3

ЗМІСТ

Вступ

1. Система державного та технічного регулювання парфумерно–

косметичних виробів

2. Сучасний стан ринку косметичних товарів

3. Об’єкти, методи дослідження губних помад

4. Оцінка якості губних помад

5. Аналіз маркування губних помад

Висновки

Список використаних джерел

Додатки

4

7

14

22

26

28

30

4

ВСТУП

Губна помада є найпоширенішим засобом декоративної косметики, яка

призначена для фарбування губ і захисту їх від сухості та несприятливої дії

довкілля. Це косметичний засіб у вигляді твердої жировоскової суміші

косметичної сировини із умістом органічних і неорганічних пігментів,

наповнювачів, запашних і активних речовин. Переважно, це товари

повсякденного вжитку, без яких важко уявити сучасне і повноцінне життя

будь-якої жінки. Частка губних помад у загальному асортименті косметичних

товарів на ринку України складає 30%, серед яких великий вибір помад

різноманітних текстур, кольорів і відтінків різного функціонального

призначення, але їх якість та безпечність залишається під сумнівом.

Слово «помада» походить від латинського «pomum», яке

перекладається як «яблуко», так як перші помади виготовляли саме з цього

фрукта. Сучасний вигляд помада почала набувати з кінця XIX століття. У

1883 році справжнім відкриттям стало виготовлення помад з оленячого жиру

у вигляді мініатюрного стрижня, загорнутого в шовковий клаптик, яку

французькі парфумери представили на виставці у Амстердамі. За довгу

історію побутування були злети і падіння популярності губної помади, але не

зважаючи на всі перепони її призначення залишилося незмінне – сприяти

жінці стати красивою та впевненою у собі.

Губна помада має і негативні сторони, до її складу можуть входити

шкідливі хімічні сполуки. І ніхто не застрахований від споживання

неякісного продукту. Небезпечними для здоров’я можуть бути інгредієнти,

що входять до складу помади або потрапляють туди шляхом заміни якісних

складових шляхом фальсифікації:

нафтопродукти (мінеральні масла, кристалічні парафіни і

мікрокристалічний віск) мають здатність накопичуватися в нирках, печінці і

лімфатичних вузлах;

5

агресивні хімічні барвники (фарбувальні пігменти червоного

відтінку, що отримують з кам’яновугільної смоли – токсичні речовини, які

викликають подразнення шкіри, нудоту, головний біль);

ароматизатори – деякі з них викликають сухість і розтріскування

шкіри губ;

свинець, який поряд з ртуттю і миш'яком, є одним з найбільш

токсичних хімічних елементів, що негативно впливає на нервову систему та

знижує розумову діяльність;

тверді парафіни, які руйнують зуби.

Встановлено, що жінка за все своє життя з’їдає близько 4,5 кілограм

помади, а чоловіки – приблизно 1,5 кілограм. Тому принципово важливо,

щоб помада була не лише красивого кольору, матовою чи перламутровою,

жирною чи зволожувальною, прозорою чи сонцезахисною, що задовольняє

різноманітні потреби споживачів, але й якісною та безпечною, без шкідливих

компонентів. Зважаючи на відсутність знань про безпечність інгредієнтів

помади та враховуючи ті негативні наслідки, обумовлені використанням

помад на основі небезпечної сировини, значна частина споживачів перейшла

на натуральну фітокосметику рослинного походження, яка містить лише

натуральні біологічноактивні речовини. Якщо помада містить не менше ніж

85% натуральних компонентів, то на етикетці присутня позначка «біо» або

«органік».

Теоретичною основою оцінювання якості та безпечності косметичної

продукції стали публікації провідних науковців України Калинюк Т. Г.,

Білоус С. Б., Росії: Вілкової С.А. та ін. Серед іноземних авторів можна

виділити праці М. Леммела, Ф. Маніє та ін.

Проте в зазначених роботах не приділено належної уваги стану

гармонізації національних стандартів щодо косметичної продукції до

європейських, зокрема аналізу показників якості, безпечності та оцінці ринку

6

косметичної продукції за фактичними показниками якості та безпечності в

умовах глобалізації торгівлі.

Зважаючи на те, що питання якості та безпечності губних помад

знаходиться на контролі як науковців, так і провідних фірм та торговельних

мереж, тема є актуальною та своєчасною.

Метою даної роботи є оцінка якості та безпечності косметичних

засобів, зокрема губних помад для розробки практичних рекомендацій щодо

удосконалення системи технічного регулювання та ринкового нагляду за

парфумерно-косметичними товарами, розробка практичних рекомендацій

щодо свідомого вибору косметичної продукції та захисту споживачів.

Для досягнення мети в роботі поставлено та вирішено наступні

завдання:

–дослідити тенденції розвитку ринку парфумерно–косметичних товарів

в Україні;

–визначити стан системи технічного та державного регулювання

парфумерно-косметичних товарів;

–розглянути вимоги до якості та безпечності косметичних товарів,

зокрема губних помад;

–дослідити якість, маркування та безпечність зразків губних помад;

–оцінити конкурентоспроможність зразків губних помад та визначити

шляхи її підвищення.

Об’єктом дослідження є зразки губних помад, що реалізуються на

ринку України.

Предметом дослідження є показники якості та безпечності

косметичних товарів (губних помад).

Інформаційну базу дослідження складають офіційні дані Державного

комітету статистики України, матеріали статистичної та фінансової звітності

ДФСУ.

Методологічною основою проведеного дослідження є фундаментальні

принципи системного підходу, відповідні аспекти дослідження ринку,

7

технічного та державного регулювання косметичних товарів, що вивчались із

застосуванням економіко–статистичних методів (порівняння, групування,

ланцюгових підстановок, різниць).

Практична значимість результатів дослідження. Запропоновано

методику з оцінювання якості та безпечності косметичних товарів, зокрема

помад, з метою прийняття управлінських рішень щодо товаропостачання

роздрібних торговельних підприємств.

Апробація результатів дослідження. За результатами дослідження

була підготовлена доповідь «Оцінка якості та безпечності губних помад» на

міжнародну наукову конференцію «Проблеми якості та безпечності харчових

продуктів» (м. Київ, листопад 2017р.).

Обсяг і структура роботи. Робота складається із вступу, чотирьох

розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. У роботі

міститься 23 таблиці, 31 рисунок, 6 додатків.

1. Система державного та технічного регулювання парфумерно–

косметичних виробів

В умовах виходу України на міжнародну арену, підписання Угоди про

асоціацію між Україною та Європейським союзом (ЄС) щодо створення зони

вільної торгівлі (ЗВТ) усі проблеми, пов’язані із виходом на європейські і

світові ринки косметичних товарів українських виробників, а також визнання

відповідності косметичних товарів, що поступають до нас по імпорту,

набувають особливої ваги. В Україні на сьогодні відсутнє відповідне

нормативно-правове регулювання відносин у цій сфері, що не дозволяє

вітчизняному виробникові вийти на світовий ринок, а чимало імпортної

продукції, що реалізується у державі становить небезпеку для здоров'я

людей. Основним нормативно–правовим документом у цій галузі є Закон

України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя

8

населення», [3] реалізація якого здійснюється шляхом розробки та

запровадження великої кількості підзаконних нормативних актів, зокрема

Державні санітарні правила та норми 2.2.9.027–99 «Санітарні правила та

норми безпеки продукції парфумерно–косметичної промисловості» [4].

Закон України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової

продукції» [2] та Закон України «Про загальну безпечність нехарчової

продукції» [1], що набули чинності у 2011 році, прийняті в рамках

гармонізації українського законодавства з нормами європейського права з

метою забезпечення відповідності готової продукції, яка перебуває в обігу,

вимогам європейських та національних стандартів, були спрямовані на

створення системи ринкового нагляду за готовою нехарчовою продукцією

Яка по ряду суттєвих причин і досі не запрацювала на повну силу.

За Загальнодержавною програмою адаптації законодавства України до

законодавства Європейського Союзу у листопаді 2013 року на сайті

Міністерства охорони здоров’я України опубліковано проект постанови

Кабінету Міністрів України «Про затвердження Технічного регламенту щодо

безпеки косметичної продукції», який у оновленому варіанті з’явився і у 2015

році. Проектом постанови запроваджується перелік основних вимог щодо

розроблення, виробництва, оцінювання безпечності, ефективності

косметичної продукції та введення її в обіг, а саме: визначення повноважень

призначених компетентних органів із зазначених питань; принципи та умови

виробництва, порядок введення в обіг, процедури оцінювання безпечності

косметичної продукції; контроль та нагляд за вже виготовленою продукцією;

запровадження максимально тісної взаємодії між суб’єктами господарювання

та органами регулювання; покладання на виробників, імпортерів та

розповсюджувачів обов’язку у разі виявлення небезпечності власної

продукції повідомити відповідні органи та вжити усіх можливих заходів для

зменшення негативних наслідків від поширення та використання таких

косметичних засобів [5, С.45].

