцінка дипломної роботи Державною екзаменаційною комісією, об'єктивність рі-шення щодо оцінювання дипломної роботи. Критичний підхід до дипломної роботи – головний критерій високого професіоналізму рецензента й умова конструктивної дискусії під час захисту.

Рецензент на підставі вивчення дипломної роботи висвітлює в рецензії такі обо-в'язкові питання, як актуальність обраної теми, сильні та слабкі сторони дипломної роботи. У рецензії також подаються зауваження щодо змісту роботи та висновок щодо її відповідності встановленим вимогам.

Оцінка обґрунтованості окремих положень дипломної роботи, їх достовірності й новизни повинна бути об'єктивною та відбивати як позитивні, так і негативні сто-рони праці. Зокрема, рецензент має наголосити на ключових проблемах, звернути увагу на висновки й твердження, що викликають сумніви й можуть слугувати підґ-рунтям дискусії під час захисту дипломної роботи. Рецензент оцінює висновки сту-дента та вказує можливі конкретні шляхи використання результатів вивчення (аналі-зу, дослідження).

Можливі випадки, коли за наявності в дипломній роботі таких рис, як актуаль-ність теми та практична її значущість, рецензент не вважає рівень дипломної роботи таким, що відповідає встановленим критеріям, тобто не рекомендує присвоїти сту-дентові відповідну кваліфікацію. В цьому разі у рецензії необхідно відзначити пози-тивні результати дипломної роботи.

Якщо оцінка дипломної роботи позитивна, рецензія додається до зшитої дипло-мної роботи в одному примірнику, якщо негативна - у двох примірниках.

Рецензії повинні бути особисто підписані рецензентом. Термін подання рецензії - не пізніше 15 днів до дня захисту дипломної роботи.

12. ПІДГОТОВКА ДО ЗАХИСТУ ТА ЗАХИСТ ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ Після отримання рецензії дипломна робота разом з відгуком керівника, ре-

цензією подається завідувачу кафедри,який остаточно вирішує питання про допуск студента до захисту, роблячи при цьому відповідний запис на титульному аркуші пояснювальної записки. Термін подання – не пізніше, як за 15-20 днів до встановле-ної дати захисту.

Прийнята до захисту дипломна робота в комплекті з рецензією, відгуком та електронною версією подається не пізніше як за 10 днів в деканат.

У випадку, якщо робота не допущена до захисту, питання вирішується на засі-данні кафедри, де заслуховується пояснення студента–дипломника, а також висно-вок керівника роботи. Рішення кафедри та виписка з протоколу її засідання є підста-вою для зняття роботи із захисту і відрахування студента із університету.

Захист робіт відбувається на відкритому засіданні Державної екзаменаційної комісії (ДЕК) за участю не менше половини її складу при обов'язковій присутності голови комісії. Склад ДЕК визначається і затверджується у встановленому порядку та регламентується "Положенням про організацію навчального процесу у вищих на-вчальних закладах". На захист можуть бути запрошені спеціалісти або практичні працівники, робота яких пов'язана з тематикою, за якою захищаються дипломні ро-боти.

Державній екзаменаційній комісії перед початком захисту дипломних робіт по-даються деканатом факультетутакі документи:

70

— наказ ректора Університету про затвердження складу ДЕК; — наказ ректора Університету про затвердження тем дипломних робіт; — зведена відомість про виконання студентами навчального плану і про

отримані оцінки з теоретичних дисциплін, курсових робіт, практик; з державних ек-заменів;

— відгук керівника про дипломну роботу; — рецензія на дипломну роботу спеціаліста відповідної кваліфікації. У ДЕК можуть бути подані також інші матеріали, які характеризують наукову

чи практичну цінність проведеного дослідження (документи, що підтверджують практичне застосування результатів дослідження, наукові статті за темою роботи, макети, моделі тощо).

Захист дипломних робіт проводиться, як правило, в Університеті, або на підп-риємствах, у закладах та організаціях для яких тематика робіт, що захищаються, має науково - теоретичний або практичний інтерес.

Процедура захисту дипломної роботи передбачає: – виступ студента ( до 10 хвилин); – відповіді студента на запитання по суті захисту (запитання можуть ставитись

усіма присутніми на захисті); – виступ керівника або оголошення відгуку; – виступ рецензента або оголошення його рецензії; – відповіді студента на зауваження рецензента; – заключне слово студента; - обговорення роботи та захисту її студентом (в обговоренні можуть приймати

участь усі присутні на захисті); -– прийняття рішення.

Оцінку захисту дипломної роботи, а також присвоєння студентові–випускнику освітньо-кваліфікаційного рівня “Бакалавр” та видання йому диплома державного зразка приймається на закритому засіданні ДЕК після обговорення ре-зультатів захисту дипломної роботи, відкритим голосуванням звичайною більшістю членів комісії, які брали участь у засіданні. При однаковій кількості голосів голос голови є вирішальним. Результати повідомляють по закінченні роботи ДЕК в день захисту. 13. ПРИЗНАЧЕННЯ ПОВТОРНИХ ТЕРМІНІВ І ПЕРЕНЕСЕННЯ ТЕРМІНІВ

ЗАХИСТУ РОБІТ Студент, який при захисті дипломної роботи отримав незадовільну оцінку, під-

лягає відрахуванню як такий, що закінчив теоретичний курс навчання за відповід-ною програмою підготовки і не захистив дипломної роботи з видачею при цьому йому академічної довідки встановленого зразка. У випадках, коли захист дипломної роботи визнається незадовільним, Державна екзаменаційна комісія встановлює, чи може цей студент подавати на повторний захист цю саму роботу з доопрацюванням, чи він зобов'язаний опрацювати нову тему, визначену відповідною кафедрою. При виявленні плагіату повторний захист роботи без зміни її теми не допускається.

До повторного захисту такий студент допускається протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу, але не раніше ніж через рік. Студентам, які не захищали роботи з поважних причин (документально підтверджених), ректором може бути продовжений строк навчання до наступного терміну роботи державної

71

екзаменаційної комісії із захисту дипломних робіт, але не більше, ніж на один рік.

14. РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА ДЛЯ ВИКОНАННЯ БАКАЛАВРСЬКОЇ РОБОТИ

1. Каленська С.М., Новицька Н.В., Жемойда В.Л., Качура Є.В. та ін. Насіннєзнавство та мето-ди визначення якості насіння сільськогосподарських культур: Навчальний посібник / За ред. С.М.Каленської. – Вінниця: Нова Книга. – 2011. – 300 с.

