library.kr.ualibrary.kr.ua/elib/molkom/1990/mk4106-19900623.pdf · 2020-05-05 · Шоу Якщо...
TRANSCRIPT
ШоуЯкщо ви втомилися від нудного повсякденна й одно
манітності І хочете цікаво відпочити, підняти настрій не лише на наступний тиждень, а, можливо, й на решту цього важкого року, — вийди ь сьогодні увечері в місто. На вас чекає святкування Дня молоді.
О 18 год. на площі Кірова обласного центру для Вес виступить танцювальний колектив «йтрань», ансамбль «•«Калино» виконуватиме українські пісні, а обабіч спеку- шуватиме кулінарними звабами Ленінський продторг. Там же демонструватимуться всі цс «Сралаші», «Фітілі» й там© інше. А з першими сутінками вас чекає шоу-програма біля фонтана з пантерами.
i\*».4uVT4,.c Ь
у сутінкаху ПРОГРАЛИ:
Я. Урочисте відкриття пам’ятника синам міста.2. Єврейські народні пісні для любителів фольклору.3. Виставу для дорослих дитячого театру ляльок.4. Демонстрація моделей молодіжної моди.5. Дискотека під відкритим небом.Також працюватиме вистгвка-продаж робіт художни
ків Кіровограда.А опівночі можна буде захоплюватися святковим са
лютом.
АНОНС
Однак $ це не все. Рокерів, «металістів» та інших неформалів о 19 год. в парку імені Леніна у зеленому театрі чекатиме зустріч із молодіжним центром «Червоний клин» та їхньою новою рок-лаиорвмою. Працюватимуть атракціони, а з 22.00 — дискотека парку.
Ще одне: численних прихильників надпопулярноі «ламбади» ми запрошуємо о 19 год. до філармонії на гала-концерт.
Бажаємо приємного відпочинку!
КОМІТЕТ У СПРАВАХ МОЛОДІ. МІСЬКВИКОНКОМУ' МІСЬКИЙ КОМІТЕТ КОМСОМОЛУ,
Орган Кіровоградського обкому ЛКСМУ (МДС)
Виходить з 5 грудня 1039 року
№ 27 (4106).
СУБОТА
23ЧЕРВНЯ 1990 р.
Ціна 8 кол.
4
КОЛИ ЕМОЦІЇ «ЗАШКАЛЮЮТЬ»...-35—17 червня в Будинку політосві
ти Київських обкому та міськкому Компартії України проходив Перший з’їзд Всесоюзного Добровільного Товариства (ВДТ) «Союз «Чорнобиль». Як вже повідомляли засоби масової інформації, на ньому було понад 750 делегатів з різних куточків СРСР, в тому числі й делегація Кіровоградщини, яка налічувала 19 чоловік. Кореспондент «Молодого комунара» зустрівся з головою правління Кіровоградської регіональної організації «Союз «Чорнобиль» С. В. КОЛЕС- НИКОВИМ, який теж був на з’їзді, і задав йому кілька запитань.
КОР.: Сергію Вікторовичу, з’їзд, як відомо, не завершив свою роботу остаточно...
С. К.: Далася взнаки величезна емоційна напруга, викликана небувалою гостротою наявних нині проблем чорнобильців. Особливо це позначилося на першому дні роботи з’їзду. Наступні два дні проминули конструктивніше. Прийнято цілий ряд документів, які мають послужити соціальному і правовому захисту ліквідаторів аварії та їхніх сімей. Важливо (і це прозвучало на з’їзді), що серед тих небагатьох міськвиконкомів, які ввели на своїй території
пільги для учасників ліквідації аварії, не чекаючи вказівки «зверху», виявився і Кіровоградський...
КОР.: Серед 19 кіровоградців — делегатів з’їзду були тільки ліквідатори аварії!
С. К.: Вони складали основу делегації. Крім того, були обрані делегатами пред-
Народний депутат СРСР письменний Ю. М. ЩЕРБАК серед делегатів.
ставники «Червоного Хреста», облздо- роввідділу, оЬлпрофради. Треба сказати, що наша делегація була непогано підготовлена і конструктивно працювала, в тому числі і в лічильній комісії, секретаріаті, мандатній та редакційній комісіях.
КОР.: Як оцінив з’їзд сьогоднішнє становище чорнобильців!
С. К.: Я вже говорив про емоції. Підставою для них були, як можна здогадатися, надзвичайно складне становище з реабілітацією як колишнього персоналу Аі:С, так і залучених учасників ліквідації авари. Через «зону» пройшло понад 650 тисяч чоловік, в тому числі б тисяч кіровоградців. Мартиролог жертв аварії зростає з кожним днем. Ті, хто захворів внаслідок впливу радіації, часто не знаходять необхідної підтримки у влади на місцях. Я бачив, яке враження справляли кричущі факти на людей. Навіть такі поінформовані, здавалось би, люди, як новий міністр охорони здоров я респуоліки Ю. П. Спіженко й заступник і олови Ради Міністрів УРСР К. і. Масик покидали з їзд із сльозами на очах. Ильин на з’їзді «дійшли» до багатьох велетенські масштаби чорнобильської катастрофи. Правда, назвати повну суму втрат, пов’язаних з нею, нам
так і не спромоглися. Та, певно, це навряд чи й можливо. Наслідки радіоактивного забруднення території відповідають сьогодні наслідкам 406 Хіросім, а характер забруднення (переважання ра- Діонуклідів-«довгожителів») ще більше ускладнює ситуацію... Тільки тепер стало зрозуміло, наскільки злочинними щодо власного народу були «оптимістичні» реляції деяких керівників як у нас в рес- пуолщі, так і на союзному рівні з приводу оостановки в зоні після вибуху.
пиР_; Сьогодні часто потребують допомоги не лише самі ліквідатори, а й члени їхніх сімей...
С. К.: Користуючись нагодою, хочу звернутися до родин, які втратили годувальника. Маємо можливість із коштів від телемарафону «Чорнобиль» надати їм поки що одноразову допомогу (приблизна сума — тисяча карбованців). Просив би їх передати нам для цього необхідні документи на підтвердження заяви. Через редакцію це буде зручно зробити?
КОР.: Очевидно, так. Нагадаю читачам нашу адресу: 316050, Кіровоград-50, вул. Луначарського, 36, редакція «Молодого комунара».
Вів розмову С. ПЕТРЕНКО.
Афіша вабить і засмучуєГастрольна афіша Му
качівського російського драматичного театру, що за останній час вже вдруге приїжджає до Кіровограда (минулий раз — у 1984 році) відзначається не дуже великою різноманітністю і істинного шанувальника театру можливо й не задовольнить. Переважають у репертуарі комедії і деякі з них, скажемо відверто, не високого гатунку. Але якщо узагальнювати, то хто ‘ сказав, що комедія стоїть нижче від драми. А сьогодні глядачів, стомлених різними драмами власних буднів, комедія приваблює в першу чергу. У цьому можна переконатися на виставах Мукачівського театру, фінансовий план якому допомагають виконувати... комедії. Щодо мене, то в репертуарі мукачівців, мабуть, най-
яскравішою є вистава «Маргарита Бургунська» за п'єсою незрівняного автора «ірьох мушките- рів» Олександра Дюма- батька. Втім про смаки, як кажуть, не сперечаються. Комусь подобається сміятися і плакати над долями французьких блазнів і королів, а комусь щось інше. Ну, наприклад, переключити свою увагу на сесію Верховної Ради республіки.
безперечно, інтерес у кіровоградського глядача викликає ще одна вистава мукачівців «Жирафа велика, їй видніше», створена за майже документальною п єсою лібретиста і режисера, організатора одного з найпопулярніших театрів-студій у Москві Марка Розовського. ои- кликає увагу насамперед магією імені Володимира Висоцького. (ГІ єса має підзаголовок «Концерт Висоцького в НД|). Говорити про цю виставу, виходячи з літературного матеріалу, очевидно немає смислу. Ніякої цікавості саме як «матеріал» вона не становить, іа й що нового можна сказати сьогодні про ситуацію на-
вколо висоцького у застійні роки. Вже скільки про це говорено-перего- ворено — заштампувати- ся встигли. І разом з тим, не дивлячись на відвертий примітивізм сюжету з точки зору п ятого року перебудуй, на неможливість викликати бажану реакцію глядача ультра- сміливістю думок і дій учасників цього розигра- шу, перекреслювати роботу театру не варто Навпаки, виставою про Висоцького театр засв.дчує свою любов і шану ке тільки до цієї Осооистос- ті, а й намагається переконати глядача у твердості своїх позицій. Я дивилася виставу з інтересом. Нехай нічого нового для себе не відкрила, але знову, цього разу під впливом театру, подумала: далі так жити не можна. І хоч, чесно кажучи, ці слова нерідко викликають роздратування, занадто часто повторюються, зараз приходили саме вони. Не мофна жити 8 атмосфері суцільної брехні, лицемірства, полуди на очах.
Не вирізняючи когось особливо з дійових осіб
вистави, все-таки/ відзначимо акторську рооогуB. Кошуби ^директор НДі/, Г. Кутасевич {секретарка),C. Овдієнка (Стасік).
Заслуговує поваги і робота московського режисера Віктора Зикова, який зумів зосередити колектив у потрібному напрямку. на мою думку, розумна режисура цієї вистави спростувала деякі кути прямолінійності і докучливості сюжету.
Але, мабуть, НдЙГОЛОВНІ- ша думка, яку виносиш після цієї вистави, — велич Поета. Ми сьогодні стали такими сміливими, такими демократами, коли нам дозволили. А де ми були тоді?
Л. КАРІМОВА.
і
Помилилися... на 100 штук
2 червня ц. р. поштозе відділення № 28 м. Кіровограда недоотримало 100
примірників обласного тижневика «Молодий комунар». Перед листоношами постала складна проблема, як 258 газет розділити на 358 передплатників.
— Не знаю, що й робити, — бідкалася завідуюча відділенням В. К. Ав- рашоаа. — Люди дзвонять, сердяться, а де я їм візьму...
У мене претензій до неї немає, у мене претензії до міського відділення «Союздруку», котре повинне рооити так, аби хоч обласні газету які друкуються тут, на місці, доходили до читача вчасно і оез ніяких вибриків— сьогодні є, завтра нема.
Отже, 2 червня листоноші не рознесли по квартирах одержану кількість «Молохи: о комунара», марно сподіваючись, що назавтра прибудуть загублені екземпляри і не треба буде ділити менше на більше. Однак, дива не сталося. Лиш через кілька днів 258 «щасливців» мали змогу ознайомитися з першим літнім номером обласної
молодіжної газети, а ще 100 передплатників зрозуміли, що паперовий голод дійшов уже й до Кіровограда.
Однак, не папір тому виною. В усякому разі, за-'* телефонувавши до кількох заінтересованих інстанцій, такої версії я не почув. Навпаки, скрізь говорили, що це якесь непорозуміння, але конкретно ніхто нічого не пояснив. Навіть спроби начальника Г оловпоштамту В. Ф. Геня розюраіися у цьому прикрому випадку виязилися безуспішними..,
Р. ДАИДАКУЛОВ, громадський кореспондент «Молодого комунара».
АЬіОРА; Нелегке випробування чекало працівників 4.&-ГО поштового Відділення м. Кіровограда не тільки 2 червня. 12 червня їх знову підстерігав неприємним «сюрприз» — замість 385 екземплярів «молодого комунара», як і раніше, надійшло тільки 285. Ситуація повторилася 16 червня...
У цього стаи ГОСІРі КУТИ, товаришу ПІДПОЛКОВНИК— Ну і яка ваша думка
з приводу цієї розмови за «круглим столом»? — запитав мене згодом начальник УВС Ю. Ф. Кравченко.
— Чесно? У цього столу гострі кути. Зустрілися, поговорили, а нічого від того не зміниться. Злочинність, як існувала, так І існуватиме. Все, про що йшлося за, «круглим столом» з питань злочинності серед неповнолітніх, у принципі вірно. І безвідповідальність батьків, і неуважність до підлітка як особистості, і відсутність правової нультури. Але... Юрію Федоровичу, я не бачу, ян реально можна щось змінити.
— Змінити можна, — впевнено сказав Кравченко, — але для цього необхідно, щоб кожен займався своєю справою і не кивав на іншого. Розумієте?
Я розумію Юрія Федоровича і мені імпонує його чітка позиція. Саме Кравченко намагався весь час повести розмову за «круглим столом» з питань злочинності, що проводився у приміщенні
Кіровського райвиконкому, у потрібному напрямку, не розкидаючись речі другорядні.
Підліткова злочинність виросла вдвічі порівняно з минулим роком. Причин багато. Зосередитись на них закликала учасників розмови ведуча «круглого столу» заступник голови облвиконкому Т. Т. Дмитренко. Одна з головних причин зросту злочинності серед неповнолітніх, на чому сходилася переважна більшість присутніх — незайнятість підлітків. Адже, як свідчить міліцейська статистика, значна частина злочинів скоюється тими, хто ніде не працює і не вчиться. Підприємства з великим небажанням надають робочі місця важким підліткам. Від них відмахуються, відхрещуються. Все це так. Але, слухаючи виступаючих, я не могла позбавитися думки, що коли раніше сміливо можна було звинувачувати керівників підприємств у бездушнос
ті, небажанні псувати собі нерви і т. д., то сьогодні в умовах госпрозрахунку, позицію трудових колективів, якщо й не поділяти, то не враховувати не можна.
Не дуже допомагає міліції добиватися бажаної стабілізації злочинності і школа, яка в ім’я власного престижу не поспішає
звертатися за допомогою до інспекцій, аж поки грім не гряне. Прантика понаран- ня вчителів за ге, що учні стоять на обліну в інспекції. теж тільни шкодить загальній справі, адже вчителі не зацікавлені співробітничати з міліцією. На мою думку, зростанню злочинності сприяє і перевантаженість шкіл. Сучасний вчитель при всьому його бажанні не може приділити достатньої уваги своїм вихованцям.
Що ж виходить? У школі діти залишаються без достатньої уваги. А вдома? І ось на цьому зійшлися всі. Неблагополуччя з сі* м ях чи не найголовніша причина того, що діти стають на шлях злочинності. На цьому наголошував начальний обласного відділу народної освіти
Б. П. Хижняк, референт голови Кіровоградського відділення Радянського дитячого фонду імені В, І. Леніна О. К. Тупчієн- ко, присутні в залі педагоги, правоохоронці. На думку В. О. Баранцева, не працює конституційна відповідальність батьків за виховання дітей. Присутні, можливо, занадто емоційно говорили про безвідповідальність батьків, наводили приклади того, як дорослі ладні просто відкупитися від дітей, аби ті не „вважали. Деяку розрядку знову вніс Кравченко. «З тих дітей, — сказав він, — що потрапляють до міліції, половина має неповні сім’ї, інша половина —• батьки багато працюють. Виходити треба на соціальні проблеми»,
Я, та очевидно і кожен з присутніх, підтримую думку Т. Т. Дмитренко, що мати повинна займатися вихованням дітей. Звичайно всі ми, починаючи з Тетяни Тимофіївки, добре
рОЗулА^л-.О, одо поки а суспільстві залишаються не- вирішеними стільки соціально-економічних проблем, говорити про це можна хіба що як про віддалену перспективу.
А що робити СЬОГОДНІ, коли злочинність зростає, образно висловлюючись’, но по днях, а по годинах? Балачнами тут каші не звариш. Варто прислухатися і до голосу начальника інспекції у справах неповнолітніх Ленінського РьВС Л. В. Шаповалова, який піднімав, на мій погляд, дуже «земні»? питання про необхідність ЗМ]НИТИ ставлення до той. Де наші спортивні маиданчими, як працюють підліткові клуби — у Пінському районі, напри-
® ше<.ти діє лише один. Не вистачає гуртків художньої самодіяльності і дитячої технічної ТВОРЧОСТІ, дітей заганяють у підвали, побудовані дЛЯ них приміщення надаються якимсь товариствам представникам бізнесу Комсомол сьогодні зайнятим власними проблемами підлітків ВІН не консолі-
об’єДнує цікавими 1 Не єдине,
що він може сьогодні за- "р™ону°а3” “ засилля заморської штучки — горезвісного 8ІДЄО.
Достатньо нарікань звучало і на адресу системи профтехосвіти, хоч і намагався її представник Я. М. Капченко довести, що більшість цих претензій — вчорашній день СПТУ. На жаль, не вчо-1 рашній. Леонід Миколайович багато і хороше говорив про перспективи, як буде добре, коли зробиться те-то і те-то, а в реальності учні С^ПТУ поки Що становлять значну частку серед неповнолітніх правопорушників.
Учасники «круглого столу» з питань підліткової ЗЛОЧИННОСТІ вирішилизвернутися із пакетом пропозицій до депутатів обласної Ради. Пропозицій цих зібралося багато. Зокрема, про необхідність впровадити у школі основи правового законодавства, обумовити зайнятість дітей, вирішивши для цього фінансові, кадрові питання, вимагати повернення дітям, побудованих для них приміщень тощо. Які з цих проблем можна вирішити вже найближчим часом? Поживемо — побачимо. Але в необхідності найближчого вирішення V мене немає сумніву.
Валентина ЛЕВОЧКО.
