«Досвід психологів-волонтерів з

підтримки ментального здоров’я»

Андрій Карачевський, Анна Статівка, Олена Подолян ГО «Українська асоціація фахівців з подолання наслідків психотравмуючих подій»

Психологічна служба Майдану2 грудня виникла самоорганізована

спільнота, яка почала надавати волонтерську консультативну, психологічну та психіатричну допомогу учасникам протестних акцій в Києві

в січні 2014 року нараховувала більше 400 волонтерів та мала філії по всій Україні.

В квітні 2014 року зареєструвалася як ГО «Українська асоціація фахівців з подолання наслідків психотравмуючих подій»

Звернення до Психологічної служби Майдану

В “спокійні часи”:тривога, безсоння, агресивність, міжособистісні проблеми, проблеми цілепокладання та життєво-трудової перспективи, та загострення психічних розладів

В “часи протистоянь” (9-13 грудня, 19-22 січня, 18-20 лютого):

Гостра реакція на стрес F43.0Психічні розлади внаслідок ушкодження і дисфункції головного мозку (F06.8) - порушення свідомості, афективні розлади, параноїдна симптоматика, судоми. Травматична церебрастенія (F07.2) Тривожні розлади (F41.1), Розлади адаптації (F43.2)

Діяльність ГО «Українська асоціація фахівців з

подолання наслідків психотравмуючих подій»

спрямована на допомогу:

пораненим та постраждалим під час АТО;

членам сімей загиблих та тим, хто має

каліцтва;

вимушеним мігрантам з Криму, з Донецької

та Луганської областей;

військовослужбовцям, що повертаються з

АТО;

мирним жителям постраждалих регіонів.

Співпраця з:

Державною службою України з надзвичайних ситуацій

Соціально-психологічним центром Генерального

штабу Збройних сил України,

Психологічною службою Національної гвардії України

Міністерством соціальної політики;

Державною службою України у справах ветеранів

війни та учасників АТО;

іншими громадськими організаціями та

волонтерськими ініціативами.

Допомога вимушеним переселенцям

з Криму та зі Сходу України. Київ.

Індивідуальна та групова робота,

в 13 місцях компактного поселення

У період квітень 2104 - лютий 2015 року було проведено

● більш ніж 3000 індивідуальних консультацій та підтримуючих бесід,

● більше 350 психотерапевтичних груп з тимчасово переселеними особами з АР Крим та Сходу України в Києві та Київській області

Допомога пораненим в Дніпропетровську

150 волонтерів.

6 лікарень, де працюють з

пораненими

Близько 2100 консультацій для

поранених за вересень-грудень.

26 тренінгів по кризовому

консультуванню, телефонному

консультуванню, Першій

психологічній допомозі та методах

надання допомоги при ПТСР

Проект Родинне коло - супроводжуює

74 сім'ї загиблих;

20 психологів надають консультації

родичам солдат.

Миколаїв

За рік існування психологи

Миколаївської кризової служби

надавали допомогу:

морякам, заблокованим в Донузлаві, вимушеним

переселенцям з Криму та Донбасу, військовослужбовцям

та членам їх сімей 79 ОАМБр, 73 Морського центру

спеціального призначення, 51, 28, 30 механізованих

бригад, Національної гвардії України, 19 б-ну тер.

оборони Миколаївської області, та у військовому

шпиталі.

проведено більше 150 групових, 500 індивідуальних

консультацій, 50 тренінгових груп та 210 інформаційно-

навчальних заходів.

Запоріжжя

Чергування в МЧС щоденно + робота в місцях компактного проживання

11 місць локального поселення

близько 2000 консультаційза вересень-грудень

близько 500 годингрупової роботи.

На сьогодні охоплено 90% компактних поселень

Робота з сім'ями загиблих

31 психолог спілкується з родинами Небесної сотні

(як в формі особистого супроводу, так і на

Родинних колах).

Майже у всіх регіонах України з родинами Києва та

області, близькі яких загинули в АТО, на даний

момент працюють психологи.

Отримало навчання

З Першої психологічної допомоги – 278 членів

та 420 волонтерів-психологів УАФПНПП, а

також близько 2000 психологів, медиків і

соціальних працівників інших організацій у

всіх містах України.

З нейрофізіологічних основ ПТСР, діагностики

та лікування розладів адаптації та ПТСР

близько 1500 фахівців.

З методик психологічного відновлення 270

фахівців.

