УГОРЩИНА

Столиця БудапештДержавний устрій Республіка

Площа 93 030 км² Населення 10 014 324 (107,2/км²)

З 1999 є членом НАТО, у 2004 р. стала членом ЄС.

Природно-ресурсний потенціал

Більша частина території Угорщини зайнята рівнинами і горбистими ділянками.  Дунай ділить Угорщину на дві частини. На схід від Дунаю знаходиться  Велика Середньодунайська низовина — Альфельд, обмежена на півночі ланцюгом невисоких гір; найвища гора  —  Кекеш (1015 м),правобережжя Дунаю займає  Дунантуль  (150–200 м) , яка перетинається смугою невисоких Середньоугорських гір. На північному заході країни простягається Мала Середньодунайська низовина (Кішальфельд). Озера  —  Балатон  (594 км²),  Веленце  (26 км²); водосховище  Кишкьоре. Клімат Угорщини помірно континентальний. Угорщина  має обмежені мінеральні ресурси. Єдиною корисною копалиною, виявленою в значних кількостях, є боксити. Крім того, важливі  корисні копалини – природний газ,  буре вугілля, нерудні корисні копалини, будматеріали. Після відкриття родовищ Угорщина розширила сировинну базу міді, свинцю, цинку і молібдену. Є невеликі родовища  нафти, залізних і марганцевих руд, мінеральних, геотермальних вод.

Промисловість

Розвинені такі галузі: металургія, машинобудування,

хімічна, текстильна, харчова. Виробляють автобуси, засоби

зв'язку, вимірювальні прилади, мотори, верстати. Скорочується

виробництво матеріало-та енергомістких товарів.

Видобувають кам'яне та буре вугілля, нафту, природний газ,

залізні та марганцеві руди, боксити. Виробництво

електроенергії в основному зосереджено на теплових

електростанціях.

Сільське господарство

 У структурі сільського господарства частки

рослинництва і тваринництва є приблизно рівними. Вирощують

зернові культури (пшениця і кукурудза). Вирощують також

картоплю, цукрові буряки, фрукти та овочі (цибуля, огіркі,

перець та інш.) Розвинене виноградарство. Широко

відомими є токайські вина з винограду, вирощуваного на

схилах вулканічної гори Токай (деякі фахівці вважають їх

найкращими в світі). Із галузей тваринництва ведуть перед

свинарство і птахівництво (за споживанням м'яса птиці на душу населення Угорщина

посідає перше місце в Європі).

Населення

Угорщина – однонаціональна держава, 97 % населення

складають угорці, які вважають угорську мову рідною. Угорська мова не схожа на жодну з мов

сусідніх країн, адже належить до фіно-угорської групи уральської

мовної сім’ї. Національні меншини – німці, румуни, словаки, цигани,

серби, українці. Більшість населення – католіки, є кальвіністи,

лютерани та православні.

Видатні особистості:Національний банк Угорщини 29 вересня 2010 випустив в обіг мідно-нікелеву монету «Ласло

Біро, винахідник кулькової ручки», присвячену дню народження винахідника.

Ку́�бик Ру́�біка (частіше: ку́бик-ру́бік) — механічна головоломка,

яку́ винайшов 1974 року у́горський ску́льптор,

винахідник Ерно Рубік. Він назвав свій винахід

«Магічний куб», але у 1980 році компанія Ideal Toys перейменували

головоломку за ім`ям винахідника.

Транспорт

Країна має досить розвинену транспортну мережу. Довжина

внутрішніх водних шляхів — понад 1,6 тис. км. Будапешт є великим

річковим портом. Угорщина не має безпосереднього виходу до моря, але Дунай значно спрощує її проблеми

зв'язків із зовнішнім світом. Міжнародний аеропорт — у столиці.

Є трубопровідний транспорт.

Свята та традиції

Хода Бушо в МохачіТиждень гулянь, пов'язаних з проводами зими, традиційно завершує карнавал Бушояраш. Згідно з легендою, ряджені (їх називають «Бушо») припливають у Мохач з острова на човні і після гарматного пострілу починають свою урочисту ходу вулицями міста, переповненим туристами і місцевими жителями. Час від часу Бушо дозволяють собі трохи попустувати і навмання б'ють відвернувшихся туристів.День святого ІштванаЄ головним державним святом Угорщини і відзначається 20 серпня. Вважається, що саме в цей день був коронований перший король Угорщини Іштван (Стефан) Святий, якому належить заслуга

введення християнства в країні.  

День буржуазної революції15 березня святкується населенням Угорщини як День буржуазної революції 1848 року, що увійшла в історію під назвою «угорської весни».

Експорт та імпорт

Головні предмети експорту - машинне і транспортне обладнання, локомотиви і транспортне обладнання, одяг, взуття, хімічні

продукти, ліки, нафтопродукти, залізо і сталь. Головні предмети імпорту - нафта і нафтопродукти, природний газ, текстиль та

вироби з нього, залізо і сталь, машини, верстати, сільськогосподарське устаткування, кокс, залізо, бавовна і деревина,засоби пересування та запасні частини до них.

До початку 1970-х років експорт та імпорт були збалансовані. Однак протягом 1970-х років витрати на імпорт, особливо на нафту,

зростали значно швидше, ніж доходи від експорту. Вже в 1981 Угорщина повинна була експортувати товарів на 25% більше, щоб

покрити обсяг імпорту. В результаті утворився серйозний торговий дефіцит, який був покритий за рахунок іноземних позик.