Битва під Хотином в 1621 році pdf

Карта Османської Імперії, 1621 р.Османська імперія, оф. Висока Османська Держава – держава османських султанів, що існувала з 1299 р. до 1923 р. В Европі Османську імперію часто називали Оттоманською імперією, Високою

(Блискучою) Портою, або просто Портою

Історія конфлікту

У XV столітті добігав кінця період занепаду Східної Римської імперії, яка з могутньої колись державиперетворилася у крихітну Візантійську імперію, оточену звідусіль молодою і агресивною імперієютурків-османів, які прийшли з Центральної Азії. Вони не тільки опанували всією Анатолією,сучасною Туреччиною, але перебралися через Босфор, опанували Південними Балканами –Болгарією, Грецією, Сербією.1444 р. під Варною об`єднані християнські армії під проводом угорського короля СигізмундаЛюксембурзького зазнали нищівної поразки від султана Мурада ІІ.А 29 травня 1453 р. під ударами військ султана Мегмеда ІІ упав Константинополь. ХристиянськаВізантія, як забороло Европи, перестала існувати. Перед османами відкрився доступ доЦентральної Европи. Але на шляху було гірське пасмо Карпат. Тому турецьким військам простішебуло просуватися або у напрямку великої Паннонської рівнини до Угорщини і Австрії, або уздовжЧорного моря, через Молдову – до України.Османи почали наступ на Північні Балкани – Трансільванію, Угорщину, Румунію, Молдову. 29 серпня1521 р. під ударами військ султана Сюлеймана І впали ворота до Европи – Бєлград. 28 серпня 1526р. Сюлейман І на річці Могач ущент розбив угорське військо і вийшов у тил імперії Габсбурґів. А дванайпотужніші европейські монархи – Карл V Габсбурґ Австрійський і Франциск І король Франціїбули, як зазвичай, розсварені. Єдиного християнського фронту проти османів не існувало.

Битва під Варною 10 листопада 1444 року

Битва під Варною. Король Польщі, Богемії таУгорщини Владислав ІІІ у боюОдним із найтрагічніших етапів в історії Европибула поразка об`єднаних військ Речі Посполитоїі Угорського королівства за протекторат надСербією, Боснією і Подунайською Болгарією.Війська султана Мурада ІІ коло міста Варна 10листопада 1444 року вщент розбили військакороля Польщі, Богемії та Угорщини ВладиславаІІІ. У цій битві османи вперше застосувалимушкети. Ця поразка остаточно вирішила долюВізантійської імперії – вона була приречена назагибель. 29 травня 1453 року османи черезпролом у стіні увійшли у Візантію. Разом з тимбула вирішена і доля Балкан – вони на довгістоліття підпали під турецьке правління. СултанМурад ІІ сів на трон візантійських імператорів.Наступну чверть століття Мегмед Завойовникорганізовував одну військову кампанію за іншоюі створив централізовану Османську імперію зцентром у Румелії і Анатолії та столицею уСтамбулі. З того часу османи почализагрожувати усьому християнському світу.

Кордони Османської імперії упритул підійшли до кордонів РечіПосполитої. Піднімаючись річищем Дністра, турки вперлись у замок,який закривав їм шлях до серця України і Польщі – Кам`янець-Подільську твердиню. Супроти неї вони збудували Хотинськуфортецю, яку, однак, часто втрачали.

Хоча турки не вважали Річ Посполиту великою військовою потугою,все ж вирішили йти шляхом найменшого очікуваного опору – унапрямку на Хотин і Кам`янець Подільський.

Молодий, але амбітний султан Осман II уклав план завоюванняУкраїни, Польщі, а згодом і Центральної Европи. Щонайпершепотрібно було відкрити шлях до Галичини. На той момент 150-тисячній (можливо, 120-тисячній) турецькій та 60-тисячній татарськійармії під проводом великого везира Гусейн Паші протистоялонабагато менше польське військо під проводом великого литовськогогетьмана Яна Кароля Ходкєвіча (1560-1621). Деякі джерелаоцінюють кількість турецько-татарських військ у 300-400 тис.