9

Проект Технічного регламенту відповідає вимогам технічного

регулювання щодо косметичної продукції та принципам державної

регуляторної політики. У ньому чітко визначено повноваження призначених

компетентних органів щодо контролю за обігом косметичної продукції в

Україні. В міжнародній практиці існує два методи, за допомогою яких

визначається відповідність імпортного товару національним технічним

регламентам та стандартам: надання продукції уповноваженим

компетентним установам або лабораторіям для проведення аналізу

відповідності безпеці здоров’ю людини або тварини та навколишньому

середовищу; надання зразків продукції, матеріалів або компонентів, що

використовуються при її виробництві третій незалежній стороні для

проведення сертифікації відповідності стандартам.

Вітчизняна косметична галузь має низку проблем, які будуть вирішені

впровадженням цього регламенту. Наприклад, часто в контрактах та товарно-

супровідній документації вживають терміни: «лікувальна косметика»,

«косметичні препарати» тощо. Однак згідно з європейським законодавством

такі категорії косметичної продукції відсутні.

Сьогодні, вказаний проект Технічного регламенту, ще не набув

чинності, це свідчить про те, що дотримання вимог безпечності та якості при

виробництві та реалізації косметичної продукції набуває все більшої

актуальності та вимагає належного технічного регулювання у цій сфері.

Отже, прийняття Технічного регламенту щодо косметичної продукції, буде

суттєвим кроком по імплементації вимог Регламенту No1223/2009

Європейського Парламенту від 30 листопада 2009 для косметичної продукції

у вітчизняне законодавство. Кількість технічних регламентів, які

встановлюють обов’язкові вимоги в більшості країн щорічно зростає.

Існуюча тенденція є реакцією влади на зростання вимог населення до

відповідності імпортної продукції мінімальним стандартам якості та безпеки.

10

2. Сучасний стан ринку косметичних товарів в Україні

Внутрішній ринок споживчих товарів займає особливе місце в

структурі національної економіки. За внеском у валовий внутрішній продукт

торгівля посідала значне місце, зокрема до 2008 р. поступалася лише

переробній промисловості. Стан споживчого ринку є важливим індикатором

внутрішнього попиту, який, в свою чергу, є одним із суттєвих факторів

економічного зростання.

Роздрібна торгівля України до настання фінансово–економічної кризи

демонструвала достатньо високі темпи розвитку. Важливе місце у структурі

споживання покупців посідають парфумерно-косметичні товари.

Вітчизняний парфумерно–косметичний ринок – лідер за темпами росту серед

країн Східної Європи та входить до двадцяти найбільших споживчих ринків

в Україні, випереджаючи такі динамічні сегменти, як мобільний зв’язок та

комп’ютерна техніка. Він третій за величиною в Східній Європі: 14%

сумарних витрат східноєвропейців витрачається на парфумерію та

косметику. Перше місце посідає Росія (48%), друге – Польща (17%) [1].

Тому дослідження стану розвитку цього товарного ринку є актуальним

і практично значущим. Одним із важливих показників, що характеризує стан

розвитку будь–якого товарного ринку, є роздрібний товарооборот. З даних

таблиці 1.1 видно, що темпи росту товарообороту парфумерно–косметичних

товарів порівняно з непродовольчими товарами в цілому у торговій мережі,

що належить підприємствам-юридичним особам, достатньо високі.

Внаслідок чого питома вага цієї товарної групи протягом 2011–2015 рр.

змінилася, і становила 2,92% до загального обсягу непродовольчих товарів у

2015р. При цьому зазначимо, що починаючи з 2011р., питома вага

товарообороту парфумерно–косметичних товарів збільшується (табл.1.1).

Так, у 2011 р. його частка складає 2,08%, то у 2012 р. – 2,37%, у 2013 р.

2,47%. Український парфумерно–косметичний ринок лідирує за темпами

зростання обсягу продажу у Східній Європі. Для порівняння: у Росії в

2015 р. цей показник зріс на 14%, в Румунії – на 13%.

11

Таблиця 1.1

Динаміка обсягу роздрібного товарообороту парфумерно –

косметичних товарів у торговій мережі підприємств України за 2011–

2015 рр. [1]

Товарна група

Обсяг роздрібного товарообороту, млн. грн.

2015 р. у %

до 2011р.

Питома вага товарної групи, % до підсумку 2

011

20

12

20

01

3

20

14

20

15

20

11

20

12

20

13

20

14

20

15

Непродовольчі

товари

33

86

90

,0

39

25

55

,3

42

01

45

,4

42

74

60

,9

48

75

58

,1

2,9

2

82

,4

80

,3

81

,4

80

,3

82

,0

у тому числі

парфумерно-

косметичні

товари

70

70

,0

93

29

,8

10

40

7,8

10

90

3,4

14

27

3,1

53

,94

2,0

8

2,3

7

2,4

7

2,5

2,9

2

Аналіз показників динаміки обсягу роздрібного товарообороту у

співставних цінах показав, що темпи приросту по парфумерно–косметичним

товарам перевищують по непродовольчим товарам в цілому майже в 1,5 рази.

Значну роль у розвитку ринку парфумерно–косметичних товарів

відіграють фізичні особи–підприємці. Станом на 1 січня 2016 р. вони

здійснювали продаж цих товарів в Україні через 12 тис. неспеціалізованих

непродовольчих магазинів, 1802 спеціалізованих магазинів і 5142 кіоска [1].

Основними факторами, що обумовлюють таку динаміку роздрібного

товарообороту, є насичення ринку різноманітним товарним асортиментом і

зростання купівельної спроможності споживачів.

12

Рівень споживання парфумерії та косметики на душу населення в

Україні у 19 разів нижчий, ніж у Франції, і в 3,5 рази, ніж у Польщі.

Потенціал українського ринку оцінюється у 8 млрд. дол. – при тому, що

зараз його оборот через усю торгову мережу, що належить юридичним

особам і фізичним особам-підприємцям, становить 1,2 – 1,5 млрд. дол.

Враховуючи падіння попиту через економічну кризу в країні, для досягнення

восмимільярдного обороту, за розрахунками експертів, знадобиться десять

років. Ефективність функціонування товарного ринку в значній мірі залежить

від розвитку вітчизняного виробництва. Однак, як свідчать дані

Держкомстату України, індекси обсягів виробництва парфумерно-

косметичних товарів, мила та миючих засобів, починаючи з 2015 р., суттєво

знизилися. Так, якщо у порівнянні з попереднім роком, цей показник у 2013

р. становив 118,8%, то у 2014р і 2015 р. – лише 103,1% [1].

На українському ринку за останні роки суттєво зменшуються обсяги

продажів косметичної продукції у кількісному і грошовому вираженні, що

пов’язано з кризовим становищем в країні. За даними Державної служби

статистики України:

товарна структура оптового товарообороту парфумерних

та косметичних засобів у 2017 році становить 10 736 637,4 тис. грн;

у 2016 року було продано косметичних та парфумерних товарів

на суму 19 728 567,9 тис. грн, які вироблені на території України, через

торгову мережу;

обсяг роздрібного товарообороту косметичних виробів

підприємствами в Україні, що реалізовано за 2015 рік становив 14 273

млн. грн, за 2014 рік – 10 903 млн. грн [1].

У цілому по Україні понад шістсот фірм спеціалізуються на

дрібнооптовій та роздрібній торгівлі парфумами і косметикою [5].

Отже, показники Державної служби статистики України

підтверджують зменшення попиту на косметичну продукцію у 2017 році,

внаслідок зниження платоспроможності споживачів.

13

Нашим споживачам є на кого рівнятися: за даними Euromonitor

International, в країнах Західної Європи на косметику та парфумерію одна

людина витрачає мінімум 120 – 150 євро на рік, у сусідній Польщі – 90 євро,

в Україні – не більше 30 – 35 євро на рік [2].

У структурі ринку косметики України велика частка (до 70% від усього

обсягу продажів) приходиться на дешеву продукцію класу «масс – маркет»,

близько 12% складає елітна косметика (класу «люкс»), 15–20% - продукція

транснаціональних корпорацій (міжнародних компаній), яка призначена для

населення із середнім статком [3]. Тобто в останні роки споживачі

переходять на більш дешеву косметику, адже відомі іноземні бренди, через

знецінення гривні, багатьом не по кишені. Ціни на губні помади на ринку

України коливаються від 50 до 1000 грн. Ціна залежить від якості сировини

та упаковки, визнання виробника та популярності бренду.

В Україні мало відомих українських косметичних брендів, це

насамперед пов’язано з відсутністю конкурентоздатних виробничих

потужностей пострадянського періоду. Можна виділити лише декілька:

«Etual cosmetics» (спеціалізується на виробництві декоративної косметики,

закуповує інгредієнти у Франції і Німеччині); «LORINA» (український бренд

декоративної косметики); «Irene Bukur» (це українсько – швейцарська

компанія, що виробляє авторську живу косметику преміум–класу); «BIRD»

(українська косметика, в асортименті якої є помади та блиски для губ, лаки

для нігтів, олівці для очей та губ, туші для вій, продається у магазинах

«Watsons»); «Diva» (це українська марка, в асортименті є блиски для губ і

тіні). В Україні виробництвом косметики займаються близько 20 компаній,

такі як: «Ельфа», «Біокон», «Каетана», «Est Etoile» тощо. Можна виділити

декілька брендів декоративної української косметики: «Color Me», «Pudra»,

«MAXI color», «M.A.G», «Bird».