2. Каленська С.М., Єрмакова Л.М., Поліщук І.С., Паламарчук В.Д. Системи сучасних інтенси-вних технологій : Навчальний посібник для ОКР «Магістр» (Гриф МОН 1/11-7293 від 04.08.11.). – Вінниця.: ФОП Данилюк 2011. – 431 с.

3. Зінченко О.І., Коротєєв А.В., Каленська С.М., Демидась Г.І., Петриченко В.Ф., Салатенко В.Н., М.І.Федорчук, В.М.Ткачук, В.Я. Білоножко Рослинництво / Практикум (лабораторно-практичні заняття).- Вінниця: Нова Книга.-536 с.

4. Каленська С., Рахметов Д., Каленський В., Юник А., Качура Є., Новицька Н. Енергетичні рослинні ресурси. – Каунас, Литовський Аграрний університет. – 2010. – 93 с.

5. Шпаар Д., Каленська С. та ін. Кукурудза. Вирощування, збирання, консервування та вико-ристання. – К.: Альфа-стевія ЛТД, 2009. – 400 с.

6. ШпаарД., С.Каленська та ін. Зерновые культуры. Выращивание, уборка, доработка и ис-пользование. - ДЛВ. Агродело. Москва 2008. – Т.1 - 335 ст.

7. ШпаарД., С.Каленська та ін. Зерновые культуры. Выращивание, уборка, доработка и ис-пользование. - ДЛВ. Агродело. Москва 2008. – Т.2. - 323 с.

8. Манько Ю.П., Танчик С.П., Кротінов О.П. Зональні системи землеробства. 2006 9. Манько Ю.П. Загальне землеробство. Розділ “Гербологія”. Методичні вказівки – К.: Вида-

вництво НАУ, 1999. – 44 с. 10. Примак І.Д., Манько Ю.П., Танчик С.П. та ін.. Бур'яни в землеробстві України. Прикладна

гербологія. – Біла церква.: 2006. – 570 с. 11. Рослинництво: Підручник /О.І. Зінченко, В.Н. Салатенко М.Л., Білоножко ; За ред. О.І.

3інченка – К.: Аграрна освіта, 2001. – 591 с. 12. Слюсар І.Т., Вергунов В.А., Гаврилюк М.М. Луківництво з основами насінництва. – К.:

Аграрна наука. 2001. – 196 с. 13. Єщенко В.О., Костогриз М.І. Основи наукових досліджень в агрономії.-К.: ДІЄС, 2005.-

231с. 14. Харченко О.В. Основи програмування врожаїв сільськогосподарських культур. – Суми.:

Університетська книга, 1992. – 342 с 15. Андрюшко А. Маркетинг овочів для сільськогосподарських виробників та підсобних гос-

подарств (досвід розвинутих країн світу) / А. Андрюшко // Агроогляд. – 2004. – №6. – С. 41-43.

16. Барабаш О.Ю. Біологічні особливості овочівництва: навчальний посібник / О.Ю. Барабаш, Л.К. Тараненко, З.Д. Сич – К.: Арістей, 2005. – 348с.

17. Барабаш О.Ю. Овочівництво. / О.Ю. Барабаш. – К.: Вища школа, 1994.– 374 с. 18. Барабаш О.Ю. Овочівництво і плодівництво. / О.Ю. Барабаш, О.М. Цизь, В.Т. Гонтар та ін.

– К.: Вища школа, 2000. – 340 с. 19. Болотских О.С. Операційні технології виробництва овочів / О.С. Болотских, Г.Л. Бондарен-

ко, М.О. Скляревський та ін. – К.: Урожай, 1988. – 344с. 20. Болотских А.С. Овощи Украины / А.С. Болотских. – Х.: Орбита, 2001. – 1088с. 21. Досвід виробництва та маркетингу овочів в Україні (Результати досліджень Проекту аграр-

ного маркетингу за 2004 – 2005рр.)/[Сологуб Ю.І., Андрюшко А.Ю., Пономаренко І.М. та ін.; Рецензенти: Сніговий В.С. (Ін-т гідротехніки і меліорації УААН); Сич З.Д. (НАУ)]. – К.: Проект аграрного маркетингу, 2006 – 383с.

22. Доспехов Б.А. Методика полевого опыта. / Б.А. Доспехов. – М.: Колос, 1979. – 416 с. 23. Кирик Н.Н. Атлас болезней овощных культур и картофеля // Н.Н. Кирик, М.И. Пиковский,

С. Азаики /Под ред. Н.Н. Кирика.– К.: Феникс, 2009. – 144с. 24. Короткий енциклопедичний словник з овочівництва/ [Подпрятов Г.І., Сич З.Д., Барабаш

О.Ю. та ін.]. – К.: Вид-во ННЦ ІАЕ. – 2006. – 300с.

72

25. Лихацький В.І. Овочівництво. / В.І. Лихацький, В.Д. Касянович, Ю.Є. Бургардт. – К.: Вища школа, 1996. – (Т.1. – 298 с.; Т.2. – 358 с.).

26. Лихацький В.І. Овочівництво: практикум. / В.І. Лихацький, Ю.Є. Бургардт. – К.: Вища школа, 1994. – 363 с.

27. Методика державного сортовипробування с.-г. культур (картопля, овочеві та баштанні ку-льтури). // Під ред В.В. Волкодава. – К.: Алефа, 2001. – 101 с.

28. Методика дослідної справи в овочівництві і баштанництві. // Під ред. Г.Л. Бондаренка і К.І. Яковенка. – Харків: Основа, 2001. – С. 13.

29. Методика опытного дела в овощеводстве и бахчеводстве. Под ред. В.Ф. Белика. – М.: ВО Агропромиздат, 1992. – 215 с.

30. Моисейченко В.Ф. Основы научных исследований в агрономии. М.: Колос, 1996. – 410 с. 31. НАССР – Вікіпедія – http://uk.wikipedia.org/wiki/HACCP/ - Дата доступу до інформації

22.10.09. 32. Подпрятов Г.І. Зберігання і переробка продукції рослинництва / Г.І. Подпрятов, Л.Ф. Ска-

лецька, А.М. Сеньков. – К.: Мета, 2002. – 495 с. 33. Сич З.Д. Необхідність нової парадигми для вирішення сучасних проблем українського ово-

чівництва/ З.Д. Сич, І.М. Сич, Н.В. Котюк // Науковий вісник НАУ. – 2002. – Вип. 57. – С.21-25.