Щоб знайти собі союзника, король звернувся до українських козаківпо допомогу, обіцяючи різні права і привілеї. Козацька Рада на чолі згетьманом Петром Конашевичем-Сагайдачним 17 червня 1621 рокув урочищі Суха Діброва на Черкащині ухвалила взяти участь уборотьбі проти Туреччини.

Осман ІІ турецький султан у 1618 – 1622 рр.

Осман ІІ (3 листопада 1605 – 20 травня 1622) –турецький султан у 1618-1622 рр.

За його правління Османська імперія вела війну протиПольщі. У 1620 турецька армія у Цецорській битвірозбила польські війська гетьмана С. Жолкевского.У вересні 1621 українсько-польська армія у Хотинськійбитві завдяки мужності 40 тис. козаків під проводом П.Сагайдачного завдала поразки 150-тисячній османськійармії. Осман ІІ змушений був 8 жовтня 1621 підписатиХотинський мир. Після повернення до Стамбулу ОсманII був убитий повсталими яничарами, невдоволенимивоєнними невдачами Туреччини

Карта Речі Посполитої 1621 р.На карті червоними крапками позначено основні пункти опору турецькій навалі – Львів, Кам’янець Подільський, Хотин

Карта Речі Посполитої 1621 р.На карті зображено рух польських, литовських і козацьких військ, а також пересування турецького війська у кампаніях 1620 та 1621 років

Максиміліан Гертимскі. Сутичка з татарами1867, Музей мистецтв, Лодзь

Юзеф Брант. Захоплення ясиру1878, Національний музей, Варшава

Хотинська фортеця, 1621 р.

Хотинська фортеця була у руках об`єднаних польсько-литовсько-українських військ. Безпосередньо у військових діях вона не використовувалася, оскільки це була типова середньовічна фортеця, яка не витримала б артилерійського обстрілу тогочасних осадних гармат. У Хотинській битві вона відігравала роль військової бази і обороняла переправу через Дністер, якою доправлялося підкріплення, амуніція і провіант з Кам`янця Подільського

Хотинська фортеця. 2000-і рр. XXI ст.

Хотинська фортеця. 2000-і рр. XXI ст.

Кам`янець-Подільська фортецяПерекривала шлях турецькому війську

до Центрально-Східної Европи

Кам`янець-Подільська фортеця. 2000-і рр. XXI ст. Каньйон ріки Смотрич, який оточував фортецю практично зусібіч,

робив її неприступною

Гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний(1570 – 20 березня 1622, Київ)

Один із найталановитіших козацьких ватажків,державний діяч, дипломат, поборник освіти, гетьманукраїнського реєстрового козацтва. Народився у с.Кульчинці (нині Самбірський р-н Львівської обл.) у родиніукраїнського шляхтича. Навчався у відомій Острозькійшколі на Волині разом із Мелетієм Смотрицьким,автором знаменитої “Граматики”. З усім військомЗапорозьким він вступив до Київського(Богоявленського) братства. За його активної участі наРусі-Україні 1620 р. було відновлено православнуієрархію. Конашевич-Сагайдачний помер від тяжкоїрани, яку отримав у битві під Хотином (1621 р.) іпохований у Києво-Братському монастирі. Перед смертюгетьман заповів своє майно на освітні, благодійні ірелігійні цілі, зокрема, Київському братству і Львівськійбратській школі.