Виробництво парфумерно-косметичної продукції в Україні умовно

можна поділити на три групи, частці косметичних виробів належить 53%

(рис. 1.2): парфумерія; косметика; мило.

14

Рис. 1.2. Валова частка груп товарів від загального виробництва

парфумерно-косметичних товарів в Україні за 2016 р.

За останні роки в країні скоротилося виробництво парфумерії, що і

призвело до зниження її питомої ваги серед загального обсягу виробництва

парфумерно-косметичних засобів [4]. Скоротилося і виробництво

косметичних засобів на 6% за 2015–2017 роки (табл. 1.2).

Таблиця 1.2

Виробництво косметичних засобів в Україні [4]

Група продукції

Виробництво косметичних засобів, т

Роки

2015 2016 2017

Косметичні засоби 43888 43970 41326

Споживачі особливу увагу приділяють косметиці іноземних брендів. За

даними незалежних експертів у Києві нараховується понад сто фірм, які

займаються імпортом парфумерно-косметичних товарів. Крім того, п'ять

фірм імпортують елітну продукцію – «Тенде–Україна», «Real Distribution»,

«Hexagone», «В.В.», «Роксолана». Парфумерно–косметичну продукцію за

кордоном виробляють понад 500 фірм і підприємств, але більше половини

обсягу виробництва належить таким компаніям: «L'Oreal» (Франція),

«Revlon» (США), «Oriflame» (Швеція), «Lumene» (Фінляндія), які і присутні

на ринку України [6].

15

За більшістю товарних груп продукція іноземного виробництва складає

60–90 % від загальної кількості пропонованого товару, а в середньому по

ринку 70–75 %. За такими товарними групами і видами товарів, як зубна

паста, дезодоранти, креми для гоління, лак для волосся, декоративна

косметика, туалетна вода, ринок України майже на 90% заповнений

імпортною продукцією [7]. Найбільш великими постачальниками вже кілька

років поспіль є Польща, Болгарія, Росія, Білорусія. За даними Державної

фіскальної служби України сумарний обсяг імпорту косметичних препаратів

(термінологія за УКТЗЕД) за 2013–2017 роки наведений у табл. 1.3:

Таблиця 1.3

Обсяги імпорту косметичних препаратів за 2013–2017 рр, тисяч доларів

2013 2014 2015 2016 2017

264732 192210 138478 147898 132119

Косметичні препарати – це препарати, які застосовуються для догляду

за шкірою, нігтями, волоссям, ротовою порожниною; виконуються гігієнічні,

профілактичні та естетичні функції [16].

Дані наведені у таблиці 1.3. свідчать про те, що обсяги імпорту

косметичних препаратів значно знизилися починаючи з 2013 року.

Сумарний обсяг експорту косметичних препаратів за 2013–2017 роки

наведений у табл. 1.3 [15].

Таблиця 1.3

Обсяги експорту косметичних препаратів за 2013–2017 рр, тисяч доларів

2013 2014 2015 2016 2017

58115 44164 24495 27668 33366

Обсяги експорту косметичних препаратів у 2014 – 2016 роках значно

знизилися, і лише у 2017 році експорт почав збільшуватися.

16

Рис. 1.3. Обсяги експорту косметичних препаратів за 2013–2017 рр

Отже, можна зробити висновок, що імпорт товарів в Україну значно

перевищує експорт. У структурі імпорту в грошах парфумерія становить

близько 13%, інше - косметика. Парфуми і туалетна вода – предмети

«розкоші», їх вартість значно вища, ніж вартість предметів гігієни, які є

необхідними, і які займають значно більшу частину в структурі парфумерно–

косметичної продукції [4].

30%

22%16%

17%

15%

2013 2014 2015 2016 2017

Рис. 1.4. Обсяги імпорту косметичних препаратів за 2013–2017 рр.

17

Товарообіг парфумерно–косметичних товарів за статистичними даними

Державного комітету статистики України наведений у табл. 1.4.

Таблиця 1.4

Товарообіг парфумерно–косметичних товарів за 2013–2016 рр, млн.грн

2013 2014 2015 2016

10408 10903 14273 17863

Товарообіг парфумерно–косметичних товарів у 2016 році збільшився

на 7455 млн. грн., а по відношенню до 2013 року зріс на 71%.

Експерти визначають, що ринок парфумерно-косметичних засобів є

постійно зростаючим, незважаючи на тимчасові коливання в обсягах

виробництва, цінах та споживчому попиті.

20%

20%

27%

33%

2013 2014 2015 2016

Рис. 1.5. Товарообіг парфумерно–косметичних товарів Україні за 2013–

2016 рр.

В торговій мережі фізичних осіб–підприємців заміна вітчизняної

продукції імпортною відбувається швидкими темпами. Парфумерно–

косметична продукція, яка реалізується на внутрішньому ринку, на 90% є

18

імпортованою. За 2017 р. імпорт парфумерно–косметичної продукції у

грошовому вимірі зменшився на 2% і склав 132119 тис. дол., порівняно з

аналогічним періодом 2016 р. За 2017 р. експорт парфумерно–косметичної

продукції у грошовому вимірі збільшився на 3% і склав 33366 тис. дол.,

порівняно з аналогічним періодом 2016 р. Товарообіг парфумерно–

косметичної продукції у 2016 році збільшився на 6% у порівнянні з 2015 р.

Слід зазначити, що тенденція зменшення обсягу імпорту

продовжується. Основними країнами–імпортерами в Україну є Польща,

Німеччина Франція та Китай. На вітчизняному ринку імпортна косметична

продукція становить 90% від загального обсягу косметичних товарів і

представлена майже всіма відомими світовими брендами: Avon, Chanel,

Colgate–Palmolive, Henkel–Schwarzkopf, L’Oreal, Mary Kay, Oriflame, Procter

& Gamble, Yves Rocher та іншими. Недорога косметика складає понад 60 %

ринку, продукція середнього цінового сегменту – близько 30 %, косметичні

засоби преміум–класу – близько 10 %.

Оцінка реального обсягу імпорту у грошовому вимірі ускладнюється

ввезенням так званої «сірої» косметики та парфумів. «Сірою» вважається

продукція, яка завозиться в Україну через треті країни (переважно ОАЕ,

Сирія, Єгипет) за зниженими цінами з метою мінімізації митних витрат та

компенсації витрат на виробництво надлишкової продукції. Протягом 2015-

2017 рр. спостерігається значне збільшення «сірої» парфумерно–косметичної

продукції на ринку, через зниження платоспроможності населення.

Виробництво парфумерно–косметичних товарів зосереджено в Харківській,

Вінницькій та Донецькій областях. У 2016 році було експортовано 850 т на

суму 945 тис. дол. парфумерно–косметичної продукції. Основні обсяги їх

були направлені в Казахстан, Росі, Білорусь. Серед 10 найбільших

виробників парфумерно-косметичних товарів в Україні лідирує Procter &

Gamble (TM Head & Sholders, Camay, Blend–A–Med, Gillette тощо) (рис. 1.6).

19

10,5

98,7

6,8 6,7

4,2 4,1

3,5 3,5

1,8

0

2

4

6

8

10

12

%

1Виробник косметичної продукції

Procter & Gamble Co. (TM Head &

Sholders, Camay, Blend-A-Med, Gillette

тощоOriflame Cosmetics AB

Avon Products Inc.

L'Oreal Groupe (TM L'Oreal, Garnier,

Maybelline тощо)

Beiersdorf AG (TМ Nivea, Florena тощо)

Unilever Group (ТМ Dove, Sunsilk,

Rexona тощо)

ВАТ "Концерн "Калина" (ТМ "Черный

жемчуг", "Сто рецептов красоты",

"Чистая линия" тощо)Mary Kay Inc.

Henkel (ТМ Palette, Gliss Kur, Fa тощо)

Colgate-Palmolive Co.

Рис. 1.6. Найбільші виробники парфумерно-косметичної продукції

в Україні

Найбільша частка у структурі продажу припадає на декоративну

косметику – 30%, а на парфуми – лише 4%. Низька питома вага парфумерії у

структурі товарообороту пов’язана з тим, що парфуми не є принципово

необхідним товаром. Крім того, на ринку парфумерії відбулась більш чітка

сегментація. Якщо раніше вона поділялась на селективну (вартість від 1 дол.

США за 1 мл) та мас–маркет (до 30 грн. за флакон) парфумерію, то протягом

останніх років з’явився так званий бріджевий сегмент або мідл–клас (вартість

60-90 грн. за флакон). Основними споживачами косметичних засобів та

парфумів є жінки. Частка обсягу продажу цієї продукції для чоловіків, за

оцінками експертів, не перевищує 6-8%.

Таблиця 1.5

Розподіл обсягів продажів по каналах дистрибуції за 2015 р.