34. Сич З.Д. Підготовка овочів до реалізації / З.Д. Сич, О.О. Андрощук // Наукове забезпечення сталого розвитку сільського господарства в Лісостепу України: монографія. – К.: Алефа, 2003. – С.526-529.

35. Сич З.Д. Нове в маркетингу і презентації овочевої продукції/ З.Д. Сич //Агроогляд. – 2004. – №12 (39). – С.31-32.

36. Сич З.Д. Атлас овочевих рослин./ З.Д. Сич, І.М. Бобось. – К.:Друк ООО:АРТ–ГРУП, 2010. 112 с.

37. Сич З.Д. Гармонія овочевої краси та користі. / З.Д. Сич, І.М. Сич. – К.: Арістей, 2005. – 192 с.

38. Сич З.Д. Можливості овочівництва в умовах глобалізації/ З.Д. Сич, В.В. Хареба // Овочів-ництво і баштанництво. – 2004. – Вип.. 49. – С.3-11.

39. Сыч З.Д. Стандартизация в помощь украинскому овощеводу / З.Д. Сыч // Овощеводство. – 2007. – № 5. – С.10-14.

40. Сыч З.Д. Технология – основа овощеводства / З.Д. Сыч, А.А. Андрощук // Агровісник. – 2008. – №3 (26). – С.39-41.

41. Сыч З.Д. Логистика свежих овощей: соблюдение европейских требований к уборке урожая/ З.Д. Сыч // Овощеводство. – 2009. – № 2 – С.14-21.

42. Стандартизація та контроль якості продукції рослинництва: Підручник для студентів ви-щих навчальних закладів/ Національний аграрний університет; Уклад. Г.І. Подпрятов та ін. – К.: Вид-во НАУ, 2008. – 276с.

43. Стандарты Европейской Экономической Комиссии ООН (ЕЭК ООН) - "АПК ...www.lol.org.ua/rus/showart.php?id=24899 – Дата доступу до інформації 19.10.09.

44. Сучасні технології в овочівництві / [К.І. Яковенко, Т.К. Горова, А.І. Ящук та ін.]; за ред. Яковенка К.І. – Харків: ІОБ УААН, 2001. – 128с.

45. Технологія виробництва овочів і плодів [за ред. О.Ю. Барабаша]. – К.: Вища школа, 2004. – 430 с.

46. Технології вирощування овочевих культур при краплинному зрошенні в умовах України (рекомендації). – К.:ІГіМ, 2006. – 125с.

47. Украинско-Голландский Центр Аграрных Технологий ДУКАТТ – www.ducatt.com.ua; e-mail: office@ducatt.com.ua.

48. www.agromage.com. – Сільськогосподарський портал. 49. Камінський В.Д. Переробка та зберігання сільськогосподарської продукції / В.Д. Камінсь-

кий, М.Б. Бабич. Навчальний посібник, Одеса. Аспект, 2000. – 459 с. 50. Подрятов Г.І. Технологія виробництва борошна, крупи та олії / Г.І. Подрятов, Скале-

цька Л.Ф. – К.: Видавництво НАУ, 2000 – 202 с. 51. Подпрятов Г.І. Технологія обробки, переробки зерна та виготовлення хлібопекарської про-

73

дукції / Подпрятов Г.І. – К.: Видавництво НАУ, 2000 – 125 с. 52. Подпрятов Г.І. Технологія зберігання і переробки продукції рослинництва. Практикум /

Подпрятов Г.І., Скалецька Л.Ф., Сеньков А.М. К.: – «Вища освіта», 2004. – 272 с. 53. Подпрятов Г.І. Зберігання і переробка продукції рослинництва / Подпрятов Г.І., Скалецька

Л.Ф., Сеньков А.М. – К.: ЦП Компринт, 2010. – 495 с. 54. Українець А.І. Загальні технології харчових виробництв: підручник / Українець А.І., Кала-

кура М.М., Романенко Л.Ф. та ін. – К.: Університет "Україна", 2010. – 814 с. 55. Шатенко Є.І. Технологія круп'яного виробництва / Є.І. Шатенко, С.М. Соц – К: Освіта

України, 2010. – 272 с. 56. Подпрятов Г.І., Скалецька Л.Ф., Сеньков А.М., Хилевич В.С. Технологія зберігання і пере-

робки продукції рослинництва. – К.: «Мета», 2002. 57. Скалецька Л.Ф. Технологія зберігання продукції рослинництва. Практикум: Навч. посібник

/Л.Ф.Скалецька, Т.М.Духовська, А.М.Сеньков. – К.: Вища шк., 1994. – 301 с.: іл. 58. Скалецька Л.Ф., Подпрятов Г.І., Войцехівський В.І. Товарознавство продукції рослинницт-

ва. Вид-во „Арістей”, 2005. - 493с. 59. Савчук Н.Т., Подпрятов Г.І., Скалецька Л.Ф., Нинько П.І., Гунько С.М. Войцехівський В.І.

Технохімічний контроль продукції рослинництва: Навчальний посібник. - К.: Вид-во Аріс-тей, 2005. - 256 с.

60. Подпрятов Г.І., Войцехівський В.І., Мацейко Л.М., Рожко В.І. Основи стандартизації, управління якістю та сертифікація продукції рослинництва: Посібник. - К.: Вид-во Арістей. 2-е видання перероб. і допов. – 2006. - 620 с.

61. Подпрятов Г.І., Скалецька Л.Ф., Войцехівський В.І., Мацейко Л.М. Стандартизація та конт-роль якості продукції рослинництва / Практикум – К.: Вид-во НАУ. – 2008. – 279 с.

62. Подпрятов Г.І., Скалецька Л.Ф., Бобер А.В. Післязбиральна доробка та зберігання продук-ції рослинництва: Навчальний посібник. – К.: Центр інформаційних технологій, 2009. – 296 с.

63. .Подпрятов Г.І., Скалецька Л.Ф., Завадська О.В. Основи наукових досліджень зі зберігання та переробки продукції рослинництва. Навчальний посібник. – К.: Центр інформаційних те-хнологій, 2009. – 218 с.