Герб гетьмана Війська Запорозького Петра Конашевича-Сагайдачного

Гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний

Герб гетьмана Війська Запорозького Петра Конашевича-Сагайдачного

Гетьман Петро Конашевич-СагайдачнийЛьвівський історичний музей

Ян Кароль Ходкєвіч(1560-1621, Хотин)

Визначний польський військовий і політичний діяч литовськогопоходження, Великий гетьман литовський (1605-1621).Брав участь у придушенні повстання С. Наливайка (1594-1596),разом з Я. Замойскім брав участь у поході проти Волощини(1600), воював проти шведів у 1601-1605 рр. (1605 року розбившведську армію під Кірхгольмом (тепер Саласпілс). 1612 рокупольське військо під командуванням Xодкєвіча під Москвоюзазнало поразки від російського ополчення. На чолі польсько-литовського війська разом із королевичем Володиславом іокремим козацьким загоном на чолі з гетьманом П. Сагайдачнимвзяв участь у поході на Москву (1617-1618).У польсько-турецькій війні 1621 р. командував військом РечіПосполитої і був смертельно поранений у битві під Хотином.Був протектором майбутнього митрополита П. Могили (1620-1621).Похований у крипті собору у містечку Жовква Львівської області.

Гетьман Ян Кароль Ходкєвіч Герб гетьмана Яна Кароля Ходкєвіча

Осман ІІ (3 листопада 1605 - 20 травня 1622) –турецький султан у 1618-1622 рр.

Однією з традицій Османської імперії були палацові інтриги ізнищення братів правлячого султана. Особливу роль у цьомувідігравала валіде-султан – мати правлячого султана. Громадськадумка ніколи не схвалювала убивства беззахисних дітей. Коли підчас інтронізації Мегмеда ІІІ за поховальним паланкіном йогопопередника Мурада ІІІ з’явилося дев’ять дитячих трун, то засловами очевидця, ангели на небесах почули зойки і лементлюдей Стамбулу.Дотримувався цієї традиції і Осман ІІ. Перед тим, як вирушити навійну з Річчю Посполитою, він домігся видання фетви (релігійногодозволу), яка давала санкцію на страту його старшого братаМегмеда.

Кафтан Османа ІІ Тугра Османа ІІ

Офіційна монограма султана, що ставилася на документ для підтвердження його законності

Султан на військовому марші

План битви під Хотином 1621 р.

На схемі зображені типи укріплень, які застосовували оборонці фортеці

Юзеф Брант. Битва під Хотином1867, Національний музей, Варшава

Зудар між військами Османської Порти і Речі Посполитої неминуче мав відбутися у річищі Дністра, напограниччі між двома державами.. Між Хотином і Кам`янцем Подільським, шо перекривав шлях османам доЕвропи, упродовж, XVII відбулася не одна битва з турками.

Однією з найвеличніших перемог об`єднаних польських, литовських і українських військ під проводомвеликого литовського гетьмана Яна Кароля Ходкєвіча (1560-1621) і гетьмана Війська Запорозького ПетраКонашевича Сагайдачного (?-1622) стала битва під Хотином 1621 року, яку і зобразив відомий польськийбаталіст Юзеф Брант

Францішек Смуглєвiч. Битва під ХотиномОсмани проривали оборону коронної та козацької армій.

Через пролом у земляних укріпленнях до контратаки готується коронна кавалерія

Юліуш Коссак. Кшиштоф Гнєвош гине, обороняючи хоругву під Хотином

1892, Музей Польського війська, Варшава

План битви під Хотином 1621 р.На плані видно, звідки прийшло турецьке військо. До тепер у Боснії, де турки набирали місцевих рекрутів, поразка під Хотином оспівується як безглузда смерть за чужі інтереси

Юзеф Брант. Атака кавалерії. 1880Османи затято захищали знамено Пророка, під яким воювали

Юзеф Брант. Боротьба за турецьке знаменоНаціональний музей, Краків

Можна роздивитися обладунки турецького легкого кіннотника, і побачити перевагу летючих гусарів, озброєних довгими списами, що діставали противника ще здалеку.

Такі списи використовувались кавалерією різних країн аж до Першої світової війни

Станіслав Качор Батовскі. Атака гусарівДо тепер не дуже зрозуміло, навіщо летючі гусари використовували таку дивну амуніцію, як крила. Чи тому, що вони тримали вершника у сідлі на великий швидкості? Чи задля психологічного впливу на противника? Чи, можливо, вони

уявляли себе божественним християнським воїнством?