З технік покращення психологічної пружності

340 фахівців

З травмо-фокусованної когнітивно

поведінкової терапії (TF-CBT) 68 фахівців

Тренінги для курсантів

За лютий 2015 року тренерами

УАФПНПП було проведено 19

семінарів з Першої психологічної

допомоги майже для 3000

курсантів ВУЗів України в Києві,

Харкові, Одесі, Львові та

Житомирі, які достроково

закінчували навчання та очікували

призначення в АТО

“Реабілітація поранених учасників

АТО” у м.Києві та області

78 волонтерів-психологів з червня 2014 р.

надали допомогу 1078 пораненим з АТО.

в середньому кожен волонтер працював з 14 випадками.

1.Ірпінський Військовий Госпіталь – з 29.05.14

2.Київський Військовий Госпіталь – з 07.06.14,

3.Білоцерківський Військовий Госпіталь – з 01.08.14,

4.Медичний Центр Реабілітації у складі «Київське казенне експериментальне

протезно-ортопедичне підприємство» (ККПОП) - з 12.10.14.

5. 11- та Лікарня Рогозовська вул. 6 – з 04.01.15.

6. Центральний Госпіталь МВС України – з 30.07.14.

7. Госпіталь МВС України обласного значення – з 10.08.14.

8. Госпіталь ГУВС Києва.

9. Київський міський клінічний шпиталь інвалідів Великої Вітчизняної війни .

10. Київська міська Клінічна Лікарня №1

11. Санаторій “Військовий санаторій МО України Пуща-Водиця

Проект, реалізований за підтримкою

Канадсько-Української Фундації №1

(травень-грудень 2014 р.)

«Мобільні групи психологів в місцях конфліктів та

надзвичайних ситуацій» («Группы экстреного

реагування») – травня 2014 року

Діяльність:

1) психологічний супровід військовослужбовців,

задіяних в АТО,

Зниження впливу психотравмуючих чинників за

рахунок:

Інформування щодо проявів стресу та бойової травми

Навчання методам першої психологічної допомоги та

саморегуляції

2) допомога мирному населенню в постраждалих

районах

Бюджет проекту – 30 000$. В цьому проекті

не було взагалі оплати роботи фахівців.

Група екстренного

реагування

Робота активно велася

в 20-ти військових частинах.

25 психологів.

67 виїздів груп психологічного забезпечення в зону

АТО.

Проводиться робота по психологічному

консультуванню бійців та членів їх сімей в період

відпусток.

«Групи екстреного реагування»

Переважно групові форми

роботи.

Охоплено більш ніж 4 000 осіб

Створено модель розгортання психологічної

служби в місцях дислокації військових

підрозділів

Розроблено методику психологічної роботи з

військовими під час бойових дій

Створено алгоритм роботи з мирним населенням з

залученням волонтерів та військових

Зміст психологічного забезпечення діяльності

військових підрозділів

формування та відновлення у особового складу здатності

переносити великі нервові навантаження, зберігати боєздатність

в обстановці, яка передбачає наявність будь яких

психотравмуючих чинників.

У відповідності до рекомендацій ВОЗ по роботі з стресовими

станами та сучасним міжнародним досвідом така робота має

фокусуватися:

на методах упередження посттравматичних розладів, зокрема,

розвитку психологічної пружності, оволодінні навичками

саморегуляції

ранньому втручанні після дії потенційно

психотравмуючого чинника,

максимальному наближенні психологічної

допомоги до місця психотравмуючої події.

Проект, реалізований за підтримкою

Канадсько-Української Фундації №2 (січень-квітень 2015 р., бюджет 482 500 грн)

2) «Короткострокова реабілітація учасників АТО під час

лікування, ротації та відпусток»

Реалізований в Дніпропетровську, Харкові,

Києві, Запоріжжі, Миколаїві, Кировограді

Задіяно 120 психологів

Модулі проекту:

Психологічний супровід постраждалих учасників АТО в шпиталях

Психологічний супровід в військових частинах під час ротації

Консультування військових під час відпусток

Психологічна підтримка членів сімей військовослужбовців

Інформаційна та навчальна робота з населенням, волонтерами та

фахівцями, задіяними у допомозі військовим

Загальні цілі проектів по роботі з військовими:

• Сприяння розбудові системи психологічного забезпечення

на всьому протязі військової діяльності та реадаптації до

умов мирного життя.

• Мінімізація негативних наслідків впливу психотравмуючих

чинників, пов’язаних з бойовим досвідом.

• Протидія хронізації посттравматичних станів.