64. Скалецька Л.Ф., Подпрятов Г.І., Завадська О.В. Методи досліджень рослинницької сирови-ни. Лабораторний практикум. – К.: Центр інформаційних технологій, 2009. – 242 с.

65. Белоус Н. М. Технология размножения и возделывания плодовых и ягодных культур / Н. М.Белоус, В. С. Чепурной –Краснодар, 1995. –345с.

66. Верещагин Л. Вредители и болезни плодовых культур/ Л.Верещагин –К., 2003. – 269с. 67. Витковский В.Л. Плодовые растения мира.СПб.:Издательство "Лань",2003. – 592с. 68. Доспехов Б. А. Методика полевого опыта/ Б. А. Доспехов. –М.: Агропромиздат, 1985. –

350с. 69. Інститут садівництва УААН. Типові технологічні карти вирощування садивного матеріалу

плодових та ягідних культур. –К., – 2002. –67с. 70. Исаева Е. В. Атлас болезней плодових и ягодных культур ( 3-е изд., перераб. и доп.)/ Е.

В.Исаева, З. А.Шестопал –К.: Урожай, –1991. – 144с. 71. Каблучко Г. О. Плодівництво/ Г. О.Каблучко, Б. К.Гапоненко, та ін. –К.: Вища школа,1990

– 352с. 72. Koндрaтeнкo П.В., Бублиk М.O. Мeтoдиka прoвeдeння пoльoвиx дocлiджeнь з плoдoвими

kультурaми. -K.: Aгрaрнa нaуka, 1996 рik. 73. Kурiнний Н.М., Koлтунoв В.Ф. Плoдiвництвo. - М.: - 1985 рik. 74. Куян В. Г. Плодівництво/ В. Г. Куян. –К.: Вища школа, 1998. – 468с. 75. Куян В. Г. Спеціальне плодівництво/ В.Г. Куян. –К.: Світ, 2004. – 462с. 76. Мoйceйчeнкo В.Ф. Ocнoви нaукoвиx дocлiджeнь в плoдiвництвi, oвoчiвництвi,

винoгрaдaрcтвi тa тexнoлoгiї збeрiгaння плoдooвoчeвoї прoдукцiї: Нaвч. Пociбниk. - K.: НМK ВO, 1990 рik.

77. Программа и методика сортоизучения плодовых ягодных и орехоплодных культур/ Под ред. Лобанова Г. А. – Мичуринск, 1973. – 356с.

78. Бухало А.С. Каталог культур Колекції шапинкових грибів (ІВК) / А.С. Бухало, Н.Ю. Мит-

74

ропольська, О.Б. Михайлова. – К.: Альтпрес, 2011. – 190 с. 79. Гіль Л.С. Сучасні технології овочівництва закритого і відкритого ґрунту. Ч. 1. Закритий

ґрунт: навч. посіб. / Л.С. Гіль, А.І. Пашковський, Л.Т. Суліма. – Вінниця: Нова Книга, 2008. – 368 с.

80. Кравченко В.А. Помідор: селекція, насінництво, технології / В.А. Кравченко, О.В. Приліп-ка. – К.: Аграрна наука, 2007. – 424 с.

81. Кравченко В.А. Перець солодкий, баклажан: селекція, насінництво, технології / В.А. Крав-ченко, О.В. Приліпка. – К.: Задруга, 2009. – 160 с.

82. Саксон Н. Шампиньоны: интенсивные методы производства / Н. Саксон. – Познань-Киев: Bioplant-blonie, 2007 – 136 с.

83. Наукові основи інтенсифікації польового кормовиробництва в Україні / Петриченко В.Ф., Квітко Г.П., Царенко М.К., та ін. / За ред. В.Ф. Петриченка, М.К. Царенка – Вінниця: ФОП Данилюк В.Г., 2008. – 240 с.

84. Кормовиробництво. Практикум. / О.І. Зінченко, І.Т. Слюсар, Ф.Ф. Адамень, В.А. Вергунов, Г.І. Демидась, А.В. Коротєєв / За ред. проф. О.І. Зінченка. – К.: Нора-Прінт, 2001. – 470 с.

85. Кургак В.Г. Лучні агрофітоценози. – К.: ДІА, 2010. – 374 с. 86. Боговін А.В., Слюсар І.Т., Царенко М.К. Трав’янисті біогеоценози, їхнє поліпшення та ра-

ціональне використання. – К.: Аграрна наука, 2005. – 360 с. 87. Екологічно доцільна технологія вирощування кукурудзи: Монографія / Зінченко О.І., Кова-

ленко Г.О., Дяченко М.І., Полторецький С.П., Січкар А.О., Полторецька Н.М., Нестеренко А.Г.; За ред. О.І. Зінченка. – Миколаїв: Видавництво Ірини Гудим, 2-11. – 224 с.

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

1. Цеков Ю.І. Довідник офіційного опонента. Довідкове видання /Цеков Ю.І. – К.:,

2008, – 66 с. 2. Методичні рекомендації з з підготовки випускних робіт освітньо-кваліфікаційного

рівня “БАКАЛАВР”у вищих аграрних закладах освіти за напрямом 6.090101 - “Агрономія” /[Манько Ю.П., Танчик С.П., Подпрятов Г.І., Дмитришак М.Я. та ін.]; під ред. Г.І. Демидася. – К.:Видавничий центр НАУ, 207. – 53 с.

75

Додаток А Зразок заяви на затвердження теми дипломної роботи

Завідувачу кафедри ______________________________________________________________________ ___________________________________ студента /ки/ ____ курсу ____ групи форма навчання _________________ напряму «Агрономія» агробіологічного факультету ______________________________________________________________________ (ПІБ студента) моб.телефон_______________________

З А Я В А Прошу дозволити виконувати бакалаврську роботу на кафедрі на тему:______________________________________________________________ _______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ юридична адреса бази виконання дипломної роботи: назва господарства________________________________________________ вулиця___________________________________________________________ населений пункт __________________________________________________ район ___________________________________________________________ область___________________________________________________________ поштовий індекс ___________________________________________________ Прошу затвердити тему і призначити керівником бакалаврської роботи Згідний бути керівником бакалаврської роботи

“______” ____________20__р. _______________ (підпис керівника) “_____” _____________ 20__р. __________________ (підпис студента)

76

Додаток Б Зразок оформлення титульного аркуша пояснювальної записки до бакалаврської роботи

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ

ФАКУЛЬТЕТ АГРОБІОЛОГІЧНИЙ

УДК

ДОПУСКАЄТЬСЯ ДО ЗАХИСТУ Завідувач кафедри

(назва кафедри)

___________ ___________ _____________ (науковий ступінь, (підпис) (ПІБ) вчене звання)

«_____» __________________20 р.