/
І
0 НАЄТЕ, мріємо колись прокинутися вранці з
відчуттям, що на роботу не «треба», а «хочеться» йти. Що там казати, коли в негоду влітку місимо чобітьми болото по дорозі на бригаду, а взимку не можемо руки віддерти від холодного заліза у нетопленій майстерні. Сьогодні прийшли, а воно як і вчора. Запчастин нема. «Ліпимо» з металобрухту мотовило до ком-
'байна. Все стук та грюк, але ж себе не обманеш. «Ниві» всього два роки, а мотовило — нікудишнє. І це не від того, що дорогу техніку не бережемо. Так зроблена. Трактор за три роки можна спокійно списувати, бо далі буде з ним сама морока. Та й запчастин нема, що бригадир по колгоспах дістане — те й наше. Т-150 наший ходить третій рік, то ще байдуже. В товаришів Т-150 не старіший, а вже «полетіли» двигун і коробка. Техніка скоро зношується, бо й видавлюємо з неї все, що можна. Потім стоїш на ремонті і нічого не заробиш. А все через ті норми. Вони страшні. Мусиш поспішати, бо норми й начальство підганяють. Як не крути, а йдеться на те, аби робив сяк- так. Але ж і землю не обдуриш. Ми то хорошо робимо, але все одно не так, як треба. Хіба може бути добра робота, коли й не платять як слід. От скажіть, скільки на добу людина працює? Шість — вісім годин. А механіза
тор 12—14 (дванадцять-чо- тирнадцять!) годин. А мо-
зорати більше 9-ти гектарів, коли ще й поле нерівне. На зборах кожен рік говоримо про це, але нічого не змінюється. Наше начальство добре знає, що такі норми мало хто може виконати, та переглядати їх ніхто не хоче. Воно їм не треба, бо в них ставки і доплата буде в кінці року.
їздили ми якось в село Копанки Маловисківсько- го району запозичувати досвід роботи невеличкої тракторної бригади. Роздивилися добре, розпитали. Нам сподобалося. Кожен з десяти механізаторів відповідає за свою роботу і за свій урожай. Тільки тихо позаздрили їхній доплаті за кінцевий результат. Вона в кілька разів вища за нашу. Захотіли й собі спробувати/ але начальство наше знову наче глухе. Хоч добре знають, що без їхньої підтримки нічого не вийде. Словом, як дурили нас, то так і дурять. Он Андрієві Бараболі за скиртування на волокуші й досі не заплатили, а він вже в армії служить. Часто буває, що когось у заробітках обходять. І бігає він, добивається. Кожен якось сам по собі, а справжнього колективу нема. Ото як було воно, то так і є, і не віриться, що скоро щось зміниться.
Молоді на бригаді мало і ні з ким будь-яке діло розворушити. Недавно двоє наших хлопців прийшли з армії і вже на трактор не сіли. Один на колгоспний автобус пішов, а другий ще кудись. Самі
ворив колись із ровесниками про те, що нё залишається ніхто біля землі» А Олег Тимофієнко й ка* же: «Нащо мені ота робота чорна, в мазуті постійно ходиш...». Він на будівельника вивчився, школу нашу будував, а тепер зварювальником у колгоспі.
Батьки в нас механізатори. В одного батько близько тридцяти років працював на важкому гусеничному тракторі. Та не зміг допрацювати до пенсії — руки хворі. Мусив податися на ферму, не легшу роботу. Так от, він не радив своїм дітям йти на механізатора. Та й мати казала: «Йди краще вчитися, бо тільки здоров’я будеш гробити на тому тракторі». Справді, робота важка і умов ніяких. Ми про це трохи сказали. Хотілося б добре попрацювати і мати вільний час. Біда, що його немає. Зимою, правда, у волейбол трохи грали в новій школі. Походили кілька днів та й усе. Більше піти нікуди. В неділю іноді в будинок культури виберешся на танці (це коли бригадир не просить на роботу). Буває відео з Олександрівни привозять — бойовики та фільми жахів. І це все на додачу до наших «жахів».
Нема чого дивуватися і нарікати на молодь, що боїться труднощів і не залишається на селі. Труднощі ці штучні. Тому й їдуть жити туди, де легше. Риба шукає, де глибше, а людина — де кра-
або «СІМЕЙНА» ТАЄМНИЦЯ МЕХАНІЗАТОРІВ НЕБАГАТОГО КОЛГОСПУтільки. Комсорг раз на місяць як навідається до нас, то й добре. Не бесі-
ванців. Потім став на ремонт і не нарахували ні копійки. Ще й в боргу залишився.
Якщо отак порівнювати із життям у Пермській області, то воно ніби й не
«Аби і в нас так...». Думаємо, тому в них так добре, що знають на кого працюють. Серед нас тепер одиниці, хто хотів би взяти землю. Та й то вагаються, бо наслухалися із преси і телебачення
дувати про роботу і механізаторське життя-буття приходить, а тільки внески збирати. Тому й не віримо, а ні в комсомол, а
ВИСЛІВ ВИНЕСЕНИЙ У ЗАГОЛОВОК В АНГЛІЙЦІВ ДОСЛІВНО ОЗНАЧАЄ: СІМЕЙНА ТАЄМНИЦЯ. МИ ПРОПОНУЄМО ВАМ СЬОГОДНІ СПОВІДЬ ДРУЖНЬОГО МІЙЇ-КОЛЕКТИВУ ЯКИЙ ТАКОЖ МОЖНА НАЗВАТИ СІМ’ЄЮ, А ЇХНЮ ВІДВЕРТУ РОЗПОВІДЬ-ТАЄМНИЦЕЮ. ДОНЕДАВНА ХЛОПЦІ ТРИМАЛИ ВСЕ В СОБІ, А ТЕПЕР
' ЗАХОТІЛИ ВИСЛОВИТИСЬ.
же, думаєте, що заробляємо тисячі? Дідька лисого! В середньому виходить 130—140 карбованців на місяць. Деякі хлопці «витягують» до двохсот, то роблять зранку до ночі, як прокляті і світа божого не бачать. Спробуйте закультивувати 42 або
старики в бригаді. (Правда без них, як без рук. Вони нам завжди щось підказують. Спасибі їм за це). Хлопці з села ще йдуть в колгосп шоферувати, а дівчата по училищах роз’їжджаються і вертатися, мабуть, не збираються. Один із нас го-
ще. Один із нас родом з Уоалу. Четвертий рік тут у Підлісному. Подобається, бо дома набагато гірше. У магазинах нічого немає, навіть на талони. Тут ще можна якось жити, і фрукти є. Працював там у радгоспі механізатором. Якось заробив 200 карбо-
погано. Тільки на душі важко, коли знаєш, що десь набагато краще. І умови роботи, і техніка. Дехто із нашої бригади «по теліку» бачив (телевізора у нас на бригаді немає), як працюють американські фермери. Тепер всі знають і кажуть:
про ставлення до орендарів. То гроші їм не додають, то обдурять...
Мабуть, спитаєте, що це ми все про труднощі та в чорних тонах? А де ж комсомол, його ударний приклад? Є в нас комсомольсько-молодіжний колектив. Правда, на папері
ні в бога. Віримо в техніку. Але тільки в ту, що перебрали своїми руками.
О. ЄРШОВ, 28 років,І. БАРАБОЛЯ,
17 років — екіпаж механізаторів колгоспу імені Улья- нова.
Олександрівський район.А ДІВЧАТ У СЕЛАХ НЕ СТАЄ• ••Ще кілька років тому Новомиколаївку вважали не
перспективним селом. Один за одним залишала його молодь. Та й не тільки вона. Люди виїжджали цілими сім’ями шукати кращих умов праці, побуту і відпочинку. За десять років не було збудовано жодного житлового будинку. Порожніли хати, городи. На очах занепадало село.
Три роки тому на території Новомиколаївки був створений колгосп імені Куйбишева. Поволі стало оживати і відбудовуватись село. З’явилися гарні житлові будинки, адміністративне приміщення, почали забудовувати нову вулицю. Тепер на ній у трьох добротних будинках мешкають молоді сім’ї доярки Олени Ангелової, інженера з техніки безпеки А. А. Параскевова та водія А. В. Ломанова.
Йде опорядження ще трьох та спорудження стількох же будинків У них незабаром з’являться новосели —
сім’ї водіїв Г. В. Нагорного і Сергія Лошакова, головного агронома колгоспу В. А. Короті, художнього керівника сільського будинку культури М. С. Писька та інші. Всі вони знають, де чий будинок зводиться, і вже тепер мають можливість прослідкувати за якістю будівельних робіт. А коли треба, то в чомусь і допомогти будівельникам.
Згідно рішення загальних зборів колгоспників, новобудови передаються безкоштовно тим, хто має намір працювати у господарстві не меншо. 25 років. Будівельники зводять хату, сарай, літню кухню, погріб, а опоряджувальні роботи виконують за власні кошти вже самі господарі.
Проект будинків хороший, і бригада на їх спорудженні працює на совість. Однак не все влаштовує молоді сім’ї.
— До самих новобудов у нас претензій немає, — кажуть новосели, — а от вода далеченько. І водопровід чи буде на новій вулиці і коли саме — не знаємо. А це питання не другорядні.
Із будівництвом осель у селі більше стало молоді. Залишаються переважно хлопці, які відслужили в армії. На жаль, не всі. Бо є ще одна проблема. В Новомико- лаївці мало дівчат. Якби відкрили побуткомбінат, швейну майстерню або цех пошиття одягу, то все б урегулювалося само собою. Адже сьогодні є дівчата, які навчаються на швачок, продавців, та робочих місць для них у рідному селі немає. А поки що у пошуках наречених їдуть хлопці із села.
А. РИБАК.Новгородківський район.«МОЛОДИН КОМУНАР» о 23 ЧЕРВНЯ 1990 РОКУ • ТРЕТЯ СТОРІНКА
ДРУГИЙ
ТУР
МАРАФОНУШАХОВИЙКЛУБ «КАЇСА»
Перш ніж запропонувати вам завдання чергового туру, як завжди, пропонуємо перевірити вірні рішення попереднього.
ЗАВДАННЯ 11!. Тй4 ~ 2. Т(15‘Х1. ...Крс14 2. СГбх1. ...С(14 2. (4>Х
ЗАВДАННЯ 21. Фсб! Ьс 2. ТЬ8Х1. ...а5 2. ТабХ
ЗАВДАННЯ З1. Фа5! « 2 Фа2Х1. ...С:е5 2. Фгі2Х1. ...Ф:е5 2. ФИ8Х
ЗАВДАННЯ 41. Фа2! цугцванг 1. ...Кра8 2. с8ФХ
1. ...Крсб 2. Ф(15хА зараз пропонуємо завдання другого туру
ЗАВДАННЯ 1Білі: КрМ. Фє8, Т(15, П5, Се4, Се5, Кс1, КсЗ,
п. £2 (9).Чорні: КреЗ, ФЬ6, СаЗ, п.п. Ь5, с4, д4 (6).Мат в 2 ходи. (2 очки).
ЗАВДАННЯ 2Білі: Кр[1, Фа8, Та5, Т(4, Сб8, СЬ8, КсІ4, К(18.
п.п. (13, бб (10).Чорні: КрсІЬ, Фс8, ТЬ7, Теб, Сс5, С115, КЬ8,
Кеб, п.п. Ь4, (16, £4 (11).Мат в 2 ходи. (2 очки].
ЗАВДАННЯ ЗБілі: КрсЗ, Тсб, п. а7 (3).Чорні: КрЬ5 (1).
Мат в 3 ходи (3 очки).ЗАВДАННЯ 4
Білі: Кре1, Тс4, п. е2 (3),Чорні: Креї (1).Мат в 4 ходи (4 очки).
У БРАТНІХ РЕСПУБЛІКАХТуркменська РСР стала місцем проведення
відкритого турніру команд Середньої Азії та Казахстану. Пропонуємо вам для самостійного аналізу цікаву мініатюру, зіграну на цьому турнірі.
Гараєв — ібрагімов (Ашхабад) (Баку)
1. (14 (І5 2. с4 еб 3. КсЗ с5 4. сіс Кій 5. С^5 С:с5 6. еЗ 0—0 7 сгі е(і 8. С:(6 ФЛб 9. Ф:(15 ФЬб 10. ф(12 та8 11. Фс2 СГ5 12 е4 Кеб 13 еі КЬ4 14 Феї Те8 + 0:1,
Ще одна сторінка історії комсомолу України перегорнута. Зробити це випало на долю делегатам XXVI з’їзду ЛКСМУ.
У недалекому минулому будь-який форум — чи то партійний, чи то комсомольський — ще до завершення його оцінювався нашою пропагандою частіше всього як історичний, а прийняті рішення практично ні у кого, принаймні публічно, не викликали сумнівів. Детальний аналіз XXVI з’їзду, який змінив назву ЛКСМ на ЛКСМУ (МДС), ще попереду. Тому, не претендуючи на вичерпність, хочу поділитися окремими думками запрошеного на з’їзд.
Зізнаюсь, не все, що відбувалось з Палаці культури «Україна» в Києві, де проходиз з’їзд, сприймалося мною, а виступи окремих делегатів викликали, м’яко кажучи, нерозуміння. Та все ж, повністю поділяю думку більшості делегації нашої області, що XXVI з’їзд комсомолу України явився з’їздом компромісів. Ідея розколу Спілки, з якою приїхали на з’їзд чимало гатів, все-таки була можена здоровим
деле- пере- глуз-
З'їзд номпромісівх. г-» ______ .... : Спінки. 437 В І
дом ідеї єдності. На гам- летовське питання, поставлене Анатолієм Матвієн* ком в Політичній доповіді ЦК ЛКСМУ XXVI з’їзду, «бути чи не бути» комсомолу України, делегати відповіли ствердно — бути. Але при цьому докорінно переосмислена його ідеологія, модель і роль у суспільному житті.
Чи не найбільше часу а делегатів з’їзду зайняло обговорення принципових питань — проектів Програми і Статуту. Якраз тут, на мій погляд, і проходила межа, що ділила прихильникіа того чи іншого напрямку розвитку Спілки. При розгляді цих питань був створений прецедент політичного нонсенсу, коли Програма організації творилась без огляду на назву цієї організації. За пропозицією одного з делегатів Львівської області з проекту Програми були викреслені усі слова, а то навіть і речення, які так чи інакше пов’язувались з ім’ям В. І. Леніна, комуністич- ністю, марксистсько-ленінською теорією; що мотивувалось напрочуд безглуздим: назва Спілки визначить, чи ці потрібні слова в Програмі. Зрештою, делегати ухвалили Програ
му, яка за влучним висловом Сергія Варавки, делегата від Сумської області, може підійти будь- якій організації. Про це свідчить хоча б така її теза: «Релігійні переконання, молоді, яка визнає наші програмні цілі, не можуть бути перешкодою для вступу ДО Спілки», котра більш деталізована в Статуті, де записано, що «члену Спілки гарантується право брати участь у роботі інших політичний організацій і рухів...». Тож, коли дійшла «черга» до розмови про назву Спілки, цілком доречним було зауваження (а на мій погляд, то цз зразок умілої політичної боротьби) першого секретаря Львівського обкому ЛКСМУ Олександра Шлапака: «Ми прийняли програму, яка сьогодні не є програмою Ленінської Комуністичної Спілки. А тому ми пропонуємо змінити назву Спілки».
Не обійшлося на з’їзді й без
з боку пана, думку ської, но-Франківської областей, вимагав прийняття а Статуті Спілки федеративних принципів організаційної
ультимативних заяв того ж таки О. Шла- який, висловлюючи
делегацій Львів- Тернопільської, Іва-
будови. При цьому малась на увазі як територіальна, так і політична федерація. Сьогодні важко сказати, що може дати нашій Спілці принцип територіальної федерації (навіть в умовах дійсно .державної федерації ми ще не жили). А що стосується об’єднання під одним «дахом» на федеративному принципі молодіжних угруповань різної політичної спрямованості, то, гадаю, тут слід говорити про політичну «всеїдність» нашої Спілки. Іншими словами, мова йде вже про повторення існуючого Комітету молодіжних організацій. В умовах політичного плюралізму, реальної багатопартійності нашого суспільства, коли кожна «доросла» політична партія буде боротися за молодь, своє поповнення, така «всеїдність» може призвести до розвалу Спілки. Та цей ультиматум делегати з’їзду не прийняли.
У Статуті, затвердженому XXVI з’їздом, особливу увагу привертають дві, окрім згаданих вище, норми. Перша — це норма колективного членства в Спілці. Вона встановлює, що будь-яка громадсг- ка організація, яка визнає
Програму і Статут Спілки, може бути її членом. А друга норма надає право первинній організації самостійно визначати свій вищестоящий орган. Ці норми, з одного боку, значно розширюють базу Спілки і демократичні засади її функціюзання, а з іншого, повинні внести дійсно кардинальні зміни в форми і методи діяльності керівних органів. Разом з тим, у нормі колективного членства вбачаю один з елементів політичного федералізму, про який вже йшла мова.
Практично всі рішення, прийняті на XXVI з їзді, мають орієнтацію чинності лише на перехідний період. Це іще один досить цікавий і важливий висновок з’їзду. Сьогодні вже нікому не потрібно доводити, що одним прийняттям нехай навіть найдосконалішої постанови без психологічної перебудови людей справу з місця не зрушити. Тож слід передбачати відповідний перехідний період. В Програмі ЛКСМУ (МДС) суть його визначається слідуючими принципами:
— суспільно-політичне самовизначення членів Спілки, усіх юнаків та діз-
соціаль-
тривати період?
чат в процесі організаційного оформлення молодіжних рухів та течій, які виникають;
— ідейне згуртування нашої Спілки, консолідація молоді соціалістичного вибору;
— подолання відчуження членів Спілки від її справ шляхом приведення пріоритетів організації у відповідність з інтересами та запитами молоді, поглиблення внутріспілкової демократії;
— зміцнення ної бази Спілки...
Скільки буде цей перехідний Були на з’їзді намагання дати відповідь і на це питання, але то, мабуть, вже визначить саме життя.
Без перебільшення можна стверджувати, що тапер настав час самовизначення для кожної молодої людини і для кожної молодіжної організації. Щоб не бути викинутим на узбіччя історії, необхідно дати відповідь на питання: хто ти (ми) і з ким ти (ми)? І вже відповідно до цього діяти. Гадаю, що стоїть іськими ласті
&
д.
таке завдання перед комсомолі»- організаціями об-
8. І8АЩУК. ;ото В. ГРИБА.
.ЧЕТВЕРТА СТОРІНКА • 23 .ЧЕРВНЯ 1990 РОКУ • «МОЛОДИЙ КОМУНАР»
соняшник
КРИВЕ ДЗЕРКАЛОЗАМІСТЬ РЕЦЕНЗІЇ
Надсилаю на ваш осуд невеличку добірку віршів «Я—за!», «Повоєнна весна» та «Без іе- бе».