• Сприяння створенню реадапційного середовища в

суспільстві за рахунок просвітницької діяльності

• Створення розгалуженої мережі фахівців-психологів з

досвідом та навичками роботи з військовими

• Адаптація міжнародних моделей психологічного

забезпечення до національних умов

Статистика діяльності за проектами

І фаза проекту (Групи екстреного реагування)

activities mobile groups кількість всього кількість учасників

групові консультації та тренінгі для військових 280 2800

індивідуальні консультації для військових 880

кількість виїздів в АТО 43

кількість виїздів в військові частини 14

кількість семінарів для фахівців та волонтерів 42 840

ІІ фаза проекту (Короткострокова реабілітація учасників АТО)

activities in 6 project regions кількість всього кількість учасників

групові заходи, групові консультації та треніги для військових

кількість виїздів в АТО 24

кількість виїздів в військові частини 55

групові консультації та тренінги для військових 315 2488

треніги для офіцерів та курсантів 26 3285

групові консультації для родин військових та поранених 37 143

сімейні клуби для родин учасників АТО 44 264

індивідуальні консультації

індивідуальні консультації для військових 964

індивідуальні консультації для членів родин віськових 31

тренінги підвищення кваліфікації для психологів-волонтерів 28 543

тренінги для волонтерів, соціальних працівників, вчителів, інш. 18 360

надруковані та розповсюджені навчальні матеріали 15000

Діяльність по за рамками проекту

виїздів в військові частини більше 150

групових заходів більше 200

навчальних заходів більше 60

Надання соціально-психологічної допомоги

у Дніпропетровську

центр соціально-психологічного відновлення на базі Комунального закладу «Дніпропетровська міська поліклініка №1» ДОС, ул.

Жуковського, 4а, філіал №1

Інформаційно-аналітичний центр

•База даних, регістрація

•Скрінінг, збір потреб

•Координація первинного контакту с мобіл., демобіл., сім’ями

•Координація з лікувальними закладами міста та районими спеціалістами

•Координація навчання, обміну досвідом з волонтерами та фахівцями, що працюють з

військовослужбовцями

Психологічна допомога

•Групи підтримки

військових

•Клуб для сімей

військових

•Родинне коло для сімей

загиблих

•Кризисне

консультування,

перенаправлення до

фахівців

•Психотерапія

Юридична допомога

•Оформлення документів

УБД

•Оформлення документів

для пільг та соц. виплат

•Супровід в судах

•Составление жалоб в

ЕСПЧ

•Індивідуальні

консультації

Соціальна допомога

•Співробітництво з

центром зайнятості

•Співробітництво з

соцстрахом

•Співробітництво з

пенсійним фондом

Профілакторійна базі Комунального закладу «Дніпропетровська міська поліклініка №1» ДОС, пр. Універсальний, 6, філіал №2

•Психодинамічні групи

•Навчання методам релаксації

•Індивідуальна фокусована на травмі психотерапія

•Тілесно-орієнтована психотерапія

•Арт-терапія

•Організація культурних подій

•Створення індивідуальних планів реабілітації на постгоспітальнийперіод

•Сестринський догляд

•Консультації соматичних спеціалістів

•Фізіотерапевтичні процедури

•Довідка психіатра про можливість виконання певних видів діяльності

Загальна схема програми реабілітації

Профілакторій

(ФОРПОСТ) Центр соціально-

психологічного

відновлення

(ФОРПОСТ)

УПЦ Київського

патріархата

Монастир с. Прядовка,

Царичанський район

Стаціонарний центр

соціально-

психологічного

відновлення в с.

Степове

(ФОРПОСТ)

Районные

специалистыВоенкоматы,

воинские части

санаторно-

профілактичні

заклади міста

Лікувальні заклади міста

Центри

зайнятості,

соцслужби

Ступінчаста модель турботи/догляду

• Інформування

• Перша психологічна

допомога (PFA)

• Психологічні техніки

відновлення (SPR)

• Травмофокусовані методи

лікування психічного здоров’я

(ТФ-КПТ, ЕМDR, фармако-

терапія)

Patricia Watson, Ph.D. (2014)

National Center for PTSD

Деякі умовиводи:

Необхідно створити систему соціально-психологічної

адаптації тих бійців, що демобілізуються з АТО.

Ця система повинна забезпечити

• інформування,

• скрінінг,

• діагностику,

• стабілізацію,

• соціально-психологічну реабілітацію, медикаментозну

терапію та психотерапію.

Бажано створити координаційний механізм ефективного

використання коштів з об’єднанням фахових ресурсів

Мінсоцполітики, Міністерства охорони здоров’я та

громадських організацій.

1. Інформувати громадськість, соціальних

працівників Мінсоцполітики та медперсонал у

госпіталях, лікарнях та поліклініках щодо розладів,

пов’язаних з травмою та стресом.