БАКАЛАВРСЬКА РОБОТА (пояснювальна записка)

на тему «__________________________________________________________ __________________________________________________________» Напрям підготовки6.090101 «Агрономія» Виконав(ла) ____________ ___________________ (підпис)(ПІБ студента) Керівник бакалаврської роботи _____________ ___________________ (підпис)(ПІБ, науковий ступінь та вчене звання)

Консультант з економічних питань_____________ ___________________ (підпис) (ПІБ, науковий ступінь та вчене звання) Консультант з охорони праці_____________ ________________________ (підпис) (ПІБ, науковий ступінь та вчене звання

КИЇВ – 2015

77

Додаток В Зразок оформлення завдання на виконання бакалаврської роботи

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ

І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ ФАКУЛЬТЕТ АГРОБІОЛОГІЧНИЙ

Кафедра ______________________________________________________________ Освітньо-кваліфікаційний рівень «Бакалавр» Напрям підготовки 6.090101 «Агрономія»

ЗАТВЕРДЖУЮ Завідувач кафедри

(назва кафедри)

___________ ___________ _____________ (науковий ступінь, (підпис) (ПІБ) вчене звання)

«_____» __________________20 р.

З А В Д А Н Н Я ДО ВИКОНАННЯ БАКАЛАВРСЬКОЇ РОБОТИ СТУДЕНТУ

__________________________________________________________________ (прізвище, ім'я, по батькові)

1. Тема бакалаврської роботи__________________________________________ ____________________________________________________________________ керівник бакалаврської роботи _________________________________________ (прізвище, ім'я, по батькові , науковий ступінь, вчене звання)

затверджені наказом від «_____» 20 ___року № _____ 2. Термін подання студентом бакалаврської роботи ________________________ 3. Вихідні дані до бакалаврської роботи __________________________________ ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ 4. Перелік питань, що підлягають дослідженню (вивченню): 1. _____________________________________________________________________

_______________________________________________________________ 2. _____________________________________________________________________

_______________________________________________________________ 3. _____________________________________________________________________

_______________________________________________________________ 4. _____________________________________________________________________

_______________________________________________________________ 5. Перелік графічного матеріалу (за потреби)______________________________ _____________________________________________________________________

78

_____________________________________________________________________ 6. Консультанти розділів бакалаврської роботи

Розділ Прізвище, ініціали та посада

консультанта

Підпис, дата завдання ви-

дав завдання прийняв

7. Дата видачі завдання _______________________________________________

Додаток Д

КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН

№ з/п

Назва етапів виконання бакалаврської роботи Строк виконання

етапів бакалаврської роботи

Примітка

Студент ___________ ________________ (підпис)(прізвище та ініціали) Керівник бакалаврської роботи _____________ _______________ (підпис)(прізвище та ініціали)

79

Додаток Ж Періодичні видання, передплачені науковою бібліотекою НУБіП України по

напряму «Агрономія» 1. AGROEXPERT(виходить щомісячно); 2. Аграрна техніка та обладнання (вихо-

дить щомісячно); 3. Агробізнес Україна (виходить щомісяч-

но); 4. Агроном (виходить щоквартально); 5. Агро Перспектива (виходить щомісячно); 6. Агросвіт України (виходить щомісячно); 7. Агросвіт (виходить 2 номери на місяць); 8. Біотехнологія (виходить 6 номерів на

рік); 9. Благоустройство& ландшафт (виходить

10 номерів на рік); 10. Вісник аграрної науки (виходить щомі-

сячно); 11. Геосфера (виходить щоквартально); 12. Дім Сад Город + Квіти України. Ком-

плект (виходить щомісячно); 13. Дім Сад Город – Плюс (виходить щомі-

сячно); 14. Доповіді НАН України (виходить щомі-

сячно); 15. Екоінформ (Зелена енергетика) (вихо-

дить щомісячно); 16. Екологічний вісник (виходить 6 номерів

на рік); 17. Економіка АПК (виходить щомісячно); 18. Економіка і прогнозування (виходить

щоквартально); 19. Земельний вісник України (виходить

щомісячно); 20. Зерно (виходить щомісячно); 21. Зерно і хліб (виходить щоквартально); 22. Карантин та захист рослин (виходить

щомісячно); 23. Квіти України (виходить 6 номерів на

рік); 24. Квіти в квартирі, в саду, на дачі (вихо-

дить щомісячно); 25. Комнатные растения (виходить щоквар-

тально); 26. Літопис журнальних статей (виходить 2

номери на місяць); 27. Літопис книг (виходить 2 номери на мі-

сяць); 28. Мой прекрасный сад (виходить щоміся-

чно); 29. Насінництво (виходить щомісячно); Настоящий хозяин (виходить11 номерів в рік);

30. Наука та інновації (виходить щомісяч-но);

31. Науковий світ (виходить щомісячно); 32. Нескучный сад (виходить щомісячно); 33. Нові видання України (виходить 36 но-

мерів на рік); 34. Новини агротехніки (виходить 6 номерів

на рік); 35. Овощеводство (виходить щомісячно); 36. Огляд цін українського та світового то-

варних ринків (щомісячно); 37. Огородник +Страна полезных советов.

Комплект (виходить щомісячно); 38. Проблеми харчування (виходить щомі-

сячно); 39. Продовольча індустрія АПК (виходить 6

номерів на рік); 40. Продукты&ингредиенты (виходить 11

номерів на рік); 41. Пропозиція+Овощеводство+Огородник

з додатком «Огородник плюс». Ком-плект(виходить щомісячно);

42. Пропозиція з тематичними додатками (виходить щомісячно);

43. РЖ Екологія (виходить щоквартально); 44. Сільський господар (виходить щомісяч-

но); 45. Стандартизація. Сертифікація. Якість

(виходить 6 номерів на рік); 46. Техніка і технології АПК (виходить що-

місячно); 47. Український біохімічний журнал (вихо-

дить 6 номерів на рік); 48. Український реферативний журнал

«Джерело» Сер.1: Природничі науки; Сер.