В Н-ко, Олександрійський район.
Я за те, щоб у любові Бились без кінця І на ділі, і на слові Всі людські серця.
Шановний азторе, так і до інфаркту недалеко. Отже, ви— за, а ми категорично проти такої любові.
Хоч в нестатках —та багаті Були мрігми тоді.
Вибачайте, але це вже явний плагіат. Пам’ятаєте народну мудрість: «Дурень думкою багатіє».
^асом бува гірко, Ніби від настою, Бо ти, як та зірка, Зникла за горою.
Дуже жаль, що ви не поясни- Д* що це за настій, від якого Жіє гірко. Можливо мовиться про оковиту! Тоді як же бути із боротьбою проти пиятики!.. Тим більше, що ще класики радили, що вірші потрібно писати тільки на тверезу голову.
Ось ми і виконали ваше щире бажання — охоче осудили надіслані твори. Ну, а вирок ви їм самі винесіть. Тільки не будьте до них надто м’якосерд- ним. Повірте нам, вони цього не заслуговують.
Тарас ЛЕОНИДОВ* * *
Как в храм вхожу в свое жилищеИ слышу шелест книжных слов.И да обрящет тот, кто ищетВ любви основу всех основ.
Ложились в прах цветные царства, Века валили плавно в ночь, Но снова пастыри и паство Стремились ангелам помочь.
И знак живой — вовек пребудет; Душа слагается из слов.Она оценит и осудит,И не ищи иных основ!
г. Кировоград.
Дмитро ТАНСЬКИЙВІКНО НАВПРОТИКоли надворі білий день потухне, Як зірка в небі, спалахне вікно!Чаклує собі жіночка на кухні.Що я десь є — їй, певно, все одно.Метка хазяйка. Молода за віком.Здається, так. І скільки но яростеж:Живе тривалий час без чоловіка,Й компанії вона не водить теж! Нескромно, знаю. Та з відкритим ротом Дивлюся на безплатне це кіно.Шкодую, що, трапляється, в суботуНе світиться, бува, її вікно...У рідний край вертаються лелеки.Весна. Весна! Хвилює на порі.Та наші долі десь уже далеко,Хоча й будинки поряд у дворі.
Стрілися у поліНа спенитному осон
ні бурякового поля сапальниці відпочивали, низько пов’язавши картаті хустки на обвітрених і засмаглих обличчях. їхні руки темні І шорсткі, як виснажена земля, безвільно лежали на колінах. І саме до них, наших каторжних трудівниць колгоспного поля, завітали снульптор і поет з Києва Андрій Німенко та кіровоградський поет Валерій Гончаренко.
Тут, серед рахманного степу, поетичне слово набувало зовсім іншого забарвлення і значення. ніж в осяйних запах Будинків культури та бібліотек. Понад годину гості читали свої поезії, ділилися роздумами про складне і суперечливе сьогодення А потім жінки, втягнувшись у розмову, повідали митцям про своє нелегке жит- тя-буття, одНчні хліборобські проблеми і суттєво жіночі клопоти.
Думається, що ця зустріч буде не тільни корисною для майстрів красного слова, але З пам’ятною для їхніх вдячних слухачок. Побільше б таких творчих звітів, і саме на робочих місцях.
В. ВАСИЛЕНКО.с. Котовка, Гайворонський район.
Т ОГО вечора блискавки підступали до села все ближ- ■ че і ближче. За яругами Булишевим і Романчиним
гуркотів уже й грім. Ілько прискорив крок, щоб устигнути до тітки Ориськи, бо в хатах уже рідко в кого світилося: натомилися люди за день і вставати треба рано — літо ж.
Холодна крапля дощу наче припекла плече через безрукавку. Згодом друга, третя...
Ілько чимдуж біг до хати тітки Ориськи. Добіг, а у вікнах темно. Сховався під кленок біля тітчиного двору та й стоїть. А дощ добирається і через густе віття. «Чи десь в інше місце сховатись — хоча б під тітчину хату, чи чимчикувати під дощем додому, щоб знав, як вчасно
^проходити», — розмірковує про себе Ілько. Коли це від Літньої кухоньки:
— Ой, хто там монне?.. Ховайся сюди, людино добра.Ілько прибіг до тітки, яка стояла на порозі кухоньки
і придивлялася: хто ж то такий?— Добрий вечір! — привітався він.— Доброго здоров’я! Заходьте.., — припрошує тітка
на «ви», отже не впізнала. — А я товчуся по двору, коли це як вперіщить, ніби небо прорвалося, то я оце сховалася. Світла не вмикаю, стою, відсапуюсь. Коли ж дивлюсь, ніби хтось під деревом...
Тітка ввімкнула світло.— О, то це ти, Ілюшо? А я на тебе і не подумала 6.
Давно вже не бачила. Пороз’їжджалися молоді з села...— А я до вас, тітко Ярино, на хвилинку. Буду їхати до
Канева після відпустки, та заодно хочу побачитися з вашим Володькою, — пояснив Ілько.
Тітка плутаючись, назвала адресу свого старшого сина та припрошує Ілька присісти:
— Хоч трохи погомонимо, все одно на вулиці дощ..,Ілько обережно присів на стару скрипучу табуретку,
тітка — на іншу. На плиті й біля неї великі каструлі, казани, відра з висівками, лушпинням з картоплі, дрібною картоплею...
Тернисті очі тітки Ориськи (так її в селі всі називають) з лагідною усмішкою дивляться на Ілька, випромінюють тихе світло. Дивні очі! Ніколи він не бачив їх сумними.
Лише зараз вони ніби поглибшали. Помітив Ільно, що й руки..., ніби не тітчині. Права лежить на нолінах, немов протез, а ліва, вузлувата, весь час то поправляє 61-
. лу хустину на голові, то кінчиком хустини витирає очі, то перекладає зручніше праву руну. Та й ліва не дуже слухається, не згинається у лікті як слід, і тітна Орисьна підіймає її, напівзігнуту, осторонь од себе.
— Оце вештаюсь, хоч куховарю, бо Мишко (менший син) таки рішився перебратися у батькову хату. Хотів, було, купити якусь, щоб поближче до місця роботи, і напитав невеличку, цегляну... Хазяїн три роки обіцяв Мишкові, все казав: «Ось нехай дід доживе... і продам тобі». Дід помер. А він через шість місяців загилив за неї дванадцять тисяч! А де ж вони, такі гроші?.. Та й за що? Окрім хатки, у дворі лише маленький сарайчик та земляний погріб. Ні колодязя, ні кухоньки.
За вікном сліпуче блиснуло, аж лампочка блимнула, й над дахом, ніби величезним батогом, хтось різко цвьохнув.
— Ой лишенько! — наполохались тітка. — Десь недалеко вдарило...
Замовкла, очікуючи грому. Проте гриміло уже за селом, і тітка продовжила розповідь.
— Старший син міг би узяти Мишка ближче до себе. Десь там купили б і хату. Та воно чужа сторона не те... А в!’« же шофер, то, дивись, не машину дадуть, а драчку...
Тепер одна загвоздка — хату обкласти. Та він тужиться усе сам та сам, або з жіночкою, якщо вона не на роботі. Після роботи І до пізньої ночі не розгинають спину. А я ж не знаходжу собі місця, бо таки стала нікудишня. Через руки І ноги ледве встаю куховарити. А як же хочеться більше діточкам підсобити!.,
Тітка, ніяковіючи, витерла сльози.— Ти вибачай мені, сину, бо вони самі... 1 не хочу
плакати, а не виходить...
У цю мить умиті сльозою очі тітки Ориськи ще яскравіше випромінюють лагідне світло.
— Рука й до того у мене боліла, але ж не теме. І город обробляла, і корову обходила, і двох кабафикір кожного року вигодовувала. Ні Володька, ні Мишко не ходили на базар, своє мастило мали, А зараз... як начку ніж укладати в руку, щоб начистити картоплі... Та така печаль бере!.. А коли дуже натужуюсь, щоб рука слухалась, то аж у голові начинає шпигати і серце як не вискочить з грудей.
Помовчали, тітка Ориська веде далі свою сповідь:— А старший син живе на славу з жіночною. Мають
гарну нвартиру, трохи земельки. Посадили і нлубнички, і розбили тураси, і поставили складальний домін, тане ян вагончик. Жіночна ж його робить завідуючою в саді- ку. Чотириста дітей і вісімнадцять душ виховательок, няньок, поварів, якими вона керує. Хвалять люди, в газеті про неї пишуть..: Совісна вона. Попросили її перейти в запущений садік, то вона й не відмовилась. Перейшла. А батьки дітей того садіка довідались про таке діло та давай переводити своїх діток у цей садік, куди вона перейшла. Кумедія та й годі!
Кузьма ПОВЕЛЬКО
'ішшО<І%ІЄЯОПОВІДАННЯ
Тітка тихо смієіься, перекладає на колінах лівою рукою праву руку, розповідає даНІ;
— А Володька був зразу на партійній роботі, а потім перевели його в райвиконком. То він все на роботі до темна. Аякже, люди до нього ідуть з різними просьбами і скаргами. Та і йому треба скрізь мотатися, перевіряти, ледачих підганяти, з п’яницями воювати... Бідний, аж полисів. А прийде додому і знову до пізньої ночі сидить над паперами. Я йому й кажу: «Навіщо ми тебе й вчили, щоб ти оце так натужно цілий вік мучився». А він сміється, каже: «Що ви, мамо, робота мені подобається. Беручкий він був і до навчання, і до роботи такий же... У школу коли ходив, та так брався, що таки дали йому срібну медаль. І в академії вчився.
Потім тітка Ориська почала розповідати про Кирила.
— Як він тільки бідолаха настраждався!.. Утак боліло, що він вовком вив, одіяло гриз. А я убиваюсь біля нього!.. Та порадили нам люди повезти до баби, бо лежав-лежав у нашій лікарні, а воно нічого не пособляє, то йому стали підказувати: «Ти тут нічого не вилежиш, шукай якусь бабку». Повезли ж ми його у Яблунівку до баби. Вона обстежила і сказала: «Вилічу. Тиждень тріть його вісім разів на день сироваткою, а дев’ятий раз — шпіртом». Давай ще так лікувати. А я кругом мотаюся, спішу і його тру-тру та закутую в одіяло! Тоді в якийсь день він не витерпів, та як полудить каструлю з сироваткою аж до порога. «Довше, — каже, — ти мене будеш мучити, і сама мучиться біля мене!».
справно
дядька
нього ж
А Ількові пригадався один епізод. Пасуть вони, босо- І ногі хлопчани, корів у лузі, поблизу дороги. Коли це 1 їдуть з лісу, везуть конячинами дрова, дядько Кирило 5 тітка Ориська. Дядьно сидить попереду, сердито шарпає | віжки, гітна — позаду. 1
— Ну нехай я з кіньми возився і забув про куфай- 1ку, — докоряє дядько, — а ти... (тут дядько згадує усіх 1 святих) нуди дивилася! І
— Кирушо, — тітка до нього примирливо, — не гнї- ] вайся. Вона така була вже стара, що туди їй і дорога.
Тут дядька, ніби оса вжалила в одне місце, як підстрибне, як закричить:
— Цить перетудит!.. — та як хльосне батогом раз коня, а раз тітку, не озираючись.
Тітка нишком сльози витирає, а очі усміхаються, і до дядька:
— Кирушо, та оно ж діти...Злий дядько Кирило був і до роботи. Спозаранку по
порається і чимчикує на польовий стан— весь вік причіплювачем та на бурячному комбайні працював. І все бігом, бігом, не любив марнувати час.
...На Ілька уважно дивився із збільшеної фотографії у червоній саморобній рамці дядьно Кирило у формі стріл- . ка-радиста, а поряд з ним тітка Орися у вишитій сорочці. в разках намиста. Обоє молоді, вродливі, щасливі.
— ...Та приїхав старший син, — вела тітка невеселу І розповідь, — забрав його до себе. Поклав там у міську лікарню А звідти повезли Кирушу в Черкаси. То тем відразу сказали: пізно, мов, привезли, нічого вже не допоможемо, бо жити йому залишилось не більше місяця. То він через п’ять тижнів... і помер. А я ж біля НЬОГО так убивалася, так убивалася, ніби собою хотіла відгородити його від смерті! Не помогло. А тепер уже й се- Г ма нікудишня.
Тітка витерла рясні сльози, помовчала і тихо промо- І вила:
— Добре, що хоч син вернувся у батькову хату. Я йо- І му ще тоді казала: «Нащо тобі десь шукати? Переходьте “ у свою та й живіть. Навіщо утрачатися?! Кажу їм: «Хоч рядом будете, а то страшно уже стало: чого доброго, закулісну, то не зразу й довідаються люди». А тепер не страшно й помирати, син таки буде рядом, житимеу рідному дворищі. А за ті гроші, що на хату збирав, купив теж «Запорожця». Гараж зробив, дорога з каменю аж до самої хати — що ще треба?! Хазяйством обзаведеться. Щось і я потроху допособлятиму скільки сил буде.
...Наступного літа Ільно частіше приїжджав на вихідні дні в село до матері: коли сам правився з сумками від автобусної зупинки, ноли з дружиною І двома дітьми. А то янось приїхав, а мати відразу:
— І як ті півні знають?!. Ян почали виспівувати один поперед одного мені у вікно — вилетіли аж на клітку..» А я їм: «Співайте, співайте... Нехай їдуть’». І танк не підманули...
За обідом мати повідала Ількові сільські новини і серед них:
— Померла вже й Ориська.— Як?! — вихопилось у Ілька.Мати його запитання зрозуміла по-своєму.— Недовго й лежала... Багато людей було. Вінків чи
мало несли.— Плакали сини обидва.., особливо старший....Пізно ввечері припустився і швидко вщух дощ. Іль-
ко вийшов на подвір*я, витяг свіжої води, напився з відра — вода аж солодка, не те, що в місті«, з хлоркою. А йому вона смачна ще й тому, бо сам копав колодязь (копачі постаріли, залишили своє ремесло, то він сам зважився).
Капало з дерев. Лунко кричали на ставку жаби. Тиха ніч засіяла висоне небо зорями. Холодна нрапля, як 11 в той вечір, впала йому на плече. Ілько дивився у таємниче мерехтіння меріад зірок 1 здавалося йому, що на нього дивляться всі т!. хто залишив землю. І серед них оч* тітки Орисьни. лагідні, усміхнені людям.
м. Олександрія.
І
«МОЛОДИЙ КОМУНАР» • 23 ЧЕРВНЯ 1990 РОКУ • Г1ЯІА СІОРІНКА
оо HOHV ’n Р' в °АН°МУ Із сіл Долинського ра-
д-'-ното про£
проник у будинок громадянки Г., 1907 року напод- вав ї?’ ' застос*савши Фізичне насилля, згвалту*
— 23 ЛЮТОГО Ц. р. О 18 годині поблизу М Minn. мадяанин ва ^оЕлТОрГ’ саАовогР Кооперативу,Кгрр. мадянин В., 1964 р. н., котрий ніде не працює, навава;УьХиУЧ6ЄеТ^%^ (ВІВ“ИННа зал^в‘
гра-да3звеРрЄн3уНлЯасЧь
• те, що її чоловік намагався згвалтувати СпІЛк^ дочку, ученицю 5-го класу в-,птУ°ати спільну
неповнолітнього, учня 7-го нлаГу а стосовно
ни по імені близько м?сяця)? ПЧЯ Знала ТІЛЬ-12 квітня ц. р. в Долинсьний РВВС звернула-
е©
♦
З ОПЕРАТИВНИХ ЗВЕДЕНЬСп0Г!?.?гМ^Дянка 3’ снаргою про те, що о пів на першу ночі, зламавши дверні замки, о її будинок X°vnTv„гром^янин С., робітник ПМК-4, ранГше ««п^ЖуСанИИ згоалтував її доньку, 1980 року народження, ученицю 3-го класу. р у
15 квітня ц. р. близько 12 години дня гр-н X. 1їп3оР°7у наР°Дження> D своєму будинку згвалту- оав_ нерідну дочку 1982 року народження У
1?и:.ї.ии” їі’ь* «кздїїЕ’з^вй'.'жг-Do6iTHnHP PKv3rßn?y a1 громадянин H.. 1959 p. н. жуваний. бУ '0блРе«бУДтресту», раН|щв засуд:
ну народження: ,г®алтув3а°вГ^^^^^
;£чЛ4іров;гНрПа^о?оОНрУаи?о^ Ha^Xopi?' то^
риства садівників громадянин С„ 1960 р, н., робіт* ячиийЄСТ°рану <<Иозача застава», раніше засуджу- ?936ИИр. нгщодження. ЗГвавтува- гром^дХТГ
KßiTH«.4. р. о 22 годині вечора на вулиці Г1 Р1^67 п^К,И’ Щ0 в м’ к,РовогРаД?» громадянин І о 1967 року народження, зустрів Р 1970 nnww народження і згвалтував її. 0 ₽оку
О о о
Й ІД майбутньої зустрічі із зло- чинцем було трохи не по собі.
Не тому, що Ніколи не бачила таких, не стикалась із ними, в тому ґос<^;Є ЗНЗЛа ~ злочи»іи здійснені з особливим цинізмом. Бачила пе- ЇХХ.Т.ніГ’0“™'
У кабінеті СЛІДЧОГО сидів зіщу. пении, зляканий хлопець — худоо- кимиИй“ЄВИСОКОГО Р0ЄТУ- 3 Малв”Ь- НИМИ бігаючими очицями. На запитання відповідав розгублено: «Ну шо ДУМа°‘ Щ° Цв ЗГ8влтУванняУ ЩО за нього мені дадуть строк». ВІН намагається довести, що не знав, а якби знав... Покидьок легко перекладає відповідальність Із своїх плечей на чужі. Не повідомили, являється, не пояснили, що за сильницьке задоволення своєї хоті може потрапити в тюрму.
