Становище у державі за часів правління

Ярославичів

Феодальна роздробленість Київської Русі Із середини XII ст. – Київська Русь вступає в період феодальної

роздробленості. У XII ст. в « Слово о полку Ігоревім автор пише: Перестали князі невірних воювати, Стали один одному казати: Се моє, а се теж моє, брате! Стали вони діла дрібні Вважати за великі, На себе самих підіймати чвари, - А невірні з усіх сторін находили, Землю руську долали.

Розподіл земель за заповітом Ярослава Мудрого

Удільна система володіння руськими

землями

СвятославЧернігівська

земля

ІгорВолодимиро-

Волинська земля

ВсеволодПереяславська

земля

В'ячеслав Смоленська земля

ІзяславКиївський престолВолодар Київської

Русі

1. Перетворення великого землеволодіння на спадкове, а господарства – на натуральне, бо зменшувало потребу в торгових контактах і об'єднанні земель.

2.Воєнно-політичне посилення бояр та удільних князів, які ставили власні інтереси вище за державні; влада великого князя заважала їм у зміцненні своєї влади.

3.Поява нових міст як економічних і воєнно-політичних центрів, наростання суперництва між ними і Києвом.

4.Зміна торгових шляхів, Київ залишився поза основними торговими шляхами.

Причини феодальної роздробленості

БАТЬКО

Молодший син

Молодший син

Середній син

Старший син

БАТЬКО

Старший син

син 1. Поясніть схему престолонаслідування, запроваджену Ярославом Мудрим.

2. З якою метою Ярослав Мудрий встановив саме такий принцип престолонаслідування?

3. До яких наслідків могла призвести така система?4. Чи могла така система убезпечити країну від боротьби за владу між

князями?5. Хто міг претендувати на князівський престол?6. Хто залишався без землі і міг претендувати на неї?

Тріумвірат - правління трьох осіб

Всеволод відмовлявся визнавати владу Ізяслава

Тріумвірат на чолі з Ізяславом

Святослав не визнавав Ізяслава володарем Руської держави

Корисне всяке місце, коли живеш з правдою « Бджола»

Даремна мужність, яка без правди « Бджола»

Побратимство перевіряється у біді « Бджола»

1. Старші брати обмежили участь у державному житті молодших братів – Ігоря та В'ячеслава. Після їх смерті заволоділи їхніми землями.

2. Діти молодших братів не мали земель, тому почали боротьбу за владу.

3. Кожен із братів Ярославичів прагнув задовольнити свої інтереси, мало дбали за спільні державні справи, наприклад, за оборону кордонів.

4.Поразка руських дружин у битві біля р. Альти у 1068 році; відмова князів дати народу коней і зброї; втеча князів, захоплення влади полоцьким князем.

5.Відновлення тріумвірату Ізяслава у 1069 році.

Чи порушено заповіт Ярослава?

Тріумвірат – союз трьох осіб для спільної діяльності ?

Повстання у Києві 1068 року. (Мініатюра з Радзивілівського літопису)

Віче у Києві. Визнання своєї провини киянами. Запрошення на престол Святослава і Всеволода.

Розвиток приватних відносин потребував внесення змін до законодавства.

У 1072 році Ізяслав,Святослав, Всеволод,бояри і вище духовенство затвердили новий збірник законів - « Правда Ярославичів».

Це було перше Велике доповнення «Руської Правди, яке отримало назву "Правда Ярославичів", або "Устав Ярославичів". Значну роль у розробці цих правничих документів відіграли київський воєвода Коснячко Перенег (Печеніг), вишгородський посадник Микула Чудин та княжий радник Никифор (Микифор) Киянин.

Закон – форма прийняття правової норми.

Правда Ярославичів

Хто чужого прагне, той скоро за своїм голоситиме

« Бджола»

На охорону яких верств населення була спрямована "Правда Ярославичів«?

«Найвищі штрафи (80 гривень) встановлювалися за вбивство дворецького, під'їзного, тіуна і старшого конюха, значно менші (12 гривень) — за вбивство старости, найменші (5 гривень) — за вбивство княжого рядовича» .

Чому ці статті стали значним кроком у розвитку правової культури Київського князівства ? «Встановлювалося покарання за вбивство смерда або холопа у 5 гривень та за вбивство раби-кормилиці або дядька-вихователя — 12 гривень».

Однак найголовнішими досягненнями "Правди Ярославичів", з одного боку, було скасування кровної помсти і її заміна на грошові стягнення, штрафу не до постраждалих, а до державної скарбниці.

Правда Ярославичів та інші закони ввійшли до Руської правди.

Судова влада у державі

Боротьба за київський престол… якщо ж будете ви в ненависті жити, у роздорах сварячись, то й самі погибнете, і землю отців своїх і дідів погубите, що її надбали вони трудом великим»;

Змова Святослава і Всеволода прогнати

Ізяслава

У 1073 р. брати вступили до Києва,

влада зосередилась у руках Святослава. Смерть Після смерті

Святослава у 1076 році влада перейшла

до рук Всеволода, який передав її

Ізяславу, узнавши про наступ військ.

