чорнобиль

Чи знаєш ти, світе,Як сиво ридає полин?Як тяжко, як тужноМоєму народу болить…

Б. Олійник «Сім»

Чорнобильська катастрофа – це трагічний збіг обставин чи закономірність,

породжена системою?

Чорнобиль – одне з

найстаріших слов’янських

міст, яке знаходиться за 120

верств на північ від Києва.

Перші відомості про

Чорнобиль знаходимо в

Іпатіївському літопису. Вони

датовані 1193 роком.

Чорнобиль пережив татаро-

монгольське нашестя.

У 1569 р. після підписання Люблінської унії між Литвою і

Польщею, Чорнобиль відходить під володіння Польщі.

Не обійшла стороною

Чорнобильську землю і Визвольна

війна українського народу 1648-

1654 років під проводом Богдана

Хмельницького. В результаті

військових дій край багато разів

переходив з рук в руки.

В кінці ХVІІ століття Чорнобиль

дістався польському магнатові

Ходкевичу.

На рубежі ХІХ і ХХ ст. в Чорнобилі проживало 16740

чоловік і налічувалось більше 2000 дворів.

У ХХ ст. місту довелось пережити багато драматичних

подій: громадянська війна, голод 1933 р., нацистську

окупацію у Велику Вітчизняну війну.

2 лютого 1967 р. під грифом «таємно» з’являється

«Звернення Ради Міністрів УРСР до ЦК КП України про

погодження проекту будівництва Центрально-Української

атомної електростанції біля с. Копачі Чорнобильського

району Київської області».

Будівництво ЧАЕС у 1970 р. розпочав трест

Південатоменергобуд Міненерго СРСР. Це була чергова

«будова віку». Перший блок став до ладу у 1977 році, а

другий, третій і четвертий – відповідно у 1978, 1981 і 1983

роках.

З пуском і освоєнням 4-го енергоблоку ЧАЕС стала

найбільшою не тільки в СРСР, але й у світі. За потужністю

вона поступалася лише двом АЕС: японській «Фукусіма», де

працювало 6 блоків та французькій «Боже», що мала 5

блоків.

Реактори Чорнобильської АЕС за конструкцією були подібні

один до одного, для уповільнення ядерної реакції в них

застосовували графіт, а не воду, через що зростає небезпека

виходу реактора з-під контролю в разі втрати охолоджувача.

По-друге, хоч чорнобильські блоки й були оточені міцними

стінами, вони містилися в будівлях, що не мали бетонних

бань.

Як відбувалось будівництво ЧАЕС?

Що було головним для керівництва

країни: безпека народу чи можливість

продемонструвати світові свої

досягнення в галузі атомної енергетики?

Чи було дотримано всіх вимог щодо

засобів безпеки?

Чи могли ці люди у даній ситуації

діяти інакше?

Чи знали вони у ті перші хвилини

аварії, із якою небезпекою зустрілися,

на який ризик ішли? Як ви думаєте?

Герой Радянського Союзу

лейтенант

Володимир Правик

• Начальник караулу ВПЧ-2 по

охороні Чорнобильської АЕС м.

Прип'яті, 1962 року народження.

• Закінчив Черкаське пожежно-

технічне училище і з 1982 року

працює пожежником.

• Майже чотири роки очолював

караул, зарекомендувавши себе

дисциплінованою, відданою

справі людиною.

• Захоплювався спортом, мав

перший розряд...


лейтенант

Віктор Кібенок.

• Начальник караулу СВПЧ-

6, 1963 р. народження.

• Закінчив Черкаське

пожежно-технічне училище.

• Кібенок та хлопці з його

караулу перебували в зоні

пожежі найдовше — 35

хвилин вони боролися з

вогнем майже над

самісіньким реактором, поки

не зупинили вогонь.

Сержант

Микола Ващук

• Командир відділення СВПЧ-6 м.

Прип'яті, 1959 р. народження.

• За направленням колективу

шляхово-будівельної організації

рекомендований на службу в

пожежну охорону.

• У березні 1983 р. став старшим

пожежником, з лютого 1985 —

командиром відділення.

• Він із відділенням перепинив шлях

вогню до третього енергоблоку. Він

був над кратером ядерного вулкану, і

о 2.25, коли його замінили, ледве

тримався на ногах.

Старший сержант

Володимир Тишура

• Старший пожежник СВПЧ-6,

1959 року народження.