о♦
О
Оо
Д ПОЧАЛОСЯ асе давно. 8 дитячому садочку підглядав за дів-
чатками, у молодших класах намагався роздягнути однокласницю. В училищі затягнув у порожню кімнату дівчину, та вона виявилася сильнішою. Так повторювалося кілька разів. Одного разу лопався. Страшенно перелякався. Та есе обійшлося. На нього махнули руною Але з ровесницями спілкуватися перестав, бо був занадто кволий. А чи не спробувати «познайомити*
? Дівчатками, молодшими за себеї Тут одного окрику чи наказу досить. Роздягнути, похіхікати, помацати, нарешті. - не злочин, як гадаз.
Мерзотник осмілів. 8 його голові НИН°ХШВУОппАСЯ ВСЄ НО8І Й Н0ВІ Плз‘ ни. Хвороблива уява розпалювала звірячі ІНСТИНКТИ...
...Гой день видався колодним, з дощем і вітром. Але Наталя (як розповідала потім дівчина) на непогоду не зважала. У неї радість. Сьогодні отримала листа від НОха-
°СЬ’0СЬ приїде 3 далекого краю, де служить прикордонником І вони одружаться. Не могла дОчЄ. катися, коли ж закінчиться робочий день, і швидше до мами — поділитися своєю радістю. О дев'ятій вечора попрощалася з подругами і чимдуж додому. А потім - як у страшному сні... Із темряви ви- гулькнула чиясь постать. Грубий поштовх, удар в обличчя, і різке: 2губюі”- а дзлі- плаче РУКвМИ °ЧІ ’
• • • ® • •••••••Розтоптана, розтерзана прийшла
вона в міліцію. Злочинець затриманий. Та хто поверне дівчині честь? Хто зможе відродити з ній віру у високі, благородні почуття?
Саме поняття совісті для мого співрозмовника невідоме. У нього інстинкти і повадки звіра. Бо в очікуванні жертви таївся як хижак, ховаючись темними вечорами то в кущах, то в інших непевних місцях,
батьки злочинця не п’яниці, але и ласки від них діти ніколи не знали. Окрики, лайка, за найменший непослух —• бійка. «Думав, що так буде краще. Сини боятимуться мене і нічого поганого не зроблять». Мати, затуркана деспотом-чолові- ком, мовчить. Хто із них здатний вселити своїм дітям чітку уяву про міру доброго і злого?
Отже, а сім’ї Підтримки н© знайшов. Залишається школа, училище? «Що ви, — чую ВІД хлопця. — У школі хоч на уроках біології вчитель розповідав інколи про стосунки чоловіка і жінки, боязко так. 8 училищі ж на цю тему не говорили зовсім. А от в колі ровесників такі сороміцькі історії розказували, що я малював їх в уяві щоночі».
Як бачимо, про найінтимніше дізнався на вулиці. А вже які то знан- ня, здогадуєтеся самі. Хотіла ще раз заглянути в Очі гвалтівника, спитати, як він міг, та хлопець уникав мого погляду, спідлоба дивив- ся кУДнсь убік. Тільки бурмотів: «Хіба я знав...». | я зрозуміла найстрашніше — ВІН нічого не зрозумів. Він не уяснив, що ВІН зробив вважає, що нічого такого.
Мерзотник засуджений до 8 ро- <іа позбавлення золі. Чи достатня ця міра покарання? Одні кажуть— багато, інші — мало.
Пригадую, в одному із журналів читачі висловлювалися з приводу покарань за такий вид злочину. Із її дописувачів 10 вимагали смерті чи кастрації злочинця, щоб іншому не кортіло. Жорстоко? Та чим можна виміряти горе тих батьків, з донькою яких «погралися»? Що можна сказати рідним дівчаток, котрих злочинець-садист після задоволення своєї похоті фізично знищив?
Ви тільки подивіться, що робить* СЯІ Щороку з правоохоронні органи області надходить близько
повідомлень про згвалтування — 0 під'їздах, підвалах будинків, в лісопаркових зонах, на пустирях.
Задоволення статевої і мах із застосуванням фі користанням безпомічно позбавленням волі на сі
ТІ Ж ДІЇ, ЗДІЙСНеНІ ПОЭ’ небезпечним рецидивісте ла який-небудь із злочи частиною 2 статті 122 да, до особливо тяжких нас
Чекаючи з роботи гостейдружину, доньку, матір, чи почуваєте себе спокійними? Адже для таких покидьків людське життя нічого не варте. Жах і відчай охоплюють нас при зустрічі з страшним неприкритим насиллям. Як пояснити це? Як зрозуміти? Щоразу ставимо перед собою ці питання і щоразу не знаходимо однозначної відповіді. Що породжує ці злочини? Оточення, в якому ми ростемо, живемо? Чи, може, незалежно від оточення, людина сама обирає свій шлях? Чому в сім’ях алкоголіків, батьків із злочинним минулим одна дитина виростає чесною, доброю, а інша іде батьківським шляхом? Чо- МУ? У здавалось би зразковій, позитивній сім і виростає злочинець? Хто зможе відповісти на такі запитання сьогодні?
Над ними ще працювати і працювати, відкидаючи застарілі шляхи шукаючи нові. Але як би там не було, людина починається з сім’ї і саме вона у повній мірі відповідає за те, якими виростають і йдуть у доросле життя колишні маленькі хлопчини й дівчатна.
ДОНЬКА і син есе частіше мене запитували: «Де ми взялися?
Як народжуються діти?». Спочатку боялася цих запитань, не знала, ще сказати десятирічним дітям. А потім зрозуміла: якщо не розповім я, то розкажуть інші і в іншому місці. Звернулися з чоловіком до літератури, до порад відомих сексологів. Дещо брали на озброєння, дещо відкидали. Виробили свою програму бесід із дітьми на «заборонену» тему. Починали поступово, обережно. Тепер у них відсутній нездоровий інтерес до осіб протилежної статі. Впевнена; вони не будуть шукати відповіді на свої запитання на вулиці.
Та, на жаль, частіше зустрічається інше. Молоді батьки ма запитання Дітей відмовчуються або, якщо ті занадто наполягають, дають ляпаса чи переповідають бабусині казочки про те, що дитину лелека принесла, в капусті знайшли і т п Су нГвіпят™ ів Чі баЄЧКИ яаано вже не вірять. І не почувши відповідей Від батьків, шукають пояснення і а кого завгодно.
Мене часто запитують, багато розповідаю зарано починаю з ними на цю тему. Вважаю, чу поступово ввести
де
. чи не :: ДІТЯМ j чи не ••■-і розмову
t ЩО НІ, бо хо- ** У доросле
за-*
• • • • •
Згвалтування, тобто с зичного насилля, погроз стану потерпілої, — каї БІД трьох до восьми рої
Згвалтування, здійсне танки злочин, — карась п'яти до десяти років.
Згвалтування, здійсне неповнолітньої, — кара від п’яти до п’ятнадцяті
Згвалтування, здійсне вістом чи тане, що приз згвалтування малолітнь на строк від восьми до строк від двох до п’яти ного карою.
*ипя, закласти 3 дитячій свідомості, що колись донька стане дружиною, матір’ю, син — чоловіком, батьком. Діти повинні дізнаватися пР0 все від батьків, адже вулиця ПОЯС«О€ це юьсім по-і^^^му. Тому иЛідкладайге роз/*^Яу на потім, не дотримуйтеся правиле — прийде час, дізнаються самі. Бійтеся запізнитися!
Безпечність, байдужість батьків часто призвов^^цо трагічних випадків. СкільИ^Кіб міліцейський «уазик» підби^^серед ночі підпилих хлопців і дівчат, які без мети тинялися вулицями. «Д©транспорту* вавши» їх додолку, працівники міліції нерідко зустрічали здивовані, а то й незадоволень погляди батьків* Мовляв, дорослі вже, нічого з ними не станеться. Та чи так це? Якось до нас прибігла мати одного з учасників злочину (група хлопців згвалтувала двох дівчат у парку імені Космонавтів). Примчалась вона після того, як зрозуміла, що «дітки» не просто погралися і що тепер не спецучилище чекає хлопця, а набагато серйозніший заклад, тінка соромилась почати розмову
мені, Що такого в* «арешті,
Вона плакала.
заклад.
а потім збуджено доводила ЩО це якась помилка, не можещо жахливо, цинічно.«повторюючи, що він такого «є міг
....... і лохо- повернення
■ . »і сумнів-них друзів, відЬтність будь-якого контакту між матір’ю і сином. Оце і відповідь на запитання, як тв 30ід. ки. А починати розмову треба було набагато раніше. 7
Недавно розговорилася на вулиці з двома старшокласниками. Прізвищ не називали, та я ними “ Н цікавилась Запитала, ян часто роз мовляють на інтимну тему, в;д „ого
_. зід батькі« учи° ’ пєРеглянулися
НІ ВІД ТИХІ
зробити, а я згадуеала нічні деньки і? сина, пізні г.с додому, іноді напідпитку иіху нгчкчіп __
МИ Про Ндй-Ндй.. повідати на звпи шаючи зазирнути
Затишні «уточи чайно, є. Але їх нюють нові і нові галас, переповнеї в дві зміни, переї ля — ось що кар« школу. Де вже ту ру, прищеплював чуття! Та й які прі можна висловити, торові Кіровоград якій навчається бі учнів? На такий в район — одна цл
Ох, цей атомний про все, не забул площу Імені Кірої перечіпаючись за му не потрібні п$ набивають собі но< про маленьку лю, жди, залишається / якби у нас справд дітей, то вже даан кіровоградських мі необхідні сьогодні відкладаємо? Не з* боюся за долю с п'ятикласниці, котр ших дітей, вимушє другу зміну. Поаерт школи після сьомо лиці вже зовсім т< трапить«лапи»
! есе ж нестача НЯТІСТЬ, НЯЮТь вчителя, ОСОІ класного керівника, кожної дитини. Ма боти, спеціальну о< педагог разом із ба же підлітку самовя
Адже не зллйшої ред батьків і змите; мають їх серед от< лиці. Збираються а панії, ПОТІМ У НЄфО| зі своїми лідерами, життя. Як проаодят хоплені музикою, Треті збираються п когось полякати Аг піддаються впливе правило, проводять
відеозалах. Там юн бойовики, фільми ж еротичні фільми. Не
зона, чи ті любителів I
й Hö
чекають поради — телів? Здивовано < _ і... засміялися. Ні з ід «З нами на цю тему не гово'’рять»*
Із таким же «питанням звернулася до сУсіД«и-дв8-ЯІИКпас' ниці. Дівчина пригадує, що мин лого року була в них бесіда ' карем. Цього року? Не інші виховні заходи, гс;; лроаодяться. Та ніжчувати учиї^ів, запитайм©' часто вони^.'іОїь с_знайти затишний куточои у шном’'? говорити-говорити зі - «
з пінам ятає.
звичайна жг звинува-
=> ЇХ, чи сьогодні —І
своїми учня»
перевантаж
• ••••••ДУМАЛИ,
зустрічаються за кермом і п’яні аодії і «ілс посперечатись у швидкостях на людних вулицях. Але СЬОГОДНІ ХОТІППГО А МІСЬКИХдещо інше, а саме — про чезадо^080?*’™ П₽0 ний стан автомобілів, особливо н сеТ в'аим“' не дістанеш запчастин Взимкуколи, бо гаряча жнивні пораУ| ^го УввТИСЯ ЯІ* що мало не половина автомашин (й не/вил«>є, кражах і того більше) вихоДТ с,ль=ькихДовільному технічному стан? І .о УІ7Р?ЯСИ. 8 неза- передні та вищестоящі кеоідм г ? безпо-
..... 5...... ШОС. ™„«КА . „ ч„„ „„ гокї # ..............-и*................І...“.
25 травня останній шкільний дзвінок сппаТг». <ЦО закінчився ще один навчальний Вік У & воградській СШ N0 9^0 ,,л ... Р Кіро-була оповитаГ горем іХмЇЇ" Р^ІСН° подГя трагедії, в результат! якої зі шкільних ^спие*”’ назавжди викреслені прізвище пйп, Х СПИСкіа Дівчаток. Останній шкільний л«і « маленьких похоронним дзвоном «ал м»ги3 И°К пРолУнвв першокласниць Яни і Нлтл^ Л,<оМИ вч0Рашніх чому не винні літи , Наталочки. Загинули ні в
муніст»а шп’ЦЄ мЬКа хронікв' водій колгоспу «Ко- мунют» що в Новомиргородському районі, 8а- СИЛЬ Бабенко i-л. ._ аоіимооілем Г>а:: хзив колону першо,{—
Чи можна було уникнути цієї трагедії? Хтл
об—и »=. ««
ЯІ6ТГ:
^Р^їрки працівників
керуючи автомобілем ГАЗ-53іа коппми пАгчк.к*«'^._ • _ *Дві
не-ще
f®3.^bTa™ сУДмед* * У причи-
ШОСТА СТОРІНКА
О Б I И ЕТЬСІ ципом; може обійдеться Не обхол- частішали воскові віночки і 6уі/р-Ди ЬСЯ' ПСь на узбіччях доріг ще одне ЖИ8Их «віті»
ся сісти за кермо аварійного артг*. И в’А^оаить- дасть це зробившому? Можливо Тсді'"“ "в ництво задуме*’«йГ Бо сьогодні Д «еріе- ник; сідай І ЇД*< залишите'. 6а^8В нз^*.вль’водій сідає Й іде. ^-боє надіються .ЛХЛвроб!Тку'
може минеться..,Впевнена, після Ц‘єТ трагедії по
в гаражах азакр^’ьсяв, га цвПбуд°е5вХ'їІ зае₽** говв кампанія аг" '"-апочнип п<>*; “У чвр‘
ие зітоеться
3 ЛАМ яЛИЦЯМИ перекос абияк н «ИСЬ. 33
у роз чИКІ0 j Д рах ЧИМ € й такі, лраапяю «Уляці. З секрет
“МОЛОДИЙ КОМУНАР.<і
ІПУСК 13 ПРОБЛЕМ ОВОЇ ЗЛОЧИННОСТІ
оботи ЧИ з- гостей :у, матір, чи почуває- ними? Адже для та- людське життя нічо- lex і відчай охоплю- зустрічі з страшним асиллям» Як поясни- зуміти? Щоразу ста- бою ці питання і що- имо однозначної відроджує ці злочини? кому ми ростемо, юже, незалежно від <на сама обирає свій і сім ях алкоголіків, инним минулим одна с чесною, доброю, а ївським шляхом? Чо- ь би зразковій, пози- іиростає злочинець? ^повісти на такі заднії
в працювати і працюючи застарілі шляхи, Але як би там не бу- очинається з сім’ї і овній мірі відповідає виростають і йдуть у % колишні маленькі вчатка.;ин все частіше мене и: «Де ми взялися? ться діти?». Спочатку -апитань, не знала, що ^річним дітям. А по- : якщо не розповім я, інші ї а іншому місці, чоловіком до літера- д відомих сексологів, на озброєння, дещо зобили свою лрогра- гьми на «заборонену» ти поступово, обе- у них відсутній не-
рес до осіб лроти- Іпезнена: еони не бу- ідповіді ці
на свої зали-
частішебатьки
уються або, якщо
зустрічається на запитання
ті тягають, дають ляпасаіють бабусині казочки итину лелека принес- знайшли і т, ги Су-
ц баєчки давно вже в побувши відповідей укаютв пояснення дно.запитують, чи не
идаю дітям і ми аю з ними >в ахаю, авести
де
заве
розмову що ні, бохо- «х у доросле
• ♦ • • • • •
І
*4 «j»;
ІЗ КАРНОГО КОДЕКСУ УРСР, СТАТТЯ 117
зично^Тн^ил5яТОпо?^ зносини із застосуванням фі-стану потерпілої _ чаиагткгиВИК°«ИСТанням безпомічноговід трьох дРо восьми рокГв позбавленням волі строком
вістомПцнВ?а«е ’ .нп’ппие,»е особл««о небезпечним рециди- пН^=на мТа^
СТАТТЯ 118 мЛа^°ч^-ГД^«СТаТЄООЇ1и^ристрасті в Протиприродних фор- кооистанн^м Ф,зичного насилля, погрози чи з ин-позбавленн^м пЛи°"'ЧНОГО стан* дотерпілої - нарається позбавленням солі на строк до шести років.
и ж дії, здійснені повторно чи групою осіб, чи особливо пҐякий4Речидивіст°м, чи особою, яка раніше здійсни- мастимпікМо6г?^? злочинів, передбачених статтею 117 чи
122 дан?го. Кодексу, чи такі, що призвели до особливо тяжких наслідків, а також здійснені стосовно
неповнолітньої, — нараються позбавленням вол! на строк від двох до 10 років.
СТАТТЯ 119спонукання жінки до вступу в статеві зносини.Спонукання жінки до вступу в статеві зносини особою,
стосовно якої жінка матеріально чи службово залежна, — карається позбавленням волі на-------- -- ---------виправними роботами на той же
СТАТТЯСТАТЕВІ ЗНОСИНИ З ОСОБОЮ,
ВОЇ ЗРІЛОСТІ.Статеві зносини з особою, яка о... ......„......
лості, — караються позбавленням волі на строк до восьми років.
СТАТТЯ 121РОЗБЕЩЕННЯ НЕПОВНОЛІТНІХ.Здійснення розпусних дій стосовно особи, яка не досяг
ла шістнадцятирічного віку, — нарається позбавленням золі на строк до двох років чи засланням на строк до трьох років.
СТАТТЯ 122МУЖОЛОЗТВО.
Мужолозтво, тобто статеаі зносини чоловіка з чоловіком,— караються позбавленням волі на строк до одного року чи засланням на строк до трьох років.
Ті ж дії, здійснені із застосуванням насильства чи стосовно неповнолітнього, — караються позбавленням волі строком до п’яти років.
строк до одного року чи строк»120ЯКА НЕ ДОСЯГЛА СТАТЕ-
не досягла статевої зрЬ
«ДОКАТАЛИСЯ»
життя, закласти а дитячій свідомості, що колись донька стане дружиною, матір’ю, син — чоловіком, батьком. Діти повинні дізнаватися пРо зсе від батьків, адже вулиця пояс^о^є це ЗОвСім по-'^ірму, То-
нв^відкладайте роїяЛу на потім, не дотримуйтеся правила — прийде час, дізнаються самі. Бійтеся запізнитися!