Юліуш Коссак. Татарський танок. 1885

Нагайка у руках татарина нерідко ставала зброєю

Після битви

Після багатьох століть успішної завойовницької політики Османської імперії у цьому регіоні їй перекрилишлях до серця Европи. Це стало можливим завдяки самовідданій і жертовній боротьбі польсько-литовсько-українського війська, воєнному мистецтву і хисту гетьманів Яна Кароля Ходкєвіча і ПетраКонашевича-Сагайдачного.

За особисту відвагу у битві та вміле командування військами гетьман Сагайдачний отримав з руккоролевича Владислава нагородний меч. Він інкрустований золотом і діамантами, на ньому зображеніалегоричні сцени суду над Соломоном і бій античних воїнів. На мечі напис латиною: «Владислав у дарКонашевичу кошовому під Хотином проти Османа». Таким чином один з найповажніших на той часмонарших дворів Центральної Европи вшанував неабиякі заслуги українського козацтва в обороніУкраїни, Речі Посполитої та інших країн Европи від турецької загрози.

Вручення Сагайдачному меча майбутнім королем Польщі згідно з тогочасними звичаями означало не щоінше, як визнання високого суспільно-правового становища козацького гетьмана та очолюваного нимВійська Запорозького. Вручена зброя як найголовніший лицарський символ на довгі роки сталасвоєрідною охоронною грамотою для українського козацтва. Сьогодні меч зберігається у Кракові, укоролівському замку на Вавелі. Саме тут, у Польській Державній колекції мистецтв, під назвою «Почесниймеч П. К. Сагайдачного, козацького гетьмана» й зберігається знаменита зброя українського полководця.

У результаті битви польсько-литовсько-козацькі втрати склали: 7400 поляків та литовців і 6000 козаків. Атурецько-татарські втрати склали 40000 осіб.

Після поразки під Хотином султан Осман ІІ змушений був підписати мирний договір з королемСигізмундом ІІІ і відмовитися від посягань на Україну і Польщу. Згодом, у 1622 р. невдоволені поразкоюяничари, убили султана-невдаху Османа ІІ.

Юзеф Брант. Складання штандартів. 1905

Закоханий у козацьку тематику польський художник Юзеф Брант (1841-1915) створивцілу галерею образів доби козаччини. Інколи козацькі типи сягають вершин високогоузагальнення, а інколи зображають реальні факти.

На картині зображено, як після бою козаки складають штандарти переможених нимивійськ

Юзеф Брант. Привітання степу. 1874

Юзеф Брант. Побратим-панцерник1890

Юзеф Брант. Королівський хорунжий

Войцех Коссак.

Гетьман Ходкєвічпід Хотином 1621

Юзеф Брант. Гусар1890, Польський музей, Раппервіль

Юліуш Коссак. Ротмістр панцерної кавалерії

1885, Національний музей, Краків

Польський вершник

Летючий гусар

Юзеф Брант. Богородиця1909, Національний музей, Вроцлав

Юзеф Брант. ЛісовчикиВправляння у стрільбі з лукаФундація Косцюшка у Нью-Йорку

Лісовчики – формування легкої польської кавалерії, створені у 1615 році під проводом Алєксандра Йозефа Лісовского

Юзеф Брант. Похід лісовчиків

Захоплення татарина

Карта України XVI ст.

Червоним позначено кордони козацького регіону, який перекривав Кримському ханству вихід до великої Европейської рівнини

Герб Війська Запорозького

Битва під Клушино. ФрагментXVIII ст., Олеський замок, Львівська галерея мистецтв

Козаки під трьома знаменами – хитрі, як лиси, швидкі, як блискавиці, мудрі, як змії

Таким же був і табір козаків під Хотином. Він примикав до ріки Дністер і був оточений возами, наповненими землею, що не давало кавалерії османів швидко їх розкидати. Та й рів перед ними не