Підготувати та друкувати листівки щодо гострих стресових розладів, посттравматичних стресових розладів, а також відповідні статті у ЗМІ та створити ролики соціальної реклами.

Регулярно проводити лекції та семінари серед медперсоналу у шпиталях, лікарнях та амбулаторіях сімейної медицини

Безпосередні виконавці можуть бути як фахівці психологи і психіатри ВУЗів, НДІ, так і громадських організацій.

При цьому важливо: «Не патологізувати», і «Не медикалізувати» і «Не спрощувати, але й не мегаломанізувати» проблему.

2. Забезпечити скрінінг.

Потрібно впровадити використання скрінінгових опитувальників та шкал в регіональних структурних підрозділах Мін соц політики, військових частинах та лікувально-профілактичних закладах.

Скрінінг можуть проводити заступники командирів підрозділів з виховної роботи, лікарі та психологи шпиталів та лікарень, соціальні працівники та інші.

Для цього потрібно адаптувати опитувальники та шкали та інформувати про них на відповідних семінарах та лекціях, та у вигляді метод рекомендації.

3. Забезпечити своєчасну діагностику

Діагностику розладів, у сучасний період, можуть проводити тільки лікарі-психіатри.

Діагностика може проводитися у шпиталях, соматичних лікарнях, поліклініках, кабінетах психологічного відновлення, спеціалізованих реабілітаційних центрах та інших закладах.

Для цього бажано було б провести невеличкі семінари, розробити методрекомендації, створити сторінку на сайті МОЗу щоб нагадати клінічні шкали щодо ПТСР (наприклад CAPS-5) та інших супутніх розладів, та розробити алгоритм взаємодії фахівців різних міністерств та відомств.

4. Стабілізувати стан постраждалих

За для стабілізації стану пацієнтів з гострим стресовим розладом та іншими розладами адаптації після перенесених психотравм National Center for PTSD(USA) рекомендує використовувати методики психологічного відновлення.

У регіональних структурних підрозділах Міністерства соціальної політики України цю роботу можуть проводити психологи та соціальні працівники.

Забезпечити навчання навичкам такої роботи, здійснювати супервізії та моніторинг можуть професійні громадські організації

5. Організувати соціально-психологічну

реабілітаціюСоціально-психологічну реабілітацію можуть проводити

в амбулаторних та стаціонарних центрах фізичної та соціально-психологічної реабілітації Міністерства соціальної політики України, МОЗу, реабілітаційних центрах громадських організацій (а не тільки в санаторно-курортних закладах).

Необхідно забезпечити там надання різноманітних послуг: соціально-медичних; психологічних; соціально-економічних; юридичних; інформаційних; а також перенаправлення до інших надавачів соціальних та медичних послуг.

Потрібно затвердити та забезпечити стандарт надання подібних послуг та навчити цьому фахівців.

Потрібна взаємодія та координація цієї роботи.

І потрібна єдина для всіх база даних.

Забезпечити психотерапевтичною допомогою

хворих на ПТСР

Психотерапія може надаватися в поліклініках, кабінетах психологічного відновлення, приватних кабінетах психологів та психотерапевтів, центрах соціально-психологічної реабілітації, шпиталях, соматичних та психоневрологічних відділеннях та інш. (і тут потрібно розробити механізм як виділені кошти будуть «іти за клієнтом»).

Психотерапевти та психологи, що будуть надавати таку допомогу, повинні бути навчені Травмо-фокусованій КПТ, ЕМDR та іншим науково-доказовим методам.

Потрібно розробити клінічний протокол допомоги при ПТСР та забезпечити фінансування відповідних навчальних програми, регулярних супервізій підготовленими фахівцями, моніторинг та інш.

Плани

Дослідження досвіду надання психологічної

допомоги волонтерами-психологами.

Допомога у організації соціально-психологічної

реабілітації ветеранів АТО в Київський області.

Допомога у наданні психотерапевтичної допомоги в

реабілітації ветеранів АТО, що залежні від

алкоголю.

Налагодження роботи у Дніпропетровському Центрі

соціально-психологічного відновлення (ФОРПОСТ).

Створення разом з Києво-Могилянською академією

центра психотерапевтичної реабілітації на І.Кудрі.

ГО «Українська асоціація

фахівців з подолання наслідків

психотравмуючих подій”

ЄДРПОУ: 39188299

Тел.: 096 7 300 100; Еmail: uaocte@ukr.net

Київ, пр. Перемоги 52/2 , оф. 40

Сайт: http://psyservice.org/