Безпечність, байдужість батьків часто призво^в^о трагічних випадків, Скіль^^Ків міліцейський «уазик» підбир^Гсеред ночі підпилих хлопців і дівчат, які без мети тинялися вулицями, «Дотранспорту* эаэши» їх додому, працівники міліції нерідко зустрічали здивовані, а то й незадоволені погляди батьків» Мовляв, доросл ії вже, нічого з ними не станеться. Та чи так це? Якось до нас прибігла мати одного з учасників злочину (група хлопців згвалтувала двох дівчат у парку імені Космонавтів). Примчалась вона після того, як зрозуміла, що «дітки» не просто погралися і що тепер не спецучилище чекає хлопця, а набагато серйозніший заклад. Жінка соромилась почати розмову, а потім збуджено доводила мені, що це якась помилка, що такого не може що нарешті,жахливо, цинічно. Вона плакала, повторюючи, що еін такого не міг зробити, а я згадувала нічні походеньки її сина, пізні повернення додому, іноді напідпитку, сумнівних друзів, відсутність будь-якого контакту між матір:ю і сином. Оце і відповідь на запитання, як та звідки. А починати розмову треба було набагато раніше.
Недавно розговорилася на вулиці з двома старшокласниками. Прізвищ не називалцтта я ними й не цікавилась. Запитала, ян часто розмовляють на інтиму тему, від кого чекають поради — від батьків, учи- гелів? Здивовано переглянулися і засміялися. Ні зід тих, ні від тих! «З нами на ЦЮ те^у не говорять».
Із таким же запитанням звернулася ДО сусідки-двв'ятиклас ниці Дівчина пригадує, що мину- „ого року буПао0НїГн₽ЄС±'3ят« иаоем. Цього ро«Л Не лам ятае. інші виховні заходи, звичайн. ж, проводяться. Та П«Р* ніж звинува- чув^и учителів, звп^мо їх, чи
вони ^°:ґь 3'^ СЬОГОАН!часто 9^ГиШНИЙ «Гочой у школі І Г0аорити"говО₽,ИТИ 31 своїми учн*
ми про най-най... Не боячись від. повідати на запитання, не поспішаючи зазирнути в дитячу душу.
Затишні куточки в школах, звичайно. є. Але їх щогодини заповнюють нові і нові учні. Штовханина, галас, переповнені класи, навчання ® дві зміни, перевантаження вчителя — ось що характеризує сьогодні школу. Де вже тут вчити дітей добру, прищеплювати благородні почуття! Та й які претензії, приміром, можна висловити, скажімо, директорові Кіровоградської СШ N2 20, з якій навчається більше трьох тисяч учнів? На такий величезний мікрорайон — одна школа!
Ох, цей атомний вік! Пам'ятаємо про есе, не забули навіть оновити площу імені Кірова (де, до речі, перечіпаючись за безкінечні, нікому не потрібні приступки, дітлахи набивають собі носа). А от турбота про маленьку людину, як і завжди, залишається десь на обрії. Бо якби у нас справді було есе для дітей, то вже давно б піднялися у кіровоградських мікрорайонах такі необхідні сьогодні нові школи. Все відкладаємо? Не знаю, як хто, а я боюся за долю своєї доньки — п’ятикласниці, котра, як і тисячі інших дітей, вимушена навчатися в другу зміну. Повертаючись взимку зі школи після сьомої вечора (на вулиці вже зовсім темно), чи не потрапить«лапи»
І все нятість, няють вчителя, особливо, звичайно, класного керівника, від виховання кожної дитини. Маючи досвід роботи, спеціальну освіту, хто, як не педагог разом із батьками допоможе підлітку самовизначитися.
Адже не дійшовши друзів ред батьків і вчителів, підлітки кають їх серед оточуючих із лиці, Збираються в невеликі компанії, потім у неформальні групи— • зі своїми лідерами, поглядами на життя. Ян проводять час? Одні захоплені музикою, інші спортом, треті збираються просто гак, щоб когось полякати. Але всі вони легко піддаються впливові ззовні і, як правило, проводять багато часу 9
відеозалах. Там юних захоплюють бойовики, фільми жахів І особливо еротичні фільми. На них з основно*
му спеціалізуються й домашні нічні «•ідеозали», куди потрапити не так уже й важко. Недавно розмовляла з молодою жінкою, яка страшенно непокоїлася за долю чотирнадцятирічного сина.
— Вік у нього такий, — намагалася заспокоїти її.
для підлітків, основним фактором існування яких < елементарна вигода. Гроші, одним словом.
• •••••••• • •
вона, чи така ж як зона, з любителів «розважитися»? ж нестача приміщень, зай- перевантаженість не ззіль-
се-шу-8у-
—• Та що там вік, — не погоджувалася співрозмовниця. — Тільки ж чотирнадцять, а до дівчат так і лип. не. Боюся, щоб не накоїв чого. Дома ж під замком не триматимеш. А з відеотеки приходить якийсь збуджений, сам не свій, викликала його на відверту розмову і дізналася, що вони а когось дивляться, як висловився син, «порнушку».
Коли сама вперше дивилася еротичний відеофільм, вражена картинами побаченого, відразу подумала про сина, його ровесників» Чи зможуть вони угамувати свої почуття після побаченого? Розпалені картинами сексу, чи не вийдуть на вулицю в пошуках жертви?.
От вам і задушевні бесіди. 8 уяві дітей після таких фільмів залишається не соромлива згадка про якусь там бесіду, а картини жорстокого жахливого сексу, адже відео- отрута так легко доступна сьогодні ще незміцнілим душам. Грубі насильницькі картини розпалюють молодих, штовхають на злочин, Тому й з’являються у міліцейській хроніці такі рядки: після спільного перегляду відеофільму згвалтував,..
Чи не занадто багато говоримо ми сьогодні про секс? Чи не занадто захопилися розмовами про ньо- го? Зрозуміло — нарешті настав той час, коли говорити можна про все. Та, безумовно, треба хоч трохи думати і про наслідки таких розмов. А в нас так: або нічого, бо заборонено, або все гамузом, в надії, що якось утрясеться і вирішиться само собою.
Згвалтування часто здійснюються з місцях, далеко не безлюдних. Перехожі часто стають свідками таких злочинів. Та майже ніколи ніхто не кидається на захист жінки. Одні відвертаються, ніби не бачать, мовляв, влипнеш з історію, ще й тягатимуть потім, інші — просто бояться.
Зовсім недавно згвалтовано дівчину на Новомиколаїаському пляжі. Сталося це в безлюдному місці. Але саме в той час недалеко проходили перехожі. Чому не допомогли? Так на кричала ж, не просила допомоги... Сплюнувши, міркували: і до чого молодь сучасна докотилася? Нікому й на думку не спало, може дівчина не може покликати на допомогу? Зрозуміло, що вступати у двобій із шістьма молодиками одиноким перехожим було важко. Але ж хоч повідомити а міліцію можна було! Не схотіли, оо- боялися, вирішили, що не їхнє діло. Нехай власна совість буде їм суддею, та ори такій свідомості і байдужості до чужої біди немає гарантій, що завтра й їхня сестра, мати, дружина, дочка не стане жертвою озвірілих гвалтівників, і так же безмовно, відвернувшись убік, поспішатимуть подалі випадкові перехожі.
• ••• •••••©© ©
ОБІ йдеться а а я
В ЖОДНІЙ країні світу немає такого ажіотажу навкруг цієї ге- У нас це — проблема часу. Та
все добре, коли робиться в міру. Свідомість нашої молоді виявилася ще непідготовленою до сприйняття І переосмислення потоку інформації на цю тему. Тому сьогодні слід якнайретельніше проводити відбір аідеофІльмів для молоді, і,
крапку над «тк< моза гам и п
ми,
можливо, поставити нічними домашніми
Згвалтування є одним із наймер- зєнніших злочинів. Навіть у зоні гвалтівників вважають людьми нижчого сорту. І там до них ставляться як до покидьків. Так чому ж, відбувши немалий строк у тюрмі І вийшовши на волю, злочинець гвалтує знову? Скажете, м’які закони?! Запропонуєте кастрацію і смерть на площі?! Ні, це зовсім не ге, і не зменшиться від цього мерзотників.
Поки не змінимо моральні норми, не виховаємо людину людиною, поки не вилікуємо давно і тяжко хвору її душу, нічого не допоможе. Ні гумовий кийок, ні жорстокі
т. ПОДАШЕВСЬКА»Інспектор інспекції у справах неповнолітніх УВС облвиконкому
• ® • Є ® 9 • • » © 9
п’яні водії, і любителі гям на людних міським лося б поговорити про
> незадовільний техніч- близо на селі. Взимку ітху ремонтуватися ні- о-з. • нікого не квчлює, смашин (в я сільських ходять у рейси а неза- ні І водії, ! їхні безпо- вчики наперед знають: відмовити галь/ла, від-
але живуть за лоин-
ОЖв обійдеться Не обходиться, бо по- ципом- зіночки і букети живих квітівчастішали цОріг “■* ще одне згублене життя. Кона уз ' тьСя €>'той сміливець, який аідмовить-ли ж зноИД |{ЄрМо -зарійного автомобіля * «в ся СІС'-^3 робити іншому? Можливо, тоді і керів- дасть иє мається? 6О сьогодні сказав начальництво j їдь, iHÖKtu® залишишся без заробітку, ник: СІД0И 1 :ае ^боє надіються, може минеть- 8одіи сідас И »я
ся- після трагедії по команді зверхуВиев«®*40' акрутяіься»,. та це буде знову чер-
а гаоаждх -1 галочки» Поки не аітоетьс«гова’ «ампаН'Я
нова.« А ау<і не станеться мчать і мчать автомобілі з
з пам’яті ця трагедія лицями міста ЩОДНЯ перекособоченими кабінами, «лисою» гумою, забияк накиданим у кузоаі вантажем, який, дивись, звалиться комусь на голову.
У розпалі — літні дитячі канікули, Чимало хлопчиків і дівчаток відпочивають у піонерських таборах. чимало роз’їхалися до бабусь і дідусів, але є й такі, що залишилися у місті. Щодня вони, відправляючись у кінотеатр чи магазин, переходять вулиці. З дорослими і без На зелене світло і, на секрет, інколи й на червоне. Тому, шановні водії— батьки, майбутні батьки, цідусії Пам'ятайте шп
серед численних лішоходіз, з котрими ви Інколи «жартуєте», проскакуючи у них під самісіньким носом, можуть бути ваші діти І внуки. Пам'ятайте, що маленька дрібниця у несправному автомобільному механізмі може стати причиною великої біди. Пам’ятайте, що навіть випитий кухоль пива може стати смертним вироком для чийогось шит* тя, в тому числі й дитячого.
Пам’ятайте про це, щоб не повторилося того, що сталося теплого травневого дня на одній Із кіровоградських вулиць. Борони боже бачити гак© на власні очі,„
Наш кор.
У селищі Салькове Гайворонського | району 4 травня трапилася НП: загинув ! шестирічний Дмитрии Безносюк, а його | батькові — тридцягидворічнол^у Вікто- Г рові Базносюку завдано тілесних по-1 шкоджень. Працівники міліції витратили | зовсім небагато часу, щоб встановити ( винуватців цієї трагедії. Невдовзі після Г скоєння злочину були затримані непов-[ нолітні Віктор Клейстер (1973 р, н.) і Володимир Лихенко (1976 р. н.), котрі в цей день із двору Заваллівської лікарні украли автомашину «ВАЗ-2101» і зро- , били наїзд на батька і сина Безносюків Із місця події вони атекли.
Чому ж так оперативно були затримані любителі «покататися»? Треба відда- ■ ти належне і працівникам міліції, та є одна обставина, котра суттєво дуже допомогла їм у встановленні і затриманні винуватців цього злочину. Справа а тому, що Віктор Клейстер у жовтні минулого року в селищі Побузькому Голо- ванівського району здійснив серію транспортних викрадень і крадіжок особистого майна громадян, Знаючи про це, як і про те, що він знаходиться на волі, працівники міліції його «вирахували».
Виникає запитання: чому ж вони, інформовані про Вікторові «подвиги», не вжили заходів для його ізоляції? Навряд чи можна дорікнути в цьому міліцейським працівникам. Адже за свої протиправні дії хлопець був затриманий і З листопада минулого року заарештований. У постанові на арешт сказано, що Клейстер схильний до інших злочинів і перебуваючи на золі, маже переховуватись від слідства. Навіть у слідчому ізоляторі Віктор неодноразово грубо порушував правила режиму утримання, за що адміністрація ізолятора оголошувала йому дисциплінарні стягнення. Це свідчило про те, що підліток не схотів змінити свою поведінку і його перебування на волі небезпечне для інших оточуючих, тобто він схильний до скоєння нових злочинів.
Усі матеріали справи підтверджували висновок слідства, за яким Клейстер мав би бути тимчасово ізольований від суспільства. Але... вироком Голованів- ського районного народного суду від 15 лютого цього року він засуджений на 2 рони і 6 місяців позбавлення волі з відстрочкою виконання вироку на 2 роки і звільнений з-під варти у залі суду. Через три місяці сталося те, про що мова йшла на початку цього матеріалу.
Карний Кодекс УРСР передбачає один із видів умовного звільнення від покарання — відстрочку виконання вироку. Але в статті 46і КК УРСР, котра передбачає цю відстрочку, вказано, що суд при його призначенні повинен враховувати характер і ступінь небезпеки скоєного здрчи^у, особу винуватця та інші обставини справи, а також можливість його виправлення і перевиховання без ізоляції від суспільства. Дуже сумнівно, щоб Голованівський народний суд, звільняючи Клейстера з-під варти, зважив усі «за» і «проти».
Не секрет, що в нашій області значно зросла підліткова злочинність. При цьому добре помітна пряма арифметична прогресія; із зростанням цієї злочинності зростає кількість судових рішень, а результаті яких малолітні злодії і хулігани відбуваються легким переляком. У минулому році відстрочка виконання вироку була застосована до 177 неповнолітніх, що становить 58,2% аід загальної кількості засуджених. 1 як не сумно про це говорити, чимало тих, кому призначили умовне покарання, знову здійснили злочини»
Іще одна важлива обставина. У статті 46і КК УРСР вказано: «Контроль >• поведінкою засуджених, стосовно яких виконання вироку... відстрочено, здійснюється органами внутрішніх справ, а стосовно неповнолітніх — також і комісіями у справах неповнолітніх при виконкомах місцевих Рад народних депутатів».
На час скоєння нового злочину Віктор Клейстер ніде не вчився і не працював» Користуючись безконтрольністю з боку призначених законом організацій, він не особливо задумувався над правомірністю своїх вчинків. 4 травня ц. р. у селищі Салькове Гайворонського району трапилася НП.„
8. комендяк, старший помічник прокурора області.
Матеріали випуску підготувалаО. ПИЛИПЕНКО»
м. Кіровоград.
«МОЛОДИЙ КОМУНАР» »23 ЧЕРВНЯ 1990 РОКУ « СЬОМА СТОРІНКАКОМУНАР»
ео9о
оÖ
© оQ©о©©
&©©@9\
§©
О
О
о$©
Літо, остання неділя червня. Лаконічна «адреса» ще сг .го свята — Дня радянської молоді. Для когось — пс. а.ок ще одних канікул, для когось — перші кроки с&а, остійного ужиття; для одних — відпустка напере* АР дні переходу на ринкову економіку, для інших — за. чиї «трудові» походи на колгоспний ринок. Для вс,х — проблеми наявні й прийдешні, молодіжні й все- народні. Для декого (можливо, поки що) — ніяких проблем. В першу чергу, звісно, для вперше закоханих... Особливі проблеми — для тих, хто щойно одружився.
Найдовші дні року — це якраз нині, наприкінці червні« та на початку липня. Найкраща пора для фотокорес- пчгндента — фотографуй хоч цілісінький світловий дДЄНЬ... Вдивімося й ми у ці веселі й смутні обличчя, у ц пейзажі, часом чарівні, часом тривожні. День радянської молоді — це завтра. Завтра сьогоднішньої молодії — це те, що починається сьогодні. Отже — це й ми сьогоднішні. Хто ми, чиїх батьків які ми діти! Час для парадних відповідей на це питання минув. Відповідь на нього може бути гіркою. Але переоцінка цінностей — ід*е знак надії. А значить — знак молодості, знак творчого руху, знак духовного відродження і розвою.
Так що вдивімося у ці образи миттєвосте* нашого »життя. Пошукаймо в них підстав на підтвердження чи заперечення висловленого вище. І для оптимізму теж.
Фото В. ГРИБА.
Ч р-ітті Ь
Ц ОМУ людина неблаго-» получні наслідки свого
вчинку ставить над перспективою бути вільною 5 жити повнокровним жит» тям! Може, справа в на» шому невмінні вести переджувальну створити умови, ключають суджених рогу?
Про це начальник служби УВС Кіровоградського облвиконкому ма» йор міліції М. Б. РАЧКО- ЗАН і наш громадський кореспондент Тетяна Ї1ІД- висоцькд.
М. Р.: Про серйозний вплив звільнених із в’язниць на оперативний стан злочинності свідчить той факт, що серед виявлених учасників злочину по лінії карного ни щороку становлять процента.
Пригадую28-річним С., засудженим
' 2 за крадіжку з магазину.Звичайний хлопець. Правда, занадто вже рябіє наколками та погляд стомлений, недовірливий. Після умовно-дострокового звільнення повернувся 8 рідні місця, де жив із ма- тір'ю-інвалідом. У проханні прийняти його на роботу не відмовляли, але й не взяли, прийом Із Сусіди, знайомі вали зайвий раз про те, що С. ний.
