Тема заняття:

розробила викладач

Прилуцького агротехнічного коледжу

Дронь Вікторія Василівна

1. Випромінювання небесних світил. Методи

астрономічних спостережень.

2. Принцип дії і будова оптичного та радіотелескопа.

3. Астрономічні обсерваторії.

План опрацювання нового матеріалу

Астрономія — всехвильова наука, спостереження за

небесними тілами ведуться в усьому діапазоні довжин

електромагнітних хвиль.

Світло — це електромагнітні хвилі дуже вузького діапазону —

від 390 нм до 760 нм, весь інший широкий спектр

електромагнітного випромінювання можна «побачити» лише

за допомогою спеціального обладнання.

Земна атмосфера найкраще пропускає саме видиме світло,

радіохвилі ультракороткого діапазону (від 0,01 см до 30 см) та

інфрачервоні хвилі довжиною 0,75—5,2 мкм.

Згубне для життя на Землі жорстке ультрафіолетове,

рентгенівське та гамма-випромінювання поглинається

атмосферою.

Випромінювання небесних світил. Методи астрономічних спостережень.

Оптична астрономія — галузь астрономії, яка вивчає Всесвіт у видимому

спектрі. В її основі лежить візуальне та фотографічне спостереження небесних тіл

за допомогою телескопів та спектральний аналіз.

Інфрачервона астрономія (довжини хвиль від 1 мм до 0,8 мкм). Спостереження в

інфрачервоних променях можна виконувати за допомогою наземних телескопів,

розташованих високо в горах, з аеростатів і з борту штучних супутників Землі.

Ультрафіолетова астрономія (довжини хвиль від 0,3 до 0,01 мкм). Засмагу

зумовлюють м'які ультрафіолетові промені з порівняно великою довжиною хвилі.

Жорстке ультрафіолетове випромінювання не проходить крізь земну атмосферу.

Рентгенівська астрономія (довжини хвиль від 30 до 0,01 нм). Для реєстрації

космічних рентгенівських променів використовують рентгенівські фотоплівки,

лічильники Гейгера та спеціальні напівпровідникові прилади, які можуть не тільки

реєструвати рентгенівські кванти, а і визначати їх енергію.

Гамма-астрономія (довжини хвиль менші за 0,01 нм). Гамма-випромінювання має

дуже маленьку довжину хвилі і дуже високу енергію квантів. Гамма-астрономія

розвинулась лише тоді, як детектори гамма-променів були винесені на космічних

апаратах (сцинтиляційні лічильники, трекові детектори).

Радіоастрономія. Об'єкти Всесвіту — Сонце, планети, туманності, галактики, а

особливо пульсари і квазари — випромінюють радіохвилі, які можна реєструвати за

допомогою сучасних радіотелескопів.

(від гр. tele — «далеко», scopeo — «дивлюся»).

Перший телескоп збудував Галілео Галілей в 1609 року.

Основними частинами телескопа є об'єктив, окуляр, тубус і

система монтування.

Телескоп має три основних призначення:

збирати випромінювання від небесних світил на приймальний пристрій

(око, фотопластинка, спектрограф тощо);

будувати у своїй фокальній площині зображення об'єкта чи певної

ділянки неба;

збільшувати кут зору, під яким спостерігаються небесні тіла, тобто

розділяти об'єкти, розташовані на близькій кутовій відстані й тому

нероздільні неозброєним оком.

Типи телескопів

оптичні телескопи

радіотелескопи

Телескоп — прилад для спостереження віддалених предметів.

Оптична система телескопа складається з декількох

оптичних елементів (лінз, дзеркал або лінз і дзеркал).

рефлектори.

рефрактори.

катадіоптричні.

Оптичні телескопи

Телескоп Галілея Телескоп Ньютона

Телескопи із дзеркальною (катоптичною)

системою називають рефлекторами.

Обсерваторія Мауна-Кеа (о. Гаваї)

Європейська південна обсерваторія (Чілі)

Телескопи, побудовані на основі лінзової

оптичної системи (діоптричної),

називають рефракторами.

