Ж-Ж. Руссо про політичні партії - 4

П Р О П О Л І Т И Ч Н І П А Р Т І Ї

Ж.Ж. РУССО

Ж.Ж. РУССО «ПРО ПОЛІТИЧНІ ПАРТІЇ»

В континентальних країнах Західної Європи позитивне ставлення до політичних партій формувалось значно складніше і триваліше ніж це мало місце у Великобританії. На відміну від англійської буржуазної революції, де буржуазія боролася проти феодалізму разом з новим дворянством, у Франції склалася інша розстановка класово-політичних сил. Тут буржуазія в союзі з народом боролася проти монархії, дворянства і церкви. При цьому ідеологи буржуазії мали підстави і можливість виступати від імені всієї нації.

Ж.Ж. РУССО «ПРО ПОЛІТИЧНІ ПАРТІЇ»

В умовах французької буржуазної революції протиріччя різних верств переросли в напружену боротьбу партій. Політичне протистояння в революції сприяло кристалізації політичних ідей і більш чіткому розмежуванню партійно-політичних сил. Ідейним та теоретичним підгрунтям нового політичного режиму стали праці Ш.Монтеск’є, Ж.-Ж.Руссо, Е.Сійеса та інших французьких теоретиків державно-політичної думки.

Ж.-Ж.Руссо (1712-1778), як один із революційних ідеологів буржуазної демократії, вважав політичні партії інородним елементом в державному ладі. Він стверджував, що громадяни підчиняються лише закону, в реалізації котрого вони приймають участь голосуванням. Цього закону загального волевиявлення повинен дотримуватися кожний громадянин, приносячи в жертву свої особисті, групові, корпоративні інтереси. А це зумовлює необхідність знищення всіляких об’єднань, які переслідують окремі інтереси. У факті існування політичних партій Ж.-Ж.Руссо бачить загрозу існуванню загальній волі громадян.

Ж. Ж. РУССО

Ж.Ж. РУССО «ПРО ПОЛІТИЧНІ ПАРТІЇ»

Тим не менше він не заперечує закономірності виникнення партій як результату досягнення певного рівня розвитку суспільних відносин, визнаючи утопічність думки про наявність у розвинутій людській спільноті лише загальної волі і про відсутність в ній приватних інтересів.

Ж.Ж. РУССО «ПРО ПОЛІТИЧНІ ПАРТІЇ»

Ж.-Ж. Руссо вказував, що коли у демократичному суcпільстві виникають політичні партії і приватні асоціації, то воля кожної з них стає загальною по відношенню до держави. Звідси він робить висновок, що в такому випадку голосуючих вже не стільки скільки людей, а лише стільки скільки асоціацій.Це положення засвідчує зачатки нового підходу до визначення суті політичних партій, їх місця в політичній системі як носіїв певної суспільної думки, фактору формування політичної волі громадян. 

Ж.Ж. РУССО «ПРО ПОЛІТИЧНІ ПАРТІЇ»

Однак загалом Ж.-Ж.Руссо був противником політичних партій. Він вважав, що у випадку коли в державі існують і діють різні партійні угрупування, які здійснюють певний вплив на громадську думку і політичну волю, суспільні відмінності стають менш чисельними і дають менш узагальнений результат. Коли одна із цих асоціацій настільки велика, що виявляється сильнішою за інші, то результат є вже не сумою невеликих відмінностей, але єдиною відмінністю і тоді загальної волі не існує, і інтерес який перемагає є лише приватним інтересом. 

Ж.Ж. РУССО «ПРО ПОЛІТИЧНІ ПАРТІЇ»

Ж.-Ж.Руссо виступає проти існування єдиної партії в суспільстві (монопартії). Він вказував, що якщо в суспільстві існують приватні інтереси, то слід домагатися того, щоб всі вони були представлені відповідними партійними угрупуваннями. Це потрібно для того, щоб загальна воля населення була усвідомленою і щоб народ не помилявся.

Ж.Ж. РУССО «ПРО ПОЛІТИЧНІ ПАРТІЇ»

Для Ж.-Ж.Руссо в підході до політичних партій характерним є наступне: або 1) в державі взагалі не повинні існувати асоціації приватного характеру і в такому випадку громадяни залишаються ізольованими від держави; або 2) може існувати значна кількість різноманітних приватних асоціацій, які врівноважують одна одну і дають можливість визначати загальну волю і загальний інтерес. 

Ж.Ж. РУССО «ПРО ПОЛІТИЧНІ ПАРТІЇ»

ВисновкиВсе, вище вказане,засвідчує зачатки нового підходу до визначення суті політичних партій, їх місця в політичній системі як носіїв певної суспільної думки, фактору формування політичної волі громадян. Однак загалом Ж.-Ж.Руссо був противником політичних партій. Він вважав, що у випадку коли в державі існують і діють різні партійні угрупування, які здійснюють певний вплив на громадську думку і політичну волю, суспільні відмінності стають менш чисельними і дають менш узагальнений результат. Коли одна із цих асоціацій настільки велика, що виявляється сильнішою за інші, то результат є вже не сумою невеликих відмінностей, але єдиною відмінністю і тоді загальної волі не існує, і інтерес який перемагає є лише приватним інтересом.