2 Сільське господарство (виходить 6 номе-рів на рік);

49. Физиология и биохимия культурных растений (виходить 6 номерів на рік);

50. Харчова і переробна промисловість (ви-ходить щомісячно);

51. Хранение и переработка зерна (виходить щомісячно);

52. Цветы в квартире, в саду, на даче (ви-ходить щомісячно);

53. Цукрові буряки (виходить 6 номерів на рік).

80

Додаток З

Додаток К

81

Додаток Л Приклади оформлення бібліографічного опису у списку джерел, який

наводять у дипломній роботі Характеристика

джерела Приклад оформлення

Укази Президента України

Указ Президента України "Про невідкладні заходи щодоприскорення земель-ної реформи у сфері сільськогосподарськоговиробництва" // Бюлетень зако-нодавства і юридичної практикиУкраїни. – 1997. – № 6. – С. 36-38

Постанови Верхо-вної Ради України та Кабінету Мініс-трів України

Постанова Верховної Ради України від 1 березня 1991 р. "Про зайнятість населення" // Верховна Рада України. – Офіц. вид. – К.: Парлам. вид-во. 2006.– 207 с.

Закони України Закон України "Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон ене-ргетичних об’єктів" // ВВР України. – 2011. – №1. – С.2–20

Нормативні доку-менти

Медична статистика: зб. нормат. док. / упоряд. та голов. ред. В.М. Заболотько. – К.: МНІАЦ мед. статистики: Медінформ, 2006. – 459 с. – (Нормативні дирек-тивні правові документи).

Книги Один автор Господаренко Г.М. Удобрення сільськогосподарських культур / Г.М. Господа-

ренко – К.: Вища освіта, 2010. – 190 с. Два автори Подпрятов Г.І. Технологія виробництва борошна, крупи та олії /Г.І. Подпря-

тов, Л.Ф.Скалецька.– К.: Вид-во НАУ, 2000.– 202 с. Три автора Приймак І.Д. Механічний обробіток грунту /І.Д. Приймак, О.П. Кротінов, С.П.

Танчик. – Біла Церква, 2002. – 367 с. Чотири автори Основи наукових досліджень у рослинництві: завдання для виконання лабора-

торно-практичних занять для студентів сільськогосподарських вузів зі спеціа-льності «Агрономія» /[Е.Р.Ермантраут, Ю.П. Манько, О.А. Цюк, С.О. Вялий]. – К.: Вид-во НАУ, 2002. – 79 с.

П’ять і більше авторів

Технологія вина і обладнання виноробних підприємств: навчальний посібник для ВНЗ / [К.А. Ковалевський, Г.Ф.Сльозко, Н.І. Ксенжук та ін.]. – Херсон, 2009. – 370 с.

Без автора Проблеми типологічної та квантитативної лексикології: [зб.наук.праць/наук. ред. Каліущенко В. та ін.]. – Чернівці: Рута, 2007.– 310с.

Багатотомний до-кумент

1. Межгосударственные стандарты: каталог в 6 т. / [сост. Ковалева И.В., Рубцова Е.Ю.; ред. Иванов В.Л.]. – Львов: НТЦ "Леонорм-Стандарт", 2005 – (Серия "Нормативная база предприятия"). Т. 1. – 2005. - 277 с. 2. Бондаренко В. Г. Теорія ймовірностей і математична статистика. Ч.1 / В. Г. Бондаренко, І. Ю. Канівська, С. М. Парамонова. – К.: НТУУ "КІП", 2006. – 125 с.

За редакцією Наукові та прикладні основи захисту грунтів від ерозії в Україні: монографія /за ред. С.А. Болюка, Л.Л. Товажнянського; Нац. акад. аграр. Наук України, Нац. техн. ун-т “Харківський політехнічний інститут.” – Х.: “ХПІ”, 2010.– 459 с.

Матеріали конфе-ренцій, з’їздів

1.Економіка,менеджмент, освіта в системі реформування агропромислового комплексу: матеріали Всеукр. конф. молодих учених-аграрників ["Молодь України і аграрна реформа"], (Харків, 11–13 жовт. 2000 р.) / М-во аграр. полі-тики, Харк. держ. аграр. ун-т ім. В.В.Докучаєва. – X.: Харк. держ. аграр. ун-т ім. В. В. Докучаєва, 2000. – 167 с. 2.Кібернетика в сучасних економічних процесах: зб. текстів виступів на рес-публік. міжвуз. наук.-практ. конф. / Держкомстат України, Ін-т статистики, обліку та аудиту.– К.: ІСОА, 2002. – 147 с. 3. Матеріали IX з'їзду Асоціації українських банків, 30 червня 2000 р. інформ.

82

бюл. – К.: Асоц. укр. банків, 2000. – 117 с. – (Спецвип.: 10 років АУБ). 4. Ризикологія в економіці та підприємництві: зб. наук, праць за матеріалами міжнар. наук.-практ. конф., 27-28 берез. 2001 р. / М-во освіти і науки України, Держ податк. адмін. України [та ін]. – К.: КНЕУ: Акад. ДПС України, 2001. – 452 с.

Препринти 1. Панасюк М.І. Про точність визначення активності твердих радіоактивних відходів гамма-методами / Панасюк М.І.,Скорбум А.Д., Сплошной Б.М. – Чо-рнобиль: Ін-т пробл. безпеки АЕС НАН України. 2006. – 7, [1] с.– (Препринт / НАН України, Ін-т пробл. безпеки АЕС: 06-1).

Депоновані науко-ві праці

1.Социологическое исследование малых групп населения /В.И. Иванов [и др]; М-во образования Рос. Федерации, Финансовая академия. – М., 2002. – 110 с. – Деп. в ВИНИТИ 13.06.02. № 145432. 2. Разумовский В. А. Управление маркетинговими исследованиями в регионе / В. А. Разумовский, Д. А. Андреев. – М.,.2002. – 210 с. – Деп. в ИНИОН Рос. акад. наук 15.02.02, № 139876.

Словники

1. Географія: словник-довідник / [авт.-уклад. Ципін В.Л.]. – X.: Халімон, 2006. – 175, [1]с. 2. Тимошенко 3.І. Болонський процес в дії: словник-довідник основ. термінів і понять з орг. навч. процесу у вищ. навч. закл. / 3.І. Тимошенко, О.І. Тимошен-ко. – К.: Європ. ун-т, 2007. – 57 с. 3. Європейський Союз: словник-довідник /[ред.-упоряд. М. Марченко]. – 2-ге вид., оновл. – К.: К.І.С., 2006. – 138 с.