давав змоги одразу застосовувати кавалерію – спершу до штурму мала йти піхота

Козаки у поході

С.І. Васильківський. Тип козака С.І. Васильківський. Тип козака

С.І. ВасильківськийЗадунайский запорожець

С.І. Васильківський. Полковник реєстрового лівобережного полку у кунтуші

С.І. Васильківський. Гармаш часів гетьмана І. Мазепи Артилерійський музей у Петербурзі

Гармаш стоїть біля мортири, що вилита за наказом Мазепи

Марек Шишко. Козаки у бою під Хотином

Юзеф Брант. Козак на чатах

Музей в Оронську

Юзеф Брант. Козак на коні1881

Юзеф Брант. Козак на посту1900

С.І. Васильківський. На варті

Козак з рушницею

Юзеф Брант. Табір запорожцівОбличчя обпалених сонцем запорожців контрастують із барвистими

османськими знаменами, захопленими у битвах

Юзеф Брант. Накидання аркану1881, Національний музей, Познань

Улюбленим знаряддям ординців-людоловів був аркан

Юзеф Брант. Забави вершників1881, Гурношльонський музей, Битом

Юзеф Брант. Козаки, що питають про дорогу1874

Юзеф Брант. Прощання (Козак коня напував)1867, Галерея мистецтв, Львів

Юзеф Брант. Перед бурею

1882, Регіональний музей, Торунь

Юліуш Коссак. Козак коня напував, дівка воду брала1887, Національний музей, Кєльци

Замилування козаччиною творило цілі течії у польському мистецтві, що черпали натхнення з українського фольклору. Ранні романтики, скажімо уродженець Кременця Юліуш Словацкі, створили «українську поетичну школу» у польській

літературі

С.І. Васильківський. Побачення

Юліуш Коссак. Козацькі коні у стайні1866, Національний музей, Варшава

Юліуш Коссак. Випас коней1886, Національний музей, Краків

Плекання коней було неодмінним атрибутом козацького і шляхетського побуту. Особливо у степових районах, які були близькі до постійного театру військових дій на півдні України

МамайТрадиційна українська народна картина, відома у багатьох варіантах

Козацькі чайки (дивись вгорі мініатюри)у бою з Осман пашою і Кафер (Джафар) –оттоманським намісником ШірвануШаханшахнаме. Наккас Осман, 1592.

На цій мініатюрі показано класичну тактику Війська Запорозького, яке на чайках перетинало море і нападало на північні провінції Оттоманської імперії

Сучасні козаки на чайці “Пресвята Покрова”Товариство “Кіш”, Львів, 2005 р.

На своїй чайці козаки товариства спустилися Дніпром від Києва до Чорного моря і Стамбулу, проплили Босфор і Дарданели, обігнули Грецію, Італію, Еспанію, вийшли у Атлантику до Бретані, пройшли до місця козацької слави –

Дюнкерка, до Нідерландів, Північної Німеччини, Великої Британії і повернулися до України

Козаки на чайці “Пресвята Покрова”Товариство “Кіш”, Львів

В іншому поході “Кіш” пройшов Віслу до Варшави і Гданська. Потім чайка пройшла Балтійським морем до Данії, Швеції та литовської Клайпеди

Козаки на чайці “Пресвята Покрова”

Товариство “Кіш”, Львів

Козаки на чайці “Пресвята Покрова”Товариство “Кіш”, Львів

Не завжди кошове товариство нагадувало сучасних туристів

Козаки на чайці “Пресвята Покрова”Товариство “Кіш”, Львів

Приблизно такі вояки упродовж сторіч були грозою північного узбережжя Туреччини

Козаки на чайці “Пресвята Покрова”Товариство “Кіш”, Львів

“Пресвята Покрова” бере штурмом Стокгольм

Козаки на чайці “Пресвята Покрова”Товариство “Кіш”, Львів

Не завжди товариство було грізним…

Козаки на чайці “Пресвята Покрова”Товариство “Кіш”, Львів

Отак козаки проходили міст, що поєднав континентальну Европу і Скандинавію, два королівства –Данське і Шведське…

Козаки на чайці “Пресвята Покрова”Товариство “Кіш”, Львів

Цікаво, як сприймуть козацькі гармати данські і шведські прикордонники-митники?