Торгові точки Питома вага, %

Роздрібні продажі через магазини 42,7

Роздрібні точки продажу продуктових

товарів:

3,4

Супермаркети, гіпермаркети 1,7

Інші роздрібні магазини харчових товарів 1,6

Роздрібні точки продажу нехарчових

товарів:

39,3

20

Спеціалізовані парфумерно-косметичні

магазини

23,8

Змішані формати торгівлі 10,2

Відкриті ринки 5,3

Інші роздрібні точки продажу нехарчових

товарів

1,4

Роздрібна торгівля поза магазинами: 57,3

Прямий продаж 54,3

Продаж через Інтернет 3,0

Сьогодні все менше парфумерно-косметичної продукції продається

через ринки та дрібно–роздрібну мережу, що є позитивною тенденцією, а

також через спеціалізовані відділи в супермаркетах й універмагах. Така

тенденція пояснюється активізацією компаній з прямих продажів, а також

розширенням спеціалізованих торговельних мереж.

Сьогодні в Україні працює ряд вітчизняних спеціалізованих

торговельних мереж, найбільші з них «ДЦ», «Космо», та іноземні мережі:

німецька «Brocard», російські «Лінія магазинів «Єва». При цьому, активний

розвиток зазначених спеціалізованих мереж відбувався переважно у Києві, та

як це місто з найбільшою купівельною спроможністю населення.

Новою тенденцією для ринку парфумерно–косметичних товарів є

зростання обсягу їх продажу через аптечну мережу, власники яких вчасно

розрахували вигідність розширення фармацевтичного асортименту за

рахунок косметичних засобів, які досягають 50% у структурі загального

обсягу продажу таких роздрібних торговців.

Перспективність ринку парфумерно-косметичних товарів через його

низьку насиченість та зростаючі доходи населення робить його привабливим

як для вітчизняного, так і для іноземного інвестора. З огляду на це, українські

оператори ринку повинні активно підвищувати свою капіталізацію,

вкладаючи кошти в розвиток регіональних торговельних мереж та розвивати

супутні бізнеси, наприклад, аптечний формат. На рисунку 1.6 представлені

основні проблеми, які слід вирішувати на вітчизняному ринку парфумерно-

косметичних товарів.

21

Рис. 1.6. Проблеми ринку парфумерно – косметичних товарів в

Україні

Для подальшого розвитку ринку парфумерно–косметичних товарів в

Україні слід підвищувати конкурентоспроможність вітчизняної продукції,

збільшувати число косметичних засобів на основі натуральних компонентів,

розширювати асортимент продукції та сприяти появі нових торгових марок,

активніше формувати попит на вітчизняну продукцію. Слід посилити

контроль за надходженням імпортних товарів, зокрема підроблені під відомі

марки, оскільки такий товар може загрожувати здоров’ю споживача. Подібні

проблеми безпосередньо повинні вирішувати державні органи.

Важливою проблемою, яка вимагає теж нагального вирішення, є

удосконалення законодавчої та правової бази. Тому вирішення цих проблем

буде сприяти подальшому розвитку ринку парфумерно-косметичних товарів

в Україні та підвищенню ефективності його функціонування. Аналіз обігу

косметичної продукції в Україні вказує на наявність значної кількості

проблем у сфері виробництва та реалізації якісної та безпечної для

споживача косметичної продукції оскільки чинні вимоги щодо косметичної

продукції не відповідають європейському законодавству і заважають

Боротьба з “сірим” ринком та підробками

Стимулювання національного

виробника

Розвиток сучасних

каналів продажу

товарів

Розвиток відносин з

закордонними

партнерами

Гармонізація

законодавства

22

вільному переміщенні продукції з України на європейські ринки. Однією з

проблем є якісна фальсифікація губних помад. Якісна фальсифікація губної

помади – це обман споживача за допомогою неточної або перекрученої

інформації про товар. До якісної фальсифікації відноситься: підробка

сертифікатів відповідності, митних документів, штрихового коду, дати

вироблення губної помади, які впливають на погіршення показників якості.

Фальсифікована помада може становити серйозну небезпеку для здоров’я, а

саме наявність хімічних токсинів і мікробів загрожує запаленням шкіри губ.

Забруднений продукт може спровокувати не тільки шкірне захворювання,

але й отруєння. Наявність токсичних речовин здатна викликати набряк

слизистої губ, свербіння, подразнення [17]. Якісна фальсифікація губної

помади може здійснюватися шляхом: введення добавок, які не передбачені

рецептурою; додавання хімічних барвників і ароматизаторів; заміна

компонентів, передбачених рецептурою. До помад можуть додавати

небезпечні для здоров’я свинець, миш’як, ртуть. Свинець накопичується в

організмі з часом, а помада зі свинцем застосовується кожен день, що може

привести до значного негативного впливу. На рис. 1.5 показано наслідки

(захворювання) від використання помади зі свинцем.

Рис. 1.5. Результати впливу небезпечної помади на здорову шкіру людини

23

Згідно із переліком продукції, що підлягає обов’язковій сертифікації в

Україні, лише парфумерно–косметична продукція, що містить поверхнево-

активні речовини: шампуні, гелі для душу, рідке мило, засоби для укладання

та завивання волосся – підлягає обов’язковій сертифікації. Декоративна

косметика не підпадає під обов’язкову сертифікацію та нанесення знака

відповідності (Технічний регламент ще у стадії проекту). Основним

документом, що регулює обіг косметичної продукції, є Державні санітарні

правила та норми 2.2.9.027–99 “Санітарні правила та норми безпеки

продукції парфумерно-косметичної промисловості” [14]. У країнах

Європейського Союзу косметичні засоби підлягають обов’язковій

сертифікації. При проведенні сертифікації підтверджується не тільки

безпечність продукції, але і достовірність відомостей, що нанесені на

маркування.

3. Об’єкти та методи дослідження

Для оцінки якості нами було обрано п’ять губних помад таких марок:

Таблиця 3.1

Характеристика об’єктів дослідження

№ з/п Назва торгової марки,

фото

Характеристика

1 Губна помада «Christian

Dior»

24

2 губна помада «Max

Factor»

3 Губна помада «Bourjois»

4 губна помада «YVES

ROCHER»

5 губна помада

«ESSENCE»

6 губна помада «L'Oreal

Intensely Moisturizing

Lipcolor – Heroic»

25

Всі зразки мають різні кольори, які наведені на рис. 2.6.

Рис. 2.6. Кольори п’яти досліджуваних зразків губних помад

Характеристика об’єктів дослідження наведено у табл. 2.1.

Таблиця 2.1

Характеристика об’єктів дослідження - зразків губних помад

№

зразка

Торгова марка помади

Виробник

Характеристика

властивостей

Колір

1 2 3 4 5

1. Christian Dior Addict

Lipstick Hydra Gel

Core Mirror Shine

Країна-

виробник–

Франція

Зволожуюча

помада з

блиском

Колір блідо–

помаранчевий,

№433

2. Max Factor Color Elixir Країна-виробник

–

США

Стійка

зволожуюча

помада

Колір коралово–

рожевий, №827

3. Bourjois Rouge Edition

Lipstick

Країна-виробник

–

Італія

Зволожуюча

помада з

блиском

Колір темно–

рожевий, №15

4.

YVES ROCHER

(губна помада

рослинний блиск)

Країна-виробник

–

Франція

Зволожуюча

помада

Колір червона

ягода, №402

26

5. ESSENCE matt matt

matt lipstick

Країна-виробник

–

Польща

Матова помада Колір фіолетовий

(відтінок –

баклажановий),

№07

6. L'Oreal Intensely

Moisturizing Lipcolor –

Heroic

Країна-виробник

–

Франція

Зволожуюча

помада з

блиском

Колір темно–

рожевий з

блиском

Для оцінки якості губних помад нами було поставлено завдання

дослідити відповідність зразків помад вимогам ГОСТ 28767–90 [10] та ГОСТ

28303–89 [12] за показниками якості та маркування.

Було досліджено органолептичні, фізико–хімічні та мікробіологічні

показники губних помад по дослідних 6-ти зразках шляхом застосування

стандартних методів дослідження за ГОСТ:

1. Краплепадіння помад досліджували за ГОСТом 29188.1–91 [18].

2. Кислотне та карбонільне число за ГОСТом 29188.2–91 [24].

3. Мікробіологічні тести за Державними санітарними правилами і

нормами [25].

4. Органолептичні дослідження за ГОСТом 28767–90 [9].

Перелік чинної нормативної документації для косметичних засобів

наведено у Додатку З.

4. Оцінка якості губних помад

Відповідно до міжнародного стандарту ДСТУ ISO 9000:2007 якість –

ступінь, до якого сукупність власних характеристик задовольняє вимоги.

Тому, для оцінки якості було досліджено основні показники за

стандартом та оцінено їх відповідно до споживчих переваг на

конкурентоспроможність.

Результати дослідження власних фізико–хімічних показників губних

помад представлені у табл. 2.2 та 2.3.