Познайомився- ною, вирішив
по* роботу,
ЯКІ ВИ» повернення за»на слизьку до*ї:ведуть розмову профілактичної
розшуку воло області
близько
розмову
відкладаючи дня на день,
не забу- нагадати
засудже-
закону,іІ
з дівчи- одружити-
ся, але її мати вчинила опір бажанню дочки, мотивуючи тим, що хлопець засуджений. Невіра в майбутнє, неприйняття суспільством штовхнули молоду людину на новий злочин. Побив односельчанина за слоза «В бригаді нам ще зекїв не вистачало...».
«Всюди. — гозорить юнак, — наштовхувався на недовір’я. підозрілість, зневагу. На мене дивилися як на зека. В тюрму повертаюся без жалю. Я там буду серед рівних...». Його визнання страшне...
Був я завжди прихильником жорстоких заходів до порушників вважав загравання з ними зайвим. Але після розмови з хлопце/М зрозумів: ці люди з поламаними долями. повними драматизму біографіями, потребують індивідуального підходу і милосердя. Про милосердя сьогодні говорять дуже багато. Яскраві марафони з мільйонами в карбованцях і валюті, проповіді і благодійні бесіди... Та боюся, щоб саме слово «милосердя» не стало трафаретним, черговим, шоб не загубилася сама його ідея —‘в нести людям добро. Бо в той час, коли говоримо про милосердя тут, біля нас. бездомні каліки, з минулому засуджені, риються з сміттєвих ящиках, сплять на дранті 8 теплотрасах. А навколо ж люди...
Звертаюся до цієї болілої проблеми ще й тому, щоб не повторилася історія 3 бродягою, В минулому засудженим, який повільно помирав на очах у перехожих в районі парку імені 50-річчя Жовтня в обласному центрі. Ніхто, навіть лікарі «швидкої допомоги», не захотіли займатися ним. Бездушність, відсутність поваги до людини, особистості — ось що сьогодні характеризує одних, штовхає на стежку злочину інших.
Т. П.; Люди із злочинним минулим повернуться до нас Як ми приймемо їх! З якими проблемами стикаються еони після поверненням з місць відбуття покарання!
М. Р.: Існуюча нині система не забезпечує захисту таких осіб, багато з ник після звільнення довго не можуть прописатися, отримати житло, з’єднатися з своїми сім’ями, влаштуватися на роботу.
При переході на госпрозрахунок і самофінансування підприємства явно не бажають приймати засуджених на роботу. Тільки в Кірозському районі обласного центру за минулий рік 13 особам, звільненим із тюрми, було відмовлено в роботі з різних мотивів, часто надуманих.
Т. П.: Але ж у кожному місті, район? лозинні існувати базозі підприємства, виділені виконкомами місцевих Рад народних депутатів. Повинна існувати попередня домовленість між підприємствами, організаціями і виправними закладами, яка б гарантувала роботу кожному звільненому від покарам- ня...
М. Р.: Базозі підприємства для засуджених часто визначаються формально, без урахування їхнього профілю, потреб у робочій силі, можливостей надати житло. Більшість органів і посадових ос'б, які займаються працевлаштуванням, не сприяють ефективності цієї роботи. Відфутболювання засудженого з однієї ор
ганізації а іншу, ходіння його по інстанціях затягують рішення цього пі4? тання.
Т. П.: Потреба в житлі—« одна із найважливіших по» треб людини, котра ви» йшла на волю. Як у нас вирішується це питання?
М, Рл Основні причини, які викликають труднощі у звільнених з житлом: втрата права на житло в зв’язку із засудженням (ст. 71 Житлового Кодексу УРСР), небажання повернутися розпад
сім’ї, відсутність житла до арешту.
При влаштуванні засуджених у відомчі гуртожитки виникає ще одна проблема, пов'язана з їхнім розлученням. Як правило, суди йдуть назустріч жінкам, які не бажають зв’язувати свою долю зі злочинцями. Особи, звільнені з місць покарання, не мають коштів для виплати державного мита, а через те відповідний штамп про розлучення в паспорті, як правило, відсутній. В результаті місця у відомчому гуртожитку не дадуть. Практично людина розлучена, а юридично розторгнення шлюбу не оформлену. Гадаю, що і народним судам, і органам запису актів громадянського стану потрібно з кожному випадку особливо ретельно розглядати саме такі справи про розторгнення шлюбу.
Т. П.: Часто чую, що причини злочину в відсутності покарання. Чи так це?
М. Р.: Думка ця помилкова. Нерідко особливо небезпечний злочинець, відсидівши на нарах, знову повертається до старого ремесла. Не завжди покарання у вигляді позбавлення волі необхідне. Найменші прояви доброти, чуйності під впливом жорстокості, обману можуть бути втрачені. Злочинець повинен бути покараний! Та, мабуть, повинна існувати чітка грань між злочинцями «великими» і «малими». В кожному окремому випадку народні судді повинні глибоко вивчати соціальні
йде на з тяж- стано-
далеко
питання, штовхнулилюдину на злочин. Не секрет, що нерідко вона (особливо молода) крадіжки в зв’язку ким матеріальнимв ищем.
А життя з зонах не ідеальне, як дехто думає. Та й перевиховання людини стоїть там не на першому місці. Основним, як і скрізь, є тут виконання виробничого плану. Конкретно людиною займатися ніколи. Варварська традиція обмеження
права на спілкування з близькими, рідними використовується сьогодні мало не в кожній колонії як засіб покарання. За найменші провини в’язнів позбавляють права на листування. Розриваючи зв’язки із рідними, відлучають їх від єдиного, по-спразж- ньому святого, що може вберегти від подальшого падіння.
А в тюрмах же основна маса — це люди з першою судимістю, які схибили. Пройшовши «університети» зони, якими вийдуть ЗВІДТИ?
Т. П.: Що можна запропонувати сьогодні?
М. Р.: Пора зізнатися, що способи і форми здійснення профілактики рецидиву недосконалі,' малоефективні, а багато якг зжили себе. Потрібні НОВІ неординарні підходи. Великі надії в цьому покладаю на відновлену службу профілактики і реалізацію соціальної боротьби з рецидивом. Аналіз причин і умов рецидивної злочинності дозволяє мені зробити висновок: потрібне не цькування звільнених від покарання, а підвищення ефективності профілактичної роботи з ними. Першочергова увага повинна бути приділена питанню ресоціалї- зації звільнених від покарання і перш за все тих із них, хто щиро бажає порвати з злочинним минулим, потребує допомоги. Необхідно вдосконалити систему органів, які займаються працевлаштуванням. Новостаорено- яких випадках розглянутиму госпрозрзхункозому можливості супроводу
по пра- перена-
окремих вирішуза- виділення
міському центру цевлаштуванню, вчанню і профорієнтації населення необхідно як- найоперативніше надавати інформацію органам внутрішніх справ, комісіям у справах неповнолітніх та спостережним комісіям про наявність робочих місць на тому чи іншому підприємстві. Запрошувати на роботу по силі, займатися перенавчанням, думаю, теж входить в компетенцію названого центру.
Сьогодні назріла необхідність будівництва спеціальних інтернатів для засуджених, яким за 60, хронічно хворим. Переконаний, що без допомоги товариства Червоного Хреста не обійтися. Обл- здороввідділ, відділи соціального забезпечення теж повинні взяти найактивнішу участь.
Вважаю, що необхідно працівникам міліції разом з центром по працевлаштуванню, перенавчанню 1 профорієнтації населення, відділами кадрів підприємств, організовувати спільні виїзди з виправно- трудові заклади і спецко- мендатури, розташовані на території області, бесідувати із засудженими (за три—шість місяців до їх виходу на волю), знайомити із заводськими традиціями, умовами праці і побуту на виробництвах, ти питання місць в гуртожитках.
Такі приклади є. У Новосибірську об’єднання «Сибсельмаш» із цією метою пожертвувало поверх у заводському гуртожитку. Прописка, працевлаштування, навчання робітничих спеціальностей, розшук родичіз, а головне, дах над головою — все це для засуджених робиться в центрі соціальної адаптації. Кадрова проблема на «Сибсельмаше», до речі, не гостріша, ніж на інших заводах. Але і жорсткий госпрозрахунок, як бачите, сумісний з допомогою людям, які колись оступилися.
Зацікавленим а працівникам першу чергу, завчасно готувати до зустрічі зі засудженим.
У зв'язку з гуманізацією карного законодавства, значно розшириться застосування покарань, не пов’язаних з позбавленням волі. В зв’язку з цим різко виросло навантаження співробітників інспекцій виправних робіт. Уже сьогодні на одного працівника інспекції при нормі 75 чоловік припадає 100 і більше.
Виправно-трудові заклади досі необдумано направляють звільнених у населені пункти, де немає можливості для проживання і працевлаштування. На мій погляд, необхідно посилити контроль за фактичним переміщенням звільнених Із виправно- трудових закладів, в де-
органам, міліції в необхідно **1 сім’ю
звільнених із місць позбавлення волі до місця їх проживання,
Т. П<; Чи намічена як5- небудь заходи відділом профілактичної служби по поліпшенню виховної роботи серед засуджених!
М. Р.: Вивчається питання створення в області центру соціальної адаптації осуджених, покликаного надавати матеріальну і моральну підтримку звільненим, допомагати з житлом. Це будуть не просто нічліжки. Тут їх мешканці зможуть і безплатно пообідати (якщо у них не буде перший час грошей), подивитися телевізор, почитати книгу чи газету, випрасувати сорочку, приготувати собі обід. Іншими словами, відчувати себе людиною.
Уже сьогодні відділ профілактичної служби звернувся з проханням до Адміністрації тресту «Кі- ровоградбуд» про виділення в одному із відомчих гуртожитків місць для проживання осіб, у яких немає житла, сім’ї, і забезпечити їх роботою в одній із будівельних організацій.Керівники тресту тт. Куш
нір і Кучер пішли назустріч. Трест виділяє дзі кімнати в гуртожитку, де будуть проживати звільнені з місць позбавлення волі з виправним строком до їх повної адаптації, але не більше 6 місяців.
Трест зобов’язується забезпечити всіх цих осіб роботою. При бажанні засуджених і при зразковому ставленні їх до праці вони можуть залишитися працювати а будівельних організаціях тресту і їм будуть надані місця в Інших гуртожитках. Роботу свою плануємо проводити разом з фондом милосердя.
Наші працівники вже побували в виправно-трудовому закладі 305/6 із пропозиціями відродити школу підготовки засуджених до життя на волі. З нами погодилися. Завдяки цьому існуватиме тісний зв’язок між засудженими і нами.
У квітні цього року працівникам міліції довелось зустрітися з єпископом Васипієм, депутатом обласної Ради народних депутатів. Незвично було бачити за трибуною начальника УВС в міліцейській формі і єпископа в довгій рясі. Після цієї зустрічі в мене виникла думка про можливість участі в роботі центрів соціальної адаптації релігійних діячів. Загальновідомі їх миротворчі зусилля, їх підтримка гуманних норм співжиття і духовних цінностей. Мова йде не про релігійні об’єднання центру соціальної адаптації, а про участь у його робот? окремих віруючих і релі-. гійних діячів.
Т. П.: ЦІ пропозиції не претендують на катет«* ричність, а тому хотілося б дізнатися, що думають про них читачі«ВІРАЖ»—КЛУБ МУЖНІХ
14-6 травня у м. Києві пройшли змагання з автомобільного спорту' серед спортсмеяїв-інвалідіз - Член нещодавно створеного у Світловодську об єднання >н
’ валідів клубу «Віраж» теж прийняли у них Учас7- І ІнГці^тор створення клубу - дзадцятидаорщнии ІГОР
Довгий, про якого вже писали на сторінках газе^ Бз 3 то сил було витрачено, щоб об єднати таких , Ігоо, ентузіастів. Великої допомоги надам Vцьому го
| лова СТК ДТСААСО м. Світловодська І. І. Сотн. ко
голова ДСТ Г. 1. Манойлов. Допомагали, чим могли (а можуть ці товариства не надто багато, тому, що їхні можливості обмежені відомчими рамками).
Та все ж клуб буа створений, І маємо перші резуль- ,____ тати. У змаганнях беруть участь не один І. Довгий, аЧлени кілька екіпажів. І, незважаючи на те, що «Віраж» ро-
бить перші кроки, що він не має своєї бази, в'н уже об’єднує більше десяти інвалідів, котрі не хочуть миритися зі своєю недугою, люблять життя, спорт. І дуже хочеться вірити, що міський комітет комсомолу, ДСТ, ДТСААФ. громадські організації заводів та міста нададуть допомогу цьому об’єднанню сильних духом і муж- ніх людей.
24—27 травня клуб «Віраж» узяв участь ще в одних змаганнях авторалі у м. Кишинові, де боролися представники Києва, Миколаєва, Нікополя, Запоріжжя, Ли~ сичансьча, Москви, Ленінграда, а також спортсмени Болгарії й Чехо-Словаччини.
Якщо взяти до уваги, що клуб тільки-но починає працювати, то 13 місце (екіпажі Ігоря й Сергія Довгих та В. Бахмута — В. Юр’єва) — це велика перемога «лубу «Віраж». І я вірю, що не остання!
С. КРЯЧКО.м. Світловодськ.ПРИМІТКА: Прошу гонорар за цей матеріал перераху
вати в обласний фонд милосердя.
«молодий комунар» е 23 ЧЕРВНЯ «990 РОКУ & ДЕВ'ЯТА СТОРІНКА
ТУРЕЦЬКА МОЗАЇКАНУ І що?
АНКІПРОТИ ХЕТТІВ
'І /
популярна
КЛОНДАЙК
ТУРЕЦЬКИЙІ
ІНФЛЯЦІЯ...
Результати опиту, проведеного турецькою газетою «Тьсркіш дейлі ньюс» у трьох великих містах країни — Стамбулі, Анкарі та Ізмірі, свідчать про те, що турки основними проблемами, що стоять перед країною, вважають зростання ісламського фундамен- талізму й тероризму. На це вказали *42 проценти опитаних. Далі йдуть забруднення навколишнього середовища та інфляція. Цікаво, що інфляція, яка досягає 70 процентів на рік, уже не розглядається населенням як першочергова проблема. Річ у тім, вважають автори опиту, що за останні роки вона міцно ввійшла до життя людей, втративши свою гострот^. З нею доводиться миритися як з чимось неминучим.
Чи вибухне незабаром у Туреччині «золота лихоманка»? Дати однозначну відповідь на це питання важко. Але за останній час 59 турецьких і 280 іноземних фірм дістали дозвіл на пошуки золота. За оцінками національного Інституту розвідки корисних копалин, на території кожної третьої провінції краї
'ТІНДІЙСЬКОГО кіноДВА ОБЛИЧЧЯ
ни мають знаходитися золоті жили. Цікаво, що мова йде переважно про західні, найбільш розвинені в економічному відношенні райони Туреччини, де, як вважалося донедавна, недосліджених корисних копалин бути не може, повідомляє журнал «Нокта».
Пропозиція мера Анкари Мурата Караялчина змінити емблему столиці Туреччини жваво обговорюється у місцевій пресі. 1974 року на одній з центральних площ міста було споруджено багатометровий обеліск, що наслідував формою так звані «хеттські сонячні диски» — символи Сонця, створені народом, котрий населяв три з половиною тисячі років азіатську частину сьогоднішньої Туреччини. Пам’ятник сподобався, і його почали вважати неофіційним сим- ЕОЛОМ столиці. І ось тепер мер пропонує як емблему симпатичну ангорську кізку на ім’я Анкі в оточенні історичних назв міста: Анкіра — Ангора — Анкара. Ця пропозиція мотивується тим, що зв’язок між хєттами та Анкарою виявити набагато складніше, а ось ангорські кози якраз і називаються за іменем міста. Хтось згоден із мером, хтось ні, а деякі віджартовуються: хай муніципалітет хоч щось зробить для Анкари, ну хоча б змінить емблему...
Андрій ІСАЄВ, власкор АПН.
Стамбул.
Щороку в Індії виходить на екрани понад 800 художніх стрічок — більше, ніж в будь-якій іншій країні. До того ж, практично 95 процентів всієї індійської кінопродук- ції — це фільми, орієнтовані на широкі, переважно найбідніші, прошарки індійського суспільства. Сюжети картин переважно прості і їхні повороти вгадуються з перших же кадрів. У центрі, . як правило, історія закоханих, котрі на шляху до спільного щастя мусять долати численні перепони, які чинять «злі сили». Бідний юнак і багата дівчина, а чи навпаки, мужньо переносять наругу родичів, з честю виходять з надзвичайно складних ситуацій, влаштованих найманими злочинцями, і на завершення двосерійного захоплюючого дійства під співчутливі сльози глядачів обіймають один одного. Неодмінна умова таких кіновиробів •— сценки розкішного життя багатіїв, чимало музики і пісень, хеппі енд.
Звісно, це кіно не претендує на те, щоб називатися «високим мистецтвом». Однак, в його основі лежить реальна потреба. Будучи в Ін-
дії, я розмовляв з рикшами, водіями таксі, дрібними торговцями, з тими, кого називають «простими людьми». На питання, що значать для них індійські фільми, чув відповідь, основний зміст якої зводився до такого. На фоні важкого і безрадісного життя кіно — це світлий веселий світ, до якого за невеликі гроші можна зазирнути. А де в кого з глядачів ні-ні, та й з’явиться надія на щасливе чудо у житті, яке так легко приходить на екрани. Не випадково останнім часом у рецензіях критиків індійського кіно все частіше з’являється термін «втеча від життя».
Однак є й інше індійське кіно. Воно було широко представлене на міжнародному кінофестивалі, що проходив у Калькутті. Успіх стрічок цього напряму був настільки вражаючим, а закладений у них моральний заряд настільки сильний, що уряд Індії ухвалив рішення про їхню всебічну пропаганду і демонстрування по телебаченню.
Фільм режисера Сатьяджит Рая «Ганашатру» («Ворог народу»), створений за мотивами однойменної
«Рушієм прогресу» стала відомим чином книга світових рекордів. А якщо серйозно, то дійсно — потужним імпульсом для розвитку винахідницької думни,
Дітер Зенфт з Нолпіна (НДР) недавно вже мав честь бути представленим на її сторінках, створивши від захоплення технікою найбільший велосипед. Нині він, очевидно, не без успіху, претендує на підтвердження своєї всесвітньої слави. Його чергова ідея втілилася цього разу в оригінальний транспортний засіб, що дозволяє здійснювати прогулянки... лежачи.