Звернення князів – ізгоїв до половців про допомогу у

поверненні своїх земель; їх поразка.

Всеволод стає єдиновладним

володарем. Йому допомагає син

Володимир (пізнішеМономах)

Т Р І У М В І Р А Т

Ізяслав Святослав Всеволод

ЗБІЛЬШЕННЯ ВЛАСНИХ ВОЛОДІНЬ ЗА РАХУНОК

ІНШИХ БРАТІВ

ЗАХОПЛЕННЯ ВОЛОДІНЬ

ІНШИХ КНЯЗІВ

Початок нової міжусобної боротьби

Боротьба з

половцями

Князівські з'їзди

Розуміючи небезпеку, яка нависла з півдня над державою, нащадки Ярославичів вирішили скликати з'їзд князів та вирішити цю проблему.

Князівські з’їзди як своєрідна форма державного правління, засіб прийняття важливих рішень та вирішення спірних питань, почали збиратись у другій половині ХI століття. На з’їздах обговорювалися питання феодального устрою земель, стосунків між князями, організації консолідованого опору загрозі з боку Степу.

1.1097 року Великий князь київський Святополк Ізяславич, переяславський (на той час) князь Володимир Мономах, смоленський князь Давид Святославич, його брат чернігівський князь Олег Святославич, володимир-волинський князь Давид Ігоревич та теребовльський князь Василько Ростиславич разом із малими дружинами зібрались у місті Любечі, в Любецькому замку на з’їзді.2.Ініціатива скликання з’їзду князів належала Володимиру Мономаху, який незадовго перед тим добровільно поступився чернігівським князівством Святославичам, а сам сів у Переяславі.3. Метою Любецького з’їзду було припинити ворожнечу між Святославичами та іншими князями, припинити міжусобні війни і разом стати проти загрози з боку Степу, проти половців. Князі казали: «Для чого губимо руську землю, самі між собою влаштовуючи розбрат? А половці землю нашу роздирають на шматки і радіють з того, що ми війни ведемо між собою. Об’єднаймося віднині єдиним серцем і будемо берегти і шанувати землю руську».

Любецький з'їзд 1097 року

Замок у Любечі,де проходив з'їзд князів у 1097 р.

Значення Любецького зїзду

Любецький з'їзд 1097

року

Припинив міжусобні

війни

Встановив новий порядок успадкування

власності - отчина

Закріпив поділ земель

на удільні князівства

Пряме успадковування за пропозицією Ярослава та його прибічників і було введене на з’їзді в Любечі. Кожному князю були віддані ті землі, котрі належали його батьку, був проголошений принцип: «Кождо да держить отчину свою». Князь віднині володів би успадкованими землями і зобов’язувався не зазіхати на землі сусідів.

Другий Любецький з’їзд князів відбувся 1135 року. На ньому розбиралися земські справи, взаємні претензії між удільними князями. Головною метою другого Любецького з’їзду було прийняття спільного рішення про союз чернігівських князів (Ольговичів) з Мстиславичами проти Мономаховичів.

Проте ухвали зїздів порушувалитсь і небезпека розпаду держави залишалась.

Значення першого Любецького з’їзду 1097 року, насамперед, полягало в тому, що це була перша значною мірою вдала спроба припинити процес розпаду Київської держави на дрібні удільні князівства шляхом зміни принципів успадковування та постанови перед князями спільної мети — надання належної збройної відсічі половецьким нападам на Русь — Україну. Перший Любецький з’їзд припинив на певний час боротьбу за Чернігівські землі та дозволив об’єднати сили прикордонних князівств проти половецької загрози. Але усобиці на заході, в Червоній Русі та у Прикарпатті спинити не вдалося. Через кілька років вони поновились і на сході.

Актуальність проблеми єдності українських земель

Провідну роль в організації оборони Київської Русі відіграв Володимир Мономах.

Князь об'єднав дружини князів і у квітні 1103 р. у битві на р. Сутінь розгромив ворога.

Нову перемогу над половцями Володимир здобув у березні 111 року біля м.Сугрова на р. Дон. Після цієї перемоги кочівники довго не наважувались нападати на Русь.

Оборона держави, відсіч ворогам

Перше молись за спільне спасіння, а згодом за своє

« Бджола»

«…Не дайте отрокам шкоди діяти ні своїм людям, ні чужим, ні в селах, ні в хлібах, а не то клясти вас начнуть ».

« Повчання дітям»

Які основні риси характеризують внутрішню і зовнішню політику нащадків Ярослава Мудрого?

Чи всі ідеї заповіту Ярослава Мудрого були дійсно «мудрими», виваженими? Чи мудрою була політика Ярославичів? Чому?

Який заповіт вони порушили? Яке основне значення Любецького з’їзду? Чи

актуальним воно є у сучасний час?

Розв'язання проблеми уроку

Опрацювати параграф 12, виконати завдання на с. 94.

Підготуватись до контрольної роботи : З історії України за п.7-11. З всесвітньої історії за п. 8-11.

Домашнє завдання