Атласи

1. Україна: екол.-геогр. атлас: присвяч. всесвіт, дню науки в ім'я миру та роз-витку згідно з рішенням 31 сесії ген. конф. ЮНЕСКО /[наук. редкол.: С.С. Ку-руленко та ін.]; Рада по вивч. продукт, сил України НАН України [та ін.]. – / [наук, редкол.: С.С. Куруленко та ін.]. – К.: Варта, 2006. – 217. [1] с. 2. Куерда X. Атлас ботаніки / Хосе Куерда; [пер. з ісп. В.Й. Шовкун]. – X.: Ранок, 2005. – 96 с.

Стандарти 1. Якість води. Словник термінів: ДСТУ ІSО 6107-1:2004 – ДСТУ ІSО6107-9:2004. – [Чинний від 2005-04-01]. – К.: Держспоживстандарт України, 2006. – 181 с. – (Національні стандарти України). 2. Вимоги щодо безпечності контрольно-вимірювального та лабораторного електричного устаткування. Частина 2-020. Додаткові вимоги до лабораторних центрифуг (ЕN 61010-2-020:1994, IDТ): ДСТУ ЕN 61010-2-020:2005. – [Чин-ний від 2007-01-01]. – К.: Держспоживстандарт України, 2007. – IV, 18 с. – (Національний стандарт України).

Каталоги

1. Межгосударственные стандарты: каталог: в 6 т. / [сост. Ковалева И. В., Пав-люкова В.А.; ред. Иванов В.Л.].– Львов: НТЦ "Леонорм-стандарт". 2007 –Т.5. – 2007. – 264 с (Серия “Нормативная база предприятия”). 2.Університетська книга: осінь, 2003: [каталог]. – [Суми: Унів. кн., 2003]. – 11 с. 3. Горницкая И.П. Каталог растений для работ по фитодизайну / Горницкая И.П, Ткачук Л. П. – Донецк: Лебедь, 2005. – 228 с.

Бібліографічні покажчики

Куц О.С. Бібліографічний покажчик та анотації кандидатських дисертацій, захищених у спеціалізованій вченій раді Львівського державного університету фізичної культури у 2006 році / О. Куц, О. Вацеба. – Львів: Укр. технології, 2007.– 74 с.

Патенти Пат. 2187888 Российская Федерация, МПК' Н 04 В 1/38, Н 04 J13/00. Приемо-передающее устройство / Чугаева В.И.; заявитель и патентообладатель Воро-неж, науч.-исслед. ин-т связи. – № 2000131736/09; заявл. 18.12.00; опубл. 20.08.02, Бюл. №23(ІІ ч.).

Автореферати ди-сертацій

Ящук Н.О. Технологічні властивості зерна і борошна озимого жита залежно від режимів та термінів зберігання: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня

83

канд. с.- г. наук.: спец. 06.01.15 «Технологія зберігання та первинна обробка продукції рослинництва» / Н.О. Ящук.– К., 2009. – 20 с.

Дисертації Міщенко І.А. Підготовка управлінських кадрів для агроформувань на основі інноваційних навчальних технологій: дис. ….. канд. економічних наук / Іван Анатолійович Міщенко. – К., 2010. – 220 с.

Частина книги, періодичного про-довжуваного ви-дання

1. Валова І. Нові принципи угоди Базель II / І. Валова; пер. з англ. Н. М. Сере-ди // Банки та банківські системи. – 2007. – Т. 2, № 2 –С. 13–20. 2.Зеров М. Поетична діяльність Куліша // Українське письменство XIX ст. Від Куліша до Винниченка: (нариси з новітнього укр. письменства): статті / Ми-кола Зеров. – Дрогобич, 2007. – С. 245 – 291. 3. Третьяк В.В. Возможности использования баз знаний для проектирования технологии взрывной штамповки / В.В. Третьяк, С.А. Стадник, Н.В. Калайтан // Современное состояние использования импульсных источников энергии в промышленности: междунар. науч.-техн. конф. 3-5 окт. 2007 г.: тезисы докл.– X., 2007 – С. 33. 4. Чорний Д. Міське самоврядування, тягарі проблем, принади цивілізації / Д М. Чорний // По лівий бік Дніпра: проблеми модернізації міст України: (кінець XIX – початок XX ст. / Д М. Чорний. – X., 2007 – Розд. 3. – С. 137 – 202.

Статті із періодичного журналу Один автор Байлук С.І. Вплив умов вирощування яблуні на хімічний склад плодів для ви-

робництва сидру /С.І. Байлук // Вісник аграрної науки. – 2010.– №11. – С.58–61

Два автора Сиволап Ю.М. Ідентифікація і маркування геному соняшнику / Ю.М. Сиволап, А.Є. Солоденко // Вісник аграрної науки. – 2010. – №11. – С. 38–40

Три автора Власов В.В. Перспективи біотехнологічних досліджень винограду / В.В. Вла-сов, Н.А. Мулюкіна, Л.В. Джабурія // Вісник аграрної науки. – 2010. – №10. – С. 38–42

Статті із наукових збірників Один автор Войцехівський В.І. Хімічний склад плодів перцю солодкого, вирощених на

Київщині / В.І. Войцехівський //Науковий вісник НУБіП України. – 2009.– Вип.132. – С. 108–112

Два автори Дрозда В.Ф. Характер розвитку та особливості моніторингу популяцій совок на посівах озимого ріпаку /В.Ф. Дрозда, І.О. Горбатюк // Науковий вісник НУ-БіП України. – 2009.– Вип.132. – С. 156–161

Чотири автора Економічна оцінка елементів технології вирощування пшениці в умовах пів-денного Степу України / Ю.О. Тавриненко, О.В. Ларченко, С.В. Коковіхін, А.М. Влащук //Таврійський науковий вісник. – 2010.–Вип.68. – С. 12–20

Звіти Теоретичні і технологічні основи оптимізації природних кормових угідь Лісо-степу України: звіт про НДР (заключний), Національний університет біоресу-рсів і природокористування України; кер. Якубенко Б.Е.; викон.: Алейніков І.М. [і інші] –К., 2010. – 191с.