Фото АДН - ТАРС.
п’єси Ібсена, безперечно, займає окреме місце серед цих стрічок.! Складний, насичений соціальною Е проблематикою, твір норвезького І драматурга дістав захоплене ви-Е знання індійців, незважаючи на, | здавалось би, «тихий» сюжет і сам л жанр фільму (драма), не обкатаний Н навіть новаторами кінематографа Індії. Автори кінострічки прагнуть сконцентрувати увагу глядача на внутрішньому світі і почуттях головного героя — курортного лікаря. Прагнучи довести свою правоту, він залишає сім’ю, прихильників і суспільство. Певною мірою це — фільм-протест проти користі і лукавства навколишнього світу, що пригнічують особистість людинц/^ індивідуальність.
Індійська публіка зустріла «Ганашатру» із захватом — це заслуга автора фільму, котрий представляє найцікавіший напрям індійського кіно, і актора Сумітра Чаттерджі, котрий блискуче справився з головною роллю.
Віктор МИРОНОБ.(АПН).
штатучішс купуватимуть, скажімо, свіжі помідори, зібрані сьогодні чи напередодні, ніж зірвані кілька днів тому нестиглими і привезеними здалеку.
Крім овочів, Пленки вирощують і пшеницю, але на... солому, якою застеляють грядки. Вона не дас рости бур’янам, пропускає вологу, тримає тепло і швидко підсихає. Так що повзучі рослини — кавуни, дині, огірки, кабачки, гарбузи і навіть помідори лежать на сухій і теплій підстилці. Найпершу розсаду Чарльз і Сузан висаджують під плівку, натягнуту на обручі, зовсім як підмосковні дачники. Перший урожай цього року — шпі- нат і салат Пленки продають з кінця квітня. Останній — гарбузи — уже в листопаді. А, наприклад, помідори — з середини червня по жовтень. Продають свій товар із великим» задоволенням вони самі, відправляючись щоранку на навколишні фермерські базарчики.
Щороку фермери чергують місця посадок овочів, що дозволяє зберігати і навіть збагачувати землю. Пленки дуже рідко застосовують інсектициди, а гербіцидами не користуються взагалі. Строго кажучи, органічною їхню ферму ще не назвати, але вони близькі до цього. Добрива використовують переважно органічні — перегній, компост. Мінеральні — по мінімуму.
Про робочу силу. Удвох Чарльзу і Сюзан з фермою не вправитися. Тому на весняно-літній період вони наймають людей. Дають оголошення у студентських газетах навколишніх університетів і коледжів. Бажаючі допрацювати на фермі в канікули завжди є. Платять1 * * * S -Уу донтам по 3 долари за годину.
І ПЕРСЕЛЛВІЛЛ |штат Вірджінія). \7 років тому ЧарльзІ Плени, професор політичних наук університету штатуІ Нью-Йорк в Буффало, та його дружина Сюзан почали І нове життя і стали фермерами. Задум займатися сіль-I ським господарством виник давно, і вони часто говори- Е пи, як було б добре виховувати своїх трьох дітей на І фермі. І коли один із друзів сказав, що недалеко від І ЗашІнгтона продають 400 акрів (1 акр прирівнюється доS 0,4 га) і він шукає партнерів, щоб купити землю, Пленки | міркували всього два тижні. Купили землю вчотирьох-— І чотири сім’ї. Професор зміг осилити лише 50 акрів, і згодом підкупив ще 10. На той час земля ще була дешевою: акр коштував 850 доларів, нині — десять тисяч.
Отак Пленки стали фер^рами у першому поколінні. Близькість великого міста визначила спеціалізацію їхнього господарства: овочівництво. Звісно, міщани охо-
На знімку: Чарльз і Сюзан ПЛЕНК, американські фермери.
Фото В. ПОЛЯКОВСЬКОЇ. (ТАРС).
ДЕСЯТА СТОРІНКА 23 ЧЕРВНЯ 1990 РОКУ «МОЛОДИЙ КОМУНАР»
понеділок25 ЧЕРВНЯ
А НТ (І програма)6.30 — 120 хвилин. 8.35 — Фут-
б2'1* Чемпіонат світу. 1/8 фіналу. 12.30 — Час. Телевізійна служба новин. 16.45 - ТСН. Телевізійна служба новин. 17.00 — Дитяча година. З уроком німецької мови. 18.00 — Час. Телевізійна служба новин. 18.30 — Нас врятує тільки природа. 18.45 — Футбол. Чемпіонат світу. 1/8 фіналу. 21.00 —Час. Телевізійна служба новин. 21.40 — Колаж. 21.45 — Актуальне інтерв’ю. 21.55 — На IX Міжнародному кон- нурсі ім. П. Чайковського. 22.15 — «Небесний дар». Мультфільм для дорослих. 22.25 — Терези. «Література у дзеркалі преси». 22.45 — Футбол. Чемпіонат світу. 1/8 фіналу. 1.00 — ТСН. Телевізійна служба новин. 1.25 — «Багач, бідняк...». Телефільм. 1 серія. 2.45 — Ми співаємо вірші. 3.05 — «Ваш вихід, артисте». А. Акопян.
А УТ16.00 — Новини. 16.10 — Пого
воримо відверто. «Коли настане старість». 16.45 — День за днем. (Кіровоград). 17.00 — Час рішень — час дій. 17.30 — Концерт органної музики. 18.00 — На сесії Верховної Ради УРСР, 20.00 —Актуальна камера. 20.30 — На добраніч, діти! 20.45 — На сесії Верховної Ради УРСР.
А ЦТ (II програма)9,00 — Грай, гармонь. 9.30 —
Фільм — дітям, «Морські оповідання». 17.00 — Телестудії міст РРФСР. «Грань». (Іжевськ). 17.20— Колаж. 17.25 — «Чужий». 18.00— Час. Телевізійна служба новин (з сурдоперекладом). 18.30 — Телестудії міст РРФСР. (м. Кіров). 19.00 — На ЇХ Міжнародному конкурсі ім. П. Чайковського. У пе- оерві — 20.00 — Вечірня казка. 21.00 — Телеміст Алма-Ата — Хі- оосіма. 22.00 — «Тільки в мюзик- холі». Художній телефільм. 23.05— Вертикаль. Прем’єра документального фільму «Антракт».
ВІТАЄМО!Колектив «Молодого комуна
ра* приєднується до вітань на адресу всіх новомиргородців. журналістів міста у зв’язку з 250-рІччям Новомиргорода та 60-річчям районної газети «Червона зірка*.
З ооси і води!Мол о док ому нарівні.
26 ЧЕРВНЯ
А ЦТ (І програма)
6.30 — 120 хвилин. 8.35 — Футбол. Чемпіонат світу. 1/8 фіналу. 10.35 — Колаж. 12.30 — Час. Телевізійна служба новин. 16.45 —ТСН. Телевізійна служба новин. 17.00 — Мультфільми «Казка за казною», «Панонія». 17.15 —Ми і економіка. 18.00 — Час. Телевізійна служба
бідняк...*. Художній телефільм. 2 серія. 21.00 — Час. Телевізійна служба новин. 21.40 — Колаж. 21.45 — На IX Міжнародному нон- нурсі ім. П. Чайиовсьного. 22.05 — Камера дивиться у світ. 23.05 — «Веселою була ніч». Художньо- публіцистичний фільм. 0.25 —ТСН. Телевізійна служба новин. 0.50 — «Багач, бідняк...». Телефільм. З серія. 2.05 — Майстри російської опери. Життя і ролі І. Петрова. 3.15 — «Любов і весна». Концерт.
♦ На сесії Верховної Ради УРСР. 20.00 — Актуальна камера. 20.30 *“ На добранім, діти! 20.45 — сесії Верховної Ради УРСР-
На
новин. 18.30 — Прем’єра документального телефільму «Попереду — Мис Доброї Надії» 19.30 — Сходинка до Парнасу. 19.45 — На прохання глядачів. «Багач, бідняк...». Художній телефільм.Л серія. 21.00 — Час. Телевізійна служба новин. 21.40 — На IX Міжнародному конкурсі ім. П. Чайковського. 22.00 — ♦ Прогавлений геній, або Трактат про те, як невигідно бути талановитим». Про долю письменника, драматурга і філософа С. Кржижа- нівського. 22.45 — Футбол. Чемпіонат світу. 1/8 фіналу. 1.00 —ТСН. Телевізійна служба новин. 1.25 — «Багач, бідняк...». Телефільм. 2 серія. 2.40 — Спортивна програма. 3.10 — Запрошення на вечір... Володимир Винокур. 4.10— Це було... було...
А ут9.00 — Новини. 9.20 — Любите
лям хорового співу. 9.50 — Село і люди. 10.20 — «Вінон Чувашії». Виступ ансамблю пісні і танцю Чуваської ДРСР. (Кіровоград на Республіканське телебачення). 16.00 — Новини. 16.10 — Танцюють діти. 16.40 — Вінницький політехнічний запрошує. 17.00 —День за днем. (Кіровоград). 17.20 — Фільм-концерт, «Дума». 13.00 —На сесії Верховної Ради УРСР. 20.00 — Актуальна камера. 20.30 — На добраніч, діти! 20.50 — На сесії Верховної Ради УРСР.
А ЦТ (Ц програма)
9.00 — Російські народні співають В. Фтоменко і Ю.
9>3? *** Фільм — Дітям, гіми^; 3 СЄрІН- ’7.00 - іп.гімнастика. 17.30 - Прем’єра до: едМм«Іи^НОГо Ф’льМУ «Якби не зійна служба ’300 “7 Час‘ Теяеві-
<4 служба новин (з сурдопере- ПроА поета8Д° Життя людини.
УУпереНрвУіР2 20 оо’ Ч|*н?вського- ка. 21.00 _ Прем- ~ Веч’Р”я «аз- ного фільму ^иЄбРулй°?аУ::.НТПЛР0
3«ЧУ ветерЛ
нів-афганців 213‘0 ₽^"«ьиих во.- екрані.. Кіножурнал. 2140 - Ге*
пісніДУДО«Ара-
Ритмічна
міст РРФСР. (ЧиШ. 19.00 — На IX Міжнародному коннурсі ім. П. Чан- ковського. У перерві — 20.00 —Вечірня казна. 21.00 — Прем’єра документального телефільму «Генеральний директор». 21.40 —ілюзіон. «Велика земля». Художній фільм. Вперше. 23.20 — Теніс. Уїмблдонський турнір.
сцвоіпа30 ЧЕРВНЯ
леренлик з проблем НТП^Ч'3.45 — Телетурнір «Сонячні кларнети». 20.00 — Актуальна камера. 20.30 — На добраніч, діти! 20.45 — Театр і час. Київські адреси. 21.45 — Екран зарубіжного фільму. Художній фільм «Лісові ягоди». (Румунія). 23.10 — Вечірній вісник.
и про вічне. Недільна моральна про-”- повідь. 20.55 - На IX Міжнародному коннурсі ім. П. Чайковського. 21.15 — Співає О. Серов. 21.45 — Футбол. Чемпіонат світу. 1/4 фіналу. 0.00 — «Пригоди ШерлокаХолмса і доктора Ватсона», «Собака Баскервілів». Телефільм. 1 і 2 серії. 2.40 — Маленьний нонцерт.
А ут9.00 — Новини. 9.20 — 3 кон
цертів фестивалю старовинної і духовної музики. 10.05 — Доброго вам здоров’я. 10.45 — Художній фільм «Двадцять днів без війни». 16.00 — Новини. 16.15 — Для дітей. «Веселка». 16.45 — «Грані милосердя». Ще раз про донорство. (Кіровоград). 17.35 — Коицерт групи «Скарби». 18.00 — На сесії Верховної Ради УРСР. 20.00 — Актуальна камера. 20.30 — На добраніч, діти! 20.45 — На сесії Верховної Ради УРСР.
А ЦТ (II програма)9.00 — Виступ хору ветеранів
Великої Вітчизняної війни. 9.45 — Фільм — дітям. «Арабела». 2 серія. 17.00 — Маленький нонцерт. 17.10 — Пульс-90. Ми і економіка. 17.55 — Колаж. 18.00 — Час. Телевізійна служба новин (з сурдоперекладом). 18.30 — Держтелерадіо Узбецької РСР. Історія зовсім не наманганська. 19.00 — На IX Міжнародному нонкурсі ім. П. Чайковського. У перерві — 20.00 — Вечірня казка. 21.00 — Прем’єра документального _ телефільму «Почерпни з рідної криниці». 21.40 — Історичний фільм. «Фараон». 1 серія. (Польща). Вперше. 23.00 — Теніс. Уїмблдонсьнии турнір.
іМтшіїиІ29 ЧЕРВНЯ
А ДТ (II програма)9.00 — «Сниться дитинство».
Фільм-концерт. 9.30 — Фільм — дітям. «Арабела». 1 серія. (Чехо- словаччина). 17.00 — На IX Міжнародному конкурсі ім. П. Чайнов- ського. 18.00 — Час. Телевізійна служба новин (з сурдоперенла-
дом). 18.30 — Народні мелодії. 18.45— Футбол. Чемпіонат світу, 1/8 фіналу. 21.00 — Вечірня казка. 21.15— Теніс. Уїмблдонський турнір. 22.15 — На IX Міжнародному конкурсі ім. П. Чайковського.
27 ЧЕРВНЯ
А ЦТ (І програма)6.30 — 120 хвилин. 8.35 — Фут- |
бол. Чемпіонат світу. 1/8 фіналу. І 12.30 — Час. Телевізійна служба І новин. 16.45 — ТСН. Телевізійна І служба новин. 17.00 — Дитяча го- І дина. З уроком англійської мови. . 18.00 — Час. Телевізійна служба новин. 18.30 — «Круглий стіл» у Всесоюзному товаристві «Знання». 19.15 — Концерт. 19.45 — «Багач,
28 ЧЕРВНЯ
А ЦТ (І програма)6.30 — 120 хвилин. 8.35 —Мульт
фільми. 9.05 — Камера дивиться у світ. 10.05 — Колаж. 12.30 — Час. Телевізійна служба новин. 16.45 — ТСН. Телевізійна служба новин. 17.00 — Й.-С. Бах. Бранденбурзь- кий концерт № 6. 17.20 — Автомобіль. водій, дорога. 18.00 — Політичні діалоги. Назустріч XXVIII з’їзду КПРС. 19.30 — Хвилини поезії. 19.35 — «Багач, бідняк...». Художній телефільм. З серія. 21.00 — Час. Телевізійна служба новин. 21.40 — Актуальне інтерв’ю. 21.50 — Музика в ефірі. 23.50 — Творче об’єднання «Прес-клуб» представляє...». 0.30 — ТСН. Телевізійнаслужба новин. 0.55 — «Багач, бідняк...». Телефільм. 4 серія. 2.10 — Музей-садиба. Про архітектурний ансамбль і колекції живопису му- зею-садиби «Кусково». 2.50 — Співає Олександр Розенбаум.
А УТ9.00 — Новини. 9.20 — Все про
кіно. 10.30 — Звучить гітара. 11.00— Художній фільм із субтитрами. «Вілла», «Орхідея». 16.00 — Новини. 16.10 — Для дітей. «Веселка». 16.40 — Музичний фільм «Славно- цвіт», 17.10 — Сонячне коло. 17.40— Говоримо українською. 18.00 —
А ЦТ (І програма)
6.30 — 120 хеилин. 8.35 — Не мл. жу не співати. 9.05 — «Веселою була ніч». Художньо-публіци?ти^ ний фільм. 10.25 - Колаж. 1230— Час Телевізійна служба новин. 2.6ов4и5н.-17Т0С0Н-ри І Всесоюзного конкурсу теле- радіопрограм з безпеки 17.20 — «Зелений коник», фільм. 17.30 — Влада _18.00 • , новин. 18.30 старші. 19.15 ція. Реклама. 19.45 — «Багач, бідняк...». Художній телефільм. 4 серія. 21.00 — Час. Телевізійна служба новин. 21.40 — Колаж. 21.45 — Актуальне інтерв’ю. 21.55 — Що. денник IX Міжнародного конкурсу ім. П. Чайновсьного. 22.40 — Брейн ринг. «Що? Де? Коли?». 23.20 —Погляд. 1.05 — ТСН. Телевізійна служба новин. 1.30 — «Кримінальний талант». Телефільм. 1 і 2 серії. 4.05 — Концерт Дайми Вайкуле.
А ЦТ (І програма)
6.30 — 120 хвилин. 8.35 — Наш сад. 9.05 —• «Партнер». Комерційний вісник. 9.35 — Творчість народів світу. 10.10 — Мультфільм.11.20 — Канада на порозі XXI ст.12.20 — Спектр. 12.50 — У світітварин. 13.50 — Фільми М. Губенка. «Підранки». 15.20 — Політичні діалоги. «Галерея». 16.10 — «Дюймовочка». Мультфільм. 16.40 —Петер Штайн. Режисер у світі, що змінюється. 18.00 Міжнародна панорама. 18.45 — Футбол. Чемпіонат світу. 1/4 фіналу. 21.00 — Час. Телевізійна ____ ______21.40 — Лісня-90. 22.45 — Футбол. Чемпіонат світу. 1/4 фіналу. 1.00— ТСН. Телевізійна служба новин. 1.25 — Новини популярної музики. Програма «А». 2.55 — «Дещо з гу- бернсьиого життя». Телефільм, 4.25— Аншлаг, аншлаг.