27

Таблиця 2.2

Результати дослідження фізико–хімічних показників губних помад

Показники

якості

за ГОСТ

28767–90

Дослідні зразки

№1 №2 №3 №4 №5 №6

Температура

каплепадіння °С

55-80

58

65

70

60

72

78

Кислотне число,

мг KOH/г

не більше

15

9

10

11

9

11

19

Карбонільне

число, мг KOH/г

не більше 8

3

5

4

4

3

9

Температура краплепадіння для губних помад має знаходитися у

межах 55–80°С. Можна зробити висновок, що помади Christian Dior, YVES

ROCHER та Max Factor мають найнижчу температуру краплепадіння. Це

визначається тим, що до їх складу входить натуральний віск. До складу

помад Christian Dior та YVES ROCHER входить канделільський віск (це

рослинний віск, він виробляється з певних різновидів кактусів), а помада

Max Factor має у своєму складі Карнаубський (це віск бразильської пальми).

До складу помад марок Bourjois, ESSENCE та L'Oreal входить штучний віск,

тому температура краплепадіння вища. Кислотне та карбонільне число усіх

досліджуваних зразків, крім помади L'Oreal, у нормі. Шостий зразок (L'Oreal

Intensely Moisturizing Lipcolor – Heroic) перевищує усі нормовані показники

якості і є небезпечним для здоров’я.

Мікробіологічні тести відображають безпечність парфумерно–

косметичної продукції для здоров'я людини і обумовлені якістю сировини та

санітарно-гігієнічним рівнем виробництва [19]. При визначенні

мікробіологічних показників косметика ділиться на три групи: косметика в

ампулах; дитяча косметика, косметика навколо очей; решта косметики.

Мікробна забрудненість косметичних виробів оцінюється кількістю

колонієутворювальних одиниць (КУО) в 1 г або 1 см3 продукції. Косметика в

ампулах повинна бути стерильною. Для дитячої групи допускається вміст

28

мезофільних бактерій не більше ніж 102 КУО. Для решти косметики – не

більше 103 КУО. Дріжджів і пліснявих грибів – не більше ніж 102 КУО.

Наявність у косметичних засобах патогенних стафілококів та інших бактерій

недопустима. Результати мікробіологічних досліджень наведено у таблиці

2.3.

Таблиця 2.3

Результати дослідження мікробіологічних показників та

норми безпечності губних помад

Показники

якості

Норма Дослідні зразки

№1 №2 №3 №4 №5 №6

Кількість мезофільних

аеробних та факультативно-

анаеробних мікроорганіз-

мів, КУО/г(куб.см)

<100

45

65

87

63

81

102

Бактерії сем. Entero-bacter

еасеае 1 г (куб.см)

продукції

Відсутні

-

-

-

-

-

-

Staphylococ-cusaureus

в 1 г (куб.см) продукції

Відсутні

-

-

-

-

-

-

Pseudomonas aeruginosa

1 г (куб.см) продукції

Відсутні

-

-

-

-

-

-

Аналізуючи дані табл. 2.3 можна зробити висновок, що мікробіологічні

показники усіх досліджуваних зразків, крім 6, відповідають Державним

санітарним правилам і нормам безпеки продукції парфумерно–косметичної

промисловості.

Для оцінки якості губних помад нами було проведено органолептичні

дослідження за ГОСТ 28767–90 [9] за такими показниками якості: зовнішній

вигляд, колір, запах, покривна здатність, конструктивні особливості пеналу,

здатність утримування на губах. За результатами дослідження робимо такі

висновки: зразок №1 (помада – Christian Dior) відповідає усім без

виключення показникам якості. Дослідний зразкок №2 (помада – Max Factor)

повністю відповідає показникам якості: колір, конструктивні властивості

пеналу, здатність утримуватися на губах і не чинити дратівливої дії. Проте

29

помада має неприємний косметичний запах та специфічний неприємний

присмак. Дослідний зразок №3 (помада – Bourjois) повністю відповідає

обраним показникам якості. Проте губна помада в жарку погоду тримається

на губах менше 1 години. Дослідний зразок №4 (помада – YVES ROCHER)

повністю відповідає показникам якості лише за зовнішнім виглядом та

кольором. Пенал не щільно закритий кришкою. Дослідний зразок №5

(помада – ESSENCE) відповідає показникам якості лише за кольором,

запахом і смаком. Нажаль губна помада в жарку погоду не тримається на

губах на протязі декілька годин і колір швидко зникає. Мазок рівний,

однорідний, але погано наноситься на шкіру. Пенал не щільно закритий

кришкою. Дослідний зразок №6 (помада – L'Oreal) відповідає показникам

якості лише за кольором та конструктивними особливостями пеналу. Губна

помада в жарку погоду не тримається на губах декілька годин і колір швидко

зникає. Мазок рівний, однорідний. Проте запах неприємний.

5. Аналіз маркування губних помад

Для оцінки маркування губних помад було обрано п’ять брендів губних

помад: «Maybelline New York» – зразок 1(Додаток И) , «Rimmel» – зразок 2

(Додаток К), «Max Factor» – зразок 3 (Додаток Л), «Bourjois» – зразок 4

(Додаток М), «Lumene» – зразок 5 (Додаток Н). Характеристика об’єктів

досліджуваних зразків губних помад наведена у табл.3.1.

Таблиця 3.1

Характеристика об’єктів дослідження зразків губних помад

№

зразка

Торгова

марка помади

Виробник Характерис–

тика

властивостей

Колір Ціна,

грн

1. Maybelline

New York

Країна-виробник–

Франція

Зволожуюча

помада

Колір коралово–

рожевий, №422

194

30

2. Rimmel Країна-виробник–

Німеччина

Стійка

зволожуюча

помада

Колір яскраво–

рожевий, №300

179

3. Max Factor

Color

Країна-виробник

–

Ірландія

Стійка

зволожуюча

помада

Колір коралово–

рожевий, №827

269

4. Bourjois

Країна-виробник

–

Франція

Помада рідка

з матовим

стійким

ефектом

Колір яскраво–

рожевий, №05

299

5. Lumene Країна-виробник

–

Польща

Зволожуюча

помада

Колір фіолетовий

(відтінок –

баклажано–вий),

№07

139

У табл. 3.2 наведено результати дослідження зразків на відповідність

маркування зразків помад вимогам ГОСТ 28303–89 [11].

Таблиця 3.2

Відповідність маркування зразків помад вимогам ГОСТ 28303–89 Вимоги до маркування помад

(за ГОСТ 28303-89)

Зразок 1

Зразок 2 Зразок 3 Зразок 4 Зразок 5

1.Найменування і призначення

виробу

+ + + + +

2.Найменування, місцезна-

ходження, виробника або

місцезнаходження (адреса)

організації, уповноваженої

виробником на прийняття

претензій

+ + + + +

3.Товарний знак виробника (за

наявності)

+ + + + +

4.Маса нетто, об'єм або

кількість

- + + + +

5. Колір, номер тону, група + + + + +

6. Склад виробу + + + + +

7.Умови зберігання + + + - +

8.Термін придатності, дата

виготовлення

+ + + + +

9.Позначення нормативного

або технічного документа (для

товарів вітчизняного

виробництва)

-

(зразок не вітчизняного виробництва)

10.Інформація про

сертифікацію

- -

-

-

-

31

Отже, маркування зразку 2 (помада «Rimmel»), зразку 3 (помада «Max

Factor») та зразку 5 (помада «Lumene») відповідає усім вимогам. Маркування

зразка 1 (помада «Maybelline New York») не відповідає вимогам ГОСТ

28303–89, відсутнє позначення маси (об’єм) помади. На маркуванні зразка 4

(помада «Bourjois») відсутня інформація про умови зберігання.

Склад досліджуваних губних помад висвітлено у додатку Б.

6. Оцінка конкурентоспроможності губних помад

Успішність функціонування будь–якого торговельного підприємства

залежить від рівня конкурентоспроможності продукції, що пропонується нею

споживачам. Конкурентоспроможність товару можна характеризувати

такими показниками: якість, екологічність, сервіс, ціна, цінність, упаковка,

брендинг. Оцінка конкурентоспроможності продукції визначення її рівня, що

дає відносну характеристику здатності продукції задовольняти вимоги

конкретного ринку в даний період, порівняно з продукцією конкурентів.

Оцінка конкурентоспроможності продукції необхідна для

обґрунтування прийнятих рішень при: комплексному вивченні ринку; оцінці

перспектив продажу конкретних вітчизняних товарів для внутрішнього і

зовнішнього ринків; оцінці перспектив закупівлі конкретних імпортних і

вітчизняних зразків товарів; встановленні і коригуванні цін нових товарів

вітчизняного виробництва, експортних і імпортних товарів.

Для оцінки конкурентоспроможності губних помад здійснювалась

методом «рангової кореляції» за номенклатурою показників, котра була

обговорена та проранжована експертами. Було визначено коефіцієнти

вагомості наступних критеріїв конкурентоспроможності: покривна здатність

(Х1); консистенція (Х2); стійкість кольору (Х3); зручність у використанні (Х4);

безпечність (Х5); оригінальність дизайну туби (Х6); механізм подачі олівця

губної помади (Х7); відповідність кольору зазначеному на маркуванні (Х8);

32

зовнішній вигляд (однорідне гладке забарвлення) (Х9); бренд (виробник)

(Х10).