“… було колись в Україні - ревіли гармати…”

Алєксандер Орловскі. Східний вершник

1803, Національний музей, Варшава

Алєксандер Орловскі. Східний вершник

Національний музей, Колекція Чарторийскіх, Краків

Система яничарстваОсмани перейняли невільницьку систему, якапанувала на Близькому Сході у доволі інтелігентнийспосіб. Султан, захопивши владу, щонайпершеопановував скарбницею і невільниками. Усіневільники на султанській службі були рівними, з нихформувалася найвідданіша гвардія, а з часуправління Мегмеда Завойовника з них призначалосявеликого везира.

З часом в імперії сформувалася ціла яничарськасистема. Коли потрібно було набрати рекрутів дояничарського корпусу, для кожної округипризначалися комісар і яничарський офіцер, які піднаглядом місцевого кадія (судді) і сіпага (писара)скликала усіх хлопчиків від восьми до дванадцятироків разом з батьками і відбирала найкращих.

Набирали лише дітей селян-землеробів, оминаючидітей городян і хлопців, які були єдиною дитиною усім`ї. Комісія записувала ім`я і прикмети кожноїдитини у реєстр і відправляли групи по сто-стоп`ятдесят дітей до яничарського аги до Стамбулу

ЯничарЯничáри (тур. yeniçeri, дослівно – нове військо),реґулярна піхота в Османській імперії, створена у 14-19 ст. султаном Мурадом І.

Спершу набиралася з полонених, потімпоповнювалася примусовим набором дітей християн-підданих (сербів, болгар та ін.). Після переходу наіслам яничари виховувалися у дусі релігійногофанатизму й сліпого послуху; творилидисциплінований корпус, іноді чисельністю до 40 тис.,з аґою на чолі. Яничарам було забороненоодружуватися (до 1566 року), провадити господарство.Вони стали опорою влади турецьких султанів,знаряддям турецького абсолютизму.

З 17 ст. яничари почали втручатися у державні справи,чинити перевороти. Військо яничар було ліквідоване1826 року наказом султана Магмуда II.

Українською слово “яничари” вживається на означенняренеґатів, що вірно і завзято служать чужій владі

Аґа яничарського корпусуКерівники яничарського корпусу відігравали велику рольпри дворі султана. Інколи вони були ініціаторамидержавних переворотів і ставили на трон своїхставлеників.

Попри те, що, як і всі яничари, вони походили зневільників, вони обіймали найвищі посади в Османськійімперії. На посаду великого везира після смерті МегмедаЗавойовника призначалося тільки людей невільницькогостану. Етнічні турки-мусульмани не могли ставати аніяничарами, ані високими урядовцями, які вважалисярабами султана.

Ця норма знищувала протекціонізм та корупцію в імперії,оскільки навернуті в іслам не мали родичів у провінціях,де правили. Тільки у Боснії навернені до ісламу сім`ївіддавали дітей у яничари, що відкривало їм шлях докар’єри.

Офіцери яничарського корпусу

Яничари

Яничари

Турецька зброя XVII-XVIII ст.

Турецька зброя і обладунок XVII-XVIII ст.

Турецька зброя і сідло XVII-XVIII ст.

Турецька зброя XVII-XVIII ст.

Турецька зброя і обладунки XVII-XVIII ст.

Турецька зброя XVII-XVIII ст.

Турецькі шахи

Зброя козаків XVII-XVIII ст.

Зброя, клейноди і предмети побуту козаків XVII-XVIII ст.

Зброя козаків XVII-XVIII ст.

Гармата XVII-XVIII ст. у дії

Польська артилерія XVII-XVIII ст.

Відділ зброї “Музей-Арсенал”Львівський історичний музей

Польська зброя XVII-XVIII ст. Відділ зброї “Музей-Арсенал”Львівський історичний музей