А ЦТ (II програма)8.00 — Гімнастика. 8.15 ^-Теле
програма «Сім’я». Художн,и фільм з субтитрами. 9.15 — «Дуже важлива персона». 10.25 — Молодіжний вісник. 11.00 — Відеоканал «Співдружність». 14.30 — Відеоканал «Радянська Росія». 17.00 —Офіцерський романс. Хронікально- документальний публіцистичний фільм. 18.10 — Прогрес, інформація. Реклама. 18.40 — Кінопублі- цистина союзних республік. Прем’єра документального телефільму «Дангара, Переселення». 19.00 — На IX Міжнародному конкурсі ім. П. Чайковського. У перерві — 20.00 — Вечірня казка. 21.00 —Час. Телевізійна служба новин (з сурдоперекладом). 21.40 — Теніс. Уїмблдонський турнір. 22.40 — Прес- клуб. 0.25 — Нічний сеанс. «Добре сидимо». Художній фільм. Вперше.
А УТ9 00 — Новини. 9.20 — У неділю
вранці, інформаційно-музична програма. (Одеса). 10.20 — Ритмічна гімнастика. 10.50 — Для дітей. Художній фільм «Пеппі — Довга Панчоха». 2 серія. 11^55 — Село і люди. 12.25 — В. Винниченко. «Крах». Вистава Харківського державного українського
-------- драматичногоака-
теат-
служба новин.
1 липня
А ЦТ (І програма)
гелевізіина служба новин. “<7пп Телевізійна служба
. 17.00 — Передачі — призе-
руху. . 17.30 — Влада"— Р^ам.
“;Час. Телевізійна служба — ,.до шістнадцяти і
Прогрес. Інформа
нти...». Художній телефільм/4'се-
А УТ9.00 — Новини. 9.20 — Ритміч
на гімнастика. 9.50 — «На хвилі дружби». Ансамбль танцю «Кастро», «Флоксо». 10.20 — Для дітей. Художній фільм «Пеппі — Довга Панчоха». 1 серія. 11.25 — Майстри цирку. 12.25 — «Грані пізнання». Зустріч з Великобританією.« у Києві. 13.25 — Новини. 13.40 — «Доброго вам здоров’я». 14.10 — Урок без дзвоника. 14.55 — І. Кар- пенно Карий. «Сто тисяч». Вистаза Івано-Франківського українського музичного драматичного театру імені І. Франка. 16.40 — Реклама. 16.45 — «Невідомий». В. Висоць- ний. 17.25 — Кінофільм «Піонерське літо». 17.45 — «Темп». Теле-
7.00 — Спорт для всіх. 7.15 —Ритмічна гімнастика. 7.45 — Тираж «Спортлото». 8.00 — 3 ранку раненько. Передача для дітей. 9.00 — На службі Вітчизні. і0.00 — Ранкова розважальна програма.10.30 — Клуб мандрівників. 11.30— Здоров’я. 12.15 — Музичний кіоск. 12.45 — Фотоконкурс «Земля— наш спільний дім». 12.50 — Образ. Радянсько-американська літературна гра. 14.10 — Мультфільм.14.30 — Сільсьна година. Панорама. 15.45 — Недільний кінозал. «Неслухняна мама». Мультфільм. «Час відпочинку з суботи до понеділка». Художній фільм. Вперше. 17.45 — Футбол. Чемпіонат світу. 1/4 фіналу. 20.00 — Час. Телевізійна служба новин. 20.40 — Думки
А УТ9.00 — Новини. 9.20 — В україн-
ському фонді культури. 10.15 — На пісенному просторі. 10.45 —Художній фільм для дітей. «Наречена підземного принца». 16.00 — Новини. 16.10 — «Шляхом оновлення». Що ринок запропонує підприємству? 16.40 — Документальний фільм «Не вмирай ніколи». 17.50 — Мультфільм. (Кіровоград). 18.00 — На сесії Верховної Ради УРСР. 20.00 — Актуальна камера. 20.30 — На добраніч, діти! 20.45 — На сесії Верховної Ради УРСР.
А ЦТ (II програма)9.00 — Джерела. 9.30 — Фільм —
дітям. «Арабела». 4 серія. 17.00 — Держтелерадіо Туркменської РСР «З думою про майбутнє». 17.30 — Мультфільми.'17.55 — Колаж. 18.00 — Телевізійна служба новин (з сурдоперекладом). 18.30 — Телестудії
Якщо ви вирішили поступати до вузів обласного центру, стати студентами вам допоможе
ЦЕНТР ІНТЕНСИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НАВЧАННЯ.
ЦІТН — це якісна і комплексна підготовка до вступних іспитів. Курс навчання 60 годин (55 практичних і 5 індивідуальних). Заняття ведуть провідні науковці вищих навчальних закладів міста Кіровограда. Термін навчання •— з 3 по 14 липня на базі Будинку політосвіти Кіровоградського обкому Компартії України.
Для цього достатньо перерахувати 120 карбованців ка
демічного драматичного теат- РУ імені Шевчеина. В перерві _ 13,35 — Новини. 15.00 —Ви нам писали. Музична програма за листами телеглядачів.Художня панорама. Про творчість художниці Тетяни Сельвінської. 16.25 — Телеспортарена. 17.15 — «Надвечір’я». Передача для людей старшого віку. 18.15 — «Живе слово». Фольклор і сучасний світ. 19,00 — Вперше на екрані УТ. музичний фільм «Усі зірки». 19.30 Актуальна намера. 20.00 —•Пісні О. Зуєва. 20.30 — Реклама. 20.45 — На добраніч, діти! 21.00 — Вперше на екрані УТ художній фільм з субтитрами «Вознесіння». 22.20 — Вечірній вісник.
А ЦТ (П програма)7.00 — На зарядну, ставай! 7.Г5
— На екрані служба 01. Фільми про пожежну безпеку. 7.40 — Футбол. Чемпіонат світу. 1/4 фіналу. 9.40 — Музичний фольклор народів РРФСР. 10.25 — Колаж. 10.30 — Клуб мандрівників (з сурдоперекладом). 11.30 — «Сарміко». Мультфільм. 11.50 — Програма Чуваського телебачення. 12.35 — Світ, в якому ми живемо. Фільми режисера М. Литзякова. «Селянське подвір’я. Проблеми і думки», «Віктор Астаф’єв». 13.30 — Відеоканал «Радянська Росія». 16.00 — Теніс. Уїмблдонський турнір. 17.00 —Планета. Міжнародна програма. 18.00 — На IX Міжнародному конкурсі ім. П. Чайковського. У перерві — 19.00 — Вечірня казна. 20.00 — Час. Телевізійна служба новин (з сурдоперекладом). 20.40 — По сторінках відеоканалу «Кіно- серпантин».
ДО УВАГИ АБІТУРІЄНТІВ
розрахунковий рахунок Кіровоградського обкому ЛКСМУ (МДС) № 001700504 Кіровоградського відділення житло- соцбанку МФО 323293, з поміткою «За навчання на курсах». А в листі слід розбірливо вказати ваше прізвище, ім’я, інститут, до якого вступаєте, і факультет; чи потребуєте житла. Конверт із вашою зворотньою адресою треба надіслати: м. Кіровоград, вул. Леніна, 41/26. Навчально-методичний центр. Коштуй за навчання можна також здати особисто в бухгалтерію обкому комсомолу (кімната № 111).
Реєстрація абітурієнтів буде проводитися 2 липня з 10 години ранку у приміщенні Будинку політосвіти Кіровоградського обкому Компартії України (кімната № 39). Початок занять — 3 липня з 9 години ранку.-
Сироти, воїни-інтернаціона- лісти, інваліди дитинства зараховуються безкоштовно. Поспішайте, не втрачайте ваш шанс! Заявки приймаються лише до 1 липня.
Довідки телефоном 4-43-75.
ЦЕНТР ІНТЕНСИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НАВЧАННЯ ПРИ КІРОВОГРАДСЬКОМУ ОБКОМІ ЛКСМУ
|МДС).
Співаг Дмитро МАЛИНОВ.Д. ТНАЧЕННА.Фото
В.ПОСТОЛАТІЙ.м. Кіровоград.• •••••«•«••••©•Є • « Є Ф €' ®• •©••• ® в©
ВіД АВТОРА: Дякую тим, хто вже відгукнувся на публікацію. Якщо читачі мають цікаву інформацію з порушених питань, прошу відгукнутись. Мій телефон: 2С9-37.
НА ДОЗВІЛЛІ
КАЛЬМАРИ НА ЩОДЕНЬУ листах зустрічається прохання розповісти, що
можна приготувати з кальмарів!
Кальмари почистити від плівки, промити, нарізати соломкою, покласти в один прошарк на гарячу сковорідку з маслом і швидко обсмажити, добавити пасеровану цибулю з грибами, соус сметанний, сіль, перець, довести до кипіння. Перекласти в маленькі сковорідочки, посипати тертим сиром і запекти. Це гаряча закуска і подавати її треба, посипавши зеленню.
Продукти: на 1 кг кальмарів 2 цибулини, грибів — 300 грамів, сир за смаком,
Приготування сметанного соусу:
Борошно злегка підсмажити на сковорідці чи в духовці, змішати з вершковим маслом в рівних пропорціях, ввести в гарячу сметану і прокип’ятити, посолити. Сметани 100 г, масла 5 грамів, борошна 1 чайна ложка.
Салат із кальмарами:
Один кілограм кальмарів почистити від плівки, відварити, як прохолонуть перекрутити на м’ясорубці, додати 2 цибулини, 2—-З варених яйця, все добре перемішати і заправити сметаною або майонезом.
ПЕЧИВО З МАЙОНЕЗОМРозм якшений маргарин розтирають з цук-
ром-піском, додають майонез, просіяне пшеничне борошно ті соду і замішують тісто. Формують коржики, на середину кожного кладуть ізюминку. Вироби кладуть на сухе деко і випікають.
Продукти: 250 г маргарину, 1 склянка цукру- піску, 1 банка майонезу, 4 склянки пшеничного борошна, 2 столові ложки ізюму, J/2 чайної ложки питної соди.
8
8
Е £ №
S № Є
Єлисаветградський
КАРБОВАНЕЦЬЗ часу підготовки рукопису матеріалу з аналогіч
ною назвою (див. «Молодий комунар» №№ ЗО, 31, 32 за 22 липня, 5 і 12 серпня) уточнено ряд даних про випуск грошей в Єлисаветграді. Після повстання, здійсненого більшовиками взимку 1919 року в Єлисаветграді проти німецьких окупантів в місті була відновлена Радянська влада. Крім білетів в 5 крб., Єлксаветградським банком було випущено білет вартістю 25 крб. Випуск цього білета було повторено тричі великими тиражами. Всього було випущено цих білетів близько одного мільйона екземплярів. На білетах другого і третього випусків було проставлено відповідно «серія 2» і «серія 3», а на звороті —> «літера Б» і «літера В». Було підготовлено до випуску і четверту серію цього номіналу. Проте випуск не відбувся через прихід білих у місто в серпні 1919 року.
Серед приватних бон, випущених в нашому місті в ті роки кооперативами і установами не було названо гроші кооперативу харчових продуктів, чайного трактиру «Китай» Векслера, зимового театру Елькін- да, біржової артілі і більш пізні білети Зінов'євської міської єдиної споживчої спілки.
Крім того в каталозі бон і грошових знаків під редакцією Чучіна, випущеному в 1927 році, значаться три номінали позики Єлисаветградського міського самоуправління. Білети цієї позики дійсно були випущені в нашому місті 1 травня 1918 року лід час панування в ньому австро-німецьких окупантів. Випущено було не 3, як відмічалось в каталозі, а 5 номіналів в 50, 100, 200, 500 і 1000 крб. всього на 5 млн. крб. терміном на десять років. Проте у стійкість гетьманської влади, яка трималась на німецьких багнетах, мало хто вірив і білети цієї позики ніяким попитом серед населення не користувались. Тому навряд чи ці білети ходили в нашому місті як гроші. Випуск позик в ті роки був досить поширеним.
На початку 1918 року Єлисаветградська повітова аемська управа також випускала позикові листи, розраховані на 6 місяців, п’яти номіналів.
Крім того е ті буремні роки в Єлисаветграді було випущено багато різних видів лотерей. Історія випуску місцевих лотерейних білетів вивчене надзвичайно слабко. По суті це одна з «білих плям» нашого краєзнавства.
В наш час ряд підприємств почали випускати свої акції, гроші для внутрішнього вжитку. Несподіване продовження має історія єлисаветградського карбованця. Під час надання шефської допомоги в збиранні врожаю в колгоспі імені Шевченка Кіровоградського району я несподівано познайомився з грішми, випущеними цим господарством для власних потреб.
13.30, 17.30 «Убивці поліцейських». 2 ч.15.30 «Ангел вогню». Бойовик.19.30 «Смертельна пулька». Бойовик.21.30 «Хелловін». Бойовик. З ч.
НЕДІЛЯ, 24 ЧЕРВНЯ
10.00 «Том і Джеррі». МультфільмиУ. Діснея.
11.30 «Острів». США. Пригоди.14.00 «Стіна плачу». Документальний
фільм. Ізраїль.19.30 «Бестселер». США. Бойовик.21.30 «Гарячі лазні Голлівуда». США. філ^
Комедія. 11.3013.30,
удар». Гонконг. Бойовик.15.30 «Кобра». Бойоеик.19.30 "21.30
ПОНЕДІЛОК, 25 ЧЕРВНЯ
1С.00 «Спляча красуня». Мультфільми.11.30 «Війна льодяних піратів», Фан-
уастина.13.30, 17.30 «Убивці поліцейських»,
Бойовик.15.30 «Космічна лють». Фантастика.19.30 «Коли не рятує сховище»,
йсвик.21.30 «Жінка у дзеркалі». Фільм
дорослих.
10.00
СЕРЕДА, 27 ЧЕРВНЯ
«Алісе в Країні Чарів»? Мульт-
«Робофорс». Фантастика.17.30 «Кіготь убивці наносить
«Тигр карате». Бойовик. 1 Ч. «Хеллсвін». 4 ч.
ХУТРО ЗАБРУДНИЛОСЬ...Л. ААатвєева знсрнулася з проханням до редакції.
«Вилила на шубу лимонад, випрати неможливо. Що робити?».
Якщо хутро огрубіло, відновити еластичність можна, якщо змочити розчином оцтової есенції із сіллю (2 столові ложки есенції і 3 чайні ложки солі на 1 літр води). Зволожену поверхність разімняти і обережно розтягнути в різних напрямах, повторюючи цю процедуру 2—3 рази з перервами 2—3 годин. Після цього хутро висушити в розтягнутому вигляді, потім знову розімняти і змазати жировою емульсією (в літрі води розчинити 100 грамів мила, додавши 100 грамів касторового масла і 15—20 крапель нашатирного спирту). Витримавши складений (мєздра до мездри) виріб протягом 3—4 годин, розгорнути, висушити при кімнатній температурі. Жирні плями з манжет, коміра виводять, протираючи хутро ганчіркою, змоченою бензином. Якщо хутро пухнасте і пляма свіжа, його протирають по шерсті, якщо хутро гладеньке і пляма застаріла — проти шерсті. Можна вивести плями від жиру і сумішшю нашатирного спирту з сіллю (1 чайна ложка .нашатирного спирту і 3 чайні ложки солі на 0,5 літра коди).
Для відновлення блиску рекомендується протерти хутро ганчіркою, змоченою оцтовою есенцією.
Білі хутряні вироби чистять крохмалом після чого їх необхідно витрусити і розчесати.
11.30 «Останній зоряний воїн». США. Фантастика.
13.30, 17.30 «Залізний орел». Бойовик.15.30 “19.3021.30
«Час насильства». Бойовик. «Кіборг». Фантастика.«Місто страхів». Бойовик.
СУБОТА, 30 ЧЕР8НЯ
«Робін Гуд». Мультфільм. «Говард — качка». Фантастика.
10.0011.3013.30. 17.30 «Почуття люті». Поліцей
ський бойовик.15.30 «Поліцейський І бандит». Коме-
«Кривавий спорт». Бойовик. «Божевільний готель». Комедія.
19.30 ■21.30
ЧЕТВЕР, 2F ЧЕРВНЯ
«Суперкіт». Мультфільм. «Космічний мисливець». США,
10.0011.30
Фантастика.13.30, 17.30 «Майстер бластер». Бойо
вик.15.30 «Синдром омега». Бойовик.19.30 «Тигр карате». З ч.
10.00 «Олімпійські ігри звірів». Мульт- «Хлопець із того світу». Комедія.^11.30 «КІнг-Конг з Гонконгу». Фек% П ЙТНИЦЯ, 29 ЧЕРВНЯ
тбстина. 10.00 «ПІноккіо». Мультфільм.
ВІВТОРОК, 26 ЧЕРВНЯ
Бс-
Для
Кіровоград, вул. полтавська, ?і
НЕДІЛЯ, 1 ЛИПНЯ
«Про дбайливих ведмедів».10.00Мультфільм.
11.30 «Хто підставив Чарлі Спенсера». Детектив.
13.30, 17.30 «Смертоносні бійці Шаслі- НЯ». Бойовик.
15.30 «Воїнн Бронкса, 1990 рл. Бойовик.
19.30 «Чорний орел». Бойовик.21.30 «Хитрун». Філь/и для дорослих.
З
І| «Молодой коммунарю —І орган Кировоградского JL1 областного комитета1 ЛКСМУ |МДС|. Ж
На украинском яеыкс
НАША АДРЕСА!3160S0. МПС, \м. Кіровоград, «Лвуп. Луначарсьного, 36.
Телефонии редактора — 2-54-26; відповідального секретаря — 2'27-65{ секторів: комуністичного, військово патріотичного виховання — 4-66-7$;культури, моралі та студентської молоді — 2-29-92; комсомольського життя та економіки — 204-84, 4-04-21; спорту — 4-64-21; учніпсьної молоді — 2-Е9-82; соціальних проблем— 4-66-79; фотолабораторії — 4-94-94; оголошень — 4-28-96: коректорської — 3-61’83.
Редактор
В. 1 ВАЩУК.
ІДруйарня Імені Г. М. Димитрова еивавництеа ♦Кіровоградська правда* Кіровоградського обкому Компартії України, м. Кіровоград, сул. Гл|нни, 2.|| БК 02964. Газета виходить щосуботи. Зам. Нз 300- Індекс 61103. Тираж 36 000.