Покривна здатність (Х1) визначається відповідно до вимог ГОСТу

29188.0. Покривну здатність губної помади визначають органолептично.

Потрібно нанести олівцем (для виробів у олівці) або щіточками,

аплікаторами площею 1см2 на зовнішню поверхню кисті руки або аркуші

білого паперу тричі на те саме місце. Консистенція повинна бути щільною та

м'якою. Стійкість кольору для суперстійких помад – від 5 до 8 годин; для

стійких помад – від 5 до 6 годин; для помад звичайної стійкості – від 3 до 4

годин. Зручність у використанні має відповідати таким показникам: ковпачок

легко і вільно відкривається, помада зручно наноситься на губи.

Безпечність визначається відповідно до вимог Наказу МОЗ України від

13.01.2006 №7 «Про затвердження гігієнічного нормативу переліку речовин,

продуктів, виробничих процесів, побутових та природних факторів,

канцерогенних для людини.

Механізм подачі олівця губної помади для висувного механізму має

бути з рівномірною і вільною подачею, без пошкодження поверхні помади.

Для визначення відповідності кольору зазначеному на маркуванні, на

тлі аркуша білого паперу проводять мазок. Потім порівнюють колір із

зазначеним на маркуванні. Зовнішній вигляд помад за ГОСТом 28767–90 має

відповідати таким вимогам: поверхня помади має бути приємною, ніжною

гладкою, однорідною та рівномірно забарвленою. Зовнішній вигляд і колір

губних помад визначають переглядом поверхні виробу в минаючому або

відбитому денному світлі або світлі електричної лампи. Бренд (виробник)

виявляє різницю між роботами різних виробників, брендів.

Одиничні показники якості товарів було оцінено за чотирибальною

шкалою у відповідності до таких балових критеріїв: 4 – відмінно, 3 – добре,

2 – задовільно, 1 – незадовільно. Відповідність зразків обраним показникам

(за 4–бальною шкалою) висвітлено у табл.6.1.

33

Таблиця 6.1

Відповідність зразків нормам за 4–бальною шкалою

Балова

оцінка

Характеристика

1. Покривна здатність

4 Рівний однорідний покрив

3 Досить однорідний покрив

2 Покрив з незначними проміжками

1 Покрив нерівний і неоднорідний.

2. Консистенція

4 Консистенція щільна, м’яка, без липкості на губах і неприємного

присмаку

3 Консистенція приємна на дотик губна помада, яка не розтікається

2 Консистенція має трохи жировий присмак та незначне розтікання

1 Консистенція липка, неприємна на дотик, розтікається на губах

3. Стійкість кольору

4 Помада суперстійка (тримається на губах від 5 до 8 годин)

3 Помада стійка (тримається на губах від 5 до 6 годин

2 Помада звичайної стійкості (тримається на губах від 3 до 4 годин)

1 Помада нестійка (тримається на губах до 3 годин)

4. Зручність у використанні

4 Ковпачок помади легко і вільно відкривається, помада легко

наноситься на губи

3 Ковпачок помади легко відкривається, але слабо тримається,

помаду зручно тримати в руці. Помада легко наноситься на губи

2 Помаду досить зручно використовувати

1 Ковпачок помади важко знімати. Помаду незручно тримати через

форму пенала. Помада погано наноситься на губи

5. Безпечність

4 Помади які не містять у своєму складі токсичних елементів,

концерогених сполук і компонентів

3 Помади, що містять сполуки і продукти, природні канцерогени

34

2 Помади, що містять у своєму складі незначну кількості вазеліну та

етилен оксиду

1 Помади з недопустимими компонентами у своєму складі

6. Оригінальність дизайну туби

4 Вироби з оригінальною формою з поєднанням новітніх та

інноваційних матеріалів, обробок

3 Вироби з достатньо новітнім дизайном туби

2 Вироби з невеликою відміною рисою дизайну туби

1 Вироби зі стандартною, звичайною формою

7. Механізм подачі олівця губної помади

4 Помада з висувним механізмом, з рівномірною і вільною подачею,

без пошкодження помади

3 Помада має вільний рух при викручуванні губної помади, без

випадання вмісту помади з туби

2 Робота висувного механізму не надто вільна, але без пошкодження

вмісту помади

1 Подача олівця відбувається досить важко, при русі зрізає край

помади

8. Відповідність кольору зазначеному на маркуванні

4 Колір помади повністю відповідає зазначеному на маркуванні

3 Колір помади має незначне відхилення

2 Колір помади з незначним відтінком, який не псує зовнішній

вигляд виробу

1 Колір помади не відповідає кольору зазначеному на маркуванні

9. Зовнішній вигляд

4 Помади з гладкою поверхнею і однорідним забарвленням

3 Помади з достатньо однорідним забарвленням

2 Помада має не гладке забарвлення

1 Помада має крупинки та неоднорідно забарвлює

10. Бренд (виробник)

35

4 Вироби, що мають певні особливі риси, брендові технологічні та

технічні ознаки

3 Вироби, що мають зарекомендоване ім’я та високу якість

2 Стандартні і однотипні, мало примітні вироби

1 Вироби без характерних особливих рис

Для розрахунку коефіцієнтів вагомості обраних показників було

застосовано метод експертного ранжування (табл.6.2).

Таблиця 6.2

Результати експертного ранжування показників якості губних помад

Експер–ти

Оціночні критерії

Х1 Х2 Х3 Х4 Х5 Х6 Х7 Х8 Х9 Х10

1 1 2 9 8 3 6 4 10 7 5

2 2 1 4 3 6 7 5 8 10 9

3 1 3 6 4 2 7 9 8 10 5

4 1 3 4 2 5 8 7 9 10 6

S 5 9 23 17 16 28 25 35 37 25

d –17 –13 1 –5 –6 6 3 13 15 3

d2 289 169 1 25 36 36 9 169 225 9

V 0,023 0,041 0,105 0,077 0,073 0,127 0,114 0,159 0,168 0,114

де, S – сумарний ранг і–того критерію;

d – відхилення від середньої величини сумарних рангів;

V – коефіцієнт вагомості критерію;

n – кількість критеріїв, які оцінено експертами.

2210

220

10

2537352528161723951

n

S

S

n

i

i

(6.1.)

SSd i (6.2)

dx1 = 5 – 22 = –17; dx6 = 28 – 22 = 6;

36

dx2 = 9 – 22 = –13; dx7 = 25 – 22 =3;

dx3 = 23 – 22 = 1; dx8 = 35 – 22 =13;

dx4 = 17 – 22 = –5; dx9 = 37 – 22 =15;

dx5 = 16 – 22 = –6; dx10 = 25 – 22 =3.

,

1

n

i

i

i

S

SV

(6.3)

220

51xV = 0,023;

220

165 xV = 0,073;

220

379xV = 0,168;

220

92xV = 0,041;

220

286xV = 0,127;

220

2510xV = 0,114.

220

233xV = 0,105;

220

257xV = 0,114;

220

174xV = 0,077;

220

358xV = 0,159;

Отже, за отриманими результатами можна зробити висновок, що

найважливішими показниками споживних властивостей губних помад є:

- покривна здатність (Х1);

- консистенція (Х2);

- безпечність (Х5);

- зручність у використанні (Х4).

Далі розраховуємо узгодженість думок експертів (Wg) за формулою (6.4).

,

)(12

1

)(

32

1

2

nnm

d

W

n

ig

(6.4)

де, Wg – узгодженість думок експертів;

37

m – кількість експертів;

n – кількість критеріїв, які оцінено експертами.

Сума квадратів відхилення від середньої величини сумарних рангів

становить:

n

i

d1

2 )( 289 + 169 + 1 + 25 + 36 + 36 + 9 + 169 + 225 + 9 = 968

73,0

)101000(1612

1

968

gW (6.5)

Отримане значення Wg = 0,73 свідчить про високу узгодженість думок

експертів.

За результатами ранжування 8 видів губних помад (задіяних у

дослідженні) складаємо розрахункову матрицю, яка дає змогу визначити

найбільш конкурентоздатний зразок помади (табл. 3.7, додаток).

Конкурентоспроможними є зразки губної помади «Christian Dior» та

Бавовна” та «Max Factor», оскільки саме ці зразки набрали найменшу

кількість балів (за даною методикою 1 ранг проставлявся найвагомішому

показнику та зразку з найвищим значенням даного показника). Ці помади

мають приємний запах, зручну форму, залишають приємне відчуття на шкірі,

є небезпечними та якісними. Дані зразки характеризуються привабливим

дизайном упаковки, високим іміджом товаровиробника при досить помірній

ціні.

38

ВИСНОВКИ

Український ринок косметичних товарів є одним з найбільш містких і

перспективних серед інших непродовольчих товарів. На сучасному етапі для

вітчизняних виробників головними завданнями є: покращення якості,

розширення асортименту продукції та підвищення її

конкурентоспроможності. Під час аналізу ринку косметичної продукції в

Україні було встановлено, що найбільшу частку на українському ринку,

приблизно 90%, косметичної продукції займають товари європейських

виробників і лише 10% – продукція вітчизняних виробників. Це пояснюється

високою якістю імпортної косметичної продукції, гарним упакуванням,

привабливим зовнішнім виглядом. Українська косметика у подальшому може

стати більш популярною та конкурентоспроможною, так як ціни на

косметику будуть нижчими ніж на імпортні товари; косметика буде більш

адаптованою для українського споживача; будуть враховані всі особливості

типів шкіри; більший відсоток косметики – з натуральних компонентів.