Єркська обсерваторія (США)

Лікська обсерваторія (США)

Обсерваторія Ніцци (Франція)

Пулковська обсерваторія (Росія)

Грінвічська обсерваторія

(Великобританія)

Обсерваторія Вінського

університету (Австрія)

Обсерваторія Архенхольда

(Німеччина)

Телескопи, що мають змішану оптичну

систему (дзеркально-лінзову) називають

катадіоптричними

Радіотелескоп — астрофізичний прилад для

прийому власного електромагнітного випромінювання

космічних об'єктів у діапазоні несущих частот від

десятків МГц до десятків ГГц і дослідження його

характеристик: координат джерел, просторової

структури, інтенсивності випромінювання, спектру і

поляризації.

Радіотелескопи

Грін Бенк (США)

Рт-70 Україна, (Євпаторія)

Паркенська обсерваторія (Австралія)

П-400 Україна, (Євпаторія)

ТНА-400 Україна, (Сімферополь)

Т-Аресібо (Пуерто-Ріко)

Радіотелескоп-інтерферометр (США)

Хаббл

Гіппаркос

Гершель

Космічні телескопи

Хаббл

Гіппаркос

Гершель

Астрономічні спостереженні проводяться у спеціально

обладнаних науково-дослідних установах — обсерваторіях.

Одну з перших обсерваторій побудував на острові Родос

давньогрецький астроном Гіппарх (190 — 125 рр. до н.е.), саме

тут створено перший каталог зір, що налічував 1022 зорі.

У наш час у світі існує близько 400 астрономічних обсерваторій.

Найвідоміші обсерваторії:

Пулковська (Санкт-Петербург, Росія, заснована 1839 р.),

Грінвіцька обсерваторія (Лондон, Англія, 1675 р.),

Паризька (Париж, Франція, 1671 р.),

Паломарська обсерваторія (Каліфорнія, США, 1920 р.),

Мауна-Кеа (Гаваї, США, 1990 р.),

Американська (Лас-Кампанес, Чилі, 1976 р.),

Європейська (Ла-Сілла, Чилі, 1976),

Спеціальна астрофізична обсерваторія (Північний Кавказ,

Росія, 1966 р.).

В Україні провідними обсерваторіями є:

• Головна астрономічна обсерваторія НАН України (1944р.)

• Інститут радіоастрономії з його унікальним декаметровим

телескопом УТР-2 під Харковом,

• Кримська астрофізична обсерваторія (1950 р.).

• Обсерваторія Львівського університету (1769 р.),

• Обсерваторія Харківського університету (1898 р.),

• Обсерваторія Київського університету (1845 р.),

• Обсерваторія Одеського університету (1871 р.).

Головна астрономічна обсерваторія національної академії наук України.

Праворуч — лабораторний корпус з великим конференц-залом, у центрі — музей історії ГАО.

Головна астрономічна обсерваторія національної академії наук України. Башта телескопа АЗТ2

Головна астрономічна обсерваторія національної академії наук України.

Башти малих телескопів. На передньому плані башта демонстраційного телескопа АВР2.

Високогірна спостережна база (ВСБ) головної астрономічної

обсерваторії національної академії наук України на піку

Терскол (гора Ельбрус)

Радіотелескоп декаметрового діапазону УТР-2

радіоастрономічного інституту НАН України.

Радіотелескоп РТ-22 Кримської астрофізичної

обсерваторії (селище Кацивелі, південне узбережжя Чорного моря)

Башта телескопа АЗТ-8 обсерваторія «Лісники»

Київський національний університет імені

Тараса Шевченка

Залишки обсерваторії на горі Піп Іван

(Верховинський р-н Івано-Франківської обл.)

Башта телескопа БТА. Спеціальна астрофізична

обсерваторія Російської академії наук, Північний

Кавказ, Караваєво-Черкесія

Великий телескоп азимутальний (БТА).

Спеціальна астрофізична обсерваторія

Російської академії наук

Головне дзеркало БТА (діаметр 605 см, товщина 65 см, маса

близько 40 т, фокусна відстань 24 м)

Телескоп Хейла

6.5м Магеллан - телескоп

Телескоп Субару (Японія)

Хоббі-Єберлі телескоп (США)

Телескоп Джеміні (Гаваї)