7 жовтня 2011 р. k|bPbq|jhig`kPgmh)mhj 5

П орожнім пероном станції Сонячна у Стрийському парку нині в безтурботно-

му танці кружляє барвисте осіннє листя, а ще два тижні тому тут го-моніла весела дітвора, з нетерпін-ням виглядаючи “Вітерця”, із яким устигла потоваришувати впро-довж літнього сезону. Того привіт-ного вересневого дня на Львівській дитячій залізниці панував водночас і святковий, і дещо сумний настрій. На пероні тривали останні приго-тування до урочистостей, а в душі потай тулилася журба – наступної зустрічі з малим, майже казковим потягом доведеться чекати понад півроку.І все ж лунала весела музика, якій під-

співували пташки, на фоні різноголосого гулу дорослих і малих гостей, що прийшли привітати Львівську дитячу залізницю із завершенням ювілейного – 60-го сезону. З цієї нагоди на території залізниці зібралося багато людей: і малечі, й дорослих. Діти з нетерпінням чекали “Вітерця”: бігали, смія-лися, танцювали. А коли побачили серед широкоплечих дубів знайомі обриси поїзда, то аж застрибали від радості. У товаристві теперішніх учнів і випускників малої заліз-

ниці до урочистостей готувалися начальник Львівської дитячої залізниці Дмитро Венгер та майстер виробничного навчання Юрій Маланчук.

У розмові з кореспондентом газети Дмитро Іванович підбив підсумки 60-го сезо-ну роботи малої магістралі. Як з’ясувалося, ювілейний рік дитяча залізниця провела до-волі успішно.

– Якщо торік дитяча залізниця перевезла 17 тис. дорослих і малих пасажирів, то цьо-го року – 25 тисяч осіб, – зазначив Дмитро Венгер. – Відповідно з коштами ситуація теж покращилася. Впродовж сезону ми за-робили 70 тисяч гривень, а це на 23 тисячі гривень більше, ніж минулого року. Проте, звичайно, функціонування нашої залізниці було б неможливим без серйозної допомоги та підтримки керівництва Львівської заліз-ниці.

Сьогодні будемо підбивати підсумки літньої виробничої практики. Проведемо вибори начальників змін і голови ради юних залізничників. А на завершення влаштуємо дітям дискотеку.

І от на станції Паркова пролунав голос диктора Вероніки Яким, яка поінформувала присутніх про правила поведінки на дитячій залізниці. А Олена Білянська оголосила про відправлення поїзда. Остання у цьому

році подорож “Вітерця” Стрийським парком завершилася чітко за графіком, о 13:50. Всі пасажири вийшли з вагонів і вишикувалися на підсумкову лінійку.

До вихованців дитячої залізниці та гос-тей урочистості звернувся Дмитро Венгер: “Шановні друзі, мені надзвичайно приємно, що нині на свято завітало багато людей. Я вдячний нашим юним залізничникам за хо-рошу роботу і високі результати, які вони демонстрували впродовж усього сезону. Хочу висловити подяку виробничим майс-трам за їхню невичерпну енергію і наполег-ливість, які передавалися дітям. З 1 жовтня

у нас розпочинається новий навчальний рік, тож бажаю всім набратися сил і терпіння, щоб 61-й сезон на нашій залізниці став ще успішнішим, ніж усі попередні”. До своїх ко-лег звернувся і Володимир Литвин, голова ради юних залізничників: “Мені було дуже приємно працювати поряд з іншими хлопця-ми та дівчатами, які стали моїми друзями. Впродовж цих чотирьох місяців я багато чому навчився. На жаль, 60-й сезон руху поїздів на дитячій залізниці закінчився. Але попереду 61-й сезон, тож будемо належно готуватися, щоб зустріти його якнайкра-ще”. До речі, за успішну літню виробничу практику Володимира Литвина нагородили Почесною грамотою, а начальників змін від-значили подяками.

Завершив урочистості святковий кон-церт, яким так сам вправно, як і в навчанні, керував Юрій Маланчук. Юним залізнич-никам та гостям дуже сподобалася його власна композиція “Мала залізниця”, а та-кож відомі українські естрадні твори, які під-бадьорювали публіку і кликали до танцю.

У цій загальній коловерті особливо ве-селилася малеча, проте й дорослим нудь-гувати не доводилося. Мати вихованця ди-тячої залізниці Юрія Новіцького розповіла, що дуже тішиться за свого сина. Зараз він на посаді провідника і планує продовжувати навчання, щоб згодом працювати на вели-кій залізниці.

Юлія ВАСИЛИНА, студентка факультету журналістики ЛНУ ім. І. ФранкаФото автора та з архіву газети