За результатами аналізу ринку в Україні встановлено, що більшість

споживачів в Україні надають перевагу дешевій імпортній косметичній

продукції європейських виробників класу «мас-маркет», частка якої

становить приблизно 90%, продукція вітчизняних виробників складає лише

10%. Це пояснюється широким та глибоким асортиментом імпортної

косметичної продукції на нашому ринку, гарним упакуванням, привабливим

зовнішнім виглядом. Український ринок косметичних товарів є одним з

найбільш містких і перспективних серед інших непродовольчих товарів. Для

вітчизняних виробників головними завданнями для покращення якості та

розширення асортименту продукції є підвищення її

конкурентоспроможності, позиціювання на ринку, використання

високоякісної сировини, інноваційних технологій та використання значних

інвестицій.

39

Українська косметика в перспективі може стати більш популярною та

конкурентоспроможною, так як ціни на косметику мають стати нижчими ніж

на імпортні товари; вона має бути більш адаптованою для українського

споживача; з урахуванням всіх особливостей типів шкіри та використанням

більшого відсотку косметики – з натуральних компонентів.

З метою виготовлення якісної та безпечної продукції, яка буде

відповідати вимогам світового ринку, потрібно скоріше імплементувати

законодавчо–правову базу щодо косметичних товарів ЄС під проект

Технічного регламенту України. Косметична продукція має підлягати

обов’язковій процедурі оцінювання відповідності у сертифікованих

випробувальних лабораторіях, акредитованих НААУ як у всіх цивілізованих

країнах ЄС. З кожним днем асортимент губних помад стає дедалі більшим.

Постійно поліпшується рецептура, якість, форма, з’являються нові відтінки.

Проте вимоги до губної помади чітко виписані на етикетці, де має бути

зазначена така інформація: 1) найменування і призначення виробу; 2)

найменування, місцезнаходження, (юридична адреса) виробника або

місцезнаходження (адреса) організації, уповноваженої виробником на

прийняття претензій; 3) товарний знак виробника (за наявності); 4)

маса нетто, об'єм або кількість; 5) склад виробу; 6) умови зберігання; 7)

термін придатності, дата виготовлення; 8) позначення нормативного або

технічного документа (для товарів вітчизняного виробництва); 9)

інформація про ефективне застосування та застереження.

Якщо вищезазначена інформація відсутня – це свідчить про низький

рівень якості товару або його підробку. Фальсифікована губна помада може

негативно вплинути на здоров’я та бути причиною тяжкої хвороби.

Український ринок має ряд особливостей, що визначають підхід до

вирішення даної проблеми. До них слід віднести низьку платоспроможність

більшості споживачів; високий ступінь насиченості українського ринку

товарами широкого вжитку; не маркетингову, а здебільшого збутову

орієнтацію вітчизняних підприємств; незначну частку підприємств малого й

40

середнього підприємництва в промисловій сфері; високий рівень

конкуренції; утворення й практично повне закріплення за низкою

торговельних і промислових підприємств так званих торговельних зон, в

межах яких розподіляється найбільша частина їх продукції; посилення ролі

територіальних органів влади в процесі формування регіональних товарних

ринків; значні витрати на транспортування готових виробів та ін.

Основні висновки, які одержані в роботі, зводяться до наступного:

1. Важливе місце у структурі споживання покупців посідають

парфумерно-косметичні товари. Вітчизняний парфумерно-косметичний

ринок – лідер за темпами росту серед країн Східної Європи та входить до

двадцяти найбільших споживчих ринків в Україні. Темпи росту

товарообороту парфумерно-косметичних товарів порівняно з

непродовольчими товарами в цілому у торговій мережі, що належить

підприємствам-юридичним особам, достатньо високі і майже співпадають.

Для подальшого розвитку ринку парфумерно-косметичних товарів в Україні

слід підвищувати конкурентоспроможність вітчизняної продукції,

збільшувати число косметичних засобів на основі натуральних компонентів,

розширювати асортимент продукції та сприяти появі нових торгових марок,

активніше формувати попит на вітчизняну продукцію.

2. В цілому за 2015 – 2017 рр. обсяг продажу парфумерно-

косметичних товарів скоротився, що свідчить про негативну тенденцію до

зниження ділової активності відділу.

3. За результатами проведених досліджень найбільш

конкурентоспроможними є зразки мила туалетного Nivea “Ромашка та

Бавовна” та Camay Dejour “Виноград”, оскільки саме ці зразки набрали

найменшу кількість балів (за даною методикою 1 ранг проставлявся

найвагомішому показнику та зразку з найвищим значенням даного

показника).

4. В роботі запропоновано прийняти наступні заходи для

підвищення рівня конкурентоспроможності помади:

41

Доводити до споживача шифр помади, географію походження,

країну походження, склад, структуру застосовуваних компонентів помади

шляхом ретельного маркування більшим за розміром шрифтом;

Впровадження у систему технічного регулювання Проект

технічного регламенту щодо косметичної продукції з метою актуалізації

системи контролю якості, безпечності, маркування, упакування у

акредитованих НААУ випробувальних лабораторіях.

Отже, впровадження рекомендацій щодо оцінки якості парфумерно-

косметичних товарів дозволить підвищити конкурентоспроможність даної

групи товарів та буде сприяти посиленню конкурентних позицій

підприємства в цілому.

42

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Про захист прав споживачів: Закон України// Уряд. кур'єр. - 1994.

- 24 січ. (зі змінами та доповненнями)

2. Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя

населення: Закон України від 24.02.1994 року // Відомості Верховної Ради

України. - 1994.- № 27.- Ст. 218

3. Статистичні дані Державного комітету статистики України //

[Електронний ресурс]. – Режим доступу до ресурсу: www.ukrstat.gov.ua

4. Офіційний сайт Державної фіксальної служби України

[Електронний ресурс]. Режим доступа: http://sfs.gov.ua/ms/f11

5. Про загальну безпечність нехарчової продукції: Закон України

від 02.12.2010 // Відомості Верховної Ради України. - 2011.- № 22.- Ст. 145

6. Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової

продукції: Закон України від 27.05.2011 // Відомості Верховної Ради України.

- 2011.- № 21.- Ст. 144

7. Наказ Державного комітету України з питань технічного

регулювання та споживчої політики від 01.02.2005 р. №28 про Перелік

продукції, що підлягає обов’язковій сертифікації в Україні.

8. ГОСТ 28767–90 «Изделия декоративной косметики на жировой

основе. Общие технические условия». – М.: Издательство стандартов, 1991. –

10с.

9. ГОСТ 29188.0-91 «Изделия парфюмерно-косметические.

Правила приемки, отбор проб, методы органолептических испытаний». –

М.: Издательство стандартов, 1992. – 4с.

10. ГОСТ 28303-89 «Изделия косметические. Упаковка, маркировка,

транспортирование и хранение». – М.: ИПК Издательство стандартов, 2004 –

6с.

43

11. ДСТУ 4519:2006 «Непродовольчі товари. Споживче марковання

товарів легкої промисловості. Загальні правила». – М.: ИПК Издательство

стандартов, 2006 – 17с.

12. ГОСТ 29188.1-91 «Методы определения температуры

каплепадения». – М.: ИПК Издательство стандартов, 1991 – 4с.

13. ГОСТ 29188.2–91 «Изделия косметические. Метод определения

водородного показателя, pH» – М.: ИПК Издательство стандартов, 1992 – 4с.

14. Державні санітарні правила і норми безпеки продукції

парфумерно-косметичної промисловості [Електронний ресурс]. Режим

доступа: http://mozdocs.kiev.ua/view.php?id=4261

15. Ринок помад // [ Електронний ресурс]. Режим доступа: https://

msb.aval.ua/news/?id=26342

16. Ринок парфумерно – косметичних товарів // [Електронний

ресурс]. Режим доступа: http://allref.com.ua/uk/skachaty/Rynok_parfyumerno-

kosmeticheskih _tovarov ?page=6

17. Косметичні засоби по догляду за шкірою // [Електронний ресурс].

Режим доступа: http://ukrefs.com.ua/page,5,138065-Kosmeticheskie-sredstva-po-

uhodu-za-kozheiy-ruk.html

18. Косметичні препарати [Електронний ресурс]. Режим доступа:

http://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/3707/kosmetichni-preparati

19. Байцар Р.І. Актуальні проблеми та перспективи розвитку

косметичної галузі [ Електронний ресурс] / Р.І. Байцар, Ю.М. Кордіяка //

Вісник Національного університету "Львівська політехніка". Автоматика,

вимірювання та керування. - 2015. - № 821. - С. 44-49. - Режим доступу:

http://nbuv.gov.ua/UJRN/VNULP_2015_821_10

20. Вилкова С.А. Товарознавство та експертиза парфюмерно-

косметичних товарів. Підручник для вузів. / Вилкова С.А. - М.: Видавничий

Дім «Деловая литература», 2000

21. Гильман Б. А., Омельченко В. В. Качество парфюмерно-

косметических товаров. – К.: Техника, 1988. – 214 с.