• Працював на будівництві

ЧАЕС, за направленням

колективу будівельників у грудні

1982 р. став пожежником.

• Він також діяв з боку

пошкодженої активної частини

реактора.

• Тільки після прибуття

додаткових пожежних сил у

тяжкому стані був вивезений з

пожежі.


Василь Ігнатенко

• Командир відділення СВПЧ-6,

1961р., народження.

•В пожежниках з 25 серпня 1982

року.

•Його відділення посідало перші

місця в частині.

•Під час аварії Ігнатенко встановив

пожежну машину між третім і

четвертим енергоблоками, проклав

рукавну лінію на великій висоті.

•Уже знемагаючи від радіаційного удару, виніс з вогню

Володимира Тишуру й Василя Ващука.


Микола Титенок

• Пожежник СВПЧ-6, 1962 р.

народження.

• В пожежній службі з 1984 року.

• Як і усі, боровся з вогнем до

останнього.


майор

Леонід Телятников

• Керівник пожежників.

• «Зруйноване апаратне

відділення четвертого

енергоблоку. Горіло і покриття

третього блоку... Особовий

склад працював самовіддано. Не

треба було ні вмовляти, ні

повторювати команду. Розуміли

з півслова, виконували миттю».

За нормами МАГАТЕ викид 1 кг ядерного палива – це

вже трагедія, а у випадку аварії на 4 енергоблоці

ЧАЕС його було викинуто, як, свідчать підрахунки

вчених, в атмосферу (як мінімум) 11 тон.

Еквівалент вибуху четвертого

реактора – 500 хіросімських бомб.

Вибух реактора спричинив забруднення не лише України,

Білорусії, Росії, а й інших регіонів світу – Польщі, Румунії,

Угорщини, Австрії, Югославії, Італії, Туреччини,

скандинавських країн та багато інших. В Європі тільки

радіоактивним цезієм було забруднено 7,5 млн. кв. м.

території.

Доки існувала тогочасна

комуністична система,

доти аварія на Чорнобильській

АЕС була покрита пеленою

секретності і брехні.

Тільки з 1989 року почала

з’являтися деяка інформація. А як

інші держави світу реагували на цю

подію?

Багато країн, а не тільки Радянський

Союз, намагалися применшити рівні

радіаційного забруднення від

чорнобильської катастрофи на своїх

територіях. Кожна країна прагнула

виглядати краще на тлі інших.

Наприклад, документи, які надала

МАГАТЕ Польща свідчили, що більше

від усіх потерпів СРСР, потім Румунія й

Австрія, а сама Польща, яка мала бути

на другому місці після Радянського

Союзу, значилась після Норвегії, Італії та

Болгарії. Тобто, практично кожна країна,

крім Швеції, намагалась применшити

реальну небезпеку.

Хто ж винен

в тому, що

сталося?

15 грудня 2000 року, 0 13 годині 18 хвилин

було зупинено реактор 3-го енергоблоку

ЧАЕС.

•Наслідки катастрофи за своїми масштабами

були глобальними.

•За даними ООН, 375000 чоловік були відселені

із забруднених територій після аварії на ЧАЕС.

•800 000 ліквідаторів складають групу

особливого ризику: 12500 з них тяжко хворі,

7000 уже померло.

• 3 361 870 чоловік в Україні постраждали від

Чорнобильської катастрофи.

•2600 кв. км. займає зона відчуження.

•За станом на 2003 рік Чорнобиль вже

обійшовся людству у 10-12 млрд. доларів і

продовжує вимагати нових фінансових вливань.

26 квітня оголошено

Міжнародним днем пам’яті

про Чорнобиль.

•Як ви вважаєте, чи можна було уникнути

Чорнобильської катастрофи?

•Чому реакція на катастрофу у світі та СРСР була

різною?

•З якою метою радянське керівництво прагнуло

приховати інформацію про саму трагедію та її справжні

обсяги?

•Поміркуйте, чи мала вплив Чорнобильська

катастрофа на долю Комуністичної партії?

•Як ваша думка, із закриттям ЧАЕС вичерпалися всі

проблеми Чорнобиля чи ні?

Пам’ятаймо про подвиг тисяч і

тисяч енергетиків, військових,

медиків, транспортників,

будівельників, всіх, хто став на

шлях і приборкав Чорнобильську

катастрофу!!!

чорнобиль

Education