Правила опису із електронних ресурсів Книга Технології виробництва продукції рослинництва [Електронний ресурс]: підру-

чник /Мокрієнко В.А., Дмитришак М.Я., Алімов Д.М., Танчик С.П. – 2-е ви-дання. – К.: Слово, 2009. – 1000 с. – Режим доступу: http:wwwnbuv.gov.ua/e – booc/nd/2009. – 1/8 sdfs2.ua

Стаття із збірника Павлюк С.Д. Оптимізація мінерального живлення та удобрення тритикале ярого на лучно-чорноземному грунті Лісостепу [Електронний ресурс]/С.Д. Павлюк //Наукові доповіді НУБіП України. – 2010.–№1(10) –Режим доступу: http:wwwnbuv.gov.ua/e – Journals/nd/2010. – 1/11sdfs2.ua

Стаття із журнала Січкар В.І. Генетичний потенціал нових сортів сої і його реалізація у виробни-цтві [Електронний ресурс]/В.І. Січкар //Насінництво. – 2010.–№1. – С. 14-17 –Режим доступу до журналу: http:wwwnbuv.gov.ua/e

84

Додаток М ВІДГУК

на дипломну роботу студента кафедри _

_ __факультету Національного університету біоресурсів і природокористування України __ _ _

(прізвище, ім’я та по батькові)

на тему:_ _ _ _ _ _ подану на здобуття ОКР ‘Бакалавр’’ за напрямом 6.090101 «Агрономія» _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ ‘‘’’20…р Керівник бакалаврської роботи: _ __ __ _ (посада, науковий ступінь, вчене звання) (підпис) (прізвище, ім’я по батькові)

Додаток Н Рецензія

на дипломну роботу студента кафедри _

_ __факультету Національного університету біоресурсів і природокористування України __ _ _

(прізвище, ім’я та по батькові)

на тему:_ _ _ _ _ _ подану на здобуття ОКР ‘‘Бакалавр’’ за напрямом 6.090101 «Агрономія» _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ ‘‘______’’20…р Рецензент: _ __ __ _ (посада, науковий ступінь, вчене звання) (підпис) (прізвище, ім’я по батькові)

85

ЗМІСТ

1. Загальні положення і вимоги 3

2. Мета і завдання дипломної роботи 3

3. Тематика дипломних робіт 5

3.1. Вибір теми дипломної роботи 5

3.2. Закріплення теми та керівництво дипломної роботи 8

4. Зміст та структура дипломної роботи 9

4.1.Титульний аркуш 9

4.2. Зміст 9

4.3. Завдання на виконання дипломної роботи 10

4.4. Реферат 10

4.5. Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів (за необхідності)

11

4.6. Вступ 11

4.7. Основна частина 12

4.7.1. Огляд літератури з теми 12

4.7.1.1. Пошук інформації в науковій бібліотеці НУБіП країни 13

4.7.2. Виклад загальної методики й основних методів досліджень 15

4.7.3. Експериментальна частина. Відомості про проведені аналітичні, тео-ретичні і (або) експериментальні вивчення (дослідження)

17

4.7.4. Охорона праці 17

4.7.5. Висновки 18

4.7.6. Додатки 19

4.7.7. Список використаних джерел 19

4.7.7.1. Оформлення списку літератури 19

5. Орієнтовний зміст основної частини дипломних робіт випускових кафедр

20

5.1. Орієнтовний зміст основної частини дипломних робіт, які виконуються на кафедрі рослинництва

20

5.2. Орієнтовний зміст основної частини дипломних робіт, які виконуються на кафедрі землеробства та гербології

22

5.3. Орієнтовний зміст основної частини дипломних робіт, які виконуються на кафедрі технології зберігання, переробки та стандартизації продукції ро-слинництва ім. проф. Б.В. Лесика

25

5.4. Орієнтовний зміст основної частини дипломних робіт, які виконуються на кафедрі кормовиробництва, меліорації і метеорології

30

5.5. Орієнтовний зміст основної частини дипломних робіт, які виконуються на кафедрі генетики, селекції і насінництва ім. проф.М.О.Зеленського

34

5.6. Орієнтовний зміст основної частини дипломних робіт, які виконуються на кафедрі овочівництва

36

5.7. Орієнтовний зміст основної частини дипломних робіт, які виконуються на кафедрі закритого ґрунту

39

5.8. Орієнтовний зміст основної частини дипломних робіт, які виконуються 40

86

на кафедрі садівництва ім. проф. В.Л. Симиренка 5.9. Орієнтовний зміст основної частини дипломних робіт, які виконуються на кафедрі агрохімії та якості продукції рослинництва ім. О.І.Душечкіна

42

5.10. Орієнтовний зміст основної частини дипломної робіт, які виконуються на кафедрі ґрунтознавства та охорони ґрунтів ім. проф. М.К.Шикули

46

6.Написання тексту дипломної роботи 53

7. Правила оформлення дипломної роботи 59

7.1. Загальні вимоги 59

7.2. Нумерація 60

7.3. Ілюстрації 61

7.4. Таблиці 62

7.5. Формули 64

7.6. Загальні правила цитування та посилання на використані джерела 65

7.7. Оформлення списку використаних джерел 66

7.8. Додатки 67

8. Надання консультацій студентам з окремих розділів роботи 67

9. Контроль за ходом виконання роботи 68

10. Відгук на роботу 68

11. Рецензування дипломної роботи 68

12. Підготовка до захисту та захист дипломної роботи 69

13. Призначення повторних термінів і перенесення термінів захисту ро-біт

70

14. Рекомендована література для виконання бакалаврської роботи 71

Додаток А. Зразок заяви на затвердження теми дипломної роботи 75

Додаток Б. Зразок оформлення титульного аркуша пояснювальної за-писки до дипломної роботи

76

Додаток В.Зразок оформлення завдання на виконання дипломної робо-ти

77

Додаток Д. Зразок оформлення календарного плану виконання роботи 78

Додаток Ж. Періодичні видання, передплачені науковою бібліотекою НУБіП України по напряму «Агрономія»

79

Додаток З. Алгоритм пошуку інформації у каталогах та картотеках (традиційні)

80

Додаток К. Алгоритм пошуку інформації у електронному каталозі 80

Додаток Л. Приклади оформлення бібліографічного опису у списку джерел, який наводять у дипломній роботі

81

Додаток М. Відгук на дипломну роботу 84

Додаток Н. Рецензія на дипломну роботу 84