44

22. Мельниченко Т.А. Товароведение парфюмерно-косметических

товаров./Серия "Учебники, учебные пособия", Ростов н/Д: "Феникс", 2002. -

288 с.

23. Шепелев А.Ф., Печенежская И.Я., Ивахненко Т.Е. Товароведение

и экспертиза парфюмерно-косметических товаров: учебное пособие. - Ростов

н/Д: Издательский центр «МарТ», 2001. - 144 с.

24. Масложировая отрасль://Агроперспектива. – 2004. - №7, с. 56-58,

c.58

45

Додаток А

Перелік чинної нормативної документації за ДП «УкрНДНЦ» для

косметичних засобів

Назва документу Позначення НД Чинність Чинний від

Продукція парфумерно–

косметична.

Терміни та визначення.

ДСТУ 2472–94

чинний

2008–01–01

Продукція парфумерно–

косметична.

Вимоги щодо безпеки.

ДСТУ 8183–2015

чинний

2017–01–01

Продукція парфумерно–

косметична.

Пакування, маркування,

транспортування і зберігання.

ГОСТ 27429–87,

ГОСТ 28303–89

чинний

2009–01–01

Вироби косметичні для макіяжу

на жировій основі. Загальні

технічні умови.

ГОСТ 28767–90

чинний

2009–01–01

Вироби парфумерно–косметичні.

Правила приймання, відбирання

проб, методи органолептичних

випробувань.

ГОСТ 29188.0–91

чинний

2009–01–01

Изделия косметические. Метод

определения температуры

каплепадения.

ГОСТ 29188.1–91

чинний, буде

скасовано у

2018 році

1993–01–01

ГОСТ 29188.2–91

чинний, буде

скасовано у

2018 році

1993–01–01

Изделия косметические. Методы

определения стабильности

эмульсии.

ГОСТ 29188.3–91

чинний, буде

скасовано у

2018 році

1993–01–01

Изделия косметические. Методы

определения воды и летучих

веществ или сухого вещества.

ГОСТ 29188.4–91

чинний, буде

скасовано у

2018 році

1993–01–01

Изделия косметические. Методы

определения свободной и

связанной щелочи.

ГОСТ 29188.5–91

чинний, буде

скасовано у

2018 році

1993–01–01

Изделия парфюмерно–

косметические.

Газохроматогфический метод

определения этилового спирта.

ГОСТ 29188.6–91

чинний, буде

скасовано у

2018 році

1993–01–01

3

Додаток Б

Дослідження відповідності маркування помади «Maybelline New York»

Маркування помади «Maybelline New York» не відповідає усім вимогам

ГОСТ 28303–89, так як відсутня маса (об’єм) помади та інформація про

обов’язкову сертифікацію.

Додаток В

Дослідження відповідності маркування помади «Rimmel»

Маркування помади «Rimmel» відповідає усім вимогам ГОСТ 28303–

89, крім інформації про обов’язкову сертифікацію.

4

Додаток Д

Дослідження відповідності маркування помади «Max Factor»

Маркування на помаді «Max Factor» відповідає усім вимогам ГОСТ

28303–89, крім інформації про обов’язкову сертифікацію.

Додаток Е

Дослідження відповідності маркування помади «Bourjois»

На маркуванні помади «Bourjois» відсутня інформація про умови

зберігання та про обов’язкову сертифікацію.

5

Додаток Ж

Дослідження відповідності маркування помади «Lumene»

Маркування помади«Lumene» відповідає усім вимогам ГОСТ 28303–

89, крім інформації про обов’язкову сертифікацію.

6

Склад досліджуваних губних помад

Зразки Склад помад

«Maybelline

New York»

Ізононілізононаноіт, октилдодеканол, олеілерукат, кремнезем, бджолиний

віск, фенілтріметікон, синтетичний віск, кунжутне масло, гліколь

сополімер, парафінові, мікрокристалічний віск, каолін, диметикон,

токоферілацетат, пентаерітріта Тетра-ді-трет-бутиловий

гідроксігідроціннамат, глинозем, кальцію алюміній боросилікатного,

бензиловий спирт, кальцію натріевоборосілікатний, поліетилентерефталат,

мед, гідроокис алюмінію, акрилати сополімер, оксид олова, парфум.

Парфуми [+/-містять: слюда CI 77891 / діоксиду титану, CI 77491, CI 77492,

CI 77499 / оксидами заліза, CI 45380 / RED 22 LAKE, CI 15850 / червоний7,

CI 45410 / червоний 28 LAKE, CI 15985 / жовтий 6 LAKE, CI 19140 /

ЖЕЛТАЯ 5 LAKE, CI 75470 / кармін, CI 42090 /синій]

«Rimmel»

касторове масло, канделільський віск, октилдодеканол, етилгексил,

вінілпірролидон / гексадецен сополімер, мірістіловий лактат, каприлової,

ланолін, озокерит, касторове масло, сополімер, мірістілмірістат, етилгексил

саліцилат, етилгексил пальмітат, діоксид кремнію, парфум, токоферол,

трібегеніновий, пропілпарабен, ліналоол, аскорбіл пальмітат, пентаерітріта

tetraisostearate, сорбітан ізостеарат, гідроксіцітронеллаль, аква,

ретінілпальмітат, BHT, спирт, гераніол, бутиленгліколь, феноксіетанол,

пальмітоіл олигопептид, хондроїтин сульфат натрію, капрілілгліколь,

ателоколлаген, гіалуронат натрію, метилпарабен, гексиленгліколь,

етілпарабен, бутилпарабен, кальцій алюміній боросилікатного, оксид олова.

«Max Factor»

слюда, ізопропілізостеарат, ацетильований ланолін, озокерит, парафін,

цетиловий спирт, цетиловий лактат, сквалан, аскорбіл пальмітат, токоферол

ацетат, ретінілпальмітат, масло, гідрогенізована рослинна олія, кокосове

масло, екстракт листя алое, мальтодекстрин, екстракт листякамелії, лауроіл

лізин, бензиловий спирт, бензилбензоат, лімонен, пропілпарабен,

[+/- CI 15850, ДІ 15985, CI 19140, CI 42090, CI 45370, CI 45380, CI 45410,

CI 75470, CI 77015, CI 77491, CI 77492, CI 77499, CI 77861, CI 77891].

«Bourjois»

диметикон, диметикон / вініл диметикон зшитий, бутилакрилатом /

гідроксипропил диметикон кополімер, тріметілсілоксісілікат, діоксид

кремнію, парфуми (аромат), лімонен.

[+/- (може містити): CI 45410, CI 15850 , слюду, CI 73360, CI 19140 CI

12085, CI 15850, CI 77891, CI 15985, CI 17200, CI 42090, CI 45380, CI 77491,

CI 77492, CI 77499, CI 75470 (кармін), CI 77163 (вісмут оксихлорид), CI

77742 (фіолетовий марганець)].

«Lumene» ізостеаріл ізостеарат, етил гексил кокоат, канделільський віск,

октилдодеканол, карнаубський віск, касторове масло, бджолиний віск,

масло насіння малини, масло соняшнику, екстракт листя розмарину.

3

Додлаток З

Матриця сумарних рангів щодо оцінки губних помад експертами

V

×

y1 y2 y3 y4 y5 y6 y7 y8

=

y1 y2 y3 y4 y5 y6 y7 y8

x1 0,10 15 12 24 12 8 7 6 12 1,5 1,2 2,4 1,2 0,8 0,7 0,6 1,2

x2 0,05 17 12 9 12 8 7 6 11 0,85 0,6 0,45 0,6 0,4 0,35 0,3 0,55

x3 0,15 14 14 13 10 15 11 11 13 2,1 2,1 1,95 1,5 2,25 1,65 1,65 1,95

x4 0,02 13 9 13 11 9 12 8 12 0,26 0,18 0,26 0,22 0,18 0,24 0,16 0,24

x5 0,15 14 17 9 21 10 12 8 10 2,1 2,55 1,35 21 1,5 1,8 1,2 1,5

x6 0,09 8 18 6 16 7 15 15 10 0,72 1,62 0,54 1,44 0,63 1,35 1,35 0,9

x7 0,17 19 17 18 16 10 9 8 10 3,23 2,89 3,06 2,72 1,7 1,53 1,36 1,7

x8 0,10 13 11 14 13 8 12 8 11 1,3 1,1 1,4 1,3 0,8 1,2 0,8 1,1

x9 0,10 15 18 19 21 11 12 11 12 1,5 1,8 1,9 2,1 1,1 1,2 1,1 1,2

x10 0,05 18 12 19 8 18 15 15 5 0,9 0,6 0,95 0,4 0,9 0,75 0,75 0,25

14,46 14,64 14,26 32,48 10,26 10,77 9,27 10,59

3